І в тилу, І на передовІй

В ЄДНОСТІ — СИЛА!місто Львів

20 (309)

Останні події на Сході України до глибини душі сколихнули всіх українців. Ворог нахаб-но не дотримується перемир’я, диверсійні гру-пи засилаються у тилові області. Надзвичайні ситуації і навіть поодинокі вибухи стаються вже й поза межами зони проведення Антите-рористичної операції. Без сумніву, кожен з нас повинен бути готовим до небезпек, які можуть чигати на вулицях міста. Львів’яни усвідомлю-ють ймовірні загрози і відновлюють активне громадське патрулювання рідного міста.

Громадська охорона міста з’явилася у часи Євромайдану. Після «ночі гніву» у Львові фак-тично не залишилося правоохоронних органів. Відділення міліції були розбиті чи спалені, а на вулицях ще довго не з’являлися люди у формі. Тоді активні і свідомі львів’яни взяли ініціативу в свої руки і почали самостійно дбати про без-пеку міста. Автомобільні, велосипедні та піші громадські патрулі виконували свої завдання на відмінно, тож ніхто з мешканців міста не від-чував відсутності кадрових правоохоронців.

Сьогодні ситуація вкрай напружена. Війна розповзається за рубежі фронту, ворожі сили жорстоко тероризують мирне населення укра-їнських міст. Міліція посилено охороняє стра-тегічні об’єкти, але її потужностей не вистачить для контролювання порядку на усіх вулицях. Відтак, цього тижня у Львові прийняли рішен-ня патрулювати вулиці за старим «євромайда-нівським» зразком, щоправда, тепер з єдиним координаційним центром – Центром безпеки міста.

Революція гідності та військовий кон-флікт на Донбасі неймовірно згуртували українців. Так сталося, що впродовж і піс-ля революційних подій лише військові не заплямували своєї честі, залишившись вірними присязі і українському народу. І тільки тепер ми всі на власному досвіді

дуже добре зрозуміли значення класич-ного вислову: хто не утримує свою армію, буде утримувати армію чужої держави. Щодня з телеекранів ми бачимо, як во-лонтери збирають та доставляють гума-нітарну допомогу українським бійцям. У всіх куточках країни умільці ремонтують

військову спецтехніку, вдосконалюють бронежилети та роблять усе, аби вберег-ти життя захисників країни. Та поки укра-їнські військові стримують сили ворога, їхні сім’ї залишаються без годувальників. Хто і як допомагає сім’ям бійців - «укро-пів»?

Запитай в освітянина!

квитки За Зарядку!

дивись нас по тБ!

31 січня 2015 року

У студію проекту «Люди на Дії» завітає ке-рівник Департаменту гуманітарної політики ЛМР Галина Слічна, яка відповідатиме на пи-тання львів’ян стосовно системи освіти у місті. Ваші діти навчаються у школах або дитячих садках? Ви чимось не задоволені або маєте валсні рекомендації? Телефонуйте і поставте своє запитання!

Дата: вівторок, 3 лютогоЧас: з 19:00 до 20:30Тел.: (032)-297-55-00

Кампанія «Здорове місто» розігрує 2 без-коштовні квитки на матч Ліги Чемпіонів між «Шахтарем» та «Баварією». Все що вам не-обхідно – відзняти і викласти відео, на якому ви проводите ранкову зарядку. Переможців визначатимуть підписники сторінки «Здоро-ве місто» у Facebook.

Деталі: www.facebook.com/healthycitylviv

З нами будь-яку проблему можна вирішити швидше! Дивіться щотижневу інформаційно-аналітичну телепрограму «Самопоміч: пульс міста» та отримайте корисну для себе інфор-мацію. Ми не лише інформуємо, але й надає-мо варіанти вирішення ваших проблем.

ТРК «Львів»: субота, 19:00«Новий» канал: неділя, 18:30

3 ст.

4 ст.

громадян у січні звернулися по правову допомогу у Юридичну службу «Об’єднання «Самопоміч» у Львові. Усі, хто звернувся до наших юристів, отримали кваліфіковані консультації з питань, які стосувалися різ-них галузей права. Левову частку звернень становили питання цивільних правовід-носин. Нагадуємо, що Юридична служба безкоштовно консультує львів’ян у будні з 9:00 до 18:00 з усіх правових питань, окрім кримінально-процесуальних.

