old.ippo.edu.te.uaold.ippo.edu.te.ua/files/metod_work/vydavnych/11_cherez... · web viewДо...

Творча лабораторія методиста-предметника

Через систему роботи методиста − до

творчого вчителяЗ досвіду роботи

Ковальчук Зіновії Львівни,методиста суспільних дисциплін

Бучацького районного методичного кабінету Тернопільської області

Опис досвіду роботи методиста суспільних дисциплін

Ковальчук Зіновії ЛьвівниВ сучасних умовах модернізації національної освіти значну роль

відіграє система методичної роботи, головною метою якої є не лише надання методичної допомоги педагогічним кадрам у розвитку їх професійної майстерності, але і активізація творчого потенціалу кожного педагога.

Реалізація даної мети залежить від співпраці організаторів методичної роботи на всіх рівнях − керівників методичної служби, методистів, керівників навчальних закладів та організації ними ефективних форм методичної роботи. тому вимоги до роботи методиста досить високі, а проблеми оновлення його функцій набувають особливої гостроти та актуальності.

Визначаючи зміст і форми методичної роботи з учителями історії методист суспільних дисциплін Ковальчук З.Л. враховує вимоги шкільної історичної освіти відповідно до Державного стандарту освітньої галузі „Суспільствознавство”. Вся робота щодо підвищення професійної майстерності вчителів будується на основі попереднього аналізу різноманітних даних, проведення діагностичних досліджень, анкетувань. Проведення комплексної діагностики в районі показало, що вчителі очікують від методичної служби конкретної допомоги, а також пропонують урізноманітнити, оновити форми методичної роботи, надавати більше інформації про сучасні технології навчання тощо. Відповідно до результатів діагностування, вносяться зміни як у зміст роботи з підвищення професійної майстерності вчителів-практиків, так і у форми організації цієї


роботи. а на основі узагальненої інформації складається структура методичної роботи методиста суспільних дисциплін.

Аналітико-діагностичний матеріали виступають основою планування роботи методиста і дають можливість програмувати педагогічну діяльність учителів історії загальноосвітніх шкіл району.

В роботі методиста поєднуються колективні, індивідуальні форми роботи, застосовуються нетрадиційні методи їх проведення, зорієнтовані на особистість кожного вчителя, на ріст його педагогічної майстерності та задоволення запитів учителів-практиків.

Методист Ковальчук З.Л. прагне охопити кожного вчителя такими формами роботи, які дозволять спрямувати його на опрацювання проблем і які відповідали б рівню його професійної підготовки.

До числа пріоритетних проблем, над якими працюють протягом останніх років учителі історії району, слід віднести:

„Особистісно орієнтоване навчання як одна з умов самореалізації творчого учня”,

„Впровадження інноваційних технологій у навчальний процес”, „Формування національної свідомості, правової культури учнівської

молоді” тощо.Робота над науково-методичними проблемами вимагає всебічної

обізнаності вчителів з питань науки та педагогічної практики. З цією метою в практичній діяльності методиста практикується інформаційна підтримка вчителів, що позитивно впливає на ріст їх професійної компетентності. багата інформаційна база районного методичного кабінету дозволяє успішно реалізувати інформаційну функцію методичної роботи з педагогічними кадрами.

Ефективність системи роботи методиста забезпечується також тісною співпрацею з керівниками навчальних закладів. Зіновія Львівна організовує творчий пошук педагогів, спрямовує їх у наукове, конструктивне русло та разом із адміністрацією закладу створює умови для забезпечення пошукової діяльності кожного вчителя.

Головним елементом системи роботи методиста, що максимально враховує специфіку кваліфікації педагога як вчителя-предметника, є робота районного методичного об’єднання вчителів суспільних дисциплін. Із п’яти засідань на рік три − теоретичні, два − проводяться у формі семінарів-практикумів на базі шкіл районних методичних центрів.

Організація районних методичних центрів сприяла активізації участі вчителів історії та правознавства у методичній роботі. Останнім часом методичні центри працюють над проблемами інтерактивного навчання. Один раз на два-три роки кожен учитель історії проводить відкриті уроки,


демонструє на широкий загал свій досвід упровадження педагогічних нововведень у навчальний процес. Крім цього, вчителі беруть активну участь у проведені сесій методичного об’єднання в канікулярний період.

Щорічне анкетування, спостереження показують, що найбільш ефективною формою роботи з учителями історії є семінари-тренінги. Методист шукає нові підходи до їх проведення. Обговорення уроків, що традиційно зводиться до відзначення тільки позитивного у їх проведенні замінено на обговорення проблеми, яка виноситься на семінар. Щоб обговорення проходило в невимушеній обстановці, заздалегідь готуються запитання для дискусії, яка дозволяє виявити різноманітні точки зору на проблему обговорення. Це спонукає вчителів до активної участі в обговоренні проблеми, обміну думками та висловленні пропозицій щодо вирішення методичної проблеми.

В системі роботи методиста значна увага приділяється роботі творчої групи, до складу якої входять досвідчені вчителі історії та правознавства. Творча група вчителів активно працює над інформаційно-методичним забезпеченням учителів з питань змісту і форм упровадження в практику роботи інноваційних педагогічних технологій, освоєння інтерактивних технологій організації навчального процесу. Це сприяє виробленню спільних підходів щодо реалізації завдань проблеми колективного методичного дослідження. Членами творчої групи складені програми міжшкільних факультативів з історії та правознавства, розроблено систему конспектів уроків на основі використання інноваційних педагогічних технологій, а також зібрано банк матеріалів на допомогу в проведенні позакласних заходів з предмета.

Творча група працює у напрямках упровадження перспективного педагогічного досвіду та результатів колективного науково-методичного дослідження в практику роботи вчителів історії району.

Алгоритм роботи творчої групи над науково-методичною проблемою наступний:

1. Підготовчий етап − визначення науково-методичної теми/проблеми, підбір складу творчої групи.

2. Теоретичний етап − вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження, наявного педагогічного досвіду.

3. Складання програми діяльності − розробка плану діяльності творчої групи,, складання методичних рекомендацій, моделей діяльності, їх обговорення, пробне впровадження досвіду тощо.

4. Підведення підсумків та аналіз результатів апробації набутого досвіду, рекомендацій, розроблених творчою групою, узагальнення досвіду.


5. Запровадження досвіду творчої групи в масову практику − виступи членів творчої групи на районних методичних об’єднаннях, семінарах-практикумах, надання допомоги та консультування вчителів, вивчення перспектив подальшого впровадження інновацій в масову практику.

Склалася певна система роботи методиста з молодими вчителями історії. Результативною формою такої роботи є районна Школа молодого вчителя історії, навчання в якій проходить протягом трьох років. За цей період відбувається становлення та розвиток професійних якостей молодих учителів.

Перший рік − це період професійної адаптації, коли молодий учитель співвідносить отримані в вищому навчальному закладі знання та вміння з конкретними умовами роботи та вимогами, які висуває професія перед молодим педагогом. Мета занять Школи молодого вчителя історії першого року навчання − конкретна допомога молодому спеціалісту у подоланні труднощів, розв’язанні конкретних проблемних ситуацій, що виникають у процесі діяльності.

Другий та третій роки навчання − це період становлення професійної діяльності молодого вчителя, коли педагог не тільки накопичує досвід, долає труднощі, але й активно займається самоосвітою та самореалізацією, формує базові професійні якості. Саме в даний період надається методична допомога молодому педагогу в його професійному становленні, виробленні власного стилю роботи, розвитку фахового потенціалу та опануванні формами й методами роботи. щорічне навчання в Школі закінчується проведенням „круглих столів” на тему: „Успіхи і проблеми перших кроків на педагогічній ниві”, „Мої перші сходинки до педагогічної майстерності”. молоді вчителі залучаються до всіх форм методичної роботи, які проводяться з учителями історії в районі. Їх залучають також до участі в районному конкурсі „Шукаємо молоді педагогічні таланти”. Конкурс молодих учителів історії проходить у два етапи: на першому етапі молоді вчителі дають відкриті уроки, позакласні заходи в закладах, де вони працюють; на другому етапі вони захищають теоретичні моделі власного досвіду, розв’язують різноманітні педагогічні ситуації.

Проведення Днів методиста − ще один із напрямів методичної допомоги молодим педагогам у навчальних закладах, де вони викладають. методистом спільно з наставником надається допомога щодо подолання конкретних труднощів, розробляються спільно сценарії уроків, позакласних заходів, проводиться відповідна корекція педагогічної діяльності тощо. щорічно в районі проводиться Декада наставника (жовтень) та Декада стажера (квітень).

Координація роботи методиста з навчальним закладом, де працюють молоді педагоги, дає можливість отримувати зворотну інформацію, якісно аналізувати її та здійснювати відповідну корекцію роботи молодих учителів.


Система роботи методиста Ковальчук З.Л. ґрунтується на науково-методичній основі, спрямована на збагачення та розвиток творчого потенціалу кожного вчителя.


Структура методичної роботи в районіз учителями історії та правознавства

Колективніформи роботи

Індивідуальніформи роботи

Інші форми роботи

Районні методичні центри

Творчі групивчителів

Школа молодого вчителя

РМО вчителів історії

Цільові семінари

Груповіконсультації

Опорні школи

Консультації

Наставництво

Самоосвіта

Підвищення кваліфікації при

ОІППО

Атестація

Діагностика

Анкетування

Конкурси

Методичні тижні,

декади

Конкурс „Учитель року”


Структура методичної роботи з педагогічними кадрами визначається на діагностичній основі.

Забезпечується координація планів роботи методиста з планом роботи районного методичного кабінету, планами роботи навчальних закладів.

В роботі реалізується творчих підхід, спрямований на оновлення навчально-виховного процесу в школі, розвитку творчого потенціалу кожного педагога.

Здійснюється збір, аналіз зворотної інформації про діяльність педагогічних працівників та на цій основі − корекція їх роботи.

Забезпечується якісна професійна адаптація молодих кадрів, творчий ріст професійної майстерності вчителів історії та правознавства.

План роботиметодиста суспільних дисциплін

на навчальний рік

№ з/п

Зміст роботи Дата Виконання

І. Координаційно-організаційна робота

1. Забезпечити виконання нормативних документів про школу, у галузі історичної освіти, інструктивно-методичних листів.

2. Організувати структуру методичної роботи з учителями суспільних дисциплін відповідно до наказу відділу освіти райдержадміністрації „Про організацію та проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в районі”.

3. На методичних нарадах знайомити керівників шкіл з методичними листами про викладання суспільних дисциплін у новому навчальному році; концепцією історичної освіти; державними стандартами історичної освіти; про стан та рівень навчальних досягнень учнів з історії та правознавства в школах району; про участь учителів суспільних дисциплін у роботі районних методичних центрів, семінарах, місячниках право виховної роботи; про роботу з обдарованою учнівською молоддю за результатами Всеукраїнської учнівської олімпіади; про пропозиції обласних нарад, семінарів тощо.

