147 - Головнаpsychology-naes-ua.institute/files/pdf/dis_smila_2... · 2018-05-28 · В...

147

РОЗДІЛ 4

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГРУПАХ

ДОСЛІДЖЕННЯ

З метою визначення значущих розбіжностей між всіма групами

дослідження було виконано одно факторний дисперсійний аналіз ANOVA з

використанням апостеріорного критерію Тьюкі.

В таблиці 4.1 представлені результати дослідження розбіжностей між

студентами першого, третього курсів, магістратури та викладачів-клініцистів.

При аналізі характеру змін різних психологічних показників медиків під

час навчання не було виявлено достовірних змін за показниками: «Низька

нормативність поведінки – Висока нормативність поведінки G», «Довірливість –

Скептичність L». Це свідчить про те, що рівень розвитку вказаних показників

залишається відносно сталим в процесі навчання та під час здійснення

професійної діяльності.

За всіма іншими показниками були визначені достовірні розбіжності. З

метою аналізу динаміки кожного з досліджуваних показників був виконаний

підрахунок апостеріорної статистики Тьюкі, що спрямована на визначення

значущих відмінностей між окремими групами дослідження. Нижче

представлені результати цього підрахунку.

З метою більш глибокого аналізу змін критеріїв психологічної готовності

до професійної діяльності майбутніх лікарів ми виконали попарне порівняння

результатів за кожним з компонентів. Результати цього порівняння представлені

у наступних параграфах.

148

Таблиця 4.1

Результати одно факторного дисперсійного аналізу при порівнянні

студентів першого, третього курсів, магістратури та викладачів-

клініцистів

Показник 1 курс 3

курс Магістр.,

інтерни Лікарі-клін.

F (ANOVA)

Рівень

значущості

(р)

Професійно-інтелектуальний компонент

Самооцінка 7,08 6,81 8,03 8,56 15,254 ≤0,01 Інтелект 7,43 7,50 8,65 9,00 173,210 ≤0,01

Комунікативний компонент Товариськість 7,43 7,50 8,65 9,00 8,801 ≤0,01 Скептичність 4,43 5,58 8,09 9,33 0,111 -

Дипломатичність 5,47 6,19 7,53 6,11 8,980 ≤0,01 Тривожність 6,76 6,54 6,32 8,56 14,935 ≤0,01

Нонконформізм 5,69 6,16 6,38 5,19 72,722 ≤0,01 Самоконтроль 8,55 8,68 8,71 8,11 4,903 ≤0,01

Ком. здіб. 5,67 7,25 8,82 8,19 54,610 ≤0,01 Орг. здіб. 7,10 6,87 8,59 8,67 14,480 ≤0,01

Вольовий компонент Домінантність 6,76 6,54 6,32 8,56 13,024 ≤0,01 Експресивність 5,69 6,16 6,38 5,19 4,698 ≤0,05 Нормативність 8,55 8,68 8,71 8,11 0,668 -

Воля 7,63 8,10 8,44 8,93 14,145 ≤0,01 Моральний компонент

Чутливість 5,96 7,50 8,12 7,70 2,959 ≤0,05 Емпатія 5,51 5,14 5,32 5,19 17,810 ≤0,01

Нервово-психічний компонент Емоційна

стійкість 7,08 7,27 8,85 8,41 26,044 ≤0,01

Сміливість 7,63 8,10 8,44 8,93 4,650 ≤0,01 Розвинена уява 7,08 7,27 8,85 8,41 14,211 ≤0,01

Радикалізм 8,06 6,85 7,24 6,70 3,288 ≤0,05 Напруженість 6,76 6,54 6,32 8,56 11,675 ≤0,01

149

Продовження таблиці 4.1

Показник 1 курс 3

курс Магістр.,

інтерни Лікарі-клін.

F (ANOVA)

Рівень


(р) Гальмування 5,69 6,16 6,38 5,19 29,043 ≤0,01 Збудження 8,55 8,68 8,71 8,11 10,264 ≤0,01 Рухливість 7,63 8,10 8,44 8,93 6,423 ≤0,01

4.1. Динаміка рівнів розвитку професійно-інтелектуального

компоненту психологічної готовності майбутніх лікарів

До професійно-інтелектуального компоненту ми віднесли адекватність

самооцінки та інтелект.

На діаграмі 4.1 представлено динаміку зміни показника «Адекватність

самооцінки (MD)». З таблиці видно, що за абсолютною більшістю показників

спостерігаються значущі відмінності. Відсутність відмінностей можемо

зафіксувати за показниками Скептичності та Нормативності.

Показник адекватності самооцінки є додатковим показником методики

Кеттела, що дозволяє визначити три стани розвитку самооцінки: понижена

самооцінка (1-4 бали), адекватна самооцінка (5-9 балів), завищена оцінка та

самовдоволеність (10-14 балів).

Перший і третій стани розвитку є свідченнями неадекватної самооцінки, і

лише другий вказує на здатність опитуваних оцінювати себе адекватно. На

рисунку видно, що кількість балів за цією шкалою коливається в різних групах

дослідження від 6,81 бали в групі студентів третього курсу до 8,56 бали в групі

викладачів-кліницистів. Тож можемо констатувати, що визначені бали

залишаються в межах адекватної самооцінки.

150

4.1. Середні бали за показником «Адекватність самооцінки (MD)» в

групах дослідження

На рисунку також наочно видно поступове зростання рівня адекватності

самооцінки в групах дослідження з невеликим падінням цього показника у

студентів третього курсу. В таблиці 4.2 представлено результати міжгрупового

порівняння балів за шкалою адекватності самооцінки у досліджуваних різних

груп з використанням критерію Тьюкі.

Попарне порівняння балів в досліджуваних групах вказує на те, що

достовірних відмінностей не було виявлено між результатами студентів перших

та третіх курсів, та між результатами магістрантів, інтернів та викладачів-

клініцистів. Студентам першого і третього курсів притаманна адекватна

самооцінка з тенденцією до низької самооцінки, що проявляється у тимчасових

сумнівах у собі, незадоволеності власною діяльністю. Магістрантам, інтернам та

викладачам напроти притаманна адекватна самооцінка з тенденцією до високої,

що проявляється у впевненості у власних діях, вірі у свою здатність долати

труднощі.

151

Таблиця 4.2

Зміна показника «Адекватність самооцінки (MD)» в групах

дослідження

Група Групи порівняння Середня

різниця

Стандартна

помилка

Рівень


(p)

1 курс

3 курс -0,52 0,26 -

Магістри, інтерни -1,73 0,37 ≤0,01

Викладачі -2,26 0,40 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,52 0,26 -


Викладачі -1,74 0,40 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс 1,73 0,37 ≤0,01

3 курс 1,21 0,37 ≤0,01

Викладачі -0,53 0,48 -

Викладачі

1 курс 2,26 0,40 ≤0,01

3 курс 1,74 0,40 ≤0,01

Магістри, інтерни 0,53 0,48 -

Проведений аналіз вказує на те, що зростання готовності до професійної

діяльності майбутніх медиків обов`язково супроводжується підвищенням рівня

самооцінки та збереженням її адекватності.

На діаграмі 4.2 представлено динаміку зміни показника «Інтелект (B)».

Шкала інтелекту відображає загальний рівень вербальної культури

досліджуваного, здатність до оперативного мислення, здатність до засвоєння

нового матеріалу, схильність до детального аналізу інформації. Низькі бали (0-5

балів) за цією шкалою вказують на ригідність мислення, нездатність до

152 розв`язання абстрактних завдань. Високі бали (6-12 балів) свідчать про

здатність до навчання, високу оперативність мислення, високий рівень загальної

культури. Середні бали в групах дослідження варіюють від 4,43 балів (перший

курс), що відповідає низькому рівню інтелекту, до 9,33 балів (викладачі-

клініцисти), що відповідає високому рівню розвитку інтелекту.

4.2. Середні бали за показником «Інтелект (B)» в групах дослідження

На рисунку наочно видно стрімке зростання рівня прояву інтелекту в

групах дослідження. В таблиці 4.3 представлено результати міжгрупового

порівняння балів за шкалою інтелекту у досліджуваних різних груп з

використанням критерію Тьюкі.

Найнижчий рівень інтелекту був визначений в групі першокурсників (4,43

бали). Результати першокурсників статистично значуще (р≤0,01) відрізняються

від результатів представників усіх інших груп.

В групі третьокурсників середній бал за шкалою інтелекту також виявився

не дуже високим (5,58 балів), він також входить в інтервал значень, що

відповідають низькому рівню інтелекту, але з тенденцією до прояву високого

153 інтелекту. Результати третьокурсників також статистично значущо (р≤0,01)

відрізняються від більш високих результатів, отриманих в групі магістрантів та

інтернів, та в групі викладачів.

Таблиця 4.3

Зміна показника «Інтелект (B)» в групах дослідження


різниця Стандартна

помилка Рівень

значущості (p)

1 курс

3 курс -1,27 0,17 ≤0,01


Викладачі -5,02 0,26 ≤0,01

3 курс

1 курс 1,27 0,17 ≤0,01


Викладачі -3,74 0,26 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс 3,77 0,24 ≤0,01

3 курс 2,50 0,24 ≤0,01

Викладачі -1,24 0,31 ≤0,01

Викладачі

1 курс 5,02 0,26 ≤0,01

3 курс 3,74 0,26 ≤0,01

Магістри, інтерни 1,24 0,31 ≤0,01

В групі магістрантів та інтернів спостерігається різке підвищення

середнього балу за шкалою інтелекту до 8,09 балів, що відповідає стабільно

високому рівню розвитку інтелекту. Результати, отримані в цій групі також

значуще (р≤0,01) відрізняються від результатів викладачів-клініцистів.

154

Найбільш близькими до максимальних виявилися результати за шкалою

інтелекту, отримані в групі викладачів-клініцистів (9,33 бали). Саме

представники цієї групи продемонстрували значуще найбільшу (р≤0,01)

здатність до прояву загальної та вербальної культури, оперативного та

абстрактного мислення.

На наш погляд таке серйозне зростання рівню інтелекту забезпечується не

тільки природним розвитком студентів в процесі навчання, але й бар’єром

відбору, що від курсу до курсу відсіює тих медиків-початківців, що не здатні

демонструвати необхідний для освоєння професії рівень інтелекту.

Підсумовуючи, маємо відзначити, що показники професійно-

інтелектуального компоненту психологічної готовності до професійної

діяльності зазнають стрімких та глобальних змін в період навчанні в

університеті. За час навчання у майбутніх медиків зростає інтерес до

інтелектуальних завдань, вони розвивають здатність до більш раціонального

оцінювання себе та своєї діяльності.

4.2. Динаміка рівнів розвитку комунікативного компоненту

психологічної готовності майбутніх лікарів

До комунікативного компоненту було віднесено такі критерії як

товариськість, скептичність, самоконтроль, дипломатичність, тривожність,

нонконформізм, самоконтроль, комунікативні та організаційні здібності. Нижче

представлено попарне порівняння рівню розвитку критерії комунікативного

компоненту на різних курсах навчання в університеті та під час практичної

діяльності.

На діаграмі 4.3 представлено динаміку зміни показника «Замкнутість –

товариськість (A)».

155

4.3. Середні бали за показником «Замкнутість – товариськість (A)» в


Шкала замкнутості-товариськості відображає рівень орієнтованості

досліджуваних «на», або «від» процесу спілкування. Низькі бали за цією

шкалою (0-6 балів) відображають спрямованість від спілкування, що

проявляється у замкнутості, критичності, негативному сприйняттю оточуючих.

Високі бали за шкалою (7-12 балів) відображають спрямованість на

спілкування, відкритість, віру в людяність та позитивне сприйняття оточуючих.

Середні бали досліджуваних варіюють від 7,43 балів (в групі

першокурсників) до 9 балів в групі викладачів-клініцистів. Цей інтервал

повністю знаходиться в межах високих показників, що свідчить про

товариськість досліджуваних. Отже, медицину як професію обирають люди, що

схильні до спілкування.

На рисунку наочно видно поступове зростання рівня товариськості в

групах дослідження з незначним плато в проміжку між першим та третім

курсом. В таблиці 4.4 представлено результати міжгрупового порівняння балів

156 за шкалою замкнутості-товариськості у досліджуваних різних груп з


Таблиця 4.4

Зміна показника «Замкнутість – товариськість (A)» в групах






1 курс

3 курс -0,06 0,25 -


Викладачі -1,55 0,39 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,06 0,25 -


Викладачі -1,49 0,39 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс 1,20 0,35 ≤0,01

3 курс 1,14 0,36 ≤0,05


Викладачі

1 курс 1,55 0,39 ≤0,01

3 курс 1,49 0,39 ≤0,01


Аналіз статистичних даних вказує на тенденцію виявлену при аналізі

попереднього показника (адекватність самооцінки). Між результатами

досліджуваних першого та третього курсу достовірних розбіжностей немає. Так

157 само не було визначено достовірних відмінностей при порівнянні результатів

магістрів, інтернів та викладачів-клініцистів.

Найбільші відмінності були виявлені між першокурсниками та

магістрами, інтернами (р≤0,01); першокурсниками та викладачами-клініцистами

(р≤0,01); третьокурсниками та викладачами-клініцистами (р≤0,01). Трохи

слабша статистична розбіжність була визначена між результатами

третьокурсників та магістрантів (р≤0,05). Це дозволяє нам стверджувати, що

рівень товариськості і спрямованості на спілкування у студентів-медиків

збільшується досить швидко в період навчання після третього курсу, після чого

його зростання дещо уповільнюється і досягає свого максимуму саме в групі

професійних медиків з визначним стажем роботи.

На діаграмі 4.4 представлено динаміку зміни показника «Довірливість –

скептичність (L)».

4.4. Середні бали за показником «Довірливість – скептичність (L)» в


Цей показник відображає характер емоційного відношення до людей.

Низькі бали (0-5 балів) відповідають високому рівню довірливості, що

158 проявляється в м`якій та конформній міжособистісній позиції. Високі бали (6-12

балів) свідчать про прояви надмірного емоційного захисту та емоційної

напруженості. Середні бали досліджуваних коливаються від 5,19 балів

(викладачі-клініцисти) до 5,51 балів (перший курс). Всі значення вказаного

інтервалу відповідають середньому рівню довірливості-скептичність.

На рисунку наочно видно зигзагоподібні зміни рівню прояву довірливості

на протязі всього часу навчання в університеті з наступним незначним

зниженням під час здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.5

представлено результати міжгрупового порівняння балів за шкалою

довірливості у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.5

Зміна показника «Довірливість – скептичність (L)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,01 0,24 -

Магістри, інтерни -0,19 0,35 -


3 курс

1 курс 0,01 0,24 -



Магістри,

інтерни

1 курс 0,19 0,35 -

3 курс 0,18 0,35 -

Викладачі 0,14 0,46 -

Викладачі

1 курс 0,05 0,38 -

3 курс 0,05 0,39 -


159

Проведений статистичний аналіз не дозволив виявити жодних

статистично значущих відмінностей у прояві довірливості-скептичності. Судячи

з цього, даний фактор не є професійно релевантним і його прояв залежить від

індивідуальних особливостей досліджуваних.

На діаграмі 4.5 представлено динаміку зміни показника «Прямолінійність

– дипломатичність (N)».

4.5. Середні бали за показником «Прямолінійність – дипломатичність

(N)» в групах дослідження

Даний показник спрямований на дослідження відношення людини до

оточуючих, що виражається в рівні тактовності та обережності у спілкуванні.

Низькі бали (0-5 балів) за даним фактором відображають наївність, емоційну

природність у спілкуванні, прямоту, емоційність, недостатність здатності до

аналізу соціальної взаємодії. Високі бали (6-12 балів) вказують на вишукану

манеру спілкування, обережність, соціальну обачливість, раціональність, вміння

виходити зі складних та потенційно конфліктних ситуацій.

160

Бали досліджуваних за цією шкалою варіюють від 5,47 балів (перший

курс), що відповідає низькому рівню дипломатичності, до 7,53 балів

(магістранти, інтерни), що відповідає високому рівню прояву дипломатичності.

На рисунку наочно видно поступове зростання рівню дипломатичності на

протязі всього часу навчання в університеті з наступним знижнням під час

здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.6 представлено результати

міжгрупового порівняння балів за шкалою дипломатичності у досліджуваних

різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.6

Зміна показника «Прямолінійність – дипломатичність (N)» в групах



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,45 0,24 -



3 курс

1 курс 0,45 0,24 -



Магістри,

інтерни

1 курс 1,79 0,35 ≤0,01

3 курс 1,34 0,35 ≤0,01

Викладачі 1,41 0,46 ≤0,05

Викладачі

1 курс 0,38 0,38 -

3 курс -0,08 0,38 -


161

Достовірні відмінності були визначені при порівнянні результатів всіх

груп дослідження з результатами магістратнів та інтернів. Саме в цій групі

виявився значуще найвищий рівень дипломатичності. Розбіжності результатів

цієї групи з результатами першокурсників та третьокурсників виявилися

статистично значущими при р≤0,01. Розбіжності з результатами, отриманими в

групі викладачів виявилися трохи слабшими (р≤0,05).

Визначені відмінності та графік зміни дипломатичності в процесі

професійного розвитку вказують на те, що здатність до вишуканого та

обережного спілкування не є заданою для майбутніх медиків від початку, вона

поступово розвивається в процесі навчання та досягає свого піку саме під час

навчання в магістратурі та інтернатурі. В цей період, на наш погляд, майбутні

медики демонструють більшу гнучкість, потрібну їм для пристосування до умов

професійної діяльності, що й проявляється в підвищеній міжособистісній

обережності та спрямованості на вишуканість у спілкуванні.

На діаграмі 4.6 представлено динаміку зміни показника «Впевненість у

собі – тривожність (O)».

Показник впевненість у собі-тривожність відображає цілий спектр

психологічних характеристик, що проявляються як у внутрішньому

психологічному житті людини, так і в міжособистісному спілкуванні. Низькі

бали (0-6 балів) за цією шкалою вказують на внутрішній спокій, впевненість у

собі, надмірну життєрадісність та безтурботність. Високі бали (7-12) за цією

шкалою вказують на наявність у людини розвинених ознак тривожності,

невпевненості, занепокоєності оцінками оточуючих. Разом з тим, варто

відмітити, що дуже часто високі бали за цією шкалою корелюють з

розвиненими лідерськими якостями, зібраністю, спрямованістю на успіх.

162

4.6. Середні бали за показником «Впевненість у собі – тривожність

(O)» в групах дослідження

Бали досліджуваних за цим показником коливаються від 5,24 балів

(магістранти, інтерни) до 7,62 балів (третій курс). Середні бали отримані в

групах першокурсників, магістрантів та інтернів, викладачів відповідають

низькому рівню тривожності та високій впевненості у собі. Середній бал,

отриманий в групі студентів третього курсу, відповідає високому рівню

тривожності.