212

Безпека міста – справа кожного

lviv.samopomich.ua

31 січня 2015 року

Сто музик на одній Сцені

Служу українСькому народові!

робота з мешканцями

«Санта-барбара» переїхала

Днями у Львові відбувся унікальний симфо-нічний концерт. На одній сцені зіграли два оркестри з різних міст України. Львів пред-ставляв дитячий духовий оркестр «Львівські фанфари», а з Кіровограда завітав народний духовий оркестр «Зміна».Тематика композицій була різноманітною. Щойно минули новорічні свята, тож обидва колективи почергово виконували різдвяні мелодії та колядували. Не бракувало й уро-чистих композицій: музики неперевершено зіграли гімн України, а молитва за Україну «Боже великий, єдиний» у виконанні сотні музикантів не залишила байдужим нікого зі слухачів.

До слова, послухати концерт зібралося чи-мало шанувальників якісної музики, крім того, культурний захід мав благородну мету – допомогти українській армії. Завдяки ак-тивності аудиторії музикам вдалося зібрати 13 тис. грн. для придбання безпілотника для розвідки та коригування дій артилерії 24 ОМБР.«Було дуже багато людей, усміхнених облич, оркестр захоплено викликали на біс – це справді незабутня подія, чудовий концерт, який довів, що Україна єдина», – ділиться враженнями керівник кампанії «Культурне місто» Микола Крупей.

Львів на 100% виконає завдання з мобілізації до лав ЗСУ, переконують у львівській мерії. Сьогодні західним областям закидають ухи-лення від мобілізації, однак Львову немає чим дорікнути. Відповідно до завдань чет-вертої хвилі мобілізації, до війська мають мобілізувати 692 львів’ян. Станом на сьогод-

ні 574 призовники уже отримали повістки, і з них 442 – вже з’явились до військкоматів. Багато з тих, кому приходять повістки, вияв-ляється, уже служать добровольцями або во-лонтерами на війні на Сході. Така динаміка доводить, що Львів успішно виконає завдан-ня з мобілізації до війська.

Незважаючи на напружений графік у зв’язку з позачерговою сесією Верховної Ради, на-родний депутат від фракції «Об’єднання «Са-мопоміч» Ірина Подоляк провела тиждень роботи на окрузі, під час якого, зокрема, відбулися зустрічі депутата з мешканцями мікрорайонів Рясне, Збоїща та Левандівка.Під час спілкування мешканці розпитували Ірину Подоляк про виконану роботу в парла-менті, обговорювали подальші плани, у тому числі й реформування гуманітарної сфери. Поза тим, кожен міг поспілкуватися з депу-татом особисто та звернутися по допомогу з конкретних питань.Окрім звернень особистого характеру, меш-канці порушували питання, які стосуються міста загалом. Наприклад, у мікрорайоні

Рясне-1 існує проблема з водопостачанням та водовідведенням. Водночас мешканці пе-ріодично потерпають від транспортних ко-лапсів: коли через переїзд по вул. Шевченка переїжджає потяг, мікрорайон буквально відрізаний від міста на тривалий час. Тож люди просили продумати варіанти альтер-нативного сполучення з іншими районами Львова.Молоді батьки акцентували увагу на тому, що на Левандівці бракує дошкільних навчаль-них закладів, а люди літнього віку вислови-ли своє бачення реформування пенсійного законодавства. Ірина Подоляк вислухала усіх, хто прийшов на зустрічі, та пообіцяла проаналізувати ситуацію і вжити можливих заходів щодо вирішення проблем львів’ян.

Під час пленарного засідання сесії ЛМР де-путати прийняли ухвалу, згідно з якою ри-нок «Санта-Барбара» тепер працюватиме на перехресті пр. Червоної Калини – Скрипни-ка. Таке рішення підтримали 49 львівських депутатів.

