ueplac survey_energy

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

СТАНУ ВІДПОВІДНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА ЗАКОНОДАВСТВУ ЄС В СФЕРІ

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПОСЛУГ

ЕНЕРГЕТИКА

Проект виконується UPMF у консорціумі з PAI, FIIAPP, Louis Berger SAS, KLC та HRTA

Проект фінансується Європейським Союзом

Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства - Етап V

Вул Антоновича, 102-104, 03150, м. Київ, Україна

Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19

Ел. адреса: [email protected]

2

Проект виконується UPMF уконсорціумі з PAI, FIIAPP, Louis Berger SAS, KLC та HRTA Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства - Етап V

EuropeAid/127777/C/SER/UA

Проект фінансується Європейським Союзом

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ВІДПОВІДНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА ЗАКОНОДАВСТВУ ЄС В СФЕРІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПОСЛУГ

ЕНЕРГЕТИКА

Др. Рoман Петров, експерт UEPLAC

Лютий 2012 р.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


3

ЗМІСТ

1. Правове регулювання енергетичної політики в Європейському Союзі (ЄС)..........................4

1.1. Первинне законодавство ЄС в галузі енергетики ................................................................4

1.2. Вторинне законодавство ЄС в галузі енергетики ................................................................6

2. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі енергетики та відповідність українського законодавства «енергетичному acquis» ЄС ...........10

2.1. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі енергетики.....................................................................................................................................10

2.2. Відповідність українського енергетичного законодавства «енергетичному acquis» ЄС........................................................................................................................................................13

3. Пріоритети наближення енергетичного законодавства України до енергетичного acquis» ЄС ......................................................................................................................................................16


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


4

Метою цього дослідження є визначення шляхів лібералізації енергетичної політики України згідно зі стандартами Європейського Союзу на основі аналізу відповідності законодавства України в сфері енергетики «енергетичному acquis» ЄС. Зокрема, в цій роботі висвітлюються такі питання: 1) правове регулювання енергетичної політики вЄвропейському Союзі та зміст «енергетичного acquis» Європейського Союзу; 2) правове регулювання двосторонніх відносин у сфері енергетики між Україною і Європейським Союзом та відповідність національного законодавства в сфері енергетики «енергетичному acquis» Європейського Союзу; 3) пріоритети наближення законодавства України в сфері енергетики до «енергетичного acquis» Європейського Союзу.

1. Правове регулювання енергетичної політики в Європейському Союзі (ЄС)

Правове регулювання політик ЄС здійснюється за допомогою «acquis communautaire» (франц. «надбання Співтовариства»). В первинному законодавстві ЄС (установчі договори)згадується про «секторальний acquis», як то «Шенгенський acquis» або «соціальний acquis»1.В документах Європейської комісії йдеться про існування «секторального acquis». Можна говорити про те, що обсяг поняття «acquis communautaire» включає у себе численні «секторальні acquis», як, наприклад, «енергетичний acquis» чи «acquis в галузі освіти». Зміст «секторального acquis» охоплює всю сукупність правових норм, принципів та цінностей умежах певної політики ЄС чи виду діяльності ЄС. Європейська комісія та інші інституції ЄС активно застосовують поняття «секторального acquis» і визначають, що зміст цього поняття більш широкий, ніж зміст «секторального» законодавства ЄС. «Секторальний acquis» включає у себе: 1) норми ЄС, що мають обов’язкову силу та рекомендаційні норми; 2) політичні принципи та судові рішення, які регулюють відносини в межах певного сектору чи галузі права ЄС.Зміст секторального «енергетичного acquis» охоплює наступні елементи, які будуть

розглядатися нижче: 1) первинне законодавство ЄС (установчі договори, міжнародні угоди ЄС та фундаментальні доктрини і принципи права ЄС); 2) вторинне законодавство ЄС; 3) «м’яке право ЄС», яке не має юридичної сили; 4) практика Суду ЄС та Загального суду ЄС.

1.1. Первинне законодавство ЄС в галузі енергетики Після набрання чинності Лісабонським договором 1 грудня 2009 р. Договір про

функціонування ЄС (ДФЄС) було доповнено розділом ХXI (стаття 194) «Енергетика»,2 вякому закладаються основи енергетичної політики ЄС. Розділ ХXI ДФЄС визначає, що політика ЄС в галузі енергетики має за мету наступне:

1 Протокол № 2 про включення «Шенгенського acquis» у Договір ЄС.2 Офіційний вісник Європейського Союзу, 2008, С 115/135.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


5

- забезпечення функціонування енергетичного ринку ЄС;

- забезпечення безпеки енергопостачання в ЄС;

- сприяння ефективному використанню енергії та енергозбереженню, атакож розвитку нових та відновлювальних форм енергії та;

- сприяння взаємопов’язаності енергетичних мереж в ЄС.

Повноваження ЄС (компетенція) в галузі енергетики є спільними (англ. «shared competence») з державами-членами ЄС. Тобто, компетенція ЄС в галузі енергетики має здійснюватися спільно з державами-членами ЄС, у відповідності з фундаментальними принципами права ЄС. Однак, держави-члени ЄС втрачають суверенні повноваження врегулюванні тих елементів енергетичної політики, які врегульовані на рівні ЄС. Розділ ХXI ДФЄС визначає, що особливістю спільної компетенції ЄС та держав-членів в галузі енергетики є те, що законодавчі та інші заходи ЄС «не впливають на право держави-члена ЄС визначати умови використання її енергетичних ресурсів, на право вибору різних енергетичних джерел та загальну структуру її енергетичного постачання».3 Європейський Парламент та Рада ЄС в сфері енергетики ухвалюють законодавчі акти, які згідно зі звичайною законодавчою процедурою мають обов’язкову юридичну силу.4