На рисунку наочно видно зигзаподібну зміну рівню тривожності

впродовж всього часу навчання в університеті та під час здійснення професійної

діяльності. В таблиці 4.7 представлено результати міжгрупового порівняння

балів за шкалою тривожності у досліджуваних різних груп з використанням

критерію Тьюкі.

Значущі відмінності не були визначені при порівнянні середніх балів

викладачів з балами студентів першого та третього курсів. Усі інші парні

163 порівняння дозволили визначити достовірні (р≤0,01) статистичні відмінності.

Отримані дані дозволили виявити цікаву тенденцією.

Таблиця 4.7

Зміна показника «Впевненість у собі – тривожність (O)» в групах



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,94 0,25 ≤0,01



3 курс

1 курс 0,94 0,25 ≤0,01



Магістри,

інтерни

1 курс -1,44 0,36 ≤0,01

3 курс -2,38 0,37 ≤0,01

Викладачі -1,65 0,48 ≤0,01

Викладачі

1 курс 0,21 0,39 -

3 курс -0,73 0,40 -


Найбільша впевненість у собі була визначена в групах студентів першого

курсу та магістрантів, не дивлячись на те, що представники обох груп

проходять через болісний процес адаптування до навчання / професійної

діяльності, що було засвідчено цілим рядом показників, описаних вище. На наш

погляд впевненість у собі і зниження рівня тривожності є своєрідним захисним

механізмом, що призводить до росту віри в себе і допомагає майбутнім медикам

цих груп долати кризові явища в їхньому житті. В більш спокійні періоди життя

164 (третій курс, викладачі) медики схильні демонструвати трохи підвищений

рівень тривожності, що може відігравати роль мобілізаційного фактору.

На діаграмі 4.7 представлено динаміку зміни показника «Конформізм –

нонконформізм (Q2)».

4.7. Середні бали за показником «Конформізм – нонконформізм (Q2)»

в групах дослідження

Даний показник пов`язаний з визначенням рівню соціальної відкритості

особистості та тісно переплітається з проявами міжособистісної поведінки у

реальному житті. Низькі бали за цією шкалою (0-5 балів) вказують на високу

спрямованість особи на спілкування, зацікавленість у позитивних оцінках від

інших, потребу в постійній роботі в людському середовищі. Високі бали за

шкалою (6-12 балів) свідчать про схильність до індивідуалізму, незалежності,

орієнтації на себе і на власні рішення.

Середні бали досліджуваних варіюють від 5,02 балів (перший курс) до

7,65 балів (магістранти, інтерни). Таким чином, всі бали визначеного інтервалу

165 відносяться до високих значень шкали конформізму, а отже свідчать про

виражену орієнтацію досліджуваних усіх груп на спілкування та підтримку

соціальних контактів.

На рисунку наочно видно куполоподібну зміну рівню нонконформізму в

групах досліджння. В таблиці 4.8 представлено результати міжгрупового

порівняння балів за шкалою нонконформізму у досліджуваних різних груп з


Таблиця 4.8

Зміна показника «Конформізм – нонконформізм (Q2)» в групах



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -2,62 0,20 ≤0,01


Викладачі -1,84 0,31 ≤0,01

3 курс

1 курс 2,62 0,20 ≤0,01



Магістри,

інтерни

1 курс 2,85 0,28 ≤0,01

3 курс 0,23 0,28 -

Викладачі 1,01 0,37 ≤0,05

Викладачі

1 курс 1,84 0,31 ≤0,01

3 курс -0,79 0,31 -


Найнижчий бал, а отже найбільший рівень конформізму був визначений в

групі першокурсників. Середній бал першокурсників значуще відрізняється

166 (р≤0,01) від балів представників усіх інших груп. Студенти-першокурсники

більше спрямовані на спілкування, менше впевнені у собі і більше потребують

соціальної підтримки, що на наш погляд обумовлено віковими особливостями.

Результати магістрантів та інтернів значуще вищі, ніж результати

отримані в групі першокурсників (р≤0,01) та в групі викладачів (р≤0,05). На

наш погляд, це пов`язано з тим, що магістранти та інтерни намагаються

затвердитися в ролі молодих фахівців і намагаються орієнтуватися більше на

власні переживання та почуття, ніж на вимоги групи.

На діаграмі 4.8 представлено динаміку зміни показника «Низький

самоконтроль – високий самоконтроль (Q3)».

4.8. Середні бали за показником «Низький самоконтроль – високий

самоконтроль (Q3)» в групах дослідження

Шкала відображає рівень загальної інтегрованості та внутрішнього

контролю особистості. Низькі бали (0-5 балів) за шкалою є свідченням слабкої

дисципліни, поганого контролю емоційної експресії, надмірної залежності від

настрою. Високі оцінки (6-12 балів) за цією шкалою вказують на сильну волю,

167 цілеспрямованість, завзятість у виконанні навіть дуже складних завдань,

здорову віру у власні сили.

Результати досліджуваних варіюють від 7,45 балів (перший курс) до 8,56

балів (викладачі-клініцисти). Всі значення визначеного інтервалу відповідають

високому рівню самоконтролю.

На рисунку наочно видно поступове зростання показника самоконтролю

під час навчання в університеті та здійснення професійної діяльності. В таблиці

4.9 представлено результати міжгрупового порівняння балів за шкалою

самоконтролю у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.9

Зміна показника «Низький самоконтроль – високий самоконтроль (Q3)» в



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,25 0,24 -


Викладачі -1,23 0,37 ≤0,05

3 курс

1 курс 0,25 0,24 -


Викладачі -0,99 0,38 ≤0,05

Магістри,

інтерни

1 курс 0,86 0,34 -

3 курс 0,61 0,35 -


Викладачі

1 курс 1,23 0,37 ≤0,05

3 курс 0,99 0,38 ≤0,05


168

В процесі порівняння були визначені значущі відмінності в двох парах

груп. Так виявилося, що у викладачів рівень самоконтролю значуще вищий ніж

у студентів першого та третього курсів (р≤0,05). Ці дані у поєднанні з даними

графіка вказують на те, що рівень внутрішнього контролю розвивається у

студентів впродовж всього періоду професійного росту, поступово

підвищуючись.

На діаграмі 4.9 представлено динаміку зміни показника «Комунікативні

здібності».

4.9. Середні бали за показником «Комунікативні здібності» в групах


Шкала розвитку комунікативних навичок описує здатність досліджуваних

до конструктивної взаємодії з оточуючими з використанням різноманітних

прийомів спілкування. Низькі бали (1-6 балів) відображають спрямованість на

себе, уникання міжособистісних контактів. Середні бали (7-12 балів) свідчать

про помірний рівень комунікативних навичок, що відображається у загальній

169 спрямованості на спілкування, що має мінливий і нестійкій характер. Високі

бали за шкалою (13-16 балів) відображають виражену спрямованість на

спілкування, готовність до різноманітних соціальних контактів, відкритість.

Середній бал, отриманий в групі першокурсників, відповідає низькому

рівню комунікативних здібностей, а середні бали третьокурсників, магістрантів

та викладачів відповідають середньому рівню.

На рисунку наочно видно поступове зростання показника комунікативних

здібностей під час навчання в університеті з наступним незначним зниженням

під час здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.10 представлено

результати міжгрупового порівняння балів за шкалою комунікативних

здібностей у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.10

Зміна показника «Комунікативні здібності» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -1,54 0,20 ≤0,01


Викладачі -2,48 0,31 ≤0,01

3 курс

1 курс 1,54 0,20 ≤0,01


Викладачі 0,93 0,31 ≤0,05

Магістри,

інтерни

1 курс 3,12 0,28 ≤0,01

3 курс 1,57 0,29 ≤0,01


Викладачі

1 курс 2,48 0,31 ≤0,01

3 курс -0,93 0,31 ≤0,05


170

Визначені відмінності вказують на те, що на всіх етапах професійного

розвитку досліджуваних відбувається стрімкий розвиток комунікативних

здібностей та ріст готовності до спілкування.

Так, третьокурсники показали значуще (р≤0,01) більш високий результат,

ніж першокурсники. Результат магістрантів та інтернів також виявився значуще

(р≤0,01) більш високим. У викладачів-клініцистів спостерігається деяке

зниження рівню комунікативних здібностей у порівнянні з магістрантами і

інтернами, але це зниження є статистично незначущим.

На діаграмі 4.10 представлено динаміку зміни показника «Організаційні

здібності».

4.10. Середні бали за показником «Організаційні здібності» в групах


Шкала організаційних здібностей відображає спрямованість на

системність та організованість при плануванні власної діяльності та діяльності

171 своїх підлеглих та колег. Низькі бали (1-6 балів) за цією шкалою відображають

замкнутість, слабкі навички орієнтування у незнайомих ситуаціях. Середні бали

(7-12 балів) свідчать по нестійкій характер організаціних навичок. Високі бали

(13-16 балів) вказують на активність та наполегливість в організації та

плануванні особистого та професійного життя. Бали досліджуваних варіюють

від 6,87 балів (третій курс) до 8,67 балів (викладачі-клініцисти). Середній бал

третьокурсників відповідає низькому рівню організаційних навичок, а середні

бали всіх інших груп дослідження відповідають середньому рівню.

На рисунку наочно видно поступове зростання показника організаційних

здібностей під час навчання в університеті та під час здійснення професійної

діяльності з невеликим зниженням в пріод навчання на третьому курсі. В

таблиці 4.11 представлено результати міжгрупового порівняння балів за

шкалою організаційних здібностей у досліджуваних різних груп з


Таблиця 4.11

Зміна показника «Організаційні здібності» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс 0,13 0,24 -


Викладачі -1,66 0,38 ≤0,01

3 курс

1 курс -0,13 0,24 -


Викладачі -1,79 0,38 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс 1,58 0,35 ≤0,01

3 курс 1,71 0,35 ≤0,01


172



різниця


помилка

Рівень


Викладачі

1 курс 1,66 0,38 ≤0,01

3 курс 1,79 0,38 ≤0,01


Статичтично значущі відмінності не були визначені при порівнянні

результатів першого та третього курсу, та магістрантів і викладачів. Натомість,

значущими виявилися розбіжності визначені при порівнянні результатів

першокурсників та третьокурсників з результатами магістрів, інтернів та

викладачів (р≤0,01). Визначені відмінності вказують на те, що суттєве зростання

рівня організаційних навичок відбувається у студентів між третім курсом та

вступом у магістратуру. Очевидно, за цей час вони оволодівають необхідними

навичками планування свого часу, відстоювання власної позиції, організації

діяльності інших.

Підсумовуючи виконаний аналіз,можемо констатувати, що в процесі

професійного розвитку суттєвих позитивних змін зазанають такі показники

комунікативного компоненту готовності як товариськість, дипломатичність,

тривожність, нонконформізм, самоконтроль, комунікативні та організаційні

здібності.

4.3. Динаміка рівнів розвитку вольового компоненту психологічної

готовності майбутніх лікарів

До вольового компоненту психологічної готовності лікарів до професійної

діяльності було віднесено такі критерії як: домінантність, експресивність,

нормативність та воля.

173

На діаграмі 4.11 представлено динаміку зміни показника

«Підпорядкованість – домінантність (E)».

Шкала підпорядкованості-домінантності описує схильність до

самостійності, незалежності, зайняття високих лідерських позицій. Низькі бали

за шкалою ( 0-5 балів) свідчать про схильність до підпорядкованості, що

проявляється в поступливості, скромності, готовності брати на себе провину.

Високі бали за шкалою (6-12 балів) відображають схильність до незалежності,

наполегливості, а іноді і у відмові у підпорядкуванні та авторитарності.

4.11. Середні бали за показником «Підпорядкованість – домінантність

(E)» в групах дослідження

Середні показники в групах дослідження варіюють від 6,32 балів

(магістри, інтерни) до 8,56 балів (викладачі-клініцисти). Всі бали цього

інтервалу відповідають високій схильності до прояву домінантності.

На рисунку наочно видно поступове зростання рівня прояву

домінантності з незначним падінням результатів в групі магістрів та інтернів. В

174 таблиці 4.12 представлено результати міжгрупового порівняння балів за

шкалою домінантності у досліджуваних різних груп з використанням критерію

Тьюкі.

Таблиця 4.6

Зміна показника «Підпорядкованість – домінантність (E)» в групах






1 курс

3 курс -0,17 0,23 -


Викладачі -2,18 0,36 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,17 0,23 -


Викладачі -2,011 0,37 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс -0,05 0,33 -

3 курс -0,22 0,33 -

Викладачі -2,23 0,44 ≤0,01

Викладачі

1 курс 2,18 0,36 ≤0,01

3 курс 2,01 0,37 ≤0,01


Статистично значущі відмінності вдалося визначити тільки при

порівнянні групи викладачів-клініцистів з представниками інших груп

дослідження. Рівень домінантності у викладачів значущо вищий (р≤0,01), ніж в

будь якій з груп порівняння. Під час навчання в університеті у студентів, а

пізніше магістрантів та інтернів спостерігається поступове та незначне

зниження рівня домінантності, з наступним його зростанням у викладачів. На

175 наш погляд така динаміка домінантності обумовлена в першу чергу роллю

студента, яку виконують досліджувані першого, третього курсів, магістратури

та інтернатури.

Сам зміст навчальної діяльності вимагає від них підпорядкованості.

Діяльність же викладачів-клініцистів напроти вимагає від них демонстрації

більш високого статусу, самостійності, незалежності суджень та сили характеру.

На діаграмі 4.12 представлено динаміку зміни показника «Стриманість –

експресивність (F)».

4.12. Середні бали за показником «Стриманість – експресивність (F)»

в групах дослідження

Показник стриманості-експресивності відображає рівень поведінкової та

емоційної зрілості досліджуваних. Низькі бали (0-5) за цією шкалою вказують

на переважання у поведінці досліджуваних обережності, обачності,

занепокоєності власним майбутнім. Високі бали за цією шкалою (6-12 балів)

вказують на схильність до імпульсивності, емоційної невитриманості,

життєрадісності, наділенні соціальних контактів емоційною значущістю.

176

Середні бали досліджуваних груп коливаються від 5,19 балів (викладачі-

клініцисти) до 6,38 (магістранти, інтерни). Цей інтервал значень знаходиться на

перетині низьких та високих значень та відповідає середньому рівню

експресивності.


експресивності впродовж всього часу навчання в університеті з наступним

падінням результатів в групі викладачів-клініцистів. В таблиці 4.13


експресивності у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.13

Зміна показника «Стриманість – експресивність (F)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,57 0,23 -



3 курс

1 курс 0,57 0,23 -


Викладачі 0,97 0,36 ≤0,05

Магістри,

інтерни

1 курс 0,80 0,33 -

3 курс 0,22 0,33 -

Викладачі 1,19 0,43 ≤0,05

Викладачі

1 курс -0,40 0,36 -

3 курс -0,97 0,36 ≤0,05


177

Середні показники студентів першого курсу не відрізняються значуще від

показників будь-яких інших груп. Та маємо відзначити, що вони є трохи

нижчими, ніж показники інших студентських груп. На наш погляд, це може

бути наслідком кризи адаптації до умов вищого навчального закладу, коли

студенти «закриваються» в емоційному плані і намагаються як найменше

проявляти свою індивідуальність.

Значущими виявилися відмінності, виявлені при попарному порівнянні

результатів викладачів-клініцистів з результатами студентів третього курсу

(р≤0,05) та магістрантів й інтернів (р≤0,05). Середні бали викладачів виявилися

найнижчими за цим показником, що може бути пов`язано з віком

досліджуваних. Адже розробники методики відзначають, що фактор

експресивності понижується з віком.

На діаграмі 4.13 представлено динаміку зміни показника «Схильність до

почуттів – висока нормативність поведінки (G)».

4.13. Середні бали за показником «Схильність до почуттів – висока

нормативність поведінки (G)» в групах дослідження

178

Даний фактор відображає особливості емоційно-вольової сфери, що

проявляються у здатності до поведінкової саморегуляції, прояву

відповідальності, зосередженості, спрямованості на досягнення результату.

Низькі бали за цим показником (0-6 балів) відображають схильність до

непостійності, звички покладатися на випадок, іноді навіть неорганізованості.

При цьому, автори методики відзначають, що іноді низькі бали свідчать не про

неорганізованість особистості, а про її схильність до ліберальних ідеалів. Високі

бали за шкалою (7-12 балів) відображають стабільність, відповідальність,

чесність, організованість, високий рівень внутрішнього суб`єктивного

контролю. Бали досліджуваних коливаються від 8,11 балів (викладачі-

клініцисти) до 8,71 балів (магістранти, інтерни). Варто відзначити, що всі бали

цього інтервалу відповідають високому рівню нормативності поведінки.


нормативності поведінки впродовж всього часу навчання в університеті з

наступним падінням результатів в групі викладачів-клініцистів. В таблиці 4.14


нормативності поведінки у досліджуваних різних груп з використанням


Таблиця 4.14

Зміна показника «Схильність до почуттів – висока нормативність

поведінки (G)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,05 0,27 -



3 курс 1 курс 0,05 0,27 -

179



різниця


помилка

Рівень




Магістри,

інтерни

1 курс 0,07 0,38 -

3 курс 0,02 0,39 -


Викладачі

1 курс -0,53 0,42 -

3 курс -0,57 0,42 -


Проведений статистичний аналіз не дав можливості виявити статистично

значущі відмінності при парному порівнянні середніх балів досліджуваних

груп.

Це дозволяє нам зробити проміжний висновок про те, що особи, які

обирають для себе медичну діяльність як професійну відрізняються зібраністю

та високою нормативності поведінки від самого початку професійного шляху.

На діаграмі 4.14 представлено динаміку зміни показника «Воля та увага».

Інтегрований показник «Воля та увага» відображає цілеспрямованість і

самодисципліну людини. Низькі бали (0-12 балів) відображають низький рівень

розвитку сили волі, неорганізованість, відсутність вираженої потреби у

виконанні соціальних та професійних обов`язків. Середні бали (13-21 бал)

вказують на нестійкість вольових процесів. Високі бали (22-30 балів) свідчать

про високий рівень сили волі, цілеспрямованість, відповідальність.

Середні бали досліджуваних варіюють від 18,98 балів (перший курс) до

22,76 балів (магістранти, інтерни). Тож, бали отримані в групах

першокурсників, третьокурсників та викладачів відповідають середньому рівню

180 розвитку волі та уваги, а бали, отримані в групі магістрантів та інтернів

відповідають високому рівню волі та уваги.