4. Координувати роботу (назва) методичного центру.5. Провести районний етап конкурсу „Учитель року”.


6. Провести районні етапи конкурсів-захистів учнівських дослідницьких робіт: „Об’єднаймося, брати мої”, „Мої права”.

7. Взяти участь у Всеукраїнській акції „Збережемо пам’ять про подвиг” (до річниці закінчення Другої світової війни).

ІІ. Контрольно-аналітична діяльність

1. Спланувати роботу районного методичного центру, творчої групи, Школи молодого вчителя.

2. Організувати надання методичної допомоги новопризначеним керівникам шкіл (назва) з питань планування роботи школи, вимог до складання розкладу, видів контролю за рівнем навчальних досягнень учнів, організації стажування молодих спеціалістів, аналізу уроків, по класних заходів, правової освіти, атестації педагогічних працівників.

3. Підготувати методичні рекомендації з питань інноваційних технологій та інтенсивного навчання; змісту та методики проведення позакласних заходів з суспільних дисциплін: тижнів історії та правознавства.

4. Підготувати методичний вісник для вчителів історії та правознавства.

5. Скласти списки вчителів, що атестуються в новому навчальному році.

ІІІ. Методичне забезпечення педагогічного процесу в освітніх установах

1. Проаналізувати забезпечення шкіл району педагогічними кадрами з предмета; розподіл годин з суспільних дисциплін у школах та їх відповідність Базовому навчальному плану та наказу відділу освіти райдержадміністрації; розподіл годин на експериментальні гуртки/факультативи „Практичне право”, „Громадянська освіта”; організацію гурткової роботи з предмета в закладах освіти району; забезпечення вчителів навчальними програмами, учнів − підручниками/посібниками; проходження вчителями атестації, підвищення кваліфікації на курсах при ОІППО; навчання вчителів історії та правознавства за програмою „Intel”.

2. Скласти вчителів історії та правознавства району станом на 01.10.200_ р.; списки молодих учителів.

3. Проаналізувати виконання перспективного плану


підвищення кваліфікації та атестації вчителів історії та правознавства в поточному навчальному році.

4. Взяти участь у роботі районних експертних атестаційних комісій з атестації закладів освіти (назва).

5. Вивчити стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з історії та правознавства.

IV. Робота з молодими вчителями

1. Надати методичну допомогу новопризначеним учителям історії в (назва) навчальних закладах.

2. Забезпечити організоване відвідування уроків молодих учителів наставниками. Провести Декаду наставника.

3. Забезпечити проведення занять Школи молодого вчителя історії (відповідно до плану).

4. Вивчити та проаналізувати результативність стажування. Провести Тиждень стажера.

5. Провести „круглий стіл” „Перші кроки до педагогічної майстерності”.

Роль методиста у впровадженні педагогічних інновацій*

Основні поняття

Педагогічна ідея − ядро, смисловий центр наукового дослідження, перспективного досвіду, прогнозовані результати, що виражаються в узагальнених висновках, судженнях і поєднують у собі як об’єктивне знання про наявну педагогічну проблему, так і суб’єктивну мету, спрямовану на її розв’язання.

Педагогічні інновації − нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток (перебіг) і результати навчально-виховного процесу.

Інноваційна освітня діяльність − експериментування, розробка, апробація, застосування, поширення чи збереження освітніх інновацій (нововведень).

Перспективний педагогічний досвід − система творчої, оптимальної повторюваної професійної діяльності педагога з елементами новизни, що

* Виступ на семінарі-навчанні працівників Бучацького районного методичного кабінету. * За виданням: Л. Набока „Поширення педагогічних ідей у практику”.


дає стабільні позитивні результати в удосконаленні навчально-виховного процесу.

Інтенсифікація процесів трансформування системи освіти в Україні зумовлюють наполегливі пошуки шляхів удосконалення навчального процесу на інноваційній основі. Впровадження в навчально-виховний процес педагогічних інновацій передбачає якісно нові перетворення як цілісного педагогічного процесу, так і його складових, що призводить до істотного підвищення його результативності. Тому основну ідею трансформування системи освіти можна сформулювати наступним чином: ефективність навчання може бути суттєво поліпшена завдяки проектуванню, пошуку та впровадженню інноваційних освітніх систем і технологій.

У соціально-психологічному аспекті інновація − це створення і впровадження різних видів нововведень, які спричинюють зміни в соціальній практиці. Інновація в педагогічній інтерпретації − це нововведення в педагогічній системі, що поліпшує розвиток (перебіг)і результати навчального процесу.

Інноваційна освітня діяльність педагога з упровадження нововведень не піддається формалізації і потребує врахування людського фактора, зокрема подолання соціально-психологічних бар’єрів. Цьому сприяють:

врахування установок, ціннісних орієнтацій, потреб та можливостей педагогічних працівників;

створення соціально-педагогічних умов для просвіти та активного навчання вчителів з метою розвитку в них інноваційних здібностей, формування готовності до сприйняття нових ідей та участі в інноваційних заходах.

Такі завдання повинна і може виконувати розгалужена методична служба, інноваційна освітня діяльність якої полягає в послідовному, компетентному і професійному поширенні педагогічних ідей, інноваційних підходів до навчального процесу. Методист у даному випадку виступає як „фасилітатор” (за термінологією К. Роджерса), тобто „полегшував”, котрий допомагає педагогу в особистісному професійному розвитку, створює умови для оволодіння вчителем новим досвідом на основі цілеспрямованого творчого і критичного мислення, визначення особистісних сенсів, усвідомлення значущості нової педагогічної ідеї для вдосконалення освітньої практики.

Джерелом педагогічної ідеї, яка є ядром, смисловим центром дослідження, експерименту, перспективного досвіду є дослідницька діяльність науковців або пошукова практика вчителів-практиків., результативність якої проявляється в узагальнених висновках, судженнях,


що поєднують у собі як об’єктивне знання про педагогічну проблему, так і суб’єктивну мету, спрямовану на її розв’язання.

Ідея гуманізму, відповідно до якої в основу навчально-виховної діяльності має бути покладена турбота про розвиток особистості учня, формування в нього самобутності, любові, порядності, терпимості до інших людей, почуття гідності і самоповаги тощо. Ця ідея передбачає ставлення до вихованця як до суб’єкта педагогічної взаємодії, а виховний процес розглядається як засіб, чинник, умова формування стимулюючих потреб особистості в знаннях, спілкуванні, самоутвердженні, в любові, радості, громадських вчинках.

Ідея особистісного підходу у вихованні школярів передбачає організовану взаємодію вихователя з вихованцем, спрямовану на створення оптимальних умов для самореалізації особистості в діяльності і спілкуванні, що спрямовуються, координуються й корегуються з урахуванням інтересів, мотивів, установок, ціннісних орієнтацій та потреб учням, поваги до нього як до суб’єкта цієї взаємодії.

Сутність процесу поширення педагогічних ідей саме втому й полягає, щоб узяти із відомих педагогічних досліджень найважливіші ідеї, висновки, положення, що акумулюють цільову спрямованість освітніх змін, та допомогти окремим учителям і педагогічним колективам зрозуміти їх, усвідомити значущість для інноваційних перетворень існуючої практики з метою її позитивного розвитку.

У процесі засвоєння ідеї вчителем вона технологічно матеріалізується і набирає вигляду технології, що є результатом її практичного використання. Тільки на основі зрозумілої, привабливої, особистісно важливої ідеї педагог, опираючись на власний досвід, здатний самоудосконалюватися і створювати результативну технологію як результат усвідомлення і конструювання пізнавальної навчальної діяльності школярів, спрямованої на досягнення поставлених цілей.

Алгоритм трансформації педагогічної ідеї в технологію:1. Вибір ідеї, визначення її джерела (концепція, освітня програма,

педагогічна технологія, наукові рекомендації тощо); ознайомлення з публікаціями щодо сутності проблеми.

2. Аналіз та осмислення прочитаного, власного досвіду, самооцінка знань з проблеми, виявлення існуючих та необхідних умов для застосування ідеї, розробка алгоритму діяльності.

3. Формування педагогічних цілей застосування нової ідеї у процесі викладання конкретної навчальної дисципліни.

4. Прогнозування навчальної діяльності учнів на основі диференційованого та особистісного підходу.


5. Розробка і створення системи уроків.6. Переведення педагогічних цілей у навчальні (дидактичні) завдання

(відповідно до класу, структури програми, особливостей учнів тощо).7. Прогнозування результатів навчальної діяльності (розвиток, знання,

вміння, особистісні якості школярів).8. Аналіз, корекція створеної технології.

Таким чином, процес трансформації педагогічних ідей в технологію має два рівні: інформативно-аналітичний (виокремлення з інформаційного освітнього поля нової ідеї, її адекватна оцінка, підвищення теоретичних знань з даної проблеми, аналіз умов, необхідних для її застосування, продуктивний синтез власного досвіду і цільового компоненту нової ідеї) та організаційно-процесуальний (конкретизація цілей використання ідеї через формулювання дидактичних завдань та розробка і практична апробація технології її застосування, одержання прогнозованих результатів).

Аналогічним буде зміст діяльності методиста районного методичного кабінету з поширення педагогічних інновацій, технологій, ідей перспективного педагогічного досвіду з тією лише відмінністю, що на першому рівні діяльність здійснюється безпосередньо, сутність же другого зводиться до методичного управління застосуванням ідеї вчителем (створення умов для творчості вчителів, корегування процесу розроблення педагогічної технології на основі вирощення нового досвіду, аналіз та експертна оцінка результатів). Ця діяльність складається з кількох етапів.

Перший етап. Попередня підготовка і планування. Починається з відбору ідей та їх оцінювання на основі порівняльної експертизи за певними параметрами:

Актуальність нововведення, що визначається за ступенем його відповідності потребам школи, соціальному замовленню, регіональній політиці у розвитку освіти, можливості розв’язати виявлені проблеми, відповідністю досягнень педагогічної науки і практики.

Результативність (оцінювання або на основі існуючого досвіду, або на основі прогнозування).

Творча новизна (інноваційний потенціал). Методична розробленість ідеї (якщо існує). Рівень потреб та інтересу різних груп вчителів до новації. Умови (організаційні, кадрові, фінансові, матеріально-технічні тощо),

необхідні для освоєння ідеї.На даному етапі проводиться вивчення потреб учителів у нових

знаннях, рівнях компетентності з проблеми, стану навчально-виховного


процесу з метою виявлення недоліків, для усунення яких необхідно застосувати нововведення. При цьому використовуються відомі методи педагогічних досліджень − спостереження, бесіди, тестування, діагностування, самооцінка вчителями своїх утруднень та потреб;

Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності методиста передбачає наявність у методичному кабінеті інформаційного банку − фонду з описом новітніх науково-педагогічних досліджень, картотеки періодичних видань з проблеми тощо.

На підготовчому етапі закономірним буде підвищення теоретичного рівня з обраної проблеми учасників дослідження: участь у семінарах, самоосвіта тощо.

