http://www.sunpp.mk.ua/info/info_production/energetik

Увага! Є робота! У машинному цеху Каскаду ГЕС-ГАЕС є вака-

нтна посада за фахом «Станочник широкого про-філю».

Кваліфікаційні вимоги до кандидата: - профільна освіта за спеціальністю «токар»

або «фрезерувальник»; - кваліфікація – не нижче 4-го розряду; - досвід роботи токарем і (або) фрезерувальни-

ком не менше 1-го року. Звертатися в Управління кадрів за телефо-

ном: 4-10-09. Управління кадрів ВП ЮУАЕС

На Южно-Українському енергокомплексі в тестовому режимі запрацювала безкоштовна телефонна «гаряча лінія». Завдяки новій послузі, кожен бажаючий у будь-який час доби може отримати інформацію про поточний стан справ на атомній електростанції.

Зателефонувавши за номером 0-800-500-107, за до-помогою інтерактивного меню Ви дізнаєтесь про робо-ту підприємства, а також зможете зв’язатися з пред-ставником інформаційного центру енергокомплексу та замовити екскурсію на Южно-Українську АЕС, Олек-сандрівську ГЕС і Ташлицьку ГАЕС.

Чекаємо на Ваш дзвінок! Завжди раді надати достовірну, повну та неупереджену інформацію.

ПІДСУМКИ

У зв’язку з невирішенням проблеми погашення боргу комунального підприєм-ства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (КП ТВКГ) перед ВП «Южно-Українська АЕС» адміністрація та профспілковий комітет підпри-ємства пропонують Вам здійснювати платежі за надані послуги КП ТВКГ на розрахунковий рахунок, який відкрито за тристороннім договором у ПАТ «ПриватБанк». Це дозволить скоротити суму боргу ТВКГ, яка на сьогоднішній день вже сягає 122 мільйонів гривень.

Для зручності розрахунку пропонуємо Вам написати заяву про щомісячне утри-

мання суми, що вказується в квитанції КП ТВКГ на ваше ім’я на оплату послуг теп-лопостачання, за наступними реквізитами:

розрахунковий рахунок 26003060321214

МФО 326610

ОКПО 31948866

банк одержувач: ПАТ «ПриватБанк» Южноукраїнське центральне відділення

отримувач: КП ТВКГ.

Сподіваємося, шановний колего, що Ви стежите за нашими матеріалами щодо бор-гу КП ТВКГ перед ВП ЮУАЕС і знайомі з перебігом подій. Управління інформації та роботи з громадськістю запрошує до діалогу всіх, у кого є ідеї, пропозиції з розв’я-зання цієї проблеми або думки з цього приводу. Їх обов’язково буде донесено до фахі-вців, які займаються вирішенням проблеми, та всіх працівників підприємства.

Дякуємо за розуміння!

Довідково: На підставі заяв працівників ВП ЮУАЕС про щомісячне утримання оплати за теплову енергію з листопада 2016-го по квітень 2017 року працівниками ВП ЮУАЕС перераховано із заробітної плати за послуги тепловодопостачання ко-шти в сумі 150962,31 грн.

Використовуючи спеціальний розподільчий рахунок, відкритий в ПАТ «ПриватБанк», який дає можливість розподілу 50% коштів «напряму» до ВП ЮУАЕС (згідно 3-х стороннього договору №89 від 02.09.2014 «Про надання послуг, пов’яза-них з розподілом грошових коштів за комунальні послуги, що надходять від насе-лення на спеціальний розподільчий рахунок, щодо послуг теплопостачання», укладе-ний між банком, ВП ЮУАЕС та КП ТВКГ) протягом 2016-2017 років споживачі – населення – за послуги теплопостачання перерахували 3530523,00 грн.

У жовтні відокремле-ним підрозділом «Южно-Українська АЕС» виробле-но 1 мільярд 489 мільйонів 586 тисяч кіловат-годин електроенергії, у т.ч. на:

· АЕС – 1 мільярд 471 мільйон 954 тисячі кіловат-годин;

· Ташлицькій ГАЕС – 16 мільйонів 666 тисяч кіловат-годин;

· Олександрівській ГЕС – 966 тисяч кіловат-годин.