Крім того, при здійсненні енергетичної політики ЄС усі її суб’єкти (інституції та держави-члени ЄС) мають дотримуватися фундаментальних принципів права ЄС та спільних європейських цінностей.5 Визнання фундаментальних принципів права ЄС частиною «aсquis» ЄС походить з їх особливого статусу в ієрархії джерел права ЄС. Фундаментальні принципи права ЄС належать до первинного права ЄС і, як наслідок, мають пріоритет над вторинним правом ЄС. Юридичні акти, прийняті інституціями або державами-членами ЄС,можуть бути переглянуті чи відмінені у випадку, якщо вони суперечать загальним принципам права ЄС. Серед фундаментальних принципів права ЄС, які мають безпосереднє відношення до здійснення політики ЄС в сфері енергетики можна визначити наступні:

а) принцип співпраці та ефективності (англ. «sincere cooperation») закріплений в статті 4(3) Договору про ЄС (ДЄС) та визнаний Судом ЄС як фундаментальний принцип права ЄС;6

б) принцип заборони дискримінації (англ. «non-discrimination») неодноразово був визнаний Судом ЄС як фундаментальний принцип права ЄС;7

3 Стаття 194(2) ДФЄС.4 Ст. 294 ДФЄС.5 Згідно статті 2 ДЄС «Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності,верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків». 6Об’єднані справи С-36-37/97, Hilmar Kellinghusen v. Amt für Landund Wasserwirtschaft Kiel è Ernst-Detlef Ketelsen v. Amt für Land-und Wasserwirtschaft Husum [1998] ECR I-6337. Відповідно до принципу співпраці та ефективності, держави-члени ЄС повинні вжити всіх заходів для виконання своїх обов’язків, що випливають з Договору про ЄС та актів інституцій ЄС.7Справа 117/76 and 16/77, Ruckdeschel v HZA Hamburg-St Annen [1977] ECR 1753; Справа C-13/94, P v S and Cornwall County Council [1996] ECR I-2143. Крім того, Суд ЄС поширив дію принципу заборони дискримінації і на інші форми


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


6

в) принцип захисту фундаментальних прав та демократії8 було визнано Судом ЄС «невід’ємною частиною загальних принципів права, які підпадають під захист Суду ЄС»;9

г) принцип верховенства права (англ. «rule of law») належить до групи «ключових цінностей, які визнають ЄС та його держави-члени». У статті 2 Договору про ЄС підкреслено, що принцип верховенства права повинні поділяти всі держави-члени ЄС. Суд ЄС визнав, що «(Союз) побудований на верховенстві права»;10

д) принципи прозорості (англ. «transparency») та підзвітності (англ. «accountability») інституцій ЄС після їх формального закріплення в статті 15 ДФЄС та в практиці Суду ЄС стали загальними принципами права ЄС;11

е) принцип правової визначеності (англ. «legal certainty»), на думку Суду ЄС, означає,що суб’єкти права ЄС повинні мати чітке та повне уявлення про зміст своїх прав та обов’язків, які передбачені для них у праві ЄС12, інакше ініціативи та політики ЄС можуть бути реалізовані з порушенням принципу законності.13

1.2. Вторинне законодавство ЄС в галузі енергетики Рада ЄС та Європейська Комісія відповідно до ст. 288 ДФЄС з метою виконання завдань,

покладених на них, наділені повноваженнями видавати регламенти,14 директиви,15 надавати рекомендації та висновки.16

дискримінації, крім дискримінації за національністю. (Case C-37/89, Weiser v Caisse Nationale des Barreaux Français [1990] ECR I-2395). Відповідно до статті 3 (3) Договору про ЄС та статті 10 ДФЄС на території ЄС заборонена «будь-яка форма дискримінації на підставі національності». Стаття 19 ДФЄС передбачає право Ради ЄС розширювати дію принципу заборони дискримінації та вживати заходів з метою «попередження дискримінації на підставі статі, раси чи етнічного походження, релігії чи віри, фізичного недоліку, віку чи сексуальної орієнтації». 8Справа C-280/93, Germany v Council [1994] ECR I-4973. 9Справа 11/70, Internationale Handelsgesellschaft v. Einfuhr-und Vorratsstelle Getreide [1970] ECR 1125; Справа 29/69, Stauder v Ulm [1969] ECR 419. 10Справа 294/83, "les Verts" v European Parliament, [1986] ECR 1339. 11 Відповідно до цих принципів, будь-яка юридична чи фізична особа на території ЄС може отримати доступ до офіційної документації Європейського парламенту, Ради ЄС, Європейської комісії. Будь-які обмеження доступу до інформації та документів «повинні бути відкриті для публічного доступу, але обмеження доступу повинні бути обґрунтовані унормативних актах, що були прийняті заздалегідь». Декларація Європейського Омбудсмена про результати його запиту про доступ до офіційних документів інституцій ЄС (O.J. 1998, C 44/9). 12Справа C-233/96, Kingdom v Denmark v Commission [1998] ECR I-5769. 13 Реалізація принципу правової визначеності передбачає ефективну імплементацію актів інституцій ЄС державами-членами ЄС в ході гармонізації їх законодавства зі стандартами ЄС. Принцип правової визначеності доповнюється принципом «законних очікувань» (англ. «legitimate expectations») і принципом заборони зворотної дії закону (англ.«retroactivity»). Принцип законних очікувань означає, що суб’єкти права ЄС мають право на отримання компенсації урезультаті порушення власних правомірно обґрунтованих очікувань у процесі імплементації права ЄС державами-членами ЄС. Це означає, що право на реалізацію принципу законних очікувань виникає в результаті порушень під час імплементації тих норм права ЄС, які викликали законні очікування суб’єктів права ЄС. Справа C-143/93, Gebroeders van Es Douane Agenten BV v Inspecteur der Invoerrechten en Accijnzen [1996] ECR I-431. 14 Регламенти (англ. «regulations») є актами Ради Міністрів або Європейської Комісії. Вони встановлюють загальні правила,які застосовуються одноманітно в усіх державах-членах ЄС. Стаття 288 Договору про діяльність ЄС встановлює, що регламенти є обов’язковими для виконання в усій своїй повноті та застосовуються безпосередньо в усіх державах-членах.Це означає, що вони мають юридичну силу без подальшої імплементації в національне законодавство держав-членів, а інди-віди можуть посилатися на них у національних судах, захищаючи свої суб’єктивні права.15 Директиви (англ. «directives») згідно із ст. 288 Договору про діяльність ЄС є обов’язковими щодо кінцевого результату,який вони мають досягти, та щодо держав-членів, до яких вони адресовані. Проте державам надається можливість вибору форм та методів імплементації (такими формами можуть бути законодавчі акти або адміністративні приписи). Директива може бути адресованою як до всіх держав-членів ЄС, так і лише до деяких з них.16 Рішення Ради Міністрів та Європейської Комісії (англ. «decisions») — індивідуально-правові акти, адресовані до певної особи або декількох осіб, якими можуть бути як держави, так і фізичні чи юридичні особи. Рішення є обов’язковими в усій


