ДЕПАРТАМЕНТ АГРОПРОМИСЛОВОГО ЛЬВІВСЬКА … · 5/11/2018 · -...

ДЕПАРТАМЕНТ

АГРОПРОМИСЛОВОГО

РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ

АДМІНІСТРАЦІЇ

ЛЬВІВСЬКА

АГРАРНА

ПАЛАТА

ЕЛЕКТРОННИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

На Львівщині обговорили

питання розвитку кормових угідь

Симентальська порода

великої рогатої худоби

Прикарпаття

Плодозміна – шлях до інтенсифікації

колообігу поживних речовин

у системі сучасного біологізованого

землеробства і збільшення

виробництва якісної продукції

Децентралізація без ілюзій: що чекати українському селу від подальших експериментів «соціальних інженерів»

Львівщина активізує співпрацю з Республікою Корея

в агропромисловому секторі …..………………………………………………………......3

На Самбірщині відкрили сучасний елеваторний комплекс…..………………….....5

У Львові розглянули актуальні питання розвитку лізингу………………….…......6

На Львівщині обговорили питання розвитку кормових угідь…….……………..7

Взаємини між Україною та Францією стають щоразу тіснішими.…………..8

Дорожні карти отримання фінансової підтримки аграріїв……..........................9

Термін подання документів для отримання дотації на корів

продовжено до 1 травня………………………………………………..………………....13

В Україні видані перші часникові аграрні розписки…………………………….......15

Держпродспоживслужба має намір до грудня домогтися зменшення

фальсифікату в супермаркетах на 50% ……………………………………………....20

«Гранд Експерт» розробив для пасічників інтерактивну систему

моніторингу……………………………………………………………..…….………….…..21

На Львівщині підготовлено документацію на вісім водних об’єктів

для аукціонів………………………………..……………………..................................22

Оголошення про проведення земельних торгів (аукціонів)

у Львівській області з офіційного веб-сайту Держгеокадастру України….…23

Децентралізація без ілюзій: що чекати українському селу

від подальших експериментів «соціальних інженерів» …………………………..25

Плодозміна – шлях до інтенсифікації колообігу поживних речовин

у системі сучасного біологізованого землеробства і збільшення

виробництва якісної продукції ……………………………………………..……………29

Захист озимих зернових від шкідливих організмів

у весняний період 2018 року….….….........................................................................39

Симентальська порода великої рогатої худоби Прикарпаття.........................46

Анонс подій в Україні та за кордоном……….………..….……………….…………..63

2018 / № 7 (78)

3

2018 / № 7 (78)

Львівщина активізує

співпрацю з Республікою Корея

в агропромисловому секторі

12 квітня голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу.

Очільник області представив економічний потенціал Львівщини та наголосив на високому рівні безпеки в регіоні, що є складовою сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій.

“Рівень безпеки бізнесу на Львівщині відповідає найкращим стандартам. Ми за минулий рік увійшли в трійку найбільш динамічних регіонів по розвитку агропромислового комплексу. Для нас важливо, щоб на українській землі вирощувалась якісна продукція органічного характеру і щоб перероблялась для експорту”, – зазначив Олег Синютка.

Під час зустрічі сторони активізували увагу на співпраці в агропромисловому секторі, зокрема вирощуванні органічної продукції на українській землі, створенні індустріальних парків та будівництві теплиць.

“На Львівщині ви знайдете кращих працівників, для нас важливо, щоб ці три проекти були успішними, ми готові, щоб ваші компанії заявили про потребу відповідної кількості землі, адже на сьогодні українська земля не засмічена хімікатами, які б заважали виробництву, ми сприятимемо вам у реалізації проектів в області та всесторонній підтримці”, – наголосив Олег Синютка.

4

2018 / № 7 (78)

Джерело: Департамент агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації

Делегація з Республіки Корея з робочим візитом відвідали Львівський національний аграрний університет.

Під час зустрічі ректор університету Володимир Снітинський ознайомив з історією створення, науковими досягненнями університету в аграрній галузі та системою підготовки кадрів.

Також досягнуто домовленостей з професором Лі Чжонг Хва щодо напрацювання меморандуму по співпраці між Львівським національним аграрним університетом та Національним університетом Aндонг.

5

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.loda.gov.ua

На Самбірщині відкрили сучасний

елеваторний комплекс

13 квітня у селі Новосілки-Гостинні Самбірського району відбулося урочисте відкриття елеваторного комплексу ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Участь в урочистій події прийняв голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» веде свою діяльність на території Львівської області з 2006 року і створило близько 600 робочих місць.

Підприємство застосовує ефективну бізнес-модель поєднання європейського досвіду з українськими реаліями і можливостями. Господарська діяльність та облік ведеться за новітніми програмними технологіями, доповненими супутниковим зв’язком та GPS системами.

Упродовж своєї діяльності в Україні в розвиток компаній інвестовано 1,1 млрд. грн. Створено майже 600 робочих місць.

Компанія оснащена сільськогосподарськими машинами найсучасніших світових виробників, діє картоплесховище потужністю 38 тис т з автоматизованим контролем мікроклімату, сучасний машино-ремонтний комплекс та три зерно-елеваторні комплекси потужністю 40 тис т.

У 2017 році в с.Новосілки-Гостинні збудували дві силосні ємкості на 6000 т для зберігання зерна.

ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» є одним з найбільших виробників картоплі в Україні. На полях компанія залучає новітні енергозберігаючі, безпечні для довкілля технології обробітку ґрунту, живлення і захисту рослин.

Бізнес компанії добре інтегрований в структуру економіки Львівщини, виробництво продукції в структурі сільськогосподарських підприємств Львівщини становить: зернових – 15%, цукрових буряків – 32,7%, ріпаку – 19,3%, картоплі – 67,2%.

6

2018 / № 7 (78)

Джерело: Львівська Аграрна палата

У Львові розглянули актуальні

питання розвитку лізингу

12-13 квітня у Львові відбулася Міжнародна конференція «Лізинг в Україні: нові можливості та виклики».

Учасники конференції – представники професійних фінансово-кредитних установ, лізингових компаній, міжнародних проектів технічної допомоги і народні депутати обговорили актуальні питання розвитку лізингу в Україні.

Із вступним словом до учасників конференції звернувся голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка відзначив, що на території області є великі можливості для застосування фінансового лізингу при реалізації інфраструктурних проектів, розвитку агропромислового комплексу та альтернативної енергетики.

В рамках спеціалізованих секції учасники конференції обговорили питання розвитку ринку лізингу в Україні та закордоном, визначили основні законодавчі аспекти регулювання діяльності і розглянули приклади міжнародного фінансування лізингодавців.

Комерційний директор компанії “ОТП-Лізинг” Яніна Пономарьова у своїй доповіді звернула увагу на особливості застосування лізингу як інструменту розвитку аграрного бізнесу та навела практичні переваги його застосування. Доповідач відзначила, що в країнах ЄС значна частина сільськогосподарської техніки та спеціалізованого обладнання для агропромислового комплексу, – від GPS-навігаторів до барж для транспортування зернових культур і залізничних вагонів-зерновозів, – одержується саме завдяки інструментам лізингу, що дозволяє оптимізувати фінансові потоки агровиробників та використовувати більш сучасне та енергоефективну техніку.

Kомпанія “ОТП-Лізинг” лише в 2017 році спрямувала майже 54 млн євро на надання агровиробникам України необхідної техніки та обладнання.

На думку Яніни Пономарьової, в 2018 році слід очікувати зростання сегменту лізингу сільськогосподарської техніки в Україні приблизно на 15 %.

Представники інших лізингових компанії розповіли на конференції про досвід плідної співпраці з бізнесом при побудові елеваторів та терміналів з перевантаження зернових культур у морських портах.

7

2018 / № 7 (78)

Джерело: Львівська Аграрна палата

На Львівщині обговорили питання

розвитку кормових угідь

2 квітня в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН відбувся круглий стіл “Природні кормові угіддя – реалії та перспективи”. Із вступними словом до учасників круглого столу звернувся начальник управління Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус, який розповів про програми підтримки виробників та перспективні проекти в області.

Директор Інституту, академік НААН Григорій Седіло відзначив у виступі основні тенденції у зміні площі кормових угідь та детально визначив перспективні кроки із покращення ситуації щодо управління пасовищами. Природні кормові угіддя є багатофункціональним ресурсом, використовуючи які доцільно враховувати їх альтернативну вартість.

Президент Львівської Аграрної палати Павло Музика у своєму виступі відзначив необхідність більш системного лобіювання інтересів науковців галузі на регіональному рівні з метою надання ефективних дорадчих послуг виробникам щодо менеджменту пасовищ, щоб упередити нераціональне використання бюджетних коштів на підтримку дорадництва.

В рамках круглого столу у своїх виступах учасники звернули увагу на питання управління біопродуктивністю лучних угідь, проаналізували найкращий світовий досвід використання природних кормових угідь і визначили пріоритети модернізації для забезпечення екозбалансованого розвитку агроладшафтів.

Особливої актуальності в сучасних умовах збільшення виробництва органічного органічної продукції є також співпраця з об’єднаними територіальними громадами для ефективного використання кормових угідь.

8

2018 / № 7 (78)

Джерело: Львівська обласна рада

Перший заступник голови Львівської обласної ради Андрій Білоус та голова Львівської ОДА Олег Синютка 2 квітня, обговорили питання двосторонньої співпраці з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон, яка завітала на Львівщину.

На початку зустрічі керівники області в особі Ізабель Дюмон подякували Французькій Республіці за непохитну позицію у підтримці територіальної цілісності і незалежності України, її євроінтеграційних прагнень.

Як зауважив Андрій Білоус, ми є свідками того, як взаємини між Україною і Францією стають щоразу тіснішими. «Підтвердженням цього є велика кількість культурних акцій, співпраця в сфері бізнесу», – сказав він.

Також перший заступник голови Львівської обласної ради розповів про ефективну взаємодію Львівської аграрної палати з французькими партнерами. «Нещодавно з Франції повернулася наша делегація, в якій були фермери не тільки з Львівщини, а також з інших областей. І організація їхнього візиту у Францію була на найвищому професійному рівні. Додам, що французькі колеги запропонували можливість підготувати експерта з сільськогосподарських питань з числа студентів профільного львівського вузу», – розповів Андрій Білоус.

Варто зауважити, що під час зустрічі сторони обговорили перебіг реформ в Україні, зокрема в галузях децентралізації, освіти та медицини.

У свою чергу Ізабель Дюмон погодилась, що на Львівщині дуже сприятливий інвестиційний клімат.

Взаємини між Україною та

Францією стають щоразу

тіснішими

Уряд схвалив проект закону про

передачу у власність українським

фермерам 500 тис. га землі

Kабінет Міністрів України 04 квітня погодив і передав на розгляд Верховної Ради України проект закону про передачу 500 тис. га сільськогосподарської землі в усіх областях України у власність 23 тис. українських фермерів, які працюють на ній. Відповідне рішення озвучив Прем’єр-міністр України В. Гройсман.

Джерело: www.kmu.gov.ua

9

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.ekologia.lviv.ua

На території Львівської області протягом квітня-червня буде проводитися операція «Нерест-2018».

Нерест – особливий період у біоритмі мешканців водойм, який забезпечує функцію розмноження, зумовлений наявністю сприятливих умов існування. Нерестовий період триватиме в залежності від басейну річки, до якого належить водойма:

- з 1 квітня до 20 травня – в басейні річок Західний Буг, Сян та Стир; - з 1 квітня до 10 червня – в басейні ріки Дністер та на всіх водосховищах і

технічних водоймах; - з 1 квітня до 30 червня – в придаткових системах водойм (протоки, гирла,

стариці, меліоративні канали, розливи водойм, які тимчасово заповнюються водою в період весняної повені).

Любительське рибальство дозволено в нерестовий період однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега у чітко визначених ділянках водойм області.

Окрім цього, на рибогосподарських водних об’єктах та у прибережних захисних смугах забороняється проводити днопоглиблювальні, вибухові, бурові роботи, видобуток гравію та піщано-гравійної суміші, трелювання лісу, а також пересування будь-яких плавзасобів, окрім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів та у випадку надзвичайної потреби.

Водночас, порушення правил рибальства тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, природоохоронним законодавством передбачено нарахування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування риби.

На території Львівщини буде проводитися

операція «Нерест-2018»

Дорожні карти отримання

фінансової підтримки аграріїв

Для більш спрощеного отримання інформації щодо умов і переліку необхідних документів, які потрібно подавати для отримання фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА розробив дорожні карти порядків використання коштів для аграріїв. Із зазначеною інформацією можна ознайомитися за посиланням: http://loda.gov.ua/agr_prohramy


10

2018 / № 7 (78)

№

Код Товар

Очікувана

вартісь,

тис грн

Кінцевий термін

подання Найменування замовника

1

7dd135e0e3f1466383ac4ad9c420f9cc Овочі, фрукти та

горіхи 150 17 квітня 2018 Тернопільська університетська лікарня

2

e344b111d4384a7291443427d7466c6e Зернові культури

та картопля 78 17 квітня 2018

Державний навчальний заклад

“Нововолинський центр професійно-

технічної освіти”

3 83ae9f4fd3d947368007b2d8a6aeb2c9 Картопля 80 19 квітня 2018

Комунальна міська дитяча клінічна

лікарня

4

cdd9450ba49c44fe99211ce1403d8e15

Продукція

тваринництва та

супутня продукція

(Яйця)

184,9 23 квітня 2018 Філія “УМГ “ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ”

ПАТ “УКРТРАНСГАЗ”

5

bc4b198087a5446797807d2c20a3e0fc Риба морожена -

хек 39,6 18 квітня 2018

Центр туризму, спорту та екскурсій

управління освіти і науки Волинської

обласної адміністрації

6

0364074fbcf84da48077e5f5e9be7d69 Овочі, фрукти та

горіхи 175 18 квітня 2018

Державний навчальний заклад

“Нововолинський центр професійно-

технічної освіти”

Інформація для агровиробників Львівської області

про актуальні тендерні пропозиції в системі «РroZorro»

Джерело: www.prozorro.gov.ua

Джерело: www.galexpo.com.ua/agro

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.agrotimes.net

13

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.minagro.gov.ua

Термін подання документів

для отримання дотації на корів

продовжено до 1 травня

Рішенням Уряду подовжено термін подання документів до 1 травня для отримання 1500 гривень на корову в рік. Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді); - довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; - копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та

1 липня поточного року; - довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з

податків і зборів. Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на

підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.

