МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

МОРОЗ ДІАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.12-082

ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ОПТИМІЗАЦІЇ КАРДІОЛОГІЧНОЇ

ДОПОМОГИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

14.02.03 – соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2016

0

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска»

НАМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Корнацький

Василь Михайлович, Державна установа

Національний науковий центр «Інститут кардіології

імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України,

завідувач відділу медико-соціальних проблем

кардіології, заступник директора з науково-клінічної

роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Авраменко

Олександр Іванович, Національна медична академія

післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, професор

кафедри радіології

доктор медичних наук, професор Грузєва Тетяна

Степанівна, Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри організації

охорони здоров'я та соціальної медицини

Захист відбудеться 29 квітня 2016 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти

імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра

управління охороною здоров’я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії

післядипломної освіти імені П. Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ,

вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 26 березня 2016 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. мед. н., доцент В. І. Бугро

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед причин смертності в Україні, як і у більшості

країн, провідне місце займають хвороби системи кровообігу (ХСК), показники яких

серед чоловіків і жінок працездатного віку є найвищими в Європі, відрізняються

значними коливаннями та до 60% обумовлені поширеністю чинників ризику (І. М.

Горбась, 2009; І.С. Зозуля, 2011).

В структурі причин смерті за класом хвороб системи кровообігу провідне

місце продовжують займати: ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби

та артеріальна гіпертензія (В.А. Клочков, 2013; М.В. Рішко, 2013).

В Україні за період 2000-2011 рр. поширеність ХСК серед дорослого

населення зросла на 57,2%, захворюваність – на 9,3%. Найзначніше збільшилася

поширеність артеріальної гіпертензії (+70,9%) та ішемічної хвороби серця (+61,0%).

У економічно розвинених країнах смертність постійно знижується, в Україні ж з

кінця 60-х років ХХ століття неухильно зростає, з досягненням значень, набагато

вищих, ніж у інших країнах. Так, у Польщі вона нижча – в 2,3 рази, у Швеції –

майже в 4, у Великобританії – в 4,6, у Франції – у 6 разів нижча, ніж в Україні (В.М.

Коваленко, В.М. Корнацький, 2011; В.Н. Манжуловский, 2011). Основними причинами високої захворюваності і смертності від хвороб

системи кровообігу в нашій країні можна назвати (О.І. Мітченко, М.І. Лутай, 2007;

В.М. Коваленко, 2009; Г.Д. Фадеенко 2009):

– високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до

боротьби з ними, включаючи обґрунтовані соціальні і медичні заходи;

– відсутність достовірної інформації про структуру факторів ризику;

– відсутність систем епідеміологічного моделювання і прогнозування розвитку

ситуації в найближчій і віддаленій перспективі.

В останні роки зростає увага до факторів ризику ХСК. Найновіші

Європейські рекомендації з їх профілактики (2012 р.) створені робочою групою

експертів Європейського товариства кардіологів, Європейського товариства

атеросклерозу (European Society of Atherosclerosis), Європейського товариства

гіпертензії (European Society of Hypertension, ESH), Європейській асоціації

цукрового діабету (European Association for the Study of Diabetes, EASD),

Міжнародної діабетичної федерації (International Diabetes Federation), Європейська

організація інсульту (European Stroke Initiative), Всесвітнього товариства сімейних

лікарів і лікарів загальної практики (World Organization of National Colleges,

WONCA) (L.N. Song, 2014).

Європейські рекомендації з профілактики ХСК схвалені більшістю членів-

держав та включені до хартії здоров’я серця (the European Heart Health Charter) в

Європейському парламенті (A. Jefferson, 2009), в них визначені показники, до яких

повинні прагнути люди, щоб залишатися здоровими (В.Н. Швалев, 2014).

Важливою передумовою для успішної профілактики, згідно оновлених

рекомендацій, є оцінка та стратифікація ризику. Особам з низьким ризиком

серцево-судинних захворювань рекомендовано підтримувати його якомога довше

(у ідеалі – довічно); підвищений ризик вимагає корекції, причому чим він вище, тим

2

активнішою корекція повинна бути, а чим вище початковий ризик, тим більше

реальної користі мають заходи з його корекції (L.N. Song, 2014).

Проблемі покращення ефективності надання медичної допомоги, зокрема

пацієнтам з хворобами системи кровообігу, присвячено цілий ряд робіт. Однак,

системні дослідження, присвячені оптимізації кардіологічної допомоги, з

урахуванням чинників ризику, які впливають на розвиток та перебіг хвороб системи

кровообігу в сучасних умовах, не посіли серед них належного місця.

Таким чином, відсутність комплексних вітчизняних досліджень з

обґрунтування оптимізації надання кардіологічної допомоги, з урахуванням

сучасних світових вимог та рекомендацій, факторів ризику розвитку та перебігу

хвороб системи кровообігу, обумовили актуальність даного дослідження,

визначили його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна

робота виконувалась відповідно до плану виконання кандидатських дисертацій

Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, а також

у рамках науково-дослідної роботи відділу медико-соціальних проблем кардіології

ДУ ННЦ ―Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска‖ НАМН України

―Дослідити вплив медико-соціальних факторів на розвиток та перебіг серцево-

судинної патології, ефективність профілактики і лікування‖, № державної

реєстрації 0112U007809, термін виконання 2013-2015 рр. Здобувач був

співвиконавцем окремих частин науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: науково обґрунтувати модель оптимізації кардіологічної

допомоги в сучасних умовах України.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали: 1. Провести системно-історичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових

джерел з вивчення впливу факторів ризику на розвиток і перебіг хвороб системи

кровообігу (ХСК), зокрема порушень психічного здоров’я;

2. Здійснити комплексний аналіз існуючих методів вивчення впливу факторів

ризику, зокрема психічного здоров’я, на розвиток та формування хвороб системи

кровообігу;

3. Провести аналіз динаміки основних статистичних показників стану

здоров’я населення України;

4. Дослідити комплексний впливу факторів ризику на розвиток та перебіг

ХСК в сучасних умовах України;

5. Розробити і обґрунтувати алгоритм ранньої діагностики і профілактики

порушень психічного здоров’я;

6. Обґрунтувати, розробити та впровадити модель оптимізації кардіологічної

допомоги в сучасних умовах України.

Об’єкт дослідження: система надання медичної допомоги при хворобах

системи кровообігу.

Предмет дослідження: стан здоров’я населення України, фактори ризику

розвитку та перебігу ХСК, зокрема порушення психічного здоров’я.

Наукова база дослідження: відділення ДУ ННЦ ―Інститут кардіології імені

академіка М.Д. Стражеска‖ НАМН України.

3

Методи дослідження:

– системного підходу та системного аналізу – для проведення комплексного

аналізу проблемних питань організації надання медичної допомоги населенню при

хворобах системи кровообігу та шляхів їх вирішення з обґрунтуванням моделі

оптимізації кардіологічної допомоги в сучасних умовах;

– бібліосемантичний – для вивчення даних наукової літератури щодо

чинників впливу на розвиток та перебіг серцево-судинної патології у країнах світу

та в Україні;

– соціально-психологічний – для визначення особливостей психологічного

стану хворих з ХСК;

– соціологічний (анкетного опитування) – для вивчення чинників впливу на

формування та розвиток хвороб системи кровообігу, самооцінки компонентів якості

життя та стану здоров´я шляхом застосування анкетного методу збору інформації;

– медико-статистичний – для збору, обробки і оцінки показників чинників

впливу та психоемоційної сфери, вияву залежності між чинниками впливу,

забезпечення репрезентативності отриманих в дослідженні результатів й оцінки

ефективності впровадження запропонованої моделі оптимізації кардіологічної

допомоги;

– експертних оцінок – для визначення ефективності запропонованої моделі

оптимізації кардіологічної допомоги в сучасних умовах.

