1

Особистісно-орієнтований підхід

*Особистісно орієнтований підхід до виховання й розвитку учнів

Підготувала вчитель початкових класів

*Думка відомих педагогів

Особистісно орієнтоване навчання надає кожному учневі, опираючись на його здібності, нахили,інтереси, особистісні цінності і суб’єктний

досвід,можливість реалізувати себе в пізнавальній та інших видах діяльності… С.Подмазін

Особистісно орієнтована освіта не займається формуванням особистості із заданими властивостями, а створює умови для повноцінного виявлення і,

відповідно, розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу ” В.Сєриков

* Особистісно орієнтоване навчання - навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність

Мета: створення оптимальних умов для розвитку і становлення особистості як суб'єкта діяльності

* Особистісно орієнтований урок ґрунтується на врахуванні вікових, психофізіологічних, інтелектуальних особливостей учня, його інтересів,

здібностей, ціннісних орієнтацій.

*Технологічні етапи особистісно орієнтованого уроку

орієнтація --> цілепокладання --> проектування --> організація --> реалізація --> контроль --> корекція --> оцінка -->

* І. Етап орієнтації мотивація діяльності вчителем позитивна настанова на роботу визначення місця означеного заняття в цілісному курсі, розділі,

темі (схеми,опори, словесна настанова)опора на власний досвід учнів із проблеми заняття

* ІІ. Етап цілепокладання спільне з учнями визначення особистісно значущих цілей подальшої діяльності на уроці (що може дати це заняття

школяреві зараз, для наступної контрольної роботи, для майбутнього життя)визначення показників досягнення поставлених цілей

*ІІІ. Етап проектування залучення учнів (по змозі) до планування наступної діяльності через попередню роботу накреслення плану очікуваної роботи

обговорення складеного плану

*ІV. Етап організації виконання плану діяльності вибір способів навчальної діяльності вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (таблиця,

опора, план)формування вмінь та відпрацювання навичок варіативність завдань домашньої роботи

* V. Контрольно-оцінювальнний етап залучення дітей до взаємоконтролю,самоконтролю участь учнів у виправленні помилок порівняння результату

з еталоном використання механізмів цінування"(позитивного ставлення до успіхів школярів) й оцінювання (виставлення оцінок, поурочного

балу,рейтингових оцінок) не тільки кінцевого результату, але й процесу навчання

*Які засоби допомагають втілити ідею особистісно орієнтованого навчання?

Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що сприяє розкриттю суб’єктного досвіду учнів.

Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу.

Стимулювання учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань, без будь-якого остраху помилитися чи дати неправильну відповідь.

Використання під час уроку дидактичного матеріалу, який дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього вид та форму навчального змісту.

Оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення.

Заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів під час уроку, вибирати й засвоювати більш раціональні.

Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення умов для природного самовиявлення учня.

2

Система розвивального навчання Д.Ельконіна - В.Давидова

*Уміння вчитися - ця ключова компетенція посідає перше місце.

Забезпечити її досягнення можуть, насамперед, педагогічні технології, зокрема

СИСТЕМА РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ Д.ЕЛЬКОНІНА - В.ДАВИДОВА

*ІДЕЯ КОНЦЕПЦІЇ

У молодшому шкільному віці через спеціально побудоване навчання сформувати в дітей: здібності до саморозвитку, самопізнання,

самовдосконалення.

*ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Організувати навчальну діяльність дітей так, щоб вони були суб'єктами навчання.

ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГА

визначити індивідуальну зону найближчого розвитку дитини, допомогти формуванню ще не сформованих здібностей дитини.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

*Складаючи урок за системою "Розвивальне навчання" з'ясуй:

- як здійснюється мотивація до навчання

- як відбувається розв'язання проблеми

- повторити послідовність дій, звернути увагу на труднощі та причини її виникнення, виправити помилки тощо

- самооцінка та самоконтроль (як налагоджена спільно-розподільна діяльність на рівні "вчитель - учень", "учень - учень").

*Типи уроків:

1. Урок постановки навчальної задачі. 2. Урок розв’язання навчальної задачі.

3. Урок моделювання й перетворення моделі.

4. Урок розв’язання окремих задач із застосування відкритого способу. 5. Урок контролю й оцінки.

