3 Анонс

Анонс

У наступному

У наступному

номері «ВВ»!

номері «ВВ»!

ПОДОРО

Ж

НА ПУП

ЗЕМЛІ

теми цього номера «ВВ»

1 2 3Про парад

Великої Пере-моги і традиційні маршрути мото-естафети – чи-

тайте на

Стор. 3,4,5

Імена пере-можців спеці-альної премії «Інтелект-2012» шукайте на

Стор. 7

Про чергові успіхи юних фут-болістів читайте на

Стор. 11

№ 20 (7551)ЧЕТВЕР,

17 ТРАВНЯ2012 РОКУ

не треба ють і жителі і мешканці ьми хуторів ні. Мабуть, а у нашому журналіст-ародознав-люди зачи-і бережуть тупи не раз й сон бага-і обов’язок байдужість Її не раз хо-о піддавали ливали бру-а 4 Генсеків, дження но-ми цінностя-е ті ж норми моралі, все юдей і наро-же помагає м, – як і 36

Шановні керівники та працівники банківських установ Володимиреччини!

Щиро вітаємо Вас з Днем банківського працівника!Від усієї душі бажаємо Вам міцного здоров’я,

щастя, щоб у кожного був непорушний, абсолютний у своїй цілісності світ.

Нехай Ваш професіоналізм, абсолютна надійність і вірність зобов’язанням, уміння знаходити правильні й нестандартні рішення в непростих ситуаціях, від-критість усьому новому будуть фундаментом Вашого процвітання й успіху.

Нехай зустрічається із радістю і впевненістю кож-ний новий день. Працюйте заради того, щоб у кож-ного клієнта був гарний настрій. Достатку Вам усім, успіхів, стабільності і процвітання.

Успішного бізнесу, благополуччя та процвітання! Голова райради Голова райдержадміністрації

Василь КОВЕНЬКО. Володимир ТКАЧУК.

Перемога одна на всіхПеремога одна на всіх

До відома депутатів районної ради!

Володимирецька ра-йонна рада повідомляє, що чергова 13 сесія ра-йонної ради відбудеться 25 травня о 12 годині 2012 року у залі засідань ра-йонної ради, що знахо-диться за адресою: смт Володимирець, вул. Гру-шевського, 56.Голова ради В.КОВЕНЬКО.

Велика Вітчизняна ві-йна смерчем про-йшла над всією

Україною. Цей смерч за-брав понад 10 мільйонів українських життів. Свід-ченням цьому – 28 тисяч братських могил на тери-торії України, більш як 250 сіл, знищених дощенту. Лише на території Воло-димирецького району за-гинуло понад 8 тисяч на-ших земляків, в тому числі більше 2,5 тисячі жителів району не повернулося до рідних домівок з фрон-ту.

Подвиг загиблих у роки війни увічнено у 40 пам’ятниках та обеліс-ках, 2 пам’ятних знаках та меморіальних дошках. Це згадка про солдатів, завдяки яким Україна пе-ремогла у Великій Вітчиз-няній війні.

Вічна слава і пам’ять тим, хто віддав своє життя у боротьбі з ворогом!

Зникають журавлини-ми клинами ветерани ві-

ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ РАЙОНУ!22 ТРАВНЯ виповнюється 151-а річниця перепохо-

вання на Чернечій горі праху Тараса Шевченка. Це день вшанування пам’яті поета, художника,

громадського діяча, який став справжнім уособлен-ням могутньої творчої сили та непримиренності у бо-ротьбі з будь-якою формою гноблення людини.

Ми можемо впевнено говорити: без Шевченка ми б ніколи остаточно не відбулися як нація, тому пам’ять про нього була, є і навіки залишатиметься святою для кожного українця.

22 травня о 12 год. запрошуємо всіх бажаючих взя-ти участь у покладанні квітів та вінків до пам’ятника Великому Кобзарю.

Голова райради Голова райдержадміністрації Василь КОВЕНЬКО. Володимир ТКАЧУК.

йни, йдуть у небуття учас-ники бойових дій. Рідіють ряди вдів і тих, хто зали-шився під час окупації в рідному селі.

Велика Вітчизняна війна і виборена в ній Перемо-га, віддаляючись від нас у часі, не відходять у за-буття. Священна пам’ять і воєнні реліквії завжди живуть з нами, у наших серцях.

Ми були і назавжди за-

лишаємося в неоплатно-му боргу перед визволи-телями. Наше завдання – допомагати цим людям, як тільки можна. Крок за кроком нова соціальна політика стає постійною складовою політики дер-жави. Об’єктивний аналіз соціальних ініціатив Пре-зидента України Віктора Януковича свідчить про реальність змін і про їх необхідність.

Великий воєначальник Суворов сказав, що ві-йна триває, доки не по-хований останній солдат. Велика Вітчизняна війна скінчилася 67 років тому, але, на жаль, ми віддали ще не всі почесті тим, хто загинув.

Тільки так – добре за-своївши уроки історії, вшановуючи пам’ять по-леглих, зігріваючи турбо-тою живих учасників тієї найкровопролитнішої ві-йни, – ми зможемо відчути

себе спадкоємцями ве-ликої слави воїнів-пере-можців.

Ми виправдаємо надії загиблих героїв, які вря-тували світ і подарува-ли нам життя. Здолавши фашизм, вони назавжди пішли у безсмертя, навіки залишилися у вдячній на-родній пам’яті.

(З виступу голови Во-лодимирецької райдер-жадміністрації Володи-

мира Ткачука на Майдані Пам‘яті, 9 трав-ня 2012 року)

Продовження теми –

на стор. 4, 5.

2 «Володимирецький ВІСНИК»17 травня 2012 року ОФІЦІЙНООФІЦІЙНО

Володимиреччина – культурна столиця Полісся

•«Городець у вишиванці»

22 травня у Городці на площі коло обеліска Слави відбу-деться сільський фестиваль «Городець у вишиванці». Від-криття о 15:00. У програмі фестивалю безліч цікавих атрак-ціонів та розваг. Запрошуємо всіх бажаючих!

Оргкомітет фестивалю.

У білопінному цвіті ка-штанів, у пахощах

бузку і конвалій прийшло до нас традиційне свя-то – Всеукраїнський День працівників культури та майстрів народного мисте-цтва. До нього працівники культури району, як і ми-нулими роками, прийшли з новими здобутками і до-сягненнями.

Рік розпочався циклом новорічних та різдвяних колядувань, віншувань, районним фестива-лем колядок і щедрівок «Небо і земля нині торже-ствують…». А народний аматорський чоловічий колектив «Верес» на за-прошення Генерально-го консульства України в Бресті радував своїм ви-ступом білорусів на вечорі різдвяних колядок «Ой, радуйся, земле…». Тепло і щиро вітали цей колектив і в Національному музеї на-родної архітектури та по-буту України в селі Пиро-гово Київської області, під

час свята проводів зими «Колодій (Масляна)».

Хорошою путівкою у творче життя для молоді стали районний та облас-ний етапи фестивалю-кон-курсу «Ми талановиті». У номінаціях «Вокал», «Хо-реографія», «Мистецтво», «Інші таланти» названо 10 переможців. Район-ний огляд читців-амато-рів «Кобзарева струна не вмирає» також визначив свого переможця. Ним стала Дарія Стьопа із с.Степангород, яка в ре-зультаті посіла третє місце на обласному конкурсі.

Справжньою родинною колискою талантів став районний етап обласно-го фестивалю-конкурсу «І творчістю хата багата». Тут кожна родина змогла продемонструвати «все, чим хата багата» – весе-лу пісню і дотепне слово, запальний сучасний танок і поважний вальс бабуси-ної молодості, королівські страви своєї кухні. Тут мо-

лодь прислухалася і при-дивлялася до настанов і секретів своїх бабусь і ді-дусів. А, прислухавшись до мудрих порад, родина Га-пончуків із с.Дубівка посіла друге місце на обласному огляді. Майстернею кадрів для молодих працівників стало проведення район-ного конкурсу професійної майстерності серед куль-тпрацівників району «Кра-щий за професією». Серед кращих названо директора СБК с.Городець Наталію Кривко та завідуючих клу-бами с. Сварині і Полиці Оксану Василюк та Лари-су Красьоху.

