16-17 травня 2013 г.

Гуржій А.М., докт.техн.наук, професор, дійсний член НАПН України,

Віце-президент НАПН УкраїниОвчарук О.В., канд.пед.наук, ст.наук співр.,

зав. Інформаційно-аналітичним відділом педагогічних інновацій ІІТЗН НАПН України

Формування інформацйно-комунікаційноїкомпететності учнів – ключовий напрямосвітньої політики в економічно розвинутихкраїнах світу

В Україні відбуваються процеси розробки та впровадження нових стандартів, навчальних програм, навчально-методичногозабезпечення у галузі ІКТ

Визначення поняття ІК-компетентності –процес дискусійний та необхідний для подальшої розробки стадартів освіти

ІК-компетентність – сукупність знань, вміньта ставлень, які застосовуються для інформаційних та комунікаційних систем, включаючи засоби та, зокрма, здатністьздійснювати веб-дизайн, розроблятипрезентації, використовувати графічніпрограми, відомості он-лайн бібліотек, веб-браузерів, програмы Word тощо. (Б. Юссеф, М. Дагмани (2008).

ОЕСР визначила три категорії ключовихкомпетентностей:

- автономна діяльність; - інтерактивне використання засобів; - вміння функціонувати в соціально

гетерогенних групах.В рамках категорії інтерактивного використання

засобів визначно такі ключові компетентності:◦ Зданість інфорективно застосовувати мову, символіку,

тексти;◦ Здастність використовувати знання (інформаційна

грамотність);◦ Здатність використовувати нові інтерактивні

технології

Перелік ключових компетентностей для навчанняпротягом життя (Key Competences for LifelongLearning) Європейскої рамки відповідностівключають:1) спілкування рідною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність та компетентністьу сфері науки та технологій; 4) цифрова компетентність; 5) вміння навчатись; 6) соціальна та громадянська компетентності; 7) відчуття інвіціативи та підприємництва; 8) культурна обізнаність та самовизначення(Європейська Комісія, 2007)

багатофункціональні;

наскрізні;

відносяться до ментальної діяльності вищогопорядку;

багатовимірні.

Моніторинг володіння ключовимикомпетентностями є важливим процесом для оцінювання ефективності системи освіти.

Тому вони включені до міжнародних порівняльихдосліджень (TIMSS, PISA), які охоплюютьінтеграцію ІКТ в освіту - Information Technologyin Education Study тощо.

Питання, пов’язані з трактуванням ІК-компетентності, висвітлені в дослідженнях В. П. Вембра, О. Г. Кузьминської, Н. В. Морзе, О. В. Овчарук, С. М. Спіріна тощо.

ІК-компетентність є результатом різнобічних здатностей людинискладається з:

Здатності та вміння: здобувати інформацію з різних джерел; працювати з різними відомостями; критично оцінювати відомости та дані; використовувати ІКТ в професійній діяльності;знання: особливостей інформаційних потоків у своїй сфері; основ ергономіки та інформаційної безпеки; функціональних можливостей ІКТ; конкретні навички використання комп’ютерної техніки та ІКТ;Ставлення особистості до використання ІКТ для відповідальної

взаємодії та поведінки (О.В.Овчарук, О.М.Спірін).

Здатність людини орієнуватись в інформаційному просторі, оперуватиданими на основі використання сучасних ІКТ відносно ринку праці та для ефективного використання професійнихобов’язків.

Дана категорія повинна також включати такіелементи, як ціннісні орієнтації, тобтокритичний аналіз відомостей та даних, щоскладають зміст, отриманий з різнихджерел за допомогою ІКТ.

В наукових колах в сфері ІКТ використовуютьсярізні поняття:

цифрова грамотність (digital literacy), (ЕС);

електронная компетентість (е-компетентність) (Дж. Романи) та ін.

технологічна грамотність (technology literacy),

Інформаційна та технологічна грамотність(information and technology literacy)

ІКТ-компетентність – інформаційно-комуникаційно-технологічна компетентність

ІКТ-навички – інформаційно-комуникаційно-технологічні навички (ICT skills) тощо.

