oppb dodatok 03-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/...степова зона,...

OPPB_dodatok_03-2016_cover.indd 1 22.02.2016 16:02:28

ре

клам

а


1

Навігатор

Анатолій Стовбун

Проблеми гігієни праці та соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території

Вступ ............................................................................. 2

1. Гігієнічні проблеми зайнятості працівників на відкритій території .................................. 4

1.1. Терміни та визначення ............................................. 4

1.2. Фізіологічні основи терморегуляції та теплообміну ....................................... 4

1.3. Категорії робіт за важкістю праці ............................. 7

1.4. Класифікація умов праці за показниками мікроклімату ................................ 9

1.5. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату ....................................... 13

2. Кліматичні умови на відкритій території в основних клімато-географічних зонах України ........... 20

2.1. Кліматичні умови в деяких обласних центрах України у літні місяці ........................ 20

2.2. Кліматичні умови в деяких обласних центрах України у зимові місяці .................... 22

3. Проблеми соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території .................. 24

3.1. Недосконалість законодавчих та інших нормативно-правових актів з трудового законо-давства, безпеки і гігієни праці щодо соціального захисту працюючих на відкритій території .................... 25

3.2. Рекомендації щодо соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території ... 30

3.3. Загальні заходи роботодавця щодо зменшення негативної дії несприятливого мікроклімату на працівників, зайнятих на роботах на відкритій території .................. 40

3.4. Додаткові заходи роботодавців із запобігання перегріванню працівників та виникненню у них теплових (сонячних) ударів .......... 45

3.5. Додаткові заходи роботодавця щодо запобігання переохолодженню працівників у холодний період року .............................. 46

Висновки ..................................................................... 47

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 3 (33)/2016Щомісячне вкладення до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013Березень/03/2016Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) [email protected]

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиОлена ПеревозникТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. Є. Сверстюка, 11, корпус А, офіс 607, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «СКАЙ-ПРІНТ» вул. Кржжановського, 4, офіс 312, м. Київ, 03680, Україна

Наклад 10 000 прим.Замовлення № 51

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» 49609

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2016

OPPB_dodatok_03-2016.indd 1 24.02.2016 17:22:28

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

ВСТУП

Надміру спекотне літо та суворі зими останніх років в Україні загострили проблему гігієнічних умов праці працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, а також поліпшення їх соціального захисту, а саме на-дання працівникам, зайнятим на таких роботах, перед-бачених законодавчими та нормативними актами пільг і компенсацій.

Надання таких пільг повинно бути спрямоване на зменшення негативного впливу несприятливих мікро-кліматичних факторів, збереження працездатності та здоров’я працівників, запобігання ускладненням хро-нічних захворювань, насамперед серцево-судинної та нервової систем, а також виникнення професійних захворювань.

Виконуючи виробничі завдання, які зумовлені видом економічної діяльності підприємства, професією пра-цівника та видом робіт, передбачених Довідником ква-ліфікаційних характеристик професій працівників

Проблеми гігієни праці та соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території

Анатолій СТОВБУН, доцент кафедри водогосподарських систем і охорони праці Державного інституту управління та економіки водних ресурсів, кандидат медичних наук


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

(ДКХП), працівники зазнають негативного впливу неспри-ятливих мікрокліматичних умов праці, зокрема підвищених або понижених температур повітря, збільшеної (зменшеної) відносної вологості, збільшеної швидкості руху повітря та значних рівнів сонячної радіації.

Найбільше таких працівників зайнято у підприємствах сільського, лісового, рибного господарств, у галузях видо-бування вуглеводнів, виробництва та розподілення електро-енергії, тепла та води; в будівництві, на річковому транспор-ті, підприємствах пошти та зв’язку; на підприємствах водних ресурсів, маркшейдерських, геодезичних роботах; у жит-лово-комунальній галузі (асенізація, прибирання вулиць і оброблення відходів).

До зайнятості на відкритій території, на думку автора, можна також віднести й роботу працівників у неопалюваних приміщеннях, особливо в холодний період року, а також у теплий період року, якщо ці приміщення не обладнані сис-темами кондиціювання повітря, а їх вікна, які орієнтовані на південний схід або південь, не обладнані системами захис-ту від прямих сонячних променів.

Аналогічне зауваження можна зробити й щодо роботи працівників у підземних та гірничих виробках; на транспорт-них засобах; тваринницьких фермах; приміщеннях для збе-рігання агропродукції; холодильниках, складах та інших ви-робничих будівлях, а також у приміщеннях, де параметри мікроклімату встановлюються відповідно до технологічних вимог.

На умови праці при зайнятості працівників на відкритій території істотно впливають кліматичні показники, а саме: температура повітря, його відносна вологість та швидкість руху, оскільки в Україні розрізняють п’ять клімато-геогра-фічних зон: Зона мішаних лісів (Поліська провінція), Лісо-степова зона, Степова зона, Українські Карпати та Кримські гори. В однаковий період у цих зонах зазначені показники мікроклімату значно відрізняються.

До цих факторів зовнішнього середовища на відкритій території необхідно додати ще й сонячну радіацію, яка спри-яє збільшенню температури зовнішніх предметів, включаю-чи повітря робочої зони та самих працівників, що значно по-гіршує їх умови праці, особливо в спеку.

Дія несприятливих факторів відкритої території на пра-цівника супроводжується зниженням його працездатності, погіршенням самопочуття, ускладненнями в роботі серцево-судинної та нервової систем, а також може призвести до ви-никнення нещасних випадків на виробництві, зокрема й зі смертельними наслідками.

В УКРАЇНІ ЩОДНЯ СОТНІ ТИСЯЧ ПРАЦІВНИКІВ ПОНАД 100 СПЕЦІАЛЬНОС-ТЕЙ ЗАЙНЯТІ НА РОБОТАХ НА ВІДКРИ-ТІЙ ТЕРИТОРІЇ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!


Охорона праці

4

1. ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ ПРАЦІВНИКІВ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТОРІЇ

1.1. Терміни та визначенняТерміни та визначення, які вживаються у цьому випуску,

а саме: відкрита територія, робоча зона, робоче місце (по-стійне й тимчасове), класифікація умов праці за показника-ми мікроклімату, оптимальні, допустимі, шкідливі мікроклі-матичні умови праці та їх мікрокліматичні параметри, теплий, холодний період року, середньодобова температура зовніш-нього повітря, температура повітря робочої зони та інші, взя-ті з таких нормативних актів:

— ДСТУ 3038-95 «Гігієна. Терміни та визначення основ них понять», прийнятий 1 січня 1970 р. (далі — ДСТУ 3038-95);

— Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, ДСН 3.3.6.042-99, затверджені постановою Го-ловного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 р. № 42 (далі — ДСН 3.3.6.042-99);

— Державні санітарні норми і правила «Гігієнічна класи-фікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруже-ності трудового процесу» (далі — Гігієнічна класифікація), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я Украї-ни від 8 квітня 2014 р. № 228;

— Система стандартов безопасности труда (ССБТ) ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі — ГОСТ 12.1.005-88);

— ДСТУ 2293:2014 «Охорона праці. Терміни та визначен-ня основних понять», прийнято та надано чинності наказом Мінекономрозвитку України від 2 грудня 2014 р. № 1429;

— ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

1.2. Фізіологічні основи терморегуляції та теплообміну Людина — теплокровна істота, оскільки процеси життє-

діяльності в її організмі супроводжуються безперервним утво-ренням тепла і його віддачею у навколишнє середо вище.

Температура тіла людини завдяки процесу терморегуля-ції підтримується на досить стабільному рівні. Це забезпечу-ється двома процесами, що постійно відбуваються в орга-нізмі людини на рефлекторному рівні, — теплопродукцією та тепловіддачею. Вони обумовлені діяльністю центральної нервової системи, кровообігом, потовиділенням і роботою скелетних м’язів.



5

Теплопродукція (тобто виробництво тепла або енергії) забезпечується постійними біохімічними процесами обміну речовин. Навіть у стані спокою в організмі щогодини вироб-ляється приблизно одна кілокалорія на кілограм ваги тіла (ккал/год.) — це так званий основний обмін, величина якого залежить від функціонального стану організму, статі, віку та ваги людини.

Теплопродукція організму (вироблене тепло) в стані спо-кою становить для «стандартної» людини (вагою 70 кг, зрос-том 170 см і поверхнею тіла 1,8 м2) до 283 кДж/год.; при легкій фізичній роботі — більше 283 кДж, при роботі серед-ньої важкості — до 1256 кДж, а при важкій роботі — 1256 і більше кДж/год.

Життєдіяльність людини супроводжується безперерв-ним виділенням тепла в навколишнє середовище, кількість якого залежить від ступеня фізичного напруження людини (фізичної роботи) та кліматичних умов.

Для того щоб фізіологічні процеси в організмі протікали нормально, надмірне тепло, що виділяється організмом, має повністю відводитись у навколишнє середовище.

Тепловіддача залежить від умов мікроклімату, який ви-значається комплексом факторів, зокрема: температурою та вологістю повітря, швидкістю його руху, а також темпера-турою навколишніх предметів.

Тепловіддача здійснюється шляхом конвекції, теплопро-відності, випромінювання. Для її посилення в організмі реф-лекторно включаються фізіологічні компенсаторні механізми: збільшення частоти дихання і серцевих скорочень, виділення та випаровування поту. Тепловіддача збільшується при обду-ванні тіла та збільшенні вологості повітря.

При зменшенні (утрудненні) тепловіддачі температура тіла людини збільшується, що призводить до загального перегрівання організму, як наслідок — до швидкої стомлю-ваності, зменшення або втрати працездатності, запаморо-чення та непритомності. У разі подальшого збільшення тем-ператури тіла в організмі настають такі патологічні стани, які можуть призвести до теплового або сонячного удару та теплової смерті.

Температура навколишнього повітря, його швидкість ру-ху та відносна вологість називаються параметрами мікро-клімату. Щоб зрозуміти вплив кожного з них на підтриман-ня теплового балансу організму людини, зазначимо основні шляхи віддачі тепла організмом.

Нормальна життєдіяльність людини можлива за умови, що тепловий баланс (теплова рівнова-га), тобто відповід-ність між тепло-продукцією разом з теплом, одержа-ним з навколиш-нього середовища, і тепловіддачею досягається без напруження проце-сів терморегуляції



6

Одним із важливих інтегральних показників теплового стану (балансу) організму є середня температура тіла (внут-рішніх органів), яка складає 36,6 °С. Вона може змінюватись у незначних межах залежно від ступеня порушення тепло-вого балансу та рівня енерговитрат при виконанні фізичної роботи. При виконанні роботи середньої важкості і важкої роботи за високої температури повітря температура тіла може підвищуватися від кількох десятих градуса до 1–2 °С. Максимальна температура внутрішніх органів, яку здатна витримати людина, становить + 43 °С, а мінімальна + 25 °С.

Несприятливий мікроклімат, що утруднює тепловіддачу, викликає у працівника напруження процесів терморегуляції. При цьому настає погане тепловідчуття, погіршується умовно-рефлекторна діяльність і функція аналізаторів, знижується працездатність і якість праці, стійкість організму до впливу несприятливих факторів. При параметрах мікроклімату, що виходять за межі пристосувальних фізіологічних коливань, дискомфорт проявляться зміною самопочуття. З’являється апатія, шум у вухах, мерехтіння перед очима, нудота, затьма-рення свідомості, підвищення температури тіла, судоми та інші симптоми у вигляді порушень функції серцево-судинної та нервової систем.

Саме тому рекомендовані санітарними нормами пара-метри мікроклімату повинні забезпечити при терморегуляції таке співвідношення фізіологічних і фізико-хімічних процесів, за якого протягом тривалого часу без зниження працездат-ності підтримувався б стійкий тепловий баланс працівника та не виникали патологічні стани.

Нормальне теплове самопочуття — це стан теплового ком-форту, коли надмірне тепловиділення людини (Q

теплопродукції) пов-

ністю сприймається навколишнім середовищем (Qтепловіддачі

), тобто Q

тп = Q

тв. У цьому випадку температура внутрішніх ор-

ганів залишається постійною. Якщо теплопродукція організму

За звичайних умов організм людини втрачає приблизно 85 % тепла через шкіру, отже, температурний режим шкіри відіграє основну роль у процесі тепловіддачі. 15 % тепла витрачається на нагрівання їжі, повітря, що вдихається, випаровування води з легень.

85 % тепла віддається в навколишнє середовище через шкіру такими способами: 45 % — випромінювання, 30 % — теплопроведення, 10 % — випаровування.

