egoist #10

журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ГрошіЯк обрати спосіб заощадження

Спорттренування: вижити після свят

Мандриі шубу купити, і світ подивитися

#1 (10) 2013

Владика Борис Ґудзяк:наша епоха не народжує лідерів

4

стор. 32 > стор. 34 > стор. 46 >

стор. 14 >

стор. 22 >стор. 20 >

захопленнястор. 30-51 >

суспільствостор. 12-29 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали: Василь КрехівськийРостислав ЯщишинВолодимир Бєглов

Дизайн та верстка:

Рекламний відділ:

Всеволод Деревацький Зоряна КрачковськаМарія КоцибаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник: ТОВ «Егоїст Паблішинг»Видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з

рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 23.01.2013 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів,

а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

тренування: вижити після свят

зміст

владика Борис ґудзяк: «коли Є жертва, не Може не Бути результату»

Мія: «тільки нерозуМна

жінка триМаЄ чоловіка за горло,

геніальна ж не триМаЄ взагалі»

спочатку цілі – потіМ заощадження

на Межі Можливого Без ризику

найочікуваніші автоМоБілі-2013

5

стор. 56 >

стор. 68 >

стор. 62 >

стор. 66 >

стор. 76 >

стор. 74 >

стор. 82 >

відпочинокстор. 52-69 >

дріБниці життя

стор. 70-83 >

і шуБу купити, і світ подивитися

зміст

найсМачніша страва року

чиМ гіалуронова кислота Може допоМогти при чоловічоМу Безплідді?

на перехресті Баварських доріг

екшн та пригоди у цьогорічних преМ’Єрах

новини ресторанів

Про те, що найбільше смакувало у 2012, «Егоїст» розпитав відомих львів’ян

Юридична підтриМка – не розкіш,

а виМога сьогодення

6

від редакторадиректори туалетів

Одного разу колєжанка розповіла іс-торію про похід в громадський туалет у Львові. Намагаючись взяти стільки паперу, скільки їй потрібно, вона наштовхнулася на спротив жіночки, яка збирає при вході гро-ші. Мовляв, розбазарює тут народне май-

но, туалетний папір коштує грошей, і подібні нісенітниці – як для закладу такого типу. На спроби заспокоїти жіночку і пояснити, що в платному туалеті недоречно економити папір для клієнтів, а тим більше на них кричати, пані почала поводитися ще агресивніше, а зрештою вийшла і промовила фразу, яка незабаром стала крилатою для цілої компанії друзів. «Ви знаєте, хто я? Я – директор цього туалету!»

Таких людей, які, отримавши дуже маленьку, локальну, примітивну владу, користуються нею направо і наліво, аби принизити інших чи отримати на кілька копійок більше вигоди, рідко зустрінеш у західних суспільствах. Од-нак в реаліях «постсовка» такі ситуації трапляються усюди. Людей, що так поводяться, я тепер називаю «директорами туалетів». Таким «директором туалету» може бути вахтер на дверях якоїсь установи, який не впускає вас, попри наявність перепустки чи дозволу, бо «йому так сказали», або й уза-галі «ходять тут всякі». Це може бути продавець чи офіціант, у якого «клієнт завжди неправий». Водій громадського транспорту, який на прохання не курити чи стишити музику відповідає щось на кшталт «Я тут господар, що ви мені нерви тріпаєте»… З таким може зіткнутися будь-хто, незалежно від своїх статків. Просто людина з ще більшою владою чи великими грошима натрапляє на подібну поведінку рідше. Адже єдине, що змушує «директорів туалетів» поводитися тактовно – страх перед більшою владою, ніж є у них.

«Директори туалетів» вважають, що така поведінка додає їм статусу, ваги, збільшує самооцінку. Насправді ж це переважно огидно та смішно. Але огидно і смішно це не лише тоді, коли людина має маленьку владу. З людьми, наділеними реальними важелями впливу на багатьох інших, це часом виглядає не лише огидніше, але й смішніше. Не кажучи вже про те, що часом через такі казуси люди, які мають всі шанси стати шанованими і популярними, перетворюються на об’єкт суспільної насмішки. «Клоуни» – пишуть про них на політичних форумах. «Директор туалету» – така асоціація виникає в мене.

Усі ми люди, кожному часом хочеться зірватися на інших, використати свої можливості, «пограти м’язами». Однак щоразу, коли з’являється таке бажання, варто згадати, що хтось збоку може назвати вас «директором туалету»…

Всеволод Поліщук

кадри місяця

ЧОЛОВІЧІ ЗАБАВИ. Раковець, Львівщина, 19 січня 2013 року. Близько 150 військовос-лужбовців Львівського полку внутрішніх військ МВС України після ранкової літургії скупалися в ополонці на свято Хрещення Господнього. Більшість військових строкової служби до цієї традиції приєдналися вперше. До цього заходу їх заздалегідь готував командир полку полков-ник Валерій Смолов – загартування розпочали відразу після присяги за допомогою спеціальних вправ. Полковник має неабиякий досвід такого навчання, він сам щодня купається в ополонці. За чотири роки святкування Водохреща після крижаного купання в полку не захворів жоден військовослужбовець.

Фото LUFA

події

7події • березень

кадри місяця

ПРОТЕСТ. Львів, 15 грудня 2012. Марш «Свободу чес-ним» на підтримку Дмитра та Сергія Павліченків, засуджених за вбивство судді Шевченків-ського райсуду Києва. Мар-шем, який був організований радикальною молодіжною ор-ганізацією «Автономний опір», пройшли понад тисяча людей, зокрема футбольні фани. Учас-ники акції з факелами в руках йшли від львівської опери до пам’ятника Степану Бандері. Біля монумента було проведено мітинг. Футбольні фанати всієї України, а також багатьох ін-ших країн Європи вже протягом кількох місяців організовують акції на підтримку фанатів ФК «Динамо» (Київ) Павличенків, яких вважають несправедливо засудженими.

Фото LUFA

Фото LUFA

7події

8

гала-Моцарт

10 лютого, 18:00Львівська обласна філармоніявул. Чайковського, 7

Геніальна музика великого Вольфґанґа Амадея Моцарта у виконанні Академічного камер-ного оркестру «Віртуози Львова», диригує Маркус Ельснер (Німеч-чина), соло на фортепіано – Олег Рудницький. Звучатимуть два яскраві контрастні твори компо-зитора. Це остання найвеличніша симфонія Моцарта «Юпітер» та найбільший за тривалістю Кон-церт для фортепіано з оркестром №9.

яскраві ритми танго

14 лютого, 20:00Львівська обласна філармоніявул. Чайковського, 7

У День всіх закоханих філармонія запрошує поринути у світ яскраво-го, енергійного та пристрасного танго. На відвідувачів чекають запальні мелодії, написані королем танго Астором П’яццоллою, у виконанні Мо-лодіжного академічного симфонічного оркестру «ІNSO-Львів». Солюва-тимуть Роман Юсипей (баян) та Назарій Пилатюк (скрипка).

афіша

ніч шального кохання: концерт гурту «скрябін»

14 лютого, 22:00Клуб «Міленіум»пр. Чорновола, 2

14 лютого у День Святого Валентина відбудеться концерт гурту «Скрябін». Також на гості поринуть у «Ніч шального кохання», адже окрім Кузьми участь в події візьмуть DJ DEESIDE, MC ROMANOF, SEXY PJ GIRLS. А ще будуть фонтани з шоколадом, фруктовий фуршетний стіл та спроба встановити рекорд наймасовішого поцілунку. На відвід-увачів чекає розіграш подарунків від спонсорів, справжній трояндовий дощ та хіти про кохання.

9афіша

концерт групи «антитіла»

15 лютого, 19:00Концертний зал «Химера»пр. Шевченка, 8

В рамках всеукра-їнського туру «Мова» гурт «Антитіла» у Львові з великим кон-цертом. У програмі концерту багато нових пісень, які увійдуть до третьої платівки гурту. Серед них – пісня «А я відкривав тебе», яка стала саундтреком до фільму «Собачий вальс» з Адою Рогов-цевою у головній ролі.

VI національне Cвято шоколаду

14-17 лютогоПалац мистецтввул. Коперніка, 17

На Святі Шоколаду представ-лятимуть неймовірну кількість шоколадних смаколиків та подій, гігантські шоколадні скульптури, шоколадний Львів. Відбудуться шоколадний ярмарок, показ су-конь з шоколаду, працюватимуть шоколадні фонтани.

Цього року Свято шоколаду у Львові отримало статус національ-ного. З цієї нагоди кожен гість разом із вхідним квитком отри-має в подарунок «СhосoCard»! Ця картка дає змогу одержати безко-штовно безліч подарунків та приємні знижки на шоколадну продукцію. Окрім того, усі картки братимуть участь у лотереї.

10 цитата номера

11цитата номера

Фразу «Я не можу» треба виключити зі своїх думок.

зміг хтось один – зможе й інший. не міг ніхто – значить, ти будеш першим.

[стів джобс]

12 тенденції • суспільство

Cуспільствостор. 12-29 >

потрібна допомогаТарасу 20 років, він студент Львів-

ського національного аграрного уні-верситету, майбутній економіст, ве-селий, спортивний, комунікабельний і дуже відповідальний хлопець. Зараз йому дуже потрібна допомога.

Почалось все цього літа, у хлопця з’явились головні болі, такі сильні, що довелось звернутись до лікаря. Зробили МРТ і отримали шокуючий результат – пухлина. Після подальших обстежень хлопцю сказали, що пухли-на росте з кістки черепа та проростає в мозок і потрібна термінова операція. Прогнози лікарів змусили шукати мож-ливості оперуватися закордоном, де є сучасне високоточне обладнання, і де Тарас зміг би пройти післяопераційну реабілітацію.

В жовтні його успішно прооперува-ли в Університеті Дебрецену, Угорщи-на. Пухлину видалили, гістологія по-казала, що вона доброякісна. Період реабілітації минув швидко, прогнози були хороші, та останнє обстеження знову перевернуло життя молодого хлопця.

Пухлина знову росте, і Тарасу по-трібна ще одна операція, знову на від-критому мозку вартістю 11 тисяч євро, і, скоріш за все, цим лікування не за-вершиться. Лише після гістологічного дослідження лікарі зможуть сказати, що далі.

Зараз потрібно 11 тисяч євро. Уні-верситет Дебрецену готовий прийняти Тараса 26-27 лютого. Часу надзвичай-но мало…

Тарас лише студент і взяти таку величезну суму просто ніде, до того ж першу операцію родина оплатила само-тужки. Та хлопець не сидить, склавши руки, він сам шукає кошти собі на лі-кування, сам звертається у фонди та до спонсорів, сам домовляється про встановлення скриньок, і при цьому ще чемно відвідує навчання.

Звертаємося до всіх небайдужих лю-дей допомогти Тарасу жити. Лікування можливе, Тарас сповнений оптимізму і рішучості, клініка готова прийняти його на операцію. Єдине питання – це гроші.

11 000 євро – 110 000 гривень – ціна молодого життя.

Тарасу дуже потрібна допомога!

Реквізити для надання допомоги: БФ «Крила надії»ЦФ ПАТ «Кредо Банк», м.ЛьвівМФО 325365ЄДРПОУ 35620901Рахунок 2600001336292Призначення платежу: Добровільна пожертва для Ломаги Тараса

БФ «Крила надії»Західне ГРУ ПриватБанку м. ЛьвівМФО 325321ЄДРПОУ 35620901Рахунок 26000060442841Призначення платежу: Добровільна пожертва для Ломаги Тараса

Електронні гаманці:R215251561194 рубліU168998153895 гривніE625721235883 евроZ204615584917 долари Яндекс-гаманець: 41001258040797 рублі

Детальна інформація – тел.: 032 240 76 13; 050 370 90 02 – Марина (координатор адресної допомоги) е-mail: [email protected]

13тенденції • суспільство

«Галицький інтелектуальний сепара-тизм», який був доволі популярним у колах львівських інтелектуалів наприкінці 90-х ро-ків, але потім затих, знову стає актуальним. Цього разу – без дражливого слова «сепара-тизм», натомість під конструктивною назвою «Рух відродження Галичини».

Ініціатором і натхненником Руху є львів-ський журналіст Володимир Павлів. Приєдна-лася до нього низка галицьких інтелектуалів з так званої «прогресивної» частини місцевої ін-телігенції. Зараз це камерний рух, який просу-вається переважно засобами Інтернет-медіа, а реально існує в форматі неофіційних зібрань та вільних дискусій.

Головним завданням Руху відродження Га-личини (РВГ) пан Павлів назвав пропаганду відродження традицій галицької толерантнос-ті й мультикультурності, поліконфесійності та гармонійного співіснування представників різ-них етнічних груп та субетносів, що населяють нині Галичину. Таке формулювання міститься у блозі публіциста на сайті Захід.Нет. Там же обґрунтування, яке хочеться хоч частково за-цитувати:

«Галичина у своїй історії завжди була бать-ківщиною кількох народів, а відтак і вотчиною різних культур та мов, релігійних традицій і світоглядних ініціатив. Десятиліття доміну-вання комуністичної ідеології, жахіття періоду нацизму, світоглядний релятивізм початків української незалежності та посилення наці-оналістичних настроїв останніми роками за-вдали відчутного удару по традиціях довоєнної Галичини.

Сучасна Галичина, ніби й не існує як ціліс-ність, та разом з тим служить «пугалом», а іноді й посміховиськом, не тільки для решти України, але й для сусідніх держав. Перетво-рені на райцентри в далеко не райській дер-жаві, наші колись королівські міста втрачають не тільки свої пам’ятки й історію, але й влас-ну гідність. Мова галичан все більше нагадує «хохляцький суржик», а святкові традиції – русскій разгуляй. Такий стан є образливим і принизливим для всіх правдивих галичан – в краї та у світі.

Зупинити ці тенденції може пропаганда старих, згаданих вище, галицьких традицій

мирного співіснування різних народів, мов, культур і релігій. В кінцевому ж підсумку йти-меться про згуртування понаднаціональної і понадрелігійної спільноти галичан, розвиток місцевого патріотизму без поділів за ознаками національного походження, створення грома-дянського суспільства в регіоні.

Створення такої спільноти та її гармонійне функціонування є неможливим без сильних органів місцевого самоврядування – насправді ж, місцевої влади, законно обраної місцевою громадою, і наділеної настільки широкими повноваженнями, які надали б їй можливість реалізувати свої завдання без втручання сто-личного чиновництва».

Отже, справа, якщо відкинути деякі супер-ечливі політичні «нюанси», цілком зрозуміла і благородна. Зрештою, про те, що місцеве самоврядування в Україні більше нагадує «фільчину грамоту», говорять давно і багато не лише галичани. Більшості зрозуміло і те, що галичани – як ті, хто сповідує толерант-ність і мультикультурність, так і ті, хто нама-гається поширити на всю Україну націоналізм, часто почуваються чужорідним елементом в русифікованому, зрадянщеному, а потім при-ватизованому екс-комсомольцями чи екс-рекетирами тілі сучасної України.

Утім, чи означає ця чужорідність обох крил галичанства те, що вони спроможні єдиною силою опиратися тиску центральної влади в політичному сенсі, фінансово-промислових груп Сходу – в економічному, новітньої за-

гальноукраїнської еліти, виразником якої є то (без коментарів) Дмитро Табачник, то якийсь інший дядько у шароварах? Обмаль ресурсів залишимо за дужками. Навіть якби вони були в Галичині співмірними до того, чим володі-ють умовні «донецькі», навряд чи це б щось змінило. Насамперед – через згаданий уже дуалізм галичан, найбільш помітний саме у Львові. Якось так виходить, що саме Львів, за поширеним міфом, є найбільш мультикуль-турним і толерантним містом України, однак при цьому не менш поширеною є легенда про те, що Львів є найбільш націоналістичним і не толерантним містом країни.

Парадокс у тому, що обидва міфи мають під собою цілком реальне підґрунтя. Львів і Галичина – і такі, і такі. Середовища «галиць-ких автономістів», які опираються на історію толерантної Галичини, існують паралельно з набагато помітнішими останнім часом серед-овищами націоналістів, які зосереджуються винятково на українській галицькій спадщині. Галицькій – бо поняття «українського» в інших регіонах України з різних причин сприймають зовсім інакше, ніж тут. І трудність позиціону-вання Галичини назовні – не стільки в тому, що галичан не сприймають десь «там». Якби в галичан була сформована спільна компро-місна позиція, можливо, її різними засобами можна було б донести і до мешканців інших частин України. Однак насправді два серед-овища галичан якщо й перетинаються, то радше конфліктують. Часом конфлікт ідей нашаровується на цілком практичні інтереси і виходить те, що ми бачимо у львівській місь-кій владі, де «українсько-українська» свободів-ська більшість давно воює з «проєвропейсько-українським» мером Андрієм Садовим. Чого варта лише спроба заблокувати створення партії «Самопоміч», яку здійснили близькі до «Свободи» юристи?

А це ж лише верхівка айсберга. Десь у ку-луарах подібні конфлікти розпорошуються на безліч локальних конфліктиків, суперечок, зі-ткнень інтересів. І кінця-краю їм не видно. А доки замість забутого «свій до свого по своє» панує принцип «брат на брата», якогось успіху у галицькій справі чекати важко.

Антін Бандера

> тенденції

14 інтерв’ю • суспільство

Владика Борис ґудзяк: «коли Є жертва, не Може не Бути результату»

Пересічного журналіста не може не зацікавити чоло-вік, який, будучи єпископом та незважаючи на поваж-ний вік, грає в баскетбол зі студентами, юність провів у «Пласті», вчився у Йосипа Сліпого і закінчив Гарвард. Із ректором Українського Католицького Університету владикою Борисом Ґудзяком я мріяв познайомитися давно. Одного літнього вечора ми зустрілися у робочих питаннях, а по закінченню зустрічі дуже умовно домо-вилися про інтерв’ю.

Проте Владика Борис дотримав слова. Тож соняч-ного осіннього ранку я стою біля дверей до затишного австрійського будинку при вході до одного з львівських парків...

«Мої батьки придбали це помешкання на початку 90-х, коли у Львові ще можна було щось придбати, – роз-повідає єпископ, відчиняючи хвіртку. – Поки ми не мали свого колегіуму, тут зупинялися гості Університету. Час-то сюди приходять студенти, тож можна сказати, що я тут живу не сам».

Власне про Український Католицький Університет і хотілося поговорити. Історія цього одного з кращих ви-шів України, – без перебільшення, хронологія здійснення мрії. Коли молодий Борис Ґудзяк приїхав до Львова, йому з однодумцями вдалося «вибити» у міських чиновників приміщення старенького дитсадка на 4 групи. З такого ентузіазму кепкували часто, мовляв, який університет?

15інтерв’ю • суспільство

> коли Є жертва, не Може не Бути результату >

в україні Є 180 університетів, Ми не хотіли творити 181-ий

– На початку 90-х якийсь великий проект, навіть якщо ти дуже сильна людина з неабияким минулим, починати було боязко і страшно. Тим паче, коли це не бізнес. Історія, з якої у Львові почався УКУ, нагадує вигадку. Що давало Вам віру в те, що цей університет буде?– Справді, параметри цього маленького занедбаного

дитячого садочка – це одна перспектива, з якої можна починати історію. Але з іншого боку, ідею Українського Католицького Університету виношував іще Митрополит Шептицький на початку ХХ століття. Він підіймав це пи-тання у 1905 році в Австрійському парламенті. І чому? Це був інший час: мова йшла не тільки і не стільки про греко-католиків, тоді власне самі українці не мали свого універси-тету. Конкретно до цього питання Андрей Шептицький по-вернувся після Першої світової, але вже у набагато гірших обставинах…

– Тодішню польську владу складно було назвати промоутером чогось українського…– Так, і за цих складних політичних та юридичних обста-

вин він таки створив у 28-му році Львівську богословську академію і перший факультет майбутнього університету – богословський. Уявіть, які люди творили ту історію! Ректо-ром було призначено о. Йосипа Сліпого, який наполегливо працював над розвитком богословського факультету, ма-ючи вже тоді на увазі перспективу Університету. Ситуації були дуже непрості. Незважаючи на те, що міжнародна католицька спільнота визнавала дипломи Львівської бого-словської академії, польська влада ними нехтувала. Ну а в 39-му році взагалі прийшла радянська влада, яка просто закрила академію…

– Тож на цьому усе б і скінчилося?– Ні, ця історія не могла скінчитися. Погляньте, уже у 63-

му році, після вісімнадцяти років ув’язнення Йосип Сліпий опинився у Римі, і там він працював над створенням уже не тільки богословського факультету, а цілого Університету. Тобто ідея жила, дозрівала. І ця думка стала відповіддю на найбільші виклики ХХ століття. Це була відповідь тоталітар-ним ідеологіям. Це була відповідь на, здавалося б, безна-дійну долю українського народу.



