З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ alma mater ЯК ВСЕ … · За плідну...

4
Започаткування вищої фармацевтичної осві- ти на Харківщині сягає 1805 року, коли Імпера- торський Харківський університет відкрив двері для своїх перших студентів. Того ж року на кафед- рі лікарського речовинослів’я, фармації та лікар- ської словесності почалося викладання фарма- цевтичних дисциплін: читалися фармація та фар- макогнозія, навчання проводилося для студентів- медиків і являло собою складову медичної освіти. Це було тенденцією часу — окремої спеціальності «Фармація» в університетах Росії тоді не існувало. Протягом тривалого періоду в Російській імпе- рії традиційною школою підготовки фармацевтич- них кадрів була аптека, і певна річ, така система осві- ти орієнтувалася насамперед на набуття практичних навичок. Теоретичним знанням відводилася друго- рядна роль. Але система атестації фармацевтів все- таки існувала і була стимулом для поглиблення спе- ціальних знань, оскільки дозволяла перейти на ін- ший, якісно вищий, «кар’єрний» рівень. На почат- ку ХІХ століття бажаючим отримати професію фар- мацевта пропонувалися три фармацевтичних зван- ня — гезель (аптекарський помічник), провізор, ап- текар. Іспити на звання гезеля претенденти склада- ли при губернських лікарських управліннях, на два наступних — при Медико-хірургічній академії в Пе- тербурзі та в університетах Россії. Право приймати іспити на фармацевтичні звання та видавати відпо- відні свідоцтва було надано і Харківському універ- ситету — єдиному на півдні Російської імперії. Таким чином, від самого заснування Харків- ського університету і до початку ХХ століття в його аудиторіях читалися курси фармацевтичних дис- циплін та проводилася атестація фармацевтів. Перші роки більшовицької влади позначилися не кращим чином на системі вищої освіти. У 1919 році університет в Харкові, як власне і по всій країні, було закрито. Та більшість його відділень продовжу- вали діяти вже як самостійні заклади. Не став винят- ком і медичний факультет, реорганізований спочат- ку в Медакадемію, згодом — у медичний інститут. Нестача фармацевтів вищої кваліфікації — проблема, що гостро стояла в Російській імперії ще на початку ХХ століття. Так, у 1913 році в пів- денних губерніях на одну аптеку припадало в се- редньому менше двох фармацевтів. У 1920-ті ж роки ситуація ще більше загострилася, і кадрів не вистачало просто катастрофічно. Давалися взнаки наслідки тяжких політичних катаклізмів: панували розруха, голод, лютували хвороби. Тож цілком зрозуміло, що одним із нагальних завдань нова влада вважала необхідність відновлення та зміцнення системи медичного забезпечення на- селення. Зробити це, безперечно, було неможли- во без підготовки кваліфікованих кадрів. Відтак, із 1920-х років починається реформування системи вищої медичної освіти. За тип медичного вищо- го навчального закладу було вирішено взяти спе- ціалізований інститут, і постановою Народного комісаріату охорони здоров’я України і Головна- уки у столичному Харкові було відкрито перший в Україні фармацевтичний інститут. Офіційна дата його заснування — 10 вересня 1921 року. Термін навчання у фармацевтичному інституті для студентів, що опановували професію провізо- ра, складав три роки, для спеціалістів-аналітиків і фахівців хіміко-фармацевтичної промисловос- ті — чотири роки. Інститут готував: фармацевтів вищої кваліфікації з аптечно- го профілю; спеціалістів з дослідження харчових і сма- кових якостей речовин, предметів домашнього вжитку і спеціалістів із судово-хімічного аналізу; працівників для хіміко-фармацевтичної промисловості. Якби ми мали змогу зазирнути до примі- щення новоствореного інституту, то побачили б, що на дошці «Розклад занять» у переліку дис- циплін, які читалися студентам, окрім повного циклу спеціальних предметів, чимало годин від- водилося і на засвоєння таких, як історичний ма- теріалізм, розвиток суспільних наук, пролетарська революція, політичний устрій РРФСР та УРСР, план електрифікації РРФСР та УРСР. На цьому ж стенді ми могли б порахувати прізвища виклада- чів, які працювали на лекціях та семінарах зі сту- дентами, — 18 професорів та 10 асистентів. У перші місяці було сформоване і діяло ор- ганізаційне бюро фармацевтичного інституту, до складу якого увійшли М.О. Валяшко, А.Д. Розен- фельд, Л.Є. Розенфельд, Я.М. Зільбер, М.А. Тіль- ман, М.П. Красовський, П.І. Чейшвілі. Пер- шим ректором став М.О. Валяшко, політкоміса- ром — М.А. Тільман, деканом єдиного факуль- тету було призначено М.П. Красовського. Чима- ло проблем довелося вирішувати керівництву ін- ституту в перші роки його існування, насамперед, з матеріального-технічного забезпечення навчаль- ного процесу: не вистачало підручників, бракува- ло аудиторій, не було хімічної лабораторії… У перший рік існування інституту до при- ймальної комісії надійшло 154 заяви на вступ. Після складання колоквіуму, прийняли 93 осо- би, причому 67 з них вже мали досвід роботи в ап- теках. На другий та третій курс було прийнято 42 особи: зараховували слухачів колишніх фарм- курсів, а також тих, хто мав достатню фармпідго- товку, але не склав іспити на провізорів. У 1922–1923 навчальному році інститут налічу- вав 288 студентів, з якими працювали 38 викладачів. Вже мав наступити 1924 рік. Підготувала Олена Яковлєва Далі буде. ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ №2 (87), березень, 2011 20 березня цього року виповнюється 140 років від дня народження видатного вченого, заснов- ника та першого ректора Харківського хіміко- фармацевтичного інституту (нині Національний фармацевтичний університет), непересічної особистості, талановитого хіміка та фармацевта Миколи Овксентійовича Валяшка. Микола Овксентійович Валяшко — визна- чна людина не тільки для Національного фар- мацевтичного університету, але й для фарма- цевтичної науки і освіти в цілому. І не лише власними працями він зробив значний внесок у розвиток фармації. Саме Микола Овксенті- йович Валяшко обґрунтовував нагальну необ- хідність створення окремого ВНЗ, що готував би фармацевтів. Його зусиллями сьогодні ви- пускаються тисячі кваліфікованих фармацевтів, які працюють в Україні та далеко за її межами. М.О. Валяшко був членом близько десяти нау- .О. Валяшко був членом близько десяти нау- О. Валяшко був членом близько десяти нау- кових товариств та асоціацій. У 1924 році, разом з професорами М.П. Красовським та А.Д. Роз- енфельдом, він брав участь у виданні Держав- ної Фармакопеї. Найперші його зацікавлення стосувалися фітохімії. Надалі Валяшко досліджував тон- ку структуру органічних фармпрепаратів; запо- чаткував та розвинув науко- вий напрямок з визначення будови органічних біологіч- но активних сполук, вивчав взаємозв’язок між їх структу- рою і фармакологічною дією; приділив багато уваги пи- танням аналізу та судової хі- мії. Його дослідження закла- ли підвалини школи хіміків- синтетиків, що стала широко відомою в Україні та за її межа- ми, й якою тепер керує ректор Національного фармацевтич- ного університету, професор, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, член- кореспондент НАН України Валентин Петрович Черних. Спільні пошу- ки разом з інши- ми науковцями намітили шля- хи для синте- зу нових фарма- цевтичних пре- паратів. Одним із найважливі- ших досягнень професора Ми- коли Овксенті- йовича Валяшка є впровадження спектрографіч- них досліджень. Він мав понад 50 аспірантів, під його керівни- цтвом підготовлені 3 докторські та 23 кандидат- ські дисертації в галузі фармацевтичних та ме- дичних наук. За плідну працю уряд нагородив Мико- лу Овксентійовича орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Уряд України присвоїв йому почесне звання «Заслуже- ний діяч науки УРСР». Підготувала Олександра Лєдовська ЗАСНОВНИКОВІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВІДМІННИКИ НФаУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ ОСОБИСТІСТЬ МАЙБУТНЄ НФаУ З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ: Рабоча Анна (3 курс, КФ) Брюханова Тетяна (4 курс, КФ) Зупанець Максим (4 курс, КФ) Мукомел Ірина (5 курс, КФ) Обіщенко Анастасія (3 курс, ТПКЗ) Шевченко Тетяна (4 курс, ТПКЗ) Жидко Олександра (2 курс, ЛД) Остапець Марина (3 курс, ЛД) ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ: Дуюн Дар’я (2 курс, ЕП) Харченко Ілона (3 курс, ЕП) Давиденко Вадим (4 курс, ЕП) Кроль Олександр (4 курс, ЕП) Генсицька Ірина (3 курс, М) Прохорова Євгенія (4 курс, МО) Абрамян Віра (5 курс, МО) Акопова Рузана (5 курс, МО) Ткаченко Марина (5 курс, МО) Якименко Яна (5 курс, МО) Афанасьєва Діна (магістрант, ЕП) Вінницька Аліна (магістрант, М) Слутяк Юлія (магістрант, М) Афанас’єва Вікторія (магістрант, М) ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ: 1 КУРС Безбах Оксана Головач Альона Зяблова Тетяна Калініна Юлія Корнілова Ольга Коноваленко Ілона Колодєзна Тетяна Кривонос Катерина Петрова Ніна Бурий Олексій Алексєєнко Олексій Поліщук Ольга 2 КУРС Змисля Марія Олійник Ольга ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ... Шевченко Олександр Бевз Олена Шаравара Микола Ігнатенко Марія Кірдан Віталій Лобанова Дар’я Шапошник Юлія Шабан Любов Литкін Дмитро Баранівська Анастасія Хохлова Наталія Андрєєва Наталія Орловецька Єлизавета Сурікова Ірина Тєляпньова Оксана Смелова Наталія 3 КУРС Комісаренко Микола Осьмачко Аліна Березенцева Ірина Тімофеєва Марія Мигаль Артем Тимофєєв Максим Корєнєва Аліна Полуян Жанна Наймановська Катерина Попович Ольга Шелест Ольга Григорів Галина Лавренко Інна Собакарь Каріна Шовкова Оксана Борисенко Людмила Ігнатова Олена Салтиш Катерина 4 КУРС Велієва Есма Костюченко Наталія Кузько Ірина Братівник Катерина Дикунова Аліна Литвинова Ірина Носуліч Марина Донська Інна Наконечна Ірина Хряпа Євгеній Проскурова Яна Ткачук Христина Єрмоленко Ольга Святош Інна Дзюба Олена Сентяй Валерія Стешенко Олек- сандр Харькова Юлія Сидоренко Аліна Ткачова Валерія Макаренко Оксана Цивунін Вадим 5 КУРС Булига Лідія Войтенко Яна Денисенко Євгенія Денисюк Марина Деревенченко Олена Жекова Юлія Замотаєва Ілона Іваннікова Ганна Іванченко Юлія Кихлярова Ірина Колісник Юлія Комарицький Ігор Корницька Тетяна Костенко Надія Лега Дмитро Малоштан Анастасія Матерієнко Анна Мезенцев Денис Пищик Олеся Позняк Юлія Самойлова Вікторія Селіванова Олена Тюпка Аліна Хамбатова Оксана Якименко Юлія Харківський Імператорський університет (середина ХІХ століття) М. О. Валяшко серед учнів. 1930 р. VIVAT, СТУДЕНТЕ!

