Самопоміч (Номер 65)

ВИДАВАЛАСЯ З СІЧНЯ 1909 РОКУКРАЄВИМ СОЮЗОМ РЕВІЗІЙНИМ У ЛЬВОВІ

В ЄДНОСТІ СИЛАВ ЄДНОСТІ СИЛА№ 65(155) 10–16 вересня 2010

ВІДНОВЛЕНА У БЕРЕЗНІ 2005 РОКУОБ`ЄДНАННЯМ «САМОПОМІЧ» У ЛЬВОВІ

САМОПОМІЧСАМОПОМІЧТижневик

Акценти

Важливо

»

МАМО, ЇСТИМУ БУЛОЧКУ

Пекарі його лагідно називають «хлібчик», їх діти та родина - щовечора ла-сують свіженькими булочками, які працівники львівських хлібопекарень приносять додому, в їх кабінетах пахне здобою. «Самопоміч» побувала у хлібопекарнях Львова.

2ст.Тиждень Тиждень

у коментаряху коментарях

ПН 06.09

СР 08.09

ЧТ 09.09

ВТ 07.09

«Ми тільки стаємо на ноги. Долучитись до асоціації вже вияви-ли бажання мешкан-ці двох будинків», – роз-повідає голова Асоціації ОСББ «Галичина» Володимир Крицак.

Жан-Марі Лен: «Я впевне-ний, що у вашій кра-їні є достатньо інте-лектуальних ресур-сів для того, щоб до-сягти значних здо-бутків у науці».Андрій Садовий: «Заберіть мене зі своїх роликів».

«Я вперше бачу та-кий ажіотаж навко-ло спорту за своє життя», - Денис Силантьєв, чемпіон світу з плавання.

Асфальтний завод не будують

«Жодного незаконного будівництва асфальтного за-воду у Рясне не ведеться. На цьому майданчику зберіга-ється обладнання і матеріали, які необхідні сьогодні для проведення ремонту доріг міста.

Тут є місце для відпочинку робітників і для техні-ки. Ми знаємо про розпорядження міського голови про заборону будівництва, тому ніхто нічого тут не будує і жодного виробництва, ще раз наголошу, тут немає», – зауважив технічний директор компанії «Онур» Богдан Підгайний.

Нагадаємо, у ЗМІ поширилась інформація, що в Ряс-не щось збудували, що страшно всіх отруює.

«Чим ближче до виборів, тим більше таких про-вокацій буде з’являтись, тому звертаюсь до всіх

з проханням перевіряти будь-яку інформацію, яку ви десь почули», - зауважив міський го-

лова Львова, Андрій Садовий.

Так говорить син однієї з працівниць-технологів львівських компаній, які виготовляють хліб

До нашого міста на запрошення науковців та міського голови приїхав науковець зі світовим ім’ям, Нобелівський лауреат у галузі хімії, професор Жан-Марі П’єр Лен.

У Шевченківському районі міста створилась асоціація ОСББ «Галичина». Це четверта асоціація об’єднань багатоквартирних будинків у Львові.

Міський голова звернувся до Партії регі-онів з вимогою забрати його образ з ре-кламних роликів «регіоналів»:«Відповідно до статті 8 закону «Про ре-кламу» автори ролика не мали права ви-користовувати мій образ без моєї згоди. Я теж звертаюсь до усіх інших партій з на-полегливою вимогою в майбутньому не використовувати моє зображення у полі-тичних цілях», – акцентував міський го-лова Львова Андрій Садовий.

Стартувала масштабна кампанія з рек-лами активного способу життя серед мо-лоді, яка розпочалася з «Ярмарку спорту».

Ще дві львівські доро-ги – на ремонті

ТІЛЬКИТУ, ЯКУ ТИ ПЕЧЕШ!

В ЄДНОСТІ СИЛА

До середини жовтня завершаться ремонти на львів-ських дорогах. Цього тижня закрили на ремонт частину пр. Чорновола та вул. Городоцької, а відкрили відремон-товані пл. Осмомисла, вул. Гонти та вул. Б. Хмельницько-го (на вїзді до міста).

Цього понеділка ремонтні роботи розпочалися на ді-лянці від вулиці Липинського до вулиці Під Дубом. Цю ділянку дороги ремонтуватимуть до 20 вересня. А з 20 вересня по 4 жовтня ремонтні роботи триватимуть на ді-лянці від вул. Під Дубом до вул. Городоцької. У зв’язку з цим, на час ремонтних робіт тимчасово не курсуватиме тролейбус №13.

Вулицю Городоцьку цьогоріч ремонтуватимуть на ді-лянці від межі міста до вул. Патона. Ремонтні роботи тут розпочали цієї середи, а закінчать до 15 жовтня.


№ 65(155)10–16 вересня 20102 САМОПОМІЧСАМОПОМІЧ

Виборчі перегониВиборчі перегони

Практично всі хлібопекарські підпри-ємства (споживачі львівських дріжджів у Львові та Львівській області) співпра-цюють з центром хлібопечення «Хлібний дім», який створений на базі «Ензим». Всього, близько 150 підприємств.

«Ми вважаємо цілком логічною ту си-туацію, коли українці, буваючи за кордо-ном, цікавляться новинками хлібопечен-ня різних країн і є не тільки дегустато-рами та пересічними споживачами цих продуктів. Проявляючи ініціативу та ча-

сом ідучи на певний ризик, ці новатори організовують випуск продукції для ши-рокого загалу. І якби цього не відбувало-ся, асортимент хлібобулочних виробів на наших полицях виглядав би біднішим без круасанів, чіабатти, піцци, багетів та ін. Крім цього, буваючи на виставках, наші пекарі знайомляться з новинками хлібо-пекарського обладнання, купують і вста-новлюють його. І досить часто для певно-го обладнання потрібна і спеціальна тех-нологія, без використання якої неможли-во отримати якісний продукт», - розпові-дає Лариса Шишак, керівник Центру хлі-бопечення «Хлібний дім».

Світлана Книгінка

ТзОВ «Галицька здоба» працює на ринку хлібопекарства з 2003 року. То-вариство виготовляє хліб та хлібобулоч-ні вироби із дріжджового тіста і реалізує більше 50-ти найменувань хліба та хлі-бобулочної продукції.

Як розповіли у «Галицькій здобі», при виготовленні хлібобулочної продукції то-вариство дотримується традиційних тех-нологій хлібопекарства і тому в своїй ре-кламі підкреслює «вірність традиції». Хлі-бобулочна продукція виготовляється за рецептами, розробленими спеціалістами з натуральних видів сировини, які надають їй особливого кольору м´якушки і скорин-ки, а також смаку та аромату – це зернова суміш, томат паста, солод, коріандр, кмин, кунжут та інші.

Технолог «Галицької здоби» Скамбара Галина розповідає, що вони використо-вують найкращі українські традиції: «Ми опарним способом замішуємо наші хліб-чики. Спочатку готуємо опару, вона вихо-дить, а тоді додаємо додаткову сировину. А коли тісто підходить – печемо хлібчик.

На ТзОВ «Галицька здоба» впровадже-на система управління якістю (СУЯ) у від-повідності до вимог ДСТУ ІSO 9001-2001, яка поширюється на всі технологічні про-цеси виробництва хлібобулочної продук-ції. СУЯ на підприємстві є гарантом для споживачів, що виготовлена продукція стабільно якісною.

ПАТ «Концерн Хлібпром» є одним з найбільших виробників хліба у Львів-ській області. До його складу входять відо-мі львів’янам Львівський хлібозавод №1, Львівський хлібозавод №5, Цех кондитер-ських виробів. Традиційний український хліб на підприємстві виготовляють по кла-сичній простій рецептурі, що включає в себе тільки борошно, воду, дріжджі та сіль.

На підприємстві вважають своєю пе-ревагою натуральність хліба та його якість. Завдяки цьому продукція «Кон-церну Хлібпром» увійшла до «Сотні кра-щих товарів України», здобула «Вищу про-бу» та численні нагороди на національ-них дегустаційних конкурсах.

«Концерн Хлібпром» постійно інвестує в розвиток нових технологій, модернізацію виробництва та покращення якості про-дукції. За підтримки підрозділу Світового банку – Міжнародної фінансової корпора-ції – цього року компанія запускає у Льво-ві повністю автоматизований завод євро-пейського рівня з виробництва тістових напівфабрикатів. На заводі «Концерн Хліб-пром» один з небагатьох впровадив та сер-тифікував систему управління безпечніс-тю харчової продукції відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 22000:2005 та принципів НАССР. Варто зазначити, що сьогодні система на основі принципів НАССР – одна з найсучасніших та найавто-ритетніших міжнародних систем забезпе-чення та контролю безпеки харчових про-дуктів і є обов’язковою в більшості кра-їн ЄС», - розповідає генеральний директор ПАТ «Концерн Хлібпром» Роман Хрущ.

До слова, ПАТ «Концерн Хлібпром» (го-ловний офіс - Львів) загалом об’єднує 12 хлібозаводів та 3 комбінати хлібопродук-тів у п’яти областях України (Львівська, Ві-нницька, Івано-Франківська, Рівненська, Черкаська). Торгові марки компанії – «Хліб-на хата» (хліб та хлібобулочна продукція) та «Наминайко» (гаряча випічка в місцях про-дажу). Загалом потужності «Хлібпрому» складають 800 тонн продукції на добу. Ко-лектив компанії налічує 4700 осіб. Всі ви-робничі вакансії зайняті працівниками, що здобули профільну вищу та середню освіту по відповідних напрямках. На базі підпри-ємства проходять навчальну практику сту-денти харчових технікумів і коледжів.

Купуй Львівське!

Мамо, їстиму булочку тільки ту, яку ти печеш! Вірність традиціям

Усі запитання – до «Хлібного дому»

800 тонн продукції на добу

Львівською міською радою розроблена стратегія підтримки місцевого вироб-ника. В рамках стратегії в місті стартує акція «Купуй Львівське!». Мета такої ак-ції заохотити мешканців та підприємців купувати львівські товари. В рамках ак-ції в супермаркетах міста на товарах поряд із цінниками розміщуються логотипи з написом «Купуй Львівське!». Надалі планується розміщення банерів та логотипів «Купуй Львівське!» у багатьох львівських закладах торгівлі.