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


7

До вторинного законодавства ЄС також можна віднести і так зване «м’яке право» ЄС, яке охоплює усі норми, правила поведінки, які не мають обов’язкової сили, але на розсуд інституцій ЄС, що їх видали, мають чи можуть мати певну юридичну силу. Юридичну силу «м’якого права» ЄС у кожному конкретному випадку визначають відповідно до тлумачення Суду ЄС, який уважно вивчає зміст такого акту та його цілі.17 «М’яке право» ЄС, яке потенційно має юридичну силу, може слугувати основою для введення в дію законодавства держав-членів щодо імплементації правил поведінки у різних сферах, розроблених ЄС. Крім того, у деяких випадках «м’яке право» ЄС може бути використане як джерело тлумачення законодавства ЄС.В сфері енергетики інституціями ЄС прийнято низку актів вторинного законодавства з

обов’язковою та необов’язковою юридичною силою. Вторинне законодавство ЄС зенергетики можна систематизувати за такими напрямами:

1) Європейська енергетична політика

Європейська енергетична політика спрямована на запровадження ринкових інструментів (податки, субсидії, торгівля квотами на викиди вуглекислого газу) заохочення розробки ізапровадження сучасних енергетичних технологій (зокрема, технологій у сфері енергоефективності та низьковуглецевої енергії), а також зниження внеску ЄС вглобальне потепління та забезпечення надійного енергопостачання до ЄС (напр.Повідомлення Європейської комісії від 10 листопада 2010 р. «Енергія 2020: стратегія конкурентоспроможної, стійкої і надійної енергії» (COM (2010) 639), Регламент 663/2009 від 13 липня 2009 р. «про відновлення економіки шляхом надання фінансової допомоги проектам в галузі енергетики», Повідомлення Європейської комісії «Другий Стратегічний Енергетичний Огляд: енергетична безпека ЄС та солідарний план дій»(COM (2008) 781)). 2) Внутрішній енергетичний ринок ЄС

Внутрішній енергетичний ринок ЄС має за мету посилення конкуренції між енергопостачальниками (надання європейським споживачам вибору постачальника енергії), а також відкриття ринку енергопостачання для всіх постачальників, особливо тих, хто інвестує в відновлювані джерела енергії. Внутрішній енергетичний ринок ЄС має сприяти диверсифікації і безпеці постачань енергії в ЄС (напр. Директива 2003/54/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії,Директива 2003/55/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку природного газу, Регламент 713/2009 від 13 липня 2009 р. «про створення Агентства зі співпраці регуляторів енергетики», Директива 2009/73/EC від 13 липня 2009 року відносно загальних правил для внутрішнього ринку природного газу, Директива 2009/72/EC від 13 липня 2009 року відносно загальних правил для внутрішнього ринку електроенергії).

своїй повноті (але лише щодо їх адресата) та не потребують подальшої імплементації. Рекомендації та висновки (англ. «re-commendations» та «opinions»). Рекомендації та висновки мають лише рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.17 У деяких випадках Суд ЄС визнавав за актами «м’якого права» ЄС юридичну силу. Наприклад, Справа 44/84, Hurd v. Jones [1986] 46 CMLR 2; Справа 230/81, Luxemburg v. Parliament [1983] ECR 255; Справа 294/83, "les Verts" v European Parliament [1986] ECR 1339; Справа 34/86, Council v. European Parliament [1986] ECR 2155).


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


8

3) Енергоефективність

Скорочення споживання енергії та усунення втрат енергії є одними із стратегічних цілей діяльності ЄС, як то скорочення споживання первинної енергії на 20% до 2020 року. Для досягнення цієї мети в ЄС встановлюються мінімальні стандарти енергоефективності та правил маркування продуктів, послуг та інфраструктури (напр.Повідомлення Європейської комісії від 8 березня 2011 р. «План енергоефективності на 2011 р.» (COM (2011) 109), Рішення 1639/2006/EC від 24 жовтня 2006 року «про створення Рамкової Програми конкурентоспроможності та інновацій (2007-2013)»).

4) Використання відновлюваних джерел енергії

ЄС ставить за мету поширення використання відновлюваних джерел енергії (енергії вітру, сонячної енергії (теплової та фотоелектричної), гідроелектростанції, приливних сил, геотермальної енергії, біомаси). ЄС намагається досягти рівня 20% частки енергії з відновлюваних джерел у загальному енергетичному балансі, зокрема частка біопалива в загальному споживанні палива в ЄС становитиме 10% до 2020 року (напр.Директива 2004/8/ЄС про розвиток спільного виробництва енергії, Директива 2002/91/ЄС щодо енергетичного виконання будівель, Директива 2006/32/ЄС про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги, Директива 2005/32/ЄC, що встановлює рамки для визначення вимог екодизайну продукції, яка споживає енергію).

5) Ядерна енергетика

Співробітництво в галузі ядерної енергетики в ЄС здійснюється в рамках Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом) (засновано в 1957 р.). До функцій Євроатому належать: співробітництво в галузі наукових досліджень;встановлення загальних стандартів безпеки; постачання руди і ядерного палива;контроль за мирним використанням ядерних матеріалів. Заходи, прийняті на рівні ЄС,спрямовані на захист здоров'я осіб, що працюють в галузі ядерної енергетики, а також на захист навколишнього середовища від ризиків, пов'язаних з використанням ядерного палива та зберігання ядерних відходів.