Upload: others

Post on 26-Sep-2020

3 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER ЯК ВСЕ … · За плідну працю уряд нагородив Мико-лу Овксентійовича орденами

Започаткування вищої фармацевтичної осві-ти на Харківщині сягає 1805 року, коли Імпера-торський Харківський університет відкрив двері для своїх перших студентів. Того ж року на кафед- рі лікарського речовинослів’я, фармації та лікар-ської словесності почалося викладання фарма-цевтичних дисциплін: читалися фармація та фар-макогнозія, навчання проводилося для студентів-медиків і являло собою складову медичної освіти. Це було тенденцією часу — окремої спеціальності «Фармація» в університетах Росії тоді не існувало.

Протягом тривалого періоду в Російській імпе-рії традиційною школою підготовки фармацевтич-них кадрів була аптека, і певна річ, така система осві-ти орієнтувалася насамперед на набуття практичних навичок. Теоретичним знанням відводилася друго-рядна роль. Але система атестації фармацевтів все-

таки існувала і була стимулом для поглиблення спе-ціальних знань, оскільки дозволяла перейти на ін-ший, якісно вищий, «кар’єрний» рівень. На почат-ку ХІХ століття бажаючим отримати професію фар-мацевта пропонувалися три фармацевтичних зван-ня — гезель (аптекарський помічник), провізор, ап-текар. Іспити на звання гезеля претенденти склада-ли при губернських лікарських управліннях, на два наступних — при Медико-хірургічній академії в Пе-тербурзі та в університетах Россії. Право приймати іспити на фармацевтичні звання та видавати відпо-відні свідоцтва було надано і Харківському універ-ситету — єдиному на півдні Російської імперії.

Таким чином, від самого заснування Харків-ського університету і до початку ХХ століття в його аудиторіях читалися курси фармацевтичних дис-циплін та проводилася атестація фармацевтів.

Перші роки більшовицької влади позначилися не кращим чином на системі вищої освіти. У 1919 році університет в Харкові, як власне і по всій країні, було закрито. Та більшість його відділень продовжу-вали діяти вже як самостійні заклади. Не став винят-ком і медичний факультет, реорганізований спочат-ку в Медакадемію, згодом — у медичний інститут.

Нестача фармацевтів вищої кваліфікації — проблема, що гостро стояла в Російській імперії ще на початку ХХ століття. Так, у 1913 році в пів-денних губерніях на одну аптеку припадало в се-редньому менше двох фармацевтів. У 1920-ті ж роки ситуація ще більше загострилася, і кадрів не вистачало просто катастрофічно. Давалися взнаки наслідки тяжких політичних катаклізмів:

панували розруха, голод, лютували хвороби. Тож цілком зрозуміло, що одним із нагальних завдань нова влада вважала необхідність відновлення та зміцнення системи медичного забезпечення на-селення. Зробити це, безперечно, було неможли-во без підготовки кваліфікованих кадрів. Відтак, із 1920-х років починається реформування системи вищої медичної освіти. За тип медичного вищо-го навчального закладу було вирішено взяти спе-ціалізований інститут, і постановою Народного комісаріату охорони здоров’я України і Головна-уки у столичному Харкові було відкрито перший в Україні фармацевтичний інститут. Офіційна дата його заснування — 10 вересня 1921 року.

Термін навчання у фармацевтичному інституті для студентів, що опановували професію провізо-ра, складав три роки, для спеціалістів-аналітиків і фахівців хіміко-фармацевтичної промисловос-ті — чотири роки. Інститут готував:

• фармацевтів вищої кваліфікації з аптечно-го профілю;

• спеціалістів з дослідження харчових і сма-кових якостей речовин, предметів домашнього вжитку і спеціалістів із судово-хімічного аналізу;

• працівників для хіміко-фармацевтичної промисловості.

Якби ми мали змогу зазирнути до примі-щення новоствореного інституту, то побачили б, що на дошці «Розклад занять» у переліку дис-циплін, які читалися студентам, окрім повного циклу спеціальних предметів, чимало годин від-водилося і на засвоєння таких, як історичний ма-

теріалізм, розвиток суспільних наук, пролетарська революція, політичний устрій РРФСР та УРСР, план електрифікації РРФСР та УРСР. На цьому ж стенді ми могли б порахувати прізвища виклада-чів, які працювали на лекціях та семінарах зі сту-дентами, — 18 професорів та 10 асистентів.

У перші місяці було сформоване і діяло ор-ганізаційне бюро фармацевтичного інституту, до складу якого увійшли М.О. Валяшко, А.Д. Розен-фельд, Л.Є. Розенфельд, Я.М. Зільбер, М.А. Тіль-ман, М.П. Красовський, П.І. Чейшвілі. Пер-шим ректором став М.О. Валяшко, політкоміса-ром — М.А. Тільман, деканом єдиного факуль-тету було призначено М.П. Красовського. Чима-ло проблем довелося вирішувати керівництву ін-ституту в перші роки його існування, насамперед, з матеріального-технічного забезпечення навчаль-ного процесу: не вистачало підручників, бракува-ло аудиторій, не було хімічної лабораторії…

У перший рік існування інституту до при-ймальної комісії надійшло 154 заяви на вступ. Після складання колоквіуму, прийняли 93 осо-би, причому 67 з них вже мали досвід роботи в ап-теках. На другий та третій курс було прийнято 42 особи: зараховували слухачів колишніх фарм-курсів, а також тих, хто мав достатню фармпідго-товку, але не склав іспити на провізорів.

У 1922–1923 навчальному році інститут налічу-вав 288 студентів, з якими працювали 38 викладачів.

