egoist #23

журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

#5 (23) 2014

Оксана Юринець:Якщо не лінуватисЯ –

часу вистачить

на все

Подорожі:

Гоа – не рай

на землі

дрібниці життЯ:

Парфуми.

Як Пахне

мужність

спорт:скажи мені, з ким ти тренуєшся, і я

скажу, хто ти

1

28 тис.грн. БЕЗ ЩОДЕННИХ ІН'ЄКЦІЙ!

ЗІВ+стимулюючі препарати

СПЕЦПРОПОЗИЦІЯ

генофонд націїразом!

Збережемо

Клініка репродукції людини «Альтернатива»тел.: 032 232 77 83, +38 063 230 18 72, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, www.ivf.lviv.ua

допоміжні репродуктивні технології: внутрішньоматкові інсемінації, різноманітні програми ЗІВ, ІКСІ, ПІКСІ, кріопротоколи, донація сперми та яйцеклітин всі види гінекологічних

послуг, онкогінекологія гістероскопія, лапароскопія УЗД лабораторна діагностика

28 тис.грн. БЕЗ ЩОДЕННИХ ІН'ЄКЦІЙ!

ЗІВ+стимулюючі препарати

СПЕЦПРОПОЗИЦІЯ

генофонд націїразом!

Збережемо

Клініка репродукції людини «Альтернатива»тел.: 032 232 77 83, +38 063 230 18 72, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, www.ivf.lviv.ua

допоміжні репродуктивні технології: внутрішньоматкові інсемінації, різноманітні програми ЗІВ, ІКСІ, ПІКСІ, кріопротоколи, донація сперми та яйцеклітин всі види гінекологічних

послуг, онкогінекологія гістероскопія, лапароскопія УЗД лабораторна діагностика

Торгово-офісний центр «Роксолана» –

1 жовтня у серці міста, на площі Соборній, 14, розпо-чав роботу торгово-офісний центр преміум-класу «Рок-солана». На відкриття комплексу жителі міста чекали вже давно, адже усі знали, що це має бути щось неба-чене досі!

Для задоволення найвибагливіших смаків львів’ян та гостей міста працюватимуть близько 80 ексклюзивних мага-зинів, де будуть представлені всесвітньовідомі бренди, час-тина з яких вперше офіційно заходить до Львова. Адже ТЦ «Роксолана» – перший у Львові, а тим більше у центрі міста, торговий центр такого рівня.

Загалом «Роксолана» представлятиме понад сотню всес-вітньовідомих торгових марок, серед яких GF Ferre, J.Cavalli,

D&G, Prada, Armani, Brioni, Versace Collection. Мова йде не лише про одяг, а й брендові аксесуари (прикраси, окуляри, годинники), косметику, техніку.

Проте ТЦ «Роксолана» – це не тільки ексклюзивні магази-ни зі всесвітньовідомими брендами, а й офісний комплекс з авторськими дизайнами, продуктовий супермаркет з най-ширшим асортиментом – від продуктів щоденного вжитку до делікатесів, – а також вишукані ресторан «Partyϕon» з найкращою панорамою Львова на терасі та кондитерська «Petit Paris».

«Наш слоган – «Вище мрії», – і ми забезпечимо це відчуття, бо у торговому центрі «Роксолана» Ви знайдете усе, про що мріяли, і набагато більше, – зазначає керуючий менеджер торгового центру Роксолана Дубневич. – Ми розуміємо, що

преміум-клас вище мРії тепер у львові

в нашій країні зараз непростий час, але ми переконані, що в Україні, у Львові все буде гаразд. Ми докладаємо до цього усіх зусиль. Тому не відкладаємо відкриття, а, навпаки, сво-їми діями переконуємо інвесторів, що Львів – це правиль-ний вибір. На прикладі ТЦ «Роксолана» ми хочемо показати, що Львів має величезні перспективи як центр моди. І це іс-торичне місце цікаве для туристів – раніше у цих будівлях на площі Соборній були різноманітні крамнички. Ми повертає-мо їм колишню славу».

Під час відкриття ТЦ «Роксолана» діяв благодійний фешн-маркет українських дизайнерів, де можна було придбати екс-клюзивні речі. Завдяки акції вдалося зібрати значну суму, яку організатори передадуть волонтерам Львова для закупівлі термобілизни і необхідних речей для військових з АТО.

4

Андрій іонов «вАжливо не

допустити приходу

у верховну рАду

нАдбАгАтих людей»

стор. 20 > стор. 26 >

зАхопленнястор. 32-47 >

зміст

стор. 34 >

стор. 42 >

стор. 40 >

суспільствостор. 12-31 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали:

Ростислав ЯщишинБогдан ЮрочкоДар‘я Бура

Дизайн та верстка: Рекламний відділ:

Всеволод ДеревацькийЗоряна КрачковськаОлена КруковаОльга СідорінаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник та видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках,

автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або

безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 07.10.2014 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

стор. 14 >

стор. 19 >

На обкладинці: Оксана ЮринецьФото: Олексій Самойлов

Андрій сидоренко: “зАвдАння суспільствА – інтегрувАти ветерАнів Ато у громАду”

якщо знАєш, для чого живеш – ти знАєш, як жити…

оксАнА юринець: «якщо не лінувАтися – чАсу вистАчить нА все»

вАдим грАновський: «гірчинкА – це ознАкА кАви, якА втрАтилА

усі свої якості»

покАжи, як ти тренуєшся,

і я скАжу хто ти

дні х від BMW

5

стор. 54 >

стор. 58 >

стор. 60 >стор. 70 >

відпочинокстор. 48-59 >

дрібниці життястор. 60-72 >

зміст

як пАхне мужність. основні прАвилА

гАджети тА девАйси

для спрАвжнього чоловікА

гоА – не рАй

нА землі

тренувАння перед пеклом

6

від редактора

Жовтень 2014, першому чоловічо-му україномовному журналу «Егоїст» виповнилося три роки. Доволі до-вгий термін для видавничого проекту в Україні, де цей бізнес, який і в еко-номічно успішніших країнах вважають одним із найважчих, означає постійну роботу на найвищих обертах. Якщо, звичайно, у вас нема власника-олігарха і необмеженого безвідсоткового креди-ту в обмін на формування позитивного іміджу. А в нас такого олігарха нема. Так, одним зі співвласників журналу є політик – депутат Львівської міської ради Анатолій Крачковський. Але він аж ніяк не олігарх. І уявіть собі, його прізвище за три роки з’явилося в жур-налі лише один раз. В тексті, де без його коментаря було тяжко обійтися. Показник? Для нас – так.

У нас нема ні «блатів», ні великої ки-шені, з якої можна черпати гроші. Зате є команда людей, які заснували журнал з ідеєю чесного видавництва (чесного не лише перед читачами, але й перед

рекламодавцями, наприклад, вказую-чи реальний наклад, а не висмоктану з пальця «читацьку аудиторію», як це часто буває) та епатажною назвою. Епатажною, правда, лише на перший погляд, адже в ній набагато більший зміст, ніж здається численним «ша-нувальникам», котрі, не знаходячи до чого придертися в змісті журналу, час-то доколупуються до назви. Зрештою, в цій колонці хотілося б поговорити не про день народження журналу, а саме про егоїзм, який буває зовсім різним і часом є зовсім не тим, чим здається на перший погляд.

Дуже часто, відповідно до суспіль-ного стереотипу, на голих емоціях ми сприймаємо поняття «егоїзм» як щось негативне, щось, чого варто соромити-ся. При цьому навіть не задумуємося ані про те, чи існують взагалі люди, яким зовсім не притаманний егоїзм, ані про походження цього слова. Але ж насправді егоїзм не означає чогось ін-шого, аніж наявність власного «Я». Чи

може існувати людина без усвідомлен-ня власного «Я»? Теоретично може. Іс-нувати. А от жити повним життям – це вже сумнівно. Свого часу в одній вели-кій країні, частиною якої, на жаль, була Україна, вже намагалися побудувати суспільство, де «колективний розум» мав забезпечити всім щастя, нівелюю-чи індивідуальність. Ця країна зрештою завалилася через власну нежиттєздат-ність, а замість щастя принесла горе мільйонам людей.

Але повернімося від політики до, власне, індивідуального. Чи поганий егоїзм сам по собі? Чи погано усві-домлювати своє «Я», плекати його і діяти за покликом свого внутрішнього стрижня? Як на мене, не так уже й по-гано мати самоповагу, власну гідність і високу самооцінку. Не так уже й погано робити все, щоб ця самооцінка росла. Адже її тяжко підвищити без процесу самовдосконалення. Чи є щось погане в цьому процесі? Я не думаю. Людина повинна дбати про те, щоб постійно

7

ставати кращою. Зрештою, такою вона приносить набагато більше користі не лише собі, але й ближнім.

Чи можна серйозно сприймати стереотипне «от він думає тільки про себе, п’є, їсть, дивиться телевізор, «забиває» на сім’ю і роботу, от же его-їст»? Очевидно, що людину, яка за-мість того, аби дбати про свою родину, друзів, самореалізацію в роботі, живе на банальних інстинктах, не можна вважати егоїстом. Будь-який психолог скаже, що інстинкти – це те, що під «Я», поза ним. Его – прямий антонім до інстинктів, воно змушує людину опи-ратися низькій природі, вивищуватися над тваринним у собі. Егоїст, себто лю-дина, яка справді себе любить і пова-жає, буде робити все, аби родина була забезпеченою, дитина – доглянутою, дружина цвіла і пахнула – адже така родина тішитиме самолюбство. Той же, хто не робить цього на догоду сво-їм інстинктам – не егоїст, а банальний, вибачте на слові, жлоб. Егоїст, радше

за все, буде креативним працівником, який робитиме все, аби давати мак-симальний результат за рахунок най-менших зусиль, адже це тішитиме його самолюбство. Той, хто на догоду інстинктам, поганим звичкам чи зви-чайній ліні завалює роботу – не его-їст, а просто слабкодух. Людина, якій начхати на друзів, скоріше за все, не егоїст, а банальний лінюх чи, в деяких випадках, надто інтровертний тип, над-мірно затиснутий у собі. Але конфлікт «інтроверт – екстраверт» – це зовсім інша тема, і поняття егоїзму до нього дотичне хіба опосередковано.

Ще одне поширене протиставлення – егоїзм проти альтруїзму. Нібито все очевидно і логічно, але чи насправді воно так? Наскільки великий відсоток тих, хто займається, наприклад, благо-чинністю, робить це «просто так», без жодних егоїстичних мотивів? Комусь потрібен статус. Хтось займається бла-годійністю, оскільки це модно (так-так, нарешті можна сказати, що благодій-

ність в Україні – це модно). Хтось – че-рез політичні переконання. Але й люди, які не мають таких мотивів, переважно роблять добрі справи саме тому, що вони тішать їхнє «Я». Дозволяють почу-ватися потрібними і важливими. Навіть якщо вони про своє добро нікому не розповідають і не мають з нього жод-них матеріальних вигод, все одно люди роблять це на догоду власному «Я».

Зрештою, якщо бути чесним з са-мим собою, кожна людина визнає, що певною мірою їй притаманний егоїзм. Інша річ, дозволимо ми йому перерос-ти в щось деструктивне, що заважає нам мирно співіснувати з близькими та бути суспільно корисними, чи буде наш егоїзм конструктивним, допома-гаючи самовдосконаленню і гармонії зі світом, що нас оточує. У тому, щоб до-помогти людям спрямувати свій егоїзм у власне русло, ми й бачимо місію на-шого журналу.

Всеволод Поліщук

8 події

Cаме таку тему ми обрали для на-шого другого Бізнес-сніданку, адже далеко не кожен вміє представляти-ся правильно, а тим більше робити це так, щоб максимально зацікавити когось своєю діяльністю.

Погодьтеся, представляючись у бізнес-середовищі, ми продаємо себе або продукти, послуги, ідеї, які втілює чи надає наша компанія.

І якими б не були спеціалізація та сфера діяльності, люди першочергово взаємодіють із нами, вони купують або не купують саме у нас.

«Як правильно подати або продати себе? Як безкоштовно знаходити клі-єнтів у найнесподіваніших місцях без натяку та тиск і недоречність? Яки-ми методами володіти, щоб усі хотіли мати справу саме з нами?» – відповідь на ці питання давала бізнес-тренер з багаторічним досвідом у продажах Людмила Калабуха.

Саме за її допомоги та порад ко-жен гість зрозумів, якою повинна бути його власна універсальна презентація та запам’ятав чіткий алгоритм її по-будови.

Вдала самопрезентація – клієнти з повітря!

9події

Отже, вдала самопрезентація по-винна бути лаконічною, змістовною та цікавою, а також містити ваше ім’я, відповідь на питання «Кому ви допо-магаєте?», «В чому вирішення про-блем, яке ви пропонуєте?», а також окреслити 1-2 вигоди для людей від ваших досягнень та обов’язково місти-ти заклик до дії. Пам’ятайте: правиль-но представившись, ви вже зробили половину справи!

І, звичайно ж, сніданок не був би сніданком без невимушеного спілку-вання за чашкою ароматної кави та зі смачними солодощами власного виробництва, якими нас гостинно при-гощав ресторан «Прага» (м. Львів, вул. Гнатюка, 8).

З приводу участі у наступних бізнес-сніданках звертайтеся,

будь ласка, за телефоном (067) 789 44 68 (Олена)

11

ВорогіВ я закидаю кВітами.

Приходжу на їхні могили –

і кидаю кВіти.

[Сальвадор далі]

12 тенденції • суспільство

Cуспільство

Інфографіка КВУ – www.cvu.org.ua

13тенденції • суспільство

Що ближче до виборів, то більше стає ре-чей, яких я не розумію. Таке, в принципі, має місце на загал перед кожними виборами, але минулі – на те й минулі, аби не викликати емо-цій. А ці вибори поки що емоції викликають. І здивування – одна з них.

Мене дивує, наприклад, все частіша поява дописів чи цілих «аналітичних» статей про те, як погано буде, коли в парламенті сформується пропрезидентська більшість. Мовляв, то буде страшна загроза нашій молодій демократії, а Порошенко стане гіршим за Януковича. Дивує мене це насамперед тому, що багато з тих, хто зараз таке пише, свого часу звинувачували Ющенка в слабкодухості: мовляв, не спромігся створити пропрезидентську більшість і реалізу-вати обіцяні реформи. Дивують висновки: мов-ляв, намагаючись сформувати більшість без партнерів, Порошенко стає українським Путіним з українським варіантом партії «Єдіная Россія».

Біда ще й в тім, що чимало з цих людей на-зиваються політичними оглядачами або політо-логами. І мали б розуміти, що розкручувати тему на одному-єдиному аргументі нефахово. Але ж беруть гору емоції і «сльози мєшают гаваріть». Інакше чому упускають аргументи «за», які ле-жать на поверхні? Наприклад, той, що існує купа

країн, де регулярно формують пропрезидентські більшості. Деякі з таких країн, як, наприклад, США чи Франція, є еталонними демократіями. Також є багато парламентських республік чи мо-нархій, в яких виконавчу владу банально формує законодавчий орган. Чи можна говорити про те, що в цих державах – таких як Британія чи Німеччина – не реалізують принцип розділення гілок влади?

Насправді є ще й інший аргумент. Ситуація протистояння парламенту/уряду і президента ще жодного разу не давала в Україні позитив-ного результату. Згадайте хоча б 2006-2010, коли було просто незрозуміло, хто керував краї-ною, і чим все це зрештою завершилося. Чи те, як Янукович прийшов до влади президентом з урізаними повноваженнями, при нібито опози-ційному до нього складі парламенту. «Льогкім двіженієм рукі» спочатку парламент перетворив-ся на провладний, а потім і республіка на прези-дентську. Насправді набагато більше залежить від того, наскільки громада готова давати владі по руках, коли вона перевищує свої повнова-ження. І якщо комусь здається, що українське суспільство в цьому нагадує російське – то тут хіба порадити зробити щось для покращення зору, аби таки розгледіти, що Україна – не Росія.

Зрештою, якщо громадянське суспільство в нас виявиться неготовим реагувати на зловживання коаліції «президент + парламентська більшість», то нема чого сподіватися, що не дозволяти-муть собі зловживання владоможці, призначені в форматі «парламентська коаліція + уряд» чи ще якомусь. Влада завжди намагатиметься по-силювати свої позиції і виходити за рамки своїх повноважень. І ми повинні вчитися постійно це контролювати та реагувати відповідно. Іншого шляху до справжньої демократії історія не знає.

Не буду розписувати аргументу про те, що і так відповіді на чимало питань, які треба в те-перішньому форматі побудови влади ставити уряду, а не президенту, всі чомусь чекають від Порошенка. Так само не буду наголошувати на тому, що стабільна влада в час війни надзвичай-но важлива. Ці аргументи надто очевидні. Біль-ше хочеться порадити всім, зокрема й колегам, не піддаватися на емоції передвиборчої гарячки і зберігати тверезий розум. Тим же, хто ладен у будь-якій думці бачити передвиборчу агітацію, прямо скажу: голосуватиму не за БПП, а за іншу партію. Але тільки тому, що мені зрозуміліша програма цієї партії і люди, які ідуть в її списку, а не через надумані аргументи.

Всеволод Поліщук

14 психологія • суспільство

Українська спілка психотерапевтів навчає психологів, психіатрів, психотерапевтів та соціальних працівників для ро-боти з посттравматичним стресовим розладом і з тими проблемами, з якими українці стикаються під час війни. Окрім того, фахівці УСП працюють у військовому госпіталі у Львові та виїжджають на Яворівський полігон, де вчать щойно призваних військових основних принципів подолання стресу і поведінки в екстремальних умовах. Також діють групи взаємопідтримки, де працюють із сім’ями постраждалих. Йдеться переважно про жінок і матерів тих, хто загинув або отримав поранення під час бойових дій. З Андрієм Сидоренком, менеджером Української спілки психотерапевтів, розмовляємо не лише про волонтерську працю, але й про синдроми та хвороби суспільства, яке живе поза ві-йною, але живе нею.

Андрій Сидоренко: “Завдання суспільства – інтегрувати ветеранів АТО у громаду”

– Психічна стійкість на війні – одна з най-важливіших рис військового. Як треба пово-дитися солдатові в стресових ситуаціях?

– У стресових ситуаціях проявляються дві основні реакції людини: боротися або втікати. Проявляється або одна, або інша. Від критич-ності ситуації залежить і гострота реакції. Най-краще в той момент спробувати відтермінувати реакцію і подумати про те, що відбувається, і як краще себе повести. Бо коли є гостра ре-акція на стрес – у нас притуплюється здатність думати. Лобна ділянка мозку відключається, і ми діємо згідно еволюційно старіших схем по-ведінки.

– Маєте на увазі рефлекторно?– Це свого роду кризова реакція на стрес.

Реакція, яка еволюційно притаманна ссавцям, хребетним і тваринам, які пристосовані, щоб миттєво реагувати на стрес. Натомість, щоб подумати, потрібно трошки більше часу. Якщо ви можете подумати, то подумайте, бо якщо не зможете, то тіло саме відреагує. І цього не тре-ба боятися, потрібно розуміти, що так воно є.

– Ви кажете, що є дві реакції. А як же ре-акція «заціпеніння»?

– Так, є ще така реакція. Еволюційно це ще древніша реакція, бо навіть найбільш примі-тивні істоти в ситуації небезпеки завмирають. В принципі, у критичних ситуаціях практично

в усіх такий стан наступає на кілька секунд. Після цього людина вмикає здатність думати або діяти.

