XI SZCZYT GOSPODARCZYPOLSKA-UKRAINA

ДІАЛОГ

Polsko-ukraiński magazyn gospodarczy

Польсько-український економічний журнал

XI Економічний Саміт “Польща-Україна”

NEED TO KNOW MORE: WWW.PUCC.BIZ

195PLN

od/від

Z EUROLOTEM NA XI SZCZYT GOSPODARCZY POLSKA-UKRAINA (Ukraina, 20.09.2012 r.)

Polska i Ukraina teraz jeszcze bliżej. Dzięki lotniczym połączeniom z Krakowa i Wrocławia do Lwowa Eurolot pomaga szybko i w komfor-towych warunkach dotrzeć na spotkania, kon-ferencje i szkolenia.

Zobacz ofertę dla biznesu na eurolot.com

EUROLOT ОБ’ЄДНУЄ З ПОЛЬЩЕЮ

Україна і Польща тепер ще ближче. Завдяки авіасполученням зі Львова до Кракова і Вроцлава Eurolot допомагає швидко і комфортабельно добратися на зустрічі, конференції і тренінги в Польщі і Європі.

Dobry start dla biznesuДобрий старт для бізнесу

DIALOG – magazine of Polish-Ukrainian Chamber of Commerce

Publisher: Polish-Ukrainian Chamber of Commerce – www.pucc.bizEditors: Yuriy Bulyk (PUCC, Kiev), Zbigniew Ostrowski, Maciej Piłat, Dmitrij Schmidt (PUCC Warsaw).Design: Seredin PublishingProduction: Polish Creative GroupPrint: prym.com.pl

POLSKO-UKRAINSKA IZBA GOSPODARCZA / ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА ПАЛАТА / POLISH-UKRAINIAN CHAMBER OF COMMERCECALL CENTER: +48 663 664 212POLAND: 00-00-020 Warszawa, ul. Szpitalna 1/28-29, t. +48 22 827 00 81, f. +48 22 827 10 79, e. info@pucc.bizUKRAINE: 02002 Kijów, ul. R. Okipnoj 2, t. +380 44 568 42 06, f. +380 44 568 41 67, e. info.ukraine@pucc.biz

Follow us on TWITTER and FACEBOOK

All right reserved. Copyright PUCC 2012

DIALOG/ДІАЛОГ WWW.PUCC.BIZ

Edytorial/Вступ 03ok

ładka

: Shu

tterst

ock,

fot.:

Marc

in Ke

mps

ki / i

liKE

PHot

o Gr

oUP

Szanowni Państwo,Polska i Ukraina mają za sobą udany duży projekt – Euro 2012 w piłce nożnej. Impreza, na którą patrzył cały świat, zakończyła się sukcesem organizacyjnym i przyniosła pozytywne efekty biznesowe. Tysiące kibiców odwiedziło nasze sąsiedzkie kraje i z pew-nością dostrzegło, jak szybko nawiązujemy kontakt, naszą gościnność. Zobaczyli kraje nowoczesne, pełne pozytywnie nastawionych do życia ludzi. Uważam, że to podwaliny pod realizację przedsię-wzięć gospodarczych.

Kiedy patrzę na listę firm ukraińskich notowanych na warszawskiej Giełdzie Papierów Wartościowych, przepełnia mnie entuzjazm i wierzę, że to dopiero początek obecności Ukrainy w Polsce. Analizuję wraz z partnerami z Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej relacje gospodarcze na Ukrainie i widząc kolejne pol-skie przedsiębiorstwa, które planują ekspansję nad Dnieprem, jestem przekonany, że Ukraina staje się biznesowo modną destynacją.

Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza obchodzi w 2012 r. 20-lecie działalności. Zmieniamy się kompleksowo: od wizerunku, przez ofertę, po sposoby komuni-kacji. Jesteśmy nowoczesną organizacją, która wspiera biznes po obu stronach granicy. Zespół PUIG to znakomici fachowcy. Dlatego z satysfakcją możemy powiedzieć, że hasło „Connecting business since 1992” jest bardzo adekwatne i pokazuje, że jeśli prowadzi się biznes na linii Polska-Ukraina, to warto i trzeba być członkiem Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej.

Pozdrawiam serdecznie i życzę samych sukcesów!

Jacek PiechotaPrezes Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej

Шановні пані та панове,Польща та Україна мають за плечима великий вдалий проект – ЄВРО 2012, чемпіонат з футболу. Подія, на яку дивився увесь світ, завершилась організаційним успіхом та принесла чималі позитивні бізнес-ефекти. Тисячі вболівальників відвідали наші країни і відзначили той факт, наскільки ми є гостинними та швидко нав’язуємо контакт. Побачили сучасні країни, позитивно налаштованих до навколишнього світу людей. Вважаю, що це підґрунтя до реалізації економічних починань.

Коли дивлюсь на перелік українських фірм, що розмістилися на Варшавській Фондовій Біржі, сповнююсь оптимізмом і вірю, що це лише початок присутності України у Польщі. Спільно з партнерами із Польсько-української господарчої палати аналізую економічний стан в Україні і бачу чергові польські підприємства, які планують експансію до Дніпра. Переконаний, що Україна стає новим модним бізнес-трендом.

У 2012 році Польсько-українська господарча палата святкує 20-річчя своєї діяльності. Ми змінюємося: від візерунку та пропозицій, до способів комунікації. Це сучасна організація, що сприяє розвитку бізнесу обабіч кордону. Команда Палати – це спеціалісти та добрі фахівці. Тому впевнено можу сказати, що слоган „Connecting Business since 1992” є адекватним та вказує на факт, що, якщо ведеться бізнес на лінії Польща-Україна, то варто і необхідно бути членом Польсько-української господарчої палати.

Від щирого серця вітаю та бажаю лише успіхів!

Яцек ПєхотаПрезидент Польсько-української господарчої палати

SpiS treści / Зміст5 Spotkania na szczycie / Зустрічі у верхах 

8 Między samorządami / Поміж органами самоврядування

10 Nowe, lepsze cło / Нове, краще мито

12 Polska - Ukraina: gospodarczy boom / Польща-Україна: економічний бум

15 Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza zadba o wizerunek ukraińskich spółek / Польсько-українська господарча палата подбає про імідж українських компаній

16 Tacy sami / Однакові

18 Warto inwestować / Варто інвестувати

195PLN

od/від

Z EUROLOTEM NA XI SZCZYT GOSPODARCZY POLSKA-UKRAINA (Ukraina, 20.09.2012 r.)

Polska i Ukraina teraz jeszcze bliżej. Dzięki lotniczym połączeniom z Krakowa i Wrocławia do Lwowa Eurolot pomaga szybko i w komfor-towych warunkach dotrzeć na spotkania, kon-ferencje i szkolenia.