Планування діяльності за проблемою може здійснюватися в довільній формі. Це може бути проспект або схема діяльності. Зазвичай, це розділ річного плану роботи методиста, в якому зазначаються етапи, строки виконання, відповідальна особа, конкретні завдання та заходи з поширення педагогічних ідей. У плані зазначається: назва ідеї та її короткий опис; методичні рекомендації, які будуть поширюватися; мета та завдання їх поширення; складання списку джерел з теми/проблеми; заходи щодо морально-психологічної підготовки вчителів до сприйняття нової ідеї; методичні заходи (семінари, науково-практичні конференції тощо) з теоретичної та методичної підготовки вчителів; контроль за процесом поширення; аналіз, облік проміжних та кінцевих результатів.

Плануючи діяльність із поширення педагогічних ідей, слід пам’ятати, що вводити нове потрібно поступово і обережно, і тільки після того, коли переконалися в його позитивних результатах.

Другий етап. Теоретична і методична підготовка педагогічних кадрів до застосування нововведень. Цей етап зумовлений необхідністю забезпечення як теоретичної, так і психологічної готовності вчителів до сприйняття нових ідей, роз’яснення їм основних положень наукових рекомендацій з даної проблеми та формування психологічної установки на практичне використання нововведень.

Змоделюємо варіант планування заходів з підвищення кваліфікації вчителів щодо освоєння, наприклад, ідеї культурологічного підходу до викладання гуманітарних дисциплін.

На рівні кожного методичного об’єднання вчителів (історії, української мови, зарубіжної літератури тощо) може бути прочитана лекція „Культурологічний підхід в системі шкільної гуманітарної освіти”, подані рекомендації щодо самоосвіти за проблемою (серпневі педагогічні читання тощо).


Методичний семінар за проблемою „Методологічні основи викладання гуманітарних предметів. Культурологічний підхід” для вчителів першої та вищої категорій можна проводити один раз на три місяці.

Заняття 1. Культурологія як гуманітарна наука.1. Витоки культурології як науки. Культурологія як єдність діалогу

культур. Лекція.2. Культурологія та шкільні гуманітарні дисципліни. Можливості

навчальних програм для розкриття значення, закономірностей і розвитку культури в історії людської цивілізації. „Круглий стіл”.

Заняття 2. Сутність культурологічного підходу у викладанні гуманітарних дисциплін.

1. Основні школи і концепції культурології (О. Шпенгер: культура і цивілізація; М. Бердяєв: людина, творчість, культура; К. Юнг: вчення про архетипи; А. Тойнбі, П. Сорокін та ін.). Лекція.

Заняття 3. Гуманітарна культура особистості. Семінарське заняття.1. Поняття гуманітарної культури. Роль гуманітарних дисциплін у

формуванні гуманітарної культури школярів.2. Духовна культура і розвиток особистості.

Третій етап. Методичне керівництво діяльністю педагогів з освоєння та практичного застосування нових ідей (створення нового досвіду).

Сутність даного етапу полягає в організації діяльності вчителів з оволодіння практичними вміннями та творчої трансформації нових ідей у власну методичну систему, створення оригінальної педагогічної технології. діяльність методиста на даному етапі полягає в конструюванні нового або переведенні існуючого досвіду на більш високий рівень − рівень перспективного досвіду як системи діяльності педагога з елементами новизни, що забезпечує високі і стійкі результати в розвитку, навчанні та вихованні учнів.

Зміст діяльності методиста із створення нового досвіду:1. Виявлення досвіду. Погодження з учителем, адміністрацією школи ідеї щодо вивчення

досвіду. Аналіз умов, необхідних для виконання даної роботи. попереднє

визначення теми досвіду. Створення експертної групи з вивчення досвіду.


2. Вивчення досвіду. Визначення мети вивчення досвіду. Спостереження та опис педагогічних явищ − елементів досвіду в

логічній послідовності. З’ясування та класифікація явищ, які спостерігаються. Встановлення зв’язків між педагогічними процесом та його

результатами відповідно до мети вивчення досвіду. Аналіз причин і умов досягнення стабільно високих результатів. Виявлення наукових, методологічних основ, розкриття педагогічних

закономірностей досвіду, його елементів, елементів новизни. Формулювання загальної проблеми досвіду, яка відбиває його

основну педагогічну ідею збирання. Систематизація та аналіз матеріалів, що розкривають кількісні ат

якісні характеристики досвіду. Контрольне діагностування результативності досвіду.

Методи вивчення педагогічного досвіду:1. Спостереження навчально-виховного процесу та фіксація результатів

навчальної діяльності учнів.2. Педагогічний аналіз змісту та сутності педагогічної системи вчителя: бесіди з учителем щодо бачення ним сутності свого досвіду: його

педагогічних ідей, особливостей технології, виявлених ним позитивних результатів своєї діяльності;

вивчення комплексу наявного у вчителя навчально-методичного забезпечення своєї педагогічної технології (конспекти уроків, дидактичний матеріал тощо);

узагальнення результатів спостереження навчальної діяльності вчителя та учнів, виокремлення фактів, що засвідчують особливості авторської педагогічної технології (оригінальні прийоми і методи організації навчальної діяльності учнів, їх вплив на розвиток школярів тощо).

3. Методи вивчення результативності педагогічної системи вчителя.

Узагальнення досвіду:1. Опис педагогічних явищ, які об’єктивно розкривають зміст досвіду

відповідно до його провідної ідеї та мети вивчення.2. Обґрунтування гіпотези, яка пояснює причини успіху, цінності досвіду.


3. Пояснення шляхів подолання труднощів, що мають місце, суперечностей педагогічної практики.

4. Визначення змістовно-методичних та організаційно-методичних заходів щодо поширення досвіду.

5. Організація роз’яснення суті та значення досвіду, його конструктивності та можливості застосування в масовій педагогічній практиці. переконання педагогів у ефективності пропонованого досвіду.

6. Визначення та впровадження форм поширення досвіду (буклети, бюлетені, експрес-інформація, виставки, відеозаписи, проблемні творчі групи, семінари, конференції, фестивалі, практичний показ уроків тощо).

7. Моніторинг процесу впровадження досвіду.Основні етапи теоретичного та методичного конструювання

ефективних моделей педагогічного досвіду:1. Конструювання досвіду: визначення мети створення нового досвіду та завдані яких

необхідно вирішити для досягнення цієї мети; обрання об’єкта досвіду з урахуванням готовності до реалізації

моделі (наявність позитивного досвіду, високий професійний рівень, креативність мислення); наявність механізму управління процесом створення певної моделі; достатнього науково-теоретичного рівня учасників моделювання досвіду, здатних засвоїти й реалізувати нові ідеї в педагогічній практиці;

розробка моделі досвіду як можливого еталона розв’язання обраної педагогічної проблеми з урахуванням досягнень науки і перспективної практики організації педагогічного процесу;

коригування задуму (моделі) педагогічного досвіду, усунення недоліків.

2. Оформлення моделі досвіду ( у вигляді методичних рекомендацій, структурно-логічних схем, технологічних карт тощо):

обґрунтування актуальності та визначення науково-теоретичної бази досвіду;

визначення й формулювання основного, істотного в змісті прогнозованої діяльності, варіативних форм його застосування;

формулювання прогнозованих результатів якісних і кількісних показників змін у педагогічному процесі.

3. Управління процесом становлення досвіду:


призначення учасників створення досвіду, їх підготовка і залучення до діяльності, детальне ознайомлення з моделлю, теоретична і психологічна підготовка до діяльності в нових умовах, забезпечення методичними матеріалами (рекомендаціями, пам’ятками, схемами, моделями тощо);

коригування поетапної діяльності учасників у зв’язку з необхідністю подолання труднощів, проблем, що виникають у процесі створення досвіду;

зовнішнє і внутрішнє експертне оцінювання створеного досвіду (за критеріями) та виявлення можливості його застосування у масовій практиці;

обґрунтування актуальності, розкриття теоретичної бази, провідної ідеї досвіду, переваг даного досвіду щодо існуючої практики, технології та результативності, умов найбільш ефективного застосування тощо.

Четвертий етап. Вивчення та аналіз результатів поширення педагогічних ідей.

Реалізується методами: спостереження за діяльністю вчителів, бесіди, інтерв’ю, анкетування, вивчення шкільної документації, стану навчально-виховного процесу.

Вивчається: ефективність роботи щодо поширення досвіду/ідеї в школах району, рівень засвоєння нових теоретичних положень вчителями та їх вплив на вдосконалення практик навчання та виховання школярів.

Аналіз діяльності з поширення педагогічних ідей може бути проведений на основі зіставлення отриманих результатів з планом поширення, виявлення відповідності між наявним досвідом і вимогами, які випливають із наукових рекомендацій. На даному етапі доцільна розробка нових рекомендацій або повторення циклу поширення на вищому рівні.

Для забезпечення ефективної діяльності методист повинен знати теоретичні основи проблеми: сутність поняття „перспективний досвід”, співвідношення понять „перспективний” і „передовий” педагогічний досвід; критерії, методику вивчення перспективного досвіду, вимоги до узагальнених матеріалів.

Передовий педагогічний досвід відбиває актуальніші соціальні вимоги суспільства, забезпечує якісне розв’язання завдань щодо удосконалення масової практик, несе в собі елементи новизни у змісті, формах і методах стосовно певних навчально-виховних завдань (Ю.К. Бабанський, 1982).

Передовий педагогічний досвід − це організований, цілеспрямований педагогічний процес та його результат, який відображається в якостях особистості школяра (М.М. Скаткін, 1986).


Передовий педагогічний досвід характеризується високою результативністю, творчою новизною, тривалістю функціонування, актуальністю, перспективністю, науковою обґрунтованістю, раціональними витратами часу на досягнення високих результатів (М.М. Поташник, 1988).

Передовий досвід − це результат творчої праці вчителя (групи працівників освіти), що має новизну (М.Ю. Красовицький, 1990).

Передовий педагогічний досвід − це такий засіб цілеспрямованого підвищення ефективності та вдосконалення навчально-виховного процесу, який здатен у сучасних умовах задовольнити актуальні потреби практики навчання і виховання (І.П. Підласий, 1988).

Передовий педагогічний досвід − це така навчально-виховна чи організаційно-педагогічна діяльність, в процесі якої стабільні позитивні результати у розв’язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання або інтеграції вже відомих форм, методів, прийомів, засобів (І.П. Жерносек, 1999).

Перспективний педагогічний досвід − це система творчої, оптимальної, повторювальної професійної діяльності педагога з елементами новизни, яка дає стабільні позитивні результати в удосконаленні навчально-виховного процесу (Л.Я. Набока, 1999).

Отже, до спільних рис, що характеризують перспективний педагогічний досвід, належать: творчість, новизна, високі і стійкі результати щодо розвитку навчально-виховного процесу.