Дослідження проводилось впродовж 2000-2014 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в

Україні:

– науково обґрунтовано модель оптимізації кардіологічної допомоги,

особливостями якої є своєчасне виявлення порушень психічного здоров´я серед

пацієнтів з ХСК, як фактору ризику ускладненого їх перебігу;

– визначено сучасні тенденції епідеміології кардіоваскулярних хвороб в

країні за період дослідження;

– визначено структуру факторів ризику серед пацієнтів з ХСК на сучасному

етапі;

– отримано результати стосовно частоти тривожних та депресивних

порушень серед пацієнтів з ХСК;

– удосконалено існуючу модель кардіологічної допомоги шляхом

своєчасного виявлення чинників впливу на розвиток та перебіг ХСК та ранньої

діагностики і корекції порушень психічного здоров’я, як незалежних факторів

ризику;

– набули подальшого розвитку підходи до визначення впливу факторів

ризику, зокрема порушень психічного здоров’я, на розвиток та перебіг ХСК.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у доповненні теорії

соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині вчення про здоров´я

населення та удосконалення організації медичної допомоги хворим з ХСК.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому,

що його результати стали підставою для:

4

– розробки методики оцінки впливу медико-соціальних чинників,

своєчасного виявлення порушень психічного здоров’я на розвиток і перебіг ХСК;

– розробки та впровадження оптимізованої моделі кардіологічної допомоги в

медичних закладах України;

Впровадження результатів дослідження здійснено:

на державному рівні в пропозиціях до:

– проекту Закону України «Про реабілітацію» (лист МОЗ України від

11.11.2015 р. №03.06-31/548);

– проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу МОЗ України

«Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000

№33» щодо доцільності введення штатної посади лікаря-психолога до наказу МОЗ

України «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» від

23.02.2000 №33» (лист МОЗ України від 08.10.2014 р. №12.06-29/486);

на галузевому рівні шляхом розробки:

– методичних рекомендацій: «Діагностика непсихотичних психічних розладів

у пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями на етапі первинної

медичної допомоги» (Хаустова О.О., Корнацький В.М., Прохорова О.В., Бушинська

О.В., Мороз Д.М.) та «Скринінг впливу психічного здоров’я на серцево-судинну

патологію та організація медичної допомоги потерпілим внаслідок бойових дій»

(Корнацький В.М., Дорогой А.П., Мороз Д.М.).

– аналітично-статистичних посібників: «Хвороби системи кровообігу як

медико-соціальна і суспільно-політична проблема» (Київ, 2014) (Коваленко В.М.,

Корнацький В.М., Дорогой А.П., Мороз Д.М.) та «Стрес і хвороби системи

кровообігу» (Київ, 2015) (Коваленко В.М., Корнацький В.М., Дорогой А.П., Мороз

Д.М.).

на регіональному рівні окремі елементи моделі оптимізації кардіологічної

допомоги в сучасних умовах впроваджено в діяльність закладів охорони здоров’я

Чернівецької (акти впровадження від 06.10.2015 та 10.11.2015), Тернопільської (акт

впровадження від 14.10.2015), Запорізької (акт впровадження від 28.10.2015)

областей.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою.

Автором проведено аналіз науково-медичної інформації у відповідності з темою

роботи; підібраний комплекс психодіагностичних методик відповідно до мети та

завдань дослідження. Автор власноруч сформувала базу даних, здійснила її

статистичну обробку та наукову інтерпретацію отриманих результатів, науково

обґрунтувала концептуальні підходи до оптимізації кардіологічної допомоги на

сучасному етапі. На основі виконаних безпосередньо автором досліджень написані

усі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені: на

XV Національному конгресі кардіологів України (Київ, 23-25 вересня 2014 р.); XVI

Національному конгресі кардіологів України (Київ, 23-25 вересня 2015 р.); науковій

конференції з міжнародною участю ―Запровадження Національного плану дій щодо

неінфекційних захворювань відповідно до стратегії ―Здоров’я-2020: Європейська

політика здоров’я і благополуччя‖ (Київ, 30-31 березня 2015 р.); науково-

5

практичній конференції ―Принципи використання наркотичних, психотропних

речовин в практиці сімейного лікаря‖ (Ірпінь, 25-26 вересня 2014 р.); науково-

практичній конференції ―Стрес та серцево-судинні захворювання: національна

стратегія в сучасних умовах України‖ (Київ, 4-5 березня 2015 р.);

Матеріали дослідження використані у резолюції XVI Національного конгресу

кардіологів України, резолюції науково-практичної конференції ―Стрес та серцево-

судинні захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України‖.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт (2 –

одноосібно), з них: 6 – у фахових виданнях, рекомендованих ДАК України, 1 – у

закордонному виданні; у 2-х методичних рекомендаціях; у 2-х аналітично-

статистичних посібниках.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 212 сторінках

тексту, з них основного – 161 сторінка, складається із вступу, аналітичного огляду

літератури, п´яти розділів власних досліджень, висновків, практичних

рекомендацій, списку використаних джерел, додатків, ілюстрована 25 рисунками та

57 таблицями. Бібліографія включає 269 джерел, з них 195 – зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Вплив медико-соціальних факторів на розвиток та перебіг

хвороб системи кровообігу, ефективність лікування та профілактику

захворюваності” представлені результати системно-історичного аналізу вітчизняних

і зарубіжних наукових джерел з вивчення впливу факторів ризику на розвиток і

перебіг хвороб системи кровообігу (ХСК), зокрема порушень психічного здоров’я.

Огляд сучасних закордонних і вітчизняних публікацій відображає

актуальність вивчення проблеми серцево-судинних захворювань в Україні у зв’язку

із їх значним впливом (через зростання захворюваності та смертності) на соціальні і

макроекономічні показники. Причиною значної захворюваності та смертності від

ХСК можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного

підходу до боротьби з ними, включаючи обґрунтовані соціальні і медичні заходи.

Отримані результати теоретичного дослідження, викладені в першому розділі,

засвідчили необхідність більш глибокого вивчення шляхів оптимізації надання

кардіологічної допомоги населенню в сучасних умовах.

Отримані дані підтверджують актуальність дослідження, зумовлену

необхідністю виконання рекомендацій міжнародних стратегічних документів щодо

надання медичної допомоги при хворобах системи кровообігу, з урахуванням

сучасних факторів ризику розвитку та прогресування кардіологічної патології.

У другому розділі “Програма, матеріали та методи дослідження”

представлена спеціальна програма (рис. 1), розроблена на основі системного

підходу, яка включала шість етапів з залученням на кожному з них відповідних

методів та заходів для досягнення поставленої мети і отримання достовірної оцінки

стану об’єкту та предмету дослідження у повному обсязі.

Перший етап присвячений аналізу інформаційних ресурсів щодо досвіду

України та країн світу у вивченні чинників впливу на розвиток і перебіг серцево-

6

судинної патології. Його реалізація дозволила виділити фактори, на які можна

впливати та відповідно зменшувати шкідливість їх впливу, та ті, на які вкрай важко

впливати, але необхідно враховувати при наданні медичної допомоги. Виконання

етапу здійснювалося із застосуванням системно-історичного, бібліосемантичного

методів дослідження.