Zobacz ofertę dla biznesu na eurolot.com

EUROLOT ОБ’ЄДНУЄ З ПОЛЬЩЕЮ

Україна і Польща тепер ще ближче. Завдяки авіасполученням зі Львова до Кракова і Вроцлава Eurolot допомагає швидко і комфортабельно добратися на зустрічі, конференції і тренінги в Польщі і Європі.

Dobry start dla biznesuДобрий старт для бізнесу

Pozdrowienia od Markijana Malskiego,Nadzwyczajnego i Pełnomocnego Ambasadora Ukrainy w RP.Do uczestników forum „Ukraina – Polska”(Kijów, 20 września 2012 r.)

Szanowni Państwo,

inicjatywa przeprowadzenia kolejnego Ukraińsko-Polskiego Szczytu Gospodarczego przyniesie korzyści obu państwom, przede wszystkim kręgom biznesowym i przedsię-biorcom, którzy codzienną pracą zacieśniają ukraińsko-polską współpracę gospodarczą.

Cieszę się, że polscy przedsiębiorcy należą do najaktywniejszych na rynku ukraińskim, szczególnie na terenach przygranicz-nych w zachodniej części Ukrainy. Ukraińskie firmy natomiast znajdują dla siebie miejsce na polskim rynku – obecnie wchodzą na niego duże i potężne spółki.

Pozytywne tendencje pozwalają prognozować dalszy intensywny rozwój stosunków gospodarczych między naszymi państwami. Pragnę zauważyć, że w relacjach mię-dzynarodowych stabilne i efektywne stosunki gospodarcze zawsze są kluczem do sukcesu, a czasami nawet przesłanką aktywnego dialogu politycznego.

We współczesnym świecie najważniejsze polityczne decyzje zapadają po rozwa-żeniu ekonomicznego oportunizmu. W odniesieniu do gospodarki opracowuje się strategię polityki zagranicznej państwa ukraińskiego, którego głównym celem jest pełne członkostwo w Unii Europejskiej. Aktualnie Unia Europejska jest na pierwszym miejscu, jeśli chodzi o inwestowanie na Ukrainie – ponad połowa zagranicznych inwestycji pochodzi z krajów członkowskich.

Zaangażowanie kapitału zagranicznego, w tym polskiego, w gospodarkę ukraińską jest jednym z najważniejszych działań służących przyspieszaniu rozwoju gospodar-czego Ukrainy. Dlatego zwracam się do polskich przedsiębiorców z apelem o roz-szerzenie działalności na Ukrainie. Jestem przekonany, że ustabilizowana sytuacja społeczno-ekonomiczna na Ukrainie będzie sprzyjać polepszeniu klimatu inwesty-cyjnego i stworzy dodatkowe możliwości dla biznesu.

Obecnie Ukraina otwiera swoje rynki dla wielu firm zagranicznych, które nie prze-straszyły się perspektywy inwestowania na Wschodzie. Polska dzięki położeniu geo-graficznemu i uwarunkowaniom historycznym zawsze była w tym pierwsza. Jestem pewny, że sukces polskiego biznesu na Ukrainie pozwoli w pełni zrealizować idee naszego partnerstwa strategicznego, a także podtrzymywać przyjazną atmosferę dialogu między Kijowem a Warszawą, co z kolei będzie miało pozytywny wpływ na skuteczność europejsko-integracyjnych starań Ukrainy.

Jestem przekonany, że aktywne i sprawiedliwe oddziaływanie między naszymi naro-dami przyczyni się do ich dobrobytu.

Życzę Państwu powodzenia.

Z wyrazami szacunku, Markijan MalskiNadzwyczajny i Pełnomocny Ambasador Ukrainy w RP

Привітання від Маркіяна Мальського,Надзвичайного і Повноважного Посла України в РПдо учасників форуму «Україна – Польща»(Київ, 20 вересня 2012 р.)

Шановні Пані та Панове,

Ініціатива проведення чергового Українсько-польського економічного саміту принесе вигоду для обох держав. Перш за все – бізнес-середовищу і підприємцям, які своєю щоденною працею зміцнюють українсько-польську економічну співпрацю.

Я радий, що польські підприємці належать до найбільш активних іноземних бізнес-середовищ на українському ринку, особливо на прикордонних територіях у західній частині України. Натомість українські фірми знаходять свою нішу на польському ринку – останнім часом – це великі і потужні компанії.

Позитивні тенденції дають змогу прогнозувати подальший інтенсивний розвиток господарчих відносин між нашими державами. Прагну зауважити, що в міжнародній співпраці стабільні і ефективні економічні відносини завжди є ключем до успіху, а інколи – навіть передумовою активного політичного діалогу.

У сучасному світі найважливіші політичні рішення настають після обміркування економічного опортунізму. Стосовно економіки, опрацьовується стратегія іноземної політики української держави, головною метою якої є повне членство в ЄС. Європейський Союз – на першому місці, якщо йдеться про інвестиції в Україні, адже більша їх половина походить з країн-членів ЄС.

Прихід іноземного, у тому числі і польського капіталу, в українську економіку є однією з найважливіших дій, що прискорюють економічний розвиток України. Тому я звертаюся до польських підприємців із закликом про розширення своєї діяльності в Україні. Переконаний, що стабілізована суспільно-економічна ситуація в країні сприятиме покращенню інвестиційного клімату і створить додаткові можливості для бізнесу.

Сьогодні Україна відкриває свої ринки для багатьох іноземних фірм, які не перелякалися перспективи інвестування на Сході. Польща, завдяки її географічному розташуванню та історичним умовам, у цьому плані завжди була першою. Я впевнений, що успіх польського бізнесу в Україні дасть змогу реалізувати ідеї нашого стратегічного партнерства повною мірою, а також підтримати дружелюбну атмосферу діалогу між Києвом і Варшавою, що у свою чергу матиме позитивний вплив на ефективність європейсько-інтеграційних старань України.

Переконаний, що активна і справедлива взаємодія між нашими народами сприятиме зростанню їх добробуту.

Бажаю Вам успіху.

З повагою, Маркіян МальськийНадзвичайний і Повноважний Посол України в РП

ForUM/Форум04

„DIALOG MAGAZINE” consider Polish-Ukrainian commerce and business issues

Published in Polish and Ukrainian language by Polish-Ukrainian Chamber of Commerce in 5.000 copies.

Advertising: +48 663 664 212 or dialog@pucc.biz

The most important is

DIALOG/ДІАЛОГ WWW.PUCC.BIZ

HiStoria/ІсторІя 05

JUż od 14 lat rEGUlarniE odbywaJą Się Szczyty GoSPodarczE PolSKa - UKraina Pod Patrona-tEM PrEzydEntów obU KraJów. PodczaS tycH SPotKań MiniStrowiE GoSPodarKi oKrEślaJą zaSady wzaJEMnEJ PolityKi GoSPodarczEJ, a PrzEdSiębiorcy dziElą Się tyM, co PrzESzKadza iM w ProwadzEniU biznESU.

