Осінь-Зима 2010, збірник xxii, номер 3, 4 · Світового океану...

ПРОБЛЕМИ ЗМІНИ КЛІМАТУКонференція з питань довкілля і здоров’я: глобальні партнери для глобальних рішень

Осінь-Зима 2010, збірник XXII, номер 3, 4

Світовий екологічний журнал видається на переробленому папері

Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,Той у грудях не серденько, тільки камінь має.

- Сидір Воробкевич,”Рідна мова”, 1869

ЗМІСТ

Проблеми зміни кліматуД-р Христина К. Дурбак

Й.В. п. Бан Кі-Мун

Й.В. п. Юрій Сергеєв

п. Ірена Зубцевич

Д-р Емілі К. Шуман

п. Вернер Обермеєр

п. Ґлен Вайзер

НОВИНИ АТОМНІЇ ЕНЕРГЕТИКИ: Огляд чорнобильської тематикиЙ.В. п. Валерій Кучинський

Й.В. п. Михайло Болотських

п. Денис Здоров

Проф. Ганна Капустян

ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯЯдерна енергія, ЗМІ і активізм: Формування думки молоді, уряду і суспільствап. Джесіка Вільямсон

Проф. Карл Ґросман

ПРОМОВА НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІКлімат, якого ми заслуговуємоп. Джей С. Волкер, Президент, Walker Digital

23456810

12121314

1618

24

Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй, 22 квітня, 2010 року

Глобальна зміна клімату і дитяче здоров’я

Й.В. п. Бан Кі-МунЗвернення до 19-ї конференції

Клімат, якого ми заслуговуємоп. Джей С. Волкер

спеціальний

випуск

стор. 6

стор. 3 стор. 24

World Ecology ReportWorld Information Transfer

Summer-Fall 20102

Д-р Христина К. Дурбак

Засновник і голова WIT

Вступна промова

Ваші високоповажності, високі делегати, колеги, студенти, пані й панове! Від імені World Information Transfer хочу подякувати урядові України за його безперервне, починаючи з 1992 року, фінансування нашої конференції, а урядові Азербайджану та Представництву Бєларусі за їх підтримку нашої 19-ї конференції.

Сьогоднішні ми розглядаємо як протистяти викликам – питання, яке кожен з нас знає з власного досвіду. Справді, повсякденне життя складається з низки викликів, і наше відчуття сили або слабкості частково походить з того, наскільки успішно ми даємо собі раду з перешкодами, з якими стикаємось. Зміна клімату, що насувається, наслідки дії хімікатів і пестицидів, особливо в дітей, різними способами випробовують усіх нас. Те, яким чином ми зустрічаємо і радимо собі з усіма цими викликами, вплине й на те, як ми з вами житимемо в наступні роки.

На підставі власної роботи за останні 23 роки ми дійшли висновку, що страх перед змінами викликає сум’яття в розумінні комплексних проблем та сповільнює поступ назустріч їх вирішенню. Коли люди бояться чогось нового, вони схильні до забобонів, задавненої ненависті та необґрунтованих переконань. Сьогоднішню світову арену можна спостерігати з наступної перспективи: з одного боку, маємо тих, хто боїться пізнати проблеми, бо це вимагало б від них діяти інакше, з іншого — є ті, хто приймає виклики, оскільки вони хочуть діяти інакше. Перша група погоджується з дотеперішнім status quo, друга вибирає зміни. Найбільш творчі уми знаходяться в другій групі. Вони бажають пізнати неминучу зміну, долаючи таким чином свій страх перед нею.

Однак, є ще одна категорія. Це ті, хто шукає уявного життя без викликів і проблем. Це ті, хто висуває припущення і робить висновки без науково обґрунтованих доказів. Дехто з цієї категорії навіть

“Коли люди бояться чогось нового, вони схильні до забобонів, задавненої

ненависті та необґрунтованих переконань – дехто навіть змінює історичні факти”

Ранкова сесія: п. Ірена Зубцевич, п. Таня Валерія Рагуз, Й.В. п. Юрій Сергеєв, д-р. Христина Ковшевич Дурбак, д-р Емілі К. Шуман, п. Курт Даглін, п. Ґлен Вайзер

змінює історичні факти, усуваючи імена і навіть історичні події з підручників. Це ті, хто нехтує факти дійсності, наприклад, той факт, що температура Світового океану зростає. Вони не можуть відрізнити доказу, що базується на науковому дослідженні, від «доказу» базується на мрії. Ця група осіб робить найменший внесок у віднаходження вирішень найбільших планетарних проблем і вперто три-мається за повернення на більш ранню стадію роз-витку, граючи на людському страхові перед змінами.

Сьогодні ми почуємо від вчених і експертів декілька дуже важливих повідомлень. Цього ранку ми довідаємось, що діти сьогодні стикаються з ризиками, про які кілька десятиліть тому ніхно не знав і навіть не підозрював. Вони ризикують наразитись

на дію понад 85 000 синтетичних хімікатів. У США діти найімовірніше зазнають впливу 15 000 хімікатів, продукованих у великих кількостях, які широко присутні у їжі, побутових виробах і пестицидах. Менше половини з них було протестовано на по-тенційну токсичність для людини, особливо для дітей, які винятково вразливі до хімікатів у довкіллі через непропорційно високий вплив та притаманну їм біологічну чутливість. Щобільше, є вища ймовірність того, що діти зазнають пошкоджень з пожиттєвими негативними наслідками, оскільки їх органи під час вплив забрудників довкілля все ще розвиваються і дозрівають.

Серед усіх дитячих органів, які можуть бути пошкоджені внаслідок впливу забрудників довкілля, найбільш вразливою є центральна нервова система. Впродовж перших шести років життя в дітей розвивається мозок, що слугуватиме їм решту їхнього життя. Відповідно і наражання на дію нейротоксинів довкілля в період розвитку може зумовити постійне нейроускладнення. Тоді як дорослий мозок має природний «бар’єр», що запобігає проникненню в нього багатьох небезпечних речовин (так званий гематоенцефалічний бар’єр), у дітей цей бар’єр не

3World Ecology ReportWorld Information Transfer

Summer-Fall 2010

повністю сформований, результатом чого є біль-ше проникнення ліків і нейротоксикантів. Ця фізі-ологічна різниця між дітьми і дорослими пояснює, чому в дітей, в організм яких потрапив свинець або ртуть, явні симптоми хронічних ушкоджень мозку у порівнянні з нижчими показниками у дорослих. Згідно з оцінками, до 17% американських дітей мають розлади нервової системи, пов’язані з розвитком, а для аутизму і cиндрому дефіциту уваги й гіперактивності (СДВГ) є дані, що захворюваність на них протягом кількох останніх десятиліть зросла більш ніж удесятеро. Зростаюче забруднення нашої планети свідчить, що захист дітей від токсинів довкілля є головним викликом сучасного суспільства.

Ми також розглянемо проблеми ядерної енергії, післячорнобильські наслідки для українського і пост-радянського суспільства та важливість постійної відкритості наукових відкриттів для вирішення або часткового вирішення проблем розвитку. За останні 19 років частину нашої конференції ми присвятили наслідкам цього рукотворного лиха. Той, хто вижив, як і у випадках природних катастроф, впорядковуючи своє довкілля, водночас оплакують свої втрати. Їх свідомість зайнята картинами смерті та руйнувань, а дехто з них може демонструвати те, що в психіатрії називається «виною уцілілого», осуджуючи себе за те, що він вижив, тоді як інші загинули. В інших розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Негативний вплив штучних катастроф значно ширший. Стурбованість окремих осіб і суспільств після Чорнобиля тривала багато років. Навіть сьогодні люди вважають себе забрудненими радіацією і бояться тривалих вроджених вад розвитку. Люди запрограмовані журитись з приводу втрат і змін у житті, і смуток дозволяє нам погодитись з втратою або зміною, що відбулась. Без оплакування травмоване суспільство схильне залишатись переляканим, безпомічним і переслідуваним, що відповідно посилює вину тих, хто вижив, ПТСР та перешкоджає ім у пошуках змін у своїх суспільствах.

Оскільки ми продовжуємо вивчати проблеми та шукати їх вирішення задля кращого майбутнього, я хотіла б навести вам як ілюстрацію творче вирішення, отримане з реального протистояння виклику на прекрасному острові Балі в Індонезії. Звернемось до недавньої історії про прибирання сміття на Балі. У зв’язку зі зростанням кількості сміття окремі підприємці та мешканці були змушені вирішити сміттєву проблему, що перешкоджала туристичній галузі. Гість готелю на Балі, репортер агентства «Телеґраф» (Велика Британія), захотів довідатись, що відбувається із вмістом кошика для використаного паперу в готельній кімнаті. Ві з’ясував, що «під гофрованим залізним дахом наскрізного старого сараю для свиней... робітники ручним способом старанно розділяли папір, пластик, скло, алюміній, недоїдки, рослинний матеріал, все, що можна було знову використати,

“ Питання, що виникли внаслідок зміни клімату, пропонують атмосферу

цілком готову до іновацій.”

залишаючи лише рештки, які мали потрапити в елементарну систему захоронення відходів на острові. Щотижня прибуває 140 вантажівок з відходами. Від’їжджає лише 10, везучи справжнє сміття. «Дванадцять років тому пані Ююн Ісмаваті, інженер-еколог, розпочала свій бізнес». Вона виявила, що фермер, який розводив свиней, платив готелям за їх відходи, і переконала його, що переробка відходів для повторного використання буде більш прибутковою. На сьогоднішній день залучено 25 готелів. Переробляється майже все:

недоїдки купують фермери, які розводять свиней, а скошену траву та іншу рослинність компостують і переважно повертають готелям для квітників. Роботу виконує понад 400 чоловік. Пані Ісмаваті заснувала ще шість центрів на сусідньому острові Ява. Цього року вона виграла нагороду Ґолдмана, найбільший у світі приз за громадський зелений активізм.

Питання, що виникли внаслідок зміни клімату, пропонують атмосферу цілком готову до іновацій. Роки, що надходять, будуть зручною нагодою для вас потрапити в історію. Ми сподіваємось, що, коли ви слухатимете сьогодні наших доповідачів, наша конференція надихне вас на вирішення майбутніх проблем. Кожне покоління самостійно будує своє майбутнє і скористає, якщо знайде у собі відвагу жити без страху.

На закінчення я б хотіла процитувати Нельсона Манделу: «Ми не можемо змарнувати наших дорогоцінних дітей. Жодної дитини! Найвищий час, щоб ми діяли в їх інтересах». Дякую Вам за увагу.*Джерело: The Telegraph (UK), March 5, 2010, “How to make the most of rubbish, A rubbish revolution is under way in Bali,” Geoffrey Lean

Його Високоповажність п. Бан Кі-Мун Генеральний секретар ООН

Письмове звернення до 19-ої Міжнародної конференції з питань охорони здоров’я і довкілля

Сьогодні ми тут, щоб вшанувати пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи, віддати честь жертов-ності тих, хто загинув і тих, хто вижив.

Ми пам’ятаємо про тисячі працівників аварійних служб, які відгукнулись на аварію; про понад 330 тисяч людей, вирваних з їхніх домівок; про тисячі


Summer-Fall 20104

Його Високоповажність п. Юрій Сергеєв

Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй.

Шановна Пані Голово, Ваші Високоповажності, Пані та панове. Уже не вперше маю честь вітати учасників Міжнародної конференції “Охорона здоров’я та навколишнього середовища: Глобальні партнери для глобальних рішень”. З 1992 року Уряд України виступає співорганізатором цього заходу. Хочу висловити вдячність Президенту Світової передачі інформації доктору Хрістіні Дурбак, її сподвижниці доктору Клаудії Страусс та усій команді за їх відданість роботі щодо організації таких заходів.

Мені дуже приємно також вітати й інших співорганізаторів та прихильників заходу, а також

модераторів, доповідачів, гостей та всіх учасників за їх внесок у сьогоднішню дискусію.

Ця конференція надає нам чудову можливість для обговорення ключових проблем, що стосуються навколишнього середовища, соціальної сфери та інших наріжних питань, що становлять особливий інтерес як для України, так і для міжнародної спільноти.

Ми повинні пам’ятати, що ядерна енергія вважається одним із найчистіших джерел енергії та практичним рішенням щодо задоволення зростаючих енергетичних потреб людства, зменшення викидів парникових газів, пом’якшення зміни клімату та досягнення сталого розвитку. Зараз вірний час для міжнародної спільноти отримати користь від потенціалу використання мирного атому за допомогою сучасних технологій, які є безпечнішими, надійнішими та екологічно чистими. Уроки Чорнобиля можуть допомогти у розвитку безпечної та екологічно чистої ядерної енергії.

Аварія 26 квітня 1986 року, що сталася на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції, запо- діяла довготривалої шкоди навколишньому середо-вищу, наслідки якої ми можемо спостерігати у тенденції до погіршення здоров’я населення та занепаду по-страждалих територій. Якщо змалювати це у цифрах, ми отримаємо дані, що приблизно 5 мільйонів людей та площа у 145 квадратних міль на території України, Білорусі та Російської Федерації – країн, що найбільше постраждали від Чорнобиля – зазнали безпосередньо- го ураження радіоактивними речовинами.

Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості недієздатних осіб в Україні з числа тих, які по-страждали від Чорнобильської катастрофи. Хотів би наголосити, що у 1991 році було близько 2 тис. недієздатних осіб, в 2010 році їх вже більше 110 тисяч, 2600 з яких діти.

Зазначаючи це, я б хотів наголосити, що над-звичайно важливим є повне одужання та повернення до нормального життя постраждалого населення, а також сталий розвиток уражених територій. Я вірю, що з допомогою міжнародного співтовариства виконання цих завдань є цілком реальним. Ми вже досягли значних успіхів у відновленні Чорнобиля, але ще багато проблем залишаються невирішеними. Успішне втілення Третьої Декади Чорнобиля «Десятиріччя відродження та сталого розвитку по-страждалих регіонів», проголошеної резолюцією Ге-неральної Асамблеї ООН, дає нам більше оптимізму у досягненні наших цілей.

Дозвольте мені нагадати вам, що тільки минулого тижня в рамках 43-ї сесії Комісії з народонаселення і розвитку, ми обговорювали питання охорони здоров’я, де особливий наголос був зроблений на питаннях захворюваності та смертності населення. Немає необхідності наголошувати, що багато людських захворювань, зокрема неінфекційних, включають екологічні фактори ризику, у тому числі ядерного зараження. Чисте навколишнє середовище – шлях до здорового населення.

дітей, які згодом дістали рак щитовидної залози. Ми вшановуємо героїчні зусилля тих, хто взяв на себе завдання очищення після катастрофи, та хо-робрість мільйонів людей з прилеглих теренів, які впродовж останніх більш ніж двох десятиліть від-чуають страх за своє здоров’я і за засоби існування.

Стратегія ООН щодо тривалих наслідків Чор-нобиля спрямована на те, щоб сприяти дов го-строковому розвитку регіону та забезпечити лю-дей інформацією, потрібною їм для безпечного і здорового життя. Об’єднані Нації залишаються відданими Декаді відновлення і сталого розвитку територій, зачеплених Чорнобилем, оголошеній Ґенеральною Асамблеєю, що розпочалась у 2006 ро-ці, та Чорнобильському Плану дій ООН.

Я теж вітаю ініціативу України, яка у спілки з Бєларуссю і Російською Федерацією спонсорує скликання міжнародної конференції у 25-у річницю аварії у квітні 2011 року, щоб відзначити прогрес у напрямку повернення до нормального життя.

Один з глобальних уроків Чорнобильської ка - тастрофи полягає на важливості зміцнення безпеки ядерного матеріалів та обладнання. Я вітаю від-новлення зобов’язання світових лідерів у цьому пи-танні, задеклароване на засіданні Саміту з ядерної безпеки в Вашінґтоні минулого тижня.

Громади, які зазнали впливу Чорнобиля, посту-пово поборюють наслідки аварії, але вони й надалі потребують нашої підтримки.

ООН готова робити зробити все, що в її си-лах, щоб сприяти відродженню регіону. Я закли-каю міжнародну спільноту підтримати зусилля для повного відновлення всіх тих, кого зачепило Чор-нобильське лихо.

Бажаю Світовій Передачі Інформації всіляких успіхів під час конференції.


Summer-Fall 2010

Україна надає надзвичайно важливого значення ролі Організації Об’єднаних Націй, зокрема, Програмі розвитку ООН щодо зміцнення міжнародного співробітництва у справі пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Роль установ ООН та неурядових організацій є надзвичайно важливою для виконання Плану дій ООН до 2016 року, спрямованого на реалізацію Третьої Декади Чорнобиля та Міжнародної науково-інформаційної мережі з питань Чорнобиля. В Україні вірять, що всі ці заходи будуть у найкоротші терміни сприяти ефективному здійсненню основ Стратегії Організації Об’єднаних Націй щодо Чорнобиля.

Як я вже раніше зазначав, міжнародна допо-мога є досить важливою у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи та у відновленні нор-мальних і безпечних умов життєдіяльності на ура-женій території. Особливо ми розраховуємо на під-тримку наших партнерів у перетворенні АЕС на екологічно безпечну систему. Подальші зволікання із будівництвом нового безпечного саркофагу «Ук-риття» довкола пошкодженого 4-го блоку ЧАЕС можуть призвести до набагато більших втрат. Пла-нується, що новий саркофаг – розроблений для зберігання радіоактивних залишків 4-го блоку ЧАЕС на найближчі 100 років - призначений для заміни існуючого, зведення якого відбувалося за екстремальних умов, абсолютного обмеження у часі та за дуже високого рівня радіації.

Україна вдячна країнам-донорам Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильському фонду «Укриття», що фінансували будівництво схову для відпрацьованого ядерного палива та перетворення Чорнобильського «Укриття» на екологічно безпечну систему. Все готове для будівництва нового безпечного саркофагу в кінці цього літа. Саме тому ми закликаємо всіх партнерів повною мірою виконувати свої зобов’язання.

Чорнобильська катастрофа стала національною трагедією України. Ще й досі ми відчуваємо її наслідки. Саме через цю катастрофу в Україні з’я-вилася низка соціальних та економічних проблем, що не зникають з роками. Тільки на основі комплексного підходу та об’єднаних зусиль Уряду, міжнародного співтовариства, науковців і неурядових організацій ми зможемо подолати проблеми Чорнобиля та досягти сталого розвитку.

24-а річниця Катастрофи є приводом ще раз привернути увагу до масштабів і складності цієї трагедії, яка завдала шкоди не тільки Україні. Заради життя на Землі ми повинні працювати разом, щоб подолати її серйозні наслідки та не допустити навіть найменшої можливості подібної катастрофи у майбутньому. Це особливо актуально сьогодні, коли світ відзначає День Землі.

Сподіваюся, що думки, ідеї та пропозиції, висловлені в ході Конференції, консолідують наші зусилля, спрямовані на подолання сьогоденних проблем Чорнобиля.

Бажаю успіху Конференції.

Пані Ірена Зубцевич

Старший службовець з питань сталого розвитку, Управління глобальної політики, Відділ сталого розвитку, Підрозділ економічних і соціальних справ

Заява від Відділу сталого розвитку ООН за дорученням пана Таріка Банурі, директора Відділу сталого розвитку

Пані Голово Д-р Дурбак, После Сергєєв, Д-р Шуман, поважні гості, колеги, пані і панове. Дозвольте сказати, що це честь для мене бути тут, на цій традиційній конференції Світової Пе редачі Інформації з питань здоров’я і довкілля, пред-ставляючи директора Відділу сталого розвитку п. Таріка Банурі, який просить вибачення, що не зміг бути тут особисто.

Згідно з Порядком денним на 21 століття (розділ 6) та Йоганесбурзьким планом впровадження (роз-діл 6) здоров’я і сталий розвиток взаємно пов’язані. І недостатній розвиток, який веде до бідності, і невідповідний розвиток, результатом якого є надмірне споживання, обидва пов’язані зі зростанням населення світу, можуть призвести до поважних проблем зі здоров’ям як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах.

Взаємозалежність між здоров’ям, довкіллям і со-ціально-економічними покращеннями вимагає між-галузевих зусиль та залучення як громадянського суспільства, так і приватного сектору. Це дуже добре видно на прикладі нової проблеми – негативного впливу зміни клімату.

Загалом, прогнозують, що дія глобальної зміни клімату буде значною мірою зосереджена серед біднішого населення на низьких широтах, де вже поширені найважливіші, чутливі до клімату наслідки для здоров’я (недоїдання, діарея і малярія), та де незахищеність від кліматичних впливів найбільша.

Синтез-звіт 4 Міжнародної конвенції щодо захисту рослин (2007) підкреслює, що теплі періоди збільшать ризик смертності, пов’язаної з теплом, особливо для осіб похилого віку, з хронічними захворюваннями, дуже молодих і соціально ізольованих; сильні опади підвищать ризик смертельних випадків, поранень та інфекційних, респіраторних і шкірних захворювань; територіям, враженим наростаючою посухою, щораз більше загрожуватиме нестача їжі і води, недоїдання і захворювання, що передаються через їжу і воду; посилена активність тропічних циклонів призведе до збільшення ризику смертельних випадків, по-ранень і захворювань, що передаються через їжу і воду, та пост-травматичних розладів, зумовлених стресом; часті випадки екстремального збільшення рівня моря посилять ризики смертей і поранень


Summer-Fall 20106

в результаті утоплень під час повеней та вплив на здоров’я внаслідкок переселення. Однак, є й одна позитив – в результаті тепліших і частіших гарячих днів і ночей зменшиться людська смертність через зменшення впливу холоду.

Узгоджена, базована на даних інформаційна сис-тема з питань довкілля і здоров’я на підтримку охорони здоров’я і екологічної політики є ключовою у справі пом’якшення зміни клімату та пристосування до неї. Потрібно зазначити, що поширення інформаційних джерел і легкість доступу до інформації робить це завдання як складним, так і терміновим. Хоча з’явився значний масив знань з питань, пов’язаних зі здоров’ям, багато цієї інформації пошматовано і часто є у формі, незручній для тих, хто приймає рішення, та фахівців-практиків.

Подолання цих перешкод, окрім звернення до ін-ституційних проблем, вимагатиме поступу в декількох напрямках. Пропоную на ваш розгляд деякі з них: потрібно організувати інформацію, використавши

можливості інтернету, та зробити доступною для тих, хто приймає рішення, інших громад, надавши їй узгоджену і зручну для користування форму;

необхідно пов’язати між собою наявні мережі та зробити їх діяльність більш видимою для тих, хто приймає рішення;

слід документувати історії успіху, кращі практики, оцінюванння політики і програм та зробити їх доступними і зручними для користувачів, застосувавши інтернеттехнології.Це повертає назад до моїх зауваг стосовно

взаємозалежності між здоров’ям, довкіллям та со-ціально-економічними покращеннями, оскільки зро-бити це можна лише в рамках сталого розвитку, де всі ці програми сходяться.

Сталий розвиток обіцяє не лише узгодити між собою економічний, соціальний і екологічний ви-міри, але й дає обґрунтовану основу для між на родного співробітництва, механізм залучення приват ного сектора і громадянського суспільства, засіб пере-давання наукового знання до рук тих, хто приймає рішення, і місцевих громад та спосіб висловити нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Таким чином, створення міжнародного середо-вища більш сприятливого для підвищення ролі пи-тань здоров’я у сталому розвитку є істотним для уможливлення кращої координації і згуртованості на національному і регіональному рівнях з метою включення опіки про здоров’я (особливо у випадку незахищених груп населення) у стратегію, політику і програми подолання бідності та зі сталого розвитку. Слід звернутись до механізмів вдосконалення між-галузевої діяльності включно з інституційним по-силенням оцінювання впливу на здоров’я шляхом включення його в основний процес прийняття рі-шень, а також впровадити нове співробітницт во і об’єднання задля охорони здоров’я і сталого роз витку.

Тому конференції, подібні до цієї, які збирають разом вчених, практиків і тих, хто приймає рішен-

ня, допомагають просувати вперед програму та під-вищувати поінформованість щодо потреби в більш цілісному підході до здоров’я в рамках сталого розвитку для того, щоб досягнути Цілі Розвитку Тисячоліття та покращити всім умови життя.

Ми підтримуємо всіх вас, хто з року в рік організовує цю корисну конференцію, і особливо д-р Дурбак, виконавчого директора WIT, та д-р Штраус і її команду, доповідачів як також учасників.

Дякую вам за увагу.

Д-р Емілі К. Шуман Доктор медицини, Департамент медицини внутрішніх органів, Відділ інфекційних захворювань, Університет Мічіґан

Глобальна зміна клімату і дитяче здоров’я

Очікується, що глобальна зміна клімату матиме величезні наслідки для людського здоров’я. Різкі кліматичні зміни, як от хвилі тепла, бурі, повені і посухи, безпосередньо впливатимуть на людське здоров’я, спричинюючи смерть, травми, інвалідність і переміщення населення. Зміна клімату матиме теж багато непрямих наслідків для здоров’я людини. Очікується, що зросте тягар інфекційних захворювань, які передаються носіями або з водою, оскільки комахи-переносники захворювань більш активні при вищих температурах, а забруднення запасів води в населених пунктах трапляється, як правило, під час повеней або посух. Наслідком зміни клімату може бути теж більше забруднення повітря озоном і твердими частинками, що збільшить тягар респіраторних і серцево-судинних захворювань у чутливих популяціях. Завдяки своїм винятковим особливостям діти будуть особливо вразливими щодо впливу зміни клімату на здоров’я. Щоб дати собі раду з проблемою зміни клімату, необхідне глобальне зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів і знеліснення. Однак, оскільки змі- на клімату вже відбувається, ми повинні теж покра-щити наше розуміння того, як захистити від його дії чутливі групи населення включно з дітьми.

