5 (5)

В ЄДНОСТІ — СИЛА!

8 ЛИСТОПАДА 2015 РОКУ

Видавалася з січня 1909 року Краєвим союзом ревізійним у Львові, відновлена у березні 2005 року «Об’єднанням

«Самопоміч» у Львові

LVIV.SAMOPOMICH.UA

САДОВИЙ15 листопада

Ростислав Фесенко Ольга Зарічинська Ігор Юхновський Микола Кацал

«кіборг»-захисник Донецького аеро-

порту, юрист, 35 років

керівник відділу розвитку УКУ,

36 років

академік НАН України,

90 років

художній керівник капелли «Дударик»,

75 років

У донецькому аеропорту ми захи-щали не просто стіни. Ми захища-ли право наших міст і сіл мирно

розвиватися і Ваше право брати участь у виборах та обирати владу. Андрій Садовий – це той мер, який дає Львову шанс на роз-виток.

Нині успішними є ті міста, де роз-вивається освіта. Садовий це добре розуміє і надає пріоритет цій галу-

зі. На сьогодні йому вдалося зібрати дуже добру і фахову молоду команду. Нам лише треба захистити свій вибір і право Львова на розвиток.

Я бачив Львів на різних стадіях його роз-витку. В 90-ті роки його буквально роз-ладнали. Садовий кардинально змінив

динаміку розвитку міста і успішно: місто одержа-ло сталу воду, освітлення, добрі дороги, розвину-лась галузь високих технологій, велика увага до освіти. Андрій Садовий – чіткий, організований, інтелігентний українець і він має добру команду.

Львів має унікальну місію. На сьо-годні це є центр української куль-тури. І Садовий є тим мером, який

дуже глибоко відчуває цю місію. Він розуміє, яку відповідальність покладено на Львів. Але це і наша відповідальність. Прийдіть та проголосуйте!

15 листопада нам потрібно разом

захистити вибір на користь розвитку

міста та його безпеки. Львів – місто вільних та

гідних людей.

02 8 листопада 2015 року 5 (5) АКТУАЛЬНО

ДЕБАТИ. КОРОТКЕ РЕЗЮМЕ

У П’ЯТНИЦІ НА «ПЕРШОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ» ВІДБУЛИСЬ ДЕБАТИ МІЖ КАНДИДАТАМИ НА ПОСАДУ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ЛЬВОВА АНДРІЄМ САДОВИМ ТА «СВОБОДІВЦЕМ» РУСЛАНОМ КОШУЛИНСЬКИМ. КОРОТКО ПРО ТІ ТЕМИ, НАВКОЛО ЯКИХ ВІДБУЛАСЬ ДИСКУСІЯ. ДО СЛОВА, ЛЬВІВ ВИЯВИВСЯ ЄДИНИМ МІСТОМ В УКРАЇНІ, ДЕ ЧИННИЙ МЕР ПРИЙШОВ НА ДЕБАТИ ЗІ СВОЇМ ОПОНЕНТОМ. У ВСІХ ІНШИХ МІСТАХ МЕРИ ПОБОЯЛИ-

СЯ ВІДВЕРТОЇ РОЗМОВИ.

ПРО КВАРТИРИ ДЛЯ ВОЇНІВ АТО.

Кошулинський звинуватив свого опонен-та у тому, що жодної земельної ділянки для учасників АТО Львівська міська рада поки що не видала. Андрій Садовий наголосив на тому, що Львів перше місто, яке прийняло комплексну програму підтримки учасників бойових дій. А Львівська міська рада пер-шою почала звільняти людей від квартпла-ти і надавати різну допомогу. Стосовно зе-мельних ділянок чинний мер наголосив, що місто дуже компактне, тому було прийняте рішення виділити на Підголоско ділянку під будівництво цілого району для учасни-ків АТО. Незабаром почнеться будівництво першого будинку, де отримають квартири ті сім’ї, які втратили годувальників на війні, ті сім’ї, де годувальники отримали поранення та сироти, які пройшли війну. 13 листопада відбудеться визначення генпідрядника бу-дівництва. При цьому Садовий наголосив, що фракція «Свобода», яка мала більшість у Львівській міській раді три місяці не голосу-вала за виділення цієї ділянки.

