О.М. Cохацька

œ≥‰Û˜ÌËÍ

Друге видання , перероблене та доповнене

Затверджено Міністерством освіти і науки України , як підручник для студентів вищих навчальних закладів

– Тернопіль – – Київ – Видавництво «Карт–бланш»

2008

ББК 65.054 УДК 336.764/768

С 68 Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – 2-ге вид. змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 632 с. ISBN 966-7952-15-0

Табл. 31. Рис. 67. Додат. 11. Бібліогр.: 375 назв.

Р е ц е н з е н т и :

Кузьмін Олег Євгенович

� доктор економічних наук, професор, директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту національного університету «Львівська політехніка», завідувач кафедри менеджменту і міжнарод-ного підприємництва, заслужений працівник народної освіти України.

Поручник Анатолій Михайлович

� доктор економічних наук, професор, директор центру магістерської підготовки Київського національного економічного університету, завідувач кафедри міжнародної економіки;

Савельєв Євген Васильович

� доктор економічних наук, професор, проректор з навчальної роботи (міжнародні зв’язки), завідувач кафедри міжнародної економіки, фінансово кредитних відносин та маркетингу Тернопільського національного економічного університету;

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 14/18-Г-1366 від 25 грудня 2006 р.)

Друге видання підручника «Біржова справа» написано у відповідності з програмою дисципліни для студентів економічних та управлінських спеціальностей Тернопільського національного економічного університету, яка викладається у цьому вузі з 1992 року. Його автор, д.е.н., професор Сохацька О.М., є завідувачем першої в Україні кафедри фінансового інжині-рингу, одним із провідних фахівців з міжнародного ринку похідних фінансових інструментів, займається консалтинговою діяльністю. Очолювана нею кафедра здійснює підготовку магістрів, які отримують знання, вміння та навички фінансових інженерів, здатних діяти у змінному не-передбачуваному середовищі завдяки вмілому використанню фінансових інновацій, які раніше були доступні лише біржовикам.

Перше видання підручника було схвально зустрінуте науковцями, фахівцями ринків, студентами. Друге видання, перероблене та доповнене такими новими видами контрактів між-народних ф’ючерсних та опціонних бірж, як свопціони, ф’ючерси на погоду, строкові контракти одночасно на ціни та дохід від цінних паперів, валюти тощо.

Підручник складається з трьох частин та двадцяти розділів. Кожен розділ завершується коротким резюме, контрольними запитаннями, переліком посилань та рекомендованої літератури, тестами для перевірки знань (всього 300), задачами, додатками, в яких проілюстровано типові угоди на брокерське обслуговування, біржові котирування, ф’ючерсні та опціонні контракти тощо.

Поєднання теоретичного та практичного підходів робить підручник корисним та цікавим не лише викладачам, аспірантам та студентам економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, але й фахівцям у даній галузі, а також тим, хто бажає ближче познайомитися не лише біржовою справою, але й навчитися використовувати біржові інструменти для страхування цінових, курсових, процентних, погодних ризиків та інших ризиків при веденні будь-якого бізнесу, як в Україні, так і за її межами.

© Сохацька О.М., 2003, 2007 © Видавництво «Карт-бланш», 2007 ISBN 966-7952-15-0 © Видавництво «Кондор», 2007

3 Çì³ñò

çì³ñò œÂр‰ÏÓ‚‡........................................................................................................... 7 ◊‡ÒÚË̇ 1. “ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë ............................... 11

Розділ 1. Суть біржі та її економічна природа ............................................ 12 1.1. Роль та місце біржі в економіці ........................................................... 13 1.2. Cуть біржі та її економічна природа ................................................... 16 1.3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі................................. 19 1.4. Види бірж ............................................................................................... 21

Розділ 2. Еволюція біржової торгівлі ............................................................ 30 2.1. Історія формування бірж у Європі, Великобританії та США ........... 31 2.2. Розвиток бірж у дореволюційній Росії................................................ 35 2.3. Становлення біржової торгівлі в Україні............................................ 40 2.4. Особливості функціонування бірж в Україні

на початку ХХІ-го століття .................................................................. 43

Розділ 3. Біржовий товар................................................................................. 57 3.1. Класифікація біржових товарів............................................................ 58 3.2. Види біржових контрактів.................................................................... 62 3.3. Характеристика біржових товарів ....................................................... 67 3.4. Сільськогосподарська і промислова сировина ................................... 67 3.5. Фінансові інструменти.......................................................................... 72

Розділ 4. Міжнародні біржові ринки ............................................................. 87 4.1. Характеристика ф’ючерсного контракту ............................................ 88 4.2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі....................................................... 96 4.3. Характеристика біржової мережі Заходу .......................................... 101

Розділ 5. Основні теорії функціонування ф’ючерсних ринків............... 123 5.1. Стан дослідження ф’ючерсних ринків в Україні ............................. 124 5.2. Еволюція розвитку основних економічних

теорій ф’ючерсних ринків .................................................................. 132 5.3. Сучасні теорії міжнародних ф’ючерсних ринків ............................. 138

4 Á³ðæîâà ñïðàâà

Розділ 6. Концепція ціноутворення на ф’ючерсних ринках ................... 149 6.1. Формування ф’ючерсних та майбутніх спотових цін...................... 150 6.2. Сучасні концепції ціноутворення на ф’ючерсних ринках .............. 156

Розділ 7. Фундаментальний аналіз біржових цін та курсів .................... 166 7.1. Суть фундаментального аналізу ........................................................ 167 7.2. Фундаментальний аналіз на сировинних ф’ючерсних ринках ....... 173 7.3. Особливості здійснення фундаментального аналізу

на фондових ринках ............................................................................ 178 7.4. Фундаментальний аналіз на ф’ючерсних ринках............................. 182

Розділ 8. Технічний аналіз ф’ючерсних цін ............................................... 190 8.1. Суть технічного аналізу...................................................................... 191 8.2. Засоби технічного аналізу .................................................................. 196 8.3. Основні фігури технічного аналізу ................................................... 203 8.4. Методи дотримання тренду................................................................ 207 8.5. Осцилятори .......................................................................................... 208 8.6. Аналіз показників обсягів торгів ....................................................... 209 8.7. Теорія протилежної думки (теорія динамічної нерівноваги).......... 210 8.8. Структурні теорії................................................................................. 211

