Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

8
ВИДАВАЛАСЯ З СІЧНЯ 1909 РОКУ КРАЄВИМ СОЮЗОМ РЕВІЗІЙНИМ У ЛЬВОВІ ВІДНОВЛЕНА У БЕРЕЗНІ 2005 РОКУ ОБ`ЄДНАННЯМ «САМОПОМІЧ» У ЛЬВОВІ № 2(260) 25 січня - 7 лютого 2013 Тижневик www.samopomich.org У 1990 році випускник Харківського інституту теа- трального мистецтва імені І. Котляревського Ярослав Федоришин подарував львів'янам театр «Воскресіння». 19 грудня театр вийшов на суд глядача з новою постанов- кою «Чудо Св. Отця Миколая над Половчином». Вистава отримала несподіваний успіх, після чого акторська трупа вирушила на гастролі. З того часу і до нині «Воскресін- ня» запрошують на міжнародні сцени та конкурси, а його колектив став своєрідною візитною карткою України в театральній Європі. Ярослав Федоришин, директор театру, переконує, що 2013 рік буде насиченим як для львівських, так і для євро- пейських глядачів: «Сценічний рік театр «Воскресіння» розпочав з постановки містерії «Коли Ангели спускають- ся з небес» - різдвяної казки, яка захопила серця львів'ян та туристів. Цьогоріч нам надійшло чимало запрошень на різні європейські фестивалі з виставами вуличними та сценічними. Тому зараз готуємо спеціальні вистави, основна мета яких - промоція Львова серед товариства Старого світу. Також у планах подарувати рідним гляда- чам грандіозне дійство на Великдень, яке, мабуть, можна буде побачити у дворику Ратуші». Зараз усі сили театру спрямовані на втілення унікаль- ного проекту «Малюємо фарбами Тараса Григоровича», приуроченого до 200-ї річниці з дня народження Кобза- ря. Ідея полягає у відтворенні долі Шевченка за допомо- гою його картин. Режисер запевняє, що полотна будуть візуально рухомі, адже це буде робота акторів у великому просторі на вулиці. «Вистава, насамперед, спрямована на європейського глядача. Там люди достатньо знають про Андрія Шевченка, та лише здогадуються про діяльність та творчість Тараса. Тому відкрити європейцям Кобзаря - наша головна мета», - підкреслює Ярослав Федоришин. Постановка театру «Воскресіння» стане хорошим зна- йомством європейської аудиторії з нашою культурою, адже виставу супроводжуватимуть вірші та картини Кобзаря, а також національні мотиви, які разом мають скласти об'ємний малюнок особистості Тараса Шевченка. До слова, музичний супровід до постановки імовірно на- пише лауреат Шевченківської премії, відомий львівський композитор Юрій Ланюк. «І хоча вистава побачить світ лише у 2014 році, ми вже сьогодні маємо чимало запро- шень. Сцени Бельгії, Франції, Польщі, Голландії та Німеч- чини уже чекають на нас. Однак для реалізації проекту нам доведеться чимало попотіти», - додає пан Федори- шин. Справа у тому, що бюджет постановки складає як мінімум 850 тисяч гривень - таку суму необхідно на де- корації та виготовлення костюмів. Колектив театру пе- реконаний, що реалізує цей проект, і вже сьогодні актори збирають кошти на втілення долі Шевченка. Наприклад, містерія «Коли ангели спускаються на землю» поклала в скарб- ничку «Воскресіння» 50 тисяч гривень. «Та попри все, основне наше завдання - дарува- ти гарний настрій дітям та батькам нашого міста. Тому у Новому році хочу побажати усім багацько здоров'я та регулярних відвідин сценічних вистав театру «Воскресіння». Ви відчуєте багато тепла!» - усміхається Ярослав Федо- ришин. Володимир Дедишин Візитівка України Коли ангели спускаються з небес Щороку в період різдвяних свят місто Лева збирає рекорд- ну кількість туристів. Це не дивно, адже у серці Галичини збережено неповторні традиції, які у поєднанні з привітніс- тю львів'ян та творчим підходом до будь-якої справи створю- ють неймовірно святкову й теплу атмосферу. У ці дні кожен у Львові може знайти для себе заняття до душі. Дітлахи колядують з вертепами, їхні батьки насолоджу- ються виступами улюблених виконавців, а туристи намага- ються здійснити нездійсненне - бодай оком кинути на всі приваби древнього міста: встигнути на концерти й театраль- ні вистави, помилуватися головною ялинкою та, ясна річ, ску- штувати знаменитої львівської кави. Що цікаво, багатьом це таки вдалося. Традиційно Різдво у Львові починається із встановлення дідуха, який цього року був найвищим і розмістився на новому місці - навпроти костелу Єзуїтів. На чолі урочис- тої процесії та під спів колядок дідуха встановлював міський голова Львова. А найбільше захопливих відгуків львів'ян та гостей Львова зібрала різдвяна містерія «Коли ангели спускають- ся на землю» від театру «Воскресіння». Від Святвечора і до Степана у дворику Ратуші актори показали виставу двадцять разів, а потім ще й отримали бонусне запрошення - на Водохреща. «Два дні у нас гостювали родичі, тож ми не змогли потрапити на виставу на Різдво, - розповідає пані Оксана, яка з сім'єю очікує початку містерії. - Тому щиро втішилися, дізнавшись, що дійство повторять на Йордан. Мої малі затихли в очікуванні ангеликів, які спускаються з небес». Містерія розповідає біблійну історію народження маленького Ісуса. Вона вражає своїм розмахом, адже дія відбувається у трьох площинах: внизу, на сходах та на 5-ти метровому підвищенні. Розкішні декорації, серед яких кількаметрові дерев'яні маски, уособлення трьох мудреців, вдало доповнюють майстерну гру акторів. У них ролі без слів, проте музичний супровід та «закадровий» голос ведучого переносять глядачів у старовинний Вифлеєм. Містерія від театру «Воскресіння» - це відродження середньовічних традицій вулич- них вистав. Вогняні інсталяції, апогеєм яких стала сутичка на палаючих мечах, зму- шували глядачів завмирати від захвату. Ангели спускалися на землю з висоти п'ятого поверху львівської Ратуші. «Нам вдалося створити різдвяну історію, яка дивує своїми формами та дарує людям віру, надію і любов. Ми зіграли її багато разів, і завжди чули гучні оплески. Отож, добре впоралися зі своїм завданням», - кажуть актори театру. По закінченні яскравого театрального дійства, зголоднілих глядачів очікувала ще одна смачна й пряна «при- ємність» - Свято Пампуха - шостий щорічний фестиваль найшанованішого українцями смаколика. Пампухів було так багато, що можна було не тільки самому наїстися до схочу, але й захопити гостинця своїм коханим чи друзям. Найвитриваліші пампу- хоїди отримали від організаторів фастивалю цікаві призи. Поспівати різдвяних пісень можна було разом з церковними хора- ми і музичними колективами на фестивалях «Велика коляда» та «Рок- коляда». А охочі відсвяткувати народження Христа в атмосфері дав- нього села, попрямували у Музей народної архітектури та побуту. Тут старенькі хатки, сповнені духом давнини, традиціями дідів і батьків. У Шевченківському гаю львів'яни переглядали виступи вертепів, парад Різдвяних зірок і, звісно, забавлялися у зимові українські ігри. У Львові завжди прекрасно, а особливо на свята! Стежте за афішею подій в газеті «САМОПОМІЧ» та відкрийте для себе усю неповторність традицій міста, а ще - не забудьте запросити друзів. Ярослав Федоришин, директор Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», про популяр- ність театру та плани на майбутнє. Петро Микитюк, актор театру «Воскресіння» Театр - це все моє життя. Тут я проводжу 80% свого часу. Ми постійно в роботі, а, як відомо, хто не працює - той стоїть на місці. Ось уже 16 років, як ми працюємо не лише на сцені, а й на вулиці. Це увійшло в нашу кров, ми самі монтуємо декорації, вантажимо їх і, звісно, самі граємо ролі - це стиль європей- ського театру. Так було сторіччями, починаю- чи від грецького мандрівного театру і завер- шуючи нами. Ми інтегрувалися у світовий театральний процес - тепер нас радо приймає європейська публіка. У березні вирушаємо на береги Рейну, а потім довгий і цікавий тур Старим світом. Коли ми на сцені - ми реальні, це і є сенс життя актора. Юрій Пилипчук, актор театру «Воскресіння» Один хороший актор сказав: «Коли народжу- ється образ - народжується чудо. Щоразу, як в актора вдається роль, трапляється диво для нього і для глядача. Коли це чудо співпереживає аудиторія - глядачі вибухають оплесками, а на їх щоки нако- чуються сльози. Це найвища нагорода, яку можуть отримати в театрі. Лише заради такого відчуття варто жити! Візьмемо до прикладу містерію «Коли ангели спускаються на землю»: за час різдвяних свят ми ставили її майже два десятки разів і сьогодні, на Водохреща, нас викликали ще раз! Що може бути приємніше. А ще навики професії частенько допо- магають за межами роботи - навчають зчитувати інформацію з людей. Під час роботи з партнером потрібно розуміти кожну його дію, кожне слово чи рух. Так і з'являється уміння відчувати все, що від- бувається довкола.