Парникові газиa Викиди• Двоокис вуглецю (CO2) - Спалювання викопного палива

• Метан (CH4) (10%)- Звалища сміття- Вугільні шахти- Операції з нафтою і природнім газом- Сільське господарство

• Окис азоту (N2O) (5%)


Summer-Fall 2010

a Повені• Потепління поверхні морів спричинить підвищення рівня

моря з більшим затопленням прибережних районів• 13/20 світових мегаміст розташовано на рівні моря • При підвищенні рівня моря на 1 м можливе

великомасштабне переміщення населення (18,6 мільйонів у Китаї, 13 мільйонів у Бангладеш)

• Засолення прісних водних горизонтів, руйнування дренажу для зливової води та систем видалення стічних вод

a Посуха• 1,7 мільярда людей мешкає на територіях з дефіцитом

води, до 2025 року очікується зростання їх кількості до 5 мільярдів

• Зменшення виробництва продуктів харчування, збільшення пожеж та інфекційних захворювань, пов’язаних з недостатньою гігієною

Забруднення повітряa В результаті тепліших температур може зрости концентрація озону • Астмаa Концентрації пилку теж можуть зростиa Тепліше повітря може розносити забруднення повітря на більші площі

Клімат та інфекційні захворювання: захворювання, які передаються переносниками a Більше різноманіття комах-переносників у тропікахa Комахи-переносники активніші при вищих температурах a Комарі роду Anopheles, щоб завершити свій життєвий цикл, вимагають температур понад 16ºC • А Plasmodium розвивається швидше при температурах

понад 20ºC • Один комар може заразити P. falciparum 200 людей a Комарі схильні добре розвиватись у водних оселищах • Епідемії малярії і лихоманки денґе трапляються в

тропіках у сезон дощів та в проміжку між роками з погодними подіями, пов’язаними з коливаннями південного Ель Ніно

a Однак епідемії Західного Нільського вірусу трапляються під час посух • Комарі і птахи перебираються дуже близько до запасів

води, яких не вистачає • В міру висихання заболочених територій стає щораз

менше організмів, які поїдають комарів

Клімат та інфекційні захворювання: захворювання, які передаються з водою a Посуха• Дефіцит води призводить до недостатньої санітарії• Багато населення може наразитись на дію потенційно

забрудненої води

- Добрива- Спалювання викопного палива- Промислова діяльність і діяльність з управління

відходамиa Знеліснення (15-20%)a З початком промислової ери значення концен трацій CO2 в атмосфері зросли з 280 до понад 380 проміле.

Прогнози на майбутнєa Якщо викиди CO2 залишаються на поточному або заданому рівнях:• Середня світова температура до кінця 21 століття

зросте на 1.85.8ºC• Рівень морів підніметься на 988 см через топлення

льодовиків

Зміна клімату, не просто “глобальне потепління”a Змінився гідрологічний цикл, оскільки тепліше повітря здатне утримувати більше вологи

• Більші опади в одних районах, посухи в інших• Більш різкі погодні події

- У проміжку між 1951 і 2000 роками 3.3% земної поверхні перейшли з однієї кліматичної категоріїї в іншу

a Менше полярного і арктичного клімату, більше посушливого

Зміна клімату і людське здоров’яa Тепловий стресa Повені, посухи, виняткові буріa Щораз гірше забруднення повітряa Інфекційні захворювання • Захворювання, які передаються переносниками або

з водою

Погодні крайнощіa Тепловий стрес• Може призвести до серцевосудинних і респіраторних

розладів • Хвилі тепла у США більш смертоносні ніж урагани,

повені і посухи, разом узяті • Хвиля тепла в Європі у 2003 р. спричинила за два

тижні 22000 смертей• Підвищений ризик смертельних випадків на міських

територіях (міські острови тепла) та з поганим житлом

a Різкі бурі• Смертельні випадки, інвалідність, втрата майна

(наприклад, ураган Мітч спричинив у Центральній Америці в 1998 р. понад 19000 смертей, 2,7 мільйони безпритульних та завдав шкоди на 6 мільярдів доларів США)

• Потепління поверхні морів трохи більше ніж на 2°C прискорює ураганний вітер та може збільшити кількість ураганів

• Концентрація населення у прибережних районах та деградація довкілля підвищують вразливість


Summer-Fall 20108

• Приклад: недавня епідемія холери в Кенії- За час з 12/5/09 4 700 випадків і 119 смертельних

випадків

Поточний тягар важливихінфекційних захворювань, на які може вплинути зміна клімату a Захворювання, які передаються переносниками• Малярія- 45% населення світу в зоні підвищеного ризику- щороку заражається 300-500 мільйонів людей з 1

мільйоном смертельних випадків - 90% смертей трапляється в африканській суб-

Сахарі, захворювання зумовлює 1/5 дитячої смертності в Африці

• Лихоманка денґе - 40% населення світу в зоні підвищеного ризику - щороку заражається 50-100 мільйонів людей з 22

000 смертельних випадків (переважно діти)a Захворювання, які передаються з водою• захворювання на діарею є другою в світі провідною

причиною дитячої смертності у віці до 5 років

Поточний вплив зміни клімату на інфекційні захворюванняa Вплив зміни клімату важко відділити від інших людських чинників • Велика міграція і подорожування груп населення• Стійкість до ліків і пестицидів• Урбанізація/підвищена густота населення• Доступність охорони здоров’я• Імунітет населення• ВІЛ

Майбутній вплив зміни клімату на інфекційні захворюванняa Зміна податливості на малярію та підвищення податливості на лихоманку денґе (до 2050 р. 50% населення світу у зоні підвищеного ризику) a ВООЗ оцінює• До 2030 р. захворюваність на діарею зросте на 10%

порівняно з тим, якби не було зміни клімату • Якщо середня світова температура зросте на 23ºC,

то населення, яке ризикує захворіти на малярію, збільшиться на 35%

Зміна клімату і дитяча смертністьa Діти особливо вразливі на потенційні шкідливі впливи зміни клімату на здоров’я • Вища ймовірність жити в бідності (20% дітей у США,

50% у світі)• В перерахунку на кілограм ваги п’ють більше води,

споживають більше їжі і більше вдихають повітря• Швидко розвиваються з незрілими імунними системами

a Захворювання, які передаються переносниками • В середньому африканська дитина має щороку 1,65,4

випадка малярії , кожні 30 сек через малярію помирає одна дитина

• Малярія під час вагітності спричинює щороку до 200000 смертельних випадків серед новонароджених

• Лихоманка денґе є провідною причиною госпіталізації і смертельних випадків серед дітей у Азії

a Захворювання, які передаються з водою: захворювання на діарею• 2 мільярди випадків щороку з 3 випадками в середньому

на кожну дитину в країнах, що розвиваються • 1,5 мільйона смертельних випадків щороку серед дітей

у віці до 5 років (80% трапляється в Африці, 80% з дітьми у віці до 2 років)

• Основна причина недоїдання і сповільнений ріст

Висновкиa Зміна клімату відбувається через викиди парни-кових газів і знеліснення.a Зміна клімату впливає на людське здоров’я безпосередньо через шкідливі погодні умови та різними шляхами опосередковано, включно з під-вищеним забрудненням повітря та більшим тягарем інфекційних захворювань. a Діти особливо вразливі на потенційно шкідливі впливи на здоров’я, пов’язані зі зміною клімату.Джерела: Environmental Protection Agency, www.epa.gov/climat-echange; Intergovernmental Panel on Climate Change, www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr.pdf; World Health Organization, www.who.int/globalchange/en

п. Вернер ОбермеєрЗаступник виконавчого директора, ВООЗ

Чому ми повинні проводити більш конкретні заходи для захисту дітей від тягаря екологічних захворювань

Високоповажності, делегати, пані і панове. Дозвольте мені на початку подякувати Світовій Передачі Інформації та особисто доктору Христині Дурбак за їх невтомну працю задля того, щоб запевнити, що екологічні ризики залишаються на передньому краї громадського дискурсу, тут в Об’єднаних Націях і деінде. Масштаб цього виклику дуже виразний – понад 13 мільйонів смертей на рік спричинено екологічними чинниками, яким можна запобігти, і третина цих смертей – у найбідніших районах світу.

Справді, четверта частина світового тягару за-хворювань у дорослих пов’язана з чинниками екологічного ризику. До третини дитячих захво-рювання спричиняють екологічні фактори, а в


Summer-Fall 2010

“Хімікати, стійкі органічні забрудники і токсини часто мають період життя, що може

заторкнути кілька поколінь людей”

країнах, що розвиваються, у 12 разів більше дитячих смертей, спричинених впливом довкілля, часто на робочих місцях, порівняно з багатими країнами. Це вражає ще більше, якщо мати на увазі, що найбідніші країни не можуть дозволити собі витрачати більше ніж 10 доларів США на особу на рік на державну охорону здоров’я, тоді як у багатих країнах ця цифра складає в середньому 3000 доларів.

З цими тягарем екологічних захворювань мож-на боротись за допомогою різноманітнизх заходів, біль шість з яких не дорогі і легко доступні. Вони включають зменшення забруднення повітря, покращення доступу до чистої води, запобігання хронічним гострим респіраторним інфекціям через ефективніше використання палива та запобігання деяким захворюванням, що не передаються, як от рак, шляхом обмеження впливу дії певних хімікатів.

Хімікати, стійкі органічні забрудники і токсини часто мають період життя, що може заторкнути кілька поколінь людей, змінюючи гормональний баланс і пошкоджуючи репродуктивну та імунну системи. Вони негативно впливають на розвиток організму і спричиняють канцерогенні ефекти. В чутливих популяціях, зокрема в людей похилого віку і дітей, імунні системи, як правило, більш вразливі до багатьох з цих забрудників.

Деякі найновіші дані, дозволені до друку Секретаріатами Стокгольмської і Базельської Кон-венцій, припускають, що вищі температури не лише більше наражають живу природу на дію певних хімікатів, але й збільшують діапазон атмосферних і океанічних поширень цих забрудників – через нові міграційні схеми таких ссавців, як тюлені або полярні ведмеді, і, звичайно ж, через танення льодовикового покриву.

Якщо врахувати, що 5 найтепліших зареєст-рованих років були після 2005 р., то не дивно, що рівні забрудників і токсинів, вивільнених у повітря і воду через танення льоду і снігу, небезпечно зросли. Ця зміна клімату не лише більше наразила людей на дію широкого ряду переносників захворювань, але й прямо чи опосередковано (через харчовий ланцюг) – на більшу токсичність. Багато пестицидів, заборонених або строго об-межених до використання в індустріалізованих країнах, надалі продаються і застосовуються в країнах, що розвиваються. Часто такі пестициди продають фермерам, яким бракує обладнання і знань щодо їх безпечного використання, наслідком чого є велика кількість каліцтв і навіть смертей. У бідних громадах, де часто діти орють землю, вони наражаються навіть на ще більший ризик.

Так само в певних регіонах світу надалі додають до бензину промислові хімікати такі, як свинець, для підняття октанового числа, внаслідок чого свинець нагромаджується в довкіллі і спричинює шкідливий вплив на здоров’я населення, особливо

на розумовий розвиток дітей. На жаль, і азбест, негативний вплив якого на здо ров’я доказано, теж широко поширений у цих регіонах і застосовується як будівельний матеріал і пакування.

Раніше я згадував, що танення льодовикового покриву робить внесок у поширення токсинів з океанічними течіями і, в міру зростання температури морської води, зростає теж небезпека зараження людей ртуттю через споживання риби.

Здоров’я дітей, звичайно, підлягає більшому ризику, оскільки вони постійно ростуть, а тому потребують споживати більше їжі, більше дихати повітрям і пити більше води. Малі діти можуть повзати і бавитись на майданчиках, де вони наражені на пилюку або грязюку, забруднену хімікатами, а будучи необізнаними з такою небезпекою, вони теж не здатні зробити вибір, щоб захистити своє здоров’я. І, як ми знаємо, їх центральна нервова,

імунна, репродуктивна і травна системи все ще роз-виваються, тож наражання на токсини, за брудни ки і хімікати може призвести до незворотніх наслідків.

Якщо подивитись на модельні прогнози по годи, то стає ясно, що підвищення рівня моря змісить мігрувати мільйони людей з низиних прибережних територій, а також затопить сільськогосподарські землі, результатом чого стане змивання добрив і хімічне забруднення покладів грунтових вод. Посухи і повені значно вплинуть на виробництво продуктів харчування і споживання білка та збільшать ризик від забрудників, що передаються людям по харчовому ланцюгу.

Ми в ВООЗ тісно співпрацюємо з ЮНЕП і особ-ливо з ЮНІСЕФ з проблемних питань дитячого здоров’я, пов’язаного зі станом довкілля; своєю чергою, ми розширили співробітництво з трьома хімічними конвенціями, Стокгольмською і Ба-зельською, про які я вже згадував, а також з Рот-тердамською Конвенцією. Хоча ми й добились відчутного поступу у країнах, що розвиваються, впровадження правових інструментів в них завжди страждає від потенційної неспоможності та фінансових обмежень.

