прпПроблеми

світового океану

Світовий океан…- найважливішою транспортна артерія. Океанські судна, перевозять мільйони тон, різноманітних вантажів.- величезна сировинна база, для харчової, фармацевтичної, косметичної, та сувенірної промисловості. - дари океану. Риба, молюски, і інші морські тварини, водорості, корали, і інші морські рослини, от тільки частина цих дарів.- побудований перший у світі космодром, на воді.- на узбережжях відпочиває безліч людей.Крім того люди досліджують, вивчають океан, його склад і процеси протікають на поверхні, і в глибині, закони панують в ньому, істот його населяють і багато іншого

Біологічні ресурси

Усі організми, як і людина використовує для власних потреб, називають біологічними ресурсами.

Рослинність і тваринний світ Світового океану дуже багаті, але його біологічні ресурси не безмежні.

Мінеральні ресурси Мінеральні ресурси Світового океану – це не тільки корисні копалини, що залягають на дні і під дном, а й сама вода. У ній розчинено багато речовин, які широко використовує людина. У морській воді є все – від кухонної солі до золота. За це її називають рідкою рудою. Величезні запаси різних корисних копалин буквально розсипані на дні морів і океанів. Дно встелене залізними і марганцевими рудами. Їх запаси перевищують запаси на суходолі. З-під дна добувають нафту, природний газ, кам’яне вугілля. Їх розробляють за допомогою підводних шахт і бурових платформ.

На додаток до цілком відчутних матеріальних ресурсів, океан пропонує людині особливий світ, який дозволяє змінити погляд на навколишню дійсність, позбутися наслідків стресів повсякденного життя, відновити сили. Саме близькість до океану дозволяє згадати про єдність людини і природи.

Енергетичні ресурси Величезні енергетичні ресурси мають припливи і відпливи, океанічні течії і навіть хвилі. Енергія припливів і відпливів у кілька разів більша, ніж в усіх річках планети. Щоправда, поки що людина використовує її мало.

Якщо люди навчаться отримувати електроенергію на хвильових станціях дешевим способом, то людство отримає невичерпне джерело енергії

Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченні Землі. Океан - це «легені» Землі, джерело харчування населення земної кулі і зосередження величезних багатств корисних копалин. Але науково-технічний прогрес негативно позначився на життєздатності океану - інтенсивне судноплавство, активізація видобутку нафти і газу у водах континентального шельфу, скидання в моря нафтових і радіоактивних відходів призвели до тяжких наслідків: до забруднення морських просторів, до порушення екологічної рівноваги в Світовому океані. В даний час перед людством стоїть глобальне завдання - терміново ліквідувати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу і створити гарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубно позначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства.

Ще сто років тому, очевидно, неможливо було уявити, що Світовий океан, що займає майже 70% всієї площі планети, можна забруднити, а його біологічні ресурси виснажити. Сьогодні виснаження біологічних ресурсів Океану вже є беззаперечним фактом, який трапився. Воно виражається як у зменшенні кількості ресурсів, так й у скороченні їхнього розмаїття.

«Мені здається, що всі великі морські промисли невичерпні, і, що б ми не робили, на чисельності живих ресурсів це серйозно не відіб’ється». Т. Гекслі, відомий британський натураліст ХІХ ст. Як же він помилявся…

Левова частка біологічних ресурсів припадає на рибу. Щорічно виловлюють мільйони тонн оселедців, анчоусів, тріски, скумбрії, тунця, ставриди, камбали, лосося. Серед молюсків найбільше значення мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги. Добувають також креветок, крабів, омарів, лангустів. Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків нині обмежений через значне скорочення їх кількості. Через те, що риби виловлюється більше, ніж може відтворитися, її кількість дуже швидко зменшується. Це означає, що морські організми потрібно берегти від хижацького промислу та загибелі від забруднення води. 