ВР може заборонити використання

пальмової олії у продуктах харчування

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 3 квітня прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №3871 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів».

Джерело: www.agravery.com

14

2018 / № 7 (78)


Фізичні особи можуть отримати

дотацію на утримання молодняку

великої рогатої худоби

Одним із інструментів державної підтримки розвитку тваринництва є надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотацій за утримання молодняка великої рогатої худоби (ВРХ). Відтак відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» дотація надаватиметься фізичним особам, які утримують ідентифікований та зареєстрований молодняк великої рогатої худоби, що народився в господарствах фізичних осіб.

Дотація за молодняк надаватиметься за кожні чотири місяці його утримання із наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка у розмірі:

- за період утримання молодняка віком від 1 до 5 місяців –300 гривень за голову;

- за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців – 700 гривень за голову;

- за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців – 1 500 гривень за голову.

Загальний обсяг дотації за молодняк, який досягнув 13 місячного віку становить 2 500 гривень із розрахунку на одну голову молодняка.

Для отримання дотації фізичні особи повинні подати до сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади наступні документи:

- копії паспортів ВРХ, а якщо 10 і більше голів молодняка – виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

- копію паспорта особи – власника тварини; - копію довідки або договору про відкриття рахунку в банку; - копію ідентифікаційного номеру фізичної особи – власника тварини. Документи приймають упродовж року в порядку черговості їх надходження

до 1 травня, до 1 вересня, до 1 грудня поточного року.

Офіс з просування експорту запускає платформу для експортерів, де українські компанії зможуть заявити про свою продукцію і послуги іноземним імпортерам. Платформа буде промотуватись серед посольств, закордонних асоціацій, іноземних агенцій з розвитку торгівлі та інших іноземних установ.

Реєстрація здійснюється за наступним посилання: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe8HOiIbVCZ6l1tqXgQX66X7sy5-Rpf6n_BStl9hw6adLirmQ/viewform

Джерело: www.epo.org.ua

Реєструйтесь на онлайн-платформі для пошуку іноземних партнерів

15

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.minagro.gov.ua

Виробники продукції аквакультури

мають запровадити систему НАССР

на підприємствах протягом 2018-2019 років

Відповідно до законодавства України щодо харчових продуктів визначено терміни, протягом яких виробники продукції аквакультури мають запровадити в роботі принципи системи НАССР.

Так, до 20 вересня 2018 року запровадити систему НАССР мають підприємства, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), наприклад, виробники сирої риби. До 20 вересня 2019 року – всі малі підприємства, незалежно від виду продукції, яку вони виробляють.

Невиконання зазначеної норми буде розцінюватися як порушення законодавства, що тягне за собою накладення штрафу відповідно до ст. 64 вищевказаного закону. Так, для юридичних осіб – від 96 до 240 тис. грн, на фізичних осіб-підприємців – від 9,6 тис. грн до 48 тис. грн та зупинення роботи потужності.

Впровадження в Україні системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP, передбачається ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». В тому числі, це стосується суб’єктів аквакультури, які є виробниками необробленої рибопродукції.

В Україні видані перші часникові

аграрні розписки

Перші в світі часникові аграрні розписки були видані в березні. Одну з них оформило невелике сільгосппідприємство з Тернопільської області, отримавши посівний матеріал часнику під заставу врожаю цієї культури з 4 га.

Про це повідомили в Національному прес-клубі «Українська перспектива». Другу часникову розписку видало невелике фермерське господарство,

розташоване на кордоні Вінницької й Одеської областей. Власник господарства Віктор Марчук отримав посівний матеріал часнику під товарну аграрну розписку, за якою він має повернути кредитору 10 тонн часнику першого класу.

Кредитором в обох випадках виступила одеська компанія «Агро-Патріот», яка вирощує товарний часник на 120 га. Ще 56 га відведені під посівний матеріал. Джерело: www.agrotimes.net

16

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.lv.sfs.gov.ua

До 1 травня громадянам слід подати заяву

для застосування пільг з плати за землю

Головне управління ДФС у Львівській області нагадує, що з 01 січня 2018 року до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни щодо оподаткування пільгових категорій фізичних осіб - платників земельного податку, а саме звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).

Згідно з пунктом 281.1 статті 281 ПКУ до пільговиків належать: - інваліди першої і другої групи; - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; - пенсіонери (за віком); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене

для зазначених вище фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; - для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; - для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

17

2018 / № 7 (78)

Працівника залучено до роботи

у вихідний день: як компенсувати

Вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст. 67 Кодексу законів про працю (КЗпП) при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства, установи, організації і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша ст. 56 КЗпП).

Відповідно, неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи чи кількості днів роботи протягом тижня.

Наприклад, для окремого працівника запроваджено режим роботи – один день на тиждень, а саме – понеділок, а дні з вівторка по п’ятницю є вільними від роботи днями. У разі залучення такого працівника до роботи у дні з вівторка по п’ятницю, оплата за роботу в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до ст. 72 КЗпП. Джерело: www.visnuk.com.ua

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) додало 37 виробників до переліку вітчизняних підприємств, придбання агротехніки яких частково компенсуватимуть аграріям із держбюджету. Нині їхня кількість сягає 97 виробників.

Згідно з оприлюдненим на сайті МЕРТ документом, до переліку підприємств, вартість техніки яких компенсуватимуть, зокрема, додані ТОВ «Завод елеваторного обладнання», ТОВ «Велес-Агро ЛТД», ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокіл», приватна фірма «Хартехпром-97», ПрАТ «Калинівський машзавод», ТОВ «Слобожанська промислова компанія», ПП «Агротехкомплекс», ТОВ «Варіант Агро Буд».


Розширено перелік вітчизняних

підприємств, придбання техніки

яких компенсуватимуть аграріям

18

2018 / № 7 (78)

Коли набуває статусу платника

земельного податку фізособа, яка

викупила орендовану земельну ділянку

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Таким чином, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Джерело: www.visnuk.com.ua

Джерело: www.2018.agroport.ua/lviv

19

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.shuvar.com

В 2019 році в Україну може повернутись мода на чорну смородину та порічки. При цьому мова йде про промислові плантації, підлаштовані під механічне збирання цих ягід. Так вважає Олександр Ярещенко, кандидат с/г наук, заступник директора інституту садівництва НААН.

«Доступний садивний матеріал зіграв злий жарт з українськими садівниками в 2010-2013 роках – саме тоді смородина була фаворитом серед інших ягід. Ціни в той час були більш, ніж привабливі, і в цей бізнес увійшло багато непрофесіоналів, які дуже швидко розчарувались. Швидке нарощування площ десятками і навіть сотнями гектарів «вже зараз», без належної підготовки грунту, нерідко без кваліфікованого персоналу, з відвертим недотриманням агротехнології і інфраструктурою, яку не встигали «підтягувати» для обслуговування таких масштабів, призвело до низької продуктивності і швидкого старіння насаджень. Такі плантації балансували на межі рентабельності, а частина просто була збитковою. Тому в останні 2 роки значну частина насаджень було розкорчовано», – каже Олександр Ярещенко.

В тім фахівець вважає, що саме зараз час загадати про потужний потенціал України у вирощуванні і чорної смородини і порічок. Станом на початок квітня чорна смородина лишається найбільш доступною за ціною замороженою ягодою, українські переробні підприємства закуповують її по 18-20 грн/кг (0,56-0,62 євро/кг). Для порівняння, заморожена вишня, яку переробники дуже часто замінюють чорною смородиною, сьогоні коштує 85-90 грн/кг (2,6-2,8 євро/кг).

«Це хіба не єдині позиції серед популярних ягід, які можна без проблем збирати комбайном. Завдяки цьому собівартість ягоди буде відносно низькою і це дозволить отримувати виробнику гарантійний прибуток. Сучасні сорти та техніка для збирання дозволяють зберегти якість смородини та порічок на досить високому рівні для подальшої заморозки», – каже пан Ярещенко

За даними «Інфо-Шувар», Україна сьогодні входить в ТОП-3 виробників смородини та порічок у світі. В Україні, Польщі та Росії збирають 80% світового врожаю цих ягід. Щороку Україна збирає близько 25 тис. тон смородини та порічок з площі 5 тис. га. З 2014 року плантації під цими ягодами постійно скорочувались на 3-4%, порічки взагалі сьогодні вирощують поодинокі фермери.

В минулому році Україна експортувала майже 70 тонн замороженої чорної смородини на суму 52 тис. дол. США та 110 тонн заморожених порічок, вартістю 85 тис. дол. США. Майже всю заморожену смородину та порічки в нас купили країни ЄС. В свіжому вигляді смородина та порічки з України не експортувались.

Cмородина повертається: чому прийшов

час знову згадати про цю ягоду

20

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.ukranews.com

Держпродспоживслужба має намір

до грудня домогтися зменшення

фальсифікату в супермаркетах на 50%

Голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зазначив, що якщо в грудні фальсифікованої продукції в супермаркетах стане на 50% менше, значить служба нормально виконує свою роботу. Про це він заявив Українським Новинам.

“У мене простий підхід – якщо в грудні ми зайдемо до супермаркетів і побачимо, що цієї продукції стало на 50% менше, виходить, роботу виконано нормально. А якщо ми приходимо, і ситуація не змінилася, виходить, ми не зовсім коректно ставимося до виконання поставлених перед нами завдань”, – сказав він.

“Є такий загальний міф, що в нас все погано й продукція не відповідає вимогам. Частково він має право на існування. Я думаю, що тут питання насамперед у фальсифікації продукції”, – додав він.

Зі слів керівника служби, є непоодинокі випадки, коли продукція, яка не має містити рослинних олій, містить їх.

“Ніхто не забороняє виробляти таку продукцію, але ти маєш написати, що це не масло, а спред, і не вводити в оману споживача, який розраховує, що це масло. Ми акцентуємо роботу наших територіальних органів, щоб і в рамках заходів держконтролю, і в рамках моніторингових досліджень, які ми розпочали проводити торік і продовжимо у цьому році, приділяти увагу цим питанням”, – сказав Володимир Лапа.

Він сподівається вирішити проблему, зокрема, за допомогою закону “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин” (№2042), зокрема за допомогою перевірок підприємств без попередження.

“Якщо в тебе на складі пальмова олія, якої не має бути в заявленій продукції, і ти її не встигаєш вивезти, то ти вже її нікуди не сховаєш”, – пояснив Лапа.

4 квітня набула чинності основна частина положень закону “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин” (№2042), яку Верховна Рада прийняла 18 травня 2017 року.

Документ передбачає періодичність контролю від 1 разу на квартал і рідше залежно від ступеня ризику, а також можливість проведення заходів планового контролю без попередження.

21

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.agroday.com.ua

Виробництво картоплі

скоротиться, а часнику – зросте

Овочевий сезон-2018 характеризуватиметься збільшенням виробництва тепличних овочів та подальшим розвитком експорту в ЄС. Таку думку висловила Тетяна Гетьман, аналітик плодоовочевого ринку, передає Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

За очікуваннями експерта, цьогоріч відбудеться чергове скорочення виробництва картоплі у комерційному секторі, втім населення також може скоротити площі під «другим хлібом».

Капуста серед виробників залишається популярним овочем: за прогнозами, очікується збільшення виробничих площ по ранній та пізній капусті. При цьому через довгу зиму капуста півдня може «зустрітися» з капустою Закарпаття, цей фактор впливатиме на її ціну.

Виробництво моркви й буряку буде рости, а ціна на них падатиме. Спостерігається тенденція до збільшення виробництва напівфабрикатів та фасованої продукції з цих овочів.

На ринку часника очікується суттєве збільшення виробництва та імпорту. За оцінками компаній, які торгують насіннєвим матеріалом, в Україні площа під часником збільшиться на 1000 га, і це при тому що в Китаї – найбільшому імпортерові часнику на вітчизняний ринок – рекордні перехідні запаси.

«В Україні формується інакший попит, ціна вже не настільки важлива, як це було 3 роки, тому на ці зміни треба оперативно реагувати, – каже Т. Гетьман. – Ринкова ціна формується в умовах балансу попиту та пропозиції. Виробникам варто контролювати собівартість, знижуючи її, та знижувати ризики, пов’язані з падінням ціни».

« Гранд Експерт» розробив для пасічників

інтерактивну систему моніторингу

Oрганізація «Гранд Експерт» представила ресурс www.grand.expert, завдяки якому пасічники зможуть оперативно отримувати інформацію щодо обробки полів пестицидами, щоб вжити заходів і уникнути контактів бджіл з отруйними речовинами. «Проект створений з ініціативи українських бджолярів і є безкоштовним ресурсом, на якому аграрії будуть вказувати: де, коли і чим буде проведена обробка полів ЗЗР», – йдеться в повідомленні. Tакож «Гранд Експерт» зазначає, що власники розташованх в 10-кілометровій зоні від місця обробки пасік будуть отримувати смс-повідомлення з інформацією про використання ЗЗР.

