РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua1 июля Фонд Рината Ахметова "...

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

1 липня 2009 р., середа

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

С поправкой на выборы Сергей Сидоренко, Елена Геда, "КоммерсантЪ"

(Украина) ...........................................................................................................................3

Вчера в Верховной Раде был зарегистрирован проект изменений в законы, регулирующие проведение президентских выборов и оспаривание их результатов. Среди прочего предлагается сократить избирательную кампанию до 90 дней, отменить ограничение избирательного фонда и отказаться во время голосования от открепительных талонов. Один из авторов законопроекта – первый вице-спикер А.Лавринович – считает, что у документа есть все шансы быть принятым в самое ближайшее время.

Чужий серед чужих Олійник Мар'яна, журнал "Український тиждень".....................4

Т.Чорновіл: "До речі, Азаров точно був серед тих трьох-чотирьох людей, які знали, що на Трійцю Янукович заявить про «крапку в переговорах» із БЮТ. Можливо, саме слово Азарова стало вирішальним. Він стежив, щоб Янукович не втік і таки сказав ту фразу журналістам. Де вони в такому разі збираються брати гроші на виборчу кампанію, не уявляю..."

Братья Клюевы возьмут "Национальный кредит" Руслан Черный,

"КоммерсантЪ" (Украина) ...............................................................................................7

Нацбанк передумал ликвидировать банк "Национальный кредит" – "дочку" Проминвестбанка,– так как его решили купить братья Андрей и Сергей Клюевы. Сделка позволит Проминвестбанку избавиться от проблемного актива, а его партнерам – братьям Клюевым – заработать на перепродаже банка, за который сейчас они отдают 2 млн грн. Это единственный способ вернуть деньги вкладчикам, уверены акционеры банка.

Нема ні милості, ні совісті Нестор Дим, Ярослав Тракало, "Україна молода" ...........8

«Нашоукраїнець» В.Мойсик зазначає: «Звичайно, мене не може не шокувати як народного депутата кричущий випадок, у якому фігурує мій колега. На жаль, в Україні вже давно є прийнятною практика, коли людина нібито сама «стріляє» у себе декілька разів, після чого справу закривають. А звернення Лозинського до Генпрокуратури є не більше, ніж піаром, оскільки навіть за бажання зняти з себе депутатський імунітет цього ніхто не може зробити без відповідного подання у парламент доказів слідчими, розгляду таких фактів на засіданні комітету тощо. Це чітко прописано у законодавстві».

Тарас Чорновил: «Это плевок в сторону Рината Ахметова...» Виктория

Шестоперова, "CN-Столичные новости" .....................................................................10

"Когда Ющенко только избирали Президентом, я сделал заявление, над которым тогда все смеялись. А я сказал, что у нас нет шансов стать членами НАТО или Европейского союза, мы не имеем никаких шансов приблизиться к этим организациям. Но вышло даже хуже — мы отдалились настолько, что, наверное, теперь войти в эту реку нам уже не удастся никогда... Я для себя определился и уже сейчас могу сказать, что готов поддержать Тигипко. За двух «старых» голосовать у меня рука не поднимется, а за Яценюка... Ну, понимаете, мальчик слишком самоуверен, ничего не сделав в этой жизни".

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

Онопенко придется защищаться Андрей Уманец, "Экономические известия" .......12

По данным «i», В.Литвин уже расписал это письмо на имя главы комитета Рады по правосудию С.Кивалова с просьбой предоставить Генпрокуратуре все необходимые документы. Хотя сам С.Кивалов этого пока не подтверждает.

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

Удастся ли "Нашей Украине" развалить коалицию Назар Кондратюк, Сейчас .14

Реакция столичных "нашеукраинцев" появилась незамедлительно. "Наша политическая сила превращается в закрытое акционерное общество. Псевдовожди пытаются использовать партию в собственных политических целях - как послушный инструмент для дестабилизации ситуации в государстве", - заявил Мартыненко. Сам он выходить из коалиции не собирается, а остальные киевские "нашеукраинцы" свое членство в партии еще не обсуждали.

Верховная Рада не сможет продолжить работу в среду Взгляд.ru ..........................16

"Мы готовы пойти на компромисс в пределах разумного и голосовать за закон, который повышает минимальную зарплату и прожиточный минимум, если будут четко определены источники необходимых для этого средств", - сказал В.Писаренко.

Михаил Чечетов: "Партия регионов заставит Тимошенко пойти на

копромисс" Святослав Хоменко, Главред ...................................................................16

"Для реализации «социального пакета», как вы говорите, надо 30, а мы уже взяли 60! Хотя по нашим данным нужно всего 12, максимум 15 миллиардов гривен. Я недавно спросил у наших оппонентов, а где ж первый транш МВФ? А его уже разворовали! Так пусть найдут и возьмут за одно место тех, кто разворовал, встряхнут хорошо и найдут у них деньги. И вот эти миллиарды разворованные пусть бросят на социалку. У народа уже 30 миллиардов разворовали!"

Депутати подерибанили кошти Нацбанку за розблоковану трибуну

Українська правда ...........................................................................................................19

Верховна Рада зобов'язала Нацбанк у 2009 році внести до держбюджету додаткові прибутки у сумі 9,8 мільярдів гривень, отримані від поквартальної різниці доходів і витрат. За зміни до держбюджету та закону про Нацбанк проголосувало 373 депутати.

«Регіонали» заблокували Раду через Луценка та Вакарчука Західна

Інформаційна Корпорація ...............................................................................................19

Як заявив регіонал О.Єфремов, фракція вимагає відставки міністра внутрішніх справ Ю.Луценка та міністра освіти та науки І.Вакарчука: «Ми виписали вимоги на гаслах, які є в залі. Ми вимагаємо, щоб зі складу уряду були виключені алкоголіки та націоналісти, і далі уряд має право формувати склад Кабінету Міністрів».

Благодаря Фонду Ахметова за годы были усыновлены 102 ребенка КИД ...........20

1 июля Фонд Рината Ахметова "Развитие Украины" и Всеукраинская общественная организация "Магнолия" подвели итоги совместного проекта "Цій дитині потрібна родина". За год реализации проекта были подготовлены и транслировались в эфире ведущих украинских телеканалов 168 роликов о детях сиротах из всех областей Украины, из них 102 ребенка были усыновлены, устроены в приемные семьи, детские дома семейного типа и взяты под опеку

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

Урядові дотації, Євро-2012 і прожитковий мінімум: ці три питання мають

розглянути завтра у парламенті УТ-1, Новини ..........................................................21

Опозиція вже готова зіпсувати свято призначень "Студія "1+1", ТСН.................21

Оголошення політичної війни без правил 5 канал, Час новин.................................21


3

Гість студії - Микола Томенко, заступник Голови Верховної Ради України 5

канал, Час ........................................................................................................................22

Вихід України з кризи загальмувала відсутність затвердженої в парламенті програми ICTV, Факти .................................................................................................30

Ультиматум от лидера оппозиции Интер, Подробности.........................................32

Цьогоріч кількість громадян, які здали декларації про доходи, збільшилася,

однак грошей у бюджет це не принесе Новий канал, Репортер................................32

Завтра у Верховній Раді знову буде безлад СТБ, Вікна-новини ................................33

Володимир Литвин бачить великi перспективи спiвпрацi з Бiлорусю Радіо

Ера-FM, Новини...............................................................................................................34

Друковані видання

С поправкой на выборы

Сергей Сидоренко, Елена Геда, "КоммерсантЪ" (Украина)

Законопроект "О внесении изменений в некоторые законы, касающиеся проведения выборов президента" был обнародован на сайте Верховной рады вчера во второй половине дня. Авторский состав – депутаты Александр Лавринович и Елена Лукаш (оба – ПР), Андрей Портнов (БЮТ) и Роман Зварыч ("Наша Украина–Народная самооборона") – свидетельствует о том, что этот документ является компромиссом крупнейших парламентских политических сил.

Основные изменения в закон "О выборах президента" касаются сокращения избирательной кампании со 120 до 90 дней, в частности сроков подготовки к голосованию, предусмотренных действующим законом,– вводятся новые сроки создания избирательных комиссий и обнародования решений о выдвижении кандидатов. Из ключевых изменений стоит отметить отказ от использования на выборах открепительных талонов, которыми могли воспользоваться те, кто в день голосования находился за пределами избирательного округа. "Отмена открепительных, скорее всего, стала реакцией на нарушения 2004 года – все хотят поставить на предохранитель использование такого механизма фальсификаций,– считает президент аналитического центра 'Открытая политика' Игорь Жданов, работавший в 2004 году в штабе кандидата в президенты Виктора Ющенко.– Конечно, это создает определенные проблемы людям, которые не могут проголосовать. Но таких довольно мало, и среди них в равных долях присутствуют сторонники разных кандидатов".

Кроме того, предлагается ужесточить требования к голосованию тех граждан, кто в день голосования будет за границей – в посольствах и консульствах могут проголосовать лишь те, кто встал на соответствующий учет за пять дней до выборов. Существенные коррективы предлагается внести в статьи, регулирующие процесс формирования избирательных комиссий. Вводится разделение избирательных участков на типы (большие, средние, малые и сверхмалые) с соответствующим количеством членов комиссий (25, 21, 15 и 6 человек соответственно). Кандидат теперь не обязан сдавать 500 тыс. подписей избирателей для регистрации.

Один из авторов законопроекта, первый вице-спикер Александр Лавринович уверен, что у документа есть все шансы быть принятым. "Я точно знаю, что фракции Партии регионов, БЮТ и 'Наша Украина–Народная самооборона' высказались за его неотложное принятие",– заявил он Ъ, допустив, что документ может быть рассмотрен уже сегодня.

Немало изменений внесено и в финансовую часть проведения кампании. Так, залог за регистрацию кандидата в размере 500 тыс. грн депутаты предлагают не возвращать ни при


4

каких обстоятельствах. Напомним, что в действующей редакции закона о выборах президента указанная сумма возвращалась кандидатам, набравшим не менее 7% голосов или снявшим свою кандидатуру. Сейчас же средства предлагается оставлять в госбюджете в любом случае, даже если ЦИК отказал кандидату в регистрации.

Помимо прочего, авторы законопроекта предлагают снять ограничения на размер избирательного фонда. Как известно, по нынешнему законодательству фонд кандидата не может превышать 50 тыс. минимальных зарплат, или 31 млн 250 тыс. грн. "Ограничение на размер избирательного фонда не выполнялось и ранее – просто основная часть затрат финансировалась из неофициального избирательного фонда. Все понимают, что за десяток-другой миллионов гривен избирательную кампанию провести невозможно",– заявил господин Жданов.

Значительно увеличили депутаты и размер максимального взноса одного физлица в избирательную кассу кандидата – с 25 минимальных зарплат до 400 (с 15 тыс. до 250 тыс. грн). "Увеличение взноса – это шаг к демократизации процесса финансирования выборов, к выводу его из тени. Ведь раньше суммы на выборы разбивались на мелкие части",– напомнил соавтор законопроекта Андрей Портнов.

Законопроект вносит существенные изменения и в Кодекс административного судопроизводства. Депутаты предлагают ввести запрет для всех судов выносить определения об обеспечении исков при рассмотрении избирательных споров – ранее данный механизм использовался для затягивания процесса подсчета голосов. "Практика проведения выборов показала, что эту возможность оставлять в законе нецелесообразно. Этот механизм использовался бессистемно, и нередко – со злоупотреблениями со стороны участников процесса",– пояснил господин Портнов.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1196167

Чужий серед чужих

Олійник Мар'яна, журнал "Український тиждень"

На стіні в кабінеті Тараса Чорновола висить відома картина: чоловік і жінка, схожі на Віктора Януковича та Юлію Тимошенко, стрибають через купальське багаття. «Бачите, – каже господар, – вони зарано відштовхнулися від землі, фальстарт! Не дострибнуть…» Особиста політична доля Тараса Чорновола тісно пов’язана з коаліційними перипетіями: після сварки Януковича з Тимошенко у вересні минулого року він заявив про вихід із Партії регіонів, після нинішньої – його виключили з фракції ПР. Утім, вигнанець стверджує, що почуватися вільним від колишніх зобов’язань навіть приємно.

У. Т.: Чому, на вашу думку, домовленості про створення коаліції ПР і БЮТ зірвалися й

цього разу?

– У вересні 2008-го об’єднання двох ультрапотужних сил здавалося мені шляхетним і корисним. І я готовий був кинути партбілет навіть не через зрив переговорів, а тому, що ми, зірвавши домовленість, зробивши підніжки своїм нібито вже за дві хвилини союзникам, почали тоді їх звинувачувати, обливати брудом… Це було підло. Зараз, якби цей союз і утворився, для мене виникло б дуже серйозне питання, чи підписуватися під цією коаліцією.

У. Т.: У чому ж різниця?

– По-перше, в засобах, по-друге, в меті. Зрозуміло, що напередодні виборів метою двох головних конкурентів було жорстко змінити Конституцію, застовпити за собою на тривалий період можливість безроздільно правити країною, а потім, може, щось доброго й зробити, але це той випадок, коли кінцева мета не виправдовує засобів.

У. Т.: Чому все ж таки не вийшло?

– Спрацювали кілька психологі-чних чинників. По-перше, обидві сторони боялися зради партнера. У БЮТ підстав для цього було більше ніж достатньо, з огляду на торішню осінь. Тоді їх справді зрадили й використали, щоб потоптатися. Якби не було кризи, всі б довго говорили про те, що основ--на провина Тимошенко перед українським народом у бажанні відібрати в


5

нього можливість обирати президента на прямих виборах, бо тоді теж про це йшлося. Тимошенко, очевидно, очікувала чогось подібного й зараз і готувала якісь кроки у відповідь або на випередження. А в Партії регіонів у вересні розмови в курилках точилися навіть не про те, зрадять бютівці чи не зрадять, а про те, коли зрадять і як зрадити першими. При тому, що восени всі в ПР, крім фірташівської групи, були в захваті від ідеї об’єднатися. Всі хотіли нарешті покінчити з війною, адже бізнес війни не хоче. Зараз людей, які не хотіли б протистояння, було менше, а остраху, що БЮТ відплатить за попередню зраду – більше. За таких обставин найменша жарина, найменше вкидання інформації могло здетонувати вибух. Не виключаю, що розмова Ющенка з Януковичем якраз і мала подібний характер. Припускаю, Ющенко міг показати Януковичу якийсь натяк на те, що Тимошенко збирається відмовитися від об’єднання й представити Януковича єдиним автором змін до Конституції…

У. Т.: …Що вона потім і зробила.

– Але на той час вона таких намірів не мала. Вона серйозно втягнулася в переговорний процес… Щоб переконати Януковича, Ющенкові треба було небагато. Як мені відомо, у вересні перемовини зірвалися у зв’язку з роздруківкою нібито розмови Тимошенко з Литвином, яку підсунули Януковичу, він і запанікував. Ще 6 вересня він мене особисто переконував, що коаліція з БЮТ – дуже добра ідея.

У. Т.: А другий психологічний чинник?

