ВІДГУК

офіційного опонента Миропольської Н.Є. на дисертацію

Чумакової Альони Анатоліївни

“Виховання емоційної культури молодших школярів засобами

музикотерапії у позашкільних навчальних закладах”, подану до захисту

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із

спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання

Рецензована робота виконана в галузях початкової освіти, якої чи не

найдужче торкнулись динамічні процеси реформування, й позашкільної

освіти, що зараз знаходиться у пошуку варіантів її оновлення. Причому (і це

очевидно) склалась невідповідність між накопиченим стихійним досвідом

практики в пошуках резервів досягнення результатів виховної роботи і

станом теоретичного фундаменту в обґрунтуванні цих процесів.

У надрах навчальної діяльності молодшого школяра дозрівають

основні зміни особистісного характеру і зниження вікового порогу навчання

в школі висуває на чільне місце проблему врахування можливостей учнів,

їхніх потреб, інтересів, емоційних станів.

Джерелом і засобом досягнення цієї мети є створення у позашкільних

навчальних закладах розвивально-виховного середовища, де стиль

спілкування передбачає включення кожної дитини в процес пізнання з метою

самовираження, творчості, досягнення успіху. Особливо це важливо в

молодшому шкільному віці, який визнано не лише сенситивним для

інтелектуального розвитку, а й “золотим часом” емоційного життя.

Культура вияву емоцій в сфері специфічної діяльності молодшого

школяра поступово стає показником не лише сформованості пізнавальних

інтересів, але, що важливо, характеристикою особистості в детермінації її

соціального розвитку, модальності зв’язків з навколишнім світом.

Водночас зазначимо, що емоційний фактор у навчально-виховному

процесі позашкільних навчальних закладах, а конкретніше – дитячих шкіл

мистецтв, дитячих музичних шкіл, центрів дитячої та юнацької творчості

тощо засобами музикотерапії задіяний поки що недостатньо. Хоча саме

почуття, завдяки реалізації оздоровчої та гармонізуючої функцій впливу

музикотерапії на людину, можуть компенсувати навчальні навантаження,

мотивувати сприйнятливість до естетико-виховних впливів, закріплювати

навички соціально-виправданої поведінки і допомагати освоювати

навколишній світ також і дітям з особливими потребами. Інклюзивна освіта

тепер передбачена в “Законі про позашкільну освіту” (доповнення у 2018 р.

статті першої абзацами 13, 14, 15).

Тому об’єкт і предмет, мета й завдання дисертації є значущими та

актуальними з погляду потреб теорії і практики освіти.

Відзначимо кваліфікований рівень теоретичного осмислення вихідних

понять дослідження, синтез знань про місце і роль почуттів, інтересів,

переконань, потреб тощо в структурі життєдіяльності молодших школярів, їх

психологічну і педагогічну сутність.

Цінними є узагальнення щодо обсягу, змісту, прийнятої класифікації

понять, пов’язаних з емоційною стороною освітнього процесу, у якому

реалізуються різноманітні соціальні контакти, зокрема засобами

музикотерапії.

Конкретизовано види музикотерапії (рис.2.3), можливості

застосовувати як індивідуальну, так і групову форми цього засобу.

Описано етапи (передкомунікативний, комунікативно-інтерактивний,

посткомунікативний), спрямовані на “очищення від травматичних

переживань” (с.112), що стало поглибленим продовженням попередніх

досліджень наукового керівника Г.В.Локарєвої,

Конкретизовано зв'язок реакції дитини-виконавця з такими музичними

елементами, як музична фраза, низькі або високі звуки, їх тривалість,

ритмовий малюнок, з управлінням власною нервовою системою.

Описано поняття музикотерапії у широкому та вузькому контекстах

(с.116).

Хоча виправдана в цьому контексті деталізація не має абсолютного

характеру, але саме вона надала Альоні Анатоліївні Чумаковій можливість

сформулювати робоче визначення поняття музикотерапії як засобу

цілеспрямованого, контрольованого використання музики або музичних

елементів у практичній реалізації виховання емоційної культури особистості

молодшого школяра в умовах позашкільних навчальних закладів.

Цінними є також розписана організація відомих педагогічних підходів

на матеріалі позашкілля, особливо це стосується особистісно орієнтованого

підходу до виховання емоційної культури молодших школярів (завдання,

принципи, умови, форми й методи).

