ДО ВИБОРІВ У МІСЦЕВІ РАДИ ЗАЛИШИЛО-

СЯ ВЖЕ НЕ ТАК БАГАТО ЧАСУ, ТОЖ ТЕМА

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ СЬОГОД-

НІ В УСІХ НА СЛУХУ. ПОЛІТИЧНІ ЕКСПЕР-

ТИ, ГРОМАДСЬКІ ДІЯЧІ, ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА

ПЕРЕСІЧНІ УКРАЇНЦІ ДИСКУТУЮТЬ СТО-

СОВНО ТОГО, ЗА ЯКИМИ ПРИНЦИПАМИ

ПОВИННІ ВІДБУТИСЯ ЦІ ВИБОРИ. ДЕПУ-

ТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ РОЗГЛЯДАЮТЬ

КІЛЬКА ВАРІАНТІВ НОВОГО ВИБОРЧОГО

ЗАКОНОДАВСТВА. ТА ПОПРИ ПЕРЕДВИ-

БОРЧУ ЛИХОМАНКУ, ДАЛЕКО НЕ КОЖЕН

УСВІДОМЛЮЄ СУТНІСТЬ, А ОТЖЕ І ВАЖ-

ЛИВІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАН-

НЯ. ПРО ВЛАДУ НА МІСЦЯХ, ЇЇ ЗАВДАННЯ

ТА ОБОВ’ЯЗКИ ВЕДЕМО МОВУ З ПОЛІТО-

ЛОГОМ, ЖУРНАЛІСТОМ, ЕКС-КЕРУЮЧИМ

СПРАВАМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

АНДРІЄМ БОЛКУНОМ.

ПАНЕ АНДРІЮ, ПОЯСНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, У

ЧОМУ ПОЛЯГАЄ СЕНС МІСЦЕВОГО САМОВРЯ-

ДУВАННЯ? ЯКІ ФУНКЦІЇ ПОКЛАДЕНІ НА ПРЕД-

СТАВНИКІВ ВЛАДИ У МІСТАХ ТА ОБЛАСТЯХ?

Нині точиться багато розмов про місцеве самоврядування, роль громади, але не усі правильно розуміють суть самоврядування, особливо на загальнодержавному рівні. Тому доречно нагадати, що громади творились набагато раніше від держав. З часом вільні громади та міста об’єднувались у державний організм. Відтак, ідейним джерелом місцево-го самоврядування є природне право тери-торіальної громади вирішувати усі місцеві справи на власний розсуд. Правова автоно-мія органу місцевого самоврядування ґрун-тується на тому, що він має власні повнова-

ження, визначені  законом  і, де це можливо –  Конституцією. В українському Основному Законі маємо цілий розділ про місцеве са-моврядування.Громада має право на самостійне та не-залежне від центральної влади існування за своєю природою, причому держава не утворює, а лише визнає громаду. А в нас ще донедавна держава максимально керу-вала громадами, прирікаючи їх притім на виживання. Та й зараз бачимо, як викона-вча влада добровільно-примусово об’єднує сільські ради, укрупнюючи їх. Усі податки забирались до Києва, а потім з «барського плеча» розподілялись в областях, містах і селах. У цій схемі прихована шалена коруп-ційна складова. Місцеві керівники мусили «ділитись» отриманими з центру коштами. Маразм та й годі.

ДЕПУТАТИ ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НЕ

ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА КАНДИДАТА НА ПО-

САДУ СЕКРЕТАРЯ ЛМР РОМАНА ФЕДИ-

ШИНА. ЗА ВІДПОВІДНУ УХВАЛУ ПРОГО-

ЛОСУВАЛИ ЛИШЕ 28 ДЕПУТАТІВ ІЗ 32, ЩО

БРАЛИ УЧАСТЬ У ГОЛОСУВАННІ.

Кандидатуру запропонував міський голова Андрій Садовий. Оскільки інших пропози-цій не було, депутати голосували «за» або «проти» шляхом таємного голосування.«Коли я визначав, хто може обіймати цю посаду, то зрозумів, що це має бути депу-

тат рівновіддалений від всіх депутатських груп. Я хотів би, аби у цьому залі ви забули про свою партійну приналежність. Громада заслуговує мати гідне керівництво. Новий секретар має об’єднати всіх депутатів», – сказав Андрій Садовий.Мер наголосив, що не давав Федишину час на роздуми і запропонував йому обійняти цю посаду. Сам Федишин заявив, що не до-мовлявся щодо своєї кандидатури із різни-ми фракціями ЛМР.«Для мене така пропозиція була шоком, оскільки я все життя працював на одному

місці. Для мене це виклик. Я розумію, що робота тут буде складною. Готовий про-працювати, щоб наше місто виглядало ще кращим. Попереду складні часи, тому я ду-маю мій управлінський досвід допоможе приймати термінові рішення», – наголосив Федишин.Голова фракції «Свобода» Любомир Мель-ничук перед голосуванням заявив, що «сво-бодівці» не голосуватимуть за призначення секретаря ради.

