1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОСКАЛЮК АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ

УДК 005.8:331.4

МОДЕЛІ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНІЦІАЦІЄЮ

ПРОЕКТІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ

05.13.22 - Управління проектами і програмами

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Науковий керівник

доктор технічних наук, професор

Гогунський Віктор Дмитрович

Одеса - 2016

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПЕРСОНАЛУ В

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ НА ЗАСАДАХ

ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

10

1.1. Проектна реалізація стратегії управління безпекою персоналу

у діяльності підприємства

11

1.2. Сутність та особливості управління проектами охорони праці 15

1.3. Огляд питань ініціації проектів 21

1.4. Аналіз методів оцінювання виробничих небезпек у процесах

прийняття рішень в проектах забезпеченні безпеки персоналу

27

1.5. Висновки і постановка завдання дослідження 36

РОЗДІЛ 2

МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІНІЦІАЦІЄЮ У ПРОЕКТАХ ОХОРОНИ

ПРАЦІ

2.1. Розробка моделі ініціації проектів 38

2.2 Ідентифікація марківської моделі ініціації проектів 45

2.3. Вплив перехідних ймовірностей на зміни станів системи 48

2.4 Оцінка похибки марківської моделі 57

2.5 Висновки до розділу 2 60

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

ПРИ УПРАВЛІННІ ІНІЦІАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ

3.1. Особливості проектного менеджменту в охороні праці 62

3.2. Проектно-орієнтоване управління охороною праці на основі

нечіткого логічного висновку

73

3.3. Визначення рівня охорони праці на основі нечіткого 80

3

логічного висновка

3.4. Прийняття рішень у проектах охорони праці на етапі

ініціації

85

3.5 Висновки до розділу 93

РОЗДІЛ 4

РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ, МЕТОДІВ І МЕХАНІЗМІВ В

УПРАВЛІННІ ІНІЦІАЦІЄЮ ПРОЕКТАМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

4.1. Впровадження ініціації проектів охорони праці на прикладі

ТОВ «Гелека-М»

95

4.2. Управління процесом ініціації за допомогою марківської

моделі

4.2.1 Метод експериментального визначення рівня

досконалості організаційно-технічної системи за ступенем

ризику (підприємство «Гелека-М»).

4.2.2 Визначення обсягу вибірки.

4.2.3 Результати анкетного опитування

4.2.4 Зіставлення отриманих експериментальних даних з

результатами моделювання з використанням розробленої

моделі марківського ланцюга.

4.2.5 Оцінка ефективності ініціації та впровадження проектів

96

98

100

103

104

105

4.3. Прийняття рішень щодо ініціації проектів з охорони праці на

основі нечіткого логічного висновку

107

4.4. Приклад реалізації ініціювання проекту

на базі ТОВ «Гелека-М»

115

4.4. Висновки по розділу 126

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129

ДОДАТКИ 143

4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

IPMA Міжнародна асоціація проектного менеджменту

ISO Міжнародна організація по стандартизації

PDCA Цикл ШухартаДеминга, PDCA (PlanDoCheckAction) «план,

здійснення, перевірка, дія»

PMI Інститут проектного менеджменту

РМВОК Project Management Body of Knowledge (Керівництво до зводу

знань з управління проектами), розроблений PMI

Р2М Керівництво з управління проектами і програмами розвитку

підприємств, розроблений PMAJ

МОП Міжнародна організація праці

ЖЦ Життєвий цикл

ЗСП Збалансована Система Показників

НШВЧ Небезпечні і шкідливі виробничи чиники

ТРГ ПОП Тимчасова робоча група проекту охорони праці

ТЕО Техніко-економічне обґрунтування

ТЗ Технічне завдання

УП Управління проектами

ІТР Інженерно технічний робітник

5

ВСТУП

Актуальність теми. У процесі формування ринкової економіки в

Україні управління проектами набуває певні переваги через застосування

сучасних методологій, методів та засобів управління. У багатьох

підприємствах і організаціях значна частка діяльності має проектний

характер. Перехід до проектно-орієнтованого управління підприємствами з

урахування міжнародних засад щодо організації виробництва, особливо в

частині забезпечення безпечних умов праці, є актуальним напрямком

досліджень в проектному менеджменті.

Однією з основних складових створення умов безпеки виробництв є

реалізація проектів з охорони праці. Існує необхідність розробки та

застосування нових моделей і методів для підготовки та прийняття рішень

щодо ініціації проектів з цього напряму. При цьому соціальний та

економічний ефект від впровадження проектів щодо формування безпечних

умов праці буде досягатися у повному обсязі тільки у разі своєчасного і

науково обґрунтованого ініціювання проектів.

Розв’язання протиріч між нагальними завданнями підприємств і

організацій у впровадженні проектів щодо створенні безпечних умов праці та

можливостями традиційних існуючих систем управління в умовах

обмеженості ресурсів і унікальності проектів можливе лише у разі

використання методів проектного управління. Загальне підвищення

результативності проектів має здійснюватись завдяки ретельному аналізу

проектної ідеї ще на початкових етапах життєвого циклу, зокрема, на етапі

ініціації проекту. Тому розробка методичного забезпечення процесу ініціації

проектів є актуальним завданням дослідження, яке дозволить суттєво

підвищити рівень безпеки виробництва та загальну продуктивність

підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Наукові результати

дисертаційної роботи отримані при виконанні держбюджетних науково-

6

дослідних робіт ОНПУ: “Теорія і практика компетентнісного управління

проектами в організаційно-технічних та соціальних системах” (НДР № 73 –

32, ДР № 0113U007624, 2012 — 2015); “Методологічні основи створення

інформаційного середовища управління науковими дослідженнями

структурних одиниць ВНЗ МОН України” (НДР № 696 – 32, (ДР №

0115U000330, 2015 — 2016). У цих дослідженнях автор є виконавцем.

Метою дослідження є формалізація, вдосконалення та впровадження

методологічного та інструментального апаратів управління проектами за

рахунок використання марківської моделі ініціації проектів та методів

визначення потреби у ініціюванні проектів на основі нечіткого логічного

висновку за алгоритмом Мамдані.

Для досягнення мети дисертаційної роботи виконані наступні завдання:

проаналізована проблематика проектів та методів прийняття

рішень в проектах створення безпечних умов праці, визначені завдання щодо

оцінювання виробничих небезпек;

розроблена концептуальна модель проекту щодо створення

безпечних умов праці для задоволення потреб всіх зацікавленими сторін

проекту;

побудована модель процесу ініціювання проектів для визначення

моменту його початку;

формалізовано метод прийняття рішень щодо ініціювання

проектів з використанням методології проактивного управління.

виконані практичні випробування результатів досліджень із

застосуванням запропонованих методів, які отримали експериментальне

підтвердження з позитивним техніко-економічним ефектом.

Об’єкт дослідження — процес проектного управління організаційно-

технічними системами виробництва.

Предмет дослідження — моделі управління ініціацією проектів та

методи прийняття рішень у проектах щодо створення безпечних умов праці.

7

Методи дослідження базуються на використанні системного аналізу,

теорії ймовірності, математичної статистики, теорії прийняття рішень, теорії

множин, теорії систем і інтелектуальної обробки даних. Моделювання

процесів та системний аналіз проводились із використанням професійних

математичних пакетів. Експериментальна оцінка результатів дослідження

виконана в умовах роботи реальних організацій.

Наукова новизна дисертаційної роботи:

Вперше:

розроблено модель ініціації проектів на основі нечіткого

логічного висновку, яка відрізняється від відомих тим, що вона містить

множину різнорідних якісних та кількісних показників, які формують

узагальнений показник рівня охорони праці, що дозволяє визначити ступень

потреби у проекті створення безпечних умов праці;

розроблена марківська модель взаємодії учасників проектів на

етапі його ініціації, яка на відміну від відомих враховує вплив замовника

проекту, що відповідно до закону ініціації проектів дозволяє враховувати

зміни станів організаційно-технічних систем у разі ініціації проектів;

Отримали подальший розвиток:

марківська модель зміни станів ініціації проектів, в яких кожному

стану системи відповідає певна комунікаційна взаємодія учасників проекту,

що дозволяє оцінити ступінь впливу кожного учасника проекту на етапі його

ініціації;

термінологічна база управління проектами завдяки введенню нового

поняття, а саме: «Проект з охорони праці, що є тимчасовою діяльністю в

умовах заданих обмежень по створенню продукту проекту, використання

якого зменшує ймовірності впливу шкідливих умов праці або важкість

наслідків нещасних випадків на виробництві».

8

загальна методологія вияву потреби у ініціюванні проекту, що дозволяє

адаптувати цю процедуру до особливостей проектної діяльності підприємств

різної спрямованості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що

дисертаційні дослідження завершені створенням модифікованих методів

оцінки рівня охорони праці підприємстві за допомогою розробленого набору

показників на основі моделі об'єкта управління, яка охоплює умови праці,

організацію праці, природні фактори та психофізичний стан трудового

колективу, що забезпечує отримання і відображення інформації, необхідної

для прийняття рішень щодо ініціювання проектів для забезпечення

нормативних умов праці. Застосування цих методів скорочує витрати на

дослідно-конструкторські роботи на 12 % за рахунок підвищення

ефективності управління проектами на етапі ініціації.

Результати дисертаційних досліджень впроваджені у системі

управління охороною праці ТОВ «Гелека-М», а також у діяльності експертів

Чорноморського Експертно-технічного центру (ЧЕТЦ).

Крім того, результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальний

процес Одеського національного політехнічного університету. Матеріали

дослідження використані при розробці курсу лекцій «Управління

проектами».

Особистий внесок автора. Усі наукові положення, висновки,

пропозиції та рекомендації, отримані автором особисто. У публікаціях, які

написані в співавторстві, особистий внесок здобувача наступний.

Проведено дослідження методів і засобів, що застосовуються в

проектному управлінні [1, 3]. Показано, що заходи з охорони праці мають

властивості проектів, тому запропоновано розглядати набір заходів з охорони

праці як проект [1, 3, 12, 13, 17]. Сформульовані наукові основи попередньої

оцінки потреби у проектах охорони праці [7, 18, 19]. Використано систему

базових факторів для проведення оцінки необхідності у ініціації проекту на

9

основі припущення, що заходи з охорони праці є проектами [2, 5, 19].

Запропоновано використання нечіткої логіки, як інструменту оцінювання

рівня охорони праці, а саме запропоновано здійснювати оцінку рівня безпеки

персоналу підприємства на основі нечіткого логічного висновку по

алгоритму Мамдані задля визначення моменту ініціації проекту з охорони

праці. [3, 4, 8, 15]. Запропоновано концептуально модель проектів з охорони

праці з урахуванням впливу всіх зацікавлених сторін проекту [8, 14].

У роботі [6] запропоновано математичне забезпечення бази знань

управління проектами задля визначення ймовірного впливу проекту з

охорони праці на рівень промислової безпеки підприємства.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи

доповідались і обговорювались на: Міжнародних конференціях «Управління

проектами в умовах глобалізації знань» (Київ, 2012, 2014, 2015, 2016);

Міжнародних науково-практичних конференціях (Миколаїв, 2010, 2011,

2012, 2013, 2014, 2016). Науково-практичної конференції «Еволюція наукової

думки в контексті європейського вибору України» (Київ 2015); 5-ї

Міжнародної науково-практичної конференції магістрантів, аспірантів та

науковців: «Управление проектами: инновации, нелинейность, синергетика»

(Одеса 2013);

Публікації. За темою дисертації видано 24 публікації, у тому числі, 9

статей у фахових виданнях – з них 7 статей у виданнях індексованих в

зарубіжних наукометричних базах даних, та 15 тез доповідей в матеріалах

конференцій.

Структура роботи. Дисертація містить вступ, чотири розділи,

висновки та 2 додатки. Обсяг дисертації – 142 стор., додатків – 5 стор.

Дисертація містить 34 рисунка й 25 таблиць і посилання на 117 літературних

джерел.

10

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПЕРСОНАЛУ В

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ

НА ЗАСАДАХ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1 Проектна реалізація стратегії управління безпекою персоналу у

діяльності підприємства

На сьогоднішній день проектне управління використовується в

багатьох галузях економіки та промисловості України, впроваджуються і

розвиваються методології та програмні засоби управління проектами та

програмами [34, 35].

Розвиток підприємств та організацій щодо впровадження нових

технологій та засобів управління організаційно-технічними системами, як

правило, здійснюються через проекти з ознаками унікальності, обмеженості у

часі, ресурсах та якості. Проекти орієнтовані на досягнення визначених

корисних результатів та їх цінності завдяки створенню певних продуктів або

послуг [36, 37]. При цьому безпека персоналу пронизує будь-які галузі

промисловості і це впливає на функціонування усієї системи підприємств,

оскільки ці проекти спрямовані на збереження головної цінності суспільства

— життя людини. Люди — персонал підприємства, в його структурі є

найбільш цінним фізичним, інтелектуальним — стратегічним ресурсом,

свого роду корпоративним капіталом [38].

Управління проектами за національним стандартом України за версією

NCB UA ver. 3.1 здійснюється на засадах системного аналізу компетенцій

проектних менеджерів. Одна з яких, що означена в 3.09, є «охорона праці,

промислова безпека та здоров’я» [39]. Розглядаючи можливість проектної

реалізації стратегії управління охороною праці у діяльності промислового

11

підприємства можна відмітити, що сама стратегія управління охороною праці

реалізується включенням до процесів обов'язково присутніх в проектах таких

завдань, що забезпечують охорону праці та здоров'я, промислову та

пожежну безпеку, які забезпечують безпеку персоналу тощо [1, 37].

Розглядаючи діяльність підприємства крізь призму забезпечення

безпеки персоналу можна відмітити, що люди є присутніми скрізь, приводять

систему підприємства в рух, накопичують корпоративний досвід і формують

корпоративну культуру, яка впливає на ефективність роботи підприємства.

Тому можна зробити наступний висновок, що "Кадри не лише вирішують

усе, але і можуть позбавити усього" [40 — 45].

Охорона життя і здоров'я персоналу за допомогою проектів з охорони

праці, зберігає активи підприємства, оскільки наявність людських ресурсів,

здатних вирішувати виробничі завдання є основним чинником

конкурентоспроможності підприємства та фактором його економічного

розвитку. За умови застосування проектного підходу набір або перелік

заходів з охорони праці можна розглядати як проект, який має обмежений

час виконання, вартість, визначені вимоги до результату тощо, що

відображено на рис. 1.1 [2].

Рисунок 1.1 - Застосування проектного підходу в охороні праці

Проекти з охорони праці є унікальними, оскільки результат проектів

проявляється у декількох сферах — в охороні здоров'я, в соціальній, науково-

Проектний підхід в

управлінні охороною праці

Конкретний

унікальний

результат

Обмежений час

виконання

проекту

Обмежена

вартість

проекту

Визначені

вимоги до

результату

12

технічній, виробничій та інших сферах. У зв'язку з багатоплановістю

напрямків реалізації проектів охорони праці оцінка ефективності

визначається за допомогою загального праце-охоронного ефекту по

підприємству в цілому.

Для обґрунтування доцільності застосування проектної методології в

області забезпечення безпеки персоналу проаналізуємо ознаки проектів з

охорони праці. Розгляд властивостей заходів забезпечення безпеки персоналу

проводитиметься відповідно до основних ознак і характеристик проектів за

стандартами P2M, PMBoK, PRINCE2 тощо. [46 - 50].

Ознака 1. Наявність мети — захист працівників від дії шкідливих і

небезпечних виробничих чинників і недопущення виробничо-обумовлених

травм, погіршень здоров'я, захворювань, інцидентів, в т. ч. смертей.

Визначення глобальної мети стоїть перед усією організацією в цілому і мети

у рамках якої здійснюється проект. Цілі проекту охорони праці обмежені в

часі [51].

Ознака 2.: Наявність змін — реалізація проектів з охорони праці

здійснюється у виробничій обстановці, що змінюється, і завжди несе зміни в

області охорони праці, промислової безпеки, умов праці тощо, на

підприємстві, на якому реалізується проект. По суті реалізація проектів з

охорони праці завжди пов'язана із змінами системи умов праці, організації

праці підприємства і є цілеспрямованим її переводом з існуючого стану в

деякий бажаний стан [39].

Ознака 3. Обмеженість у часі — проект з охорони праці завжди має

певний початок і завершення, які обмежують тривалість здійснення проекту.

Початок проекту — початок витрат ресурсів і застосування засобів на

ініціацію проекту. Завершення проекту настає, коли досягаються цілі проекту

або мета проекту [52].

Ознака 4. Неповторність – унікальність проектів з охорони праці

відноситься не тільки до окремих складових проекту, а й до проекту в

13

цілому. Навіть у проектах з високим рівнем новизни, є процеси, які

характерні не лише для цього проекту і використовуються в багатьох інших

проектах. У проектах з охорони праці завжди є процеси планування,

виконання, контролю і удосконалення систем виробництва [53].

Ознака 5. Обмеженість необхідних ресурсів — в кожному проекті з

охорони праці використовуються різні ресурси: фінанси, персонал, техніка,

устаткування, матеріали та ін. Об'єм цих ресурсів завжди кінцевий та

обмежений можливостями підприємства [54]. Суть цієї ознаки в тому, що в

усіх випадках затверджений варіант реалізації проекту має специфікацію і

графік споживання ресурсів [55].

Ознака 6. Комплексність і розмежування - комплексність проекту

охорони праці означає облік усіх внутрішніх і зовнішніх чинників, що прямо

або побічно впливають на результати проекту [56]. Крім того великий проект

не завжди можна виконати у рамках існуючої організаційної структури і

тому на час його реалізації створюється додаткова структура з призначенням

менеджера проекту. В той же час кожен проект має чітко означені певні

рамки своєї предметної області і має бути відокремлений від інших проектів

або підприємств. Ця ознака дозволяє розглядати проект як цілісну

комплексну систему з певними характеристиками [57 - 59].

Розглядаючи діяльність підприємства у рамках забезпечення охорони

праці, виробничої та пожежної безпеки можна прийти до висновку, що

загалом ознаки 1 – 6 притаманні проектним системам і управління охороною

праці має виражені проектні засади і властивості проектів [2, 60]. Таким

чином, проекти охорони праці можна розглядати як окремий вид проектів

[21], які мають ряд певних особливостей і здійснюють прямий вплив на

діяльність підприємства. Дамо визначення проекту охорони праці (ПОП):

Визначення 1.1. Проект з охорони праці є тимчасовою діяльністю в

умовах заданих обмежень по створенню продукту проекту, використання

14

якого зменшує ймовірності впливу шкідливих умов праці або важкості

наслідків нещасних випадків на виробництві.

Продукти проектів охорони праці різні за своєю суттю: матеріальні

об'єкти забезпечення безпечних умов праці, віртуальні продукти роботи з

персоналом (навчання) тощо [5].

В якості прикладу виберемо два конкретних заходи з плану

вдосконалення охорони праці підприємства "Гелека-М" (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Порівняльний аналіз 2-х проектів охорони праці

ПРОЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Параметр/

характеристика

Проект 1:

Реконструкція системи

вентиляції цеху зборки

верстатів

Проект 2:

Навчання фахівців підприємства

щодо галузевої специфіки охорони

праці

Призначення

проекту

Захист працівників від дії

шкідливих і небезпечних

хімічних речовин

Захист працівників

Мета проекту Побудувати і ввести в

експлуатацію систему

вентиляції

Навчити фахівців

Рекомендація Управління проектом

здійснюють головні фахівці

підприємства

Навчання здійснювати на базі

відділу охорони праці підприємства

Вартість

проекту

250 000 грн. 2 000 грн.

Об'єм робіт

проекту

183 людино-годин 80 годин

Терміни

виконання

проекту

2 місяці 1 тиждень

Якість проекту

Якісна система вентиляції Якісне навчання ІТР

Матеріальні

вигоди

Ефективна система вентиляції Відсутність штрафів від

контролюючих органів

Нематеріальні

вигоди

Наявність чистого повітря Знання ІТР

Термін

окупності

10 років 1 рік

Ризики проекту Нестача кваліфікованих

виконавців; неточність

розрахункових витрат;

неточність планування

Низька кваліфікація виконавців; не

відвідування занять ІТР; не

складання іспиту в контролюючих

органах.

15

Отже, проектний підхід доцільно застосувати в діяльності

промислового підприємства, оскільки це дозволить ефективно планувати

різні види робіт щодо забезпечення безпеки персоналу, а також здійснювати

моніторинг параметрів умов праці та контроль виконання проектів охорони

праці [3, 8, 13, 61].

1.2 Сутність та особливості управління проектами охорони праці

Кінцеві результати управління охороною праці підприємства мають

бути пов'язані з ефективністю виробництва в цілому, щоб трудовий колектив

і кожен працівник були зацікавлені в дотриманні вимог і правил охорони

праці. Це можливо здійснити за рахунок використання проектного підходу,

який орієнтований на загальний результат охорони праці та промислової

безпеки [18, 62].

У процесі досягнення загального результату по підприємству

виконання різних по суті проектів охорони праці здійснюється постійно, без

припинення, оскільки це пов’язано з особливостями функціонування

промислових підприємств, а саме: старіння обладнання, зміна технологічних

процесів та обладнання, зміна працівниками підприємства робочих місць,

тощо [63, 64].

Виходячи з вищевикладеного, можна виділити, основні напрями

реалізації проектів охорони праці на підприємстві і особливості управління

при профілактиці виробничого травматизму [65, 66]:

виявлення можливостей виникнення небезпечних ситуацій на

виробництві, їх профілактика, ознайомлення тих, що працюють з методами їх

уникнення і усунення;

проведення агітаційної і роз'яснювальної роботи по усвідомленню

робочих, що працюють, суті умов і причин виникнення небезпечних ситуацій

на виробництві, застосування заходів адміністративної і матеріальної дії до

16

порушників правил безпечного виробництва робіт;

постійне навчання робітників і керівників усіх рівнів правилам

безпечного виробництва робіт, умінню чітко і вчасно розпізнати можливість

виникнення небезпечної ситуації;

розслідування нещасних випадків, профзахворювань і аварій на

виробництві, розробка і впровадження заходів для запобігання їх

повторенню;

впровадження у виробництво передових методів профілактики

травматизму і профзахворювань.

Зазначені проекти охорони праці, як і інші проекти, реалізуються на

основі законів проектного управління [67], а саме:

Закон Бушуева С.Д. — закон ініціації проектів. «Команда проекту та

його турбулентне оточення складають систему, в якій існуючі взаємозв'язки

визначають результат проекту» [68, 69] .

Закон Хіроші Танаки — закон “сили мрії” (закон планування).

«Планування проекту починається від результату» [67].

Закон Вайсмана В. А. — закон управління якістю проекту. «Ринок

вибирає найкращих: з тих, хто виявився найрозумнішим, найсильнішим,

найшвидшим» [67].

Закон Воробйова Ю. Л. — закон контролю параметрів процесів проекту.

«Очікувані вигоди та реальні втрати у проектах пропорційні рівню ризику

(авантюризму)» [70, 71].

Закон Рибака А. І. — закон постійного поліпшення процесів проекту.

«Креативність пропозицій з вдосконалення проектів залежить від рівня

фінансування» [67].

Закон Кошкіна К. В. — закон завершення проекту. «Проекти

завершуються з різними результатами по відношенню до очікувань» [72].

Розробка і впровадження проектів з охорони праці дозволяє понизити

17

ймовірність настання нещасного випадку, і як правило, складається з

вдосконалення техніки і технологій, створення і застосування індивідуальних

і колективних засобів захисту, оптимізація санітарно-гігієнічних умов праці,

навчання безпечним прийомам і способам виконання робіт, розробку

інструкцій по охороні праці, дотримання яких забезпечує необхідний рівень

безпеки. Зроблений аналіз даних по травматизму [65] і результати наукових

досліджень таких як [66, 73] і зарубіжних авторів [74, 75] показують що

проблеми аварійності і травматизму сучасного виробництва вирішити тільки

інженерними методами неможливо, оскільки часто причиною травматизму

виступають не умови праці, а небезпечні дії працівників, допущених до

виконання небезпечних видів робіт [76].

Універсального способу для вирішення цих проблем існувати не може,

але, враховуючи загальну практику, ці проблеми можна звести до мінімуму,

застосовуючи проекти охорони праці згідно міжнародним стандартам:

ДСТУ ISO 9001 : 2009 - соціальна відповідальність перед споживачем

за якість послуг, що робляться, і продукції [77];

ДСТУ ISO 14001 : 2006 - соціальна відповідальність перед

суспільством екологічного менеджменту [78];

ДСТУ OHSAS 18001:2010, ILO-OSH 2001 - соціальна відповідальність

перед персоналом щодо промислової, професійної безпеки і здоров'я [79, 80];

EFQM - соціальна відповідальність перед споживачами, персоналом,

суспільством і акціонерами в області менеджменту відповідно до моделі

досконалості Європейського фонду управління якістю [81];

SA 8000:2001 - соціальна відповідальність (Social Accountability)

власника перед суспільством і персоналом підприємства (компанії) з питань

трудової діяльності, включаючи охорону праці [82].

У стандартах вказано, що вони розроблялися на основі принципів 11-ти

Конвенцій МОП, Всесвітній Декларації Прав Людини, Конвенції ООН з прав

18

дитини і з обліком і відповідно до структур систем стандартів менеджменту

якості (ISO 9001) і менеджменту довкілля (ISO 14001), тощо.

Підходи OHSAS 18001 і стандарти ISO серії 9000 та 14000 засновані на

використанні циклу Шухарта-Деминга (PDCA): планування — діяти —

перевіряти — корегувати, який може бути застосовний і у сфері охорони

праці [79].

Відносно поняття "проект" в сучасній методології управління

проектами існує багато визначень [83 - 88]. Кожне з них має право на

існування залежно від конкретної проблеми, що вирішується фахівцями.

У стандартах управління проектами P2M, PMBoK, PRINCE2 проект

(англ. ргojесt) — то є "що-небудь", що замислюється або планується,

наприклад, реорганізація структури управління служби охорони праці

підприємства машинобудівної галузі [19, 89].

З точки зору [90], проект може розглядатися як процес переходу системи

з початкового стану в кінцевий. З іншого боку, проект це деяке завдання з

певними початковими даними і необхідними результатами, що обумовлюють

спосіб її рішення, тобто це набір заходів по досягненню унікальної мети в

умовах заданих обмежень (терміни і ресурси). Він включає задум, засоби його

реалізації і отримувані в процесі реалізації результати [91, 92].

Виробничі цикли в чистому вигляді не є проектами. Але проектний

підхід може бути застосований до процесів, орієнтованих на безперервне

виробництво і не безуспішно [91 - 94].

Напрями реалізації проектів охорони праці виділені в основні групи

представлені в табл. 1.2.

Проект охорони праці спрямований на отримання продукту(ов)

проекту, експлуатація яких, приведе до зменшення міри впливу найбільш

критичного травмонебезпечного чинника і цим самим зменшить вірогідність

травматизму на підприємстві і підвищить його загальну продуктивність[95].