«З понеділка починаємо активну роботу з підприємцями, посадовцями і разом вихо-димо на компромісний варіант. Просто так створювати проблему для людей – ненор-мально», – зазначив Андрій Садовий, місь-кий голова Львова.Під час внесення питання у порядок денний мер зазначив, що ухвали нема серед про-позицій, які подані на розгляд сесії міської ради. «Нема жодної ухвали належним чином під-готовленої, щоб можна було її сьогодні роз-глядати на пленарному засіданні. Ставити на голосування ухвалу за назвою – це шлях в нікуди. Я це підтримувати не можу. Я пропо-

ную, щоб ми працювали робочою групою, як і домовились. Робоча група напрацює текст, який ми поставимо на голосування», - додав Андрій Садовий, мер Львова. «Є ухвала, яка готувалась ще раніше. Але умови, які прописані у цій ухвалі, категорич-но не підходять нашим підприємцям. Схо-жий текст вже раз був проголосований, було накладено вето. Я підприємцям гарантував, що поки ми шукаємо консенсус, ми не при-ймаємо жодних рішень, а винесемо лише ту ухвалу, яка буде погоджена всіма. Я не хочу порушувати свого слова перед підприємця-ми. Ми домовились, що сідаємо, напрацьо-вуємо. А зараз пропонується текст, який не погоджений з підприємцями. Я категорично проти», – додав Андрій Садовий. Нагадаємо, відповідну ухвалу на розгляд се-сії попри зауваження міського голови вніс депутат Володимир Гірняк.

Марія Калька

lviv.samopomich.ua

порада юриСтаНа «гарячу лінію» «Об’єднання «Самопоміч» щодня телефонують десятки львів’ян і часто запитують: «Куди потрібно звернутися, якщо та чи інша установа не дає відповіді на моє звернення?»«Відповідь дуже проста. Ми постійно по-яснюємо мешканцям, що заява, яку ви при-несли в певний орган влади чи установу, обов’язково повинна бути зареєстрована. Для цього необхідно звернутися безпосе-редньо у канцелярію установи з двома при-мірниками заяви. Там працівники повинні зазначити на обох примірниках реєстра-ційний номер документа, а також дату отри-мання цього звернення. Також можна наді-слати звернення рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Квитанцію

про відправлення листа потрібно зберігати, адже вона буде підтвердженням того, що ви звернулись в установу. Варто пам’ятати, що на кожне письмове звернення повинна бути надана письмова відповідь. Якщо протягом місяця, а саме впродовж такого терміну роз-глядається заява, вам не дадуть відповіді на звернення, то необхідно звернутись в орга-ни прокуратури зі скаргою з метою захисту ваших законних прав та інтересів. До скарги необхідно додати копію зареєстрованої зая-ви або копію квитанції про відправлення ре-комендованого листа, де зазначено дату від-правлення. Органи прокуратури зобов’яжуть надати відповідь на ваше звернення», – по-яснює юрисконсульт «Об’єднання «Самопо-міч» Анастасія Мурашевська.

31 січня 2015 рокуlviv.samopomich.ua

початок на 1 ст.

Безпечне місто – справа кожного!

Отож, Центр безпеки міста координуватиме патрулювання за участі мешканців Львова, громадських активістів і формувань муніци-пальної дружини, правоохоронних органів та влади. Як і торік, діятиме три види патрулів, кожен з яких матиме свого координатора. Ті, хто буде патрулювати на власних автівках, координуватимуть свою роботу з Андрієм Греньом. Велосипедисти охоронятимуть ву-лиці у тісній співпраці з Марією Даніловою, а над злагодженням піших патрулів працюва-тиме Юрій Діль. Загальну координацію за до-помогою рації Zello (канал Varta1) здійснюва-тиме Ігор Зінкевич, натомість правоохоронці виїжджатимуть на виклики 102. Чи зможуть усі охочі львів’яни долучитися до патрулювання? Так, але для цього потрібно усвідомлювати відповідальність, яку бере на себе патрульний, та бути готовим до не-безпек, що можуть трапитися у нічному місті. Про досвід минулих патрулювань та вишкіл громадських охоронців розповів Юрій Діль, один із співкоординаторів Центру безпеки міста.

ЮрІЮ, кОЛИ І чОму ВИ ВИрІшИЛИ СТАТИ грОмАДСькИм пАТруЛьНИм?