*ПОРІВНЯЙТЕ

Традиційна система навчання Розвивальна система навчання

Мета: дати мінімум (оптимум) знань, умінь, навичок. Мета: сформувати в дитині певні здатності до самовдосконалення

Процес навчання зводиться до тренування памяті, уяви,

сприймання.

Навчання йде попереду розвитку, а педагог може допомогти дитині сформувати

здібності й сприяти її розвиткові

Дитина - об'єкт навчання Дитина - суб'єкт навчання

Засвоєння способу дій через показ і тренування Засвоєння принципу побудови дій

Педагог викладає, передає інформацію, а учень її засвоює Учитель не викладає, а організовує навчальну діяльність

Одиницею педагогічної дії є урок Одиницею педагогічної взаємодії є навчальне завдання

Форми пізнавальної діяльності учнів - фронтальна,

індивідуальна, групова, колективна

Основною формою є колективно-розподільна діяльність

Не звертається увага на самоконтроль Формування навичок самоконтролю

Майже не враховуються психологічні особливості учнів Повністю ґрунтується на врахуванні вікових особливостей учнів

Навчальний процес слабко сфокусовано на успіх і радісні переживання дітей Процес навчальної діяльності грунтується на організації радісних переживань пізнання

3

Модульно-розвивальна система навчання, виховання та розвитку учнів

*Основними підходами до організації освітнього процесу в модульній системі навчання є:

- навчання з випереджувальним вивченням теорії

- вивчення матеріалу на основі змістовно пов'язаних і закінчених блоків - модулів

- проблемний підхід до навчання

- організація активної науково-пошукової діяльності учнів

- технологізація освітнього процесу

*ПЕРЕВАГИ МОДУЛЬНО - РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

- системність, логічність, комплексний підхід до побудови курсів

- підвищення мотивації до навчальної діяльності

- розвиток самореалізації та самооцінки учнів

- зміна ролі педагога з інформаційно-контролюючої на консультативно-координаційну

- гнучкість і варіативність

*ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ

- настановно - мотиваційний (НМ)

- змістовно - пошуковий (ЗП)

- оцінно - смисловий (ОС)

- адаптивно - перетворювальний (АП)

- системно - узагальнюючий (СУ)

- контрольно-рефлексивний (КР)

- духовно - естетичний (ДЕ)

*Аналогом календарно-тематичних планів у модульно-розвивальній системі є графічні схеми

"Я і Україна. Природознавство" (3 клас)

Схема представлена трьома великими блоками (темами) із зазначенням кількості годин і міні-модулів, спланованих на їх вивчення:

1. Природа і ми ( 2 год./ 4 міні блока)

2. Нежива природа ( 9 год./ 18 міні блоків)

3. Жива природа ( 23 год./ 46 міні блоків)

*Модульно - розвивальна система дає змогу:

- здійснювати навчальний процес на основі трьох стадій: мотиваційної, операційно-виконавчої, рефлексивно-оцінювальної

- застосовувати в навчально-виховному процесі ситуативне моделювання

- орієнтувати навчально-виховний процес на оволодіння учнями не лише вміннями та навичками, але й способами діяльності.

*Модульно - розвивальна система навчання змінює навчальний процес, робить його творчим, живим, таким, що стимулює саморозвиток усіх його

учасників.

4

Проблемне навчання

Проблемне навчання

Однією з ідей розвивального навчання є проблемне навчання. Основні ідеї проблемного навчання

розкриваються в працях І. Лернера, М. Махмутова, М. Матюшкіна, М. Скаткіна, А. Фурмана та інших.

Так, М. Махмутов обґрунтував проблемне навчання як тип розвива. ного, у якому поєднується

систематична самостійна пошукова діяльні учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система

методів вибудовується з урахуванням цілепокладання й принципу проблемності. Основу проблемного навчання

становить ланцюг проблемних ситуацій у різних дах навчальної діяльності учнів, управління їх мислительною

(пошуковою) діяльністю щодо засвоєння нових знань шляхом самостійного (колективного) розв’язання

навчальних проблем.

Проблемне навчання зорієнтоване на набуття знань, розвиток їх самостійної пізнавальної діяльності та

індивідуальних творчих здібностей.

Пошукова діяльність починається з постановки питань, розв’язання проблем і проблемних завдань,

закладених у навчальних програмах і ручниках, проблемному викладі та поясненні знань учителем,

різноманітній самостійній роботі дітей.