«На сьогодні розроблено єдиний логотип місцевих виробників. Така єдина символіка дозволяє виділити товари місцевих виробників серед великої кількості інших», - розповідає начальник відділу економічного розвитку Вікторія Довжик.

«Коли ви заходите в магазин чи в супермаркет, Ви можете бачити такі напи-си «Купуй Львівське» із зображенням нашого маленького левчика. Це значить, що продукція виготовлена у Львові чи у Львівській області. А це означає, що ті кошти, які ви платите за львівську продукцію, йдуть в наше виробництво, львів’яни отри-мують заробітну платню і потім ті ж податки вертаються в місцевий чи обласний бюджети та використовуються на різні соціальні сфери.

Тому важливо, щоб ми підтримували своє. Більша частина тієї продукції в ма-газинах чи супермаркетах має бути нашого виробника», - розповів міський голо-ва Львова Андрій Садовий.

Також в рамках цієї акції Львівською міською радою створено промоційний каталог продукції львівських підприємств та щорічно проводиться виставка-ярмарок «Львівський товаровиробник».

Газета «Самопоміч» теж долучається до акції і відтепер щономера розповіда-тиме вам більше інформації про львівських товаровиробників.

Львів підтримує місцевого виробника

Почалось…За логікою, вибори мали б бути часом, коли в суспільстві з’являються найцікаві-ші ідеї, коли кращі уми пропонують лю-дям важливі суспільні рішення, а люди вибирають саме ті речі, які здатні прине-сти їм більше користі, здатні позитивно вплинути на їхнє життя. Однак, все навпаки. Кожного разу вибор-чі кампанії в Україні стають все брудні-шими, преса наповнюється бридкими ре-чами і всім стає просто не до логічного вибору кращих суспільних ідей. Всім хо-четься аби лиш це по швидше закінчи-лось.Відкриваєш четверговий випуск однієї з львівських газет. У ній стаття про те, ніби-то наш міський голова виявляється пси-хічно неповносправний і діє лише за вка-зівками психіатрів. Коли бракує цивілі-зованих аргументів вдаються до гидких маніпуляцій свідомістю читачів. Коли не можливо закрити людям очі на відремон-товані дороги, освітлені вулиці і цілодо-бову воду з крану, мусять вигадати якусь брехню. Неприємно, підло… Однак, все стає зрозумілим, коли дізнаєшся, що го-ловним спонсором цієї газети є власник одного з львівських базарів, народний де-путат від Партії регіонів Петро Писарчук. А як же ж Ваші постійні заклики до мо-ралі і чесності, якими Ви, пане Петре, «го-дуєте» львів’ян з екранів телевізорів? Чи це лише для того, аби сподобатись вибор-цям? Невже так хочеться сісти в крісло мера, що Ви здатні на такі неподобства?Партія регіонів «відзначилась» цього тижня і ще одним «перлом». «Регіона-лам» так хочеться сподобатись виборце-ві Західної України, що вони вирішили ви-користати в своїй рекламі популярність мера Львова Андрія Садового … забувши запитати дозволу у нього самого. Відтак, змушений був наш міський голова звер-нутись з вимогою забрати його зображен-ня з ролика Партії регіонів і принагідно нагадати «регіоналам», що є ще в цій кра-їні закон і забороняє робити подібні речі. Хоча, декому закон, вочевидь, таки ніко-ли вже не буде писаний. Їм, що людину без згоди використати, що російську мову поза Конституцією в ВУЗи запихати, що землю під базари захоплювати.Відверто тішать своїми агітками політич-ні партії, які почали кампанії до міської та обласної рад. Якщо вірити біг-бордам та роликам, то саме політики, і боронь Боже ніхто інший, ремонтували дороги, будували дитсадки і школи, облаштовува-ли дитячі майданчики. От здавалось би, хлопці, та ж візьміть і замість викидати гроші на цю рекламу таки дійсно зробіть щось добре для міста. І люди ж повірять і показати буде що. А принагідно подякуй-те простим трудягам, які цю всю роботу зробили, в той час як ви займались своєю політикою. Однак, закони виборчого часу невблаганні. Мусимо то потерпіти і жити далі. Працювати, виховувати дітей і тво-рити майбутнє свого міста, разом з його виборами, амбітними кандидатами та ін-шими веселими речами.

Данило Рудий


№ 65(155)10–16 вересня 2010 3САМОПОМІЧСАМОПОМІЧ

Отче, розкажіть, будь ласка, чи стало для вас рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання вас єпископом несподіванкою і які почуття ви-рували у вашому серці та ваших думках?

Якщо говорити, чи це було для мене великою несподі-ванкою, то це, звичайно, не так, бо я завжди намагаюсь у своєму житті приймати все, що стається, як із рук Божих. Стосовно тої чи іншої події у нас завжди з’являються якісь емоційні реакції, і ми повинні знати й розуміти свої почут-тя, навчатися у мирі приймати все, що нам посилає Бог. Почувши про рішення Синоду, я намагався з вірою прийня-ти те, що Господь хоче бачити мене на цьому місці в цей етап мого життя.

Пригадую, як я був настоятелем невеличкого монасти-ря і не дуже тоді цього бажав, бо, як відомо, з цим пов’язано багато клопотів, це передбачає велику відповідальність. Я тоді казав своєму духовному отцю, що хотів би бути зви-чайним ієромонахом, молитися і служити. А він мені на те: «Бог хоче бачити тебе тепер настоятелем і хоче тебе на цьому місці освячувати і спасати». Я тоді подумав: «Боже, якщо Ти хочеш спасати мене на місці настоятеля – нехай так буде!» Тому, коли я дізнався про це проголошення, то, хоча, не почувався і не почуваюся гідним цього служін-ня (а хто міг би почуватися гідним?!), однак прийняв це рі-шення Церкви. Якщо Бог хоче спасати мене в такому сані і на такому місці, то Він краще бачить, що саме це місце є місцем мого освячення і спасіння. Довіривши все Господе-ві, в якого і «волосина з голови не впаде», коли на це не буде Його волі, я цю звістку намагався сприйняти доволі спокій-но. Бо ж у монашестві є золоте правило: «У цьому житті не дуже чогось прагни і не дуже від чогось тікай».

Отче, яким було середовище, у якому ви ви-ховувалися?

Я родом з Рівненщини, де народився, виріс, завершив навчання у школі та медичному училищі і жив до свої сві-домих двадцяти років. Моя мама була вчителькою, а бать-ко працював будівельником. Маю молодших брата і сестру, які вже тепер одружені та виховують дітей. Після служби у війську я переїхав до Галичини, де активніше включив-ся в життя Церкви і почав провадити глибше духовне жит-тя. Моя родина була віруючою, тому основу для мого хрис-тиянського життя дала мені саме вона. Від своїх батьків я дістав правильне розуміння загальнолюдських і христи-янських цінностей. Не можу також пригадати собі навіть миті свого життя, коли б я почувався нелюбим із боку бать-ків. Тому маю надзвичайно глибокі почуття вдячності до них, хоча їх уже немає: батько трагічно загинув, а мати ві-дійшла до Господа внаслідок тяжкої хвороби.

Чи став вам у пригоді фах фельдшера, який ви здобули перед навчанням у семінарії?

Насамперед, хотів би сказати, що я любив свою роботу фельдшера. Спершу працював на «швидкій допомозі», ви-їжджав на виклики. А вже будучи ігуменом, міг піклував-ся про здоров’я братів, бо був першим, до кого вони прихо-дили за порадою, і не один раз ставив їм діагноз, лікував. Свої знання і освіту я використовував як знаряддя для слу-жіння братії. Мені дорога і цікава будь-яка людина (приєм-но мати справу з різними людьми): завжди, як міг, я праг-нув послужити ближнім. Тому й вивчав свого часу меди-цину, а пізніше відчув покликання стати священиком. Ба-жання допомогти людині, турбуватися про неї було в мене завжди, але в різні періоди мого життя воно виявлялося по-різному.

У який момент свого життя ви відчули покли-кання стати священиком?

Часто люди можуть поділитися тим, що вплинуло на їхнє покликання: якась особа, проповідь, прочитана книж-ка чи реколекції. В мене такого не було. У моєму житті ні-коли не було якихось особливих знаків Божих, Господь не промовляв до мене в незвичайний спосіб. Я завжди старав-ся побачити Бога, який діяв у будь-яких обставинах мого життя. Тому коли говорити про покликання, то воно в мене дозрівало поволі. Думаю, що мене привів до священства, а опісля і до монашества – пошук ідеалів. Я був ідеалістом і дотепер ним є. Бажання жити життям ідеальним, христи-янською мовою – досконалим, привело мене до монаше-ства. А монашество було і є для мене найкращим способом для життя у Христі.

«Великим пріоритетом свого служіння я бачу людину, яка має стати добрим і ревним свідком Ісуса Христа»: інтерв’ю з Владикою Венедиктом (Алексійчуком)

Актуально

Ієромонах Венедикт (Валерій Алексій-чук) Студійського уставу, приналеж-ний до Свято-Успенської Унівської лаври, згідно з вибором Синоду Єпископів УГКЦ, призначений Єпископом-помічником Львівської архиєпархії. Цей вибір по-твердив Святіший Отець Венедикт XVI, надаючи новому Владиці титулярний престол Джерманічана.

Чому ви обрали саме монастир Студійського уставу?

У світі кажуть, що коли дві особи протилежної статі по-знайомилися і закохалися, то вони почуваються на сьомо-му небі від щастя. Думаю, що коли людина відчує своє по-кликання, що її кличе Бог, вона має бути на сімнадцятому небі від щастя. Так було і зі мною, я поступово відкрив для себе, що Студійське монашество – це те місце, куди мене кличе Господь, де я можу жити своїми ідеалами, шукати, пізнавати Бога, – місце, де я можу освячуватися і спасати-ся. Що більше я живу монашим життям, то більше я зако-хуюся в нього.

Хто зі святих у вашому духовному житті є взі-рцем для наслідування?