6) Безпека енергопостачання

Метою цього напряму співпраці є забезпечення безпеки поставок енергоносіїв до ЄС.Заради поставленої мети ЄС і його держави-члени повинні здійснювати спільну політику з міжнародних питань енергетики, а також створювати партнерства зіншими державами для забезпечення безпеки поставок енергоносіїв до ЄС (напр.Директива 2009/119/EC від 14 вересня 2009 р. «про зобов'язання держав-членів мати мінімальні запаси нафти та/або нафтопродуктів», Регламент (EC) 994/2010 «про заходи щодо забезпечення безпеки поставок газу», Директива 2005/89/EC від 18 січня 2006 року «про заходи щодо забезпечення безпеки електропостачання та інвестицій венергетичну інфраструктуру»).


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


9


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


10

2. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі енергетики та відповідність українського законодавства «енергетичному acquis» ЄС

2.1. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі енергетики На сьогодні двосторонні відносини між Україною і ЄС регулюються Угодою про

партнерство і співробітництво (УПС).18 Відповідно до ст. 61 УПС співпраця в сфері енергетики здійснюється в рамках секторального співробітництва «в межах принципів ринкової економіки та Європейської енергетичної хартії в умовах поступового об'єднання енергетичних ринків в Європі». УПС (ст. 52) не передбачає зобов’язань України щодо наближення національного законодавства в сфері енергетики до стандартів ЄС (окрім сфер навколишнього середовища та ядерної енергетики). Це обумовлено тим, що під час підписання УПС в ЄС майже не існувало законодавчої бази для регулювання енергетичної політики.Секторальна співпраця між ЄС і Україною в сфері енергетики визначається у

Меморандумі про взаєморозуміння між ЄС і Україною щодо співробітництва в енергетичній галузі, укладеному 1 грудня 2005 року. Положеннями Меморандуму передбачена реалізація п’яти дорожніх карт: ядерна безпека; інтеграція ринків електроенергії та газу; підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів; структурна реформа, підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі; енергоефективність.Натомість, енергетична співпраця набула більшого значення і уваги на рівні

двостороннього співробітництва між Україною і ЄС та на тлі завершення переговорів про асоціацію між Україною і ЄС. Зокрема, Порядок денний асоціації між ЄС і Україною (що набув чинності 24 листопада 2009 р.) має за мету підготувати Україну до асоційованих відносин з ЄС та визначає пріоритети двостороннього співробітництва. Зокрема, Розділ «Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерні питання» Порядку денного асоціації встановлює такі пріоритети співпраці сторін: а) інтеграція енергетичних ринків; б)енергетична безпека; в) енергоефективність, відновлювальна енергія та природоохоронні аспекти; г) ядерна безпека. У рамках Порядку денного асоціації між ЄС і Україною встановлено, що пріоритетом співпраці в галузі енергетики на 2011-2012 роки буде: а)інтеграція енергетичних ринків сторін;19 б) енергетична безпека.20

18 Підписана 16 липня 1994 р., набула чинності 1 березня 1998 р.; Закон України «Про ратифікацію УПС між Україною іЄС» від 10.11.1994 р.№237/94. 19 Зокрема, це стосується наступних заходів: після приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство з 1лютого 2011 року, прийняти всі необхідні заходив для ефективного виконання зобов'язань за цим договором; зміцнення незалежності Національної Комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ); продовжувати реформу тарифів на електроенергію і цін на газ для забезпечення повної оплати забезпечення електроенергією та газом; продовжувати співпрацювати над відновленням та модернізацією української газотранспортної мережі; прискорити роботу по інтеграції єдиної системи України в Союз центральноєвропейських електричних мереж.20 Зокрема, це стосується наступних заходів: продовжити розробку і реалізацію стратегічних запасів нафти; сприяти енергоефективності та відновлюваних джерел енергії відповідно до зобов'язань в Договорі про Енергетичне Співтовариство; просування використання метану і чистих вугільних технологій.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


11

В Порядку денному асоціації також підкреслюється, що приєднання України до Договору про Енергетичне співтовариство (ДЕнС) є важливою передумовою інтеграції енергетичних ринків сторін.21 Протокол про приєднання України до ДЕнС (Протокол про вступ) був підписаний 24 вересня 2010 року і був ратифікований Верховною Радою України 15 грудня 2010 року. Станом на 1 лютого 2011 року Україна отримала повноправне членство вЕнергетичному Співтоваристві (EнC) і, як наслідок, взяла на себе правові зобов'язання імплементувати та ефективно застосовувати «енергетичний acquis» ЄС в сферах газу,електроенергії, атомної енергетики, нафти та відновлюваних джерел енергії.

a) Об’єм «енергетичного acquis» ЄС, який Україна має імплементувати та застосовувати відповідно до ДЕнС

Протокол про вступ визначає, що Україна має імплементувати «енергетичний acquis» ЄС за п’ять етапів: 1) до 1 липня 2011 року;22 до 1 січня 2012 р.;23 до 1 січня 2013 р.; 24 до 1 січня 2015 р.; 25 до 1 січня 2018 р.26). Крім того, Україна взяла на себе юридичні зобов'язання: 1) дотримуватися принципів «конкурентного acquis» ЄС (статті 101, 102, 106, 107 ДФЄС);27, 2) дотримуватися стандартів ЄнС при транспортуванні своїх енергопродуктів через мережеві системи;28, 3) вжити заходів з «безпеки постачання, зокрема, багатоманітність поставок,технологічну безпеку, географічне походження імпортованого палива».29