На другому етапі визначено структуру роботи, сформовано програму, мету і

завдання дослідження, відповідно до яких обґрунтовано комплекс методів

дослідження та обсяг фактичного матеріалу.

Третій етап дослідження передбачав аналіз стану здоров’я населення

України, оцінка проводилась за основними демографічними показниками –

захворюваність, поширеність і смертність у зв’язку з ХСК. Окрема увага

приділялась працездатному населенню, розподілу показників за гендерною

ознакою, співвідношенню міського та сільського населення. Для порівняння

наводяться аналогічні показники країн Європи, які вивчались на підставі даних

Державної служби статистики, ДЗ ―Центру медичної статистики‖ МОЗ України та

Європейської бази даних ―Здоров’я для всіх‖.

Четвертий етап дослідження передбачав комплексну оцінку чинників

впливу на розвиток та перебіг хвороб системи кровообігу.

Для проведення дослідження застосовувались наступні методики:

соціологічного опитування (анкетування) «Анкета вивчення медико-соціальних

факторів впливу на розвиток і перебіг ХСК» (затверджена на засіданні Вченої ради

ДУ ННЦ ―Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска‖ НАМН України від

24.12.2004 р., протокол №9); Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS;

Опитувальник PHQ (Patient Health Questionnaire); Шкала оцінки якості життя

(Чабан О.С., Хаустова О.О.); Опитувальник соціальних факторів (Чабан О.С.).

В обстеженні взяли участь 508 пацієнтів (256 чоловіків, 252 жінки), які

перебували на лікуванні в клініці ДУ ―ННЦ ―Інститут кардіології імені академіка

М.Д. Стражеска‖ НАМН України протягом 2014 – 2015 років.

Дослідження проводилось методом соціологічного опитування із

застосуванням розробленої анкети, яка включала перелік питань щодо вивчення

чинників впливу на розвиток і перебіг серцево-судинної патології: спадкових,

екологічних, соціально-економічних, умов праці, побуту та психічного здоров’я.

За нозологічними формами захворювань хворі були розподілені на групи.

Вікові межі респондентів склали 21-74 роки, середній вік – 53,6±8,5. Найбільша

вибірка в групі 50-59 років. Найбільша частка представлена пацієнтами з

артеріальною гіпертензією (АГ) – 131 хворий, ішемічною хворобою серця (ІХС) –

114, поєднання АГ та ІХС – 52, з некоронарогенними захворюваннями серця – 59, з

інфарктом міокарду – 53, з аритміями – 99 осіб. Мінімальний середній вік

відзначався у групі з некоронарогенними захворюваннями серця – 40±9,3 роки,

максимальний – 61±8,8 роки у групі коморбідної патології АГ + ІХС.

Контрольна група формувалась шляхом довільної вибірки, складалась зі 104

осіб (49 чоловіків, 55 жінок), які не мали встановленого діагнозу ХСК, важкої

соматичної декомпенсованої патології, за віковим та гендерним складом була

аналогічна до основної групи.

7

Рис. 1. Програма, матеріали та обсяги дослідження

Аналіз інформаційних ресурсі щодо вивчення чинників впливу на

розвиток і перебіг ХСК

Аналіз наукових праць, нормативно-правових актів, статистично-довідникових матеріалів:

всього 269, з них 195 іноземних

Вибір напрямку дослідження, формування мети, завдань, програми,

обґрунтування методів та обсягу дослідження

Аналіз існуючих методів

вивчення чинників

впливу та психічного

здоров’я

Аналіз джерел

інформації і

формування бази

даних дослідження

Розробка

методологічних

інструментів

дослідження

Наукова та

методична

література

(52 од.)

Впровадження результатів дослідження: 16 публікацій, з них 6 – у фахових виданнях

ДАК України, 2 методичних рекомендаціях, 9 матеріалах конференцій, конгресів,

наукових виданнях

Вивчення показників стану здоров’я населення України

Теоретичне

обґрунтування: 57

джерел наукової

літератури

Комплексна оцінка впливу факторів ризику на розвиток та перебіг

ХСК

Аналіз анкет медико-

соціологічного

дослідження (508 од.)

Аналіз порушень

психічного здоров’я

(508 од.)

Аналіз якості

життя

(508 од.)

Аналіз соціальних

чинників впливу

(508 од.)

Експертне обґрунтування (30) щодо

ефективності впровадження моделі

оптимізації кардіологічної допомоги

Наукове обґрунтування моделі оптимізації кардіологічної

допомоги в сучасних умовах

IV етап

VI етап

III етап

II етап

I етап

Вивчення стану

здоров’я

населення

України

Вивчення

захворюваності,

поширеності ХСК у

світі (24 од.)

Вивчення

захворюваності,

поширеності ХСК в

Україні (37 од.)

Вивчення стану

психічного здоров’я

в Україні (12 од.)

Данні статистичних звітів Державної служби статистики та ДЗ ―Центру медичної

статистики‖МОЗ України за період дослідження (118 од)

V етап Розробка і обґрунтування алгоритму ранньої діагностики та

профілактики психічних порушень у хворих з ХСК

Наукове обґрунтування:

аналіз результатів

дослідження

Вивчення підходів до формування ЗСЖ та

корекції поведінкових ФР при ХСК (12 од.) Аналіз психодіагностичних методик для оцінки

порушень психічного здоров’я при ХСК (32 од)

8

П’ятий етап дослідження передбачав розробку і обґрунтування алгоритму

ранньої діагностики та профілактики психічних порушень у хворих з ХСК.

Результати дослідження в цифровій формі вносились в спеціально створену

базу даних, формування зведених таблиць та статистична обробка інформації

проводилась за допомогою програми MS Excel та OpenEpi. Достовірність

розрахованих даних підтверджується розрахунком похибки (±m) для відносних

величин, а вірогідність різниці розрахунків у групах порівняння доводились за

допомогою коефіцієнтів Стюдента.

Оскільки отримані дані належали до категорійних оцінка достовірності їх

різниці в різних групах спостереження здійснювалась шляхом розрахунку критерію

відповідності хі-квадрат (χ2) Пірсона, а з метою встановлення вагомості впливу ФР

на розвиток та перебіг ХСК використана методика розрахунку показника

відношення шансів (OR). Для встановлення 95 % довірчого інтервалу (95%

Confidential Interval, 95%СІ) розраховували похибку показника (mо) відношення

шансів.

Наукове обґрунтування моделі оптимізації кардіологічної допомоги стало

результатом шостого етапу дослідження. Розрахована (за методикою Розенфельда

І.І.) потреба в лікарях-психологах для надання психотерапевтичної допомоги

пацієнтам кардіологічного профілю. Медична та соціальна ефективність

впровадження елементів оптимізованої моделі доведена за результатами оцінки

соціологічного опитування, оцінкою окремих показників якості надання медичної

допомоги, частоти виникнення ускладнень, показників інвалідизації та смертності

вищевказаного контингенту. Економічна ефективність встановлена розрахунковим

методом із використанням показників частоти госпіталізації та відвідувань

кардіолога, зростання коефіцієнту корисності, зростання показника QALY.

Для оцінки доцільності та ефективності подальшого впровадження

оптимізованої моделі медичної допомоги застосувався метод експертних оцінок.