Крім мого покровителя, св. Бенедикта, який, закономір-но, слугує мені взірцем для наслідування, дуже близькі мо-єму серцю є наші українські святі, страстотерпці Борис і Гліб, котрі цілковито довіряли Богові. Вони були впевнені, що “жодна волосина не впаде з їхньої голови, якщо на те не буде Божої волі”. Тому вони для мене є прикладом упован-ня і покладання на Бога, взірцем свідомості того, що нашу надію в цьому житті не можна покладати ні на людей, ні на знайомства, ні на структури, лише – на Христа.

Згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ та потвердженням Святішого Отця, ви обрані Єпископом-помічником Львівської архиєпархії. Якими будуть ваші перші кроки як Єпископа-помічника?

У мене буде свій Єпарх, Високопреосвященніший Вла-дика Ігор, і коли я матиму якісь ідеї чи пропозиції, чи вже їх маю, то все це представлятиму йому. Думаю, що я “вклю-чуся” в життя архиєпархії. Не вважаю, що потрібно робити якісь великі зміни, особливо зовнішні. Зовнішні зміни ба-гато не дають, а ось коли людина перемінюється внутріш-ньо!.. Якщо говорити про плани, то моїм бажанням є праця з людьми: священиками та вірними архиєпархії. Тому ве-ликим пріоритетом свого служіння я бачу людину, яка має стати добрим і ревним свідком Ісуса Христа.

Відомо про вашу любов до східної традиції: як ви плекатимете її у єпископському служінні?

Для мене східна традиція є важливою не тому, що зу-мовлює певний спосіб відправляння богослужіння, а тому, що вона дає мені переживати досвід Бога. Традиція мені дорога, бо є джерелом мого духовного життя. Так, як доро-га мені моя українська мова, бо дає мені нагоду спілкува-тися з близькими мені людьми, так, як потрібний мені ки-сень, яким я дихаю, так і східна традиція для мене є важ-ливою і необхідною, бо завдяки їй я можу жити духовно – це спосіб моїх стосунків із Богом. І тому, коли говорити про те, чи я берегтиму і відновлюватиму традицію, то, зви-чайно, що так. Я буду оберігати і плекати те, що будує мої стосунки з Богом.

На одній із конференцій ви мали доповідь про зцілення від заподіяних ран. Яку рану ви бачите в суспільстві, що потребує зцілення?

Найбільшою раною, на мій погляд, є те, що люди не чу-ються любленими Богом і не усвідомлюють тієї величез-ної любові, яку до них має Господь. Це відбувається з різ-них причин. Найбільш поширеною є та, що часто в сучасно-

му світі батьки не обдаровують любов’ю своїх дітей. Якщо людина не відчувала того, що її любили, вона ніколи не буде здатною любити інших. Погляньте на сучасний світ: яке ставлення дітей до батьків і навпаки, які стосунки се-ред політиків, скільки розлучень! Бачимо брак переживан-ня досвіду Божої любові і, внаслідок того, брак життя нею. І хоч це прикро казати, але досить часто ми, християни, не є виразними знаками присутності тієї Божої любові. Саме тому гаслом свого єпископського служіння я взяв слова з Іванового послання, які також є і в Божественній Літургії перед символом віри: “Любі, любімо один одного, бо лю-бов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога” ( І Ів. 4, 7). Я хотів би, щоб ми дедалі більше пізнава-ли ту Божу любов, з якої створена людина, – незбагненну любов Ісуса Христа, який віддав життя не за нас, правед-них, а за грішних. Погляньмо, скільки у нас, християн, є не-приязні до інших осіб, осудження, а то й ворожнечі. Водно-час погляньмо на Христа: Він возлюбив нас ще як грішни-ків! Я думаю, що ця рана є в усіх нас тільки тому, що ми не свідомі Божої любові, а очікуємо і шукаємо її деінде, шука-ємо і не знаходимо, бо ніхто, крім Бога, дати її нам не спро-можний. Думаю, що Церква себе ще вповні не виявила як виразник Божественної любові до всього людства і до кож-ної людини зокрема.

Що буде зображено на вашому гербі? На гербі буде зображено три мої батьківщини: перша

– це моя Батьківщина, Україна, її символом є Оранта з Со-фії Київської; друга – моя мала батьківщина, Рівненщина, в гербі якої є рівнораменний хрест; а третя – моя духовна батьківщина – Свято-Успенська Унівська лавра.

Знаємо, що Унів став місцем об’єднання лю-дей різних конфесій. Чи плануєте ви цей мирот-ворчий дух Унева реалізувати у Львівській ар-хиєпархії?

У моєму житті Бог давав мені можливість зустрічати-ся з різними особами. Маю друзів і знайомих серед вірних Греко-Католицької Церкви в різних державах, певний до-свід співпраці з Римо-Католицькою Церквою (свого часу спілкувався як з ліберальними, так і з консервативними її представниками) і є багато приятелів з різних монаших спільнот серед римо-католиків. Також маю приятелів у різ-них Православних Церквах і знайомих серед протестантів. Мені було завжди важко зрозуміти, чому люди з одного боку прагнуть Бога і бажають жити християнським жит-тям, читають те саме Євангеліє, а з іншого – так негативно налаштовані одні до одних. Однак тепер дедалі більше пе-реконуюся, що часто ми живемо своїми стереотипами та упередженнями. У певну мить свого життя я пережив ве-лику радість, що належу до Української Греко-Католицької Церкви, яка є реальним знаком і символом єдності. Див-лячись на нас, греко-католиків, можемо побачити відкри-тість, стремління і спрагу за єдністю, яких немає ні в кого іншого. Однак, думаю, що ми, як греко-католики, ще не сповна усвідомили цю свою специфічну місію, яку на нас поклав Господь, – свідчити про те, що Церква може і має бути єдиною.

Якою буде основна думка вашого першого звернення до людей?

Возлюбімо один одного!!!Розмовляв отець Павло Дроздяк



Львів – місто для туристів, які мають смак

вчитель у владі

Підсумки

дало 4,8 млн євро на реалізацію таких про-ектів, як «Покращення транспортної систе-ми міста» та «Регенерація історичної спад-щини Львова». ЄБРР виділив 2,5 млн євро на консультантів для реалізації шести тен-дерів по Громадському транспорту Львова.

Також вдалося залучити кошти на ре-алізацію проектів енергоменеджменту. До цього долучилося агентство з міжна-родного розвитку USAID (США), що нада-ло 13 млн дол. двадцяти містам України, в тому числі і Львову, для реалізації проек-ту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». В рамках європейської програми CIUDAD було виділено Львову 140 тис. євро на реалізацію програми Model-CIUDAD, що передбачає проведення енергоаудиту ко-мунальних будівель з визначенням най-більш енергозатратних та реалізацію захо-дів з енергозбереження. А Північна еколо-гічна фінансова корпорація (НЕФКО) нада-ла нашому місту кредитні кошти у розмі-рі до 2 млн грн для розробки та реалізації проектів з енергозбереження на соціальних об’єктах. Окрім цього в час кризи, протягом 2009 року, до Львова надійшло 180 млн дол. прямих іноземних інвестицій з Поль-щі, Швейцарії, США, Австрії, Канади та ін-ших країн.

Влада і бізнес за однеВперше до стратегії економічного роз-

витку Львова залучили незвичний союз влади і бізнесу. У 2008 році Львівська міська рада, фонд «Ефективне Управлін-ня» спільно з міжнародною консалтинго-вою компанією Monitor Group розробили проект – «Стратегія підвищення економіч-ної конкурентоспроможності міста Льво-ва до 2015 року». Двома пріоритетними напрямками для розвитку економіки міс-та було визначено – туризм і сферу бізнес-послуг. Місто фактично вже має сформова-ну останню сферу, що представлена понад 100 компаніями, які обслуговують україн-

Обсяг іноземних інвестицій у Львів за один рік дорівнював їхньо-му обсягу за попередні 16 років

Таких надзвичайних показників вда-лося досягнути у 2007 році. За цей рік іно-земні інвестори вклали у місто близько 285 млн дол. США. Таким результатом міс-то раніше могло б похвалитися хіба що до-давши обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) за 16 років – у період з 1991 по 2006 роки. Досягнувши рівня трикратного зрос-тання величини ПІІ у 2006 році порівняно з 2005, тенденція продовжувала свій рух вгору. І у 2007 році спостерігалося чотири-кратне зростання ПІІ – з 63 млн дол. США у 2006 р. до 285 млн дол. США. У зв’язку з кризою показники почали спадати і ве-личина ПІІ у 2008 та 2009 роках станови-ла 202 млн дол. США та 180 млн дол. США відповідно.

Криза кризою, а без грошей – ніяк Залучити кошти для розвитку міста у

час кризи практично неможливо. Але за-вдяки плідній співпраці Львівської місь-кої ради з міжнародними фінансовими ін-ституціями вдалося отримати для розбудо-ви інфраструктури міста, що було пріори-тетним напрямком у антикризовій програ-мі, близько 50 млн дол. протягом 2009 року саме у пік кризи. З них 7,8 млн євро – без-поворотні грантові надходження. Зокре-ма, найбільшу інвестицію за часи незалеж-ності у розмірі 38 млн євро Європейсько-го банку реконструкції та розвитку залу-чили на ремонт доріг по маршруту трам-ваїв №2 і №6 та реорганізацію «Львівелек-тротранс». Прямі інвестиційні кошти вда-лося залучити за рахунок отримання гран-тів загальною сумою у 7,8 млн євро. Зокре-ма, німецький урядовий банк KfW виділив 0,5 млн євро на розробку Стратегії системи міського транспорту в місті Львові. Німець-ке товариство технічної співпраці GTZ на-

Туризм та сфера бізнес-послуг – це два основних титани, на яких ми будуємо свою економіку

Сергій Кіраль, началь-ник управління зо-внішньоекономічної діяльності та інвести-цій Львівської місь-кої ради

