УДК: 616 .28 072.7:616 001.001.8 Т.А. ШИДЛОВСЬКА, К.Ю ... · 28 Журнал...

28 Журнал вушних, носових і горлових хвороб, №2, 2016

УДК: 616 .28-008.1-072.7:616-001.001.8

Т.А. ШИДЛОВСЬКА, К.Ю. КУРЕНЬОВА, Л.Г. ПЕТРУК

ПОКАЗНИКИ ІМПЕДАНСНОЇ АУДІОМЕТРІЇ У ОСІБ, ЯКІ ОТРИМАЛИ АКУТРАВМУ В ЗОНІ ПРОВЕДЕННЯ АТО

ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (дир. – акад. НАМН України, проф. Д.І. Заболотний)

В останній період питання діагности-ки порушень слухового аналізатора, пов’язаних з бойовими діями, набули вели-кого значення. Кількість осіб, які перебува-ли в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України і зверта-ються по медичну допомогу зі скаргами на стан слухового аналізатора, зростає. Існує необхідність об’єктивно і точно діагносту-вати порушення в різних структурах слухо-вої системи при акутравмі, отриманій в зоні бойових дій, та своєчасно надавати допомо-гу таким пацієнтам, що робить дослідження в цьому напрямку актуальним [1-3, 5, 7, 8].

Діагностичні можливості імпедансної аудіометрії, зокрема характеристик акусти-чного рефлексу внутрішньовушних м’язів (АРВМ), в діагностиці не тільки розладів середнього вуха, але й патології звукосп-риймаючого відділу слухового аналізатора від завитки до стовбуру мозку відомі давно [4, 6, 9-15]. Саме на цьому рівні – у продов-гуватому мозку замикається рефлекторна дуга акустичного рефлексу. Дослідження характеристик акустичного рефлексу являє собою фундаментальний аспект імпедансної аудіометрії, який дозволяє використовувати цей метод як чутливий індикатор при кох-леарних, невральних та центральних ура-женнях [9, 14]. Hammershlag [12] вважає, що акустичний рефлекс реагує змінами своєї амплітуди при різихі функціональних роз-ладах на рівні стовбуру мозку.

Мета даної роботи – провести аналіз даних акустичної імпедансометрії у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО.

Матеріали і методи Нами було обстежено 50 бійців, які

знаходилися в зоні АТО в різний період

проведення операції та були направлені з військових шпиталів або зверталися само-стійно з порушеннями слухової функції, а також 15 здорових осіб контрольної гру-пи.

Всі обстежені пацієнти отримали аку-травму, підпавши під дію мінно-вибухових пристроїв та знаходячись під впливом арти-лерійських, кулеметних, мінометних, грана-тометних обстрілів, під час пострілів зі стрілецької зброї, при виконанні завдань з використанням військової техніки (танків, БМП, БРДМ та ін.) та ін.

Обстеження проводилося на клінічних імпедансометрах "Amplaid-720" (Італія) та SD-30 фірми «Siemens» (Німеччина). При виконанні акустичної імпедансометрії нами оцінювалися показники тимпанометрії, по-рогові, амплітудні та часові характеристики акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів (АРВМ).

Спочатку здійснювалась динамічна тимпанометрія із зондуючим звуковим сиг-налом 226 Гц для виключення отоскопічно прихованої патології середнього вуха (залу-чення барабанної перетинки, рубцеві зміни, рідина в порожнині середнього вуха та ін).

Після цього визначався поріг виник-нення АРВМ на всіх вухах при іпсі- та кон-тралатеральній стимуляції тонами частотою 1000 Гц. Оцінювалися наступні характерис-тики АРВМ:

П – поріг АРВМ, найменший рівень звукового тиску, який викликає зареєстро-ване скорочення внутрішньовушних м’язів, вимірюється в дБ.

А – амплітуда акустичного рефлексу, вимірюється від ізолінії до 90% величини максимальної зміни імпедансу, вимірюється в см3.

Журнал вушних, носових і горлових хвороб, №2, 2016 29

Тл – це відрізок часу від моменту зву-кової стимуляції до моменту початку реф-лекторної реакції (10% максимальної вели-чини зміни імпедансу), мс.

Тз – період зростання – час, за який амплітуда рефлексу зростає від 0,1 до 0,9 свого максимального значення, мс.

Тд – період дії – час, за який амплітуда становить не менше 0,9 від максимального значення, мс.

Тс – період спаду – час, за який амплі-туда рефлексу зменшувалась від 0,9 до 0,1 величини максимального значення, мс.

Тсум – період сумарний – час загаль-ної рефлекторної реакції, мс

Для аналізу отриманих даних викори-стовувались методи варіаційної статистики із застосуванням таблиці критерію Стьюде-нта.

