qwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfg

Право інтелектуальної власності:

Академічний курс

О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред.О. П. Орлюк, О. Д.

Святоцького.

ББК 67.9(4УКР)304.3я73 Гриф надано П68 Міністерством освіти і науки України

(лист № 1.4/18-Г-747від 16 травня 2007 р.)

Авторський колектив: Орлюк О. П., доктор юридичних наук — керівник авторського колективу —

§ 2-3 глави 2 (у співавторстві з Штефан 0. 0.); глава 3 розділу І; § 9 глави 11 розділу II (у співавторстві з Дроб'язко В. С); глава 14 (у співавторстві з Андрощу-ком Г. О.); § 1 глави 15 (у співавторстві з Андрощуком Г. О.), глава 16 (у спів-авторстві з Андрощуком Г. О.) розділу III; § 1 глави 19 (у співавторстві з Криж-ною В. М.); глава 26; § 1-2 глави 22 (у співавторстві з Андрощуком Г. О.); § 4 глави 22; § 3—4 глави 23 (у співавторстві з Андрощуком Г. О.); § 2 глави 25 (у спів-авторстві з Андрощуком Г. О.); § 5 глави 24 (у співавторстві з Пічкуром О. В.).

Андрощук Г. О., кандидат економічних наук — глава 13, глава 14 (у спів-авторстві з Орлюк О. П), глава 15 (§ 1 у співавторстві з'Орлюк О. П.), глава 16 (у співавторстві з Орлюк О. П.), глави 17-18 розділу III; глава 22 (§ 1-2 у співавторстві з Орлюк О. П.), глава 23 (§ 3-4 у співавторстві з Орлюк О. П.), глава 25 (§ 2 у співавторстві з Орлюк О. П.) розділу V; глава.34, глава 35 розділу VIII.

Бутнік-Сіверський О. Б., доктор економічних наук — £лави 29-33 розділу VII. Дроб'язко В. С, кандидат філологічних наук — глави 8-Ю, глава 11 (§ 9 у

співавторстві з Орлюк О. П.) розділу II. Крижна В. М., кандидат юридичних наук — глава 19 (§ 1 у співавторстві з

Орлюк О. П.); глава 20; глава 21 розділу IV; глави 27-28 розділу VI. Пічкур О. В. — глава 24 (§ 5 у співавторстві з Орлюк О. П.) розділу V. Святоцький О. Д., доктор юридичних наук — передмова; глава 1 розділу І. Штефан О. О., кандидат юридичних наук — глава 2 (§ 2-3 у співавторстві з

Орлюк О. П.) розділу І; глави 4-7 розділу II.

Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підруч. для студ. вищих навч. П68 закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред.

О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с.

ISBN 978-966-313-336-2

Зростання ролі права інтелектуальної власності в житті суспільства зумовлює необхідність Ґрунтовного ознайомлення студентів вищих навчальних закладів з основними положеннями чинного законодавства України про інтелектуальну власність, історією становлення права інтелектуальної власності, його об'єктами та суб'єктами, особистими немайновими і майновими правами суб'єктів права, способами їх використання та захисту.

Цей підручник слугуватиме надійним джерелом знань, відповідних навчаль-ній програмі, не лише студентам, а й широкому колу читачів.

ББК67.9(4УКР)304.3я73+67.304.3я73

© Орлюк О. П., Андрощук Г. О., Бутнік-Сіверський О. Б., Дроб'язко В. С, Крижна В. М., Пічкур О. В., Святоцький О. Д., Штефан О. О., 2007

© Видавничий Дім «Ін Юре», 2007

Зміст Передмова ..................................................................................................... 11

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність ........................ 14

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу та соціально-економічного розвитку суспільства ....................... 14

§ 1. Місце інтелектуальної та творчої діяльності

у сучасному суспільстві ................................................................ 14

§2. Види інтелектуальної діяльності ................................................... 26

§ 3. Гносеологічні аспекти становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності ......................... 38

Глава 2. Поняття права інтелектуальної власності ................................... 55

§ 1. Юридична природа права інтелектуальної власності та становлення права інтелектуальної власності в Україні .......................................................................................... 55

§2. Джерела права інтелектуальної власності України ...................... 58

§ 3. Поняття права інтелектуальної власності ................................. 62

§ 4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності ......................................................................... 65

§5. Об'єкти права інтелектуальної власності та їх класифікація ........................................................................ 67

§ 6. Суб'єкти права інтелектуальної власності та їх класифікація ........................................................................ 72

§ 7. Зміст права інтелектуальної власності ...................................... 79

Глава 3. Система правової охорони та захисту результатів інтелектуальної власності в Україні .............................................89

§ 1. Гносеологічні аспекти становлення та розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні .......................................................................................... 89

З

Зміст

§ 2. Державна система охорони *

та захисту інтелектуальної власності в Україні ......................... 93

Розділ II. Авторське право і суміжні права ............................................... 110

Глава 4. Поняття авторського права ........................................................ 110

§ 1. Історична ретроспектива розвитку правової охорони авторського права ........................................... ПО

§ 2. Поняття та юридична природа авторського права .................. 115

Глава 5. Об'єкти авторського права ....................................................... 118

§ 1. Поняття об'єкта авторського права ........................................118

§2. Види об'єктів авторського права .................................................126