Інколи буває, що людина заціпеніла і не може вийти з цього стану. В такому випадку вам потрібно підійти до неї, спробувати пого-ворити. Якщо не реагує – потерти мочки вух або за шиєю. Там є нервові закінчення, котрі безпосередньо близько розташовані до мозку. Це активізує притік крові, і тоді мозок вмика-ється. Можна і ляпаса дати, але, коли людина вийде з того стану, то може дати здачу. Якщо ж такий стан ступору триває довго, то це не-безпечно для здоров’я. У цей момент стресова ситуація фактично відбивається на фізіологіч-ному рівні. Чим довше особа перебуває в стані ступору, тим більше зусиль і часу згодом до-ведеться потратити, щоб привести її до норми.

– Які можуть бути наслідки такого ступо-ру?

– Може бути гостра реакція на стресові події.

– Що мається на увазі? Йдеться про істе-рику?

– Загалом, кожна людина реагує по-різному, але після стресових подій кожен певною мірою має стресові реакції. З часом ці реакції слаб-шають. Більшість людей не мають посттрав-матичного розладу, бо у них спрацьовують

www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 73 ТЕЛ. (032) 239-36-73, 239-36-83

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 78 ТЕЛ. (032) 238-31-48, 237-31-67

ЛЬВІВ, ВуЛ. НАуКОВА, 96А ТЕЛ. (032) 244-73-17, 243-82-16

ЛЬВІВ, ВуЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 210А ТЕЛ.(032) 243-05-51

ЛЬВІВ, ВуЛ. ЗЕЛЕНА, 238 ТЕЛ.(032) 232-23-20, 232-23-21

15

певні механізми, які дозволяють їм опрацюва-ти ці переживання і з часом повернутися до нормального функціонування. Доведено, що близько 30% тих, хто побував у важких стре-сових ситуаціях (а це може бути війна, ДТП, ситуація насильства) можуть розвинути симп-томи, котрі призведуть до погіршення функці-онування та самопочуття.

– Психічні захворювання?– Так, посттравматичний стресовий роз-

лад. Він має кілька наслідків, зокрема по-стійне повторне переживання стресової події в уяві. У цей момент психіка людини не здатна зрозуміти, що з нею відбувається. Ця подія відбивається на фізіологічному рівні та має здатність відтворюватися у неконтрольований спосіб. Наприклад, у вигляді тривожних снів, у яких повторюється сценарій стресової ситу-ації. Або раптово повертаються спогади про травматичну подію, і тіло починає реагувати так, наче це відбувається зараз. Тобто цей спогад досить глибоко відбивається в пам’яті, в тому числі на фізіологічному рівні в мозку. Не у корі мозку, а в глибших структурах, таких як мигдалина і гіпокамп, що відповідають за емоційну регуляцію. В той момент, коли люди-на, наприклад, потрапляє на схожий відрізок чи ту ж вулицю, де щось відбулося, у певну пору дня чи середовище з якимсь специфіч-ним запахом, це спрацьовує як пусковий ме-ханізм (трігер), які вводить в дію спогад про цю подію. Тоді людина це переживає так, наче це відбувається в цей реальний момент часу. Прискорюється серцебиття, дихання, зростає пульс і людина відчуває себе так само жахли-во, як тоді.

– Наскільки це небезпечно для людини, і чи може це бути небезпечним для оточуючих?

– Якщо людина відчуває такі переживання декілька днів після стресової події, то це нор-мально. До місяця часу ці переживання по-винні піти на спад. Але якщо в перші дні, на-впаки, немає реакції, якщо людина не згадує про це і ніяк не реагує, то тоді є небезпека, що тяжкість тих переживань з часом може збільшуватися. Бо психіка влаштована таким чином, що вона поступово, але все ж інте-

грує ці переживання у свідомість. Поступово вони стають частиною психічного процесу лю-дини. Але якщо про це не думати, уникати тих місць, які можуть про це нагадувати спо-гадів, тоді це переживання інкапсулюється. Тобто не інтегрується в психіку, а існує в ній як окреме явище. А це може викликати про-блеми.

– Чим це може бути небезпечно для ото-чуючих?

– Людина може відчувати значне погір-шення самопочуття. Вона, наприклад, може неадекватно реагувати на різкі звуки. Ми знаємо, що салюти зараз заборонили, і це правильно. Бо це нагадування про вибухи, які людина пережила на лінії фронту. Після повернення бійця з фронту може змінюва-тися його характер. Друзі й родичі можуть навіть казати, що приїхала зовсім інша лю-дина. Бо насправді це досить сильне пережи-вання, яке може відбити інтерес до якихось важливих заходів чи подій, якими раніше людина цікавилася. Може почати розви-ватися негативне уявлення про себе, про світ, про життєві перспективи. Людина може думати, що вона винна в тому, що вчасно не попередила когось, і той за-гинув. Так розвивається почуття вини. Або, навпаки, може розвинутися злість на командира, що він віддав наказ, через який загинули солдати. З цими переживаннями по-трібно працювати, щоб з часом повернути до нормального функціонування.

– Є багато розповідей фронтовиків про те, що після повернення з фронту вони не могли зрозуміти, як інші можуть спокійно жити, святкувати дні народження, весілля, просто радіти з якихось причин, коли на фронті вби-вають їхніх побратимів. Наскільки справед-лива така реакція?

– Ми живемо в дивний час. Ця гібридна війна одночасно стосується всіх нас, бо ми включені в ті переживання. З іншого боку, ці події проходять лише в невеликій частині України, і не всі з нас там були. Тому, з од-ного боку, важливим є те, що життя триває. Нам важливо вміти переживати позитивні


емоції, радість, спокій, продовжувати жити і насолоджуватися життям. Це одна з важли-вих речей, які нас підтримують і дають нам можливість жити та рухатися далі. Звичайно, тим, хто повернувся з фронту, це важче зрозу-міти, бо вони були там і бачили інколи жахливі речі. Одне з завдань для суспільства полягає в тому, щоб інтегрувати цих хлопців у громаду. Їм потрібно допомогти нормалізувати життя, щоб вони могли продовжувати далі жити.

– Яким чином можна їм допомогти інте-груватися?

– Насамперед важливо, щоб існували ор-ганізації ветеранів, які об’єднували тих, хто повернувся. Щоб вони відчували взаємну під-тримку і бачили, що це відчуття товариства, перебування в певній спільноті, яке вони пере-жили, будучи на фронті, триває. Коли людина перебуває серед собі подібних, має можли-вість поділитися своїми думками й переживан-нями, а також знайти підтримку і розуміння, тоді це одна із складових, які підтримують лю-дину в її житті. Але також підтримати повинна держава і спеціалізовані громадські організа-ції. Ми, наприклад, надаємо психологічну під-тримку. У нас працюють волонтери в госпіталі, де перебувають поранені. Також у нас є групи взаємопідтримки для людей, які перебувають на лікуванні в інших закладах. Ми допомагає-мо людям повернутися до нормального життя. Допомагаємо пережити те, з чим їм важко впоратися. Це важливо.

– Але для того, щоб Ви мали можливість їм допомогти, вони, як мінімум, повинні при-йти до Вас. Проте люди, які пережили війну, часто не хочуть звертатися до психологів. Вважають це слабкістю.

– Передусім ми співпрацюємо з міністер-ством оборони. В його керівництва є розумін-ня того, що психологічна складова є надзви-чайно важливою. Тому ми зараз намагаємося готувати хлопців ще до того, як вони попадуть на фронт, щоб дати розуміння того, що там може відбуватися. Також ми працюємо над тим, щоб після повернення вони щонайменше мали наші контакти. Якщо людина не розуміє

чи не відчуває, що це їй потрібно, то ми зали-шаємо інформаційні буклети і контакти, куди можна звернутися у випадку потреби. У США, звідки я нещодавно повернувся зі стажуван-ня, також є така проблема, що ветерани не звертаються по допомогу. Але там поширені ветеранські організації, багато реабілітаційних програм і з часом кількість тих, хто зверта-ється по допомогу, зростає. Саме тому, що є такі організації, і є підтримка держави. У нас наразі це все лежить на плечах волонтерів, які приділяють свій час, увагу, зусилля, щоб працювати з цим. Але важливо зазначити, що допомога на ранніх стадіях, одразу після повернення є дуже важливою, бо вона дає можливість запобігти розвитку важких станів, які можуть виникнути, якщо людина з цим не працює.

– Що саме повинні сказати чи зробити рідні та друзі, щоб переконати військового звернутися по психологічну допомогу. Чи, можливо, не потрібно переконувати, можли-во, краще, щоб він сам до цього дійшов?

– Більшість з тих, хто побували у важких ситуаціях, самі переживають стрес. Тобто, це не загальна рекомендація, що ця допомога усім необхідна. З іншого боку, важливо, щоб людина відчувала підтримку з боку родини, і щоб родина намагалася якомога більше зро-зуміти те, що хлопець пережив. Йому потрібен час, щоб повернутися до нормального стану. І, власне, підтримка сім’ї, розуміння, допомога є в цьому моменті важливою. Також важливо, щоб, повертаючись звідти, боєць звертався до того, що раніше допомагало йому в житті. Просто банально слухати музику чи насоло-джуватися гарними картинами, фото природи, щось читати, пізнавати щось нове, робити фі-зичну зарядку. Це залежить від людини. Є ті, хто більше опираються на віру. Вона допомагає їм пережити складні обставини. Хтось більше звик займатися тілом, хтось робить щось, що активізує уяву. Наприклад, читає чи малює.

– Як часто після повернення з фронту можуть виникати депресії, і як їх потрібно лікувати: медикаментозно чи розмов з пси-хологом може бути достатньо?

– Загалом для тих, хто пережив травматич-ну подію, притаманне повторне її переживання в спогадах і намагання уникнути всього, що з нею пов’язано. Але є і певні специфічні реак-ції, які часто залежать від того, якою людина була до стресу. Якщо вона мала схильність до депресивних переживань і раптом втрати-ла якусь близьку людину або частину тіла, то, звичайно, такий стан є природним. Це одна з реакцій переживання горя. Якщо депресія присутня в цей момент, то це нормально.

– Як довго це є нормальним? Де є той часовий Рубікон, після якого друзі та рідні по-винні почати непокоїтися?

– Якщо сильно загострені реакції трива-ють більше трьох місяців. Якщо людина дуже погано почуває себе (і фізично, і психологіч-но) та дуже різко змінила спосіб функціону-вання в соціумі, то потрібно звертатися до спеціаліста.

– Що означає «дуже різко змінила спосіб функціонування». Наприклад?

– Один з можливих варіантів – депресія. Якщо людина протягом дня не може встати з ліжка, не хоче вмиватися, доглядати за со-бою, то це один з критеріїв важкої депресії. Якщо людина має різке негативне судження про себе, про світ і свої перспективи. Або людина стала гіперзбудливою, тобто мінімаль-ний подразник (гострий звук) чи мінімальне роздратування – і людина емоційно вибухає. Тут можлива навіть антисоціальна поведінка, сильне зловживання алкоголем чи іншими психотропними речовинами. Так, власне, час-то трапляється. Тоді потрібно звертатися по допомогу.

– Які небезпеки виникають, коли людина в стані депресії чи просто після пережитого стресу вживає алкоголь і мотивує це тим, що так розслабляється та знімає стрес.

– Людина, як правило, собі пояснює свою поведінки тим, що вона себе так лікує. Що вона або заспокоюється, або, навпаки, «роз-гальмовує» себе у такий спосіб.

– А насправді що з нею відбувається?

> зАвдАння суспільствА – інтегрувАти ветерАнів Ато у громАду >

17

– Насправді вона, звісно, себе не лікує, а лише підсилює симптоми посттравматичного стресового розладу. Помогти в такій ситуації може лише робота з посттравматичними пере-живаннями і з тим, як людина пояснює їх собі та як пере-живає.

– Це повинні робити спеціалісти, чи можуть допомогти друзі та рідня?

– Ні. З самими переживаннями повинен працювати спе-ціаліст. Якщо людина не має в собі достатньо психологічних ресурсів, щоб пережити та інтегрувати в свідомість (а таких є близько 30%), то з цим мають працювати спеціалісти.

– А ті, хто вирішив йти добровольцями, – з ними простіше працювати, аніж з мобілізованими?

– Якщо людина має тверді переконання і сильно вірить, то це є одним з її ресурсів. Тоді вона має більше сили і здатності долати труднощі. Віра і переконання зміцнюють людину, дають їй сенс того, що відбувається, і чітку перспективу. Тому добро-вольці часто є вмотивованішими і краще виконують поставле-ні завдання. Вони, відповідно, мають менший ризик розвинути складні психологічні стани, бо їх стимулює і надихає віра в те, що вони роблять.

– Що Ви кажете новобранцям, які ще не були на фронті? Як їх готуєте?

– Розповідаємо їм, що в стані різкого збудження, коли тіло активізується на те, щоб давати певну відсіч (втечу чи боротьбу), в кров поступає глюкоза, м’язи сильно активують-ся і в цей момент можуть почати труситися руки. Перше, що треба зрозуміти, – це нормально. Енергії, котра починає поступати в м’язи, треба кудись діватися. І якщо ви не маєте змоги нападати або втікати, а змушені, наприклад, сидіти в окопі, і у вас труситься все тіло, то це нормально. Не по-трібно цього лякатися чи соромитися. Якщо ви бачите, що трусить вашого колегу, але втікати чи нападати можливості немає, то ви можете йому допомогти, взявши за плечі і ще сильніше його струсонувши. Якщо можете побігати, попри-сідати, то робіть це.

– А якщо потрібно відстрілюватися, а в тебе руки трусять-ся. Як тоді перебороти цей мандраж?

– Це не страх. Це нормальна фізіологічна реакція на го-стру стресову подію. Заєць, який втік від вовка на достатню відстань, зупиняється під кущем і продовжує труситися. В та-кий спосіб він скидає надлишкову енергію, яка виробилася, щоб подолати стресову подію. Якщо цю надлишкову енергію не скинути в цей момент, то стрес відбивається на фізіоло-гічному рівні. Під кінець дня може бути дуже погане самопо-


чуття, боліти голова. Коли стресова реакція накопичується, то це призводить до захворю-вань, зниження імунітету. Тому якщо є гостра стресова реакція, коли трусяться руки, то потрібно кудись подіти зайву енергію, напри-клад, поприсідати. Або на вдиху підняти руки вгору, а, різко видихнувши, опустити, зігнув-ши в ліктях. І так разів сто. Якщо ситуація стресова, але ви, навпаки, біжите кілька го-дин (це і буденного життя може стосуватися, коли цілий день, як білка в колесі). Тоді варто зупинитися на якийсь час, сісти зручно і кіль-ка хвилин глибоко подихати. Вдих, затримка повітря і тоді видих. Коли в легенях затриму-ється більше кисню, він поступає в кров, а з крові, навпаки, виділяється вуглекислий газ. Тому важлива ця затримка на вдиху. Таким чином тіло насичується киснем і заспокою-ється. У такий спосіб можна зупинити стре-сову реакцію. Так, витративши кілька хви-лин, ви можете зберегти кілька годин часу за рахунок того, що будете ефективніше пра-

цювати і наприкінці дня у вас буде нормальне самопочуття. Так ви зможете відновити над собою контроль і бути ефективнішим. Є бага-то інших вправ і способів, але для цього вже потрібне специфічне навчання.

– Що можна порадити людям, які по-стійно сидять перед телевізором та інколи, можливо, навіть сильніше психологічно пере-живають війну, ніж ті, хто на фронті.

– Насамперед важливо задуматися і визна-чити для чого ви це робите? Що це вам дає? Якщо ви – політичний оглядач чи аналітик, то це частина роботи. Якщо ви займаєтеся чимось іншим, але не можете стриматися, щоб не читати, то тоді варто задуматися над тим, наскільки ефективно ви виконуєте інші обов’язки, покладені на вас в житті. На жаль, однією з частин цієї війни є психологічна атака. І часто якраз таку мету і переслідує ворог – за-лякати суспільство. Бо в стані страху людина

не здатна творчо мислити і ефективно працю-вати. Або, навпаки, метою може бути спроба спровокувати на неконтрольовану агресію. Наприклад, в стані паніки, людина думає, що треба збирати речі та втікати з країни. Або «Всі беремо до рук зброю і масово йдемо на фронт» чи «Не на фронт, а бити морду якомусь Іванову», який нам не подобається. Такі реак-ції є природними в певному сенсі, але вони сильно погіршують здатність функціонувати нормально не тільки індивіда, а й суспільства загалом. Тому якщо є така реакція, то сядьте, глибоко вдихніть, зміркуйте, наскільки реаль-ною є небезпека і подумайте, що ви можете зробити. Якщо є певна зацикленість на пере-гляданні новин, то варто це обмежити і диви-тися один чи два рази на день. Весь інший час потрібно зосередитися на тому, щоб ефектив-но робити ту роботу, від якої безпосередньо залежить ваше життя і життя ваших рідних.

Розмовляв Роман Рак

> зАвдАння суспільствА – інтегрувАти ветерАнів Ато у громАду

19здоров’я • суспільство

якщо знаєш, для чого живеш – ти знаєш, як жити…

Дискусії з приводу, якими ма-ють бути ідеальні жінка чи мужчи-на, точаться вже давно і безре-зультатно. Образ ідеальної жінки складають мужчини, а образ іде-ального чоловіка – жінки.

Ідеальний мужчина – це БОГ, але з ним ми не можемо жити, бо:

1. Нас, жінок, дуже багато. 2. Бог живе у зовсім іншому

світі та вимірі. І з ним ми зустрі-немось трохи пізніше, якщо по-щастить.

Сідаючи писати цю статтю (а я вже маю свою сторінку в чолові-чому журналі ), мені захотілось поділитись власними думками, поглядами, почуттями, які вини-кли в мене у двох життєвих си-туаціях, що наштовхнули мене на створення мого образу Ідеального Мужчини.

Справжній (ідеальний) чоло-вік повинен:

1. Побудувати будинок. 2. Посадити дерево. 3. Написати книгу. 4. Виростити сина. Так каже народна мудрість.

Але що робить такий мужчина у міжчассі цих чотирьох важливих життєвих завдань?

Зранку, поки ще всі сплять, вже треба мати гроші або іншу можливість забезпечити свою сім’ю. Підтримати власне здоров’я у працездатній формі. Бути силь-ним, розумним, кмітливим, вина-хідливим. А ще й треба встигнути відвідати власного дантиста, не виказати свого страху, сівши в крісло, дозволити зробити анес-тезію, довіритись абсолютно чу-

жій людині… Треба весь час бути сильним та харизматичним, не істерити…

Такі люди створюють відчуття комфорту, спокою та впевненос-ті. З такими мужчинами, які по-важають чужу працю, цінують твої знання та довіряють тобі, як спе-ціалісту, працювати дуже легко і приємно.

Вони не бояться і не встида-ються показати свою слабкість. І коли після величезної, довго-тривалої моєї роботи я бачу ледь помітну скупу сльозу щастя, а по-тім – задоволену Усмішку Сильно-го Харизматичного (майже ідеаль-ного) Мужчини, який цілує мені руки, – це робить мене щасливою жінкою!

Але є ще й інші представники сильної половини людства! Може прийти, на перший погляд, по-рядна людина зрілого віку, років 65-70, з єлейною, аж до нудоти солодкою посмішкою, з «цвинта-рем» зубів у роті, довго скаржи-тися на своє непросте життя, викрутити всі можливі та немож-ливі знижки, узгодити лікуван-ня, отримати повну заміну свого «кладовища» на високоестетичну роботу, а потім вчинити скандал, облити словесним брудом лікаря, шантажувати судом та вимагати гроші, яких не заплатив, і пиша-тись собою, бо він ніби мачо...

