december_kontrakty#50ukr

• Чому державні інтереси в Україні відрізняються від інтересів платників податків на стор. 4

• Як Податковий кодекс вплине на фінансовий ринок на стор. 20

47

контракти | № 50 | 13.12.2010

* Кен Блок — самый эффектный шоумен в авто-спорте. Он прославился немыслимыми вещами, которые в последнее время исполняет на 650-сильной Ford Fiesta, делающей сотню за 1,9 с.

'

Шестиступеневий автомат очі-кувано моторний, але найприєм-ніше, що зв'язка «Shiftronic — двигун» охоче відгукується на бажання пограти м'язами, благо, потужність двигуна робить таке бажання доречним. Для драйве-

жання можна розгледіти й дещо особливе. У якийсь мо-мент розумієш, що «текуча скульптурність» зовнішнього вигляду машини проникає крізь стіни, проступаючи у формах інтер'єра, і пронизує собою всю її внутрішність. У цей момент характеристику «бізнес-клас» стосовно салону хочеться скоротити до просто «клас!»

Мов за нотами

Приділимо трохи уваги й тех-нічній стороні. Нашу машину укомплектовано чотирицилінд-

Втім, будемо об'єктивними, салон в Sonata відповідає Е-класу: вишуканий, просто-рий, світлий, гаджетодружній. Кермо регулюється за висотою й вильотом, водійське сидіння — у восьми напрямках, включ-но з поперековим підпором, а центральний підлокітник ціл-ком готовий до конкурсу на краще використання простору «для зберігання чого завгод-но». У задній частині салону є своя система кондиціонування повітря, та й місця в другому ряду вистачає.Крім загальної атмосфери

бізнес-класу, у салоні за ба-

ровим атмосферним 2,4-літро-вим бензиновим двигуном з розподільним упорскуванням Theta MPI потужністю 178 к. с., а перетворювати його внутріш-ній вогонь у переможені кіло-метри допомагає шестиступе-нева автоматична коробка пе-редач Shiftronic.

рів є ручний режим і навіть під-кермові перемикачі, причому швидкість перемикання передач у мануалі робить глибшу залуче-ність до процесу керування авто-мобілем заняттям радше приєм-ним, ніж марним.І знаєте що? Hyundai розуміє,

як має їхати седан, якому суди-лося конкурувати з Toyota Camry та Honda Accord. М'яка, у міру статечна підвіска, що вповні роз-криває переваги великої коліс-ної бази, невимушена чіпкість у повороті, плавна, але впевнена робота системи курсової стій-кості, достатній крутильний мо-менту — що ще потрібно, щоб упевнено перетворювати час, проведений за кермом, на чисте задоволення? Мабуть, не завади-ло б лише трохи зворотного зу-силля на кермі.

Кода

Sonata — машина не для старої Європи. Надто складна форма і, до того ж, замало на-слідування німецьким седа-нам. А доводити в Європі, що на світі може бути щось краще, ніж німецький седан, — справа безперспективна. Машину створено передусім для продажу на ринках Аме-рики та Азії, де вона цілком очікувано й була прийнята на ура. У цьому сенсі Україні, можна сказати, пощастило. Ми вільні від упередженості щодо автомобілів, які можна прий няти за дизайнерські прототипи. Ми не вбачаємо в них відступу від священних, написаних на скрижалях і тому недоторканних образів. Радше нам навіть симпатичні всі ці струмені свіжого вітру, що застигають у неординар-них формах. Тож для нас зо-внішність — головний козир нової Sonata. Подивившись на цю машину, хочеться опинитися всередині. Опинившись всередині, хочеться проїхатися. Проїхавшись, хочеться подивитися на цінник. Далі — за обставинами.Салон, якість складання, продуманість обладнання, керованість — усе в цій машині на висоті. Двигуна 2,4 MPi переважній біль-шості теж вистачить. Чого ще вимагати від машини, яка виглядає, як Lexus, а коштує, як Hyundai?

Hyundai називає свої силові агрегати буквами грецького алфавіту. Перший двигун концерну, випущений 1989 року, називався Alpha, потім з'явилися Beta, Gamma, Delta тощо. Коли Hyundai ще лише починав свою боротьбу за науково-технічну незалежність, на створення пер-шої цілком самостійно розробленої ма-шини (якою, до речі, була Sonata 1988 року) фахівцям компанії знадоби-лося чотири роки і $30 млн, а ось появі першого силового агрегату передували п’ять років і витрата $100 млн.Що ж, крутильний момент нікому не

давався легко. Натомість, діставшись Theta, корейці навчилися отримувати від «атмосферника» об’ємом 2,4 л 201 к. с. і 251 Н•м віддачі. Йдеться про Theta II GDi, створений передусім для нинішньої Sonata. Такі двигуни — рідкість у D-класі. Корейський «атмосферник» можна по-рівняти хіба що із дволітровими «четвір-ками» на автомобілях Volkswagen Passat 2.0 FSI (150 «коней», 200 Н•м) і BMW 320i (170 сил, 210 Н•м). Завважмо, що, попри вищу питому потужність мотора BMW, загальні показники не на користь «євро-пейців».

Від альфи до тети

Тактико-технічні характеристики Sonata YF

МатчастинаКузов

Седан

Двигун:

2,0 DOHC 2,4 DOHC

• об'єм, куб. см

19982359

• max потужність (к. с. / об./хв.)

165/6200178/6000

• max крутильний момент (Н•м / об./хв.)198/4600

228/4000

Привод

Передній

Коробка передач:• механічна

6-ст6-ст

• автоматична

6-ст6-ст

Гальма: передні/задні

Диск / диск

Підвіска: передня/задняНезалежна, пружинна, типу Макферсон / Незалежна, пружинна, багатоважільна, зі стабілізатором поперечної стійкості

Колеса

205 / 65 R16, 215 / 55 R17

Витрата пального на 100км (MT/AT), л:• змішаний цикл

8,0/7,68,1/8,0

• траса

6,0/5,86,2/6,1

• міський цикл

11,4/10,611,3/11,3

Max швидкість (MT/AT), км/ч

210/ 202210

Розгін до 100 км/ч (MT/AT), сек

9,7/10,89,0/9,5

Паливний бак, л

70

Габарити: Д х Ш х В, мм

4820 х 1835 х 1470

Колісна база, мм

2795

Мінімальний кліренс, мм

140

Вага автомобіля споряджена (МТ/АТ), кг1555/1575

1504/1519

Вага автомобіля повна, кг

19801980

Ціна, грн

Від 199 900

Фот

о Св

ітлан

и СК

РЯБІ

НОЇ

ГТС

3,1 млрд грн 2011 року вкладе НАК «Нафтогаз» у реконструкцію газо-транспортної системи України, дані ДП «Укртрансгаз».

Ще кілька тенденцій на стор. 28

|||||||||||||||||||||||||||||СПОЧАТКУ ГАРНі НОвИНИ||||||||||||||||||||||||

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Ма рія БОН ДАРНа дія ГОН ЧА РУК

Кос тян тин ДРУ жЕ РУ ЧЕН КОВік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КО

Оле на СТРУКВо ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: [email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915193 3915194 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 09.12.2010 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106912

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

ЕПіцЕНТРРаптове прозрінняСвіжий Податковий кодекс справляє дивне враження. Він виглядає так, неначе встиг прожити довге й бурхливе життя і за цей час втратив деякі підпункти, пункти й навіть цілі розділи.

То яким саме все ж таки буде Податковий кодекс + таблиця останніх змін на стор. 6–9

Панівний класУкраїнська еліта перетворилася на закритий клуб, на вході до якого висить табличка: «Стороннім вхід заборонено». З того боку дверей немає ані податків, ані законів.

Яку економічну модель впроваджують у життя наші реформатори на стор. 10–16

Мережа тимчасово недоступнаВітчизняне чиновницьке щастя в безнадійній технічній відсталості держави. В Україні для підвищення швидкості та ефективності комунікацій необхідні не електронні носії, а особисті візити.

Чому в Україні ще довго не буде скандалів на кшталт WikiLeaks на стор. 18

*Sonata — машина не для старої Європи. Надто складна форма і, до того ж, замало наслідування німецьким седанам.

інфляція

0,2% інфляції за підсумками листопада очікує прем'єр-міністр Микола Азаров. У жовтні індекс інфляції становив 0,5%, у вересні — 2,9%, у серпні — 1,2%.

Світовий ринок реклами

На 5,4%, до $412 млрд зросте 2011 року глобальний дохід від реклами, прогноз дослідницької фірми MagnaGlobal. Основною статтею витрат рекламо-давців залишиться ТБ із річним оборо-том у $169 млрд.

КОмПАНії & РИНКИНаступна станціяМіністерство економіки опублікувало на своєму сайті проект про зміни приватизаційного законодавства.

Чому Київський метрополітен можуть приватизувати на стор. 30

Дорогі таблеткиВідвоювати свою нішу на місцевому ринку ПК iPad від Apple та Galaxy Tab від Samsung зможуть тоді, коли їхня вартість не переви-щуватиме хоча б двох собівартостей, тобто приблизно EUR300–400.

Коли подешевшають планшети на стор. 32

ГРОшіКрива інвестиційСкладається враження, що іноземні інвестори просто бояться України. І причин тому безліч — від недовіри до місцевих бізнес-менів до рейтингів зручності ведення бізнесу.

Чому іноземні інвестори оминають Україну на стор. 22

Як карта ляжеВ Україні 28% власників карток не знають про можливість їх вико-ристання для розрахунків у торговельних мережах. Хоча з початку 2010 року кількість операцій в інтернет-магазинах зросла більш ніж на 50%.

Чому банки намагаються привчити українців користуватися пластиковими картками на стор. 26

контракти | № 50 | 13.12.201046

лювала з себе «азіатчину», скромно і зі змінним успіхом навчаючись, як має виглядати автомобіль, у європейських грандів, і раптом вибухнула са-мобутнім, сміливим і несподі-вано пізнаваним власним сти-лем. Вони називають його «те-куча скульптура». Нові машини чітко дотримуються цього струменясто-складчастого дрес-коду, немов отримуючи його на додачу до індексу «i» в назві. При цьому найцікавіше, що машини одна на одну й не схожі.

Це лише кажуть, що про смаки не сперечаються. Спе-речаються, ще й як! Дивлячись на Sonata, один мій знайомий сказав: «Audi все одно краси-віша. Бо в неї найдосконаліша у світі система повного приво-да quattro». Але навіть він ви-знав, що східний стиль у вико-нанні західних майстрів авто-мобільного дизайну вийшов свіжим, а багатолінійність і щільна насиченість деталями не заважає Sonata ефектно ви-глядати майже з будь-якого ракурсу.

Вгадай мелодію

На нашому тест-драйві була Sonata у найповнішій комплекта-ції, що доступна в Україні. Шкіра, м'які пластики, двосекційний па-норамний люк у стелі й загальне відчуття преміальності — достатні причини для того, щоб промовчати про незрозуміло навіщо запозиче-ну Volvo «людину-конди ціо нер» і великий порожній блакитний екран магнітоли. Ось і промовчу. Хоча, звісно, замість останнього в такої машини має бути екран наві-гатора й камери заднього виду.

Hyundai довів, що «більше справи, ніж слів» — це,

як і раніше, про корейців, а дизайн у стилі fluidic мають

робити вихідці з англосаксонського культурного середовища

* Fluidic sculpture — текуча скульптура (англ.). Так називається нова філософія дизайну Hyundai.

Два роки тому з Hyundai пішов головний ди-зайнер Джоел П’ясковскі. Пішов не кудись, а на посаду шеф-дизайнера Mercedes. Джоел малював класні машини. Наприклад, з-під його пера вийшов елегантний люксовий су-перкар HCD8, який 2007 року став одним з основних шоу-стоперів Детройтського авто-салону. Тоді всі дивувалися, як корейцям вдалося зробити таку гармонічну машину, що і європейські суперкари на її тлі блякну-ли. Мерседесівці дивувалися, вочевидь, най-сильніше. На основі прототипу HCD8 на кон-веєр пішов Hyundai Coupe — теж зовсім не

промах з погляду дизайну — але П’ясковскі все одно скаржився, що не всі рішення вда-лося «протягнути» у серію. Очевидно, що вже тоді всередині дизайнерських студій Hyundai щось таке визрівало. Але остаточно у вигляді серійних моделей нове обличчя марки оформилося вже за нинішнього від-

повідального за зовнішній вигляд автомобі-лів Hyundai Філіпа Зака, якого концерн пере-манив з європейського підрозділу GM. Так чи інакше, перед світом, немов Афродіта з мор-ської піни, постали стилістично досконалі Sonata сьомого покоління та ix35 («новий Tucson»). На черзі щось таке:

Образити художника

Концепт HCD8

Концепт i-Flow

тест-драйв

автоклуб

Сонату мені! Сонату!Сергій ГЕТУН

«Вам з дороги фугу, сонату чи щось міцніше?»•

З к/ф «Той самий Мюнхгаузен»

Ай-ай-ай!

— Ти хто? — суворо запи-тує європейський споживач в автомобіля.— Я — 10! я — 20! я — ікс35!

— чітко відповідають йому ав-томобілі. І серце суворого єв-ропейського споживача від такої прямоти теплішає.Мабуть, так уявляють марке-

тологи Hyundai секрет успіху марки в найбільш вибагливого на планеті європейського авто-любителя. Ну, можливо, не зо-всім так. Принаймні з 2010 року автомобілі Hyundai у Європі но-сять не власні імена, а числові індекси: i10, i20, i30, ix35, ix55...Втім, розставлено було не всі

крапки над «ай». Принайм ні, одну машину ми будемо, як і раніше, звати на ім’я. У ній ком-панія Hyundai Motor встанови-ла шестиступеневу автоматич-ну коробку передач власної розробки, неординарні двигу-ни й ненав'язливо підвищила градус преміальності. Але голо-вне, що нова Sonata вийшла не-пристойно красивою.

Хьонде хох

Так по-німецьки можна оха-рактеризувати успіхи Hyundai в дизайні. Здавалося, ще зовсім недавно марка по краплі вичав-

КУТ ЗОРУ

Тест-драйв Sonata YF. Чого слід вимагати від машини, яка виглядає, як Lexus, а коштує, як Hyundai

cтор. 46

За уточненими даними Держкомстату, інфляція в листопаді становила 0,3%.Після рекордного стрибка у

вересні, у річному вираженні інфляція в

жовтні становила 10,1%. Приблизно тоді ж Микола Азаров прогнозував, що за підсумками 2010-го

інфляція в Україні не перевищить 10%.

24–32 млрд грн становить приблизна вартість

модернізації ГТС України за попередніми оцінками Нафтогазу.

контракты | № 40 | 05.10.2009?

PepsiCo (ТМ Pepsi, Lay's, Lipton) купує частку в найбільшому виробнику соків і молочної продукції в Росії Вімм-Білль-Данн (ТМ «Домик в деревне», «Чудо», «Весёлый молочник», J7). Сума угоди — близько $3,8 млрд. Відповідно до умов транзакції, PepsiCo купить 66% акцій ВБД у восьми великих акціонерів і двох дочірніх підприємств компанії. Після завершення угоди PepsiCo запропо-нує іншим акціонерам ВБД викупити їхні цінні папери — російську компанію оцінено в $5,4 млрд. Придбання ВБД дасть PepsiCo змогу стати лідером на російському ринку безалкогольних напоїв і молочних продуктів, посилити по-зиції на ключових ринках Східної Європи та Центральної Азії. За оцінкою американської корпорації, синергетичний ефект від злиття перевищить $100 млн до 2014 року, а виручка від продажу поживних і функціональних продуктів збільшиться з $10 до $13 млрд. ВБД входить до трійки лідерів укра-їнського ринку молочних продуктів (близько 6,5% у натуральному вираженні). ко

нтр

ак

тИ т

ИЖ

нЯ

сухий залишок

контракти | № 50 | 13.12.20102

епіцентр

8 грудня Кабінет міністрів за-твердив проект бюджету на 2011 рік з інфляцією не більш ніж 8,9%, дефіцитом до 3% ВВП і середньорічним курсом 7,95 UAH/USD.

Оптимізм уряду багато в чому базується на непоганих резуль-татах нинішнього року. «У нас є всі можливості, щоб уперше за

останні сім років завершити 2010-й з інфляцією нижче ніж 10%», — заявив під час обгово-рення бюджету прем'єр Мико-ла Азаров.

Із прогнозом Кабінету міні-стрів згодні й у Національному банку. «Є шанси отримати річну інфляцію менш ніж 10%», — заявив одразу після за-

сідання Кабміну керівник групи радників Нацбанку Валерій Литвицький. Додавши, що уря-довий показник інфляції у 8,9% на 2011 рік теж «перебуває в зоні досяжності».

Справді, після рекордного зростання споживчих цін у ве-ресні (+2,9% за місяць, +10,1% у річному вираженні), наступні

два місяці темп росту інфляції лише падав. За підсумками жовтня індекс інфляції стано-вив тільки 0,5%, у листопаді темп зростання цін упав до без-прецедентно низького рівня в 0,3%. З урахуванням того, що за підсумками січня—листопа-да споживчі ціни зросли лише на 8,2%, більшість експертів сходяться на думці, що за під-сумками 2010-го індекс інфля-ції не перевищить 9-9,5%, на-віть попри традиційний пере-дноворічний стрибок цін.

А ось із прогнозом на 2011-й все не так однозначно. Річ у тому, що низька інфляція жовтня-листопада — наслідок жорсткого адміністративного контролю над продуктовими ці-нами, обмеження експорту зер-нових і штучного стримування зростання комунальних тари-фів. Цінами на продукти з ми-нулого місяця займається Анти-монопольний комітет. У підсум-ку, замість очікуваного експер-тами зростання на 7-8%, молоко в листопаді подорожчало лише на 3,6%, сир — на 2,4%, рослин-на олія — на 2,2%, а яйця та м'ясопродукти взагалі подешев-шали, — на 4,4% та 0,7% відпо-відно. Квотування експорту зернових Кабінет міністрів за-провадив ще в жовтні, а кому-нальні тарифи в більшості регі-онів так і не було переглянуто після серпневого зростання цін на газ у півтора разу.

Уряд Миколи Азарова зумів відстрочити інфляцію — але не позбутися її. Понад те, таке пе-ренесення може зіграти з уря-дом злий жарт, оскільки у 2011 році до згаданих інфляційних чинників додадуться принаймні ще два.

По-перше, Україну очікує значне подорожчання нафто-

Platinum Bank купує ПАТ «Хоум Кредит Банк» у Home Credit B. V., одного з лідерів у сфері споживчого кредитування в Центрально-Східній Європі та Центральній Азії. Фінансові подробиці угоди не розголошуються. Але ще на початку грудня АМКУ дозволив кіпрській компанії PT Platinum Public Limited, власнику Platinum Bank, придбати контрольний пакет акцій дніпро-петровського Хоум Кредит Банку. Злиття дасть Platinum Bank змогу при-скорити розвиток в Україні — тільки в 2010-му фінустанова розширила свою мережу до 50 відділень. Home Credit стане першою з початку кризи іноземною банківською групою, яка піде з України. За даними НБУ, на 1 жовтня 2010 року загальні активи Platinum Bank становили 1,291 млрд грн (75-те місце серед 176 українських банків), чистий прибуток — 19,71 млн грн. Активи Хоум Кредит Банку — 1,171 млрд грн (81-ше місце), чистий прибуток — 9,3 млн грн.

Pepsi бере від життя всеPepsiCo купує Вімм-Білль-Данн

Дочка на продажHome Credit продає українську структуру

Росія Україна

БЕЗ ЗУСИЛЬІнфляцію спіймано,

підвішено й відкладено

Що за країна

Подорожчання відкладається

Чому відносно низька інфляція 2010 року може обернутися масштабним подорожчанням споживчих товарів навесні 2011-го

контракты | № 40 | 05.10.2009 ?

Американська вугільна компанія Walter Energy домовилася про придбання канад-ської Western Coal. Сума угоди, яку планують закрити у ІІ кварталі 2011 року, — $3,3 млрд. Транзакцію вже схвалили ради директорів обох компаній, а про пере-говори щодо об'єднання було оголошено ще 18 листопада. У результаті злиття у світі з'явиться один з найбільших виробників вугілля для металургії, попит на яке у світі зростає. При цьому запаси вугілля об'єднаної компанії становитимуть близько 385 млн т, а активи розташовуватимуться в Канаді, США та Великій Британії. У планах компаній збільшити виробництво вугілля до 2012 року до 20 млн т на рік. Після оголошення про угоду акції Western Coal подорожчали на 10%, папери Walter Energy — на 0,8%. У 2009-му виручка останньої становила $966,8 млн.

3контракти | № 50 | 13.12.2010

Публічне вугілляWalter Energy об’єднується з Western Coal

У 2010 році я не читав нічого більш захопливого, ніж документ під назвою «Пропозиції президента України до Податкового кодексу України». Чого варта, наприклад, фраза: «У кодексі проігноровано закріплений у статті 62 Конституції України принцип невинуватості особи...» Чітка логіка, ясний стиль. Але головне — це, звісно, зміст. А зміст такий: ветований президентом кодекс порушував не лише Кон-ституцію, а й права людини. Юридичний департамент Адміністрації президента проаналізував кодекс і виніс вердикт, який виявився ще жорсткішим, ніж промови майданних ораторів. «Пропозиції» — це професійний удар просто по зубах, у звіриний фіскальний вишкір псевдореформаторів.

Завдяки цьому документу до остаточного варіанту кодексу не по-трапили такі одіозні нововведення, як презумпція винуватості плат-ника податків. Зникла дивовижна норма, відповідно до якої звернен-ня платника податків до суду з позовом на неправомірне донараху-вання з боку подтаківців спричиняє «зобов'язання сплатити цю суму». Не вдалося «реформаторам» проштовхнути норми, котрі до-зволяли податківцям приходити з перевірками з будь-якого приводу. Ну й спрощену систему, хай там що, збережено, хоча й не в повному обсязі (повний перелік положень кодексу, які раптом виявилися не-конституційними, див. на стор. 8–9). За великим рахунком, прези-дентські пропозиції врятували країну від податкової сваволі середи-ни й кінця 1990-х, коли головою ДПАУ був Микола Азаров.

Мушу визнати, що, попри всю цю красу, я не відчуваю глибокої вдяч-ності до президента. Зрозуміло, що в нього була можливість внести поправки ще на стадії розробки проекту. Міг він підкоригувати доку-мент і коли той перебував у парламенті. Та все що завгодно міг зробити гарант Конституції, але чомусь не робив. Тож залишається тільки ви-сувати версії щодо того, які ж завдання вирішував насправді Віктор Федорович, ветуючи кодекс. Можливо, він, беручи участь у внутріш-ньовидовій боротьбі, свідомо скомпрометував своїх «реформаторів», а може просто вирішив випустити пару народного невдоволення.

Одне начебто очевидно. У стінах Адміністрації президента живуть люди з вищою юридичною осві-тою, а можливо навіть і з підпри-ємницьким досвідом. Це під їхні-ми «Пропозиціями» стоїть прези-дентський підпис, і це вони зроби-ли ту роботу, яку провалили Аза-ров, Тігіпко, Колесніков і Брод-ський. 1:0 на користь Адміністрації.

Дмитро ФІОНІК

Продовженння теми на стор. 4–9

продуктів через збільшення акцизів на всі види моторного пального, це передбачено в Податковому кодексі. За поперед німи оцінками, роз-дрібна вартість літра бензину, дизпалива та скрапленого газу зросте на 20-50 коп. уже в січні — на собівартості всіх товарів, що входять до індексу спожив-чих цін, це позначиться не піз-ніше березня. По-друге, на-весні вкрай імовірне подорож-чання продуктів харчування на світових ринках: за даними Продовольчої організації ООН, уже зараз ціни на про-довольство зросли до макси-муму, востаннє зафіксованого в липні 2008 року. І зростати-муть надалі. До речі, варто на-

гадати, що 2008-го – здебіль-шого через агфляцію — індекс споживчих цін в Україні зріс більш ніж на 22%. Але ж до на-фтопродуктів і продовольства можуть приєднатися зростан-ня цін на нафту, подальше по-дорожчання газу, курсові ри-зики та ще багато чого.

Загалом інфляційний про-гноз уряду на наступний рік має всі шанси традиційно не справдитися, — так само, як він не справджувався останні років п’ять. Єдиним винятком із цього правила (з причин, описаних вище) може стати 2010 рік. Але не 2011-й.

Володимир ХОМЯКОВ

США

У 2011 році інфляцію визначатимуть подорожчання продуктів харчування й пального

ПРОПОЗИЦІЯ тИжнЯ

Невидима рука

0

5

10

15

20

25

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

13,5

6,2

11,6

8,7

16,6

22,3

8,99,7

7,5�8

10 9,5

12,3

РеальнаПрогноз уряду — закон про держбюджет на відповідний рік

За даними Держкомстату

%

ІнФЛЯЦІЯ В УКРАЇнІ, %

Президент України Віктор Янукович вирішив особисто пояснити громадя-нам країни причи-

ни, що призвели до масових ви-ступів підприємців і ветування главою держави Податкового кодексу. Пояснення вийшло немудре, черномирдінське — «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Втім, цей знаменитий афо-ризм колишнього російського прем’єр-міністра нічого особ-ливо не пояснює. Не пояснює, чому в Податковому кодексі з’явилася горезвісна презумп-ція винності, що викликала стільки дорікань із боку навіть не підприємців, а представни-ків самої президентської Адмі-ністрації. Не пояснює, чому після президентського вето не стали міркувати про диферен-ціацію податків, що дозволила б контролювати великі підпри-ємства та торговельні мережі, які прикриваються спрощен-цями, і створювати комфортні умови справжньому дрібному бізнесу, а просто повернули спрощенку. Не пояснює, що значить «як краще». Краще для країни? То країна зацікав-лена в розвитку дрібного та середнього підприємництва. Краще для бюджету? То По-датковий кодекс фактично сприяв переходу бізнесу в тінь, що лише зменшило б бюд жетні доходи. Краще для корумпованого чиновництва? Ну, тоді слід говорити, що хоті-ли як завжди — бо в Україні завжди готують закони таким чином, щоб посилити коруп-ційний навіс. А вийшло як краще — тому що навіс, з пер-шого погляду, ослабнув.

Тож причини подій зовсім не в чиновницькому недбальстві, а у відсутності державно орієнтованої влади як такої. Можна, звіс-но, пояснити те, що сталося, непрофесіоналізмом чиновників. Спочатку непрофесійно працювали над Податковим кодексом в уряді, потім не вчиталися в основні його положення в парламен-ті, потім чогось не помітили у президентській Адміністрації — і президент уже заніс було ручку над скандальним документом — аж раптом помітив підприємців на Майдані. Але ця картина вибудовується, якщо дивитися на ситуацію з погляду державних інтересів.