Великою подією в куль-турному житті району стала фольклорна екс-педиція народної артист-ки України Оксани Пекун. На її запрошення твор-чість наших талановитих земляків – народних ама-торських фольклорних колективів «Берегиня» (кер. Н.Криво) с.Городець та «Надвечір’я» (кер. Л.Босик) с.Хиночі на першому національно-му каналі телебачення в програмі «Фольк-music» змогли побачити тисячі по-ціновувачів справжнього, українського, глибинного та зробити екскурс в життя поліського села – непо-вторної природи урочища «Тріщава», відчути п’янкий трунок хмелю та помилу-ватися на березі Горині танцем молодості наших бабусь «Кокетка» у вико-нанні поважних учасниць «Берегині», відвідати архі-тектурну пам’ятку району Свято-Миколаївську церк-ву с.Городець.

Приємно відзначити, що цьогоріч володимирчани мали змогу зустрітися з ви-соким мистецтвом музики і театру, яке їм подарували виступи артистів Рівнен-ської обласної філармонії та обласного українського музично-драматичного те-атру. Що може бути кра-ще за «Сватання на Гон-чарівці»! Атмосфера залу переливалася, світилася, вібрувала живим сприй-няттям, радістю зустрічі із справжнім мистецтвом, яке зачерпувало з душі найсвітліше. Юні і літні, молоді і зрілі разом з вико-навцями емоційно сприй-мали і творили свято душі.

Наш район славиться талантами. І щоб якомо-га більше людей змогли долучитися до прекрасно-го, в малій залі районного будинку культури органі-зовувались виставки робіт художників-аматорів райо-ну В’ячеслава Літвінчука (с.Антонівка), Тетяни Ба-чинської та Віктора Шев-чука (смт Володимирець). Світ художника – це пе-реливання років і століть, устремління в майбутнє, сонцесяйність давніх ві-рувань, безмежна єдність людини і природи; саме в цей світ поринули сотні відвідувачі виставок і сво-їми схвальними відгуками підтвердили, що така ро-бота робиться не надарем-не. З 8 травня в районному історичному музеї працює виставка народної твор-чості «Рівненщина – край Бурштинових янголів», де представлені доробки майстрів-умільців с. Со-біщиці, Любахи, Острівці,

В.Цепцевичі, Каноничі, По-лиці, Сварині, Володимир-ця. А кращі з кращих ро-боти Надії Босик, Галини Рижої із с.Каноничі, воло-димирчанки Альони Гаври-люк зайняли чільне місце у Музеї бурштину у м.Рівне.

Свято, звичайно, річ хороша, але в культурі на-довго святкових днів не бу-ває. Зараз іде напружена робота по підготовці III-го відкритого регіонального етно-туристичного фес-тивалю «Бурштиновий шлях» в рамках проекту «Поліський трамвай», який цьогоріч відбудеться на двох зупинках 23, 24, 25 червня на станції Володи-мирець та 24 червня на станції Андруга вузькоко-лійної залізниці Антонівка - Зарічне. Тут на гостей та учасників фестивалю че-кає не тільки зустріч з ама-торськими колективами та майстрами декоратив-

но-ужиткового мистецтва, але й багато несподіванок та сюрпризів. Один із них – презентація проекту «Ви-шита карта району», над яким сьогодні трудяться кращі майстрині-виши-вальниці району. В середи-ні квітня стартував перший етап обласного фестива-лю сільських колективів аматорської творчості «Та-ланти твої, Рівненщино» в рамках діяльності куль-турно-дозвіллєвих комп-лексів, триває робота по проведення кращого сіль-ського фестивалю.

Отож, шановні праців-ники культури та майстри народного мистецтва, ві-таємо вас з професійним святом і щиро віримо, що секрет вашої майстерності в тому, що секрету немає, є просто талант.

Світлана ШВИРИД,завідуюча методичним

відділом РБК.

Пішли у школу не за знаннями, а за наживою

25 квітня 2012 року двоє неповнолітніх жителів селища Володимирець вирішили поповнити свій запас знань в Каноницькій загальноосвітньої шко-ли 1-3 ст. (приміщення початкової школи в с. Дубів-ка), мабуть, порахувавши, що в цій школі працю-ють висококваліфіковані педагогічні кадри.

З 17 по 18 годину 25 квітня неповнолітній Петро та Іван (імена змінені з етичних міркувань) вирі-шили відвідати навчальний заклад. Але неповно-літні не збиралися підвищувати свій професійний рівень, а вирішили удосконалити своє злодійське ремесло.

Проникнувши в приміщення школи, неповно-літні не цікавилися підручниками загальношкіль-ної програми та наочним матеріалом, а виріши-ли перевірити, що можна поцупити. В поле зору Петра та Івана потрапив DVD-програвач марки «Самсунг» вартістю 437 гривень, магнітофон мар-ки SS-209 DL вартістю 120 гривень та магнітофон марки POKASONIK вартістю 450 гривень, які вони винесли з приміщення школи. Чим і заподіяли Ка-ноницькій ЗОШ 1-3 ст. матеріальний збиток на за-гальну суму 570 гривень.

Свої злодійські наміри неповнолітні спланували наперед, тому крадіжка пройшла без ускладнень. Але проведеними оперативно-розшуковими захо-дами співробітників міліції районного відділу да-ний злочин було розкрито по «гарячих слідах».

Зараз проводиться досудове слідство. Непо-внолітнім інкримінується ч.3 ст.185 КК України, за що передбачене позбавлення волі від 3 до 6 років. Слід також нагадати, що неповнолітній Петро вже притягувався до кримінальної відповідальності за подібні злочини. У той час наше українське пра-восуддя врахувало, що крадіжка вчинена вперше і в неповнолітньому віці, тож йому надали іспито-вий строк (умовний термін ув’язнення). Крадіжка матеріальних цінностей із школи Петром вчинена під час іспитового строку, тож вирішується питан-ня про взяття останнього під варту. Адже Петро не зробив ніяких для себе висновків.

Неповнолітні, вчиняючи подібні злочини, не задумуються над своїм майбутнім. Адже притяг-нення неповнолітнього до кримінальної відпові-дальності залишає слід на все подальше життя. Романтика злодійської майстерності рано чи пізно закінчується. Тому батькам слід звернути увагу на своїх дітей та поцікавитися, де проводять своє до-звілля їх діти і в якому оточенні.

Василь СЕРГІЙЧУК,заступник начальника

Володимирецького РВ УМВС.

Рятувальники застерігають: будьте вкрай обережні на воді!На вулиці спекотна погода. Ідеальна пора для того,

щоб відпочити на природі, покупатися в найближчому озері чи річці. Тому на часі говорити про воду, а точніше про правила поводження людей на водоймах, аби відпочинок приносив радість. Усім відомо, що вода – чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується тра-гедією.

Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально від-ведених місцевими органами влади та обладнаних для цьо-го місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніко-ли не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у сво-їх силах. Купаючись на «дикому пляжі» чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід вхо-дити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана. До плавок потрібно прикріпляти шпильку: якщо далеко від берега су-дома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе віднови-ти еластичність м’язів. Утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрі-чаються біля піщаних кіс, під берегом, де особливо полю-бляють купатися діти.

Нещасні випадки з дошкільнятами трапляються у не-передбачуваних місцях: канавах, ямах, кар’єрах, ставках, копанках і навіть у ваннах. Тому не залишайте малечу без догляду. Особливо небезпечними для дітей є меліоровані канали. Так, у Собіщицях в канаві осушувальної системи втопилося троє дітей, у Володимирці нещодавно теж ледь не сталася подібна трагедія. Тому просимо директорів шкіл у пришкільних таборах організувати місця для купання ді-тей і не пускати у воду дітей без супроводу дорослих.

Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, і са-мовпевнено запливають далеко від берега. Там вони мо-жуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Тре-ба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді. Щоб він був для вас і ваших дітей безпечним, дотримуйтеся порад рятувальників!