На мою думку, він не мачо і навіть не чмо, він – ЛАЙНО. Бо такий мужчина ніколи не зможе

навчити своїх дітей та онуків, по-яснити їм, що таке порядність, краса та сила духу, що таке – бути МУЖЧИНОЮ.

Справжній чоловік – це осо-бистість, це інтелект, це сила характеру. Це вміння вислухати, проаналізувати, зробити висно-вки, дати пораду. Це повага до людей, це захист інтересів своєї сім’ї, це людина, з якою почуваєш себе захищеною та впевненою!

Анатолій Ходаківський – син українського письменника Василя Лозового, знаний львівський фар-мацевт, відомий карикатурист, за-ймався боксом, грав на скрипці, чудово плавав та грав у шахи, ви-сокий IQ, надзвичайне почуття гу-мору і такту, інтелігентна, сильна, харизматична особистість! Таким був мій БАТЬКО!

І я дуже рада, що маю уяву, яким повинен бути справжній мужчина! І таких чоловіків у нас багато.

Якщо знаєш, для чого ти жи-веш – ти знаєш, як тобі жити…

З найкращими побажаннями

Ірина Анатоліївна Ходаківська-Кривко

P. S. Дорогі мужчини, не бій-тесь ходити до своїх дантистів двічі на рік та робити техоглад і тюнінг власних зубів. Бо усмішка з красивими здоровими зуба-ми – це невелика демонстрація сили, з якою ви можете загризти супротивника. А сильні чоловіки нам потрібні!

20

оксана Юринець: “Якщо не лінуватися – часу вистачить на все”

розмова • суспільство

Оксана Юринець – жінка, яку у Львові особливо представляти не треба. В науковому середовищі її добре знають як економічного аналітика, кандидата наук, викладача Кафедри Менеджменту організацій НУ «Львівська політехніка» з багаторічним стажем. У колах приватного бізнесу вона – успішний підприємець. У коридорах влади з її думкою як депутата Львівської обласної ради рахуються навіть найкремезніші чоловіки. У Блоці Петра Порошенка, до якого входить пані Оксана, її цінують не лише як політика, а й фахівця-економіста, реалізованого підприємця-практика. В родині тим часом про неї говорять як про турботливу маму й дружину. Вже незабаром до усіх статусів Оксани Юринець найвірогідніше додасться ще один – депутата Верховної ради. Ще до того, як це станеться, «Егоїст» вирішив поцікавитися її планами на майбутнє. На розмову Оксана Василівна люб’язно запросила нас до себе додому. Це було свято, і що першим впало у вічі, – вся родина зустріла нас у вишиванках. Тут і виникло перше запитання:

21розмова • суспільство

– Ваша сім’я любить вишиванки. Це дани-на моді чи традиція?

– Я збираю вишивку з кінця 90-х: бавниця, шорц, мальованка, запаски, кабатики, сорочки… Тут є строї з різ-них регіонів України. Іноді я їх навіть змішую, одягаючи. Вигляд все одно дивовижний. Усе це залишилося від обох бабусь у спадок. Так сталося, що увесь цей скарб дістався мені. Мої бабуні вирішили, що я гідна отримати їхні здобутки і здатна їх зберегти. Ко-ралі, до речі, також подарувала мені далека родичка. А з часом я прийняла рішення продовжити традицію і почала систематично поповнювати свій гарде-роб елементами національного одягу. Купую їх також і дітям, і чоловікові.

Я завжди пишалася нашими бага-тосмисловими вишиванками та їхніми

символами, які до нас дійшли з давніх часів. Коли маю вільну хвилю, вчуся читати знаки і символи, що зашиф-ровані у національних орнаментах. До слова, голубки на одязі означають зла-году і любов, як усім відомо. Птахи – це посланці Божого Духу, душі, що обері-гають родину. Вони обов’язково мають сидіти на дереві. Дерево Життя – най-могутніший сакральний символ, тому що все живе у світі – це частина вели-кої нерозривної системи буття.

І я справді вірю, що усі ці речі діють, ментально вони є для нас близькими, тому мені до вподоби одягатися у на-родний одяг до свят.

– А самі колись вишивали? – Лише одного разу я вишила до

кінця серветку. На жаль, часу бракує.

А от моя рідна сестра вишиває над-звичайно гарно і дуже багато. У неї є і рушники, і сорочки, і навіть образи з бісеру. Вона мріє про персональну ви-ставку. Але якщо говорити про тради-ції, то я вже десять років поспіль печу паски до Великодня. Це особливий обряд для мене – неймовірне відчут-тя долучення до сакраментального. Я вже маю свої секрети і навики. Це вже особисте надбання, що перейде від мене донечці й невістці, як це сво-го часу зробила моя свекруха.

– Ви дуже зайнята людина. І викладач, і депутат Обласної ради, і громадський діяч, і дружина, і мама. Як Вам вдається віднайти на все це час, і при цьому завжди так гарно виглядати?

– Ну напевне я не завжди все встигаю. Найчастіше не встигаю ви-

22 розмова • суспільство

> якщо не лінувАтися – чАсу вистАчить нА все >

спатись. Але, якщо не лінуватись, то на все вистачить часу. У мене є кому допомагати! Донька, наприклад, готує мені сніданки, чоловік може вдягнути фартуха на вихідні. Але це не означає, що я ігнорую хатню роботу. Колись я пекла торти, різні смаколики на усі дні народження. І своїм дітям, і похресни-кам. Навіть хотіла стати відомим рес-торатором.

– А стали науковцем і політиком. Коли Ви зрозуміли, що потрібні політиці, а політика –Оксані Юринець?

– Усе своє свідоме життя, коли я була Президентом шкільного клу-бу, головою Ради молодих вчених або коли представляла Україну закордо-ном на з’їздах християнської молоді, я почувалася відповідальною за усю країну. Тобто, це вроджені лідерські якості, які неодмінно переростають у щось більше. Мабуть, це логічно, що я опинилася у політиці. Почуття відповідальності не зникло, бажання зробити країну кращою не зникло, а лише з’явився досвід, впевненість у своїх силах та своїй правоті. Я при-ймала депутатську присягу, будучи на дев’ятому місяці вагітності… за кілька днів до пологів. Михайлик мав народитися наприкінці листопа-да. Але ми жартували: навмисне по-чекав, щоб я присягнула. Зі сесійної зали я поїхала одразу ж до полого-вого. Там він ще тиждень посидів у животику. І народився 7 грудня на Катерини. А Соломійка з’явилася на світ 6 травня на Юрія. Це для мене також символічні дати і події, це знак для мене, що я повинна максималь-но докластися до змін у державі, щоб не тільки майбутнє моїх дітей, а й усіх українців було гідним.

– Які конкретно події підштовхнули Вас ухвалити остаточне рішення займатись по-літикою?

– Остаточне рішення сформувалось десь у 2005 році. Після Помаранчевої революції. Ми повернулися з неї дуже натхненні, з купою ідей, які стосували-ся реалізації, власне, громадських про-ектів, з переконанням щодо створен-ня нових умов для бізнесу. Запустили власне виробництво з думкою про те, що тепер у нас є своя Україна, тут тре-ба й самим все провадити по-чесному, платити податки, пропагувати такі ідеї й серед своїх знайомих. Але, зрештою, час ішов, гасла залишалися гаслами, попри всі заяви, значно легше спра-ви йшли в тих, хто займався дурисвіт-ством, корупція процвітала, а бандити все не сиділи у тюрмах. .. І десь в цей момент ми з чоловіком зрозуміли, що не можна сподіватися на те, що хтось змінить Україну за нас. Немож-ливо щось змінити лише тим, що ти персонально чи навіть невелика група людей чесно виконують свою роботу. Треба займати активну політичну пози-цію, відмовитись від гасла «Моя хата скраю», іти у владу для того, щоб змі-нити її зсередини.

– А як виникла ідея балотуватися в депу-тати Верховної ради?

– Загалом це доволі логічне рішен-ня для людини, яка займається політи-кою. Якщо вже сказано «А», то треба колись сказати і «Б». Тим більше, я вже реалізувалась у сім’ї, як дружина людини, яка повністю поділяє мої жит-тєві цінності та політичні погляди, як мама двох дітей, які є моєю мораль-ною підтримкою. Так само – як науко-вець і громадський діяч. У 2012 році я вперше пройшла школу кандидата у народі депутати. Тому цього разу в

мене вже є певний досвід, поєднаний з непереможним бажанням зробити нашу країну кращою, а життя людей – достойним.

– У Львові у Вас досить комфортне життя. Своє житло, друзі, діти тут ходять до шко-ли… Ви готові кинути це все і переїхати до Києва, де і є робоче місце депутата Верхо-вної ради?

– Насправді це міф, що народний депутат має жити в столиці. Його по-ширюють політики, яких лише фор-мально вважають львів’янами, а ре-ально вони вже давно побудували своє життя у столиці та в проблемах Львова не особливо й орієнтуються. Насправді законодавство передбачає, що значну частину робочого часу на-родний депутат має проводити у сво-єму окрузі. Тому я не планую, якщо стану депутатом, переїжджати на по-стійно до Києва. Їздити на сесії, на за-сідання комітету – так. В принципі, у столиці в нашої родини багато друзів, які можуть час від часу прихистити.

– За які закони, як народний депутат, Ви б взялися насамперед?

– Пріоритетними для розвитку Укра-їни, на мою думку, є законопроекти, які регулюють статус органів місцевого самоврядування. У нас є вражаюча непропорційність при розподілі повно-важень, власне, на користь централь-ної влади. Як наслідок – наші податки часто-густо ідуть на підтримку цілком безуспішних промислових проектів, які вже з самого початку демонструють свою недолугість. Натомість Львів, з огляду на особливості регіону, робить ставку на туристичну сферу, на сфе-ру послуг, на високі технології. Тому йдеться не просто про те, щоб зали-шити тут більшу частину податків, але

23

> якщо не лінувАтися – чАсу вистАчить нА все

й можливість раціонально розподілити їхнє використання відповідно до пріо-ритетів, задекларованих містом.

– Ви кажете, що не маєте наміру пере-їжджати до столиці, щоб частіше бувати у своєму окрузі. Що би хотілось вже у статусі депутата Верховної ради зробити саме тут?

– По-перше, продовжити справу, яку я розпочала в Львівській обласній раді – забезпечити права мешканців гуртожитків. Таких об’єктів дуже ба-гато саме у Франківському районі. Це – велика проблема, позаяк біль-шість населення наразі не має змоги

придбати власне житло. Гадаю, маючи повноваження як щодо депутатських запитів і звернень, так і проведення виїзних засідань комітетів Верховної ради та законодавчих ініціатив, зможу вплинути на розв’язання цього питан-ня ефективніше.

Ще один пріоритет – вирішення проблем студентства, зокрема питан-ня офіційного працевлаштування. Для цього треба ухвалити програму «Моє перше робоче місце» на загально-національному рівні. Це також стосу-ється і доступного житла для молоді, так званої мобільності студента, яка

передбачає вільне пересування та на-вчання в межах Європейського союзу. Буду продовжувати роботу і над тим, щоб зростала кількість дошкільних на-вчальних закладів у Франківському і Галицькому районах.

Треба системно і покроково вирішу-вати конкретні проблеми, втілювати в життя реформи у різних напрямках, щоб українці змогли жити за європей-ськими стандартами, а сама Україна посідала гідне місце у світі як єдина, велика і сильна європейська держава.

Розмовляла Зоряна Крачковська


24

безпекА вАжливішА зА відсотки

гроші • суспільство

Що робити з грошима, коли в країні криза? Як на-дійно їх зберегти, щоб не втратити, а, навпаки, примно-жити?

На тлі девальвації гривні та інфляційних очікувань най-ближчим часом кожен шукає надійний спосіб вберегти зароблені гроші. Так склалося, що депозит тепер – єди-ний ефективний інструмент збереження коштів від мож-ливої девальвації. Аналітики стверджують: якщо поклас-ти певну суму на депозит під, скажімо, 25% річних, то,

якщо припустити, що гривня девальвує, отриманий до-хід цілком покриє втрати. І це захистить купівельну спро-можність ваших заощаджень. Проте на шляху до вибо-ру найкращого банку на потенційного вкладника чекає не один «камінь», за який можна перечепитися. Тому «Егоїст» вирішив дослідити цю тему та дати правильні поради для підбору оптимального та надійного банку, де розміщення депозиту буде справді безпечним. Для цього дослідимо діяльність одного з відомих у країні банків.

25гроші • суспільство

Перша «пастка», яку розставили нена-дійні банки – це високі відсотки. Саме на відсоткову ставку орієнтується більшість по-тенційних вкладників і часто обирає «не той» банк. Експерти попереджають: що вищі від-соткові ставки за депозитом пропонує банк, то гірше у нього йдуть справи. Тому в сьогод-нішніх складних умовах вкладники при виборі банку повинні керуватися, насамперед, таки-ми критеріями, як надійність та стабільність фінустанови. Це – основна гарантія безпеки. Її можуть надати банки з європейським капіта-лом. Саме вони повинні бути банками першого вибору серед клієнтів. Експерти прогнозують повернення заощаджень вкладників у банків-ську систему під кінець року, адже зберігати свої гроші в надійному банку на хороших умо-вах безумовно вигідніше та безпечніше, аніж тримати їх вдома.

Озброївшись нашою порадою №1, надалі варто перевірити репутацію усіх канди-датів на роль надійного зберігача ваших коштів. Чи чули ви про якісь непорозуміння за участі банку? Чи бере фінустанова участь у соціальних програмах? Чи підтримує бла-годійні ініціативи? Чи виступає партнером інших компаній з хорошою репутацією? Чи впроваджує новітні технології у роботі з клі-єнтами?

Також аналітики рекомендують дізна-тися, хто є акціонером банку в Україні. Якщо це закордонна компанія – надійності більше. Розглянемо, до прикладу, Ідея Банк. Тут нині успішно освоюють польські інвестиції, надані материнською Групою Getin Holding для розвитку банку в Україні. Основну ставку банк робить на виконання своїх зобов’язань перед клієнтами та на дотримання якісних критері-їв у роботі: прозорість, високий рівень довіри клієнтів, позитивна ділова репутація, ступінь доступності інформації, наявність програм ло-яльності, якість банківських продуктів.

Основна мета банку на сьогодні – привер-нути увагу людей до актуальних проблем в економіці. Зокрема банки повинні працювати на зростання довіри до банківської системи, підвищення рівня соціальної відповідальності банківського бізнесу, розповсюдження пере-дових банківських технологій, консультування

населення з питань вибору правильних ін-струментів для збереження та примноження коштів у період економічної нестабільності на ринку України.

«Втілюючи усі ці принципи, завдяки ефек-тивній роботі менеджменту та активній під-тримці Групи Getin Holding, Ідея Банк вкотре підтвердив реноме надійного європейського банку. При нестабільній ситуації на банків-ському ринку, ресурсна база Ідея Банку поча-ла рости значно швидшими темпами, аніж в середньому по банківській системі. Сьогодні у депозитній лінійці ПАТ «Ідея Банк» запро-

поновані Безпечні депозити, які дозволять вам примножити кошти та отримати гарантії від банку про їхнє збереження», – розповідає Володимир Кузьо, член Правління ПАТ «Ідея Банк».

детальнішу інформацію про Безпечні депозити від Ідея Банку ви зможете отри-мати у будь-якому відділенні ПАТ «Ідея Банк» або, зателефонувавши до цілодо-бового контакт-центру Банку за номером 0 800 50 80 60 (безкоштовно на території України).

26

Володимир Гірняк: “Основні завдання нового парламенту – децентралізація та очищення влади”


Володимир Гірняк – відомий львівський юрист і бізнесмен, якого завдяки трьом депутатським термінам у міській раді та непоганому результату на виборах мера багато оглядачів вважають важковаговиком львівського політикуму. Було б доволі очікувано побачити його прізвище чи то в переліку кандидатів на виборчих округах Львова, чи то у списку партії «Громадянська позиція».

Утім, пан Гірняк сховав до кращих часів амбіції, які в нього, безсумнівно, присутні, і як звичайний активіст агітує за своїх друзів та однодумців, мандруючи Західною Україною. Про мотиви такого рішення, роботу в команді Анатолія Гриценка та перспективи Верховної Ради, яку обиратимемо 26 жовтня, Володимир Гірняк розповів у інтерв’ю «Егоїсту».

– Пане Володимире, Ви пройшли до місь-кої ради від партії «Україна Соборна», зараз же представляєте «Громадянську позицію». Чим викликані такі зміни?

– У 2010 році ми мали гарну коман-ду, яку зібрав Юрій Кужелюк у ГО «Спіль-нота». Однак закон забороняв висувати кандидатів громадським об’єднанням. Тому довелося об’єднати зусилля з ма-ловідомою партією, яка хотіла більшої

впізнаваності, але не мала інтересів у Львові. Так ми сформували маленьку фракцію в міській раді. По суті, це пред-ставники однієї громадської організації, членом партії я, наприклад, так і не став. А от «Громадянська позиція» – це вже свідомий вибір, який прийшов під час Майдану. Власне, у Києві взимку довелося багато спілкуватися з Анато-лієм Гриценком, і він вразив своєю по-

зицією та вмінням переконувати. Це на телебаченні Гриценко виглядає грізним і жорстким, насправді ж він вміє спілку-ватися з людьми спокійно і толерантно, просто не хоче ні на йоту поступатися принциповими позиціями. У нашому випадку принципові позиції, на щастя, збіглися.

А вже навесні мій друг Анатолій Забарило, знаючи про мою повагу до


Гриценка, запропонував стати його довіреною особою на Львівщині як кандидата в президенти. Я відповів, що довірена особа – це надто високий статус, але що я готовий допомагати всіма силами. Так і почалася тісна співпраця. Я довіряю представникам «Громадянської позиції», вони довіря-ють мені, так і працюємо.

– Якою є Ваша роль у партії «Громадян-ська позиція» зараз?

– Зараз я так само рядовий боєць партії, щасливий спілкуватися з поряд-ними людьми і допомагати їм у нелег-кій справі. Два тижні тому, наприклад, з Анатолієм Забарилом, який іде по списку партії у Верховну Раду, їздили на Тернопільщину. Побачилися з Віта-лієм Шабуніним – попри молодість, він є дуже серйозним юристом, з Апарши-ним – фахівець дуже високого класу з питань безпеки. Поспілкувалися з Олегом Дерев’янком, з Наталкою Со-коленко. Я бачу, що в цих людей го-рять очі, що вони справді хочуть щось змінити.

Адже багато хто з наших політиків, навіть тих, кого вважають демократа-ми і майданівцями, просто не розумі-ють, що все змінилося. «Небожите-лям» нашої політики варто спуститися на землю і почати реально дивитися на речі. Бо якщо не складеться біль-шість, готова до справжніх, не кос-метичних змін – новий парламент не протягне і півроку. Його зметуть люди.

– А з ким готова піти в коаліцію «Грома-дянська позиція»?