Вже мав наступити 1924 рік.Підготувала Олена Яковлєва

Д а л і б у д е.

ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ №2 (87), березень, 2011

20 березня цього року виповнюється 140 років від дня народження видатного вченого, заснов-ника та першого ректора Харківського хіміко-фармацевтичного інституту (нині Національний фармацевтичний університет), непересічної особистості, талановитого хіміка та фармацевта Миколи Овксентійовича Валяшка.

Микола Овксентійович Валяшко — визна-чна людина не тільки для Національного фар-мацевтичного університету, але й для фарма-цевтичної науки і освіти в цілому. І не лише власними працями він зробив значний внесок у розвиток фармації. Саме Микола Овксенті-йович Валяшко обґрунтовував нагальну необ-хідність створення окремого ВНЗ, що готував би фармацевтів. Його зусиллями сьогодні ви-пускаються тисячі кваліфікованих фармацевтів, які працюють в Україні та далеко за її межами. М.О. Валяшко був членом близько десяти нау-.О. Валяшко був членом близько десяти нау-О. Валяшко був членом близько десяти нау-кових товариств та асоціацій. У 1924 році, разом з професорами М.П. Красовським та А.Д. Роз-енфельдом, він брав участь у виданні Держав-ної Фармакопеї.

Найперші його зацікавлення стосувалися фітохімії. Надалі Валяшко досліджував тон-ку структуру органічних фармпрепаратів; запо-чаткував та розвинув науко-вий напрямок з визначення будови органічних біологіч-но активних сполук, вивчав взаємозв’язок між їх структу-рою і фармакологічною дією; приділив багато уваги пи-танням аналізу та судової хі-мії. Його дослідження закла-ли підвалини школи хіміків-синтетиків, що стала широко відомою в Україні та за її межа-ми, й якою тепер керує ректор Національного фармацевтич-ного університету, професор, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, член-кореспондент НАН України Валентин Петрович Черних.

Спільні пошу-ки разом з інши-ми науковцями намітили шля-хи для синте-зу нових фарма-цевтичних пре-паратів. Одним із найважливі-ших досягнень професора Ми-коли Овксенті-йовича Валяшка є впровадження спектрографіч-них досліджень.

Він мав понад 50 аспірантів, під його керівни-цтвом підготовлені 3 докторські та 23 кандидат-ські дисертації в галузі фармацевтичних та ме-дичних наук.

За плідну працю уряд нагородив Мико-лу Овксентійовича орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Уряд України присвоїв йому почесне звання «Заслуже-ний діяч науки УРСР».

Підготувала Олександра Лєдовська

ЗАСНОВНИКОВІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВІДМІННИКИ НФаУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ

ОСОБИСТІСТЬ МАЙБУТНЄ НФаУ

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER

МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ:Рабоча Анна (3 курс, КФ)Брюханова Тетяна (4 курс, КФ)Зупанець Максим (4 курс, КФ)Мукомел Ірина (5 курс, КФ)Обіщенко Анастасія (3 курс, ТПКЗ)Шевченко Тетяна (4 курс, ТПКЗ)Жидко Олександра (2 курс, ЛД)Остапець Марина (3 курс, ЛД)

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ:Дуюн Дар’я (2 курс, ЕП)Харченко Ілона (3 курс, ЕП)Давиденко Вадим (4 курс, ЕП)Кроль Олександр (4 курс, ЕП)Генсицька Ірина (3 курс, М)Прохорова Євгенія (4 курс, МО)Абрамян Віра (5 курс, МО)Акопова Рузана (5 курс, МО)Ткаченко Марина (5 курс, МО)Якименко Яна (5 курс, МО)Афанасьєва Діна (магістрант, ЕП)

Вінницька Аліна (магістрант, М)Слутяк Юлія (магістрант, М)Афанас’єва Вікторія (магістрант, М)

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ:1 КУРСБезбах ОксанаГоловач АльонаЗяблова ТетянаКалініна Юлія Корнілова ОльгаКоноваленко ІлонаКолодєзна ТетянаКривонос Катерина Петрова НінаБурий ОлексійАлексєєнко Олексій Поліщук Ольга

2 КУРС Змисля Марія Олійник Ольга

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ...

Шевченко Олександр Бевз ОленаШаравара МиколаІгнатенко Марія Кірдан ВіталійЛобанова Дар’яШапошник Юлія Шабан Любов Литкін Дмитро Баранівська Анастасія Хохлова Наталія Андрєєва НаталіяОрловецька Єлизавета Сурікова Ірина Тєляпньова Оксана Смелова Наталія

3 КУРС Комісаренко Микола Осьмачко Аліна Березенцева Ірина Тімофеєва Марія

Мигаль Артем Тимофєєв Максим Корєнєва Аліна

Полуян Жанна Наймановська Катерина Попович Ольга Шелест Ольга Григорів Галина Лавренко Інна Собакарь Каріна Шовкова Оксана Борисенко Людмила Ігнатова Олена Салтиш Катерина

4 КУРСВелієва Есма Костюченко Наталія Кузько Ірина Братівник Катерина Дикунова Аліна Литвинова Ірина

Носуліч Марина Донська Інна Наконечна Ірина Хряпа ЄвгенійПроскурова Яна Ткачук ХристинаЄрмоленко Ольга Святош Інна Дзюба Олена Сентяй ВалеріяСтешенко Олек-сандр Харькова ЮліяСидоренко Аліна Ткачова ВалеріяМакаренко Оксана Цивунін Вадим

5 КУРСБулига Лідія Войтенко Яна Денисенко Євгенія Денисюк Марина

Деревенченко ОленаЖекова Юлія Замотаєва Ілона

Іваннікова Ганна Іванченко Юлія Кихлярова Ірина Колісник Юлія Комарицький Ігор Корницька Тетяна Костенко Надія Лега Дмитро Малоштан Анастасія Матерієнко Анна Мезенцев Денис Пищик Олеся Позняк Юлія Самойлова Вікторія Селіванова ОленаТюпка Аліна Хамбатова Оксана Якименко Юлія

Харківський Імператорський університет (середина ХІХ століття)

М. О. Валяшко серед учнів. 1930 р. V I V A T , С Т У Д Е Н Т Е !

Page 2: З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER ЯК ВСЕ … · За плідну працю уряд нагородив Мико-лу Овксентійовича орденами

2 МОЛОДІСТЬ ФАРМАЦІЇ

ВОЛОНТЕРСКОЕ ДВИЖЕНИЕ В НФaУ

НОВОСТИ СП

Одно из самых непростых направлений де-ятельности Студенческого парламента наше-го университета — волонтерская работа. Но от этого оно не становится менее интересным. Мо-жет, именно потому в нем задействованы прак-тически все члены студенческого самоуправления.

На отчетно-выборной конференции, которая состоялась в ноябре 2010 года, был избран новый состав Студенческого парламента. И уже с этого момента стали появляться идеи по организации работы с теми, кто нуждается в нашей помощи. Эта работа в 2010/2011 учебном году проходит по двум основным направлениям: работа с подшеф-ной школой-интернатом №8 и с ветеранами тру-да, детьми войны — бывшими и нынешними со-трудниками нашего университета.

Первым этапом работы с подшефным интер-натом стало проведение совместно с Культурным центром НФаУ праздничных концертов. 4 декаб- ря 2010 года, в Международный день поддержки людей с ограниченными физическими возможно-стями, наши студенты подарили воспитанникам школы-интерната №8 яркий, запоминающийся концерт. А 17 декабря, накануне Дня святого Ни-колая, концерт подготовили уже сами дети. И надо признаться, справились они ничуть не хуже. В этот день ребята получили много подарков от админи-страции города и области и, конечно, от Нацио-нального фармацевтического университета.

Очередную порцию положительных эмо-ций наши студенты подарили воспитанни-кам интерната 10 февраля 2011 года, предложив вниманию детей постановку спектакля-сказки с участием героев диснеевских мультфильмов и русских народных сказок «Кувшин желаний». В течение всего праздника дети не скучали — они с удовольствием отгадывали загадки и игра-ли в увлекательные игры с персонажами сказки. А ровно через две недели Студенческий парламент провел для старших учеников школы-интерната тренинг по оригамитерапии. Ребята с радостью учились складывать из обыкновенных листов бу-маги интересные фигурки, а потом дарили их друг другу и своим учителям.