– Ми вже маємо не того Януковича, який був у 2004–2005 роках. Зараз це людина, яка від усієї цієї метушні трохи стомилася, якій усе це набридло й хочеться спокійного, але дуже заможного життя, з дуже серйозними гарантіями на майбутнє. В партії це називається «пенсійний фонд». Я спочатку не міг зрозуміти, про що йдеться, коли говорили: Янукович може від усього відмовитися, але вимагає, щоб у нього був чіткий пенсійний фонд. Якось запитав, він що, хоче бути головою пенсійного фонду? Мене підняли на сміх і кажуть: «Тарасе, пенсійний фонд – це щоб до старості мати такий собі холодильничок, у якому весь час з’являються продукти, і сейфик, у якому весь час з’являються гроші. Витрачаєш мільйон, а там з’являються два, витрачаєш п’ять, а знаходиш десять...» Тимошенко повернула все так, нібито він не хоче брати на себе відповідальності за кризу. Думаю, насправді він побоявся не так відповідальності, як роботи. Та ще й поруч із ультраенерджайзером Тимошенко, за якою треба весь час стежити… Він же і в Раду не ходить не через те, що вирішує надважливі питання. Просто в Раді треба відповідати журналістам, спілкуватися зі своїми депутатами. Потрапити до нього зараз можна лише, якщо Льовочкін затвердить. З ним реально можуть зустрітися 10–15 депутатів, інші позбавлені такої можливості… Тобто він уникає будь-яких зусиль. А те, що планувалося, передбачало надзусилля.

У. Т.: Але ж участь у прямих президентських виборах – це теж надзусилля…

– Знаєте, там усе йде по накатаній. Низові агітатори гарують по-чорному. Середня ланка – депутати з фракції тощо – переважно теж працюють достатньо активно. А лідер… Типові зустрічі Януковича в районах перед виборами 2007 року – можливо, він і сам цього не знає, але я свідок – насправді були зустрічами не з громадськістю, а з партійним активом, який звозили автобусами і який знав, що зайвих запитань ставити не треба. І він просто відговорював певну тему. Саночки котяться з гори. Очевидно, він і цього менінгіту не хотів, але потім злякався, що інший менінгіт може бути для нього – не для політичної сили, а для нього персонально – ще гіршим.

У. Т.: Вашого вибору політичних партнерів у 2004-му багато прихильників націонал-

демократів не можуть вам пробачити досі. Як так сталося?

– Довга історія. Багато хто з моїх тодішніх однодумців пішов працювати на Ющенка, а я не мав бажання його підтримувати. Поштовхом стала зустріч із Януковичем, на яку мене запросили, точніше те, що сталося після неї. Замість 20 хвилин ми говорили півтори години – про все на світі. Це я вже потім зрозумів: якщо він не хоче вести мову про щось відповідальне, говорить про гольф, автоперегони, знайомство з моїм батьком… Було цікаво і якось дуже по-людяному. А в цей час кілька депутатів, зокрема з Галичини, сиділи в приймальні й кляли того, через кого вони були змушені так довго чекати. Коли я нарешті вийшов, побачили мене й потім


6

пустили чутку, що я продався Януковичу. Львівська преса написала, що Чорновіл тепер буде радником Януковича, політично себе поховав тощо. Потім мені хату у Львові підпалювали, стріляли по вікнах… А виступити жорстко проти якоїсь дії – найкращий спосіб спровокувати мене на неї. Тому, коли мені запропонували очолити виборчий штаб, думав менше ніж півгодини. У 2005 році я не сумнівався в цьому кроці. Тоді це була інша партія. Намагався відійти в 2006 році, але поставили в першу п’ятірку списку, зіграли амбіції, крильця затріпотіли… У 2007-му, не питаючись, дали 3-й номер у списку. Я був неготовий відмовитися, все-таки це була моя партія, хоча вона вже мінялась. Отак і плив за течією, пишатися нема чим…

У. Т.: За вашими словами, «раніше ПР не була антиукраїнською партією». Коли вона, на

вашу думку, такою стала?

– Перед виборами 2006 року американські радники на чолі з Манафортом нав’язали партії абсолютно тупу й неприйнятну доктрину – російська мова як друга державна, жорстка антинатовська риторика, антиукраїнськість в історико-культурній площині тощо. Тобто вирішили повторити варіант розколу 2004 року за націокультурним принципом, авторами якого тоді були російські політтехнологи.

У. Т.: Здавалося б, великий капітал Регіонів мусить підтримувати державницьку

політику. Натомість партія вперто просуває руйнівну ідею надання російській мові статусу

другої державної, чому?

– Спочатку для ПР це було своєрідним фетишем… Підозрюю, що свого часу переоцінив Януковича, нібито він справді нічого цього не розуміє. Коли йому це нав’язали, він ухопився, й уже неможливо було довести, що це неприпустимо. Я намагався, в результаті мене відсторонили від будь-яких контактів із ним, хоча я й отримав місце в п’ятірці виборчого списку… Передвиборча антиукраїнська істерія скінчилася, й у партії трохи охололи до ідеї «другої державної», але певні категорії населення вже загорілися, вже питають: «Де ж ваша друга державна мова?» Тоді в партії залунали голоси: це ж ми, мовляв, втрачаємо імідж, народ від нас цього хоче… І поперли… Тобто в людей на Сході країни було усвідомлення необхідності невід’ємних ознак державності, але політики його зруйнували, й самі стали заручниками свого глупства…

Цілковито незрозумілий також протест ПР проти визнання Голодомору геноцидом. Мені здається, що тоді партія й зламалася: голосування на фракції щодо позиції по Голодомору було чи не останнім нашим повноцінним голосуванням. До цього моменту ми всі без винятку проекти законів обговорювали, могли заперечувати, й іноді «інша» думка ще враховувалася. В лютому 2007-го фракцію взагалі вже перестали збирати, лише під час голосування Чечетов махав рукою або згори донизу, або справа наліво… Ці відмашки замінили будь-яку систему прийняття рішень.

У. Т.: Які ще групи в партії, крім Колесникова, зациклені на ідеї «другої державної»?

Клюєву воно дуже треба?

– Думаю, Клюєву воно сто років не треба. Й іншим так само. Але на наступних виборах це знову буде центральним пунктом, причому абсолютно програшним для партії. На виборах 2007 року від нас чекали розумної соціально-економічної програми, нормального протиставлення «конструктивної» опозиції неконструктивній владі. Я минулі вибори, як і позаминулі, відпрацював по повній програмі, вдома практично не з’являвся. Пам’ятаю, був у Маріуполі, телефонують мені на мобільний із якогось радіо, просять включитися в програму. Одразу запитання: щойно Колесников заявив, що останні два тижні ПР вестиме кампанію лише за трьома напрямами, два з яких – проти НАТО та щодо надання статусу другої державної російській мові, як ви до цього ставитеся? Я лише зміг сказати – а хто прийняв це рішення? Я не приймав. Я, третій номер у списку, вперше від вас про це чую, мої колеги, котрі їздять по областях, теж такого не вирішували. Хто прийняв, кажу, той нехай їздить і розказує людям, і подивимось, який буде результат. До вечора мені Колесников уже надзвонював із криками, як я посмів зруйнувати позицію партії… А після виборів ми побачили цей результат. При тому, що розраховували провести у ВР від 200 до 220 людей, усі соціологи про це говорили, дістали 155 мандатів. Донецька область, на яку було зорієнтовано питання «другої державної», дала на 130


7

тисяч голосів менше, ніж раніше. Люди чекали, що ми захищатимемо їхнє право нормально жити, виживати, а ми їм знову нав’язали оце політиканство. Ми недобрали на Сході України близько півмільйона голосів і повністю втратили Захід і Центр. Цей дурний принцип фактично позбавив нас шансу самостійно створити більшість у ВР. А головне – на майбутніх виборах вони знову наступлять на ті самі граблі!

У. Т.: Як усе ж таки ставляться до цього «політиканства» спонсори партії? Якою

буржуазією вони себе відчувають – національною чи компрадорською?

– Безумовно, національною. Не можу повірити, що Ахметов чи інші заможні люди, чиї підприємства з сотнями тисяч робітників виробляють значний шматок ВВП України, в захваті від того, що їм доводиться працювати в цій системі координат. Але який у них вибір? У нинішній Україні бізнесу лишатися без політичного прикриття небезпечно. Перейти в якийсь абсолютно інший проект із туманними перспективами й починати когось фінансувати і розкручувати з нуля?..

У. Т.: Чому Партія регіонів не зробить ставку на іншу кандидатуру, не на Януковича?

– Яка Партія регіонів? Партія Януковича! Є певна харизма 2004 року. Він ледве не став президентом, весь його електорат це пам’ятає. Нехай ця харизма ґрунтується не на якихось особистих якостях, але як ірраціо--нальне явище є в партії лише в нього. До того ж, він дуже добре вміє створювати враження своєї незамінності. Пам’ятаю, на одному з засідань чи фракції, чи політради він хвилин 30–40 розповідав, як він цю партію створював, як при Кучмі добивався, щоб її заповажали, щоб у парламенті була окрема фракція… Піднімав людей, які насправді все це робили, – Рибака, Звягільського – й питав, чи правильно він каже… І нікому не спало на думку заперечити. Всі, хто напередодні в курилках збирався йому «все сказати», розуміли – хазяїн говорить. Ця домінанта над вищим партійним керівництвом є колосальною. Утім, думаю, в БЮТ атмосфера схожа, в «Нашій Україні» було подібне, поки все не розвалилося…

У. Т.: Як ви оцінюєте призначення Азарова головою виборчого штабу регіоналів?

– До речі, Азаров точно був серед тих трьох-чотирьох людей, які знали, що на Трійцю Янукович заявить про «крапку в переговорах» із БЮТ. Можливо, саме слово Азарова стало вирішальним. Він стежив, щоб Янукович не втік і таки сказав ту фразу журналістам.

Де вони в такому разі збираються брати гроші на виборчу кампанію, не уявляю. Азаров, як перший віце-прем’єр, звісно, зміг би вичавити з бізнесу, як через м’ясорубку, мільйон доларів, але Азаров у опозиції… Весь бізнес, і бізнес Партії регіонів, зокрема той, на чиї гроші дехто дуже сподівається, ненавидить Азарова чорною ненавистю.

У. Т.: Ви ж кажете, що в них немає іншого вибору, крім підтримати Януковича…

– От якраз Азаров може зробити так, що вони почнуть шукати цей інший вибір, прагнучи вкласти хоч у Тимошенко, хоч у Тігіпко – тільки не в Януковича…

http://www.ut.net.ua/art/166/0/2718/

Братья Клюевы возьмут "Национальный кредит"

Руслан Черный, "КоммерсантЪ" (Украина)

Высокопоставленный источник в Нацбанке сообщил Ъ, что банк "Национальный кредит" в ближайшее время будет продан братьям Андрею и Сергею Клюевым. Полторы недели назад в банке закончилось действие шестимесячного моратория на удовлетворение требований кредиторов – и, так как временный администратор, работающий в банке с 19 декабря 2008 года, не смог восстановить его платежеспособность, НБУ планировал ликвидировать учреждение. "Уже было принято решение о ликвидации банка, но пришли братья и сказали: мы хотим его выкупить. Они продали Актив-банк профсоюзам и должны завести эти деньги в банк. По крайней мере, правление НБУ не приняло решения о ликвидации 'Национального кредита'",– резюмировал чиновник.


8

По данным НБУ, на 1 апреля банк "Национальный кредит" занимал 123-е место по активам (448,47 млн грн) с уставным капиталом 28,09 млн грн. Банком "Национальный кредит" на 1 апреля владели Проминвестбанк (ПИБ; 34,75%), купленный российским Внешэкономбанком; СК "Вексель" (31,51%), созданная ПИБ; экс-совладелец ПИБ Павел Матвиенко (11%).

В группе Slav AG, управляющей активами братьев Клюевых, вчера сделку не комментировали. В Проминвестбанке, где Slav AG владеет 12,37% акций через ООО "Сигнус", отметили, что на покупку "Национального кредита" господа Клюевы пошли после окончательного отказа Внешэкономбанка (владеет 75% ПИБ) санировать небольшой банк. "Цена сделки символическая – около 2 млн грн,– сообщил источник, близкий к переговорам.– Господам Клюевым этот банк не нужен, они вынуждены были его взять, так как не выполнили некие обязательства. Они не будут конечными инвесторами. Как и в случае ПИБ, в дальнейшем банк будет переуступлен за совсем другую цену". По словам собеседника Ъ, Slav AG выручит от продажи Актив-банка $100 млн, но в "Национальный кредит" инвестирует гораздо меньше.

Совладелец "Национального кредита" Павел Матвиенко подтвердил, что сделка находится на завершающей стадии, и ее стоимость гораздо ниже номинала: "В Нацбанк подан новый план финансового оздоровления, предусматривающий, что новые инвесторы вложат 120-150 млн грн, которые позволят восстановить платежеспособность 'Национального кредита'. Я доволен этой сделкой несмотря на стоимость. Сейчас стоит вопрос не дохода, а того, как правильно выйти из ситуации. Ведь другой возможности обеспечить возврат средств вкладчикам – физическим и юридическим лицам – не было. А многие клиенты продолжают доверять банку, оплачивая кредиты". Согласно закону "О банках и банковской деятельности", в случае ликвидации банка юрлицам выплачивают средства в последнюю очередь. В "Национальном кредите" 186,61 млн грн средств юридических лиц и 146,64 млн грн – физических.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1196201

Нема ні милості, ні совісті Нестор Дим, Ярослав Тракало, "Україна молода"

Справа про загибель мешканця Кіровоградщини Валерія Олійника, чия смерть настала за поки не з’ясованих обставин у Голованівському районі неподалік мисливського угіддя депутата з БЮТ Віктора Лозинського, вже спричинила низку не лише арештів, а й відставок. На з’їзді «Нашої України» Президент Віктор Ющенко повідомив, що підписав укази про звільнення з посад глави Голованівської райадміністрацїі Ми-хайла Крижанівського та Кіровоградської обладміністрації Василя Моцного. Останній уже висловив намір оскаржити такий указ у суді, інформує Pro.UA, адже для звільнення мало б надійти подання уряду.

Президент виступає і за відставку глави обласного управління МВС, однак міністр Юрій Луценко каже, що той — «на своєму місці». Відтак Віктор Ющенко каже про спроби вплинути на слідство з метою «уникнення всебічного розслідування».

А власне розслідування обростає все новими подробицями. Попередні пояснення нардепа, якого в той вечір супроводжували місцевий прокурор Євген Горбенко та начальник міліції Михайло Ковальський (мовляв, безробітний сам накинувся на них і почав стрілянину, а компанія лише вдалася до самозахисту), — вигадки. Такий висновок роблять уже не тільки журналісти, а й заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін. «Після спілкування у Кіровограді ми доставили Горбенка і Ковальського до Києва, ретельно допитали й переконалися, що версія агресивної поведінки Олійника, яку правоохоронці разом із нардепом від БЮТ Лозинським висували раніше, не витримує критики, — сказав пан Кузьмін газеті «Сєгодня». — Дані, які є в нашому розпорядженні, свідчать, що Горбенко й Ковальський були причетні до загибелі Олійника».

Заступник Генпрокурора також додав, що викликаний депутат Лозинський не з’явився для надання свідчень у ГПУ, хоча напередодні його (Лозинського) прес–служба поширила заяву про те, ніби нардеп сам звернувся до Генпрокуратури з проханням внести на розгляд


9

Верховної Ради подання про зняття з нього депутатської недоторканності. Оскільки, пояснив БЮТівець, «вона є спекулятивним фактором, який може поставити під сумнів неупереджене і об’єктивне розслідування». Не забарилася із заявою і Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко, яка запевнила, що в разі наведення слідчими аргументів для зняття імунітету з БЮТівського депутата фракція проголосує за це.

«Нашоукраїнець» Володимир Мойсик зазначає: «Звичайно, мене не може не шокувати як народного депутата кричущий випадок, у якому фігурує мій колега. На жаль, в Україні вже давно є прийнятною практика, коли людина нібито сама «стріляє» у себе декілька разів, після чого справу закривають. А звернення Лозинського до Генпрокуратури є не більше, ніж піаром, оскільки навіть за бажання зняти з себе депутатський імунітет цього ніхто не може зробити без відповідного подання у парламент доказів слідчими, розгляду таких фактів на засіданні комітету тощо. Це чітко прописано у законодавстві».