Ці співвідношення можуть змінюватися залежно від умов мікроклімату.



7

не може бути повністю передана до навколишнього середо-вища, тобто Q

тп > Q

тв, температура внутрішніх органів збіль-

шується, і таке теплове самопочуття характеризується по-няттям «жарко».

Якщо працівник виконує роботу середньої важкості, утруднення тепловіддачі викличе підвищення температури на 5°, а при важкій роботі настає загальне перегрівання ор-ганізму. При таких станах людина може втратити свідомість і навіть померти, якщо їй не буде надана невідкладна ме-дична допомога. Втрата свідомості та падіння можуть бути причиною настання нещасного випадку на виробництві або аварійної ситуації.

Якщо навколишнє середовище сприймає більше тепла, ніж виділяє людина (Q

тп < Q

тв), відбувається охолодження

організму, а таке теплове самопочуття характеризується поняттям «холодно». При цьому відбувається або загальне переохолодження людини, або прояви місцевої дії зниже-ної температури — обмороження окремих ділянок різного ступеня.

1.3. Категорії робіт за важкістю праціОскільки основним джерелом теплопродукції є м’язова ро-

бота, всі види робіт на основі загальної енергопродукції орга-нізму працівника (тобто за кількістю виробленої енергії) роз-поділяються або розмежовуються, згідно з ДСН 3.3.6.042-99, на п’ять категорій робіт за важкістю:

1. Легкі фізичні роботи (категорія I), які поділяються на дві категорії: Іа та Іб.

До категорії Iа належать роботи, при яких вироблення та витрати енергії в організмі працівника дорівнюють 105–140 Вт (90–120 ккал/год.). Це роботи, які виконуються, як правило, сидячи та потребують протягом робочої зміни не-значного фізичного напруження, наприклад, у професіях вагаря-обліковця, охоронника, кіоскера.

До категорії Iб належать роботи, при яких вироблення і витрати енергії в організмі працівника дорівнюють 141–175 Вт (121–150 ккал/год.). Це роботи, що виконуються та-кож сидячи або стоячи, але пов’язані з незначними пере-міщеннями працівника (3–5 разів протягом робочої зміни) та супроводжуються легким фізичним напруженням. Прик-ладом таких професій можуть бути: обхідник колії, бджоляр, єгер тощо.

2. Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) також поділяються на дві категорії: ІІа та ІІб. До цього виду належить більшість робіт (близько 75 %), які виконуються на підприємствах, в установах або організаціях.

Утруднення тепловіддачі в людини, що перебуває у стані спокою (відпочи-нок сидячи або лежачи), призведе до підвищення температури внутрішніх органів на 1,2 °С вже за годину



8

До категорії IIа належать роботи, при яких вироблення й витрати енергії в організмі працівника дорівнюють 176–232 Вт (15–200 ккал/год.). Такі роботи пов’язані з постійни-ми переміщеннями працівника впродовж робочої зміни, пе-ренесенням або перекладанням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і потребують помірного фізичного напруження. Це роботи, які виконують працівники таких професій, як: інженер з нагляду за будів-ництвом, виконроб, квітникар, лісник, машиніст крана, опе-ратор полів зрошування та фільтрації, оператор птахофабрик та механізованих ферм, прибиральник території, продавець (з лотка, на ринку), садівник, землероб.

До категорії IIб належать роботи, при яких вироблення та витрати енергії в організмі працівника дорівнюють 233–290 Вт (201–250 ккал/год.). Ці роботи виконуються переваж-но стоячи, пов’язані з постійними переміщеннями праців-ника протягом робочої зміни, а також переміщенням (пере-несенням) невеликих (до 10 кг) вантажів і супроводжуються фізичним напруженням середнього ступеня.

Ці види робіт притаманні, наприклад, таким професіям, як: арматурник (будівельні, монтажні й ремонтно-будівельні роботи), береговий матрос, виноградар, геодезист, двірник, доярка, дренажник, другий помічник командира земснаря-да (землесоса, дноочищувального снаряда), газозварник, електрозварник ручного зварювання, інженер з буріння (бу-рові робіт), канавник (видобуток торфу), майстер буровий, майстер гірничий дільниці, майстер на лісозаготівельних роботах, машиніст автогрейдера, монтажник будівельний, налагоджувальник будівельних машин, овочівник, озеленю-вач, плодоовочівник, польовий (шляховий) робітник розвіду-вальної руслової партії, портовик, прибиральник територій, птахівник, складач поїздів, стивідор, стропальник, тракто-рист, екскаваторник, докер-механізатор, такелажник, тва-ринник, чабан та інші.

3. Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких вироблення й витрати енергії праців-ника становлять 291–349 Вт (251–300 ккал/год.) і більше. До категорії III належать роботи, пов’язані з постійним пе-реміщенням працівника протягом робочої зміни та пере-несенням значних (понад 10 кг) вантажів, або роботи, які потребують великих фізичних зусиль.

До професій, які характеризуються важкими фізичними роботами, можна віднести такі, як: асфальтобетонник, бе-тоняр, будівельник суден, бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ, валь-ник лісу, вантажник, верхолаз, вишкомонтажник, гірник під-



9

земний, шахтар, дорожній робітник, забійник на відбійних молотках, електрозварник ручного зварювання судновий, землекоп, лебідчик на лісозаготівлях, лісоруб, косар, коваль ручного кування, монтер колії, муляр, оператор машинного доїння, піскоструминник, покрівельник будівельний, прохід-ник, рибалка прибережного лову, слюсар-монтажник суд-новий, суднокорпусник-ремонтник, трубопровідник судно-вий, штукатур та інші.

На види робіт за важкістю, які повинен виконувати праців-ник за своєю професією відповідно до положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП), істотно впливають види економічної діяльності підприємства, стан механізації та автоматизації на ньому виробничих про-цесів, повнота застосування належного виробничого облад-нання, включаючи ручний інструмент, організація робочого місця відповідно до ергономічних вимог та інше.

1.4. Класифікація умов праці за показниками мікро-клімату

Показники виробничого мікроклімату — температура, відносна вологість, швидкість руху повітря та теплове випро-мінювання — належать до фізичних факторів виробничого процесу. При підвищених або знижених значеннях своїх па-раметрів вони можуть бути шкідливими виробничими фак-торами (Система стандартов безопасности труда (ССБТ) ГОСТ 12.0.003-74 «Опасные и вредные производст венные факторы. Классификация»), а залежно від своїх величин — створювати оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.

1.4.1. Оптимальні показники (значення) температури, вологості та швидкості руху повітря встановлені для повітря робочої зони на постійних робочих місцях в холодний і теплий період року при виконанні робіт різної важкості. Ці параметри зазначені у таблиці 1 ГОСТ 12.1.005-88, яку ми подаємо у де-що модифікованому вигляді (див. Табл.1).

Матеріали таблиці 1 ГОСТ 12.1.005-88 свідчать, що по-казники мікроклімату в робочій зоні залежать від виду ро-боти за важкістю, яку виконує працівник, і нормуються для кожної з них у досить обмежених значеннях, а саме: тем-пература повітря — до 2 °С, відносна вологість — в межах 20 %, а швидкість руху — 0,1 м/сек. До речі, показники тем-ператури повітря та його відносної вологості у теплий і хо-лодний період року однакові, а швидкість руху повітря для робіт різної важкості відрізняється на 0,1 м/сек.

Необхідно зазначити, що саме таке жорстке нормування зазначених параметрів мікроклімату дозволяє створити на

ПОКАЗНИКИ МІКРО-КЛІМАТУ В РОБОЧІЙ ЗОНІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ВИДУ РОБОТИ ЗА ВАЖ КІСТЮ, ЯКУ ВИКОНУЄ ПРАЦІВНИК, І НОРМУЮТЬСЯ ДЛЯ КОЖНОЇ З НИХ У ДОСИТЬ ОБМЕЖЕ-НИХ ЗНАЧЕННЯХ, А САМЕ: ТЕМПЕРАТУ-РА ПОВІТРЯ — ДО 2 °С, ВІДНОСНА ВОЛО-ГІСТЬ — В МЕЖАХ 20 %, А ШВИДНІСТЬ РУХУ ПОВІТРЯ — 0,1 М/СЕК.




10

робочому місці такі умови праці, які будуть підтримувати в організмі працівника стан теплового комфорту (теплового балансу). Це дозволяє забезпечити високу продуктивність праці, зберегти здоров’я працівника й запобігти розвиток в його організмі зазначених вище патологічних станів, зу-мовлених негативною дією несприятливих мікрокліматич-них факторів. До того ж можливі функціональні порушення в організмі працівника протягом робочої зміни не потребу-ють напруженості терморегуляторних процесів та відновлю-ються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни.

Оптимальні показники мікроклімату забезпечуються ро-ботодавцем за рахунок здійснення комплексу заходів та спо-собів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту, головними з яких є кондиціювання повітря робочої зони, забезпечення належної роботи систем опалення і вен-тиляції, а також встановлення сонцезахисту та застосування інших технічних заходів.

ЖОРСТКЕ НОРМУ-ВАННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ ДОЗВОЛЯЄ СТВО РИТИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТАКІ УМОВИ ПРАЦІ, ЯКІ БУДУТЬ ПІДТРИ-МУВАТИ В ОРГАНІЗМІ ПРАЦІВНИКА СТАН ТЕПЛОВОГО КОМ ФОРТУ (ТЕПЛО-ВОГО БАЛАНСУ)


Таблиця 1

Оптимальні показники температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Період року

Клас роботи за важкістю

Значення параметрів мікроклімату

температури, °Свідносної

вологості, %швидкості руху, м/сек, не більше

Теплий Легка — Іа 23–25 40–60 0,1

Легка — Іб 22–24 40–60 0,2

Середньої важкості — ІІа

21–23 40–60 0,3

Середньої важкості — ІІб

20–22 40–60 0,3

Важка — ІІІ 18–20 40–60 0,4

Холодний Легка — Іа 23–25 40–60 0,1

Легка — Іб 22–24 40–60 0,1


21–23 40–60 0,2


20–22 40–60 0,2

Важка — ІІІ 18–20 40–60 0,3

За оптимальні параметри мікроклімату при роботі на від-критих територіях ми прийняли аналогічні параметри мікроклі-мату для виробничих приміщень (таблиця 1 ДСН 3.3.6.042-99),



11

оскільки фізіологічні процеси в організмі людини під час ро-боти, включаючи процеси терморегуляції, не залежать від місця роботи працівника (у виробничому приміщенні чи на відкритій території), як і не залежать вони від можливостей гігієнічного регламентування параметрів мікроклімату, зо-крема на відкритій території.

На відкритій території оптимальні показники мікроклімату (температура повітря і його відносна вологість) можуть спо-стерігатися досить рідко, здебільшого в прохолодні години (вранці та ввечері) літніх місяців. Хоча навіть тоді швидкість ру-ху повітря переважно не відповідає оптимальним значенням.

1.4.2. Допустимі величини параметрів мікроклімату по-вітря робочої зони встановлюються у теплий і холодний пе-ріод року, окремо для постійних і тимчасових робочих місць (щодо температури повітря, відносної вологості та швидкос-ті його руху) з урахуванням категорії роботи за важкістю.

Ці параметри зазначені у таблиці 1 ГОСТ 12.1.005-88, яку ми також подаємо у дещо модифікованому вигляді (див. Табл. 2).

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен пе-ревищувати 3 °С для всіх категорій робіт за важкістю.

За допустимих мікрокліматичних умов праці терморегу-ляторні процеси в організмі людини переходять у стадію ком-пенсаторних, забезпечуючи незначне підвищення темпера-тури тіла на 0,5–1,5 °С, яке майже не викликає у працівника негативного тепловідчуття, погіршення самопочуття і здо-ров’я та зниження працездатності.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС РОБОТИ, ВКЛЮЧА-ЮЧИ ПРОЦЕСИ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ, НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД МІСЦЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКА (У ВИРОБНИЧОМУ ПРИМІЩЕННІ ЧИ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТО-РІЇ) ТА ВІД МОЖЛИ-ВОСТЕЙ ГІГІЄНІЧНО-ГО РЕГЛАМЕНТУ-ВАННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ, ЗОКРЕМА НА ВІД- КРИТІЙ ТЕРИТОРІЇ


Таблиця 2

Допустимі параметри температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Період року

Клас роботи за важкістю

Значення параметрів мікроклімату

температури, °С

відносної вологості,%

швидкості руху, м/сек,*

Постійне робоче місце

Непостійне робоче місце

верхня межа

нижня межа

верхня межа

нижня межа

1 2 3 4 5 6 7 8

Теплий Легка — Іа 28 22 30 20 55 (при 28 °С) 0,1–0,2

Легка — Іб 28 21 30 19 60 (при 27 °С) 0,1–0,3


27 18 29 17 65 (при 26 °С) 0,2–0,4


27 16 29 15 70 (при 25 °С) 0,2–0,5



12

1 2 3 4 5 6 7 8

Важка — ІІІ 26 15 28 1375 (при 24 °С

і нижче)0,2–0,6

Холодний Легка — Іа 25 21 26 18 75 не більше 0,1

Легка — Іб 24 20 25 17 75 не більше 0,2


23 17 24 15 75 не більше 0,3


21 15 23 13 75 не більше 0,4

Важка — ІІІ 19 13 20 12 75 не більше 0,5

Примітка: * Більша швидкість руху повітря у теплий період року відповідає верхній межі темпера-тури повітря, а менша — нижній межі.