В то же время члены студенческого само- управления не забывали и о другом направлении волонтерской работы. Не так давно по инициати-ве Студенческого парламента, в нашем универси-тете появилась новая традиция — в канун празд-ников (Новый год, День защитника Отечества, Международный женский день, День Победы) студенты с подарками и поздравлениями посеща-ют ветеранов НФаУ. Этим людям важны не столь-ко подарки, сколько внимание. Многие из них окружены теплом и заботой родных, но есть и те, кто на склоне лет остались совсем одни. И для них особо ценны наша забота и участие.

Волонтерская работа является доброволь-ной и не предполагает никакого вознагражде-ния. Но те, кто посвящает свои силы и время за-боте о ближних, которые в ней нуждаются, точно знают, что самая ценная награда — это счастливые улыбки на лицах наших подопечных.

Дарья Лобанова, член информационного сектора СП

Від самого початку розмови із професо-ром Петром Овксентійовичем Безуглим склало-ся враження, що спілкуємося з молодою, енергій-ною людиною, яка має своєрідний та цікавий по-гляд на світ і при цьому — неабиякий життєвий досвід за плечима.

Відкритість до спілкування та щирість на-шого інтерв’юера дозволила відійти від форма-ту «питання-відповідь» до вільної манери оповіді. Говорили ми про таке…

ВІД СТУДЕНТА — ДО ПРОФЕСОРА І НАВПАКИ!Із неабиякою жвавістю пригадує гість на-

шої рубрики свої студентські роки. Сьогоднішній доктор фармацевтичних наук закінчив фармацев-тичний інститут у середині 1960-х. Про ці часи каже так: «Коли думаємо із друзями, коли все ж таки нам було краще — тоді чи тепер, відповідаю — однозначно тоді. Хоча б тому, що ми були молодими».

Показовим є те, що студент Петро Безуглий у вільний від навчання час працював в аптеці і не боявся іншої, в тому числі фізичної, роботи, яка да-вала можливість «приплюсувати» дещо до стипендії та практичного досвіду. На-півжартома, напівсерйозно він зазначає, що своїми теперішніми досягненнями також зобов’язаний саме тим рокам, бо в аптеці, коли було мало відвідувачів, а «плеєрів, мобілок і комп’ютерів іще не вигадали, доводилось читати книж-ки». Здебільшого це була додаткова фа-хова література.

Окремою «рубрикою» пригадує сьо-годнішній професор гуртожиток, дру-зів — як ходили один до одного в гості, разом «гризли граніт» фармації — винятково теплі та позитивні спогади.

СТУДЕНТСТВО УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРАВеликий оптиміст, Петро Овксентійович,

на жаль, стосовно сучасних студентів свій опти-мізм злегка «профарбовує» песимістичними ко-льорами — принаймні так нам здалося. Адже із невимовною ностальгією пригадує ті часи, коли студентство було більш безкорисливим, чесним, активним, відкритим до роботи та нових ідей, дисциплінованим та відповідальним.

Зокрема, розповідає, як у 1980-х роках акти-вісти зі студентського самоврядування власноруч обладнали для себе молодіжний клуб «Панацея» на базі одного із гуртожитків. Працювали самі для себе, тому «за просто так». Провели всі внутрішні роботи, забезпечили відвідувачів столиками, ка-вою, безалкогольними напоями… Уже коли ро-боту було завершено, Валентин Петрович Черних подарував від імені університету музичний центр, щоб у «Панацеї» як повноцінному закладі моло-діжного дозвілля лунала якісна музика…

З позиції сьогодення така оповідь справді зву-чить незвично, бо ж нині практики добровільної роботи студентів — хай навіть для самих себе — майже немає.

Аналогічний міні-подвиг студактиву — ра-діовузол, функціонування якого забезпечи-ли представники Студентського сенату (знову ж таки у 1980-х роках). Він поширював новини НФаУ на «своїй» території. Петро Овксентійо-вич із доброю посмішкою пригадує, як усі поспі-шали завершити свої справи до зазначеного часу радіомовлення, бо ж було дуже зручно та ціка-во дізнаватися новини із життя alma mater саме в такий спосіб.

Окремим спогадом стоять будівельні загони, робота в яких була, до речі, не покаранням фізич-ною працею, а великою честю, оскільки до таких будзагонів потрапляли тільки відмінники та хоро-шисти, а ті, хто навчався задовільно, могли тіль-ки мріяти про участь у будівництві. На пари «щас-ливчики» ходили ввечері (і їх читали тільки до-центи та професори), а на будівництво — вдень. Цікаве дозвілля, чи не так?

Ідею «воскресити» такий вид роботи — при-наймні для будівництва так званого студентсько-го житла, доступного новоствореним «спудей-ським» сім’ям — сучасні політичні лідери озвучу-вали не так давно на молодіжних зібраннях. Але серед новітньої молоді вона навряд чи знайде під-тримку. І хто знає, це погано чи добре? Майже ри-торичне запитання. Усе це — до того, що сьогод-ні маємо явні проблеми. Чи то студенти стали па-сивними від природи, чи то батьківське вихован-ня та надмірна опіка зробила їх нешвидкими до роботи, чи то держава не приділяє гідної уваги вихованню молоді?

«Раніше, — говорить Петро Овксентійович, — було інакше». Якщо сьогодні більшістю абітурієн-

тів рухають матеріалістичні цілі, то в СРСР хоча б частина студентів була ідеалістами, які просто хо-тіли вчитися та навчитися, а потім і працювати (за розподілом, де випаде!) на благо країни. Мабуть, іншими були ідеали — проте не можна тут знайти одну конкретну причину.

Студенти за власною ініціативою, без жодних підказок і примусових санкцій чистять сніг, виса-джують ялинки, фарбують аудиторії, у яких самі ж і навчаються — усе це картинки минулого. Сьо-годні більш актуальний пейзаж, коли добре одяг-нена студентка неквапно крокує дорогою до гурто-житку, а поряд із нею під вагою сумок згинається мама, яка привезла маленькій донечці «добриків» з дому... Або ж такий: весела студентська компанія встає з лавки, на якій щойно відпочивала, а слідом за нею вигрібає гори сміття немолода двірничка…

Раніше діти знали працю, сьогодні батьки над-міру їх жаліють — це впливає на формування его-їстичної та розпещеної нації, яка хоче все й одра-зу, мислить виключно матеріальними категоріями, безвідповідально ставиться до навчання та роботи (особливо, якщо така робота є волонтерською).

Еволюція чи деградація? Вирішувати шанов-ним читачам. От тільки в ті часи, коли так «нещад-но експлуатувалися» студентські рученята, Хар-ківський фармацевтичний інститут (сьогодніш-ній НФаУ) був одним із перших вищих навчаль-них закладів СРСР, що отримали акредитацію. Се-ред таких ВНЗ були також Московський та Ленін-градський університет, проте не було, наприклад, Харківського національного університету та бага-тьох інших вищих навчальних закладів Харкова. Значну роль відіграла тут залізна дисципліна, яку створив ректор Валентин Петрович Черних, але це лише один із факторів. Саме ставлення до на-вчання було іншим. Студенти були відповідальні-шими, викладачі — чеснішими, знання по-іншому оцінювалися, пріоритети не так розставлялися.

ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯУ тому, що студентське кохання може бути

на все життя, наш гість переконався на власно-му досвіді. Адже зі своєю дружиною — також май-бутнім фармацевтом — вони познайомилися саме завдяки ХФІ і прожили разом 43 роки. Дві чудові

доньки — напевно, найвище досягнення, до якого «не дотягнуться» жодні наукові звершення.

За розмовою ми дійшли висновку, що ірраціо-нальну реакцію кохання в організмі годі пояснити логічно, неможливо відповісти на запитання, яки-ми мають бути люди, щоб бути разом, — не нам таке вирішувати. На думку нашого гостя, важли-ве безкорисливе нематеріальне ставлення, вміння відкрити душу та вчасно піти на компроміс.

Сьогодні Петро Овскентійович пишається своїми дітьми, залюбки ділиться їхніми досягнен-нями, визнаними і в Україні, і за кордоном.

Це стосується і вихованців — професор Безуглий підготував понад 20 кандидатів та докторів наук. Саме у їхніх успіхах вбачає сенс викладацького життя.

ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ: МІФИ ЧИ ПРАВДА? ДО ПИТАННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

Скептично професор ставиться до сучасної системи освіти України. Знов-таки — нікуди дітися — довелося пригадувати радянські та післярадян-ські роки — інший підхід і, відповід-но, — інший результат. Так, нам про-цитовано американську публікацію, де західна фармація намагається дорівня-тися «до рівня російської» (читай — «радянської»). Причина, на думку ав-тора публікації, в тім, що «тільки в Ро-сії понад 60% викладачів працювали за покликанням». Сьогодні, на жаль, цей відсоток значно знизився, та й фі-нансування залишає бажати кращого (тільки до 1% національного прибутку виділяється на вищу школу).