◊‡ÒÚË̇ ≤≤. Œр„‡Ì≥Á‡ˆ≥ÈÌ≥ ‡ÒÔÂÍÚË ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë ...................... 225

Розділ 9. Учасники біржових операцій ....................................................... 226 9.1. Засновники та члени біржі. Їх права й обов’язки............................. 227 9.2. Учасники біржових сесій.................................................................... 231 9.3. Біржові посередники: брокери та дилери ......................................... 233 9.4. Сутність і види брокерської діяльності............................................. 234 9.5. Правове регулювання брокерської діяльності.................................. 238

Розділ 10. Організація біржових торгів ........................................................ 250 10.1. Організаційна структура управління біржею ................................... 251 10.2. Порядок укладання біржових угод .................................................... 258 10.3. Організація діяльності брокерської фірми........................................ 267 10.4. Ведення рахунків клієнтів .................................................................. 268 10.5. Звітність щодо виконання наказів клієнтів....................................... 270

Розділ 11. Кліринг та система розрахунків за біржовими угодами......... 277 11.1. Суть біржового клірингу .................................................................... 278 11.2. Історія становлення біржових клірингових установ........................ 281 11.3. Особливості функціонування клірингових

палат ф’ючерсних бірж....................................................................... 283 11.4. Маржа у ф’ючерсній торгівлі............................................................. 288 11.5. Забезпечення додаткових фінансових

гарантій розрахункової палати........................................................... 294

5 Çì³ñò

Розділ 12. Процедура поставки за біржовими контрактами .................... 308 12.1. Економічна функція поставки за ф’ючерсними контрактами ........ 309 12.2. Організація процедури поставки за ф’ючерсними контрактами .... 311 12.3. Поставка за ф’ючерсними контрактами

з фінансовими інструментами............................................................ 322

Розділ 13. Електронний трейдинг – сучасна технологія біржової торгівлі............................................................................. 328

13.1. Історія становлення електронної біржової торгівлі ......................... 329 13.2. Основні системи електронної біржової торгівлі .............................. 333 13.3. Розвиток біржового електронного трейдингу в Україні ................. 337

Розділ 14. Державне регулювання біржової торгівлі................................. 344 14.1. Суть та значення державного регулювання біржової торгівлі ....... 345 14.2. Регулювання ф’ючерсної торгівлі у США........................................ 347 14.3. Державне регулювання ф’ючерсного ринку в Європі та Азії......... 351 14.4. Державне регулювання біржової торгівлі в Україні........................ 353

◊‡ÒÚË̇ ≤≤≤. ŒÒÌÓ‚Ë Ùí˛˜ÂрÒÌÓø Ú‡ ÓÔˆ≥ÓÌÌÓø ÚÓр„≥‚Î≥ ................. 366

Розділ 15. Товарний ф’ючерсний контракт як інвестиційний інструмент біржового ринку ........................ 367

15.1. Товарні ф’ючерси як фінансові інструменти.................................... 368 15.2. Порядок укладання та виконання ф’ючерсних контрактів ............. 379

Розділ 16. Торгівля опціонами ....................................................................... 386 16.1. Суть опціонів та їх характеристика ................................................... 387 16.2. Товарні опціони................................................................................... 391 16.3. Основні стратегії з товарними опціонами ........................................ 396 16.4. Опціони з фінансовими інструментами ............................................ 404

Розділ 17. Фінансові ф’ючерси ....................................................................... 422 17.1. Суть та види фінансових ф’ючерсів .................................................. 423 17.2. Відсоткові фінансові ф’ючерси ......................................................... 429 17.3. Контракти на індекси фондових бірж ............................................... 444 17.4. Ф’ючерсні контракти з валютою ....................................................... 449

Розділ 18. Біржова спекуляція на ф’ючерсних ринках ............................. 462 18.1. Економічна суть біржової спекуляції................................................ 463 18.2. Історія становлення біржової спекуляції .......................................... 468 18.3. Види біржової спекуляції ................................................................... 475 18.4. Види біржових спекулянтів................................................................ 483 18.5. Спекулятивні стратегії

із застосуванням ф’ючерсних контрактів ......................................... 485

6 Á³ðæîâà ñïðàâà

18.6. Спекулятивні стратегії з опціонами .................................................. 489 18.7. Діяльність спекулянтів

на сучасних біржових ф’ючерсних ринках....................................... 497

Розділ 19. Хеджування цінових та курсових ризиків за допомогою ф’ючерсної торгівлі .............................................. 512

19.1. Суть та основні характеристики хеджування ................................... 513 19.2. Види хеджування ................................................................................ 516 19.3. Досконале хеджування цінових ризиків

на ринках сільськогосподарської сировини...................................... 523 19.4. Здійснення хеджевих операцій

з урахуванням реальних ситуацій на ринках .................................... 529 19.5. Особливості хеджування цінових ризиків ринку

реальних товарів.................................................................................. 535 19.6. Хеджування курсових ризиків фінансових інструментів................ 544

Розділ 20. Перспективи становлення ф’ючерсних ринків в Україні ...................................................... 551

20.1. Створення умов для становлення ф’ючерсних ринків сировини ... 552 20.2. Шляхи становлення ф’ючерсних ринків в Україні .......................... 557

√ÎÓÒ‡р≥È............................................................................................................ 578

”ÏÓ‚Ì≥ ÒÍÓрÓ˜ÂÌÌˇ, ˘Ó ‚ÊË‚‡˛Ú¸Òˇ Û ·≥рÊÓ‚Ëı ‚≥‰ÓÏÓÒÚˇı Á‡рÛ·≥ÊÌËı ÂÍÓÌÓÏ≥˜ÌËı ‚ˉ‡Ì¸ ........................................................... 609

¡≥·Î≥Ó„р‡Ù≥ˇ .................................................................................................... 612

“ÂрÏ≥ÌÓÎÓ„≥˜ÌËÈ ÔÓ͇ʘËÍ ....................................................................... 628

7 ïåðåäìîâà

Ïåðåäìîâà Біржовики – могутня еліта вільної ринкової економіки. Пояснення

цього феномену просте: біржовики управляють та контролюють круго-обіг крові капіталістичної системи – капіталу. Могутність та значення для ринкової економіки біржовиків підтверджується тим, що їх профе-сія є однією з найвисокооплачуваніших у світі.