Критерії перспективного педагогічного досвіду:Актуальність і перспективність − відповідність провідним

тенденціям розвитку сучасної освіти, національної школи, досягненням педагогіки і методики викладання, освітнім потребам регіону. Можливість відтворення конструктивної ідеї досвіду іншими педагогами (або колективами).

Новизна і прогресивність − від внесення нових, оригінальних елементів в організацію педагогічного процесу, ефективного застосування прогресивних моделей організації навчання, виховання, розвитку особистості до відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності з виходом за межі відомого в науці.

Результативність і дієвість − стабільно високий реальний рівень розвитку, освіченості, суттєві позитивні зрушення щодо рівня вихованості учнів, сформованості громадянських, полі культурних, мовних, комунікативних компетенцій.


Стабільність і повторюваність − підтвердження ефективності досвіду за деякої зміни умов, а також відносна незмінюваність результатів протягом тривалого часу; наявність у досвіді тенденцій до саморозвитку; перевірка досвіду в практиці інших педагогів.

Орієнтована структура матеріалів узагальнення перспективного педагогічного досвіду:

Тема досвіду.Об’єкт досвіду (короткі дані про автора досвіду).Адреса досвіду (назва та поштова адреса навчального закладу).Роки вивчення та рік оформлення досвіду.Актуалізація досвіду − аргументація необхідності його вивчення і

поширення відповідно до загальноосвітніх та регіональних завдань, соціальної значущості, спрямованості на подолання суперечностей та недоліків масової педагогічної практики.

Визначення виду досвіду за характером новизни (новаторський, раціоналізаторський). Слід виокремити властиві лише автору досвіду підходи щодо реалізації своїх провідних ідей, застосування модифікаційних форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають високий результат.

Провідна педагогічна ідея досвіду. Необхідно виділити головне, найсуттєвіше в досвіді, виходячи з прогнозованого результату його впровадження, а саме: які позитивні зміни в удосконаленні навчально-виховного (управлінського) процесу очікуються.

Сутність (технологія) досвіду − яким чином (за допомогою яких форм, методів, прийомів, засобів діяльності) автор досягає реалізації провідної ідеї досвіду? У розділі розкриваються особливості педагогічної системи автора досвіду, педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід, подаються конкретні зразки педагогічних напрацювань.

Результативність досвіду, що визначається на основі показників: особистісний розвиток учнів; сформованість у них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій; навчальні досягнення та наявність навичок пошукової діяльності.

Рекомендована література (список літератури з проблеми досвіду).Додатки (матеріали, необхідні для повноти досвіду − ілюстрації,

таблиці, відеозаписи, описи комп’ютерних програм тощо).


План роботирайонного методичного об’єднаннявчителів історії та правознавства

(витяг)Серпень

1. Аналіз стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів з історії та правознавства. Обговорення листа Міністерства освіти і науки України „Про викладання суспільних дисциплін у 200_/200_ н. р.”.

2. Підвищення рівня правової освіти серед учнівської молоді (з досвіду роботи). Ознайомлення із заходами на реалізацію Програми правової освіти населення в установах та закладах освіти району.

3. Використання порівняльних таблиць у процесі вивчення курсу „Основи правознавства” (з досвіду роботи).

4. Вивчення розділу „Друга світова війна” на уроках історії в 5, 11 класах.5. Про відзначення дат історичного календаря. 6. Про пошукову роботу та участь у Всеукраїнській акції молоді

„Збережемо пам’ять про подвиг”.7. Новини наукової, методичної літератури з суспільних дисциплін,

громадянської освіти.8. Різне.

Планпроведення методичного об’єднання

вчителів суспільних дисциплін(методична сесія)

Тема: „Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку історії”Мета: Обмін досвідом з проблем використання інноваційних форм та

методів роботи для активізації пізнавальної діяльності школярів.1. Урок у системі особистісно орієнтованого навчання (методичні

рекомендації).2. Дидактична гра як один із прийомів інноваційних підходів до

проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.3. Методи пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства.4. Впровадження інтерактивних методів навчання в систему роботи

вчителя суспільних дисциплін.5. Естетичне виховання учнів на уроках історії.


6. Місце історичного краєзнавства у викладанні історії, проведення навчальних екскурсій та навчальної практики.

7. Про закінчення 200_-200_ навчального року та проведення державної підсумкової атестації з суспільних дисциплін.

8. Новини методичної літератури.

Круглий стіл

Тема: „Шляхи підвищення ефективності уроків правознавства”.План:

1. Сучасні підходи до проведення уроків правознавства.2. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках

правознавства: використання дидактичних ігор; методика застосування юридичних задач з основ правознавства; методичні прийоми при формуванні правових термінів і понять; інтерактивні уроки з курсу „Практичне право”.3. Формування правових знань та правової культури в позакласній роботі.4. Про новини в українському законодавстві (зустріч з представниками

прокуратури).

Рекомендована тематиказасідань методичного об’єднання

вчителів суспільних дисциплін1. Психолого-педагогічні та гігієнічні вимоги до сучасного уроку.2. Психологічні основи організації пізнавальної діяльності учнів.3. Гуманізація навчального процесу.4. Психологічне обґрунтування диференційованого навчання.5. Діалогова методика викладання історії.6. Рольові ігри на уроках історії та правознавства.7. Формування методологічної культури учнів на уроках історії.8. Застосування словесно-діалогічних методів у навчальному процесі.9. Організація ефективної правової освіти школярів.10. Формування умінь та навичок роботи з першоджерелами на уроках

історії та правознавства.11. Історико-краєзнавча робота в школі.


12. Сучасні технології нетрадиційних форм викладання історії та правознавства.

Орієнтовний план засіданьшкільного методичного об’єднаннявчителів історії та правознавства

Засідання 11. Аналіз роботи методичного об’єднання в попередньому навчальному

році та завдання на новий рік.2. Ознайомлення з нормативними документами з питань викладання

предмета.3. Обговорення індивідуальних науково-методичних завдань членів

методичного об’єднання.4. Новини фахової літератури.5. Затвердження плану роботи методичного об’єднання.

Засідання 2

Тема: „Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителя”.1. Самоосвіта вчителя − необхідна передумова підвищення його

педагогічної майстерності.2. Удосконалення змісту і структури уроків історії та правознавства на

основі впровадження інноваційних технологій навчання.3. Відвідування та аналіз уроків із застосуванням інноваційних

педагогічних технологій.Засідання 3Тема: „Формування національної самосвідомості учнів в процесі

пошукової роботи з історії рідного краю”.1. Формування національно-історичної свідомості учнів під час

вивчення теми „Наш край на уроках історії України.2. Відвідування та аналіз уроку з історичного краєзнавства.3. Відвідування та аналіз позакласного заходу „Імена наших земляків у

культурній спадщині України”.4. Огляд виставки пошукових робіт школярів з історії рідного краю.

Засідання 41. Самореалізація особистості вчителя та учні в навчальній діяльності.2. Творчий портрет вчителя.


3. Формування системи знань учнів з історії на повторювально-узагальнюючих уроках (з досвіду роботи).

4. Відвідування та аналіз повторювально-узагальнюючих уроків.5. Обговорення новинок фахової літератури.

Засідання 51. Групова робота на уроках історії та правознавства.2. Групові форми роботи на уроці (з практики використання).3. Підготовка учнів до державної підсумкової атестації з історії.

Планзасідання кафедри вчителів

суспільних дисциплін(витяг)Вступ

В новому навчальному році робота кафедри вчителів суспільних дисциплін спрямовуватиметься на вивчення нових технологій, зокрема форм та методів інтерактивного навчання, їх апробацію та впровадження.

Вчителі матимуть можливість познайомитися з досвідом роботи своїх колег щодо впровадження в практику інтерактивного навчання. Це дасть можливість підвищити професійний рівень педагогів-практиків з питань модернізації змісту та форм навчання, спонукатиме їх до творчого пошуку та самовдосконалення.

Основні напрями роботи

1. Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій.

2. Особистісно орієнтований підхід до учнів на уроках.3. Науково-методичне забезпечення навчальних занять з суспільних

дисциплін.4. Залучення школярів до науково-дослідної та пошукової діяльності з

історичного краєзнавства.5. Використання навчального матеріалу з суспільних дисциплін як

фактора національно-патріотичного виховання учнівської молоді, формування в школярів активної громадянської позиції.

6. Допомога молодим учителям, обмін досвідом, участь у конкурсах та олімпіадах.

Лютий


Тема: „Впровадження педагогічних інновацій як передумова ефективної організації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства. Технології інтерактивного навчання”.

Мета: Розкрити роль та значення інновацій у навчально-виховному процесі; познайомити вчителів з технологіями інтерактивного навчання на основі досвіду роботи вчителів району. На практиці продемонструвати переваги інтерактивного навчання в порівнянні з традиційними методами.

1. Актуальність педагогічних інновацій на сучасному етапі реформування освіти.

2. Суть інтерактивного навчання.3. Технології інтерактивного навчання.4. Форми організації інтерактивного навчання.5. Використання інтерактивних технологій на практиці.6. З досвіду впровадження інтерактивних технологій на уроках історії та

правознавства.7. Виховання правової культури учнів на уроках правознавства та в

позаурочний час (з досвіду роботи).8. Методичні рекомендації щодо проведення навчальної практики з історії.9. Новини фахової літератури.

Позакласна роботаз історії та правознавства

Місячник української державності та правових знань: „Михайло Грушевський − видатний політичний та державний діяч”, „Захист прав дитини в Україні”.

Конференції до річниць: „Наш край в роки Другої світової війни”, „Збережемо пам’ять про подвиг”, „Спогади ветеранів” (до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників); „Депортація українців з етнічних земель − трагічна сторінка в історії нашого народу” (до річниці депортації українців з Польщі до УРСР у 1944-1946 рр.).

До дня прав дитини: круглий стіл „Мої права” (до Міжнародного Дня захисту прав дитини).

День прав людини. Тиждень права та історії в школі. Участь у районній краєзнавчій конференції „Історія рідного краю:

нові знахідки”. Уроки Пам’яті: „Ціна перемоги. Біль і пам’ять”.


План роботи методичного об’єднання вчителів історії

на базі методичного центру(витяг)

Тема: „Впровадження інтерактивних технологій на уроках історії та правознавства”

План:1. Технології групової роботи на уроках історії та правознавства.2. Алгоритм організації групової роботи учнів.3. З досвіду організації інтерактивного навчання на уроках правознавства.4. Методичні рекомендації з проведення навчальної практики з історії.5. З досвіду індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.

План роботитворчої групи вчителів

історії та правознавстваПроблема: Впровадження в практику роботи вчителів історії та

правознавства інтерактивних технологій навчання.Завдання:

1. Підвищення науково-теоретичного та професійного рівня вчителів суспільних дисциплін.