Закінчення таблиці 2

Можливі зміни функціонального стану організму праців-ника також відновлюються за час регламентованого відпо-чинку або до початку наступної зміни й не чинять несприят-ливого впливу на стан здоров’я.

Нормування допустимих величин мікрокліматичних умов праці встановлюються для того, щоб здійснювати заходи для зменшення негативного впливу несприятливого мікрокліма-ту, особливо при зайнятості працівника на відкритій території на постійних і тимчасових робочих місцях.

На відкритій території допустимі показники мікроклі-мату (температура повітря і його відносна вологість) спо-стерігаються значно частіше, ніж оптимальні. Причому коливання температури впродовж робочої зміни можуть становити кілька градусів, що, проте, не виходить за межі допустимих температур, коли їх максимальна різниця скла-дає 15 °С (для важких робіт ІІІ категорії у теплий період року). Проте показники допустимих рівнів швидкості руху повітря на відкритих територіях також значно перевищують їх гігієнічні значення.

1.4.3. Шкідливі показники мікроклімату — це такі його значення, які виходять за межі допустимих, причому щодо температури повітря вони виходять за межі як при збіль-шених, так і при зменшених температурах.

З урахуванням матеріалів Таблиці 2 параметри мікро-клімату, які створюють на робочому місці шкідливі умови праці за показниками мікроклімату, можна зобразити так (див. Табл. 3).

Необхідно зазначити, що шкідливі мікрокліматичні умо-ви праці — це поєднання параметрів мікроклімату, які при

ЗБІЛЬШЕНА ВІДНОСНА ВОЛО-ГІСТЬ ПОВІТРЯ І ШВИДКІСТЬ ЙОГО РУХУ НА ВІДКРИТИХ ТЕРИТОРІЯХ ДЕЩО ЗМЕНШУЮТЬ НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПІДВИЩЕНИХ ТЕМПЕРАТУР НА ОРГАНІЗМ ПРАЦІВ-НИКА ПРИ ДОПУС-ТИМИХ ЗНАЧЕННЯХ ПОКАЗНИКІВ МІКРОКЛІМАТУ, ОСОБЛИВО ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ І КАТЕГОРІЇ ВАЖКОСТІ




13

Таблиця 3

Величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, які створюють шкідливі умови праці в робочій зоні

Категорія робіт за важкістю

Температура повітря, °С Відносна вологість повітря,

%, більше

Швидкість руху повітря,

м/сек, більшеверхня межа нижня межа

Легка — Iа більше 30 менше 20 55 при 28 °С 0,1–0,2

Легка — Iб більше 30 менше 19 60 при 27 °С 0,1–0,3

Середньої важкості — IIа більше 29 менше 17 65 при 26 °С 0,2–0,4

Середньої важкості — IIб більше 29 менше 15 70 при 25 °С 0,2–0,5

Важка — III більше 28 менше 13

75 при 24 °С і нижче

0,2–0,6

постійному впливі на працівника впродовж робочої зміни мо-жуть викликати патологічні зміни теплового стану його організму, які супроводжуються різкими порушеннями ме-ханізмів терморегуляції працівника за межами адаптації.

При цьому у працівника:• різко знижується продуктивність праці;• виникають порушення стану здоров’я у вигляді дис-

комфортного тепловідчуття, погіршення самопочуття, зни-ження працездатності;

• настає загальне перегрівання, тепловий або сонячний удар та теплова смерть (при підвищених температурах повіт-ря), загальне переохолодження або обмороження різного ступеня (при знижених температурах повітря) та інші хвороб-ливі стани, які можуть закінчитися смертельним наслідком;

• різко загострюються прояви хронічних захворювань, особливо серцево-судинної та нервової систем, що може супроводжуватись втратою свідомості та настанням нещас-ного випадку на виробництві.

1.5. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікро-клімату

Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату, а саме віднесення умов праці до певного класу шкідливості та небезпечності, здійснюється відповідно до положень роз-ділу 6 і Додатків 5–8 до Гігієнічної класифікації.

Умови праці оцінюються при атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з положеннями:

а) постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок про-ведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серп-ня 1992 р. № 442;

ШКІДЛИВІ МІКРО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ПРАЦІ — ЦЕ ПО ЄДНАННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ, ЯКІ ПРИ ПОСТІЙНОМУ ВПЛИВІ НА ПРАЦІВ-НИКА ВПРОДОВЖ РОБОЧОЇ ЗМІНИ МОЖУТЬ ВИКЛИКА-ТИ ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТЕПЛОВОГО СТАНУ ЙОГО ОРГАНІЗМУ, ЯКІ СУПРОВОДЖУ-ЮТЬСЯ РІЗКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МЕХАНІЗМІВ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ ПРАЦІВНИКА ЗА МЕЖАМИ АДАПТАЦІЇ




14

б) наказу Міністерства праці та соціальної політики Украї-ни «Про затвердження методичних рекомендацій для про-ведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 ве-ресня 1992 р. № 41;

в) наказу Міністерства праці та соціальної політики Украї-ни «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Карти умов праці при прове денні атестації робочих місць» від 27 листопада 1992 р. № 06-41-48 за показником, який отри-мав найвищий ступінь шкідливості, з урахуванням кате-горії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно із ДСН 3.3.6.042-99 та результатів досліджень важкості праці.

Для гігієнічної оцінки мікроклімату використовуються ре-зультати вимірювань його складових згідно з ДСН 3.3.6.042-99 або інтегральний показник теплового навантаження середови-ща — ТНС-індекс (для відкритих територій у теплу пору року). ТНС-індекс — емпіричний інтегральний показник (виражений в °C), який відтворює поєднаний вплив температури, вологос-ті, швидкості руху повітря, інфрачервоного випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем.

1.5.1. Умови праці за показниками мікроклімату у теплий період року

При оцінці умов праці на відкритій території у теплий пе-ріод року необхідно орієнтуватись на параметри мікрокліма-ту, що наведені в Додатках 5 і 6 до Гігієнічної класифікації:

Додаток 5 (пункт 6.1.1 глави 6 розділу П), витяг

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року

Показники мікроклімату

Класи умов праці

оптималь-ний — 1

допусти-мий — 2

шкідливий — 3

3.1 3.2 3.3 3.4

температура повітря, °С* за ДСН 3.3.6.042-99

перевищення ГДР, °С

на 0,1–3,0 на 3,1–6,0 на 6,1–9,0 на 9,1–12,0

швидкість руху повітря, м/сек

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, разів

до 3 більше 3 — —

відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, %

до 25 більше 25 — —

Примітка: на думку автора, недоліком цієї таблиці є те, що в ній:

а) перевищення ГДР мікроклімату не враховують класи робіт за важкістю, а ці показники, згідно з даними ГОСТ 12.1.005-88 (див. Табл. 2), дуже відрізняються;



15

Загальна оцінка встановлюється за алгоритмом, який враховує ступінь шкідливості і час дії на кожному рівні показ-ника та дає змогу визначити середньозважену в часі змінну оцінку ступеня шкідливості мікроклімату. Час дії при рівнях показників, віднесених до 1 або 2 класу, не враховується.

Загальна змінна оцінка мікроклімату (C) розраховується в балах за формулою:

C = 1t

1 + 2t

2 + 3t

3 + 4t

4 T

, де:

t1, 2, 3, 4

— час дії фактора при відповідному ступені 3 класу, хв;

T — тривалість робочої зміни, хв.;1, 2, 3, 4 — ступені шкідливих умов праці 3 класу.

Гігієнічна оцінка мікроклімату при цьому визначається відповідно до розрахованих балів згідно з Додатком 9 до Гігієнічної класифікації.

б) не наведені абсолютні показники мікрокліматичних факторів (за перевищенням і за зниженням ГДР), що ускладнює використання матеріалів цієї таблиці роботодавцями та посадовими особами підприємств, установ і організацій;

в) відсутні матеріали щодо впливу на температуру повітря й працівника величин сонячної радіації, рівень якої змінюється залежно від клімато-географічної зони і пори року, створюючи несприятливі умови праці, особливо влітку.

Якщо протягом зміни виробнича діяльність працівника проходить у різних умовах мікроклімату, їх потрібно оцінити окремо, а потім розрахувати середньозважену оцінку класу роботи та ступеня шкідливості мікрокліматичних факторів.

Додаток 9 (пункт 6.5 глави 6 розділу II)

Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за температурним фактором протягом зміни

Критерії визначення ступеня шкідливості

Клас та ступінь шкідливості

до 0,1 2 клас

від 0,1 до 1,0 3 клас, 1 ступінь






16

Для усунення недоліків таблиці Додатка 5 до Гігієнічної класифікації, на підставі її даних щодо перевищення ГДР (граничнодопустимого рівня температури, відносної во-логості та швидкості руху повітря робочої зони), ми склали таблицю абсолютних величин зазначених мікрокліматичних факторів (верхні межі температури повітря, відносної воло-гості та руху повітря), при яких створюються шкідливі умови праці на робочому місці у теплий період року. Ці матеріали наведено в Таблиці 4.

Таблиця 4

Ступені шкідливих умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень

та відкритих територій в теплу пору року

Категорія робіт

Ступені дії при шкідливих умовах праці ІІІ класу

1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь

за верхньою межею температури повітря, °C:

Іа 28,1–31,0 31,1–34,0 34,1–37,0 37,1–40,0

Іб 28,1–31,0 31,1–34,0 34,1–37,0 37,1–40,0

ІІа 27,1–30,0 30,1–33,0 33,1–36,0 36,1–39,0

ІІб 27,1–30,0 30,1–33,0 33,1–36,0 36,1–39,0

ІІІ 26,1–29,0 29,1–32,0 32,1–35,0 35,1–38,0

за відносною вологістю повітря, %

Іа до 80,0 більше 80,0 — —

Іб до 85,0 більше 85,0 — —

ІІа до 90,0 більше 90,0 — —

ІІб до 95,0 більше 90,0 — —

ІІІ до 100,0 до 100,0 — —

за швидкістю руху повітря, м/сек.

Іа до 0,3 більше 0,3 — —

Іб до 0,6 більше 0,6 — —

ІІа до 0,9 більше 0,9 — —

ІІб до 0,9 більше 0,9 — —

ІІІ до 1,2 більше 1,2 — —

Наведені дані вкотре підкреслюють лімітованість меж температури повітря між ступенями її шкідливої дії на пра-цівника, а також встановлюють небезпечні умови праці за цим показником мікроклімату, які настають залежно від важ-кості виконуваної роботи, при температурі повітря вище: 37,1 °C — при легких роботах (категорії Іа і Іб), вище 36,1 °C —



17

КОНКРЕТНІ ДАНІ ПРО ПОКАЗНИКИ МІКРОКЛІМАТУ, ЗОКРЕМА Й ДОВГО СТРОКОВІ, В МІСЦІ РОЗМІЩЕН-НЯ ПІДПРИЄМСТВА АБО ВИКОНАННЯ РОБІТ, МОЖНА ОТРИМАТИ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ, ЗВЕРНУВ-ШИСЯ З ЗАПИТАН-НЯМИ В СЛУЖБУ SINOPTIK.UA, АБО ЗА ДОВІДКОЮ ДО МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛО-ГІЧНОЇ СЛУЖБИ



Класи умов праці за показником ТНС-індексу* (індекс теплового навантаження середовища) для виробничих приміщень незалежно

від періоду року та відкритих територій у теплу пору року

Ка

тего

-р

ія р

об

іт

(ва

жкі

сть

)

За

гал

ьні

ен

ер

гов

и-

тра

ти,

Вт Класи умов праці

оптималь-ний — 1

допусти-мий — 2

шкідливий — 3 небез-печ-

ний — 43.1 3.2 3.3 3.4

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Іа до 139 21,0–23,4 23,5–26,4 26,5–26,6 26,7–27,4 27,5–28,6 28,7–31,0більше

31,0

Іб 140–174 20,2–22,8 22,9–25,8 25,9–26,1 26,2–26,9 27,0–27,9 28,0–30,3більше

30,3

при роботах середньої важкості (категорії ІІа і ІІб) і вище 35,1 °C — при виконанні важких робіт (категорії ІІІ).