19

Таблиця 1.2 - Напрями реалізації проектів охорони праці

Напрям Мета і призначення

Організаційний

напрям:

атестація та сертифікація робочих місць по умовам праці;

сертифікація устаткування;

інструктаж персоналу по охороні праці;

професійний відбір та організація медичних оглядів;

соціальне страхування та страхування відповідальності;

розподіл персоналу відповідно до кваліфікації;

розробка планів:

- ліквідації наслідків аварій;

- огляду і ремонту устаткування;

- графіка прибирання робочих місць;

- системи заходів заохочення і покарання

розслідування, облік і аналіз:

- нещасних випадків на виробництві

- професійних захворювань;

прогнозування надзвичайних ситуацій;

організація спеціального живлення;

пропаганда охорони праці і тощо.

Санітарний

напрям:

забезпечення необхідних параметрів мікроклімату;

забезпечення чистоти повітря в робочій зоні;

забезпечення якості освітлення;

забезпечення і інших параметрів робочої зони;

забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями;

забезпечення санітарно-технічними пристроями;

виконання вимог виробничої естетики

санітарний захист довкілля.

Технічний

напрям

забезпечення виконання вимог безпеки до:

- виробничому устаткуванню;

- трубопроводам і комунікаціям;

- вантажопідйомним і транспортним засобам;

- розміщенню виробничого устаткування;

реалізація технічних засобів захисту персоналу;

методики і прилади по контролю:

- параметрів середовища професійної життєдіяльності;

- рівнів небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Проекти охорони праці (ПОП) розглядаються як окремий вид проектів

які мають ряд певних особливостей. Найбільш суттєвими особливостями

ПОП являються:

20

1. Імперативна суть проекту охорони праці пов'язана із забезпеченням

безпечних умов праці і ліквідації наслідків аварій і катастроф. Це означає,

що реалізація проекту повинна здійснюватися первинно і незалежно від

форми власності підприємства, виду діяльності або галузевої приналежності;

2. Наявність зовнішнього впливу від контролюючих і громадських

організацій: ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД, МНС, пожежники, санітарні служби,

фонд соціального страхування від нещасних випадків, тощо;

3. Успішність ПОП залежна від відповідності правових, соціально-

економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілактичних вимог

споживачів (чинників проекту) і зацікавлених сторін проекту;

4. ПОП можуть відноситися до проектів наукомістких, які потребують

значних ресурсів і часу на їх реалізацію - до 1500 тис. грн.;

5. Тривалий період окупності - по періоду існування самої організації або

будівлі або побудови підприємства (система вентиляції будівлі);

6. Низько ліквідні і неліквідні результати ПОП, такі як машини і

устаткування, будівлі і споруди, незавершене будівництво тощо;

7. Проекти охорони праці не є інвестиційними, оскільки не приносять

прибуток підприємству в явному виді, а їх ефективність полягає в

забезпеченні безпеки персоналу та підвищенні цінності підприємства.

Аналіз цих особливостей вказує на значний вплив проектів охорони

праці на фінансово-економічні, соціальні і інші показники підприємства, а

також в цілому на діяльність підприємства [52].

У багатьох країнах світу компанії дійшли висновку, що менеджмент

охорони праці є дуже важливим як для роботи в компанії, так і для її взаємин

з урядом і суспільством, оскільки дозволяє створити і управляти системою

професійної безпеки і здоров'я [95, 96].

Аналіз стійкості компаній, зроблений по групі індексів Доу Джонса,

серед 1336 компаній виявив, що з десятків показників які входять до цієї

групи, охорону праці і здоров'я своїх працівників вони ставлять на друге

21

місце [96]. Висновок, зроблений за результатами аналізу, свідчить: витрати

на охорону праці окупаються в масштабі як країни, так і окремого

підприємства.

1.3 Огляд питань ініціації проектів

Згідно найбільш розповсюдженого стандарту PMBoK®, життєвий цикл

(ЖЦ) проекту складаються з 4-х основних фаз: планування, виконання,

вивчення (перевірка), коригування проекту. Враховуючи 7-му особливість

ПОП (див. стор. 19), можна сказати що у ЖЦ ПОП саме процес ініціювання

особливо важливий, оскільки рішення про запуск ПОП вимагає детального

обґрунтування [35, 97].

Важливість процесу ініціації проектів розглянемо на прикладі проектів з

охорони праці, що полягає в тому, що недооцінка етапу ініціації може

привести до розпорошення зусиль підприємства на хаотичні ініціативи без

помітного результату, тобто підвищення рівня безпеки персоналу, зниження

рівня травматизму, кількості нещасних випадків та професійних захворювань

[2]. Завжди постає питання — яку методологію, стандарт або керівництво

слід вибрати менеджерові проекту для забезпечення необхідного рівня

безпеки підприємства? [98, 99].

Нормативну документацію УП можна умовно розділити на стандарти

(міжнародні і національні), зведення знань (міжнародні і національні),

корпоративні стандарти і норми, керівництво. Розглянемо найбільш

розповсюджені — PMBoK® (Project Management Body оf Knowledge),

PRINCE2 (PRojects IN Controlled Environments), P2M (Project and Program

Management for Enterprise Innovation), ГОСТ Р 54869-2011 (СтандартУП,

Росія), ICB IPMA (International Competence Baselinen International Project

ManagementAssociation), ISO 21500:2012 (International Standards Organization).

У PMBOK [35] ініціація проекту — це процес управління, результатом

якого є авторизація і санкціонування початку проекту або чергової фази його

22

життєвого циклу. Авторизація проекту — отримання офіційного дозволу на

використання ресурсів компанії (людських, грошових, організаційних і тому

подібне). Авторизація робиться шляхом підписання керівництвом компанії

статуту проекту.

У PRINCE2 [48] ініціація проекту — одноразовий процес в життєвому

циклі проекту. Здійснюється на його першій управлінській стадії одного разу

за його життєвий цикл. Ініціація показує, яким буде процес управління

усього проекту і закріплює це в договорі - документації ініціації проекту

Project Initiation Documentation (PID), процес ініціації проекту ставить

своїми цілями обґрунтування необхідності проекту, створення стабільної

управлінської основи для виконання проекту, підготовки ресурсів первинної

стадії, контроль планування трудомісткості і ефективних витрат часу в ході

проекту [42].

Initiating a project — описує, чому проект потрібний, що повинно бути

зроблено, розподіл обов'язків за проектом, коли і де події повинні статися і як

проект і його результати знаходитимуться під контролем, визначається

загальне поняття про критичні елементи проекту. Цей процес дозволяє

побачити, як необхідно управляти проектом від початку до кінця, закріплює

це в договорі, який називається «Документ по ініціації проекту» — PID.

Ініціація проекту також вимагає певних зобов'язань з боку керівництва

організації відносно ресурсів для першої стадії дослідно-конструкторських

розробок проекту.

Згідно P2M [46, 47] — ініціація проекту це підготовка потрібних груп

виконавців розумінню проекту.

Згідно ГОСТ Р 54869—2011 [49], метою процесу ініціації проекту є

формальне відкриття проекту. На цьому етапі мають бути задокументовані

певні параметри, без яких проект не може бути формально відкритий, а саме:

найменування проекту, причини його ініціації, цілі і продукти проекту, дата

ініціації, замовник, керівник і куратор проекту. На виході процесу повинен

23

з'явитися офіційний документ, в якому в обов'язковому порядку мають бути

перераховані усі ці параметри. За бажанням виконавців в ньому може

міститися і інша інформація, у загальному випадку об'єм документу залежить

від міри зрілості організації [25].

У ICB IPMA опис процесу як окремої групи процесів ініціація відсутня.

Так само відсутній перелік підпроцесів по ініціації [50].

У ISO 10006:2003 ініціація проекту — це група процесів, які

використовуються для запуску проекту або його фаз, визначення відповідних

цілей, для того, щоб уповноважити керівника проекту приступити до роботи

над проектом [92].

Згідно з розглянутими стандартами, можна визначити що процеси

ініціації є невід'ємною складовою функцій управління проектами, які

починається з появою ідеї проекту і тривають до ухвалення рішення щодо

реалізації проекту на підприємстві. Проекти охорони праці є внутрішніми

проектами організації, які підприємство реалізує з метою забезпеченні

безпеки персоналу та поліпшення своєї діяльності, стабільності

функціонування тощо. Ініціювання проектів стикається з певними

складнощами обґрунтування оскільки проекти охорони праці не виглядають,

вочевидь привабливим, для керівництва компанії або власника (замовників

проектів).

Ініціювання проектів з охорони праці відбувається як реакція

підприємства на заплановані події розвитку підприємства, так і на випадкові

події — надзвичайні події, нещасні випадки на виробництві, які можна

позначити загальним терміном — інцидент. Таким чином, причинами

ініціації проектів забезпечення безпеки персоналу є інциденти за участю

персоналу в умовах застосування певних технологій та організаційно-

технічних систем організації виробництва.

На фазі ініціації визначається потреба у результатах проекту з охорони

праці, проводиться аналіз його здійсненності. Розгляд аспектів ініціації

24

проектів в стандартах управління проектами [76 - 82] дозволяє виділити

перелік процесів ініціації проектів, а саме :

1. Визначення проблеми, яку необхідно вирішити;

2. Визначення цілей проекту;

3. Визначення вимірного результату проекту;

4. Визначення пріоритетності проекту;

5. Визначення дати старту і ухвалення рішення про нього;

6. Призначення менеджера проекту;

7. Фіксація старту проекту.

На фазі ініціації проекту ведеться концептуальне планування

майбутнього проекту та планується робота тимчасової робочої групи

проекту. Особливістю управління проектом охорони праці на фазі ініціації є

зазвичай велика тривалість (не завжди визначені терміни завершення фази).

Ініціація — процес формального санкціонування нового проекту або

переходу проекту, що виконується, в наступну фазу. Але формальне

санкціонування проекту в більшості підприємств не відбувається без

попереднього аналізу і планування, таким чином роботи на цій фазі можна

розглядати як окремий проект, що виконується своєю командою, зі своїми

термінами і бюджетом. Недооцінка значення фази ініціації може привести до

проблем на усіх наступних фазах життєвого циклу проекту. Що є особливо

важливим для керівництва підприємства, оскільки ціна вивчення питання на

момент ініціації і майбутньої ефективності проекту охорони праці значно

нижче за можливі збитки в майбутньому.

У «Керівництві з управління проектами», розробленому ANSI

(Американський національний інститут стандартів (США)) зазначено, що цей

стандарт «може бути використаний організаціями будь-якого типу

(державними, приватними або громадськими), а також призначений для

проектів будь-якого типу, незалежно від складності, розміру і тривалості»

[35]. У стандарті надані роз'яснення щодо термінології і процесів, які

25

застосовуються для формування належної практики в галузі управління

проектами.

Розглядаючи множину учасників проектного процесу на підприємстві

можна виділити множину зацікавлених сторін, які також можна угруповати в

декілька різних категорій (рис. 1.2). Сам проектний процес є слабо

структурованою системою, але у стандарті [35] наведені структурні зв’язки

груп процесів, які розміщені на сітці областей знань (рис. 1.3).

Схема учасників проектного процесу (рис. 1.2) була трансформована у

типову структуру взаємодії основних складових (рис. 1.4). Як видно, для всіх

систем виконано декомпозицію на 7 елементів. Фактично, це визначає

основні комунікаційні зв’язки між процесами у проектному управлінні [49,

86]. По каналам зазначених комунікаційних зв’язків, здійснюється передача

інформації, щодо реалізації проекту, яка є основою для прийняття

управлінських рішень по проекту.

Рисунок 1.2 Учасники проектного процесу [49]

26

Рисунок 1.3 Структура проекту, відповідно до сітки областей знань

Рисунок 1.4 Схема взаємодії основних сутностей проекту [49]

27

Наприклад, в схемі, яка відображає комунікації певного проекту

(рис. 1.4), замовник проекту (стан А) ініціює проект (стан F) та затверджує

базовий план проекту (стан D). Керівник проекту (стан С) звітує замовнику

проекту про хід проекту. У свою чергу керівник проекту додатково

контролює стан проекту і приймає рішення щодо планування чи

коригування, контролю та забезпечення реалізації проекту у цілому. Контур

управління замикається. При цьому звіт керівника проекту спочатку

трансформується у певне рішення, яке приймає замовник. Далі це рішення

стає основою для управління проектом.

Як видно, з цього спрощеного аналізу фрагменту схеми взаємодії

основних сутностей проекту, управління здійснюється через комунікації між

членами команд проектів Аналіз типових структур проектів (рис. 1.4)

дозволяє висунути гіпотезу щодо можливості застосування ланцюгів

Маркова для моделювання цих систем. Якщо віднести основні сутності

проекту до певних дискретних станів, у яких може перебувати система, а

комунікаційні зв’язки визначити, як переходи від одних станів до інших

станів, то трансформація типових структур проекту у марківські моделі є

можливою [100 - 110].

1.4 Аналіз методів оцінювання виробничих небезпек у процесах

прийняття рішень в проектах забезпечення безпеки персоналу

При обґрунтуванні управлінських рішень в проектах забезпеченні

безпеки персоналу потрібна реалізація технологій аналізу даних на підставі

декількох принципово різних підходів. Сучасні технології аналізу даних

містять у собі: статистичні методи, нелінійно-регресійні методи,

нейромережеві підходи, методи нечіткої логіки, нечіткі (гібридні) нейронні

мережі, нечіткий ситуаційний вивід, когнітивні карти, системи прийняття

рішень на основі прецедентів, дерева рішень, ієрархічні методи аналізу,

генетичні алгоритми тощо [111].

28

Сучасні тенденції розвитку профілактики в охороні праці та проектний

підхід, вимагають обґрунтування цих превентивних заходів шляхом

глибокого змістовного аналізу виробничих небезпек, вірогідності їх

реалізації і ризиків, супутніх для виробничої діяльності, робочого місця або

технологічного процесу.

Виявлення (ідентифікація) загроз життю і здоров'ю робітників,

небезпеки персоналу здійснюється низкою спеціально розроблених методів

аналізу даних, найцікавіші і поширеніші з яких приведені далі.

Попередній аналіз небезпек. Метод визначає можливість (вірогідність)

настання нещасного випадку на виробництві, дає якісну оцінку міри

можливого рівня травматизму. Визначення у виробничій системі і її

підсистемах небезпечних елементів і небезпечних явищ, які можуть привести

до нещасного випадку. Як правило, метод застосовується переважно для

технічних систем, в основі методу — суб'єктивні оцінки, що вимагає

багатократного повторення на різних етапах виробництва (конструювання,

виготовлення, випробування, експлуатація тощо)

Метод "…що буде-якщо"? [8]. Використовується цей метод для аналізу

конструкцій машин і механізмів, а так само їх роботи (функціонування).

Ставиться питання "Що буде, якщо"? для отримання відповіді на міру

можливого впливу на безпеку компонентів агрегатів або технологічних

помилок. Простота застосування методу вимагає досвіду і навичок для

виявлення і оцінювання можливих небезпек, недоліком методу є можливість

недооцінки і переоцінки небезпек виробництва.

Аналіз несправностей та їх вплив на рівень безпеки [8]. Метод

застосовується для визначення частоти і наслідків виходу з ладу елементів

устаткування. Розгляду підлягає кожен вид несправності і кожного елементу

з оцінкою частоти і наслідків. Застосовується для визначення частоти і

наслідків виходу з ладу елементів устаткування. Метод поєднує суб'єктивні і

об'єктивні оцінки, вимагає досвіду і навичок при виявленні і оцінці

можливих несправностей, має недоліки трудомісткості і низької точності.

29

Моделювання несправностей систем управління виробництвом [112].

Метод використовується для аналізу систем управління механізмами і

агрегатами. Практичне випробування систем управління на діючому

виробництві, моделювання несправностей на діючих агрегатах і

моделювання режиму роботи системи управління з використанням апаратних

і (чи) програмних моделей. Метод має високий рівень об'єктивності, вимагає

багато часу і трудовитрат, має обмежене поширення оскільки може

використовуватися тільки для найбільш відповідальних систем управління.

Чек-листи/виробничі опитувальники [34]. Метод легкий в застосуванні.

Найчастіше цей підхід застосовують при первинній оцінці небезпек, що

дозволяє уникнути пропусків яких-небудь небезпек, у тому числі

прихованих. Отримувана відповідь у виді "Ні"/"Так" дещо обмежує

можливість застосування, крім того чек-лист не завжди містить усю повноту

можливих сполучень ситуацій.

Метод системного аналізу ризику (метод MOSAR) [34]. Застосовується

для аналізу промислового устаткування, виробничих процесів. Дана система

розглядається як множина взаємодіючих підсистем. Ідентифіковані

небезпеки, ситуації і явища небезпеки, що існують, заносяться в таблицю, по

якій формуються сценарії нещасних випадків, які потім розподіляються по

ступеню тяжкості і визначається можливий збиток, а так само ефективність

технічних і організаційних заходів. Метод трудомісткий, для визначення

значущості небезпек і ефективності заходів по їх попередженню вимагає

кількісних оцінок.

Аналіз помилок/відмов по деревоподібній схемі (FTA) [34]. Цей метод

застосовується для визначення критичних списків помилок, які можуть

привести до нещасного випадку і аварії. Так само це допомагає

встановленню причин нещасних випадків. Виявляються небезпечні або

критичні явища, встановлюються усі комбінації окремих помилок, які

можуть привести до таких явищ (вказуються у вигляді логічної структури

дерева пошуку помилок), оцінюється вірогідність окремих помилок і

30

розраховуються частоти появи критичного явища. Розробки дерева помилок з

кількісною інформацією дозволяє проаналізувати вплив змін системи на

вірогідність небажаного явища. Недоліком методу є суб'єктивність при

формуванні логічної схеми дерева і дефіцит інформації про вірогідність

помилок для конкретних умов. Метод вимагає високої кваліфікації аналітика

і спеціальних комп'ютерних програм.

Метод DELPHI [34]. Можна використовувати для вирішення проблем

безпеки праці, у тому числі пов'язаних з аналізом ризиків. Виконується

анонімне опитування експертів у декілька етапів з наданням їм результатів

опитування після кожного етапу. Залучення опитуванням тільки фахівців з

досліджуваного питання і спеціальна процедура досягнення консенсусу

підвищує об'єктивність рішень, вимагає кваліфікованої підготовки

опитування. Метод трудомісткий і тривалий.

Аналіз виду та наслідків відмов (АВНВ) [112]. Метод використовується

для обґрунтування і оцінки ефективності рішень по безпеці технічних систем

і охороні праці. Для кожного елементу системи управління аналізуються усі

можливі види відмов та види аварійних ситуацій у разі цих відмов для

визначення ступеню їх впливу на безпеку системи.

Аналіз виду, наслідків і критичності відмови промислових систем [112].

Метод застосовуватися для кількісної оцінки ризиків. В процесі аналізу

складаються таблиці з переліком устаткування, видами і причинами

можливих відмов, частотою, наслідками, критичністю, способами виявлення

несправностей і рекомендаціями по зменшенню небезпеки. Простий для

користування, вимагає інформацій про вірогідність відмови і масштаби її

наслідків. Узагальнена кількісна оцінка критичності часто не відбиває

реальної картини оскільки не враховується значущість тих процесів, що

обумовлюють основу оцінки.

Метод ранжирування небезпек і визначення міри ризику [113]. Метод

використовується для оцінки потенційної небезпеки вузлів технологічного

устаткування залежно від характеру і умов протікання технологічного

31

процесу. Поєднання кількісних показників, регламентуються нормативними

актами і експертних оцінок небезпеки речовин і матеріалів, апаратів,

технологій і ранжирування отриманих оцінок небезпек.

Аналіз небезпек і продуктивності робітників [114]. Метод

використовується для визначення відхилень технологічних параметрів від

регламенту з точки зору виникнення небезпеки. Для кожного виробничого

процесу або блоку визначаються можливі відхилення від регламенту, їх

причини і вказівки по недопущенню. Характеристика відхилень здійснюється

з використанням ключових слів "ні", "більше", "менше" і тому подібне.

Вимагає високої кваліфікації виконавців. Для кількісного аналізу потрібна

інформація про вірогідність і тяжкість наслідків відхилень. Недолік — важко

врахувати комбінації подій, що призводять до аварії.

Аналіз дерева відмов. Метод використовується для аналізу можливих

причин виникнення аварійної ситуації і розрахунку її частоти (на базі знання

частот висхідних подій). З використанням спеціального графа виконується

виявлення комбінацій відмов (неполадок) устаткування, помилок персоналу і

зовнішніх (техногенних або природних) дій, що призводять до аварійної

ситуації. Дозволяє простежити весь ланцюжок подій, які можуть привести до

небажаного результату. Вимагає високої кваліфікації виконавців і інформації

про вірогідність відмов, помилок, небажаних зовнішніх дій. Недоліки -

суб'єктність при формуванні графа (дерева), трудомісткість, накопичення

помилок при визначенні вірогідності останньої подій.

Аналіз порушень нормативно-правових актів охорони праці. Метод

використовується для аналізу ризиків травмування на виробництві,

визначення їх допустимих рівнів і вибору заходів по їх попередженню.

Встановлюються відсутність на підприємстві документів або інших

порушень нормативно-правових актів по охороні праці у відповідності до

переліку. Перевагою методу є бальна оцінка кожного порушення, що

дозволяє виконувати розрахунки допустимого ризику. Недолік — велика

32

частка суб'єктивного чинника при формуванні переліку порушень і

визначенні бальної оцінки кожного порушення.

Приведений перелік методів оцінювання рівня небезпеки персоналу

показує, що єдиного універсального методу оцінювання небезпек на сьогодні

не існує. Кожен метод має свої переваги і недоліки, окрім того існують

специфічні обмеження в застосуванні (табл. 1.4).

Кількісні методи оцінювання ризику травмування на підприємствах, на

сьогоднішній момент мають допоміжну роль, складні для використання і не

забезпечені якісно вхідною інформацією в повному об'ємі. Тому

використання їх можливо тільки в окремих випадках та залученням

необхідних кваліфікованих фахівців в цій області.

Не існує єдиного способу оцінки виробничих та інших небезпек на

підприємстві. В стандартах [35] розглянуто більш ніж 30 методів. Кожен

метод розроблений для приватного застосування у своїй галузі виробництва і

має свої переваги і недоліки. Тому раціональним є комбінування

використання декількох методів одночасно.

У роботі [39] вказані рекомендації по вибору методів для використання

при обґрунтуванні ухваленні рішень, залежно від міри невизначеності

інформації. Повна невизначеність умов ухвалення рішення в основному існує

тільки на фазі ініціації і планування. Діяльність менеджера в проектах

охорони праці потребує підтримки ухвалення рішень, це пов'язано з

великими об'ємами інформації, які необхідно аналізувати при ухваленні

рішень [5].

У [41, 42] наведена класифікація методів ухвалення рішення за змістом

експертної інформації, типу отримуваної інформації і так далі, на основі, якій

можна визначити групу методів ухвалення рішення в умовах невизначеності.

33

Таблиця 1.4 — Порівняльний аналіз сильних і слабких сторін основних

методів оцінювання небезпек

Метод Сильні сторони Слабкі сторони Чек-листи/

опитувальники

-Легко застосовувати;

- Застосування дозволяє

уникнути пропусків при

первинній оцінці.

- Часто можливості обмежені

тільки отриманням відповіді

ТА/НЕМАЄ;

- Чек-лист може не містити в

собі які або особливі ситуації і

умови.

Аналіз видів і

наслідків відмов

(FMEA).

Типи FMEA :

FMEA проекту і його

компонентів;

FMEA систем;

FMEA

процесів(виробничих);

FMEA технічного

обслуговування;

FMEA програмного

забезпечення.

- Аналіз критичності

кожного виду відмови,

здійснюється за якісною,

кількісною або змішаною

шкалою (FMECA).

- Аналіз критичності видів і

наслідків відмов може бути

заснований на оцінці

вірогідності того, що

досліджуваний вид відмови

приведе до відмови системи

або рівня ризику, відповідної

цьому виду відмови, або

переважного ризику

- Застосування вимагає

спеціальних знань;

- Потрібно якісні початкові

чисельні дані

- Вище за середній потреба

методу в ресурсах і часі

- Більше підходить для

оцінювання устаткування і

агрегатів, ніж чинників

людського характеру

Структурований

аналіз сценаріїв

методом "що, якщо"?

(SWIFT)

- Дозволяє групі фахівців

ідентифікувати ризики;

- Зазвичай використовують на

невеликих нарадах;

- Застосовують зазвичай

разом з методами аналізу і

оцінки ризику.

- Немає можливості

отримання кількісних

вихідних даних

Матриці ризиків - Легко застосовувати;

- Дозволяє візуалізувати

результати;

- Не вимагають використання

чисельних шкал.

- Не враховують численні

чинники;

- Упереджена відповідь може

не відповідати реальному

стану справ.

Таблиці рангів /

голосування

- Легко застосовувати;

- Зважає на думки експертів;

- Враховує множину

чинників (важливість,

вірогідність виникнення,

невизначеність інформації і

так далі).

- Вимагають використання

чисельних шкал;

-Вимоги до якості початкової

інформації;

- Може призводити до

порівняння параметрів не

порівнянних між собою.

Комп'ютерне

моделювання

- За наявності адекватних і

придатних даних

комп'ютерне моделювання

дає добрі результати.

- Потрібно значні засоби і час;

- Потенційна небезпека

отримання надмірно

деталізованих результатів.

34

Управлінська діяльність в проектах охорони праці можна

характеризувати високою мірою невизначеності, тому далі розглянемо

методи ухвалення рішень у випадку високої міри невизначеності вхідної

інформації. Такими методами визначені: методи ухвалення рішень з

дискретною невизначеністю, методи ухвалення рішень в умовах ризику і

невизначеності на основі глобальних критеріїв, методи дерев рішень,

декомпозиційні методи, методи "вартість - ефективність", тощо.

У роботі [48] вибір варіантів реалізації проектів розглядається в умовах

обмеженості ресурсів, у тому числі фінансових. Автори зазначають, що успіх

реалізації проекту залежить від правильності і чіткості формулювання

завдань проекту, використовував класифікацію проектних рішень за

критерієм важливості для підприємства і наслідків їх реалізації.

Ухвалення рішення в проектах охоплює наступні елементи, які

необхідно визначити [35]:

- Ідея, мета (навіщо робити?);

- Кількість і якість об'єктів (що робити?)

- Ресурси (з якими витратами?)

- Застосування технологій (як робити?)

- Виконавці (хто повинен робити?)

- Терміни (коли робити?)

- Споживачі (для кого робити?)

- Місце, локація (де робити?)

- Економічний, соціальний, екологічний, технічний та ін. ефекти

(відповідь на питання — що це дає?).