Upload: samopomi4-ngo

Post on 17-Mar-2016

251 views

Category:

Documents


0 download

DESCRIPTION

У новому номері САМОПОМІЧ, Ви дізнаєтесь про таке: - Відчиніть спортивні зали! - Не сплачуєте податок за квадратні метри? Штраф, арешт майна! - Найсильніша мотивація - власні помилки. Проце та багато іншого, на сторінках корисної газети Самопоміч

TRANSCRIPT

Page 1: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

ВИДАВАЛАСЯ З СІЧНЯ 1909 РОКУ КРАЄВИМ СОЮЗОМ РЕВІЗІЙНИМ У ЛЬВОВІВІДНОВЛЕНА У БЕРЕЗНІ 2005 РОКУ ОБ`ЄДНАННЯМ «САМОПОМІЧ» У ЛЬВОВІ

№ 2(260)25 січня - 7 лютого 2013

Тижневикwww.samopomich.org

У 1990 році випускник Харківського інституту теа-трального мистецтва імені І. Котляревського Ярослав Федоришин подарував львів'янам театр «Воскресіння». 19 грудня театр вийшов на суд глядача з новою постанов-кою «Чудо Св. Отця Миколая над Половчином». Вистава отримала несподіваний успіх, після чого акторська трупа вирушила на гастролі. З того часу і до нині «Воскресін-ня» запрошують на міжнародні сцени та конкурси, а його колектив став своєрідною візитною карткою України в театральній Європі.

Ярослав Федоришин, директор театру, переконує, що 2013 рік буде насиченим як для львівських, так і для євро-пейських глядачів: «Сценічний рік театр «Воскресіння» розпочав з постановки містерії «Коли Ангели спускають-ся з небес» - різдвяної казки, яка захопила серця львів'ян та туристів. Цьогоріч нам надійшло чимало запрошень на різні європейські фестивалі з виставами вуличними та сценічними. Тому зараз готуємо спеціальні вистави, основна мета яких - промоція Львова серед товариства Старого світу. Також у планах подарувати рідним гляда-чам грандіозне дійство на Великдень, яке, мабуть, можна буде побачити у дворику Ратуші».

Зараз усі сили театру спрямовані на втілення унікаль-ного проекту «Малюємо фарбами Тараса Григоровича», приуроченого до 200-ї річниці з дня народження Кобза-ря. Ідея полягає у відтворенні долі Шевченка за допомо-гою його картин. Режисер запевняє, що полотна будуть візуально рухомі, адже це буде робота акторів у великому просторі на вулиці. «Вистава, насамперед, спрямована на європейського глядача. Там люди достатньо знають про Андрія Шевченка, та лише здогадуються про діяльність та творчість Тараса. Тому відкрити європейцям Кобзаря - наша головна мета», - підкреслює Ярослав Федоришин.

Постановка театру «Воскресіння» стане хорошим зна-йомством європейської аудиторії з нашою культурою, адже виставу супроводжуватимуть вірші та картини Кобзаря, а також національні мотиви, які разом мають скласти об'ємний малюнок особистості Тараса Шевченка. До слова, музичний супровід до постановки імовірно на-пише лауреат Шевченківської премії, відомий львівський композитор Юрій Ланюк. «І хоча вистава побачить світ лише у 2014 році, ми вже сьогодні маємо чимало запро-шень. Сцени Бельгії, Франції, Польщі, Голландії та Німеч-чини уже чекають на нас. Однак для реалізації проекту нам доведеться чимало попотіти», - додає пан Федори-шин. Справа у тому, що бюджет постановки складає як мінімум 850 тисяч гривень - таку суму необхідно на де-корації та виготовлення костюмів. Колектив театру пе-

реконаний, що реалізує цей проект, і вже сьогодні актори збирають кошти на втілення долі Шевченка. Наприклад, містерія «Коли ангели спускаються на землю» поклала в скарб-ничку «Воскресіння» 50 тисяч гривень.

«Та попри все, основне наше завдання - дарува-ти гарний настрій дітям та батькам нашого міста. Тому у Новому році хочу побажати усім багацько здоров'я та регулярних відвідин сценічних вистав театру «Воскресіння». Ви відчуєте багато тепла!» - усміхається Ярослав Федо-ришин.

Володимир Дедишин

Візитівка України Коли ангели спускаються з небесЩороку в період різдвяних свят місто Лева збирає рекорд-

ну кількість туристів. Це не дивно, адже у серці Галичини збережено неповторні традиції, які у поєднанні з привітніс-тю львів'ян та творчим підходом до будь-якої справи створю-ють неймовірно святкову й теплу атмосферу.

У ці дні кожен у Львові може знайти для себе заняття до душі. Дітлахи колядують з вертепами, їхні батьки насолоджу-ються виступами улюблених виконавців, а туристи намага-ються здійснити нездійсненне - бодай оком кинути на всі приваби древнього міста: встигнути на концерти й театраль-ні вистави, помилуватися головною ялинкою та, ясна річ, ску-штувати знаменитої львівської кави. Що цікаво, багатьом це таки вдалося.

Традиційно Різдво у Львові починається із встановлення дідуха, який цього року був найвищим і розмістився на новому місці - навпроти костелу Єзуїтів. На чолі урочис-тої процесії та під спів колядок дідуха встановлював міський голова Львова.

А найбільше захопливих відгуків львів'ян та гостей Львова зібрала різдвяна містерія «Коли ангели спускають-ся на землю» від театру «Воскресіння». Від Святвечора і до Степана у дворику Ратуші актори показали виставу двадцять разів, а потім ще й отримали бонусне запрошення - на Водохреща.

«Два дні у нас гостювали родичі, тож ми не змогли потрапити на виставу на Різдво, - розповідає пані Оксана, яка з сім'єю очікує початку містерії. - Тому щиро втішилися, дізнавшись, що дійство повторять на Йордан. Мої малі затихли в очікуванні ангеликів, які спускаються з небес».

Містерія розповідає біблійну історію народження маленького Ісуса. Вона вражає своїм розмахом, адже дія відбувається у трьох площинах: внизу, на сходах та на 5-ти метровому підвищенні. Розкішні декорації, серед яких кількаметрові дерев'яні маски, уособлення трьох мудреців, вдало доповнюють майстерну гру акторів. У них ролі без слів, проте музичний супровід та «закадровий» голос ведучого переносять глядачів у старовинний Вифлеєм.

Містерія від театру «Воскресіння» - це відродження середньовічних традицій вулич-них вистав. Вогняні інсталяції, апогеєм яких стала сутичка на палаючих мечах, зму-шували глядачів завмирати від захвату. Ангели спускалися на землю з висоти п'ятого поверху львівської Ратуші.

«Нам вдалося створити різдвяну історію, яка дивує своїми формами та дарує людям віру, надію і любов. Ми зіграли її багато разів, і завжди чули гучні оплески. Отож, добре впоралися зі своїм завданням», - кажуть актори театру.

По закінченні яскравого театрального дійства, зголоднілих глядачів очікувала ще одна смачна й пряна «при-ємність» - Свято Пампуха - шостий щорічний фестиваль найшанованішого українцями смаколика. Пампухів

було так багато, що можна було не тільки самому наїстися до схочу, але й захопити гостинця своїм коханим чи друзям. Найвитриваліші пампу-хоїди отримали від організаторів фастивалю цікаві призи.

Поспівати різдвяних пісень можна було разом з церковними хора-ми і музичними колективами на фестивалях «Велика коляда» та «Рок-коляда». А охочі відсвяткувати народження Христа в атмосфері дав-нього села, попрямували у Музей народної архітектури та побуту. Тут старенькі хатки, сповнені духом давнини, традиціями дідів і батьків. У Шевченківському гаю львів'яни переглядали виступи вертепів, парад Різдвяних зірок і, звісно, забавлялися у зимові українські ігри.

У Львові завжди прекрасно, а особливо на свята! Стежте за афішею подій в газеті «САМОПОМІЧ» та відкрийте для себе усю неповторність традицій міста, а ще - не забудьте запросити друзів.

Ярослав Федоришин, директор Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», про популяр-ність театру та плани на майбутнє.

Петро Микитюк, актор театру «Воскресіння»

Театр - це все моє життя. Тут я проводжу 80% свого часу. Ми постійно в роботі, а, як відомо, хто не працює - той стоїть на місці.