Для отримання такої кількості електроенергії на тепловій електростанції потрібно було б спалити 553 тисячі тонн донецько-го вугілля або 420 мільйо-нів 970 тисяч кубометрів природного газу. Замінив-ши вуглецеві джерела ене-ргії, ВП ЮУАЕС запобіг викидам у атмосферу вуг-лекислого газу – 1 млн. 525 тис. тонн у випадку використання вугілля чи 731 тис. тонн, якщо тепло-ва станція працювала б на природному газі.

Коефіцієнт використан-ня встановленої потужнос-ті (КВВП) за місяць склав 65,86% та з початку року – 62,75%. План з виробіт-ку електроенергії за місяць виконано на 82,6%, а з початку року на 104,7%. З початку року відокремле-ним підрозділом «Южно-Українська АЕС» було ви-роблено 13 мільярдів 904 мільйони 134 тисячі, а з початку експлуатації (грудень 1982 р.) – 554 мільярди 611 мільйонів 253 тисячі кіловат-годин електроенергії.

Перший енергоблок Южно-Української АЕС працював у заданому ре-жимі.

Другий енергоблок Юж-но-Української АЕС пере-бував у поточному ремонті.

Третій енергоблок з 30 жовтня 2017 року відімкне-но від енергосистеми для виявлення та усунення при-чин несправності в системі збудження генератора.

Другий гідро-агрегат Олекса-ндрівської ГЕС знаходився в ро-боті в залежності від розходу води в річці Півден-ний Буг. Перший агрегат з 7 верес-ня по 16 жовтня перебував у пла-новому ремонті. З початку року на ОГЕС виробле-но 21 мільйон 866 тисяч, а з початку експлуатації (квітень 1999 р.) – 560 мі-льйонів 193 тисячі кіловат-годин електроенергії.

Другий гідроагрегат Ташлицької ГАЕС працю-вав згідно з графіком не-сення навантаження. Пер-ший агрегат з 4 по 29 жов-тня перебував у плановому ремонті.

З початку року ТГАЕС вироблено 147 мільйонів 153 тисячі, а з початку експлуатації (жовтень

2006 р.) – 1 мільярд 908 мільйонів 556 тисяч кіло-ват-годин електроенергії.

Радіаційний фон на про-мисловому майданчику Южно-Української АЕС за вказаний період знаходив-ся на рівні природних фо-нових значень, що були заміряні до пуску атомної станції, та на 1 листопада складав 0,10 мкЗв/год. Викиди та скиди радіоак-тивних речовин у навколи-шнє середовище не переви-

щували встановлених до-пустимих значень.

Оперативну інформа-цію про роботу Южно-Української АЕС цілодобо-во можна отримати за телефоном -автовідпо -відачем (05136) 2-29-93 та на офіційному інтер-нет-сайті за адресою www.sunpp.mk.ua.

Управління інформації та громадських зв’язків

ВП ЮУАЕС

2 СТОР. 9 ЛИСТОПАДА 2017 р.

http://www.sunpp.mk.ua/info/info_production/energetik

ЗНАЙ НАШИХ!

- Николай Алексеевич, какая ситуация предшество-вала работам, о которых мы сегодня хотим рассказать?

- 28 сентября 2017 года энергоблок №2 ОП ЮУАЭС был отключен действием электрических защит.

Над причинами поврежде-ния на энергоблоке №2 рабо-тали две комиссии – одна – станционная и вторая – назначенная приказом Минэнергоуголь, с участием госинспекторов по эксплуата-ции электрических станций и сетей. Обе комиссии были единодушны в своих выводах: причиной повреждения стали нарушения изоляции в той части якоря возбудителя, ко-торая не является доступной для обслуживания. Под бан-дажным кольцом, никогда не снимающимся в условиях станции, произошел пробой и разрушение изоляции между несколькими токопроводящи-ми элементами, которые из-за их расположения невозможно было ни увидеть, ни контро-лировать, ни предупредить в условиях закрытой системы.

Когда было обнаружено повреждение якоря возбудите-ля, то перед нами встала очень сложная практическая инженерная задача. Энерго-блоки №1 и №2 – блоки «малой серии», и часть уста-новленного на них оборудова-ния – поистине уникальна. Оно не применяется практи-чески больше нигде в мире, а значит – адекватной ему за-мены нигде не существует. Наш возбудитель энергоблока №2 – как раз из такого обору-дования. Его изготовление, что называется, «с нуля» – это минимум два года работы.