Spotkania na szczycieЗустрічі у верхах 

Вже 14 рокІВ поспІль пІд патронатом преЗиден-тІВ обох країн ВІдбуВається економІчний самІт польща-україна. пІд час цих ЗустрІчей мІнІстри економІки ВиЗначають Засади ВЗаємної госпо-дарчої полІтики, а пІдприємцІ дІляться І обгоВо-рюють питання та проблеми, якІ ЗаВажають їм у ВеденнІ бІЗнесу.

Szczyt Gospodarczy Polska - Ukraina w warszawie, 2011 r. / економічний саміт польща-україна у Варшаві, 2011 р.

fot.:

Mat.

pras

owe,

PUcc

DIALOG/ДІАЛОГ

HiStoria/ІсторІя06

1998 r. w Rzeszowie z inicjatywy Prezesa Klubu Wschodniego Grzegorza Tuderka odbył się szczyt gospodarczy Polska -

Ukraina z udziałem delegacji z Litwy. Patronami, a jednocześnie uczestnikami szczytu byli prezydenci: Aleksander Kwaśniewski, Leonid Kuczma i Valdas Adamkus. Obrady otworzyli ministrowie gospodarki: Janusz Steinhoff i Andrzej Gonczaruk. W wydarzeniu wzięli udział przedsiębiorcy oraz przedstawiciele instytucji związanych z handlem polsko--ukraińskim, banków, regionalnych izb przemysłowo-handlowych, stowarzyszeń transportowych, firm turystycznych i innych. Ponieważ było to pierwsze spo-tkanie o tak dużym zasięgu, tematyka dyskusji była równie szeroka.

Poruszono wiele aktualnych problemów, zwłaszcza tych dotyczących kolejnych faz obrotu towarowego; zwrócono uwagę m.in. na kwestie: liczby zbędnych dokumentów, certyfikacji produktów, czasu odpraw osobowych i towarowych na granicy, dowolności w interpretacji przepisów przez władze celne, rozrasta-jącej się biurokracji, finansowania i ubezpieczania eksportu, współpracy z bankami i wiele innych. To wówczas po raz pierwszy dyskutowano na temat projektu „Odessa - Brody - Gdańsk”, który zresztą podejmuje się do dziś.

Niezależnie od tematów szczegółowych, do których wracano na późniejszych spo-tkaniach, szczyt z 1998 r. miał zasadnicze znaczenie w następujących sprawach:• Problemy dotyczące dwóch part-

nerów powinny być rozstrzygane bilateralnie, a nie w trójkącie. Posta-nowiono więc, że kontynuacją będą szczyty Polska - Ukraina bez udziału innych partnerów.

• Wspólne wnioski końcowe szczytu stanowią, że „wobec szans stojących przed obiema gospodarkami polscy i ukraińscy przedsiębiorcy są skazani na współpracę”.

• Wypracowano obowiązujący na ko-lejnych spotkaniach model szczytu. Otwarcia sesji plenarnej dokonują ministrowie gospodarki, prezen-tując założenia wzajemnej polityki gospodarczej. Następnie obradują grupy robocze, które określają ewen-tualne zagrożenia w poszczególnych branżach. Sprawozdania przewod-niczących grup oraz ich wnioski prezentowane są do akceptacji na następnej sesji plenarnej w obecno-ści prezydentów obu krajów. Przyjęty w wyniku tej procedury dokument ma określone znaczenie i jest poważ-nie traktowany przez administrację wszystkich szczebli.

Nieco historii

Po kilku pierwszych szczytach gospo-darczych postanowiono, że obrady będą się odbywać naprzemiennie – w Polsce i na Ukrainie. W pierwszych siedmiu spotkaniach wzięli udział prezy-denci: Aleksander Kwaśniewski i Leonid Kuczma (polski prezydent uczestniczył również w kolejnym, ósmym szczycie). Ich następcy także obejmowali obrady patronatem: Lech Kaczyński w Doniecku i Wiktor Juszczenko w Gdyni i Doniecku. Obecność prezydentów Bronisława Komorowskiego i Wiktora Janukowycza na tegorocznym XI Szczycie Gospo-darczym Polska - Ukraina w Kijowie została potwierdzona przez kancelarie prezydenckie. Podczas kolejnych spotkań na szczycie, poza analizą bieżących problemów nę-kających przedsiębiorców, zajmowano się nowymi zadaniami wynikającymi ze zmieniającej się sytuacji politycznej i gospodarczej, np. w związku ze wstą-pieniem Polski do Unii Europejskiej, z przystąpieniem Ukrainy do WTO czy zapaścią ukraińskiego systemu finanso-wego w latach 2005-2010.

W 2004 r. w Jałcie podjęto zagadnienie wspólnych projektów rozwoju regionów

przygranicznych z wykorzystaniem dofi-nansowania z Unii Europejskiej.

Szczyt w Gdyni w 2005 r. przyniósł sze-reg propozycji dotyczących współpracy w zakresie zaopatrywania regionów przygranicznych w gaz (wspólna firma), z drugiej strony wskazał na poważne problemy związane z wydawaniem wiz przez polskie konsulaty na Ukra-inie. Potwierdził także pogłębianie się problemów finansowych polskich firm na Ukrainie i niestosowanie się władz Ukrainy do zobowiązań wynikających z przystąpienia do WTO (dowolność w interpretacji stawek celnych, częste zmiany przepisów). Na szczycie w Doniecku (2008 r.) po raz pierwszy poruszono temat współpracy polskich i ukraińskich instytucji odpo-wiedzialnych za organizację piłkarskich mistrzostw Europy Euro 2012. Na tym samym spotkaniu wskazano szereg pro-blemów, np. kłopoty polsko-ukraińskich firm gazowych z koncesjami i wykony-waniem praw właścicielskich (PGNiG), brak postępu w traktowaniu polskich firm przez aparat finansowy Ukrainy czy problemy w komunikacji pomiędzy administracją i inwestorami. Ostatni, dziesiąty szczyt, który odbył się w Warszawie w 2011 r., wywołał wśród polskich przedsiębiorców wrażenie, że mimo zapewnień strony ukraiń-skiej zmiany na lepsze idą zbyt wolno. Dowodem na to jest fakt, że niektóre wnioski powtarzają się na kolejnych spotkaniach. Choć prawo zmienia się we właściwym kierunku (zwrot VAT), aparat państwa nie wspiera jego przestrzegania. Dług państwa wobec przedsiębiorców od 5 lat rośnie, a pozy-tywne decyzje organów podatkowych są zaskarżane przez administrację na niekorzyść przedsiębiorców, co wydłuża okres zwrotu VAT.