– Виходить, УКУ має, з одного боку, новітню історію, яка почалася з дитячого садочка. А з іншого – це результат роботи великих людей, які не вміли розчаровуватися…– Передовсім це була велика жертва – цілої Церкви і

цілого народу. А жертва – це дуже потужна річ. Коли є жертва, не може не бути результату.

– А Ваша історія – це відповідь на які виклики? Це ж також відповідь…– Це відповідь на дуже конкретні питання, які ми свідомо

перед собою ставили. З 1992-1994 працювала комісія з відновлення Львівської богословської академії, і ми дуже чітко запитували у себе: якого університету потребує Укра-їна, що має дуже багато вишів? Яка освіта потрібна в дер-жаві, що є посткомуністичною, але водночас – країною, яка

блискавично ставала частиною глобального великого сві-ту? Чого потребує багатоконфесійна й багатоетнічна Украї-на, що має і великий потенціал, і великі історичні травми?

– І які були відповіді?– Я насправді дякую Богові за той час. То була пора дуже

структурної застанови, яка відбувалася за участі друзів з різних країн. Цих людей ми сьогодні називали б експерта-ми. Головна наша ідея полягала в тому, щоб у країні, яка має 180 університетів, не творити 181-го. Ми хотіли зва-житися на переосмислення того, що таке Університет. Для цього ми мали велику свободу, бо не було абсолютно нічого втрачати. Ми не переробляли, ми творили нове. Зараз ви не повірите, але цей проект майже ніхто не сприймав сер-йозно – ні в суспільстві, ні в науковому світі, і навіть у Церк-ві до якоїсь міри. І це була, іншими словами, велика пере-вага, бо майже ніхто не перешкоджав. Тож це була велика свобода для, говорячи вашими словами, мрійництва…

наше Місто висипали, як короБку, а потіМ – силоМіць наповнили

– Ви часто говорите, що найголовнішим завдання Українського Католицького Університету є виховування лідерів. Водночас в розмові для проекту «Інший формат» Тараса Прохаська Ви порівняли Україну з дитиною, яка вчиться їздити на велосипеді, – бачить інші, успішні країни, що возяться впевнено, і їде сама. Заразом у нещодавньому інтерв’ю для «Української правди» викладач УКУ Ярослав Грицак дивувався. У нас є багато активної, освіченою молоді, яка може змі-нювати державу тут і зараз, то чому нічого не трансформується?– Знаєте, на мою думку, тема провідництва (або лідер-

ства) – це дуже глибоке питання, яке не має однозначних визначень. Давайте поглянемо на Західну Європу. Скільки українців можуть назвати президента Франції чи, я вже не кажу, президента Іспанії або Португалії? А прем’єр-міністра Великобританії?

– Дуже мало.– Провідних особистостей, як то Черчилль або де Голль

(чи, якщо говорити про Церкву, Митрополит Андрей або Йосип Сліпий), ця епоха не породжує. Вона не творить лі-дерів у той спосіб, що колись. Сьогодні ми живемо у такій культурі, структура якої, уподобання, акценти не підносять


на високу піраміду одну особистість. Навпаки – відбуваєть-ся постійна деконструкція, сьогоднішні медіа розкривають людські слабинки кожної особи, і у такий спосіб людина постійно падає з п’єдесталу. Раніше, коли приватне жит-тя було справді більш-менш приватним, такого не було. Давайте пригадаємо американського президента Барака Обаму. З цієї точки зору він має набагато більше викликів, аніж той самий Франклін Рузвельт.

– Тобто сама культура змінилася, способи сходження нагору. Але ж і в Португалії, і в США є лідери та зміни…– Я переконаний, що український народ пережив ток-

сичну травму. Стільки смерті! 17 мільйонів людей в Україні було просто вбито в ХХ столітті. Це і війни, і геноциди, Го-лодомор, Голокост… До війни наше місто мало 300 000 населення, по війні лишилося 50 000. І раптом потім за 40 років Львів зростає до міста-мільйонника. Кажучи худож-ньо, з міста висипали людей, як з коробки, і розтоптали їх. А потім мільйон інших сюди насильно запакували. Це населення, але це ще не спільнота, це ще не місто… Тож навіть якщо людина має якийсь потенціал, вона за таких умов не може його реалізувати. Скільки великих лідерів, скільки черчиллів загинуло в Голодоморі? І не лише ліде-рів – зникали художники, архітектори, поети, інженери…

– Що робити?– Для високого здобутку індивідуального подвигу зазви-

чай виявляється мало. Скажімо, траєкторія Шевченка – це швидше виняток, що підтверджує правило. Це чудо: крі-пак, який через різні обставини став національним поетом. Але це одне. Друге – особисто я переконаний, що у природі просто не буває багато провідників. У нас в ректораті є отець Богдан Прах. Його здобутки перед Україною важко переоцінити, але водночас отець Богдан є дуже скромною людиною. За його теорією на десять тисяч людей є тільки один лідер. І, може, це так і є. У сьогоднішній постмодер-ній культурі людина не має віри в процеси, вона іронізує з чогось актуального колись. Часом це навіть цинізм. Але іронія не є настроєм лідерства. Вона є двозначною – це рух до і від водночас. А лідер має провадити рішуче вперед. На-віть коли у нас є лідери на найвищих щаблях, я перекона-ний, що провідників не вистачає на, так би мовити, другому рівні. Це ті люди, яким сьогодні 35 років. Це ті потенційні лідери, про яких говорив Грицак…


кадри у нашоМу житті зМінЮЮться що 4 секунди

– В одному зі своїх інтерв’ю Ви говорили про те, що найбільш плідни-ми періодами для церкви були часи, які можна назвати «взаємодією культур». Власне, не «зіткненням», а «взаємодією». В жодному разі не хочу якось шовінізувати цього питання, але прийняті законопроек-ти про регіональні мови чи про заборону пропаганди гомосексуаліз-му…Чи не є такі контроверсійні рішення влади забороною на отаку взаємодію культур?– Зрештою, церква розвивалася не лише на перетинах

культур, а, власне, і в ті моменти, коли були різні труднощі. Розквіт православної церкви часів Петра Могили важко назвати періодом підтримки українською державою укра-



їнської церкви. Навпаки – це були дуже складні ситуації. І мені здається, що розвиток нашого Університету відбу-вається в часи, коли маємо дуже багато несприятливих моментів. Але знаєте, коли людині занадто комфортно, вона деградує, вона забуває, що дуже багато чого в житті є даром. Вона сприймає багато чого, як належне. Зараз комфортно мало кому. І мені буде дуже цікаво дивитися на Україну з перспективи, якщо дасть Бог, тридцяти ро-ків. Сьогодні мені здається, що цей час буде дуже плідним. Може, не попри ці усілякі труднощі, а саме завдяки ним. Це стимул.

– Днями з’явилася інформація про те, що кількість невіруючих у США досягнула рекордної позначки. Водночас за даними багатьох інститу-тів, що досліджують релігію, так звана міграція вірних між конфесі-ями зростає – доходить до того, що люди обирають до якого храму ходити, звертаючи увагу на архітектуру. У той же час з’являється багато літератури (і художньої в тому числі), яка дуже переконливо пропонує нам шукати себе не лише у психотерапевта, але й, до при-кладу, з допомогою стимуляторів – наркотики, секс, алкоголь…– Ну, беручи до уваги мої життєві вибори, легко відпові-

сти на ваше питання – зрозуміло, що ніщо інше не є для

мене заміною віри. Суть у тому, чому не є, і коли це пізна-ється. Ці тенденції та мода пов’язані зі свідомим чи несвідо-мим розумінням того, ким є людина. Найголовніший тренд нашого часу – це автономізація людини, її відокремлення. Людина і Бог часто мають лише номінальні стосунки…

– Тобто «Я вірю в Бога, але я з ним лише на Великдень та на Різд-во»…– Знаєте, це як з нашими бабусями та дідусями. Для

нас вони є носіями певних традицій, асоціюються з чимсь приємним, з родиною. Але до наших комп’ютерів, до на-ших бізнесів нам важко долучати бабусю. Тому ми трима-ємо її на селі, залізно їздимо до неї на свята, але до на-шого щоденного життя бабуся не має жодного стосунку. Для нас не є важливими її ставлення до подружжя, до родини. Навіть якщо її думки цікаві та романтичні, це для нас часто – музейне. Я думаю, що за тисячу років люд-ство подивиться на наш час і спитає: «Чим вони думали: чи головами, чи колінами?» Вважаю, що дуже багато змін у людському побуті на найбільш фундаментальному рівні дають нам прекрасні відкриття, але водночас – ве-лике нищення…


> коли Є жертва, не Може не Бути результату

– Яке?– Ми не вміємо родиною сісти за один стіл, спокійно

подивитися в очі. Все має бути гіперстимульовано, кадр у кіно і в житті має змінюватися що 4 секунди. А от «іти на глибоку воду» нам складніше, нам важко поринати в гли-бину життя. І це втрата – втрата того, що було у людства віковічного. Бо ж люди збиралися навколо вогню ще коли у печерах жили. А «макдоналізація» нашого харчування? Ми рахуємо калорії, вітаміни, доповнюємо їх пігулками. Але забуваємо про те, що таке – поїсти за спільною тра-пезою…

– Ви є дуже вигідним лідером для греко-католицької церкви. Все про-сто: Ви дуже добре виглядаєте. Чому Ви добре виглядаєте?– (після паузи) Мабуть не мені коментувати свій образ.

Можу констатувати, що я за багато чого вдячний Богові, батькам і людям. Я дійсно почуваю себе багатим на добрих людей. Господь якось їх посилає мені, і, напевно, мені до якоїсь міри вдалося їх тримати біля себе. Я намагаюся зга-дувати тих, хто був і є у моєму житті. Я завжди стараюся вчитися у них шляхетності, величі. Ця спільнота – це і є я. Вона мене формує. Цих людей багато в Університеті, в

інших країнах, в минулому. Якщо щось є у моєму житті, це дар…

– І останнє питання. Кажуть, що пластуни – це така велика «мафія» у хорошому розумінні. У розумінні співпраці, вічної дружби. Чим є важливим «Пласт» у Вашому житті?– Ну, я б не пов’язував усе-таки «Пласт» із мафією. Бо

«Пласт» – це жертва, а мафія – це захоплювання. «Пласт» – це служіння іншому, а мафія – це використання іншого. Якщо на рівні жарту можна знайти якісь паралелі, то на-справді тут є повна несумісність. «Пласт» був охарактеризо-ваний в одній маленькій книжечці, яку написав начальний пластун Юрій Старосольський. Він казав, що «Пласт» – це велика гра. І в тому є гумор, а гумор дуже близький до таїнства. Ісус постійно розкривав таїнство, дивлячись на ситуації з іншої перспективи, не зі звичної. І мені здається, «Пласт» намагається це робити – він виводить міську ди-тину на природу. «Пласт» є елементарним, у час суцільної мануфактури та напівфабрикатів він вертає нас до сирови-ни. І цей стиль мав та має великий вплив на моє життя…

Розмовляв Володимир Бєглов

20

жінки про чоловіків

гендер • суспільство

Мія: «тільки нерозуМна жінка триМаЄ чоловіка за горло, геніальна ж не триМаЄ взагалі»

Перший сингл МІЇ «Вона», з яким співачка потрапила у фінал скандального відбору на Євробачення 2010, запам’ятався нам як дуже романтичний і легкий. Вже у наступному своєму хіті «Розпач» МІЯ співає про біль, який залишають чоловіки після кохання. А новий трек «Дякую тобі» – про волю від мужчин і незалежність. Спеціально для журналу «Егоїст» МІЯ розповіла, чому в її піснях так багато слів про чоловіків, і що вона думає про них поза межами текстів.

Чоловіки стали слабкими. Про-сто жінки беруть на себе забагато зайвого. Ми розслабляємо їх. При-ймаємо величезну частину життєвих викликів на себе та навіть не дозволя-

ємо чоловікам допомогти нам. Тому в слабкості мужчин жінки теж частково винні. Рівноправ’я – це добре, але все ж перетягувати ковдру на себе жінкам не варто.

Розмір гаманця чоловіка має зна-чення, якщо крім нього мужчині нема чим похизуватись.

Думаю, справжній жінці від чоловіка потрібно дещо більше, ніж гроші. Час-

21гендер • суспільство

то такий мужчина розраховує на те, що ти вийдеш заміж, одразу ж народиш дітей, сидітимеш вдома доти, допоки не пройде той час, за який ти могла б зробити фантастично стрімку кар’єру. Моя відповідь «ні», тому що враження такий чоловік може справити тільки своїми грошима. А є й такі, котрі через свої комплекси одружуються на «істо-тах», які тільки й дивляться їм в рот. На тлі примітивної жінки їм комфортніше, їм здається, що вони значніші.

Чоловіча зрада – це виклик ва-шим стосункам, але не більше.

Часто ми через ревнощі самі себе накручуємо, а часом зрада таки має місце. Ревнуєш через те, що він роз-важається, а ти ні. А власне говоря-чи, чому ні? Якщо він отримує задо-волення від інших жінок, тоді я теж вільна. Коли ми не триматимемо сто-сунки «за горло», коли у нас не буде бажання «володіти», тоді вони будуть природними, тривалими, простими та справжніми. Власне це і є перевір-ка на те, що є «твоїм». Не знаю, чи здатна я на зраду. Але переконана, що зрада жінки набагато страшніша, ніж зрада чоловіка. Жінка дуже рідко ляже в ліжко тільки заради фізичної насолоди. У неї практично в 90% ви-падків це буде психологічна зрада,

яка сама по собі з часом здатна зруй-нувати стосунки.

«А в серці біль, а в серці розпач, і пам’ять, як полин, гірка. Те щас-тя, що позичив ти мені – не хочу, а свого ще в мене нема». Розчаруван-ня – це слово, яке застосовують як синонім до чоловіків, з якими розі-рвано стосунки?

Просто не потрібно зачаровуватись, і у тебе не виникне потреби розча-ровуватись. Я завжди сподіваюсь на краще, але не завантажую свій доро-гоцінний мозок думками та ілюзіями. Значно важче навчитись втримувати щасливі емоції, тоді, коли реалізуєть-ся те, про що ти навіть і не мріяла… Відверто зізнаюсь, що нещодавно за-думалась: у свої 23 роки хотіла б мати те розуміння, ту поміркованість, яка з’являється у жінок після 30. Інколи мені бракує цієї розсудливості, і я до-пускаю помилки, хоча потім роблю висновки, з’являється мудрість. Тому розчарування – це не синонім до чо-ловіків, з якими розірвані стосунки, це значно більше. Це внутрішній стан пустки, яка з’явилась там, де колись були почуття.

Чоловіки люблять турботу і до-машній затишок, а не дружину, яка будує кар’єру в шоу-бізнесі.

І від цього інколи мені стає сумно, але я вірю в те, що «твоя людина» полюбить тебе такою, якою ти є. З плюсами, мінусами і з «твоїм» шоу-біз-несом.

У чоловіків своя любов, у жінок – своя. Перетнеться – тоді буде вам щастя :)

Любов існує, але, безумовно, вона приходить далеко не до всіх. Проте я не вірю у половинки, які складають одне ціле. Половинку має таблетка, мозок… Я абсолютно ціла. Вірю в лю-бов, але не вірю в таке поняття як «одна любов на ціле життя», хоча і не заперечую його повністю – це все за-лежить вже від самого життя.

Справжніх чоловіків не шукають, вони самі знаходять тебе і не відпус-кають.

Часто чую фразу від жінок: «Я по-чинаю шукати собі чоловіка». Не знаю, що означає «знайти». Я не продаю себе і не здаю напрокат. Я нікому не належу навіть тоді, коли я з кимось. Тому «належності» відносно себе теж ніколи не вимагатиму. Я належу тільки собі. Думаю, що тільки нерозумна жін-ка тримає чоловіка за горло, геніаль-на ж не тримає взагалі. Я абсолютно в цьому переконана.

> жінки про чоловіків

22 економіка • суспільство

спочатку цілі –

Як обрати найкращий спосіб збереження своїх грошей

Коли постає проблема збереження особистих за-ощаджень, марно сподіватися відшукати одну універ-сальну пораду, яка підійде усім і завжди. Жоден екс-перт не зможе однозначно відповісти на питання: «Як не втратити свої накопичення в сучасних умовах?». Але з іншого боку, кожен з нас може відшукати той спосіб, який найкраще підійде саме йому.

У всіх нас є свій унікальний набір особистих обста-вин і персональних фінансових цілей, тому перш ніж вибирати між валютним депозитом, золотом, цінними

паперами чи іншими інструментами, варто розібрати-ся зі своєю індивідуальною ситуацією. Саме з цього починається вибір способу збереження своїх заоща-джень – способу, який буде найкращим саме для вас.

аналіз особистих потреб та обставин

Отож, перш ніж робити вибір між різними фінансо-вими інструментами та інститутами, вам потрібно від-повісти на такі питання:

потіМ заощадження

23економіка • суспільство

> спочатку цілі – потіМ заощадження >

1. про яку суму йде мова?Чи ви володієте конкретною сумою грошей, яку збира-

єтесь зберегти, чи бажаєте щомісяця відкладати певний відсоток доходу, поступово накопичуючи заощадження? Для купівлі золота чи облігацій Національного банку вам знадобиться крупна сума грошей, а накопичувальний депо-зит, навпаки, передбачає невеликі, але регулярні вливан-ня. Тому від розміру суми, якою ви володієте, та від ваших планів (одноразовий платіж чи постійне заощадження) за-лежатиме вибір конкретного інструмента.

2. на який термін ви розраховуєте?Або, іншими словами, коли вам потрібен буде доступ до

ваших грошей? Багато депозитів передбачають вкладення грошей на конкретний період часу, тому, якщо ви чітко зна-єте, що за рік ви збираєтесь витратити свої накопичення, то можете підібрати відповідну депозитну програму. З іншо-го боку, певні види заощаджень – такі як купівля золота чи інших дорогоцінних металів – розраховані на довгі проміжки часу. В довгостроковому періоді вартість золота зростає,

але в короткотерміновому ви можете втратити частину гро-шей через різницю між курсами купівлі та продажу, або внаслідок тимчасових коливань ціни. Тому вкладати гроші в дорогоцінні метали варто тоді, коли ви можете дозволити собі не чіпати заощаджень щонайменше 5-10 років.

3. на що ви плануєте витратити свої заощадження?

Всі ми маємо різні особисті цілі. Мета, з якою ви за-ощаджуєте гроші, може впливати на прийнятний для вас ступінь ризику – а отже, і на спосіб збереження заоща-джень. Так, якщо ви накопичуєте гроші, щоб оплатити у майбутньому освіту дітей, вас цікавитимуть, перш за все, надійність та безпека. Тому варто вибирати той банк чи іншу фінансову установу, які, можливо, пропонують не дуже високі відсотки, але будуть стабільно працювати довгі роки, аж доки ваша дитина не виросте. І навпаки, якщо ви відкладаєте певну суму, щоб улітку поїхати у відпустку – вас цікавитимуть короткострокові програми заощаджень з ви-сокими прибутками.