– Я б тут не говорив про партійні бренди. Багато що залежатиме від конкретних порядних і готових до змін людей, які є в списках усіх «майданів-

ських» партій. Будемо дивитися, хто пройде по мажоритарці. Там є хороші люди і від Порошенка, і від інших пар-тій та блоків. Головне, щоб вони хотіли виконати завдання, які ставить перед новим парламентом суспільство. Як на мене, це, по-перше, зміни до Консти-туції, які б розширювали права терито-ріальних громад і дозволили побудува-ти реальне місцеве самоврядування. По-друге, це перевибори органів міс-цевого самоврядування. Я особисто був прихильником того, щоб вибори в місцеві органи провести одночасно з виборами до Верховної Ради. Ви поди-віться на обласні, міські, районні ради, особливо на Півдні, Сході, в Центрі – там же засилля регіоналів, комуністів і «співчутливих». Таке представництво абсолютно не відповідає сучасним на-строям людей.

– Противники дочасних місцевих виборів кажуть, що вони будуть надмірним наванта-женням на економіку…

– Це несерйозний аргумент. Якщо так мислити, ми будемо берегти копій-ку, втрачаючи гривню. Я переконаний, що ці всі люди, які пройшли до місце-вих рад завдяки підкупу виборців, ад-міністративному тиску, спекуляціям на мовному питанні – через їхні дії Україна за кілька днів втрачає більше, ніж ви-тратила б на вибори. Процес оновлен-ня безцінний.

Децентралізація влади має про-ходити паралельно зі зміною якісно-го складу місцевих рад. Упевнений, що фракція «Громадянської позиції» домагатиметься і одного, і іншого, й об’єднуватиметься з силами, які під-тримають таку політику. Адже цей саботаж реформ і тотальну корупцію на місцях треба припиняти. Інакше

люди не зрозуміють політиків. Я за-раз багато зустрічаюся з виборцями і бачу, як наростає агресія через те, що чиновницьке свавілля нікуди не поді-лося. Депутати Верховної ради мають розуміти: чим краще вони працювати-муть, тим довше проіснує новий склад парламенту. Якщо вони не впорають-ся з основним – подоланням корупції та децентралізацією влади і її очищен-ням – їх просто винесуть з парламенту фізично.

– Ви впевнені в тому, що будуть достроко-ві місцеві вибори. Чи готові знову балотувати-ся на посаду міського голови?

– Зараз зарано про це говорити. У 2010 я ішов на вибори як самовисува-нець. Зараз же я – частина команди, тому рішення будемо приймати разом. Також буду реально оцінювати шанси. Якщо буде рішення партії та шанси ви-грати – тоді балотуватимуся. Просто ж «засвітитися» мене не цікавить. Вибо-ри мера для мене – не самоціль.

довідка

Володимир Гірняк

Народився 2 жовтня 1977 року у Львові. Батьки викладають в Українській акаде-мії друкарства.

Закінчив Юридичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка

Основний бізнес – юридична компанія «Правосвіт».

Тричі депутат міської ради, у 2010 бало-тувався на посаду міського голови.

Одружений, батько двох доньок і сина.

Остання книга, яку перечитував – «Захар Беркут» І. Франка. На прочитання на-штовхнула стаття про можливості прямо-го самоврядування в Україні.

28

Андрій Іонов: “Важливо не допустити приходу у Верховну раду надбагатих людей”


Наша розмова з Андрієм Іоновим відбувається у час, коли Україна проходить чергове випробування виборами. Тема майбутнього суспіль-ства лежить в основі його ідеологізми, викладеної у книзі «Вектор». На якому етапі шляху до «правильного» майбутнього з точки зору керівника ГО «Вектор» ми зараз знаходимось – відповіді на це та інші питання у нашому інтерв’ю.

– Пане Андрію, Ваша оцінка ситуації як гро-мадського діяча, бізнесмена і громадянина?

– Україна зараз загнана в такий глухий кут, коли з нього важко знайти правиль-ний вихід. Це так звана ситуація, коли ко-жен наступний крок тільки погіршує ситу-ацію. Реформи, які могли б бути зроблені дуже швидко, якби було чітке розуміння, не впроваджені. Я вважаю, що уряд не виконав тієї соціально-позитивної роботи, яку чекало суспільство. Очікували в цілому якогось нового підходу. Але його нема, бо всі спроби реформування звели до того, що за все має платити середній клас, який і так ледве виживає. Набагато про-стіше і правильніше було б взяти гроші в олігархів. Але вони через «приватизацію» політичної влади не дали цього зробити. Податкова система з усіма змінами знову б’є по середньому класу.


> вАжливо не допустити у верховну рАду нАдбАгАтих людей >

– Яким чином можна зруйнувати олігар-хічну владу?

– Олігархічна система є злиттям грошового, політичного і медійного ре-сурсів. Лише розділивши їх, ми позба-вимо олігархів можливості впливати на розвиток держави. В Україні влада монополій перейшла всякі межі, коли 40% ВВП держави – це Рінат Ахметов, а антимопонопольний комітет і далі не вбачає ознак концентрації у кожній його угоді на приватизацію. Як можна уявити собі децентралізацію і збіль-шення повноважень місцевих громад, коли розподілом коштів займаються олігархи? Я собі слабо уявляю децен-тралізацію, посилення влади на місцях в олігархічній державі. Мета децен-тралізації – залишити більше грошей на місцях, дати можливість громадам розвиватись, збільшувати свою конку-

рентоздатність і соціальний капітал. Олігархи і монополісти не дадуть при-йняти новий закон про вибори. Де-централізація означає деолігархізацію. Без цього Україна ніколи не стане роз-винутою європейською країною.

– Чи є зараз на це політична воля в Україні? – Немає, а це означає, що найближ-

чим часом буде проходити боротьба між олігархічними кланами і суспіль-ством, яку можна назвати «Віддай – не віддам!» Всі будуть битись у груди і кричати: «Тільки те, що я пропоную, є в інтересах народу!», але діяти і далі виключно на свою користь.

– Як змусити владу робити те, що в інтер-есах народу?

– Нам потрібна патріотична позиція. Патріотизм не у вишитій сорочці, не у

зручних гаслах. Патріотами сьогодні я вважаю людей, які щось створюють і розвивають у економічній, інтелекту-альній, творчій сфері. Є люди-творці, а є люди-руйнівники. Нам всіляко треба підтримувати людей-творців. Я впевне-ний, що їх буде все більше і більше. Бо суть вектора в тому, що інформа-ційні потоки збільшуються у прогресі і, будучи вживленими в ці потоки, люди стають вільнішими і мають більшу можливість вибору. Зараз з’являються пасіонарні особистості, які декларують правильні за своєю суттю речі, дуже прості й зрозумілі, чесні та потенційно дуже творчі. Я впевнений, що змістом перетворень і є виштовхування та під-тримка саме таких людей.

– Чи є якась можливість щось змінити, коли будемо ставити галочку у виборчих бю-

30

летенях? Як знову не помилитись, чим керу-ватись при виборі?

– На мою думку, це життєвий до-свід, професіоналізм, незаангажова-ність і недотичність до політичної ко-рупції у діяльності кандидата. Треба оцінювати здатність політичної сили, яку він представляє, реально прово-дити реформи для покращення жит-тя середнього класу. Тільки середній клас може сьогодні розвинути Україну. І надзвичайно важливо не допустити приходу до Верховної ради надбагатих людей. Бо вони знову перетворять її на клуб захисту власних інтересів і знову будуть проводити аукціони з придбан-ня голосів. Але я бачу, що в глибині вже виникають партії, які більше поді-бні на партії, а не політичні заготовки.

– Вони будуть опозиційними до уряду?– Вони будуть революційними. Це

партії, які декларують очищення через тотальну люстрацію, через перезаван-таження суспільства. Вони достатньо ідеологічні та мають потенціал дуже швидкого зростання. І завдяки цьому, на мою думку, в Україні можуть мати місце дуже серйозні події.

– Навесні минулого року в нашій розмові Ви прогнозували необуржуазну революцію. Революція, що пройшла, у народі отримала назву «Революція гідності». Якою, на Вашу думку, буде нова революція?

– Вона і буде необуржуазною. Майдан мав окремі ознаки тих на-магань, але олігархічну владу ніхто не скасував. Нам потрібно створити міцний, потужний середній клас. Щоб суспільство внутрішньо було конку-рентоздатним. Ознакою розвитку суспільства є висока внутрішня кон-курентність. Коли суспільство «мета-стазоване» монополіями, які не да-

> вАжливо не допустити у верховну рАду нАдбАгАтих людей

ють розвиватись середньому бізнесу і практично заводять його в обмежені рамки, – звідси і маленька заробітна плата, і дозована демократія, і рівень життя, коли ледве вистачає на най-необхідніше, і можливість олігархів вивозити свій капітал в інші країни. Для цього їм потрібно небагато – зно-ву купити Верховну раду. А тому без зміни закону про вибори, без зміни самої системи ми знову отримаємо троянських коней олігархічних кланів у формі партій, груп, окремих депута-тів. На додаток ми отримаємо части-ну «перемальованих» регіоналів і час-тину представників так званих ДНР і ЛНР, які будуть відображати інтереси Росії. В результаті – велике напружен-ня у самій Верховній раді, яке нічим добрим не закінчиться. Одні будуть знову намагатись щось зробити, інші

активно їм протидіятимуть. А в лю-дей зростатиме рівень невдоволення, який призведе до нового революцій-ного вибуху.

– Отже, ми потрапили в еру революцій і великою мірою ці вибори не вирішать тих сус-пільних протиріч, які маємо?

– Вони щось вирішують, але, на жаль, зовсім не те, що мали б. Бо, по-перше, немає політичної сили, яка б направляла, контролювала, брала на себе всю відповідальність за резуль-тат і, по-друге, немає такого закону, який зробив би цей парламент іншим за змістом, якістю, персонами. Все по-вториться, бо можливості далі це тер-піти в людей вже нема. І це моя засто-рога прийдешньому парламенту – цей народ не вдасться більше обдурити.

Розмовляла Анна Косик


32

зАхоплення

тенденції • захоплення

львову забагато великого футболу?

Через сумні події на Сході Львів цієї осені отримав таку порцію великого футболу, якої не мав ніколи в історії. Матчі «Металіста» в Лізі Європи, матчі «Шахтаря» в Лізі Чемпіо-нів, а тепер ще й матч збірної України проти Македонії у від-борі до Євро-2016. Непоганий додаток до часом героїчної, але надто вже нестабільної гри «Карпат» у Чемпіонаті Укра-їни, правда? От, здавалося б, тішся, вболівальнику, і тільки встигай гроші на квитки відкладати. Але комусь явно того великого футболу стало забагато. Передозування вилило-ся в десяток петард і навіть шумову гранату, через яку на кілька хвилин зупинили матч Україна – Македонія. І хтозна, які санкції можуть тепер накласти на стадіон. До речі, один

із трьох, допущених до проведення міжнародних матчів у цьому сезоні, причому обидва інші розташовані в Києві. Якщо його дискваліфікують, міжнародні матчі українських команд стануть взагалі величезною проблемою.

І попереджали ж і президент федерації, й спортивні жур-налісти, я навіть вперше в житті побачив телевізійне звер-нення до вболівальників від директора стадіону.

І це ж тільки цього року фанати України змінили сте-реотип, і їх почали сприймати не як пияків і хуліганів, а як патріотично налаштованих, креативних і свідомих людей. Хлопці, невже такий імідж не приємніший? Навіщо повер-татися до старого?

33

гастрономічна столиця? мрії збуваються

Кілька років тому, коли автор цих рядків зацікавився темою кулінарії, Львів уже заповідався на отримання статусу гастрономічної столиці Украї-ни. Відкривали нові ресторани, про-водили гастрономічні фестивалі. Цієї осені, попри кризу і війну, Львів дуже чітко показав, що мрії стають реаль-ністю. За неповні два місяці – десят-ки гастрономічних подій, деякі з них вперше, а одна навіть вперше в Укра-їні. До стандартних фестивалів кави, шоколаду, сиру і вина додалася ціла низка нових ініціатив. Про них – за хронологією.

Уперше в Україні у Львові пройшов «Пікнік на бруківці» – формат, який став популярним завдяки революції 2013 року в Туреччині. Коли у Стам-булі заборонили масові політичні акції, опозиціонери вигадали хитрий хід. Вони організували пікнік просто на одній з вулиць, які прилягають до знаменитої площі Таксім. Люди приходили зі своїми сніданками, розкладали їх на газетах,

ділилися, а заодно спілкувалися про життя, зокрема й про політику. Схожий пікнік під назвою «Снідання єднання» влаштувала у Львові неформальна організація «Клуб здоров’я і спокою». Кілька десятків львівських родин зібра-лися 13 вересня на площі Галицькій, активно ділилися наїдками і спілкували-ся. На годину вулиця перетворилася на один великий загальний стіл, створив-ши неповторну атмосферу. Організато-ри акції обіцяють повторювати її час від часу. А поки «Клуб здоров’я і спокою» щотижня проводить акції на підтримку українських вояків: кулінари готують страву в казані, продають її всім охо-чим, а отримані гроші передають на за-безпечення учасників АТО.

Частину коштів, зароблених на до-машніх смаколиках, віддали на АТО й учасники першого у Львові фестивалю вуличної їжі «Парк-пікнік». 13-14 ве-ресня в Парку культури вони зібрали не тільки рестораторів, але й низку звичайних людей, які винесли на про-

даж свої домашні смаколики. Треба сказати, що домашня їжа викликала не менший ажіотаж, ніж вироби рес-тораторів, а атмосфера була як на справжньому пікніку. Тепер такі захо-ди проходитимуть у Львові щопівроку.

У ті ж дні у Львові мав місце Форум видавців, і цього року вперше тут пра-цював кулінарний майданчик. Клуб га-лицької кухні організував акцію «Смач-на література»: на площі Ринок кухарі готували за рецептами, описаними у відомих книгах. Охочі навчилися готу-вати каву по-львівськи, описану в кни-зі Юрія Винничука «Таємниці львівської кави», кошерну ковбасу, описану в «Зорі, що блукає» Шолома Алейхема, галицькі сирні кекси, описані в книзі Генріха Бьолля «Поїзд приходить точно за розкладом». Кекси приїхав готува-ти разом із львівським кухарем Окса-ною Солук ведучий «Сніданку з 1+1» Руслан Сєнічкін.

Іван СмішкоФото Ірини Середи

тенденції • захоплення

34

Вадим ГраноВський: «гірчинкА – це ознАкА кАви, якА втрАтилА усі свої якості»

інтерв’ю • захоплення

Ідеальна картинка зранку – це коли прокидаєшся і поволі йдеш варити каву, яка наповнить ароматом помешкання, перший ковток якої збадьорить і нала-штує на цілий день. Після цього, не поспішаючи, зби-раєшся. Цілуєш на прощання кохану людину і, готовий переробити усі заплановані справи, вируєш у новий день. Але якщо серйозно, чи багато хто замислюєть-ся над якістю кави, правильністю приготування, кіль-кістю цукру? Ми звикли усе споживати, але хіба це важко – робити щось у власне задоволення? Вадим Грановський – українець, чемпіон Великобританії з приготування кави у джезві та міжнародний кавовий експерт – навчить не просто любити каву, а й цінувати, як щось особливе серед напоїв. У нашій розмові Ва-дим розповів про те, як народилася любов до кави, як власноруч зварити напій, що здатний підкорити серця, і чим відрізняється «чоловіча» кава від «жіночої».

– Ранок починається з кави?– Зранку пити каву правильно. І потрібно намагатися

пити смачну каву. Але кава – це фармакологічно актив-ний напій (про що люди забувають), до якого потрібно ста-витися обережно. Але зранку нам потрібно прокинутися. Тому ранок – найбільш вдалий час для цього напою. Я пропоную людям згадати, що кава – це явище ширше, ніж просто напій. Це цілий ритуал. Ми варимо зранку каву, наповнюємо її запахом квартиру, запрошуємо новий день. Ми будимо кохану людину не гуркотом плити, а кавою, яку приготували власноруч. Це значно важливіше, ніж про-сто прокинутися, проковтнути пігулку кофеїну і побігти у справах.

– Ви називаєте каву особливим напоєм, але зараз у кожному офі-сі є кавові машини, завдяки яким можна отримати напій за кілька секунд.

– Це мене і турбує. Наше суспільство дійшло до швид-кого споживання всього. Стосунки людей стали такими, що ми споживаємо одне одного. Замість того, щоб пізнати людину, ми натискаємо кнопку і отримуємо бажане. Мені здається, якщо людина скуштує смачну каву, вона зрозу-міє, що неякісні речі – це ціна, яку ми платимо за швидкість і зручність. Вважаю машини в офісі причиною зникнення культури споживання кави. Адже кожен напій має свою давню культуру. Окрім того, є ще санітарні стандарти при-готування напою, але сьогодні на це ніхто не зважає. Люди

Чемпіон Британії і фіналіст Чемпіонату світу з приготування кави відкрив деякі секрети традиційного напою для читачів «Егоїста»

35інтерв’ю • захоплення

наповнюють пластикове горнятко незрозумілою рідиною із автомата, і з цим варто боротися.

– У одному з Ваших інтерв’ю прочитала, що Ви свого часу відчули емоційний зв’язок із ка-вою. Розкажіть, як це сталося.

– Після багатьох років несвідомого спо-живання кави, а я куштував різні смаки, експериментував, купував у Starbucks і біг у справах, нарешті почав еволюціону-вати у цьому питанні. Рано чи пізно ми починаємо відповідальніше ставитися до того, що їмо, п’ємо, читаємо, дивимося.

У мене перший емоційний контакт з кавою пройшов, коли я перебував у Лондоні. На той момент я працював ко-мерційним директором тижневика. Були постійні стреси, особливо у дні, коли зда-вали номер до друку. І щоб нормально функціонувати, потрібно робити перерви. Я намагався втекти чи до спортзалу, чи у басейн, чи просто прогулятися. Але зо-всім випадково зрозумів, що перед тим, як кудись їхати, я заходив у кав’ярню, яка з’явилася біля нашого офісу. Там я взяв собі за звичку купувати горнятко кави, сідати біля вікна і десять хвилин не поспішати. Оце горнятко кави допомага-ло краще налаштуватися на те, що між робочим процесом у мене є година вільного часу. Ця кава була смачною, але я ще від початку зауважив один буклет у цьому закладі,

де вказували правило двох тижнів. Тобто, з моменту об-смаження до моменту перетворення кави у напій повинно

пройти максимум два тижні. Я почав роз-питувати, і мені пояснили, що кава, як свіжий хліб – спочатку смачна і запашна, але дуже швидко втрачає свої якості. Су-харі, до прикладу, також їстівні, але вони дуже відрізняються від свіжого хліба. От тоді у мене виникла зацікавленість до цього напою. Але вже глибинний зв’язок виник на Балі. Цей острів називають «Островом богів», і він дійсно схожий на рай.

На Балі вирощують каву, до речі, одну з найсмачніших, яка називається «Kintamani Arabika». Кінтамані – це регіон на півночі Балі, де кавові плантації розта-шовані на схилі вулкану. Ґрунт там дуже насичений мінералами, є залишки лави – такий клімат дуже сприятливий для виро-щування кави. Я там зустрів майбутнього партнера з Америки та місцеву сім’ю фер-мерів, у яких була кавова плантація. Ми почали співпрацювати, відкрили кав’ярню. У процесі роботи мені стало цікаво, як

«народжується» кава. Мав змогу спостерігати усі процеси. До речі, за паростками потрібно доглядати три роки, а вже потім вони починають давати перші плоди. Ми збирали каву, обробляли її, тобто, я перебував у самому серці процесу. Це, власне, і створило емоційний стержень.

> гірчинкА – це ознАкА кАви, якА втрАтилА усі свої якості >

наше суспільство дійшло до швидкого споживання всього.