Якщо ж аналізувати ситуацію з погляду чиновництва як вер-стви, зацікавленої винятково в отриманні корупційних доходів, то все виглядає цілком професійно. І уряд, і парламент, і Адміні-страція президента спрацювали на совість. Вони розробили й прийняли документ, що посилює повноваження податківців і веде бізнес у тінь. Тобто документ, який у багато разів міг збіль-шити доходи всієї корупційної вертикалі — від простого подат-кового інспектора і вище, й вище, й вище. І лише підприємницькі протести змусили владу схаменутися та пом’якшити вже схвале-ний текст.

І наразі влада удає, що вона непрофесійна та лише «волею по-славшей мя жены» розробила ветований президентом України документ. Воно й не дивно — чиновникам зовсім не хочеться, щоб їх запідозрили в навмисному прийнятті Податкового кодек-

су, що мав призвести до сплеску корупції та перетворював під-приємця на безсловесну худобу, змушену погоджуватися з будь-якою сваволею, та ще й оплачувати цю сваволю. Зрозуміло — кому ж захочеться, щоб його звинуватили у створенні корупцій-ного документа?

І звільнятимуть чиновників саме за непрофесіоналізм, за те, що вони щось там недогляділи, недоврахували. Не зрозуміли. Хотіли як краще — вийшло як завжди. І жодного особливого непрофесіоналізму в їхніх діях не було. Віктор Янукович звіль-нятиме професіоналів і замінятиме їх на інших професіоналів. Бо економіка України вимагає тих самих професіоналів, що забезпечують поточні інтереси людей при владі. І цим людям геть не потрібен успіх чесного бізнесу. Їм потрібне процвітан-ня фіскальних відомств — бо фіскальні відомства забезпечу-ють їхні власні можливості. Їм потрібен бізнес у тіні — в цьому разі уряд може не побоюватися нових криз і розраховувати на самовиживання довіреного йому населення. Їм потрібна еко-номіка, яка контролюється олігархами та дозволяє формувати уряди мільярдерів, які захищають, насамперед, власні мільяр-ди. І все це забезпечував ветований Податковий кодекс, та й новий, прийнятий у пожежному порядку, не далеко від нього пішов. То що ж у роботі над скандальним документом було не-професійного?

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

ПрофесіоналиЧому державні інтереси в Україні відрізняються від інтересів платників податків

контракти | № 50 | 13.12.20104

Владі не потрібен успіх чесного бізнесу, їй потрібне процвітання фіскальних відомств — тому що вони забезпечують її власні можливості

УН

ІАН

контракти | № 50 | 13.12.20106

Андрій ПОРИТКО,

заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

Свіжесенький Податковий кодекс справляє дивне вражен-ня. Він виглядає так, ніби встиг прожити довге й бурхливе життя і за цей час втратив окре-мі підпункти, пункти, ба навіть цілі глави.

Причиною цього є накладення президентом вето на прий нятий Верховною Радою кодекс. Для розгляду пропозицій президен-та до Податкового кодексу й по-годження з ними депутатам ви-стачило години. Не було й мови про те, щоб виправити нумера-цію: поспішали.

Тож не всі зауваження було враховано в повному обсязі. Так, вказуючи на недостатнє опрацювання в ПК питання від-повідальності працівників контрольних органів, президент запропонував свою редакцію пунктів 21.3 і 94.13, але водночас висловився про необхідність «відкоригувати й інші положен-ня Кодексу, передбачивши дієві механізми відшкодування завда-ної платникам податків неправо-мірними діями шкоди».

Пункти 21.3 і 94.13 було прий-нято у президентській редакції, але депутати не завдали собі клопоту ані шукати, в яких ще положеннях ПК порушується право платників податків на від-шкодування завданої їм непра-вомірними діями шкоди, ані тим більше не стали розробляти діє-вого механізму такого відшкоду-вання. Години для цього їм би аж ніяк не вистачило.

Це підтверджує раніше ви-словлене нами припущення, що президентське вето було лише тактичним кроком з метою ви-пустити пару та зняти частину соціального напруження. Тепер вже зрозуміло, що ніхто із твор-ців цього псевдокодексу не втра-тить посад (бо не вважатимемо ж ми звільненням вихід на пен-сію за віком заступника міністра фінансів).

Дивним виглядає й формаль-ний привід для вето — невідпо-відність окремих положень ко-дексу Конституції. Адже на проект кодексу було отримано висновок Головного науково-експертного управління Верхо-вної Ради, у якому нічого не

говорилося про неконституцій-ність його положень. Свій ви-сновок зробило й Головне юри-дичне управління. Воно вказа-ло на невідповідність деяких положень кодексу Конституції. Але, по-перше, значну частину зауважень Головного юруправ-ління просто проігнорували. По-друге, у якомусь надпри-родному акті раптового про-зріння виявилося, що не відпо-відають Конституції й ті поло-ження, які зауважень Головно-го юруправління не викликали. При цьому ані в прем’єр-міністра, ані в міністра фінан-сів, ані в голови Держкомпід-приємництва раніше не вини-кало зауважень щодо консти-туційності.

Жодних сумнівів — якби не акції протесту підприємців, пи-тання про неконституційність кодексу взагалі б не постало.

І, до речі, це питання все ще не закрито, бо під сумнівом дотри-мання конституційної процеду-ри прийняття кодексу.

Перший заступник голови Ад-міністрації президента Олена Лукаш стверджує, що президент заветував більше, ніж просили підприємці. Певною мірою це так, але з деякими застережен-нями.

Спрощена система оподатку-вання не зберігається в тому ви-гляді, у якому існувала до при-йняття кодексу. Хоча главу 1 розділу XIV виключено з ПК, але залишився пп. 139.1.12, який забороняє фізособам-єдино-подат никам мати господарські відносини з платниками податку на прибуток: адже за придбані в таких єдиноподатників товари, роботи й послуги доведеться платити з чистого прибутку. Невже тут нема порушення га-рантованого статтею 42 Консти-туції права на підприємницьку діяльність і забезпечення захис-ту конкуренції, невже нема зву-

ження змісту та обсягу існую-чих прав і свобод, від якого за-хищає стаття 22? У чому відмін-ність між цим положенням, де порушення цих конституційних положень не виявлено, та тими, що було заветовано саме через невідповідність статтям 22 і 42 Конституції?

Про незмінність спрощеної системи оподаткування з жалем говорить і голова прав-ління Пенсійного фонду Борис Зайчук, нарікаючи, що спро-щена система «дуже мало дає в солідарний Пенсійний фонд». Але й це не так, голова ПФУ не надто уважно читав ПК, бо саме тут сталася дуже велика зміна. З прийняттям Податко-вого кодексу єдиноподатники — як фіз-, так і юрособи — пла-титимуть значно більше. За досі чинними правилами суми єдиного податку розподілялися

Держказначейством: 43% йшло до бюджету, 42% отримував ПФУ, а решта 15% йшла «на обов’язкове соціальне страху-вання». За правилами, встанов-леними Податковим кодексом, до бюджету надходитиме повна сума єдиного податку.

Відповідно, єдиний соціаль-ний внесок єдиноподатники сплачуватимуть у розмірі, не меншому від мінімального. Зреш тою, вони вже від липня цього року доплачують до міні-мального розміру пенсійного внеску понад суму, сплачену у складі єдиного податку.

І штраф у розмірі 50% ставки єдиного податку за невчасну сплату — теж неприємна нова-ція. Річ у тім, що штраф, який досі становив 10% ставки при за-тримці до 30 календарних днів (а реально — при сплаті в останній день, 20-го числа місяця), — це чисте свавілля податкової. Вста-новлені Законом № 2181 штра-фи не можуть поширюватися на єдиний податок, тому що звіт

єдиноподатника не відповідає визначенню податкової декла-рації за цим законом. Але всі платили, бо дізнавалися про «за-боргованість» в останній день подання заяви на застосування спрощенки на наступний рік — коли вже тут сперечатися та від-стоювати свої права. А Податко-вий кодекс і тут не захистив під-приємців.

І неприємних новацій в ПК знайдеться ще багато. Вето зі-грало роль відтяжного маневру. Тим часом, наприклад, поло-ження підпунктів 20.1.13 та 20.1.14 щодо недійсності й нік-чемності правочинів, вилучені з кодексу як такі, що не відпо-відають нормам ЦК, перекочу-вали до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з при-йняттям Податкового кодексу України», який вже сам вно-сить зміни до ЦК. Тож із нового року в ЦК з’явиться, напри-клад, таке положення: «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і сус-пільства, його моральним заса-дам» (ст. 203). А всім добре відо-мо, що податкова вважає таки-ми, що суперечать інтересам держави, будь-які спроби опти-мізації оподаткування, зокрема й цілком законні. Відповідно до нової редакції ст. 228 ЦК «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспіль-ства, його моральним засадам такий правочин може бути ви-знано недійсним». Однак змі-нюються й правові наслідки не-дійсності правочину: «Якщо ви-знано судом недійсним право-чин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сто-рін... в дохід держави за рішен-ням суду стягується все одер-жане ними за угодою».

То хто там що говорив про лі-бералізацію податкового зако-нодавства?

податковий кодексепіцентр

«Значні запаси корисних копалин — запаси корисних копалин,

розмір яких перевищує незначні запаси

корисних копалин».

•Податковий кодекс

України, ст. 14 п. 1 пп. 79

Якби не акції протесту підприємців, президент би не прозрів

*Спрощена система оподаткування повністю не збережеться.

Раптове прозріння

Вето зіграло роль відтяжного маневру

эпицентр

контракти | № 50 | 13.12.20108

податковий кодексепіцентр

Що нового

Змінене або вилучене положення ПК Що в остаточній редакції Підстава (порушена стаття Конституції)

Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок дове-дення того, що будь-яке нарахування або інше рішення контролю-ючого органа є помилковим, покладається на платника податків

Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок до-ведення того, що будь-яке нарахування або інше рішення контро-люючого органа є правомірним, покладається на контролюючий орган

Порушення конституційного принципу презумпції невинності (ст. 65)

Можливість обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків за результатами перевірки, навіть якщо правомірність результатів цієї перевірки оскаржується платником податків у суді

Якщо рішення податкового органу оскаржено до суду, обвинувачен-ня особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом (крім випадків наявності доказів, зібраних відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства). Порушення кримінальної справи стосовно платника податків або його службо-вих (посадових) осіб не є підставою для зупинення процедури апеляційного узгодження

Звуження обсягу та змісту прав громадян (ст. 22), порушення права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб (ст. 55)

Звернення платника податку до суду з позовом на рішення про визна-чення суми податкового зобов’язання тягне за собою виникнення у нього обов’язку сплатити цю суму

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органа податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили

Звуження права платників податків на судове оскарження рішень податкових органів (ст. 55)

Податкове зобов’язання, нараховане чи утримане податковим аген-том, не підлягає оскарженню

Податкове зобов’язання, нараховане чи утримане податковим аген-том, підлягає оскарженню

Обмеження права особи захищати свої права будь-якими не заборо-неними законом засобами (ст. 55)

Можливість проведення документальних та фактичних перевірок без видання наказу керівника контролюючого органа та неможливість для платника податків одержати копію такого наказу, якщо його видано

Рішення про документальну чи фактичну перевірку оформлюється наказом, копія якого надсилається або вручається платнику податків до початку перевірки. Обов’язок надати документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, виникає у платника податків лише після початку перевірки

Обмеження права судового оскарження рішення про проведення перевірки (ст. 55)

Повним арештом майна визнається виняткова заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження, володіння або користу-вання його майном, з його тимчасовим вилученням або без такого. У разі вилучення майна ризик, пов’язаний із його зберіганням або втра-тою функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який ухвалив рішення про таке вилучення

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому разі ризик, пов’язаний із втратою функціональних чи спожив-чих якостей такого майна, покладається на орган, який ухвалив рішення про таку заборону

Порушення гарантій підприємницької діяльності, гарантій непорушності права власності (ст. 41, 42)

Тривалість адмінарешту майна може бути подовжена на невизначений строк (до прийняття судом остаточного рішення, що набрало законної сили)

Обґрунтованість рішення про накладення арешту на майно має бути перевірена судом протягом 96 годин. Згаданий строк може бути по-довжено лише коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено)

Порушення права власника розпоряджатися своєю власністю (ст. 41)

Право податкової застави поширюється на майно, балансова вартість якого може сягати двократного розміру суми податкового боргу

Право податкової застави поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу. Якщо таке майно є неподільним, його балансова вартість може перевищувати суму по-даткового боргу

Порушення гарантій права власності, права здійснення підприємницької діяльності, принципу непорушності прав людини (ст. 21, 41 і 42)

Податкові органи мають право звертатися до суду щодо визнання недійсними правочинів, виконання яких пов’язано з оподаткуванням, та щодо стягнення до бюджету коштів або майна, отриманого сторо-нами за нікчемними правочинами, господарськими зобов’язаннями, що визнані судом недійсними

Підпункти 20.1.13 і 20.1.14 виключено Порушення правових наслідків недійсності правочинів та нікчемних правочинів, визначених параграфом 2 глави 16 розділу IV ЦК

Суттєві зміни в застосуванні спрощеної системи оподаткування Главу 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» розділу XIV Кодексу виключено, збережено чинність Указу № 727

Порушення гарантії права на підприємницьку діяльність і забезпе-чення захисту конкуренції (ст. 42), звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22)

Платники ПДВ зобов’язані подавати всю податкову звітність в електронній формі

Великі й середні підприємства зобов’язані подавати всю податкову звітність в електронній формі

Обтяжливість такого обов’язку для МП через відсутність належним чином підготовленого персоналу, відповідного технічного забезпе-чення

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть залу-чати найману працю лише однієї особи

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть за-лучати найману працю чотирьох осіб

Порушення свободи літературної, художньої, наукової та технічної творчості (ст. 54), скорочення робочих місць

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає за фактом виникнення податкового зобов’язання

Положення п. 17 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» виключено

Порушення принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи (ч. 2 ст. 61)

Нечітко визначено підстави для перевірок, як-от «виникнення потреби в перевірці повноти та своєчасності нарахування й сплати податків і зборів», декларування збитків протягом чотирьох послідовних базо-вих звітних періодів

Нечітко сформульовані підстави для перевірок (пп. 78.1.6 і 78.1.10) виключено

Порушення прав осіб на підприємницьку діяльність (ст. 42)

Відмова платника податків допустити податківців до перевірки є підставою для звернення до суду про зупинення операцій на його рахунках

Підпункт 20.1.15.1, друге речення пункту 81.2, п. 84.4 виключено Порушення фундаментальних засад настання відповідальності особи за протиправні дії. Норма може бути використана як засіб обмеження підприємницької діяльності платника податків з боку контролюючих органів

Платник податків під час перевірки зобов’язаний давати пояснення з питань оподаткування

Положення виключено з пп. 16.1.8, пп. 20.1.2, пп. 20.1.23, пп. 78.1.4, п. 81.3, пп. 83.1.5

Особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів (ст. 63)

Положення Податкового кодексу, які раПтово виявилися неконституційними

!!!

!!!

!!!!!

!!!!!!!!

!!!

!!!

!!

!!

!!!!!!!!!!!!!!

!!!!

!!!

контракти | № 50 | 13.12.2010 9

Змінене або вилучене положення ПК Що в остаточній редакції Підстава (порушена стаття Конституції)

У разі надходження значної кількості однорідних звернень щодо на-дання консультацій із практичного використання окремих норм пода-ткового законодавства наказом Мінфіну, який реєструється Мін’юстом, затверджується податкове роз’яснення

Інститут податкових роз’яснень скасовано Кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори виключно в по-рядку й розмірах, встановлених законами (ст. 67 та 92)

Обґрунтованість підстав (достатність доказів) розстрочення та відстрочення податкового зобов’язання оцінює керівник податкового органу (його заступник)

Перелік доказів існування підстав для розстрочення та відстрочення податкового зобов’язання визначається Кабінетом Міністрів України

Можливість неоднакового застосування до різних платників податків норм закону

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС також використовується інформація, оприлюднена та/або надана ор-гану ДПС добровільно або за запитом

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу ДПС в установленому законом порядку

Можливість прийняття рішення про документальну виїзну позапла-нову перевірку на підставі суб’єктивної інформації або навмисне поширеної з метою дискредитації платника податків

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку

Податкова знижка може бути надана й резиденту, який відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки

Порушення конституційних принципів рівності громадян перед зако-ном і заборони обмежень за ознакою релігійних переконань (ст. 24)

До працівника прирівнюється фізособа (зокрема самозайнята), якій нараховується (виплачується, надається) дохід за виконання певної роботи (надання послуги) за цивільно-правовим договором у разі, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими

Абзац 2 пп. 14.1.195 виключено Порушення прав фізичних осіб

Президент ПоПросив сПрощенняЯким буде єдиний податок згідно з податковим кодексом

післЯ пропозицій президента

Що передбачалося ПК до вето Як стало після врахування пропозицій президента

Платниками єдиного податку (ЄП) можуть бути тільки фізособи Юрособи можуть бути платниками ЄП за ставкою 6% зі сплатою ПДВ або 10% без ПДВ

Платникам ЄП забороняється добровільна реєстрація платниками ПДВ Платники ЄП – юрособи можуть добровільно зареєструватися платниками ПДВ

У платників податку на прибуток не включаються до витрат видатки на придбання товарів і послуг у платників ЄП (крім тих, які провадять діяльність у сфері інформатизації)

У платників податку на прибуток не включаються до витрат видатки на придбання товарів і послуг у фізосіб — платників ЄП (крім тих, які провадять діяльність у сфері інформатизації)

Платники ЄП не є платниками податку на доходи фізосіб (у частині доходів від госпдіяльності, оподатко-вуваних ЄП), ПДВ і збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платники ЄП не є платниками:— податку на прибуток підприємств,— ПДФО (для фізосіб-підприємців),— ПДВ (за винятком юросіб на ставці 6%),— земельного податку (крім земельного податку за ділянки, що не використовуються для підприємницької

діяльності),— плати за користування надрами,— збору за спецвикористання води,— збору за спецвикористання лісових ресурсів,— збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платникам ЄП дозволено залишатися на спрощеній системі за обсягу річної виручки до 300 тис. грн (600 тис. грн у разі застосування РРО)

Дозволена річна виручка для фізосіб — 500 тис. грн, для юросіб — 1 млн грн

Фізособам дозволено мати до чотирьох найманих працівників (зокрема членів сім’ї), у ресторанному бізнесі — до восьми

Фізособам дозволено мати до 10 найманих працівників, юрособам — до 50

Максимальна ставка податку підвищується до 600 грн у населених пунктах з населенням понад 500 тис., до 400 грн — у населених пунктах з населенням 150 – 500 тис., до 200 грн — у населених пунктах з населенням до 150 тис.

Для фізосіб максимальна ставка становить 200 грн

Ставка податку не ділиться на частину до сплати в бюджет і частину у фонди соцстрахування, як перед-бачено Указом № 727, а повністю зараховується до бюджету, єдиний соцвнесок сплачується окремо

Ставка податку не ділиться на частину до сплати в бюджет і частину у фонди соцстрахування, як передба-чено Указом № 727, а повністю зараховується до бюджету, єдиний соцвнесок сплачується окремо

Розмір податку не залежить від кількості найманих працівників або членів сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності

За кожного найманого працівника або члена сім’ї, який бере участь у підприємницькій діяльності, ставка ЄП збільшується на 50%

Для осіб, які провадять діяльність поза місцем реєстрації, ставка податку має становити 600 грн Ставка податку не залежить від місця провадження діяльності

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку підвищуються до 50% ставки замість передбаченої Законом № 2181 пені у 120% облікової ставки НБУ за кожен день прострочення плюс 10% ставки при затримці до 30 календарних днів, 20% — від 31 до 90 днів і 50% — при більшій затримці

Штраф за несвоєчасну сплату єдиного податку становить 50% ставки незалежно від часу прострочення

До анулювання свідоцтва платника ЄП веде, зокрема, виникнення податкової заборгованості зі сплати податку протягом двох послідовних кварталів, неоформлення трудових відносин при фактичному використанні найманої праці, недотримання законодавчих вимог нарахування та виплати зарплати

Додаткових підстав для анулювання свідоцтва платника ЄП, крім переходу на загальну систему добровільно або через невідповідність критеріям перебування на спрощеній системі, а також скасування реєстрації як СПД, не передбачено

До переліку видів діяльності, заборонених на єдиному податку, включаються, зокрема, діяльність у сфері розваг, пасажирські автоперевезення, ЗЕД (крім експорту програмного забезпечення), фінансова діяльність, операції з нерухомим майном, діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, інжинірингу, геології та геодезії, консультування з питань комерційної діяльності та управління, управління підприємствами, рекламна діяльність, технічні випробування та дослідження, підбір та забез-печення персоналом, роздрібна торгівля через інтернет і через торгові автомати

На спрощеній системі не можуть перебувати: СПД у сфері грального бізнесу; ті, які працюють з підакцизними товарами, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням; довірчі товариства, страхові компанії, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; СПД, у статутному фонді яких частки, що належать юрособам — учасникам та засновникам, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%; фізособи-СПД, які торгують лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами

З 1 січня 2013 року буде заборонено перебувати на єдиному податку особам, які здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення та вантажні автоперевезення

Обмежень для осіб, які здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення та вантажні автоперевезення, не передбачено

Дозволено торгувати вроздріб пивом і столовим вином Дозволено торгувати вроздріб пивом

ЄП можна заплатити авансом на квартал або на рік ЄП сплачується щомісяця

?

!!!

!!

!!

!!

контракти | № 50 | 13.12.201010

Дмитро ФІОНІК

Якщо вірити матеріалам WikiLeaks, бізнесмен Дмитро Фірташ, розмовляючи з послом США в Україні Вільямом Тейлором, визнав, що живе у країні «без законів і без податків». Що характерно, більшість співвітчизників бізнесмена живуть у зовсім іншій країні, — у якій є й жорсткі закони, і досить високі податки. Як же сталося, що мільярдер, засновник корпорації DF Group і співвласник сумнозвісної компанії РосУкрЕнерго опинився в такій вигідній ситуації?

Секрету в цьому, звісно, немає. Будьякий начитаний

платник податків знає, що чинне податкове законодавство (і новий кодекс нічого в цьому плані не змінює) дозволяє використовувати так звані офшорні схеми. Тобто коли бізнесмен може дозволити собі найняти юристів і зареєструвати офшорну компанію, він опиняється поза українським правовим полем. Нагадаємо, що сукупне податкове навантаження на український бізнес становить близько 60% доходу. Однак після того, як офшорну компанію зареєстровано, рівень оподаткування вже не залежить від розміру цього доходу. Тож можлива ситуація, коли український капіталіст сплачує до скарбниці соту частку прибутку, але при цьому місцева податкова інспекція вручає йому грамоту

почесного платника податків. Бо законів він начебто не порушує, а податків, в абсолютних величинах, сплачує більше, ніж представники малого й середнього бізнесу. Ось чому «в цій країні немає податків». Ну а законів тут немає, бо Україна посідає 134те місце у світі за рівнем корупції.

Донедавна здавалося, що наша система — плід недоумкуватості пострадянських урядових чиновників. Однак спроба нинішніх «реформаторів» нав'язати суспільству новий податковий кодекс показала, що систему культивують свідомо. Зокрема один з ідеологів Податкового кодексу, віцепрем'єр Борис Колесніков сказав: «Усі суб'єкти підприємницької діяльності, починаючи з Auchan і закінчую

чи бабусею на базарі, мають сплачувати однакові податки». Ну, поперше, ми не знаємо, скільки насправді сплачує Auchan (і, до речі, це знання може бути чревате сюрпризами). А подруге, очевидно, що бабуся не може утримувати штат бухгалтерів і юристів, не може зареєструвати офшорну компанію та не має таких, як Auchan, можливостей отримати кредит. І Борис Колесніков не може цього не знати. Він не може не знати й того, що в усіх розвинених капіталістичних країнах саме через згадані вище причини «бабуся» має податкові преференції аж до повного звільнення від податків (як, наприклад, у Великій Британії).

Великий український капітал, який породив цей Подат

ковий кодекс, зробив усе можливе, щоб зжити зі світу горезвісну бабусю. Але при цьому ні в чому не поступився своїми інтересами. Ми бачимо, що українська еліта перетворилася на закритий клуб, на вході до якого висить табличка: «Стороннім вхід заборонено». З того боку дверей немає ані податків, ані законів. А з цього — варварське оподаткування (що посідає 181те місце у світі зі 183 можливих), вкрай зарегульована пострадянська дозвільна система, чиновники, міліціонери та інші «незахищені» верстви населення. Процес комунікації між закритим клубом і населенням виглядає приблизно так. Час від часу члени клубу спускають населенню приписи про те, як жити далі та скільки платити. І

населення, відповідно, платить. Причому не лише підприємці й не лише до бюджету. Наприклад, кожна українська сім’я платить за газ, підтримуючи таким чином зворотний зв'язок із РосУкрЕнерго.

Таке в історії людства вже траплялося не раз. Вперше цей феномен виявив французький історик Фернан Бродель, який вивчав становлення капіталізму в Європі. Він назвав закритий клуб перших європейських капіталістів «скляним ковпаком». Однак перші європейські промисловці й банкіри могли почуватися обраними через найрізноманітніші причини. Наприклад, частина з них походила з місцевої аристократії, і це надавало їм право на певні королівські привілеї. В українському ж «акваріумі»

аристократів крові немає (а ось колишніх дрібних кримінальників чимало). Тож свої інтереси вони проштовхують тишкомнишком, займаючись законодавчим шахрайством.

Європа свого часу подолала цю проблему болісно, пройшла крізь низку кривавих буржуазних революцій. Нинішні українські реформатори навіть не уявляють собі, наскільки сьогоднішні наші проблеми й конфлікти схожі на ті протиріччя, з якими зіштовхувалися європейські держави в XVIXVII ст. Наприклад, голова Держкомпідприємнитцва Михайло Бродський, який лобіював заборону секондхенду, навряд чи знає, що свого часу в Парижі судові позови між гільдіями кравців і торговцями поношеним одягом тривали 300 років. Вирішила всі суперечки Французька революція — на користь торговців секондхендом.