5

Діяльнісний метод навчання математики

(проект Л. Петерсон)

*Основні ідеї технології діяльнісного методу:

- залучення учня до активної пізнавальної діяльності як інструмента для формування нових здібностей;

- зміна функцій учасників навчального процесу: вчитель виконує функцію організатора, а учень є

суб’єктом діяльності в базовому процесі;

- провідна роль теоретичних знань у процесі формування здібностей учнів до навчальної діяльності;

- реалізація ідей педагогіки співпраці.

* Сутність діяльнісного підходу:

всебічний розвиток творчих сил кожного учня,розширення інтересів, світогляду, змога глибше

вивчати матеріал, розвивати пізнавальний інтерес.

*Дидактичні принципи діяльнісного методу

Діяльнісний метод (солн):

Принцип діяльності

Принцип творчості

Принцип цілісного сприймання світу

Принцип неперервності

Принцип мінімакса

Принцип психологічної комфортності Принцип минимакса заключается в том, что школа предлагает каждому ученику содержание образования на максимальном (творческом) уровне, и обеспечивает его усвоение на уровне, не ниже социально безопасного минимума

*ТИПИ УРОКІВ ЗА ДІЯЛЬНІСНИМ МЕТОДОМ

Уроки відкриття нового знання

Уроки розвивального контролю

Уроки рефлексії

Уроки загально-методологічної спрямованості

*Етапи уроку "відкриття нового знання" (стки)

1. Самовизначення до діяльності (входження в урок)

Психологічний ланцюжок етапу самовизначення до діяльності

Внутрішня потреба Хочу --> Довірливі відносини Можу? --> Духовна єдність Вірю!

2. Актуалізація знань

Створення проблемної ситуації:

Ситуація успіху (знаю - знаю) --> Інтелектуальний розрив (не знаю) --> ПРОБЛЕМА

3. Постановка проблеми

Шляхи постановки проблеми: (лу)

Створення проблемної ситуації, спонукання учнів до осмислення суперечності й формулювання

теми

Спрямувальний до теми діалог

Повідомлення теми уроку з мотивувальним прийомом

4. Відкриття учнями нового знання (вибір методу, відкриття, розв'язання проблеми)

Відкриття нового знання: (лу) Висування і перевірка гіпотез та Спрямувальний діалог: (ул):

Способи оцінювання знань учнів: (лу) Самооцінка, Рефлексія, Взаємооцінювання

5. Первинне закріплення

6. Самостійна робота з самоперевіркою

7. Повторення

8. Рефлексія діяльності (Що відкрили? Самооцінка. Домашнє завдання).

*ВИСНОВОК діяльнісний метод навчання дає змогу реалізувати головну мету освіти - формування готовності особистості до

саморозвитку, активної життєвої позиції, прагнення до самовдосконалення.

6

Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови в початковій школі

(упоряд. О. Петрик)

*Комунікативна компетентність – це вища здатність особистості, яка дає змогу розв'язувати проблеми, що

виникають у різних життєвих ситуаціях, конгломерат знань, мовних та позамовних умінь і навичок

спілкування,набутих особистістю під час природної соціалізації, навчання та виховання (за Ю.

Ємельяновим)

*Комунікапівно-діяльнісний підхід до вивчення української мови забезпечує інтенсивний мовленнєвий та

інтелектуальний розвиток молодших школярів, створює умови для реалізації надпредметної функції, яку

рідна мова виконує в системі шкільної освіти.

* Школярі мають змогу вдосконалювати надпредметні компетенції, предметні компетенції (комунікативну й

мовну зокрема), формувати способи діяльності, що передбачають розвиток мислення.

Комунікативна компетентність

Добре володіння усним та писемним мовленням Вміння формувати власну точку зору Вміння доводити власну

позицію Вміння адаптуватися в мовному середовищі Адекватне ставлення до критики Вміння презентувати свій

продукт Культура мовлення Вміння користуватися довідниковою літературою Здатність до відтворення

інформації з елементами логічного опрацювання матеріалу

Мовна компетенція - опанування необхідними знаннями про мову як знакову систему й суспільне явище. її будову,

розвиток та функціонування; оволодіння основними нормами української мови; збагачення словникового запасу,

вдосконалення граматичного ладу мовлення учнями; формування Здібності до аналізу й оцінки мовних явищ та

фактів.

