Миколаївський науково-методичний центр

Дистанційна конференція «Практична діяльність сучасного вчителя історії в світлі освітніх інновацій ХХІ століття. Історико-краєзнавчий аспект». Напрямки конференції: «Навчально-методичне забезпечення викладання курсу «Історія Миколаєва».

Розробка уроку

вчителя ЗОШ №39 імені Ю.І.Макарова

Л.Г.Кошарич

- Миколаїв 2014 -

Тема уроку. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни.

Мета: роз’яснити учням, як жителі міста бережуть пам'ять про події Великої Вітчизняної війни (1941-1945рр.),навчити виділяти головне;викликати почуття патріотизму, гордості співчуття та поваги до визволителів міста.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

Встановлювати хронологічну послідовність подій,пов’язану з місцем подорожі;

Показувати на карті місця розташування пам’яток,до вивчення яких звертаємося;

Називати,розпізнавати та описувати на основі додаткової інформації; Висловлювати власне ставлення до необхідності збереження історичних

пам’яток рідного міста.

Тип уроку: нестандартний ( заочна подорож)

Основні терміни та поняття: пам’ятник,монумент,стела, «Вічний вогонь», меморіальна дошка , бюст, скульптура.

Обладнання: підручник «Історія Миколаєва», ІКТ – віртуальна карта, світлини , ел.презентація, інформаційні картки (додатки),словник-довідник (додатки)

Дати та події :

1946 р- відкриття меморіального комплексу на честь 68 десантників - ольшанців

5 листопада 1959 р.- встановлено пам’ятник піонерам-героям В.Хоменку та Ш.Коберу.

1967 р - відкриття меморіального комплексу воїнам – визволителям.

28 березня 1974 р.- встановлено пам’ятник В. О. Лягіну

7 травня 2007 р.- року відкрили відновлену дошку Г. Петровій.

Хід уроку

І Вступна частина

Оголошення теми, визначення мети та очікуваних результатів.

ІІ Основна частина

Мотивація. Звучить уривок з пісні Н.Бучинської «Перемога»

«В цей день цвітуть салюти і чути дзвін пісень,

Не дай нам Бог забути який сьогодні день,

Не дай нам Бог забути, не дай нам Бог забути,

Не дай нам Бог забути про цей травневий день.

Страшні чотири роки ми йшли до цього дня,

Всі муки і тривоги ми випили до дна,

Крізь муки і тривоги ми йшли чотири роки,

Ми йшли до перемоги, а з нами йшла весна»

Завдання учням: як слова пісні пов’язані з темою уроку?

Робота в групах

Пам'ятка "ЯК ПРАЦЮВАТИ В ГРУПІ"

Серйозне обговорення будь-якого питання неможливо провести у великій аудиторії в короткий час. Для того, щоб всі змогли прийняти участь в обговоренні, висловити свою думку і допомогти один одному у вирішенні завдань, застосовується робота в групах. Оптимальна кількість учасників 5-7 чоловік. Щоб навчитися працювати в колективі, краще періодично міняти склад груп. Щоб згаяти час з користю, варто дотримувати процедуру і правила роботи в групі.

1. Почніть з визначення повістки: перевірте, чи всі однаково зрозуміли завдання, якщо потрібно, уточніть у інструктора завдання, питання.

2. Уточніть час на виконання завдання і план роботи, якщо він заданий (наприклад: обговорення питання – 5 хвилин, складання плакату – 3 хвилини, підготовка виступу – 2 хвилини, всього на виконання завдання – 10 хвилин).

3. Розподіліть ролі:

• Ведучий – надає слово, стежить за виконанням правив

• Секретар – записує всі пропозиції, ідеї, рішення

• Хронометрист – стежить за часом, попереджає, скільки хвилин залишилося до закінчення роботи

4. При роботі в групі дотримуйте наступні правила:

• Кожен учасник має можливість висловитися, якщо захоче

• Всі учасники групи поважають цінності і погляди кожного учасника групи, навіть якщо відчувають незгоду з ними

• Обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили

• Всі учасники роблять зауваження коротко і по суті

• Кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття ідей, думок і інтересів інших учасників

• Всі виникаючі розбіжності, конфлікти вирішуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи

• Всі учасники прагнуть створити відкриту, конструктивну, дружню атмосферу

Учні заздалегідь отримали завдання підготувати інформацію про пам’ятники героям боротьби з фашизмом.