24 економіка • суспільство

> спочатку цілі, потіМ заощадження >

4. ви сподіваєтесь отримувати дохід від ваших заощаджень чи просто хочете зберегти гроші від інфляції?

На вибір конкретного способу заощадження впливати-ме те, чи сподіваєтесь у майбутньому ви отримувати ре-гулярний дохід від своїх заощаджень. На жаль, в Україні практично не розвинений ринок фінансових інструментів, які б дозволяли не просто зберегти гроші від інфляції, а й заробити на них. Найвідомішим способом наразі є при-ватні програми пенсійних заощаджень, але й вони з ряду об’єктивних причин не надто популярні.

5. скільки вам років?Ставлення до фінансового ризику змінюється з віком.

Молодь може дозволити собі довгострокові терміни вкла-день, ризикованіші (і, відповідно, прибутковіші) програми, тоді як для літніх людей безпечні інструменти будуть акту-альнішими. Як правило, чим ближче до пенсії, тим менш ризиковані способи збереження заощаджень варто оби-рати.

6. чи вплинуть ваші особисті обставини на фінансові рішення?

Якщо у вас є малі діти, вам, ймовірно, більше підійдуть надійніші, хоч і менш прибуткові, способи збереження за-ощаджень, які гарантують легкий доступ до грошей, тоді як неодружені люди без утриманців більш схильні до ризику і можуть собі дозволити вкладати гроші на довші терміни. Для приватних підприємців привабливішими є продукти з гнучкими умовами, сумісними з нерегулярним надходжен-ням прибутку. Тому важливо перед прийняттям рішення щодо заощаджень проаналізувати свої особисті обставини і визначити, як вони можуть впливати на ваші фінансові потреби.

7. чи користуєтесь ви вже якимись способами збереження заощаджень?

Якщо у вас вже є заощадження, і ви відчуваєте, що ваше майбутнє забезпечене фінансово, можете дозволити собі при здійсненні наступних вкладів вибирати ризиковані-

коли ви купуєте облігації чи нерухомість, ваші гроші будуть зв’язані цими інвестиціями. якщо вам раптом знадобиться готівка – наскільки швидко ви зможете перевести свої активи у живі гроші?

25

> спочатку цілі, потіМ заощадження

ші способи. Якщо ж це ваше перше і єдине ка-піталовкладення, варто надати перевагу безпечні-шим фінансовим програмам.

8. як ви ставитесь до ризику?Чи ризикова ви людина? Далеко не всі здат-

ні ризикувати своїми грошима, граючи на Forex, отож, якщо можливість отримати високі прибут-ки не є для вас привабливою настільки, щоб аж забути про обережність, варто зосередитись на надійніших способах.

9. чи потребуєте ви гнучких умов?

Коли ви купуєте облігації чи нерухомість, ваші гроші будуть зв’язані цими інвестиціями. Якщо вам раптом знадобиться готівка – наскільки швидко ви зможете перевести свої активи у живі гроші? Які втрати при цьому ви понесете? Якщо ця проблема є для вас вагомою, краще одразу ви-бирати такі методи заощаджень, які гарантують вам максимально швидкий доступ до грошей з мінімальними втратами.

Формування портфеля заощаджень

Коли ви дасте відповіді на ці питання, то чітко окреслите ті способи заощаджень, які підходять саме вам. Фінансові аналітики радять робити різ-номанітні вклади, користуватись різними метода-ми та інструментами. У випадку, якщо один зі спо-собів виявиться не дуже вдалим, ви врівноважите його іншими. Також ви можете розпланувати свої заощадження таким чином, щоб вони співпадали з вашими коротко-, середньо- та довгострокови-ми планами.

Варто щороку переглядати свої вкладення – особисті обставини та економічна ситуація в кра-їні змінюються. Отож, не варто триматися старих методів тільки тому, що п’ять років тому вони вам підходили. Обирайте ті фінансові інструменти, які відповідають сучасному моменту.

Лілія Українець

26 забобони • суспільство

кінець світу від майя не виправдав сподівань. чекаємо наступного

кінець кінців

27забобони • суспільство

Думка про смерть – невід’ємний елемент мозкового процесу усіх смертних. Навіть, якщо ми женемо її геть, вона все одно забивається десь глибоко, сидить собі в куточ-ку і нагадує нам про нашу прире-ченість. Людство тисячоліттями, тільки-но злізши зі смереки та пе-реставши витирати шмарклі рука-вом, намагалося побороти смерть. Однак навчилось її хіба провокува-ти усілякими способами – від «дуби-някою по голові» до вокалу Сергія Пастуха.

Але людина не була б людиною, хе-хе, якби не навчилась викручу-ватись від поганих думок за до-помогою хороших. І словоблуддя. Вона знайшла простий терапевтич-ний спосіб розслабитися від отих напрягів про смерть: розібралась із причиною страху і повернула собі на користь! А знаєте як? А ми вам зараз розкажемо.

частина теоретична. глибокодумна

От дивіться. Чому люди бояться смерті? Цьому є два рівноцінних і про-сто-таки геніальних пояснення. Нас щойно осінило, і зараз осінить вас теж, от побачите, просто трішки роз-слабтесь, щоб теоретична інформація легше вкладалась у голові.

Перше пояснення – альтруїстичне, і має на меті показати, які ми файні та дбайливі: ми не хочемо нікого за-смучувати. Їм без нас буде погано (принаймні, ми так вважаємо). Оті всі жалобні штуки, які зовсім не підніма-ють настрою, противні вінки зі штучних квітів, розпивання алкогольних напоїв «без цокання», магія парних чисел... Та й хто вигулюватиме Сірка?

Друге пояснення страху смерті украй логічне, правильне і по-здоровому его-їстичне. Воно зводиться до фрази: «Ну та бо не хочеться ж». А й справ-ді, скільки фіналів Ліги Європи відбу-деться «після того, як», скільки вибо-рів залишаться непроголосованими, скільки пив нескуштованими, цицьок немацаними... Так і не дізнаєшся, хто кого побив: Старки Ланістерів чи на-впаки. Чи знімуть продовження Firefly, а якщо знімуть, то не знатимеш, що там і як. Ну і найголовніше, чи, вагітна та англійка Міддлтон, накінець-то, діс-тали уже! Це ж образливо: всі там, у майбутньому, про все знають, бачать, тішаться, а мені на хмаринці сидіти і на арфі бренькати.

частина практична. словоблудна

Так от, придумавши таку теорію щодо страху смерті, людство легко знайшло, як викрутитись від тих «не-зручностей». Одним махом, так би мовити, двох зайців вбити. Для цього треба лише вмерти всім одночасно! Самі подумайте: ніхто не залишиться сумувати, бо нікого не залишиться! Нікому не буде образливо, що не по-бачить, як грає улюблена команда в сезоні, бо, самі розумієте, ні команди, ні сезону! Геніально!

Ну і ще таке: за 162-тисячолітню історію існування людства на планеті змінилося 20 тисяч поколінь, понад 100 мільярдів осіб. Усі вони помира-ли, як ви могли здогадатись, аж ніяк не від кінця світу. А нам, якійсь мізер-ній жменьці гомо сапієнсів, може по-щастити бути свідками колосальних планетарних подій, після яких ніц не лишиться! Та це ж крутіше, аніж «Су-пер-лото»!

А який ажіотаж буде «там»! Корки в чистилищі, Вельзевул скликає об-ласну пекельну комісію для екстрено-го зведення додаткових казанів біля Зубри-Адської, домовляється з північ-ним колегою про додаткові поставки смоли; в Раю – бійки за райські кущі та дерибан хмаринок...

Ну, словом, чогось такого всі споді-валися від кінця світу. На жаль, не су-дилося. Науковці, які сприйняли кара-кулі майя за суперкалендар-провісник, лопухнулись і ввели планету в оману. Але сумувати нема чого: не вперше, та й не востаннє готуємось до чогось такого.

частина ретроспективна. історична

Взагалі-то людство тільки тим і за-ймається, що готується до кінців світу і переживало їх безліч разів. Древні племена галлів взагалі практично що-вечора готувались до нього: сонце ж зникло, всьо, кінець! Потім, зрештою, призвичаїлись.

Коли люди навчились писати, вони почали «згадувати» кінці світу, які були задовго до них. Так, один із найма-льовничіших з них – Всесвітній потоп, який відбувся, згідно Біблії, у 1656 році після вигнання Адама і Єви з раю, а згідно наукових теорій – локально у різних місцях планети десь у проміжку між 8 та 1 тисячоліттям до нашої ери.

Після того, як з’явилось християн-ство, а з ним і нове літочислення, кінці світу почали пророкувати все частіше. Зазвичай їх приурочували, як у Радян-ському Союзі, до якихось красивих дат. Так, християни чекали кінця світу в 33, 666 (ну ще би), 900, 999 роках і, звісно ж, у рік трьох нулів, у 1000.

> кінець кінців >

28 забобони • суспільство

> кінець кінців

Потім навіть науково пояснили, чому після настільки круглої дати жодних серйозних наслідків окрім головного болю не було. Мовляв, кінець світу і пришестя Христа слід вирахувати не від моменту народження, а від дати земної смерті, отже людство отримало відтермінування ще на 33 роки. Досі чекаємо.

У ХХ столітті кількість кінців світу просто зашкалювала – їх обіцяли пів-сотні разів! Це й не дивно: технічний прогрес, кровопролитні війни та по-кращення контакту із небесними сфе-рами дали свій ефект. Більше того, для багатьох кінець світу таки насту-пав у прямому сенсі – діяння низки сект призвели до того, що масові са-могубства фанатиків стали звичним страхітливим явищем.

Втім, рекордсменами із кінців світу стали не якісь кровожерні сектанти, а няшні свідки Єгови. Починаючи із 1914 року, вони напророкували то-тальний армагеддець з десяток разів, однак щоразу переносили дату.

частина футуристична. обнадійлива

Попри усі прогнози, кінець світу так і не настав. Однак зневірюватись нема чого. Кажуть, що він таки буде.

Так, найближчий кінець має наста-ти 14 лютого 2013 року. Саме в цей момент наша планета мала б опини-тись між Сонцем та планетою Нібіру, яка літає, як муха під лямпою, по на-стільки секретній та непередбачуваній траєкторії, що науковці досі не знають ані про планету, ані тим більше про те, яким чином вона може вплинути на Землю.

Втім, провівши Нібіру в далеку путь, особливо не розслабляйтесь. За 5 днів, 19 лютого, усім майя знову гика-тиметься – кажуть, що науковці при-пустились помилки, і 21 грудня був всього лише фальстарт. Справжня катастрофа, напророкована календа-рем, настане у лютому. Або у березні – у такій важливій справі поспіх лише нашкодить, тому науковці перестрахо-вуються, як тільки можуть.

Зважаючи на те, що майя вже дис-кредитували себе, у пошуках кінця світу варто звернути увагу на сканди-навську міфологію. Рагнарьок, кажуть дослідники, має настати у 2013-му. Того ж року, згідно із словесним метео-ризмом Нострадамуса, мають зазнати краху США, а з ними і уся планетарна економіка, що спровокує голод, холод, війни та самознищення людства.

Також на 2013 рік заповідають стрімке танення льодовиків. Чи то Ні-біру їх раптово розтопить, а чи інтен-сивність Сонця – не важливо. Всі по-тонуть. Або не потонуть – побачимо.

Єдине, що по-справжньому насто-рожує, це наявність у 13 році п’ятниці 13. Добре, що місяців всього 12. Чи не для того, аби уникнути фатальної дати 13.13.13.13.13, людство об-межилось лише дванадцятьма міся-цями? Хм... Треба підкинути цю ідею науковцям, хай не розслабляються. А собі – шукати паперовий пакет. Ви ж знаєте, що з ним робити, хіба ні?

Богдан Юрочко

29забобони • суспільство

> кінець кінців >

PIERRE CARDINFrance

PIERRE CARDINFrance

Офіційний представник у Львівські областіТВК “Південний”

ТЦ “Україна”, 1-й поверх, магазин № 28тел: (097) 21 81 057

30

захопленнястор. 30-51 >

тенденції • захоплення

Футбольні баталії за межами стадіону

В українських вболівальників «спорту №1», як ще часто називають футбол, своєрідна емоційна перерва. Чемпіонат України пішов у відпустку, єврокубки, де нас чекає весна з чотирма клубами в ній, також, до офіційних матчів збір-ної теж ще далеченько. А чемпіонати інших країн, погодьтеся, для більшості все ж зовсім не те. Тому далеко не з такими емоціями, хоча й з інтересом, доводиться слідкувати за баталіями не на футбольних полях, а на трансферно-му ринку.

клуби продають, клуби закривають…

А тут в Україні відбувається багато цікавого. Головний «трансфер», звісно,

не гравця і не тренера, а цілого клубу. «Металіст», одна з найсильніших команд країни, перейшов від одного власника до іншого. Добре відомий Олександр Ярославський, який вкладав гроші та душу в харківську команду останні сім років, продав клуб маловідомому і дуже молодому бізнесмену, керівнику ком-панії «ГазУкраїна» Сергієві Курченку. Сам Ярославський каже, що причиною продажу клубу стали його конфлікти з місцевою владою, насамперед з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Неофі-ційні ж джерела говорять ледве не про «донецьке рейдерство». Де правда – на-вряд чи колись дізнається публіка.

Але продаж – не найгірше, що може статися з клубом. От в «Арсенала» – гірші проблеми. Клуб втратив основне джерело фінансування (кажуть, це був

Ігор Коломойський) і балансує на межі існування. Лідери – Кобахідзе, Ковпак, Шацьких та кілька інших гравців – уже попереходили хто в «Дніпро», хто в «Чорноморець», а Ковпак – взагалі в «першоліговий», але фінансово міцний «Севастополь». Тренер Леонід Кучук переїхав до Росії. Чи доживе київська команда до кінця сезону – теж велике питання.

плюс тайсон. Мінус вілліан?

У переходах гравців лідером уваги вболівальників також став «Металіст», який продав (офіційно за 20 мільйонів євро) Тайсона донецькому «Шахтарю». Чи зможуть закрити відтепер проблемну позицію харків’яни? Здається, до літа – ні. Наразі вони придбали лише Олега

31тенденції • захоплення

Краснопьорова у «Ворскли». Навіть не беручи до уваги нижчий клас новачка, достатньо згадати, що Краснопьоров – півзахисник оборонного плану, а не ата-кувального, як Тайсон.

З іншого боку, придбання Тайсона може означати, що незабаром таки переїде до омріяної Англії Вілліан. Там бразильця чекають і «Челсі», і «Тотен-гем». Куди поїде Вілліан, і чи взимку, чи влітку – побачимо вже зовсім скоро.

Тим часом «Динамо» під орудою Оле-га Блохіна розпрощалося з низкою легі-онерів, натомість скуповуючи українців. Романа Безуса і Євгена Селіна взяли у «Ворсклі», Сидорчука і Цурікова – у запорізькому «Металургу». Натомість «Ворскла», позбувшись аж трьох ліде-рів, придбала лише захисника з Греції, зате з досвідом виступів за збірну – Па-найотіса Лагоса.

На тлі всіх цих новин доволі сумно ви-глядає трансферна кампанія «Карпат». Львівський клуб переглядає переважно маловідомих футболістів з сусідніх країн чи Грузії. Утім, вболівальники, судячи з відгуків на форумах, не очікують гучних новин. Набагато важливіше, що в ко-манді знову шанований тренер, який не боїться довіряти власній молоді.

нова забава для мозкуДля любителів різноманітних «розум-

них розваг» добра новина: вигадано цілу систему вправ для мозку. «Нейро-біка» – плід досліджень двох амери-канців, письменника Меннінга Рубіна і нейробіолога Лоренса Каца. В її основі лежить простий факт: у людини, яка день у день повторює одні й ті самі рухи, слабшає пам’ять, падає концентрація уваги, знижуються розумові здібності. Щоб уникнути таких неприємних на-слідків, мозок потрібно тренувати. Для

цього і був придуманий «фітнес для мозку» – нейробіка, сенс якої полягає у внесенні новизни в звичний хід подій. Для продуктивної роботи мозку потріб-ні нові враження, і отримати їх можна нескладно: достатньо просто викону-вати звичайні дії незвичним способом. Детальніше про вправи, які пропонує нейробіка, обов’язково напишемо в на-ступному номері «Егоїста».

клуб для гурманів і рестораторів

Приємна новина є й для гурманів та тих, хто поєднує захоплення доброю їжею з любов’ю до історії рідного краю. У Львові почав діяти «Клуб галицької кухні» – інституція, яка об’єднуватиме всіх фанів місцевої кулінарної спадщи-ни. В рамках діяльності КГК відбува-тимуться майстер-класи, презентації, фестивалі, діятимуть курси, працюва-тимуть онлайн- та офлайн-бібліотека галицької кухні. Основна мета – на-гадати галичанам (як в Україні, так і в Польщі) про власні кулінарні над-бання, а принагідно привабити до Львова ще більше туристів. Перший масштабний захід Клубу відбудеться 13-14 березня. В Університеті Франка, Музеї ідей та ще низці установ Львова відбуватиметься Міжнародний форум «Галицька кухня: славні традиції, вели-ке майбутнє». Тут будуть і наукові дослі-дження, і презентації та майстер-класи від відомих рестораторів, і ярмарок екологічних продуктів, і навіть перша післявоєнна польсько-українська га-строномічна дуель. Кухарі з двох країн готуватимуть одну страву за різними переписами. Вхід вільний, тож не про-пустіть.

Антін Бандера

www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 73 ТЕЛ. (032) 239-36-73, 239-36-83

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 78 ТЕЛ. (032) 238-31-48, 237-31-67

ЛЬВІВ, ВуЛ. НАуКОВА, 96А ТЕЛ. (032) 244-73-17, 243-82-16

ЛЬВІВ, ВуЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 210А ТЕЛ.(032) 243-05-51

ЛЬВІВ, ВуЛ. ЗЕЛЕНА, 238 ТЕЛ.(032) 232-23-20, 232-23-21

32 спорт • захоплення

ТРЕНУВАННЯ: ВИЖИТИ ПІСЛЯ СВЯТ

Такі випадки бувають чи не з кожним, хто дотри-мується здорового та активного способу життя. Мова йде про великі свята, зокрема, новорічно-різдвяний період, коли є велика спокуса пропустити тренуван-ня, наїстися не дуже корисної їжі та випити немало як дорогого, так і дешевого алкоголю. Через згадані

причини та велику кількість вихідних, ці зимові свята зазвичай повністю переривають тренувальний цикл тих, хто регулярно займається спортом. Відтак після закінчення свят доводиться заново звикати до потріб-ного ритму життя. Тож як це зробити правильно і без стресів для тіла?

33спорт • захоплення

алкоголь і спорт – поєднання неможливого

Оскільки свята завжди супроводжуються випивкою, то окремо подивимося, як спиртне впливає на заняття спортом. Це дасть краще розуміння і бачення того, в яко-му стані перебувають наші м’язи після гучних і тривалих бенкетів.

Найголовніше: якщо ви тренуєтеся в залі для того, щоб наростити міцну мускулатуру, то алкоголь однозначно стане на перешкоді, адже спиртне заважає росту м’язів. До при-кладу, горілка знижує синтез білка до 20%, а це стає при-чиною зневоднення м’язових клітин. Саме тому після чер-гової п’янки виникає візуальне відчуття «здутості» м’язів.