4.14. Середні бали за показником «Воля та увага» в групах


На рисунку наочно видно поступове зростання показника волі та уваги під

час навчання в університеті з наступним зниженням під час здійснення

професійної діяльності. В таблиці 4.15 представлено результати міжгрупового

порівняння балів за шкалою волі та уваги у досліджуваних різних груп з


Попарні порівняння дозволи визначити, що результати першокурсників

значуще (р≤0,01) нижчі, ніж бали представників всіх інших груп дослідження. В

той,же час значущих відмінностей при порівняння результатів третьокурсників

з результатами магістрантів та викладачів, не дозволив визначити статистично

значущі відмінності. Це вказує на те, що найбільш суттєве підвищення рівня

волі та уваги відбувається після закінчення першого курсу. Завершуючи

адаптування до навчання в медичному університеті, першокурсники

оволодівають здатністю до організації власної діяльності та самоконтролю, що у

майбутньому буде підвищуватися несуттєво. Цікаво, що найвищий показник

181 волі та уваги був визначений у магістрантів та інтернів. На наш погляд, це є

свідчення важливості самоорганізації для гармонійного вступу в професійне

життя медика.

Таблиця 4.15

Зміна показника «Воля та увага» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -2,26 0,49 ≤0,01


Викладачі -2,75 0,77 ≤0,01

3 курс

1 курс 2,26 0,49 ≤0,01



Магістри,

інтерни

1 курс 3,88 0,70 ≤0,01

3 курс 1,63 0,71 -


Викладачі

1 курс 2,75 0,77 ≤0,01

3 курс 0,49 0,78 -


Підводячи підсумки, можемо відзначити, що більшість показників

вольового компоненту психологічної готовності майбутніх лікарів до

професійної діяльності (експресивність, нормативність, воля) стало

розвиваються впродовж навчання в університеті та суттєво знижуються у

професійних лікарів. Протилежна тенденція була визначена при дослідженні

показника домінантності: її рівень знижується впродовж навчання в

університеті та суттєво підвищується у професійних лікарів.

182

4.4. Динаміка рівнів розвитку морального компоненту


До морального компоненту психологічної готовності майбутніх лікарів до

професійної діяльності було віднесено чутливість та емпатію.

На діаграмі 4.15 представлено динаміку зміни показника «Жорсткість –

чутливість (I)».

4.15. Середні бали за показником «Жорсткість – чутливість (I)» в


Цей показник відображає розбіжності в естетичному та культурному

вихованні досліджуваних. Низькі бали (0-6 балів) є свідченням надмірної

раціональності, самовпевненості, логічності, практичності, а іноді навіть

жорстокості до оточуючих. Високі бали (7-12 балів) свідчать про схильність до

романтизму, розвинений естетичний смак, схильність до співчуття та емпатії.

Середні бали досліджуваних коливаються від 5,96 балів (перший курс), що

183 відповідає низькому рівню чутливості, до 8,12 балів(магістранти, інтерни), що

відповідає високому рівню чутливості.

На рисунку наочно видно поступове зростання рівня прояву чутливості

впродовж всього часу навчання в університеті з наступним незначним

зниженням під час здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.16

представлено результати міжгрупового порівняння балів за шкалою чутливості

у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.16

Зміна показника «Жорсткість – чутливість (I)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,40 0,25 -



3 курс

1 курс 0,40 0,25 -



Магістри,

інтерни

1 курс 1,01 0,36 ≤0,05

3 курс 0,61 0,37 -


Викладачі

1 курс 0,60 0,40 -

3 курс 0,20 0,40 -


З таблиці видно, що значущі відмінності були визначені тільки при

порівнянні результатів студентів першого курсу та магістрантів і інтернів

(р≤0,05), тобто при порівнянні найнижчих та найвищих середніх балів. На наш

184 погляд, така динаміка розвитку чутливості свідчить про те, що в ході навчання у

студентів дуже повільно, але стабільно розвивається здатність до чутливості,

що, як вказано вище, тісно пов`язана зі здатністю до прояву емпатії.

Свого максимуму показник чутливості досягає у магістрантів та інтернів,

які вступають в професійну діяльність і найбільш готові до прояву співчуття.

Разом з тим, у викладачів-клініцистів ми спостерігаємо незначне зниження

рівня чутливості, що знову ж таки, може бути пов`язано з ознаками емоційного

вигоряння.

На діаграмі 4.16 представлено динаміку зміни показника «Емпатія».

4.16. Середні бали за показником «Емпатія» в групах дослідження

Показник емпатії є одним з найбільш значущих у діяльності лікаря та

описує здатність до співчуття, співпереживання, емоційної підтримки. Низькі

бали (0-5 балів) описують низький рівень розуміння емоцій інших людей,

відсутність бажання допомогти іншим, зосередженість на собі, невміння

поставити себе на місце іншого. Високі бали (6-10 балів) за шкалою емпатії

185 вказують на спрямованість на почуття та переживання інших, потребу надавати

допомогу тим, хто в ній потребує, високу чутливість до емоційних та

соціальних явищ.

Середні бали досліджуваних усіх груп варіюють від 5,76 балів (перший

курс) до 7,07 (викладачі-клініцисти). Середні бали, визначені у всіх групах

дослідження, відповідають високому рівню емпатії.

На рисунку наочно видно поступове зростання показника емпатії під час

навчання в університеті та під час здійснення професійної діяльності. В таблиці

4.17 представлено результати міжгрупового порівняння балів за шкалою емпатії

у досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.17

Зміна показника «Емпатія» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -1,01 0,22 ≤0,01


Викладачі -1,99 0,35 ≤0,01

3 курс

1 курс 1,01 0,22 ≤0,01


Викладачі -0,97 0,35 ≤0,05

Магістри,

інтерни

1 курс 1,68 0,32 ≤0,01

3 курс 0,67 0,32 -


Викладачі

1 курс 1,99 0,35 ≤0,01

3 курс 0,97 0,35 ≤0,05


186

Результати студентів-першокурсників виявилися значуще (р≤0,01)

нижчими при порівнянні з результати всіх інших груп. Результати

третьокурсників виявилися значуще (р≤0,05) нижчими, ніж результати

викладачів-клініцистів. Отже, виявлені розбіжності вказують на поступове й

значуще зростання рівню емпатії з низького на першому курсі до дуже високого

у викладачів-клініцистів.

Підбиваючи підсумки, можемо відзначити, що рівень міжособистісної

чутливості у студентів-медиків стало зростає впродовж всього періоду навчання

в університеті, та знижується під час здійснення професійної діяльності, що

мож вказувати на ознаки професійного вигоряння. Рівень же емпатіїї напроти

поступово підвищується та набуває свого максимум у викладачів-клініцистів.

4.5. Динаміка рівнів розвитку нервово-психічного компоненту


До нервово-психічного компоненту психологічної готовності майбутніх

лікарів до професійної діяльності було віднесено: сміливість, розвинену увагу,

радикалізм, емоційну стіфкість, напруженість, гальмування, збудження,

рухливість.

На діаграмі 4.17 представлено динаміку зміни показника «Боязкість –

сміливість (H)».

Показник боязкості-сміливості описує ступінь сміливості досліджуваних,

що проявляється при встановлені ними міжособистісних контактів. Цей фактор

тісно пов`язаний з особливостями прояву нервової системи та темпераменту

особистості. Низькі бали (0-5 балів) за цією шкалою відображають емоційну

стриманість, делікатність, обережність, підвищену увагу до інших. Високі бали

(6-12 балів) свідчать про активність, здатність до прийняття самостійних

рішень, готовність до контакту з незнайомими людьми. Середні бали в

187 досліджуваних групах коливаються від 7,63 балів (1 курс) до 8,93 балів

(викладачі-клініцисти). Визначений інтервал знаходиться в межах високого

рівня прояву сміливості.

4.17. Середні бали за показником «Боязкість – сміливість (H)» в


На рисунку наочно видно поступове зростання рівня прояву сміливості на

протязі всього часу навчання в університеті та здійсненні професійної

діяльності. В таблиці 4.18 представлено результати міжгрупового порівняння

балів за шкалою сміливості у досліджуваних різних груп з використанням


При виконанні попарного порівняння результатів студентів перших,

третіх курсів та інтернатури достовірних розбіжностей виявлено не було. Так

само не було визначено відмінностей й між результатами студентів третіх

курсів, магістратури, інтернатури та результатами викладачів-клініцистів.

188

Таблиця 4.18

Зміна показника «Боязкість – сміливість (H)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,48 0,25 -


Викладачі -1,30 0,39 ≤0,05

3 курс

1 курс 0,48 0,25 -



Магістри,

інтерни

1 курс 0,82 0,36 -

3 курс 0,34 0,36 -


Викладачі

1 курс 1,30 0,39 ≤0,05

3 курс 0,83 0,40 -


Натомість значущі відмінності були виявлені при порівнянні результатів

студентів першого курсу та викладачів-клініцистів (р≤0,05). Це є свідченням

того, що рівень соціальної сміливості зростає у медиків дуже повільно і суттєве

його збільшення можна спостерігати лише у працюючих медиків, котрі за

характером своєї діяльності постійно спілкуються з великою кількістю людей

(пацієнтів, студентів), що й призводить до більшої готовності до вступу в

контакт та прояву лідерства.

На діаграмі 4.18 представлено динаміку зміни показника «Практичність –

розвинена уява (M)».

189

4.18. Середні бали за показником «Практичність – розвинена уява

(M)» в групах дослідження

Даний фактор орієнтований на визначення особливостей уяви, що

відображається на різних поведінкових особливостях особистості, таких як:

мрійливість, романтичність, або, напроти, практичність та надмірний реалізм.

Низькі бали за цією шкалою (0-5 балів) свідчать про надмірну практичність,

високу швидкість вирішення повсякденних завдань, орієнтацію на зовнішню

реальність. Високі бали (6-12 балів) є свідченням розвиненої уяви,

спрямованості на внутрішній світ, вміння оперувати абстрактними поняттями.

Середні значення цього показника в групах дослідження варіюють від 5 балів

(магістранти, інтерни) до 7,44 балів (викладачі-клініцисти). Визначений

інтервал знаходиться на перетині низьких та високих значень фактора

розвиненої уваги.

На рисунку наочно видно зигзагоподібні зміни рівню прояву уяви

впродовж всього часу навчання в університеті з наступним різким збільшенням

під час здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.19 представлено

190 результати міжгрупового порівняння балів за шкалою розвиненої уяви у

досліджуваних різних груп з використанням критерію Тьюкі.

Таблиця 4.19

Зміна показника «Практичність – розвинена уява (M)» в групах



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,65 0,24 ≤0,05


Викладачі -1,09 0,37 ≤0,05

3 курс

1 курс ,65 0,24 ≤0,05

Магістри, інтерни 2,00* 0,34 ≤0,01


Магістри,

інтерни

1 курс -1,35 0,34 ≤0,01

3 курс -2,00 0,34 ≤0,01

Викладачі -2,44 0,45 ≤0,01

Викладачі

1 курс 1,09 0,37 ≤0,05

3 курс 0,43 0,38 -


Достовірні розбіжності були визначені при попарному порівнянні усіх

груп окрім студентів третього курсу та викладачів-клініцистів, в цих групах

визначені середні бали виявилися дуже близькими, і на відміну від показників

студентів першого курсу та магістрантів і інтернів, відповідають високому

рівню прояву уяви. На наш погляд, підвищений рівень уяви в цих групах має

різну природу та витоки.

191

Так, студентам третіх курсів уява потрібна для більш детального

засвоєння навчального матеріалу. На відміну від першокурсників, які

продемонстрували значуще нижчий рівень уяви (р≤0,05), третьокурсники не

відчувають на собі психологічного тиску, пов`язаного з процесом адаптування

до вишу, тому можуть більше довіряти собі і орієнтуватися на абстрактне

мислення. Магістранти та інтерни, показали також значуще нижчий рівень

прояву уяви (р≤0,01), що може обумовлюватися стресом, пов`язаним зі вступом

у професійну діяльність. Більш високі показники визначені в групі викладачів-

клініцистів можуть бути пов`язані зі специфікою їх викладацької діяльності,

адже, педагогічна робота вимагає від фахівців не тільки доброго знання

предмету, але й застосування різних прийомів абстрактного мислення для

активізації уваги та зацікавленості студентів.

На діаграмі 4.19 представлено динаміку зміни показника «Консерватизм

– радикалізм (Q1)».

4.19. Середні бали за показником «Консерватизм – радикалізм (Q1)» в


192

Даний фактор визначає особливості морального, інтелектуального

розвитку людини, а також специфіку її релігійних та політичних поглядів.

Низькі бали (0-6 балів) за цією шкалою є свідченням консервативності,

схильності до моралізації, недовіри до нових ідей та методів роботи. Високі

бали (7-12 балів) вказують на зацікавленість у отримані нової інформації, добру

інформованість, великий інтерес до науки та саморозвитку. Дуже високі

показники за цією шкалою можуть вказувати на схильність до девіантної

поведінки та надмірного радикалізму.

Бали, отримані в групах дослідження варіюють від 6,7 балів (викладачі-

стажисти) до 8,06 балів (перший курс). При цьому середні бали студентів

третього курсу та викладачів-клініцистів знаходяться на перетині між низьким

та високим рівнем радикалізму, а середні бали студентів першого курсу,

магістратури та інтернатури відповідають високому рівню радикалізму.

На рисунку наочно видно зигзаподібну зміну рівню радикалізму з

тенденцією до зниження на протязі всього часу навчання в університеті та під

час здійснення професійної діяльності. В таблиці 4.20 представлено результати

міжгрупового порівняння балів за шкалою радикалізму у досліджуваних різних


Попарне порівняння результатів не дозволило виявити значущих

відмінностей в усіх випадках, окрім порівняння середніх балів студентів

третього курсу та студентів першого курсу. Розбіжності в результатах студентів

цих двох груп виявилися значущими (р≤0,05). Саме в групі студентів першого

курсу були визначені найвищі показники радикалізму, що може бути пояснено

схильністю студентів до перебільшень, що притаманні юнацькому віку.

Відсутність великої кількості значущих відмінностей свідчить про те, що рівень

радикалізму у медиків залишається відносно незмінним впродовж їхнього

професійного життя. З одного боку він забезпечує зацікавленість досліджуваних

193 у нових знаннях і професійному розвитку, з іншого він не занадто високий, щоб

призводити до негативних проявів радикалізму.

Таблиця 4.20

Зміна показника «Консерватизм – радикалізм (Q1)» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс 0,83 0,30 ≤0,05



3 курс

1 курс -0,83 0,30 ≤0,05



Магістри,

інтерни

1 курс -0,45 0,42 -

3 курс 0,38 0,43 -


Викладачі

1 курс -0,99 0,46 -

3 курс -0,15 0,47 -


На діаграмі 4.20 представлено динаміку зміни показника Емоційна

нестійкість - емоційна стійкість (C).

Шкала емоційної стійкості відображає здатність опитуваних до прояву

зрілих емоцій, врівноваженості, емоційного самоконтролю. Низькі бали за

шкалою (0-6 балів) вказують на дратівливість, емоційну неврівноваженість,

сталу невдоволеність собою та оточуючими. Високі бали за шкалою (7-12 балів)

вказують на емоційну витриманість, здатність до лідерства, високу моральність.

194

4.20. Середні бали за показником «Емоційна нестійкість – емоційна

стійкість (C)» в групах дослідження

Результати досліджуваних усіх груп варіюють в межах інтервалу від 7,08

балів (перший курс) до 8,85 балів (магістранти, інтерни). При цьому всі

значення визначеного інтервалу відповідають високому рівню емоційної

стійкості. На рисунку наочно видно поступове зростання рівня прояву

емоційної стійкості в групах дослідження.

В таблиці 4.21 представлено результати міжгрупового порівняння балів за

шкалою емоційної стійкості у досліджуваних різних груп з використанням


Значущі відмінності (при р≤0,01) були визначені при попарному

порівнянні усіх груп дослідження, окрім порівняння магістрантів та інтернів з

викладачами-клініцистами. Це свідчить про те, що впродовж всього процесу

навчання у студентів, а пізніше у магістрантів та інтернів спостерігається

поступове та стале зростання рівня емоційної стійкості. Після цього

спостерігається деяке зниження рівня емоційної стійкості у викладачів-

195 стажистів, що, на нашу думку, може бути пов`язано з ознаками емоційного

вигоряння лікарів, до якого схильні представники даної професійної групи.

Таблиця 4.21

Зміна показника «Емоційна нестійкість - емоційна стійкість (C)» в групах






1 курс

3 курс -0,73 0,21 ≤0,01


Викладачі -1,87 0,33 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,73 0,21 ≤0,01


Викладачі -1,14 0,33 ≤0,01

Магістри,

інтерни

1 курс 2,32 0,30 ≤0,01

3 курс 1,58 0,30 ≤0,01


Викладачі

1 курс 1,87 0,33 ≤0,01

3 курс 1,14 0,33 ≤0,01


На діаграмі 4.21 представлено динаміку зміни показника «Розслабленість

– напруженість (Q4)».

Даний показник тісно зв`язаний з проявами схильності до фрустрації.

Низькі бали (0-7 балів) вказують на задоволеність життям, розслабленість,

понижений рівень мотивації. Високі бали (8-12 балів) свідчать про енергійність,

зібраність, підвищену мотивацію, фрустрованість та надмірну напруженість.

Розробники методики вказують на те, що оптимальними є бали від 5 до 8. Саме

вони свідчать про стресостійкість та наявність оптимального тонусу.

196

Бали досліджуваних усіх груп варіюють від 5,51 балів (перший курс) до

7,62 балів (магістранти, інтерни). Середні бали досліджуваних груп повністю

знаходиться в інтервалі оптимальних значень.

4.21. Середні бали за показником «Розслабленість – напруженість

(Q4)» в групах дослідження

На рисунку наочно видно поступове зростання показника напруженості

під час навчання в університеті з наступним зниженням під час здійснення


порівняння балів за шкалою напруженості у досліджуваних різних груп з


Отримані статистичні дані вказують на те, що рівень напруженості

залишається більш-менш стабільним впродовж всього процесу професійного

розвитку медиків. В той же час були визначені статистично значущі відмінності

між результатами студентів першого курсу та результатами студентів третього

курсу (р≤0,01) та магістратури, інтернатури (р≤0,01). З усіх груп дослідження

197 перший курс найбільше схильний до розслабленості, що може бути пов`язано з

притаманним юнацькому віку інфантилізмом.

Таблиця 4.22

Зміна показника «Розслабленість – напруженість (Q4)» в групах



різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -1,26 0,26 ≤0,01



3 курс

1 курс 1,26 0,26 ≤0,01



Магістри,

інтерни

1 курс 1,72 0,37 ≤0,01

3 курс 0,46 0,37 -


Викладачі

1 курс 0,70 0,40 -

3 курс -0,57 0,41 -


На діаграмі 4.22 представлено динаміку зміни показника «Сила процесів

гальмування».