Nie zrealizowano umów o dostawę gazu do okręgu Hrubieszów. Pojawiły

się zarzuty odnośnie do ochrony praw akcjonariuszy i utrudnionego obrotu ziemią (brak katastru, hipoteki). Reklamacje polskich przedsiębiorców spotykały się zawsze z tą samą reak-cją oficjalnych władz Ukrainy: „Sprawy, o których mowa, zostały już uregulo-wane odpowiednimi aktami prawnymi Ukrainy”. Trzeba jednak czasu, aby te regulacje zadziałały.

Dotyczy to zarówno naszych wniosków szczegółowych dotyczących np. procedur na granicy, jak i uregulowań zobowiązu-jących, jak reguły WTO, własne przepisy dotyczące VAT, ochrona inwestycji i sprawowanie nadzoru właścicielskiego. Te sprawy niestety nie mogą czekać, dla-tego zwoływanie kolejnych szczytów w sprawdzonej formule jest konieczne.

Najwyższy czas, aby niektóre kwe-stie, powracające od pierwszego szczytu (granica, VAT i inne kłopoty polskich inwestorów, rurociąg Odessa - Brody - Gdańsk), wreszcie zostały zała-twione i zniknęły z porządku obrad.

tekst: Henryk cuga / Klub wschodni

1998 р. у Жешуві, за ініціативою Голови Східного Клубу Григорія Тудерка відбулася перша економічна зустріч

у верхах Польща – Україна, яка пройшла за участю делегації з Литви. Патронами та одночасно учасниками саміту були колишні президенти: Олександр Кваснєвські, Леонід Кучма і Валдас Адамкус. Засідання розпочали міністри економіки Януш Стейнхофф і Анджей Гончарук. У події взяли участь підприємці, а також представники інституцій, пов’язаних з польсько-українською торгівлею, банків, регіональних торгово-промислових палат, об’єднань автоперевізників, туристичних фірм та ін. Оскільки це була перша зустріч такої величини, то

W

В

WWW.PUCC.BIZ

07

й тематика дискусій теж була доволі широкою.

Учасники торкнулися багатьох актуальних проблем, особливо тих, що стосувалися чергових етапів товарообігу; звернули увагу й на питання: кількості зайвих документів, сертифікації продукції, часу оформлень товарів та осіб при перетині кордону, двозначності інтерпретації приписів представниками митних органів, росту бюрократії, фінансування і страхування експорту, співпраці з банками і багато інших. Вже тоді відбулась перша дискусія на тему проекту „Одеса – Бороди – Гданськ”, яка, зрештою, обговорюється і сьогодні. Незалежно від детальних проблем, до яких повертались учасники під час самітів наступних років, зустріч у верхах 1998 року мала вирішальне значення щодо наступних питань:• Проблеми, що стосуються двох

партнерів, повинні вирішуватись в білатеральному порядку, а не у трикутнику. Вирішено, що у майбутньому зустрічі на цьому рівні між Польщею та Україною відбуватимуться без участі інших партнерів.

• У спільному прикінцевому положенні саміту вказано, що „завдяки шансу, який дають економіки обох країн, польські і українські підприємці приречені на співпрацю”.

• Опрацьовано модель проведення наступних самітів. Відкриття пленарної сесії завершують міністри економіки обох держав, де представляють засади взаємної економічної політики. Опісля засідають робочі групи, які визначають ймовірні загрози, що можуть виникнути в окремих галузях.

Дещо з історії

Після проведення перших економічних самітів прийнято, що

засідання відбуватимуться почергово в Польщі і на Україні. У перших семи зустрічах прийняли участь президенти: Олександр Кваснєвські і Леонід Кучма (польський президент брав участь також в наступному, восьмому саміті). Подальші заходи відбувались під патронатом: Леха Качинського в Донецьку і Віктора Ющенка в Гдині та Донецьку. Присутність президентів Броніслава Коморовського і Віктора Януковича на цьогорічному XІ Економічному саміті Польща – Україна в Києві також підтверджено обома канцеляріями гарантів.

Під час наступних зустрічей у верхах, крім аналізу поточних проблем, що турбують підприємців, чимало уваги присвячено новими завданням, які виникають з політичної і економічної

ситуації, що змінюється, наприклад, у зв’язку із входженням Польщі до Європейського Союзу, зі вступом України у ВТО чи занепадом української фінансової системи в 2005-2010 роках. У 2004 р. в Ялті піднято питання спільних проектів розвитку прикордонних регіонів з використанням дофінансування з Європейського Союзу.

Саміт у Гдині 2005 року приніс ряд пропозицій стосовно співпраці в сфері забезпечення прикордонних регіонів газом (спільна фірма), з іншого боку – вказав на важливі проблеми, пов’язані із видачею віз польськими консульствами на Україні. Підтвердив ускладнення вирішення фінансових проблем польських фірм на Україні і небажання української влади виконувати зобов’язання, що виникають із факту вступу країни до ВТО (довільна інтерпретація митних ставок, часті зміни приписів). На зустрічі в Донецьку (2008 р.) вперше піднято тему співпраці польських і українських інституцій, відповідальних за організацію футбольного чемпіонату Європи – ЄВРО 2012. На цьому ж саміті вказано на ряд проблем, як то проблеми польсько-українських газових фірм з концесіями і виконанням прав власника, брак прогресу в трактуванні польських фірм фінансовим апаратом України чи проблеми у комунікації між адміністрацією та інвесторами. Останній, десятий саміт, який відбувся у Варшаві в 2011 р., посіяв сумніви серед польських підприємців: всупереч деклараціям з українського боку, зміни на краще відбуваються дуже повільно. Доказом цього є факт, що деякі висновки саміту повторюються з року в рік. Хоч право змінюється у правильному

напрямку (повернення ПДВ), держапарат не слідкує за його дотриманням. Борг держави перед підприємцями протягом останніх 5 років росте, а позитивні рішення податкових органів підлягають оскарженню адміністрацією на збиток підприємцям, оскільки це затягує період повернення ПДВ. Не реалізовано угоди про газопостачання у окрузі Хрубешув. З’явились обвинувачення стосовно охорони прав акціонерів і ускладненого обороту землею (брак кадастру, іпотеки). Рекламації польських підприємців зустрічають все ту ж реакцію офіційної влади України: „Справи, про які йде мова, було вже врегульовано відповідними юридичними актами України”. Однак потрібен час, щоб ці регуляції запрацювали. Це однаковою мірою стосується наших детальних висновків, таких як: процедури на кордоні, зобов’язуючі врегулювання – правила ВТО, власні приписи стосовно ПДВ, охорони інвестицій. Ці справи, на жаль, не можуть чекати, тому проведення наступних самітів за перевіреною формулою є вкрай необхідним. Сьогодні найбільш вдалий час, щоб деякі питання, які повертаються до нас із року в рік (кордон, ПДВ і інші проблеми польських інвесторів, трубопровід Одеса – Бороди – Гданськ), врешті було узгоджено і вони зникли з порядку денного.