2007-2008 роки були, так би мовити, ударні. За цей пері-од вдалось залучити близь-ко 400 млн дол. інвести-цій – це фактично більше, ніж за всі попередні роки з початку незалежності. У 2009-2010 роках прак-тично не вкладалось ніку-ди, тому що коштів немає у зв’язку із кризою. А хто та-кий інвестор? Це людина, яка інвестує 10% власного капіталу, а 90 % – позиче-ного у банках чи інших фі-нансових установах. Якщо банки не кредитують, то звідки інвестор візьме гро-ші? 100% власних коштів він не дасть, тому що вони дуже дорогі. Ну це й вели-чезні ризики, позбавлення самого себе своїх же гро-шей. Тому за останні два роки ін-вестиційна активність у сві-ті впала на 87% – за дани-ми Давоського Міжнарод-ного економічного фору-му. Це означає, що фактич-но до нуля звелася будь-яка інвестиційна активність. Якщо й інвестують, то тіль-ки в межах своєї країни або в державні цінні папери, переважно облігації кра-їн зі стабільною та розви-неною економікою. Вони є низькорентабельними, зате надійними. Та й гроші все-таки працюють, а не просто лежать і знецінюються ін-фляцією. Це все відбуваєть-ся через те, що в результаті кризи поламалися будь-які інструменти прогнозуван-ня. Насправді ж інвестує-мо самі у себе. Основни-ми країнами-інвесторами у Львів за чотири роки були: Кіпр, Польща, Ав-стрія, США, Німеччина та інші. Коли ж ми говоримо про Кіпр, то маємо на ува-зі своїх же внутрішніх ін-весторів, тому що більшість наших олігархів формують свої ж активи в офшорних зонах. Таким чином стра-хують себе від політичних, економічних ризиків, рей-дерських нападів та пев-ною мірою уникають спла-ти податку на прибуток. Тож ці кошти повертають-ся назад вже у вигляді ін-вестицій. Основною галуззю, у яку надходять прямі іноземні інвестиції, є фінансова – 50 % усіх прямих інвести-

цій протягом 2005-2009 рр. прийшли у цю сферу. Чому саме фінансова діяльність? Тому що протягом 2007-2008 років у Львові масово викуповувалися банківські установи, заходили інозем-ні інвестори та фінансові ін-ституції. Великою мірою тій кризі, яку ми мали на ринку спо-живчого кредитування, ми завдячуємо іноземним бан-кам. Оскільки попит був величезний, вони залучи-ли сюди дешевий інозем-ний ресурс – свій капітал, і масово видавали кредити, дуже часто не дотримую-чись нормальної процеду-ри оцінки платоспромож-ності клієнта. Ну і, відпо-відно, коли настала криза – у нас з’явилася величез-на кількість так званих без-надійних позик на ринку, і ті банки самі ж постраж-дали. В середньому на банк 15-20%. Це так звані без-надійні кредити, які для банків сьогодні є величез-ною проблемою. Вони хо-тіли спекулюючи заробити за рахунок залучення сво-го дешевого капіталу і рин-ку споживчого кредитуван-ня, який фактично бурхли-во розвивався. Ніхто не застрахований від повторної хвилі кризи. Про таку можливість сьогод-ні вже говорять у США. За даними державного феде-рального резервного банку Штатів, економічне зрос-тання відбувається набага-то повільніше, ніж вони очі-кували. За останні декілька місяців було створено бук-вально 1000 робочих місць на цілі США. Тобто, відбу-вається процес стагнації. Адже, якщо немає робочих місць, люди не впевнені у завтрашньому дні і, відпо-відно, вони не тратять гро-ші, а більше заощаджують. Якщо ж вони не витрача-ють гроші – немає грошово-го обороту, компанії не бе-руть кредити і не поверта-ють їх, банки своїх функцій вже не виконують і, відпо-відно, не працює економіка. Схожа, але трошки краща, ситуація в Україні, адже ми не є таким глобальним гравцем, як Штати, і наш ринок іпотеки, який був ру-шійним у кризі в США, не набрав ще таких обертів. В нас інша структура еконо-міки і інші зв’язки між різ-ними економічними галу-зями. Західна Україна зна-чно менше постраждала, оскільки в нас все-таки ма-лий і середній бізнес віді-грає значну роль, а вели-ких підприємств, які дуже чутливі до змін зовнішньої кон’юнктури, практично немає. На відміну від Схід-ної України, де внаслідок спаду продажів, відповідно і виробництва, людей звіль-няли тисячами. Я думаю, що зараз йде такий собі процес стагнації, тобто ми на одному рівні – не стає ні гірше, і не краще. Останні такі гучні інвести-ційні проекти у Львові це – «Кінг Кросс Леополіс» цьо-го року – італійська інвес-тиція у 100 млн. дол., але

процес входження на ринок почався ще в 2007-2008 ро-ках. Ну і, здається, все. Хіба що ще ТЦ «Опера Пасаж» – інвестиції фінської групи у 12 млн. євро, яка володіє готелем «Леополіс». Тобто для них цей ринок добре знайомий, і вони лише роз-ширили його. Знову ж таки, ці проекти розпочалися до кризи і цього року їх просто завершили. Від сьогодні до Євро не очі-кую якихось значних ін-вестиційних проектів, тому що вже немає часу. Для того, щоб вже зараз збудувати щось до Євро, треба було починати цей процес ще у 2006-2007 роках. Залишилось півто-ри року. Звичайно, що ніх-то не буде входити у Євро з недобудованим об’єктом. Думаю, після Євро – так, львів має дуже хороший шанс отримати позитив-ний імідж не тільки у Єв-ропі, а й в цілому світі. Я тільки за те, щоб вони страждали. Прихід на ри-нок Львова іноземних ком-паній змусить наші наці-ональні фірми покращу-вати якість виробництва. Вони почнуть думати, боя-тися і будуть змушені по-стійно тримати себе в то-нусі. Це стимулюватиме їх до інтенсивнішого розви-тку та ефективнішої діяль-ності. Розвинуте конкурент-не середовище і є принци-пом дії ринкової економіки. Досить вже займатися про-текціонізмом. Чим більш відкритою буде наша еко-номіка – тим краще. Хтось, звичайно, відпаде, хтось збанкрутує, але залишать-ся найкращі. В нас дуже великі перспек-тиви. Ми маємо надзви-чайно потужний потен-ціал, зокрема туристич-ний. Також – це наша сфе-ра бізнес-послуг, і не лише ІТ-компанії, а й взагалі аут-сорсинг бізнес процесів. Це те, що хоче розвинути у Львові «Hewlett Packard». В нас є якісний людський ре-сурс, зокрема, 150 тис. сту-дентів – не кожне місто може цим похвалитися, не кажучи вже про саме місто, як історичну пам’ятку. Тут не лише є куди вкладати, тут просто приємно пере-бувати. І багато з тих інвес-торів, які є сьогодні у Льво-ві, великою мірою визнача-ли своє місце інвестування саме через те, що тут при-ємно перебувати. Інвестори – це живі люди, їм приєм-но бути там, де красиво, де йде бурхливе життя та па-нує жива атмосфера. Тому потенціал є величез-ний і Львів є набагато ціка-вішим, ніж, наприклад, міс-та східної України, які ро-блять ставку на виробни-цтво, на великі підприєм-ства машинобудування. Ре-креація, туристичні про-грами, які пов’язували б Львів з Карпатами, із регіо-ном загалом, де є дуже ба-гато замків. Це все наш ак-тив. Отож, туризм та сфера бізнес-послуг – це два осно-вних титани, на яких ми бу-дуємо свою економіку.

Львів змінюється:економіка



2006 1034,91 0,9

2007 1323,96 0,6 7,798 1201,5

2008 1733,68 0,5 10,515 1635,5

2009 1823,26 0,8 11,802 1779,7

I півріччя 2010 2150,3 0,5

0

500

1000

1500

2000

2500

2006 2007 2008 2009 I півріччя 2010

1034,91

1323,96

1733,681823,26

2150,3

228 млн

62 млн

59,9 млн

97,7 млн

Прямі іноземні інвестиції у м. Львів у дол. США по країнах (2006 - I півріччя 2010 рр.)

Австрія

Данія

Кіпр

США

Польща

7,2 млн

Динаміка середньомісячної заробітної плати у м. Львові (2006-I півріччя 2010 рр), грн.

ських та міжнародних клієнтів. Львів та-кож займає хороші позиції для викорис-тання можливостей ринку аутсорсингу бізнес-послуг, вартість якого оцінюють в 90 млрд дол. Щодо туристичного кластеру, то місто Лева щороку відвідує близько 1 міль-йона туристів, та все ж ця сфера потребує інтенсивнішого розвитку. Завдяки реаліза-ції стратегії економічного розвитку міста, через 10-15 років економіка Львова зможе трансформуватися у сучасну відкриту еко-номіку, яка забезпечить сприятливе серед-овище як для малого, так і для великого біз-несу. Сьогодні стратегію реалізовують дві робочі групи у складі провідних підприєм-ців та працівників мерії.

Економія для економіки Аби підвищити економічний добробут

міста, потрібно не лише вкладати у його розвиток, але й витрачати менше. Міська влада це зрозуміла вже давно, тому у 2007 році запровадила комп’ютеризовану систе-му енергоменеджменту для ефективнішого управління енерговитрат у бюджетній сфе-рі. Ця система забезпечує моніторинг спо-живання енергії у будівлях бюджетних ор-ганізацій. Вже в кінці 2007 року було видно позитивні наслідки. Споживання теплое-нергії зменшилось на 12,1% у порівнян-ні з 2006 роком, газу на 7,1 %, а холодної води на 6,4%. Схожа тенденція до зменшен-ня витрат простежувалася і у всіх наступ-них роках. Загалом, запровадження систе-ми енергоменеджменту дозволило зеко-номити близько 2 млн грн. кожного року. Також з метою економії енергоресурсів у 2008 році Львів долучився до європейської кампанії Display. Ця програма дозволяє відстежувати та регулювати використання енергоресурсів у бюджетних будівлях. Вона дає змогу класифікувати будинки по семи-ступеневій шкалі енерговикористання – від класу А – енергоресурси використовуються найбільш ефективно, до класу G – енерго-ресурси використовуються найменш ефек-тивно. Дані про споживання бюджетними будівлями вносяться на веб-сайті Display, де автоматично виконуються певні розра-хунки та формується плакат – енергетич-ний сертифікат, що показує усім, наскіль-ки та чи інша бюджетна будівля ефективно використовує енергоресурси. На даний час виготовлено та розміщено понад 1428 пла-катів у бюджетних будівлях та 5 у житлово-му секторі.