самопоміч НА ПУЛЬСІ ЖИТТЯ МІСТА

ЛЬВІВ20 червня 2015 року 31 (320)LVIV.SAMOPOMICH.UA

Щодня у місті відбуваються ремонтні ро-боти. Не залишайтеся осторонь, прокон-тролюйте, чи якісно виконують роботи за гроші громади. Нас цікавить співпраця з Вами! Разом зробімо наше місто ком-фортнішим! Свої пропозиції та заува-ження повідомляйте нам.

Тел.: (032) 297-1000E-mail: osl.comfortable@gmail.com

З нами будь-яку проблему можна ви-рішити швидше! Дивіться щотижневу інформаційно-аналітичну програму «Самопоміч: пульс міста» та отримайте корисну для себе інформацію. Ми не лише інформуємо, а й надаємо варіан-ти вирішення ваших проблем!

ТРК «Львів»: субота, 19:00«Новий» канал: неділя, 18:30

Запрошуємо молодь віком від 16 до 21 року спробувати свої сили у симуляцій-ній грі «Евакуація з планети Земля». Це унікальний проект, що поєднує елементи дебатів, тренінгу, квесту, хакатону та гри «Мафія». Група найактивніших гравців отримає змогу пройти коучинг з управ-ління проектами, фандрайзингу та PR. Попередня реєстрація обов’язкова!

Дата: 26 та 27 червняМісце: вул. Драгоманова, 5

(бібліотека ЛНУ ім. І. Франка)Тел.: (032)297-55-00, (097)945-00-05

РАДА БЕЗ СЕКРЕТАРЯ

4 ст.

Симуляційна гра

Життя з комфортом!

Дивись нас по ТБ!

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА: ПРАВО НА ПРАВА

02 НОВИНИ20 червня 2015 року 31 (320)

У ЛЬВОВІ ПРОЛУНАЛА МУЗИКА ДИТЯЧОГО СЕРЦЯЗ 8 ПО 12 ЧЕРВНЯ У НАШОМУ МІСТІ ПРО-

ХОДИВ УНІКАЛЬНИЙ ДИТЯЧИЙ ТАБІР.

УСЬОГО ЗА П’ЯТЬ ДНІВ ДІТИ БЕЗ МУЗИЧ-

НОЇ ОСВІТИ НАВЧИЛИСЯ СПІВАТИ Й ТАК

ОПАНУВАЛИ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ, ЩО

ДАЛИ КОНЦЕРТ У ФІЛАРМОНІЇ.

Безкоштовний дитячий табір під назвою «Му-зика дитячого серця» у рамках міжнародного проекту Music Camp International у Львові відбувся вдруге. Керівником проекту є Кон-станція Фортунато, відомий американський диригент. Вона розробила спеціальну програ-му, згідно з якою кожна дитина може стати му-зикою всього за декілька днів.Цього року табір «Музика дитячого серця» об’єднав близько ста учасників віком 11-15 років, серед яких учні шкіл Львова, вихованці школи-інтернату №2 та діти, батьки яких бе-руть участь в АТО. Перевага надавалася шко-лярам, які не мають музичної освіти.«Констанція Фортунато спростовує стереотип, що є люди, в яких відсутній музичний слух і голос, – розповідає Микола Крупей, керівник кампанії «Культурне місто». – Це неправда, бо ми говоримо і чуємо, а це вже певна мелоди-

ка. Просто комусь це дається важче, а комусь легше. Важливо зрозуміти не тільки дітям, але й дорослим, що голос є у всіх, музикою може займатися кожен».Протягом 5 днів учасники табору по 5 годин разом з тренерами вчили ноти та опановува-

ли 5 музичних інструментів. У кожному класі стояли різні інструменти, діти поділилися на групи і щогодини змінювали клас. Таким чи-ном, вони постійно пробували щось нове.«Для дітей це великий імпульс для розуміння музики, – продовжує Микола Крупей. – Дале-

ко не всі учасники після табору підуть навча-тися до музичних шкіл, але те відчуття музики, яке вони пізнали в таборі й на гала-концерті, залишиться з ними назавжди. Діти розуміють, що не обов’язково професійно займатися спі-вом чи грою, можна музикувати й для себе».13 червня у Львівській філармонії відбувся гала-концерт «Музика дитячого серця», під час якого учасники змогли показати свої нові вміння. Діти повноцінно виконали на віоло-нчелях, гітарах, скрипках, флейтах, арфах та золотих дзвіночках твір Баха з професійним оркестром і хором заспівали декілька пісень.«Мені сподобалося в таборі, – розповідає Орест Гривул, учасник проекту «Музика дитячого сер-ця». – Сподобалися уроки вокалу, де пані Кон-станція вчила нас співати. Було цікаво, і я на-вчився грати на арфі. Але найбільше сподобався концерт. Це був мій перший концерт, я хвилю-вався, але все пройшло добре. Чекаю наступного року, щоб знову піти в музичний табір».Організатори планують, що надалі проект «Музика дитячого серця» стане більш масш-табним, щоб залучити якомога більше дітей.

