“Сутність поняття глобальний.

Критерії глобальності”

Глобальний (від латин. globus – куля) – це той, який охоплює всю земну кулю,

тобто поширює свій вплив на всю планету Земля, та є неподільним відносно планети в

цілому. Р.К. Клиге

Глобальність – стан, властивість,

якість, відмінна риса, яка притаманна

тому чи іншому процесу, явищу, події і

визначає його планетарну значимість.

Критерії глобальності

Критерії глобальності – це кількісні параметри та якісні ознаки, якими оцінюються різноманітні проблеми з точки зору поширення їх в масштабах планети; їх актуальності, значимості та загрози життю людства

КРИТЕРІЇ

ГЛОБАЛЬНОСТІ

Основні Додаткові

(якісні)

Географічний

критерій

Критерій

значимості

Критерій

геопросторової

актуальності

Загроза

життю

людства

Доля,

інтереси

людства

Об’єктивність та

непрогнозованість

Узгодженість з

інтересами

більшості

Глобалізація – процес універсалізації,

становлення єдиних для всієї планети

Земля структур, зв'язків і відносин в

різних сферах життя суспільства.

ТЛУМАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ГЛОБАЛІЗАЦІЯ”

Особлива стадія всесвітньо-історичного

процесу

Конткретні явища і процеси

Широке розуміння Вузьке розуміння

«глобальні виклики»

«глобальна економіка»

«глобальна безпека»

- розмивання національних бар'єрів; - ототожнення з інформаційною чи технологічною революціями.

Глобалізація – суспільний процес, в ході якого

зменшується залежність соціального та культурного

розвитку від географічного фактору, і це все в більшій

мірі усвідомлюється людьми (М. Уотерс).

Глобалізація – інтенсивна інтеграція ринків

товарів, послуг і капіталу (Міжнародний валютний

фонд)

VS

?

ЕТИМОЛОГІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ

Глобалізація як символ загального, всесвітнього, взятого в цілому

Явища і процеси, які стали загально значимими

для світового співтовариства, зачіпають

інтереси і виражають потреби всіх народів

“Світовий стандарт”

ГУМАНІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Глобалізація – це те, що властиво і належить усім, не вимагаючи ні від кого відмови від своєї індивідуальності й своєрідності.

Глобалізація - процес, який здатний гуманізувати світ і всю систему людських відносин.

УНІФІКАЦІЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, ЗНЕОСОБЛЕННЯ

VS

Глобалізація – рубікон в природно-історичному процесі розвитку людської цивілізації

Сутність глобалізації полягає в тому, щоб спільно, солідарно шукати і знаходити

відповіді на виклики часу, які жодна країна і народ не можуть вирішити автономно,

ізольовано один від одного

ОБ’ЄКТИВНЕ І СУБ’ЄКТИВНЕ

В ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

створення умов для якісного переходу суспільства в глобальне, домінантою якого стане духовне виробництво і глобальна свідомість

побудова глобального суспільства за принципом поєднання, а не насильницької уніфікації культур; наднаціональних структур і консенсусних форм управління і координації

рівноправний діалог культур через пошук «майданчиків» безконфліктного співробітництва та віротерпимість, вирівнювання цивілізаційного рівня розвитку

західна культура пропонується світу як єдино універсальна і прогресивна, а вестернізація - як механізм реалізації цього проекту

тотальна уніфікація світу є безальтернативною, ліберальна (неоліберальна) економіка і демократія не вичерпали свого творчого потенціалу і є головними інструментами світу, що глобалізується

руйнуються уявлення про державу, якій протиставляється «глобальне вільне суспільство»

культурна експансія конвертується в економічну залежність; приватизується політика

можливість впливу на свідомість людей перетворилася на високоприбутковий бізнес

Глобалізація являє собою продовження політики імперіалізму та колоніалізму, яка вже декілька років

здійснюється провідними капіталістичними країнами світу по відношенню до народів Азії, Африки та

Латинської Америки. Глобалізація набула прозахідної (вестернізаторської) форми та екстраполює процеси

модернізації по всьому світу. (С. Амін)

Глобалізація є неодмінним супутником людства з часів античності, спираючись на наявність у Давньому світі

полі-національних імперій та транс-регіональних торгівельних шляхів. (С. Амін, А. Г. Франк)

Початок глобалізації пов’язаний з епохою Відродження і Нового часу після Великих географічних відкриттів та переходом Західної Європи до капіталізму, процесами модернізації. (Р. Робертсон, М. Уотерс).

Глобалізація веде свій початок від останньої третини ХХ століття, яка була обумовлена революцією в інформаційних технологіях і завершенням холодної війни.

Гіпер-глобалісти — американські політологи Роберт Кеохане та Джозеф Най які в книзі «Могутність та взаємозалежність» (1977) обґрунтували наступне положення:

«Простий взаємозв'язок став складною взаємозалежністю, яка зв'язує економічні та політичні інтереси на стільки міцно, що конфлікт великих держав вже дійсно виключений»

Роберт Кеохане Джозеф Най

Представники трансформістського підходу:

Джеймс Розенау Ентоні Гідденс

Трансформісти розглядають глобалізацию як потужну силу, що трансформує світ, та яка відповідає за масову революційну перетряску суспільств, економік, за зміну форм правління та всього світового порядку.

СКЕПТИКИ

Самуель Гантінгтон

Уявлення про досконало інтегрований світовий ринок економістів – невиправдані.

“Глобальна корпорація” – міф

Провідну роль відіграє конкурентна потужність регіональних блоків (ЄС, АТР, НАФТА).

Ілюзорність “глобального правління”.

Зростання маргіналізації багатьох країн “третього світу”

Joel Krieger et al. ‘The Oxford Companion to Politics of the World’ 2nd edition. – Oxford: University press, 2001. P.325-327 http://books.google.com.ua/books?id=2wd30pXJxpYC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q=sceptics&f=false

Бабарицька В.К. Концептуальна сутність глобалізації як суспільно-географічного процесу. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 4. Географія і сучасність. Випуск 13. – 2005, С. 27-41

Перспективи глобалізації

в результаті глобалізації виникне уніфікований світ заснований на витоках ринкової економіки, лібералізму, конс’юмеризму, керований могутніми економічними та політичними наднаціональними органами. (Ф. Фукуяма, К. Омае)

глобалізація веде до багатополярного, хаотичного світу без централізованого управління та жорсткого набору ідеологічних та культурних преференцій. (М. Уотерс)

Розвиток світу неможливо передбачити, оскільки даний процес має поліваріативний сценарій (І.Валлерстайн)