Від редакції

№ 1(1), 2008

Чому це треба обговорювати?

Термін «освіта для стійкого розвитку» (ОСР) набуває ши�

рокого вжитку і загалом у Європі, і зокрема в Україні. Після

того, як розпочалась Декада ООН, присвячена ОСР

(2005–2014), у нашій країні все частіше проходять конфе�

ренції на цю тему, усе гострішими стають дискусії про сутність

та зміст ОСР. Проте реальний стан речей не можна назвати за�

довільним. На наш погляд, основними перешкодами на шляху

до реального створення в Україні системи ОСР є:

• наявні й неподолані суперечності, стереотипи та міфи що�

до сутності ОСР, її цілей і механізмів;

• украй низька обізнаність не тільки населення в цілому, але й

педагогів, навіть найкращих, відносно потреб стійкого роз�

витку та ролі ОСР як визначального чинника в цих процесах.

Зважаючи на це, почнемо з деяких зауважень щодо ро�

зуміння сутності понять СР та ОСР.

Як виникло (сформувалося) поняття «стійкий розвиток»?

Практично будь�яка з гострих проблем сьогодення, що тор�

кається всіх без винятку життєвих інтересів людини, так чи інак�

ше пов’язана зі станом довкілля. Водночас, який би вид чи галузь

соціально�економічної або науково�технічної діяльності людини

ми не розглядали, часто можемо помітити їх виразну антиеко�

логічну спрямованість. Більшість науковців погоджуються з тим,

що глобальна екологічна криза набула системного характеру.

Науково�технічний прогрес, нові технології самі по собі

не спроможні подолати загрозу екологічної катастрофи, що

нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політи�

ка, нові моральні імперативи — зобов’язання кожної людини і

людства в цілому. Загалом ідеться про систему цінностей, кот�

ра б не залежала від економічних сплесків чи занепадів, зміни

політичної влади тощо, у якій би захист і збереження природи

й самої людини вважались такою ж святістю як і саме життя. На�

гальною потребою ХХІ століття є формування такого способу

життя, який може стати основою довготривалого збалансова�

ного розвитку людства.

Саме на таких засадах сформувалося поняття стійкий розви�

ток (СР) (англійською — sustainable development, російською —

устойчивое развитие). У спеціальних (з даної проблеми) словни�

ках термін sustainable визначається як характеристика процесу

або стану, який може підтримуватися невизначено довго, а термін

sustainable development — як покращення якості людського життя

при збереженні сталості підтримуючих екосистем.

Уперше поняття СР було сформульовано в Доповіді

Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН, яку

очолювала тодішній прем’єр�міністр Норвегії Гру Харлем

Брутланд, надрукованій 1987 р. під назвою «Наше спільне

майбутнє». У документі відзначено, що СР — це такий розви�

ток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під

загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити власні

потреби. Розуміючи утопічність подібного формулювання,

п. Брутланд подала дві умови досягнення такого розвитку:

людству треба користуватися відновлюваними ресурсами,

залишаючи невідновлювані більш розумним нащадкам і за�

бруднювати природу лише настільки, щоб вона відновлювала�

ся за рахунок власних можливостей.

На Другій конференції ООН з навколишнього середовища

(Ріо�де�Жанейро, 1992 р.) вперше були сформульовані ос�

новні положення концепції Стійкого розвитку, задекларовані

в програмному документі «Завдання на ХХІ ст.» або «Програма

21». Наступні міжнародні зустрічі: Конференція в Кіото

1997 р., відома як «Кіотський протокол», Третя конференція

ООН із проблем клімату Землі (Бонн, 2001 р.), Четверта кон�

ференція ООН (Саміт в Йоганнесбурзі 2002 р.) сприяли коор�

динації зусиль багатьох країн і розробці на цій основі міжна�

родних і національних стратегій дій і практичних заходів у по�

доланні впливу техногенних чинників на природне довкілля.

Якими є засади концепції стійкого розвитку,сформульовані в міжнародних документах?• У центрі уваги — люди з правом на здорове й плідне життя

в гармонії з природою.

• Охорона навколишнього середовища має стати невід’єм�

ним компонентом процесу розвитку і не може розгляда�

тись у відриві від нього.

• Задоволення потреб у розвитку і збереженні навколиш�

нього середовища має поширюватись і на нинішні, і на

майбутні покоління.

• Зменшення розриву в рівні життя країн світу, викоренення

бідності і злиденності є найважливішим завданням світово�

го співтовариства.

• Для досягнення СР держави мають виключити або зменши�

ти моделі виробництва і споживання, що не сприяють та�

кому розвитку.

Які вихідні положення концепції стійкого розвитку?

• Забезпечення природно�екологічної сталості на основі

біотичної регуляції навколишнього середовища.

• Забезпечення економічного розвитку на основі радикаль�

но модифікованої ринкової системи.

• Забезпечення стійкого соціального розвитку на основі

принципу справедливості.

• Екологізація суспільної свідомості на основі використання

систем освіти і засобів масової інформації.

• Забезпечення тісного міжнародного співробітництва для

досягнення цілей Стійкого розвитку.

ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ:

УКРАЇНА МАЄ ЛІКВІДУВАТИ

НЕПИСЬМЕННІСТЬ!

1

Стійкий розвиток — це такий розвиток, який задовольняє

потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність

майбутніх поколінь задовольнити власні потреби

Від редакції

№ 1(1), 2008

Які чинники визначають стійкий розвиток?1. Екологічний чинник. Межі коридору, у яких повинна роз�

виватись цивілізація — збереження й раціональне викори�

стання ресурсів, охорона повітряного басейну, боротьба

з винищенням лісів, раціональне використання й охорона

землі, збереження біологічного різноманіття, охорона

й раціональне використання ресурсів прісної води,

морів, океанів, видалення відходів. Збереження екосис�

тем для підтримки життя як невід’ємна частина стійкого

розвитку людського потенціалу.

2. Економічний чинник. Недооцінка економічною теорією

ролі екологічного чинника в економічному розвитку. Тупи�

ковий характер сучасних моделей економічного розвитку

та споживання. Негативний вплив на природу техногенно�

го типу економіки. Людина як ціль економічного росту,

а не його засіб.

3. Соціальний чинник. Негативний вплив глобальних еко�

логічних проблем на людський розвиток. Якість життя як

критерій стійкого розвитку: тривалість життя людини; стан

здоров’я людини; відхилення стану навколишнього сере�

довища від нормативів; рівень знань і освітніх навичок; до�

ходи; рівень зайнятості; реалізація прав людини.

Для забезпечення СР цивілізації, насправді, необхідно ви�

конати завдання переходу від некерованого стихійного роз�

витку до керованого, гармонійного, стабільного (безпечного)

в усіх відношеннях поступального розвитку при збереженні

біосфери та її сталості. Ідея СР однаково спрямована на пріо�

ритети і сьогодення і майбутнього, хоча перевага, зрештою,

надається майбутнім поколінням.

Якою має бути освіта для стійкого розвитку?

Зазначимо, що поняття СР не можна ототожнювати ані з

економічно стабільним розвитком цивілізації, ані з екологічно

безпечним розвитком людського суспільства. Воно відображає

іншу ідею, що є міжсекторальною (такою, що поєднує різні

сфери життя людського суспільства): необхідно досягнути гар�

монії буття між людьми і між суспільством і природою. Тобто,

мова йде про формування у майбутньому соціоприродної си�

стеми, здатної розв’язувати сукупність протиріч, що виявляють�

ся у наш час: між природою і суспільством, між екологією і еко�

номікою, між розвинутими країнами і тими, що розвиваються,

між нинішніми і майбутніми поколіннями, між багатими і бідни�

ми, між наявними потребами людей і розумними потребами

тощо. СР безпосердньо не пов’язаний ані з екологічними, ані з

економічними проблемами як такими, і зручне для чиновників

визначення його як балансу екологічних та економічних інте�

ресів не торкається головного, системного протиріччя

у людському розвитку — здатності людської природи (індивіду�

альної та колективної) до підвищення своїх інформаційних,

адаптаційних, фізичних, психологічних та інших ресурсів, котрі

треба залучити для забезпечення СР. Ось чому останніми рока�

ми освіта набуває ваги як головний (а можливо єдиний?) реаль�

ний інструмент переходу людства до СР.

Розвиток освіти з метою досягнення стійкого розвитку обго�

ворюється протягом останнього десятиріччя на рівні глав дер�

жав і урядів, у рамках різних міжнародних і міжурядових ор�

ганізацій і робочих груп, неурядових, просвітницьких та інших

організацій. Проте з усією чіткістю питання про необхідність

міжнародних угод і дій у царині освіти було порушене протягом

підготовки до Всесвітнього Саміту зі стійкого розвитку в Йоган�

несбурзі (1992 р.). У прийнятій заяві наголошувалося: «Освіта

для стійкого розвитку (ОСР) має заохочувати формування в лю�

дей почуття особистої та колективної відповідальності й таким

чином зміни у поведінці, якщо вони необхідні».

За рішенням Ради ЮНЕСКО з 1 січня 2005 року оголоше�

но Десятиріччя освіти для стійкого розвитку (2005–2014).

У березні 2005 року Україна стала однією з 55 країн, які підпи�

сали документ ООН «Стратегія освіти для стійкого розвитку».

Світова стратегія СР в галузі освіти формулюється таким

чином:

• освіта для забезпечення Стійкого розвитку здійснюється

протягом всього життя людини та є невід’ємною частиною

процесу загальної освіти;

• вона не повинна обмежуватися системою формальної

освіти;

• у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступо�

во досягти міждисциплінарності;

• слід виховувати свідомих членів суспільства на розумінні

взаємозв’язку та взаємозалежності людини і природи,

усвідомленні ними необхідності збереження глобальної

рівноваги та причетності кожного до проблем навколиш�

нього середовища;

• забезпечити поширення знань, умінь, навичок для прий�

няття рішень.

Міжнародне співтовариство наполегливо закликає до пе�

реорієнтації усіх галузей освіти на цілі стійкого розвитку.

У різних країнах впроваджуються й успішно працюють освітні

програми для дітей і дорослих з цієї проблеми. Зокрема,

у Швеції, США, наших сусідів — Польщі, Росії, Білорусії тощо.

Крокуючи разом зі світовим співтовариством Україна задек�

ларувала орієнтацію на стратегію стійкого розвитку. Проте поки

що говорити про реальні досягнення немає жодних підстав.

ОСР не формується як окремий важливий напрям освіти, не

привертає достатньо серйозної уваги Міністерств освіти чи еко�

логії. Як результат маємо майже повну непоінформованість на�

селення щодо ідеї та потреб СР, відсутність навіть спроб реаль�

ного запровадження ОСР в наявну систему середньої освіти, і

дуже слабкі та мляві кроки в цьому напрямі вищої освіти. Винят�

ком є лише окремі вдалі проекти громадських організацій, які не

мають системного й достатньо масштабного характеру.

Очевидно, що розвиток освіти для стійкого розвитку ви�

кликає потребу в нових педагогічних моделях, новій педа�

гогічній культурі, новому педагогічному змісті.

2

Людству треба користуватися відновлюваними ресурсами,

залишаючи невідновлювані більш розумним нащадкам

і забруднювати природу лише настільки, щоб вона віднов�

лювалася за рахунок власних можливостей

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

Доріжка, що призвела до виникнення Декади освіти для

стійкого розвитку, оголошеної ООН (2005–2014) почи�

нається з 1960�х, і на цій дорозі було багато пагорбів, вибоїн

і обходів. У цій статті я відстежую міжнародний шлях з 1960�х

до 2006, розглядаючи у цьому контексті і події в Австралії

в цей самий період.

ПочатокУ 1960�ті роки вчені в усьому світі закликали до визнання

того факту, що розпочалась всесвітня екологічна криза, спри�

чинена зростанням населення світу, продовженням вичерпання

природних ресурсів і збільшенням забруднення повітря, землі

і води. Такі проблеми довкілля були часто розглядувані як на�

укові проблеми, які можуть розв’язувати наука і технологія,

проте все більшою мірою навіть самі вчені доводили, що тільки

науки і технології недостатньо. Вони хотіли більшого поширен�

ня інформації про довкілля для широкого загалу: наприклад,

Рейчел Карсон (1962, с.30) писала, що «Населення повинне

вирішувати, чи хоче воно продовжувати рухатись тим самим

шляхом, і може зробити цей вибір тільки, коли володіє всією

повнотою інформації». Вчені також вбачали в освіті суттєву умо�

ву для усвідомлення учнями загрози для роду людського і сти�

мулювання роздумів і обговорень соціальних і біологічних

проблем людства. (Бойден, 1970, цит. за Гоу, 1997, с.4).

Термін «екологічна освіта» був вперше використаний біля

1965 в США і Об’єднаному Королівстві. Наприклад, в березні

1965 р. на конференції в Кільському Університеті присутні

вчені погодились, що екологічна освіта «повинна стати суттє�

вою частиною освіти всіх громадян, не тільки у зв’язку з важ�

ливістю їхнього розуміння чогось відносно довкілля,а й тому,

що це величезний освітній потенціал, що сприятиме появі на�

уково грамотної нації» (Вілер,1975, с.8). Опис цілей еко�

логічної освіти, який з’явився у другій половині 1960�х і першій

половині 1970�х концентрував увагу на включенні екологічного

компонента в зміст освіти на всіх рівнях, просуваючи навчання

прийомів діяльності, яка сприятиме збереженню навколишньо�

го середовища і стимулювання загального усвідомлення його

проблем. Такі основи були більш закликом, ніж реальною

керівництвом до дії, що зробило екологічну освіту незро�

зумілою, неясною ідеєю, про що Хелгесон та ін. (1971, цит. за

Лукасом, 1979, с.6) писали в огляді екологічної освіті для шкіль�

них адміністраторів: «Небажання осіб, пов’язаних з екологічни�

ми проблемами і екологічною освітою, визначити сферу їхньої

уваги призвело до розпилення в дискусії, яке навряд чи призве�

де до корисного аналізу проблем або їх успішного вирішення».

Минуло 35 років, а численні дискусії навколо розмитості освіти

для сталого суспільства — стійкого розвитку не припиняються.

Відповіддю уряду на заклики науковців і широкої гро�

мадськості стало прийняття законодавчих актів щодо чистоти

води й повітря і, в деяких випадках, вироблення політики і на�

вчальних програм з екологічної освіти. Сюди відносилися За�

кон про екологічну освіту в США (1970) та низка програм в

Англії, Канаді, Сполучених Штатах, Радянському Союзі та Шве�

ції (див. Лінке, 1980, розділ 3).

У 1972 році в Стокгольмі відбулася Конференція ООН з

проблем оточуючого середовища людини, яка «напевне яв�

ляла собою найбільш вагоме досягнення за багато років у на�

прямі міжнародної співпраці та зобов’язань по збереженню

навколишнього середовища» (Лінке, 1980, с. 23) і де також

було визнано роль освіти. У вступі до рекомендацій кон�

ференції щодо дій міжнародної спільноти зокрема зазначало�

ся (цит. за Лінке, 1980, с. 25):

Освіта і навчання щодо проблем збереження навколиш�

нього середовища мають центральне значення для успішної

реалізації екологічної політики в довготерміновій перспективі,

тому що це — єдиний засіб мобілізації обізнаного та відпові�

дального населення та забезпечення людських ресурсів для

втілення програм практичних дій.

Погодження напрямуСтокгольмська конференція сприяла усвідомленню на�

гального характеру проблем екології й розвитку, і, як наслідок,

було започатковано Програму Організації Об’єднаних Націй

Рубрика «Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії» вміщує матеріали,

пов’язані з теоретичними аспектами ОСР, роздуми науковців, якою вона має бути.

У цьому номері у рубриці представлені статті Анет Гоу з осмисленням основних етапів розвитку ідеї освіти

для стійкого розвитку, Мерілін Меллманн, яка акцентує увагу на суперечливих аспектах питання, С. Степаненка

з висвітленням перших спроб реалізації стратегії ОСР в Україні та О. Пометун, яка розмірковує

про специфіку педагогічних підходів до ОСР — емпауермент�педагогіку.

ДОВГА, ЗВИВИСТА (І КАМ’ЯНИСТА) ДОРОГА ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОСТІ

Анет Гоу, Викладач Мельбурського технологічного університету

Переклад з Австралійського журналу екологічної освіти, том 22 (1), 2006

Статтю присвячено історії екологічної освіти протягом 4 десятиріч з 1960�тих до 2006 року — як кам’янистої дороги, по якій не�

впинно тече шоколад, що може зустріти перешкоди у вигляді каменів (горіхів) і або знайти легкий шлях (через мармеладове суф�

ле). Вздовж дороги зустрічались бокові шляхи, такі як пропозиції про зміну назв, і нові напрями (додати фрукти?), але на ній і далі

багато подорожуючих. Стаття зауважує, що є багато спільного з тим, звідкіля ми вийшли (Белградська хартія 1975 року) і де ми

знаходимось сьогодні (на 2�му році оголошеної ЮНЕСКО Декади освіти для стійкого розвитку (ОСР). Що далі?

3

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

з навколишнього середовища (ЮНЕП). Крім того, в рекомен�

даціях Конференції йшлося про формування екологічної освіти

як одного з найважливіших чинників рішучого подолання сві�

тової екологічної кризи (Белградська хартія, ЮНЕСКО 1975)

і зазначалося, що ЮНЕСКО має взяти на себе провідну роль у

виробленні міжнародної програми екологічної освіти у спів�

праці з іншими установами ООН, неурядовими організаціями

та країнами�членами.

Міжнародна програма екологічної освіти ЮНЕСКО�

ЮНЕП була започаткована в 1974 році під проводом Білла

Степпа, однієї з ключових постатей екологічного просвітниць�

кого руху в Сполучених Штатах (Гоу, 2001). Вона мала на меті

«розробити загальні принципи та напрям для міжнародної

програми подальшої екологічної освіти, яка б ґрунтувалася

на засадах співпраці» (Грінелл і Вомерслі, 1976, с. 19). Її захо�

ди в перші три роки включали дві визначальні події для історії

розвитку екологічної освіти — Белградський міжнародний

форум з екологічної освіти (1975) та Міжурядову конференцію

з екологічної освіти в Тбілісі (СРСР) в 1977 році (ЮНЕСКО,

1978).

Цілі і завдання екологічної освіти, викладені в рекомен�

даціях Тбіліської міжурядової конференції, були підтримані

учасниками подальших зустрічей ЮНЕСКО і ООН. Наприклад,

у звіті Міжнародного Конгресу ЮНЕСКО з екологічної освіти і

навчання, який проходив у Москві в 1987 році, підкрес�

люється: «Рекомендації Тбіліської конференції (1977) щодо

цілей, завдань і керівних принципів вважаються базовою

структурою для екологічної освіти на всіх рівнях у системі

шкільної освіти та поза нею» (ЮНЕСКО�ЮНЕП, 1988, с. 6). Так

само освітній розділ Порядку денного на ХХІ сторіччя, стра�

тегічного плану ЮНСЕД, містить такі рядки: «Декларація і ре�

комендації Тбіліської міжурядової конференції з навколишньо�

го середовища і розвитку, організованої ЮНЕСКО і ЮНЕП і

проведеної в 1977 році, містять основні принципи, які лягли в

основу пропозицій, представлених у цьому документі». Цілі і

завдання, вироблені в результаті Тбіліської конференції наве�

дено нижче (ЮНЕСКО, 1978. с. 26–27):

1. Екологічна освіта має такі цілі:

(a). сприяти формуванню чіткого усвідомлення економічної,

соціальної, політичної та екологічної взаємозалежності у

місті й селі та дбайливого ставлення до неї;

(b). забезпечити можливості для набуття кожною людиною

знань, формування цінностей, ставлень і готовності захи�

щати і покращувати навколишнє середовище та вироб�

лення необхідних для цього вмінь і навичок;

(c). створити нові моделі поведінки осіб, груп та суспільства

загалом по відношенню до навколишнього середовища.

2. Завдання екологічної освіти розподіляються за такими

категоріями:

• Усвідомлення — допомогти соціальним групам і особам

виробити усвідомлення та більш чутливе ставлення до всіх

складових навколишнього середовища у їх сукупності та

пов’язаних із ним проблемами.

• Знання — допомогти соціальним групам і особам набути

досвіду стосовно різноманітних аспектів навколишнього

середовища та пов’язаних із ним проблем та сформувати

базове уявлення про них.

• Ставлення — допомогти соціальним групам і особам виро�

бити низку цінностей і дбайливе ставлення до навколиш�

нього середовища, мотивацію до активної участі у бо�

ротьбі із забрудненням і в захисті навколишнього сере�

довища.

• Уміння й навички — допомогти соціальним групам і осо�

бам набути вмінь і навичок для визначення і розв’язання

екологічних проблем.

• Участь — забезпечення можливостей для активної участі

соціальних груп і осіб у діяльності з вирішення екологічних

проблем на всіх її рівнях.

Упродовж 1970–1980�их років Міжнародна програма

ЮНЕСКО з екологічної освіти й далі підтримувала розвиток

екологічної освіти за допомогою публікацій, наприклад, ви�

даних в межах Програми «зеленої серії» книжок і бюлетеня

«Connect», а також конференцій, таких як зустріч у Москві під

девізом «Тбілісі+10» в 1987 році та регіональні засідання

(в тому числі австралійський семінар ЮНЕСКО з освіти і люд�

ського розвитку в 1975 році (Лінке, 1977)).

Нова назва дорогиУ 1980 році Міжнародний союз охорони природи і при�

родних ресурсів (МСОП) у співпраці з Програмою ООН з на�

вколишнього середовища (ЮНЕП) і Всесвітнім фондом охо�

рони дикої природи (WWF) опублікував «Всесвітню стратегію

охорони природи». Цей документ, який мав підзаголовок

«Збереження природних ресурсів для стійкого розвитку»,

прискорив процес запровадження національних і місцевих

природоохоронних стратегій у всьому світі, в тому числі в Ав�

стралії в 1983 році (DHAE, 1984). Один із «ключових принци�

пів» Національної природоохоронної стратегії Австралії

(NCSA) полягав у тому, щоб «здійснювати просвітницьку діяль�

ність у громаді щодо взаємозалежності стійкого розвитку та

охорони природи» (DHAE, 1984, с. 16).

У 1987 році був опублікований звіт Всесвітньої комісії з на�

вколишнього середовища і розвитку (також відомий як звіт

Брундтленд), де стверджується, що «в усьому світі вирішальна

роль відводиться учителям», які мають допомогти втілити в жит�

тя «далекосяжні соціальні зміни», необхідні для стійкого

розвитку.

У глобальному плані дій Порядок денний на ХХІ сторіччя,

прийнятому Конференцією ООН з навколишнього середови�

ща і розвитку (Ріо�де�Жанейро, 1992) перший пріоритет роз�

ділі про освіту звучить як «переорієнтація освіти на питання

стійкого розвитку», і пояснюється так (ЮНСЕД, 1992, пара�

граф 36.3):

Освіта має вирішальне значення для сприяння стійкому

розвитку і розширення можливостей країн у вирішенні питань

навколишнього середовища і розвитку. ... Вони також мають

вирішальне значення для забезпечення поінформованості з

питань екології та етики, формування цінностей і підходів, роз�

витку навичок і заохочення поведінки, яка відповідає стійкому

розвитку і в цілях забезпечення ефективної участі населення

в процесі прийняття рішень.

У 2002 році в Йоганнесбурзі відбувся Всесвітній саміт

ООН зі стійкого розвитку. На ньому теж було проголошено,

що освіта є одним з рушійних чинників для сприяння стійкому

розвитку. При цьому положення Порядку денного для ХХІ

сторіччя про роль освіти у створенні умов для такого розвит�

ку, який враховує та збагачує природний розвиток було роз�

ширено і охоплювало також соціальну справедливість та бо�

ротьбу з бідністю як базові принципи розвитку, що є стійким

(ЮНЕСКО, 2004, с. 7).

Розглянувши пропозиції Японії і Швеції, Генеральна Асам�

блея ООН на 57�й сесії в грудні 2002 року прийняла резо�

люцію про початок Декади освіти для стійкого розвитку з січня

4

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

2005 року відповідно до Плану виконання рішень Всесвітньо�

го саміту зі стійкого розвитку (Йоганнесбург, 2002). Про�

відною установою Декади була названа ЮНЕСКО, яка роз�

робила проект Міжнародної програми впровадження

(ЮНЕСКО, 2004).

Програма ЮНЕСКО поєднує кілька вже діючих міжнарод�

них ініціатив, зокрема Цілі розвитку тисячоліття, рух «Освіта

для всіх», та Декаду грамотності ООН, з освітою для стійкого

розвитку.

Усі ці глобальні програми спрямовані на досягнення якіс�

ного рівня життя і його покращення зокрема для найбільш

обділених і маргіналізованих, на реалізацію прав людини, в

тому числі сприяння гендерній рівності, зменшення бідності,

поширення демократії та формування активної громадянської

позиції. Якщо Цілі розвитку тисячоліття окреслюють низку

відчутних та вимірюваних завдань розвитку, в контексті яких

освіта є суттєвим ресурсом та індикатором; якщо програма

«Освіта для всіх» зосереджується на шляхах забезпечення

умов, за яких кожна особа матиме можливість здобути освіту,

а Декада з грамотності ООН робить наголос на поширення

ключового навчального інструмента для всіх форм структуро�

ваної навчальної діяльності, то Декада освіти для стійкого роз�

витку, більше ніж ці три програми, спрямована на зміст і мету

освіти. Започаткування і розроблення моделі освіти для стій�

кого розвитку веде до перегляду всіх форм навчального про�

цесу та інтеграцію в кожній з них методів і підходів, що спри�

яють формуванню цінностей стійкого розвитку (Університет

ООН, 2006)

Може скластися враження, принаймні на перший погляд,

що досягнутий пункт призначення не відповідає тому, який був

запланований на час появи екологічної освіти приблизно со�

рок років тому. Чи справді так?

Йдемо паралельною стежкою?Працюючи над цією статтею, я з інтересом перечитала

Рамки екологічної освіти в Белградській Хартії (ЮНЕСКО,

1975) і зокрема такі рядки:

• Надзвичайно важливо, щоб громадяни світу наполягали

на заходах, спрямованих на підтримку такого типу еко�

номічного розвитку, що не тягне за собою шкідливих

наслідків для людей та жодним чином не погіршує

якість їхнього навколишнього середовища і життєвих

умов...

• Мільйони людей матимуть самі узгоджувати свої пріорите�

ти та керуватися нормами «особистої та індивідуалізова�

ної глобальної етики», всією своєю поведінкою демон�

струючи готовність до покращення якості навколишнього

середовища і життя усього населення світу...

• Реформа освітніх процесів і систем є незамінною для

формування цієї нової етики розвитку та світового еконо�

мічного порядку...

• Така нова екологічна освіта повинна ґрунтуватися на ши�

рокій основі, вона має бути тісно пов’язана з базовими

принципами Декларації ООН про новий економічний

порядок.

Белградська хартія була написана тридцять років тому,

однак ці позиції так само могли б увійти до базових документів

Декади. Багато спільного між останніми двома цитатами: зав�

дання реформувати освітні процеси та збалансувати якість

людського життя, охорону навколишнього середовища та еко�

номічний розвиток. Можливо, незважаючи на деякі повороти,

обходи та вибоїни, ми йдемо по стежці, що дуже подібна до

тієї, на яку ступили освітяни�екологи сорок років тому.

Переклад Т. Клєкота

5

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

6

Уберезні 2005 р. ООН оголосила Декаду (десятиріччя)

освіти для стійкого розвитку (ОСР), і ми всі аплодували

цьому. Фантастично! Нарешті! Усюди в світі проходили конфе�

ренції і зустрічі, де обговорювалось, що це означає і як це

зробити. В Європі цю ідею очолила Економічна комісія ООН

для країн Європи (ЄЕК) під координуванням Росії і Швеції.

Національні уряди підписали документ про необхідність роз�

вивати стратегії й програми.