Андрій МУРАВИНЕЦЬ,начальник караулу Володимирецької СДПЧ-16.

Михайло ЧЕРВУК,інспектор Володимирецького РС

УДІТБ у Рівненській областіНіна РИЖА, інспектор РОКАРСВО.

Мобільний соціальний офіс

З метою надання соціальної підтримки населенню безпо-середньо за місцем проживання 18 травня 2012 року

буде проведено спільний виїзд «Мобільного соціального офісу» в Каноницьку та Кідрівську сільські ради.

У виїзді візьмуть участь заступник голови райдержадмі-ністрації Я.М. Березюк, в.о. начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Ю.В. Тюска, заступник начальника управління Пенсійного фонду у Володимирецькому районі А.А. Подерня, юрисконсульт Во-лодимирецького районного центру зайнятості С.С. Кравець.

Прийматимуть громадян в приміщеннях Каноницької та Кідерської сільських радах. Початок прийому: Каноницька сільська рада – 10 год. 00 хв, Кідерська сільська рада – 12 год.00 хв.

Юрій ТЮСКА,в.о. начальника управління.

Операція «АВТОБУС-2012»

З метою попередження та профілактики аварійності на пасажирському транспорті та посилення роботи щодо

зміцнення транспортної дисципліни водіїв і підвищення тех-нічної готовності автотранспорту, призначеного для переве-зення людей, на території району з 14 травня по 5 червня проводитимуться профілактичні заходи під умовною назвою «АВТОБУС-2012».

Плануємо провести з водіями та інженерно-технічними працівниками підприємств зустрічі з питань забезпечення безпеки дорожнього руху. Разом із працівниками служб без-пеки руху автопідприємств, медичними працівниками будуть проведені цілеспрямовані рейди з контролю за дотриманням правил дорожнього руху водіями автобусів і вантажних авто-мобілів, обладнаних для перевезення людей. Особливу ува-гу звертаємо на виявлення фактів керування транспортними засобами у нетверезому стані. При перевірках технічного стану автобусів у автогосподарствах при виїзді на лінію та поверненні в гараж – на справність запасних та аварійних виходів, укомплектованість засобами пожежної безпеки, медичними аптечками, факти незаконного переобладнання автобусів, встановлення на вітровому склі реклами та інших предметів, що обмежують оглядовість водія.

Передбачається проведення гласних і негласних переві-рок дотримання водіями маршрутних автобусів, що викону-ють міські і міжміські перевезення людей, графіків руху. При виявленні недоліків на пасажирському транспорті будемо вживати заходи для термінового їх усунення, а винних ка-ратимемо.

Ігор ПРОЗАПАС,ст. державтоінспектор.

Шановні працівники культури та майстри народного мистецтва! Дорогі наші ветерани!

Прийміть сердечні вітання з нагоди професійного свята!

Україна – край давніх культурних традицій, які про-стежуються ще з часів Володимира Святого і Ярослава Мудрого.

Культура й освіченість – то давні чесноти україн-ського народу, які він бережно плекає і передає від поко-ління до покоління. Завдяки професіоналізму працівників культури та майстрів народного мистецтва, їх відда-ності обраній справі квітує народними талантами

володимирецька земля.Вітаючи Вас з нагоди професійного свята,

зичимо Вам і Вашим сім’ям щастя, здоров‘я, миру і добра, творчого натхнення

й успіхів у мистецьких справах.Адміністрація відділу культури і туризму

й профспілковийй профспілковий комітет працівників культури.

•

•

3 «Володимирецький ВІСНИК» 17 травня 2012 рокуСОЦІУМСОЦІУМ

•

Я ЧУДОМ ВРЯТУВАВСЯ ІЗ ТАБОРУ СМЕРТІ…

Долі людські

Цей конкурс став для усіх учасни-ків справжнім святом високого

мистецтва, презентацією їх таланту і проявом високого художнього смаку. Тому це не просто музичне змагання виконавців, а й школа майстерності. Адже участь у конкурсі надає щасливу нагоду не тільки проявити свій талант, одержати визнання авторитетного журі та вибагливої слухацької аудиторії, а й відкрити для себе шлях у майбутнє.

Зрозуміло, Володимирецька дитя-ча музична школа не могла лишатися

осторонь. У нас працюють талановиті педагоги, майстри своєї справи. Тому нагода представити кращих своїх учнів на такому високому рівні поєднувала-ся не лише з відповідальністю, а й з бажанням випробувати себе. Дирек-тор школи Тетяна Павлівна Мирончук доклала всіх зусиль, щоб найталано-витіші учні взяли участь у конкурсі. Й основною проблемою, яку треба було вирішити, звісно, стали фінанси. На щастя, знайшлися не байдужі до мис-тецтва люди, які своєю допомогою під-тримали наших учнів. Це голова прав-ління Благодійного фонду «Наш край» В.П.Яніцький, приватні підприємці І.Яковецький, М.Присяжнюк, С.Куц, О.Охремчук, В.Базака, О.Троневич, голова правління Володимирецької райспоживспілки В.Романов і голова районної організації ВУТ «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка Л.Босик.

Понад шістсот учасників різного віку змагалися за звання найкращого ви-конавця. Це були учні музичних шкіл з усіх областей України, причому лише п’ята їх частина презентували Київ і Київську область, а решта конкурсантів – представники різних регіонів України й інших країн, зокрема Китаю, Білорусі, Сирії, Польщі, Росії та В’єтнаму.

Через велику кількість учасників наші учні, стомлені дорогою і хвилю-ванням, виходили на сцену пізно вве-чері. Переможців відзначали вже після

опівночі. Але тим приємніше, що має-мо прекрасні результати. Наш квартет саксофоністів виборов перше місце (педагог М.С.Карпець, концертмейстер О.А.Дуляницька). Ольга Мілоста заслу-жено стала другою (педагог В.Й.Юрків, концертмейстер Г.І.Манчук). Євгенію Ошурко відзначено дипломом «За ви-конання твору на вітчизняну тематику» (педагог Т.І.Остапович), а Кукла Ми-кола – дипломант IV ступеня (педагог Т.Д.Тарасюта).

Додому вчителі й учні поверталися з піднесеним настроєм. У всіх радіс-но горіли очі. І, звісно, вибудовувалися творчі плани на майбутнє.

Людмила ОНІСКОВЕЦЬ, завуч Володимирецької дитячої

музичної школи. На знімку: • Наші – з дипломами!

УСПІХ, ЯКОГО СПОДІВАЛИСЯ

6 травня 1920 року в сім’ї Германів Івана і Зіни, що жили на хуторі Кодовський Вижар, на-родився хлопчик, якого назвали Семеном. Жив у багатодітній сім’ї, тому змалку довелося тяжко працювати. Вставав рано, із сонцем, брав окраєць сухого хліба і гнав на па-совисько хазяйську худо-бу. Старший брат Прохор одружився, тож доводи-лося допомагати батькам і братовій сім’ї.

Літом 1941 року в село увійшли німці. Прихід німе-цько-фашистських загарб-ників супроводжувався розстрілами, репресіями. Незважаючи на страх бути розстріляними, сім’я Гер-манів переховувала двох євреїв, Хайку і Шльору. До-помагали їм, як могли і чим могли.

Німці господарювали до 1943 року. Коли при-

йшла Червона Армія, 12 січня 1944 року Володи-миреччина була звільнена від фашистів. Семена мо-білізували на війну. Спо-чатку повезли хлопців в м.Ялуторовськ і два тижні вчили стріляти. А потім їх частину віправили на Тре-тій Білоруський фронт.

8 серпня 1944 року – перша контузія. Проле-жав три тижні в госпіталі в Литві. Коли став чути, Семена знову забрали на передову. Він часто зга-дує командира роти Ва-силя Кудрявцева. Семен Іванович пишається, що був єдиним «західняком» на весь полк. І хоча через це його жартома назива-ли «бандерівцем», одначе шанували. Досі пригадує Семен Іванович, як зі сво-їми хлопцями Волковим і Гінджебаєвим спалили два німецькі танки.