Джерело: www.landlord.ua

22

2018 / № 7 (78)

Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації підготував документацію на вісім водних об’єктів, право оренди на які вже невдовзі буде виставлено на аукціон, а саме:

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Городищенської сільської ради (за межами населеного пункту) Самбірського району Львівської області, площею 2,7524 га, в тому числі площа водного об’єкта 2,3737 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Городищенської сільської ради (за межами населеного пункту) Самбірського району Львівської області, площею 2,1747 га, в тому числі площа водного об’єкта 1,8516 га

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Бісковицької сільської ради (за межами населеного пункту) Самбірського району Львівської області, площею 8,5000 га, в тому числі площа водного об’єкта 6,8248 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Бісковицької ОТГ (на території П’яновицької сільської ради, за межами населеного пункту) Самбірського району Львівської області, площею 10,7796 га, в тому числі площа водного об’єкта 8,7999 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Порічанської сільської ради (за межами населеного пункту) Яворівського району Львівської області, площею 21,0877 га, в тому числі площа водних об’єктів 8,8835 га, 3,3748 га, 6,5826 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Залузької сільської ради (за межами населеного пункту) Яворівського району Львівської області, площею 22,1800 га, в тому числі площа водних об’єктів 2,9727 га, 5,9545 га, 7,2636 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Гонятичівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миколаївського району Львівської області, площею 8,5619 га, в тому числі площа водного об’єкта 6,1946 га;

- Земельна ділянка разом із водним об’єктом, які розташовані на території Потелицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жовківського району Львівської області, площею 4,6771 га, в тому числі площа водного об’єкта 4,4671 га.

Джерело: www.ecologia.lviv.ua

На Львівщині підготовлено

документацію на вісім водних об’єктів

для аукціонів

23

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.land.gov.ua

Oголошення про проведення земельних аукціонів у Львівській області

з офіційного веб-сайту Держгеокадастру України

Номер

лота

Кадастровий номер Площа

га

Адреса Цільове

призначення

Дата аукціона

22220 4622180400:02:000:0240 11.8611 Львівська область, Кам'янка-Бузький район,

Банюнинська сільська рада

Для ведення товарного

сільськогосподарського

виробництва

10.05.2018

11:00

22222 4625580300:04:000:0013 12.3764 Львівська область, Турківський район,

Бітлянська сільська рада




10.05.2018

11:00

22228 4621585300:05:000:0381 6.8860 Львівська область, Жидачівський район,

Монастирецька сільська рада




10.05.2018

11:00


Бережницька сільська рада




10.05.2018

11:00


Бережницька сільська рада




10.05.2018

11:00

22231 4625386000:02:000:7278 7.0000 Львівська область, Стрийський район,

Семигинівська сільська рада

Для ведення

фермерського

господарства

10.05.2018

11:00

22232 4625380300:04:000:0050 17.5635 Львівська область, Стрийський район, Воля-

Задеревацька сільська рада

Для ведення

фермерського

господарства

10.05.2018

11:00

22236 4625385200:11:000:0082 4.5500 Львівська область, Стрийський район, територія

Підгірцівської сільської ради




10.05.2018

11:00


Ланівська сільська рада




10.05.2018

11:00


Ланівська сільська рада




10.05.2018

11:00

22151 4620384000:08:005:0009 2.8105 Львівська область, Бродівський район, за

межами Паликоровівської сільської ради




03.05.2018

11:00

22153 4620386600:07:004:0010 1.2937 Львівська область, Бродівський район, за

межами населених пунктів Станіславчицької

сільської ради




03.05.2018

11:00

22154 4620386600:07:004:0008 5.2697

Львівська область, Бродівський район, за

межами населених пунктів Станіславчицької

сільської ради




03.05.2018

11:00

22155 4620386600:07:005:0003 2.0166 Львівська область, Бродівський район,

територія Станіславчицької сільської ради




03.05.2018

11:00

22156 4620388400:01:007:0002 7.9751 Львівська область, Бродівський район,

Шнирівська сільська рада




03.05.2018

11:00

22162 4621281700:04:000:0190 3.2000 Львівська область, Дрогобицький район,

Волянська сільська рада




03.05.2018

11:00

22164 4621281700:04:000:0191 0.9600 Львівська область, Дрогобицький район,

Волянська сільська рада




03.05.2018

11:00

22165 4623981200:02:000:1849 8.2237 Львівська область, Радехівський район,

територія Дмитрівської сільської ради




03.05.2018

11:00






03.05.2018

11:00






03.05.2018

11:00

24

2018 / № 7 (78)

Номер

аукціона

Дата

проведення

Область Район Населений

пункт

Місце проведення

11407 07.05.2018

12:00

Львівська Жовківський м. Жовква Сесійна зала Жовківської міської ради за

адресою: Львівська обл., м. Жовква, пл.

Вічева, 1.

11406 11.05.2018

11:00

Львівська Пустомитівський м. Пустомити Львівська обл., Пустомитівський р-н,

м.Пустомити, вул. М.Грушевського,35

(приміщення Пустомитівської районної

ради Львівської області

11451 14.05.2018

11:00

Львівська

м. Борислав м. Борислав Львівська обл., м. Борислав,

вул. Шевченка, 42

11511 15.05.2018

11:00

Львівська

Пустомитівський м. Пустомити Пустомитівський р-н, м.Пустомити,

в ул. М.Грушевського,35 (приміщення

Пустомитівської районної ради Львівської

області).

11515 16.05.2018

12:00

Львівська Жовківський м. Жовква Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 1.

сесійна зала Жовківської міської ради за

адресою:


Oголошення про проведення земельних аукціонів у Львівській області

з офіційного веб-сайту Держгеокадастру України

Круглий стіл «Інноваційні технології у

бджільництві Львівщини як сучасний

шлях розвитку сільської кооперації»

20 квітня 2018 року у Львові в рамках виставки « Agroport West Lviv 2018» відбудеться круглий стіл «Інноваційні технології у бджільництві Львівщини як сучасний шлях розвитку сільської кооперації» з 14.30-18.00, зала № 2 (третій поверх). Участь у засіданні Круглого столу безкоштовна за умови попередньої реєстрації за умови заповнення Анкети за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfO72xDn223jGuHTplqsCh1KXmvxhZG5MkxP47bsWHJfGDFlA/viewform?c=0&w=1


25

2018 / № 7 (78)

Децентралізація без ілюзій: що чекати українському селу

від подальших експериментів «соціальних інженерів»

Віктор Борщевський, доктор економічних наук, ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього” НАН України Василь Магас, кандидат економічних наук, докторант, Львівський національний університет імені Івана Франка

Адміністративно-територіальна реформа, яка була започаткована в Україні під гаслами децентралізації влади і підвищення фінансової спроможності сільських територіальних громад, сьогодні демонструє свою відверту неефективність і неспроможність досягати поставлених цілей. Програмні документи, покладені в основу адміністративно-територіальної реформи, розпочатої у 2014 році, давно вичерпали термін своєї реалізації, а на практиці не було досягнуто навіть половини поставлених завдань. Від «добровільності об’єднання» майже не залишилося сліду, а фінансова спроможність більшості новостворених громад залишає бажати кращого. До того ж сам процес реформування так і не було вкладено в канву конституційності, що ставить більшість чиновників, задіяних у цьому процесі, в доволі пікантне становище: у разі несподіваної зміни політичного курсу, як вже неодноразово траплялося в Україні, вони просто можуть опинитись на лаві підсудних, адже порушили засадничий принцип своєї роботи – діяти виключно в межах конституційних норм.

Неспроможність обраного курсу та методів його реалізації прагнуть компенсувати неприродним перерозподілом податкових платежів на користь об’єднаних територіальних громад і щедрими фінансовими вливаннями з-за кордону, що зрештою не дає суттєвого позитивного ефекту. І це не зважаючи на те, що над просуванням адміністративно-територіальної реформи працює величезна кількість агітаторів з числа платних експертів різних програм ЄС, а також чиновників обласних і районних держадміністрацій.

В гонитві за кількісними показниками втрачається відчуття реальності та губиться сама суть реформування. Складається таке враження, що «соціальні інженери», які стоять на чолі цього процесу, прагнуть не стільки досягнути поставлених перед децентралізацією цілей, скільки отримати задоволення від своєї причетності «до справи».

Останні заяви вітчизняних ідеологів децентралізації взагалі змушують замислитись над тим, чи залишиться після її проведення принаймні половина нинішнього сільського населення та сільських населених пунктів не просто у своєму сучасному вигляді, але і взагалі.

26

2018 / № 7 (78)

Наприклад, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода недвозначно заявив: «Міста обласного значення апріорі є спроможними. Вони є центрами росту, і ми завжди рекомендували в першу чергу об’єднуватися сільським громадам з такими містами»[1].

Експерт Центрального офісу реформ Ю. Ганущак у своїх висловлювання ще більш відвертий: «2018-й може стати останнім роком добровільного об’єднання… Нові вибори до місцевих органів влади відбудуться на новій територіальній основі… Добровільності тут не буде. Формування районів буде здійснюватись виключно з підстав організації державної влади. Особливих переговорів тут не буде. І очевидно, що це буде об’єднання навколо великих міст. Великі – це більше 50 тисяч»[2].

Якщо до цього додати, наприклад те, що, у Львівській області є всього 4 міста, які налічують більше 50 тис. мешканців (Львів, Дрогобич, Стрий і Червоноград), то стає очевидним, що наші «реформатори» або є взагалі далекими від розуміння «ситуації на місцях», нав’язуючи суспільству свої відірвані від життя «прожекти», або їх плани переходять всякі межі здорового глузду, а пропагована ними «децентралізація» перетворюється у грандіозний експеримент над суспільством (передусім сільським населенням), який може стати апофеозом руйнівної «соціальної інженерії».

Не дивно, що на сільських територіях виникає здоровий спротив проти запропонованого варіанту «підвищення» їх фінансової спроможності. Майже в усіх регіонах України розпочалися протести сільських мешканців проти об’єднання з містами. Численні повідомлення про це надходять з Волині, Житомирщини, Київщини, Львівщини, Харківщини, Хмельниччини, Прикарпаття тощо.

Самодостатні села справедливо вважають, що ділитися наявними земельними, лісовими та водними ресурсами із містами – означає зменшити свій фінансово-бюджетний потенціал. А дотаційні сільські населені пункти, частина яких за рік заробляє менше 10 тис. грн, не хочуть об’єднуватись із містами, через нерозуміння проблем сільських територій представниками міст (а з урахуванням переважання чисельності мешканців міст у майбутніх об’єднаних громадах, саме вони складатимуть основу органів їх самоврядування) [3].

У своїх коментарях представники сільських громад відверто обурюються нерозуміння і небажанням зрозуміти їх проблеми. Зокрема, акцентується увага на тому, що сільських мешканців сприймають як неосвічений натовп, якому можна пообіцяти «золоті гори» і вони повірять.

1. Вогні великого міста. Чому містам та навколишнім селам варто поквапитись з об’єднанням. Взято з

http://decentralization.gov.ua/news/6439/

2. Юрій Ганущак: «Добровільне об’єднання громад виходить на фінішну пряму». Режим доступу:

http://decentralization.gov.ua/news/8255/

3. Непродумані рішення ЦВК гальмують децентралізацію. Режим доступу:www.ukrinform.ua/rubric-

economy/2108426-maria-baran-ekspert-asociacii-mist-ukraini-ivanofrankivsk.html/

27

2018 / № 7 (78)

Їх переконують у тому, що це щире бажання приєднати села до міст, щоб їх врятувати. Але ніхто не говорить про те, що деякі міста хочуть врятувати себе за сільський рахунок. Бо всі ті перетворення, які обіцяють селам, фінансуватимуться коштом самих сіл, але з набагато меншим коефіцієнтом віддачі. Виникає природне запитання: для чого об’єднуватися з містами, якщо все, що обіцяють від такого об’єднання, сільські громади можуть робити самостійно? Адже найголовніше багатство в селі – це люди і земля, на якій вони живуть та працюють. Об’єднання з містами загрожує «неприємними сюрпризами», такими як підвищення податків на землю та майнові права; збільшення вартості нотаріальних та адміністративних послуг, зменшення прозорості управління місцевою власністю і фінансами тощо [4].

Таким чином, мешканці сіл мають справедливі сумніви щодо потрібності пропонованих змін. Люди небезпідставно впевнені, що багато новацій підуть їм не на користь. Одна із головних проблем – розкрадання землі. Такі думки неодноразово висловлюються при зустрічах з представниками державної влади, експертами та журналістами. Непоодинокими є побоювання, що після об’єднання з містами на сільських територіях закриватимуться школи, облаштовуватимуться сміттєзвалища, будуватимуться підприємства зі шкідливими викидами чи інші небажані об’єкти комунальної інфраструктури, що забезпечуватимуть життєдіяльність великих міст. Крім того, до міст потрібно буде їздити за довідками, вистоювати там у чергах, а до самих сільських мешканців міські чиновники ставитимуться зверхньо [5].

Вітчизняні експерти також відзначають, що закордонний досвід свідчить про неоднозначність процесів приєднання сільських територій до міст у процесі здійснення фінансово-бюджетної децентралізації, особливо на перших її етапах. Зокрема, акцентуються увага на тому, що спочатку необхідно налагодити міжмуніципальне співробітництво, а вже потім вести мову про приєднання сіл до міських «центрів зростання». Так, у взірцевій для нашого реформування Польщі приєднання сільських гмін до міст розпочалося лише через 25 років після початку реформи. Зокрема, лише у 2014 р. було ініційоване приєднання навколишніх гмін до м. Зелена Гура і до м. Познань. При цьому жителі 16 гмін навколо Зеленої Гури проголосували на референдумі за приєднання до міста, унаслідок чого міська гміна (138 тис. жителів) збільшилася на 16 тис. осіб і в чотири рази за площею. А от щодо Познані, то навколишні гміни не захотіли втрачати свою ідентичність і не підтримали ініціативи міста про об’єднання [6].

Однак в Україні ситуація розгортається за дещо іншим сценарієм. Зокрема, у «проблемних» громадах вихід із ситуації «знаходиться» доволі просто: обласні чиновники формують такі перспективні плани, які ігнорують позицію сільських територій.