Галина Копровська

СКЛАДЕННЯ АКТУ-ПРЕТЕНЗІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ КВАРТПЛАТИ

ПАРКУЄШСЯ – ПЛАТИ!

У багатьох споживачів послуг виникає пи-тання – як правильно захистити свої права та інтереси у випадку, якщо послуги з об-слуговування будинку та прибудинкової території не надаються або надаються не в повному обсязі? В описаній ситуації не слід відмовлятись від оплати за вказані послуги. Необхідно провести перерахунок за нена-дані послуги або послуги, які були надані не в повному обсязі. Вказаний перерахунок можна здійснити на основі актів-претензії про неякісно надані послуги.

► Крок 1. Для складення акту-претензії не-обхідно звернутись із письмовою заявою на ім‘я начальника організації, яка надає послуги з обслуговування будинку з проханням про

скерування за його адресою представника. У заяві зазначаємо час, дату (не менше як за два дні після подачі цієї заяви) й місце складення акту. Вказану заяву необхідно подати до ор-ганізації, яка надає послуги з обслуговування будинку, при цьому необхідно, щоб на вашому примірникові поставили реєстраційний номер.

► Крок 2. Якщо представник організації, яка надає послуги з обслуговування будинку з’явився у вказаний час, то він складає акт в 2-х примірниках, один з яких видає вам.

► Крок 3. Якщо представник організації, яка надає послуги з обслуговування будинку не з’явився у вказаний час, то такий акт-пре-тензію споживач разом із ще 2-ма мешкан-

цями може скласти самостійно. При цьому мають бути двоє осіб (бажано сусідів), які теж повинні підписати вказаний акт-претен-зію із зазначенням адреси проживання. Вка-зані акти потрібно оформляти впродовж мі-сяця, наприклад, по одному щотижня. Тобто, назбирається 3-4 акти на місяць, на основі яких можна подавати заяву про перераху-нок коштів за ненадані послуги або послуги, які були надані не в повному обсязі.

► Крок 4. Із вказаними заявами спожи-вач має право звернутись до організації, яка надає послуги з обслуговування будинку з проханням здійснити перерахунок. До заяви необхідно долучити копії актів-претензії. Вказані заяви необхідно подавати кожного

місяця. Виконавець (виробник) зобов’язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх нена-дання або надання не в повному обсязі.

ВАРТО ЗНАТИ : ПЕРЕРАХУНОК ЗДІЙСНЮЄТЬ-

СЯ ПРОТЯГОМ ОДНОГО МІСЯЦЯ, ЩО НАСТАЄ

ЗА РОЗРАХУНКОВИМ.Отже, необхідно знати, що для захисту своїх законних прав та інтересів не достатньо від-мовитись від оплати за ненадані послуги або послуги, які були надані не в повному обсязі. Необхідно, з юридичного погляду, форму-вати докази, на основі яких у майбутньому можна буде здійснити перерахунок коштів та зменшення розміру оплати за них. Таки-ми доказами є акти-претензії про неякісно надані послуги. Також необхідно зазначити, що вказані акти можуть бути доказами у суді при виникненні спору.

ЗАЛИШИЛИ АВТОМОБІЛЬ НА ПЛАТНОМУ

ПАРКІНГУ, А ЗАПЛАТИТИ ЗАБУЛИ? ДО-

ВЕДЕТЬСЯ ВИКЛАСТИ В ДЕКІЛЬКА РАЗІВ

БІЛЬШЕ! ТЕПЕР З НЕДОБРОСОВІСНИМИ

ВОДІЯМИ БОРЮТЬСЯ ШТРАФАМИ.

«У центрі Львова облаштовано 13 майданчи-ків для платного паркування, у тому числі май-данчики для паркування туристичного тран-спорту, – розповідає Олег Береза, керівник ЛКП «Львівавтодор». – Залишити автомобіль на будь-якому з таких майданчиків коштує 4 грн/год. для легкових авто, а для туристичного транспорту – 20 грн./год. Згідно з правилами, користувач повинен оплатити послугу в пар-коматі, повернутися до свого автомобіля і роз-містити чек про сплату за лобовим склом. Але дуже багато водіїв нехтують цим і не платять за паркування». Через безвідповідальну поведінку водіїв наше місто у 2014 році зазнало збитків майже на 2 млн грн. За ці гроші можна було б облаштувати 23 дитячі майданчики, провести капітальний ремонт 4 шкіл, прокласти 4 км велодоріжок у Львові або профінансувати інші важливі про-екти. Місто виділяє кошти на функціонування ЛКП «Львівавтодор», тому, чим менше отримує підприємство від послуг паркування, тим біль-ше виділяється для нього коштів з місцевого бюджету.Над вирішенням проблем паркування у Льво-ві активно працюють юристи ЛКП «Львівавто-