Втім, Україна — це не лише Європа вчора, а ще й Латинська Америка сьогодні. Відомий латиноамериканський економіст Ернандо де Сото, який описує економічні системи в країнах третього світу і деяких постсоціалістичних, назвав тутешню модель капіталістичним апартеїдом. На його думку, якщо уряди виявляться безтямними — прогноз невтішний: «Оскільки засоби масової інформації вдосконалюються й бідні дедалі краще поінформовані про те, що вони могли б мати, ненависть до системи правового апартеїду неодмінно зростатиме. Настане день, коли більшість, яка живе за межами скляного ковпака, опиниться під прапорами бунтівників». Зауважимо, що Ернандо де Сото — не лівак, а цілком поміркований ліберальний учений. Реаліст.

панівний класепіцентр

«Покурив однажды очень хорошей

травы, он случайно открыл основной

экономический закон постсоциалистической

формации: первоначальное

накопление капитала является в ней также и

окончательным».

•Віктор Пелевін, «Generation П»

Чому українська еліта перетворилася на закритий клуб, у якому немає ані законів, ані податків

Під ковпаком

Україна — це не лише Європа вчора, а й Латинська Америка сьогодні

*Та економічна модель, у якій ми живемо, — це не капіталізм, а система відносин, поширена у країнах третього світу, яка поки що не отримала назви.

контракти | № 50 | 13.12.2010 11

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама


12 контракти | № 50 | 13.12.2010

СОЦІАЛЬНИЙКАПІТАЛІЗМРобота і заРплата

За рівнем корупції, мірою неадекватності податкової системи та безліччю інших пара-метрів Україна — держава третього світу. Країна, де поріг входу в бізнес — 600 людино-годин на рік на облік, звітність і біганину по інстанціях. Країна, де в кожній другій держус-танові доведеться дарувати презент, інакше 600 годин можуть розтягтися нескінченно. Країна, де влада вважає зайвими деталями пейзажу лотки, магазини, перукарні, — зага-лом усе, крім промпідприємств.

Від Перу зразка 1980-х років Україну від-різняє лише одна деталь — співвідношення заробітної плати та валового внутрішнього продукту. У країн третього світу цей показник коливається в межах 0,1–0,2; у постсоціаліс-тичних держав він становить від 0,2–0,4, у Великій Британії близький до 1. Показник цей досить умовний і залежить від багатьох чин-ників. Та показує, яка частина вироблених у країні благ проходить через руки працездат-ного населення.

Є й ще одна залежність: там, де податкова система не вимагає витрачати по дві години на день на спілкування з державою, на частку малого бізнесу припадає 30–50% економіки країни, а зарплати займають понад половину ВВП. Там, де складна податкова система не залишає шансів приватним підприємствам, — провідну роль в економіці відіграє великий бізнес, а частка зарплат у валовому продукті держави значно менша.

Україна помітно вирізняється на загально-му тлі — вітчизняна система оподаткування одна з найскладніших у світі, але відношен-ня зарплат до ВВП у нас помітно краще, ніж у постсоціалістичних державах Східної Євро-пи, не кажучи про країни третього світу. Справа в тому, що до останнього часу близь-ко 1,5 млн спрощенців були врятовані від «задоволення» повноцінного спілкування з державою. При цьому малий бізнес забез-печував роботою 3–5 млн осіб. У підсумку спрощенці складали більш ніж істотну кон-куренцію великому бізнесу на українському ринку праці, що налічує трохи більше 20 млн працездатного населення.

У 1980-х роках — зокрема завдяки діяль-ності Ернандо де Сото (див. стор. 10–11 та 14–15) — Перу обрала шлях розвитку, апро-бований у Великій Британії, Норвегії та Німеч-чині. У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Вusiness ця латиноамериканська країна сьогодні на 36-му місці; податкова система займає 86-ту позицію, а частка малого бізнесу наближається до 30% ВВП. Україна з 2010 року рухається в протилежному напрямку.

Володимир ХОМЯКОВ

Велика Британія

Частка зарплат у ВВП 0,9 4 місцев рейтингу Doing Business

Час на податки110 годин на рік

Загальна податкова ставка 37,3% прибыли

Податки на зарплату35%

Частка малого й середнього бізнесу в економіці50,6%

Заробітна плата (чистими)EUR27,3 тис. на рік

Австрія

Частка зарплат у ВВП 0,8 32 місце в рейтингу Doing Business


Загальна податкова ставка 55,5% прибутку




Бельгія







Франція


Час на податки132 години на рік





Німеччина







Португалія







Іспанія







Люксембург







Греція


Час на податки224 часов на рік




Заробітна плата (чистими)EUR10,7 тис. на рік* Лише мікропідприємства (до 10 працівників).

контракти | № 50 | 13.12.2010 13

Норвегія

Частка зарплат у ВВП 0,8 8 місцев рейтингу Doing Business






Швеція







Україна



Загальна податкова ставка 55,5 прибутку

Податки на зарплату48,5%

Частка малого й середнього бізнесу в економіці10-15%*


Латвія







Чехія







Угорщина







Польща







Болгарія







Румунія


Час на податки222 години на рік





0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Нефінансові сферибізнесу загаломБудівництвоГотелі й рестораниРоздрібна торгівляТоргівля нерухомістю,орендаВиробництвоТранспорт і зв'язокЕлектроенергія, газі водопостачання

Мікропідприємства (до 10 працівників)Малі підприємства (10–50 працівників)Середні підприємства (50–250 працівників)Великі підприємства (понад 250 працівників) За даними Eurostat

ЧАСТКА МАЛОГО Й СеРедНЬОГО БІЗНеСУ

в окремих галузях економіки ЄС, % обороту

МАЛИЙ БІЗНеС У ЄСосновні показники для підприємств малого бізнесу в країнах ЄС (за винятком фінансового сектора)

Загалом

Малого й серед-

нього бізнесу

Мікропід-приємства (до 10 пра-

цівників)

Малі під-приємства (10–50 пра-

цівників)

Середні під-приємства (50–250

працівників)

Великі під-приємства (понад 250 працівників)

Кількість підприємств, млн 19,65 19,60 18,04 1,35 0,21 0,04

Частка в загальному обсязі, % 100,0 99,8 91,8 6,9 1,1 0,2

Кількість зайнятих, млн 126,7 85,0 37,5 26,1 21,3 41,7


Додана вартість, млрд EUR 5360 3090 1120 1 011 954 2270


За даними Eurostat

*****

Частка зарплат у ВВП *,* ** місце в рейтингу Doing Business

Час на податки

***годин на рік

Загальна податкова ставка **,* прибутку

Податки на зарплату**,*%

Частка малого й середнього бізнесу в економіці***%

Зарабітна плата (чистими)EUR**,* тис. на рік

Держава

Час, що витрачається на адмі ністру вання податків, годин на рік

Заробітна плата (чистими), тис. EUR на рік

Загальна податкова ставка, % прибутку

Співвідношення зарплат і ВВП на душу населення

Місце в рейтингу Doing Business

Податки на зарплату, %

Додана вартість, що припадає на підприємства малого й се-реднього бізнесу, %

Вик

орис

тано

дан

і cia

.gov

, doi

ngbu

sine

ss.o

rg,e

uros

tat,

Нац

іона

льни

х ст

атис

тичн

их в

ідом

ств


14 контракти | № 50 | 13.12.2010

Як українські чиновники перетворюють Україну на Латинську Америку

*Ернандо де Сото — перуанський бізнесмен, економіст, соціолог. Народився 1941 року в Перу. Працював економістом у ГАТТ, головою Центробанку Перу. Нині президент Інституту свободи й демократії. Лауреат премій Адама Сміта (2002 рік) і Мілтона Фрідмена (2004 рік).

«Иного нет у нас пути»

Михайло Бродський, голова Держкомпід-приємництва

« С ь о г о д н і ш н і пенсії й зарплати

не дозволяють народу нор-мально жити. Де державі брати гроші? У бізнесу! І щоб нормально врегулювати цей процес, приймається новий Податковий кодекс».

Ернандо де Сото«Головне, щоб перерозподіл

ресурсів на користь бідних не

завдавав збитків виробництву, зайнятості та заощадженням. Якщо перерозподіл залишиться приводом для того, щоб, як і ра-ніше, порушувати права влас-ності, надміру стискати можли-вості її використання або послаб ляти гарантії виконання договорів, у цьому разі Перу за-лишиться слаборозвиненою країною. Прагнучи вилікувати наслідки бідності у такий спосіб, ми лише посилимо її глибинні причини. Отже, перерозподіл має приймати такі форми, які не руйнують економічних стиму-лів, як це відбувається в разі пе-рерозподілу грошей через по-

датки. Зрозуміле прагнення до перерозподільної справедливос-ті не має шкодити справедливос-ті продуктивній».

Михайло Бродський, голова Держкомпід-приємництва

«У нашій країні 90% бізнесу пере-буває в тіні. Ле-

гальний тільки великий біз-нес, і то не до кінця. По суті, тисяча підприємств оплачує весь бюджет країни».

Ернандо де Сото«Відносно великі підприєм-

ства, змушені внаслідок своїх розмірів діяти легально, сплачу-ють більше податків, ніж якби тіньовий сектор не існував — адже податок такий обтяжливий через вузьку податкову базу. Це відлякує багато компаній від розширення виробництва. У Перу слабко розвинені галузі промисловості, у яких велико-масштабність є неодмінною умовою виживання і які тому приречені на легальність. Ухи-ляння від податків набуло такого масштабу, що держава змушена витрачати великі гроші на вияв-лення неплатників, які, у свою чергу, витрачають кошти на те, щоб уникнути виявлення.

«Книга Ернандо де Сото показує, які вони насправді — ці чоловіки

й жінки, які майже нелюдськими зусиллями

та без щонайменшої допомоги (а фактично

за відкритої ворожості) з боку законної

влади навчилися створювати робочі місця й багатство там, де виявилася

неспроможною всемогутня держава».

•Маріо Варгас Льоса

Книга відомого перуанського економіста й соціолога Ернандо де Сото «Інший шлях» перевернула уявлен-ня сучасних економістів про тіньову економіку. Перуанському вченому вдалося довести, що тіньова еко-

номіка у країнах, що розвиваються, та постсоціалістичних країнах — не соціальне зло, а велике благо: якби не вона, 50% населення померло б від голоду. Дрібні підприємці, працюючи чесно, не змогли б вижити й конкурувати з вели-кими компаніями.В іншій своїй книзі — «Загадка капіталу» — де Сото розповів, чому капіталізм тріумфує на Заході й зазнає поразки в решті світу. Основна причина — закони у країнах третього світу не дозволяють легалізуватися тіньовикам.По суті, вся творчість науковця — це контртеза висловленню віце-прем’єра Бориса Колеснікова про те, що бабуся має платити такі самі податки, що й Auchan. Економіст на пальцях доводить, що за такого підходу місцевий великий бізнес перетворюється на закритий клуб. Це латиноамериканський тип економіки. Ідеологи нашого Податкового кодексу, з огляду на все, — переконані прихильники саме такої економічної моделі.Ми спробували уявити, що сказав би Ернандо де Сото українським реформаторам, якби опинився у компанії прем’єр-міністра Миколи Азарова, віце-прем’єрів Сергія Тігіпка й Бориса Колеснікова, голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського. Для цього ми обрали кілька знакових, з нашого погляду, цитат українських чиновників і порівняли їх із ци-татами із книги «Інший шлях».

КоротКий Курсісторії податкової служби в Україні

1990

1 липня 1990 року Постановою Ради Мі-ністрів України створено податкову служ-бу при республіканському Міністерстві фінансів.

1992 1994 1996 1998

19 січня 1993 року прем’єр-міністр Леонід Кучма, виступаючи перед депута-тами ВР, охарактеризував ситуацію в Україні як «тотальну, комплексну, за-гальнодержавну кризу». За його словами, доходи українського бюджету до кінця року мали становити 5 трлн крб, а витрати — 8 трлн крб.

Епоха гіперінфляції. До 1994 року дефіцит держбюджету встановлено в розмірі 117,3 трлн крб, що відповідає приблизно 10% ВВП. Україна закуповує обладнання для масового ви-робництва касових апаратів, яких улітку 1994 року було лише 94 тис. на 200 тис. підприємств торгівлі та 50 тис. підприємств сфери послуг.

Податки стають основною дохідною статтею держбюджету. За підсумками 10 міс. 1995-го план надходжень до консолідованого бюджету виконано лише на 68,8% (1,56 квдрлн крб), тоді як план з податку на прибуток — на 109% (371 трлн крб), з податку на доходи громадян — на 89% (120 трлн крб), з ПДВ — на 83% (348 трлн крб). Для порівняння, надходження до держбюджету від приватизації становили 5% від запланованих (4,5 трлн крб).

22 серпня 1996 року податкову виводять зі складу Мінфіну — тепер це централь-ний орган виконавчої влади. У серпні у складі Державної податкової адміністрації України діє податкова поліція. Всі працюючі громадяни зобов’язані отримати ін-дивідуальні ідентифікаційні податкові номери.

ДПАУ очолив Микола Азаров. Корпорація «ЄЕСУ» судиться з податковою адміністрацією Інду-стріального р-ну Дніпропетров-ська, вимагаючи повернення 1,4 млрд грн, донарахованих по-датковою.

У лютому ВР легалізує роботу податкової поліції, перейменувавши її на міліцію та внісши відповід-ні зміни до Кримінально-процесуального кодек-су. Податкова офіційно отримує відсоток від на-рахованих санкцій; ДПА Києва під керівництвом Анатолія Брезвіна за 9 місяців 1998-го перевіряє понад 36 тис. підприємств, виявивши порушення у 70% випадків і збільшивши надходження до бюджету утричі, до 2,9 млрд грн.

Президент України Леонід Кучма підписує Указ про спрощену систему для малого підприємництва. Одне з головних нововведень для спрощен-ців — можливість роботи без касо-вих апаратів, що стали основним джерелом штрафів.

У перший рік існування єдиного податку спрощен-ці перераховують до бю-джету близько 129 млн грн. За 11 років ця сума зросте до 4,1 млрд грн, кількість робочих місць у малому бізнесі за цей час збільшиться на 1,2 млн.

Постановою № 939 Кабмін доручає ДПАУ стяг-нути в 1999 році в бюджет 30 млн грн у вигляді штрафів і пені.

контракти | № 50 | 13.12.2010 15

Відомий економічний закон говорить, що будь-який не нейтральний податок певною мірою неефективний. Пода-ток на зарплату, наприк-лад, може змусити людей працювати менше. Пода-ток на власність знижує прагнення купувати влас-ність, змушуючи деяких бізнесменів використову-вати менше землі й менше будувати. Податки спотво-р ю ють економічний вибір, ось чому однією з цілей податко-вої системи має бути мініміза-ція цих спотворень за особли-вої уваги до витрат на збір по-датків.

Єдиний спосіб досягти цього — підтримувати низькі ставки податків. Наприклад, 90%-й по-даток на прибутки або заробіт-ки змушує людей, які могли б укласти кошти в якусь продук-тивну діяльність, не робити цього. З іншого боку, 10%-й по-даток міг би помітно зменшити спотворення.

У Перу, де уряд такий відда-ний ідеї задовольняти потреби людей за допомогою прямого втручання в господарство і де легальний сектор, з якого можна брати податки, такий малий, податкові ставки зрос-тають. У підсумку легальна ді-яльність стає чимдалі менш привабливою, а тіньовий сек-тор зростає. А оскільки уряд уперто прагне отримувати більше доходів, він збільшує податки на легально діючі під-приємства та створює таким чином порочне коло: зростан-ня тіньового сектора, скоро-чення легального, збереження рівня суспільних витрат, необ-

хідність збільшувати податки на легальну діяльність, зрос-тання привабливості тіньового сектора тощо».

Борис Колесніков,віце-прем’єр-міністр

«Я не знаю в но-вітній історії людей, які б зба-

гатилися на базарі — навіть у Туреччині. На базарі — продасте ви 100 джинсів чи 150 — ви не збагатитеся. Проблема в низьких зарпла-тах у реальному секторі еко-номіки — машинобудуван-ні, металургії, вугільній про-мисловості. Зараз намічаєть-ся масштабна модернізація в металургії, і зарплати там значно підвищаться».

Ернандо де Сото«Вкрай важливо, на яке місце в

суспільстві ми поставимо ділову ініціативу. Якщо вона буде до-ступною всім перуанцям, ми зможемо розкупорити величезні підприємницькі ресурси. Що більше людей зможуть брати участь у господарській діяльності та знаходити існуючі можливос-ті, то більший потенціал розвит-ку. Сила ринкової економіки в тому, що вона спирається на ви-

нахідливість народу та його здат-ність трудитися, а не на обмеже-ні можливості довільно обраної еліти. Потрібно лише перейти від системи, у якій люди підпорядко-вані цілям держави, до системи, у якій держава поставлена на службу людям і суспільству».

Микола Азаров, прем’єр-міністр

«Торгуючи на ба-зарах, ми економі-ку не піднімемо».

Ернандо де Сото«Конкурентоспроможний ді-

ловий народ як у легальному, так і в тіньовому секторах фактично є новою генерацією. Вони відки-нули покровительство політиків. Вони, мабуть, і нелюб’язні, і неви-ховані — згадайте, що говорять про водіїв мікроавтобусів і вулич-них торговців, — але забезпечу-ють міцнішу основу розвитку, ніж скептичні бюрократи або шукачі привілеїв. Ці заповзятливі люди залишили рідні краї, порва-ли з минулим, не маючи жодних гарантованих перспектив на май-бутнє, вони навчилися виявляти й задовольняти потреби інших, а їхня впевненість у власних силах сильніша за страх перед конку-ренцією. Коли вони щось почи-нають, вони знають про ризик невдачі. Щодня вони стикаються з дилемою: що та як робити? За якою ціною купувати й продава-ти? Чи зможуть вони знайти по-стійних клієнтів? За кожним про-дуктом, пропонованим або вироб- леним, за всією видимістю хаосу або відносною нелегальністю

стоять найскладніші розрахунки та важкі рішення. Перед нами два завдання: звільнити енергію тіньовиків із лещат каральної правової системи та передати решті населення життєву силу, наполегливість і сподівання діло-вого класу, що народжується».

Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр

«Такі речі мають робити професіо-нали. Народне об-говорення Подат-

кового кодексу, пробачте, це маячня».

Ернандо де Сото«Законотворчість має бути

гласною та контролюватися ви-борцями. Слід публікувати про-екти законів і враховувати думку громадськості. На відмі-ну від Перу, майже всі розвине-ні демократії так чи інакше контролюють урядову законот-ворчість. Для нас же демократія зводиться до того, щоб щоп’ять років обирати новий уряд, який отримує карт-бланш на весь час перебування при владі й пори-ває зв’язки з нами до наступних виборів. Це перетворює погану законотворчість — законотвор-чість без консультацій із насе-ленням — на серію сюрпризів, що ми й спостерігаємо».

Висновок: розірвати порочне коло можна, лише знижуючи податки, а не збільшуючи їх

(наприклад, шляхом скасування спрощеної системи оподаткування), як пропонує Ми-хайло Бродський.

Примітка випускового редактора

Висновок: рушійна сила ринкової економіки — дріб-ні підприємці, а не пролетарі

меткомбінатів. До речі, вигнання дрібних підприємців на заводи лише здешевить за-водську робочу силу.

Примітка випускового редактора

2000 2002 2004 2006 2008 2010

Доведений до розпачу перевірками підприємець Сергій Каверін влаштовує вибух у будинку ДПІ Приморського р-ну Одеси. Гине сам і п’ятеро по-датківців. Десятки співробітників ДПІ госпіталізо-вано. Президент України вимагає шукати шляхів подальшого зниження податкового тиску та спро-щення системи оподаткування.

Навесні ДПАУ починає масовану кампанію проти банку «Слов’янський», що входить до десятки найбільших фінустанов країни. Показова роз-права з банком, що завершилася його банкрут-ством і арештом банкіра Бориса Фельдмана, тривала понад три роки.

З 31 грудня 2001 року в Україні заборонено прове-дення банківських операцій особам, які не мають ідентифікаційних податкових номерів. Указом пре-зидента № 532/2001 у складі ДПАУ створюється Департамент боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Період «податкової відлиги». Набуває чинності Закон «Про податок на доходи фізичних осіб». Прогресивне оподаткування доходів (до 25%) замінене єдиною ставкою в 13% (із подальшим збільшенням до 15%).

У січні–лютому 2006-го до загального фонду держбю-джету надходить 89,874 млрд грн (103,3% планових показників). На частку ДПАУ в загальному фонді при-падає 49,872 млрд грн (98,5% плану), внесок Держмит-служби — 33,961 млрд грн (107,8% плану).

В Україні багаторазово підвищуються акцизи й мита. Уперше з кінця 1990-х років влада розглядає можли-вість збільшення податків для малого бізнесу. Україна стабільно посідає останні місця у світовому рейтингу зручності й простоти сплати податків. Користуючись нагодою, кандидат у президенти Вік тор Янукович обіцяє п’ять років податкових канікул малому бізнесу.

Попри багатотисячні протести, ВР приймає дещо відредагований пре-зидентом урядовий варіант Подат-кового кодексу, що посилює подат-ковий тиск на малий бізнес і зви-чайних громадян. Великий бізнес отримує галузеві преференції, а в перспективі — конкурентну пере-вагу за рахунок масового уходу з ринків спрощенців.

У Держбюджеті–2000 окремим ряд-ком записано «план зі штрафів» для податкової: 700 млн грн.

контракти | № 50 | 13.12.201016

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Часто в аналізі ситуації в Україні — серйозних дослідженнях або задушевних розмовах — використовують один прийом: стверджується, що наш розвиток повторює розвиток інших країн. Тобто вважається, що ми зараз перебуваємо на певному етапі, котрий інші вже давно пройшли, і нам можна або спробувати прискорити процес, або просто потерпіти й тоді «воно саме мине».

Вважається, наприклад, що зараз ми перебуваємо у стадії якогось «дикого капіталізму», тобто переживаємо епоху, яка нібито була характерна для Європи та США XIX століття. Вважаю, немає більш поширеної та більш небезпечної омани.

Насправді все з точністю до навпаки. Тобто жодного капіталізму немає — ані дикого, ані домашнього. Цей висновок легко зробити, якщо завдати собі клопоту розібратися з історією капіталізму та порівняти її з нашою ситуацією.

Капіталізм як економічне й правове середовище виник, коли вдалося позбутися обмежень гільдій, цехів, а також державного протекціонізму, пільг і привілеїв. Процедура ця аж ніяк не була неминучою, у різних країнах вона відбувалася порізному, і подекуди в Європі так належним чином і не відбулася. Капіталізм — це суспільна система, яка ґрунту-ється на тому, що приватні особи вільно ухвалюють рі-шення й несуть за них макси-мально можливу відповідаль-ність. Зрозуміло, що основою цієї системи є прості та прозорі права власності. Без цього не може йтися ані про вільне прийняття рішень, ані, тим більше, про відповідальність за них, адже відсутність прав власності фактично означає відсутність суб’єкта діяльності. Якщо це не викликає сумнівів, так само їх не викличе те, що в більшості країн Європи до появи капіталізму інститут власності не лише давно існував, а й був досить розвиненим.

Два слова про право власності. Права власності існують завжди і скрізь, незалежно від того, що вважає з цього приводу держава. Наприклад, у тоталітарному Радянському Союзі права власності зосередилися здебільшого в бюрократії. Вони, зрозуміло, були вкрай заплутаними й обмеженими, але вони були. Важливо, що власність завжди індивідуалізована. Не буває «колективної» (неподільної) власності або власності державної, це завжди власність осіб, які безпосередньо нею розпоряджаються.

Коли ми говоримо, що в Європі існував розвинений інститут власності, ми саме маємо на увазі той факт, що володіння й розпорядження якимись благами було гранично індивідуалізованим, відкритим та відбивало

ся не лише на фактичному стані справ, а й на законодавстві та звичаєвому праві.

Якщо тепер ми подивимося на умови виникнення нашого «капіталізму», то побачимо прямо протилежну картину. Цей «капіталізм» починався в умовах відсутності легальних прав власності і, що характерно, він робить усе, щоб цей стан тривав якомога довше.

Уже в середині 50х років минулого століття радянська економіка не була монолітною системою під цілковитим контролем держави, що описувалася в підручниках. Хрущовські реформи серйозно змінили стан справ, на сцену вийшли бюрократи та їхні об’єднання, а процедура ухвалення управлінських рішень звелася фактично до торгу між ними. Власність,

особливо у формі розпорядження, почала повертатися до нашого життя. Щоправда, поверталася вона досить однобоко. Відповідальність за результати мало перетиналася з економікою, це була здебільшого адміністративна відповідальність або відповідальність «за партійною лінією».

Коли радянська економіка зазнала краху, ситуація, що склалася, виявилася вельми на руку фактичним власникам підприємств і ресурсів. Дефакто вони вже розпоряджалися власністю, але відповідальності за це більше не було, КПРС і «Партквиток на стіл покладеш!» розчинилися в повітрі. Приватизація додала до цих опцій володіння й стало зовсім добре.

Іноді дуже корисно читати старі газети й журнали.

Наприк лад, мало хто пам’ятає про економічні дискусії кінця 1980х. А дарма. Там усе написано. Саме тоді визначився шлях нашого розвитку. Наприклад, тоді активно дискутувалася теза «Наші люди не будуть працювати на хазяїна». Що означала ця теза і звідки вона раптом узялася? Сьогодні ясно видно, що за нею стоїть. Це твердження викликане безвідповідальною практикою соціалістичних «хазяїв». У суспільній свідомості «повне» право власності, про яке йшлося, асоціювалося зі ще більшою свободою від відповідальності для цих людей. «Подивіться, що вони роблять, а дай їм лише волю!» — приблизно таким був пафос. У підсумку страхи суспільства чудово збіглися з інтересами хазяїв, які теж були

зацікавлені в тому, щоб усе залишалося як є. Боязкі кроки, яких вживали для легалізації прав власності, не здобували суспільної підтримки. Таке бажання «експлуатованих» зробити все для блага «експлуататорів» трапляється часто. Наприклад, сьогодні «експлуатовані» активно борються за права «експлуататорів», коли підтримують вимоги скасування партійних списків або скасування депутатської недоторканності.

У підсумку в нас склалася система «напівприватної» власності, у якій реальний власник максимально віддалений від відповідальності. Це легко помітити, якщо звернути увагу на факт існування Фонду держмайна за 20 років після початку приватизації. Або зверніть увагу на ін

ститут реприватизації. Або взяти, наприклад, дивну зосередженість нашого законодавства на «юридичних особах». Або, нарешті, поставте просте запитання: «Хлопці, а де тут у вас фондовий ринок?»