2. Впровадження творчого підходу до планування навчального процесу.3. Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду,

розвиток пошукової ініціативи вчителів-практиків.Напрями роботи:

1. Поглиблене вивчення методики інтерактивного навчання.2. Освоєння алгоритмів упровадження інтерактивного навчання на

уроках історії та правознавства.3. Практична допомога вчителям щодо впровадження інтерактивних

технологій навчання.4. розробка методичних рекомендацій.

Тематика засідань:Жовтень

1. Обговорення завдань та плану роботи творчої групи.2. Інформаційно-методичне забезпечення інтерактивного навчання.


3. Розподіл доручень.Грудень

1. Інтерактивні методи навчання.2. Обговорення моделей, схем, алгоритмів та рекомендацій щодо

впровадження інтерактивних методів та технологій організації навчального процесу в практику роботи вчителів історії та правознавства.

Січень 1. Обговорення результатів апробації розроблених прийомів, алгоритмів

та рекомендацій щодо практичного використання інтерактивних технологій навчання на уроках історії та правознавства.

2. Аналіз проміжних результатів роботи вчителів щодо впровадження інтерактивних технологій навчання.

Лютий 1. Спільне засідання творчої групи та Школи молодого вчителя з

проблем інтерактивного навчання.Березень

1. Аналіз результатів та проблем упровадження технологій інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства.

2. Аукціон методичних ідей з проблем організації інтерактивного навчання.

План роботиШколи молодого вчителя історії та правознавства(перший рік навчання)

Заняття 1Тема: „Теоретична підготовка сучасного вчителя історії та

правознавства”.План:

1. Планування роботи вчителя: календарно-тематичний план; план позакласної роботи з історії та правознавства.

2. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з історії та правознавства.

3. Виявлення здібних дітей та методика роботи з ними.4. Методика організації та проведення І етапу Всеукраїнських

учнівських олімпіад з історії та правознавства.


Практичні завдання:1. Складання календарно-тематичного плану навчального процесу з

історії та правознавства на І семестр.2. Ознайомлення з олімпіад ними завданнями. Складання олімпіад них

завдань різних рівнів складності.

Заняття 2Тема: „Шкільний урок: як ефективно навчати кожного учня”.План:

1. Вимоги до сучасного уроку історії.2. Підготовка вчителя та учнів до уроку.3. Основні типи уроків та їх структура.4. Методика вибору оптимальної структури уроку.5. Позакласна робота з історії.

Практичні завдання:1. Відвідування та аналіз відкритого уроку.2. Розробка структури уроку на задану тему.

Заняття 3Тема: „Педагогічна техніка вчителя”План:

1. Системний підхід у навчання та вихованні. Круглий стіл.2. Алгоритми розробки та освоєння нововведень.3. Педагогічні ситуації та їх розв’язання. 4. Помилки та труднощі в роботі молодих учителів.

Практичні завдання:1. Аналіз конкретних педагогічних ситуацій та розробка пропозицій

щодо їх ефективного розв’язання.

Заняття 4Тема: „Педагогічна техніка вчителя”.План:

1. Методи вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.2. Методи і форми контролю навчальних досягнень учнів з історії та

правознавства.3. Роль історичного кабінету в навчальному процесі.


Практичні завдання:1. Відвідування та аналіз відкритих уроків досвідчених учителів історії

та правознавства.2. Розробка дидактичного матеріалу.

Заняття 5Тема: „Успіхи та проблеми в роботі вчителя-початківця”. Круглий

стіл.План:

1. Діагностування рівня професійної діяльності вчителів-початківців.2. Виставка творчих доробків молодих учителів.

План роботиШколи молодого вчителя історії та правознавства

(другий рік навчання)Заняття 1Тема: „Вчимося вчити”.План:

1. Підсумки та основні завдання роботи Школи молодого вчителя в новому навчальному році.

2. Роль учителя в забезпеченні сприятливого психолого-педагогічного мікроклімату на уроці.

3. Рекомендації щодо складання плану самоосвіти вчителя-початківця.Практичні завдання (робота в групах):

1. Конструювання уроку. 2. Розробка завдань для тематичного оцінювання навчальних досягнень

учнів.3. Складання зразків олімпіад них завдань.4. Моделювання педагогічних ситуацій та варіантів їх вирішення.5. Складання плану самоосвітньої роботи вчителя-початківця.

Заняття 2Тема: „Використання дидактичних ігор на уроках історії та

правознавства”.План:


1. Гра як форма навчання та виховання.2. Види дидактичних ігор та методика їх проведення.3. З досвіду використання дидактичних ігор на уроках історії та

правознавства.Практичні завдання:

1. Складання моделей навчальних ігор.2. Реалізація методики навчальної гри на уроці з досвіду роботи.

Відвідування та обговорення відкритого уроку.3. Складання схем самоаналізу уроку та позакласного заходу.

Заняття 3Тема: „Словесно-діалогічні методи навчання”.План:

1. Сутність та структура словесно-діалогічних методів навчання.2. Методика проведення дискусії на уроках історії (з досвіду роботи).

Практичні завдання:1. Конструювання навчальних моделей словесно-діалогічних методів

навчання (коментування тексту, бесіди, дискусії, диспуту).2. Відвідування та обговорення відкритого уроку. Обмін думками з

проблеми використання словесно-діалогічних методів навчання.3. Обмін зразками авторських дидактичних матеріалів.

Заняття 4Тема: „Сходинки творчої майстерності”. Круглий стіл.План:

1. Педагогічна майстерність: сутність та складові.2. З чого починається педагогічна майстерність?3. Складові педагогічної майстерності.4. Фактори самореалізації вчителя.5. Кроки до педагогічної майстерності.6. Перші творчі знахідки молодих учителів. Міні-звіти вчителів-

початківців.

Анкета учасника конкурсу „Шукаємо молоді педагогічні таланти”

1. Чи отримуєте Ви задоволення від обраної професії?


1) Так.2) Скоріше „так”, ніж „ні”.3) Скоріше „ні”, ніж „так”.4) Ні.5) Важко відповісти.

2. Хто є Вашим наставником?3. У чому, на Ваш погляд, полягає головне завдання вчителя суспільних

дисциплін?4. Яким типам уроків Ви надаєте перевагу в своїй практичній

діяльності? Чому?5. Як Ви оцінюєте ефективність своїх уроків?

1) Висока.2) Достатня.3) Середня.4) Низька.

6. Досвід яких видатних вітчизняних педагогів Ви використовуєте в практиці своєї роботи?

7. Педагогічна майстерність − це... (допишіть).8. Педагогічна технологія − це... (допишіть).9. Продовжіть відомий вислів В. Сухомлинського: „Вчитель готується...”.10. В якому році Ви народилися. Яка відома історична подія(-ї)

відбулася цього року? сто років перед тим?

Параметри оцінки професійної майстерності вчителів

суспільних дисциплін1. Науково-теоретична підготовка. Відбір змісту навчання на основі

наукових даних, фактів, понять, законів.2. Психолого-педагогічна підготовка. Орієнтація в психологічних

особливостях учнів. Врахування психологічних особливостей школярів при конструюванні навчального процесу.

3. Знання типології уроків. Використання уроків різних типів у практичній діяльності.

4. Володіння прийомами планування та організації навчально-дослідницької роботи школярів.


5. Методична підготовка. Орієнтація в навчальних планах, програмах.6. Орієнтація в нових формах та методах організації навчального

процесу, їх використання на практиці.7. Нововведення, які використовує вчитель.8. Використання проблемних методів та технологій організації

навчального процесу.9. Використання технологій групового навчання.10. Використання інтерактивних технологій навчання.11. Використання дидактичних ігор.12. Керівництво пошуковою діяльністю учнів.13. Використання структурно-логічних схем та опорних конспектів.14. Використання технічних засобів навчання.15. Використання комп’ютерних технологій на уроках.16. Використання лекційно-семінарської системи.17. Використання нестандартних уроків (уроки-конференції, уроки-

дискусії, уроки-діалоги тощо).

Анкетадля вчителів історії

Назва навчального закладуПрізвище, ім’я, по батькові вчителяСтаж роботиКатегорія, класи, в яких викладає

1. Який урок Ви вважаєте сучасним?2. Як Ви ставитеся до нововведень у навчально-виховному процесі?3. Вкажіть нововведення, які Ви використовуєте в своїй роботі:

1) проблемне навчання;2) групове навчання;3) інтерактивне навчання;4) навчальні рольові ігри;5) дослідно-пошукова робота учнів;6) розробка та захист навчальних проектів;7) опорні сигнали. Структурно-логічні схеми;8) турніри, конкурси;


9) комп’ютеризація навчального процесу;10) презентації з використанням мультимедійної техніки.

4. Вкажіть нестандартну форму уроку, методикою якої Ви володієте і можете поділитися досвідом з колегами:

1) урок-лекція;2) урок-семінар;3) урок-конференція;4) урок-реквієм;5) урок-подорож;6) урок-дулова гра;7) урок-диспут.

5. Від чого залежить оновлення змісту і форми уроку?6. Над упровадженням яких нововведень Ви хотіли б працювати в

рамках роботи районного методичного об’єднання вчителів історії?7. Над якою проблемою/темою Ви працюєте?8. З яких питань Ви готові поділитися досвідом роботи?9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення методичної роботи в районі.

Анкетадля досвідчених учителів

Назва навчального закладуПрізвище, ім’я, по батькові вчителяСтаж роботиКатегорія, класи, в яких викладає

1. Ваші пропозиції щодо вдосконалення роботи районного методичного об’єднання, творчої групи вчителів історії.

2. Над якою проблемою Ви хотіли б працювати в новому навчальному році?

3. З якими доповідями, повідомленнями Ви могли б виступити перед колегами в цьому році?

4. З яких питань Ви потребуєте допомоги і в якій формі?5. Які відкриті уроки, позакласні та виховні заходи Ви хотіли б відвідати?6. Які відкриті уроки, позакласні та виховні заходи Ви могли б провести

для своїх колег?


7. Що з прочитаного, побаченого, почутого вважаєте за необхідне обговорити з колегами?

8. Досвід яких учителів хотіли б вивчати?