Результати та їх обговорення При аналізі результатів тимпанометрії

ми виявили, що її показники у обстежува-них осіб, постраждалих в зоні проведення АТО, знаходяться в межах норми і достові-рно не відрізняються від даних контрольної групи. Так, середній показник компліансу в групі бійців АТО становив 0,79±0,02 см3, тоді, як в контрольній групі він складав 0,81±0,01 см3. Показники інтратимпаналь-ного тиску знаходились в межах від -42 до +45 дПа, а в контрольній групі – від -38 до +29 дПа.

При дослідженні порогових характе-ристик АРВМ у обстежених військовослуж-бовців з акутравмою визначено такі пороги при іпсі- та контралатеральній стимуляції: 92,44±3,86 та 92,35±4,75 дБ, тоді як в конт-рольній групі відповідні показники стано-вили 90,67±2,43 та 90,28±2,68 дБ, і вони достовірно не відрізнялись між собою. За-уважимо, що у 5 осіб із групи обстежуваних бійців АРВМ був відсутній з обох боків, а у 2 – з одного.

Що ж стосується амплітудних показ-ників АРВМ, то в групі бійців АТО вони мали неоднорідний розподіл. Так, серед 50 обстежуваних нормальні симетричні показ-ники амплітуди АРВМ були зареєстровані лише у 7 (14,0%). У 20 (40,0%) осіб мало місце помірне зниження амплітуди АРВМ при іпсі- та контралатеральній стимуляції,

яке булосиметричним з обох боків, причому амплітуда АРВМ у таких хворих достовірно (p<0,01) відрізнялась від даних норми.

У 7 з 50 (14,0%) бійців було симетри-чно виражене зниження амплітуди АРВМ при іпсі- та контралатеральній стимуляції, яке достовірно (p<0,01) відрізнялось не тільки від норми, але і від аналогічних по-казників тих обстежених, де амплітуда була знижена помірно.

Нами було виявлено, що у 5 (10,0%) із 50 обстежуваних був відсутній АРВМ з обох боків. Слід зазначити, що при цьому, за даними порогової тональної аудіометрії, на частоті 1 кГц у них були такі рівні поро-гів слуху до тону, які цілком передбачали можливість реєстрації акустичного рефлек-су. Нагадаємо, що дані тимпанометрії у об-стежених бійців виключали наявність пато-логії середнього вуха, яка б заважала реалі-зації, а відповідно, реєстрації АРВМ. Отже, відсутність рефлексів у даної категорії об-стежених з акутравмою, пояснюється не недостатністю рівня подразника (інтенсив-ності звуку стимулу) або ж проблемами зі структурами середнього вуха, а іншими чинниками. У 9 (18,0%) осіб із 50 мала міс-це асиметрія АРВМ за амплітудою, причо-му у 5 з них мало місце виражене зниження амплітуди з боку краще чуючого або нор-мально чуючого вуха, а у 4 виражене зни-ження амплітуди реєструвалося з боку гір-ше чуючого вуха. Отже, у обстежених нами пацієнтів з акутравмою, постраждалих у зоні проведення АТО, порушення реалізації АРВМ в багатьох випадках не корелюються зі ступенем зниження слухової функції, за даними суб’єктивної аудіометрії. Виявлено також 2 особи (2%) із 50, у яких мала місце асиметрична відсутність АРВМ з одного боку, причому зниження порогів слуху з цього боку було невеликим і свідчило про наявність незначно виражених сенсоневра-льних порушень.

Отже у 43 пацієнтів (86,0%) з 50 нами були визначені відхилення в характеристи-ках АРВМ. В наведеній нижче табл. 1 пред-ставлено розподіл обстежених хворих, пос-траждалих в зоні проведення АТО, за озна-кою зниження амплітуди АРВМ. Ми виді-ляємо окремо симетричні та асиметричні зміни характеристик АРВМ, оскільки при


акутравмі у обстежених нами хворих часто спостерігається асиметричне порушення

слухової функції за даними суб’єктивної аудіометрії.