Ось уже 16 років, як ми працюємо не лише на сцені, а й на вулиці. Це увійшло в нашу кров, ми самі монтуємо декорації, вантажимо їх і, звісно, самі граємо ролі - це стиль європей-

ського театру. Так було сторіччями, починаю-чи від грецького мандрівного театру і завер-

шуючи нами. Ми інтегрувалися у світовий театральний процес - тепер нас радо приймає

європейська публіка. У березні вирушаємо на береги Рейну, а потім довгий і цікавий тур Старим світом. Коли ми на сцені - ми реальні,

це і є сенс життя актора.

Юрій Пилипчук, актор театру «Воскресіння»Один хороший актор сказав: «Коли народжу-

ється образ - народжується чудо. Щоразу, як в актора вдається роль, трапляється диво для нього і

для глядача. Коли це чудо співпереживає аудиторія - глядачі вибухають оплесками, а на їх щоки нако-чуються сльози. Це найвища нагорода, яку можуть

отримати в театрі. Лише заради такого відчуття варто жити! Візьмемо до прикладу містерію «Коли

ангели спускаються на землю»: за час різдвяних свят ми ставили її майже два десятки разів і сьогодні, на

Водохреща, нас викликали ще раз! Що може бути приємніше. А ще навики професії частенько допо-магають за межами роботи - навчають зчитувати інформацію з людей. Під час роботи з партнером

потрібно розуміти кожну його дію, кожне слово чи рух. Так і з'являється уміння відчувати все, що від-

бувається довкола.

Page 2: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

2

«Я не хочу, щоб люди помирали на вулиці», - Олеся Саноцька, Спільнота взаємодопомоги«Оселя»

Стартувала міська кампанія «Не про-ходь повз». Громадські об'єднання - СА-МОПОМІЧ, «Народна допомога» та Спіль-нота взаємодопомоги «Оселя» закликали львів’ян не бути байдужими до долі без-притульних.

«Я не хочу, щоб люди помирали на ву-лиці. У зимові місяці безпритульні про-сто замерзають, їм нема куди ховатись. Багато з них не знають, що є місця, де їх нагодують, де вони можуть помитись і відігрітись. Важливо не проходити повз і допомогти такій людині», - каже керів-ник Спільноти взаємодопомоги «Оселя» Олеся Саноцька.

У рамках просвітницької рекламної кампанії, протягом зими на львівських телеканалах поширюється соціальний ролик «Не пройди повз», а на вулицях міста цей заклик лунає і з білбордів.

«Одного вечора, повертаючись додому після роботи, я зустріла на своєму шляху жіночку. Вона йшла повільно і, проходя-чи повз, я встигла почути її шепіт: «В по-ліклініці забрали останні гроші, а до пен-ції ще далеко… я так хочу їсти». Одразу зайшла в найближчий магазин і купила їй поїсти. Кілька хвилин потому згадався один із роликів «Не пройди повз», який свого часу дуже мене вразив», - розпові-дає Вікторія, мешканка міста.

Громадські об'єднання закликають: якщо ви побачили на вулиці безхатчен-ка, який потребує допомоги, телефонуй-те на гарячу лінію міста 15-80 або за тел. 233-14-79 та 233-10-49 (пункт ден-ного обігріву у Центрі обліку та нічного перебування бездомних, що на вул. Ки-рилівській, 3А). Якщо людина отримала травми та потребує допомоги медиків, повідомте про це «швидку» за номером 103.

Не будьте байдужими до чужого жит-тя!

Спортивні федерації йдуть на навчання

Стати сильнішими не лише фізично. Громадське об'єднання САМОПОМІЧ за-прошує спортивні федерації на курси підвищення кваліфікації. Щосереди з 14:00 до 16:00 професійні тренери роз-повідатимуть, як підвищити мотивацію, оптимізувати фінансові витрати, як вла-штовувати масові заходи та популяри-зувати свій вид спорту серед мешканців міста.

«Основним завданням САМОПОМОЧІ є надання інструментів для вирішення проблем. Саме тому ми і проводимо ці навчання, щоб федерації знали, як краще представляти свої секції, як залучати ді-тей до їхньої діяльності – і таким чином популяризувати здоровий спосіб життя серед молоді. Логічним завершенням цих навчань буде Форум для спортивних федерацій, який відбудеться 15 лютого у Львові», - повідомив Олексій Кучеренко, керівник відділу промоції здорового спо-собу життя об'єднання САМОПОМІЧ.

Тренінги стартували 16 січня. Участь – безкоштовна. Дізнатись більше можна за тел. 063-992-6-995.

ПРО НАС

Як врятувати шлунок дитини?Кожна четверта дитина страждає від проблем зі шлун-

ком. Як попередити серйозні захворювання та уникну-ти виразки? Лише відвідавши лікаря до того, як він від-відає вас.

У рамках проекту «Здоров’я твоєї дитини» об’єднання САМОПОМІЧ запрошує на «Тиждень здорового харчу-вання».

У рамках «Тижня здорового харчування» 01 лютого, у п'ятницю, 18:30 за адресою: площа Ринок, 1, 230 ка-бінет відбудеться безкоштовна лекція «Що ж їсти, аби бути здоровими». Проводитиме лекцію Зоряна ЗАВАДА, лікар-дієтолог Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит», головний позаштатний дієтолог Львівської області.

Подбаймо про своє здоров'я! Пам’яткою стане уні-кальний буклет «Здоровий шлунок».

Не пропустіть можливість дізнатись, як правильно пі-клуватись про здоров’я своєї родини.

Слідкуйте за деталями на сайті samopomich.org

Школа гармонійних стосунківЗа статистикою в Україні за рік розлучається близько 200 тисяч пар, у той час, як ре-єструється близько 500 тисяч. Якщо порівняти статистику розлучень в Україні 90-х років минулого століття і сьогодення, то кількість розлучень зросла майже вдвічі. Більше 75% людей, які вступають у шлюб вперше, у кінцевому результаті - розлуча-ються. Як перебувати у гармонії, вберегти свій шлюб, як знайти порозуміння у сім'ї, налагодити контакти із колегами по роботі та відчувати себе успішним – усе це в «Школі гармонійних стосунків».

Старт школи у лютому. Перше заняття відбудеться 5 лютого, о 18:00 за адресою: пр. Шевченка, 13 (читальний зал бібліотеки). У програмі Школи – 4 унікальні тре-нінги:

Вівторок, 05 лютого 18:00,пр. Шевченка, 13

«Він+Вона=Пара». Ні для кого не секрет, що для того, щоб знайти собі пару – необхідною умовою є вміння створювати стосунки, виявити саме цю cвою особу, завоювати її/його ува-гу, втримати її, розвинути стосунки…і знов їх втримати. Саме це і стане метою першого заняття – навчитися першим крокам стосунків.

Вівторок, 12 лютого 18:00, пр. Шевченка, 13

Подружні стосунки. Жінки вчаться керувати чоловіком. Чо-ловіки намагаються перемогти жінку. Разом ми намагаємося нав'язати одне одному свої вимоги та інтереси. І бажання бага-тьох: змінити свого коханого, при цьому абсолютно не змінюю-чи себе. Однак як гармонізувати стосунки? Практичні вправи та ключ – на другому занятті.

Вівторок, 19 лютого 18:00, пр. Шевченка, 13

«Батьки і діти, взаємостосунки в родині». Стосунки, які складаються в родині – це чи не найголовніший фундамент на-шої успішності у подальшому житті. Насправді, всі стосунки, які ми будуємо в нашому дорослому житті ми дублюємо з тих моделей стосунків, які засвоїли в дитинстві, наслідуючи наших батьків. А як стати ефективними батьками, щоб дитина у май-бутньому змогла розвинути свій потенціал на повну? Як ком-фортно жити зі своїми батьками? – третє заняття.

Вівторок, 26 лютого 18:00,пр. Шевченка, 13

«Ділові стосунки». Якщо людина лідер в чомусь одному – вона проявить себе лідером, і зорганізує простір навколо себе в будь-якій спонтанній ситуації. А якщо людина по своїй натурі робить лише те, що їй кажуть інші, то так і змінюватиме роботу за роботою, справу за справою. Чому так? Як гармонійно вли-тись у новий колектив і зайняти там позицію, яку сам собі зага-дав? Розглянути ділові стосунки з точки зору притаманній вам ролі – ось мета останнього заняття.

Усі тренінги є авторськими і вестиме їх кваліфікований психолог, член Української Спілки Психотерапевтів - Вілена Кіт.

Реєстрація відкрита за посиланням http://bit.ly/U3DmVt та за телефоном 297-55-00. Деталі - за номером 096-55-74-999 або на сайті samopomich.org.