Діагностична картавчителя

№ з/п

Показники оцінки Критерії оцінкиМає

досвідВолодіє Потребує

допомоги1 Формування загально навчальних умінь та

навичок3 2 1

2 Здійснення міжпредметних зв’язків 3 2 1

3 Розвиток логічного мислення 3 2 1

4 Диференціація та індивідуалізація навчання 3 2 1

5 Організація самостійної навчальної діяльності 3 2 1

6 Використання ТЗН 3 2 1

7 Використання комп’ютерних програмних засобів

3 2 1

8 Використання ігрових елементів 3 2 1

9 Використання методів самоконтролю та взаємоконтролю

3 2 1

10 Використання різноманітних форм та методів контрою та оцінки рівня навчальних досягнень учнів

3 2 1

11 Формування знань, умінь та навичок учнів 3 2 1

12 Реалізація виховних можливостей уроків 3 2 1

13 Організація робочого місця 3 2 1

14 Використання перспективного педагогічного досвіду

3 2 1

15 Уміння забезпечити працездатність та дисципліну учнів на уроці

3 2 1

16 Уміння робити самоаналіз уроку 3 2 1

17 Використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі

3 2 1


Діагностична картамолодого вчителя історії

№ з/п Показники оцінки Критерії оцінкиМає

досвідВолодіє Потребує

допомоги1 Ведення шкільної документації 3 2 1

2 Календарно-тематичне планування 3 2 1

3 Підготовка конспектів уроків 3 2 1

4 Формулювання мети, завдань уроку 3 2 1

5 Педагогічний аналіз уроку 3 2 1

6 Самоаналіз уроку 3 2 1

7 Теоретичний рівень навчального матеріалу 3 2 1

8 Типи уроків:

8.1 урок засвоєння нових знань 3 2 1

8.2 урок формування умінь та навичок 3 2 1

8.3 урок застосування знань, умінь та навичок 3 2 1

8.4 урок узагальнення та систематизації знань 3 2 1

8.5 урок перевірки та корекції знань, умінь та навичок

3 2 1

8.6 комбінований урок 3 2 1

9 Нетрадиційні уроки:

9.1 урок-лекція 3 2 1

9.2 урок-семінар 3 2 1

9.3 урок-діалог 3 2 1

9.4 урок-практикум 3 2 1

9.5 урок-подорож 3 2 1

9.6. урок-гра 3 2 1

10 Методи навчання:

10.1 пояснювально-ілюстративний 3 2 1

10.2 репродуктивний 3 2 1

10.3 проблемний 3 2 1

10.4 частково-пошуковий 3 2 1

10.5 дослідницький 3 2 1


11 Між предметні зв’язки на уроці 3 2 1

12 Диференційований та індивідуальний підхід до учнів на уроці

3 2 1

13 Виявлення дитячої обдарованості 3 2 1

14 Підготовка учнів до олімпіад, турнірів, конкурсів

3 2 1

15 Використання наочності, ТЗН, комп’ютерної техніки

3 2 1

16 Контроль та оцінка рівня навчальних досягнень учнів

3 2 1

17 Складання завдань для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів

3 2 1

18 Проведення позакласної роботи з предмета 3 2 1

19 Планування гурткової, факультативної роботи 3 2 1

20 Ведення документації навчального кабінету 3 2 1

Пам’яткавивчення стану викладання

та навчальних досягнень учнів з історії в школах району

І. Навчально-виховний процес1.1. Підготовка вчителя до проведення уроків:

Знання змісту навчальної програми, нормативних документів. Творче використання вчителем інструктивно-методичних матеріалів з

питань викладання історії. Тематичне, поурочне планування. Відповідність планів програмі. Визначення дидактичних, розвиваючих, виховних завдань уроків, їх

актуалізація. Використання додаткової літератури, місцевого матеріалу при

проведенні уроків. Забезпечення уроків навчально-дидактичними матеріалами та

наочними посібниками.1.2. Науково-теоретичний та методичний рівень викладання:

Впровадження інноваційних педагогічних технологій, перспективного педагогічного досвіду.


Відповідність методів викладання змісту навчального матеріалу, рівню підготовленості учнів.

Форми організації навчального процесу. Організація самостійної роботи учнів. Диференціація та індивідуалізація навчального процесу. Формування в учнів знань, умінь та навичок відповідно до вимог

програми з історії. Між предметні зв’язки на уроці. Навчально-методичне забезпечення уроку. Насиченість уроку, раціональне використання часу. Методика організації домашнього завдання. Психологічний режим та емоційний фон уроку. Педагогічний так, співпраця вчителя та учні на уроці.

1.3. Результативність навчання: Методи та прийоми перевірки навчальних досягнень учнів. Якість та об’єктивність оцінювання. Відповідність набутих знань, умінь та навичок вимогам програми.

ІІ. Позакласна робота вчителя Організація роботи факультативних занять, гуртків. Дослідницька робота учнів. Участь у Всеукраїнських історичних акціях. Проведення вечорів, конференцій, тижнів, декад на історичну

тематику. Підготовка учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, змаганнях. Випуск стінгазет, бюлетенів. Відзначення дат історичного календаря. Вплив позакласної роботи на поглиблення і розширення знань учнів.

ІІІ. Навчально-матеріальна база Кабінет історії, відповідність його обладнання Типовому положенню. Наявність історичних карт, наочних посібників, періодичність їх

використання. Роздатковий матеріал, тематичні папки, учнівські дослідні роботи та

їх використання під час навчальних занять, у позакласній роботі. Наявність та використання ТЗН.

IV. Контроль і керівництво


Укомплектованість школи відповідними фахівцями, проходження вчителями курсової підготовки.

Методична робота з учителями. Впровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду.

Відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів адміністрацією школи. Вивчення системи роботи вчителя. Ефективність рекомендацій.

Розгляд стану викладання історії на засіданнях педагогічної ради, узагальнення матеріалів у наказ по школі.

Орієнтовний планмісячника правових знань

1. Огляд-конкурс правової освіти та право виховної роботи в колективі.2. Методичні наради, психолого-педагогічні семінари: Система роботи класних керівників з профілактики правопорушень. Психолого-педагогічна діагностика та корекція поведінки учнів у

роботі класного керівника. Типологія девіантної поведінки учнів. Форми роботи з батьками учнів, схильних до правопорушень. Інтерактивні методи колекційного впливу на поведінку дитини.3. Опрацювання методичної літератури з питань раннього виявлення і

профілактики тютюнокуріння, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму.4. Обстеження умов проживання неповнолітніх у багатодітних сім’ях.5. Проведення рейдів „Урок”.6. Психолого-педагогічне діагностування, психологічні тренінги з

питань профілактики тютюнокуріння, вживання наркотичних речовин, алкоголізму.

7. Тематичні виховні години:7.1. Для учнів 1-4 класів: „Конституція України − Основний Закон держави”. „Державні символи України”. „Мої моральні правила”. „Спіши робити добро”. „Шануй батька та матів своїх”.7.2. Для учнів 5-8 класів: „Закон і право у твоєму житті”.


„Я − громадянин України”. „Навчання − твій головний обов’язок”. „Міжнародні правові документи про захист прав дитини”. „Ніщо не цінується так дорого, як ввічливість”. „Що означає бути людиною?” „Правопорушення. Злочин. Відповідальність”.7.3. Для учнів 9-11 класів: „Міжнародно-правовий захист прав людини”. „Українська держава: історія та сучасність”. „Людина і Закон”. „Моральний ідеал та його місце в житті людини”. „Який слід залишає людина на Землі?”8. Заняття батьківського всеобучу: „Спільна робота школи і сім’ї з попередження правопорушень серед

дітей та підлітків”, „Робота школи і сім’ї з профілактики шкідливих звичок”. „Законодавство України про відповідальність неповнолітніх”. „Психологічний тренінг „Чи знаєте Ви свою дитину?”.9. Зустрічі школярів з працівниками правоохоронних органів,

медичними працівниками.10. Виставка літератури на правову тематику.

Орієнтовний план заходівдекади правових знань

”Ми − громадяни України”1. Круглий стіл „Правовий статус неповнолітніх”.2. Тематичні виховні години: „Національна програма „Діти України”,

„Нове в законодавстві України”, „Про політичну реформу в Україні”.3. Конкурс рефератів „Мої права”.4. Турнір „Кращий правознавець”.5. Вікторина „Правова ситуація”.6. Дискусія „Права людини: твій погляд”.7. Огляд-конкурс стінгазет на тему: „Закон та прав в нашому житті”.


Роль методичної служби в професійному становленні

молодого вчителяЗ досвіду роботи

Щупачинської В.І.,методиста початкових класів

Заліщицького районного методичного кабінету Тернопільської області

План роботиШколи молодого вчителя

початкових класівВступ

Метою роботи Школи молодого вчителя протягом минулого навчального року було удосконалення структури уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу та підвищення професійної майстерності вчителя.

Відповідно до мети ставилися наступні завдання: поповнення теоретичних знань молодих учителів; вдосконалення методики викладання окремих предметів; формування вміння застосовувати активні форми і методи організації

дитячого колективу; впровадження досягнень педагогічної науки, перспективного

педагогічного досвіду.Реалізація цих завдань сприяла підвищенню фахового рівня вчителів,

зокрема, оволодінню різноманітних прийомів вдосконалення техніки читання, про свідчить моніторинг навчальних досягнень учнів.

Результатом ефективної роботи Школи молодого вчителя є також успішна участь педагогів-початківців у районному конкурсі „Творчість освітян”.

Основними завданнями роботи Школи молодого вчителя початкових класів у новому навчальному році будуть:

вивчення нормативних документів у галузі освіти; опанування методами і прийомами роботи над формуванням

комунікативних умінь і навичок учнів; форми та методи інтенсифікації уроків;


впровадження елементів розливального навчання; диференціація та індивідуалізація навчального процесу; допомога вчителю у розв’язанні конкретних проблеми щодо

методики викладання навчальних предметів; ознайомлення педагогів-початківців із сучасними методиками та

технологіями навчання; опанування перспективного педагогічного досвіду; допомога вчителям у професійному становленні, виробленні

індивідуального стилю діяльності, розвитку фахового потенціалу.

Тематика засідань

Засідання 1. Будьмо знайомі, молодий колего!План:

1. Ознайомлення з традиціями та проблемами розвитку освітньої галузі району.

2. Інформація про структуру методичної роботи в районі.Практичне заняття:

1. Вручення візитної картки.2. Вручення методичної папки з комплектом пам’яток, анкет,

алгоритмів діяльності.3. Діагностування.4. Ознайомлення з графіком індивідуальних консультацій.5. Рекомендації щодо календарного планування.6. Презентація досвіду вчителя-методиста.

Засідання 2. День відкритих дверейПлан:

1. Вимоги до оформлення шкільної документації.2. Вимоги до уроку читання.3. Огляд новинок методичної літератури з питань формування техніки

читання.Практичне заняття:

1. Відвідування та аналіз відкритих уроків з формування техніки читання.2. Обговорення пам’ятки „Вправи на вдосконалення навичок читання”.3. Моделювання уроку навчання читання.


Засідання 3. Вдосконалює навчальний процесПлан:

1. Форми вдосконалення уроку.2. Огляд методичної літератури з питань розливального навчання.

Практичне заняття:1. Проблемний стіл на тему: „Розвивальне навчання − шлях до

особистісно орієнтованої освіти”.2. Відвідування та аналіз відкритих уроків.3. Презентація досвіду роботи вчителя-методиста на тему:

„Використання елементів розливального навчання на уроках”.

Засідання IV. Спільне засідання Школи молодого вчителя та Школи педагогічної майстерності

План: 1. Тестування „Розвиток логічних операцій”.2. Огляд методичної літератури з питань розвитку логічного мислення”.

