Львів перед початком виборчої кампанії до органів місцевої влади

інформаційні матеріализа даними соціологічного дослідження

Український центр вивчення громадської думки "СОЦІОІНФОРМ"

Адреса:Телефон:Факс:E-mail:

Україна, 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 4, оф.33+38 067 60 88 99 7+38 0322 61 00 47socioinform@gmail.com

Львів, 800 респондентів

ВЕРЕСЕНЬ 2010

Метод. Кількісне дослідження – поквартирне опитування мешканців міста Львова (методом інтерв’ю обличчя до обличчя).

Коротка інформація про дослідження:

Помилка репрезентативності дослідження становить +/- 3%

ДатаКількість учасників

Тип вибірки

З 01.09.2010 по 05.09.2010

800

•Вибірка двощаблева, районовано-квотна. Репрезентативна за ознаками віку та статі населення.

•Генеральною сукупністю дослідження було населення міста Львова віком від 18 років і старше.

Коротка інформація про дослідження

ДОВІРА ГРОМАДЯН ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА БАЗОВИХ СУСПІЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ

Довіра громадян до органів влади та соціальних інституцій є необхідною умовою і ознакою побудови громадянського суспільства. Тож сьогодні, це питання є як ніколи актуальним.

Найвищий рівень довіри серед усіх соціальних інституцій має Церква – їй довіряє третина львів'ян.

Достатньо високим рівень довіри є до засобів масової інформації – 17%.

Третє місце посідають громадські організації, їм вірить кожен десятий мешканець міста.

Серед політичних інституцій найбільшою довірою користується – діючий міський голова. Він посідає четверте місце у загальному рейтингу довіри із показником у 7%.

Далі у рейтингу фігурують силові структури (Армія, СБУ та міліція). Їм довіряють від 6 до 3 відсотків мешканців міста.

У той же час 36% опитаних зазначили, що не довіряють жодному соціальному інституту чи органу влади. Ще 10% - не змогли визначитись із відповіддю на це питання.

Таким чином, лише половина респондентів спромоглась назвати хоча б одну інституцію, якій вони довіряють.

Яким суспiльним iнституцiям та органам влади Ви довiряєте найбiльше?

(обирали не більш, як 3 відповіді), у%

10.1

35.6

0.5

0.9

1

1.4

1.6

1.6

2.4

2.8

2.9

3.3

5.6

7.0

9

17.4

33.4

0 50

Важко вiдповiсти

Не довiряю жоднiй

Кабiнет мiнiстрiв

Губернатор областi

Суди

Прокуратура

Полiтичнi партiї

Верховна Рада

Президент України

Профспiлки

Мiлiцiя

СБУ

Армiя

Мiський голова

Громадськi органiзацiї

Преса

Церква

ДОВІРА ГРОМАДЯН ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА БАЗОВИХ СУСПІЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ

Найбільшою перешкодою на шляху розбудови громадянського суспільства є корупція. Якщо достатньо високий рівень довіри львів'яни демонструють лише до кількох інституцій, то щодо оцінки рівня корумпованості ситуація кардинально протилежна.

Складається враження, що мешканцям міста складно визначити, яка з інституцій є некорумпованою.

Лідерство у цьому питанні отримують міліція, медичні заклади і суди – кожен третій мешканець вважає їх корумпованими.

Друге місце із показником 25% у “антирейтингу” - посідають ДАІ та вищі навчальні заклади.

Не дуже гарні показники мають, також, прокуратура та політичні партії їх звинувачують у корупції близько 15% львів'ян.

Якi органи влади, на Вашу думку, найбiльш корумпованi?

(обирали не більш, як 3 відповіді), у%

9.3

0.8

2.9

3.1

3.5

3.6

9

10.6

12.0

13.6

16.5

25

26.9

30.6

31.1

36.8

0 50

Важко вiдповiсти

Профспiлки

Пожежна служба

Армiя

Санстанцiя

Школи

Обласна влада

ЖЕКи

Мiська влада

Полiтичнi партiї

Прокуратура

Вищi навчальнi заклади

ДАI

Суди

Медичнi заклади

Мiлiцiя

Політичні преференції

У своїх політичних преференціях мешканці міста Львова традиційно схиляються до націоналістичних (26%) та християнсько-демократичних (23%) цінностей.

Дещо меншою підтримкою користуються ліберальна (7%), консервативна (5%) та соціалістична (4%) ідеології.

Малопопулярними виявились анархічні (2%) та комуністичні (2%) цінності.

У той же час 30% респондентів не визначились із цим питанням або не підтримують жодної ідеології.

Яка полiтична iдеологiя Вам найближча?, у %

25.9

22.5

7.1

5

4.1

1.8

1.8

1.8

17.6

12.50 100

Нацiоналiстична

Християнсько-демократична

Лiберальна

Консервативна

Соцiалiстична

Анархiчна

Комунiстична

Iнша

Жодна

Важко вiдповiсти

Місцеві політичні преференції

Після чергової зміни виборчого законодавства, молодим партіям надано шанс позмагатись за місце у місцевих органах влади. Тож, за нових правил гри, до міської ради Львова можуть потрапити:

ВО “Свобода” О.Тягнибока із найбільшою кількістю голосів – їх підтримав кожен п'ятий респондент.

Батьківщина, яка отримала підтримку кожного 6-го мешканця міста.

Фронт змін – рейтинг якого становить 9%.

Майже пліч-о-пліч увійдуть до міськради Партія регіонів (6%), Наша Україна (5,6%) та Сильна Україна (5,6%).

Має великі шанси подолати 3% бар’єр також

Громадянська партія Пора (4%).

Досі кожен шостий мешканець міста не визначився із своїм вибором.