Водночас газета «Факти» наводить висновок судмедекспертів Кіровоградського бюро судмедекспертизи, в якому чітко вказується, що Валерій Олійник помер ще в полі, а не, як раніше заявляли учасники «полювання», через дві години після госпіталізації. «Смерть настала внаслідок нападу з метою вбивства чи нанесення ушкоджень, — констатують судмедексперти. — Причиною стала гостра втрата крові, викликана численними вогнепальними пораненнями нижніх кінцівок».

Відтак учора Печерський районний суд міста Києва продовжив термін утримання під вартою Горбенка та Ковальського до 6 липня. Так Феміда відреагувала на подання Генпрокуратури, яка попросила ще трохи часу для встановлення усіх подробиць звірської історії.

Учора «УМ» отримала тривожний дзвінок від мешканця Голованівська, ім’я якого нам відоме, проте ми не називатимемо його з огляду на безпеку людини. Йдеться про розпочату в райцентрі кампанію зі збору підписів на... захист Віктора Лозинського. Ці підписи хочуть передати главі уряду, аби Тимошенко активніше захищала свого соратника. «До мене приходили вже дві жіночки, які скаржаться, що їх змушують ходити по хатах і збирати в людей підписи, мовляв, Лозинський — чесна людина, йому весь регіон дякує за підтримку, а тому його причетність до загибелі Олійника — наклеп, — розповів наш співрозмовник. — Збиранням підписів займається бухгалтерія агрофірми «Промінь», що у селі Кленове. Батько директора Василь Гайдай дав вказівку погрожувати звільненням із роботи в разі відмови підписатися. А люди, які не хочуть займатися такою фабрикацією, але бояться втратити роботу, просто не знають, у кого шукати захисту».

Від редакції: в разі зацікавлення з боку правоохоронців «УМ» готова повідомити слідчим ім’я нашого співрозмовника.

Інформаційна війна

«Наклепом, спрямованим на відволікання суспільної уваги від вбивства депутатом від БЮТ [Лозинським] жителя Кіровоградської області Валерія Олійника», назвав учора Президент Віктор Ющенко звинувачення на адресу його сина Андрія. «Замість того, щоб дати адекватну оцінку своєму представникові, звинуваченому у вбивстві, Блок Тимошенко влаштував провокацію проти Президента», — пояснює позицію глави держави його речниця Ірина Ванникова, і згадана провокація свідчить про оголошення «війни без правил» у період виборчої кампанії.

Ідеться про спроби штабістів БЮТ запустити інформаційну хвилю з приводу інциденту в київському ресторані «Козачок», де в суботу пізно ввечері відвідувачі напідпитку влаштували сварку зі стріляниною в небо із «гумового» пістолета. В одному хулігані технологи від БЮТ запідозрили Андрія Ющенка, хоча свідки скандалу та адміністратор закладу однозначно заперечують той факт, що син Президента брав участь у «розборках» і взагалі перебував на місці події. Але БЮТівці вже встигли зробити заяву про намір утворити тимчасову слідчу комісію парламенту для розслідування інциденту в ресторані.

Прикметно, що Блоком Тимошенко було поширено заяву від імені трьох депутатів, які нібито вимагають почати слідство у «справі Ющенка» — Сергія Міщенка, Юрія Прокопчука і


10

Романа Забзалюка, однак станом на вчора вже двоє з них (Міщенко і Забзалюк) повідомили, що не підписувалися під такою відозвою.

«Президент застерігає про неприпустимість та аморальність втягування у політичну боротьбу родин та дітей. Чорні технології є небезпечними для їх ініціаторів, оскільки здатні за принципом снігової лави знести все на своєму шляху», — цитує коментар Віктора Ющенка прес–секретар.

А власне інцидент біля ресторану «Козачок» стався між екс–заступником міністра з надзвичайних ситуацій Олександром Капітулою та бізнесменом Валі Багіровим. Це випливає зі слів міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, сказаних в інтерв’ю «Комсомольской правдє в Україні». «Обидва учасники інциденту були доставлені до Дарницького райвідділу міліції, де у Багірова вилучили пристрій для відстрілу гумових куль марки «Форд», після чого чоловіки були опитані. На жаль, тоді вони перебували в нетверезому стані», — сказав Луценко.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1437/180/50569/

Тарас Чорновил: «Это плевок в сторону Рината Ахметова...»

Виктория Шестоперова, "CN-Столичные новости"

Народный депутат Тарас Чорновил, в отличие от большинства украинских политиков, всегда достаточно откровенен с журналистами. В эксклюзивном интервью «СН» он рассказал о причинах своего выхода из Партии регионов, поделился мнением о текущей политической ситуации, а также смоделировал возможное развитие событий в ходе грядущей избирательной кампании.

— После того как вы вышли из фракции Партии регионов, вас можно назвать

«нейтральным» человеком. Как вы оцениваете сегодняшнюю политическую ситуацию с

позиций своего нейтралитета?

— Мало того, что я нейтральный человек, я несколько заангажированный человек. Считаю себя специалистом в международных отношениях и оцениваю наш властный бардак с точки зрения того, как это все влияет на имидж страны, на наше будущее, в том числе международное. Буквально несколько дней назад я вернулся с конференции в Берлине, где рассматривались украинско-российско-немецкие вопросы. И знаете, осталось очень гнетущее впечатление — когда те же немцы, для которых вопросы демократии, свободы, прав человека являются далеко не последними, прямым текстом нам говорят: знаете, для Германии сегодня более интересна Белоруссия. Потому что, несмотря на отсутствие свобод в этой стране, по крайней мере, там нет такого хаоса и бардака. Потому что «ordnung uber alles» (нем. «порядок превыше всего») — это не только немецкая традиция. С этим принципом живет любая цивилизованная страна. В Украине демократии нет, в Украине есть хаос. И отношения во власти отбросили нас очень далеко назад. Когда Ющенко только избирали президентом, я сделал заявление, над которым тогда все смеялись. А я сказал, что у нас нет шансов стать членами НАТО или Европейского союза, мы не имеем никаких шансов приблизиться к этим организациям. Но вышло даже хуже — мы отдалились настолько, что, наверное, теперь войти в эту реку нам уже не удастся никогда. Все сегодня занимаются только тем, как подставить друг другу подножку, как кому-то навредить и сыграть на его потерях. Я смотрю на деятельность правительства и реакцию на его промахи — сидят и потирают руки: «Ой, наверное, у нее не получится...», «Ой, ура, у нее не получилось!» А то, что это удар по стране, что страна проваливается — никого не интересует.

— Мы сегодня видим очень активную миграцию политиков — одни хотят выйти из

коалиции, другие — войти в нее, некоторые покидают партии, фракции. С чем вы это

связываете? Из политикума ушли принципиальность и идейность?

— Сегодня этого нет. Уничтожено как таковое понятие «структурированной политики». Партии перестали быть партиями, а превратились в пьедесталы для своих лидеров. Это стало результатом замкнутой системы, закрытых пропорциональных списков и введения тех или иных форм императивного мандата. Теперь значение не то чтобы простого активиста партии, а


11

даже депутата сведено к полному нулю. Имеют значение лидеры и соответственно люди, которые конъюнктурно очень жестко связывают с ними свое будущее, не готовы делать какие-то самостоятельные шаги, они просто послушно все выполняют. Но не все на это соглашаются. В том же БЮТ есть люди, для которых было делом принципа никогда не объединяться с Партией регионов. Были люди, которые в свое время пришли в БЮТ с Винским, а сейчас, когда его конфликт с Тимошенко достиг пика, они, как преданные ему, ушли от нее. Подобная ситуация и в Партии регионов, но там большая концентрация усилий, и поэтому децентрализованные силы менее заметны.

— Вы подразумеваете, что Ахметов стоит на позиции союза с Юлией Тимошенко, а

группа Фирташа — наоборот, заинтересована в том, чтобы мира и согласия между ПР и

БЮТ не было? Некоторые аналитики полагают, что ситуация в рядах регионалов накалена до

предела. Может, в такой ситуации произойти взрыв внутри партии?

— Сам конфликт, особенно в контексте объединения с БЮТ, думаю, глубоким назвать сложно. Абсолютное большинство людей подходило к этому конъюнктурно: сказал Янукович «любим» — значит, любим, сказал «не любим» — значит, не любим. Они привыкли не иметь своего мнения. Другое дело — история с созданием избирательного штаба. Демонстративная пощечина всем остальным, когда Азарова поставили главой избирательного штаба — вот это, по-моему, откровенное провоцирование конфликта. И этот момент может привести к определенному взрыву, потому что, в первую очередь, это плевок в сторону Рината Ахметова, для которого Азаров однозначно «персона нон грата», плевок и в сторону других. То есть это демонстрация своей тупой силы, попытка показать: «Я могу все». Потому что, дескать, у меня есть рейтинг, я «рейтингоносец», харизматичный лидер, я могу даже делать глупости, менять свою позицию по десять раз в день... Но долго этого терпеть не будут. В чем это выразится? Думаю, в виде безразличия и тихого саботажа со стороны тех, кто будет крайне необходим Януковичу во время избирательной кампании, начиная с рядовых агитаторов, которым будет немного стыдно за пропагандируемый образ. Примерно по этому принципу и я отошел от Партии регионов. К тому же это может отодвинуть в сторону тех, кто финансирует партию, обеспечивает организационный ресурс. Поэтому, думаю, Януковичу будет очень сложно из-за такого подхода к своему окружению.

— Как вы считаете, Партия регионов собиралась создавать коалицию с БЮТ, или это

была ловушка для Юлии Тимошенко?

— Мне кажется, это была взаимная наивность. В случае Януковича, думаю, что это было шараханье в разные крайности — что-то не получилось с Фирташем, а Тимошенко предложила очень привлекательный вариант — пошел к ней. Потом объяснили, что союз с Тимошенко чреват потерями реального лидерства — ушел от нее. С другой стороны, Тимошенко искренне в это поверила. Она сейчас действительно не хочет идти на выборы, поскольку для нее наступил очень плохой период. Ей было важно избежать прямой избирательной кампании, и появилась уникальная возможность, как ей показалось из-за уступчивости Януковича, что она может загнать под себя всю сверхмощную Партию регионов. Ведь фактически речь шла об объединении этих политических сил. Но она не учла того, что это уже не тот Янукович, который был в 2004 — 2005 годах. С этим Януковичем вести переговоры уже невозможно, он может отказаться от своих слов в любой момент. Как говорят, он хозяин своего слова: слово взял — слово забрал.

А то, что мотивы у обоих были далеко не благородные, в отличие от сентября 2008 года, когда они просматривались — было желание организовать сильную власть, противостоять тогда еще сильному и очень деструктивному президенту, противостоять экономическому кризису... А сегодня на основе недостойных мотивов, которые не поддерживаются людьми, вступать в очень сомнительные переговоры с человеком, с которым вести переговоры невозможно, — это было и непорядочно, и неумно. Тимошенко сделала глупость, а Янукович, как маятник, шарахнулся в другую сторону. И еще увидел в этом возможность получить политические баллы, подставив подножку Тимошенко и выставив ее в невыгодном свете.

— Если бы на президентских выборах действовал тотализатор, на кого бы вы сегодня

поставили?


12

— Я человек не азартный, но люблю делать прогнозы. Могу сделать прогноз только в отношении четверых. Я знаю, что во второй тур выйдут двое из четырех: Тимошенко, Янукович, Тигипко, Яценюк. Если Тигипко умело развернет избирательную кампанию, у Яценюка не будет никаких шансов, и тогда Тигипко имеет все шансы выйти во второй тур. Если он не очень умело проведет кампанию или слишком поздно стартует, то шансы есть у Яценюка... Я бы сформировал вероятные пары: Янукович — Тимошенко, или Янукович — Яценюк и Тимошенко — Тигипко. Кто выиграет в этой ситуации, даже не представляю.

— Видите ли вы на сегодняшний день человека, пусть не рейтингового кандидата,

который мог бы навести порядок в стране?

— Я для себя определился и уже сейчас могу сказать, что готов поддержать Тигипко. За двух «старых» голосовать у меня рука не поднимется, а за Яценюка... Ну, понимаете, мальчик слишком самоуверен, ничего не сделав в этой жизни. «На ниточках» его садят в кресла — чуть-чуть посидел, а когда душок начал идти плохой, его «за ниточки» подняли и посадили в другое кресло. И он вдруг решил, что он большой, маститый украинский политик. Поэтому из этой четверки я пока другого выбора не вижу.

— Вопрос на другую тему. Стало известно, что вы дали согласие на эксгумацию тела

своего отца, лидера Народного Руха Украины Вячеслава Чорновила, для проведения

дополнительного расследования. Через некоторое время вы отозвали его, объяснив это

политическими спекуляциями и провокациями вокруг расследования. Вы считаете, это дело

будет раскрыто?

— Когда-нибудь будет. Рано или поздно, я не знаю. Другой вопрос: я обратился в Генпрокуратуру и буду требовать серьезного расследования, кто допустил утечку закрытой информации следствия. Почему-то через несколько часов после того, как я дал согласие, в прессе и в Интернете появился целый шквал новостей об этом. Я не подозреваю в этом саму следственную группу, очевидно, они делали доклад наверх, а кто-то наверху дал этот массивный выброс информации. И это фактически доказывает, что любая информация следствия идет в руки тех, кто сегодня скрывает какие-то материалы. Потому что я не верю в этот несчастный случай, я верю, что это убийство. И кто-то, кто находится на достаточно высоких уровнях нынешней власти, это следствие тормозит. Поэтому у меня первый вопрос: кто выдает информацию следствия, кто предает эти материалы огласке и помогает тем, кто заинтересован, чтобы следствие не было раскрыто? Что касается моего согласия, то я очень болезненно его давал, несколько раз отказывался и в конце концов согласился, основываясь на предоставленных мне материалах и экспертизах, понимая фальсифицирование следствия, которое было в 1999 году... Но я не хочу сотрудничать со следствием и прокуратурой, которые самые секретные материалы моментально разглашают.

http://cn.com.ua/N558/guest/speak/1.html

Онопенко придется защищаться

Андрей Уманец, "Экономические известия"

Оппоненты Василия Онопенко развернули мощную наступательную кампанию против Верховного Суда Украины и его руководителя. Грядущая избирательная гонка и необходимость контроля за судебным ресурсом дают о себе знать.

В прошлую пятницу появилась кулуарная информация, что заместитель генпрокурора Ренат Кузьмин написал письмо на имя спикера Владимира Литвина, в котором говорилось о проверке законности избрания в октябре 2002 г. народного депутата Василия Онопенко судьей ВСУ. Второе направление проверки — законность совмещения господином Онопенко статуса судьи ВСУ и мандата народного депутата от БЮТ в 2002-2006 гг. Есть информация, что по результатам этой проверки Генпрокуратура может возбудить уголовное дело против Василия Онопенко.


13

По данным «i», господин Литвин уже расписал это письмо на имя главы комитета Рады по правосудию Сергея Кивалова (Партия регионов) с просьбой предоставить Генпрокуратуре все необходимые документы. Хотя сам господин Кивалов этого пока не подтверждает.

Опытные наблюдатели с письмом господина Кузьмина увязывают активные усилия следователей ГПУ, которые вечером 24 июня пытались изъять документы и провести обыск в кабинете первого замминистра юстиции Евгения Корнийчука — зятя Василия Онопенко. Не исключено, что по команде нынешнего главы ВСУ осуществляется атака и в других направлениях, но это еще пока не стало достоянием общественности.