4. Чи прагне село об’єднуватися з містом? Режим доступу: www.dotb.dn.ua/2017/07/chi-pragne-selo-ob-yednuvatisya-z-

mistom/

5. Міфи про адмінреформу або Чого бояться селяни, коли чують про Хмельницький. Режим доступу:

https://vsim.ua/Podii/mifi-pro-adminreformu-abo-chogo-boyatsya-selyani-koli-chuyut-pro-hmeln-10453745.html/

6. Реформування громад: «добровільність» без альтернативи//Дзеркало тижня. Режим доступу:

https://dt.ua/macrolevel/reformuvannya-gromad-dobrovilnist-bez-alternativi-_.html/

28

2018 / № 7 (78)

Наприклад, на Львівщині основним аргументом на користь об’єднання сіл довкола Червонограда стала їх «пов’язаність» з вугіллям, яке є «червоноградською прерогативою», що навіть дало підстави Прем’єр-міністру заявити про місто Червоноград, яке «завдяки децентралізації стало по-справжньому успішним» [7] .

З приєднанням навколишніх сіл до Луцька ситуація виявилась ще простішою. Місцеве керівництво безапеляційно заявило, що створення Луцької об’єднаної територіальної громади, яке передбачає включенням до неї сусідніх сіл, це справа часу, адже на зміну добровільному об’єднанню громад незабаром прийде примусове [8].

Крім того, процес формування об’єднаних територіальних громад сьогодні супроводжується стрибкоподібною передачею на їх рівень частини адміністративних функцій, які до цього виконувалися районними органами влади. Тим самим, відбувається безсистемне подрібнення районів, наслідком чого стає руйнація їх інституційної інфраструктури, загострення протистоянь між мешканцями сільських і міських, а також окремих сусідніх сільських населених пунктів, розростання бюрократичного апарату. Вказані процеси підривають інституційні устої сільської економіки та знижують ефективність використання їх людських і природних ресурсів.

До того ж, низка заходів, які реалізовуються сьогодні в Україні у руслі проведення «децентралізації», перетворюються на прихований спосіб перекидання відповідальності за скорочення мережі загальноосвітніх закладів і медичних установ у сільській місцевості на органи місцевого самоврядування сільських територіальних громад. Це не просто підриває соціально-економічний потенціал розвитку сільських територій, але й завдає серйозного удару по всій владній вертикалі. Адже світова практика і здоровий глузд свідчать про те, що відповідальність за розвиток сільської освіти і медицини не можуть бути перекладені виключно на плечі органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад. Ці органи лише можуть виконувати делеговані їм державою повноваження, використовуючи для цього фінансові ресурси, спеціально виділені з державного бюджету. Натомість прийняття рішень про скорочення навчально-освітньої мережі чи зміну просторового розміщення медичних закладів, а також про зменшення обсягів їх фінансових асигнувань і матеріально-технічного забезпечення, виходить поза компетенцію органів місцевого самоврядування.

Таким чином, сьогодні до першочергових завдань адміністративно-фінансової децентралізації в Україні є повернення її в конституційне русло, а також приведення засобів і механізмів її реалізації до тих цілей і пріоритетів, які декларувалися на початку реформування, а саме – нарощування фінансової спроможності територіальних громад базового рівня, зокрема шляхом підвищення ефективності управління ними та нарощування потенціалу розвитку сільської економіки.

7. Децентралізація по-сокальськи. Режим доступу: https://wz.lviv.ua/article/185584-detsentralizatsiia-po-sokalsky/

8. Чому села не хочуть приєднуватись до Луцька. Режим доступу: https://www.volyn24.com/news/90303-chomu-

navkolyshni-sela-ne-hochut-pidiednuvatys-do-lucka/

29

2018 / № 7 (78)

Іван Шувар, доктор сільськогосподарських

наук, заслужений діяч науки і техніки України,

професор, Львівський національний аграрний

університет

Богдан Шувар, кандидат економічних наук,

доцент, Львівський національний аграрний


Анджей Самборскі, проф., доктор габ.,

Державний університет ім. Шимона

Шимоновіца в м. Замосць (Польща)

Пйотр Куранц, керівник відділу Люблінської

Сільськогосподарської Палати у м. Замосць,

(Польща)

Плодозміна – шлях до інтенсифікації колообігу поживних

речовин у системі сучасного біологізованого землеробства

і збільшення виробництва якісної продукції

Багаторічний життєвий досвід, наукові дослідження вітчизняних та іноземних вчених дають підстави вважати, що найкращими “ліками” для людського організму є екологічно безпечні продукти харчування, режим і збалансований раціон харчування. Серед інших продуктів овочеві культури є одним з основних блоків раціону харчування людини.

На жаль, більшість людей у світі – до 87% (результати дослідження у 52 країнах світу, понад 200 000 респондентів) – не споживають достатньої кількості фруктів і овочів, а якщо й споживають, то позбавлені розмаїття або їдять продукцію низької якості.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує вживати щоденно п’ять порцій фруктів і овочів (400 г). Однак, цих рекомендацій, за повідомленням hortidaily.com, дотримуються лише 60-87% споживачів. Тим часом в Україні (дослідження експертів Agrotimes) споживання фруктів складає 68% від норми – 78 кг на рік. Варто зауважити, що містяни споживають фруктів більше, аніж мешканці сіл. Найбільше у світі вживають цитрусових і тропічних фруктів, найменш вживані – фіолетові фрукти й овочі (ожина і буряки).

Часто серед науковців-скептиків в Україні можна почути хибне твердження про те, що процеси біологізації (екологізації) у сільському господарстві не мають перспективи, бо призводять до зменшення врожайності сільськогосподарських культур. Як результат продуктів харчування категорично не вистачатиме у звʼязку зі зростанням кількості населення, значна голодуватиме.

30

2018 / № 7 (78)

За прогнозом, оприлюдненим фондом “Населення Землі” (Stiftung Weltbevölkerung), у зв’язку з перенаселенням до кінця 2018 року на Землі будуть жити 7 млрд. 591 млн. 541 тис. осіб.

Безперечно, ця проблема назріває, однак процеси екологізації та ще й глобальні зміни клімату спонукають до пошуку нових форм і методів господарювання, виведення нових сортів і гібридів рослин, нових порід тварин, птиці та ін. На цьому фоні усі розвинені країни світу торують шлях екологізації в усіх сферах суспільного життя, у т. ч. і у сільському господарстві, не відкидаючи процесів інтенсифікації (науково обґрунтованих !).

Овочі незамінні для харчування: вони поліпшують процес травлення, підтримують кислотно-лужну рівновагу, збуджують апетит. Вони містять майже всі відомі вітаміни, є основним постачальником вітаміну С (аскорбінової кислоти), каротину (провітаміну А) і вітамінів Р, К, групи В, є основним джерелом мінеральних солей, які необхідні для нормальної життєдіяльності організму. В овочах особливо багато біологічно цінних лужних елементів (калію, натрію, кальцію та ін.). Співвідношення кальцію і фосфору в овочах майже оптимальне. Овочі містять незначну кількість жиру і азотистих речовин у вигляді білка.

У свіжих овочах і фруктах багато різних антиоксидантів (каротиноїдів і флавоноїдів), які допомагають організму нейтралізувати вільні радикали, що постійно уражують його молекули.

Найважливіша складова частина овочів – вуглеводи, які містяться у вигляді цукрів, крохмалю, клітковини, інуліну.

Заморожені овочі та фрукти не втрачають своїх корисних властивостей. До того ж унаслідок швидкого заморожування в продуктах зберігається великий відсоток вітамінів і зберігаються вони краще, ніж тоді, коли свіжі овочі і фрукти зберігають у холодильнику тільки охолодженими.

Овочі та фрукти містять антиоксиданти (вони знешкоджують вільні радикали – причину багатьох захворювань), харчові волокна, які допомагають виводити з організму токсини та нормалізувати рівень холестерину. Причому овочі мають переважати. Це не лише смачно, а й життєво важливо: як свідчать останні статистичні дані, недостатнє споживання фруктів і овочів є одним із топ-10 факторів ризику, що призводять до летальних наслідків. 2,8% усіх смертей у світі – саме через цю причину. «Якби люди вживали щодня принаймні 500 г різних фруктів та овочів, то могли б запобігти виникненню однієї третини серцевих захворювань та 10% деяких видів раку», – стверджує Доріт Ніцан, керівник Представництва Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.

31

2018 / № 7 (78)

Тривалість життя в Україні нижча, ніж у країнах Західної Європи. Так, середня тривалість життя в Україні обох статей нині становить у середньому 71,1 року. Це, на жаль, нижче, ніж середній показник у світі – 71,7. І лише на 1,3 року більше, ніж було у 1990-му. Для порівняння, у країнах з високим рівнем розвитку цей показник становить, років: у Чехії – 78,8, у Польщі – 77,6, в Угорщині – 75,3. У країнах нашої групи: в Туреччині – 75,5, в Грузії – 75 років, в Болгарії – 74,3. І навіть у Молдові, яка належить до країн із середнім розвитком, – 71,7. І це попри те, що в середині 1990-х середня тривалість життя в Україні та Польщі була однаковою.

Важливим чинником, який може ефективно вплинути на зростання згаданих показників – подовжити та покращити життя – поліпшення родючі й охорона українських ґрунтів, збільшення виробництва і споживання органічної продукції та охорона навколишнього природного середовища. Для цього необхідно збільшити кількість селянських господарств, сертифікованих відповідно до стандартів та норм, дійсних для органічного землеробства в країнах ЄС, забезпечити власний ринок і збільшити обсяги експорту продукції й розширити канали її збуту в країнах Європейського Союзу.

Українці все активніше проявляють зацікавлення органічною продукцією, шукаючи її в магазинах. Трендом останніх років стала тенденція замовлення таких продуктів через мережу інтернет. Так, упродовж 2017 року активність користувацьких запитів про органічні продукти з кожним місяцем зростала. За основу цих узагальнень взято запити, що вітчизняні користувачі роблять через Google-пошук. Цей пошуковий сервіс є лідером пошукових систем серед українських користувачів (за даними станом на травень 2017 року). Підтвердженням динаміки росту є дані результатів пошуків web-додатку Google -Trends (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка обсягів Google-пошуку на тему органічного виробництва

з початку 2017 року в Україні (узагальнені дані авторів)

32

2018 / № 6 (77)

Україна, маючи значний потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, її експорту, споживання на внутрішньому ринку, досягла певних результатів щодо розвитку власного органічного виробництва (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка розмірів та кількості органічних господарств в Україні, 2010-2016 рр.

(узагальнені дані авторів)

Показник Рік 2016 до 2010

року 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Площа, тис. га 270,2 200,3 272,8 393,4 400,7 410,5 411,2 152,1

Кількість

господарств 142 155 164 175 182 210 360

у 2,5 рази

З наведених у табл. 1 видно, що площа сертифікованих сільськогосподарських угідь в Україні, задіяних для вирощування різноманітної органічної продукції, складає вже понад чотириста тисяч гектарів, а українці щораз більше зацікавлені у її виробництві та споживання. Україна займає двадцяте місце серед світових країн-лідерів органічного руху.

До речі, ФАО підписав з Україною угоду про співробітництво до 2019 року. Це повинно сприяти покращенню бізнес-клімату в нашій державі, розвитку аграрних продовольчих ланцюгів, раціональному використанню природних ресурсів (земельні, водні, лісові, рибні, генетичні), розширенню доступу до ринків та підвищенню рівня продовольчої безпеки.

За даними ФАО, тільки поляки, німці, австрійці та італійці їдять щодня рекомендовану Всесвітньою організацією охорони здоров’я 400 г фруктів і овочів. Споживачі готові платити додаткову ціну за органічні продукти харчування – від 10 до 50 %. Ринок збуту такої продукції щороку зростає, особливо в розвинених державах. Для низки країн Європи, зокрема України, це шанс закріпити за собою місце на світовому продовольчому ринку.

За даними ООН, виробництво продуктів харчування у світі має зрости на 70 % упродовж наступних 40 років. На думку експертів цієї організації, без цього неможливо буде прогодувати населення Землі, яке зростає швидкими темпами. Доповідь Організації продовольства та сільського господарства ООН містить застереження, що в середині XXI ст. майже 400 млн людей загрожуватиме голод, якщо не збільшити площі сільськогосподарських угідь. Глобальні зміни клімату та зменшення кількості аграріїв також погіршують ситуацію.

Глобалізація економічних відносин спричинює наступ великих концернів – виробників продуктів харчування на дрібних фермерів у країнах, що розвиваються. Це призводить до концентрації земельної власності у великих агрофірмах.

33

2018 / № 7 (78)

Значні ділянки землі дають змогу здійснювати механізацію й автоматизацію виробництва та здешевлювати продукцію. Унаслідок зростання попиту на продукцію тваринництва, а також на такі культури сільського господарства, як соя, ріпакова та пальмова олії, банани, кава відбуваються вилучення земель у дрібних власників, швидке виснаження земель, вирубування лісів у Бразилії, Індонезії, Малайзії та Філіппінах.

Це зменшує кількість вільної для обробітку селянами землі, і відповідно зменшується спроможність самозабезпечення продуктами харчування. Як результат, може скластися ситуація, коли країна є великим експортером продуктів харчування, а її сільське населення потерпає від нестачі засобів до існування.

Розв’язати проблему можна шляхом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, зокрема, необхідно впроваджувати у виробництво високоврожайні та високопродуктивні сорти рослин і породи тварин, грамотно обробляти землі задля збереження їх родючості, мінімізувати втрати під час збирання врожаю та його зберігання, застосовувати технологію отримання двох-трьох врожаїв за рік з одного поля. Крім цього, можливо ще й залучати додатково необроблювані землі, зокрема ті, що потребують зрошення, більше використовувати теплиці.

Зміни клімату, що відбуваються в останні роки, стають відчутними й у зоні достатнього зволоження – західній частині України. Спекотні періоди під час вегетації культур і затяжні зливи завдають стреси для живих організмів, у т.ч. і сільськогосподарських культур. Регіон достатнього зволоження набуває ознак зони ризикованого землеробства. За цих умов особливо актуальним постає запровадження зрошення в овочівництві закритого і відкритого грунту, а також для польового землеробства, луківництва, кормовиробництва.