Таблиця 1

Розподіл пацієнтів за ознакою зниження амплітуди АРВМ (кількість хворих, абс./ % до загальної кількості)

Нормальна симетрична амплітуда

АРВМ

Помірне си-метричне зниження амплітуди

Виражене зниження амплітуди Відсутність АРВМ

симетрична

асиметрична

симетрична

асиметрична з краще чуючого

боку

з гірше чуючого

боку

з краще чуючого

боку

з гірше чуючого

боку 7 (14,0%) 20 (40,0%) 7 (14,0%) 5 (10,0%) 4 (8,0%) 5 (10,0%) 2 (4,0%) -

Таким чином, у значної кількості паці-єнтів (86,0%), які отримали акутравму в зоні проведення АТО, були виявлені порушення за даними імпедансної аудіометрії, а саме зміни амплітудних та часових характеристик АРВМ. У 10,0% АРВМ не було зареєстрова-но взагалі (з жодного боку), у 4,0% – з одно-го боку. У понад половини (56,0%) пацієнтів реєструється зниження амплітуди АРВМ, причому у більшості (40,0%) це зниження було помірним, але визначається частина пацієнтів з вираженим зниженням амплітуди

АРВМ (16,0%). У обстежених нами хворих в більшості відсотків випадків (54,0%) спосте-рігалося симетричне зниження амплітуди АРВМ, виражене різною мірою.

В наступній табл. 2 ми наводимо ре-зультати визначення величини амплітуди АРВМ у бійців АТО з симетричним зни-женням амплітуди АРВМ, яких ми розподі-лили на дві групи за ступенем такого зни-ження (А та Б) та у осіб контрольної групи. Всього таких пацієнтів було 27. Більш нао-чно ці дані представлені на рис. 1.

Таблиця 2

Середні значення амплітуди АРВМ у бійців АТО та осіб контрольної групи

Групи Амплітуда АРВМ, см3 (M±m)

іпсілатеральна стимуляція контралатеральна стимуляція Бійці АТО з помірно зниженою амплітудою АРВМ (А) 0,150±0,002 0,140±0,003

Бійці АТО з вираженим зниженням амплітуди АРВМ (Б) 0,090±0,002 0,080±0,002

К 0,200±0,001 0,210±0,001

t (А-Б) 21,21* 16,64*

t (А-К) 49,19* 58,14*

t (Б-К) 22,36* 22,14* Примітки: t – коефіцієнт достовірності; * – p<0,01 – величини достовірно відрізняються між собою

у групах.

Як видно із наведеної табл. 2, у об-

стежених пацієнтів, які постраждали в зоні проведення АТО, в обох групах (А і Б) спо-

стерігається значне, достовірне (p<0,01) зниження амплітуди АРВМ порівняно з даними контрольної групи. Так, у 20 паціє-


нтів (40 вух) групи А має місце помірне зниження амплітуди АРВМ, яке в серед-ньому дорівнює 0,150±0,002 та 0,140±0,003 см3 при іпсі- та контралатеральній стимуля-ції, відповідно. У 7 пацієнтів групи Б (14 вух) відмічено виражене зниження ампліту-ди АРВМ, яке в середньому дорівнює 0,090±0,002 та 0,080±0,002 см3 при іпсі- та контралатеральній стимуляції, відповідно. Виявлено, що середні значення амплітуди АРВМ в цих двох групах також достовірно (p<0,01) відрізняються між собою. Нагадає-мо, що аналізувалися дані у бійців з симет-ричними порушеннями, кількість яких ста-новила 27.

Рис. 1. Середньостатистичне значення амп-літуди АРВМ у обстежених хворих, які отримали акутравму в зоні проведення АТО (групи А, Б), та у осіб контрольної групи (К).

Що стосується часових характеристик АРВМ, то нами теж було визначено досто-вірні зміни цих даних у обстежених бійців АТО порівняно з результатами контрольної групи.

Як свідчать дані, представлені нижче в табл. 3, у обстежених нами бійців з акут-равмою спостерігаються зміни у часових характеристиках АРВМ порівняно з конт-рольною групою здорових осіб, у частині показників – достовірно. Звертає на себе увагу достовірне (p<0,05) подовження лате-нтного періоду та періоду зростання у бій-ців АТО порівняно з даними контрольної групи. Також має місце достовірне (p<0,05) скорочення періоду дії у обстежуваних па-цієнтів з акутравмою порівняно з даними контрольної групи. Подібні тенденції змін в часових характеристиках АРВМ спостеріга-ється як при іпсі-, так і при контралатераль-ній стимуляції.

За даними Church та Cudahy [11], пе-ріоди латентний і зростання відображають процеси збудження в слуховому аналізаторі, період спаду – процеси гальмування та ре-лаксації. Тому за змінами в часових параме-трах АРВМ можна судити про наявність розладів на різних рівнях рефлекторної дуги акустичного рефлексу, яка замикається на рівні стовбура головного мозку. Очевидно, виявлені зміни у часових характеристиках АРВМ у обстежених нами хворих з акутра-вмою, постраждалих у зоні проведення АТО, свідчать про наявність у них розладів реалізації захисного акустичного рефлексу та недостатність (або виснаженість) компе-нсаторно-пристосувальних механізмів слу-хової системи.

