www.center.gov.ua

БЕЗКОШТОВНО

БЮРОКРАТІ Н Ф О Р М А Ц І Й Н И Й Б Ю Л Е Т Е Н Ь

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

ТЕМАТИКА НОМЕРА:

ДІАЛОГ ВЛАДИ, НАУКОВ-ЦІВ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗА МОДЕЛЛЮ CAF

НОВИНИ

РІШЕЛЬЄВСЬКІ АКАДЕМІЧНІ ЧИТАННЯ: діалог влади, науковців та громадськості

Всеукраїнські громадські слу хання „Політико-пра во ве забезпечення дер жавної служби Всеукраїнські громадські слу хання „Політико-пра во ве забезпечення дер жавної служби та служби в ор ганах місце во го самоврядування”,та служби в ор ганах місце во го самоврядування”,

Одеса, 24—25 вересня 2009 рокуОдеса, 24—25 вересня 2009 року

АНОНС15—17 вересня ц. р. у

м. Одеса пройдуть Ріше-льєвські академічні чи-тання на тему „Модерні-зація державного управ-ління, державної служби і кадрова політика”

Сьогодні точиться чимало дискусій щодо того, що далі робити з країною, аби вона впевненіше стала на європейські рейки. Певна річ, готового

досконалого рецепта немає ні в управлінців, ні в нау-ковців, ні у громадськості. У кожного є якісь свої ідеї, напрацювання, бачення, виплекані та вистраждані у власних спотиканнях через бюрократичні перепони та настирного прагнення їх нарешті прибрати.

Саме дійти спільної згоди щодо того, як розбудо-вувати державну машину, які правові та інституціо-нальні зміни спроможні зробити чиновника справ-ді слугою „маленького українця”, і стало рушієм за-початкування минулого року проведення восени масштабного міжнародного заходу за участі нау-ковців, державних управлінців та громадськості.

24—25 вересня 2009 року на базі Одеської юри-дичної академії пройш-ли перші щорічні Все ук-раїнські громадські слу- хання „По літико-пра -во ве забезпечення дер жавної служби та служби в ор ганах місце-во го самоврядування”*.

Окрім пленарного засідання, учасники попрацю-вали у п’яти тематичних секціях, зосередившись не лише на політико-правових засадах, а й на прак-тичних аспектах удосконалення управлінської ді-яльності, на основних напрямах удосконалення чинного законодавства, на особливостях судового розгляду спорів як щодо проходження публічної служби, так і щодо адміністративної відповідаль-ності державних службовців, а також на питаннях підвищення кваліфікації кадрів.

Зазначимо, що наразі немає законодавчого, зрештою, й усталеного академічного визначення правових кате го-рій, що регулюють публічну службу, відсутній єдиний законодавчий акт, який передбачав би її основоположні за сади. Це законодавство не кодифіковане, не система-тизоване, розрізнене, у ньому переважають підзаконні акти. Так, визначення поняття публічної служби у Кодексі адміністративного судочинства України є не до сить вда-лим, оскільки розкривається лише через перелік її різно-видів. На практиці це нерідко призводить до неоднакового тлумачення судами самого поняття публіч ного службовця, що має наслідком помилкове віднесення до цієї категорії осіб, які такими не є, і навпаки.

Учасники слухань запропонували напрацьоване судо-вою практикою визначення публічної служби як про-фесійної діяльності осіб, яка здійс ню ється на основі Конституції, законів та інших нор ма тивно-правових актів та за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави, оплачується з державних коштів (кош тів місцевого бюджету).

* Доповіді учасників слухань представлені у посібнику: Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування: зб. доповідей щорічних Всеукраїнських гро мадсь ких слухань (Одеса, 24—25 вересня 2009 р.) / ред. кол.: Т. Мотренко (го лов. ред.) [та ін.]. — Одеса : Юридична література, 2009. — 600 с. Ознайомитися з реко-мен даціями слухань можна на інтернет-сто рін ці: http://www.guds.gov.ua/ control/ uk/ publish/ article?art_id=205730&cat_id= 311931.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

2 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮ ЛЕТЕНЬ „БЮРОКРАТ”Керівник проекту: Сергій КучерукШеф-редактор: Фаїна КозирєваПідготовка матеріалів: Фаїна Козирєва, Марія Стецюк Коректор: Надія Кизицька Індекс видання: 91644Засновник-видавець: Центр адап тації державної служби до стан-дартів Європейського СоюзуРозповсюджувач: ДП „Преса”Наклад: 8700 примірниківЗамовлення: № 0041/10Номер і дата виходу: № 13-14 (114-115) від 31/07/2010Адреса редакції, видавця: 01601, Київ, вул. Прорізна, 15, тел. 278-36-50Адреса виготівника: ПП Костюк Олександр, м. Київ, бул. Дружби Народів, 22, кв.10, свідоцтво 20700000000005765 від 12.02.07Свідоцтво про держреєст ра цію ЗМІ: КВ № 14433-3404ПР від 24.09.2008Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 3280 від 17.09.2008Свідоцтво про держреєст рацію виготівника: ДК 3692 від 01.02.2010© 2009, Центр адаптації дер жав ної служби до стандартів Євро пейсь-кого Союзу E-mail: center@center.gov.uawww.center.gov.ua

Дякуємо усім, хто надав корисні поради та рекомендації у ході підготовки випуску

Кілька слів від редакціїГотуючи цей випуск „Бюрократа”, ми ставили перед

собою завдання підбити своєрідні підсумки: куди і як ру-хається державна служба, а також куди рухатися нам.