Все почалося під час «ночі гніву» у нашому місті. Тоді група активних мешканців зібрала-ся у Франківській райадміністрації і вирішила, що саме ми повинні взяти на контроль безпе-ку у нашому районі. Люди просто вийшли на вулиці, аби оберігати своїх близьких та своє майно. Ясна річ, ми не могли бути осторонь і чекати, коли продовжаться розбої і грабунки.

І ВІД чАСІВ реВОЛЮцІї гІДНОСТІ ВИ Не прИпИНяЛИ пАТруЛЮВАННя?

У принципі, так. Практично кожного вечора ми з хлопцями патрулюємо Франківський район, виїжджаємо разом із правоохоронцями на ви-клики 102 або ж реагуємо на повідомлення з каналу Варта1. Працівники міліції тішаться на-шій ініціативі, адже так у них з’являються «до-даткові» очі і руки. Нерідко буває, що приблиз-но в той самий час в одному районі може бути кілька викликів 102. Зрозуміло, що міліцей-

ський патруль не зможе бути всюди одночас-но, а тут на допомогу приходимо ми. Зазвичай наші патрулювання розпочинаються о 22:00 зі зборів у райвідділку міліції, і десь до 03:00 ми патрулюємо вулиці. Якщо ситуація неспокійна, то можемо бути на варті і до 6-ї ранку. Не хочу вихвалятися, але за цей рік ми зробили чимало корисних справ: і винуватців ДТП зупиняли, і крадіїв шукали, і навіть знаходили зниклих ді-тей. Це наш прояв громадської активності, поза-як ми турбуємося за безпеку рідного міста.

чИ змОжуТь ЛьВІВ’яНИ ВІЛьНО ДОЛучА-ТИСя ДО ВАрТуВАННя мІСТА?

Звичайно, потрібна найрізноманітніша допо-мога. Усі охочі повинні телефонувати на гарячу лінію Центру безпеки міста, і їм підкажуть, що необхідно зробити. Однак, потрібно розуміти, що до 18-ти років і після 60-ти зі зрозумілих причин до активного патрулювання вулиць, а особливо вночі, братися не варто. На вулицях може статися будь-що, тому патрульний пови-нен бути у хорошій фізичній формі і почувати-ся здоровим.

Крім того, великою перевагою майбутнього патрульного будуть уміння надавати першу медичну допомогу та навички самозахисту. Безумовно, для новобранців відбуватимуться навчання. «Старі вовки» громадського патрулю вже вміють надавати допомогу при кульовому та ножовому пораненнях, зможуть дати раду з нетверезими перехожими і допомогти літнім людям, яким раптом стало погано. Головне – працювати над собою та хотіти допомогти рід-ному місту, тоді й буде з такої людини хороший захисник.

Юлія Яніцька, Володимир Дедишин

Як долучитися до патрулювання Львова

Зателефонуйте Заповніть анкету НапишітьЦентр безпеки міста:

(032) 297-5551, (032) 297-5552Гаряча лінія міста: 15-80

Дайте відповідьна запитання

1. Представтесь (П.І.П.)2. Зазначте, у якому районі Ви проживаєте?3. Як хочете здійснювати патрулювання(піше, вело, авто)?4. Залиште контактний номер5. Чи маєте смартфон, щоб встановитирацію Zello? (якщо ні - це не проблема)

Виходьте на патрулювання

Працюйте в команді, контактуйте зколегами та дотримуйтесь правилпатрулювання, про які Вам детальнішерозповість координатор

Координатор патрулюваннясконтактує з Вами

Ви будете патрулювати: пішо - з Муніципальною дружиною тагромадськими формуваннями вело - з ВелоПатрулем авто - з Львівським автомайданом оновленимКоординація по рації Zello (канал Varta1)

повідомлення наfacebook сторінку

facebook.com/center.safecity

на сайтіwww.safe-city.com.ua/join

Zello (канал Varta1)

www.safe-city.com.ua

Безпека міста - справа кожного

безпеки не буває забагато!