Не вбачає наш гість позитиву і в за-провадженні кредитно-модульної сис-

теми. По-перше, ефективним методом профе-сор вважає роботу у групах, яка передбачає відпо-відь біля дошки перед одногрупниками — чітку, ар-гументовану, конкретну і — головне — живу: тес-ти не можуть замінити такого опитування. Напри-клад, навіщо фармацевтові знати температуру плав-лення аспірину, не розуміючи логіки загальних про-цесів? Адже знання у фармацевта мають бути гли-бокими та фундаментальними — професія вимагає.

По-друге, кредитно-модульна система перед-бачає значно менші групи.

По-третє, складно, на думку професора, назва-ти об’єктивним оцінювання за стобальною шка-лою, бо інколи лише один бал зі ста вирішує долю майбутнього спеціаліста: «Знайдіть мені генія, ко-трий зможе точно оцінити вас на 74 чи 75 балів!».

Щодо перспектив… Усе залежить від окремих людей. Якщо студент буде відповідати за себе, а викладач — за себе, неважливо стане, за якою системою оцінювати знання, бо один хотітиме на-вчатися, а другий — навчати.

ПРО ДРУЖБУ ТА РОБОТУПетро Овксентійович Безуглий — представник

«старої гвардії» університету, на особистому рівні спілкується у тому числі і з ректором Валентином Петровичем Черних. Ми не втрималися від спокуси запитати, як така дружба впливає на роботу, і отри-мали досить непередбачувану відповідь: «Слід зав-жди відділяти особисті стосунки від робочих. Ва-лентин Петрович — людина, яка блискуче вміє це робити». Зокрема довелося нам почути і про догани професору Безуглому, і про штрафи тощо — дисци-пліна у НФаУ дійсно завжди була зразковою.

Слід і нам засвоїти такий корисний урок і по-вчитися у пана ректора чітко розділяти особисте та публічне!

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ НФаУГоловне побажання для студентів профе-

сор Безуглий сформулював так: «Навчайтесь добре, щоб знайти хорошу роботу. І завжди пам’ятайте, що у вашій професії головне — робити добро, до-помагати людям. Не женіться за матеріальним: буде добро — будуть і гроші».

Оксана Прохватілова, Олександра Лєдовська

Ветеран ВОВ, бывший сотрудник НФаУ Василий Петрович Мазаев с членом Студенческого

парламента Александром Бескровным

Ветеран ВОВ, бывший сотрудник НФаУ Эдуард Иванович Шконда с членом Студенческого

парламента Дарьей Лобановой

ГОЛОВНЕ ДЛЯ ФАРМАЦЕВТА — ТВОРИТИ ДОБРО КОЛИ ПРОФЕСОР БУВ СТУДЕНТОМ

НАУКОВИЙ ВОГНИКУ перші дні Масляної відбувся традиційний

«Науковий вогник» — зустріч ректора НФаУ, про-фесора В.П. Черних з докторантами нашого уні-верситету.

У вітальному слові-зверненні до молодого на-укового авангарду НФаУ професор Черних зазна-чив, що від формули на папері до готового препа-рату — чималий шлях. І долати його знов і знов — це першочергове завдання для науковців. «45% ліків, представлених на українському фармацев-тичному ринку, мають бути вітчизняного вироб-ництва», — зазначив Валентин Петрович.

Представники від докторантського корпусу ді-лилися планами на майбутнє, виконували театра-лізовані мініатюри — гумористичні звіти про ви-конану ними роботу. Яскраво виступили докто-ранти ІПКСФ, гідно захистили «докторантську честь» представники хіміко-технологічного, кліні- ко-фармацевтичного та медико-фармацевтич- ного корпусів.

На вечір були запрошені і виконали для при-сутніх кілька музичних композицій камерний ор-кестр Харківського музичного училища ім. Лято-шинського під керівництвом О.М. Шевель та со-ліст ХНАТОБу В. Козлов.

Слід відзначити бездоганну організацію вечо-ра. Присутнім у залі не доводилося позіхати чи по-глядати на годинники в очікуванні фіналу. Посмі-ялися від душі, вигадуючи «характеристики» млин-ців на задані кожному столику абревіатури. Ак-тивно підтримували новостворене «тріо ложкарів» на чолі з проректором з науково-педагогічної робо-ти (міжнародних зв’язків), професором С.Б. Попо-вим. Наші музиканти, хоч і не були зіграною ко-мандою, проте із завданням впоралися прекрасно. І зважаючи на те, який урожай оплесків зібрало це тріо, воно могло б скласти гідну конкуренцію будь-якому професійному музичному колективу.

У теплій, майже домашній атмосфері було цікаво і спостерігати за дійством, і брати в ньо-

му участь. А коли на завершення зустрічі Вален-тин Петрович виконав для присутніх пісню, ста-ло зрозуміло: у НФаУ є не лише чудові умови матеріально-технічного характеру, а й сприят-ливі «кліматичні умови» для «процвітання» на-укової діяльності.

Олена Яковлєва

СНТ кафедри органічної хімії

Page 3: З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER ЯК ВСЕ … · За плідну працю уряд нагородив Мико-лу Овксентійовича орденами

МОЛОДІСТЬ ФАРМАЦІЇ 3

В феврале этого года студент 5 курса фа-культета по подготовке иностранных сту-дентов Самуэль Окрах побывал в городе Трон-хейм на Международном студенческом фе-стивале ISFiT. Впервые этот форум состоял-ся в 1988 году и с тех пор проходит каждые два года. Учащихся из Германии, США, Австралии, Великобритании, Польши, Аргентины, Бра-зилии и других стран — всего 450 участников и 500 волонтеров из Норвегии объединил в этот раз фестиваль.

Эта поездка позволила Самуэлю приобрести новые знания и впечатления, сравнить ментали-теты. Мы решили спросить о главном студента из Ганы, кстати, президента землячества (со-став землячества в НФаУ — 30 человек).

— Расскажите, пожалуйста, о норвежском фе-стивале. В чем его особенности?

— Мне очень понравилось это мероприятие. Оно проходило с 10 по 20 февраля, его тема — «ЗДРАВООХРАНЕНИЕ: ГЛОБАЛИЗАЦИЯ». Я получил возможность ознакомиться с миро-вым опытом в области развития здравоохране-

ния. В ходе конференции работали 17 различ-ных секций и семинаров по вопросам полити-ки, искусства, образования, психического здо-ровья, литературы, климата и окружающей сре-ды, экономики, спорта, технологии борьбы со СПИДом, взаимоотношений матери и ребен-ка. Каждую секцию составляла группа из 25 сту-дентов, представляющих разные страны, раз-личные культурные и политические убежде-ния. У каждой группы было 4 руководителя. Я был в отделении «Материнство и детство», посвященной женскому и детскому здоровью, объединению наций, реабилитации после наси-лия. Мы успели поработать над созданием про-екта курса по улучшению системы мирового здравоохранения.

Ежедневно по окончании работы секций все участники собирались в Культурном центре студентов «Studentersamfundet», где проходи-ли пленарные заседания. Мы слушали выступле-ния докладчиков — политиков, преподавателей университетов и представителей различных орга-низаций (доктор Ганс Рослнг, Михаэль Мормот, министр иностранных дел Норвегии Йонас Гарр,

коронованные принц и принцесса Норвегии Сима Симар и Кура Гонт). В конце каждого пленарного заседания студенты имели возможность задать во-просы докладчикам.

— Как вы проводили свободное время? Культурная программа фестиваля включала

посещение различных выставок, концертов, дис-котек, театров, нам предлагались обзорные туры по городу, катание на лыжах и многое другое. Не-смотря на морозную погоду, участники фестиваля получили огромное удовольствие.

На все время проведения конференции студентам-участникам предоставлялось бесплат-ное проживание, питание и трансфер. Гостепри-имные жители Норвегии дружелюбно и с радуши-ем встречали участников фестиваля. Все это сде-лало наше пребывание в Норвегии очень ком-фортным и впечатляющим.

— Самуэль, а в чем отличия, на Ваш взгляд, между жизнью в Украине и Норвегии?

— В Норвегии люди привыкли к иностранцам и не допускают некорректных, нетолерантных си-туаций. Несмотря на то, что мне очень нравится в Харькове, все же были проблемы с украинца-ми и милицией. Напротив, норвежцы очень хо-рошо относятся к африканцам, свободно владеют английским, всегда готовы помочь. Мне кажется, люди должны идти навстречу иностранцам, уметь учить их своим традициям и культуре.

