У середині червня представництво компаніїCheck Point Software Technologies у Росії йСНД оголосило про початок роботиукраїнського офісу (див. «ДК-Зв’язок»№ 23/2010). Про перспективи розвиткукомпанії нашому виданнюрозповів регіональний директор компаніїCheck Point у Східній ЄвропіДавид КЛУСАЧЕК.

– Опишіть ситуацію на ринку Інтернет�без�пеки. Назвіть найбільш значимі на сьогоднізагрози й, відповідно, позиціювання продуктівCheckPoint як відповідь на ці загрози.

Давид Клусачек: Якщо подивитися на істо�рію розвитку нашої компанії, то можна поба�чити, що з самого початку ми займалися питан�нями мережної безпеки, а тепер займаємосябезпекою кінцевих пристроїв. І цей напрямок –саме те, що необхідно нашим клієнтам. Великікомпанії мають розвинену мережну інфра�структуру, й у них є потреба захищати її. Прицьому з єдиного центру реалізується політиказахисту як самої мережі, так і кінцевих прис�троїв. Дедалі частіше ми спостерігаємо затребу�ваність інтегрованої безпеки мережі.

З іншого боку, ми бачимо, що щораз частішевиникають запити, пов’язані із захистом да�них. Захист мережі й кінцевих пристроїв – цезаходи, спрямовані на атаки ззовні, але компа�нії всіляко прагнуть захиститися й від витокуданих, зсередини. Захистити свої внутрішні ак�тиви. У наш час такими активами стала інфор�мація. Тому певні зусилля ми докладаємо дошифрування дискових накопичувачів і медіа�ресурсів.

Компонентом захисту, що швидко розвива�ється, є системи запобігання витоку даних.Спочатку ми думали про те, щоб придбати ком�панію, у якої б були такі рішення. Та врешті�решт вирішили розвивати цей напрямок влас�

ними силами. Ми стикнулися з тим, що наявнірішення є досить складними, й компанії, які їхмають, докладають величезних зусилль для їхвпровадження. Ті інструменти, які пропонуєCheckPoint, простіші, їх легше впровадити нашлюзі з використанням уже встановленої базинаших рішень.

Однією з характерних рис наших продуктів євикористання технології user check, коли основ�на відповідальність за дію покладається на само�го користувача. Це працює таким чином: при пе�ресиланні конфіденційної інформації на якусьприватну поштову адресу система видає корис�тувачеві запит�попередження. Відправник самприймає рішення щодо підтвердження або ска�сування відсилання. Тобто вибираючи «так» або«ні», користувач запобігає випадковому відси�ланню листа за межі компанії. Таким чином,система запобігає появі до 80 % помилок.

Системи інших виробників тільки виявля�ють такі спроби, при цьому виводиться відпо�відне повідомлення в системний журнал. Післяцього адміністратору доводиться переглядатижурнал і шукати повідомлення, які намагали�ся відправитися за межі компанії. При цьомусистемному адміністраторові доводитися дава�ти доступ до інформації, який він не повиненмати.

– Чи бере ваша компанія участь у крос�вен�дорних угодах при продажі продуктів?

Д. К.: Так, звичайно, такі угоди укладають�ся. У нашому рішенні Total Security використо�вується антивірусний движок Касперського.З іншого боку, ми маємо угоди з IBM і CrossBin,і їхні апаратні рішення можна замовляти черезCheckPoint, яка здійснює технічну підтримкутаких рішень. Угода з IBM дала поштовх роз�витку нашого виробництва апаратних рішень,оскільки ми побачили, як добре працює такаінтегрована система.

Універсальна охорона

Регламент для використання«персональних даних»Верховна Рада ухвалила Закон «Про рати-фікацію Конвенції про захист осіб у зв’яз-ку з автоматизованою обробкою персо-нальних даних та Додаткового протоколудо Конвенції про захист осіб у зв’язку з ав-томатизованою обробкою персональнихданих стосовно органів нагляду та тран-скордонних потоків даних». Закон підтри-мали 317 народних депутатів. Мета згада-ної конвенції – забезпечити на територіяхдоговірних сторін право кожної особи,незалежно від її громадянства та місцяпроживання, на недоторканість приватно-го життя у зв’язку з обробкою персональ-них даних. («Укрінформ»).

«МТС»: кредитуванняпо-європейськи Компанія«Мобільні Телесистеми» залу-чає кошти для фінансування поставокобладнання і сервісних послуг від NokiaSiemens Networks у Росії й Україні. Якзазначено в повідомленні «МТС», ком-панія відкрила кредитну лінію в закор-донних банках на суму до 300 млн європід гарантії експортного агентства Фін-ляндії Finnvera. Кредитну лінію відкритостроком на вісім років. Кошти в рамкахугоди нададуть банки BNP Paribas, CreditAgricole Corporate and Investment Bank,Societe Generale. (Вл. кор.)