САМОПОМІЧ розшукує експертівГромадське об'єднання САМОПОМІЧ запрошує до співпраці лікарів, юристів, вчителів, психологів та фахівців інших сфер! Ви - фахівець своєї справи, але шукаєте чогось більшого? Хочете бути корисним для людей та ділитися своїми знаннями? Станьте громадським експертом у центрах спілкування: проводьте лекції, семінари та зустрічі у різних районах міста. Розвивайте себе, допомагаючи іншим. Дізнайтесь, як ви може-те бути корисним. Телефонуйте за номером 297-55-00 або залиште свої дані на сайті samopomich.org

Безкоштовна психологічна консультація Якщо у вас болить зуб, ви йдете до сто-матолога. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, ви звертаєтесь до профе-сіонала. А що ви робите, коли у вас не-спокій у душі чи непорозуміння у сто-сунках з близькими? Відповіді на складні запитання можна знайти у спеціалістів. Вперше – безкоштовна психологічна консультація від САМОПОМОЧІ.

«За кордоном психологічні консуль-тації часом рятують життя. У нас же побутує думка, що до психологів звер-таються лише хворі люди. Це не так. Ін-коли допомога потрібна і звичайній лю-дині, яка просто не знає, як поводитись в тій чи іншій ситуації. З нами співпрацю-ють професійні психотерапевти, які зна-ють, як повестися в кризових ситуаціях та уникнути серйозних проблем», - роз-повіла Ольга Ткачів, керівник соціальних програм об'єднання САМОПОМІЧ.

Вже з лютого очікуйте на:- фахові консультації психологів та

психотерапевтів;- унікальні психологічні тренінги що-

четверга;- щоденна он-лайн консультація;- конфіденційність гарантовано.Деталі за телефоном – 297-55-00 та

на сайті samopomich.org

безкоштовна лекція на тему «Новітні методи контрацепції»

Організм кожної жінки індивідуаль-ний та особливий. Тому починати ста-теве життя треба, добре усвідомлюючи необхідність такого кроку. На жаль, досі в Україні поширеним методом регуляції вагітності залишаються аборти. І хоча жінки давно і добре знають про нега-тивні наслідки штучного переривання вагітності, цей метод не викорінився з їхньої свідомості – і його сьогодні ще до-волі часто застосовують. Лише постійне ознайомлення з можливостями новітніх методів запобігання небажаній вагітнос-ті та культура планування сім’ї, можуть допомогти жінці уникнути низки таких негативних явищ, як: аборти, гінеколо-гічні патології, вірусні та інфекційні за-хворювання, що передаються статевим шляхом.

Сучасна медицина пропонує великий спектр контрацептивів:

- Гормональна контрацепція;- Внутрішньоматкова (ВМК);- Бар'єрні методи;- Термальний метод;- Хірургічний метод;- Посткоїтальна контрацепція.Проте серед розмаїття цих методів

немає єдиного універсального, адже ефективність насамперед залежить від особливостей організму. Тому кожна жінка повинна підібрати свій варіант оптимального захисту. Як не розгуби-тися у пропонованих методах і зробити правильний вибір, ви зможете дізнатися на безкоштовній лекції, яка відбудеться у суботу, 26.01, у НМЦ Святої Параскеви за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 7, об 11:00.Попередній запис за телефонами: (032) 295-4-000, (067) 295-4-000.

Page 3: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

3

А що ваша дитина робить після школи? Прямує додому та сідає за комп’ютер? Якщо так - час бити на сполох! 9 годин сидіння на уроках та вдома негативно позначиться на здоров'ї дитини. В Укра-їні за останні п’ять років трапилось 8 летальних випадків на уроках фізкуль-тури. Після розминки в учнів без причин зупинялось серце. У Росії реєструють по 12 випадків на рік. Реакція держави – зменшити навантаження та відмінити оцінювання уроків фізкультури. Та чи це вихід? САМОПОМІЧ вирішила перевіри-ти шкільні зали та ініціювати відкриття спортивних секцій для дітей в позауроч-ний час.

Все більше дітей проводять свій віль-ний час за екраном телевізора чи моні-тором комп’ютера, граючи в ігри чи на сторінках соцмереж. Альтернатива жит-тю в он-лайні – спортивна секція, яка дає дитині чіткий розпорядок дня. На базі кожної середньої школи повинен ді-яти хоча б один соціальний гурток, який мали б змогу безкоштовно відвідувати учні цих же шкіл.

Результати моніторингу невтішні –більшість дітей не знають чим можна займатись в школі. З 12 пройдених шкіл –у трьох взагалі секції відсутні, в інших –по дві. Абсолютним лідером є СЗШ №62 школа, яка опікує аж 8 спортивних сек-цій. Педадогічний колектив школи за-безпечив достатню рухову активність для своїх дітей. А ось у СЗШ №8, що в центрі міста, секцій немає і дирекція не охоче говорить про можливість їхнього виникнення. Причина цьому - неспри-ятливі умови у спортивному залі, де ще Станіслав Лем ганяв м’яча, з того часу реконструкція так і не проводилась.

Яким чином Держава бореться за здо-ровя дітей, якщо більшість шкільних залів в позаурочний час пустує? Ідемо далі. 16 година вечора. У СЗШ №87 ді-вчата щойно закінчили тренування з во-лейболу. Тренери дякують директорові школи, який охоче підтримав ініціативу тренування дітей.

Олексій Скибіцький, тренер з бас-кетболу СЗШ № 87

Якби не директор школи, ми б не мали де тренувати дітей. За це йому велика подяка. Звісно, шкільні зали не сильно пристосовані для занять спортом. Але це єдиний вихід, якщо хочемо бачити наших дітей здоровими. Заняття безко-штовні, головне - бажання дітей. Запро-шуємо усіх бажаючих у вечірній час на заняття з баскетболу в нашу школу.

Не обов’язково дитину віддавати у спортивну школу, платити великі гроші, щоб заохотити її до спортивної кар’єри. Іванці вистачило шкільної секції з во-лейболу, яку вона відвідує 5 років.

Іванка, учениця СЗШ №87Я прийшла на волейбол, бо мені не вда-

вався цей спорт на уроках. Але тепер я займаюсь 5 років, тричі на тиждень сюди приходжу і, якщо тренер мене підтримає –задумаюсь про спортивну кар’єру.

На дворі давно стемніло, пів на шосту. А учні гімназії «Євшан» вже дві години займаються баскетболом. Зал відремон-тували минулого року, та спартанські умови, в яких діти займались до того ро-ками, їх не лякали. Вчителі фізкультури наголошують – чим більше діти вчаться, тим більше мають рухатись, щоб залиша-тись здоровими.

Володимир Семенів, вчитель фіз-культури гімназії «Євшан»

Коли в нас не був відремонтований зал, діти все одно приходили. Я аж диву-вався, вони не помічали цих недоліків, а просто займались спортом. Дехто ходить сюди щодня впродовж років. У нас гім-назія, діти багато сидять за комп’ютером, звідси і летальні випадки на уроках-організм не підготований. Та за дітей у секціях боятись нічого, вони по 4 рази на тиждень займаються спортом. Руховий режим - чудовий.

З ініціативою відкрити спортивні сек-ції в школах виступила САМОПОМІЧ. Від-криття секцій в школах за соціальною ціною є вигідною спортивним організа-ціям, що шукають приміщення, керівни-цтву шкіл і найголовніше - дітям. Спор-

тивні зали не простоюватимуть, а нові групи прийматимуть дітей.

Олексій Кучеренко, керівник відді-

лу промоції здорового способу життя САМОПОМОЧІ

«Батьки часто скаржаться, що не зна-ють, як проводять дозвілля їхні діти. Тому ми хочемо запропонувати альтер-нативу – відкрити спортивні шкільні зали для всіх бажаючих. Для того, щоб відірвати дітей від моніторів, спорт має бути доступним і знаходитись біля дому. У львівських школах повинні діяти спор-тивні секції як для хлопців, так і для ді-вчат. Ми вирішили дізнатись, а які ж школи таки мають вечірні гуртки. Моні-торинг показує, що у деяких навчальних закладах двері спортивного залу після уроків залишаються зачиненими.

Ми побачили, що в школах спортивні секції відсутні, або є лише для хлопців футбол чи баскетбол. Немає графіків занять секцій. Ми пропонуємо в кожній школі відкрити по 3-5 спортивних секцій для всіх дітей, різного віку, для дівчат і хлопців. Цю ініціативу ми обговоримо з міським головою і, згодом, втілимо її в життя».

Держава обдурює дітей та батьків?Згідно Закону про фізичну культуру в

Україні, у дошкільних закладах та шко-лах, оплачується ставка фахівця з фі-зичної культури. Та чи всі садки мають повноцінні уроки фізкультури для до-шкільнят? Також в Законі прописано, що діти мають відвідувати фізичну культуру тричі на тиждень, проте загально відомо, що наші діти отримують лише два таких уроки. Також Закон передбачає широку позашкільну фізичну діяльність, участь у змаганнях. Також існують пільги на заняття спортом для малозабезпечених дітей, дітей сиріт та інвалідів. Діти із со-ціальним статусом можуть відвідувати безкоштовні гуртки при Установах дитя-чо-юнацьких молодіжних клубів, та про це, на жаль, мало знають. Чому держава не інформує громадян та не забезпечує повного використання їхніх прав?