Твердження, яке «переслідує» нас від першого саміту в Жешуві, що „завдяки шансу, який дають економіки обох країн, польські і українські підприємці приречені на співпрацю”, не зважаючи, що пройшло 14 років і змінилися зовнішні умови, – актуальне і сьогодні.

 текст: генрик цуга / східний клуб

okład

ka: S

hutte

rstoc

k, fo

t.: M

arcin

Kem

pski

/ i li

KE PH

oto

GroU

P

onwent Współpracy Samorządowej Polska - Ukraina powstał w stycz-niu 2011 r. z inicjatywy jednostek prowadzących

aktywną współpracę z samorządami Ukrainy.

Idea powołania do życia stowarzyszenia zrodziła się z żywionego powszechnie przekonania, że dla rozwoju współ-pracy samorządowej partnerów z obu państw potrzebne jest instytucjonalne wsparcie, którego głównym założeniem będzie artykulacja celów, potrzeb i pro-blemów dotyczących wzajemnej współ-pracy, a następnie wspieranie i realizacja wspólnych celów.

Obecnie Konwent Współpracy Sa-morządowej Polska - Ukraina zrzesza 19 członków; są to powiaty: drawski, gnieźnieński, białogardzki i świdwiński oraz gminy i miasta: Starogard Gdański, Sulmierzyce, Szczecin, Kobylanka, Nada-rzyn, Chojna, Miedźna, Police, Połczyn-

-Zdrój, Gryfice, Złocieniec, Czaplinek, Kwidzyn, Przemyśl i Sławno. Jednym z fundamentalnych celów dzia-łalności Konwentu Współpracy Samorzą-dowej Polska - Ukraina jest współpraca

młodzieży z obu państw. Do jego reali-zacji powołano Komisję ds. Współpracy Młodzieży, ponadto podjęto inicjatywę powołania do życia Polsko-Ukraińskiej Współpracy Młodzieży. Celem tej ostat-

niej jest rozszerzenie i pogłębienie aktualnej współpracy młodzieży oraz po-woływanie i wsparcie finansowe nowych inicjatyw. W założeniu chodzi o budzenie u młodych ludzi z Polski i Ukrainy wspól-nej odpowiedzialności za kształtowanie pomyślnej przyszłości wolnej i demokra-tycznej Europy.

Od 10 września 2012 r. realizowany jest pierwszy projekt Konwentu pt. „Polsko--ukraińska wymiana młodzieży – dobre praktyki na rzecz demokracji w środo-wisku lokalnym”. W ramach tego przed-sięwzięcia, dofinansowanego z środków Ministerstwa Edukacji Narodowej, uczniowie szkół ponadgimnazjalnych z Polski i Ukrainy będą uczestniczyć w dwudniowym szkoleniu dotyczącym m.in. funkcjonowania Młodzieżowych Rad Miasta. Ponadto będą mieli możli-wość zapoznać się z działalnością samo-rządów podczas pięciodniowej wizyty studyjnej w polskich jednostkach.

Źródło: KwSPU

DIALOG/ДІАЛОГ

wSPółPraca/спІВпраця08

KonwEnt wSPółPracy SaMorządowEJ PolSKa - UKraina JESt orGanizacJą Pozarządową, Która rE-alizUJE wSPólnE intErESy członKów PoPrzEz wSPiEraniE idEi SaMorządU tErytorialnEGo oraz rEali-zacJę ProJEKtów SłUżącycH wSPółPracy z UKraińSKiMi SaMorządaMi.

Między samorządami

K ZARZąD KoNWeNTU WSPółPRAcy SAMoRZąDoWej PolSKA-UKRAINA:PrEzES zarządU KonwEntU – StaniSław cybUla (StaroSta drawSKi),

wicEPrEzES zarządU – robErt cHoMa (PrEzydEnt MiaSta PrzEMyśla),

Piotr KrzyStEK (PrEzydEnt MiaSta SzczEcin), EdMUnd StacHowicz

(PrEzydEnt MiaSta StaroGard GdańSKi),

SEKrEtarz zarządU – KrzySztoF FranKEnStEin (bUrMiStrz Sławna),

SKarbniK zarządU – toMaSz Hynda (StaroSta białoGardzKi),

członKowiE zarządU – adaM FEdorowicz (bUrMiStrz GMiny cHoJna),

andrzEJ KaSzUbSKi (wóJt GMiny KobylanKa), andrzEJ KrzySztoFiaK

(bUrMiStrz Kwidzyna), dariUSz PilaK – StaroSta GniEŹniEńSKi.

Posiedzenie zarządu KwSPU, świnoujście, 2012 r. / Засідання правління ксспу, свіноуйсьцє, 2012 р.

Конвент Самоврядного Співробітництва Польща - Україна було засновано у січні 2011 р. за ініціативою осіб,

що активно співпрацюють з органами самоврядування України.

Ідея створення цієї організації народилася завдяки поширеному переконанню, що для розвитку самоврядного співробітництва партнерів обох держав – потрібна інституційна підтримка, головним принципом якої буде артикуляція цілей, потреб і проблем щодо взаємного співробітництва, а потім підтримка і реалізація спільних цілей.

Сьогодні Конвент Самоврядного Співробітництва Польща - Україна об’єднує 19 членів; це повіти: дравський, гнєзненський, бялогардський і свідвінський, також гміни і міста: Старогард Гданьські, Сульмежице, Щецін, Кобилянка, Надажин, Хойна, Медзьна, Поліце, Полчин-Здруй, Грифіце, Злоценець,

Чаплінек, Квідзин, Перемишль і Славно. Одною з фундаментальних цілей діяльності Конвенту Самоврядного Співробітництва Польща - Україна є співробітництво молоді обох

держав. Для його реалізації скликано Комісію до справ співробітництва молоді та прийнято ініціативу сворення Польсько-українського співробітництва молоді. Метою останньої організації є поширення

і поглиблення актуального співробітництва молоді, а також створення і фінансова підтримка нових ініціатив. Теоретично йдеться про те, щоб пробудити в молодих людях з Польщі і України спільну відповідальність за формування сприятливого вільного майбутнього і демократичної Європи.

З 10 вересня 2012 р. реалізується перший проект Конвенту під заголовком „Польсько-український обмін молоді - добрі практики на річ демократії в місцевому середовищі”. У рамках цього заходу, профінансованого додатково з ресурсів Міністерства Національної Освіти, учні надгімназійний шкіл з Польщі і України братимуть участь в дводенній підготовці, що передбачає з поміж іншого функціонування Молодіжних Рад Міста. Крім цього, учасники матимуть можливість познайомитися з діяльністю органів самоврядування під час п’ятиденного студійного візиту до польських інституцій.