Поповнення лав ІнАУРішенням правління Інтернет Асоціації Ук-раїни компанія «1 ГБ» стала дійсним чле-ном ІнАУ. «1 ГБ» працює в Києві з 2005року. Її основний вид діяльності – наданняпослуг хостингу й реєстрація доменів. Крім того, асоційованим членом ІнАУстала компанія «Оріон-Медіа» (Енерго-дар), яка надає низку телекомунікацій-них сервісів. Серед них – доступ до Ін-тернету і послуги кабельного телебачен-ня. (Вл. кор.)

Н О В И Н И Р И Н КУ

«ДК-Зв’язок» в електронномуваріанті читайте за адресою

ht.ua/pro/dkz

1 липня Верховна Рада прийняла в ціломузаконопроект про збереження абонентськоготелефонного номера, поява якого декілька роківтому викликала бурхливу реакцію операторів.Тож як відреагував ринок на цю ініціативусьогодні?

За прийняття проекту Закону № 3420 про вне�сення змін до Закону «Про телекомунікації» щодозбільшення переліку послуг проголосували 329 де�путатів з 423 зареєстрованих у залі. Авторами іні�ціативи є народні депутати Юрій Мороко (фракціяПартії Регіонів) і Віталій Корж (фракція БЮТ). За�конопроект було розроблено у листопаді 2008 рокузамість аналогічного прийнятого парламентому червні 2007 року. Однак ці зміни свого часуне набрали чинності через ветування президентом.

Прийняття такого законопроекту в 2007 роцівикликало бурхливу дискусію на ринку телекому�нікацій. Оператори зв’язку стверджували, що пос�луга збереження номера не буде затребувана або�нентами, а її технічна реалізація потребуватимезначних інвестицій. Протилежну думку малипредставники державних органів влади. Антимо�нопольний комітет України, зокрема, заявляв, щопоява такої послуги посилить конкуренцію міжоператорами, стимулюючи їх до поліпшення якос�ті послуг і зниження їх вартості.

У червні 2009 року законопроект Ю. Мороко йВ. Коржа про внесення змін до Закону «Про теле�комунікації» було прийнято у першому читанні.

Згадані зміни передбачають впровадження пос�луги збереження абонентського номера, надаваноїабоненту на його вимогу у випадку припинення діїдоговору з українським оператором телекомуніка�

цій і за умови повного розрахунку з ним, а такожпередбачають можливість використання абонен�том номера для одержання послуг будь�якого іншо�го оператора.

Закон також передбачає введення поняття «на�ціональний роумінг» – послуги, що забезпечуєможливість абонентам одного оператора мобільно�го зв’язку одержувати телекомунікаційні послугив мережі іншого.

Питання визначення порядку збереження або�нентських номерів, вибору організації, яка здійсню�ватиме адміністрування системи перенесення номе�ра від одного оператора до іншому, досудового врегу�лювання спорів між операторами щодо послуг наці�онального роумінгу закон закріплює за НКРЗ.

Відповідно до закону, початок надання послугизбереження абонентського номера відстрочено напівроку після набрання ним чинності.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖНЕВИК ДЛЯ ЗВ’ЯЗКІВЦІВ ТА ЇХНІХ ПАРТНЕРІВ

8 липня 2010 року№ 25 (656)

Синергетична консолідаціяКомпанії «Інком» і «Бест Пауер Україна», що вхо-дять до складу групи компаній «Октава», ухвали-ли рішення про перехід «Бест Пауэр Україна» підкорпоративне управління «Інком». Організаційно«Бест Пауер Україна» залишається самостійноюбізнес-одиницею, зберігаючи свою торгову марку,колектив фахівців, офісні й технологічні площі.(Вл. кор.)

Виставковий ухилАсоціація учасників ринку безпроводових мережпередачі даних знову розширила свій склад: до їїлав вступила компанія «Прем’єр Экспо», що вхо-дить до складу International Trade & Exhibitions (ITE)Group Plc, заснованої в 1991 році з головним офі-сом у Лондоні. ITE Group Plc щорічно організовує160 торгових виставок у 20 країнах світу. (Вл. кор.)

Мобілізувати персоналОператор Beeline (компанії «УРС» та «Голден Те-леком») увів послугу «Мобільний VPN» для своїхбізнес-абонентів. Завдяки їй клієнти оператораможуть організувати безпечне безпроводове з’єд-нання з ресурсами внутрішньої фіксованої корпо-ративної мережі. (Вл. кор.)

Н О В И Н И Р И Н КУ

›› стор. 2

›› стор. 3

Усе своє ношу з собою

Українські користувачі послуг мобільного зв’язку отрималиправо зберігати свій номер при переході від одногооператора до іншого.

Держкомпідприємництва +програмісти = змінидо Податкового кодексу.стор. 2

Зміни у правилахздійснення державногонагляду в галузі зв’язку.стор. 2

dkz-2010-25-press.qxd 07.07.2010 15:52 Page 1

2 8 липня 2010 року № 25 (656)

Мобільні оператори: всезалежить від НКРЗ

Українські мобільні операторив цілому привітали прийняття за�кону про переносимість абонент�ського телефонного номера.