Таблиця 3 Часові показники АРВМ в обстежуваних групах та контролі

Групи Часові показники, мс (М±m)

Тл Тз Тд Тс Тсум

1-а 126,23±2,12 138,35±5,31 683,54±7,24 127,54±3,21 1021,31±8,62

К 116,61±3,68 121,31±4,08 700,69±4,31 123,04±3,19 1028,32±8,22

Т (1-К) 2,27* 2,54* 2,04* 0,99 0,59

Примітки: t – коефіцієнт достовірності; * – p<0,01 – величини достовірно відрізняються в групі об-стежуваних та контролі; Тл – період латентний АРВМ; Тз – період зростанні АРВМ; Тд – період дії АРВМ; Тс – період спаду АРВМ; Тсум – період сумарний АРВМ

АА

ББ

КК

0

0,1

0,2

0,3

Іпсілатеральна стимуляція

Контралатеральна стимуляція

см3


Наводимо декілька прикладів даних акустичної аудіометрії з представленням результатів суб’єктивної аудіометрії, отри-маних у обстежених нами хворих, які пост-раждали в зоні проведення АТО.

Учасник АТО Б. отримав мінно-вибухову травму. За даними суб’єктивної аудіометрії незначне порушення слуху в

області високих частот зліва. Тимпаног-рама типу А з обох боків. У пацієнта ре-єструється асиметричне зниження амплі-туди АРВМ. З боку правого нормально чуючого вуха є виражене зниження амплі-туди АРВМ, зліва – з боку гірше чуючого вуха – амплітуда АРВМ практично в нормі (рис. 2).

Рис. 2. Дані суб’єктивної аудіометрії та акустичної імпедансометрії пацієнта Б.

Командир танку Т. брав активну

участь у бойових діях. За даними порогової тональної аудіометрії з обох сторін пору-шена функція звукосприйняття в області високих частот, зліва має місце «обрив» слухової чутливості по кістковій провіднос-ті у конвенціональному діапазоні. З обох сторін реєструється тимпанограма типу А. У пацієнта АРВМ відсутній з обох сторін на

всіх стимульованих частотах, хоча на аудіо-грамі показники тонального слуху на часто-тах до 2000 Гц з обох сторін мають норма-льні значення порогів, що дає передумови для реалізації АРВМ на відповідних часто-тах. Зауважимо також, що у цього пацієнта спостерігаються явища ФУНГ, про що свід-чать низькі диференціальні пороги за мето-дикою Люшера з обох сторін (рис. 3).


Рис. 3. Дані суб’єктивної аудіометрії та акустичної імпедансометрії у пацієнта Т. Учасник АТО М. отримав мінно-

вибухову травму. За даними суб’єктивної аудіометрії двобічна сенсоневральна приг-лухуватість, порушення функції звукосприй-няття у зоні високих частот, майже симетри-чне, трохи більше виражене зліва. Тимпано-грама типу А – з обох боків. АРВМ з правого боку реєструється в повному обсязі з норма-льною амплітудою, зліва – АРВМ на часто-тах 500; 1000; 2000; 4000 Гц відсутній, хоча показники тонального слуху на цих частотах дозволяють отримати рефлекс (рис. 4).

Таким чином, проведене нами обсте-ження показало, що у переважної більшості пацієнтів (43 з 50; 86,0%), які отримали аку-травму в зоні проведення АТО, мають місце порушення за даними імпедансної аудіоме-трії, насамперед, амплітудних та часових

характеристик АРВМ. У 10,0% АРВМ не було зареєстровано взагалі, у 4,0% – з одно-го боку. У понад половини (56,0%) пацієн-тів реєструється зниження амплітуди АРВМ, причому у більшості (40,0%) з них воно було помірним, але визначається час-тина хворих з вираженим зниженням амплі-туди АРВМ (16,0%). Це може свідчити про зміни у слуховій системі постраждалих, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, в тому числі на рівні стовбуромозко-вих її структур.

Також були виявлені достовірні (p<0,05) зміни в часових показниках акус-тичного рефлексу: подовження латентного періоду та періоду спаду, а також скорочен-ня періоду дії АРВМ. Все це свідчить про порушення компенсаторних механізмів


слухової системи у осіб, які знаходилися в зоні проведення АТО і отримали акутравму. Отже, показники імпедансної аудіометрії (насамперед, амплітудні, часові характерис-

тики АРВМ) можуть служити об’єктивними критеріями для діагностики порушень в слуховій системі у осіб, які отримали акут-равму в зоні бойових дій.