До поняття цифрової грамотності на рівні вчителя відносятьсявміння:

визначати завдання та пропонувати рішення; заходити інформацію (відомості та дані); оцінювати інформацію (відомості та дані) відповідно цілям

аудиторії; створювати власне рішення; повідомляти та обговорювати власні методи рішення проблем

та успіхи в їх вирішенні.Паралельно з цим пропонують складові цифрової грамотності

для учня та його здатність демонструвати такі елемени, як: визначення (відомостей та даних); знаходження; оцінювання; створення; спілкування (комунікація).

1. Поняття ІК-компетентності знаходиться на стадії дискусії.

2. Дискусійність визначення ІК-компетентностііснує тому, що дане поняття є новим та розвивається разом з розвитком технологій та соціальної сфери людини та суспільства.

3. Дане поняття в різноманітних освітніхсферах має або вузьку, або широку трактовку та перетинається з разними сферами за своїмихарактеристикам.

Дослідники по-різному трактують це поняття, користуючись вже закріпленими в національнихдокументах поняттями та характеристиками.

4. В міжнародних колах дане поняття не звужено до технологічної та др. сфер, воно вміщує різні аспекти, до яких відноситься соціальна сфера, сфера комунікацій, ціннісні та громадянські аспектижиттєдіяльності людини. Характерным є те, що коженавтор максимально наближає його до своєї сферидослідження та застосування. Це характерно, напр., для вітчизняної системи освіти, США, ін.

Саме тому у різних авторів ми зустрічаємо авторськетрактування даного поняття, де кожен автор іноді“штучно підтягує” сферу свого дослідження до власного визначення ІК-компетентності.

5. Продовження досліджень та дискусія з визначенняпоняття ІК-компетентності є важливим напрямомосвітньої політики у контексті реформування освіти та європейської інтеграції.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К.: К.І.С., 2004. – 111 с.

Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: метод. pекомендації/ [В.Ю. Биков, О.В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін..]; за заг. Ред. В.Ю. Бикова, О.М. Спіріна, О.В. Овчарук. – К.: Атіка, 2010. – 88 с. [127, ]

Ben Youssef, A., & Dahmani, M. (2008): “The Impact of ICT on Student Performance inHigher Education: Direct Effects, Indirect Effects and Organizational Change”. In: “TheEconomics of E-learning” [online monograph]. Revista de Universidad y Sociedad delConocimiento (RUSC). 5 (1). UOC. [Eлектронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uoc.edu/rusc/5/1/dt/eng/benyoussef_dahmani.pdf

DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and ConceptualFoundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame ofReference for an Assessment and Research Program – OECD (Draft) [Eлектроннийресурс]. – Режим доступу : http://www.deseco.admin.ch/.

European Union. Key Competencies for Lifelong Learning. Recommendation of theEuropean Parliament and to the Council of 18 December 2006 (2006/962/EC) // Official Journal of the European Union. – 2006. – 30 December.– P. I. 394/10 –I.394/18.

Glossary.- Quality in education and training.- European Centre for the Development of Vocational Training, 2011. – (Р.23-24) (157 р.)

Laura H. Salganik, Dominique S. Rychen, Urs Moser, John W. Konstant (1999), Projectson Competencies in the OECD Context: Analysis of Theoretical and ConceptualFoundations, SFSO, OECD, ESSI, Neuchatel.

Romani, J.- Strategies to Promote the Development of E-competencies in the NextGeneration of Professionals:European and International Trends.- Monograph No. 13 November 2009.- Communication and Information Technology Department.- Latin-American Faculty of Social Sciences, Campus Mexico (FLACSO-Mexico).- 57 р.

The Digital Literacy resource pack Launched by Becta, November 2009.- [Eлектроннийресурс]. – Режим доступу : http://nationalstrategies.standards.dcsf.gov.uk