Впровадження послуги перене�сення телефонних номерів – цеперспективний напрямок розвит�ку галузі й конкуренції. Така пос�луга впроваджена на ринках низ�ки країн Європи, Америки, Азії,Австралії. Її наявність стимулюєоператорів більше працювати надпосиленням лояльності клієнтів,приділяти уваги якості надаванихпослуг, розширювати асортиментй інноваційність послуг, зазнача�ють у «Київстар».

При цьому в компанії не прогно�зують масової міграції абонентівміж мережами у випадку появиможливості збереження номера.

Як свідчить досвід інших країн,впровадження послуги перенесен�ня абонентського номера не вик�ликає істотних змін на ринку –щорічно нею користуються в серед�ньому від 2 % до 10 % абонентів(залежно від стану ринку), поясню�ють в «Київстар».

Директор з корпоративних від�носин оператора «Астеліт» Юрій

Курмаз також вважає, що забезпе�чення збереження телефонного но�мера сприятливо позначиться наконкуренції на українському теле�ком�ринку.

«Ми привітаємо рішення зако�нодавця про впровадження перено�симості номера на українськомуринку, оскільки в такий спосіб на�ше телекомунікаційне законодавс�тво наближається до стандартів ЄСі провідних світових стандартів уцілому», – сказав він.

Директор з корпоративного уп�равління й контролю «МТС Украї�на» Олег Проживальський такожупевнений, що забезпечення мож�ливості збереження номера призміні оператора відповідає інтере�сам ринку. Разом з тим він стурбо�ваний короткими строками, визна�ченими законом для впровадженняпослуги.

«Це (впровадження системи –ред.) – досить складний і тривалийпроцес, який триває не менш рокуз моменту ухвалення рішення, а той більше, як свідчить закордоннийдосвід. Адже йдеться про комплек�тацію й закупівлю обладнання, йо�го налагодження, тестування,впровадження відповідного ПЗ, за�безпечення коректної й узгодженоїроботи в мережах усіх операторів.За півроку, передбачених законом,

запустити систему технічно не�можливо, це може навіть дискре�дитувати сам закон», – перекона�ний він.

Про високі витрати на впровад�ження говорять і в «Київстар».При цьому їх розмір, на думку опе�ратора, напряму залежатиме відмеханізму впровадження й адмі�ністрування послуги, що, відповід�но до закону, має бути розробленийНКРЗ.

«Ми сподіваємося, що найближ�чим часом буде визначено орган,який регулюватиме процес взаємо�дії всіх учасників ринку щодо впро�вадження переносимості номера.Ми також очікуємо, що операторибудуть відкриті до співпраці ізНКРЗ і УДЦР з метою пошукуефективного технічного й операцій�ного рішення й фактичної реаліза�ції послуги в найближчому майбут�ньому», – зазначає Ю. Курмаз.

Водночас оператори без ентузі�азму сприйняли другу норму, впро�ваджувану законом, – забезпечен�ня операторами національного роу�мінгу для абонентів.

«Питання можливості введенняпослуги національного роумінгу до�сить урегульоване чинним законо�давством, тому навряд чи потребуєяких�небудь інших регуляторнихудосконалень. Чимало операторів

мобільного зв’язку вже успішно ре�алізують такі проекти, надаючиможливість абонентам отримуватипослуги зв’язку з використанняммережі іншого оператора», – зазна�чають у «Київстар», наводячи якприклад свій проект двосторонньо�го роумінгу з мережею мобільногозв’язку Укртелекому.

Такої ж думки дотримуються і в«Астеліт». «Національний роумінгвиправдує себе на ринках, які ма�ють більшу географічну довжину.Ми не думаємо, що це рішення будедуже затребуваним на українсько�му ринку, в умовах практично сто�відсоткового покриття у всіх основ�них GSM�гравців. Проте воно можебути перспективним при будівниц�тві мереж зв’язку третього поко�ління», – говорить Ю. Курмаз.

НКРЗ готова до розробкинормативів

Водночас Національна комісіярегулювання зв’язку вже зараз го�това взятися до розробки порядкузбереження абонентських номерівпри зміні оператора відразу післянабуття чинності відповідним за�коном. «Прийнятий закон набудечинності після підписання Прези�дентом, на це піде не менше двохтижнів, а то й більше... Ми вжеприступили до вивчення технічних

питань, залучимо операторів іспільними зусиллями розробимопорядок», – повідомив голова комі�сії Володимир Олійник.

За його словами, при розробцісистеми переносимості номерів бу�де враховано досвід впровадженняУДЦР системи обліку IMEI�кодівмобільних терміналів. «УДЦР маєсхожу базу IMEI�кодів. Нарощува�тимемо її, вивчатимемо подібнісистеми», – сказав голова НКРЗ.

Він також припустив створенняадміністратора майбутньої системина базі консорціуму «Українськийцентр підтримки номерів і адрес»,створеного наприкінці 2007 рокуУДЦР і Українським мережним ін�формаційним центром (УСІЦ, UA�NIC). «Це один з варіантів», – ска�зав В. Олійник.

Голова НКРЗ висловив надію,що оператори зв’язку приєднають�ся до процесу розробки порядку на�дання послуги з переносимості но�мера й не блокуватимуть її впро�вадження.