За яку політичну партію Ви голосуватимете на виборах до Львівської міської ради (по партійних списках)?, у%

5.813.8

8.10.10.30.40.50.60.60.90.91.52.03.95.65.66.0

8.815.0

19.8

0 50

Не піду на вибори

Важко відповісти

Проти всіх

Христ.-демокр. союз (Стретович)

Респ. христ. партія (Поровський)

СПУ (Мороз)

УНР (Костенко)

УРП «Собор» (Матвієнко)

КУН (Iвченко)

КПУ (Симоненко)

Європейська партія (Катеринчук)

НРУ (Тарасюк)

Партія «УДАР» (В.Кличко)

Громад. партія "Пора" (Каськів)

Сильна Україна (Тiгiпко)

Наша Україна (Ющенко)

Партiя Регiонiв (Азаров)

Партія «Фронт змін» (Яценюк)

Батькiвщина (Тимошенко)

ВО Свобода (Тягнибок)

Місцеві політичні преференції

Якби вибори голови міста відбулись всередині серпня цього року, та перелік кандидатів мав би такий вигляд, то політичні преференції мешканців міста розподілилися б наступним чином:

Кожен третій львів’янин готовий проголосувати за діючого мера А.Садового.

Друге місце, із значним відривом, посідає О.Тягнибок. За нього готові проголосувати 13% мешканців міста.

Третє місце займають П.Писарчук та В.Куйбіда. Їх підтримують близько 12 та 8% львів'ян відповідно.

Інші політики набирають менше 3% голосів.

Досі кожен шостий мешканець міста не визначився із своїм вибором.

За кого Ви б вiдали свiй голос, якби вибори мiського голови Львова

вiдбулись цього тижня?, у%

6.6

15.0

6.6

1.4

0.1

0.3

0.6

0.8

2.5

8.1

11.8

12.5

33.8

0 50

Не піду на вибори

Важко відповісти

Проти всіх

Інші

Степан Кубiв

Микола Пшевлоцький

Богдан Кук

Любомир Буняк

Володимир Гiрняк

Василь Куйбiда

Петро Писарчук

Олег Тягнибок

Андрiй Садовий

Міське господарство

Зміни у міському господарстві протягом останніх чотирьох років (за перебування А.Садового на посаді мера) більшість мешканців міста оцінюють, як позитивні.

При цьому 10% респондентів вважають, що ситуація суттєво покращилась, 48% оцінюють її як таку, що покращилась.

24% опитаних вважають, що ситуація не змінилась.

З-поміж тих, хто вважає, що ситуація в місті погіршилась, 8% фіксують деяке погіршення та 1% відзначають суттєве погіршення.

Як, на Вашу думку, змiнилась ситуацiя у Львовi за час

перебування мiського голови Львова Андрiя Садового на посадi?,

у%

58,3

8,6

23,9

9,3

Покращилась Не змінилась

Погіршилась Важко відповісти

ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОЛЬОВОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯДо роботи залучалося 37 інтерв’юерів, які пройшли базову підготовку і володіють навиками

проведення опитувань, в тому числі стандартизованого інтерв’ю. Із особливостями цього дослідження інтерв’юери були ознайомлені під час інструктажу. Вони також отримали “Інструкцію інтерв’юеру”, яка містить детальний опис процедур відбору респондентів. Терміни проведення польового етапу дослідження — 01 вересня - 05 вересня 2010 року.

2. ВИБІРКОВА СУКУПНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯГенеральною сукупністю дослідження було населення Львова віком від 18 років і старше.

Вибіркова сукупність відображає генеральну сукупність за такими основними соцiально-демогpафiчними показниками як: вік, стать. Обсяг вибіркової сукупності становив 800 респондентів. Помилка репрезентативності становить +/- 3,0%.

Опитування проведено вибірковим методом із дотриманням правил побудови репрезентативної вибірки. Застосовано багатоступеневий тип вибірки, побудований за теpитоpiальним i випадковим принципом.

Hа першому етапі визначалася пpопоpцiя між населенням, що проживає у різних районах м. Львова. За адмiнiстpативно-теpитоpiальний подiлом, Львiв був pозбитий на 6 pайонiв.

Hа другому етапі випадково відбиралися мешканці типологічних районів за пpопоpцiйно-квотною вибіркою. Квотами в дослідженні виступали дві соцiально-демогpафiчнi характеристики: стать та вік.

Житлові будинки та квартири інтерв’юери мали право вибирати довільно, але з певними обмеженнями, яких інтерв’юери мали неухильно дотримуватись.

Інтерв’юери, отримавши завдання, проводили дослідження в певному районі, опитуючи респондентів, що проживають на заздалегідь відібраних вулицях.

ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ

Опитування треба було проводити за місцем проживання респондентів, у тому числі в гуртожитках. Завітавши до оселі, вони мали право опитувати будь-яку особу, що постійно проживає в ній і характеристики якої збігаються із зазначеними в завданні. Наявність прописки, форма власності на це житло (господарі чи квартиронаймачі) — не мали значення, головне, що особа реально тут мешкає.

В одній квартирі/одноквартирному будинку або одному гуртожитку вони мали право опитати тільки одну особу.

У багатоквартирному будинку, що має до 100 квартир, вони мали право опитати не більше 1 особи.У багатоквартирному будинку, що має більше 100 квартир, вони мали право опитати не більше 2

осіб.Інтерв’юери не мали права опитувати: громадян інших країн, осіб без громадянства (для цього

проводився скринінг), а також гостей, знайомих, родичів, що завітали до господарів.

3. МЕТОД ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇДля збору інформації застосовувалось стандартизоване інтерв’ю “обличчям до обличчя” в оселі

респондента.