джерело: ксспу

WWW.PUCC.BIZ

09

ПРАВЛІННЯ КОНВЕНТУ САМОВРЯДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПОЛЬЩА-УКРАЇНА голоВа праВлІння конВенту – станІслаВ цибуля (староста

драВського поВІту)

ВІцеголоВа праВлІння – роберт хома (преЗидент мІста пШемиШля),

петро кШистек (преЗидент мІста щецІн), едмунд стахоВІч

(преЗидент мІста старогард гданськІ),

секретар праВлІння – кШиШтоФ ФранкенШтейн (мєр слаВна)

скарбник праВлІння - томаШ хинда (староста бялогардського поВІту)

члени праВлІння - адам ФедороВич (мєр гмІни хойна), анджей

каШубскІ (ВІйт гмІни кобилянка), андрІй кШиШтоФяк (мєр

кВІдЗина), дарІуШ пІляк - староста гнєЗненського поВІту.

поміж органами самоврядуванняконВент самоВрядного спІВробІтництВа польща-україна – неурядоВа органІЗацІя, яка реалІЗує спІльнІ Інтереси її членІВ ЗаВдяки пІдтримцІ Ідеї територІального самоВрядуВання, а також реалІЗацІї проектІВ, що сприяють роЗВитку спІВробІтництВа З українськими органами самоВрядуВання.

K

fot.:

Mat.

pras

owe

DIALOG/ДІАЛОГ

PrzEPiSy/приписи10

WWW.PUCC.BIZ

śród zmian w prawie celnym znalazło się wpro-wadzenie obowiązkowego znakowania określonych grup towarów importo-

wanych na Ukrainę. Pozwoli to celnikom łatwiej zweryfikować legalność pro-duktów. Kluczowa jest nowa definicja bezpośredniego kontraktu handlu zagranicznego. Tylko w ramach takiego kontraktu będzie można posługiwać się metodą ceny kontraktowej przy okre-ślaniu wartości celnej importowanego towaru.

Wprowadzono graniczne terminy rozli-czania transakcji importowych wraz z karami za ich nieprzestrzeganie (0,3 proc. wartości za dzień). Ostatnią nowelizacją jest zobowiązanie odbiorcy końcowego do posiadania kopii dekla-racji importowej.

Równocześnie zreformowano funk-cjonowanie ukraińskich służb celnych. Celem tej reformy jest m.in. zmniejsze-

nie liczby wymaganych dokumentów i wdrożenie procedury elektronicznego składania deklaracji celnych oraz sys-temu nadzoru nad pracownikami.

Pierwsze oceny zmian przepisów celnych są pozytywne. Najważniejsze korzyści to: możliwość odprawiania ła-dunków w dowolnym urzędzie celnym, skrócenie odprawy do około 4 godz., zwiększenie zakresu stosowania pierw-szej metody określania wartości celnej oraz zmniejszenie liczby kontroli ła-dunków i skrócenie kolejek w punktach odprawy celnej.

Wciąż jednak około 40 proc. ankieto-wanych przedsiębiorców nie zauważa ułatwień w wymianie handlowej z Ukra-iną. Problemem może być niski budżet, który stoi na przeszkodzie szybkiemu zastosowaniu wszystkich zmian i prze-prowadzeniu reform.

еред змін митного законодавства – введення обов’язкової позначки визначених груп товарів, що

імпортуються до України. Це дасть змогу митникам швидше перевірити легальність продукції. Ключовою є нова дефініція безпосереднього контракту зовнішньої торгівлі. Лише у рамках такого контракту можна буде послуговуватися методом контрактної ціни при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Введено граничні строки розрахунку імпортних транзакцій разом зі штрафами за їх недотримання (0,3 % вартості за день). Кінцевий одержувач зобов’язаний також підписати копію декларації імпорту.

Одночасно зреформовано функціонування українських митних служб. Метою цієї зміни, з-поміж іншого, є зменшення кількості

документів, що вимагаються, і впровадження процедури електронного складання митних декларацій, а також системи нагляду за працівниками.

Перші оцінки змін митних приписів – позитивні. Найважливішими вигодами є: можливість відправлення вантажів у будь-якому управлінні митниці, скорочення відправлення до приблизно 4 год., збільшення сфери застосування першого методу визначення митної вартості, а також зменшення числа контролю вантажів і скорочення черг в пунктах митного огляду.

Однак і надалі біля 40 % підприємців, яких було проанкетовано, не зауважують полегшень в процесі торгового обміну з Україною. Проблемою може бути низький бюджет, який стоїть на перешкоді швидкому застосуванню всіх змін і проведенню реформ.

od czErwca 2012 r. na UKrainiE obowiązUJE nowy KodEKS cElny UKrainy – aKt Prawny, Który w PEwnyM StoPniU rEwolUcJonizUJE PrzEPiSy.

nowe, lepsze cło нове, краще мито

W C

Patrzymy pozytywnie na zmiany, które pozwalają na rozwój relacji gospodar-czych pomiędzy Ukrainą a Polską i w efekcie Europą. Z ostateczną oceną trzeba jednak poczekać na ukształ-towanie się praktyki ukraińskich organów celnych pod rządami nowego prawa, które nadal pozostawia dużo możliwości interpretacyjnych – Adwo-kat Tadeusz Piłat, Wiceprezes Polsko--Ukraińskiej Izby Gospodarczej.

Ми бачимо позитивні зміни, які дають змогу розвиватись еконо-мічним відносинам між Україною

та Польщею, а в результаті – з Євро-пою. Однак з остаточною оцінкою

потрібно зачекати до моменту завершення формування практики українських митних органів під вер-

ховенством нового права, яке, як і раніше, залишає багато можливостей

для інтерпретацій, – Тадеуш Пілат, віце-президент Польсько-української

господарчої палати.

З черВня 2012 р. В українІ ВступиВ В дІю ноВий мит-ний кодекс україни – праВоВий акт, деякІ при-писи якого є пеВною мІрою реВолюцІйними.

fot.:

Shut

tersto

ck

DIALOG/ДІАЛОГ

biznES/бІЗнес12

WWW.PUCC.BIZ

13

Polska ekspansja

Na Ukrainie działają trzy banki z kapi-tałem polskim: Kredobank – inwestycja banku PKO BP, bank UniCredit, czyli Pekao, oraz Idea Bank, czyli Getin Bank. Swoje spółki zależne ma również towarzy-stwo ubezpieczeniowe PZU (PZU Ukraina oraz PZU Ukraina Strachuwania Żytia).

Od paru lat aktywnie działa na Ukrainie Giełda Papierów Wartościowych w War-szawie. GPW w maju 2011 r. uruchomiła indeks WIG-Ukraine, w którym noto-wanych jest 11 spółek: holdingi rolne: Astarta, Kernel, Agroton, KSG Agro i Milkiland, producent wyrobów mlecznych Industrial Milk Company, producent jaj Ovostar Union, przedsię-biorstwa węglowe Sadovaya Group i Coal Energy, producent akumulatorów Westa ISIC. Na NewConnect obecna jest rolna Agroliga. Spółki te pozyskały do-tychczas, w ramach pierwotnych i wtór-nych emisji akcji, ponad 700 mln USD, z czego przeważającą część stanowi polski kapitał!

