Моніторинг ОЕСР енергетичної стратегії ... · 2020-04-16 ·...

МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 р

МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035

.Реформа енергетичного сектору є одним із головних пріоритетів України та одним із ключових об'єктів уваги міжнародної спільноти. Уряд має на меті реформувати енергетичний сектор з метою вдосконалення енергетичного комплексу України до сутнісно та якісно нового рівня розвитку, його гармонізації з правилами та стандартами ЄС, лібералізації та формування справжніх ринків природного газу та електроенергії з прозорим та конкурентним ціноутворенням й ефективним захистом малозахищених категорій споживачів.

У грудні 2019 р. Указом Президента Кабінету Міністрів України було доручено переглянути Енергетичну стратегію України на період до 2035 р. (ЕСУ2035) з урахуванням міжнародних зобов'язань України в галузі енергетики. Цей звіт містить аналіз ЕСУ 2035, включаючи ефективність чинної дорожньої карти реалізації політики, механізми та процедури моніторингу, бюджетні процеси та дотримання міжнародних угод. Він також містить низку рекомендацій на основі цього аналізу, які можуть слугувати для Уряду України орієнтиром для планового перегляду його енергетичної стратегії. Крім цього, він містить огляд прогресу у питанні реалізації ЕСУ 2035 за підсумками збору та аналізу даних, проведеного за допомогою Рамкової моніторингової програми ОЕСР.

Звіт було підготовлено на основі кабінетних досліджень, інформації, зібраної за допомогою анкетування, особистих консультацій у Києві та матеріалів, наданих представниками уряду та зацікавленими сторонами у галузі енергетики в Україні. Звіт підготовлено Секретаріатом глобальних відносин ОЕСР у межах проекту «Підтримка реформи сектору енергетики в Україні». Проект реалізовується в контексті Меморандуму про взаєморозуміння між ОЕСР та Україною та став можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Норвегії

oe.cd/energy-sector-reform-ukraine

Моніторинг ОЕСР енергетичної стратегії

України на період до 2035 р.

PUBE

МОНІТОРИНГ ОЕСР ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 Р. 71

Зміст

Зміст .................................................................................................................................................... 1

Подяка ................................................................................................................................................... 3

Скорочення та абревіатури ............................................................................................................... 5

Короткий огляд .................................................................................................................................... 7

Моніторинг ОЕСР енергетичної стратегії України на період до 2035 р. ................................ 10

Вступ ................................................................................................................................................. 10 Огляд енергетичного сектору ......................................................................................................... 11 Енергетична стратегія України на період до 2035 р. (ЕСУ 2035) ............................................... 12

Розділ 1: Проблеми та можливості енергетичного сектору України ...................................... 12 Розділ 2: Шість основних стратегічних цілей ........................................................................... 13 Розділ 3: Цілі політики та терміни реалізації ............................................................................ 13 Розділ 4: Покращення ділового клімату ..................................................................................... 13 Розділ 5: Нагляд та моніторинг ................................................................................................... 13 Додатки 1 та 2 ............................................................................................................................... 14 План заходів на 2020 р. ................................................................................................................ 14

Оцінка ОЕСР принципів реалізації ЕСУ 2035 .............................................................................. 14 Частина 1: Структурні вади дорожньої карти політики ЕСУ 2035 ......................................... 15 Частина 2: Ефективність існуючих механізмів та процедур моніторингу ЕСУ 2035 ........... 19 Частина 3: ЕСУ 2035 та відповідність міжнародним угодам ................................................... 28 Частина 4: Сумісність окремих варіантів політики з основними цілями ............................... 29 Частина 5: Ефективність бюджетних процесів для економічно ефективної реалізації

ЕСУ 2035 ....................................................................................................................................... 31 Оцінка ОЕСР прогресу у реалізації ЕСУ 2035 .............................................................................. 34

Огляд Рамкової моніторингової програми ОЕСР ..................................................................... 34 Огляд прогресу у виконанні цілей на основі показників та субпоказників ........................... 36 Оцінка прогресу, досягнутого у виконанні основних цілей .................................................... 37

Додаток 1. Галузевий моніторинг прогресу у реалізації ЕСУ 2035 ............................................ 51 Додаток 2. Огляд Моніторингової рамкової програми ОЕСР для ЕСУ 2035 ............................ 69

Посилання ........................................................................................................................................... 72

Таблиці

Таблиця 1. Приклад ключових обов’язків зацікавлених сторін з реалізації та моніторингу,

передбачених ЕСУ 2035.............................................................................................................. 24 Таблиця 2. Міжгалузева табуляція прогресу у досягненні цілей ЕСУ 2035 .................................. 39

Графічні зображення

Рисунок 1. Рамкова програма моніторингу ОЕСР для ЕСУ 2035: Приклад

електроенергетичної галузі ........................................................................................................ 35 Рисунок 2. Стан реалізації ЕСУ 2035: Субпоказники ...................................................................... 36 Рисунок 3. Стан реалізації ЕСУ 2035: Показники ............................................................................ 37 Рисунок 4. Огляд прогресу у міжгалузевій реалізації цілей ЕСУ 2035 .......................................... 38

72 МОНІТОРИНГ ОЕСР ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 Р.

Рисунок 5. Моніторинг: Вугільна галузь .......................................................................................... 41 Рисунок 6. Моніторинг: Електроенергетична галузь ....................................................................... 42 Рисунок 7. Моніторинг: Довкілля та клімат ..................................................................................... 43 Рисунок 8. Моніторинг: Галузь теплопостачання ............................................................................ 44 Рисунок 9. Моніторинг: Галузь природного газу ............................................................................. 46 Рисунок 10. Моніторинг: Нафтова галузь ......................................................................................... 48 Рисунок 11. Моніторинг: Галузь відновлюваної енергетики .......................................................... 49 Рисунок 12. Моніторинг: Галузевий нагляд та управління ............................................................. 50

Блоки

Блок 1. Політика «Енергетичного переходу» Німеччини ............................................................... 17 Блок 2. Енергетична стратегія Шотландії на період до 2050 р. ...................................................... 22 Блок3. Комітет Великобританії з питань зміни клімату (CCC) ...................................................... 27 Блок 4. Енергетична стратегія Данії на період до 2050 р. ............................................................... 32


Подяка

Цей звіт був підготовлений Секретаріатом глобальних відносин ОЕСР на чолі з

Андреасом Шаалем, Директором Секретаріату глобальних відносин ОЕСР, в межах

проекту «Підтримка реформи сектору енергетики в Україні». Проект реалізовується

в контексті Меморандуму про взаєморозуміння між ОЕСР та Україною та став

можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Норвегії.

Звіт було підготовлено Джефом Аптоном, аналітиком з питань політики, під

керівництвом Габріели Міранди, національного менеджера у справах України, та

Вільяма Томпсона, голови відділу Євразії ОЕСР при Секретаріаті глобальних

відносин. Цінні коментарі, дані та підтримку було отримано від Мігеля Кастро та

Ніни Чітаї із Секретаріату глобальних відносин ОЕСР та Неллі Петкової з Дирекції

з питань захисту навколишнього середовища ОЕСР. Окрім цього, висловлюємо

подяку Талі Ватман та Анні Петрус з Міжнародного енергетичного агентства за

корисні коментарі. Для завершення роботи над звітом надзвичайно цінними були

конструктивні відгуки Кшиштофа Герульського з Групи Європейської Комісії з

підтримки України та Янеза Копача, директора Секретаріату Енергетичного

співтовариства. Додаткову підтримку в галузі досліджень надали Марія Мельник та

Юстина Занько із Секретаріату глобальних відносин ОЕСР. Оперативну, логістичну

й адміністративну підтримку в Україні було надано Михайлом Семчуком, а

роз’яснення – Людмилою Тараніною та ТОВ «Алеско Україна».

ОЕСР висловлює вдячність DiXi Group, зокрема, Олені Павленко, Антону

Антоненку, Роману Ніцовичу, Богдану Серебреннікову та Анастасії Єрмаковій за їх

внесок у підготовку Рамкової моніторингової програми ОЕСР, збір даних для аналізу

та організацію засідань Експертної фокус-групи в Києві. Крім цього, для

доопрацювання цього звіту дуже цінними були коментарі та поради стосовно

проекту з боку Романа Ніцовича.

ОЕСР хотіла б подякувати представникам низки українських міністерств та

державних органів за їх співпрацю та підтримку в процесі виконання завдань із

встановлення фактів в Києві у жовтні та грудні 2019 р. Висловлюємо щиру вдячність

за їхню готовність зустрітися з командою ОЕСР та надати усні й письмові

зауваження стосовно Рамкової моніторингової програми ОЕСР (що дозволило

контекстуалізувати результати звіту). Зокрема, ОЕСР висловлює подяку Сергію

Масліченку, заступнику міністра, Костянтину Чижику, заступнику міністра, і

Віталію Кушнірову, керівнику Директорату стратегічного планування та

європейської інтеграції при Міністерстві енергетики та захисту довкілля. ОЕСР

також висловлює вдячність представникам Секретаріату Кабінету Міністрів,

зокрема Тетяні Ковтун, Андрію Жміньку, Дмитру Шевчуку, Олександру

Мельниченку та Олексію Волошину за їх постійну підтримку в процесі виконання

завдань із встановлення фактів та збору інформації.

Дякуємо також членам Експертної фокус-групи ОЕСР в Україні. До них належать

Олександр Лактіонов з НАК «Нафтогаз України», Анатолій Фризоренко, Ігор Вернер

та Олена Шевцова з Державної служби статистики, Всеволод Ковальчук, Наталія

Слободян та Лілія Луцюк з НЕК «Укренерго», Ігор Горових, Іван Заїка та Олена

Ленська з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Валерій

Цаплін з НКРЕКП, Ілля Полулях, Денис Рудика, Микола Яковенко та Олексій


Рябчун з Міністерства енергетики та захисту довкілля, Олексій Бойкул та Олена

Байда з Міністерства розвитку громад та територій, а також Юлія Усенко із

Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку.

Реалізація цього проекту була б неможливою без адміністративної та логістичної

підтримки з боку Елізи Ларракотча із Секретаріату глобальних відносин ОЕСР під

час підготовки завдань та заходів, а також Крістін Сазами при підготовці звіту.

Висловлюємо особливу подяку за постійну підтримку представникам Уряду

Норвегії, зокрема, Уле Тер’є Хорпестаду, Послу Норвегії в Україні, Петтеру Бауку,

керівнику з питань співробітництва Посольства Норвегії в Україні, та Елен Сті,

старшому раднику при Міністерстві закордонних справ Норвегії.

Звіт ґрунтується на різноманітних джерелах, включаючи анкети та сесії фокус-груп

під час місій в Україні, інформацію та презентації локальних зацікавлених сторін та

експертів, попередні огляди ОЕСР та кабінетні дослідження, присвячені

енергетичному сектору України та держав-членів ОЕСР. Проект звіту був

поширений серед українських зацікавлених сторін у січні 2020 р., а його оновлена

версія обговорювалася під час заходу в Києві 20 лютого 2020 р.


Скорочення та абревіатури

АМКУ Антимонопольний комітет України

BEIS Департамент з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегії

CCC Комітет з питань змін клімату

КВЕТ Комбіноване виробництво тепла та електроенергії

ТЕС Теплова електростанція

КМУ Кабінет Міністрів України

ЕСП Енергосервісне підприємство

EEG Закон про відновлювані джерела енергії (Erneuerbare-Energien-

Gesetz)

ENTSO-E Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії

ЕСУ Енергетична стратегія України на період до 2035 р.

ЄС Європейський Союз

EUR Євро

ПЕК Паливно-енергетичний комплекс

ВВП Внутрішній валовий продукт

GHG Парникові гази

МЕА Міжнародне енергетичне агентство

ХАЕС Хмельницька атомна електростанція

КПЕ Ключовий показник ефективності

кВт год Кіловат-год.

МРЕТС Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського

господарства

МЕЗД Міністерство енергетики та захисту довкілля

НПСВ Національний план скорочення викидів

НКРЕКП Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг

АЕС Атомна електростанція

РНБОУ Рада національної безпеки і оборони України

ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку

ПКС Паритет купівельної спроможності

ОСНП Обов’язок надання державних послуг

РБА Регуляторна база активів


ДАЕЕ Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження

України

ЦСР Цілі сталого розвитку

ДП Державне підприємство

ДССУ Державна служба статистики України

ЗППЕ Загальне постачання первинної енергії

грн. Українська гривня

Дол. США Долар США


Короткий огляд

Реформа енергетичного сектору є ключовою для підтримки сталого розвитку

України. Продовжуючи відігравати стратегічну роль у транзиті електроенергії,

країна також є одним з найбільших виробників вуглеводнів у регіоні. Однак після

розпаду Радянського Союзу структура виробництва, постачання та споживання

електроенергії в Україні зазнала змін через політичні та економічні потрясіння. У

той час як скорочення кількості населення та обсягів виробництва зменшило

загальний попит, неефективне управління енергетичними державними

підприємствами (ДП), жорстке регулювання сектору та застарілі технології призвели

до неефективності роботи енергетичної галузі. Незважаючи на нещодавні

покращення, Україна залишається однією з найбільш енергоємних економік у світі,

споживаючи приблизно втричі більше, ніж середній показник в ОЕСР на одиницю

ВВП.

Після протестів Євромайдану у 2013–2014 рр. уряд взявся за невідкладне

реформування енергетичного сектору. Анексія Криму Росією та конфлікт з

підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі призвели до перебоїв у

постачанні та дефіциту енергії, особливо у вугільній галузі. Необхідність

забезпечення енергетичної безпеки та стабільності поряд із зобов’язаннями перед

Європейським Союзом та МВФ спонукали уряд запровадити зміни в підгалузях,

включаючи дерегуляцію тарифів, приватизацію та вдосконалення корпоративного

управління енергетичними ДП. В якості Договірної сторони Договору про

заснування Енергетичного Співтовариства з лютого 2011 р., Україна взяла на себе

юридичні зобов’язання щодо прийняття основного законодавства ЄС у галузі

енергетики: так званого «acquis communautaire» (правова система Європейського

Союзу). Ці зобов’язання спонукали уряд прийняти низку законів з метою досягнення

відповідності стандартам ЄС, наприклад, про ринки природного газу та

електроенергії, а також сприяти реформам енергетичного ринку, таким як розділення

енергетичних ДП (зокрема нафтогазової НАК «Нафтогаз України»), з одночасним

збільшенням частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі.

У 2017 р. уряд прийняв Енергетичну Стратегію України до 2035 р. (ЕСУ 2035) з

метою впровадження більш системного та комплексного підходу до реформи

енергетичного сектору. Стратегія передбачає галузеву трансформацію, яка

підвищить енергоефективність, безпеку, конкурентоспроможність та інтеграцію

України в енергетичний простір ЄС. Вона окреслює 6 основних цілей, а також цілі

підгалузевої політики для забезпечення їх виконання. Для першого етапу реалізації

енергетичної стратегії (2017–2020 рр.) також був підготовлений План заходів на 2020

р., який визначає конкретній перелік результатів політики для реалізації. У грудні

2019 р. указом Президента Кабінету Міністрів було доручено переглянути поточну

стратегію до 01 квітня 2020 р. Цей звіт, який містить оцінку та рекомендації щодо

рамкової програми реалізації ЕСУ 2035, має на меті окреслити контрольні показники

для підтримки відповідної роботи шляхом оцінки прогресу у досягненні цілей

енергетичної стратегії.

У звіті зазначено, що ЕСУ 2035 має низку структурних недоліків, які можуть

вплинути на якість реалізації. Перший з них стосується дорожньої карти з реалізації

енергетичної стратегії. Документи ЕСУ 2035 та Плану заходів 2020 не є

систематично узгодженими, що ускладнює відстеження того, як різні компоненти


стратегії сприяють досягненню цілей вищого рівня. В ЕСУ 2035 також відсутня

методологічна чіткість стосовно складових нижчого й вищого рівня реформи

енергетичного сектору. Серед додаткових питань – відсутність у чинній стратегії

механізмів ефективної оцінки ризиків та часових рамок реалізації, що не дозволяє

належним чином врахувати ієрархію та послідовність реформ. Рекомендації ОЕСР

стосовно вирішення цих питань передбачають синхронізацію ЕСУ 2035 та Плану

заходів 2020, вдосконалення моделювання та аналізу різних енергетичних сценаріїв,

а також підготовку річного графіку реалізації.

Ще одна слабка сторона, виявлена під час оцінки, стосується ефективності існуючих

механізмів та процедур моніторингу ЕСУ 2035. Ключові показники ефективності

(КПЕ), перелічені у Додатку 1 до ЕСУ 2035, є недостатніми для комплексного

відстеження прогресу на місцях в енергетичних підгалузях, включених до стратегії,

при цьому більшість з них чітко не пов’язані з головними цілями енергетичної

стратегії. Вони також не передбачають можливості моніторингу виконання

контрольних показників реалізації політики під час впровадження енергетичної

стратегії. Серед додаткових питань – відсутність чіткого розподілу обов’язків щодо

моніторингу та реалізації, а також відсутність формальних механізмів для отримання

експертних консультацій (наприклад, політичні та наукові матеріали). Рекомендації

ОЕСР стосовно вирішення цих питань включають розробку комплексного набору

показників, які відповідають усім 6 головним цілям, а також набору нових

показників реалізації для вимірювання успішності впровадження політики. Також

необхідно окреслити та синхронізувати з головними цілями більш конкретний та

стислий перелік обов’язків щодо впровадження та моніторингу для зацікавлених

сторін.

У звіті також оцінюється відповідність Енергетичної Стратегії України міжнародним

угодам. ЕСУ 2035 загалом відповідає зобов’язанням у галузі енергетики, викладеним

у Цілях сталого розвитку України. Однак стратегія лише частково відповідає Угоді

про асоціацію між Україною та ЄС. Хоча ЕСУ 2035 чітко окреслює заходи з метою:

(i) скорочення викидів парникових газів та (ii) реструктуризації вугільної галузі для

зменшення її впливу на навколишнє середовище, Угода про асоціацію також

передбачає перелік правових актів для: (а) реформування енергетичних ринків та (b)

узгодження стандартів енергоефективності з правилами ЄС, які відсутні у чинній

ЕСУ 2035 та повинні бути уточнені.

У звіті ОЕСР також розглядаються прогалини в політиці, які можуть вплинути на

досягнення головних цілей. Наприклад, відсутність заходів з поступового виведення

з експлуатації вугільних електростанцій може стати на заваді досягненню цілі ЕСУ

2035 «інтеграція мереж», оскільки вугільна енергетика може бути виключена з ринку

електроенергії ЄС після повної синхронізації з ENTSO-E. ОЕСР рекомендує

переглянути вказану політику, щоб забезпечити її повну відповідність основним

цілям.

Крім цього, у звіті оцінюється якість бюджетних процесів, визначених в ЕСУ 2035.

У ньому зазначено, що ЕСУ 2035 не має чіткої інформації щодо того, яким чином

уряд формував бюджет під заплановані ініціативи в рамках політики. Незрозуміло

також, чи існують формальні механізми, за допомогою яких можна переглядати

окремі заходи в межах політики щодо їх економічної ефективності. У зв’язку з цим

ОЕСР рекомендує сформувати комплексний бюджет з детальним описом розподілу

коштів серед різних міністерств та державних органів, а також проводити щорічну

оцінку витрат та вигод існуючих заходів в межах ЕСУ 2035.


Іншим компонентом звіту ОЕСР є оцінка прогресу реалізації ЕСУ 2035 у досягненні

6 головних цілей. Він спирається на аналіз, проведений за допомогою Рамкової

програми ОЕСР з моніторингу – інструменту, що включає 119 показників та 344

субпоказників, які допоможуть уряду більш комплексно відстежувати реалізацію

енергетичної стратегії.1 Отримані результати свідчать про те, що прогрес у

досягненні цілей ЕСУ 2035 неоднозначний. У той час як прогрес у досягненні цілей

в межах Системи розвитку ринку та сучасного управління знаходиться на

проміжному етапі, прогрес у реалізації цілей в рамках Енергоефективності,

енергетичної незалежності, сталого розвитку та надійності, інвестиційної

привабливості та мережевої інтеграції знаходиться на початковому етапі. Однак

прогрес в реалізації на підгалузевому рівні є достатньо неоднорідним. Звіт

завершується підсумком прогресу у питанні досягнення головних цілей у кожному з

секторів, де представлений детальний огляд результатів субпоказників.

Проекти висновків та рекомендацій, підготовлених в межах цієї роботи, були

представлені на семінарі в Києві 20 лютого 2020 р. у присутності заступника міністра

енергетики та захисту довкілля Сергія Масліченка, а також декількох ключових

українських гравців у галузі енергетики, які є представниками державних органів,

державних підприємств, регулятора та наукової спільноти, які надали окремі

зауваження стосовно завершення цього звіту.

1 Скорочена версія Рамкової програми ОЕСР з моніторингу представлена у Додатку 1.


Моніторинг ОЕСР енергетичної стратегії України на період до 2035 р.

Вступ

Цей моніторинговий звіт ОЕСР виконує дві функції. По-перше, він містить оцінку

загальних принципів реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 р.

Звіт включає аналіз послідовного характеру ЕСУ 2035 в якості документа з

планування реалізації та оцінку механізмів та процесів моніторингу. Він також

містить аналіз бюджетних процесів у межах ЕСУ 2035. Крім цього, у звіті міститься

аналіз відповідності ЕСУ 2035 міжнародним угодам та оцінка стратегії на наявність

недоліків у політиці, які можуть перешкоджати якості реалізації. Додатково надано

низку рекомендацій ОЕСР щодо вдосконалення загальних принципів реалізації.

По-друге, моніторинговий звіт ОЕСР містить оцінку поточного стану реалізації

цілей енергетичної політики, викладених в ЕСУ 2035. У ньому оцінюється прогрес,

досягнутий у 9 підгалузях енергетичної політики, які викладені у стратегії,

підготовленій урядом. Оцінка була проведена шляхом збору даних та аналізу 119

показників відстеження та 344 субпоказників, які були розроблені в межах нового

інструменту – Рамкової моніторингової програми ОЕСР з моніторингу ЕСУ 2035.

Рамкова моніторингова програма ОЕСР була створена на основі принципу аналізу

знизу вгору і допоможе уряду визначити ключові цілі, результати політики та дані,

необхідні для контролю реалізації енергетичної стратегії. Короткий виклад Рамкової

моніторингової програми ОЕСР та повний огляд її методологічного підходу

представлені відповідно у Додатках 1 та 2 до звіту (MECI, 2017[1]).

Новий уряд розпочав роботу в середині 2019 р. У грудні 2019 р. президент доручив

уряду переглянути енергетичну стратегію до 01 квітня 2020 р. Перегляд стратегії

здійснюється новоствореним Міністерством енергетики та захисту довкілля. На

основі та відповідно до майбутньої Концепції «зеленого» енергетичного переходу

України до 2050 р. та Національного плану з енергетики та клімату до 2030 р., нова

енергетична стратегія включатиме нові цілі та нову дорожню карту реалізації. Це

також забезпечить відповідність міжнародним енергетичним зобов’язанням

України, зокрема, Паризькій угоді, Угоді про асоціацію з ЄС (УА), Договору про

заснування Енергетичного Співтовариства та Цілям сталого розвитку (ЦСР).