Окрім того, спиртне блокує поглинання поживних речо-вин, які є ключовими для скорочення м’язів, їхнього роз-слаблення та відновлення. Наш організм дуже швидко поглинає спиртне, але водночас його досить довго пере-робляє. Скажімо, після пиятики наслідки слабості можуть супроводжувати вас навіть впродовж наступних двох днів! «Які наслідки?», – запитаєте ви. А ось цілий перелік: зни-ження міцності, порушення координації, втома, втрата ви-тривалості та підвищення тиску.

повертаємося до життя поступовоОднією із запорук ефективних тренувань є регулярне і

повноцінне харчування. Здавалося, цьому навпаки мали б сприяти регулярні застілля та різноманіття на святкових столах. Та проблемою у таких випадках є перевантаженість шлунково-кишкового тракту, який просто не встигає пере-травити таку кількість їжі. Адже впродовж свят щодня ма-ємо у своїх холодильниках таку величезну кількість різних страв.

Щоб повернутися до звичного ритму та раціону, дієто-логи радять вживати їжу невеликими порціями, але часто. Для цього варто їсти побільше страв з відварених чи туш-кованих овочів, звести до мінімуму споживання солоного, копченого, гострого, жирного і смаженого, солодощів та свіжої випічки. Скажімо, ідеальною стравою на сніданок може бути вівсяна каша. А ще впродовж дня слід пити багато води, зокрема для того, щоб вивести алкоголь.

тренуємося акуратноВище ми перерахували чинники, що суттєво впливають

на самопочуття людей, які регулярно тренуються. Здавало-

ся б, скільки того Нового року чи Різдва, але ж немало у ці дні буває корпоративів чи посиденьок з друзями та родича-ми! Звісно, в ідеалі жодних побічних дій виникати не мало б, та у ці дні так легко «зірватися» зі звичного життєвого ритму.

Так чи інакше, а повертатися до тренувань треба буде поступово. Ніколи після великого застілля не переванта-жуйте себе в спортзалі. Варто виконувати лише базові вправи з легкою вагою. Такий підхід не завдасть м’язам стресу, а навпаки, допоможе зберегти їх у тонусі. Для по-вного відновлення своєї форми знадобиться два-три по-легшених тренування. І не забувайте про добру розминку, щоб уникнути травм. Найкраще повертатися до тренувань, коли повністю зникне будь-який дискомфорт, що забезпе-чить кращу самовіддачу під час заняття.

Антон Павленко

> тренування: вижити після свят

ВправаКількість підходів

Кількість повторів

Жим лежачи 3 5-6

Підтягування до грудей на турніку 3 6-8

Тяга штанги до пояса в нахилі 2 6-8

Підйом штанги чи гантелей на біцепс 3 8-10

Розводи гантелей в сторони 3 6-8

Прес 2 10-12

тренувальна програма для відновлення форми після активного святкування

збалансований денний раціон для м’язового тонусу:

Сніданок: омлет з двох яєць + сир або м’ясо, 50 г сиру з хлі-бом, 200 г сиру з ягодами або фруктової сирної маси, склянка молока з висівковим хлібом, фрукти або ягоди.

Обід: тарілка густого супу (наприклад, горохового), 150 г м’яса або риби, овочевий салат.

Підвечірок: фруктовий напій або йогурт, фрукти.Вечеря: 200 г м’яса або риби, макарони, хліб, 50 г твердого

або плавленого сиру, салат, чай/кава/какао з молоком.

34

на Межі Можливого Без ризику

35екстрим • захоплення

> на Межі Можливого Без ризику >

Мова піде не про звичайні подушки для сну. А про новинки, які нещодавно з’явилися в Україні – надувні подушки BIGBAG. Європейці вже кілька років використовують такі атракціони як додаткові розваги для відвідувачів курортів. Ось черга дійшла й до нас.Ця споруда має чимало назв: фрістайл-подушка, пневмоподушка, аероподушка, аеромат. Але суть у неї одна – це повітряна подушка, яку можна швидко звести, і призначена вона для безпечного приземлення при здійсненні акробатичних стрибків. Вона зводить нанівець ризик удару об землю.

що таке BIGBAGПодушки BIGBAG призначені для розваг, а також для від-

працювання серйозних трюків лижників і сноубордистів. Вони виключають отримання травм при тренуванні цих трюків. Дуже м’які та безпечні, такі подушки викликають у людей незабутні відчуття польоту, висоти, адреналіну.

Завдяки новітнім технологіям, розміри і матеріали подушок BIGBAG забезпечують високий ступінь безпеки для людей, які на них тренуються. Навіть найскладніші трюки та приземлення на такі частини тіла як голова проходять без найменших наслід-ків для людини. Діти теж можуть здійснювати стрибки і робити перші кроки у фрістайлі. Все це стало можливим з появою в Україні BIGBAG.

Є багато категорій людей, які полюбили BIGBAG. Це й ама-тори, яким подобається просто стрибати (адже після декількох днів катання на гірськолижному курорті починаєш шукати при-год). Навіть любителі хочуть бути схожими на своїх кумирів та мати в своєму арсеналі фото з професійним трюком. Хлопці, які серйозно захоплюються фрістайлом, теж відпрацьовують склад-ні вправи перед початком змагань.

36 екстрим • захоплення


Пневмоподушки BIGBAG з’явилися не так давно. Близько семи років тому група екстремалів вигадала нове призначення звичайним подушкам безпеки, які вже давно використовують державні струк-тури швидкого реагування (МНС, пожежники тощо). Подушки без-пеки рятують людям життя, відтак, після переосмислення цієї ідеї, такі вони набули й нового значення – їх почали використовувати для тренувань стрибків на лижах/велосипедах та інших «снарядах», які цікаві екстремалам.

В Україні, на найбільшому гірськолижному курорті Буковель, кіль-ка років тому почав роботу атракціон для лижників і сноубордистів на основі подушки BIGBAG. У літньому варіанті BIGBAG була представ-лена на «Фестивалі екстремальних захоплень X-DAY» в Києві у липні 2010 року. Аеромат інстальовували на двох заходах, присвячених велодню в місті Кишиневі (Республіка Молдова).

Подушки BIGBAG використовували при зйомках каскадерських сцен різноманітних фільмів, а також на шоу «Україна має талант».

На сьогодні BIGBAG працює взимку вже 3 сезони на комплексі Буковель. У планах встановити цього року ще один такий снаряд на іншому карпатському курорті. Влітку ж його використовують на роз-важальних та спортивних заходах по всій Україні.

Перед тим, як почати користуватися надувними подушками, вар-то запам’ятати певні правила:

• шолом на голові (бажано булфейс) – обов’язкова умова при стрибках на подушку.

• перед розгоном необхідно переконатися, що подушка вільна.• лижникам потрібно або стрибати без палиць, або закривати го-

стрі кінці (вони можуть пошкодити подушку).• велосипедистам рекомендовано обмотувати потенційно небез-

печні місця засобу: винос, верхню трубу рами.• знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, абсолютно не варто

стрибати на подушку. Та і взагалі, знаходитися на курорті в ексте-мальних місцях у такому стані вкрай не рекомендовано.

37екстрим • захоплення


Сьогодні стоїть гостра проблема залучення відпочивальни-ків і спортсменів на лижні курорти у літній час. BIGBAG унікаль-на й тим, що її можна використовувати протягом усього року! Конструкція дозволяє здійснювати трюки з BIGBAG практично на всіх снарядах та «генераторах» адреналіну й влітку.

хто може використовувати BIGBAGКористуватися подушкою можуть як досвідчені спортс-

мени, так і аматори екстремального спорту й відпочинку. Перші мають можливість відпрацьовувати максимально складні елементи без ризику отримання травм, а всі інші, роблячи перші кроки в стрибкових дисциплінах, отримують масу задоволення!

Наприклад, мотофрістайл, який стрімко розвивається в Україні, так само використовує BIGBAG. Для мотоциклістів

легко вивезти з собою подушку на тренування, оскільки вона не вимагає особливих умов для інсталяції, легка у ви-користанні та обслуговуванні.

Боулдери – також серед представників цільової ау-диторі BIGBAG. За допомогою подушок скелелазам-бо-улдерам відкриваються нові можливості в їхньому виді спорту. Тому можна тренуватися на більших висотах, ніж раніше, з досконалою безпекою. І можна просто по-стрибати на неї з вежі, будинку або скелі, відпрацьовую-чи акробатичні трюки. Висота стрибка у 20 метрів – не межа для фантазій.

Переважно людина, яка щойно здійснила стрибок на BIGBAG, захоплено говорить: «Спочатку дуже страшно, а після найм’якішого приземлення розумієш, що дарма бояв-ся. Хочеться ще і ще!».

38 екстрим • захоплення

> на Межі Можливого Без ризику

як стрибати на BIGBAGОсобливих правил стрибків на BIGBAG немає. Потрібна

сміливість для першого разу, а далі ви не зможете зупини-тися. Тому що це безпечно, весело та захоплююче.

Стрибати на подушку можна як за відсутності споря-дження (з вишки), так і на велосипеді, роликах, скейтбор-ді, сноуборді, гірських лижах (з трампліна).

Вишка має 2 рівні для стрибків: 4 і 7 метрів.Трамплін являє собою гірку з двома видами покриття:

слизьким (для лиж і дощок) та сухим (для спуску на колесах).Умови приземлення на фрістайл-подушку максимально

наближені до реальних: після «падіння» можна встати на ноги або колеса велосипеда.

А ще BIGBAG має переваги у відпрацюванні елементів повітряної акробатики порівняно зі стрибками в поролоно-ву яму або ж у воду:

• м’якше приземлення;• велика безпека;• можливість стрибати як влітку, так і взимку.З BIGBAG можна навчитися виконувати найбожевільніші

трюки абсолютно без страху.Для того, аби здійснити стрибок на аероподушку, потрі-

бен абсолютний мінімум:

• володіння спортивним снарядом для розгону і здій-снення стрибка;

• вміння розігнатися та в’їхати на трамплін;• наявність засобів захисту.

BIGBAG дозволяє позбутися страху приземлення, отри-мати базові навички стрибків з трампліна, освоїти нові трю-ки і розширити «стрибковий репертуар» без небезпечних падінь. Аероподушка відкриває нові можливості для трену-вань як початківців, так і досвідчених спортсменів.

Ризик – обов’язкова складова зимових видів спорту. Но-вачок й спеціаліст єдині у прагненні діяти на межі власних можливостей. Переважна більшість любителів зимових ви-дів спорту знає, що таке падіння і «жорстке прибирання» з траси на повному ходу. Частково з цієї причини стрибки з трампліна не для усіх.

Аеромат усуває найнебезпечнішу перешкоду на шляху екстремала – неконтрольовану зустріч з твердою поверх-нею траси після стрибка. Що анітрохи не зменшує кіль-кість адреналіну та гарантує море позитивних емоцій від нових трюків і спілкування з однодумцями.

Дар’я Бура

39здоров’я • захоплення

зиМа з усМішкоЮ

Найкраща прикраса життя – це гарний настрій. А зима – це пора року, яка цей настрій створює сво-їми кольорами та майстерністю тво-рити чудеса з повітря та води.

Перший сніг, як перше кохання: швидше за все розтане, але з нього починається казка, на яку всі чека-ють. А чого вартий дощ, який замер-

зає і на ранок перетворює місто на кришталевий палац? А бурульки та сніжинки, які так хочеться з’їсти? І ми їх їмо потайки, і дорослі, і діти.

А катання на ковзанах, на лижах чи на санках, коли ти мчиш з високої гори на великій швидкості та уявляєш себе птахом…

І раптом - БАЦ! Від холоду заболіли зуби! Не можеш з’їсти ні снігу (бажа-но їсти тільки білий сніг), ні бурульки, ні випити глінтвейну на Альпійських схилах, ні усміхнутись на вітрі…. Це гіперчутливість зубів. Але звідки вона могла взятись?

Гіперчутливість зубів – це реакція емалі на хімічні та фізичні подразни-ки (холод, тепло, соки, сильногазова-ні напої, різка зміна температури їжі тощо) внаслідок пошкодження її ціліс-ності каріозного або некаріозного по-ходження. Що робити?

1. Щопівроку треба ходити до свого дантиста на огляд і професійну гігієну. Це допоможе вчасно виявити патоло-гічні процеси та швидко їх вилікувати.

2. Необхідно підібрати пасту, гель та ополіскувач, що будуть відповідати вашим потребам. Є пасти, які містять фторид олова, вони знімають чутли-вість та є карієсостатичними. Є пасти з ферментами, що запобігають утво-ренню зубного каменю, а такі, що зні-мають запальні процеси в яснах.

Існують гелі з підвищеним вмістом фтору, нанесення яких на зуби обері-гає їх від руйнування.

Але всі ці призначення має робити кваліфікований спеціаліст. Ніхто не до-віряє свої мрії в руки тих, хто може їх зруйнувати. Тим більше своє здоров’я. Доручайте власне здоров’я фахівцям, які вміють і знають, як його зберегти та допомогти вам без болю ковтати сніжинки, пити гарячий глінтвейн, ди-витись на безмежну снігову пустелю, бліде зимове сонце в горах, дихаючи на повні груди, і ЖИТИ З УСМІШКОЮ.

З повагою та найкращими побажаннямиІрина Кривко

Ваша стоматологія. м. Львів, вул. Короленка, 4

тел. (032) 225 76 69

40 рибалка • захоплення

над усіМа карпатаМи БезхМарне неБо

Я вже давно переконуюся, що нахлистом можуть займатися далеко не всі. Як правило, мушку і людину зближує творча натура останньої. Дизайнери, поліглоти, екстремали, айтішніки – усі вони шукають в житті чогось нового і знаходять цю новизну саме в нахлисті. Утекти подалі від міста, комфортних умов, тепла та Інтернету. Бажано на кілька днів. Таке вчудити, принаймні мені, вдається дуже рідко. Зараз нагода випала, а співпала вона з ідеальною погодою та гістьми з Києва…

41рибалка • захоплення

Моя маленька триденна феєрія почалася в п’ятницю, коли о 14:00 я вже втікав з роботи. Правда, як виявилося, виїхати в гори в такий час – справжня проблема. Чомусь я не подумав про те, що львівські вузи намагаються нашпигувати знаннями гранітні голови не лише місцевих, але й студентів з віддалених районів об-ласті.

З горем навпіл я таки впхався в маршрутку разом з двома рюкзаками, в яких був теплий одяг на ніч, снасті, відеокамера, станок і матеріали. Усю дорогу простояв з навушниками у ву-хах. Володимир Висоцький співав про гори, а я рахував кілометри до них. На півдорозі вийшов, бо автобус їхав у інший бік. Зате швидко стрибаю в іншу маршрутку, яка вже тримає курс на прекрасні жовтогарячі гори. Одра-зу ж за мною зі Львова виїхав Діма, з яким ми домовилися зустрітися в будинку пані Марії, яка, як завжди, приготує теплу постіль та смачну ве-

черю. Зіскочивши з автобуса, я просто погнав перевдягатися: часу до темно-ти залишалося обмаль. Напакувавши маленьку сумочку всім необхідним, ви-ходжу до ріки. Вода чистенька, що не може не тішити. Зважаючи на успіхи в попередніх рибалках, облаштовую на вудці третього класу французький повідок, ставлю дві традиційні німфи («шоколадку» та імітацію бокоплава). Просто біля будинку роблю перші про-водки. Упс…

Про нахлист я дуже люблю спілку-ватися з Андрієм Ковалем, володарем останнього Кубка України. Він іноді го-ворить загадками, іноді щось не дого-ворює, але мені це імпонує, бо загадки я люблю. Одного разу, роки два чи три тому, він сказав: «Коли після трьох проводок в мене нема покльовки – щось сталося». Тоді я був просто шо-кований почутим. На той час для мене один харіус на день – то було щастя, яке не опишеш словами. Я міг година-ми чекати на єдину покльовку. А йому,

бачте, якщо після трьох не бере – то біда. Часи змінилися, і завдяки постій-ному спілкуванню з колегами та їхнім порадам, вже і в самого почало щось виходити. В п’ятницю після третьої проводки, я відчув, що починаю пані-кувати.

Не могло такого бути, щоб у тому місці, куди я кидав німфи, не стояв ха-ріус. Він там мав бути, але я залишив-ся з носом. І це змусило мене просто схопитися за голову. Це ж яка халепа має трапитися, щоб я утік з роботи, їхав у двох переповнених маршрутках, потрапив на чисту річку у безвітряний вечір і нічого не зловив! Та рибі були байдужі мої проблеми. Ніби бажаючи мене понервувати, вона почала ви-стрибувати з води та дражнитися. Я швидко розклав свою одиничку, якою ловлю на суху мушку. І от уявіть собі картину: пливе «сухарик» по воді. Поруч вистрибує харіус, за ним – ще один, і так далі. Повний ігнор моїх при-манок. Чому?

> над усіМа карпатаМи БезхМарне неБо >


Мухи під текілу Тим часом прийшов Діма. Не знаю, що він побачив з

моста і з берега, але перший же його закид виявився вда-лим. Правда, подальші спроби зловити ще одного харіуса були знову ж таки марними. Стало темно. Хапаючись за соломинку, я плюнув на «сухаря» і поставив дві великі, на-віть товсті, німфи, одна з яких була повністю зроблена з яскраво-оранжевого даббінгу. Щойно вона впала у воду, як 25-сантиметровий харіус тут же її проковтнув. І потрапив у об’єктив Діминого фотоапарата.

За кілька хвилин ми вирішили припинити рибалку, оскільки місяць став єдиним джерелом світла. Невдовзі пані Марія принесла нам вечерю – цілу каструлю свіжої юшки з білих грибів, смажену картоплю з мисливськими сосисками, глечик домашнього компоту. Важко повірити, але обійшлося це все добро у 10 гривень на брата… Прав-да, в літньому будиночку зі спартанськими умовами батареї не передбачені, тому після вечері довелося грітися тим, що було під рукою, тобто флягою з текілою, яку привіз Діма. Багато ми не вживали, бо планували крім всього іншого пов’язати мух. Ми пересунули тумбочку – єдине, що було в

хатинці крім ліжок – на середину і приладнали станки. Я хо-тів заповнити свій новий флайбокс з трикутними вирізами робочими мухами, щоб не носитися з чотирма коробками, як це бувало на попередніх рибалках. Зрештою, це мені вдалося, після чого флайбокс став дуже симпатичним.

Нав’язавши з десяток «свіжаків», ми вирішили відіспа-тися перед суботою, яка обіцяла бути доволі продуктивною. Подзвонив Макс та сказав, що купив квиток на поїзд і приїде на місце збору разом з киянами. Вирішили, що ми з Дімою підтягнемося до них на першій же маршрутці. Го-туючись до сну, я тепло вдягнувся та заліз під три коцики, а після короткого читання заснув. От цікаво що. У Львові мені практично нічого не сниться. А тут така фантазія в голові розігралася: кольоровий серіал, з подіями і наслід-ками. Але прокинувся вночі я не від свого сну, а від Ді-миного реготу. Йому також вдалося побачити кольорове сновидіння про дуже смішну серію мультиплікаційного ге-роя Спандж Боба… Спати вже й не хотілося, тим паче, що продзвенів будильник, а за ним і Макс, який сказав, що їхня компанія вже приїхала, мерзне на вокзалі та марно намагається знайти бодай одного таксиста.




Щойно німФа впала у воду, Як 25-сантиметровий харіус тут

же її проковтнув. і потрапив у об’єктив діминого Фотоапарата



Місцева логіка Треба було потрохи пакуватися і вирушати на трасу. Ми

допили компот та переодяглися у вейдерси, щоб даремно їх не тягти на своїх плечах. Натягнули на вуха шапки, а на пальці – рукавиці (у Карпатах зранку дуже зимно навіть влітку, що вже про пізню осінь говорити) і потопали на до-рогу. Було геть темно: фури нам здавалися маршрутками, і ми не знали, коли піднімати руку. Врешті-решт маршрутка зупинилася сама. До пункту збору ми доїхали за якихось кілька хвилин і незабаром побачили п’ятьох невиразних лю-дей, які виходили з ранкового туману. Двох я впізнав од-разу. З Андрієм (Zart) я нещодавно мав приємну зустріч в київському пабі за кухлем смачного чеського пива, а Мак-са спробуй не впізнай. Ще троє хлопців – Андрій (Красота), Павло (Циган) і Коля роздивлялися гори, оповиті туманною димкою. Згідно графіка приїхала маршрутка, і ми всі впаку-валися в її салон, тримаючи на руках рюкзаки з тубусами.