Sanitec, Fakro, Śnieżka, Black Red White, Hexeline, Inglot, Dr Irena Eris, Oceanic, Solaris Bus & Coach, Sokołów, PNiG

Jasło, JSW, Lotos, LPP, coffeeheaven to tylko niektóre z polskich firm z po-wodzeniem prowadzących interesy na Ukrainie.

Biznes ukraiński lubi GPW

Trwają również przygotowania do rozpo-częcia obrotu akcjami kolejnych ukraiń-skich firm – swoje plany w tym zakresie ogłosiły: spółka wydobywcza Geo Alians, producent wyrobów mlecznych Agro-polis Group, producent koncentratów do soków Jabłunewyj Dar, dystrybutor obuwia Intertop, firma dewelopersko-bu-dowlana T.M.M. Real Estate Development, holding rolny Loture-Agro oraz producent materacy Interfom.

Ukraińskie firmy są znane w Polsce. Grupa ISD to Huta Częstochowa i Stocznia Gdańska, Awto-ZAZ kupił warszawską FSO, a właścicielem Ostro-wii, producenta lubianych produktów mlecznych, jest Milkiland. Pijemy ukra-ińskie wina i piwa.

Łatwa komunikacja

Cieszy również rozwój transportu pomiędzy gospodarzami Euro 2012.

Bezpośrednie połączenia oferują: Eurolot do Lwowa z Wrocławia i Kra-kowa; LOT do Doniecka i Kijowa; ukra-iński Aerosvit do Odessy, Doniecka i Kijowa; Wizzair z Katowic do Kijowa. Do pozostałych miast w Polsce in-westorzy ukraińscy dotrą, podobnie jak polscy na Ukrainę – lokalnymi połączeniami lotniczymi, pociągami lub transportem drogowym. Podróż sa-mochodem pomiędzy Polską a Ukrainą również nie stanowi problemu, o czym przekonały się tysiące kibiców właśnie podczas piłkarskiego Euro 2012.

Польська експансія

В Україні діють три банки з польським капіталом: Кредобанк - інвестиція банку PKO BP, банк UniCredit, тобто Pekao, а також Ідея Банк – тобто Getin Bank. Свої дочірні компанії має також страхове товариство PZU (PZU Україна, а також PZU Україна Страхування Життя).

Вже декілька років активно діє в Україні Варшавська фондова біржа. В травні 2011 р. ВФБ заснувала індекс WIG-Ukraine, на якому котуються 11 компаній: аграрні холдинги Astarta,

Kernel, Агротон, KSG Агро і Milkiland, виробник молочних продуктів Indu-strial Milk Company, виробник яєць Ovostar Union, вугільні підприємства Sadovaya Group і Coal Energy, виробник акумуляторів Westa ISIC. На NewConnect знаходиться Агроліга. На сьогодні ці компанії здобули, у рамках первинних і вторинних емісій, акцій більше ніж на 700 млн. USD, левовою часткою яких є польський капітал!

Sanitec, Fakro, Śnieżka, Black Red White, Hexeline, Inglot, Dr Irena Eris, Oceanic, Solaris Bus&Coach, Sokołów, PNiG Jasło, JSW, Lotos, LPP, Сoffeeheaven – це лише деякі з польських фірм, що успішно діють в Україні.

Український бізнес любить ВФБ

Тривають також приготування до введення в обіг акцій наступних українських фірм: видобувна спілка Гео Альянс, виробник молочних виробів Агрополіс Груп, виробник концентратів для соків Яблуневий Дар, дистриб’ютор взуття Intertop, девелоперсько-будівельна фірма T.M.M. Real Estate Development, аграрний холдинг Loture-Agro, а

biznES na linii warSzawa - KiJów Stał Się Modny. znaMy Się dobrzE, PodobniE MyśliMy, łatwo naM nawiązać rElacJE. nic zatEM niE Stoi na PrzE-SzKodziE, by wSPólniE robić intErESy.

Polska - Ukraina: gospodarczy boomпольща-україна: економічний бум

Вести бІЗнес на лІнІї ВарШаВа-киїВ стало мод-ним. ми добре Знаємо один одного, однакоВо думаємо, нам легко налагодити ВІдносини. отже нІщо не стоїть на переШкодІ спІВпрацІ.

„rozwojowi naszej współpracy sprzyja stabilny wzrost gospodarczy Polski. Jesteśmy krajem UE, który przeszedł przez kryzys z dodatnim wskaźnikiem PKb. również gospodarka ukraińska wykazuje tendencje wzrostowe oraz relatywnie wysokie tempo wzrostu” – tak podczas majowych obrad Komisji ds. współpracy Gospodarczej w warszawie komentował relacje gospodarcze wicepremier i Minister Gospodarki waldemar Pawlak.

«розвитку нашого співробітництва сприяє ста-більний економічний ріст польщі. ми є членом єс, який пройшов через кризу з позитивним показником ВВп. українська економіка також має тенденцію до росту та відносно високий темп зростання» – так під час травневих за-сідань комісії у справах економічної співпраці у Варшаві коментував двосторонні економічні відносини Віце-прем’єр і міністр економіки рп Вальдемар павляк.

fot.:

Shut

tersto

ck, m

at. pr

asow

e

14

також виробник матраців Interfom.

Українські фірми відомі в Польщі. Група ISD – це Гута Ченстохова і Гданська Верфь, Авто-ЗАЗ купив варшавську FSO, а власником Островії, виробника молочних продуктів є Milkiland. Ми п’ємо українські вина і пиво.

Легка комунікація

Тішить також розвиток транспорту між господарями Євро 2012. Безпосередні сполучення пропонують: Eurolot – до Львова з Вроцлава і Кракова; LOT – до Донецька і Києва; український Аеросвіт – до Одеси, Донецька і Києва; Wizzair – з Катовіц до Києва. До інших міст у Польщі українські інвестори доберуться, подібно як польські на Україні, за допомогою місцевих авіасполученнь, а також потягами або автотранспортом. Подорож автомобілем між Польщею і Україною також не є проблемою, у чому впевнилися тисячі вболівальників під час футбольного чемпіонату Євро 2012.

„Powinniśmy zwiększać udział polskiego kapitału na Ukrainie i ukraińskiego biznesu w Polsce, co pozwoli nam sprawnie realizować m.in. wspólne projekty infrastrukturalne czy energetyczne” – powiedział podczas majowych obrad Komisji ds. współpracy Gospodarczej w warszawie borys Kolesnikow, wicepremier Ukrainy.

«ми повинні збільшувати участь польського капіталу в україні і українського бізнесу в польщі, що дасть змогу справно реалізувати, між іншим, і спільні інфраструктурні чи енер-гетичні проекти – сказав під час травневих засідань комісії у справах економічної співп-раці у Варшаві борис колесніков, Віце-прем’єр міністр україни.