Серед причин, які призводять до поступового зменшення ринку споживання традиційних овочевих культур в Україні варто віднести недостатній рівень матеріального забезпечення агротехнологій вирощування культур, значна кількість ручної праці, недостатній догляд за культурами, недостатньо сучасних сховищ (морозильних камер), недостатня відповідність продукції євростандартам, невідповідний маркетинг. Це й призводить до того, що продукція має слабкий попит на міжнародному ринку, хоча природні умови для цього надзвичайно сприятливі, достатньо високий науковий потенціал, успішно розвивається аграрний сектор ! Прикро сприймати повідомлення про те, що до України, мабуть, доведеться 2018 року експортувати з Польщі буряки столові і моркву?

За повідомленням українських фахівців наразі перспективним для українських аграріїв є вирощування зеленних овочевих культур, зокрема, салату, руколі, кропу та кінзи (коріандру). Фермери спроможні успішно їх вирощувати і за вегетаційний період отримувати два-три врожаї з одного поля. А це вже висока культура землеробства і значний прибуток. Водночас в Україні збільшується споживання капусти броколі, селери, солодкої кукурудзи, перцю.

34

2018 / № 7 (78)

Основою традиційного, а особливо органічного землеробства є сівозміна, у якій вирощують науково обґрунтовано розміщені сільськогосподарські культури (або й пар) відповідно до розробленої схеми їх чергування, запланованих на певну кількість років. Мінімальна тривалість сівозміни – 3-4 роки. Добре організована сівозміна в органічному господарстві виконує низку завдань. На перший план виступає основна її функція – збереження та систематичне поліпшення родючості ґрунту, що гарантує стало високу врожайність без використання штучних добрив та засобів захисту рослин. Завдання, яке виконує сівозміна у тривалій перспективі, полягає також у поліпшенні фітосанітарного стану агроценозу (зменшення забурʼянення та поліпшення загального стану ґрунту і здоров'я рослин).

В органічному господарстві плодозмінну сівозміну планують з таким розрахунком, щоб грунт був вкритий рослинністю упродовж усього вегетаційного періоду. Дуже важливим принциповим елементом є ефективне використання культур проміжного вирощування – післяжнивні, післяукісні, підсівні та озимі проміжні форми (на корм, сидерат, на сіно, навіть на насіння), а також ущільнених посівів переважно з різних видів сумішок, які позитивно впливають на грунт і створюють сприятливі умови для розвитку багатьох тваринних організмів і ефективного їх функціонування. Добре спланована сівозміна – важливий чинник біологічної активності мікроорганізмів і поліпшення родючості грунту.

Основний принцип плодозміни полягає у збереженні здоров'я грунту, уникаючи вирощування культур однієї біологічної групи (родини), або культур близьких і безпосередньо пов'язаних між собою, або вразливі до спільних хворіб та шкідників. Зокрема, на тому ж полі капуста або вид з однієї і тієї ж ботанічної родини не може повертатися раніше, ніж через 4 роки, а краще, якщо запланована сівозміна триватиме довше.

- овочеві культури (різні види капусти, каляфйор, броколі, кольрабі) – капуста кучерява (Кале), хрін, овочі, ріпа (редиска, редька), буряки, шпинат та ріпак, бруква та гірчиця;

- зонтичні (морква, петрушка, селера, пастернак) – помідори, перець, картопля, буряки, вика, пелюшка, люпин і бобові великонасінні (горох, квасоля, за винятком бобів);

- гарбузові (огірки, кавун, диня) – біб, буряки цукрові, цибуля, цикорій, квасоля, кольрабі, морква, салат, селера, шпинат, картопля та кукурудза;

- цибулеві (цибуля, часник, цибуля семилітка, цибуля-порей, цибуля на перо) – петрушка, селера, квасоля, біб, конюшина, люцерна, картопля, овес;

- пасльонові (помідори, перець, баклажани, картопля) – рослини гарбузові.

Основні засади плодозміни полягають у тому, що на одному й тому ж самому полі не можна щорічно вирощувати види рослин, які належать до тієї ж родини, зокрема:

35

2018 / № 7 (78)

Овочевих культур, наближених до родини капустових, доволі багато (табл.2).

Таблиця 2.

Групи овочевих культур та їх біологічна сумісність

Родина Овочі споріднені

Лободові Буряки столові, шпинат

Капустові Капуста, цвітна капуста (каляфйор), броколі, кольрабі, ріпа,

редька, редиска, баклани, кмин, хрін

Зонтичні Морква, петрушка, селера, пастернак, кріп

Пасльонові Картопля, помідори, баклажани, перець

Гарбузові Огірки, цукіні, кабачки, гарбузи, кавуни, дині

Бобові Боби кінські, горох, квасоля, соя

Айстрові Салат, цикорій, ендивія, сальсефія (козлобородник),

скорзонера (чорнокорінь)

Цибулинні Цибуля, часник, цибуля-порей, цибуля татарка

Гречкові Ревінь, щавель

Трави Кукурудза

Іноді несумісність виникає між неспорідненими рослинами, які вирощують одну за одною. Серед причин можуть бути, наприклад, нематоди, які уражують різні культурні види рослин, хвороби або утворення унаслідок розкладання рослинних решток речовин, токсичних для наступного виду рослин. Небажаним місцем для вирощування капусти є буряки столові і цукрові, квасоля і шпинат, із-за небезпеки нематоди буряків, а з польових культур після ріпаку, ріпи, брукви та гірчиці, які належать до однієї і тієї ж ботанічної родини і будуть також уражені килою капусти (табл. 3).

Крім того, необхідно уникати вирощування видів рослин з однаковими вимогами до потребами елементів живлення, оскільки це може призвести до одностороннього виснаження грунту на мінеральні елементи.

Враховуючи значні вимоги рослин до забезпечення окремими поживними речовини, наступного року після капусти можна вирощувати огірки, а третього року – буряки або цибулю-порей. Цього ж поточного року після вирощування капусти не вдається вирощувати інші овочеві. Тільки після збирання ранньої капусти можна висіяти, наприклад, післяукісно мішанку. Раціональне використання поживних речовин пов'язане з відбором видів рослин з глибоко проникним корінням. Рослини з глибоко проникною кореневою системою необхідно розміщувати за рослинами із слабо розвиненою кореневою системою, що забезпечує ефективніше використання мінеральних речовин з усього профілю грунту і запобігає їх вимиванню у глибші шари, а також утворенню плужної підошви.

36

2018 / № 7 (78)

Таблиця 3.

Розподіл овочевих культур за вимогами до потреби азоту

(узагальнені дані польських і українських авторів)

Дуже вимогливі Вимогливі Середньо

вимогливі

Слабо

вимогливі

Гарбуз, каляфйор

(цвітна капуста),

капуста: білоголова,

червона, (пізні

сорти, брюссельська

капуста, морква

(пізні сорти), ревінь,

спаржа

Буряки столові,

броколі, бруква,

хрін, цикорій

салатний, капуста,

капуста білоголова

(ранні і середні

сорти), капуста

італійська (кучерява,

савойська),

кукурудза, морква

(ранні сорти), цибуля

порей, селера,

цибуля татарка

Боби, цибуля,

часник, ендивія,

кольрабі, огірки,

петрушка, помідори

редиска, салат

головчастий,

скорзонера

(чорнокорінь),

шпинат городній

Цибуля з димки,

цибулею семилітка,

цибуля перлова,

цибуля картоплянка,

цибуля шалот

(кущівка), квасоля,

горох, редиска

У господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні культур на органічній основі, унаслідок відмови від використання синтетичних мінеральних добрив, плодозміна повинна забезпечувати збереження і систематичне покращання родючості грунту та адекватне постачання овочевих культур поживними речовинами. Найважливішим у технології вирощування капусти є забезпечення її азотом, і цей компонент, у першу чергу, враховують при плануванні вирощування наступної культури (табл. 4).

У Польщі, зокрема, законодавче обмеження рівня застосування органічних добрив не перевищує 170 кг N/га. Тому при внесенні добрив необхідно враховувати, що в сівозміні із плановим вирощуванням капусти, необхідно враховувати післядію попередника – бобових рослин у попередньому періоді. Вони є основним джерелом азоту для капусти та рослин, які розміщують за ними, а також безпосередньо або опосередковано джерела азоту в компості, гної та інших органічних добривах. Крім того, сильно розвинена коренева система бобових рослин сприяє поліпшенню структури ґрунту, а також залученню поживних речовин з більш глибоких шарів, переміщує їх у верхній шар, з якого після відмирання бобових рослин та їх розпадання використовують наступні культури.

Найбільш поширені бобові рослини, які вирощують на зелене добриво, і найбільш ефективно зв'язують атмосферний азот: конюшина, вика, люцерна і люпин, а меншою мірою – пелюшка, серадела, біб. Їх можна розміщувати в сівозміні як основну або культуру в проміжних посівах. Необхідно пам'ятати однак, що капусту не доцільно розміщувати після багаторічних бобових трав унаслідок підвищеного ризику виникнення шкідливих ґрунтових організмів (личинки, дротяники та ін.).

37

2018 / № 6 (77)

Таблиця 4

Вимоги найбільш важливих видів польових культур у системі удобрення

до забезпечення фосфором і калієм (узагальнені дані авторів)

Потреба

добрив

Овочева культура

Велика Капуста (біла, червона, італійська, китайська,

брюсельська), цвітна капуста (каляфйор), огірки, морква

пізня, селера, квасоля, ендивія літня, кріп, ревінь, хрін,

цикорій салатний

Середня Кольрабі, бруква, цибуля, цибуля-порей, помідори,

горох, пастернак, петрушка, скорзонера (чорнокорінь),

квасоля, буряки столові, буряки листкові (мангольд),

ендивія озима, шпинат, спаржа, кукурудза

Мала Редиска, редька

Найкраща пора для загортання бобових рослин в грунт – це період до фази їх цвітіння. Уміст азоту в листках цих рослин становить 3,5-4% і з плином часу зменшується до 3-3,5%.

Встановлене науково обґрунтованого чергування культур в сівозміні за принципом плодозміни забезпечує набагато вищі врожаї, ніж у сівозміні з переважанням лише овочевих культур (табл. 5).

Таблиця 5

Плодозмінна овочева сівозміна з капустою білоголовою

Рік Сівозміна №1 Сівозміна №2 Сівозміна №3

1 Ячмінь ярий з

підсіванням

білої конюшини

білої

Пшениця + конюшина

червона із злаковими

травами

Капуста*

2 Конюшини біла Конюшина червона із

злаковими травами

Цибуля + салат пізньостиглий

3 Капуста пізня Капуста** Огірки** + жито озиме з викою

4 Помідори Огірки Помідори**

5 Буряки столові ранні +

сумішка бобових (вика

озима, пелюшка, люпин

жовтий, соняшник)

Шпинат весняний + післяукісно

мішанка для поліпшення структури

грунту (люпин жовтий, пелюшка,

вика посівна, гречка)

6 Морква рання + фацелія

*внесення 30-35 т/га гною або компосту (170 кг N/га); **15-17 т/га гною або компосту (75 кг N/га) –

ця доза може бути змінена залежно від результатів аналізу грунту.

38

2018 / № 7 (78)

У сівозміні поле після збирання бобових

необхідно відводити для вирощування рослин,

які найбільше вимогливі до азотного живлення.

Якщо можливо, то бобові рослини доцільно

також висівати в сівозміні або в проміжних

посівах але в сумішці з трав або інші рослини,

щоб не допустити ґрунтовтоми. На практиці в

сівозміні часто використовують змішані посіви за

участю сільськогосподарських культур.

Дуже важлива група рослин, яка повинна бути включена до схеми сівозміни –

зернові, які залишають поле придатне для вирощування багатьох видів овочевих

культур.

Таким чином, процеси інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

зумовила низку проблем екологічного характеру, які усугубляються ще й унаслідок

глобальних змін клімату. Тому забезпечення людства якісними продуктами

харчування у достатній кількості великою мірою залежить від науково

обгрунтованого ведення землеробства, яке (як і інші галузі народного господарства)

в Україні і світі розвиваються на засадах екологізації (біологізації).

39

2018 / № 7 (78)

Захист озимих зернових

від шкідливих організмів

у весняний період 2018 року

Галина Біловус, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії

захисту рослин

Оксана Ващишин, науковий співробітник лабораторії захисту рослин

Оксана Пристацька, науковий співробітник лабораторії захисту рослин

Марія Добровецька, фахівець лабораторії захисту рослин,

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Одержання стійких урожаїв і збільшення виробництва зерна – одне з найважливіших завдань сільського господарства нашої країни.

Суть цих слів добре розуміють ті, кому випало цей хліб вирощувати. З кожним роком це вдається все важче, дорожчає все: запчастини, техніка, паливо-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, робоча сила. Тільки на зерно ціни ніколи не коливаються в сторону селянина. В цих умовах прораховується вартість кожного виду робіт від підготовки ґрунту і висіву до системи захисту зернових від бур`янів, шкідників та хвороб.

Важливою складовою у технології вирощування зернових культур є захист посівів від бур`янів, які постійно конкурують за світло, вологу та поживні речовини з рослинами зернових, чим значно знижують майбутній врожай. Як відомо, бур`яни, завдяки ряду біологічних особливостей є набагато конкурентоздатнішими, ніж культурні рослини, тому слід запобігти або максимально мінімізувати їх негативний вплив. На території нашої країни поширено понад 1,5 тис. різних видів бур'янів, з яких 100-120 − найшкідливіші для зернових культур.

Для захисту озимих зернових культур застосовують хімічні заходи, які проводять у календарній послідовності за фенофазами розвитку рослин. Для цього весною в першу чергу потрібно зробити фітосанітарну оцінку посівів озимих зернових культур. При огляді посівів цих культур на основі видового складу бур’янів та з врахуванням фази розвитку культури слід застосувати один (або суміш) з рекомендованих гербіцидів. (табл. 1).

40

2018 / № 7 (78)

Таблиця 1.