Центр безпеки міста запрошує на за-гальне патрулювання Львова. Патру-лювання відбуватиметься за участю мешканців, громадських формувань, ініціатив та правоохоронних органів. «Сьогодні у країні надзвичайно склад-на ситуація. Кожного дня гинуть наші хлопці. Ми були свідками трагедії в Маріуполі, де вбили багато мирних людей. Ми прекрасно розуміємо, що ворог буде використовувати й інші методи війни: терор, диверсії. Ми по-винні бути максимально готові. Тому ми відновлюємо активну фазу громад-ського патрулювання із залученням муніципальної дружини міста Львова та багатьох громадських організацій. Це буде піший, вело- і автомобільний патруль. Хто має бажання – приєднуйтеся, тому що безпеки не може бути забагато. Я думаю, що це нині надзвичайно важ-ливо, бо лютий буде дуже важким для України. Місто, муніципальна дружина, громад-ськість дуже якісно координуються. Ми хочемо дати новий імпульс, щоб люди долучилися і ми були готові. Якщо підготовка є якісною, тоді нічого не станеться», – зазначив міський го-лова Львова Андрій Садовий. Кожен охочий може долучитися до пішого, вело- чи автомобільного па-трулювання. Для цього потрібно за-телефонувати у Центр безпеки міста - (032) 297-55-51; (032) 297-55-52 або на гарячу лінію міста 1580, заповни-ти анкету на сайті safe-city.com.ua або написати повідомлення на facebook-сторінку Інформаційно-практично-го центру безпеки міста. Працівники Центру запишуть ваші дані та переда-дуть їх координаторам патрулювань.

Марта Плішило

Юрій діль, громадський активіст. З часів «Євромайдану» майже що-ночі патрулЮЮЄ вулиці львова.

31 січня 2015 року

консультації в соціальних справах

юридичні консультації

консультації у житлово-комунальних справах

Самопоміч у Львові

Головний редактор Дедишин ВолодимирВідповідальний за випуск:

Дедишин Володимир

Журналісти Якушев Влад, Яніцька Юлія, Дедишин Володимир

Фото Дячишин Юрій Микола Кравцов

Літературний редактор Дедишина Лариса

Віддруковано видавництвом «А-Прінт», м.Тернопіль,вул. Текстильна, 28, тел (0352) 52-27-37, (067) 350-17-94, a-print.com.ua Тираж: 70 000 шт., замовлення №838

Тижневик. Розповсюджується безкоштовно. Реєстраційне свідоцтво: КВ №9749 від 7.04.2005.

ЦенТР, ПЛощА МіЦКеВичА, 6/7

і в тилу, і на передовій

їхАТИ мІСТОм НА ВеЛОСИпеДІ мАЄ буТИ зручНО ТА безпечНО. це ДОзВОЛИТь рОз-ВАНТАжИТИ ВуЛИцІ ВІД АВТОТрАНСпОрТу. ТАк ВВАжАЄ рАДНИк мІСькОгО гОЛОВИ ЛьВОВА з пИТАНь рОзВИТку ВеЛОІНфрА-СТрукТурИ ОЛег шмІД. у ІНТерВ’Ю гАзеТІ «САмОпОмІч» ВІН пОгОДИВСя рОзпОВІ-СТИ, щО Вже зрОбЛеНО І щО пЛАНуЮТь зрОбИТИ у ЛьВОВІ ДЛя прИхИЛьНИкІВ переСуВАННя НА рОВерІ.

Пане Олеже, коли у Львові з’явилась перша велодоріжка?У 2011 році на вул. Вороного. Там проводи-лась реконструкція, а за схемою веломережі цією вулицею до центру має проходити ве-лосипедна магістраль із західних районів міста. Тому дуже важливо було використати реконструкцію вулиці й закласти правильну її конфігурацію. Наразі велосмуга на Вороного не зв’язана з веломережею, але найближчим часом буде реалізований проект трансміської веломагістралі, який інтегрує вулицю Вороно-го в велоінфраструктуру Львова. Загалом за три з половиною роки у Львові збудовано приблизно 40 кілометрів вело-шляхів. Програмою розвитку веломережі пе-

редбачено, що до 2020 року у місті з’явиться веломережа загальною довжиною 268 км. Цього року ми плануємо значно розширити географію велодоріжок. Бюджету розвитку міста поки нема, але я дуже розраховую на те, що нові велосипедні шляхи проляжуть по вулицях Чорновола, Стуса, Червоної Калини. Сподіваюся, буде завершено велодоріжку в мікрорайоні Рясне-1, яку через брак фінан-сування заморозили ще в 2011 році.