стосунки людей стали такими, що ми

споживаємо один одного. замість того, щоб пізнати людину,

ми натискаємо кнопку і отримуємо бажане. мені здається, якщо

людина скуштує смачну каву, вона

зрозуміє, що неякісні речі – це ціна, яку ми платимо за швидкість і зручність. вважаю

машини в офісі причиною зникнення культури споживання

кави.

36



– Взагалі тяжко опанувати майстерність роботи з кавою?– Навчитися готувати каву може кожен. Є техніка, яку

ти повторюєш, як навчили, а є зацікавленість, яка спо-нукає дізнаватися все більше і більше. Мені стало цікаво, і я досліджував. Зрозумів, що готувати каву – це ремесло. Ремесло, яке знаходиться на перехресті мистецтва і науки. Це має бути гарно, але водночас воно повинно бути пра-вильним з точки зору хімії.

Якщо знати правила, за якими про-ходить цей хімічний процес (адже за-варювання кави і є хімічним процесом), потрібно розглядати й інструменти, за допомогою яких можна його досягти. Од-ним із найважливіших інструментів у цій справі є якість води. Коли готуєш напій, який на 98% є водою, очевидно, що ця вода повинна бути якісною. Наприклад, воду, яка вже один раз кипіла, вже не можна використовувати для приготуван-ня ані кави, ані чаю. В такій воді зміню-ється хімічний склад, і вона просто не вбирає усіх смакових елементів, які ми бажаємо отримати. Вода з високою мі-нералізацією (тверда вода), вже насиче-на мінералами і при заварюванні кави й половини смаку не вбере. Навіть якщо у вас найкраща свіжообсмажена кава, вода може все зіпсувати.

– Що обов’язково потрібно вміти, щоб готувати смачну каву в до-машніх умовах?

– Не потрібно з приготування кави робити дивний риту-ал. Ніяких мантр читати не потрібно. Це, звичайно, можна робити, але на смак кави воно жодним чином не впли-не. Каву зробить смачною розуміння і дотримання певних правил. З моменту обсмаження зерен кава має досить короткий термін життя. За місяць після обсмаження вона втрачає свої якості. Більше того, зерна кави мають влас-тивість вбирати в себе вологу, аромати. Тобто, за місяць це вже мертва кава. Споживачів запевнили, що ознакою міцної кави є гірчинка, що це якісно і добре. Я, як профе-сіонал, що вивчає усі ці кавові процеси, який підходить із наукової точки зору, стверджую, що гірчинка – це ознака неправильно підготованої кави, неправильно обсмаженої,

або такої, яка втратила усі свої якості. Але я говорю не про таку гірчинку, яку може давати, наприклад, відтінок гіркого шоколаду, а саме про гіркоту кави. Я би порадив купувати каву лише у зернах і готувати тільки свіжообсма-женою.

– А як щодо посуду для заварювання каву?– Вважаю, що найкращими є мідні

джезви. Але важливу роль відіграє ма-теріал, яким джезва покрита зсередини. Це має бути харчове олово або срібло. Без покриття мідь почне окислюватися. Щодо сувенірних джезв – у них не вар-то заварювати каву. Також шкідливими є алюмінієві посудини. Важливо, щоб джезва була з одного шматка металу, якщо є шов, то такий інструмент може зламатися. Якщо ви купуєте джезву на роки, не варто шкодувати грошей.

– Чого у жодному разі не можна робити з ка-вою?

– Зараз нарешті з’явилася якісна і смачна кава, правильно обсмажена. Але трапляється таке, що після приготування напій виходить несмачним. Всі інгредієн-ти, які ми використовуємо для приготу-

вання кави, впливають на її смак, особливо якщо це цукор або молоко. Тому з додатковими інгредієнтами, особливо із прянощами, потрібно бути обережними. Адже завдяки прянощам ми хочемо збагатити смак кави, а не деформу-вати його.

– Що Ви вважаєте найбільшим досягненням у своїй «кавовій кар’єрі»?

– Досягненням вважаю те, що брав участь у Чемпіонаті світу із заварювання кави у джезві. На Чемпіонаті світу у Великобританії були дуже відомі світові спеціалісти з каво-вої справи. Коли я повернувся після Чемпіонату до Киє-ва, люди зацікавилися. Почали знайомитися, запрошувати на майстер-класи. Досягненням вважаю те, що в рамках VIII Свята «На каву до Львова» у місті пройшов Чемпіонат України з приготування кави в джезві, на який приїхало ба-гато світових майстрів. До Львова приїхав чинний чемпіон

навчитися готувати каву може кожен.

є техніка, яку ти повторюєш, як навчили, а є

зацікавленість, яка спонукає дізнаватися все більше і більше.

готувати каву – це ремесло, яке знаходиться на

перехресті мистецтва і науки. це має бути гарно, але водночас

це повинно бути правильно з точки

зору хімії.

37



світу, суддею була дівчина з Туреччини, яка мала титули і чемпіонки Великобританії, і чемпіонки світу. У наших колах це найбільші зірки. Те, що вони приїхали на перший Чемпі-онат України, це для мене особисто було досягненням. Те-пер наш чемпіон поїде в Грецію захищати кольори України на світовому чемпіонаті.

– Чи справедливо Львів називають кавовою столицею України? І чи є у нас міста, які спроможні конкурувати зі Львовом?

– Львів і кава для львів’ян – це взагалі окрема розмова. Починаючи з людини, яку всі добре знають, Юрія Кульчиць-кого, який першим успішно популяризував каву в Європі. Усі відомі львів’яни писали у своїх книжках про каву. У Львові є традиція, історія, рецепти. Порівнюючи культуру споживання кави у Львові та інших містах України, я бачу, що тут вона найвища. У Львові навіть клімат сприяє спожи-ванню кави. От іде дощ, і можна сидіти з горнятком кави та споглядати за ним через вікно. У Львові традиційним є запрошення на каву. Коли дві людини п’ють каву – це дуже інтимно. Переконаний, що цілком справедливо називати Львів кавовою столицею України. Але, тим не менш, Одеса та Київ теж не пасуть задніх. Тому Львову я би побажав не зупинятися на досягнутому.

– Для чоловіка рано чи пізно стає дуже важливо знайти «справу життя». Ви перебуваєте ще у пошуку чи вже знайшли?

– Я однозначно знайшов. Коли ми приймаємо життє-во важливі рішення, багато чого нам нав’язує суспільство, родичі, близькі. Проте інтуїтивно чи цілеспрямовано, але потрібно шукати. Інколи слід кидати виклик самому собі. Коли я їхав на Балі, то був фахівцем з видавничої спра-ви та реклами, а повернувся до Лондона як співвласник кав’ярні. І вважаю це справою свого життя. Звичайно, є ще речі, яких я прагну досягати, але вони пов’язані із моєю теперішньою діяльністю.

– Чи каву можна порівняти із жінкою?– Можна. І кава, і жінка мають бути гарячими (сміється).

Спробую порівняти, хоча, гадаю, що так і є – кава і жінка схожі…

– От, наприклад, в піснях співають про «гарячу і гірку», але тепер знаємо, що гірка кава – це погано.

– Саме так. Якщо кава гірка – це є індикатором того, що вона неправильно приготована або низької якості. Власне,

38

якщо стосунки із жінкою гіркі, значить, в чомусь є пробле-ма. Люди ж об’єднуються в пари, щоб зробити щасливими себе і когось. Тому, якщо ми хочемо отримати смачну каву, ми повинні приділяти їй увагу, концентруватися на цьому. Так само і жінці повинні приділяти увагу, інакше зіпсуємо смак.

– Чи Ви намагалися колись винайти особли-вий смак кави для конкретної жінки?

– Постійно це роблю. Коли у нас у «Першій каві» з’являються постійні від-відувачі, незалежно від статі, починаєш їх відчувати. Знаєш, яку каву їм запропону-вати. Хтось любить міцну каву, хтось со-лодку, ще хтось хоче отримати чисту каву без домішок, комусь подобається напій із прянощами. Жінки дуже часто шукають солодких екзотичних смаків, тому полю-бляють корицю, мускатний горіх. Майже кожен має свій улюблений смак, тому професійним завданням баристи є знайти індивідуальний рецепт. Особливо, якщо відвідувач – жінка. А якщо ми говоримо про жінок, які займають осо-бливе місце у житті чоловіка, – мати, сестра, кохана – мені здається, потрібно постійно шукати смаки, які їх дивувати-муть. Адже вражати одним і тим самим напоєм протягом усього життя неможливо. До нього можна звикнути, цей напій буде завжди смачний і цікавий, але все одно постійно потрібно знаходити нові відтінки.

– Чи існують «чоловіча» кава і «жіноча»?

– Гастрономічна сфера зараз дуже швидко розвиваєть-ся. Вже давно усі професіонали зрозуміли: для того, щоб спробувати щось нове, потрібно використовувати науковий підхід. Окрім передових технологій, потрібно враховувати гендерну гастрономію. Враховуючи особливості статевих

аспектів, можна прогнозувати, що окре-мий набір смаків більше пасує чоловікові чи жінці. Біохімія чоловіка і жінки різна. Наші тіла і душі потребують зовсім різно-го. Це вирізняється навіть у смаках.

Чоловіки, до прикладу, полюбляють міцний алкоголь, тоді як жінки надають перевагу шампанському. Ми готуємо каву на воді, яка настояна на пелюстках троянд, або замість води використовує-мо мигдалеве молоко. Тоді ми отримуємо ароматний напій, який більше пасує жін-ці. Звичайно, я не пропонуватиму чолові-

кові каву, приготовану на воді з пелюсток троянд, але за-пропоную йому міцну каву з нотками імбиру або мускатного горіха. Маю надію, що до Нового року в нашій кав’ярні ми запустимо два різних меню – для чоловіків і для жінок. Це буде такий експеримент. Він має усі підстави стати вдалим. Звичайно, що чоловік зможе замовити будь-який напій із «жіночого» меню, але ми спробуємо продемонструвати смакові переваги обох статей. Жінка зможе прийти і з ці-кавості скуштувати міцний напій, але, мені здається, вона все ж таки повернеться до «жіночого» меню. Перевіримо.

Дар’я БураФото Ігоря Шафрана


> гірчинкА – це ознАкА кАви, якА втрАтилА усі свої якості

переконаний, що цілком справедливо

називати львів кавовою столицею україни. Але, тим не менш, одеса та київ теж не пасуть задніх. тому львову

я би побажав не зупинятися на досягнутому.

39

Чоловічий магазин вул. Дж. Дудаєва, 22тел. (032) 261-37-32

Жіночий магазин вул. Наливайка, 14тел. (032) 294-91-82

40 авто • захоплення

Протягом чотирьох днів, з 18 до 21 вересня, офі-ційний дилер BMW у Західній Україні Приватна Фірма «Христина» провів у Львові та Ужгороді цікавий та не-стандартний івент – BMW X Days 2014. Шанувальники бренду BMW мали змогу «наживо» відчути усі переваги абсолютно всієї лінійки Х, включно із найновішою мо-деллю BMW X4.

Передбачено було все: чудова атмосфера, приємна музика та легкий фуршет, чарівні леді у брендовому вбранні з колекції BMW, дитячий майданчик з іграшками BMW, що надало змогу спокійно спілкуватися з фаховими консультантами ПФ «Христина», а головне – в комфортних умовах ознайомитися з автомобілями модельного ряду Х.

На захід запросили понад 250 гостей, серед яких були

дні х від BMWНа Західній Україні з успіхом пройшли BMW X Days-2014

41авто • захоплення

давні друзі, Партнери та VIP-клієнти ПФ «Христина». Ко-жен, хто потрапив на презентацію, міг не тільки детально розгледіти авто чи заглянути під капот, а й досхочу проїха-тися за кермом тестових автомобілів.

Окрім тест-драйвів, усі охочі отримали консультації сто-совно особливостей та переваг кожної з представлених мо-делей BMW, при цьому основний акцент був спрямований

на систему інтелектуального повного приводу BMW xDrive, яка забезпечує максимальне зчеплення з дорогою в будь-якій ситуації, збільшуючи маневреність і не дозволяючи зійти з курсу навіть при поворотах на високій швидкості.

Офіційними Партнерами заходу виступили страхова ком-панія «Альфа Страхування» та ТОВ «Український лізинго-вий фонд».

коментар:

Роман ІВАНиЦьКиЙ, Директор ПФ «Христина»

Надзвичайно важливим є розуміння того, що сьогодні успіх може мати тільки та біз-нес-модель, де у центрі уваги є одна персона – Клієнт, і фокус спрямований виключно на Нього.

Саме такі принципи є системоутворюючими та критично важливими для ПФ «Христина», яка понад 15 років здійснює продаж, гарантійне та сервісне обслуговування автомобілів BMW на Західній Україні.

Тому такі заходи як BMW X Days є яскравим прикладом та підтвердженням клієнтоорі-єнтованості Компанії, оскільки фахова консультація у поєднанні з власними відчуттями та емоціями перетворюють звичайного покупця у Клієнта – Особу, яка є у центрі уваги, та задля якої організоване все дійство.

42

новачокЦі люди у фітнес-центрах масово з’являються

щороку навесні, з надією накачатися до літа. Бу-валі знають, що такі «неофіти» надовго тут не

затримуються. Основна ціль новачка – схуд-нути чи наростити м’язи недорого та швид-ко. Зазвичай це треба зробити до початку

пляжного сезону чи до поїздки на море. І їм байдуже, що для того, аби справді помітно по-кращити своє тіло, потрібні місяці та роки, а не лічені тижні. Переважно розчаровані вони зали-шають тренування. Найчастіше новачки зникають

зі спортзалу відразу після відпустки. У таких людей в душі насправді недостатньо мотивації для того, щоб на-далі займатися собою, вести здоровий спосіб жит-тя та дотримуватися мінімального режиму.

любитель

Це наступний щабель. Іноді новачків фітнес настільки «затягує», що вони стають відданими «залізному спорту». Найчастіше до цієї категорії потрапляють ті, хто сам пішов у зал ще юнаком. Вмотивований школяр має ціль наростити м’язи, а коли це вдається, його вже не зупинити.

покАжи, як ти тренуєшся, і я скАжу хто ти6 типажів людей у фітнес-центрах

спорт • захоплення

Тренажерний зал, як і робочий офіс та сім’я, – невеликий колектив, у якому доводиться знаходити спільну мову з людьми, пліч-о-пліч з якими тренуєшся. А в кожного свої індивідуальні особливості. І хоча у залі з пев-ною періодичністю збираються абсолютно різні та випадкові люди, усіх їх об’єднує бажання стати кращими. У кожного тут свій спосіб. Фітнес-центр усіх нас зрівнює в цьому хобі, але у кожного залишаються свої звички та манери. Розглянемо шість найпопулярніших типажів відвідувачів тренажерних залів.

43

> покАжи, як ти тренуєшся, і я скАжу хто ти >

Для таких людей головним стимулом є фото відомих бо-дібілдерів та фітнес-моделей. Тренування – це як втілення мрії, мовляв, таким, як атлет на фото, я ніколи не стану, але зроблю все, щоб наблизити себе до ідеалу. У них гарна фігура та спортивна зовнішність. Хоча любителі рідко коли можуть похвалитися справді великими м’язами чи сило-вими показниками. Попри те, для таких людей регулярні тренування, режим харчування та відпочинку – невід’ємна

частина життя. Це вже більше, ніж хобі.

ФанатикЦе трохи божевільні любителі екстріму.

Вони керуються принципом: «Що більше і важче – то краще». Йдеться про вагу: вони

піднімають неймовірні тягарі, працюють на повне виснаження під час тренувань. Такі особи дуже часто кричать на весь зал, підіймаючи велику вагу. Попри зусилля, які вони показово демон-струють оточуючим, похвалитися хорошою формою такі особи не можуть.

симулянт«Давай підемо у зал?», – саме після такої пропо-

зиції одного з друзів вони найчастіше і потрапляють вперше на тренування. Якщо ви зауважили, но-вачки приходять у зал завжди по двоє. Так про-стіше. Та й у багатьох є страх: «А раптом там всі такі великі, страшні та могутні, а я – такий маленький». Тож якщо доведеться «ганьбити-ся», то вже з товаришем.

Тільки от цей друг, якого тягнуть на трену-вання, дуже часто надто далекий від спорту. З ним заняття перетворюються на безкінечні балачки, а саме тренування неймовірно розтя-гується у часі. А все тому, що йому насправді це все непотрібно, він просто прийшов за компа-нію. На тренуванні не викладається і відволікає товариша. Їхні погляди частіше зупиняються на красивих дівчатах у залі, аніж на тренажерах. Таких базі-кал у кожному спортзалі чимало, але дуже швидко вони зникають разом з іншими новачками.

спорт • захоплення

44 спорт • захоплення

одинакВони нікого не зачіпають, ні з ким не роз-

мовляють, а просто мовчки тренуються. Дуже часто, щоб ізолюватися від оточу-ючих, вдягають навушники й віддано за-

ймаються. Такі типажі відвідувачів трена-жерного залу – це і далеко не новачки, але

і не професійні культуристи, хоча у тонкощах цього спорту дуже добре розуміються. Трошки замкнуті, але наполегливі люди, які є фанатами свого хобі, маючи чудову атлетичну форму.

бодібілдерТаких відвідувачів тренажерних залів не так

часто зустрінеш, але видно їх здалека: могут-ня форма справляє неабияке враження. Вони часто є як тренерами, так і «рядовими» клієн-

тами фітнес-центрів. Переважна більшість людей бачили справжніх культуристів хіба що на фотографіях. Такий пік

форми у бодібілдерів буває лише тоді, коли вони готуються до змагань. В інший час – це просто великі та сильні хлопці.

Кажуть, що чим більша людина, тим вона добріша, бо має велике серце. Попри це у культуристів та-кож закінчуються нерви, особливо, коли новачки їх дістають елементарни-ми запитаннями. Але це зазвичай життєра-дісні та веселі люди, у яких фітнес глибоко у серці.

Невід’ємна складова життя таких людей – важкі тренування, виснажливі дієти, над-жорсткий режим та чимало інших обмежень у час підготовки до змагань. Якщо у залі ра-зом з вами тренується культурист, сто відсо-тків усі беруть з нього приклад та ретельно слідкують за його прогресом.

Антон Павленко

> покАжи, як ти тренуєшся, і я скАжу хто ти

46 авто • захоплення

Раді повідомити усім шанувальникам преміум-бренду Audi, що спеціально для них у Львові відте-пер працює новий Термінал Audi. Довгоочікуване від-криття автосалону пройшло 11 вересня за адресою вул. Липинського, 54 Д.

Стриманий бізнес-формат, якісні авто, приємна музика та затишна атмосфера у колі близьких дру-зів та любителів бренду – ось що чекало на гостей свята, а замість попмезностей та недоречної у тепе-рішній час надмірності організатори ініціювали збір коштів для бійців АТО. Адже головна мета цієї по-дії – не наїдки та напої, а презентація нового салону, який покликаний допомагати та створити комфортні умови для шанувальників бренду Audi.

Компанія «НІКО Захід Преміум» представляє Audi на львівському ринку майже 10 років, проте саме відкриття «Audi центру Львів на Липинського» до-зволяє перенести рівень продажу та обслуговування на якісно новий щабель.

Презентація такого салону стала справді непере-січною подією, як у Львові, так і в усьому Західному регіоні, для якого працюватиме автосалон, оскіль-ки це найновіший та найсучасніше обладнаний ав-тоцентр, один з двох такого роду Терміналів Audi в Україні.