Експертна група формувалась за професійними ознаками та складалась з

висококваліфікованих спеціалістів за фахом «організація та управління охороною

здоров’я», вимогами до яких були: вчений ступінь, стаж роботи не менше 20 років

Таким чином, розроблена програма дослідження, обраний методичний

інструментарій та обсяги наукових результатів дали змогу вирішити поставлені

завдання, отримати достовірні дані, які стали основою для наукового обґрунтування

оптимізованої моделі медичної допомоги хворим з ХСК.

У третьому розділі “Аналіз динаміки стану здоров’я та хвороб системи

кровообігу” представлені результати аналізу стану здоров’я та хвороб системи

кровообігу, динаміки показників захворюваності, поширеності та смертності від

ХСК в Україні та деяких країнах світу за період 2000-2014 років.

Отримані дані щодо найбільшої частки ХСК у структурі поширеності

(31,5%), захворюваності (7,3%), смертності(67,3%), в тому числі серед людей

працездатного віку ХСК є провідною причиною смертності (30,9%).

У четвертому розділі “Дослідження впливу факторів ризику на розвиток та

перебіг хвороб системи кровообігу” наведені результати дослідження факторів

ризику розвитку та прогресування кардіологічної патології. Згідно одержаних

9

результатів дослідження серед факторів ризику (ФР), що не модифікуються, перше

місце посідає спадковість – 64,0±3,07% пацієнтів відмічають наявність даної

патології серед найближчих родичів. Враховуючи те, що на обтяжену спадковість

впливати система охорони здоров’я не може, необхідно досягати мінімізації інших

факторів ризику, які можуть бути модифіковані.

Провідні місця серед всіх ФР посіли: гіподинамія, тривога, ожиріння,

депресія, паління. Значними стресорами, що передували маніфестації захворювання

були втрата близьких, конфліктні ситуації в сім’ї, політичні події, вплив засобів

масової інформації, матеріальні труднощі.

Базовим фактором ризику розвитку та прогресування ХСК залишається вік

пацієнта. Нами встановлено, що до 50-ти років частіше хворіють чоловіки

(9,8±2,26%) ніж жінки (5,1±0,83%), у 50-59 років ситуація майже вирівнюється

(чоловіки 19,9±2,38% : 18,7±2,12%), після 60-ти – захворюваність вище у жінок

(13,8±2,26% і 18,3±1,42%), а у віці 70 – 79 років – різниця майже вдвічі, але істотно

зменшується частка ХСК (1,0±0,83% та 1,8±2,26%).

Доведено, що паління несприятливо впливає на ризик ХСК. За результатами

дослідження 157 пацієнтів (30,9±5,96%) зазначили, що палять, з них третина – 52

(33,0±2,5%) припинили після госпіталізації у зв’язку з настанням ургентної ситуації

(інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, нестабільна стенокардія та інше). Не палять

70,1±2,6% (351) опитаних.

Недостатня фізична активність вважається ВООЗ фактором ризику ХСК. За

результатами проведеного дослідження встановлено, що регулярно займаються

фізично 18±1,9% (95 осіб), взагалі не займаються 58±3,1% (296 осіб), 117 осіб

(23±1,7%) – не регулярно займаються фізичними вправами. Таким чином, лише

кожен п’ятий пацієнт свідомо виконує фізичні вправи з метою покращення

здоров’я.

У дослідженні виявлено, що майже 78% мають надлишкову вагу, в тому

числі й ожиріння різних ступенів, з них – 42,5±1,8% з ІМТ до 30; 24±1,6% -

першого ступеня, 8,5% та 3% відповідно 2-го та 3-го ступеня.

При аналізі ІМТ за нозологіями, найбільша частка надлишкової маси тіла

виявлена серед хворих з ІХС 27,3±1,42% та порушеннями серцевого ритму

24,5±1,81%, 38,3±1,63% пацієнтів з АГ мали ожиріння.

При вивченні дотримання хворими лікарських рекомендацій, виявилось, що

тільки половина хворих 48,0±2,5% лікуються регулярно та згідно призначень,

майже третина 27,8±2,2% не лікувались взагалі, ще чверть 24,2±1,16% лише

періодично отримували курси лікування.

За результатами аналізу психологічних умов праці 60±2,6% респондентів

засвідчили, що працюють у стресових умовах, майже в кожного третього (27%)

умови роботи є вкрай стресовими. Серед основних чинників впливу були названі

конфліктні ситуації в робочому середовищі, високий ступінь відповідальності за

виконувану роботу, керівна посада, робота з великою кількістю людей.

Вивчено вплив фактору сімейного оточення, за результатами якого з´ясовано,

що більшість опитаних перебувають у шлюбі – 78±1,91% (397 осіб), серед вдівців

9±2,3% (47 осіб) значно переважають жінки 89,4±1,9%, конфліктні сімейні стосунки

10

відзначили 24% (120 хворих). Серед основних причин конфліктів відзначалися:

матеріальні, непорозуміння між поколіннями, стан здоров’я, значне навантаження

на роботі.

Матеріальний стан оцінили, як середній 63±3,15% (325 осіб), як поганий,

20±2,4% (104 особи), з них 63±1,9% хворі, що є пенсіонерами, мають інвалідність та

безробітні 15±2,9% (77 осіб).

Аналіз чинників, які призводять до зниження рівня якості життя, засвідчив

значний вплив самопочуття, соціального статусу, роботи, соціальної активності та

фінансового благополуччя.

Дослідженням за шкалою HADS депресивні ознаки виявлені у 7,7±1,8% (39

осіб) пацієнтів, тривога серед 31,3±3,1% (159), тривожно-депресивні порушення у

22,6±2,8% (115). Загалом, частота непсихотичних психічних порушень склала

61,6±3,3%. Встановлено, що найвищий ризик виникнення психічних порушень

непсихотичного характеру у віці 50-59 років (OR=7,77; 95%CI: 2,18-27,63).

При аналізі гендерного розподілу психічних порушень, тривожний та

тривожно-депресивний синдром зустрічається частіше серед осіб жіночої статі –

62,9±0,8% та 61,7±0,9% відповідно, (р<0,05), тоді, як частка депресивних порушень

вища у чоловіків – 56,4±2,6% (р>0,05).

Частота тривоги та депресії в сільській місцевості достовірно вища

(42,0±1,3%) у порівнянні з містом (20,2±2,3%) при р<0,01.

Дослідженням визначено, що найбільше тривожних та тривожно-депресивних

порушень серед опитаних з АГ – 28,3±0,5% та 26,1±1,2% відповідно, депресивних –

серед респондентів з ІХС – 38,5±0,7%.

Аналізуючи шанси розвитку психічних порушень в залежності від сімейного

стану, виявлено вдвічі вищий ризик розвитку даних розладів серед вдівців

(OR=2,05; 95%CI: 1,03-4,07).

Досліджуючи вірогідність розвитку психічного захворювання в залежності

від матеріального стану, виявлено, що поганий матеріальний стан майже втричі

збільшує дану вірогідність (OR=2,74; 95%CI: 1,47-5,12).

Виявлено пряму залежність між низьким (OR=10,19; 95%CI: 4,83 – 21,49) та

дуже низьким (OR=7,98; 95%CI: 0,94 – 67,43) рівнем якості життя та ризиком

розвитку психічних порушень у досліджуваних кардіологічних хворих.