Якщо до цього сценарію додати прогнози щодо зміни клімату, то завдання стає усе більш складним. Тож дозвольте мені ще раз наголосити на користі від проведення форумів, таких як цей, де пропагування поглядів та обмін інформацією становлять величезну цінність для інформування осіб, які приймають рішення, та завтрашніх політиків про небезпеки сьогодення.

Дякую Вам.


Summer-Fall 201010

п. Ґлен Вайзер

Старший адвокат, Центр міжнародного екологічного права

Міжнародне право і хімікати

Сьогодні я хотів би повести розмову про міжнародне право і управління хімікатами. По-перше, я опишу декілька загроз, які несуть хімікати для людського здоров’я, включно з тим, чому хімікати, такі як ртуть, є предметом глобального занепокоєння. По-друге, я подам дуже короткий огляд деяких способів, за допомогою яких система ООН відповідає на цю занепокоєність.

1. ВикликСвітова хімічна промисловість – це величезна

економічна сила, яка впливає на всіх нас багатьма позитивними способами. Хімікати застосовуються майже у всіх сферах нашого життя, і ми залежимо від них з огляду на багато необхідних і корисних товарів.

На жаль, деякі хімікати мають властивості, яких краще вони б, не мали. Часом властивості, що роблять хімікати такими привабливими у виробах, при їх вивільненні в довкілля є шкідливими. Наприклад, ДДТ може бути ефективним засобом обробки для знищення комарів, які переносять малярію, оскільки його токсичність триває так довго. І все ж через свою стійкість ДДТ, вивільнений у довкілля, має неприйнятну схильність з часом мандрувати на північ з повітряними і водними течіями та навіть з мігруючими тваринами, такими як риба і морські ссавці. Це може бути поважною проблемою, якщо ви є ескімосом, який живе на Алясці і виживає завдяки «народній їжі», – тюленям, моржам або рибі – яка отруюється промисловими хімікатами віддаленими забрудювачами. Інші хімікати можуть переміщатись тим самим шляхом, як от діоксини, які під час процесів промислового спалювання ненавмисне вивільняються в атмосферу і в зрештою опиняються в їжі. Вони теж стійкі у довкіллі, рухаються на північ за допомогою природних чинників на великі відстані та біоакумулюються і біопосилюються в харчовому ланцюзі.

Ще один загально поширений, але менш відомий клас стійких хімікатів – це бромовані сповільнювачі вогню. Сповільнювачі вогню відіграють важливу роль в запобіганні пожежам та смертельним випадкам, пов’язаним з ними. На жаль, бромовані сповільнювачі вогню можуть з часом втрачати ефективність і здатність прилипати до виробів, таких як електроніка, килими і завіси. Пилюка з цих виробів може потрапляти в нашу їжу, або легені, дозволяючи цим хімікатам нагромаджуватись у наших організмі.

В результаті цих процесів усі ми і кожен з присутніх має у організмі не однин десток синтетичних хімікатів. Наші знання про значну кількість хімікатів все ще неповні. Що ми насправді знаємо, так це те, що вони можуть впливати на дітей і ненароджених дітей значно сильніше ніж на дорослих.

Небезпеку несуть також несинтетичні елементи, такі як ртуть. Ртуть – це не речовина, яку ми створюємо, а те, що добуваємо для застосування у різних виробах. Ртуть застосовують, наприклад, у компактних люмінесцентних лампах, які менш енергозатратні порівняно з лампочками розжарю-вання, а отже можуть допомогти зменшити викиди парникових газів, пов’язаних з виробництвом електроенергії.

На жаль, ртуть теж дуже шкідлива для людського здоров’я. Вона не просто стійка, це земний елемент. Коли ми добуваємо ртуть з земної кори і вносимо в біосферу, вона залишається там назавжди. Малі кількості ртуті в атмосфері не можуть завдати істотної шкоди. Проте коли ртуть потрапляє в атмосферу з розбитих освітлювальних ламп або, що важливіше, з викидами електростанцій, які працюють на вугіллі, то вона поширюється навколо і з часом осідає на землю або воду. Вугілля неминуче містить певну кількість ртуті, а в сукупності, коли впродовж тривалого часу спалюють мільйони тон вугілля, навіть невеликий її відсоток породжує великі наслідки. Частина ртуті осідає в заболочених місцях, де перетворюється на метилртуть. Метилртуть більш згубна, оскільки легко поглинається живими організмами. Коли мала риба з’їдає планктон, який містить метилртуть, то нагромаджує його у своєму організмі. Відтак, коли її пожирає більша риба, метилртуть знову акумулюється, біопосилюючись в процесі руху догори по харчовому ланцюгу. Організми на вершині харчового ланцюга, як от меч-риба, тюлені або людина, часто мають рівень метилртуті далеко вищий за фоновий рівень у воді.

Чому це відбувається? Ртуть – сильний нейро-логічний токсин. Для ртуті не існує безпечного порогу: вона для вас завжди шкідлива. Якщо хтось, такий як я, зазнає дії невеликої кількості метилртуті в рибі, то я не буду цим дуже перейматись. Я не збираюсь щодня їсти рибу, тому що це могло б призвести до гострих проявів на зразок тремтіння. Проте для малої дитини, чий мозок та інші органи ростуть, або для ненародженої дитини наражання на дію ртуті може назавжди змінити те, як особа розвивається.

Подібно як і у випадку багатьох токсичних хімікатів, контакт з ртуттю є глобальною проб-лемою. У США він, як правило, відбувається через споживання риби. В частинах Китаю, навіть там, де люди не їдять риби, вчені знаходять зараз високий рівень поширення метилртуті, тому що ртуть є в рисі. Рис росте на вологих терасах, де ртуть здатна метилюватись. Ртуть та інші токсичні хімікати є також транскордонною проблемою. Ескімоси Аляски, які не мають нічого спільного з


Summer-Fall 2010

виробництвом або використанням ртуті, все ще наражені на її дію, оскільки ртуть, подібно до ДДТ або діоксинів, може подорожувати на великі віддалі з повітряними або водними течіями.

2. Міжнародні рішенняІстотним чинником в пошуках вирішення

проблем хімічного забруднення є міжнародна співпраця. Чому? Як я зазначив раніше, багато старих хімікатів на зразок ДДТ, новіших, як от бромовані сповільнювачі вогню, і навіть елементарних хімікатів, таких як ртуть, має сумну властивість переноситись у довкіллі на великі віддалі. Окремі країни не завжди можуть зменшити хімічний вплив, скоротивши власне виробництво і використання хімікатів через те, що багато з них розсіяно на великі відстані від своїх джерел. Наприклад, ескімоси Аляски не можуть захистити себе від промислових хімікатів, оскільки не зайняті у хімічному виробництві. США могли б ліквідувати викиди ртуті, закривши всі свої електростанції, що працюють на вугіллі, або ж створивши і впровадивши технології вловлювання цих викидів. Хоча це б не вирішило проблеми забруднення з огляду на перенесення ртуті в довкіллі на великі віддалі з інших країн. Наприклад, Китай та Індія спалюють багато вугілля, а їх стратегія розвитку спирається на набагато більше спалювання.

У відповідь на транскордонні проблеми, спричинені хімікатами, було реалізовано низку договорів. Ескімоси Аляски стали важливою духовною силою в переговорах ООН, які завершились Стокгольмською Конвенцією щодо стійких органічних забрудників. Пов’язаною з нею угодою є Ротердамська конвенція щодо попередньої поінформованої згоди, яка вимагає від країн отримання дозволу перш ніж експортувати надзвичайно токсичні хімікати в інші країни. Базельська конвенція про транскордонний рух небезпечних відходів має на меті запобігти експортові відходів, які можуть наражати дітей і дорослих на дію багатьох токсичних хімікатів. Стратегічний підхід до міжнародного управління хімікатами – це добровільний процес, щоб допомогти країнам розумно використовувати хімікати та займатись хімічним забрудненням.

Ці угоди пройшли довгий шлях до проблем міжнародного управління хімікатами. Однак, вони несуть теж виклики з власного боку. Надмірна кількість угод і добровільних процесів утруднює адміністрування їх усіх для країн, що розвиваються. В багатьох таких країнах лише одна-дві особи в уряді можуть відповідати за розгляд питань регулювання хімікатів як також за ведення переговорів та адміністрування цих угод. Також важко займатись численними взаємопов’язаними угодами узгод-жено. Одна причина цього полягає в тому, що ті самі країни не завжди є сторонами тих самих угод. Сполучені Штати сумновідомі неприєднанням до екологічних угод. Навіть якби поєднання двох

угод щодо хімікатів було більш ефективним, деякі країни можуть не підтримати його, щоб уникнути ускладнень, які можуть з’явитись при намаганні займатись різноманітним членством у кожній угоді.

Минулого року Керівна Рада Програма ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП) після десяти років обговорення питання вирішила започаткувати переговори стосовно угоди про ртуть. Переговори розпочнуться у червні в Стокгольмі. Такий роз-виток подій слід вітати, оскільки забруднення ртуттю є критичною проблемою, якою окремі країни не можуть займатись одноосібно. З іншого боку, додаткова угода створить виклики, повязані з адмініструванням і узгодженістю.

Щоб бути успішною, угода стосовно ртуті повинна досягнути ряду цілей. Найважливіше: потрібно, щоб вона звернулась до проблеми постачання. Як я вже згадував, ртуть ніколи не зникає. Таким чином, перше і найважливіше, що нам треба зробити, – це запобігти добуванню нової ртуті та її вивільненню в довкілля. Виробники можуть використовувати ртуть повторно у випадку всіх основних її застосувань.

Угода повинна також регулювати міжнародну торгівлю ртуттю. Багато застосувань ртуті, наприклад, у зубній амальгамі для заповнення порожнин, все ще переважає у всьому світі. Величезні кількості ртуті продають начебто ртуть для зубів у Індії; її достатньо, щоб заповнити порожнини у мільярдів людей. Але насправді ртуть застосовують не для цього. Натомість, її нелегально продають для використання в кустарних, невеликих за обсягом розробках покладів золота. Це – економічно вигідна діяльність у значній частині світу, але вона призводить до жахливих забруднень.

І нарешті, угода повинна вирішити, що робити з вивільненою ртуттю. Ртуть не зникає і в цьому сенсі вона навіть гірша за радіоактивні відходи. Принаймні радіоактивні відходи мають період піврозпаду у тисячі років, а ртуть після вивільнення необхідно зберігати вічно. Тому надійне постійне зберігання є одним з викликів, який має вирішити угода. Угода має теж відповісти на запитання, якими жодна угода не повинна займатись, включно з тим, як платити за ці покращення, хто має платити, які технології можна застосувати та як допомогти країнам, що розвиваються, щоб вони змогли приєднатись до спільних зусиль.

Для тих з вас, хто цікавиться охороною довкілля, сталим розвитком і переговорами ООН щодо угоди, міжнародне управління хімікатами надає чудовий приклад для вивчення, можливість повчитись та зробити важливий внесок. Я сподіваюсь, моя бесіда зачепила вашу зацікавленість, щоб розглянути, що ви можете зробити.

“Ртуть не зникає і в цьому сенсі вона навіть гірша за радіоактивні відходи.”


Summer-Fall 201012

Новини атомнії енергетики: Огляд чорнобильської тематики

Його Високоповажність п. Михайло Болотських

Міністр України з питань надзвичайних ситуацій

Звернення до учасників 19-ї Міжнародної конференції

Високоповажності, делегати, пані і панове. Дозвольте від імені Уряду України щиро привітати вас. Хотіли б нагадати, що 26 квітня виповнюється 24 роки відтоді, як заграва над аварійним реактором

Чорнобильської атомної електростанції освітила новий відтинок на шляху цивілізації.

Ця техногенна катастрофа поповнила симво-лічний ряд грандіозних і спустошливих трагедій, а слова «Чорнобильська АЕС» стали уособленням небаченого досі явища – атомної енергії, що вийшла з-під контролю людини.

Що таке Чорнобиль для України? Це більше двох мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 170 населених пунктів, яким довелося покинути рідні домівки і переїхати у інші місця.

Чорнобильська катастрофа стала національною трагедією, чиї наслідки відчуваємо і досі. Вона породила соціально-економічні проблеми, які з роками не зникають. Вирішити їх можна лише комплексно, об’єднавши зусилля влади, науки, громадських організацій «чорнобильців» та всього суспільства, залучивши допомогу міжнародної спільноти.

Україна вдячна всім країнам-донорам Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду «Укриття», з якого фінансується будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива та перетворення об’єкту «Укриття» Чорнобильської АЕС на екологічно безпечну систему. Будівництво нового безпечного укриття (конфайнменту) готове розпочатися цього літа. Завершення проектування сховища відпрацьованого ядерного палива.