§ 3. Твори, які не є об'єктами авторського права ............................144

Глава 6. Суб'єкти авторського права ..................................................... 151

Глава 7. Зміст авторського права ............................................................. 157

§ 1. Загальні підходи до визначення змісту авторського права .... 157

§ 2. Особисті немайнові права автора ...............................................158

§ 3. Майнові права автора на твір ..................................................... 170

§ 4. Обмеження майнових прав автора .............................................. 199

§ 5. Строк охорони авторських прав .................................................. 207

§ 6. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових авторських прав .......................................................................... 213

Глава 8. Суміжні права .......................................................................... 219

§ 1. Загальні положення ...................................................................... 219

§ 2. Особливості суміжних прав .......................................................... 222

Глава 9. Правова охорона суміжних прав ............................................ 225

§ 1. Правова охорона прав виконавців ................................................. 225

§ 2. Охорона прав виробників фонограм і відеограм .......................... 236

§ 3. Охорона прав організацій мовлення .............................................. 241

§ 4. Вільне використання об'єктів суміжних прав ............................. 246

§ 5. Міжнародна охорона суміжних прав ........................................... 252

Глава 10. Колективне управління авторським правом і суміжними правами .............................................................. 264

§ 1. Поняття і становлення колективного управління та його роль у здійсненні авторського права і суміжних прав ................. 264

Зміст

§ 2. Правове регулювання діяльності організацій колективного управління правами в Україні .............................. 268

Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління авторським правом і суміжними правами ............................. 275

§ 1. Колективне управління правом на публічне

виконання музичних творів «малих форм» .................................. 275

§2. Колективне управління механічними правами .............................. 278

§ 3. Колективне управління правами на публічне виконання

драматичних творів..................................................................... 279

§4. Колективне управління правом слідування ....................................280

§ 5. Колективне управління правами на репрографічне репродукування творів .....................................283

§ 6. Колективне управління правами виконавців і виробників фонограм .................................................................. 290

§ 7. Колективне управління правами у зв'язку з кабельною ретрансляцією програм, що передаються в ефір ......................... 291

§ 8. Колективне управління правами у зв'язку з домашнім перезаписом ................................................................ 292

§ 9. Колективне управління майновими правами в актах європейського законодавства ........................................ 294

Глава 12. Захист авторського і суміжних прав ..................................... 297

§ 1. Поняття захисту авторського і суміжних прав ......................... 297

§ 2. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав ............................................. 301

§ 3. Кримінально-правові способи захисту авторського права і суміжних прав ............................................................................. 306

§ 4. Адміністративно-правові способи

захисту авторського права і суміжних прав .............................. 307

§ 5. Адміністративні процедури .......................................................... 308

§ 6. Найбільш поширені способи порушення авторського права і суміжних прав та боротьба з ними............................................ 311

Розділ III. Патентне право ......................................................................... 318

Глава 13. Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела ................................................................... 318

§ 1. Поняття, предмет та принципи патентного права ................... 318

5

Зміст

§ 2. Джерела патентного права ......................................................... 321 '

Глава 14. Об'єкти патентного права ........................................................ 330

§ 1. Винахід .......................................................................................... 330

§ 2. Корисна модель ............................................................................ 342

§ 3. Промисловий зразок ...................................................................... 344

Глава 15. Суб'єкти патентного права ..................................................... 348

§ 1. Автори .......................................................................................... 348

§ 2. Патентовласники ......................................................................... 350

.................................................................................................... і

§ 3. Правонаступники ......................................................................... 352

§ 4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) ...................................................................... 353

§ 5. Орган, що здійснює державну реєстрацію патентних прав ............................................................................ 354

Глава 16. Зміст правовідносин '

у сфері патентного права ......................................................... 355

§ 1. Набуття прав на винаходи та корисні моделі ............................ 355

§ 2. Набуття прав на промисловий зразок ........................................ 366

§ 3. Права та обов'язки власника патенту ...................................... 369

.................................................................................................... і

§ 4. Порушення прав власника патенту ............................................ 376

Глава 17. Правова охорона службових і секретних об'єктів патентного права ......................................380

§ 1. Правова охорона службових об'єктів патентного права ........................................................................ 380

§ 2. Правова охорона секретних винаходів \

і корисних моделей ........................................................................ 383

Глава 18. Захист прав авторів і патентовласників ...................................386 ........................................................................................................ |

§ 1. Загальні поняття про форми і способи |

захисту прав авторів і патентовласників ................................... 386

§ 2. Адміністративний порядок захисту прав патентовласників......................................................................... 390

§ 3. Кримінальна відповідальність за порушення

патентних прав ............................................................................ 391

§ 4. Судовий порядок захисту прав авторів і патентовласників ....................................................................... 392

6

Зміст

Розділ IV. Право інтелектуальної власності на правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг .......................................................................... 399

Глава 19. Право інтелектуальної власності на комерційне

найменування ......................................................................... 400

§ 1. Загальна характеристика комерційного найменування .............. 400

§2. Майнові права на комерційне найменування ............................... 403

Глава 20. Право інтелектуальної власності на торговельні марки .. .406

§ 1. Поняття та види торговельних марок ..................................... 406

§2. Умови надання правової охорони торговельним маркам ............. 409

§ 3. Суб'єкти права на торговельну марку ........................................ 414