І гр. учні представляють матеріали дослідження про пам’ятник В.Хоменко та Ш.Кобера

ІІ гр. учні представляють матеріали дослідження про пам’ятник В.Лягіну

ІІІ гр. учні представляють матеріали дослідження про пам’ятник Героям –ольшанцям

ІYгр. учні представляють матеріали дослідження про пам’ятник Воїнам-визволителям

Y гр. учні представляють матеріали дослідження про меморіальну дошку Г.Петровій

Вчитель відкриває маршрут заочної подорожі загадкою.

Моря є, а плавати не можна,

Дороги є, а їхати не можна,

Земля є, а орати не можна.

Що це? (карта)

Робота з картою, визначення руху від школи ( ЗОШ №39 імені Ю.І.Макарова) до пам’ятних місць в районі закладу.

Завдання групам

Опис пам’ятника за власним спостереженням

♦ Пам'ятник можна описувати з різних боків і з різних відстаней. Оберіть свій ракурс.

♦ Описуючи історичний пам'ятник, звертайтесь до архітектурних термінів. Попрацюйте зі словником, з'ясуйте значення незнайомих слів, елементів пам'ятника.

♦ Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам'ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис.

♦ Описуючи пам'ятник:

а) зазначте, що він собою являє (статую, стелу, обеліск), на честь кого встановлений;

б) скажіть, з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він вписується в місцевість;

в) пам'ятайте, що основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характеру.

План опису.

1. Відомості про автора пам'ятника і де його встановлено.

2. Коротка інформація про людину, якій поставлено пам'ятник.

3. Опис самої скульптури.

4. Опис постаменту.

5. Загальне враження від монумента.

6. Як вписується пам'ятник у місцевість, як сприймається в архітектурному ансамблі площі, вулиці.

7. Загальна оцінка і значення пам'ятника для історії та культури народу.

Під виступу груп учні заповнюють таблицю «Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни»

Назва пам’ятника Рік встановлення Місце розташування

Автор(скульптор)

ІІІ Підсумкова частина

Рефлексія.

Намалюйте в зошиті «Дерево творчості»,виконайте завдання:

Прикріпіть на дерево листя, квіти, плоди.

Плоди – урок пройшов корисно, плідно.

Квітка – досить непогано.

Зелений листочок – щось було, звичайно, а взагалі – незрозуміло.

Жовтий листочок – «чахлий», пропащий урок.

Рефлексія роботи в групі

Після завершення роботи в групі, після закінчення заняття проаналізуйте самостійно і разом з товаришами по групі:

Питання Оцінка діяльності групиЯк ви оцінюєте роботу вашої групи?Що було найбільш вдалим і чому?Які виникли трудності?Як їх можна було подолати?Як би ви змінили свою поведінку наступного разу при роботі в групі?Як потрібно доповнити, змінити правила роботи в групі?Як дотримувалися правила роботи?

Оцінювання навчальної діяльності учнів відбувається протягом уроку.

Домашнє завдання:

1)опрацювати стор.85-92 підручника, знати терміни та поняття, дати та події;

2) доповнити таблицю ;

3)* розв’язати кросворд «Герої» стор.92

Словник-довідник

Пам'ятник — твір мистецтва, створений для увічнення пам'яті про людей і події.

Найпоширеніші види пам'ятників — скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка.

Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр. Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

Бюст, синонім погруддя — в скульптурі зображення людини з відображенням торсу від обличчя до грудей.

Меморіальна до́шка або пропа́м'ятна таблиця — плита, зазвичай з довговічного каменю (мармуру, граніту) чи металевого сплаву (бронза, чавун), що увічнює пам'ять про знамениту особу або подію. Встановлюється на будівлях, де жила або працювала знаменита особа або в/біля яких відбулась важлива подія.

Монумент (лат. monumentum "спогад; пам'ятник, від лат. monere" вселяти, нагадувати, надихати») - значний за розмірами пам'ятник штучного походження.В архітектурному плані пам'ятники організовують простір, нерідко пам'ятники виконують роль візуального центру площі або іншого громадського простору.

Розрізняють монументи:

1) Архітектурна або скульптурна споруда на честь видатної події чи особи; пам'ятник, будівля, статуя, церква (храм), мавзолей.

2) Споруда на могилі з мармуру, бронзи, граніту тощо на пам'ять про померлого.

Сте́ла (грец. στήλη) — кам'яна, мармурова, гранітна або дерев'яна плита з висіченими на ній текстами або зображеннями. Встановлюється як поховальний або пам'ятний знак.Не варто плутати з обеліском — найчастіше стовпом або конусоподібною колоною.