Вивчаючи прогностичну оцінку демографічних та соціальних параметрів

стосовно вірогідності виявлення психічних розладів у хворих з ХСК, доведено, що

жіноча стать втричі підвищує шанси прояву психічних розладів (OR=3,08; 95%CI:

2,12-4,48), проживання в сільській місцевості – в 1,5 рази (OR=1,51; 95%CI: 1,02-

2,24), конфліктні сімейні стосунки – майже в 2 рази (OR=1,89; 95%CI: 1,21-2,96).

Таким чином, досліджені параметри, згруповані за медичними, соціальними

та психологічними критеріями, з розрахунком їх модальних значень, дозволили

скласти психосоціальний портрет пацієнта кардіологічного профілю.

У п’ятому розділі “Наукове обґрунтування моделі оптимізації кардіологічної

допомоги в сучасних умовах України” обґрунтовано алгоритм надання медичної

допомоги хворим ХСК, що передбачає впровадження ранньої діагностики та

профілактики чинників впливу, а також оцінку психічного стану (рис. 2).

11

Р

Первинна медико-

санітарна

допомога

Рис. 2. Алгоритм надання медичної допомоги хворим ХСК з факторами ризику

Первинна медична

допомога

Вторинна

(спеціалізована)

медична допомога

Третинна

(високоспеціалізована)

медична допомога

Виявлення негативних

чинників впливу, їх оцінка та

рекомендації

Виявлення негативних

чинників впливу, їх оцінка та

рекомендації

Виявлення негативних

чинників впливу, їх

оцінка та рекомендації

Діагностика і корекція

порушень психічного

здоров’я, PHQ-2, GAD-2

Діагностика і корекція

порушень психічного

здоров’я, PHQ-2, GAD-2

Діагностика і корекція

порушень психічного

здоров’я, PHQ-2, GAD-2

Відсутні Наявні

Клінічний

рівень тривоги,

депресії

Субклінічний

рівень тривоги,

депресії

Наявні Відсутні

Наявні Відсутні

Лікування в межах

спеціалізованого

закладу

Лікування в межах

лікувального закладу

первинного звернення

Наявні Відсутні

Клінічний

рівень тривоги,

депресії

Субклінічний

рівень тривоги,

депресії

Наявні Відсутні Наявні Відсутні

З’ясування

можливості

дотримання засад

здорового способу

життя (ЗСЖ)

Індивідуальна програма

мінімізації

(нівелювання) чинників

ризику

Розширена діагностика порушень

(HADS, PHQ), консультація

психолога/психотерапевта

Лікування в межах

спеціалізованого

закладу психічного

здоров’я

Лікування в межах

лікувального

закладу первинного

звернення

(інтегровано)

Індивідуальна програма

мінімізації (нівелювання)

чинників ризику

Формування

здорового способу

життя

Кабінет психічного здоров’я

(діагностика, корекція), консультація

психолога/психотерапевта

Відвідування

освітньо-

тренінгового

центру ЗСЖ

Індивідуальна програма

мінімізації (нівелювання)

чинників ризику

Центр психічного здоров’я (діагностика

та лікування психічних порушень)

Створення умов для

дотримання засад

ЗСЖ

Формування потреби

пацієнта у дотриманні

засад ЗСЖ, як особи,

відповідальної за

власне здоров’я

Закріплення

мотивації в

подальшому

дотримуватись засад

ЗСЖ

Формування

потреби пацієнта у

дотриманні засад

ЗСЖ, як особи,

відповідальної за

власне здоров’я

12

Запропонований алгоритм був покладений в основу розробки функціонально-

організаційної моделі оптимізації кардіологічної допомоги, метою якої є

подовження якісного життя населення України, а основним завданням —

забезпечення населення якісною та ефективною кардіологічною допомогою з

урахуванням чинників впливу на розвиток та перебіг ХСК (рис. 3).

існуючі елементи моделі частково змінені елементи нові елементи

Рис. 3. Функціонально-організаційна модель оптимізації кардіологічної

допомоги

Стратегічним напрямком обґрунтованої нами оптимізованої моделі

кардіологічної допомоги стало збереження та зміцнення стану здоров’я населення

України, підвищення тривалості якісного життя хворого ХСК, зниження

захворюваності та смертності від ХСК.

Тактичним напрямком моделі та впровадження запропонованих змін є

функціонально-організаційна оптимізація діяльності медичних закладів, що

надають кардіологічну допомогу населенню, з введенням у штат лікарів-психологів,

залученням психотерапевтичної служби до комплексного ведення

психосоматичного пацієнта, створенням кабінетів (центрів) психічної допомоги та

освітньо-тренінгових центрів здорового способу життя.

Переваги моделі оптимізації кардіологічної допомоги на відміну від

існуючої, полягають у наступному: виводить на суттєво новий рівень значення

чинників впливу для хворих ХСК, їх діагностику та корекцію; актуалізує ранню

13

діагностику та корекцію порушень психічного здоров’я, як незалежних факторів

ризику хворих ХСК; сприяє залученню психотерапевтичної служби (лікар-

психолог, психотерапевт) до комплексного ведення пацієнтів з психосоматичними

порушеннями; розвиває компетенції лікарів соматичного напрямку стосовно

діагностики психічних порушень; пропонує алгоритм надання медичної допомоги

хворим ХСК з ФР (в т.ч. психічними порушеннями).

Функціонально-організаційні складові моделі оптимізації кардіологічної

допомоги з визначенням цілей, рівнів реалізації, рівнів надання медичної допомоги,

ключових інновацій, виконавців та форм реалізації запропонованих змін та

перетворень представлено на рисунку 4.

Рис. 4. Основні складові моделі оптимізації кардіологічної допомоги

14

Організація психологічної допомоги в роботі медичного закладу можлива

через внесення штатної одиниці лікаря-психолога та психотерапевта. Одним з

кроків, що полегшить реалізацію цього пункту, є внесення змін до наказу МОЗ

України ―Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я‖ від

23.02.2000 №33, який би передбачав внесення посади лікар-психолог до штату

лікувально-профілактичних закладів медичної допомоги.

Запропонована модель оптимізації кардіологічної допомоги дає змогу

забезпечити прийняття своєчасних управлінських рішень щодо ресурсного

забезпечення, удосконалення кадрового забезпечення, диференційованого

впровадження моделі на всіх рівнях медичної допомоги, наукове обґрунтування

програм з профілактичної медицини, участь громадських організацій у збереженні

та зміцненні здоров’я населення (рис. 5).

Рис. 5. Взаємодія основних елементів управління моделі оптимізації

кардіологічної допомоги

Обґрунтування ефективності моделі проводилось за допомогою визначення

медичної, соціальної та економічної її складових. Медична ефективність

визначалась результатом безпосереднього медичного втручання, показниками

покращення стану здоров’я хворого на момент виписки і через 6 місяців після

виписки шляхом оцінки суб’єктивних показників (рис. 6).

Соціальна ефективність доводилась за результатами оцінки окремих

показників якості надання медичної допомоги, частоти виникнення ускладнень,

показників інвалідизації та смертності. З метою обґрунтування економічної

ефективності використовувались показники частоти госпіталізації, відвідувань

кардіолога, зростання коефіцієнту корисності, зростання показника QALY.