«Деякі оператори готові навітьзараз її впроваджувати, деякі гово�рять, що відведених шести місяцівнедостатньо – у них уже затвер�джені бюджети, що передбачаютьвпровадження дорогих систем», –повідомив В. Олійник. (За матеріа�лами «Інтерфакс�Україна»)

Усе своє ношу з собоюЗакінчення. Початок на стор. 1.

Як повідомив нещодавно голова Вер�ховної Ради України Володимир Лит�вин, до проекту Податкового кодексудля розгляду у другому читанні надій�шло понад 5,5 тис. пропозицій. Середних будуть і напрацювання, здійснені уході робочої зустрічі голови Держком�підприємництва Михайла Бродського ізпредставниками IT�індустрії, що прой�шла в Києві 1 липня.

Зазначимо, що ІТ�галузь на цьомузаході була представлена здебільшогорозробниками програмного забезпечен�ня, які працюють на експорт, та пред�ставниками асоціацій «УкраїнськаХай�Тек Ініціатива», АПІТУ тощо.

На заході було оглянуто стан україн�ської галузі розробки експортного ПЗ,проведено паралелі зі станом справ в ін�ших країнах.

Основним аргументом представниківIT�галузі щодо необхідності зберегтидля них спрощену систему оподатку�вання була потреба конкурувати наринку розробки ПЗ, який стрімко роз�

вивається в світі. Представники компа�ній�розробників ПЗ із цифрами в рукахдоводили, що на світовому ринку прип�лив замовлень до тієї або іншої країнизначною мірою залежить від підтримкидержави, зокрема, того, наскільки ве�ликим є податкове навантаження напрограмістські компанії.

Загальний ринок експорту ПЗ у світіоцінюється у $90 млрд. Україна наразіекспортує ПЗ на $1 млрд. ВітчизнянаIT�індустрія на 80 % орієнтована на екс�порт, тому заборона на ведення зовніш�ньоекономічної діяльності, стверджува�ли представники галузі, може змуситиїх «піти у тінь».

Голова Держкомпідприємництва на�голосив, що податкове навантаженнядля підприємців, які працюють за спро�щеною системою оподаткування, наразіне збільшено. Водночас, нерідко пред�ставники IT�індустрії працюють у вели�ких фірмах на постійній основі, алеоформлюються як «спрощенці», уника�ючи таким чином податків. У результа�

ті вони сплачують до бюджету 200 грн,тоді як середня заробітна плата у галузі,за словами присутніх на зустрічі пред�ставників IT�компаній, коливається умежах 7–10 тис. грн.

Після обміну аргументами М. Брод�ський погодився: «Ми маємо створитипреференції для людей розумової праці.Але тоді підприємці, які їх отримують,мають нести посилену відповідальністьу разі порушення податкових норм.Треба пам’ятати, що спрощена системаоподаткування створена не для уник�нення від податків, а перш за все – дляспрощення звітності».

Він також заявив, що наполягатимена запровадженні до майбутнього зако�ну «Про збір та облік єдиного соціально�го внеску» ставки для IT�підприємціву розмірі 8 %.

За словами М. Бродського, такі про�позиції Держкомпідприємництва під�тримують народні депутати. Вони й по�даватимуть їх до другого читання про�екту Податкового кодексу. (Вл. кор.)

ІТ-поправки до проекту Податкового кодексу

ДІЗ отримав право у разі експлу�атації РЕЗ та ВП без дозволів або зпорушенням встановлених у дозво�лах параметрів зупиняти або при�пиняти їх експлуатацію та застосо�вувати санкції до правопорушни�ків. Окрім цього, відтепер анулю�вання дозволу на експлуатаціюздійснює УДЦР самостійно або зарішенням НКРЗ. Такі положеннямістить Закон № 2299�VІ «Про вне�сення змін до деяких законодавчихактів України щодо здійснення дер�жавного нагляду в галузі зв’язку»,що набув чинності 30 червня.

Цим документом підвищенавідповідальність операторів за не�виконання законних вимог НКРЗабо посадових осіб ДІЗ щодо усу�нення порушень законодавствапро телекомунікації, поштовийзв’язок та РЧР, або ненадання їмдокументів та інформації, необхід�них для здійснення державногонагляду, або створення інших пе�решкод для виконання покладе�них на них обов’язків. При цьому,суми штрафів становлять від стадо трьохсот неоподатковуваних мі�німумів доходів громадян за такіпорушення.

Систему організації державногонагляду в галузі зв’язку збережено.(www.nkrz.gov.ua)

ДІЗ уповноважений

6 липня Верховна Рада прийняла впершому читанні два законопроектиЮрія Мороко та Віталія Коржа, якимипропонується внести зміни до Закону«Про телекомунікації».

Один із них – проект закону про вне�сення змін до Закону України «Про теле�комунікації» (щодо визначення ринку те�лекомунікаційних послуг доступу), заре�єстрований за № 2149 3 березня 2008 ро�ку. Цим законопроектом вносяться змінидо окремих статей щодо визначення рин�ків телекомунікаційних послуг доступу

та встановлення меж регулювання з бокуНКРЗ відносно операторів, які мають іс�тотний вплив на ринку послуг доступу.