- Как же искали выход из ситуации?

- После случившегося мы обратились к нашим коллегам на Калининской атомной станции, которые ввиду схо-жести наших станций могли использовать подобное обору-дование, но, к сожале-нию, у них в резерве его не оказалось. То-гда мы обратили вни-мание на другие тихо-ходные машины, кото-рые используют не-много другой тип воз-будителя, однако у этого вида возбудите-ля более короткий вал, и чтобы его при-менить, необходимо было выбрать вариант размещения, а в са-мую первую очередь – найти пригодный якорь возбудителя. На Запорожской АЭС нашелся резервный якорь возбудителя, который был отремон-тирован на заводе, но на нем, к сожалению, не хватало не-которых комплектующих. Мы поняли, что вариант решения есть даже в такой непростой ситуации при условии нахож-дения верного решения, как внедрить его в существующую конфигурацию на блок №2. И

это была, на мой взгляд, не только уникальная, но и очень сложная инженерная задача.

Если попытаться объяс-нить в двух словах – якорь возбудителя опирается на два подшипника. Один подшип-ник остался старый, а второй, который находился на фунда-ментной плите, и был при-креплен к фундаменту строи-тельной конструкции, – те-перь должен был повиснуть в воздухе. Под ним, в его новом месте расположения, фунда-мента не было, поэтому наша задача состояла в том, чтобы закрепить существующую раму таким образом, чтобы компенсировать отсутствие фундамента в новом месте установки подшипника.

Эту сложную задачу с блеском, на мой взгляд, ре-шил наш конструкторско-технологический отдел во

главе с Виктором Коропцом. Инженеры-проектанты, кон-структоры, не считаясь со временем, буквально сутками чертили чертежи, которые тут же уходили в производство.

Когда мы поняли, что бу-дем именно так решать зада-чу, встал вопрос комплекта-

ции вентильного колеса. Не-хватка времени и затяжные процессы таможенных проце-дур делали невозможным при-обретение комплектующих на заводе-производителе. К сча-стью, в Украине, в городе Бровары, нашелся производи-тель, который был готов к подобной ситуации и смог бы обеспечить 90% необходимых комплектующих для вентиль-ного колеса. Здесь хотел бы отметить четкую и слаженную работу наших служб ком-плектации и финансового управления, которые в рам-ках существующего законода-тельства по упрощенной про-цедуре произвели закупку. Комплектующие подоспели очень вовремя и не задержали ремонтные работы.

Первоначально график ремонта был разработан до 6 ноября, но наша слаженность,

наша сплоченность, наш настрой на общий результат позволили нам значительно сократить время ремонта. 1 ноября энергоблок был вклю-чен в сеть и сегодня несет номинальную нагрузку. Так хотелось бы придумать много образных выражений и эпите-

тов, чтобы описать, насколько сложной и важной, насколько ответственной была эта рабо-та, чтобы рассказать о людях, которые ее сделали. Скажу просто: если верить в себя – то достижимы становятся лю-бые цели.

- Какова дальнейшая судь-ба поврежденного возбудите-ля?

- Судьба нашего поврежден-ного возбудителя понятна: его нужно отремонтировать, так как у нас есть еще возбудитель такого типа на энергоблоке №1, и чтобы предупредить воз-можные проблемы, нужно обес-печить для него резерв. В це-лом же, считаю, что в свете случившегося как на втором, так и на третьем наших энер-гоблоках, необходимо разра-ботать программу по поэтап-ной замене всех существую-щих возбудителей на новые во избежание проблем в буду-щем.

- Кого из исполнителей работ Вы хотели бы отме-тить?

- Кроме коллектива Южно-Украинской АЭС, принимавше-го непосредственное участие в работах, хотелось бы отметить персонал ОП «Атомремонт-сервис» – наших внутренних подрядчиков, механиков и электриков, которые вместе с нами денно и нощно труди-лись на восстановлении систе-мы возбуждения. Они нашу боль и проблему приняли к сердцу, как свою, и со всей ответственностью подошли к проделанной работе.

В жизни людей бывает не так много событий, которыми они могут впоследствии все-гда гордиться. И вот одно из таких событий произошло недавно на нашей станции – восстановление возбудителя. Все участники этого, я уве-рен, всегда будут горды тем, что приняли участие в таком сложном процессе.