§ 4. Правова охорона добре відомих торговельних марок .................. 416

§ 5. Майнові права інтелектуальної власності

на торговельну марку ................................................................... 422

§ 6. Право попереднього користувача на торговельну марку ........... 425

§ 7. Припинення та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну марку ....................... 428

Глава 21. Право інтелектуальної власності

на географічне зазначення ........................................................ 435

§ 1. Поняття та види географічних зазначень ...................................435

§ 2. Реєстрація географічного зазначення ...........................................439

§ 3. Майнові права інтелектуальної власності на географічне зазначення ............................................................. 441

§ 4. Захист географічних зазначень в актах міжнародного законодавства ......................................... 443

Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності ........................................................ 451

Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів ..................................... 451

§ 1. Загальні підходи до наукових відкриттів ..................................... 451

§ 2. Поняття «наукове відкриття» та його ознаки .......................... 453

§ 3. Об'єкти наукових відкриттів ....................................................... 458

§ 4. Право на наукове відкриття......................................................... 462

§ 5. Міжнародний досвід щодо правової охорони наукових відкриттів ..................................................................... 470

7

Зміст Зміст

8

Глава 23. Права на раціоналізаторські пропозиції .................................. 472 § 1. Гносеологічні аспекти раціоналізаторської діяльності ...............472

§ 2. Поняття та критерії охороноздатності

раціоналізаторської пропозиції ....................................................482

§ 3. Власники прав на раціоналізаторські пропозиції .........................487

§ 4. Оформлення прав на раціоналізаторські пропозиції ................... 488

§ 5. Зміст прав на раціоналізаторські пропозиції ..............................491

§ 6. Захист прав на раціоналізаторські пропозиції ...........................492

Глава 24. Право інтелектуальної власності

на сорти рослин і породи тварин ............................................. 495

§ 1. Загальні положення ...................................................................... 495

§ 2. Міжнародний досвід у сфері охорони прав на сорти рослин .......................................................................... 500

§ 3. Законодавство України у сфері правової охорони сучасних біотехнологій ................................................................. 507

§ 4. Об'єкти правової охорони сортів рослин

і порід тварин в Україні................................................................ 510

§ 5. Суб'єкти права на сорти рослин, породи тварин ....................... 512

§ 6. Порядок набуття в Україні прав на новий сорт рослин .............. 516

§ 7. Права та обов'язки володільців патенту на сорт рослин, породу тварин ................................................... 519

§ 8. Порядок захисту прав на сорт рослин, породу тварин згідно із законодавством України ...................... 522

Глава 25. Права на топографії інтегральних мікросхем ......................... 531

§ 1. Поняття та критерії охороноздатності топографії інтегральної мікросхеми ............................................ 531

§2. Власники прав на топографії інтегральних мікросхем та їхні права ................................................................................ 534

§ 3. Захист прав на топографії інтегральних мікросхем .................... 542

Глава 26. Комерційна таємниця як об'єкт інтелектуальної власності ......................................... 546

§ 1. Гносеологічні аспекти інституту комерційної таємниці ................................................................... 546

§ 2. Охорона комерційної таємниці і ноу-хау у міжнародному законодавстві.................................................... 548

§ 3. Комерційна таємниця у правовій системі України ..................... 555

§4. Правові засоби захисту комерційної таємниці ............................ 561

Розділ VI. Договори у сфері інтелектуальної власності ............................ 566

Глава 27. Загальна характеристика договорів

у сфері інтелектуальної власності ............................................ 566

§ 1. Загальні положення про цивільно-правовий договір ..................... 566

§ 2. Поняття та види договорів у сфері інтелектуальної власності .............................................. 568

| § 3. Форма договорів у сфері інтелектуальної власності та їх державна реєстрація ......................................................... 571

Глава 28. Правові засади укладання окремих видів договорів у сфері інтелектуальної власності ............................................ 576

§ 1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної

власності ...................................................................................... 576

Р §2. Ліцензійний договір........................................................................ 583

§ 3. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності .......................................................... 590

§ 4. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності ................................................ 593

§ 5. Договір комерційної концесії ......................................................... 595

§ 6. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ............................................ 602

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності ................................................................................... 612

і Глава 29. Інтелектуальна власність — складова інтелектуального

капіталу за економічним змістом ............................................. 612

Глава 30. Оцінка вартості інтелектуальної власності та механізм формування цін ..................................................... 624

Глава 31. Інтелектуальна власність в системі бухгалтерського ' обліку та документальне її оформлення .................................. 633

Глава 32. Механізм комерціалізації І інтелектуальної власності ....................................................... 642

і Глава 33. Оподаткування операцій з нематеріальними активами .................................................... 647

9

Зміст

Розділ VIII. Освіта у галузі інтелектуальної власності .......................... 663

Глава 34. Міжнародний досвід підготовки фахівців з інтелектуальної власності ............................................... 663

Глава 35. Розвиток освіти у сфері інтелектуальної власності в Україні ........................................................................... 671

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ..................................... 678

/. Нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов'язані з охороною авторського права і суміжних прав ........................................... 678

2. Нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти промислової власності ............................................................... 681

3. Міжнародні конвенції, угоди та договори ................................... 685 Перелік нормативних актів ЄС .....................................................688

Передмова Початок кожного століття, а тим більше тисячоріччя, ставить

перед людством нові завдання, що пов'язані як із уже досягнутим рівнем економічного і соціального розвитку держав, що існують на нашій планеті, так і з очікуванням значного поліпшення умов життя людей у багатьох, якщо не в усіх країнах світу. До їх числа належить й Україна. Такі очікування вже давно стали основою політики держав, уряди яких вживають усіляких дій, спрямованих на розробку та реалізацію довгострокової стратегії економічного розвитку. Нове тисячоріччя як ніколи гостро ставить завдання щодо прийняття і здійснення програм із чітко вираженим пріоритетом.