У роботі [34] ухвалення рішень є однією з функцій управління

проектами і здійснюється на усіх фазах (стадіях) управління проектами, але

реалізація процесу ухвалення рішень здійснюється як елемент функції

контролю і регулювання проектів у разі відхилення від плану. Ухвалення

рішень розглядається як найбільш складний процес, так, як пов'язано з

35

подоланням проблем психологічного характеру обумовлених інтересами

різних зацікавлених сторін. Автори роботи не уточнюють поняття ухвалення

рішення на стадії ініціації проекту.

У роботі [35] питання ухвалення рішень розглядаються у рамках

розподілу відповідальності, хоча цей інструмент, як правило,

використовують при плануванні проекту. Розподіл відповідальності

відбувається на трьох основних рівнях:

1. Рівень проекту.

2. Стратегічний рівень.

3. Тактичний рівень.

У роботі відмічене, що призначені (закріплені) відповідальності

відповідають більшості проектних вимог. Питання конкретних вимог і метод

визначення і призначення ролей у випадках потреби ухвалення рішень не

розглянуте, тобто незрозуміло які методи і моделі використовуються для

цього.

У [39] запропонована комплексна інформаційна технологія підтримки

ухвалення колективних рішень, при управління проектами. Моделюється

інтелектуальна робота керівника і команди проекту на основі обробці знань.

Запропонована інтегрована математична модель програмний комплекс

підтримки ухвалення колективних рішень [STURM - 2000], який розробляє і

приймає управлінські рішення, які впливають на реалізацію проекту на

різних фазах його життєвого циклу, у тому числі на фазі ініціації. У даній

роботі не конкретизовані, типи розроблених управлінських рішень і не

зважає на специфіку проектів до яких пропонується застосовувати

розроблену систему.

Виходячи з цілей забезпечення здорових і безпечних умов праці на

підприємстві, при прийнятті і оцінці проектного рішення менеджерові слід

орієнтуватися на наступні пріоритети:

36

Перший з них переслідує мету повного або часткового усунення дії

джерел небезпечних і шкідливих чинників.

Другий передбачає зниження їх негативної дії за рахунок

організаційно-технічних засобів.

Третій передбачає захист від їх дії.

Четвертий ліквідацію деяких наслідків несприятливої дії причин

непрацездатності.

П'ятий дає можливість підвищувати продуктивність персоналу, за

рахунок оптимальних умов і організації праці.

1.5 Висновки і постановка завдання дослідження

Огляд стану розробленості проблеми показав відсутність теоретичних

положень щодо прийняття рішень про ініціацію проектів, які забезпечують

безпеку персоналу, що дало можливість зробити наступні висновки :

1. Встановлено, що заходам, які забезпечують безпеку персоналу або

спрямованих на підвищення рівня безпеки праці на підприємстві, властиві

базові властивості характерні для проекту (наявність мети, унікальність,

обмеженість в часі і ресурсах).

2. Визначена та обґрунтована можливість застосування проектного

підходу в діяльності охорони праці, визначені особливості проектів охорони

праці і виведений термін "проекту охорони праці".

3. Дано визначення проекту охорони праці, а саме — тимчасове

підприємство, призначене для створення унікальних продуктів,

впровадження яких буде сприяти збереженню життя та здоров’я працівників

підприємства.

4. Проаналізований процес ініціації проектів від стадії усвідомлення

потреби продукту проекту до стадії фінансування.

5. Складність завдань у сфері управління ініціацією проектів та

різноманітності методів ухвалення рішень вимагає обґрунтованого вибору

37

методології для завдань аналізу інформації і підтримки ухвалення рішень в

області охорони праці.

6. Обґрунтування управлінських рішень проектів охорони праці

потребує реалізації технологій аналізу даних на підставі декількох

принципово різних підходах. Для цього потрібна розробка нових моделей і

методів управління ініціацією проектів охорони праці.

Результати розділу 1 опубліковані в роботах автоpа [13, 17, 18, 20, 21].

38

РОЗДІЛ 2

МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІНІЦІАЦІЄЮ

У ПРОЕКТАХ ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1 Розробка моделі ініціації проектів

Відповідно до закону ініціації проектів Бушуєва С.Д.: "Команда проекту,

його турбулентне оточення і сам проект складають систему, в якій існуючі

взаємозв'язки визначають результат проекту" [67 - 69]. Взаємодія основних

сутностей (S1– проект; S2 – команда проекту; S3 – оточення) проектів за

законом С.Д. Бушуєва відображена на рис. 2.1. у вигляді «матрьошки».

Сінергетичний ефект, як результат комунікацій вказаних об’єктів на

стадії ініціації проектів у перед проектній фазі виникає, на основі

узгодженості та прийняття основних концепцій проектів, визначення мети

проектів, планування проектів, оцінки вимог до рівня спеціалізації і

компетентності, необхідних для формування команди проекту. У розвиток

закону С.Д. Бушуєва необхідно дослідити особливості комунікацій у

S3

S2

Рисунок 2.1 – Взаємодія основних сутностей проектів за законом С.Д. Бушуєва:

S1– проект; S2 – команда проекту; S3 – оточення проекту.

S1

39

означеній системі з урахуванням ролі Замовника, який є одним з основних

«гравців» під час ініціації проектів (див. рис. 1.4).

При включенні замовника у систему ініціювання проекту отримаємо

загальну схему взаємодії сутностей проектів у вказаній стадії (рис. 2.2).

Трансформуємо цю схему в ланцюг Маркова, дискретні стани якого

відповідають сутностям проектів: S1– проект; S2 – команда; S3 – оточення; S4 –

замовник проекту (рис. 2.7).

Трансформація здійснюється за рахунок введення зав’язків між станами

системи S1 – S4, вони утворюють повний перелік відношень комунікацій

[104]. Отримана модель дає можливість визначати кількісні і якісні

показники ініціювання проекту. Результат ініціювання проектів може

відображатися як результат функціонування моделі – ланцюга Маркова у

формі зміни ймовірностей станів системи, схильної до дії випадкових

процесів, хід та результат яких залежать від низки випадкових чинників, що

супроводжують ці процеси [105 -107].

Розглянемо можливі зав’язки комунікацій в ході ініціалізації проекту,

S1 — проект про який іде мова, а саме проект з охорони праці. Стан проекту

здійснює вплив на його команду, оскільки дії команди залежать від того на

якій стадії виконання знаходиться проект. Крім того, стан проекту впливає на

оточення проекту S3, можливі переходи із стану S1 представлені на рис. 2.3

S3 S4

Рисунок 2.2 – Модифікація моделі «матрьошка» основних сутностей проектів з

включенням у проектний процес замовника на стадії ініціації проектів:

S1– проект; S2 – команда; S3 – оточення; S4 – замовник проекту .

S2

S1

40

Виконання процесів взаємодії зі стану S1 з іншими станами проходить у

часі. Загальний час перебування системи у стані S1 можна позначити як:

Т1 = t1.1 + t1.2 + t1.3, (2.1)

де t1.1, t1.2, t1.3 – час або тривалість находження системи у стані S1 за кожною

комунікацією i → j {i=1; j = 1, 2, 3}

Переведемо відрізки часу у відображення частоти (ймовірності):

1

3.1

3.1

1

2.1

2.1

1

1.1

1.1

T

t

T

t

T

t

, (2.2)

З виразу (2.2) з урахуванням (2.1) слідує:

11

3.1

1

2.1

1

1.1

3.12.11.1

T

t

T

t

T

t . (2.3)

Вираз (2.3) відображає суттєву властивість будь-якого стану – всі

переходи з стану S1 являють собою повну групу подій, оскільки сума

умовних перехідних ймовірностей {π1.1 + π1.2 + π1.3} = 1. Повною групою

подій є сукупність певних подій, для яких ймовірність настання цих подій

дорівнює одиниці. Тобто одна з подій повної групи обов’язково здійсниться.

π1.2

Q1

S2

S1 π1.1

Q1

Рисунок 2.3 – Фрагмент графа ланцюга Маркова – стан S1

S3 π1.3

Q1

41

Вказані особливості переходів між станами системи, що відображається

ланцюгом Маркова, є справедливими для всіх інших станів, які приведені на

рис. 2.4, рис. 2.5 та рис. 2.6. Розглянемо далі схеми переходів для цих станів.

Стан команди проекту S2, впливає на себе. Крім того існує зв'язок з

замовником проекту та виконується вплив на стан проекту. Можливі

переходи із стану S2 представлені на рис. 2.4.

Оточення проекту, S3 – здійснює вплив на сам проект, його замовника

та команду яка його реалізовує. Можливі переходи із стану S3 представлені на

рис. 2.5.

Вплив замовника проекту обмежено тільки проектом та самим собою,

оскільки замовник може змінити свою думку стосовно проекту який

необхідний реалізувати. Можливі переходи із стану S4 представлені на

рис. 2.6.

S4

S2

S1

Рисунок 2.4 – Фрагмент графа ланцюга Маркова – стан S2

S4

S2

S1

Рисунок 2.5–Фрагмент графа ланцюга Маркова – стан S3

S3

42

Всі стани системи і переходи між ними можна отримати шляхом

об’єднання фрагментів графа Ланцюга Маркова, що представлені на рис. 2.3

– рис. 2.6, у вигляді графа (рис. 2.7), де стрілками вказані можливі переходи

системи з одного стану в інший за один крок і перехідні ймовірності.

Випадковий процес (марківський ланцюг) можна представити як

переміщення точки, що зображає систему S, по графу станів випадковим

чином з перескакуванням із стану у стан в моменти t1, t2…tk, відповідні

моментам часу реалізації проекту. При цьому точка системи S може

затримуватися на деяке число кроків в одному і тому ж стані [102].

Рисунок 2.7 Розмічений граф марківського ланцюга, що відображає структуру

взаємодії сутностей проекту на стадії ініціації: S1 – проект; S2 – команда проекту; S3 –

оточення проекту; S4 – замовник проекту.

Топологія орієнтованого розміченого графа марківського ланцюга може

бути відображена за допомогою матриці суміжності ||сij||:

S1

Рисунок 2.6– Фрагмент графа ланцюга Маркова– стан S4

S4

π1.2

Q1

S4

S2

S1

π2.4

Q1

π4.4

Q1

π2.2

Q1

π1.1

Q1

π3.2

Q1 π2.1

Q1

S3

π3.4

Q1

π3.1

Q1

π1.3

Q1

π3.3

Q1

43

,

00

0

0

4.41.4

4.33.32.31.3

4.22.21.2

3.12.11.1

,

cc

cccc

ccc

ccc

c ji (2.4)

Кожен елемент матриці суміжності сij{(i, j) (1, 2, …, 4)} означає

наявність прямого зв'язку між станами i → j. Значення елементів головної

діагоналі сii = 1 вказують на наявність петлі переходу i → і, коли перехід

здійснюється в той же стан. Іншими словами система не переходить в інший

стан, а залишається в колишньому стані.

Кожен і-ий рядок матриці суміжності відображає наявність переходів з

і-го стану в інші j{j (1, 2, …, 4)} стани системи. Як визначено у (2.3), всі

можливі переходи з кожного стану в інші стани складають повну групу

подій. Це дозволяє для кожного рядка матриці || сij || виконати заміну значень

сij = 1 на перехідні ймовірності πij> 0 {(i, j) (1, 2, …, 4)} з виконанням

умови, справедливої для повної групи подій – сума ймовірностей для повної

групи подій дорівнює одиниці.

У загальному випадку, марківські моделі відображається залежність

випадкового процесу зміни множини станів Sk = {s1, s2, …, sm}k у часі t[0, T],

де k- номер кроку, а m- число станів [101]. У ланцюгах Маркова можливі

зміни ймовірностей станів системи по кроках k; де є місце подоба

топологічної структури переходів. Існують ймовірності переходів πij> 0 {(i,

j) (1, 2, …, m)} в інші стани, а сума перехідних ймовірностей з деякого

стану i (1, 2, …, m) в інші стани, як доведено в (2.3), дорівнює одиниці:

},,,2,1{,11

mim

j

ij

(2.5)

де m = 4 – число можливих станів системи, що приведена на рис. 2.7.

44

Сума ймовірностей всіх станів pi(k) на кожному кроці k також дорівнює

одиниці [110]:

,1)(1

m

i

i kp

(2.6)

де pi(k) — ймовірність i-го стану на кроці k; m = 4 – число станів.

Під кроком k розуміється деякий управляючий вплив, який переводить

систему в новий стан [109].

Ймовірності станів p1(k), p2(k), … pm(k) однорідного ланцюга Маркова з

дискретним часом характеризують феноменологічну властивість системи -

те, чим об'єкт себе проявляє. Матриця перехідних ймовірностей, що

відтворює структуру системи (2.4), у разі заміни сij{(i, j) (1, 2, …, 4)} на

перехідні ймовірності πij> 0 {(i, j) (1, 2, …, m)}, може бути записана у

наступному виді для ланцюга Маркова (рис. 2.7):

,

00

0

0

4.41.4

4.33.32.31.3

4.22.21.2

3.12.11.1

,

ji (2.7)

Наявні умовні перехідні ймовірності πij> 0 {(i, j) (1, 2, …, m)} між

різними станами можуть бути визначені експертними методами або

методами прямого вимірювання.

Якщо визначені перехідні ймовірності πij> 0 {(i, j) (1, 2, …, m)} між

різними станами і відомі початкові ймовірності станів{p1(k), p2(k), … p4(k)}

однорідного ланцюга Маркова, то значення ймовірностей станів {p1(k+1),

p2(k+1), … p4(k+1)} на наступному k+1 кроці визначається з системи рівнянь,

що описують марківський ланцюг, приведений на рис. 2.7:

45

,

00

0

0

)()()()()1()1()1()1(

4.41.4

4.33.32.31.3

4.22.21.2

3.12.11.1

43214321

kpkpkpkpkpkpkpkp (2.8)

Отже, якщо задана матриця перехідних ймовірностей ||πij|| і початковий

розподіл ймовірностей станів {p1(k), p2(k), ... pm(k)} на кроці k, то новий

розподіл ймовірностей станів ||pi(k+1); i = 1, 2, …, m|| на кроці k+1 може бути

знайдено з (2.8). У більшості публікацій щодо застосування ланцюгів

Маркова дослідники на цьому етапі зупиняються, оскільки отримано

алгоритм для практичного розрахунку [103].

Після побудови структурної моделі проекту у формі ланцюга Маркова

слід виконати параметричну ідентифікацію моделі. Ідентифікація

марківського ланцюга для опису ініціації проекту охорони праці

здійснюється шляхом визначення сукупності перехідних ймовірностей –

матриці ||πij||, яка є унікальною для кожного проекту. Визначення матриці

||πij|| дозволяє «налаштувати» ланцюг Маркова на відображення

властивостей ініціації конкретного проекту [100].

2.2 Ідентифікація марківської моделі ініціації проектів

До властивостей проектів, що відповідають марківським ланцюгам,

можна віднести:

операційні дії у проектах: а) випадковий процес; б) для проекту існує

певна сукупність станів; в) не є можливим врахувати передісторію

переходу в деякий стан; г) дії команди проекту, що здійснюються в момент

часу tk, переводять систему в новий стан;

дії команди проекту в момент часу tk відповідають крокам k проекту;

46

результат ходу проектів формує розподіл {p1(k), p2(k),... pm(k)}

ймовірностей станів системи, при цьому можна вказати можливі переходи

системи з кожного стану в інші за один крок;

ймовірності переходів πij> 0 {(i, j) (1, 2, …, m)} в інші стани

залежить від властивостей системи;

оскільки стани системи складають повну групу, то сума їх

ймовірностей дорівнює одиниці ,1)(1

m

i

i kp ;

переходи з будь-якого стану системи в інші стани складають повну

групу подій, одне з яких повинне здійснитися },,,2,1{,11

mim

j

ij

;

стани системи відображаються графом, із зазначенням можливих

переходів з одного стану в інших за один крок.

Аналіз властивостей оригіналу – схеми ініціації проектів і розробленої

моделі (2.8) дозволяють зробити висновок про обґрунтованість щодо

застосування марківських ланцюгів для моделювання процесів ініціації

проектів.

Як відомо, для «настроювання» марківської моделі на відображення

властивостей певного оригіналу слід визначити значення перехідних

ймовірностей між станами системи [103]. Спосіб визначення перехідних

ймовірностей на основі експертного оцінювання приведений у Додатку А,

на прикладі ініціації проекту реконструкції системи вентиляція ООО

«Гелека-М

Отримано наступну матрицю перехідних ймовірностей:

70,00030,0

10,055,020,015,0

05,0065,030,0

005,035,060,0

π0.

ji (2.9)

47

Загальне розв’язання системи рівнянь, що описують ланцюг Маркова

(2.8), можна записати у формі:

70,00030,0

10,055,020,015,0

05,0065,030,0

005,035,060,0

)(

)(

)(

)(

)1(

)1(

)1(

)1(

4

3

2

1

4

3

2

1

ТT

kp

kp

kp

kp

kp

kp

kp

kp

(2.10)

де Т – знак транспонування стовпців.

Результати моделювання відображені на рис. 2.8.

Рисунок 2.8 – Зміна ймовірностей станів системи: k – кроки; pi(k) –

ймовірності станів, 1 – проект; 2 – команда проекту; 3 – оточення проекту;

4 – замовник проекту.

На рис. 2.8 відображений характер зміни ймовірностей станів системи

ініціювання проектів. Розроблена модель вірно відображає зміни системи.

Спочатку найбільшого значення ймовірності має стан S4, який відображає

активність замовника проекту. Потім найбільшою стає ймовірність стану S1 –

здійснення процесів пов'язаних з проектом. Після десятого кроку на стадії

ініціації найбільшою стає ймовірність, яка характерна для стану S4 – роботи

команди проекту. При цьому ймовірність стану S3 – оточення проекту, хоча і

впливає на загальний розподіл ймовірностей станів, але характеризується

48

майже сталим значно меншим значенням ймовірності ніж S1 і S4. Отримані

результати моделювання системи ініціації проекту не суперечать даним

практики, що дозволяє зробити висновок про можливість дослідження

системи ініціювання проектів за допомогою марківських моделей. Зазначимо

при цьому, що для кожного проекту слід визначати значення перехідних

ймовірностей системи. А достатньою умовою працездатності марківської

моделі може слугувати лише співставлення реальних даних і результатів, що

отримані за допомогою моделювання.

2.3 Вплив перехідних ймовірностей на зміни станів системи

Як відомо, всім проектам за визначенням притаманні властивості

унікальності [35]. Тобто стадії ініціації інших проектів будуть

характеризуватись відмінними значеннями елементів матриці перехідних

ймовірностей. Висунемо наступну гіпотезу: «Оскільки перехідні ймовірності

марківських ланцюгів впливають на зміну ймовірностей станів системи

ініціювання проектів, то це дозволяє зробити висновок про можливість

дослідження інших систем ініціювання проектів за допомогою марківських

моделей».

Треба довести, що для інших значень елементів матриці перехідних

ймовірностей будуть отримані інші розподіли ймовірностей станів системи.

За базову систему приймемо проект охорони праці, ініціація якого відповідає

матриці перехідних ймовірностей (2.9). Результати моделювання показані на

рис. 2.9 – 2.15.

Розглянемо зміну ймовірності станів системи при перехідних

ймовірностях які відрізняються від отриманих раніше. Перехідна ймовірність

π1.2 характеризує рівень впливу сутності проекту охорони праці на команду

проекту яка його буде виконувати, чи вже виконує.

49

а) π1.2=0,15 б) π1.2=0,25

в) π1.2=0,45 г) π1.2=0,55

Рисунок 2.9 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π1.2 – перехід «проект → команда проекту»:

а) π1.2=0,15; б) π1.2=0,25; в) π1.2=0,45; г) π1.2=0,55.

Ці результати можна інтерпретувати, як реакцію системи на значення

важливості суті проекту охорони праці. Якщо його значення не домінує то

команда проекту починає змінювати своє відношення до проекту.

Збільшення значення переходу π1.2 від 0,15 до 0,55 приводить до істотного

збільшення ймовірності стану p2, що характеризує вплив команди проекту. При

цьому зменшуються ймовірність p1, яка відповідає стану “проект”.

50

Тут, ймовірно, криється деяка суперечність взаємодії сутності чи

важливості проекту охорони праці з командою проекту, яка його буде

виконувати, чи вже виконує. Сталість ймовірностей починаючи з 10-го кроку

свідчить про певну збалансованість системи, що виражається у відсутності

значних змін ймовірностей станів системи при зміні значень π1.2 у

досліджуваному інтервалі, а саме з 0,15 до 0,55.

Наступним кроком розглянемо зв'язок взаємодії між проектом та його

оточенням при зміненні π1.3 (рис. 2.10).

а) π1.3=0,1 б) π1.3=0,2

в) π1.3=0,3 г) π1.2=0,4

Рисунок 2.10 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π1.3 – перехід «проект → оточення проекту»:

а) π1.3=0,1; б) π1.3=0,2; в) π1.3=0,3; г) π1.3=0,4.

51

Величина π1.3 характеризує взаємодію проекту з його оточенням. При

збільшенні значення перехідної ймовірності з 0,1 до 0,4 бачимо, що вплив

оточення проекту на результат збільшується до 5-го кроку моделювання,

потім його стан майже не змінний, а вплив на результат перевищує вплив від

замовника проекту, що дорівнює 0,21.

а) π2.1=0,1 б) π2.1=0,2

в) π2.1=0,4 г) π2.1=0,5

Рисунок 2.11 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π2.1 – перехід «команда проекту → проект»:

а) π2.1=0,1; б) π2.1=0,2; в) π2.1=0,4; г) π2.1=0,5.

Проаналізуємо вплив перехідної ймовірності π2.1, яка характеризує

зв'язок між командою проекту та самим проектом».

52

Починаючи с кроку 2 вплив команди проекту на результат його

реалізації стрімко збільшується, до 5-го кроку, потім зростання

сповільняється, але продовжує зростати аж до 10-го кроку. Після 10-го кроку

можна говорити про стаціонарний режим находження системи. При

зростанні від π2.1 від 0,1 до 0,5 бачимо результати на рис. 2.11, а саме те що

вірогідність впливу команди проекту на результат знижується з 0,6 до 0,31.

а) π2.4 =0,1 б) π2.4 =0,2

в) π2.4 =0,3 г) π2.4 =0,4

Рисунок 2.12 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π2.4 – перехід «команда проекту → замовник

проекту»: а) π2.4 =0,1; б) π2.4 =0,2; в) π2.4 =0,4; г) π2.4 =0,5.

Наступним кроком розглянемо зв'язок взаємодії між командою проекту

та його замовником.

53

При зростанні перехідної ймовірності π2.4 зменшується вплив команди

на результат, а вплив замовника поступово збільшується з 0,14 до 0,32. Це

свідчить по можливий не реалізований потенціал команди проекту, чи його

фахову підготовку, яка знаходиться на низькому рівні.

Сталість ймовірностей починаючи з 10-го кроку свідчить про певну

збалансованість системи, що виражається у відсутності значних змін

ймовірностей станів системи при зміні значень π2.4 у досліджуваному

інтервалі.

а) π3.1 =0,25 б) π3.1 =0,45

в) π3.1 =0,45 г) π3.1=0,55

Рисунок 2.13 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π3.1 – перехід «оточення проекту → проект»:

а) π3.1=0,25; б) π3.1=0,35; в) π3.1 =0,45; г) π3.1=0,55.

54

Далі, проаналізуємо вплив перехідної ймовірності π3.1, яка характеризує

вірогідність впливу оточення проекту на сам проект. Оточення проекту

розглядається як перелік деяких факторів [69 - 71]. Результати дослідження

представлені на рис.2.13

Як свідчать побудовані графіки ймовірності впливу оточення проекту

незначне и майже не змінюється протягом розглянутого інтервалу, це

пояснюється тим, що проекти охорони праці повинні здійснюватися постійно

та незважаючи ні на які обставини, так як прописано у нормативно-правових

актах з охорони праці, бо життя найбільша цінність на землі.

а) π3.2 =0,4 б) π3.2 =0,55

в) π3.2 =0,6 г) π3.2=0,7

Рисунок 2.14 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π3.2 – перехід «оточення проекту → команда

проект»: а) π3.2=0,4; б) π3.2=0,5; в) π3.2 =0,6; г) π3.2=0,7.

55

Наступним кроком розглянемо зв'язок взаємодії між оточенням проекту

та командою проекту (рис. 1.14). Ця комунікація характеризується

перехідною ймовірність π3.2, яку були змінено з 0,4 до 0,7.

Побудовані графіки ймовірності впливу оточення проекту на команду

незначне, це можна пояснити тим, що на команду проекту охорони праці

вплинути неможливо, бо вони повністю розуміють значущість проекту який

виконують. Крім того, за невиконання суті проекту з охорони праці може

бути впроваджена кримінальна відповідальність [67, 69, 75].

Проаналізуємо вплив перехідної ймовірності π3.4, яка характеризує

зв'язок між оточенням проекту та його замовником».

а) π3.4 =0,3 б) π3.4 =0,4

в) π3.4 =0,5 г) π3.4=0,6

Рисунок 2.14 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π3.4 – перехід «оточення проекту → замовник

проекту»: а) π3.4=0,3; б) π3.4=0,4; в) π3.4 =0,5; г) π3.4=0,6.

56

Аналіз графіків показав, що зміна перехідних ймовірностей π3.4 у

інтервалі від 0,3 до 0,6 нічого суттєве не змінює, це пояснюється тим, що

якщо замовник проекту вирішив що йому необхідні такі результати, то

оточення не в змозі його від цього відвернути.

Розглянемо зміну ймовірності станів системи при перехідних

ймовірностях π4.1 [0,3…0,6] та зв’язку між замовником проекту та самим

проектом .

а) π4.1 =0,4 б) π4.1 =0,5

в) π4.1 =0,6 г) π4.1 =0,7

Рисунок 2.15 - Зміна ймовірностей станів при різних значеннях

перехідних ймовірностей π4.1 – перехід «замовник проекту → проект»:

а) π4.1 =0,3; б) π4.1 =0,4; в) π4.1 =0,5; г) π4.1 =0,6.

57

Вірогідність находження системи під впливом замовника стрімко

зникає, аж до 5-го кроку, а вплив самого проекту зростає до свого піку, потім

ми бачимо деяке незначне зниження та перехід до стаціонарного режиму.

Сталість ймовірностей починаючи з 10-го кроку свідчить про певну

збалансованість системи, що виражається у відсутності значних змін

ймовірностей станів системи при зміні значень π4.1 на досліджуваному

інтервалі.

Виконані дослідження з одного боку характеризують якість і

працездатність розробленої моделі. З іншого боку, вони дозволяють показати

можливість застосування моделі при ініціації проекту. Модель відображає

ймовірності станів (процесів) при відомих ймовірностях переходів.

Вдосконалення операцій і процесів, які можуть привести до зміни

перехідних ймовірностей, складає основу поліпшення системи. При цьому

необхідною умовою ефективного розвитку системи є застосування

інформаційних комп'ютерних технологій і раціональний вибір функції мети.