Николай ФЕОФЕНТОВ, главный инженер ОП ЮУАЭС

- На энергоблоке №2 в этом году мы столкнулись с довольно неординарной ситуацией – нам пришлось выполнять замену возбудителя на энергоблоке, при этом нужно было решить задачу следую-щую: возбудителя, подобного тому, что вышел из строя, не было, и найти такой возбудитель не представлялось возмож-ным. Было принято решение применить другую схему – поставить возбудитель несколько другой конструкции.

Уникальность работы состояла в том, что мы стали в ней пионерами, так как до нас ее никто не выполнял. Сложность состояла в том, что мы должны были перенести опорный под-шипник практически на полтора метра ближе к генератору. Необходимо было

очень четко продумать, насколько плотно подшипник будет прилегать к своей конструкции и к фундаменту. Для этого специалистами КТО ОП ЮУАЭС был разработан проект, в котором мы предусмотрели все негативные момен-ты, которые могли бы произойти при переносе подшипника, в частности, вибрацию. Мы плотно увязали раму подшипника с фундаментом. Для этого понадобилось применить нетрадицион-ное мышление, за что хочу выразить большую благодарность коллективу КТО и его руководству, совместно с которыми мы смогли найти верное ре-шение в этой ситуации и буквально «на ходу» разработали конструкцию, согласовали ее с заводом-изготовителем и

установили. Сегодняшний результат, как мы видим, – при включенном в сеть энергоблоке ситуация с вибрацией ни-чуть не хуже той, что была до останова, и даже лучше.

Естественно, весь процесс происхо-дил в режиме тотального цейтнота, персонал напряженно трудился – кон-структоры, исполнители работы, все сработали в унисон, я считаю это нашим большим достижением, очеред-ной трудовой победой Южно -Украинской АЭС. Далеко не каждое предприятие может в такие сжатые сроки, мобилизовав «коллективный разум», решить такую сложную зада-чу, именно поэтому это событие можно назвать историческим.

Анатолий ИЛАТОВСКИЙ, заместитель главного инженера по ремонту

- 28 сентября произошло отключение энергоблока №2 из-за потери возбуждения ге-нератора. После разборки мы поняли, что повреждено не только вентильное колесо, но и также обмотка якоря возбуж-дения самого возбудителя. Уникальность оборудования позволяла опасаться того, что в отсутствие якоря для его замены на площадке ЮУАЭС может затянуть ремонт до по-лугода. Руководством АЭС бы-ло принято решение выпол-нить замену якоря без систе-мы подвозбуждения наряду с возможностью использования резервного якоря Запорож-ской АЭС, куда в срочном по-рядке выехали наши специа-листы для выполнения необхо-димых замеров и анализа его

использования на энергоблоке №2 и доставки его на стан-цию. Также обсуждался во-прос закупки якоря на Бол-гарской АЭС «Козлодуй», куда были направлены специалисты ЭЦ. Параллельно прорабатыва-лись вопросы поиска комплек-тующих к вентильному колесу возбудителя на различных предприятиях Украины, пред-почтение было отдано заводу «Навигатор Л», комплектую-щие были поставлены в уста-новленные сроки, что позволи-ло сократить простой энерго-блока в ремонте.

Большая работа была вы-полнена во время ремонта и усиления рамы возбудителя, перенос подшипника №14 спе-циалистами ЭРП совместно с турбинным цехом, конструк-

торским отделом, ОП «Атом-ремонтсервис».

Электроцехом выполнялась работа по ремонту системы вентильных колес. Хочется отметить участки по ремонту силового оборудования и ре-лейной защиты, возглавляемые Ко-втуном А.А. и Чу-маком В.П. Эти коллективы работа-ли круглосуточно с полным осознанием важности процесса и чувства ответ-ственности.

Р е з у л ь т а т о м совместной плодо-творной работы всех подразделений стало включение энергоблока в сеть.

Такая работа выполнялась впервые на территории Укра-ины, а может быть и не толь-ко. Поэтому хочется сказать большое спасибо всем, кто активно или косвенно участ-вовал в ней.