Хоча цей моніторинговий звіт ОЕСР базується на ЕСУ 2035, яку було прийнято у

2017 р., викладені тут рекомендації повинні стати надійною основою для уряду при

підготовці оновленої енергетичної стратегії у 2020 р. відповідно до плану (President

of Ukraine, 2019[2])(Cabinet of Ministers, 2020[3]).


Огляд енергетичного сектору

Реформа енергетичного сектору залишається одним з головних пріоритетів у

забезпеченні сталого розвитку України. Будучи ключовою транзитною країною,

насамперед природного газу, Україна також стала одним з найбільших виробників

вуглеводнів у Східній Європі (OECD, 2019[4]). Розпад Радянського Союзу у 1991 р.

призвів до серйозних політичних та економічних зрушень, які вплинули на

енергетичний сектор України, при цьому падіння загального обсягу первинного

постачання впродовж десятиліття становило понад 45% (IEA, 2019[5]). Крім цього,

жорстке державне регулювання, неефективне управління державними

підприємствами і переважання поведінки, орієнтованої на отримання ренти, серед

деяких суб’єктів додатково підірвали стабільність та безпеку енергетичного сектору,

зробивши Україну однією з найменш енергоефективних країн у світі (OECD, 2019[4]).

Незважаючи на покращення енергоефективності в останні роки, Україна продовжує

споживати майже втричі більше, ніж середній показник ОЕСР на одиницю ВВП.

Впродовж декількох років Україна працювала над реформуванням енергетичного

сектору з метою скерувати країну на шлях сталого зростання. У 2011 р. Україна стала

Договірною стороною Договору про заснування Енергетичного Співтовариства,

взявши на себе юридичні зобов’язання стосовно прийняття основного законодавства

ЄС про енергетику: так званого «acquis communautaire». Запровадження

законодавства про відновлювані джерела енергії та енергоефективність на основі

комплексних довгострокових планів заходів, а також зобов’язання України

регулярно звітувати про прогрес, дозволили країні досягти певних зрушень у цьому

плані. Згодом, окупація Криму Росією та початок конфлікту на Донбасі у 2014 р.

порушили ланцюг енергопостачання, оскільки значна частина українських вугільних

шахт розташована в Донецькій та Луганській областях (OECD, 2018[6]).2 Коли

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) у 2014 р. та

взяла на себе подальші міжнародні зобов’язання, це ознаменувало новий початок в

її амбіціях з проведення енергетичної реформи. У 2015 р. Україна взяла на себе

зобов’язання досягти низки стратегічних цілей, прив’язаних до Цілей сталого

розвитку ООН (ЦСР), які поширюються й на енергетичний сектор. У 2016 р. уряд

ратифікував Паризьку угоду, яка зобов’язує Україну забезпечити, щоб викиди

парникових газів у 2030 р. не перевищували 60% від рівня викидів 1990 р. (MEDT,

2017[21])(UNFCCC, 2017[7]).

Загострення геополітичних проблем в регіоні вчергове засвідчило важливість

вдосконалення енергоефективності України та трансформації енергетичних ринків,

а також покращення привабливості енергетичного сектору для вітчизняних та

іноземних інвесторів. Починаючи з 2015 р., уряд провів часткову дерегуляцію

ціноутворення на гуртових та роздрібних ринках газу, одночасно підвищивши

тарифи для регульованих споживачів (наприклад, домогосподарств, комунальних

опалювальних підприємств та релігійних організацій). Уряд також вживає заходів зі

скорочення перехресних субсидій в електроенергетичному секторі та працює над

лібералізацією ринку. Крім цього, держава почала поетапне скасування субсидій на

2 У той час як теплові електростанції були збудовані для спалювання антрацитового вугілля для виробництва

електроенергії, після агресії з боку Росії Україна збільшила імпорт вугілля та запровадила формулу «Роттердам+» (за

якою ціну вугілля встановлювали відповідно до середньої ринкової ціни за 12 місяців на основі індексу Амстердам-

Роттердам-Антверпен. Це лягло в основу гуртової ринкової ціни, що сприяло прогнозуванню тарифів для промислових

споживачів). Крім цього, обмежена доступність ресурсів сприяла модернізації та переоснащенню енергоблоків для

переходу з антрациту на інші види вугілля.


вугілля та виведення з експлуатації неприбуткових державних шахт, одночасно

розпочавши роботу над вдосконаленням заходів із забезпечення енергоефективності.

У серпні 2017 р. Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв «Енергетичну стратегію

України на період до 2035 р.» (ЕСУ 2035), головною метою якої є задоволення

«потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах у технічно

надійний та безпечний, економічно ефективний та екологічно прийнятний спосіб для

гарантування життєдіяльності суспільства» (Cabinet of Ministers, 2017[7]). Відповідно

до стратегії, реформа енергетичного сектору є ключовою для досягнення 4 цілей

політики: енергоефективність, безпека, конкурентоспроможність та поглиблення

інтеграції в енергетичний простір ЄС(MECI, 2017[1]). В ширшому розумінні, сталий

розвиток енергетичного сектору визначено в ЕСУ 2035 ключовим кроком на шляху

до відновлення та зростання економіки України. У цьому сенсі вона відображає

бачення, викладене в інших національних енергетичних планах, у яких галузева

трансформація енергетичного сектору вміщена у ширший контекст цілей

економічної політики, таких як підвищення національної конкурентоспроможності

та створення нових економічних можливостей для громадян(MECI, 2017[1])(BMWI,

2018[8])(The Danish Government, 2011[9]). Забезпечення відповідності між цілями

енергетичної та економічної політики країни, особливо в контексті майбутньої

Стратегії економічного розвитку України, буде критично важливим для максимізації

результатів переходу на альтернативні джерела енергії. Майбутня урядова концепція

– Концепція «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 р. – є вихідною

точкою для забезпечення цієї відповідності. Беручи за основу Європейську зелену

угоду, вона визначатиме план з декарбонізації енергетичного сектору України на

період до 2050 р., одночасно сприяючи сталому економічному розвитку(Cabinet of

Ministers, 2020[3]). Необхідно гарантувати сталий характер цієї концепції незалежно

від майбутніх кадрових перезавантажень уряду та забезпечити, щоб не був

втрачений цінний прогрес.

Енергетична стратегія України на період до 2035 р. (ЕСУ 2035)

Чинна ЕСУ 2035 містить 5 основних розділів. У Розділі 1 наведено стислий виклад

глобальних енергетичних тенденцій стосовно України та огляд проблем і

можливостей для енергетичного сектору України. У Розділі 2 викладено 6 основних

стратегічних цілей реформи енергетичного сектору, а також перелік стратегічних

пріоритетів для досягнення кожної цілі. У Розділі 3 представлено перелік цілей

енергетичної політики в різних підгалузях та запропоновано часові рамки реалізації

ЕСУ 2035. Розділ 4 містить перелік пріоритетів політики, орієнтованої на

покращення ділового клімату та підвищення інвестиційної привабливості

енергетичного сектору. У Розділі 5 міститься огляд зобов’язань з нагляду та

моніторингу реалізації ЕСУ 2035, що належать до компетенції різних зацікавлених

сторін(MECI, 2017[1]). Нижче наведено короткий огляд кожного з цих розділів.

Розділ 1: Проблеми та можливості енергетичного сектору України

У Розділі 1 ЕСУ 2035 міститься стислий огляд проблем та можливостей

енергетичного сектору України. Основним ризиком вважається геополітична

напруженість з Росією, яка може призвести до суттєвих втрат надходжень України

від транзиту газу. Однак можливості включають шанс для України посилити свою

енергетичну незалежність шляхом зниження залежності від імпорту газу з Росії. ЕСУ


2035 також передбачає глибшу інтеграцію з європейським енергетичним ринком, що

дозволить Україні лібералізувати та демонополізувати внутрішні енергетичні ринки.

Розділ 2: Шість основних стратегічних цілей

У Розділі 2 ЕСУ 2035 визначено 6 широко сформульованих цілей трансформації

енергетичного сектору: (1) формування енергоефективного суспільства, (2)

забезпечення енергетичної незалежності, надійності та сталого розвитку паливно-

енергетичного комплексу (ПЕК), (3) стимулювання розвитку ринку, (4) підвищення

інвестиційної привабливості сектору, (5) сприяння мережевій інтеграції та (6)

впровадження «Сучасної системи управління». Кожна ціль супроводжується

переліком більш конкретних субцілей для забезпечення їх досягнення (MECI,

2017[1]).

Розділ 3: Цілі політики та терміни реалізації

Розділ 3 містить перелік результатів політики, спрямованих на забезпечення

досягнення цілей енергетичного сектору. Вони відповідають 11 підгалузям та

аспектам енергетичної політики: електроенергія, природний газ, нафта, вугілля,

відновлювані джерела енергії, ядерна енергетика, теплопостачання, енергетична

ефективність, сучасна система управління, європейська інтеграція та захист

довкілля(MECI, 2017[1]).

У Розділі 3 також представлені часові рамки реалізації ЕСУ 2035, що поділяються на

три основні етапи. Етап 1 (2017–2020 рр.) передбачає переважно приведення

українських ринків природного газу та електроенергії у відповідність до

енергетичного законодавства ЄС, а також реструктуризацію вугільної промисловості

та збільшення частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі. Етап

2 (2021–2025 рр.) передбачає орієнтир на модернізацію енергетичної

інфраструктури та практичну інтеграцію енергетичного комплексу України в

європейський енергетичний сектор, у той час як Етап 3 (2026–2035 рр.) передбачає

більш комплексну реформу, спрямовану на сприяння сталому розвитку(MECI,

2017[1]).

Розділ 4: Покращення ділового клімату

Розділ 4 ЕСУ 2035, присвячений «створенню передумов для інвестиційної

привабливості», підкреслює, наскільки успішна реалізація різних етапів реформи

значною мірою залежить від відчутного покращення бізнес-клімату. Верховенство

права, ефективний нагляд за конкуренцією та запровадження ринкових цін у

відповідності до принципів недискримінації визначаються як фундаментальні

компоненти галузевого розвитку(MECI, 2017[1]).

Розділ 5: Нагляд та моніторинг

У розділі «Моніторинг ефективності» стратегії загалом визначені сторони,

відповідальні за нагляд за різними компонентами ЕСУ 2035. Координують та

контролюють реалізацію ЕСУ Кабінет Міністрів України (КМУ) та Рада

національної безпеки і оборони України (РНБОУ). У розділі викладено також окремі

загальні інструкції щодо обов’язків урядових відомств, регуляторних органів,

органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства(MECI, 2017[1]).


Основні структури, визначені відповідальними за реалізацію та моніторинг,

включають колишнє Міністерство енергетики та вугільної промисловості (МЕВП)

(яке здійснює нагляд за основними координаційними та моніторинговими

функціями), колишнє Міністерство екології та природних ресурсів (МЕПР), колишнє

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ)3 та Національну комісію,

що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

(НКРЕКП)(MECI, 2017[1]).

Додатки 1 та 2

Крім цього, ЕСУ 2035 включає два додатки. У Додатку 1 міститься перелік з 23

переважно кількісних показників, які повинні допомогти оцінити прогрес у

досягненні цілей ЕСУ. У відповідних випадках ці показники диференційовано у

вигляді п’ятирічних цілей на період до 2035 р. У Додатку 2 наведено прогнозовані

оцінки того, яким чином реалізація енергетичної стратегії вплине на структуру

загального постачання первинної енергії України (ЗППЕ) та енергетичний баланс

впродовж подальших п’ятирічних періодів. Основні базові оцінки за 2015 р.

передбачають зменшення частки вугілля в ЗППЕ з 30,4% до 12,5% до 2035 р. та

збільшення частки вітрової та сонячної енергетики з 0,1% до 10,4%, а також

біомаси/біопалива та відходів з 2,3% до 11,5%(MECI, 2017[1]).

План заходів на 2020 р.

Для підтримки реалізації першого етапу ЕСУ 2035 (2017–2020 рр.) Міністерством

енергетики та вугільної промисловості було підготовлено План заходів на 2020 р.,

який був затверджений Кабінетом Міністрів у червні 2018 р. План заходів на 2020 р.

передбачає 186 заходів, які повинні бути завершені до кінця 2020 р., і містить перелік

усіх зацікавлених сторін (наприклад, урядові міністерства, відомства, державні

підприємства), які беруть участь у їх реалізації. МЕВП також зобов’язалося надати

проекти планів заходів на другий та третій етапи реалізації КМУ, однак на

сьогоднішній день вони так і не були опубліковані. План заходів передбачає також

щоквартальне звітування про реалізацію зацікавленими сторонами, при цьому

МЕВП відповідає за зведення та подання річної звітності про досягнуті

результати(MECI, 2018[10])(MECI, 2017[1]).

Оцінка ОЕСР принципів реалізації ЕСУ 2035

В оцінці ОЕСР ЕСУ 2035 розглядається структура прийнятої у 2017 р. та

підготованої урядом стратегії, а також наводяться рекомендації стосовно

підвищення рівня її ефективності у майбутній оновленій версії. Зокрема,

методологічний підхід, прийнятий ОЕСР, оцінює як структурні, так і конкретні для

кожного напрямку політики аспекти енергетичної стратегії. Стосовно структури,

оцінка враховує, наскільки ЕСУ 2035 передбачає цілісну та систематичну дорожню

карту для реалізації та моніторингу енергетичної стратегії. Це включає аналіз

послідовного характеру ЕСУ 2035 в якості документа з планування реалізації та

оцінку якості механізмів та процесів моніторингу.

3 У жовтні 2019 р. при новому Уряді України МЕВП та МЕПР були реорганізовані з метою формування

нового Міністерства енергетики та захисту довкілля. МЕРТ було реструктуризовано зі створенням

нового Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.


Стосовно політики, оцінка враховує, наскільки ЕСУ 2035 містить прогалини у

політиці, які можуть вплинути на якість реалізації. Зокрема, оцінюється

відповідність стратегії міжнародним енергетичним угодам, підписаним Україною. В

оцінці також враховується ефективність окремих заходів політики у контексті

досягнення основних цілей. Крім цього, долучено розділ про якість бюджетних

процесів, які регулюють ЕСУ 2035. У сферах, які були визначені як такі, що

підлягають доопрацюванню, для визначення ефективних практик результати

порівнюються з прикладами енергетичних стратегій країн-членів ОЕСР.

Частина 1: Структурні вади дорожньої карти політики ЕСУ 2035

Як буде частково продемонстровано на прикладі передових практик країн-членів

ОЕСР нижче, для реалізації енергетичної стратегії може бути корисною попередня

підготовка дорожньої карти політики, яка є водночас послідовною та

систематичною. Нижче наведено важливі міркування, пов’язані з плануванням. По-

перше, дорожня карта повинна методично визначити, яким чином запропоноване

поєднання програмних заходів сукупно сприятиме досягненню основних

енергетичних цілей. По-друге, необхідна попередня оцінка можливих ризиків, які

можуть стати на заваді успішній реалізації енергетичної стратегії.

По-третє, вона повинна визначити часові рамки реалізації енергетичної стратегії, які

повинні бути одночасно логічними, тобто, враховувати потенційні проблемні

аспекти в енергетичному секторі, та реалістичними. Оцінка ОЕСР ЕСУ 2035 вказує

на те, що для підвищення якості реалізації дорожня карта політики може

переглядатися для поглибленого врахування цих принципів. Недоліки чинної

енергетичної стратегії, які можуть стати перешкодою для досягнення головних

цілей, включають відсутність чіткого плану реалізації, неспроможність оцінити

попередні ризики та несистематичну послідовність термінів реалізації запланованих

реформ.

Проблема 1.1: різні складові ЕСУ 2035 не узгоджені між собою

систематично

Дорожня карта політики з реалізації ЕСУ 2035 викладена у двох окремих

документах: ЕСУ 2035 та План заходів на 2020 р. ЕСУ 2035 визначає основні цілі та

містить стислий огляд завдань політики (у різних підгалузях енергетики), які

необхідно виконати для досягнення цілей(MECI, 2017[1])4. План заходів на 2020 р.

містить перелік заходів, що повинні реалізовуватися на щорічній основі, які

переважно складаються із законодавчих та регуляторних актів, які необхідно

прийняти уряду, а також з окремих додаткових програмних дій із впровадження

енергетичної стратегії(MECI, 2018[10]). Кожного року Міністерство енергетики та

захисту довкілля повинно звітувати про прогрес стосовно кількості додаткових

програмних заходів, які були успішно реалізовані та повинні бути реалізовані у

майбутньому(MECI, 2018[11])(MECI, 2018[12]).

Спостерігається певна відсутність узгодженості між основними цілями,

передбаченими ЕСУ 2035, та програмними заходами, викладеними в Плані заходів.

План заходів та ЕСУ 2035 існують як повністю окремі документи, при цьому

4 Термін «цілі» стосується 6 стратегічних цілей ЕСУ 2035 високого рівня, викладених у Розділі 2, у той

час як «завдання» стосуються підгалузевих завдань, викладених у Розділі 3 для сприяння досягненню

цілей.


незрозуміло, яким чином окремі програмні заходи сприятимуть досягненню різних

енергетичних цілей вищого рівня. Сама по собі дорожня карта в існуючому вигляді

не дає чіткого визначення способів реалізації енергетичної стратегії, а також не

уточнює розподілу обов’язків за виконання різних заходів(MECI, 2017[1])(MECI,

2018[10]).

Рекомендація: узгодити програмні заходи з основними цілями ЕСУ 2035

ЕСУ 2035 та План заходів на 2020 р. повинні бути повністю синхронізовані, щоб

зробити дорожню карту політики більш систематичною та забезпечити можливість

її використання в якості комплексної основи для реалізації енергетичної стратегії.

Програмні заходи повинні узгоджуватися з основними цілями, субцілями та

галузевими завданнями, при цьому повинні чітко визначатися перехресні зв’язки між

цими компонентами. Допомогти вирішити це питання повинна Рамкова

моніторингова програма ОЕСР, в якій результати політики (показники та

субпоказники) були методично реорганізовані для відображення цього підходу.

Проблема 1.2: структура дорожньої карти ЕСУ 2035 є несистематичною

Для структури дорожньої карти політики також може бути корисною чітка

методологічна структура. Логічно, схема систематичної дорожньої карти повинна

чітко враховувати та розрізняти стратегічні цілі високого рівня і результати політики

(поділені на енергетичні підгалузі), необхідні для їх досягнення. Видається, що ЕСУ

2035 була розроблена таким чином, щоб відображати цю логічну структуру, при

цьому Розділ 2 переважно складається зі схеми енергетичних цілей і субцілей

вищого рівня, а Розділ 3 загалом включає різні підгалузеві завдання, які необхідно

буде виконати для їх досягнення(MECI, 2017[1]).

Однак у ній також суттєво дублюється зміст Розділів 2 та 3, що підриває логіку схеми

реалізації енергетичної стратегії. Наприклад, ключовий момент у підрозділі

«енергоефективне суспільство» (Розділ 2) передбачає «впровадження систем

управління енергетичним сектором на національному й муніципальному рівнях та в

компаніях», в той час як інший ключовий момент у підрозділі «енергоефективність»

(Розділ 3) містить заклик до «впровадження системи управління енергетичним

сектором на національному, муніципальному рівні та на рівні державних та

адміністративних будівель і компаній»(MECI, 2017[1]).

Рекомендація: прийняти логічну структуру, яка відображала б різні рівні

реалізації

Чинну дорожню карту ЕСУ 2035 слід переглянути, забезпечивши більш

систематичний поділ між складовими вищого та нижчого рівнів реалізації

енергетичної стратегії. Субцілі стратегії вищого рівня та завдання політики нижчого

рівня у підгалузях повинні бути чітко відокремленими одне від одного у Розділах 2

та 3 для забезпечення послідовного методологічного підходу та уникнення

плутанини щодо того, яким чином різні складові стратегії відповідають один одному.

«Енергетичний перехід» («Energiewende») Німеччини (див. Блок 1) є успішним

прикладом передової практики ОЕСР того, яким чином вирішення цих питань може

покращити якість реалізації енергетичної стратегії. Заходи політики «Енергетичного

переходу» чітко синхронізовані з основними енергетичними цілями завдяки

чотирьохрівневій методологічній структурі, яка охоплює: 1) заходи, 2) керівні цілі,

3) стратегічні (суб)цілі та 4) основні цілі. По-перше, такий підхід забезпечує


одночасну послідовність та цілісність енергетичної стратегії, при цьому

враховується кожен окремий програмний захід та роль, яку він відіграє у досягненні

основних цілей. По-друге, це дає змогу авторам політики сформувати концепцію

логічного шляху узгодження різних компонентів енергетичної стратегії(BMWI,

2018[8]).

Блок 1. Політика «Енергетичного переходу» Німеччини

«Енергетичний перехід» – це план Німеччини з переходу на економіку з низьким

рівнем викидів вуглецю без використання ядерної енергетики. Він базується на

політиці «Концепція розвитку енергетики», опублікованій у 2010 р., та Законі про

відновлювані джерела енергії (Erneuerbare-Energien-Gesetz, EEG), прийнятому у

2000 р., з урахуванням подальших змін. Його основні положення – зобов’язання

федерального уряду скоротити викиди парникових газів на 80% до 2050 р. порівняно

з рівнем 1990 р. та завершити поетапне виведення з експлуатації атомних

електростанцій до 2022 р. План «Енергетичний перехід» передбачає 3 головні цілі,

які повинні бути взаємно сумісними та слугувати орієнтирами для формування усіх

основ політики в енергетичній галузі: збереження безпеки постачання, підтримка

доступності та забезпечення екологічної безпеки (відповідно до планів скорочення

викидів CO2 та використання ядерної енергетики).

Для досягнення цих цілей Концепція розвитку енергетики використовує

методологічний принцип аналізу знизу вгору. Він складається із 3 взаємопов’язаних

рівнів, включаючи:

1. Головні цілі на рівні стратегії;

2. Керівні цілі; та

3. Заходи (закони, постанови та директиви, програми фінансування і т.д.)

Ця багаторівнева структура допомагає авторам політики отримати чіткіше уявлення

про сфери, де зафіксовано прогрес у досягненні головних цілей і де потрібна буде

окрема увага. Ефективність окремих заходів екстраполюється від прогресу у

досягненні керівних цілей у короткій перспективі у всіх підгалузях та аспектах

енергетики. У свою чергу, ці керівні цілі роз’яснюють прогрес у досягненні

стратегічних цілей вищого рівня. У звіті уряду, який готується що два роки, також

оцінюється вплив основ політики на безпеку постачання.

Джерела: (BMWI, 2018[14]) (Energiewende, (без дати)[15])

Проблема 1.3: Програмні цілі ЕСУ 2035 недостатньо процесно-орієнтовані

Чергова вада у структурі дорожньої карти ЕСУ 2035 пов’язана зі способом

формулювання програмних цілей. Успішне виконання цілей енергетичної стратегії

вимагає, щоб автори політики спершу визначили процесно-орієнтований набір

результатів політики, що дозволить досягти відповідних цілей. Забезпечення

процесно-орієнтованого характеру таких результатів є необхідним для забезпечення

чіткості способу дії, необхідного для досягнення цих результатів, а не лише

окреслення бажаного кінцевого результату. Однак в ЕСУ 2035 результати політики

часто орієнтовані на результати, а не на процеси, і надмірно підкреслюють амбіції

політики, не приділяючи достатньої уваги заходам, необхідним для їх


досягнення(MECI, 2017[1]). Наприклад, попри те, що інтеграція української

енергетичної системи в ENTSO-E неодноразово згадується в якості пріоритету

політики та ключового метричного показника для оцінки прогресу реалізації

енергетичної стратегії, технічним, організаційним та законодавчим крокам,

необхідним для досягнення цієї цілі, приділяється недостатньо уваги (MECI, 2017[1]).