ПРО НЕПРИЄМНИЙ ЗАПАХ У МІСТІ

Руслан Кошулинський переконував гля-дачів у тому, що за 10 років міська влада не зробила нічого для вирішення пробле-ми смороду. Такі звинувачення виявилися безпідставними, адже уже є підписана по-передня угода з ЄБРР стосовно виділення коштів на модернізацію очисних споруд у сумі 31 млн. євро. Андрій Садовий наголо-сив на тому, що 7,5 млн. – грант, який місто отримає в подарунок від Європейського Союзу. Також після модернізації на очисних планують облаштувати станцію вироблен-

ня біогазу, з якого ми матимемо теплову та електроенергію для міста. Також чинний мер наголосив, що для вирішення проблеми смороду уже встановлюють гідрозатвори на всі дощоприймачі у місті. Ще одне завдан-ня, яке стоїть перед владою міста – каналі-зування 7% міста, які ще не мають системи

водовідведення. Поетапність виконання цих заходів, переконує Садовий, гарантує повну ліквідацію смороду у місті Львові.

ПРО ЕНЕРГЕТИЧНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Від аудиторії пролунало запитання про те, як кандидати на посаду міського голо-ви Львова планують повертати місту елек-тромережі. Руслан Кошулинський слушно зауважив, що це є загальнонаціональною проблемою і що її потрібно вирішити, однак не запропонував громаді жодного чіткого рішення з цього приводу. Натомість Андрій Садовий розказав, як місто уже сьогодні працює над здобуттям енергетичної неза-

лежності від держави. На приклад, разом з ЄБРР на ТЕЦ «Кінескоп» будуть використо-вувати альтернативні джерела енергії, на-самперед тирсу і деревину. ТЕЦ-2 планують перевести на водо-вугільну суміш. Також буде виробництво електроенергії з біога-зу на очисних спорудах. Так Львів здобуде

хоча б часткову незалежність в енергоси-стемах.

ПРО «ВОВУ МОРДУ»

Кошулинський обурився, чому минулий випуск газети «Самопоміч» вказав серед людей, які мають вплив на «Свободу», тако-го собі Володимира Дідуха (більш відомого львів’янам як «Вова Морда»). На що Андрій Садовий вказав, що це питання «свободів-цям» варто з’ясувати з самим «Мордою». Адже цей чоловік у жовтні 2014 року заявив, що протягом багатьох років фінансував «Свободу» і передав цій партії в загальному 48 мільйонів доларів. Відтак, очевидно, що

людина, яка дає політикам такі гроші, має на них вплив. Якщо «Свобода» вважає, що ця інформація не відповідає дійсності, то варто уже було давно подати до суду на «Морду» та спростувати юридичним шляхом його за-яви. 

ПРО НЕЗАКОННІ ЗАБУДОВИ

Андрій Садовий зауважив, що в 2007 році держава прийняла злочинне рішення – ін-спекцію ДАБК забрала з-під підпорядкуван-ня міста і зробила державну монополію. Так ми у Львові отримали дуже багато проблем. Нещодавно Верховна Рада проголосував за рішення повернути інспекцію в підпоряд-кування міста. З грудня ДАБК вже буде в міській структурі, тому влада міста жорстоко перегляне усі дозволи, що видавалися, і тоді однозначно прийматимуться рішення про зменшення поверховості новобудов Садо-вий наголосив, що держава повинна розумі-ти, що ті схеми, які вона впроваджує є кри-тично шкідливі. Місто має бути господарем на своїй землі і тут приймати всі рішення. Варто зазначити, що Руслан Кошулинський наголосив на тому, що будь-які будівництва не можуть розпочатися без згоди громади. Добре, що у Львові з ініціативи міської ради успішно працює інституція громадських слухань, що справді зменшує кількість неза-конних забудов в нинішніх умовах.

«Дякую аудиторії за запитання, дякую львів’янам, завдяки яким здобув дуже ве-ликий досвід управління містом. І я прошу громаду взяти мене на роботу на ще один термін. Даю слово працювати чесно і відпо-відально», – зверненням до громади завер-шив дебати Андрій Садовий.

ЛЬВІВ ПЕРШЕ МІСТО, ЯКЕ ПРИЙНЯЛО КОМПЛЕКСНУ ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ. А ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ПЕРШОЮ ПОЧАЛА ЗВІЛЬНЯТИ ЛЮДЕЙ ВІД КВАРТПЛАТИ І НАДАВАТИ РІЗНУ ДОПОМОГУ.