Практичне заняття:1. Відвідування та аналіз відкритих уроків.2. Презентація досвіду вчителя-методиста на тему: „Розвиток логічного

мислення молодших школярів”.3. Обговорення пам’яток „Система вправ з розвитку логічного мислення”.

Засідання V. Унаочнення в навчальному процесіПлан:

1. Обмін думками з проблеми: „Роль унаочнення в процесі формування пізнавальної активності молодших школярів”.

Практичне заняття:1. Методичний аукціон: „Методична цінність унаочнення і роздаткового

матеріалу”.

Засідання VІ. Спільне засідання Школи молодого вчителя і Школи перспективного педагогічного досвіду

План:1. Комунікативний підхід до вивчення рідної мови як провідний

принцип навчання.2. Огляд новинок методичної літератури з проблеми комунікативного

підходу до мовної освіти.


Практичне заняття:1. Година спілкування „Як я працюю над розвитком зв’язного мовлення”.2. Відвідування та обговорення відкритих уроків.

Засідання VІІ. Розвиток педагогічної техніки вчителяПлан:

1. Педагогічна техніка вчителя: суть, складові, шляхи розвитку.2. Огляд новинок методичної літератури з питань педагогічної техніки

вчителя.Практична робота:

1. Відвідування та аналіз відкритих уроків.2. Диспут „Роль і місце вчителя в сучасному суспільстві”.3. Круглий стіл „Диференціація та індивідуалізація навчально-

виховного процесу”.

Засідання VІІІ. Конкурс „Шукаємо педагогічні таланти”

Структура уроку усного переказу1. Організація класу.2. Оголошення теми і мети уроку.3. Слухання тексту.4. Визначення теми і основної думки тексту (про що йдеться? що

головне хотів сказати автор?).5. Змістовий аналіз тексту.6. Мовний аналіз.7. Структурний аналіз (поділ тексту на частини, визначення тем частин,

складання плану).8. Усний переказ тексту.

Структура урокунаписання творчої роботи

на основі аналізу творів мистецтва1. Організація учнів.2. Оголошення теми та мети уроку.3. Підготовча робота: вступна бесіда (відомості про художника, його творчість);


розгляд учнями картини без коментарів; бесіда за картиною (відповіді на питання, повідомлення, читання

уривків); словниково-стилістична робота (добір епітетів, порівнянь); складання плану; створення усних варіантів твору на основі плану (опорних слів, зразка).4. Робота учнів над написанням першого варіанту твору.5. Читання окремими учнями твору та його редагування.6. Створення удосконаленого варіанту.7. Підсумок уроку.

Структура урокупозакласного читання

1. Демонстрація ілюстрацій, малюнків, які помагають зосередитися на сприйняття літературного твору (3-4 хв.).

2. Виразне читання і перечитування вчителем твору (6-8 хв.).3. Колективне відтворення змісту прослуханого, роздуми над почутим

(6-8 хв.).4. Розгляд книжки, в якій вміщено твір (4-5 хв.).5. Рекомендації до самостійної роботи з книжкою в класі, вдома (1-2 хв.).

Рекомендації до структури уроків читання

1. Основні принципи уроку читання: мовленнєвий, художньо-естетичний, ураїнознавчий, краєзнавчий.

2. Обов’язкові компоненти уроку читання: вправи на розвиток правильного дихання; вправи на розвиток навичок читання; вправи на розвиток навичок виразного читання; вправи на засвоєння нових слів; вправи на усвідомлення пізнавального і виховного характеру твору; вправи над художніми засобами твору; словесне малювання; ставлення запитань до змісту твору учнями;


застосування табличок-опор; навчання різним видам переказу; перевірка самостійного читання; літературні хвилинки, вікторини; творча робота над змістом твору; зміна твору, події, його продовження, перенесення подій в інші умови; диференційоване домашнє читання.

Основні види занятьдля забезпечення свідомого читання

1. Підготовка до сприймання твору.2. Словникова робота.3. Читання твору.4. Перевірка сприйняття, обмін першими враженнями.5. Повторне читання з аналізом.6. Складання плану.7. Переказ змісту.8. Узагальнююча бесіда.9. Творчі роботи.

Схема роботинад виробленням навичок виразного читання

1. Вивчення правил усного мовлення: вдихнути повітря і говорити на видиху; слово, на яке падає смисловий (логічний) наголос, виділяється в

реченні; тон голосу в кінці речення знижується, коли висловлено закінчену

думку; тон голосу різко підвищують в кінці речення, коли поставлено питання; тон голосу тримається на одному рівні, коли виражено певне почуття

(радість, гнів, задоволення, захоплення, горе); одне речення від іншого виділяється довгими паузами.2. Тренувальні систематичні вправи над вивченням правил усного

мовлення.


3. Характеристика дійових осіб.4. Знаходження діалогу чи реплік дійових осіб за розділовими знаками.5. Тренувальні вправи над виробленням правильної інтонації висловів

дійових осіб.6. Читання в особах.7. Інсценізація казок, уривків.8. Постановка п’єс.

Перелік завдань до змісту творудля перевірки його розуміння

1. Чи сподобався Вам твір? Чим?2. Що запам’яталося?3. Які дійові особи зустрічаються в творі?4. Хто з дійових осіб тобі сподобався? Чому?5. Які почуття виникали в тебе під час читання твору?6. Що тебе вразило найбільше? Чому?7. Що вам не сподобалося? 8. Чому така назва твору?9. Чи однаковим тоном, інтонацією, темпом читав учитель твір? Чому?10. Що ти хотів би змінити в творі?

З досвіду роботиКременецького районного

методичного кабінетуТернопільської області

План роботи районного методичного кабінету

(витяги)Організаційно-методична робота

1. Підготувати матеріали до проведення серпневих методичних об’єднань.

2. Підготувати рекомендації до проведення свята Першого дзвоника та Дня знань.

3. Підготувати та провести засідання районних методичних об’єднань педагогічних працівників.


4. Підготувати проект наказу „Про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами”.

5. Спланувати роботи ради відділу освіти та районного методичного кабінету.

6. Визначити об’єкти перспективного педагогічного досвіду для вивчення в новому навчальному році.

7. Уточнити списки педагогічних працівників.8. Підготувати заявку на проходження курсової підготовки педагогічних

працівників району та працівників відділу освіти, районного методичного кабінету.

9. Спланувати графік проведення масових методичних заходів для педагогічних працівників району.

10. Підготувати проект наказу про проведення І та ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних дисциплін.

Вивчення та аналіз навчально-виховного процесу, рівня підготовки педагогічних кадрів, перспективного педагогічного досвіду,надання практичної допомоги педагогічним працівникам

1. Вивчити та проаналізувати стан організації навчально-виховного процесу в (назви) школах.

2. Вивчити та проаналізувати стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з (назва) предметів.

3. Вивчити стан організації методичної роботи в (назви) школах.4. Вивчити та узагальнити досвід роботи вчителів (прізвища, школи),

розробити пропозиції та рекомендації щодо впровадження перспективного педагогічного досвіду, підготувати анотації за матеріалами вивчення досвіду для картотеки районного методичного кабінету.

5. Організувати консультації для молодих учителів з питань організації навчально-виховної роботи.

6. Провести семінари-практикуми для молодих та новопризначених учителів.

7. Вивчити ефективність науково-методичного супроводу та психологічного забезпечення навчально-виховного процесу в школах району.

Тематика засідань методичних об’єднань,семінарів та інших форм методичної роботи в районі


Семінари-практикуми для керівників шкіл:1. Організація контролю за навчально-виховним процесом у школі.2. Перспективний педагогічних досвід − вивчення, узагальнення та

впровадження у практику роботи.3. Роль психолого-педагогічної служби у системі управління навчально-

виховним закладом.

Семінари-практикуми для заступників директорів шкіл з виховної роботи:

1. Планування роботи педагога-організатора. Організація роботи волонтерських загонів.

2. Пріоритетні напрямки розвитку освіти в Україні, регіоні.3. Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед учнівської

молоді.4. Формування навичок самоврядування, соціальної активності у

процесі практичної громадської діяльності школярів.5. Виховання свідомого ставлення школярів до свого здоров’я як

найвищої соціальної цінності.6. Особистісно орієнтований підхід у виховному процесі.7. Головні завдання та зміст громадянського виховання у загально

освітніх навчальних закладах.8. Спільна робота школи та сім’ї щодо організації виховного процесу.

Семінари-практикуми для практичних психологів:1. Профілактична робота практичного психолога в освітньому закладі.

Попередження неврозів і психосоматичних захворювань. Психічне здоров’я дітей.

2. Психотерапія в школі і дошкільному закладі. Володіння релаксичними методиками саморегуляції.

3. Причини неуспішності школярів. Діти з груп ризику. Корекція та профілактика девіантної поведінки.

4. Форми взаємодії практичного психолога дошкільного закладу з батьками. Діагностика внутрішньо сімейних відносин. Корекція важковиховуваності дошкільників.

Семінари-практикуми для вчителів початкових класів:1. Психологічні особливості навчання читання шестирічних малюків.2. Формування природничих уявлень і понять у першокласників.


3. Форми роботи на уроках в початкових класах.4. Розвиток логічного мислення молодших школярів.5. Шкільний щоденник як важлива ланка у системі „вчитель − учень −

сім’я”.6. Диференційований підхід у формуванні навичок читання.

Семінари для завідувачів початковими школами:1. Ведення шкільної документації. Аналіз методичних рекомендацій

„Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи”.2. Розвиток активного словникового запасу учнів у класі-комплекті.

Семінари-практикуми для вчителів української мови і літератури:1. Розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення мови художніх

творів на уроках української літератури.2. Переказ: як до нього готуватися?3. Педагогічні технології на уроках української літератури.

Семінари-практикуми для вчителів історії та правознавства:1. Формування національної свідомості учнів у процесі пошукової

роботи з історії рідного краю.2. Нетрадиційні підходи до розвитку пізнавальних інтересів учнів,

створення позитивної мотивації та активізація діяльності школярів у процесі вивчення історії та правознавства.

3. Робота з історичними документами, першоджерелами, статистичними та картографічними матеріалами в процесі вивчення історії.

Семінари-практикуми для вчителів географії:1. Позаурочні форми роботи з учнями в процесі вивчення географії.2. Урок як засіб творчого розвитку вчителя та учнів.3. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів на

уроках з географії.4. Нетрадиційні підходи до розвитку пізнавальних інтересів учнів,

створення позитивної мотивації та активізація навчальної діяльності школярів.

Постійно діючі семінари-практикуми для вчителів іноземних мов:1. Використання тестового контролю на уроках іноземної мови.2. Поєднання роботи над усною мовою з роботою над письмом.


3. Виховання інтересу до вивчення іноземної мови на факультативних заняттях.

4. Шляхи активізації мовленнєвої діяльності учнів на початковому етапі навчання іноземної мови.

5. Використання технічних засобів навчання на уроках іноземної мови.6. Організація та проведення державної підсумкової атестації з

іноземної мови.