Андрей ЛЯШЕНКО, заместитель начальника

электроцеха

3 СТОР. 9 ЛИСТОПАДА 2017 р.

http://www.sunpp.mk.ua/info/info_production/energetik

- Данная работа выполнена впервые в мире, и это достижение является резуль-татом слаженной работы профессионалов и специалистов ОП ЮУАЭС. Каждый понимал важность задания и выполнял свою работу добросовестно и ответ-с т в е н н о . К о н с т р у к т о р с к о -технологический отдел разработал до-кументацию на монтаж непроектного ротора возбудителя турбогенератора энергоблока №2. Уникальность работы заключается в установке разных по габаритам роторов возбудителя. Вся кон-структорско-технологическая докумен-тация была разработана и выдавалась в срочном порядке с обязательным анализом и расчетом. Каждый делал свою часть – разрабатывалась докумен-тация по транспортировке ротора, рай-беровке и запрессовке втулок фланца полумуфты РВ, на узлы и детали рас-крепления станины подшипника №14 к раме и съемной фундаментной пли-ты, перемонтаж маслопроводов и ка-бельных линий, технологические ука-зания, проводились необходимые рас-четы. Каждая, даже самая маленькая

деталь требовала пристального внима-ния – подбор материала и разработка чертежа, проведение нормоконтроля, ничего нельзя было упустить из виду, все предусмотреть и согласовать, не за-держивая процесс ремонта. Персонал КТО проявил себя как дружный слажен-ный коллектив, показав безупречную работу в команде предприятия. Понимая важность, люди работали в сверхурочное время. Несмотря на очень большой объ-ем работы, с первого дня был уверен, что справимся, уверен в каждом работ-нике. Проект по установке непроектного ротора возбудителя согласован без заме-чаний с заводом-изготовителем ПАО «Силовые машины», а на перемонтаж маслопроводов согласован с ОАО «Турбоатом». Профессионально выпол-нили свою работу персонал ЭРП и ЭЦ, специалисты ОП «Атомремонтсервис» и «Гидроспецстрой». Считаю, что люди справились «на отлично», учитывая сжатые сроки выполнения работ.

Владимир ГРЕБЕНЮК, заместитель начальника КТО ОП ЮУАЭС

- Работа была сложная, но интересная и предусматрива-ла целый комплекс мероприя-тий. В частности, создание дополнительного фундамента под раму возбудителя и ре-

конструкцию рамы возбудите-ля, чтобы на пусковых опера-циях не возникала вибрация. Поэтому конструкторско-технологическим отделом ЮУАЭС была разработана специальная новая фунда-ментная конструкция, кото-рая была согласована с заво-дом-изготовителем и установ-лена на приямке рамы возбу-дителя. После этого были про-ведены соответствующие тех-нические работы. Наш кол-лектив – ЦРТМО ОП АРС занимался центровкой линии вала, исправлением коленча-тости линии вала, маятника, ремонтом подшипников. Была выполнена райберовка отвер-стий, т.е. совмещение отвер-стий нового якоря с ротором генератора, замена штифтов, пальцев и остальной комплекс мероприятий, уже более стан-дартный. Удалось пуститься сразу, без балансировок, и в этом, я считаю, есть и наш вклад.

Было принято изначально правильное уникальное инже-

нерное решение, работа вы-полнялась впервые, поэтому все разработки, все инженер-ные идеи, все предложения буквально с колена превраща-лись в чертежи, а чертежи тут же превращались, скажем т а к , в «железо», а «железо» – уже в кон-с т р у к ц и и , смонтирован-ные на новом месте.

Не было ли опасения, что что-то пойдет не так? Опасения есть всегда. Но мы же ремонтируем б л о к и - « м и л л и о н -ники», и шанс оши-биться сведен до минимума, б л а г о д а р я особой орга-

низации технического кон-троля, существующей на Юж-но-Украинской атомной стан-ции. Все операции, которые мы выполняем здесь, сведе-ны в комплекс мероприя-тий, и у нас приемку всех

операций осуществляют спе-ц и а л и с т ы Ю ж н о -Украинской АЭС, професси-оналы высокого класса, и поэтому качество работ на весьма и весьма высоком уровне.

Эдуард ШЕРГИН, цех по ремонту тепломеханическо-

го оборудования ОП АРС, начальник производственно-

наладочных работ на АЭС

Коллектив КТО

4 СТОР. 9 ЛИСТОПАДА 2017 р.