Рис. 4. Дані суб’єктивної аудіометрії та акустичної імпедансометрії у пацієнта М. Крім того, нами було виявлено, що

локалізація більш виражених порушень за даними імпедансної аудіометрії не завжди співпадає з такою, отриманою за даними аудіометрії в звичайному і розширеному діапазонах частот, спостерігається певна дисоціація показників, що також може до-повнити знання про розуміння механізмів дії акутравми, акубаротравми, вибухової травми, тощо на слухову систему.

Висновки У переважної більшості пацієнтів

(86,0%), які отримали акутравму в зоні прове-дення АТО, були виявлені порушення за да-

ними акустичної імпедансометрії, насампе-ред, зміни амплітудних та часових характери-стик АРВМ. Це може свідчити про зміни у слуховій системі цих постраждалих, в тому числі на рівні стовбуромозкових її структур та порушення центральної регуляції на рівні реалізації АРВМ. Очевидно, виявлені зміни у часових характеристиках АРВМ у обстеже-них нами хворих свідчать про наявність у них розладів реалізації захисного акустичного рефлексу та недостатність (або виснаженість) компенсаторно-пристосувальних механізмів слухової системи.

Показники імпедансної аудіометрії (насамперед амплітудні та часові характе-


ристики АРВМ) можуть служити об’єктивними індикаторами порушень в слуховій системі у осіб, які отримали акут-равму в зоні бойових дій. Визначення таких показників при обстеженні сприятиме під-вищенню якості діагностики та вибору ці-

леспрямованої тактики лікування даної ка-тегорії пацієнтів. Також отримані дані до-поможуть у вивченні патогенетичних меха-нізмів дії акутравми, акубаротравми, в тому числі бойової, на структури слухового ана-лізатора.

Література 1. Березнюк В.В. Особливості надання допомоги

при ураженні органу слуху внаслідок бароакустичної травми / В.В. Березнюк, А.В. Зайцев, Д.В. Лищенко та ін. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2015. – №5-с. – С.8-9.

2. Гапноева Э.Т. Особенности поражения слухо-вого анализатора при минно-взрывной травме / Э.Т. Гапноева, Д.Б. Кирсанова // Вестн. ото-ринолар. – 2006. – №1. – С.51-54.

3. Пальчун В.Т. Состояние слухового и вестибу-лярного анализаторов у больных с минно-взрывной травмой / В.Т. Пальчун, Н.Л. Ку-нельская, Е.М. Полякова и др. // Вестн. отори-нолар. – 2006. − №4. – С.24-26.

4. Шидловська Т.А. Взаємозв’язок амплітудних показників акустичного рефлексу внутрішньо-вушних м’язів та часових характеристик коро-тколатентних слухових викликаних потенціа-лів при хронічній функціональній гіпотонус-ній дисфонії / Т.А. Шидловська, К.Ю. Куре-ньова // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2002. – №2. – С.1-8.

5. Шидловська Т.А. Дані суб’єктивної аудіомет-рії у осіб, які знаходилися у зоні проведення антитерористичної операції / Т.А. Шидловсь-ка, Л.Г. Петрук // Журн. вушних, носових і го-рлових хвороб. – 2015. – №3. – С. 56-63.

6. Шидловська Т.А. Порогові, часові та ампліту-дні показники акустичної імпедансометрії у робітників вугільної промисловості / Т.А. Ши-дловська, В.А. Гвоздецький, К.Ю. Куреньова // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2015. – №2. – С.21-29.

7. Шидловська Т.А. Стан рецепторного відділу слухового аналізатора у осіб, які знаходилися у зоні проведення антитерористичної операції / Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук // Журн. вуш-

них, носових та горлових хвороб. – 2015. – №5-с. – С. 191-192.

8. Шидловська Т.А. Дані об’єктивних методів дослідження слухового аналізатора у осіб, які знаходилися у зоні проведення антитерорис-тичної операції / Т.А. Шидловська, Л.Г. Пет-рук // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2015. – №5. – С.22-29.

9. Bacciu S., Bacciu S., Pasanisi E., Zanangeli G., Guida M., Fava G.The time parameters of the sta-pedius reflex. The normal results // Acta Bio-Medica de 1 Ateneo Parmense. 66(1-2):45-51, 1995.

10. Burkey J.M. Acoustic reflex Auditory brainstem responses and MRI in the evaluatin of the acous-tic neuromas / J.M. Burkey, F.M. Rizer, A.G. Shuring et al. // Laryngoscope. – 1996. –№106. – P. 839-841.

11. Church G.T. The time course of the acoustic ref-lex. / G.T. Church, E.A. Cudahy // Ear and Hear-ing. – 1984, Ch. 5. – № 4. – Р. 235-242.