Тим не менш, українські зобов'язання в ДЕнС не обмежуються виключно своєчасною імплементацією «енергетичного acquis» ЄС в правову систему України. ДЕнС передбачає виконання Україною наступних зобов’язань: 1) застосування основних принципів законодавства ЄС, 2) зобов'язання виконувати динамічний «енергетичний acquis» ЄС (тобто,законодавство і практику ЄС, яка з’явилася після набуття Україною членства в ЄС); 3) 21 На сьогодні Договір про Енергетичне співтовариство був підписаний між Європейським Союзом та дев’ятьма країнами:Албанією, Боснією і Герцеговиною, Хорватією, Колишньою Югославською Республікою Македонією, Молдовою,Чорногорією, Сербією, Косово (у рамках резолюції ООН 1244) та Україною. Вірменія, Грузія, Норвегія та Туреччина мають статус спостерігачів. Договір про Енергетичне співтовариство набув чинності у 2006 році. Енергетичне співтовариство було створено строком на 10 років, але його діяльність може бути продовжена за одностайним рішенням Ради міністрів ЕнС.Мета ЕнС - утворити інтегровані енергетичні ринки в Європі, що дозволить вести транскордонну торгівлю, надасть гарантії енергетичних поставок та дозволить приділяти більшу увагу соціальним проблемам та проблемам зміни клімату.22 План імплементації Директиви 2001/77/ЄЕС стосовно сприяння використанню електроенергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел енергії, на внутрішньому ринку електроенергії, План імплементації Директиви 2003/30/ЄС стосовно сприяння використанню біопального та інших відновлювальних видів пального для транспорту.23 Директива 1999/32/ЄС щодо зменшення вмісту сірки у певних видах рідкого палива, Директива 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури, Рішення Комісії 2006/770/ЄС, що вносить зміни до додатка до Регламенту № 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії, Регламент № 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії,Директива 2003/54/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії, Директива 2004/67/ЄC про заходи із забезпечення безпеки постачання природного газу, Регламент № 1775/2005 про умови доступу до систем транспортування природного газу, Директива 2003/55/ЄC стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу.24 Директива 85/337/ЄЕС стосовно оцінки впливу певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище зпоправками, унесеними Директивою 97/11/ЄС та Директивою 2003/35/ЄС.25 Пункт 2 статті 4 Директиви 79/409/ЄС стосовно охорони диких птахів.26 Директива 2001/80/ЄС стосовно встановлення граничного рівня викидів певних забруднювачів до атмосфери великими спалювальними установками.27 Стаття 19 ДЕнС.28 стаття 22 ДЕнС.29 стаття 29 ДЕнС.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


12

зобов'язання дотримуватися і виконувати рішення інституцій ЕнС та судових установ ЕнС,4) відповідальність за невиконання рішень інституцій ЕнС.

b) Застосування фундаментальних принципів права ЄС в Україні відповідно до ДЕнС ДEнC накладає правові зобов'язання на Україну слідувати принципу співпраці та

ефективності та принципу заборони дискримінації. Стаття 6 ДEнC передбачає, що «Сторони вживатимуть усіх необхідних заходів - чи то загальних, чи то конкретних - для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають із цього Договору. Сторони сприятимуть досягненню цілей Енергетичного співтовариства. Сторони утримуватимуться від будь-яких заходів, які можуть зашкодити досягненню цілей цього Договору». Це положення нагадує майже ідентичні положення статті 4(3) ДЄС про принцип співпраці та ефективності в ЄС, який було визнано Судом ЄС, як фундаментальний принцип права ЄС.30 Принцип заборони дискримінації закріплено у статті 7 ДEнC, згідно з якою

забороняється «будь-яка дискримінація» у відносинах між сторонами. Це положення майже ідентично статті 3(3) ДЄС та статті 10 ДФЄС, які забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою національності, статі, раси або етнічного походження, релігії чи переконань,інвалідності, віку або сексуальної орієнтації в ЄС.31 Можна припустити, що застосування принципів співпраці та ефективності та принципу заборони дискримінації буде відбуватися відповідно до судової практики ЄС.

c) Зобов’язання України виконувати динамічний «енергетичний acquis» ЄС Стаття 5 ДEнC передбачає, що ЕнС «дотримуватиметься нормативно-правової бази ЄС,

що враховує як інституційну структуру цього Договору, так і конкретні умови кожної зДоговірних Сторін з урахуванням необхідності забезпечення високого рівня захисту інвестицій та їхнього найоптимальнішого залучення». Відповідно до статті 25 ДЕнС «Енергетичне Співтовариство може здійснювати заходи з втілення поправок до нормативно-правової бази Енергетичного Співтовариства відповідно до змін у законодавстві Європейського Співтовариства». Зі свого боку, інституції ЄС мають вчасно інформувати ЕнС про зміни в «енергетичного acquis» ЄС.32 Щодо інституцій ЕнС, то вони «тлумачать будь-який термін чи інше поняття, використані в цьому Договорі як такі, що походять із законодавства ЄС відповідно до прецедентного права Суду чи Суду першої інстанції ЄС.Якщо з деяких питань тлумачення цих судів не існує, то Рада Міністрів може надати вказівки стосовно тлумачення цього Договору».33 Першим прикладом необхідності застосування динамічного «енергетичного acquis» ЄС з

боку України є приєднання України до так званого «Третього енергетичного пакету». Врамках «Третього енергетичного пакету» передбачається імплементація державами-членами

30 Справа C-36-37/97 Hilmar Kellinghusen v. Amt für Land-und Wasserwirtschaft Kiel and Ernst-Detlef Ketelsen v. Amt für Land-und Wasserwirtschaft Husum [1998] ECR I-6337. Cправа C-213/89, R v. Secretary of State for Transport, ex parte Factortame [1990] ECR I-2433. 31 Cправа 5/67 Beus v. Hauptzollamt München [1968] ECR 83. 32 стаття 53(f) ДЕнС.33 стаття 94 ДЕнС.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


13

ЕнС нового законодавства ЄС, спрямованого на забезпечення більшої прозорості енергетичного ринку ЄС, захист прав споживачів енергоресурсів, та здійснення безпечного,конкурентного та стабільного постачання енергоресурсів до ЄС.34 6 жовтня 2011 р.Міністерська Рада ЕнС прийняла Рішення 2011/02/MC-EnC, яким юридично зобов’язала держави-члени ЕнС впровадити у національне законодавство більшу частину положень «Третього енергетичного пакету» до 1 січня 2015 року. Український уряд не заперечив зобов'язання України приєднатися до «Третього енергетичного пакету», але за умови надання з боку ЄС перехідних періодів та фінансової допомоги.Таким чином, членство в ЕнС накладає на Україну зобов'язання вчасної імплементації та