Концептуальний Термінал Audi у Львові – це вті-лення усіх стандартів та вимог марки, а також еле-гантності та інноваційності, якими заслужено сла-виться Audi. Збудований за останнім словом техніки автоцентр захоплює як дизайнерським вирішенням, так і технічними характеристиками. За архітектур-

символ преміум-якості тА обслуговувАння

Audi відтепер у львовіКомпанія «НІКО Захід Преміум»,

офіційний дилер Audi у Львові та Львівській області, відкрила концептуальний Термінал Audi

47авто • захоплення

ними новаторськими рішеннями шоу-руму, плавністю та елегантністю форм ховаються небувалі потужності, адже у залі одночасно може бути представ-лено до 12 авто, також сервісна зона обладнана 12 постами, 1 мийкою та 1 постом інтерактивного приймання. До речі, скляна стіна, яка відділяє шоу-рум від сервісної зони, дає можливість спостерігати за роботою фахівців над вашим автомобілем.

«Audi центр Львів на Липинського» працюватиме у форматі повноцінного 3-S комплексу: у шоу-румі відвідувачі можуть ознайомитися з усім модель-ним рядом Audi, розглянути фірмові аксесуари, отримати вичерпну інфор-мацію від фінансових консультантів або ж випити чашечку кави в ком-фортній лаунж-зоні. Сервісний центр Терміналу пропонує повний комплекс

робіт з технічного обслуговування ав-томобіля та виконання різноманітних складних ремонтів.

Проте який автосалон без машин? Звісно, організатори підготували для гостей вечора чудову можливість ближче познайомитися з автомобіля-ми A3 Cabriolet, А5 Cabriolet та RS5 Cabriolet, а також наступного дня ви-пробувати на тест-драйві будь-який з них.

Завдяки партнерам заходу, компанії «НІКО Захід Преміум», вдалося зібрати 100 000 грн, які будуть переведені на рахунок Всеукраїнського благодійного фонду «Крона» на програму «Завдан-ня – повернутися живим». Метою якої є збір коштів на придбання апаратів штучної вентиляції легенів для Харків-ського та Дніпропетровського військо-вих госпіталів.

Компанія «НІКО Захід Преміум» дякує партнерам заходу, які зробили збір такої значної суми на благодійні потреби можливим: фінансові парт-нери: «Порше Фінанс Груп», «Ідея Банк», СК «Альфа Страхування», СК «Граве Україна», СК «АХА Страхуван-ня», СК «Уніка», СК «Арсенал стра-хування»; паливний партнер: WOG; партнер офіційного відкриття: ювелір-ний бутік «Колекція»; пригощала гос-тей мережа виномаркетів Wine Time.

Якщо ж і ви бажаєте відчути весь спектр вражаючих емоцій від керу-

вання автомобілем Audi, «НІКО Захід Преміум» запрошує

Вас за адресою: «Audi центр Львів на Липинського»: м. Львів,

вул. Липинського, 54 Д, тел. 297-1-297, www.audi.lviv.ua.

48 тенденції • відпочинок

відпочинок

пушкар мела (пушкар, індія) 25 жовтня – 4 листопада

Почнемо ми з дуже цікавого свята – Ярмарку верблюдів у індійському місті Пушкар. Ця щорічна подія триває майже два тижні та приваблює торговців цими тваринами мало не з цілої країни. На продаж тут виставлено близько 25 000 тварин! Уявіть тільки! Також цей фестиваль зацікавлює дуже багато туристів, адже за довгі роки захід перестав

бути просто торговищем, тут має місце багато танців, свят-кувань, конкурсів тощо.

Перебування на цьому цікавому дійстві дасть вам змогу не лише поторгуватися за верблюдів, але й познайомитися ближче з древньою культурою Індії. Цього, до прикладу, на Гоа зробити не зможете, а тут – будь ласка! Адже ярма-рок – це не лише торгівля, на цьому святі проходить дуже багато різноманітних ритуальних дійств, як от купання у освячених водах однойменного озера.

Плануєте відпустку на осінь, проте не хочете обмеж-уватися лише лежанням на хоч і екзотичному, але про-сто пляжі? Хотіли б відвідати цікаві місця, але бажає-те побачити щось більше, ніж просто типові туристичні

маршрути? Ми підібрали в цьому номері для вас пере-лік подій, які матимуть місце у різних куточках світу в листопаді та допоможуть вам краще познайомитися з культурою країн та народів, що їх святкують.

49

> тенденції >

тенденції • відпочинок

ніч гая Фокса (ніч вогнищ), (великобританія) 5 листопада

Цікаве традиційне свято має місце цього дня у Велико-британії. Історія його теж довга і починається 1605 року, коли група католиків-заколотників хотіла підірвати Англій-ський Парламент у Лондоні під час тронної промови протес-тантського короля Якова І. Проте цей намір викрили, тра-гедії не допустили, а заколотників на чолі з Гаєм Фоксом катували та стратили. Ця дата увійшла в історію як День

зірвання Порохової змови. І з того часу в ніч на 5 листопада почали святкувати День вогнищ та феєрверків.

В наш час у цей день запалюють багато вогнів, стріля-ють феєрверки, ходять зі смолоскипами, розпалюють вог-нища, а підлітки випрошують по кілька центів у дорослих для «хорошого хлопця Гая», аби купити за зібрані гроші пе-тард та самим долучитися до святкування цього яскравого свята, хоч і з не дуже веселою історією.

День феєрверків – дуже популярне та улюблене свято, про це свідчить і те, що його святкують не лише у Велико-британії, але й у колишніх її колоніях.

50 тенденції • відпочинок


піратський тиждень (кайманові острови) 6-16 листопада

Мріяли коли-небудь відчути себе піратом? Вам на Кай-манові острови. Якщо не знаєте, де це – відкривайте кар-ту на країнах Карибського басейну, і гайда! Одинадцяти-денний фестиваль з танцями, іграми, місцевими їжею та напоями, парадами та спортивними подіями матиме місце саме тут.

Кайманові острови і крім цього фесту мають дуже ба-гато чого вам запропонувати, проте Піратський тиждень – дуже хороша нагода познайомитися не тільки з красотами архіпелагу, але й зі звичаями та традиціями його жителів.

А от щодо природних принад, то першим на думку спадає Семимильний пляж – довжелезна ділянка берегової лінії, яку неодноразово називали найкращим пляжем Карибів. Бла-китна вода, сніжно-білий пісок, пальми і все-все, що може вималювати уява, чуючи формулювання «найкращий пляж».

Також сподобається тут і любителям дайвінгу та снор-клінгу. Традиційно води Карибів вважають найчистішими та найкращими для пірнання та знайомства з мешканцями підводного світу. Є на Кайманових островах і особливе міс-це – місто Стінгрей-Сіті – назване на честь скатів, адже на обмілинах неподалік нього живе багато скатів-хвостоколів, з якими можна поплавати та познайомитися поближче. Звичайно ж, якщо дотримуватися усіх заходів безпеки, аби уникнути можливих поранень.

51тенденції • відпочинок

> тенденції

день подяки (сшА) 27 листопада

У нас прийнято не зважати ні на які американські святку-вання, та й узагалі не вважати США країною, яка має якісь традиції та культуру, з якими можна познайомитися. Проте це зовсім не так. Причому це дуже легко спростувати саме восе-ни, адже у жовтні-листопаді матимуть місце два найвідоміші американські свята: Хеллоуїн та День подяки. Якщо про Хел-лоуїн розказувати багато не треба – це, в основному, вечір, коли всі гуляють в карнавальних костюмах, багато п’ють та тусять, а маленькі діти ходять від хати до хати та вимагають солодощі в обмін на «безпеку» власників помешкань.

Так от, День подяки для нас – це індичка. От що ми знаємо про це свято, проте історія його довга і сягає свої-

ми коренями ще часів перших переселенців на Американ-ський континент. Тоді це було частиною свят, коли люди складали подяку Богові за багатий урожай. Потім почали дякувати друзям та сім’ї за матеріальний добробут і хороше ставлення. Зараз День подяки – це вечеря в сімейному колі з традиційними не тільки індичкою, але й солодкою карто-плею, соусом з журавлини та іншими стравами. А також шалені розпродажі, коли задешево можна купити все на світі! Щоправда, доведеться постаратися встигнути раніше за інших!

Отож, якщо ви плануєте їхати у відпустку відразу після виборів – озброюйтеся нашим календарем листопадових подій на будь-який смак, і гайда!

Остап Процик

52 подорож • відпочинок

Гарна пора осінь: надворі вже не так спекотно, але ще достатньо тепло, щоб поніжитися на теплому пісочку узбережжя. А можна в гори чи на екскурсію! Осінній відпочинок настільки різноманітний та цікавий, що визна-читися буває нелегко. А найважливіше – восени відпочивати можна вдвічі дешевше, ніж влітку.

Про те, що пропонує нам осінь серед палітри напрямків відпочинку, розкажемо далі.

країни, де літо ще триває

Ще в першій половині осені можна вируши-ти до Греції, Кіпру, Тунісу, чи Туреччини – тут зараз найкращий час: пляжі не такі людні, як влітку, сонечко ласкаве, а море – ніжне. А вар-тість відпочинку приємно дивує!

Відпочинок у Греції восени набуває особли-вого характеру. Егейське море в цей час прогрі-вається до температури +20°C, а середня тем-пература повітря становить +25°C. Пляжний відпочинок триває, як на материковій частині Греції, так і на островах – Криті, Родосі, Тасосі.

Замовити тур в Грецію на 7 ночей, з прожи-ванням у готелі 4* та харчуванням «напівпансі-он» можна від € 350.

Справжня осінь в нашому розумінні тут при-ходить у кінці листопада, починається сезон за-тяжних дощів. Проте саме в цей час приводом для поїздки в Грецію є купівля шуби для коханої, адже грецька Касторія – один з світових центрів пошиття шуб. Вартість туру за шубою складає 1 €. Шоп-тур у Грецію – чудова можливість по-єднати придбання хутра хорошої якості з відпо-чинком.

У прохолодні листопадові дні саме час насо-лодитися екскурсійною програмою Греції: Афі-ни, Салоніки, Метеори, Мікени, Нафпліон, Ко-ринф, Олімп, Акрополь та інші унікальні місця країни не залишать вас байдужими.

Саме в осінній період у Греції проходять винні фестивалі: Каштановий фестиваль, Афінський марафон і День політехн. Всі охочі зможуть взя-ти участь у цих грандіозних святах та отримати величезний заряд позитивних емоцій.

У Тунісі, на узбережжі Середземного моря, тепло восени, найкомфортніше відпочивати тут у середині осені – в жовтні. Тоді повітря про-грівається до +29°С, а температура моря до +22°С. У Тунісі сезон купання закінчується у середині листопада.

Отож, кому в осінній час заманулося порину-ти в справжній оазис із чудовою природою, біло-сніжними пляжами із прекрасними краєвидами на море, безкрайніми пустелями, тоді Туніс – це те, що потрібно. Кажуть, туніська осінь – це дійсно щось особливе, розкішне. Прогулянки лабіринтами вулиць, руїни прадавніх міст, які залишилися після французьких, іспанських і римських завойовників, місцеві базари – це все спонукає до екскурсій. Сьогодні придбати тур в Туніс можна від $613, за цю ціну ви отримаєте 7 незабутніх ночей у готелі 4* із харчуванням «напівпансіон».

лідирує єгипет Найпопулярнішим напрямком відпочинку на

морі у цей період уже кілька років поспіль зали-шається Єгипет. Туристів з усього світу вабить найгарніше в світі Червоне море з екзотичним підводними красотами, приємний сухий клімат та, безперечно, пляжний відпочинок.

Сьогодні Єгипет – один з найбільш відвід-уваних курортів. Все узбережжя Червоного та Середземного морів просто всіяне готелями з різною зірковістю і найрізноманітнішим спек-тром послуг.

Відпочинок у Єгипті доступний для будь-якого гаманця. Тут можна відпочити, як у фе-шенебельному готелі VIP-класу, так і в економ-ному тризірковому готелі.

Купити тур в Єгипет на 7 ночей можна від $ 519, при цьому насолодитися прекрасним від-починком на березі Червоного моря за систе-мою «все включено».

У жовтні на єгипетських курортах температу-ра повітря досягає +30°C, і вода також тепла – до +26°C. Саме в цей період Єгипет вважають найкращим напрямком для сімейного відпочин-ку завдяки оптимальному балансу температу-ри води й повітря. Безперечно, країна манить туристів своєю яскравою культурою, дивовиж-

спокуси осіннього відпочинку

53подорож • відпочинок

ною природною красою, багатою історичною спадщиною.

У Єгипті є безліч можливостей для ак-тивного відпочинку та екскурсій, а на закупи слід вирушити на величезний Ремісничий ба-зар Хан-ель-Халілі, тут зібрано все – від мис-тецтва до комерції, сам процес торгівлі дає можливість заглянути в стародавні часи та приносить справжню радість від покупок.

екзотики багато не буває

Осінь у розпалі, саме в листопаді відкри-ваються фантастичні можливості для відпо-чинку в екзотичних країнах. У цю пору року ідеальний час відпочити в Об’єднаних Араб-ських Еміратах. Це країна, де не буває поганої погоди, але найсприятливішим для відпочин-ку вважають період з жовтня до травня, бо саме в цей час температура повітря не під-німається вище +30°C. ОАЕ тішать спокоєм і теплом води Перської затоки, а розкішні готелі – високим рівнем обслуговування. Це країна для вимогливих до сервісу туристів, які не бажають обмежувати відпочинок одним лише походом на пляж. І, звичайно ж, ман-дрівників чекає відмінний шопінг у вражаю-чих торгових центрах ОАЕ: тут зібрані товари з усього світу, а самі будівлі спроектовані з властивим цій країні розмахом.

Однією з наступних країн, які можна від-відати, є Мексика. Така далека і незвідана країна вабить своєю давньою історією, ши-рокими піщаними пляжами, гастрономічним різноманіттям, а також неповторною при-родою. Для сучасного туриста Мексика – іс-тинно райський куточок, приїзд в цю країну гарантує максимум вражень на кожному кро-ці. Годинами можна розповідати про древні цивілізації, що населяли країну тисячі років тому, звичаї традиції, особливості національ-ної кухні та, звісно, про природу, яка ввібрала в себе усі барви світу.

Ще одним напрямком для відпочинку во-сени може бути Домініканська республіка – райське місце на землі, де можна організува-ти собі відпочинок незалежно від пори року.

За пікантними відчуттями слід вирушити на Кубу, тут ви зможете зануритися у сонячні

грязьові ванни на Смарагдовому березі. Так, за $1688 можна придбати тур на Острів сво-боди на 7 ночей зі сніданками.

Ще більше екзотики можна отримати під час поїздки до Маврикію чи Індії. Здійснивши мандрівку до Індії, можна охопити всі край-нощі: «померзнути» в горах, оскільки восени вечорами тут бувають заморозки, погуляти парками з тропічною флорою, скупатися в теплому океані. В останні місяці осені на пля-жах Гоа не так людно, як в грудні чи січні. Купити тур в Гоа можна від $598 на 7 ночей, вибравши тип харчування «сніданки».

А також, безперечно, Таїланд – країна справжньої екзотики, знаменитої тайської кухні, країна тисячі храмів і мільйонів усмі-шок, країна вільних та гордих людей і над-звичайно гарних жінок. Відпочивши на мате-рикових курортах чи на островах, ви маєте можливість потрапити до столиці королівства і зануритись в життя жителів цього міста. Після відвідання унікальних храмів та королів-ської резиденції, гарним завершенням відпо-чинку стане вечеря у найвищій будівлі Таїлан-ду – Байок Скай, де відкриється захоплюючий краєвид на дивовижне місто.

У середині осені в Китаї настає ідеальний сезон практично для будь-якого регіону краї-ни. Позасмагати можна також і в США – у Фі-ладельфії та Каліфорнії. Відвідати інші штати варто з метою шопінгу чи екскурсій.

готуйте лижі з осені Варто пам’ятати, що саме наприкінці лис-

топада відкривають популярні європейські зимові гірськолижні курорти, починається сезон гострих відчуттів для любителів снігу. Тому саме зараз найкращий час скористати-ся акцією «раннє бронювання» на зимові на-прямки відпочинку.

Обирайте відпочинок, який вам найбільше до вподоби. І нехай саме ця осінь буде неза-бутньо теплою, сонечко по-літньому яскра-вим, а враження новими та фантастичними!

Вікторія Кізима,директор мережі

туристичних агенцій «Loyal Touristik»

54 екскурсія • відпочинок

гоА – не рАй нА землі

Гоа, Мальдіви, Балі, Фіджі, Сейшели – усі ці назви звучать так романтично і так по-райськи. Відразу уяв-ляєш собі безкраї піщані пляжі, тепле бірюзове море, безконечні пальмові гаї, які відгороджують тебе від ре-шти світу. Ти можеш просто насолоджуватися перво-зданною красою і божественною тишею.

Але чи так це? Можливо, така ідилія панує лише на рекламних проспектах, а в реальності все виглядає по-іншому?

Так, насправді далеко не кожен з перелічених куточ-ків – райський. Особливо це стосується, наприклад, Гоа – найменшого індійського штату, який давно став улюбле-ним місцем відпочинку, а то й зимування європейців, та й окремих українців теж. Так, він екзотичний, так, він да-леко, так, він популярний. Але Гоа – зовсім не те місце, яким його уявляє переважна більшість туристів.

Тому, щоб ви мали краще уявлення та летіли туди підготовленими, ми усе детально вам розкажемо.

гоа та індія. спокою не буде

Найменший у Індії штат, як не див-но, найпопулярніший серед місцевих жителів. Дивина, але сюди на море приїздять відпочивальники з усієї краї-ни. Тому це автоматично означає, що

тиші та спокою вам не бачити. Осо-бливо якщо ви високий і світловоло-сий, або ваша супутниця – пишногруда блондинка. Цікавські індійці неодмінно і часто підходитимуть чи підпливатимуть до вас, щоб спитатися, звідки ви, чим займаєтеся на батьківщині, чи надовго тут і чи чули про місто, з якого вони ро-

дом (звісно не чули, бо переважно всі назви у їхньому виконанні звучать при-близно однаково. Щось на зразок «Ріп-набутхатха»). Також, поки ви достатньо не засмагнете і контрастуватимете суттєво темнішими місцевими, будьте готові до прохань від них сфотографу-ватися з такою екзотикою – вами.

55екскурсія • відпочинок

> гоА – не рАй нА землі >

На Гоа люблять казати, що на одно-му з їхніх чарівних пляжів знімали рай-ську природу в рекламі «Bounty», про-те ми б їм не вірили з кількох причин. По-перше, навіть найекзотичніший пляж тут – це не щось дуже особливе, по-друге, вода на Гоа не блакитна і не така вже й прозора, а пісок аж ніяк не сніжно-білий. А пересічний місцевий пляж виглядає досить таки звичайно та не вельми дивовижно.

Нехай вас не приваблює екзотична назва «Гоа», в якій ховається щось таке незвичне, оригінальне, романтич-не та чарівне. Думаючи про відпочинок в Індії, уявіть, що цей курорт назива-ється, до прикладу, Уттаракханд. Тоді буде легше все сприймати.

Також не розраховуйте на «готелі-резервації» єгипетського чи турець-кого типу, тут такого немає, тому в місцеву атмосферу, хочете цього чи ні, доводиться поринати глибоко і часто.