Другий – проект закону про внесеннязмін до Закону «Про телекомунікації»(щодо забезпечення доступу до кабельноїканалізації електрозв’язку), № 5333 від8 квітня поточного року. Цим законопро�ектом ст. 1 доповнюється визначенням«кабельна каналізація електрозв’язку»,ст. 66 – випадком державного регулюван�ня тарифів на користування ККЕ.(www.rada.gov.ua)

Удосконалення галузевого закону

У Мін’юсті зареєстровано рішення НКРЗ № 238 від27 травня «Про затвердження змін до Переліку радіоелек�тронних засобів (РЕЗ) і випромінюючих пристроїв (ВП),для експлуатації яких не потрібні дозволи на експлуата�цію» (№430/17725 від 24 червня). До Переліку включенообладнання радіодоступу IEEE 802.11n та абонентськістанції (термінали) радіотехнологій мультисервісного дос�тупу в діапазонах 10,5, 12,0 та 25,0 ГГц. (УНІАН)

Без дозволу на експлуатацію

Оператори телекомунікацій щороку мають подавати доНКРЗ звіти про якість телекомунікаційних послуг. Про цейдеться у рішенні від 15 квітня № 174 «Про затвердженняПоложення про якість телекомунікаційних послуг», заре�єстрованому Мін’юстом 23 червня за № 429/17724.

Положення визначає порядок організації проведеннявипробувань показників якості телекомунікаційних пос�луг та оприлюднення інформації про її рівні.

Цей документ передбачає можливість проведення опе�раторами (провайдерами) випробувань якості послуг са�мостійно або шляхом залучення на договірних засадах ак�редитованих в установленому порядку органів з оцінки від�повідності якості телекомунікаційних послуг (випробу�вальні лабораторії). (www.nkrz.gov.ua)

Про якість послуг треба звітувати

Парламент України схвалив у цілому іподав на підпис Президенту законопро�ект про внесення змін до Закону «Про ра�діочастотний ресурс України» (щодо пов�новажень НКРЗ). Цей проект було заре�єстровано у ВР за № 3047 від 12 серпня2008 року.

Законопроектом вносяться зміни доп. 1 ст. 29 Закону «Про радіочастотнийресурс України», в якому прописано, щодозволи на ввезення з�за кордону, реалі�зація та експлуатація радіоелектроннихзасобів та випромінювальних пристроївнадаються УДЦР на платній основі.

У п 4 тієї ж ст. 29 вказано, що УДЦРприймає рішення про видачу чи відмовуу видачі дозволу на ввезення з�за кор�

дону або реалізацію РЕЗ та ВП, про щоінформує суб’єкта господарювання устрок, що не перевищує 10 робочих днівпісля реєстрації його заяви про видачудозволу.

Дозвіл на ввезення або реалізацію РЕЗта ВП видається УДЦР не пізніше, ніжчерез п’ять робочих днів після пред’яв�лення суб’єктом господарювання доку�мента, що підтверджує внесення плати завидачу дозволу.

А в ст. 45 вказано, що дозвіл на експлу�атацію УДЦР анулює самостійно або зарішенням НКРЗ (раніше такі повнова�ження мала Державна інспекція зв’язку).

Нова редакція закону набере чинності1 вересня 2010 року. (www.rada.gov.ua)

РЧР: перерозподіл повноважень

У Ялті завершилася XVІІ Міжнародна IT�конференція«Банківські системи й мережі» під патронатом Національ�ного банку України. Співорганізатором заходу виступивЦентр банківських інформаційних технологій «ЦЕБІТ».

Цього року конференція зібрала представників націо�нальних банків України, Білорусі, Казахстану й Литви.Також у заході взяли участь приблизно тридцять комер�ційних банків, десяток державних організацій і сотня ком�паній�інтеграторів і розробників ПЗ.

Програма конференції була розбита на п’ять основнихблоків (стратегія розвитку IT, системи автоматизації бан�ків і документообіг, платіжні системи управління інформа�ційною інфраструктурою, захист інформації, телекомуні�кації й мережні рішення), кожний з яких розкривав най�більш актуальні питання, пов’язані з IT�діяльністю бан�ків. У програмі конференції були й два круглих столи, підчас яких учасники від комерційних банків могли ставитипитання співробітникам Національного банку України.

Представники НБУ виступили з доповідями щодо пер�спектив розвитку ІТ у банківській діяльності, а також оз�найомили учасників зі стандартами впровадження системуправління інформаційною безпекою. Компанії�розробни�ки ПЗ і мережних рішень, у свою чергу, поділилися своїмиостанніми рішеннями для банківської сфери.

«Щороку ми запрошуємо взяти участь у нашій конфе�ренції компанії, що є світовими лідерами в галузі розробокIT�рішень. Таким чином, представники українського бан�ківського сектора можуть одними з перших довідатися проновинки IT�індустрії», – заявив Олександр Оберучев, ди�ректор компанії «ЦЕБІТ» і один з організаторів конферен�ції. (Вл. кор.)