Важливість біржовика зумовлюється тим, що він є посередником між тими, у кого виникли вільні капітали та тими, кому вони гостро необхід-ні, тобто працює у сфері фінансового посередництва. Цей простий факт не завжди враховувався в процесі становлення біржового будівництва в Україні, де за всі роки реформ не відбулося відновлення ринкової біржової культури та практично відсутня підготовка нового покоління біржовиків, здатних працювати не лише на національних, але в першу чергу на міжнародних біржових ринках.

Виходячи з великого життєвого досвіду, успішної багаторічної ро-боти на міжнародних біржових ринках провідні біржовики США дійшли висновку, що біржовий маклер сьогодні є і найближчі десятки років ХХІ ст. буде найважливішим бізнесом та найпрестижнішою кар’єрою в світі. Це динамічна професія з великим майбутнім, яка кидає виклик всім іншим фінансовим посередникам у боротьбі за клієнта.

Уже сьогодні світова революція комунікацій створила можливості, які в свою чергу революціонували індустрію фінансових послуг. Інвес-тори будь – якої країни мають можливість інвестувати у різні інвестиційні інструменти по всій земній кулі за допомогою комп’ютера 24 години на добу, ведучи пошук найвищого доходу у тій валюті, в якій побажають.

Біржові брокери та біржі дійшли висновку, що факт спільної зустрічі та її місце (що було головною вимогою ще кілька десятків років), тепер невигідна справа. Комп’ютерні мережі торговельних систем пропону-ють біржам швидкі та конкурентні альтернативи, що надає фінансовим операціям небаченої гнучкості у питаннях свободи та можливостей для вкладників та користувачів капіталу. Головним інвестором стає людина, яка власними силами повинна захистити свої заощадження та при-множити їх.

Одночасно сучасні корпорації, особливо багатонаціональні, зокрема і в Україні, відчувають потребу у талантах такого типу, які досі зосе-

8 Á³ðæîâà ñïðàâà

реджувалися у колах біржовиків. Там необхідно на високому фаховому рівні проводити аналіз ризиків, здійснювати управління ними, вміти зменшувати фінансові витрати за рахунок проникнення на нетрадиційні ринки, в першу чергу біржові ф’ючерсні та опціонні.

Все сказане вище актуалізує проблему не лише підготовки фахівців біржової справи, але й навчання біржової торгівлі людей інших профе-сій, яким ці знання будуть потрібні для збереження власних грошей та отримання додаткового доходу. Ці люди в майбутньому можуть працю-вати біржовиками за сумісництвом. Таку можливість надає комп’ютерна техніка та глибокі знання суті біржової торгівлі. А ставши біржовим трей-дером можна отримати повну свободу дій, не бути підзвітним начальству, жити та працювати у будь – якому куточку земної кулі.

Сьогодні колишні товарні біржі стали міжнародними ринками по-хідних фінансових інструментів, які відіграють ключову роль у стабіліза-ції макроекономічних показників світових ринків основних активів від сільськогосподарської та промислової сировини до відсоткових ставок, індексів, валюти, фондових цінностей тощо. Вони є центрами економіч-ної активності світової економіки. В останні роки ці ринки переживають вибуховий розвиток в першу чергу у континентальній Європі, яка до-недавна суттєво в цих аспектах відставала від США. Швидкими темпами проходить процес становлення ф’ючерсної торгівлі у країнах Східної Європи, в тому числі і Росії.

Вивчаючи процеси функціонування зарубіжних ф’ючерсних ринків впродовж більше тринадцяти останніх років, одночасно автор спостері-гала втрату інтересу до проведення аналогічних досліджень в Україні, що призвело не лише до зменшення кількості захищених дисертацій-них робіт з цієї проблематики, але й вилучення з нормативної частини навчальних планів підготовки економістів у вищих навчальних закла-дів курсів “Біржова справа”. Для спеціальності “Біржова діяльність” була передбачена підготовка фахівців лише першого рівня акредитації. На цьому фоні неодноразові спроби становлення строкових сегментів на валютному та зерновому біржових ринках були приречені на провал.

Сьогодні, в черговий раз, біржова торгівля в Україні стоїть перед про-блемами трансформації своїх операцій з реальними товарами у торгівлю строковими фінансовими інструментами. У цьому напрямі приймаються нові законопроекти та концепції розвитку основних ринків. На часі сьогодні стоїть вивчення ф’ючерсної торгівлі на професійній основі, яке потребує наявності фундаментальної літератури з цієї проблематики.

До уваги читачів пропонується друге видання підручника, призначе-ного для широкого кола осіб, які активно займаються бізнесом або вивча-ють економіку, оскільки без оволодіння основами біржової справи сьогодні

9 ïåðåäìîâà

неможливо ефективно управляти комерційною діяльністю та фінансами в умовах глобальної економіки.

Даний підручник є результатом наукової та викладацької роботи автора у Тернопільському державному економічному університеті, де нею з 1992 року читається дисципліна “Теорія і практика біржової справи”, у 1993 році була захищена дисертація кандидата економічних наук з проблематики становлення товарних бірж. У 1994 автором спіль-но з викладачем Дениско О.М. було видано посібник “Біржова справа” (Сохацька О.М., Дениско О.М. Біржова справа: Навчальний посібник. – К.:Тріада-Плюс, 1994. – 187с.), затим у 2003 році вийшов одноосібний підручник (Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 608с.) та було захищено дисертацію на здобуття ступеня доктора економічних наук на тему “Ф’ючерсні ринки: глобальні тенденції та становлення в Україні”.

Друге видання підручника є поглибленим вивченням ф’ючерсної та опціонної торгівлі. В ньому достатньо ґрунтовно представлено мате-ріал щодо теоретичних аспектів функціонування ф’ючерсних ринків, концептуальних засад ціноутворення, показано невичерпні можливості, які відкриває біржова торгівля для різних учасників ринків. Даний мате-ріал є результатом подальших наукових досліджень автора, за результа-тами яких було опубліковано дві монографії (Сохацька О.М. Ф’ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. – Терно-піль: Економічна думка, 1999. – 408с. та Сохацька О.М. Міжнародні ф’ю-черсні ринки: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2002. – 454с.).