– Вони, ті хлопці, і зараз

приходять у мої сни – і на-гадують давнє, пропахле порохом бойове побратим-ство. Що то за орли були! – згадує ветеран. – Ми почу-валися, як рідні брати! Не раз переживали жорстокі бомбардування...

14 січня 1945 року Се-мена було поранено у пра-ве плече. Два місяці лежав у м. Каунасі (Литва), а по-тім шість місяців – у Казані. Був нагороджений двома медалями за героїзм, має багато подяк.

29 серпня 1945 року повернувся Семен у Дов-говолю. Батька уже не було. У 1946 році одру-жився з Єлизаветою, і за-брав матір до себе жити. Народилося у них п’ятеро діток: Оксана, Іван, На-дія, Микола, Галина. Від-будовував країну з руїн. Працював різноробочим у колгоспі імені Ждано-ва. Після війни отримав ІІ групу інвалідності.

Всередині 50-х років хворів на туберкульоз, чудом вижив. Разом з дружиною виховали ді-тей, одружили. 14 років тому дружина померла,

а 5 років назад померла і найстарша дочка Оксана. «Страшно, – говорить Се-мен Іванович, – хоронити своїх дітей».

…Минули десятиліття. Вже виросли нові поколін-ня, які знають про Велику Вітчизняну війну тільки з кінофільмів та шкільних підручників. А учасникам війни і дотепер сняться вогненні роки, крижані пе-реправи, кровоточать їхні тілесні і душевні рани. Ве-личезний життєвий досвід накопичили вони за своє тривале і нелегке життя. І саме ми повинні донести правду про наше минуле – часом славетне, а часом гірке, – до майбутніх поко-лінь. Віддаймо ж належне рятівникам людства від чуми, що зветься фашиз-мом!

Народна мудрість гово-рить: «Герої живуть доти, доки про них пам’ятають». Збережімо в пам’яті подвиг нашого народу, наших зем-ляків.

Людмила ШАРАБАР.На знімку:

С.І.ГЕРМАН зі своєю внукою.

Герої живуть доти, доки про них пам’ятаютьУ народі кажуть: «Життя прожити – не поле

перейти». Доля кожної людини встелена то ніж-ними квітами, то колючим терном. Тому й не про-йдеш, ноги не вколовши. Сьогодні хочу розпові-сти вам про життєвий подвиг Германа Семена Івановича, єдиного живого ветерана Великої Ві-тчизняної війни села Довговоля.

26-29 квітня у Києві відбувся новий захід для молодих талановитих музикантів, який хочеться віднести до числа надзвичайних культур-них подій, – перший міжнародний інструментальний конкурс іме-ні Євгена Станковича. Його приурочили до ювілею українського композитора, якому цьогоріч виповниться сімдесят. Престижність конкурсу визначається хоч би тим, що очільником журі був голова Національної спілки композиторів України Євген СТАНКОВИЧ, а спів-головою – директор Національної філармонії Дмитро ОСТАПЕНКО.

(Продовження.Поч. у № 19).

Хлопці щасливо дійшли до річки, невеликої,

але з бистрою течією. Вияви-лося, що супутники Петра не вміють плавати. Неподалік було два човни, але прику-ті ланцюгами. І Маманович, наймолодший серед них, ви-звався переплисти річку та знайти якийсь човен, яких багато виднілося на тому бе-резі. Та як тільки мокрий хло-пець виліз із холодної води, звідки й узялися два гітлерів-ці з автоматами напереваги:

– Хальт! – і смертоносні дула націлилися на втікача. Куди тут втечеш…

Добряче сполосувавши мокру спину Петра пліткою (її один із солдатів носив за халявою, певне, спеціально для таких випадків), німці пе-реправилися на другий бе-рег, де приречено завмерли його попутники, і штурхана-ми погнали полонеників до потяга. Та невдала спроба не відбила у хлопця бажан-ня тікати. За кілька годин він знову намовляє одного з товаришів. І хоч як боліла та кровоточила спина, Петро з товаришем знов вибирають момент і пробираються до річки.

Недалеко вдалося відійти. Тільки обійшли міст, як з-за копиці сіна знову: «Хальт!» Вкотре отримавши духопели-ків прикладами автоматів, у супроводі трьох автоматників втікачів повертають до товар-няка з остарбайтерами.

Уночі нескорені поліщуки роблять третю (як згодом виявилося, вже останню) спробу уникнути німецького рабства. Двоє хлопців-зем-ляків – Олександр Щур із Висоцька і Петро Мамано-вич із сусідніх Бродців – про-бираються берегом річки мимо якихось хуторів, де їх обгавкують собаки. Щоб не викликати до себе непотріб-ну увагу або не наштовхну-тися в темноті на німецьких солдатів, втікачі вирішують переночувати в кущі, а вран-

ці продовжувати шлях на Україну.

…Проснулися від німець-кої гортанної мови – і знову побачили націлені на себе дула автоматів. Німці не про-щають такого свободолюб-ства. Утікачів розділяють. Як зачинщику, Мамановичу виносять вирок: газова піч в одному з краківських таборів смерті. В той же день хлоп-ця відправляють поїздом у концтабір.

Страта

Табір смерті (Петро Ма-манович так і не дізнався його назви, бо пробув тут трохи більше доби) справ-ляв гнітюче враження. По всьому периметру – вишки, вартові із собаками, у тем-них вільглих бараках снують ходячі тіні, повсюди застигла атмосфера приреченості і смерті. Хтось плакав в куточ-ку. Петро (йому ж іще й 17 не було!) почав схлипувати й собі. Нестерпно боліла спи-на, потовчені ребра віддава-ли болем при кожному види-ху. Хотілося додому. Раптом хтось зітхнув і тихо сказав польською: «Не плачте, діти, пізно. Завтра вас стра-тять…» Всередині у хлопця все й обірвалося…

На другий день в’язням наказали вишикуватися; по-тім їх розділили. Петра при-значили в групу, яка начебто мала йти до лазні. Хлопець чув перешіптування в’язнів: мовляв, ідеш по темному ко-ридору, далі падаєш в яму, з якої лише одна дорога – в га-зову камеру. Смерть чигала і в суворих постатях вартових з автоматами напоготові, і попереду, за важкими двери-ма, в які пропускали по одно-му. Хто не корився, вбивали на місці. Ось настала і його черга.

Ніхто не може уявити, як відчуває себе тварина, при-речена на смерть. А що від-чував тоді Петро – одному Богу відомо, принаймні за-раз він пригадати свої емоції у смертну хвилину не може.

Одне врізалося у пам’ять: могильний морок темного коридору, по якому треба йти. Крок, ще крок, ноги наче ватяні. Аж раптом тихий го-лос за спиною: «Крок уліво» Петро Маманович мов уві сні підкоряється команді. Скільки тих кроків довелося зробити – не пам’ятає, лише закарбувалося, як впав голо-вою на якесь каміння і втра-тив тяму…

Янголи у полі-цейській формі

Коли свідомість помалу вернулася, довго не міг уста-ти. Але таки мусив: поліцаї в німецькій формі «допо-могли» піднятися носаками кованих чобіт, і ще з одним в’язнем повели до залізни-ці, що гудками паровозів посвистувала неподалік. По дорозі охоронці польською мовою наказали в’язням від-нині забути хто вони й звідки і говорити тільки російською мовою: їхні імена та прізви-ща вже в списках спалених у газовій печі.

Хлопців запхали у вагони з російськими військовопо-лоненими, які призначалися на примусові роботи в Німеч-чині. Лише коли пролунала команда: «По вагонах!», Пе-тро зітхнув із полегшенням і радістю.

Живий! А примусові робо-ти – то не концтабір чи те пе-кло смерті, якого дивом вда-лося уникнути. Хто був його янголом-охоронцем у таборі смерті і чому смерть відсту-пила, Петро Пилипович Ма-манович і досі не знає. Однак всю дорогу з товаришами по неволі розмовляв виключ-но російською, пам’ятаючи наказ не видавати себе як українця-західняка.

На ранок поїзд прибув під Гамбург, у невеличке міс-течко Шверин – адміністра-тивний центр федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія.