Шкала «Сила процесів гальмування» відображає специфіку реагування на

дію зовнішніх стимулів. Низькі бали (0-7 балів) вказують на слабкість процесів

гальмування, що проявляється у схильності до імпульсивного реагування на

зовнішні стимули, недостатність самоконтролю в конфліктних та критичних

ситуаціях.

198

4.22. Середні бали за показником «Сила процесів гальмування» в


Середні бали (8-14 балів) свідчать про мінливість процесів гальмування.

Високі бали (15-20 балів) за шкалою описують високу силу процесів

гальмування, що проявляються у легкому гасінні нервових стимулів, швидкому

реагуванні на сенсорні подразники, зібраності, високому самоконтролі. Середні

результати в групах дослідження варіюють від 8,33 балів (викладачі-клініцисти)

до 11,73 балів (перший курс). Середні бали, отримані в усіх групах дослідження

відповідають середньому рівню розвитку гальмування.

На рисунку наочно видно зигзаподібні зміни показника гальмування під

час навчання в університеті з наступним зниженням під час здійснення


порівняння балів за шкалою сили процесів гальмування у досліджуваних різних


Результати першокурсників виявилися значущо (р≤0,01) більш високими,

ніж результати третьокурсників. При порівнянні результатів третьокурсників з

199 результатами магістрантів, інтернів та викладачів значущих відмінностей

визначено не було.

Таблиця 4.23

Зміна показника «Сила процесів гальмування» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс 2,65 0,32 ≤0,01


Викладачі 3,40 0,51 ≤0,01

3 курс

1 курс -2,65 0,32 ≤0,01



Магістри,

інтерни

1 курс -1,76 0,46 ≤0,01

3 курс 0,89 0,47 -

Викладачі 1,63 0,61 ≤0,05

Викладачі

1 курс -3,40* 0,51 ≤0,01

3 курс -0,75 0,51 -


Між викладачами та магістрантами і інтернами були визначені значущі

(р≤0,05) відмінності. Отже, можемо констатувати, що медикам притаманний

середній рівень розвитку процесів гальмування, що поступово знижується

впродовж професійного становлення і розвитку.

Своєї найнижчої точки показник гальмування досягає в групі викладачів-

клініцистів, що може слугувати ще одним доказом наявності у представників

цієї групи ознак емоційного вигоряння.

200

На діаграмі 4.23 представлено динаміку зміни показника «Сила процесів

збудження».

4.23. Середні бали за показником «Сила процесів збудження» в групах


Даний показник описує специфіку прояву процесів збудження. Низькі

бали (0-7 балів) вказують на повільне включення в роботу, слабкі реакції на

подразники, низьку ефективність праці. Середні бали (8-14 балів) свідчать про

непостійність процесів збудження. Високі бали (15-20 балів) за шкалою

описують сильну та швидку реакцію на події навколишнього світу, активність,

високу працездатність. Середні бали в досліджуваних групах варіюють від 12,76

балів (третій курс) до 15,15 балів (викладачі-клініцисти). Тож, бали студентів

першого, третього курсів, магістратури та інтернатури відповідають середньому

рівню процесів збудження, а бали викладачів-клініцистів високому.

На рисунку наочно видно поступове зростання показника збудження під

час навчання в університеті та під час здійснення професійної діяльності з

201 тимчасовим зниженням в період навчання на третьому курсі. В таблиці 4.24

представлено результати міжгрупового порівняння балів за шкалою сили

процесів збудження у досліджуваних різних груп з використанням критерію

Тьюкі.

Таблиця 4.24

Зміна показника «Сила процесів збудження» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,84 0,42 -


Викладачі -3,22 0,65 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,84 0,42 -


Викладачі -2,38 0,66 ≤0,01

Магістри,

інтерни 1 курс 2,05 0,59 ≤0,01

3 курс 1,21 0,60 -


Викладачі

1 курс 3,22 0,65 ≤0,01

3 курс 2,38 0,66 ≤0,01


Попарне порівняння дозволило визначити значущі відмінності (р≤0,01)

між результатами першокурсників, магістрантів та викладачів. Результати

першокурсників виявилися значуще нижчими. Також, значущі відмінності

(р≤0,01) були визначені при порівнянні результатів третьокурсників та

викладачів-клініцистів.

202

Визначені відмінності вказують на те, що переважання процесів

збудження розвивається поступово і досягає свого максимуму в групі

викладачів-клініцистів. Саме викладачі демонструють найбільшу

працездатність та зібраність.

На діаграмі 4.24 представлено зміни показника «Рухливість».

4.24 Середні бали за показником «Рухливість» в групах дослідження

Даний показник відображає ступінь легкості при перемиканні психічних

процесів. Низькі бали (0-7 балів) вказують на ригідність нервових процесів,

схильність працювати за шаблоном, нездатність працювати в умовах, що

швидко змінюються. Середні бали (8-14 балів) вказують на те, що рухливість

нервових процесів має непостійний мінливий характер. Високі бали (15-20

балів) описують легкість перемикання нервових процесів, простоту преходу від

гальмування до збудження і навпаки, добру здатність до адаптації. Середні

бали, визначені в усіх групах дослідження, відповідають середньому рівню

рухливості нервових процесів.

203

На рисунку наочно видно поступове зростання показника рухливості під

час навчання в університеті та під час здійснення професійної діяльності. В

таблиці 4.25 представлено результати міжгрупового порівняння балів за

шкалою рухливості у досліджуваних різних груп з використанням критерію

Тьюкі.

Таблиця 4.25

Зміна показника «Рухливість» в групах дослідження


різниця


помилка

Рівень


1 курс

3 курс -0,64 0,35 -


Викладачі -2,03 0,54 ≤0,01

3 курс

1 курс 0,64 0,35 -



Магістри,

інтерни

1 курс 1,48 0,49 ≤0,05

3 курс 0,84 0,50 -


Викладачі

1 курс 2,03 0,54 ≤0,01

3 курс 1,39 0,55 -


Значущі відмінності були визначені при порівнянні результатів студентів

першого курсу та результатів магістрантів, інтернів (р≤0,05), викладачів-

клініцистів (р≤0,01). Результати першокурсників виявилися значуще нижчими,

ніж результати в двох названих групах.

204

Визначені відмінності вказують на те, що суттєвий розвиток рухливості

нервових процесів спостерігається після закінчення першого курсу. Далі прояв

рухливості стає більш помітним і досягає свого максимуму у викладачів-

клініцистів, які демонструють найкращу здатність до швидкого переключення

при виконанні різноспрямованих завдань.

Визначені в ході порівняльного аналізу розбіжності вказують на

стадіальність процесу розвитку професійної готовності зі своїми спадами та

підйомами, кризами та зонами розвитку. Найважливішим висновком є те, що

впродовж навчання в університеті розвиваються не тільки знання, вміння та

навички майбутніх фахівців, а й їхні особистісні якості. Процес розвитку

психологічної готовності є стихійним і не організованим, що призводить до

того, що деякі якості особистості необхідні в діяльності професійних лікарів так

і не досягають потрібного рівня. Це свідчить про те, що в сучасній системі

медичної підготовки назріла потреба у розробці програми цілеспрямованого

формування особистісної готовності майбутніх фахівців до професійної

діяльності.

4.6. Організація психологічного супроводу розвитку психологічної

готовності майбутніх лікарів до професійної діяльності в процесі навчання

в університеті

Проведена діагностика психологічної готовності майбутнього лікаря до

професійної діяльності дозволила визначити, що особистість майбутнього

лікаря розвивається та змінюється разом з набуттям професійних знань та

навичок під впливом навчальних та вікових вимог в процесі навчання в

університеті. Студенти від самого початку навчання проходять через ряд

випробувань, що мають силу чинників, формуючих психологічну готовність до

професійної діяльності. Нажаль, далеко не усі студенти, що вступають до

205 медичного університету успішно закінчують університет та отримують диплом.

Частіше за все навчальні невдачі пов`язуються з недостатньою старанністю,

занизьким рівнем інтелекту, емоційною або нервовою нестабільністю. В основі

всіх цих причин лежить неготовність студента на особистісному рівні до

викликів та завдань навчання у вищому медичному навчальному закладі.

Проведене дослідження розкриває закономірності розвитку особистості в

процесі навчання у медичному університеті та дає розуміння того, як

особистість реагує на виклики навчального процесу на різних етапах навчання.

Визначені особливості становлення психологічної готовності лікаря до

професійної діяльності можуть бути покладені в основу системи психологічного

супроводу в медичному університеті.

Психологічний супровід передбачає професійну підтримку з боку

психологів та педагогів найбільш оптимального шляху розвитку особистісних

процесів, станів та реакцій. На наш погляд, психологічний супровід

професійного становлення лікаря має полягати в цілеспрямованій допомозі при

подоланні труднощів навчального життя, корекції особистісних тенденцій, що

відхиляються від норми та можуть перешкоджати оволодінню професійними

навичками, підвищенні рівню адаптованості студента-медика до викликів та

завдань професійного навчання.

Отже, об`єктом психологічного супроводу розвитку психологічної

готовності майбутнього лікаря до професійної діяльності в процесі

професійного навчання є студент медичного університету.

Метою організації психологічного супроводу психологічної готовності

майбутніх лікарів до професійної діяльності є гармонізація особистісного

розвитку з урахуванням вимог та завдань навчання, а також зниження

деструктивних особистісних проявів, що можуть стати на заваді оволодінню

професією.

206

Серед основних завдань психологічного супроводу розвитку

психологічної готовності майбутнього лікаря до професійної діяльності

доцільно виділити:

1. Психологічну діагностику особистісного розвитку студентів на

різних стадіях професійного становлення.

2. Підвищення рівню самосвідомості майбутніх лікарів.

3. Організація тренінгової роботи зі студентами з метою покращення

їхніх міжособистісних навичок.

4. Надання індивідуальної психологічної підтримки в формі

консультацій, або коуч-сесій.

Перераховані завдання визначають напрямки та методи, що необхідно

використовувати при організації психологічного супроводу, а саме:

психологічна діагностика, тренінг, консультування, коучінг. Відзначимо, що

процес психологічного супроводу має здійснюватися професійними

психологами, тренерами та коучами, що здатні забезпечити якісну підтримку

професійного розвитку майбутнього лікаря. Важливо, щоб психологічні заходи

здійснювалися відповідно до особистісних потреб студентів, що актуалізуються

на різних етапах професійного розвитку лікаря (табл. 4.26).

Таблиця 4.26

Організація психологічного супроводу розвитку психологічної готовності

майбутніх лікарів до професійної діяльності

Завдання Засоби реалізації

1 курс

Діагностика

психологічних якостей

особистості

Психологічна діагностика з використанням

особистісних опитувальників (15-факторний

опитувальник, «Велика п`ятірка»), діагностика

рівню тривожності (методика Спілбергера, Ханіна)

207


Завдання Засоби реалізації

Усвідомлення студентом

власних «зон розвитку»

Індивідуальна консультація за результатами

психологічної діагностики, визначення «слабких»

та «сильних» сторін особистості студента; аналіз

можливостей саморозвитку

Підвищення рівню

організованості

Тренінг з розвитку навичок тайм-менеджменту

Тренінг навичок подолання стресу

Тренінг зниження тривожності

Підвищення здатності до

подолання психологічних

перешкод

Коуч-сесія

3 курс






опитувальник, «Велика п`ятірка») та

опитувальників, спрямованих на діагностику

інтелекту, волі, уваги («Прогресивні матриці

Равена», «Воля та увага»)

Підвищення рівню

комунікативних та

організаційних навичок

Тренінг розвитку комунікативних навичок

Тренінг розвитку організаційних та управлінських

навичок

Тренінг розвитку емпатії

Планування професійної

кар`єри

Психологічна консультація

208

Продовження таблиці 4.26 Завдання Засоби реалізації

Магістратура, інтернатура






опитувальник, «Велика п`ятірка») та методики

діагностики емпатії В.В. Бойко

Розвиток навичок

конструктивної взаємодії

з іншими

Тренінг подолання комунікативних та емоційних

бар`єрів

Тренінг розвитку каналів емпатії

Постановка професійних

та кар`єрних цілей

Коуч-сесія

Психологічна діагностика дозволяє вчасно відслідковувати особистісні

зміни майбутніх медиків та впроваджувати адекватні їм заходи корекції. Саме

психологічна діагностика дозволяє визначити деструктивні тенденції в прояві

тих рис особистості, які мають найбільше значення для подолання навчальних

труднощів. Психологічна діагностика має здійснюватися двічі на рік. Перший

раз через 2-3 місці від початку навчального року, другий раз наприкінці

навчального року. Така подвійна психологічна діагностика дозволяє відстежити

динаміку особистісних змін з урахуванням дії заходів психологічного

супроводу.

Т.С. Яценко відзначає, що справжнє глибинне самопізнання особистості

можливе лише через опосередкування: «…діалогічна взаємодія психолога з

респондентом набуває посередництва між двома сферами психічного за умов її

узгодженості із внутрішнім порядком психіки» [163, с. 5]. Погоджуючись з

автором, вважаємо, що цілеспрямований особистісний та професійний розвиток

майбутнього лікаря не можливий без самопізнання в процесі індивідуальної

роботи з практичним психологом.

209

Психологічний тренінг являє собою інструмент розвитку особистості та її

навичок через залучення людини до групових вправ з використанням активних

методів навчання. Особливою цінністю тренінгу є те, що людина не тільки

розвиває свою особистість та свої вміння, а й одразу отримує від інших

учасників тренінгу зворотній зв`язок щодо свого прогресу. Тренінг особливо

ефективний при розвиткові соціальних навичок, адже створює чудові умови для

«відпрацювання» ефективних сценаріїв взаємодії з іншими учасниками, які

потім можна перенести в реальне життя. Психологічні тренінги за кожним

тематичним напрямком необхідно проводити як мінімум тричі на рік між

першою та другою психологічною діагностикою.

Коучинг, на нашу думку, є також надзвичайно дієвим та важливим

інструментом індивідуальної роботи зі студентами. Він дозволяє студенту

визначитися з актуальними життєвими пріоритетами, краще зрозуміти свої

життєві та професійні цілі та побудувати план їх досягнення. Графік та частота

коуч-сесій має визначатися індивідуально з урахуванням потреб кожного

студента.

Описана вище програма психологічного супроводу має реалізовуватися

професійними психологами за умови існування в університеті психологічної

служби. Жодна стихійно створена команда фахівців не зможе впоратися з таким

рівнем робочого навантаження. Сучасний медичний університет вже не може

існувати без цілеспрямованої психологічної роботи зі студентами, адже

підготовка фахівців нової формації має враховувати не тільки наявність знань та

вмінь, а й особистісний розвиток майбутніх лікарів.

З огляду на визначені напрямки роботи в рамках програми психологічного

супроводу розвитку психологічної готовності майбутніх лікарів до професійної

діяльності найбільш значущими напрямками практичної роботи в цій сфері є

створення не формальних психологічних служб в медичних університетах та

розробка програм роботи з майбутніми фахівцями медичного профілю.

210

Висновки до четвертого розділу

Проведений статистичний аналіз даних дозволив нам визначити ряд

особливостей розвитку психологічної готовності до професійної діяльності на

різних етапах професійного становлення.

1. Психологічні особливості та переживання студентів-медиків першого

курсу майже цілковито обумовлюються процесом адаптації до навчання у

медичному виші. Студентам цієї групи притаманні низькій рівень прояву

інтелекту, волі та уваги, комунікативних та організаційних здібностей. Вони

демонструють ознаки емоційної нестійкості, підвищеної тривожності,

замкнутості, консервативності. Їхні нервові процесу відрізняються ригідністю з

переважанням процесів гальмування. Вони демонструють підвищений рівень

конформізму та підпорядкування.

2. Ситуація розвитку психологічної готовності до професійної діяльності

виглядає більш стабільною і врівноваженою в групі студентів третього курсу.

Студенти цієї групи демонструють високу впевненість у власних силах,

адекватність самооцінки, розвинену уяву, емоційну експресивність і

розслабленість. На відміну від першокурсників вони готові до відстоювання

власної думки і прояву ситуативної домінантності. Разом з тим прояв інтелекту

та організаційних навичок залишається на досить невисокому рівні.

3. Магістранти та інтерни відрізняються суттєвою зібраністю та

зосередженістю на вступі в самостійну професійну діяльність. В професійному

плані вони демонструють практичність та консерватизм, високий рівень

інтелекту. В міжособистісному плані спостерігається товариськість,

дипломатичність, готовність до підпорядкування. Серед негативних

психологічних явищ переважає підвищена тривожність.

4. Ситуація розвитку викладачів-клініцистів поєднує у собі дві основні

тенденції: високий професіоналізм та ознаки емоційного вигоряння. З одного

211 боку, ми спостерігаємо, що саме в групі викладачів-клініцистів визначено

найвищий рівень інтелекту, адекватної самооцінки, комунікативних та

організаційних навичок, переважання процесів збудження, висока рухливість

нервових процесів, високий рівень емпатії та чутливості. З іншого боку не

можна не відзначити підвищену міжособистісну тривожність, недостатність

процесів гальмування, надмірну прямолінійність, емоційну стриманість,

схильність до радикалізму.

5. Верифікована модель психологічної готовності майбутніх лікарів до

професійної діяльності відображає основні вимоги до особистості інтерна при

входженні в професію, а саме: високий рівень розвитку показників професійно-

інтелектуального, вольового, морального, нервово-психічного компоненту,

середній рівень розвитку показників комунікативного компоненту.

6. Гармонійному розвитку психологічної готовності майбутнього лікаря

до професійної діяльності буде сприяти програма психологічного супроводу,

що реалізовувалася б командою професіоналів психологічної служби

університету з використанням методів психологічної діагностики,

психологічного консультування, тренінгу та коучінгу.

Список наукових праць за матеріалами розділу:

1. Сміла Н.В. Динаміка показників психологічної готовності до

професійної діяльності майбутніх лікарів під час навчання в університеті / Н.В.

Сміла // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Психологія навчання.

Генетична психологія. Медична психологія. – Том Х. – Вип. №30. – К., 2017. –

С. 204-214.

2. Сміла Н.В. Досвід формування психологічної готовності

майбутнього лікаря до професійної діяльності / Сміла Н.В., Лазуренко О.О. //

212 Психологічний часопис : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. – №

3 (7). – Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії

педагогічних наук України, 2017. – С. 117-134.