Чимало скептиків стверджують, що проклас-ти велодоріжки на вузьких вулицях Львова неможливо. Та й навіщо створювати вело-інфраструктуру, якщо на роверах пересува-ється не так багато львів’ян? Немає нічого неможливого. Велодоріжки зро-били навіть в альпійських містах, де вулиці ще вужчі. Більше того, у Швейцарії, наприклад, ще й великі перепади висот. У Швеції, Норве-гії та Данії сніг випадає в листопаді й лежить до квітня. Але саме країни Північної Європи є найбільш прихильними до пересування на велосипедах. В Амстердамі, Гронінгені, Копен-гагені, Охрусі, Стокгольмі, Мальме, Осло частка велосипедних пересувань сягає 25-50% від загальних поїздок транспортом по місту.

lviv.samopomich.ua

два колеСа швидші за чотири

найменше, що можна зробити Пільги та соціальні гарантії учасникам Анти-терористичної операції можна розділити на дві групи: одні забезпечуються на держав-ному рівні, інші – на міському. Виплата чле-нам сім’ї у розмірі 609 тис. грн. у разі смерті учасника АТО здійснюється з державного бюджету, ще 125 тис. грн. доплачує Львівська обласна державна адміністрація. Поза тим, у Львові вирішили не обмежуватися встанов-леними рамками і вперше в Україні розро-били та впровадили Комплексну програму допомоги бійцям АТО та їх сім’ям.«Перш за все, ми всебічно опікуємося по-раненими львівськими бійцями, – розпові-дає Оксана Рубай, в.о. керівника Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, співкоординатор програми допомоги бійцям АТО. – Щомісяця спеціаль-на комісія вивчає стан поранених, визначає важкість ураження та можливі наслідки для здоров’я і на основі цих висновків визначає розмір фінансової допомоги, яка необхідна на лікування та реабілітацію». Водночас у Львові подбали про те, аби сім’ї бійців не сплачували квартирну плату. Дітям вояків надали безкоштовне харчування у школах та дошкільних закладах. Також вони можуть безкоштовно займатися плаванням, а вже влітку матимуть безкоштовне оздоров-лення. Якщо сім’я перебуває у скрутному ста-новищі і не може себе забезпечувати фінан-сово, працівники центру соціальних служб залучаються до пошуку коштів для них. На щастя, в Україні є достатньо свідомих підпри-ємців, які охоче підтримують родини героїв.

«Цього тижня ми розпочали новий проект «Завжди поруч з вами». Плануємо проводи-ти зустрічі з демобілізованими військовими у школах, перегляд та обговорення фільмів різ-нопланової тематики. У рамках проекту пра-цюватимуть арт-гуртки, де будуть проводити-ся заняття з арт-терапії. Першою для участі в проекті ми обрали школу №33, згодом залу-чимо школу на Сихові», – додає Оксана Рубай.Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді також підтримує бій-ців львівських батальйонів у зоні проведення АТО, доставляючи на передову адресну гума-нітарну допомогу. А ще на Донбасі працюють львівські психологи. Вони опікуються мораль-но-психологічним станом особового складу.

далеко від домуВійна на Сході України породила новий со-ціальний прошарок українців – вимушених переселенців. Тисячі людей мимоволі поли-шають свої домівки у Криму, Донецькій та Луганських областях і шукають притулку в інших куточках країни. «До нас їдуть люди, що не бояться «банде-рівців», або ті, хто бував у Львові раніше, – пояснює Оксана Рубай. – Переселенці обирають Львів ще й тому, що звідси в разі потреби не важко потрапити в Євросоюз. Ми щиро запрошуємо мешканців східних об-ластей до Львова, але при цьому поперед-жаємо, що життя у місті не безкоштовне. Тож кожен, хто приїжджає до Львова, повинен знайти собі помешкання та місце праці».Пані Оксана відзначає суттєві відмінності між переселенцями з Криму та із зони проведення АТО. Кримчани зазвичай свідомо приїжджають