(Закінчення на 12-ій стор.).

4 «Володимирецький ВІСНИК»17 травня 2012 року ДЕНЬ ЗВИТЯГИДЕНЬ ЗВИТЯГИ

46-та мотоестафета до Дня Перемоги

•

– Ого, скільки тут лю-дей! Видно, що на Во-лодимиреччині шанують День Перемоги, – враже-но каже Олег Віднічук із Рівненського взводу су-проводження Державтоін-спекції. – Я ще ніколи не був на вашій мотоестафе-ті і, чесно кажучи, ще ніде не бачив такої масовості людей у селах на 9 трав-ня.

Ми сидимо в служ-бовому автомобілі ДАІ, який очолює одну із чо-тирьох колон 46-ої мото-естафети. Наш маршрут – Володимирець – Жов-кині – Жолудськ, Полиці – Балаховичі – Заболоття – Рафалівка – Любахи – Острівці – Довговоля. Мо-тори вже заведено, але їх звуки заглушують звуки автомобільних гудків і мі-ліцейських сирен.

– А я от родом із Сухо-волі, – приєднується до розмови ще один держав-тоінспектор, рівненчанин Олег Стюпко, – а на мото-естафеті ще жодного разу не був. Вражаюче видо-вище! В області нічого по-дібного не бачив…

Коли я кажу, що єдина мотоестафета в Україні

проводиться лише в на-шому районі, і в кожному селі її зустрічають місце-ві мотоциклісти з прапо-рами, хлопці не вірять. Аж тут головна машина колони (теж із взводу су-проводу Рівненської Дер-жавтоінспекції) рушає з райцентрівського майда-ну Пам‘яті, де почалися урочистості до Дня Пере-моги, і автомобілі та мото-циклісти тісним потоком у три ряди роз’їжджаються по 4 маршрутах, які про-йдуть через 39 сіл і селищ району.

Долаємо брущату до-рогу до Жовкинь; я ко-ротко оповідаю держав-тоінспекторам традиції вшанування ветеранів на Володимиреччині. Ми в головній машині, авто-мобілі в колоні прикра-шені радянськими тран-спарантами та написами «МОТОЕСТАФЕТА». На виїзді з лісу до Жовкинь нас стрічають двоє мото-циклістів-підлітків, і дер-жавтоінспектори ввічливо просять їх зайняти місце попереду і показувати шлях. Хлопці раді стара-тись (хоч в інший день і при інших обставинах їх оштрафували б за водін-ня без прав і несправ-ність мотоциклів), і під урочисті гудки сирен ми прибуваємо до сільського пам’ятника.

Обабіч монументу Солдату перемоги люд-но. Стають на почесну варту кузнецовські учас-ники клубу історичної реконструкції «Красная Звезда» (м. Київ) Віктор Дедалін та Олег Кармі-шев. Святкові промови та слова вдячності ве-

теранам проголошують учасники мотоестафети Юрій Тюска, сільський голова Жовкинь Валерій Парейко та голова вете-ранського осередку Петро Тарасюк. Єдиному, що ли-шився в живих, ветерану Василю Івановичу Томасі діти дарують квіти. Офі-цери з Володимирецького райвідділу міліції Андрій Луковець та Сергій Су-прунюк дають урочистий залп з автоматів на честь воїнів-визволителів (для

гарного кадру я вліз май-же під самісінькі дула і від пострілів на кілька хви-лин геть оглух). Ведуча Наталія Власова бажає учасникам традиційної мотоестафети щасливої дороги, а жителів села за-прошує на святковий кон-церт.

Попрощавшись довги-ми гудками сирен із жов-кинцями, наближаємось до Жолудська. Ще далеко за селом нас зустрічає ціла колона мотоциклів та автомобіль з прапорами. Кортеж зріс удвоє, поки під’їхали до центру Жо-лудська, де люди чекають мотоестафету.

– В районі проживає 2532 ветерани війни, з них 199 учасників бойо-вих дій, 77 – інваліди ві-йни, 1973 – учасники ві-йни, 283 – члени сімей загиблих та померлих ветеранів війни. Лише 72 ветерани війни, які

залишились живими на сьогоднішній день, брали участь в бойових діях Ве-ликої Вітчизняної війни, 35 з них визнані інвалі-дами війни, – урочисто промовляє виконуючий обов’язки начальника управління праці та соці-ального захисту населен-ня, учасник мотоестафети Юрій Тюска. – Серед прі-оритетних напрямків ро-боти органів влади щодо реалізації соцініціатив Президента – істотне

підвищення виплат ве-теранам та інвалідам війни, збільшення пенсій і посилення соціально-го захисту, підтримка найбільш незахищених верств населення – інва-лідів, пенсіонерів, вете-ранів військової служби, учасників війни та сімей померлих інвалідів війни. Ми виправдаємо надії за-гиблих героїв, які вряту-вали світ і подарували нам життя. Здолавши

фашизм, вони назавжди пішли у безсмертя, наві-ки залишилися у вдячній народній пам’яті.

Ось і Полиці. На площі коло пам’ятника стільки народу, що автомобілі по дорозі Рафалівка-Полиці з черепашачою швидкіс-тю пробираються бага-толюддям. Дехто навіть спиняється подивитися і послухати. А слухати є що. Від щирих і пристрас-них слів сільського голо-ви Миколи Озеруги дрож пробирає, люди задумано слухають. Адже в кожного другого хтось був на війні, хтось боровся в тилу чи працював в трудармії. І пам’ять про них має жити в нашій пам’яті довічно.

З «варшавки» з’їж-джаємо на звивисту доро-гу на Балаховичі. Оскіль-

ки я вперше на цьому маршруті, по дорозі уточ-нюю телефоном деталі маршруту із заступни-ком військового комісара Олегом Денисюком. На початку села нас теж че-кають юні мотоциклісти.

Урочисті слова, траур-на хвилина мовчання. По десятках і десятках облич видно, що це не баналь-ний вихідний день, коли кожен зайнятий своїми справами, а свято нашої пам’яті. Тут немає байду-жих. Учнівська малеча (та й дорослі теж) захоплено розглядають учасників клубу історичної рекон-струкції. Вони у повній амуніції та формі радян-ської армії зразка 41-го і 43-го років; з російськи-ми «трьохлінійками» на плечах стоять на почес-

ній варті коло пам’ятника (бажаючим потім навіть вдалося постріляти із цих славетних гвинтівок). Хлопці вперше на тако-му заході, і дуже відпо-

відально ставляться до своїх обов’язків – хоч кіно знімай. До речі, потреба в такому фільмі назріла давно…

Всюди нас чекали і виглядали. Повсюди мо-тоестафету зустрічали урочистими кортежами мотоциклістів і хлібом-сіллю: в Заболотті, Рафа-лівці, Любахах, Довговолі та всіх інших селах райо-ну. І звідусіль учасників мотоестафети проводжа-ли з побажаннями зустрі-тися наступного року.

Свято 9 травня знову і знову засвідчує просту істину: перемога одна на всіх. І наша нація жи-тиме доти, допоки ми пам’ятатимемо всіх своїх солдатів.

Сергій СКІБЧИК,учасник 46-тої мотоестафети.

Фото автора.

Маршрутами пам’яті

5 «Володимирецький ВІСНИК» 17 травня 2012 рокуДЕНЬ ЗВИТЯГИДЕНЬ ЗВИТЯГИ

Свято з вічно молодою душеюЦе ж треба мати

такий заряд жит-тєтворчості, щоб

і через роки-десятиліття полум’яніти пишним цві-том непроминущої народ-ної любові!

Серед барв цієї диво-квітки, названої Великою Перемогою, – безмежна любов до Батьківщини та незчисленні жертви, при-несені у боях на вівтар

нашої свободи; правед-ність боротьби і чисто-та помислів, з якими наш народ ішов до перемоги; віра фронтовиків, що рідна країна, як Птиця-Фенікс, відродиться з попелу. А ще – той безперечний факт, що й через роки-десятиліт-тя наш народ сприймає це свято таким же величним, жаданим і священним.