Сформованість комунікативних вмінь допоможе учню:

• Бути успішним у навчанні;

• Оволодівати навчальним процесом у співпраці з педагогом та однокласниками;

• Обмінюватися накопиченим життєвим досвідом

* Реалізація діяльнісного підходу передбачає: домінування інтенсивного мовленнєвого й інтелектуального

розвитку школярів; засвоєння лінгвістичних понять, що називають мовні й мовленнєві явища, із зазначенням

особливостей функціонування цих явищ та основних видів навчальної діяльності, які відпрацьовуються у процесі

вивчення цих понять.

Комунікативно-діяльнісний підхід мас забезпечувати співпрацю - колективну навчально-пошукову

діяльність, що сприяє формуванню пізнавальних мотивів учнів.

7

Укрупнення дидактичних одиниць Укрупнення дидактичних одиниць (УДО) пропонують автори (П. Ерднієв, Б. Ерднієв) * Укрупнена дидактична одиниця – УДО – це локальна система понять, об’єднаних на основі смислових логічних зв’язків і утворююча цілісно опановану одиницю інформації. Укрупнена дидактична одиниця володіє якостями системності й цілісності, стійкістю до збереження в часі та швидким проявом у пам’яті. * Принцип укрупнення дидактичних одиниць здійснюється такими шляхами: система вивчення матеріалу ґрунтується на одночасному вивченні взаємно обернених дій, а також контрастних понять (додавання і віднімання, множення і ділення, пряма й обернена задачі); об’єднано розгляд питань, які мають логічний зв’язок між собою, але до УДО вивчалися окремо: а) нумерація чисел у межах 1000, роздроблення й перетворення іменованих чисел; б) дії в межах 100 і відповідні дії з круглими десятками у межах 100; в) в одній темі розглядаються взаємопов'язані питання, такі, як збільшення і зменшення числа в декілька разів та кратне порівняння, знаходження частини від числа і числа за частиною та визначення, яку частину становить одне число від іншого; г) дії з іменованими числами розглядаються в органічному зв’язку з діями над абстрактними числами. * Основний елемент методичної структури УДО – це “математична вправа” у широкому значенні цього слова, яка поєднує діяльності вчителя і учня, як елементарну цілісність двоєдиного процесу “навчання і викладання”. * Ключовий елемент технології УДО - це вправа-триада, елементи якої розглядаються на одному занятті: а) початкова (вихідна) задача; б) її перетворення; в) узагальнення. * Основна форма вправи, за технологією УДО, є багатокомпонентне завдання: а) розв’язання звичайної “готової” задачі; б) складення оберненої задачі і її розв’язання; в) складення аналогічної задачі за даною формулою (тотожністю) або рівнянню і її розв’язання; г) складення задачі по деяким елементам, загальним з даною задачею; д) розв’язання або складення задачі, узагальненої по тим або іншим параметрам по відношенню до даної задачі. *Практична перевірка показала, що така методична система сприяє свідомому засвоєнню учнями програмового матеріалу із суттєвою економією часу в порівнянні із загальноприйнятою системою.

8

Науково-педагогічний проект “Росток”

Мета проекту - формування здібностей до саморозвитку й самореалізації особистості на засадах інтеграції та

діяльнісного підходу до навчання й виховання дітей молодшого шкільного віку.

Концепція науково-педагогічного проекту “Росток" ґрунтується на таких принципах:

- особистісного підходу (бачити в кожній дитині і дорослій людині неповторну, унікальну особистість);

- системності освіти - забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних,

природничих, технічних та суспільних наук;

- пріоритету розвивального навчання - сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в

змісті освіти, - це не тільки мета, а й засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви, творчих

здібностей особистості;

- пріоритету творчої діяльності передбачає активізацію пошукової діяльності учнів і створює максимальні

умови для творчої діяльності;

- інтеграції - відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних,

загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання й виховання дітей.

9

С. Скворцової “Методика розв’язування сюжетних задач у початковій школі”

* Результатом навчання математики в початковій школі має бути формування загальною вміння

розв’язувати сюжетні задачі. Методична система передбачає навчання молодших школярів розв’язувати задачі

всіх математичних структур.