12. Наmmershlag V. Uber die Reflex-bewegung des muskulus tenzor tympani und ihre centralen Bah-nen / V. Наmmershlag // Arch. Ohrenheilk. – 1998. – Vol. 47. – P.261-275.

13. Kawase T. Acoustic reflex threshold and loudness in patients with unilateral hearing losses / T. Ka-wase, H. Hidaka, Ikeda et al. // European Arc-hives of Oto-Rhino-Laryngology. – 1998. – 255(1). – Р. 7-11.

14. Qui W.W. Characterization of acoustic reflex la-tency in normal-hearing subjects / W.W. Qui, F.J. Stucker // Scandinavian Audiology. – 1998. – 27 (1). – Р. 43-49.

15. Shimizu T. Stapedius reflex in amyotrophic later-al sclerosis / T. Shimizu, T. Hayashida, H. Haya-shi et al. // J. Neurology, Neurosurgery & Psy-chiatry. – 1996. – Vol. 60, №5. – P.544-548.

References 1. Bereznjuk VV, Zajcev AV, Lyshhenko DV. Peculari-

ties in assistance in the defeat of the hearing organ af-ter baroacoustic injuries. Zhurnal vushnyh, nosovyh ta gorolovyh hvorob. 2015;(5c):8-9. Ukrainian.

2. Gapnoeva JeT, Kirsanova DB. Features of a le-sion of the auditory analyzer after mine explosion

injury. Vestnik otorinolaringologii. 2006;(1):51-4. Russian.

3. Pal'chun VT, Kunel'skaja NL, Poljakova EM. Condition of the auditory and vestibular analyzers in patients with mine blast injury. Vestnik otori-nolaringologii. 2006;(4):24-6. Russian.


4. Shydlovs'ka TA, Kuren'ova KJu. Relationship be-tween acoustic reflex of inner ear muscles ampli-tude indices and temporal characteristics of brainstem auditory evoked potentials in chronic functional hypotonic dysphonia. Zhurnal vush-nyh, nosovyh ta gorolovyh hvorob. 2002;(2):1-8. Ukrainian

5. Shydlovs'ka TA, Petruk LG. Subjective audiome-try data in patients who were in the antiterrorist operation area. Zhurnal vushnyh, nosovyh ta go-rolovyh hvorob. 2015;(3):56-63. Ukrainian

6. Shydlovs'ka TA, Gvozdec'kyj VA, Kuren'ova KJu. Threshold, time and amplitude indices of the acoustic impedancemetry in workers of the coal industry. Zhurnal vushnyh, nosovyh ta gorolovyh hvorob. 2015;(2):21-9. Ukrainian

7. Shydlovs'ka TA, Petruk LG. State of the acoustic analyzer receptor part in patients who were in the antiterrorist operation area. Zhurnal vushnyh, no-sovyh ta gorolovyh hvorob.- 2015;(5c):191-2. Ukrainian

8. Shydlovs'ka TA, Petruk LG.. Data of the auditory analyzer objective methods research in patients who were in the antiterrorist operation zone. Zhurnal vushnyh, nosovyh ta gorlovyh hvorob. 2015;(5):22-9. Ukrainian

9. Bacciu S, Pasanisi E, Zanangeli G, Guida M, Fa-va G. [The time parameters of the stapedius ref-lex. The normal results]. Acta Biomed Ateneo Parmense. 1995;66(1-2):45-51. Italian.

10. Burkey JM, Rizer FM, Schuring AG, Fucci MJ, Lippy WH. Acoustic reflexes, auditory brainstem response, and MRI in the evaluation of acoustic neuromas. Laryngoscope. 1996 Jul;106(7):839-41.

11. Church GT, Cudahy EA. The time course of the acoustic reflex. Ear Hear. 1984 Jul-Aug;5(4):235-42.

12. Kawase T, Hidaka H, Ikeda K, Hashimoto S, Ta-kasaka T. Acoustic reflex threshold and loudness in patients with unilateral hearing losses. Eur Arch Otorhinolaryngol. 1998;255(1):7-11.

13. Qiu WW, Stucker FJ. Characterization of acoustic reflex latency in normal-hearing subjects. Scand Audiol. 1998;27(1):43-9.

14. Shimizu T, Hayashida T, Hayashi H, Kato S, Ta-nabe H. Stapedial reflex in amyotrophic lateral sclerosis. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1996 May;60(5):544-8.

15. Наmmershlag V. Uber die Reflex-bewegung des muskulus tenzor tympani und ihre centralen Bah-nen. Arch Ohrenheilk. 1998;47:261-75. German.

Надійшла до редакції 21.03.16.