Матеріали Таблиці 4 також дозволять роботодавцям, з урахуванням коротко- і довготермінових прогнозів погоди, оперативніше приймати рішення щодо проведення профі-лактичних заходів. Серед останніх — зміна режимів праці, влаштування технічних засобів для зменшення негативної дії мікрокліматичних факторів, запобігання виникненню в працівників хворобливих станів, зумовлених дією підви-щеної температури повітря, а також надання працівникам пільг і компенсацій за шкідливі умови праці.

Головне завдання цих заходів — збереження високої продуктивності праці та недопущення виникнення у праців-ників теплового або сонячного удару.

Більш інтегрованими показниками щодо нормування температури повітря є відповідні матеріали за індексом теп-лового навантаження (ТНС-індекс). Матеріали про значен-ня ТНС-індексу, які створюють на робочому місці у теплий період року оптимальні, допустимі, шкідливі (1–4 ступеня) та небезпечні умови праці, наведені у Додатку 6 до Гігієніч-ної класифікації. Саме тому вони повинні застосовуватись для оцінки умов праці за показниками мікроклімату, зокре-ма температури повітря, при здійсненні атестації робочого місця за умовами праці, а також для встановлення гігіє-нічних режимів роботи при шкідливих умовах праці за по-казником температури повітря і надання працівникам пільг і компенсацій.

Дані про показники температури повітря, наведені у До-датку 6 до Гігієнічної класифікації, майже співпадають з по-казниками температури повітря, наведеними у таблиці 1 ГОСТ 12.1.005-88, та з даними Таблиці 4.



18

1.5.2. Умови праці за показниками мікроклімату у холодний період року

Клас умов праці при роботі на відкритій території у хо-лодний період року, а також у неопалюваних та охолоджених приміщеннях визначається відповідно до Додатка 8 до Гігіє-нічної класифікації.

При швидкості руху повітря понад 1 м/с нормативні рів-ні температури повітря, що наведені в Додатку 8, повинні бути збільшені на 2,2 °C на кожний 1 м/с збільшення його швидкості.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ІІа 175–232 19,2–21,9 22,0–25,1 25,2–25,5 25,6–26,3 26,3–27,3 27,4–29,9більше

29,9

ІІб 233–290 18,2–20,9 21,0–23,9 24,0–24,2 24,3–25,0 25,1–26,4 26,5–29,1більше

29,1

ІІІбільше

29017,0–18,9 19,0–21,8 21,9–22,2 22,3–23,4 23,5–25,7 25,8–27,9

більше 27,9


Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року,

в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*

клім

ати

чн

і з

он

и *

*** Класи умов праці

допус-тимий – 2°C

шкідливий (нижня межа)**, °C небез-печ-

ний – 4, °C3.1* 3.2 3.3 3.4

2 (-)* 10,0 (-) 14,9 – (-) 10,1 (-) 20,0 – (-) 15,0 (-) 25,0 – (-) 20,1 (-) 30,0 – (-) 25,1нижче (-) 30

3 (-) 7,0 (-) 12,0 – (-) 7,1 (-) 17,0 – (-) 12,1 (-) 22,0 – (-) 17,1 (-) 27,0 – (-) 22,1нижче (-) 27

Примітки:

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, °C, м2/Вт); 0,61 (2); 0,51 (3);

** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентації часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час (робочу зміну) та безперервне);

(-)* – означає «мінус»;

**** відсутні показники температури для першої і четвертої кліматичних зон України.

Необхідно зауважити, що матеріали Додатка 8:• не дають гігієнічну оцінку іншим показникам мікроклі-

мату (відносна вологість повітря та швидкість його руху) у холодний період року;



19

• не враховують види робіт за важкістю праці;• залишають без гігієнічної оцінки умови праці за показ-

ником температури повітря у діапазоні між нижніми межами допустимих умов праці (таблиця 1 ГОСТ 12.1.005-88) і тем-пературою повітря мінус 10 °C.

Для видів робіт, для яких регламентовано оптимальний мікроклімат, клас шкідливості визначається щодо оптималь-них параметрів.

Класи умов праці за показниками температури повітря, які створюють допустимі та шкідливі умови праці різних сту-пенів у холодний період року на відкритій території, згідно з Гігієнічною класифікацією встановлюються залежно від клі-матичної (температурної) зони України, в якій працює пра-цівник. Такі зони зазначені у ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010 «Буді-вельна кліматологія».

Завдяки багаторічним спостереженням кліматичних явищ та їх аналізу вдалося здійснити будівельно-кліматичне районування, яким територію України розмічено на чотири кліматичних райони (I–IV), кожен з яких поділено на чотири підрайони приблизно за однаковими геофізичними парамет-рами (температура повітря, відносна вологість та швидкість його руху).

Необхідно відзначити, що згідно з ВБН В.2.8-218-046:2006 «Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Річні терміни експлуатації дорожніх машин і механізмів для будів-ництва і ремонту автомобільних доріг», в Україні розрізняють чотири зони залежно від тривалості розрахункового зимово-го періоду: І зона — більшість областей України, ІІ — Львів-ська, Запорізька та Дніпропетровська області, ІІІ — Закарпат-ська, Миколаївська, Херсонська, північна частина Одеської області та степова зона АР Крим, а також IV зона — деякі райони АР Крим, південний берег Криму та територія на Кер-ченському півострові. Кожна з цих зон поділена на чотири підрайони (А, Б, В, Г).

Разом з цим у Додатку 10 до наказу Держкомбуду Украї-ни від 27 серпня 2000 р. № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)» всю територію України поділено тільки на дві температурні зони (за температурними зонами із зазначенням зимових періодів та коефіцієнтів до середньорічних відсоткових показників):

• І зона — Закарпатська, частина Запорізької області та АР Крим, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одесь-ка, Тернопільська, Херсонська та Чернівецька області;

• ІІ зона — решта території України.



20

У Додатку 8 та у розділі 6 Гігієнічної класифікації не по-дано пояснення, чому саме для гігієнічної оцінки умов праці у холодний період року за температурою повітря взяті тільки друга й третя кліматичні зони України.

У зв’язку з цим пропонуємо власні таблиці про показники кліматичних умов різних місцевостей України, складені за ма-теріалами meteoprog.ua.

2. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТОРІЇ В ОСНОВНИХ КЛІМАТО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ

Оскільки основним несприятливим фактором зовніш-нього середовища, який негативно діє на організм людини, є збільшені або зменшені температури повітря, вважаємо доцільним навести її показники, поруч з іншими показниками клімату (відносна вологість повітря та швидкість його руху, а також рівень сонячної радіації) протягом літніх та зимових місяців у деяких обласних центрах, розміщених в основних клімато-географічних зонах України.

Використовуючи доступні матеріали meteoprog.ua, вда-лося згрупувати ці дані, відповідно: у Таблицях 5 і 6, розгля-даючи відмінності в характеристиках клімату у широтному напрямку — за лінією Чернігів – Кіровоград – Херсон – Сімферополь та в меридіональному напрямку — за лінією Ужгород – Івано-Франківськ – Вінниця – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Луганськ.

Доцільність такого згрупування показників клімату за ци-ми напрямками зумовлена природно-кліматичними зонами України: наприклад, Чернігів розміщений у Зоні мішаних лі-сів (Поліська провінція), Кіровоград — у Лісостеповій зоні, Херсон і Сімферополь — у Степовій зоні, Ужгород та Івано-Франківськ — у зоні Українських Карпат, Вінниця та Черкаси — в зоні Лісостепу, а Запоріжжя й Луганськ — в зоні Степу.

2.1. Кліматичні умови в деяких обласних центрах України у літні місяці

Оскільки збільшені температури повітря гірше впливають на працівника, розпочнемо розгляд умов праці на відкритій території за основними показниками клімату в літні місяці.

Як видно з Таблиці 5, в більшості місцевостей України у лип-ні – серпні на відкритій території, навіть у тіні, спостерігається температура повітря, яка за Гігієнічною класифікацією пере-вищує допустимі параметри верхньої межі температури, ство-рюючи шкідливі умови праці для працівників, особливо тих, які виконують фізичні роботи категорії ІІб–ІІІ за важкістю праці.



21

Таблиця 5

Кліматичні умови в деяких обласних центрах України в літні місяці

Обласний центр

Місяць

Середньо-денна

температура повітря, °C

Макси-мальна

температу-ра повітря,

°C

Серед-ньоденна відносна вологість

повітря, %

Серед-ньоденна швидкість руху повіт-ря, м/сек.

Середній місячний

рівень сонячної радіації, кВт/г/м2

Основні показники клімату у широтному напрямку

Чернігів

VI 17,6 22,0 71,0 3,2* 5,19*

VII 18,7* 23,0* 74,0 3,2 5,12

VIII 17,7 22,0 75,0* 3,1 4,54

Кірово-град

VI 18,6 23,0 65,0 3,5 5,49

VII 20,0 25,0 66,0 3,4 5,57

VIII 19,4 24,0 64,0 3,5 4,92

Херсон

VI 19,9 25,0 65,0 3,1 5,76

VII 21,9 26,0 63,0 3,1 6,00

VIII 21,3 26,0 62,0 3,0 5,29

Сімферо-поль

VI 19,2 23,0 66,0 4,1 5,84

VII 21,5 26,0 64,0 4,0 6,20

VIII 21,0 26,0 63,0 3,9 5,34

Основні показники клімату в меридіональному напрямку

Ужгород

VI 18,5 25,0 67,0 2,4 5,31

VII 19,9 26,0 67,0 2,3 5,25

VIII 19,4 25,0 69,0 2,1 4,82

Івано-Фран-ківськ

VІ 16,6 20,0 75,0 2,8 4,75

VIІ 17,9 22,0 75,0 2,7 4,76

VIIІ 17,3 22,0 76,0 2,4 4,40

Вінниця

VI 17,1 21,0 71,0 2,7 5,30

VII 18,3 23,0 74,0 2,8 5,16

VIII 17,7 22,0 73,0 2,6 4,68

Запоріжжя

VI 20,2 25,0 64,0 2,1 5,72

VII 22,0 26,0 63,0 2,0 5,88

VIII 21,2 25,0 62,0 2,0 5,18

Луганськ

VI 19,9 24,0 62,0 2,1 5,57

VII 21,7 26,0 63,0 2,0 5,65

VIII 20,6 25,0 61,0 2,1 4,99

Примітка: * — курсивом виділені максимальні середні параметри показників клімату для даної місцевості.



22

За кількістю тепла, яку отримує працівник від дії соняч-ної радіації в червні – серпні на відкритій території (її можна визначити за даними Таблиці 5, тривалістю робочої зміни в годинах та середньої площі тіла людини, яка становить 1,8 м2), можна стверджувати, що навіть для працівників, які зайняті на роботах ІІа категорії за важкістю, у зазначений період створюються шкідливі мікрокліматичні умови праці за рівнем температури повітря, які майже відповідають умо-вам праці у гарячих цехах.

Це стає очевидним, якщо взяти до уваги ступені шкідли-вих умов праці теплої пори року за параметрами темпера-тури повітря та матеріали про абсолютні максимуми темпе-ратури повітря, які були зареєстровані у зазначених містах. Вони становили: у Чернігові — 38,2 °С (30 липня 1936 р.), Кі-ровограді — 38,7 °С (27 липня 1909 і 20 серпня 1929 р.), Хер-соні — 39,6 °C (2 серпня 1998 р.), Сімферополі — 39,3 °C (28 липня 1971 р.), Ужгороді — 38,6 °C (15 липня 1952 р.), Івано-Франківську — 37,3 °C (20 серпня 1946 р.), Вінниці — 37,8 °C (20 липня 1936 р.), Дніпропетровську — 40,9 °C (8 серпня 2010 р.), Запоріжжі — 39,9 °C (20 серпня 1946 р.), Луган-ську — 40,5 °C (27 липня 1971 р.).