Наклад 2000 екз.

Розповсюджується безкоштовно.

Читайте нас на www.sunpp.mk.ua, для користувачів Інтрамережі ВП ЮУАЕС http://alpha/ ( WWW-сайт ВП ЮУАЕС).

Відповідальний

за випуск

О.О. Бондаренко

Адреса: 55000 Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, бул. Шевченка, 8а, ІЦ «Імпульс», 2 поверх.

5-94-00 (факс); 4-63-91.

Е-mail: smi@sunpp.atom.gov.ua

Надруковано ФОП Жаган М.Ф., м. Миколаїв, вул. Бузника, 5.

ДОЛІ ЛЮДСЬКІ

ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК

Вона пережила війну. Вона знає, що таке, коли війна заби-рає рідних. Вона у 93 роки ста-ла волонтером.

Валентина Костянтинівна Бі-лик півроку, як переїхала у Южноукраїнськ. Галина Дани-лівна Савченко – найменша з трьох її доньок, мешкає у місті енергетиків давно, працювала багато років у відділі робочого постачання, а зараз вже знахо-диться на заслуженому відпо-чинку і веде активний спосіб життя. Ось так, дві пенсіонер-ки – мати і донька не просто живуть повноцінним життям, але й допомагають людям.

Сіткарями називають волонте-рів, які плетуть маскувальні сітки для українських воїнів. У Южноу-країнську цим займається група активних жінок з Благодійного фонду «Мирне небо». Для вико-нання цієї роботи потрібна не ли-ше майстерність, а й матеріал. Отже, Валентина Білик, яка прия-телює із волонтерами «Мирного

неба», вирішила, що вирізати з тканини смужки для маскуваль-ної сітки – справа кропітка, але фізично не важка. Галина Данилі-вна веде досить активне життя – вже кілька років співпрацює з громадською організацією «Рідне Прибужжя», члени якої висаджу-ють у місті квіти, дерева, приби-рають схили річки Південний Буг; займається оздоровчою фізкульту-рою; не пропускає майже жодної культурної події у місті; за мож-ливості подорожує. Її 94-річна ма-туся Валентина Костянтинівна теж доброї вдачі, поки могла, до-помагала людям, але з віком сил стало бракувати, а от бажання ро-бити щось корисне не пропало. Знайшлася волонтерська робота і для старенької – Галина Данилів-на приносить додому тканину, а Валентина Костянтинівна ріже її на смужки, з яких потім волонте-ри плетуть маскувальні сітки для українського війська.

Що таке війна і як безжалісно вона забирає рідних і коханих лю-дей, Валентина Костянтинівна знає не з чуток. Будучи родом з Біло-

русі, вийшла заміж за українського хлопця, приїхала в Україну і решту життя мешкала в одному з сіл Доманів-ського району. Сімейне щастя родини тривало недовго – через рік по-чалася війна, де й про-пав без вісти чоловік Валентини Костянтині-вни. З маленькою до-нькою молода жінка стійко переносила ви-пробування окупацією, голодом, тяжкою пра-цею. «Такі роки голод-ні були, – розповідає бабуся Валя, – коли хліб з ячме-ню і гарбуза пекли. У мене душа болить, коли я бачу, як біля сміт-ника лежить хліб. Я ніколи й крихти хліба не викинула». А ко-ли поверталися з війни чоловіки, то для неї знову знайшлася пара.

Сьогодні у Валентини Костян-тинівни є 6 онуків і 4 правнуки, старшому онуку – 52 роки, на жаль, дві з трьох доньок уже піш-ли з життя. Галина Данилівна ро-

зповідає, що мама завжди усім допомагала, чим могла, ніколи не сварилася і не сперечалася з людь-ми, завжди лагідна і привітна.

Чепурненька бабуся Валя, якій 23 жовтня виповнилося 94 роки, має світлий розум і добру вдачу, радіє, що хоч чимось може допо-могти тим, хто забезпечує сьогодні мирне небо над її головою.

Оксана МІСЮКЕВИЧ Фото автора

У серпні 2016 року меш-канці будинку №8 по бульвару Шевченка ство-рили об’єднання співвла-сників багатоквартирно-го будинку «ЮУ МЖК» і взялися до роботи. Ре-зультати майже одноріч-ного господарювання, які нам охоче продемонс-трувала голова ОСББ Галина Полотнянко, вражають. Але є й про-блемні питання, за сприянням у вирішенні яких у вигляді інформа-ційної підтримки голова ОСББ звернулася до управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУАЕС.