© Т.А. Шидловська, К.Ю. Куреньова, Л.Г. Петрук, 2016

ПОКАЗАТЕЛИ ИМПЕДАНСНОЙ АУДИОМЕТРИИ У ЛИЦ, КОТОРЫЕ ПОЛУЧИЛИ АКУТРАВМУ В ЗОНЕ ПРОВЕДЕНИЯ АТО

Шидловская Т.А., Куренева К.Ю., Петрук Л.Г. (Киев)

А н н о т а ц и я

В последнее время вопросы диагностики нарушений слухового анализатора, связанных с боевыми действиями, приобрели большое значение. Имеется необходимость в объективной и точной диагностике нарушений в различных структурах слуховой системы при акутравме, полученной в зоне боевых дейст-вий, и своевременно оказывать помощь таким пациентам, что делает исследования в этом направлении актуальным.

Диагностические возможности импедансной аудиометрии, в частности характеристик акустическо-го рефлекса внутриушных мышц (АРВМ), не только при поражениях среднего уха, но и при патологии звуковоспринимающего отдела слухового анализатора от улитки до стволу мозга делают эту методику информативной в данном направлении исследований.

Цель данной работы – провести анализ данных акустической импедансометрии у лиц, которые по-лучили акутравму в зоне проведения АТО.

Материалы и методы. Нами было обследовано 50 бойцов, которые находились в зоне АТО в раз-ный период проведения операции, получили акутравму и обратились за помощью с нарушениями слухо-вой функции, а также 15 здоровых лиц контрольной группы.

Обследование проводилось на клинических импедансометрах «Amplaid-720» (Италия) и SD-30 фирмы «Siemens» (Германия). При акустической импедансометрии нами оценивались показатели тимпа-нометрии, пороговые, амплитудные и временные характеристики акустического рефлекса внутриушных мышц (АРВМ).


Результаты. При анализе результатов тимпанометрии мы выявили, что ее показатели у обследуе-мых лиц, пострадавших в зоне проведения АТО, находятся в границах нормы и достоверно не отличаются от данных контрольной группы.

При изучении пороговых характеристик АРВМ у обследованных военнослужащих с акутравмой и в контрольной группе показатели порогов при ипси- и контралатеральной стимуляции достоверно не отли-чались между собой. У подавляющего количества пациентов (86,0%), которые получили акутравму в зоне проведения АТО, были выявлены нарушения по данным импедансной аудиометрии, прежде всего, изме-нения амплитудных и временных характеристик АРВМ. В 10,0% вообще не было зарегистрировано АРВМ, в 4,0% - с одной стороны. Более чем у половины (56,0)%) пациентов зарегистрирован снижение амплитуды АРВМ, причем у большинства (40,0%) это снижение было умеренным, но определяется часть пациентов с выраженным снижением амплитуды АРВМ (16,0%).

У бойцов АТО с симметричным снижением амплитуды АРВМ, которых мы подразделили на две группы по степени этого снижения (А и Б), в обеих группах наблюдалось значительное, достоверное (p <0,01) снижение амплитуды АРВМ по сравнению с данными контрольной группы. Так, у пациентов груп-пы А среднее снижение амплитуды АРВМ составило 0,150±0,002 и 0,140±0,003 см3 при ипси- и контрала-теральной стимуляции, соответственно, а в группе Б соответствующие показатели равнялись 0,090±0,002 и 0,080±0,002 см3. Отмечено, что средние значения амплитуды АРВМ в этих группах также достоверно (p<0,01) отличаются между собой. Выявлены существенные изменения во временных характеристиках акустического рефлекса с достоверным (p<0,05) удлинением латентного периода и периода спада, а также достоверное (p<0,05) сокращение периода действия АРВМ.

Нами было отмечено, что локализация более выраженных нарушений по данным акустической им-педансометрии не всегда совпадает с таковой по результатам субъективной аудиометрии в обычном и расширенном диапазоне частот.

Выводы. У преимущественного большинства пациентов (86,0%), которые получили акутравму в зоне проведения АТО, были обнаружены нарушения по данным импедансной аудиометрии, прежде всего изменения амплитудных и временных характеристик АРВМ. Это может свидетельствовать об изменениях в слуховой системе у этих пострадавших, в том числе на уровне стволомозговых структур. Видимо, выяв-ленные изменения временных характеристик АРВМ свидетельствуют о наличии у обследованных нару-шений реализации защитного акустического рефлекса и недостаточности (или истощении) компенсатор-но-приспособительных механизмов слуховой системы.

Показатели импедансной аудиометрии (амплитудные и временные характеристики АРВМ) могут служить объективными индикаторами нарушений в слуховой системе у лиц, получивших акутравму в зоне боевых действий. Определение таких показателей при обследовании будет способствовать повыше-нию качества диагностики и усовершенствованию тактики лечения данной категории больных. Получен-ные данные помогут при изучении патогенеза акутравмы, акубаротравмы, в том числе боевой, на структу-ры слухового анализатора.