виконання динамічного «енергетичного acquis» ЄС.35

d) Зобов’язання України виконувати рішення інституцій ЕнС Крім імплементації та застосування «енергетичного acquis» ЄС Україна має зобов’язання

виконувати рішення та рекомендації інституцій EнC.36 Юридично обов'язкові рішення інституцій EнC повинні бути реалізовані протягом зазначеного часу, нездатність їх виконати може призвести до визначення Радою Міністрів ЕнС таких дій порушенням зобов'язань держав-членів партії, і, як наслідок, призупинити деякі права держави - порушника, як то призупинення права голосу і виключення із зустрічей чи механізмів в рамках EнC.37 Процедура вирішення спорів в рамках ЕнС нагадує процедуру вирішення спорів в ЄС.

Відповідно до статей 90-93 EнC Секретаріат або Рада регуляторних органів може подати звернення до Ради Міністрів ЕнС щодо недотримання зобов'язань чи порушення ДЕнС збоку держав-членів. Особливість механізму вирішення спорів в рамках ЕнС полягає в тому,що приватні особи можуть звертатися до інституцій ЕнС зі скаргами на дії держави-члена ЕнС.Процедура вирішення спорів в ЕнС, зокрема, право приватної особи оскаржувати дії

держави в інституціях ЕнС висуває серйозні виклики для української правової системи. По-перше, Секретаріат EнC може ініціювати процедури щодо невиконання Україною своїх зобов'язань відповідно до ДЕнС. По-друге, українська судова система може зіштовхнутися із необхідністю застосування динамічного «енергетичного acquis» ЄС та забезпечення дотримання «енергетичного acquis» ЄС з боку українських суб’єктів правовідносин.

2.2. Відповідність українського енергетичного законодавства «енергетичному acquis» ЄС

На сьогодні сфера енергетики в Україні регулюється низкою законів і підзаконних нормативно-правових актів. Зобов’язання з адаптації енергетичного законодавства України до енергетичних стандартів ЄС регулюються в Законі України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 18 березня 2004 р.38 та в

34 «Третій енергетичний пакет» охоплює такі акти: Директива 2009/73/EC, Регламент 715/2009, Регламент 713/2009 (про заснування Агентства зі співробітництва регуляторів енергетики (Agency for the Cooperation of Energy Regulators, ACER). 35 стаття 89 ДЕнС.36 стаття 76 ДЕнС.37 стаття 89 ДЕнС.38 18 березня 2004 року N 1629-IV


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


14

низці підзаконних актів (щорічних планах першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС, щорічних планах заходів щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, Прогресивних планах адаптації законодавства України до законодавства ЄС)39. Зокрема, сфера енергетики визначається одним із пріоритетів процесу адаптації у Законі України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС». з-поміж вищезгаданих актів лише Прогресивні плани адаптації законодавства України до законодавства ЄС (що приймаються Координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства ЄС) визначають за мету підготовку щонайменше 20 законопроектів у відповідності із енергетичним законодавством ЄС.

Питання реформування енергетичної галузі України буде одним із пріоритетів досягнення цілей секторального співробітництва майбутньої Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Наближення українського законодавства у сфері енергетики до стандартів ЄС сприятиме інтеграції українського енергетичного сектору та кращому доступу українських суб’єктів господарювання до Внутрішнього ринку ЄС.

Активізація законодавчого забезпечення процесу наближення українського законодавства з «енергетичним acquis» ЄС розпочалась з часу вступу України до ЕнС. Всерпні 2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято План заходів щодо виконання зобов’язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства,40 подібні плани наближення було прийнято і на рівні відповідальних міністерств.

За період 2010-2012 рр. Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, відповідальними міністерствами і відомствами було прийнято низку законів та підзаконних актів на виконання зобов’язань перед ЕнС та імплементації «енергетичного acquis» ЄС:

a) Акти, прийняті Верховною Радою УкраїниЗакон України від 08.07.2010 № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу»; Закон України від 15.12.2010 №2787-VI «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»; Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»; Закон від 03.06.2011 № 3486-IV «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо гарантування зобов’язань держави щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії»; Закон України від 17.06.2011 № 3549-VI «Про внесення змін до статті 17-1 закону України «Про електроенергетику»; Закон України від 07.07.2011 № 3610-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють

39 Наприклад, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011» від 29.06.2011, № 612-р. та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 17.08.2011, № 790-р.40 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р.№733-р.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


15

державне регулювання природних монополій, у сфері зв’язку та інформатизації,ринків цінних паперів і фінансових послуг»;

b) Акти, прийняті Президентом УкраїниУказ від 13.04.2011 № 462/2011 «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України»; Указ вiд 23.11.2011 № 1057/2011 «Про ліквідацію Національної комісії регулювання електроенергетики України»; Указ вiд 23.11.2011 № 1059/2011 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики»;

c) Акти, прийняті Кабінетом Міністрів УкраїниПостанова від 16.02.2011 № 107 «Про затвердження Технічного регламенту енергетичного маркування побутових холодильників, морозильників та їх комбінацій»; Постанова від 16.02.2011 № 108 «Про затвердження Технічного регламенту енергетичного маркування побутових пральних машин»; Постанова від 27.04.2011 № 447 «Про питання реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки»; Постанова від 18.05.2011 № 581 «Про затвердження Порядку ввезення на митну територію України техніки, обладнання,устаткування, технічних та транспортних засобів, що використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива»; Розпорядження від 25.05.2011 № 577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки»; Розпорядження від 03.08.2011 № 733-р «Про затвердження Плану заходів щодо виконання зобов’язань врамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»; Розпорядження від 17.08.2011 № 790-р «Про затвердження Плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС».