3. Smila N.V. Learning, Training, Personal Development: The Solving

Triangle of Life Emotional Crisis / N.V. Smila, O.O. Lazurenko, T.A. Tamakova //

International Journal of Learning //The twelfth International Conference on

learning(July 11-14, 2005), 2005.

213

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати дослідження, що полягало в діагностиці

психологічної готовності майбутніх медиків до професійної діяльності, ми

дійшли до таких висновків:

1. Психологічна готовність майбутнього лікаря до професійної

діяльності являє собою багатокомпонентну особистісну формацію, що

одночасно відображає і рівень розвитку професійно важливих якостей та

здібностей майбутнього спеціаліста, і особливості його ставлення до обраної

професійної діяльності. Згідно опитування лікарів-експертів, психологічна

готовність майбутнього лікаря до професійної діяльності включає такі

показники: професійно-інтелектуальний (високий рівень інтелекту, адекватна

самооцінка, легкість оволодіння новими знаннями, професіоналізм, відкритість

до нових ідей), комунікативний (вміння слухати, вміння висловлювати власні

думки, вміння налагоджувати контакт, організаційні вміння), вольовий

(стійкість, здатність до саморегуляції, вміння керувати емоційною експресією та

емоційними станами, активність, відповідальність), моральний (значущість

цінності людського життя та рівності, здатність до емпатії), нервово-психічний

(гнучкість нервових процесів, швидкість процесів збудження та гальмування,

здатність до концентрації та перемикання уваги, спрямованість на

саморозвиток, розвинена адаптивність, прагнення до навчання, гнучкість).

2. Психологічна готовність до професійної діяльності є невід’ємною

частиною особистісного розвитку людини, триває все життя та має стадіальний

характер. Активний етап формування психологічної готовності включає в себе

такі стадії: первинні уявлення про професійну діяльність, нормативні уявлення,

зосереджене опанування професією, корекція професійних уявлень. Саме на цих

стадіях відбуваються найбільш значущі особистісні зміни, що обумовлюють

напрямок та успішність розвитку психологічної готовності майбутнього фахівця

214 до професійної діяльності. На стадії «нормативні уявлення» студенти

демонструють понижений рівень волі, уваги, інтелекту, комунікативних та

організаційних здібностей. Вони зіштовхуються з необхідністю одночасної

адаптації і до освоєння професії, і до умов навчання у вищому медичному

навчальному закладі. Результатом є підвищений рівень тривожності та

емоційної нестабільності. На стадії «зосередженого опанування професією»,

студенти-медики демонструють високу впевненість у власних силах,

адекватність самооцінки, розвинену уяву, емоційну експресивність і

розслабленість. На відміну від першокурсників вони готові до відстоювання

власної думки і прояву ситуативної домінантності. На стадії «корекція

професійних уявлень» майбутні лікарі характеризуються зібраністю та

зосередженістю на вступі в самостійну професійну діяльність. В професійному

плані вони демонструють практичність та консерватизм, високий рівень

інтелекту. В міжособистісному плані спостерігається товариськість,

дипломатичність, готовність до підпорядкування.

3. Процедура психологічної діагностики психологічної готовності

майбутніх лікарів до професійної діяльності включає в себе дослідження рівня

розвитку особистісних якостей (самооцінка, інтелект, сміливість, уява,

радикалізм, домінантність, експресивність, нормативність, воля, товариськість,

скептичність, дипломатичність, тривожність, нонконформізм, самоконтроль,

емпатія), комунікативних здібностей (комунікативність, організаційні здібності)

та нервово-психічних характеристик (чутливість, емоційна стійкість,

напруженість, гальмування, збудження, рухливість). Верифікована модель

психологічної готовності майбутніх лікарів до професійної діяльності

відображає основні вимоги до особистості інтерна при входженні в професію, а

саме: високий рівень розвитку показників професійно-інтелектуального,

вольового, морального, нервово-психічного компоненту, середній рівень

розвитку показників комунікативного компоненту.

215

4. Провідними факторами особистісного розвитку на стадії

нормативних уявлень про професійну діяльність є: «Особистісна мобілізація»,

«Нормативність», «Зосередженість та впевненість у собі», «Конструктивне

спілкування», «Чутливість до змін». На стадії зосередженого опанування

професією особистісний та професійний розвиток визначається факторами:

«Розвиток емпатії», «Впевненість у собі», «Готовність до співпраці»,

«Врівноваженість» та «Контроль емоційної експресії». На стадії корекція

професійних уявлень факторами розвитку є: «Практичність», «Самоконтроль»,

«Зосередженість», «Конструктивне спілкування», «Емоційна чутливість».

Нові перспективи розвитку даної проблематики полягають, на наш

погляд, у подальших дослідженнях, присвячених пошуку засобів

цілеспрямованого розвитку психологічної готовності майбутніх лікарів до

професійної діяльності з застосуванням методів та засобів активного навчання.

216

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Представления личности об отношении

к ней значимих других / К. А. Абульханова-Славская, Е. В. Гордиенко //

Психологический журнал / гл. ред. А. В. Брушлинский. – 2001. – Т. 22. – № 5. –

С. 38–47.

2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-

Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.

3. Аверьянова Е.А. Мониторинг готовности будущем инженеров–

педагогов к профессионально – педагогической деятельности / Е.А. Аверьянова,

И.С. Посохова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб.наук.пр. /

Укр.інж.– пед.акад. – Х., 2003. – Вып.4. – С. 101–109.

4. Акмеологические аспекты профессионала / под ред. А. А. Деркача. –

М. : Изд-во ЛГУ, 1993. – 223 с

5. Алаторцев В.А. Готовность спортсмена к соревнованиям: опыт

психологического исследования / В.А. Алаторцев – М.: Физкультура и спорт,

1969. – 31 с.

6. Ананьев Б.Г. Избр. психолог. труды. т. I. / Б.Г. Ананьев – М.:

Педагогика, 1980. – 230с.

7. Андреева Г.М. Социальная психология : учебник [для высш. уч.

заведений] / Г.М. Андреева. – 5– е изд., испр. и доп. – М.: Аспект-Пресс, 2004. –

365 с.

8. Андронов В.П. Психология профессионального мышления / В. П.

Андронов. – Саранск, 2000. – 207 с.

9. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту : статті, нариси, інтерв’ю / В.

П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 804 с.

217

10. Анциферова Л.И. К психологии формирования личности как

развивающейся системы Текст. // Психология формирования и развития

личности / Л.И. Анциферова. – М.: Наука, 1981. – 318 с.

11. Анцыферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир

личности и техники ее бытия / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал /

гл. ред. А. М. Матюшкин. –1993. – Т. 14. – № 2. – С. 3–16.

12. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности /

Л. И. Анцыферова // Человек в системе наук / Е. В. Филиппова. – М. : Наука,

1989. – С. 426–434.

13. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности / В. Г.

Асеев. – М. : Наука, 1976. – 158 с.

14. Бандурка А.М. Психология управления / А. М. Бандурка, С. П.

Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : Фортуна-пресс, 1998. – 464 с.

15. Бех І.Д. Виховання особистості : підручник / І.Д. Бех. – К.: Либідь,

2008. – 848 с.

16. Бодров В.А. Прихология профессиональной пригодности: Учебное

пособие для ВУЗов / В.А.Бодров – М., Изд-во ПЕР СЭ, 2006. – 511с.

17. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості : [навч.

посібник для студентів] / О. Ф. Бондаренко. – Х. : Фоліо, 1996. – 237с.

18. Борисюк А.С. Психологічні особливості формування професійних

якостей майбутнього медичного психолога : дис. … канд. псих. наук : 19.00.07 /

А.С. Борисюк. – Івано-Франківськ, 2004. – 229 с.

19. Боровикова С.А. Психологическое обеспечение профессиональной

деятельности / С. А. Боровикова. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 1991. – 152 с

20. Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень із

психології : навч. посіб. / В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк. – К. : Центр учбової

літератури, 2008. – 360 с.

218

21. Будзяк М.О. Динамика развития свойств личности врача акушера-

гинеколога : дисc. … канд. псих. наук : 19.00.01 «Общая психология,

психология личности, история психологии» / М. Будзяк. – М., 2005. – 151 с.

22. Будзяк М.О. Динамика развития свойств личности врача акушера-

гинеколога : автореф. дис. … канд. псих. наук : 19.00.01 «Общая психология,

психология личности, история психологии» / М. Будзяк. – М., 2005. – 20 с.

23. Бюль А. SPSS: искусство обработки информации / А. Бюль, П. Цёфель

– М., СПб., Киев., 2002. – 230 с.

24. Варій М.Й. Загальна психологія / М.Й. Варій – 3-тє видання, випр. і

доп. – Л.: «Центр учбової літератури», 2009. – 1007 с.

25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і

голов. ред. В. Бусел]. – Ірпінь : ВТС «Перун» , 2009. – 1736 с.

26. Вірна Ж.П. Психологічні межі інтегративного вивчення

професіоналізму / Ж.П. Вірна // Творчий потенціал як умова та засіб реалізації

особистості в трансформаційному суспільстві : матеріали Всеукр. наук.– практ.

конф., 21– 22 жовт. 2010 р. – Суми. – 2010. – Ч. 1. – С. 49– 50.

27. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. – 5-е изд., испр.

– М. : Лабиринт, 1999. – 351 с.

28. Гальперин, П.Я. Введение в психологию: Учебное пособие / П.Я.

Гальперин. – М.: КДУ , 2007. – 336 c.

29. Галян А.І. Особистісні ресурси адаптації майбутніх медичних

працівників до професійної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня

канд. психол. наук : 19.00.01 / Галян Андрій Ігоревич ; М-во освіти і науки

України, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Луцьк, 2016. – 23 с.

30. Генов Ф. Психологические особенности мобилизационной

готовности спортсмена / Ф. Генов. – М. : Физкультура и спорт, 1971. – 245 с.

219

31. Гершкович Т.Б. Формирование готовности к педагогической

деятельности и ее связь с индивидуальными стратегиями адаптации (на примере

молодых преподавателей высшей школы): дис. канд психол. наук: 19.00.07 /

Т.Б. Гершкович – Екатеринбург, 2002. – 218 с.

32. Гіббс Т.Д. Визначення та важливість безперервного навчання / Д.

Гіббс Тревор // Сімейна медицина. – 2008. – № 1. – С. 9 – 11.

33. Гордієнко В. І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації :

професіогенез особистості / В. І. Гордієнко // Психологія праці та професійної

підготовки особистості : навч. посібник / за ред. П. С. Перепелиці, В. В.

Рибалки. – Хмельницький : Вид-во ТУП, 2001. – С. 48–67.

34. Гошовський Я.О. Генетична психологія, як методологічна парадигма

вивчення депривованої особистості / Я. Гошовський // Психологічні перспек-

тиви : журнал / голов. ред. О. Є. Блинова. – 2007. – Випуск 10. – С. 11–17.

35. Гриншпун С.С. Свойства нервной системы и профессиональная

деятельность / С.С.Гриншпун // Школа и производство. – 1995. – №1. – С.89-95.

36. Гуменюк О.Є. Психологія впливу : монографія / О. Є. Гуменюк. –

Тернопіль : Економічна думка, 2003. – 304с.

37. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства

нервной системы / К.М.Гуревич. – М.: Наука, 1970. – 272 с.

38. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала /

А.АДеркач. – М: МПСИ, 2004. – 752 с.

39. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М.

Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

40. Дубасенюк А.О. Професійна підготовка майбутнього вчителя до

педагогічної діяльності / А.О. Дубасенюк, Т. В. Семенюк, О. Є. Антонова. –

Житомир : Житомир. держ. пед. ун- т, 2003. – 192 с.

220

41. Дудікова Л.В. Формування готовності до професійного самовдоско-

налення в майбутніх лікарів : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія

та методика професійної освіти» / Л.В. Дудікова. – Вінниця, 2011. – 20 с.

42. Дурай-Новакова К.М. Формирование профессиональной готовности

студентов к педагогической деятельности: Дисс. … д-ра пед. наук / К.М. Дурай-

Новакова – М., 1983. – 356 с.

43. Дурай-Новакова К.М. Факторы профессионального само-определения

будущих учителей (результаты опытно-экспериментальных исследований) / К.

М. Дурай-Новакова // Формирование личности учителя в системе высшего

педагогического образования: Сб. науч. тр. – М. : МГПИ им. В. И. Ленина, 1981.

– С. 34-44.

44. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к

деятельности / М.И.Дьяченко, Л.А.Кадыбович. – Минск: Изд- во БГУ, 1976. –

176с.

45. Емоції і почуття / С. Д. Максименко // Загальна психологія : підруч.

для студ. вищ. навч. закл. / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2000. – Ч. 4:

Механізми проектування майбутнього. – С. 243–252.

46. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник /

За ред. Л.В.Сохань, І.І.Єрмакова, Г.М.Нессен – К.: Богдана, 2003. – 520 с.

47. Жуков Ю.М. Диагностика и развитие компетентности в общении:

Практическое пособие / Ю.М. Жуков, Л.А. Петровская, П.В. Растянников. –

Киров, 1991. – 96 с.

48. Жукова М.И. Социально-психологические факторы успешности

деятель- ности врача : автореф. … канд. псих. наук : 19.00.05 «Социальная

психология» / М.И. Жукова. – М. : 1990. – 23 с.

49. Забродин Ю.М. Очерки теории психологической регуляции

поведения / Ю.М.Забродин. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 192 с.

221

50. Завалишина Д.Н. Способы идентификации человека с профессией /

Д. Н. Завалишина // Психология субъекта профессиональной деятельности / Е.

М. Иванова. – М. – Ярославль : ЯрГУ, 2001. – С. 104–128.

51. Задорожна О.М. Готовність до свідомого професійного вибору як

соціально-психологічної проблеми / О.М. Задорожна // Психологічні

перспективи / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соц. та політ.

психології АПН України. – Луцьк, 2013. – Вип. 21. – С. 58-70.

52. Зеер Э.Ф. Личностно ориентированные технологии

профессионального развития специалиста: Науч- метод. пособие. / Э.Ф. Зеер,

О.Н. Шахматова – Екатеринбург, изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 1999. – 245

с.

53. Зеер Э.Ф. Психология профессий / Э. Ф. Зеер. – Екатеринбург : Урал.

ГППУ, 1999. – 280 с.

54. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального

процесу / І.А. Зязюн // Рідна школа. 2000. – № 8. – С. 8-13.

55. Иванова Е.М. Основы психологического изучения професси-

ональной деятельности / Е.М.Иванова. – М., 1987 – 208 с. 424 Збірник наукових

праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН

України

56. Каган М.С. Человеческая деятельность: опыт системного анализа /

М.С. Каган – М., 1974. – 328 c.

57. Карамушка Л.М. Варіативність моделей психологічної служби при

наданні психологічної допомоги в різних соціальних сферах / Л.М. Карамушка //

Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і

перспективи – К.: Ніка-Центр, 2002. – С.56–57

58. Карамушка Л.М. Особливості розвитку психологічної готовності

аспірантів технічних університетів до роботи у команді / Л.М. Карамушка, О.А.

222 Філь, П.П. Блешмудт, І.Г. Васильєва // Теорія і практика управління

соціальними кисетами – 2010. – №3 – С.74-83.

59. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее

диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал– 2003. – т.24 – №5. – С.

45–47.

60. Керницький О.М. Освітнє середовище вищого навчального закладу як

педагогічний феномен / О.М. Керницький // Проблеми інженерно-педагогічної

освіти – 2013. – №2 – С. 43–50.

61. Климкович И.Г. Модель специалиста медицинского профиля : лекція

/ И.Г. Климкович. – М. : ЦОЛИУВ, 1989. – 36 с.

62. Климов Е.А. Как выбирать профессию / Е.А.Климов. – М.:

Просвещение, 1984. – 160 с.

63. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Е.А.

Климов – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 304 с.

64. Климов Е.А. Человек как субъект труда и проблема психологии/ Е.А.

Климов // Вопросы психологи – 1984. – №4 – С. 5–14.

65. Клищевская М.В., Солнцева Г.Н. Профессионально важные качества

как необходимые и достаточные условия прогнозирования успешности

деятельности / М.В. Клищевская, Г.Н. Солнцева // Вестн. Московского ун-та.

Сер. 14 : Психология. – 1999. – № 4. – С. 61 – 66.

66. Клищевская М.В. К проблеме профессионального развития / М. В.

Клищевская // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология :

журнал / гл. ред. Зинченко Ю. П. – 2001. – № 4. – С. 3–12

67. Коберник О. Формування у студентів готовності до впровадження

інноваційних педагогічних технологій / О.Коберник // Педагогіка і психологія

професійної освіти. – 2002. – № 4. – С. 104–109.

68. Ковальов О.Г. Психологія особистості / О.Г. Ковальов – 3-тє вид.,

перероб. і доп. – М., 1970. – 391 с.

223

69. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание / И.С. Кон - М.,

1984. – 225 с.

70. Кондрашова Л.В. Моральна психологічна готовність студента до

вчительської діяльності / Л.В.Кондрашова. – К: Вища школа, 1987. – 56 с.

71. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток

особистості / Г. С. Костюк. – К., 1989. - 608 с.

72. Крутецкий, В. А. Психология : учебник для учащихся педучилищ /

Крутецкий В. А. – М. : Просвещение, 1980. – 352 с.

73. Кудрявцев Т.В. Особенности личности и профессиональное

самоопределение / Т.В. Кудрявцев, А.В. Сухарев // Вопросы психологии. – №1.

– 1985. – с. 86–93.

74. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Психоло- гическая

структура деятельности учителя и формирование его личности / Н.В.Кузьмина.

– Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1967. – 183 с.

75. Курлянд З.Н. Професійно-креативне середовище ВНЗ – передумова

підвищення якості підготовки майбутніх фахівців / З.Н. Курлянд

//Педагогическая наука: история, теория, практика, тенденции развития – 2009.

– №1 – С. 18–26.

76. Кушнер Ю.З. Методология и методы педагогического исследования:

учебно-методическое пособие / Ю.З. Кушнер – Могилев: МГУ им. А.А.

Кулешова, 2001. – 66 с.

77. Левитов Н.Д. Психическое состояние готовности человека к работе /

Н.Д. Левитов //Среднее специальное образование. – 1973. – №3. – С. 28–38.

78. Левитов Н.Д. Психология характера / Н. Д. Левитов. – М. :

Просвещение, 1961. – 424 с.

79. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. / А.Н. Леонтьев –

М.: Академия, 2005. – 345 с.

224

80. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – М. :

МГУ, 1981. – 584 с.

81. Линенко А.Ф. Теория и практика формирования готовности

студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности /

А.Ф. Линенко - Дис… д-ра пед. наук:13.00.04. – К., 1996. – 412 с.