Рекомендація: розробити більш процесно-орієнтований набір результатів

політики

Існуючу дорожню карту ЕСУ 2035 необхідно уточнити, додавши більш конкретний

набір результатів та основних етапів політики, а також графік реалізації та чітко

закріплений перелік обов’язків. Це дозволить покращити якість реалізації,

забезпечивши подальшу ясність стосовно конкретних контрольних показників, яких

необхідно досягти для виконання цілей ЕСУ 2035. Показники та субпоказники

Рамкової моніторингової програми ОЕСР були сформульовані з урахуванням цього

підходу.

Проблема 1.4: ЕСУ 2035 не має ефективних механізмів оцінки ризиків

У своїй теперішній формі ЕСУ 2035 не містить оцінки ризиків, які можуть вплинути

на досягнення її цілей. Внутрішня невизначеність, яка присутня у реалізації великого

міжгалузевого енергетичного проекту, потребує комплексної попередньої оцінки

внутрішніх та зовнішніх ризиків, які можуть виникнути в процесі реалізації

енергетичної стратегії, а також низки програмних заходів на випадок надзвичайних

ситуацій, які можуть бути вжиті у випадку їх виникнення(MECI, 2017[1]).

Крім цього, слід зазначити, що прогнози енергетичного балансу, викладені в ЕСУ

2035, не враховують потенційних ризиків реалізації. У Додатку 2 ЕСУ 2035 наведено

дві таблиці з розрахунковими значеннями для структури ЗППЕ на період до 2035 р.,

як в абсолютних значеннях (мтне), так і у відсоткових частках. Однак припущення,

на основі яких були підготовані ці орієнтовні показники, незрозумілі. Детальне

моделювання, оцінка та аналіз різних енергетичних сценаріїв є передовою

практикою в усьому світі та критичною складовою розробки енергетичної стратегії.

Це допомагає авторам політики краще зрозуміти можливі результати та необхідні

ресурси й визначити раціональний напрямок розвитку енергетики для власних країн.

Незважаючи на невизначеність, пов’язану з довгостроковим прогнозуванням

постачання енергоносіїв, в ЕСУ 2035 відсутній аналіз чутливості, який міг би

допомогти оцінити, яким чином темп реалізації або ж модифікації основи політики

можуть вплинути на динаміку ЗППЕ. Відповідно до публічної інформації, такий вид

довгострокового прогнозування для потреб підтримки реалізації ЕСУ 2035 р.

здійснювався лише у 2019 р. (MECI, 2017[1])(Danish Energy Agency, 2019[13]).

Рекомендація: додати до ЕСУ 2035 розділ, присвячений оцінці ризиків, та

переглянути прогнози енергетичного балансу

ЕСУ 2035 також необхідно актуалізувати шляхом включення нового розділу,

присвяченого оцінці ризиків, що забезпечить можливість комплексної оцінки

попередніх ризиків, які можуть виникнути в процесі реалізації енергетичної

стратегії. Якщо ризики визначені, оцінка повинна містити перелік можливих

програмних рішень, які можуть пом’якшити або зменшити їх вплив у випадку

виникнення. Завдяки ранньому виявленню проблем, пов’язаних з ЕСУ 2035, розділ

з оцінки ризиків сприятиме швидкій реалізації різних компонентів енергетичної


стратегії та допоможе звести до мінімуму вплив несприятливих обставин на темпи

реалізації.

Стосовно прогнозів енергетичного балансу, припущення, на основі яких вони

будувалися, повинні бути обґрунтовані в ЕСУ 2035. Прогнози також повинні

переглядатися для кращого врахування різних енергетичних сценаріїв, при цьому

аналіз чутливості є відповідним інструментом для ґрунтовного довгострокового

моделювання того, яким чином різні проблеми реалізації можуть впливати на оцінку

динаміки ЗППЕ та інших показників.

Проблема 1.5: термін реалізації ЕСУ 2035 чітко не визначений

Запропонований графік реалізації ЕСУ 2035 наразі недостатньо деталізований і його

слід доопрацювати. Три етапи реалізації та їх тематичні завдання: реформа

енергетичного сектора (2018–2020 рр.), оптимізація й розвиток інноваційної

інфраструктури (2021–2025 рр.) та забезпечення сталого розвитку (2026–2035 рр.) –

є корисною відправною точкою для концептуалізації порядку, в якому повинні бути

досягнуті результати енергетичної стратегії(MECI, 2017[1]).

Однак вони також досить загальні та не враховують того факту, що певні результати

політики в цих часових рамках будуть легко досягнуті після успішного завершення

інших (тобто у певній послідовності). Не створено більш детальної хронологічної

дорожньої карти для ризиків реалізації, через що автори політики зосередилися на

найпростіших результатах, уникаючи складних, але більш трансформаційних

реформ, які вимагають послідовності програмних дій. Наприклад, будь-які

програмні заходи, спрямовані на збільшення приватних інвестицій в енергетичну

інфраструктуру, багато в чому залежать від попереднього створення міцної бази

майнових прав(MECI, 2017[1]).

Рекомендація: реорганізувати графік за роком очікуваної реалізації

Результати політики, визначені в ЕСУ 2035, слід перекласифікувати відповідно до

очікуваного року їхньої реалізації замість існуючих блоків тривалістю 5 – 10 років.

Це дозволить ефективніше фіксувати послідовність та ієрархію реформ, а спосіб

реалізації деяких заходів залежатиме від попередньої реалізації інших заходів.

Запланувавши річні часові рамки для ініціювання реформ, стратегія допоможе

визначити основні проблемні місця, що є перешкодою для здійснення реформ, та

підвищити ефективність реалізації.

Частина 2: Ефективність існуючих механізмів та процедур моніторингу

ЕСУ 2035

Ефективний моніторинг реалізації енергетичної стратегії, як правило, передбачає

розробку певних механізмів та організаційних процедур, а наведені нижче приклади

передової практики ОЕСР допомагають це проілюструвати. Це включає розробку

систематичної архітектури КПЕ для оцінки прогресу у досягненні цілей

енергетичної стратегії, при цьому основні цілі підтримуються комплексним набором

керівних цілей у різних підгалузях. Це також включає розробку процедур для чіткого

розподілу обов’язків з реалізації та моніторингу ЕСУ 2035, а також сприяння

внутрішньому та зовнішньому співробітництву в реалізації заходів у межах

енергетичної стратегії. Оцінка ОЕСР механізмів та процедур моніторингу,

викладених в ЕСУ 2035 та Плані заходів на 2020 р., показала, що ці процеси слід

посилити для підвищення якості моніторингу та реалізації енергетичної стратегії.


Проблема 2.1: в ЕСУ 2035 відсутні керівні цілі з моніторингу прогресу у

реалізації на місцях

Архітектура ключових показників ефективності (КПЕ), викладена у Додатку 1 ЕСУ

2035, має на меті забезпечити план цілісного відстеження прогресу у досягненні

цілей енергетичної стратегії. Додаток 1 ЕСУ 2035 включає дві основні цілі, які

відображають цілі енергетичної стратегії вищого рівня. Кількісні показники

допомагають відстежити наявність прогресу в досягненні цих цілей. Два основні

цільові показники включають наступне:

1. Зниження енергоємності ВВП з 0,28 у 2015 р. до 0,13 до 2035 р. (тне/1000 дол. США ТНП 2015 р.);

2. Збільшення частки відновлюваних джерел енергії у ЗППЕ з 4% у 2015 р. до 12% у 2025 р. та 25% у

2035 р.

Ці показники корисні для комплексного розуміння прогресу, досягнутого в реалізації

основних стратегічних цілей. Однак в ЕСУ 2035 відсутній комплексний перелік

керівних цілей нижчого рівня, які уможливлюють контроль прогресу на місцях у

різних енергетичних підгалузях. Як наслідок, зараз складно визначити сфери, в яких

енергетична політика є менш ефективною для досягнення стратегічних цілей та в

яких для виправлення ситуації можуть знадобитися нові заходи. Невелика кількість

керівних цілей – загалом 21 – перелічена у Додатку 1 до ЕСУ 2035 (наприклад,

відсоткова частка розподільних теплових мереж в аварійному стані). Однак їх

недостатньо для забезпечення комплексного моніторингу прогресу в усіх

підгалузях(MECI, 2017[1]).

Рекомендація: переглянути архітектуру КПЕ шляхом включення в неї

комплексного переліку керівних цілей

Архітектуру КПЕ, представлену у Додатку 1 до ЕСУ 2035, слід переглянути,

включивши повніший перелік керівних цілей та показників нижчого рівня

(наприклад, зниження кінцевого споживання теплової енергії до певного рівня у

встановлений рік). Ці показники повинні дозволяти відстежувати прогрес в

реалізації у всіх 9 енергетичних підгалузях, визначених в ЕСУ 2035. Це підвищить

якість моніторингу прогресу в досягненні основних цілей. Зокрема, це допоможе

сформувати чіткіше уявлення про те, чи досягаються цілі на підгалузевому рівні, та

полегшить визначення сфер, в яких реалізація виявилася менш ефективною та може

потребувати переоцінки.

Проблема 2.2: КПЕ не підходять для комплексного моніторингу прогресу у

досягненні цілей

Інша проблема керівних цілей ЕСУ 2035 полягає в тому, що вони систематично не

узгоджуються з цілями енергетичної стратегії. Показники, перелічені у Додатку 1 до

ЕСУ 2035, відстежують прогрес у досягненні лише двох із шести основних цілей

(енергоефективність та енергетична незалежність). Низка інших показників

відповідають трьом повністю окремим цілям, які лише опосередковано стосуються

основних цілей ЕСУ 2035.

Іншою проблемою існуючих показників є те, що вони практично повністю

складаються з вихідних показників політики (які оцінюють досягнення результатів

політики у певній енергетичній підгалузі за планом). Натомість недостатньо

враховуються показники реалізації політики (які оцінюють обсяг реалізації заходів

для досягнення результатів політики). Таким чином, існуючі КПЕ непридатні для


контролю досягнення контрольних показників реалізації політики, необхідних для

досягнення цілей енергетичної стратегії.

Рекомендація: синхронізувати КПЕ та цілі і розробити нові показники

реалізації для більш ефективного енергетичного моніторингу

Слід переглянути ЕСУ 2035 для забезпечення того, щоб керівні цілі та показники

дозволяли відстежувати прогрес у досягненні всіх 6 основних цілей. Крім цього, ЕСУ

2035 слід актуалізувати шляхом включення нового переліку цілей та показників

реалізації політики. Ці показники повинні доповнювати існуючі вихідні показники,

що дасть авторам політики можливість відстежувати, наскільки успішно

впроваджуються основи політики, а також вплив заходів на успішне досягнення

цільових показників. Рамкова моніторингова програма ОЕСР містить широкий набір

показників реалізації для відстеження прогресу у досягненні цілей ЕСУ 2035, які

можуть бути корисними у цьому плані(MECI, 2017[1]).

Енергетична стратегія Шотландії (див. Блок 2) є хорошим прикладом того, як вихідні

показники та показники реалізації політики можуть покращити якість моніторингу

прогресу. Моніторинг Плану з протидії зміні клімату уряду Шотландії на 2018–2032

рр., який має послідовний характер і здійснюється паралельно з Енергетичною

стратегією Шотландії, передбачає вичерпний перелік показників реалізації, які

вимірюють прогрес у досягненні кожного вихідного показника (Scottish Government,

2018[14]).

Наприклад, один з вихідних цільових показників політики включає збільшення

частки автобусного парку Шотландії, що складається з транспортних засобів із

низьким рівнем викидів шкідливих газів, до 50% до 2032 р. Для моніторингу

впровадження заходів, пов’язаних із досягненням цього цільового показника,

встановлено 3 відповідні показники реалізації: а) кількість придбаних автобусів із

низьким рівнем викидів вуглецю, б) щорічні витрати на автобуси з низьким рівнем

викидів вуглецю через різні механізми фінансування та в) кількість кілометрів,

пройдених автобусами з низьким рівнем викидів у відсотках від загальної кількості

кілометрів, пройдених автобусами. Чітка відповідність між вихідними показниками

та показниками реалізації, а також їх синхронізація із стратегічними цілями, створює

більш цілісну картину прогресу у досягненні енергетичних цілей (Scottish

Government, 2018[14]).


Блок 2. Енергетична стратегія Шотландії на період до 2050 р.

Енергетична стратегія Шотландії на період до 2050 р. – це національний план

заходів, спрямований на здійснення переходу на енергетику з низьким рівнем

викидів вуглецю. Документ був опублікований урядом Шотландії у грудні 2017 р. і

встановлює дві енергетичні цілі високого рівня на 2030 р.: збільшення частки

відновлюваних джерел енергії у галузі виробництва тепла, транспорту та

електроенергії Шотландії до 50% та підвищення енергетичної продуктивності

шотландської економіки на 30%. Стратегія відповідає зобов’язанням, викладеним у

Законі Шотландії про протидію зміні клімату 2009 р., який встановив ціль зі

скорочення викидів парникових газів у Шотландії на 80% до 2050 р.

Паралельно Планом уряду Шотландії з протидії зміні клімату на 2018–2032 рр.

передбачена рамкова моніторингова програма для відстеження прогресу в

досягненні цільових показників, пов’язаних зі зниженням рівнів викиду вуглецю. 65

кількісних показників допомагають оцінити прогрес у досягненні основних цілей

кліматичної політики. Показники «реалізації» дозволяють оцінити, чи було вжито

достатньо заходів для досягнення бажаного результату політики, у той час як вихідні

показники допомагають визначити, чи буде досягнуто самого результату згідно з

планом.

Джерела: (Уряд Шотландії, 2017 [16]) (Уряд Шотландії, 2018 [22]) (Уряд Шотландії, 2019 [22])

Проблема 2.3: відсутність чітко визначених обов’язків з моніторингу та

нагляду за реалізацією ЕСУ 2035

Обов’язки з моніторингу та нагляду зацікавлених сторін, які відповідають за

досягнення результатів та цілей енергетичної стратегії, є неоднозначними, тому їх

потрібно уточнити для забезпечення ефективної реалізації. В ЕСУ 2035 окремі

загальні обов’язки ключових зацікавлених сторін були викладені в Розділі 5. В

Таблиця 1 нижче наведено розподіл існуючих обов’язків у межах енергетичної

стратегії.

Однак перелік містить лише поверховий опис обов’язків зацікавлених сторін з

моніторингу та нагляду, необхідних для реалізації ЕСУ 2035. Немає ясності стосовно

конкретних результатів енергетичної стратегії, що повинні контролюватися різними

відомствами. Загальний характер такого розподілу обов’язків призводить до

відсутності чіткої відповідальності за виконання різних частин стратегії. План дій на

2020 р. має подібну, але іншу проблему. У ньому перелік результатів політики

визначений конкретніше, ніж в ЕСУ 2035, однак відповідальність за реалізацію

одночасно покладається на широке коло зацікавлених сторін. Незважаючи на

визначеність основних відповідальних органів, відсутня чіткість у розподілі окремих

обов’язків з реалізації або нагляду, які вони повинні виконувати.

Рекомендація: переглянути ЕСУ 2035 та План заходів на 2020 р. із чіткішим

закріпленням обов’язків

Як ЕСУ 2035, так і План заходів на 2020 р. слід переглянути шляхом: а) розподілу

більш конкретних і чітких обов’язків з реалізації та моніторингу, за які несуть

відповідальність зацікавлені сторони, і б) прив’язки кожного обов’язку до


відповідної основної мети, досягненню якої вона повинна сприяти. Це забезпечить

чітке бачення різних компонентів енергетичної стратегії з одночасним підвищенням

рівня відповідальності зацікавлених сторін. Рамкова моніторингова програма ОЕСР

містить значні за обсягом розділи, присвячені сторонам, відповідальним за

реалізацію та моніторинг, які можуть виявитися корисними для вирішення цього

питання (MECI, 2017[1])(MECI, 2018[10]).


Таблиця 1. Приклад ключових обов’язків зацікавлених сторін з реалізації та

моніторингу, передбачених ЕСУ 2035

Кабінет Міністрів України (КМУ)

Здійснює спільну координацію та контроль за реалізацією

ЕСУ 2035

Затверджує програми та плани заходів, розроблені МЕЗД

Здійснює підготовку проектів законів та норм

Затверджує програми соціального та економічного

розвитку

Надає допомогу суб’єктам господарювання

Затверджує прогнозний енергетичний баланс на 5 років

(щорічно)

Визначає вимоги до планування заходів реагування з боку

суб’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях

Встановлює показники для оцінки стану енергетичної

безпеки

Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ)

Здійснює спільну координацію та контроль за реалізацією

ЕСУ 2035

Міністерство енергетики та захисту довкілля (МЕЗД)

Відповідає за розробку ЕСУ 2035

Здійснює підготовку планів заходів у межах ЕСУ 2035

Здійснює моніторинг результатів та щорічно звітує про

результати перед КМУ/РНБОУ

Здійснює моніторинг виконання положень ЕСУ у

діяльності суб’єктів енергетичного сектору

Координує та роз’яснює заходи, пов’язані з реалізацією

ЕСУ 2035

Публікує Національний звіт про стан реалізації державної

енергетичної політики

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (МРЕТС)

Здійснює підготовку проектів цільових економічних

програм

Розробляє державні програми підтримки бізнесу

Реалізує програми державно-приватного партнерства

Координує зовнішньоекономічну та торговельну політику

Реалізує економічну та технологічну політику, спрямовану

на структурні зміни для зниження енергоємності та

збільшення доданої вартості

Забезпечує вдосконалення системи енергетичної

статистики

Джерело: (МЕВП, 2017[5]) (МЕВП, 2019[10])


Крім цього, в ЕСУ 2035 відсутні певні відповідні зацікавлені сторони та їхні

обов’язки (наприклад, Міністерство розвитку громад та територій, яке відповідає за

впровадження схем централізованого опалення), які повинні бути включені у

документ.

Проблема 2.4: процедури та інструкції стосовно звітності в межах ЕСУ

2035 чітко не визначені

ЕСУ 2035 передбачає підготовку Міністерством енергетики та захисту довкілля

«Національного звіту про стан реалізації державної енергетичної політики» для

розгляду КМУ та РНБОУ. Зазначається, що звіт міститиме детальний аналіз

прогресу реалізації, включаючи повну оцінку ефективності заходів, та запропоновані

механізми й інструменти для реалізації ЕСУ 2035 на наступному етапі. В оголошенні

КМУ у січні 2020 р. було зазначено, що звіт про реалізацію ЕСУ буде опублікований

у 1-у кварталі 2020 р. Іншим типом звітності є щорічна звітність МЕЗД на основі

моніторингу ЕСУ 2035. Перший звіт про реалізацію ЕСУ 2035 за 2018 р. з

відповідними додатками був опублікований на сайті МЕЗД (Cabinet of Ministers,

2020[3])(MECI, 2019[15])(MECI, 2018[11]).

В ЕСУ 2035 відсутня детальна інформація про основні організаційні елементи, що

стосуються звітів. Відсутні інструкції стосовно ведення звітності, які є необхідними

для забезпечення безсторонності у процесі оцінки, враховуючи той факт, що МЕЗД

частково контролюватиме власні результати роботи. Додатковим питанням, яке слід

вирішити, є наявність та якість даних для відстеження та підтвердження фактичного

прогресу, зафіксованого в офіційних звітах. У додатках до звіту про реалізацію за

2018 р. містяться лише декілька наборів даних без посилання на першоджерела.

Рівень прозорості українського енергетичного сектору (у плані наявності даних та їх

якості) є недостатнім. Нещодавнє дослідження Індексу прозорості енергетики за

2019 р., проведене аналітичним центром DiXi Group, демонструє, що, попри

покращення загального рівня прозорості у 2019 р. в порівнянні з 2018 р., він досі

залишається низьким за світовими стандартами (загальний показник індексу

становить 48 із 100)(DiXi Group, 2019[16]).

Рекомендація: включити додаткову інформацію про звітування про

реалізацію ЕСУ 2035

Перегляд ЕСУ 2035 також повинен включати додаткову інформацію про ключові

аспекти, що стосуються «Національного звіту про стан реалізації державної

енергетичної політики». Це, зокрема, повинно включати додаткові відомості про

аналітичні дані, які міститиме звіт, та інструкції стосовно звітності, яких слід

дотримуватися в процесі підготовки звітності для забезпечення безсторонньої оцінки

досягнутого прогресу. Стосовно останнього пункту, МЕЗД частково здійснюватиме

моніторинг власної роботи при підготовці звіту, оскільки звіт ґрунтуватиметься на

єдиному звіті про реалізацію ЕСУ 2035, опублікованому у 2019 р. Якщо станом на

цей час відсутні інструкції або інструменти звітності для залучення окремих

суб’єктів з метою забезпечення її безсторонності, вони повинні бути запроваджені

до початку процесу підготовки проекту.


Проблема 2.5: в ЕСУ 2035 чітко не визначені структури та процедури

моніторингу і сприяння роботі міжвідомчої співпраці

Для успішної реалізації ЕСУ 2035 необхідна ефективна співпраця між зацікавленими

сторонами на рівні багатьох державних органів та відомств. Чинний документ ЕСУ

2035 забезпечує недостатню чіткість стосовно існуючих структур або процедур

моніторингу та сприяння міжвідомчої координації. На підставі відповідей,

отриманих з анкет ОЕСР для зацікавлених сторін, обговорювалися питання,

пов’язані з можливістю створення внутрішньої робочої групи, яка допомагатиме

координувати процес реалізації між різними відомствами та органами, а також

оцінювати досягнутий прогрес. Однак на момент підготовки цього звіту для

конкретних цілей сприяння реалізації ЕСУ 2035 офіційно не була створена жодна

робоча група.

У 2018 р. уряд створив Координаційну раду з питань впровадження реформ в

паливно-енергетичному комплексі в якості тимчасового консультативного органу,

сформованого з метою сприяння міжвідомчому діалогу, прийняття стратегічних

рішень, підготовки пропозицій та рекомендацій стосовно реалізації політики. Однак

ці механізми виявилися неефективними, оскільки засідання проводились рідко і

лише на спеціальній основі. На підставі відповідей зацікавлених сторін, наведених в

анкетах ОЕСР, станом на даний час за моніторинг реалізації на міжвідомчому рівні

відповідає Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції при

МЕЗД. Однак достатня інформація про характер цього процесу або рівень співпраці

між іншими зацікавленими сторонами відсутня (Cabinet of Ministers, 2018[17])(MECI,

2019[18])(Ukrenergo, 2019[19]).