По-перше, це побіжний аналіз того, яким чином і наскільки успішно влада (насамперед, безумовно, мова йде про Головдержслужбу) дослухалася до думки науковців та громадськості, а саме як втілені пропозиції Всеукраїн-сь ких громадських слухань „Політико-правове забезпе-чення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування”, що пройшли минулої осені в Одесі. Певна річ, це жодною мірою не офіційний звіт системи виконавчої влади (хоча зауважимо, що такий звіт готується та ймовірно буде презентований восени на наступному подібному зібранні, що цього року здобуло іменну назву Рішельєвських академічних читань). Ми ж переслідували значно „скромнішу” мету — швидше поінфор мувати читачів про те, що перлина Чорно мор-ського узбережжя восени черговий раз очікує небайдужих до „ремонту державного маховика”, аби спільно накрес-лити вкрай потрібні зміни та „змінки” у розбудові державного управління та державної служби — як кажуть бюрократи, виробити план подальших дій.

По-друге, такий „план подальших дій” ми накреслили і для себе. Півроку назад на нашому веб-сайті (center.gov.ua) розпочалося опиту вання щодо того, яким читачі бачать „Бю ро крат”. Так ось, майже по ловина опитаних (46,9 %) очікує від бюлетеня висвітлення кращих прак-тик і нових ідей, перс пек тив їх втілення; най менша ж частка (4,9 %) потребує інфор мування про останні події та заходи. Ми щи ро раді, що такий розпо діл голосів підтвердив правильність „нового об личчя бюлетеня”, яке ми наполегливо намагаємося втілити з початку

року. Хочемо по дякувати усім, хто висло вив свою думку — по вірте, це дієвий (хоч цим терміном часто „зловжи вають” бюро кра ти, та все ж він у своєму корінні має клич до дії) стимул для нас принаймні заду матися над тим, як стати кра-щими. Хай не завжди зароджуються „пра виль-ні” ідеї, хай да леко не все вдається і ще частіше хо четься опустити руки й нічого не робити взагалі — саме ваша підтримка є для нас тим нат х-ненням, без якого важко робити будь-що, не ка-жучи вже про рутинну бюрокра тичну роботу.

Будемо щиро вдячні усім, хто надішле листа на елект рон ну ад ре су faina.kozireva@center.gov.ua чи на пош тову ад ре су 01601, Київ, вул. Про різна, 15, Центр адап та ції дер -жав ної служби до стан -дар тів Єв ро пей сь ко го Сою зу, „Бюрократ”.

Законопроект „Про конф лікт інтересів у діяльності пуб-лічних служ бов ців”, який перебуває на розгляді у Комі теті з питань дер жав ного будівництва та місцевого само вря-дування Вер ховної Ради України, використовує тер мін „публічний служ бовець” у значенні особи, упов новаженої на вико нання функцій держави, органу місце вого самовря-дування, на яку поширюється дія цього законопроекту.

Загалом, саме відносини з реалізації громадянами права на доступ до державної, політичної, військової, та інших служб, подальше проходження служби і зумов-люють необхідність виділення окремого правового інс-титуту — публічної служби.

Захід вкотре підтвердив: ніхто не ставить під сум-нів потреби модернізувати публічну службу саме на європейських засадах. Щоправда, одностайності щодо того, як саме це зробити в Україні, поки не-має. Маємо лише вектор руху та загалом правиль-не усвідомлення місця чиновництва у суспільстві, яке, до слова, кардинально відрізняється від ниніш-ньо го і на яке є стільки справедливих нарікань.

Висловлені пропозиції учасників слу хань мож-на сфокусувати на таких пріоритетах:

1) посилення ролі наукових досліджень та розробок як важливого інтелектуального підо-пліччя реформи публічної служби;

2) зростання значущості державної політи-ки у сфері державної служби;

3) розбудова системи демократичного вряду-вання і формування публічного характеру влади;

4) підвищення професійних та морально-етич них характеристик публічних службовців;

5) удосконалення системи управління персо-налом;

6) створення регіонального та місцевого рів-нів адаптаційних механізмів управління змінами, забезпечення постійного і дієвого контролю сус-пільства за діями влади;

7) розвиток внутрішньої урядової інформа-ційної інфраструктури.

Зокрема, учасники слухань вважають доцільним акти-візувати наукові дослідження та продовжити впрова-дження європейських підходів до розвитку та рефор му-вання державної служби, забезпечити модернізацію національної системи підготовки кадрів. Певна річ, вкот-ре йшла мова про те, що не можна будувати сучасну державну службу за старими правилами, адже без розме-жування політичної та адміністративної діяльності, поси-лен ня відповідальності та соціального захисту дер жав-ного службовця, врегулювання конфлікту інтересів годі вести мову про відповідність європейським стан дартам. Щодо самих слухань, то пропонувалося присвоїти їм іменне звання Рішельєвських.

Що ж, промайнув майже рік, незабаром чинов-ництво, громадськість та науковці зберуться у слав- ному місті на узбережжі Чорного моря вдруге, аби підвести підсумки, а чи ж щось змінилося, чи до-слухалися можновладці до рекомендацій учас ників зібрання, та будувати подальші плани модернізації управлінської вертикалі нашої країни.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

3ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

Зауважимо, що стаття не є спробою охопити усі аспекти виконання рекомендацій згаданих слухань, увагу зосереджено лише на певних клю чо вих „штри хах”, які характеризують позитивні зміни.

Зокрема, у статті не висвітлено поступ у розбудові гро ма дянського суспільства та налагодженні соціального діа логу, політико-правове забезпечення розвитку міс-цевого само врядування та низка інших питань.