Сучасні моделі економічного зростання держав мають ґрунту-ватися на постійному прискоренні науково-технічного прогресу, тому що всі можливі разові заходи можуть призвести лише до тим-часового прискорення економічного зростання, а потім його темп знову буде обмежений темпом зростання робочої сили та вже на-явними й використовуваними науково-технічними досягненнями.

Саме з цієї причини практично усі країни світу, прагнучи до стабільного і стійкого економічного зростання, що забезпечує, у результаті, поліпшення добробуту населення, проголосили третє тисячоліття ерою інтелектуальної власності.

Науково-технічні досягнення, їх надійна правова охорона й ви-користання дозволять забезпечити стабільний економічний розвиток на основі постійного вдосконалення технологічних процесів, що характеризують сучасне виробництво, яке забезпечує випуск продукції, конкурентноздатної як на внутрішньому, так і на світовому ринках.

10 11

ПЕРЕДМОВА ПЕРЕДМОВА

Зростання ролі та значення інтелектуальної діяльності у со-ціально-економічному розвитку суспільства зумовлює необхід-ність розв'язання таких проблем:

—правове забезпечення інтелектуальної діяльності; —раціональне, широке використання результатів інтелектуаль-

ної діяльності; —захист прав суб'єктів інтелектуальної власності. Система охорони прав на результати інтелектуальної діяльності

в Україні, порівняно з іншими державами, є досить молодою. Але, незважаючи на підлітковий вік, вона пройшла досить значний шлях із погляду перебудови і законотворчості.

Для надійного та ефективного правового забезпечення інтелек-туальної діяльності необхідно створити відповідний правовий ме-ханізм, здатний належним чином забезпечити правову охорону цієї діяльності. В Україні вже існує необхідна правова база, що від-повідає, у цілому, сучасним світовим стандартам, хоча й має істотні недоліки та потребує постійного удосконалення. Загалом, інтелектуальна діяльність перебуває у постійній динаміці, що і є причиною зміни законодавства відповідно до її розвитку.

Відповідно до Конституції України, що гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, Україна поступово створює механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяль-ності.

Законодавство у сфері інтелектуальної власності як таке покли-кане захищати інтереси авторів, інших творців інтелектуальних продуктів шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють контролювати використання результатів їх творчої діяльності.

Останніми роками активно обговорюються наміри України приєднатися до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Участь у цій міжнародній організації можлива лише за додержання певних умов. Одна з них — відповідність рівня правової охорони і захисту інтелектуальної власності вимогам, що містяться в Угоді про тор-говельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Сучасний стан правової охорони інтелектуальної власності в Україні потребує більш масштабних і фундаментальних дослі-джень її проблем. Це підкреслюється у директивних актах органів влади й управлінських структур держави. Насамперед, людині не-обхідно знати, якими правами наділяє її закон на створений нею об'єкт інтелектуальної власності, як цими правами користуватися та як їх захищати.

Саме з цією метою було розроблено цей підручник. Він є вда-лою спробою відповісти на запитання: що таке інтелектуальна власність та інтелектуальна діяльність, як чітко розрізняти ав-торське право і патентне право, як оформити права на той або інший твір науки, літератури і мистецтва, будь-який об'єкт про-мислової власності. Його позитивною рисою стало прагнення висвітлити більшість аспектів інтелектуальної власності, а саме двох сфер прав: промислову власність та авторське право і суміжні права.

У роботі аналізуються українські закони та міжнародні угоди за усіма об'єктами промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, географічне зазначення місць походження товарів), авторського права і суміжних прав (бази да-них, музичні твори, відеофільми, аудіозаписи, твори кінематогра-фії тощо). Розглянуто міжнародну систему захисту інтелектуальної власності, наведено підходи до стимулювання інтелектуальної діяльності в Україні.

Запропонований підручник буде корисний не тільки право-знавцям, студентам юридичних факультетів, але й юристам-прак-тикам, а також широкій аудиторії спеціалістів, які працюють у сфері інтелектуальної власності.

12 13

Розділ І

Загальні положення про інтелектуальну власність

Глава 1 Інтелектуальна діяльність

як складова творчого процесу та соціально-економічного розвитку

суспільства

§ 1. Місце інтелектуальної та творчої діяльності у сучасному суспільстві

Творчою працею людини створюються всі багатства суспільства. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно перебуває у творчому пошукові. Це невід'ємна властивість, якою природа наділяє кожну людину.

Творчість притаманна нам у будь-якій сфері діяльності — у про-мисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров'я людей, лікуванні тварин, організації сво-го відпочинку і дозвілля тощо.

Ці неспростовні істини наведено для того, щоб показати, що за-безпечення своєї життєдіяльності люди все більше і більше пов'язують із досягненнями розумової діяльності. Відомо, яку ве-лику роль в історичному розвитку людства відіграють, наприклад,

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

транспортні засоби. А для їх створення одних фізичних зусиль за-мало — тут потрібні вже зусилля розумові. Саме завдяки розумовій діяльності людство переходить від одного етапу забезпечення не-обхідними засобами та знаряддями для свого існування до іншо-го — більш досконалого.