Гербіциди, рекомендовані для хімічного прополювання посівів

озимих зернових Назва препарату

Культура

Норма витрати

препарату

Спектр дії

препарату

Час обробки

1 2 3 4 5

Аркан 75 WG, в.г. Пшениця,

ячмінь

20 г/га Однорічні дводольні

в т.ч. стійкі до 2,4-Д

бур’яни

З 2-го листка до появи

прапорцевого листка

культури

Альфа-Дикамба Пшениця 0,15-0,30

л/га

Однорічні дводольні

в т.ч. стійкі до 2,4-Д

і МЦПА, та деякі

багаторічні

дводольні,

включаючи осоти,

бур’яни

З фази кущення до

виходу в трубку

Альфа-Ефір

к.е.

Пшениця,

ячмінь

0,6-0,8

л/га

Однорічні та деякі


дводольні бур’яни

З фази кущення до


культури

Альфа- Стар-Дуо Пшениця,

ячмінь

20-25 г/га + ПАР

Альфа-

лип

Однорічні та


дводольні в т.ч.

стійкі до 2,4-Д,

падалиця соняшнику

З 2-3 листків до появи


включно, на ранніх

фазах росту бур’янів

Базагран М в.р. Пшениця,

ячмінь

2,0-3,0

л/га

Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4-Д та

2М-4Х

У фазі кущіння

культури

Банвел 4S 480 SL,

в.р.

Пшениця,

ячмінь

0,15-0,3

л/га

-“-

Застосовують як

добавку до 2,4-Д та

2М-4Х у фазі кущіння

Гранстар 75, в.г. Пшениця,

ячмінь, жито

20-25 г/га Однорічні та


дводольні, в.ч. стійкі

до 2,4-Д

З фази 2-3 листків до

появи прапорцевого

листка включно

Гранстар Про 75, в.г. Пшениця 20-25 г/га + ПАР

Тренд 90

-“-

-“-

Гроділ, Максі 375

OD, о.д.

Пшениця,

ячмінь

0,09-0,11 л/га Однорічні та


дводольні

З фази 2-3-го листка до



Дербі 175, к.с Пшениця,

ячмінь

0,05-0,07

-“-

З фази кущіння до

фази прапорцевого


41

2018 / № 7 (78)

Назва препарату

Культура


препарату

Спектр дії

препарату


1 2 3 4 5

Діанат Пшениця 0,15-0,3 Однорічні дводольні

та багаторічні

бур’яни

З фази кущіння до


2,4-Д 500, в.р. Пшениця,

ячмінь

0,9-1,7 л/га Однорічні дводольні У фазу кущіння до


2М-4Х 750, в.к. Пшениця,

ячмінь

0,9-1,5 л/га Однорічні дводольні З фази кущіння до

фази прапорцевого


Діален Супер 464

SL, в.р.к.

Пшениця 0,6-0,8

л/га


багаторічні дводольні

У фазу кущіння до


Дікопур ТОП 464,

в.р.к.

Пшениця 0,6-0,8 л/га Однорічні та


-“-

Еллай супер 70, в.г. Пшениця 15 г/га Однорічні та

багаторічні буряни,

в.ч. стійкі до 2,4-Д

У фазі 2-3 листків до

початку трубкування

культури

Елегант тм

2 FD СЕ

Пшениця 0,4-0,6

л/га



У фазу кущення до

другого міжвузля

культури

Естерон 60, к.е. Пшениця,

ячмінь

0,6-0,8 л/га Однорічні та


Від фази кущіння до


культури

Естет 905, к.е. Пшениця,

ячмінь

0,5-0,7 л/га -“- -“-

Калібр 75, в.г. Пшениця,

ячмінь

30-60 г/га -“- Від фази 2-3 листків

до прапорцевого

листка

Квелекс 200 в.г. Пшениця,

ячмінь

50-60 г/га+ ПАР

Тренд 90



бур’яни

Від фази 2-3 листків

до прапорцевого


Ларен Про 60, в.г. Пшениця,

ячмінь

8-10,0 г/га -“- У фазі 2-3 листків до

трубкування

культури

Лінтур 70 WG, в.г. Пшениця 0,15-0,18 кг/га -“- Від фази 4-х листків

до кінця кущіння

Логран 75 WG, в.г. Пшениця,

ячмінь

6,5-10,0 г/га Однорічні та

багаторічні бур’яни,

в.ч. стійкі до 2,4-Д


до фази


включно

Лонтрел 300, в.р.

Пшениця,

ячмінь

0,16-0,66

л/га

Однорічні дводольні,

в.ч. стійкі до 2,4-Д та

багаторічні коренепа-

росткові


початку виходу в

трубку культури

Паллас Екстра 317

в.г.

Пшениця,

ячмінь

75-90 г/га+ ПАР

Тренд 90

Однорічні злакові та

дводольні бур’яни

Від 3-х листків до

2-го міжвузля

Продовження табл.1

42

2018 / № 7 (78)

Назва препарату

Культура


препарату

Спектр дії

препарату


1 2 3 4 5

Меззо, в.г. Пшениця,

ячмінь

8-10 г/га Однорічні та




культури (у ранній

фазі росту бур’янів)

Монітор 750, в.г. Пшениця 0,013-0,026 кг/га

+ ПАР Генамін


багаторічні злакові та

дводольні



культури

Мушкет 20 WG, в.г. Пшениця,

ячмінь

50-60 г/га Однорічні та деякі



до фази


включно

Пік 75 WG, в.г. Пшениця 15-20 г/га Однорічні та


-“-

Пріма, с.е. Пшениця,

ячмінь

0,4-0,6 л/га

-“-


утворення 1-2

міжвузлів культури

Пума Супер, м.в.е. Пшениця,

0,8-1,0 л/га Однорічні злакові

(вівсюг, мітлиця,

плоскуха, мишій)

З фази 2-го листка

бур’янів до кінця

кущіння (незалежно

від фази розвитку

культури)

Старане Преміум

330 EC

к.е.

Пшениця 0,3-0,5 л/га Однорічні та деякі



фази


культури (після

появи берізки

польової)

Триггер Пшениця,

ячмінь

0,025-0,035 кг/га Однорічні та


(осот та інш.), в.ч.

стійкі до

2,4-Д

З фази 2-3 листків до


листка

Навесні після танення снігу варто звернути увагу на розвиток таких хвороб, як снігова пліснява і тифульоз. Слід відмітити, що погодні умови, які складалися до цього часу, є надзвичайно сприятливими для даних захворювань. Ранньовесняний моніторинг дасть змогу визначити наявність вказаних збудників у вашому агроценозі та побудувати систему захисту на наступний рік.

Виходячи з осіннього моніторингу озимих зернових культур, можна прогнозувати, що навесні 2018 р. будуть актуальними розвиток септоріозу, борошнистої роси на пшениці озимій та плямистостей листя на ячмені озимому.


43

2018 / № 7 (78)

Cлід зазначити, що боротьбу з цими хворобами потрібно буде починати якомога раніше, щоб на момент поновлення вегетації призупинити розвиток захворювань, які по наших прогнозах переважатимуть показники минулих років. Отже, важливо буде використати фунгіциди проти листкових хвороб, які можна застосовувати вже при температурі +5–8 ⁰С такий як Тілт Турбо 575 ЕС, к.е. та інші ( табл. 2).

Таблиця 2

Фунгіциди, рекомендовані для захисту озимих зернових від хвороб

Фунгіцид

Культура


препарату, л, кг/га

Спектр дії препарату

Спосіб і час

обробки

1 2 3 4 5

Абакус, мк.є. Пшениця,

ячмінь

0,15 −0,2 Борошниста роса, іржа (види), септоріоз

листя, плямистості листя

Обрискування в

період вегетації

Аканто Плюс Пшениця,

ячмінь

0,5 −0,75 -“- -“-

Абруста Пшениця,

ячмінь

0,7 −1,3

0,7 −1,0

Борошниста роса, снігова пліснява,

септоріоз листя, жовта та бура іржа,

темно-бура плямистість, піренофороз

-“-

Авіатор

Хpro

Пшениця

0,8−1,5 Листові плямистості, іржасті хвороби,

піренофороз, септоріоз, ринхоспоріоз

-“-

ячмінь 0,6 −0,8 Борошниста роса, іржасті хвороби,

плямистості листя, коренева гниль

-“-

Амістар Екстра

280 SC, к.с.

Пшениця

0,5−0,75 Борошниста роса, бура листкова іржа,

септоріоз та фузаріоз колоса.

-“-

Амістар Тріо 255

ЕС, к.е.

Пшениця,

ячмінь

1,0 Борошниста роса, іржа, септоріоз листя та

колоса, фузаріоз колоса, кореневі гнилі,

плямистості листя

-“-

Альфа-Тебузол Пшениця,

ячмінь

0,5-1,0 Іржа(види),

борошниста роса, септоріоз листя та

колоса,

піренофороз та інші плямистості

-“-

Альто Супер 330

ЕС, к.е.

Пшениця,

ячмінь

0,4-0,5 Борошниста роса,плямистості листя,

септоріоз та фузаріоз колоса, іржа,

церкоспорельоз

-“-

Бампер Супер 490

к.е.

Пшениця,

ячмінь

0,8-1,2 -“- -“-

Вареон Пшениця

0,6-1,0 Борошниста роса, снігова пліснява,

септоріоз листя, іржа(види),

темно-бура плямистість,

піренофороз, фузаріоз та септоріоз колоса

-“-

ячмінь 0,6-1,0 Борошниста роса, септоріоз листя, жовта

іржа, плямистості листя, ринхоспоріоз

-“-

44

2018 / № 7 (78)


Фунгіцид

Культура


препарату, л, кг/га

Спект дії препарату

Спосіб і час

обробки

1 2 3 4 5

Імпакт 25 SC, к.с. Пшениця

0,5 Іржасті хвороби, фузаріоз колоса,

кореневі гнилі, плямистості листя

-“-

Капало Пшениця,

ячмінь

1,0-1,5 Борошниста роса,

плямистості листя, піренофороз,

ринхоспоріоз

-“-

Скальпель 250,

к.с.

Пшениця

0,5 Плямистості листя, фузаріоз колоса

-“-

Солігор 425 ЕС,

к.е.

Пшениця,

ячмінь

0,7-1,0 Борошниста роса, іржа, плямистості

листя, септоріоз, фузаріоз та альтернаріоз

колоса

-“-

Тілмор, к.е. Пшениця

1,0 Борошниста роса, іржа,

піренофороз, септоріоз

-“-

1,0-1,5 Фузаріоз, септоріоз та альтернаріоз

колосу

-“-

Тілт Турбо 575

ЕС

Пшениця,

ячмінь

0,8-1,0 Борошниста роса, септоріоз,

піренофороз, іржа (види)

фузаріоз, різоктоніоз

-“-

Рекс Дуо,

к.е.

Пшениця

Ячмінь

0,4-0,6

0,5

Борошниста роса, іржа, септоріоз листя та

інші плямистості, церкоспорельоз,

фузаріоз, септоріоз колосу,

гельмінтоспоріоз

-“-

Кустодія тм

Пшениця

Ячмінь

0,8-1,0 Борошниста роса, септоріоз,

піренофороз, фузаріоз, альтернаріоз

-“-

Топсін М 500, к.с. Пшениця

Ячмінь

1,0

1,0-1,2

Борошниста роса, септоріоз, кореневі

гнилі

-“-

Фалькон,

к.е.

Пшениця, 0,4-0,6 Борошниста роса, септоріоз,

бура іржа

-“-

ячмінь 0,6 Борошниста роса, плямистості листя -“-

Фолікур 250

EW,к.е.

Пшениця 0,5-1,0 Види іржі, борошниста роса, септоріоз,

плямистості, фузаріоз колосу

-“-

Флексіті, к.с. Пшениця,

ячмінь

0,15-0,25 Борошниста роса -“-

При обробці посівів зернових культур фунгіцидами слід враховувати фітосанітарний стан кожного поля, а зокрема ступінь ураження рослин певним збудником та дотримуватись техніки безпеки при роботі з отрутохімікатами. Слід відмітити, що обробку фунгіцидами потрібно проводити згідно рекомендацій до певного препарату.

45

2018 / № 7 (78)

Необхідно зробити обстеження посівів озимих зернових на наявність мишовидних гризунів навесні. При ЕПШ мишовидних гризунів слід продовжити боротьбу з ними.

Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу) застосовують у дозі 2 г в нору. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей.

Шторм, 0,005 %, воскові брикети − препарат на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, що належить до групи антикоагулянтів крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через 3–10 днів.

Аміачну воду проти полівок застосовують у дозі 150–200 г в нору, а потім землю добре притоптують.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.

Слід зазначити, що найефективніший захист той, який базується на науково обґрунтованій системі моніторингу бур’янів, хвороб, шкідників кожного конкретного агроценозу та максимально ефективним як з біологічної, так і з економічної точки зору.

При застосуванні пестицидів потрібно дотримуватись правил техніки безпеки та рекомендацій стосовно застосування певного препарату (норма витрати, температура внесення, фаза культури, фаза бур’янів, стресовий стан посівів (посуха, надмірно зволожений ґрунт, пошкодження приморозками, шкідниками, хворобами)).

Джерело:www.land.gov.ua

Cтаном на 13 квітня узагальнена інформація про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у Львівській області для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів Держгеокадастру України містить інформацію про 403 земельних ділянок площею 6305,17 га. Детальна інформація розміщена за посиланням: http://land.gov.ua/info/perelik-dilianok/

Перелік земельних ділянок

сільськогосподарського призначення

державної власності у Львівській області

для продажу права на них

на земельних торгах

46

2018 / № 7 (78)

Симентальська порода великої

рогатої худоби Прикарпаття

Василь Братюк, провідний науковий співробітник лабораторії селекції, розведення та відтворення ВРХ, кандидат сільськогосподарських наук

Марія Когут, старший науковий співробітник лабораторії селекції, розведення та відтворення ВРХ, кандидати сільськогосподарських наук,

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Кожна порода великої рогатої худоби має важливе народногосподарське значення. Мова у нашій публікації піде про симентальську породу, тварин якої через різні причини (економічні, соціальні) залишилося у зоні Прикарпаття не так і багато, але котра є цінною, а господарі, що займаються її розведенням іншої і б не хотіли утримувати. Тварини даної породи поєднують в собі добрі якості як молочної так і м’ясної продуктивності. Також, вони мають кращу здатність завдяки більшому вмісту у молоці капа-казеїну до сироваріння, ніж, наприклад, чорно-ряба худоба.