МІСТО УЖЕ СЬОГОДНІ ПРАЦЮЄ НАД ЗДОБУТТЯМ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ДЕРЖАВИ. НА ПРИКЛАД, РАЗОМ З ЄБРР НА ТЕЦ «КІНЕСКОП» БУДУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА

ЕНЕРГІЇ

038 листопада 2015 року 5 (5)ОБИРАЙ СВІДОМО

Головні досягнення Андрія Садового

Ключові пріоритети на майбутнє

ЦІЛОДОБОВЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ РОБОЧІ МІСЦЯ

РЕМОНТИ ДОРІГ ЯКІСНА ОСВІТА

МОДЕРНІЗАЦІЯ ТЕПЛОМЕРЕЖ СУЧАСНИЙ ТРАНСПОРТ

РЕМОНТИ В ШКОЛАХ ТА САДКАХ ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

НОВА ЕКОНОМІКА МІСТА БЛАГОУСТРІЙ УСІХ РАЙОНІВ

НОВЕ УПРАВЛІННЯ МІСТОМ ІННОВАЦІЇ ЯК НОРМА ЖИТТЯ

КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР КРАЇНИ ЛІКВІДАЦІЯ СМОРОДУ

У 2006 році, коли Садовий вперше прийшов на посаду міського голови, більшість львів’ян отри-мували воду за графіком. Комплекс інженер-них заходів, робота з урядом задля залучення державних коштів дозволили повністю вирі-шити цю проблему за три роки, і вже у 2009 році всі мешканці міста отримали цілодобове водопостачання.

Початок будівництва Індустріального парку спершу на «Рясне-2», а згодом на «Сигнівці». Залучення іноземних інвестицій та відкрит-тя у Львові представництва 10 провідних світових технологічних компаній. Реалізація цих цілей та підтримка місцевого виробника дозволять створити у місті понад 30 тис. ро-бочих місць лише у виробництві.

До того, як Андрій Садовий став міським го-ловою, Львів славився одними з найгірших доріг в Україні. З 2006 року у місті відремон-товано понад 110 км доріг, серед яких ма-гістральні вулиці – Стрийська, Липинського, Городоцька, Кн. Ольги, Любінська, Кульпар-ківська, Личаківська, Зелена. А в історичній частині міста вулицям повернули автентич-не бруківкове покриття.

Перехід від ремонтів приміщень до підви-щення якості освіти. У всіх 119 школах буде створено по 4 сучасні інтерактивні класи. Місто розвиватиме інфраструктуру шкільних стадіонів. Вчителів додатково фінансувати-муть через виплату спеціальних щорічних доплат. А діти отримають повноцінне забез-печення місцями у садочках.

До 2006 року львів’яни з протестами перекри-вали дороги і вимагали від влади тепла в свої оселі. В багатьох будинках тепло включали аж в січні. Тепловтрати часом були такі великі, що гріли землю і топили сніг, однак зовсім не прогрівали квартири львів’ян. Лише за останні 5 років тепловтрати зменшено з 23% до 10%, замінено 110 км теплових мереж та реконстру-йовано 26 котелень.

За наступні 5 років заплановано на 70% онови-ти рухомий склад трамваїв, тролейбусів та авто-бусів сучасними низькопідлоговими. Трамвайні та тролейбусні маршрути прокладуть у нові ра-йони міста. А усі мешканці Львова зможуть ко-ристуватися електронним квитком, що буде не тільки зручно, але й надасть можливість обліку-вати кошти та встановити справедливий тариф.

Починаючи з 2007 року, фінансування освіти стало пріоритетом бюджету. У ремонти шкіл і садочків інвестовано понад 132 млн. грн. У школах впроваджують енергоефективні технології. Також місто повертає садочки, які влада роздала орендарям в 90-ті роки. Так відкрили 146 додаткових груп та 88 груп ко-роткотривалого перебування.

Львівські ТЕЦ планують перевести на альтер-нативні види палива, що дозволить економити бюджетні кошти. Встановлення сучасних систем енергозбереження та індивідуальних теплових пунктів дозволить львів’янам економити на ра-хунках за опалення. А завдяки видобутку біога-зу з осаду стічних вод місто зможе створювати власну електроенергію.