2.4 Оцінка похибки марківської моделі

Похибка моделі залежить від якості початкових даних. У однорідній

марківській моделі з дискретним часом прийнято допущення про постійність

перехідних ймовірностей. Таке допущення прийнятне, оскільки всі процеси

ініціації виконуються, як правило, відповідно до затверджених нормативів

трудомісткості. Як приклад використаємо дані, що приведені в Додатку А.

Виконувалась оцінка експертами умовних перехідних ймовірностей для

станів системи на основі часу взаємодії сутностей проекту процесу ініціації

проектів. При цьому значення πіі визначалося за (2.7), як додатна величина

суми перехідних ймовірностей кожного стану до одиниці. Показано, що

відносна похибка визначення всіх ймовірностей переходу у розглянутому

проекті не перевищує величини d = 5 %.

58

Для базового варіанту системи визначені такі перехідні ймовірності:

70,00030,0

10,055,020,015,0

05,0065,030,0

005,035,060,0

00

0

0

π

4.41.4

4.33.32.31.3

4.22.21.2

3.12.11.1

0.

ji (2.11)

Визначення граничної (максимальної) похибки в обчисленнях зазвичай

виконується за відомими правилами [69]:

- гранична абсолютна похибка алгебраїчної суми визначається як сума

граничних абсолютних погрішностей доданків;

- відносна похибка добутку і ділення визначається як сумі відносних

погрішностей співмножників або, відповідно, ділимого і дільника.

При визначенні похибки результатів розрахунків по граничних

похибках часто отримують такий результат, що фактична похибка є меншою,

ніж обчислена гранична величина. Це обумовлено тим, що похибки вхідних

даних можуть мати різні знаки (відхилення у більшу чи меншу сторони) і

тому здійснюють компенсацію похибок.

Для визначення впливу того, з якою похибкою визначені вхідні дані, на

результати моделювання з використанням розробленої моделі виконаємо

імітаційне моделювання з подачею на вхід випадкових збурень у вигляді

похибок початкових даних.

Приймемо величину відносної похибки визначення всіх умовних

ймовірностей переходу рівною d = 5 %. За допомогою стандартної функції

MS Excel CЛЧИС(), яка повертає рівномірно розподілене випадкове число,

більше або рівне 0 і менше 1, отримаємо випадкові числа в інтервалі (–1 < аi.

< +1). Для цього скористаємося формулою аi = 2*СЛЧИС() - 1.

Імітаційний експеримент виконаємо за такою схемою. Спочатку

генеруємо випадкові числа, які лежать в інтервалі [–1 < аi. < +1]. Далі

визначаємо нові величини всіх перехідних ймовірностей з урахуванням

можливої похибки

xi = xi(0)*(1 + аi.* d /100), (2.12)

59

де xi(0) - задані значення перехідних ймовірностей базового варіанту.

Після визначення нового розподілу ймовірностей станів за допомогою

марківської моделі заносимо у табл. 2.1 отримані у розрахунку на 20 кроці

величини ймовірностей станів системи.

Таблиця 2.1 - Результати імітаційного моделювання станів системи на

20 кроці при 5 % відносній похибці визначення перехідних ймовірностей

№

Ймовірності станів системи

p1(20) p2(20) p3(20) p4(20)

1 0,001 0,016 0,090 0,017

2 0,001 0,017 0,088 0,017

3 0,001 0,016 0,089 0,017

4 0,001 0,016 0,089 0,017

5 0,001 0,017 0,088 0,017

6 0,001 0,016 0,090 0,016

7 0,001 0,016 0,089 0,017

8 0,001 0,016 0,084 0,017

9 0,001 0,016 0,089 0,017

10 0,001 0,016 0,087 0,018

11 0,001 0,016 0,090 0,017

12 0,001 0,016 0,088 0,017

13 0,001 0,016 0,091 0,018

14 0,001 0,016 0,088 0,017

15 0,001 0,016 0,089 0,017

16 0,001 0,015 0,087 0,015

17 0,001 0,016 0,091 0,017

18 0,001 0,017 0,085 0,016

19 0,001 0,017 0,091 0,017

20 0,001 0,015 0,092 0,018

Середн. 0,001 0,016 0,089 0,017

Дисп. 0 3,1E-07 4E-06 4,7E-07

Ст.відх. 0 0,00055 0,002 0,00069

%, відн. 0 3,43 2,24 4,05

60

Дані виконаного імітаційного обчислювального експерименту

(табл. 2.1) показують, що при 5 % похибці у визначенні значень перехідних

ймовірностей системи загальна відносна похибка в розрахунку по всіх

ймовірностях станів не перевищує 5 %.

Отримані оцінки впливу похибок експертного визначення перехідних

ймовірностей на основі результатів імітаційного експерименту дозволяють

прийняти припущення, що розроблені моделі є працездатними, а отримувані

за їх допомого гою результати є достовірними.

2.5 Висновки до розділу 2

Визначено, що ініціація проектів здійснюється через комунікаційні

зв’язки між чотирма основними сутностями проектів: командою проекту,

оточенням проекту, самим проектом та замовником проекту. Показано, що

результат стадії ініціації проектів формується у процесі комунікацій

зазначених об’єктів у перед проектній фазі виникає на основі узгодженості

вимог зацікавлених сторін та прийняття основних концепцій проектів,

визначення мети проектів, планування проектів, оцінки вимог до рівня

спеціалізації і компетентності, необхідних для формування команди проекту.

1. Обґрунтовано, що у розвиток закону С.Д. Бушуєва, у якому

визначається суттєвість взаємодії лише трьох сутностей проектів – команди,

оточення і самого проекту, необхідно дослідити особливості ініціації

проектів з урахуванням ролі Замовника, який є одним з основних «гравців»

на стадії час ініціації проектів.

2. Доведено, що запропонована марківська модель ініціації проектів, яка

згідно закону С.Д. Бушуева враховує зміни станів системи, на основі

марківських моделей дозволяє формувати рекомендації щодо ініціації

проектів.

61

2. Математичній опис моделі ініціації проектів марківськими

ланцюгами, дозволяє визначати параметри кількісних характеристик

системи, а саме, зміни ймовірностей станів системи. Застосування

марківської моделі дає змогу виявляти вплив кожної сутності проектної

діяльності у момент ініціації проекту.

3. Виконана ідентифікація моделі станів системи і показана тотожність

характерних властивостей оригіналу – спільноти споживачів і марківської

моделі, важливих для розв’язання завдань моделювання станів сутності

проектів, що підтверджує гіпотезу про можливість застосування марківських

ланцюгів для моделювання ефективності ініціювання проектів.

4. Відносна похибка між оригіналом та моделлю не перевищує 5%.

Матеріали розділу 2 опубліковані в роботах автора [8, 12].

62

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРИ

УПРАВЛІННІ ІНІЦІАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ

3.1 Особливості проектного менеджменту в охороні праці

Ініціація проектів, саме охорони праці, поряд із загальними процесами,

що властиві для будь-яких проектів, враховує особливості певної предметної

області. Так, побудова, впровадження та удосконалення системи управління

охороною праці (СУОП) для сприяння «досягненню рівня охорони праці на

виробництві, що відповідає мінімальним вимогам до забезпечення безпечних

та здорових умов праці найманих працівників, які встановлені

законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці»1.

Ці вимоги поширюються на всі підприємства, установи, організації, на яких

використовується наймана праця, незалежно від форми власності та виду

діяльності.

Ініціація проектів з охорони праці здійснюється на основі комплексної

оцінки рівня небезпеки виробничих об’єктів організації, яка проводиться

шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів,

характерних для кожного об’єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів і

зменшення ризику виникнення небезпечної ситуації. Прийняття рішень щодо

ініціації проекту з охорони праці передбачає визначення умов праці та

реалізацію декількох основних напрямків роботи з поліпшення охорони

праці, а саме: визначення потреби у новій техніці, технології, інженерно-

технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні тощо.

Основну спрямованість проекту з охорони праці на стадії ініціації

визначають на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці

на підприємстві, аналізу причин нещасних випадків та професійних

1 Згідно з документом «Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління

охороною праці». Затв. Головою ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ С. Сторчаком. 7.02.2008.

63

захворювань за попередні періоди (роки) та з використанням Настанови з

систем управління охороною праці (МОП-СУОП 2001/ILO-OSH 2001) [80].

Згідно з вимогами стандарту серії ОНSАS 180012 „Система

менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу" попередня розробка

проекту з охорони праці здійснюється за результатами визначення ступеню

базового ризику у виробничих підрозділах та окремих робочих місцях [79].

Введемо лінгвістичні змінні для характеристики зазначеного базового

ризику. Лінгвістичні змінні використовують окремі слова чи речення замість

чисел, це дає змогу наближено описати явища, які настільки складні, що не

піддаються опису в загальноприйнятих кількісних термінах. Тому базовий

ризик опишемо як екстремальний, високий, середній та низький. Необхідний

зміст лінгвістичної змінної наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Опис базового ризику

Лінгвістична

змінна базового

ризику

Пояснення

Екстремальний

Потребує невідкладних дій вищого керівництва

підприємства. Обов’язкове складання плану заходів

та призначенням відповідальних осіб.

При необхідності – призупинення ведення робіт.

Високий

Потребує уваги вищого керівництва. Терміново

проінформувати працівників та їх безпосередніх

керівників, керівника відповідного підрозділу та

начальника служби охорони праці. Вжити заходи по

забезпеченню безпеки працівників.

Середній Проінформувати працівників та необхідних

зацікавлених сторін та начальника служби охорони

праці. Вжити заходи щодо зменшення ризику.

Низький

Управління здійснюється з використанням існуючих

процедур. Не потребує додаткових ресурсів.

Проінформувати керівника підрозділу та начальника

служби охорони праці по закінченні робіт по

визначенню ступеню ризику.

2 ОНSАS 18001 „Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу"

64

Це дає змогу виявити ступінь потреби у ініціації проекту з охорони

праці при здійсненні оцінюванні множини факторів виробничого середовища

робочого місця, підрозділу підприємства, окремого цеху чи підприємства

взагалі.

Для побудови марківської моделі переходів оцінок ступеня ризику на

підприємстві, як станів виробничих систем підприємства зазначимо основні

переходи між цими станами на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 Розмічений граф марківського ланцюга, що відображає

рівні досконалості організаційно-технічної системи за переходами оцінок

ступеня ризику як станів системи: R1 – низький ризик; R2 – середній ризик; R3

– високий ризик; R4 – екстремальний ризик.

Загальне розв’язання системи рівнянь, що описують ланцюг Маркова

представлений на рис. 3.1, можна записати у формі

4.43.42.4

4.33.32.3

3.22.21.2

3.12.11.1

4

3

2

1

4

3

2

1

0

0

0

0

)(

)(

)(

)(

)1(

)1(

)1(

)1(

ТT

kp

kp

kp

kp

kp

kp

kp

kp

(3.1)

де Т – знак транспонування стовпців.

π1.2

Q1

R4

R3

R2

π2.3

Q1

π4.4

Q1

π2.2

Q1

π1.1

Q1

π3.2

Q1

π2.1

Q1 R1 π3.4

Q1

π4.2

Q1

π1.3

Q1

π3.3

Q1

π3.4

Q1

65

Матриця перехідних ймовірностей системи визначена за допомогою

експертів:

6,025,015,00

3,045,025,00

025,065,01,0

01,015,075,0

π0. ji (3.2)

Сума перехідних ймовірностей з деякого стану i (1, 2, …, m) в інші

стани, як доведено в (3.2), дорівнює одиниці:

},,,2,1{,11

mim

j

ij

(3.3)

де m = 4 – число можливих станів системи.

Сума ймовірностей всіх станів pi(k) на кожному кроці k також дорівнює

одиниці [71]:

,1)(1

m

i

i kp (3.4)

де pi(k) — ймовірність i-го стану на кроці k.

Під кроком k розуміється деякий управляючий вплив, який переводить

систему в новий стан [71].

Рівень промислової безпеки, в координатах оцінок ступенів ризику

промислових систем підприємства можна дослідити на протязі декількох

кроків, що зроблено для 30 кроків траєкторії розвитку на рис. 3.2.

66

Рисунок 3.2 Траєкторія розвитку виробничої системи в координатах

оцінок ступеня ризику pi(k) і кроках k: p1 – низький ризик; p2 – середній

ризик; p3 – високий ризик; p4 – екстремальний ризик

Таким чином необхідно визначити перелік керуючих впливів на безпеку

виробничих систем підприємства які найбільш притаманні обраному

типовому проекту з охорони праці.

Дослідження [38, 72] показують, що час і ризики виконання, вартість та

якість проектів з охорони праці які реалізуються на вітчизняних

підприємствах багато в чому залежить від їх змісту, що визначається

експертом, або групою експертів на стадії ініціації.

Рішення щодо ініціації проекту з охорони праці приймається на основі

аналізу поточного стану рівня організації та умов праці на підприємстві за

групами факторів (ознак). Для відображення поточного рівня організації та

умов праці на робочих місцях підприємства, що впливає на рівень ризику

виробничих систем підприємства запропоновано використовувати цифровий

макет підприємства на основі нечіткого логічного висновку, який включає

[73]:

67

- декларативні знання з охорони праці у вигляді моделей які

відображають рівень організації праці, умов праці на підприємстві, зовнішні

чинники, тощо., за групами чинників;

- процедурні знання у вигляді методів отримання знань, що дозволяють

проводити оцінку потреби в ініціації проектів з охорони праці;

- сценаріїв проведення процедури ініціації на основі введених ознак

стану з урахуванням бази моделей (ініціація негайно чи відкладений запуск

проекту).

Розглядаючи траєкторію розвитку виробничої системи підприємства

[74] в координатах оцінок ступеня ризику, проект з охорони праці можна

представити, як систему правових, соціально-економічних, організаційно-

технічних, лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів,

спрямованих на збереження життя і здоров'я працівників (співробітників)

підприємства, рис. 3.3.

Рисунок 3.3 – Концепція проекту з охорони праці

68

Головною метою взаємодії перерахованих груп заходів є збереження

життя та здоров'я працівників, другорядною — підвищення продуктивності

праці за рахунок підвищення рівня безпеки персоналу [115 - 117].

Результати реалізації проектів з охорони праці різноманітні і містять в

собі множину різнорідних показників, тобто компонентів, а саме: низький

рівень травматизму, незначна важкість одержуваних травм, незначні

відрахування до фонду соціального страхування з нещасних випадків,

відсутність штрафів від контролюючих державних служб, тощо.

Проектний менеджмент в охороні праці зв'язує результати управління

ініціацією проектів (завчасне ініціювання) з ефективністю виробництва в

цілому, аби трудовий колектив і кожен працівник були зацікавлені у

дотриманні вимог і правил охорони праці. Схематично це показано на рис.

3.4.

Рисунок 3.4 — Схема взаємодії зацікавлених сторін проекту з охорони праці

69

На схемі позначене вище керівництво підприємства, яке є замовником

проекту охорони праці, а виконавцями можуть бути як представники

підприємства, так і підрядчики сторонніх організацій інших підприємств.

Трудовий колектив в даному випадку є користувачем результатів реалізації

проекту (ів) охорони праці.

Особливості проектів охорони праці накладають свою специфіку на

визначення і формулювання цілей. Кожен проект з охорони праці

народжується з ідеї зміни виробничої обстановки підприємства. Ідеї змін

виробництва проявляються в різноманітних сферах підприємства і можуть

захоплювати одну або декілька цих сфер — умови праці, організація праці,

технологія виробництва, верстати і інструменти, вимірювальні прилади

тощо. Практично усі проекти з охорони праці плануються і виконуються у

тому чи іншому соціальному, економічному, технічному і природному

оточенні та супроводжуються запланованими і незапланованими,

сприятливими і несприятливими діями.

Кожен проект з охорони праці, народжуючись в певному внутрішньому

і зовнішньому середовищі, несе в собі зміни на підприємстві. А зміни, у свою

чергу, зачіпають інтереси певних індивідуумів, здатних вплинути на

реалізацію проекту. Саме ці люди і є та цільова група, яка називається

"Зацікавлені сторони", учасники проекту, що входять в оточення проекту.

Одна з серйозних помилок, яку допускають керівники проектів

охорони праці, полягає в обмеженні числа учасників проекту тими особами,

які попадають під вплив проекту на стадіях планування і реалізації.

Забуваючи про тих, хто житиме і працюватиме з результатами проекту

охорони праці. Саме персонал є невід'ємною частиною проектного

середовища, і їх пропозиції, думки, потреби і реакції необхідно брати до

уваги при аналізі цілей проекту і наступній постановці цілей.

Спочатку зацікавленою стороною (споживачем) в забезпеченні охорони

праці була більшою мірою держава, ніж працедавець, і вхідні цілі системи

70

управління обмежувалися вимогами законодавства по охороні праці, а

вихідні - виконанням цих вимог. У міру розвитку трудових стосунків,

зростання значущості здоров'я і безпеки людини, основними споживачами

стають співробітники організації, і в цьому випадку ключовими вхідними

даними стають виробничі небезпеки, професійні захворювання і нещасні

випадки, а вихідними — безпечні умови праці і здоров'я працівників.

Кожна група учасників, переслідуючи власні інтереси і виконуючи свої

посадові обов'язки, може створити конфліктну ситуацію, яку необхідно

вирішити як зсередини, так і між групами управління. Менеджерові проекту

охорони праці доводиться мати справу з усіма труднощами управління

учасниками проекту і виникаючими конфліктами, коли різні групи учасників

привносять до проекту свої цілі.

Взаємодія в проектах з охорони праці між його учасниками

здійснюється через низку ключових кроків, на які варто звернути увагу:

- складання докладного списку учасників проекту охорони праці;

- розбиття і сортування учасників проекту охорони праці на групи

відповідно до їх зацікавленості в проекті і рівня організаційно-фінансового

впливу (критичні учасники або розпорядники, ключові гравці або

співвиконавці, що спостерігають, тощо);

- досягти з ключовими учасниками проекту згоди відносно умов

досягнення цілей проекту охорони праці;

- укласти угоди з усіма, хто забезпечуватиме проект ресурсами,

послугами або іншим чином вносити свій вклад в проект.

Основна ідея розподілу і класифікації зацікавлених осіб (сторін) проекту

охорони праці реалізується для аналізу цілей проекту охорони праці.

Пропонується наступна класифікація зацікавлених сторін проекту на

наступні категорії:

- їх відповідальність за планування і ухвалення рішень;

- їх тривоги і хвилювання (тобто те, що може викликати занепокоєння);

71

- який вплив — позитивний або негативний — чинитиме на них проект

впродовж свого життєвого циклу і після його завершення;

- яким результатом вони будуть задоволені.

Таким чином, можна говорити про другу особливість проектів з охорони

праці, а саме те що проекти з охороні праці є проектами спільного

впровадження. Розглядаючи проекти з охорони праці, як проекти спільного

впровадження (ПСВ), необхідно відмітити наявність суворих вимог до якості

підготовки проектної документації у порівнянні зі звичайними

інвестиційними проектами.

Інформаційні потреби зацікавлених сторін необхідно задовольнити, а

це значно ширше коло інституцій, ніж звичайні проекти. Внаслідок цього,

розроблення проектної документації із забезпеченням загальноприйнятих у

світовій практиці підходів є необхідним навіть у випадках, коли власник

проекту не планує залучати зовнішнє фінансування.

У проектній пропозиції з охорони праці найбільш складними у

методичному сенсі й важливими в контексті перспектив підтримки є

наступні розділи (рис. 3.5).

Розділ «Нетехнічне резюме проекту» описує суть проекту з охорони

праці нефахівцям в галузі охорони праці та промислової безпеки, але вони

можуть брати участь у вирішенні питань щодо визначення доцільності

здійснення проекту на підприємстві і брати участь у деяких його роботах та

завданнях.

У розділі «Межі проекту» наводиться оцінка діяльності, яка

безпосередньо не є діяльністю по проекту охорони праці, але на яку

здійснюватиме вплив проект, що ініціюють, з точки зору змін в п’яти

основних напрямків, див. рис. 3.3.

У розділі «Переліки потенційно небезпечних джерел ризику за

відсутності проекту» надають попередню характеристику виробничої

72

ситуації, яка буде на робочому місці, виробничої ділянці, цеху чи загалі

підприємстві, де впроваджуватиметься проект.

Рисунок 3.5 — Блок – схема ключових розділів проекту з охорони праці на

стадії його ініціювання

На етапі «Моніторингу» описують в загальному вигляді заходи, які

будуть здійснені для збирання, обробки та збереження даних що описують

рівень охорони праці в разі успішного здійснення проекту.

«Додатковість проекту» — це обґрунтування діяльності по проекту з

охорони праці та обумовлені ним зниження рівня виробничого ризику до тих

величин, які б могли бути за його відсутності.

«Вартість проекту» містить загальну оцінку вартості основних

виробничих фондів, які планується ввести в дію в результаті реалізації

проекту охорони праці. Якщо проект спрямований на модернізацію або

реконструкцію існуючих технологічних процесів, наводять вартість робіт з

покращення їхніх технічних параметрів.

нетехнічне резюме проекту межі проекту з охорони праці

вартість проекту та

узагальнена структура

капітальних витрат

переліки потенційно небезпечних джерел

ризику за відсутності проекту з охорони праці

моніторинг рівня

охорони праці

джерела фінансування

додатковість проекту

ризики

73

Розділ «Джерела фінансування» присвячено структурі фінансування

проекту з охорони праці, враховуючи, що певна частка фінансування надійде

від різних джерел.

У розділі «Ризики» надається характеристика найбільш ймовірних

проектних ризиків, з якими пов’язаний процес підготовки, реалізації та

функціонування проекту з охорони праці.

Загальною рекомендацією є опис конкретних заходів або підходів, які

планується застосувати та зменшення ризиків (страхування, резервування

частини скорочень викидів, власні фінансові гарантії, особливі умови

можливого контракту тощо).

Проектна документація, підготовка якої необхідна для отримання листа-

схвалення проекту охорони праці, є значною мірою подальшою деталізацією

та конкретизацію проектної пропозиції. Проектна документація

розробляється, коли вже досягнута принципова згода реалізувати проект з

охорони праці на визначених умовах (підтверджується листом зацікавленості

щодо здійснення проекту з охорони праці).

Отже, особливості проектного менеджменту в охороні праці, в першу

чергу, мають бути врахованими на етапі ініціації, задля визначення напрямку

реалізації проекту з охорони праці.

3.2 Проектно-орієнтоване управління охороною праці на основі

нечіткого логічного висновку

Завданнями оцінки проектів з охорони праці є визначення кількісних та

якісних критеріїв для прийняття рішень щодо ініціації проекту з охорони

праці, забезпечення вибору варіанту наступної його реалізації з

максимальним ефектом для виробництва та найменшими витратами, а також

вибір прийнятної для трудового колективу норми віддачі при реалізації

проекту [115].

74

В даний час в Україні формально зберігає свою дію система атестації

робочих місць, одним з основних елементів якої є оцінка умов праці.

Результати цієї оцінки є підставою початку реалізації всіх регламентованих

законом необхідних заходів з охорони праці,

Перелік цих заходів, об'єднаних однією спрямованістю формує проект з

охорони праці. Головною метою взаємодії розглянутих у 3.1 проектів з

охорони праці та їх компонентів є збереження життя та здоров'я працівників,

другорядною — підвищення продуктивності праці.

Оцінка проектів з охорони праці реалізується на стадії ініціювання [115].

Основним принципом здійснення оцінки ефективності проектів з охорони

праці є включення результатів підвищення рівня промислової безпеки і

витрат в грошові потоки, що враховуються у перед-проектному аналізі

проекту. Відповідно до традиційного економічного аналізу «затрати Vs

вигоди» проект вважається ефективним і придатним для реалізації, якщо

вигоди (В) перевищують затрати (З): В-З>0.

В останні роки змінювалися норми гранично допустимих концентрацій і

рівнів (ГДК, ГДР) шкідливих факторів виробництва, розроблялася нова

гігієнічна класифікація праці, в якій усувалися багато недоліків діючої

раніше [116]. Істотно розширився перелік чинників виробництва

(виробничого середовища) що підлягають обліку. Але це не усунуло

недоліків діючої системи, крім того позитивний зміст інновацій у охороні

праці знищується відсутністю інноваційних механізмів управління охороною

праці.

Тому представимо модель управління охороною праці на основі

проектно-орієнтованого підходу, рис. 3.6:

Функціонування блоку управління, в спрощеному вигляді можна

представити таким чином: данні про стан охорони праці та промислової

безпеки збираються через певні проміжки часу. Отримані дані формують

75

ситуацію рівня охорони праці та промислової безпеки на підприємстві, яка

оцінюється нечітким логічним висновком [6].

Рисунок 3.6 — Проектно-орієнтована модель управління охороною праці

підприємства

Результатом оцінювання є перелік проектів, ініціювання яких

необхідно виконати в даний момент часу. Нечіткий логічний висновок рівня

охорони праці отриманий у блоці управління формує потребу у необхідних

результатів проекту з охорони праці та здійснює очікувану оцінку рівня його

(проекту) впливу на підприємство, тобто на рівень охорони праці та

промислової безпеки.

Від використання проектів з охорони праці можна очікувати суттєвих

ефектів за рахунок формування механізму проактивного управління у разі

використання нечіткої логіки, що відображає взаємовплив різних факторів

виробничого середовища [54, 2].

Однією з відмінних характеристик управління охороною праці є

наявність великої кількості незалежних вхідних і вихідних параметрів, що

характеризують стан системи управління охороною праці та стан

промислової безпеки не однозначним чином. Побудова адекватної моделі

при великій кількості вхідних змінних вимагає великого обсягу бази знань,

яка враховує різноплановість та взаємовплив вхідних і вихідних параметрів.

76

Побудова проектно-орієнтованої моделі управління охороною праці

виконана через декомпозицію системи керування на фактори які впливають

на стан охорони праці та промислової безпеки [5, 14].

1. Фактори умов праці (освітлення, мікроклімат, акустика,

випромінювання тощо.). Умови праці розглядаються як сукупність факторів

виробничого середовища і трудового процесу, що впливають на

працездатність і здоров'я працівників.

2. Фактори організації праці (важкість праці, напруженість праці, засоби

захисту та ін.). Під організацією праці розуміється певна система дій по

об'єднанню, узгодженню, упорядкуванню, приведенню до ладу систему

діяльності людей у взаємодії один з одним і вживаними в процесі праці

технічними засобами.

3. Природні чинники (екологічні), це температура, вологість,

загазованість, шум тощо. Природні чинники — це сукупність природних

умов, що сприяють або перешкоджають прояву трудової діяльності. Вони

відображають вплив природних умов на виробничі процеси, працівників,

будівлі та споруди. Так само їх розглядають для можливого використання як

джерел сировини та енергії, корисних копалин, земельних і водних ресурсів,

повітряного басейну, природної флори і фауни.