Через рік координаційний орган ЮНЕСКО зауважив на

своєму веб�сайті, що зроблено дуже небагато. Особливим

розчаруванням стала тенденція до підміни поняття «освіта для

стійкого розвитку» поняттям «екологічна освіта» і загальна тен�

денція розглядати різні частини цієї теми окремо. Проте, якщо

ОСР і говорить про щось єдине, то це — про міждисциплінар�

ні системи: точніше про спосіб, яким пов’язані між собою різні

речі і явища через усі кордони, які ми, люди, встановлюємо —

тематичні, географічні, секторальні.

Коли ми намагаємося привернути увагу до опису ОСР, то

нагадуємо групу сліпих, які намагаються описати слона. «Він як

дерево» — говорить один, який тримається за ногу. «Ні, він як

мотузка» — запевняє інший з хвостом в руках. «Подібний до

стіни» — кричить той, хто знайшов його бік.

Працюючи з ОСР ще до того часу, як вперше з’явився цей

термін — з 1989 року — я думаю, що можу стверджувати, що

хоча б одне моє око є частково відкритим. Отже, дозвольте

мені описати, що я бачу.

«Для», але не «про» З мого погляду Декада ОСР — це декада освіти ДЛЯ стій�

кого розвитку, але не ПРО стійкий розвиток. Тому наше голов�

не завдання як педагогів — озброїти учнів усіма необхідними

уміннями, щоб діяти для усталеності (стійкості), а не насампе�

ред відповідати на запитання про теорію.

Певною мірою, це має бути полегшенням. Зрештою тео�

рія є поки що достатньо слабкою. Ми знаємо доволі багато

про характеристики суспільства стійкого розвитку, але прак�

тично нічого про те, як стійке суспільство може функціонувати

на такий перенаселеній планеті.

Іншими словами, ми знаємо дуже мало про місце, якого

хочемо дістатися, проте ми приблизно знаємо напрям, у яко�

му повинні рухатись. І ось методи й інструменти, які можуть

допомогти нам у цьому рухові:

Отже, ОСР має:

• прояснити напрям і масштаб стійкого розвитку; чим скорі�

ше ми зможемо рухатись у бажаному напрямі, тим більше

можливостей буде відкрито для нас

• оцінити, запропонувати і покращити методи та інструмен�

ти, потрібні для руху в цьому напрямі

• не останнім є й те, щоб полегшити для нас навчання на

власному досвіді та досвіді інших людей; ми потребуємо

істотного покращення колективного процесу навчання.

«Життя — це подорож, а не досягнення місця призначення»

Я спостерігаю тенденцію надавати великого значення ці�

лям. Та стійкий розвиток — це подорож у дослідження і від�

криття. А отже, цілі корисні, але це не все, що потрібно.

Фактично, я почала вважати, що коли ви здійснюєте про�

ект із стійкого розвитку і тільки досягли тих цілей, що заздале�

гідь поставили, це означає, що ви зазнали невдачі. Чому? Тому,

що те, що ви знаєте наперед, не може бути найкращим з того,

що могли б досягти, якщо виявите всю креативність, на яку

здатні.

Отже, ОСР повинна стосуватися цілей, що постійно зрос�

тають, стимулювати творчість, інновації та ризики. І відповідно

до цього вона має залучати й надихати учнів на подолання ни�

ми їхніх власних кордонів — проте крок за кроком з високим

рівнем самооцінки (чи у правильному напрямі йдемо?)

і гнучкістю.

Крізь усе або тотальна міждисциплінарність

Я спостерігаю сильну спокусу розділити стійкий розвиток

на добре відомі і зручні дисципліни і вчити кожній з них окре�

мо. Багато екології, трохи демократії, частина соціальної інте�

грації і нових технологій — та легке скроплення економікою.

Але чомусь не помічаємо головного. Якщо ми покращуємо

довкілля, але стаємо банкрутами, наскільки стійким є такий роз�

виток? Якщо ми очищуємо викиди, запроваджуючи диктатуру,

наскільки стійким це є? Якщо ми заощаджуємо гроші, зберігаю�

чи ресурси, і витрачаємо їх на зброю, наскільки стійким це є?

Якщо ми запроваджуємо радикальні та ефективні політичні захо�

ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ:

СЛІПІ І СЛОН

Мерілін Меллманн (Швеція), Генеральний Секретар міжнародної організації GAP International

Елементи ОСР

• Прояснити напрям стійкого розвитку

• Зробити доступними інструменти

• Поглибити колективний процес навчання

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

7

ди у напрямі стійкого розвитку, але програємо наступні вибори

до того, як ці заходи почнуть діяти, наскільки стійким це є?

Ні, якщо стійкий розвиток і говорить про щось, так це про

перехід через усі межі та кордони, про міждисциплінарність.

Немає легких рішень, але якимось чином ми знайдемо шляхи

працювати на міждисциплінарному та міжсекторальному

рівні — учені, інженери, політики, бізнесмени, активісти, еко�

номісти, містобудівники, учителі, філософи… збагачуючи ро�

зуміння стійкого розвитку один одного та кидаючи виклик на�

шим власним кордонам мислення.

Це також є і питання геополітичних кордонів. Проблеми

СР сьогодні за своєю природою є глобальними, але обов’яз�

ково вимагають локальних рішень. Ми маємо вчити таким спо�

собом, який дасть нам можливість розв’язувати місцеві проб�

леми і співвідносити їх із глобальним контекстом. Робити речі

кращими для себе, одночасно погіршуючи їх для сусідів — це

також не є стійким розвитком.

І як щодо культурних кордонів? Вони можуть бути очевид�

ними, наприклад, як групи людей з різними мовами, способом

життя чи стилем одягу. Або вони можуть бути ледве помітними

як різниця між чоловіками і жінками, дорослими і дітьми чи

підлітками. Але так чи інакше ми всі потрібні. У кожного є

щось, що може бути цінним внеском.

Що в першу чергу?Я пам’ятаю одну бесіду з корейськими буддистами, під час

якої ми дійшли висновку, що немає реальної різниці, чи почи�

наєте ви з духу, а закінчуєте у смітнику, чи починаєте зі сміття і

просуваєтесь до духовності — головне бути на шляху до

стійкого розвитку.

Однак, я ще бачу багатьох людей — включаючи деяких

лідерів ЄС і національні політичні фігури — які вважають, що се�

ред трьох основ СР економічній стабільності належить перше

місце. Вони розмірковують таким чином, що коли ми одержа�

ли бюджетні надлишки, ми можемо думати про інвестування їх

спочатку у соціальну стабільність, а потім в екологічну.

Але почекайте хвилину… екологічна стабільність має не�

змінну межу. Як зазначає Карл�Хенрик Роберт, ви не можете

торгуватися з живою клітиною. Або вона може вижити у тако�

му навколишньому середовищі, або ні.

Соціальна стабільність створює більше можливостей тор�

гуватися, оскільки ми, людські істоти, є фантастично гнучкими.

Фантастично, але не безмежно. Ми знаємо, що потрібно лю�

дині, щоб почуватися добре. А люди, які почуваються добре,

є визначальним елементом стабільності, чи не так? І суспіль�

ство, де люди не почуваються добре, за визначенням повин�

но бути нестійким, чи не так?

Економічна стабільність, з іншого боку, на 100 % може бу�

ти предметом переговорів. Не тому, що гроші не важливі,

а тому, що вони є винаходом людей. Ми винайшли гроші для

того, щоб вони слугували нашим цілям. Ми перевинаходили їх

кілька разів. І тепер, якщо вони не відповідають нашим цілям —

ми маємо перевинайти їх знову.

Безумовно, економічна стабільність є вирішальним питан�

ням. Проте його розв’язання не перебуває в межах тра�

диційного підходу: «ми всі маємо докладати великих зусиль до

її розвитку». Сьогодні економічні системи є ключовим чинни�

ком створення і просування до нестійкого розвитку, і чим

далі вони залишатимуться незмінними, тим далі наші довго�

термінові плани продовжуватимуть руйнуватися. А.Ейнштейн

колись сказав свою знамениту фразу, що неможливо розв’яза�

ти проблему, залишаючись у рамках того світогляду, який її

створив.

Економіка засновується на людських стосунках — на то�

му, як ми обираємо спосіб встановлення стосунків, взаємо�

зв’язків один з одним і з рештою світу. Чи можна навчитися

думати креативно і свіжо про такі вибори і про те, як стійкі

вибори можуть бути відображені на взаємодоповнювальних,

взаємопов’язаних економічних, соціальних і екологічних

рішеннях?

Це питання, можливо, є єдиним найбільш важливим клю�

чем для здобуття можливості побачити нашого «слона» ОСР

цілком.

Ми винайшли гроші для того, щоб вони слугували нашим

цілям. Ми перевинаходили їх кілька разів. І тепер, якщо вони

не відповідають нашим цілям — ми маємо перевинайти їх

знову.

Переклад О. Пометун

Якщо у вас є проект із СР і ви досягли заздалегідь поставле�

них цілей, ви напевно помилились.

Деякі характеристики ОСР

• Міждисциплінарна

• Міжсекторальна

• Локальні рішення у глобальній перспективі

• Включення та інтеграція

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

8 Стратегія освіти в інтересах стійкого розвитку Європейської

економічної комісії ООН (Вільнюс, 2005), не містить ви�

значення самого поняття освіти для стійкого розвитку (ОСР).

Спираючись на Заяву Міністрів навколишнього середовища

країн ЄЕК ООН про ОСР на П’ятій конференції «Довкілля для

Європи» (Київ, 2003), Стратегія лише підкреслює, що ОСР є

міждисциплінарною й охоплює економічні, екологічні та

соціальні питання. Напевно, це пов’язано з відсутністю єдино�

го стабільного визначення ОСР, її цілей, завдань і методів у різ�

них країнах (наприклад, Європейського Союзу та Східної

Європи). Проте, у практичній діяльності з реалізації Стратегії

без визначень, що чітко позиціонують ОСР у загальній системі

освіти, не обійтися. Це насамперед стосується наших країн,

де ОСР має «відвойовувати» собі місце в системі формальної

освіти на всіх щаблях.

У зв’язку з цим спробуємо схарактеризувати те бачення

ОСР, котре формується в Україні протягом реалізації Стратегії

ОСР. Визначатимемо ОСР як освіту, що забезпечує можливість

участі кожної людини у розв’язання й попередженні соціаль�

них, економічних, екологічних проблем, сформульованих

у «Порядку денному 21».

Можна сформулювати мету ОСР як сприяння становленню

громадян, які мислять незалежно та критично, є духовно

цілісними, соціально активними, спираються у своїх соціаль�

них, політичних та економічних діях на принципи екологічної

етики й культури, прагнуть отримати знання про довкілля, вияв�

ляють турботу про його стан, особисто та спільно сприяють

розв’язанню наявних і попередженню нових економічних,

екологічних і соціальних проблем.

Стосовно системи освіти принципи ОСР можна, на нашу

думку, сформулювати таким чином:

• пріоритетність ОСР як системоутворювального чинника

системи освіти в цілому. Це не зовсім принцип «парасолі»,

бо передбачає, з нашої точки зору, перегляду змісту освіти

на всіх рівнях з огляду на відповідність ідеям СР;

• міждисциплінарний, комплексний підхід;

• усезагальність і доступність ОСР;

• пріоритетність ролі університетів у формулюванні та за�

безпеченні реалізації цілей Стратегії ОСР.

Зміст і методи ОСР мають базуватися на таких принципах:

• принцип стійкості розвитку в усіх його виявах в еко�

номічній, соціальній та інших царинах діяльності (викори�

стання природних ресурсів без зниження біорозмаїття й

підриву регенеративних здатностей природи як у локаль�

ному, так і в глобальному масштабах);

• принцип попередження, запобігання (відсутність вірогід�

них знань про наслідки дій стосовно природного середо�

вища враховується на всіх рівнях і не допускаються дії, що

призводять до деградації довкілля);

• ОСР має призводити до становлення нового способу

мислення, за якого всі соціально�економічні й соціально�

екологічні процеси та явища розглядаються з урахуванням

принципів стійкості й запобігання. Оцінювання дійсності

під таким кутом зору має реалізуватися у вчинках, соціаль�

них стратегіях і проектах їх реалізації.

Через історичні обставини, зокрема аварію на Чорно�

бильській АЕС, Україна вже протягом 20 років приділяє вели�

ку увагу досягненню сформульованих нами цілей у рамках ста�

новлення екологічної освіти й виховання. Оскільки ця освіта

у Стратегії ОСР сприймається як основа ОСР, то наявні в Украї�

ні напрацювання цілком природно використовуються й будуть

використовуватися при реалізації Стратегії ОСР.

Протягом осмислення й формулювання завдань екологіч�

ної освіти й виховання українські фахівці в галузі освіти виокре�

мили такі рівні цілей екологічної освіти й виховання:

Вукраїнському перекладі терміну sustainable development існує певнанеузгодженість фахівців. Використовуються терміни «сталий розви�

ток», «стійкий» і, навіть, «збалансований». Тому є потреба розглянутисловниковий переклад та тлумачення цих слів для повного розуміння того,про що йдеться.

В англо�російських словниках пропонується переклад слова «sustain�able» як «устойчивый». А тлумачний словник пояснює це слово такимчином:

Устойчивый 1. Имеющий свойство стоять твердо, не падая, не колеб�лясь. Способный сохранять такое положение, несмотря на действие раз�личных сил. 2. Не поддающийся чьему�либо влиянию; твердый, стойкий,надежный.

В російсько�українському словнику ми можемо зустріти такі варіантиперекладу:

Устойчивый — стійкий; (постоянный) сталий; (установившийся) уста�лений; (длительный, прочный) тривалий; (не поддающийся изменениям)тривкий устойчивая погода — стала погода, устойчивые убеждения — сталіпереконання, усталені переконання; устойчивый курс валюты — стійкийкурс валюти

Українсько�російськи словники мають декілька термінів і пояснюютьїх так:

Стійкий — стойкий; устойчивый (не колеблющийся); незыблемый (не�подвижный; неизменный); непоколебимый (непреклонный); (настойчи�вый) упорный. Стійка рівновага — устойчивое равновесие; стійка фарба —стойкая краска.

Сталий — постоянный; (способный сохранять данные свойства) ус�тойчивый; (сформировавшийся) сложившийся, установившийся, устояв�шийся; (непоколебимый, неизменяемый) незыблемый. Стала величина —постоянная величина; стала рівновага — устойчивое равновесие

Збалансований — сбалансированныйОстанній термін, що використовується декількома організаціями як

переклад терміну «sustainable», російські тлумачні словники пояснюютьтаким чином:

Сбалансированный: выровненный, уравновешенныйСбалансировать 1. Установить равновесие. 2. Привести в нужное со�

отношение баланс как сравнительный итог прихода и расхода. Привестив правильное соотношение взаимно связанные стороны какой�либо дея�тельности.

Оскільки найчастіше використовується переклад міжнародних доку�ментів українською мовою з російської мови, важливим, на наш погляд, єангло�російський словниковий переклад термінів.

Sustainable 1) устойчивый; жизнеспособный. Sustainable economicgrowth — устойчивый экономический рост; sustainable development —устойчивое развитие 2) экологически рациональный; способный сущес�твовать, не нанося ущерба окружающей среде; «устойчивый»; sustain�able agriculture — экологически рациональное сельское хозяйство, «ус�тойчивое» сельское хазяйство; sustainable forestry — экологически раци�ональное лесопользование, «устойчивое» лесопользование; sustainableuse of natural resources — рациональное использование природных ре�сурсов

ПРО ПЕРЕБІГ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

СТРАТЕГІЇ «ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ»

С. Степаненко (Україна),Ректор Одеського державного екологічного університету, доктор фізико<математичних наук, професор

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

9

1 рівень: Екологічні основи. Знання провідних концепцій і

споріднених екологічних принципів.

2 рівень: Обізнаність із соціально�економічними проблемами

й людськими цінностями. Знання того, як людська

діяльність може вплинути на зв’язок між якістю життя

та якістю довкілля. Екологічна етика.

3 рівень: Дослідження й оцінка екологічних проблем і рішень.

Формування необхідних для цього вмінь і компе�

тенцій.

4 рівень: Громадянські дії. Формування вмінь (і мотивацій), не�

обхідних громадянам для того, аби діяти на захист

довкілля й забезпечити можливість їх здійснення.

Екологічна культура.

Досягнення України в реалізації поставлених цілей на

рівнях формальної, неформальної й неофіційної екологічної

освіти є досить вагомими. Прикладом може слугувати ухвален�

ня на державному рівні Концепції екологічної освіти в Україні

(грудень 2001 року), згідно з якою:

• в Україні створюється система безперервної екологічної

освіти на всіх щаблях фомальної освіти, починаючи від

дошкільної до вищої, де поступально реалізуються сфор�

мульовані вище рівні цілей екологічної освіти й виховання.

До того ж ці цілі реалізуються не лише з допомогою

спеціальних занять чи курсів з екології, але й через вихо�

вання й формування загальної культури громадянина;

• формується загальнодержавна система підготовки педа�

гогів, спрямована на реалізацію цих цілей на всіх рівнях

формальної освіти;

• сформована й успішно розвивається загальнодержавна

система підготовки професійних фахівців у галузі охорони

навколишнього природного середовища — понад 100

вищих навчальних закладів готують фахівців з різно�

манітних аспектів екології й охорони довкілля (від

космічної екології до екології людини);

• в Україні діє розгалужена мережа неформальної й не�

офіційної екологічної освіти та ОСР через недержавні гро�

мадські екологічні організації (Всеукраїнська екологічна

ліга, Британська Рада, Мама�86 тощо);

• формується система громадсько�державного керування й

координації екологічної освіти на регіональному та всеук�

раїнському рівнях. Прикладом може слугувати бага�

торічна робота науково�методичної комісії Міністерства

освіти і науки з екологічної освіти щодо координації на�

вчальних програм , підготовки й видання навчальної та ме�

тодичної літератури

Як бачимо, такий підхід цілком відповідає цілям, сформуль�

ованим у Стратегії освіти для стійкого розвитку.

Відповідно до завдань І етапу Вільнюських рамок виконан�

ня Стратегії за минулі два роки в Україні виконані такі цілі:

• перекладена державною мовою й видана як сама Стра�

тегія, так і всі додатки до неї;

• робоча група Міністерства освіти і науки України підготу�

вала Національний звіт про стан освіти в інтересах стійко�

го розвитку.

У системі формальної освіти:

• розділ «Основи стійкого розвитку» запроваджено в про�

граму навчальної дисципліни «Основи екології», що є

обов’язковою в усіх програмах підготовки на рівнях почат�

кової та базової вищої освіти;

• розроблена програма підвищення кваліфікації викладачів

середньої та вищої школи з проблем ОСР;

• курс «Основи теорії стійкого розвитку» запроваджений як

обов’язковий у програму магістерської підготовки з на�

пряму вищої освіти «Екологія»;

• видані кілька навчальних посібників зі стійкого розвитку

для студентів, а також з методики викладання питань СР —

для вчителів середніх шкіл.

У системі неформальної освіти:

• робота Національного еколого�натуралістичного центру

учнівської молоді Міністерства освіти і науки України —

проводяться щомісячні семінари з екологічної освіти та

конференції;

• широка пропагандистська робота з роз’яснення цілей СР

громадськими неурядовими організаціями, насамперед,

Всеукраїнською екологічною лігою. Нещодавній при�

клад — Всеукраїнська конференція «Освіта в інтересах

стійкого розвитку: національні пріоритети» (вересень

2006).

До невирішених питань реалізації Стратегії на І етапі мож�

на віднести:

• слабку між секторальну взаємодію між структурами

Міністерства освіти і науки і Міністерства охорони навко�

лишнього природного середовища як на національному,

так і на регіональному рівнях;

• відсутність національної міжвідомчої ради з питань розвит�

ку ОСР;

• відсутність національної програми в галузі ОСР;

• невнесення проблем ОСР в перелік пріоритетних завдань

реформування освітньої системи;

• відсутність фінансування на державному рівні підвищення

кваліфікації викладачів середньої та вищої школи в галузі

ОСР, видання навчально�методичної літератури й наукових

досліджень у цій царині;

• відсутність системи ліквідації екологічної «неписьмен�

ності» населення, широкого залучення громадян до

розв’язання екологічних проблем на локальному й

регіональному рівнях, у тому числі незначна участь ЗМІ

в екологічній освіті, вихованні та інформуванні населення,

низьке охоплення населення Інтернетом, особливо

в сільських районах, що не дозволяє використовувати

Інтернет як засіб масового електронного навчання й ін�

формування населення, практична відсутність загальнодо�

ступної науково�популярної літератури з проблем екології

й охорони довкілля на регіональному рівні.

ОСР сприяє становленню громадян, які мислять незалежно

та критично, є духовно цілісними, соціально активними,

спираються у своїх соціальних, політичних та економічних

діях на принципи екологічної етики й культури, прагнуть от�

римати знання про довкілля, виявляють турботу про його

стан, особисто та спільно сприяють розв’язанню наявних і

попередженню нових економічних, екологічних і соціаль�

них проблем

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

1березня 2005 року ООН проголосила Декаду освіти для

стійкого розвитку, визначаючи таким чином освіту як

глобальний пріоритет у просуванні людства до СР. Освіта для

стійкого розвитку не має ототожнюватися з «екологічною

освітою», оскільки її фокусом, крім екологічних процесів, є так

само соціальні й економічні.

Більше трьох років Благодійна організація «Вчителі за де�

мократію та партнерство» разом з партнерами зі Швеції та

інших країн розвиває й апробує інноваційні педагогічні шляхи

та методи, що можуть забезпечити розуміння питань ОСР на�

шими вчителями та забезпечити достатній рівень освіти для

стійкого розвитку для наших учнів. На основі аналізу міжна�

родних документів щодо ОСР можна зробити висновок, що

ОСР, яка реалізуватиметься в загальноосвітній школі, має спря�

мовуватися на:

• пробудження в учнів і вчителів свідомого ставлення до

питань, пов’язаних зі СР;

• усвідомлення ними зв’язків між сталістю та вибором пер�

сонального способу життя;

• надихання та мотивацію учнів на закріплення власного

більш стійкого способу життя;

• залучення сімей учнів до конструктивного діалогу зі шко�

лами у царині СР;

• надання школі можливостей відігравати активну, конструк�

тивну роль у просуванні місцевих ініціатив з Порядку

денного для ХХІ століття (СР).

Зазвичай програми ОСР для дітей містять теми пов’язані з

формуванням команд, баченням майбутнього, використанням

ресурсів (сміття, вода, енергія, транспорт), проблемами спо�

живання: що ми купуємо — що ми їмо. Такі програми є дуже

успішними там, де вони адаптовані до національної системи

освіти. Наприклад у Польщі, де вони існують як позакласні

проекти, кілька сотень учителів щороку відвідують тренінги та

долучаються до шкільної ОСР, а тисячі школярів беруть участь

у цих популярних проектах.

Проте традиційна система освіти на пострадянському

просторі породжує деякі перешкоди, що заважають швидкому

й ефективному поширенню ОСР. Розглянемо їх грунтовніше.

Насамперед такою перешкодою виступає вкорінена і до�

сі панівна в школах України знаннєва парадигма, за якої знання

розглядаються як головний результат якісної освіти. Однак зро�

зуміло, що в довгому ланцюжку від інформації до дії знання

становлять лише одну ланку. Можливо, ця ланка є найкращою.

Наші шкільні системи нині переважно пристосовані та дієві

у формуванні саме знань учнів, менше в розвитку розуміння,

ставлень, поведінки. Нам потрібно розвивати інші ланки, адже

знання ведуть до дискусії, і лише розуміння — до дії.

Розроблений уперше в світі український курс ОСР для за�

гальноосвітньої школи, що отримав назву «Уроки для стійкого

розвитку», з’явився завдяки успішній співпраці української гро�

мадської організації «Вчителі за демократію та партнерство» та

акредитованій при ООН міжнародній організації «Глобальний

план дій» (Швеція).

На відміну від наявних шкільних курсів, що розглядають

проблеми навколишнього середовища («Географія», «Геогра�

фія України», «Біологія», «Основи екології») і надають учням

лише теоретичні знання, навчальний курс «Уроки для стійкого

розвитку» надає учням можливість визначати зв’язок тем, що

розглядаються, з концепцією стійкого розвитку, із власними

уявленнями щодо майбутнього і вибором власного способу

життя. Проблеми, пов’язані з кожною досліджуваною темою,

висвітлюються на місцевих матеріалах. На думку авторів, ро�

зуміння поняття «стійкий розвиток» і досвід, отриманий учнями

в цій галузі, є важливим елементом підготовки їх до життя в де�

мократичному суспільстві.

Зазначимо, що головними складовими елементами на�

вчальної програми курсу «Уроки для стійкого розвитку» є: са�

мопізнання, самонавчання учнів, прийняття ними самостійних

рішень у власному повсякденному житті. Провідна ідея,

на якій будуються зміст і методика курсу: учень — це активна

і творча особистість, здатна пізнавати та саморозвиватися.

Посутня особливість курсу полягає в застосуванні знань на

практиці й переданні учням «життєвої» мудрості знань для

ЩО ТАКЕ

«ЕМПАУЕРМЕНТ�ПЕДАГОГІКА»?

Олена ПометунНауковий керівник проекту організації «Вчителі за демократію та партнерство»,

доктор педагогічних наук, професор

10

Наша шкільна система нині переважно пристосована до

формування саме знань учнів, менше до розвитку розумін�

ня, ставлень, поведінки. Нам потрібно розвивати інші ланки,

адже знання ведуть до дискусії, і лише розуміння — до дії

повсякденного життя. Діти отримують можливість відкриття

й творення власного способу життя і власних цінностей. Зага�

лом курс сприяє розумінню того, як спосіб життя в домаш�

ньому господарстві й поза ним впливає на стан ближнього й

дальнього середовища.

Організація «Глобальний план дій» понад 10 років реалі�

зує стратегію освіти в інтересах стійкого розвитку на засадах

гуманістичної педагогіки, так званої емпауермент�педа�

гогіки.

В українській мові слова, аналогічного терміну «емпаур�

мент» немає. У перекладі (за смислом) воно означає надання

людині внутрішньої сили і натхнення до дії. Тому ми називаємо

емпауермент�педагогіку педагогікою натхнення на дії.

Програми організації «Глобальний план дій», зорієнтовані

на різні цільові групи, розробляються відповідно до принципів

педагогіки особистісного емпауерменту:

• лідери організацій і підприємств навчаються того, як на�

дати сили своїм підлеглим і споживачам їх продукту для

створення спільного бачення і розвитку участі, креативних

методів праці та збереження довкілля;

• міським чиновникам і членам неурядових організацій про�

понується навчання з теорії і практики поглиблення демо�

кратичного діалогу та заохочення місцевих ініціатив;

• учителям пропонується навчання теорії та практики педа�

гогіки емпауерменту і підтримується їх діяльність як коучів

стосовно до учнів і їхніх родин

• коучам, учителям, учасникам ОСР та їхнім родинам пропо�

нуються інструменти для подальшого засвоєння способу

життя, що відповідає СР, і таким чином здійснення впливу

на їхніх сусідів у тому ж напрямі.

Основні принципи такої педагогіки, перенесені на курс

«Уроки для стійкого розвитку» полягають у тому, що людині,

яка навчається, створюють умови для підвищення впевненості

та відповідальності за результати навчання, виникнення енту�

зіазму й відчуття задоволення від групової й індивідуальної

роботи та її результатів, психологічного комфорту в процесі

навчання, набуття вмінь контролювати ситуацію навчання.

Головне завдання вчителя — сприяти самонавчанню учнів: під�

бадьорювати і скеровувати учнів у їхніх зусиллях.

Кілька теоретичних зауваг. Традиційний підхід до освіти,

що має на меті зміну суспільної поведінки, може бути пред�

ставлений схемою.

Рис. 1. Традиційна модель навчання

Проте спостереження показують, що відтворенняв на�

вчальному процесі такого ланцюжка не забезпечує на прак�

тиці ані формування цінностей, ані реальних змін поведінки.