Рекомендація: уточнити процедури міжвідомчої співпраці з метою

реалізації ЕСУ 2035

Для підвищення якості реалізації та нагляду енергетичну стратегію слід

актуалізувати шляхом уточнення існуючих процедур моніторингу та сприяння

реалізації міжвідомчих проектів у межах ЕСУ 2035. Це необхідно поєднати з

«аудитом» всіх координаційних та/або дорадчих органів, створених у попередні роки

для міжвідомчої координації, з метою уникнення дублювання та створення єдиного

майданчика. Енергетична стратегія також повинна бути чітко визначена в якості

заходу, що здійснюється під керівництвом МЕЗД і за участю всіх відповідних

зацікавлених сторін серед державних та інших відповідних установ. Крім цього,

МЕЗД повинно забезпечити тісну співпрацю з Державним комітетом статистики з

питань: а) включення відповідних моніторингових показників та б) забезпечення

прив’язки відповідних показників до достовірних наборів даних, збір яких можна

проводити на регулярній основі.

Проблема 2.6: в ЕСУ 2035 недостатньо офіційних механізмів для отримання

експертних консультацій

ЕСУ 2035 не містить офіційних механізмів для отримання авторами політики

зовнішніх консультацій від експертів. Експертна рада може забезпечити додаткову

вартість для процесу моніторингу шляхом надання рекомендацій стосовно реалізації

політики та наукових даних для підвищення якості реалізації енергетичної стратегії.

Наприклад, експерти можуть надати поради стосовно того, чи архітектура КПЕ є

достатньо логічною для досягнення цілей енергетичної стратегії, або стосовно того,

чи конкретні заходи є ефективними для досягнення бажаних результатів політики.


Рекомендація: створити незалежний орган, який надаватиме консультації з

питань реалізації ЕСУ 2035

Автори політики повинні розглянути можливість створення незалежного органу,

який зможе надавати програмні та наукові консультації стосовно підходів до

реалізації ЕСУ 2035, такого як експертна комісія або незалежна консультативна рада.

Експертна комісія могла б стати референтною групою для оцінки завдань, заходів та

цільових показників на відповідність передовим практикам. Крім цього, залучення

на початковому етапі Державного комітету статистики та інших аналітичних установ

до розробки Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 р.

забезпечило б використання принципу аналізу знизу вгору, що визначає майбутню

стратегію збору даних та вдосконалює прогнозування.

Експертна фокус-група у складі зацікавлених сторін, створена для надання

консультацій з підготовки Рамкової моніторингової програми ОЕСР, могла б стати

відправним майданчиком для такого роду експертних консультацій (MECI, 2017[1]).5

Хоча теоретично МЕЗД може ефективно контролювати стратегію без зовнішньої

підтримки, на практиці цей процес може потребувати суворого підходу, оскільки

Міністерство фактично оцінюватиме власну роботу. Стосовно останнього пункту,

якщо станом на цей час відсутні інструкції або інструменти звітності для залучення

окремих суб’єктів з метою забезпечення її безсторонності, вони повинні бути

запроваджені до початку процесу підготовки проекту.

Комітет Великобританії з питань зміни клімату (CCC) є успішним прикладом

функціонування майданчика для залучення урядами експертного консультування з

питань енергетики. CCC є незалежним дорадчим органом уряду Великобританії,

який надає експертні юридичні та програмні консультації стосовно реалізації

Національного плану з питань енергетики та клімату. Його основні обов’язки

передбачають надання незалежних консультацій стосовно досягнення цілей в

енергетичній галузі, а також відстеження прогресу, досягнутого у скороченні

викидів, та виконання бюджетів і цільових показників, пов’язаних з використанням

вуглецевих джерел енергії. Безсторонній характер роботи комітету забезпечує

реалістичну оцінку прогресу та проблем реалізації енергетичної стратегії (Committee

on Climate Change, 2019[20]).

Блок 3. Комітет Великобританії з питань зміни клімату (CCC)

Комітет з питань зміни клімату є незалежним офіційним органом, створеним на

підставі Закону про протидію зміні клімату 2008 р., який поставив перед урядом

Великобританії юридично обов’язкове завдання скоротити до 2050 р. обсяг викидів

парникових газів до 100% від рівня 1990 р. Він надає консультації уряду

5 Експертна фокус-група, яка надає консультації з підготовки Рамкової моніторингової

програми ОЕСР, складається з експертних представників наступних організацій:

Всеукраїнської агенції сталого розвитку та інвестицій, DiXi Group, Міністерства енергетики

та захисту довкілля, Міністерства регіонального розвитку, НАК «Нафтогаз України»,

НКРЕКП, Державного агентства з енергоефективності, Державної служби статистики,

Секретаріату Кабінету Міністрів, НЕК «Укренерго».


Великобританії, а також таким автономними адміністраціям Великобританії, як уряд

Шотландії, стосовно прогресу, досягнутого у дотриманні ними відповідних норм

викидів.

Голова CCC та його члени призначаються спільно Державним секретарем

Великобританії з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегії (BEIS) та

міністрами енергетики автономних адміністрацій. Основні обов’язки CCC:

Надання незалежних консультацій стосовно встановлення та виконання

бюджетів, пов’язаних з використанням вуглецевих джерел енергії та

підготовкою до зміни клімату

Моніторинг прогресу у питанні скорочення обсягу викидів і виконання

бюджетів та цільових показників, пов’язаних з використанням вуглецевих

джерел енергії

Проведення незалежного аналізу в галузі кліматології, економіки та політики

Співпраця з широким колом організацій та фізичних осіб для обміну даними

та аналізу

Джерело: (Комітет з питань змін клімату, 2019[13]) (BEIS, 2019[14])

Частина 3: ЕСУ 2035 та відповідність міжнародним угодам

Енергетична стратегія України на період до 2035 р. загалом відповідає енергетичним

цілям і завданням, викладеним у Цілях сталого розвитку України. Відповідне

завдання ЦСР стосовно забезпечення «доступної та чистої енергії», яке Україна

зобов’язалася виконати, складається з 4 тематичних цілей, які включають наступне:

1. розширення інфраструктури та модернізація мереж для надійного і раціонального

енергопостачання шляхом впровадження інноваційних технологій,

2. забезпечення диверсифікації джерел постачання первинних енергоресурсів,

3. збільшення частки відновлюваної енергії у національному енергетичному балансі, а також

4. підвищення енергоефективності економіки

Прогрес у досягненні цих 4 тематичних цілей відстежується завдяки 7 цілям ЦСР, а саме:

i. виробництво електроенергії (млрд. кВт год)

ii. технологічні втрати потужності при передачі електроенергії (%)

iii. втрати тепла в теплових мережах (%)

iv. максимальна частка імпортних енергоресурсів у ЗППЕ (%)

v. частка одного постачальника на ринку ядерного палива (на кожному етапі виробничого

циклу) (%)

vi. частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел у ЗППЕ (%), а також

vii. енергоємність ВВП (первинне споживання енергії на одиницю ВВП) (%).

За винятком i) виробництва електроенергії (млрд. кВт год.), вказані вище завдання

ЦСР відображені у Додатку 1 до ЕСУ 2035. Крім цього, 4 тематичні цілі ЦСР

відображені в основних цілях ЕСУ 2035, які можна визначити через заявлені цілі

«формування енергоефективного суспільства» та «забезпечення сталого розвитку

паливно-енергетичного комплексу» (MEDT, 2017[21])(MECI, 2017[1]).

ЕСУ 2035 загалом відповідає умовам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка була підписана у червні 2014 р. та


набула чинності з вересня 2017 р., зобов’язує уряд України дотримуватися

«принципів сталого розвитку та зеленої економіки». Стосовно конкретних

зобов’язань у царині енергетичної політики, пов’язаних з ЕСУ 2035, Угода про

асоціацію зобов’язує Україну здійснити наступні кроки: а) розробка та реалізація

довгострокових заходів з метою скорочення обсягів викидів парникових газів та б)

реструктуризація вугільного сектору для скорочення його впливу на довколишнє

середовище. ЕСУ 2035 засвідчує прагнення зменшити обсяг викидів парникових

газів шляхом розробки широкого спектру програмних заходів, які охоплюють низку

енергетичних підгалузей. Стосовно реструктуризації вугільної галузі, енергетична

стратегія, зокрема, передбачає такі програмні заходи, як ліквідація збиткових

державних вугільних шахт до 2025 р., що зменшить вплив галузі на довколишнє

середовище (European Commission, 2014[22])(MECI, 2017[1]).

Опосередковано Угода про асоціацію також передбачає прийняття низки правових

актів з метою реформування енергетичних ринків та встановлення стандартів

енергоефективності. Хоча це й визначено в межах співпраці, вона передбачає

формування в Україні нових основ політики в царині енергоефективності та

законодавчої й регуляторної бази для забезпечення значних покращень, що

відповідають стандартам ЄС. Угода також передбачає розвиток конкурентних,

прозорих та недискримінаційних енергетичних ринків у відповідності з правилами

та стандартами ЄС шляхом регуляторних реформ. Хоча ЕСУ 2035 передбачає низку

заходів, спрямованих на сприяння виконанню цих зобов’язань, їх узгодження із

стандартами ЄС перебуває на етапі розгляду в загальних рисах. Цей напрямок слід

розвивати і надалі з додатковою деталізацією.

ЕСУ 2035 також містить окремий перелік заходів з метою подальшої транспозиції та

імплементації законодавства про Енергетичне співтовариство. Це включає

фінансування інвестиційних проектів в межах Національного плану скорочення

викидів (НПСВ)(MECI, 2017[1]).

Частина 4: Сумісність окремих варіантів політики з основними цілями

Окремі варіанти політики, викладені в ЕСУ 2035, схоже, не відповідають основним

цілям енергетичної стратегії. Авторам політики необхідно переглянути окремі

варіанти політики, щоб встановити, чи можуть інші заходи відповідати

різноманітним основним цілям енергетичної стратегії більш оптимальним чином.

Проблема 4.1: Заходи у вугільній галузі можуть бути неефективними для

сприяння мережевій інтеграції або сталому розвитку ПЕК

Заходи з обмеження впливу вугільної галузі на довкілля, передбачені енергетичною

стратегією, загалом обмежуються ліквідацією неефективних державних шахт до

2025 р. Таким чином, в ЕСУ 2035 відсутні заходи, спрямовані на припинення роботи

вугільних електростанцій в Україні у середньо- та довгостроковій перспективі. Це

важливо, враховуючи, що однією з основних цілей ЕСУ 2035 є мережева інтеграція,

а низькі екологічні показники і ненадійність застарілих українських вугільних

електростанцій можуть зробити їх непридатними для конкуренції на ринку

електроенергії ЄС після повної синхронізації з ENTSO-E. Неспроможність

визначити заходи, що сприяють поступовому усуненню ризиків, пов’язаних з

виробництвом електроенергії вугільними електростанціями, призводить лише до

часткового досягнення цілі мережевої інтеграції (MECI, 2017[1])(Energy Community

Secretariat, 2019[23]).


ЕСУ 2035 визначає розвиток внутрішнього видобутку вугілля в якості стратегічного

завдання і надає розвитку експортної інфраструктури вугільної продукції статусу

пріоритетного напрямку політики, який повинен бути субсидований. Така політика,

ймовірно, суперечить цілі забезпечення сталого розвитку паливно-енергетичного

комплексу, хоча автори політики можуть розраховувати, що будь-який додатковий

вплив на навколишнє середовище буде врівноважений пом’якшувальним ефектом

інших політик.

Рекомендація: заходи у вугільній галузі повинні бути переглянуті на

відповідність основним цілям ЕСУ 2035

У контексті бачення, яке передбачає скорочення використання вуглецевих джерел

енергії і на реалізацію якого спрямована ЕСУ 2035, слід переглянути відсутність

плану поетапного виведення з експлуатації вугільних електростанцій у середньо- та

довгостроковій перспективі. Зокрема, враховуючи той факт, що мережева інтеграція

є однією з основних цілей ЕСУ 2035, відсутність планування поетапного виведення

з експлуатації вугільних електростанцій ризикує призвести до їх виключення з ринку

електроенергії ЄС після повної синхронізації з ENTSO-E та запровадження

механізму прикордонних коригувань викидів вуглецю в межах Європейської зеленої

угоди. Стосовно запланованого розвитку внутрішньої інфраструктури видобутку та

експорту вугілля в Україні за рахунок субсидій, можливо, варто розглянути інші

варіанти політики, які могли б бути більш сумісними з подвійними головними

цілями енергетичної незалежності та сталого розвитку паливно-енергетичного

комплексу(MECI, 2017[1]).

Проблема 4.2: Заходи в ядерному секторі можуть бути економічно

неефективними для досягнення цілей сталого розвитку

Основним пріоритетом, визначеним в ЕСУ 2035, є досягнення цілей енергетичної

стратегії за допомогою екологічно чистих та економічно ефективних політик. Однак

певні заходи ядерної політики, передбачені стратегією, не забезпечують

оптимального співвідношення ціни та якості для платників податків і можуть

потребувати перегляду з метою досягнення основних цілей в більш економічно

ефективний спосіб. Зокрема, звіт Енергетичного агентства Данії за 2019 р., що

базується на сценаріях моделювання і прогнозування реалізації ЕСУ 2035, зазначає,

що план будівництва нового енергоблоку (№3) на Хмельницькій АЕС у 2025 р. буде

непотрібним для задоволення прогнозованих потреб в електроенергії. Проведене

моделювання дозволяє припустити, що суттєве зниження енергоємності та

збільшення використання відновлюваних джерел енергії, передбачені стратегією,

означають, що потужності існуючих енергоблоків АЕС у 2025 р. не

використовуватимуться у повному обсязі. Відповідно до звіту, Україні наполегливо

рекомендується відкласти будівництво блоку №3 ХАЕС до 2030–2035 рр., що

призведе до зменшення загальних необхідних інвестицій на 270 млн. євро (за

рахунок оптимізації введення в експлуатацію енергогенеруючих об’єктів) (MECI,

2017[1])(Danish Energy Agency, 2019[13]).

Рекомендація: заходи в галузі ядерної енергетики повинні бути переглянуті

на відповідність основним цілям ЕСУ 2035

Щодо альтернатив політики у сфері ядерної енергетики, авторам політики необхідно

розглянути, чи перегляд запланованого розвитку атомних потужностей в Україні


буде достатнім для досягнення основних цілей сталого розвитку, з одночасним

забезпеченням кращого співвідношення ціни та якості для платників податків. Це

відображено в результатах звіту Енергетичного агентства Данії, згідно з якими

перенесення будівництва блоку № 3 ХАЕС з 2025–2030 рр. на 2030–2035 рр.

зменшить загальні необхідні інвестиції та одночасно забезпечить задоволення

прогнозованого попиту на електроенергію (Danish Energy Agency, 2019[13]).

Проблема 4.3: в ЕСУ 2035 відсутні цілі та показники для моніторингу

впровадження високоефективних комунальних систем опалення

Варто відзначити, що ЕСУ 2035 містить вкрай мало показників для відстеження

впровадження високоефективних систем центрального опалення. Український

сектор централізованого теплопостачання є водночас застарілим та вкрай

неефективним, і, хоча ЕСУ 2035 передбачено низку заходів з оптимізації систем, цілі

та показники моніторингу ефективності галузевої реформи відсутні. З огляду на те,

що сталий розвиток енергетики є однією з основних цілей ЕСУ 2035, відсутність

цільових та метричних показників створює ризик для якості реалізації у

середньостроковій перспективі.

Рекомендація: в ЕСУ 2035 слід встановити цільовий показник з

реформування систем централізованого опалення, який спиратиметься на

ефективний моніторинг

Уряд повинен розглянути можливість перегляду ЕСУ 2035 шляхом включення

амбітного галузевого цільового показника (наприклад, забезпечивши, щоб до 2030 р.

принаймні 20–30% систем централізованого опалення в Україні були

високоефективними). МЕЗД також повинно співпрацювати з аналітичними

організаціями для забезпечення максимально комплексного формування наборів

даних про центральне опалення. Це допоможе покращити якість реалізації.

Частина 5: Ефективність бюджетних процесів для економічно

ефективної реалізації ЕСУ 2035

Фінансова підтримка реалізації ЕСУ 2035 надається Європейським Союзом у

відповідності до угоди про продовження фінансування програми «Продовження

підтримки реалізації Енергетичної стратегії України» між Україною та

Європейською Комісією (від 07 листопада 2018 р.). Безпосереднім бенефіціантом

фінансування є Міністерство енергетики та захисту довкілля. Однак МЕЗД отримало

від Комісії повідомлення про призупинення виплати другого траншу фінансової

підтримки (13,5 млн. євро), оскільки Україна не виконала умов угоди. Це рішення

було прийнято після оцінки виконання Меморандуму про взаєморозуміння між

Україною та ЄС у 2018 р. Згодом МЕЗД звернулося з проханням переглянути умови

угоди, щоб забезпечити її відповідність основним пріоритетам оновленої

національної енергетичної політики та отримати третій транш фінансування (21,5

млн. євро) (Government of Ukraine & the European Commission, 2018[24])(MEEP,

2020[25]).

Проблема 5.1: відсутність чіткого визначення бюджетних процесів

З державного бюджету на 2020 р. за бюджетною статтею «Підтримка реалізації

ЕСУ», що фінансується Європейським Союзом, виділяється 739 млн. грн.

(приблизно 28 млн. євро) (Verkhovna Rada, 2019[26]). Механізми державного


фінансового контролю, які називають «паспортами» бюджетних програм, покликані

забезпечити ефективне використання виділених коштів. Паспорт бюджетної статті

на підтримку реалізації ЕСУ визначає конкретні завдання та проекти, які необхідно

фінансувати, а також перелік показників ефективності, що регулюють цей процес.

Щорічні звіти про виконання цих паспортів публікуються на веб-сайті МЕЗД (MECI,

2019[27])(MEEP, 2019[28]).

Однак незрозуміло, якими були витрати або послідовність запланованих програмних

ініціатив у межах ЕСУ 2035, а також можливий запропонований пакет фінансування

для їх реалізації (Verkhovna Rada, 2019[26]). ЕСУ 2035 не визначає формальних

механізмів для перегляду варіантів політики у плані їх економічної ефективності.

Блок 4 представляє Енергетичну стратегію Данії на період до 2050 р., яка містить

передові практики бюджетних процесів, що використовуються для фінансування

енергетичного переходу. Кожна запропонована у стратегії ініціатива енергетичної

політики повністю оцінена та передбачає детальний перелік конкретних

інструментів фінансування, які уможливлюють її реалізацію, наприклад, зміни

тарифів або податкових ставок, а також перерозподіл існуючих коштів в

енергетичному та кліматичному бюджеті за рахунок інших схем. У документі також

представлений економічний аналіз того, яким чином поєднання нових програмних

ініціатив вплине на енерговитрати власників бізнесу та домогосподарств.

Підготовлено комплексний огляд усіх бюджетних питань, які стосуються

Енергетичної стратегії Данії, що допоможе забезпечити максимально ефективний

розподіл потоків фінансування (The Danish Government, 2011[9]).

Блок 4. Енергетична стратегія Данії на період до 2050 р.

Енергетична стратегія Данії – це план данського уряду з національного переходу до

суспільства, незалежного від викопних видів палива, на період до 2050 р. Стратегія

була опублікована у 2011 р. і містить перелік ініціатив енергетичної політики, що

охоплюють різні підгалузі, для забезпечення переходу країни до економіки з низьким

рівнем викидів вуглецю. Два керівних принципи стратегії включають: а) економічну

ефективність та б) забезпечення мінімального впливу на державні фінанси.

Енергетична стратегія Данії супроводжується повним кошторисом, а детальний план

фінансування ініціатив на період до 2020 р. представлений у Розділі 5. Кожна із

запропонованих нових ініціатив містить кошторис витрат на рівні 2020 р., а також

перелік інструментів фінансування і їх відповідні частки у покритті загальної

вартості реалізації політики. У документі представлено аналіз сукупних додаткових

витрат на реалізацію політик у межах енергетичної стратегії для домогосподарств та

підприємств різного розміру, виходячи з різних припущень щодо палива та податків.

Джерело: (Уряд Данії, 2011[20])

Крім цього, кожен відповідальний суб’єкт повинен отримати частку бюджету для

досягнення визначеного цільового показника та цілі. Наприклад, Державне

агентство з енергоефективності (ДАЕ) підрахувало, що для досягнення частки

відновлюваних джерел енергії в ЗППЕ у 25% до 2035 р. у відповідності до цільового

показника ЕСУ необхідно залучити бл. 30 млрд. євро. Кошти будуть необхідні для

будівництва об’єктів відновлюваної енергетики (наприклад, біотермічних

електростанцій, котлів на біомасі, біогазових установок) (SAEE, 2019[29]).


Рекомендація: бюджетні процеси повинні бути чітко обґрунтовані в ЕСУ

2035

МЕЗД слід підготувати комплексний бюджет з деталізованим розподілом коштів між

різними міністерствами та державними установами, який затверджується

незалежним аудиторським комітетом та Міністерством фінансів. Вартість реалізації

програмних заходів повинна бути уточнена від самого початку та регулярно

переглядатися разом із усіма інструментами фінансування, спрямованими на

фінансову підтримку кожної основи політики (із розрізненням існуючих

механізмів/схем фінансування й інструментів, які буде розроблено згодом).

Фінансування може передбачати поєднання міжнародних фондів та національного

бюджету, однак уряду рекомендовано виділити кошти для максимально ефективного

використання ресурсів, збільшення рівня залученості українських зацікавлених

сторін та ефективного інвестування у процес переходу України на альтернативні

джерела енергії. Вартість реалізації політики слід оцінити, як мінімум, в

середньостроковій перспективі (3–5-річний період). Станом на цей час відповідна

інформація в ЕСУ 2035 відсутня.

Крім цього, повинні бути чітко визначені усі можливі механізми регулярної оцінки

основ політики стосовно їх економічної ефективності, щоб забезпечувати на

постійній основі максимально високе співвідношення між ціною та якістю для

платників податків у процесі реалізації енергетичної стратегії. Наприклад, це може

передбачати щорічну оцінку витрат та результатів, отриманих внаслідок нових

технологічних розробок, що стосуються енергетичного сектору України, що

забезпечуватиме легке виявлення та інтеграцію нових та економічно ефективніших

технологічних рішень у процесі реалізації ЕСУ 2035. Тісна співпраця уряду з

енергосервісними компаніями (ЕСК) через Українську асоціацію ЕСК може

виявитися корисною для виконання цього завдання (MECI, 2017[1])(OECD, 2018[30]).

Однак ринок ЕСК в Україні досі потребує кращого розуміння та розвитку. ЕСК – це

компанії, які керують та пропонують спектр послуг, які можуть охоплювати всі

етапи проекту з енергоефективності: від аналізу енергоефективності та розробки

проектів до моніторингу та обслуговування обладнання. Натомість компанія

залишається нижче порогового значення для ЕСК, якщо вона лише продає

обладнання або окремі послуги і не є джерелом ноу-хау і досвіду. Постачальник

послуг, який не займається фінансами, вимагає від бенефіціанта нести ризики,

пов’язані з реалізацією проекту, або не приймає жодних зобов’язань в управлінні

енергопостачанням, також не відповідає критеріям для ЕСК (OECD, 2018[29]).