— Чем планируете заниматься после выпуска из университета?

— Я уеду домой помогать своим соотечествен-никам быть здоровыми. Для того, чтобы начать ра-боту в Гане по моей специальности, нужно сдать 200 тестов, похожих на «КРОК». Это государствен-ный экзамен, после прохождения которого мож-но получить аттестацию и работать. В заключение хочу сказать, что для того, чтобы сделать наш мир лучше, мы, молодое поколение, будущее наций, должны иметь возможность самовыражения и ак-тивного взаимодействия с лидерами сегодняшнего дня для обмена знаниями и опытом.

Подготовила Александра Ледовская

МЫ РАЗНЫЕ — МЫ ОДИНАКОВЫЕ

ЗАПИСКИ ИЗ НОРВЕГИИ

В настоящее время имеет место тенденция к коммерциализации высшего образования, к пре-вращению университетов в коммерческие пред-приятия. Преподаваемые дисциплины переори-ентируются на сиюминутные потребности рынка, в результате чего наблюдается снижение значимо-сти системной фундаментальности. Происходит сокращение удельного веса курсов фундаменталь-ных наук, которые уступают место так называемо-му «полезному знанию», т. е. знанию прикладному, прежде всего многочисленным спецкурсам. Ныне возобладала концепция знания, ограниченно-го в принципе, сфокусированного на конкретике и нацеленного на результат, приносящий немед-ленную экономическую отдачу, тогда как фунда-ментальные знания вытесняются на периферию.

Попытка переноса центра тяжести с фун-даментального знания на прикладное — отнюдь не новация, ибо такие поползновения неодно-кратно предпринимались в истории науки в свя-зи с различными обстоятельствами. Еще Ф. Бэ-кон в ХVII веке подверг острой критике попыт-ки ограничить науку «плодоносным» знанием, под которым он имел в виду именно приклад-ное знание, в ущерб фундаментальному — «све-тоносному». Наше поколение тоже помнит та-кие попытки. Например, Н.С. Хрущев (с 1953 по 1964 годы — первый секретарь ЦК КПСС), пред-

лагал распустить Академию наук СССР и подчи-нить ведущие технические вузы соответствую-щим министерствам, полагая, будто таким обра-зом можно ускорить технический прогресс. Хоро-шо, что его удалось переубедить.

Оттеснив теорию на периферию обучения, мы законсервируем обывательское отношение к фун-даментальному знанию, породив у студентов впе-чатление, будто «светоносные» знания существу-ют только для непрактичных чудаков, тогда как нормальному человеку достаточно «плодонос-ных», приносящих сиюминутную выгоду. Само собой уйдет в небытие гегелевское положение о том, что нет ничего практичнее хорошей теории.

Сама «идея университета» заключается в том, чтобы университет стал центром воспитания вы-сокообразованной интеллектуальной элиты. Уни-верситетское образование дает именно универ-сальное знание как рафинированный опыт чело-вечества, которое уже затем дробится на различ-ные научные дисциплины. Если тенденция к ком-мерциализации возобладает, универсальное зна-ние выпадет из программы обучения. И как бы мы не утешали себя тем, что ничего страшного не произошло, что налицо лишь смена внутрен-ней парадигмы университетского образования, в действительности такое образование переста-нет соответствовать «идее университета», а зна-

чит, выражаясь без обиняков, высшее образова-ние окажется низведенным до уровня среднего, т. е. фактически упраздненным.

Фундаментальные знания — это набор фактов, которые можно знать, а можно и не знать. Их за-дача — сформировать установку на самостоятель-ное мышление и саморефлексию, обеспечив сту-дентов необходимыми для этого приемами. Если студенты не приобретут навыков самостоятельно-го мышления, они не смогут критически оценить ни собственные представления, ни происходящие в мире процессы. А собственная ограниченность будет казаться им верхом оригинальности.

Наши специалисты ценятся в мире за широту кругозора, за способность самостоятельно сфор-мулировать и осмыслить проблему. Формирова-ние этих качеств составляет сильную сторону на-шей системы высшего образования.

Ныне все системы высшего образования раз-витых стран мира вовлечены в глобализацион-ные процессы. Причем большинство европей-ских стран учитывает опыт друг друга, что вовсе не означает унификации, единообразия их обра-зовательных систем. Они учитывают многообра-зие тенденций, менталитет тех или иных народов.

Капитализация университета — существенный, но не единственный показатель его рейтинга. Не ме-нее важны традиции университета, количество зна-менитостей среди его выпускников, спрос на вос-питанников университета, перспективы их карьеры и прочие показатели. Если мы хотим сделать Укра-ину демократической страной, процесс коммерци-ализации высшего образования надо держать под контролем, раз уж нельзя избавиться от этого «по-бочного продукта глобализации». В постсоветский период образовательная система Украины была идеологизирована, перестал существовать государ-

ственный контроль, начался процесс диверсифика-ции образовательных программ, больше стали учи-тываться групповые и индивидуальные запросы на-селения. Это явное движение к плюралистической модели обучения. Сегодня мы можем констатиро-вать определенную конвергенцию образовательных систем Украины, стран Западной Европы и США в рамках парадигмы плюралистической образова-тельной системы. Тем более это ощутимо с приня-тием Украиной Болонской конвенции.

Конвергенция мировых образовательных си-стем не исключает, а предполагает их плюрализм, их своеобразие. Нам не следует слепо копировать моде-ли и формы западных образовательных систем, а тем более их зигзаги. Следует сохранить и развивать тра-диции лучших образцов. Это относится, в частно-сти, к сохранению оптимального соотношения меж-ду фундаментальными и прикладными учебными дисциплинами при ведущей роли первых. Иначе мы рискуем растратить фундаментальное образование, получаемое в ведущих университетах страны. Пока это наше несомненное преимущество.

Подлинное богатство Украины — не уголь и плодородные черноземы, а ее великие культур-ные традиции, ее главный ресурс люди — свобод-ные, активные, творческие, образованные. Необ-ходим курс на постоянное увеличение инвести-ций в народное образование в целом. Это маги-стральный путь возрождения Украины с ее мощ-ными культурными, научными традициями.

К.А. Иванова,проректор по научно-педагогической

(воспитательной) работе, доцент, зав. кафедрой общественных наук НФаУ,

А.П. Лантух, доцент кафедры общественных наук НФаУ

Всеросійська фармацевтична олімпіада проходила 27–28 січня в м. Ярославлі. У зма-ганнях взяли участь 33 команди фармацевтич-них, медичних та хіміко-технологічних ВНЗ Росії, а також збірна України. До складу укра-їнської команди входили двоє студентів 5 кур-су НФаУ, переможців Всеукраїнської олімпіади за спеціальністю «Фармація» Лідія Булига та Ігор Комарицький; студентка Львівського дер-жавного медичного університету та дві сту-дентки Тернопільського державного медичного університету ім. Горбачевського. Супроводжу-вала команду декан фармацевтичного факуль-тету ТДМУ ім. Горбачевського Людмила Воло-димирівна Соколова.

Учасників приймали у комфортабельному готе-лі, у конференц-залі якого власне й проходили зма-гання. На олімпіаду з’їхалися представники про-відних фармацевтичних фірм у пошуках майбутніх спеціалістів, а також вчені з різних університетів.

Змагання носили командний характер і прово-дилися за двома секціями «Промислова техноло-гія ліків» та «Управління економікою в фармації». Останній напрям об’єднав такі звичні для наших студентів дисципліни як ОЕФ, ММФ та фарма-коекономіку. Кожна команда мала по одному за-питанню окремо з кожного напряму, 30 хвилин на обговорення та 10 хвилин на відповідь. Журі оцінювало не лише правильність відповіді, але й оригінальність, естетичне оформлення поданої інформації, а також вміння працювати в команді.

Завдання, що дісталися нашій команді, вияви-лися не просто цікавими — для пошуку правиль-ної відповіді було недостатньо знань із заявлених в якості конкурсних предметів. Так, наприклад, відповідаючи на питання з промислової технології ліків (стосувалося мікробіологічного синтезу фер-ментних препаратів), нам довелося «звернутися за допомогою» до таких дисциплін, як біохімія та мікробіологія. Слід зазначити, що всі члени нашої

команди брали активну участь в обговоренні за-вдання та пошуках відповіді й лише спільними зу-силлями ми зуміли досягти таких високих резуль-татів (ІІІ місце в секції «Промислова технологія лі-ків» та V — в «Управлінні економікою в фармації»).