«Ти був тут раніше?», – спитав я в Zart’a, який родом із Закарпаття, але живе і працює в столиці. «Бував, разів так 217, але жодного разу не ловив. Зате з вікна електрички встиг вивчити річку», – відповів він.

На місці, по короткому сніданку, присутні розділилися на дві групи. Вгору течією першу групу в складі Цигана повели Діма з Максом. Я, Zart і Коля за задумом мали почати ри-балити в районі впадіння річки та рухатися догори. Красота залишився, щоб трохи відпочити з дороги.

Фантастичний фазанПоки Zart фотографував природу, ми розговорилися з

Миколою. 5 років тому він переїхав до України з Москви, а на гірських річках Карпат ще ніколи не ловив. «Знаєш, чим добре в Карпатах?», – спитав я в нього. Коля покивав головою. «Тут можна кричати!», – я усміхнувся і загорла-нив так, що горами покотилася луна. Ми посміялися та вийшли до річки. Вона не була чистою – ми це бачили ще з вікна автобуса. Але ловити можна було і в такій воді. Оскільки мої вудки вже були готові, я зайшов у воду й після кількох проводок упіймав першого харіуса. Зважаючи на колір води, цілком логічним виглядало використання німф з яскравими точками атаки. У п’ятницю ввечері я трошки поскубав фантастичний хвіст фазана, який з собою привіз Діма. Прекрасний матеріал для тіла! На спеціальних гачках я зв’язав кілька фезентейлів з бронзовими і помаранчеви-ми вольфрамовими голівками та торраксом з вже згада-ного яскравого дабінга, від якого я вже, мабуть, не відмов-люся. Діма, до речі, забракував мою ідею щодо поєднання бронзової голівки та оранжевого дабінга, але в непрозорій воді такі німфи працювали дуже здорово. Не відставав і мій традиційний зелений бокоплав, також оснащений торрак-сом з цього ж помаранчевого матеріалу.

Певні проблеми виникли в Миколи, який французького підліска не мав, тому ловив на довгій волосіні. Я попросив глянути у його флайбокс і був реально вражений: кожна німфа – робоча! Таке враження, що він все життя провів у Карпатах та знав усі вподобання форелі й харіуса. Єдине, Колі довелося перев’язати повідки і ловити на дві німфи, а не на одну.

Мені зателефонував Макс та сказав, що впіймав пер-шого харіуса, а також те, що до нас наближаються наші друзі – Юра та Ганна, які щойно приїхали зі Львова. І справ-


> над усіМа карпатаМи БезхМарне неБо

ді, спершу підійшла віртуозна Ганна, а за нею – Юра. Вони познайомилися з киянами і почали ловити. Юра, правда, відпочивав: насолоджувався краєвидами і золотими відтін-ками осені. Ми ж продовжували боротися з харіусами та потрохи рухатися вгору течією. Невдовзі до нас приєднав-ся Красота, який трохи відпочив з дороги і причепурився. Правда, він встиг поблукати околицями, але згодом таки відшукав нашу компанію.

усім вийти з тіні!Тим часом річка зайшла в тінь, яка трохи ускладнила

процес ловлі: все ж харіус краще брав на сонячних ділян-ках. Зважаючи на такі темні проміжки, я вирішив дода-ти німфам яскравішого забарвлення і запропонував рибі мухи виключно кислотних кольорів та блискучі. Але зно-ву ж таки, я вкотре переконався, що суть французького методу полягає не так у виборі мушки, як в якості самої проводки. Користуючись порадами Степана Чеха та Діми, а також матеріалами про німфи, опублікованими на нахлис-тових сайтах і форумах, вдається виловити ще з десяток риб, практично не сходячи з місця. Напевно, я не відкрию Америки, коли скажу, що фраза «протягом кількаметрової проводки кінцева німфа має близько п’яти-шести разів уда-ритися в дно» є ключовою. Окрім цього, слід зважати на швидкість проводки, тобто вести німфу з максимальним контролем, а отже, динамічніше за рух течії. Раніше набити на цьому руку мені не вдавалося, тому, за словами Діми, нижня німфа у мене практично не працювала. Зараз же харіус брав через раз або помаранчевого фезентейла, або шартрезно-помаранчевого бокоплава.

Наша трійка дійшла до великого плеса поблизу моста, який нагадав мені першу серію культового серіалу «Твін Пікс». Zart розташувався на самому «озері» і досить успіш-но витягував з-під берега харіусів, які грілися на сонці. Я ж обловив ще одне перспективне місце, яке подарувало мені п’ять невеликих пириків і пройшов аж до ями під мос-том. Цікаво, що раніше я її завжди оминав, сам не знаю чому. Дна не бачив, тому вирішив пробити цю територію важкими бокоплавами на десятому номері гачка. Пер-ші два закиди були порожніми, третій виявився вдалим. Щоправда, зі старту я не зрозумів, що відбувається, бо чомусь не очікував зловити тут більшу рибу. Але вже за мить я отямився – перед моїми очима постала красуня-форель пристойного розміру. «Андрію, фото!», – крикнув я

товаришу, який проходив повз мене. Поки Zart виймав свій фотоапарат, риба зуміла відчепитися і щезнути. З моїх губ злетів якийсь невиразний крик розпачу, а з очей ледь не бризнули сльози. Навіть не знаю, чому я так засмутився, хіба це перша форель, яка від мене дременула? Але тоді я був просто розлючений. Злився на себе, бо не розкусив цю яму і не був готовий до такого повороту подій. В якийсь мо-мент мені захотілося зробити те, що роблять диригенти зі своїми паличками, коли оркестр не виконує їхніх настанов. Але все ж взяв себе в руки. На форель не злився – вона перемогла мене в чесній боротьбі: гачок був безбородий. За мить я подумав, що вона тут не одна, а, зважаючи на те, що особливого шуму ми не наробили, був резон зро-бити ще кілька проводок. Упіймав два чи три стандартні харіуси. Форель мовчала…

Ростислав ЯщишинПродовження – в наступному номері

46

найочікуваніші автоМоБілі

авто • захоплення

2013

Кросоверу Hyundai Santa Fe та новій моделі Honda Accord прогнозують найбільший успіх в Україні у 2013 році. Santa Fe, який з’явився у нас в січні, на думку українських дилерів, виграватиме за рахунок суттєвого збільшення функцій. Те ж говорять і про нову модель від Honda, яку презентують в Україні трохи пізніше – навесні. Інші ж світові хіти навряд чи будуть закуплені для нашого ринку. Тим не менше, багатий вибір автомобільних новинок уже активно обговорюють і самі автодилери. Зокрема, журнал Forbes склав список найочікуваніших автівок 2013 року. З них абсолютною новинкою стане електромодель Tesla Motors. Натомість машини сімейного типу Ford C-Max, Chevrolet Malibu, Honda Accord та Nissan Altima покращили та піддали значним змінам. Виробники постарались зробити нові моделі економнішими.

1

47

1. Honda Accord. Видозмінена автівка матиме два мотори: старий 2,4 л та 3,5 л V6, якого раніше нам не доставляли. Технології обох піддали модернізації. Відтепер вони більш екологічні. 2,4-літровий двигун став легшим та економнішим, хоча втратив 20 к.с., зате практично не втратив обертальних моментів.

2. Dodge Ram 1500. Двигун (3,6 л) пікапа осна-щений новою базою V6, крім того автоматична коробка передач відтепер 8-ступенева. Оновлені були старт-стоп-технології та пневматична підвіска. Це посприяло збіль-шенню потужності на 42% й обертального моменту на 12 %.

авто • захоплення

> найочікуваніші автоМоБілі-2013 >

2

21

48 авто • захоплення

3. Nissan Altima. Потужний чотирициліндровий бензи-новий двигун QR25 отримав 182 к. с. (це на сім більше, ніж раніше) і 244 Нм обертального моменту. Потужніший 3,5 л V6 як і раніше має 270 к.с. та 350 Hм.

4. Chevrolet Malibu. Седан середнього розміру буде представлений в чотирьох версіях: LS, LT, LTZ та Eco. Всі моделі оснастили шумозахисним двигуном об’ємом 2,5 л.

з чотирма циліндрами та шестиступеневою коробкою пере-дач. Так він розвиватиме 197 к.с. при 191 Hм.

5. Cadillac ATS. Третє покоління автівок матиме три види двигунів: 2,0 л турбо потужністю 272 к.с., 3,6 л дви-гун V6 із 321 к.с. та 2,5 л, що має розгін у 202 к.с. Крім того, машину оснастили автоматичною шестиступеневою коробкою передач з ручним режимом перемикання.


5

5

4

3 3

4

49авто • захоплення

50 авто • захоплення


6. Dodge Dart. Машину оснастять трьома економними чо-тирициліндровими двигунами. Серед них буде 2,0 л Tigershark (160 к.с.), проміжний MultiAir Turbo (1,4 л, 184 к.с.) і 2,4 л MultiAir. Інтер’єр салону виконаний з покриття «софт-тач», а пасажирів та водія оточать 10 подушок безпеки навіть у ба-зовій комплектації. Також можна буде обрати з-поміж трьох коробок передач: шестиступеневої механічної, автоматичної та шестиступеневої із подвійним щепленням (DDCT).

7. Hyundai Santa Fe. Для нової моделі розробили два чотирициліндові бензинові двигуни об’ємом 2,4 л (190 к.с, 245 Hм) та один дизельний турбомотор V6, об’ємом 2,0 л (264 к.с., 365 Hм). Усі двигуни мають шестиступеневу

автоматичну коробку передач. Машину випустили на п’ять та на сім місць.

8. Lincoln MKZ. Презентуватимуть автівку в звичайній та гібридній формі. Базовим двигуном є 2,0 л. EcoBoost турбо чотири, який має 240 к.с та 270 Hм. Бензиново-електрич-ний гібридний MKZ використовуватиме 2,0 л внутрішнього згоряння чотирьох електродвигунів, які поєднують 188 к.с. Крім того, буде представлено електричний варіант двигуна, який пропонує 3,7 л V6 із 300 к.с. Обидва бензинові двигу-ни матимуть шестиступеневу автоматичну коробку передач, яка буде доступна із переднім приводом. Гібрид використо-вуватиме безступеневу автоматичну коробку.

7

78

8

6

6

51авто • захоплення

> найочікуваніші автоМоБілі-2013

Приємна новина! У Львові відкрився мульти-брендовий автосервіс, у якому можна відремон-тувати автомобілі усіх марок. До послуг клієнтів – високий рівень якості обслуговування, а вартість нижча, ніж в офіційних дилерів.

Кожний власник авто, який переступив поріг «Автоцентру Формула», потрапляє в атмосферу найвищого рівня обслуговування з максимальним переліком професійних послуг. Діагностика, ре-монт, підбір та встановлення необхідного облад-нання, надання повної характеристики технічного стану вашого автомобіля – все це здійснює «Авто-центр Формула». Сучасне оснащення Центру та ви-сокий фаховий рівень працівників дозволяють здій-снювати повний комплекс ремонтних робіт у стислі терміни. Значною перевагою «Автоцентру Форму-

ла» є наявність власного магазину автозапчастин, в якому швидко та кваліфіковано підберуть необ-хідні деталі та аксесуари.

Час очікування не стане тривалим, адже поки авто ремонтують, клієнт відпочине у затишному кафе, де можна перекусити, випити чашку за-пашної кави та скористатись Wi-Fi. Для гурманів особлива пропозиція – кава по-турецьки, зварена на піску.

Здійснення всіх видів ремонтних робіт високої якості для автомобілів будь-яких марок відтепер можливе і у Львові завдяки відкриттю «Автоцентру Формула».

м. Львів, вул. Наукова, 2Бсервіс: 295-41-38

магазин: 295-50-16

9. Tesla Model S. Друге покоління електричних автомо-білів буде доступним в трьох розмірах батареї – 40, 60 і 85 кВт/год, яку можна зарядити за 45 с. У середньому заряду вистачає на 257,5-428,8 км, при максимальній швидкості від 177 до 200 км/год. У машину вмонтували п’ять дорос-лих і два переносні дитячі крісла.

10. Ford C-Max hybrid. Гібридна форма седана вико-ристовуватиме чотирициліндровий двигун (2,0 л) та елек-тричний мотор, що надаватиме йому 188 к.с. Автівка із електронним управлінням матиме безступеневу коробку передач та електричний підсилювач рульового керування.

Наталія Коцур

нова формула обслуговування

1010

9

9

52 тенденції • відпочинок

відпочинокстор. 52-69 >

карнавалимо!Тільки-но у нас закінчилися но-

ворічно-різдвяно-староноворічно-йорданські святкування, як стара добра Європа (та й не лише вона) вабить нас новими – карнавала-ми. Звичайно, вони вже скучили за гульками: у них же все закін-чилося 1 січня (ну добре, може не зовсім 1-го). А тут ще й Великий піст наближається. Треба повесе-литися. Саме так! Це основна при-чина того, що ми карнавалимо.

А ви що думали? Традиційно прийнято вважати, що попередни-ками карнавалів були давньорим-ські Сатурналії – народні гуляння на честь бога Сатурна. Потім це трансформувалося у карнавал, який має місце перед початком посту. Чому саме так? Бо треба ж було людям нагулятися/напи-тися/зайнятися розпустою перед тим, як іти назустріч духовному очищенню. І це зовсім не жарт, а історично доведені факти.

Тому, якщо маєте бажання, пропонуємо від душі повеселити-ся, обравши те, що найближче вам по духу.

53

> тенденції >

тенденції • відпочинок

венеція, італія2-12 лютого 2013

Найстарішим карнавалом вважають саме його. І більшість традицій інших маскарадів походять саме з Венеції. Так от, щоб достойно на карнавалі виглядати, потрібні маска та костюм. Традиція ця сягає ще доби середньовіччя – тоді ці атрибути (особливо маски) потрібні були, щоб ніхто нікого не впізнав. В цей час рабам дозволяли сидіти за одни-ми столами з панами, слуги могли забавлятися з вельможами. Також, повністю віддавшись розпусті, потім ніхто не відчував ніякого сорому, адже обличчя у всіх були закриті.

Першим Венеційським карнавалом, який лишився в історії, є свято 1094. Вже тоді люди заклали цю традицію, яка вельми популярна у сві-ті й зараз. До XVIIІ ст. карнавал був головною подією у культурному жит-ті міста. Проте не можемо не зазначити, що з часом ця традиція трохи занепала. А нове дихання венеційського дійства відкрилося 1979 року, коли влада країни шукала способів привернути увагу до Венеції – міста, яке, попри свою красу, унікальність та особливість, почало занепадати та руйнуватися. І вони не прогадали! Щорічно до Венеції на карнавал приїздить близько мільйона осіб! Уявіть лише!

Ну добре, від історії ближче до самого карнавалу. Традиційно щороку він починається з Festa delle Marie (Свята Марій), присвяченого леген-дарному визволенню венеційських дівчат з полону істрійських піратів.З 1996 року всі ми можемо насолодитися ще й гімном карнавалу, який написав відомий кутюр’є П’єр Карден (хоча хто б тим переймався :) ).

Венеційський карнавал передбачає масу різноманітних акцій, подій та атракцій. Багато з них проходять просто неба – згадуване вже Свято Марій чи, наприклад, славнозвісний Політ Ангела: з кампаніли собору Сан-Марко на канатах (у костюмі кого б ви подумали, ангела) спуска-ється запрошена зірка чи відома особа (щороку інша). На самій площі яблуку ніде впасти – усі захоплено спостерігають за ангелом і бояться, щоб він, бува, не зірвався у вільне падіння (чи то політ).

Про всі події розказати просто не можемо, бо в такому разі для цьо-го треба виділити півжурналу, а не лише вступ у розділ «Відпочинок», зазначимо тільки, що все найцікавіше відбувається не на вулицях, а у театрах, палацах, ресторанах та кафе. Неодмінною ознакою цих подій, окрім квитків, є ще й карнавальний костюм з маскою. Ціни на власне квитки кусючими назвати важко – вони просто ненаситно високі: від «символічних» 50 євро за можливість попити у карнавальному костюмі кави чи гарячого шоколаду в кафе Lavena до 800 євро за квиток на Il Ballo del Doge («Бал дожа»). Це дійство проходитиме у Palazzo Pisani Moretta, який знаходиться на березі Гранд-каналу. Найкращі музикан-ти, танцюристи, співаки Італії будуть розважати вас, творячи цей непо-вторний вечір. Не обійдеться і без наїдків та напоїв – традиційних для карнавалу.

А якщо ви хочете просто погуляти святковим містом і таким чином поринути в парадну атмосферу, то самі венеціанці радять приїздити ближче до завершення карнавалу – саме тоді на вулицях відбувається все найцікавіше.

54



кельн, німеччина7-13 лютого 2013

Кельнський карнавал – це щось зовсім інше: щось божевільне, скажене, надзвичайно веселе та місцями розпусне. Як і венеційське свято, Кельнський карнавал започаткували у часи Римської імперії, проте католицька німецька церква забороняла його аж до 1800 року, а потім таки махнула рукою і не заперечувала. З того часу щороку тут проходить найбільший у Німеччині маскарад.

Офіційно він стартує 11.11 об 11.11 попереднього року, проте на час Різдва, Нового року та цілого січня все заспокоюється аж до Кар-навального тижня, який цього року починається 7 лютого.

Самі гуляння тривають не так довго як венеційські, проте свято настільки насичене та захоплююче, що дозволить вам відірватися на повну. Костюми – теж неодмінний атрибут свята, проте рівень тут зо-всім інший: кожен одягає що хоче і вибирає будь-який (навіть найбо-жевільніший) образ.

Чи не кожен день тут має своє конкретне і неповторне призначен-ня. Отож, пройдемося основними.

Четвер. 7 лютого. Жіночий деньЦе початок карнавалу. З самого ранку місто заполоняють жінки у

різнобарвних і часом чудернацьких костюмах, а об 11.11 на площі Alter Markt три головні фігури карнавалу – Принц, Селянин та Діва – офіційно відкривають вуличне свято. З цього починається весела хода з піснями, музикою, розвагами та веселощами. Увечері традиційно по всіх усюдах проходять гуляння та вечірки. Оскільки цей день жіночий, то представ-ницям прекрасної статі дозволено дуже багато. А за давньою традицією

жінки можуть обрізати чоловікам краватки. І раніше, якщо б з вами таке зробили, то ви б мусили з тією жінкою/дівчиною одружитися. За-раз – приділити хоча б трішки уваги.

У п’ятницю, суботу та неділю відбувається теж немало всього ціка-вого, проте воно все блякне порівняно з днем апогею карнавалу.

Рожевий понеділок (Rosenmontag). 11 лютого. Це найважливіший день карнавалу. Головною подією цього дня є

святковий парад містом. Триває він не годину і навіть не дві, тому окрім бажання все побачити вам необхідна буде ще й неабияка витримка. Стартує все о 10.30 барвистою ходою за участі майже мільйона осіб у костюмах. Офіційно зареєстровані карнавальні об’єднання формують багатокілометровий парад, кожне з них представляє якусь велетенську фігуру з пап’є-маше. Нерідко це бувають політичні діячі – сатира на них є невід’ємним елементом дійства. Ще одна непорушна традиція – роз-кидання солодощів у натовп. Тільки уявіть собі, протягом цього дня у місті роздають 140 тон цукерок, 700 000 плиток шоколаду, понад 200 000 коробок цукерок, а також вручають близько 300 000 букетів квітів. Усі кричать, свистять, веселяться та прославляють місто, якому завдячують таким радісним святом. Ще один звичай – поцілунки. Ви можете поцілувати у щічку будь-яку гарну дівчину, так само, як і вона може поцілувати вас. А якщо ви побачили у неї на щоці напис «Buetze mich», то ви це зробити просто зобов’язані!