4. Психоемоційний стан працівника (стрес, щасливий тощо.). Це

особлива форма психічних станів людини з переважанням емоційного

реагування за типом домінанти. Емоційні прояви у реагуванні на дійсність

регулюють його самопочуття і функціональний стан. Вплив психоемоційні

чинників може викликати стан нервово-психічної напруги і зрив вищої

нервової діяльності. Оптимальне емоційне збудження — умова готовності до

безпечної трудової діяльності.

5. Функціональний стан організму працівника (здоровий, нездужання,

внутрішні патології). Функціональний стан відображає рівень

функціонування як окремих систем, так і всього організму. Функціональний

77

стан є характеристика рівня функціонування систем організму в певний

період часу, що відбиває особливості гомеостазу і процесу адаптації.

Досягнення того чи іншого рівня функціонування здійснюється завдяки

діяльності механізмів регуляції.

Оцінка факторів виробництва на підприємстві, згрупованих по

перерахованих групах дозволяє зробити логічний нечіткий висновок о

вірогідності нещасного випадку чи просто інциденту на виробництві, його

важкості тощо. Схема нечіткого логічного оцінюванні факторів виробництва,

які впливають на вірогідність нещасних випадків зображена на рис. 3.7.

Рисунок 3.7 - Схема нечіткого логічного оцінюванні факторів виробництва

Для виключення невиправдано великої кількості ситуацій, всі можливі

стани охорони праці на підприємстві описуються набором типових ситуацій,

кожна з яких є сукупністю лінгвістичних значень параметрів. Спочатку

кількість термів лінгвістичних змінних і вид їх функцій приналежності

визначається експертним шляхом, далі вони можуть коригуватися в процесі

налагодження та функціонування підприємства. Тому модель управління

охороною праці можна деталізувати наступним чином (рис. 3.8).

78

Рисунок 3.8 — Моделі управління охороною праці підприємства на основі

нечіткого логічного висновку: L — умови праці; T — організація праці;

F — зовнішні (природні) чинники; E — психо-емоційний статус працівника;

R — функціональний стан організму працівника.

На вході блоку управління проектами з охорони праці надходить

інформація структурована за п'ятьма основними групами факторів: умови

праці, організація праці, зовнішні природні фактори, психо-емоційний статус

робітника і трудового колективу, функціональний стан організму робітника.

На виході — інформація, підтримуюча прийняття рішень про ініціювання

проекту охорони праці: рівень охорони праці, ступінь потреби в ініціюванні

проекту охорони праці, варіант реалізації проекту охорони праці

Модель фази ініціації проектів з охорони праці пропонує методи і

засоби, що дозволяють оцінити ступень потреби у ініціації проекту з охорони

праці на основі теорії нечітких множин.

79

Для розробки методики прийняття управлінських рішень на стадії

ініціації розробимо структурну модель управління основними процесами, яка

включає аналіз початкових умов впровадження проекту: умов праці,

організації праці, зовнішніх (екологічних) факторів, психоемоційного статусу

робочих та функціонального стану організму робочих (рис. 3.9).

Рисунок 3.9. Основні складові частини моделі ініціації проекту з

охорони праці на базі нечіткого логічного висновку

Використання нечітких множин як взаємозв'язаної сукупності

математичних моделей, алгоритмів й формалізованих методик дозволяє

використовувати експертно-лінгвістичну інформацію для прогнозу

ефективності управління проектом від факторів, що його обумовлюють [78].

Математичне моделювання впливу початкових умов на ефективність

реалізації проекту з охорони праці ґрунтується на моделюванні

багатофакторного процесу на базі даних, що реєструються як вихідні

показники, на основі експертних кількісних і якісних оцінок. Початкові

умови впровадження проекту з охорони праці визначаються в залежності від

факторів, таких як рівень охорони праці на підприємстві та окремих

підрозділах його виробництва, зовнішні фактори (кліматичні умови регіону),

вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, рівень травматизму за

попередні періоди функціонування, тощо.

Отже, для встановлення ієрархічних зв’язкв факторів, що впливають на

початкові умови розробки проекту з охорони праці, виконана їх класифікація

Функціона

льний стан

організму

робочих

Ініціація проекту

Умови

праці Організація

праці Зовняшні

(екологічні)

показники

Психо-

емоційний

статус

робочих

80

за ознаками, які впливають на настання нещасних випадків на виробництві, а

саме: умови праці, організація праці, зовнішні фактори (кліматичні умови

регіону), емоційний стан трудового колективу та окремих робітників,

фізіологічний стан робітників, рис. 3.9.

3.3 Визначення рівня охорони праці на основі нечіткого логічного висновку

Розглядаючи майбутню реалізацію проекту з охорони праці на стадії

ініціації, лінгвістичну змінну Y, що характеризує стан охорони праці та

потребу у ініціації проекту, можна представити наступним чином:

))(),(),(),(),(( REFTLfY (3.5)

де μ – ступінь належності елемента до нечіткої множини;

L – узагальнений критерій умов праці на робочих місцях підприємства;

Т – узагальнений критерій по організації праці на підприємстві;

F – узагальнений критерій по зовнішнім (екологічним) факторам;

E – узагальнений критерій по психо-емоційному статусу робочого;

R – узагальнений критерій по фізіологічному стану організму робочого;

Y – потреба у доцільність реалізації (ініціації) проекту з охорони праці.

Отже, розгляд узагальненого критерія «Умови праці» здійснимо за

ознаками рекомендованими Міжнародною Організацією Праці (МОП) [55],

та введемо лінгвістичну змінну L, що характеризує умови праці на робочому

місці підприємства у контексті проектів з охорони праці:

L = f (G11, G12, G13, G14, G15, G16, G17, G18, G19,), (3.6)

де G11 – лінгвістична змінна (ЛЗ), що описує дію АПФД;

G12 – ЛЗ, що описує параметри впливу мікроклімату на робочому місці;

G13 – ЛЗ, що описує дію іонізуюче випромінювання;

81

G14 –ЛЗ, що описує дію електромагнітних полів;

G15 – ЛЗ, що описує дію акустичних коливань (шум у різних частотах);

G16 – ЛЗ, що описує дію освітлення;

G17 – ЛЗ, що описує дію вібрацію;

G18 – ЛЗ, що описує хімічні загрози поступової дії на робочому місці;

G19 – ЛЗ, що описує біологічні загрози на робочому місці.

Визначення ступеню належності узагальненого критерія «Умови праці»

необхідно здійснювати через врахування всіх перерахованих у (3.6)

компонентів. Таким чином узагальнений критерій «Умови праці» матиме

наступний вигляд:

191817161514131211 ,,,,,,,, GGGGGGGGGfL , (3.7)

Здійсненна оцінка, таким чином, та по зазначених компонентах буде

наступна: О - оптимальні умови праці, Д - допустимі умови праці, Ш -

шкідливі умови праці , Н - небезпечні умови праці та Е - екстремальні

умови праці, що відображено у (3.8).

(3.8)

Наступний узагальнений критерій Т, що характеризує організацію праці

на підприємстві з точки зору її безпеки який можна представити як:

82

T = f (G21, G22, G23, G24, G25, G26, G27), (3.9)

де G21 – ЛЗ, що описує важкість праці на робочих місцях підприємства;

G22 – ЛЗ, що описує напруженість праці на робочих місцях підприємства;

G23 – ЛЗ, що описує зафіксовані раніше порушення з охорони праці;

G24 – ЛЗ, що описує організацію технологічних процесів виробництва;

G25 – ЛЗ, що описує загальну організацію охорони праці на підприємстві;

G26– ЛЗ, що описує рівень забезпечення засобами індивідуального

захисту;

G27 – ЛЗ, що описує кадрову роботу по підприємству.

Визначення ступеню належності узагальненого критерія «Організація

праці» необхідно здійснювати через врахування всіх перерахованих у (3.9)

компонентів. Таким чином узагальнений критерій «Організація праці»

матиме наступний вигляд:

27262524232221 ,,,,,, GGGGGGGfT (3.10)

Здійсненна оцінка, таким чином, та по зазначених компонентах буде

наступна: В - відмінна, Д - добра, Х - хороша, П - погана та Н - неприпустима,

що можна представити наступним чином:

))()()()()()()()(

))()()()()()()()(

))()()()()()()()(

))()()()()()()()(

))()()()()()()()(

27262524232221

27262524232221

27262524232221

27262524232221

27262524232221

GGGGGGGT

GGGGGGGT

GGGGGGGT

GGGGGGGT

GGGGGGGT

нннннннн

пппппппп

дддддддд

хххххххх

вввввввв

(3.11)

Наступний узагальнений критерій F, що характеризує зовнішні

(екологічні) фактори, які впливають на безпеку праці, його можна

представити наступним чином:

83

F = f (G31, G32, G33, G34), (3.12)

де G31 – ЛЗ, що описує кліматичні фактори;

G32 – ЛЗ, що описує біологічні фактори;

G33 – ЛЗ, що описує географічні фактори;

G34 – ЛЗ, що описує геологічні фактори;

Визначення ступеню належності узагальненого критерія «зовнішні

фактори» необхідно здійснювати через врахування всіх перерахованих у

(3.12) компонентів. Таким чином узагальнений критерій «зовнішні фактори»

матиме наступний вигляд:

34333231 ,,, GGGGfF (3.13)

Здійсненна оцінка, таким чином, та по зазначених компонентах буде

наступна: Г – гарні зовнішні (екологічні) фактори безпеки праці, Н –

нейтральні зовнішні (екологічні) фактори безпеки праці, П – погані фактори

безпеки праці, С – суворі фактори безпеки праці, що відображено у (3.13).

)()()()()(

)()()()()(

)()()()()(

)()()()()(

34333231

34333231

34333231

34333231

GGGGF

GGGGF

GGGGF

GGGGF

ссссс

ппппп

ннннн

ггггг

(3.14)

Наступний узагальнений критерій Е, що характеризує психо-емоційному

статус робочого на підприємстві з точки зору настання нещасного випадку,

його можна представити наступним чином:

E = f (G41, G42, G43, G44), (3.15)

де G41 – ЛЗ, що описує психо-емоційне навантаження;

G42 – ЛЗ, що описує властивості нервової системи робочого;

G43 – ЛЗ, що описує рівень особистісного зростання;

G44 – ЛЗ, що описує інтелектуальний розвиток особистості.

84

Здійсненна оцінка характеризує психо-емоційне статус робочого, та буде

наступною: І – індиферентний, Н - нормальний, З – збуджений, С – стресс та

А - аффект, що відображено у (3.15).

)()()()()(

)()()()()(

)()()()()(

)()()()()(

)()()()()(

44434241

44434241

443433423413

44434241

44434241

GGGGE

GGGGE

GGGGE

GGGGE

GGGGE

ааааа

ссссс

з

ннннн

ііііі

(3.16)

Останній узагальнений критерій, R, стосується фізіологічному стану

організму робочого, який представимо наступним чином:

R = f (G51, G52, G53, G54, G55, G56, G57, G58, G59) (3.17)

де G51 – ЛЗ, що описує фізичне динамічне навантаження;

G52 – ЛЗ, що описує масу вантажу що піднімаємо та переміщуємо

вручну;

G53 – ЛЗ, що описує кількість стереотипних рухів робочого;

G54 – ЛЗ, що характеризує статичне навантаження;

G55 – ЛЗ, що описує робочу позу;

G56 – ЛЗ, що описує кількість нахилів корпусу тіла робочого;

G57 – ЛЗ, що характеризує переміщення у просторі;

G58 – ЛЗ, що описує загальний фізичний рівень підготовки робочого;

G59 – ЛЗ, що описує поточний стан організму робочого.

Здійсненна оцінка, таким чином, та по зазначених компонентах буде

наступна: Б — бадьорий, А — активний, С — стомлений , В — виснажений

та Н — недієздатний, що відображено у таблиці 3.2.

85

)()()()()()()()()()(

)()()()()()()()()()(

)()()()()()()()()()(

)()()()()()()()()()(

)()()()()()()()()()(

595857565554535251

595857565554535251

595857565554535251

595857565554535251

595857565554535251

GGGGGGGGGR

GGGGGGGGGR

GGGGGGGGGR

GGGGGGGGGR

GGGGGGGGGR

нннннннннн

вввввввввв

cccccccccс

aaaaaaaaaа

бббббббббб

(3.18)

Об’єднання узагальнених критеріїв які характеризують потребу у

проекті з охорони праці здійснюється по рівнянням, які мають наступний

вигляд:

))(),(),(),(),(),(),(),(),(()(

)),(),(),(),(()(

)),(),(),(),(()(

)),(),(),(),(),(),(),(()(

,,,,,,,,,

595857565554535251

44434241

34333231

27262524232221

191817161514131211

GGGGGGGGGfR

GGGGfE

GGGGfF

GGGGGGGfT

GGGGGGGGGfL

(3.19)

Об’єднання узагальнених критеріїв різних складових по зазначений

формулах дозволяє отримати механізм перед проектного аналізу, який

необхідний для прийняття рішення щодо ініціації проекту з охорони праці.

3.4 Прийняття рішень у проектах охорони праці на етапі ініціації

Проект з охорони праці — тимчасове підприємство, призначене для

створення унікальних продуктів, впровадження яких буде сприяти

збереженню життя та здоров’я працівників підприємства.

Кожен проект з охорони праці, незалежно від його складності та обсягів

робіт, в процесі розвитку проходить певні стани: від стану, коли «проекту,

ще нема», до стану, коли «проекту вже нема» [34]. Розгляд проектів з

охорони праці можна здійснювати як складних організаційно-технічних

систем, що розвиваються за принципами еволюційної теорії [51]. Де розвиток

проектів можна розглядати як рух від старту до фінішу в багатовимірному

просторі змінних за законами проектного менеджменту [51].

86

Таким чином, можна казати про певний початок і кінець проекту, його

конкретні результати і дії, що мають місце в цьому проміжку, мають деякі

варіації для кожного проекту.

Розглядаючи ініціацію проектів охорони праці з точки зору прийняття

рішень особою приймаючої рішення (ОПР) можна сказати, що ця фаза

життєвого циклу проекту має свій перелік дій щодо прийняття необхідних

рішень [56, 60]. Прийняття рішень на стадії ініціації проекту з охорони

найбільш важливо, оскільки, як було показано раніше, ініціювання проектів з

охорони праці здійснюється в умовах невизначеності та досить жорстких

обмежень. Це обумовлено наступними чинниками:

– необхідністю відбору найбільш доречного проекту між декількома

іншими проектами, які спрямовані на досягнення різних стратегічних цілей,

але мають однакову місію проекту;

– складністю визначення пріоритетності того чи іншого проекту в

рамках реалізації однієї проектної спрямованості;

– наявністю деякої кількості зацікавлених сторін, різноманітністю кола

їх проблем та інтересів;

– складністю вибору підходу до оцінки ефективності проектів з охорони

праці.

Техніка нечіткого логічного висновку, що застосовується до

інформації, яка зібрана на попередньому етапі, дозволяє обчислити

узагальнюючий критерій прийняття рішення )(Y про доцільність ініціації

проекту з охорони праці.

Для кожної змінної, які характеризують ініціацію проекту з охорони

праці (умови праці, організація праці, зовнішні фактори, психо-емоційний

статус робочого, фізіологічний стан організму робочого) визначаються

часткові критерії оцінки підсистеми, визначені за допомогою функції

належності змінних )(),(),(),(),( REFTL , що приймають статус

відповідно до своєї категорії, див. табл. 3.3

87

Таблиця 3.2 – Можливі статуси оцінки у залежності від групи оцінки

Группа факторов оцінювання

Умови

праці

Організація

праці

Зовнішні

(екологічні)

фактори

Психо-

емоційний

статус робочого

Фізіологічний

стан робочого

L T F E R

оптимальні відмінна гарні індиферентний бадьорий

допустимі добра нейтральні нормальний активний

шкідливі хороша погані збуджений стомлений

небезпечні погана суворі стрес виснажений

екстремальні неприпустима — афект недієздатний

Одержані часткові критерії інтегруються в узагальнюючий показник

необхідності у проекті з охорони праці, який дозволяє зробити висновок про

доцільність ініціації проекту з охорони праці.

Розглянута в розділі 3.2 процедура нечіткого логічного висновку

передбачала визначення факторів впливу, як лінгвістичні змінні для оцінки

кожної підмножини. Семантичне правило системи якісних термів

встановлювало відповідність між чисельним значенням вхідної змінної і

значенням функції належності відповідною їй лінгвістичною змінною згідно

вектору M (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий)

для кожної групи показників він свій унікальний, що відображено у таб. 3.3.

Таблиця 3.3 – Критерії, розмір та кількість станів узагальнюючих

критеріїв у проектах з охорони праці

Узагальнений

критерій

Позначення

змінної

Кількість

компонентів

Кількість

станів

1 Умови праці L 9 5

2 Організація праці T 7 5

3 Зовнішні (екологічні) фактори F 4 4

4 Психо-емоційний статус робочого E 4 5

5 Фізіологічний стан робочого R 9 5

88

Для визначення критерію для прийняття рішень щодо вибору варіанта

ініціації проектів з охорони праці необхідно врахувати пропозиції експертів,

щодо визначених показників для конкретного проекту, як лінгвістичну

змінну.

Експерти оцінюють рівень кожного показника за його значенням або за

лінгвістичною зміною і, шляхом ранжування, визначають їх значущість.

Визначаємо рівень значущості '

ir кожного показника в його групі, між

груповий рівень значущості для кожної підмножини ir і рівень значущості

iGr 1

між підмножинами.

Узгодженість думок експертів і невипадковий характер згоди

оцінюється коефіцієнтом конкордації С і статистичним критерієм Пірсона 2.

Коефіцієнт конкордації обчислюється по таки послідовності:

1. Додається число рангів ija для кожної властивості по групі учасників

i

ijaj

2. Визначається середня сума рангів

ija по всім властивостям:

15,0 ngaij (3.20)

де g – кількість експертів, n - кількість властивостей.

3. Визначається відхилення Δi суми рангів кожної властивості від середньої

суми рангів:

ijiji aa (3.21)

4. Визначається сума квадратів відхилень по всім властивостям:

i

iS 2 (3.22)

5. Підраховується кількість рангів, що повторюються, які присвоєні кожним

спеціалістом (якщо повторення має місце).

6. При наявності рангів, що повторюються, обчислюється показник

взаємозв’язку рангів Тj :

89

)(12

1 3 ttT ji (3.23)

де tj – кількість повторень кожного рангу у кожного експерта.

7. Визначається коефіцієнт конкордації С:

g

j

jTgnng

SC

1

32 )(

12 (3.24)

Якщо ранги не співпадають, Тj = 0 і С визначається за формулою:

)(

1232 nng

SC

(3.25)

Коефіцієнт конкордації С може змінюватися від 0 (якщо зв’язку між

ранжуванням немає) до +1 (якщо всі спеціалісти дали властивостям однакове

місце). Відповідні до рангу значення критерію Пірсона 2 обчислюють за

формулою:

2 =

n

j

j

n

Tnng

S

1 1)1(

12 (3.26)

Знайдене значення 2 порівнюють з табличним 2 для кількості степенів

вільності n-1 і рівня значущості . Якщо значення 2 більше 2 табличного,

гіпотеза про невипадкову узгодженість думок експертів не відхиляється.

Для розрахунку показника значущості кожного критерію

розташовуються в послідовності від 1 до n у відповідності з напрямком

збільшення суми рангів, які присвоєні експертами. Щоб оцінити цей рівень,

необхідно розташувати всі показники по порядку спадання значущості так,

щоб виконувалося правило N21 r...rr .

Показник значущості кожного критерію відповідає місцю, який він

займає ранжованому ряді, і обчислюється за формулою:

12

uu

u (3.26)

де u - місце, яке присвоює експерт даному критерію.

Значення u приведені в таблиці 3.5.

90

Таблиця 3.5 - Показники значущості критеріїв проекту

Місце

критерію

(ранг)

1

2

3

4

5

6

...

Показник

значущості

1,00 1,00 0,75 0,50 0,31 0,187 ... 0,00

Якщо система показників проранжовано у порядку спадання їх

значущості, то значущість i-го показника ri визначають за правилом

Фішберна:

1)N(N

1)i2(Nri

(3.27)

Правило Фішберна відображає той факт, що оцінка ri відповідає

максиму ентропії наявної інформаційної невизначеності про стан охорони

праці.

Якщо всі показники мають рівну значущість (рівну або система переваг

відсутня), тоді

ri = 1/N. (3.28)

Для кількісного розрахунку величини частинного критерію якості

проекту використовуємо метод парних порівнянь, який застосовується для

здійснення експертного оцінювання і ранжування альтернатив. По суті

відбувається зняття невизначеності про особливості конкретного параметру і

якісна інформація представляється кількісно. Метод заснований на

формалізмі теорії нечітких множин і дозволяє на основі представлення

кожної пари альтернатив нечітким відношенням нестрогої переваги оцінити

альтернативи, які обчислені з урахуванням компетентності експертів. Парні

порівняння варіантів проводимо по методу ієрархій із застосуванням 9-

бальної шкали Сааті, представленій в таблиці 3.6.

91

Таблиця 3.6 - Дев’ятибальна шкала Сааті

Бали Пояснення

1 відсутня перевага варіанта а над варіантом в

3 наявна слабка перевага а над в

5 наявна суттєва перевага а над в

7 явна перевага а над в

9 абсолютна перевага а над в

2,4,6,8 проміжні порівняльні оцінки

Для кожної групи підмножин Gi iз повної множини впливів на стан

управління ініціацією проекту з охорони праці будуються матриці, що

відображають парні порівняння різних факторів впливу мають наступний

вигляд (табл. 3.14 - 3.15).

Таблиця 3.7 - Парні порівняння величин, що впливають на стан охорони

праці

G11 G12 …. G1n Сума Нормоване

значення

Gn1 ….. ix1 1/ ix1

Gn2 ….. ix2 1/ ix2

…. ….. …. ….. ….. ….. ….

Gn9 niG niG1

Таблиця 3.8 - Матриці парних порівнянь та ступені належності

Терми для

оцінки

Матриця парних порівнянь Ступінь належності

Вij

G11 G12 …. G1n

ix11

ix21

….

nix1

G11

Gn2

….

Gn9

92

Використовуючи сформовану загальну базу знань нечіткого логічного

висновку, яка включає формальне представлення емпіричних знань експертів

в області проектів з охорони праці оберемо інформаційно-лінгвістичну

модель даного частинного критерію та значення функції належності та

змінних G11, G21, ….. , Gni, отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножин Gi .

)}(),(),...,(),(),...,({)(54321 inmGinGinGinGinmGY xxxxxG

mmm (3.29)

Оскільки G - нечітке рішення, яке представлене своєю функцією

належності )(xG , тоді шукане (чітке) рішення вихідної задачі є підмножина

G, яка визначається, як:

)};({)( iYx

iY GMaxG (3.30)

Розраховується узагальнююча функція бажаності D, яка являє собою

середнє геометричне із частинних функцій бажаності з поправкою на

значущість кожного критерію:

n

n

u

uG xD

1

)( (3.31)

де 1u

- добуток частинних функцій бажаності;

n – кількість частинних критеріїв проекту з охорони праці;

u - показник значущості кожного критерію;

u - місце (номер) критерію в ранжованій послідовності критеріїв.

Знайдені значення узагальнюючого критерію порівнюється із шкалою

стандартних оцінок (таблиця 3.9). На основі аналізу результатів можна

зробити висновок про необхідність проекту з охорони праці на фазі його

ініціювання для і доцільності подальшого його впровадження.

93

3.5 Висновки до розділу

1. Згідно Настанови з систем управління охороною праці (МОП-СУОП

2001/ILO-OSH 2001) та вимогами стандарту серії ОНSАS 18001

запропоновано використання проектного менеджменту у галузі охорони

праці.

Був досліджений рівень промислової безпеки підприємства за допомогою

оцінок ступенів ризику промислових систем підприємства на протязі 30

кроків траєкторії розвитку, це дало змогу визначити перелік керуючих

впливів на безпеку виробничих систем які найбільш притаманні обраному

проекту з охорони праці.

2. Рішення щодо ініціації проекту з охорони праці приймається на

основі аналізу поточного стану рівня організації та умов праці на

підприємстві за групами факторів (ознак). Для відображення поточного рівня

організації та умов праці на робочих місцях підприємства що впливає на

рівень ризику виробничих систем підприємства запропоновано

використовувати цифровий макет підприємства на основі нечіткого

логічного висновку.

3. Аналіз фази ініціації проекту дозволив розробити її модель для

проекту з охорони праці, на основі якої визначити ступіть потреби у

результатах проекту з охорони праці. Розроблена модель може визначати

шляхи досягнення результатів проекту, цілі, якість, терміни й вартість

виконання робіт, завдяки вибору найбільш ефективних технологій, складу,

характеристики й призначення ресурсів на виконання тих або інших робіт;

здійснюючи аналіз допоміжних ресурсів, призначених для управління

основними.

4. Розроблено нечіткий логічний висновок щодо рівня охорони праці на

підприємстві на основі використання експертно-лінгвістичної інформації для

визначення ступеня потреби у ініціації проекту з охорони праці. Для

94

встановлення ієрархічних зв’язків факторів, що впливають на настання

нещасного випадку, побудовано дерево логічного висновку ієрархічних

зв’язків факторів, що впливають на настання нещасного випадку.

5. Інтеграція 5-ти головних компонентів, що впливають на настання

нещасного випадку дозволила побудувати модель передпроектного аналізу,

яка необхідна для прийняття рішення щодо реалізації проекту з охорони

праці.

6. Розроблено метод прийняття рішень для визначення доцільності

ініціації проекту з охорони праці у даний момент часу в умовах нечіткої

інформації щодо стану охорони праці на підприємстві.

Матеріали розділу 3 опубліковані в роботах автоpа [1, 3, 4, 5].

95

РОЗДІЛ 4

РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ, МЕТОДІВ І МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ

ІНІЦІАЦІЄЮ ПРОЕКТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

4.1 Впровадження ініціації проектів охорони праці на прикладі ТОВ

«Гелека-М»

Особливістю продукту проектів з охорони праці є зменшення

вірогідності настання нещасного випадку та підвищення продуктивності

праці на робочих місцях підприємства. Тому Статут такого проекту з

охорони праці та його опис повинен містити опис та обґрунтування

вибраного напрямку реалізації, та опис того, як промислові ризики

травмування будуть зменшені по відношенню до тих, які б мали місце за

відсутності проекту.

Ініціація проекту з охорони праці починається від усвідомлення потреби

у результатах проекту з охорони праці і продовжується до прийняття рішення

про участь в цьому проекті. На цій стадії відбувається обґрунтування проекту

і аналіз можливостей досягнення його цілей, визначення джерел

фінансування.

Законодавчий, екологічний, фінансовий, технічний та організаційні

аспекти проекту з охорони праці тісно пов’язані та мають взаємний вплив.

Характеристика впливу цих аспектів приведена в табл.4.1.