Безсумнівно, серед наданих рекомендацій чіль-не місце посідає питання, яке турбує чиновників чи не найбільше — нове законодавство, яке б врахо-вувало сучасні реалії та тенденції. Як у „Бюрократі” уже згадувалося, планується, що за ко нопроект „Про державну служ бу” буде внесений до Парламенту до 1 вересня цього року і є вагомі підстави сподівати-ся, що цього разу його не спіткає доля попередніх редакцій. Основні новації, мабуть, добре відомі.

Основні положення проекту Закону України „Про державну службу” (нова редакція)

1. Розмежування сфер застосування принципів та норм публічного і приватного права для регулю-вання відносин у сфері державної служби.

Якщо сьогодні чинне законодавство, по суті, лише до-повнює КЗпП у частині особливостей регулювання трудо-вих відносин державних службовців, то новий закон стане базовим для цієї категорії, і лише не охоплені ним моменти регулюватимуться для державних службовців КЗпП.

2. Розмежування політичних та адміністратив-них по сад шляхом запровадження посади дер-жавно го сек ретаря у міністерствах з одночасним надан ням по саді заступника міністра статусу полі-тичної посади.

Без сумніву, питання розмежування адміністратив них і політичних посад є тим „каменем спотикання”, що гальмував прийняття законопроекту впродовж останніх п’яти років. Так, немає згоди щодо доцільності віднесення посади за-ступ ника міністра до політичних. Однак якщо ми адаптуємося до стандартів ЄС, то європейська практика є саме такою. Та й не секрет, що сьогодні ці посади de facto є по лі тичними. Тому пропонована норма продиктована реаліями жит тя та світовою практикою, і лише називає речі своїми іменами.

3. Чітке окреслення сфери державної служби та встановлення конкретних функціональних крите-ріїв для віднесення посад до посад державної служби.

Мабуть, ця норма давно „визріла” і очевидна для всіх, адже варто нарешті покласти край необґрунтованому роз-ширенню меж державної служби.

4. Відкритий та прозорий конкурс на всі посади державної служби.

Сьогодні можливості конкурсного відбору на посади І—ІІ категорії взагалі не передбачено законом. Законопроект передбачає обов’язкове проведення конкурсу на посади ІІІ—VII категорії та можливість проведення конкурсу для посад І—ІІ категорії за рішенням суб’єкта призначення.

5. Вимоги до лояльності та політичної нейтраль-ності державного службовця.

Держслужбовець у межах своїх повноважень по винен об’єктивно і неупереджено виконувати накази (роз поря-джен ня) та доручення осіб, яким він підпоряд кований, не-залежно від партійної приналежності цих осіб чи власних пе реконань. При цьому він не має права демонструвати свої політичні погляди чи брати участь у передвиборчій агітації (крім випадків реєст рації кандидатом на виборну посаду, але в такому разі слід взяти неоплачувану відпустку). Заува жи мо також, що стаття 3 Закону України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” визначає одним із пріо-ри тетів модер нізацію системи дер жав ної служби саме на принципах професійної нейтральності.

6. Збереження наявної системи категорій посад державної служби та рангів.

Це важливо для забезпечення стабільності системи при введенні в дію нового закону — аби ніхто не відчув себе „пониженим” чи „приниженим”.

7. Запровадження удосконаленої системи оціню-вання результатів діяльності.

Результати службової діяльності оцінюватимуться на основі індивідуального щорічного плану діяльності служ-бовця відповідно до визначених у ньому показників. Важливо, що такому оцінюванню підлягатиме робота дер-жавних службовців усіх категорій.

Інший важливий момент — преміювання державного служ бовця здійснюватиметься лише раз на рік за резуль-татами оцінки його діяльності, що дасть змогу убезпечити державного службовця від суб‘єктивізму керівника.

8. Законодавче закріплення структури заробітної плати та її відносного міні мального рівня.

Відповідно до міжнародної практики встановлюється, що розмір посадового окладу державного службовця разом з надбавками за ранг та за вислугу років становитиме не менше ніж 80 відсотків місячної заробітної плати, а міні-мальний посадовий оклад — не менше від двох розмірів мінімальної заробітної плати. Хоча щодо цього моменту також немає одностайності, та все ж це одна з основних цілей законопроекту і головний механізм соціальних гаран-тій держслужбовцю, що надаються йому як компенсація за обмеження громадянських прав. На думку розробників законопроекту (та й не тільки), інвестиція в людську скла-дову державного апарату має належати до пріоритетних інвестицій держави. Однак з огляду на темпи економічного розвитку варто було б вводити таку норму поетапно протягом п‘яти років.

9. Встановлення нових механізмів запобігання проявам корупції.

Нарешті планується скористатися загальновизнаною (та доволі „колючою” для тих чиновників, чиї статки вочевидь не виправдовуються офіційною зарплатнею) практикою успішних країн — обов’язкового декларування не лише доходів, а й видатків. Також передбачене обов’язкове оприлюднення декларацій державними службовцями І—ІІ категорії посад.

10. Створення системи дисциплінарної відпові-дальності.