Логіка підручника є зручною та перевіреною у викладацькій практи-ці. Підручник складається з трьох частин та двадцяти розділів. Кожен розділ завершується коротким резюме, переліком контрольних запитань, рекомендованої літератури, тестів для перевірки знань, задач, додатків, що ілюструють типові брокерські договори та біржові спотові, форвардні, ф’ючерсні та опціонні контракти, біржові котирування, аналітику ф’ю-черсних ринків, адреси www – сторінок бірж.

Всі питання ілюструються за допомогою прикладів, зберігаючи основ-ні види одиниць мір ваги та об’ємів, прийнятих на міжнародних ф’ючерс-них біржах. Автор підтримує точку зору зарубіжних та деяких вітчиз-няних авторів про неприпустимість ілюстрації результатів здійснення ф’ючерсних та опціонних угод із застосуванням національних одиниць виміру, оскільки в Україні таких ринків поки що немає, а приклади із зарубіжної практики у такому випадку будуть виглядати некоректно. У другому виданні широко використовуються приклади біржових котиру-вань із мережі Internet, виправлено помилки, додано ілюстративні додатки.

10 Á³ðæîâà ñïðàâà

У першій частині підручника “Теоретичні засади біржової справи” викладено основи знань щодо сутності ф’ючерсної біржі, історії її станов-лення, формування специфічного біржового товару, теоретичних підва-лин біржової торгівлі, ціноутворення ф’ючерсних цін та курсів, базових напрямів аналізу біржових цін – фундаментального та технічного.

Друга частина підручника “Організаційні аспекти біржової торгівлі” присвячена вивченню основних учасників біржової торгівлі, брокерсь-кої діяльності, організації біржових торгів, клірингу за біржовими угода-ми, комп’ютерному біржовому трейдингу, питанням державного регулю-вання біржової торгівлі.

У третій частині висвітлено питання організації ф’ючерсної та оп-ціонної торгівлі з всіма основними видами активів від тору до похідних фінансових інструментів, суті біржової спекуляції та здійснення основ-них спекулятивних стратегій, хеджування основних цінових ризиків за допомогою ф’ючерсної торгівлі, яке тепер не перестає бути актуальним для України, зокрема на товарних та фінансових ринках. Розділ, що сто-сується ф’ючерсних ринків України відображає можливі перспективи та напрями їх становлення.

Підручник доповнено глосарієм, переліком та трактуванням умовних скорочень, які використовуються у біржовій пресі та котируваннях і предметним покажчиком.

Автор висловлює вдячність рецензентам, всім, хто допомагав у оформленні підручника, і сподівається, що він буде корисним не лише студентам, викладачам, аспірантам, але й тим, хто бажає ближче по-знайомитися з цією захоплюючою сферою економіки. Однак необхідно запам’ятати добру пораду відомого біржового трейдера О.Елдера, що успіху у біржовій грі можна досягти лише тоді, коли займатися нею як серйозною справою. Хочеться вірити , що у найближчий час в Україні з’являться успішні та освічені біржовики, за допомогою яких в нашу країну прийдуть так необхідні їй інвестиції, буде розбудовано сучасний ринок капіталів та його ф’ючерсний сегмент, що в свою чергу дасть можливість успішно розвивати всі нові напрями економіки та суттєво покращити добробут населення.

м. Тернопіль, січень 2007 р. Тернопільський національний економічний університет

Сохацька Олена Миколаївна

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

11 Ðîçä³ë 1

Òåîðåòè÷í³ çàñàäè á³ðæîâî¿ ñïðàâè

×àñòèíà ²

Ðîçä³ë 1. ÑÓÒÜ Á²ÐƲ ÒÀ ¯¯ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÏÐÈÐÎÄÀ

Ðîçä³ë 2. ÅÂÎËÞÖ²ß Á²ÐÆÎÂί ÒÎÐòÂ˲

Ðîçä³ë 3. Á²ÐÆÎÂÈÉ ÒÎÂÀÐ

Ðîçä³ë 4. ̲ÆÍÀÐÎÄͲ Á²ÐÆβ ÐÈÍÊÈ

Ðîçä³ë 5. ÎÑÍÎÂͲ ÒÅÎв¯ ÔÓÍÊÖ²ÎÍÓÂÀÍÍß Ô’Þ×ÅÐÑÍÈÕ ÐÈÍʲÂ

Ðîçä³ë 6. ÊÎÍÖÅÏÖ²ß Ö²ÍÎÓÒÂÎÐÅÍÍß ÍÀ Ô’Þ×ÅÐÑÍÈÕ ÐÈÍÊÀÕ

Ðîçä³ë 7. ÔÓÍÄÀÌÅÍÒÀËÜÍÈÉ ÀÍÀË²Ç Á²ÐÆÎÂÈÕ Ö²Í ÒÀ ÊÓÐѲÂ

Ðîçä³ë 8. ÒÅÕͲ×ÍÈÉ ÀÍÀË²Ç Á²ÐÆÎÂÈÕ ÐÈÍʲÂ

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

12 ÷àñòèíà ²

Ðîçä³ë 1

ÑÓÒÜ Á²ÐƲ ÒÀ ¯¯ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ

ÏÐÈÐÎÄÀ

Я дотримуюся тієї думки, що техніку і біржову діяльність

настільки важко вивчити, що справді потрібна багатолітня прак-тика… Але щоб проникнути в сутність біржі замало практики, потрібно ще щось. Є багато людей, які роками відвідують біржу і не вміють, однак, осягнути, як слід, суть і процес її діяльності.

старий берлінський банкір Куссель

Роль та місце біржі в економіці Суть біржі та її економічна природа Функції та характерні ознаки біржової торгівлі Види бірж

À “ÂÓрÂÚ˘̇ ˜‡ÒÚË̇

2 00 23 4 65 07 54 7 780 09 95 840 68 897 93 55 590 56 774 8 75 22 0 3 5 1 097 9764 57 4 989 87 09 87 84 24 5 12 67 56 00 76 432 67 8899 65 07 54 7 780 09 95 840 68 897 93 55 590 56 774 980 0 8765 8 546 9

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

13 Ðîçä³ë 1

§ 1.1. Ðîëü òà ì³ñöå á³ðæ³ â åêîíîì³ö³

За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване рин-кове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших еконо-

мічних інститутів, довівши свою суспільну значущість. В Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі

досі є невизначеним. Мало того, саме в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини, капіталу та валюти було зроблено під зна-ком боротьби із біржею. З цього приводу можна згадати неодноразове припинення біржових торгів на Міжбанківській валютній біржі (м. Київ) та збитки, яких завдали ці “заходи” українській економіці у 1992-1993 рр.