Проїхавши північним маршрутом 46-ої святко-вої естафети, з гордістю засвідчую, що День Пере-моги – це воістину Великий День нашої історії і нашого народу. Більш як у десяти селах по-святковому ума-єний автокортеж чекали біля сільських меморіалів. А ще стільки ж людей по двоє-троє, а то й десят-ками гуртувалися вздовж вулиць і вітали учасників мотоестафети. Відчувало-ся: то пам’ять у святкову мить постукала в їхні сер-ця, і героїчна наша історія потужно переливається від батьків до дітей, а че-рез дітей – до внуків. Бо ж бачив, як перед дорослими повсюдно живою стіною купчилися нарядні хлопчи-ки і дівчатка – аж до най-меншеньких, котрі ще без-журно «висиджувались» у своїх «мальвінах»! Не все

вловлюючи у «дорослих» словах, діти все сприйма-ли юними серденятами і відчували, синами й дочка-ми яких хороших батьків зростають.

Від учасників мотоес-тафети слово почергово тримали заступник голо-ви РДА Микола Ярута, на-чальник відділу внутріш-ньої політики Віктор Іщик та начальник відділу з

питань надзвичайних си-туацій Руслан Савсюк. Зо-лотою сторінкою ввійшов-ши у вітчизняну і світову історію, Велика Перемога,

відзначалося, допомагає осмислювати життя на-шого народу й окреслю-вати дорогу у майбутнє. А її «сліпучі миттєвості по-двигу і многотрудні ратні дні і ночі» – то не тільки завершені солдатськими обелісками чиїсь життєві стежки, а й широка дорога у майбутнє, що відкрилася завдяки Перемозі.

Промовляли також сіль-

ські голови і представники ветеранських організацій. Але найбільше схвилюва-ли продумані, вистраждані виступи школярів. Прозву-чавши у Великих Телкови-чах, Воронках, Степанго-роді, Зеленому і в інших селах, вони створювали контрастний образ жа-даного миру і ненависної війни. І було радісно, що через десятки літ до дітей приходить правда того бу-ремного часу: і як віролом-но, без оголошення війни, посунув фашист на наші «тихі води і ясні зорі»; і як молоді хлопці та дівчата мало не з-за парт ішли на фронт; і як розвалився під-лий ворожий розрахунок на блискавичну перемогу; і яке це жахіття, коли на-род збройно йде на народ, а людина вбиває людину; і як то чудово, коли солдат-ська гармонь на звільненій від фашизму землі оспівує красу людяності…

Небагато ветеранів спромоглися прийти на торжество. Мало їх уже й лишається. І тому пра-вильно вчинили там, де не забули про стільчики і з турботою та повагою вса-довили своїх старійшин.

Ноги, що пройшли від Во-лодимиреччини до Берлі-на, погодьмося, добряче стомились, тож сьогодні, на святі солдатської до-блесті, не варто додавати їм втоми.

І колишнім фронтови-кам, і солдатським удовам усюди вручали святкові да-рунки. Та по-особливому це сталось у Великих Тел-ковичах, де трійку ветера-нів буквально завалили гостинцями. І сільрада, і місцеві підприємці почува-лися зобов’язаними вияви-

ти цей жест уваги. І від того приємно було не тільки ви-нуватцям торжества, а й усім їхнім односельцям.

І ще суттєвий момент, який, як здалося, недо-оцінюється. Люди, від-чувалося, чекали свята і пов’язаної з ним мото-естафети. Вони виходили

до воріт, щоб побачити святкову автоколону і при-язно махали руками, по-силаючи привіт учасникам автомотопробігу і духовно єднаючись із ними. Але хотілося б, щоб колона була значно наряднішою і несла з собою не тільки славу розміщених на авто-мобілях бойових орденів, а й велич головних символів цього великого дня – Дер-жавного Прапора і Прапо-ра Перемоги. Адже людям, особливо малечі, урочисте маєво стягів скаже не мен-ше, ніж хвилюючі та гли-бокі за смислом святкові промови.

І ще. Свято, навіть най-величніше, швидко прохо-

дить. Зате пам’ять повин-на залишатися на весь рік, й одне із її джерел – сіль-ські (або шкільні) кімнати-музеї. Прихильники їх від-родження, на щастя, є, і цей процес варто не тільки благословити, а й взяти під владну опіку. Бо ж сказано: якщо у минуле вистрелиш

з пістолета – майбутнє ви-стрелить у тебе з гармати.

«Ми безмежно вдячні тим, хто дав нам священ-не право жити на землі», – повсюдно лунало в цей день. І якщо в сотень лю-дей на очі не раз навер-талися сльози, значить, і людські серця у ці хвилини беззвучно, як і Хвилина Пам’яті, промовляли:

– Хай святиться ім’я твоє, Перемого! І хоча сол-датів твоїх стає все менше, сама ти – пребудь у віках-тисячоліттях. Бо ти – той живлющий корінь, що дає нам силу бути народом.

Олексій ГОРОДНИЙ.Фото автора.

“Володимирецький ВІСНИК”“Володимирецький ВІСНИК”17 травня 2012 року17 травня 2012 року ВІТАЄМО!ВІТАЄМО!6

15 травня зустрів15 травня зустрів свій 35-річний ювілей коханий чоловік , люблячий та турботливий

татусьРОЖКО Олександр Миколайович

Наш славний і рідний, найкращий у світі!З тобою нам завжди затишно і світло. Ти гар-

ний господар і батько чудовий, даруєш турботу і море любові. Спасибі за ласку, за руки умі-лі, Ти вмієш підтримати словом і ділом. У рідному домі надійно та щиро – живи нам на радість у щасті та мирі. Хай Бог ми-лосердний з високого неба дарує усе, чого Тобі треба, а Матінка Божа, Ца-риця Свята, дарує щасливі і многі літа

З любов‘ю дружина Віта З любов‘ю дружина Віта та синочок Андрійко.та синочок Андрійко.

Вітаємо з Днем на-на-родженняродження

ГУГАЙЛО Наталію Петрівну!Добра і радості бажа-

єм, здоров’я Вам на всі єм, здоров’я Вам на всі літа! Хай сонце весело літа! Хай сонце весело Вам сяє і квітне в серці Вам сяє і квітне в серці доброта! Хай світять доброта! Хай світять Вам життєві далі, хай Вам життєві далі, хай обминає вас журба! Ба-обминає вас журба! Ба-жаєм Вам на видноколі жаєм Вам на видноколі блаженства, миру і до-блаженства, миру і до-бра!бра!

З повагою – колек-тив ПП Бортнік А. А.

19 травня дорога наша мама та бабусяСИМЧУК Надія Терентіївна

святкуватиме славне 60-річчя від Дня народження. Щиро вітаємо нашу любу!

Щастя, радості, добра, здоров’я, успіхів, тепла. Благополуччя і достатку, щоб справи всі були

в порядку. Хай посміхається життя та буде кращим майбуття! Щоб гріло сонечко лас-каве, щоб Бог Вас у опіці мав, і ангел,

Ваш охоронитель, з плеча Вашого не злітав.

Син Юрій, невістка Оксана, внуки Іринка, Марійка та Іванко.

Сьогодні наші батькиЙосип Леонтійович та Любов Якимівна КОВАЛЬЦІ

відмічають благородну, мудру та урочисту дату – 50-річчя спільного подружнього життя! Сердечно вітаємо наших до-рогеньких!

Бажаєм здоров’я багато-багато. Хай щастя і мир зали-шаються в хаті. Хай горе обходить завжди стороною, а

радість приходить і ллється рікою. Хай довго всміха-ються сонце і небо, хай Бог береже Вас весь час, а іншого щастя нам більше не треба, живіть тільки,

рідні, із нами й для нас!Дочка Валентина з чоловіком Ярославом,

онучки Мар’яна та Юлія з чоловіком Петром, правнучки Ілля і Катеринка.

У цю прекрасну травневу днину вітаємо людину з добрим серцем, щирою душею та золотими руками, лікаря-хірурга, завідуючого хірургічним відділенням

ГУДЗЯ Олександра Ілліча!Добра і радості бажаєм. Міцного Вам здоров’я на всі роки.