гоа-курорт. не все те золото

Гоа – справді популярний серед туристів курорт. Особливо англійців. Сюди вони прилітають часто і надовго, а у розмовах зізнаються: «Три тижні тут – це не відпустка. Треба їхати як мі-німум на місяць.» Проте причина цього зовсім у іншому: 1. Індія – екс-колонія Англії; 2. З усіх колишніх азійських ко-лоній вона розташована найближче; 3. За європейськими мірками життя у цій країні дуже дешеве. От основні причини популярності Гоа у світі. Тому пенсіонери або ті, хто може дозволити собі тривалу відпустку після напруже-них робочих буднів, живуть тут місяць за ціною тижня у своїй країні чи півро-ку за вартістю місяця.

Починаючи ще з 80-х, пляжі Гоа стали прихистком для численних хіпі, які проводили там вечірки, а також

жили у бунгало на пляжі практично без затрат.

Так, тут ростуть пальми, можна пити кокосове молоко, лежачи на пля-жі, так, тут варто купатися в океані, так, тут дешево, проте назвати «зем-ним Едемом» це місце важко.

Отож, коротко про те, чого на Гоа ви не побачите, ми розказали. Зали-шилося розповісти про те, що там є.

пляжі

Типовий гоанський пляж (напри-клад, Калангут, Кандолім) – це багато людей, майже ніяких пальм, велика кількість місцевих відпочивальників, нескінченні шеди (пляжні кафе, за-мовивши щось у яких, можна безко-штовно користуватися лежаками), а також десятки beach boys – пляжних торговців, які намагаються продати вам все на світі: ананаси, барабани,

56 екскурсія • відпочинок

> гоА – не рАй нА землі >

парео, морозиво, біжутерію, сонцезахисні окуляри. А ще заборона плавати на глибині. «Глибоко» тут теж у кожного своє: рятувальники не дозволяють заходити у море місце-вим глибше стегон, туристам – далі пояса.

Усі пляжі в Індії муніципальні. Відповідно кожен охочий може потрапити на будь-який з них, тому готелів на бере-говій лінії тут не будують. Де б ви не жили, а до пляжу з готелю треба пройтись чи проїхатись.

Якщо ж хочеться трішки більше спокою, до інших пля-жів потрібно буде добиратися. Подобаються скелі – підійде пляж Анжуни (тут також раз на тиждень проходить ярма-рок), любите атмосферу хіпі та свободи – обирайте Арам-боль, а найгарнішими пляжами Гоа вважають Дона Паулу та Варку.

Також, щоб на стадії підготовки до поїздки обрати пра-вильне місце на Гоа, скористайтеся порадою: якщо ціка-вить спокій і тиша – краще їхати на південь штату, якщо ж рух і вечірки – на північ. Цей поділ досить умовний, адже в

кожному з цих двох регіонів є спокійніші чи гамірніші міс-течка, проте певною мірою він виправданий.

історія

Гоа – досить особливе місце, яке, з одного боку, добре підходить для «лайтового» знайомства з Індією, а з іншо-го – мало вам про неї чого розкаже. Свого часу португаль-ські агресивні колонізатори руйнували культуру Індії, силою насаджуючи католицизм. Історію з цих місць забрали, за-лишивши з автентичного лише устрій.

Пам’яток історії та культури Індії на Гоа небагато. Точ-ніше, їх практично немає. Але досить цікаво оглянути ка-толицькі церкви, які свого часу під наглядом португальців будували місцеві жителі. Для цього слід поїхати у міста Старий Гоа та Панаджі. Дивовижно, яким чином індійські католицькі церкви копіюють португальські. Вони схожі між собою так, як точні гіпсові копії мармурових скульптур на

57екскурсія • відпочинок

> гоА – не рАй нА землі

оригінали. Але є тут і «огріхи» – оскільки місцеві жителі бачили мало європейців, то святих на статуях вони зо-бражали дещо схожими на індійців. Іноді це виглядає досить кумедно.

Вартими відвідин є головний собор Старого Гоа – храм Ісуса Милосердного (Bom Jesus), кафедральний собор Святої Катерини (який вважають найбільшим католиць-ким храмом Південно-Східної Азії), церква Діви Марії, храм Святого Каетана, а також церква Непорочного за-чаття Діви Марії – головна у столиці Гоа, місті Панаджі.

колорит

А от індійського колориту на Гоа не бракує. Правосто-ронній рух, шум-гам, жінки в сарі, гостра їжа, священні корови (яким відкритий доступ усюди), пальми-кокоси, а також бруд – це незмінні атрибути відпочинку в Індії. Сміт-тя тут хоч відбавляй. Коли прогулюєтеся пішки від готелю до пляжу чи навпаки, то неодмінно натрапите на купи розкиданого на узбіччі непотребу. Також досить звичною є ситуація, коли ви одного дня проходите повз купу сміття посеред містечка, наступного дня ви бачите її ж та корів, які з неї щось їдять, а третього – на місці кучугури сидить мама з двома малими голими дітьми, які на цьому місці граються.

Також окремої уваги заслуговує кухня. Всім відомо, що східна їжа гостра. В Індії вона дуже гостра. Така, що часом здається, ніби такою ж годують грішників у пеклі. Проте хіба це причина не скуштувати нічого місцевого? Звісно, ні. Тому тут в нагоді стане питний йогурт ласі, яким після їжі слід усю гостроту запити.

Підводячи підсумки сказаного вище, ми ніяким чином не хотіли б відговорювати вас від поїздки на Гоа. Це лише розповідь про цей курорт з іншого, неідеального боку. Індія – дуже самобутня, екзотична та цікава для відвідин країна, знайомство з якою справді зручно по-чати саме з Гоа, адже це певним чином «полегшена» та окультуреніша версія решти Індії. Тут більше європей-ськості, цивілізації, західного устрою, до якого звикли в тому числі і ми.

Просто, обираючи тур для відпустки та уявляючи себе не пляжі з коктейлем серед пальм, пам’ятайте: Гоа – це не рай на землі.


58 мандрівка • відпочинок

Недавно мав нагоду поїхати з працівниками турфірм та журна-лістами у рекламний тур. То була гарна можливість поспілкуватися з «колегами по цеху». Теревенили про подорожі, сезон, що минає, популярні напрями мандрів. Щодо останнього, то було кілька однако-вих думок: «Набирає популярності Словаччина – там є гори і термали – те, що найбільше потрібно турис-там». «Гм... – подумав я. – Словач-чина тільки набирає популярності, а наші закарпатці в термалах вже з давніх давен купаються». І зараз це одна з родзинок цього краю.

Чи знаєте ви, як готують «туристич-ний суп»? Дуже просто! Цим на Закар-патті займаютьcя справжні чоловіки.

Берете великий чан на 300л, налива-єте з джерела мінеральної води, кида-єте карпатських трав, садите туди 6-8 туристів і, підтримуючи температуру в чані 40-45 °С, варите на повільному вогні до повної готовності. «Садис-ти!!!», – скажете! Зовсім ні! Процедура дуже благотворна для серцево-судин-ної та нервової систем, опорно-рухо-вого апарата. Це корисно для шкіри, зубів, дихальних шляхів та допомагає позбутися багатьох інших негараздів. Усі ліки добрі в міру. Щоб ви розуміли, що з вами коїться, і що означає «до повної готовності», ось вам кілька по-рад:

– перед купанням краще зняти речі з дорогоцінних металів, особливо срібла.

– занурити тіло потрібно повніс-тю, так, щоб вода покривала плечі,

а над водою перебувала лише голо-ва.

– розігріваєте тіло у воді не менше ніж 15 хвилин. Таким чином пори шкі-ри відкриваються, і через них в орга-нізм проникають корисні мінерали.

– час від часу голову потрібно зану-рювати під воду, щоб вирівняти крово-обіг в тілі.

– після того, як тіло добре розігрі-те, – занурюємося з головою у гірську річку, яка протікає поруч із чаном.

– після першого занурення в річку далі можна паритися в чані, але не до-вше 2-3 хвилин. Після кожного розі-грівання потрібно знову з головою за-нурюватися у річку. Не рекомендують «варитися» в чані більше години.

– закінчити цикл парення та охоло-дження потрібно річкою, щоб пори на

тренувАння перед пеклом

59

шкірі закрилися і зберегли в собі всі мінерали, набуті у воді.

Особливо ефектна ця процедура взимку, коли на вулиці –10°С, а в чані +45°С. Після занурення у холодну воду голяка ходиш по морозу і не відчуваєш мерзлоти.

Такі купелі відомі в Лумшорах з XV ст. Лікування проводили в примітив-них водолікарнях – «купальнях» – або у викопаних у землі ямах біля джерел. Пізніше купались у дерев’яних кори-

тах. Каміння нагрівали в багаттях і кидали у корита, підігріваючи воду. У 1600 році тут вже існував лікувальний заклад «Курорт Лумшори». 1755 року власник більшості мінеральних дже-рел регіону граф Шенборн мав на меті скласти конкуренцію Маріїнським Лаз-ням та Карловим Варам, що були вже тоді досить популярними. Він створив так званий Карпатський круг – 16 ку-пальних зон у різних селах сучасного Закарпаття та направив до Відня на

експертизу мінеральну воду з Лумшор. Столичні лікарі підтвердили великі ці-лющі властивості карпатських вод.

Зараз ці розкоші доступні й для кожного з нас. Не потрібно закордон-ного паспорта, візи чи іноземної валю-ти, щоб поринути в Карпатську екзо-тику. Далеко від міста, серед лісистих гір вас чекає справжнє райське місце. Приїжджайте!

Юрко Пирч

(032) 297-09-42 098 86-88-678063 90-33-911

http://TimeToTravel.in.ua

Аква-тур “Скупайся в Закарпатті”– щомісяцяАква-тур “Скупайся в Закарпатті”– щомісяця

60

дрібниці життя

тенденції • дрібниці життя

системник від BMW

Ми хотіли розпочати свій огляд дріб-ниць із нового iPhone. Але, швидше за все, вас, як і нас, вже верне від тих смартфонів з новою «покращеною» циф-рою на упаковці. Тому ми пропонуємо вам щось таке, що легко може затьмарити ефект від «яблучного продукту». Напри-клад, цілий системний блок тайванської фірми Thermaltake. Чорний! Крутий! Від дизайнерів BMW!!!

Навіщо дизайнерам автомобілів проек-тувати коробку для комп’ютерних бебехів, нам так і не вдалось з’ясувати, адже ре-дакційний астролог взяла відпустку, щоб підзаробити на передвиборчій соціології. Може, для того, аби отримати різноманіт-ні призи на всіляких виставках, вирішили ми. Хай там як, але продукт у них вийшов не гіршим за транспортні засоби.

Основна особливість системного бло-ку, названого Level 10, – це його модуль-ність. Кожен елемент розташований у ін-шому відсіку. Тому для того, аби поміняти «здохлу» деталь, не треба розкручувати весь корпус. Level 10 має зовнішнє по-вітряне охолодження і суперзамок, аби зловмисники не могли викрасти вашу мегадорогу відеокарту чи жорсткий диск з безцінними файлами (знаємо ми ті ваші файли, ага). А якщо додати до всього цього різноманіття футуристичну підствіт-ку, то 4 тисячі, за які продають це диво українські онлайн-магазини, – не так вже й багато. Хоча...

61



залізний ніж із заліза

Наступний чоловічий ґаджет цілком підпадає під статус «дрібнички». Але якої! Насправді нам просто сподобався цей італійський ніж, тому ми поспішаємо поділитися з вами нашою симпатією за 145 доларів.

Модель N.K.1 італійської фірми Extrema Ratio виконана із суцільного кавалка заліза, що може викликати певний дискомфорт в умовах Крайньої Півночі. Ніж належить до класу так званих neck knife, маленької нашийної несклад-ної холодної зброї з коротким лезом. Із неповних 13 сан-тиметрів загальної довжини, лезо N.K.1 займає всього 4. Та цього цілком достатньо для повсякденного більш-менш екстремального побуту. Звісно, на ведмедя з такою зброєю йти не варто, але навіщо взагалі йти на ведмедя з будь-яким ножем?

Піхви ножа зроблені із термопластику марки Kydex. Він не просто захистить господаря від необережного носіння ножа на шиї, але і сам по собі стане прикрасою. Зрештою, якщо колеги по офісу будуть на вас підозріло зиркати, його можна перевішати на пояс.

кишеньковий активностемір

Взагалі в українській мові немає слова «активносте- мір». А все тому, що про такі штуки, як FitBit, знає дуже мало філологів. От ми зараз і виправимо цю несправед-ливість (не забудьте після прочитання віддати цей журнал знайомому мовознавцю!).

Для того, аби знати геть усе про те, які фізичні наванта-ження ви переносите впродовж дня, варто просто кинути до кишені маленьку прищіпку FitBit One. Вона рахуватиме кроки, визначатиме, на скільки сходинок ви видерлись впродовж дня, лічитиме спалені калорії, піки навантажен-ня і навіть тривалість та якість сну. А потім скидатиме це все вам в Інтернет, де ви, увійшовши у свій аккаунт, дізна-єтесь про себе багато цікавого.

Конструкція активностеміра є дуже простою. На ньому є лише одна кнопка, натискаючи яку ви змінюватимете циф-ри параметрів. Додатковою функцією екранчика є анімо-вана квіточка, яка спонукатиме до активнішого проведен-ня часу. Вона росте від вашої активності та зменшується внаслідок бездіяльності (як ото зараз). Коштує FitBit One близько 100 доларів США.

62

> тенденції


кава з кінськими силами

Ми можемо довго теорети-зувати про доцільність і сенс, але вартує тільки-но затеса-тись естетиці, як усі стрункі теорії про деградацію та лай-дацтво світу зникають. Ну що може бути безглуздішим, аніж кавоварка у формі двигуна до автомобіля? А що може бути гарніше? Так ото ж. «Найгарні-ша машина для приготування еспресо у світі» – так творці охрестили своє дітище.

Шукаючи способи зроби-ти щось цікаве, в компанії Espresso Veloce особливо не заморочувались і провели про-стий асоціативний ряд: кава – бадьорість – енергія – двигун. І вирішили зробити супер-пупер-кавоварку, яка б виглядала як 12-циліндровий мотор. Каво-машина V12 не просто схожа на «серце» автомобіля, вона і виготовлена з тих самих мате-ріалів: алюмінію, титану та маг-нію. Та й коштує кавоварка, як автопарк уживаних автівок десь у цивілізованих країнах – 15 000 доларів.

У вільний продаж кавома-шина V12 не потрапить: їх виготовлять всього 500 ек-земплярів для найзатятіших кавоманів, які полюбляють енергійну каву. Зрештою, фор-ма на міцність не впливає – все залежатиме від вас. Проте як ефектно!

Богдан Юрочко

63стиль • захоплення

гАрне волосся – зАпорукА успіху спрАвжнього чоловікА

Соціологічні досліджен-ня доводять: чоловіки, що гарно виглядають, не тільки більше подобають-ся жінкам, але і заробля-ють в середньому на 15% більше. На відміну від останніх, у представників сильної статті з проблем-ною недоглянутою шкірою і засаленим волоссям на-багато менше шансів на успіх. Ці висновки спів-робітників Техаського університету підтверджу-ють, що настав час на-вчити чоловіків, як легко і ефективно підтримувати волосся і шкіру в гарному стані.

Трихологія – наука про волосся і волосисту частину шкіри голови. Вона займається вивченням струк-тури волосся, відстеженням його росту і стану, а також розробкою комплексних заходів для віднов-лення життєвої сили волосся. За-вдяки постійному розвитку трихо-логії виявлені нові методи лікування та профілактики здоров’я волосся.

Зовнішній вигляд волосся – це показник стану всього організму. Волосся швидше за все реагує на внутрішні проблеми організму. В умовах несприятливого кліма-ту воно часто втрачає природний блиск і красу, стає тоншим і випа-дає частіше. Проблеми з волоссям можна усунути і попередити. Його недоліки, як правило, помітні нео-зброєним оком, і вони є сигналом, що необхідно провести досліджен-

ня. Частіше це означає, що про-блема з’явилася давно і вимагає якісного лікування. Кваліфіковані лікарі-трихологи дають поради з догляду та призначають курс ліку-вання за допомогою радикальних зовнішніх засобів, які розроблені проти випадіння та себореї, а та-кож порадять загальнозміцнюючі препарати. Фахівець не тільки до-помагає виявити, в результаті чого відбувається випадання волосся, але і веде тісну роботу з дерматоло-гами, імунологами та ендокриноло-гами. Адже нерідко проблеми з во-лоссям є лише зовнішнім проявом порушень, що вимагають додатко-вого лікування. Також, випадіння волосся може бути викликано не-раціональною дієтою, емоційними перевантаженнями або неправиль-нім доглядом за ним.

Кваліфіковані лікарі про-ведуть професійну діагностику волосся і шкіри голови з вико-ристанням оптико-діагностич-ного обладнання останнього покоління. Вони ж і дадуть дієві поради з відновлення волосся. Саме лікування захворювань проводять за допомогою різних методів (ін’єкційна методика, різ-номанітні види масажу, а також, грамотним підбором косметики по догляду). Важливу роль грає правильно підібраний шампунь та кондиціонер.

Блискуче волосся, пружна, чиста шкіра говорять про чудо-вий стан вашого організму в ці-лому. Довіртесь кваліфікованим спеціалістам у салонах краси, і це підвищить успіх у всіх сферах вашого життя!

• оптична діагностика шкіри голови та волосся• консультація трихолога• лазерна епіляція (видалення волосся)• інфачервона сауна• Автозасмага методом “AiRBRuSH”• найсучасніші чоловічі стрижки• індивідуальний підбір образу та стилю• широкий спектр косметологічних послуг• манікюр та педикюр• різні види масажів• консультація психолога

Львів, вул. Сеченова, 10www.bagira.lviv.uaemail: [email protected]

тел.:(032) 235 22 00, (096) 333 97 37, (095) 929 57 87

64 мода • дрібниці життя

20 порАд стилю від джорджіо АрмАні

Один з найвидатніших світових дизайнерів відкриває 20 правил досягнення стилю, пошани і успіху

1. Дешева пара взуття – сумнівна економія. Ніколи не економте на го-ловному – ось основа вашого гарде-робу.

2. Баланс між роботою і життям – ключ до успіху для кожного чоловіка. Я пожертвував життям заради робо-ти, і якби я міг почати з початку, то зробив би все по-іншому.

3. Чорний і темно-синій кольори найбільше додають стрункості. Ви можете сміливіше експериментувати з формою і тканиною, якщо дотримує-тесь цієї колірної гами.

4. Ніколи не приділяйте занад-то багато уваги своєму одягу. Най-стильніші чоловіки – ті, які виглядають так, ніби докладають до цього мінімум

зусиль. Зрештою, мода – спосіб само-вираження, я не думаю, що предмет гардеробу можна назвати лихом з по-гляду моди, якщо той, хто його носить, відчуває себе при цьому самим собою.

5. При інтенсивних заняттях спор-том у вас розвинуться м’язи в «незви-чайних» місцях. У цьому випадку вам варто розглянути варіант пошиття одягу на замовлення. Нещодавно я почав одягати гравців «Челсі» – ці хлопці дуже добре складені.

6. Люди кажуть, що я виглядаю на 20 років молодше, ніж я є, і запитують, у чому секрет? Частково це питання ге-нів. Моя мати померла в 90 років, але при цьому виглядала на 65. Я сподіва-юся, що зі мною станеться те ж саме.

Але це ще і питання самодисципліни: не лягайте спати надто пізно, не пийте дуже багато, не паліть. Навчіться ро-зуміти і контролювати себе.

7. «Не завжди можна отримати те, що хочеш», – співав Мік Джаггер. Так, я хотів бути високим і мати правиль-ний ніс. Задовольняйтеся тим, що у вас є, і спробуйте це використовувати максимально ефективно. Не витра-чайте життя на те, щоб намагатися змінити речі, які перетворити вам не під силу, і не зациклюйтеся на них.