Передбачається вичерпний перелік підстав притягнен ня до дисциплінарної відповідальності та порядок накладен ня стягнень за дисциплінарні проступки. Крім того, пе ред-бачена матеріальна відповідальність державних службов-ців — державі надається право зворотної вимоги (регресу) до державного службовця, що заподіяв шкоду фізичній або юридичній особі.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

4 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

НОВИНИ26/07/2010 засідання за круглим столом щодо обговорення проекту звіту програми SIGMA у сферах управління державними фінансами, внутрішнього конт-ролю та зовнішнього аудиту за результатами місії, проведеної у квітні цього року

22/07/2010 Тридцять п’яте засі-дання Української частини комі-тету з питань співробіт ництва між Україною та ЄС

22/07/2010 перше засідання ро-бочої групи з підготовки пропо-зицій щодо утворення та форму-вання Президентського кадро-во го резерву „Нова еліта нації”

21/07/2010 перше засідання Те-матичної групи з питань еконо-мічного, регіонального та інс ти-туціонального розвитку й управ ління Урядово-донор сь-кої групи

20/07/2010 нарада з обгово рен-ня стану виконання Плану пер-шо чергових заходів щодо інтег-рації України до ЄС на 2010 рік. під головуванням Віце-прем’єр-міністра С. Тігіпка

Наступна рекомендація стосувалася питання, що поволі розв’язується — встановлення стандартів надання державних (адміністративних, соціальних, комунальних та інших) послуг населенню.

Безумовно, вкрай важко подолати зволікання та корупцію чи полемізувати про низьку якість послуг, не маючи чітко прописаних регламентів надання послуг і критеріїв, за якими ці послуги ранжуються на якісні-неякісні. Сьогодні це питання розв’язується у значно шир шому комплексі — запровадження в Україні єдиного веб-порталу надання адміністративних послуг. Хоча це справа не одного, та й не двох років, та, мабуть, говорити про переваги цього рішення не варто — вони очевидні чи не для кожного.

Поки йде мова про пілотний проект — запровадження регламентів надання пілотних адміністративних послуг та їх надання через єдиний веб-портал „Адміністративні послуги в Україні”, для чого знадобиться принаймні два роки. Після усунення можливих недоліків та недоробок варто очікувати й надання усіх адміністративних послуг в он-лайн режимі (є підстави сподіватися на такий прорив уже 2013 року).

Інше питання, яке дехто можливо й не вважає та-ким болючим, та без розв’язання якого годі пряму-вати до Європи — ґендерне.

Зокрема, модулі із ґендерної обізнаності та ґендерної чут ливості поступово впроваджуються у систему профе-сійного навчання.

Окрім того, спільно з проектом „Програма рівних мож-ливостей та прав жінок в Україні” підготовлено 60 тренерів із числа викладацького складу об ласних ЦППК.

Переваги та методики запровадження ґен дерних підходів (ґендер ного мейстрімінгу) у діяльність органів влади поміж інших стало предметом розгляду як на семінарі-тренінгу для керівників обласних центрів перепідготовки та під-вищення ква лі фікації, так і на Все ук раїнському нау ково-практичному семі нарі „Ґендерна політика в системі під-вищення ква ліфікації персоналу ор ганів влади”.

Наразі пе ред ба ча єть ся скоригувати плани-гра фі-ки підвищення ква ліфікації на ІІ півріччя 2010 року та відповідні плани-графіки на 2011 рік, включивши до них одноденні семінари з питань реалізації ґен дер-ної політики у системі дер жавного управління.

Для розширення участі жінок у прийнятті управ-лінських рішень до проек-ту Стратегії державної кадрової політики запро-поновано розділ „Ґендерна політика”, в якому реа-лізація ґендерної політики розглядається як важ лива складова роз роб ки со-ціальних програм та проектів. Зокрема, перед-бачається:

— спря муван ня дер-жавних та громадських структур суспільства на врахування ґендерних аспектів у своїй діяльності та поліпшення ґендерної ситуації в Україні;

— підвищення рівня розуміння зв’язку між ґен дер-ними питаннями, політикою та розвитком у сус пільстві;

— стимулювання зростання зацікавленості щодо усунення ґендерних невідповідностей;

— посилення відповідальності держави щодо ґен-дерних зобов’язань у питаннях відтворення кадрового потенціалу усіх галузей економіки.

Серед рекомендацій згадувалася і переорієнта-ція влади на результативність і соціальну ефектив-ність, використання методу управління за результа-тами та посилення ролі стратегічного планування.

Зазначимо лише, що Міністерство економіки підготувало зако но проект „Про державне прогнозування і стратегічне плану вання” (реєстр. № 6198 від 16.03.2010), яким прин-ципово змінюється система прогнозування і плану вання соціально-економічного розвитку. Мета законопроекту — узгодити серед ньострокове прогнозування з прогнозами довгострокових тенденцій роз витку, забезпечити коор-динацію з розробки, реалізації довгострокових стратегій і програм розвитку країни.

Вивчення кращого світового досвіду та розроб-лення на цій основі пропозицій для власного роз-витку, що також відмічене учасниками слухань, є „ядром” діяльності груп аналізу політики.

Утворення груп аналізу політики вже стало хорошою практикою, що цьогоріч набула свого зако нодавчого закріп-лен ня (розпорядження КМУ від 02.03.2010 № 334-р „Питання діяльності груп аналізу політики у центральних ор ганах виконавчої вла ди” та наказ Головдержслужби від 02.04.2010 № 91 „Про затвердження Порядку діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої вла ди”).