Ця система виявилася зручною та вкрай живучою. Вона дозволяє обманювати закони економіки, отримуючи привілей від держави, вона дозволяє існувати системній корупції тощо. Старих кадрів, які створили цю систему, залишилося небагато. Але нові кадри грають у неї з таким самим ентузіазмом. Основне правило цієї системи: «Ти можеш відібрати чуже, але ти можеш і сам стати жертвою». До капіталізму це все не має жодного стосунку. Це більше схоже на банальний рекет.


«Цивілізації гинуть тому, що плоди

їх ростуть і зріють для небагатьох».

•Дмитро Писарєв

Чому в Україні немає й не буде капіталізму

Капіталізм рекетирів

В Україні склалася система напівприватної власності, у якій реальний власник максимально віддалений від відповідальності

*Сьогодні «експлуатовані» активно борються за права «експлуататорів», коли підтримують вимоги скасування партійних списків або скасування депутатської недоторканності.

Олена СТРУК

«Якщо хочете, щоб ваш запит розглянули швидше, занесіть його нам особисто, а не від-правляйте електронною по-штою», — такою була реко-мендація працівника одного з українських відомств, яке отримало журналістський запит. Ще кілька місяців тому ця порада видалася не просто дещо старомодною, а цілком комічною. Як і відповідь відом-ства на запит, відправлена через Укрпошту, що прийшла до редакції лише за місяць. А тепер виявляється, що нелю-бов держорганів до технологій та преклоніння перед папером навіть корисні. Адже все, що

знаходиться на електронних носіях, може бути скопійовано та оприлюднено, причому в особливо великих розмірах.

Улітку 2010 року стався один із наймасштабніших витоків в історії. Ідейний натхненник сайту WikiLeaks Джуліан Ас-санж опублікував 92 тис. доку-ментів Пентагона під грифом «секретно» про війну в Іраку. У листопаді він передав ЗМІ ще 250 тис. документів із листу-вання американських послів із Державним департаментом США. Мільйони людей дізна-лися, що пишуть американські дипломати своєму уряду. Висо-копосадовці з різних держав

нібито не знайшли нічого сен-саційного в матеріалах. Вони занервували з іншого приводу. Як ТАКА секретна інформація в ТАКІЙ КІЛЬКОСТІ так легко стала надбанням громадськос-ті? Навряд чи ті, хто називав президента Франції «голим ко-ролем», а канцлера Німеччини — «Ангелою Тефлон Мер-кель», розраховували, що про ці невтішні характеристики ді-знаються Саркозі й Меркель, а разом із ними читачі газет та інтернету в усьому світі. До ЗМІ потрапило все — і відо-мості про те, що лідери араб-ських країн обговорюють мож-ливість повітряного удару по

Ірану, й подробиці весілля сина впливового дагестанця, на якому п'яні гості «кидали під ноги дітям-танцюристам стодоларові папірці». Цінна ін-формація для будь-якого та-блоїда.

Підозрюваний у першому ін-формаційному витоку вже пе-ребуває під вартою. Їм виявився не хакер, навчений досвідом со-тень атак, а лише 22-річний сол-дат Бредлі Меннінг. Його зви-нувачують у несанкціоновано-му копіюванні матеріалів під час служби в Багдаді. У листу-ванні з відомим хакером Адріа-ном Ламо він нібито хвалився, що запросто підходив до комп'ютерів із якимось музич-ним диском на кшталт альбому Lady Gaga, на який потім заван-тажував файли. І так сім днів на тиждень протягом восьми міся-ців. Якби Ламо не здав Меннін-га, винного у витоку шукали б ще довго.

Але Пентагон має звинувачу-вати, схоже, лише себе. Кажуть, що дипломатичне листування було скопійоване із внутрішньої комп'ютерної мережі Siprnet, розробленої Міністерством обо-рони США для спрощення обмі-ном конфіденційною інформа-цією між державними організа-ціями. У 2002 році до Siprnet було підключено 125 посольств, у 2005-му — уже 180. Мільйони працівників отримали набагато зручніший доступ до інформа-ції. Як виявилося, навіть надто зручний. Американці стали жертвами власної технологічної оснащеності.

«Коли все листування велося на паперових носіях і доставля-лося за допомогою дипкур'єрів, було, звісно, складніше органі-зувати несанкціонований витік

інформаційні війниепіцентр

«Конечно, это уже не бумажные

фельетоны, тут, если сосредоточиться на

ком-то, его можно все-таки устранить вместе

даже с окружающими или по крайней мере обратить внимание

общественности. Что, мол, откуда эта стрельба, дым и дикие крики? А там как раз обращают внимание общественности…»

•Михайло Жванецький,

«Броня моя»

Чому в Україні ще довго не буде скандалів на кшталт WikiLeaks

Мережа тимчасово недоступна

В Україні для підвищення швидкості й ефективності комунікацій необхідні не електронні носії, а особисті візити й потрібні знайомства

*Найближчим часом Джуліан Ассанж пообіцяв опублікувати наступну порцію секретних документів про діяльність американських банків. Від цієї новини вартість акцій Bank of America впала на 3%. Поки готувався номер, засновника WikiLeaks заарештували у Лондоні. Його підозрюють у згвалтуванні двох жінок.

контракти | № 50 | 13.12.201018

Нічого не бачу, нічого не чую, нічого нікому не скажу

контракти | № 50 | 13.12.2010 19

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

інформації. А якщо злив усе ж таки відбувався, визначити ін-форматора було набагато легше», — зазначає Богдан Со-коловський, експерт з енерге-тичної безпеки, колишній ди-пломат. Винести непомітно чверть мільйона документів на паперових носіях з будь-якого відомства навряд чи можливо. Це не флешку до кишені по-класти. Тут не обійтися без серйознішого транспортного засобу.

Українське чиновницьке щастя — в безнадійній техніч-ній відсталості країни. «Десь за 500 років, коли Україна, можли-во, наздожене США, поговори-мо про зливи такого роду. А поки що в більшості україн-ських міністерств немає навіть системи електронного документо обігу», — розповідає працівник Держ спецзв’язку. Вона з'яви ла ся лише в деяких державних органах, зокрема в Податковій адміністрації, мит-ній та прикордонній службах. Це внутрішні системи — орга-нізації навіть не можуть обмі-нюватися документами між собою через різний стандарт даних. Планується, що електро-нний документообіг впро-ваджуватимуть в українських міністерствах і відомствах з на-ступного року. Але це в найкра-щому разі.

«Ми все ще не впровадили електронного діловодства, оскільки є проблеми з електрон ним підписом. Але в нас уже кілька років працює внутрішня електронна систе-ма реєстрації документів. Що-правда, самі документи в ній не зберігаються. У Мінеконо-міки, наприклад, папери ска-нують і викладають до систе-ми. Але в нас у канцелярії на-віть немає сканера», — розпо-відає працівник Антимоно-польного комітету України. Документи зберігаються в па-перовому вигляді в архівах, а секретними паперами займа-ється спеціальний підрозділ.

«Доводиться мало не руки викручувати, щоб переконати в необхідності впровадження системи електронного доку-ментообігу», — розповідає пра-цівник Держспецзв’язку. Па-перова бюрократія звичніша. Організація витоку інформації по-українськи — це прослухо-вування телефонних розмов політичних союзників та кон-курентів, це диктофон під пре-зидентським диваном. Допоки тут будуть здатні тільки на це, українські чиновники можуть спати спокійно.

1971 р. — колишній співробітник департаменту національної безпеки США Деніел Еллсберг передав пен-тагонівські документи щодо історії в'єтнамської війни журналісту The New York Times.1972 р. — група співробітників спецслужб встановила прослухову-вальну апаратуру в передвиборному штабі кандидата у президенти демо-крата Джорджа Макговерна, розта-шованому у вашингтонському готе-лі «Вотергейт», через виток інфор-мації про це довідалася громад-ськість. Президент США республіка-нець Ричард Ніксон відмовився по-яснити у прокуратурі походження такого урядового аудіоконтролю. Скандал завершився відставкою президента.1999 р. — опубліковано унікальні зібрання секретних документів ра-дянської закордонної розвідки Ва-силя Мітрохіна. У 2002-му Історич-ний міжнародний проект «Холодна війна» розмістив в інтернеті мітро-хінські файли про Афганістан. Тоді ж у видавництві Frank Cass вийшов довідник Мітрохіна KGB Lexicon.2000 р. — лідер СПУ Олександр Мороз пред'явив громадськості ау-діозаписи, нібито зроблені в Адміні-страції президента (диктофон під диваном) майором Мельниченком, зміст яких свідчив про низку гучних злочинів, до скоєння яких були при-четні тодішній президент Леонід Кучма та його оточення.2001 р. — колишній десантник-спецназівець Ричард Томлінсон ви-пустив мемуари «Велика втеча: від найвищої таємності до суворого ре-жиму» (The Big Breach). Головною сенсацією були дані розвідника про можливу причетність центрального органа розвідки Великої Британії «Sicret Intelligence Service» до вбив-ства принцеси Діани та підготовки замаху на тодішнього югославсько-го президента Мілошевича.2004 р. — Телекомпанія CBS про-демонструвала низку фотографій, на яких видно, як військовослуж-бовці США знущаються з в'язнів іракської в'язниці Абу-Грейб.2005 р. — американська газета The Washington Post опублікувала стат-тю, у якій стверджувалося, що ЦРУ створило мережу таємних в'язниць за межами США та утримує в них найважливіших персон, підозрюва-них у причетності до міжнародного тероризму.2009 р. — британська газета The Daily Telegraph почала публікувати інформацію про витрати депутатів. Так з'ясувалося, наприклад, що депутатові-консерватору Алану Дан кену було відшкодовано GBP 4 тис. витрат на сад, включно з капітальним ремонтом газоноко-сарки.

ІнформацІйнІ вІйни

фінансигроші

контракти | № 50 | 13.12.201020

*среднемесячный

Як Податковий кодекс вплине на фінансовий ринок

Не страшний нам сірий вовк

Вікторія РУДЕНКО

У банкірів, страховиків та ін-веступравляючих претензій до нового Податкового кодексу набагато менше, ніж у пред-ставників малого бізнесу. Понад те, деякі нововведення навіть сприятимуть розвитку фінансового ринку.

Банки

При розробці Податкового ко-дексу банкірів хвилювало, чи до-зволить новий документ відноси-ти на валові витрати резерви під проблемні кредити. Відповідно до чинного ПК, банки відносять на валові витрати резерви, сфор-мовані на рівні 40% портфеля. Новий ПК передбачає зниження цієї частки до 30% (у 2011 році), а потім і до 20% (з 2012-го).

До нововведення банкіри ставляться більш-менш спокій-но. Збільшення податкового на-вантаження більшості фінуста-нов не загрожує: станом на 1 жовтня 2010 року, з 58 україн-ських банків (1–2 групи за кла-сифікацією НБУ), лише в п’яти резерви під проблемні активи перевищували 30% кредитного портфеля: у Дочірнього банку Сбербанку Росії (30,6%), Кредо-банку (35,2%), Сведбанку (45,7%), Укргазбанку (41,7%), Родовід Банку (71,7%).

«Ця норма — спроба регуля-тора додатково підштовхнути банки до активізації кредиту-вання, — упевнений голова правління Банку Форум Commerzbank Group Ярослав Колесник. — Адже нарощуван-ня кредитного портфеля — най-простіший спосіб знизити рі-вень проблемної заборгованос-ті». Наступного року фінуста-нови планують збільшити обсяг виданих кредитів у середньому на 10–15%. Утім, уже сьогодні банки активно знижують рі-вень проблемної заборгованос-ті, продаючи прострочені борги колекторським або факторин-говим компаніям.

Ще одна зміна, яка прямо тор-кнеться банкірів — запровад-ження податку на відсоток з де-позитів. Сплачувати податок

(5%) з 2015 року будуть усі бан-ківські вкладники. До речі, у по-передніх варіантах ПК пропону-валося обкладати податком депо-зити понад 200 тис. грн, а сам податок запровадити з 2011 року. Та згодом від цього відмовилися.

Втім, запровадження податку на відсоток за депозитом — очікувана подія на українсько-му ринку. Така норма з'явилася ще в законі «Про податок з до-ходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. (ставка та сама — 5%). Планувалося, що оподат-кування вкладників почнеться з 1 січня 2005 року. Потім впро-вадження податку перенесли на 2010-й. Але 2008 року вибух-нула криза, вкладники почали

масово знімати гроші з рахун-ків. Запровадження податку могло лише посилити відплив коштів, тож у червні минулого року Верховна Рада запровади-ла мораторій на оподаткування депозитів фізичних осіб до 1 січня 2013-го.

Банкіри сподіваються, що но-вовведення істотно не вплине на ставлення вкладників. Адже в сусідній Росії, наприклад, по-даток із відсотків за депозитом становить 35%. Щоправда, під оподаткування там підпадають далеко не всі вклади, а лише ті, відсоткова ставка за якими пе-ревищує ставку рефінансуван-ня Центробанку РФ (наразі це 7,75%) плюс 5 п. п. — для рубле-вих депозитів, і вище 9% — за вкладами в інвалюті. Водночас середня ставка за рублевими депозитами у РФ зараз не пере-вищує 8%.

Утім, до 2015 року ще багато часу. І бозна що ще може стати-ся: запровадження податку мо-

жуть знову перенести або вза-галі його скасувати.

Страхові компанії

Новий ПК цілком змінить сис-тему оподаткування страхових компаній: СК платитимуть по-даток на прибуток на загальних засадах (зараз вони сплачують податок у розмірі 3% від обсягу валових премій мінус перестра-хування). На думку президента Української федерації страху-вання Олександра Завади, пере-хід на загальну систему оподат-кування вигідний для класичних страховиків, які витрачають ве-личезні суми на створення й під-тримку мережевої інфраструк-

тури, впро вадження інформа-ційних технологій, адміністра-тивні витрати, але ці кошти опо-датковуються. Водночас чинний ПК дозволяв використовувати страхову діяльність для мініміза-ції оподаткування: деякі бізнес-структури створювали кишень-кові СК, перераховували кошти й сплачували лише 3% податку, або перестраховували всі ризи-ки в іншій СК і не платили пода-ток у принципі. Тепер такі СК будуть змушені піти з ринку. «Ринок має очищатися, — ко-ментує Олександр Завада. — Ми прогнозуємо в 2011 році зни-ження брутто-премій за всіма видами страхування».

Перехід на загальну схему оподаткування не буде миттє-вим: для страховиків передба-чено перехідний період (стро-ком один рік), коли податком обкладатимуть усі залучені кошти, навіть премії, передані на внутрішнє перестрахування. А податок за загальною схемою

в цей період компанії будуть розраховувати, але не сплачу-вати. «Це робиться для статис-тики й методологічного відпра-цьовування всіх проблемних питань, щоб після початку ре-ального адміністрування можна було уникнути багатьох проти-річ і невизначеностей, а також завчасно напрацювати пропо-зиції щодо подальшого вдоско-налення системи оподаткуван-ня страховиків», — пояснює Олександр Завада.

Інвесткомпанії

Із набуттям чинності докумен-том власники акцій та облігацій сплачуватимуть податок на диві-денди в розмірі 5%. Крім того, ставку податку на облігаційний дохід знижено з 15% до 5%.

Менше платитимуть й інтернет-трейдери. Із прийнят-тям ПК податком обкладатимуть не прибуток від купівлі-продажу кожного окремого цінного папе-ра, а дохід від угод з паперами одного виду — акцій або обліга-цій. Тепер збиток, наприклад, від угоди з ЦП одного емітента може перекрити прибуток від угод з ЦП іншого. Але не за-вжди. У кодексі з'явилося «пра-вило 30 днів»: збитки від опера-цій з акціями, які було продано менш ніж за 30 днів від дати їх купівлі, не враховуються при ви-значенні оподатковуваного до-ходу. Гарна новина: не обклада-тиметься податком прибуток, що не перевищує 1,4 прожитко-вих мінімумів. З огляду на те, що з 1 грудня прожитковий мінімум становить 875 грн, за рік трейдер «безболісно» може заробити 1225 грн. Представники ком-паній-брокерів, які пропонують послуги інтернет-трейдингу, впевнені, що новий ПК не зни-зить кількість учасників фондо-вого ринку.

«Відтоді, як ми ввели податок на повітря,

ви стали менше дихати! Це обурливо!

Наступними будуть введені

податки на опади: за простий дощ — 100 лір, за зливу —

200 лір, за дощ із громом і блискавкою —

300 лір».

•З м/ф

«Чиполліно»

Новий ПК змусить банки нарощувати кредитування та очистить від «схем» страховий ринок

інвестиції

контракти | № 50 | 13.12.201022

У листопаді Федеральна ре-зервна система США заявила, що знову накачуватиме аме-риканську економіку гроши-ма: з листопада 2010 року по червень 2011-го надійде $600 млрд. Ці гроші одразу ж опиняться в американських банках, а потім — у міжнарод-них інвестиційних фондах.

Нині ліквідність у світі за-шкалює, інвестиції приходять у розвинені країни та країни, що розвиваються. Лише Україну цей тренд оминає: за перші три квартали 2010-го приплив прямих інвестицій становив $3,6 млрд — лише на 7% більше, ніж торік.

У що вкладають іноземні інвестори

Одним із великих одержу-вачів прямих іноземних ін-вестицій в Україні наразі є банківська система. На цей сектор економіки припало

34% усіх ПІІ за три квартали поточного року. Іноземні ін-вестиції в банківський сектор — важлива частина прямих інвестицій, ось лише цього року вони якісно відрізня-ються від колишніх капітало-вкладень.

По-перше, нинішні інвести-ції в банки — це поповнення капіталу діючих українських фінструктур їхніми закордон-ними «мамами». Під час кризи з’ясувалося, що банкам по-трібна серйозна докапіталіза-

ція через високий обсяг про-блемних кредитів (за оцінка-ми ЄБРР — на рівні 5% ВВП, або 50 млрд грн, Transition Report 2010). Тобто фактично ці гроші банкам потрібні для підтримки штанів, на розви-ток вони майже не йдуть.

Але ж до кризи інвестиції в банки були пов’язані пере-важно з купівлею іноземця-ми, й супроводжувалися ці інвестиції не лише великими вливаннями капіталу, а й то-тальною перебудовою струк-

тур, експансією в регіони, по-ліпшенням технічного забез-печення та впровадженням нових продуктів.

По-друге, обсяг прямих ін-вестицій у банки насправді мізерний: до кризи банків-ська система щороку отриму-вала по $2–3 млрд за рахунок великих угод із купівлі.

Таких оборудок наразі не-багато. З початку року лише російський Газпромбанк купив невеликий Агропром-банк. А також кілька інозем-них інвестфондів і банків отримали частки у Кредит-промбанку (у цілому 49% акцій). Щоправда, останній просто конвертував борги перед кредиторами в акціо-нерний капітал, про справжні прямі інвестиції не йдеться.

Решта прямих інвестицій, що надходять в Україну цього року (близько 60%) — це фак-тично повернення грошей з офшорів (згадаємо, що левова частка прямих інвестицій надходить із Кіпру).

Приватизація цього року провалилася: обсяг угод ста-новив лише 588 млн грн, або 9,3% від плану. Іноземці у приватизації участі майже не брали.

гроші

*Нерезиденти побоюються мати справу з Україною, тож 60% ПІІ сьогодні — це гроші з офшорів.

Олена ШКАРПОВА

Крива інвестицій

Чому іноземні інвестори оминають Україну

«Я утримувався від інвестицій у

Росії, почасти щоб уникнути будь-яких проблем, пов'язаних з

конфліктами інтересів, але головним чином

тому, що мені не подобалося те, що я

тоді побачив».

•Джордж Сорос, «Криза світового капіталізму»

Міжнародна інвестиційна спільнота має стійку недовіру до репутації українських бізнесменів

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

01.04

.2004

01.01

.2005

01.10

.2005

01.07

.2006

01.04

.2007

01.01

.2008

01.10

.2008

01.07

.2009

01.04

.2010

01.10

.2010


Україна більше не потрібнаПриплив прямих іноземних інвестицій в Україну в 2004–2010 роках, $ млрд

контракти | № 50 | 13.12.2010 23

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

інвестиціїгроші

Портфельні інвестиції — це приплив іноземного капіталу на український фондовий ринок, у боргові цінні папери та безпосередньо в компанії (частки в бізнесі купують на правах міноритарних акціо-нерів). Український фондо-вий ринок, м’яко кажучи, не у фаворі в іноземних інвест-фондів. За словами торговців, частка іноземного капіталу на нашому фондовому ринку нині становить 25–30% проти докризових 70–80%.

Фонди прямих інвестицій хоча й удають, що Україна для них дуже важлива, однак вкладати в наші компанії не поспішають. Воно й не дивно: багато фондів, які активно ін-вестували в Україну до кризи, постраждали від банкрутств місцевих компаній. Швед-ський фонд East Capital ак-тивно інвестував у вітчизня-ний ритейл і банки, зокрема в Надра Банк (володіє 7% акцій). На запитання, що фонд планує робити зі своєю часткою, аналітик East Capital Марго Джейкобс зітхає зі смутком: «А ви як думаєте?» Фонд і радий був би продати акції Надра Банку, ось лише хто їх купить? За останній рік East Capital, що колись актив-но вкладав в українські ком-панії, не придбав в Україні жодного пакета акцій.

Мабуть, єдиний вітчизня-ний інвестиційний інстру-мент, що користується нині популярністю в іноземних ін-весторів — це державні бор-гові папери (ОВДП і ПДВ-ОВДП). Держпапери країн, що розвиваються, — це вза-галі інвестиційне відкриття останнього року. Безумовно, раніше інвестфонди вкладали в облігації внутрішньої держ-

позики, наприклад, України, та місцеві акції й корпоратив-ні облігації давали значно більший дохід, що приваблю-вав інвесторів, — тож частка інвестицій в ОВДП порівняно з корпоративними паперами була меншою.

Нині все навпаки: інвесто-ри за дохідністю більше не женуться — дай Боже після такої руйнівної кризи зберег-ти наявні кошти. З початку року нерезиденти купили українських ОВДП на суму 10 млрд грн.

Чому не інвестують

Примітно, що західні інвес-тори охоче купують акції українських підприємств, розміщених на західних бір-жах. З початку року відбули-ся чотири IPO українських компаній, кожне з яких мало успіх. Нині готуються ще три розміщення, причому зде-більшого планують розміща-тися відносно невеликі ком-панії.

Попит на новий випуск єв-рооблігацій України цього року був величезним, папери розміщено за дуже привабли-вою ціною — майже як про-сив Мінфін.

Тобто за кордоном іноземці готові вкладати в наші папери (якщо ті з’являються на іно-земних майданчиках), а ось в Україні — ні. Складається враження, що нерезиденти просто бояться заводити капі-тал у нашу державу...

Це припущення є цілком ло-гічним: навряд чи ті, хто втра-

тив на обвалі гривні у 2008-му та на початку 2009 року, знову готові нести валютні ризики при виведенні капіталу з Укра-їни. Звісно, хеджування ва-лютних ризиків ще ніхто не скасовував, та відповідні свопи на гривню зовсім не розвинені: торгуються погано,

котируються лише кількома банками. «Всі нерезиденти, які інвестують в Україну, ми-моволі несуть ризик гривня/долар», — зазначає голова де-партаменту торгівлі ІК BG Capital Вадим Самар.

Однак є й інші причини не-бажання іноземних інвесторів вкладати в Україну. Головна з них — величезна кількість ці-кавих, недооцінених активів за кордоном — зокрема в Росії, Польщі, Чехії, де інфра-структура фондового ринку набагато краща. За словами

Вадима Самара, нині в бага-тьох західних інвестфондах готові купувати російські акції та продавати українські.

«Ще одна причина відсут-ності серйозного припливу ін-вестицій в Україну — фунда-ментальна. Україна займає 145-те зі 183 місць у восьмому щорічному звіті щодо легкості ведення бізнесу Міжнародної фінансової корпорації та Сві-тового банку «Doing Business 2011: Making a Difference for Entrepreneurs», — зазначає начальник відділу інвестицій-ного банкингу ІК «Альтана Ка-пітал» Олена Помазан. Крім того, за її словами, міжнарод-на інвестиційна спільнота має стійку недовіру до репутації українських бізнесменів. До речі, саме з цієї причини кіль-кість фондів прямих інвести-цій в Україні й раніше була невеликою. «Прораховуючи співвідношення «ризик — прибуток» і порівнюючи з ін-вестиційними можливостями в інших країнах, іноземні ін-вестфонди оминають Украї-ну», — зазначає співуправля-ючий партнер Horizon Capital (компанія з управління фонда-ми прямих інвестицій) Ната-лія Яресько. Топ-менеджер теж вважає, що діловий клімат в Україні не сприяє залучен-ню іноземних інвестицій.

Схоже, іноземні інвестори просто розчарувалися в Україні.

Так, США емітує долари, лік-відність на світовому фінансо-вому ринку зашкалює. Однак до України ці гроші ще просто не дійшли. «І навряд чи дійдуть, допоки вартість інвестиційних активів в інших країнах, що розвиваються, не досягне своїх справедливих значень», — за-певняє Вадим Самар.

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

04.01

.2010

19.04

.2010

02.08

.2010

08.09

.2010

29.09

.2010

20.10

.2010

10.11

.2010

29.11

.2010

За даними НБУ

нерезиденти інвестУють У державУОбсяг іноземних інвестицій в облігації внутрішньої держпозики та ПДВ-облігації, млн грн

контракти | № 50 | 13.12.201024

�2000

�1000

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

По данным НБУ

47 �1559�1280�86 138

�45

337867

5753

20672757

3583

інвестор без портфеляПортфельні інвестиції в Україну, млн грн

«Лежача» економікаінвесторам нецікава

Нерезиденти просто бояться заводити капітал у нашу державу

контракти | № 50 | 13.12.2010 25

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

власні фінансигроші

контракти | № 50 | 13.12.201026

*За даними дослідження GfК Ukraine, типовому користувачеві банківських карток від 20 до 49 років. Зазвичай він мешкає у великих містах на сході України, рідше — на заході, має вищу освіту, працює за наймом. Його середньомісячний дохід вищий за середній.