Таблиця 4.1— Характеристика впливів на систему

Аспект Характеристика

Юридичний Згідно Закону України «Про відходи» організацію

збирання і видалення побутових відходів, у тому числі

відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх

захоронення, а також організацію роздільного збирання

корисних компонентів цих відходів забезпечують органи

місцевого самоврядування. Вирішення вказаних проблем

знаходиться також в площині повноважень місцевих

державних адміністрацій.

96

Продовження Таблиці 4.1

Технічний Розміщення відходів на об’єктах видалення не

супроводжується оптимізацією технології експлуатації,

зростанням технічної оснащеності та вдосконаленням

схем санітарної очистки.

Фінансовий Діючі економічні механізми стимулювання збору та

утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх

переробки.

Фінансування робіт з облаштування полігонів та

сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного

фонду охорони навколишнього природного середовища,

а з місцевих бюджетів - за залишковим принципом.

Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить

епізодичний характер через відсутність коштів у органів

місцевого самоврядування, на яких покладена ця ділянка

роботи.

Організаційний Не вирішується питання розробки проектно-кошторисної

документації на новий полігон захоронення токсичних

відходів

Екологічний Визначається негативним впливом міської вентиляції на

об'єкти довкілля.

Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недоліки з

охорони праці на підприємстві, невизначеність технологічні карти,

безсистемне накопичення сміття, несвоєчасне проведення навчання та

інструктажів з охорони праці тощо.

4.2 Управління процесом ініціації за допомогою марківської моделі

При практичному впровадженні системи управління ініціацією проектів

з охорони праці (на прикладі підприємства «Гелека-М») були виявлені

основні протиріччя цієї діяльності, які полягають у наступному:

результат роботи по ініціації проектів визначається у зовнішньому

середовищі, а не локалізований в межах виробничої ділянки або цеху;

97

система, яку утворюють ділянки або цехи підприємства і зовнішнє

середовище є слабо структурованою системою — в ній існує дуже багато

зв'язків, нормативів, конструкційних особливостей, правил, звичаїв і

традицій, а також суто людських відносин, врахувати які в повному обсязі

досить складно;

часто практично неможливо отримати зворотній зв'язок, для того щоб

оцінити ефективність певних заходів, які спрямовані на формування

безпечних умов праці на підприємстві;

суттєва невизначеність виникає через складність визначення цільового

контингенту - на кого слід орієнтувати комунікаційні, організаційні та

інформаційні заходи;

необхідність подолання опору керівників середньої ланки політиці

керівництва підприємства з провадження проектів щодо поліпшення умов

праці, оскільки розповсюдженим явищем є їх впевнення у тому, що ця

діяльність не є ефективною - «не слід змінювати те, що і так функціонує».

Зазначені об'єктивні і суб'єктивні чинники формують поле інтересів і

протиріч, які необхідно врахувати при проведенні роботи з ініціації проектів.

При цьому на початковому етапі впровадження в якості об’єкта управління

застосовувалась модель марківського ланцюга, розроблена в розділі 2.

Принципова схема управління включає в себе наступні елементи: тимчасову

організаційну структуру (комісію) проекту на стадії ініціації (S1 – проект; S2 –

команда проекту; S3 – оточення проекту; S4 – замовник проекту); комплекс

нормативних документів; персонал підприємства; методики вироблення типу

заходів для покращення діяльності сфокусованої на забезпечення безпеки

персоналу або спрямованих на поліпшення умов праці (рис. 4.1).

Підприємство «Гелека-М» випускає продукцію печериці кількість

працюючих 180 робітників ініціатором проектів виступає відділ охорони

праці і захисту довкілля. Перелік рекомендованих заходів з охорони праці

обговорюється на загальних зборах колективу підприємства, що

98

відображається у трудовому договорі між керівництвом підприємства і

трудовим колективом.

Рис. 4.1. Принципова схема управління ініціацією проектів

4.2.1 Метод експериментального визначення рівня досконалості

організаційно-технічної системи за ступенем ризику (підприємство «Гелека-

М»).

Прийнята гіпотеза, що стан безпеки характеризується сукупністю оцінок

рівня досконалості. При цьому розглядали такі стани: p1 – низький ризик; p2 –

середній ризик; p3 – високий ризик; p4 – екстремальний ризик див. рис. 3.2.

Для виконання поставленого завдання застосували метод прямого

розрахунку станів Ri на основі даних анкетування населення. На цьому етапі

ставили за мету вирішення таких проблем:

- розробка однозначно питань анкети;

- визначення зручної процедури анкетування;

- розробка способів оцінки похибки результатів;

- визначення обсягу вибірки.

N .

. .

3 2

Проект 1

Вибір

проектів

Підприємство

Трудовий колектив –

оцінка та очікування

від реалізації проектів

Керівні документи:

- Устав підприємства; - трудовий договір; - Закон про охорону праці України; - посадові інструкції; - приписи санітарних служб та контролюючих органів.

Комунікативні

зв’язки, інформація

Ініціація

проектів

Модель оцінки

рівня ризику

Оцінка проектів.

Вибір заходів щодо

покращення роботи по

ініціації проектів

Нормативні вимоги

Проектно-орієнтоване середовще

99

Найбільш ефективними є опитувальні листи (анкети), в яких відповіді

зводяться до однозначних простим твердженням: так / ні. У нашому випадку

питання анкети сформульовані в такій формі:

а) скільки разів з різних джерел Ви отримали оцінку щодо охорони праці

на підприємстві (k)

б) вкажіть тільки одну відповідь:

- низький ризик (так);

- середній ризик (так);

- високий ризик (так);

- екстремальний ризик (так).

В результаті анкетування в кожній анкеті отримуємо значення кроку k і

одне зі значень Ri, {i = 1, 2, 3, 4}. Обробка результатів анкетування зводиться

до угруповування результатів по кроках k і сумовування відповідних станів

для цього значення k. Далі визначаємо експериментальні значення частоти

кожного стану у вигляді відношення числа окремих станів до загальної

кількості анкет в k-ій групі.

Експериментальна перевірка анкети показала, що респонденти часто не

могли дати конкретну відповідь на перше (а) питання. Тому було

запропоновано інший варіант цього питання в нечіткій формі:

а) а) скільки разів з різних джерел Ви отримали оцінку щодо охорони праці

на підприємстві (k)

Якщо не пам’ятаєте, то оберіть одну з відповідей:

- ніколи не чув; - кілька разів (до 5);

- багато разів (до 10); - дуже багато разів (більше 10).

На такі питання респонденти відповідали більш впевнено.

100

4.2.2 Визначення обсягу вибірки.

Мінімальна кількість анкет n, що забезпечує обрану точність

вимірювань, можна встановити, допускаючи нормальний закон розподілу

випадкових величин і максимально допустиму стандартну помилку оцінки.

Тоді, використовуючи відомі з математичної статистики вираження, можна

визначити мінімальне число питань n, що забезпечує задану точність

вимірювання.

Інтервальну оцінку помилки опитувань можна здійснити на основі

статистичних даних за допомогою довірчої ймовірності. Для нормального

закону розподілу даних і великої вибірки (n> 30) загальною оціночною

характеристикою вимірювань є дисперсія D і коефіцієнт варіації kв:

;)(1

1

1

22

n

i

i xxn

D

,вx

k

де xi – значення параметру, що оцінюється, i = 1, 2, …, n;

ix - середнє арифметичне значення.

Довірчий інтервал характеризує інтервал значень xi, в який потрапляє

істинне значення хд вимірюваної величини із заданою вірогідністю рд:

],/)[(/)([2

1][ дд xaxbbxapp

де φ(t) – інтегральна функція Лапласа, яка визначається за табличними

даними, що отримані у результаті рішення інтегралу

.d2

2)(

0

2

2

tetit t

Відношення величини μ = b - x до середньоквадратичного відхилення σ

є аргументом цієї функції: t = μ / σ, де t - гарантійний коефіцієнт.

Якщо прийнята довірча ймовірність рд (найбільш часто приймають

значення 0,9; 0,95; 0,9973), то встановлюється точність вимірювань (довірчий

101

інтервал 2μ) на основі співвідношення рд = φ(μ/σ). Половина довірчого

інтервалу дорівнює

,)(arg д tp

де arg(рд) – аргумент функції Лапласа, а при n < 30 – функції Стьюдента.

На основі прийнятого рівня значущості (1 - рд) у разі нормального

закону розподілу можна знайти nмін вибірку, в якій похибка, що перевищує

довірчий інтервал, буде зустрічатися не більше одного разу:

д

д

мін

-1 р

pn .

У разі рд, рівній 0,95 або 0,9973 ця вибірка буде становити, відповідно,

19 и 367 вимірювань. Була прийнята довірча ймовірність рд = 0,95.

Для проведення експериментальних вимірювань із заданою точністю

необхідно знати те число вимірювань, при якому буде забезпечено заданий

рівень достовірності рд = 0,95. У цьому випадку завдання зводиться до

встановлення мінімального обсягу вибірки Nmin, при заданому довірчому

інтервалі 2μ і довірчої ймовірності. При виконанні вимірювань необхідно

знати їх точність:

,0

x

де σ0 – середньоарифметичне значення середньоквадратичного відхилення σ,

яке дорівнює σ0= σ/ n .

Довірчий інтервал похибки вимірювання Δ як і для вимірювань

становить:

.)(arg 0д

nttp

У разі Nmin= n отримаємо:

2

22

в

2

0

22

min

tkt

N

,

де kв - коефіцієнт варіації, %;

Δ – точність вимірювань, %.

102

Приймемо, що kв = 2% і t = 2,0 за Лапласом для рд = 0,95 та знайдемо

залежність обсягів мінімальної вибірки, як функцію точності вимірювань

(крива 1, рис. 4.2). Відомо, що застосування цієї залежності рекомендовано

при n> 30 вимірювань. При меншій кількості вимірювань застосовують

розподіл Стьюдента (псевдонім англійського математика В.С. Госсета). При

тих же умовах знайдемо мінімальну вибірку, підставляючи в формулу для

обчислення Nmin замість гарантійного коефіцієнта t значення коефіцієнта

Стьюдента αст як функції від числа вимірювань (крива 2, рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Залежність мінімальної вибірки Nmin від заданої похибки

вимірювань Δ

Отримані дані дозволяють встановити необхідний Nmin мінімальний

обсяг вибірки. Як випливає з рис. 4.2, у разі 64 вимірів очікувана похибка

становитиме не більше 0,5%. Зменшення числа вимірювань веде до

збільшення похибка. За прийнятний інтервал похибки можна обрати

значення 0,5% ... 1%, з відповідним числом вимірів 64 ... 22. Середина цього

інтервалу ~ 0,75% забезпечується при 30 вимірах. Оскільки фактично з даних

анкетного опитування потрібно знайти тільки 3 параметри, а 4-ий, з

урахуванням того, що всі події становлять повну групу, буде доповнювати їх

суму до одиниці, можна прийняти величину вибірки в обсязі, що перевищує

90 опитувань. У цьому випадку похибка визначення значень перехідних

103

ймовірностей не перевищуватиме 0,5%. Ця величина є цілком допустимою,

так як в підрозділі 2.4 за допомогою імітаційного експерименту було

показано, що у разі 5 % похибки визначення перехідних ймовірностей

загальна похибка моделі не перевищує 5 %.

4.2.3 Результати анкетного опитування

У відповідності до зазначених у підрозділі 4.2.2 правилами проведення

анкетного опитування та визначеним числом щодо рекомендованої вибірки

була поведена операція анкетування працівників підприємства. Результати

анкетування приведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Результати анкетного опитування

Номер

кроку

Розподіл анкетованих працівників підприємства за

станами, число опитаних (грудень, 2014 р) Всього по

крокам, анкет. р1 р2 р3 р4

0 0 0 2 0 2

5 2 9 7 6 24

10 5 13 10 8 36

30 4 10 8 6 28

Взагалі 11 32 27 20 90

На основі отриманих експериментальних даних можна оцінити рівень

досконалості виробничої системи у формі розподілу ймовірностей станів

ризику по підприємству (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 - Розподіл ймовірностей станів ризику по підприємству на

основі даних анкетного опитування (грудень, 2014 р.)

Номер

кроку

Ймовірності станів ризику по підприємству

р1(k) р2(k) р3(k) р4(k) Сума рі(k) по кроках

0 0 0 1 0 1,0

5 0,08 0,38 0,29 0,25 1,0

10 0,14 0,36 0,28 0,22 1,0

30 0,14 0,36 0,29 0,21 1,0

104

4.2.4 Зіставлення отриманих експериментальних даних з результатами

моделювання з використанням розробленої моделі марківського ланцюга.

Перехідні ймовірності в марківському ланцюзі визначалися експертами з

урахуванням особливостей функціонування підприємства Гелека-М (рис.

3.2).

На рис. 4.3 суцільними лініями відображені результати моделювання, а

маркерами позначені експериментальні дані, отримані за анкетування

персоналу підприємства Гелека-М.

Рисунок 4.3 Зіставлення експериментальних даних за анкетуванням і

результатів моделювання з використанням розробленої моделі марківського

ланцюга для траєкторії розвитку виробничої системи в координатах оцінок

ступеня ризику pi(k) і кроках k: p1 – низький ризик; p2 – середній ризик; p3 –

високий ризик; p4 – екстремальний ризик; рNе {N=1, 2, 3, 4} – дані

експерименту

Побудова за перехідними ймовірностями за допомогою моделі

траєкторії розвитку виробничої системи і відображення фактичних даних

105

дозволяють зробити висновок щодо достовірності даних моделювання.

Виробнича система знаходиться в області середнього ризику (рис. 4.3) Для

покращення загального рівня безпеки на даному підприємстві слід

удосконалити організаційну складову діяльності з охорони праці.

Приведені на рис. 4.3 результати показують, що існує нагальна

необхідність у ініціації і реалізації низки проектів для створення

нормативних (комфортних) умов безпечної праці персоналу підприємства.

4.2.5 Оцінка ефективності ініціації та впровадження проектів

Як визначено в підрозділі 2.3 існуючий розподіл ймовірностей станів

системи, що описується ланцюгом Маркова, залежить від визначених значень

перехідних ймовірностей, які фактично трансформують рівень технологічної

зрілості підприємства або організації у толерантність до змін. Цей розподіл

для підприємства Гелека-М, отриманий з використанням розробленої

марківської моделі і підтверджений даними натурного виробничого

випробування, показаний на рис. 4.3. Як видно, оцінка виробничого ризику у

2014 році може бути віднесена до категорії р2 – середнього ризику. Виявлена

така тенденція для сталого стану системи на кроках k>10: р2 > р3 > р4 > р1.

Звичайно подібна характеристика системи не є задовільною, оскільки

ймовірність p1 – низького ризику має найменші значення. Треба виконати

якісь певні зміни в системі, щоб покращити становище. Управління в

виробничій системі може здійснюватись через проекти, які змінять

становище, яке існує.

На початку 2015 року за допомогою алгоритмів, що описані далі в

розділі 4.3, були виконані роботи по ініціації певних проектів, які були

включені в стратегічний план роботи підприємства. Упродовж 2015 року

були виконані такі основні проекти:

- Розробка і впровадження проекту вентиляції виробничих приміщень;

- Оздоблення вхідних \ вихідних воріт цеху тепловою завісою;

106

- Переробка і актуалізація нових версій посадових інструкцій;

- Реалізація проекту щодо систематичного навчання персоналу

підприємства і перевірки знань з охорони праці;

- Модернізація приміщень для санітарно-гігієнічних потреб працюючих;

- Забезпечення робітників засобами індивідуального захисту.

На початку 2016 року була проведена спроба оцінити результати

здійснених проектів за допомогою марківської моделі. Перехідні ймовірності

визначались експертним методом. Отримано наступну матрицю перехідних

ймовірностей:

0,75 0,1 0,15 0

||πij|| = 0,35 0,5 0,15 0

0 0,4 0,5 0,1

0 0,1 0,1 0,8

Результати моделювання з цими перехідними ймовірностями

відображають нове положення організаційно-технічної системи (рис. 4.4):

Рисунок 4.4 – Результати нового розподілу ймовірностей станів

виробничої системи в координатах оцінок ступеня ризику pi(k) і кроках k:

1 – низький ризик; 2 – середній ризик; 3 – високий ризик;

4 – екстремальний ризик.

107

Як видно, сума величин р1 + р2 = 0,67 на кроці k=30 стала більшою, що

відображає істотне поліпшення оцінки персоналом діяльності з охорони

праці. Це поліпшення відбулося за рахунок зменшення частки робітників, які

оцінюють ризик як високий р3 (від 28,6% до 22,2 %) і тих, хто оцінює ризик

як екстремальний р4 (22,4 % до 10,1 %). З урахуванням цих даних виконані

проекти за загальною оцінкою можна вважати успішними. Однак це не

означає, що більше нічого не треба робити. Як показують отримані за

допомогою марківської моделі результати моделювання, в організаційно-

технічній система підприємства сума р3+р4 = 32,3 % відображає можливі

резерви щодо поліпшення діяльності у напрямку зменшення рівня небезпеки.

Система безперервно розвивається, що веде до безперервної зміни

показників ризику. Крім того, слід врахувати, що фактично вказані проекти

виконувались в умовах, коли інші гравці нічого не робили, щоб поліпшити

умови праці і тим самим надати супротив отриманню позитивних результатів

проектів у спосіб переманювання кращих працівників і створення плинності

персоналу. Відсутність спротиву щодо просування вказаних вище проектів

підтверджують дані за результатами проекту (рис. 4.3). Після 10-ти кроків

параметри розподілу ймовірностей за всіма рівнями ризику по підприємству

практично не змінюються

4.3 Прийняття рішень щодо ініціації проектів з охорони праці на основі

нечіткого логічного висновку

Розроблений механізм нечіткого логічного оцінювання рівня охорони

праці лягли в основу побудованої проектно-орієнтованої інтелектуальної

системи управління охороною праці, яка реалізована у вигляді прикладної

програми підтримки прийняття рішень.

Виконаємо формалізацію використаного методу. Формалізація методу

потрібна для наступної його алгоритмізації і створення програмного

108

продукту, без якого неможлива комп'ютеризація знань і наступні процеси

досліджень. Формалізація методу потрібна для усунення і мінімізації таких

явищ як багатозначність, неточність, невизначеність тощо. Формалізований

метод використовує системне представлення у вигляді чітких структурних

елементів. Виходячи з суті проектного управління охороною праці, опишемо

структурні елементи, що описують метод.

Сферою застосування методу ухвалення рішень про ініціацію проектів

охорони праці є практична діяльність по управлінню проектами охорони

праці підприємства машинобудівної області.

Під цілями метода прийняття рішень про ініціацію проектів охорони

праця мається на увазі досягнення необхідного результату праці особи або

діяльності підприємства в цілому. Метод розглядається як сукупність

галузевих норм по охороні праці, промислової безпеки, правил здійснення

даної виробничої діяльності, оцінювання і дій.

У найбільш узагальненому визначенні метод можна розглядати як

безпечний шлях, засіб досягнення виробничих цілей підприємства, рішенням

виробничих завдань. Мета методу полягає в підготовці інформації відносно

прийняття рішень по проектам охорони праці

Суть методу розкриває його внутрішній зміст, який відображується в

усіх його різних властивостях у поєднанні із зовнішньою формою його

реалізації. Зовнішньою формою реалізації методу буде прийняте рішення про

терміновість ініціації проекту охорони праці і підготовлена рекомендація про

варіанти його реалізації. Внутрішнім змістом буде процедура оцінювання

міри загроз життя і здоров'ю на робочих місцях і підприємстві в цілому, по

критеріями мінімізації небезпек і загроз, вартості реалізації проекту

(властивості об'єкту).

Виходячи з цього, суть методу ухваленні рішень про ініціацію проектів

охорони полягає в отриманні інформації, яка ґрунтується на співвідношенні

поточного і необхідного рівня охорони праці. Оцінювані показники

109

сформовані на основі концепції системи показників умов праці, організації

праці, зовнішніх природних чинників і психофізіологічного стану кожного

робітника і трудового колективу в цілому, з урахуванням експертних оцінок,

усіх зацікавлених сторін проекту і з урахуванням думки особи, що приймає

рішення.

Об'єктивна основа методу ухвалення рішень про ініціацію проектів

охорони полягає в отриманні інформації про стан рівня охорони праці і її

наступне оцінювання за основними правилами.

Основні правила застосування і реалізації методу прийняття рішень про

ініціацію проектів охорони праці визначають неодмінні умови, які

дозволяють досягти цілей методу. У разі неповного виконання основних

правил і прямого порушення застосування цього методу буде неможливе або

не ефективним. Виходячи з цього, основними правилами застосування

методу ухвалення рішень про ініціацію проектів охорони праці є наявність

інформації (даних) :

- про умови праці на робочих місцях;

- організації праці;

- зовнішніх, природних чинниках;

- психо-емоціональному стані робітників;

- функціональному стані організму робітника.

Результат методу ухвалення рішень про ініціацію проектів охорони

праці є взаємозалежним з метою методу. Виходячи з цього результатом

методу ухвалення рішень про ініціацію проектів охорони праці буде

інформація в кількісному виді про міру потреби в ініціації проекту охорони

праці в даним момент часу.

Використання (застосування) отриманого результату. Згідно з [55]

метод прийняття рішень щодо ініціації проектів охорони праці реалізується

через сукупність систематизованих дій, а це вже можна розглядати як

методику. Метод, що розглядається, містить опис процедур, приладів, форми

110

первинних документів, обробку отриманої інформації і форми її надання,

тому може бути реалізований у відповідній методиці підтримки прийняття

рішень для осіб, що приймають рішення по забезпеченню охорони праці,

промислової та пожежної безпеки підприємства, санітарії тощо.

Розглянуті елементи методу підготовки інформації для ухвалення

рішення про ініціацію проекту охорони праці зведені в таблиці. 4.4.

Таблиця 4.4 — Формалізація методу підготовки інформації для

ухвалення рішення про ініціацію проекту охорони праці

Елемент

методу Суть елементу методу

Назва Метод ухвалення рішень про ініціацію проектів охорони

праці.

Сфера

застосування

Практична діяльність по управлінню проектами охорони

праці підприємства машинобудівної області.

Мета Підготовка інформації для усіх зацікавлених сторін проекту

охорони праці і рекомендацій по вибору спрямованості його

реалізації.

Суть Рекомендація за визначенням переваги того або іншого

варіанту розвитку проекту на стадії ініціації (ініціювати

зараз, ініціювати після доопрацювання, ініціювати при

наявність засобів, відхилити), яка виходить на основі

оцінювання виробничої обстановки і загального рівня

охорони праці підприємства нейронною мережею.

Об'єктивна

основа

Наявність інформації (даних) про поточний і необхідний

рівень охорони праці і промислової безпеки підприємства

Основні

правила

Оцінювання зібраних даних повинне здійснювати

групуванням чинників не менше чим по 5-ти групах, згідно

проекцією центру тяжіння побудованої в результаті

функціонування нечіткого логічного висновку.

111

Продовження Таблиці 4.4

Результат Кількісна інформація про потребу ініціації проекту охорони

праці і його основної спрямованості, як основа для ухвалення

рішень по підприємству по забезпеченню необхідного рівня

охорони праці і промислової безпеки.

Застосування

результату

Результати методу застосовні для обґрунтування ухвалення

рішень про необхідність ініціації проекту охорони праці на

підприємстві.

У яких

методиках

реалізовано

Методика ухвалення рішень про ініціацію проектів охорони

праці на підприємствах машинобудування.

Розробка цього методу дозволяє застосовувати його для збору

інформації, досвіду і знань з охороні праці і промисловою безпеки процесі

його використання і враховувати зміни, що відбуваються, в зовнішньому і

внутрішньому оточенні підприємства. Це дає можливість говорити про

високу достовірність прийнятих рішень при ініціації проектів охорони праці.

Для цілісного представлення суті реалізації методу прийняття рішеннь

щодо ініціації проектів з охорони праці потрібна розробка алгоритму його

застосування на підприємствах, організаціях та фірмах, тобто алгоритму

реалізації методу. Прийняття рішення засноване на інформації (даних), які

необхідно зібрати для наступного аналізу. Для побудови блок-схеми були

використані стандартні графічні елементи логічних схем і алгоритмів.

Узагальнена блок-схема алгоритму управління ініціацією проектів охорони

праці представлена на рис. 4.5.

112

Рисунок 4.5 – Блок-схема проведення оцінювання даних підприємства в

потреби проектів з охорони праці

Початок роботи алгоритму пов'язаний зі збором необхідної інформації,

яка розділена на п'ять основних груп: умови здійснення трудової діяльності,

організація трудової діяльності на підприємстві, екологічні фактори

П О Ч А Т О К

Аналіз поточного стану

охорони праці

Аналіз необхідного стану

охорони праці

Визначення різниці

Визначення впливу різниці

Визначення у потребі

реалізації ПОП

Визначення видів

загроз для

персоналу

Формування терміновості

реалиізації ПОП Формування

напрямків

реалізації ПОП

Оцінка цінності ПОП при його реалізації

Поточне значення параметра потреби в проекті з

охорони праці

З А К І Н Ч Е Н Н Я

Формування

варіанту реалізації

ПОП

Визначення

можливості

реалізації ПОП

113

навколишнього середовища, дані про психоемоційному стані робітника і

робочого колективу в цілому і функціональне стану організму робітника.

Наступний етап алгоритму присвячений здійсненню нечіткого логічного

висновку о потреби в проекті охорони праці. Оскільки зібрані дані

різноманітні за своєю сутністю і їх багато, то нечіткий логічний висновок

дозволяє в момент оцінювання враховувати взаємовплив з ефектів зусилля

або ослаблення загального негативного ефекту. Етап нейронної обробки

результатів оцінювання в потреби проекту здійснюється навченої нейронної

мережею і дає рекомендації лику бере рішення про ініціювання проекту

рекомендації щодо проекту, на підставі яких і здійснюється прийняття

рішення. Обов'язковою умовою роботи алгоритму є наявність експертів з

охорони праці як осіб приймають рішення.

Обов'язковою умовою роботи алгоритму є наявність експертів з

охорони праці у якості осіб приймаючих рішення.

Відповідно до блок-схем в алгоритмі управління виділено прийняття

решень щодо ініціювання проекту охорони праці (рис. 4.6). Після прийняття

рішення про ініціацію наступає перехід до наступної стадії проекту з

охорони праці. Розроблений алгоритм потребує пілотної апробації для

виявлення особливостей його реалізації, оскільки особливостями проектів

охорони праці є їх інвестиційна не привабливі, постійне їх наявність і

потреба в ініціюванні, на тлі обмежених ресурсів підприємства. Ці

особливості повинні бути відображені в технічному завданні на розробку

програмного продукту, який буде проектно-орієнтованої інтелектуальною

системою управління охороною праці, в основі якої буде система підтримки

прийняття рішень по проектах охорони праці, в т.ч. і з ініціювання проектів

охорони праці.