І у цьому процесі людство все більше переключається на ство-рення нових знарядь і засобів, тобто акцент переноситься саме на творчість, майстерність, уміння, що визначається словом «тех-ніка» (запозиченим із грецької мови). Поняття «техніка» має кілька значень: це майстерність, уміння, мистецтво, а також су-купність знарядь і засобів праці. Часто сукупність навиків і спо-собів, високе виконання певних функцій також називають висо-кою технікою, наприклад, щодо гри на музичному інструменті, гри у футбол, співу тощо. Водночас у контексті сфери інтелекту-альної діяльності термін «техніка» використовується, передусім, як сукупність знарядь і засобів, створюваних для здійснення про-цесів виробництва й обслуговування невиробничих потреб суспільства. Отже, основним призначенням техніки є якомога повніша заміна функцій, у першу чергу фізичних, людини у про-цесі забезпечення свого існування і передусім у виробничому про-цесі, полегшення праці та підвищення її продуктивності.

Тенденції розвитку науки, культури, техніки і виробництва, особливо у другій половині XX ст. та на початку XXI ст., свідчать про те, що людство у своєму розвитку підійшло до тієї межі, коли подальший прогрес буде зумовлюватися саме розумовою діяль-ністю суспільства. Тобто саме результати розумової діяльності, або за теперішньою термінологією — інтелектуальної діяльності, будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Уже тепер видно, що високий рівень інтелектуальної діяльності у тій чи іншій країні зумовлює високий рівень добробуту її народу.

Сьогодні країни з високорозвиненою ринковою економікою характеризуються високим рівнем освіти, науки і культури, що в цілому зумовлює і сам рівень цивілізованості суспільства. Оскіль-ки залучення до країн із високорозвиненою економікою відбу-вається з тими країнами, де усвідомлюють значення і роль цих

14 15

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

чинників, приділяють їм значну увагу і визначають їх як основні вектори державної політики. Якщо проаналізувати досвід США (Силіконова долина), Південної Кореї, країн Східної та Південної Азії, можна побачити явно прогресуюче зростання національних економік, що базуються на суспільстві знань, навіть за умови відсутності власних сировини та енергоресурсів.

Там, де поважають науку, культуру і мистецтво, люди живуть краще, адже досягнення інтелектуальної діяльності зумовлюють рівень виробництва, культури, освіти тощо. Зазначені досягнен-ня, безперечно, будуть визначати рівень виробництва, що стане лише засобом чи способом реалізації здобутків науки, культури, техніки. Не викликає сумніву, що досягнення науки мають пріоритетне значення і можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності людей. Науково-технічні досягнення формують рівень і характер виробництва. Інтелектуальні досягнення у сфері худож-ньої літератури, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади суспільства, його світогляд, ставлення до навко-лишнього середовища, його бачення, тобто ті засади, які ми нази-ваємо людськими цінностями і які визначають духовний світ людини і суспільства.

Саме ці засади є найбільш важливими у формуванні світогляду суспільства і кожного окремого індивіда. Духовний характер суспільства формують саме діячі художньої літератури, культури і мистецтва, особливо найбільш видатні їх представники. Від харак-теру духовного світосприйняття залежать характер і напрями на-уково-технічного прогресу.

Важливою складовою рівня інтелектуальної діяльності є освіта, зміст якої також визначається рівнем науки, культури і мистецтва. Сьогодні переважна більшість країн має усвідомлення того, що держава зацікавлена у розвиткові науки і, відповідно, повинна її підтримувати. Така підтримка науки та інновацій може включати пряме бюджетне фінансування науки, певні податкові пільги для наукових установ та інноваційних підприємств, технопарків і тех-нополісів, систему стимулювання інвестицій у наукові досліджен-ня та розробки тощо. Водночас форми і раціональні масштаби такої підтримки, її спрямування і механізми здійснення залиша-

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

ються предметом гострих дискусій і протягом останніх десятиріч в різних країнах отримували абсолютно протилежні напрями впро-вадження.

Розвиток суспільства супроводжується науково-технічним про-гресом. Однак слід розуміти, що поняття інтелектуальної діяль-ності і науково-технічного прогресу жодною мірою не збігаються. Поняття науково-технічного прогресу стосувалося лише розвитку науки, техніки і на цій основі — виробництва. Поза межами цього поняття залишалися література, культура і мистецтво. У свою чер-гу поняття інтелектуальної діяльності охоплює весь комплекс складових, що є основою соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства.

Науково-технічний прогрес — це досить складний механізм, у тому числі і з позицій правового регулювання. Саме у цьому ас-пекті він нас цікавить. Науково-технічний прогрес — це посту-пальний рух у розвитку науки і техніки, що складається із певних стадій, які разом утворюють певний діалектичний виток по спіралі. Перша стадія цього руху — виявлення, формування і формулювання суспільних потреб у тих чи інших засобах і зна-ряддях праці, матеріалах і технологіях, у новій продукції тощо.