Такое давление может быть выгодно трем сторонам: Партии регионов, Секретариату Президента и, как это ни парадоксально, Премьеру Юлии Тимошенко. Первые две стороны с момента избрания Василия Онопенко председателем ВСУ никогда не верили в то, что он на этой должности достаточно дистанцировался от БЮТ. Примечательно, что по письму Рената Кузьмина мяч в любом случае будет находиться на стороне Сергея Кивалова, который формирует львиную долю позиции ПР по вопросам судов и судей. В последние годы отношения господ Кивалова и Онопенко пронизаны взаимным недоверием и непрекращающимися конфликтами.

В то же время, по некоторым данным, Юлия Тимошенко тоже якобы обеспокоена тем, что Василий Онопенко на нынешней должности все больше пытается дружить со всеми сразу. Еще один мотив — серьезный разлад между юридическими группами Андрея Портнова и Евгения Корнийчука. Сразу вспоминается, что во второй половине 2007 г. господин Портнов выступал с рядом громких заявлений о том, что Василий Онопенко узурпирует власть в судебной системе и собирается сам сделать себя президентом. По одним данным, Андрею Портнову в то время просто показали, где находится выход из хозпалаты ВСУ. По другим данным, господин Портнов озвучивал то, что не могла публично сказать Юлия Тимошенко, чувствовавшая, что Василий Онопенко стремится быть слишком уж независимым председателем ВСУ.

...С тех пор аргументация соперников Василия Онопенко, которую сейчас, по сути, озвучивает ГПУ, ни на грамм не изменилась. Отмена постановления об избрании Василия Онопенко судьей ВСУ все еще остается самым действенным способом устранения его с нынешней должности. Этот сценарий существует уже несколько лет, но по разным причинам его не удавалось воплотить в жизнь.

Сергей Кивалов подтвердил факт существования письма Рената Кузьмина, однако отметил, что в его комитет оно пока не поступило. «Как мне сказали, это письмо направлено в канцелярию Рады 25-го числа, но остается нерасписанным. Кроме того, мне звонил Ренат Равельевич и спрашивал, есть ли у меня какие-то бумаги, связанные с теми данными, которые он отправил. Я сказал, что у меня ничего нет. Когда получим письмо, будем думать, что делать,— я даже не знаю, где искать все эти документы»,— сообщил господин Кивалов. Он подчеркнул, что эти факты давно известны и об этом говорили еще в прошлом созыве Рады.

При этом ВСУ в действиях Генпрокуратуры видит исключительно политические мотивы. «Полномочия Генпрокуратуры закреплены в законах. И я не видел там, чтобы ГПУ была уполномочена кому-то письма писать, раздавать в нарушение тайны следствия какие-то интервью и т.д. Так что тут либо кто-то очень сильно пиарится, либо речь идет о чистой воды политике. Если прокуратура стала уже исключительно политической организацией, тогда, может быть, можно говорить и о давлении на руководство ВСУ в связи с грядущими президентскими выборами»,— сказал источник, близкий к ВСУ. Он напомнил, что возбуждение уголовного дела — достаточно серьезная процедура: «Тут нужны поводы и основания, которые свидетельствуют о наличии преступления. Если такие поводы и основания есть — конкретного преступления, определенного Уголовным кодексом, а не взятого с потолка, тогда возбуждается уголовное дело. Но суть не в этом. Просто возьмите статистику: сколько уголовных дел возбуждаются против судей и сколько из них реально доводятся до конца. Эти данные будут далеко не в пользу прокуратуры».

http://www.eizvestia.com/state/full/4180357


14

Інтернет-ЗМІ

Удастся ли "Нашей Украине" развалить коалицию

Назар Кондратюк, Сейчас

27 июня в Киев съехались "нашеукраинцы", чтобы поставить крест на парламентской коалиции и изменить политический расклад в стране. VII съезд партии "Народный Союз Наша Украина" решил показать, кто в доме хозяин.

Киевская ячейка "нашеукраинцев" мероприятие проигнорировала. Партийцы заранее предупредили: послушным инструментом для реализации принципа "чем хуже, тем лучше" они не будут. А если лидеры партии не прислушаются к их протестам и продолжат "сворачивание демократических традиций", вынуждены будут пересмотреть вопрос о своем членстве в партии. "Массовкой для режиссеров этого сомнительного шоу быть не хотим", - заявили Николай Мартыненко и Ко.

От молитвы – к "заблудшим овцам"

Остальные работали по четко прописанному сценарию. Съезд начался с молитвы "Отче наш", которую зачитал глава Украинской православной церкви (Киевского патриархата) Филарет. Дальше пошли "великие дела" - обсуждение политической и социально-экономической ситуации в стране.

"За пять месяцев текущего года путем коррекции бюджетной росписи Кабмин Тимошенко снизил доходную и расходную часть госбюджета на 7 млрд. грн. каждую, - цитирует Президента РБК. - Это привело к недофинансированию программ развития, в том числе - тех, которые связаны с подготовкой к Евро-2012", - ударился в критику Президент.

Среди других грехов Премьера Ющенко назвал:

- провал в социальной сфере (падение стандартов, остановку выплат помощи матерям при рождении ребенка);

- невыполнение предвыборных обещаний по выплате сбережений вкладчикам Сбербанка;

- госбюджет и недостаток профессионализма в экономическом блоке правительства;

- переход армии на контрактную основу;

- желание идти в президенты.

Тимошенко должна йти в отставку или отказаться от президентских амбиций - напишут позже в резолюции политической силы, принятой на VII съезде.

Если "нашеукраинцы" выйдут из коалиции, она прекратит свое существование

От критики Кабмина плавно перешли к голосованиям в Раде, явно демонстрирующим новое большинство. "Мы должны отмежеваться от того, что там происходит", - заявил Ющенко. "Наша Украина" не должна использоваться "как ширма, как техническое средство, через которое проводятся негосударственные решения", - настаивал Президент. Именно поэтому, считает он, следует:

- четырем "заблудшим депутатам от НСНУ" отказаться от своего участия в коалиции (в противном случае, заметил член НСНУ Андрей Парубий, Александра Третьякова, Юрия Ключковского, Николая Мартыненко и Эдуарда Зейналова могут исключить из рядов НСНУ);

- народным депутатам от партии отозвать свои подписи под коалиционным соглашением и создать депутатскую группу "Наша Украина", чтобы нести ответственность за свои голосования.

По замыслу лидеров партии, если "нашеукраинцы" выйдут из коалиции, она прекратит свое существование. На размышления депутатам отвели недельный срок.


15

О "мелких лавочниках", проверенных партийцах и "псевдовождях"

А пока одни народные избранники будут думать и принимать решения о своем участии в коалиции, Евгений Червоненко, член политсовета "Нашей Украины", решил поднять вопрос о недостатках кадровой политики в НСНУ.

Партия потеряла влияние и авторитет в обществе, рубил правду-матку соратник Ющенко. "Сегодня партию объединяет не идея, а психология мелких лавочников", - продолжал он. "Партия молчала, когда уничтожали "любих друзыв", - напирал Червоненко. Как результат - сегодня на многих руководящих должностях вместо проверенных партийцев находятся другие люди, жаловался он президенту с трибуны. "Партия растеряна, многие ее члены предали и перешли в другие политические силы", - негодовал Червоненко, заявив, что сам не покинет ряды "Нашей Украины", а своей деятельностью будет пытаться вернуть партии утраченные достижения.

К слову, несмотря на то что во время съезда запорожские делегаты предлагали исключить Червоненко из политсовета, глава президентского секретариата Вера Ульянченко согласилась поставить его на голосование, а потом сделала вид, что забыла это сделать.

Зато участники съезда проголосовали за следующие решения. Партия "Народный союз "Наша Украина" изменила название на "Политическая партия "Наша Украина".

Главой совета партии "Наша Украина" стала Вера Ульянченко, первым заместителем председателя совета - Владимир Мойсик, заместителями главы совета были избраны Зиновий Шкутяк и Ярослав Ющенко, а председателем центрального исполнительного комитета партии - Роман Безсмертный.

Совет партии избрал также президиум, в который вошли: Вера Ульянченко, Владимир Мойсик, Зиновий Шкутяк, Ярослав Ющенко, Роман Безсмертный, Арсений Аваков, Юрий Ехануров, Александр Черевко, Юрий Павленко, Иван Васюник, Николай Онищук, Владимир Шандра, Ксения Ляпина, Лилия Григорович, Станислав Аржевитин, Степан Барна, Иван Близнюк, Петр Олийнык, Владимир Поляченко, Владимир Сапсай, Вячеслав Кириленко, Валентин Мельник, Юрий Забела, Валентина Королькова, Ольга Бабий и Виктор Гноевой.

Псевдовожди пытаются использовать партию как инструмент для дестабилизации

ситуации в стране, - Мартыненко

Комиссия для перерегистрации членов Киевской городской организации "Нашей Украины" уже готова приступить к работе. В ее состав вошли Николай Полищук, Валерий Лебедивский, Ксения Ляпина, Владимир Мойсик, Юрий Крикунов, Александр Ропотенко.

Реакция столичных "нашеукраинцев" появилась незамедлительно. "Наша политическая сила превращается в закрытое акционерное общество. Псевдовожди пытаются использовать партию в собственных политических целях - как послушный инструмент для дестабилизации ситуации в государстве", - заявил Мартыненко. Сам он выходить из коалиции не собирается, а остальные киевские "нашеукраинцы" свое членство в партии еще не обсуждали, передает пресс-служба киевской организации "Наша Украина".

Ющенко: "Партия расправляет крылья"

Однако весь этот багаж проблем в партии не мешает президенту заявлять об амбициозных планах своей политсилы на парламентских и президентских выборах. "Партия расправляет крылья, - уверен Ющенко. - Наша задача - усилить консолидацию, создать гармонию между депутатами, выйти на общее проведение решений в парламенте".

Однако, чтобы "создать гармонию", нужно изрядно постараться. По мнению народного депутата от НУ-НС Руслана Князевича, партия Ющенко не сможет парализовать работу Рады. Гипотетически можно собрать 37 подписей (большинство членов фракции НУНС. - "СЕЙЧАС") за выход из коалиции. Но те партийцы, которые поддержали коалицию, вряд ли пойдут на это. "Из них двое - это Николай Мартыненко и Александр Третьяков, руководители фракции, получившие свои должности только благодаря этой коалиции... Кроме того, решение съезда - рекомендационное... Это может быть императивное решение партии, но оно будет


16

исключительно политическим даже для ее членов. И, насколько я знаю, - поверьте мне, я кое-что знаю, - далеко не все готовы такие решения выполнять", - заявил Князевич.

Все, кто гипотетически строит в своей голове такие заоблачные планы, не дочитывают до конца Конституцию, резюмирует Князевич.

http://www.seychas.com.ua/news/2009/6/29/10015.htm

Верховная Рада не сможет продолжить работу в среду

Взгляд.ru

Парламент Украины работать в среду не будет, поскольку коалиция не может найти компромисс с Партией регионов относительно повышения прожиточного минимума и минимальной зарплаты, а также относительно кадровых назначений, сообщил депутат от БЮТ Валерий Писаренко.

«На данный момент продолжается заседание согласительного совета, где также принимает участие премьер Юлия Тимошенко … Но, очевидно, сегодня мы работать не будем, поскольку, мы не видим стремления у ПР найти компромисс. Мы готовы пойти на компромисс в пределах разумного и голосовать за закон, который повышает минимальную зарплату и прожиточный минимум, если будут четко определены источники необходимых для этого средств», - сказал Валерий Писаренко.

Он также отметил следующее: «Кадровые вопросы стоят на повестке дня, но, вероятно, их рассматривать не будут, даже если трибуну разблокируют, поскольку «регионалы» требуют сначала уволить Вакарчука (министра образования и науки) и Луценко (министра внутренних дел). Но мы не может найти компромисс, поскольку выступаем за то, чтобы увольнения министров рассматривались сразу же с назначениями. Уже эти два вопроса могут заблокировать парламент вновь».

http://www.vz.ru/news/2009/7/1/302846.html

Михаил Чечетов: "Партия регионов заставит Тимошенко пойти на копромисс"

Святослав Хоменко, Главред

Не исключено, что долгожданное решение кадрового вопроса, которое ожидалось на завтрашнем внеочередном заседании Верховной Рады, снова придется отложить…

На сегодняшнем заседании совета фракции Партии регионов «бело-голубые» приняли решение блокировать работу парламента до тех пор, пока депутаты не примут предложенный ими «социальный пакет», предусматривающий повышение размера минимальной зарплаты и прожиточного минимума. Шансы на то, что коалиция пойдет на выделение на эти нужды около 30 миллиардов гривен (и это при том, что «регионалы» крайне неконкретно говорят об источниках этих средств) невелики. Поэтому вполне возможно, что в Киев депутаты в среду съедутся зря…

О том, какие условия Партия регионов выставляет коалиции и откуда у большинства взялись голоса для результативных кадровых голосований, «Главред» поговорил с народным депутатом, членом совета парламентской фракции Партии регионов Михаилом Чечетовым.

Михаил Васильевич, СМИ сообщили, что сегодня состоялось заседание совета фракции

Партии регионов, на котором было принято решение о плане действий на завтрашнее

внеочередное заседание Верховной Рады. В чем заключается этот план?

В отличие от наших политических оппонентов мы не занимаемся какими-то подпольными делами. Мы четко и понятно афишируем свою политику. И на прошлой неделе, и сегодня мы говорим, что главный вопрос повестки дня – это «социальный пакет», в частности, принятие решения о повышении минимальной заработной платы, прожиточного минимума и пенсий. Надо социально защитить людей в условиях беспредельного роста цен. Поэтому, пока «социальный пакет» не будет поставлен в повестку дня и не проголосован, другие законопроекты мы рассматривать не дадим.


17

То есть, вы заблокируете трибуну?

Да. А то, что они говорят, что мы блокируем голосование по кадровым вопросам – так извините, Пинзеника с прошлого года нет, министра иностранных дел тоже нет полгода, Еханурова больше месяца нет. Было бы у них желание назначать – уже бы давно назначили, нечего на нас съезжать.

Сейчас ключевой вопрос – социальной защиты. Будут эти законопроекты проголосованы – дальше, пожалуйста, ставьте в повестку все что угодно. Под нормальные законопроекты и мы свои голоса можем дать. Но без результативного голосования по социальной защите сессия завтра работать не будет.

Очевидно, что вместе с «социальным пакетом» в Раду должны быть внесены изменения в бюджет, которыми бы предусматривалось выделение этих денег…

Конечно, эти вопросы связаны. Чтобы поднять социальные выплаты, нужно найти для этого источник денег. Естественно, нужно внести соответствующие изменения в бюджет. Мы всегда ратовали за то, что нам нужно принять системные изменения в бюджет. Еще в начале этого года, во время принятия бюджета, речь шла о том, что по результатам первого квартала его нужно будет менять, поскольку документ делался под рост экономики 0,5%, а мы фактически имеем сумасшедшее падение на 25%.

Логично, что раз вы вносите в Раду «социальный пакет», то вы же должны внести

законопроект о внесении изменений в бюджет под повышение социальных стандартов с

указанием, где брать на это деньги…

Повторю, когда Президент подписывал бюджет, то говорилось об условии его пересмотра по итогам первого квартала. Сейчас Тимошенко отказывается вносить изменения в бюджет, она говорит, что этого вообще не нужно. Они вносят только точечные изменения по отдельным статьям, просто перебрасывают деньги.

Мы против такого хаотичного вырывания из контекста системных изменений бюджета. Но если будет идти речь о социальных гарантиях или Евро-2012, от чего зависит репутация страны, мы готовы отойти от общих правил системных изменений в бюджет и внести точечные правки в главный финансовый документ страны.

Вы готовы завтра сказать БЮТ, НУНС и Блоку Литвина, где взять 30 миллиардов

гривен на ваш «социальный пакет»?