Конкретизовано специфічні організаційні пелагічні умови виховання

емоційної культури молодших школярів, що є новизною дослідження. Це

професійна установка викладача на використання музикотерапії; створення

емоційно-позитивної атмосфери виховного середовища; упровадження в

навчально – виховний процес науково-обгрунтованої моделі виховання

емоційної культури; занурення учнів у музикотерапевтичне середовище,

накопичення емоційно-почуттєвого досвіду; налагодження взаємодії в діаді

“викладач-батьки”.

Розглядаючи школяра як суб’єкта своєї соціокультурної діяльності,

здобувачка зосереджується на підготовці програми педагогічного

експерименту та її реалізації.

Оскільки стратегія виховання емоційної культури, за переконанням

дослідниці, має індивідуальний вираз, було розгорнуто діагностичну

програму, визначено критерії і показники діагностування дослідженої якості

(с.170-171), описано анкетування, аналіз бесід з батьками, компоненти,

критерії, показники методики діагностики сформованості емоційної культури

молодших школярів.

Визначено, що 54% школярів мають “нестійкий” рівень, 34% –

достатній і 12 % – стійкий рівень сформованості емоційної культури.

На основі досить ретельно відпрацьованого діагностувального етапу

дослідження розроблено “наскрізну методику” (с.183), яка містить

сукупність етапів, форм, методів і прийомів, спрямованих на виховання

емоційної культури (базовою для методики стає створена дисертанткою

програма факультативу “Світ емоцій”).

З-поміж них ті, що стосуються адаптаційного періоду з обов’язковим

включенням елементів музикотерапії; основного (пізнавально-

процесуального), ключовою діяльністю якого було активне слухання

(нерефлексивне і рефлексивне), що розширює горизонти особистісних

можливостей, емоційне самопізнання, осмислення переживань,

спостереження тощо. Цей етап – ядро формувального процесу, до якого ми б

залучили і третій – завершальний етап (оцінно-результативний), присвячений

формуванню вмінь і навичок оцінювати й регулювати власну емоційну

поведінку.

Самостійне практичне значення мають авторські експериментальні

матеріали, ігри, вправи, проблемні ситуації, завдання тощо.

Вивчення ефективності експериментальної програми забезпечувалось

відстеженням динаміки позитивних змін у стані дослідженої якості з

урахуванням встановлених у ході констатувального експерименту

характеристик.

Результати дослідження розгорнуто в статистичних вимірах,

конкретизовано в моделі, гіксограмах, схемах, діаграмах, таблицях, рисунках,

що допомогло унаочнити і уявити його системність. Цінним і науково

містким є матеріал, де зафіксовано тенденцію до підвищення рівнів

сформованості культури в експериментальних групах.

Ці дані свідчать про здобуття наукової бази для переходу в перспективі

на нові, вищі рівні розвитку.

Таким чином, можна констатувати, що поставлені в дисертації

завдання виконані. Практичну спрямованість дослідження вважати важливою

для реалізації завдань реформування позашкільної освіти.

Позитивно оцінюючи хід і результати дослідження, вважаємо за

необхідне виділити низку питань, які вимагають уточнень.

Зокрема, два теоретичних розділи роботи (I і II) можна б було

об’єднати, скоротивши їх, позбавивши доволі широко відомих матеріалів

словникового характеру, а більш конденсовано і заглиблено розкрити

ключові поняття дослідження. Це підсилило б значущість проблемного

пошуку, додало б йому цілісності.

У зв’язку із сказаним вище – наступне зауваження: 368 позицій

бібліографії і жодної іноземною мовою, не враховуючи літературу,

перекладену з іноземної мови.

Відсутні напрацювання українських учених Л.Груші, С.Коновець,

Н.Мінасян, Т.Строгаль, Т.Турчин та ін., хто безпосередньо займався цими

або близькими темами.

На жаль, автор не скористався можливістю експериментально

використати компенсаторні функції музикотерапії для дітей з особливими

потребами молодшого шкільного віку.

У роботі помічено стилістичні і деякі орфографічні огріхи.

Наведені міркування не впливають на загальну позитивну оцінку

виконаної роботи.

Загальний висновок

Дисертація, що рецензується, є самостійним завершеним

дослідженням, у якому отримано нові науково-обгрунтовані результати.

Вона має як теоретичну, так і практичну значущість і є певним внеском в

теорію та методику виховання школярів.

Автореферат і здійснені публікації охоплюють зміст і основні

положення дисертації. Вони достатньо апробовані на практиці, підтверджені

актами про впровадження.

Дисертація Чумакової Альони Анатоліївни на тему “Виховання

емоційної культури молодших школярів засобами музикотерапії

у позашкільних навчальних закладах” відповідає вимогам пунктів 9, 11, 12,

13