У липні – серпні по всій території України при роботі на відкритій території для працівників, які виконують роботу будь-якої категорії за важкістю праці, складаються темпе-ратурні умови, які створюють шкідливі умови праці

2.2. Кліматичні умови в деяких обласних центрах України у зимові місяці

У зимові місяці, на відкритій території також створюються шкідливі умови праці за мікрокліматичними умовами, про що переконливо свідчать матеріали, наведені у Таблиці 6.

З урахуванням прямої дії на працівників сонячного випромінювання в окремі спекотні дні липня – серпня, коли всі об’єкти на відкритій території, та й сам працівник, отриму-ють додаткове тепло, повітря нагрівається до температури 45 °C і більше. Нагрівають-ся також навколишні предмети, особливо металічні, які випромінюють на працівника додаткову теплову енергію та істотно знижують рівень тепловіддачі організму. Наприк-лад, у трюмах суден, які знаходились на ремонті на Херсонському суднобудівному-судноремонтному заводі ім. Комінтерну, в спекотні дні липня о 14–15 годині темпера-тура повітря досягала 63 °C!

НАВІТЬ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ЗАЙНЯТІ НА РОБОТАХ ІІА КАТЕГОРІЇ ЗА ВАЖКІСТЮ, У ЗАЗНАЧЕНИЙ ПЕРІОД СТВОРЮ-ЮТЬСЯ ШКІДЛИВІ МІКРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ПРАЦІ ЗА РІВНЕМ ТЕМПЕРАТУ-РИ ПОВІТРЯ, ЯКІ МАЙЖЕ ВІДПОВІДА-ЮТЬ УМОВАМ ПРАЦІ У ГАРЯЧИХ ЦЕХАХ




23

Таблиця 6

Кліматичні умови в деяких обласних центрах України у зимові місяці

Обласний центр

Місяць


температура повітря, °C

Максимальна температура

повітря, °C


відносна вологість

повітря, %


швидкість руху повіт-ря, м/сек.

Середній місячний

рівень сонячної радіації, кВт/г/м2

Основні показники клімату у широтному напрямку

Чернігів ХІI (-) 3,3 (-) 1,0 89,0* 4,6* 0,75

I (-) 7,1* (-) 3,0* 85,0 4,3 0,99

ІI (-) 5,6 (-) 2,0 84,0 4,4 1,08*

Кірово-град

ХІI (-) 2,3 0,0 88,0 4,4 0,96

I (-) 5,7 (-) 2,0 85,0 4,5 1,20

ІI (-) 4,3 (-) 1,0 84,0 4,8 1,95

Херсон ХІI 0,1 2,0 88,0 4,0 1,04

I (-) 3,0 0,0 85,0 4,3 1,30

ІI (-) 1,8 1,0 84,0 4,5 2,13

Сімферо-поль

ХІI 2,4 5,0 85,0 4,9 1,07

I (-) 0,5 2,0 83,0 5,0 1,27

ІI 0,4 4,0 82,0 5,2 2,06

Основні показники клімату в меридіональному напрямку

Ужгород ХІI (-) 0,4 2,0 84,0 2,3 0,88

I (-) 2,8 (-) 1,0 82,0 2,2 1,13

ІI (-) 0,2 2,0 77,0 2,5 1,91

Івано-Фран-ківськ

ХІI (-) 2,1 0,0 85,0 2,9 0,94

I (-) 5,1 (-) 3,0 83,0 2,9 1,19

ІI (-) 3,2 (-) 1,0 82,0 3,2 1,93

Вінниця ХІI 2,4 5,0 85,0 4,9 0,90

I (-) 5,8 (-) 4,0 80,0 3,7 1,07

ІI 0,2 3,0 80,0 3,7 1,89

Запоріжжя ХІI (-) 1,8 0,0 87,0 3,0 0,95

I (-) 4,2 (-) 2,0 84,0 3,1 1,21

ІI (-) 2,9 (-) 1,0 83,0 3,6 2,00

Луганськ ХІI (-) 2,2 0,0 85,0 3,1 0,93

I (-) 5,9 (-) 3,0 82,0 3,3 1,23

ІI (-) 4,8 (-) 2,0 80,0 3,8 2,06



24

Це стає ще більш очевидним, якщо взяти до уваги ступе-ні шкідливих умов праці взимку за параметрами температури повітря та матеріали про абсолютні мінімуми температури повітря, які становлять: у Чернігові – 35,3 °С (9 січня 1935 р.), Кіровограді — 32,2 °С (3 лютого 1911 р.), Херсоні — 32,2 °C (лютий 1911 р.), Сімферополі — 30,2 °C (12 лютого 1911 р.), Ужгороді — 32,3 °C (9–10 лютого 1929 р.), Івано-Франків-ську — 34,1 °C (20 січня 1963 р.), Вінниці — 37,8 °C (лютий 1929 р.), Дніпропетровську — 38,2 °C (11 січня 1940 р.), За-поріжжі — 32 °С (9–10 лютого 1929 р.), Луганську — 41,9 °С (8 січня 1935 р.).

До низьких температур повітря у зимові місяці приєдну-ються такі шкідливі фактори, як збільшена відносна вологість повітря та швидкість його руху. Це збільшує рівень тепловід-дачі організму працівника і може спричинити загальне пере-охолодження.

Наведені дані про гігієнічні проблеми зайнятості пра-цівників на відкритій території у літні та зимові місяці також свідчать про необхідність термінового вирішення проблем їх соціального захисту за роботу у шкідливих умовах.

3. ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАЙНЯТИХ НА РОБОТАХ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТОРІЇ

При роботах на відкритій території в різних місцевостях України у деякі пори року, зокрема влітку та взимку, на пра-цівників діють мікрокліматичні умови праці, які створюють на робочих місцях, згідно з положеннями Гігієнічної класи-фікації праці, шкідливі або небезпечні умови праці.

Найбільш шкідливим фактором при цьому є підвищена температура та збільшена вологість повітря, які можуть призводити до виникнення у працівників теплового або со-нячного удару, що супроводжуються втратою свідомості, падіння працівника з настанням нещасного випадку, іноді зі смертельним наслідком.

При знижених температурах повітря та збільшеній во-логості у працівників настає загальне переохолодження, яке може призвести до загострення хронічних захворювань органів дихання, нервової та кістково-м’язової систем або до обморожень певних органів різного ступеня.

Проте законодавчі та інші нормативно-правові акти з тру-дового законодавства, безпеки і гігієни праці містять недо-статньо положень щодо соціального захисту працівників, за-йнятих на роботах на відкритій території, від дії шкідливих умов праці за мікрокліматичними показниками.

ЗАКОНОДАВЧІ ТА ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, БЕЗПЕКИ І ГІГІЄНИ ПРАЦІ МІСТЯТЬ НЕДОСТАТНЬО ПОЛОЖЕНЬ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВ-НИКІВ, ЗАЙНЯТИХ НА РОБОТАХ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТО-РІЇ, ВІД ДІЇ ШКІДЛИ-ВИХ УМОВ ПРАЦІ ЗА МІКРОКЛІМА-ТИЧНИМИ ПОКАЗ-НИКАМИ




25

Ці питання вирішені в Україні не повністю, хоча законо-давство України, зокрема Кодекс законів про працю Украї-ни, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки» та інші чинні нормативно-правові акти у цій сфе-рі, передбачають надання працівникам деяких пільг і ком-пенсацій за роботу у шкідливих мікрокліматичних умовах.

3.1. Недосконалість законодавчих та інших норма-тивно-правових актів з трудового законодавства, без-пеки і гігієни праці щодо соціального захисту працівників на відкритій території

Доцільно розглянути витяги з положень цих актів, які сто-суються проблем соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, а також надання їм пільг і компенсацій у певні періоди року. Ці матеріали наведені у Таблиці 7.

Таблиця 7

Основні положення нормативно-правових актів щодо соціального захисту працівників, зайнятих

на роботах на відкритих територіях

Законодавчий або нормативно-правовий акт

Коментарі щодо соціального захисту

1 2

1. Законодавчі акти

1.1. Кодекс законів про працю України

Ст. 51. Скорочена тривалість робочого часуСкорочена тривалість робочого часу встановлюється:2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством

У період спеки або морозу тривалість робочого дня не змінюється, хоча цього можна було б досягнути, якби власник підприємства затвердив відповідний нормативний акт, який би діяв у межах підприємства

Ст. 57. Початок і закінчення роботиЧас початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства

У період спеки або морозу режим праці (початок і закінчення роботи) практично не змінюється, хоча розпорядчим актом підприємства, установи або організації можна перенести початок робочого дня на прохолодні ранкові години (в умовах спеки) або почати робочий день пізніше (в умовах морозу). Встанов-лення режиму праці та відпочинку для запобігання перегріванням праців-ників, які виконують роботи різної категорії важкості, залежно від температури повітря, не передбачено



26

1 2

Ст. 60. Поділ робочого дня на частиниНа роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не переви-щувала встановленої тривалості робочого дня

Під час спеки поділ робочого дня на частини (зміни) не проводиться, хоча його можна було б розділити на дві частини (більш прохолодні вранішній і вечірній періоди доби) шляхом опрацювання та затвердження власником відповідного нормативного акта в межах підприємства

Ст. 76. Щорічні додаткові відпустки та їх трива-лістьЩорічні додаткові відпустки надаються працівникам:1) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України

Оскільки метеорологічні умови праці, особливо при зайнятості працівників на відкритих територіях, при прове-денні атестації робочих місць за умовами праці, як правило, не враховуються або враховуються методично неправильно та у непов-ному обсязі, тривалість додаткової оплачуваної відпустки за роботу в таких умовах не збільшується

Ст. 100. Оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природ-ними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’яНа важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особли-вими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України

Недоліки в оцінці метеорологічних умов праці при проведенні атестації робочих місць за умовами праці не враховують період дії цих шкідливих факторів виробництва на працівника. Це негативно впливає на підсумова-ний коефіцієнт для визначення розміру надбавки за важкі та шкідливі умови праці, яка за роботу в таких умовах не збільшується

Ст. 141. Обов’язки власника або уповноваженого ним органуВласник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створюва-ти умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їхньої праці та побуту

Організація праці в період спеки або морозу практично не змінюється. Додаткові заходи роботодавця для зменшення негативної дії на працівни-ка підвищеної або зниженої темпера-тури повітря не проводяться

Ст. 142. Правила внутрішнього трудового розпо-рядку. Статути і положення про дисциплінуТрудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноважено-го ним органу і виборним органом первинної проф-спілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну

У трудовий розпорядок на підприєм-ствах, в установах, організаціях та у правила внутрішнього трудового розпорядку не вносяться положення щодо додаткових заходів роботодав-ців у зв’язку з настанням спекотного або морозного періоду року

Продовження Таблиці 7



27

1 2

Ст. 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праціНа всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека техноло-гічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективно-го та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці

Додаткові заходи роботодавця для зменшення негативної дії на працівни-ка підвищеної або зниженої темпера-тури повітря не проводяться. Санітарно-побутове забезпечення працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, при настанні спекотного літнього або морозного зимового періоду не змінюється

Ст. 158. Обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механіза-ції та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці

Додаткові заходи роботодавця для полегшення і оздоровлення умов праці працівників на відкритій території, а також для зменшення негативної дії на працівника підвищеної або пониженої температури повітря не проводяться

Ст. 161. Заходи щодо охорони праціВласник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці». План заходів щодо охорони праці вноситься до колективного договору

У планах заходів щодо охорони праці колдоговору майже не вносяться положення про додаткові заходи у зв’язку з настанням спекотного або морозного періоду року

Ст. 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водоюВласник або уповноважений ним орган зобов’язаний безплатно забезпечувати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником або уповноваженим ним органом

Забезпечення працівників, які працюють на відкритій території при підвищених температурах повітря у спекотний період газованою, підсоленою водою не передбачено, хоча мікрокліматичні умови праці в цих випадках майже відповідають умовам праці працівників гарячих цехів

Ст. 168. Перерви в роботі для обігрівання та відпочинку санітарно-гігієнічного призначенняПрацівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які відносяться до робочого часу. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний обладнува-ти приміщення для обігрівання і відпочинку працівників

Надання оплачуваних перерв для відпочинку працівників та їх охоло-дження при підвищених температурах повітря не передбачено

1.2. Закон України «Про охорону праці»

Ст. 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праціПрацівники, зайняті на роботах з важкими та шкідли-вими умовами праці, безоплатно забезпечуються

Надання працівникам, зайнятим на роботах на відкритій території, додаткових пільг і компенсацій, як і коригування наявних, у спекотний