Окрім обов’язкових командних змагань, спон-сори олімпіади влаштували ще 3 додаткових кон-курси, які проводили у формі анкетувань: із GMP від «Ніжфарм Штада», клінічної фармації від ком-панії «Р-фарм» та технології скла від «Schott».

Ця поїздка залишила по собі приємні вра-ження про чудове місто Ярославль (екскурсію для учасників влаштували доброзичливі господарі олімпіади) та насамперед принесла гарні резуль-тати нашій команді. Ми висловлюємо щиру подя-ку всьому викладацькому складу НФаУ: протягом 5 років ви допомагали нам здобувати знання, і за-вдяки вашим зусиллям наша команда гідно пред-ставила Україну на олімпіаді міжнародного рівня.

Л. Булига, І. Комарицький, 5 курс, «Фармація»

Самуэль ОкрахДата рождения: 2 мая 1973. Успеваемость: отличник

Владеет языками: русским, английским, тремя государственными языками Ганы

ЯК МИ ДО ЯРОСЛАВЛЯ ПОЇХАЛИ

К ВОПРОСУ О ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

УКРАИНСКОЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ

ИНФОРМАЦИЯ К РАЗМЫШЛЕНИЮ

ОЛІМПІАДА

В ПАМЯТЬ О ПРОФЕССОРЕ И.Л. ДИКОМ

Наприкінці лютого у коледжі НФаУ відбув-ся щорічний конкурс «Кращий фармацевт». Зма-гання майбутніх фахівців фармації проходили у два етапи. Перший — тестування з п’яти основ- них фармацевтичних дисциплін (фармакології, технології ліків, фармакогнозії, організації та еко-номіки фармації, фармацевтичної хімії). За ре-зультатами тестування до другого туру пройшли лише 5 учасників. Другий етап — це виконання практичних завдань, а саме: прийняття та реєстра-ція рецепта; виготовлення лікарського препарату та оформлення його до відпуску хворому. Потім необхідно було визначити лікарську рослинну си-ровину, написати латинську назву, хімічний склад та застосування, провести експрес-аналіз лікар-ського препарату.

За проходженням конкурсу та виконанням за-вдань уважно слідкувало журі на чолі з директо-ром коледжу Т.С. Прокопенко.

Після підведення підсумків конкурсу визначили найкращих. Ними виявилися студентка групи Ф-33 К. Плотнiкова, що посіла ІІІ місце, та студент групи Ф-34 В. Мегалінський, що посів ІІ місце. Перемож-цем конкурсу та володарем «звання» «Кращий фар-мацевт-2011» стала студентка групи Ф-31 А. Бабко.

Ці студенти захищатимуть честь нашого на-вчального закладу на міжнародному конкурсі, що відбудеться у медичному коледжі міста Курська (Росія) наприкінці березня. Побажаймо їм успіхів!

Л.М. Уройченко,викладач коледжу НФаУ

В Национальном фармацевтическом университете деклари-руются сохранение традиций и бережное отношение к памяти о людях, создававших историю нашего учебного заведения.

21 марта в учебном корпусе по улице Мельникова была открыта мемориальная доска Игорю Леонидовичу Дикому, про-фессору, доктору медицинских наук, академику АНТКУ, заведу-ющему кафедрой микробиологии, вирусологии и иммунологии (1987–2008).

Символично, что событие это произошло практически на-кануне Всеукраинского дня борьбы с туберкулезом. Изучению возбудителей этого заболевания, созданию препаратов для ле-чения и профилактики туберкулеза профессор Дикий посвятил значительную часть своей жизни.

Статью о жизни и научной деятельности И.Л. Дикого читайте в следующем номере

нашей газеты.

НАША ЗМІНА КОЛЕДЖ НФаУ

ХТО СТАВ НАЙКРАЩИМ ФАРМАЦЕВТОМ КОЛЕДЖУ

Page 4: З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ РІДНОЇ ALMA MATER ЯК ВСЕ … · За плідну працю уряд нагородив Мико-лу Овксентійовича орденами

4 МОЛОДІСТЬ ФАРМАЦІЇ

Газета для студентів і співробітників НФаУРозповсюджується безкоштовно

ЗАСНОВНИК: Національний фармацевтичний університет

Головний редактор О.Ю. Яковлєва Фото О.Є. ГабелковГазета зареєстрована 8 серпня 2002 року (Свідоцтво ХК №905)Адреса редакції: 61146, м. Харків, вул. Блюхера, 4Виготовлювач ТОВ «Золоті сторінки»вул. Маршала Бажанова, 28, м. Харків, 61002Тел./факс (057) 701-0-701Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №276 від 12.12.2000 р.Наклад 1000 прим. Зам. №380.

Наші банківські реквізити: р/р 35228005000099, МФО 851011

Банк: Управління Державного Казначейства у Харківській області, код ОКПО 02010936

Свідоцтво: №30008972 Індивідуальний податковий номер: 020109320392

НАВЧАЛЬНА РОБОТА

ІСПИТ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ

ПРАЦІВНИКІВ НФаУЗначення іноземної мови в сучасному світі

складно перебільшити, адже її знання не є при-вілеєм і розкішшю, це — одна з найважливіших складових сучасної успішної людини, надійна ін-вестиція в умовах ринкової економіки. Володію-чи мовою міжнародного спілкування, кожен змо-же досягти поставлених цілей за допомогою но-вих можливостей.

15 лютого 2011 року на кафедрі іноземних мов пройшов іспит для викладачів НФаУ, які будуть ви-кладати англійською мовою фахові дисципліни. На іспиті був присутній проректор з міжнародних зв’язків, професор С.Б. Попов. «В умовах розширен-ня контингенту англомовних студентів викладання іноземною мовою для науково-педагогічних праців-ників професійно-орієнтованих кафедр нашого уні-

верситету набуває особливої актуальності та необхід-ності», — підкреслив професор С.Б. Попов.

Іспит складався з двох частин — письмового тестування та усної презентації фрагменту лекції англійською мовою. Науково-педагогічні праців-ники продемонстрували належний рівень знань, а деякі показали дуже високий комунікативний рі-вень, а саме О.Є. Гринцова (кафедра клінічної фар-макології та фармацевтичної опіки), О.В. Козире-ва (кафедра управління та економіки підприємств), Н.М. Яценко (кафедра фармакоінформатики).

Сподіваємося, що всі наші слухачі навча-тимуть із задоволенням своїх майбутніх англо-мовних студентів та підтримуватимуть автори-тет НФаУ! Л.А. Торяник, доцент, зав. кафедрою іноземних мов,

Л.Г. Буданова, доцент

Зима никак не хочет сдавать свои позиции, погода вовсе не располагает к длительным про-гулкам. То дождь со снегом, то резкое похолода-ние, то гололед, — студенты неохотно выбира-ются из общежитий и квартир на улицу, все боль-ше по необходимости. И желание посетить кон-церт любимого исполнителя или коллектива час- тенько уменьшает тот факт, что ходить при-дется дважды: один раз за билетом, а уж второй раз — собственно на концерт.

Но наша группа в этом плане отличается ор-ганизованностью, в первую очередь, благода-ря нашим кураторам-преподавателям кафедры технологии лекарств доцентам О.С. Данькевич и Н.Ф. Орловецкой. Еще осенью 2010 года мы по-сетили Харьковскую филармонию, органный зал, а в начале декабря побывали на знаменитом Меж-дународном конкурсе по бальным танцам, кото-рый прошел во Дворце спорта. А в наших ближай-ших планах — посещение театра им. А.С. Пушки-на и Дома актера.

ПО СТРАНАМ И КОНТИНЕНТАМ

Харьковская филармония, образованная в 1929 году, является старейшей концертной ор-ганизацией Украины. В здании филармонии, па-мятнике архитектуры, крупнейшем культурном центре города, выступали П. Чайковский, С. Рах-манинов, Ф. Шаляпин и многие другие выдаю-щиеся деятели искусства. Здесь в 1896 году был проведен первый в Украине киносеанс, отсюда в 1929 году вышла в эфир первая украинская ра-диостанция.

Филармония удивила нас инструменталь-ным ансамблем во главе с Игорем Снедковым. В программе концерта были представлены попу-лярные мелодии со всего мира в авторской аран-

жировке. Поразительная харизма и энергетика, которая, казалось, так и струилась от каждого из участников музыкального коллектива, букваль-но заворожила слушателей в зале.