Президент України під час візиту до Сполучених Штатів Америки звернувся до лідерів Великої вісімки та Європейського Союзу з пропозицією у цей важкий для України час поновити свою підтримку у розв’язанні чорнобильської проблеми і очолити зусилля, з метою забезпечення безупинного прогресу і завершення цих проектів.

У багатьох країнах ядерні технології розглядаються як одне з найбільш ефективних рішень для задоволення зростаючого попиту енергії, скорочення викидів парникових газів, пом’якшення зміни клімату, на противагу коливанням цін на викопні джерела енергії. У той же час отримані уроки аварії на Чорнобильській АЕС повинні ретельно враховуватися.

Досвід вчить, що сутність і наслідки техногенних катастроф піднімаються над суспільно-політичними та іншими відмінностями. Вони вимагають використання

Його Високоповажність п. Валерій Кучинський

Колишній постійний представник України в ООН

Звернення до учасників 19-ї Міжнародної конференції

Ваші Високоповажності, високі делегати, сту-денти, пані й панове!

Гадаю, проводячи сьогоднішню конференцію, ми вшановуємо 24-у річницю нещастя на Чор-нобильській атомній електростанції, яка є найгір-шою ядерною аварією в історії людства. Ми пам’-ятаємо про численні жертви цієї катастрофи і віддаємо належне урядам України, Бєларусі і Росії, країн, що найбільше постраждали, та фактично всій міжнародній спільноті за їх активні зусилля з мінімізації наслідків цієї страшної трагедії. Для мене це ще одна нагода висловити нашу щиру вдячність World Information Transfer, його голові і виконавчому директору Д-р Христині Дурбак та її співробітникам за постійне нагадування про проблему Чорнобиля та розповсюдження впродовж багатьох років експертної оцінки і глибокого знання про це в усьому світі та за виховання молодшого покоління.

Денна сесія: Проф. Ганна Капустян, п. Денис Здоров, Й.В. п.Валерій Кучинський, д-р. Христина Ковшевич Дурбак, Проф. Карл Ґросман, п.Джесіка Вільямсон, п. Бахар Шахпар, п. Ремі Шевальє


Summer-Fall 2010

всіх каналів міжнародної співпраці для того, щоб ніде, ніколи і за жодних обставин не прийшло на нашу прекрасну Землю рукотворне лихо.

Ми переконані, що солідарність націй і держав, гуманізм сучасної цивілізації не залишать України без допомоги ззовні. І ми вдячні всім, хто її надає, і заздалегідь тим, хто її надасть.

Чорнобильська планетарна ядерна катастрофа ніколи не зітреться з пам’яті людства. 24-а річниця цієї страшної події ХХ століття має ще раз привернути увагу світової спільноти до великої біди, що спіткала не тільки Україну. В ім’я життя на землі спільними зусиллями треба долати її тяжкі наслідки, дбати про те, щоб подібного не сталося у майбутньому.

Г-н Денис Здоров

Советник Постоянного представительства Республики Беларусь при ООН

Обращений к участникам 19-й Международной конференции

Мадам, Председатель, Ваши Превосходительства, делегаты, коллеги, студенты, дамы и господа.

С момента крупнейшей техногенной катастрофы прошлого века, аварии на Чернобыльской АЭС, прошло почти 24 года, но до сих пор тысячи граждан Беларуси, Украины и России ощущают ее последствия. День 26 апреля 1986 года стал трагическим днем для всего мирового сообщества. Именно с этого дня начался практически новый отсчет времени – постчернобыльский.

За два с лишним десятилетия, благодаря усилиям Беларуси и международного сообщества, удалось решить наиболее острые вопросы неотложной помощи пострадавшему населению. Вместе с тем сохраняется ряд факторов, осложняющих процесс быстрого и полноценного перехода к нормальной жизни в пострадавших регионах, но способствующих тому, чтобы международное сотрудничество в этой сфере продолжало развиваться.

За последние годы Беларусь реализовала ряд государственных и целевых программ, направ-ленных на преодоление последствий чернобыльской катастрофы. Их осуществление позволило перейти от стадии преодоления последствий чернобыльской катастрофы к устойчивому развитию пострадавших районов.

В этой связи на современном этапе особое значение приобретает взаимодействия в таких областях, как здравоохранение, социально-эко-номическое развитие и изучение действия атомной радиации.

Беларусь достигла значительного прогресса в области здравоохранения 1,3 миллиона белорусских граждан, продолжающих проживать на загрязнен-ных территориях, а также свыше 115 тысяч участ-ников ликвидации последствий катастрофы. Для достижения этой цели Беларусь реализует комп-лекс мероприятий, направленных на качественное улучшение оказываемых медицинских услуг. Зна-чительные финансовые средства Правительство Республики Беларусь направило на строительство новых больниц и медицинских учреждение, а также на их оснащение современным оборудованием. Совершенствование системы здравоохранения со-провождалось диспансеризацией пострадавшего на-селения. Одним из немедленных эффектов таких мер стала стабилизация заболеваемости пострадавшего населения, а с 1999 года наметилась тенденция к снижению первичной заболеваемости как взрослого, так и детского населения.

Укреплению здоровья людей, проживающих в пострадавших районах, способствовали также энергичные меры руководства Беларуси по орга-низации питания более 200 тысяч школьников.

Экономическое возрождение и обеспечение устойчивого развития пострадавших регионов яв-ляется одним из приоритетов государственной политики Беларуси.

Основные усилия в настоящее время руко-водство Беларуси сосредоточило на создании нор-мальных условий жизнедеятельности населения пострадавших районов.

В течение последних лет проводилась гази-фикация районов, пострадавших от аварии на ЧАЭС, создавались условия для обеспечения по-страдавшего населения качественной питьевой водой, строились дошкольные учреждения, школы, больницы, а также другие социально-культурные объекты.

Необходимым условием устойчивого развития пострадавших районов является получение нор-мативно чистой продукции в пострадавших ра-йонах. В этой связи в наиболее пострадавших районах Гомельской и Могилевской областей были осуществлены комплексные программы пе-респециализации агропромышленных и лесных хозяйств. Проводились закупки приборов при-жизненной дозиметрии скота, а также поставки фосфорных, калийных удобрений и гербицидов для обработки сельхозпосевов. Выполнялись ра-боты по известкованию кислых почв и созданию культурных кормовых угодий для выращивания домашнего скота на площади 37,8 тысяч гектаров.

Устойчивое развитие - это долгосрочный процесс, который требует значительных инвестиций. Он связан не только с развитием экономики, но и с социально-психологической адаптацией людей к новым условиям жизни.

Вместе с тем устойчивое развитие пострадавших территорий в силу их уникальной специфики


Summer-Fall 201014

невозможно без серьезного международного со-действия. Оказываемое содействие должно быть комплексным Беларусь. На ряду с финансовым со-действием особое значение приобретает научно-обоснованная методологическая помощь. В этой связи высоко оцениваем работу Научного комитета ООН по действию атомной радиации, направленную на научную систематизацию накопленного опыта и подготовку рекомендаций по восстановлению и устойчивому развитию пострадавших районов. Убеждены, что участие в работе Научного ко-митета ООН по действию атомной радиации представителей Беларуси и Украины в качестве его полноправных членов будет способствовать повышению эффективности его работы особенно на чернобыльском направлении.

Беларусь совместно с Российской Федерацией и Украиной, а также с заинтересованными госу-дарствами-членами и организациями системы ООН выступает за сохранение Чернобыля в повестке дня ООН. Мы намерены и далее тесно сотрудничать с зарубежными партнерами по всему спектру во-просов чернобыльской тематики.

Благодарю, Вас.

Проф. Ганна Капустян

Професор історії КДПУ імені М. Остроградського

Чорнобиль: влада, суспільство

Український народ заплатив надзвичайно високу ціну за безглуздий експеримент на Чорнобиль-ській АЕС. Катастрофа виявила нерішучість ра-дянського уряду і комуністичного керівництва. Вони намагалися, як і в період радянсько-німецької війни, подолати радіаційну проблему людською масою. Чорнобильська катастрофа — це складне довготривале явище. Національна доповідь “20 років Чорнобильської катастрофи: погляд у май - бутнє”, констатує, що нині в Україні статус постраждалого мають 2 мільйони 307 тисяч осіб, з яких майже 267 тисяч осіб безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії та понад два мільйони осіб потерпілих від аварії, серед яких близько півмільйона — діти. Чорнобильська проблема по-требує постійної довготермінової уваги з боку уряду, співробітництва із іноземними державами та міжнародною громадськістю.

На українських парламентських (2009 року) слуханнях заявлено, що через 23 роки після Чор-нобильської катастрофи держава не забезпечила виконання соціальних гарантій, комплексного розв’язання екологічних, технологічних проблем,

перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему. Причиною такого стану — від-сутність на державному рівні в системі організації і виконання прийнятих рішень конкретної від-повідальності за їх виконання. Сьогодення по требує нової, більш ефективної політики подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка включала б активні заходи щодо розв’язання проблеми охорони здоров’я, довкілля, зайнятості, формування економічної активності населення. Головне у цій концепції людина, її життя, здоров’я, добробут. Однак, при розв’язанні комплексу цих проблем викреслено найголовнішу ланку - людину, її життя, її здоров’я, її майбутнє.

Чорнобиль засвідчив ще одну проблему, актуальну для ХХІ століття: проблему тотальної недовіри громадян до влади, а громадянського суспільства — до урядових і міжнародних ін-ституцій. Безпрецедентне блокування комуніс-тичним режимом інформації щодо ситуації на Чорнобильській АЕС і в прилеглих районах, дез-інформація суспільства, призвела до повної втрати народом довіри до радянсько-комуністичної сис-теми в цілому і стала однією з фундаментальних причин розпаду Радянського Союзу.

Маленька неправда тягне за собою велику брехню. Велика брехня переростає у велику трагедію. Брехня епохи побудови радянського комунізму в Україні творила неприпустимі речі: приховування правди про Голодомор-геноцид українського народу у 1932-1933 рр., про політичні репресії, про необґрунтовані масові втрати військових під час радянсько-німецької війни, про смертельно небезпечний чорнобильський вибух, коли комуністичні чиновники виво дили людей на вулиці святкувати Першотравень – день міжнародної солідарності трудящих. Зневаження загальнолюдських цінностей – при водить неминуче до суспільної трагедії. Усунення цих глобальних суспільних вад – справа не одного десятиліття, і водночас це справа кожного дня, кожного з нас.

Чорнобильська катастрофа стиму лювала станов-лення громадянського суспільства в Україні, яке вимагало від держави сказати правду. Зростання ролі громадянського суспільства в ХХI столітті по-новому ставить питання довіри й співпраці між неурядовими і урядовими інституціями і міжнародними орга нізаціями. Багатогранна ді-яльність ВІТ щодо надання світовій громадськості неупередженої інформації щодо проблем довкілля і правди про Чорнобильську катастрофу заслуговує достойної уваги і наслідування.

“Аварія на Чорнобильській АЕС підвела підсумки пролетарської політики радянського політичного режиму сформованого Сталіном”


Summer-Fall 2010

Відхід України від радянського суспільства, від ат-мосфери страху і тривоги – складний і суперечливий. З одного боку – об’єктивне прагнення прогресивної частини суспільства, її справжньої еліти жити у єв-ропейському соціумі, звідки наше коріння і традиції, традиції правової, демократичної держави Україна. Адже ще у період середньовіччя багато українських міст користувалися Маґдебурзьким правом. (Маґ-дебурзьке право – впровадження культури міс-цевого самоврядування, обмеження влади феодала, можливість ініціативи різних категорій населення). А у 1710 році українець Пилип Орлик представив першу в світі Конституцію і вона була написана для України, яка визначала принципи діяльності різних гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.

Історичні традиції демократизму, республіканізму сприяють справедливому вибору України, а саме європейському. Однак, важливою перешкодою у цьому постає певна частина українського полі-тикуму. Вони беруть від Заходу виключно мате-ріальний його вимір: автівки, техніка, вілли, одяг. Але цілковито ігнорують інтелектуальний та моральний спадок Європи від античності до модерну — власне те, що зробило Європу справді унікальним цивілізаційним проектом щодо ут-вердження загальнолюдських цінностей. У цій площині постає відповідь на питання «Чому стався Чорнобиль?» Чорнобильська трагедія підвела не-втішний підсумок здійснення цивілізаційного Про-екту “Радянський політичний режим” унікального за своєю жорстокістю і бездарністю щодо нищення загальнолюдських цінностей!