Метою навчання розв'язувати задачі в початковій школі є формування в молодших школярів умінь успішно

розв’язувати задачу будь-якої математичної структури початкового курсу математики.

* Цілі розв'язування сюжетних задач:

1) формування в учнів загального підходу, загальних умінь і здібностей розв’язання будь-яких задач;

2) пізнання й більш глибинне оволодіння математичними поняттями, що вивчаються, і деякими

загальнонауковими та загальножиттєвими поняттями;

3) розвиток мислення, кмітливості учнів. їх творчого потенціалу.

*Навчальні функції задач розвивальні, виховні

Розвивальні функції задач, спрямовані на формування в учнів науково-теоретичного стилю

мислення (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, конкретизацію й узагальнення).

Виховні спрямовані на формування в учнів наукового світогляду, сприяють екологічному,

економічному, естетичному вихованню, розвивають пізнавальний інтерес, позитивні риси особистості.

* Випускники початкової школи повинні вміти розв’язувати всі види простих задач і складені задачі

на 3-4 дії одного чи різних ступенів.

Формування вміння здійснюється не за допомогою розв’язання великої кількості задач, а через

дослідження опорної задачі засобом спеціальної системи навчальних задач. Учні під керівництвом

учителя аналізують спосіб розв’язання задачі на прикладі опорної задачі, узагальнюють його, а потім

застосовують до наступних задач.

* класифікації простих задач.:

- задачі, що містять співвідношення додавання: на знаходження суми, на знаходження невідомого

доданка, на знаходження третього числа за сумою двох даних; - задачі, що містять співвідношення віднімання: на знаходження різниці на знаходження невідомого зменшуваного, на знаходження невідомого від’ємника;

- задачі, що містять співвідношення різницевого порівняння: на різницеве порівняння, на збільшення та

зменшення числа на кілька одиниць;

- задачі, що містять співвідношення переходу від більшої одиниці вимірювання або лічби до меншої

(співвідношення множення): на конкретний зміст дії множення, на знаходження невідомого множника;

- задачі, що містять співвідношення розбиття на рівні частини (співвідношення ділення): на ділення на рівні

частини, на ділення на вміщення;

- задачі, що містять співвідношення кратного порівняння: на кратне порівняння, на збільшення або

зменшення числа в кілька разів;

- задачі, що містять співвідношення частин і цілого: на знаходження частини від числа, на знаходження

числа за значенням його частини, на знаходження дробу;

- задачі, що містять співвідношення залежності між значеннями (загальної величини, загальної довжини,

вартості, відстані), на знаходження величини однієї одиниці вимірювання (довжина одного відрізка, ціни, швид-

кості, руху), на знаходження кількості або часу.

* Уміння розв’язувати сюжетні задачі - це складне вміння, яке містить комплекс умінь нижчого порядку, що

стосуються послідовно виконуваних дій, а саме:

1) уміння аналізувати текст задачі;

2) уміння подавати результати аналізу у вигляді репрезентативної моделі;

3) уміння співвідносити задачу з раніше вивченими й відтворювати способи розв’язування задач означеного

типу;

4) уміння виконувати пошук розв’язування задачі, якщо задача невідомого типу: за арифметичного способу

розв’язування - викопувати аналітичні міркування або синтетичні; за алгебраїчного методу розв’язування - скла-

дати рівняння; за геометричного методу - викопувати креслення, будувати діаграми або графіки;

5) уміння виконувати операції, які забезпечують розв’язання задачі;

6) уміння перевіряти правильність розв’язку.

10

Інформаційно-комунікаційні технології

* Одним зі шляхів оновлення традиційної школи є впровадження інформаційно-комунікаційної технології,

яка сприяє реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів, поетапному засвоєнню знань, умінь, навичок.

* Технологія використовується у трьох варіантах:

- проникла (у процесі вивчення окремих тем, розділів для розв’язання окремих дидактичних задач);

- основна (визначальна, значуща у складі технологій програмованого, дистанційного навчання тощо);

- монотехнологія (увесь процес навчання та управління навчально- виховним процесом, включаючи всі

види діяльності, моніторинг, спирається на використання комп’ютера).