Обов’язковими до виконання у наступні дні на маскараді – присутність у Карнавальний вівторок на символічному спаленні Nubbel(солом’яного опудала, яке символізує очищення від гріхів) та вечеря з рибними стра-вами у останній день карнавалу – Попільну середу (Aschermittwoch).

55



панаджі, гоа, індія9-12 лютого 2013

Не сподівалися? Подумали, що ми про Бразилію розповідатимемо? Без неї теж ніяк, але про це далі.

«Що має Гоа до карнавалу в нашому традиційному уявленні?», – подумаєте ви. «Має», – скажемо ми і пояснимо: португальці, які свого часу колонізували цей малесенький індійський штат, привезли сюди не лише християнську католицьку віру, але й купу різноманіт-них традицій. Однією з них є карнавал перед початком Великоднього посту. Звісно, маскарад на Гоа і таке ж свято в католицьких Європі чи Південній Америці – це речі різні, але карнавал є карнавалом. Хоча тут традиційні його атрибути та аспекти переплітаються зі зви-чаями хінді.

Карнавал – найочікуваніша на Гоа подія у році. Підготовку до нього іноді розпочинають вже за півроку до початку самого дійства. Центр свята – Панаджі, столиця штату. Саме тут щороку традиційно оби-рають Момо – короля Хаосу, який і заправляє святом. Його оточують клоуни, акробати, блазні, пожирачі вогню, танцюристи, співаки і всі-всі охочі. А він проголошує усім: «Їжте, пийте, веселіться!». Містом іде великий парад з чудернацькими прикрашеними платформами, на яких розігрують різноманітні сценки.

Не пасуть задніх у цьому ділі й пляжі штату. Тут атмосфера ще більш невимушена: усі кричать, веселяться, співають, танцюють на-ціональні і не тільки танці, дивляться на фаєр-шоу, займаються кон-тактною імпровізацією. Це все важко описати, цю атмосферу треба відчути!

ріо-де-жанейро, Бразилія8-12 лютого 2013

Найвідоміший карнавал світу ми залишили на закуску. Де б ще мо-гло відбуватися найбільше і найпомпезніше дійство такого роду, як не у найбільш релігійній з перелічених у цій статті країн – Бразилії?

Головне дійство карнавалу – всім відомий парад шкіл самби на спе-ціально для цього збудованому Самбодромі. Карнавал у Ріо-де-Жанейро стартує у п’ятницю перед Попільною середою, а найяскравіше дійство свята триває лише 2 дні – у неділю та понеділок. Протягом цього часу свої вміння танцювати самбу і не тільки показують лише 12 шкіл, ві-дібрані з неймовірно великої кількості охочих. Виступ кожної зі шкіл триває 82 хвилини і супроводжується 3-5 тисячами учасників, тому для того, аби висидіти усю процесію, потрібна й велика витримка. Хоча, за-плативши $133-2064 за можливість це все побачити, якось не гоже йти, не дочекавшись кінця дійства.

Окрім параду шкіл самби на карнавалі відбувається ще дуже багато різних подій. Велика слава ходить про бали. Найвідомішим з них є The Magic Ball у Copacabana Palace Hotel. Це найкрутіший та найпрестижні-ший бал за участі місцевих та запрошених VIP. Дрес-код – black tie або карнавальний костюм класу люкс. Ціни на квитки сміливо конкурують з венеційськими. Ба більше, їх перепльовують: діапазон тут $ 1358-2444 з особи за можливість постояти чи посидіти у цій вишуканій ком-панії, почастувавшись наїдками на фуршеті та напоями на безкоштов-ному барі. Також великою популярністю користуються Scala Balls, які проходять чи не щоночі впродовж карнавалу в однойменному нічному клубі у Ріо. Ціни на квитки тут доступніші – 55-320 зелених.

56

на перехресті Баварських доріг

57екскурсія • відпочинок

«Німеччина – не Баварія, а Баварія – ще не вся Ні-меччина», – такий вислів дуже поширений серед меш-канців ФРН. Громадян інших земель ображає, що усі стереотипи і уявлення про Німеччину загалом стосу-ються Баварії і аж ніяк не поширюються на решту кра-їни. Але хай пробачать мені вельмишановні мешканці Тюрінгії, Саксонії, Макленбургу та інших федеральних складових, але, на мою думку, подорож Баварією – ідеальна для першого побачення, точніше знайомства, з цією дивовижною країною.

І ось ми починаємо нашу мандрівку з півночі Баварії, і наша перша зупинка – містечко Кобург. Воно відоме однією з найбільших у Німеччині фортець, короною Франконії, яка велично височить на пагорбі, і з якої відкривається мальов-нича панорама 1 . Також герцог Кобург-Саксен-Готський Альберт був чоловіком англійської королеви Вікторії та вшанований у назві всесвітньо відомого музею у Лондоні.

А ми вирушаємо далі на південь. Перетинаючи мальов-ничі пагорби, які називають місцевою Швейцарією (кожна порядна країна, чи земля, чи область повинні мати свою власну Швейцарію!), ми опиняємось у казковому місті Бам-берзі 2 . Відчуття, що ти перемістився у машині часу на 400 років назад або став героєм казок Андерсена чи бра-тів Грімм, не покидають впродовж прогулянки мальовничи-ми та неповторними вуличками й площами Бамберга.

Але час мандрувати далі! Наступна зупинка – величний Нюрнберг. Місто, історія якого занурюється у глибину сто-літь. Перлина у короні Священної Римської імперії. Нюрн-берг – це вузенькі вулички, які збігаються у площі та знову розходяться, утворюючи химерне павутиння; це площа Ри-нок, на якій перед Різдвом знаходиться один з найбільших у Німеччині Різдвяних ярмарків 3 ; це захоплюючі панорами з мурів фортеці, що височить над старим містом; це одні з найсмачніших у світі фірмові нюрнберзькі сосики; дім-музей Альбрехта Дюрера і безліч крамничок, у яких можна зна-йти купу цікавих та оригінальних речей. До речі, у старому місті розташована вулиця червоних ліхтарів, дбайливо за-хована за старими мурами. Сама вуличка невелика, але можна навідатись сюди, аби переконатись, що «дойче фройляйн – дас іст фантастіш» (але власне «дойче фрой-ляйн» там і вдень зі свічкою не знайдеш!). Про Нюрнберг можна писати й писати, але час підштовхує у спину, і треба вирушати далі.1

58 екскурсія • відпочинок

Внесемо деякі корективи у наш маршрут та звернемо на деякий час на захід від Нюрнберга. Нас чекає зна-йомство із Вюрцбургом 4 . А це місто чим відоме? Правильно – величною фортецею, яка височіє на пагорбі. Жарт, але крім насправді могутньої фортеці-резиденції, що розташована на горі над Майном, Вюрцбург відомий старовиними церквами і соборами, романтичним мостом через Майн, ма-ленькою копією славетного празького Карлового моста, велетенським пала-

цом-резиденцією єпископів, який міс-цеві мешканці з гордістю називають другим Версалем. До слова, особливу увагу заслуговує велетенський парк, розташований навколо зазначеного палацу. Це, без сумніву, справжній ше-девр ландшафтно-паркового дизайну. Крім того, завдяки особливому мікро-клімату у Вюрцбурзі поширене нетипо-ве для північної Баварії виноробство. Хоча слід зазначити, що місцеве вино доволі смачне. Після дегустації хміль-ного напою можна поспішати на вок-

зал, де вже готовий відправитися на-зад до Нюрнберга пунктуальний (але не завжди) потяг.

Далі ми вирушаємо на південь, у самісіньке серце Баварії. Наступна зупинка – Інгольштадт 5 . Місто ві-доме завдяки Audi та університету, в якому штудіював хімію (і не погано таки вчив!) Віктор Франкенштейн. Забув додати – там ще Дунай проті-кає. Ось якраз на деякий час ця річ-ка буде слугувати нашим орієнтиром. Ми завітаємо на декілька годин до

> на перехресті Баварських доріг >

2

4

3

5


перлини над Дунаєм, «найстарішого міста Німеччини», окраси Баварії – Регенсбурга 6 . Історичний факт, що це місто можна вважати одним з найстаріших міст Німеччини, адже виникло воно на місті римського по-селення. Зупиняючись перед велетен-ським готичним собором, що велично здіймається над містом, занурюємось у лабіринт вузеньких вуличок, і ось ми вже на березі Дунаю. Зробивши ре-лякс, скуштувавши місцевих сосисок та запивши їх гальбою пива, ми пере-

ходимо Дунай через міст, якому вже понад 700 років. На протилежному березі насолоджуємось чудовим кра-євидом на старий Регенсбург: залиш-ки оборонних мурів та башти, собори, резиденція князів, магістрат – майже увесь історичний центр Регенсбурга зберігся, не зазнавши руйнацій і зна-ходиться під охороною ЮНЕСКО. З власного досвіду раджу зробити ана-логічний шпацер у нічний час. Вели-кий плюс – жодних натовпів туристів, тиша та спокій, а Дунай і верхівки

соборів, осяяні сріблястим місячним світлом, запам’ятовуються надовго!

Мандруємо далі на південь від Ре-генсбургу. Наш наступний пункт призна-чення – Пассау, місто на кордоні з Ав-стрією. Саме тут три ріки: Дунай, Інн та Ільц сходяться разом і далі по теренах Австрії вже тече «юнайтед» Дунай. Осо-бливо добре злиття зазначених річок ви-дно з башти фортеці, розташованої на схилах над Дунаєм. У гарну погоду мож-на чітко розгледіти, що вода у кожній з трьох річок має інше забарвлення 7 .


6

60 екскурсія • відпочинок

Як не намагався заманити корабель, пропонуючи зробити мандрівку по Дунаю до Відня, ми не спокусилися, бо нас че-кає столиця Баварії і неофіційна столи-ця Німеччини 8 . Мюнхен – це чисельні музеї, найбільший у Європі парк (Англій-ський парк), багато театрів, величні со-бори і неоготична ратуша, велетенські за розмірами палацово-паркові комп-лекси королів Баварії, фешенебельні го-телі та магазини усіх найвідоміших у світі брендів. Місто, в якому минуле, сучасне і майбутнє тісно злилися у тандемному

симбіозі. Мюнхен можна відкривати по-різному: в історичному аспекті, у му-зейно-театрально-музичному, пивному з відвіданням попсового Октоберфесту, еротичному (так-так, є такі заклади). Обов’язковою для візиту є оглядова площадка на верхівці башти собору св. Петра. З неї відкривається чудова панорама на Фрауенкірхе (найвищий собор у Мюхені, символ міста), ратушу та площу перед нею і, зробивши повне коло, перед вами постане все місто, на яке можна споглядати з висоти 90 м.

Між іншим, якщо пощастить з погодою, можна додатково помилуватись засні-женими вершинами Альп, які доволі до-бре проглядаються.

I на десерт ми залишаємо містеч-ко Фюссен, що лежить на південь від Мюнхена, на кордоні з Австрією 9 . На жаль, Фюссен несправедливо за-лишається поза увагою більшості ту-ристів – всі відразу ломляться до най-більш розпіареного замку Німеччини, Нойшванштайну, що розташований поряд. Тому для початку я пропоную


7


> на перехресті Баварських доріг

прогулятись вуличками Фюссена – він невеликий, і години цілком вистачить для першого знайомства. Головною вулицею ми виходимо до невеличко-го замку, спускаємось вздовж мурів до річки з водою дивовижного лазур-ного кольору. Якщо погода сприяє, до Нойшванштайну можна пройтись пішки, милуючись альпійськими кра-євидами. І ось ми вже у долині, ску-тій гірськими схилами. Над нами, на скелі, височить один з найвідоміших палаців світу, прототип замку Діснея,

втілення казково-божевільних мрій та фантазій короля Людвіга Баварсько-го 10 . Але не треба відразу поспішати лізти на гору. Завітаємо дорогою до замку короля-батька, Хоеншвангау, помилуємось на красу гір з берега озера Альпзее. Тепер можна підніма-тись до Нойшванштайну. Відразу хочу попередити: готуйтесь, що ви потра-пите у живу ріку чисельних туристів. Їх тут безліч, незалежно від погоди. Не треба дивуватись, коли вас (під час намагання зробити красиву фотогра-

фію з чудового ракурсу) брутально від-пихнуть зі словами: «Ой Люда, сфата-графіруй мєня здесь!» Але запевняю, краєвиди та пейзажі, які відкривають-ся з гори біля замку, а особливо з ві-кон самої фортеці вартують того, щоб відчути маленькі незручності у дорозі!

Після Фюссена можна відвідати одне з найбільших озер Європи – Бо-денське озеро, на протилежному бе-резі якого знаходиться дивовижна Швейцарія, але це вже інша історія!

Mикола Борзенков

108

9

62 кіно • відпочинок

екшн та пригоди у цьогорічних преМ’Єрах

Movie 43Прем’єра: 1 січняКраїна: СШАЖанр: комедіяРежисери: Бретт Ретнер, Пітер Фаррелл,

Єлізабет Бенкс.Головні актори: Емма Стоун, Джерард

Батлер, Крістен Белл, Наомі Уоттс, Хью Джекман, Кейт Уінслет, Ганна Феріс, Річард Гір, Хлоя Моретц.

Найвідоміші комедійні режисери створили проект, який складається з двох десятків мі-ні-новел. Усі вони пов’язані між собою однією сюжетною лінією, яка насичена величезною кількістю жартів, пародій та пристрастей. Го-ловних героїв гратимуть актори вищої ліги.

Топ-10 найцікавіших фільмів 2013 року за версією «Егоїста»Журнал «Егоїст» склав список 10 найочікуваніших фільмів 2013 року.

У цю десятку входять і номінанти цьогорічного Оскара – фільм Енга Лі «Життя Пі» та Квентіна Тарантіно «Джанго звільнений». Крім того, на екрани кінотеатрів вийдуть продовження «Міцного горішка», «Залізної людини», «Голодних ігор», «Похмілля (у Вегасі)» та друга частина фільму «Хоббіт: несподівана подорож». Натомість лідерство віддаємо відважно-му Супермену – «Людині зі сталі».

життя піПрем’єра: 3 січняКраїна: СШАЖанр: драма, пригодиРежисер: Енга ЛіГоловні актори: Сурадж Шарма, Ірфан

Кхан, Жерар ДепардьєІндійський підліток з батьками переїж-

джає до Канади, проте корабель потра-пляє у аварію, після якої він опиняється посеред океану. В рятувальній шлюбці компанію хлопчині складає інший вцілілий після такої аварії – безстрашний бенгаль-ський тигр, з яким той відправляється у неймовірну та сповнену пригод і несподі-ванок подорож.

джанго звільненийПрем’єра: 17 січняКраїна: СШАЖанр: драма, вестернРежисер: Квентін ТарантіноГоловні актори: Семюель Л. Джексон,

Леонардо ді Капріо, Крістоф Вальц, Джеймс Ремар

Вестерн про рабство і расизм у часи без-законня. Звільнений раб Джанго вирішує врятувати свою дружину-рабиню від тирана-рабовласника Калвіна Кенді. У цьому йому допомагає німецький найманець доктор Кінг Шульц.

63кіно • відпочинок

Міцний горішок-5: хороший день, щоб вмерти

Прем’єра: 14 лютого Країна: СШАЖанр: бойовик, кримінал, трилерРежисер: Джон МурГоловні актори: Брюс Вілліс, Джей Корт-

ні, Павло Лічнікофф, Патрік Стюарт, Аксель Хенні, Себастьян Кох

Поліцейський із Нью-Йорка повертаєть-ся! Легендарний Джон МакКлейн цього разу летить до Москви, щоб вмовити росіян ви-пустити із в’язниці власного сина. Натомість ситуація зі звільненням загострюється. Тому батькові та сину необхідно об’єднати свої сили, аби вижити та побороти угрупування терорис-тів. Бійня проти несправедливості розпочина-ється…

> екшн та пригоди у цьогорічних преМ’Єрах >

залізна людина-3Прем’єра: 3 травняКраїна: США, Китай Жанр: бойовик, пригоди, фантастика Режисер: Шей Блек Головні актори: Роберт Дауні-молодший,

Дон Чілд, Бен Кінгопі, Пол Беттані, Джеймс Бедж Дейл, Гвінет Пелтроу, Гай Пірс, Джон Фавро, Ребекка Холл, Енді Лау

Як і у двох попередніх стрічках, головну роль мільярдера Тоні Старка зіграє Роберт Дауні-молодший. Цього разу геній демонструє свої безмежні можливості в боротьбі із лихо-дієм на прізвисько Мандарин. Головний ге-рой розробляє новий костюм, який за своїми функціями перевершує попередні версії. Так він хоче захистити своїх рідних від підступного ворога. Під час боротьби герой вирішує, що для нього важливіше – людина чи костюм?

похмілля-3Прем’єра: 23 травня Країна: СШАЖанр: комедіяРежисер: Тодд ФілліпсГоловні актори: Бредлі Купер, Зак Галіфі-

анакіс, Ед Хемс, Хізер Грем, Джон Гудмен, Кен Жонг, Джастін Бартін

Як обіцяють творці фільму, третя частина «Похмілля» стане останньою, тому будьте гото-ві попрощатися з головними героями стрічки назавжди.

Герої вечірок цього разу не святкувати-муть весіль та не гулятимуть холостяцьких вечорів. Їм доведеться розважатись у Мек-сиці, в прикордонному містечку Тіхуана. Де вони отримають вдосталь легалізованої марихуани, кокаїну та випивки. Не оминуть друзі і вулиці «червоних ліхтарів». Піковою точкою їхніх походеньок стане втеча Алана із психіатричної лікарні. Він болісно переживає смерть батька, в «вовча зграя» – це все, що у нього залишилося...

64 кіно • відпочинок

> екшн та пригоди у цьогорічних преМ’Єрах

чоловік зі сталіПрем’єра: 14 червняКраїна: Канада, СШАЖанр: фантастика, бойовик, пригоди, екшнРежисер: Зак СнайдерГоловні актори: Генрі Кавелл, Емі Адамс, Рассел Кроу, Кевін

Костнер, Майкл ШеннонКларк Кент, молодий журналіст із надприродними здібностями, уже

багато років живе у прийомній сім’ї Марти та Джонатана Кентів. Досі він не розумів, чому його відправили із розвинутішої планети Криптон на Землю. Доки на землян не здійснили напад. Кент стає Суперменом, аби врятувати людей, які йому не байдужі.

самотній рейнджер

Прем’єра: 4 липняКраїна: CШАЖанр: пригоди, бойовикРежисер: Гор ВербінскіГоловні актори: Джонні Депп,

Хелена Бонем Картер, Армі Хам-мер, Вільям Фіхтнер

Техас стає місцем розправи із рейнджерами. Від цього сва-вілля врятувався один з них – Джон Рід, який вирішує разом із напарником індіанцем Торонто помститися банді, яка це зро-била. Щоб все вдалось, напар-никам спершу потрібно знайти спільну мову.

голодні ігри-2: і спалахне полум’яПрем’єра: 21 листопадаКраїна: СШАЖанр: трилер, пригоди, фантастикаРежисер: Френсіс ЛоуренсГоловні актори: Ліам Хемсворд, Дженніфер Лоуренс, Джош Хат-

черсон, Філіп Сеймур ХоффманМати спокійне життя та мирне майбутнє вцілілим героям не вдаєть-

ся. Повернувшись додому, Катнісс Евердін та Піт Мелларк зобов’язані поїхати в Турне переможців всіма округами дванадцятого диструктора. Під час нього їм необхідно вдавати закоханих підлітків, щоб не роз-гнівати Президента Сноу. Інакше їхньому поселенню знову доведеться пережити жах «голодних ігор»...