Ясне сонечко хай світить Вам на радість, а в серці квітне лише доброта. Бажаємо спокою і миру в родині. Тепла і по-ваги від добрих людей, любові і шани від рідних дітей. Зичимо щастя і щасливої долі. Чаша здоров’я нехай не міліє і збува-

ються всі задумані Ваші мрії, а горя і смутку не знайте ніколи. Хай Мати Пречиста

стоїть на сторожі, а Гос-подь у щоденних ділах допоможе.Сім’я Назаришиних.

Рідненького і любимого намиОлексія ГЕРМАНА

від всього серця вітаємо з 30-ою весною, яка завітала до ньо-го цими днями. Бажаємо всього найкращого у його житті!

Хай сміється доля, як калина в лузі, будуть завжди поруч Твої рідні й друзі, тихо, як струмочок, хай роки спливають, вітру й урагану ніколи не знають. За справи хороші хай люди шанують, а віра й любов завжди поруч крокують. Хай завжди веселістю повниться хата, родина

вся буде здорова й багата. Довіку у світі щасливо живеться, достаток, удача у домі ведеться, а

доля дарує хай довгого віку, щоб щастя й здоров‘я було ще без

ліку!З любов’ю – батьки, дружина з синочком,

брат з сім’єю.

18 травня славне 60-річчя завітає до дорогої нашої дружини, мами та бабусі

БЕЗУШКО Галини Євтухівни.

Щиро вітаємо нашу дорогеньку!Мила матусю й бабусенько наша, сьо-

годні нам час Вас вітать. З роками стає-те миліша і краща, хоч нині вже Вам шіст-десят. Ми б весь світ положили в долоні й подарували Вам лише одній – у родин-ному дружному колі скажем ції слова про-сті. Безсонних ночей Ви зазнали немало,

й тривог Ваших всіх не злічить. Зем-ний уклін Вам, наша люба мамо, за все, що прийшлось пережить. Спасибі, рідна, що є Ви у нас, що бачим і чуємо Вас повсякчас. За добрую душу і мудрі слова,

за те, що усіх бережете від зла, за теплоту, за натруджені руки, за все це Вам вдячні ми – чо-ловік, діти й онуки.

Чоловік Адам, Чоловік Адам, донька Валентина з чоловіком Андрієм, донька Валентина з чоловіком Андрієм,

син Станіслав з дружиною Ніною син Станіслав з дружиною Ніною та онуки Сергійко, Микола, Галина і Юлія.та онуки Сергійко, Микола, Галина і Юлія.

У цю чудову весняну пору прекрасна ювілейна дата – 60-річчя від Дня народження – завітала до дорогої нашої донечки та сестрички

БЕЗУШКО Галини Євтухівни.Щиро вітаємо її і бажаємо довгих років життя!Летять і не спиняються хвилини, приходить неповтор-

на мить, коли вдивляється людина в роки, що встигла вже прожить. Були і труднощі, й тривоги на Ваших рушниках земних доріг, але любові стиглі грона й сім’я – то найсвя-тіший оберіг. Бажаємо, щоб серцем не старіли і лиш добро наповнювало дім, щоб назавжди лишитися зуміли привітною і доброю усім. Й надалі хай приходять ювілеї і довгих літ зозуля накує, щоб чули пісню юності своєї, допо-ки Бог життя на те дає.

Мама, сестри та брати з сім’ями.

Сердечні привітання, щирі побажан-ня добра і здоров’я, зичимо чудовій жінці, продавцю магазину “Кулінарія”

БЕЗУШКО Галині Євтухівні

з нагоди славного 60-річчя від Дня на-родження!

В золотий оцей день іменинний шістдесят Вам судилось зустріти. Тож бажаєм в це свято родинне не жу-ритись, а тільки радіти. Як вода дже-рельна, будьте Ви здорові. Хай сміють-ся очі, не хмуряться брови. Хай живуть у серці почуття високі, а життя дарує сто щасливих років. Доля хай квітне, як в червні жита. Щастя-здоров’я – на многі літа!

З повагою – колектив З повагою – колектив Володимирецького КГХ.Володимирецького КГХ.

15 травня маленькому нашому 15 травня маленькому нашому найдорожчому синочку та внучку

ПОДІКУ Олександрувиповнилося 2 рочки. Сердечно ві-таємо нашого маленького і зичимо

Боже! Подаруй нашому Сашку Боже! Подаруй нашому Сашку ласку! Хай життя буде схоже на каз-ку! Принеси в дар здоров’я, будь лас-ка, і рясні зорепади щастя! Зійшли,

Боже, ангеликів з неба, щоб крильми пригортали до себе! І де б ніжки його ступали, щоб кожен крок до себе! І де б ніжки його ступали, щоб кожен крок вони благословляли!вони благословляли!

З любов’ю – мама, тато, дід Юрій, З любов’ю – мама, тато, дід Юрій, бабусі Галя і Єва, прадідусь Андрій, бабусі Галя і Єва, прадідусь Андрій, прабабуся Галина та вся родина.прабабуся Галина та вся родина.

лллллл

Шлемо найщиріші вітання нашому хорошому сусідові

ЖИЖКО Григорію Опанасовичу з нагоди славного ювілею у його житті.

Летять літа, мов бистрі води, і не вернути вернути їх назад. А нам не віриться сьогодні, що Вам уже – всі 70. Хай нових днів ще буде безліч, без без ліку щастя і пісень, прийміть вітання найщи-ріші в цей світлий ювілейний день. Здоров’я, щастя зичим не на рік – на все життя бажаєм бажаєм його щиро. Щоб радісним і довгим був Ваш вік. Ваш вік. З добром, любов‘ю, спокоєм і миром!

З повагою – сусіди Сагани, З повагою – сусіди Сагани, Єфремови, Рибаки та В. К. Ковальчук.Єфремови, Рибаки та В. К. Ковальчук.

Колектив хірургічного відділення КЗ “Во-Колектив хірургічного відділення КЗ “Во-лодимирецька ЦРЛ”лодимирецька ЦРЛ” щиро вітає із 40-річчям щиро вітає із 40-річчям від Дня народження чергову медичну сеструвід Дня народження чергову медичну сестру

ЧАБАН Ірину Миколаївну. ЧАБАН Ірину Миколаївну. Зичимо довгого віку й здоров’я без ліку!Зичимо довгого віку й здоров’я без ліку!Хай на Вашім путі, на життєвій дорозі ви-Хай на Вашім путі, на життєвій дорозі ви-

ростають троянди рожеві й рясні. Всі незго-ростають троянди рожеві й рясні. Всі незго-ди в душі нехай зцілюють роси, щоб ясним був ди в душі нехай зцілюють роси, щоб ясним був Ваш день і не лили дощі. Хай у рідне віконце Ваш день і не лили дощі. Хай у рідне віконце завжди заглядають лише радість і сміх, лиш завжди заглядають лише радість і сміх, лиш любов і добро. Щоб Ви гарно жили і завжди любов і добро. Щоб Ви гарно жили і завжди усміхались, хай Вам щастя людського пливе усміхались, хай Вам щастя людського пливе джерело.джерело.

Колектив Рафалівського НВК щиро вітає з одруженням Марину Василівну ОШТУК та її нареченогонареченогоМиколу Володимировича КРАВЧУКА!І сталось так: Господь, з’єднавши долі, благо-

словляє двох у довгу путь. Обабіч шляху – тре-петні тополі. Тут поруч квіти з тернами ростуть. І страшно так, і солодко до згуби – пізнати Бога

й таїнство вінця. Палає серце: той, хто справді любить, пройде цей шлях – з по-чатку й до кінця. Бажаємо, щоб Вашому роду від роду й до роду во віки віків не було переводу!

Профком та педагогічний колектив Полицької ЗОШ шлють найщиріші вітання своїм травневим іменинникам: РУБАСІ Вірі Миколаївні – з нагоди славного 50-річчя, ВОЗ-НЮКУ Івану Васильовичу – з нагоди прекрасного 40-річ-чя, БОКІЙ Наталії Василівні, РИШКО Ользі Петрівні, БУД-НИК Олесі Яківні, ВОЗНЮК Людмилі Володимирівні, РАК Надії Миколаївні та ПРИХОДЬКУ Анатолію Пилиповичу – з нагоди чергових Днів народжень. З роси і води Вам, колеги!