Ві́чний вого́нь — постійно палаючий вогонь, який символізує вічну пам'ять про що-небудь або про кого-небудь.

Гр.І

У Піонерському сквері 5 листопада 1959 було встановлено пам'ятник піонерам - героям Ш. Коберу , В. Хоменко. Він споруджений на кошти, отримані за зібраний школярами України металобрухт. На високому постаменті стоять дві бронзові фігури хлопчиків. На гранітній плиті викарбувані слова: « Піонерам - героям , юним розвідникам Шурі кодер і Віті Хоменко , загиблим в боротьбі з фашистськими загарбниками 5 грудня 1942 , від піонерів України ».

Автори пам'ятника - скульптори О. Князьок , Т.Судвіна , Ю.Тягно .

Шура Кобер і Вітя Хоменко входили до складу підпільної організації , створеної під керівництвом В.І. Андрєєва - Палагнюка . Вони були зв'язковими , виконували важливі доручення. Коли у підпільників вийшла з ладу рація , В. І , Андрєєв прийняв рішення послати через лінію фронту юних підпільників , щоб передати радянському командуванню секретні відомості .

Подолавши сотні кілометрів , хлопці в серпні 1942 року потрапили в розташування частин Червоної Армії. Звідси на літаку їх доставили в Москву. Відповідальне завдання з честю було виконано - донесення про діяльність миколаївських підпільників піонери - розвідники вручили штабу партизанського руху.

Після короткочасної підготовки в Москві зв'язкові Шура Кобер і Вітя Хоменко разом з радисткою Лідою Бриткіной (псевдонім « Дуня » ) 9 жовтня 1942 , вночі на парашутах , знову були висаджені у села Себине , на північний захід Миколаєва.

Тим часом становище в місті ускладнилося. Ще коли розвідники були в Москві , заарештували В. І. Андрєєва - Палагнюка . 24 листопада 1942 за доносом провокатора потрапили в гестапо Шура Кобер і Вітя Хоменко. 10 днів фашисти знущалися над юними патріотами , але вони але сказали ні слова. 5 грудня гітлерівські кати повісили 15 -річних розвідників на площі. Останніми словами Віті Хоменко були ; «Товариші! Не падайте духом! Скоро наші прийдуть ! »

Вранці наступного дня біля шибениці знайшли квіти і листівку « Зліва героям! Завжди пам'ятаємо про вас. Ви загинули , але справа ваша живе ... »

Юні герої посмертно нагороджені орденами Вітчизняної війни I ступеня. Їх іменами названі вулиці міста корабелів , дитяча бібліотека . На будівлі шкіл № 25 та № 12 , де навчалися патріоти , встановлені меморіальні дошки. Цим школам присвоєно імена піонерів -розвідників. Школа № 12 у м.Миколаєві.

Гр.ІІ

Наприкінці 1941 року в наше місто прибув розвідник Віктор Лягін з групою чекістів. Незважаючи на режим терору і гестапівського стеження, В. Лягіну вдалося створити підпільну організацію «Миколаївський центр». Під його керівництвом підпільники збирали і передавали на Велику землю важливі повідомлення, вели серед населення широку агітаційну роботу, здійснювали масштабні диверсії, зривали плани гітлерівців по відправленню молоді до Німеччини. У лютому 1943 року Віктора Лягіна було схоплено фашистами і в липні того же року замучено в застінках гестапо.

Віктору Лягіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім’я Лягіна носить одна з вулиць Миколаєва.

У березні 1969 року біля середньої школи №22 було встановлено пам’ятник

В. Лягіну. На високому постаменті прямокутної форми – бронзовий бюст. З лицевого боку у правій верхній частині зображена зірка Героя Радянського Союзу, а нижче по центру напис: «В. А. Лягин».

Автор пам’ятника – скульптор І. В. Макушина.

28 березня 1974 року до 30-річчя визволення Миколаєва від німецько – фашистських загарбників на розі вулиці Лягіна і проспекту Леніна встановлено бронзовий бюст героя на постаменті з червоного полірованого граніту. На чільному боці пам’ятника – бронзова Зірка Героя і напис: «Герой Советского Союза Лягин В. А.».

Автори пам’ятника: скульптори М. Ігнатьєв, Є.Максименко, архітектор Г.Портних.