хоббіт: пустир смога

Прем’єра: 12 грудняКраїна: США, Нова ЗеландіяЖанр: пригоди, фентезіРежисер: Пітер ДжексонГоловні актори: Бенедикт

Камбербетч, Х’юго Уівінг, Кейт Бланшетт, Люк Еванс

Торін та компанія все-таки діс-таються до Lake-town, де Більбо Беггінс повинен виконати обіцяне гномам. Та спершу групі необхід-но дійти до Самотньої гори, щоб знайти Потаємні Двері, які ведуть до захопленого драконом Смогом скарбу. Та чи зможуть друзі за-володіти ним? І як склалась доля загубленого чарівника Гендаль-фа? Про це все можна буде дізна-тися лише 12.12.2013.

Наталія Коцур

66

новини ресторанівновини ресторанів

за столом • відпочинок

Після зимових свят, куті, пампушків і вареників про їжу як спосіб гарно про-вести час та розважитись думає ма-буть уже не кожен. А якщо і думає, то про щось цікаве, незвичне та оригінальне. А ще про гарну атмосферу та якісний відпочи-нок, яким можуть потішити ресторани нашого міста.

качка по-пекінськи в ресторані «пан тао»

Якщо під час свят вам вже набридли звичайні «Олів’є» та «Шуба» і хочеться скуштувати чогось вишуканого та незвичного, то саме час завітати з компанією друзів чи сім’єю в ресторан китайської кухні «Пан Тао». Особливої уваги, звичайно, заслуговує одна з найекзотичніших китайських страв – качка по-пекінськи. Птицю спеціально вирощують та привозять в ресторан з Франції або Угорщини. Готують цю страву в банах на вугіллі за рецептом, якому понад 400 років. Китайські кухарі розробляли його ще для імператорів.

Подають качку по-пекінськи також оригінально: шеф-повар виносить страву та нарізає її на сотню шматочків, та ще й так, щоб на кожному з них були і філе, і хрустка скоринка. Філе відділяють від хребта та загортають у спеціальні рисові млинці разом зі шматками огірка та цибулі. Подають на стіл зі сливовим та квіт-ковим соусами, спеціально привезені аж з Китаю! Кісточки, що залишаються від качки, знову готують разом з болгарським перцем, цибулею та китайськими при-правами. І смакують вони не гірше, ніж сама качка. Ця вишукана страва вразить кожного! Тому вона ідеально підходить для того, щоб здивувати своїх близьких та друзів.

67

Якщо ж ви досі не знаєте куди запросити кохану в День закоханих, а вона точно чекає чогось романтично-го, то ідеальним місцем для цього свята буде ресторан Cazanova. Затишні зали, тиха ненав’язлива музика, м’яке світло, класичні картини і гравюри, вишукане меню не зможуть залишити байдужими ні вас, ні вашу супутницю. До того ж, ресторан Cazanova – це не тільки хороший відпочинок і насолода для ваших очей, але і для шлунка. Адже шеф-кухар ресторану буквально вгадує всі бажання відвідувачів. Загалом у меню близько ста різних страв, тож вибрати справді буде з чого.

У цей день в ресторані лунатиме звук саксофона, а він не може не зачарувати! Та й виконуватиме композиції не будь-хто, а саксофоніст-віртуоз Ігор Volkoff.

Все це гарантує вам та вашій половинці романтичний настрій та найкращі враження.

Магічне святкування нового року в пабі «Білий лев»

Протягом новорічної ночі в пабі «Білий Лев», який вже встиг полю-битись відвідувачам невимушеною ат-мосферою та смачним пивом, гостей закладу розважатиме ведучий, а му-зичним супроводом буде міжнародний акустичний гурт Willow зі своєю новою програмою. Кожен гість «Білого Лева» матиме можливість поринути у світ ма-гії – на них чекатимуть веселі та за-гадкові фокуси від команди чародіїв «Magic Man», конкурси та цінні призи.

Вартість з особи у новорічну ніч становить від 500 грн. (враховано кухню, алкоголь та шоу-програму).

вул. Лесі Українки,15 тел. (067) 67 55 123, 235 46 25

Зоряна Крачковська

свято закоханих у ресторані CAzAnoVA

Вул. Коновальця, 82Відчинено з 8:00 до 22:00Телефон: (0322) 38-04-23

+380(63)279-77-79www.vepr.net

68 за столом • відпочинок

Володимир Бєглов (юрко Добрий), ведучий радіо «Львівська хвиля»Напевно, найсмачнішою стравою став м’ясний суп, який подають у хлібній скоринці замість

тарілки. Таке я скуштував минулого літа у Празі. Мені дуже сподобалося! А якщо говорити про кухню 2012-го року, то це, безумовно, китайські забігайлівки! Вони є і в Європі, і у Сполучених Штатах. Порції величезні, а інгредієнти – цілком традиційні для українця (рис, курка, овочі). Та головне, що східна кухня – це чудовий вибір для туриста, якому не хочеться багато грошей ви-трачати на харчування. А ще цьогоріч у Вашингтоні я скуштував оладки з кленовим сиропом – це дуже смачно!

Однак найулюбленішими все-одно лишаються мамині вареники з картоплею.

найсМачніша страва рокуПро те, що найбільше смакувало у 2012, «Егоїст» розпитав відомих львів’ян

Марк Зархін, ресторатор, «Кумпель Груп»Нещодавно я був у Австрії і мав можли-

вість відвідати там три найкращі ресторани. В одному з них, який вважають №2 в країні, я скуштував страву, тільки опис до якої скла-дався з 15-20 слів. Це була фантастична риба з італійським радічіо синього кольору. Це було дуже смачно. А в ресторані Ikarus, що є №1 в Австрії, їв звичайне різото, яке було надзви-чайним!

Ігор Смачной, директор ресторану villa AustriaДуже цікава страва мені сподобалась в од-

ному з ресторанів Донецька. Називалась вона «Мікс салат». Це було морозиво, яке готували кухарі ресторану. А незвичне воно було тим, що замість звичного усім цукру вони додавали сіль, спеції та перемелене м’ясо крабів. Пода-вали цю кульку морозива з міксом салатів, а зверху на неї виклали декілька гарячих коро-лівських креветок! Такий контраст температур і незвичний смак мені дуже сподобались. Тим більше, вони цілком розвіяли міф про те, що морозиво неодмінно має бути солодким!

Дмитро Добродомов, генеральний продюсер телеканалу ZIKВ ресторані «Озеро» в Наварії Новій я ку-

штував їхню фірмову страву «М’ясне плато». Це страва балканської кухні, приготована шеф-поваром закладу, який є чемпіоном багатьох кулінарних змагань. Входить в страву м’ясо багатьох видів, і кожне з них є дуже смачним.

В цей ресторан багато хто приїздить ску-штувати саме «М’ясне плато», тим більше по-дають його на 4-х осіб, тобто вистачає і для тебе, і для твоїх друзів.

69за столом • відпочинок

Вардкес Арзуманян, ресторатор, «Рестарон»Минулий рік був багатим на подорожі.

Кожна з них не проходить безслідно і залишає по собі враження, зокрема і про смак місцевої їжі. Більшу увагу я зосереджував не так на го-тові страви, як на самих продуктах, з яких їх готують. Відкрив для себе цього року цікаву рибу, телятину, сири, спаржу. Минулого року ми в наших ресторанах почали працювати з чорноморською рибою, камбалою. Як і всі інші заклади, на цей рік ми заготували багато но-винок в меню, які я вже встиг скуштувати і за-лишився задоволеним, тож буде чим дивувати наших відвідувачів.

> найсМачніша страва року

Андрій Іонов, ресторатор, «Вероніка», «Чорний кіт», «Амадеус»Не хотілося б, щоб це звучало як само-

реклама, але, якщо дійсно бути щирим, то зі страв, які я скуштував минулого року, мені найбільше запам’ятався смак нового тістечка в кав’ярні «Вероніка» під назвою «La perla». Спробувавши його, я був дуже приємно здиво-ваним, як і, напевно, більшість наших відвід-увачів, які його вже встигли скуштувати.

Андрій Худо, ресторатор, «!Фест»Минулого року ми зробили мангал багато-

функційним (там можна і смажити м`ясо на решітці, і на вертелі, та ще й вудити), тож я зайнявся приготуванням м`яса в різних варі-антах. З того, що запам`яталось в приготуван-ні, – це молочне поросятко на вертелі, яке ми готували влітку, та й останнє копчення м`яса на свята зі свинок з нашої ферми вийшло дуже смачним і не подібним на те, що можна купити в супермаркетах чи на базарах.

Павло Табаков, співакНайцікавішим, що я відкрив для себе ми-

нулого року, були зелені коктейлі (смузі). Їх можна робити дуже легко з фруктів, овочів, а можна навіть фрукти з овочами разом. Для цього я спеціально навіть придбав два блен-дери. Тож тепер дуже часто готую цю стра-ву. Дуже смачно і корисно. Тим більше, що я страшенно люблю фрукти, і це для мене най-краща у світі іжа.

Владіслав Левицький, співакСкажу вам, що я не є таким гурманом, але

цього року на Новий рік мені вдалось спро-бувати страви, які були на слуху, але до того ніколи їх не куштував. Перша страва точно не для тих, в кого слабкі нерви, бо ну дуже шко-да їсти таку тваринку. Це краб, фарширований шпинатом. Дуже цікава страва і на смак, і на вигляд. Відкрив для себе і устриці. Не міг ніяк дочекатись того моменту, коли їх поливаєш лимонним соком, і вони пищать. Але напевно цього разу вони пищали десь дорогою в ресто-ран, бо коли їх поливали соком, звуку практич-но не було. Всім раджу їсти морепродукти, бо це дуже смачно та корисно. Але будьте дуже обережними, адже їх слід вживати тільки сві-жими, бо в іншому випадку можна дуже силь-но отруїтись.

70

дріБниці життястор. 70-83 >

Ну що, наколядували собі трохи на ґаджети, любі наші егоїсти? Тоді час витратити зароблене ротом на щось украй потрібне та оригінальне.

тенденції • дрібниці життя

гвинтокрилий квадролітhttp://ardrone2.parrot.com/

Насамперед із святкових заробітків слід купити собі про-дукт французького літакобудування – «Дрона» другого по-коління. Це те, про що кожен з нас мріяв ще якихось 15 років тому, а нині призабув за усіма тими офісними і житей-ськими заморочками. Мріяв, розуміючи, що мати літачок, яким можна керувати, та ще й «дивитись» його очима, є більшою фантастикою, ніж «червона плівка» і мультфільм «Том і Джеррі», який показують після проходження гри у вовка, що яйця лапає.

Тоді за AR.Drone 2.0 ми б віддали душу і усі «Турби» з «Дональдами». Тепер же реалізувати ту мрію не так вже й важко: літальний апарат коштує якихось 300 євро, і при-дбати його можна кількома кліками в Інтернеті.

AR.Drone 2.0 – це вертоліт з чотирма лопатями, облад-наний відеокамерою. Важить він близько 400 грамів, роз-ганяється до 5 метрів на секунду, а керують ним через Wi-Fi.

Однією із головних його фішок є те, що усі маніпуля-ції ним відбуваються за допомогою смартфону з iOS чи Android. Встановивши спеціальну аплікацію, можна не лише керувати літачком, як джойстиком, а ще й бачити те, що бачить камера на борту. А потім ще й переглядати від-зняте на своєму великому телевізорі – камера знімає у HD.

Взагалі перераховувати всі цікавості AR.Drone 2.0 мож-на довго, адже звір він доволі розумний. Так, до прикладу, «відірвавшись» від Wi-Fi, він не втікатиме світ заочі, а слух-няно зависне на набраній висоті, а потім акуратно повер-неться до пункту старту.

71


тенденції • дрібниці життя

комп’ютерний повідокhttp://www.screenkeeper.com

Після колядок усім доводиться вертатись на роботу. Британські вчені довели, що у найближчі дні після великих забав українці споживають в офісах на 40% більше кави і випалюють на третину більше цигарок (особливо, якщо після тих забав щось лишається). Цифри можуть бути неточ-ними, пишу з пам’яті, але десь воно якось отак. Суть в тому, що збільшується також і час, на який ми залишаємо наш комп’ютер без нагляду, на поталу чужих очей, ласих дізнатись історію браузера та нашу переписку в Skype. Здивуй співробітників! Купи собі Screen Кeeper!

Зрештою, вони можуть про це і не знати – невеличку приблуду-маячок, що виглядає як скріпка, просто кладуть у кишеню, а у USB-слот вставляють нічим не примітний ключ. Коли ті дві штуки поруч – все окей. Та вартує лише розірвати між ними контакт (а це відбувається, коли відстань між ними перевищує заданий метраж), як спеціальний софт сам блокує екран комп’ютера.

Окрім економії зайвих рухів на блокування екрану в ручному режимі, автори ґаджету, який коштує 20 баксів, стверджують, що він також економить електроенергію, яка

даремно витрачається на живлення комп’ютера під час вашої відсутності. «Енергетичну користь від Screen Keeper у всьому світі можна порівняти із висадженням 65 сосен на рік», – кажуть вони на своєму сайті. Ну що ж, із

Screen Keeper мороки трохи поменшає, залишиться лише дім збудувати і сина виростити.

вазонок зі штучним інтелектомhttp://www.clickandgrow.com

Наступний постріздвяний пристрій оцінять справ-жні естети-одинаки. Кінець епосі пророслої цибулі на підвіконні, досить купувати всяке бадилля на базарі – комп’ютер це зробить за нас! Вірніше, виростить.

Click&Grow, про який йде мова, – це звичайнісінь-кий комп’ютер вазонного типу. І працює він, як ігрова приставка: вставляєш картридж, програма запуска-ється, ти отримуєш результат. Тільки замість забавки, комп’ютер вирощує рослини, насіння яких і міститься у запханому в нього картриджі, разом із цифровими на-лаштуваннями з вирощування конкретної рослини. Те-пер не треба поливати, підсипати чи ще якось орудува-ти над вазонами. Впхав касету і маєш чистий спокій.

Сам вазон коштує від 60 до 70 доларів – залеж-но, яка саме рослина додається. Ціна картриджа – 20 баксів. Їх можна міняти, коли заманеться: виростив, приміром, якісь нагідки, зірвав, подарував кому хотів, а потім взяв, і посадив перчики чілі чи базилік – вже для себе.

72 тенденції • дрібниці життя


як перетворити автомобіль на кавоварку (в хорошому сенсі)

http://handpresso.com/ produit-1-1-handpresso_auto_e_s_e_.html

Якби можна було в електрова-зонку вирощувати каву, паралель-но придбавши собі Handpresso, власник обох девайсів досягнув би 80 левела крутизни. Хоча й зі звичайною кавою крутість ваша матиме захмарний характер. Адже головне тут, окрім модної фризури та вусів, – пристрій Handpresso auto E.S.E.

Спеціальна кавоварка зробить вам філіжанку запашного еспресо всього лише за дві хвилини про-сто в салоні вашого авто. Адже працює вона від звичайного авто-мобільного прикурювача. От вибра-ли собі якийсь підходящий затор на дорозі, поставили Handpresso auto E.S.E. у підстаканник, врубали улюблену музику та попиваєте сві-женьку кавусю. Ну і навіщо нерву-ватися й бібікати клаксоном?

Сама каво-машина, слід за-уважити, таки крута. І ціну свою у 149 євро виправдовує. Попри при-ємний дизайн (я вас прошу, хто б тим переймався), вона пропускає пару під тиском 16 бар і працює зі звичайними «таблетками» – стан-дартною формою фасування кави. Плюс до всього, Handpresso auto E.S.E. дає змогу підсадити когось по дорозі, і справити неабияке вра-ження, запропонувавши панянці каву. Натяк зрозумілий?

Богдан Юрочко

ДОСТУПНА НАТУРАЛЬНА

БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА

73

ДОСТУПНА НАТУРАЛЬНА

БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА

ЧЕРЕПИЦЯ КЛІНКЕР

74

Олексюк Назар Миронович, керу-ючий партнер Юридичної компанії «Перітус Консалтинг», адвокат

«Мабуть, так склалося історич-но, що мешканці пострадянських республік не мислять свого жит-тя без черг. Колись то були черги за дефіцитним товаром, або ж ті товари «відпускали» за талона-ми. Сьогодні акценти змістилися: стоїмо в черзі за талонами, щоб здійснити реєстраційні дії щодо

суб’єктів господарської діяльнос-ті». Ця цитата зі статті адміністра-тора інформаційної Гарячої лінії з питань підприємництва Ігоря Ку-харчука стосується сумнозвісної «проблеми КВЕДів», яка збурила підприємницьке середовище на-прикінці 2012 року.

Новий національний класифікатор почав діяти з 1 січня 2012 року. В той же час у підприємців був цілий рік, аби поступово перейти з одного класифікатора на інший. Якби вони почали звертатися до державних ре-єстраторів у січні, то так мало-пома-лу, без надмірних черг, всі б за рік успішно «перекодувалися». Звісно, треба робити поправку на те, що реєстратори займалися купою інших питань, на «людський фактор» і на недостатню продуманість усієї систе-ми. Усе це також заважало швидкій

реалізації змін. Утім, такого ажіота-жу, який спостерігали ми у грудні 2012, могло б не бути, якби самі підприємці, по-перше, були обізнані-шими в змінах законодавства, а по-друге, мали фахову підтримку. Адже це далеко не перша «реформа», яка викликає у представників малого біз-несу «аврал», змушує стояти в чер-гах, платити штрафи чи оформляти велику кількість зайвих паперів. Не-можливо оминути стороною й зміни у порядку реєстрації нерухомості, вве-дення податку на житло чи землю, створення нових груп платників єди-ного податку тощо, які, мов сніг на голову, звалились чи не на кожного українця, хоча про ці зміни було відо-мо вже доволі давно.

Але навряд чи справа тут у любові до черг. За дефіцитні радянські часи і бідні 90-ті українці і так натерпіли-ся їх вдосталь. А тим більше черг не

Юридична підтриМка – не розкіш, а виМога сьогодення

консультація • дрібниці життя

75

Юридична підтриМка – не розкіш, а виМога сьогоденнялюблять підприємці, для яких час – це гроші. Усі ці зайві витрати часу та грошей часто, як це не парадок-сально, є наслідком спроби зеконо-мити: на послугах юриста. Звісно, це не стосується великих компаній, які мають цілі юридичні відділи. Од-нак коли йдеться про малий і навіть середній бізнес, утримувати таку структуру чи навіть юриста на став-ці – доволі накладно. Утім, це не означає, що треба відмовлятися від юридичної підтримки взагалі. Можна співпрацювати з юридичною фірмою «ззовні», за угодою. Такий варіант – економний, але це не та економія, за якої потрібну роботу ніхто не ви-конує, а той, коли її роблять, але за розумні гроші. Такий варіант надій-ний, адже фірма зі штатом фахових юристів і власним брендом змушена дбати про своє ім’я та імідж більше, аніж юрист-одиночка. А тим більше

якийсь кум-брат-сват, що нахапав-ся юридичних термінів та дає без-коштовні поради, які потім дорого коштують. Чи якийсь знайомий «зі зв’язками», що звертається до вас тільки тоді, коли може мати «навар» і не попередить вас про зміни, якщо вони йому особисто нічого не прине-суть. Не кажучи вже про те, що «ко-рисні зв’язки» час від часу летять зі своїх посад.