Розглянута інтелектуальна інформаційна система підтримки прийняття

рішень може використовуватися на будь-якому з 3-х рівнів управління

114

охороною праці: 1-й рівень - виробнича дільниця, далі 2-й рівень - цехи

підприємства і третій рівень - підприємства загалом.

Рисунок 4.6 – Блок-схема по прийняттю рішень щодо ініціації проекту

з охорони праці

Управлінські рішення по проектах охорони праці, прийняті на

розглянутих рівнях управління підприємством, потребують якісної

координації. Тому важливою функцією проектно-орієнтованої

інтелектуальної системи управління охороною праці стає координація осіб -

зацікавлених сторін проектів охорони праці з кожного з розглянутих рівнів,

причому як на різних рівнях управління, так і на одному рівні.

Початок

Збір даних

Здійснення нечіткого логічного висновку

о потребі у проекті з охорони праці

Аналіз результату нечіткого

логічного оцінювання у потребі

в проекті з охорони праці

Приняти рішення по

ініціаціїї проекту з

охорони праці?

Перехід до наступної фази

проекту з охорони праці

Кінець

115

4.4 Приклад реалізації ініціювання проекту на базі ТОВ «Гелека-М»

Розроблена модель ініціювання проектів з охорони праці (рис.2.2-2.4)

дозволяє застосовувати її для розв’язання питання зменшення рівня

травматизму і, відповідно, забезпечити збалансований розвиток підприємства

по питанням охорони праці. Реалізація даної моделі для ініціації проектів з

охорони праці у проектно-орієнтованому середовище промислового

підприємства дозволить запропонувати розв’язання проблем з охорони праці

та промислової безпеки всього підприємства, та вийти на проактивне

управління по питанням промислової безпеки.

Використання бази знань про співвідношення (3.5) проводимо

безпосередню оцінку факторів, як лінгвістичних змінних для оцінки

підмножини Y "необхідність ініціації проекту з охорони праці", результати

оцінки приведено в таблиці 4.6.

Для ранжування часткових критеріїв за допомогою експертів

визначають властивості, які підлягають оцінці, і шляхом ранжування

визначають їх значущість. Визначаємо кожному показнику Хi рівень його

значущості для аналізу ri. Результати оцінки рівня значущості критеріїв

приведено в таблиці 4.7.

Узгодженість думок експертів оцінювалася за коефіцієнтом

конкордації С, розрахованим за формулами (3.20 – 3.25). Значення

коефіцієнта конкордації дорівнює 0,956 і показує високу узгодженість думок

експертів, тобто практично всі спеціалісти дали властивостям однакове

місце. Невипадковий характер згоди визначається за статистичним критерієм

Пірсона 2 (3.26).

116

Таблиця 4.5 — Результати експертної оцінки

Параметр Позначення й назва змінної Оцінка

Підмножина L

"умови праці"

G11 – АПФД середній рівень показника

G12 – мікроклімат високий рівень показника

G13 – іонізуюче випромінювання низький рівень показника

G14 – електромагнітні поля високий рівень показника

G15 – акустичні коливання (шум) низький рівень показника

G16 – освітлення дуже низький рівень показника

G17 – вібрація; середній рівень показника

G18 – хімічні загрози поступової дії дуже низький рівень показника

G19 – біологічні загрози дуже високий рівень показника

Підмножина T

"організація

праці"

G21 – важкість праці високий рівень показника

G22 – напруженість праці середній рівень показника

G23 – зафіксовані раніше порушення

вимог охорони праці

високий рівень показника

G24 – організація технологічних

процесів виробництва;

середній рівень показника

G25 – загальна організація ОП високий рівень показника

G26 – рівень забезпечення ЗІЗ високий рівень показника

G27 – кадрову робота

Підмножина F

"зовнішні

(екологічні)

фактори"

G31 – кліматичні фактори низький рівень показника

G32 – біологічні фактори середній рівень показника

G33 – географічні фактори середній рівень показника

G34 – геологічні фактори

Підмножина E

"психо-

емоційний

статус

робочого"

G41 – психо-емоційне навантаження високий рівень показника

G42 – властивості нервової системи

робочого

високий рівень показника

G43 – рівень особистісного

зростання

високий рівень показника

G44 – інтелектуальний розвиток

особистості.

високий рівень показника

Підмножинa R

"фізіологічний

стан організму

робочого"

G51 – фізичне динамічне

навантаження

середній рівень показника

G52 – масу вантажу що піднімаємо

та переміщуємо вручну;

низький рівень показника .

G53 – кількість стереотипних рухів

робочого

низький рівень показника

G54 – статичне навантаження високий рівень показника

G55 – робоча поза високий рівень показника

G56 – кількість нахилів корпусу тіла

робочого

високий рівень показника

G57 – переміщення у просторі середній рівень показника

G58 – загальний фізичний рівень

підготовки робочого

середній рівень показника

G59 – поточний стан організму

робочого

середній рівень показника

117

Узгодженість думок експертів оцінювалася за коефіцієнтом

конкордації С, розрахованим за формулами (2.12 – 2.17). Значення

коефіцієнта конкордації дорівнює 0,956 і показує високу узгодженість думок

експертів, тобто практично всі спеціалісти дали властивостям однакове

місце. Невипадковий характер згоди визначається за статистичним критерієм

Пірсона 2 (2.18 – 2.19), наведена у таб. 4.6.

Таблиця 4.6 — Результати оцінки рівня значущості критеріїв

Параметр Позначення й назва змінної Ранг

rj ri

Підмножина L

"умови праці"

G11 – АПФД 1

3

G12 – мікроклімат 2

G13 – іонізуюче випромінювання 4

G14 – електромагнітні поля 3

G15 – акустичні коливання (шум) 1

G16 – освітлення 2

G17 – вібрація; 3

G18 – хімічні загрози поступової дії 2

G19 – біологічні загрози 1

Підмножина T

"організація

праці"

G21 – важкість праці 1

1

G22 – напруженість праці 3

G23 – зафіксовані раніше порушення вимог ОП 2

G24 – організація технологічних процесів виробництва 4

G25 – загальна організація ОП 3

G26 – рівень забезпечення ЗІЗ 2

G27 – кадрову робота 1

Підмножина F

"зовнішні

(екологічні)

фактори"

G31 – кліматичні фактори 3

2 G32 – біологічні фактори 4

G33 – географічні фактори 2

G34 – геологічні фактори 1

Підмножина E

"психо-

емоційний

статус"

G41 – психо-емоційне навантаження 3

2

G42 – властивості нервової системи робочого 4

G43 – рівень особистісного зростання 2

G44 – інтелектуальний розвиток особистості. 1

Підмножинa R

"фізіологічний

стан організму

робочого"

G51 – фізичне динамічне навантаження 1

G52 – масу вантажу що піднімаємо та переміщуємо

вручну;

3

2

G53 – кількість стереотипних рухів робочого 4

G54 – статичне навантаження 2

G55 – робоча поза 1

G56 – кількість нахилів корпусу тіла робочого 3

G57 – переміщення у просторі 4

G58 – загальний фізичний рівень підготовки робочого 2

G59 – поточний стан організму робочого 1

118

Знайдене значення 2 дорівнює 15,8, його порівнюють з табличним 2

для кількості ступенів вільності 4 і рівня значущості =0,05. Оскільки

значення 2 більше 2 табличного (2табл.=9,5) , то гіпотеза про невипадкову

узгодженість думок експертів не відхиляється

Оскільки система показників проранжована в порядку спадання їх

значущості, то значущість i-го показника ri визначають за правилом

Фішберна (3.43) і таблицею 2.8. Значення u приведені в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 — Результати оцінки рівня значущості критеріїв

Параметр Позначення Ранг і значущість

rj j ri i

Підмножина

L

G11 1 1,00

3 1,00

G12 2 1,00

G13 4 0,50

G14 3 0,75

G15 1 1,00

G16 2 1,00

G17 3 0,75

G18 2 1,00

G19 1 1,00

Підмножина

T

G21 1 1,00

1 1,00

G22 3 0,75

G23 2 1,00

G24 4 0,50

G25 3 0,75

G26 2 1,00

G27 1 1,00

Підмножина

F

G31 3 0,75

2 0,75 G32 4 0,50

G33 2 1,00

G34 1 1,00

Підмножина

E

G41 3 0,75

2 0,31 G42 4 0,50

G43 2 1,00

G44 1 1,00

Підмножинa

R

G51 1 0,75

2 0,5

G52 3 1,00

G53 4 1,00

G54 2 0,75

G55 1 0,50

G56 3 1,00

G57 4 1,00

G58 2 0,75

G59 1 0,50

119

Для кількісного розрахунку величини частинного критерію потреби у

проекті з охорони праці використовуємо метод парних порівнянь, який

застосовується для здійснення експертного оцінювання і ранжування

альтернатив. Для обчислення значень функцій належності методом парних

порівнянь використовуємо парні порівняння варіантів по методу аналізу

ієрархій із застосуванням 9-бальної шкали Сааті, представленій в таблиці 3.6.

Матриці, що відображають парні порівняння різних факторів впливу мають

наступний вигляд (табл. 4.8 – 4.11).

Таблиця 4.8 — Парні порівняння величин, що характеризують підмножину L

"умови праці" для змінної G1i

G11 G12 G13 G14 G15 G16 G17 G18 G19 Сума Норм.значення

G11 1 5/7 5/7 5/7 5/7 5/3 5/7 5/7 5/7 4,10 0,2441

G12 7/5 7/7 7/7 1 7/7 7/3 7/7 7/7 7/7 5,73 0,1744

G13 3/5 3/7 3/7 3/7 3/7 1 3/7 3/7 3/7 2,46 0,4070

G14 7/5 1 1 7/7 1 7/3 1 1 1 5,73 0,1744

G15 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 4,10 0,2441

G16 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 5,73 0,1744

G17 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2,46 0,4070

G18 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 5,73 0,1744

G19 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 6,2 0,1744

Використовуючи формулу (3.6) та нормовані значення функції

належності змінних, отримаємо значення функції належності терм-оцінок

цих змінних.

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,011 G

67,041,017,041,017,024,017,041,017,024,012 G

9,041,017,041,017,024,017,041,017,024,013 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,014 G

67,041,017,041,017,024,017,041,017,024,015 G

9,041,017,041,017,024,017,041,017,024,016 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,017 G

120

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,018 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,019 G

Використовуючи це отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножини L "умови праці"

}9,0;67,0;24,0;9,0;67,0;24,0;9,0;67,0;24,0{)( L (4.9)

Розраховується узагальнююча функція бажаності показників умов

праці за формулою (3.5) з урахуванням визначених рангів (табл. 4.10):

83,09,067,09,067,09,067,09,067,024,03 75,0175,0175,0175,011 Lk

Таблиця 4.9 — Парні порівняння величин, що характеризують підмножину T

"організація праці" для змінної G2i

G21 G22 G23 G24 G25 G26 G27 Сума Норм. значення

G21 1 5/7 1 5/7 5/7 5/3 1 4,10 0,2441

G22 7/5 7/7 7/5 1 7/7 7/3 7/5 5,73 0,1744

G23 3/5 3/7 3/5 3/7 3/7 1 3/5 2,46 0,4070

G24 7/5 1 7/5 7/7 1 7/3 7/5 5,73 0,1744

G25 1 5/3 5/3 1 5/3 1 5/3 1 0,1744

G26 5/3 7/3 7/3 5/3 7/3 5/3 7/3 5/3 0,2441

G27 7/3 1 1 7/3 1 7/3 1 7/3 0,1744

Використовуючи аналітичну формулу (3.46) та значення функції

належності та змінних, отримаємо значення функції належності терм-оцінок

змінної У.

79,021,021,021,021,021,079,021,021 G

79,079,013,052,026,021,070,01,022 G

7,027,011,07,051,02,07,001,023 G

32,032,02,02,028,02,009,011,024 G

8,011,029,043,07,012,031,08,025 G

79,021,021,021,021,021,079,021,026 G

79,01,021,021,061,021,009,021,027 G

Використовуючи це отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножини T "організація праці"

}3,0;9,0;67,0;24,0;9,0;67,0;24,0{)( T (4.9)

121

Розраховується узагальнююча функція бажаності показників

організації праці за формулою (4.37) з урахуванням визначених рангів

(табл.4.9):

83,09,067,09,067,09,067,024,03 75,0175,0175,011 Tk

Таблиця 4.10 — Парні порівняння величин, що характеризують підмножину

F "зовнішні (екологічні) фактори" для змінної G3i

G31 G32 G33 G34 Сума Норм.значення

G31 1 5/7 5/7 5/7 4,10 0,2441

G32 7/5 7/7 7/7 1 5,73 0,1744

G33 3/5 3/7 3/7 3/7 2,46 0,4070

G34 7/5 1 1 7/7 5,73 0,1744

Використовуючи аналітичну формулу (3.46) та значення функції

належності та змінних G31, G32, G33, G34 (табл. 4.10), отримаємо значення

функції належності терм-оцінок змінної G3i.

45,013,027,027,045,0)( 31 G

45,013,027,027,045,0)( 32 G

45,013,027,027,045,0)( 33 G

45,013,027,027,045,0)( 34 G

Використовуючи це отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножини F " зовнішні (екологічні) фактори"

}13,0;9,0;67,0;24,0{)( F (4.9)

Розраховується узагальнююча функція бажаності показників зовнішні

(екологічні) фактори" за формулою (4.37) з урахуванням визначених рангів

(табл.4.10):

33,067,09,067,024,03 175,011 Fk

122

Таблиця 4.11 — Парні порівняння величин, що характеризують підмножину

E "психо-емоційний статус робочого" для змінної G4i

G41 G42 G343 G44 Сума Нормоване значення

G41 1 5/7 5/7 5/7 4,10 0,2441

G42 7/5 7/7 7/7 1 5,73 0,1744

G43 3/5 3/7 3/7 3/7 2,46 0,4070

G44 7/5 1 1 7/7 5,73 0,1744

Використовуючи аналітичну формулу (3.16) та значення функції

належності та змінних G41, G42, G43, G44 (табл. 4.11), отримаємо значення

функції належності терм-оцінок змінної G3i.

45,013,027,027,045,0)( 41 G

45,013,027,027,045,0)( 42 G

45,013,027,027,045,0)( 43 G

45,013,027,027,045,0)( 44 G

Використовуючи це отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножини E "психоемоційний статус

робочого"

}13,0;9,0;67,0;24,0{)( E (4.9)

Розраховується узагальнююча функція бажаності показників "психо-

емоційний статус робочого" за формулою (3.15) з урахуванням визначених

рангів (табл.4.11):

33,067,09,067,024,03 175,011 Ek

123

Таблиця 4.12 — Парні порівняння величин, що характеризують підмножину

R "фізіологічний стан організму робочого" для змінної G5i

G51 G52 G153 G54 G55 G56 G57 G58 G59 Сума Нормоване

значення

G51 1 5/7 5/7 5/7 5/7 5/3 5/7 5/7 5/7 4,10 0,2441

G52 7/5 7/7 7/7 1 7/7 7/3 7/7 7/7 7/7 5,73 0,1744

G53 3/5 3/7 3/7 3/7 3/7 1 3/7 3/7 3/7 2,46 0,4070

G54 7/5 1 1 7/7 1 7/3 1 1 1 5,73 0,1744

G55 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 5/3 4,10 0,2441

G56 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 5,73 0,1744

G57 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2,46 0,4070

G58 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 5,73 0,1744

G59 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 7/3 6,2 0,1744

Використовуючи формулу (3.18) та нормовані значення функції

належності змінних, отримаємо значення функції належності терм-оцінок

цих змінних.

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,051 G

67,041,017,041,017,024,017,041,017,024,052 G

9,041,017,041,017,024,017,041,017,024,053 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,054 G

67,041,017,041,017,024,017,041,017,024,055 G

9,041,017,041,017,024,017,041,017,024,056 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,057 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,058 G

24,041,017,041,017,024,017,041,017,024,059 G

124

Використовуючи це отримаємо значення функції належності терм-

оцінок частинного критерію підмножини R "фізіологічний стан організму

робочого"

}9,0;67,0;24,0;9,0;67,0;24,0;9,0;67,0;24,0{)( R (4.9)

Розраховується узагальнююча функція бажаності показників умов

праці за формулою (4.37) з урахуванням визначених рангів (табл.4.13):

83,09,067,09,067,09,067,09,067,024,03 75,0175,0175,0175,011 Rk

Використовуючи формулу (3.5) та значення функції належності та

змінних підмножин L, T, F. E, R отримаємо значення функції належності

терм-оцінок змінної Y:

}89,0;65,0;79,0;45,0;83,0{)( Y

Розраховується узагальнюючий критерій, який визначає впливу

початкових умов проекту на його подальшу реалізацію. Для цього

використовуємо формулу (4.37) з урахуванням визначених рангів (табл.4.10):

7854,089,065,079,045,083,05 31,035,05,011 Yk

Знайдені значення узагальнюючого критерію порівнюється із шкалою

стандартних оцінок, яка відповідає значенню на шкалі бажаності «добре»

(проміжок 0,80 – 0,63). Аналіз результатів дозволяє зробити висновок, що

ініціація проекту з охорони праці не бажана у даний момент.

Запропонований підхід дозволив провести аналіз повної множини

параметрів проекту з охорони праці на підприємстві «Гелека-М» у місті

Одеса і визначити доцільність його ініціації.

125

Результати обчислення узагальнюючих коефіцієнтів бажаності

передінвестиційної фази проекту з охорони праці приведені в таблиці 4.13.

Таблиця 4.13 — Результати обчислення узагальнюючих коефіцієнтів

бажаності проекту з охорони праці у фазі його ініціації

Досліджувана підмножина Коефіцієнт бажаності

підмножини проекту

Результат за

функцією бажаності

Підмножина умови праці (L) k(L) =0,7854 Добре

Підмножина організація праці

(T)

k(T) =0,754059 Добре

Підмножина зовнішні

показники (екологічні) (F)

k(F) =0,833544 Дуже добре

Підмножина психо-емоційного

статусу робочого (E)

k(E) =0,782234 Добре

Підмножина фізіологічного

стану організму робочого (R)

k(R) =0,800904 Дуже добре

Узагальнюючий коефіцієнт

бажаності

К=0,846569 Добре

Знайдене значення узагальнюючого критерію бажаності порівнюється

із шкалою стандартних оцінок, яка відповідає значенню на шкалі бажаності

«дуже добре» (проміжок 1,00 - 0,80). Аналіз результатів дозволяє зробити

висновок, що всі підмножини вказають на необхідність ініціації проекту з

охорони праці.

Отже, реалізацію та завершення фази ініціації проекту з охорони праці

доцільно продовжувати.

126

4.4 Висновки по розділу

1. Формалізовано розглянутий метод прийняття рішень про ініціювання

проекту охорони праці.

2. Розроблено архітектуру системи підтримки прийняття рішень при

ініціюванні проектів охорони праці.

3. Аналіз показав, що, як правило, у підприємств відсутня ресурси для

швидкого ініціювання проектів охорони праці, що призвело до необхідності

застосування розмежування ініційованих проектів на ініційовані за наявності

ресурсів, що потребують додаткових розробках та ін.

4. Наведені приклади ілюструють процес формування висновку про

необхідність ініціації проекту охорони праці, починаючи з аналізу

інформаційних даних по підприємству і закінчуючи формуванням напрямки

реалізації проекту охорони праці з обґрунтуванням початку моменту

реалізації та оцінкою ефективності.

5. Апробація розробленого методу прийняття рішення про ініціації

проектів охорони праці підтвердила його застосовність для формування

інформації обґрунтування потреби в проекті охорони праці, його змісту і

цілей.

Матеріали розділу 4 опубліковані в роботах автоpа [3, 5, 10, 15, 16].

127

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне завдання щодо формалізації,

вдосконалення та впровадження методологічного та інструментального

апаратів управління проектами охорони праці за рахунок використання

моделей зацікавлених сторін проектів і методів оцінки потреби у ініціюванні

проектів охорони праці на основі нечіткого логічного виводу Мамдані.

Отримані наступні результати.

1 Внесок у теоретичні основи проектного управління:

1.1 Проведено дослідження методів і засобів, застосовуваних у

проектному управлінні, виконано аналіз діючих підходів в системах

попередньої оцінки проектів і визначені завдання щодо впровадження

марковських ланцюгів та сформульовано наукові основи ініціації проектів.

1.2 Розроблена модель ініціації проектів з охорони праці на основі

задоволення потреб всіх зацікавленими сторін, на основі врахування їхньої

взаємодії за допомогою ланцюгів Маркова, що дозволяє визначити вплив

кожної зацікавленої сторони.

1.3 Побудовано модель лінгвістичної оцінки рівня охорони праці, яка

містить множину різнорідних якісних і кількісних виробничих показників

промислової безпеки і формується за допомогою нечіткого логічного

висновку, що дозволяє визначити ступінь потреби у ініціації проекту з

охорони праці.

1.4 Розроблена методологічна основа для визначення та розробки складу

робіт з реалізації комплексного управління проектами, яка передбачає

інтеграцію методик управління охороною праці за стандартами OHSAS

18000 та спільного впровадження із стандартом управління проектами

РМВоК.

1.5 Отримала подальший розвиток термінологічна база управління

проектами завдяки введенню нового поняття, а саме: «Проект з охорони

праці є тимчасовою діяльністю в умовах заданих обмежень по створенню

продукту проекту, використання якого зменшує ймовірності впливу

128

шкідливих умов праці або важкість наслідків нещасних випадків на

виробництві».

2 Вклад в методи управління проектами / програмами / портфелями:

2.1 Вперше на основі теорії нечітких множин розроблений підхід

формування моделей процесів управління ініціацією проектами з охорони

праці на основі використання експертно-лінгвістичної інформації, яка

дозволяє прогнозувати ефективність проектів на основі аналізу факторів, що

впливають на процес управління проектом;

2.2 Розроблена принципова схема управління ініціацією проектів, у якій

модель ланцюга Маркова є елементом схеми управління, що включає в себе

такі елементи: тимчасову організаційну структуру (комісію) проекту на стадії

ініціації (S1 – проект; S2 – команда проекту; S3 – оточення проекту; S4 –

замовник проекту); комплекс нормативних документів; персонал

підприємства; методики вироблення типу заходів для покращення діяльності

сфокусованої на забезпеченні безпеки персоналу або спрямованих на

поліпшення умов праці;

2.3 Розроблено і застосовано метод прямого розрахунку ймовірностей

станів небезпеки Ri підприємства на основі даних анкетування персоналу з

декомпозицією оцінки на такі стани: p1 – низький ризик; p2 – середній ризик;

p3 – високий ризик; p4 – екстремальний ризик.

3 Створення передумов для подальших досліджень:

3.1 Результати дослідження можуть слугувати основою для створення

моделей об'єктів управління, які містять його організаційну структуру і

відображають параметричні властивості системи для отримання інформації,

що необхідна для прийняття рішень щодо ініціювання проектів;

3.2 Розроблений метод прийняття рішень щодо ініціації проектів на

основі використання теорії нечітких множин для визначення частинних

критеріїв може стати внеском в розвиток діяльності, пов'язаної з

підвищенням технологічної зрілості організацій в галузі управління

проектами.

129

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Москалюк, А.Ю. Особенности управления инициацией проектов в

рамках системы управления охраной труда / А.Ю. Москалюк,

П.А. Тесленко, П.Д. Федунец // Вост.-Европ. журнал передовых

технологий. – 2012. — № 1/13 (55). — С. 36 – 38.

2. Москалюк, А.Ю. Информационное конструирование проектов по охране

труда как сложных организационно-технических систем /

А.Ю. Москалюк// Технологічний аудит та резерви виробництва. – 2012. -

№ 4/1 (6). - С. 39 - 40.

3. Москалюк, А.Ю. Обнаружение момента инициации проектов охраны

труда машиностроительного предприятия / А.Ю. Москалюк,

П.А. Тесленко, В.Н Пурич // Вост.-Европ. журнал передовых

технологий. – 2013. - № 1/10 (61). - С. 209 – 212.

4. Москалюк, А.Ю. Нечёткое управление инициацией проектов охраны

труда / А.Ю.Москалюк // Технологічний аудит та резерви виробництва.

– Харків : Технологічний центр, 2013. - № 5/5 (13). - С. 47 - 50.

5. Москалюк, А.Ю. Модель процесса управления охраной труда

машиностроительного предприятия / А.Ю. Москалюк, В.Н. Пурич //

Технологічний аудит та резерви виробництва. – Харків : Технологічний

центр, 2015. — № 4/3 (24). — С. 60 — 65.

6. Москалюк, А.Ю. Математическое обеспечение базы знаний управления

проектами охраны труда / В.Н. Пурич, А.Ю. Москалюк // Вісник НТУ

«ХПІ». Серія : Стратегічне управління, управління портфелями,

програмами та проектами. – Х. : НТУ «ХПІ». –2015. – № 1 (110). – С.

128 – 134.

7. Moskaliuk, A. Project approach to industrial facility safety management / A.

Moskaliuk, P. Teslenko // Technology, computer science, safety engineering.

– T. 2. – 2014. – P. 191 — 199.

130

8. Москалюк, А.Ю. Моделирование инициации проектов охраны труда с

помощью цепей Маркова / А.Ю. Москалюк, В.Д. Гогунский, В.Н. Пурич

// Технологічний аудит та резерви виробництва. – Харків :

Технологічний центр, 2016. — № 3 (29). — С. 35 — 39.

9. Москалюк, А.Ю. Cистемный подход к анализу уровня охраны труда в

задачах проектно-ориентированного менеджмента / А.Ю. Москалюк,

Ю.С. Чернега, В.Д. Гогунский // Электротехнические и компьютерные

системы. – 2016. - № 23 (99). – С. 168 – 174.

10. Москалюк, А.Ю. Оценка результативности проекта охраны труда / А.Ю.

Москалюк // Тези доп. ХII міжнар. конф. "Управління проектами у

розвитку суспільства" // Відп. за вип. С.Д. Бушуєв. - К. : КНУБА, 2015. -

С. 185 – 187.

11. Арсирий, Е.А. Автоматизация представления и извлечения

декларативных знаний в цифровом макете предприятия при

инициализации проектов охраны труда / Е.А. Арсирий, О.С. Маникаева,

А.Ю. Москалюк // Тези доповідей III укр.-німецька конф. «Інформатика.

Культура. Техніка»: Зб. тез доповідей. - Одеса : ОНПУ, 2015. - 64 с.

12. Москалюк, А. Ю. Использование информационных технологий в

задачах управления проектами охраны труда / А. Ю. Москалюк //

Еволюція наукової думки в контексті європейського вибору України:

матеріали науково-практичної конференції. – К. : ВНЗ «Університет

економіки та права «КРОК», 2015. – С. 243 - 245.

13. Moskaliuk, A. Project approach to industrial facility safety management / A.

Moskaliuk, P. Teslenko // III International scientific conference: Safety

engineering and civilization the arts risks changeability and rescue

innovations. — Czestochowa : 2014. — С. 60 — 61.