Про банківські ІТ-проблеми –на березі Чорного моря

dkz-2010-25-press.qxd 07.07.2010 15:52 Page 2

У С В І Т І

38 липня 2010 року№ 25 (656)

Дніпропетровськ:Ігор Малахов, тел. (056) 724-72-42malakhov@hi-tech.ua

Номер віддруковано з готових фотоформ у друкарні ТОВ «Поліграфцентр» (04080, Київ, вул. Фрунзе, 86) ДК-Зв’язок № 25 (656) Тираж 10 000 прим. Підписано до друку 7.07.2010 р. Ціна договірна

Редакція веде листування. • Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець. • Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким способом матеріалів, надрукованих у «ДК-Зв'язок», допускається лише з письмового дозволу ВД СофтПрес.

Видавці:Євген Шнурко, Володимир Табаков

Головний редактор:Анна Артеменко,e-mail: artyomenko@softpress.com.ua

Редактор:Вікторія Басманова,e-mail: basmanova@softpress.com.ua

Відповідальний секретар:Леся Дудченко

Виробництво:Дмитро Берестян, Іван Таран

Маркетинг, розповсюдження:Ірина Савіченко, Катерина Островська

Керівник відділу реклами:Ніна Вертебна, е-mail: nv@softpress.com.ua

©ДІЛОВИЙ КУР'ЄР-ЗВ'ЯЗОКTM

Всеукраїнський інформаційний тижневикВидання зареєстроване Міністерством юстиції України

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масовоїінформації серія КВ № 15201-3773 ПР від 12.05.2009 р.

Передплатний індекс у каталозі Укрпошти – 35214

Видається з грудня 1996 року

Інтернет: www.ht.ua/pro/dkz

e-mail: inter@softpress.com.ua

Для листів:Україна, 03005, м. Київ-005, а/с 5

Видавець:© Видавничий дім СофтПрес

Адреса редакції та видавця:м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10тел./факс: (044) 585-82-82, 585-82-85

Регіональні представництва:

Донецьк:Begemot Systems, Олег Калашник,тел.: (062) 312-55-49, факс: (062) 304-41-58 e-mail: kalashnik@hi-tech.ua

Львів:Андрій Мандич, тел. (067) 499-51-53e-mail: mandych@mail.lviv.ua

Ватсон Телеком (044) 536-16-16Діалог-Київ (044) 286-02-86Лебкон (0362) 24-00-73

НатексУкрком (044) 205-55-00IP com

ПІДПРИЄМСТВА-РЕКЛАМОДАВЦІ

– Розкажіть про тенденції в галузісистем для мережної безпеки.

Д. К.: Ми маємо велику кількість інс�тальованих рішень, і зараз відбуваєтьсяпоступова міграція їх на нову архітек�турну платформу з використанням«програмних лез». Саме ця архітектуравідповідає сучасним тенденціям, ос�кільки з появою нових технічних рі�шень мережної безпеки їх легко розгор�тати на базі існуючих шлюзів.

– Які особливості використання рі�шень CheckPoint на ринках Західної таСхідної Європи?

Д. К.: Насамперед, з погляду потребринку, Східна й Західна Європа фунда�ментально не відрізняються. Тут ті жпотреби, ті ж рішення. Вони реалізують�ся з деякою затримкою, але в цілому цете ж саме. Принцип впровадження зале�жить від замовників, оскільки деякі зних готові впроваджувати рішення набільш ранніх стадіях, інші довго при�дивляються. Зокрема, остання риса най�частіше притаманна німцям.

Якщо говорити, наприклад, про сис�теми для захисту даних, то до ухвален�ня рішення про їх використання під�штовхує або сумний досвід, або вимогидотримання якихось нормативних до�

кументів. У США й Західній Європінаш бізнес засобів захисту даних розви�вається більш активно. У Східній Євро�пі таких чітких вимог дотепер не було, ібізнес розвивається скоріше за рахуноксумного досвіду. Прикладом цього мо�жуть бути Чехія й Словаччина, де з дер�жавних органів відбулися серйозні ви�токи даних. Саме це й підштовхнуло довпровадження таких рішень.

– Які принципи закладено в основупобудови партнерської мережі?

Д. К.: Є один принцип, який ми за�стосовуємо завжди – ми не продаємонапряму. Ми використовуємо й дворів�неву, й однорівневу моделі побудовиканалу, коли реселер може безпосеред�ньо звернутися до CheckPoint. Але вСхідній Європі ми практично завждивикористовуємо дворівневу модель«дистриб’ютор�реселер».

У нас є чітко визначена програмадля партнерів, у рамках якої ми класи�фікуємо їх залежно від внеску в розви�ток продажів, сертифікації (зараз у сві�ті нараховується 66 тис. сертифікова�них фахівців CheckPoint) і від того,який рівень підтримки вони можутьнадати своїм замовникам. Для нас цедуже важливо, оскільки своїх власнихресурсів у країні в нас, звичайно, неба�гато. Тому ми визначаємо чотири рівніпартнерів: бронзові, срібні, золоті йплатинові.