Будь-хто не може бути юридич-но грамотним в усіх можливих пи-таннях, а одночасно в економіці та сфері свого бізнесу. Хоча хотілося б, щоб юридична грамотність українців зростала, все ж людині, обтяженій власною справою, з підтримкою фа-хівця жити буде набагато легше. Так працює увесь світ. Кожен займаєть-ся своєю справою, і кожен має юрис-та. Велика фірма – власного, всі інші працюють з партнерами збоку. У та-

кий спосіб, поміж іншим, отримують у своє розпорядження фахівців від-разу в кількох сферах. А відтак еко-номлять ще більше часу та грошей. Коли наступного разу стоятимете в черзі до податкової чи сплачувати-мете штраф, або в останній день сплати податків чи інших платежів довідаєтесь, що рахунок змінили, а ви про це навіть не здогадувались, подумайте про те, що до цього б мо-гло і не дійти. Адже основна робота юриста – не вирішити проблеми, а запобігти їх виникненню.

юридична компанія «Перітус Консалтинг» (Peritus Consulting), м. Львів, вул. Саксаганського, 16/4, www.peritus.com.ua,e-mail: [email protected], [email protected], +380 96 426 52 10

консультація • дрібниці життя

76 дрес-код • дрібниці життя

От і наблизився час, коли чи не з кожних жіночих вуст у відповідь на питання «Кохана, що тобі подару-вати?» лунатиме відповідь «Шубу». Переконані, що кожна дівчина чи жінка хотіла, щоб якийсь з безлічі різновидів хутряних виробів їй при-ніс Святий Миколай/Санта Клаус/Дід Мороз. Якщо ж цього не трапи-лося, то вона точно чекає такого по-дарунка на Новий рік, День Вален-

тина чи 8 березня. І, звісно, ви, як порядний мужчина, мали б це поба-жання виконати.

Говорячи про купівлю шуби, пер-шою у голову приходить одна по-рада – зробіть це закордоном. Купу грошей зекономите! Це може бути цікава поїздка з тою ж таки коханою у одну з хутрових столиць світу з гар-ним проведенням часу та романтич-ними вечерями при свічках. А можна

поїхати, наприклад, з друзями і після кількаденної відсутності ощасливити кохану таким подарунком. Цей ва-ріант дає змогу на славу відпочити у чоловічій компанії в одному з ціка-вих міст, проте підходить він тим, хто може наважитися купити такий не-дешевий подарунок без «втручання» у процес вибору майбутньої власниці.

Отож, ближче до діла та переліку «шубних» місць.

і шуБу купити, і світ подивитися

77дрес-код • дрібниці життя

> і шуБу купити, і світ подивитися >

греціяПерша країна, яка спадає на дум-

ку, коли йдеться про купівлю хутряних виробів закордоном. Найвідомішим містом, де від вибору голова йде обер-том, є Касторія. Саме тут зосередже-на найбільша кількість хутряних фа-брик (близько 2 тис.).

Шуби грецького виробництва висо-ко цінують у світі, тому за якість мож-на не перейматися. До речі, Греція – №1, якщо йдеться і про шопінг-тури за шубами. І тут треба бути обережними. Справа в тому, що такого роду по-їздки бувають двох видів: з першими все просто: ви платите гроші, за які вас везуть у Грецію, селять, годують та навіть проводять екскурсії визна-чними місцями і радять, де найкраще придбати шубу, звісно. Другий же має деякі особливості: витрати на поїздку покривають кілька місцевих фабрик, але натомість ви мусите підписати до-говір про обов’язкове придбання ви-

робу вартістю від 1000 євро і якщо цього не зробите, то доведеться по приїзду відшкодовувати вартість поїзд-ки (приблизно 400 євро). До речі, за тим же таки договором, ви з метою купівлі можете відвідувати магазини лише вибраних фабрик (які і заплати-ли за вашу путівку) та перебувати там окремо від інших потенційних покупців, оскільки для вас ціни будуть завище-ними. Такий варіант може бути вигід-ним в разі придбання кількох шуб.

Також знавці радять інше містеч-ко – Паралія Катеріні. Воно менше, не таке відоме та розкручене, проте ви-бір тут досить хороший, а ціни нижчі.

італіяСюди варто їхати за хутряними ви-

робами класу «люкс». Звичайно, най-ширший вибір і оптимальні ціни у сто-лиці італійської моди Мілані. Тож якщо ваша кохана хоче не просто норкову чи будь-яку іншу шубку, а витвір ди-

зайнерського мистецтва – вам точно сюди. До слова, після Нового року з 7 січня тут стартує сезон розпродажів, тому іноді можна придбати згадувані вже супердизайнерські речі зі зниж-кою аж до 70%.

У Мілані в пошуках шуби можна відвідувати як модні бутіки (там пред-ставлені найновіші колекції та тренди), так і хутряні фабрики та аутлети, де ціни, звісно, нижчі. Найвідомішими італійськими хутряними марками є Simonetta Ravizza, De Nicola, Annabella, De Scal, Paolo Moretti. Також можна звернутися до знаних Armani, D&G, Cavalli. І звичайно, всі тут моляться на Fendi. Їхні шуби вважають найкращи-ми у всьому – дизайні, якості хутра, обробці шкірок. Проте і ціна такого ви-робу, м’яко кажучи, немала – близько 15 тисяч євро. Тому такий подарунок люба дружина чи мила коханка мають ще заслужити!

78 дрес-код • дрібниці життя

> і шуБу купити, і світ подивитися> і шуБу купити, і світ подивитися >

оаеБажаючи купити шубу в Об’єднаних

Арабських Еміратах, вам варто відві-дати район Nasser Square у місті Ду-баї. Саме тут знаходиться найбільша кількість магазинів та торгових цен-трів, де представлено дуже багато хутряних виробів. Усіх їх в ОАЕ, звіс-но не шиють. Не розводять тут і но-рок, песців чи шиншил, проте саме у Дубаї найбільші світові фабрики мають власні представництва, тому купити італійську/китайську/грецьку шубу можна іноді дешевше, ніж на її «батьківщині». А все завдяки безмит-ній торгівлі, що робить ціни на все в Дубаї дуже і дуже прийнятними. Тому купівлю виробів з хутра в ОАЕ вважа-

ють найкращою за співвідношенням «ціна – якість».

Усюди в магазинах треба торгувати-ся, а ще досвідчені покупці рекоменду-ють, вибравши шубу, попросити, щоб вам принесли таку ж модель та розмір зі складу. Справа в тому, що клімат у ОАЕ надзвичайно гарячий, а хутро, як відомо, любить мороз та холод чи хоча б прохолоду.

До речі, при торзі непорозумінь точ-но не буде: так склалося, що шуби у Дубаї купують переважно жителі країн з колишнього СРСР, тому у кожному магазині працюють російськомовні продавці-консультанти, які розкажуть що й до чого та опустять ціну відповід-но до вашого вміння торгуватися.

китайПро Китай як «шубну» країну го-

ворять мало, але що тільки там не виготовляють! Так от, якщо мова йде про купівлю шуби закордоном, то у Піднебесній ціни найоптимальніші. Проте особливу увагу слід звернути на якість виробу. Тому, торгуючись за екземпляр, який вам сподобався, не забудьте перевірити усі важливі моменти, які підтверджують добро-тність виробу: міцність хутра, якість пошиття, кількість швів та розмір шматків хутра. Так вже склалося іс-торично, що першим ділом китайці намагаються позбутися товару най-нижчої якості. Тому алгоритм купівлі такий: якщо ви помітили, що хутро

79

> і шуБу купити, і світ подивитися

влягається нерівномірно, з внутріш-нього боку шкіра в шубі тверда і не-еластична чи жовтувата, то твердо відмовтеся від такого виробу та усім своїм виглядом покажіть, що ви ро-зумієтеся на хутрі й виробах з нього, і тоді можете сміливо просити (чи толерантно вимагати), щоб вас від-вели на склад, де ви вже обиратиме-те з-поміж нових та якісних виробів. Пам’ятайте особливість китайської торгівлі: найякісніший товар завжди знаходиться на складі, а не висить на вітрині, чекаючи вас!

Наступний момент – торг. Він про-сто необхідний! Часто вартість виро-бів завищують на 40-50%, тому не бійтеся наполягати на «вашій» ціні до

кінця. Не доводячи торг до абсурду, звісно.

Третя важлива стадія, де потрібна ваша увага, – оплата та момент за-паковування виробу, адже підмінити хорошу шубу гіршою можна без над-мірних зусиль, заговоривши вам зуби під час підрахунку грошей.

Тож, озброївшись вмінням торгува-тися, певною сумою грошей, уважніс-тю та бажанням купити справді якісну річ, обирайте ту з країн, яка вам най-більше до вподоби, і будьте певні, що зробивши все правильно, ви купите коханій якісну річ за відносно невеликі гроші, та ще й відпочинете.

Остап Процик

80 здоров’я • дрібниці життя

Унікальне місце чолові-чого організму, що потре-бує догляду, мабуть, біль-ше, ніж всі інші, – ділянка промежини та геніталій. Так-так... Там дійсно є за чим доглядати!

Почнемо з огляду інтим-ної ділянки нашого тіла. Пам’ятаймо, чоловіки, що ніхто ніколи не зауважить змін на нашому тілі, якщо підозра не виникне у нас са-мих. Тому при кожному пе-ребуванні у ванній чи душі, коли ми наодинці стоїмо оголені перед дзеркалом, не забуваймо оглянути себе з голови до п’ят, звертаю-чи увагу на все «нове», що з’явилося на нашому тілі.

Відкриті ділянки тіла ми споглядаємо щодня. А що ж можемо нового побачити ТАМ? Чоловіча промежина, звичайно, має свої анатоміч-ні особливості, які слід вра-ховувати. Тому треба вміти себе правильно обмацати (пальпувати). Отже, спочат-ку пальпуємо пахові ділян-ки, відзначаючи при цьому,

чи є болючість, припухлість, наявність якихось новоутво-рів під шкірою чи на ній. Що ж ви можете там знайти? Збільшений лімфовузол у вигляді горошини, квасоли-ни чи лісового горіха можна пропальпувати під шкірою. На шкірі пахової ділянки та промежини можна побачи-ти новоутвори, висипання, розчухи. А тепер оглянемо мошонку. На здоровій шкі-рі не повинно бути ніяких новоутворів та висипань. Пальпуємо вказівним і вели-ким пальцями кожне яєчко та його додаток (канатик, який йде від нього). Ви не повинні при цьому відчувати болю, помічати яких-небудь ущільнень,припухлостей чи тяжів. Далі переходимо до огляду статевого чле-на. Шкіра на ньому тонка й рухлива, легко зсуваєть-ся вздовж самого органа. Оголіть повністю головку й огляньте слизову. Чи немає там чогось такого, чого ви раніше не спостерігали? Почервоніння,висипання, ерозії, виразки, нальоти на

81здоров’я • дрібниці життя

> якого догляду потреБуЮть чоловіки таМ?

слизовій… Далі стисніть головку ста-тевого члена між двома пальцями й подивіться, чи не з’явилися якісь сум-нівні виділення з уретри.

Ретельного огляду також потребу-ють всі інші ділянки нашого тіла. Якщо ви виявили щось підозріле – не полі-нуйтеся піти на прийом до лікаря. Все згадане може бути симптомом якоїсь хвороби. І чим раніше почнете лікуван-ня, тим швидше позбудетеся неприєм-ностей, що можуть вплинути на ваше сексуальне здоров’я.

Нечасто можна зустріти чоловіка чи юнака, які після опорожнення сечово-го міхура витирають статеві органи на-сухо. Зазвичай останні краплини сечі залишаються на спідній білизні. Свіжа сеча є нейтральною. Але за короткий проміжок часу в умовах теплої про-межини починають інтенсивно розмно-жуватися бактерії, які спричиняють виникнення неприємного запаху. А при розкладанні сечі в теплих умовах утворюється аміак, який цей запах по-силює. Тому слід щоденно після душу переодягати спідню білизну, а також користуватися після сечовипускання гігієнічними серветками.

Протягом дня на статевому члені накопичуються смегма та залишки сечі. Якщо їх не змивати, то на поверх-

ні шкіри утворюється липкий наліт. На головці члена він досягає найбільшої товщини. Виділення, потрапляючи під складку крайньої плоті й залишаючись під нею, можуть бути небезпечними для здоров’я не лише вашого, а й ва-ших сексуальних партнерів.

В принципі, невелика кількість смегми, що утворюється щоденно, необхідна для полегшення ковзання головки статевого члена. Проте якщо вона тривалий час накопичується на слизовій статевого члена, то може спровокувати виникнення баланопос-титу (запалення крайньої плоті й голо-вки статевого члена). При такому за-паленні крайня плоть набрякає, на ній і головці статевого члена утворюють-ся болючі тріщини. Також надлишок смегми збільшує ризик виникнення таких захворювань, як папіломатоз головки статевого члена (невеликі грибоподібні розростання на слизовій головки).

Також слід пам’ятати, що сама смегма має канцерогенні власти-вості. У чоловіків може сприяти ви-никненню раку статевого члена, а у жінок вона є одним з факторів, що сприяє виникненню раку шийки мат-ки. Якщо крайня плоть не повністю покриває головку, виділення можуть

збиратися в складках вуздечки й він-цевої борозди головки члена. Тому надлишки смегми необхідно ретельно змивати щодня.

Іноді у чоловіків виникає ще одне запитання: «Голити чи не голити во-лосся на лобку?» Дехто вважає, що волоссям в інтимній ділянці наділила природа людину не лише для краси. Це обов’язковий атрибут нашого тіла. Інші ж називають це пережитком ево-люції. Якщо ми голимо обличчя, то чому б і не поголити ТАМ? Деякі жінки й чоловіки не на жарт заводяться при спогляданні повністю голеного лобка. Іншим же подобаються пікантні інтимні зачіски. Дехто дуже збуджується, коли поринає руками в надмірну чоловічу волохатість на лобку, животі чи грудях. А спокусливу стрижку інтимного міс-ця чи наявність тату на лобку багато хто вважає справжнім мистецтвом… Однозначну відповідь тут навряд чи можна дати. Але, думаю, що коротко підстрижене волосся інтимної ділянки, особливо в гарячу пору року, ніколи не завадить. Без сумніву, інтимна зона має виглядати естетично і сексуально. Але пам’ятайте головне – вона пови-нна бути чистою!

Роман Іваницький, андролог

як же правильно мити пеніс?

«Дивне запитання!», – скажете ви. Але й тут є свої правила. Перш за все, старанно вимийте руки з милом. Ви-користовуйте досить теплу воду (38-39° С) й мило, що добре піниться. Ретельно намиліть статевий член, мошонку та пахові ділянки. Далі – анальну ділянку. Ополосніть все достатньою кількістю води. Потім відтягніть крайню плоть, повністю оголіть головку статевого члена. Головку ретельно намилюйте, щоб розм’якли сальні виділення. Добре промийте вінчик й вуздечку головки. Як слід всю ділянку геніталій ополосніть великою кількістю води. Найкраще це робити під душем. Дехто вважає, що використовувати мило при митті члена не потрібно. Але вода без мила просто стікатиме, не змиваючи сальних виділень. В ідеалі ж можна скористатися гелем для інтимної гігієни. Нагадаю також, що рушник для інтимної ділянки повинен бути окремий.

82

чиМ гіалуронова кислота Може допоМогти при чоловічоМу Безплідді?

Назву цій диво-сполуці дали в 1934 році К. Мейер та Д. Палмер, котрі вперше виділили гіалуронову кисло-ту зі скловидного тіла ока. Вона походить від грецько-го hyalos – «скловидний» та «уронова кислота». Це гліко-замін, що входить до складу епітеліальної, сполучної та нервової тканин, є одним з

основних компонентів поза-клітинного матрікса. У тілі людини вагою 70 кг містить-ся приблизно 15 г гіалуро-нової кислоти, третина якої перетворюється (розщеплю-ється або синтезується) що-дня. Вона відіграє важливу роль у гідродинаміці тканин, процесах міграції та проліфе-рації (відновлення) клітин, а

також бере участь у низці взаємодій з поверхневими рецепторами клітин. Гіалу-ронова кислота входить до складу шкіри, скловидного тіла ока, клапанів серця, хрящів, яйцеклітин та спер-матозоїдів. Все це обумов-лює її застосування у лікуван-ні захворювань, пов’язаних з цими тканинами – ката-

ракти, остеоартритів тощо, у косметології – для м’якого збільшення тканин та запо-внення зморшок в косметич-ній хірургії, як активнодіючий компонент кремів для облич-чя, лосьйонів, губної помади тощо.

Але тепер не тільки жін-ки можуть скористатися гіалуроновою кислотою для

родина • дрібниці життя

83

збільшення об’єму губ та ін’єкціями краси для усу-нення зморшок. Чоловікам цей натуральний біополімер активно допомагає при без-плідді, починаючи від діа-гностики якості сперми та завершуючи вдалим заплід-ненням при важких формах чоловічого безпліддя.

Гіалуронат є основним компонентом кумулюсного комплексу, який присутній в оболонці яйцеклітини. Зрілі спермії обов’язково мають необхідні для запліднення рецептори, які зв’язуються з гіалуронатом. На цьому про-цесі побудовані найновіші методики, які застосовують в репродуктології.

НВА-тест, який можна проводити паралельно зі спермограмою, дозволяє визначити індекс зрілості сперміїв, відсутність ДНК-фрагментації (тобто по-шкодження генетичної інформації та відсутність хромосомних патологій), є інформативним діагностич-ним методом. Якщо індекс зрілості менше 60, навіть при нормальних показниках сперми, парі рекомендова-но проведення ІКСІ (введен-ня 1 спермія в яйцеклітину за допомогою мікроголки) у природному циклі або при стимуляції суперовуляції.

Низький показник НВА-тесту є підставою для про-ведення ПІКСІ – найновішої методики відбору сперма-

тозоїдів, найбільш схожої з природнім відбором. ПІКСІ застосовують при невдало-му заплідненні в попередніх спробах допоміжних репро-дуктивних технологій (ДРТ), поганій якості ембріонів, при звичному невиношуванні та знижених показниках рухо-мості та морфології спер-матозоїдів. Чоловічі статеві клітини, відібрані методом ПІКСІ, потім застосовують для методики ІКСІ.

Крім того, ембріологи в своєму арсеналі мають EmbrioGlue – середовище для покращення імплантації (приживлення) ембріонів з підтвердженою ефективніс-тю. Воно містить гіалуронат, як один з основних компо-нентів. Застосовують на всіх стадіях розвитку ембріонів, в тому числі для ембріонів після кріоконсервації та до-поміжного хетчінгу.

Таким чином, Клініка ре-продукції людини «Альтер-натива» – єдина на Західній Україні пропонує найновіші альтернативні методики лі-кування важких форм чоло-вічого безпліддя і дає шанс мужчинам з репродуктивни-ми проблемами відчути щас-тя батьківства. Пам’ятайте, що в будь-якій ситуації аль-тернатива є!

Ігор Палигакандидат медичних наук,

директор клініки «Альтернатива»

Привітний персонал, досвідчені фахівці, новітні технології –

це все про клініку репродукції людини «Альтернатива»!

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72e-mail:[email protected], skype - alternatyva.ivf

84ПАБЛІШИНГ

Допоможемо розробити нове виданнядля вашого бізнесучи вдосконалити існуюче.

Журналісти та дизайнериЕгоїст Паблішингпідготують концепцію видання, створять оригінал-макет, виготовлять пілотний примірниккорпоративного виданнябудь-якого типу

• B2B-видання, що допомагають налагодити контакт з іншими компаніями або організаціями

• Клієнтські видання, що забезпечують комунікацію зі споживачем

• Внутрішньокорпоративні видання, що допомагають керівництву компанії вибудовувати корпоративну культуру

Дізнайтеся більшеу наших фахівців

+38 (032) 239-33-51 067-268-49-40

бізнес-сувеніри поліграфія дизайнДопоможемо підібрати подарунки для працівників чи партнерів

egoist #10

Documents