У 2006 році економіка Львова – це зруйновані заводи, промисловий гігант ЛАЗ вже був у руках росіян. Відтак, прийняли рішення відновити ви-робництво у місті. Почали з заводу «Електрон», який сьогодні випускає один з кращих в Євро-пі електротранспорт. Разом з тим, розвинули ІТ-індустрію, створивши понад 15 тис. робочих місць, та сферу туризму, працевлаштувавши понад 10 тис. львів’ян. Розвинулась харчова те легка промисловість.

У всіх районах міста продовжуватимуться ремонти внутрішніх дворів з облаштуван-ням спеціальних зон. Створюватимуться нові громадські простори для культурного і активного відпочинку. Запланована рекон-струкція парків, висадка понад 500 дерев щороку, відновлення міських озер та рекре-аційних зон. А ще заплановане збільшення пішохідної зони в ареалі ЮНЕСКО.

Чинний міський голова оновив апарат міської ради, насамперед завдяки молодим, енергійним фахівцям. Понад 7 тис. студентів пройшли про-фесійні стажування в міській раді, близько 15% з них залишися працювати. Команда Садово-го впровадила нові стандарти обслуговування мешканців – сучасні Центри надання адміністра-тивних послуг створено за кращими зразками подібних установ в європейських містах.

У місті завершать впровадження повноцін-ної картки львів’янина та розвиток «Особи-стого кабінету мешканця», що дозволить в рази спростити отримання адмінпослуг. Су-часні інформаційні технології впроваджува-тимуться в усі сфери життя міста, від безпеки до освіти та медицини. Разом з тим, поблизу міського аеропорту розпочнеться будівниц-тво найбільшого ІТ-парку в Україні для іно-ваційного бізнесу.

Львову вдалося зберегти культурні традиції мі-ста, створити нові і зацікавити Львовом світову культурну спільноту. Львів визнано культурною столицею України, тут щороку проводиться по-над 40 міжнародних фестивалів та 60 міських заходів. У місті дали нове життя бібліотекам, поступово перетворюючи їх із книгосховищ на сучасні медіатеки.

Андрій Садовий уже має план щодо ліквідації неприємного запаху і працює над ним. По-пер-ше, це боротьба з незаконними скидами з різних підприємств. Другий момент – встанов-лення гідрозатворів на декількох тисячах дощо-приймачів. Третя ціль – каналізування усіх райо-нів міста. І найважливіше – оновлення очисних споруд, про що вже підписана попередня угода з європейськими інституціями.

ІСТОРІЯ04 8 листопада 2015 року 5 (5)

Віддруковано: «А-Прінт»,м. Тернопіль, тел.(0352)-52-27-37, (067)352-18-51. http://a-print.com.uaЗамовлення № 1058 наклад 210 000

Галина КопровськаАнастасія ОнопрійчукІванна Кутнів

Василь ГузінськийЛариса ДедишинВолодимир ДедишинРеєстраційне свідоцтво: КВ 21549-11449Р від 17.09.2015.

Політична партія «Об’єднання «Самопоміч»

Політична партія «Об’єднання «Самопоміч»

Історія зародження кооперацій в Галичині

УКРАЇНСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ РУХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Ідеологія «Самопомочі» черпає свої дже-рела у такому надзвичайному історичному феномені, як рух української кооперації, що охопив землі Західної України на початку ХХ століття.

Ще від кінця ХІХ століття різні європейські народи змагалися за свої національні права, звільнялись від оков колоніального пану-вання. Не були винятком й українці – вони і на землях Великої України (що перебувала під владою Російської імперії), і не теренах Галичини, Буковини та Карпатської Русі (Ав-стро-Угорщина) об’єднувалися, ширили ідею національного визволення та соборності українських земель, шукали найбільш ефек-тивних форм виживання та розвитку.

На початку століття ряд політичних діячів українського руху Галичини, зокрема др. Євген Олесницький (юрист, голова стрийської «Про-світи» та член парламенту Австро- Угорщини з 1907 року), задумали популяризувати коопе-ративний рух серед українських селян.

Др. Олесницький був переконаний: перш ніж нести простому народу політичні ідеї, потрібно вирішити його базові потреби – можливість утримувати родину, давати освіту дітям, гідно жити зі своєї важкої праці. «З бід-ними політики робити не можна», – стверджу-вав Євген Олесницький і організовував семі-нари, де гуртував однодумців.