Після розпаду СРСР Україна відродила неза-лежну державу, але не позбулась глобальної бю-рократії, діяльність якої стоїть на перешкоді вті-ленню прогресивних проектів. Один із прикладів. Міжнародна громадська організація ВІТ, її за-сновник і Голова високоповажна пані доктор Дурбак уповноважили мене звернутися до пре-дставників української влади з пропозицією мож ливого здійснення в Україні Проекту “Оз-до ровлення дітей”: група висококваліфікованих аме - риканських лікарів надасть безкоштовні фахові послуги хворим українським дітям на сучасному медичному обладнанні, яке після завершення Про-екту залишається в Україні. Губернатор Полтавської області пан Валерій Асадчев звернувся з листом до відповідних структур у Секретаріаті Президента України з проханням посприяти в отриманні дозволу американським лікарям надавати медичні послуги українським дітям. Секретаріат Президента України надсилає листа подібного змісту до Міністерства охорони здоров’я України. Міністерство охорони здоров’я України у листі-відповіді до Головного Управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації повідомляє, що «рішення про надання права на професійну діяльність лікарям може бути прийнято після процедури

нострифікації (визнання Україною) документів про освіту претендентів. На моє прохання чиновника зайнятися цією справою, він відповів, що він немає часу, для цього йому потрібно залишити решту справ, щоб зайнятися лише цією. Бюрократизація, породжена радянською системою, доведена до аб-солюту, здатна зруйнувати прогресивні починання. Хворі українські діти не можуть чекати, вони потребують невідкладної медичної допомоги. Про це свідчить статистика, мрії дітей і батьків. Схоже, що українська бюрократія не зацікавлена у здоров’ї майбутнього нації.

Який вихід із цієї ситуації? По-перше припинити думати що все залежить від політиків. Насправді все починається і закінчується кожною окремою людиною. Про це нам щоразу нагадують випуски “Світового екологічного журналу” словами Марга-рет Мід: “Не сумнівайтесь, що маленька група розсудливих, згуртованих мешканців може змінити світ; насправді, це єдине, що завжди здійснюється.”

Важливо для сучасної України і для її майбутнього, усвідомлення молоддю значимості

загальнолюдських цінностей, які історично, тра-диційно були притаманні українському сус-піль ству: верховенство права, дотримання прав людини і захист її прав та свобод, повага до історичної пам’яті. Однією із складових націо-нальної системи освіти і виховання в Україні є історичний досвід поколінь щодо формування, становлення, відстоювання української державності на різних її етапах. Освітньо-виховний Проект — “Навчально-пізнавальна екскурсія “Етапи Української державності”, який здійснюється у Кременчуцькому державному університеті ім. Ми-хайла Остроградського по маршруту: Кременчук – Чигирин – село Суботів – урочище Холодний Яр, руйнує стереотипи, породженні радянським політичним режимом щодо української історії, її героїв, переконує у демократичності українського суспільства, демонструє надзвичайно унікальне і прекрасне довкілля і закликає до його збереження. Конкретно про цей Проект була публікація у “Світовому екологічному журналі” за що я, як керівник цього Проекту щиро вдячна редколегії журналу і особисто пані доктор Дурбак, засновнику і Голові ВІТ.

Бажаю Вам доброго здоров’я, дотепного гумору. Нехай у Ваших серцях залишиться уява про Україну, пов’язана не тільки з Чорнобилем, але і часточка мого спогаду про неповторне місце на карті світу і України – Холодний Яр, яке спонукає нас бути досконалими. Дякую за увагу.

“Чорнобильська катастрофа стимулювала формування громадянського суспільства в Україні, яке вимагало правди від держави”


Summer-Fall 201016

Панельна дискусія

Ядерна енергія, ЗМІ і активізм: Формування думки молоді, уряду і суспільства

п. Джесіка Вільямсон

Модератор

Лідер Руху Зелених ЗМІ, господар “ZapRoot” і “New Filmmakers Series” у Голівуді

Я збираюсь розпочати з розповіді про «Воїна Веселки». В 1985 р. «Воїн Веселки», флагманський корабель флотилії «Ґрінпісу», заплив у Оклендську затоку. Корабель перебував у Окленді, готуючись відвідати атол Муророа задля важливої кампанії проти французьких ядерних випробувань у Тихому океані. Але плавання не відбулось. За час з квітня 1978 р. «Воїн Веселки» плавав по всьому світі, привертаючи увагу до руйнівного жахіття полювання на китів, забивання палицями тюленів, ядерних випробовувань та інших проблем, руйнівних для довкілля. Перебуваючи у запальному ентузіазм у боротьбі проти цього свавілля, «Воїн Веселки» раніше не відвідував Нової Зеландії, проте вирішив звідси розпочати свою подорож до Французької Полінезії.

На той час Нова Зеландія була масово антиядерною. Америка, щоб добитись дозволу атомним кораблям заходити в територіальні води Нової Зеландії, погрожувала призупинити свої зобов’язання стосовно Договору ANZUS, який по суті забезпечував крихітну Нову Зеландію американською військовою підтримкою і секретною військовою інформацією. Це мало кодову назву «Диявольська операція». У квітні 1985 р. францужанка, відома як Фредерік Буль’є, допомагала в офісі «Ґрінпісу» в Окленді. Її справжнє ім’я було Крістін Кабон, і насправді вона була агентом розвідки. Її місія полягала на проникненні в «Ґрінпіс» і приготуванні ґрунту для французьких диверсантів, які планували підірвати «Веселкового Воїна». Перша бомба вибухнула об 11:38 вечора. Всім було наказано покинути корабель, однак дехто кинувся назад за своїми речами і втопився.

Історія заполонила заголовки новин. Ново-зеландці оплакували смерть своїх побратимів-краян, а уряд Нової Зеландії оголосив диверсію актом тероризму. Французький уряд спершу заперечував будь-яку інформацію, проте під тиском нагромаджених доказів визнав свою роль. Урядом Франції було припинено ядерні випробування в Південно-Тихоокеанському регіоні.

Потоплення «Воїна Веселки» стало вирішальним, поворотним пунктом у Новозеландській без’ядерній політиці. Агресивна увага з боку ЗМІ через історію, що не забувалась, згодом підкріплена обуреною громадськістю, допомогла перетворити Новозеландську без’ядерну політику з позиції меншості в національну політику. Новозеландська 30-річна антиядерна кампанія є єдиним успішним рухом такого типу в світі завдяки стримувальній силі незабутих історій.

«Воїн Веселки» — не єдина історія цього типу. Острів Трі-Майл, Чорнобиль і Кубинська ракетна криза – це все історії, що мали б не забутись, а затриматись як колективні перекази-попередження. Вони викликали так багато паніки і обурення серед людей, особливо молоді, що ті запротестували, вийшли на марші, стали писали музику, організовувати спілки та організації, завдяки чому, врешті, вдалось до кінця 20 століття демонтувати ядерну індустрію. Так було дотепер. Зараз ці історії, що, як очікувалось, триватимуть, практично вмерли.

Повернімось за шматком історії назад в середину 20 століття. 6 серпня 1945 р. Сполучені Штати скинули атомну бомбу на Хіросіму, а через три дні – на Нагасакі. Пізніше, 1 серпня 1946 р., Гарі С. Трумен підписав Закон про ядерну енергію. 6 жовтня 1947 р. Комісія з ядерної енергії вивчила можливість мирного застосування ядерної енергії. За іронією долі, того ж року, коли народжувалась атомна енергія, Ейнштейн вказав на те, що назвав «ядерною реакцією поінформованості... ми повинні мати факти про атомну енергію. З цього приводу має прозвучати голос Америки». Тимчасом голос Америки тут був оповитий секретністю, прикритий війною та захований дуже глибоко в найтемніших колодязях Пентагону, так що звичайні громадяни не мали жодного уявлення, про що йде мова.

Голос Америки долинав лише зі ЗМІ. Вільям Лоуренс був кореспондентом «Нью-Йорк Таймс» і одним з перших подав факти про атомну енергію. Леслі Ґровс, голова «Мангетенського проекту»,


Summer-Fall 2010

запросив Лоуренса приєднатись. Оскільки Лоуренс був одним з перших журналістів, які подали факти про безпечність і надійність ядерної енергії, він був тоді також членом «Мангетенського проекту». Під час «Мангетенського проекту» «Вестінґгауз» і «Дженерал Ілектрік» стали підрядниками. Згодом «Вестінґгауз» став власником двох найбільших телевізійних мереж, CBS та NBC. 14 червня 1952 р. «Ноутілус», перший у світі атомний підводний човен, вийшов у море і сповістив про наступну атомну еру.

Протягом цього періоду в громадськості почала формуватись негативна думка щодо атомних бомб. Ми були в небезпечному становищі внаслідок вже неконтрольованої гонки озброєнь, і напруженість між Сполученими Штатами і Радянським Союзом лише наростала. Водночас певна частина людей щораз більше непокоїлась впливом на здоров’я і довкілля радіоактивних опадів внаслідок випробувань в атмосфері на Маршалових островах. 2 листопада 1957 р. часопис «Нью Стейтсмен» опублікував статтю Дж. Прістлі про Велику Британію і атомні бомби. Ця стаття призвела до створення CND, «Кампанії за ядерне розброєння». Утворившись, CND час від часу очолювала передній край антиядерного руху і руху за мир.

У 1958 р. CND, щоб привернути увагу молоді, створила символічний образ – знак миру. Початково знак миру був запроектований Ґерладом Голтомом як антиядерний логотип. Через десять років логотип став символом руху за мир. Пізніше, у Великодню Неділю 1958 р., CND підтримала перший протест проти ядерної енергії, т.зв. Олдемастонські марші. Понад 200 людей пройшли маршем з Олдемастону до Лондона. Олдемастонські пісні теж прийшли з руху. У першій з них йшлося про різницю між лідерами CND, які хотіли маршувати в тиші, і молоддю, яка на марші хотіла співати та грати на гітарі. Пісня Джона Брунера «Грім Г-бомби» стала неофіційним гімном.

У 1962 р. виникла Кубинська ракетна криза, і CND негайно організувала протести, щоб показати проблему. Посилений тиск з боку Кубинської ракетної кризи, поєднаний з галасливими протестами громадськості, переконав врешті-решт президента Джона Кеннеді підписати в 1963 р. Угоду про часткову заборону ядерних випробувань, яка заборонила державам проводити будь-які випробування, за винятком, підземних. З цього моменту сили CND стали розсіюватись, а люди зосередились на тому, що відбувалось тоді у В’єтнамі.

Наступним розділом позначено найпотужніший активістський рух. Цей рух був значною мірою керований молоддю та виник під час формування руху на захист довкілля. Сьогодні відзначаємо річницю першого Дня Землі. День Землі було задумано (щоб вплинути на обізнаність та розуміння цінності земного довкілля), обгрунтовано і створено активістом руху за мир Джоном МакКонелом. На той час атомна енергетика, заручившсь раніше урядовим захистом і підтримкою, мала дуже високі амбіції. Атомна енергетика планувала збудувати реактори і атомні електростанції по всіх Сполучених Штатах і в усьому світі. В 1973 р. Американські комунальні підприємства замовили 41 електростанцію, що стало рекордом одного року. До кінця цього періоду діюча ядерна потужність зросла з менш ніж 1 ґіґавата до понад 100 ґіґават наприкінці 70-х років та до понад 300 – наприкінці 1980-х.

У той самий час кінорежисери Голівуду запро-понували фільми з виразними антиядерними переконанями, почавши з двох фільмів про ядерну кризу: «Брак безпеки» і «Доктор дивна дюбов». Відтак вийшов «Китайський синдром», який, ймовірно, є одним з найвпливовіших фільмів, будь-коли зроблених. «Китайський синдром» було випущено 16 березня 1969 р. за дванадцять днів до аварії на Трі Майл. Зрежисерований Джеймсом Бріджесом з Джейн Фондою в головній ролі «Китайський синдром» звертається до популярної тоді теорії про те, що, якщо американська атомна електростанція розтопиться, то її серцевина попливе просто до центру планети, аж поки не досягне Китаю. Фільм розповідає історію журналістки і оператора, які виявляють на атомній електростанції низку приховувань, що стосуються безпеки. Було також випущено фільм під назвою «Сілквуд», героїня якого Карен Сілквуд гине в дуже підозрілій автокатастрофі, досліджуючи серію порушень на атомній електростанції.

За дуже дивним і зловісним збігом, аварія трапилась через лічені дні після виходу на екран «Китайського синдрому». 28 березня 1979 р. на атомній електростанції Трі Майл у Пенсильванії неправильно спрацювала система виклику, спри чинивши часткове розтоплення серцевини реак тора. Несправність спричинила викид у навколишнє середовище значної кількості радіоактивних ма теріалів.

В той час, коли оповідачі в Голівуді почали розповідати власні історії, музиканти почали писати антиядерну музику. «MUSE» була музичною


Summer-Fall 201018

групою, заснованою в 1979 р. Джексоном Бравном, Ґрегемом Нешом, Бонні Райт і Джоном Голом, під впливом подій на Трі Майл. Група «Музиканти, об’єднані за безпечну енергію» організувала серію з п’яти концертів «Ні – ядерній зброї», що відбулись у «Медісон Сквеар Ґарден» у Нью-Йорку в вересні 1979 р.