Усі знають, що палити шкідливо, але не всі кидають палити.

Отже, ця модель не є вірогідною, тобто не є моделлю реаль�

ності. Аналіз свідчить, що простий виклад людині «голих»

фактів є недостатнім для того, щоб змінити її поведінку, а тим

більше вплинути на її ціннісні орієнтації, для досягнення по�

ставлених цілей. За такою схемою працює лише компонент

(І), а компоненти (ІІ), (ІІІ) не задіяні (рис.1). Наукові дослід�

ження не підтверджують реальну дієвість такого методу.

Наприклад, уже визнано, що знання ведуть до дискусій і тільки

розуміння — до дій.

Спробуємо з’ясувати, як подолати недоліки такого підхо�

ду. Подивимося, як народжується людська дія. Вона склада�

ється з виникнення мотивації (турбування, хвилювання) щодо

якоїсь проблеми, отримання інформації відносно шляхів, яки�

ми можна діяти для її розв’язання та власне дій із розв’язання.

До того ж людина може починати з будь�якої ланки: пошуку

інформації, безпосередньо з дії, з отримання певної інфор�

мації. Тобто «точка входу» може бути у будь�якій ланці. (Ця

модель, що може бути представлена у вигляді спіралі, пока�

зана на рис.2).

Зважаючи на ці психологічні реалії, емпауермент�педа�

гогіка, пропускаючи етап «знання», запрошує учнів відразу

експериментувати, тобто «діяти». Це дуже важливо: почи�

нати саме з діяльності. Отже, педагогічна точка входу в коло

діяльності — запрошення учнів до діяльності/експеримен�

тування.

Рис. 2. Модель людської дії

Така нескладна початкова дослідницька діяльність прояс�

нює для учнів певні аспекти навколишньої реальності, що ви�

кликають їх занепокоєння, хвилювання, потребу потурбувати�

ся про щось, що має стати кращим. Тоді учні відчувають потре�

бу в інформації та приймають рішення щодо її пошуку. Знахо�

дження інформації дозволяє розпочати ефективні дії, результат

виконання яких відкриває для учня нові аспекти проблеми, що

його хвилює. Будучи мотивованим на її розв’язання, учень знов

повторює «коло» діяльності.

Людина піклується тільки тоді, коли бачить результат

або вірить у нього. Коли дитина розуміє, що вона можеІ. Інформація —

Знання

ІІ. Зміна ставлення

ІІІ. Зміна цінностей

ІV. Зміна

поведінки. (дія)

ІІІ дізнаватись

(знання)І діяти

ІІ піклуватись

«Уроки для стійкого розвитку» зорієнтовані на самопізнан�

ня, самонавчання учнів, прийняття ними самостійних рішень

у власному повсякденному житті

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

11

діяти, вона починає «дізнаватися» і «піклуватися» (І), (ІІІ)

(рис.2).

Таким чином, навчання зосереджується скоріше на рішен�

нях, ніж на проблемах. Учні черпають мотивацію до навчання

з внутрішнього бачення того, у якому середовищі й суспільстві

вони прагнуть жити, а не зі страху перед екологічними чи со�

ціальними катастрофами. Мотивація учня для кожної наступної

дії на користь людства і довкілля виникає з інформації про ре�

зультати та значення попередніх дій. Наочність цих результатів

укріплює піклування про майбутнє.

У такому процесі навчання вчитель виконує роль майстра,

який подає приклад поведінки й розвиває в учнів навички мис�

лення, творчості, комунікації. Постановка перед учнями запи�

тань спонукає їх до пошуку відповідей — самостійного здобу�

вання знань. Маючи знання, отримані самостійно, вони більш

готові до нових викликів і наступних дій.

Отже, стратегія побудови курсу «Уроки для стійкого роз�

витку», заснованого на емпауермент�педагогіці (педагогіці

натхнення на дію), може бути схематично представлена таким

чином (рис. 3).

Мотивація учнів до дії — це піклування, турбота або інфор�

мація про що�небудь, що непокоїть. Базова модель для учнів�

ських дій у курсі — співпраця. Основним способом початку ді�

яльності виступає перевірка, дослідження власних звичок, влас�

ного стилю життя. Вона називається в емпауермент�педагогіці

«аудитом». Аудит — це самостійне дослідження дитиною влас�

ного стилю життя. Аудит — це дія, аналіз старого досвіду за до�

помогою питань, запропонованих у підручнику. Аудит — це та�

кож спосіб ініціювати дискусію, учнівське обговорення, спосіб

входження в тему. Тільки щось здійснивши, учень зможе щось

зрозуміти, а потім щось змінити. Основне питання, на яке відпо�

відають учні в результаті такого самодослідження, самовивчен�

ня: яким є мій власний вплив на навколишнє середовище?

Продовження ними досліджень уможливлює поступове

усвідомлення учнями того, що «мої розумні дії принесуть ко�

ристь не тільки природі, але й мені».

Власна оцінка учнями впливу кожного з них на навколишнє

середовище формується поступово, крок за кроком, з яких і

складаються цикли навчання в межах окремих тем:

• початок, положення на старті — перші виміри;

• постановка цілей (чого ми хочемо досягти);

• формування плану дій;

• реалізація плану;

• виміри на фініші — повторне вимірювання,

• перевірка результатів, оцінка власних дій.

У такій педагогічній системі вчитель має вміти слухати

учня, чути його і не оцінювати його особисті зміни. Усе, що

робить вчитель — це запрошення учнів до досліджень, дій та

рефлексії.

Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

№ 1(1), 2008

12

Участь у проектах,

реалізація задумів

Початок: просте й цікаве дослідницьке

завдання, що запрошуєучня до діяльності

ДІЯЛЬНІСТЬ

Позитивна зворотнаінформація про результати

діяльності

ЗНАННЯ ПІКЛУВАННЯПошук знань,

постановка запитань

Рис. 3 Стратегія побудови курсу «Уроки для стійкого розвитку»

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

№ 1(1), 2008

13

Що унікального?

Це повноцінний навчальний курс з особливою програ�

мою, розрахованою на один урок на тиждень протягом

всього навчального року, який формує в учнів уміння і навич�

ки, залучаючи їх в індивідуальну діяльність для покрашення

соціальної та екологічної стабільності. І здається цей курс всім

сподобався.

Ми створили вже певну кількість успішних проектів,

пов’язаних із запровадженням у школу нових навчальних кур�

сів, проте жоден з них не подібний до цього, говорить проф.

Олена Пометун: «Зазвичай ви починаєте перевірку освітньої

інновації у 25 школах, сподіваючись, що наприкінці ви будете

мати 18–20 шкіл, від яких зможете отримати результати і зво�

ротній зв’язок.

Цього разу ми починали апробацію курсу з 26 шкіл, а за�

кінчили з 49… І це було так само на попередньому етапі проек�

ту, коли апробували окремі компо�

ненти програми, наприклад домашній

аудит СР. За звітом нам потрібно було

90 учнів, однак в роботі взяло участь

майже 600 — абсолютно безпреце�

дентний випадок! Старші учні розпо�

чинали аудит з молодшими і ми були

змушені залучати нові класи і школи

«у відповідь» на їхню ініціативу.

Трохи збентежена цим успіхом

к е р і в н и к п р о е к т у « Е к о д е м і я » ,

реалізованого громадською орга�

нізацією «вчителі за демократію та

партнерство» проф. Олена Пометун

зауважує, що вони намагались над�

рукувати максимальну кількість під�

ручників для учнів з цього курсу, еко�

номлячи на всіх проектних витратах.

«Проте вже і трьох тисяч копій, які ми

зробили нам замало, — говорить

Олена, — сьогодні ми знаємо, що че�

рез 1–2 роки нам буде потрібно

мати принаймні 15 тисяч, для того, щоб зробити викладання

курсу більш масовим і задовольнити бажаючих».

Про що це?Програма розробленого курсу базується на навчанні

учнів діяти. Учні запроваджують перевірку стилю життя влас�

ної родини (за погодженням з батьками) щодо відповідності

його потребам СР і можливості його покращення. Потім вони

формують команди, у яких вивчають одну навчальну тему що�

до СР на місяць, не тільки засвоюючи знання про явища, а й

обираючи і виконуючи безпосередні дії, спрямовані на по�

кращення стабільності — їх власної, їхніх родин, а також допо�

магаючи школі і сусідам шляхом виконання самостійно роз�

роблених «мікро�проектах».

Головні теми — це побудова команд, сміття, вода, речі, які

ми купуємо, гарні стосунки, здоровя та збереження рослин.

Деякі «так, але»Що таке економічні аспекти СР? Їх реалізація — частина зав�

дань розробленого курсу. Це ті матеріали, напряму спрямовані

на виконання учнем певних дій: речей, які вони роблять з неве�

личкою потребою у підтримці дорослих. Отже, економічна

стабільність не була серед перших тем, що вибрані. Проте є

кілька ідей у розбудові змісту, які так представляють цей аспект

само гарно, як і ті, що пов’язані із соціальною стабільністю.

Цю рубрику присвячуємо питанням поширення в українських школах курсу за вибором «Освіта для стійкого розвитку».

Сьогодні у рубриці вміщені статті М.Меллманн, яка високо оцінює досвід українських вчителів,

О. Пометун — з роздумами відносно можливостей запровадження ОСР у пострадянських країнах,

відгуки вчителів і учнів шкіл, де викладається курс, а також програма і перші уроки курсу.

ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ:

УКРАЇНА ПЕРША!

Мерілін Меллманн (Швеція), Генеральний Секретар міжнародної організації GAP International

«Всі говорять про те, наскільки це необхідно. Проте

наскільки я знаю — це перший раз, коли це дійсно

зроблено» — говорить Бернар Комбес із офісу

ЮНЕСКО з координації Декади ООН з освіти для

стійкого розвитку.

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

№ 1(1), 2008

14

Сьогодні загальноприйнятою є думка, що ОСР має бути

інтегрована в кожен шкільний предмет, а не бути ізольованим

предметом? Це гарний пункт для роздумів. На наш погляд, пер�

ше не виключає другого. Перший підхід може реалізуватись па�

ралельно з іншими крос�культурними питаннями такими як де�

мократія або гендер. Звичайно він має загальним для всіх пред�

метів кутом зору, проте існує і потреба у спеціальному уроці —

як для вчителів, так і для учнів. Практика навчання курсу, роз�

робленого педагогами організації «Вчителі за демократію та

партнерство», є успішною спробою залучення до його викла�

дання вчителів різних предметів і навчання їх тому, як навчати

для СР.

Чи не зустрічаються випадки, коли батьки забороняють уч�

ням робити дослідження вдома? Інколи це буває. Фактично ко�

манда авторів курсу доклала чимало зусиль, щоб знизити цей

ризик, прагнучи не стільки переконати батьків, що коли вони

не беруть в цьому участь, це не є проблемою, скільки переко�

нати учнів, що вони не будуть покарані за батьківське не�

бажання. Проте це видається не такою великою проблемою.

Натомість батьки якщо вони є ентузіастами програми спонтан�

но беруть на себе завдання розмовляти з іншими дорослими

і залучати їх до співпраці.

Які матеріали сьогодні вже реально доступні?

Сьогодні вони всі видані українською мовою. Курс нази�

вається просто «Уроки для стійкого розвитку» і матеріали скла�

даються з:

• книги для учнів, тиждень за тижнем, з чудовими кольоро�

вими ілюстраціями, які включають фотографії дітей, зроб�

лені під час апробації курсу протягом 2006–2007 року;

• посібник для вчителів, знов урок за уроком з педагогічни�

ми рекомендаціями, додатковими матеріалами і деякими

нотатками;

• коротке керівництво для тренерів, які готують вчителів до

викладання.

Як це відбувалося?«Вчителі за демократію та партнерство» (ВДП) — це укра�

їнська громадська освітня організація, що співпрацює з вчите�

лями, шкільними адміністраторами і викладачами педагогічних

ВНЗ та інститутів післядипломної освіти. Вона є членом Міжна�

родного Глобального плану дій (Global Action Plan International

(GAP). Секретаріат цієї міжнародної організації, який знахо�

диться у Швеції, успішно співпрацює з ВДП в освітніх проек�

тах, що реалізуються за фінансової підтримки фонду Форум

Сюд у Швеції як основного донора.

ВДП отримує підтримку від ГЕП підчас розвитку в Україні

програми ОСР, а також ГЕП допомагає поширити цей досвід

на міжнародному рівні.

Значним досягненням організації ВДП також залучення до

проектів провідних українських експертів і встановлення тіс�

них зв’язків з українською педагогічної громадськістю та орга�

нами управління освітою різного рівня як шляхом членства в

організації, так і через керівництво проектами. Найкращим

прикладом може слугувати участь у проекті Олени Пометун

доктора педагогічних наук, професора, завідуючої лабора�

торією Інституту педагогіки АПН України.

Переклад О. Пометун

Вчителі за демократію та партнерство

Організація заснована в період пробудження соціальних

потрясінь, які супроводжували розпад Радянського Союзу,

ВДП бачить свою місію у підтримці через школу та освіту

форм, методів та інститутів демократії, що розвиваються

в Україні. Серед попередніх досягнень організації були,

наприклад, розвиток програми «Практичне право», запро�

вадження широкого дебатного руху учнів, проведення вчи�

тельських семінарів для навчання вчителів СР.

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

№ 1(1), 2008

15

Протягом трьох років я і мої колеги із громадської ор�

ганізації «Вчителі за демократію та партнерство» працюва�

ли над практичною реалізацією ОСР в школах України. Нами

був створений і запроваджений у практику 60 шкіл курс за ви�

бором для учнів 7�го або 8�го класів під назвою «Уроки для

стійкого розвитку». Нам вдалося з’ясувати, які характеристики

ОСР є найбільш важливими у процесі створення моделі на�

вчання для стійкого розвитку в загальноосвітній школі, які

проблеми у зв’язку з тим виникають. Спробуємо описати їхній

зміст і сутність, як ми побачили їх у нашому досвіді.

Інтегрування ОСР в чинний навчальний план

Першою посутньою характеристикою є міждисциплінар�

ність ОСР, пов’язана із глобальністю, всебічністю самого СР як

явища. Для шкільної освіти це означає, що навчальна програ�

ма такого типу має містити елементи багатьох різних пред�

метів. І не тільки наукові відомості, а й багато інформації з ре�

ального життя і про реальні життєві явища. Тому ми мали ство�

рити спеціальний новий інтегративний і інклюзивний предмет і

намагатися включити його у наявний зміст шкільної освіти.

Традиційно українські педагоги відносять поняття СР до

природничих дисциплін. Справді, для ОСР корисними є знан�

ня з хімії (наприклад, відносно складу води чи повітря), з фізи�

ки (вимірювання міцності та енергоємності приладів), біології

та інших знань про природу. Проте, ОСР вимагає пильної ува�

ги і до соціального життя суспільства, адже стійкий розвиток не

може відбутись без демократії, постійного суспільного діало�

гу, участі громадян, активної позиції як окремих індивідів, так

і груп людей — а це вже з погляду шкільної освіти — суспіль�

ствознавство. Не може бути стійкого розвитку і без особливо�

го типу стосунків між людьми, що заснований на повазі, толе�

рантності, інтеркультурному співробітництві. З точки зору тра�

диційної освіти це суспільствознавство і навіть соціальна пси�

хологія, соціальні технології і філософія.

Навіть цей короткий перелік, який можна продовжувати і

продовжувати, показує, наскільки складним є реалізація зав�

дань ОСР у змісті окремого предмета. Нам здається, що вони

можуть бути послідовно реалізовані скоріше на рівні загально�

го підходу до побудови всього змісту шкільної освіти, а не роз�

робки окремого курсу.

Пошук гарного вчителяНаступною проблемою, що пов’язана із вже зазначеною,

є дуже практична і важлива для школи річ: вчитель якого пред�

мету буде викладати курс ОСР?

У нашому досвіді першими кандидатами на це вважаються

вчителі біології та географії, тобто ті, хто має відношення до

екологічної освіти. Відповідно це вчителі, хто із задоволенням

робить зручний для них переніс центру уваги зі СР, підмінити

його знайомими проблемами екології — фактично роблячи те,

на чому зауважують документи ЮНЕСКО щодо оцінки прогре�

су Декади ОСР.

Цікаво, що інколи сенс і цілі ОСР найкраще розуміють і

викладають учителі історії, шкільні психологи, соціальні педа�

гоги — фахівці, не заангажовані в «екологічному» сенсі. Мож�

ливо, варто шукати, мотивувати та навчати саме таких учителів,

допомогти їм, створюючи для них можливості викладання

«Уроків для стійкого розвитку» в їхніх школах. В результаті пер�

ших спроб запровадження курсу нам вдалося визначити і певні

критерії викладання курсу, які ми спробуємо сформулювати

нижче.

Навчання для діїЩе одна характеристика ОСР, підкреслена у документах

ЮНЕСКО, — це те, що оголошено Декаду освіти ДЛЯ стійкого

розвитку, але не ПРО стійкий розвиток і тому головне завдання —

озброїти наших учнів усіма необхідними уміннями, щоб діяти для

СР — насамперед формувати в них способи встановлення гар�

монійної взаємодії між собою та іншими, собою і світом.

Отже, це особливий шлях думати і діяти. Для того, щоб

розв’язати це навчальне завдання, учні обов’язково повинні

тренуватись у такому «думанні» і діяльності у процесі навчан�

ня, набувати власного досвіду, обговорювати його з іншими,

збагачувати один одного новими ідеями щодо ОСР, щоб руха�

тись набагато далі, ніж ми, учителі, можемо сьогодні їм запро�

понувати.

У зв’язку з цим виникають специфічні педагогічні пробле�

ми. Практична реалізація цього завдання потребує, щоб:

• на уроках була створена комфортна безпечна стимулюю�

ча атмосфера, простір демократичного навчання, що за�

охочує і примножує творчість дітей;

• учитель використовував методи і процедури, що сприя�

ють залученню пізнавальних ресурсів особистості кожної

РЕАЛІЗАЦІЯ БАЗОВИХ ПРИНЦИПІВ ОСВІТИ

ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

(на прикладі України)

Олена Пометун (Україна),Завідувач лабораторією суспільствознавчої освіти інституту педагогіки АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Ми мали створити спеціальний новий інтегративний і інклю�

зивний предмет і намагатися включити його у наявний зміст

шкільної освіти

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

№ 1(1), 2008

16

дитини в діалог, співпрацю з урахуванням індивідуальних

особливостей стилю її навчання;

• забезпечувалося не нагромадження знань, а відбувалося

формування бажаних моделей поведінки учнів, адекватних

стійкому розвитку (освіта «для»).

Ці елементи стали основою розробки спеціальної мето�

дики для курсу ОСР. Проте вони не входять до традиційних

програм підготовки та підвищення кваліфікації вчителів в Ук�

раїні, отже треба приділяти цьому питанню спеціальну увагу

в процесі поширення курсу «Уроки для стійкого розвитку».

Відправний пунктКурс «Уроки для стійкого розвитку» був розроблений

протягом міжнародного проекту «Екодемія», у якому педагоги

України співпрацювали з експертами міжнародної організації

«Глобальний план дій» (Global Action Plan). Його психолого�

педагогічні і методичні основи виходять із принципів і ідей так

званої педагогіки емпауерменту, розвинутої експертами цієї

організації. Щоб ці основи стали більш зрозумілими, роз�

криємо ґрунтовніше 10 основних принципів цієї концепції.

1. Чітка зосередженість (фокус) усього курсу, навчальної

діяльності, і кожного окремого уроку:

• на індивідуальних рішеннях кожної дитини, кожного учас�

ника навчання;

• на потребах людства в планетарному контексті.

У курсі цей принцип реалізовано через спеціальну побу�

дову змісту предмета, яка передбачає систематичну постанов�

ку учнів в ситуацію вибору і прийняття рішення щодо власного

стилю життя, до дій, які він чи вона планує виконати найближ�

чим часом, щодо своєї поведінки, свого майбутнього та ін.

Наприклад, кожна з тем курсу пов’язана з тим, що на ос�

нові власного дослідження певного аспекту життя і господа�

рювання своєї сім’ї, кожен з учнів приймає рішення про те, які

дії в напрямі СР він чи вона будуть запроваджувати найближ�

чим часом і майбутньому. Ці рішення обговорюються, порів�

нюються з рішеннями і досвідом інших учнів, виконуються, ко�

регуються і породжують нові рішення. Це поступово перетво�

рює учня не тільки на активного суб’єкта навчання, а й на актив�

ного суб’єкта власного життя, виховуючи у нього звичку до

рішень і їх виконання.

Стосовно другого аспекту рішення учнів і дії, які вони ре�

алізують, пов’язані не лише з їх індивідуальним життям, а й із

майбутнім людства. На цьому послідовно наголошує і текст

підручника. Наприклад, наприкінці опису кожної з можливих

дій у напрямі стійкого розвитку ми можемо знайти зауваження

на кшталт:

• «Одна прочитана газета на день, здана в макулатуру, про�

тягом року зекономить десятки кіловат електроенергії і

щонайменше врятує одне дерево. Стільки ж Ти зеконо�

миш, відмовившись від рекламних листівок і розпалюван�

ня печі папером.»

• «Кожного разу, коли Ти ремонтуєш щось, Ти зменшуєш

потребу в промисловому виробництві такої самої речі,

тобто заощаджуєш для людства природні ресурси та

власні гроші. Відчуй радість від того, коли Ти щось збері�

гаєш, а не викидаєш.»

• «Якщо ви підтримуєте воду в криниці придатною для пит�

тя, ви економите багато водопровідної води, засобів для

очищення, змінних фільтрів, дбаєте про власне здоров’я

та здоров’я інших і здоров’я планети» тощо.

Таким чином головна ознака курсу — зосередження на

рішеннях, замість роздумів про проблеми.

2. Вибір тем і відбір навчального матеріалу відповідно до

найбільш актуальних, зрозумілих проблем, які визначають СР, і,

з одного боку, викликають схвильованість учнів, а з іншого — є

предметом їхньої турботи, пошуком особистих і колективних

шляхів розв’язання проблеми. Турбота або інформація про

що�небудь, що непокоїть, виступають як мотивація учнів до

власної дії. Отже, учні черпають мотивацію до навчання з внут�

рішнього бачення того, в якому середовищі й суспільстві вони

прагнуть жити, а не зі страху перед наслідками екологічних

проблем.

У нашому досвіді серед тем, що були відібрані вчителями

і учнями під час апробації окремих частин курсу, такі:

• СМІТТЯ — вивчаємо проблеми сміття в нашому домі та шу�

каємо шляхів для їх вирішення;

• ВОДА — вимірюємо власні витрати води та намагаємось

скоротити їх;

• ПОКУПКИ — знайомимось з тим, що і як ми купуємо, пе�

ретворюємось на мудрого покупця;

• ЕНЕРГІЯ — досліджуємо енерговитрати в сім’ї та школі,

починаємо економити енергію;

• СТОСУНКИ — шукаємо та випробуємо шляхи гармонізації

своїх стосунків з оточуючими;

• ЗДОРОВ’Я — вчимося бути здоровими та дбати про здо�

ров’я близьких;

• РОСЛИНИ — піклуємось про рослини в домі та навколо.

Формат курсу дозволяє доповнювати його новими темами.

На наш погляд, найбільш актуальними сьогодні є демократичне

життя в громаді, персональні фінанси, права людини тощо.

3. Систематична постановка учнями та вчителем запитань:

запитання в навчанні переважають над відповідями. Це не�

обхідно, оскільки сьогодні, як пише Мерелін Меллманн «Ми

знаємо доволі багато про характеристики суспільства стійкого

розвитку, але практично нічого про те, як стійке суспільство

На підставі власного дослідження певного аспекту життя і

господарювання своєї сім’ї кожен з учнів приймає рішення

про те, які дії в напрямі СР він чи вона будуть запроваджува�

ти найближчим часом

17

НННН АААА дддд ииии хххх аааа єєєє мммм оооо НННН АААА дддд іііі їїїї

може функціонувати на такий перенаселеній планеті. Іншими

словами, ми знаємо дуже мало про місце, якого ми хочемо

дістатись…» Крім того, постановка перед учнями питань

спонукає їх до пошуку відповіді — здобування знань. Маючи

знання, отримані самостійно, вони більш готові до нових

викликів і чергових дій.

4. Відкриття нового, дослідження, пошук інформації. Кож�

на тема курсу починається з дослідження власних звичок, влас�

ного стилю життя, яке проводиться за допомогою запитань, за�

пропонованих у підручнику. Після цього учням пропонується

також знайти інформацію щодо проблеми. Таке дослідження —

це також спосіб ініціювати дискусію, учнівське обговорення,

увійти в тему. Тільки щось здійснивши, учень зможе щось

зрозуміти, а потім щось змінити. Основне запитання, на яке

відповідають учні в результаті такого самодослідження, само�

вивчення: яким є мій власний вплив та вплив моєї родини на на�

вколишнє середовище? Продовження досліджень у процесі

вивчення теми уможливлює поступове усвідомлення учнями

того, що «мої розумні дії принесуть користь не тільки природі,

людству, але й мені особисто.

5. Формулювання наміру, запрошення до постановки

індивідуальних і групових цілей. На основі дослідження і ви�

никнення бажання діяти в напрямі бажаних змін, учні формулю�

ють наміри, проводячи в екокомандах обговорення щодо об�

раних дій. Таке формулювання є важливим з точки зору само�

стимуляції, посилення мотивації учня. Коли наміри учнів сфор�

мульовані і висловлені, учитель має запросити їх до постанов�

ки ясних і чітких цілей. Сам він також завжди доводить до учнів

власні цілі і наміри на кожному етапі навчання.

6. Реалізація пробних дій. У процесі вивчення курсу учні

запрошуються до виконання пробних дій у напрямі стійкого

розвитку. Подібні дії є досить прості й пояснені у підручнику з

певним почуттям гумору. Наприклад, дія «Думай, перш ніж ку�

пуєш» запрошує учня: «Перед тим, як Ти маєш купувати щось

або вирішити купити — запитай сам у себе: Чому я цього хочу?

Чи можу я бути щасливим, якщо я куплю щось менш шкідливе

для планети? Спробуй хоча б один день обходитись без

покупок.»

7. Зворотній зв’язок. Методика курсу передбачає постійне

отримання учнями зворотнього зв’язку щодо їхніх дій і думок

від однокласників і вчителя у процесі роботи в малих групах та

загальнокласного діалогу. Інформація про результати та зна�

чення попередніх дій створює мотивацію для наступної дії для

стійкого розвитку. Наочність цих результатів укріплює піклу�

вання про людей і довкілля. У цьому процесі вчитель виконує

роль майстра, який демонструє приклад поведінки та сти�

мулює в учнів розвиток мислення і мотивації.

8. Запрошення. Оскільки діяльність учнів під час ОСР біль�

шою мірою самостійна, то вчитель не може наказувати їм щось

чи тиснути на них. Він намагається пробудити власну активність

учнів, їх внутрішню силу та натхнення на дії. Він запрошує учнів

до отримання персонального досвіду й експериментування,

до надання й отримання зворотного зв’язку, до взаємопід�

тримки і взаємонавчання.

9. Повторення окремих елементів. Методика курсу має кіль�

ка постійних, повторюваних у кожній темі елементів, серед яких:

• безперервне коло: вибір дії — дослідження/пошук інфор�

мації — дії/отримання результатів;

• низький поріг складності (кожен з учнів обирає доступне

для себе), маленькі кроки;

• командна робота (базова модель для дій учнів в курсі —

співпраця), інтеркультурне співробітництво.

10. Законність того, що зроблено. Цей принцип означає,

що все, що зроблено має бути закріплено в державній сис�

темі освіти, прийнято на державному рівні, має поширюватись

офіційно. Отже, запровадження тієї чи іншої освітньої інновації

можна вважати завершеним лише за умов її прийняття

відповідними органами управління освітою, що може забезпе�

чити більшу фінансову й організаційну стабільність в умовах

пострадянського простору. Так само треба пам’ятати про не�

обхідність оприлюднення всіх отриманих результатів.