Оцінка ОЕСР прогресу у реалізації ЕСУ 2035

Оцінка прогресу в реалізації ЕСУ 2035 ґрунтується на аналізі даних, зібраних у

грудні 2019 р. за допомогою Рамкової моніторингової програми ОЕСР. Прогрес у

досягненні 344 цільових показників у межах субпоказників та 119 орієнтовних

цільових показників Рамкової моніторингової програми ОЕСР (станом на 01 січня

2020 р.) оцінювався на основі загальнодоступних даних (див. Додаток 1 стосовно

субпоказників). Оскільки в Рамковій програмі ОЕСР показники та субпоказники

систематично узгоджуються з основними цілями, які також класифікуються за

підгалузями, дані вдалося упорядкувати таким чином, щоб визначити детальну

картину процесу реалізації ЕСУ 2035. Це включає комплексну оцінку прогресу,

досягнутого у виконанні кожного з основних завдань ЕСУ 2035, а також

міжгалузевий аналіз.

Слід зазначити, що оцінка ОЕСР прогресу у реалізації ЕСУ 2035 р. спрямована

виключно на виконання Етапу 1 реалізації Енергетичної стратегії (2017–2020 рр.),

що передбачає приведення у відповідність ринків природного газу та електроенергії

України до енергетичного законодавства ЄС, а також реструктуризацію вугільної

промисловості та збільшення частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному

балансі. Два інших етапи (Етап 2 та Етап 3) не оцінювалися, оскільки реалізація

повинна була розпочатися на пізнішому етапі, і відповідна оцінка вже неактуальна з

огляду на запланований перегляд стратегії.

Огляд Рамкової моніторингової програми ОЕСР

Рамкова моніторингова програма ОЕСР призначена для моніторингу процесу

реалізації ЕСУ 2035 з використанням принципу аналізу знизу вгору (див. повний

огляд у Додатку 2). Це передбачає комплексний моніторинг ЕСУ 2035 завдяки

встановленню зв’язку між галузевими цілями політики, зазначеними у Розділі 3, та

основними цілями і субцілями, переліченими у Розділі 2. Галузеві цілі були

трансформовані у 119 показників прогресу, кожен з яких супроводжується

приблизно 3–5 субпоказниками (усього 344). Показники відображають широкий

спектр цілей підгалузевої політики, які необхідно виконати для досягнення основних

цілей ЕСУ 2035. У свою чергу, субпоказники містять конкретні результати політики,

які необхідно забезпечити для досягнення кожної з цілей політики.

Рисунок 1 нижче показує застосований підхід.


Рисунок 1. Рамкова програма моніторингу ОЕСР для ЕСУ 2035: Приклад електроенергетичної галузі


Огляд прогресу у виконанні цілей на основі показників та субпоказників

Оцінка ОЕСР виявила, що 33 із 344 субпоказників було виконано, при цьому 45

показників виконуються досить успішно, а 100 інших знаходяться на проміжному

етапі. Для 25 субпоказників (або 7% від початкової вибірки) дані були відсутні. Ці

субпоказники були виключені з аналізу, зменшивши аналітичну вибірку до 319.

Доступ до набору даних, потрібних для відстеження їх прогресу, міг би змінити

уявлення про процес реалізації ЕСУ 2035. Для подальшого відстеження МЕЗД

рекомендується співпрацювати з постачальниками даних для підготовки та

оприлюднення даних, які були недоступними. Серед решти вибірки із 319

субпоказників прогрес на етапі від проміжного до просунутого було зафіксовано за

178 (або 56%) з них. На круговій діаграмі Рисунок 2 (внизу) наведено результати

виконання субпоказників.

Рисунок 2. Стан реалізації ЕСУ 2035: Субпоказники

Джерело: Рамкова моніторингова програма ОЕСР, січень 2020 р.

На круговій діаграмі Рисунок 3 (внизу) наведено огляд результатів. Оцінкою ОЕСР також було

встановлено, що з 119 показників 8 було виконано, 14 знаходяться на етапі успішного виконання,

а додаткові 47 – на проміжному етапі. Три показники були виключені з аналізу ОЕСР через

Не розпочато21%

Розпочато23%

У процесі реалізації

32%

Успішно просувається

14%

Завершено10%


відсутність даних, тому оцінювана вибірка показників зменшилась з 119 до 116.6 69 (або 60%) з них

знаходилися на етапі реалізації від проміжного до просунутого.7

Рисунок 3. Стан реалізації ЕСУ 2035: Показники


Оцінка прогресу, досягнутого у виконанні основних цілей

Було проведено оцінку прогресу у реалізації, орієнтованій на досягнення кожної з 6

основних цілей: 1) енергоефективність, 2) енергетична незалежність, надійність та

сталий розвиток, 3) інвестиційна привабливість, 4) розвиток ринку, 5) сучасна

система управління та 6) мережева інтеграція. Під час проведення оцінки

застосовувався трьохетапний процес.

По-перше, субпоказники у вибірці ОЕСР були перетворені в числовий діапазон

значень від 1 (не розпочато) до 5 (завершено).8 По-друге, був проведений галузевий

аналіз для визначення прогресу, що був досягнутий у виконанні кожної з основних

цілей у 9 секторах. Сукупний показник прогресу підгалузевої реалізації у досягненні

кожної з основних цілей був отриманий шляхом: (i) підсумовування сукупних

значень субпоказника в певному секторі, які відповідають певній основній цілі, та

6 Три виключені показники включали: 1) запаси ядерного палива та уранового концентрату,

2) сприяння створенню конкурентного ринку біомаси, 3) децентралізація управління

ресурсами. ОЕСР рекомендує підготувати та оприлюднювати дані для відстеження цих

показників, а також нові дані для інших субпоказників, для яких вони зараз відсутні, з метою

забезпечення більш ефективного моніторингу ЕСУ 2035.

7 Сукупний показник прогресу визначався шляхом поділу 5 етапів реалізації на числовий

діапазон від 1 (не розпочато) до 5 (завершено), додавання загальних значень субпоказників

та ділення їх на загальну кількість субпоказників у кожній аналітичній категорії (наприклад,

цілі або підгалузі).

8 Ці визначення та обґрунтування були зроблені на основі масштабного збору даних та

верифікації, проведених аналітичним центром DiXi Group.

Не розпочато9%

Розпочато31%

У процесі реалізації

41%

Успішно просувається

12%

Завершено7%


(ii) ділення загального обчисленого значення на субпоказники у секторі, які

відповідають цій цілі.

Це забезпечило середнє значення реалізації для кожної підгалузі та цілі.9 По-третє,

результати були внесені до діаграми, що дало можливість провести широку

перехресну табуляцію прогресу у досягненні кожної з основних цілей у різних

підгалузях. Повна перехресна табуляція для 9 енергетичних підгалузей наведена у

Додатку 1.

Результати моніторингу продемонстрували, що найбільший прогрес досягнуто у

виконанні цілі «Сучасні системи управління», при цьому середнє значення реалізації

в енергетичних підгалузях становить 2,9/5. Це відображає високі результати в

секторі електроенергії (5/5) та природного газу (4/5). Найменшим виявився прогрес

для цілі «Інвестиційна привабливість», середнє значення реалізації якої у всіх

енергетичних підгалузях становило 2,3/5. Зокрема, на середньому значенні реалізації

цілі «Інвестиційна привабливість» негативно позначилися два показники 1/5 (не

розпочато), отримані за субпоказниками підгалузей довкілля та клімату й

теплопостачання. Загалом, прогрес у досягненні кожної з основних цілей був різним

(див. Рисунок 4).

Рисунок 4. Огляд прогресу у міжгалузевій реалізації цілей ЕСУ 2035


В оцінці ОЕСР також було зазначено загальний прогрес, продемонстрований у

досягненні основних цілей у визначеній галузі. Найбільшим прогрес у досягненні

9 Зважаючи на значну неоднорідність різних субпоказників (наприклад, законодавство у

порівнянні з операційними нововведеннями), субпоказники не зважувалися через високий

рівень суб’єктивності, яку це б спричинило.

0

1

2

3

4

5

Енергоефективність

Енергетична незалежність, надійність та сталий розвиток

Інвестиційна привабливість

Розвиток ринку

Сучасна система управління

Мережева інтеграція


цілей виявився у секторі природного газу, де середній показник реалізації становив

3,2/5. Ці показники відображають потужні зусилля, які докладаються у газовому

секторі для досягнення окремих цілей, зокрема, «Сучасна система управління» та

«Мережева інтеграція». Натомість прогрес у реалізації був найнижчим у нафтовому

секторі, де середнє значення реалізації становило 1,93/5. На цей нижчий за середній

галузевий результат негативно вплинула велика частка цілей, прогрес у яких або не

розпочався, або перебував лише на початковому етапі. Таблиця 2 відображає повну

перехресну табуляцію сумарних результатів.

Отримані результати свідчать про те, що прогрес у досягненні основних цілей ЕСУ

2035 неоднозначний. Сукупні значення субпоказників для цілей «Сучасна система

управління» (2,9) та «Розвиток ринку» (2,79) вказують на те, що загальний прогрес

їх реалізації знаходиться на проміжному етапі. Показники цілей інвестиційної

привабливості (2,3), енергоефективності (2,41), енергетичної незалежності, сталого

розвитку та надійності (2,45) й мережевої інтеграції (2,46) вказують на те, що

загальний прогрес їх реалізації близький до початкового етапу.

Однак більш різноманітну картину прогресу у реалізації ЕСУ 2035 можна

спостерігати на підгалузевому рівні. Наприклад, в секторі електроенергії вже

зафіксовано прогрес у досягненні цілі «Сучасна система управління». Це пов’язано

з успішним впровадженням стандартів обслуговування у ліцензуванні (в якості

заходів, що усувають технічні та адміністративні бар’єри), а також із

запровадженням різних законодавчих вимог щодо забезпечення високої якості

електроенергії та безпеки постачання.

Таблиця 2. Міжгалузева табуляція прогресу у досягненні цілей ЕСУ 2035

Енергоефе

ктивність Енергетична

незалежність

, надійність

та сталий

розвиток

Інвестиційн

а

привабливіс

ть

Розвиток

ринку Сучасна

система

управління

Мережева

інтеграція

Вугільна

галузь

не

застосовуєть

ся

не

застосовуєт

ься

Електроенергі

я

Довкілля

та клімат

не


ься

Теплопостачан

ня

не


ься

Природний газ

Ядерна

енергетика

не


ься

не


ся

не

застосовуєтьс

я

не


ся

не


ься

Нафта

Відновлювані

джерела

енергії

не


ься

не


ся

не


ься


Галузевий

нагляд

/управління

Не

розпочато

Ініційовано

У процесі

реалізації

Реалізовується

успішно

Завершено

І навпаки, проте також й в електроенергетичному секторі, прогрес майже відсутній

у досягненні цілі «Енергоефективність». Це пов’язано з відсутністю заходів із

скасування перехресних субсидій та сприяння впровадженню інтелектуальних

енергосистем та систем обліку для споживачів. Поряд із досягненням цілі

«Енергоефективність» в електроенергетичному секторі, інші сфери, де майже не

зафіксовано прогресу, включають: 1) досягнення цілі «Інвестиційна привабливість»

у секторі а) довкілля і клімату та б) теплопостачання; 2) досягнення цілі

«Енергоефективність» у нафтовій галузі та 3) досягнення цілі «Мережева інтеграція»

в галузі нагляду та управління. Рамкова моніторингова програма ОЕСР (викладена у

Додатку 1 та детально описана у Додатку 2) була розроблена для раннього

визначення сфер, де зафіксовано найменший прогрес, та сприяння більш

комплексному моніторингу ЕСУ 2035. Підсумовуючи, нижче наведено комплексний

огляд результатів галузевих субпоказників.

Результати моніторингу вугільної галузі

У вугільній галузі прогрес у досягненні цілі «Енергоефективність» перебував на

проміжному етапі, у той час як прогрес у досягненні інших основних цілей був

ближчим до початкового етапу. Рисунок 5 демонструє, що прогрес у досягненні цілі

«Розвиток ринку» був особливо слабким. Незважаючи на зусилля МЕЗД з

реформування цієї галузі, більшість державних вугільних шахт залишаються

неефективними, економічно недоцільними та підтримуються субсидіями з

державного бюджету.

Найменший прогрес, зафіксований ОЕСР, стосувався субпоказника оцінки

створення відкритого та конкурентоспроможного ринку вугілля з прозорим та

ринковим ціноутворенням. Це відображає той факт, що на момент проведення

оцінки проект закону про ринок вугілля не був внесений на розгляд Верховної Ради.

Недостатній прогрес також зафіксовано у питанні запуску програм перепідготовки

та допоміжних програм у вугільній галузі. Це свідчить про те, що для сприяння

справедливому та соціально прийнятному переходу уряду необхідно буде вживати

додаткових заходів під час поетапного виведення з експлуатації неефективних

вугільних шахт.


Рисунок 5. Моніторинг: Вугільна галузь

Результати моніторингу електроенергетичної галузі

Прогрес у досягненні різних цілей в електроенергетичній галузі був дуже різним, як

показано на Рисунок 6. Найбільш вагомий прогрес був досягнутий у питанні запуску

нового ринку електроенергії, зокрема, у підготовці відповідного законодавства,

ринкових правил, норм та мережевих кодексів, а також у створенні ключових

установ, таких як оператор ринку, гарантований покупець, гарантований

постачальник, постачальники у складі механізму зобов’язань з надання публічних

послуг (ЗПП). Стандарти електропостачання та адміністративних послуг були

запроваджені розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Процес анбандлінгу проходить доволі успішно, при цьому всі оператори

розподільчих систем (ОРС) отримали ліцензію регулятора, а 21 з 34 програм

відповідності ОРС була затверджена НКРЕКП та опублікована на її веб-сайті.

НКРЕКП розробила методологічну основу та правила запровадження тарифів РБК

для оператора системи передачі (ОСП) та ОРС, хоча подальшого прогресу у

реалізації зафіксовано не було. НКРЕКП також схвалила попередні рішення про

сертифікацію НЕК «Укренерго», однак досі існують певні законодавчі

невідповідності, пов’язані із правом власності на мережі, які можуть стати на заваді

завершенню процесу.

Щодо наявності даних про ринок електроенергії, інформація про ринок, гуртові та

роздрібні ціни, вхідні тарифи, а також інформація про доступ до електромережі,

публікуються відповідними відповідальними сторонами.

У плані виробничих потужностей та модернізації мережі спостерігався прогрес від

помірного до незначного, оскільки цей процес вимагає значних інвестицій, які не

можуть бути залучені ОСП та ОРС до впровадження тарифу РБК. Значні інвестиції

у потужності відновлюваної енергетики спостерігалися лише завдяки порівняно

високим вхідним тарифам, які означали швидку окупність інвестицій. Крім цього,

інвестиції у модернізацію теплових та гідроелектростанцій залишаються критично

недостатніми.

Інтеграція ринку та енергосистеми в ENTSO-E відбувається повільно через труднощі

з модернізацією енергосистеми, а також з побудовою нових компонентів

0

1

2

3

4

5

ЕнергоефективністьЕнергетична незалежність, надійність та сталий розвитокРозвиток ринкуСучасна система управління


інфраструктури, спрямованих на підвищення надійності та безпеки роботи

енергосистеми та електропостачання. Помітною перешкодою для поточного процесу

є незатвердження НКРЕКП Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих

потужностей та Десятирічного плану розвитку мережі, підготованого НЕК

«Укренерго», що могло б створити передумови для подальших інвестицій та

проектів.

Незначний прогрес, який спостерігається в електроенергетиці, пов’язаний з

відмовою від скасування перехресних субсидій, оскільки ціноутворення для

домогосподарств залишається надзвичайно чутливим соціальним та політичним

питанням. Перехресні субсидії були передані та приховані у межах чинного

механізму ЗПП, який був затверджений Кабінетом Міністрів України (КМУ). Втрати

в електромережах залишаються високими, оскільки проблема тісно пов’язана з

модернізацією мережі та інвестиціями, здійснюваними операторами. Прогрес у

питанні запровадження інтелектуальних енергосистем та систем обліку для

споживачів залишається незначним з аналогічних причин.

Рисунок 6. Моніторинг: Електроенергетична галузь

Моніторинг результатів галузі охорони довкілля та протидії зміні клімату

Як показано на Рисунок 7, прогрес у досягненні цілей у галузі довкілля і клімату був

неоднозначним. Найбільший прогрес спостерігався у питанні підготовки

документів, що стосуються довкілля і клімату, зокрема, Стратегії низьковуглецевого

розвитку України до 2050 р. на виконання Паризької угоди та Національного плану

скорочення викидів від великих спалювальних установок до 2033 р. (НПСВ). Обидва

документи містять встановлені цілі зі скорочення обсягів викиду парникових газів та

інших забруднюючих речовин. Однак реалізація програми НПСВ була відносно

незадовільною, оскільки річні плани заходів були розроблені лише на 2018 р., а

фінансові стимули не були ефективно розподілені.

0

1

2

3

4

5






Мережева інтеграція


Прийняття процедур для зменшення впливу на довколишнє середовище в більшості

випадків здійснюється успішно, оскільки відповідні закони про стратегічну

екологічну оцінку та оцінку впливу на довколишнє середовище були прийняті

Верховною Радою, а їх подальше впровадження здійснюється державними органами

та суб’єктами господарювання.

Більшість програмних заходів, спрямованих на використання екологічно чистого

транспорту та інфраструктури, а також поводження з відходами, знаходяться на

проміжному або ранньому етапі реалізації. Найменший прогрес спостерігався для

субпоказників, які стосувалися моніторингу законодавства про схему торгівлі

викидами парникових газів, механізмів моніторингу відстеження обсягів викидів

парникових газів та впровадження передових світових практик використання

системи управління впливом на навколишнє середовище та аудиту.

Рисунок 7. Моніторинг: Довкілля та клімат

Зокрема, відсутніми були дані про відстеження динаміки та частки заправних

станцій з електричними зарядними пристроями або альтернативними видами палива,

а також про обсяг відходів, що утворюється на генеруючих установках. Ці дані

повинні бути підготовлені та опубліковані для забезпечення ефективного

моніторингу ЕСУ 2035.

Результати моніторингу галузі теплопостачання

В галузі теплопостачання прогрес у досягненні основних цілей перебував на етапі

від проміжного до незначного, як це показано на Рисунок 8. Найбільш суттєвий

прогрес спостерігався у субпоказниках, пов’язаних з вимірюванням споживання

тепла в житлових та громадських будівлях, зокрема, у плані законодавчих вимог,

даних про встановлення облікових засобів та публікації чинних тарифів.

0

1

2

3

4

5







Рисунок 8. Моніторинг: Галузь теплопостачання

Заходи на місцевому рівні з реконструкції систем опалення та модернізації

обладнання і теплогенераційних потужностей відбувалися на різних етапах

реалізації. Це також стосується розширення використання електроенергії та біомаси

в якості джерела тепла і переходу на автономне та/або індивідуальне опалення,

залежно від доцільності внесення змін в окремі системи.

Незначний прогрес зафіксовано у питаннях, пов’язаних зі змінами методології

ціноутворення та формування тарифів (що пов’язане з підтримкою когенераційних

установок) і збільшення частки користувачів програм підтримки

енергоефективності. Станом на сьогодні доступ до потоків фінансування, виділеного

Фондом енергоефективності, передбачає надмірно складний процес подання заявок,

тому необхідна подальша оптимізація для сприяння більш інклюзивному розподілу

коштів. Діяльність уряду зі стимулювання модернізації систем теплопостачання

через ініціативу зверху може бути ефективною для деяких муніципалітетів, однак

вона може також нашкодити іншим програмам, спрямованим на підтримку

організованих та мотивованих домогосподарств.

Оцінка також виявила досягнення незначного прогресу у питанні управління та

координації децентралізації теплопостачання, при цьому відсутня публікація

регулярної інформації про частку споживачів у житлових та громадських будівлях,

які використовують автономне або індивідуальне опалення. Прогрес у зменшенні

втрат у мережах передачі та розподілу тепла також був повільним, а проміжний

цільовий показник 2020 р. у розмірі <17% не був досягнутий. Крім цього, завдання

ЕСУ 2035 забезпечити доступ до теплових мереж для третіх сторін не було виконане,

оскільки не було прийнято законодавство і план реалізації повного ДТС, при цьому

не було жодних випадків анбандлінгу централізованого теплопостачання.

Доволі децентралізоване та складне регулювання теплопостачання з нерівномірно

розподіленими обов’язками між урядом, місцевими органами влади та НКРЕКП

тягне за собою відсутність достовірних даних для певних субпоказників. Наприклад,

Міністерство розвитку громад та територій могло б здійснювати моніторинг не лише

обліку та процесу модернізації, але й конкретних кількісних цільових показників,

таких як економічність котлів, та загальних завдань, таких як встановлення

сучасного обладнання (регулювання установок індивідуального опалення залежно

від погодних умов) або зменшення частки тепломереж в аварійному стані. Це

0

1

2

3

4

5

ЕнергоефективністьЕнергетична незалежність, надійність та сталий розвитокІнвестиційна привабливістьРозвиток ринкуСучасна система управління


підкреслює необхідність перегляду загальної нормативно-правової бази та

продовження модернізації систем опалення під керівництвом центральних органів

влади, а також покладання належної відповідальності на місцеві органи влади.

Результати моніторингу галузі природного газу

Прогрес у досягненні цілей в галузі природного газу переважно перебував на

проміжному рівні (див. Рисунок 9). Найбільший прогрес був зафіксований у питанні

диверсифікації постачання та доступу до систем транспортування та зберігання газу

для учасників ринку ЄС (шляхом надання нових послуг). Наприклад, Україна має

резервну пропускну здатність з’єднання з країнами-членами ЄС приблизно на рівні

24 млрд. куб.м./рік (66 млн. куб.м./день), а з 01 січня 2020 р. у всіх точках з’єднання

із західними ОСП доступне віртуальне реверсне постачання (зворотній транзит), що

збільшує наявну пропускну здатність.

Недавні успіхи включають також анбандлінг та сертифікацію незалежного ОСП, а

також укладення нових транзитних контрактів з російськими зацікавленими

сторонами. Більшість мережевих кодексів прийнято, однак вони повинні ефективно

втілюватися ОСП. У плані вимог третього енергетичного пакету ЄС невирішеною

залишається лише невелика кількість питань. Значний прогрес був також

продемонстрований у плані публікації цін, тарифів та методологій, при цьому

практика НКРЕКП з моніторингу ринку стала корисною завдяки постійним

вдосконаленням, що робить її найбільш прозорою галуззю у цьому сенсі.

Завдяки запровадженню податкових пільг на розвідку та видобуток (зменшення

ліцензійної плати за видобуток природного газу з нових свердловин), існуюче

податкове навантаження загалом почало відповідати рівням, що спостерігаються в

європейських країнах, проте воно залишається недостатньо привабливим для

залучення вищих рівнів інвестицій у розвідку природного газу та розробку нових

родовищ. За даними ДССУ, капітальні вкладення у видобуток газу зросли на 143,3%

у 2018 р. та на 145% за період з січня по вересень 2019 р.

Запровадження ринкових цін для всіх споживачів шляхом скасування механізму

ЗПП (термін дії закінчується 01 травня 2020 р.) при продажі природного газу

домогосподарствам та комунальним підприємствам теплопостачання може стати

наступним важливим кроком для зниження концентрації ринку та підтримки

розвитку газотранспортного вузла (біржова торгівля). Завдяки монетизації житлових

субсидій (запровадженій для кінцевих споживачів) та захисту права споживачів на

зміну постачальника (за умови спрощення та належного застосування) ефективність

споживання газу може бути значно підвищена після того, як його рівень досягне

нульової потреби в імпорті.