Крім того, на розгляді Верховної Ради України також знаходяться проекти законів з

імплементації «енергетичного acquis» ЄС (Наприклад: Проект Закону про державне регулювання в енергетиці України;41 Проект Закону «Про енергетичний аудит»;42 Проект Закону «Про енергоефективність»;43 Проект Закону «Про регулювання у сфері енергозбереження»;44 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо державного регулювання у сфері забезпечення населення природним газом власного видобутку);45 Проект Закону про внесення змін до статті 292 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в роботу об’єктів трубопровідного транспорту;46 Проект Закону про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо розрахунків);47 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу;48

41 реєстраційний № 0889 від 23.11.2007 42 реєстраційний № 1036 від 27.11.2007 43 реєстраційний № 5015 від 23.07.2009 44 реєстраційний № 7231 від 7.10.2010 45 реєстраційний № 9155 від 15.09.2011 46 реєстраційний № 9344 від 25.10.2011 47 реєстраційний № 9364 від 31.10.2011 48 реєстраційний № 9429 від 8.11.2011


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


16

Проект Закону «Про енергетичний баланс України»;49 Проект Закону «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель»50).

Разом з тим, наразі здійснюються законодавчі заходи з виконання графіку імплементації «енергетичного acquis» ЄС в ДЕнС, однак Україна вже відстає від вчасного виконання графіку імплементації «енергетичного acquis» ЄС в ДЕнС. Потужний стимул для розвитку вітрової та сонячної електроенергетики в Україні надали прийняті в 2009 р. зміни до Закону України «Про електроенергетику» щодо встановлення «зелених тарифів» та обов’язкової закупівлі оптовими постачальниками електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел.Однак запровадження «зеленого тарифу», на жаль, не відповідає фундаментальним принципам права ЄС, як то принципу заборони дискримінації та принципу правової визначеності. Так, Закон України «Про електроенергетику» містить положення, згідно зякими для отримання «зеленого» тарифу необхідне дотримання правила «місцевої складової».

Зокрема, у законі закріплено, що стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії застосовується за умови, що починаючи з 1 січня 2012 року питома вага сировини,матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об'єкта електроенергетики становить не менш 15%, з 1 січня 2013 року - 30%, а з 1 січня 2014 року - 50%. Додатковою умовою стимулювання виробництва електроенергії з використанням енергії сонячного випромінювання є використання на об'єктах електроенергетики (починаючи з 1січня 2013 року) сонячних модулів, у вартості виробництва яких питома вага матеріалів та сировини українського походження становить не менше ніж 30%, а починаючи з 2014 року - 50%.51 Такий порядок отримання «зеленого» тарифу не відповідає міжнародним договорам, ратифікованим Україною (ст.5 Європейської Енергетичної Хартії, ст.3.1 Угоди СОТ по субсидіям, ст.18 и ст.41 ДЕнС) та принципу заборони дискримінації, тому що надає значну перевагу українським суб'єктам господарської діяльності на отримання «зеленого» тарифу.

3. Пріоритети наближення енергетичного законодавства України до енергетичного acquis» ЄС

З метою досягнення цілей двосторонньої співпраці та асоціації між ЄС і Україною рекомендується здійснити наступні заходи в напрямку лібералізації українського енергетичного сектору відповідно до діючих стандартів ЄС та ЕнС:

1) Участь у Європейській енергетичній політиці.

Україні рекомендується: заохочувати розробку і запровадження сучасних енергетичних технологій (зокрема, технологій в галузі енергоефективності та низьковуглецевої енергії);

49 реєстраційний № 9538 від 6.12.2011 50 реєстраційний № 9683 від 12.01.2012 51 Постанова НКРЕ від 22 січня 2009 року N 32 «Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу, для суб'єктів господарської діяльності» визначає, що для отримання «зеленого» тарифу, суб'єкт господарської діяльності повинен подати серед інших документів і підтверджуючий документ про наявність «місцевої складової».


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


17

знижувати власний внесок в глобальне потепління; забезпечувати надійне енергопостачання до ЄС; здійснювати наближення національного законодавства до «енергетичного acquis» ЄС (зокрема, це Директива 2003/54/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії, Регламент (ЄС) 1228/2003 про умови доступу до мережі міжнародного обміну електроенергією, зі змінами і доповненнями, внесеними Рішенням 2006/770/ЄС,Директива 2005/89/ЄС щодо заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури, Директива 2003/55/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку природного газу, Регламент (ЄС) № 1775/2005 про умови доступу до мереж газопостачання, Директива 2004/67/ЄС стосовно для забезпечення безпеки постачання природного газу, Директива 2006/67/ЄС про підтримання мінімальних запасів сирої нафти та/або нафтопродуктів).

2) Доступ до Внутрішнього енергетичного ринку ЄС.

Україні рекомендується: посилювати конкуренцію між енергопостачальниками (надання українським споживачам вибору постачальника енергії), а також відкриття ринку національного енергопостачання для всіх постачальників, особливо тих, хто інвестує увідновлювані джерела енергії; здійснювати наближення національного законодавства до «енергетичного acquis» ЄС (зокрема, Директиви 94/22/ЄС про умови надання та використання дозволів на пошук, розвідування та видобуток вуглеводнів).

3) Заохочення енергоефективності.

Скорочення споживання енергії та усунення втрат енергії є одним з стратегічних цілей енергетичної політики та енергетичної безпеки України. Заохочення енергоефективності серед юридичних і фізичних осіб може значно зменшити споживання енергії в Україні, і як наслідок, зменшити залежність України від імпорту енергоносіїв. Для досягнення цієї мети вУкраїні рекомендується запровадити мінімальні стандарти енергоефективності та правил маркування продуктів, послуг та інфраструктури, прийнятих в ЄС; Україні варто продовжувати поширення використання відновлюваних джерел енергії (енергії вітру,сонячної енергії (теплові та фотоелектричні), гідроелектростанції, приливні сили,геотермальна енергія, біомаса); здійснювати наближення національного законодавства до «енергетичного acquis» ЄС.