ОцінкаНаразі сказати, що апробація курсу пройшла успішно, це

означає не сказати нічого. Його успіх перевищив будь�які оч�

кування. Оцінка першого року масового пробного викладан�

ня курсу (майже у 50 школах України) була проведена в жовтні

2007 року на спеціально організованому семінарі, що прово�

дився у форматі «паттерн�лабораторії».

Оцінка була зосереджена на:

• ідентифікації головних чинників, що обумовили успіх і мог�

ли би полегшити повторення успіху;

• прояснення шляхів, що могли б зробити наступні проекти

більш успішними.

Висновки, яких дійшли учасники семінару, стосувалася

трьох аспектів:

• те, що важливо врахувати для місцевого поширення кур�

су, для вчителів, шкільних адміністраторів;

• те, що важливо для національної команди, яка розвиває

програму і готує вчителів;

• те, що має врахувати міжнародна команда підтримки.

Сформулюємо їх коротко.

Те, що важливо врахувати для місцевого поширення курсу

Практичні поради

Регулярно використовувати зустрічі з батьками й орга�

нізації батьків для запрошення і залучення.

Сказати, що апробація курсу пройшла успішно, це озна�

чає не сказати нічого. Його успіх перевищив будь�які

очікування

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні НННН АААА дддд ииии хххх аааа єєєє мммм оооо НННН АААА дддд іііі їїїї

№ 1(1), 2008

Організовувати події, пов’язані зі СР, включаючи в них

батьків.

Ініціювати міждисциплінарну активність, залучаючи в неї

батьків, зокрема поза школою

Вести чітку статистику дій, намірів і, насамперед, ре�

зультатів.

Розвивати медіастратегію, намагайтеся поширювати ін�

формацію про себе через місцеві мас�медіа.

Представляти потенціальну користь від змін у поведінці

всім зацікавленим особам, використовуючи статистику, під�

тримувати активний зв’язок з національною командою.

Надавати підтримку тим (як учням, так і батькам), хто стає

активним провідником ваших ідей.

Персональна підтримка вчителів і всіх безпосередньо за�

лучених

Запроваджувати персональну підтримку або наставництво

(наприклад, спільні обговорення, творчі групи).

Працювати з вашими відповідями на «ні» або на шаблонні

заперечення і стереотипні думки.

Практикувати глибоке слухання і мову «жирафа»: слухання

і пізнання істинного і спільного шляху.

Продовжувати мотивувати і пробуджувати внутрішні сили

(власні й інших).

Те, що важливо для національної команди

Побудова успішного процесу

Створювати національні комунікації.

Використовувати обговорення в малих групах для взаєм�

ного наставництва.

Прагнути до розвитку дійсно взаємних зв’язків.

Підкреслювати роль неурядових організацій як тих, хто мо�

же налагодити плідні і взаємокорисні зв’язки між партнерами.

Продовжувати роботу з пошуку практичної підтримки на

державному рівні.

Зміцнювати політичний вплив і підтримку на муніципально�

му рівні.

Підтримувати місцеві групи у проведенні статистичних до�

сліджень, наприклад, відносно потенціальної економії ресурсів.

Зростання фінансової підтримки для стабілізації програми

Шукати шляхи для запровадження більш масштабної підго�

товки вчителів.

Шукати фонди для друку матеріалів у 2008 році.

Запровадити спеціальну посаду PR�менеджера/стратега.

Знайти шляхи компенсації вчителям додаткових витрат часу.

Розвиток додаткових матеріалів

Командою вже ідентифікована потреба в додаткових ма�

теріалах відносно економічних аспектів СР, більшої кількості

інформації про соціальні аспекти і специфічних кроків для

регіонів і місцевих громад з низьким рівнем розвитку. Крім

того, додатковими пропозиціями були:

• створення і запровадження освіти у відповідь на вимоги

того чи іншого регіону, інформаційних пакетів про різні

аспекти СР для різних аудиторій;

• розробка спеціальних матеріалів для батьків, наприклад,

відносно їжі, здоров’я, стилю життя для залучення зацікав�

лених у більш активній участі;

• пропозиція для вчителів навчання для управління проекта�

ми учнів;

• розвиток переліку критеріїв для відбору і залучення вчи�

телів для роботи зі СР.

Те, що має врахувати міжнародна команда підтримки

Оцінка показала, що 10 ключових принципів дійсно були

імплементовані національною командою в проект та ма�

теріали, і кожен з них виявився важливим. Серед рекомендацій

до майбутніх проектів є такі:

1. Доповнити деякі тренінгові модулі на рівні цілей такими

аспектами:

• про персональні зміни;

• про роботу з відповідями «ні»;

• про роль лідерства;

• про форми партнерства і співпраці.

2. Підкреслити роль інтеркультурного навчання всередині

і для СР, включаючи співпрацю між поколіннями, статями,

міждисциплінарну, міжсекторальну, міжкультурну.

3. Досліджувати кращі шляхи розвитку і презентації

кількісної користі від виконаних проектів.

ВисновкиЗалучення учнів до ОСР дає набагато більше, ніж просто

захоплення цим предметом. Воно надає їм засоби та інстру�

менти, потрібні для досягнення успіху в багатьох інших галузях,

упевненість, що в них, у країни і у планети є майбутнє.

Важливі навички вчителя, який працюватиме в OСР — від�

даність ідеї СР, впевненість у необхідності йти цим шляхом,

відкритість до нових, зокрема міждисциплінарних, знань і дій,

готовність до ефективної співпраці з учнями, рівноправної

участі у Пригоді СР, наявність професійних педагогічних знань

і вмінь, необхідних для ОСР. Усі ці якості вчителя пов’язані од�

не з одним і разом створюють основу, на якій будується про�

цес ОСР.

Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

№ 1(1), 2008

18

№ 1(1), 2008

19

Хід проекту «Екодемія»

Частина перша

Освітній Проект «Екодемія» є прикладом успішної спів�

праці освітян України з європейським співтовариством.

Проект має на меті ознайомлення вчителів України з досві�

дом, методологією та технологіями навчання учнів навичок

і вмінь будувати власне життя та життя сім’ї, місцевої громади

з урахуванням потреб стійкого розвитку, що нагромаджений

міжнародної педагогічною спільнотою, представником якої

є організація «Глобальний план дій», акредитована при ООН.

Проект має важливу для України мету — розвиток освітньої

системи в напрямі забезпечення стійкого розвитку місцевих

громад, а також підтримка демократичних перетворень в ук�

раїнській школі. Його завданням є навчання вчителів питань ме�

тодики проведення занять за тематикою стійкого розвитку, оз�

найомлення вчителів з новими педагогічними ідеями, педа�

гогічними технологіями, спрямованими на обґрунтування ціле�

спрямованої праці на захист довкілля, зміну особистого стилю

життя задля виховання учнів екологічно свідомими, обізнаними

й активними членами суспільства.

Пілотний проект «Екодемія» розпочався у квітні 2005 ро�

ку, коли в п’яти школах міста Черкаси та міста Бердичів Жито�

мирської області за погодженням з місцевими управліннями

освіти проводилась апробація елементів програми «Уроки для

стійкого розвитку». Ці навчальні матеріали, запропоновані

шведськими партнерами, були адаптовані викладачами ор�

ганізації «Вчителі за демократію та партнерство» й отримали

позитивну оцінку вчителів та учнів — учасників проекту (на�

вчальні заклади міста Черкаси № 28, № 13, № 9, № 18).

У межах проекту вчителі опановували методику проведення

занять за тематикою стійкого розвитку. Навчання здійснювало�

ся представником Інституту «Глобальний план дій» Мерілін

Мелманн за підготовленими шведськими партнерами навчаль�

но�методичними матеріалами.

Наступним етапом проекту «Екодемія�фаза 2» було прове�

дення в ЗОНЗ України навчальної рольової гри за тематикою

стійкого розвитку. Для реалізації цієї частини проекту ор�

ганізацією «Вчителі за демократію та партнерство» було роз�

роблено та підготовлено навчально�методичні матеріали на

допомогу вчителям. А сааме: сценарій і методичні поради що�

до проведення рольової гри «Теллас», здійснення кількісних і

якісних вимірювань щодо використання в родинах природних

ресурсів (аудит 1, 2, обчислення екологічного сліду), а також

необхідних порад зменшення навантаження на навколишнє

середовище кожним особисто.

Вагомим результатом цих етапів проекту «Екодемія» стало

значне збільшення учасників у порівнянні із запланованим.

Після проведеного навчального семінару вчителі планували

залучити до участі у проекті 448 учнів, розпочали роботу 672

учні (394 дівчат, 278 хлопців) 32 учителя з 26 шкіл, заверши�

ли — 643 учні (378 дівчат, 265 хлопчиків, 31 учитель з 25 шкіл).

Частина другаЗагальна кількість учасників другої фази проекту становить:

25 шкіл з 5 областей (Черкаська, Київська, Житомирська,

Львівська, Дніпропетровська), кількість учителів — 31, з них

жінок — 27, чоловіків — 3, кількість директорів шкіл — 26

жінок — 23, чоловіків — 2, кількість представників адміністрації

шкіл — 26, з них жінок — 24, чоловіків — 1, кількість учнів —

643, з них дівчат — 378, хлопчиків — 265.

Учителі та учні взяли активну участь у всіх елементах про�

грами. Як зазначають учасники проекту, протягом занять

змінювалося ставлення учнів, членів їх родин до споживання

води та енергії. У переважній більшості шкіл учасникам проек�

ту вдалося залучити до програми «Екодемія» інших учителів,

учнів та їх батьків.

Проект «ЕкоДемія» (Екологія + Демократія) що його реалізує організація «Вчителі за демократію та партнерство»,

нараховує вже майже чотири роки. Рубрика представляє його основні етапи, поточні події та новини

ПРОЕКТ «ЕКОДЕМІЯ»:

ІСТОРІЯ УСПІХУ

Ігор Сущенковиконавчий директор організації «Вчителі за демократію та партнерство»

«Екодемія» — це зміна навичок і способу життя дітей —

нашого майбутнього — у проблемному навколишньому

середовищі сьогодення

«Екодемія» — привів до ладу себе, приведи до ладу свою

планету

№ 1(1), 2008

20

Хід проекту «Екодемія»

Продовженням попередньої діяльності за проектом «Еко�

демія» стала розробка фахівцями обох організацій за участі

українських учителів цілісного навчально�методичного ком�

плексу «Уроки для стійкого розвитку» з метою використання

в навчанні учнів 7–8 класів загальноосвітніх навчальних за�

кладів у системі допрофільної підготовки та виховної роботи.

Довгостроковими очікуваними результатами цього етапу

проекту було:

• забезпечення демократичного стійкого розвитку місцевих

громад через школи, учнів та їхні сім’ї;

• розв’язання екологічних проблем на місцевому рівні, що пе�

редбачає кооперацію та партнерство між дітьми та доросли�

ми;

• оволодіння педагогічними працівниками необхідними пе�

дагогічним інструментарієм і підходами для здійснення

освіти учнів для стійкого розвитку та забезпечення таким

чином впливу на життя місцевої громади;

• покращення стану навколишнього середовища шляхом

скорочення негативних впливів населення на нього;

• розвиток педагогіки емпауерменту в Україні та викори�

стання її основ як платформи освіти для стійкого розвитку.

Вагомим результатом цих етапів проекту «Екодемія» стало

значне збільшення учасників порівняно із запланованим. Після

проведеного навчального семінару вчителі планували залучи�

ти до участі у проекті 448 учнів, розпочали роботу — 672 учні

(394 дівчат, 278 хлопців) 32 учителі з 26 шкіл, завершили —

643 учні (378 дівчат, 265 хлопчиків, 31 учитель з 25 шкіл).

У пілотному викладанні навчального курсу «Уроки для стій�

кого розвитку» протягом 2006–2007 навчального року брали

участь 55 учителів з 50 загальноосвітніх шкіл з Донецької, Жи�

томирської, Київської, Львівської, Чернівецької та Черкаської

областей та приблизно 1000 учнів 8�х класів.

Частина третяУ межах цієї частини проекту протягом 2006–2007 рр.

(«Екодемія�фаза 3») було розроблено навчально�методичні

матеріали курсу «Уроки для стійкого розвитку», що врахову�

ють український досвід та пропозиції вчителів, які апробували

ці матеріали на першій стадії проекту;

• проведено навчання тренерів, які працювали з учителями�

учасниками проекту, та навчання вчителів з різних регіонів

методики проведення уроків за тематикою стійкого роз�

витку;

• тренерами організації здійснювався консультативно�мето�

дичний супровід учителів: загальний і регіональний;

• по закінченню викладання навчального курсу були прове�

дені круглі столи з оцінки шкільних програм і результатів

проекту в регіонах;

• після апробації навчально�методичних матеріалів були під�

готовлені та видані посібники для учнів, учителів і тренерів

з курсу «Уроки для стійкого розвитку».

На цьому етапі реалізації проекту всі його учасники від�

значали його високу ефективність з погляду поширення ново�

го педагогічного досвіду з удосконалення змісту екологічної

освіти та системи позакласної роботи, початок процесу еко�

логізації української школи як умови забезпечення стійкого

розвитку, відчутний вплив експериментального навчання на

ставлення учнів і їхніх батьків до навколишнього природного

середовища і природних ресурсів, вироблення в учнів моде�

лей поведінки, що відповідають потребам стійкого розвитку.

Усі вчителі�учасники проекту зголосилися продовжувати на�

вчання за курсом у наступному навчальному році.

За проектом на кінець 2007 року ще 100 вчителів Украї�

ни залучені до участі в навчальних семінарах з поширення

досвіду та навчальних матеріалів. Навчання пройдуть також

класні керівники та працівники позашкільних закладів, які

зможуть використовувати навчальні матеріали, розроблені

в ході проекту, у позакласній роботі з екологічного вихован�

ня учнів

Завершальними заходами в рамках проекту стало:

• проведення п’яти семінарів з поширення результатів про�

екту в регіонах України, які ще не були задіяні у проекті;

• проведення національної конференції, що передбачає

організаційне забезпечення підтримки презентації друко�

ваних посібників з курсу «Уроки для стійкого розвитку» Мі�

ністерству освіти і науки України, Академії педагогічних

наук, Міністерству охорони навколишнього середовища,

педагогічної громадськості та ЗМІ.

Частина четверта. Проект продовжується. Що далі?

У 2008–2009 році проект «Екодемія. Освіта для стійкого

розвитку» продовжено.

Це вже четвертий етап, головною метою якого стала ста�

білізація програми, подальше розповсюдження ідей освіти для

стійкого розвитку в Україні. Нам хотілося б насамперед досяг�

ти головного — поширення курсу «Уроки для стійкого розвит�

ку» на значну кількість шкіл нашої країни. З цією метою плану�

ється проведення трьох великих семінарів для навчання вчи�

телів в різних областях України (на цьому етапі наші зусилля

сконцентруються на трьох областях: Житомирській, Херсон�

ській та Черкаській). У кожній з них у семінарі візьмуть участь

до 50 вчителів та всі бажаючі керівники шкіл регіону, педагогіч�

на адміністрація, представники місцевої громади. Після на�

вчання вчителі та учні отримають навчальні книги та методичні

посібники і за умови включення курсу у варіативну частину на�

вчального плану школи розпочнуть викладання.

Передбачено, що до кінця проекту (літо 2009 року) до

викладання курсу приєднаються не менш, ніж 100 нових шкіл.

Роботу в областях з ОСР будуть координувати три регіо�

нальні центри створені: в м. Житомирі на базі обласного

Інституту післядипломної педагогічної освіти (координатор

центру Т. Смагіна), м. Херсоні на базі Херсонського обласно�

го ліцею (координатор центру І. Кіслая), м. Черкаси на базі

школи № 17 (координатор центру І. Косенко). Відповідаль�

ністю тих центрів стане надання інформаційної та консульта�

ційної допомоги школам, які запроваджують ОСР, отримання

від них інформації та зворотнього зв’язку відносно процесу

запровадження курсу, проведення інформаційної кампанії

щодо важливості та значення ОСР серед громадськості пілот�

них областей.

«Екодемія»: створи добро та навчися бути кращим, з по�

вагою ставитися до людей і довкілля

«Екодемія» — це курс, що спонукає думати й чинити по�

новому

Хід проекту «Екодемія»

№ 1(1), 2008

Оскільки на попередніх етапах проекту організація отри�

мала великий, цікавий, значно мірою інноваційний досвід

(зауважимо лише на тому, що нами створено перший у світі

навчальний курс з ОСР для школи!), цей досвід має бути

всебічно оприлюднений і розповсюджений.

Саме тому головну увагу на цьому етапі проекту буде при�

ділено інформаційній діяльності. На початку реалізації «Екоде�

мії — 4» у травні 2008 року команда проекту взяла участь у се�

мінарі з стратегічного планування та визначення медіа�стратегії

організації на найближчий час. Започатковано спеціальний мас

медіа напрям проекту, що займається поширенням інформації

про проект у ЗМІ, моніторингом та збором інформації про

досягнення тих освітніх закладів, які впроваджують освіту для

стійкого розвитку.

Регіональні центрів ОСР також мають стати важливою

складовою інформаційної та PR�діяльності, організуючи, зок�

рема, висвітлення подій ОСР у місцевих ЗМІ та регіональних

веб�ресурсах, спеціальні інформаційні події для різних

цільових груп. У трьох регіонах пройдуть 4 круглі столи для

представників громадськості з тематики ОСР. На ціх заходах

будуть обговорюватись питання сутності та принципів ОСР,

необхідності такої освіти в регіоні, можливості її запро�

вадження.

Важливою частиною медіа�стратегії є розробка веб�сайту

ОСР в Україні. Основним його завданням буде на інформуван�

ня відвідувачів щодо ОСР, надання допомоги у запровадженні

ОСР в навчальних закладах, обмін думками між викладачами та

всіма зацікавленими щодо цієї тематики.

До проекту планується залучити і представників педагогіч�

ної науки. Відповідно до проекту буде проведено науково�

практичний семінар (осінь 2008 року) і науково�практична

конференція з питань ОСР, інноваційних підходів до її запро�

вадження задля виконання Україною своїх міжнародних зобо�

в’язань у Декаді ООН з ОСР.

Протягом реаалізації проекту будуть видані три номери

науково�методичного журналу «Надихаємо На дії», що розпо�

відатиме про перебіг проекту та досвід освіти для стійкого

розвитку в Україні та усьому світі.

Будемо раді всім, хто бажає долучитись до благородної

справи Освіти для стійкого розвитку в Україні разом з нами

в ході проекту «Екодемія�4»!

21

Хід проекту «Екодемія»

№ 1(1), 2008

22

С. Острополець,

учитель ЗОШ № 28 м. Житомира

Факультативним курсом «Екодемія» в нашій школі було

охоплено 18 учнів 7–8 класів. Навчальна програма курсу

дала кожному змогу переглянути власну поведінку, спосіб жит�

тя, змінила ставлення до екологічних проблем людства,

до дбайливого використання ресурсів у повсякденному житті.

Ці заняття об’єднали учнів у згуртований, дружний колек�

тив. Ми спробували запрошувати на факультативні заняття і

батьків учнів, але, на жаль, не всі батьки мають змогу відвідува�

ти заняття, а от бабусі й дідусі мають достатньо часу, і саме во�

ни у великих сім’ях є найбільш ощадливими й відповідальними.

Тетяна Митник,

учитель Великонизгірецької ЗОШ Житомирської області

Нашій країні потрібен стійкий розвиток, спрямований не

тільки на те, щоб задовольняти потреби нинішніх поколінь, а й

не поставити під загрозу можливість існування наступних по�

колінь мешканців планети.

Доречно те, що діти на заняттях досліджують власний

спосіб життя, оцінюють його, шукають можливості змін. Я впев�

нена, що протягом навчального року восьмикласники зро�

зуміли: слід економити ресурси, жити в гармонії з природою

та допомагати іншим з’ясувати це.

Учні цікавилися додатковою літературою з цього предме�

та, користувалися довідниками, радилися один з одним, як

діяти в тій чи іншій ситуації. Особливий інтерес викликала тема

«Чому ставлення до здоров’я важливе для розвитку людини?».

Оксана Костійчук,

учитель Никонівської ЗОШ Житомирської області

«Екодемія» вивчає сім сфер впливу учня на довкілля: спо�

живання енергії та води, стосунки, здоров’я, рослини, покупки

та сміття; розглядає використання природних ресурсів у до�

машніх умовах. Саме на домашні дослідження, вивчення влас�

ного способу життя та життя членів сім’ї зорієнтовані завдання

курсу. Адже результати зміни поведінки яскраво помітні саме

вдома. Така діяльність вимагає співпраці з членами сім’ї, що

сприяє поширенню досвіду та зміцненню зв’язків між учнями,

школою та родиною, а це важливо на всіх етапах навчання.

«Уроки для стійкого розвитку» викликають у дитини потре�

бу діяти, спонукають до самостійних досліджень та експери�

ментів щодо використання та ресурсозбереження в сім’ї, гро�

маді, місті, селі. Діти здобувають досвід самостійного пошуку

й обробки різнобічної інформації з різних джерел, що є цін�

ним при написанні наукових робіт.

Дослідницькі завдання мають особистісне спрямування,

адже об’єктом дослідження є власний спосіб життя. Аналіз ста�

рого досвіду, власної поведінки й інформація з підручника

породжує проблему та стимулює пошук шляхів її розв’язання.

А повторний аудит наприкінці вивчення теми є результатом

діяльності учня, який показує, яку користь принесли дії при�

роді, суспільству й особисто йому.

Педагогіка емпауерменту, на якій базуються уроки «Еко�

демії», забезпечує психологічний комфорт учнів у процесі на�

вчання, поєднуючи елементи гри та дослідження, а це допома�

гає розкритися дитині як особистості, відчути себе повно�

цінним членом шкільного процесу та учнівського колективу.

Крім того, робота в малих групах (екокомандах) сприяє роз�

виткові навичок активного слухання, ефективної комунікації,

згуртуванню колективу, навчає відповідати за результати

спільної діяльності.

Єдиною формою проведення занять курсу є тренінг, що

створює умови для формування впевненості у власних силах,

почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи,

викликає бажання працювати, висловлюватися, відстоювати

власну думку. На відміну від традиційних занять, на тренінгу

працюють усі, він не шкодить психіці дитини, учні не відчу�

вають нервової напруги, страху, приниження. Наслідок —

підвищення активності, самооцінки, зростання пізнавального

інтересу.

Галина Арбуз,

учитель Скаківської ЗОШ Житомирської області

Важливо те, що учні вчаться жити, ураховуючи місцеві та

глобальні екологічні проблеми. Вони мають можливість визна�

чити власний екологічний слід, дослідити, скільки їхня сім’я

продукує сміття, використовує води й електроенергії та відра�

зу, застосувавши відповідні плани дій, бачать, як можна змен�

шити кількість сміття, як перетворити його на корисні речі, як

реально можна економити воду, електроенергію, інші ресур�

си, не витрачаючи на це надмірних зусиль і зберігаючи сімей�

ний бюджет. Учні навчаються спілкування, яке приносить задо�

КУРС «УРОКИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ»

(«ЕКОДЕМІЯ»): ПОГЛЯД ЗБЛИЗЬКА

Підсумком трьох років реалізації проекту «Екодемія» було створення курсу за вибором «Уроки для стійкого розвитку».

До його апробації були залучені вчителі в більш ніж 50 шкіл з різних регіонів України.

Пропонуємо вам думки вчителів та учнів, що були ними висловлені щодо цього нового предмету.

Хід проекту «Екодемія»

№ 1(1), 2008

волення, руйнує стереотипи; навичок здорового способу

життя, здорового харчування.

Учителеві відведена роль тренера, учн6і мають мож�

ливість висловити свої думки й почуття, не боячись, що вони

будуть «неправильні». Зникає нерішучість, закомплексо�

ваність, з’являється свобода думок і рішень.

Тому можна впевнено сказати, що це дійсно курс стійкого

розвитку особистості в різних аспектах життя. Учні, які вивчали

цей курс, інакше ставляться один до одного, до оточуючих і до

вирішення проблем довкілля.

Л. Іськова,

учитель Закутинецької ЗОШ Житомирської області

На заняттях «Екодемії» школярі працювали в малих гру�

пах — екокомандах — були дослідниками у вивченні тем. Кожен

з них був лідером у вивченні певної теми, збирав цікаву інфор�

мацію, організовував роботу своєї команди. На уроках кожен з

членів групи розповідав про свої досягнення і проблеми,

порівнював свої дії з іншими, планував подальшу роботу.

Найголовніше те, що школярі вчилися не критикувати ін�

ших. Уроки не були змаганніми, бо заповнення анкети аудиту

стосувалося вивчення власних звичок, прагнення щось змінити

у своєму житті.

А. Москальчук,

учитель Гардишівської ЗОШ Житомирської області

На відміну від наявних шкільних курсів, що розглядають

проблеми навколишнього середовища та надають учням лише

теоретичні знання, навчальний курс «Уроки для стійкого роз�

витку» дає змогу учням визначати зв’язок тем, що розглядають�

ся, з їхніми власними уявленнями щодо майбутнього і вибором

свого способу життя.

Підготовці та проведенню «Уроків для стійкого розвитку»

сприяють навчальний посібник для учнів і методичний посіб�

ник для вчителів. Посібники написані доступною, зрозумілою

мовою, розбиті за темами відповідно до навчальної програми.

Вони містять цікаві наукові повідомлення, ілюстровані малюн�

ками та фото, що викликає в учнів зацікавлення до виконання

завдань.

Викладання курсу в школі сприяє розвиткові гармонійної

особистості, яка має внутрішню гармонію розуму, душі і тіла.

Іншими словами, особистості, здатної бути щасливою та ціну�

вати кожну мить свого життя.

О. Курят,

учитель Скраглівської ЗОШ Житомирської області

Діти задоволені своєю роботою в проекті. Проведені ау�

дити ставили їх у роль дослідників. У процесі занять учні могли

обговорити проблеми, скласти план дій, залучити батьків до

співпраці. Це сприяє чіткішому розумінню сутності проблем

довкілля, пов’язаних з діяльністю людини, усвідомлюють не�

обхідність певних дій щодо охорони навколишнього середо�

вища, намагаються змінити своє ставлення до ресурсів: енер�

гії, води тощо.

Учні дійшли висновку, що спосіб життя людини має зміни�

тися лише тоді, коли кожен розумітиме сутність проблем, тоб�

то змінить екологічне мислення.

І. Курасова,

учитель Соледарської ЗОШ № 13 Донецької області

Курс виявився дуже цікавим, пізнавальним, деякою мірою

філософським. Учні по�новому поглянули на речі, що раніше

видавалися нецікавими. Найпосутніше у викладанні курсу — те,

що основне завдання вчителя — не навчити, а допомогти пере�

оцінити певні цінності в житті, підбадьорити учнів у досягненні

їх мети, змінити ставлення й, відповідно, поведінку. Коли я по�

чала вивчати цей курс, то довго не могла назвати його спряму�

вання: екологія, психологія, філософія? Насправді, це дуже

гарний коктейль різних наук, різноманітних тем. Методи та

прийоми, використані в цьому курсі, дуже різноманітні, що

дозволило вивчати цей курс цікаво й активно.

Окремо хочеться відзначити синергетичний метод, який

рекомендується використовувати на заняттях. Саме цей метод

допоміг навчити учнів висловлювати свою думку, відстоювати

свою точку зору. Діти самостійно збирають статистичні відо�

мості, проводять виміри, відчуваючи себе при цьому дорослі�

шими й відповідальнішими.

Зміни, що відбулися в поведінці учнів, відразу впадають

в око. Навіть учителі�предметники та класні керівники відзнача�

ли позитивну тенденцію до формування всебічно розвинених

дітей. Батьки, які брали участь у нашому проекті, також відзна�

чили подорослішання своїх дітей, а також істотну економію

в сімейному бюджеті.