8. Сексуальність чоловіка – пи-тання впевненості в собі. Це такою ж мірою стан душі, як і стан тіла.

9. До 50 років я не думав про влас-ний фізичний стан, потім друг сказав

65

мені, що треба бути уважнішим. Тепер я щодня по годині займаюся в гімнас-тичному залі. Вправи покращують настрій і дозволяють бути у формі. Вони допомагають зосередитися та відчувати себе затишно у власній шку-рі.

10. Деякі чоловічі образи акту-альні у всі часи. Для мене Кері Грант досі залишається таким зразком: йому вдавалося добре виглядати в костюмі, навіть коли він тікав від літа-ка полем. Мій друг Джордж Клуні теж володіє цією рисою: він виглядає неви-мушено чудово, що б не було на нім одягнуто. Мені дуже лестить, що він обирає розроблені мною речі.

11. Піджак – один з головних елементів чоловічого гардеробу. За-вжди переконуйтесь, що він акуратно зшитий, добре сидить, і ви відчуваєте себе в ньому комфортно та впевнено. Варто одягти хороший піджак, і все інше додасться.

12. Хороший одяг додає вам упевненості в собі та покращує ре-зультати вашої роботи. Мені подзво-нив друг, який купив команду регбі, за яку вболівав у дитинстві. Справи у них йшли погано. Він попросив мене одяг-нути їх, і я погодився. Цим другом був Рассел Кроу, і тепер його австралій-ська команда з регбі – Rabbitohs – зно-ву перемагає.

13. Репутація – як наручники. Вважають, що я мінімаліст, і люди скаржаться, якщо я роблю щось інше. Краще нехай вони будують здогадки.

14. Ви знаєте більше, ніж ви ду-маєте, і можете набагато більше, ніж знаєте. Коли в 1985 році помер мій партнер по бізнесу, деякі думали, що я закрию фірму. Замість цього я навчився робити його роботу. Ніколи

мода • дрібниці життя

не недооцінюйте своїх внутрішніх мож-ливостей.

15. Голлівудська чорна крават-ка – універсальна форма для будь-якого вечора: чорний костюм, біла сорочка і чорна краватка. Нехай це кліше, але це факт: кожному чолові-кові личить чорна краватка.

16. Вибирайте тканини нейтраль-них кольорів, з не дуже крикливим ві-зерунком – вони прослужать довше (з погляду моди).

17. Сьогодні все частіше саме аксесуари визначають зовнішність чоловіка, тому не скупіться на хоро-ше взуття, ремені, сумки, крават-ки тощо, і ви зможете винаходити все нові й нові образи. Пам’ятаєте, які кольори ви носите, і відповідно до цього робіть покупки, але не забувай-те, що з сірим можна надягати або чорний, або коричневий. Годинник – одне з головних ваших придбань, він багато чого може розповісти про вас як чоловіка. Я ношу свій особистий екземпляр Borgo 21, мені він дуже дорогий.

18. Добре підібраний аромат може стати яскравою характеристи-кою. Це перше, що відчувають люди, коли ви входите до кімнати, і остан-нє, що залишається після того, як ви пішли.

19. Ви повинні мати мужність відстоювати власні переконання. Коли я почав експериментувати з де-конструкцією в моді, це йшло врозріз із усіма домінуючими ідеями і мето-дами. Але я просто хотів створювати одяг, в якому ви б чудово виглядали і комфортно себе почували одночасно. Зрештою, мої ідеї прижилися. Тепер чоловіки вимагають, щоб зшитий на замовлення одяг був зручним.

20. Я щасливий, що сьогодні у чо-ловіків знов з’явилося бажання вигля-дати елегантно. Епоха гранжу була не найкращою для мене. Я впевнений, що елегантність – ключ до зовнішнос-ті, непідвладної часу – яка не старіє і не старить вас. Я пояснюю свій успіх моєю прихильністю цій філософії. Для мене стиль важливіший за скороми-нущі тенденції.

> 20 порАд стилю від джорджіо АрмАні

66 аромат • дрібниці життя

пАрФуми від LuSHЄ якесь базове задоволення в пар-

фумах. Вони змушують нас почувати себе так, як ніби кольори повітря змінилися. Це як замінник оркестру, який ходить за вами і грає...

У більшості парфумерних будинків пар-фумери – аноніми. Багато людей ніколи не дізнаються ім’я людини, яка створила певну композицію, що стала легендарним арома-том. Ми купуємо парфуми відомого бренду у флаконі без будь-яких натяків на таланови-того парфумера. Більшість людей вважають, що Крістіан Діор створив Diorissimo. Хоча насправді це зробив парфумер Едмонд Рут-ніска, який працював роками, щоб домогтися вишуканого аромату. Ернст Бо – ім’я людини, яка створила Chanel No. 5, (це була аж ніяк, не Коко Шанель). Але його ім’я ви не зна-йдете на флаконі. «У сучасних парфумерів є багато турбот крім анонімності ... Але ми знаємо імена наших парфумерів. Ми знаємо їхні концепції, історії, що стоять за кожним парфумом, який вони створили» – це концеп-ція LUSH.

Gorilla Perfume – це Марк Костянтин, засновник компанії LUSH, і його син Саймон Костянтин. Працюючи для LUSH, вони, зви-чайно ж, зробили ставку на натуральність. Ефірні олії – неймовірно дорога бізнес-ніша. Дані новітніх досліджень доводять, що ефірні олії мають сильну дію на людину. Ці субстанції володіють гормоноподібних структурою, що дозволяє втручатися в психофізичні функції організму. Певні ефірні олії мають здатність впливати на гіпофіз і викликати утворення ен-дорфінів – гормонів щастя, які загострюють сексуальне бажання, викликають ейфорію. Gorilla Perfume від LUSH – це протиотрута від нудних ароматів мас-маркету, новий рух, який хоче перемкнути увагу людей на хороші тая-

кісні парфуми. Марк і Саймон вважають, що створення парфумів – це форма мистецтва, яке вони творять під сильним впливом поезії і музики.

Парфуми Karma очолюють хіт-парад LUSH з моменту своєї появи в продажу. Це творіння з ароматами сосни, апельсина і па-чулі. Фірмовий аромат компанії – в магазинах LUSH ви також можете знайти крем для тіла, піну для ванни і мило з цим божественним запахом.

Сонце. Одного разу в холодну пору Марк подорожував по США шляхом з Нью-Джерсі в Кейп-Мей, в його плеєрі грав саундтрек «America» Simon & Garfunkel. І він уявив собі величезне помаранчеве сонце на паличці від льодяника. Його несподіване бачення було успішно втілено в приголомшливий, радісний аромат, наповнений одними з найбільш реа-лістичних нот мандарина. Це нагадує момент, коли ти запускаєш руку в корзину з солодки-ми, стиглими фруктами і відчуваєш, як сік ка-пає на пальці. Ці енергійні парфуми з пряни-ми, деревними і цитрусовими нотами начебто вириваються з флакона. Вони випромінюють світло, тепло і солодкість.

ночі Сіккім. Сіккім – гірський штат Ін-дії, який розташований в Гімалаях, багатий буддійськими і непальскими традиціями. На-тхненням для цих духів послужив досвід пере-бування в цій місцевості всесвітньовідомого композитора і сітарістки Шііми Мукхерджі. Власник місцевого кафе повідав Шііме про небезпечні сексуальні чари дівчат з Сіккім. Незважаючи на їхні сукні, що традиційно за-кривають фігуру з голови до п’ят, вони здат-ні плавними, сексуальними рухами своїх тіл звести з розуму будь-якого чоловіка. Шііме уявила, що ці дівчата повинні мати райський квітковий аромат. Передати магію спокуси

вдалося за допомогою тонкого сплетіння чис-тих нот плюмерії з ароматом ванілі, туберози і абсолюту жасмину. «Ночі Сіккім» просто бо-жественні.

Breath of God. Під час подорожей до Ти-бету і Китаю Саймон Костянтин був враже-ний, як люди на Сході використовують ладан для релігійних церемоній. Парфумер виявив, що ладан містить феромони, присутні в поди-ху людини. І коли його використовують під час релігійних церемоній, він – немов саме втілен-ня Дихання Господа. Коли Саймон повернув-ся додому, то створив мужній мускусний аро-мат, наповнений нотами олій сандалу, кедра і ветівера, також широко використовуваних у храмових церемоніях. Також він створив жі-ночний квітковий аромат з лимоном, динею і неролі. Обидва ці аромату гарні самі по собі. Але що буде, якщо спробувати їх з’єднати? Щасливим завершенням експерименту ста-ли парфуми «Подих Бога». Магія натуральних ефірних олій ще раз підтвердила свою магічну силу в творінні LUSH.

Ці та інші аромати з оновленої колекції парфумерії від LUSH ви можете придбати в будь-якому магазині LUSH в Україні та світі.

Ознайомитися з асортиментом косметики можна на Інтернет-сайті: www.lush.com.uaПридбати у Львові за адресою:Торгова галерея «Опера Пасаж», пр. Свободи, 27, тел.: (032) 295-88-09

вул. Саксаганського, 22ТРК KINGCROSS leopolis, 2-й поверх

ТВК “Південний” ТЦ “Європа”, маг. № 202www.jador.com.ua

(032) 260 14 09

68 на канапі • дрібниці життя

книги місяця

МАЙКЛКВІТИ САНТА-БАРБАРИ. ЛЬВІВ, 2014

Головним героєм другої книги Майкла (псевдо львівського журналіста Михайла Мишкала) зно-ву стає Львів, але не туристичний центр, а Львів спальних районів і сірих буднів.

«Зазвичай ми ховаємося за словами, а коли ти танцюєш танго, тобі не потрібно говорити, все стає зрозумілим. Тут не можна брехати. Тут все чесно, діалог двох коли не говорять слова, а танцюють». Це слова, які міг би сказати Тимур, герой повісті про кохання, невіру, впертість, обман та ілюзії до-рослих людей.

«Квіти Санта-Барбари» – це повість про те, що в кожному з нас сидить теоретик і практик. Песи-міст та оптиміст. Страх і відвага. Теоретик завжди знаходить причину і мільйон виправдань нічого не робити, відкласти на потім. Практик готовий діяти зараз і вже. Кожен із нас звідкись приїхав. З окра-їни в центр, з провінції в метрополію. Великий світ, місто сотні вогнів чи столицю. Кожен залишив по собі цей слід, відчуття і бажання вернутись. У час, у місто, у життя, де є місце надії й коханню. Хтось вернувся, хтось ні. Чому? Читайте. У кожного своє пояснення, причина і відповідь.

ЮРІЙ ВИННИЧУК ГАЛИЦЬКА КУХНЯ ЛЬВІВ, 2014

«Видавництво Старого Лева» до Форуму видавців у Львові запрезентувало не-звичну кулінарну книгу «Га-лицька кухня». Це своєрідна енциклопедія кухні, готуван-ня, історії, ресторанного біз-несу та біографії найзнакові-ших українців-сучасників. Це – подарункове видання, бага-то ілюстроване фотографія-ми, яке репрезентує культуро-логічний пласт, традиції кухні та сімейних рецептів.

Серед тих, хто готував тра-диційні галицькі страви разом із Юрієм Винничуком, – пись-менник Тарас Прохасько, музикант Тарас Чубай, вока-лісти «Піккардійської терції», президент Форуму видавців Олександра Коваль та багато інших галицьких знаменитос-тей.

музикА місяцяЖАДАН І «СОБАКИ У КОСМОСІ»БИЙСЯ ЗА НЕЇ, 2014

Це вже третій спільний аль-бом письменника-вокаліста-читця Сергія Жадана і рок-гурту «Со-баки у космосі». Як і в попере-дніх платівках, стилістика музи-ки коливається від класичного панк-року до максимально екс-периментального ска-панку. Пре-зентували альбом у Чернівцях під час фестивалю «Меридіан Черно-вітц». Саме на сайті фестивалю можна безкоштовно послухати альбом:

www.meridiancz.com

69на канапі • дрібниці життя

Фільми місяця

СУДДЯ

Драма на тлі детектива, втіле-на чудовою парою акторів з двох поколінь Голлівуду: Роберта Дюва-ла та Роберта Дауні-молодшого. У центрі історії – успішний адвокат, який приїжджає в рідне місто на похорон матері та дізнається, що його батька, міського суддю, який страждає хворобою Альцгеймера, підозрюють у її вбивстві. Герой ви-рішує затриматися, щоб з’ясувати правду, і поступово краще пізнає родичів, з якими давно взагалі ніяк не спілкувався.

ЗАГУБЛЕНА

Усе було готове для святку-вання п’ятирічного ювілею по-дружнього життя, коли раптом нез’ясовно зникла винуватиця торжества. Залишилися сліди бо-ротьби у будинку, кров, яку явно намагалися стерти, і ланцюжок «ключів» у грі під назвою «полю-вання за скарбами». Красива, розумна і неймовірно винахідлива дружина щорічно влаштовувала її для свого обожнюваного чо-ловіка. І, схоже, що ці «ключі» – розміщені нею тут і там дивні записки та не менш загадкові дрібнички – дають єдиний шанс пролити світло на долю зниклої. Ось тільки чи не доведеться «мис-ливцеві» у процесі пошуку розкри-ти світові й пару-другу власних малосимпатичних таємниць?

Чергова заплутана історія-три-лер від знаного фахівця у цьому жанрі – режисера Девіда Фінче-ра, автора «Бійцівського клубу», «Зодіаку», «Семи», «Дівчини з тату дракона».

У ролях – Бен Аффлек, Роза-мунд Пайк, Ніл Патрік Гарріс.

70

як пАхне мужність.основні прАвилА

Говорячи про образ та імідж справжнього чо-ловіка, варто згадати і про те, як він пахне. Адже

нарівні з правильно підібраними краватками, сорочками, костюмами та взуттям таку саму важ-ливу роль відіграє і аромат – парфуми, які усюди ходять за вами, а іноді навіть випереджають вас.

Це може видаватися несуттєвим, але воно не так. «Головне, щоб від чоловіка не тхнуло по-

том», – скаже більшість мужчин. «Так», – відпо-вімо ми. Але у ХХІ столітті цього замало. Чимало досліджень підтверджують, що запах є одним із основних чинників для жінки при виборі партне-

ра – як чоловіка на все життя, так і супутника на найближчу ніч. Тож ми черговий раз вирішили

взяти на себе цю нелегку місію з інформування чоловіків про тренди-бренди і правила.

Цього разу у виборі парфумів.

1. чисте тіло – гарний запах

Усі без винятку парфуми наносять на чисте тіло. Зараз не Франція XVII ст., де одеколони використовували замість миття. Вже не одну сотню років аро-матом обприскують чисте, а ще краще чисте і розігріте тіло. Тоді парфуми про-никають глибше у шкіру і тримаються довше.

2. одне тіло – один ароматНаш ринок настільки наповнений

широким асортиментом продукції, що існує велика спокуса накупувати цього

всього різноманіття і ним усім користу-ватися. Але тільки згадайте, що анти-перспірант обіцяє вам запах океансько-го бризу, лосьйон після гоління надасть вашим щокам альпійської свіжості, а парфуми огорнуть пряними східними нотами. І ця вся еклектика з самого ранку на вашому тілі! Це неправильно.

З цієї ситуації є два виходи. Перший – купувати повні сети одного виробника та найменування (мінімальна лінійка вклю-чає щонайменше парфуми та лосьйон після гоління. Максимальну годі й пере-лічити – антиперспірант, одеколон, дезо-дорант, гель для душу тощо). Другий –

усі засоби обирати без запаху (fragrance free), а пахнитися парфумами.

3. краще менше, але краще

Помічаючи в різних магазинах одні і ті ж марки за абсолютно різними ціна-ми, питаєш себе, чи не варто зеконо-мити і купити улюблений аромат вдвічі чи втричі дешевше. Наша відповідь – ні! Оригінальна туалетна вода дешево ко-штувати не може. І не лише через до-дану вартість бренду, а, власне, завдя-ки якісним екстрактам та парфумерним композиціям. Якщо парфумами не обли-

імідж • дрібниці життя

71імідж • дрібниці життя

ватися (ви ж не Наполеон, який щодня вибризкував 2 флакони одеколону), то навіть 100 мл вистачить надовго, тому економити на якості не варто.

Майте на увазі, що більшість знаних торгових марок забороняють продаж власної продукції за межами спеціалізо-ваних магазинів та великих торгових ме-реж. Закордоном з тим простіше, але у нас це правило діє на 100%. Тому ку-пувати в переході чи на базарі туалетну воду ні собі, ні коханій не рекомендуємо.

4. свіже в офіс, пряне – для коханої

Це дуже просте правило, в осно-ві якого – умовний поділ усіх ароматів на 2 категорії. Перша – це легкі, свіжі, ненав’язливі. Друга – інтенсивні, на-сичені, пряні чи солодкі. Перші варто використовувати, збираючись на робо-ту чи інші формальні зустрічі протягом дня. Інші – для побачень, прийомів, світ-ських заходів тощо. Перші – це як діло-вий костюм, другі – смокінг. Повністю універсальних парфумів практично не існує, тому програма мінімум справж-

нього чоловіка – це два аромати.

5. не все те золото, або обирайте носом

Вирішивши оновити аромат і до-бравшись до переповнених полиць з яскравими упаковками та різної форми баночками, не поспішайте просто бра-ти продукцію відомого бренду, не нюха-ючи її. З одного боку може здатися, що знана марка – це 100% безпомилко-вий успіх, проте більшість «флагманів» у сфері парфумерії – аромати класич-ні, тобто випущені досить давно. А це означає, що сподобаються та підійдуть далеко не всім. Це як Chanel №5: зна-ють усі, але запах – на любителя.

6. всьому своє місцеТак, те, куди ви наноситимете аро-

мат, теж має значення. Обприскувати одяг категорично не рекомендуємо. Це, по-перше, може залишити плями на ньому, по-друге, з часом створить мішанину ароматів, якщо у вас більше одного парфуму. Отож, наносять оде-колон на тіло. Туди, де добре пульсує

кров – на шию, ліктьові згини, зап’ястя і… А от і ні. Від контакту зі спиртом сли-зовій оболонці буде непереливки, тому, готуючись до інтимної близькості, спеці-алісти рекомендують нанести туалетну воду під коліна.

7. палиш? скажи солодкому ні!

Так, навіть ваша не зовсім корисна звичка має значення при виборі парфу-мів. Якщо ви палите, то вам підійдуть трав’яні або дерев’янисті аромати. Точ-но можна собі дозволити одеколон з нотками тютюну, і категорично заборо-нені солодкі запахи. Вони зовсім непо-єднувані з ароматами цигарок чи сигар.

Це короткий перелік основних правил, які допоможуть обрати «пра-вильний» аромат та користуватися ним доречно. Звісно, не обов’язково дотримуватися їх усіх, проте до окре-мих дослухатися справді варто. І ще, пам’ятайте головне правило – най-кращий запах – це запах чистого тіла.


> як пАхне мужність

72

Selivanov Andrey / Ukraine / Ishha_otragenie_n_2Фотографії з колекції Міжнародного Салону-турне

художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

Latev Zlatko / Bulgaria / Genesis2 NudeФотографії з колекції Міжнародного Салону-турне

художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

Караоке-клуб «888»пл. Данила Галицького, 1 тел.: (032) 235-88-77моб.: 093 859-29-08

Welcome to your perfect nightlife

egoist #23

Documents