За всю историю Украины с 1991 года мы всего один раз взяли кредит в МФВ в сумме 2,5 миллиарда долларов. Сейчас мы берем второй раз, только сумма уже 18 миллиардов долларов. Мы уже получили два транша в объеме почти 8 миллиардов. По курсу 7,5 гривен за доллар это выходит 60 миллиардов гривен. Для реализации «социального пакета», как вы говорите, надо 30, а мы уже взяли 60! Хотя по нашим данным нужно всего 12, максимум 15 миллиардов гривен.

Я недавно спросил у наших оппонентов, а где ж первый транш МВФ? А его уже разворовали! Так пусть найдут и возьмут за одно место тех, кто разворовал, встряхнут хорошо и найдут у них деньги. И вот эти миллиарды разворованные пусть бросят на социалку. У народа уже 30 миллиардов разворовали! А вы спрашиваете, где деньги. Воровать меньше надо.

Говорят, что перед приходом на совет фракции Виктор Янукович сегодня встречался с

Юлией Тимошенко. Говорил ли он о каких-то договоренностях по поводу возможной

поддержки Блоком Юлии Тимошенко ваших социальных инициатив?

Виктор Федорович в течении дня встречается с десятками политиков, и с Президентом, и с премьер-министром, и с зарубежными политиками и послами. Его график я не расписываю и не контролирую.

Вопрос на заседании ставился принципиально, и его единогласно поддержали. Все просто – завтра мы должны начать день с пакета социальной защиты населения. И он должен не просто быть поставлен в повестку дня, а проголосован. Иначе никакие вопросы не будут рассматриваться.

Вы можете спрогнозировать вероятность позитивного решения этого вопроса?


18

Я думаю, что принципиальная позиция Партии регионов в части защиты социальных стандартов жизни народа заставит Юлию Владимировну немножко изменить взгляд на эти вещи и пойти на компромисс.

Вы готовы к тому, что ввиду того, что на кону все-таки стоят кадры, БЮТ не даст вам заблокировать работу Верховной Рады?

Если одна команда выйдет на площадку с клюшками играть в хоккей, а другая – в бутсах и гетрах играть в футбол, то матча не получится. Они поломают игру, игры не будет. Так и здесь. Если одна половина зала настроена на то, чтобы принимать, а другая – чтобы не принимать, значит просто сессии не будет.

Допустим, что завтра вопрос с социальным пакетом как-то решится, и на повестку дня снова станет вопрос о кадрах. Вы не поменяли своей позиции по поводу неучастия в любых кадровых голосованиях, инициированных нынешней коалицией?

Наша позиция принципиальна, и она не меняется. Мы считаем, что кадровые рокировки – это компетенция правительства, поскольку оно вместе с парламентским большинством несет ответственность за политику, которую проводит. Поскольку мы эту политику не разделяем и считаем, что она ведет страну к банкротству, то, участвуя в кадровых назначениях, мы перекладыаем ответственность за банкротство страны на свои плечи. Мы на это не пойдем.

Но снятие отдельных наиболее одиозных министров мы поддержим. Более того, мы готовы подсказать Тимошенко, что нужно проголосовать за снятие министра образования Ивана Вакарчука, министра культуры Василия Вовкуна, министра внутренних дел Юрия Луценко. Эти вещи мы завтра будем озвучивать на согласительном совете у Литвина – если эти вопросы будут поставлены в повестку дня, мы готовы за них проголосовать одним махом. Но за назначения – нет.

Хотя я хочу сказать, что среди потенциальных назначенцев есть люди довольно грамотные, профессионально подготовленные. С точки зрения профессионализма их уровень намного выше, чем у предшественников.

За них вы тоже голосовать не будете?

Дело в том, что любой министр, который будет назначаться, будет действовать в жестком узком коридоре. А этот коридор идет в фарватере политики, которая ведет страну к банкротству. Поэтому им не разрешат сделать ни шага в сторону. Как только он выйдет из этого коридора, его просто уберут с кресла. А работу в этом узком коридоре, обозначенном правительственной программой, ведущей страну к банкротству, мы естественно поддержать не сможем.

Хотя взять, допустим, того же Васадзе. Со своей точки зрения, зная его как человека, политика, я могу сказать, что за всю историю Украины это мог бы быть второй или третий такой профессиональный менеджер, который мог бы быть министром транспорта. На первом месте стоит Кирпа. А после него, на второе-третье место мы можем поставить еще несколько человек, в том числе Васадзе. Это – человек действительно на три головы выше, чем его предшественники.

Но, опять-таки, я повторяю, что если бы политика проводилась наша, то, как говорится, министру и карты в руки, пусть министр работает. Но поскольку проводится политика, которую мы не разделяем и считаем пагубной для страны, то участвовать в назначении этого министра значит разделять ответственность за банкротство экономики, к которому ведет это правительство.

Как по-вашему, есть все-таки у коалиции голоса за эти кадровые голосования или нет?

По моей информации, у них голоса есть, даже с запасом. Будут голосовать и БЮТ, и «Наша Украина», и Литвин, и коммунисты. Речь идет только о том, чтобы поставить этот вопрос в повестку дня и начать голосовать. Но голосовать будут только после принятия «социального пакета».

А нет ли у вас информации о том, чем коалиция убедила коммунистов поддержать

кадровые вопросы?


19

А как убеждают? Политической взяткой! Все знают, что Юлия Владимировна – профессионал экстра-класса в части убеждения политическими взятками...

Как вы думаете, как среди непленарной недели у Партии регионов будет с

посещаемостью? Хватит ли у вас завтра физической массы для того, чтобы заблокировать

Раду?

Партия регионов всегда отличалась строжайшей дисциплиной. Если бы у нас не было дисциплины, мы бы не выиграли президентские выборы. А так мы два раза выиграли, просто у нас украли победу в третьем туре… Мы дважды выиграли парламентские выборы, и в 2006, и в 2007 году, при этом наголову разгромив БЮТ и «Нашу Украину». И сейчас мы выиграем и президентскую, и парламентскую кампании. А без дисциплины и ответственности ничего этого не было бы.

Поэтому завтра будет полный зал Партии регионов, и все решения, принятые на сегодняшнем совете фракции, будут воплощены в жизнь.

http://www.glavred.info/archive/2009/06/30/184833-0.html

Депутати подерибанили кошти Нацбанку за розблоковану трибуну

Українська правда

Верховна Рада зобов'язала Нацбанк у 2009 році внести до держбюджету додаткові прибутки у сумі 9,8 мільярдів гривень, отримані від поквартальної різниці доходів і витрат.

За зміни до держбюджету та закону про Нацбанк проголосувало 373 депутати.

Як ідеться в пояснювальній записці до законопроекту, Національний банк України у 2009 році вносить до державного бюджету крім позитивної різниці, що виникла в результаті перевищення кошторисних доходів над витратами Національного банку за 2008 рік, додатково поквартальну сплату позитивної різниці, що виникла в результаті перевищення кошторисних доходів над витратами Національного банку в поточному році, що призведе до збільшення платежів НБУ до державного бюджету на 9,8 млрд. гривень

Зазначені надходження пропонується спрямувати на забезпечення належного виконання заходів із підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, виділивши їх окремою бюджетною програмою на будівництво, реконструкцію, розвиток і утримання мережі автомобільних доріг, у тому числі будівництво та реконструкцію мостів державної та комунальної власності (включаючи будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві у сумі 650.000 тис. гривень), а також будівництво метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві та Харкові.

Також законом передбачено розподіл "нерозподілених коштів стабілізаційного фонду".

Під час голосування депутати "Нашої України" звинуватили спікера у порушенні регламенту. Вони наголошували, що закон зразу був ухвалений за основу і в цілому, хоча в депутатів були зауваження.

Водночас спікер Володимир Литвин заявив, що таким чином він виконував домовленості погоджувальної ради щодо розблокування роботи парламенту.

Під час розгляду попереднього законопроекту про збільшення прожиткового мінімуму Литвин дорікнув депутатам, що цей законопроект вони не голосували, тоді як наступний (про підготовку до Євро) вони проголосують, бо там уже "кожен відхопив собі шматок".

http://www.pravda.com.ua/news/2009/7/1/97574.htm

«Регіонали» заблокували Раду через Луценка та Вакарчука

Західна Інформаційна Корпорація

Після того, як спікер Володимир Литвин оголосив перерву у пленарному засіданні на 30 хвилин, «регіонали» знову заблокували трибуну. Після того, як Литвин покинув залу, трибуну та підходи до неї оточили близько 30 регіонів.


20

Як заявив регіонал Олександр Єфремов, фракція вимагає відставки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та міністра освіти та науки Івана Вакарчука.

«Ми виписали вимоги на гаслах, які є в залі. Ми вимагаємо, щоб зі складу уряду були виключені алкоголіки та націоналісти, і далі уряд має право формувати склад Кабінету Міністрів», – сказав він.

На репліку про те, що Прем’єр Юлія Тимошенко раніше запропонувала «регіоналам» ставити на голосування свої ініціативи щодо звільнення міністрів, тому мотиви блокування залишаються незрозумілими, Єфремов зазначив, що Тимошенко «чудово знала», що відповідні пропозиції не наберуть достатньої кількості голосів.

Нагадаємо, після перерви Верховна Рада мала розглянути урядові кадрові пропозиції.

Перед тим «регіонали» вимагали ухвалити закон про збільшення прожиткового мінімуму. Литвин поставив це питання на голосування, однак депутати за нього не проголосували.

http://www.zik.com.ua/ua/news/2009/07/01/186883

Благодаря Фонду Ахметова за годы были усыновлены 102 ребенка

КИД

1 июля Фонд Рината Ахметова "Развитие Украины" и Всеукраинская общественная организация "Магнолия" подвели итоги совместного проекта "Цій дитині потрібна родина".

За год реализации проекта были подготовлены и транслировались в эфире ведущих украинских телеканалов 168 роликов о детях сиротах из всех областей Украины, из них 102 ребенка были усыновлены, устроены в приемные семьи, детские дома семейного типа и взяты под опеку, сообщает пресс-служба Благотворительного фонда Р. Ахметова.

Партнерами проекта выступили телеканалы Интер, СТБ, ТРК "Украина", ТОНИС, региональные каналы ТРК "Киев" и 1-й Муниципальный канал (г.Донецк). Партнером печатной версии проекта стала газета "Сегодня", которая размещает на страницах своего издания информацию о детях, а также полезную информацию и контакты для потенциальных усыновителей. Параллельно работает Интернет-версия проекта на сайте Фонда Рината Ахметова www.fdu.org.ua.

Реализация проекта продолжается, и проект будет расширен. В сентябре 2009 года Фонд Рината Ахметова, Государственный департамент по вопросам усыновления и защиты прав детей и ВОО "Магнолия" планируют запустить первый национальный Интернет-портал, посвященный усыновлению. Здесь будет размещена национальная база детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, нормативные акты, рекомендации специалистов, опыт усыновителей и полезные контакты.

"Сегодня по официальным данным в Украине свыше 103 тысяч детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, - заявила руководитель проекта Дарья Касьянова. - Из них только 32 тысячи детей подлежат усыновлению, причем 27 тысяч из них старше 7 лет. Для этих детей шансы найти семью очень малы, так как большинство потенциальных усыновителей ориентированы на детей до 2-3-х лет. Фонд в своей работе большое внимание уделяет именно детям старшего возраста, создавая детские дома семейного типа и приемные семьи".

Справка: Фонд Рината Ахметова "Развитие Украины" - неприбыльная организация, основанная 15 июля 2005 года.

Миссия Фонда - Фонд создает фундамент для успешного и устойчивого развития украинского общества, инвестируя в образование будущих поколений, здоровье нации, сохранение и развитие украинской культуры. Направления деятельности: современное образование и воспитание, здоровье нации, культурное наследие, адресная помощь.

Президент Фонда - народный депутат, президент ФК "Шахтер" Ринат Ахметов.

http://zadonbass.org/allnews/message.html?id=107684


21

Телебачення і радіомовлення

Урядові дотації, Євро-2012 і прожитковий мінімум: ці три питання мають

розглянути завтра у парламенті УТ-1, Новини

Андрій СМІЯН, ведучий: Урядові дотації, Євро-2012 і прожитковий мінімум. Ці три питання мають розглянути завтра у парламенті. Але Регіонали вже висунули ультиматум: якщо не буде ухвалений закон про підвищення зарплат і пенсій, жодне інше питання не слухатимуть.

Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Водночас уряд заявляє, що з 1 липня зарплати і пенсії і так підвищать відповідно до закону про державний бюджет і закидає опозиції - популізм.

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: "Регіони" погрожують: роботи не буде, якщо завтра першим питанням не розглядатимуть підвищення зарплат та пенсій.

Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер Партії регіонів: "Є вкрай необхідні для держави питання, які треба завтра розглянути. І, перш за все, я вважаю, що це - фінансування Євро-2012. Але це можливо лише після того, як парламент розгляне головне питання - підняття рівня заробітної плати і прожиткового мінімуму. І ми подивимось, які фракції не підтримають цей закон".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Урядовці запевняють, з 1 липня зарплати і пенсії і так підвищать, як це і передбачено Держбюджетом. У головному кошторисі виплати економічно обґрунтовані, а пропозиції Партії регіонів, мовляв, просто популістські.

Людмила Денісова, міністр праці та соціальної політики України: "Згідно з законом про Державний бюджет, 1 липня підвищується заробітна плата і мінімальна заробітна плата буде 630 гривень. згідно з постановою Кабінету міністрів України , визначена мінімальна пенсійна виплата з 1 липня - 558 гривень. коштів на це вистачає. Це зміна, яка відбудеться по пенсійному забезпеченню, стосується 10,6 мільйона громадян, в бюджеті пенсійного фонду це передбачено".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Таке підвищення замале, враховуючи галопуючу інфляцію, переконує опозиція. Тож регіонали стоятимуть на своєму. Згідно із їхнім проектом, мінімальна зарплата до кінця року в разі ухвалення закону має сягнути 900 гривень.

Опозиція вже готова зіпсувати свято призначень

"Студія "1+1", ТСН

Віталій ГАЙДУКЕВИЧ, ведучий: Завтра парламент розставлятиме коми в реченні "звільнити не можна лишити" і призначатиме нових міністрів. Засідання - позачергове на прохання БЮТ. Опозиція вже готова зіпсувати свято призначень. Янукович запевнив: Верховна Рада завтра насамперед замислиться над прожитковим мінімумом та мінімальною зарплатою, все інше - потім. Як саме "регіонали" домагатимуться свого, їхній лідер не уточнив.

Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер Партії регіонів: "Ми не відступаємо від попереднього рішення, що стосується прийняття закону про прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. І якщо з першого липня ми не приймемо цей закон - жодне питання в парламенті розглянуте не буде".

Оголошення політичної війни без правил

5 канал, Час новин

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Оголошення політичної війни без правил. Саме так прокоментували на Банковій інформації про начебто причетність сина Віктора Ющенка до стрілянини в одному із київських ресторанів. У Секретаріаті глави держави стверджують: у такий спосіб деякі політичні сили намагаються відволікти увагу суспільства від кіровоградського вбивства.


22

Ірина ВАННИКОВА, прес-секретар Президента України: "Звинувачення наклепом, спрямовані на відволікання суспільної уваги від вбивства депутатом від БЮТ мешканця Кіровоградської області Валерія Олійника. Блок Тимошенко замість того, щоб дати адекватну оцінку своєму представнику, звинуваченому у вбивстві, влаштував провокацію проти Президента. Згадана провокація свідчить про оголошення війни без правил виборчої компанії".