Аня Сорокопуд,

учениця Никонівської ЗОШ Житомирської області

На «Екодемії» я вперше замислилася про те, що най гло�

бальніша проблема людства, яка залежить від кожного з нас —

це сміття. Я хочу побажати майбутнім восьмикласникам: «Відві�

дуйте курс «Екодемія»! Не пошкодуєте!

Микола Попадич,

учень Никонівської ЗОШ Житомирської області

Курс мені дуже сподобався. Я задоволений, що мені по�

щастило познайомитися з ним. На уроках мені сподобалася

робота в групах. Я багато дізнався про своїх однокласників,

знайшов однодумців. Члени моєї сім’ї теж зацікавилися кур�

сом, допомагали виконувати аудити.

Настя Фещук,

учениця Никонівської ЗОШ Житомирської області

На уроках «Екодемія» я почувала себе спокійно, ніколи не

хвилювалася, що моя відповідь буде неправильною. Я могла

вільно поговорити з однокласниками про проблеми, які хви�

люють кожного з нас. Я вперше замислилася, що може наста�

ти час, коли ресурси нашої планети будуть вичерпані, а ми бу�

демо потопати у відходах і смітті.

Юля Бридун,

учениця Никонівської ЗОШ Житомирської області

На уроках я отримувала задоволення від того, що можу

вільно спілкуватися, і вперше за все шкільне життя в мене з’яви�

лося бажання висловити свою думку. Головне те, що її не ви�

сміяли, не відкинули, а включили до результати обговорення.

23

Хід проекту «Екодемія»

№ 1(1), 2008

Ольга Мацюк,

учениця Скаківської ЗОШ Житомирської області

ЧАРІВНА КРАЇНАСтояв теплий сонячний літній ранок. Маленька Софійка лежа�

ла в ліжечку й лагідно посміхалися. Навколо все буяло й зеленіло.

Невгамовні співочі птахи милували слух своїми піснями. Сонце

лагідним промінням зігрівало все навкруги. Навіть маленька,

зовсім непримітна квіточка щиро всміхалася. Ніжним блакитним

небом, наче кумедні звірятка, пропливали веселі хмаринки.

Софійка ступила на зелену стежину. Її ніжки омивала про�

зора, мов кришталь, ранкова роса. Весело побігла дівчинка

стежинкою до лісу. Яка невимовна краса! Яке все чудове

навколо! Ось берізка ніжно торкнулася її русяво�кучерявого

волосся своїм гіллям. Далі росли величаві могутні дуби. Але

в їхніх очах можна було помітити лише щирість і доброту.

Щось залопотіло в гіллі. Софійка почала приглядатися й поба�

чила маленьку непримітну пташечку. Так, це був соловей. Своїм

співом він зачарував усіх. Від захоплення дівчинка не могла

вимовити жодного слова.

— Ти тут, напевно, вперше? — тихо запитав соловей.

— Так, — досить здивовано відповіла Софія.

— Ходімо зі мною. Я покажу тобі ще багато цікавого.

Соловейко злетів з гілки, щиро поглянув на дівчинку, а та

у відповідь лагідно посміхнулася. Вони йшли між багатьма де�

ревами, але жодне з них не було зле чи сердите. Через деякий

час вони вийшли на галявину.

— Як тут чудово! — мовила Софійка.

— Так, це найкраще місце в лісі, — радісно погодився з

дівчинкою соловей. У лісі його звали Співуном. З самого ди�

тинства він тут мешкав. Мав досить непосидючий і вельми ціка�

вий характер.

— А чия це територія? — запитала дівчинка.

— Тут кожен господар, — засміявся Співун, — ось скоро

настане час, — він уважно поглянув на сонце, — коли всі звіря�

та прийдуть допомогти їжачку Повільному.

Їжак Повільний був досить поважною тваринкою в лісі. Ім’я

отримав за те, що був дуже повільним. Навіть коли розмовляв,

то вимовляв слова повільно, але досить чітко. І справді, нев�

довзі Софійка побачила, як на галявину сходяться лісові звіря�

та. Ось і зайчик Сіра Шубка прискакав, білочка Руденька

прибігла і ще багато�багато мешканців лісу. Посеред галявини

став ведмідь Мудра Голова (він був найстаршим серед звірят) і

почав говорити:

— Любі мої друзі! Щиро вдячний вам за те, що знайшли час

і прийшли сюди. Сьогодні разом ми повинні допомогти

Повільному зібрати врожай грибів і ягід. Наступного дня ми

допоможемо білочці Руденькій зібрати горішки. Нумо, до ро�

боти, друзі!

Софійка з подивом спостерігала за цією роботою. Із над�

звичайною добротою та турботою працювали тваринки. Со�

ловейко Співун хоч і не працював, але підбадьорював това�

ришів своїм веселим співом. З усіх боків до хатинки їжачка

зносили їжу. Це були запашні соковиті стиглі ягоди: полуниця,

чорниця, ожина. Ось уже збільшувалася й кількість грибочків.

Тут і білі, і лисички, і веселі опеньки. Невдовзі всі стихли. Робо�

ту було завершено. Їжак Повільний покликав до себе ведмедя.

Через деякий час роботи обидва вийшли, тримаючи в руках

різні солодощі.

— Дорогі мої! — мовив ведмідь, — за щиру, віддану працю

прийміть маленькі подаруночки від Повільного їжачка.

Софійка теж не лишилась осторонь. Сам ведмідь Мудра Го�

лова особисто в руки передав їй жменьку ягідок�суниць.

Коли на галявині Софія залишилася удвох зі Співуном, вона

запитала:

— Ви завжди такі дружні?

— Так, — упевнено відповів соловей, — завжди!

— Як чудово мати таких гарних друзів! Як чудово, що така

краса збереглася!

— Софіє, Софіє! — тихо мовила мама, погладжуючи доньку по

русявому волоссю, — час прокидатися, бо запізнишся до школи!

Софійка розплющила оченята. Їй так хотілося, щоб цей сон

став реальністю. Але, згадавши, що сьогодні в неї буде урок

«Екодемії», весело посміхнулася. Вона знала, що продовження

сьогоднішнього сну чекає на неї саме на цьому уроці. Адже на

заняттях з «Екодемії» вони навчаються жити в гармонії з приро�

дою, оберігаючи її та примножуючи земні багатства.

24

Хід проекту «Екодемія»

№ 1(1), 2008

25

«Екодемія» — потрібний курс для формування в

учнів екологічно стійкого ставлення до навколишньо�

го світу з практичною спрямованістю

«Екодемія» — курс, що передбачає розвиток у

людей стійких, екологічно врівноважених умінь і спо�

собу повсякденного життя

Курс «Екодемія» дозволить здійснити слова Вер�

надського: «Ми настільки змінили світ, що тепер, аби

існувати в ньому, ми повинні змінитися самі»

«Екодемія» — мислити глобально — діяти локаль�

но!

«Екодемія» — курс, що сприяє підготовці учнів до

життя в демократичному суспільстві

«Екодемія» — наука про розвиток, який задоволь�

няє потреби сучасності, але не ставить під загрозу

здатність майбутніх поколінь задовольнити власні по�

треби

«Екодемія»: через серце людини до турботи про

планету

«Екодемія» — це курс для формування нового,

свідомого екологічного мислення для памолоді

«Екодемія» — це дія та прагнення ощадливо й тур�

ботливо ставитися до природи, вироблення стійкого

почуття відповідальності за неї

«Екодемія» — системний підхід до вирішення різ�

номанітних завдань

Може бути — ще не значить буде. Знання формує

вміння, а розуміння веде до дії

«Екодемія» — це дуже цікавий для учнів курс зі

зміни внутрішнього ставлення до навколишнього

світу

«Екодемія» — наука жити цивілізовано в родині,

суспільстві, державі

«Екодемія» — це можливість привернути увагу

дітей і їхніх батьків до проблем планети й суспільства,

замислитися про те, що на нас чекає завтра за

нинішнього ставлення до себе й до інших

«Екодемія» — крок до сталості життя людства

«Екодемія» — уроки стійкого розвитку, у центрі

уваги яких — людина, охорона довкілля, екологізація

свідомості й забезпечення стійкого соціального роз�

витку

На завершення ще короткі думки викладачів, висловлені під час конференцій та семінарів

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

26

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ ДЛЯ 8<го КЛАСУ

«УРОКИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ»

Пояснювальна запискаНагальною потребою ХХІ століття є формування такого

способу життя, який склав би основу довготривалого ощадли�

вого розвитку людства. Науково�технічний прогрес, нові тех�

нології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної ка�

тастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філо�

софія, нова політика, нові моральні імперативи — зобов’язання

кожної людини і людства в цілому.

Саме на таких засадах сформувало сь поняття стійкий (ста�

лий) розвиток, під яким розуміють такий розвиток, який задо�

вольняє потреби сучасного людства, але не ставить під загрозу

здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби.

На Конференції ООН з навколишнього середовища

1992 р. вперше були сформульовані основні положення

стійкого розвитку, задекларовані у программному документі

«Порядок денний ХХІ століття». Цей та наступні документи, до

яких приєдналась і Україна, сприяли координації зусиль усіх

країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і прак�

тичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на

природне довкілля.

У вирішенні цього завдання особливі надії покладаються

на освіту. У заяві прийнятій на Всесвітньому Самміті зі стійкого

розвитку 1992 р. наголошувалось:

«Освіта для стійкого розвитку має заохочувати формуван�

ня у людей почуття особистої і колективної відповідальності й

таким чином зміни у поведінці, якщо вони необхідні».

За рішенням Ради ЮНЕСКО, з 1 січня 2005 року оголоше�

но проведення Десятиріччя освіти для стійкого розвитку. У бе�

резні 2005 року Україна стала однією з 55�ти країн, які підпи�

сали документ ООН «Стратегія освіти для стійкого розвитку».

Освіта для стійкого розвитку полягає у формуванні в лю�

дей стійких, екологічно врівноважених звичок і способу по�

всякденного життя. Такий спосіб життя дітей і дорослих перед�

бачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій

громаді для:

• розумного споживання енергії та води;

• зменшення марних витрат сировини;

• зменшення викидання сміття;

• збільшення частки екологічних продуктів у щоденних по�

купках;

• зміцнення власного здоров’я тощо.

Перехід значної кількості населення України до такого

способу життя сприятиме реалізації національних цілей еко�

логічної політики:

• покращенню стану повітря, води, ґрунту;

• стабілізації клімату;

• уповільненню зменшення біологічного видового розмаїття;

• створенню здорових умов життя, в тому числі й для прий�

дешніх поколінь.

Пропонований курс реалізує завдання освіти для стійкого

розвитку і забезпечує дотримання Україною відповідних між�

народних зобов’язань.

Мета курсу — сприяти формуванню в учнів розуміння не�

обхідності забезпечити стійкий розвиток себе, своєї родини,

громади, країни та всього людства через зміну власної по�

ведінки та способу життя.

Завданнями курсу є створення умов для:

• засвоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його

досягнення для свідомого вибору способу власного життя;

• усвідомлення ними необхідності збереження глобальної

рівноваги та причетності кожного до проблем навколиш�

нього середовища;

• формування в учнів моделей поведінки, що відповідають

потребам стійкого розвитку;

• розвиток в учнів ставлення до проблем стійкого розвитку як

до особистісно важливих, пов’язаних із власною системою

цінностей, а також здатності і бажання діяти у цьому напрямі.

Курс має сприяти розвиткові в учнів ключових компетент�

ностей:

• умінь міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати,

спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії,

аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватись в

малих та великих групах на матеріалі, пов’язаному із питан�

нями стійкого розвитку;

• опанування способами самостійного отримання та об�

робки різнобічної інформації з різних джерел, проведен�

ня самостійних досліджень та експерименти щодо вико�

ристання та ресурсозберігання у сім’ї, громаді, місті, селі,

регіоні, країні в цілому;

• навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у

роботі малої групи та відповідальності за результати спільної

діяльності, організації роботи малої групи (екокоманди).

Представляємо програму навчального курсу «Уроки для стійкого розвитку»,

яку була схвалено Науково�методичною радою з питань освіти Міністерства освіти

і науки України (витяг з протоколу № 10 від 6 червня 2007 р.) як курс за вибором.

Сьогодні за цією програмою курс викладається у більш ніж 60 школах України.

«УРОКИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ»:

ПРОГРАМА, ЗМІСТ І МЕТОДИКА

КУРСУ ЗА ВИБОРОМ

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

Навчальний курс стосується способу життя учня у сфері по�

всякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я,

рослин, стосунків з іншими людьми, покупок та відходів). Тому

його головною особливістю є взаємозв’язок між уроком і жит�

тям учня та його родини. Хоча значну частину свого дня учень

проводить у школі, найбільший вплив на дбайливе використання

ресурсів і формування способу життя, орієнтованого на стійкий

розвиток, він має вдома. Адже спосіб життя полягає в повто�

ренні з ранку до вечора щоденних дій, котрі впливають на ре�

сурси та стан середовища: ранковий туалет і використання во�

ди, набір і походження продуктів, що споживаються на сніда�

нок, дорога до школи, а після повернення зі школи — вибір по�

купок, використання електроенергії й тепла вдома тощо.

На уроках учні лише отримують інформацію, необхідну

для діяльності вдома, та обговорюють набутий ними практич�

ний досвід. Однаково важливими є як урочна, так і позауроч�

на складові навчальної роботи. Досвід екологічних дій у до�

машньому господарстві інколи переноситься до школи, на

пришкільну територію.

Навчальний курс дає вчителю важливі інструменти впливу

на родину учня.

Взаємодія з батьками є важливим елементом на всіх етапах

навчання.

Вирішення названих завдань передбачає активні та інте�

рактивні методи навчання, спрямовані на:

• залучення учня й учителя до пошуку нових дієвих рішень у

пошуку й отриманні знань;

• навчання свідомої участі в командній роботі та способів

колективної взаємодії;

• поєднання елементів гри й наукового дослідження;

• навчання оцінювання власних дій і можливостей;

• розвиток умінь формулювати позицію, висувати і пе�

ревіряти гіпотези;

• використання різних джерел інформації;

• розвиток творчих можливостей й інтересів учня.

Методи та прийоми, застосовані в цьому курсі:

• дискусії та обговорення;

• розв’язання проблем;

• мозковий штурм;

• робота в групах;

• інтерв’ю;

• анкети;

• аналіз аргументів «за» і «проти»;

• навчальні ігри;

• робота на місцевості (екскурсії, візити до органів влади тощо);

• портфоліо та виставки.

Виходячи з того, що навчальний курс є елективним, тут

можливі нетрадиційні способи оцінювання учнів, орієнтовані

на прояви змін у ставленнях та поведінці учнів.

Учитель може оцінювати учнів, виходячи з їхньої активності

на заняттях, залученості до дій на користь довкілля у школі та

місцевій громаді, а також активності у домашньому госпо�

дарстві — проведення дворазового (з інтервалом щонаймен�

ше трьох місяців) аудитів уживання ресурсів у домашньому го�

сподарстві і занесення відомостей до спеціальних бланків

вимірювання відходів, вживання води та енергії.

Структура та зміст програмиКурс розрахований на 35 годин навчального часу. За цей

час опрацьовується 7 основних навчальних тем, 2 вступні та

заключна.

Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями і структурою

курсу. Тенденції сучасного розвитку людства. Поняття «стійкий

розвиток». «Порядок денний на ХХІ століття». Взаємозв’язок

між способом життєдіяльності людини і стійким розвитком.

Сподівання і побоювання щодо власного майбутнього.

Можливі рішення і дії.

Представлення Аудиту.

Поняття екологічного сліду

та способу його обрахунку.

Тема 1. Зміст та особливості курсу. Наші основні ресур�

си — вода, повітря, енергія, земля (територія). Їх обмеженість

і невідтворюваність. Вимірювання власного впливу на навко�

лишнє середовище. Як проводити домашні аудити. Створення

екогруп: обов’язки та відповідальність кожного. Вибір теми:

чому це важливо? Планування діяльності екогрупи.

Тема 2. Сміття. Чому сміття — це проблема людства.

Кількість сміття у власному домі. Як зменшити кількість сміття.

Сортування сміття для подальшої переробки. Вторинне вико�

ристання паперу. Компостування. Друге життя старих речей.

Планування подальших дій і змін індивідуальної поведінки

щодо використання та економії ресурсів.

Тема 3. Вода. Скільки води потрібно людству для виживан�

ня? Чиста вода — джерело виживання. Скільки води витрачає

твоя сім’я? Воду необхідно і можливо використовувати більш

економно і ефективно: ідеї та практичні поради. Планування

подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо викори�

стання водних ресурсів.

Тема 4. Енергія. Проблеми, пов’язані з традиційними дже�

релами енергії. Як виміряти використання енергії? Скільки

енергії використовує твоя сім’я? З’ясування рівня енергоспо�

живання домашніх електроприладів, правил експлуатації елек�

троприладів. Енергозберігальний спосіб життя. Планування

подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо збережен�

ня й раціонального використання енергії.

Тема 5. Покупки. Твій вибір покупок. Економія ресурсів.

Переваги місцевих виробників. Екологічні аспекти упаковки.

Життєвий цикл продукції. Чому ми купуємо?

Дослідження споживацької поведінки твоєї сім’ї. Плану�

вання подальших дій щодо покупок і змін індивідуальної спо�

живацької поведінки.

Тема 6. Здоров’я. Основи здорового харчування. Веге�

таріанство. Рослинні родукти. Шумові, електромагнітні та інші

навантаження та способи зменшення їх шкідливого впливу.

Турбота про зір. Рухливість. Планування подальших дій і змін

індивідуального способу життя

Тема 7. Стосунки. Ти й твоє найближче оточення. Як ти

взаємодієш з іншими людьми. Принципи ефективних сто�

сунків. Конфлікти, їх причини та розв’язання.

Доброзичливість — основа стосунків. Планування подаль�

ших дій і змін індивідуальної поведінки щодо стосунків з інши�

ми людьми.

Тема 8. Рослини. Рослини — наші друзі. Важливість для лю�

дини існування рослин. Рослини в місті. Рослини в твоїй оселі.

Домашній сад, домашній город, «зелена аптека». План дій що�

до розведення і збереження рослин.

Тема 9. Стійкий розвиток — новий стиль мого життя. Твій

внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі. Оцінки і

побажання щодо свого майбутнього.

Визначення бажаних змін у способі життя сім’ї та окремих

її членів.

27

НННН АААА дддд ииии хххх аааа єєєє мммм оооо НННН АААА дддд іііі їїїї

№ 1(1), 2008

28

ТЕМА 1. МИ І НАШЕ МАЙБУТНЄ

ЩО ТАКЕ ЕКОЛОГІЧНИЙ СЛІД

Наша планета велика, але через постійне зростання чисельності населення та його потреб можливості Землі стають все більш

обмеженими. Вичерпуються ресурси, завдяки яким може існувати людство. Уявіть собі, що всі мешканці планети — росли�

ни, тварини, люди — живуть в одній банці. У цій же банці доводиться братии все необхідне для життя і в ній же лишати все, що

утворюється протягом життя. До того ж кількість мешканців у ній невпинно зростає. Як зробити так, щоб усі Були ситі й не пото�

нули у відходах?

Вашій увазі пропонується перша тема з посібника для учнів 7–8�го класу загальноосвітніх шкіл

«Уроки для стійкого розвитку» — К: Літера ЛТД, 2007.

Автори укладачі: О. Пометун, Л. Пилипчатіна, Г. Сєрова, І. Сущенко, А. Панченков

УРОКИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУЗ посібника для учнів 7–8�го класу загальноосвітніх шкіл

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

Фахівці стверджують...Згідно з прогнозами, населення Землі

може подвоїтись протягом наступного пів�

століття.

За найоптимістичнішими прогнозами,

при існуючих темпах експлуатації природи

людству вистачить вільних ресурсів до 2050

року.

Щороку вирубується 25 млн. гектарів

лісу ( це відповідає площі трьох територій

України)

ООН попереджує, що у 2025 році 2,7

мільярдам людей буде загрожувати значна не�

стача питної води.

Менше ніж через 25 років приблизно

5 млрд. людей житимуть у регіонах, де буде

бракувати питної води.

Зі 100 кілограмів побутових відходів ут�

ворюється 15 кг ґрунту. Чи задумувались ви,

куди ж зникають решта 85 кг?

Протягом життя людина має їсти, пити,

вдягатися й мати житло. Щоб забезпечити ці

потреби, необхідні вода, енергія, будівельні

матеріали, тканини, продукти харчування то�

що. Частина цього видобувається, а частину

треба виробляти. Для цього потрібна певна

територія, яку використовує, з якої живиться

кожна людина. Таку територію науковці назва�

ли екологічним слідом. Такий слід мають і

держави. Він тим більший, чим вищий інду�

стріальний і технологічний розвиток держави.

Забезпечення стійкого розвитку людства по�

требує зменшення екологічного сліду кожної

людини і людства в цілому.

Запрошуємо зробити

Прочитайте текст і, працюючи індивідуально, поставте 1–2 питання до кожного абзацу.

Об’єднайтеся в пари та спробуйте дати відповіді на ці питання. Обговоріть результати

роботи у загальному колі.

№ 1(1), 2008

29

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

Фахівці стверджують...У 1960 році для всіх мешканців Землі достат�

ньо було території половини планети.

У 1987 році для цього була потрібна вже ціла

планета.

У 2007 році однієї планети уже замало, людина із за�

доволенням використала б ще одну.

Тест для визначення особистого екологічного сліду

№ Твердження Кількість балів

Житло (кількість балів цього розділу розділіть на кількість людей, що мешкають у вашому домі чи квартирі)

1 Площа мого житла така, що можна тримати кішку, а собаці нормальних розмірів було б тіснувато +7

2 В мене велика простора квартира +12

3 Я живу в котеджі на дві сім’ї +23

4 Я живу у невеликому особняку +33

Поїздки

5 В останню подорож я летів літаком +85

6 Подорожуючи на канікулах, я їхав поїздом менше 12 годин +10

7 Подорожуючи на канікулах, я їхав поїздом більше 12 годин +20

Транспорт

8 До школи я їду на невеликому автомобілі типу «Таврії» +40

9 Зазвичай для пересування наша родина використовує великий автомобіль +75

10 Зазвичай я їду в громадському транспорті +25

11 Я ходжу до школи пішки або їду велосипедом +3

Харчування

12 В продуктовому магазині чи на ринку я купую в основному свіжі продукти (хліб, овочі, рибу, м’ясо)

місцевого виробництва, з яких я сам/сама готую їжу

+2

13 Я купую напівфабрикати, заморожені готові блюда, що потрібно розігріти, а також консерви.

Я не звертаю уваги, далеко чи близько вони були вироблені

+14

14 В основному я купую готові чи майже готові продукти, але намагаюсь,

щоб вони були вироблені поближче до місця, де я їх купую

–5

15 Я їм м’ясо три рази на день +85

16 Я їм м’ясо 2–3 рази на тиждень +50

17 Я їм вегетаріанську їжу +30

Використання води

18 Я приймаю ванну щоденно +14

19 Я приймаю ванну1–2 рази на тиждень +2

20 Замість ванни я щоденно приймаю душ +4

21 Я приймаю душ тільки раз на тиждень +1

22 Час від часу я поливаю присадибну ділянку чи мию машину водою з шлангу +4

Енергія

23 Для опалення ми використовуємо нафту, газ чи вугілля +45

24 Удома я тепло одягаюсь, а вночі вкриваюсь двома ковдрами –5

25 Опалення мого дому влаштовано так, що я можу його регулювати в залежності від погоди –10

26 Електрика, яку використовує моя родина, виробляється з використанням відновлюваних джерел (сила води, сила

вітру, сонячна енергія...)

+2

Запрошуємо дослідити

Зробивши нескладні обрахунки, ти можеш поцікави�

тись, яким є твій власний екологічний слід. Для цього

скористайся таким Інтернет сайтом: http://www.eco�

foot.org або наступним тестом.

№ 1(1), 2008

30

Для підрахунку треба скласти всі отримані бали та суму

розділити на 100. Результат ви отримаєте в гектарах.

ЧОМУ ТВОЯ УЧАСТЬ Є ВАЖЛИВОЮ ДЛЯ ПЛАНЕТИ

У 1992 році Організація Об’єднаних націй зібрала конфе�

ренцію, на якій 25000 людей — представників усіх народів

світу розробили план відновлення навколишнього середови�

ща нашої планети. Цей план отримав назву «Порядок денний

на ХХІ століття». У ньому говориться: «Головною причиною

безперервного і безупинного погіршення стану навколишньо�

го середовища є неврівноважений спосіб споживання та ви�

робництва, особливо в промислово розвинених країнах».

Цей документ закликає людей з розвинених країн перейти

до більш стабільного способу життя, оскільки сталий розвиток

передбачає ощадливе ставлення до довкілля, коли люди бра�

тимуть від природи лише необхідне для їхнього життя, обов’яз�

ково зважаючи не те, чи зможе природа відновити даний

ресурс.

Проблема стійкого розвитку можуть бути успішно розв’я�

зані лише за умови участі всіх зацікавлених громадян.

Значна частина ресурсів споживається людьми в процесі

домашнього господарювання, то спосіб життя, обраний кож�

ним з нас має величезне значення.

Перехід кожної людини до способу життя, що зберігає на�

вколишнє середовище, дасть великий поштовх для розв’язан�

ня екологічних проблем. Сотні тисяч людей в різних країнах

вже живуть по�іншому, прагнучи стійкого розвитку людства.

Запрошуємо Тебе приєднатися до цього руху.

Отримуй задоволення від своїх дій та досягнень!

ЯК БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ1. Використовуючи цей підручник, Ти навчишся тому, що

треба робити, щоб змінити свій стиль життя щодо сміття,

води, енергії, рослин, покупок, стосунків з іншими, здо�

рового способу життя.

2. Кожна тема підручника починається з короткого огляду

проблем, які нас хвилюють. Далі містяться практичні пора�

ди щодо самостійного вирішення цих проблем. Ти можеш

слідувати цим порадам або діяти самостійно. Пам’ятай, що

головне — це Твої власні вчинки.

3. Кожен з вас працюватиме в малих групах — екокомандах.

Між уроками ми запрошуємо Тебе ставати дослідником,

з’ясовуючи, що Ти можеш зробити для стійкого розвитку

своєї родини і людства в цілому.

4. Під час вивчення кожної теми екокоманда обиратиме лі�

дера теми, який знаходить для своєї команди більше ін�

формації з теми та організує її роботу. У тебе завжди є

шанс стати таким лідером.

5. На уроці лідер теми організує зустріч команди, під час

якої Ти зможеш розповісти про свої досягнення і пробле�

ми, порівняти свої дії з іншими, запланувати подальшу

роботу. Лідер також надасть Тобі необхідну інформацію

щодо теми і подальших дій. У підручнику вміщено

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

Якщо ви обираєте пункт 27, то наступні три питання можна пропустити

27 Більшість з нас отримує енергію з горючих копалин, тому необхідно збільшити свій слід на 75 балів +75

28 Я завжди вимикаю світло, якщо виходжу з кімнати –10

29 Я завжди повністю вимикаю свої побутові прибори, не залишаю їх у режимі очікування –10

Папір

30 Книги я беру в бібліотеці або позичаю у знайомих 0

31 Якщо я хочу прочитати книгу, то завжди купую її +2

32 Однаково часто буває і так, і так +1

33 Прочитавши газету я її викидаю +10

34 Газети, які я передплачую чи купую, крім мене читають ще мої близькі, знайомі тощо +5

Сміття

35 Всі ми створюємо багато відходів та сміття, тому додайте ще 100 балів +100

36 За останній місяць я хоч раз здавав пляшки, банки чи інший скляний посуд –15

37 3 усього сміття, що в мене утворюється, я відкладаю макулатуру для того, щоб її потім здати –17

38 Я здаю металеві банки з�під напоїв та консервів –10

39 Пластикову тару я викидаю у спеціальний контейнер –8

40 Я намагаюсь купувати в основному не фасовані, а вагові товари. Зазвичай, я приходжу до магазину зі своєю

тарою. Іноді я вимушений купувати товари в упаковці і тоді я використовую її в господарстві

–15

41 3 домашніх відходів я роблю компост для удобрювання своєї ділянки –5

42 Я живу в місті з населенням в 500 тис та більше. Якщо так, то загальний результат необхідно помножити на 2 х2

Запрошуємо зробити

Прочитай текст і, працюючи індивідуально, склади три

речення, що пояснюють, чому Твоя участь є важливою для

планети. Обговори результати роботи з однокласниками у

загальному колі.