Львів у «Financial Times». Стра-тегія залучення інвестицій до Льво-ва – третя у Європі.

Місто Лева посіло третю сходинку у рейтингу європейських міст та регіонів щодо стратегії залучення прямих інозем-них інвестицій. Такі дані у лютому 2010 року оприлюднило британське видан-ня «Financial Times» у рейтингу «European Cities&Regions of the Future 2010/11». На-скільки регіони світу привабливі для інвес-торів визначали за допомогою незалежної бази даних, досліджуючи 223 європейські міста та 142 європейські регіони. Львів та-кож посів четверту сходинку щодо наяв-ності людського потенціалу і третю за ана-лізом економічної ефективності.

Не просто чемпіонат, а безліч можливостей!Саме Євро-2012 дає Львову масу мож-

ливостей пришвидшити темпи економіч-ного розвитку. Починаючи з 2006 року міс-то вже розпочало активно готуватися до проведення Чемпіонату Європи з футболу. Станом на сьогодні новий термінал аеро-порту готовий на 25 %, стадіон – на 40 %, у у повному розпалі кампанія з ремонту до-ріг. Саме завдяки підготовці до чемпіонату місто нарешті зможе приймати міжконти-нентальні рейси, що значно підвищить рей-тинг аеропорту, а відтак суттєво збільшить туристичну привабливість Львова. Також на сьогоднішній день у великих масшта-бах розвивається міська інфраструктура. Зокрема, готельна галузь, в якій очікується поповнення більш ніж на 20 нових готелів до початку чемпіонату. У рамках підготов-ки до Євро-2012 місто також планує заку-пити близько 92 нових автобусів та 60 тро-лейбусів та побудувати підземно-наземні паркінги.

Робота за принципом – «довіряй, але перевіряй»

Протягом 2006-2008 років практич-но всі економічні показники Львова зрос-тали, зокрема піднімалася середньомісяч-на заробітна плата, відповідно, збільшува-лися податкові надходження до бюджету, що дозволяло скеровувати кошти на додат-кові програми. А вже у 2009 році спостері-гався економічний спад у зв’язку зі світо-вою фінансово-економічною кризою. Тому у 2010 році найважливіше завдання місь-кої влади – наростити те, що було втраче-но внаслідок кризи, і піднятися за показ-никами вгору. Для цього потрібно контр-олювати та регулювати деякі економічні процеси. Зокрема, Департамент економіч-ної політики Львівської міської ради здій-снює контроль за надходженнями та ви-датками міського бюджету, сприяє еконо-мічному розвитку міста та аналізує діяль-ність районів. «Вже протягом 3,5 років що-місяця ведеться моніторинг роботи район-них адміністрацій. Кожного місяця ми роз-даємо завдання та отримуємо звіти про ви-конану роботу від всіх служб, в тому числі й тих, що не підпорядковані місту. За сис-темою «Моніторинг районних адміністра-цій» міська влада сумує показники діяль-ності кожного з шести районів, від податко-вих надходжень до вивезення сміття, і ви-ставляє їм бал. Відповідно, між районами виникає конкуренція і це стимулює їх пра-цювати ефективніше. Кожен показник бе-реться з незалежного джерела – податко-ва, пенсійний фонд та інших служб», – за-значила начальник відділу аналізу і стра-тегічного планування ЛМР Христина Пак.

Також, з ініціативи міської ради ство-рені комісії, що складаються з працівників податкової, пенсійного фонду та міськра-ди, які перевіряють, щоб рівень зарплати на підприємствах не був нижче мінімаль-ного значення, фактичну чисельність пер-соналу та інше. Відділ праці міської ради створив базу всіх підприємств по кожній галузі і відслідковує чисельність працівни-ків, середньомісячну зарплату, їхні валові доходи та інші показники. Далі – обирають-ся підприємства, в яких є найбільш критич-на ситуація і з ними працюють у напрям-ку вирішення проблем. «Якщо, наприклад, зменшилися відрахування податку з дохо-ду фізичних осіб, то, значить, зменшила-ся і зарплата. Тоді ми з кожним підприєм-ством визначаємо причини такого явища і намагаємося нейтралізувати подразник. Для того й функціонує міська влада, щоб допомагати вирішувати проблеми», – від-мітила Христина Пак. Також вона наголо-сила, що кожен з нас може регулювати еко-номіку міста, наприклад, відмовляючись від зарплати у конвертах, тим самим забез-печуючи собі достойну пенсію і поповню-ючи міський бюджет податковими надхо-дженнями.

Економіку будуємо ми!Саме так, і у нас є всі можливості роби-

ти це ще краще. Недаремно Львів займає високі позиції у різних національних та сві-тових дослідженнях. Цього року у рейтингу найкращих і найгірших міст країни, скла-деному аналітично-дослідницьким цен-тром «Інститут міста», Львів зайняв п’яте місце за рівнем безпеки та комфорту се-ред найбільших міст України. Виявляєть-ся, у Львові найнижчий показник розлу-чень та один з найвищих рівнів народжува-ності. А чим більше сімей – тим більше ді-тей, і, відповідно, більше витрат та робочої сили у майбутньому. Це все додаткові ре-сурсні інвестиції у економіку кожної сім’ї. А ще, буквально минулого року, Львів став переможцем щорічного рейтингу журна-лу «Фокус» – «55 найкращих міст для жит-тя в Україні». За рівнем культурних заходів і туристичною привабливістю наше місто набрало максимальну кількість балів. Та-кож експерти відмітили, що львів’яни ма-ють безліч можливостей для самореалі-зації, адже Львів – це культурна столиця України з високим діловим та освітнім по-тенціалом, який гармонійно доповнюєть-ся насиченим культурним життям і турис-тичними схемами. Як бачимо, у нашому Львові присутні надзвичайно сприятливі умови для більш інтенсивного економічно зростання. Тож давайте піднімати наш до-бробут та розвивати потенціал міста спіль-ними зусиллями, адже економіку будуємо саме ми – кожен з нас, кожного дня!

Христина Пархуць

Інвестиційний потенціал Львова:

Обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 січня 2010 р. – 696 млн дол. Фінансовий та бізнес-центр Західної України – більше 100 банків, 2 біржі цінних паперів Визнано одним з 30-ти найпривабливіших міст світу для розвитку ІТ-сфери (KPMG, 2009 р.) 4-те місце серед великих міст Європи в категорії «Людські ресурси» («Financial Times» 2010 р.) 138 тис. студентів, оплата праці – одна з найнижчих серед великих міст Східної Єв-ропи Місто, що прийматиме Чемпіонат з футболу Євро-2012 Міжнародний аеропорт – ворота з України у ЄС Третій провідний ІТ-центр в Україні Щорічне зростання кількості туристів – близько 1 млн/рік Третя позиція у рейтингу стратегій залучення прямих іноземних інвестицій та в категорії економічної ефективності («Financial Times» 2010 р.) Присутність на ринку близько 800 компаній з іноземними інвестиціями Успішна співпраця з міжнародними фінансовими інституціями: ЄБРР, Світовий Банк, KfW, GTZ, USAID

«Львів є одним з найбільш привабливих міст України для фінансового інвестування. Торгова Галерея «Опера Пасаж», наш готель, єдиний 5-зірковий готель у Львові, та плани майбутнього інвестування свідчать про це. На-віть у період кризи наші інвестори не припинили роз-вивати інвестиційні проекти. І зараз, до Євро-2012, ми плануємо завершити другу чергу будівництва готелю «Леополіс», яка збільшить номерний фонд готелю, кіль-кість ресторанів, конференц-залів та передбачає розмі-щення СПА-салону. Ці оновлення дозволять задоволь-нити будь-які потреби гостей з усього світу, що пози-тивно вплине як на нашу діяльність, так і на економіку Львова загалом».

Удо Хайне, генеральний директор готелю «Леополіс»



Старі борги вилазять навіть тоді, коли їхніх власників не можуть знайти роками. Тим часом терп-лять через це невинні люди. До «Самопомочі» вже не вперше звертаються мешканці так зва-них квартир-боржників. Вони купували їх, будучи впевне-ними, що усі борги продавця-ми сплачено. Принаймні, жили з цією думкою, і з наче б то «чис-тими» документами роки. Аж, як сніг на голову, з’ясовувалось, що не все так «чисто».

Юридичні поради

Соціум

Не так сталося, як гадалося

Автоцивілка стала надійнішою!

Історія пенсіонерки пані Надії має ти-сячі собі подібних у Львові і сотні тисяч по Україні. На вторинному ринку житла жінка купила квартиру, гадаючи, що та без боргів. Принаймні, попередні влас-ники помешкання представили покуп-цям здавалося б усі належні докумен-ти. І коли сім`я Надії Боровицької ще у кінці 2004-го купила квартиру на вул. Айвазовського у Львові, договір купівлі-продажу засвідчував, що за старі борги несуть відповідальність старі власники і виписатись із помешкання вони мають до 29 січня. Але минула і зима, і весна, а виписуватись продавці не збиралися. Бо не сплатили своєму ЛКП півтисячі боргу. Начальник місцевого ЛКП Андрій Кучма каже, що самовільно їх виписати він не міг, бо це можна зробити лише за припи-сом суду. Отже, у квартирі вже числило-ся дві сім`ї, а новим власникам за поточ-ні комунальні послуги довелося оплачу-вати в подвійному тарифі.

Надія Боровицька: «У 2005 році в дру-гому місяці ми переїхали, а в шостому вони ще були прописані через цей борг. В результаті, я вже взяла і сплатила за-борговану суму та подала в суд на їх ви-писку». До розгляду справи не дійшло, бо старі власники налякалися і одразу ж ви-писались. Та знову згадати про них дове-лося вже за чотири роки – виплив борг перед «Львівтеплоенерго» за його послу-ги до жовтня 2002-го. Тоді ми всі мали прямі угоди з тепловиками. Коли ж опла-ту перевели до ЖЕКів, ті нові угоди з мешканцями почали з чистого листка. Отже, клопіт зі старими боргами лишав-ся на плечах попереднього надавача по-слуг. «Львівтеплоенерго» від 2003-го ста-ло подавати позови тисячами, у тому числі подало і на стару власницю кварти-ри пані Надії. Але й цієї суми тепловики не діждалися. Тоді вони звернулись у ви-конавчу службу. Та листи відправляли за старою адресою. Щоправда, першого та-кого листа Надія Федорівна отримала аж на п’ятому році її проживання в квартирі.