дор», громадські активісти руху «Дайте про-йти» і «Об’єднання «Самопоміч». «Покарання за недотримання правил паркування перед-бачені Кодексом України про адміністратив-ні правопорушення, – пояснює Олег Блінов, громадський активіст. – Згідно із законом, по-рушники мають сплатити штраф у сумі від 136 до 204 грн. У Європі такі штрафи теж існують. Таким чином, переймаючи європейський дос-від, ми вирішуємо проблеми, які існували в нас роками. Працюючи разом, ми зрозуміли, що краще брати і робити, ніж чекати і нарікати».У ЛКП «Львівавтодор» з жовтня 2014 року складають протоколи про адміністративні правопорушення за фактами несплати та пар-кування на місцях для інвалідів. Щодня спеці-альна комісія із працівників підприємства кон-тролює, чи оплатили водії послуги паркування. «Якщо за лобовим склом авто нема чеку, ко-місія робить декілька фото з фіксацією пору-шення, у свідків порушень отримують письмові пояснення, – каже Анна Дубик, юрисконсульт ЛКП «Львіватодор». – Пізніше скеровується запит у ДАІ, щоб знайти власника автомобіля, а тоді до адміністративної комісії за місцем про-живання порушника надсилається протокол. Адміністративна комісія визначає, накладати штраф чи ні. Загалом на всіх платних паркін-гах підприємства щодня фіксують близько 20 випадків несплати за паркування або парку-вання на місцях для інвалідів».Аби дотримуватись закону, водія інформують

про те, що його можуть оштрафувати. «З цією метою порушнику за місцем проживання над-силають примірник протоколу та роз’яснення його прав, – продовжує Анна Дубик. – Крім того, під двірник автомобіля кладуть невели-ке повідомлення, в якому йдеться про те, що водій вчинив адміністративне правопорушен-ня, за що буде накладено штраф, і зазначено номер телефону ЛКП «Львівавтодор». Щодня люди телефонують, деякі з них виправдову-ються, що не заплатили за паркування не зу-мисне, а тому, що не знали, що парковка плат-на чи просто приїхали з іншого міста. Таким правопорушникам дозволяють вперше просто заплатити за отримані послуги паркування за

зазначеною ціною – 4 грн/год. Якщо ж людина не звернулася, то отримає штраф».Штрафи, які сплачують порушники, наповню-ють бюджет міста і спонукають водіїв навчи-тись культурі паркування хоча б на платних майданчиках.«Раніше відсоток оплати послуг паркування сягав всього 30% замість бажаних принайм-ні 90%, – розповідає Олександра Паняк, ке-рівник кампанії «Безпечне місто». – Причина тому – безкарність. Тепер водії знатимуть, що їм краще заплатити 4 грн у паркомат, аніж платити штраф. Завдяки цьому місто буде розвиватися».

Галина Копровська

АКТУАЛЬНО 0320 червня 2015 року 31 (320)

ОЛЕКСАНДР УДОВЕНКО: ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН

РОЗВИВАТИМЕТЬСЯМИ ПРОДОВЖУЄМО СЕРІЮ РОЗМОВ З КЕРІВ-

НИКАМИ РАЙОННИХ АДМІНІСТРАЦІЙ МІСТА

В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ЛЮДИ НА ДІЇ». СЬОГОД-

НІШНІЙ ГІСТЬ – ОЧІЛЬНИК ШЕВЧЕНКІВ-

СЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ОЛЕКСАНДР

УДОВЕНКО, ЯКИЙ ПОДІЛИТЬСЯ ДОСЯГНЕН-

НЯМИ І ПРОБЛЕМАМИ РАЙОНУ ТА РОЗПО-

ВІСТЬ ПРО ПЛАНИ ЙОГО РОЗВИТКУ.

ПАНЕ ОЛЕКСАНДРЕ, ВИ ПРАЦЮЄТЕ ГОЛОВОЮ

ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ З

СІЧНЯ 2011 РОКУ. ЯКІ НОВАЦІЇ ВДАЛОСЯ ВПРО-

ВАДИТИ ЗА ЦЕЙ ЧАС І ЩО ПОКИ НЕ ВДАЛОСЯ?

Почну з того, що не вийшло, бо це найболючі-ше питання. Не вдалося згуртувати громади в районі так, як би хотілося. Прагнемо залучати мешканців до вирішення проблем, починаючи від окремого будинку і закінчуючи громад-ським простором. Але це не завжди під силу, люди часто залишаються байдужими. Хоча, відповідно до чинного законодавства, сьогодні мешканці будинків є їхніми власниками.Ще один великий клопіт – дороги. Понад 30 вулиць не мають твердого покриття. Це сер-йозний виклик, хоча ми зуміли впорядкувати принаймні хідники, щоб люди могли нормаль-но дійти до школи, садочка чи церкви. Ремонту потребують багато доріг.Стосовно досягнень, то тепер в районі практич-но нема аварійних будинків і затоплених під-валів. Тривають поточні ремонтні роботи, але все більш-менш приведено до ладу. При будь-якій аварії на інженерних мережах можна не відключати весь будинок або піврайону, як це було раніше, а тільки тимчасово перекрити стояк. Проводимо ремонти житлових будин-ків і прибудинкових територій, встановлюємо пластикові вікна задля енергозбереження, висаджуємо газони. За цей час разом з меш-

канцями та суб’єктами підприємницької діяль-ності пофарбували і відремонтували більше 50 фасадів будинків. Облаштовано територію перехрестя пр. Чорновола і вул. Липинського, створено сквер між вул. Липинського і Лінколь-на. Невдовзі встановлять світлофор на вул. Б. Хмельницького, навпроти Галицького перехре-стя. Це невелика частина того, що треба зроби-ти, але зроблено вже досить багато.