Запрошуємо зробити

Подумай, яким ти уявляєш майбутнє планети. Намалюй це

майбутнє і, якщо бажаєш, розкажи про нього одноклас�

никам.

Пам’ятай, бути лідером теми — це цікаво!

№ 1(1), 2008

інформацію з кожної теми для лідера та всіх, кому вона

цікава.

6. Перед кожною зустріччю команди на уроці, прочитай у

підручнику про всі дії, які передбачає тема і подумай, що

зможеш зробити Ти і Твоя команда, щоб їх виконати. Потім

в плані Дій команди визнач день, коли плануєш це

зробити.

Обговорюй свої плани з батьками або іншими родичами

для того, щоб залучити їх до співпраці та отримати нові ідеї.

7. Все, що Ти робитимеш дуже цінно.

ТЕМА 2. СТАРТОВА ЗУСТРІЧ

ЯК СТВОРИТИ КОМАНДУ І ПРАЦЮВАТИ В НІЙ

Подумайте разом, чим ще може пишатись ваша команда.

Складіть список скарбів вашої команди.

Хай кожна команда придумає собі назву і обговорить, під

яким девізом ви б хотіли працювати.

Тепер ви готові для представлення своєї команди класу.

То ж зробіть це.

ЯКИМ Є ТВІЙ СПОСІБ ЖИТТЯ СЬОГОДНІ

Починаючи роботу, бажано дізнатись про свої повсякден�

ні звички. Це буде визначення вихідного пункту, з якого почи�

наються Твої дослідження.

Вивчення власних звичок відбуватиметься через спеціаль�

не опитування, що називається аудит (перевірка). Заповнення

аудиту — це не змагання. У цьому процесі немає «правильних»

чи «неправильних» відповідей — тільки чесні і нечесні. Єдина

людина, яку Ти можеш обдурити — це Ти сам! Твої відповіді бе�

режуться доти, поки вони знову не знадобляться Тобі.

Після опрацювання тем курсу Ти звернешся до цих питань

знов. Заповнення аудиту другий раз допоможе Тобі визначити,

які зміни відбулися у твоїх звичках. Ми легко забуваємо зміни,

після того як ми їх зробили, й іноді ми забуваємо похвалити се�

бе за те гарне, що ми робимо. Це буде шанс для Тебе і Твоєї

команди трохи попишатися собою.

А раптом Ти не помітиш ніяких змін? Ніколи не пізно поча�

ти! Використовуй цей шанс і заплануй, що Ти зробиш наступ�

ного тижня чи місяця.

Ніколи не критикуй нікого зі своєї команди за «невеликі»

зміни. Ти можеш запитати, чи необхідна товаришам допомога.

При цьому пам’ятай, ми усі живемо в різних умовах і можливо

іншим змінити щось набагато складніше, ніж тобі. Це — не зма�

гання, внесок кожного дуже важливий, незалежно від того на�

скільки він великий.

АУДИТ № 1Що я і моя родина робимо з відходами?

— Я знаю, які відходи можуть бути перероблені в моєму

районі так / ні

— Ми сортуємо сміття для переробки 1 2 3 4 5

Як економити папір?

— Я збираю використаний папір 1 2 3 4 5

— Я використовую його ще раз з іншого боку 1 2 3 4 5

31

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

Запрошуємо зробити

Участь в уроках для стійкого розвитку потребуватиме від

тебе деяких змін у поведінці та способі життя. Це може

стосуватись і членів Твоєї родини. Давай повідомимо їх про

це. Разом з однокласниками склади Лист для батьків, — де

повідом, що таку роботу розпочато.

Запрошуємо зробити

Об’єднайтеся в екокоманди з 5–6 осіб за допомогою же�

ребкування. Познайомтеся між собою за допомогою гри

«Приховані скарби». У кожної людини є щось, чим пишаєть�

ся і що може стати скарбом для всієї команди, наприклад:

• цікаве хобі

• знання більш, ніж двох мов

• здатність складати вірші

• малювати

• працювати в Інтернеті,

• робити щось своїми руками тощо

Запрошуємо зробити

Запишіть інформацію про свою команду у зошитах за

зразком:

Моя екокоманда

Назва нашої екокоманди: ____________________________

Девіз нашої екокоманди: ____________________________

Члени екокоманди: _________________________________

Адреса: ___________________________________________

Телефон: __________________________________________

Пропонуємо зробити вдома

Перепиши текст Листа для батьків на окремий аркуш і пере�

дай його батькам.

Запрошуємо зробити

Прочитай текст. Працюючи в парах, поясніть одне одному,

що саме ви будете робити далі.

Запрошуємо дослідити

Отже, почнемо. Працюючи індивідуально, відповідай на пи�

тання чесно, роблячи олівцем необхідні позначки. Обирай

відповідь «так» чи «ні», а там, де стоять цифри, познач одну

з них (врахуй, що 1 — ніколи, 2— інколи, 3 — часто, 4 — май�

же завжди, 5 — завжди).

Не витрачай багато часу на обмірковування.

Якщо тобі не зрозуміле запитання — звернись до вчителя.

№ 1(1), 2008

Що я роблю з органічними відходами?

— Я знаю, що таке компост так / ні

— Я знаю правила компостування так / ні

— Ми компостуємо наші органічні відходи так / ні

Куди я складаю свої покупки?

— Я складаю свої покупки у пакети, що дає мені про�

давець 1 2 3 4 5

— Я ношу із собою сумку для покупок 1 2 3 4 5

Як я і мої рідні робимо зі старими речами?

— Ми переглядаємо вдома речі, які потребують ре�

монту так / ні

— У мене є план щодо того, як їх полагодити та викорис�

тати ще раз так / ні

— Я використовую кілька разів пакети, пляшки для

зберігання та переносу чогось так / ні

Що я і моя родина робимо, щоб у нашій оселі не нагро�

маджувалось сміття?

— Я зупиняюся і добре обмірковую, перед тим як купити

що�небудь 1 2 3 4 5

— Я обираю собі подарунки на день народження й інші

свята так, щоб не накопичувати речі, що потім будуть викинуті,

як непотрібні так / ні

— Я думаю про навколишнє середовище, коли шукаю

подарунки для друзів 1 2 3 4 5

Як я і мої рідні ставимось до використання електро�

енергії?

— Я вимикаю світло, коли в кімнаті нікого немає 1 2 3 4 5

— Я вимикаю прилади, що не використовуються 1 2 3 4 5

— Я знаю, які звичайні лампочки у моїй оселі можна

замінити на більш економічні так / ні

— Я знаю, які магазини продають економічні лампочки,

і скільки вони коштують так / ні

— У нашої родини є план щодо заміни лампочок на більш

економічні так / ні

За допомогою чого я пересуваюсь?

— Я знаю, наскільки різний транспорт забруднює

повітря так / ні

— Я використовую велосипед або ходжу пішки, коли це

можливо 1 2 3 4 5

Як я і мої рідні ставимось до використання води?

— Я перевіряю(а) усі крани в моїй оселі та на вулиці, чи не

підтікають вони так / ні

— У мене є план для того, щоб відремонтувати усі

протікання так / ні

— Я уникаю того, щоб залишати кран відкритим, коли

умиваюся і чищу зуби 1 2 3 4 5

— Коли мию посуд, я швидко полощу його 1 2 3 4 5

— Коли я миюсь, я намагаюсь використати як найменше

води так / ні

— Коли я поливаю рослини чи город, я намагаюсь не

використовувати воду задарма так / ні

— Якщо я беру воду з криниці або джерела я дбаю про

його чистоту так / ні

— Знаходячись біля річки або озера, я прагну зберегти

воду чистою так / ні

Як я дбаю про рослини?

— Я піклуюся вдома як мінімум про одну рослину так / ні

— Я посадив(а) як мінімум одне дерево так / ні

— Я піклуюся про одне нове дерево поблизу своєї

оселі так / ні

Як я піклуюсь про своє здоров’я?

— Я намагаюсь купувати продукти з екологічними по�

значками 1 2 3 4 5

— Я вживаю вегетаріанську їжу: 1 2 3 4 5

— У нашої родини є улюблені місця на природі для від�

починку так / ні

— Я знаю гарні місця біля оселі, де можна поспілкуватися

з природою так / ні

— Я гуляю на природі кожен день 1 2 3 4 5

Як складаються мої стосунки з людьми?

— Я маю багато друзів так / ні

— Я намагаюсь підтримувати гарні стосунки з усіма

людьми, що мене оточують так / ні

Що я і мої друзі робимо для громади?

— Ми прибрали певну територію від сміття так / ні

— Ми запланували акцію з очищення території від сміття

так / ні

— Ми плануємо постійне прибирання сміття в май�

бутньому так / ні

Обговоріть результати заповнення аудиту у своїй команді.

Краще працювати користуючись наступними правилами.

ЯК ПРАЦЮВАТИ В ЕКОКОМАНДАХ1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде

головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Нама�

гайтесь виконувати різні ролі.

Головуючий (лідер теми):

— оголошує тему обговорення;

— пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

— заохочує групу до роботи, говорячи «давайте працю�

вати активніше» або «хто ще не висловився» «про що ми ще не

подумали» тощо;

— підводить підсумки роботи.

Секретар:

— веде коротко і розбірливо записи результатів роботи

своєї групи;

— як член групи бере участь в обговоренні;

— допомагає доповідачеві своїми записами.

Посередник :

— слідкує за часом;

— заохочує групу до роботи, говорячи «у нас залишилось

32

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

дві хвилини» або «давайте говорити коротше, бо часу замало»

тощо.

Доповідач:

— чітко представляє класу думку групи;

— якщо були особливі думки окремих учнів, повідомляє

про них;

— якщо є запитання, відповідає на них.

2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а

потім по черзі.

3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не

перебивайте одне одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся у групі прийти до спільної думки, хоча в

деяких випадках в групі може бути особлива думка і вона має

право на існування.

ЯКІ Є ОБОВ’ЯЗКИ ЛІДЕРА ТЕМИДобре, якщо кожен з команди спробує себе в ролі ліде�

ра. Лідер теми бере на себе зобов’язання сприяти роботі ко�

манди під час опрацювання однієї з тем курсу: «Сміття», «Во�

да», «Енергія», «Рослини», «Покупки», «Стосунки», «Здоровий

спосіб життя».

У кожній темі може бути і два лідери або Ти можеш бути

лідером кількох тем.

Лідер теми не керує, а швидше виконує роль організато�

ра й ініціатора роботи членів екокоманди над темою. Він не

вирішує проблеми, а намагається допомогти в їх вирішенні.

Спробувавши себе в ролі лідера, Ти відкриєш багато корис�

ного. Твої обов’язки будуть нескладними і, найчастіше, цікавими.

Лідер теми має:

• самостійно або скориставшись інформацією з відповідної

рубрики, що вміщено наприкінці кожної теми, підготувати

повідомлення для своєї екокоманди;

• подумати, як представити цю інформацію команді, щоб

пояснити, чому саме ця тема є надзвичайно важливою;

• поміркувати, як зробити зустріч команди на уроці ефек�

тивною та цікавою;

• провести зустріч команди на уроці за правилами, що на�

ведені вище.

Зараз поглянь на теми і подумай, у якій з них Ти хочеш бу�

ти лідером. Скажи про це команді. Разом визначте лідерів тем

і запишіть це в зошити за зразком:

Аудит № 2. Сміття1) Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає в

сміттєві баки, смітники чи спалює Твоя сім’я.

2) Підсумуй результати кожного зважування і поділи за�

гальну суму на кількість членів родини. Отриманий результат є

показником «виробництва сміття в тиждень». Записуй в зошиті

отримані результати за таким зразком.

Загальна вага відходів у родині за тиждень:

.......... кг

Вага відходів на кожного члена родини за тиждень:

.......... кг

3) Визнач, скільки різних видів відходів (пластик, папір,

скло, метал, батарейки і т.п.). Ти можеш відокремити для вто�

ринної переробки в у себе вдома, запиши їх в зошит.

Викладачі у викладанні курсу користуються методичним

посібником «Уроки для стійкого розвитку 7–8 клас.:

Методичний посібник для вчителів». — К.: Літера ЛТД, 2007.

Представляємо вам деякі важливі моменти

з цього посібника.

Уроки для стійкого розвиткуЗ посібника для вчителя

навчального курсу за вибором для учнів 7–8<го класу

ЯКИМИ Є ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Зауважимо, що даний курс є не стільки «знаннєвим»,

скільки таким, що орієнтований на формування у дітей мо�

делей поведінки та дій, що відповідають потребам стійкого

розвитку. Причому ми маємо добитись, щоб діти застосову�

вали їх спочатку свідомо, а потім на рівні звички. Саме тому

важливо приділяти більше уваги обговоренню дітьми способу

життя, поведінки в повсякденному житті й їх усвідомленню

впливу цієї поведінки на розвиток людства. Діти мають звер�

тати увагу на ресурси, що вони та їхні родини споживають

і замислитись над раціональністю такого споживання. Важли�

вою ідеєю курсу є навчити дітей навичок економного спожи�

вання та свідомого ставлення до ресурсів, але не шляхом

погіршення якості життя.

На уроках використовується принцип «тут і зараз»: обго�

ворюється власний досвід, що його отримали учні та вчителі, а

не екологічні проблеми взагалі. Тому реалізація мети і завдань

курсу потребує спеціальної організації навчального процесу.

Розглянемо її грунтовніше.

Важливою умовою вашого успіху буде правильний вибір

приміщення для занять. Вам потрібен клас, де можливо пере�

сування меблів, їхнє розташування для роботи малих груп

постійного складу.

1�й день 2�й день 3�й день 4�й день 5�й день 6�й день 7�й день

... кг ... кг ... кг ... кг ... кг ... кг ... кг

Тема Лідер теми

Сміття

Енергія

Вода

Рослини

Покупки

Стосунки

Здоров’я

33

Запрошуємо зробити

Прочитай пам’ятку «Які є обов’язки лідера теми».

Пропонуємо зробити вдома

Розпочни дослідження за темою «Сміття», користуючись та�

ким зразком.

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

Курс починається двома вступними уроками, на яких ви

познайомите учнів з курсом, підручником, основними понят�

тями та способами роботи. На цих уроках будуть створені

екокоманди, визначені лідери всіх тем.

Опрацювання кожної з основних тем курсу відбуватиметь�

ся на чотирьох уроках, кожен з яких має своє призначення.

Перший урок — мотиваційно�організаційний.

На ньому вчитель представляє причини вивчення теми,

обґрунтовуючи її важливість. Для цього можна використати

різні способи, прийоми мотивації: коротку інформацію, віде�

осюжет, інтерв’ю, плакати, фотографії, статистичні дані. Важли�

во, хоча б одну з причин пов’язати з місцевою ситуацією, зро�

бивши її близькою дітям.

Потім учні починають працювати в екокомандах. Лідер те�

ми в кожній екокоманді робить свій вступ, використовуючи

інформацію підручника, а також знайдену самостійно.

Вчитель представляє план дій, тобто запропоновані у під�

ручнику заходи для зміни звичок, включаючи ваш власний

досвід роботи з темою.

Кожен учень індивідуально розглядає можливість застосу�

вання нових звичок, обирає дії, придатні для нього особисто,

і складає план їхньої реалізації.

Продовжуючи працювати в екокомандах, учні обговорю�

ють складені індивідуальні плани а також необхідність команд�

ної підтримки.

Після завершення командної роботи вчитель відповідає на

питання, що виникли.

Урок завершується обговоренням індивідуальної та ко�

мандної роботи та оцінкою її результатів.

На уроці передбачається робота над аудитом з теми.

Другий�третій уроки — практичні.

Вчитель пояснює (нагадує) спосіб роботи на уроці і про�

понує питання для обговорення в екокомандах. На другому

уроці учні обговорюють питання «Якими були результати по�

чаткових вимірювань за домашнім аудитом з теми? Які зміни ви

почали здійснювати?», а на третьому — «Які зміни відбулися у

вашому способі життя та поведінці?»

Кожна з екокоманд проводить обговорення результатів і

досвіду, отриманого в результаті виконання роботи

Після завершення роботи в командах проводиться пре�

зентація її результатів класові та їх обговорення. Вчитель ор�

ганізовує мозковий штурм для напрацювання нових ідей для

подальших індивідуальних та командних дій. Наприкінці підво�

дяться підсумки уроку.

Таким чином, основним змістом практичних уроків буде

групова робота учнів в екокомандах, на яку відводиться

більшість навчального часу.

Четвертий урок з теми — підсумковий.

Він починається з мотивації діяльності учнів на цьому уроці.

Далі вчитель організує представлення бажаючими учнями

тих змін, що відбулися за результатами остаточного вимірю�

вання домашнього аудиту.

Учні заповнюють індивідуальні форми самооцінювання,

подані у підручнику. Результати цієї роботи оприлюднюються

за бажанням.

Після цього учні працюють в екокомандах, обговорюючи

подальші плани й можливості для продовження діяльності і

представляють їх класу.

Вчитель знайомить учнів з наступною темою та завданням

для домашнього аудиту з нової теми.

Всю необхідну інформацію про проведення окремих

уроків надано в розділі ІІІ посібника.

У кожному уроці ви знайдете:

• формулювання завдань (очікуваних) результатів уроку, які

допоможуть

вам оцінювати та корегувати власну діяльність;

• перелік змісту фактичного матеріалу, який опрацьовується

в темі або на окремому уроці. Цей матеріал частково на�

даний у цьому посібнику.Проте ви маєте знаходити додат�

ковий матеріал з тем і джерела, якими можуть скористати�

ся лідери тем, і надавати цей матеріал та переліки джерел

своїм учням;

• перелік необхідних для уроку матеріалів;

• опис методики проведення уроку.

ЯК ПРОВОДИТИ УРОКИ З КУРСУТЕМА 1. МИ І НАШЕ МАЙБУТНЄ

Після опрацювання теми кожен учень зможе:

• представити навчальний курс і розповідати про те, що

очікується від нього/неї під час його вивчення;

• своїми словами визначати поняття «стійкий розвиток»;

• розповідати про екологічні проблеми своєї громади та

людства у цілому;

• пояснювати зв’язок між способом життя людей і уявленням

про більш стійке майбутнє

Фактичний матеріал і його джерела:

Інформація про стійкий розвиток. «Порядок денний на ХХІ

століття».

Інформація про місцеві екологічні проблеми.

Статистика щодо використання ресурсів, індикатор

стійкого розвитку — екологічний слід.

Обладнання:

Аркуші паперу (формату А4) на кожного учня, олівці і

маркери,

Як організувати роботу:

1. Запропонуйте учням прочитати текст «Що таке екологіч�

ний слід» у підручнику для учнів, використовуючи техно�

логію критичного читання за інструкцією підручника. Не�

хай учні прочитають інструкцію та повторять її.

Отже, запросіть їх, працюючи індивідуально протягом 3

хвилин, поставити 1–2 запитання до кожного абзацу. Об’єд�

найте учнів в пари та запропонуйте їм дати відповіді на ці запи�

тання протягом наступних 5 хвилин.

Обговоріть результати роботи пар у загальному колі за та�

кими запитаннями (3–5 хв.):

• Які запитання викликали у вас складності? Чому?

• На які запитання ви не змогли знайти відповіді? (подумайте

разом, як можна знайти ці відповіді)

• Які запитання здалися вам найбільш цікавими? Чому?

2. Після роботи з текстом запросіть учнів до певної роботи

поза уроком.

34

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

Запропонуйте дослідити власний екологічний слід, скори�

ставшись Інтернет сайтом http://www.ecofoot.org/ або попра�

цювати з тестом у посібнику.

3. Запросіть учнів подумати, яким вони уявляють майбутнє

планети.

Запропонуйте їм намалювати це майбутнє протягом 7 хв.

Готові малюнки вивісить на дошці чи частині стіни таким чином,

щоб їх усі бачили. 4–5 учням за бажанням запропонуйте пред�

ставити свої малюнки класу та пояснити їх.

Обговоріть, що спільного можна побачити на малюнках;

яке враження справила на учнів ця робота. Відведіть на це до

10–12 хв.

4. Запросіть учнів прочитати текст «Чому Твоя участь є важ�

ливою для планети» за посібником для учнів і, працюючи

індивідуально, скласти три речення, що пояснюють: «Чому

Твоя участь є важливою для планети?»

Вислухайте тих учнів, що бажають представити свої речен�

ня. Обговоріть результати роботи у загальному колі. Ця робо�

та має тривати не більше 7–10 хв.

5. Організуйте роботу над текстом «Як будемо працювати»

шляхом читання учнями його вголос по одному пункту по

черзі (3 хв.).

6. Поясніть учням, що участь в уроках для стійкого розвитку

потребуватиме від них деяких змін у поведінці та способі

життя. Це може стосуватись і членів їхньої родини. За�

просіть учнів до спільного складання листа до батьків. Це

має бути інформативний лист про те, що вони розпочали

таку роботу, прагнуть допомоги та підтримки від своєї ро�

дини. Текст листа має бути виключно персоніфікованим,

складеним від першої особи.

Цей лист учні мають передати своїм батькам.

З посібника для вчителя

ТЕМА 2. СТАРТОВА ЗУСТРІЧПісля опрацювання теми кожен учень зможе:

• пояснювати, що означає стати членом екокоманди;

• досліджувати власні звички (стиль життя) — провести Ау�

дит № 1;

• стати лідером однієї або кількох тем наступних уроків.

Обладнання:

Олівці для заповнення аудиту

Як організувати роботу:

1. Поясніть учням, що протягом року вони будуть працювати

у малих групах постійного складу — екокомандах, що

створюватимуться прямо зараз.

Об’єднайте учнів в екокоманди з 5–6 осіб за допомогою

жеребкування.

Об’єднання в групи здійснюється за принципом випадко�

вості, тобто не варто формувати команди спеціально! Здійсни�

ти це можна, запропонувавши учням вибрати картки з різними

малюнками, фігурами, аркушики кольорового паперу тощо та

об’єднавши тих, хто обрав однакові.

2. Запропонуйте учням пересісти так, щоб члени екокоман�

ди сиділи разом. У цих групах запросіть їх познайомитись

одне з одним за допомогою гри «Приховані скарби»

(опис гри — в посібнику для учнів) та скласти список

скарбів екокоманди.

Хай кожна команда придумає собі назву і обговорить, під

яким девізом вони б хотіли працювати.

Після завершення роботи в екокомандах запропонуйте їм

представити свої команди класу.

3. Запросіть учнів записати інформацію про свою команду у

зошити за зразком підручника.

4. Запропонуйте учням об’єднатися всередині екокоманди в

пари.

Працюючи в парах, учні мають прочитати текст «Яким є

твій спосіб життя сьогодні» та пояснити одне одному, що са�

ме вони будуть робити далі.

5. Поясніть учням, що значна частина нашого курсу буде по�

в’язана з виконанням спеціальних завдань з дослідження

власного способу життя. Такі дослідження носитимуть

вимірювальний та оцінювальний характер, тому ми нази�

ваємо їх аудитом. Такі аудити будуть проводитись як в

класі, так і, протягом року, вдома по кожній темі, що вив�

чатиметься.

Запросіть учнів, працюючи індивідуально, дослідити свій

спосіб життя, відповідаючи на запитання Аудиту №1. Запропо�

нуйте їм відкрити посібники та заповнити олівцем анкету Ауди�

ту №1 протягом 5 хвилин. Вони мають обвести відповідь «так»

чи «ні» або оцінити рівень того, наскільки згодні з тим тверд�

женням, що є в анкеті, обираючи одну з цифр від 1 до 5.

35

Пам’ятайте

Перший урок носить мотиваційний характер. Його головне

завдання — викликати бажання в учнів жити за принципами

стійкого розвитку. Завданням уроку та курсу в цілому не

є надання учням певних знань та перевірка їх засвоєння.

Залучення родин учнів, їхня підтримка є надзвичайно

бажаними.

«Уроки для стійкого розвитку»: програма, зміст і методика курсу за вибором

№ 1(1), 2008

Поясніть учням, що відповідати на питання потрібно чес�

но, але не витрачаючи багато часу на обмірковування. Якщо

запитання будуть незрозумілі учням, вони можуть звернутись

до вчителя.

ВІДПОВІДІ УЧНІВ НЕ ОЦІНЮЮТЬСЯ. Серед них не може

бути «правильних» і «неправильних». Також не рекомендуєть�

ся порівнювати відповіді різних учнів, бо принцип змагальності

тут не використовується.

Вчителеві рекомендуємо також заповнити цей аудит

заздалегідь перед уроком.

6. Запропонуйте учням обговорити результати заповнення

аудиту у своїй команді.

Щоб зробити зустрічі екокоманд на уроці ефективними,

запросіть учнів дотримуватись певних правил і порядку дій.

Для цього скористайтесь рекомендаціями підручника: «Обе�

ріть члена команди, який зараз проведе обговорення (він має

по черзі надати слово кожному і кожній). Розкажіть одне одно�

му, які запитання були для вас найбільш складними, несподіва�

ними чи цікавими. Поясніть, чому». Нагадайте, що обговорен�

ня буде плідним, якщо дотримуватись правил роботи в малих

групах.

Що треба знати вчителеві, щоб організувати роботу в

малих групах?

1. Переконайтеся, що учні володіють знаннями та уміннями,

необхідними для виконання завдання.

Якщо робота виявиться надто складною для більшості

учнів — вони не стануть докладати зусиль.

2. Об’єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються

з трьох учнів. П’ять�шість чоловік — це оптимальна верхня

межа для проведення обговорення в рамках малої групи.

У процесі формування груп остерігайтеся навішування

будь�яких «ярликів» на учнів.

3. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в

тому, що учні сидять по колу — «пліч�о�пліч, око — в— око».

Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

4. Повідомте (нагадайте) учнів про ролі, які вони повинні роз�

поділити між собою і виконувати підчас групової роботи:

Спікер, головуючий (керівник групи):

• зачитує завдання групі;

• організовує порядок виконання;

• пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

• заохочує групу до роботи;

• підводить підсумки роботи;

• визначає доповідача.

Секретар:

• веде записи результатів роботи групи;

• записи веде коротко й розбірливо;

• як член групи, повинен бути готовий висловити думки гру�

пи при підведенні підсумків чи допомогти доповідачу.

Посередник:

• стежить за часом;

• заохочує групу до роботи.

Доповідач:

• чітко висловлює думку групи;

• доповідає про результати роботи групи.

5. Будьте уважні до питань внутрігрупового керування. Якщо

один з учнів повинен відзвітувати перед класом про робо�

ту групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

6. Дайте кожній групі конкретну задачу й інструкцію (прави�

ла) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зро�

бити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно,

що група зможе сприйняти більш одної чи двох, навіть ду�

же чітких, інструкцій за один раз.

7. Слідкуйте за часом. Надайте групам досить часу на вико�

нання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справ�

ляться із завданням раніше за інших.

8. Подумайте про те, як ваш метод заохочення /оцінки/ впли�

ває на застосування методу роботи в малих групах. Забез�

печте нагороди за групові зусилля.

9. Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для ме�

тоду спільного навчання.

10. Під час роботи груп, обійдіть їх, запропонувавши допомо�

гу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте ува�

гу на себе. Подумайте про свою роль у подібній ситуації.

11. Запропонуйте групам представити результати роботи.

12. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чо�

го вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.

13. Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних

результатів та питань організації процедури групової

діяльності.