Така ситуація пані Надії швидко ви-рішиться завдяки допомозі ГО «Самопо-міч». «Ми склали заяву до «Львівтеплоер-го», де описали всю ситуацію і просимо,

Львів’янка із новою квартирою «придбала» ще й старі борги

Самопоміч юридичнаСамопоміч юридична

Все про страхуванняЗа всю історію своєї діяльності з допо-

могою «Самопомочі» розв’язувалось безліч задач – комунальних, господарських, освіт-ніх, і всі вони знаходили своє рішення. Учас-ники та партнери допомагали людям отри-мувати підтримку і відповіді на свої питан-ня. «Самопоміч» набула статусу радника та помічника у вирішенні багатьох проблем, що хвилюють мешканців міста.

Останнім часом до об’єднання «Самопо-міч» збільшилась кількість звернень з пи-таннями по страховій сфері. Ми звернули-ся до спеціаліста на ринку страхових послуг – Страхового брокера «Експерт», котрий по-годився надавати допомогу у вирішенні питань, що виникають у громадян у сфері страхування та страхових випадків. Відте-пер кожна особа, яка стикнулася з пробле-мами чи неправомірними діями у части-ні страхових відшкодувань, врегулювання страхових подій може звернутися за прак-тичною допомогою до «Експерта».

За словами представників Страхового брокера, багато непорозумінь, а, відповід-но, можливих відмов у страхових відшко-дуваннях виникають через неправильне ро-зуміння певних пунктів страхового дого-вору, неповного виконання страхувальни-ком своїх зобов’язань по ньому, або просто формування неповного пакету докумен-тів, які необхідно подати в страхову компа-нію для отримання виплати. Звичайно, і з боку страховиків часто відбуваються недо-працювання: не чітко прописані в договорі умови страхових виплат, не повне доведен-ня до клієнта всіх вимог, при яких здійсню-ється виплата та, в деяких випадках, про-сто не зрозуміло пояснені клієнту дії, які він має вчинити по збору документів для на-дання їх страховику.

Також дуже часто стикаємося з особа-ми, яким було завдано матеріальних збит-ків внаслідок дорожньо-транспортних при-год, які не знають, які дії та в якій послідов-ності їм здійснювати для отримання ком-пенсації за понесені ними збитки. Зверта-ються люди, які так і не отримали належної страхової виплати чи взагалі будь-якої від-повіді від страхової компанії, або такі, хто хоче укласти договір страхування та про-стить його проаналізувати, щоб визначити, чи немає в ньому «підводних каменів», які б стали перепоною для подальшої виплати їм страхового відшкодування.

На всі ці та багато інших запитань го-тові відповідати фахівці Страхового броке-ра «Експерт», які допоможуть Вам у випад-ку неправомірної відмови з боку страхової компанії, порадять, як правильно діяти при настанні страхового випадку, які докумен-ти надавати, як правильно обирати страхо-ву компанію, на які пункти договору (полі-су) слід звернути першочергову увагу.

Ваші звернення прийматимуться у ві-второк та четвер з 9:00 до 12:00 за адресою: вул. Сахарова, 42, оф. 308, телефон для до-відок та попереднього запису: 297- 60 -98.

Олена Суходольська

З 30.08.2010 в Україні обов’язкове страхування від-повідальності власників транспортних засобів вступи-ло в свій новий етап розвитку – були оприлюднені і всту-пили в дію затверджені раніше нові умови по автоцивіл-ці. В зв’язку з цією подією ми звернулися за коментарем до провідного фахівця на ринку страхування Страхово-го брокера «Експерт». «Згідно нових умов, ліміти (макси-мальні розміри) відповідальності страхової компанії були збільшенні удвічі, – як повідомив представник «Експер-ту». – Так, відтепер, за шкоду майну постраждалі змо-жуть отримати до 50 тисяч гривень, а за шкоду життю та здоров’ю до 100 тисяч на одного потерпілого. Відповідно, такі розміри страхових сум вже більш реально відобража-ють «вартість ДТП» та здатні покрити більшість розповсю-джених пошкоджень, отриманих на дорогах. Це закладає позитивну тенденцію до подальшого розвитку страхуван-ня в нашій країні, оскільки ми поступово перебираємо єв-ропейський досвід та культуру страхування. Наприклад, в деяких країнах Європи взагалі відсутні обмеження стра-хових сум, а розміри виплат встановлюються як розміри

шкоди, нанесеної застрахованою особою».Проте, разом зі збільшенням відповідальності стра-

хових компаній, підвищилась і вартість страхового полі-су, яка не змінювалась з моменту введення закону про обов’язковість такого виду страхування у 2005 році. Про те, чи суттєво зросла вартість страхування, говорить «Екс-перт»:

- Для тих громадян, які не зовсім остаточно розумі-ють важливість і корисність такого страхування, можли-во, його здорожчання стало несподіваним і незрозумі-лим. Але для свідомої більшості автовласників таке збіль-шення страхових сум і тарифів стало цілком адекватним. Так, якщо за власний спокій і фінансовий захист, який дає такий поліс, пересічний львів’янин зі стажем керування від трьох до десяти років та автомобілем з середньоста-тистичним об’ємом двигуна до 1,6 л платив 56 копійок в день, то тепер він платитиме на 41 копійку дорожче, а страхове покриття при тому збільшилось на 100%».

Також тепер, для отримання нормальної страхової суми, якої має вистачити для компенсації середньої тяж-

кості збитків, не потрібно буде купувати додаткові поліси добровільної відповідальності, які раніше купувались для отримання збільшених сум, затверджених на сьогодні, як обов’язкові. Поліс добровільної відповідальності залиша-ється додатковим методом захистити себе від неперед-бачених витрат, якщо ви стикнетесь на дорозі з «крутим» авто, на ремонт незначної подряпини на якому може рап-том не вистачити і 50 тисяч гривень.

Як зазначає «Експерт», разом з підвищенням тарифів обіцяє і покращитися процес виплат страхових відшкоду-вань, оскільки посиляться вимоги щодо платоспромож-ності компаній, зайнятих страхуванням цивільної відпо-відальності власників транспортних засобів. З першого січня почне працювати й норма, яка передбачає, що фак-тичний запас платоспроможності має бути на чверть ви-щим за нормативний. Можна передбачити, що в резуль-таті наш ринок стане більш цивілізованим.

Тому, як переконані страховики та незабаром пере-свідчаться українські автовласники, – автоцивілка стала надійнішою!

Олена Суходольська

щоб вони розглянули справу й видали до-відку, що новий власник квартири не має боргів, щоб людина могла оформити суб-сидії», – каже Мар’яна Марушечко, юрист ГО «Самопоміч».

Потенційним же жертвам квартирних аферистів-боржників «Самопоміч» ра-дить не покладатись лише на юриста зі

сторони продавця, бо вони можуть просто домовитись і замовчати перед покупцем факт старих боргів. Не маєте свого юрис-та – вимагайте хоча б не лише квитанцій по сплаті за комунальні послуги, а й дові-док від попередніх надавачів комуналь-них послуг, починаючи з 2002-го року.

Світлана Хрущак



пункт, як це було раніше? Батькам немає чого хвилюватися. 10 ве-ресня школи нам подадуть інформацію про кількість дітей без довідок, якщо та-ких ще буде багато, то ми зробимо огляд на місцях. Думаю, що на майбутнє ми обе-ремо індивідуальний підхід. Не варто про-ходити поглиблений медогляд щороку.

Через обов’язковість щеплень у са-дочках та скандали з неякісними вакцинами, батьки приносять ли-пові довідки про щеплення? Дуже зле, що роблять «липові» довідки. Якщо батьки відмовляються від щеплень, то вони несуть повну відповідальність за здоров’я своєї дитини. Примусити зро-бити щеплення ніхто не може. У садочок приймають усіх. Просто у тієї дитини, що без щеплень, в документах ставлять від-мітку. А загальнообов’язкову форму треба принести, в ній і може бути написано про відмову від щеплень.

Чи знаєте ви, який батьки платять «хабар» за те, аби віддати дитину в садочок? Знаю тоді, коли мені про це говорять. Дея-кі кажуть, що дають 500 грн, деякі і 200 до-ларів, а деякі кажуть, що їм дають чек на оплату. Я збирала з цього приводу нара-ду завідувачів садків. І наголошувала, щоб вони цього не робили. І просити батьків, а не вимагати. Кожен садочок разом з бать-ками може відкрити рахунок на благодійні внески. Якщо з батьками радяться стосовно того, на що потрібно гроші, тоді не буде на-рікань. Якщо дізнаюсь, що вимагали чи бра-ли хабарі – звільнятиму. Мені одного разу телефонувала мама, в якої вимагали хабар. Я їй кажу: «Дамо ті гроші разом». Вона від-мовилася, не захотіла назвати номер садка. Боялася, що дитині потім перепаде.

З 1 липня перебування дитини в садку Львова подорожчало. Чому? Батьки сплачують лише половину ціни за харчування своїх дітей у садочках. Дру-гу половину сплачує держава. Росте вар-тість продуктів, відповідно зростає і вар-тість харчування. Зараз більше стала пла-тити і держава, раніше це було 5 грн. за день, а зараз 7,5 грн. Стільки ж платять і батьки сьогодні. Це підвищення, зокрема, дозволить покращити раціон.

Павло Сергійчук

роки будуємо. Треба, щоб цими питання-ми займався бізнес. Наприклад, у Дени-са Силаньтєва була така думка – будува-ти у Львові басейни у кількох районах. Як відреагують на той задум депутати, пока-же час. Але чому б не ремонтувати те, що вже є? Скільки б ми не будували басейнів, їх все одно буде мало.