Відтак прийшов Чорнобиль. Чорнобиль був най-гіршим ядерним лихом, яке будь-коли спіткало світ. Громадська думка тоді змінилась від невпевненості до цілковитого обурення. Наприкінці цього періоду було відкликано понад 100 замовлень на реактори, і стало цілком зрозуміло, що антиядерні почуття в поєднанні з активізмом ведуть напряму до законодавчих змін щодо ядерної енергії. Тоді ж Нова Зеландія стала єдиною вільною від атомної енергії країною світу.

Повертаючись до теорії Ейнштейна про лан-цюгову реакцію поінформованості, ми відкрили, що на голос Америки дуже впливають ЗМІ. 20 років тому телебачення вразив великий вибух Сімпсонів, що продовжує визначати тенденції і керувати думкою сьогоднішньої молоді. Гомер Сімпсон діє як некомпетентний працівник на ядерному реакторі, працюючи на злого пана Бернса, який є власником атомної електростанції. Попри це, в 2006 р., коли вийшов фільм про глобальне потепління «Невигідна правда», ядерна енергетика використовувала моторошні образи з фільму, як нагоду змінити власний образ та подати себе як чисте зелене джерело альтернативного палива. Сьогоднішній молоді треба знати ці історії, щоб залишатись обізнаною з фактами, що стосуються ядерної енергії.

Дякую вам.

Проф. Карл Ґросман

Професор журналістики, Університет штату Нью-Йорк/ Олд Вестбері

Я потрапив у журналістику через інтернатуру в газеті Клівленд Прес у Клівленді, Огайо.Над входом до Клівленд Прес висіло гасло «Дайте світло, і люди знайдуть свій власний шлях». Це те, що я намагався робити впродовж років. Зараз 2010 рік, і дане гасло є

на обкладинці однієї з моїх книг про ядерну енергію. Книга називається: Приховування: Що, ймовірно, ви не знаєте про ядерну енергію. Вона наповнена факсиміле реальних документів. Наприклад, Державна Брук-хевенська лабораторія США у звіті, відомому як WASH740-Update, заявила, що велика аварія на атомній електростанції може спустошити територію, яка за розміром дорівнює штату Пенсильванії, і цей документ було написано перед тим, як аварія на острові Трі-Майл у Пенсильванії майже зробила це.

Що приховують сьогодні? Ви чули проЧорнобиль. Агенція, створена цією організацією, тобто Організацією Об’єднаних Націй, а саме Міжна-родна Агенція атомної енергії хотіла б, щоб усі ми повірили, що в результаті вибуху на Чорнобильській атомній електростанції помре не більше 4 000 людей. Загляньте на вебсайт МААЕ, і ви побачите це твердження. Однак Нью-Йоркською Академією наук щойно випущено книгу Чорнобиль: Наслідки аварії для людей і довкілля, яка спростовує заяву МААЕ. Книгу написано відомими вченими включно з доктором Олексієм Яблоковим. Він – російський біолог, колишній радник з питань довкілля президента Росії, хтось, кого я дуже добре знаю. Підсумок цієї свіжої книги полягає в тому, що смертельні жнива на підставі доступних тепер медичних даних склали 985 000 смертей переважно від раку і головно в Україні, Бєларусі і Європейській частині Росії, поблизу електростанції, але теж і в інших країнах в усьому світі внаслідок радіоактивного зараження, випущеного з Чорнобиля.

Нове твердження – це те, що атомна енергія не сприяє глобальному потеплінню. Воно помилкове. Коли його поборники кажуть, що ядерне паливо є альтернативним паливом, яке не дає парникових газів, то вони не кажуть нам про весь ядерний цикл. Добування, подрібнення, перетворення, збагачення, виробництво палива – це складові частини циклу, і вони роблять значний внесок у глобальне потепління. Одночасно ядерні відходи залишаються нерозв’язною проблемою.

Я твердо переконаний, що якби людям надали факти про жахливі ризики ядерної енергії і, що більш важливо, про те, наскільки вона не є необхідною, як і те, що всю потрібну нам енергію можна тут і сьогодні отримувати за допомогою чистих, безпечних технологій, то всі ми рушили б разом, щоб покласти край цьому смертельному джерелу енергії.


Summer-Fall 2010

п. Вернер Обермеєр і д-р. Христина Ковшевич ДурбакЙ. В. п. Юрій Сергеєв, Постійний представник України при ООН

Зліва на право: д-р. Христина Ковшевич Дурбак, п. Керолін T. Комітта і суддя п. Арно ЛяФлеш

Д-р. Оксана Бачинська і п.Євген Цимбалюк, заступник Постійного представника України при ООН

ПРОМОВЕЦЬ НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІпродовження, початок на ст. 24

Глобальне (чи регіональне) охолодження? Ті ж наукові вимірювання повідомляють, що зимові температури в Антарктиці з 1957 року фактично понизились на 1°F. Найхолоднішим роком, коли-небудь виміряним в Антарктиці в наші часи, був 2004. І є ще багато суперечливих вимірів, які бентежать. Гарячіше і холодніше. Вологіше і сухіше. Більш вітряно і спокійніше.

Запитання друге: Справжні тенденції? Чи в межах широкого історично докладних записів існують реальні тенденції, виявлені на підставі наших вимірювань? І чи ці тенденції статистично перевірені та ймовірно тривають? Людей легко обдурити та змусити думати,що є тенденції.

Відповідь: Чи в межах широкого історично ретельного запису існують реальні тенденції, виявлені на підставі наших вимірювань... і чи ці тенденції статистично перевірені та ймовірно тривають? Тенденція – хитра штука для людського розуму. Підкиньте монету 6 разів підряд лицьовою стороною

Д-р. Клаудія M. Штраус, п. Даніка Дахлін і п. Крістіна Дахлін


Summer-Fall 201020

Історія розповідає, що кліматичні страхопуди помилялись раніше стосовно ймовірно жахливих «тенденцій». Вони можуть помилитися знову. І якщо ви побились об заклад, то вигідно вкладені гроші скажуть вам, що вони знову помиляються.

Якщо ми не в стані перевірити важливі тен-денції, то ми напевно не можемо знати, чи зіт-кнулись з потенційною катастрофою. Ви не можете базувати впевненість на вершині непевності. Так, всі ми можемо передбачити, що підвищення температури на 6 градусів означатиме танення льоду і підвищення рівня морів. Однак, якщо це не спирається на факти, то такий прогноз марний.

Запитання четверте: Наскільки великий негативний вплив на людину? Чи є тут потенційно згубна тенденція, і яка її частина ймовірно стосується людської діяльності? Ми можемо бути відповідальними значною мірою або ж незначно.Відповідь: Двоокис вуглецю (CO2) – найваж ливіший парниковий газ і люди найбільш, відпо відальні за постійне збільшення вмісту CO2 в ат мосфері. Цей аргумент бездоказовий у кожному з пунктів. Унція для унції, молекула метану у 20 разів ефективніша від CO2 у вловлюванні метану. Продукування метану може бути далеко важливішим ніж CO2. Серед іншого, величезні кількості метану виробляють мільярди корів, свиней та інших тварин, яких ми розводимо для їжі. Також 60% CO2 у повітрі або й більше зумовлено не людиною, а природним чином, біологією Землі. Вміст CO2 драматично зріс у Європі 600 років тому. Це не було зумовлено автомобілями або промисловим виробництвом.

Запитання п’яте: Що ми можемо зробити? Якщо людська діяльність є істотною фактором згубної тенденції, що зумовлює потенційно катастрофічні зміни клімату, особливо посилення глобального потепління... Що ми можемо зробити, щоб допомогти зменшити потенціал серйозної глобальної шкоди?

Як особи?Як компанії?Як економіки?Як нації? Відповідь: Ми не потребуємо політики, доки не

можемо чітко ідентифікувати проблему. Ви знаєте, хто любить нові програми вартістю в мільярди

“Вся мета практичної політики полягає в тому, щоб тримати населення в стані

занепокоєння і відповідно з галасом вести його до безпеки, залякуючи безконечними рядами

страховиськ, всі з яких – уявні».- Політичний письменник Г.Л. Менкен

догори, і всі ми побачимо тенденцію. Маємо 27 ураганів за один сезон – повинна бути тенденція. Не біда, що наступного року їх майже не буде.

Людський мозок схильний сприймати і вірити в тенденції. Однак справжні тенденції статистично перевірені. Часто їх розпізнати значно складніше, особливо якщо це стосується клімату, який впро-довж тисячоліть постійно змінюється. Прогнози кліматичних тенденцій спираються на комп’ютерні моделі. Тож є запитання, чи бачимо ми реальні тенденції? Відтак, ми повинні поставити інше запитання – яким чином ми підтверджуємо будь-яку таку тенденцію?

Щоб проектувати тенденції, вчені-кліматологи розробляють комп’ютерні моделі. Це свого роду супер відео-ігри, які прогнозують майбутнє... вони базуються на тисячах змінних і мільйонах замірів.

Але наскільки придатними є ці комп’ютерні ігри в прогнозуванні майбутнього нашого клімату? Багато вчених-кліматологів твердо переконані, що вони нічого не варті.

Запитання третє: Потенційно згубні? Якщо це справжні тенденції, то наскільки вони можуть бути катастрофічними? Чи ці тенденції є частиною коливань нашого клімату, який постійно змінюється?Відповідь: Єдиний, найбільш знаний графік усієї суперечливості глобального потепління - це сумнозвісний графік нід назвою «хокейна ключка». Його створив кліматолог Майкл Манн з університету штату Пенсильванія. Однак професор Девід Генд, президент Британського королівського статистичного товариства, значною мірою визнав його недійсним. Він сказав, що цей графік дуже «перебільшує» тенденції потепління впродовж усього 20 століття. На його думку дані, якщо вони точні, вказують на те, що 20 століття було незначно теплішим..., але ніде не наближається до тривожних цифр.

Щоб побачити тенденції потрібен час. Одна причина того, що ми не знаємо, чи тенденції є значимими, полягає в тому, що кліматичні тенденції, щоб стати справді чіткими, тривають століття. Якщо ви намагаєтесь зробити прогноз на підставі кількох десятиліть, то ризикуєте дико помилитись. Це доводить історія.


Summer-Fall 2010

“Надзвичайні вимоги вимагають надзвичайних доказів.”

- Астроном Карл Саґан, 20 ст.

доларів? Бюрократи, які їх адмініструють, полі-тики, які кажуть, що вони нам потрібні, та компанії і особливо консультанти, які хочуть продати нам свої речі (свій товар).

Запитання шосте: Якщо є речі, які ми можемо зробити, щоб зменшити шанси кліматичної катастрофи, то яка їх вартість, і які альтернативи?

Фінасові ресурси не безмежні, тому завжди є аль тернативи. Класичні альтернативи: збільшення шкіл супроти збільшення лікарень... Більше дослід жень ліків супроти збільшення підприємств з випуску чистої води.

Відповідь: Зараз мова про життя, не про науку. Досі дискусія велась про науку. З цього моменту вона стає дискусією про життя і смерть. Ми маєво зважити потенційну загрозу «вбивства планети» відносно потенційної загрози приректи мільйони людей, яких можна було б врятувати за допомогою цих грошей. Правильно використані гроші можуть нагодувати дітей, збудувати лікарні та забезпечити чисту воду.

Запитання сьоме: Чи застосовувати стандартний спосіб підрахунку? Коли ми оцінюємо альтернативи, чи маємо використати звичайний підрахунок, чи особливий... оскільки можливим результатом неправильного вибору може бути «планетарна смерть»? Іншими словами, навіть якщо є 1% планетарної катастрофи... чи не повинні всі інші міркування вилетіти у вікно?

Відповідь: Такий порятунок планети міг би бути смертельним. Відповідь: ні, ми не можемо забува-ти про всі інші міркування. Агресивна політика зменшення, зупинення або відвернення процесу глобального потепління могла б убити мільйони дітей. Іншими словами, клімат – не єдина плане-тарна загроза, оскільки глобальне потепління – не єдина загроза планетарної катастрофи, яку ми переживаємо.

Наприклад, зіткнення з астероїдом – абсолютно достовірний факт. В певній точці астероїд збирається вдарити в Землю і повністю знищити життя, яке ми знаємо. Вчені називають це «Подією зникнення». І безсумнівно, це трапиться знову. Щодня 100 мільйонів тонн астероїдного матеріалу вдаряє в земну атмосферу. Ми могли би вжити

заходів безпеки. Ми перше покоління в історії, яке має здатність і вибір, щоб запобігти цьому. Це коштувало б нам трильйони доларів і змусило б відмовитись від багатьох соціально позитивних програм. Але пам’ятаймо: говоримо про щось, що безумовно має трапитись.

Ще однією планетарною загрозою був би супер-вірус. Вірус міг би «оббігти» населення Землі за кілька днів і повністю знищити людську расу. Минулі пандемії вбили мільйони людей, і ми сьогодні більш уразливі. Можливо, наступна пандемія супер-вірусу могла б знищити все людське населення.

На завершення: що нам потрібно, так це холоднокровне мислення, не істерію. Планетарні загрози вимагають аналітичного мислення... не емоційних закликів.