Рисунок 9. Моніторинг: Галузь природного газу

Для стабільного скорочення обсягів споживання газу необхідно вжити заходів з

оптимізації потужностей систем транспортування та зберігання для задоволення

внутрішнього та зовнішнього попиту. Анбандлінг оператора систем зберігання та

впровадження регулювання РБК для послуг з розподілу є прикладами подальших

кроків, які можуть збільшити інвестиції в реконструкцію, оптимізацію та

модернізацію інфраструктури з одночасним зменшенням втрат.

Найменший прогрес демонстрували субпоказники з оцінки управління та розвитку

ОРС, поточні заходи для досягнення яких не були зафіксовані. Уряд повинен

звітувати про заходи з вирішення майнових питань, зокрема, з незалежної оцінки

активів у державній власності. НКРЕКП повинна звітувати про впровадження

системи моніторингу анбандлінгу ОРС та системи КПЕ для зниження рівня

аварійності.

Відсутня офіційна інформація про кількість дій, необхідних для отримання

спеціальних дозволів на користування надрами, а також про час та ресурси для

отримання дозволів та адміністративної обробки. Оцінки цих процедур були надані

окремими галузевими асоціаціями і не були підтверджені жодним державним

органом. Дані про видобуток нетрадиційних вуглеводнів необхідно надавати окремо

(оскільки як державні, так і приватні компанії почали вкладати кошти в операції з

інтенсифікації та гідравлічного розриву пласта), разом з часткою іноземних

компаній, що займаються розвідкою та видобутком.

Результати моніторингу галузі ядерної енергетики

У галузі ядерної енергетики прогрес у досягненні єдиної відповідної цілі –

«Енергетична незалежність, надійність та сталий розвиток» – загалом перебував на

проміжному етапі. Найбільший прогрес був досягнутий у диверсифікації постачання

ядерного палива, при цьому частка найбільшого постачальника знизилася з 61% у

2018 р. до 52% наприкінці 2019 р. (за даними ДССУ). Крім цього, було завершено

продовження експлуатаційного періоду для 11 з 15 ядерних енергоблоків з

одночасною видачею їм ліцензії на подальшу 10-річну експлуатацію та можливість

додаткового продовження роботи після цього періоду. Помітний прогрес також

0

1

2

3

4

5

ЕнергоефективністьЕнергетична незалежність, надійність та сталий розвитокІнвестиційна привабливістьРозвиток ринкуСучасна система управлінняМережева інтеграція


зафіксувала НАЕК «Енергоатом» у роботі із завершення будівництва сховищ

відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів, і цей процес зараз

перебуває на завершальному етапі.

Проміжний рівень прогресу спостерігався у питанні реалізації заходів з модернізації

АЕС та будівництва споруд для утилізації відпрацьованого ядерного палива та

радіоактивних відходів. Найменший прогрес спостерігався у сфері забезпечення

внутрішнього виробництва ядерного палива та розробки довгострокової програми

розвитку ядерної енергетики. Відповідні технології будівництва нових енергоблоків

АЕС ще не визначені. Досі не підготовлено рішень та плану заходів із заміни

потужностей ядерної енергетики після 2030 р. Крім цього, не отримано жодних

даних про існуючі запаси ядерного палива та уранового концентрату.

Результати моніторингу нафтової галузі

В нафтовій галузі прогрес у досягненні цілей перебував на етапі від проміжного до

незначного, як це показано на Рисунок 10. Заходи, вжиті для запровадження нового

режиму ліцензування виробництва, імпорту та експорту, продажу та зберігання

нафтопродуктів, були відносно ефективними для створення бази з метою зменшення

частки контрафактної продукції на ринку. Однак будуть необхідні подальші

покращення для боротьби з незаконними міні-переробними заводами.

Запровадження антимонопольним органом (АМКУ) норм щодо конкуренції також є

відносно успішним, оскільки випадки зловживань домінуючою позицією на ринку

часто караються. Слід також відзначити вдосконалення процедури отримання

спеціальних дозволів на використання надр, зокрема, у плані придбання відповідних

ліцензій та підготовки звітності в електронному режимі в межах Ініціативи

прозорості видобувних галузей.

Менш суттєвий прогрес спостерігався у таких питаннях, як створення мінімальних

запасів нафти та нафтопродуктів (відповідно до Директиви Ради 2009/119/ЄС) і

запровадження європейських стандартів якості пального (включаючи систему

моніторингу та примусового виконання). Концепції уряду щодо розвитку ринку

нафтогазового пального, галузі переробки нафти та газу, постачання та транзиту

сирої нафти і систем транспортування нафти досі знаходяться на початковому етапі.

Нечітка траєкторія політики призвела до відсутності розвитку інфраструктури, що

негативно впливає на ефективність постачання нафти та інтеграції у європейські

мережі. Це також призводить до постійного збільшення частки нафтопродуктів у

ЗППЕ, а це вказує на відсутність спеціальної політики із заміщення споживання

більш «сприятливим для клімату» паливом.

Зафіксовано незначний прогрес у питанні створення сприятливих податкових умов

(у плані акцизів на гуртові та роздрібні продажі, портові мита та інші збори за

послуги, а також сукупного податкового навантаження на галузь) та розвитку

інфраструктури (системи виявлення витоків нафти та стороннього втручання,

оцифровування нафтових родовищ).


Рисунок 10. Моніторинг: Нафтова галузь

У порівнянні з іншими галузями, для нафтової галузі недостатньо достовірної та

повної ринкової інформації. Попри публікацію тарифів, інформація про ціни

доступна лише у вигляді сукупних середньостатистичних даних. Незважаючи на

спрощений доступ до геологічної інформації, яка нещодавно зазнала значних

вдосконалень, більшість даних (понад 170 000 томів, приблизно 80%) залишаються

неоцифрованими. Відсутнє централізоване джерело інформації про

адміністративний дозвільний процес для видобувних компаній. Уряд не надає

інформації про частку втрат у постачанні нафти та частку «екологічно безпечних»

видів палива на ринку. Дані про ці сектори повинні бути більш широкодоступними.

Результати моніторингу галузі відновлюваної енергетики

Прогрес у галузі відновлюваних джерел енергії перебував на етапі від проміжного та

успішного, як показано на Рисунок 11. Цільовий показник у розмірі 7% частки

відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії до 2020 р. було

виконано. Завдяки значному збільшенню введення в експлуатацію потужностей

відновлюваної енергетики у 2019 р. був досягнутий значний прогрес у напрямку

виконання інших завдань у секторі відновлюваної енергетики (за винятком

транспортної галузі). Вхідні тарифи та реєстр нежитлових господарств, які

використовують вхідні тарифи, регулярно публікуються на веб-сайті НКРЕКП.

Значний прогрес досягнуто у забезпеченні законодавчої підтримки відновлюваної

енергетики, зокрема, затвердження КМУ правил про проведення відповідних

аукціонів та адміністратора аукціонної системи. Крім цього, вживалися заходи з

метою залучення іноземних інвесторів до галузі із дуже сприятливими вхідними

тарифами.

Прогрес у напрямку збільшення частки відновлюваних джерел енергії у загальному

постачанні первинної енергії та кінцевому споживанні енергії перебуває на

проміжному етапі. Однак у розвитку технологій зберігання енергії та гнучкості

виробничих потужностей, що буде необхідним для забезпечення ефективного

збалансування різної продукції електроенергії з відновлюваних джерел енергії,

зафіксовано незначний прогрес. Крім цього, не було забезпечено відповідної

урядової підтримки та необхідних законодавчих положень.

0

1

2

3

4

5

ЕнергоефективністьЕнергетична незалежність, надійність та сталий розвитокІнвестиційна привабливістьРозвиток ринкуСучасна система управлінняМережева інтеграція


Слід відзначити, що через відсутність даних оцінка великої кількості субпоказників

у галузі виявилася складним завданням. Це було особливо важливо для галузевої

розбивки частки відновлюваних джерел енергії у загальному виробництві вторинної

енергії (а саме тепла та електроенергії), а також у транспортній галузі, зростанні

іноземних інвестицій на ринку, розподілі інвестицій в зелену енергетику за видами

виробництва і зростанні загального обсягу продуктів біомаси. Для забезпечення

більш комплексного моніторингу стратегії слід підготувати та оприлюднити

статистичні дані, що дозволяють ефективно відстежувати ці субпоказники.

Рисунок 11. Моніторинг: Галузь відновлюваної енергетики

Результати моніторингу галузевого нагляду та управління

Прогрес у досягненні цілей з галузевого нагляду та управління перебував на етапі

від проміжного до незначного (див. Рисунок 12). Оцінка виявила, що політика

енергетичної безпеки (особливо планування на випадок надзвичайних ситуацій) та

прозорі державні закупівлі були сферами, в яких вдалося досягти значного прогресу.

Поряд з фінансовою підтримкою реалізації заходів з підвищення енергоефективності

в житлових будинках (Фонд енергоефективності, програма «теплі кредити»,

комерційні позики тощо), ці сфери охоплюють функціональні механізми реалізації

політики.

0

1

2

3

4

5





Рисунок 12. Моніторинг: Галузевий нагляд та управління

Триває впровадження стандартів для сприяння заходам з підвищення

енергоефективності (як м’якого, так і жорсткого характеру), що можна спостерігати

на прикладі зростання ЕСП і Контактів про забезпечення обумовленого рівня

енергоефективності, а також впровадження системи енергетичного маркування (без

усіх чинних технічних регламентів). Цим пояснюється, чому прогрес у досягненні

одного з КПЕ в межах ЕСУ 2035 – «Скорочення постачання первинної енергії на

одиницю ВВП» – є повільнішим, ніж очікувалося.

Стосовно створення сприятливого інвестиційного клімату, ключові результати або

не були досягнуті, або перебувають на початковому етапі. Це стосується механізмів,

які можуть запобігти витоку капіталу в офшорні зони, механізмів державно-

приватних партнерств, а також децентралізації регулювання комунальних послуг.

Через відсутність раціональних рішень, закріплених у законодавстві, та різні

труднощі, що виникають у практичному впровадженні принципів корпоративного

управління ОЕСР, реформа корпоративного управління державних підприємств

успішно реалізовується лише на декількох підприємствах.

Статистичні дані про енергетику – ще одна сфера, де спостерігався повільний

прогрес, оскільки практика ДССУ зі збору та систематизації даних досі не відповідає

регламенту (ЄС) 1099/2008. Інші труднощі, відзначені у процесі оцінки, стосуються

відсутності даних про практики планування на випадок надзвичайних ситуацій на

рівні суб’єктів господарювання та резерви споживання енергії, створені на випадок

надзвичайних ситуацій.

0

1

2

3

4

5

ЕнергоефективністьЕнергетична незалежність, надійність та сталий розвитокІнвестиційна привабливістьРозвиток ринкуСучасна система управління


Додаток 1. Галузевий моніторинг прогресу у реалізації ЕСУ 2035

У наведених нижче таблицях представлено огляд прогресу реалізації основних цілей

ЕСУ 2035 в 9 підгалузях енергетики. Перелічені субпоказники розроблені для потреб

Рамкової моніторингової програми ОЕСР. Вони згруповані у 5 категорій і за типом

вимірювання передбачають: наявність даних, законодавство, оперативну оцінку,

якісну оцінку та кількісний цільовий показник. Для оцінки прогресу за шкалою від

«не розпочато» до «завершено» використовується числовий діапазон від 1 до 5.

Середнє значення реалізації для кожної цілі наводиться разом із значеннями

субпоказників.

Вугільна галузь Категорія Результат

Енергоефективність 2,67

Споживання вугілля кінцевими споживачами (домогосподарства,

промисловість, послуги, транспорт)?

Наявність

даних

3

Визначити цільові показники для зменшення споживання вугілля? Якісна

оцінка

2

Частка вугілля у загальному постачанні первинної енергії? Наявність

даних

3

Енергетична незалежність, надійність та сталий розвиток 2,33

Кількість вугілля, що видобувається у країні (моніторинг росту)? Наявність

даних

4

Частка експорту та імпорту до загального обсягу вугілля в

Україні?

Наявність

даних

1

Частка шахт із самофінансуванням видобутку (наприклад, без

субсидій)?

Наявність

даних

2

Розвиток ринку 1,6

Усунення публічного гуртового покупця вугілля? Якісна

оцінка

3

Створення відкритого та конкурентного ринку вугілля? Якісна

оцінка

1

Впровадження ринкового ціноутворення? Якісна

оцінка

1

Наявність даних про ціни на вугілля, ціни на енергію та тарифи на

основі вугілля?

Наявність

даних

1

Кількість державних вугільних шахт (абсолютна та частка у

загальній кількості вугільних шахт) та їх видобуток/виробництво

(частка в загальному видобутку вугілля)?

Наявність

даних

2

Сучасна система управління 1,8

Частка вугільних ДП під управлінням єдиного суб’єкта

господарювання?

Наявність

даних

2

Прозорість структури власності? Якісна

оцінка

3

Запущені програми допомоги? Якісна

оцінка

1

Формування основ політики, що стосуються програм

перепідготовки працівників вугільної галузі?

Якісна

оцінка

2

Заходи, вжиті з метою соціальної компенсації у місцях, де були

закриті шахти?

Якісна

оцінка

1


Електроенергія Категорія Результат


Закріплення функції аудиту для того, щоб перехресні субсидії не

відображалися у ціноутворенні?

Якісна

оцінка

1

Створена база для скасування перехресних субсидій? Законодавст

во

1

Законодавство про скасування перехресних субсидій? Законодавст

во

1

Аудит/моніторинг систем SMART та систем обліку? Якісна

оцінка

1

Законодавство про примусове впровадження інтелектуальних

енергосистем та систем обліку?

Законодавст

во

2

Частка споживачів, які вже мають системи SMART? Наявність

даних

1

Податкові пільги за інтелектуальні енергосистеми та системи

обліку?


во

1


Затвердження плану технічного обслуговування, звітів та проектів

з метою модернізації заводів і забезпечення їх обслуговування?

Якісна

оцінка

3

Затвердження плану технічного обслуговування, звітів та проектів

(таких як План розвитку системи передачі на термін 10 років) для

модернізації систем передачі та забезпечення її обслуговування?

Якісна

оцінка

3

Забезпечення спроможності гарантованого постачальника

задовольнити споживчий попит?

Якісна

оцінка

3

Гарантований рівень енергоносіїв у випадку виходу з ладу

інфраструктури?

Якісна

оцінка

2

Плани з розробки системи зберігання електроенергії (наприклад,

через гідроелектростанції або генератори для НЕК «Укренерго» та

ОРС)?

Оперативна

оцінка

3

Знизити відсоток втрат в електромережах до 10% до 2020 р.? Кількісний

цільовий

показник

1

Знизити показник індексу SAIDI до <450 до 2020 р.?

(хвилин/рік/абонент)?

Кількісний

цільовий

показник

1

Чи існують фінансові стимули для модернізації розподільних

мереж, що перебувають у приватній власності?


во

3

Яка частина інфраструктури передачі (наприклад, енергосистема)

була модернізована (відсоток)?

Наявність

даних

0*

Введення системи автоматизованого обліку (SMART) для ОСП? Якісна

оцінка

2

Чи заплановані капітальні витрати на реконструкцію та розвиток

розподільних мереж, і чи відповідні плани виконуються?


оцінка

3

Який рівень напруги розподільних мереж, плани щодо збільшення

(поточний рівень, встановлений цільовий показник, план

відстеження рівнів напруги)?

Наявність

даних

3

Поточні обмеження потужностей (ціна) станцій на виробництво

електроенергії (включаючи НАЕК «Енергоатом», ПрАТ

«Укргідроенерго», ПАТ «Центренерго» тощо)?


оцінка

2


Поточні обмеження потужностей (обсяг) станцій на виробництво

електроенергії (включаючи НАЕК «Енергоатом», ПрАТ

«Укргідроенерго», ПАТ «Центренерго» тощо)?


оцінка

3

Плани щодо скорочення обмежень (правила НКРЕКП/КМУ)? Якісна

оцінка

2

Частка ТЕЦ, які перейшли з антрацитового вугілля на газове

вугілля?

Наявність

даних

3

Виведення з експлуатації ТЕЦ на 2–6 ГВт та введення в

експлуатацію замінних гнучких виробничих потужностей?


оцінка

1

Частка ТЕЦ та ТЕС, які пройшли реконструкцію або

технічну/технологічну модернізацію?

Наявність

даних

2

Частка ТЕЦ, ефективність яких покращилася за рахунок

оптимізації потужностей?

Наявність

даних

2

Розроблена програма із забезпечення гнучкості виробничих

потужностей?

Якісна

оцінка

2

Чи запроваджено правила проведення аукціонів з будівництва

нових генеруючих потужностей?

Якісна

оцінка

4

Інвестиційна привабливість 2,8

Чи існують законодавчі обмеження, які можуть перешкоджати ПІІ

на ринку електроенергії?

Якісна

оцінка

3

Зростання ПІІ в електроенергетиці? Наявність

даних

2

Чи існує база для ліцензування та захисту майнових прав

іноземних інвесторів?


во

3

Чи впроваджуються закони у відповідності до термінів,

передбачених змінами до Додатку 27 Угоди про асоціацію,

прийнятими 18 березня 2019 р.?


во

3

Включення законів та нормативно-правових актів, перелічених в

Угоді про асоціацію між Україною та ЄС?

Наявність

даних

3

Розвиток ринку 3,74 Чи були прийняті правила роздрібного ринку електроенергії? Якісна

оцінка

5

Затвердження методології ліцензування для постачальників та

ОРС?


во

5

Формування бази гарантованих постачальників? Якісна

оцінка

5

Анбандлінг постачальників та ОРС? Якісна

оцінка

4

Чи регуляторні вимоги України стосовно доступу до мережі,

конкуренції та ціноутворення відповідають вимогам Третього

енергетичного пакету ЄС?


во

4

Чи запроваджені основні нормативно-правові акти (РБК, зелений

тариф та інші)?


во

4

Збільшення інвестицій у секторі? Наявність

даних

3

Чи виконуються основні нормативно-правові акти про

РБК/зелений тариф і т.д.?

Якісна

оцінка

2

Затвердження регуляторних актів, необхідних для

функціонування ринку?


во

5


Сертифікація НЕК «Укренерго»? Якісна

оцінка

4

План погашення боргу для ринку електроенергії? Якісна

оцінка

2

Розробка програмних систем для балансуючих та додаткових

ринків послуг?

Якісна

оцінка

4

Запровадження оператора ринку та гарантованого покупця? Якісна

оцінка

5

Запровадження закону «Про ринок електроенергії»? Законодавст

во

4

Запуск двосторонніх контрактів, ринків на день вперед,

внутрішньодобових ринків, балансуючих та додаткових ринків

послуг?

Якісна

оцінка

4

Опубліковано інформацію про концентрацію ринку

електроенергії?

Якісна

оцінка

2

Публікація даних ЗПП? Якісна

оцінка

4

Публікація гуртових та роздрібних тарифів на електроенергію/цін

на регульованих та нерегульованих ринках?

Якісна

оцінка

4

Ціни на електроенергію для домогосподарств враховують

витрати?

Якісна

оцінка

1

Сучасна система управління 5

База для оцінки ризиків та формування планів заходів на випадок

надзвичайних ситуацій?


во

5

Законодавчі вимоги до постачання електроенергії (юридичні,

нормативні тощо)?


во

5

Нормативно-правова база для забезпечення надійності системи

(перевірки безпеки тощо)?


во

5

Впровадження стандартів обслуговування (час, необхідний

для/спрощення адміністративного опрацювання)?

Якісна

оцінка

5

Впровадження стандартів обслуговування (часові межі, впродовж

яких видаються ліцензії)?

Якісна

оцінка

5

Мережева інтеграція 3,34

Доступ третіх сторін до інфраструктури? Якісна

оцінка

4

Прогрес у питанні гармонізації енергосистеми? Якісна

оцінка

3

Статус інтеграції в ENTSO-E? Якісна

оцінка

3

Розбивка статистики за експортом та імпортом? Наявність

даних

3

Публікація інформації, пов’язаної з торгівлею? Якісна

оцінка

4

Який загальний обсяг торгівлі електроенергією з ЄС за країнами

(на помісячній основі)?

Наявність

даних

3

Довкілля та клімат Категорія Результат

Енергоефективність 3

Розробка низьковуглецевої стратегії для України на виконання

положень Паризької угоди?

Якісна

оцінка

5


База для забезпечення виконання зобов’язань України щодо

досягнення цілей Паризької угоди, Кіотського протоколу та

Рамкової конвенції ООН про зміну клімату?


во

2

Динаміка заправних станцій з електричними зарядними

пристроями, динаміка заправних станцій альтернативними видами

палива?

Наявність

даних

0*

Нормативно-правова база для розвитку інфраструктури зарядних

станцій та станцій з альтернативними видами пального

(відповідно до Директиви 2014/94/ЄС та ММО 2020)?

Якісна

оцінка

3

Частка наявних заправних станцій, які вважаються безпечнішими

та екологічно безпечними для використання?

Наявність

даних

0*

Наявність програм (за підгалузями) стимулювання

енергозбереження?

Якісна

оцінка

3

Існуюча законодавча база для зменшення відходів генеруючих

об’єктів?


во

2

Затвердження Національного плану скорочення викидів від

великих спалювальних установок (SO2, NOx, пил).

Якісна

оцінка

5

Визначено цільові показники зменшення викидів? Якісна

оцінка

5

Чи існує торгівля квотами на викиди? Якісна

оцінка

1

Існуюча база для досягнення визначених цільових показників

скорочення викидів?

Якісна

оцінка

2

Реалізація та звітність про виконання Національного плану

скорочення викидів від великих спалювальних установок (SO2,

NOx, пил).

Якісна

оцінка

2

Визначено інші цільові показники скорочення викидів парникових

газів?

Якісна

оцінка

4

Існуюче законодавство про схему торгівлі викидами парникових

газів?


во

1

Існуючий механізм моніторингу для відстеження викидів

парникових газів?

Якісна

оцінка

1

Скорочення викидів CO2 у 2020 р. на <60% порівняно з рівнями

1990 р.?


цільовий

показник

5

Наявність визначеного обсягу викидів парникових

газів/Національного електронного реєстру антропогенних викидів

та абсорбції парникових газів?

Наявність

даних

4


Створення програми координації поводження з відходами? Якісна

оцінка

2

Створення нормативної бази та законодавства про управління

відходами?

Якісна

оцінка

2

Ініціативи з популяризації технологічних нововведень та обміну

інформацією про поводження з відходами?

Якісна

оцінка

1

Обсяг відходів, що утворюються на генеруючих об’єктах? Наявність

даних

0*

Чи проводилися оцінки за схемою EMAS або аналогічні оцінки? Якісна

оцінка

1


Запровадження заходів з обмеження впливу енергетики на

довкілля, включаючи оцінку впливу на навколишнє середовище /

проведення оцінки впливу на навколишнє середовище відповідно

до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в

транскордонному контексті (Конвенції Еспо)?

Якісна

оцінка

3

Запровадження заходів зі стимулювання розвитку використання

транспорту та супутнього обладнання на екологічно чистому

пальному (електричний транспорт, природний газ та біопаливо й

інші альтернативні види пального)?

Якісна

оцінка

3

Впровадження системи управління впливом на навколишнє

середовище та аудиту (EMAS)?