Партія Регіонів обіцяє зірвати заплановане на завтра поазчергове засідання

Верховної Ради

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Ультиматум. Партія Регіонів обіцяє зірвати заплановане на завтра поазчергове засідання Верховної Ради, якщо Юлія Тимошенко не погодиться на підвищення пенсій та зарплат бюджетникам. Віктор Янукович вимагає негайного, з першого липня, зростання соцвиплат для найбідніших.

Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер "Партії регіонів": "Ми не відступаємо від попереднього рішення, що стосується прийняття закону про прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. І якщо з першого липня ми не приймемо цей закон жодне питання в парламенті розглянуте не буде".

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: На завтрашньому пленарному засіданні Верховної Ради мають відбутися кадрові голосування. Зокрема Кабмін пропонує парламенту звільнити з посади міністра вугільної промисловості Віктора Полтавця і призначити замість нього Олександра Клименка. На посаду міністра фінансів уряд пропонує заступника голови Державної податкової адміністрації Федора Ярошенка, міністра транспорту - депутата-бютівця Таріела Васадзе, міністра юстиції - депутата з НУ-НСу Віктора Шемчука.

Гість студії - Микола Томенко, заступник Голови Верховної Ради України

5 канал, Час

Лариса ГУБІНА, ведучий: Завтра плануються кадрові голосування в парламенті. Саме для цього на перше липня призначили позачергове засідання. Хоча благі наміри можуть підкоригувати "регіонали". Вони не проти працювати. Але після того, як уряд виконає їхні вимоги.

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Свого урядовця кожній групі депутатів. Під таким гаслом може відбутися голосування за 7 кандидатів на посади у Кабінет міністрів. "Бютівець" Валерій Писаренко не заперечує. Пропонуючи ці персони, врахували інтереси усіх складових коаліції, адже у списку можливих урядовців лише один депутат від "біло-сердешної" фракції - потенційний міністр транспорту Таріел Васадзе. В урахуванні усіх пропозицій опоненти прем'єра вбачають політичний хабар Тимошенко. Більшість від таких закидів відвертається. Каже: основною вибору стали професійні якості кандидатів. Як приклад, наводять Віктора Шемчука, що його група Юрія Луценка пропонує у міністри юстиції.

Лариса ГУБІНА, ведучий: Я хочу вибачитися за технічні незручності в ефірі. Очевидно, якісь проблеми зі звуком у нашому журналістському матеріалі. Тому змушена продовжувати тему розмови в нашій студії. Я хочу представити наступного гостя. Микола Томенко, заступник голови Верховної Ради України. Доброго вечора, пане Миколо.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Доброго вечора".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Тему, яку ми підняли з попереднім гостем, це те як завтра буде працювати Верховна Рада, оголосивши позачергове засідання. "Регіонали" погрожують, що ніяких голосувань не буде, якщо не будуть враховані їхні ініціативи щодо підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Ви як відчуваєте, як завтра почнеться робочий день в парламенті?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Я думаю, що коли є бажання працювати, можна домовитися. Сьогодні була дискусія, не буду називати посадових осіб, з боку опозиції і влади, але сьогодні були дискусії як домовитися, щоб завтра був продуктивний день".


23

Лариса ГУБІНА, ведучий: Ви маєте на увазі розмову Віктора Януковича і Юлії Тимошенко?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ні. Була розмова і на рівні політиків і експертів, як вийти на певний компроміс. І ця розмова дійшла до того, що це право опозиції поставити питання про те, що коли в Україні криза, треба з неба, наприклад, знайти якісь мільярди грошей і дати людям. Я вважаю, що, ну, чесно кажучи, це несерйозно, але напевно, в тому специфіка опозиційної діяльності, щоби вона про це говорила. Тому ми не заперечуємо, щоби таке питання розглядалося. Звісна річ, що ми не будемо голосувати за це, поскільки моя ідея була, наприклад, така, що я радив би Партії регіонів спочатку проекспериментувати на власниках своїх підприємств, от наприклад, аби вони зараз на своїх підприємствах зупинили скорочувати людей, і підняли їм заробітну плату. І так три місяці попрацювали. Якби так було добре, ми би тоді перевели у бюджетну сферу, в умовах кризи піднімати зарплати, там, в арифметичній чи геометричній прогресії, ми би це підтримали. І уряд би точно підтримав. Але я не заперечую, що йде президентська виборча кампанія, і наші опоненти хочуть сказати, що вони люблять український народ. Ми не заперечуємо поставити запитання… Ну, якщо воно не отримує більшості, було би правильно, якби ми рухалися далі. Що означає рухатися далі? Звичайно, у нас не проста ситуація пов'язана з тим, щоби найактивніше підтримати міста, які готуються до "Євро". І тому наш законопроект, який стосується порядку розподілу, порядка 10 мільярдів гривень, це гроші для Донецька Львова, Харкова, Києва і Дніпропетровська в частині інфраструктури, не дивлячись на те, що вони, на жаль, не потрапили в четвірку міст, які готуються до "Євро". Але транспортна інфраструктура є дуже важливою для України, тому вони теж передбачені в цьому проекті. Я сподіваюся, що після законопроекту по прожитковому мінімуму, який опозиція голосує, вони не покинуть зал чи не заблокують, і ми проголосуємо внесення змін до закону про бюджет".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Якщо все ж таки робота буде продовжуватися… Сьогодні було заявлено, що БЮТ не голосуватиме за відставки міністрів, лише за призначення. Чи вистачить голосів голосувати лише за призначення, якщо "регіонали", як ми щойно почули, не будуть цього робити, і своїх голосів не дадуть. Скільки реально є людей в коаліції для того, щоб проголосувати призначення і, хто ще має приєднатися?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ми виходимо з того, що абсолютна більшість кандидатів - це кандидати не партійні, а кандидати професійні. От я чув, їхав по дорозі, на радіо "Ера", де представники Партії регіонів сказали, що, так, є, наприклад, кандидат на посаду міністра фінансів, професійний чоловік, є кандидат, там, пан Ярошенко, є кандидат на посаду віце-прем'єра пан Згуровський, професійний чоловік. Але ми голосувати не будемо. Тому ми намагалися підібрати професійних не партійних діячів на ці посади. І сподіваємося передовсім на фракції коаліції, тому що якщо просумувати тільки БЮТ і "Нашу Україну", вже 226. Якщо всі проголосують. І є ще Блок Литвина. Тому я думаю…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Ну, ви же розумієте, що БЮТ і "Наша Україна", "Наша Україна" може не вся проголосувати.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ну, не вся, звичайно. Але ми ведемо дискусії і не перший день, і намагалися знайти компроміс стосовно таких фігур, тому що іти в літо і президентську виборчу кампанію, не маючи міністра фінансів, міністра транспорту, віце-прем'єрів, звичайно, було би неправильно. Тому я оптимістично налаштований. Я вважаю, що уряд…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Фактично роботи для цієї Верховної Ради лишилося тиждень до канікул. Чи за цей тиждень…

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Якщо нічого не зміниться… Ні, завтра і ще тиждень".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Таки підете в літо, якщо нічого не зміниться, без міністрів?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ні, я думаю, що завтра все-таки у нас є шанс призначити міністрів. Що ми пропонуємо Партії регіонів. У них є застереження стосовно діяльності міністрів. Це їхнє право. Ну, є регламентна процедура, бо


24

якби пріоритет є уряд. Уряд вніс ці кандидатури. Ми проголосуємо за призначення. Ми можемо набрати голоси і не набрати. А потім ми готові проголосувати, ну, в розумінні не блокувати, а витримати процедуру розгляду їхніх постанов за звільнення. Якщо вони наберуть, наприклад, 226 голосів за того чи іншого міністра, значить міністри будуть відставлені. Я вважаю, що це демократично. Це дає можливість всім політичним силам представити свої інтереси. Але для нас надзвичайно важливо все-таки укомплектувати уряд, щоб він працював".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Якщо четверо "нашоукраїнців", як того вимагав з'їзд партії, заявлять про вихід із коаліції, чи прийме цю заяву рада коаліція, оскільки, наскільки я розумію, рада коаліція має прийняти рішення про вихід чи не вихід. І як це вплине на роботу парламенту? Чи це лише формальні заяви і цього не станеться?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ні… Там дивіться яка історія. От виходячи з роз'яснення Конституційного суду, це мусить бути позиція фракції. Тобто це означає, що мусить фракція зібратися і більшість фракції, тобто 39 народних депутатів ухвалити рішення або проголосувати за вихід з коаліції. Тому я думаю, що це надзвичайно складно. Я думаю, що різні настрої у фракції. І абсолютна більшість вважає, що вихід з коаліції це неправильний підхід. І я так попередньо розумію, що із цих 4 депутатів, які звернулися, ну, більшість не збирається виходити з коаліції. Тому я не бачу можливості розвалу коаліції з точки зору саме цього підходу Конституційного суду, що більшість фракції. Може, якийсь депутат сприймає, якийсь не сприймає, але більшість фракції не прийме рішення. Тому коаліція буде існувати. Ви абсолютно праві, що в цій коаліції, на жаль, немає стабільних 226 голосів. Це не є таємниця для українського народу. Тому ми при кожному голосуванні намагаємося переконати і тих депутатів, які не входять в коаліцію".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Пропрезидентська партія "Наша Україна" демонстративно відмежовується від коаліції. І заявлено, що з наступного тижня буде виокремлена окрема депутатська група з однойменною назвою "Наша Україна". Як будете контактувати з цією групою, і чи вже якісь попередні контакти для того, щоби людей зацікавлювати голосуванням?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ну, у нас немає відмінності від пропрезидентська чи проопозиційними групами… Ми контактуємо з один спосіб. І є конкретний законопроект, ми говоримо, що друзі, оцей законопроект, наприклад, якщо його ухвалити…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Тобто це можна назвати ситуативним голосуванням.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ну це таке контекстне, змістовне голосування. От, на жаль, я був у Варшаві, де намагався переконати наших колег з Польщі і з Литви, що треба активніше працювати з Україною…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Чому на жаль були у Варшаві? На щастя…

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "А чому на жаль, тому що так сталося, що в один дуже важливий законопроект, співавтором якого я є, про спрощення процедур діяльності малого і середнього бізнесу, от один із ключових людей пропрезидентської партії, одна жінка, значить, сказала, що треба вино продавати на кожному перехресті без ліцензії, без касового апарату, і без ніяких дозволів. І тому, наприклад, такий законопроект, зараз я опротестовую, намагаюся, щоби ми переголосували в незалежності від того, чи опозиція, чи більшість, ми це не голосуємо… А якщо "Наша Україна" пропонує хороший законопроект, ми їх підтримуємо і спільно голосуємо".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Я знала, що ви зачепите цю тему. Я сподіваюся, що вино у нас не будуть продавати на кожному вуглу без касових апаратів. Хочу про інше поговорити. Секретаріат президента тримає парламент у тонусі і не забуває нагадувати: щойно з'являться серйозні підстави, Віктор Ющенко з указом про розпуск не забариться. Про долю Верховної Ради говорила сьогодні Раїса Богатирьова. І також Леонід Кучма, давайте послухаємо, а потім поговоримо.

Раїса БОГАТИРЬОВА, секретар Ради національної безпеки та оборони України: "Якщо буде складатися політична ситуація таким чином, що будь-яка стаття може бути застосована, і виходу іншого не буде, то президент зобов'язаний буде як вихід із ситуації


25

внутрішньополітичної кризи, він змушений буде приймати таке рішення для того, щоби унеможливити непрогнозований розвиток подій і непередбачуваний такий перебіг президентських перегонів".

Леонід КУЧМА, президент України (1994-2005): "Після виборів президента обов'язково треба проводити парламентські вибори, обов'язково. Бо з цим парламентом ви же розумієте, в незалежності від того, хто стане президентом. Чи один, чи другий, які мають найвищі рейтинги, чи третій. Так ці два взагалі не дадуть працювати".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Отже, на вашу думку, який сценарій є найбільш вірогідним?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "От, дві точки зору. Раїса Богатирьова сказала, що бажано було би спочатку дострокові парламентські, Леонід Кучма сказав, що після президентських парламентські…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: І в студії прозвучало, що одночасні.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Да. Ситуація є така, що в принципі, наприклад, я не заперечую одночасних виборів, але я не уявляю як це зробити, тому що юридично, так, ідеологічно, для народу, наприклад, я, ви знаєте, завжди був прихильником одночасних виборів президентських і парламентських, щоби розрубати Гордієв вузол конфлікту, бо конфлікт не в парламенті і в президенті. Конфлікт в тому, що, на жаль, і президент, і парламент, і уряд між собою не знаходять спільну мову. І треба їх всіх оновити. Ну, це юридично майже не можливо, тому що, наприклад, дострокові президентські можливо, коли президент достроково складе повноваження, а потім хтось повинен призначити ці вибори, а президента вже немає, і так далі. Тобто чисто юридичні обставини. Маса юридичних колізій. Я думаю, що виходячи з нашої непростої дискусії, ми приречені провести спочатку президентські вибори, а тоді просто, щоби ми не забували, у нас у березні вибори планові до органів місцевого самоврядування. Непрості вибори. Їх ніхто не відміняв, вони в Конституції записані".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Тоді можливо будуть одночасно з парламентськими?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Я думаю, все буде залежати від того, хто стане президентом, і наскільки цьому новому президенту вдасться чи не вдасться знайти спільну мову з тими людьми, які сьогодні працюють в парламенті. Теоретично я не проти, і вважаю, що це абсолютно нормальна постановка дострокових парламентських виборів. Тому що ступінь довіри до парламенту є низька, так само як і до президента, до всіх структур влади. Але все-таки логічно говорити не теоретично, віртуально, а за наслідками президентської виборчої кампанії".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Тепер давайте від прогнозів до реалій, таких не дуже хороших реалій. Стиль відносин між командою прем'єра та президента сьогодні було названо війною без правил. На таку адресу свого депутата Віктора Лозинського БЮТ відповів заявами на адресу сина президента, нібито він міг бути причетним до стрілянини в одному зі столичних ресторанів. У президентському відомстві сприйняли ці заяви як оголошення війни.

Ірина ВАННИКОВА, прес-секретар президента України: "Блок Тимошенко замість того, щоби дати адекватну оцінку своєму представнику, звинуваченому у вбивстві, влаштував провокацію проти президента. Згадана провокація свідчить про оголошення війни без правил виборчої кампанії. Президент застерігає всіх її учасників у неприпустимості та аморальності втягування у політичну боротьбу родин та дітей".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Отже, є ситуація з депутатом Лозинським. І виникла ситуація нібито з сином президента. На вашу думку, дійсно почалася війна без правил? І ця виборча кампанія буде брудною?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Ну, вона йде давно вже ця війна. І на жаль, вона йде. І я не знаю, які правила були до вчорашнього дня".

Лариса ГУБІНА, ведучий: У війні?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Да, якщо зараз без правил появилася. Я не з іронією, а як би з сумом констатую цю історію, тому що я знаю заяви про державні зради, і про вбивства, і все на світі. На жаль, війна ця триває давно. І мій підхід є


26

такий. І таких непростих ситуаціях, що все-таки у нас є правоохоронні органи, і Конституція і закони. От, наприклад, в історії з народним депутатом Лозинським. Історія дуже проста. Він зараз звернувся з проханням розглянути питання про зняття його депутатської недоторканності, щоби не заважати розслідуванню".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Як Верховна Рада буде на це реагувати?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Верховна Рада не може зреагувати на заяву Лозинського, тому що згідно Конституції та закону про статус народного депутата, подання нам повинен зробити генеральний прокурор. Отже Генеральна прокуратура повинна активно працювати. Як тільки буде подання генерального прокурора, наприклад, Томенко проголосує за зняття депутатської недоторканності, і буде переконувати фракцію це зробити".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Щодо створення комісії розслідування інциденту стрілянини у столичному ресторані… Чи не стане Верховна Рада заручницею оцих от з'ясувань стосунків, і щоразу буде створюватись якась чергова комісія?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Я - противник створення слідчих комісій по таких фактах. Я був противником і створення тимчасової слідчої комісії, що Партія регіонів з пропрезидентською частиною активно ініціювала по створенню комісію по кіровоградській історії. Тому що я вважаю, що є Генеральна прокуратура. Або її треба розпустити як орган, або у Верховній Раді займатися прокуратурою. Так і в історії з можливою причетністю сина президента. Є правоохоронні органи. Як тільки правоохоронні органи звертаються до нас, ми одразу відповідно реагуємо. Тому я проти того, щоби по кожному факту створювати ці комісії".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Чому тоді політики педалюють ці всі теми? Вони додають рейтингу, популярності?