14. Москалюк А.Ю. Применимость проектного подхода в системе

управления охраной труда предприятия / А.Ю. Москалюк, П.A.

Тесленко // «Управление проектами: инновации, нелинейность,

131

синергетика» : Матер. 5-ї Міжнар. наук.-практ. конф. магістрантів,

аспірантів та науковців. Том 2. — Одеса : ОДАБА, 2014. — С. 185 – 182.

15. Москалюк, А.Ю. Проекты охраны труда направленные на устранение

эффекта абсентизма / А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко // Х міжнар. наук.-

практ. інтернет-конф. «Сталий розвиток міст. Управління проектами і

програмами міського та регіонального розвитку» / Харк. нац. ун-т міськ.

госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – С. 50 – 51.

16. Москалюк, А.Ю. Алгоритм обнаружения момента инициации проектов

охраны труда /А. Ю. Москалюк, П. А. Тесленко // Проектно-орієнтоване

державне управління: принципи та механізми: Матер. Всеукр. наук.-

практ. інтернет-конф. м. Донецьк, 18 квітня 2014 р., ДонДУУ / під ред.

О. С. Поважного. – Донецьк : ДонДУУ, 2014. – С. 105 – 108.

17. Москалюк, А.Ю. Алгоритм инициации проектов охраны труда / А.Ю.

Москалюк, П.С. Малявкин, П.А. Тесленко, // Тези доп. III Міжнар. наук.-

практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Стан та

перспективи розвитку соц.-економ. систем в епоху економіки знань» //

Відп. за випуск В.А. Рач. — Луганск : Східноукраїнський нац. ун-т ім. В.

Даля, 2014. — С. 102 – 104.

18. Тесленко, П.А. Проектно-управляемая система / П.А. Тесленко, А.Ю.

Москалюк, П.С. Малявкин // Тези доп. ХI міжнар. конф. "Управління

проектами у розвитку суспільства" // Відп. за випуск С.Д.Бушуєв. — К. :

КНУБА, 2014. — С. 206 – 207.

19. Москалюк, А.Ю. Сущность инициации проектов охраны труда /А. Ю.

Москалюк, П. А. Тесленко // Молодь у світі сучасних технології :

Матеріали 3-ї Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та

молодих вчених. – Херсон : ХНТУ, 2014. — С. 77 - 79.

20. Москалюк А.Ю. Императивная сущность проектов охраны труда /

Москалюк А.Ю., Ханжи В.Б.// Тези доповідей ХIII міжнародної

конференції "Управління проектами у розвитку суспільства" //

132

Відповідальний за випуск С.Д.Бушуєв. — К.: КНУБА, 2016. — С. 173 –

175.

21. Москалюк, А.Ю. Система управления охраной труда как составляющая

системы менеджмента промышленной безопасности /А.Ю. Москалюк,

Ю.С. Чернега // Управління проектами в умовах транзитивної економіки

: Матер. 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф. магістрантів, аспірантів та

науковців. Том 2. — Одеса : ОДАБА, 2013. — С. 162 – 164.

22. Москалюк, А.Ю. Место проектного управления в предметной области

охраны труда / А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко // Тези доп. II Міжнар.

наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Стан та

перспективи розвитку соціально-економічних систем в епоху економіки

знань» // Відп. за вип. В.А. Рач. — Луганск: Східноукраїнський нац. ун-т

ім. В. Даля, 2013. – С. 44 — 49.

23. Москалюк, А.Ю. Алгоритм оценки состояния предприятия для фазы

инициации проекта по охране труда / А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко,

А.А. Николенко // Управління проектами: Стан та перспективи: Матер.

9-ї Міжнар. наук.-практ. конф. — Миколаїв : НУК, 2013. — С. 203 – 206.

24. Москалюк, А.Ю. Выбор значимых параметров в задачах инициации

проектов по охране труда / А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко // Тези доп.

ІХ Міжнар. конф. "Управління проектами у розвитку суспільства" //

Відп. за випуск С.Д. Бушуєв. — К. : КНУБА, 2012. — С. 155 – 157.

25. Москалюк, А.Ю. Подготовка информации о состоянии предприятия для

инициации проектов по охране труда / А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко //

Управління проектами: Стан та перспективи: Матер. 8-ї Міжнар. наук.-

практ. конф. — Миколаїв : НУК, 2012. — С. 129 – 131.

26. Москалюк А.Ю. Нечеткое обнаружение момента инициации проектов

охраны труда машиностроительного предприятия / А.Ю.Москалюк,

П.А.Тесленко // Управління проектами в умовах транзитивної економіки

: Матеріали 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції

магістрантів, аспірантів та науковців. 14 – 15 грудня 2012 р.

133

Відповідальний за випуск Тесленко П.О. Том 2. — Одеса : ОДАБА,

2012. — С. 118 – 128.

27. Москалюк А.Ю. Выбор значимих параметров в задачах инициации

проектов по охране труда / А.Ю.Москалюк, П.А. Тесленко // Тези

доповідей ІХ міжнародної конференції "Управління проектами у

розвитку суспільства" // Відповідальний за випуск С.Д.Бушуєв. — К.:

КНУБА, 2012. — С. 155 – 157

28. Москалюк А.Ю. Ценностно-ориентированный подход в проектах

формирования условий труда /А.Ю.Москалюк, Ю.С.Чернега //

Інноваційний розвиток суспільства: управління проектами та

інтелектуальною власністю : Матеріали 1-ї Міжнародної науково-

практичної інтернет-конференції, м.Донецьк, 25 – 26 жовтня, 2013 р.,

ДонДУУ / під ред.. О.С.Поважного. — Донецк : ДонДУУ, 2013. — С.

126 – 130.

29. Москалюк А.Ю. Менеджмент безопасности на рабочем месте по группе

микроклиматических параметров / А.Ю. Москалюк // Культура безпеки

— запорука сталого розвитку суспільства Управління проектами: Стан

та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної

конференції. — Миколаїв : НУК, 2013. — С. 172 – 175.

30. Москалюк А.Ю. Модель инициации проектов охраны труда / Москалюк

А.Ю., Чернега Ю.С., Гогунский В.Д.// Тези доповідей III міжнародної

конференції "Управління розвитком технологій" // Відповідальний за

випуск С.Д.Бушуєв. — К.: КНУБА, 2016. — С. 69 – 73.

31. Москалюк А.Ю. Проектизация процессов охраны труда /

А.Ю. Москалюк, П.А. Тесленко // Управління проектами: Стан та

перспективи: Матеріали 7-ї Міжнародної науково-практичної

конференції. — Миколаїв : НУК, 2011. — С. 208 – 210.

32. Москалюк А.Ю. Психофизиологические факторы как доминанта

производительности труда / А.Ю.Москалюк, Ю.Е. Кокорина //

«Управление проектами: инновации, нелинейность, синергетика» :

134

Матеріали 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції

магістрантів, аспірантів та науковців. 12 – 13 грудня 2014 р.

Відповідальний за випуск Тесленко П.О. Том 2. — Одеса : ОДАБА,

2014. — С. 111 – 115.

33. Москалюк, А.Ю. Проектный менеджмент трудоохранной деятельности

предприятия / А. Ю. Москалюк, В. Н. Пурич, Г.А. Казерацкий // Шляхи

реалізації кредитно-модульної системи: наук.-метод. семінар ОНПУ. –

2015. – № 11 (110). – С. 95 – 103.

34. Мазур, И.И. Управление проектами : учебн. пособ. / И.И. Мазур, В.Д.

Шапиро, Н.Г. Ольдерогге; подобщ.ред. И.И. Мазура. — [2-е изд.]. — М.

: Омега-Л, 2004. — 664 с.

35. Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство

PMBOK®) – Пятое издание. – Pennsylvania: Project Management Institute,

Inc. 2013. – 614 с. (рус).

36. Бушуев, С.Д. Напрями дисертаційних наукових досліджень зі

спеціальності «Управління проектами та програмами» / С.Д. Бушуев,

В.Д., Гогунський, К.В. Кошкін // Управління розвитком складних

систем. – 2012. - № 12. – С. 6 – 9.

37. Запорожець, О.І. Завдання наукових досліджень з охорони праці / О.І.

Запорожець, В.Д. Гогунський // Інформ. технології в освіті, науці та

виробництві. – 2013. - № 4 (5). - С. 19 – 23.

38. Вайсман, В. О. Сучасна концепція проектно-орієнтованого командного

управління підприємством [Текст] / В. О. Вайсман, К. В. Колеснікова, В.

В. Натальчишин // Сучасні технології в машинобудуванні. – 2013. – Вип.

8. – С. 246 – 253. - Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stvm_2013_8_28.

39. Бушуев, С.Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний

и система оценка компетентности проектных менеджеров: (National

Competence Baseline, NCB UA Version 3.0) / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева.

— К. : ІРІДІУМ, 2006. — 208 с.

135

40. Мазурова, Д.Л. Особенности кадровой политики на предприятии в

условиях инноваций // Опыт и проблемы использования кадров в

промышленности. - М., 1990.

41. Маслов, Е.В. "Управление персоналом предприятия". – М.,2002.

42. Деминг, У.Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми,

системами и процесами / У.Э. Деминг. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007.

– 417 с.

43. Wiig, K.M. Knowledge Management Foundations: Thinking about Thinking

– How People and Organizations Create, Represent and Use Knowledge. /

K.M. Wiig. – Schema Press, Arlington Texas, 1993. – 471 p.

44. Project Management Competency Development Framework (PMCDF) //

Модель развития компетенций менеджера проекта. 2 – е изд. на рус. яз. –

2013. – 91 с.

45. PMI certification [Electronic resource] // PMI: Project Management Institute.

– Mode of access: http://www.pmi.org/Certification.aspx. – Date of access:

12.05.2014.

46. A Guide book for Project and Program Management for Enterprise Innovation

(P2M) [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.pmaj.or.jp.

47. Project success analysis framework: A knowledge-based approach in

project management / M.L. Todorović, D.Č. Petrović, M.M. Mihić, V.L. Obradović,

S.D. Bushuyev // International Journal of Project Management. – 2015. - № 33 (4). – Р.

772-783.

48. Project sin controlled environments (PRINCE2) [Электронный ресурс] —

Режим доступа: http://prince-two.ru.

49. ГОСТ Р 54869-2011 «Проектный менеджмент. Требования к управлению

проектом»

50. International Competence Baselinen International Project Management

Association (ICB IPMA) [Электронный ресурс] — Режим доступа:

http://ipma.ch.

51. Тесленко, П.А. Эволюционно-синергетическая парадигма управления

проектами / П.А.Тесленко // Технологический аудит и резервы

136

производства. – Харьков: "Технологический центр", 2012. — № 4/2 (6).

— С. 9 – 10.

52. Тернер, Дж. Родни. Руководство по проектно-ориентированному

управлению / Пер. с англ. под общ. ред. Воропаева В.И. – М. : Изд. Дом

Гребенникова, 2007. – 552 с.

53. Павлов, А.А. Математические основы управления проектами

наукоемких производств: Монография / А.А. Павлов, С.К. Чернов, К.В.

Кошкин, Е.Б. Мисюра. – Николаев : НУК, 2006. – 200 с.

54. Нив, Г.Р. Пространство доктора Деминга: Принципы построения

устойчивого бизнеса. / Пер. с англ. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005.

55. Репин, В. Бизнес-процессы. Моделирование, внедрение, управление –

М.: Манн, Иванов и Фербер – 2014. – 512 с.

56. Управління проектами та програмами : підручник / С.Д. Бушуєв, Н.С.

Бушуєва, А. Я. Казарєзов, К. В. Кошкін. — Миколаїв : в-во Торубариос,

2010. — 352 с.

57. Шахов, А.В. Проектирование жизненного цикла ремонтопригодных

технических систем: Монография / А.В. Шахов // Одесск. нац. морской

ун-т. – Одесса : Феникс, 2005. – 164 с.

58. Тымочко, В. О. Идентификация технических ресурсов в проекте

производства сельскохозяйственной продукции с использованием

нейронных сетей [Текст] / В. О. Тымочко, Р. І. Падюка // Motoryzacja i

energetyka rolnictwa. Motrol-2014. – Т. 14 D. – C. 25–30.

59. Ковальчик, Ю.І. Використання випадкових марківських процесів в

управлінні проектами збирання сільськогосподарської продукції / Ю.І.

Ковальчик, С.Й. Ковалишин, В.О. Тимочко // Вост.-Европ. журнал

передовых технологий. – 2011. - № 1/5 (49). - С. 67 – 69.

60. Вайсман, В. Нова методологія створення інноваційного розвитку

проектно-керованих організацій / В. Вайсман, В. Гогунський //

Економіст. - № 8 (298). – 2011. – С. 11 – 13.

137

61. Вайсман, В.А. Методологические основы управления качеством:

факторы, параметры, измерение, оценка / В.А. Вайсман, В.Д. Гогунский,

В.М. Тонконогий // Сучасні технології в машинобудуванні. – 2012. - №

7. – С. 160 – 165.

62. Tymochko V. Prediction of losses in agricultural production output [Text] /

V. Tymochko, R. Padyuka // ECONTECHMOD. Аn international quarterly

journal – 2014. – Vol. 3. – No. 4. – P. 55–58.

63. Шахов, А.В. Проектно-ориентированное управление функцио-

нированием ремонто-пригодных технических систем [Монография] /

А.В. Шахов, В.И. Чимшир. –– Одесса : Феникс, 2006. –– 213 с.

64. Oganov, A.V. Using the theory of constraints in implementing enterprise

project management office / A.V. Oganov, V.D. Gogunsky // GESJ:

Computer Sciences and Telecommunications. - 2013. - № 4(40). – Р. 59 – 65.

65. Травматизм на виробництві у 2014 році. Статистичний бюллетень

Держкомстату України. – К. : Держкомстат України, 2014. – 195 с.

66. Монто, М. Несчастные случаи, анализ / Энцикл. по безопасности и

гигиене труда / Пер.с англ. Т.2. – М. : Профиздат, 1986. – С. 1348–1352.

67. Гогунский, В.Д. Основные законы проектного менеджмента / В.Д.

Гогунский, С.В. Руденко // ІV міжнар. наук.-техн. конф. “Управління

проектами: стан та перспективи”. – Миколаїв : НУК, 2008. - С. 37 — 40.

68. Вайсман, В.А.Теория проектно-ориентованого управления: обоснование

закона Бушуева С.Д. // В.А.Вайсман, В.Д. Гогунський С.В. Руденко //

Наук. записки Міжнар. гуманіт. ун-ту. – Одеса : МГУ, 2009. – С. 9 – 13.

69. Колеснікова, К. В. Розвиток теорії проектного управління:

обґрунтування закону ініціації проектів / К. В. Колеснікова // Управління

розвитком складних систем. 2014. № 17. С. 24 31.

70. Колесникова, Е. В. Развитие теории проектного управления: закон

Ю.Л. Воробьева о влиянии риска на успешность портфеля проектов //

Управління розвитком складних систем. 2014. № 18. С.62 67.

138

71. Колесникова, Е. В. Теория проектного управления: закон контроля

параметров риска / E. В. Колесникова // Вісник Одеського національного

морського університету. – 2013. – № 3 (39). – С. 220 – 232.

72. Колеснікова, К. В. Розвиток теорії проектного управління:

обґрунтування закону К. В. Кошкіна щодо завершення проектів //

Управління розвитком складних систем 2013. № 16. С. 38 45.

73. Белов, П.Г. Моделирование опасных процессов в техносфере:

Методическое пособие. – К. : КМУГА, 1999. – 124 с.

74. Хо, Т. Анализ систем (безопасность): методы и анализ / Энциклопедия

по безопасности и гигиене труда. Пер.с англ. Т.1. А–Ж. – М. :

Профиздат, 1985. – С.117–121.

75. Шеннон, Г. МІАМ: Мерсисайдская информационная модель

несчастного случая / Г. Шеннон, Д. Девис / Энциклопедия по охране и

безопасности труда. - М., 2001. - т. 2. – С. 179.

76. Чейз Ричад Б. Производственный и операционный менеджмент / Б.

Ричард Чейз, Николас Эквилайн, Дж. Якобс Робер ; пер. с англ. [8-е

изд.]. — М. : Издательский дом «Вильямс», 2004. — 704 с.

77. ДСТУ ISO 9001 : 2009 Національний стандарт України. Системи

управління якістю. Вимоги. (ISO 9001:2008, IDT)

78. ДСТУ ISO 14001:2006 Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO

14001:2004, IDT). Київ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України.

79. ДСТУ OHSAS 18001:2010 Системи управління гігієною та безпекою

праці. Вимоги (OHSAS 18001:2007, IDT).

80. МОП-СУОП ILO-OSH 2001. Guidelines on occupational safety and health

management systems (Настанови з систем управління охороною праці)

81. Офіційний сайт Європейського фонду з управління якістю (EFQM)

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. efqm. org/

82. SAI SA 8000®: 2001 Social Accountability International (Соціальна

відповідальність 8000)

139

83. Бушуев, С.Д. The analyses of project management methodologies based on

genome models / СД Бушуев, ДА Бушуев, РФ Ярошенко // Technology

audit and production reserves. - 2016. - № 4 /2 (30). – С. 4 - 12

84. Бурков, В. И. Как управлять проектами. / В. И. Бурков, Д. А. Новиков. –

М., 1997. – 187 с.

85. Бушуев, С. Д. Управление инновационными проектами и программами

на основе системы знаний Р2М: монография / С. Д. Бушуев, Х. Танака,

Ф. А. Ярошенко. – К.: Саммит-Книга, 2012. – 272 с.

86. ISO 21500: 2012. Guidance on project management. – ISO PC 236 № 113,

2012. – 51 p.

87. Nonaka, I. The knowledge creating company: how Japanese companies create

the dynamics of innovation / I. Nonaka, H. Takeuchi. – New York: Oxford

University Press. – 1995. – 284 p.

88. McElroy, M.W. The New Knowledge Management: Complexity, Learning,

and Sustainable Innovation. – Boston, MA: KMCI Press/Butterworth –

Heinemann. – 2003. – 208 p.

89. Гогунский, В.Д. Постоянное улучшение процессов – основа управления

качеством проектов / В.Д. Гогунский, С.В. Руденко, В.А. Вайсман //

Вісн. Черкаського держ. технол. ун-ту.— Спецвип. — 2006. — С. 294 —

296.

90. Арчибальд, Р. Управление высокотехнологичными программами и

проектами. – М. : ДМК Пресс; Компания АйТи, 2004. – 472 с.

91. Белощицкий, А.А. Векторный метод целеполагания проектов в

проектно-векторном пространстве / А.А. Белощицкий // Управління

розвитком складних систем. – 2012. - № 11. – С. 110 – 114.

92. ISO 10006:2003 Quality management systems - Guidelines for quality

management in projects (Системы менеджмента качества. Руководящие

указания по управлению качеством в проектах).

140

93. Колесникова, Е.В. Фрактальная размерность как мера трансформации

серийной проектной деятельности в операционную / Е.В. Колесникова,

И.И. Становская // Тр. Одес. политехн. ун-та. – 2013. - № 2 (41). – С. 282-288.

94. Руденко, С.В. Сетевые процессы управления проектами в контексте

отображения состояний проекта / С.В. Руденко, Е.В. Колесникова, В.И.

Бондарь // Прблеми техніки. – 2012. - № 4. - С. 61-67

95. Davenport, T.H. Working Knowledge: How Organizations Manage What

They Know / T.H. Davenport, L. Prusak. – Harvard Business School Press,

Boston, MA. – 2000. – 199 p.

96. Петрашко Л. П. Сучасний формат корпоративної соціальної

відповідальності компаній / Л. П.Петрашко // Формування ринкової

економіки: зб. наук. праць. – Спец. вип. : у 2 ч. Економіка підприємства:

теорія і практика / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац.

екон. ун-т ім. В. Гетьмана" ; відп. ред. А. Ф. Павленко. – К. : КНЕУ,

2010. – Ч. 2. — С. 117–122.

97. Гогунский, В. Д. Марковская модель риска в проектах безопасности

жизнедеятельности / В. Д. Гогунский, Ю. С. Чернега, Е. С. Руденко // Тр.

Одес. политехн. ун-та. – 2013. – № 2 (41). – С. 271 – 276.

98. Кононенко И.В. Решение задачи выбора методологии управления

проектом на основе оптимизации содержания проекта / И.В. Кононенко,

А.В.Харазий // Вост.-Европ. журнал передовых техноллогий. - 2015. -

№ 4/3 (76). – С. 43 – 52.

99. Кононенко, И.В. Применение метода синтеза методологии управления

проектом при нечетких исходных данных / И.В. Кононенко, А. Агаи,

С.Ю. Луценко // Вост.-Европ. журнал передовых технологий. - 2016. -

№ 2/3 (80). - С. 32 – 39.

100. Kolesnikova, K.V. The development of the theory of project management:

project initiation study law / K.V. Kolesnikova // Management of

development of complex systems. – 2013. - № 17. – С. 24 – 30.

141

101. Власенко, О.В. Модель «ДІАМАНТ» оцінки внутрішніх комунікацій в

Європейських проектах / О.В. Власенко, Д.В. Лук’янов, В.Д. Гогунський

// Вост.-Европ. журнал передовых технологий. - № 1/10 (61). – Харьков :

Технолог. центр, 2013 – С. 86 – 88.

102. Колеснікова, К. В. Розробка марковської моделі станів проектно

керованої організації [Текст] / К. В. Колеснікова, В. О. Вайсман, С. О.

Велічко // Сучасні технології в машинобудуванні. - 2012. - Вип. 7. – С.

217 – 222. - Режим доступу: http://archive.kpi.kharkov.ua/files/30700/

103. Колесникова, Е. В. Моделирование слабо структурированных систем

проектного управления [Текст] / Е. В. Колесникова // Тр. Одес.

политехн. ун-та. – 2013. - № 3 (42). – С. 127 – 131. - Режим доступа:

\www/URL: http://pratsi.opu.ua/articles/show/1012

104. Колесникова Е. В. Трансформация когнитивных карт в модели

марковских процессов для проектов создания программного

обеспечения [Текст] / Е. В. Колесникова. А. А. Негри // Управление

развитием сложных систем. - №15. –2013. – С. 30 – 35. - Режим доступа:

\www/URL: http://journals.uran.ua/urss/article/view/39119

105. Gogunsky, V. D. Markov model of risk in the life safety projects [Text] /

V. D. Gogunsky, Yu. S. Chernega, E. S. Rudenko // Odes’kyi Politechnichnyi

Universytet. Pratsi. – 2013. - 2 (41). – С. 271 – 276.

DOI: http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.1.2095.8166.

106. Колеснікова, К. В. Моделювання стратегічного управління міжнародною

діяльністю університету [Текст] / К. В. Колеснікова, С. М. Гловацкая,

С. В. Руденко // Проблеми техніки. - № 1.— 2013. — С. 95 – 101. - Режим

доступу: www/URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ptekh_2013_1_12

107. Чернега, Ю. С. Разработка модели деятельности инженера по охране

труда с использованием цепей Маркова [Текст] / Ю. С Чернега, В. Д.

Гогунский // Вост.-Европ. журнал передовых технологий. – 2014. - № 5/3

(71). – С. 39 - 43 DOI: http://dx.doi.org\10.15587/1729-4061.2014.28016

142

108. Nepveu, M. FEP Analysis and Markov Chains [Теxt] / M. Nepveu, F. Yavuz,

P. David // Energy Procedia : Elsevier Ltd. - 2009. – Vol. 1, Issue 1. – P. 2519

– 2523. DOI: 10.1016/j.egypro.2009.02.015

109. Оборская, А.Г. Методика определения результативности рекламного

проекта. / А.Г. Оборская. // Вост.-Европ. журнал передових технологий.

– № 1/3 (43). – Харьков: Техноцентр, 2010. – С. 32 – 33.

110. Оборская, А.Г. Модель эффективных коммуникаций для управления

рекламными проектами. / А.Г. Оборская, В.Д. Гогунский. // Тр. Одес.

политехн. ун-та. – Одесса: ОНПУ, 2005. – С. 31–34.

111. ГОСТ Р ИСО/МЭК 31010—2011. Менеджмент риска. Методы оценки

риска [ISO/IEC 31010:2009. Risk management — Risk assessment

techniques (IDT)]. Дата введения 2012 — 12 — 01. — М. :

Стандартинформ, 2012. — 74 с

112. Хенли Э.Дж., Кумамото Х. Надежность технических систем и оценка

риска: Пер. с англ. — М.: Машиностроение, 1984. — 528 с.

113. Олех, Т.М. Модель узагальненої оцінки впливу на навколишнє

середовище в екологічних проектах / Т.М. Олех, В.Д. Гогунський //

Управління проектами: стан та перспективи : ХІ міжнар. наук.-практ.

конф. – Миколаїв : НУК, 2015.

114. Новиков Г.А. Техногенный риск и качество жизни // Безопасность труда

в пром-сти. — 1991. — № 12. — С. 48 — 52.

115. Гогунский, В.Д. Управління ризиками в проектах з охорони праці як

метод усунення шкідливих і небезпечних умов праці / В.Д. Гогунский,

Ю.С.Чернега // Вост.-Европ. журнал передовых технологий. - 2013 –

№ 1/10 (61). – С. 83 – 85.

116. Руденко, С.В. Оценка экологической безопасности в проектах.

Монография / СВ Руденко, ВД Гогунский. – 144 с.

117. Голландия: управление риском в масштабах страны // Наука и жизнь. —

1991. — № 12. — С. 62 — 65.

143

ДОДАТКИ

144

145

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ООО «Гелека-М»

Музика І.І.

« » 20016 р

АКТ

про впровадження результатів

кандидатської дисертаційної роботи

Москалюка Андрія Юрійовича

Комісія у складі: голова – заступник директора Тимошок О.М.,

головний інженер Дягтерьов М.В., головний технолог Джунусалієва М.Д.,

головний енергетик – Біблін В.А. розглянувши дисертаційну роботу на

здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Москалюка Андрія

Юрійовича «Моделі та методи управління ініціацією проектів охорони

праці» підтверджує, що результати досліджень, а саме:

- модель ініціації проектів з охорони праці на основі задоволення потреб всіх зацікавленими сторін;

- модель лінгвістичної оцінки рівня охорони праці, яка формується за

допомогою нечіткого логічного висновку;

- методологічна основа для визначення та розробки складу робіт з

реалізації комплексного управління проектами охорони праці, за

стандартами управління охороною праці OHSAS 18000;

- принципова схема управління ініціацією проектів з охорони праці, у яка включає в себе методики вироблення типу заходів для покращення діяльності сфокусованої на забезпеченні безпеки персоналу або спрямованих на поліпшення умов праці;

впроваджені у діяльності відділка охорони праці на ТОВ «Гелека-М»

заступник директора Тимошок О.М.

головний інженер Дягтерьов М.В.

головний технолог Джунусалієва М.Д.

головний енергетик – Біблін В.А.