82. Линенко А.Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної

діяльності / А.Ф. Линенко // Педагогіка і психологія – 1995. – № 1 – С. 125–132.

83. Линенко А.Ф. Методологические основы формирования готовности

будущих учителей к профессиональной деятельно- сти / А.Ф.Линенко //

Міжнародне співробітництво та універси- тетська освіта: Матеріали

міжнародної наукової конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. –

С. 103 – 108.

84. Лішин О.В. Педагогічна психологія виховання / О.В. Лішин - М: ІКЦ

«Академкнига», 2003. – 332с іл.

85. Лучечко Р.І. Формування готовності старшокласників сіль- ської

школи до трудової діяльності в умовах ринкових від- носин/ Р.І. Лучечко – Дис.

... канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1994. – 147 с.

86. Малхазов О. Р. Психологія праці / О.Р. Малхазов – Навч. посіб. – К.:

Центр учбової літератури, 2010. – 208 с

87. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці /

С.Д. Максименко – К.: Наукова думка, 1999. – 216с.

88. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості / Максименко С.Д. –

К.: ТОВ «КММ», 2006. – 240 с.

89. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі / С.Д. Максименко –

[В 2 т]. Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. – К.:

Форум, 2002. – 319с.

http://psychologis.com.ua/lishinzpt_oleg_vsevolodovich.htm

225

90. Максименко С.Д., Максименко К.С.. Папуча М.В. Психологія

особистості/ за ред. С.Д. Максименко: Підручник. – К.: ТОВ “КММ”, 2007. –

296с.

91. Максименко С.Д. Основи генетичної психології : навч. посібник / С.

Д. Максименко. – К. : НПЦ Перспектива, 1998. – 528 с.

92. Мальцева Л.Д. Развитие творческой готовности будущих учителей к

использованию ЭВМ в учебном процессе: дис. …канд психол. наук: 19.00.13 /

Л.Д. Мальцева – Шуя, 2001. – 269 с.

93. Маркова А.К. Психология профессионализма / А. К. Маркова – М.:

МГФ «Знание», 1996. – 308 с.

94. Марценюк І.П. Особливості формування професійно ціннісних

орієнтацій студентів університету / І. П. Марценюк // Науковий вісник

Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Педагогічні науки /

Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки – Луцьк. – 2012. – № 8: – С. 67–71.

95. Медична психологія : підручник / С. Д. Максименко, Я. В.

Цехмістер, І. А. Коваль, К. С. Максименко ; за загальною ред. С. Д.

Максименка. – 2-е вид. – К.: Слово, 2014. – 515 с.

96. Мельник А. Деякі питання професійної підготовки фахівців

медичного профілю у контексті cучасних інтеграційних процесів / А. Мельник //

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. «Педагогіка». – 2010. – Вип. 26. – С. 34–40.

97. Міщенко Н.І. Соціально-педагогічний супровід особистісно-

професійного розвитку майбутніх фахівців засобами студентської субкультури /

Н. І. Міщенко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2012. – № 2. – С. 78–

84.

98. Моляко В. А. Психологическая готовность к труду на сов- ременном

производстве / В.А.Моляко, М.Л.Смульсон. – К.: Знание, 1985. – 14 с.

99. Моляко В. А. Техническое творчество, трудовое воспитание /

В.А.Моляко. – М.: Знание, 1985. – 80 с.

226

100. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці /

В.О.Моляко. – К.: Знання, 1989. – 48 с.

101. Москаленко О.В. Личностно-профессиональное развитие

современного человека / О. В. Москаленко // Мир психологии : журнал / гл. ред.

А. А. Деркач. – М., 2004. – № 4. – С. 168–178.

102. Наследов А.Д. Математические методы психологического

исследования / А.Д. Наследов – СПб.: Речь, 2004. – 392 с.

103. Нерсесян Л. С. Психологическая структура готовности оператора к

экстремальным действиям / Л.С.Нерсесян, В.Н.Пушкин // Вопросы психологии.

– 1969. – № 5. – С.24–31.

104. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління : навч. посібник / Л. Е.

Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ : Плай, 2001. – 695 с.

105. Осьодло В.І. Вплив смисложиттєвих феноменів на професійну

діяльність офіцера / В. І. Осьодло // Вісник Національної академії оборони

України : зб. наук. праць / редактор Стасюк В. В. – 2009. – № 5 (13). – С. 156–

163.

106. Підбуцька Н.В. Актуальні проблеми професійної підготовки

сучасних фахівців / Н.В. Підбуцька // Теорія і практика управління соціальними

системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2010. – № 1. – С.

58– 63.

107. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних

технологій : навч. посіб. / О. М. Пєхота, В. Д. Будак, А. М. Стратева [та ін.] ; за

ред. І. А. Зязюна, О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 240 с.

108. Платонов К.К. Структура и развитие личности: психология личности

/ К.К. Платонов, А.Д. Глоточкин. – Москва : Наука, 1986. – 256 с.

109. Поплавська С. Д. Теоретичні засади формування у майбутніх

медпрацівників готовності до комунікативної взаємодії / С. Д. Поплавська

227 // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. –

Вип. 40. – С. 160–163.

110. Потапчук Т. Становлення ідентичності студентів вищих педагогічних

навчальних закладів / Т. Потапчук // Вища школа : наук.-практ. вид. – 2012. – №

7. – С. 40–46.

111. Почебут Л.Г. Организационная социальная психология: Учебное

пособие / Л.Г. Почебут, В.А. Чикер – СПб., 2002. – 298 с.

112. Прыгин Г.С. Особенности оценки своей профессиональной

деятельности педагогами с разным уровнем эффективности самостоятельности /

Г. Прыгин // Личность профессионала в современном мире / Отв. ред. Л. Г.

Дикая, А. Л. Журавлев. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2014. – С.

243–256.

113. Психологическая діагностика : учебн. пособ. / редакція К. М.

Гуревича, Е. М. Борисовой. – М. : Изд-во УРАО, 2000. – 304 с.

114. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г.

Мещерякова. – 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Педагогика Пресс, 1997. – 440 с.

115. Психологічний словник/За ред. В.В. Давидова, А.В. Запорожця, Б.Ф.

Ломова та ін - М.: Педагогіка, 1983. – 448с.

116. Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник / [уклад.:

М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. –Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші,

2011. – 616 с.

117. Пуни А.Ц. Некоторые психологические вопросы готовности к

соревнованиям в спорте: Избранные лекции / А.Ц. Пуни. – Л.: ГДОИФК, 1973. –

32 с.

118. Пуни А.Ц. Психологические основы волевой подготовки в спорте /

А.Ц. Пуни. – Л.: Изд-во ГДОИФК, 1977. – 23 с.

119. Пушкин В.Н., Нерсессян Л.С. Железнодорожная психология / В.Н.

Пушкин, Л.С. Нерсесян. – М., 1972. – 240 с.

228

120. Пырьев Е.А. Психологическая готовность молодежи к

педагогической деятельности: автореферат дис. канд. психол. наук.: 19.00.07 /

Е.А. Пырьев. – СПб., 1993. – 19 с.

121. Рассел Т. Навыки эффективной обратной связи / Т. Рассел – СПб.:

Питер, 2002. – 176 с.

122. Ребер А. Большой толковый психологический соварь : в 2 т. : пер. с

англ. / А.Ребер. – М.: Вече, 2000. – Т.1: А-О. – 592 с.

123. Родыгина У.С. Психологические особенности профессиональной

идентичности студентов / У.С. Родыгина // Психологическая наука и

образование. 2007. – №4. – С. 39–50.

124. Рузин Г.П. Опыт преподавания хирургической стоматологии и

челюстно- лицевой хирургии : размышления педагога и хирурга / Г.П. Рузин. –

Х. : Торнадо, 2003. – 88 с.

125. Самохвал О.О. Формування професійних якостей майбутніх

менеджерів митної служби у процесі фахової підготовки : автореф. дис. … канд.

пед. наук : 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О.О. Самохвал. –

Вінниця, 2009. – 23 с.

126. Санжаева Р.Д. Психологическая подготовка студентов к

педагогической деятельности / Р.Д. Санжаева // Личность в системе

деятельности. Тезисы докладов регион. науч. практической конференции.–

Новосибирск: НГПУ, 1993. – С. 90–114.

127. Сердюк Л. Зміст та структура психологічної готовності до

професійної діяльності студентів з інвалідністю / Л. Сердюк, Н. Петрученко //

Освіта Регіону: Український науковий журнал. – 2011. – № 5. – С. 140–144.

128. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии /

Е.В. Сидоренко – СПб.: СПЦ, 1996. – 350 с.

229

129. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в

процессе профессиональной подготовки / В.А.Сластенин. – М.: Просвещение,

1976. – 160 с.

130. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В. А.

Сластёнин, Л. С. Подымова. – М.: Изд-во Магистр, 1997. – 253 с.

131. Сластенин В.А. Перестройка высшего педагогического образования и

формирование социально-активной личности учителя / В.А.Сластенин,

В.С.Ильин // Формирование социально-активной личности учителя. – М., 1987.

– С. 8 – 11.

132. Сластенин В.А., Руденко Н.Г. О личностно-ориентированных

технологиях подготовки учителя // Педагог. – М 3. – 1998. – С. 15–20.

133. Сластенин В.А. Профессиональная готовность учителя к

воспитательной работе / В.А. Сластенин // Советская педагогика. – 1981. – № 4.

– С. 76–84.

134. Сміла Н.В. Формування психологічної готовності майбутніх лікарів /

Н.В. Сміла // Науковий вісник Університету «Львівський Ставропігіон»: Серія

психолого-педагогічна – Львів: Видавництво Університету «Львівський

Ставропігіон», 2005. – Вип.1. – С. 81–85.

135. Сміла Н.В. Емпатія як складова духовності в структурі особистості

майбутнього медика / Н.В. Сміла // Збірник наукових праць Інституту

психології ім. Г.С.Костюка АПН Україні «Проблеми загальної та педагогічної

психології» Том ІХ, частина 5. – Київ. – 2007. – С. 375–382.

136. Сміла Н.В. Вивчення психологічної готовності студентів-медиків

третього курсу до майбутньої професійної діяльності / Н.В. Сміла // Актуальні

проблеми психології. – Том V. – Психофізіологія. Психологія праці.

Експериментальна психологія. – Випуск 7. – Київ. – 2007. – С. 258–263.

137. Сміла Н.В. Особистісні фактори становлення психологічної

готовності майбутніх медиків до професійної діяльності / Н.В. Сміла //

230 «Проблеми сучасної психології»: Збірник наукових праць Кам’янець-

Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту

психології імені Г.С.Костюка НАПН України / за наук. ред. С.Д. Максименка,

Л.А. Онуфрієвої. – Вип. №37. – Кам`янець-Подільський: Аксіома, 2017. – С.

423–433.

138. Сміла Н.В. Досвід формування психологічної готовності

майбутнього лікаря до професійної діяльності / Сміла Н.В., Лазуренко О.О. //

Психологічний часопис : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. – №

3 (7). – Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії

педагогічних наук України, 2017. – С. 117–134.

139. Сміла Н.В. Динаміка показників психологічної готовності до

професійної діяльності майбутніх лікарів під час навчання в університеті / Н.В.

Сміла // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Психологія навчання.

Генетична психологія. Медична психологія. – Том Х. – Вип. №30. – К., 2017. –

С. 204–214.

140. Сміла Н.В. Психологічна готовність майбутніх лікарів: які

властивості особистості повинні бути сформовані? // Матеріали VIIІ

міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005” (7-21

лютого 2005 року). – Том 52 Психологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. –

2005. – С. 33–34.

141. Сміла Н.В. Підготовка медиків у ІІІ тисячолітті: діагностика

психологічної готовності майбутніх лікарів, її значення для підготовки

висококваліфікованих кадрів / Н.В. Сміла // Матеріали Першої Всеукраїнської

періодичної науково-практичної Інтернет-конференції “Освітній процес: погляд

зсередини” (16-18 травня 2005 р.). – Дніпропетровськ, 2005. – С. 24–25.

142. Сміла Н.В. Проблема формування та розвитку психологічної

готовності майбутніх лікарів / Н.В. Сміла // Формування сучасної концепції

231 викладання природничих дисциплін в медичних освітніх закладах (17-19 травня

2005р.). Збірка тез. – Харків, 2005. – С. 88–89.

143. Сміла Н.В. Значення діагностики психологічної готовності майбутніх

лікарів для підготовки висококваліфікованих медичних кадрів / Н.В. Сміла //

Збірка наукових праць І Національного Конгресу лікарів внутрішньої медицини

(19-21 травня 2005р.). – Київ, 2005. – С. 108–109.

144. Сміла Н.В. Методи дослідження психологічної готовності студентів

медичних ВУЗів до майбутньої професійної діяльності / Н.В. Сміла // Матеріали

IV міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових

досліджень 2005” (20-30 червня 2005). – Том 57 Психологія та соціологія. –

Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 28–29.

145. Сміла Н.В. Специфіка викладання іноземним студентам англомовної

форми навчання у контексті інтеграції в світовий освітній простір / Н.В. Сміла,

О.О. Лазуренко // Матеріали Х Всеукр. Навч.-наук. Конф. «КМСОНП у ВМНЗ

України на новому етапі». – Тернопіль, 2013. – С. 417-418.

146. Сміла Н.В. Особливості емоційно-особистісного розвитку фахівця на

етапі професійного становлення / Н.В. Сміла, О.О. Лазуренко // Медична

психологія: здобуття, розвиток та перспективи.- Матеріали другої міжнародної

науково-практичної конференції. – Київ, 2013. – С. 152–154.

147. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим

образование / Е.Э. Смирнова – Л. : Изд-во Ленинг. ун-та, 1977. – 136 с.

148. Сучасні вимоги до післядипломної освіти в системі охорони здоров’я

України / І. М. Скрипник, В. К. Ліхачов, Л. М. Добровольська, Г. С. Маслова, О.

О. Тарановська // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2013. – №

4. – С. 70 –72 .

149. Сучасний тлумачний словник української мови : 100 000 слів / за заг.

ред. В. В. Дубічинського. – Х.: Школа, 2008. – 1008 с.

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9623017

232

150. Троцко Г.В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до

виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах : дис. ... д– ра

пед. наук : 13.00.04; 13.00.01 / Троцко Ганна Володимирівна. – Харків, 1996. –

421 с.

151. Увага / С. Д. Максименко // Основи загальної психології : навч. посіб.

для студ. вищ. мед. закл. освіти III–IV р. а. / за ред. С. Д. Максименка. – К.,

1998. – Розд. 9. – С. 116–130.

152. Узнадзе Д.Н. Основные положения теории установки / Д.Н.Узнадзе. –

Тбилиси. : Изд- во Акад. наук Грузинской ССР,1961. – 178 с.

153. Устименко Ю.С. Особливості професійної взаємодії стоматологів /

Ю.С. Устименко // Вісн. Дніпропетр. ун-ту імені Альфреда Нобеля: Серія:

Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. – 2016. – № 1 (11). – С. 365–372.

154. Федорчук В.М. Розвиток комунікативної компетентності викладача.

Соціально-психологічний тренінг / В.М. Федорчук – Кам’янець-Подільський,

2003. – 240 с.

155. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития

личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов – М.,

2002. – 339 с.

156. Філоненко М.М. Особливості процесів самосприйняття в

професійному становленні / М.М.Філоненко //Проблеми загальної та

педагогічної психології: зб. наук. праць /[За ред. Максименка С.Д.]. -К.Днститут

психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2008. -Т.10, 4.4. - с. 623–627.

157. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових

класів: монографія / Л. Хомич. – К.: Магістр-S, 1998. – 200 с.

158. Цветкова Л.А. Коммуникативная компетентность врачей-педиатров :

дисc. … канд. псих. наук : 19.00.05 «Социальная психология» / Л.А. Цветкова. –

СПб., 1994. – 168 с.

233

159. Цукерман Г.А. Психология саморазвития / Г.А. Цукерман, В.М.

Мастеров. – М.: Интерпракс, – 1995. – 288 с.

160. Шадриков В.Д. Деятельность и способности / В.Д. Шадриков. – М. :

Изд. корпорация «Логос», 1994. – 320 с.

161. Яценко Т. С. Універсальність законів цілісності психічного – основа

професійної підготовки практичного психолога / Т. С. Яценко // Науковий

часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. – 2014. –

Вип. 43. – С. 8–26.

162. Яценко Т. С. Методологія професійної підготовки практичного

психолога / Т. С. Яценко, О. В. Глузман, О. М. Усатенко. – Ялта : Республік.

вищ. навч. заклад «КГУ», 2014. – 148 с.

163. Яценко Т. С. Глибинне пізнання психіки – основа професійної

підготовки психолога / Т. С. Яценко, О. В. Педченко // Науковий часопис НПУ

імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. – 2014. – Вип. 45. – С.

3–18.

164. Baltušīte R. Pedagoģijas studentu gatavība profesionālai darbībai skolas

vidē / R. Baltušīte // The Pedagogy Students’ Readiness for Professional Activities in

the School Environment) – Promocijas darbs. Jelgava: LLU, 2013 – 184 p.

165. Bergin A.E. Handbook of psychotherapy and behavior change / A.E.

Bergin, S.L. Gierfleld – NY: John Wiley&Sons, 1991. – 630 p.

166. Johnson S. Young people, employability and the induction process. Work

and Opportunity Series / S. Johnson, T. Burden - York: Joseph Rowntree Foundation.

– 2005. - No. 32. – 66 p.

167. Gunter M., Carrier A. Critical workplace skills for Virginia’s economic

vitality / Meredith Gunter & Achsah Carrier – Virginia: Number conts, 2010. – 8 p.

168. Katane I. Izglītības ekoloģija: starpdisciplinārs virziens mūsdienu

izglītības pētniecībā / I. Katane , L. Pēks, // Educational Ecology: Interdisciplinary

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%A2$

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672786:%D0%A1.12

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672786:%D0%A1.12

234 Trend of Modern Educational Research - Sērija “Izg lītības ekoloģija”. Jelgava: LLU

IMI, 2006 – P. 32.

169. Kepaitė A. Peculiarities of Prospective Teachers’ Reflection / A. Kepaitė //

ATEE, Spring University, Teacher of the 21st Century: Quality Education for Quality

Teaching, Rīga, 2008. – pp. 83–88.

170. Kerns R. D. Life-Long Competency Development in Clinical Health

Psychology. Training and Education in Professional Psychology / Kerns R. D., Berry

S., Frantsve L. M., & Linton J. C.- No.3(4), 2009. – p. 212–217.

171. Lee N. Short-term crisis – long-term problem? Addressing the youth

employment challenge / Lee N., Sissons P., Balaram B., Jones K. and Cominetti N. -

London: Work Foundation – 2012. – 50 p.