ОРГАННАЯ ФЕЕРИЯ

25 ноября мы посетили знаменитый Харьков-ский органный зал.

Орган — самый большой духовный кла-вишный инструмент. Звук в органе рождает-ся при помощи труб различных тембров, в ко-торые мехами нагнетается воздух. По звуково-му богатству и обилию музыкальных средств орган занимает первое место среди всех ин-струментов, и его часто называют «королем инструментов».

1 декабря 1986 года в Харьковском орган-ном зале состоялся первый публичный кон-церт, где в качестве солиста выступил выдаю-щийся латвийский органист Таливалдис Декс- нис. В его программе прозвучали сочинения И.С. Баха и чешских композиторов, что, учи-тывая немецкий стиль и чешское производство органа, было особенно символично. В течение первых месяцев работы Харьковского органно-го зала на его сцену вышли с концертами око-ло 30 исполнителей из СССР, Италии, Чехосло-вакии, Польши, Венгрии. Зал приобрел поисти-не всенародную популярность. Из других горо-дов Украины и России на харьковские концер-ты органной музыки специально приезжали це-лые делегации. Посещение органного зала ста-ло непременным акцентом туристической про-граммы Харькова.

Нам было интересно окунуться в мир сред-невековой музыки вместе с Лидией Величко, за-служенной артисткой Украины, которая ис-полняла «Ave, Maria». Кроме этого произведе-ния, программу составляли музыка Баха, Кач-чини, Лукке, Стецюн. Затем мы слушали ака-демический камерный хор им. В. Палкина, ис-полнивший для нас мессу Франца Шуберта «Соль мажор».

ТАНЦЕВАЛЬНЫЙ КУБОК

В середине декабря состоялся V Междуна-родный фестиваль-конкурс спортивных баль-ных танцев на Кубок городского головы с уча-стием зарубежных спортивных делегаций и ко-манд городов-побратимов. Конкурс собрал участ-ников и судей из 9 стран. В списке счастливчиков оказались Болгария, Италия, Франция, Шотлан-дия, Армения, Германия, Польша, Россия, Укра-ина. Харьков представляли центры спортивно-го танца «Спутник» и «Вояж», мы их активно поддерживали.

Мы получили массу удовольствия от этих походов и уверены, что получим еще столько же! Не тратьте время понапрасну, присоединяй-тесь к нам!

Е. Ткаченко, C. Фартушна,3 курс, 14 группа

26 лютого 2011 року відбувся випускний вечір для випускників заочної форми навчання Націо-нального фармацевтичного університету та уро-чисте вручення довгоочікуваної «путівки в май-бутнє» молодим спеціалістам.

Нині молодь асоціює успішну кар’єру з закін-ченням університету — отриманням престижно-го диплома для подальшої самореалізації. І такий момент обов’язково відбувається в житті того сту-дента, який не побоявся складнощів!

Серед тих, хто наполегливо вчився із семестра в семестр, цього року закінчили НФаУ з відзнакою майже 50 випускників. Ректор нашого університе-ту, професор Валентин Петрович Черних у віталь-ному слові наголосив, що фармацевтична освіта зобов’язує кожного відповідально ставитися до сво-їх пацієнтів чи відвідувачів аптек, бути уважним до всіх і до себе. Отримані знання дають багато мож-ливостей, проте накладають і багато обов’язків. Ректор висловив випускникам щирі побажання здоров’я, щастя й позитивних емоцій від життя.

Алла Анатоліївна Котвіцька, проректор з нау- ково-педагогічної роботи (заочної, дистанцій-ної форми навчання), також привітала заочни-ків із знаковим моментом їхнього життя. «Від-булося 20 весіль, народилося 104 дитини за пері-од навчання, і попри усю складність суміщення навчання та сімейних обов’язків, в залі ХНАТО-Бу сьогодні присутні всі, хто подолав ці трудно-щі», — акцентувала проректор і побажала випус-кникам нових звершень.

На кваліфікованих фармацевтів, котрі від-сьогодні влилися до величезної фармацевтичної громади України, на випускному вечорі чекало чимало сюрпризів. Так, яскраві моменти студент-ського життя нагадав гумористичний фільм: про лекції, лабораторні, контрольні, про шпаргалки, звичайно ж… Спеціально до випускного балу цьо-горічна випускниця НФаУ Павліна Сабініна на-писала та заспівала пісню. Присутні у залі ХНА-ТОБу мали змогу насолоджуватися вишукани-ми танцювальними композиціями артистів театру опери та балету, студентів-артистів театру народ-ного танцю «Заповіт» Академії культури, шоу-груп «Non stop», «Only first», «Форсаж».

Тепер вже колишні студенти НФаУ на знак вдячності за неоціненні скарби, отримані в alma mater, вирішили допомогти будівництву храму святого Валентина, єпископа Інтерамського, що будується на території університету. Отець Генна-дій подякував за благий вчинок і окропив випуск- ників Йорданською водою. Сподіваємося, що тепер їм точно поталанить у житті!

Після фінальної пісні було урочисте вручен-ня дипломів.

Свято закінчилося, попереду бурхливе жит-тя. Але святкові, піднесені емоції, приємні спога-ди про навчання залишаться з бакалаврами, спе-ціалістами та магістрами на все подальше життя!

Олександра Лєдовська

Курсы водителей для студентов

и сотрудников НФаУСрок обучения — 2 месяца

гибкий графикиндивидуальный подход

скидкипластиковые права международного образцаУл. Блюхера, корпус 2, здание старой аптеки,

каб. №12Иванов Виталий Викторович

Тел. 738-57-17067-924-76-61067-934-00-35063-257-47-84

www.auto-dor.com.ua

РУБІЖ ПОДОЛАЛИ!

АВТО-ДОР

ГЛАЗАМИ СТУДЕНТА

ЖИЗНЬ ВНЕ УНИВЕРСИТЕТА

ЮРИДИЧНИЙ ЛІКБЕЗ

З 1 січня 2011 року вступили в дію зміни до За-кону України «Про загальнообов’язкове держав-не соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», за якими змінюєть-ся порядок надходження коштів страхувальнику (роботодавцю). Зміни пов’язані з появою єдиного соціального внеску. Раніше всі відрахування з заро-бітних плат велися окремо до кожного фонду — Пенсійного, Страхового тощо. Тепер введений єди-ний соціальний внесок, з якого кожен фонд отри-мує свою частку коштів вже через казначейство.

Відтепер для одержання фінансування (для ви-плати лікарняних) від Фонду соціального страху-вання страхувальник (роботодавець) зобов’язаний подати йому спеціальну заявку-розрахунок. Фонд, після перевірки правильності заповнення реквізи-тів, даних про сплату єдиного внеску, здійснює фі-нансування страхувальників протягом десяти ро-бочих днів після надходження заяви-розрахунку. Після надходження коштів на рахунок страху-вальник зобов’язаний здійснити виплату у стро-ки, визначені статтею 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страху-вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездат-ності». Якщо сума отриманих від Фонду коштів пе-ревищує витрати на оплату лікарняних, невико-ристані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду протягом трьох робочих днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності ви-плачується застрахованим особам залежно від страхового стажу. Розмір допомоги з тимчасової не-працездатності в 2011 році не змінився.

Після прийняття Фондом соцстраху Поряд-ку фінансування страхувальників для надання за-страхованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхуван-ня з тимчасової втрати працездатності, який за-реєстровано Міністерством юстиції 25.01.2011 р. за №111/18849, у заяві-розрахунку, що є додатком до даного Порядку, передбачено зазначення номе-ра страхового свідоцтва.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне стра-хування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. №1306. Роботу з видачі страхових свідоцтв проводять органи Пенсійного фонду України. Страхове свідоцтво видається на підставі анкети застра-хованої особи. Для заповнення анкети необхідні паспорт i довідка про ідентифікаційний номер. Страхове свідоцтво та, за необхідності, його ду-блікат видаються безкоштовно, свідоцтво збері-гається у застрахованої особи. У страховому сві-доцтві немає фотокартки застрахованої особи, тому воно дійсне лише у разі пред’явлення пас-порта чи іншого документа, який засвідчує осо-бу. Зверніть увагу: при заповненні анкети i при отриманні свідоцтва ретельно перевіряйте ко-ректність відображених у них даних.

Д.С. Кравченко,провідний спеціаліст відділу правової роботи,

правової освіти, систематизації законодавства Харківського міського управління юстиції

ПОРЯДОК НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ

СТРАХУВАЛЬНИКУ ЩОДО ОПЛАТИ

ЛІКАРНЯНИХ ЛИСТІВ