Приблизно таким чином ви маєте організовувати роботу в

групах до того часу, коли вона стане звичною для учнів.

На цьому уроці почніть з того, щоб запропонувати учням

прочитати вголос правила роботи, подані у посібнику та обго�

ворити їх.

7. Запропонуйте учням ознайомитись з текстом «Які є

обов’язки лідера теми». Запросіть їх поглянути на теми,

що будуть опрацьовуватись та обрати для себе, у якій з

них кожен(а) хотіли б бути лідером у своїй екокоманді. Ра�

зом в групах учні мають визначити лідерів тем і записати це

в зошити за наведеним зразком.

8. Скажіть учням, що домашнім завданням буде проведення

домашнього аудиту №2 з теми «Сміття». Дайте необхідні

пояснення.

Вчителеві рекомендуємо також заповнити цей аудит

заздалегідь перед уроком.

36

Поточні події та новини проекту

№ 1(1), 2008

37

Регіональні центри

15травня відбулася зустріч керівництва проекту та керів�

ників регіональних інформаційних центрів. На цій

зустрічі було вирішено, що буде створено три центри — місто

Херсон на базі Херсонського обласного ліцею; м. Житомир

на базі обласного інституту післядипломної педагогічної

освіти; Черкаси на базі школи № 17.

Призначені координатори центрів. В обовязки керівників

центрів входитиме інформационна робота з місцевими ЗМІ та

регіональними веб�ресурсами; розповсюдження ідеї освіти

для стійкого розвитку; інформаційний супровід вчителів що

викладатимуть курс «Уроки для стійкого розвитку».

Майбутнє освіти у створенні стійкого гуманістичного суспільства

Ідріфорс (Швеція), 11–14 липня

Організація «Глобальний план дій» (Global Action Plan

(GAP) — міжнародна асоціація НУО, які опікуються

освітою для Стійкого Розвитку разом з новим міжнародним

партнером Міжнародним коледжем Неогуманістичного на�

вчання (International College for Neohumanistic Studies (CNS)

провели влітку цього року у містечку Ідріфорс (Швеція) міжна�

родну конференцію «Майбутнє освіти у створенні стійкого гу�

маністичного суспільства».

На конференцію для презентації досвіду та ідей були за�

прошені як доповідачі Алберта Педройа (Бразилия), Деметр

Руссафов (Гаїті), Доналд Нелсон (Албания), Маркус Буссли

(Австралія), Мерілін Меллманн (Швеція), Олена Пометун, Не�

стор Гупан (Україна) та ін.

Всього серед 37 учасників конференції були представ�

ники 26 країн світу. Представники неогуманістичної педа�

гогіки (НГП) познайомили учасників з основними теоретич�

ними положеннями і відповідною освітньою практикою. Зок�

рема, м. Буссли, розкриваючи основну сутність НГП, зазна�

чав, що «Ніякі «ізми», окрім універсалізму, не можуть бути

значущі в системі освіти. В учнів має бути пробуджений при�

родний потяг до отримання знань. Вони мають бути навчені

основам, як глибокої пошани та відданості, так і дисципліні.

Крім того, потрібно створити умови для усвідомлення учня�

ми наукової картини світу». Отже навчальні плани НГП — шкіл

відповідають потребам цілісного розвитку дитини. Вони ви�

ходять з того, що всі аспекти індивідуума: фізичне здоров’я,

практичні навички, моральна культура та сила, емоційний

баланс, соціо та екологічна свідомість та відповідальність,

інтелектуальне знання, творче самовираження, інтуїція та ду�

ховна досконалість. Цим завданням відповідають методи і за�

соби навчання, що дозволяють залучити дітей різного віку від

народження до закінчення середньої школи до активної

діяльності — індивідуальної та групової, гри, ручної праці,

мистецтва тощо.

Представники ГЕП презентували на конференції основні

підходи до освіти для стійкого розвитку, зокрема теорію і

практику емпауермент�педагогіки, досвід залучення дітей і до�

рослих до стійкого стилю життя, організацію міжнародного

співробітництва в сфері освіти для стійкого розвитку. Пред�

ставники України проф. О.І. Пометун та проф. Н. Гупан висту�

пили з доповіддю «Реалізація базових принципів освіти для

стійкого розвитку на пострадянському освітньому просторі

(на прикладі України)», де висвітлено унікальний досвід Украї�

ни у створенні навчального курсу за вибором «Уроки для стій�

кого розвитку»1, яка викликала жвавий інтерес учасників кон�

ференції.

Одним з важливих підсумків конференції стало рішення

учасників про налагодження співробіництва між представни�

ками двох педагогічних течій та запровадження в неогу�

маністичні навчальні заклади освіти для стійкого розвитку.

Семінар в Житомирі

17червня в Житомирі відбувся одноденний семінар для

директорів шкіл та представників громадськості облас�

ті «Стратегії освіти для стійкого розвитку». Семінар відбувся

в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти з до�

помогою регіонального інформаційного центру.

В ході цього семінару присутні були ознайомлені з ідеєю

освіти для стійкого розвитку. Учасники семінару взяли участь

у практичних вправах, які демонстрували спосіб викладання,

основні принципи та тематику такої освіти.

Директорам шкіл було запропоновано включити курс

«Уроки для стійкого розвитку» у практику викладання в їхніх на�

вчальних закладах.

Навчальний семінар в Херсоні24�25 червня у Херсоні відбувся навчальний семінар для

викладачів області для навчання викладанню курса «Уроки для

стійкого розвитку»

У семінарі взяли участь 35 осіб — викладачі різних пред�

метів.

Семінар відбувся на базі Херсонського обласного ліцею,

що є ресурсним центром викладання цього курсу на Херсон�

щині.

В ході семінару вчителі не тільки познайомились з новим

предметом, поняттям стійкого розвитку, методикою його ви�

кладання, але й відчули не собі, як почуватимуть себе їхні уні на

таких уроках. Семінар був побудований за принципом інтер�

ПОТОЧНІ ПОДІЇ

ТА НОВИНИ ПРОЕКТУ:

1 Більше про це www.esd.org.ua

активного навчання, що дозволяло учасникам «пропустити че�

рез себе» той матеріал, якому вони навчатимуть дітей.

Протягом двох днів вчителі знайомились з частиною про�

грами, що побудована за типовими блоками для полегшення

роботи по викладанню курсу. Оскільки методика курсу значно

відрізняється від звичної, то тренери організації запропонува�

ли учасникам систему уроків за однією темою — мотиваційно�

організаційний урок, два практичні та підсумковий. Весь час

кожен урок обговорювався з огляду на принципи викладання,

залучення всіх учнів та ефективності кожного уроку. Вчителів

дуже цікавило оцінювання учнів на таких уроках. Тому частина

семінару була присвячена принципам оцінювання інтерактив�

ного уроку — як оцінити не тільки рівень знаннь учнів, а й їхні

навчальні навички (підготувати матеріал, провести досліджен�

ня, зробити висновки тощо) і соціальні уміння (комунікація, ар�

гументування, залучення до дискусії, переконання інших,

співпраця тощо).

Якщо вимірювати ефективність самого семінару, то одна

з учасниць сказала: «Я з великим скепсисом почула про вашу

програму. Я впевнена, що це — не для нас. Але після цих двох

днів мені стало цікаво і я перемогла ту скептичність, що в ме�

не була. Тепер мені цікаво, що буде, якщо почати так ви�

кладати».

Ті вчителі, що виявили бажання викладати курс «Уроки для

стійкого розвитку» вже з першого вересня, отримали комплект

підручників для учнів та методичний посібник для вчителя.

Інформація про проектВашій увазі пропонуються посилання на статті та інформа�

цію щодо проекту:

http://h.ua/story/102078/#46007

http://www.osvita.ck.ua/img/osvita/title. gif

http://www.zippo.net.ua/index.php?news_id=14

http://www.mediareform.com.ua/article.php? articleID=1929

http://www.day.kiev.ua/250576

http://www.civicua.org/text/news/view.html?q=1108397

http://www.esd.org.ua

http://www.teachers.org.ua

Поточні події та новини проекту

№ 1(1), 2008

38

ДО ПИТАННЯ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ

НА ПРИНЦИПИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

В. Кухар (Україна),Академік Національної академії наук України

Учервні 1997 року відбулась ХІХ спеціальна сесія Генераль�

ної асамблеї ООН, на якій було проаналізовано хід вико�

нання «Порядку денного на ХХІ століття» за п’ять років, що

Спеціальна сесія ООН підтвердила необхідність здійснення

подальших заходів щодо досягнення цілей і завдань Конфе�

ренції ООН у Ріо. Сесія наголосила, що в документах Ріо роз�

глядаються актуальні проблеми сучасності щодо навколишньо�

го середовища і розвитку, а також поставлена мета підготува�

ти планету до завдань ХХІ століття, спрямованих на вирішення

довгострокових цілей сталого розвитку на основі перш за все,

докорінних змін в усвідомленні людством своїх взаємовідно�

син з природою.

Головні принципи зазначених документів базуються на

фундаментальному положенні, що людина є невід’ємною

складовою природи, а її діяльність повинна здійснюватися

в тісній гармонії з вимогами законів природи і бути підпоряд�

кована цим законам. Тільки на такій основі можна уникнути

деградації навколишнього середовища і не порушувати

функціонування механізмів, що відтворюють природні ос�

нови життя. Такі вихідні положення сталого розвитку

потребують, щоб захист навколишнього середовища став

невід’ємною складовою такого розвитку. Держави провинні

обмежити і ліквідувати нежиттєздатні моделі виробництва і

споживання.

Для нашої країни зазначені положення є високо пріори�

тетними і актуальними. Ми маємо гіркі наслідки непередбаче�

ного антропогенного тиску та навколишнє середовище Украї�

ни, виснаження його надр та родючості землі. Маємо числен�

ні проблеми з чистою водою та незабрудненим повітрям, сут�

тєвим погіршення стану здоров’я населення, що є наслідком

забруднення навколишнього середовища.

На жаль, багаторічні заклики вчених країни до взаємо зла�

годи господарюючої людини з законами природи так і не при�

звели до докорінної зміни її свідомості та стратегії розвитку

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

39

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

економіки, а також сталого використання природно�ресур�

сного потенціалу України.

Не відбулося докорінних змін навіть після Конференції

ООН у Ріо, де Україна брала участь. Документи Ріо так і зали�

шилися майже невідомими для широкої громадськості. Вони

не отримали дійового втілення в національні програмні доку�

менти, не стали світоглядною основою діяльності владних

структур. Ідеологія сталого розвитку практично не розповсю�

джується, а сам термін для більшості навіть освічених людей

ще залишається незрозумілим.

В той же час відповідні міжнародні організації намагають�

ся привернути увагу різних кіл суспільства України до необ�

хідності переходу на принципи сталого розвитку. Відсутність

дій України в напрямах стратегії сталого розвитку ставить під

сумнів як саму активну участь держави в міжнародних заходах

по реалізації концепції Ріо, так і її зрілість для життя в ХХІ

столітті.

Я вважаю: майбутнє України за принципами сталого роз�

витку — єдино можливий для неї шлях. Необхідно підкреслити,

що для реалізації його принципів ми маємо всі підстави.

Йдеться не тільки про суттєво деградоване навколишнє сере�

довище і високий рівень його забруднення, а й про кризовий

стан економіки. Життя вимагає здійснення, а й про кризовий

стан економіки. Життя вимагає здійснення докорінних еко�

номічних, державно�правових та технологічних змін у промис�

ловості і сільському господарстві, а також у світогляді

суспільства. Це торкається всіх сфер його діяльності — від

освіти та виховання молодого покоління до вищих ланок

керівництва державою. Впевнений, що ми маємо використати

кризу економіки для будівництва нової структури господар�

ства на докорінно нових принципах господарювання. Ме�

ханічне відновлення структури виробничого потенціалу країни

призведе тільки до прискореного руйнування екосистем та

зростання негативного впливу цього процесу на здоров’я нації

і збереження біорізноманіття.

Ми не можемо далі жити в умовах гігантоманії гірничодо�

бувних та сировинних галузей важкої промисловості, в умовах

безоглядного використання природних ресурсів землі, води

та повітря. Я вже неодноразово наводив приклад, що колись

вразив мене. Мається на увазі перша установка по очищенню

газів ТЕЦ від оксидів сірки, яку було створено в Радянському

Союзі ще в 1962 році. Але і до цього часу ми практично не

маємо такого обладнання на наших електростанціях, хоча весь

цивілізований світ з допомогою цієї установки вже давно

успішно запобігає надходженню оксидів азоту та сірки до ат�

мосфери.

Актуальність цієї роботи для України обумовлена тим, що

існують міжнародні угоди стосовно контролю рівня надхо�

джень оксидів азоту та сірки до атмосфери. До них приєдна�

лася і Україна. Але, на жаль, навіть у її новій енергетичній про�

грамі передбачаються тільки окремі енергоблоки, на яких бу�

де встановлено відповідне обладнання. Наголос цій програмі

зроблено на використанні власного високозольного вугілля з

високим вмістом сірки. Поряд з використанням старого енер�

гетичного обладнання і повільною його модернізацією таке

становище викликає занепокоєння т стурбованість за наше

майбуття, пов’язані з забрудненням атмосфери, води та землі.

Україна є лідером у світі з використання сільськогоспо�

дарських земель. Розораність ріллі досягає майже 56 від�

сотків, що природно виснажує її. Водночас низькі у порівнянні

з іншими країнами Європи врожаї примушують думати, а чи

розумне таке антропогенне навантаження на землю? Перехід

до нових підходів суттєвого підвищення врожайності може

призвести до значного скорочення використання ріллі і до

збереження родючості землі; відновлення її гумусу та відпо�

чинку. До цього слід додати докорінну зміну у зберіганні та пе�

реробці продукції сільського господарства, застарілі методи

яких призводять до колосальних втрат і автоматично примушу�

ють необґрунтовано використовувати значні сільськогоспо�

дарські площі.

Ми зовсім мало думали про відновлення і, головне, збіль�

шення лісів України, які є нашими легенями і постачальниками

кисню. Не зрушилась з місця програма збереження та віднов�

лення гідрологічної структури малих річок — головного і, на

думку фахівців, важливого засобу очищення води у великих

річках і підземних джерелах. Аналогічно можна говорити про

проблему відходів, що не знаходить свого вирішення протя�

гом багатьох років.

Розвинені країни стимулюють перехід до раціонального

використання природних джерел сировини та енергії, до ре�

сурсозбереження. Енергозбереження водночас веде до

зменшення використання органічного палива і до зменшення

кількості гірничих відходів. Комплексне використання сиро�

винних матеріалів є не тільки економічно привабливим, але

в багатьох випадках і економічно вигідним. Наприклад,

порівняно невеликий вміст сірки у вугіллі або нафті при таких

масштабних обсягах переробки та використання дає змогу

поєднати вилучення сірки з економічно виправданим мас�

штабним виробництвом сірчаної кислоти або її солей. Таке

поєднання виробничих процесів дасть можливість запобігати

утворенню кислотних дощів та покращити економічні показни�

ки переробки нафти або вугілля.

Вторинне використання матеріалів сприятиме як змен�

шенню накопичення відходів виробництва та побуту, так і

поліпшенню відповідних економічних показників. Наприклад,

вторинне використання кольорових металів стало на порядок

денний вже десятиріччя тому і є політикою розвинених країн.

Так, використання алюмінієвого брухту дає змогу заощадити

електроенергію в 40 разів у порівнянні з виробництвом

алюмінію — сирцю. Японія свого часу оголосила програму пе�

реходу металургійної промисловості на сталевих брухт, що

має як економічні, так і екологічні підстави. Таким чином, про�

40

Ми маємо перейти на безперервну природоохоронну

освіту з тим, щоб кожен школяр або інженер усвідомив не�

обхідність принципово нового ставлення до природи

Майбутнє України за принципами сталого розвитку —

єдино можливий для неї шлях

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

грами сталого розвитку суспільства вміщують як головну тезу

раціонально стале використання природних ресурсів — осно�

ви докорінної гармонізації відносин людини у природному се�

редовищі.

Понад десять років тому була відома така цифра — в Ук�

раїні з надр та родовищ корисних копалин добувалося і залу�

чалося в господарський обіг близько 10 мільярдів тонн

первісних природних ресурсів. В той же час для виробництва

валового внутрішнього продукту використовувалось лише

близько 1 мільярда тонн. Решта ж природних ресурсів пере�

творювалась у виробничі відходи. На сьогодні в Україні нако�

пичено близько 25 мільярдів тонн твердих відходів. Не зважа�

ючи на спад промислового виробництва, кількість відходів, що

потребує переробки, утилізації та захоронення, невпинно

зростає як у загальному обсязі, так і відносно. Кількість

підприємств, що виробляють відходи, перевищує 2500.

Щорічно в Україні утворюється близько 730 тис. тонн токсич�

них відходів.

Основними постачальниками відходів є підприємства

гірничопромислового, хіміко�металургійного, паливно�енер�

гетичного, машинобудівного, будівельного та агропромис�

лового комплексів. Їх загальна кількість складає близько 10 ти�

сяч. Найбільша кількість відходів утворюється на підпри�

ємствах гірничодобувної та гірничозбагачувальної галузей

виробництва. Від видобутку та збагачення корисних копалин

обсяги утворення відходів у 1995 році склали 253 млн. куб.

метрів. На балансі галузей знаходяться відходи в кількості

5.3 млрд. тонн.

До розряду багатотоннажних відносяться відходи вугле�

видобутку та вуглезабезпечення. На 24 підприємствах галузі

в 12995 році обсяги утворення таких відходів становили

54 млн. тонн. Загальні обсяги накопичених відходів збільшили�

ся в 1995 році на 154 млн. тонн, незважаючи на суттєве змен�

шення виробництва та щорічного утворення відходів. Це є

свідченням суттєвого зменшення використання відходів вугле�

виробництва.

На підприємствах металургійної галузі щорічно утво�

рюється близько 15 млн. тонн металургійних шлаків, що не

знаходять свого застосування. Так звані червоні шлами глино�

земного виробництва в 1995 році становили близько 1 млн.

тонн, а рівень їх використання — 0.56 відсотка. ТЕС України є

постачальнеиками золошлакових відходів. Сьогодні їх накопи�

чено понад 300 млн. тонн.

У цілому в Україні обсяг утворення відходів склав у 1995

році 546 млн. тонн, що становить 70 відсотків від рівня 1994

року. Загальна територія, що її займають відходи, складає

близько 160 тис. га, а обсяг накопичених токсичних відходів

складають непридатні до використання та заборонені пести�

циди, кількість яких доходить до 20 тис. тонн. Вони часто�гус�

то розосереджені по території у непристосованих та випад�

кових приміщеннях, подекуди — під відкритим небом. В Україні

близько 300 накопичувачів відходів, в яких вміст токсичних ре�

човин у 50 разів і більше перевищує граничнодопустимі кон�

центрації. На превеликий жаль, що фіксуються спроби завезти

нам токсичні відходи з інших країн.

Усім добре відомо, що так звані відходи у більшості випадків

можуть бути сировинним джерелом, або самі використовувати�

ся як виробничий матеріал. Але рівень використання навіть

твердих відходів у нашій країні складає 15�30 відсотків, а обсяг

їх знешкодження зменшився до 0.4 відсотка в 1994 році. А про�

гнозними оцінками тільки в хвостах збагачення Кривбасу

міститься біля 2 тис. тонн золота, 10 тис. тонн срібла, 38 тис.

тонн германію, 16 тис. тонн вольфраму, 500 тис. тонн ванадію.

Можна навіть думати про те, зо зберігання таких «рукотворних»

кладовищ дасть змогу в перспективі підготувати їх як техногенні

родовища. Водночас зазначене свідчить про використання 41

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

недосконалих технологій, про відсутність економічних підходів

та важелів у використанні природних багатств.

У США щорічно виходить з ладу більше 80 млн. штук аку�

муляторів. З них у різні роки утилізувалось від 50 до 80

відсотків. В Японії цей показник сягає 90 відсотків. Хочу нага�

дати, що протягом останніх десятиріч людство добуває срібла

з надр значно менше, ніж переробляє його з відходів вторин�

ними процесами. У світі існують приклади роздільного зби�

рання відходів, що полегшує їх переробку. Всі провідні

полімерні виробники світу мають вторинні процеси перероб�

ки полімерних матеріалів, зокрема пляшок з полімерів. Ре�

алізуються вигідні процеси переробки гумових шин. Про все

це сьогодні можна тільки мріяти в Україні.

Украй актуальною та гострою для країни є проблема енер�

гозбереження. Промисловість України витрачає на одиницю

умовної продукції енергії в 6�8 разів більше, ніж країни Євро�

пи. Систематично не вистачає палива для енергетики. Його ви�

мушені завозити із закордону. Від енергетики, її сталої роботи

залежить ефективність роботи всієї економіки, а високі енер�

говитрати автоматично відбиваються на завищеній вартості то�

варів та послуг. В той же час є деякі розрахунки, за якими Ук�

раїні в умовах нормального використання потрібно біля

50 млрд. куб. метрів природного газу в порівнянні з 100 млрд.

куб. метрів, зо їх ми споживаємо сьогодні. Слід підкреслити,

що велика кількість енергії втрачається під час її транспорту�

вання, за рахунок низької ізоляції будівель, низької якості

вугілля, недосконалості методів спалювання тощо.

Розгляд проектів реконструкції або нових проектів про�

мислових об’єктів ми повинні проводити не директивними

рішеннями уряду, а на підставі виважених співставлень еко�

номічного прибутку із оцінкою екологічних, а тим самим —

економічних збитків, негативних наслідків. Треба зважити на

альтернативні рішення або проекти. Але в першу чергу не�

обхідно керуватися вимогами найповнішого використання си�

ровини або ресурсів, переробки відходів та запобігання еко�

логічних збитків. Хочу підкреслити, що екологічне покращання

ситуації в Україні є економічно вигідним, технологічно обґрун�

тованим і соціально невідкладним.

Усі ці вкрай необхідні зміни в умовах переходу до ринко�

вих відносин під час панування застарілої ідеології у ставленні

господарюючої людини до природи викликають велику стур�

бованість. Існують небезпідставні побоювання, що ми можемо

зіткнутися із зростанням нашого хижацького відношення до

природи, якщо заздалегідь не розробимо відповідних ме�

ханізмів впливу на таке відношення. Слід відзначити, що такі ме�

ханізми у нас поки що відсутні.

Сталий розвиток базується на довгостроковому систем�

ному моніторингу навколишнього середовища і процесів

соціально�економічного розвитку суспільства в їх взаємозв’яз�

ку. Але сьогодні ми не маємо справжньої розгалуженої систе�

ми такого моніторингу, а існуюча обмежена система не зкоор�

динована належним чином. Вона не маж відповідних коштів на

її підтримку навіть у такому стані.

На жаль, моніторинг, що сьогодні здійснюється, часто не

завершується аналізом, з якого можна побачити негативні тен�

денції або їх наслідки, зробити конкретні пропозиції для влад�

них структур. Сам процес моніторингу відірваний від аналізу

та прогнозу, а також від обґрунтованих пропозицій. А тому

його результати не можуть служити справжньою базою для

сталого розвитку.

Проблема збереження біорізноманіття для нашої країни

завжди була актуальною. Наші дії в сучасних умовах також не

відповідають часу і потребам. Видання «Червоних книг» є

тільки початком справжньої роботи по збереженню біорізно�

маніття. Ми повинні створити національні банки генів рослин і

тварин, суттєво розширити мережу заповідних територій та

поліпшити роботу заповідників.

І знову хочу повернутися до головного. Йдеться про не�

обхідність опанування всім суспільством ідеології гармонії лю�

дини в природі і на цій основі — принципів сталого розвитку.

Виховання та освіта повинні отримати масштабність і

послідовність. А для цього необхідні посібники та програми.

Ми маємо перейти на безперервну природоохоронну освіту

з тим, щоб кожен школяр або інженер усвідомив необхідність

принципово нового ставлення до природи.

У засобах масової інформації слід розгорнути справжню

пропаганду принципів сталого розвитку. Ми маємо численні

публікації, в яких говориться про стан природи, про негативні

наслідки господарювання, даються рекомендації. Але їх автори

майже не використовують терміни та принципи сталого роз�

витку. Якщо ми хочемо опанувати ідеологію сталого розвитку

для України, необхідно розгорнути щоденну її пропаганду, яку

слід поєднувати з аналізом критичного стану і негативних явищ,

з конкретними прикладами розв’язання проблем сьогодення,

прикладами дій людини щодо докорінної зміни ситуації у справі

збереження природи та зростання добробуту. Впевнений, що і

в Україні ми можемо знайти такі позитивні приклади.

Можна тільки підтримати розгортання наукових

досліджень з питань сталого розвитку. Для успішного вирішен�

ня цього завдання ми маємо потужний науковий потенціал,

який плідно і ґрунтовно працює над цими окремими питання�

ми. Ми маємо приклади регіональних програм — пропозицій,

що базуються на ідеології сталого розвитку. Водночас зростає

і міцнішає громадська активність — це і «Зелений світ», і Това�

риство сталого розвитку тощо. Група фахівців Національної

академії наук України разом із фахівцями Мінекоресурсів Ук�

раїни підготували проект Концепції сталого розвитку України.

Цей проект 19 грудня 2000 року схвалено Національною

комісією сталого розвитку України і передано до Кабінету

Міністрів України.

Національна комісія наголосила також на необхідності

розробки Національної стратегії переходу України на принци�

пи сталого розвитку на основі згаданої концепції і забезпечен�

ня обґрунтованих підвалин конкретних дій в державі, що їх по�

винні дотримуватися всі ланцюги і ділянки економіки та

суспільного життя.

42

№ 1(1), 2008

Бачення проблеми

Освіта, крім того, що вона є одним з прав людини, висту�

пає й однією з передумов для досягнення стійкого роз�

витку і найважливішим інструментом ефективного управління,

обґрунтованого прийняття рішень і розвитку демократії. Таким

чином, освіта в інтересах стійкого розвитку може сприяти вті�

ленню нашого бачення у дійсність. Освіта в інтересах стійкого

розвитку розвиває і зміцнює потенціал окремих осіб, груп,

спільнот, організацій і країн, що дає можливість мати власну

думку і робити вибір в інтересах стійкого розвитку. Вона може

сприяти зміні поглядів людей, даючи їм можливість робити наш

світ безпечнішим, здоровішим і більш процвітаючим, тим са�

мим поліпшуючи якість життя. Освіта в інтересах стійкого роз�

витку може забезпечити критичне мислення і сприяти підви�

щенню інформованості, а також розширенню можливостей,

що дасть змогу розробляти нові підходи і концепції й розвива�

ти нові методи і засоби їх здійснення.

Вступ1. Стратегію було розроблено на основі процесу партнер�

ства, в якому взяли участь уряди, освітні заклади, НУО та

інші зацікавлені учасники регіону ЄЕК ООН, а також міжна�

родні організації.

3. Ця Стратегія має сприяти переходу до освіти в інтересах

стійкого розвитку (ОСР) і заохочувати цей процес у регіо�

ні ЄЕК ООН, тим самим роблячи внесок у практичну реа�

лізацію нашого єдиного бачення.

4. До регіону ЄЕК ООН входять країни з багатим культурним

різноманіттям і різними соціально�економічними і політич�

ними умовами. Перспективи стійкого розвитку значною

мірою залежать від зміни способу життя і структури спо�

живання і виробництва, і в той же час вони пов’язані з по�

вагою до потреб країн, для яких важливим завданням зали�

шається скорочення масштабів злиденності.

5. Для реалізації Стратегії в регіоні є не тільки всі передумо�

ви, а й виникла потреба в цьому. В багатьох країнах регіо�

ну сформовано освітні системи із залученням професій�

них педагогів, забезпечено одержання початкової освіти

і дотримано принципу рівноправності на одержання

освіти для всіх, досягнуто високого рівня грамотності,

створено науковий потенціал і передбачено участь гро�

мадянського суспільства. Однак треба буде вирішити

нові завдання для ефективного здійснення принципів ОСР.