За результатами експертної оцінки, отримана одностайна думка фахівців

щодо доцільності впровадження моделі оптимізації кардіологічної допомоги

(93,3±2,6%). На думку спеціалістів вчасне виявлення порушень тривожного та

депресивного спектру серед пацієнтів з серцево-судинною патологією є актуальним

(96,7±3,3%), вдосконалення системи медичної допомоги хворим з ХСК через

Суб’єкт управління: управлінський апарат ЛПЗ первинного, вторинного та третинного рівнів; керівники структурних підрозділів ЛПЗ; лікарі; інформаційно-аналітичний відділ; недержавні організації

Об’єкт управління: пацієнти з хворобами системи кровообігу

з наявними чинниками впливу на

розвиток та перебіг ХСК та/або

порушеннями психічного здоров’я

Блок наукового регулювання: організація науково-інформаційного забезпечення з

питань програм лікування та профілактики ХСК з

урахуванням впливу на них чинників ризику;

вивчення й поширенні міжнародного досвіду з питань

лікування та профілактики ХСК;

доступність інформації щодо нових методик та

технологій впливу на фактори ризику ХСК;

організація досліджень з питань чинників впливу на

розвиток та перебіг ХСК

15

запропонований механізм визначення чинників шкідливого впливу є доцільним

(83,0±1,8%), є необхідним доповнення традиційних загальноклінічних методів

обстеження хворих психометричними методиками, направленими на вияв тривоги

та депресії (90±1,5%), об’єднання зусиль лікарів-інтерністів та психотерапевта у

веденні пацієнтів з коморбідною патологією покращить перебіг соматичного

захворювання (86,7±2,2%).

Рис. 6. Оцінка ефективності моделі оптимізації кардіологічної допомоги

Отримані результати довели доцільність подальшого впровадження

запропонованої моделі оптимізації кардіологічної допомоги, її дієвість, медичну,

соціальну та економічну ефективність, що дозволяє рекомендувати її до

впровадження в інших регіонах України.

ВИСНОВКИ

Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість

надання кардіологічної допомоги, що потребувало наукового обґрунтування її

оптимізації з метою запобігання, ранньої діагностики та ефективного лікування

хвороб системи кровообігу із врахуванням чинників впливу на їх розвиток і перебіг,

зокрема психічних порушень для продовження середньої тривалості життя

кардіологічних хворих, у зв’язку з чим:

1. Вивчено і встановлено вагомий вплив поведінкових факторів впливу на

погіршення перебігу та прогнозу хвороб системи кровообігу, а також актуальність

діагностики та корекції порушень психічного здоров’я, як незалежних чинників

ризику ХСК.

Ефективність

Медична Соціальна Економічна

Дотримання

призначеного лікування

та рекомендацій

стосовно ЗСЖ

Частота загострень

Частота звернень за

медичною допомогою

Смертність

Інвалідність

Ускладнення ХСК

Якість надання медичної

допомоги

Зростання QALY

Зростання коефіцієнту

корисності

Зниження кількості

відвідувань кардіолога

Зниження частоти

госпіталізації

Суб’єктивна оцінка

самопочуття, настрою,

фізичного стану,

безсоння, симптомів

тривоги та апатії.

16

2. Досліджено, що в 2013 році хвороби системи кровообігу склали найбільшу

частку у структурі поширеності (31,5%), захворюваності (7,3%), смертності

(67,3%); в тому числі, серед людей працездатного віку ХСК були провідною

причиною смертності (30,9%); а у структурі захворюваності та поширеності

психічних розладів перше місце займали непсихотичні розлади (51,5% та 49,9%

відповідно).

3. Встановлено вплив чинників ризику на розвиток та перебіг ХСК, серед яких:

надлишкова маса тіла (78%), з яких біля 40% ожиріння різного ступеню; низька

фізична активність (58%); шкідливі звички у третини; обтяжена спадковість – у

64,0±3,07% хворих, а також порушення психічного здоров’я (61,6±3,3%) серед яких:

депресивні – 7,7±1,8%, тривожні – 31,3±3,1%, тривожно-депресивні – 22,6±2,8%;

серед факторів негативного впливу виявлено напружені психологічні умови праці

(61%), конфліктні сімейні стосунки (24%), незадовільний матеріальний стан (20%).

4. Доведено, що найвищий ризик виникнення психічних розладів непсихотичного

характеру у хворих ХСК у віці 50-59 років (OR=7,77; 95%CI: 2,18-27,63),

інвалідність і вдівство майже вдвічі підвищують шанси психічних порушень

(OR=1,91; 95%CI: 0,50-7,37) та (OR=2,05; 95%CI: 1,03-4,07) відповідно, виявлено

пряму залежність між низьким (OR=10,19; 95%CI: 4,83 – 21,49) і дуже низьким

(OR=7,98; 95%CI: 0,94 – 67,43) рівнем якості життя та ризиком розвитку психічних

порушень; серед демографічних і соціальних параметрів доведено, що жіноча стать

втричі (OR=3,08; 95%CI: 2,12-4,48) підвищує шанси прояву психічних порушень,

проживання в сільській місцевості – в 1,5 рази (OR=1,51; 95%CI: 1,02-2,24),

конфліктні сімейні стосунки – майже в 2 рази (OR=1,89; 95%CI: 1,21-2,96).

5. Обґрунтовано алгоритм надання медичної допомоги хворим з ХСК, в

якому передбачено на всіх її рівнях впровадження ранньої діагностики та

профілактики чинників ризику ХСК, зокрема оцінки психічного стану пацієнта.

6. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена модель оптимізації

кардіологічної допомоги із задачами і функціями, ресурсним та структурним

забезпеченням, а також розроблені складові функціонально-організаційної моделі з

визначенням цілей, рівнів реалізації, ключових інновацій, виконавців та форм

реалізації запропонованих змін, переваги запропонованої моделі на відміну від

існуючих підходів, що виводить на суттєво новий рівень значення своєчасного

виявленні факторів ризику ХСК, доводить актуальність ранньої діагностики та

корекції порушень психічного здоров’я, як незалежних факторів ризику у хворих з

ХСК.

7. Запровадження обґрунтованої моделі оптимізації кардіологічної допомоги

довело медичну, соціальну та економічну ефективність. Так, за результатами

анкетування пацієнтів, яким була надана медична допомога за обґрунтованими

підходами у 66,7±3,2% відбулося покращення самопочуття, у 93,3±1,8%

покращився настрій, у 73,3±2,4% покращився фізичний стан та сон у 70±2,8%

хворих, у 86,7±2,3% зменшилось відчуття тривоги, 96,7±0,9% хворих дотримуються

призначеного лікування. Економічний ефект від зменшення кількості госпіталізації

17

(прямі витрати) протягом 6 місяців склав 612 000 грн., прямі затрати на візити до

кардіолога, у зв’язку із зменшенням їх кількості, знизились в два рази, індекс QALY

зріс на 1,7 якісно прожитих років.

8. Доцільність впровадження оптимізованої моделі кардіологічної допомоги

схвалено експертами (93,3%), на думку яких виявлення порушень тривожного та

депресивного спектру у хворих із серцево-судинною патологією є актуальним

(96,7%), вдосконалення системи медичної допомоги хворим з ХСК через

запропонований механізм визначення чинників ризику є доцільним (83%), а

об’єднання зусиль лікарів-інтерністів та лікарів-психологів/психотерапевтів у

веденні пацієнтів з коморбідною патологією покращить перебіг захворювання

(86,7%), що дозволяє рекомендувати обґрунтовану модель оптимізації

кардіологічної допомоги до впровадження в інших областях України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров’я України: – сприяти впровадженню моделі оптимізації кардіологічної допомоги, що включає

виявлення чинників негативного впливу на розвиток і перебіг ХСК та діагностику

порушень психічного здоров’я, як факторів ризику у збереженні і покращенні

здоров’я людини; – реєстрацію в наказі МОЗ України ―Про штатні нормативи та типові штати

закладів охорони здоров’я‖ від 23.02.2000 №33 посади лікаря-психолога;

– впровадження алгоритму надання медичної допомоги хворим ХСК з факторами

ризику, в тому числі з психічними порушеннями.