У РАМКАХ ПРОГРАМИ ФІНАНСУВАННЯ ЄВРО-

ПЕЙСЬКОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕБУДОВА ВУЛИЦЬ У МІКРОРА-

ЙОНІ ПІДЗАМЧЕ. ЯК ПРОСУВАЄТЬСЯ РОБОТА?

Замовником цієї роботи є ЛКП «Львівавто-дор», проект співфінансується міською радою та ЄБРР. Реконструкція відбувається згідно з графіком, до кінця року плануємо ввести в експлуатацію ділянку від перетину вул. Замар-стинівської і Гайдамацької до перетину вул. Промислової та Волинської. Цього року трам-вай №6 повинен піти новими коліями. Будуть встановлені світлофори, відеокамери, що, зро-зуміло, підвищить рівень безпеки.

ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА – ОДНА З НЕБАГАТЬОХ

ДОРІГ, ЯКІ ДОСІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЕЗ РЕМОНТУ.

КОЛИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ НА НЬОГО?

Районна адміністрація щорічно подає цю ву-лицю в титульні списки для вирішення питання про її ремонт, але коштів сьогодні немає. Бу-демо порушувати це питання і надалі. Там ве-ликий обсяг робіт (від вул. Городоцької до вул. Томашівської). Якщо брати цьогорічні ціни, то на ремонт потрібно буде не менше 60-70 млн. грн., можливо, й більше, бо потребує заміни не тільки дорожнє покриття, але й трамвайні колії.

НА ОДНІЙ З АПАРАТНИХ НАРАД МІСЬКОГО

ГОЛОВИ ПОРУШУВАЛОСЯ ПИТАННЯ ПРО СТВО-

РЕННЯ ПАРКУ ВЗДОВЖ ВУЛИЦІ ЛИПИНСЬКОГО.

РОЗКАЖІТЬ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕЙ ПРОЕКТ.

Формування парку по вул. Липинського – ідея, яку я давно хочу реалізувати. Ми вже почали організацію скверу, але там, де ми планували проводити роботи, є дві земельні ділянки, які перебувають в оренді. Зараз залагоджуємо ці земельні питання.Також уже в розробці проект розвитку гро-мадського простору на вул. Б. Хмельницького від вул. Грінченка до вул. Липинського, який має бути реалізований до жовтня. Плануємо прокласти там велодоріжки, зробити окремий невеликий сквер для вигулу собак, адже для Львова це справді потрібно. На проект виділе-но 2,5 млн. грн., їх недостатньо, тому намагає-мося залучити підприємців, мешканців.

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН ТРАДИЦІЙНО БУВ

ПРОМИСЛОВИМ. ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ВІН І ДОСІ

ЗАЛИШАЄТЬСЯ ТАКИМ?

Це питання дискусійне. Великі підприємства, які знаходилися в нашому районі, сьогодні не працюють. Деякі відроджуються, однак є близь-ко сотні більших чи менших підприємств, які йдуть на ліквідацію. Виробництво ведеться, але не таке потужне.Попри те, виділено земельні ділянки під «Інду-стріальний парк» у Рясному. Цей мікрорайон розбудовувався, коли там був ще «Автонаван-тажувач», коли ще на повну потужність пра-цював «Електрон». Жителі цього району були переважно працівниками цих підприємств. Зараз вони змушені виїжджати, бо немає робо-ти. Створення індустріального парку дасть 8,5

тисяч робочих місць. Маємо надію, парк стане поштовхом для розвитку промисловості.

ОДИН З ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ

«САМОПОМОЧІ» – ЦЕ САМООРГАНІЗАЦІЯ

МЕШКАНЦІВ. РОЗКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЧИ Є

АКТИВНИМИ МЕШКАНЦІ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО

РАЙОНУ?

На жаль, мешканці часто вважають, що вони не повинні брати участь в управлінні житловим фондом, комунальними структурами тощо. Так було роками. Коли людину припече, тоді вже вона буде шукати вихід, а якщо ні, то годі ко-гось залучити. Буває, участь в обговореннях чи слуханнях з великого будинку беруть лише дві людини. Мешканці не дуже хочуть розуміти, що вони повинні управляти цим процесом. А поки люди осторонь, все одно щось буде не так.

ЛЬВІВ МАЄ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН СВОГО РОЗ-

ВИТКУ. ПОДІЛІТЬСЯ З НАШИМИ ЧИТАЧАМИ,

ЯК ЗМІНИТЬСЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН У

НАЙБЛИЖЧІ 10-20 РОКІВ?

Район буде добре структурований, матиме хо-роші дороги та якісний транспорт. Думаю, що окремі мікрорайони розбудуються, а підприєм-ницька, торгівельна, розважальна інфраструк-тура району розвинеться.