28

1 2

лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються у порядку, визначеному законодавством

літній або морозний зимовий період не проводиться

Ст. 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавцяРоботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.З цією метою роботодавець забезпечує функціону-вання системи управління охороною праці, а саме забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються

Виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються (настання спекотного періоду влітку та морозних днів взимку), не забезпечується, оскільки на підприємствах практично відсутні відповідні розпорядчі документи щодо запобігання перегріванню або пере-охолодженню працівників у зазначені періоди року

1.3. Закон України «Про відпустки»

Ст. 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалістьЩорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календар-них днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком вироб-ництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атеста-ції робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах

Див. пояснення до ст. 76 Кодексу законів про працю України

2. Постанови Кабінету Міністрів України

2.1. «Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу» від 23 березня 2001 р. № 163

Оцінка метеорологічних умов праці при зайнятості працівників на відкри-тій території при проведенні атестації робочих місць за умовами праці проводиться у неповному обсязі, як не враховується і період дії цих факторів на працівника, тому скороче-ний робочий тиждень на період дії шкідливих метеорологічних факторів не передбачено

2.2. «Про нову редакцію Додатків 1 і 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290» від 13 травня 2003 р. № 679

Див. коментар до ст. 76 Кодексу законів про працю України




29

1 2

2.3. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 р. № 36

Працівники, зайняті постійно на роботах на відкритій території, наприклад, докери-механізатори, машиністи кранів, будівельники працівники агропромислової галузі та інші, недостатньо внесені у список 2 зазначеної постанови

3. Накази центральних органів виконавчої влади

Спільний наказ МОЗ України і Мінпраці України «Про затвердження Показників та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих вироб-ничих факторів» від 31 грудня 1997 р. № 383/55

Оцінка метеорологічних умов праці при зайнятості працівників на відкри-тій території при проведенні атестації робочих місць за умовами праці проводиться у неповному обсязі, як не враховується і період дії цих факторів на працівника, тому тривалість додаткової оплачуваної відпустки за цей шкідливий фактор не збільшується

Закінчення Таблиці 7

До речі, таке право потрібно, на думку автора, закріпити внесенням відповідних змін та доповнень у ст. 13 Закону України «Про охорону праці», у відповідні статті Господар-ського кодексу або інших законодавчих та нормативно-правових актів щодо профілактичних заходів роботодавця.

Інші проблеми соціального захисту працівників, зайня-тих на роботах на відкритих територіях, наприклад, щодо на-дання додаткових пільг і компенсацій: скорочений робочий тиждень, додаткова оплачувана відпустка, пенсійне забез-печення за віком на пільгових умовах, забезпечення газова-ною водою та гарячими напоями, надання перерв для охо-лодження і відпочинку, — потребують внесення відповідних змін і доповнень у нормативні акти на державному рівні.

Саме тому представники Мінсоцполітики та МОЗ Украї-ни, Федерації роботодавців України, Спілки підприємців України та інших центральних органів виконавчої влади, а також галузевих профспілок з метою збереження високої

Наведені матеріали переконливо свідчать, що проблеми нормативного врегулювання питання соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, по-требують вдосконалення. Значну частину цих проблем можна врегулювати шляхом вне-сення відповідних положень у колективні договори підприємств, установ або організацій, або шляхом затвердження нормативних документів (накази, розпорядження тощо) під-приємств, керуючись положеннями ст. 9-1 Кодексу законів про працю України



30

працездатності, життя й здоров’я працівників і трудового потенціалу країни в цілому можуть і повинні виступити ініціа-торами внесення змін і доповнень до законодавства України щодо поліпшення умов праці та соціального захисту праців-ників, зайнятих на роботах на відкритій території.

Оскільки гігієнічне нормування показників мікроклімату відкритої території практично неможливе, роботодавці по-винні застосовувати положення ст. 1 Закону України «Про охорону праці» та здійснити нарешті правові, соціально-еконо-мічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи та засоби, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в цих умовах.

3.2. Рекомендації щодо соціального захисту праців-ників, зайнятих на роботах на відкритій території

Насамперед необхідно розглянути необхідність та мож-ливості надання таким працівникам пільг і компенсацій, пе-редбачених ст. 7 «Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці» Закону України «Про охорону праці», яка проголошує, що: «Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забез-печуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою соло-ною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, опла-ту праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз’їзного характеру роботи працівникові випла-чується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встанов-лювати за колективним договором (угодою, трудовим до-говором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового дого-вору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, пись-мово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надають-ся йому додатково».

Зазначеною статтею 7 не розглядаються умови надання цих пільг і компенсацій залежно від місця роботи працівника, тобто на відкритій території чи у виробничому приміщенні (ви-робнича будівля, цех, дільниця тощо).



31

Отже, ці пільги поширюються і на працівників пере-рахованих вище професій, які постійно зайняті на ро-ботах на відкритій території.

Керуючись положеннями ст. 7 Закону України «Про охо-рону праці», можна запропонувати розглянути надання таких зазначених у ній пільг і компенсацій.

3.2.1. Оплата праці у підвищеному розміріНормативним актом, який встановлює доплати за важкі

та шкідливі умови праці, є Постанова Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях та порядок застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці» від 3 жовтня 1986 р. № 387/22-78.

Такі ж розміри доплат включені в Додаток 3 до Генераль-ної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та все-українськими профспілками і профоб’єднаннями на 2010–2012 роки, яка підписана 9 листопада 2010 р.

Зважаючи на те, що за правильної гігієнічної оцінки ме-теорологічних факторів відкритої території буде врахована і їх шкідлива дія, можна стверджувати про збільшення під-сумованого коефіцієнта при розрахунках розміру доплат. Тому в періоди року при температурі повітря більше 27 °C пропонується збільшити працівникам, зайнятим на роботах ІІб і ІІІ категорії важкості, встановлений розмір доплат за важкі і шкідливі умови праці на 4 %. Аналогічне збільшення розміру доплат потрібно встановити і для працівників, які виконують на відкритій території роботи будь-якої важкості при температурі повітря нижче мінус 20,1 °С (друга кліма-тична зона) та нижче мінус 17,1 °С (третя кліматична зона). Ці доплати працівники зможуть використати для закупівлі до-даткових харчових продуктів (охолоджуючі напої, високока-лорійні шоколадні та кондитерські вироби), щоб послабити негативну дію шкідливих метеорологічних факторів.

Галузевим профспілкам доцільно здійснювати роботу щодо включення відповідних положень про збільшення роз-міру доплат за важкі та шкідливі умови праці при несприят-ливих підвищених температурах повітря у галузеві та регіо-нальні угоди.

Первинні профспілкові організації підприємств, установ та організацій мають таку можливість при проведенні ко-лективних переговорів та складанні проекту колективного договору.



32

3.2.2. Скорочений робочий тиждень Нормативними актами щодо встановлення працівникам

скороченого робочого тижня є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість ро-бочого часу» від 23 березня 2001 р. № 163 та Порядок за-стосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений нака-зом Мінсоцполітики України від 23 березня 2001 р. № 122.

Встановлення на підприємстві режиму скороченого ро-бочого тижня дозволить зменшити тривалість робочого дня для працівників, зайнятих на роботах на відкритих територіях, що запобігатиме виникненню у них негативних наслідків дії на організм підвищених або понижених температур повітря.

Водночас до зазначеної постанови недостатньо включе-ні працівники більшості професій, які постійно зайняті на ро-ботах на відкритій території. Тому галузевим профспілкам або регіональним профспілковим об’єднанням потрібно по-рушити перед Мінсоцполітики питання про внесення відпо-відних змін і доповнень до цієї постанови.

3.2.3. Додаткова оплачувана відпусткаЗаконодавчими та нормативно-правовими актами у цій

сфері є:

а) Закон України «Про відпустки»: Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із

шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими

і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині пер-шій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим до-говором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’я-зана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним



33

навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвер-джуваним Кабінетом Міністрів України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем — трива-лістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості пра-цівника в цих умовах.

б) постанова Кабінету Міністрів України «Про нову ре-дакцію Додатків 1 і 2 до постанови Кабінету Міністрів Украї-ни від 17 листопада 1997 р. № 1290» від 13 травня 2003 р. № 679, якою затверджені: Список виробництв, цехів, про-фесій і посад із шкідливими умовами праці, зайнятість пра-цівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (Додаток 1), і Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геоло-гічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (Додаток 2);

в) наказ Міністерства охорони здоров’я України (спіль-ний з Міністерством праці та соціальної політики України) «Про затвердження Показників і критеріїв умов праці, за яки-ми надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів» від 31 грудня 1997 р. № 383/55 (витяг):

№№ з/п

Шкідливі виробничі фактори

Додаткова відпустка в календарних днях:

ІІІ клас умов та характеру праці (шкідливі і небезпечні)

1-й ступінь 2-й ступінь 3-й ступінь

8

Температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі):

Влітку 1 2 4

Взимку 1 2 4



34

Як свідчать матеріали членських організацій ФПУ, отри-мані під час проведення у 2010–2012 роках Всеукраїнської загальної акції ФПУ «Атестацію робочих місць — під конт-роль профспілок», шкідлива дія на працівників несприятли-вих мікрокліматичних факторів зовнішнього середовища, зокрема, підвищеної (пониженої) температури зовнішнього повітря — навіть у південних та східних регіонах України — практично не враховується при проведенні атестації робо-чих місць працівників, зайнятих на роботах на відкритій те-риторії. Це призводить до того, що додаткова оплачувана відпустка за такі умови праці, передбачена зазначеним спільним наказом МОЗ і Мінпраці та соцполітики України, не надається, хоча її тривалість для працівників, які працю-ють на відкритій території в шкідливих умовах праці за по-казниками несприятливої температури повітря, що створює на робочому місці шкідливі умови праці І ступеня, складає 1 день, ІІ ступеня — 2 дні, а ІІІ — 4 дні.

Завдання первинних профспілкових організацій підпри-ємств, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці полягає в тому, щоб істотно підсилити громад-ський контроль за здійсненням під час атестації робочих місць за умовами праці правильної оцінки мікрокліматичних умов праці працівників, зайнятих постійно на роботах на відкритій території.

Оскільки шкідливі метеорологічні умови праці діють на працівника більше 50 % робочого часу протягом робочої змі-ни та робочого року, у працівників, безумовно, є право на отримання додаткової оплачуваної відпустки за цим показ-ником шкідливих виробничих факторів.

3.2.4. Лікувально-профілактичне харчуванняНормативним актом про надання цієї пільги для праців-

ників, зайнятих на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, є Постанова Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань та ВЦРПС «Про затвердження переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамін-них препаратів та правил безплатної видачі лікувально-про-філактичного харчування» від 7 січня 1977 р. № 4/П-1.

Оскільки в окремі робочі дні при підвищених (більше 27 °C) або знижених (нижче мінус 20,1 °C для другої та нижче мінус 17,1 °C для третьої кліматичної зони) температурах на ро-бочих місцях на відкритій території створюються особливо важкі (при виконанні робіт ІІІ категорії важкості) та особливо



35

шкідливі умови (за дії температури повітря, що створює 3.3 і. 3.4 ступені шкідливих умов праці), у працівників ви-никає право на безоплатне забезпечення лікувально-про-філактичним харчуванням.

Проте, враховуючи масове закриття на підприємствах закладів колективного харчування, здійснити цей профілак-тичний захід зараз надзвичайно важко.

Натомість можна запропонувати роботодавцям надавати працівникам у період встановлення зазначених температур повітря грошову компенсацію для придбання напоїв та висо-кокалорійних харчових продуктів, а також наборів харчових продуктів відповідно до раціону. Це дозволить зменшити негативну дію несприятливої температури на організм пра-цівника, сприятиме відновленню високої працездатності, запобігатиме загостренню хронічних захворювань.

Первинні профспілкові організації підприємств або упов-новажені найманими працівниками особи з питань охорони праці повинні добиватися на колективних переговорах вклю-чення відповідних положень у проекти колективних догово-рів підприємств, установ і організацій.

3.2.5. Безоплатне забезпечення молокомНормативним актом щодо надання цієї пільги працівни-

кам є Постанова Держкомітету з праці та Президіуму ВЦРПС «Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці» від 16 грудня 1987 р. № 731/П-13.

Право на цю пільгу у працівника виникає при виготовленні або застосуванні у виробничій діяльності певного виду хіміч-них речовин, перерахованих у відповідному переліку.