Зауважимо, що на Тридцять п’ятому засіданні Ук раїн ської частини комітету з питань співробітництва між Ук раїною та ЄС, яке пройшло 22 липня 2010 року, схва лено тематику для утворення цьогоріч 15 груп аналізу політики:

— у Міністерстві внутрішніх справ: „Політи ка управ-ління міграцією”;

— у Міністерстві аграрної політики: „Аналіз проб лем і вибір альтернативного розвитку політики та вре гу лювання земельних відносин”; „Під ви щен ня ефек тивності вироб-ництва основних видів про дук ції рослин ництва зер нових, зернобобових, техніч них та кормових культур та до ведення споживання плодів, ягід та винограду населенням України до рівня науково обґрун тованих норм; „Гар монізація зако-нодавств України та ЄС у галузі рибного гос по дарства”;

— у Міністерстві з питань житлово-комунального гос по дарства: „Політика залучення ресурсів міжна род них фінансових організацій для модернізації жит лово-комунального господарства”;

— у Міністерстві освіти і науки: „Наближення сис теми професійно-технічної освіти України до процесу модернізації структур професійної освіти і навчання ЄС”;

— у Міністерстві охорони здоров’я: „Роз роб ка все-охоп люючої стратегії реформування політик Украї ни щодо СФС, продуктів харчування та кормів, а також здоров’я та умов утримання тварин”; „Про фі лактика і контроль за ін-фекційними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, тубер-кульозом, інфекціями, що пе редаються статевим шляхом, та гепатитами С і В”;

— у Міністерстві транспорту та зв’язку: „По лі тика державного регулювання в сфері безпеки на авто мобільному транспорті; „Приве дення нормативно-право вої бази заліз-ничної галузі у відповідність до вимог Ди рек тив ЄС в сфері залізничного транспорту”;

— у Державній комісії з цінних паперів та фондового рин ку: „Політика державного регулювання обігу цінних паперів”;

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

5ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

НОВИНИ20/07/2010 нарада у Віце-пре-м’єр-міністра С. Ті гіпка з питань електронного до кументообігу

19—20/07/2010 семінар ТАІЕХ „Залучення міжнародного досвіду з питань запобігання проявам корупції та конфлікту інте ресів на публічній службі”

16/07/2010 „гаряча” телефонна лінія КМУ з питань проходження дер жав ної служби

14/07/2010 робоча нарада щодо обговорення стану та перспек-тив підготовки проекту „Дієва профспілка: розбудова спро-мож ності Профспілки праців ни-ків державних установ України”

08/07/2010 пряма телефонна лінія КМУ „Суспільство проти корупції”

07—08/07/2010 Всеукраїнський науково-практичний семінар „Ґендерна політика в системі підвищення кваліфікації державних службовців”

— у Державній митній службі: „Удоско на лення мит-ного законодавства з метою приведення у відпо від ність до вимог європейських стандартів”;

— у Державному комітеті телебачення і радіо мов-лен ня: „Створення передумов для реалізації в Україні системи суспільного телебачення і радіомов лення”;

— у Національній комісії з питань регулювання зв’яз ку: „Розробка стратегії регулювання у сфері пошто вого зв’язку”.

Певна річ, як державні службовці, так і самі нау-ковці не могли оминути серед висловлених реко-мендацій питання взаємин науки і практики, адже сьогодні, особливо у сфері державного управління, такі взаємозв‘язки ледь жевріють.

Сьогодні затвердження тематик досліджень, апробація їх результатів, практичні реко мендації, а водночас і доступ до них обмежується вузь ким колом колег-науковців без авто-ритетної оцінки робіт іно зем ними дослід никами. Фактично це означає, що держава як замовник наукових досліджень не має впли ву на те, що саме науковці розроблятимуть, як впро ваджуватимуться їхні напрацю вання, чи дійдуть ре-зуль тати наукових пошуків до кінцевих споживачів — дер-жавних службовців та громадськості.

Додамо ще кілька деталей щодо реалізації про-позицій Всеукраїнських слухань.

Так, наказом Головдержслужби від 30.03.2010 № 84 за-кріп лено новий порядок проведення функціонального обстеження органів виконавчої влади. Ним визначається про цедура проведення постійного процесу аналізу відпо-відності завдань і функцій органів виконавчої влади чинному законодавству, а також відповідності внутрішньої структури органів покладеним на них завданням і функціям з метою усунення з практики їх діяльності внутрішніх суперечностей, невластивих та дублюючих функцій.

Наприкінці 2009 року у Національній академії державного управління при Президентові України відбулося урочисте відкриття спеціальності 8.150110 „Електронне урядування” напряму підготовки 1501 „Державне управління”.

Постановою Уряду від 06.01.2010 № 10 визначено поря-док залучення громадян до формування та реалізації дер-жавної політики, яким законодавчо закріплені основні вимо ги до організації та проведення консультацій з гро-мадськістю.

Наразі триває обговорення ідеї формування Прези дент-ського кадрового резерву „Нова еліта нації”.

„Бюрократ” уже частково торкався інших питань, щодо яких учасники Всеукраїнських слухань висло-вили своє бачення, зокрема, системи національної освіти, кадрової політики, впровадження елементів елект ронного урядування, і одного з ключових мо-ментів — роз роблення стратегії розвит ку системи державного управління та державної служби.

Нагадаємо, така стратегія закріплена у концепції дер-жавної цільової програми на наступне п‘яти річчя, висвітленої у випуску бюлетеня № 9-10 від 31 травня. Власне, у ній знайшли відобра ження біль шість висловлених про позицій і, що важливо, на них передбачене відповідне фінансування.

Не секрет, що на втілення деяких пропозицій по-трібні роки та політична воля, а ще будь-які зміни потребують більших чи менших фінансових затрат. Та попри об‘єктивні і суб‘єктивні „складнощі впро-вадження” рекомендації тогорічних Всеукраїнських слухань враховані і справді стали дорожньою кар-тою для модернізації публічної служби.

Шановні колеги!Запрошуємо Вас взяти участь у щорічних Рі-

шельєв ських академічних читаннях „Модернізація державного управління, державної служби і кад-рова політика”, які відбудуться 16—17 вересня 2010 р. у м. Одеса (Одеська на ціональна юри дична академія, вул. Фонтанська дорога, 23).