ЖИТТЯ НА ВУЛИЦІ ВЕСЕЛІЙТрьохсотрічний аварійний будинок в центрі Львова розпочали реставрувати ще наприкін-ці минулого року. Здавалося б добре, та люди переконані – через ремонтні роботи будинок може завалитися. Чому і далі невесело живеть-ся мешканцям вулиці Веселої?Пані Тетяна вже більше ніж півстоліття мешкає в будинку, що на вулиці Веселій, 4. Та остан-ні роки, каже, живе наче на пороховій бочці. «Кілька місяців тому почули такий гул, що аж будинок затрусився. Я тоді запанікувала, кажу: «Давайте, скоро вставайте – війна, напевно». Вискочили на вулицю, нічого не побачили. Тоді запропонувала спуститися в підвал, адже бу-динок аварійний, і все може бути. Приходимо туди і бачимо велику брилу, яка лежить посеред підвалу», – пригадує пані Тетяна.Як з’ясувалася, в підвалі відвалився шмат фунда-менту, що понесло за собою руйнування в квар-тирах. Будинок аварійний, і в помешканнях стіни уже давно всіяні тріщинами. Руйнування фунда-менту лише підлило масла у вогонь. «Тріщина в нашій кімнаті розширилася ще більше. Не знаю, що роблять комунальники, але нам страшно. Ди-тині лише 2,5 роки, боїмося, щоб хата не зава-лилася», – ділиться переживаннями пані Тетяна. Жінка вважає, що причиною таких руйнувань став капітальний ремонт будинку, який роз-почали ще в жовтні минулого року. Тоді, після довгих років оббивань чиновницьких порогів, люди з Веселої звернулися за допомогою в «Об’єднання «Самопоміч». В результаті,  вже за

кілька тижнів почали ремонтувати одну із най-небезпечніших квартир.«Побілка зроблена за мій кошт, а решта – за кошти міської ради. Але ще повинні зробити підлогу, принаймні обіцяли. Порогу немає. Під час ремонту мені закрили вентиляцію. Ще й сперечалися зі мною, немов би тут вентиляції і не було», – скаржиться пані Людмила. Та все ж, за півроку вдалося вивести будинок з аварійного стану, і це велика перемога. Крім того тут проведено комплекс заходів з підси-лення несучих стін. На всі ці роботи місто витра-тило близько двохсот п’ятдесяти тисяч гривень.«Коли ліквідували гостру аварійну ситуацію, прийняли рішення відремонтувати цей буди-нок. Відселити людей немає можливості, тому працюємо так, щоб і люди могли жити, і роботи проводилися», – коментує Ольга Лобзіна, при-ватний підприємець, проектант.Офіційно будинок перебуває в аварійному ста-ні ще з 2006 року. За сприяння «Самопомочі» цього року вдалося виділити кошти на капі-тальний ремонт. Загалом на відновлення бу-дівлі місто витратить близько дев’ятисот тисяч гривень. Проте, і таке рішення мешканців не влаштовує, бо вони мають свій сценарій розв’я-зання проблеми.«Була загроза обвалу першої квартири, це пи-тання вирішили, – розповідає пані Людмила, мешканка будинку. – Сюди не потрібно вкла-дати більше коштів. Треба шукати інший вихід з ситуації. Якщо сьогодні міська влада не має

коштів, щоб нам допомогти, значить потрібно знайти інвестора, який би міг допомогти і владі, і мешканцям цього будинку».Але і в міській раді думки чиновників розхо-дяться. «Вони зреалізували своє конституцій-не право на приватизацію, житло у власності мешканців. Чому ми маємо зараз вирішувати не властиві для нас питання? Наше завдання – вивести будинок з аварійного стану. Чим ми і займаємося».Натомість головний архітектор Львова не від-кидає варіанту з відселенням людей. І вже на-віть знайшов для цього потенційних інвесторів. «Є інвестори, які мають збудований житловий фонд і можуть відселити людей. Є інвестори, які можуть викупити ці квартири. Є інвесто-ри, які ставлять умови додати частину скверу під забудову. Інші кажуть – треба два поверхи

додати. Тобто кожен інвестор називає якісь не зовсім для нас прийнятні умови, тому що ми не можемо іти на такі порушення. Але робота триває. Кожен інвестор моделює свою юридич-ну модель. В цій ситуації неможливо прийняти швидке рішення, тому що це прецедент – тако-го у Львові ніколи не було. Ми зараз працюємо над тим, щоб винайти механізм для вирішення таких проблем», – пояснює Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова Але є одна теза, яка об’єднує усіх: проблема повинна бути вирішеною до настання холо-дів. «Ми триматимемо ситуацію на контролі і спільно з органами місцевого самоврядування працюватимемо над вирішенням цієї пробле-ми. Люди повинні жити в комфорті», – резюмує керуюча справами «Об’єднання «Самопоміч» у Львові Любов Давидович.

ГРОМАДА04 20 червня 2015 року 31 (320)

початок на 1 ст.

! :

:

« - » .. (035 )

( ) u

. . : 5.