Чи планується ремонт хоча б фаса-ду школи № 62, що навпроти готелю на вул. Театральній? Так, ззовні вона виглядає не дуже. Там ба-гато роботи. Цього року ми робимо проект про винесення підвальної котельні, на-ступного року він буде реалізований. Ду-маю, що вже у 2012 році робитимемо фа-сад, дворик, замінюватимемо вікна.

Чи готове місто до обов’язкового навчання п’ятиліток, про яке го-ворило Міносвіти. Чи буде обо-в’язковою довідка про відвідуван-ня дитсадка при прийомі в перший клас?Ми ще раніше відкривали короткотермі-нові групи для п’ятиліток при школах. Ви-хователь від дитячого садочка протягом 4,5 годин кожного дня займався з дітьми. Таких груп у Галицькому районі є 14. Все залежить, чи будуть бажаючі на такі гру-пи. Їх можна створювати і у позашкільних закладах. Щодо довідок – Міністерство ще не дало роз’яснення, тому тривожитися немає причин.

Усіх школярів Міносвіти зобо-в’язало пройти медогляд. Як наслі-док, у поліклініках – живі черги. Як ви це оцінюєте? Зараз всі діти повинні пройти медогляд. Кожна добра справа має свої негативи. Батьки повинні знати про фізичний стан своєї дитини. Керівник класу, вчитель фіз-культури повинен знати про стан здоров’я своїх учнів, бо ми чули про кількість смер-тей на уроках фізкультури. Не через ви-конання нормативів, а тому що діти були хворими. І це покликало за собою поста-нову Кабміну про обов’язкові поглиблені медичні огляди. Якби батьки почали це робити з червня, то черг не було б. А вони почали з серпня.

А чи не простіше було запроси-ти кількох лікарів до школи в мед-

Чи можливо вчителів змусити змі-нити підхід до навчання дітей?Треба змінювати так званий «радян-ський підхід». Має бути одна філософія, яка сконцентрована на вихованні особис-тості в людини. Вчитель повинен зрозу-міти, що він повинен стати не над дити-ною, а має йти поруч. Партнерство вчи-теля як дорослого і учня як дитини – дає успішні результати. Також, дуже важ-ливо, щоб вчитель відчував свою успіш-ність. Ми проводимо різноманітні тренін-ги і запрошуємо вчителів, які вже досяг-нули успіхів. Вони діляться власним до-свідом того, як створювати навчальне се-редовище так, щоб дитина вчилася вчи-тися, а не навчалася чомусь. І я певна, що треба починати з початкової школи. Хтось із мудрих людей сказав, що всі наші діти народжуються геніями. Я колись слу-хала чудову лекцію одного поважного ли-товського професора, який говорив, що при-рода ставить для дитини дуже високу план-ку власного его. І ми, дорослі, її постійно за-нижуємо. Занижують її і батьки, хоча самі цього не помічають. Скажімо, матері, які не чекали, що народять дитину, і думають, що вона для них буде тягарем. Все, планка у цієї дитини вже автоматично занижена.

Учні львівських шкіл цього року по-казали одні з найкращих результа-тів ЗНО по Україні. Серед цих абі-турієнтів переважно випускни-ки спецшкіл, гімназій та ліцеїв. Чи збирається місто «підтягувати» рі-вень звичайних шкіл?Сама назва «ліцей», «спецшкола» чи «гім-назія» говорить за себе. У них є можли-вість відбору. Туди заздалегідь йдуть та-лановиті діти й ті учні, батьки яких хо-чуть, аби вони отримували поглиблену освіту. В загальноосвітніх школах також є здібні діти, з якими працюють гарні та добрі вчителі. Ї їхні успіхи залежать від особистості вчителя, від того, в чиї руки вона потрапила, які задатки були в цієї дитини, чи вчитель допомагав їй розви-ватися і чи не стояв на заваді її розвитку – це все дуже важливо.

Цього року при вступі почали вра-ховувати середній бал атестату, чи доцільне, на вашу думку, таке ново-введення? Я вважаю, що це корисна новація – вра-ховувати середній бал атестату. Бо коли не враховувати атестат, знівельовуєть-ся сам факт навчання в школі. Тільки не можна вводити зміни так раптово, як це було зроблено у березні. Ну, хоча б, тре-ба було почати з учнів 8-9 класів. Все ж, я думаю, середній бал атестату – це все одно непогано. Це ще раз підкреслює зна-чення шкільної освіти. Міносвіти ж свої-ми реформами знівелювало шкільну на-уку, бо ще з самого початку, коли вво-дили 12-річку та 12-бальну систему оці-нювання, була важлива лише підсумко-ва оцінка, поточна оцінка не враховува-лася. А що наші діти? Казали, та не піду сьогодні на навчання, не зроблю домашнє завдання, а перед підсумковою атестаці-єю якось там собі підучу чи спишу, чи ще там що не-будь зроблю. Не написав сьо-годні, можна перездати наступного разу...

Перездати? Швидше за бажанням вчителя…І за бажанням учня також. Завжди у жур-

налі була колонка з оцінками за підсум-кову атестацію і через клітинку була ко-ригуюча оцінка. І тому навчання як таке втратило сенс для дитини, а особливо в 11 класі, коли вони всі ходили по репе-титорах. Учнів 11-х класів неможливо було розшукати у школах вже починаю-чи з Нового року. Цього ж року були абсо-лютно щасливі ті діти, які добре вчилися. Вони казали, що нарешті буде врахована їхня праця. Ті ж, хто бив байдики, – були у розпачі. І знаєте, що ми побачили? Ми-нулого року, коли не враховувався серед-ній бал атестату, ми нагородили медаля-ми 2,6% випускників, а цього – кількість зросла вдвічі – 4,6%. Де так швидко взя-лась така кількість відмінників?

Можливо, саме тому, що при всту-пі стала потрібна оцінка атестату?Я про що й кажу. І потім, коли ми проа-налізували результати ЗНО за успіхами у школі, ми побачили, що ці діти, які отри-мали високий середній бал атестату, вони мали не дуже добрі бали зі ЗНО і, навпа-ки, ті, хто мав не дуже високі бали в атес-таті, отримали високі на ЗНО. Є над чим подумати. Керівникам треба врахувати цей факт. Але коли аналізуєш цей рік чи минулий, то постає питання, чому? Ну як це так раптом сталося? Хто це зробив? Ке-рівник чи вчитель?

Чи має відповідь на ці питання управління освіти?Звичайно, що маємо. Це було штучне «малювання» оцінок. Але говорити про це вголос ми не можемо. Треба мати фак-ти. Окремі дані були, коли що виправля-лися оцінки в журналах, в одній зі шкіл навіть виривали сторінки… Розголос цьо-му не надавався. Але ми проаналізували таку ситуацію. Думаємо, що вчитель ро-бив це заради дитини, а не заради себе. Проте виховувати молоде покоління та-кими методами не можна.

Бізнес також докладається до ре-монту шкіл. Це також роблять і окремі кандидати в мери. Як вам така допомога?Ми тільки за. Нехай докладаються. От тіль-ки роблять вони це, переважно, під вибо-ри, аби себе розрекламувати. Мають гроші, мають можливість, то нехай докладаються – хто частково, хто повністю. Бо у цих шко-лах навчаються або ж навчатимуться їхні ж діти. Скажімо, ремонт басейну в школі №18 профінансував нардеп, який там був дирек-тором. Для басейну школи №84 вдалося залучили кошти Ізоляторного заводу. Для школи №13 також частково залучали ко-шти бізнесу. У Сихівській гімназії додатко-ві об’єкти для підігріву басейну профінансу-вав ринок «Шувар». У Стамбулі, що в Туреч-чині, бізнесмени стоять у чергах, аби допо-могти школам. А ті ще перебирають – бра-ти чи не брати.

Мабуть, тому що бізнесмени мають привілеї.Так. Вони платять менші податки, а окрім того, мають пошану громади. Та й, зре-штою, у них релігія навчає, що коли маєш багато грошей, то мусиш ними поділити-ся з ближнім. От вони вкладають їх в осві-ту, медицину…

Наше місто всерйоз взялося за ре-монт басейнів при школах. Можли-во, за ці ж гроші доцільно було нові басейни споруджувати?А хто ті басейни споруджуватиме? Це ж так довго. Ми вже Льодову арену три

Начальник управління освіти ЛМР Надія Оксенчук: «Я знаю який хабар дають батьки за те, аби віддати дитину в садок»

Один день із…

Новий підхід до освіти

Вступні новації та ЗНО

Бізнес в освіті Новації Міносвіти

Щеплення та садочки

Про виховання особистості в школярів, про їхні успіхи на ЗНО, про хабарництво та про новації Міністерства освіти



1+1Субота, 11 вересня 17:25. Фільм «Молода Вікторія» (США, Велико-британія). До Вашої уваги історія про британську королеву, яка будучи зовсім юною змогла заслужити повагу і лю-бов свого народу. Вікторія правила краї-ною понад 63 роки, а Вікторіанська епоха співпала з періодом найбільшого розкві-ту Британської імперії. Але для неї най-щасливішими стали ті роки, коли вона ко-хала і була коханою.

Понеділок, 13 вересня 21:25. Фільм «Пізанська вежа» (Україна). Чоловік і дружина давно вже не відчувають один до одного ніяких почуттів. Дружина занурено в домашні турботи. Чоловік по-пиває, обожнює футбол, чоловічі «розбори» і жіночу увагу. Їх сімейне життя як Пізан-ська башта – падає – падає, але ж може так ніколи і не впасти. Раптом дружина рапто-во заявляє, що вона виходить заміж за іта-лійця…. Чоловік намагається її зупинити. І через деякий час вони розуміють, що між ними все ще щось можливе...

ІнтерНеділя, 12 вересня 13:40. Фільм «Птах щастя» (Україна). У дружній жіночий колектив одного офісу прихо-дить новий замісник директора Володи-мир Халаїмов. Поява цього серцеїда ін-тригує колег і перетворює офіс на зруй-нований вулик. Та сам Харламов приді-ляє більше уваги Саші Арбеніній, з якою познайомився випадково на вулиці неза-довго до свого призначення...