2. Управлінням охорони здоров’я обласних державних адміністрацій,

головним лікарям міських та районних лікарень: – впровадження моделі оптимізованої кардіологічної допомоги;

– організувати в закладах вторинного та третинного рівнів медичної допомоги

кабінети (центри) психічного здоров’я з наявністю в штаті лікаря-психолога,

психотерапевта, основні напрямки роботи яких полягатимуть у консультативно-

діагностичному та психотерапевтичному; – створення в межах амбулаторних відділень освітньо-тренінгових центрів з

програмами здорового способу життя, задачами яких буде інформаційно-просвітня

робота з профілактики ХСК через усунення чинників ризику та мінімізації

негативних факторів впливу ХСК;

– модель, розроблена для кардіологічних хворих, може бути адаптована для

надання медичної допомоги при інших захворюваннях.

3. Вищим медичним навчальним закладам та закладам післядипломної

освіти: – доповнити навчальні програми студентів з курсу «Соціальна медицина та

організація охорони здоров’я», «Медична психологія», «Внутрішні хвороби»,

18

«Загальна практика – сімейна медицина» матеріалами впливу медико-соціальних

чинників на формування порушень психічного стану у хворих психосоматичного

профілю, їх профілактику та лікування;

– доповнити навчальні програми студентів з курсу «Медична психологія»

методиками психодіагностики, направленими на скринінг порушень психічного

здоров’я непсихотичного рівня;

– доповнити цикли тематичного вдосконалення для лікарів і керівників закладів

охорони здоров’я питаннями впливу медико-соціальних чинників на формування

здоров’я та мінімізацію їх негативного впливу, а також методиками

психодіагностики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Мороз Д.М. Психосоматичні аспекти серцево-судинних захворювань /

Д. М. Мороз // Архів психіатрії. – 2014. – №3. – С. 89-93.

2. Корнацький В. М. Рання діагностика тривоги та депресії як факторів

ризику серцево-судинної патології / В. М. Корнацький, Д. М. Мороз // Український

медичний часопис. – 2015. – №3. – С. 80-81. (Дисертантові належить ідея написання

статті, збір та узагальнення даних).

3. Корнацький В. М. Методологія профілактики і ранньої діагностики

хвороб системи кровообігу в сучасних умовах / В. М. Корнацький, А. П. Дорогой,

Д. М. Мороз // Український кардіологічний журнал. – 2015. – №1. – С. 75 – 80.

(Дисертантові належить аналіз матеріалів дослідження та підготовка публікації).

4. Корнацький В. М. Вплив тривоги та депресії на якість життя пацієнта з

серцево-судинною патологією / В. М. Корнацький, Д. М. Мороз // Буковинський

медичний вісник. – 2015. – № 4(76). – С 84-88. (Дисертантові належить ідея

написання статті, збір та узагальнення даних).

5. Корнацький В. М. Стратегія цілісного підходу у веденні соматичного

пацієнта з тривогою та депресією / В. М. Корнацький, Д. М. Мороз // Світ медицини

та біології. – 2015. №3. – С. 19 – 25. (Дисертантові належить ідея написання статті,

обробка матеріалу, написання тексту).

6. Корнацький В. М. Методы коррекции стрессовых расстройств

тревожного и депрессивного спектра у кардиологических больных / В. М.

Корнацкий, Д. Н. Мороз // Кардиология в Беларуси. – 2015. – №5 (42) – С. 92-99.

(Дисертантові належить аналіз матеріалів дослідження та підготовка публікації).

Опубліковані праці апробаційного характеру:

7. Діагностика непсихотичних психічних розладів у пацієнтів з хронічними

неінфекційними захворюваннями на етапі первинної медичної допомоги / О. О.

19

Хаустова, В. М. Корнацький, О. В. Прохорова, О. В. Бушинська, Д. М. Мороз //

Методичні рекомендації. Київ. – 2014. 41 с.

8. Скринінг впливу психічного здоров’я на серцево-судинну патологію та

організація медичної допомоги потерпілим внаслідок бойових дій / В. М.

Корнацький, А. П. Дорогой, Т. С. Манойленко, Д. М. Мороз // Методичні

рекомендації. Київ. – 2014. 28 с.

9. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична

проблема проблема / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький, А. П. Дорогой, Т. С.

Манойленко, Д. М. Мороз // – К., 2014. – 279 с.

10. Стрес і хвороби системи кровообігу / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький,

А. П. Дорогой, Т. С. Манойленко, Д. М. Мороз // – К., 2015. – 354 с.

11. Корнацький В. М. Вплив психічного здоров’я народу України на

передчасну смертність і скорочення тривалості життя / В. М. Корнацький, А. П.

Дорогой, Д. М. Мороз // XV Національний конгрес кардіологів України, 23-25

вересня 2014 р.: матеріали конгр. – Український кардіологічний журнал. – Додаток

4 – 2014. – С. 180 – 181.

12. Мороз Д. М. Методичні підходи до психоемоційного аналізу у

кардіологічній практиці / Д. М. Мороз // XV Національний конгрес кардіологів

України, 23-25 вересня 2014 р.: матеріали конгр. – Український кардіологічний

журнал. – Додаток 4 – 2014. – С. 184.

13. Мороз Д. М. Рання діагностика тривоги та депресії як факторів ризику

серцево-судинної патології / Д. М. Мороз // Стрес та серцево-судинні

захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України : наук.-практ.

конф. з міжнар. участю, 4-5 березня 2015 р. : матеріали конф. – К., 2015. С 6.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати

дослідження:

14. Збірник методичних рекомендацій для лікарів загальної практики –

сімейної медицини з питань психіатрії. Методичний посібник./ О. О. Хаустова, В.

М. Корнацький, О. В. Прохорова, О. В. Бушинська, Д. М. Мороз // Київ. – 2014 – 202 с.

15. Моніторинг стандартизованих показників смертності населення України

при хворобах кістково-м'язової системи та сполучної тканини за останні 10 років /

В. М. Корнацький, А. П. Дорогой, Т. С. Манойленко, Д. М. Мороз // Український

ревматологічний журнал. – 2015. №3 (61) – С. 87.

16. Корнацький В. М. Гендерні та вікові відмінності смертності населення

України при хворобах кістково-м'язової системи та сполучної тканини / В. М.

Корнацький, А. П. Дорогой, Д. М. Мороз // Український ревматологічний журнал. –

2015. №3 (61) – С. 87 – 88.

20

АНОТАЦІЯ

Мороз Д.М. Обгрунтуваня моделі оптимізації кардіологічної допомоги в

сучасних умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за

спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національна медична академія

післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, МОЗ України. – Київ, 2016.

Дисертація присвячена оптимізації моделі кардіологічної допомоги в

сучасних умовах України, що сприятиме підвищенню ефективності та якості

лікувально-діагностичних заходів надання медичної допомоги хворим з хворобами

системи кровообігу, подовженню тривалості якісного життя хворих ХСК,

зниженню захворюваності та смертності від ХСК.