«Щоб займатися спортом, потрібні гро-

ші. Дуже часто саме це є причиною від-мови від занять. Далеко не всі львівські сім'ї мають фінансові можливості для за-нять в дорогих фітнес-клубах чи спорт-комплексах. У той же час поруч із наши-ми будинками є школи, де спортивні зали використовуються не завжди ефективно. Ми знаємо школи, де в реальності немає жодної спортивної секції для дітей, вони існують лише на папері. Також ми зна-ємо випадки, коли за кругленькі суми в школах здають в оренду спортзали у вечірній час для дорослих. САМОПОМІЧ у найближчі тижні детально вивчить цю ситуацію і запропонує міській владі свої варіанти вирішення цієї ситуації», - роз-повідає керівник об’єднання САМОПО-МІЧ Наталя Міхнова.

«Ввечері є заняття з волейболу і фут-болу. Я сам ходжу на секцію з рукопаш-ного бою три рази на тиждень. Але всі спортивні гуртки в нас - платні», - роз-повідає учень Львівської лінгвістичної гімназії.

Перші результати моніторингу, що стартував у січні, показують, що деякі школи закривають свої двері для дітей одразу після уроків. Є й такі заклади, які дійсно мають безкоштовні соціальні спортивні секції, до того ж декілька, тож діти мають вибір. А досить багато шкіл просто здають спортивні зали в оренду, аби заробити гроші на їхній ремонт, або ж роблять секції платними.

Відсутність соціальних секцій у львів-ських школах має ряд причин: немає спеціалістів, непристосовані спортзали тощо.

«Корпус нашого спортивного залу – дуже «тендітна» конструкція, що не витримає навантаження спортивними гуртками. Добудувати новий зал не мо-жемо, адже школа знаходиться в істо-ричній частині міста. Тому поки що ми не маємо змоги, точніше, місця, щоб ор-ганізувати вечірні гуртки», - розповідає Любов Кузьмінська, заступник дирек-тора СЗШ №8.

Причини відсутності соціальних сек-цій у школах будуть обговорюватись під час круглого столу за участю міського голови. Учасники події розглядатимуть можливі варіанти вирішення ситуації, що склалась, і подадуть результати на опрацювання до Львівської міської ради. Зі своєї сторони об’єднання САМОПОМІЧ контролюватиме перебіг процесу роз-гляду цієї ініціативи.

Кожен, хто бажає, щоб його діти мали можливість відвідувати соціальну сек-цію, може долучатись до дослідження львівських шкіл. Інформацію про на-явність і стан соціальних секцій у шко-лах міста можна повідомити анонімно за номером 297-55-00, або надіславши на електронну пошту [email protected].

Кожне людське життя - безцінне. ІНІЦІВТИВА

Відчиніть спортивні зали!Ольга Євстігнєєва

Page 4: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

4 Допомагай тим, хто потребує. ЮРИДИЧНА СТОРІНКА

Однією із новин податкового законо-давства у 2013 році є введення податку на нерухоме майно, який передбачений стат-тею 265 Податкового кодексу України.

Таким чином, із 1 сiчня 2013 року за-проваджується податок на нерухоме жит-лове майно. Платниками податку на неру-хоме майно є фізичні особи (громадяни) та юридичні особи (фірми, підприємства) власники нерухомого житлового майна.

У цій статті ми розглянемо виключно громадян, як платників податку на неру-хомість.

Ставки Ставка податку встановлюється за 1

квадратний метр житла і становить:для квартир площею від 120 до 240 кв.

м. і житлових будинків площею від 250 до 500 кв. м. – 1% розміру мінімальної заро-бітної плати (а це у 2013 році – 11,47 грн.); для квартир площею понад 240 кв. м і жит-лових будинків площею понад 500 кв. м. – 2,7% (30,97 грн.). Тобто, ставки податку на житлову нерухомість у місті Львові становлять 11, 47грн. і 30, 97грн. за кв. м.

Якщо ж ви, наприклад, володієте квар-тирою площею 125 кв. м., то сплатити по-даток вам доведеться лише за перевищен-ня у 5 кв. м. (норма перевищення понад

120 кв. м.), а це – 11, 47 грн. ×5 кв. м. = 57, 37грн. за рік. Якщо ж ви, наприклад, воло-дієте житловим будинком площею 260 кв. м., то сплатити податок вам доведеться за 10 кв. м. (норма перевищення понад 250 кв. м.), а це – 11, 47 грн.×10 кв.м. = 114,7грн. за рік.

ПільгиВiд оподаткування звiльняються

всі квартири площею до 120 кв. метрiв, житловi будинки площею до 250 кв. метрів (але не більше однієї квартири чи житло-вого будинка на одного платника подат-ків). Також від податку звільняються всі об'єкти житлової нерухомостi, незалеж-но від площі, якi належать багатодiтним родинам та прийомним сiм'ям, у яких ви-ховується троє i бiльше дітей (але не більше 1 об'єкта на сім'ю). Також по-вністю не оподатковуються будівлі дитя-чих будинків сімейного типу, гуртожитки, нерухомість, яка розташована в зонах від-чуження.

Не є об’єктом оподаткування садовi або дачнi будинки (але не більше одно-го будинку на одного платника податків), незалежно від їхньої площі. Будинок є садовим або дачним, якщо такий статус прописаний у його технічному паспорті, який видає БТІ. Проте ми не виключаємо випадки, коли податкові органи не будуть з’ясовувати або ж просто помиляться при

з’ясуванні статусу чи призначення житло-вої будівлі і будуть оподатковувати садо-вий або дачний будинок на загальних за-садах (наприклад, як житловий будинок). У таких випадках ви маєте право оскаржи-ти податкове рішення-повідомлення до вищої податкової інстанції (ДПА у Львів-ській області). Якщо ж вашу скаргу не буде задоволено, тоді варто звернутися з позовною заявою до суду про скасування такого рішення.

Громадяни, якi мають у власностi кiлька житлових об’єктiв (квартир чи бу-динків), можуть, за бажанням, звернутися до податкової інспекції для визначення об’єкту, за який сплачуватиметься пода-ток на нерухомiсть. В iншому разi пiльга застосовуватиметься до того житла, в якому платник податку зареєстрований (прописаний). Для прикладу, якщо у вас у володінні є 2 квартири, навіть якщо пло-ща кожної з них менша 120 кв.м., напри-клад, по 45 кв. м. кожна, то пільга може бути застосована тільки до однієї з них, і за одну вам доведеться сплатити податок, що становитиме 11, 47 грн/кв.м. 45 кв.м. = 516,15 грн на рік. Таким чином, пільги бу-дуть застосовуватися тільки 1 раз за рік і лише до одного об'єкту конкретного влас-ника (лише до однієї квартири), а всі інші об’єкти (друга, третя квартира чи будинок) підлягають оподаткуванню за ставкою

11,47грн. за кв. м для квартири і 30,97грн. за кв. м для житлового будинку.

ПроцедураПодаток необхідно сплачувати один

раз на рік. Його нараховує тільки орган Державної податкової служби. До 1 лип-ня 2013 р. всі власники нерухомості отри-мають повідомлення-рішення податкової інспекції, в якому буде вказана сума до оплати в бюджет, яку необхідно сплати впродовж 60 днiв з дня вручення такого повідомлення.

ВідповідальністьЗа несвоєчасну сплату податку на

нерухомiсть передбачено штрафнi санкцiї: у разi затримки сплати до 30 днiв — 10 % погашеного податкового боргу, більше 30 днiв — 20 %. Візьмемо приклад, який ми уже розглядали вище (про дві квартири по 45 кв. м кожна), вам прийшла до сплати сума податку 516, 15грн, якщо ви не сплатите цю суму через 90 днів (60 днів дається для виплати + 30 днів відтер-мінування), то вам нараховують штраф у розмірі 52 гривень, якщо ж не заплатите і після 90 дня з моменту одержання з по-даткової повідомлення, то сума штрафу збільшується в двічі – 104 грн.

Якщо ж ви і надалі ухилятиметесь від сплати податку, то податкова служба по-дасть на вас до суду і стягне сам податок, заборгованість (штраф) та ще й суму судо-вого збору за розгляд справи. Якщо при наявності судового рішення ви й далі не сплачуватимете кошти, то на ваше майно (квартиру) можуть накласти арешт і реалізувати його через вико-навчу службу.

Висновок: вчасно сплачуйте податок на житло і спіть спокійно!

Пам’ятайте, юристи САМОПОМОЧІ завжди готові надати вам безкоштов-ну правову допомогу і посприяти в оперативному вирішенні вашої спра-ви.