Науково-технічний прогрес визначався і визначається поки що виробництвом, доцільною діяльністю людини. Саме практична діяльність людини, передусім виробнича, є першочерговим джере-лом, поштовхом науково-технічного прогресу і його кінцевою ме-тою. Виробнича діяльність суспільства, під якою слід розуміти будь-яку доцільну діяльність людини, разом з науково-технічною діяльністю утворюють єдиний діалектичний цикл, спіральний ви-ток, де виробництво посідає визначальне місце. У свою чергу виробництво зумовлюється потребами суспільства.

У процесі виробничої діяльності людина стикається з не-розв'язаними проблемами, постають завдання, для вирішення яких потрібні нові методи, способи, шляхи тощо. Починаються пошуки цих засобів чи способів розв'язання посталих проблем, передусім у навколишньому середовищі, в природі шляхом вивчення її закономірностей, властивостей і явищ. Отже, вироб-ництво ставить перед наукою завдання знайти способи вирішення

16 17

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

цих проблем, відшукати нові засоби чи способи вирішення вироб-ничих та інших завдань.

Наука має дати відповіді на поставлені суспільною практикою запитання. Формування і формулювання цих завдань отримує правове закріплення в науково-технічних прогнозах, науково-технічних програмах, планах. На цій стадії визначаються основні напрями розвитку науки і техніки, виявлення яких має істотне значення для розвитку науково-технічного прогресу — їх вибір мо-же або сприяти його прискоренню, або гальмувати його.

Наступна стадія — фундаментальні дослідження, результатом яких є встановлення закономірностей, властивостей і явищ ма-теріального світу, тобто наукові відкриття. Зрозуміло, далеко не всі фундаментальні дослідження завершуються відкриттями.

У міру накопичення наукових знань наука все більше стає не-обхідним елементом виробничого процесу — здійснюється широ-кий процес вдосконалення виробництва. Виробництво уже не мо-же успішно розвиватися без належного наукового забезпечення. Виробничий процес і науково-технічний прогрес на цьому етапі перетворюються в єдиний науково-виробничий процес.

Результати науково-дослідної діяльності часто стають основою нового винаходу, нового удосконалення методів виробництва. Проте винахід — це лише ідеальне розв'язання практичного за-вдання, яке ще не може бути використане безпосередньо у вироб-ництві. Винахід треба певним чином матеріалізувати, втілити у певну конструкцію, технологію, речовину тощо — перетворити ідеальне розв'язання у матеріалізований предмет — техніку, ма-теріалізовану силу знання. Створення і впровадження у вироб-ництво нової техніки складають сутність наступної стадії тех-нічного прогресу.

Отже, науково-технічний прогрес складається з певних стадій, що перебувають у постійному розвитку, взаємозумовлені і послідо-вно змінюють одна одну. Підсумком цих стадій є наукові відкрит-тя, винаходи, нова техніка, сутність яких полягає в безперервному пізнаванні матеріального світу і послідовному перетворенні (ма-теріалізації) пізнаних закономірностей, властивостей і явищ в інтересах доцільної діяльності людини.

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

Спираючись на вищевикладене, сутність науково-технічного прогресу можна визначити як безперервний і поступальний, такий, що постійно вдосконалюється, взаємозумовлений процес пізнання за-кономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, їх пере-творення (матеріалізація) і використання в доцільній діяльності лю-дини.

Сутність технічного прогресу полягає в поступальному процесі перетворення (матеріалізації) і використанні пізнаних зако-номірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що взаємо-зумовлений і постійно вдосконалюється, в доцільній діяльності людини. Технічний прогрес — це процес перетворення досягнень науки в безпосередню продуктивну силу.

Отже, сутність науково-технічного прогресу полягає у вияв-ленні, встановленні і пізнанні нових закономірностей, властивос-тей і явищ матеріального світу, в їх перетворенні (матеріалізації) для використання в доцільній діяльності людини. Отже, це процес добування і застосування нових наукових і технічних знань в інте-ресах задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. Основна функція науково-технічного прогресу — забезпечити виробництво та іншу доцільну діяльність людини найбільш опти-мальними засобами, способами, матеріалами, методами тощо для досягнення практичних цілей.

Цей своєрідний екскурс наведено, щоб розкрити сутність науково-технічного прогресу та виявити його відмінності від поняття інтелектуальної діяльності.

Водночас, як зазначалося вище, поняття науково-технічного прогресу не охоплює цілу сферу інтелектуальної діяльності, а саме: літературу, культуру і мистецтво. Такі поняття, як інтелектуальна діяльність, творча діяльність або просто творчість та науково-технічний прогрес, перехрещуються, переплітаються між собою, хоча й істотно відрізняються одне від одного. Що таке науково-технічний прогрес — тією чи іншою мірою з'ясовано. Постає запитання: що таке інтелектуальна діяльність і чим вона відріз-няється від творчості.

Досить часто поняття інтелектуальної діяльності і творчості вживають як однозначні. Безперечно, це так. Інтелектуальна

18 19

Розділ 1. Загальні положення про інтелектуальну власність

діяльність не може бути не творчою. Проте і творчість, і інтелекту-альна діяльність мають свої особливості або відмінності.

Конституція України у ст. 41 проголошує: «Кожен має право во-лодіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, резуль-татами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». Таким чином, Конституція України розрізняє інтелектуальну діяльність і творчу діяльність. В усякому разі ці поняття не тотожні і не означають од-не і те саме.