Серед чинників впливу, які є найбільш поширеними серед хворих з ХСК,

відзначаються – спадковість, надлишкова вага, гіподинамія, тривога, депресія,

шкідливі звички.

На основі аналізу динаміки показників стану здоров’я населення України,

результатів наукового дослідження, що ґрунтувались на виявленні та вивченні

факторів ризику розвитку та перебігу ХСК, зокрема, порушеннях психічного

здоров’я, враховуючи світову тенденцію профілактичного напрямку медицини,

концептуально обґрунтовано модель оптимізації кардіологічної допомоги в

сучасних умовах та її основні складові.

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, чинники впливу, психічне

здоров’я, тривога, депресія.

АННОТАЦИЯ

Мороз Д.Н. Обоснование модели оптимизации кардиологической

помощи в современных условиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по

специальности 14.02.03 - социальная медицина. – Национальная медицинская

академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, МОЗ Украины. –

Киев, 2016.

Диссертация посвящена оптимизации модели кардиологической помощи в

современных условиях Украины, что будет способствовать повышению

эффективности и качества лечебно-диагностических мероприятий оказания

медицинской помощи больным с заболеваниями системы кровообращения,

удлинению продолжительности качественной жизни больных с ССЗ, снижению

заболеваемости и смертности от ССЗ.

На основании результатов комплексного научного исследования,

установлены эпидемиологические особенности общей медико-демографической

ситуации с ССЗ в Украине. Установлено, что состояние здоровья населения

21

Украины ухудшается, в основном, за счет сердечно-сосудистой патологии, о чем

свидетельствует наибольшая доля в структуре распространенности (31,5%),

заболеваемости (7,3%), смертности (67,3%). Среди людей трудоспособного

возраста болезни системы кровообращения также является ведущей причиной

смертности (30,9%). В структуре заболеваемости и распространенности

психических расстройств первое место занимают непсихотические расстройства

(51,5% и 49,9% соответственно).

Исследованием факторов негативного влияния на сердечно-сосудистую

патологию установлены те факторы, которые являются наиболее

распространенными среди больных с ССЗ, среди которых – наследственность,

избыточный вес, гиподинамия, тревога, депрессия, вредные привычки.

Исследованием обнаружено, что частота непсихотических психических

нарушений в выборке составила 61,6 ± 3,3%, из них – депрессия у 7,7 ± 1,8% (39

человек) пациентов, тревога среди 31,3 ± 3,1% (159), тревожно-депрессивные

нарушения у 22,6 ± 2,8% (115) пациентов.

С учетом мировой тенденции профилактического направления медицины,

негативной динамики заболеваемости и распространенности в Украине ССЗ,

значительные экономические потери страны из-за потери трудоспособности и

сокращение средней продолжительности жизни, доказанное вредное воздействие

стресса и стресс-индуцированных состояний, до сих пор практически не существует

целевой программы профилактического направления медицины, замещения

вредных факторов риска здоровым образом жизни, сохранения и улучшения

психического здоровья нации.

В процессе исследования была научно обоснована, разработана и внедрена

функционально-организационная модель оптимизации кардиологической помощи,

которая реализует свои основные функции: профилактика и раннее выявление ССЗ,

предупреждение осложнений; лечение и профилактика осложнений ССЗ; лечение и

профилактика психических нарушений у больных с ССЗ; внедрение алгоритма

ведения больного с ССЗ с факторами риска и нарушениями психического здоровья;

реализация психологической и соматической реабилитации.

В основе функционирования модели лежит внедрение алгоритма оказания

медицинской помощи больным с сердечно-сосудистыми заболеваниями с

факторами риска, который предусматривает, с одной стороны, своевременное

выявление и коррекцию факторов риска развития и течения ССЗ, формирование и

закрепление основ здорового способа жизни, с другой стороны – выявление и

коррекцию психических нарушений у пациентов с ССЗ, как доказанных факторов

риска сердечно-сосудистых заболеваний.

Стратегическим направлением оптимизированной модели кардиологической

помощи стало сохранение и укрепление состояния здоровья населения Украины,

повышение продолжительности жизни больного с ССЗ, снижение заболеваемости и

смертности от ССЗ.

22

Тактическим направлением модели является функционально-

организационная оптимизация деятельности медицинских учреждений,

оказывающих кардиологическую помощь населению, с введением в штат врачей-

психологов, привлечением психотерапевтической службы к комплексному ведению

психосоматического пациента, созданием кабинетов (центров) психической

помощи и образовательно-тренинговых центров здорового образа жизни.

Функционирование данной модели возможно в том числе, при условии

улучшения подготовки врачей всех специальностей знаниями по вопросам

психического здоровья на дипломному и последипломном уровнях, обучение

специалистов на курсах тематического усовершенствования в рамках

образовательной программы по диагностике, лечению и профилактике психических

расстройств.

Обоснованно медицинскую, социальную и экономическую эффективность

предложенной модели оптимизаци кардиологической помощи. Целесообразность

внедрения оптимизированной модели кардиологической помощи одобрена

экспертами (93,3%).

Полученные результаты доказали целесообразность дальнейшего внедрения

предложенной модели оптимизации кардиологической помощи, ее действенность,

медицинскую, социальную и экономическую эффективность, что позволяет

рекомендовать ее к внедрению в других регионах Украины.

Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, факторы влияния,

психическое здоровье, тревога, депрессия.

SUMMARY

Moroz D.N. Justification of the optimization model of cardiac care in modern

conditions. – The manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Science in specialty 14.02.03 -

Social Medicine. – Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education

Ministry of Health of Ukraine. – Kiev, 2016.

The thesis is devoted to optimization models of cardiac care in current situation in

Ukraine, which will increase the efficiency and quality of treatment and diagnostic measures

of care for patients with diseases of the circulatory system, lengthening the duration and the

quality of life of patients with CVD, reduce morbidity and mortality from CVD.

Among the factors of influence that is most common among patients with CVD,

marked - heredity, excess weight, lack of exercise, anxiety, depression, bad habits.

The analysis of the dynamics of the state of health of Ukraine, results of scientific

studies that were based on the detection and study of risk factors and course of CVD,

including mental health disorders, given the global trend toward preventive medicine,

conceptually grounded model of optimization of cardiac care under current conditions and

its main components.

Keywords: cardiovascular disease, factors of influence, mental health, anxiety,

depression.

23

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія

ІМТ індекс маси тіла

ІХС ішемічна хвороба серця

НЗС

ПМД

ССЗ

ТДС

некоронарогенні захворювання серця

первинна медична допомога

серцево-судинні захворювання

тривожно-депресивний синдром

ФР фактори ризику

ХСК хвороби системи кровообігу

HADS Hospital Anxiety and Depression Scale (Госпітальна шкала

тривоги та депресії)

OR Odds Ratio (показник відношення шансів)

PHQ Patient Health Questionnaire (Опитувальник здоров’я

пацієнта)

Підп. до друку 23.03.2016 р. Формат 60х84/16

Ум. друк. арк.1,3. Обл.-вид. арк. 1,5.

Зам. № 1106/16. Наклад 150.

Друкарня «Гордон»

03179, м. Київ, вул. Котельникова, 95

Тел./факс (044) 501-35-69

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців,

виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 1422 від 08.07.2003 р.