Мета проведення: визначення політико-правових інст-ру ментів реформування системи державних органів, напря-мів стратегії державної кадрової політики, державного управ ління у сфері державної служби та служби в органах міс це вого самоврядування, внесення пропозицій щодо адаптації державного управління України до стандартів ЄС.

Основні тематичні напрями:І. Модернізація державного управління: виклики

сьо годення1. Сучасні підходи до модернізації системи держуправління2. Системні питання реформування системи державного

управління в Україні3. Напрями та механізми реформування системи дер-

жавного управління4. Теоретико-правові аспекти модернізації державного

управлінняІІ. Децентралізація державних функцій управ лін ня:

можливості та перспективи1. Питання розподілу державних функцій між централь-

ними та місцевими органами виконавчої влади2. Принципи, умови та правові аспекти делегування

державних функцій3. Особливості реалізації державних функцій на місцевому рівніIІI. Публічно-приватне партнерство та його роль у

під вищенні ефективності державного управління1. Партнерство держави, науки і бізнесу в модернізації еко-

номіки: світові тенденції та ситуація в Україні2. Публічно-приватне партнерство та його роль у підвищенні

ефективності системи державного управління в Україні3. Роль публічно-приватного партнерства у формуванні

громадянського суспільства в Україні4. Правовий статус недержавних самоврядних професійних

організаційІV. Стратегія державної кадрової політики в Україні1. Створення дер жавної системи профорієн тації населення2. Актуальні потреби ринку праці та державне замовлення

на підготовку персоналу3. Соціальний діалог

як один із напрямів на ла-годження взаємо від но син держави і сус пільства в контексті су часної дер-жавної кад ро вої політики

V. Електронний уряд — необхідна умова реформування дер жав ного управ-ління

1. Електронний уряд та його роль у підвищен-ні ефективності держав-ного управління

2. Теоретико-правові та організаційні аспекти надання та отримання адміністративних послуг за допомогою інфор ма-ційних техно логій

3. Системні проблеми впровадження технологій електронного уряду.

Детальніше див. на сай-ті http://richelieu.org.ua

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

6 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА У РЕГІОНАХ КРАЇНИ

Івано-Франківськ: Реалізація проекту „Молодь і влада”

На Івано-Франківщині стало доброю тради цією організовувати різноманітні проекти для ознайомлення молоді з діяльністю органів

державної влади, місцевого самоврядування та сприяти її залученню на державну службу. Цього року один із таких проектів — „Молодь і влада” — реа лізовано виконавчим комітетом Івано-Франків-сь кої міської ради. До організації кількох етапів за-значеного заходу долучилися працівники Управ ління державної служби Головдержслужби Украї ни в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

Проект затверджено розпорядженням Івано-Фран ківського міського голови і проводився про-тягом квітня-липня 2010 року.

Проект „Молодь і влада” мав на меті виконан-ня кількох основних завдань, а саме: виявлення найбільш здібної та талановитої молоді, на-буття нею знань, вмінь та навичок, необхідних для роботи в органах місцевого самоврядування; підвищення громадсько-політичної активності молоді; омолодження кадрового резерву струк-турних підрозділів міськвиконкому; підвищення престижу служби в органах місцевого самовряду-вання.

До участі запрошувалися активісти молодіжних громадських організацій, представники органів сту-дентського самоврядування, молодь міста. За ре-зультатами розгляду заяв, анкет та проведення співбесіди, конкурсною комісією з числа бажаючих, а їх було близько ста, сформовано групу учасників чисельністю 48 осіб.

Проект складався з 3-х блоків. Перший — стажу-вання у структурних підрозділах міськвиконкому, у ході якого учасники ознайомилися зі структурою міськвиконкому, напрямами та специфікою роботи управлінь та відділів. Також усі бажаючі мали змогу бути присутніми на апаратних нарадах під керів-ницт вом Івано-Франківського міського голови та на сесії Івано-Франківської міської ради. Один із учас-ників проекту проходив стажування в Управлінні державної служби Головдержслужби України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

Другий блок — проведення тематичних зустрі-чей із представниками органів влади та громад-ськими діячами міста. Такі зустрічі з учасниками стажування провели: міський голова Віктор Ануш-кевичус, його заступник Зінаїда Федорук, началь-ник Управління державної служби Головдержслуж-

би України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях Ярема Петрів, ведучий телевізійної служ-би „Голос Америки” Андрій Годованець, політолог Володимир Єшкіль та інші.

Також цей блок включав проведення тренінгів і семінарів. Управління державної служби Голов-держ служби України в Івано-Франківській та Черні-вецькій областях спільно з Івано-Франківською обл держадміністрацією, Івано-Франківським облас-ним центром перепідготовки та підвищення квалі-фікації працівників державних підприємств, уста-нов і організацій 18—19 травня організували для учасників проекту тренінг „Лідерство і комунікація”. Учасникам тренінгу надано перелік і роз’яснення ос новних якостей лідерства, проведено низку вправ, спрямованих на формування лідерських на-вичок та на розвиток комунікативних здібностей.

На базі виконавчого комітету Чернівецької місь-кої ради 18 червня відбувся виїзний практичний семінар, у ході якого проведено зустрічі стажерів проекту „Молодь і влада” з представниками відділів і управлінь виконкому та представниками черні-вецької молоді. Учасники семінару ознайомилися з соціально-економічним станом регіону, його проб-лемами і перспективами, з культурною та історич-ною спадщиною міста, а також обговорили перс-пективи реалізації спільних молодіжних проектів.