Мешканці ОСББ «ЮУ

МЖК» почали з того, що замінили всі світильники на енергоефективні – світодіод-ні, що дозволило втричі скоротити споживання еле-ктроенергії. Вийшли на су-ботник, і привели до ладу прибудинкову територію, обрізали дерева, встановили металеві огорожі тощо.

«Тепломережі були у тако-му занедбаному стані, що будь-яка поломка могла призвести до катастрофи», – розповідає Галина Іванів-на. За співфінансування з міського бюджету було ре-конструйовано підвальні приміщення та зроблено капітальний ремонт ліфтів.

Взяли «теплий кредит», встановили у під’їздах скло-пакети, в тамбурах скляні двері. «Коли ми це зробили, ми звернулися до начальни-ка Департаменту інфрастру-ктури міського господарства Южноукраїнської міськради Сергія Валюшка, щоб пока-зати, на які ми пішли ризи-ки у вигляді кредиту, задля того, щоб привести до ладу наш будинок, результати, яких ми досягли, та за до-помогою у ремонті під’їз-дів», – каже голова ОСББ. За словами Галини Іванів-ни, у Департаменті до про-

хання відремонтувати під’ї-зди поставилися з розумін-ням. Гроші у сумі 198 тис. грн. були виділені, та за їх рахунок в ОСББ відремонту-вали три під’їзди.

От тільки внутрішньобу-динковий проїзд знаходить-ся у жахливому стані. Опі-куватися станом внутріш-ньобудинкових проїздів, так саме як і станом зелених насаджень, повинне місто, адже це належить не яко-мусь окремому будинку, а всьому місту, впевнені меш-канці ОСББ. Сергій Валю-шок пояснює, що коли бага-токвартирний будинок пере-дається у співвласність ме-шканцям, передається і прибудинкова територія, а отже й проїзд. Є акт дефек-тації, який складається у разі передавання будинку із комунальної власності у власність ОСББ, згідно яко-му вказані у ньому дефекти повинні бути усунені.

Як розповіла Галина Іва-нівна, термін, протягом якого повинні були усунути дефекти, згідно акту, – це третій квартал 2016 року. Але цього не сталося, тому представники ОСББ «ЮУ МЖК» вже неодноразово зверталися до міської влади з вимогою відремонтувати проїзд. Найбільші нарікан-ня у мешканців буд. №8 по бульвару Шевченка – на дві великі ями.

«Прийшла бригада ТВКГ, розрила дорогу для ремонту тепломережі, витя-гнула бордюри, і на цьому їх місія закінчилася, – ка-

же голова ОСББ. Сергій Ва-люшок пояснює, що, дійс-но, КП ТВКГ неодноразово проводило ремонтні роботи на тепломережі. Саме ТВКГ повинно було і привести територію до ладу. Але це не робилося, каже Сергій Георгійович, бо ґрунт просі-дає, і якщо б місце було б

одразу заасфальтовано, то довелось би згодом все пере-робляти. У Департаменті інфраструктури пообіцяли, що ями найближчим часом залатають. От тільки робити це буде не КП ТВКГ, у яко-го немає коштів, а КП СКГ, сказав очільник Департаме-нту.

Мешканці ОСББ, звичай-но, очікують на ремонт всього проїзду, а наразі до-моглися ямкового ремонту. Що зіграло все ж таки голо-вну роль: чи те, що вони стукали у всі двері, чи те, що на проблему звернули

увагу засоби масової інфор-мації, чи то міська влада почула людей, сказати важ-ко. Але Сергій Валюшок наголосив, що на міських нарадах йшлося про те, що ОСББ потрібно приділяти більше уваги. Наразі, за його словами, на ОСББ ви-діляється більше коштів,

ніж на будинки, які зали-шилися у комунальній вла-сності, адже ОСББ почина-ють, як то кажуть, з нуля, і підтримка їм конче необхід-на.

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Комунальники розпоча-

ли роботи з асфальтуван-ня. Пообіцяли сьогодні (8 листопада) ями зала-тати.

Галина НАЗАРОВА Фото автора