Забруднення Світового океану

катастрофи суденвикиди із суден буріння на шельфіпросочування з надрнадходження з атмосферирічкові стоки

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта й нафтопродукти, їх щорічно потрапляє сюди 5- 10 млн т, головним чином в результаті втрат при добуванні нафти з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку тощо. Так, внаслідок аварії танкера «Екссон валдіз», що стався в 1990 р. поблизу Аляски, в море потрапило 40 тис. т нафти. Величезні нафтові плями були рознесені морськими течіями й вітром далеко від місця аварії, забруднивши значні ділянки узбережжя, спричинивши загибель тисяч тюленів, морських птахів, риби тощо. А в 1991 р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція «Буря в пустелі») нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 км поверхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула велика кількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин.

Більшість із них містять сполуки важких металів та інші шкідливі речовини, що згубно діють на морську фауну й флору. В Світовий океан потрапила велика кількість радіоактивних речовин внаслідок випробувань атомної зброї, роботи атомних реакторів військових підводних човнів і криголамів, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій тощо. Загальна кількість радіоактивності, принесеною людиною в Світовий океан, становить 1,5-109 Кі, в той час як під час Чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто 5-107Кі, тобто в 30 раз менше.

Скупчення відходів з пластмас утворюють у Світовому океані під впливом течій особливі сміттєві плями. На даний момент відомі п'ять великих скупчень сміттєвих плям - по два в Тихому та Атлантичному океанах, і один - в Індійському океані. Сміттєвий обіг в основному складається з пластикових відходів, що утворюються в результаті скидання з густонаселених прибережних зон континентів. Від забруднення страждають усі океани, але забрудненість прибережних вод вища, ніж у відкритому океані, через набагато більше число джерел забруднення: від берегових промислових установок до інтенсивного руху морських суден. Навколо Європи і у східних берегів Північної Америки на мілководних континентальних шельфах влаштовують садки для розведення устриць, мідій і риб, вразливих для токсичних бактерій, водоростей і забруднювачів. Крім того, на шельфах ведуться нафторозробки, що збільшує ризик розливу нафти і забруднення.

Нафтова плівка на поверхні моря пригнічує життєдіяльність морського фітопланктону, що є одним із головних постачальників кисню в земну атмосферу, порушує тепло- і вологообмін між океаном і атмосферою, губить мальків риб і інших морських організмів. Одна тонна нафти, що потрапила в океан, може покрити тонкою плівкою до 12 км² поверхні води. Фактично ж в океан тільки від зливу залишків нафти й нафтопродуктів з танкерів щорічно попадає до 1 млн. т

Про забруднення води океанів і морів можна судити по тому, що в морській рибі, що виловлюється, виявляють ртуть, мідь, кобальт, фосфор, радіоактивні елементи. Відомий дослідник моря Кусто писав, що за 1950-1970 р. життя під водою скоротилася на 40%.

Від забруднення страждають усі океани, але забрудненість прибережних вод вища, ніж у відкритому океані, через набагато

більше число джерел забруднення: від берегових промислових установок до інтенсивного руху морських суден. Навколо Європи

і у східних берегів Північної Америки на мілководних континентальних шельфах влаштовують садки для розведення

устриць, мідій і риб, вразливих для токсичних бактерій, водоростей і забруднювачів. Крім того, на шельфах ведуться

нафто розробки, що збільшує ризик розливу нафти і забруднення.

Уже півстоліття люди наживаються на знищенні життя в морі. Майже третина всього живого у Світовому океані знищена в результаті шкідливої діяльності людини. Цілком імовірно, що в недалекому майбутньому океан перетвориться на позбавлені життя водні пустелі. Жак Ів Кусто

Моря й океани - надбання всього людства, і їхня подальша доля багато в чому залежить від успішного міжнародного співробітництва. На жаль, поки є чималі труднощі в справі розробки, ратифікації й дотримання міжнародних угод про захист морів і великих рік, що протікають по декількох країнах