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Тому що якби… Як вчить політична історія чи політична наука, що сила дії рівна силі протидії, а в політиці ще й помножена на 2. Тому, наприклад, якщо проти вас політичні опоненти це роблять, то знаходяться завжди розумні люди, які кажуть, от, проти нас створили, давайте ми проти них створимо. Ще раз хочу сказати, я - противник такого підходу. Не може парламент мати 20 комісій, і аналізувати кожну таку ситуацію неприємну і сумну. Я правоохоронні органи, які повинні цим займатися. Тому я вважаю, що після того, як Генеральна прокуратура зробить цей крок по депутату Лозинському… До речі, є і комітети. Можливо комітети розглянуть цю історію, перевірити, чи факт причетності підтверджений, ми не підтверджений. І в такий спосіб діяти. Тому, на жаль…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Будемо сподіватися, що так і станеться, і правоохоронні органи дадуть відповіді на ці всі питання.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: "Я теж так сподіваюся. Бо я вважаю, що чим більше політичної полеміки довкола таких речей, тим більше загроз і неправильних тлумачень в таких справах".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Хочу подякувати за те, що прийшли сьогодні до нашої студії.

Гість студії - Ірина Горіна, народний депутат, Партія регіонів

Лариса ГУБІНА, ведучий: Відклавши роботу в комітетах та округах, депутати завтра повернуться до сесійної зали. Однак чи вдасться їм попрацювати? Або ця Верховна Рада змусить уряд Тимошенко підвищити мінімальну зарплату та прожитковий мінімум, або сам парламент треба розганяти. І жодних компромісів тут бути не може. Таку ультимативну заяву сьогодні зробив лідер найбільшої фракції Віктор Янукович.

Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер Партії регіонів: "Ми не відступаємо від попереднього рішення, що стосується прийняття закону про прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. І якщо з 1 липня ми не приймемо цей закон, жодне питання в парламенті розглянуто не буде".


27

Лариса ГУБІНА, ведучий: Отже, чи буде завтра працювати Верховна Рада? Ірина Горіна, народний депутат від Партії регіонів - наш гість сьогодні. Доброго вечора, пані Ірино.

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Добрый вечер".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Скажіть, будь ласка, за останніми даними, все ж таки, яке рішення прийняли "Регіони"? Безкомпромісно до кінця відстоювати цю заяву щодо мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Да. Вы слышали сейчас заявление лидера фракции о том, что если завтра утром будет согласительный совет, перед началом работы так и не будет принято условие, чтобы тот закон, который был принят в первом чтении на предыдущей сессионной неделе был вынесен на рассмотрение, и фактически самый незащищенные люди сейчас, которые находятся за пределом бедности… Это и пенсионеры наши, и бюджетники. Как можно прожить реально, как можно прожить на 600 гривен, когда они эти копейки складывают, старики… Я вот только что с округа вернулась. Только чтобы хватило… Какое там мясо, какая там, о чем разговор? Они все больные люди. Им на лекарства не хватает, на хлеб и на воду. Мы требуем, чтобы самым незащищенным слоям населения были подняты до минимума, за который можно прожить сейчас, вот, в кризис, в инфляцию, поэтому мы будем категорически на этом настаивать".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Те, що пропонує в законопроекті Партія регіонів, авторство Папієва, передбачено, що прожитковий мінімум треба збільшити з 626 до 808 гривень, а мінімальну зарплату - з 630 до 825. Чому саме такі цифри? Вони економічно обгрунтовані? Були якісь розрахунки?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Абсолютно просчитанные, из чего складывается прожиточный минимум, потребительская корзина, что нужно сейчас организму человеческому, чтобы выжить с учетом инфляции, с учетом теперешних цен, все, что сейчас происходит. И безусловно, это вопрос, который всегда поднимался. Ну, как минимальная заработная плата, вот реально, ну, давайте подумаем, может быть ниже прожиточного минимума? Значит люди все, которые получают минимальную заработную плату, пенсионеры, какую пенсию у нас получают, бюджетники… Это врачи, учителя, вот, мне интересно, знаете, вот сейчас разговоры, которые идут, вот это спекуляции политические, вы требуете невозможного, а вот те люди, которых вот сейчас реально 80%, которые живут за эти минимальные деньги, я уверена, и я знаю, что они так не думают".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Ви все ж таки мислити економічними категоріями. Ви - фінансист за своєю суттю. Скажіть, будь ласка, звідки можуть взятися ці гроші? І які надходження мають бути в бюджет, на рівні скількох мільярдів гривень для того, щоби реально цей законопроект, якщо він стане законом, не був порожнім, і люди отримували ці гроші?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Смотрите. Мы реального бюджета не видели с конца прошлого года. Уже июль-месяц завтра. Мы настаивали, сколько времени требуем - внесите реальный бюджет, покажите, что делается с экономикой. Сегодня с опозданием в 90 дней, вы знаете, органы госстатистики опубликовали падение ВВП на 20%. Это уже практически заканчивается второй квартал. А мы только узнаем, что делается в экономике у нас за первый квартал. Я хочу сказать одну вещь. Это ни для кого не новость, и ни для кого не секрет… Когда идут государственные программы от бюджета, то есть такое абсолютно для всех понятное, знакомый термин, как откаты. Когда от 40% до 60%, когда получают отраслевики любые, когда получают любые организации. Они должны вернуть одному-двум или максимум трем чиновникам деньги назад. Вот и все. Давайте наведем порядок с бюджетом, поймем, куда идут деньги. Мы получили деньги от Международного валютного фонда, которые мы в принципе никак не понимаем, как же они будут расходоваться реально, куда они пойдут, сколько денег напечатать, какая эмиссия у нас сейчас есть… А людям, которые, куда денет бабушка, которая получит на 100 гривен всего больше пенсии? Она понесет их в магазин. И купит она продукты у нашего товаропроизводителя. Понимаете? Мы фактически этим поддерживаем людей, чтобы они не умирали с голоду, реально, достойно хотя бы питались. И они же обеспечивали, естественно, давали возможность работать нашим предприятиям".


28

Лариса ГУБІНА, ведучий: Ви кажете, що зараз немає у вас реальних даних про бюджет, про надходження до бюджету. Все ж таки у вас реальні дані про стан економіки, про падіння економіки. І дозвольте вас зацитувати, я знайшла вашу цитату. Все взаємопов'язано, не можна ізольовано розглядати соціальну сферу і не розуміти, хто для неї вносить в бюджет гроші, треба дивитися все в комплексі. Хто зараз вносить гроші в бюджет? Які підприємства, більшість яких зараз також зупинилися.

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Абсолютно точно. Но реально мы не понимаем картины, потому что многие налоги уже уплачены до конца года. Не ведется из бюджета возврат НДС. Прибыть Национального банка, которая должна возмещаться в бюджет поквартально, уже тоже собрана до конца года. Но при этом колоссальные расходы, которые Кабинет министров ведет самостоятельно… Ну, вот, бюджет - это документ. Его проголосовали. И по каждой программе, по каждому министерству, по каждой отрасли идет строка в бюджете расходная. А на Кабинете министров происходит какая ситуация? Каждый раз, так, счета казначейские, какой объем средств? Такой. Министр аграрный кричит - я не могу, мне срочно нужны деньги, у меня посевная, не успеем убрать. Так, тебе - 300 миллионов. Вот что значит ручное управление экономики. Есть деньги, и они в зависимости от того, у кого какой в бюджете расписан размер денег, получают эти средства в ручном размере. Но при этом абсолютно не понятно, попадают ли они к конечному потребителю, или половина из них оседает в кармане конкретного чиновника".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Все ж таки закони про бюджет-2009 прийнято, і там передбачено поетапне зростання мінімальної зарплати. Якраз в наступному місяці це зростання має відбутися. Воно не таке суттєве, як пропонуєте ви, але це все ж таки вихід. І чергове зростання заплановане на осінь.

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Инфляция уже съела все эти увеличения. Сейчас реально пенсионер недополучает от 50 до 80 гривен из-за инфляции. Вот уже с этим увеличением. А работник бюджетной сферы недополучает около 40% денег, которые у него были на жизнь. Вот о чем мы говорим. Ведь фактически это один есть из путей, вот который мы предлагаем, это есть путь, которым сейчас Россия точно так же пользуется. Например, это давать деньги конкретному человеку, чтобы увеличивать потребительский спрос и эти деньги опять вернуться в экономику. А часть отчислений от новой заработной платы пойдут опять же в бюджет. То есть и у нас эта цепочка вся рассчитана. И она не является такой катастрофичной. Просто сейчас правительство не хочет пересматривать реальные цифры, и не хочет в период предвыборной кампании лишать себя такой кормушки как фактически ручное управление бюджетом".

Лариса ГУБІНА, ведучий: В період передвиборної кампанії деякі політичні сили починають активно відстоювати соціальних захист населення. Скажіть, наскільки ця ідея є рейтингоутворюючою, скажемо, для вашої політичної сили?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Ну, начнем с того, что мы все время об этом говорили. То есть вот мы находимся в оппозиции, и мы все время это говорили. Просто когда мы начинаем более активно выступать, потому что наши же избиратели говорят: ну, вы не достаточно рьяно отстаиваете наши интересы. Оппозиции мало видно. Как только мы начинаем называть вещи своими именами, нас называют популистами. Но я вам хочу сказать, что более практическая, практически профессионального и грамотного подхода, который был у правительства Януковича, не было в этой стране".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Сьогодні стало відомо, що БЮТ і Партія регіонів зареєстрували зміни в закон про вибори президента. Авторами закону від вашої політичної сили є Олександр Лавринович та Олена Лукаш, від БЮТу - Андрій Портнов і "нунсівець" Роман Зварич. Ці зміни до закону є також важливими для політичних сил. І якщо завтра Партія регіонів не буде блокувати, можливо, цей законопроект стане законом. Чи переважить цей законопроект всі ці ідеї, які декларувалися щодо блокування роботи завтрашньої в парламенті?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Нет. Первым вопросом на повестке дня будет стоять закон во втором чтении о повышении минимальной заработной платы и прожиточного минимума. Этот закон безусловно очень важен. Но мы, у нас еще есть время для


29

его рассмотрения. Там стоят такие вопросы как и более укороченный термин предвыборной кампании. Ну, для того, чтобы не 120 дней был, а 90. Более четкое распределение… Ну, подготовительные процессы. И сам процесс…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: Скільки часу ще є? Адже до канікул не так багато часу лишилося Верховній Раді.

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Ну, во-первых, у нас вся неделя, вот, если хватит мудрости и хватит ответственности у правительства…"

Лариса ГУБІНА, ведучий: А якщо не вистачить? Цей законопроект так і лишиться…

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Ну, будем работать. Вы знаете, мы и в прошлом году собирались на внеочередные сессии летом, когда нужно было. То есть если срок принятия этого закона до 17, до 20 июля, значит мы его примем. Если мы будем… Это уже будет нарушение, ну, потому что уже фактически там есть какие-то термины выполнения предвыборной кампании, ну, и там принятия законов определенных, которые должны быть, значит мы его примем, значит соберемся на внеочередную сессию и примем тот закон, который позволит, ну, более экономически выгодно для всех, и точно так же для избирателей, и более прозрачно на местах, потому что там члены комиссий как формируются в этом законе, нововведение такое - и от кандидата в президенты, и от политических фракций… То есть больше контроля. Меньше фальсификаций. То есть, я думаю, что мы сумеем и найдем возможность принять этот закон вовремя".

Лариса ГУБІНА, ведучий: І щодо кадрових голосувань, які завтра мають відбутися все ж таки у Верховній Раді. Наскільки Партія регіонів зацікавлена у доукомплектації уряду, і знову ж таки, чи не змінить саме ця зацікавленість завтрашньої поведінки Партії регіонів?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Понимаете, наша позиция состоит в следующем. Сколько раз мы пытались, и вносили свои предложения в антикризисную программу, которую вместе с нашими предложениями должно было внести правительство на рассмотрение, сколько ценных советов мы давали. Те переговоры, которые шли по возможному какому-то объединению, лишний раз показали, что к сожалению, в правительстве, которое сейчас работает, есть один человек, который решает и принимает абсолютно все решения. Это премьер-министр. А личность министров, будь они самые честные, самые порядочные люди, ну, и профессионалы, безусловно, очень мало что будут иметь значение в этой команде. Поэтому когда на повестку дня становятся такие вопросы, как поведение министра Луценко и его снятие, вся работа, которая сейчас ведется в системе образования и снятие министра образования, мы показываем свою позицию и настаиваем, чтобы эти непрофессионалы вообще не подходили близко к этой отрасли. Это первое. Но назначения, которые завтра будут, я думаю, что, во-первых, мы не будем их поддерживать реально, потому что это работа коалиции, это их ответственность. И мы считаем, что любой человек, которого они назначают сейчас, это человек, который будет реально работать в предвыборном штабе, которым станет Кабинет министров Тимошенко. И больше роль другую, ну, реальную роль для экономики, выполнять не будет".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Ще одне останнє питання, якщо можна коротко. Лідер вашої фракції впродовж останніх двох днів 2 рази говорив про те, що є підстави для розпуску цього парламенту у президента. І що сьогодні він вжив слово розганяти цей парламент. Наскільки серйозними є ці заяви, і чи це вже рішення прийняте для Партії регіонів?

Ірина ГОРІНА, народний депутат, Партія регіонів: "Нет, это решение не принято, безусловно. Мы же знаем прекрасно, что реально коалиции не существует. То есть она не существует ни де-факто. Де-юре там очень много вопросов. И этот вопрос постоянно стоит на повестке дня, потому что парламент утратил доверие людей. И вот вся несумятица в системе, которая была привнесена с изменениями в Конституцию, существует с распределениями полномочий, у нас все время скандалы. Президент, премьер. Очень трудно принимать реальные решения коалиции, которая сейчас существует. И наверное в принципе было бы правильно, если бы вместе с президентскими выборами прошли парламентские выборы, произошла перезагрузка, обновление власти. Чтобы та команда, которая пришла, чтобы она взяла


30

ответственность и за внешнюю политику, и за внутреннюю политику и сформировалось новое большинство, новый ответственный Кабинет министров. Это безусловно так было бы правильно. Сможем ли мы это сделать - это второй вопрос".

Лариса ГУБІНА, ведучий: Хочу вам подякувати за те, що прийшли до нашої студії. Ірина Горіна, народний депутат від Партії регіонів була нашим гостем.

Вихід України з кризи загальмувала відсутність затвердженої в парламенті програми

ICTV, Факти

Олена ФРОЛЯК, ведуча: Вихід України з кризи загальмувала відсутність єдиної затвердженої в парламенті програми. На це нарікали сьогодні молоді науковці з різних університетів країни, яких згуртував навколо пошуків виходу з фінансового тупика фонд Леоніда Кучми "Україна". На його заклик в лютому надіслати свої наукові антикризові роботи відгукнулись майже 140 студентів, аспірантів, викладачів. Поважне експертне журі відібрало 27 рефератів. Їхні автори сьогодні тримали справжній іспит - захищали свої реформи перед світилами науки. Молоді науковці отримали грошові премії, а фонд "Україна" тепер поширюватиме їхні ідеї серед влади і бізнесу. Марина Петрова слухала свіжі та сміливі проекти приборкання скрути.