Чому банки намагаються привчити українців користуватися пластиковими картками

Як карта ляже

Вікторія РУДЕНКО

Крига скресла

За даними НБУ, кількість карток, за якими за останній рік було проведено хоча б одну видаткову операцію, у III кварталі 2010 року зросла на 80,8 тис. шт. (до 28,82 млн шт.). У принципі, приріст за три місяці мізерний — лише 0,3%. Однак для фінустанов, які за час кризи втратили понад третину активних карток (14,1 млн шт.), сам факт відновлення зростання має колосальне значення. Банкі-ри сподіваються, що до кінця року тенден-ція збережеться. «Щороку в IV кварталі кількість операцій значно збільшується по-рівняно з попередніми трьома», — прогно-зує провідний економіст відділу розвитку карткового бізнесу ОТР Банку Артем Єф-ременко.

Зростання кількості активних користува-чів підтверджує й дослідження компанії GfК Ukraine: 2010 року 47,3% респондентів старше 16 років користуються пластикови-ми картками, а це на 4,3 п. п. більше за по-казник 2008 року. «За рік кількість опера-цій по одній картці на місяць збільшилася на 25%, — підраховує голова правління UPC Антон Романчук. — Були часи, коли по одній картці відбувалося 1–1,4 операцій на місяць, тепер — 3–4». Збільшується й обсяг операцій: за даними регулятора, за 9 місяців 2010-го сума транзакцій з вико-ристанням платіжних карток майже сягну-ла загальної суми за весь 2009 рік. За під-рахунками Артема Єфременка, за підсум-

ками року обсяг операцій зросте більш ніж на 15% порівняно з 2009-м.

Поки що українці, як і раніше, віддають перевагу готівці. За даними GfК Ukraine, найпопулярнішою операцією з карткою за-лишається зняття грошей через банкомат (так роблять 86,6% опитаних), на другому місці — зняття грошей через касу банку (36%), на третьому — оплата товарів і по-слуг у магазинах. І якщо частка перших двох операцій поступово зменшується, то розплачуватися карткою українці стали частіше (17,6% у 2010 році порівняно з 13,6% у 2008-му).

Популяризація безготівкових платежів вигідна передусім самим банкам. За підра-хунками фахівців, робота з готівкою (інка-сація, купівля банкнот потрібного номіналу в НБУ тощо) коштує банкам 0,5–0,6% суми операцій. Плюс витрати на обслуговування банкомата. «Утримання одного пристрою обходиться банку в середньому у $500 на місяць», — підраховує Антон Романчук. І це без урахування вартості самого обладнання й без оренди місця під нього. Оренда зруч-ного місця також може сягати $500 на мі-сяць. З огляду на те, що загалом в Україні, за даними НБУ, майже 30 тис. банкоматів, витрати на їх обслуговування вимірюються сотнями мільйонів гривень. А прибутку як такого вони не приносять. Тож намагаю-чись привчити клієнтів до банкоматів, банки прагнуть хоч якось окупити облад-нання, що простоює.

Фантом у супермаркеті

Щоб змусити українців активно користу-ватися картками, банкіри збільшують кіль-кість платіжних терміналів у торгово-розважальних мережах. За словами учас-

ників ринку, платіжних терміналів в Украї-ні катастрофічно мало. По суті, розплатити-ся карткою можна лише у ТРЦ і великих торговельних мережах. Але робота в цьому напрямку вже ведеться.

У вересні 2010-го, наприклад, Кабмін своєю постановою зобов’язав усіх суб’єктів господарювання, які продають товари або послуги в населених пунктах із населенням понад 100 тис., з 1 липня 2011 року забезпе-чити прийом платіжних карток. З 1 січня 2012 року платіжні термінали мають бути присутні й в усіх магазинах у населених пунктах із населенням понад 25 тис. (під цю категорію підпадає більшість районних цен-трів). По суті, уже 2012-го в кожному мага-зині чи фастфуді можна буде розплатитися карткою. Виняток Кабмін зробив лише для закладів громадського харчування закрито-го типу та торговельних точок площею до 20 кв. м (крім АЗС). Щоправда, не факт, що розпочате доведуть до кінця: уряд мав намір встановити термінали по всіх райцентрах і смт ще до початку 2009-го, але передумав. Крім того, навряд чи приватні підприємці погодяться встановлювати платіжні термі-нали за свої гроші. Поки що урядовий нор-матив виглядає як відверто лобістський: по-пуляризації карток потребують не торговці, а банки, але платити за термінали доведеть-ся торговельним точкам.

Цікаво, що сьогодні в Україні 28% влас-ників «пластику» навіть не знають про можливість використання карток для без-готівкових розрахунків. А трохи менше половини всіх обізнаних будь-коли пробу-вали розраховуватися ними. Тож великі надії банкіри покладають на програми, по-кликані саме інформувати клієнтів і попу-ляризувати безготівкові платежі. «Різні маркетингові кампанії — ефективний ін-струмент підвищення рівня фінансової грамотності населення, вони стимулюють клієнтів активно користуватися картка-ми», — зазначає голова представництва Visa в Україні Світлана Георбелідзе. Пів-денкомбанк, наприклад, преміював най-активніших користувачів карток. Клієнти Українського Бізнес Банку, розрахував-шись карткою в мережі «Інтертоп», могли отримати знижку 10% від суми покупки. Індустріалбанк готовий дарувати найак-тивнішим користувачам «пластику» мі-шечки із шоколадними монетами. А клієн-ти OTP Банку, розрахувавшись безготів-ково на суму від 500 грн, можуть виграти два квитки до Європи в обидва кінці. Понад 50 фінустанов беруть участь у про-грамі, організованій платіжною системою Visa («Спробуйте — вам сподобається!»). Учасники акції, розплатившись зарплат-ною картою в будь-якому POS-терміналі, можуть виграти 500 грн.

«Гроші потрібні навіть для того,

щоб без них обходитися».

•Оноре де Бальзак

• Зняття готівки• Поповнення депозиту• Оплата комунальних послуг, послуг мобільних

операторів, інтернет-провайдерів, IP-телефонії тощо

• Зміна ПІН-коду• Підключення мобільного банкингу• Отримання міні-виписки• Управління рахунками (можливість перевіряти

суму, переказувати гроші з одного рахунку на інший, знімати гроші з рахунку)

• Зміна банку (вставивши свою картку в «чужий» банкомат, клієнт отримує пропозицію стати клієнтом іншого банку, наприклад, отримати кредитку)

• Цільові перекази (благодійність, пожертви тощо)

• Можливість заробітку (деякі банки залучають клієнтів до продажу своїх послуг, у банкоматі, наприклад, можна дізнатися умови такої роботи й залишити свої контактні дані для зв'язку)

За версією Контрактів

Майстер на всі рукиФункціональність банкоматів в Україні

постійно зростає

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

01.200903.2009

05.200907.2009

09.200911.2009

01.201003.2010

05.201007.2010

09.201010.2010

0

50 000

100 000

150 000

200 000

250 000

300 000

350 000

400 000

450 000

500 000

Кількість транзакцій, млн разівКількість транзакцій в інтернет�магазинах, разів

За даними Українського процесингового центру

Повільно, але вПевненоукраїнці чимдалі частіше користуються пластиковими картками

За оцінками банків, такі програми в се-редньому дозволяють активувати картко-вий портфель банків на 7–8%. Найуспіш-нішою програмою, реалізованою в Україні, стала маркетингова кампанія «Розпишися у своїй любові до футболу з карткою Visa». Переможці конкурсу отримали путівки на Чемпіонат світу з футболу FIFA 2010. За інформацією банків — учасників акції, у період проведення кампанії кількість опе-рацій за картками збільшилася на 41%.

Віртуальні мережі

Привчити українців розраховуватися картками в інтернеті складніше. Одна з го-ловних причин, чому клієнти не викорис-товують банківські картки при розрахунку в мережі, — побоювання шахраїв. Тож ра-ніше українці обмежувалися онлайн-магазинами, де можна було розплатитися готівкою при отриманні товару. Однак тепер такий варіант не завжди можливий. Наприклад, для замовлення залізничних та авіаквитків, бронювання готелів і автомо-білів, оплати товарів за межами України тощо передоплата обов’яз кова.

«Купувати товари й послуги в інтернеті зручніше, швидше й часто дешевше, але не завжди безпечно: специфіка віртуаль-них магазинів потребує введення персо-нальних даних клієнта, таких як CW2-код і номер картки, — розповідає член прав-ління з роздрібного бізнесу банку «Форум» Кшиштоф Кужбік. — Якщо така інформація потрапляє в руки недоброзич-ливців — власник картки може наразити-ся на ризик». Щоб убезпечити операції в Мережі, кілька українських фінустанов почали випускати віртуальні картки для

розрахунків в інтернеті. Зараз це роблять ПриватБанк, Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, Родовід Банк, Укргаз-банк, Правекс-Банк, VAB Банк, банки «Форум», «Південний», «Хрещатик».

Віртуальні картки призначено для опла-ти товарів і послуг за допомогою дистан-ційних каналів: інтернету, телефону або пошти. У клієнта немає можливості роз-платитися ними в супермаркеті або зняти готівку в банкоматі. Зазвичай віртуальна картка є шматком картону (деякі банки роблять їх із пластику) з номером, термі-ном дії й CVV2-кодом. Це та інформація, якої досить для здійснення операції. Жод-них інших даних на ній немає: ані магнітної смуги, ані чипа. Не потрібен навіть ПІН-код. «Фактично клієнт поміщає на картку тіль-ки ті кошти, які планує використати на ку-півлі в мережі», — пояснює Кшиштоф Кужбік. Поповнити карту можна готівкою через касу банку або безготівковими спо-собом за допомогою переказу коштів з од-нієї картки на іншу. Для більшої безпеки

деякі банки встановлюють обмеження за сумою транзакцій. В іншому віртуальні картки нічим не відрізняються від звичай-них. Деякі фінустанови навіть нарахову-ють відсотки на залишок на рахунку.

Поки що новий продукт користується невеликим попитом серед українців. «Ми почали випуск карток Visa Virtuon ще в 2001 році, — розповідає директор департа-менту розвитку карткового бізнесу VAB Банку Юлія Морозова. — Загалом її офор-мили близько 4000 клієнтів». Але, за дани-ми Українського процесингового центру, українці все ж таки стали частіше розпла-чуватися карткою в інтернет-магазинах: з початку року кількість операцій збільши-лася більш ніж на 50%. «У жовтні 2010-го покупці здійснили вдвічі більше операцій у

Мережі, ніж рік тому, у жовтні 2009-го», — розповідає Антон Романчук.

Крім різних акцій і випуску віртуальних карток (інструменти, які використовують-ся фінустановами в усьому світі), україн-ські банкіри вигадують і свої ноу-хау. На-приклад, розширюють функції банкоматів. Якщо в Європі у банкоматі можна щонай-більше поповнити рахунок мобільного те-лефону, то в Україні можна відкрити депо-зит, оплатити компослуги, послуги мобіль-них операторів, інтернет-провайдерів, IP-телефонії, змінити ПІН-код, підключити

мобільний банкинг, отримати міні-виписку за рахунком або навіть переказати гроші з одного рахунку на інший.

Однак, за словами Антона Романчука, всі ці кроки навряд чи дадуть якийсь відчут-ний ефект. За традицією, в Україні рішен-ня про отримання платіжної картки при-ймає не сам клієнт, а компанія, де він пра-цює. «Здебільшого клієнти отримують де-бетові картки в пасивний спосіб: у 76% ви-падків її видає роботодавець у рамках зар-платного проекту, 8% власників отримують картку при відкритті банківського рахун-ку, — пояснює Світлана Георбелідзе. — Таким чином, саме роботодавець визначає тип видаваної картки та інформує спожи-вача про порядок її використання». А для активного використання картки надзви-чайно важлива взаємодія потенційного клі-єнта із працівником банку та інформуван-ня про можливості «пластику».

За словами банкірів, найактивніші корис-тувачі карток — ті клієнти, які самостійно вирішили їх отримати, обрали банк і тип пластикової картки. До них можна віднести, наприклад, власників кредиток (до того ж, найчастіше фінустанови встановлюють ко-місію за зняття готівки, у той час як оплата через термінал безкоштовна), власників карток преміум-класу (Silver, Gold або Platinum), а також користувачів мобільного та інтернет-банкингу.

Основна ж маса українців воліє за ста-рим звичаєм знімати готівку. Кардиналь-но ситуація зміниться, лише якщо банки введуть хоча б мінімальну комісію за зняття грошей із зарплатних карток. Однак поки що жодна фінустанова, по-боюючись втратити клієнтів, на такий крок не зважується.

контракти | № 50 | 13.12.2010 27

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Картку видав роботодавецьОтримав картку при відкриттібанківського рахункуСам звернувся по карткудо філії банку

Картку видав роботодавець Сам звернувся по карткудо філії банкуОтримав картку при відкриттібанківського рахункуКартку подарували родичі

Отримав картку при відкриттібанківського рахункуОтримав картку на запрошеннябанкуКартку видав роботодавецьСам звернувся по карткудо філії банкуКартку подарували родичі

Отримав картку при відкриттібанківського рахункуСам звернувся по карткудо філії банкуОтримав картку на запрошеннябанку Картку видав роботодавецьОтримав картку при зверненніпо кредит

76

3

12

15

70

16

8

2

5

9

79

10

2

3

16

19

58

Південна Африка

Україна

Росія

ОАЕ

За даними Visa Inc.

ПасивнийАктивний

Спосіб отримання картки

він сам Прийшов у більшості випадків пластикові картки українцям нав'язує роботодавець, %

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50

Я не знаю, чи приймає терміналплатіжні карткиЯ не знаю, чи працює терміналБоюся створювати чергиТермінали дуже повільнопрацюютьСистема банку не завжди в онлайніНе довіряю деяким торговимточкам Касир може додати комісіюпри розрахункуУ торгових точкахнедостатньо терміналів Торгові точки не приймаютькарткиКасир може списатибільше коштів

Частка опитаних, %

49

29

27

27

33

33

33

33

3946

За даними Visa Inc.

«Я не ТрУс, но Я БоЮсь»Чому українці не розплачуються пластиковими картками

З початку 2010 року кількість операцій в інтернет-магазинах зросла більш ніж на 50%

Поширення безготівкових платежів позитивно впливає на економіку країни. За даними до-слідження Moody’s Economy.com, використання платіжних карток у 51 країні світу з 2003-го по 2008 рік зробило внесок у збільшення споживан-ня та ВВП у розмірі $1,1 трлн. При цьому збіль-шення використання карток лише на 1% забезпе-чує приріст ВВП у середньому на 0,024%.

ввП на картку До речі

новини

Голова комітету ВР з іноземних справ Ігор Осташ закликав країни ЄС, які ведуть переговори про будівництво газопроводу в обхід України, відмовитися від подвійних стандартів стосовно нашої держави.

Тенденції*До середини 2011 року Україна розраховує отримати від Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку $308 млн на модернізацію магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород, заява міністра палива та енергетики Юрія Бойка.

Макропрогноз

У 2011 році зростання світового ВВП становитиме 3,1%, у 2012-му — 3,5%, прогноз ООН. Очікування ООН значно песимістичніші ніж в ОЕСР або МВФ — +4,5–4,8% у 2011-му та +4,2% у 2012-му.

Світовий ринок реклами

На 5,4%, до $412 млрд збільшиться в 2011 році глобальний дохід від рекла-ми, за прогнозом дослідницької фірми MagnaGlobal. Основною статтею витрат рекламодавців зали-шиться ТБ з оборотом у $169 млрд.

Бюджет

215,09 млрд грн, або 85,1% плану на поточний рік становили доходи дер-жавного бюджету України в січні– листопаді, дані Держкомстату. Рік до року надходження до держбюджету збільшилися на 15,3%.

Інфляція

0,2% інфляції за підсумками листо-пада очікує прем'єр-міністр Мико-ла Азаров. У жовтні індекс інфляції становив 0,5%, у вересні 2,9%, у серпні — 1,2%.

Нафтопродукти

Близько 30% усіх нафтопродуктів в Україні не відповідають стандар-там якості, дані Комітету із захисту прав споживачів.

Продовольство

У листопаді продукти харчування у світі подорожчали до максимуму з липня 2008 р., дані ООН (ФАО). Ін-декс ФАО, до якого входять 55 прод-товарів, підскочив до 205,4 пункту порівняно з 198,1 пункту в жовтні.

*За даними Укртрансгазу, кошти на реконструкцію ГТС у 2010 році вдалося зібрати за рахунок трьох джерел: перше — зниження на третину вартості технічного газу, що поставляється Газпромом для забезпечення прокачування; друге — зростання поставок російського газу внутрішнім споживачам (майже на 12%, до 50,5 млрд куб. м) і збільшення транзиту (на 1%, до 93 млрд куб. м); третій — згортання непрофільних проектів Укртрансгазу.

3,1 млрд грн у 2011 році вкладе НАК «На-фтогаз» у реконструкцію газотранспортної сис-теми України, дані КП «Укртрансгаз». У віднов-лення магістральних газопроводів і газорозпо-дільних станцій буде інвестовано 1,22 млрд грн, у реконструкцію компресорних станцій — близько 1,5 млрд грн, на облаштування під-земних сховищ газу буде спрямовано понад 200 млн грн. За підсумками 2010 року, за да-ними Укртрансгазу, на модернізацію ГТС буде витрачено 1,75 млрд грн — удвічі більше, ніж у 2009-му. Зокрема заміна приводу компресор-них станцій з газового на електричний дозво-лить до кінця цого року заощадити 500 млн куб. м газу, або 150 млн грн.

За збереження нинішніх темпів фінансування реконструкції ГТС, впродовж шести-восьми років газотранспортну систему України може бути модернізовано без допомоги Росії та дер-жав Євросоюзу.

24–32 млрд грн

становить приблизна вартість модернізації ГТС України за попередніми

оцінками Нафтогазу

ПЕРЕКАЧУВАННЯ ГАЗУ. Станом на червень-2010 на магістральних газопроводах ДК «Укртрансгаз» діяло 702 газоперекачувальні агрегати, у тому числі 158 електроприводних, 448 газотурбінних і 96 поршневих.

ГТС. До української ГТС входить 37,1 тис. км газопроводів (22,2 тис. км магістральних і 14,9 тис. км газопроводів-відводів) і 12 підземних сховищ газу. Пропускна здатність становить 288 млрд куб. м на вході і 178,5 млрд куб. м на виході, зокрема 142,5 млрд куб. м до країн Європи.

ІНВЕСТИЦІЇ. У 2011 році інвестиції буде спрямовано на переоснащення газопроводів «Союз», Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Кременчук – Кривий Ріг, Ананьїв – Тираспіль – Ізмаїл. На компресорних станціях «Яготин», «Бердичів» та «Комарно» газотурбінні агрегати буде замінено на електричні.

За уточненими даними Держкомстату, інфляція в листопаді становила 0,3%.Після рекордного стрибка у

вересні, у річному вираженні інфляція в

жовтні становила 10,1%. Приблизно тоді ж Микола Азаров прогнозував, що за підсумками 2010-го

інфляція в Україні не перевищить 10%.

Серед ня роздрІБнА ВАрТІСТЬстаном на 07.12.2010 р., грн/л

A-95 ДП Скраплений газ

Київ 7,91 7,21 4,64=АР Крим 8,00 7,34 4,71Дніпропетровська обл. 7,61 6,91 4,63Донецька обл. 7,96 7,23 4,86Львівська обл. 7,79 7,08 4,84Харківська обл. 7,62 6,98 4,85=

За дан ими UPECO

Зростання цін на продукти харчування на світових ринках триває п'ятий

місяць поспіль. Підвищення індексу ФАО в листопаді було зумовлене

подорожчанням зернових, цукру та олій, у той час як вартість м'яса не

змінилася. Світові ціни можуть підвищитися ще більше, якщо виробництво кукурудзи, соєвих бобів і пшениці у 2011 році істотно не збільшиться, вважають

в ООН.

Падіння реальних темпів зростання негативно

позначиться на економіці України, значною мірою

залежної від зовнішнього попиту. Відповідно,

зростання українського ВВП може виявитися

нижче за 4,5%, запланованих Мінфіном

на 2011 рік.

«Якщо в тебе є ентузіазм,

ти можеш зробити все що завгодно».

•

Генрі Форд

Податкові надходження до загального фонду

держбюджету за 11 місяців становили

154,755 млрд грн, що на 31% більше, ніж за той самий період 2009 року.

28 контракти | № 50 | 13.12.2010 10 років тому

коментаркомпанії & ринки

Чому скорочення абонентів вигідне стільниковим операторам

Надія ГОНЧАРУК

..

Кількість українських або-нентів мобільного зв'язку скоротилася на 209 тис., до 54,6 млн*, дані Держкомстату за ІІІ квартал 2010-го. На 1 жовтня 2010 року на-с е л е н н я України ста-н о в и л о 45,8 млн осіб.

Користува-чів мобільно-го зв'язку на 8 млн більше, ніж україн-ців, через те, що одна людина володіє зазвичай двома або трьома SIM-картками. Части-на операторів задля поліп-шення показників та частки на ринку рахує невикористо-

вувані протягом певного пері-оду «сімки» як активні.

Київстар першим змінив методику підрахунку. Торік кількість абонентів операто-ра скоротилася на 1,5 млн осіб, 500 тис. із яких зникли після технічного коригуван-ня. «Ми підраховуємо актив-них абонентів за результата-ми тримісячної активності (якщо вони протягом 90 днів принесли дохід компанії. — Прим. ред.). Це дозволяє мак-симально точно відображати у звітності кількість активних абонентів. Інші оператори роб лять це за 6-місячною чи навіть 12-місячню активніс-тью. Але для ще скрупульоз-нішого підрахунку ми не вва-жаємо активними тих або-нентів перед оплаченого зв'язку, які протягом остан-ніх трьох місяців використо-вували SIM-картки лише для отримання інформаційних повідомлень від оператора»,

— розповіли Кон трактам у прес-службі Київстару.

За даними оператора «Асте-літ» (ТМ life:)), у ІІІ кварталі 2010-го його абонентська база

зменшилася на 16%, або на 1,9 млн* — до 9,8 млн осіб. Кіль-кість актив-них користу-вачів за звіт-ний період впала на 1,7 млн*, до

6,3 млн осіб. «Ці транз акції не приносили нам реального до-ходу. Методику підрахунку змінено через те, що тепер компанія спрямована на реа-лістичне від обра жен ня або-

нентської бази», — зазначає Оксана Рудюк, начальник де-партаменту зовнішніх і кор-поративних зв'язків life:). Поки що оператор виключає з активної бази тих абонен-тів, які не приносили доходу протягом дев'яти місяців.

Другий за величиною опе-ратор на ринку МТС-Україна не планує змі-нювати мето-дику підрахун-ку, відповідно до якої абонент вважається ак-тивним, якщо він протягом півроку зробив платний дзві-нок або попов-нив рахунок. «Вся група к о м п а н і й «МТС» веде об лік абонен-тів за такою методикою, і

вона нас влаштовує», — роз-повів Контрактам гендирек-тор МТС-Украї на Андрій Ду-бовсков.

Стільникові компанії вида-ляють неактивних абонентів, щоб збільшити дохід, генеро-

ваний одним користувачем. ARPU зростати-ме за меншої бази абонентів, але за тих самих доходів. Це до-зволяє операто-рові привабли-віше виглядати в очах інвесто-рів.

В Україні є люди, які ніко-ли не користу-валися мобіль-ним зв'язком. За даними прес-

служби Київстару, країна має потенціал нових підключень серед підростаючого поколін-ня, а також пенсіонерів у сільській місцевості. «Дані про 120% проникнення мо-більного зв'язку значно пере-більшено, оскільки на ринку поширена практика викорис-тання кількох SIM-карток. Ре-альне проникнення, за наши-ми оцінками, не перевищує 75–80%», — підсумувала Рудюк.

Абонент радше живий

В Україні є люди, які ніколи не користувалися мобільним зв'язком

«Невже ви думаєте, що я стану брати

гроші за душі, які до певної міри

закінчили своє існування?»

•

Микола Гоголь, «Мертві душі»

Кількість абонентів мобільного зв'язку на

8 млносіб перевищує населення України зАЙВИХ неМАЄ

Розподіл абонентської бази між операторами стільникового зв'язку України

Оператор

Кількість абонентів

на 30.09.2010 р.

Чисті підключення

абонентів, вересень 2010

Зростання абонентської

бази за місяць, %

Питома вага в абонентській базі України, %

1 Київстар 22 584 941 159 643 0,71 39,88

2 МТС-Україна 18 151 433 157 682 0,88 32,05

3 Астеліт (life:)) 11 562 000* -94 000 -0,81 20,41

4 УРС (Beeline) 2 460 979 -20 737 -0,84 4,35

5 Телесистеми України 562 477 54 437 10,72 0,99

6 Укртелеком 537 756 26 900 5,27 0,95

7 Інтертелеком 454 269 12 026 2,72 0,8

8 ITC 322 553 881 0,27 0,57

Разом 56 636 408 296 832 0,53 100

* Різниця в даних щодо кількості абонентів Держкомстату, IKS-Consulting і операторів пояснюється різними методиками підрахунку користувачів мобільного зв'язку.

МерТВІ душІУкраїнський ринок мобільного зв'язку

На 30.09.2010 На 31.08.2010

Кількість абонентів, млн осіб 56,64 56,34

Населення, млн осіб 45,83 45,85

Рівень проникнення мобільного зв'язку, % 123,6 122,9

Чисті підключення, млн 0,297 0,73

Зростання абонентської бази, % 0,5 1,3

За даними IKS-Consulting

КАрТИ В руКИКількість користувачів мобільного зв'язку в 2010 році, млн осіб

01.04.2010 01.07.2010 01.10.2010

Абонен-ти мо-біл ьного зв'язку

54,791 54,822 54,613


контракти | № 50 | 13.12.2010 29

За д

аним

и IK

S-Co

nsul

ting

інфраструктуракомпанії & ринки

Чому київський метрополітен можуть приватизувати

контракти | № 50 | 13.12.201030


..

Київський метрополітен може опинитися у приватних руках. Міністерство економі-ки опублікувало на своєму сайті проект змін приватизаційного законодавства. Зо-крема йдеться про виключення зі списку підприємств, що не підлягають приватиза-ції, деяких активів, серед яких — комуналь-ні Київський, Харківський і Дніпропетров-ський метрополітени.

Цю ініціативу міністерство аргументува-ло тим, що активи управляються неефек-тивно. Останні два роки збитки КП «Київський м е т р о п о л і т е н » сягають 200 млн грн. Торік у сто-личному метро плату за проїзд було збільшено у 3,4 разу — з 0,5 грн до 1,7 грн, а у вересні 2010-го — до 2 грн, але це не врятувало підприємство від боргів. Екс-керівництво київської підзем-ки посилалося на низьку вартість проїзду та пропонувало збільшити плату до 2,5 грн.