А щодо кількості прихильників велотранспор-ту у Львові… Велодоріжки створюють не тільки для того, щоб задовольнити потреби велоси-педистів, але й для заохочення людей обирати цей вид транспорту. За наявності відповідної інфраструктури пересуватися на велосипеді дуже зручно, швидко и безпечно. За сприяння міської влади ми кілька років поспіль прово-димо своєрідні змагання. У них беруть участь 5 велосипедистів, 5 автомобілістів та 5 паса-жирів громадського транспорту. Визначаємо місце старту на околиці міста і домовляємось зустрітись у центрі біля Ратуші. Я теж брав участь у цих змаганнях, їхав на велосипеді. Щоразу вигравали роверисти, другими були учасники на автомобілях, а останніми завжди ті, хто обирав громадський транспорт.

Багато людей охоче пересіли б на велосипед, але скаржаться, що купити його дорого… Для цього існує оренда велосипедів. У Львові велосипедний прокат поки що орієнтований здебільшого на туристів. Тому всі пункти прока-ту розташовані в центрі. Переважно це кустар-ні точки, де треба залишати заклад (гроші або паспорт) і обов’язково повертати ровер назад.Уже цього року у Львові з’явиться система муніципального прокату велосипедів, яка, на мою думку, здійснить велосипедну рево-люцію в місті й докорінно переверне наші уявлення про зручний транспорт. До кінця року ми плануємо облаштувати у Львові 20 велопрокатних терміналів. Пере-вага такої системи полягає в тому, що вина-ймач не повинен повертати велосипед у той же пункт, звідки його взяв. Він може залишити ровер у будь-якому іншому терміналі муніци-пального прокату. І ще один дуже важливий нюанс: у той момент, як винаймач повернув ровер у термінал, він позбувається відпові-дальності за його зберігання. Тобто, ти можеш спокійно займатися своїми справами, сидіти на парах і не перейматися, вкрав твій ровер хтось, чи ні. Важливо ще й те, що ти не мусиш доглядати за велосипедом, ремонтувати його – усе це робить обслуговуючий персонал.

Влад Якушев

до Львова, з документами, необхідними речама і чітким баченням свого майбутнього. Натомість з Донбасу люди прибувають навіть без доку-ментів і розраховують на державну допомогу. Згідно з офіційною статистикою, сьогодні у Львові проживає 216 сімей з Донецької об-ласті, в яких виховують 302 дитини, і ще 50 осіб, які не мають сімей. З Луганської - 108 сімей, 136 дітей та 30 осіб, а з Криму - 207 сімей, 350 дітей та 113 осіб. Ці люди пере-бувають у складних життєвих ситуаціях і по-требують сторонньої підтримки. «Серед переселенців трапляються дуже різ-ні люди: одні просто чекають кращих часів і тимчасово затримуються у Львові, інші ж залюбки переймають місцеві традиції і вже працюють на благо нашого міста. Пощастило,

що до нас переїхало дуже багато спеціалістів ІТ-галузі, які розвиватимуть Львів та попо-внюватимуть місцевий бюджет. Чимало ква-ліфікованих лікарів переселилися до Львова і працюють сьогодні в приватних клініках», – додає пані Оксана.Основна вимога до переселенців – поважати львів’ян та місцеві традиції, і тоді ніколи не ви-никатиме конфліктів. Власне, в більшості випад-ків воно так і є. Новоприбулі мешканці долуча-ються до організації культурних подій у місті, волонтерства і навіть, змінюючи свій світогляд, стають справжніми українцями. Було б добре, якби після закінчення військового конфлікту вони повернулися до рідних міст і змогли б ско-ристатися набутим у місті Лева досвідом.

Володимир Дедишин

початок на 1 ст.

діти героїв майдану, учасників ато та вимушених переселенців Здій-снили піЗнавальну поїЗдку у найБлижчу країну ЄвросоЮЗу – польщу

олег шмід,

радник місь-кого

голови львова

З питань велоінф-раструк-

тури