Семінари-практикуми для вчителі зарубіжної літератури:1. Урок-семінар у системі вивчення зарубіжної літератури.2. Західноєвропейські просвітителі та українська література.3. Організація самостійної роботи учнів при вивченні зарубіжної літератури.

Семінари-практикуми для вчителів біології та хімії:1. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології та хімії.2. Формування екологічного мислення учнів на уроках біології та хімії.3. Організація дослідницької роботи учнів при вивченні біології та хімії.

Семінари-практикуми для вчителів фізики:1. Методика проведення фізичного практикуму. Методичні прийоми

співпраці вчителя та учнів.2. Використання нових інформаційних технологій у навчальному курсі

фізики.Школа молодого керівника:

1. Планування роботи школи: види планів; план роботи школи на навчальний рік; циклограма роботи директора школи; перспективний план роботи школи; програма розвитку школи.

2. Основні документи школи.3. Атестація педагогічних працівників: Положення про атестацію педагогічних кадрів; основні етапи атестаційної роботи в школі; основна тематика засідань робочої атестаційної комісії; підсумки проведення атестації в школі.


4. Професійна карта директора школи: функціональні обов’язки директора школи; професійні знання та вміння керівника закладу освіти.

5. Все про накази: технологія розробки управлінського рішення (наказу по школі); орієнтовний перелік наказів.

6. Внутрішньо шкільне управління: задачі управління; принципи управління; структура функцій процесу управління; етапи управління; методи управління.

7. Навчальний план школи. Сітка годин.

Постійно діючий семінар керівників шкіл:1. Особливості роботи в новому навчальному році в умовах варіативних

навчальних програм та планів.2. Роль заступника директора школи з навчально-виховної роботи у

підвищенні професійного та фахового рівня педагогічних працівників школи, організації ефективної внутрішньошкільної методичної роботи.

3. Вдосконалення управління навчально-виховним процесом.4. Робота педагогічного колективу з підвищення ефективності уроку

засобами впровадження досягнень педагогічної науки та перспективного досвіду вчителів-новаторів.

5. Роль психолого-педагогічної науки в процесі управління закладом освіти.

6. Вплив школи на розвиток особистості дитини.

План роботишколи педагогічного наставництва

”Шлях до майстерності”Завдання діяльності школи:

1. Розширити і поглибити знання молодих учителів з проблем навчально-виховного процесу.

2. Надати методичну допомогу з питань наукової організації сучасного уроку, адаптації молодих спеціалістів до роботи з учнями.


Заняття ІТеоретична частина:

1. Вимоги до сучасного уроку. Сучасні технології навчання.2. Принципи, форми та методи організації виховного впливу на дітей

різних вікових груп.Практична частина:Вирішення психолого-педагогічних задач.Заняття ІІТеоретична частина:Методика підготовки і проведення позакласного заходу.Практична частина:

1. Спостереження за виховними заходами педагогів-наставників.2. Обговорення відвіданих заходів.

Заняття ІІІТеоретична частина:Методика використання навчального кабінету в процесі підготовки і

проведення уроку.Практична частина:Спостереження та аналіз уроків вчителів-наставників.

Заняття IVТеоретична частина:Дискусія: „Методику проведення яких уроків я запозичив у школі

наставництва”. Практична частина:Відкриті уроки молодих учителів.

План роботиз молодими вчителями

Зміст роботи:1. Закріпити за молодими вчителями педагогів-наставників.2. Провести інструктивно-методичні наради з питань календарно-

тематичного планування, складання конспектів уроків, ведення шкільної документації.


3. Провести тестування та бесіди з метою організації професійної адаптації молодих учителів.

4. Провести практичні заняття: „Критерії готовності молодого спеціаліста до роботи з учнями”, „Налагодження педагогічних стосунків з батьками”, „Принципи, форми та методи організації виховного впливу на дітей різних вікових груп”.

5. Надати методичну допомогу щодо формування індивідуального стилю та системи роботи молодих учителів.

6. Організувати роботу школи педагогічного наставництва „Шлях до майстерності”.

7. Організувати відвідування та аналіз уроків молодих учителів педагогами-наставниками.

8. Організувати відвідування молодими вчителями занять та позакласних заходів у педагогів-наставників.

9. Залучити молодих учителів до роботи районних методичних заходів.10. Провести тиждень/декаду молодого вчителя і наставника.11. Підвести підсумки роботи з молодими вчителями та обговорити їх

на засідання колегії/педагогічної ради.

Систалюк Тетяна Ярославівна,методист-психолог Кременецького

районного методичного кабінету

Річний план роботиметодиста-психолога

(витяги)Організаційно-координаційна діяльність

1. Підготувати інформацію про стан роботи психологічної служби за попередній навчальний рік.

2. Поповнити банк даних кадрів практичних психологів освітніх установ району.

3. Скласти картотеку новинок психолого-методичної літератури, публікацій в періодичній педагогічній пресі.

4. Поповнити тестотеку діагностичного, колекційного та розвивального матеріалу психологічної роботи.

5. Підготувати матеріали для експертизи діагностичного, колекційного і розливального психологічного інструментарію практичних психологій району.


6. Поповнити інформаційно-довідковий куток „Психологічна служба пропонує, радить, інформує...”.

7. Скласти план-графік проведення методичних об’єднань, семінарів. Розробити тематику засідань.

8. Створити експертну комісію з вивчення стану роботи практичних психологів, які атестуються.

9. провести семінари-тренінги педагогів-тренерів для роботи з класними керівниками ат лідерами учнівських об’єднань щодо впровадження програми „рівний-рівному”.

10. Координувати роботу педагогів-тренерів по Програмі „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”.

11. Скласти план-графік курсової підготовки практичних психологів на новий навчальний рік.

12. Налагодити зв’язки та організувати співпрацю з обласним Центром практичної психології та соціальної роботи, відділом у справах сім’ї та молоді” службою в справах неповнолітніх та Центром соціальних служб для молоді, молодіжними громадськими організаціями, об’єднаннями.

13. Організувати психологічну просвіту, висвітлення психологічних проблем на сторінках районної періодичної преси, на семінарах-практикумах педагогічних працівників, під час зустрічей з батьками, громадськістю.

14. Організувати допомогу методистам-предметникам з питань ефективної роботи з педагогічними працівниками закладів освіти району.

15. Надавати консультативну допомогу керівникам шкіл щодо створення оптимальних умов для саморозвитку учнів.

16. Провести семінар для керівників шкіл „Організація, облік та контроль діяльності практичного психолога навчального закладу”.

17. Брати участь у роботі постійно діючих семінарів для вчителів-предметників.

18. Брати участь у роботі семінарів для керівників закладів освіти.19. Провести семінар для керівників закладів освіти з проблем адаптації

учнів 5 класів до середньої ланки освіти.20. Взяти участь у семінарі для вчителів іноземної мови „Психологічні

особливості навчання шестиліток іноземної мови”.21. Брати участь у засіданнях психолого-медико-педагогічної комісії з

питань виявлення особливостей психічного розвитку дітей.


22. Брати участь у роботі атестаційної комісії при відділі освіти райдержадміністрації.

23. Надавати консультативну допомогу батькам з проблем кризових періодів психічного розвитку дітей та молоді, причин неуспішності та відставання в навчанні, конфліктності у взаємовідносинах тощо.

24. Підготувати питання на колегію відділу освіти райдержадміністрації „Ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу в освітніх установах району”.

Контрольно-аналітична діяльність

1. Брати участь у комплексних перевірках освітніх установ, які підлягають атестуванню (вивчення управлінських якостей адміністрації, професійних педагогічних здібностей учителів, умов сімейного/родинного виховання, емоційного стану, взаємовідносин учнів з учителями, ровесниками, батьками).

2. Вивчити ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу в освітніх закладах району (вказати назви).

3. Вивчити роботу практичних психологів, які атестуються (вказати прізвища, назви шкіл).

Методичне забезпечення діяльності практичних психологів

1. Надати методичну допомогу практичним психологам з написання річних планів роботи.

2. Підготувати методичні рекомендації з питань розвитку творчої особистості.

3. Консультувати керівників освітніх установ з питань організації та розвитку мережі психологічної служби.

4. Розробити поради вчителям, батькам з проблем попередження правопорушень серед неповнолітніх.

5. Підготувати та провести засідання методичного об’єднання для практичних психологів освітніх закладів району.

6. Провести семінари-практикуми для практичних психологів району.7. Розробити і затвердити районну Програму роботи з обдарованими

дітьми та учнівською молоддю.8. Надавати допомогу практичним психологам у реалізації районної

Програми роботи з підлітками, схильними до правопорушень.9. Оформити досвід роботи методиста-психолога.


10. Організувати індивідуальну роботу з учнями, батьками, вчителями за запитом.

11. Надати методичну допомогу практичним психологам з питань експертизи психологічного інструментарію.

12. Розробити вимоги до організації та проведення спецкурсів, гуртків, клубів. Скласти тематику проведення занять.

13. Провести комплексне дослідження загального рівня навчальних здібностей першокласників (рівня навчальної мотивації, сформованості загальнонавчальних умінь та навичок, розвитку пізнавальних процесів).

14. Розробити заходи, спрямовані на реалізацію програми „Здоров’я”.

Робота у відділі освіти

1. День самоосвіти. Робота над матеріалами періодичної педагогічної преси, нормативними документами та методичними листами психологічної служби.

2. Надання консультативної допомоги практичним психологам освітніх установ з різних напрямків діяльності.

3. Вивчення стану роботи практичних психологів освітніх установ та надання методичної допомоги на місцях.

4. Робота над оформленням документації, довідок, підготовка до різних форм методичної роботи, планування на місяць, тиждень.

5. Проведення організаційно-методичних нарад, методичних об’єднань, семінарів з практичними психологами освітніх закладів району.

Тематика засідань методичного об’єднання практичних психологів

1.1. Основні напрями діяльності психологічної служби в новому навчальному році.

1.2. Робота практичних психологів над виконанням районної Програми роботи з обдарованими дітьми та молоддю та Програми роботи з підлітками, схильними до правопорушень.

1.3. Планування діяльності практичного психолога освітньої установи.1.4. Експертиза психологічного інструментарію (діагностичного,

корекційно-розвивального) практичного психолога дошкільних закладів загальноосвітніх шкіл.

2.1. Впровадження програми „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед учнівської молоді освітніх закладів району”.


2.2. Аналіз проведеної роботи щодо реалізації районних програм.2.3. Заходи, що плануються з реалізації Державної програми „Здоров’я”.2.4. Ознайомлення з роботою комісії з вивчення стану психологічного

забезпечення навчально-виховного процесу.

3.1. Аналіз роботи психологічної служби в поточному навчальному році.3.2. Статистичний звіт роботи практичного психолога з основних видів

діяльності.3.3. Річний аналітичний звіт за навчальний рік.

old.ippo.edu.te.uaold.ippo.edu.te.ua/files/metod_work/vydavnych/11_cherez... · web viewДо...

Documents