* Учителі можуть використовувати такі програмні засоби:

- презентаційні (призначені для супроводу викладу нового матеріалу);

- контролювальні (для контролю засвоєння навчального матеріалу);

- інформаційно-довідкові (для надання необхідної теоретичної інформації та орієнтовані на застосування

під час самостійної роботи учнів).

* Держстандарт - формування ключових компетентностей -- ІКТ компетентність : вміння працювати на

компютері; отримання, зберігання інформації, засоби ЇЇ обробки; реалізація творчого потенціала.

* Застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі сприяє:

- зростанню інформативності навчальною матеріалу;

- стимулюванню когнітивних процесів, таких, як сприйняття й усвідомлення, а отже, глибшому розумінню

навчального матеріалу;

- підвищенню мотивації учнів до оволодіння навчальним предметом;

- формуванню в учнів прагнення оволодіти новими інформаційними технологіями;

- підвищенню майстерності вчителів початкових класів.

11

Освітня система “Довкілля "

Освітня система “Довкілля” (автор В. Ільченко) - особистісно орієнтована модель освіти. Вона реалізує

педагогіку підтримки, задовольняє базові потреби дитини у пізнанні загальних закономірностей природи,

середовища життя (довкілля) та себе у ньому.

Освітня система “Довкілля" має комплекс програм, які охоплюють дошкільне виховання і навчання,

початкову, основну та старшу школу.

У початковій школі вивчається інтегрований курс “Я і Україна. Довкілля”, який викладається з 1 по 4 класи і

включає природознавчу та суспільствознавчу складові.

У курсі формуються узагальнені вміння й навички навчальної діяльності, необхідні під час вивчення не лише

природничих, а й математичних та технологічних дисциплін (складання плану спостереження, дослідження,

проведення експерименту, вимірювання, моделювання).

Формування вмінь під час спостереження:

1. Осмислення мети спостереження.

2. Визначення об’єкта спостереження.

3. Виявлення умов, які необхідно створити для оптимального сприймання об’єкта спостереження (в тому

числі застосування приладів).

4. Складання плану спостереження.

5. Вибір способу кодування інформації.

6. Проведення спостереження відповідно до плану.

7. Аналіз результатів спостереження.

8. Формування висновків зі спостереження.

Типи уроків

уроки серед природи (природничі екскурсії).

урок експеримент

урок дослідження

12

Проектні технології в початковій школі

Одне з актуальних завдань для вчителів початкової школи - формування ключових компетенцій учнів. Для

досягнення поставленої мети використовують метод проектів. Він привчає дітей самостійно здобувати знання,

застосовувати їх для розв’язання життєвих проблем.

Проектна діяльність сприяє вирішенню цілої низки завдань:

- підвищення мотивації до навчальної діяльності;

- формування вміння самостійно здобувати знання, працювати в команді, аналізувати результати

діяльності;

- розвиток пізнавальної активності, критичного мислення;

- виховання почуття відповідальності за результати спільної роботи;

оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями

Метод проектів дає змогу раціонально поєднувати теоретичні знання з практичним застосуванням для розв’язання

конкретних проблем: розвитку мислення, пізнавального інтересу, творчих здібностей учнів і педагогів тощо.

Молодші школярі, які працюють за методом проектів, мають сформований належний рівень ключових

компетенцій. Вони обирають здоровий спосіб життя, самодостатні, комунікабельні, соціально активні,

культурні й виховані, креативні.

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що успішність учнів значною мірою

визначається рівнем володіння ними загальнонавчальними вміннями й навичками. Але поряд із цим учні мають

набути достатній рівень особистісного досвіду, культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності,

самовираження у творчих видах завдань.

13

Лінгвістичний аналіз художнього тексту в початковій школі (упоряд. О. Петрик )

Державний стандарт початкової загальної освіти, програма предмета “Читання” визначають структурно-

змістовий аналіз як одну зі змістових ліній уроку читання.

Художні твори, вміщені у читанках, передбачають використання різних шляхів аналізу: сюжетного

(змістового), пообразного, проблемного, лінгвістичного.

Лінгвістичний аналіз - це аналіз використання автором мовних засобів різних рівнів, як правило, у

художньому тексті з метою встановлення їх смислових та естетичних функцій. Робота над словом

спрямовується на усвідомлення образного змісту твору, думок і почуттів письменника, що втілюються у доборі

лексики, ритмі фрази, в художній деталі. Аналізуються ті слова і вирази, стилістичні фігури, які допомагають

розкрити ідею твору.