На десятому році трансформаційні процеси в економіці відбувають-ся хаотично, призводять до непередбачуваних результатів. Державне втручання не завжди є адекватним. Все сказане стосується і розвитку біржового руху. В Україні кількість бірж є однією з найвищих у світі, на 1.04.2006 р. їх налічувалося 4721. Для порівняння: у цілому на світових ринках функціонує близько 50-ти товарних та 250-ти фондових бірж.

У багатьох людей сформувався стійкий стереотип, і не лише у нас, а донедавна і на Заході, що біржова торгівля – це нова форма спекуляції. До сьогодні у вітчизняній літературі існує спрощений та однобічно негативний погляд на біржу, особливо ф’ючерсну. Він переноситься на законотворчий процес, що суттєво стримує формування в Україні сучас-ного біржового механізму.

Товарна біржа на Заході є продуктом історичної еволюції – від угод з реальним товаром (спотових та строкових (форвардних)) до ф’ючерсних. З товарообмінного інституту вона перетворилася на інститут фінансовий.

Знаний біржовик колишньої Російської імперії А. Васильєв справед-ливо писав ще наприкінці ХІХ-го століття: “Саме біржа є продуктом складної економічної та фінансової діяльності країни. Як чутливий галь-ванометр відображає найслабший струм, так вона відчуває найменші коливання політичного життя”2. Цей вислів доречний і для характерис-тики стану розвитку бірж в Україні, де відсутня політична воля для на-лагодження ефективного функціонування біржового ринку, який характе-ризується прозорістю правил торгівлі та конкурентним середовищем.

Сучасні біржові ринки і принципи біржової торгівлі товарами, цін-ними паперами та валютою мають історію становлення й розвитку. 1 www.ukrstat.gov.ua 2 Васильев А. Биржевая спекуляция. Теория и практика. –СПб. –1912. –168 с.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

14 ÷àñòèíà ²

Стародавні Греція та Рим започаткували формалізовану торгівлю з фіксацією часу та місця, центрального ринкового закладу, із загальними товарообмінними операціями та грошовими системами. Вже тоді практи-кувалося укладання контрактів на поставку товарів в обумовлені строки. В період розквіту Римської імперії торговельні центри під назвою “fora vendalіa” – ринок розпродажу – стають місцями, куди римляни звозили товари з усього завойованого світу. Є свідчення, що приміщення Фору-му в Римі будувалося як торговельний ярмарок, а Акрополь в Афінах служив комерційним центром. В Японії прообраз біржової торгівлі існу-вав ще у І-му ст. до Р.Х. Основоположні принципи центральної ринко-вої структури цих цивілізацій збереглися до нашого часу. Витоки біржі слід шукати на середньовічних ринках та ярмарках, що постійно влашто-вувалися у торгових центрах Європи. У Брюгге, Антверпені, Генуї, Венеції, Ліоні, Нюрнбергу на центральних площах регулярно збиралися англійсь-кі, фламандські, іспанські, французькі купці для обміну інформацією про ціни і товари, а також для укладання торговельних угод. Зібрання купців згадуються з ХІІІ-го століття.

Перше письмове свідчення про такі торги зустрічається у книзі “Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення”, що склада-лася з 12-ти трактатів і була опублікована у 1494 р. У четвертому трактаті, який називався “Про векселі та вексельні угоди”, її автор – Лука Пачолі – писав: “Якщо запитаєш мене, як взнати ціну векселя, то відповім, що у Венеції можна обговорити ціну на площі Риальто, а у Флоренції – на Новому ринку”.

У Севільї (Іспанія) купці щодня збиралися на сходах кафедрального собору; у Лісабоні – на Новій вулиці, яка на той час була найбільшою та найширшою в місті; в Генії – на Банківській вулиці; в Ла-Рошелі (Франція) – між вулицями Пті-Бак та Адміро, на місці, яке називали “кантон фламандців”. У Лейпцигу негоціанти збиралися під аркадами біля ярмаркових лавок або під великим годинником; у Дюнкерку – по-полудні на площі перед ратушею.

В історичному ракурсі ф’ючерсним угодам передував певний вид угод, що їх укладали на середньовічних ярмарках Фландрії та Шотландії у ХІІ-му ст. Ці угоди мали назву “lettres de faіre” і, за наявністю взірців, укладалися на всю партію товару.

Досі невідоме точне пояснення походження слова біржа. Серед науковців поширені дві версії.

Етимологічно поняття біржа походить від грецького слова “byrza”, що в перекладі означає сýма, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові “bursa” — шкіряний гаманець, але

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

15 Ðîçä³ë 1

це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому “borse”, французькому “bourse”, італійському “borsa”. Однак в англійській мові вживається слово “exchange”, буквально обмін, і лише додавання прикметників “commodіty” і “stock” дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і фондову біржі.

Згідно з іншою версією сама назва пов’язується з іменем бельгійського купця Ван дер Бурсе, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Виро-щуючи тюльпани на подвір’ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків.

Ця версія пояснення має перевагу не лише тому, що в ньому збіга-ється написання імен і символів на гербі. В даному випадку історично достовірним є те, що першими біржами були зібрання власників грошово-обмінних контор для операцій з монетами і злитками коштовних металів. Основна перевага цієї версії полягає в тому, що вона дає близьке за змістом тлумачення.