Для цього потрібно:А. Записатися на прийом до наших

юристів, які консультують на Новому Львові, вул. Карбишева, 8, тел. 297-10-00. Прийом з 9:00 до 18:00, з понеділка по п’ятницю.

В. Прийти (без попереднього запи-су) до наших юристів, які консультують у Львівській міській раді, у 115 кабінеті, на першому поверсі, тел. 297-57-37. Прийом з 10:00 до 17:00, з понеділка по п’ятницю.

Не сплачуєте податок за метри квадратні? Штраф, арешт майна!Дмитро Стельмащук

Пан Василь, інженер, 45 роківЯ думаю, що податок на нерухомість

потрібний, але надходження від нього по-винні бути спрямовані місцевою владою на ремонт та інженерних комунікацій ба-гатоповерхівок. Але замість того, щоб об-кладати квартири, виходячи з їх ринкової вартості, як це робиться в Європі, Україна вирішила оподатковувати метраж, і тому власники елітного житла невеликої площі не платять нічого, а пенсіонер «хрущов-ки» буде платити більше 800 гривень! Ба

більше, неоподатковуваними залишилися власники комерційної нерухомості, яка і приносить їм високі дивіденди.

Вероніка, студентка, 19 роківВинаймаю з подругою квартиру у

Львові уже 2 роки. Про цей податок чую вперше, але підозрюю, коли його введуть, то власник квартири підніме ціну за про-живання, тому я не в захваті від цієї за-конодавчої «новинки».

Пані Люба, пенсіонерка, 76 років

Живу у Львові у «хрущовці» на 40 квадратів і маю будинок у Солонці на 265 метрів, де ніхто не проживає. Усі родичі померли, діти - за кордоном. Виходить, я маю платити повністю або за квартиру, або будинок, а це за новим законом біль-ше 1000 гривень! Де взяти такі кошти, якщо моя пенсія тановить 900 грн.???

А що про цей закон думають львів'яни ?

Page 5: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

5

«Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу». Кость Левицький

Голова Української націонал-демо-кратичної партії; голова українських фракцій Віденського парламенту і Га-лицького крайового Сейму; керівник Головної та Загальної Української Ради; прем’єр-міністр Західно-Української Народної Республіки; президент Союзу

українських адвокатів; президент Кра-йового Союзу Кредитового та Крайового союзу Ревізійного; почесний член това-риства «Просвіта» та Наукового товари-ства імені Т. Шевченка, – далеко не всі регалії львівського адвоката Костя Ле-вицького.

Кость Левицький народився 18 лис-топада 1859 р. у містечку Тисмениця (те-пер районний центр Івано-Франківської обл.) у сім'ї священика. Після закінчен-ня 1878 р. Станіславівської гімназії на-вчався на правничих факультетах Львів-ського та Віденського університетів У 1884 році склав докторат, а 1890-го від-крив адвокатську канцелярію у Львові.

Формування громадсько-політичних поглядів К. Левицького відбувалося під впливом національно свідомого родин-ного середовища, українських педагогів і студентських гуртків українофільсько-го напряму. Батьки – Антон і Костянти-на Левицькі – активно допомагали у ро-боті філії товариства «Просвіта», яку К. Левицький разом з батьком-священиком започаткували ще у рідному селі Ниж-неві. Саме батьки К. Левицького і їхня оселя стали просвітнім і культурним центром для всієї околиці.

К. Левицький став одним із зачина-телів та активних діячів кооперативного руху. Він був співзасновником і головою низки економічних товариств і органі-зацій, таких як: споживча кооперація у Львові «Народна Торгівля»; товариства українських ремісників «Зоря» (1884 р.); страхового товариства «Дністер» (1892 р.); банку «Дністер» (1894 р.). Був генеральним директором Крайового

Союзу Кредитового, згодом Центробан-ку (1898 – 1939 рр.); Крайового Союзу Ревізійного (1904 – 1939 рр.); голова контрольної ради парцеляційного (зе-мельного) товариства «Земля» (1907 р.); ініціатор створення «Земельного бан-ку гіпотетичного» (1910 р.); засновник Львівської страхової компанії «Карпа-тія» (1911 р.).

Левицький чітко усвідомлював зв’язок політичної, національно-куль-турної та економічної галузі, саме тому, сприяв створенню великої кількості по-зичкових кас, які надавали матеріальну допомогу у формі дешевих грошових по-зик, що стало основою для майбутніх ко-оперативних організацій та товариств і громадських українських інституцій, зо-крема: «Просвіти», «Українського това-риства педагогічного», «Рідної школи», «Сільського господара», «Сокола», «Са-мопомочі». Левицький всіляко фінан-сово сприяв виданню кооперативного журналу «Економіст» і газети «Самопо-міч», які пропагували ідеї права і свобод серед широких верств населення.

Та найбільш відомий Кость Ле-вицький, як адвокат, який став успіш-ним політиком. Політична кар’єра К. Левицького була невід’ємно пов’язана з національно-демократичною течією українського руху в Галичині, де він пройшов шлях від рядового члена полі-тичного товариства «Народна рада» до голови Народного комітету Української націонал-демократичної партії, що була найвпливовішою політичною силою в Галичині.

Важливою складовою політичної

діяльності К. Левицького була його де-путатська робота у двох основних за-конодавчих органах Австро-Угорщини – австрійському парламенті і Галицькому крайовому сеймі, де напередодні Першої світової війни він керував українськими фракціями. У роки Першої світової ві-йни Кость Левицький залишався одним із чільних українських політиків, був головою Головної Української Ради і За-гальної Української Ради.

В умовах розпаду Австро-Угорської імперії парламентарії сформували Укра-їнську Національну Раду та взяли курс на створення незалежної держави. 31 жовтня 1918 р. Львівська делегація Ради під проводом К. Левицького ухвалила рішення про збройне повстання. 9 лис-топада УНРада під головуванням К. Ле-вицького схвалила опрацьовану за його участі тимчасову Конституцію ЗУНР. Водночас сформовано перший уряд — Державний секретаріат на чолі з К. Ле-вицьким.

Після входження Західної України в УРСР очолив Український комітет захис-ту і делегацію галицької громадськості до речників нової влади (1939 р.), за що був ув’язнений. У віці 80-років Кость Левицький був вивезений до Москви й провів на Луб’янці майже півтора року. Навесні 1941 р., за відсутності доказів, К. Левицький був звільнений і повер-нувся до Львова. У липні 1941 р. він став одним із ініціаторів і першим головою Української національної ради у Львові.

Помер на 83-му році життя, 12 листо-пада 1941 року. Похований на Янівсько-му меморіальному цвинтарі, поруч із ге-нералом М. Тарнавським.

У надгробному слові митрополит Йо-сип Сліпий, відзначаючи величезні за-слуги К. Левицького, назвав його «кер-маничем політичного життя народу до останньої хвилини». У 1992 р. вулицю В. Маяковського у Львові, на якій під номером 34 був розташований буди-нок К. Левицького, перейменували на його честь.

Сучасники часто називають Костя Левицького «галицьким консервато-ром». Цей консерватизм виявлявся у толерантному ставленні до опонентів, у тактовності, постійній участі та ініці-юванні різноманітних переговорів, на-рад, консультацій, у вмінні вислухати і зробити власні висновки, зрештою, у не-бажанні ні з ким конфліктувати. Методи досягнення цілей у політичній галузі носили демократичний характер, пере-вага надавалась мирним переговорам. Левицький був завжди обережним у су-дженнях, стриманим і коректним у гро-мадських ситуаціях, і ніколи не дозволяв собі погано говорити про своє оточення, та про своїх політичних суперників чи опонентів.

ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА

Дмитро Стельмащук

Від адвоката до прем'єра На печі(Українська патріотична дума)

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,Але завше я був патріотом, —За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі,Моє серце сповнялось клопотом.

Бо та піч — не чужа, українська, то піч,І думки надиха мені рідні;То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ,Тільки в форми прибралась вигідні.

Наші предки колись задля краю свогоТруд важкий підіймали на плечі;Я ж умію тепер боронити йогоІ служити, не злазячи з печі.

Еволюція значна зайшла від часів,Як батьки боронились війною, —Замість куль і шабель, у нових діячівСтало слово гаряче за зброю.

Може, зброя така оборонить наш край,Але й з нею прекепська робота:Ще підслухає слово якесь поліцайІ в холодну завдасть патріота.

Та мене почуття обов'язків своїхПотягає служити народу;Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх,Я знайшов собі добру методу.

Так нехай же працюють словами й перомТі, що мають дві шкури в запасі...І, розваживши так, я віддався цілкомПраці тій, що єдине на часі.

На таємних думках та мріях палкихЯ роботу народну обмежу;Та зате ж для добра земляків дорогихЯ без мрій і хвилини не влежу.