БЕЗПЕКАМІСТА

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІПИТАННЯ

ЮРИДИЧНІКОНСУЛЬТАЦІЇ

СОЦІАЛЬНІСПРАВИ

/

facebook.com/samopomich lviv.samopomich.ua Тираж: 100 000 шт., замовлення №904

На місцях краще знають свої потреби щодо ре-монту доріг, шкіл, садоч-ків, музеїв. Тому цьогоріч-ні нововведення в податковій сфері дозволили місцевим громадам більше отримувати фінан-сового ресурсу. Хоча цього ще замало. Громади повинні бути зацікавлені більше заробляти, але парламент мусить кардинально змінити філо-софію податкового законодавства. І не треба боятись сильних регіонів. Багата родина – сильна громада – потужна країна.

ЧИМАЛО ПРОБЛЕМ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ДЕР-

ЖУПРАВЛІННІ ПОВ’ЯЗАНО З РАДЯНСЬКИМ СВІ-

ТОГЛЯДОМ НАШИХ ЧИНОВНИКІВ. ЧИ МОЖЕМО

ГОВОРИТИ ПРО САМОВРЯДУВАННЯ У ЧАСИ СРСР?Формально таке поняття існувало, бо ж в Ра-дянському Союзі вся влада належала радам. Але насправді це була профанація місцевого самоврядування. Усім керували партійні коміте-ти. Вони ж і визначали, хто має стати депутатом. Жодної конкуренції не було. Так, існували ви-конавчі комітети у містах, районах та областях. Проте вони реалізовували рішення пленумів Комуністичної партії. Така тоді була система.

НА ЩАСТЯ, СРСР РОЗПАВСЯ, І ТОДІ Ж У ЛЬВОВІ

ПОЧАЛО ЗАРОДЖУВАТИСЯ МІСЦЕВЕ САМОВРЯ-

ДУВАННЯ. ЯК ВОНО ЗМІНЮВАЛОСЯ ВПРОДОВЖ

РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ?У Львові з 1356 року існувало Магдебурзьке право, відповідно до якого громадяни обирали органи управління містом – Лаву й Раду. Про-тягом століть вони проходили трансформацію. Для міщан боротьба за надання їм магдебурзь-кого права була способом здобуття певної ав-тономії від держави та правової основи для захисту від зазіхань великих феодалів, які вима-гали від міст натуральних повинностей, податків тощо. Для центральної влади, яку тоді уособлю-вали литовський князь чи польський король, дарування тому чи іншому місту магдебурзького права стало важливим чинником державного управління, що давав змогу розширювати за рахунок міщан свою соціальну базу та здійсню-вати тиск на феодальну аристократію. Жартома кажучи, це щось схоже на сьогоднішню бороть-бу між центральною владою та олігархами.На початку 90-х років у Львові діяла міська рада, яка обирала свій виконавчий комітет. Але проблема була не у функціях, а у відсутності у міста фінансового ресурсу. Податки забирав центр, які потім частково повертав на рівень області. Відтак, постійно тривала боротьба за «вибивання» бюджету.

ЯКІ ФУНКЦІЇ ПОКЛАДАЮТЬСЯ НИНІ НА МЕРА, ДЕПУ-

ТАТСЬКИЙ ТА АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОРПУС ЛМР?Загалом усі функції органів громади менш-більш чітко виписані в законах. Міська рада – це своє-рідний місцевий парламент, який приймає ухва-ли, тобто місцеві закони. Міський голова очолює виконавчий апарат міської ради, який, власне,

реалізовує все те, що прийняли міські депутати. Крім того, апарат міськради, його департаменти й управління забезпечують життєдіяльність міста. В принципі, все просто й зрозуміло. Яка голов-на функція будь-якої влади? Організувати ком-фортне життя громадян. Якщо люди відчувають захищеність, увагу, турботу, бачать, що про місто дбають, значить влада виконує свої завдання. Однак тут маємо один важливий нюанс. Сьо-годні держава вирішення багатьох питань пе-рекидає на місцеві громади, мотивуючи свою бездіяльність браком коштів. Навіть зараз міста та області через місцеві програми фінансують видатки на війну, сили правопорядку чи без-пеки, хоча їх має забезпечувати Державний бюджет. Разом з тим, згідно з Конституцією держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінан-сово підтримує місцеве самоврядування. Це обов’язок уряду та держави! І говорити про те, що, мовляв, окремі громади дотаційні, злочин-но. Основний Закон зобов’язує підтримувати їх функціонування на достатньому рівні. Якщо громада думає про майбутнє, то вона сама по-винна виявляти ініціативу, залучати на свою територію бізнес та інвестиції, об’єднуватись з іншими громадами. Насильно, як тепер це ді-ється, робити категорично не можна. Це пряме порушення Конституції України.