У роботі з наближення національного законодавства у сфері енергоефективності рекомендується, зокрема, виходити із положень таких джерел «енергетичного acquis» ЄС:

Директива 2004/8/ЄС про розвиток спільного виробництва енергії, Директива 2002/91/ЄС щодо енергетичного виконання будівель, Директива 2006/32/ЄС про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги, Директива 2005/32/ЄC, що встановлює рамки для визначення вимог еко-дизайну продукції, яка споживає енергію, Регламент Комісії (ЄС) № 278/2009 щодо вимог екодизайну для режиму холостого стану споживання електроенергії та середньої енергетичної ефективності зовнішніх джерел енергопостачання,Регламент Комісії (ЄС) № 245/2009 щодо вимог екодизайну для ламп денного світла без інтегрованого баластного опору, для високо-інтенсивних розрядних ламп, та для баластного опору і освітлювальних пристроїв, які розраховані для функціонування цих ламп, Регламент Комісії (ЄС) № 244/2009 щодо вимог екодизайну для ненаправлених побутових ламп,Регламент Комісії (ЄС) № 107/2009 щодо вимог екодизайну для простих декодерів каналів


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


18

кабельного телебачення, Регламент Комісії (ЄС) № 1275/2008 щодо вимог екодизайну для режимів очікування/готовності та виключення споживання електроенергії електричним та електронним побутовим та офісним обладнанням, Директива Ради 92/42/ЄЕС щодо вимог ефективності для нових водогрійних котлів на рідкому чи газоподібному паливі, Директива 96/57/ЄС щодо вимог ефективності використання енергії у домашніх електричних холодильниках, холодильних камерах та їх комбінаціях, Директива 2000/55/ЄС про вимоги щодо енергетичної ефективності баластного опору приладів флуоресцентного освітлення,Директива 92/75/ЄЕС про визначення шляхом маркування та стандартної інформації стосовно продукту щодо споживання енергії та інших ресурсів домашніми приладами, Директива Комісії 2003/66/ЄС щодо маркування споживання електричної енергії побутовими електричними холодильниками, морозильними камерами та їх комбінаціями, Директива Комісії 2002/40/ЄС щодо енергетичного маркування побутових електричних плит, Директива Комісії 2002/31/ЄС щодо енергетичного маркування побутових кондиціонерів, Директива Комісії 98/11/ЄС щодо енергетичного маркування побутових ламп, Директива Комісії 97/17/ЄС щодо енергетичного маркування посудомийних машин зі змінами і доповненнями, внесеними Директивою Комісії 1999/9/ЄС щодо енергетичного маркування посудомийних машин, Директива Комісії 96/60/ЄС щодо енергетичного маркування побутових пральних машин, комбінованих із сушильнями,Директива Комісії 95/13/ЄС щодо енергетичного маркування побутових електричних барабанних сушильних машин, Директива Комісії 95/12/ЄС щодо енергетичного маркування побутових пральних машин.

Враховуючи практику Європейського Союзу та досвід його держав-членів, варто звернути увагу на запровадження наступних заходів із заохочення енергоефективності в Україні:а) жорсткого нормування витрат тепла на опалення будинків та стимулювання розвитку низькоенергетичних та пасивних будинків;б) перегляд енергетичних тарифів;в) запровадження матеріальних стимулів з метою скорочення споживання тепла убагатоквартирних будинках та в бюджетній сфері.

4) Підтримання високих стандартів безпеки в ядерній енергетиці.

Україні рекомендується продовжувати співробітництво з Євроатомом в галузі наукових досліджень; встановлення загальних стандартів безпеки; постачання руди і ядерного палива;контролю за мирним використанням ядерних матеріалів; запроваджувати заходи, спрямовані на захист здоров'я осіб, які працюють в галузі ядерної енергетики, а також на захист навколишнього середовища від ризиків, пов'язаних з використанням ядерного палива та зберіганням ядерних відходів; здійснювати наближення національного законодавства до «енергетичного acquis» ЄС (Директива 96/29/Євратом, яка визначає базові стандарти безпеки для охорони здоров’я робітників та громадян щодо небезпеки, яка виникає від іонізованого випромінювання, Директива Ради 2006/117/Євратом про нагляд та контроль за перевезенням радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива, Директива Ради 2003/122/Євратом про контроль над закритими джерелами високого радіоактивного випромінювання і кинутими джерелами).

5) Забезпечення безпеки енергопостачання.

Україні варто співпрацювати з ЄС та ЕнС з метою забезпечення безпеки поставок енергоносіїв до ЄС, здійснювати наближення національного законодавства до


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


19

відповідного «енергетичного acquis» ЄС (зокрема, Директиви 2003/55/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку природного газу, Регламенту (ЄС) №1775/2005 про умови доступу до мереж газопостачання, Директиви 2004/67/ЄС стосовно для забезпечення безпеки постачання природного газу).

В цілому, головну увагу у процесі реформування української енергетики, на нашу думку,доцільно приділяти інтеграції енергетичних ринків ЄС і України, підвищенню енергетичної та ядерної безпеки, стимулюванню енергоефективності та виробництва відновлювальної енергії в Україні.Особливу увагу варто звернути на те, що лібералізація української політики у сфері

енергетики відповідно до «енергетичного acquis» ЄС має відбуватися не тільки нормативним шляхом, тобто прийняттям законів та підзаконних нормативно-правових актів, які формально відповідають стандартам ЄС, а й також шляхом дотримання фундаментальних принципів права ЄС, як то принципи захисту фундаментальних прав людини, співпраці,заборони дискримінації, верховенства права, прозорості, правової визначеності та ін.

Зрештою, безумовним пріоритетом лібералізації енергетичної політики України залишається вчасне виконання графіку імплементації «енергетичного acquis» ЄС за Договором про Енергетичне співтовариство, а також здійснення законодавчих та інституційних реформ задля застосування фундаментальних принципів права ЄС в правовій системі України, виконання динамічного «енергетичного acquis» ЄС та забезпечення належної спроможності виконувати рішення інституцій Енергетичного Співтовариства.

ueplac survey_energy

Documents