Оскільки при роботах на відкритій території основними шкідливими виробничими факторами є показники мікроклі-мату, які створюють важкі і шкідливі умови праці, додатко-вого права на отримання цієї пільги у працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, немає.

3.2.6. Безоплатне забезпечення газованою підсо-леною водою

Нормативним актом щодо надання цієї пільги є Обов’яз-кова постанова Секретаріату ВЦРПС «Про постачання ро-бітників гарячих цехів газованою підсоленою водою» від 11 червня 1934 р.

На жаль, положення цього нормативного акта не поши-рюються на працівників, зайнятих на роботах на відкритій те-риторії, хоча влітку температурні умови праці є аналогічними і навіть перевищують температуру повітря у гарячих цехах.



36

Саме тому первинні профспілкові організації підпри-ємств, установ або організацій або уповноважені найма-ними працівниками особи з питань охорони праці повинні добиватися на колективних переговорах включення поло-жень про забезпечення зазначених працівників газованою мінеральною водою з розрахунку 1,5–3 л на робочу зміну у проекти колективних договорів підприємств, установ і ор-ганізацій.

Особливо необхідно забезпечувати питною водою пра-цівників, які виконують на відкритих територіях роботи се-редньої важкості категорії ІІб та важкі роботи (ІІІ категорія за важкістю), а також працівників, які виконують інші робо-ти категорій Іа, Іб і ІІа, якщо на їх робочих місцях в літні мі-сяці температурні умови створюють шкідливі умови праці 3.3 і 3.4 ступенів.

Можна також запропонувати роботодавцям на колек-тивних переговорах розглянути питання про надання пра-цівникам грошової компенсації для придбання газованої мінеральної води. Бажано також забезпечити працівників термосами для зберігання прохолодної води у спекотні дні протягом робочої зміни.

3.2.7. Право на пенсію за віком на пільгових умовахЗаконодавчими та нормативно-правовими актами (без

урахування змін, внесених останньою пенсійною реформою) щодо встановлення права на надання цієї пільги є:

а) Закон України «Про пенсійне забезпечення» Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовахНа пільгових умовах мають право на пенсію за віком, не-

залежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних

роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важ-кими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Мі-ністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

• чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі робо-ти не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

• жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на за-значених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кож-



37

ний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці — жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших ро-ботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвер-джуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

• чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі робо-ти не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

• жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, перед бачено го статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців та-кої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи — жінкам.

Стаття 100. Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону

Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, перед-бачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком при-значаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Зако-ну повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, перед бачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законо давством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідли-вими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призна-чення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13–14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством;

б) постанова Кабінету Міністрів України «Про затверджен-ня списків виробництв, робіт, професій і показників, зайня-тість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 р. № 36.

Цією постановою затверджені: • Список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показни-

ків на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими



38

і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких по-вний робочий день дає право на пенсію за віком на пільго-вих умовах;

• Список 2 виробництв, робіт, професій, посад і показ-ників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В цих списках перераховуються посади працівників, у яких є право на зазначене пенсійне забезпечення.

в) наказ Мінпраці і соцполітики України «Про порядок застосування Списків 1 і 2 виробництв, цехів, професій, по-сад і умов праці під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 18 лис-топада 2005 р. № 383.

Як зазначено в Порядку, він регулює застосування Спис-ків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показни-ків при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» ст. 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забез-печення».

Однією з головних умов виникнення права на зазначене пенсійне забезпечення працівника є його зайнятість у шкід-ливих умовах праці повний робочий день.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % відсотків робочого часу, установленого для працівників даного ви-робництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов’язаних з вико-нанням своїх трудових обов’язків.

Оскільки при роботах на відкритій території шкідливі по-казники мікроклімату діють здебільшого менше 80 % протя-гом робочої зміни і робочого року, у працівників, зайнятих на таких роботах, немає додаткового права на отримання цієї пільги.

3.2.8. Надання перерв санітарно-гігієнічного при-значення для обігріву і відпочинку

Законодавчим актом, відповідно до якого повинна нада-ватись ця пільга, є Кодекс законів про працю України

Стаття 168. Перерви в роботі для обігрівання і від-починку

Працівникам, що працюють в холодну пору року на від-критому повітрі або в закритих неопалюваних приміщен-нях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників



39

у випадках, передбачених законодавством, надаються спе-ціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включають-ся у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.

Разом з цим необхідно зазначити, що в Україні відсутній нормативний акт, який би встановлював конкретну трива-лість періоду роботи працівника на відкритій території і три-валість перерви для обігріву й відпочинку. Вона залежить від допустимого ступеня охолодження організму праців-ника, на який, в свою чергу, істотно впливає температура повітря, швидкість його руху та вид роботи за важкістю пра-ці, яку виконує працівник.

Тому можна запропонувати такі режими праці і відпочин-ку при настанні на відкритій території шкідливих умов праці за показником понижених температур повітря (Таблиця 8). Як уже зазначалося, часті й короткі перерви більш ефективні, ніж рідкі, але тривалі.

Таблиця 8

Рекомендована тривалість періоду роботи на відкритій території та перерви для обігріву

і відпочинку у холодний період року

Кліма-тична зона

Категорія робіт за

важкістю

Рекомендована тривалість перерви (хвилин) та період їх надання при температурі повітря

нижче 7 °С або 10 °С

Додаткові заходи

шкідливі умови праці – 3, ступінь:

3.110,1–14,9

3.215,0 –20,0

3.320,1–25,0

3.425,1–30,0

1 2 3 4 5 6 7

2 Легка, Іа і Іб

20 хв. кожні 2 год. роб.


20 хв. щогодини

15 хв. кожні півгодини

При швидкості руху повітря більше 2 м/сек. тривалість перерви збільшується на 7 хв.

Середньої важкості,ІІа і ІІб





Важка, ІІІ 20 хв. кожні 2 год. роб.

30 хв. кожні 2 год.



3 7,1–12,0 12,1–17,0 17,1–22,0 22,1–27,0

Легка, Іа і Іб





При швидкості руху повітря більше 2 м/сек. тривалість



40

3.3. Загальні заходи роботодавця щодо зменшення негативної дії несприятливого мікроклімату на праців-ників, зайнятих на роботах на відкритій території

Для належного захисту працівників від негативної дії не-сприятливого мікроклімату роботодавцю можна порекомен-дувати здійснювати комплексні заходи організаційного, тех-нологічного, санітарно-технічного та медико-профілактичного характеру.

Фінансування та здійснення цих заходів потрібно прово-дити, як одного з підрозділів (Додатка) до розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства.

Головною передумовою здійснення цих заходів є те, що несприятливі (шкідливі) температурні умови праці виникають у певних регіонах (кліматичних зонах) України не постійно, а лише певної пори року, що підтверджується відповідними даними метеостанцій.

Залежно від сезону профілактичні заходи з поліпшення умов праці працівників, зайнятих на відкритих територіях, відрізняються, на чому варто зупинитись детальніше.

Крім того, доцільно і важливо також розглянути проблеми здійснення профілактичних заходів роботодавця щодо змен-шення негативної дії шкідливих метеорологічних факторів, а також надання пільг і компенсацій у теплий (спекотний) і холодний (морозний) періоди року.

Запровадження особливих режимів праці та надання до-даткових пільг і компенсацій повинно бути обов’язково зазда-легідь узгоджено з урахуванням вимог трудового законодав-ства (зокрема з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі її відсутності — з уповноваженим пред-ставником трудового колективу з питань охорони праці).

1 2 3 4 5 6 7

Середньої важкості, ІІа і ІІб





перерви збільшується на 5 хв.

Важка, ІІІ 15 хв. кожні 2 год.




Примітка: При ступені шкідливості 3.4 додатково рекомендується забезпечити працівників:• утепленим зимовим спецодягом з підвищеною теплоізоляцією (J, °C, м2/Вт), зокрема, більше 0,61 (для другої кліматичної зони) та більше 0,51 (для третьої); • гарячими напоями з розрахунку 1,5 л на одного працівника на зміну;• переносними нагрівальними приладами для обігріву рук та нижніх кінцівок;• ширмами або палатками для зменшення охолоджуючої дії збільшеної швидкості руху повітря;• захисними кремами для шкіри, які запобігають обмороженню обличчя.

Закінчення Табл. 8



41

Своє вагоме слово щодо соціального захисту працівни-ків, зайнятих на роботах на відкритих територіях, повинні ска-зати й галузеві профспілки та регіональні профспілкові об’єднання шляхом внесення відповідних положень у галу-зеві або регіональні угоди.

Витрати роботодавців на поліпшення умов праці та на-лежний соціальний захист таких працівників необхідно передбачити у розділі «Комплексні заходи з поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища» ко-лективного договору підприємства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку за-ходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» від 27 черв-ня 2003 р. № 994.

Бюджетні організації повинні замовляти кошти на реалі-зацію заходів з охорони праці (виконання комплексних пла-нів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (у розмірах, передбачених статтею 19 Закону України «Про охорону праці») у місцевих органах (районних державних організаціях). Це стає ще більш актуально в рам-ках проголошеної Урядом України децентралізації влади.

Пропонуємо детально розглядати зазначені заходи за-лежно від періоду року, категорії робіт, які виконує працівник на відкритій території, та ступеня дії шкідливих метеороло-гічних факторів, зокрема температури повітря.

1. Організаційні заходи1.1. Уточнення за результатами проведеної атестації ро-

бочих місць за умовами праці категорії важкості робіт, які ви-конуються працівниками на відкритій території: персональ-но по кожному працівнику за його професією і відповідним випуском Довідника кваліфікаційних характеристик профе-сій працівників на підставі аналізу технологічного процесу та виду виконуваних робіт. Ці матеріали потрібні для того, щоб подальші заходи щодо зменшення негативного впливу метеорологічних факторів здійснювати диференційовано

Роботодавець, керуючись довготривалим прогнозом погоди та використовуючи поло-ження статей Кодексу законів про працю України та інших законодавчих і нормативних актів, може заздалегідь планувати здійснення зазначених заходів, зокрема, про зміни виробничих умов праці, надання додаткових пільг і компенсацій та інше. Про ці зміни роботодавець повинен не пізніше як за два місяці письмово інформувати працівників, з якими укладено трудовий договір



42

для окремих груп працівників залежно від категорії викону-ваних ними робіт за важкістю праці.

1.2. Отримання середньорічних кліматичних даних про температуру повітря, напрямок і швидкість його руху, віднос-ну вологість повітря місцевості, де розміщене підприємство, з метою попереднього визначення періоду року для вчасного встановлення особливого режиму праці праців ників, зай нятих на роботах на відкритій території, та здійснення додаткових заходів для запобігання перегріванню або переохолодженню працівників та збереження їхньої працездатності.

Важливо доповнити ці дані матеріалами про рівень со-нячної радіації та рівнями температури повітря на сонці.

1.3. Уточнення за два тижні до початку спекотних або морозних днів даних про прогноз погоди для своєчасної підготовки розпорядчих документів підприємства щодо змі-ни режиму роботи або запровадження особливих режимів праці, а також здійснення додаткових комплексних заходів. Ці заходи повинні здійснюватись оперативно, залежно від зміни метеорологічних умов праці на відкритій території.

Внесення змін до режиму праці та відпочинку для пра-цівників, зайнятих на роботах різної важкості на відкритих територіях, здійснюється з урахуванням теплопродукції та тепловіддачі, збільшених рівнів швидкості повітря та його відносної вологості.

За оптимальних та допустимих мікрокліматичних умов персонал підприємств працює у звичайному режимі, вста-новленому правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором підприємства.

При настанні показників мікроклімату, зокрема, підвище-ної температури повітря, які створюють шкідливі умови праці, рекомендується переносити початок роботи на 1–1,5 години раніше (для працівників, зайнятих у першу робо чу зміну) та на 1–1,5 години пізніше (для працівників другої робочої зміни).

Для працівників, які відповідно до технологічних процесів або за режимом роботи підприємства повинні цілодобово перебувати на робочому місці, режим роботи не змінюється. Проте для послаблення шкідливої дії температури повітря для них здійснюються додаткові заходи.

2. Заходи технологічного характеруОсновними заходами технологічного характеру щодо

зменшення негативної дії шкідливих мікрокліматичних умов праці є максимальна механізація важких ручних робіт при їх виконанні на відкритій території, надання перерв під час роботи для відпочинку й охолодження або для обігріву й від-починку.