Симентальська порода − одна з найстаріших порід у світі. Вона була відома декілька сотень років тому. Батьківщина її − Швейцарія. За краніологічними ознаками відноситься до типу лобастої худоби, яка є перехідною формою між туром i короткорогою. Вже в середньовіччі в Зіменталі i Заанені (Бернське нагiр’я) траплялася крупна червона i червоно-ряба худоба, про високу молочність якої згадувалось в стародавніх хроніках. На думку М. Галич (1971) основні фактори, що позначились на історії формування і розведення симентальської породи в Швейцарії наступні:

− багаті гірські альпійські пасовища і луки, кліматичні умови (чисте свіже гірське повітря) сприятливо впливало на обмінні процеси тваринного організму; .

− ґрунти, а звідси і альпійська рослинність, особливо багаті солями кальцію, вапном, які необхідні для створення міцного кістяка тварини;

− високий рівень племінної роботи; − вирощування молодняку при високих даванках незбираного молока − в

середньому по 500−800 кг теличкам i більше 1000 кг племінним бичкам.

47

2018 / № 7 (78)

Швейцарські скотарі довго працювали над типізацією симентальської худоби. Для цього з початку ХІХ століття до 1880 року преміювали тільки за екстер’єр тварин. Була розроблена система оцінки екстер’єру, характерного бажаному типу тварин комбінованої продуктивності (молочно-м’ясний i робочий). 3 1880 р. стали преміювати за походження тварин, з 1900 р. − за якість нащадків i за племінні якості родини і, нарешті, з 1920 р. − головним чином за продуктивність. Протягом ХІХ ст. симентальська порода мала великий попит в різних країнах світу, її експортували в Італію, Францію, Угорщину, Австрію, а також в більшість балканських країн i країн Сходу.

Екстер’єр цієї породи у кінці ХIХ ст. професор М. І. Придорогін характеризував так: масть червоно-ряба та полово-ряба. Голова, низ кінцівок та китиця хвоста – білі. Шкіра середньої товщини, м’яка, еластична, легко відтягується. У биків шкіра грубувата, на лобі, ганашах, шиї утворює велику кількість складок, добре обмускулений підгрудок. Носове дзеркало, язик, повіки рожеві. Голова не важка, але довгувата, широка в лобовій частині. Роги горизонтально направлені, білі або жовтуваті з світло-коричневими кінцями. Шия коротка, середньої товщини, що непомітно переходить в широке, довге, мускулисте плече з крутуватими лопатками. Холка широка, округла, незначно піднімається над лінією спини, груди широкі, довгі, середньої глибини, що становить 54−55 % висоти в холці; передні ребра достатньо випуклі. Спина середньої довжини, злегка провисла, широка, ширина в маклаках – 41 % висоти в холці, що є ознакою доброго розвитку мускулатури заду. Тулуб має таке процентне співвідношення: передня третина − 23 %, середня − 44 % і задня – 33 %. Середня третина тулуба дещо довгувата, циліндричної форми.

Симентальська худоба відноситься до середньовагових поpiд. Вона середньоспіла.

3 1879 р. заведена для симентальської породи заводська книга. Серед кращих тварин представлені корова Маселі 2408, яка за 300 днів III лактації дала 9117 кг молока при жирності 4,1 %, корова Альма 157 − відповідно 7683 і 4,8; корова Фальх 202 − 7804 і 4,4; корова Рука за 365 днів лактації дала 15 897 кг при жирності 3,7 %.

Поряд з високою молочністю симентали мають і високу жирномолочність. За цими якостями займають перше місце серед гірських порід. Завдяки значній живій вазі і високій енергії росту симентали добре відгодовуються і здавна ціняться за свої м'ясні якості. Телята в річному віці досягають ваги, яка в 10 разів, а до кінця 1,5−2 років в 12−15 разів перевершує їх вагу при народженні.

48

2018 / № 7 (78)

М’ясо сименталів задовольняє вимоги споживачів: воно ніжне, рожевого кольору, з добре вираженою мармуровістю і без зайвого жиру.

Лінії симентальської породи в Швейцарії були закладені ще у 80-х рр. XIX ст., але розведення за ними стало широко застосовуватися лише на початку XX ст., коли були створені і виведені три визначні лінії: Марса-Маркуса 4107, Фауста 1074, Жирона-Регента 1881, які були нащадками знаменитого бика Ганса I, який народився у 1874 р.

Сименталізована худоба, яку тепер розводять у західних областях України, зокрема у передгірній зоні Карпат, це породна група, що утворилася і формувалася під впливом певних ґрунтово-кліматичних та господарсько-економічних умов внаслідок вбірного схрещування місцевої худоби з симентальською при тривалому розведенні помісей «у собі». Вона за своїм походженням, типом, методами розведення відрізняється від симентальської породи Швейцарії, Австрії та інших європейських країн. Природно-кліматичні і економічні умови, в яких вона створювалася, відбилися на формуванні її біологічних і господарських якостей.

За даними перепису худоби, на 1.01.1964 р. нараховувалося у Прикарпатті 402 702 сименталізовані тварини, у т. ч. у Львівській обл. – 53 877 гол (20 019 корів), у Івано-Франківській – 152 983 (56 193 корів), Чернівецькій – 197 842 гол. (69 082 корів).

Найбільша кількість цієї худоби була зосереджена в Кіцманському, Новоселицькому, Сторожинецькому районах Чернівецької області; у Снятинському, Городенківському; Коломийському районах Івано-Франківської областї; у Стрийському, Жидачівському, Дрогобицькому районах Львівської області. У зоні Прикарпаття на базі кращих стад було створено 55 племінних ферм, у тому числі 4 племінних заводи (три в Івана-Франківській і один у Львівській областях).

На сьогоднішній день у Львіській області розведенням сименталів займаються у двох господарствах-племрепродукторах «Літинському» Дрогобицького та «Пчани-Денькович» Жидачівського районів та ще вона поширена у індивідуальних селянських господарствах вказаних районів. Генеалогічна структура вказаних стад складається основним чином із нащадків ліній Ромулюса 929189864.75, Хоррора 809706945.79, Редада 711620016.77 та Стрейфа. Бугаї даних ліній були завезені в Україну з Німеччини і характеризуються добрими племінними якостями. Продуктивність матерів бугаїв, що використовуються сьогодні у парувальній мережі становила 7963 – 9460 кг молока з вмістом жиру у ньому 3,5−3,9 %.

Для удосконалення стад у піддослідних господарствах застосовують однорідний поліпшувальний добір при чистопородному розведенні. Підтримувати рівень внутрішньопородної генетичної різноманітності, необхідний для проведення добору і подальшої консолідації стад, допомагає використання лінійного розведення.

49

2018 / № 7 (78)

Дослідження, проведені науковцями Інституту сільського господарства Карпатського регіону у господарствах-племрепродукторах з розведення симентальської породи показали досить непогані результати молочної продуктивності.

Аналіз даних молочної продуктивності корів різних ліній у ТзОВ «Літинське» наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Молочна продуктивність піддослідних корів ТзОВ “Літинське” (Mm)

Лінія Надій, кг

Вміст жиру в

молоці, %

Кількість

молочного жиру,

кг

Mm Cv, % Mm Cv, % Mm Cv, %

I лактація

Стрейфа, n=23 3445120 25,0 3,820,07 6,3 131112 10,6

Редада,n=79 347098 25,0 3,800,05 6,6 132155 16,8

Ферковен,

n=13 3320110 19,3 3,860,08 5,3 127168 15,7

Хоррора,n=9 357095 17,5 3,790,03 5,0 133170 11,9

II лактація

Стрейфа, n=23 371396 19,4 3,830,07 7,2 142110 18,6

Редада, n=14 3980110 21,5 3,810,07 6,3 14889 12,3

Ферковен,

n=13 3770120 16,4 3,870,03 6,5 14297 16,9

Хоррора, n=9 3510145 19,4 3,800,06 6,2 133110 17,7

III лактація

Стрейфа, n=23 4300110 25,7 3,830,09 7,3 163120 19,8

Редада, n=11 4460195 22,7 3,820,08 4,2 170178 18,6

Ферковен.

n=13 4115160 16,5 3,870,09 6,7 158170 18,6

Хоррора. n=9 4300230 18,4 3,820,07 5,4 163230 18,0

В усі досліджувані періоди молочна продуктивність корів стада була вищою від стандарту породи. За першу лактацію найбільший надій молока одержано від корів, які належали до лінії Хоррора (нащадки бугая Вікхта 932375771) – 3570 кг. У корів інших порівнюваних ліній цей показник був меншим: на 250 кг або 7,5% (нащадки Ферковена), 100 кг або 2,8 % (лінія Редада, Р<0,001), 125 кг або 3,6 % (лінія Стрейфа), однак різниця невірогідна.

50

2018 / № 7 (78)

За другу лактацію найвищий надій отримано від тварин з лінії Редада (нащадки бугая Імаго 997169727) – 3980 кг, що більше, ніж у ровесниць інших ліній на 470 кг або 13,3 % (лінія Хоррора), 210 кг або 5,6 % (бугай Ферковен, різниця невірогідна), 267 кг або 7,1 % (лінія Стрейфа).

Аналіз отриманих даних повновікової лактації показав, що перевага по надою спостерігалася у нащадків бугая Імаго 997169727 з лінії Редада – 4460 кг, переважаючи ровесниць з ліній Хоррора (дочки бугая Вікхта 932375771) на 160 кг або 3,7 % (різниця невірогідна), на 345 кг або 8,3 % − нащадків Ферковена та на 160 кг або 3,7 % − нащадків з лінії Стрейфа при статистично вірогідній різниці (Р<0,05) в обох випадках. За вмістом жиру в молоці тварини усіх ліній переважали стандарт по породі. Щодо молочного жиру, то найбільша його кількість за першу лактацію спостерігається у корів з лінії Хоррора – 133 кг, за другу – лінії Редада – 148 кг та повновікова – лінія Редада – 170 кг.

Проаналізована молочна продуктивність дочок бугаїв Рошелле 936647732 з лінії Ромулюса, Вікхта 932375771 з лінії Хоррора та Імаго 937169727 з лінії Редада племрепродуктора симентальської породи ФГ «Пчани-Денькович» Жидачівського району Львівської області наведена в табл. 2.

Таблиця 2.

Молочна продуктивність піддослідних корів ФГ “Пчани-Денькович” (Mm)

Лінія

Надій молока за

лактацію, кг

Вміст жиру в

молоці, %

Кількість

молочного жиру,

кг

Mm Cv, % Mm Cv, % Mm Cv,

%

I лактація

Хоррора, n=36 3543104 17,0 3,820,07 5,4 1345,0 15,2

Редада, n=49 390078 14,8 3,82 0,02 3,0 1495,8 18,0

Ромулюса,

n=104 4100100*** 15,4 3,800,01 6,1 1566,5** 14,4

II лактація

Хоррора, n=36 4210130 20,0 3,820,05 0,9 1605,4 15,6

Редада, n=35 453070 19,8 3,830,04 0,6 1724,6 11,1

Ромулюса,

n=80 4900140*** 23,0 3,830,04 0,9 1888,5** 21,6

III лактація

Хоррора, n=25 4915134 21,8 3,840,04 1,9 1847,0 18,5

Редада, n=30 517080 16,0 3,830,03 1,2 1983,6 16,3

Ромулюса,

n=80 543898*** 17,4 3,830,04 1,2 2086,9* 13,4

51

2018 / № 7 (78)

В усі досліджувані періоди молочна продуктивність корів стада була вищою від стандарту породи. За першу лактацію найбільший надій молока одержано від корів, які належали до лінії Ромулюса (нащадки бугая Рошелле 936647732) – 4100 кг. У корів інших порівнюваних ліній цей показник був меншим: на 200 кг або 5,0%, (лінія Редада, різниця невірогідна) та 555 кг або 15,7 % (лінія Хоррора, Р<0,001).

За другу лактацію найвищий надій також отримано від тварин даного бугая і ця перевага становила у порівнянні з ровесницями з лінії Редада (нащадки бугая Імаго 997169727) на 370 кг або на 8,2 % та на 690 кг або 16,3 % більше ніж у ровесниць з лінії Хоррора (Р<0,001).

За повновікову лактацію по молочній продуктивності перевагу мають також нащадки бугая Імаго 997169727 (лінія Ромулюса). У порівнянні з ровесницями з ліній Редада і Хоррора дана перевага була відповідно вищою на 268 та 523 кг, або 5,2 та 10,6 % при високій статистично вірогідній різниці (Р<0,001). За вмістом жиру в молоці тварини усіх ліній переважали стандарт по породі. За жирномолочністю у піддослідних тварин спостерігалася подібна картина. Щодо молочного жиру, то найбільша його кількість за всі лактації спостерігається також у корів з лінії Ромулюса (дочки бугая Рошелле 936647732), що більше порівняно з первістками ліній Редада і Хоррора на 7 та 22 кг або на 5 і 16 % (Р<0,01). За другу лактацію перевага становила відповідно 16 та 28 кг (Р<0,01), а за третю цей показник знову був вищий у корів з лінії Ромулюса і становив 208 кг, вірогідно переважаючи дочок з лінії Редада та Хоррора.

Таким чином, за результатами наших досліджень, ми ще раз переконуємося, що тварини симентальської породи Прикарпаття характеризуються достатньо високою продуктивністю, добре пристосовані до природно-кліматичних умов утримання. Збереження генофонду симентальської породи Прикарпаття – одне із актуальних завдань науковців і виробничників.