Творча діяльність або просто творчість — це діяльність, внаслідок якої народжується щось якісно нове, що вирізняється непо-вторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива лише людині, адже творити може лише люди-на, яка і є єдиним суб'єктом творчої діяльності. Природа інколи також створює унікальні шедеври, але в природі відбувається про-цес розвитку, а не творчості. Творчість — процес усвідомлений, цілеспрямований і, як правило, передбачуваний.

Отже, результатом творчої діяльності є щось таке, чого ще не було, що є суспільно-історичною унікальністю. Цей результат має бути новим, оригінальним, він не може бути повторенням уже відомого. Такі результати можуть з'явитися саме внаслідок творчої діяльності. У цьому аспекті специфічною рисою творчості є те, що творча діяльність не може бути повторенням відомого, її результа-ту завжди властива новизна.

Творчість властива людині у будь-якій сфері її доцільної діяль-ності. Конституція України проголошує свободу творчості у ст. 54. Це означає, що людина може творити у будь-якій галузі діяльності все, що їй забажається. Проте обмеження творчості встановлю-ються законом: творчість не може бути антисуспільною, амораль-ною, спрямованою проти людства.

Творча діяльність — поняття більш широке, ніж інтелектуальна діяльність. До поняття «результати творчої діяльності» чи просто «результати творчості» або «творчі результати» належать будь-які результати творчості. Результати інтелектуальної діяльності — це результати творчої діяльності. Але результати інтелектуальної діяльності обов'язково мають відповідати встановленим вимогам закону. Лише за цієї умови результати інтелектуальної діяльності

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

можуть стати об'єктами інтелектуальної власності. У разі їх невідповідності вимогам закону вони не можуть стати об'єктами правової охорони.

Інтелектуальна діяльність і творча діяльність — це розумова діяльність. У такому аспекті ці два види діяльності збігаються. Але не будь-яка розумова діяльність є інтелектуальною чи творчою. Людина може розумово працювати, але творчого результату не до-сягти. Слід мати на увазі й те, що розумовою діяльністю займаєть-ся багато людей і з розвитком суспільства їх стає все більше. Це — вчені, інженери, вчителі, лікарі та ін. Творчість, внаслідок якої з'являється щось нове, властива далеко не всім.

Отже, інтелектуальна діяльність відрізняється від творчої тим, що її результати неодмінно стають об'єктами правової охорони. Да-леко не всі результати творчої діяльності стають об'єктами інте-лектуальної власності і, отже, об'єктами правової охорони.

Кількість результатів творчої діяльності значно переважає кількість об'єктів інтелектуальної власності. До результатів творчої діяльності належать і ті, що з тих чи інших причин не можуть стати об'єктами правової охорони, наприклад, винаходи, що втратили патентоздатність, не запатентовані об'єкти промислової власності.

Зазначена істотна відмінність між інтелектуальною власністю та іншим результатом творчої діяльності виявила таку саму істотну неузгодженість у правовому режимі цих двох результатів. Знову звернемося до ст. 41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. На думку авторів, наве-дену конституційну норму слід розуміти так: результати інтелекту-альної і творчої діяльності наділені однаковим правовим режимом. Насправді це не так — наукові відкриття поки що не підлягають правовій охороні як об'єкти інтелектуальної діяльності. Але ж ні в кого не викликає сумніву, що відкриття — це результат важкої, на-пруженої, тривалої творчої праці.

Можна навести й інший приклад. Створено цінний винахід. Проте його автори тим чи іншим способом розголосили його сутність задовго до подання заявки на патентування (більше року). У такому разі цей винахід не підлягає патентуванню. Але ж він не

20 21

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

перестає бути тим самим цінним винаходом. Проте за формальни-ми вимогами чинного законодавства такий «розголошений» ви-нахід випадає із кола об'єктів правової охорони, він не може бути визнаний об'єктом інтелектуальної власності.

Аналогічна ситуація складається й у разі, коли на об'єкт про-мислової власності закінчився строк правової охорони і він перейшов до суспільного надбання. Здебільшого винахід та інші об'єкти промислової власності з часом морально старіють і вже не становлять жодного економічного інтересу. Але серед винаходів інколи є такі, що морально не застаріли і продовжують використо-вуватися, проте правова охорона на них як на об'єкт патентного права уже не поширюється. Водночас за винахідником зберігають-ся авторські права.

Нарешті, об'єкт промислової власності з тих чи інших причин може бути не запатентованим, бо винахідник не надав належного значення патентуванню.

Отже, певна кількість результатів творчої діяльності не підлягає правовій охороні і на ці результати не виникає право інтелектуаль-ної власності. Тобто, творчі результати як результати творчої діяль-ності можуть бути об'єктами правової охорони, а можуть і не бути. Ті результати творчої діяльності, що наділяються правовою охоро-ною і визнаються об'єктами інтелектуальної власності, і є резуль-татами інтелектуальної діяльності.

Отже, інтелектуальна власність (результати інтелектуальної діяльності) є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, що відповідає вимогам чинного законодавства. Лише у такому разі їй надається правова охорона.

У наш час роль і значення інтелектуальної власності інтенсив-но зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом ци-вільного обороту. У міру істотного значення інтелектуальної діяль-ності, особливо її результатів для соціально-економічного розвит-ку будь-якого суспільства, попит на неї також інтенсивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недоз-воленого використання, тому потребує надійної й ефективної пра-вової охорони.