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: У фонді Леоніда Кучми - нова антикризова генерація. У переможців конкурсу наукових робіт - відповідальний момент - світилам економічних наук молоді доводять - задумані ними новації здатні вивести з кризи.

Леонід КУЧМА, президент України (1994-2005 рр.), засновник фонду "Україна": "Молодим притаманно мислити нестандартно, шукати, творити домагатись і перемагати я в цьому переконаний".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Тому на тлі відсутності єдиної антикризової програми фонд ще взимку закликав молодих науковців поділитися своїм баченням шляхів виходу зі скрути. Із майже 140 надісланих робіт експерти обрали для публічного захисту 27. У кожній - своє раціональне зерно. Викладач з Дніпропетровського університету Євгенія Дядько пропонує залучити до іпотечного кредитування підприємства, де працюють позичальники.

Євгенія ДЯДЬКО, викладач Дніпропетровського національного університету: "Частина грошей позичальника, частина підприємства і частина з іпотечного банку - таким чином це таке замкнуте коло, яке не дає кризі, коливанням ринковим збивати ту позитивну тенденцію".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Максим Федоренко, студент університету КПІ, вперше математично довів, що одночасна боротьба з інфляцією та безробіттям має несподівано більший ефект. Його роботою вже зацікавилися у Міністерстві економіки.

Максим ФЕДОРЕНКО, студент Національного технічного університету України "КПІ": "Ми розішлемо цю роботу в усі партії, в усі законодавчі органи, аби з одного боку знали, що наукова думка є внизу, і з іншого боку що є молоді люди, які здатні генерувати нові ідеї і нове бачення розвитку України".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Тому фонд "Україна" надрукує роботи переможців у спеціалізованих виданнях. І надішле підприємствам - практики теж мають сказати слово про новації молодих.

Борис ПАТОН, президент Національної академії наук України: "І ми повинні бути їм тільки вдячні що проблеми які сьогодні є в Україні, вони проходять через їх душу і серце".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Такої самовідданості науковці чекають і від нашої влади. Економічну скруту можна здолати лише із завзяттям.

Олена ФРОЛЯК, ведуча: Вихід України з кризи загальмувала відсутність єдиної затвердженої в парламенті програми. На це нарікали сьогодні молоді науковці з різних університетів країни, яких згуртував навколо пошуків виходу з фінансового тупика фонд Леоніда Кучми "Україна". На його заклик в лютому надіслати свої наукові антикризові роботи


31

відгукнулись майже 140 студентів, аспірантів, викладачів. Поважне експертне журі відібрало 27 рефератів. Їхні автори сьогодні тримали справжній іспит - захищали свої реформи перед світилами науки. Молоді науковці отримали грошові премії, а фонд "Україна" тепер поширюватиме їхні ідеї серед влади і бізнесу. Марина Петрова слухала свіжі та сміливі проекти приборкання скрути.

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: У фонді Леоніда Кучми - нова антикризова генерація. У переможців конкурсу наукових робіт - відповідальний момент - світилам економічних наук молоді доводять - задумані ними новації здатні вивести з кризи.

Леонід КУЧМА, президент України (1994-2005 рр.), засновник фонду "Україна": "Молодим притаманно мислити нестандартно, шукати, творити домагатись і перемагати я в цьому переконаний".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Тому на тлі відсутності єдиної антикризової програми фонд ще взимку закликав молодих науковців поділитися своїм баченням шляхів виходу зі скрути. Із майже 140 надісланих робіт експерти обрали для публічного захисту 27. У кожній - своє раціональне зерно. Викладач з Дніпропетровського університету Євгенія Дядько пропонує залучити до іпотечного кредитування підприємства, де працюють позичальники.

Євгенія ДЯДЬКО, викладач Дніпропетровського національного університету: "Частина грошей позичальника, частина підприємства і частина з іпотечного банку - таким чином це таке замкнуте коло, яке не дає кризі, коливанням ринковим збивати ту позитивну тенденцію".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Максим Федоренко, студент університету КПІ, вперше математично довів, що одночасна боротьба з інфляцією та безробіттям має несподівано більший ефект. Його роботою вже зацікавилися у Міністерстві економіки.

Максим ФЕДОРЕНКО, студент Національного технічного університету України "КПІ": "Ми розішлемо цю роботу в усі партії, в усі законодавчі органи, аби з одного боку знали, що наукова думка є внизу, і з іншого боку що є молоді люди, які здатні генерувати нові ідеї і нове бачення розвитку України".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Тому фонд "Україна" надрукує роботи переможців у спеціалізованих виданнях. І надішле підприємствам - практики теж мають сказати слово про новації молодих.

Борис ПАТОН, президент Національної академії наук України: "І ми повинні бути їм тільки вдячні що проблеми які сьогодні є в Україні, вони проходять через їх душу і серце".

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Такої самовідданості науковці чекають і від нашої влади. Економічну скруту можна здолати лише із завзяттям.

Партія регіонів блокуватиме трибуну, доки парламент не ухвалить рішення щодо

підвищення соцвиплат

Олена ФРОЛЯК, ведуча: Однак завтрашнього позачергового засідання в парламенті може і не бути - попереджає опозиція - якщо Кабмін не погодиться з першого липня збільшити прожитковий мінімум, тобто пенсії і зарплати для малозахищених. А ще "регіонали" хочуть ухвалення закону про фінансування підготовки до "Євро-2012". Але соцвиплати для них - головне.

Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер Партії регіонів: "Ми не відступаємо від попереднього рішення, що стосується прийняття закону про прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. І якщо з першого липня ми не приймемо цей закон, жодне питання в парламенті розглянуто не буде".

Наміри "регіоналів" деякі експерти називають політичним кроком

Олена ФРОЛЯК, ведуча: Наміри "регіоналів" підвищити соціальні виплати деякі експерти називають політичним кроком. Про це політологи та економісти говорили сьогодні в контексті макропоказників. Вони чотири місяці не фіксують падіння, але не бачать і зростання в реальному секторі економіки. Аби уникнути стагнації, Олександр Пасхавер, скажімо, радить стимулювати попит і виробництво, а Олександр Бураковський та Сергій Кисельов пропонують уряду зробити непопулярний крок і скоротити видатки. У цих умовах збільшення соціальних


32

програм недоцільне. Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, через яке "регіонали" заблокували роботу парламенту, експерти назвали політичною кампанією. За останні 10 років мінімальна зарплата в Україні зросла в 27 разів, але це не означає, що у стільки ж зріс і добробут громадян.

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку: "Это даже не экономическое действо. Это политическая провокация. Потому что в условиях, когда экономика уже сжата и доходы, очевидно, уменьшились, именно в этот момент потребовать увеличения расходов - тут нет никакой экономической логики, только политическая".

Сергій КИСЕЛЬОВ, експерт Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії: "Наприклад, та ж сама Латвія змушена суттєво скорочувати виплати бюджетникам, тобто там вже з першого липня скорочується на 20% зарплата бюджетникам, тобто зараз Україна на такий крок поки що не йде, але зрозуміло, що гратися у підвищення зарплат під час кризи, зрозуміло, що це доволі ризикована річ".

Ультиматум от лидера оппозиции

Интер, Подробности

Ирина ЮСУПОВА, ведущая: Ультиматум от лидера оппозиции. Завтрашнее внеочередное заседание Верховной Рады - не состоится, если коалиция не согласится с требованием Партии регионов немедленно поднять минимальные зарплаты и пенсии.

Виктор ЯНУКОВИЧ, лидер Партии регионов: "Ми не відступимо від свого попереднього рішення, що стосується прийняття закону про прожитковий мінимум и мінімальну заробітну платню. І якщо з першого липня ми не приймемо цей закон, жодне питання в парламенті розглянуте не буде".

Роспуск парламента - один из вариантов развития событий в Украине

Ирина ЮСУПОВА, ведущая: Роспуск парламента - один из вариантов развития событий в Украине. Об этом во время рабочего визита в Москву заявила Секретарь Совета нацбезопасности и обороны Раиса Богатырева. Она отметила, что на сегодняшний день оснований для роспуска парламента в Украине - нет, но политическая ситуация складывается так, что "ни парламент, ни правительство не могут работать эффективно".

Раиса БОГАТЫРЕВА, секретарь СНБО: "Ми розуміємо, що політична ситуація складається так, що парламент виглядає недієздатним парламентська коаліція, не може зрушити економічну ситуацію, уряд не може приймати кадрові рішення, приймати економічні закони, бо нема опертя на депутатську більшість. Це параліч - виходом з цієї ситуації може бути варіант дочасних виборів".

Цьогоріч кількість громадян, які здали декларації про доходи, збільшилася,

однак грошей у бюджет це не принесе

Новий канал, Репортер

Оксана ГУТЦАЙТ, кореспондент: Українці стали чеснішими, але біднішими. Податкова відзвітувала: цьогоріч кількість громадян, які добровільно здали декларації про доходи, збільшилася, однак грошей у бюджет це не принесе. Адже у порівнянні з минулим роком українці збідніли на 8 мільярдів гривень. Збагатіли лише зірки шоу-бізнесу та футбольні клуби. Найбільше підняли зарплати гравцям донецького "Шахтаря". На другій сходинці "Динамо", далі "Дніпро" та "Арсенал". Тож у деклараціях футболістів кількість нулів збільшилася. Найбагатші співачки України - Софія Ротару і Таїсія Повалій. Найбільше ж мільйонерів живе у Києві, Донецьку та Дніпропетровську. Утім, є і такі, хто забув сплатити податки. Проти гривневих мільйонерів вже порушено кілька десятків кримінальних справ. Деяким суд навіть виніс вирок за ухилення від податків.


33

Завтра у Верховній Раді знову буде безлад

СТБ, Вікна-новини

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Завтра у Верховній Раді знову буде безлад - якщо Тимошенко не погодиться підняти зарплатню й пенсії найбіднішим українцям. У такому разі Партія регіонів обіцяє блокувати позачергове засідання, скликане з приводу кадрових ротацій в уряді.

Віктор ЯНУКОВИЧ, народний депутат України, лідер фракції Партії регіонів: " Якщо з першого липня ми не приймемо цей закон, жодне питання в Парламенті розглянуте не буде. Безумовно ми вважаємо що є вкрай необхідні для держави питання які потрібно завтра розглянути. Але це можливо лише після того, як Парламент розгляне головне питання підняття рівня заробітної плати і прожиткового мінімуму".

Чи дотримувалися б українські політики Конституції

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Чи дотримувалися б українські політики Конституції, змін до якої інколи не наважуються внести понад два століття? Цим запитанням перейнявся Сергій Андрушко.

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Конституцію США ухвалили два століття тому, за цей час внесли тільки 27 поправок, назви яких легко вміщуються на двох аркушах паперу. Суддя Макк'юен тримає в руках маленький екземпляр Конституції Америки. Від 18-го століття вона майже не зазнала змін.

Маргарет МАКК'ЮЕН, федеральний суддя США: "Подивіться на цю книгу - лише кілька сторінок займає текст самої Конституції. Далі 27 поправок, а решта сторінок - це історія Конституції. Це маленький документ".

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Останню поправку до Конституції США розглядали 203 роки. Спочатку це робили конгресмени, а потім документ обговорювали у 50-ти штатах країни. Поправка набула чинності на початку 90-х 20-го століття. Федеральний суддя США Маргарет Макк'юен розповідає, що треба зробити в її країні, щоб запровадити до Основного закону одну поправку.

Маргарет МАКК'ЮЕН, федеральний суддя США: "Це непросто - змінити Конституцію в США, звичайно. Щоб внести поправку, потрібно дві третини у конгресі й сенаті, потім три чверті всіх штатів мають підтвердити цю поправку. Це має бути велика підтримка, щоб ухвалити поправку до Конституції".

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Від 19-го століття у Конституції з'явилося 27 поправок. Системи влади в США вони не змінили. Фахівець із судочинства Америки пані Сильвія Хакл порівнює зміни до Основного закону із косметичним ремонтом.

Сильвія ХАКЛ, судова експертка: "Конституція - це базовий документ, що залишається незмінним упродовж 200 років. Це як, наприклад, ви робите косметичний ремонт своєї кімнати, але основа цього помешкання залишається".

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Основний закон незалежної України ухвалили 96-го року. А вже за вісім років його кардинально змінили. Це сталося відразу після Помаранчевої революції. Основний закон тоді змінювали не постатейно, а пакетом і без суспільного обговорення. Політики про все домовилися самі. Американський суддя, українець з походження Богдан Футей вважає ті зміни неправомірними.

Богдан ФУТЕЙ, федеральний суддя США: "Конституційний суд рішив - такі зміни в держсистемі, а державна система вимагає на референдум. Це не конституційно. Треба було ухвалювати постатейно, а було ухвалено пакетом - це було полагодити фальсифікацію виборів. Зміни до Конституцій були відкинуті в квітні 2004 року - не можна такі після року часу".

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Пізніше народні обранці й президент заборонили Конституційному судові робити свої висновки щодо змін до Конституції.


34

Богдан ФУТЕЙ, федеральний суддя США: "Після виборів до ВР 2006 року у парламенті прийняли неконституційний закон - важко повірити: заборонили Конституцією судові переглядати політичні реформи, і президент підписав цей закон. Як можна було цей закон підписати?"

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Голова Верховного Суду України з американськими колегами згодний: Основний закон треба ухвалювати після громадського обговорення.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного Суду України: "Конституція - це не дійна корова. Можна міняти, підключивши всі верстви суспільства, щоб це не було тайком. Не тільки політикам жити".

Сергій АНДРУШКО, кореспондент: Сьогодні, щоб змінити Основний закон, депутатам задосить двічі проголосувати. Один раз - 300-ми голосами. Востаннє істотно змінити Конституцію могли кілька тижнів тому. БЮТ із регіоналами планували запровадити обрання президента в парламенті та продовження терміну депутатів. Суспільне обговорення - не планували.

Володимир Литвин бачить великi перспективи спiвпрацi з Бiлорусю

Радіо Ера-FM, Новини

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин задоволений результатами дiалогiв, якi вiдбулися у нього в Мiнську. Про це повiдомляє прес-служба українського парламенту.

«Є розумiння, є стремлiння, є полiтичнi результати за тими напрямками, де це стремлiння i розумiння зустрiчає полiтичне вирiшення», - сказав вiн пiсля зустрiчi з президентом Бiлорусi Олександром Лукашенком.

За словами Литвина, пiд час зустрiчi з Лукашенком обговорювався широкий спектр питань мiждержавних вiдносин, зокрема, «мiсце наших країн у нинiшньому складному, жорсткому i жорстокому свiтi».

«У нас є можливостi, якi взаємопорiвнюють однин одного з тим, щоб отримати результат, корисний як для України, так i для Бiлорусi», - сказав вiн.

За словами Литвина, на зустрiчi також обговорювалися напрями спiвпрацi України та Бiлорусi «для подолання спiльної бiди - фiнансово-економiчної кризи»: питання економiчної спiвпрацi, використання транзитних можливостей, зокрема, в енергетичнiй сферi, вiдносин у гуманiтарнiй площинi. «Це те, що дозволяє краще розумiти один одного», - наголосив спiкер.

Литвин висловив переконання, що Українi та Бiлорусi необхiдно поглиблювати i розвивати мiжпарламентськi зв'язки.

РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua1 июля Фонд Рината Ахметова "...

Documents