Джерело: www. farmday.com.ua/2018/may/1/ukr

52

2018 / № 7 (78)


Суміжні культури сприяють

підвищенню врожайності сочевиці

Головним недоліком сочевиці є вилягання посівів, що у свою чергу провокує втрати врожаю в процесі збирання. Аби запобігти цьому явищу, фахівці рекомендують застосовувати суміжні посіви з іншими культурами. Обов’язковими умовами за такого посіву сочевиці є те, що суміжна культура має виділятися високою стійкістю до вилягання і за строками достигання збігатися із сочевицею, пише agrotimes.net. Крім того, культури повинні доповнювати одна одну, тобто не бути конкурентами в процесі росту й розвитку. По-третє, одержаний урожай має легко розділятися на складові компоненти на насіннєочисних машинах. Найчастіше для цього використовують овес, ячмінь, гірчицю, рижій, безлисточковий горох. Доведено, що найвищий урожай сочевиці одержують тоді, якщо сумішку висівають у такій пропорції: сочевиця 75% + підтримувальна культура 25%, або у співвідношенні компонентів 50 + 50%

Рекордне виробництво яблук

в Польщі вплине на ціни в Україні

Польща в поточному році збере близько 4,5 млн тонн яблук, що буде новим рекордом виробництва. Більше половини яблук піде на переробку, і ціни на них будуть невисокими.

Про це повідомляє експерт садівництва Польщі, професор Еберхарда Макоша, передає прес-служба Української плодоовочевої асоціації (УПОА).

На думку професора Макоша, обсяги експорту сягнуть 1,3 млн тонн, але експортувати продукцію буде не так просто.

Він також обіцяє нелегкий сезон для виробників яблук низької якості. Як приклад, він наводить ситуацію в сезоні 2016/17 років, коли Польща зібрала 4 млн тонн. Тоді лише 25% яблук принесло прибуток, а 75% продавалися по ціні, що була нижче собівартості виробництва. В цьому році, на його думку, ситуація погіршиться.

Українські садівники, на думку фахівців УПОА, також відчують негативний вплив від збільшення конкуренції на європейському ринку яблук, за умови, що не буде особливих природних катаклізмів.

«Єдиний спосіб утримати ціни для нас − це різке збільшення обсягів експорту якісних яблук, особливо на ринки Південно-Східної Азії, де ціни на цю продукцію є досить високими», − зазначають експерти.

Джерело: www.agravery.com

53

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.consumer.gov.ua

Фітосанітарний стан

сільськогосподарських рослин

станом на 13 квітня 2018 року У степових, подекуди лісостепових областях у посівах озимої пшениці,

здебільшого розміщених після стерньових попередників, личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2, макс. 4 екз. на кв.м в осередках Запорізької та Херсонської областей пошкодили 1-3% рослин. Вогнища надпорогової щільності шкідника локалізовані. Повсюди за потепління посіви озимих культур за допорогової чисельності заселяють хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки, які пошкодили 1-4% рослин. Триває літ злакових мух (чорна пшенична, шведська). В ареалі поширення відмічено вихід клопа-шкідливої черепашки на поверхню листкової підстилки. Надалі за середньодобової температури повітря 16-17°С протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви.

Повсюди гусениці підгризаючих совок та ґрунтоживучі шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів) переміщувались у верхні шари ґрунту, де пошкодили 1-2% озимих культур .

За відновлення вегетації рослин озимих зернових культур відмічається розвиток збудників хвороб, інфекційний запас яких зберігся ще з осені минулого року. На 11-40% обстежених площ озимих пшениці та ячменю борошнистою росою, септоріозом уражено 1-15, макс. 23-49% рослин (Київська обл.), гельмінтоспоріозом 5-30% та кореневими гнилями 1-9% рослин. Осередково, у Кіровоградській та Херсонській областях відмічено розвиток бурої листкової іржі. У Закарпатській, Львівській та Кіровоградській областях на 1-3% рослин озимого ячменю виявлено ринхоспоріоз.

Повсюди у відростаючих багаторічних травах спостерігається вихід і живлення бульбочкових довгоносиків, подекуди піщаного мідяка та жука-головача (кравчик). Бульбочкові довгоносики за чисельності 1-10 жуків на кв.м пошкодили 2-25% рослин.

Посіви озимого ріпаку повсюди заселяють стебловий прихованохоботник, хрестоцвіті клопи, листкоїди та блішки. Відмічають літ капустяної молі (Черкаська обл.) та початок заселення посівів ріпаковим квіткоїдом. У сонячні дні відмічали літ ріпакового білана та оленки волохатої. На 1-8% рослин культури, переважно на нижніх листках, відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріоз коренів.

В садах відбувається вихід і розселення сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, у степових областях та Закарпатській області – листокруток. Під час розпускання бруньок зерняткових порід необхідно провести обстеження плодових культур і за перевищення економічного порогу шкідливості (яблуневий квіткоїд і букарка – 30-40 жуків на дерево, сірий бруньковий довгоносик – 20-30 жуків на дерево, казарка – 7-9 жуків на дерево) провести обробку дозволеними до використання інсектицидами з обов’язковим дотриманням регламентів застосування.

2018 / № 7 (78)

54

55

2018 / № 7 (78)

56

2018 / № 7 (78)

57

2018 / № 7 (78)

58

2018 / № 7 (78)

59

2018 / № 7 (78)

Запрошуємо Вас взяти участь 20 квітня 2018 року у конференції «Найсучасніші агротехнології в створенні та обслуговуванні рентабельних горіхових садів», яка відбудеться у міжнародному аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького в рамках Міжнародного агрофоруму «Агропорт. Захід. Львів».

Це Ваш реальний шанс почати та посилити можливості власного горіхового бізнесу, отримати знання по найсучаснішім новаціям в створенні рентабельних горіхових садів за допомогою практики вирощування горіха грецького, фундука в різних кліматичних умовах України (сорти, саджанці, технології, проектування, догляд за садом, економіка).

На конференцію року запрошені найвидатніші фахові спеціалісти в галузі горіхівництва, фермери-практики, досвідчені селекціонери та садоводи, керівники розплідників, підприємств з переробки і експорту, науковці, представників Міністерства аграрної політики та продовольства України.

В рамках конференції розгядатимуться новітні підходи до технології створення інтенсивних садів та їх подальшого обслуговування, передові технології та агроприйоми, практичні програми збільшення рентабельності та окупності вкладень, практичні питання щодо посадки саду грецького горіха та фундука в комплексі – від ґрунтових вишукування, проектування до посадки та догляду за садом, алгоритм створення інтенсивного горіхового саду, системний підхід до переробки, реалізації, експорту, горіхової продукції. Буде запропонована економічна складова створення садів грецького горіха та фундука в різних варіантах.

Заповнити Заявку для участі в конференції та надіслати по E-mail (за

допомогою одного з нижченаведених) для отримання рахунку:

[email protected] та [email protected] Контактні особи організаторів: 050-586-64-62 (Володимир Пахно) 067- 523-09-85 (Геннадій Юдін )

Найсучасніші агротехнології

в створенні та обслуговуванні

рентабельних горіхових садів

Джерело: www.ukr-nuts.org

60

ПРОДУКТ мінімальна середня максимальна

ПРОДУКЦІЯ РОСЛИННИЦТВА ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

Капуста пекінська 6,00 8,00 10,00

Кабачок 35,00 35,00 35,00

Капуста савойська 10,00 11,00 12,00

Квасоля біла 25,00 26,00 27,00

Картопля стандарт 4,00 4,20 4,50

Морква 6,00 7,50 9,00

Буряк столовий 5,00 7,00 9,00

Квасоля біла 25,00 26,50 28,00

Огірок тепличний 40,00 40,00 45,00

Рукола 110,00 115,00 120,00

Гарбуз 15,00 15,00 15,00

Помідор тепличний 53,00 54,00 55,00

Цибуля ріпчаста жовта 4,00 4,80 5,50

Часник 15,00 25,00 35,00

Редиска пучок 8,00 9,00 10,00

Салат 50,00 55,00 60,00

Гриб печериця 40,00 45,00 50,00

Груша 40,00 42,50 45,00

Чорнослив без кісточки 60,00 75,00 90,00

Яблуко Ренет Симиренка 16,00 16,00 16,00

Яблуко Флоріна 14,00 14,50 15,00

Яблуко Муцу 18,00 20,50 23,00

Яблуко Ліголь 15,00 17,50 20,00

Яблуко Чемпіон 16,00 17,00 18,00

ПРОДУКЦІЯ ТВАРИННИЦТВА ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

Індича печінка 45,00 45,00 45,00

Індича гомілка 55,00 65,00 75,00

Білий амур 72,00 72,00 72,00

Короп жив. 67,00 68,00 69,00

Складено за даними ТОВ “РСП “Шувар”

Оптові ціни на продукцію (станом на 13.04.2018 р.) (1 кг/ грн.)

2018 / № 7 (78)

61

2018 / № 7 (78)

Джерело: www.agroprosperis.com

Закупівельні ціни, в тому числі

на внутрішніх елеваторах,

станом на 11.04.2018 р.

пшениця

2 кл

пшениця

3 кл

пшениця 6

кл Кукурудза Кукурудза Соя Соя

дол.

США /

грн

дол.

США/

грн

дол.

США /

грн

дол.

США /

грн

15%

зернова

ГМО

0.9% ГМО

Джерело:www. bakery-expo.com.ua

ТІС, Южний 192/ 5925 189/ 5850 182/ 5625 185/5750 175/5425 430/13300

Транс-Сервис, 185/5750 410/ 12700

Веселокутський

КХП 190/ 5875 187/ 5800 180/ 5575 183/5700 408/ 12650

62

Закупівельні ціни в Україні

на 13.04.2018 р.

Джерело: www.graintrade.com.ua

2018 / № 7 (78)

Середньозважені ціни закупівлі зернових та

олійних культур в Україні на умовах CPT

термінали, EXW елеватори, CPT переробники,

FCA, CPT долар, FOB, DAF, CIF

CPT

термінал,

грн

EXW

елеватори,

грн

CPT

переробник,

грн

FCA,

грн

CPT

термінал,

дол.США

FOB,

дол.США

DAF,

дол.США

CIF,

дол.США

Горох 6425 6250 209

Гречка 7200 7500

Жито 1 клас 3707

Жито 2 клас 3689 135

Жито 3 клас 3684 134

Кукурудза 5836 5354 5583 5088 191 175

Льон 11250 400

Макуха соєва 12200 9750 330

Макуха соняшникова 6500 7000

Овес 5000 4800

Олія соняшникова 700

Просо 8000 7808

Пшениця 2 клас 5860 5360 5225 191 185

Пшениця 3 клас 5790 5253 4919 5025 188 215 ↑ 2

пшениця 4 клас 5000

пшениця 6 клас 5613 5263 5467 3500 184

Соєва олія 18000

Соняшник 11983 12100 10150

Соя 12700 12690 13100 8882 415 405

Соя без ГМО 13300 12612 438 435 480

Ячмінь 5850 5038 5225

63

Назва заходу Дата проведення Місце проведення Детальніша

інформація

Mіжнароднa

конференція

«Нове промислове

садівництво»

19-20 квітня 2018 р.

Херсонська обл.,

c.Дніпровське,

комплекс «Дельта

Дніпра»

www.ukrsadprom.org

Спеціалізована виставка

«Бджільництво

Галичини 2018»

21-22 квітня 2018 р.

м. Львів, Львівський

національний університет

ветеринарної медицини та

біотехнологій

ім. С.З. Гжицького,

вул. Пекарська,50

www.yarmarka.lviv.ua

Круглий стіл «Експортна

стратегія України:

проблеми і значення

логістики»

25 квітня 2018 р.

м. Київ, Київськоий

національний

економічний


ім. Вадима Гетьмана

пр. Перемоги, 54/1,

www.agroconf.org

Дев’ята міжнародна

конференція

«Ягоди України-

2018: заморозка та свіжий

ринок»

24-25 травня 2018 р.

м. Дніпро, LUCIA

Banquet Hall, вул.

Камчатська, 63

www.fruit-inform.com/

III Міжнародна

конференція-виставка

«Українське

грибівництво: погляд

у майбутнє»

06 червня 2018 р.

м. Київ,

готель Mercure Kyiv

Congress,

вул. В.Гетьмана,6

www.umdis.org/conference

Зарубіжні події

Конференція

Food Automation

19-20 квітня 2018 р.

Польша,

м. Торунь

www.konferencja-

foodautomation.pl

Міжнародна Експо-

Конференція

«Meat.Milk»

10-11 травня 2018 р.

Румунія,

м. Пояна-Брашов www.meat-milk.ro

Міжнародна

агропромислова виставка

15-21 травня 2018 р.

Сербія,

м. Нові Сад www.sajam.net

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ ВИДАННЯ:

МУЗИКА П.М. – ГО “ЛЬВІВСЬКА АГРАРНА ПАЛАТА” (ГОЛОВА РЕДКОЛЕГІЇ); СТЕФАНИШИН І.М. – ТОВ “РСП “ШУВАР” (ЗАСТ. ГОЛОВИ РЕДКОЛЕГІЇ); ВУЙЦИК І.М. – ГО “ЛЬВІВСЬКА АГРАРНА ПАЛАТА” ;

ПАНЬКІВ І.Я. – БО “ЛЬВІВСЬКА АГРАРНА ДОРАДЧА СЛУЖБА”; ДОМАНСЬКИЙ.А.Я. – ГО “ЛЬВІВСЬКА АГРАРНА ПАЛАТА”; CОЛОМОНКО Д.О. – ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО (ВИПУСКОВИЙ РЕДАКТОР).

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ : М. ЛЬВІВ, ВУЛ. ЗАЛІЗНИЧНА, 16, 2-Й ПОВ., ТЕЛ./Ф. +38 (032) 294-84-03, + 38(067) 803-60-32. ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВИДАННЯ: ДВА РАЗИ НА МІСЯЦЬ .

ПОБАЖАННЯ ТА ЗАУВАЖЕННЯ ДО ЗМІСТУ ЕЛЕКТРОННОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮЛЕТЕНЯ «ВІСНИК АГРОФОРУМ» ПРОСИМО НАДСИЛАТИ НА E-MAIL: [email protected]

2018 / № 7 (78)

ДЕПАРТАМЕНТ АГРОПРОМИСЛОВОГО ЛЬВІВСЬКА … · 5/11/2018 · -...

Documents