Чи зможе Київський метрополітен за ра-хунок приватного капіталу розрахуватися з боргами і стати прибутковим підприєм-ством — питання спірне. Управляти основ-ною транспортною артерією міста непро-сто. За різними оцінками, капіталізація Ки-ївського метрополітену сягає $0,7–1 млрд. Ще два ро ки тому будівництво 1 км підзем-

ки, включно з прокладанням рейок, ліній зв'язку та електрифікацією, у Києві кошту-вало близько 600 млн грн, у Харкові — 270 млн грн, дані КП «Харківський метро-політен». Вкладені в метро кошти окупати-муться дуже довго — до 20 років. Інвестор повинен мати нелюдське терпіння, щоб до-чекатися повернення витрачених грошей.

Навіть найуспішніші світові приватні ком-панії, які управляють підземкою не один рік, мають річну рентабельність на рівні 5–10%.

Виняток стано-вить хіба що гон-конгське мет ро, де цей показник сягає 43%.

Як показала прак тика, у Євро-пі приватні компа-нії виявилися не-с п р о м о ж н и м и

управляти таким складним видом транс-порту, як метрополітен, якщо він від початку був побудований державою або містом. У 2001 році уряд Великої Британії, очолюва-

ний Тоні Блером, прийняв відставку Боба Кейлі з посади голови Лондонського тран-спортного управління. Американець, ко-лишній начальник метрополітену Нью-Йорка, приїхав до Лондона на запрошення англійських чиновників для реформування столичного метрополітену. Досвідчений ке-рівник висловив незгоду щодо наміру бри-танського уряду приватизувати частину

Наступна станція«Тим часом система метро діяла, немов нічого не сталося».

•

«Стрічка Мебіуса», А. Дж. Дейч

Понад 200 млн грн

— збиток Київського метрополітену 2009 року

У Європі приватні компанії не впоралися з управлінням метрополітеном

Фінансові ПоказникиКП «Київський метрополітен» у 2009 році

млн грн

Загальний дохід 707,5

перевезення пасажирів 558,8

орендна плата 21,8

реклама 7,6

інше 20,2

амортизація від безкоштовно отриманих активів 30,7

бюджетні субсидії 68,4

За даними КМДА

Довгі рукиПерспективи розвитку київського метро

Першу лінію ввели в експлуатацію 1960 року. Зараз вона найбільш завантажена — обслуговує кілька залізничних станцій і зону маршрутів наземного транспорту.• Найближчим часом заради розвантаження найпроблемніших вузлів заплановано другий вихід на ст. «Вокзальна» із пропускною здатністю 31,2 тис. пас./год

Стратегічний пріоритет розвитку лінії — відкриття станцій на півдні столиці для забезпечення транспортом жителів Теремків і Голосіївського району:• Ділянка ст. «Либідська» — ст. «Виставковий центр» (довжина — 4,99 км, 4 станції). Майже закінчено будівництво першої черги ділянки із трьох станцій — від ст. «Либідська» до ст. «Васильківська»• Ділянка ст. «Виставковий центр» — ст. «Oдеська» з електродепо «Теремки» (довжина — 4,1 км, 3 станції)• Майстерні з ремонту ескалаторів

• Вихід на ст. «Львівська брама»• Ділянка лінії від ст. «Сирець» до ст. «Виноградар»• Другий пересадочний вузол між станціями «Театральна» та «Золоті ворота»

Будівництво лінії має стратегічне значення в розвитку транспортної структури столиці. Лінія доповнює радіальну схему метро, перетинаючи існуючі лінії й розширюючи в такий спосіб систему пересадочних вузлів. У зоні її впливу розташовано великі житлові масиви Лівого берега: Лісовий, Воскресенка, Райдужний, майбутня житлова забудова Русанівських садів. До лінії примикає також найбільший у Києві житловий масив Троєщина, до якого поїзди слідуватимуть за відгалуженням на Лівобережну лінію. Перша черга цієї лінії разом із першою чергою Лівобережної лінії обслуговуватиме близько 450 тис. мешканців масиву.• Ділянка ст. «Глибочицька» — ст. «Райдужна» з відгалуженням убік житлового масиву Вигурівщина� Троєщина (довжина — 7,03 км, будівельна довжина — 10,9 км, 6 станцій)

Проект покликаний поліпшити транспортне обслуговування жителів одного із найбільших районів міста — Троєщини. Перша черга лінії, об'єднана з першою чергою Подільсько�Вигурівської лінії, забезпечить перевезення пасажирів, а система пересадочних вузлів метрополітену дозволить потрапити до будь�якого району міста якнайшвидше. У перспективі Лівобережна лінія буде подовжена до житлового масиву Позняки й може в майбутньому стати частиною київської кільцевої лінії метрополітену.• Перша черга лінії — ділянка ст. «вул. Милославська» — ст. «проспект Ватутіна» з електродепо «Троєщина» (експлуатаційна довжина — 4,96 км, будівельна довжина — 7,35 км, 6 станцій)

Святошинсько�Броварська лінія

Сирецько�Печерська лінія

Подільсько�Вигурівська лінія

Лівобережна лінія

Куренівсько�Червоноармійська лінія

За даними Київського метрополітену

служб метро. Для ремонту застарілих ліній, модернізації поїздів та станцій лон-донської підземки, що існує з 1863 року,

державі було потрібно GBP8 млрд, і для цього чиновники запросили інвесторів.

Дев'ять років тому приватній компанії Metronet було доручено модернізувати дві третини ліній лондонського сабвея. У 2006-му держава виділила GBP860 млн. Рік потому Metronet опинилася на межі розорення, перевищивши бюджет на GBP2 млрд.

Набагато успішніше працюють азіат-ські компанії — токійський, гонконг-ський, шанхайський метрополітени ство-рювалися й нині управляються приватни-ми компаніями. Щоправда, частки цих метрополітенів усе ж таки належать дер-жаві. Крім того, держава часто субсидіює власників метро. Так, 2007 року китай-ський уряд виділив $1 млрд MTR, що управляє гонконгським метрополітеном.

Азіати цілком могли би брати участь у будівництві нових станцій у Києві. Восе-ни заступник голови КМДА Руслан Кра-маренко вже заявляв, що уряд Японії може виділити кредит у розмірі $3 млрд на 30 років з річною ставкою 1,5% на бу-дівництво нової лінії метро — Подільсько-Вигурівської.

історії з ПіДземкиЗа 50 років існування київське метро значно змінилося

50 років тому (1960 рік, листопад — відкриття київської підземки) 2010 рік

Кількість ліній 1 3

Кількість станцій 5 46

Кількість пересадочних вузлів - 3

Експлуатаційна довжина ліній, км 5,2 59,9

Кількість депо 1 (тимчасове депо «Дарниця») 3 («Дарниця», «Оболонь», «Харківське»)

Кількість вагонів у поїзді 3 5

Кількість пасажирських вагонів у парку 24 725

Кількість здійснених рейсів на рік, тис. поїздів 28,7 686,8*

Кількість здійснених рейсів на добу, тис. поїздів 574 1881,6*

Середньодобові перевезення, млн пас. 0,13 1,38 (1,7–1,8 у робочі дні)

Пасажирські перевезення на рік, млн пас. 4,67 502,85*

Середнє заповнення вагона, пас./ваг. 30,7 61,9

Кількість ескалаторів 18 на 4 станціях 115 на 23 станціях

Максимальна щільність руху, пара поїздів/година 20 40

* Дані за 2009 рік.За даними Київського метрополітену

ваш квитокВартість проїзду пасажирів у київському метрополітені у 1960–2010 роках

11.1960 — 12.1960 50 коп.

01.1961 — 04.1991 5 коп.

04.1991 — 01.1992 15 коп.

01.1992 — 05.1992* 50 коп.

12.1992 — 06.1993 15 купоно-карбованців





09.1995 — 02.1996 10 тис. купоно-карбованців

02.1996 — 09.1996 30 тис. купоно-карбованців

09.1996 — 03.2000 30 коп.

03.2000 — 11.2008 50 коп.

11.2008 — 01.2009 2 грн

01.2009 — 09.2010 1,70 грн

з 06.09.2010 2 грн

* Введення в обіг купоно-карбованців.За даними Київського метрополітену

тоП-10 найбільших метрополітенів світу*

Пасажи ропотік,

млн осіб

Населення, млн осіб

Рік відкриття

Вартість однієї

поїздки, $

Кількість гілок/

кількість станцій

Довжина, км

Дохід за рік, млн $

Власники

Токіо 3174 11,9 1927 до 3 13/282 328,8 3300 Приватна компанія Tokyo Metro Co. Ltd, а також муніципальний уряд Токіо.

Москва 2573 10,5 1935 0,7 12/177 292,2 930 ДУП «Московський метрополітен»

Сеул 2047 10,5 1974 1 9/367 286,9 494Korail, Seoul Metro, Seoul Metropolitan Rapid Transit (SMRT) Corporation, Southlink 9 Company Limited

Нью-Йорк 1623 8,1 1904 2,25 27/490 1056 10492 Нью-Йоркське міське транспортне

управління

Мехіко 1467 18,7 1969 2 11/147 201 н/д Уряд федерального округу Мехіко

Париж 1472 2,2 1900 2,2 14/298 222,3 5034 Муніципалітет Парижа

Лондон 1073 8,5 1863 від 2 11/268 408 4649 Transport Trading Ltd, муніципалітет Лон-дона

Шанхай 1122 18,9 1995 0,5–1,2 8/162 234,7 н/д Shanghai Metro Operation Co., Shanghai Modern Rail Transit Co.

Осака 912 2,7 1933 2,5–3,5 8/125 129,9 1710 Муніципалітет Осаки

Гонконг 1072 7 1979 1,2 11/68 211,6 2441 MTR, адміністрація Гонконгу

* На початок 2009 року.За даними urbanrail.net

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

технологіїкомпанії & ринки

Коли мода на iPad ущухне, планшети значно подешевшають

32


..

«Більшість людей, яких я зу-стрічав, називають iPad гла-мурною фоторамкою. У чо-мусь це схоже на правду. Най-зручніше на планшеті пере-глядати фотографії. Інше пи-тання — чи можна віддати за фоторамку майже $1 тис., — міркує Василь Лацанич, ди-ректор із маркетингу МТС-Україна, влас-ник найкруті-шої моделі iPad за $780. — Одна відо-ма людина у США дала н а й т о ч н і ш у оцінку при-с т р о ю : «Купив планшет — чудова річ, такі можливості, така гра-фіка, така якість, сиджу й на-солоджуюся, і ніяк не можу вигадати, що з ним робити». Від себе додам: iPad — це та іграшка, яку хочеться мати незрозуміло навіщо».

Попри те, що більшість ко-ристувачів поки що чітко не можуть відповістити, навіщо їм планшет, продаж «табле-ток» стрімко зростає. Ринок пристроїв вибухнув навесні цього року, коли у продаж на-

дійшов iPad від Apple. У пер-ший місяць було куплено трохи більш ніж мільйон «яблучних» планшетів. Наразі компанія Стіва Джобса про-дала понад 7,5 млн пристроїв. Уже на початку грудня стало відомо про випуск нової моде-лі iPad у першій половині 2011 року, у якій виробник ви-

править усі н е д о л і к и , п р и т а м а н н і першій вер-сії. Пристрій вийде із вбу-д о в а н о ю ф р о н т а л ь -ною каме-рою, що до-

зволяє здійснювати відеодз-вінки, з підтримкою техноло-гії EV-DO для мереж стандар-ту CDMA, матиме тонший корпус і mini-USB замість фір-мового порту Apple.

Незаперечний успіх iPad дав стимул іншим виробни-кам випускати щось схоже. Нині планшети займають нішу між ноутбуком і смарт-фоном. Корейська корпора-ція Samsung у середині жов-тня запустила у продаж «убивцю» iPad, так назвали

пристрій журналісти та про-сунуті користувачі, — план-шет Galaxy Tab (працює на ОС Android — це антагоніст «епплівської операціонки»). Результати перевершили всі сподівання. Протягом кількох тижнів компанія продала 600 тис. пристроїв, які вдвічі дорожчі за найдешевший iPad. А буквально днями ко-рейці заявили про подолання мільйонної межі, хоча стільки Samsung планувала продати тільки до кінця цього року. Компанія вже розраховує, що до 2011-го Galaxy Tab придба-ють 1,5 млн осіб.

До планшетної гонки долу-чилися інші, не менш імениті виробники. Уже стало відомо

про випуск аналогічних при-строїв від RIM (BlackBerry), Acer, Lenovo. Данину моді від-дали й місцеві вендори — українська компанія «Навіга-тор» уже заявила про швид-

кий продаж власного планше-та ImPAD. За оцінкою Олек-сандра Костюка, директора департаменту комп'ютерних систем компанії «Навігатор», уже наступного року частка планшетів на ринку нетбуків сягне 35%. «Поява нових при-строїв у цій категорії залежа-тиме від ринкової кон'юн к ту-ри: попиту, способів застосу-

вання планшетів, конкурен-ції. Сьогодні в цій ніші всі ви-робники — на початку шля-ху», — міркує Олег Овчарен-ко, керівник відділу продакт-маркетингу телеком-депар-таменту Sam sung Electronics Ukraine.

Усі — в Мережу

Завдяки маркетинговому чуттю Стіва Джобса на ринку портативних ПК з'явився новий тренд — планшетні комп'ютери. «Всі планшетні пристрої, так чи інакше, схожі на iPad», — констатує Валерій Остапенко, керівник відділу цифрової та IT-тех ні ки ком-панії «Фокстрот. Техніка для дому».

Apple, як і нью-йоркський Vogue, є законодавцем мод, тільки на ІТ-ринку. Напри-клад, завдяки популярності iPhone у нових моделях теле-фонів встановлено сенсорні екрани, що майже повністю витіснили традиційні кнопки, а більшість виробників мо-більних пристроїв зайнялися розробкою віртуальних сер-

Дорогі таблетки

Найкраще планшети підходять для подорожей

ОБОЄ РЯБОЄПорівняння характеристик двох найпопуляр- ніших планшетів

Galaxy Tab від Samsung iPad від Apple

Екран Сенсорний РК-дисплей з діагоналлю 7 дюймів і роздільною здатністю 1024 x 600 пікселів

Глянсовий широкоформатний дисплей з діагоналлю 9,7 дюймів зі світлодіодним підсвічуванням, Multi-Touch і технологією IPS. Роздільна здатність 1024 x 768 пікселів (132 пікселя на дюйм)

Габарити, мм 190 x 120 x 12 243 х 190 х 13

Вага, г 380 680 (без 3G)

ОС Android 2.2 Apple iOS 4.2.1

Процесор Cortex A8 1 ГГц Apple A4 з тактовою частотою 1 ГГц

Оперативна пам'ять 512 Мб 256 Мб

Пам'ять для зберігання файлів

16 Гб (плюс слот Micro SD) Модуль флеш-пам’яті обсягом 16, 32 або 64 Гб

Живлення До 7 годин без підзарядки До 10 годин у режимі роботи в мережі Wi-Fi, перегляду відео або прослуховування музики

Комунікації Bluetooth 3.0, Wi-Fi 802.11b/g/n, GSM/UMTS Wi-Fi (802.11 a/b/g/n), Bluetooth 2.1 + EDR, UMTS/HSDPA (850, 1900, 2100 МГц), GSM/EDGE (850, 900, 1800, 1900 МГц) — тільки передача даних

Функції телефону Є Немає

Фотокамера 3 Мп камера з автофокусом і спалахом, а також 1,3 МП фронтальна камера для відеодзвінків

Немає

Мультимедіа MP3-плеєр, відеоплеєр, вихід на навушники Музичний плеєр, відеоплеєр, вихід на навушники

Ціна близько $900 Від $499 (офіційна). В Україні контрабандна продукція — від $800

«Стомившись читати офіційні доповіді,

пам'ятні записки та протоколи, Флойд

включив свій газетний планшет

до інформаційної мережі корабля й

переглянув одну за одною найбільші

електронні газети світу».

•

Артур Кларк, «2001: Космічна одіссея»

57 млн шт. сягне продаж планшетів

у 2011 році

контракти | № 50 | 13.12.2010

За д

аним

и ви

робн

иків

технологіїкомпанії & ринки

контракти | № 50 | 13.12.201034

вісних магазинів, у яких за допомогою смартфону можна купити програму або гру, як в App Store.

Ось і цього разу, на зимовій конференції в Сан-Франциско Стіву Джобсу досить було вийти з iPad, щоб наступного дня лише ледачий користувач не заговорив про планшети, як про майбутнє ринку мобіль-них ПК.

Що таке планшет? Ноутбук без клавіатури. Має досить по-тужні технічні характеристи-ки, щоб користувач міг пере-глядати відео в режимі онлайн, читати книгу, газету або жур-нал, дізнаватися з інтернету останні новини, написати електронною поштою листа, побавитися на дозвіллі грою, листуватися із друзями по со-ціальній мережі, переглядати фотографії, слухати музику, дивитися фільми, щось шука-ти в інтернеті. «Аудиторія планшетів — це любителі тех-нічних новинок, просунуті ко-ристувачі, які звикли до по-стійного мобільного доступу в інтернет, активні користувачі соціальних мереж», — вважає Олег Овчаренко. Тобто сучас-ний пересічний міський жи-тель у віці 20–35 років. Потен-ціал у виробників планшетів величезний.

Плата за привабливість

Навесні 2010-го, коли Стів Джобс на презентації iPad на-звав стартову ціну в $499, по залу прокотився вигук поди-ву, адже шанувальники Apple розраховували, що коштува-тиме він вдвічі дорожче. Однак вони не врахували, що в Apple інша модель заробіт-ку. Встановлюючи відносно невелику націнку на свої при-строї, компанія заробляє сотні мільйонів доларів на продажу контенту із власного магазина App Store.

Проте єдине, що наразі утримує користувачів від ку-півлі, — вартість «таблеток». Заявлена $499 — це ціна планшета iPad із найскромні-шими технічними можливос-тями, а офіційна вартість найбільш просунутої моделі становить $829.

Взяти, наприклад, Україну. Нелегально привезений iPad (офіційно Apple не продає планшети в нашій країні) обі-йдеться користувачеві у 8 тис. грн. За словами Олега Овчаренка, офіційний про-даж Galaxy Tab в Україні стартує наприкінці грудня.

Пристрій можна буде купити орієнтовно за 8,5 тис. грн. Ціна ImPAD від Навігатора, які надійдуть у роздріб на-прикінці цього року, стано-витиме від 4,8 тис. грн.

Для порівняння: нетбук зі схожими характеристиками коштуватиме українцеві втричі дешевше — 3–4 тис. грн. «На жаль, на сьогодні очікувана ціна планшетів до-сить висока. Вартість таких пристроїв починається від $500, сягає $700–900, є й до-рожчі. Цей сегмент буде пер-спективним для України, якщо ціни наблизяться до вартості нетбуків, тобто близько $400–500. А якщо виробники планшетів і надалі наполягатимуть на таких ви-соких цінах, особливого ін-тересу їхня продукція не ви-кличе», — зауважує Валерій Остапенко.

Новизна пристрою й підігрі-тий інтерес користувачів до-зволяють виробникам добре заробляти на планшетах (до-сить згадати, скільки кошту-вали перші ноутбуки). Аналі-тики компанії iSuppli підраху-

вали собівартість компонен-тів планшета: ціна апаратної начинки Galaxy Tab становить $205,22, iPad 3G 16 ГБ — $264,27 (різниця собівартості двох апаратів полягає в цінах екранів: 7-дюймовий РК-дис-плей Samsung коштує лише $57 порівняно з IPS-панеллю iPad за $95). І хоча тут не вра-ховуються витрати на марке-тинг, дослідження тощо, у ІІІ кварталі 2010 року продаж iPad забезпечив 13,7% вируч-ки Apple, це більше, ніж при-ніс медіаплеєр iPod за дев'ять років у лінійці «яблучної» продукції.

За прогнозами Тьюдора Бра-уна, голови компанії ARM (ви-робляє процесори для різних пристроїв), найближчим часом планшети приноситимуть ви-робникам дохід не так за раху-нок продажу самих апаратів, як за рахунок продажу про-грамного забезпечення та ме-режевої підтримки. Швидше за все, саме цей чинник дозволить знизити вартість пристроїв до прийнятних $200–300.

За даними iSuppli, цього року буде реалізовано 15,6 млн

планшетів. А за підрахунками аналітиків з ABI Research, у 2010 році на світовому ринку з'явиться майже 60 млн нетбу-ків. У 2011-му поставки Tablet PC перевищать 57,3 млн шт., у той час як нетбуків буде про-дано близько 120 млн од.

«Параметри нетбуків не до кінця відповідають потребам користувачів через свою гро-міздкість, недостатній час ав-тономної роботи й недоскона-лий функціонал у прийнятних за ціною конфігураціях», — зазначає Олександр Костюк із Навігатора.

Проте планшети не змо-жуть потіснити ринок нетбу-ків. Принаймні, це станеться не в найближчі п'ять років. Надто вже різні ці пристрої та їхні призначення. «У нет-буків своя ніша. Є люди, яким подобатися клавіатура, є споживачі, які віддають пе-ревагу маленьким сенсорним екранам. Із власного досвіду можу сказати, що планшет може бути зручним у вико-ристанні, наприклад, у відря-дженнях», — підсумовує Ва-лерій Остапенко.

Думки спож

ивачів

Galaxy Tab від Samsung:

Володимир ХоМякоВ, член редакційної групи контрактів

— Це досить меткий планшет з яскравим і цілком чутливим сенсор-ним екраном. Дуже нагадує аналогіч-ний продукт від Apple. ОС Android не викликає нарікань — структура меню

й розділів інтуїтивно зрозуміла, а користувачі, які при-мудряться заблукати в ній, легко можуть піднятися рівнем вище або повернутися до головного екрана одним доторком — під екраном є стандартні кнопки Samsung «Назад» і «Додому».

Дизайн, розмір і начинка цілком відповідають го-ловному призначенню цього планшета — забезпечен-ню мобільного доступу до інтернету в дорозі. Єдине зауваження — не надто комфортна «ухопливість»: усі поверхні Galaxy Tab гладенькі, створюється відчуття, що планшет постійно вислизає з рук. Гаджету явно бракує гумових вставок і ремінця для надягання на руку. Планшет помітно важчий за більшість «читалок» — тримати однією рукою «тушку» вагою 380 г все ж таки нелегко.

Як на мене, планшетні ПК цілком доречні як доповнен ня до ноутбука в дорозі або, наприклад, у ролі пульта керування побутовою електронікою в «розумно-му будинку». Саме доповнення, а не заміни: читати на планшеті книжки, працювати з файлами або набирати текст — задоволення все ж таки сумнівне. Але при цьому таке доповнення коштує набагато дорожче за більшість ноутбуків. Ціна Galaxy Tab — близько EUR800. більша частина цієї суми — данина моді й підвищеному інтересу до планшетів. Загалом, відвоювати свою нішу на місцевому ринку ПК ці пристрої зможуть, коли їхня вартість не перевищуватиме хоча б двох собівартостей, тобто приблизно EUR300–400.

iPad від Apple

Василь Лацанич, директор із маркетингу

МТС-Україна

— Мій iPad привезено зі США. Його ціна на момент купівлі становила близько $780 — найбільш просунута модель. Усе працює добре, усім задо-

волений. Першими його освоїли діти. Планшет ідеально підходить для дитячих іграшок.

На iPad дуже зручно переглядати фотографії. Музику слухаю через навушники, хоча набагато комфортніше це робити з iPhone або плеєром iPod. Якість перегляду відео висока, але дуже багато часу — близько двох годин для одного фільму — потрібно на його конверта-цію у спеціальний формат, необхідний для перегляду на планшеті. Є програма для читання електронних книжок.

Інтернет-браузер дуже зручний для використання, єдине «але» — не працюють Flash-технології, як і в усій продукції Apple. Сторінки завантажуються швидко й легко. Досить зручно працювати з поштою. Можна пе-реглядати великі листи, оперативно писати відповіді — віртуальна (сенсорна) клавіатура виявилася зручні-шою, ніж я очікував. Лептоп або ноутбук не завжди комфортні для швидкого набору тексту, а з iPad це ви-ходить легко.

Офіційно iPad у нашій країні не продається. І купити для нього програми через магазин App Store в Україні поки що не можна. Наші співвітчизники зламують за-хист планшета й через комп'ютер встановлюють на нього необхідні програми.

У цілому технічно — це дуже класний апарат. iPad ідеально підходить для подорожей у літаку, поїзді, авто-бусі. Вважаю, планшети займуть свою нішу на ринку ноутбуків. Але, поклавши руку на серце, — вони могли б коштувати вдвічі дешевше.

З початку 2010 року в Го-лосіївському районі столи-ці сталося понад 350 пожеж, на яких загинули шестеро осіб та ще п’ятеро отримали травми та опіки. З настанням осінньо-зимового періоду де-далі більше пожеж виникає з причин порушення правил пожежної безпеки при екс-плуатації приладів опалення та електроприладів. Рятую-чись від холоду, багато людей проявляють недбальство та не звертають уваги на дотриман-ня елементарних протипо-жежних правил, для опалення своїх помешкань використо-вують саморобні або несерти-фіковані обігрівачі.

Поширеною причиною ви-никнення пожеж та загибелі людей є також куріння в ліж-ку, найчастіше в нетверезому стані. Вживання алкогольних напоїв знижує відчуття небез-пеки. Людина випила, потім закурила в ліжку, задрімала, випустила з рук недопалок...

Важко збагнути, що змушує людей нехтувати елементар-ними правилами, адже при-кладів трагедій так багато! Невже особиста безпека та безпека близьких людей не варті зусиль?

Велику увагу слід приділяти пожежній безпеці при будів-ництві та монтажу печей та іншого обладнання. Монтаж апаратів та систем опалення на рідкому та газовому паль-ному мають виконувати ви-ключно спеціалізовані органі-зації. Найбільш небезпечним у пожежному відношенні є вогняне опалення. Відомо, що за температури 170–300 0С деревина, тканини, папір тощо можуть самозайматися. Часто пожежі виникають від порушення правил експлуата-ції, залишення без догляду.

У разі використання газо-вого опалення у приміщенні можуть утворюватися вибу-хонебезпечні суміші. Ризик можна звести до мінімуму за допомогою підвищення якос-

ті монтажних робіт та вчас-ного проведення технічних оглядів.