Його заклик підтримали активісти місцевої «Просвіти», і вже 1904 року у селі Завадів на Стрийщині місцевий священик та композитор о. Остап Нижанківський створив перший мо-лочний кооператив.

Після подолання певної недовіри та опору консервативних селян з’явилися перші успіхи: люди побачили, що об’єднання зусиль є еконо-мічно вигідною справою. Ідея швидко поши-рилася краєм – кооперативи росли як гриби після дощу і вимагали нових форм співпраці. Було створено Союз руських молочарських спілок, який під керівництвом о. Остапа Ни-жанківського до 1914 року об’єднав понад сто спілок.

Тоді ж почали видавати і свій друкований орган – газету, яка отримала назву «Самопо-

міч».І Світова війна а згодом і Українсько-поль-

ська війна 1918-1920 років за землі Гали-чини перервала розвиток справи. Більшість активістів кооперації стали діячами Західно- Української народної республіки. Сам о. Орест Нижанківський очолив Стрийський повітовий комісаріат і загинув у боях за місто 13 травня 1919 року.

Після війни ідея кооперативного руху роз-винулася з новим запалом. Колишні офіцери Української галицької армії, що перебували певний час в еміграції, вивчили досвід коопе-рації у Чехословаччині та Данії, повернулися на батьківщину та перенесли сюди найкращі європейські практики організації кооператив-ної справи.

До кінця 1930-х років членами нової кор-порації – Українського молочарського союзу «Маслосоюз» – були вже до 500 тисяч селян-ських господарств Галичини, а сам союз став важливим гравцем на ринку сільськогоспо-дарської продукції не лише Галичини, але й Європи.

Окрім сільського господарства, за прин-ципами кооперації та користуючись гаслом «Свій до свого по своє» українці Галичини ор-ганізували банківську справу (банк «Дністер»), величезну торгівельну мережу (крамниці «Маслосоюзу» та «Народної торговлі»), нагля-дові структури (Ревізійний союз українських кооперативів), страхові компанії тощо.

При цьому українська кооперація була да-леко не лише економічним феноменом, але й поширювалась на культурну, наукову, освітню, військову, виховну, спортивну сфери. Саме по-треба в організації власного, незалежного від держави національного життя підштовхнула українців до принципу самоорганізації.

Діячі «Просвіти» та «Рідної школи» вибуду-вали практично паралельну систему освіти, де українці здобували знання, ігноровані у дер-жавних школах.

«Пласт», «Сокіл», «Відродження», Спортив-не товариство «Україна» популяризували здо-ровий спосіб життя та спорт.

Наукове товариство імені Тараса Шевчен-ка стало своєрідною недержавною академією наук.

Др. Олесницький був переконаний: перш ніж нести простому народу політичні ідеї, потрібно вирішити його базові потреби

Наступний успішний кооператив – Союз руських молочарських спілок, який під керівництвом о. Остапа Нижанківського до 1914 року об’єднав понад сто спілок.

До кінця 1930-х років Український молочарський союз став важливим гравцем на ринку сіль-ськогосподарської продукції не лише Галичини, але й Європи.

Після створення першого молочного кооперативу люди побачили, що об’єднання зусиль є економічно вигідною справою

Одним з найбільших натхненників коопе-ративного руху в Галичині був духовний лідер українців того часу Мирополит Андрей Шептицький

Значну роль в історії українського від-родження і, зокрема, руху кооперації зіграв глава Української греко-католицької церкви Митрополит Андрей Шептицький. Він став для українців не лише великим моральним та духовним авторитетом, але й прикладом слу-жіння суспільним потребам народу. Церква з ініціативи Митрополита активно будувала та опікувалась школами, лікарнями, сиротин-цями. Сам Митрополит Андрей Шептицький, будучи вихідцем із заможного аристократич-ного роду, активно фінансував більшість важ-ливих соціальних проектів того часу. Церковні діячі були серед найбільш активних учасників руху української кооперації.

ІІ Світова війна і особливо післявоєнні ра-дянські репресії зруйнували цей феномен. Всі організації були ліквідовані. Активісти руху або опинилися в еміграції, або пішли в підпіл-ля та взяли участь у партизанській війні, або ж стали жертвами арештів та розстрілів НКВС.