Якісна

оцінка

1

Проведення оцінки впливу на навколишнє середовище? Якісна

оцінка

4

Інвестиційна привабливість 1

Основи політики або ініціативи, розпочаті для фінансування

інвестиційних проектів в межах Національного плану скорочення

викидів від великих спалювальних установок (НПСВ)?

Якісна

оцінка

1


Зростання частки транспортних засобів, що використовують

екологічно чисті види палива?

Наявність

даних

2

Вжиті заходи з підвищення привабливості екологічно чистих

транспортних засобів (на альтернативних видах пального)?


во

3

Нормативно-правова база для розвитку ринку електромобілів та

автомобілів на альтернативних видах пального?

Якісна

оцінка

2


Існуючий адміністративний механізм координації поводження з

відходами?

Якісна

оцінка

3

Впровадження механізмів поводження з відходами? Якісна

оцінка

3

Обсяг електроенергії, тепла та рідкого палива, вироблених з

біомаси/відходів біопалива?

Наявність

даних

2

Теплопостачання Категорія Результат


Зміна річного споживання тепла домогосподарствами та

громадськими будівлями?

Наявність

даних

3

Зростання частки домогосподарств/MCBA, які використовують

програми підтримки енергоефективності?

Наявність

даних

3

Досягнення конкретних показників вартості виробництва тепла

котлами, 160 на кг е.к./Гкал до 2020 р.?


цільовий

показник

0*

Частка житлових та громадських будівель із встановленими

системами обліку тепла?

Наявність

даних

4


Приріст частки тепла, що забезпечується електричними котлами

(диверсифікація джерел теплопостачання)?

Наявність

даних

3


Збільшення використання біомаси для виробництва тепла? Наявність

даних

3

Підтримка впровадження біопалива на основі когенерації? Якісна

оцінка

3

Програми, запроваджені з метою модернізації та заміни теплових

мереж, включаючи покращене підключення споживачів, ремонт

аварійних секцій мереж, модернізацію обладнання та споруд з

виробництва тепла?

Якісна

оцінка 3

Частка індивідуальних опалювальних установок, модернізованих

та оснащених обладнанням, яке забезпечує регулювання залежно

від погодних умов?

Наявність

даних

0*

Частка споживачів у житлових та громадських будівлях,

підключених до центральної мережі теплопостачання?

Наявність

даних

1

Скорочення / Відсутність зростання частки споживачів у

житлових приміщеннях і громадських будівлях, що

використовують автономне або індивідуальне опалення?

Наявність

даних

1

Частка теплових пунктів, які були модернізовані? Наявність

даних

3

Оцінка загальної потужності теплових когенераційних установок

та темп її зростання?

Наявність

даних

2

Кількість введених в експлуатацію когенераційних

(тригенераційних, чотиригенераційних) установок, які можуть

слугувати заміною традиційним котлам та встановлені в районних

котельнях?

Якісна

оцінка

1

Темп (реконструкції) будівництва теплових когенераційних

установок?

Наявність

даних

2

Зменшення відсоткової частки втрат в мережах теплопередачі та

розподільних мережах до <17% до 2020 р.?


цільовий

показник

1

Частка тепломереж в аварійному стані (менше 18,6% до 2020 р. та

4,4% до 2025 р.)?


цільовий

показник

0*

Своєчасний ремонт/заміна/реконструкція тепломереж?

(наприклад, коефіцієнт виходу з ладу або перебоїв у постачанні)

Якісна

оцінка

3


Середня тривалість підключення третіх сторін до системи

опалення?

Якісна

оцінка

0*

Чинне законодавство та план реалізації для забезпечення доступу

третіх сторін до теплових мереж?


во

1

Кількість дозволів/бар’єрів, необхідних третім сторонам для

доступу до системи теплопостачання?

Якісна

оцінка

0

Частка централізованого теплопостачання від постачальників, які

завершили процес анбандлінгу?

Наявність

даних

1


Оцінки розподіленого виробництва тепла (включаючи перехід на

автономне та/або індивідуальне опалення, де це доцільно)?

Якісна

оцінка

2

Чи розвиваються локальні енергетичні ініціативи, зокрема, МСП

та енергетичні кооперативи?

Якісна

оцінка

2

Правові вимоги до прозорого обліку? Законодавст

во

5


Публікація тарифів на тепло для споживачів? Якісна

оцінка

5

Оцінка рівня ринкових цін для регульованих та нерегульованих

ринків?

Якісна

оцінка

3

Методологія тарифу «витрати плюс фіксований прибуток»

замінена тарифами на теплопостачання на основі стимулів?

Якісна

оцінка

3

Діє нормативно-правова база для підтримки тарифів на

теплопостачання на основі стимулів?


во

4


Середній час для підключення нових користувачів/будівель до

системи опалення?

3

Децентралізація механізму управління та координації

теплопостачання?


оцінка

1

Впровадження системи комерційних розрахунків на основі якості

на ринку теплопостачання?

Якісна

оцінка

1

Природний газ Категорія Результа

т


Чи запроваджена схема субсидування/монетизації для кінцевих

споживачів?

Якісна

оцінка

4

Оцінка динаміки скорочення споживання газу? (промисловість,

домогосподарства, державні установи, комунальні підприємства

теплопостачання, технологічні цілі)

Наявність

даних

3

Аналіз ефективності споживання газу (щомісячно) в

опалювальний сезон відповідно до середньої температури та

погодних умов?

Наявність

даних

4

Чи існують екологічні параметри та вимоги до споживання енергії

для обладнання та технологій?

Якісна

оцінка

1

Наявність інтелектуальних лічильників, автоматизації

балансування, та установок віддаленої системи обліку

споживання?

Якісна

оцінка

3

Зростання частки побутових споживачів з лічильниками

природного газу (індивідуальними та будинковими)?

Наявність

даних

3


Розроблено та впроваджено заходи з вдосконалення

функціонування систем розподілу природного газу, зменшення

рівня їх аварійності?

Якісна

оцінка

1

Частка та скорочення втрат при транспортуванні природного газу? Наявність

даних 2

Чи реалізована частина Плану заходів до Концепції розвитку

газовидобувної галузі України до 2020 р.? Чи досягнуто

показників Концепції?

Якісна

оцінка

3

Чи розроблена Концепція розвитку газовидобувної галузі України

після 2020 р. (з відповідним планом заходів)?

Якісна

оцінка

2

Сприятливе загальне податкове навантаження для суб’єктів

господарювання в газовій галузі порівняно з іншими країнами

Наявність

даних

4


(сегмент виробництва)? Впровадження податкових пільг та

ефективне використання пільгових податкових ставок?

Збільшення (%) видобутку природного газу в шельфових

родовищах порівняно з попереднім відповідним періодом?

Наявність

даних

1

Збільшення (%) обсягу внутрішнього видобутку природного газу

з традиційних джерел порівняно з попереднім періодом?

Наявність

даних

2

Темпи зростання інвестицій у розвідку родовищ природного газу

та розробку нових родовищ (включаючи існуючі та нові

технології, а також закупівлю обладнання)?

Наявність

даних

4

Кількість аукціонів та укладених угод про розподіл продукції;

кількість виданих спеціальних дозволів на розвідку та розробку за

останній рік?

Наявність

даних

3

Чи спрощено адміністративні процедури, пов’язані з податками і

зборами?

Якісна

оцінка

2

Чи розпочато видобуток вітчизняного природного газу з

нетрадиційних джерел? Зростання внутрішнього виробництва

природного газу з нетрадиційних джерел у порівнянні з

попереднім періодом (%)?

Наявність

даних

0*

Наявність технічних та комерційних умов для імпорту та

зберігання газу з терміналів ЗПГ в сусідніх країнах?


оцінка

4

Розробка та впровадження нових послуг зі зберігання газу для

внутрішніх та іноземних замовників відповідним оператором?

Збільшення кількості користувачів газосховищ (та обсягів

зберігання газу) відповідно до Стратегії ЄС щодо зрідженого

природного газу та газосховищ?

Наявність

даних

4

Партнери, які беруть участь у вдосконаленні управління

сховищами?

Якісна

оцінка

1

Частка використовуваних газосховищ? Частка використовуваних

потужностей газосховищ (%)?

Наявність

даних

3

Частка потужностей газосховищ, модернізованих за останній рік

(%)?

Наявність

даних

0*

Частка газу, що зберігається нерезидентами (не менше 5%)? Наявність

даних

4

План заходів з модернізації газотранспортної системи?

Затверджено та актуалізовано десятирічний план розвитку

мережі?

Якісна

оцінка

4

Будівництво/реконструкція частини компресорних станцій?

Кількість та частка компресорних станцій, на яких проводиться

будівництво/модернізація/ реконструкція?


оцінка

4

Оптимізація потужностей ГТС для відповідності завантаженню та

укладеним угодам на внутрішньому ринку?

Якісна

оцінка

1

Скорочення частки імпорту газу з РФ, необхідної для

збалансування попиту (млрд. м3) до 0% до 2020 р.?


цільовий

показник

5

Диверсифікація джерел та маршрутів імпорту природного газу за

країнами (максимум 30% з окремого джерела) та видами

постачання?

Наявність

даних

4

Перегляд та забезпечення доцільності правових вимог та цілей зі

створення страхових газосховищ?

Якісна

оцінка

3


Загальний імпорт/експорт природного газу? Наявність

даних

4

Зростання/спад у річному вираженні? Наявність

даних

2


Впровадження та здійснення регулювання відповідно до

мережевих кодексів ЄС?


во

3

Частка виконаних вимог третього енергетичного пакету ЄС,

директив та резолюцій стосовно газових ОСП?

Наявність

даних

0*

Проведені дослідження ефективних варіантів впровадження

використання ГТС та участі європейських енергетичних компаній

у зберіганні газу?

Якісна

оцінка

3

Чи західні партнери беруть участь в управлінні ОСП відповідно до

закону «Про ринок природного газу»?

Якісна

оцінка

3

Зростання ПІІ у розвиток існуючих та нових технологій, а також у

закупівлю обладнання?

Наявність

даних

3

Кількість угод, укладених з іноземними компаніями (після

тендерів, аукціонів з ДРП)?

Наявність

даних

2

Частка родовищ вуглеводнів, розвіданих іноземними компаніями

(традиційними та нетрадиційними методами) в Україні та на

шельфі Чорного моря?

Наявність

даних

0*


Передбачено контрольні показники та моніторинг зберігання

даних про анбандлінг ОРС?

Наявність

даних

2

Динаміка ринкової концентрації (ХХІ, КК3)? (роздрібний ринок) Наявність

даних

2

Захист права споживачів на зміну постачальників (напр., норми,

офіс омбудсмена)?


во

2

Скорочення кількості дій/процедур та середнього часу,

необхідного для зміни постачальників?

Якісна

оцінка

1

Чи проводяться заходи та прийнято законодавство для підтримки

розвитку газового вузла?

Якісна

оцінка

3

Динаміка ринкової концентрації (ХХІ, КК3)? (гуртовий ринок) Наявність

даних

3

Чи частка біржової торгівлі енергоресурсами (природним газом)

становить 25% від внутрішнього споживання до 2020 р.?


цільовий

показник

2

Запровадження ринкових цін (законодавства, плану заходів,

реалізації) на природний газ для всіх споживачів шляхом

скасування механізму державного регулювання постачання

природного газу в межах ЗПП?

Якісна

оцінка

3

Замінити методологію «витрати плюс фіксований прибуток» на

систему на основі стимулів для встановлення тарифів?

Якісна

оцінка

3

Спрощення доступу до геологічної інформації? Середній час для

отримання доступу до інформації та кількість підприємств, що

скористалися послугою?

Якісна

оцінка

3

Запровадження принципів Ініціативи прозорості видобувних

галузей (ІПВГ) (обов’язкове звітування про платежі на користь

уряду)?

Якісна

оцінка

3


Запровадження галузевої методології обліку витрат в розрізі

окремих вуглеводневих родовищ?

Якісна

оцінка

0*

Середні опубліковані роздрібні ціни для побутових та

промислових споживачів (за групами споживання)?

Якісна

оцінка

5

Запроваджено моніторинг цін на гуртових та роздрібних ринках? Якісна

оцінка

5

Публікація чинних тарифів та методологій для послуг ОСП та

ОРС?

Якісна

оцінка

5

Звіти про середньозважені ціни регулярно публікуються? Якісна

оцінка

5

Втрати природного газу в розподільних мережах зменшилися? Наявність

даних

1

Реалізовано проекти реконструкції, оптимізації та модернізації

систем розподілу?

Якісна

оцінка

2

Чи вирішені майнові питання, зокрема, проведена незалежна

оцінка вартості активів?

Якісна

оцінка

1

Сучасна система управління 4

Чи був створений незалежний оператор ОСП з відокремленими

функціями?


во

5

Чи ОСП сертифіковано? Законодавст

во

5

Розроблене централізоване джерело інформації про

адміністративний дозвільний процес для видобувних підприємств

(з метою вдосконалення)?

Якісна

оцінка

1

Час та ресурси, необхідні для адміністративної обробки? Наявність

даних

0*

Кількість дій у процесі ліцензування (включаючи спеціальні

дозволи на використання надр)?

Якісна

оцінка

0*

Зменшення часу, необхідного для розгляду та погодження

спеціальних дозволів місцевими радами?

Якісна

оцінка

5

Мережева інтеграція 3,5

Чи можна оптимізувати потужність ГТС для задоволення вимог

навантаження і умов угод з ЄС?


оцінка

2

Можливість обладнання пунктів пропуску на східному кордоні

України станціями обліку газу?


оцінка

1

Російські пункти передачі газу переведені на східний кордон

України?

Якісна

оцінка

3

З російською стороною укладено нові контракти, зокрема, в межах

тристороннього переговорного процесу?

Якісна

оцінка

5

Транскордонна ємність з’єднувальних трубопроводів порівняно з

обсягом внутрішнього ринку сягнула цільового показника у 2%

(30) до 2020 р.?


цільовий

показник

5

Чи передбачений доступ (наприклад, на підставі угод) до систем

передачі газу та підземного зберігання між Україною та

учасниками з ЄС?


оцінка

5


Ядерна енергетика Категорія Результа

т


Технології, визначені для будівництва нових блоків атомних

електростанцій?

Якісна

оцінка

1

Частку найбільшого постачальника у постачанні ядерного палива

зменшено до <70% до 2020 р.?

Кількісни

й

цільовий

показник

5

Частка ядерного палива, виробленого всередині країни? Наявність

даних

1

Реалізація проектів, спрямованих на випуск закритих об’єктів та

усунення внутрішніх обмежень?

Наявність

даних

3

Підвищення ефективності роботи атомних електростанцій

(коефіцієнт завантаження потужностей (%))?

Наявність

даних

3

Частка атомних станцій, які були модернізовані? Наявність

даних

3

Ухвалення рішення про продовження експлуатації АЕС? Якісна

оцінка

5

Проведення досліджень з розробки ядерного палива в країні? Якісна

оцінка

3

Розробка та введення в експлуатацію нових родовищ урану? Якісна

оцінка

2

Виконання державної програми для розширення власної уранової

бази України?

Якісна

оцінка

2

Завершено будівництво сховищ відпрацьованого палива та

радіоактивних відходів?

Якісна

оцінка

4

Будівництво об’єктів для переробки відпрацьованого палива та

радіоактивних відходів?

Якісна

оцінка

3

Затвердження рішень та плану заходів із заміни потужностей

АЕС, які мають бути виведені з експлуатації після 2030 р.?

Якісна

оцінка

1

Створення довгострокової програми розвитку ядерної

енергетики?

Якісна

оцінка

2

Розробка Державної цільової екологічної програми виведення з

експлуатації застарілих атомних потужностей?

Якісна

оцінка

5

Обсяг ядерного палива та концентрату урану у резерві? Наявність

даних

0*

Нафта Категорія Результат


Частка нафтопродуктів у ЗППЕ зменшена? Наявність

даних

1

Енергетична незалежність, надійність та сталий розвиток 2

Виконання зобов’язання зі створення МЗНН (мінімальних запасів

нафти та нафтопродуктів) відповідно до закону України «Про

мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» у межах зобов’язань

України на підставі УА з ЄС та зобов’язань у межах енергетичного

співтовариства відповідно до Директиви ЄС 2009/119/ЄС?

Якісна

оцінка

2


Модель і закон, передбачені для створення резервів на основі 90-

денного або 61-денного стандарту забезпечення?

Законодав

ство

2

Оптимізація резервів на основі регіональних структур споживання

та сценаріїв використання?

Якісна

оцінка

1

Впровадження європейських стандартів якості палива? Якісна

оцінка

3

Законодавство про зменшення частки контрафактних

нафтопродуктів на ринку, включаючи нелегальні міні-

нафтопереробні заводи?

Законодав

ство

4

Законодавство про скорочення обсягів викидів оксиду сірки від

дорожнього і водного транспорту (яке відповідає стандартам ЄС

та ММО)?

Законодав

ство

3

Запровадження механізму контролю якості контролю якості

нафтопродуктів?

Якісна

оцінка

2

Наглядовий орган, відповідальний за перевірку якості моторного

пального?

Якісна

оцінка

2

Чи прийнята Концепція розвитку ринку нафтогазових продуктів

України? Чи розпочато реалізацію?

Якісна

оцінка

2

Чи прийнята Концепція розвитку нафтової (та газової) переробної

промисловості України? Чи розпочато реалізацію?

Якісна

оцінка

3

Чи переглянута державна політика (концепція) стосовно

постачання/транзиту сирої нафти та розвитку нафтотранспортної

системи? Чи розпочато реалізацію?

Якісна

оцінка

3

Частка імпорту нафти (включаючи нафту, дизпаливо, скраплений

газ) окремої країни, компанії або афілійованих компаній не

перевищує 50% до 2025 р. та 33% після 2025 р.?

Кількісни

й цільовий

показник

2

Поточна частка втрат при постачанні нафти (та цільові показники

скорочення)?

Наявність

даних

0*

Чи прийняте законодавство про посилення кримінальної

відповідальності за незаконне втручання в операції з

транспортування нафти?

Законодав

ство

2

Чи існує механізм управління/скорочення обсягів витоків нафти? Оперативн

а оцінка

3

Систему транспортування нафти модернізовано шляхом

встановлення систем виявлення витоків нафти та пошкоджень?

Якісна

оцінка

1

Впровадження передових технологій транспортування та

змішування різних марок нафтопродуктів?

Якісна

оцінка

3

Кількість проектів із роздільного транспортування нафти (або

частка обсягів транспортування) для споживачів з України та ЄС?

Якісна

оцінка

3

Оцифровування нафтових родовищ, розробка візуальних веб-

платформ, відстеження даних, що надходять з нафтових родовищ?

Якісна

оцінка

1

Зростання частки внутрішнього попиту, яку задовольняє

внутрішнє виробництво?

Наявність

даних

2

Зростання обсягів виробництва нафти? Наявність

даних

2

Моніторинг нафтовіддачі пласта, оптимізація видобутку з

існуючих свердловин (зокрема, шляхом ремонту та заміни

електричних свердловинних насосів та гідроізоляційних робіт)?

Наявність

даних

2


Принаймні 50% потреб внутрішнього ринку в нафтопродуктах

(нафта, дизель, скраплений газ) відповідає (принаймні, 50%)

стандарту Євро-5 для нафти власного видобутку?

Наявність

даних

1

Збільшення обсягів переробки нафти на українських

підприємствах? Збільшення обсягів переробки вуглеводневої

сировини на вітчизняних нафтових та газових переробних

заводах?

Наявність

даних

3

Перегляд акцизної політики стосовно нафтопродуктів (на основі

існуючих внутрішніх нафтопереробних потужностей та

державних пріоритетів)?

Якісна

оцінка

2

Розвиток інфраструктури для розширення використання ЗПГ і

СПГ в якості моторних і опалювальних видів палива?

Якісна

оцінка

2

Розвиток об’єктів для транспортування нафти морем та

покращення інфраструктури імпорту ЗПГ?

Якісна

оцінка

3

Встановлено систематичний моніторинг ефективності операцій з

передачі нафти?

Оперативн

а оцінка

1

Впровадження Директиви ЄС 2014/94/ЄС про розгортання

інфраструктури альтернативних видів палива?

Якісна

оцінка

2

Ініціативи на підтримку розвитку екологічно чистого

громадського транспорту, оснащеного двигунами, що працюють

на природному газі (метані) в якості пального?

Якісна

оцінка

1

Підтримання технічних умов нафтової галузі України

(модернізація, система трубопроводів, регуляторні документи)?

Оперативн

а оцінка

3

Заходи з нарощування виробництва та використання біопалива? Законодав

ство

3

Частка пального, яке вважається «екологічно безпечним»? Наявність

даних

0*


Прийняття законодавства для стимулювання та захисту ПІІ в

галузі розвідки, видобутку та транспортування нафти в Україні?

Законодав

ство

1

Зростання ПІІ в розвідку нафти в Україні? Наявність

даних

3

Орієнтовні податкові стандарти, що застосовуються в країнах-

членах ЄС (наприклад, акцизні збори при гуртових та роздрібних

продажах пального)?

Законодав

ство

1

Сприятливе загальне податкове навантаження на суб’єктів

господарювання нафтової галузі порівняно з іншими країнами

(виробничий сегмент)?

Наявність

даних

1

Впровадження податкових пільг та ефективне використання

пільгових податкових ставок?

Якісна

оцінка

1

Спрощене адміністрування податків і зборів? Якісна

оцінка

2


Підтримка ринкових рівнів цін на нафту? Якісна

оцінка

4

Законодавство про зниження портових мит та інших зборів за

послуги до конкурентного рівня?

Законодав

ство

1

Створено нормативну база, спрямовану на сприяння

диверсифікації постачання нафти з альтернативних джерел?

Якісна

оцінка

1


Наявність нормативно-правової бази для забезпечення

конкурентних цін для всіх споживачів?

Якісна

оцінка

4

Публікація тарифів та цін на нафту? Якісна

оцінка

2

Наявність системи обміну інформацією? Якісна

оцінка

2


Розроблено централізоване джерело інформації про

адміністративний дозвільний процес для видобувних компаній (з

метою вдосконалення)?

Якісна

оцінка

1

Ініціативи на забезпечення прозорості та доступності дозволів на

користування надрами, контрактів та даних про платежі у

видобувній галузі?

Якісна

оцінка

4

Недискримінаційний доступ до якісної геологічної інформації? Якісна

оцінка

3

Скорочення термінів та процедур, необхідних для видачі дозволу? Якісна

оцінка

3

Мережева інтеграція 2

Зростання обсягів експорту нафти? Наявність

даних

1

Зростання обсягів імпорту нафти? Наявність

даних

3

Участь у проектах з інтеграції української та європейської систем

транспортування нафти (оцінка процесу реалізації)?

Якісна

оцінка

2

Участь у проектах будівництва транскордонних трубопроводів? Оперативн

а оцінка

2

Відновлювані джерела енергії Категорія Результат


Підтримка урядом нарощування гнучких генеруючих

потужностей для збалансування частки відновлюваних джерел

енергії?

Якісна

оцінка

1

Чи визначено необхідний обсяг компенсуючої ємкості на основі

відновлюваних джерел енергії для регіонального розподілу?