І у мріях скликаю численні полкиЗ тих, що стати за край свій охочі,Слово ж маю на те, щоб ховати думки,Якщо зраджують їх мої очі.

До письменства я кличу, — звичайно, в думках, —Щоб світило над нашою ніччю,Хоч, на жаль, мати книжку народну в ру-кахЯ признав небезпечною річчю.

О країно моя! Я зв'язав свій язик,Щоб кохати безпечно ідею;Але в грудях не можу я здержати крикУ годину твого ювілею.

«Ще стоїть Україна! Не вмерла вонаІ вмирати не має охоти.Кожна піч українська — фортеця міцна,Там на чатах лежать патріоти».

Слава ж нам! Бо коли б дух народу погас,Не стерпівши свого лихоліття,То по йому хоч по два примірниаки з насДочекають нового століття.

Слава нам! Хоч би вмерла Вкраїна ко-лись,Її слід буде легко шукати:А щоб краще навік ті сліди збереглись,Буде зроблено з нас препарати.

В. Самійленко(1864-1925р.р.)

Левицький сприяв створенню великої кількості позичкових кас, якістали основою для майбутніх кооперативних організацій та това-риств і громадських українських інституцій

вул. К. Левицького, 34

Page 6: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

6 НА РАДІСТЬ, НА ВТІХУ

Конфлікт поколінь

Ролі у сім'ї

Він – найсильніший чоловік Укра-їни. Йому вдалося перевершувати досягнення багатьох силачів, навіть усім відомого Василя Вірастюка. Лю-дина, яка стала гордістю львів’ян та кумиром чоловіків – Володимир Рек-ша, розповів САМОПОМОЧІ про свій шлях до успіху.

Що спонукало займатись важкою атлетикою?

Мій стимул - Олімпійські ігри 1996 року в Атланті. Тоді я був у захваті від виступу важкоатлета Дениса Готфріда. Я самотужки знайшов секцію, тренера і почав займатись.

Вже за рік тренувань вийшов на висо-кий рівень. Тоді на змаганнях, я зустрів свого кумира, Дениса Готфріда і не міг не взяти у нього автограф. Яким же було моє щастя, коли через 5 років потрапив в Олімпійську збірну, і жив з ним в одній кімнаті. Ми познайомились, потовари-шували і тепер він є моїм другом.

Розкажіть, як розвивалась ваша кар'єра?

У спорті я вже 16 років. Спочатку за-ймався важкою атлетикою. Кілька років був у складі Олімпійської збірної Украї-ни. Потім мене захопив стронгмент.

У 2008 році прийняв участь у змаган-нях «Найсильніший львів'янин», у 2010 - почав займатись стронгментом активно. У тому ж 2010 взяв участь у турнірі «На-родний богатир» для аматорів, де від-бирали 6 учасників, що мали поповнити команду професіоналів. Тоді я зайняв 8 місце і не пройшов, але потім двоє фіна-лістів вибули і мене взяли в команду. Це стало поштовхом до моїх активних ви-ступів на змаганнях.

У 2011 році здобув вже 6 місце у зма-

ганнях «Найсильніша людина світу», а у 2012 - друге місце у конкурсі «Найсиль-ніша людина України».

Став призером Кубку світу з важкої ат-летики, – зайняв третє місце. Був учас-ником української Олімпійської збірної, після чого три роки у збірній Польщі.

У 2012 році на турнірі «Найсильні-ший чоловік світу» виборов 3 місце. А у серпні 2012 встановив світовий рекорд з піднімання гантелі: 10 разів підняв 92 кілограмову гантелю, не міняючи руки. Відтоді маю мрію, – встановити рекорд з піднімання ваги у 125 кілограм однією рукою.

Яке у вас відношення до корупції у спорті?

У великому спорті дуже багато ви-рішують «зв'язки». Навіть талановиті молоді спортсмени можуть залишитись непоміченими без хорошого менеджера, особливо, якщо це є співпраця на між-народному рівні. У Львові дуже важко знайти підтримку для того, щоб дійти до рівня міжнародних змагань.

Що вас мотивує?Найсильніша мотивація – власні по-

милки, особливо на змаганнях. Після кожної поразки, я ідеально відточую усі вправи в спортивному залі.

Ваші поради дітям, які хочуть за-йматись спортом

Дітям раджу обирати індивідуальні види спорту. Коли є тренування - це створює графік дня для дитини, відпо-відно до цього, вона розподіляє всі свої обов'язки, стає структурованою. Такі види спорту підвищують самодисциплі-ну і тренують силу волі. Це потрібно кожному, хто хоче досягнути успіху в житті

Вікторія Франчук

Володимир Рекша: «Найсильніша мотивація – власні помилки»

Вілена Кіт, психолог

У газеті «САМОПОМІЧ» відкрили рубрику «Роздуми літньої людини». Я безмежно радий з цього і хочу висловити свій погляд на «одвічну тему», яка хвилювала, хвилює і буде хвилювати людство завжди. Це мій особистий погляд, і він не претендує на «істину останньої інстанції».

Батьки і діти! У чому причина «конфлікту поколінь»? Розпочну із сентенції, якої дотримуюсь: «У конфлікті поколінь – винне старше по-

коління». Це моя остаточна думка. Тільки від старшого залежить стан стосунків між поколіннями. Батьки, які мають дітей, пам’ятайте про це!

Конфлікт поколінь виникає тоді, коли батьки не бажають (уникають) спілкуватись зі своїми дітьми.

У різних людей – різноманітна робота, чи власна справа, яка потребує певного часу (інколи і забагато), а тому може залишатись мало на спілкування із дітьми.

Діти добре все розуміють. Навіть при найкоротших розмовах, розказуйте дітям (у доступній формі) про свої проблеми на роботі чи у справах. Це спонукає їх розпо-відати вам про свої проблеми у школі, гуртку, чи на подвір’ї.

Пам’ятайте! Всі діти мають право на помилки і на їх виправлення. Будь-яка по-милка дитини – не є злом, і робити їх – природно.

Погано, якщо дитина не зрозуміла помилку, чи не зуміла її виправити. Є помилки, які роблять майже всі. Чим раніше дитина їх зробить, тим краще вона пристосується до життя.

Часто батьки (на їх думку) стараються вберегти дітей від дрібних помилок, і це їх найбільша помилка. Дитина, яка робить і виправляє дрібні помилки, наймовірніше, не зробить великої помилки. І навпаки, – дитина, яку оберігали від дрібних помилок, зробить велику помилку значно швидше. Не забувайте, що діти повинні вміти брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Ваше чадо повинне розуміти, що кожна його помилка – його ж власна відповідальність.

З часом, коли дитина виросте, продовжуйте розказувати їй про свої проблеми, а по можливості, підключайте дітей до вирішення своїх проблем.

Допоможіть своїм дітям вирости успішними! Не опікуйтеся ними їх в дрібницях.

Музичак Зіновій, 64 роки, активний мешканець Сихів-ського району

Page 7: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

7

Як тільки САМОПОМІЧ розпочала ініціативу щодо від-криття секцій у школах задля достатньої рухової актив-ності дітей, ми поцікавились: чи відвідують дошкільнята гуртки? В такому ранньому віці батьки і діти не завжди розуміють, що прийшов час задуматись про здоров'я змалечку. Тож наскільки батьки зацікавлені в ранньому розвитку дитини? Із цими питаннями, ми звернулись до мистецького керівника Будинку вчених- заслуженого ді-яча мистецтв України, Зореслави Кравчук.

Театр пісні - ровесник УкраїниЗ часу проголошення Незалежності, у Львові ство-

рили зразковий театр пісні «Горличка». Вихованцями театру є понад 100 дітей, яких розділили на 4 вікових групи. Найменшими вихованцями є «Цьомочки», вік ді-ток складає від 2,5 років до 6 років. З процесом дорос-лішання-вони потрапляють в основний склад театру, де дітки займаються вокалом і танцями. Також працюють над дикцією учнів.

Крок до зірокПочинається шлях у гурток із підготовчої групи, куди

батьки приводять свою малечу у віці 2,5 роки. Набір про-водиться щороку у вересні. Протягом року, від вересня і до червня, для діток розроблили спеціальні заняття, від-повідно до їхнього віку. У червні проходить відкритий урок, де батьки мають змогу побачити, що їхні малюки навчились за рік. Ось тут і починається кар’єра талано-витих та сумлінних артистів. Завдяки наполегливій та не легкій праці художнього керівника та заслуженого пра-цівника культури України Равлінко Галини, хореографа Оксани Коваль, педагога-репетитора Мар’яни Ометюх, талановиті діти неодноразово ставали переможцями Всеукраїнського телевізійного дитячого конкурсу «Крок до зірок», здобували перемогу на Міжнародному дитячо-му фестивалі «Сонце-радість-краса», який щорічно від-бувається у Болгарії.