Третій блок — залучення учасників проекту до проведення спільних заходів, зокрема: засадження дубової алеї в Івано-Франківську, акцій, присвячених благоустрою „Зробимо наше місто чистим”, популя-ризації здорового способу життя — „Танцюйте з на-ми”, „Хочеш жити — кинь палити” та похід до Все-українського духовного відпустового центру у с. Зар-ваниця, Тернопільської області. Реалізація цих захо-дів дає змогу долучити молодь до громадського життя міста, сформувати у неї активну життєву пози-цію та переконати, що добробут громади та бла-гоустрій міста — це завдання не тільки влади, а й кожного його мешканця.

На підсумковій зустрічі учасники проекту „Молодь і влада” отримали сертифікати про проходження ста-жування, які їм вручив міський голова Івано-Франківська, а найкращі з них були рекомендовані для зарахування у кадровий резерв міськвиконкому.

Керівники місцевих органів влади Івано-Фран-ків щини продовжують сприяти утворенню молодіж-них організацій на рівні районів і міст районного підпорядкування з метою більш ширшого залучен-ня молоді до державного управління.

Підготував Андрій Деркач — головний спеціаліст Управління державної служби Головдержслужби України

в Івано-Франківській та Чернівецькій областях

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

7ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

РОБИТИ ПРАВИЛЬНІ РЕЧІ ПРАВИЛЬНО: управління якістю за моделлю CAF

М инуле століття позначилося активним по-шуком дієвих інструментів для удоскона-лення державного управління. Так, з недер-

жавного сектору на початку 1990-х років розвинені країни запозичили технологію впровадження у діяль-ність органів влади системи управління якістю.

В Європі популярними є різні моделі та стандар-ти удосконалення системи управління, серед яких можна відзначити ІSO серії 9000 (стандарт менедж-менту якості, розроблений міжнародною організа-цією зі стандартизації); EFQM (модель досконалості біз несу, розроблена Європейським фондом мене-джмен ту якості); CAF (модель самооцінювання, роз-роб лена Європейським інститутом державного уп-рав ління (EІPA)); Іnvestors іn Excellence (стандарт до-сконалості, розроблений урядом Великобританії).

Україна також долучилася до впро вадження управ-ління якістю у систему врядування. Так, постановою Уря-ду від 11 травня 2006 року № 614 „Про затвердження Прог ра ми запровадження системи управління якістю в ор ганах виконавчої влади” стандарт ДСТУ ISO 9001:2001 визначений як основа для запровадження системи управ ління якістю в органах виконавчої влади.

Порівнюючи підходи до удосконалення систем управ-ління органів державної влади, що ґрунтуються на вико-ристанні стандарту ISO 9001 та моделі CAF, можна заува-жити, що перший з них орієнтований на упо рядкування та формалізацію діяльності і є найбільш ефективним в органах, де поки що чітко не визначені споживачі, послуги, порядок виконання процесів. Зазвичай ІSO серії 9000 сприймається як набір міні мальних вимог до системи менеджменту (хоча наявність сертифіката ISO не є обов’язковою передумовою для впровадження інших моделей управління якістю).

Другим етапом покращення управління може висту-пити запровадження самооцінки за моделлю CAF, яка спрямована на всебічний аналіз діяльності органів державної влади, визначення слабких місць і вироблення заходів з метою удосконалення.

Модель CAF (Common As sess ment Framework CAF — Загальна система самооцінки) роз роб лена спеціально для державного сектору для підтрим ки процесу управління якістю.

Самооцінювання за моделлю CAF рекомендова-не органам державного управління у ЄС. Наразі на-лічується понад 2000 користувачів моделі CAF з 38 країн та європейських інституцій, найбільше корис-тувачів моделі у таких країнах як Італія (321), Бель-гія (278) та Данія (250).

Впровадження моделі CAF дає змогу:— переорієнтувати систему врядування на

громадянина (споживача послуг органу влади);

— використовувати сучасні інструменти під-вищення якості державного управління, здійс нивши перехід від моделі „плануй — виконуй” до мо делі „плануй — виконуй — перевіряй — покращуй” (цикл Демінга PDCA: Plan — Do — Check — Act);

— проаналізувати свою діяльність та вико-ристати можливості для покращення;

— стати „містком”, що поєднує різні моделі управління якістю;

— сприяти обміну кращими практиками та бенчмаркінгу у державному секторі, що передба-чає порівнювання різних органів державної влади та органів місцевого самоврядування незалежно від їхньої функціональної специфіки.

Модель базується на описі „ідеальної організації” у вигляді сукупності 9 критеріїв діяльності та досяг-нутих результатів, кожен з критеріїв має суб-кри-терії для кращого розуміння ситуації. Інноваційним елементом CAF є оцінка системи менеджменту не тільки в розрізі досягнутих результатів, але й через призму наявних можливостей (див. схему на с. 8).

Критерії та суб-критерії моделі CAF:1. Лідерство:1.1. забезпечення керівництвом організації постій-

ного розвитку місії, цілей та пріоритетів діяльності;1.2. удосконалення системи менеджменту організації

та її розвиток, управління змінами;1.3. мотивування та підтримка персоналу, зокрема

власний приклад;1.4. налагодження відносин із політиками та іншими

заінтересованими сторонами для узгодження дій та га-ран тування спільної відповідальності.