Необхідно підвищити рівень систем освіти з тим, щоб во�

ни враховували міждисциплінарний характер ОСР, роз�

ширити залучення громадянського суспільства і мобілізу�

вати адекватну інституціональну і матеріально�технічну

підтримку.

I. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ6. Мета цієї Стратегії полягає в заохоченні держав — членів

ЄЕК ООН до розвитку і включенню ОСР у свої системи

формальної освіти у рамках усіх відповідних навчальних

дисциплін, а також у неформальну освіту і навчання. Такий

підхід озброїть людей знаннями і спеціальними навичками

у сфері стійкого розвитку, підвищить компетентність їх і

впевненість у собі, а також розширить їхні можливості ве�

сти здоровий і повноцінний спосіб життя в гармонії з при�

родою і виявляти турботу про соціальні цінності, рівноп�

равність статей і культурне різноманіття.

7. Завданнями Стратегії, яка зробить внесок у здійснення цієї

мети, є:

а) забезпечення того, щоб механізми політики, нормативно�

правова база і організаційні основи були опорою для ОСР;

б) сприяння стійкому розвитку шляхом формального і не�

формального навчання і освіти;

в) освоєння педагогами знань, що дають можливість вклю�

чати питання стійкого розвитку в предмети, що вони їх

викладають;

г) забезпечення доступності навчальних засобів і навчаль�

но�методичних посібників з ОСР;

д) сприяння науковим дослідженням у галузі ОСР і розвит�

ку ОСР;

е) зміцнення співробітництва у галузі ОСР на всіх рівнях

у межах регіону ЄЕК ООН.

III. ПРИНЦИПИ13. Потрібно розглянути змінюване значення поняття «стійкий

розвиток» (СР). Тому розвиток сталого суспільства слід розу�

міти як безперервний процес навчання, дослідження проб�

лем і дилем, де правильні відповіді й рішення можуть змінюва�

тися в міру накопичення досвіду. Цілі навчання у рамках ОСР

мають включати розширення знань, розвиток спеціальних на�

вичок, інтелекту, формування життєвої позиції й цінностей.

14.ОСР все ще продовжує формуватися як широка і всеосяж�

на концепція, що охоплює пов’язані між собою екологічні,

економічні та соціальні проблеми. Вона розширює кон�

цепцію екологічної освіти (ЕО), яка дедалі більшою мірою

орієнтується на широке коло питань розвитку. ОСР також

охоплює різні елементи освіти з проблем розвитку та еле�

менти інших тематичних форм освіти. Тому екологічну

освіту потрібно й надалі розвивати і доповнювати освітою

в інших галузях у рамках комплексного підходу до освіти

в інтересах стійкого розвитку.

СТРАТЕГІЯ ЄЕК ООН ДЛЯ ОСВІТИ

В ІНТЕРЕСАХ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

43

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

15. Ключовими темами СР є, зокрема, скорочення масшта�

бів злиденності, громадянськість, мир, етичність, відпо�

відальність у локальному і глобальному контексті, де�

мократія і управління, справедливість, безпека, права

людини, охорона здоров’я, рівноправність статей, куль�

турне різноманіття, розвиток сільських і міських ра�

йонів, економіка, структури виробництва і споживання,

корпоративна відповідальність, охорона навколиш�

нього середовища, управління природними ресурсами

і біологічне та ландшафтне різноманіття. Розгляд таких

різних тем у рамках ОСР потребує застосування ціліс�

ного підходу.

16. У ході здійснення ОСР слід розглянути такі сфери: удоско�

налення початкової освіти, переорієнтація освіти у на�

прямі стійкого розвитку, підвищення поінформованості

громадськості і заохочення професійної підготовки.

17. У рамках ОСР слід виховувати повагу до різних культур і їх

розуміння, а також висвітлювати зроблений ними внесок.

Необхідно визнавати роль корінних народів і залучати їх як

партнерів у процес розроблення освітніх програм. Слід

належним чином оцінити і зберегти традиційні знання як

складову ОСР.

18. В учнів усіх рівнів слід заохочувати розвиток системного,

критичного й творчого мислення й ставлення до життя, де

відображались би місцеві й глобальні проблеми; все це є

необхідною умовою для діяльності в інтересах стійкого

розвитку.

19. ОЗР — це процес, що триває протягом усього життя, по�

чинаючи з раннього ? дитинства до отримання вищої

освіти і освіти для дорослих, і виходить за межі формаль�

ної освіти. Оскільки система цінностей, спосіб життя і

життєві установки формуються в ранньому віці, особливо�

го значення набуває освіта для дітей. З урахуванням того,

що навчання відбувається в міру того, як ми виконуємо

різні завдання протягом нашого життя, ОСР слід розгляда�

ти як процес, що охоплює всі елементи життєвої сфери.

Потрібно добиватися її органічного включення в навчальні

програми на всіх рівнях, включаючи професійну освіту,

підготовку педагогів і безперервну освіту для фахівців і

керівників.

20. Вища освіта має зробити істотний внесок в ОСР у процесі

формування відповідного багажу знань і компетентності.

21. У процесі ОСР слід брати до уваги різні місцеві, націо�

нальні й регіональні умови, а також глобальний контекст,

добиваючись рівноваги між глобальними і місцевими інте�

ресами.

22. ОСР могла б також зробити внесок у розвиток сільських

і міських районів шляхом розширення доступу до освіти

і підвищення її якості. Особливу користь це принесло б

населенню сільських районів.

23. Розгляд етичних аспектів, включаючи проблеми рівності,

солідарності та взаємозалежності нинішнього і майбут�

нього поколінь, а також взаємозв’язків між людиною і при�

родою, між бідністю і багатством, є в центрі концепції

стійкого розвитку і, таким чином, має життєво важливе

значення для ОСР. Почуття відповідальності є невіддільним

від етики і набуває практичного значення для ОСР.

24. У змісті формального ОЗР слід органічно поєднувати на�

копичений соціальний досвід і роботу за межами школи.

Педагоги, залучені до ОСР, відіграють важливу роль

у сприянні цьому процесу і в заохоченні діалогу між учня�

ми і студентами, з одного боку, і владою й громадянським

суспільством — з іншого. Така спрямованість ОСР дає мож�

ливість системі освіти подолати свою ізольованість від

суспільства.

25. ОСР включає ініціативи розвитку культури взаємоповаги у

спілкуванні й у процесі прийняття рішень, завдяки чому

відбувається зміщення акцентів від методів, орієнтованих

лише на передачу інформації, до ширшого впровадження

активних методів навчання. У цьому зв’язку слід визнати

внесок ОСР у формування політики і прийняття рішень на

основі діалогу і комплексного підходу. Слід також врахову�

вати роль ОСР у розвитку і посиленні демократичних

принципів, що ґрунтуються на участі громадськості, зок�

рема її вклад у розв’язання конфліктів у суспільстві й досяг�

нення справедливості, в тому числі по лінії місцевих «по�

рядків денних на XXI століття».

26. ОСР потребує налагодження багатостороннього співро�

бітництва і партнерства. Її основними суб’єктами є уряди

і місцеві органи управління, сектори освіти і науки, сектор

охорони здоров’я, приватний сектор, промисловість,

транспорт і сільське господарство, профспілки, засоби

масової інформації, неурядові організації, різні спільноти,

корінні народи і міжнародні організації.

IV. ВПЛИВ НА ОСВІТУ28. ОСР потребує переорієнтації основної уваги із забезпе�

чення знань на пророблення проблем і знаходження мож�

ливих рішень. Таким чином, в освіті слід зберігати тра�

диційний акцент на викладання окремих предметів, і в той

же час відкрити можливості для багатостороннього і між�

дисциплінарного аналізу ситуацій реального життя. Все це

може вплинути на структуру навчальних програм і методи

викладання, змушуючи ?педагогів відмовитися від ролі ви�

ключно передавальної ланки, а учнів від ролі лише одер�

жувачів. Замість цього їм слід діяти разом.

29. Заклади формальної освіти відіграють важливу роль у роз�

витку здібностей у ранньому віці, даючи знання і впливаю�

чи на формування життєвої позиції та поведінку. Важливо

добиватися того, щоб усі учні й студенти набували від�

повідних знань про СР і були поінформовані про вплив рі�

шень, що йдуть врозріз зі стійким розвитком. Будь�який

освітній заклад у цілому, включаючи учнів і студентів, ви�

кладачів, адміністраторів та інший персонал, а також бать�

ків, має додержуватися принципів СР.

30. Важливо підтримувати діяльність у сфері неформальної

освіти і навчання у рамках ОСР, оскільки вона є найваж�

ливішим елементом, що доповнює формальну освіту, не в

останню чергу в плані навчання дорослих. Неформальна

ОСР відіграє особливу роль, оскільки часто вона дає мож�

ливість більшою мірою орієнтуватися на потреби учнів,

застосовувати активні методи навчання і сприяти вдос�

коналенню навичок протягом усього життя. Навчання у

процесі роботи сприяє професійному росту як робото�

давців, так і працівників за наймом. З огляду на це слід ви�

знавати і заохочувати співробітництво між різними

суб’єктами, залученими в усі форми ОСР.

31. Адекватна початкова професійна підготовка і перепідго�

товка педагогів і створення для них можливостей для

обміну досвідом мають винятково важливе значення для

забезпечення успіху ОСР. Маючи вищий рівень поінфор�

мованості й більші знання з тематики стійкого розвитку,

зокрема про аспекти СР, що стосуються сфери їхньої

діяльності, педагоги можуть працювати з більшою відда�

чею і вчити на власному прикладі. Професійну підготовку

слід також тісніше ув’язувати з відповідними результатами

науково�дослідної роботи у сфері СР.

32. Успіх як викладання, так і оволодіння учнями знаннями у га�

лузі ОСР значною мірою залежить від змісту, якості й наяв�

ності навчально�методичних матеріалів. Однак подібні

матеріали є не в усіх країнах. Ця проблема є актуальною

44

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

№ 1(1), 2008

для всього сектора формальної освіти, а також для нефор�

мального навчання і освіти. З огляду на це слід докласти

значних зусиль для розроблення й тиражування таких ма�

теріалів. Слід заохочувати єдність змісту навчально�мето�

дичних матеріалів, що застосовують у системах формаль�

ної і неформальної освіти, при цьому завдання полягає в

тому, щоб забезпечити відповідність їх тематиці СР і до�

ступність на місцях.

33. Для того, щоб бути ефективною, ОСР має:

а) розглядатися в двох аспектах: 1) через інтеграцію тем

ОЗР в усі відповідні навчальні дисципліни, програми і

курси; 2) через організацію занять за конкретними те�

матичними програмами і курсами;

б) приділяти особливу увагу позитивному досвіду навчан�

ня, що сприяє формуванню сталої поведінки, зокрема в

закладах освіти, на робочих місцях, в сім’ї та суспільстві;

в) зміцнювати співробітництво і партнерство між педаго�

гічною громадськістю та іншими зацікавленими сторо�

нами. Збільшення масштабів залучення приватного сек�

тора і промисловості в освітні процеси буде сприяти

розв’язанню проблем, пов’язаних з бурхливим розвит�

ком технологій і змінами умов праці. Налагодження тіс�

них зв’язків між навчальним процесом і життям суспіль�

ства дасть можливість учням набувати додаткового

практичного досвіду;

г) сприяти розумінню суті глобальних, регіональних, на�

ціональних і місцевих екологічних проблем шляхом

роз’яснювання життєвого циклу і приділення основної

уваги не тільки впливові на навколишнє середовище, а

й соціально�економічним наслідкам, розглядаючи як

природне, так і антропогенно змінене навколишнє се�

редовище;

д) застосовувати широкий діапазон методів навчання, в

тому числі активних і тих, що орієнтовані на конкретні

процеси і знаходження рішень, адаптованих до потреб

учнів. Крім традиційних методів слід, зокрема, вико�

ристовувати дискусії, створення концептуальних карт

і карт сприйняття, філософське осмислення світу, роз’�

яснення ціннісних категорій, рольові та імітаційні ігри,

підготовку сценаріїв розвитку, моделювання, ігри,

інформаційно�комунікаційні технології (ІКТ), обстежен�

ня, тематичні дослідження, екскурсії й позакласне на�

вчання, підготовку проектів, що їх виконують учні, аналіз

передового досвіду, вивчення досвіду, набутого на ви�

робництві, і розв’язання проблем;

е) ?підкріплюватися відповідними навчальними матеріала�

ми, серед яких методологічні, педагогічні й дидактичні

видання, підручники, наочні приладдя, брошури, тема�

тичні дослідження і приклади передового досвіду, елек�

тронні, аудіо� і відеозасоби.

34. Уряди мають надавати підтримку неформальному навчан�

ню й освіті, оскільки наявність поінформованих громадян і

обізнаних споживачів є найважливішим фактором реа�

лізації заходів щодо забезпечення збалансованості через

їхній вибір і дії, включаючи місцеві «порядки денні на ХХI

століття».

35. Неформальне навчання і освіта, в тому числі програми

підвищення поінформованості громадськості, мають бути

націлені на забезпечення кращого розуміння зв’язків між

соціально�економічними і екологічними проблемами на

місцевому і глобальному рівнях, включаючи тимчасову

перспективу. Спільноти, сім’я, засоби масової інформації

та НУО є важливими суб’єктами діяльності, спрямованої на

підвищення поінформованості громадськості про СР.

36. Неурядові організації (НУО) є важливими джерелами

знань, засвоюваних у межах освіти і неформального на�

вчання, які здатні практично впливати на процеси розши�

рення прав і можливостей громадянського суспільства, а

також забезпечувати узагальнення і переробку наукових

знань і фактів у легкодоступну для розуміння інформацію.

Слід визнавати, заохочувати і підтримувати їхню роль як

посередників між урядами і широкими колами гро�

мадськості. Партнерства між НУО, урядами і приватним

сектором істотно збагатять ОСР.

41. Для того, щоб ОСР увійшла до програми подальших пере�

творень, орієнтованих на побудову більш сталого суспіль�

ства, сама освіта має бути перебудована. Слід заохочува�

ти наукові дослідження, які можуть позитивно вплинути на

ОСР. Є потреба у налагодженні більш тісного співробіт�

ництва і партнерства між зацікавленими сторонами в галу�

зі наукових досліджень і розробок, на етапах від виявлен�

ня проблем до роботи з новими знаннями та доведення їх

до населення і використання. Слід здійснювати обмін ре�

зультатами наукових досліджень і розробок на місцевому,

регіональному і глобальному рівнях і забезпечувати засто�

сування їх на різних ступенях системи освіти і практичної

діяльності.

З повним текстом документу можна ознайомитись на сайті

Всеукраїнської екологічної ліги http://www.ecoleague.net/

34903999�442.html

45

До поняття «стійкий розвиток»: теоретичні аспекти, ідеї реалізації

В Україні вже є люди, які разом з нами поділяють ідеї стійкого стилю життя.

Тут ми плануємо знайомити вас з ними і обмінюватись ідеями.

Із досвіду сталого стилю життя

№ 1(1), 2008

46

Розумний ремонт з «ПроРемонтЕко»

Якщо Ви хочете зробити свій дім комфортним, Вам необхід�

но, в первую чергу, зробити теплим своє житло. Сучасні

енергозберігаючі технології дозволяють Вам не тільки зробити

теплою та комфортною звичайну міську квартиру, але й значно

зменшити Ваші витрати на комунальні платежі.

Приступаючи до ремонту квартири чи будинку, перш за

все, треба вилучити всі джерела втрат тепла. Для цього можна

розпочати з заміни вікон та балконної двері. Адже через старі

рами втрачається від 30 до 50 % тепла. Краще просто помі�

няти їх на герметичні склопакети в ідеально підігнаних рамах.

Як правило, тільки лиш установка вікон нового покоління до�

зволяє підняти температуру в квартирі на 3–4 градуса в зи�

мовий період.

Ще одним прикладом збереження енергії та зниження ва�

ших витрат є удосконалення існуючої системи опалення або її

заміни. Установка теплолічильника разом с радіаторними

терморегуляторами здатні зекономити 10�20 % енергії, так

що витрати на нові технології окуповуються досить швидко. Та�

ким чином, економлячи енергію, Ви зменшуєте Ваші кому�

нальні витрати, а також піклуєтесь по майбутнє своїх дітей,

роблячи внесок в захист довкілля.

Глобальному потеплінню, яке на 50 % відбувається в резуль�

таті споживання енергії, можна запобігти завдяки економному

споживанню природних ресурсів. Ще нещодавно, під час про�

ведення ремонту, основними його характеристиками були ком�

форт та надійність. Але зараз, коли мова йде про покращення

екологічної ситуації, ремонтуючи житло, не менш важливо заду�

матись і про використання технологій енергозбереження.

Враховуючи екологічний аспект та аналізуючи потреби

клієнтів, ПроКредит Банк пропонує новий кредитний про�

дукт — «ПроРемонтЕко».

Компанія ГрінКо та її діяльність

Для багатьох відходи — це лише обтяжливе сміття, якого не�

обхідно позбутися. Для «ГрінКо» — це цінний ресурс до

збереження навколишнього середовища і щоденна робота.

Наша компанія, невпинно впроваджує інноваційні технології у

зборі, транспортуванні, сортуванні і утилізації відходів.

Так, «ГрінКо�Центр», одне із підприємств групи, першим

в Україні ввів до експлуатації обладнаний згідно новітніх євро�

пейських технологій сортувальний комплекс та планує постій�

не нарощування його потужностей. Ми є ініціатором впро�

вадження системи роздільного збору відходів серед насе�

лення, яка ефективно функціонує та приносить добрі резуль�

тати у розвинених країнах Заходу і Сходу протягом десятків

років.

Чому ми вважаємо проблему відходів в Україні такою важ�

ливою і вкладаємо у неї стільки ресурсів та зусиль? Насправді,

значущість цієї проблеми практично неможливо переоцінити.

Сьогоднішнє ставлення до відходів призвело до переповнених

полігонів, що займають величезні площі поряд із містами,

і продовжують невпинне розширення, отруюючи повітря,

землю та воду.

Роблячи ремонт, Ви можете зекономити гроші та зробити

внесок в захист довкілля

Із досвіду сталого стилю життя

№ 1(1), 2008

З економічної точки зору, країна щорічно втрачає мільйо�

ни гривень, нерозсудливо знищуючи власні природні ресур�

си для виробництва того, що могло бути виготовлене дешев�

ше и простіше із вторинної сировини. Окрім того, Україна

втрачає і у власному політичному іміджі, оскільки існуюче по�

водження із відходами протирічить європейським стандартам,

що були прийняті керівництвом країни у якості основних

орієнтирів розвитку.

Порівняйте: в Європі та США рівень переробки відходів

як вторинної сировини сягає 90 % від загальної кількості, в той

час як у столиці України, виключно зусиллями сортувального

комплексу «ГрінКо�Центр», — близько 10–15 %. Решта, окрім

двадцяти відсотків, що спалюються, підлягає захороненню на

полігоні. Однак, незважаючи на таку порівняно незначну

частку сортування відходів у даний час, ми впевнено інвес�

туємо у цей напрямок, оскільки переконані: наша країна, хоча

і з запізненням, однак перейде до цивілізованих методів пово�

дження із відходами.

Сподіваємось, ефективна робота спеціалістів Групи ком�

паній «ГрінКо» допоможе змінити ставлення кожного українця

до відходів, а також зробить внесок у розвиток нової Ук�

раїни — зеленої, європейської та заможної!

Одним із шляхів вирішення проблеми утилізації побутових

відходів є впровадження системи роздільного збору твердих

побутових відходів, ініційованої компанією «ГрінКо» за під�

тримки Партії Зелених України у проекті в м. Киє�

ві, який розпочався з 1 червня 2008 року на те�

риторії ЖЕКу № 607, що знаходиться у Печер�

ському районі.

Основними цілями проекту по роздільному

збору відходів є:

• зниження забруднення навколишнього сере�

довища;

• покращення санітарно�гігієнічного стану

міста;

• мінімізація кількості відходів;

• економія природних ресурсів;

• зменшення площі земель, що відводяться під

полігони.

За словами керівника проекту з роздільного

збирання відходів Таранцової Анни, такий проект

є дуже важливим для міста. Роздільне збирання

відходів та їх подальше досортування на

сміттєсортувальному комплексі — єдине правиль�

не рішення на шляху вирішення проблеми

відходів. Ми пропонуємо мешканцям розділяти

відходи, що утворюються в їх оселі, та поміщати їх

до двох окремих контейнерів: до одного — хар�

чові та сильно забруднені відходи, до іншого —

все те, що може бути повторно використано,

а саме: вироби зі скла, паперу, пластику, металу.

Всі ці відходи збирає окремий сміттєвоз, який

доставляє їх на сміттєсортувальний комплекс

«Грінко�центр», де вони проходять досортування

за фракціями (окремо відсортовується скло про�

зоре та кольорове, папір та картон, ПЕТ пляш�

ки…) та пакуються у тюки. На цьому етапі, все те,

що вважалось відходами, стає вторинною сировиною, яку

можна повторно використовувати, зберігаючи природні ре�

сурси та значно зменшуючи об’єм відходів, що потрапляють

на міські звалища.

Як зазначив Сергій Луговик, керівник Секретаріату Київ�

ської міської організації Партії Зелених України, «за даними на�

ших досліджень, чистота у місті, регулярне вивезення сміття й

належне утримання місць збору сміття є тими питаннями, що

дуже непокоять киян. ПЗУ всіляко сприятиме компанії «ГрінКо»

у здійсненні її інноваційних програм і проектів, зокрема з

впровадження в Україні сучасної системи замкненого циклу

управління відходами, оскільки вони відповідають цілям та

принципам зеленої ідеології. Без сумніву, разом ми зможемо

зробити наш улюблений Київ чистішим, перетворити його на

загальноукраїнський взірець у справі збереження довкілля».

Переважна більшість полігонів (80�90 %) працюють у ре�

жимі перевантаження, з давно порушеними проектними по�

казниками щодо обсягів надходження відходів.

Жоден з полігонів України не відповідає європейським ви�

могам утилізації відходів, багато з них становлять екологічну

небезпеку, а саме:

• в процесі розкладання відходів утворюється біогаз, який

переважно складається із газу метану, що має велику пар�

никову активність;

• полігони є джерелом розповсюдження інфекцій;

• фільтрат, який містить багато небезпечних токсичних речо�

вин (пестициди, ртуть, свинець тощо), потрапляє в підзем�

ні води та грунт, забруднюючи їх;

• синтетичні матеріали не розкладаються десятки років.

47

Роздільний збір відходів — можливість допомоги собі й

планеті.

№ 1(1), 2008

48

Із досвіду сталого стилю життя

Зелений офіс

НАДРА БАНК розробив і впровадив

програму «Зелений офіс», що є ана�

логом успішно діючої в усьому світі еко�

логічної концепції. Мета програми —

зменшити негативний вплив на навко�

лишнє середовище. Заходи, передба�

чені за програмою, повинні допомогти більш раціонально ви�

користовувати ресурси та енергію, зменшити кількість

відходів при роботі в офісних приміщеннях.

Програма складається з цілого ряду важливих аспектів: ви�

користання в роботі екологічно чистого паперу; централізова�

ний збір використаного офісного паперу з подальшою пере�

дачею його до центру переробки; придбання меблів, побуто�

вої та офісної техніки, безпечної для здоров’я; передача

старих меблів і техніки на утилізацію; використання для

функціонування офісів енергозберігаючих лампочок, кон�

диціонерів з очисниками повітря; установка резервуарів з

екологічно чистою питною водою тощо. Усі ці аспекти

послідовно та успішно реалізуються в всіх офісах НАДРА

БАНКУ.

Екологічна програма «Зелений офіс» — черговий крок

НАДРА БАНКУ в шляхетній справі вирішення актуальних проб�

лем суспільства. Ми на практиці доводимо, що є соціально

відповідальною компанією, яка конкретними діями прагне зро�

бити світ кращим, чистішим, добрішим. Запрошуємо всіх

приєднатися до програми «Зелений офіс». Адже всі ми жи�

вемо на одній планеті, «здоров’я» якої залежить тільки від нас

самих!

Простий бамбук

Перший бамбуковий ноутбук

випустила компанія Asustek.

Корпус екологічного комп’ютера

виконаний з ламінованих смужок рослини, пофарбованих у

різні відтінки.

На ринку бамбукове диво з’явиться, щойно інженери ком�

панії переконаються в тому, що бамбук здатний ефективно

переносити екстремальні умови роботи ноутбука й не пере�

шкоджає відведенню тепла від процесора.

До бамбукового ноутбука на ринку пропонувалися лише

бамбукові комп’ютерні миші, клавіатури та рамки моніторів.

З огляду на тенденцію відмови виробників електроніки від

шкідливого полівінілхлориду, не токсичний і швидкий у рості

бамбук, певно, має найбільші шанси претендувати на свою

частку комп’ютерного ринку.

Зелень для натхнення

Кількість зелені в офісі — принаймні, у вазонах і за вікном —

позитивно впливає на настрій і працездатність співро�

бітників, стверджують науковці з університету Техасу та при�

родоохоронного центру Сан�Маркоса, США.

Про це свідчать результати опитування, який вони прове�

ли серед офісник працівників на території кількох штатів. Від�

повіді респондентів виразно вказують на те, що відчуття задо�

волення серед тих, хто обділений кімнатними квітами чи сма�

рагдовим пейзажем за вікном, є набагато нижчим, ніж у їхніх

колег, які сидять у більш�менш озеленених приміщеннях. До

того ж дослідники запевняють, що їм удалося прослідкувати

прямо пропорційну залежність між ступенем насиченості

зеленню офісного простору й задоволеністю людей своєю

роботою. Останній показник науковці визначали, підсумовую�

чи кілька параметрів — характер діяльності, стосунки з началь�

ством, з колегами тощо. Крім того, «зелені» співробітники

продемонстрували й набагато позитивніше сприйняття якості

життя загалом.

Спирт із запахом

Поставити на конвеєр виробництво етанолу з побутових

відходів пропонують канадські науковці. Вони розробили

технологію, що дозволяє піддавати гідролізу тверді побутові

відходи й переробляти їх у процесі каналізації в суміш етанолу

й метанолу.

Із сотень тон побутового сміття, котре сміттєпереробні

заводи вимушені зараз спалювати, не підлягають переробці

лише 10 %, стверджують розробники методу — канадська

компанія Enerkem і науковці університету Квебеку. Решта

ефективно перетворюється на спирт.

За два роки в Канаді відкриється перший «сміттєспирто�

вий» завод.

І світить, і гріє

Дослідники з Масачусетського технологічного інституту,

США, віднайшли спосіб перетворити на батарею звичай�

не кімнатне вікно. Для цього на скло лише треба нанести

спеціальну речовину, яка поглинатиме світло в певному діапа�

зоні хвиль і передавати енергію спеціальним конденсаторам,

розміщеним по периметру вікна.

Науковці обіцяють, що «віконні» батареї наполовину ефек�

тивніші за сонячні. Вони зможуть генерувати до 60 Вт на кожен

квадратний метр власної площі. Метод настільки простий,

стверджують науковці, що використовувати його досить ши�

роко можна вже за кілька років.

Дружба захищає від хвороб

Якщо у вас є справжні друзі, на яких можна прокластися,

то вам менше загрожує інфаркт міокарда. Так стверд�

жують шведські вчені з Університету Упсали, які 15 років

обстежували 740 чоловіків�добровольців старше 50 років.

З’ясувалося, що ті з них, хто мов міцні дружні зв’язки, хво�

ріли на серцево�судинні захворювання майже вдвічі рідше,

ніж решта. Причому ця особливість зберігалася незалежно

від того, чи палить людина, чи має надлишкову масу тіла або

підвищений тиск. На думку вчених, ця тенденція поши�

рюється і на жінок — дами, що страждають від дефіциту

спілкування, частіше хворіють на серцево�судинні хвороби

і тромбоз.