В російській мові це слово також цікаво трактується. У відомому словнику Володимира Даля “Толковый словарь живаго великорусского языка” (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:

1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами;

2) саме зібрання; 3) час зібрання купців. Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І. Даль зумів

коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова. Сьогодні всі ці пояснення терміну зберігаються, хоча й доповнилися

новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і професіонали, і аматори визнають три основних значення біржі:

об’єднання комерційних посередників; місце торгів; гуртовий ринок. Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна,

яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різновидами гур-тової торгівлі полягає у їх регулярності. Караванна форма була епізодич-ною, ярмаркова — періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

16 ÷àñòèíà ²

§ 1.2. Cóòü á³ðæ³ òà ¿¿ åêîíîì³÷íà ïðèðîäà

У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв’язків і поділом ринку, з’являються спочатку дрібні, а потім і більші за розмі-ром ярмарки, про скликання яких попередньо повідомляли і точно ви-значали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управителів. “Люди із запо-рошеними ступнями” — негоціанти, мандрівні комерсанти, що готували умови для концентрації великих партій товарів – були прообразом бро-керів-приймальників замовлень, чиї контори та фірми сьогодні розташо-вані в місцях економічної активності у будь-якому куточку земної кулі.

Так виникає поняття організованого ринку – тобто впорядкованого ринку, який характеризується такими ознаками (рис. 1.1):

наявність організації, яка керує ринком; концентрація попиту і пропозиції в просторі та часі; наявність правил торгівлі щодо укладання угод і розрахунків за ними; регулювання з боку держави та саморегулювання.

Найважливішими рисами середньовічної яр-марки, що збереглися й у сучасній комерційній діяльності, були принципи саморегулювання та арбітражу, а також формалізовані торговельні процеси. У середньовічній Англії законодавство визначало стандарти (правила, вимоги) поведін-

ки, що влаштовували місцеву владу. Ці вимоги були мінімальними, але вони становили основу загальноприйнятої практики оформлення угод,

Ñòðóêòóðà îðãàí³çîâàíîãî ðèíêó Ðèñ. 1.1.

Îçíàêè

Íàÿâí³ñòü êåð³âíîãî îðãàíó

Íàÿâí³ñòü ïðàâèë òîðã³âë³

̳ñöå òîðã³âë³ −ïëîùà, áóä³âëÿ, ó ÿê³é ìàþòü çìîãó

çóñòð³òèñÿ ïðîäàâö³ òà ïîêóïö³ó âèçíà÷åíèé ÷àñ

Îðãàí³çîâàíèé ðèíîê

ÎçíàêèÎçíàêè

Îçíàêè

Ñàìîðåãóëþâàííÿ òà äåðæàâíå ðåãóëþâàííÿ

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

17 Ðîçä³ë 1

торговельних рахунків, фрахтових, складських розписок і квитанцій, акредитивів, актів про передачу та інших торговельних документів.

Усі ці атрибути сприяли організації бірж. Суперечки і конфліктні ситуації розглядав ярмарковий суд або суд “людей із запорошеними сто-пами”, так званий арбітраж. З розвитком міст регіональні ярмарки втра-тили своє значення. Виникли спеціалізовані торговельні центри, своє-рідні гуртові магазини, які отримали назву “бурса”. За звичай вони розташовувалися у готелях або чайних закладах, а потім перебазува-лися на постійне місце в спеціальні споруди.

Але це не була проста заміна приміщень. Суттєво змінився торго-вельний процес, тобто метод поєднання попиту та пропозиції, зведення покупця з продавцем. У найпростішій формі ринкової торгівлі, що нази-валася базаром, процес був організований у елементарний спосіб: про-давці з одним або кількома товарами чекають покупців, які обходять ряди і знаходять потрібну річ. Попит таким способом зустрічається з пропозицією. Базар — справді зародкова форма вільної торгівлі, вона вижила навіть у період соціалізму.

Торгові ряди у дореволюційній Росії функціонували як стихійно організований ринок. На гуртових ярмарках торгували великими партія-ми товарів за взірцями. Багаторазове збільшення операцій перетворило ярмарок на біржові структури, постійні торговельні місця.

Порівняно з ярмарком, який покладається на екстенсивне охоплення розгалуженою пропозицією потоку попиту, що рухається, біржа є інтен-сивним потоком, своєрідним поєднанням попиту і пропозиції. Вони пере-бувають у безпосередній близькості і змінюють одне одного. В ідеалі біржа — це ринок, на якому продавець і покупець не залишаються без угод. Придбавши один товар, можна тут же продати інший і так далі.

Тобто біржа з самого початку свого зародження є організованою тор-гівлею, її створювала особлива організація, яка отримала назву “біржа”. Торговці сировинними товарами, зокрема сільськогосподарськими, не могли вдовольнитися періодичними зібраннями на ярмарках. Підвищена цінова нестабільність впродовж року призводила до масових банкрутств фермерів, плантаторів, землевласників, елеваторників, переробних фірм і гуртових торговців. Саме ці учасники товарних ринків були зацікав-лені в організації постійно діючої торгівлі, де можна було щодня знати поточні ціни. Головна причина виникнення бірж – розвиток масового виробництва, для якого потрібен ринок, здатний реалізувати значні пар-тії товару на регулярній основі, виходячи із реального співвідношення попиту та пропозиції. Від ярмарку біржу відрізняла форма торгівлі: пуб-лічні торги, які відбувалися у визначений час, у конкретному приміщенні.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

18 ÷àñòèíà ²

Під час торгів визначалася справедлива ціна, яка підкріплювалася авторитетом біржових зборів. Ціна доводилася до відому всіх учасників ринку через реєстрацію та офіційну публікацію у біржових бюлетенях, пізніше в засобах масової інформації. Процес визначення справедливої ціни назвали котируванням цін, а біржу визначили як ринок чистої конкуренції, на якому присутні багато продавців та покупців, які у будь-який момент можуть мінятися ролями, а торгівля відбувається одним видом товару. Наприклад, у величезній операційній залі Чиказької торго-вельної палати (CBOT) торгівля ф’ючерсним контрактом на кукурудзу проводиться лише в одному піті (ямі).

Через біржі почали реалізовуватися в основному масові товари, які можна було продавати за взірцями, а згодом, в результаті вироблення стандартів щодо кількості та якісних параметрів і без взірців. Ціни на біржові товари повинні змінюватися впродовж часових періодів, перед-бачити їх змінність без постійної торгівлі неможливо.

Отже, біржа – це постійно діючий ринок масових замінних ціннос-тей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.

Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої озна-чає знайомство із структурою й організаційними елементами, Стату-том і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків3.