Якісна

оцінка

3

Чи забезпечено обсяг накопичувальної ємності? Наявність

даних

2

Досягнення цільових показників для частки відновлюваних

джерел енергії у загальній вторинній генерації енергії (а саме:

тепла та електроенергії) та у транспортній галузі?

Якісна

оцінка

4

База для прийняття максимальних цільових показників обсягу

потужностей відновлювальної енергетики щорічно для

забезпечення постійної експлуатаційної безпеки енергомережі?

Якісна

оцінка

2

Зростання частки відновлюваних джерел енергії у загальній

вторинній генерації енергії (а саме тепла та електроенергії) та у

транспортній галузі?

Наявність

даних

4

Чи прийнято законодавство про розвиток відновлюваної

енергетики?

Законодав

ство

4

Досягнення цільової частки відновлюваних джерел енергії у

виробництві електроенергії у розмірі 7% до 2020 р.?

Кількісни

й цільовий

показник

5


Галузевий розподіл частки відновлюваних джерел енергії в

загальному вторинному виробництві енергії (а саме тепла та

електроенергії) та у транспортній галузі за галузями споживання?

Наявність

даних

0*

Відхилення від цільової частки відновлюваної енергетики у

загальному постачанні первинної енергії?

Наявність

даних

3

Темп росту відновлюваної енергетики у загальному постачанні

первинної енергії (розподіл за галузями: сонячна, вітрова,

гідроенергія, біомаса, геотермальна енергія)?

Наявність

даних

3

Темпи нарощування загального постачання відновлювальної

енергії?

Наявність

даних

3

Досягнення цільової частки відновлюваних джерел енергії у

розмірі 8% у загальному обсязі постачання первинної енергії до

2020 р.?

Кількісни

й цільовий

показник

3

Будівництво та введення в експлуатацію ВДЕ потужністю 5 ГВт

(за винятком високонапірних гідроелектростанцій)?

Оперативн

а оцінка

4

Кількість та потужність нових гідроенергоблоків, що вводяться в

експлуатацію на великих гідроелектростанціях та гідронасосних

станціях акумулювання енергії (за умови підтвердження

екологічної безпеки проектів)?

Наявність

даних

3

Частка існуючих гідростанцій, які пройшли

реконструкцію/модернізацію?

Наявність

даних

3


Законодавча база для залучення ПІІ? Законодав

ство

4

Моніторинг зростання кількості іноземних інвесторів на ринку? Наявність

даних

0*

Основи політики/комунікаційні ініціативи для залучення

іноземних інвесторів на ринок ВДЕ?

Якісна

оцінка

4

Розподіл інвестицій в екологічну енергію за видами виробництва,

включаючи сонячну, вітрову, гідроенергію, біомасу та

геотермальну енергію?

Наявність

даних

0*

Темпи зростання інвестицій у відновлювану енергетику

(внутрішні та зовнішні)?

Наявність

даних

4

Загальні інвестиції у відновлювану енергетику (внутрішні та

зовнішні)?

Наявність

даних

4

Розвиток ринку 3

Зростання обсягу продуктів біомаси, що продається для

виробництва вторинної енергії?

Наявність

даних

0*

Зростання загального обсягу продуктів біомаси? Наявність

даних

0*

Публікація вхідних тарифів та реєстр нежитлових приміщень, що

працюють за вхідними тарифами?

Якісна

оцінка

5

Публікація цін на виробництво ВДЕ в межах аукціонів або інших

схем підтримки?

Якісна

оцінка

1

Сучасна система управління 0*

Ініціативи на підтримку відновлюваної енергії та альтернативних

видів палива для кінцевого споживання?

Якісна

оцінка

0*

Галузевий нагляд та управління Категорія Результат



Впровадження програм оцінки ефективності роботи

приладів/системи маркування енергії (аналогічно до АА+ в ЄС)?

Якісна

оцінка

3

Кількість Контактів про забезпечення обумовленого рівня

енергоефективності, підписаних у державному секторі?

Наявність

даних

3

Економія, досягнута за допомогою ЕСК? Наявність

даних

2

Стандарти енергоефективності для транспорту, будівель тощо? Оперативн

а оцінка

3

Проведення навчальних програм та інформаційних кампаній? Якісна

оцінка

3

Політика стосовно енергетичного аудиту та впровадження? Оперативн

а оцінка

3

Наявність фінансування через Фонд енергоефективності, «теплі»

кредити та муніципальні/регіональні програми співфінансування?

Якісна

оцінка

3

Інструменти/державна та комерційна фінансово-технічна

підтримка в реалізації заходів із забезпечення енергоефективності

в житлових будинках?

Якісна

оцінка

4

Зменшення постачання первинної енергії на душу населення? Наявність

даних

1

Скорочення постачання первинної енергії на одиницю ВВП, (кг

нафтового еквівалента на 1 дол. США за ТНП 2011) до 0,20 до

2020 р.? (розбивка за підгалузями?)

Кількісни

й цільовий

показник

2


Зменшення частки імпортної первинної енергії (без ядерного

палива), яка припадає на окрему країну (компанію) у загальному

постачанні (імпорті) до <30% до 2020 р.?

Кількісни

й цільовий

показник

1

Доступ до енергоресурсів, достатніх на термін до 1,5 місяця, у

надзвичайних ситуаціях до 2020 р.?

Кількісни

й цільовий

показник

0*

Практика планування дій у надзвичайних ситуаціях на рівні

суб’єктів господарювання?

Якісна

оцінка

0*

Встановлено та актуалізовано показники оцінки енергетичної

безпеки?

Якісна

оцінка

3

Вимоги до підготовки планів реагування у надзвичайних

ситуаціях?

Якісна

оцінка

4

Зменшення частки викопного палива у загальному постачанні

первинної енергії (вугілля, нафтопродуктів, газу)?

Наявність

даних

2


Чи існують механізми для запобігання витоку капіталу в офшорні

зони?

Якісна

оцінка

2

Сформовано чіткі та зрозумілі механізми державно-приватного

партнерства та забезпечено прозоре регулювання інвестицій в

енергетичний сектор?

Законодав

ство

3

Запроваджено прозорі механізми державних закупівель? Якісна

оцінка

4

Розвиток ринку 3

Вжито заходів з надання інформації про структуру тарифів на

комунальні послуги (включаючи природний газ, електроенергію

та тепло) та вхідних тарифів на енергію з відновлюваних джерел?

Якісна

оцінка

3


Чи забезпечена незалежність НКРЕКП та Антимонопольного

комітету (включаючи фінансову незалежність та автономність у

прийнятті рішень)?

Законодав

ство

3

Для персоналу проведено тренінги про нові моделі

функціонування енергетичних ринків?

Якісна

оцінка

3


Утворення об’єднань для управління багатоквартирними

житловими будинками?

Оперативн

а оцінка

2

Реалізація прийнятих основ політики децентралізації надання

житлово-комунальних послуг?

Якісна

оцінка

2

Прийнята політика децентралізації надання житлово-комунальних

послуг?

Законодав

ство

3

Надання житлово-комунальних послуг у муніципалітетах

децентралізовано?

Законодав

ство

3

Чи здійснюється підготовка 5-річного прогнозованого балансу

виробництва та споживання (за формою МЕА) на щорічній

основі?

Якісна

оцінка

1

Чи запроваджено стратегічну систему управління, включаючи

моделювання на основі сценаріїв?

Якісна

оцінка

3

Чи впроваджено Регламент (ЄС) 1099/2008 для вдосконалення

збору та систематизації енергетичної статистики?

Якісна

оцінка

3

Сформований цільовий енергетичний баланс до 2035 р.? Якісна

оцінка

1

Чи вдосконалена система корпоративного управління (КУ) в

державних підприємствах з часткою державної власності у розмірі

50% з урахуванням Принципів КУ ОЕСР?

Якісна

оцінка

3

Запровадження механізму аналізу/оцінки регуляторного впливу у

всіх енергетичних підгалузях?

Якісна

оцінка

2

Мережева інтеграція 1

Прийняття Регламенту ЄС 347/2013 (інструкції стосовно розвитку

транс’європейської енергетичної інфраструктури) у вигляді

закону?

Законодав

ство

1

Створено інститут Спеціального уповноваженого з питань

енергетичної безпеки України?

Якісна

оцінка

1


Додаток 2. Огляд Моніторингової рамкової програми ОЕСР для ЕСУ 2035

Для покращення якості реалізації енергетичної стратегії ОЕСР розробила

Моніторингову програму, яка дозволить здійснювати комплексний моніторинг

Енергетичної стратегії України. Підготовка Рамкової моніторингової програми

ОЕСР мала потрійне обґрунтування. По-перше, це забезпечить інструмент, який

допоможе відстежувати загальний прогрес у реалізації ЕСУ 2035, а також

рівномірність у відстеженні показників енергетичних підгалузей. Чинна Рамкова

моніторингова програма підготована на основі ЕСУ 2035, однак сам інструмент

призначений для адаптації до потреб уряду в процесі моніторингу майбутніх

енергетичних стратегій України. По-друге, вона забезпечить авторам політики

можливість відстежувати та порівнювати прогрес у всіх підгалузях та сприяти

ранньому виявленню потенційних недоліків та проблем, зокрема, у майбутніх

енергетичних стратегіях. По-третє, вона забезпечить більш систематичний підхід до

моніторингу, який включає показники реалізації, а також результати, і можливість

моніторингу фактичної реалізації Енергетичної стратегії на постійній основі.

Для досягнення цих цілей Рамкова моніторингова програма ОЕСР передбачає

використання принципу аналізу знизу вгору для оцінки прогресу. Це забезпечує

комплексний моніторинг ЕСУ 2035 завдяки встановленню зв’язку між галузевими

цілями політики, зазначеними у Розділі 3, та основними цілями і субцілями,

переліченими у Розділі 2. Галузеві цілі були трансформовані у 119 показників

прогресу, кожен з яких супроводжується приблизно 3–5 субпоказниками (усього

344). Показники відображають широкий спектр цілей підгалузевої політики, які

необхідно виконати для досягнення основних цілей ЕСУ 2035. У свою чергу,

субпоказники відображають конкретні результати політики, які необхідно

продемонструвати для досягнення кожної з цілей політики. Зв’язок представлено

нижче:

Чіткий зв’язок, встановлений між кожним субпоказником, показником та основною

ціллю, гарантує, що Рамкова моніторингова програма ОЕСР може забезпечити

комплексну картину процесу реалізації, таким чином сприяючи ранньому

виявленню проблем у процесі реалізації енергетичної стратегії. Крім цього,

показники та субпоказники поділяються на 9 підгалузей енергетичної політики,

описані у розділі 2 ЕСУ 2035, що допомагає порівнювати процес реалізації у різних

галузях.10 Структура Рамкової моніторингової програми ОЕСР, побудована за

принципом знизу вгору, також передбачає легке коригування для заміни застарілих

показників новішими у процесі переходу реалізації від одного етапу до іншого. Хоча

Рамкова моніторингова програма ОЕСР має на меті лише оцінити процес реалізації

10 9 підгалузей енергетичної політики, виділені із категорій, викладених у документі ЕСУ

2035, включають: вугілля, електроенергію, довкілля та клімат, теплопостачання, природний

газ, ядерну енергетику, відновлювані джерела енергії, нагляд та управління галуззю. Дві інші

категорії, які були включені до ЕСУ 2035, – енергоефективність та інтеграція в європейські

мережі – продубльовані в основних цілях і, відповідно, виключені із категорій підгалузевої

енергетичної політики Рамкової програми для уникнення їх дублювання.


ЕСУ 2035 до 2020 р., структура за принципом знизу вгору дозволить їй стати

орієнтиром для майбутніх переглядів ЕСУ 2035, передбачених урядом України.

На відміну від результатів політики, викладених у Плані заходів до 2020 р., що

складаються переважно з нових законів та нормативно-правових актів, які необхідно

прийняти для реалізації енергетичної стратегії, субпоказники у Рамковій

моніторинговій програмі ОЕСР також включають додаткові заходи процесу

реалізації, наприклад, оперативні та якісні орієнтири. Їх включення допомагає

забезпечити чіткішу картину реалізації енергетичної стратегії, яка відображає вплив

на місцях, а також вдосконалення офіційної юридичної та організаційної архітектури

енергетичного сектору.

Субпоказники в Рамковій моніторинговій програмі ОЕСР підпадають під категорії

«реалізація» та «результат» і визначають, чи програмні заходи: а) успішно

реалізовуються та б) мають бажаний вплив на енергетичний сектор для досягнення

основних цілей. Якісні субпоказники в Рамковій моніторинговій програмі ОЕСР

включають законодавчі акти або норми, які необхідно впровадити, а також

оперативні та якісні заходи процесу (наприклад, чи прийнято та виконується план

капітальних витрат на реконструкцію електророзподільних мереж, чи було

оцифровано нафтові родовища).

Субпоказники «якісної оцінки» можуть також стосуватися наявності або відсутності

стратегічних документів (наприклад, Планів заходів), необхідних для забезпечення

більш ефективної реалізації енергетичної стратегії. Слід відзначити, що ці

субпоказники слугують для оцінки якості існуючих інструментів політики,

призначених для досягнення конкретної цілі у стратегії, а не для оцінки прогресу у

досягненні самої цілі. Однак їх включено з огляду на те, що Рамкова моніторингова

програма ОЕСР спрямована не лише на оцінку галузевих результатів, але й

стабільності програмної бази для їх досягнення. Обидва ці елементи необхідні для

досягнення основних цілей стратегії, і тому їх слід відстежувати паралельно.

Кількісні субпоказники включають встановлені цільові показники (наприклад,

досягнення 7% частки відновлюваної енергетики у виробництві електроенергії до

2020 р.), а також сфери, для яких слід забезпечити наявність даних для більш

ефективного відстеження прогресу реалізації (наприклад, забезпечення відповідних

даних про частку централізованого теплопостачання після анбандлінгу). Слід

зазначити, що чинна Рамкова моніторингова програма ОЕСР охоплює лише

невелику кількість встановлених кількісних цільових показників, і всі вони отримані

з розділів ЕСУ 2035, присвячених показникам ефективності, та Національної

доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» за 2017 р. (ЦСР).

ОЕСР утримується від включення нових кількісних цільових показників, зважаючи

на плани уряду України стосовно перегляду енергетичної стратегії найближчим

часом. Однак ОЕСР передбачає, що після перегляду енергетичної стратегії

Міністерство енергетики та захисту довкілля (МЕЗД) зможе конвертувати низку

субпоказників «доступності даних» в Рамковій моніторинговій програмі на кількісні

цільові показники, що дозволить сформулювати додаткові керівні цілі для

відстеження прогресу реалізації.

Слід також зазначити, що оскільки Рамкова моніторингова програма ОЕСР

спрямована лише на оцінку прогресу реалізації до 2020 р., вона не містить оцінки

послідовності або ієрархії завдань політики. Однак для забезпечення відповідності

цілям переглянутої Енергетичної стратегії України ОЕСР рекомендує, щоб у процесі


перегляду Рамкової моніторингової програми послідовність результатів політики

була уточнена та повністю переглянута для забезпечення своєчасного усунення

проблемних аспектів в енергетичній галузі.

Додатковим аспектом Рамкової моніторингової програми ОЕСР є розділ про

відповідальні сторони. Хоча ЕСУ 2035 та План заходів на 2020 р. містять загальний

огляд цих обов’язків, Рамкова моніторингова програма ОЕСР визначає ключові

сторони, які безпосередньо або опосередковано несуть відповідальність за: а)

реалізацію та б) відстеження результатів за кожним показником та субпоказником,

таким чином гарантуючи, що відповідальність за реалізацію енергетичної стратегії є

одночасно зрозумілою та всеохоплюючою.


Посилання

BEIS (2019), UK National Energy and Climate Plan (NECP),

https://www.gov.uk/government/publications/uk-national-energy-and-climate-plan-necp.

[36]

BMWI (2018), Sixth “Energy Transition”Monitoring Report “the Energy of the Future,

https://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Publikationen/Energie/sechster-monitoring-bericht-zur-

energiewende-langfassung.html.

[8]

Cabinet of Ministers (2020), Презентовано проект Концепції «зеленого» енергетичного

переходу України до 2050 року.

[3]

Cabinet of Ministers (2018), Decree no. 298: On the establishment of the Coordination Council

for Reforms in the Fuel and Energy Complex.

[17]

Cabinet of Ministers (2017), On approval of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to

2035 “Security, energy efficiency, competitiveness”,

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250250456.

[7]

Climate Action Tracker (2019), Current Policy Projections: Ukraine,

https://climateactiontracker.org/countries/ukraine/current-policy-projections/.

[31]

Committee on Climate Change (2019), About the Committee, https://www.theccc.org.uk/about/. [20]

Danish Energy Agency (2019), Long-term Modelling and Forecasting in Ukraine: Scenarios for

the Action Plan of Energy Strategy of Ukraine until 2035,

https://ens.dk/sites/ens.dk/files/Globalcooperation/long-

term_energy_modelling_and_forecasting_in_ukraine_english.pdf.

[13]

DiXi Group (2019), Eenrgy Transparency Index 2019. [16]

Energiewende (n.d), The German Energiewende: transforming Germany’s energy system,

http://www.energiewende-global.com/en/.

[32]

Energy Community Secretariat (2019), Rocking the Boat: What is Keeping the Energy

Community’s Coal Sector Afloat?.

[23]

European Commission (2014), EU-Ukraine Association Agreement,

https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2016/november/tradoc_155103.pdf.

[22]

Government of Ukraine & the European Commission (2018), Addendum No 2: between the

Government of Ukraine and the European Commission, to the Financing Agreement

“Continued support for the implementation of Ukraine’s energy strategy” of 20 December

2013.

[24]

IEA (2019), IEA Statistics, https://www.iea.org/statistics/. [5]


MECI (2019), Budget passport implementation report as of 1 January 2019. [27]

MECI (2019), Follow-up questionnaire for the OECD Project on Supporting Energy Sector

Reform in Ukraine..

[18]

MECI (2019), Questionnaire for the OECD Project on supporting Energy Sector Reform in

Ukraine.

[15]

MECI (2018), Action Plan for the “energy sector reform” (2020) phase of the Energy Strategy of

Ukraine for the period up to 2035 “Security, energy efficiency, competitiveness”,

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245351520.

[10]

MECI (2018), Information and analytical materials (Annex 1) on the state of implementation of

the Action Plan for the “energy sector reform” (2020) phase of the Energy Strategy of

Ukraine for the period up to 2035 “Security, energy efficiency, competitiveness”,


[11]

MECI (2018), Statistical Indicators (Annex 2) on the state of implementation of the Action Plan

for the “energy sector reform” phase of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to

2035 “Security, energy efficiency, competitiveness”,


[12]

MECI (2017), Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 “Safety, Energy Efficiency,

Competitiveness”.

[1]

MEDT (2017), Sustainable Development Goals: Ukraine (2017 National Baseline Report),

https://mfa.gov.ua/mediafiles/sites/poland/files/Sustainable_Development_Goals_Ukraine.pdf

.

[21]

MEEP (2020), Comments from the Ministry of Energy and Environmental Protection on the

OECD Monitoring Report draft.

[25]

MEEP (2019), On approval of the passport of the budget program for 2019. [28]

OECD (2019), Enhancing Competitiveness in Ukraine through a Sustainable Framework for

Energy Service Companies (ESCOs), OECD Publishing,

https://www.oecd.org/eurasia/countries/Enhancing-Competitiveness-in-Ukraine-through-

Sustainable-Framework-for-Energy-Service-Companies-2019.pdf.

[4]

OECD (2018), Maintaining the Momentum of Decentralisation in Ukraine, OECD Publishing,

https://doi.org/10.1787/9789264301436-en.

[6]

OECD (2018), Monitoring Review: Enhancing Competitiveness in Ukraine through a

Sustainable Framework for Energy Service Companies (ESCOs).

[30]

President of Ukraine (2019), Decree of the President of Ukraine No. 874/2019: On the decision

of the National Security and Defense Council of Ukraine of December 2, 2019 “On urgent

energy security measures”, https://www.president.gov.ua/documents/8742019-30769.

[2]


RTE (2019), TURPE 5: Network Tariff, Understanding the Tariff, Réseau de Transport

d’Électricité, https://clients.rte-

france.com/htm/an/mediatheque/telecharge/20190701_Plaquette_tarifaire_TURPE_5_CONS

O_PROD_EN.pdf.

[35]

SAEE (2019), Questionnaire for the OECD Project on supporting Energy Sector Reform in

Ukraine.

[29]

Scottish Government (2019), Annual energy statement 2019,

https://www.gov.scot/publications/annual-energy-statement-2019/.

[34]

Scottish Government (2018), Climate Change Plan: third report on proposals and policies 2018-

2032, https://www.gov.scot/publications/scottish-governments-climate-change-plan-third-

report-proposals-policies-2018/pages/1/.

[14]

Scottish Government (2017), The future of energy in Scotland: Scottish energy strategy,

https://www.gov.scot/publications/scottish-energy-strategy-future-energy-scotland-

9781788515276/pages/2/.

[33]

The Danish Government (2011), Energy Strategy 2050 - from coal, oil and gas to green energy,

http://www.danishwaterforum.dk/activities/Climate%20change/Dansk_Energistrategi_2050_f

ebr.2011.pdf.

[9]

Ukrenergo (2019), Questionnaire for the OECD Project on Supporting Energy Sector Reform in

Ukraine.

[19]

Verkhovna Rada (2019), Law of Ukraine on the State Budget of Ukraine for 2020, No. 2000. [26]

МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 р

МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035

Реформа енергетичного сектору є одним із головних пріоритетів України та одним із ключових об'єктів уваги міжнародної спільноти. Уряд має на меті реформувати енергетичний сектор з метою вдосконалення енергетичного комплексу України до сутнісно та якісно нового рівня розвитку, його гармонізації з правилами та стандартами ЄС, лібералізації та формування справжніх ринків природного газу та електроенергії з прозорим та конкурентним ціноутворенням й ефективним захистом малозахищених категорій споживачів.

У грудні 2019 р. Указом Президента Кабінету Міністрів України було доручено переглянути Енергетичну стратегію України на період до 2035 р. (ЕСУ2035) з урахуванням міжнародних зобов'язань України в галузі енергетики. Цей звіт містить аналіз ЕСУ 2035, включаючи ефективність чинної дорожньої карти реалізації політики, механізми та процедури моніторингу, бюджетні процеси та дотримання міжнародних угод. Він також містить низку рекомендацій на основі цього аналізу, які можуть слугувати для Уряду України орієнтиром для планового перегляду його енергетичної стратегії. Крім цього, він містить огляд прогресу у питанні реалізації ЕСУ 2035 за підсумками збору та аналізу даних, проведеного за допомогою Рамкової моніторингової програми ОЕСР.

Звіт було підготовлено на основі кабінетних досліджень, інформації, зібраної за допомогою анкетування, особистих консультацій у Києві та матеріалів, наданих представниками уряду та зацікавленими сторонами у галузі енергетики в Україні. Звіт підготовлено Секретаріатом глобальних відносин ОЕСР у межах проекту «Підтримка реформи сектору енергетики в Україні». Проект реалізовується в контексті Меморандуму про взаєморозуміння між ОЕСР та Україною та став можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Норвегії

oe.cd/energy-sector-reform-ukraine

Моніторинг ОЕСР енергетичної стратегії ... · 2020-04-16 ·...

Documents