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

Посилення правової охорони інтелектуальної власності не-обхідне ще й тому, що інтелектуальна діяльність, як показує досвід країн із розвиненою економікою, здебільшого буде визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку країни. Визначальне, пріоритетне місце буде посідати не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Поняття «культура» слід розуміти в її широкому значенні — це освіта, культура поведінки, науково-технічний рівень виробництва, література, мистецтво та багато інших складових, що визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства.

Рівень культури визначає світогляд, світовідчуття, моральні засади та інші людські цінності як суспільства в цілому, так і кож-ного окремого індивіда. Тобто саме культура в широкому значенні цього поняття зумовлює, формує духовний світ суспільства і кожної окремої людини. Духовний світ (чи духовність) суспільства визначає напрями розвитку науки, техніки (технологій) і вироб-ництва. Саме тому патентні закони не визнають науково-технічними досягненнями пропозиції, що мають антисуспільний, аморальний характер. До них варто було б віднести зброю масово-го знищення людей, зомбування та інші досягнення, спрямовані проти людства.

Духовний світ суспільства має видатних діячів літератури, куль-тури і мистецтва. Ми не дуже пам'ятаємо вчених стародавнього світу, які розвивали техніку того часу. Але добре знаємо діячів ду-ховної сфери. Духовний рівень не тільки українського суспільства визначали і визначають такі діячі, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олесь Гончар та ін. Вони формували і фор-мують моральні засади суспільства, визначають його духовний рівень.

Залежність науково-технічного розвитку від духовного можна простежити на прикладах життя і діяльності видатних вчених сучасності Нільса Бора та Андрія Сахарова. Нільс Бор — видатний фізик, який стояв біля витоків атомної фізики, прийшов до висновку, що досягнення науки не повинні бути використані на шкоду людству. Такої самої позиції дотримувався й Андрій Саха-ров. Вони виступили з різкими протестами проти використання

22 23

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

досягнень науки для масового знищення людей. Висока духовність цих та багатьох інших видатних вчених стала над їх на-уковими досягненнями. Саме духовність у їх світогляді перемогла і зумовила потребу припинити дослідження у військовій сфері. У своїй подальшій суспільно-громадській діяльності вони керували-ся інтересами людства в цілому, а не окремих держав і монополій, і відмовилися працювати в інтересах останніх. І їх послідовників у світі не так уже й мало. До них належали такі видатні особистості, як М. Ганді, М. Кінг, мати Марія, М. Грушевський та ін.

Духовність формує людину, яка виробляє економічні, полі-тичні, соціальні цінності. Людство випробувало багато шляхів поліпшення свого буття, чимало з них виявилися або непридатни-ми, або придатними не повною мірою. Нині людство не відчуває відсутності ідей щодо організації свого існування. Проте гостро відчувається нестача духовних цінностей, що істотно гальмує соціальний та науково-технічний прогрес. Будь-яка діяльність, що виходить із-під контролю моральних засад суспільства і людини, її розуму та гуманістичної доцільності, стає бездуховною, що робить таку діяльність небезпечною. Тому в колізіях сучасності, коли тре-ба вибирати між технологічною та гуманістичною перспективою, перевагу слід надавати моральній, духовній доцільності1. Тобто, у сучасному розвитку суспільства пріоритетне значення набуває са-ме формування духовності як самого суспільства, так і окремої лю-дини.

Складовою духовності або однією з її передумов є культура, зміст якої також формується духовністю. Культура завжди посіда-ла високий щабель у соціальному розвитку суспільства. Проте у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. її роль і значення істотно зросли.

Зміст культури визначається духовністю суспільства, але й культура певною мірою визначає рівень духовності. Академік В. Семиноженко стверджує, що у світі вже відбулася гуманітарно-інноваційна революція. Окремі духовні цінності — надбання куль-

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

тури — набувають усе більшого значення товару, об'єкта цивільно-го обігу. Гуманітарний капітал не просто здатний, а вже приносить вагомі прибутки тим, хто вміло використовує надбання культури. Усе більше визнаються гуманітарні та інформаційні технології. Зростає ціна на ринку не лише на нове, найдосконаліше облад-нання і технології, а здебільшого на нові концепції, ідеї та способи їх реалізації, тобто зростає ціна на патенти та науково-технічні досягнення. Зазначені чинники ще раз підтверджують пріори-тетність науки як індикатора, джерела і двигуна соціально-економічного прогресу. Тобто в сучасних умовах уже ні в кого не виникає жодних сумнівів щодо доцільності та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями науки, культури, мис-тецтва. Пріоритетність науки уже безперечна. Водночас зростає економічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не ли-ше формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталомісткий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Споживання гуманітарної продукції стало масовим, зроста-ють масштаби гуманітарних послуг. Сукупність цих ринків ство-рює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істотних проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою розв'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із головних чинників позитивної динаміки економічного зростання1.

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяль-ності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже незаперечною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучас-них умовах можливий лише за належного його науково-технічно-го забезпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпе-

1 Кримський С Духовність: Запити відроджуваної совісті // Урядовий кур'єр. — 2000. — 12 серпня.

24

1 Семиноженко В. У світі відбулася гуманітарно-інноваційна революція // Урядовий кур'єр. — 2000. — 27 травня.

25

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

чення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасно-го н