*Лінгвістичний аналіз тексту вчитель повинен провести, готуючись до уроку, за такою схемою:

1. Визначити належність тексту до функціонального стилю.

2. Визначити гему та ідею твору.

3. Встановити жанр тексту. 4. Визначити спосіб вираження змісту (проза чи поезія).

5. Встановити логічний спосіб подачі інформації (розповідь, опис чи міркування).

6. Вказати па характер побудови тексту (мова монологічна чи діалогічна).

7. Лінгвістичний аналіз:

а) лексичний;

б) фонетико-орфоепічний;

в) морфемно-словотвірний ;

г) частиномовний ;

д) синтаксичний .

8. Визначити мовну домінанту тексту.

9. Виокремити індивідуально-авторські мовні засоби, що створюють індивідуальні особливості саме цього

твору.

Зробити висновок про те, які лінгвістичні засоби є найдоцільнішими, які несуть основне смислове

навантаження, сприяють точному і дієвому розкриттю теми та ідеї твору.

У молодших класах застосовують різні прийоми лінгвістичного аналізу тексту: лінгвістичне

коментування, членування на окремі частини, прийом стилістичного експерименту.

Лінгвістичне коментування - це перш за все аналіз мовних засобів у художньо організованому мовленні.

Така робота допомагає усвідомити зміст твору, задум автора - а отже, і формувати свідоме читання.

Лінгвістичний коментар сприяє збагаченню, активізації словника, розумінню можливостей слова, усвідомленню

багатства української мови, естетичному вихованню.

Членування на окремі частини, структурні компоненти яких (речення) об'єднані загальною смисловою

ознакою, тобто мікротемою, що не збігається з літературознавчим поняттям “тема” і не суперечить йому,

поглиблює розуміння головної думки, дає змогу точніше її сформулювати.

Стилістичний експеримент - заміна в тексті одних мовних засобів іншими, порівняння авторського і

новоутвореного текстів.

ВИСНОВОК

лінгвістичний аналіз тексту сприяє вихованню мовної культури, поваги до рідного слова, глибокому

розумінню і сприйняттю текстів художньої літератури.

14

Школа-родина

У сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливої актуальності набуває проблема функціонування

сільських шкіл з малою наповнюваністю класів, для яких характерні особливості, зумовлені соціальними,

територіальними, економічними, демографічними процесами.

За статистичними даними, кількість учнів молодшого шкільного віку в сільській місцевості щороку

зменшується. Як засвідчує практика, школи з малою кількістю дітей суттєво ускладнюють здобуття якісної

початкової освіти.

Здавалося, мала наповнюваність класів повинна б мати позитивні наслідки для якості знань учнів, в

організації навчально-виховного процесу в цілому. Проте на практиці маємо серйозні психолого-педагогічпі

проблеми.

Ці проблеми зумовлені низкою причин: відсутністю змагальності між учнями, обмеженістю можливостей у

виборі предметів, занять: одноманітністю обстановки, контактів, форм спілкування.

Якісно новим етапом у розбудові сучасної сільської ніколи стало створення школи-родини.

Мета діяльності такої школи - створення умов, наближених до родинних, для здобуття якісної початкової

освіти дітьми відповідного віку та максимальне їх використання у вихованні учнів.

Ефективним для такого навчального закладу є дидактичні форми, методи, прийоми та способи організації

навчально-виховного процесу:

- проведення з одного предмета та з однієї теми уроків з учнями різної вікової категорії;

- навчання за укрупненими блоками;

- інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти (інтегровані уроки, інтегровані дні);

- інтегрування елементів інноваційних і традиційних технологій навчання (використання програм

"Росток”, “Розвивальне навчання”, "Укрупнення дидактичних одиниць ” тощо);

- використання проектної та інформаційної технологій навчання.

Для роботи з учнями у школі-родині активно залучаються батьки, які керують гуртками, організовують

змістовне довкілля та обслуговування учнів.

Перспективними напрямами розвитку школи є:

- удосконалення організації навчально-виховного процесу в школі;

- ширше використання інноваційних технологій навчання;

- підключення сільських шкіл до мережі Internet.