172. Meadows P. Young men on the margins of work: an overview report.

Joseph Rowntree Foundation. Work and Opportunity Series / P. Meadows - York:

Joseph Rowntree Foundation. – 2001. - No. 23. – 48 p.

173. Millward L. Young people’s job perceptions and Preferences / Millward

L., Houston D., Brown D. and Barrett M. - London: BIS – 2006. – 58 p.

174. Nayer M.S. Perceptions of physical therapy graduates readiness for

professional activities, by the graduates, their supervisors, and their faculty / M.S.

Nayer – Toronto: University of Toronto, 1999. – 404 p.

175. Super D.E. Opportunities in Psychology Careers / Charles M. Super,

Donald E. Super Ph.D., Blythe Camenson, and Joanne E. Callan Ph.D. - 3rd, revised,

2008. – 245 p.

176. Schneider K. Therapist personal maturity and the therapeutic success / K.

Schneider // The Psychotherapy. 1992. - No. 8. – P. 71– 91.

177. Shiles, M. (2009). Discriminatory Referrals: Uncovering a Potential

Ethical Dilemma Facing Practitioners. Ethics & Behavior, 19(2), р. 142–155.

http://www.inquiriesjournal.com/keyword/development

235

178. Smila N.V. Collaborative Learning and Group Development: Why and

How / N. Smila // The Tenth National Annual IATEFL Ukraine Conference (13-14

January 2005).-Kyiv, 2005. – P.9

179. Smila N.V. Psychological Determinants of Emotional Sphere

Development of Future Medical Psychologists’ in the Context of Contemporary

Cultural and Educational Space [Electronic resourse] / N.V. Smila, O.O. Lazurenko //

28th International Congress of Applied Psychology (ICAP July 8-13 2014) Paris,

France. – Access Mode: https://b-com.mci-group.com/ Abstract/Statistics

/AbstractStatisticsViewPage. Aspx?AbstractID=184118 (Date of appeal August 30,

2014).

180. Smila N.V. Learning, Training, Personal Development: The Solving

Triangle of Life Emotional Crisis / N.V. Smila, O.O. Lazurenko, T.A. Tamakova //

International Journal of Learning //The twelfth International Conference on

learning(July 11-14, 2005), 2005.

181. Smila N.V. Collaborative Learning: the Aspect of Group Development /

N. Smila // The 10th Annual TESOL – Ukraine Convention Communication in This

Global Age (3-5 March, 2005). – Kyiv, 2005. – P. 81.