2. Стратегія та планування:2.1. збір інформації про поточні та майбутні потреби

заінтересованих сторін;2.2. розвиток та оновлення стратегії з урахуванням

потреб заінтересованих сторін та наявних ресурсів;2.3. впровадження стратегії та планування діяльності

з огляду на цілі всієї організації;2.4. планування, впровадження та оцінювання ре-

зультатів модернізації та інновацій.3. Людські ресурси:3.1. планування, управління та покращення людських

ресурсів відповідно до стратегії розвитку організації;3.2. визначення та розвиток компетенцій персоналу

відповідно до цілей організації;3.3. залучення персоналу через відкритий діалог та

делегування повноважень.4. Партнерство та ресурси:4.1. налагодження ключових відносин парт нерства;4.2. налагодження співробітництва з громадянами;4.3. управління фінансами;4.4. управління інформацією та знаннями;

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

8 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

4.5. управління технологіями;4.6. інституціональний розвиток.5. Процеси:5.1. визначення, налаштування, керування та постій-

не покращення процесів;5.2. поліпшення якості послуг, які надаються гро-

мадя нам з урахуванням їхніх потреб;5.3. оновлення процесів, які зачіпають інтереси гро-

мадян (споживачів послуг).6. Результати для громадян:6.1. оцінка громадянами (споживачами) рівня задово-

ле нос ті якістю отриманих послуг;6.2. внутрішні показники організації щодо якості

надан ня громадянам (споживачам) послуг.7. Результати для персоналу:7.1. оцінка працівниками рівня їх задоволеності та

вмо ти вованості своєю діяльністю;7.2. внутрішні показники організації щодо досягнення

результатів, орієн тованих на персонал.8. Результати для суспільства:8.1. вимірювання сприйняття заінтересованими сто-

ро нами соціального ефекту від діяльності організації;8.2. внутрішні показники організації щодо рівня до-

сягнення суспільно-важливих результатів.9. Результати досягнення ключових цілей:9.1. оцінювання рівня досягнення цілей організації

зовнішніми організаціями/установами/громадянами;9.2. внутрішні показники для аналізу результатів

діяль ності, результату впровадження інновацій та еко-номічної ефек тивності діяльності.

Самооцінка відбувається шляхом співставлення реальної ситуації з такою „ідеальною організацією”, на основі чого визначаються сильні сторони, а та-кож ті сфери, які потребують удосконалення.

Процес самооцінки за моделлю CAF передбачає такі послідовні кроки:

1. Прийняття рішення про проведення самооцінки.2. Забезпечення комунікацій на всіх стадіях впро-

вадження проекту із самооцінки за моделлю CAF.3. Створення однієї чи більше робочих груп із са-

мооцінки (бажано створити дві групи з оптимальною чисельністю 10—12 осіб у кожній).

4. Організація загального ознайомчого тренінгу. 5. Проведення самооцінки (індивідуальне прове-

дення самооцінки кожним членом групи та досягнення консенсусу в групах, виставлення балів).

6. Підготовка оціночного звіту про результати са-мо оцін ки.

7. Підготовка плану коригу валь них заходів з ураху-ванням оціночного звіту.

8. Погодження плану коригу валь них заходів з усіма заінтересованими сто ро-нами.

9. Впровадження плану кори гувальних заходів.

10. Планування наступної са мооцін ки.

Модель CAF розроблена з ураху-ванням специфіки саме державного сектору, тому, на думку розробників, це простий, легкий у застосуванні ін-струмент, який допомагає установам державного сектору ЄС зрозуміти та втілити у життя техніки Всеохопного управління на основі якості (Total Qua-

lity Management — TQM) та мати можливість порів-няти себе з аналогічними установами Європи.

Принципи успішності впровадження моделі:— колективна соціальна відповідальність;— орієнтація на результат;— спрямованість на потреби громадян;— лідерство та сталий розвиток;— управління процесами та діяльністю;— залучення людського ресурсу;— безперервне покращення та інновації;— співпраця з партнерами та заінтересованими

сторонами. Передумовою успіху впровадження моделі CAF є

якісні внутрішні комунікації під час кожного етапу. Слід при цьому не при ховувати наявність різних позицій, а дося гати справж нього консенсусу як щодо оцінки си-туації, так і щодо про понованих дій для покращення діяльності, орієн туючись при цьому на результат та реаль ні мож ливості ор ганізації у реалізації цих заходів.

Представники європейських організацій, що успішно впровадили модель CAF, вважають питання консенсусу одним із основних, адже найгірше, що, на їх думку, можна зробити — це провести таку самооцінку, з якою інші не погоджуються, адже наказ працівникам „із завт рашнього дня працювати краще” не матиме належного ефекту, нато мість добровільна участь та усвідомлена на усіх рівнях організації потреба удосконалення своєї діяльності на основі ретельного аналізу сприятимуть успіху.

Оскільки проведене самооцінювання стимулює пер-со нал до удосконалення своєї діяльності, тому у цьо му процесі мають взяти участь представники усіх рівнів — від рядових співробітників до керівного складу органу. Водночас важливою є цілковита підтримка керівництва під час усьо го циклу впровадження моделі CAF.

Варто брати до уваги, що впровадження моделі CAF потребує певних ресурсів (часових, фінансо-вих, людських).

Зокрема, за приблизними під рахун ками, члени груп з прове дення самооцінки витра чали на заходи щодо впро-вадження моделі CAF до 20 % ро бочого часу, керів ний склад органу витрачав значно більше часу.

Основна мета застосування моделі CAF — подо-лати бюрократичний підхід до своєї діяльності, ко-ли за мету роботи ставиться „зробити те-то у визна-чений термін”, наразі ж провідним мотивом стає орієнтація не лише на процеси, а й на результат: „робити правильні речі правильно”.

1. Лідерство9. Досягнення ключових

цілей5. Процеси

3. Людські ресурси

2. Стратегія тапланування

4. Партнерствота ресурси

8. Результатидля суспільства

6. Результатидля громадян

7. Результати для персоналу

МОЖЛИВОСТІ РЕЗУЛЬТАТИ

ІННОВАЦІЇ ТА ЗНАННЯ

Рис. Модель CAF