Біржа – категорія ринку, явище економічного життя. Біржа – це вели-кий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприєм-ств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприєм-ницький ризик.

Отже, економічна сутність біржі полягає в наступному: ринок замінних цінностей; організація; реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; офіційне котирування цін;

3 Сохацька О.М. Біржова справа: Навчальний посібник. –К.: Тріада-Плюс, 1994. –С.11.

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

19 Ðîçä³ë 1

§ 1.3. Ôóíêö³¿ òà õàðàêòåðí³ îçíàêè á³ðæîâî¿ òîðã³âë³

специфічний біржовий товар; страхування цінових та курсових ризиків; цифровий вираз попиту і пропозиції; розміщення товарів у просторі й часі; встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

Це цікаво! Щодо реалізації власної вигоди, влучно писав патріарх біржової справи ХІХ-го ст.

Отто Штілліх, розпочинаючи свою книгу “Біржа та її діяльність”, видану в російсь-кому перекладі відомим у Санкт-Петербурзі видавництвом Брокгауз-Ефрон у 1912 р.: “Неподалік від королівського палацу у Берліні, на березі Шпреє, стоять два імпо-зантних приміщення, які привертають увагу перехожих. Одне із них – новозбудова-ний піднесений до неба собор, друге – посивіла від часу служниця земної пристрасті, наживи – біржа. При безсумнівних відмінностях у цілях, в одному вони подібні між собою: обидва по суті храми. В соборі поклоняються християнському богу, на біржі – вищому богу на землі… Як пастори, так і більша частина публіки, яка відвідує у неділю церкву, в будні стоять набагато ближче до інтересів біржі, ніж думають”4.

Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, навпаки, впродовж більш як чотирьохсотлітнього періоду еволюційного розвитку змінюється за всіма параметрами, а саме: місце торгівлі, учасники, товар.

Біржова форма торгівлі товарами повністю підійшла для торгівлі цін-ними паперами, інноваційними фінансовими інструментами і валютою. Впровадження стандартизації розмірів контрактів та уніфікація їх щодо сорту, марки тощо у ХХ-му ст. призвели до переходу до ф’ючерсної тор-гівлі, а обіг реальним товаром перемістився на позабіржовий ринок, де кожний учасник, у конкретний момент часу, може придбати або продати певну кількість конкретного товару, що поставляється на умовах, які задовольняють даного споживача.

Сьогодні можна стверджувати, що бір-жова торгівля домінує на світових ринках щодо своїх масштабів, обсягів і кількості учасників. Вона репрезентує самостійну форму комерційної діяльності з метою отримання прибутку і характеризується такими рисами:

концентрується у місцях економічної активності, у потужних вироб-ничих та фінансових світових центрах, столицях, портах тощо;

ведеться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансо-вими інструментами;

4 Штиллих О. Биржа и ее деятельность: Пер. с нем. –СПб. –1992. –С.5.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

20 ÷àñòèíà ²

реалізуються реальні активи з негайною поставкою та поставкою в майбутньому, зобов’язання постачання-приймання, права тощо;

проводиться регулярно, концентруючи попит і пропозицію у часі й просторі;

характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інфор-мації для широкого загалу учасників ринків;

має організаційну, економічну та правову основи; виробляє стандарти щодо якісних і кількісних параметрів товарів та фінансових інструментів;

ведеться біржовими посередниками, брокерами та дилерами, сама біржа угод не укладає;

виробляє власні правила торгівлі та слідкує за їх дотриманням; активно використовує методи електронного трейдингу. Біржа виконує такі функції (рис. 1.2):

організаційну (організація біржових торгів, вироблення правил, мате-ріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококваліфікованим персоналом);

вироблення біржових контрактів (стандартизація якісних параметрів, визначення розмірів партій, процедур розрахунків та забезпечення лік-відності);

розв’язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій;

реєстрації та публікації біржових цін (котирування); страхування цінових та курсових ризиків (хеджування); гарантування виконання біржових угод (через організацію розрахун-ково-клірингової діяльності);

Ôóíêö³¿ á³ðæîâî¿ òîðã³âë³

Ðèñ. 1.2.

Ñòðàõóâàííÿ (õåäæóâàííÿ)

Ö³íîóòâîðåííÿ

²íôîðìàö³éíà

Îðãàí³çàö³éíà

Ôóíêö³¿á³ðæîâî¿ òîðã³âë³

Ðåàë³çàö³ÿ âëàñíî¿ âèãîäè ÷åðåç óêëàäàííÿ ñïåêóëÿòèâíèõ óãîä

Ãàðàíòóâàííÿâèêîíàííÿ á³ðæîâèõ óãîä ÷åðåç ïðîöåäóðó êë³ðèíãó Êîòèðóâàííÿ ö³í

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

21 Ðîçä³ë 1

§ 1.4. Âèäè á³ðæ

інформаційну (збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам, зацікавленим організаціям, пресі, радіо, телебаченню, комп’ютерним мережам та Іnternet інформації про рівень і динаміку сві-тових цін та курсів на основні активи5.

Біржі класифікують за видами біржових това-рів, принципами організації, правовим статусом, формою участі торговців у біржових торгах, асор-тиментом товарів, роллю та місцем у світовій тор-

гівлі, сферою діяльності, видами угод (рис. 1.3).

5 Биржевая деятельность: Учебник /Под ред. А.Г. Грязновой и др. –М.: Финансы и

статистика, 1995. –С.9.