ГУ МНС України в м. Києві звертається до всіх мешкан-ців столиці із проханням бути уважними та обережними при поводженні з вогнем:

• не залишайте без догля-ду увімкнені нагрівальні прилади, телевізори, при-ймачі тощо;

• стежте за станом електро-мереж, електроприладів та обігрівачів, дотримуй-тесь протипожежних пра-вил під час користування ними;

• не використовуйте нека-ліброваних плавких вста-вок (жучків) в електроме-режі та не користуйтесь несправними електро-розетками, вимикачами тощо;

• не дозволяйте дітям ко-ристуватись електро-приладами, гратися з сірниками та іншими по-жежонебезпечними пред-метами;

• не залишайте дітей та лю-дей похилого віку без на-гляду;

• правильно користуйтеся газовими приладами;

• не куріть у ліжку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Вогонь при-ховує в собі жахливу руй-нівну силу. Найстрашнішою жертвою може стати люд-ське життя. Свято бережіть його! Безпека вашого, ваших рідних та сусідів життя та здоров’я залежить від культу-ри по водження з вогнем, до-тримування правил пожежної безпеки, вміння діяти під час пожежі.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викликайте пожежно-рятувальну службу за телефо-ном 101.

Ігор МИХНЕНКО,головний державний інспектор

з нагляду у сфері пожежної безпеки Голосіївського району

м. Києва

Похолодання + недбалість = ПОЖЕЖА

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

стратегії компаніїстратегії

контракти | № 50 | 13.12.201036

*2009-й — найневдаліший для авіаринку рік з часів Другої світової війни. Загалом перевізники втратили близько $11 млрд. У 2010-му справи повернули на краще. Авіакомпанії отримають прибуток у розмірі $8,9 млрд.

? У той час як більшість авіа-компаній заморозили розши-рення флоту, Турецькі авіалі-нії замовили 90 літаків. Чому?

— Криза зіграла нам на руку. Компанії відмовлялися від зро-блених раніше замовлень на літаки, тож ми змогли скорис-татися ситуацією та купити ма-шини за гарними цінами й без великої черги. Я назвав би це подарунком кризи, яким ми змог ли скористатися завдяки фінансовому стану компанії. Перший Boеing 777 ми отрима-ли вже цього року, ще п’ять лі-таків з’являться у 2011-му. Ми прагнемо стати найбільшим авіаперевізником Європи, а для цього слід розширювати карту польотів і збільшувати парк. Поки що в нас наймолод-ший парк серед усіх авіаком-паній світу. Середній вік 149 літаків — трохи понад шість років.? Турецькі авіалінії назива-

ють однією з компаній, що зростають найдинамічніше. Який рік виявився перелам-ним для бізнесу?

— 2006-й. Тоді держава про-дала на ринку 51% акцій компа-нії. Зараз Турецькі авіалінії — це дев’ять компаній. За останні три роки котирування акцій зросло на 65%. Щороку бізнес національного оператора Ту-реччини зростає на 10%. Кож-ній великій авіакомпанії, що хоче нарощувати бізнес, потрі-бен базовий аеропорт із вели-кою пропускною здатністю. У

Турецьких авіаліній — це стамбульський аеропорт ім. Ататюрка, що перетворився на великий міжнародний хаб за-вдяки своєму зручному геогра-фічному розташуванню. Він найефективніше з’єднує Євро-пу та Азію, Європу та Африку, Америку та Азію. Наприклад, літаючи Турецькими авіалінія-ми із країн Близькому Сходу

до США через Стамбул, паса-жир може зекономити 12% часу.

Зараз ми виконуємо рейси до 168 точок світу, здійснюючи 5 тис. вильотів на тиждень. На-приклад, у 2010 році було від-крито десять нових напрямків. Торік компанія обслужила 4,4 млн транзитних пасажирів, у 2010-му ми очікуємо збіль-шення до 5,8 млн. При цьому 66% пасажирів Турецьких авіаліній подорожують із Єв-ропи та США до Азії. Зростає кількість транзитних пасажи-рів — зростає й бізнес компа-нії. Наші позиції найсильніші на Близькому та Далекому Сході, у Північній Африці, у країнах СНД.? Але так було не завжди?

— Особливо динамічно ком-панія розвивається останні

п’ять років. Це роки цілеспря-мованої експансії. Нарощуван-ня пасажиропотоку компанії почалося з модернізації аеро-порту. При цьому фішкою Ту-рецьких авіаліній стала кухня. Пасажирам бізнес-класу ми пропонуємо меню рівня п’яти-зіркового готелю. Зараз на борту наших літаків працюють 60 шеф-кухарів і ми хочемо

збільшити їхню кількість до 200. Кейтеринг займає лише 6% у вартості квитка, тож ми вирішили не заощаджувати на цій складовій. ? Чи зазнає компанія про-

блем із пізнаваністю бренда в Європі?

— Ми активно працюємо над його популяризацією. Якщо у 2005 році рекламний бюджет компанії становив $5 млн, то зараз він уже перевищив $70 млн. З метою підвищення пізнаваності Турецьких авіалі-ній ми спонсоруємо футбольні клуби Manchester United та Barcelona.? Які позиції компанії на аф-

риканському континенті?— Для нас це дуже важливий

ринок. Ми пропонуємо прямі рейси, і їхня заповнюваність висока, оскільки переліт, на-

приклад, з Європи займає лише шість годин. В Африці працює багато китайських біз-несменів, яким зручніше леті-ти туди через Стамбул.? Зараз відбувається консо-

лідація ринку авіаперевезень. Яка участь у цьому процесі Турецьких авіаліній?

— За останні роки ми справ-ді отримали багато пропозицій щодо купівлі компаній або створення СП. Ми придбали 47% акцій Боснійських авіалі-ній, створили СП з Авіалініями Танзанії, у процесі створення СП із Тайськими авіалініями. Ми цікавимося авіакомпанія-ми, у яких зручне розташуван-ня для пересадки транзитних пасажирів, залучаємо їх для підвезення наших клієнтів. Водночас ми не маємо наміру розвивати якийсь інший аеро-порт крім Стамбула. Наша стратегія — один хаб, інакше ефективність компанії почне падати, оскільки доведеться вкладати в розвиток стикувань на інших повітряних воротах.? Останні два роки для авіа-

компаній були не надто легки-ми. Як ви пережили кризу?

— Зокрема завдяки ефектив-ному управлінню персоналом. Ми задіяли більше працівників в аеропортах та операційних сферах, зменшивши їхню кіль-кість в офісах. При цьому ми не скорочували людей, як це відбувалося в інших компані-ях. Економія також не торкну-лася бортового харчування й

Генеральний директор Турецьких авіаліній в Україні Ерол Акчал розповів, як компанії вдалося подолати кризу на ринку авіаперевезень

Олена КАРАВАЄВА

Фото Світлани СКРЯБІНОЇв

І цілого світу замало

Експансія компанії почалася з модернізації аеропорту

В інтерв’ю Контрактам Ерол Акчал розповів:

1) що криза допомогла компанії збільшити авіафлот

2) чим так важливий Стамбул3) як компанія планує

розширювати свою присутність в Україні

10 с

екун

д н

а чи

танн

я

«Адже літати – це не просто плескати крилами,

тиняючись туди-сюди, мов москіт якийсь!»

•

Ричард Бах, «Чайка на ім’я

Джонатан Лівінгстон»

паливного забезпечення. Ми могли скорочувати витрати, бо кейтерингова компанія, яка обслуговує Турецькі авіалінії, частково належить нам. Крім того, у нас є власна хендлинго-ва компанія (хендлинг — на-земне обслуговування рейсів). Жорстка координація дій усіх регіональних директорів із центрального офісу принесла плоди. У 2009 році операцій-ний прибуток Турецьких авіа-ліній сягнув $538 млн, лише не-значно зменшившись порівня-но з поперед нім роком.

Серед інших вжитих заходів — введення комфорт-класу, що з’явиться в нових літаках Boеing 777 на таких напрямках, як Пекін, Сан-Паулу, Шанхай і Лос-Анджелес. Це перехідний клас між бізнес- та економ-

класами. Водночас ком па нія вирішила відмовитися від пер-шого класу. І ще одне нововве-дення. На перельотах триваліс-тю до двох годин ми забезпечу-ємо бізнес-клас гарячим харчу-ванням, хоча зазвичай обхо-дяться без цього.? Які кроки робила компанія

на українському ринку?— Наші основні пасажири

— це бізнесмени, студенти та туристи. Вони менше літати не стали. У кризу, щоб трохи по-жвавити ринок, ми на деяких напрямках запропонували спе-ціальні ціни. Турецькі авіалінії не скорочували карти вильотів і не скасовували рейсів. Навпа-ки, у 2009 році з’явилася наша шоста точка в Україні — Львів. У результаті кількість пасажи-рів не зменшилася, хоча й не

було очікуваного приросту клі-єнтів. У 2009 році ми перевезли 350 тис. пасажирів за приблиз-ного завантаження рейсів у 70%. Хочемо збільшити показ-ник до 500 тис. пасажирів.? Які завдання в Україні?

— У Турецьких авіаліній скрізь одне завдання — розши-рювати свою присутність. На-приклад, тільки в 2010 році в нас відкрилися рейси до Сочі, Болоньї, Дар-Ес-Саламу, Ен-теббе, Підгориці, Александрії, Нахічевані, Аккри. Україна — не виняток. По-перше, ми хо-чемо збільшувати частоту рей-сів з Києва (до двох на день), Одеси, Дніпропетровська й Донецька. По-друге, плануємо відкриття нових рейсів. Уже 2011 року Турецькі авіалінії лі-татимуть з Харкова. Після Хар-

кова на черзі Запоріжжя. Ми не прагнемо відкрити багато неприбуткових рейсів, тож розширення маршрутів в Україні відбувається в міру того, як уже діючі стають рен-табельними.? З Харкова вже літає ту-

рецька авіакомпанія Pegasus, чи не завадить це вам?

— У нас величезна карта ви-льотів. Ми не конкуруємо, а просто розширюємо її. Харків дуже важливий для компанії, оскільки він знаходиться на кордоні з Росією і в ньому про-живає велика в’єтнамська діа-спора, яка літає до В’єтнаму.? Чому український ринок

важливий для Турецьких авіа-ліній?

— Україна — наш близький сусід, економічні відносин між державами нині пожвав-люються. Український ринок постійно зростає. На відміну від інших держав, де рівень розвитку авіаційної сфери сягнув піка, Україна все ще надає великі можливості для зростання.? Що заважає компанії роз-

виватися в Україні?— Українська транспортна

сфера потребує більшої лібе-ралізації. Частка авіапереве-зень ще не надто висока. Паса-жири воліють подорожувати поїздами та автобусами. Голо-вна причина — цінова політика авіакомпаній.

Майже в усіх аеропортах зараз проходять відновлення, але, на жаль, пропускна здат-ність деяких злітних смуг (на-приклад, в Одесі та Дніпропе-тровську) усе ще обмежена. Євро-2012 — гарний привід, щоб поліпшити інфраструкту-ру та рівень сервісу. Зараз бу-дуються нові термінали в До-нецьку, Харкові, Києві, Львові, Одесі. Завдяки інвестиціям, які йдуть у будівництво, розвива-ється й сам ринок. У деяких аеропортах (крім Києва) сек-тор хендлингу та паливних по-слуг розвиватиметься набагато швидше, якщо перейде з моно-полії до вільного ринку.

При тому, що Турецькі авіа-лінії вилітають із шести міст України з повним завантажен-ням рейсів, у нас усе ще немає можливості поставити бажану кількість рейсів. Це у свою чергу перешкоджає більш ло-яльній ціновій політиці компа-нії та наданню зручних стику-вань між рейсами. Та віримо, що українські влада й державіа-адміністрація, які підтримува-ли нас, допоможуть і в цьому питанні.

контракти | № 50 | 13.12.2010 37

Україна все ще надає великі можливості для зростання бізнесу

маркетингова лабораторіястратегії

«Недолугість проявляється у дрібницях; можна вкласти мільйони євро в репутаційний менеджмент і викликати шквал глузувань, розіславши клієн-там і партнерам невдалі корпо-ративні подарунки», — попе-реджає директор європейської роздрібної мережі Cadeau

Жерар Рубель. Саме це стало-ся минулої зими з польським виробником солодощів, що по-дарував кільком важливим контрагентам набори письмо-вого приладдя з логотипом Waterman. Ручки виявилися підробленими. Одержувачі по-дарунків це зрозуміли та зро-

били певні висновки про дару-вальника.

Скупий платить двічі

«Польська компанія вела тоді переговори з двома західними ритейлерами та однією дуже великою дистриб’юторською структурою, власне, для них пе-редусім і призначалися пода-рункові набори», — зазначає виконавчий директор BTL-агенції Pro Line Єва Логар. В умовах кризи торговці шукали

можливості здешевити закупів-лі без звуження асортименту. У поляків з'явився шанс просуну-ти свої солодощі, потіснивши на полицях набагато дорожчі аналоги німецького, австрій-ського, французького та англій-ського виробництва. Та спочат-ку треба було переконати по-

тенційних партнерів у серйоз-ності постачальника. «Західні торговельні мережі дуже сер-йозно ставляться до вимивання асортименту та принципово не працюють із дрібними контора-ми, у яких бувають збої поста-вок, — зазначає пані Логар. — Нас найняли для того, щоб справити враження на майбут-ніх клієнтів. Ми розробили серію презентацій, провели кілька партнерських заходів, орендували найкращий у Вар-шаві переговірний зал, доклад-

но розписали програму пере-бування представників закуп-ників у Польщі, аж до святку-вання католицького Різдва. Майже всі пункти кошторису було затверджено відносно легко, але пропозиції щодо кор-поративних подарунків викли-кали обурення».

Представники компанії-замовника вирішили, що за-мовляти письмове приладдя в департаменті клієнтського об-слуговування головного офісу Waterman, а потім оплачувати їх пересилання через DHL — зайва розкіш. Вони зволіли придбати подарункові ручки в Польщі. Причому гранично припустиму ціну встановили на рівні зазначеної в оптових прайсах виробника. «Ми від пошуку подарунків відмовили-ся, розуміючи, що придбати оригінальні Waterman у Поль-щі за ціною виробника майже неможливо, зробити це диво взявся менеджер із реклами компанії замовника, — згадує виконавчий директор Pro Line. — На робочій нараді він ска-зав, що звернеться до фірми, яка розпродає споживчі това-

Марія Бондар

Даровані коні

П'ять найпоширеніших помилок при підготовці корпоративних подарунків

контракти | № 50 | 13.12.201038

«— І що ж ти подаруєш?— Я просто відправлю йому Банні, вона добре

знає свою справу.— Банні? Ти маєш намір подарувати Ніку Банні

Вейнбергер?— Ну так, а що...

Це краще, ніж купувати всілякі дурниці, що

потім захаращують горище».

•З к/ф

«З днем народження, Джемініані»

*72% учасників опитувань Inter Research незадоволені корпоративними подарунками, які отримують.

Експерти категорично не радять дарувати солодощі клієнтам і партнерам

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

ри, конфісковані при спробі нелегального імпорту. Ми зняли із себе відповідальність за підготовку подарунків, тож якість ручок не перевіряли, а ось одержувачі, мабуть, переві-рили. Даровані Waterman вия-вилися підробкою. Переговори закінчилися нічим. Польська компанія так і не підписала жодного контракту з цікавими їй ритейлерами та дистри б’ю-тором». Як зазначає Єва Логар, східноєвропейські компанії не так уже й рідко дарують контр-агентам імітації брендових речей. Оригінальні моделі за-хідних статусних ТМ у країнах Східної Європи продаються з надзвичайно високою націн-кою. При цьому у вільному продажі постійно присутня ве-личезна кількість досить якіс-ного контрафакту. Ці речі можна придбати за цілком при-йнятною ціною. Далеко не кожен контрагент відрізнить підробку від оригіналу. «У Польщі, Україні та інших схід-ноєвропейських державах усе ще доволі мало людей, які мають багатий досвід спожи-вання предметів розкоші, — наголошує експерт. — Тож у принципі зрозуміло, чим керу-ються менеджери, які викорис-товують контрафакт у якості корпоративних подарунків. Більшість одержувачів і справ-ді вірять, що їм подарували оригінальну брендову річ. Та я переконана, що в цьому питан-ні не можна покладатися на статистику. Немає значення, скільки людей приймуть контра-факт із вдячністю. Якщо хоча б один із партнерів розпізнає

підробку, чутки про це поши-ряться дуже швидко».

Солодкі помилки

За словами експерта, пробле-ма ускладнюється тим, що ме-неджер, відповідальний за за-купівлю корпоративних пода-рунків, найчастіше і сам не зда-тен відрізнити фірмову річ від гарної китайської копії. Тож щоб убезпечити свою компанію від неприємних сюрпризів, пані Логар радить обирати бренди шановані, але не пафосні. Це й коштуватиме дешевше, і ризик придбати підробку помітно зни-зиться. Крім того, вона наполег-ливо рекомендує відмовитися від придбання товарів статус-них марок за бартером. «Жоден власник світового luxury-бренда не дасть своїм офіцій-ним представникам дозволу роздавати товар таким чином, — зазначає Єва Логар. — Бар-терна пропозиція означає, що швидше за все йдеться про сіро-го дилера, який не надто піклу-ється про репутацію виробника й цілком може розбавляти по-ставки контрафактом. Пода-рунки-підробки — це східноєв-ропейська екзотика. Ми не сти-калися з цією проблемою ані в Росії, ані в Середній Азії, хоча там відсоток PR-менеджерів, які не знаються на предметах роз-коші, ще вищий, ніж у вашому регіоні».

За словами куратора сектора FMCG аналітичного відділу Inter Research Родеріка Клауса, найпоширеніша у світі помил-ка фахівців, які готують корпо-ративні подарунки, — розси-

лання солодощів тим, хто їх не їсть. Понад 64% учасників опи-тувань, проведених цього року з ініціативи Inter Research у країнах Західної Європи, США, Канаді, Австралії, у Новій Зе-ландії, а також у деяких краї-нах Південно-Східної Азії та Близького Сходу зізналися, що дуже часто отримують їстівні подарунки, які не можуть або не хочуть їсти. «Солодощі вва-жають безпрограшним варіан-том корпоративного подарун-ка, — зазначає пан Клаус. Для більшості PR-менеджерів цу-керки та печиво — універсаль-не привітання для будь-якої ма-лознайомої людини. А правда в тому, що універсальних приві-тань не існує. Навіть якщо адресат не дотримується дієти, не страждає від харчової алер-гії та любить солодощі, залиша-ється питання, які саме. Най-частіше подарункові цукерки не відповідають гастрономіч-ним уподобанням одержувачів, а тому швидко перекочовують до їхніх секретарок, водіїв тощо».

Як у всіх

На другій позиції в рейтингу найпоширеніших помилок ви-явилося розсилання офісної канцелярії з логотипами дару-вальника. 52% опитаних зізна-лися, що на початку кожного року їм надсилають надто бага-то щоденників, блокнотів, кулькових ручок і підставок для них. Деякі респонденти особливо відзначили, що за-мість офісної зволіли б отриму-вати шкільну канцелярію, яка,

принаймні, придалася б їхнім дітям. «Голов ний недолік офіс-ної канцелярії в тому, що її да-рують надто багато, — зазна-чає Родерік Клаус. — В умовах економічної кризи такі пода-рунки роблять особливо часто. Більшість компаній скоротили витрати на утримання офісів. Як наслідок у виробників кан-целярського приладдя виникли серйозні проблеми із прода-жем. Тепер вони пропонують дуже гарні знижки й усілякі до-даткові послуги, на кшталт без-платної доставки й нанесення логотипа замовника. І все б було гаразд, але навряд чи одержувач подарунка зверне увагу на п'ятий чи навіть деся-тий щоденник, надісланий на початку року».

На третьому місці — надто громіздкі подарунки. 50% учас-ників опитувань Inter Research регулярно викидають корпора-тивні подарунки, які ніде три-мати. Йдеться зазвичай про надто великі предмети декору. 43% респондентів дратує те, що їм періодично надсилають аксе-суари, футболки та кепки з ло-готипами дарувальників. Як за-значає пан Клаус, що помітні-ший логотип, то нижча ймовір-ність використання такого по-дарунка за призначенням. Цю помилку фахівці Inter Research помістили на четверту позицію. Замикає першу п'ятірку рей-тингу розсилання вітальних листівок без будь-якого допо-внення. 38% учасників опиту-вань Inter Research навіть не чи-тають рекламних повідомлень, надісланих на листівці, але без подарунка.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 50 | 13.12.201040

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 50 | 13.12.2010 41

реклама

контракти | № 50 | 13.12.2010

І знову здрастуйтеУ січні 2011 року в Україні надійде у продаж дизельний варіант нового Opel Insignia — «Автомобіля 2010 року в Україні» і володаря більш ніж 40 міжнародних нагород. Авто бізнес-класу оснащено дволітровим ди-зельним двигуном із потужністю 160 к. с. та крутильним моментом 350 Н•м. Двигун агрегатується з механічною або автоматичною 6-ступе-невою коробкою передач. При цьому дизель Opel Insignia, що відповідає нормам Євро-5, спеціально розроблений для експлуатації у країнах Схід-ної Європи. Ще одна особ ливість цього дизеля — економічність: витрата пального становить менш ніж 6 л на 100 км. Проте головним сюрпризом нового Opel Insignia стане ціна. На відміну від більшості інших марок, які продають дизельні моделі дорожче за бензинові аналоги, Insignia з ди-зельним двигуном коштуватиме стільки ж, скільки й версія з бензиновим мотором.

По вибоях і брудуЗ осені в Україні офіційно надійшов у продаж позашляховик Pajero Sport – повнопривідний автомобіль на жорсткій рамній конструкції від японської кор-порації Mitsubishi Motors. Новий Pajero Sport, побудований на базі пікапа L200, комплектується 2,5-літровим дизельним або 3-літровим бензиновим двигу-ном V6 потужністю 178 к. с. і 220 к. с. відповідно. Дизель може агрегатуватися з механічною або автоматичною коробкою перемикання передач, бензиновий двигун — лише з АКПП. Трансмісія Super Select 4WD уможливлює підключен-ня повного приводу на швидкості до 100 км/год, а симетричний міжосьовий диференціал дозволяє використовувати повний привод на будь-яких типах дорожнього покриття. За рахунок подовженої бази та повнопривідної транс-місії зросли показники курсової стійкості позашляховика, водночас радіус розвороту становить лише 5,6 м — найкращий показник для класу.

42

Нови

нка

Прем

'єра

новиниавтоклуб

ВУкраїні стартував продаж Audi A7 Sportback — нової п’ятидверної моделі німецького концерну, яка поєднує, за запевненнями маркетологів з

Інгольштадта, спортивну елегантність купе з комфортом седана та практичністю універсала.

До лінійки двигунів A7 Sportback входять чотири вдо-сконалені двигуни V6: два бензинові та два турбодизельні (TDI), потужністю 204-300 к. с. При цьому трилітровий ди-зель потужністю 204 к. с. у комплектації з коробкою передач multitronic споживатиме в середньому лише 5,3 л палива на 100 км, а викиди CO2 становитимуть лише 139 г/км. Для різних типів двигунів Audi пропонує два варіанти коробки передач: безступеневу КП multitronic із приводом на передні колеса та спортивну 7-ступеневу КП S tronic у комплекті із системою постійного повного привода quattro.

Ходова нової моделі вирізняється спортивною точ-ністю й комфортом — Audi A7 Sportback може комп-лектуватися колесами 17-20 дюймів. До стандартної комплектації входить система керування динамікою руху Audi drive select, яку може бути доповнено адаптивною пневмопідвіскою з регульованою жорсткістю та висотою дорожнього просвіту.

Ще одна особливість автомобіля — легкий, але водно-час міцний кузов з алюмінію та високолегованої сталі, з містким багажником об’ємом від 535 л до 1390 л за скла-деного заднього сидіння. Динамічний екстер’єр новому A7 Sportback забезпечують довгий капот із коротким переднім звисом, велика колісна база та спортивний на-хил задніх стійок. Довжина п’ятидверного купе становить 4,97 м, ширина — 1,91 м, висота — лише 1,42 м.

Спортивна сімка

Російський німецьКомпанія «Порше Україна», генеральний імпор-тер Volkswagen, оголосила про початок продажу нового седана Volkswagen Polo. Поставлені на вітчизняний ринок Polo вироблятимуть на скла-дальній лінії Volkswagen AG у Калузі, офіційну прем'єру моделі заплановано на лютий 2011 року. Polo оснащуватиметься новим бензи-новим двигуном об’ємом 1,6 л і потужністю 105 к. с. Автомобіль буде доступний з 5-ступе-невою механічною коробкою передач або 6-сту-пеневим автоматом із функцією послідовного ручного перемикання (Tiptronic). Новий Polo спроектовано з урахуванням кліматичних і до-рожніх умов Росії та України. Покупці зможуть обирати між традиційними комплектаціями Trendline, Comfortline та Highline. Стартова ціна моделі становитиме близько $14 тис.

Із шиною по життю

Фінська Nokian Tyres відкрила в Донецьку перший шинний центр для спецтехніки Vianor Industrial. Україна — одна з двадцяти країн, у яких працює мережа спеціалізованих центрів Vianor, що налічує 714 шинних центрів, із яких 93 діють у нас, щоправда, до останнього часу фіни будували в Україні звичайні шиномонтажі для легкових авто й вантажівок. Однак, як по-казали дослідження компанії, на вітчизняному ринку є значний попит на вузькоспеціалізовані послуги з обслуговування сільськогосподар-ської, будівельної, лісогосподарської, портової та гірничодобувної техніки. Тож після відкрит-тя центру для спецтехніки в Донецьку компа-нія планує відкриття ще двох Vianor Industrial в Одесі та в Дніпропетровську.

Поча

ток

прод

ажу

Серв

іс

Вик

орис

тано

дан

і пор

талу

AU

TO.ri

a.ua

Фургон фургонів

43контракти | № 50 | 13.12.2010

Приз

ер

Fiat Doblo Cargo отримав звання «Міжнародний автофургон — 2011» — модель 2010 року випуску на-брала 128 балів зі 168 можливих. Нагороду за підсумками голосування журі з 24 автожурналістів було вручено на 63-й Міжнародній автомобільній виставці в Ганновері восени цього року. Перемогу серед од-нокласників Doblo забезпечили дизайн, численні варіації платформи й кузова разом із широким вибором двигунів, серед яких турбований метановий та електричний.