Гр.ІІІ

Увічнена пам’ять легендарного десанту під командуванням ст. лейтенанта К. Ф. Ольшанського, який весною 1944 року висадився в тилу ворога на території Миколаївського морського порту і більше двох діб бився з ворогом, відбив 18 запеклих атак і відстояв зайняті позиції. Із 68 десантників живими залишилися лише 12 бійців. Це єдина операція в роки війни, коли високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні всі її учасники. Загиблих десантників поховали на головній площі міста. На честь їх безсмертного подвигу в 1946 році на східному боці площі Леніна встановили пам’ятник.

Автори: скульптор О. Ізмалков, архітектори – О. Марочинський і І.Пейсахіс. До 30-річчя визволення Миколаєва від фашистських загарбників сквер Десантників був реконструйований і 27 березня 1974 року відкритий новий меморіал десантникам. Автори меморіального комплексу – архітектори Вадим і Ольга Попови. Меморіал розділений на дві частини – святкову і урочисто-жалобну. У святковій частині споруджено бронзовий пам’ятник 68 героям-десантникам. У скульптурній групі – 7 фігур : К.Ф.Ольшанський, який має портретну схожість із героєм, три матроси, два сапери і рибалка, що був провідником десантників. Композиція динамічна, передає момент бою десантників у порту.

Вся композиція героїв згрупована навколо бойового прапора. Скульптурна група встановлена на низькому постаменті, основою якої є стереобат. На тильному боці постаменту, на бронзовій дошці – текст

Пам’ятник виготовлений з граніту і бронзи.

Постамент: висота - 2,2 м, довжина – 5,5 м., ширина – 3м.

Скульптурна група: висота –7м, ширина – 2,7м, довжина – 5,2м.

Автори: скульптор Ю. Поммер і архітектори Вадим і Ольга Попови, О. Душкін – зберегли творчий задум автора першого пам’ятника ольшанцям О. Ізмалкова.

Центром жалобної частини є Вічний вогонь. За ним – гранітні сходи ведуть вниз, до місця поховання ольшанців. На гранітному камені напис бронзовими літерами: “Вечная слава Героям, павшим в боях за нашу Советскую Родину”, в лівому верхньому куті – бронзова зірка Героя Радянського Союзу. На надгробних плитах з чорного граніту висічено імена десантників

ІY гр.

В 1967 році на розі проспекту Леніна і вулиці Декабристів, де в березні 1944 року велись запеклі бої за кожний квартал, відкрито меморіальний комплекс воїнам-визволителям. До 35-річчя визволення міста від фашистських загарбників монумент було реконструйовано. У першому варіанті він мав декоративний характер. На високому шпилі була зображена чаша з факелом вічного вогню. А поряд – стела, на якій викарбувані номери військових частин, що отримали почесне звання «Миколаївських». Біля підніжжя монумента – напис: «Воинам-освободителям».

Пам’ятник зроблено за проектом студентів Новосибірського інженерно-будівного інституту О. Пряхіна, М. Давидова і В. Ворсіна. В його створенні брали участь архітектор Л. Заполянська, скульптор А.Коптєв і художник В. Зізда.

Реконструкцію монумента було доручено художнику-проектувальнику

Ю. Т. Стешину та скульптору А. Коптєву. У центрі його споруджено високий тригранний шпиль із зображенням ордена Вітчизняної війни на вершині, який доповнює багатофігурну композицію. Барельєфи на бронзовій стелі, виконані скульптором А. Коптєвим, розповідають про мужність радянських воїнів. На стелі зображені зажурена мати з сином, солдати в атаці, прапороносець. Поряд на металі напис: “Почетное звание “Николаевские” присвоено…”, а далі йде перелік дивізій, батальйонів, загонів.

Y гр.

Пам’ятна дошка Г. Петровій

Перша жінка в Миколаєві і в Причорномор’ї (та, мабуть, і на просторах СРСР), яка була удостоєна звання Героя Радянського Союзу, народилася в Миколаєві в 1920 році. Але доля їй відміряла тільки 23 роки життя. Наша землячка Галина Петрова, чиє ім’я носить одна з вулиць в Заводському районі, загинула в листопаді 1943 року біля Кримського села Ельтіген (зараз перейменоване в Героївське) через тиждень після присвоєння їй звання Героя. 7 травня 2007 року відкрили відновлену дошку, яку зробили з каменю. В Керчі Галині Петровій встановлено пам’ятник.

1 листопада 1943 взяла участь у висадці морського десанту на Керченському півострові. Під безперервним вогнем Галина Петрова самовіддано надавала медичну допомогу десантникам і винесла з поля бою близько півсотні поранених бійців. У боях на плацдармі, захищаючи поранених, неодноразово брала участь у відбитті ворожих контратак.