Нехай рікою щастя ллється, в родині – гарно все ведеть-ся, і серце хай не знає болю на довгий вік і світлу долю.

А ще любові щиро зичим, здоров’я, квітів і краси. І літ щасливих – до сторіччя, й гараздів – із води й роси. Хай б’ється джерело добра бурхливо, хай буде

рівним Ваш життєвий шлях: прекрасним, ще-дрим – наче хлібна нива, чарівним – як мелодія в піснях.

Профком та педагогічний Профком та педагогічний колектив Полицької ЗОШ.колектив Полицької ЗОШ.

Правління та профспілковий комітет Володими-рецького споживчого товариства щиро вітають з 55-річчям водія

ЛУКОВЦЯ Івана Андрійовича.З ювілеєм ми тепло вітаємо, побажань шлем слова зо-

лоті і від щирого серця бажаємо довгих років і щастя в житті. Нехай здоров’я не підводить Вас, і гарна пісня хай звучить повсюди. Вітаєм щиро, хай і ще не раз Вас по-

шанують всі хороші люди. І хай Вам сонце ясно світить, душі не в’яне пишний

цвіт, й привітно доля наво-рожить добра ще на бага-то щедрих літ!

З ОДРУЖЕННЯМ!З ОДРУЖЕННЯМ!

Надійного здоров’я, трудового натхнення, повсякчасної віри у свої сили зичимо нашим колегам, травневим іменин-никам

БАЦЮСЮ Юрію Васильовичу, СЕРПОКРИЛ Ользі Анатоліївні та ШЕВЕРДІ Тетяні Михайлівні.

Прийміть від нас сердечні привітання. Бажаєм миру, ра-дості і щастя. Хай збудуться найкращі побажання, й все заповітне хай до них додасться. Хай лихо і смуток Вас

обминуть, зозулі – сто років життя накують. Хай ра-дість стрічається, добре живеться, все вміється,

множиться і удається. Хай Бог здоров’я Вам дає, а Мати Пречиста завжди береже!

Управління праці та соціального захисту населення.

ІЗ ЗОЛОТИМ ВЕСІЛЛЯМ!ІЗ ЗОЛОТИМ ВЕСІЛЛЯМ!

Щиро вітаємо із золотим весіллям доро-гих наших

Йосипа Леонтійовича та Любов Якимівну КОВАЛЬЦІВ.

До Вас прийшла чудова дата – цей світ-До Вас прийшла чудова дата – цей світ-лий, добрий, щедрий день. У дім Ваш заві-лий, добрий, щедрий день. У дім Ваш заві-тало свято з вітанням друзів і гостей. Хай тало свято з вітанням друзів і гостей. Хай незліченні будуть роки, багаті щастям та незліченні будуть роки, багаті щастям та добром. Живіть сто літ Ви у здоров’ї, хай добром. Живіть сто літ Ви у здоров’ї, хай доля повниться теплом. Хай сила завжди доля повниться теплом. Хай сила завжди прибуває й до серця старість не спішить. прибуває й до серця старість не спішить. Хай завжди люди поважають і Бог весь час Хай завжди люди поважають і Бог весь час благословить.благословить.

З повагою – сім’ї Тищуків, З повагою – сім’ї Тищуків, Гузеїв та Петруків.Гузеїв та Петруків.

20 травня прекрасне 40-річчя від Дня народження зу-стрічатимуть дорогі наші двійнятаМикола Михайлович та Марія Михайлівна МУРАВИНЦІ.

Щиро вітаємо їх! Бажаємо міцного здоров’я, довгих і щасливих років життя.

Сьогодні Ви і гарні, й молоді. І в серці стільки радості й тепла. І кажучи по правді, так несхоже, що дата ця до Вас уже прийшла. Ми Вам бажаєм, щоб дорогу щастя осявало і хай удача жде на Вас завжди. Бо сорок літ, повірте, зовсім мало: це всього лиш двадцять після двадцяти.

Сім’ї Котовичів і Тарасюків.Сім’ї Котовичів і Тарасюків.

Щиро вітаємо з 40-річчям молодшу медичну сестру Во-лодимирецької тублікарні

МУРАВИНЕЦЬ Марію Михайлівну. З роси і з води Вам, дорога наша ювілярко!Сорок років – як сорок тополь. Сорок труднощів, болів

і радощів. Хай ніколи не згасне вогонь заповзяття в жит-ті Вашім завтрашнім. Бажаєм сонця у зеніті, любові,

доброти і щастя повен дім. Нехай у серці розкошує літо і соняхом квітує золотим. Хай злагода й мир

будуть в Вас на порі і тільки приємні турбо-ти земні.

З повагою – колектив тублікарні.З повагою – колектив тублікарні.

Трудовий колектив Володимирецького НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ” щиро вітає своїх колег із прекрасни-ми і радісними ювілеями: БЛИЩИК Нелю Володимирівну – з 40-річчям від Дня народження, КОЛОДІЯ Миколу Олек-сандровича – з 25-річчям від Дня народження.

Бажаємо міцного здоров’я, довгих і щасливих років жит-тя!

Хай височіють долі, мов тополі, і Дні народження приходять знов і знов. Хай Вас вітають з кожною весною здоров’я, радість, щастя і любов. Не-хай не в’яне із роками доля й щасливих літ зозуля накує, вода – дасть сили, а роса – здоров’я, що треба більше – хай життя дає.

Поважне 65-річчя зустрічає цієї травневої пори дорога наша мама і бабуся

МЕЛЬНИЧУК Галина Василівна МЕЛЬНИЧУК Галина Василівна із села Полиці. Вітаємо нашу рідненьку!

Бажаємо злагоди й миру в родині, щоб щастя велося кож-ної днини. Тепла і поваги – від добрих людей, любові та ласки – від внуків, дітей. Хай втома минає і добре живеться, все вміється, можеться, легко вдається. Хай Ісус Христос рож-денний, що прийшов спасти наш світ, дасть Вам вік благо-

словенний й прожити многа-многа літ.Син Олександр, невістка Лілія, онуки

Марійка, Софійка і Назарчик, син Анатолій, не-

вістка Віта, онуки Юлія, Микола,

Сергійко та Оля.

15 травня дорогі наші Петро Федорович та Ганна Іванівна ПИСЮКИ

із із села Великий Жолудськ відзначили 35-річчя подружньо-ньо-гого життя. Щиро вітаємо наших дорогеньких і бажаємомо міцміцного здоров’я, довгих і щасливих років життя!

В цю святкову гожу днину Вас вітає вся родина. ВсВсі Вас люблять, поважають і здоров’я Вам бажа-ютють. Хай Вам квітне білий світ, живіть в парі ще стосто літ! Нехай на білій скатертині будуть хліб і сільсіль, своїм теплом хай завжди сонце гріє, й сло-ва ва поваги линуть звідусіль, і хай душа радіє й й молодіє! Хай береже Вас Мати Божа від злизлих людей і різних бід, хай дасть здоров’я і помі поможе прожить у щасті і здоров’ї много літ!літ!

Син, невістка, дочки, зяті та онуки. Син, невістка, дочки, зяті та онуки.

ІЗ КОРАЛОВИМ ВЕСІЛЛЯМ!ІЗ КОРАЛОВИМ ВЕСІЛЛЯМ!

Сердечно вітаємо із 50-річчям подружнього життя до-рогих нашихЙосипа Леонтійовича та Любов Якимівну КОВАЛЬЦІВ.Зичимо довгого віку й здоров’я без ліку! Нехай багатством Вашим буде багато радості й пі-

сень. Нехай всміхається Вам доля і шле Вам щастя на що-день. Нехай приносить промінь сонця лиш добрі

вісті у віконце. А ми даруєм з любов’ю кві-ти, щоб довгий вік Вам в парі і у щасті жити.Сім’ї Аранчіїв та Дідовичів.

---іііііііі --