Нова платформа Doblo Cargo вирізняється просторим салоном завдовжки 2,17 м, об’ємом 3,4-4,2 куб. м та вантажопідйомністю 750-1000 кг. Оснащений дизельним двигуном 1,3 л Multijet потужністю 90 к. с. Fiat Doblo витрачає лише 4,8 л на 100 км, забезпечуючи власникові запас пробігу в 1250 км без дозаправ-лення. Крім згаданої рухової установки, Doblo доступний у комплектації з бензиновим двигуном об’ємом 1,4 л (95 к. с.) і ще двома турбодизелями: 1,6 л Multijet (105 к. с.) і 2,0 л Multijet (135 к. с.). Усі двигуни відповідають стандарту Євро-5, для бензинового 1,4 л і для Multijet об'ємом 1,3 л і 1,6 л передбачено

варіанти з Євро-4.

Рейтинг

Найдорожчі автомобілі в Україні

У грудні 2010 року портал AUTO.ria.ua провів опитуван-ня автодилерів, склавши рейтинг найдорожчих нових і бувших у вжитку автомобілів. На першому місці опи-нився броньований Rolls-Royce вартістю $1 млн.

1. Mercedes SLR$500 тис.

2. Maybach 57$480 тис.

3. Maybach 62$450 тис.

4. Rolls-Royce Phantom VI $470 тис.

ТОП-5 найдорожчих б/в автомобілів

ТОП-5 найдорожчих нових автомобілів

4. Lamborghini Murcielago $500 тис.

2. Porsche Spyder RS$900 тис.

5. Bentley Arnage $440 тис.

3. Rolls-Royce Phantom Drophead Coupe

$645 тис.

1. Rolls-Royce Phantom Drophead Coupe (броньований)

$1 млн

5. Bentley Mulsanne$410 тис.

? Яким зараз є ринок шин в Україні?

— З точки зору ведення бізне-су ринок шин України є най-більш структурованим і цивілі-зованим серед шинних ринків країн СНД. У нашій державі, наприклад, більша кількість сервісних шинних комплексів на одиницю вантажного тран-спорту, ніж у Росії. Кількість якісних сервісів також дивує наших закордонних колег. Цю тенденцію — створювати форматні точки продажу — ми створили разом із кількома компаніями — ліде-рами на ринку шин України близько десяти років тому.

Сьогодні на ринку присутні майже всі марки вантажних і легко-вих шин, доступні для нашої країни. Ринок легкових шин мобільні-ший за ринок шин вантажних, чия консервативність пояснюється, зокрема, значно меншою кількістю виробників. Вартість входу на ринки однакова, але обсяг ринку вантажних шин значно менший в грошовому вираженні, тобто інтегральна вартість входу на ринок вища, і далеко не всі компанії можуть це собі дозволити. Тож в Україні сьогодні присутні лише ті марки, які зацікавлені в нашому ринку і прагнуть присутності тут. Стати імпортером марки, яка не розглядає Україну як один із пріоритетних напрямів, майже немож-ливо.? Чому деякі марки зацікавлені в нашому ринку, а деякі — ні?

— Кожна компанія має свою політику, до якої освоєння ринків Східної Європи може просто не входити. Хоч як це не сумно, але для більшості виробників шинний ринок України не є преміальним, а це означає, що маржа при продажу продукції тут одна з найскромні-ших. Це свого роду теж інтегральна оцінка стану нашої економіки: тут не можна продати товар дорого, тож багато виробників воліють продавати, скажімо, у Південній Америці.? То продукція деяких брендів може в нас коштувати навіть

дешевше, ніж у Європі чи США?— Іноді таке трапляється. Для українського шинного ринку ключо-

вим чинником є ціна продукції, тож виробників, які не готові поступа-тися якоюсь часткою прибутку, тут просто немає. Шинні виробники найчастіше орієнтуються на вхідну ціну до розмитнення та іншого оподаткування. Після того, як українські продавці отримують кінцеву ціну, вони ставлять виробника перед фактом: дорожче, ніж за суму N, ці шини продати не можна. Тоді виробник, з урахуванням наших реалій, робить розрахунки від кінцевої ціни. У підсумку або зменшує свою маржу, або відмовляється працювати в Україні.

Марки, які можуть собі дозволити варіювати цінову політику, тут присутні в повному обсязі. Ринок структурований, оскільки шинні потоки досить прогнозовані, у 90% випадків шинні марки в Україні представлено диле-рами, права яким надав безпосередній виробник, або ж самими виробниками. Загалом можна сказати, що ринок дуже схо-жий на європейський, але він дешевший.? Яка місткість українського ринку шин?

— Це доволі суперечливе питання, до якого можна підійти з різних боків. Адже критеріїв, за якими можна оцінювати міст-кість ринку — безліч. Якщо говорити дуже узагальнено, можна сказати, що в Україні вантажні шини продаються на рівні 1,5 млн штук на рік. Що стосується легкових шин, то місткість вітчизняного ринку становить близько 5 млн шин на рік.? А якщо порівняти ситуацію з най-

ближчими сусідами?— Результати такого порівняння значно

відрізнятимуться. Якщо взяти Росію, то вони

в чомусь схожі на нас, а в чомусь навіть і відстають. Величезна довжина кордонів — це мінус, їхня закритість — своєрідний плюс. Там голов-ною є не лише думка виробни-ка, а й великих торговельних ме реж. У Росії значно менша кількість сервісів на кілометр доріг і одиницю автомобілів, та й якість сервісів залишає бажати кращого. Тобто можна

сказати, що тамтешній ринок поки що менш цивілізований.З іншого боку, на російському ринку присутні набагато більше

якісних світових азіатських брендів, зокрема нових. Шинний ринок північного сусіда значно більший за обсягом і шин там продається не менш ніж у 5,5 разу більше. В останній рік продаж шин у Росії зростає набагато динамічніше, ніж в Україні.

Якщо говорити про інші суміжні ринки, наприклад про ринок Польщі, то зі вступом до Євросоюзу там дуже швидко все зміни-лося. Ринок гаражного продажу швидко змінився ринком вели-ких торговельних мереж, як це робиться в усій Європі. На поль-ському ринку прямо присутні й виробники, і оператори — пред-ставники великих виробників. Є спроби будувати франшизні мережі й в Україні, хоча більшість працює через дилерські торго-вельні мережі.? Який потенціал у шинного ринку України? До чого все руха-

ється?— Ринок глобалізувався. Якщо десять років тому на ньому були

присутні лише кілька європейських брендів плюс Bridgestone, то сьогодні в Україні немає лише тих брендів, які через корпоративні міркування не хочуть працювати на нашому ринку.

Зі зростанням економіки, збільшенням вантажопотоків в Україну приходять нові виробники. Найдинамічніші сьогодні на вітчизня-ному ринку бренди з Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея, Китай). Не виключена поява й брендів з інших азіатських країн (Тайвань, Індія, Індонезія тощо). Всі сильні азіатські бренди беруть за основу нові технології та при виході на ринок ведуть потужну, навіть агресивну політику. Це можна простежити, звер-нувши увагу на те, як азіатські виробники працюють на ринках електроніки й автомобілів. На шинному ринку в них будуть такі самі підходи.

Майже цілком нівелюються потоки контрабандного товару, при-чому не обов'язково тільки законодавчо — це зроблять самі вироб-ники. Буде вибудовано повну продуктову лінійку, прозору схему просування, а ціни наблизяться до європейських. Що ж до форма-тів присутності, тут є багато варіантів: від власного представництва

до роботи через дилерів і дистриб'юторів, франшизи тощо.? Чи є ймовірність, що світові виробни-

ки шин інвестують у виробництво в Україні?

— Складне запитання. Надто багато чинни-ків на це впливають. Виробники, з одного боку, уже прийшли в Угорщину й Польщу, а з іншого — у Росію. Україна має свої префе-ренції перед сусідами. Нестабільна політич-на ситуація в державі не сприяла цьому раніше. Зараз ситуація стабілізувалася, Україна вступила до СОТ, тож інвестиція у виробництво шин в Україні цілком імовірна. Звісно, все залежить від загального інвести-ційного клімату в країні.

Будівництво заводу потребує чималих вкла-день: по-перше, організація найсучаснішого шинного виробництва коштує від $300 млн, по-друге, це потребує численних виробничих

автоклуб

Компанія «Технооптторг» — все укра-їнсь ка мережа шинних підприємств, лідер шинного ринку України з двад-ця тирічним досвідом роботи. Компанія є офіційним дилером все світньо відо-мих виробників шин: «Сибур — Русские шины», Bridgestone, Michelin, Kumho, Aeolus, Alliance, Дніпрошина. На мере-жа філій компанії складається з 17 центрів по всій Україні, мережі ван-тажних шинних сервісних станцій Camion Tyres і мережі легкових шинних центрів «Твоя шина Pole Position». Асортимент продукції компанії налічує понад 1100 найменувань шин для всіх видів техніки.

Генеральний директор найбільшого оператора шинного ринку групи компаній

«Технооптторг» розповів, як збільшити продаж без знижок

і чому світові виробники не прагнуть продавати свою продукцію в Україні

ДовіДка про компанію

Віктор Шморгонер: «В Україні немає лиШе тих брендіВ, які не хочУть У нас працюВати»

контракти | № 50 | 13.12.201044

контракти | № 50 | 13.12.2010 45

і технологічних ноу-хау, що також веде до великих фінансових та інтелекту-альних витрат.

Такі витрати вимагають повної впевненості інвес-торів.? На шинному ринку

дуже висока конкурен-ція. За рахунок чого вам вдається зберігати позицію лідера?

— Конкуренція дуже жорстка — боротьба три-ває за сегменти, за вели-ких клієнтів, за присут-ність на регіональних ринках. Витримувати її нам допомагають наші п а р т н е р и - в и р о б н и к и . Наш успіх на ринку бага-то в чому зумовлено вза-ємодією з постачальника-ми. Можна сказати, що завдяки нашому уважно-му підходу до роботи з постачальниками-вироб-ни ками та їхньому відпо-відальному підходу до виробництва та якості продукції українські споживачі можуть купувати шини світового класу.

Свого часу ми зробили акцент на роботі з кінцевим споживачем, і мали слушність. У 1990-х роках шинний ринок був сумбурним, конкуренція здебільшого базувалася на ціновому чиннику. Уже в той час Технооптторг прагнув сповідувати інший підхід: наші про-дукти не були найдешевшими, але ми компенсували це різноманіт-ним асортиментом, постійною наявністю найбільш затребуваних позицій, додатковими сервісами, такими як доставка замовлень. Ми не загравали з покупцями за допомогою цінника, а робили все, щоб максимально повно задовольнити їхні потреби.

Фактично ті прийоми, які допомогли нам стати лідерами шинної галузі 20 років тому, актуальні й зараз. Ми не робимо акценту на агресивній рекламі та компенсуємо це активною клієнтською, товарною політикою, диференційованою залежно від аудиторії та регіону.? З чого ви почали розвивати всеукраїнську мережу?

— Спочатку наша компанія зосередилася на розвитку мережі диле-рів. Гарний асортимент і гнучкі умови співпраці для партнерів дали змогу досить швидко забезпечити присутність нашої продукції у клю-чових регіонах України.

Однак у міру нарощування співпраці з іноземними компаніями ми стали провідниками не лише власної політики, а й політики наших партнерів. Тут, звісно, почався конфлікт інтересів підприємств мережі товаропросування та тієї політики, яку реалізовував Технооптторг від імені наших постачальників. Щоб забезпечити необхідний сервіс для наших постачальників і водночас підтримати рівень продажу, ми почали будувати власну мережу філій. Як наслідок наші торговельні точки пропонують додаткові сервіси та технічне обслуговування. Сьогодні в нас сімнадцять шинних центрів Технооптторг, сім вантаж-них шинних центрів Camion Tyres по всій країні та легкові шинні цен-три «Твоя шина Pole Position». Наступного року ми маємо намір подвоїти кількість вантажних сервісів і розвивати мережу «Твоя шина Pole Position».? Прагнення пропонувати клієнтам комплексне обслугову-

вання з продажу й сервісу — це реакція на очікування клієнтів?— Це радше робота, спрямована на задоволення їхніх поточних

потреб. Більшість компаній не мають бажання окремо шукати поста-чальника шин, а потім кваліфікований сервіс. Адже деякі перевізники мають власні потужності для обслуговування вантажних шин. У рейсі їм простіше, вичерпавши ресурс шини, зробити заміну й розрахува-тися безготівково. Те саме стосується й легкового парку.? Ваш бізнес достатньою мірою диверсифікований. Чи є куди

рухатися далі?— Суперечка про межу диверсифікації споконвічна, і тут я згоден

із багатьма відомими авторами, що розміркують на цю тему у своїх книжках. З першого погляду ідея видається привабливою, але в

усьому слід знати міру. Свого часу ми визначили для себе, що наш бізнес — шини. Саме цієї стра-тегії намагаємося дотри-муватися вже протягом 20 років. Якщо буде потреба й відповідна законодавча база, ми можемо зайнятися від-новленням й утилізацією шин, але поки що це справа віддаленого май-бутнього. А загалом ми бачимо ще великі резер-ви у сферах продажу та післяпродажного обслу-говування.

Технооптторг — це «перші руки» при про-дажу шин численним клієнтам і дилерам. Після цього ми фактично при-ймаємо наших покупців, а також тих, хто купував шини не в нас на після-продажне обслуговуван-ня. Це круговорот, тож

можна сміливо сказати, що ринок обслуговування техніки майже безмежний.

Ще один своєрідний аспект диверсифікації — підтримка гарантії на наші шини. Для клієнтів, які системно в нас обслуговуються, не тільки купують шини, а й установлюють їх на наших сервісах, ми пропонуємо гарантію. Ми говоримо саме про постійних клієнтів, бо в цьому разі ми впевнені, що їхні шини правильно встановлені й експлуатуються відповідно до загальноприйнятих рекомендацій.? Компанія представляє асортимент шин, серед яких відомі

іноземні бренди. Чи є різниця в підходах до продажу?— Я переконаний, що споживачеві має бути наданий якомога

більший вибір, як у ціновому відношенні, так і щодо торгових марок. Так побудовано наш брендовий портфель, що дозволяє обрати продукцію по кишені, а також дає альтернативу у виборі торгової марки.

Саме це переконання й принесло компанії «Технооптторг» широку популярність, позаяк ми забезпечували й забезпечуємо найповнішу пропозицію серед усіх учасників ринку.

Таким чином, компанія стала цікавішою для споживача. Непрямим результатом цієї політики стало те, що ми змогли вийти на новий рівень партнерства з нашими постачальниками й отримати досить привабливі умови для українського ринку. Тож завдяки різноманіт-ному асортименту та прийнятним цінам Технооптторг став спочатку лідером східного регіону, а потім і України загалом.? Як ви справляєтеся з такою загрозою, як міжбрендовий

канібалізм у рамках власного портфеля брендів?— Підтримувати баланс між забезпеченням максимального вибо-

ру торгових марок та униканням міжбрендового канібалізму в межах нашого портфеля нам допомагають професійний досвід, зважена політика продажу та потужні маркетингові зусилля, спря-мовані на підтримку цього балансу.? А на підставі яких критеріїв обирають шини українські спо-

живачі?— Переважно це ціна та власний досвід. Споживачі шин в Україні

більшою мірою орієнтуються на відгуки знайомих і результати жур-налістських тестів. Якщо говорити про вантажні шини, то перевізни-ки — це люди надконсервативні. Якщо одного разу продукт їм спо-добався та влаштував за ціною, вони не зацікавлені шукати альтер-нативу. Єдине, можуть дослухатися до рекомендації продавця спробувати щось ще, якщо звичний товар недоступний із якихось причин. Компанії, які мають великі автопарки, можуть собі дозво-лити спробувати нові шини на одній із машин, а вже потім ухвалю-ють рішення щодо придбання партії.

Виробник шин не може просто зайти на ринок і сказати, що він найкращий — цього замало. Шини — це специфічний продукт, тож кожен новий бренд виводиться на ринок професійно й продумано, роками заробляє собі репутацію.

контракти | № 50 | 13.12.201046

лювала з себе «азіатчину», скромно і зі змінним успіхом навчаючись, як має виглядати автомобіль, у європейських грандів, і раптом вибухнула са-мобутнім, сміливим і несподі-вано пізнаваним власним сти-лем. Вони називають його «те-куча скульптура». Нові машини чітко дотримуються цього струменясто-складчастого дрес-коду, немов отримуючи його на додачу до індексу «i» в назві. При цьому найцікавіше, що машини одна на одну й не схожі.

Це лише кажуть, що про смаки не сперечаються. Спе-речаються, ще й як! Дивлячись на Sonata, один мій знайомий сказав: «Audi все одно краси-віша. Бо в неї найдосконаліша у світі система повного приво-да quattro». Але навіть він ви-знав, що східний стиль у вико-нанні західних майстрів авто-мобільного дизайну вийшов свіжим, а багатолінійність і щільна насиченість деталями не заважає Sonata ефектно ви-глядати майже з будь-якого ракурсу.

Вгадай мелодію

На нашому тест-драйві була Sonata у найповнішій комплекта-ції, що доступна в Україні. Шкіра, м'які пластики, двосекційний па-норамний люк у стелі й загальне відчуття преміальності — достатні причини для того, щоб промовчати про незрозуміло навіщо запозиче-ну Volvo «людину-конди ціо нер» і великий порожній блакитний екран магнітоли. Ось і промовчу. Хоча, звісно, замість останнього в такої машини має бути екран наві-гатора й камери заднього виду.

Hyundai довів, що «більше справи, ніж слів» — це, як і раніше, про корейців, а дизайн у стилі fluidic мають робити вихідці з англосаксонського культурного середовища

* Fluidic sculpture — текуча скульптура (англ.). Так називається нова філософія дизайну Hyundai.

Два роки тому з Hyundai пішов головний ди-зайнер Джоел П’ясковскі. Пішов не кудись, а на посаду шеф-дизайнера Mercedes. Джоел малював класні машини. Наприклад, з-під його пера вийшов елегантний люксовий су-перкар HCD8, який 2007 року став одним з основних шоу-стоперів Детройтського авто-салону. Тоді всі дивувалися, як корейцям вдалося зробити таку гармонічну машину, що і європейські суперкари на її тлі блякну-ли. Мерседесівці дивувалися, вочевидь, най-сильніше. На основі прототипу HCD8 на кон-веєр пішов Hyundai Coupe — теж зовсім не

промах з погляду дизайну — але П’ясковскі все одно скаржився, що не всі рішення вда-лося «протягнути» у серію. Очевидно, що вже тоді всередині дизайнерських студій Hyundai щось таке визрівало. Але остаточно у вигляді серійних моделей нове обличчя марки оформилося вже за нинішнього від-

повідального за зовнішній вигляд автомобі-лів Hyundai Філіпа Зака, якого концерн пере-манив з європейського підрозділу GM. Так чи інакше, перед світом, немов Афродіта з мор-ської піни, постали стилістично досконалі Sonata сьомого покоління та ix35 («новий Tucson»). На черзі щось таке:

Образити художника

Концепт HCD8 Концепт i-Flow

тест-драйвавтоклуб

Сонату мені! Сонату!Сергій ГЕТУН

«Вам з дороги фугу, сонату чи щось

міцніше?»

•

З к/ф «Той самий Мюнхгаузен»

Ай-ай-ай!

— Ти хто? — суворо запи-тує європейський споживач в автомобіля.

— Я — 10! я — 20! я — ікс35! — чітко відповідають йому ав-томобілі. І серце суворого єв-ропейського споживача від такої прямоти теплішає.

Мабуть, так уявляють марке-тологи Hyundai секрет успіху марки в найбільш вибагливого на планеті європейського авто-любителя. Ну, можливо, не зо-всім так. Принаймні з 2010 року автомобілі Hyundai у Європі но-сять не власні імена, а числові індекси: i10, i20, i30, ix35, ix55...

Втім, розставлено було не всі крапки над «ай». Принайм ні, одну машину ми будемо, як і раніше, звати на ім’я. У ній ком-панія Hyundai Motor встанови-ла шестиступеневу автоматич-ну коробку передач власної розробки, неординарні двигу-ни й ненав'язливо підвищила градус преміальності. Але голо-вне, що нова Sonata вийшла не-пристойно красивою.

Хьонде хох

Так по-німецьки можна оха-рактеризувати успіхи Hyundai в дизайні. Здавалося, ще зовсім недавно марка по краплі вичав-

47контракти | № 50 | 13.12.2010

* Кен Блок — самый эффектный шоумен в авто-спорте. Он прославился немыслимыми вещами, которые в последнее время исполняет на 650-сильной Ford Fiesta, делающей сотню за 1,9 с.

'

Шестиступеневий автомат очі-кувано моторний, але найприєм-ніше, що зв'язка «Shiftronic — двигун» охоче відгукується на бажання пограти м'язами, благо, потужність двигуна робить таке бажання доречним. Для драйве-

жання можна розгледіти й дещо особливе. У якийсь мо-мент розумієш, що «текуча скульптурність» зовнішнього вигляду машини проникає крізь стіни, проступаючи у формах інтер'єра, і пронизує собою всю її внутрішність. У цей момент характеристику «бізнес-клас» стосовно салону хочеться скоротити до просто «клас!»

Мов за нотами

Приділимо трохи уваги й тех-нічній стороні. Нашу машину укомплектовано чотирицилінд-

Втім, будемо об'єктивними, салон в Sonata відповідає Е-класу: вишуканий, просто-рий, світлий, гаджетодружній. Кермо регулюється за висотою й вильотом, водійське сидіння — у восьми напрямках, включ-но з поперековим підпором, а центральний підлокітник ціл-ком готовий до конкурсу на краще використання простору «для зберігання чого завгод-но». У задній частині салону є своя система кондиціонування повітря, та й місця в другому ряду вистачає.

Крім загальної атмосфери бізнес-класу, у салоні за ба-

ровим атмосферним 2,4-літро-вим бензиновим двигуном з розподільним упорскуванням Theta MPI потужністю 178 к. с., а перетворювати його внутріш-ній вогонь у переможені кіло-метри допомагає шестиступе-нева автоматична коробка пе-редач Shiftronic.

рів є ручний режим і навіть під-кермові перемикачі, причому швидкість перемикання передач у мануалі робить глибшу залуче-ність до процесу керування авто-мобілем заняттям радше приєм-ним, ніж марним.

І знаєте що? Hyundai розуміє, як має їхати седан, якому суди-лося конкурувати з Toyota Camry та Honda Accord. М'яка, у міру статечна підвіска, що вповні роз-криває переваги великої коліс-ної бази, невимушена чіпкість у повороті, плавна, але впевнена робота системи курсової стій-кості, достатній крутильний мо-менту — що ще потрібно, щоб упевнено перетворювати час, проведений за кермом, на чисте задоволення? Мабуть, не завади-ло б лише трохи зворотного зу-силля на кермі.

Кода

Sonata — машина не для старої Європи. Надто складна форма і, до того ж, замало на-слідування німецьким седа-нам. А доводити в Європі, що на світі може бути щось краще, ніж німецький седан, — справа безперспективна. Машину створено передусім для продажу на ринках Аме-рики та Азії, де вона цілком очікувано й була прийнята на ура. У цьому сенсі Україні, можна сказати, пощастило. Ми вільні від упередженості щодо автомобілів, які можна прий няти за дизайнерські прототипи. Ми не вбачаємо в них відступу від священних, написаних на скрижалях і тому недоторканних образів. Радше нам навіть симпатичні всі ці струмені свіжого вітру, що застигають у неординар-них формах. Тож для нас зо-внішність — головний козир нової Sonata. Подивившись на

цю машину, хочеться опинитися всередині. Опинившись всередині, хочеться проїхатися. Проїхавшись, хочеться подивитися на цінник. Далі — за обставинами.

Салон, якість складання, продуманість обладнання, керованість — усе в цій машині на висоті. Двигуна 2,4 MPi переважній біль-шості теж вистачить. Чого ще вимагати від машини, яка виглядає, як Lexus, а коштує, як Hyundai?

Hyundai називає свої силові агрегати буквами грецького алфавіту. Перший двигун концерну, випущений 1989 року, називався Alpha, потім з'явилися Beta, Gamma, Delta тощо. Коли Hyundai ще лише починав свою боротьбу за науково-технічну незалежність, на створення пер-шої цілком самостійно розробленої ма-шини (якою, до речі, була Sonata 1988 року) фахівцям компанії знадоби-лося чотири роки і $30 млн, а ось появі першого силового агрегату передували п’ять років і витрата $100 млн.

Що ж, крутильний момент нікому не давався легко. Натомість, діставшись Theta, корейці навчилися отримувати від «атмосферника» об’ємом 2,4 л 201 к. с. і 251 Н•м віддачі. Йдеться про Theta II GDi, створений передусім для нинішньої Sonata. Такі двигуни — рідкість у D-класі. Корейський «атмосферник» можна по-рівняти хіба що із дволітровими «четвір-ками» на автомобілях Volkswagen Passat 2.0 FSI (150 «коней», 200 Н•м) і BMW 320i (170 сил, 210 Н•м). Завважмо, що, попри вищу питому потужність мотора BMW, загальні показники не на користь «євро-пейців».

Від альфи до тети

Тактико-технічні характеристики Sonata YFМатчастинаКузов Седан

Двигун: 2,0 DOHC 2,4 DOHC

• об'єм, куб. см 1998 2359

• max потужність (к. с. / об./хв.) 165/6200 178/6000

• max крутильний момент (Н•м / об./хв.) 198/4600 228/4000

Привод Передній

Коробка передач:

• механічна 6-ст 6-ст

• автоматична 6-ст 6-ст

Гальма: передні/задні Диск / диск

Підвіска: передня/задняНезалежна, пружинна, типу Макферсон /

Незалежна, пружинна, багатоважільна, зі стабілізатором поперечної стійкості

Колеса 205 / 65 R16, 215 / 55 R17

Витрата пального на 100км (MT/AT), л:

• змішаний цикл 8,0/7,6 8,1/8,0

• траса 6,0/5,8 6,2/6,1

• міський цикл 11,4/10,6 11,3/11,3

Max швидкість (MT/AT), км/ч 210/ 202 210

Розгін до 100 км/ч (MT/AT), сек 9,7/10,8 9,0/9,5

Паливний бак, л 70

Габарити: Д х Ш х В, мм 4820 х 1835 х 1470

Колісна база, мм 2795

Мінімальний кліренс, мм 140

Вага автомобіля споряджена (МТ/АТ), кг 1555/1575 1504/1519

Вага автомобіля повна, кг 1980 1980

Ціна, грн Від 199 900

Фот

о Св

ітлан

и СК

РЯБІ

НОЇ

december_kontrakty#50ukr

Documents