Êëàñèô³êàö³ÿ á³ðæ

Çì³øàí³

Àñîðòèìåíò òîâàð³â

Ôîðìà ó÷àñò³ òîðãîâö³âó òîðãàõ

Âèäè á³ðæîâèõ òîâàð³â

Á²Ð

Ʋ

Âèäè óãîä

Ñôåðà ä³ÿëüíîñò³

Ðîëüó ñâ³òîâ³é òîðã³âë³

Ïðèíöèïè îðãàí³çàö³¿

Ïðàâîâèé ñòàòóñ

Á³ðæ³ ðåàëüíèõ òîâàð³â

Ô'þ÷åðñí³

Îïö³îíí³

̳æíàðîäí³

Ðåã³îíàëüí³

Íàö³îíàëüí³

Öåíòðàëüí³

̳æðåã³îíàëüí³

Ðåã³îíàëüí³

Ñïåö³àëüí³

Óí³âåðñàëüí³

Çì³øàíîãî òèïó

Äåðæàâí³

Ïðèâàòí³

Òîâàðí³, òîâàðíî-ñèðîâèíí³, àãðàðí³

Íåêîìåðö³éí³ îðãàí³çàö³¿

Àêö³îíåðí³ òîâàðèñòâà

Âàëþòí³

Ôîíäîâ³

Çàêðèò³

³äêðèò³

Ðèñ. 1.3.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

22 ÷àñòèíà ²

Згідно першої ознаки біржі класифікують на товарні, товарно-сиро-винні (в Україні до цього виду відносять аграрні, фондові та валютні). Автор не поділяє думок тих дослідників, які до цієї класифікації відно-сять ще й біржі праці. Останні мають зовсім іншу економічну сутність і є кадровими агенціями.

Згідно ЗУ “Про товарну біржу” “…товарна біржа є організацією, котра об’єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржо-вих угод, виявленні товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вив-чення, впорядкування та спрощення товарообороту і пов’язаних з ним торговельних операцій”6. 23.12.2003 р. у Верховну Раду України подано проект нового Закону “Про товарну біржу”, де також зазначено що товар-на біржа не займається комерційним посередництвом і не може бути стороною біржових угод. Нажаль до вересня 2006 р. цей проект досі не прийнятий7.

На фондових біржах здійснюються операції з найліквіднішими ма-совими цінними паперами, які за умовами емісії мають вторинне обер-тання, як-от, акції акціонерних товариств відкритого типу, державні облігації, казначейські зобов’язання та векселі тощо.

На валютних біржах, яких до речі на світових ринках майже немає, за виключенням бірж у постсоціалістичних країнах, торгують значними за обсягами контрактами з іноземною валютою.

В Україні на 1.01.2000 р. за даними Держкомстату налічувалося 365 бірж8, з них п’ять фондових (Міжбанківська валютна також має ста-тус фондової), а решта – товарні, товарно-сировинні й аграрні. Як бачимо процес створення бірж після фінансової кризи 1998 р. не припинився. Він триває і досі. За період 2000-2006 рр. кількість бірж зросла ще на 107 одиниць. Практичну діяльність здійснювали 285 бірж (60%), серед них універсальних, товарних і товарно-сировинних – 230 бірж, агропро-мислових і нерухомості – по 20, фондових та їх філій – 12, спеціалізо-ваних – 2 та 1 валютна біржа.

На біржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює майже 400 осіб. Фонд оплати праці працівників бірж складав 3,3 млн.грн. На кожній з бірж у середньому діє 9 брокерських контор (фірм).

За І квартал 2006р. на біржах України було проведено 9,9 тис. торгів. Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 6,3 млрд.грн. і 6 Закон України “Про товарну біржу” //ВВРУ. –1992. –№10. –С.139., www.birga.com.ua 7 Проект Закону України “Про товарну біржу”// www.rada.gov.ua 8 Машлій Г.Б. Організація та регулювання діяльності товарних бірж. Автореф. дис.

канд. екон. наук. –Львів. –2001. –С.7.

—ÛÚ¸ ·≥рÊ≥ Ú‡ øø ÂÍÓÌÓÏ≥˜Ì‡ ÔрËрÓ‰‡

23 Ðîçä³ë 1

було укладено 24,7 тис. угод на суму 4,0 млрд.грн. (на третину більше, ніж у І кварталі 2005р.). Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах України становив 407,5 тис.грн., що на 7,8 % більше, ніж у І кварталі 2005 року.

Найбільший обсяг угод було укладено на агропромислових (47,2%) та товарних і товарно-сировинних біржах (41,7%), на універсальних біржах їх обсяг становив 9,7% загального обсягу біржових угод9.

За другою ознакою, яка характеризується ступенем участі держави у біржовій торгівлі, біржі поділяють на три види:

1) публічні (державні); 2) приватні організації торговців; 3) змішані. Державні біржі засновуються органами державної влади (товарні –

Міністерством економіки, фондові – Міністерством фінансів тощо). Такі біржі розповсюджені в Європі: у Франції, Нідерландах, Бельгії. Щодо Франції, то після сумнозвісного краху фінансової системи за часів Джона Ло (1719 р.) Кодексом Наполеона були заборонені приватні біржі. Державні біржі є загальнодоступними для всіх бажаючих укласти бір-жову угоду. Для цього вони повинні звернутися до службовців біржі. Біржова діяльність регламентується законодавством і знаходиться під контролем держави.

Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укла-дати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид бірж прийнято називати європейським, то другий – англо-американським, оскільки такі біржі працюють у Англії та США.

Сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах саморегулювання, і у їх діяльність втручаються держави через прийняття відповідного законодавства та запровадження спеціальних органів для контролю за їх діяльністю. Тому можна говорити про існу-вання змішаного типу організації біржової торгівлі.

При організації бірж в Україні передбачалося надати їм статусу при-ватних, однак у наступні 1991-1992 та 1996 рр. було прийнято законо-давчі акти, які не лише передбачали законодавче поле діяльності, але й визначили роль держави у налагодженні контролю10. Зазначені закони 9 www.ukrstat.gov.ua 10 Закон України “Про товарну біржу” //ВВРУ. –1992. –№10. –С.139.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” //ВВРУ. –1991. –№38. –С.508. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” //ВВРУ. –1996. –№51. –С.292.

“ÂÓрÂÚ˘Ì≥ Á‡Ò‡‰Ë ·≥рÊÓ‚Óø ÒÔр‡‚Ë

24 ÷àñòèíà ²

продовжують діяти, за виключенням одного, у лютому 2006 року прий-нято нову версію Закону України “Про цінні папери та фондовий ри-нок”11. Отже, біржі в Україні можна віднести до змішаного типу.

За третьою ознакою біржі поділяться на акціонерні товариства і некомерційні організації, хоча законодавча невизначеність в Україні призвела до того, що у 1991-1992 рр., коли реєструвалася більшість бірж, вони створювалися з яким завгодно правовим статусом, навіть як приватні підприємства. До речі, це питання в Україні є досі невизна-ченим. Згідно нового Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій