МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МАМЧУР Ірина Вікторівна

УДК 316.6:159.922.27:37.091.31

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

САМОПІЗНАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Сєвєродонецьк – 2019

2

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля МОН України, кафедра практичної психології та соціальної

роботи, м. Сєвєродонецьк.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Растригіна Алла Миколаївна,

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка МОН

України, кафедра вокально-хорових дисциплін та

методики музичного виховання, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Пілецька Любомира Сидорівна, Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника МОН України, кафедра соціальної

психології, професор;

кандидат психологічних наук Бриль Марина Миколаївна,

Київський національний університет культури і мистецтв Міністерства культури України,

кафедра психології, доцент.

Захист відбудеться «26» березня 2019 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.11 Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля МОН України за адресою: 04053, м. Київ,

вул. Січових стрільців, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України за адресою:

93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, 59-А.

Автореферат розісланий «25» лютого 2019 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Г. Лосієвська

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціокультурні трансформації суспільства, що відбуваються в умовах соціально-економічних та політичних змін, зумовлюють зростання ролі суб’єкта діяльності. Зокрема, суттєво збільшується потреба у реалізації потенціалу особистості в соціумі, що уможливлюється через її усвідомленість завдяки спільній діяльності з іншими. Усвідомлення власних можливостей через взаємодію найбільш інтенсивно здійснюється у старшому шкільному віці, саме у той період, коли відбувається досягнення нового рівню самосвідомості особистості, саморозкриття, віднайдення власного місця у житті. Проте, найчастіше, відповідні уміння та навички відсутні. Старшокласники ще не мають у достатньому обсязі умінь атракції, фасцинації, а це призводить до неможливості повного розкриття себе у різних видах діяльності. Крім того, для старшокласників притаманні емоційна неврівноваженість, невпевненість у собі, несформованість навичок взаємодії. При цьому самокорекція та самоудосконалення уможливлюються лише за умов об’єктивного уявлення про власну особистість. Тому постає завдання щодо формування особистості, яка схильна до саморозвитку, цілісності за власними переконаннями та прагненнями.

У сучасній науці актуальність дослідження проблеми навчально-ігрової діяльності як засобу самопізнання пов’язана з її недостатньою опрацьованістю, а саме: відсутній науково обгрунтований підхід до розробки ефективних технологій навчально-ігрової діяльності як засобу самопізнання старшокласників; не використовуються можливості старших школярів як активних суб’єктів, які мають сформовану систему мотивів (отримати роль і виконати її, при цьому свідомо керувати своїми діями, вчинками тощо); не достатньо звертається увага на фази особистісного становлення школяра – адаптації, індивідуалізації й інтеграції, що відбуваються у навчально-ігровій діяльності. Залишається невирішеною проблема визначення соціально-психологічних умов використання можливостей навчально-ігрової діяльності для активізації процесу самопізнання старшокласників, зокрема з огляду на те, що така діяльність, як засіб самоорганізації і самовизначення, є узагальненою моделлю формування й удосконалення особистості.

Отже, актуальність вирішення означеної проблеми, її недостатнє теоретичне та емпіричне вивчення, а також соціальна значущість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Соціально-психологічні особливості формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля «Соціокультурні та психологічні аспекти адаптації особистості в сучасному соціумі», «Соціально-психологічні основи розвитку адаптаційного потенціалу особистості засобами інноваційних психотехнологій в умовах трансформаційних змін сучасного суспільства». Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

2

(протокол № 8 від 25 квітня 2014 року) та узгоджено з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2014 р.).

Об’єкт дослідження – процес самопізнання старшокласників. Предмет дослідження – соціально-психологічні особливості

формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити соціально-психологічні особливості процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

Для досягнення мети було сформульовано такі завдання дослідження: 1. Провести теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення

проблеми самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

2. Визначити соціально-психологічні особливості процесу самопізнання старшокласників та розкрити зміст і структуру навчально-ігрової діяльності.

3. Емпірично дослідити соціально-психологічні особливості процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

4. Розробити програмно-цільовий проект формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності й оцінити його ефективність.

Теоретико-методологічну основу дослідження становили: філософські та психологічні концепції про особистість, її сутнісні сили та умови їх реалізації (О. Асмолов, Л. Божович, С. Максименко, А. Маслоу, В. Муляр, А. Петровський, К. Роджерс); положення особистісно-орієнтованого (Г. Балл, О. Блинова, А. Борисюк, Є. Гейко, Л. Пілецька, В. Турбан) та системного (В. Афанасьєв, І. Блауберг, А. Коваленко, В. Садовський) підходів до розвитку особистості; концепція особистісно-орієнтованої співтворчості (В. Бочелюк, З. Ковальчук, В. Моляко, Т. Сущенко); психолого-педагогічні положення про специфіку навчально-виховної роботи та вимоги до її організації (М. Бриль, С. Карпенчук, Л. Маленкова, А. Растригіна); концептуальні положення психології життєвого шляху особистості (М. Боришевський, О. Максименко, В. Москаленко, В. Панок, М. Пірен, В. Семиченко, М. Тоба, Н. Чепелєва); теоретичні положення і методи активних форм групової соціально-психологічної роботи (Ю. Бохонкова, І. Бурлакова, С. Гарькавець, Ю. Ємельянов, Н. Завацька, Л. Карамушка, О. Шевяков, Т. Яценко).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних методів: узагальнення, систематизація, моделювання; емпіричних методів: спостереження, контент-аналіз, експертна оцінка, психодіагностичні методики: експрес-методика вивчення соціально-психологічного клімату (О. Шаліто, О. Михалюк, Н. Хрящєва); методика «Визначення орієнтації суб’єктивного контролю», розроблена на основі шкали локус-контролю Дж. Роттера, адаптована О. Осницьким, Ю. Жуйковим; самоактуалізаційний тест (САТ); багатофакторний особистісний опитувальник 16-PF Р. Кетелла; констатувальний та формувальний експерименти;

3

статистичних методів: непараметричні методи відмінностей і зв'язку, багатомірне шкалювання, методи факторного, кластерного і дискримінантного аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Статистичний аналіз даних та графічна презентація результатів проводились за допомогою пакету статистичних програм SPSS 19.0.

Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалося упродовж 2010–2018 років на базі навчальних закладів м. Кропивницький (гімназія нових технологій навчання, загальноосвітня школа № 7, реабілітаційна дитячо-юнацька спортивна школа інвалідів «Інваспорт») та Кіровоградської області (Смолінські загальноосвітні школи № 1, № 2 Маловисківського району, Рощахівська та Буховецька загальноосвітні школи Бобринецького району). Вибірку склали 340 учнів старших класів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням якісних і кількісних математико-статистичних методів обробки даних.

Наукова новизна результатів дослідження: - вперше: визначено соціально-психологічні детермінанти та умови

процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності; запропоновано соціально-психологічну модель самопізнання старшокласників, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного підходу засобами навчально-ігрової діяльності; виокремлено соціально-психологічні умови, які сприяють самопізнанню старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності; розроблено і впроваджено: програмно-цільовий проект формування та активізації самопізнання старшокласників через їх саморозвиток в процесі навчально-ігрової діяльності та доведено його ефективність;

- поглиблено уявлення про: специфіку процесу самопізнання особистості старшокласника як соціально-психологічного феномена; залежність характеру самоставлення старшокласників від процесу самопізнання й вплив на нього навчально-ігрової діяльності; ефективність становлення особистості старших школярів від їх фасилітативних умінь; методичне забезпечення соціально-психологічних умов реалізації процесу самопізнання в старшому шкільному віці;

- набули подальшого розвитку: положення про роль навчально-ігрової діяльності в процесі самопізнання старшокласників, що зумовлює її розвивальний характер в єдності складових розвитку і саморозвитку особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає в: узагальненні теоретичного досвіду та результатів емпіричного дослідження щодо розширення розуміння соціально-психологічної сутності феномену навчально-ігрової діяльності як суттєвого чинника самопізнання старшокласників; розкритті навчально-ігрової діяльності як специфічного виду діяльності особистості, що сприяє її самовираженню, самоствердженню, самореалізації та становленню; теоретичному обґрунтуванні соціально-психологічної моделі

4

самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності; встановленні взаємозв’язків між навчально-ігровою діяльністю (її структурою, видами), складовими процесу самопізнання та соціально-психологічними умовами, які сприяють його формуванню.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці програмно-цільового проекту формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності та визначенні основних складових його ефективної реалізації. Отримані результати дослідження можуть бути інтегровані у навчально-виховний процес; впроваджені у процес психолого-педагогічної підготовки та перепідготовки фахівців освітньої галузі; використані при розробці професійно-орієнтованих дисциплін та спецкурсів для здобувачів вищої освіти за профільними спеціальностями, а також застосовані спеціалістами у галузі соціальної психології, педагогічної та вікової психології, психології праці та ін.

Результати дослідження впроваджено в роботу науково-практичного

Центру медико-соціальних та психотехнологій (довідка № 712/42-01 від

26.06.2018 р.); у навчально-науковий процес Східноукраїнського

національного університету імені Володимира Даля (довідка № 711/42-01 від

26.06.2018 р.), навчально-виховний процес Хмельницького національного

університету (довідка № 83/1 від 01.03.2018 р.), ПВНЗ «Інститут екології,

економіки і права» (м. Київ) (довідка № 254/1 від 02.07.2018 р.) і

використовуються в процесі викладання професійно-орієнтованих дисциплін та

спецкурсів «Соціальна психологія», «Психологічне консультування», «Психологічна корекція», «Педагогічна психологія» та ін. Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та отримані емпіричні дані є самостійним внеском автора в розробку проблеми визначення соціально-психологічних особливостей формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. В опублікованих зі співавторами працях доробок автора становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні

положення дисертаційної роботи було представлено на науково-практичних конференціях різного рівня та круглих столах, зокрема на міжнародних: ІІ-ІІІ

науково-практичних конференціях «Актуальні питання соціальної та практичної

психології у координатах сучасних парадигм» (Сєвєродонецьк, 2014-2015 рр.), V-VІ науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми гуманітарної науки і

практики: філософський, психологічний та соціальний виміри» (Київ, Сєвєродонецьк, 2016-2017 рр.), ХІІІ науково-практичній конференції «Релігія,

релігійність, філософія та гуманітаристика у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти» (Сєвєродонецьк, 2016 р.), науково-

практичній конференції «Інноваційні технології в роботі практичного психолога» (Суми, 2018 р.), XІІІ науково-практичній конференції «Інституціональні

перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність» (Мелітополь, 2018 р.); науково-практичній конференції «Іnternational science project» (Turku,

5

Finland, 2018 р.); з міжнародною участю: ХІІІ науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства»

(Сєвєродонецьк, 2017 р.), XV науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Сєвєродонецьк,

2018 р.); всеукраїнських: науково-практичній конференції «Психічне здоровʼя

особистості у кризовому суспільстві» (Львів, 2018 р.); круглих столах: «Наукова

спадщина української психології: єдність минулого та теперішнього» (Київ,

2018 р.); «Особистість у сучасному світі» (Київ, 2018 р.); доповідалися та

обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології та соціальної роботи

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (2014-2018 рр.).

Публікації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи представлено у 21 публікації автора, з яких 2 навчально-методичні публікації, 8 статей у наукових фахових виданнях із психології (з них 2 статті – у міжнародних періодичних виданнях), 11 публікацій у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та інших виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 244 найменувань (з них 14 – іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації викладено на 241 сторінці, з них 197 сторінок основного тексту. Робота містить 3 додатки на 22 сторінках, 12 таблиць на 7 сторінках, 12 рисунків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його

об’єкт, предмет і мету, сформульовано завдання, розкрито теоретико-методологічні основи й методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, подано перелік публікацій автора за темою дисертації, описано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми самопізнання старшокласників» проведено теоретико-методологічний аналіз і узагальнення наукових підходів до проблеми самопізнання старшокласників та їх навчально-ігрової діяльності і з’ясовано стан її розробки у процесуально-змістовному аспекті.

Обґрунтовано понятійно-категоріальний апарат досліджуваної проблеми, як-то поняття: «процес самопізнання старшокласників», «ігрова діяльність», «навчальна діяльність», кожне з яких розглянуте як самостійне ціле зі своїм структурно-функціональним змістом.

Констатовано, що проблеми навчально-ігрової діяльності, як комплексного засобу, що може спонукати старшокласників до самоаналізу, самооцінки, застосування ними прийомів самовизначення, саморозвитку, найбільш повно розглядаються в працях Ю. Бохонокової, М. Бриль, І. Булах, В. Григор’єва, Т. Зелінської, І. Іванова, В. Моляко, Г. Селевка та ін.

6

Визначено структуру розгорнутої навчально-ігрової діяльності, яка складається з таких компонентів: спонукального (потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання брати участь у такій діяльності), або спрямованість особистості; орієнтуючого (вибір засобів і способів ігрової діяльності), який передбачає залучення знань, умінь і навичок старшокласників; виконавчого (дії, операції, які надають можливість реалізувати мету діяльності) за допомогою досвіду та особливостей психічних процесів; контрольно-оцінювального (коригування та стимулювання активності в навчально-ігровій діяльності), де задіяні спрямованість, досвід та особливості психічних процесів особистості старшокласника.

Показано, що старшокласники схильні до ігрової діяльності і націлені на пізнання своїх особистісних якостей, але проблема полягає в тому, що фахівці не володіють в достатній мірі технологіями моделювання, організації і проведення ігрової діяльності, яка творчо розвиває старших школярів.

Зазначено, що основними завданнями ігор на самопізнання є самореалізація старшими школярами свого Я, яка тісно пов’язана з цим процесом та їх саморозвитком, призводить до формування самосвідомості. Наголошується, що залучення старшокласників до навчально-ігрової діяльності дозволяє глибше зрозуміти себе і навколишній світ, побудувати конструктивні соціальні стосунки; досягти самостійності у визначенні основних завдань, змісту і форм такої діяльності, спрямованих на подальше самовдосконалення; створити умови, за яких виникає бажання проявити творчу активність, запропонувати нові варіанти й підходи до вирішення поставлених завдань тощо.

Констатовано, що ігри, які активізують самопізнання старшокласників, характеризуються такими ознаками: добровільність, відокремленість, творча активність, індивідуальність.

Розроблено основні етапи реалізації соціально-психологічної моделі самопізнання старшокласника в умовах навчально-ігрової діяльності.

На першому етапі за допомогою взаємодії між фахівцями та майбутньою групою починають функціонувати такі елементи самопізнання як особистісно-характерологічні особливості, мотиваційно-ціннісна сфера, пізнавальна сфера кожного учасника. Другий етап (спільне планування), у якому відповідно до потреб і мотивів старшокласника, найяскравіше проявляються особистісно-характерологічні особливості, оскільки при плануванні діяльності враховуються потреби, індивідуальні інтереси кожного учасника ігрового простору. Під час реалізації цього етапу також проявляється специфіка сформованості мотиваційно-ціннісної сфери, адже кожен учасник вбачає у навчально-ігровій діяльності розкриття власних інтересів, цінностей. При спільній підготовці навчально-ігрової діяльності (третій етап) здійснюються нові акти самопізнання, такі як сфера здібностей і можливостей (приймаючи участь у створенні гри, старшокласник залучає і використовує весь свій попередньо набутий потенціал знань, умінь та навичок, що призводить до зростання активності, пізнання власної значущості, ініціативності). Невід’ємною ланкою, що приводить у рух даний етап моделі є співробітництво та взаємодія. Четвертий етап, на якому впродовж дії компонентів попередніх

7

етапів залучаються емоційно-вольова сфера, що має прояв у демонстрації власної індивідуальності та неповторності, адже запланований сценарій ніколи класично не програється, в ньому обов’язково з’являються прояви індивідуальності старшокласників. У даному випадку учасник, взявши на себе роль певного персонажа гри, виражає не лише його моральну позицію, поведінку, але і вносить частку себе, пізнаючи при цьому приховану власну сутність, аналізує її, формує ту чи іншу норму етичної поведінки. Спільне обговорення надає можливість повернутися з вигаданого світу, вигаданих учасників, але вже з певними здобутками на шляху пізнання себе. П’ятий етап передбачає аналіз навчально-ігрової діяльності, яка надає поштовх до об’єктивної оцінки оточуючих та самооцінки, прийняття або неприйняття тих власних особистісних рис, норм етичної поведінки, які проявилися у навчально-ігровій діяльності. Усвідомлення власних недоліків дають новий виток до самоудосконалення через корекцію Я-концепції. Остання складова етапів моделі, післядія – акумулює весь попередній досвід, визначає нові потреби пізнання старшокласниками себе, з метою корекції власної Я-концепції, самореалізації тощо.

Доведено, що ігри на самопізнання мають спільний характер в основі якого лежить ігрова взаємодія. Виявлено, що важливою ланкою у приведенні цього механізму в роботу є визначення соціально-психологічних умов, які сприяють самопізнанню старшокласників засобами навчально-ігрової діяльності: свобода особистості старшокласника; суб’єктність; співробітництво; взаємодія; творчість; толерантність.

Зазначено, що у співвідношенні «самопізнання – навчально-ігрова діяльність» значну роль відіграє суб’єктна активність як складне багатокомпонентне психічне утворення, що характеризує актуалізацію сутнісних сил особистості з метою пізнання, розвитку і вдосконалення себе, іншого і навколишнього світу. Підтверджено, що джерелом активності старшокласника є його система активно-пошукових ставлень до речей, подій, явищ, людей і до самого себе. Структура суб’єктної активності одночасно характеризує самовизначення, самопізнання, самосвідомість та визначає її реальний просторово-часовий рух, становлення, динаміку та розвиток.

У другому розділі «Емпіричне дослідження соціально-психологічних особливості процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності» визначено соціально-психологічні особливості, передумови, чинники, функціональну генезу процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

Виокремлено етапи емпіричного дослідження. Перший етап (2010–2012 рр.). Визначення ставлення старшокласників

до навчально-ігрової діяльності, діагностика особливостей самопізнання, саморозуміння.

Другий етап (2012–2014 рр.). Виявлення зв`язку навчально-ігрової діяльності старшокласників із особливостями взаємодії, ціннісного ставлення до себе, інших, світу, ідентичністю, особистісними властивостями.

8

Третій етап (2014–2018 рр.). Реалізація програмно-цільового проекту процесу формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності та оцінка його ефективності.

Визначено, що рівень організованості, згуртованості груп старшокласників переважно середній. При цьому експерти полярно оцінювали групи з однаковим (середнім) рівнем організованості і згуртованості. Результати кореляційного аналізу показали, що в групах з високим рівнем організованості та згуртованості, респонденти, що отримали високий статус, у 95% випадків оцінювали розподіл місць в групі адекватно (р≤0,01). У досліджуваних, що отримали низький статус, результати були менш об’єктивними, однак статистично значущій рівень достовірності досягався у 80% випадків. Отже, не зважаючи на те, що розбіжності у точності усвідомлення статусної ієрархії групи цими досліджуваними незначні, між ними існують певні відмінності.

Виявлено, що в групах зі зниженим рівнем організованості, старшокласники, які отримали високий статус, надавали адекватні оцінки значно рідше – у 49% відповідей. Майже подібне співвідношення (47%) достовірних оцінок було серед старшокласників, які отримали низький статус. Отже значущої різниці між респондентами з протилежними статусами практично не спостерігається. Показано, що точність усвідомлення реальної статусної ієрархії групи характерна для досліджуваних із груп з високим рівнем організованості, згуртованості, крім того, у респондентів з високим статусом цей процес відбувається значно швидше.

Емпірично виявлена диференціація за ступенем адекватності усвідомлення статусної структури серед респондентів, які входять до груп середнього рівня організованості, згуртованості, що відрізняються за мірою наближення до високого рівня. Підтверджене існування зв’язку між ступенем усвідомлення авторитетності, значущості статусної ієрархії і рівня організованості, згуртованості групи, що особливо яскраво простежується у групах із протилежними рівнями організованості, згуртованості (з низьким та високим рівнями відповідно).

Проведено аналіз показників груп з протилежними рівнями організованості, згуртованості за критерієм розбіжності у самооцінці старшокласників з їх прогнозами групової думки відносно власного місця в статусній ієрархії. Абсолютного збігу самооцінки і прогнозу групової думки не виявлено в жодній групі. Це пов’язано із особистісним самовизначенням, що відбувається в процесі самопізнання. З´ясовано, що максимальна кількість збігу розташована в інтервалі від 35–79%.

Доведено, що в групах з низьким рівнем організованості і згуртованості більшість старшокласників виявляють розбіжність між самооцінкою і прогнозом групової думки про місце в статусній ієрархії групи, що можна розцінювати як протиставлення власних поглядів і образу, який склався у свідомості про групову думку чи відсутність, несформованість такого образу. З підвищенням рівню організованості, згуртованості групи в її членів зменшується розбіжність між власними і передбачуваними груповими

9

думками, тому знижується протиріччя між власним і рефлексованим сприйняттям статусної структури групи.

Виявлено, що більшість членів груп з високим рівнем організованості, згуртованості здатні адекватно оцінити своє положення в статусній ієрархії групи, достатньо об’єктивно прогнозувати групову думку з цього приводу. В групах з низьким рівнем організованості, згуртованості лише частка старшокласників можуть адекватно оцінити свій статус чи визначити ймовірну групову оцінку.

Констатовано, що на перших місцях рангу за ступенем авторитетності перебувають старшокласники, які об’єктивно усвідомлюють статусну ієрархію групи та своє місце у ній. У більшості старшокласників із низьким статусом спостерігається недостатній рівень розвитку механізму соціальної перцепції, самопізнання.

Підкреслюється, що суттєвим чинником, який впливає на зміну у точності усвідомлення статусних відношень в групі є рівень її організованості і згуртованості. Зазначено, що спільна діяльність, а також навчально-ігрова діяльність у старшому шкільному віці є вагомим чинником, який сприяє самопізнанню та усвідомленню особистості.

Виявлено, що респонденти з високим рівнем самопізнання відрізняються прагненням до саморозвитку, мають високу мотивацію до навчальної діяльності. Старшокласників із високим рівнем самопізнання відрізняло також позитивне ставлення до власного «Я», прагнення досягти значимого статусу в групі. Старшокласники з середнім рівнем самопізнання були менш сконцентровані на вирішенні своїх особистісних конфліктів, більше спрямовані на взаємодію, встановлення контактів з оточуючими. Старшокласники з низьким рівнем самопізнання частіше прагнули злитися з групою однолітків, бути непомітними; вони більше, ніж респонденти з високим і середнім рівнями самопізнання, були схильні до конформізму, а невіра у власні сили не дозволяла їм досягати значимих результатів діяльності.

Таким чином, специфіка формування самопізнання виявляється як у ставленні старшокласників до себе, так і в їх самооцінці. Позитивний аспект, на наш погляд, полягає в тому, що самопізнання сприяє адекватному ставленню особистості до себе. Низький рівень розвитку самопізнання виявляється у негативному впливі на ставлення до самого себе в цілому. Блокується позитивне ставлення до себе, здатність аналізувати мотиви своїх вчинків, знаходити й критично оцінювати об’єктивні причини невдач. У підсумку розвивається низький рівень самоповаги, невротична потреба в збереженні свого авторитету.

З метою визначення прояву самопізнання в особистісній сфері досліджуваних виявлено його зв´язок з особистісними чинниками (табл. 1). Для цього проведено психологічний аналіз змінних, отриманих у ході дослідження старшокласників за опитувальником Р. Кетелла. Відмінності за особистісними факторами в групах досліджуваних із різними рівнями самопізнання визначено за допомогою непараметричного методу Н-критерію Крускала-Уолліса За результатами кореляційного аналізу виявлено, що показники особистісних факторів Р. Кетелла: безтурботність – занепокоєність,

10

схильність до почуттів – висока нормативність поведінки, упевненість у собі – тривожність, низький самоконтроль – високий самоконтроль – негативно корелюють з технікою спілкування. З´ясовано, що старшокласники з високим рівнем самопізнання не схильні до занепокоєння, тривожності.

Визначений позитивний кореляційний зв´язок між показниками сміливості та соціального інтелекту. Досліджувані з низьким рівнем самопізнання здебільшого мали низький рівень за цим показником, виявляли нерішучість. І, навпаки, старшокласники з середнім та високим рівнями соціального інтелекту частіше демонстрували безтурботність, емоційність, упевненість у собі, більш об’єктивно оцінювали свою провину.

Таблиця 1 Співвідношення показників самопізнання та особистісних чинників

по вибірці (у %) Рівень розвитку самопізнання

Особистісні чинники

Високий (В) Середній (С) Низький (Н)

рівень фактору рівень фактору рівень фактору

В С Н В С Н В С Н Інтелект 3,6 36 18,6 0,8 23,2 11,0 1,6 4,4 0,6 Домінантність 42 8,6 10,2 10,2 23,5 4,8 - 5,9 0,9

Стриманість 16 2,7 - 8,6 25,8 3,2 39,4 16 2,5 Нормативність поведінки

2,5 2,9 4,4 7,9 22,4 1,2 17,5 39,3 1,7

Сміливість 44,5 12,8 2,6 10,2 22,4 2,2 2,5 2,7 - Почуття провини

0,8 3,6 6,7 4,5 22,2 6,6 50,1 3,2 2,2

Самоконтроль 25,4 35,3 0,7 18 14,6 1,5 1,5 2,9 - Напруженість 1,5 2,2 10,4 6,2 16,8 11,1 48,4 0,7 2,7

Встановлено, що сміливість, домінантність, високий самоконтроль є

провідними особистісними чинниками у старшокласників із високим рівнем самопізнання. В процесі факторного аналізу з´ясовано, що комунікативні уміння є фактором у розвитку сміливості (F=0,620), домінантності (F=0,547), високого самоконтролю (F=0,528) (р≤0,01).

Виявлено, що досліджувані з низьким рівнем самопізнання відрізняються нестійкістю емоцій, конфліктним поєднанням таких тенденцій, як високий рівень домагань – низька самооцінка, потреба бути причетним до інтересів групи – й відокремленість у поведінці, прагнення подобатися оточуючим – індивідуалізм. Нестійкість самооцінки виявляється в нестійкості настанов, швидкій зміні ролей. Крім того, старшокласникам цієї групи властива підвищена емотивність, схильність драматизувати події. У старшокласників із низьким рівнем самопізнання та самоконтролю відзначається також недостатній контроль над своїми почуттями; стриманість сполучається з дратівливістю.

Самостійність у вчинках та прийнятті рішень характеризують старшокласників із середнім рівнем самопізнання. Мужність, розсудливість,

11

практичність також частіше зустрічаються у цій групі респондентів. Разом із тим, старшокласники з середнім рівнем самопізнання демонструють адекватність самооцінки, відкритість, комунікабельність, незалежність, пластичність, сміливість, самостійність.

Доведено, що особливості самопізнання здійснюють вплив на розвиток самоконтролю, сумлінності, а також сміливості, домінантності старшокласників, і в цілому схильності до самоконтролю, активності.

З´ясовано, що досліджувані з високим рівнем самопізнання демонструють високий рівень упевненості в собі, часто виявляють високий рівень домагань, більш емоційно стабільні, ніж старшокласники з середнім та низьким рівнем комунікативних здібностей. Крім того, за показниками особистісних чинників у старшокласників з високим рівнем самопізнання визначені схильність до домінантності, сміливості, високого самоконтролю. Визначено взаємозв’язок самопізнання з інтелектом старшокласників. Встановлено, що низький рівень самопізнання негативно впливає на інтелектуальний розвиток, перш за все, склад ерудиції. Інтелект, допитливість є підґрунтям для розвитку самопізнання, водночас і сам інтелект, інтелектуальна активність зазнає негативного впливу від недостатнього розвитку самопізнання. Взагалі, ігрова діяльність у старшокласників в умовах навчальної діяльності, є чинником, який сприяє активізації їх пізнавальної сфери.

Виявлено, що в умовах навчально-ігрової діяльності у старшокласників має прояв прагнення набути значимого статусу серед однолітків й спостерігається тенденція до розвитку самопізнання.

Доведено, що навчально-ігрова діяльність активно впливає на організованість, згуртованість групи у старшому шкільному віці, самопізнання особистості в цьому віці. Водночас, самопізнання старшокласників впливає на розвиток особистісних та соціально-психологічні особливостей, а також сприяє організованості, згуртованості й сприятливому психологічному клімату у групі.

У третьому розділі «Соціально-психологічні засади формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності» запропоновано програмно-цільовий проект формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності й проведено оцінку його ефективності.

Визначені теоретико-методологічні положення та емпіричні дані утворюють основу й вирізняють такі соціально-психологічні передумови формування самопізнання старшокласників: активні соціально-психологічні засоби, а саме, соціально-психологічні тренінги, ділові ігри відповідної спрямованості, що сприяють формуванню суб’єктності, взаємодії, творчості у цей віковий період.

Представлено принципи побудови і зміст програмно-цільового проекту формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. Зокрема, з метою підвищення результативності процесу самопізнання старшокласників засобами ігрової діяльності розроблено та апробовано формувальні заходи, що представлені комплексною системою

12

соціально-психологічних впливів із залученням активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги. Проект був апробований впродовж 2014–2018 років на базі загальноосвітніх шкіл м. Кропивницький. У дослідженні взяли участь 60 учнів 10-11-х класів.

Запропонований проект містив авторську розробку соціально-психологічної програми, орієнтованої на формування самопізнання старшокласників засобами навчально-ігрової діяльності. Поряд з цим, програмно-цільовий проект увібрав у себе тренінгові започаткування (тренінги взаємодії, спільної діяльності, соціальної та комунікативної компетентності, суб’єктності, толерантності, креативності, а також вправи з арсеналу когнітивної терапії, психодрами, соціодрами, аксіодрами та ін.). Створення мотиваційно-ціннісної, когнітивної бази, необхідної для ефективності тренінгової роботи забезпечило продуктивність практичного застосування соціально-перцептивних умінь, умінь конструктивного спілкування суб`єктів процесу самопізнання: рефлексії, об`єктивного сприймання, інтерпретування інформації та зворотного зв`язку, попередження конфлікту, розвиток самоконтролю та опанування емоційним станом, реакціями, їх експресією, застосування ефективних прийомів невербальної комунікації, соціальної перцепції тощо.

Проект був побудований на принципах системності, комплексності, діалогізації, диференційованості, персоналізації і містив такі блоки: інформаційний, операційний, інтерпретувальний.

Підтверджено, що ефективним соціально-психологічним засобом формування самопізнання старшокласників слугує впроваджена в межах проекту система розвивальних впливів, соціально-психологічних технік та технологій, застосування яких значно розширює простір можливостей для самопізнання старшокласників.

Результати порівняльного аналізу контрольно-діагностичних зрізів показали, що після формувального впливу зафіксовано вірогідні відмінності у представленості самопізнання досліджуваних. Зокрема, значно змінилася специфіка взаємозв`язку між показниками «самопізнання» та «гра». Якщо, на констатувальному етапі дослідження високий рівень самопізнання виявили 28% респондентів, середній – 57% і низький – 15,1%, то після задіяння заходів програмно-цільового проекту визначено, що високий рівень активності самопізнання старшокласників простежується у 43%; середній – у 47% і низький – у 10% досліджуваних.

Іншою виявилася ситуація при оцінці рівнів пізнання власних потреб старшокласників, що зумовлено своєрідністю цієї складової самопізнання. Деякі старшокласники усвідомлювали виявлення нових потреб, але не завжди аналізували та приймали їх. Тому кількісна характеристика виявилась такою: на початку контрольно-діагностичних зрізів високий рівень активності самопізнання був зафіксований у 33,3% респондентів, а після задіяння формувальних заходів кількість старшокласників збільшилася до 58,3% респондентів; із середнім рівнем активності самопізнання на початку контрольно-діагностичних зрізів було 50% досліджуваних, а після задіяння формувальних заходів – зменшилася до 47%, із низьким рівнем активності

13

відбулося відповідне зниження активності самопізнання з 2% до 1% респондентів.

Менш суттєві зміни спостерігаються при набутті та засвоєнні норм етичної поведінки старшокласниками: високий рівень засвоєння норм етичної поведінки (до задіяння заходів програмно-цільового проекту) – простежується у 33,3%, а після – у 43,3% досліджуваних; середній рівень, до задіяння заходів і після них, залишився незмінним (55% осіб) і низький рівень засвоєння норм етичної поведінки (до задіяння заходів) – у 12% респондентів, а після – значно зменшився до 2%.

З метою об’єктивізації результатів формувального експерименту, була створена експериментальна група, учасники якої працювали під впливом навчально-ігрових засобів і контрольна група, робота якої була організована за допомогою традиційних методів. Результати роботи обох груп порівнювались.

Застосування методики визначення достовірності ідентичності і відмінностей для експериментальних даних виміряно за порядковою шкалою. Для експериментальної групи вектор балів: n=(n1, n2, …, nL), де n1 – число членів експериментальної групи, які мають k-ий бал, k = 1,2,…, L. Для контрольної групи вектор балів: m=(m1, m2…, mL), де m1 – число членів контрольної групи, які мають k-ий бал, k=1, 2, …, L. Для нашого дослідження (L=3 – «низький», «середній» або «високий» рівень). Для даних, що вимірюються за порядковою шкалою використано критерій однорідності χ²:

L

i ii

ii

емпmn

M

m

N

n

MN1

2

Емпіричні значення 2 для показників основних складових

самопізнання старшокласників до та після формувального впливу наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Емпіричні значення 2 для показників основних складових

самопізнання старшокласників

Складові самопізнання 2 до формувального

впливу

2 після

формувального впливу

Активність

1,45 23,66

Пізнання власних особистісних здібностей

2,22 21,69

Норми прийняття і засвоєння етичної поведінки

2,40 20,86

Таким чином, початкові показники стану експериментальної і

контрольної груп співпадають, оскільки значення критерія 2 для кожної зі

складових процесу самопізнання старшокласників менше критичного значення

14

205,0 .

205,0 і дорівнює 5,99. Кінцеві результати відрізняються – значення

критерія 2 для кожної зі складових процесу самопізнання старшокласників

більше за 2

05,0 . Відповідно ефект зміни зумовлений застосуванням навчально-ігрової діяльності: якщо на початку експерименту високий рівень зазначеного показника становив 16%, то після його завершення виявлено зростання до 19%, щодо середнього рівня: зростання відбулося з 34% до 63%; щодо низького рівня: зниження відбулося з 48% до 41% від загальної кількості респондентів, а в ході ігрової взаємодії – до 9%. Доведено перевагу ігрових форм роботи із старшокласниками у порівнянні з традиційними. За показником активності самопізнання під час формувального експерименту високий рівень зазначеного показника збільшився в експериментальній групі до 10%, у контрольній лише до 2%; середній рівень зріс на 17% та 8% відповідно, низький рівень зменшився до 27% в експериментальній групі та до 10% у контрольній.

Отже, результати формувального експерименту показали, що активність пізнання себе починає виявлятись з ІІ етапу (колективного планування) відповідно до розробленої моделі. З наступними етапами активність самопізнання не зменшується, а навпаки, зростає. Таким чином, при втіленні ідей програмно-цільового проекту в напрямку співробітництва, толерантності, формування суб’єктності, взаємодії, творчості досягаються значні результати у процесі формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв`язання

наукової проблеми визначення соціально-психологічних особливостей формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що навчально-ігрова діяльність виступає дієвим засобом самопізнання та самоусвідомлення старшокласників, в ході якої відтворюються норми життєдіяльності, здійснюється безперервний процес взаємодії суб’єктів один з одним, й, водночас їх дії висходять з установок щодо розбудови міжособистісної взаємодії з іншими людьми. Активність особистості у навчально-ігровій діяльності має прояв у виборі рольової позиції суб’єкта, реалізації рішень через конкретні справи. Самопізнання, як мета, є суб’єктивно значущим для особистості й наближує її до саморозвитку та самоудосконалення. Зокрема, у процесі ігрової діяльності учасники самостійно ставлять перед собою завдання й власноруч їх вирішують, а отже гра в умовах навчальної діяльності є умовою, через яку пізнання переходить у самопізнання, виховання трансформується у самовиховання, а отже, розвиток у саморозвиток.

2. Виокремлено структуру розгорнутої навчально-ігрової діяльності, яка складається зі спонукального, орієнтуючого, виконавчого, контрольно-

15

оцінювального компонентів. Виявлено, що ігри на самопізнання мають спільний характер в основі якого лежить ігрова взаємодія, а важливою ланкою у приведенні цього механізму в роботу є визначення соціально-психологічних умов, які сприяють самопізнанню старшокласників засобами навчально-ігрової діяльності: свобода особистості старшокласника; суб’єктність; співробітництво; взаємодія; творчість; толерантність. Розкрито основні етапи реалізації соціально-психологічної моделі самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. Показано, що ігри, які активізують самопізнання старшокласників, характеризуються ознаками добровільності, відокремленості, творчої активності, індивідуальності.

3. Визначено соціально-психологічні особливості процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. Встановлено, що старшокласники з високим рівнем самопізнання відрізняються прагненням до саморозвитку, мають високу мотивацію до навчальної діяльності та прагнення до досягнення значимого статусу в групі однолітків. Старшокласники з середнім рівнем самопізнання менше зосереджені на вирішенні своїх особистих конфліктів, більше спрямовані на взаємодію, встановлення контактів з оточуючими. Старшокласники з низьким рівнем самопізнання частіше прагнуть злитися з групою, бути непомітними, не претендують на особливий статус у колективі; більше, ніж респонденти з високим і середнім рівнями самопізнання, схильні до конформізму, а невіра у власні сили не дозволяє їм досягати значимих результатів діяльності.

Доведено, що навчально-ігрова діяльність впливає на організованість, згуртованість групи у старшому шкільному віці, процес самопізнання особистості в цьому віці. Водночас, самопізнання старшокласника активно впливає на розвиток його особистісних та соціально-психологічні властивості, а також сприяє організованості, згуртованості й сприятливому психологічному клімату у групі.

4. Запропоновано програмно-цільовий проект формування та активізації самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності, побудований на принципах системності, комплексності, діалогізації, диференційованості, персоналізації, який містив інформаційний, операційний, інтерпретувальний блоки. Підтверджено, що запропонована в межах проекту система формувально-розвивальних впливів, психологічних технік та технологій (тренінги взаємодії, спільної діяльності, соціальної та комунікативної компетентності, суб’єктності, толерантності, креативності, а також вправи з арсеналу когнітивної терапії, психодрами, соціодрами, аксіодрами та ін.) значно розширює простір можливостей для самопізнання старшокласників. Результати порівняльного аналізу контрольно-діагностичних зрізів показали, що після формувального впливу зафіксовано позитивні зрушення у представленості всіх складових самопізнання старшокласників.

Перспективи подальшого дослідження полягають у вивченні особливостей динаміки та шляхів оптимізації процесу формування самопізнання особистості в умовах спільної взаємодії учасників різних вікових груп, а також у гендерному аспекті та у осіб з особливими потребами.

16

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора: 1. Навчально-методичні та навчальні посібники: 1.1. Мамчур І.В. Самопізнання старшокласників у процесі ігрової

діяльності / Л.Я. Галушко, І.В. Мамчур // Етика та психологія сімейного життя : Програма навчального курсу та методичні матеріали за кредитно-модульною системою для студентів педагогічного вузу. – Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2007. – 52 с. (Особистий внесок автора полягає у визначенні соціально-психологічної специфіки самопізнання старшокласників в процесі ігрової діяльності).

1.2. Мамчур І.В. Шляхи організації самостійної роботи студентів-психологів у системі кредитно-модульного навчання. Самостійна робота студентів та її інформаційно-методичне забезпечення: проблеми, досвід, методика / І.В. Мамчур // Метод. вісник. – Вип. 2. – Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2009. – С. 26 – 31.

2. Статті у наукових фахових виданнях: 2.1. Мамчур І.В. Соціалізація старшокласників засобами гри /

І.В. Мамчур / Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / За ред. Л.П. Мельник, В.І. Співака. – Вип. 11. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – С. 178 – 185.

2.2. Шишова І.О. Сутність та умови технології ігрової взаємодії в розвитку самопізнання старшокласників з метою професійної орієнтації на спеціальності психолого-дефектологічного напряму / І.О. Шишова, І.В. Мамчур // Психологія діалогу і світ людини : зб. наук. праць Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка / За ред. С.Д. Максименка, Г.В. Дьяконова. – Т. 6. – Кіровоград : ФОП Александрова М.В., 2012. – С. 233 – 244. (Особистий внесок автора полягає у розкритті сутності процесу формування самопізнання старшокласників в умовах ігрової взаємодії). 2.3. Мамчур І.В. Соціально-психологічна специфіка самопізнання особистості в період юнацтва / І.В. Мамчур / Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т. Х, Вип. 26. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2014.– С. 121 – 127.

2.4. Мамчур І.В. Соціально-психологічні основи ігрової діяльності як засобу самопізнання особистості юнацького віку / І.В. Мамчур // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – № 2 (37). – Т. 3. – С. 220 – 228

2.5. Мамчур І.В. Соціально-психологічні умови ігрової діяльності старшокласників як чинника їх самопізнання / І.В. Мамчур // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. – № 3 (44). – Т. 3. – С. 101 – 114. 2.6. Мамчур И.В. Социально-психологический анализ учебно-игровой деятельности старшеклассников как фактора их самопознания / И.В. Мамчур //

17

International science project: Psychological sciences : international scientific journal. – Turku (Finland), 2018. – №1. – Р. 48 – 51. 2.7. Мамчур І.В. Соціально-психологічні особливості формування

самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності /

І.В. Мамчур // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту

психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – К. ; Ніжин : ПП Лисенко, 2018. – Т. ІХ, Вип. 11. – С. 164 – 175.

2.8. Mamchur I. Socio-psychological bases of senior pupils'gaming activity-

essential precondition of their self-knowledge / I. Mamchur // Fundamental and

applied researches in practice of leading scientific schools, 2018. – № 25(7). – P. 75

– 78. 3. Статті у матеріалах науково-практичних конференцій та інших виданнях: 3.1. Мамчур І.В. Навчально-ігрова діяльність у розвитку самопізнання старшокласників / І.В. Мамчур // Наукові записки : зб. наук. праць Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Вип. 39. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – С. 81 – 84. 3.2. Мамчур І.В. Теорія гри та її пізнавальні можливості / І.В. Мамчур // Рідна школа. – 2003. – № 6. – С. 61 – 63. 3.3. Мамчур І.В. Самореалізація школярів у грі / І.В. Мамчур // Наукові записки : зб. наук. праць Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Вип. 49. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – С. 98 – 101. 3.4. Мамчур І.В. Пізнавальні можливості ділової гри / І.В. Мамчур // Теорія і практика державного управління : зб. наук.-практ. статей за 2009- 2010 рр. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – С. 79 – 85. 3.5. Мамчур І.В. Сутність та умови технології ігрової взаємодії в розвитку самопізнання старшокласників / І.В. Мамчур // Наукові записки : зб. наук. праць Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Вип. 107-2. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – С. 8 – 16. 3.6. Мамчур І.В. Структура, критерії та рівні розвитку компонентів готовності до самопізнання старшокласників у процесі ігрової діяльності / І.В. Мамчур // Наукові записки : зб. наук. праць Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Вип. 78. – Черкаси, 2012. – С. 47 – 55. 3.7. Мамчур І.В. Емпіричне визначення соціально-психологічних чинників самопізнання старшокласників / І.В. Мамчур // Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики: філософський, психологічний та соціальний виміри», 25-26 груд. 2017 р., м. Сєвєродонецьк. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. – С. 140 – 143. 3.8. Мамчур І.В. Програмно-цільовий проект формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності / І.В. Мамчур //

18

Матеріали XІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність», 14 верес. 2018 р., м. Мелітополь / за заг. ред. М.М. Радєвої. – Мелітополь : ТОВ «Колор Принт», 2018. – С. 122 – 124. 3.9. Мамчур І.В. Активізація самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності / І.В. Мамчур // Матеріали XV наук.-практ. конф. с міжнар. участю «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства», 16-17 лист. 2018 р., м. Сєвєродонецьк. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2018. – С. 294 – 296.

3.10. Мамчур І.В. Соціально-психологічні чинники впливу ігрової діяльності на самопізнання старшокласників / І.В. Мамчур // Матеріали круглого столу «Наукова спадщина української психології: єдність минулого та теперішнього», 21 черв. 2018 р., м. Київ. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2018. – С. 18 – 20. 3.11. Мамчур І.В. Соціально-психологічний супровід процесу формування самопізнання старшокласників засобами навчально-ігрової діяльності / І.В. Мамчур // Матеріали круглого столу «Особистість у сучасному світі», 7 груд. 2018 р., м. Київ. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2018. – С. 33 – 34.

АНОТАЦІЇ

Мамчур І.В. Соціально-психологічні особливості формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Сєвєродонецьк, 2019.

Дисертаційне дослідження присвячене висвітленню соціально-психологічних особливостей процесу самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності.

Визначено соціально-психологічні детермінанти та умови процесу формування самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності та запропоновано соціально-психологічна модель самопізнання старшокласників, що реалізується засобами навчально-ігрової діяльності.

Виокремлено структуру розгорнутої навчально-ігрової діяльності, яка складається зі спонукального, орієнтуючого, виконавчого, контрольно-оцінювального компонентів. Розкрито основні етапи реалізації соціально-психологічної моделі самопізнання старшокласників в умовах навчально-ігрової діяльності та ознаки ігор, що спряють розвитку їх самопізнання. Виявлено соціально-психологічні умови, які сприяють самопізнанню старшокласників: свобода особистості старшокласника; суб’єктність; співробітництво; взаємодія; творчість; толерантність.

19

Розроблено і впроваджено програмно-цільовий проект формування та активізації самопізнання старшокласників через їх саморозвиток в процесі навчально-ігрової діяльності та доведено його ефективність.

Ключові слова: старшокласники, навчально-ігрова діяльність, самопізнання старшокласників, соціально-психологічні умови самопізнання старшокласників.

Мамчур И.В. Социально-психологические особенности

формирования самосознания старшеклассников в условияз учебно-игровой деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля МОН Украины. – Северодонецк, 2018.

Диссертационное исследование посвящено изучению социально-психологических особенностей процесса самопознания старшеклассников в условиях учебно-игровой деятельности.

Определены социально-психологические детерминанты и условия процесса формирования самопознания старшеклассников в условиях учебно-игровой деятельности и предложена социально-психологическая модель самопознания старшеклассников, которая реализуется посредством учебно-игровой деятельности.

Определена структура развернутой учебно-игровой деятельности, которая состоит из побудительного, ориентирующего, исполнительного, контрольно-оценочного компонентов. Раскрыты основные этапы реализации социально-психологической модели самопознания старшеклассников в условиях учебно-игровой деятельности и признаки игр, способствующих развитию их самопознания. Выявлены социально-психологические условия, способствующие самопознанию старшеклассников: свобода личности; субъектность; сотрудничество; взаимодействие; творчество; толерантность.

Предложен программно-целевой проект формирования и активизации самопознания старшеклассников в условиях учебно-игровой деятельности, построенный на принципах системности, комплексности, диалогизации, дифференцированности, персонализации, содержащий информационный, операционный, интерпретирующий блоки. Подтверждено, что разработанная в рамках проекта система формирующе-развивающих методов, психологических техник и технологий (тренинги взаимодействия, совместной деятельности, социальной и коммуникативной компетентности, субъектности, толерантности, креативности, а также упражнения из арсенала когнитивной терапии, психодрамы, социодрамы, аксиодрамы и др.) значительно расширяет пространство возможностей для самопознания старшеклассников. Результаты сравнительного анализа контрольно-диагностических срезов показали, что после формирующего эксперимента зафиксированы положительные сдвиги в представленности самопознания старшеклассников по всем его составляющим.

20

Ключевые слова: старшеклассники, учебно-игровая деятельность, самопознание старшеклассников, социально-психологические условия самопознания старшеклассников.

Mamchur I.V. Socio-psychological peculiarities of senior pupils' self-

knowledge formation in terms of educational-gaming activity. –

The manuscript.

Dissertation for the degree of the candidate of psychological sciences,

speciality, 19.00.05 – social psychology; psychology of social work. – Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University of the Ministry of Education of Ukraine. –

Severodonetsk, 2019. The dissertation is devoted to elucidating of socio-psychological peculiarities

of the process of senior pupils' self-knowledge in terms of educational-gaming activity.

The socio-psychological determinants and conditions of the process of senior

pupils' self-knowledge formation in terms of educational-gaming activity are determined. It is offered the socio-psychological model of senior pupils' self-

knowledge, which is realized by means of educational-gaming activity.

The structure of the extensive educational-gaming activity, which consists of

stimulating, orienting, executing, control-evaluating components, is distinguished.

The basic stages of the model of senior pupils’ self-knowledge in terms of

educational-gaming activity and signs of the games that promote development of

their self-knowledge are revealed. Socio-psychological conditions, which facilitate

self-recognition of senior pupils: liberty of a senior pupil's personality; subjectivity;

cooperation; interaction; creative work; tolerance are made apparent. The program-oriented project for the formation and activation of senior

pupils’ self-knowledge through their self-development in the process of educational-gaming activity has been developed and implemented, and its efficiency has been proved. Key words: senior pupils, educational-gaming activity, self-knowledge of

senior pupils, socio-psychological terms of senior pupils' self-knowledge.

21

Підписано до друку 19.02.2019 р. ф. 60х90/16, ум. др. арк. 1,9

Зам. 19/02/19-012, накл. 100 пр. Друкарня Прінт Квік

м. Київ, вул. Леонтовича 9, оф. 65 т. (044) 235-0009, 235-7528

printquick@ukr.net