43

3. Санітарно-технічні заходи Обладнання для працівників приміщення для відпочинку

і охолодження в літню спеку, яке потрібно забезпечити кон-диціонерами, зручними стільцями, ванночками для охоло-дження ніг та рук, а також холодильником з прохолодними напоями. Температуру повітря в цій кімнаті потрібно підтри-мувати на рівні, меншому на 7–10 °С за зовнішню.

Це ж приміщення може бути використане і для відпочинку, і обігріву у зимові морозні дні. Додатково до кондиціонерів це приміщення доцільно обладнати місцевими нагрівальними приладами для зігрівання рук і ніг, а також приладами для при-готування гарячих напоїв.

У разі неможливості обладнання зазначеного приміщен-ня, доцільно обладнати на кузові вантажного автомобіля спеціальний пристрій з установкою тимчасової печі для обі-гріву взимку, а також ємкості з водою, щоб обладнати душ для охолодження у спекотний період.

Для захисту працівників від шкідливої дії прямих сонячних променів доцільно виготовити й застосовувати переносні тен-ти, а для захисту від охолоджуючої дії збільшеної швидкості руху повітря — переносні ширми.

Важливими для профілактики перегрівання є індивіду-альні засоби захисту: спецодяг повинен бути зручного по-крою, повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна).

Для захисту голови від негативного впливу підвищеної температури або прямих сонячних променів (сонячної радіа-ції) застосовують дюралеві, фіброві шоломи, повстяні ка-пелюхи; для захисту очей — окуляри темні або з прозорим шаром металу.

Щоб уникнути загального переохолодження працівників, важливо забезпечити їх утепленим спецодягом і спецвзут-тям з достатніми теплозахисними властивостями, шапками або утепленими шапочками, теплими рукавицями або рука-вичками.

Для належного забезпечення профспілковим комітетам підприємств, установ або організацій потрібно вносити від-повідні пункти у колективні договори підприємств, а галу-зевим профспілкам — порушувати перед новоствореною Державною службою праці України (Держпраці) питання про внесення відповідних змін і доповнень у такі норма-тивно-правові акти, як:

• Положення про порядок забезпечення працівників спе-ціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держгірпром-нагляду від 24 березня 2008 р. № 53 (НПАОП 0.00-4.01-08);



44

• Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робіт-никам і службовцям підприємств та організацій [...], праців-ники яких зайняті на роботах на відкритій території.

4. Медико-профілактичні заходиВони включають: а) виконання програми попереднього при прийомі на ро-

боту і періодичного медичного огляду працівників, зайнятих на роботах в умовах зниженої температури повітря на від-критих майданчиках згідно з п. 5.8 Додатка 4 до п. 2.6 По-рядку проведення медичних оглядів працівників певних ка-тегорій, затвердженого наказом МОЗ «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21 травня 2007 р. № 246 (далі — Порядок), а саме: один раз на рік медичний огляд у невропатолога, хірурга, оториноларинголога і дерматолога, а також про-ведення працівникам за показаннями: термометрії з холо-довим навантаженням, РВГ периферичних судин;

б) виконання програми зазначених видів медоглядів пра-цівників, зайнятих на роботах в умовах підвищеної темпера-тури повітря на відкритих площадках згідно з пунктом 5.9 Порядку, а саме: один раз протягом першого року, потім один раз на два роки медичний огляд у невропатолога, дермато-лога, за показанням у офтальмолога, а також проведення працівнику загального аналізу крові та терморезистентнос-ті еритроцитів;

в) здійснення диспансерного нагляду, амбулаторного лі-кування, цільового оздоровлення та медичної реабілітації працівників, які за результатами медоглядів мають хронічні захворювання, що є медичними протипоказаннями для ро-боти в зазначених мікрокліматичних умовах;

г) надання працівникам конкретних професій додаткових пільг і компенсацій, а саме:

• встановлення скороченого робочого тижня і надання додаткової оплачуваної відпустки (захист часом);

• безоплатне забезпечення працівників газованою про-холодною водою у спекотні літні дні та гарячими напоями — у морозні.

Витрати роботодавців на поліпшення умов праці та на-лежний соціальний захист працівників, зайнятих постійно на відкритій території, необхідно передбачити у розділі «Комп-лексні заходи з поліпшення безпеки, гігієни праці та вироб-ничого середовища» колективного договору підприємства, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвер-дження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати

Для будівельників при температурі повітря вище 27 °С передбачається проведення заходів, витрати на які включаються у проектну документацію будівництва згідно з наказом Держ-комбуду України «Про затверджен-ня Правил визна-чення вартості будів-ництва (ДБН Д.1.1-1-2000)» від 27 серпня 2000 р. № 174



45

на здійснення та придбання яких включаються до витрат» від 27 червня 2003 р. № 994.

Залежно від сезону, профілактичні заходи з поліпшення умов праці працівників, зайнятих на відкритій території, від-різняються, на чому слід зупинитись детальніше. Крім того, буде доцільно і важливо також розглянути проблеми здій-снення спеціальних профілактичних заходів роботодавця щодо зменшення негативної дії шкідливих метеорологічних факторів, зокрема запобігання перегріванню в спекотні дні та переохолодженню — в морозні, а також надання доме-дичної допомоги працівникам із зазначеними проявами дії шкідливих мікрокліматичних факторів, особливо темпера-тури повітря.

3.4. Додаткові заходи роботодавців із запобігання перегріванню працівників та виникненню у них тепло-вих (сонячних) ударів

Зазначені патологічні стани настають у працівників при високих температурах повітря, особливо у разі впливу пря-мих сонячних променів.

Особливе значення заходи із запобігання перегріванню працівників мають для південних та східних регіонів України, де температура повітря та металеве виробниче обладнання нагріваються до температури більше 60 °С.

Такі умови праці спостерігаються на будівельних май-данчиках, при виконанні сільськогосподарських робіт, при ремонті ліній електропередач, на підприємствах водних ре-сурсів, залізничного транспорту, у портах, особливо при ви-конанні просто неба робіт середньої важкості категорії ІІб і важких робіт категорії ІІІ.

При виконанні легких робіт категорії Іа і ІБ, а також робіт середньої важкості категорії ІІб при температурі повітря, яка відповідає першому ступеню шкідливості (температура по-вітря 28,1–31,0 °С), додаткові заходи можна не проводити, оскільки за рахунок збільшеної швидкості руху повітря збіль-шується тепловіддача, що компенсує негативну дію підви-щеної температури. До того ж відносна вологість у спекотні дні, як правило, не перевищує гігієнічних норм.

Важливим додатковим заходом, що допомагає уникнути перегрівання, є надання працівникам перерв для відпочин-ку і охолодження, рекомендована тривалість яких наведена у Таблиці 9.

Крім надання перерви для охолодження і відпочинку, можна порекомендувати роботодавцям, особливо тих під-приємств, які розміщені у південних та східних областях

ПРАЦІВНИКИ, ЗАЙНЯТІ НА РОБОТАХ НА ВІДКРИТІЙ ТЕРИТОРІЇ, ПОВИННІ ЗНАТИ ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОМЕДИЧ-НОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ТЕПЛОВОГО АБО СОНЯЧНОГО УДАРУ!




46

України та північних районах АР Крим, при настанні шкідли-вих умов праці 3.3 і 3.4 ступенів:

• виготовляти і застосовувати легкі переносні навіси для захисту працівників від дії прямих сонячних променів при роботах просто неба;

• влаштовувати прохолодний душ або купання праців-ників у природних водоймах в обідню перерву;

• переносити початок роботи на прохолодні вранішні (І робоча зміна) або вечірні (ІІ робоча зміна) години.

Таблиця 9

Рекомендована тривалість та періодичність надання перерв для відпочинку і охолодження у теплий період року

Категорія робіт за

важкістю

Рекомендована тривалість перерви (хвилин) та період їх надання при підвищеній температурі

повітря, °С (3 клас — шкідливі умови праці, ступені)Додаткові

заходи

3.1 3.2 3.3 3.4

Легка, Іа 26,5–26,6 26,7–27,4 27,5–28,6 28,7–31,0 При ступенях шкідливості 3.3 і 3.4 кожний праців-ник забезпечується питною (мінераль-ною) водою, у кількості, відповід-но: 1 і 1,5 л

не надається 15 хв. кожні 2 год. роботи

15 хв. кожні 2 год. роботи


Легка, Іб 25,9–26,1 26,2–26,9 27,0–27,9 28,0–30,3

не надається 15 хв. кожні 2 год. роботи



Середньої важкості, ІІа

25,2–25,5 25,6–26,3 26,3–27,3 27,4–29,9 При ступенях шкідливості 3.3 і 3.4 кожний праців-ник забезпечується питною (мінераль-ною) водою, у кількості, відповід-но: 2 і 2,5 л





Середньої важкості, ІІб

24,0–24,2 24,3–25,0 25,1–26,4 26,5–29,1





Важка, ІІІ 21,9–22,2 22,3–23,4 23,5–25,7 25,8–27,9 При ступенях шкідливості 3.3 і 3.4 кожний праців-ник забезпечуються питною (мінераль-ною) водою, у кількості 3 л





3.5. Додаткові заходи роботодавця щодо запобі-гання переохолодженню працівників у холодний пе-ріод року

Разом з низькою температурою повітря шкідливими ви-робничими факторами на відкритій території у холодний період року є збільшена абсолютна вологість повітря, яка може становити 80–95 % (а при опадах — 100 %), та збіль-шена швидкість руху повітря, яка значно перевищує 0,4 м/с.



47

Ці фактори збільшують тепловіддачу, що може призвести до загального переохолодження працівника або виникнення у нього відморожень різного ступеня.

Додатковими заходами, які можуть запобігти загальному переохолодженню, можуть бути:

• влаштування переносних щитів для захисту від охоло-джуючої дії збільшеної швидкості вітру;

• забезпечення працівників утепленим спецодягом і спец-взуттям з підвищеними характеристиками щодо теплозахисту, а також теплими рукавицями, шапками;

• забезпечення теплими (гарячими) напоями з розрахун-ку 1,5–2 л на одного працівника протягом робочої зміни;

• надання перерв для обігріву та відпочинку.

ВИСНОВКИ

1. Соціальний захист працівників, зайнятих на роботах на відкритих територіях, врегульовано недостатньо. Це зу-мовлено:

• недосконалістю законодавчих та нормативно-право-вих актів;

• недоліками у проведенні атестації робочих місць за умовами праці, коли шкідлива дія мікрокліматичних факто-рів навколишнього середовища враховується і оцінюється недостатньо;

• відсутністю зацікавленості, пасивною позицією та не-достатнім фінансуванням заходів з поліпшення умов праці та соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритих територіях, з боку більшості роботодавців, хоча законодавством дозволяється надання працівникам додат-кових пільг і компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці за рахунок підприємства.

2. Проблеми соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритій території, потрібно вирішувати комп-лексно сторонами соціального партнерства конкретно для відповідних регіонів для збереження здоров’я працівників і трудового потенціалу країни.

Зайнятість працівників на відкритій території здійснюється у шкідливих умовах праці, що не тільки знижує працездатність працівників, а й може викликати у них загострення наявних захворювань та виникнення особливих хворобливих станів, зумовлених негативною дією підвищеної або зниженої температури повітря



48

3. Первинні профспілкові організації, галузеві профспіл-ки та регіональні профспілкові об’єднання повинні зайняти активнішу позицію з вирішення проблем гігієни праці та со-ціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкри-тих територіях. Вирішення цих проблем може здійснюватись такими шляхами:

а) розширення прав роботодавців щодо здійснення за-ходів з поліпшення умов праці працівників, зайнятих на від-критій території, з метою видання відповідних розпорядчих документів підприємства, установи або організації;

б) внесення відповідних змін і доповнень до законодавчих та інших нормативно-правових актів з трудового законодав-ства і законодавства з охорони праці з метою поліпшення умов праці та належного соціального захисту працівників, зайнятих на роботах на відкритих територіях.

4. Відповідним органам державного нагляду та інспекції, а також профспілкам та іншим громадським організаціям потрібно поліпшити контроль над умовами праці праців-ників, зайнятих на роботах на відкритій території, а також належним соціальним захистом таких працівників.

Читайте В НАСТУПНИХ ВИПУСКАХ«Консультанта з охорони праці та пожежної безпеки»:

• Все про стандарти Євросоюзу в сфері безпеки праці

• Все про підготовку підприємств до роботи в осінньо-зимовий період

• Все про аудит системи охорони праці на підприємстві

• Все про пожежну безпеку лісового господарства

• Все про пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах

• Все про електробезпеку підприємства


ре

клам

а


oppb dodatok 03-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/...степова зона,...

Documents