236

ДОДАТКИ

237

Додаток А

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі жінок першого курсу

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

ск

епти

чн

ість

(L)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

1 10 6 3 7 7 8 10 8 5 3 5 7 8 5 4 5 9 9 21 11 12 14 4

3 8 5 7 7 7 6 11 7 3 3 5 9 7 5 4 6 8 9 13 13 8 12 4

9 4 6 4 2 2 4 9 8 7 8 2 4 2 5 7 8 4 6 24 18 14 8 5

5 8 3 7 3 8 12 8 8 1 5 6 7 8 4 9 7 7 8 20 14 12 18 6

5 5 3 9 8 7 6 10 7 3 9 4 5 5 8 7 5 6 6 15 12 9 12 1

5 5 5 5 5 5 8 6 7 4 11 9 6 8 3 8 4 5 6 15 13 8 12 3

5 9 6 5 6 5 10 6 9 3 6 2 8 8 1 7 9 6 10 16 8 12 8 5

3 5 5 6 5 5 8 3 8 6 4 8 8 8 3 4 6 3 2 11 9 11 9 7

4 8 5 5 6 7 8 8 12 5 7 8 6 5 2 9 9 6 7 18 12 9 12 7

7 10 6 3 7 6 8 10 8 5 9 6 7 8 4 7 4 5 4 20 12 10 10 4

10 8 5 7 3 7 12 8 5 4 9 2 7 8 4 2 4 5 7 22 12 10 14 7

10 8 4 8 6 7 12 10 8 7 6 3 4 6 5 9 6 6 9 19 10 7 13 6

3 4 3 5 7 5 8 8 8 3 9 9 10 8 8 3 11 2 7 8 6 3 15 4

3 10 2 6 4 7 8 9 4 4 8 6 6 6 2 4 8 6 6 9 2 4 10 4

6 6 3 7 7 4 7 2 10 7 5 7 8 5 5 4 5 3 5 8 13 8 14 2

7 7 4 8 11 7 12 9 10 5 4 11 6 7 3 10 7 7 10 26 13 6 15 3

5 5 3 6 8 3 7 5 8 6 7 6 7 4 5 7 7 3 7 14 12 8 10 2

7 6 4 2 3 5 7 2 10 7 8 6 12 10 5 5 8 2 5 11 8 8 7 4

238

6 8 5 7 4 5 10 5 9 5 7 6 9 10 9 9 6 3 5 20 11 12 9 5

9 10 4 6 8 6 5 10 6 6 7 7 10 10 3 8 8 5 7 16 5 13 17 6

4 8 3 8 3 5 7 4 5 3 8 8 8 8 5 7 5 7 7 23 13 17 13 5

6 11 3 6 5 4 6 9 8 4 4 6 7 8 3 7 7 7 6 19 11 11 10 5

8 8 3 5 5 7 8 10 4 6 7 2 6 6 5 5 8 4 6 28 12 13 11 6

3 5 2 9 4 6 10 9 7 6 7 3 7 6 7 8 3 5 3 17 10 8 9 2

4 6 6 5 10 6 10 9 9 5 7 5 9 9 3 7 9 7 9 24 16 12 13 7

8 6 3 3 8 2 8 8 8 3 9 6 8 4 7 9 2 5 6 21 15 12 10 3

3 7 3 8 6 8 9 7 8 4 8 6 6 6 4 9 7 7 8 18 12 9 15 4

7 9 3 9 4 4 7 9 9 5 7 8 9 9 6 6 7 7 5 16 11 11 9 2

5 3 5 9 4 0 12 6 8 5 4 6 8 7 7 6 3 4 3 26 18 16 10 4

3 6 3 3 3 2 8 5 9 8 7 8 7 7 5 7 9 2 6 18 13 7 12 2

6 6 4 6 7 4 8 6 10 3 5 6 5 6 7 7 3 6 7 9 15 15 16 4

8 11 5 4 5 3 8 8 9 5 4 4 7 10 3 7 4 8 8 23 15 9 14 4

8 9 6 9 7 9 11 10 10 6 9 5 6 11 5 8 4 8 9 22 13 16 16 5

4 4 7 4 8 5 7 3 5 8 8 10 10 7 7 6 6 3 5 13 12 7 13 3

5 7 4 7 7 9 7 6 9 4 9 5 9 7 3 8 4 5 5 17 13 13 11 5

5 9 5 3 7 6 11 5 6 7 9 8 8 10 2 7 10 4 6 21 7 12 14 8

5 4 4 6 4 6 12 6 8 7 7 6 8 8 5 7 8 5 8 22 14 9 14 8

3 10 4 8 5 8 12 9 5 4 3 7 6 10 7 8 5 8 7 22 10 18 15 4

6 11 6 5 10 7 8 9 8 6 6 6 8 10 2 8 9 7 9 24 13 18 13 8

8 7 4 6 9 3 5 6 10 6 6 5 8 7 8 6 8 4 7 18 13 13 7 2

5 9 5 5 6 5 5 7 7 5 7 2 7 4 5 6 7 8 4 18 10 8 16 6

5 8 4 8 4 5 7 9 10 5 8 7 4 9 4 7 7 6 7 18 12 13 14 3

4 10 4 5 8 9 9 8 8 2 7 4 7 8 4 9 10 6 6 16 4 7 16 5

4 3 7 5 6 5 11 11 8 4 6 7 10 4 6 9 8 6 6 16 4 7 16 6

6 6 4 3 6 5 6 6 8 6 5 7 2 6 5 6 8 5 9 19 9 10 11 5

9 4 3 6 4 6 10 8 8 4 7 3 8 9 5 9 6 7 8 21 17 10 17 4

239

4 6 3 6 7 6 8 6 6 4 7 9 6 9 7 8 4 3 5 19 9 7 11 4

5 8 4 6 5 4 12 9 8 5 8 5 5 7 6 11 5 8 10 23 18 13 17 7

6 9 3 9 10 5 10 11 8 3 5 9 11 8 3 9 5 4 4 15 12 15 15 4

6 11 6 8 5 5 8 9 9 5 8 5 4 10 6 8 2 8 9 19 13 18 20 7

5 5 4 7 9 8 10 8 2 4 9 3 10 6 4 9 6 4 7 21 8 16 14 3

4 8 4 7 5 5 10 4 6 6 6 6 7 6 2 10 5 6 8 14 10 9 14 5

8 8 1 4 6 6 8 11 6 7 7 7 8 11 6 7 7 5 6 17 9 12 13 6

8 9 3 9 5 4 10 8 6 11 10 1 7 8 3 10 6 7 5 18 11 13 11 1

4 7 7 5 8 7 4 9 10 6 4 7 9 5 4 6 8 7 7 25 10 14 16 3

6 6 4 6 7 3 12 8 11 4 9 10 9 10 4 6 6 7 10 24 20 12 12 5

11 10 2 5 10 4 8 8 8 3 4 8 5 9 4 10 3 8 7 22 13 7 10 3

5 3 6 7 6 7 10 9 9 6 5 9 8 8 5 7 8 4 8 16 9 12 15 5

4 9 6 6 4 5 12 8 9 3 9 6 8 8 6 7 10 5 8 20 8 7 10 5

9 10 4 7 5 7 10 8 11 4 5 7 8 8 5 8 5 8 9 23 15 10 13 5

6 10 5 8 6 7 10 7 8 5 8 6 8 7 2 6 2 7 7 21 11 10 13 5

3 10 2 5 7 5 12 7 10 2 8 9 6 6 2 9 5 9 9 30 20 18 12 7

10 8 6 9 5 6 9 6 10 3 6 3 3 7 6 8 3 9 10 23 18 18 14 5

5 9 3 6 7 4 6 9 10 2 5 2 6 4 1 7 6 5 9 18 11 12 9 3

240

Додаток Б

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі чоловіків першого курсу

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

ск

епти

чн

ість

(L

)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

9 8 4 8 6 7 9 10 4 6 4 6 8 7 3 9 5 9 8 19 11 15 14 8

10 9 5 7 8 8 6 6 4 1 8 4 3 9 5 10 2 3 6 19 12 14 11 7

5 7 5 8 5 2 5 8 5 7 5 4 6 9 5 8 6 4 8 17 12 9 8 5

5 5 5 5 4 3 10 6 5 8 5 8 8 7 1 7 4 6 8 14 11 12 13 5

6 10 3 8 9 7 6 10 6 5 3 4 2 12 4 7 6 9 9 15 9 12 16 5

6 11 5 6 5 7 12 11 6 4 6 6 8 12 6 6 8 7 9 26 12 18 12 6

9 6 6 7 10 3 12 6 3 3 2 7 7 3 4 11 8 3 8 19 12 7 9 7

8 7 4 6 9 7 8 6 5 5 4 3 6 6 4 2 6 2 2 21 13 12 13 6

6 8 4 7 5 6 9 9 4 6 5 7 9 6 6 9 9 4 5 20 8 6 12 6

5 8 5 7 10 7 8 10 6 8 6 4 8 12 5 10 5 7 9 22 13 16 13 8

3 7 6 5 6 4 6 7 8 4 7 9 6 8 6 5 6 5 5 19 11 13 13 7

9 7 5 6 6 4 8 7 9 8 8 7 5 11 7 7 6 6 6 21 12 15 14 5

6 8 4 8 6 4 10 7 4 6 5 5 3 5 4 10 3 7 3 21 15 13 17 7

7 12 5 7 6 6 8 9 8 3 4 5 8 7 4 7 4 6 9 15 8 7 12 3

5 8 2 6 6 10 6 12 6 6 6 4 8 7 4 2 9 2 5 15 10 9 10 5

3 6 5 4 5 6 8 1 2 8 10 7 12 11 8 4 12 2 2 15 6 15 12 8

7 5 6 9 7 8 9 6 7 5 6 6 5 5 4 10 5 8 7 23 14 16 15 9

8 8 3 9 6 7 10 4 7 6 5 3 5 5 5 7 6 4 5 17 9 8 10 3

241

6 5 4 5 5 7 10 5 6 5 5 3 7 6 5 8 7 3 5 20 13 16 9 9

10 4 5 8 7 5 7 8 6 8 4 6 0 10 7 10 6 6 8 13 10 16 11 2

6 11 3 6 7 6 9 9 10 4 8 4 4 10 4 9 6 7 8 21 13 13 16 8

10 7 6 8 5 9 12 8 5 6 7 5 7 10 6 8 8 7 8 17 13 13 11 7

7 8 4 7 8 9 7 10 6 9 5 5 6 9 4 7 2 4 9 16 10 13 9 6

9 0 5 6 9 7 10 7 7 7 4 8 7 9 7 5 3 6 8 13 14 19 11 3

7 9 3 7 5 6 8 9 5 4 3 6 6 9 4 8 2 7 9 18 8 8 14 6

6 3 6 6 5 6 12 4 5 6 6 7 11 11 8 6 7 4 5 19 13 12 11 6

6 10 5 7 7 9 7 8 9 9 10 4 6 10 8 7 4 4 7 12 8 9 12 5

4 9 5 8 6 4 8 8 5 7 8 8 6 7 6 8 6 7 7 21 12 18 15 9

9 9 5 8 5 5 9 6 7 3 6 7 2 9 4 8 4 5 6 22 15 18 16 4

10 5 5 9 9 7 9 12 11 6 5 6 2 10 7 8 4 6 6 24 8 16 13 4

8 7 4 8 7 5 9 6 5 5 4 8 8 6 3 9 6 5 6 15 12 10 7 6

8 8 5 8 10 8 4 9 5 4 9 5 10 6 6 9 5 5 6 16 9 11 10 3

7 6 5 8 6 5 11 8 4 7 5 6 5 5 4 9 4 6 7 15 11 12 8 5

7 11 6 8 8 8 6 9 7 4 8 5 4 4 5 9 5 5 4 13 13 11 7 5

11 8 7 9 7 2 11 9 4 4 2 6 0 5 3 9 4 8 10 22 16 16 10 2

10 8 6 6 7 4 12 8 5 3 8 8 8 9 5 9 6 6 8 19 16 15 14 6

8 7 5 6 6 6 10 9 5 6 6 10 8 10 5 5 4 4 9 15 11 13 18 8

5 9 3 4 5 5 8 5 8 7 5 8 7 7 4 8 7 7 9 20 10 12 16 9

4 3 3 10 6 4 4 5 6 4 5 3 6 10 5 5 3 5 7 17 11 12 13 2

7 8 3 7 7 6 9 8 6 6 5 7 7 6 3 8 7 9 8 20 16 17 11 7

5 6 5 4 6 2 10 6 10 7 9 2 5 10 7 9 5 8 9 19 13 13 13 7

8 3 4 9 4 4 7 3 4 5 7 2 9 7 6 4 1 1 9 18 15 15 13 4

4 5 2 7 9 6 8 8 5 6 8 6 7 12 6 6 6 6 8 26 9 10 12 6

7 7 4 8 10 3 9 7 7 5 7 5 2 11 5 7 4 7 9 21 17 15 15 3

5 10 2 8 6 7 8 11 5 8 8 5 6 6 2 9 10 9 8 22 8 16 16 6

9 10 6 9 9 5 12 10 7 1 5 4 4 8 6 11 3 9 8 26 19 18 15 5

242

9 10 4 7 4 4 10 9 9 3 7 5 4 8 2 8 6 6 8 25 14 14 8 7

9 7 2 6 9 5 9 10 6 5 3 1 5 7 9 7 5 7 8 30 9 11 10 8

9 11 3 7 8 4 4 5 3 7 5 4 7 6 5 1 10 5 7 17 11 10 10 4

243

Додаток В

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі жінок третього курсу

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

ск

епти

чн

ість

(L

)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

9 9 6 8 5 7 9 10 11 6 7 4 7 8 5 9 6 8 7 19 10 10 11 6

5 8 6 6 6 7 5 7 6 5 7 8 9 5 5 7 6 7 9 18 10 8 19 5

4 9 6 6 7 8 9 8 9 5 6 5 8 8 6 7 5 6 8 17 11 11 13 5

4 7 7 10 5 5 8 7 7 6 7 4 8 7 7 8 5 7 7 20 9 12 11 6

8 7 6 8 8 8 9 8 5 5 6 4 6 6 8 8 6 8 6 19 8 10 18 7

4 7 5 7 9 5 8 8 8 4 7 6 9 7 8 5 7 7 5 18 8 12 14 6

7 4 5 7 8 5 9 7 9 6 6 5 7 10 7 7 5 7 8 23 9 12 11 6

10 8 5 8 5 6 11 9 11 4 6 6 7 8 7 10 6 8 8 26 11 13 13 8

7 9 5 7 6 6 11 8 8 4 8 7 6 9 8 7 6 9 8 23 10 14 14 6

5 7 5 8 8 9 10 6 10 5 8 5 7 8 8 4 6 7 7 20 11 9 12 5

7 8 6 8 7 9 6 11 7 5 6 6 9 8 7 7 7 9 8 22 10 13 15 6

7 8 6 7 4 5 10 8 8 2 8 4 7 7 8 8 6 8 9 25 15 10 11 5

5 7 4 8 5 5 8 6 8 6 6 9 6 5 7 10 7 8 8 19 8 14 12 6

6 10 6 8 5 8 10 10 7 4 6 4 8 4 7 8 6 8 8 24 9 16 20 5

9 7 7 9 4 7 12 12 10 3 5 3 6 6 8 6 5 9 9 24 9 13 12 9

6 5 5 5 5 6 10 8 7 4 6 5 8 6 5 8 8 7 8 20 9 15 10 7

6 9 7 4 9 8 8 7 7 3 10 7 8 5 7 6 12 6 8 22 7 10 15 8

244

5 11 8 8 7 7 10 8 9 2 5 8 6 10 6 7 7 6 8 19 8 12 16 7

7 6 4 5 10 7 9 9 5 5 7 6 9 3 6 7 10 6 7 19 9 13 9 6

5 9 4 5 6 8 10 9 6 6 8 7 9 7 6 8 7 5 5 17 10 11 11 7

8 7 4 7 8 4 8 6 7 5 7 7 7 7 8 7 8 7 8 17 11 11 12 6

8 8 4 8 6 8 8 7 7 5 8 8 7 9 9 7 7 8 8 20 9 18 11 5

9 8 4 6 8 6 9 6 5 2 5 5 8 9 7 8 6 7 5 26 8 11 10 4

7 7 5 9 6 5 8 7 8 8 5 6 9 6 8 7 8 7 6 12 9 10 13 5

5 9 3 7 8 6 9 9 8 6 4 6 7 5 9 8 7 7 8 18 8 12 11 7

6 7 6 9 7 4 9 10 10 6 6 5 8 5 7 9 7 8 8 20 9 10 11 7

8 6 4 7 4 5 10 9 8 4 6 6 7 7 8 6 6 7 6 30 9 18 20 6

5 9 6 8 5 6 12 10 8 3 4 6 7 3 8 9 6 8 4 18 10 13 14 7

7 9 5 7 3 6 9 8 7 7 7 8 8 7 6 8 8 7 8 20 11 14 14 5

5 7 6 5 5 6 7 8 8 9 5 4 8 4 7 7 6 7 5 14 9 10 11 7

7 7 5 7 7 5 11 7 7 5 6 7 9 5 8 10 8 8 6 20 8 9 12 6

7 8 6 8 8 8 10 8 7 5 9 4 9 5 8 8 7 6 9 21 9 10 11 7

9 7 6 7 8 8 10 8 10 6 9 4 8 7 9 7 6 7 7 21 7 13 12 6

4 6 5 4 10 7 8 8 7 8 6 5 7 6 9 7 10 8 4 20 8 10 12 5

9 9 4 8 5 6 8 10 8 4 5 4 8 5 7 7 7 7 4 18 9 11 12 6

5 5 6 5 6 6 10 6 8 8 12 4 8 5 7 8 8 8 5 19 9 12 13 6

6 10 4 6 7 5 9 8 8 7 9 9 7 8 8 8 7 6 6 20 8 11 11 7

6 8 6 6 9 4 7 5 9 7 6 6 8 5 9 8 7 8 1 22 9 11 11 6

5 7 5 8 6 5 8 12 8 4 5 7 8 7 7 9 6 7 4 18 10 13 18 7

9 10 7 8 9 9 10 8 9 5 6 6 6 10 7 7 7 9 7 18 10 16 12 8

8 7 7 10 6 9 9 10 7 2 7 4 7 4 7 9 6 8 10 24 11 12 16 7

6 8 6 9 8 6 6 7 8 4 6 5 9 3 8 5 7 6 8 18 11 11 15 6

4 7 7 6 7 6 8 9 8 4 6 4 8 6 9 8 9 5 10 24 9 11 13 5

5 7 5 8 7 8 5 9 10 5 6 8 8 9 7 8 8 8 9 20 8 15 13 4

4 9 6 7 7 8 4 10 9 5 6 6 10 6 7 5 10 8 4 23 9 12 16 7

245

8 7 6 6 5 6 6 8 7 6 7 5 10 5 8 7 10 7 5 25 9 11 12 5

7 7 4 9 8 6 7 7 9 4 6 5 9 4 8 8 7 7 6 19 9 12 11 5

6 8 5 9 7 7 5 10 7 8 6 6 9 7 8 10 9 6 7 19 7 14 15 6

5 8 5 7 6 7 8 7 7 6 7 4 9 6 8 5 6 6 6 21 10 10 10 7

8 9 4 5 5 7 7 8 8 8 8 5 6 10 7 7 4 8 5 20 10 10 11 6

8 6 6 6 4 7 9 6 7 6 8 6 7 3 6 7 7 6 5 25 11 9 10 6

7 8 7 6 8 5 9 8 5 2 8 6 6 9 7 4 8 5 5 26 7 15 13 5

8 8 6 7 5 7 7 9 8 5 7 7 8 8 5 9 8 7 5 19 8 11 13 4

5 6 5 8 5 7 9 5 6 4 9 5 10 12 7 9 8 8 5 18 9 9 10 7

6 7 4 7 6 4 10 9 9 5 6 5 10 7 7 9 7 9 8 24 9 12 11 8

10 7 5 9 10 7 6 9 5 9 6 6 8 10 8 8 8 7 10 20 8 18 17 6

7 8 6 9 5 6 6 7 7 3 6 7 7 6 7 10 6 7 6 23 10 17 12 5

246

Додаток Г

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі чоловіків третього курсу

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

ск

епти

чн

ість

(L

)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

9 8 6 7 6 7 8 10 8 6 6 4 8 6 8 7 6 8 6 20 9 10 12 4

5 9 7 8 9 8 6 10 4 4 8 7 6 9 7 5 7 6 7 21 10 11 11 5

4 8 5 6 7 4 5 8 5 7 8 8 5 8 10 8 7 6 7 22 9 16 12 5

11 7 7 7 5 6 8 10 11 4 7 6 6 10 7 9 8 8 9 25 8 18 13 10

6 9 5 8 6 6 10 8 7 4 8 10 7 6 6 10 8 7 8 26 9 12 14 6

6 6 5 10 6 3 6 5 5 9 6 7 6 5 8 6 6 9 8 19 9 16 18 10

6 9 4 9 5 5 12 10 7 7 8 8 7 7 8 10 7 8 7 22 10 12 12 8

5 8 4 7 4 4 10 7 4 6 5 8 9 3 7 11 8 8 6 17 9 12 13 4

8 10 5 10 5 6 10 12 10 5 7 6 8 12 8 8 9 8 7 28 11 18 11 7

5 8 4 5 6 4 12 6 7 5 6 7 7 5 7 7 7 7 10 20 10 16 12 6

7 6 5 7 9 4 10 6 10 2 6 4 8 8 6 8 8 8 7 29 9 14 16 9

5 7 7 4 5 7 8 7 8 4 7 8 9 9 7 8 7 6 8 21 8 19 13 8

8 5 6 7 5 3 8 10 6 4 5 6 11 6 8 9 8 7 9 21 8 12 12 6

5 6 4 5 7 4 9 8 5 6 8 6 7 6 7 6 8 6 7 20 9 14 12 5

6 6 6 7 8 6 8 5 6 9 9 7 6 5 9 6 9 8 5 18 9 13 13 6

7 9 7 9 6 5 8 10 5 5 7 8 8 6 7 6 7 7 3 19 7 11 14 4

5 8 8 8 8 5 7 8 7 7 8 6 7 10 8 7 8 9 9 22 8 16 13 6

5 7 5 5 4 5 12 9 8 6 10 8 8 6 8 6 8 7 6 20 9 10 11 7

247

6 9 6 7 8 7 10 8 8 6 8 7 8 5 7 9 8 8 8 21 9 13 13 8

4 6 5 7 7 5 10 9 7 3 6 5 9 7 8 8 9 8 9 22 9 14 14 7

9 7 5 8 7 8 8 8 6 3 5 6 6 10 7 9 8 8 4 24 10 16 16 4

5 5 7 8 8 4 9 9 5 3 7 8 8 7 8 9 8 7 6 20 7 12 16 2

10 6 5 8 8 3 10 6 7 6 8 5 7 12 7 7 7 8 10 25 8 16 18 2

9 6 6 8 9 8 8 8 8 3 9 9 7 5 9 6 8 7 7 20 8 11 12 5

6 7 6 7 9 7 9 10 7 9 6 7 7 6 8 8 8 7 2 19 7 11 13 6

9 7 7 8 7 8 7 6 6 2 8 6 8 4 9 8 9 7 9 20 9 16 15 5

5 7 8 8 6 5 11 6 6 5 9 9 6 8 9 3 8 6 5 19 9 11 12 5

6 7 6 6 5 8 9 10 7 10 9 8 7 7 8 8 7 6 7 19 9 10 12 5

9 9 5 8 6 5 12 7 8 2 7 6 6 8 9 12 6 7 5 22 8 12 11 5

7 6 7 10 8 4 9 9 7 7 8 8 8 10 8 6 7 7 5 25 10 15 13 4

6 6 6 6 5 6 8 9 8 4 9 7 7 5 7 7 8 7 7 27 9 11 12 5

11 7 5 6 5 7 7 6 7 5 8 7 6 4 9 3 9 7 3 22 10 12 13 6

9 6 5 10 10 5 7 10 6 7 11 9 7 9 8 3 8 8 3 19 9 11 14 6

6 5 8 7 8 5 10 8 8 6 6 6 9 6 8 7 6 6 7 20 8 13 11 5

6 6 5 9 7 7 10 9 8 4 7 8 7 7 7 9 5 9 10 27 8 16 16 6

8 10 8 5 6 6 10 7 7 6 8 7 8 6 8 8 6 7 8 19 7 15 13 6

8 8 7 7 5 7 9 7 8 2 9 8 8 9 7 9 5 7 9 26 9 13 13 8

10 6 4 6 6 5 11 8 9 6 6 8 8 6 8 10 6 8 10 19 8 14 12 6

9 6 6 6 5 8 8 7 7 7 7 7 9 6 6 9 7 7 9 20 10 16 15 8

10 7 5 9 8 5 9 6 7 2 8 7 6 10 8 9 6 8 8 26 11 12 13 5

8 10 7 8 6 6 8 8 8 6 7 3 9 7 6 6 6 6 9 18 10 13 17 5

8 8 5 5 7 6 8 9 11 4 8 6 8 8 7 8 8 7 6 18 11 16 16 7

8 9 6 8 6 9 10 7 9 7 7 4 7 8 6 9 6 6 6 24 9 14 14 9

10 10 6 10 5 8 10 8 8 4 8 6 6 8 5 7 5 9 9 30 8 16 14 12

248

Додаток Д

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі жінок магістрів, інтернів

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

ск

епти

чн

ість

(L

)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

10 10 8 9 5 6 9 7 9 5 4 7 7 11 8 10 8 8 8 22 10 16 13 6

7 8 7 8 6 7 10 9 8 4 5 8 1 8 9 7 7 9 9 20 11 14 12 7

8 9 8 9 6 6 7 8 6 5 2 8 8 7 9 7 8 8 11 20 11 8 13 8

7 11 7 8 7 7 11 8 8 5 4 6 7 8 7 9 7 7 10 29 8 16 15 6

7 10 6 9 4 6 9 7 9 6 5 6 6 6 8 8 9 9 10 20 9 7 14 7

7 8 8 8 7 6 8 6 10 5 5 9 6 10 8 8 9 6 8 23 9 10 18 6

8 9 9 8 7 8 8 6 8 6 6 7 7 11 6 7 7 10 8 22 10 18 12 6

9 8 8 11 5 5 6 6 8 7 6 9 5 6 7 7 7 11 9 26 11 14 12 8

7 9 9 12 5 5 10 8 9 6 6 7 6 5 7 6 8 10 7 20 11 17 11 7

8 9 10 7 4 5 10 10 6 7 5 6 5 6 8 8 7 9 9 25 10 15 16 6

10 8 9 9 6 5 10 8 8 5 5 8 8 3 7 9 6 8 10 25 11 14 13 7

9 10 9 9 5 6 8 8 7 7 7 4 7 4 6 10 8 8 8 23 10 17 11 7

8 8 8 9 7 6 7 9 9 2 4 9 2 6 8 11 8 9 8 22 12 12 16 5

7 8 7 6 6 6 6 11 8 7 5 9 7 7 9 9 7 9 9 24 9 16 12 6

9 7 8 10 5 7 10 8 7 5 5 9 6 10 7 8 7 11 9 22 11 11 16 6

7 7 9 11 8 4 9 8 9 4 8 7 5 7 8 8 5 10 9 24 10 10 12 8

8 8 8 10 8 5 10 8 12 5 5 6 7 12 8 8 8 9 9 20 11 15 14 9

7 9 7 8 5 6 10 9 9 3 6 8 3 6 7 9 9 8 8 24 10 15 14 7

249

8 8 7 9 6 5 8 11 10 5 7 9 3 8 6 6 5 9 7 22 9 16 18 6

8 9 8 8 5 6 8 6 7 4 4 9 6 7 8 9 11 9 8 24 8 16 14 6

7 9 9 8 6 7 10 6 8 3 9 7 3 7 8 9 8 11 7 26 10 20 12 7

7 7 8 8 8 8 7 7 10 6 6 8 7 5 8 5 10 10 9 26 11 10 13 7

8 8 9 8 9 5 10 10 9 7 5 7 5 5 7 10 7 9 10 27 10 18 16 7

9 9 9 8 5 9 10 11 8 4 4 6 2 5 7 8 8 8 10 20 9 17 17 7

8 7 8 9 6 6 11 9 10 5 7 7 6 5 7 9 8 9 8 23 10 16 13 7

7 9 7 11 9 10 5 9 6 6 6 7 6 5 9 9 8 8 8 21 12 12 13 6

250

Додаток Е

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі чоловіків магістрів, інтернів

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть –

скеп

тичн

ість

(L

)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

9 8 8 9 8 7 6 10 6 6 2 8 2 5 8 8 7 9 9 20 11 14 18 7

7 9 9 8 5 9 12 9 7 7 5 7 5 6 9 9 8 8 7 22 10 9 15 8

7 10 7 10 7 5 10 11 6 5 4 7 4 9 7 9 6 9 9 24 9 14 14 7

8 9 8 8 6 9 6 9 9 7 5 7 6 10 8 5 9 7 8 19 8 15 13 8

7 8 9 11 5 6 10 8 7 3 3 9 4 8 6 9 8 9 9 24 9 17 10 7

9 8 8 8 8 7 7 8 8 7 3 8 6 11 8 7 7 8 7 22 10 11 15 6

10 8 9 8 7 5 6 9 7 4 4 8 5 7 8 7 6 9 8 20 8 10 12 5

11 12 7 9 9 7 12 10 8 8 3 9 5 10 9 10 8 9 9 23 11 15 18 7

251

Додаток Є

Результати дослідження компонентів готовності майбутніх медиків в групі викладачів-клініцистів

Ад

екват

ніс

ть с

амоо

цін

ки

(MD

)

Зам

кн

уті

сть –

то

вар

ись

кіс

ть (

A)

Інте

лек

т

Ем

оц

ійн

а н

есті

йкіс

ть -

ем

оц

ійн

а ст

ійкіс

ть (

C)

Під

пор

ядко

ван

ість

–

до

мін

антн

ість

(E

)

Стр

им

аніс

ть –

ек

спрес

ивн

ість

(F

)

Схи

льн

ість

до

по

чу

ттів

–

ви

сока

нор

мат

ивн

ість

повед

інки

(G

)

Боязк

ість

– с

міл

ивіс

ть (

H)

Жор

сткіс

ть –

чу

тли

віс

ть

(I)

Довір

ли

віс

ть-с

кеп

тич

ніс

ть

(L)

Пр

акти

чн

ість

– р

озв

ин

ена

уяв

а (M

)

Пр

ям

олін

ійн

ість

–

ди

пло

мат

ич

ніс

ть (

N)

Вп

евн

еніс

ть у

со

бі

–

три

во

жн

ість

(O

)

Кон

серват

изм

–

рад

икал

ізм

(Q

1)

Кон

фор

міз

м –

н

он

ко

нф

ор

міз

м (

Q2

)

Ни

зьки

й с

амоко

нтр

оль

–

ви

соки

й с

амо

ко

нтр

оль

(Q3)

Ро

зслаб

лен

ість

–

нап

ру

жен

ість

(Q

4)

Ко

му

нік

ати

вн

і зд

ібн

ост

і

Ор

ган

ізат

ор

ські

здіб

ност

і

Во

ля

та у

ваг

а

Си

ла

про

цес

ів

гальм

уван

ня

Си

ла

про

цес

ів з

бу

дж

енн

я

Ру

хли

віс

ть

Ем

пат

ія

9 12 8 7 7 8 6 8 11 6 6 8 5 6 5 10 6 9 9 21 9 15 14 6

9 10 10 9 6 4 9 8 8 7 6 5 8 9 5 8 8 8 10 23 10 15 13 7

8 8 11 8 8 6 8 9 5 7 3 5 7 10 8 9 4 9 9 23 11 17 13 7

10 8 9 8 9 5 7 9 9 5 6 6 8 10 4 9 4 7 8 19 5 14 18 8

8 8 8 8 8 3 5 9 6 2 6 5 2 3 6 8 7 7 8 21 8 15 16 5

10 8 10 9 7 4 9 7 10 5 9 6 7 8 6 8 8 8 7 25 7 16 12 6

9 7 11 9 10 8 11 9 6 6 10 7 7 4 10 9 7 9 9 24 10 18 12 7

9 9 12 8 9 4 5 8 7 6 8 6 7 6 6 9 5 8 7 21 12 16 11 6

10 10 11 8 8 5 9 9 8 5 7 5 8 8 7 8 0 7 8 22 9 16 16 7

9 9 10 9 9 3 10 10 9 6 8 6 8 2 8 7 10 9 9 22 7 16 15 6

10 8 9 7 7 5 10 10 5 6 7 5 5 6 7 11 9 10 9 19 8 13 14 5

9 8 8 8 8 4 9 9 4 4 8 7 5 6 6 9 3 9 9 26 11 18 13 9

7 9 8 9 10 3 8 9 6 5 8 7 8 10 7 8 7 8 8 18 10 11 10 8

9 8 9 9 9 6 6 8 10 8 8 8 9 5 5 8 10 9 7 22 9 14 18 9

9 11 9 10 8 5 8 10 5 4 6 8 5 6 4 9 6 9 7 21 8 16 16 6

9 9 10 8 9 4 10 10 10 7 9 6 9 7 5 8 8 8 8 23 7 16 20 6

8 10 8 7 7 4 11 11 8 5 6 6 9 9 8 8 7 7 10 21 10 19 14 9

8 9 7 10 9 6 10 10 9 7 4 7 10 8 4 7 8 8 7 22 6 16 19 8

252

9 7 7 10 9 8 6 9 4 5 7 5 5 9 10 10 4 6 9 21 11 12 11 5

8 11 8 9 8 7 7 9 8 5 8 5 7 4 6 8 5 9 9 21 10 19 12 6

7 8 9 8 8 5 7 10 10 5 12 5 9 5 8 8 5 8 10 19 8 13 15 7

9 10 9 8 9 6 6 8 10 2 8 5 5 6 8 8 5 10 11 24 4 14 15 9

9 10 8 10 10 5 8 8 8 6 7 8 7 7 7 9 10 8 8 23 8 12 16 10

7 11 10 7 9 9 8 11 11 5 8 5 8 4 7 9 9 8 9 22 5 14 15 7

7 8 11 7 11 4 6 8 7 3 6 4 6 5 6 8 5 7 11 21 10 16 13 7

6 7 12 8 10 5 10 7 8 5 11 8 7 10 8 10 11 8 8 20 7 16 14 8

9 10 10 9 9 4 10 8 6 3 9 7 5 8 8 8 7 8 10 20 5 12 17 7

147 - Головнаpsychology-naes-ua.institute/files/pdf/dis_smila_2... · 2018-05-28 · В...

Documents