Тури ЄвропоюТеатр пісні «Горличка» популярними є далеко за меж-

ами України. Відвідавши багато країн Європи, а саме: Ірландію, Австрію, Фінляндію, Швецію, Швейцарію, Фран-цію, гастролери не зупиняються на досягнутому. Графік артистів щільний - від початку року, вже надійшла про-позиція приїхати в Париж на святкування Дня Європи. Також запросили юних артистів в Баку, де проходитиме Міжнародний фестиваль танцю. Але втома дітям не ві-дома, вони дуже люблять подорожувати та розділяти ра-дість сцени з глядачами.

Мамина гордість, Українська радістьЗ великим задоволенням керівники і батьки розпові-

дають про різні постановки за участю театру «Горличка»

та професійними артистами національного університету імені Івана Франка театру «ПРОСЦЕНІУМ». У 2012 році ра-зом із режисером Романом Скоровським була відтворена українська народна казка «Колобок». Унікальність поста-новки полягала в доброті, якій, як зазначили керівники, бракує в теперішньому світі. Тому історія з Колобком закінчується хепі-ендом: Лисичка має за честь бути Міс лісу і не з’їдає Колобка.

А в іншій постановці «Михасик-Тубасик», в якій при-йняв участь народний артист України Сергій Кустов, мрія Михасика навчитись грати на трубі, здійснюється.

Мрії маленьких вихованців та сподівання їхніх бать-ків справджуються.

Побувавши на заняттях «Цьомочок», кожен розуміє, що діти - це величезна радість.

Коли маленькі дітки посміхаються і голосисто співа-ють, тупаючи ніжками в такт музики, розумієш, яку гор-дість і піднесення відчувають батьки, дивлячись з-за ку-ліс на своїх талановитих артистів.

Зореслава Кравчук: «Це все праця, велика праця. Ми дуже віддані своїй роботі і любимо її. У нас на першому місці - дітки».

Праця батьків, бабусь, які в буденному, запрацьовано-му світі знаходять час та можливість привести дітей на заняття.

Бабуся Діанки: «Ми дуже задоволені цим гуртком. На відкритому

уроці ми побачили, як багато наші діти вміють».

Якщо ви бажаєте віддати свою дитину в гурток «ЦЬОМОЧКИ» - звертайтесь за адресою:

Будинок вчених (біля головного корпусу універ-ситету ім. Івана Франка)

Вул. Листопадового Чину, 6, тел. 272-68-53

НАША ПІСНЯ

Слова: Анна КаничМузика: Сергій Петросян

Хто найбільше любить маму?Хто її голубить рано?

Квітка, рибка, ясне сонечко,Я маленька цьомка—донечка.

Приспів:Цьомки для мами, Цьомки для тата! В пісеньки з нами

Цьомків багато! (2)

Вдома тішуся, співаю,Бо веселу вдачу маю.

Пташка, киця, ясна зірочка,Бо я в мами - перепілочка.

Приспів:Цьомки для мами, Цьомки для тата! В пісеньки з нами

Цьомків багато! (2)

Скоро вже доросла стану,Бо я слухаюся маму.

Лялька, цяця, золота писанка,Серденятко і колисонька.

Керівник САМОПОМОЧІ: Наталія МіхноваГоловний редактор: Христина ШираЖурналісти: Ольга Євстігнєєва, Володимир Дедишин, Ольга Дячишин, Ірина Труш, Вікторія Крупеня, Олег БакулінДизайн та верстка: Соломія ВинницькаФото: Роман Барабах, Володимир ДедишинКарикатури: Роман Барабах

Літературний редактор: Ольга ТкачівВіддруковано видавництвом "А-Прінт", м.Тернопіль, вул. Текстильна, 28, тел (0352) 52-27-37, (067) 350-17-94, a-print.com.uaТираж: 20 000 шт., замовлення № 206

Якщо вам потрібна безкоштовна консультація юриста, ви зіштовхнулися з несправедливістю

і хочете відстояти свої права – звертайтесь у громадське об’єднання САМОПОМІЧ.

м. Львів, вул. Карбишева, 8 (р-н Нового Львова) Вхід з внутрішньої сторони.тел. 297-10-00, 067-320-03-74 (пн-пт з 9:00 до 18:00)

НАШЕ ЗАВТРАДії не завжди приносять щастя; але не буває щастя без дії.Бенджамін Дізраелі

Афіша

Тижневик. Розповсюджується безкоштовно

Реєстраційне свідоцтво: КВ №9749 від 7.04.2005Передплатний індекс 94725

ДЛЯ СІМ’ї

Львівський національний академічний театр опери та балету

імені С. Крушельницької25 січня, п’ятниця18:00 – комічна опера «Любовний напій»26 січня, субота18:00 – опера «Украдене щастя»27 січня, неділя12:00 – музична казка «Чарівне Кресало»18:00 – балет-феєрія «Лускунчик»31 січня, четвер18:00 – Гармонія сферПр. Свободи, 28, т. 235-65-86

ДЛЯ ДІТЕй

Львівський академічний обласний театр ляльок

26 січня, субота12:00, 14:00 – казка «Троє поросят»27 січня, неділя12:00, 14:00, 16:00 – казка «Мама для мамонтенятка»29 січня, вівторок12:00 – казка «Рімтімті»31 січня, четвер12:00 – казка «Забавні історії Вуркотика»Вул. Д. Галицького, 1, т. 235-58-32

Перший український театр для дітей та юнацтва

25 січня, п’ятниця12:00 – прем’єра «Зоряний хлопчик»26 січня, субота14:00 – казка «Попелюшка»27 січня, неділя12:00 – казка «Троє поросят»15:00 – казка «Чарівник смарагдового міста»29 січня, вівторок12:00 – прем’єра «Зоряний хлопчик»30 січня, середа14:00 – казка «Чарівник смарагдового міста»31 січня, четвер12:00 – прем’єра «Зоряний хлопчик»Вул. Гнатюка, 11, т. 272-68-41

ДЛЯ МОЛОДІ

Львівський драматичний театр імені Лесі Українки

25 січня, п’ятниця18:00- «Search:www.МатиНАймичка.com.ua»26 січня, субота18:00 – драматична імпровізація «І все-таки я тебе зраджу»27 січня, неділя12:00 – казка – жарт «Пригоди невгамовного зайчика та Червоної Шапочки»18:00 – драма-феєрія «Лісова пісня»30 січня, середа16:00–«Search:www.МатиНАймичка.com.ua»Вул. Городоцька, 36, т. 233-31-88

«Квітка, рибка, ясне сонечко, я маленька цьомка—донечка»

Юлія Яніцька

Page 8: Газета САМОПОМІЧ (25 січня - 7 лютого)

www.samopomich.org тел.297-1000№2(260)25січня-7лютого2013

8 ВАЖЛИВО

Актуальні новиниАнонси цікавих подій для всієї сім’їКорисні рубрики про здоров’я, спорт, дозвілля

  

Телепрограма «Самопоміч: пульс міста»:

Радіопрограма «Для небайдужих львів’ян»:

«Новий канал»Неділя, 18:30

«12 канал»Субота, 17:40

Радіо «ЕКО» (Обласне радіо)

П’ятниця, 06:30Субота, 15:30

Кожного року більше ніж у 40 країнах світу відзначають Міжнародний день снігу (World Snow Day). Цей день тисячі людей проводять за грою у сніжки, ліпленням снігової баби, катанням на ковзанах, ли-жах тощо.

День снігу для дітей-сиріт об’єднання САМОПОМІЧ проводить уже вдруге. Діти мали можливість безкоштовно відвідати найбільшу ковзанку міста на «Медику» (вул. Горбачевського, 24), покуштувати со-лодощів та провести час зі своїми друзями. Родзинкою заходу стала участь львівсько-го спортивно-туристичного клубу «Акві-лон», який представляв собак породи «Си-бірський Хаскі», які, власне, і розважали дітей, катаючи їх на санях і нартах.

«Проводячи такі акції, САМОПОМІЧ має на меті принести трішки радісних пози-тивних моментів тим дітям, які цього най-

більше потребують. Ми хочемо, щоб вони відчували себе потрібними і просто ко-рисно, і весело провели зимове дозвілля» - каже координатор події від об’єднання САМОПОМІЧ Володимир Теслюк.

Свято для усіхДе знайти САМОПОМІЧ?

: 297-1000www.samopomich.org

оперативно, об'єктивно, доступно

щобудня о 21.00на 24 каналі

www. lviv24.com

Юридична консультація:- вул. Карбишева, 8, - пл.Ринок 1, 115 кабінет

Соціальна робота:- вул. Міцкевича, 6/7, 5 поверх

Центри спілкування:- вул.Стрийська, 79- вул. Наукова, 61- вул. Кричевського, 61- вул.Хуторівка, 24- вул.Наукова, 32 а- вул. Широка, 1- вул.Виговського, 79

фотофакт