Ключевые слова: зона АТО, акутравма, акустическая импедансометрия, слуховой анализатор, аку-стический рефлекс внутриушных мышц.

INDICES OF THE IMPEDANCE AUDIOMETRY IN PATIENTS WHO HAVE RECEIVED ACOUSTIC TRAUMA IN THE ANTITERRORIST OPERATION AREA

Shydlovska T.A., Kureneva K.Yu., Petruk L.G.

State institution «O.S. Kolomiychenko Institute of Otolaryngology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine»; e-mail: [email protected]

A b s t r a c t

Recently, diagnostic questions of the auditory analyzer violations caused by acoustic trauma during mili-tary operations have become very important. There is a necessity to objectively and accurately diagnose disorders in different structures of auditory system caused by acoustic trauma received in the ATO zone, and to provide timely assistance to such patients. All of these make research in this field urgent.

The diagnostic capabilities of impedance audiometry, particulary characteristics of the acoustic inner ear muscle reflex (AIER) in the diagnosis of not only the middle ear disorders but also sound perceived pathology of the auditory analyzer from the cochlea to the brain stem, making this technique informative in this research area.

The purpose of this work: To carry out the acoustic impedance data analysis in patients who have received acoustic trauma in the ATO zone.


Materials and methods: We examined 50 patients who were in the ATO zone in different time, received acoustic trauma and asked for help because of impaired hearing function, and 15 healthy individuals as a control group.

Acoustic impedancemetry performed on clinical impedancemeters «Amplaid-720» (Italy) and SD-30 «Siemens» (Germany). During the acoustic impedancemetry we measured indices of the tympanometry, thre-shold, amplitude and temporal characteristics of the acoustic inner ear muscle reflex (AIER).

Results: When analyzing the results of tympanometry, we found that its indices in the surveyed patients were normal and did not significantly differ from the control group.

While studying the AIER threshold characteristics in surveyed patients with acoustic trauma and persons from control group we found that threshold indices at ipsi- and contralateral stimulation did not differ significant-ly. The overwhelming number of patients (86.0%) who received acoustic trauma in the ATO zone, git irregulari-ties in the impedance audiometry, primarily in amplitude and time characteristics. In 10.0% of patients AIER have not been reported in general, in 4.0% - only on the one side. In more than a half (56.0)% of patients decrease in the amplitude of AIER was registered, in the majority (40.0%) this decline was moderate, but in determined pa-tients (16.0%) such decrease of the AIER amplitude was severe.

In patients with the symmetrical AIER decrease in amplitude, who were divided into two groups according to the degree of such reduction (A and B), was a significant (p<0,01) decrease in AIER amplitude compared with the control group. In group A AIER amplitude decrease was (0,150 ± 0,002) and (0,140 ± 0,003) cm3 at ipsi-and contralateral stimulation, in group B it was (0,090 ± 0,002) and (0,080 ± 0,002) cm3 at ipsi-and contralateral sti-mulation accordingly. It is remarkable that the average AIER amplitude in two groups was also significantly (p<0,01) differed from each other. Also we found significant changes in time rates of acoustic reflex in the pa-tients with acoustic trauma, which was evidenced by the significant (p<0,05) extension of the latent and recession periods, as well as significant (p<0,05) reduction of the AIER period.

We found that the localization of more severe disorders according to the acoustic impedance does not al-ways coincide with the subjective audiometry data in normal and extended frequency ranges.

Conclusions. In the overwhelming number of patients (86.0%) who received acoustic trauma in the ATO zone, irregularities were detected according to the impedance audiometry, primarily amplitude and temporal cha-racteristics changes of AIER. This may be the evidence of changes in the auditory system of patients with acoustic trauma, including in brainstem structures. Obviously, the observed changes in the temporal characteristics of AIER indicate the presence of disorders in the implementation of protective acoustic reflex and failure of the compensatory-adaptive mechanisms of the auditory system.

The impedance audiometry, especially its’ amplitude and temporal indices, will help to improve the quality of diagnosis and treatment of patients with acoustic trauma who were in the ATO zone. Also, obtained data will help to study the pathogenetic mechanisms of acoustic trauma, acoustic barotrauma, including combat trauma, influenced on the auditory analyzer structure.

Keywords: ATO zone, acoustic trauma, acoustic impedancemetry, acoustic analyzer, innerear muscles acoustic reflex.

УДК: 616 .28 072.7:616 001.001.8 Т.А. ШИДЛОВСЬКА, К.Ю ... · 28 Журнал...

Documents