В Україні компанію очолює один ме�неджер – Олександр Чубарук. Саме вінтісно взаємодіятиме з обмеженою кіль�кістю найбільших партнерів, а іншимиклієнтами безпосередньо займатимуть�ся дистриб’ютори.

Бесіду вів Володимир ТАБАКОВ

Універсальна охорона

Давид Клусачек: «Безпека кінцевих пристроїв –саме те, що необхідно нашим клієнтам».

Закінчення. Початок на стор. 1.

Американська Асоціація інтерактивної реклами (IAB) за�явила про те, що технології й методи онлайн�реклами маютьбути стандартизовані, щоб допомогти рекламодавцям і видав�цям краще працювати на цьому складному ринку.

Представники IAB опублікували набір правил і стандар�тів, дотримуватися яких організація порадила рекламниммережам і біржам в Інтернеті, аби їм було зручніше розміща�ти свою рекламу в Мережі. Набір правил IAB Quality Assu�rance Guidelines призначений для того, щоб упорядкуватирекламні мережі й біржі, сказано в звіті IAB.

Також він покликаний прояснити низку складних умові процесів для рекламодавців і допомогти їм переконатися втому, що їхня реклама не з’являється на сторінках із неза�конним контентом.

У новому наборі правил IAB Quality Assurance Guidelinesрозглядається низка основних проблем для співтоваристварекламодавців: надання детальної інформації для придбанняреклами; контекстна таксономія й орієнтація; можливостіперевірки звітних даних і усунення випадків плутанини задопомогою загальної лексики для таких даних.

Асоціація інтерактивної реклами зазначає, що компанії,які погодяться прийняти цей звід правил, матимуть більшеможливостей для того, аби представити своїм клієнтам стан�дартизовані й зрозумілі послуги. (www.cnews.ru)

Стандартизувати онлайн-рекламу

Компанія Alcatel�Lucent продов�жила свій сертифікат на відповід�ність міжнародним стандартам якос�ті ISO 9001 і TL9000 ще на три роки.Ця сертифікація охоплює більше220 офісів, 32 категорії продуктів іблизько 42 тис. співробітників. Вонає однією з найбільш масштабнихбагатоточкових сертифікацій якостів телекомунікаційній галузі.

Крім того, тепер сертифікація TL9000 поширюється й на рішенняAlcatel�Lucent LTE, що вважаєтьсянайважливішим компонентом корпо�ративної стратегії реалізації додатків(Alcatel�Lucent Application Enable�ment) і стратегії High Leverage Net�work.

Сертифікація була продовженапісля аудиту, проведеного компанієюTUV SUD America – незалежнимаудитором, відповідальним за серти�фікацію компанії Alcatel�Lucent застандартами ISO 9001 і TL 9000.Аудит проходив з лютого по квітеньпоточного року в 31 корпоративномуофісі й зайняв 168 аудиторських лю�дино�днів. В галузі управління якіс�тю найбільш широке визнання у світіотримав стандарт ISO 9001. Цей стан�дарт визначає вимоги до корпоратив�них систем управління якістю й здат�ність Alcatel�Lucent задовольняти ви�моги замовників і забезпечувати без�перервне вдосконалення компанії.

TL 9000 – це зареєстрована торго�ва марка QuESR Forum (Quality Ex�cellence for Suppliers of Telecommuni�cations Forum – форум якості дляпостачальників телекомунікацій).QuEST Forum допомагає своїм учас�никам підвищувати глобальну якістьтелекомунікацій внаслідок підтрим�ки загального стандарту якості (TL9000), співробітництва глобальнихробочих груп, обміну передовимдосвідом і поширення кращих у своє�му класі вимірювальних систем.(Вл. кор.)

Alcatel-Lucent:якість незаперечна

З 1 липня у Білорусі набув чиннос�ті новий указ президента «Про заходищодо вдосконалення використаннянаціонального сегмента мережі Ін�тернет», відповідно до якого в країнінабуває чинності низка правил, щорегулюють використання Мережіжителями країни. Так, у рамках но�вого указу з 1 липня доступ до Інтер�нету у Білорусі повинен здійснювати�ся тільки після пред’явлення доку�ментів, що засвідчують особу. Тобтовсіх провайдерів зобов’язали збиратиособові дані своїх клієнтів.

Серед документів, що засвідчуютьособу користувача – паспорт, військо�вий квиток, посвідчення водія та дея�кі інші. Провайдери повинні будутьзаписувати й зберігати в себе ПІБ ко�ристувача, вид і номер пред’явленогоним документа, а також назву орга�на, що видав цей документ. Підтвер�

джувати свою особу зобов’язані й ко�ристувачі Wi�Fi�мереж – тепер всікартки Wi�Fi продаються в Білорусітільки після пред’явлення паспорта.

Також, відповідно до цього указу,провайдери Білорусі зобов’язані збе�рігати в себе протягом одного року всідані про використання Інтернету сво�їми клієнтами, а правоохоронні орга�ни мають право вимагати інформаціюпро трафік осіб, які їх цікавлять.