Висновок: Коли мене попросили звернутись до цього

зібрання, я сказав д-р Дурбак, що хочу говорити про «клімат, якого ми заслуговуємо». Так, всі ми заслуговуємо чистої води, чистого повітря і придатної для життя планети. І всі ми маємо відповідальність допомогти здійснити це. Але ми теж гідні клімату здорових дебатів. Ми заслуговуємо клімату відкритих умів і чесних фактів. Ми гідні клімату вільних і незалежних розслідувань. Ми заслуговуємо середовища, де вітається неспівпадіння поглядів, і де незгода розглядається як ознака здорової, життєздатної демократії.

Пані й панове, ось клімат, якого ми заслуговуємо. Ми винні його самим собі як громадяни вільної країни, громадяни незалежного світу. Це клімат, який ми винні один одному. І для молодих людей у цій аудиторії: це клімат, який ви винні собі як громадяни майбутнього.

Сто років тому нам казали, що «наука» євгеніка довела, що одні раси бистріші на розум ніж інші. Лише 60 років тому було доказано зв’язок між палінням і раком. Лише 40 років тому нам розповідали, що науковий «конценсус» довів, що світ прямує до нового Льодовикового періоду. Лише 10 років тому був науковий консенсус стосовно того, що Всесвіт неухильно розширюється і, можливо, щораз повільніше. Тепер ми знаємо, що він розширюється все швидше і швидше.

Кожне з найбільш фундаментальних наукових питань відкрите для обгововорення сьогодні... і щодня. Суд присяжних досі поза багатьма науковими питаннями. Але в цьому якраз вся


Summer-Fall 201022

справа: в науці суд присяжних завжди поза нею. Молоді люди мають бути підготовленими. Як молода особа ви все своє життя будете зіштовхуватись з «це правда; це вирішено; вам не треба про це думати... ми все обдумали за вас». Не вірте цьому. Чим більше ви це чуєте, тим більше маєте це вивчати для себе ж.

Я тут не для того, щоб відкинути еволюцію, теорію відносності або квантову фізику. Звичайно, людські істоти заповнюють повітря CO2 більше ніж будь-коли раніше в історії. Але я тут, щоб сказати, що ви маєте пильно стежити за приватними по-таємними планами. Стежте за спробами змусити громадську думку запанікувати та припинити де-

бати. Стежте за людьми, які мають користолюбні інтереси. Вимагайте доказів. Питайте про мотиви. Коли ви чуєте «це погоджено», коли є потенційні при ховані політичні або економічні плани, час при глянутись ближче. Запитайте: хто висуває цю ви могу? Які в них джерела? Чому в них можуть бути власні причини так говорити? Ніде не є це більш доречним, ніж у випадку зміни клімату.

Я переконаний, що ви – вільні молоді уми завт-рашнього дня – вирішите наші політичні проблеми. Ваша уява, ваша винахідливість і ваш ідеалізм завжди були нашим найбільшим природним ресурсом... і завжди ним будуть. Дуже вам дякую..

Фонд ім. Катерини КовшевичЗ 1999 року Фонд імені Катерини Ков-

шевич надає стипендії обдарованим, талано-витим студентам – відмінникам навчання із мало забезпечених сімей в Україні та в інших частинах Східної Європи, Азії та Південної Америки. Кандидати відбираються регіо-нальними пред ставниками міжнародної організації ВІТ – “Сві това Передача Інфор-мації” і схвалюються радою директорів Фонду. Для отримання стипендії студент повинен відповідати критеріям Фонду.

На фото студенти з регіонів Західної України, які навчаються у Львівських вищих навчальних закладах. Стипендіїї отримують також студенти з які навчаються у Києві, Кременчуку та інших регіонах.

Студенти, які бажають отримати сти-пендію повинні зареєструватись для про-ходження співбесіди на сторінці:kkovshevychfoundation.net/scholarships

Львівські стипендіанти 2010 року у аудиторіїї Львівського унівенситету

Львівські стипендіанти 2010 року разом з проф. Миколою Притулою і д-р. Христиною Ковшевич Дурбак біля унівенситету


Summer-Fall 2010

World Information Transfer, Inc., (WIT) is a not-for-profit, non-gov-ernmental organization in General Consultative Status with the United Nations, promoting environmental health and literacy. In 1987, inspired by the Chornobyl nuclear tragedy, WIT was formed in recognition of the pressing need to provide accurate actionable information about our dete-riorating global environment and its effect on human health. WIT exer-cises its mandate through:• World Ecology Report (WER). Published since 1989, the World Ecology

Report is a quarterly digest of critical issues in health and environment, produced in four languages and distributed to thousands of citizens throughout the developing and developed world.

• Health and Environment: Global Partners for Global Solutions Con-ference. Since l992, WIT has convened what we believe to be one of the world’s premier forums for the presentation of scientific papers by in-ternational experts on the growing clinical evidence supporting the link between degrading environments and diminished human health. The conference has been convened as a parallel event to the annual meeting of the UN Commission on Sustainable Development. The scientific pa-pers presented at the conference are available on WIT’s web site.

• Health and Development CD ROM Library. This project consists of a library of CDs each of which focuses on a subject within the overall topic of Development and Health information. Our Human Informa-tion CD ROM Library offers one bridge across the “digital divide” for both developed and developing countries. The project is continuous with future topics being developed.

• Health and Development CD ROM Library for Ukraine. In conjunc-tion with UNDP, WIT has developed a country specific library disc for distribution in schools and centers in Ukraine.

• Humanitarian Aid. In conjunction with the K.Kovshevych Foundation, WIT provides humanitarian aid to schools, hospitals and orphanages in areas devastated by environmental degradation. Shipments include computers, clothing, toys and medical equipment.

• Internship. World Information Transfer (WIT) offers internships in New York City, where our main office is located. Our goal is to encour-age future leaders in health and environment. Our interns spend the majority of their time at the United Nations.

• Scholarship Program. With the support of the K. Kovshevych Foun-dation, WIT offers scholarships to intellectually gifted university stu-dents in need of financial assistance to continue their studies in areas related to health and environment.

• www.worldinfo.org WIT provides through its web site up to date science based information on the relationship between human health and the natural environment, including the papers from the WIT’s annual con-ference, the archived World Ecology Reports, and our new Ecology En-quirer, an e-newsletter written by our Interns targeted to young people.

• Centers for Health & Environment. The aim of the Centers is to pro-mote research, education and solutions. The first center was opened in Ukraine in 1992.

World Information Transfer

World Ecology ReportWorld Information Transfer, Inc.(ISSN #1080-3092)475 Park Avenue South, 22nd FloorNew York, NY 10016TELEPHONE: (212) 686-1996FAX (212)686-2172E-MAIL: [email protected] EDITION AVAILABLE ON:http://www.worldinfo. orgFOUNDER & EDITOR-IN-CHIEF:Dr. Christine K. DurbakMANAGING EDITOR:Dr. Claudia StraussCONTRIBUTING EDITORS: WIT summer 2010 InternsCIRCULATION MANAGER:Carolyn ComittaLANGUAGE EDITORS:CHINESE - Au Yin Yu, Liao JinghuaSPANISH - Patricia Munoz Tavira

UKRAINIAN/RUSSIAN - Oleh Harasevych

REGIONAL DIRECTORSAFRICA:Dr. Mohamed El-Banna74 Sawra St. Heliopolis, 11341 Cairo, EgyptTel: (202) 368-2887; Fax: (202) 365-0492 E-mail: [email protected]

CANADA:Martha B. Trofimenko, Esq.Barrister and Solicitor, 123 La Rose Ave. Apt. 610Toronto, ON M9P 3T3Tel: (416)248-8800E-mail: [email protected]

CHINA:Au Yin Yu (Josephine)Liao Jinghua (Greta)3 Hop Yat Road 4th Floor,Kowloon, Hong Kong, ChinaE-mail: [email protected]

EASTERN EUROPE:Prof. Mykola Prytula K. Levychkoho11a, #15, Lviv, UkraineTel/Fax: (380) 322 76-40-39 & 76-68-18E-Mail: [email protected]

EUROPEAN UNION:Dr. Michel LootsOosterveldlaan 196B-2610 Antwerp, BelgiumTel: 32-3-448-05-54; Fax: 32-3-449-75-74E-Mail: [email protected]

LATIN AMERICA:Patricia Munoz TaviraSleutelstraat 38, 2000, Antwerp, BelgiumTel: 32 (0) 48 66 79006 E-mail: [email protected]

USA:Dmitry Beyder3181 SW Sam Jackson Park Rd.Portland, OR 97239Tel: 646-924-8464E-mail: [email protected]

World Information Transfer is a Non-Profit, Non-Governmental Organization in General Consultative Status with the United Nations, Promoting Health and Environmental Literacy.

Board of DirectorsDr. Christine K. Durbak, CHAIR & CEO

Roland DeSilvaEXECUTIVE VICE CHAIR

Dr. Claudia Strauss VICE CHAIR

Carolyn T. ComittaSECRETARY

Barnett KovenTREASURER

Dr. Ruth EtzelDr. Bernard D.GoldsteinH. E. Valeriy KuchinskyDr. Philip J. LandriganDr. Patricia MyscowskiDr. Maria PavlovaDr. Scott RatzanDr. William N. RomJay Walker


Summer-Fall 201024

п. Джей С. Волкер

Президент, Walker Digital

Клімат, якого ми заслуговуємо

Дякую Вам, Пані Дурбак за запрошення звернутись до цієї групи. Назва моєї сьогоднішньої бесіди – «Клімат, якого ми заслуговуємо». Зміна клімату – це проблема, що зачіпає кожного живого сьогодні та кожного, хто житиме на цій планеті в майбутньому. Адже довкілля є найбільшим ресурсом, який ми передаємо наступним поколінням. Молоді люди житимуть з наслідками. Я особливо задоволений тим, що можу обговорити цю тему з вами, оскільки знаю, що тут сьогодні багато молоді. Що суспільство не вирішило б вчинити стосовно клімату, це вам жити з наслідками. Зміна клімату – проблема, яка вимагає відповідей. Але щоб отримати правильні відповіді, ми маємо застосувати належні інструменти. Правильні інструменти – це науковий метод: прозорі дані, відкрите дослідження, експертне оцінювання і чесне обговорення. Невластиві інструменти – це емоції, здогади, гіпотетичні сценарії та анекдотичні приклади на зразок ведмедів, що плавають на крижинах, або снігів Кіліманджаро, що тануть. Але якщо ми хочемо правильних відповідей, використавши науку, то маємо запитатись у правильних вчених – незалежних експертів з

ПРОМОВЕЦЬ НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІ

Продовження на стор. 19

вивчення клімату. Не вчених з інших дисциплін. І не вчених, зацікавлених у своїй версії відповідей. Найгіршим було б питатись політиків і політичніих лідерів з причин, які я поясню згодом. І нарешті, ми повинні поставити правильні запитання. Таких запитань є сім.

Запитання перше: Що насправді відбувається із загальним кліматом Землі? І як бути певним, що ми вимірюємо його правильно?

Відповідь: Ми не знаємо. Планета дуже велика і складна. Глобальний клімат має мільйон змінних. Ви можете вимірювати атмосферу на висоті 5, 10, 20 км... Ви можете вимірювати на Північному полюсі і на Південному... Ви можете вимірювати швидкість вітру під час буревіїв, дощі у пустелі, температуру океанів, гази в атмосфері... і т.д. І хоча ви вимірюєте її, система як цілість майже завжди потребує дуже багато часу, щоб змінитись. 100 років - це ніщо для клімату. Вимірювання клімату на планеті – складне і заплутане заняття.

Суперечливі дані: Багато перевірених даних прямо суперечать всеохопному узагальненню про те, що «наша планета теплішає». Всі ми бачили фотографії полярних ведмедів з району Північного полюсу. Лід тане..., принаймні саме зараз. Але чи знаєте ви, що сьогодні в Антарктиці льоду на 43% більше, ніж було 30 рокі тому в 1980 році? Це не припущення. Це достовірні дані з Національного океанічного і атмосферичного управління Націо-нального центру даних щодо снігу і льоду в уні-верситеті Колорадо, заснованого Національною науковою фундацією.

HOW YOU CAN HELP:WIT is a non-profit, internation-al, non-governmental organiza-tion, in consultative status with the United Nations, dedicated to forging understanding of the relationship between health and environment among opinion leaders and concerned citizens around the world. You can help us with your letters, your time, and/or your donations.

World Information TransferWorld Ecology Report475 Park Ave. South, 22nd FloorNew York, NY 10016

“Never doubt that a small group of thoughtful committed citizens can change the world. Indeed it’s the only thing that ever has”

MARGARET MEAD

NON-PROFITORGANIZATION

U. S. POSTAGE PAIDCEDAR RAPIDS, IA 52401

PERMIT NO. 860

Осінь-Зима 2010, збірник xxii, номер 3, 4 · Світового океану...

Documents