НИНІШНЯ МОДЕЛЬ САМОВРЯДУВАННЯ У ЛЬВО-

ВІ ДОСКОНАЛА ЧИ ВСЕ Ж ПОТРЕБУЄ ЗМІН? Можемо стверджувати, що громада міста Льво-ва нині є зразком для України. Навіть в умо-вах кризи місцева влада доводить, що можна ефективно працювати на розвиток громади й

людей. Звичайно, є проблеми. Їх немає лише у тих, хто нічого не робить. Однозначно треба скоротити кількість міських депутатів щонай-менше удвічі. Виборці цього навіть і не за-уважать, а ефективність від роботи кількісно меншої групи депутатів буде кращою. Необ-хідно повернути місцевій владі всі ті функції, які забрав ще уряд Януковича. Якщо місто не контролює і не видає дозволи на будівництво, то як воно може розвивати свій простір, нести відповідальність за незаконну забудову? А пра-во на створення муніципальної міліції? Колись воно існувало, але потім центральна влада позбавила громаду можливості контролювати порядок на своїй території. Але ж всі претензії мешканці висловлюють мерові чи депутатам, а не київським бюрократам, які клопотами львів’ян зовсім не переймаються.

А ЯК У ЄВРОПІ ДАЮТЬ СОБІ РАДУ З МІСЦЕВИМ

САМОВРЯДУВАННЯМ? МОЖЕ, НАМ ВАРТО

СКОРИСТАТИСЯ З ЇХНІХ НАПРАЦЮВАНЬ, АДЖЕ

МИ ПРАГНЕМО В ЄС?Єдиної формули чи взірця ефективного управ-ління громадою не існує. Тут задіяно багато історичних, ментальних, психологічних, право-вих чинників. Є країни, де міські ради обирають і на 3 і на 9 років. Хоча в більшості країн Європи каденція ради триває 4-5 років. І міських голів обирають по-різному. Є країни, де мера обирає вся громада, а є й такі, де мера обирає рада зі свого складу. А в Нідерландах, наприклад, мер взагалі призначається урядом. Існують країни, де обирається спікер ради без права голосу, а виконком міської ради й адміністрацію муні-ципалітету очолює призначений урядом клерк.

Певна річ, на Заході нема такої кількості де-путатів місцевих рад, як в Україні. Практика довела, що це недоціль-но та й не ефективно з

погляду управлінського менеджменту. Якщо ми постійно наголошуємо на польських досягнен-нях, визнаємо їх цінність для України, то мусимо припинити піаритись і витрачати кошти на часті відрядження з обміну досвідом та нарешті по-чати впроваджувати їх норми у себе. У міській раді Кракова, що має населення трохи більше ніж Львів, усього 43 райці, а у міській раді три-мільйонного Чикаго засідає лише 50 депутатів.Без сумніву, треба скорочувати і кількість де-путатів обласних рад. У польських воєводствах, що подібні до Львівщини і за кількістю насе-лення, і площею, депутатів воєводських сейми-ків (відповідник нашої обласної ради) – у 3-4 рази менше, аніж у нас. То чому ж не піти єв-ропейським шляхом: зменшити цю кількість до логічно обґрунтованої? Навіщо витрачати бю-джетні кошти на участь у різноманітних євро-пейських конференціях, а діяти «по-совєтські»?Тому не витрачаймо часу на балачки, а при-ймаймо відповідні закони. Наскільки я знаю, фракція «Об’єднання «Самопоміч» внесла від-повідні законопроекти на розгляд парламенту, зокрема, про скорочення кількості депутатів, місцеві вибори та й інші важливі аспекти для реального розвитку місцевих громад.

ШИРЯТЬСЯ ЧУТКИ, НІБИ КЕРІВНИЦТВО ДЕР-

ЖАВИ ХОЧЕ ЗМІНИТИ МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ

РЕГІОНАМИ І ПЕРЕЙТИ НА СИСТЕМУ «КОНТРО-

ЛЬОВАНОГО» САМОВРЯДУВАННЯ. ТАКІ НАМІРИ

МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК УЗУРПАЦІЮ ВЛАДИ?На жаль, в Україні центральна влада не думає про країну, а лише про те, як виграти чергові вибори та далі ділити Державний бюджет. Якби вони були справжніми державниками, то віддали б максимум повноважень в регіони. І нехай все від-бувається згідно з законом. За Києвом – зовнішня політика, оборона, енергетика, національні парки, випуск грошей, вища освіта, економічні проекти загальнодержавного рівня. Що Президентові до мого дитячого садочка чи церкви, ями на дорозі чи музею? Ми самі на місцях дамо раду. І більш ефективно. Бо ж ніхто не буде красти у своєї ро-дини, якою є громада села чи міста. Президент намагається зберегти систему своїх «смотрящіх», або, як їх хочуть назвати – дер-жавних урядників, до найнижчого районного рівня. Місцеві адміністрації й надалі зберіга-ються в повітах (районах). Ну, для чого? Все ж віддали місцевим громадам! Планується, що за урядниками буде право призупинення актів органів місцевого самоврядування, розпуску місцевих рад. Це широке поле для незаконно-го тиску на місцеві громади. Центральній вла-ді треба навчитись врешті сприймати міста та області як партнерів, а не як території для зби-рання податків. Давайте перестанемо говорити про життя по-новому, а почнемо впроваджува-ти реальні зміни.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА: ПРАВО НА ПРАВА