СТБНеділя, 12 вересня 20:00. «Наше Нове Кіно» Х/ф «Лабіринти кохан-ня». Він щойно врятував життя бізнесме-нові, прикривши його своїм тілом і отри-мавши при цьому поранення. Він щойно пі-шов від дружини, заставши її в ліжку з ко-ханцем. Одного дня бос, начальник приват-ного охоронного агентства, доручив йому нове завдання — очолити охорону будинку дочки впливової і багатої людини. Стас нео-хоче погодився, але він ще не знав, як силь-но зміниться його життя.

Львів’яни люблять своє місто і пи-шаються тим, що у ньому живуть. Тим не менше, хочуть покращити своє еко-номічне становище та обслуговування у державних структурах. Такі дані пока-зало соціологічне дослідження, проведе-не Центром вивчення громадської дум-ки Інституту міста. В межах досліджен-ня було проведено глибинні інтерв’ю з 20 львівськими сім’ями, які радо розповіли про своє бачення міста та те, що вони хо-тіли б змінити у житті.

Львів в уявленні мешканців – це «міс-то контрастів», «рідне місто», «європей-ське, цивілізоване місто», «зелене місто», «місто вчених», «місто кнайп та туристів», «місто дощів і маленьких вуличок», «міс-то сучасної освіти», «місто розумних лю-дей». Цінують львів’яни древність міста, називаючи його містом великих історич-них традицій», «містом легенди», містом-загадкою, містом-музеєм, містом куль-тури, містом, в якому знаходиться 40% пам’ятників архітектури всієї України на двох гектарах. Безумовно, не обійшлось без здорової самокритики – «Львів - міс-то пошарпаних будинків». Що ж, «хрущов-ська доба» нагадує про себе і 50 років по тому.

Дослідження показало, що більшість мешканців нашого міста задоволені рів-нем свого життя, тим не менше є те, що львів’яни хотіли б змінити. Відтак, жителі Львова хотіли б покращити своє матері-альне становище – «мати окреме житло», «покращити свої житлові умови», «щоб була робота для дітей», «отримати сво-боду у фінансовому плані». Також меш-канці міста хотіли б покращити комфорт-ність проживання у Львові - «щоб ЖЕКи краще виконували свою роботу», «досяг-ти більшого порядку в органах, куди звер-таються мешканці (судочинні, правоохо-ронні)». Є й більш глобальні побажання – «щоб життя менше залежало від мате-ріального благоустрою». Також львів’яни хотіли б вдосконалити свої особистісні якості - «налагодити самоменеджменти», «займатись улюбленою справою», «мати активнішу життєву позицію» та «займа-тися спортом». Окрім цього хотіли б бути більш популярними – «щоб хтось із чле-нів сім’ї став публічною особою».

Керівник Центру вивчення громад-ської думки Мар’яна Малачівська роз-повідає, що висловити свою думку щодо життя у місті може кожен бажаючий мешканець нашого міста, адже центром систематично проводятьcя різноманіт-ні соціологічні дослідження – квартир-ні опитування, глибинні інтерв’ю, фокус-групові дослідження тощо.

Мар’яна Лемка

прекрасний садочок, де 40 дітей зможуть готуватися до дорослого життя.

Також сьогодні ми продовжуємо ак-тивні роботи в садочку на вул. Рильсько-го, який не працював 14 років. В ньому вже до кінця року зможуть виховуватись 60 дітей.

Загалом за 4 роки нам вдалось від-крити 3 тисячі місць в садочках. І нада-лі ми продовжуємо активну роботу в цьо-му напрямку», - зауважив міський голова Андрій Садовий.

До слова, проблему дефіциту місць у дошкільних навчальних закладах Львів-ська міська рада вирішує шляхом від-новлення садочків, які по кілька років не працювали. Загалом, за чотири роки у Львові відновлено роботу садочків на вул. Патона, 23, а на вул. Величковського, за-раз тривають ремонтні роботи садочку на вул. Рильського, 9 та капітальні ремонтні роботи у садочку №78 на вул. Чукаріна.

В місті відновлять ще один садок. На-ступним покращать садок №14 на вул Новознесенській, 69. За кошти інвесто-ра добудуть додаткове приміщення, де виховуватиметься 40 дітей. Вартість бу-дівництва становить близько 4 млн. грн., а термін виконання робіт 12 місяців. На сьогодні у садочку функціонує дві гру-пи, у яких виховується 50 дітей. Інвестор - ТзОВ «Компаньйон плюс», а генеральним підрядником є компанія Дойче ВСГ Бау.

«Сьогодні склалася нетипова ситуа-ція. Ще півтори року тому були прийня-ті всі відповідні рішення. Садочок почав будуватися, а потім почалася криза. Ком-панія, яка мала втілити – не змогла реа-лізувати проект з технічних причин. По-тім з’явилися німці, які погодились взяти зобов’язання на себе, але почалося багато анонімок, провокацій.

Та вже сьогодні з Божої Ласки ми цей процес розпочали. За 12 місяців тут буде

Тижневик. Розповсюджується безкоштовно.

Реєстраційне свідоцтво: КВ №9749 від 7.04.2005

Добрі новини

Тиждень «Самопомочі»

Рука допомоги

Вірність традиціям

800 тонн продукції на добу

Львів’яни про себе

Варто подивитися!

Львів’яни про себе

Варто подивитися!

Львів – місто розумних людей

Ваша допомога важлива

Відповідальні за номер: Світлана Книгінка, Павло Сергійчук, Мар`яна ЛемкаДизайн та верстка: Ярослав ТуренкоФото: Юрій ДячишинДрукарня: ТзОВ «Молода Галичина»Літературний редактор: Ольга ГреськівУсі питання, побажання, пропозиції щодорозміщених матеріалів відсилайте наe-mail: [email protected]

Якщо вам потрібна безкоштовна консультація юриста, ви стикнулися з несправедливістюі хочете відстояти свої права – звертайтесь у громадське об’єднання «Самопоміч»

Львів, вул. Карбишева, 8 (р-н Нового Львова) Вхід з внутрішньої сторонител. 297-10-00 (пн-пт з 9:00 до 18:00)

З’явиться ще один садочок

Ви до нас звернулись – ми вам допомогли

Протягом минулого тижня було чи-мало звернень мешканців з приводу різ-них проблем, але найбільше мешканців турбує доля їхніх покрівель, каналізацій-них мереж та витоків води на вулицях міста. Крім того, є звернення і з приводу прострочення строків відновлення робо-ти ліфтів. Обслуговуючі ж підприємства на це мають свої аргументи, – вони твер-дять, що балансоутримувач не розрахо-вується з ними по рахунках (БУ). Меш-канці ж стверджують, що боргів по опла-ті комунальних послуг вони не мають. Чому ж жителі будинку мають стражда-ти через помилки обслуговуючих органі-зацій?

На даний період питання з ліфтом у мешканців вул. Лінкольна,1 виріши-лось позитивно – ліфт працює. Було та-кож звернення і стосовно розміщення ди-тячого майданчика на вул. В.Великого, 85а – там планували встановити дитячий майданчик біля смітників і на терито-рії, де постійно збирається дощова вода й утворюється болото. Завдяки оперативно-му втручанню ГО «Самопоміч» роботи по встановленню дитячого майданчика були призупиненні, тобто були взяті до уваги прохання і пропозиції мешканців. На да-ному етапі документація щодо розміщен-ня дитячого майданчика переробляється і на наступному тижні його буде встанов-лено, враховуючи всі побажання людей.

Позитивне вирішення проблеми із за-битою каналізацією можна спостерігати на вул. Веделя, 1. Протягом двох місяців мешканці терпіли сморід від каналіза-ційних викидів. Після втручання «Само-

помочі» проблема вирішилась впродовж кількох днів.

Крім того, завдяки нашому втручан-ню, було ліквідовано витоки на вулицях: Нагірній, Бескидській, Березовій, Полу-ботка та багато інших.

Працівниками «Самопомочі» було взято активну участь у вирішенні питан-ня щодо встановлення будівельного май-данчика на будівництво готелю, що на вул. Федорова. Адже проблема була зна-чна – мешканців зовсім загородили, за-лишивши лише пів метра для проходу до помешкань, крім того, поставили вели-чезні контейнери у висоту двох поверхів, зовсім загородивши вікна будинку, пору-шивши цим повноцінне проживання лю-дей. Завдяки допомозі «Самопомочі» і та активній співпраці Голови Галицької ра-йонної адміністрації – Маруняк І.М. меш-канці дійшли до спільної згоди з буді-вельниками. Контейнери були перенесен-ні, а прохід був збільшений. На даний пе-ріод будівельні роботи проводяться згід-но усіх нормативів.

Окрім звернень комунального харак-теру, було надано ряд юридичних кон-сультації.

Про детальнішу інформацію з приво-ду нашої роботи ви можете довідатись на нашому сайті за адресою samopomich.lviv.ua, де ви зможете знайти все про наші виїзди, телефонні звернення, кон-сультації з різних питань.

Якщо у вас є схожі питання чи пробле-ми – ми готові вам допомогти.

Наталія Жук, юрист ГО «Самопоміч»

Соціальна служба ГО «Самопоміч» просить відгукнутися всіх, хто може допомогти Гайді Лідії Михайлівні у лікуванні її 3 річ-ної донечки Олечки, в якої виявлено винну пляму. В дівчинки на правій ручці в облас-ті від пальчиків руки до ліктя – поширю-ється пляма червоного кольору. Лікарі ка-жуть, що пляма може збільшитись за раху-нок росту дитини. Мати у відчаї, адже хі-рургічним шляхом видалити ці рідні плями не можна. Щоб їх позбавитися, застосову-ють інфрачервоне випромінювання або ла-зерну терапію. На лікування ручки необхід-ні значні кошти, а саме – одна операція ко-штує близько 14 тис. грн.., такі операції по-трібно проводити кожних 2 місяці протягом 3-х років, а це близько 40 тис. грн.. Малень-ка Олечка потребує вашої допомоги. Не будьте байдужими до чужого горя!!!Кошти просимо надсилати:Ощадбанк м. Львова № 6319/0012 код банку 385048р/р 54883 Гайда Лідія Михайлівнаконтактний телефон матері – 264-26-45; 093-103-22-94 .

Самопоміч (Номер 65)

Documents