Крім того, пред’являти свої пас�порти або інші документи, що засвід�чують особу, мають навіть відвідувачіінтернет�кафе, клубів і інших закла�дів з колективними точками доступудо Мережі. Втім, представники владивідзначають, що відвідувачам буде необов’язково пред’являти документи –заклади зможуть «фіксувати їхнюособу» за допомогою відеокамери абофотоапарата. (www.cnews.ru)

Білорусь: до Інтернету тількиза паспортом

Бюджетне управління США призупинилопроекти в сфері ІТ загальною вартістю $3 млрд.Крім того, розглядається можливість відмовивід контрактів на постачання інформаційнихпослуг і обладнання ще на $10 млрд.

Директор бюджетного управління США Пі�тер Орзаг, який має намір піти у відставку най�ближчими тижнями, наказав повністю пере�глянути структуру державних видатків у ІТ�сфері, що становили торік $80 млрд. Влада маєнамір з’ясувати, чи не призвели занадто м’якіправила в цьому сегменті до значної перевитра�ти коштів, затримок постачання і впроваджен�ня застарілих систем.

Уряд США – найбільший покупець ІТ у сві�ті. Державні контракти укладено з такими га�лузевими гігантами, як Accenture, IBM, Oracleі SAP. Як відзначив контролер Адміністратив�но�бюджетного управління США Денні Вер�фел, усі компанії обов’язково перевірять.(«Інтерфакс�Україна»)

США заморожуютьІТ-проекти на $3 млрд Компанія «Петер�Сер�

вис» отримала сертифікатФедеральної служби з тех�нічного й експертного кон�тролю Росії (ФСТЕК) навласну розробку – системузахисту інформації від не�санкціонованого доступу Pe�ter�Service HAS Access Ma�nager (Security Manager).

Метою розробки був за�хист інформації у веб�систе�мах масового обслугову�вання, ядром якого і є цейпродукт.

Peter�Service HAS AccessManager – це універсальнийсертифікований засіб захис�ту персональних даних, щозабезпечує контроль ціліс�ності, управління доступом,реєстрацію й облік доступудо інформації. Це рішення

централізовано зберігає ав�торизаційні дані і управляєпроцесом надання доступудо всіх веб�систем і мобіль�них платформ інфраструкту�ри замовника. Цей автоном�ний програмний комплекспризначений для експлуата�ції разом із широким спек�тром веб�систем. Водночасце мультиплатформний за�сіб, що дозволяє вибратипостачальника апаратноїплатформи й експлуатуватирішення під управліннямрізних операційних систем:HP�UX, Linux, Sun Solaris,Windows.

Peter�Service HAS AccessManager містить сертифіко�вані засоби захисту інформа�ції від несанкціонованогодоступу Peter�Service HAS

Access Manager, веб�серверApache з модулем XSLT�трансформації, високопро�дуктивний сервер додатків(HAS�сервер), веб�інтерфейсдля управління атрибутамидоступу до HAS�сервера,СУБД Oracle Database 10gExpress Edition, і нарешті,інсталятор під усі підтриму�вані операційні системи.

За даними комерційногодиректора компанії Кате�рини Манахової, новинкаможе застосовуватися длязахисту як високопродук�тивного сервера додатківкомпанії «Петер�Сервис»(Peter�Service HAS), так іяк шлюз безпеки з метоюзахисту Web і мобільнихдодатків інших виробників.(Вл. кор.)

Для захисту персональних даних

У Росії прошли випробування на сумісність засобівзв’язку компаній «НАТЕКС» і Cisco у рамках спільногосистемно�мережного рішення – системи гнучкої комутації(РСР SSW). Перевірялась відповідність «Рекомендаціям іззастосування типових системно�мережних рішень Cisco і«НАТЕКС». Випробування мали на меті перевірити фун�кціональність і сумісність шлюзів AG�1 і AG�2 (VC�8000MSAN Type 1 і VC�8000 MSAN Type 2, відповідно) вироб�ництва компанії НАТЕКС і контролера MGC (PGW 2200 ра�зом з BTS 10200) виробництва Cisco у частині забезпеченняпроцедури реєстрації шлюзів, передачі цифр номера й спе�ціальних знаків, проведення базового телефонного викли�ку, процедури передачі факсимільних повідомлень (G.711,T.38), установлення модемних з’єднань, надання послугДВО, збору статистичних даних, передачі інформації проякість обслуговування, кодування інформації відповіднодо рекомендацій МСЕ�Т G.711, G.726, G.729, визначенняголосової активності й генерації комфортного шуму, взає�модії із системою управління мережею зв’язку, напрямкувикликів до обладнання, яке взаємодіє з вузлами обслуго�вування виклику екстрених оперативних служб. У частиніпроведених випробувань було встановлено, що засобизв’язку, що входять до складу спільного РСР SSW«НАТЕКС» і Cisco відповідають вимогам і рекомендаціям зпобудови відповідних рішень.

За результатами випробувань видано висновок про мож�ливість використання засобів зв’язку виробництва«НАТЕКС» у рамках спільного РСР SSW з компанією Cis�co. (Вл. кор.)

Спільні випробування

dkz-2010-25-press.qxd 07.07.2010 15:52 Page 3

dkz-2010-25-press.qxd 07.07.2010 15:52 Page 4