Obroty towarowe pomiędzy Pol-ską i Ukrainą w 2011 r. wyniosły 7,4 mld dol. Eksport w tym czasie osiągnął wartość 4,7 mld dol., natomiast import wyniósł 2,8 mld dol. Łączna wartość polskich inwe-stycji na terenie Ukrainy w 2011 r. wyniosła 875,5 mln dol. Ukraińskie inwestycje w gospodarkę Polski szacowane są na około 1,5 mld dol.

Товарооборот між Польщею і Україною склав у 2011 р. 7,4 млрд. доларів США. У той час експорт досяг рівня 4,7 млрд.

доларів, а імпорт склав 2,8 млрд. доларів. Спільна вартість польських інвестицій на терито-рії України в 2011 р. склала 875,5

млн. доларів США. Українські інвестиції в економіку Польщі оцінюються приблизно у 1,5

млрд. доларів США.

DIALOG/ДІАЛОГ

biznES/бІЗнес

WWW.PUCC.BIZ

biznES/бІЗнес 15

lub, do którego zapro-szone zostały wszystkie spółki notowane na głównym rynku GPW i NewConnect, ma pomóc

firmom z Ukrainy w kreowaniu pozytyw-nego wizerunku w Polsce. Inauguracja działalności Klubu Ukraińskich Emiten-tów Giełdowych to efekt porozumienia o współpracy Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej (PUIG) i Giełdy Papierów Wartościowych w Warszawie (GPW), podpisanego w lutym br. Spotkania KUEG będą miały charakter cykliczny i będą się odbywać w Kijowie.

„Aby notowane już spółki, a także przy-szli debiutanci mogli efektywnie ubiegać się o pozyskanie kapitału, niezbędne jest ciągłe doskonalenie i ułatwianie komunikacji z rynkiem kapitałowym. Potrzebne jest także stałe podnoszenie standardów wspomnianej komunikacji. Polsko-Ukraińska Izba

Gospodarcza chce brać aktywny udział w tych relacjach, a także pomóc ukraiń-skim emitentom w kreowaniu pozytyw-nego wizerunku w Polsce” – powiedział Jacek Piechota, Prezes Polsko-Ukraiń-skiej Izby Gospodarczej.

Celem inicjatywy jest stworzenie wspól-nej platformy dyskusji pomiędzy ukra-ińskimi spółkami notowanymi na GPW. Za każdym razem w spotkaniach Klubu będą brać udział także przedstawiciele różnorodnych polskich instytucji dzia-łających na rynku kapitałowym, którzy podzielą się swoim doświadczeniem w obszarach obowiązków informa-cyjnych, sprawozdawczości finan-sowej oraz komunikacji z rynkiem. Spotkania mają również przybliżać władzom ukraińskich spółek aktualną sytuację na polskim rynku kapitałowym. Władze PUIG wierzą, że działania Klubu pozwolą usprawnić komunikację ukraiń-skich spółek z polskimi inwestorami.

луб, до якого було запрошено усі компанії, які котуються на головному ринку ВФБ і NewConnect, повинен

допомогти фірмам з України в створенні позитивного іміджу у Польщі. Інавгурація діяльності Клубу Українських Біржових Емітентів – це ефект домовленості про співробітництво Польсько-української господарчої палати (ПУГП) і Варшавської Фондової Біржі (ВФБ), підписане в лютому цього року. Зустрічі КУБЕ матимуть циклічний характер і відбуватимуться у Києві.

«Аби компанії, що вже котуються, а також майбутні дебютанти могли ефективно залучати капітал, необхідно безперервно вдосконалювати і покращувати комунікацію з ринком капіталу. Потрібно також постійно піднімати стандарти такої комунікації. Польсько-українська господарча палата

братиме активну участь у цих процесах, а також допомагатиме українським емітентам у створенні позитивного іміджу в Польщі» – сказав Яцек Пєхота, президент Польсько-української господарчої палати.

Метою ініціативи є створення спільної платформи для дискусії між українськими компаніями, що котуються на ВФБ. Кожного разу у зустрічах Клубу прийматимуть участь представники різноманітних польських установ, діючих на ринку капіталу. Вони поділяться своїм досвідом у таких сферах, як: інформаційні зобов’язання, фінансова звітність, а також комунікацій з ринком. Зустрічі повинні також наблизити керівництву українських компаній актуальну інформацію про стан на польському ринку капіталу. Керівництво ПУГП вірить, що дії Клубу дозволять удосконалити комунікацію українських компаній з польськими інвесторами.

Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza zadba o wizerunek ukraińskich spółek

K

польсько-українська господарча палата подбає про імідж українських компаній

21 SiErPnia 2012 r. z inicJatywy PolSKo-UKraińSKiEJ izby GoSPodar-czEJ w KiJowSKiM PrzEdStawiciElStwiE GPw odbyło Się inaUGUra-cyJnE SPotKaniE KlUbU UKraińSKicH EMitEntów GiEłdowycH.

21 серпня 2012 р. За ІнІцІатиВою польсько-української господарчої палати у киїВському предстаВництВІ ВФб ВІдбулася ІнаВгурацІйна ЗустрІч клубу українських бІржоВих емІтентІВ.

K

fot.:

Shut

tersto

ck, m

at. pr

asow

e

KUltUra/культура16

DIALOG/ДІАЛОГ

uż piłkarskie mistrzostwa Euro 2012 – udane pod względem samego widowi-ska, jak również organizacji – pokazały, że zarówno

Polska, jak i Ukraina żyją sportem. Ale nie tylko. Coraz więcej w obu krajach waż-nych wydarzeń kulturalnych na świato-wym poziomie. Jesteśmy tak samo głodni nowej sztuki, designu, muzyki, kina, te-atru. Pod względem intensywności życia kulturalnego największe polskie miasta nie ustępują chociażby Berlinowi, nie-zmiennie najmodniejszej z europejskich stolic, przyciągającej młodych artystów, projektantów i organizatorów.

Polska ma Heineken Open’er Festival – masową imprezę z różnymi odmianami

muzyki popularnej, dziś jedną z naj-większych tego typu imprez w Europie. Ukraina ma Chaika Airfield – festiwal, który gromadzi w Kijowie wykonawców i fanów muzyki rockowej i skutecznie walczy o pozycję najgłośniejszego wy-darzenia w tej części kontynentu. Polska ma Miesiąc Fotografii, cykl wystaw i spotkań z artystami przyciągający do Krakowa najważniejszych światowych fotografików. Ukraina ma PhotoFair, imprezę z jednej strony artystyczną (wystawy prac), z drugiej – edukacyjną (wykłady poświęcone teorii fotografii). Polska ma festiwal Młodzi i Film, or-ganizowany w Koszalinie dla młodych twórców kina, i krakowską OFF Camerę, równającą do festiwalu w Sundance, dwie najważniejsze imprezy z nieza-

leżną kinematografią. Ukraina nie pozo-staje w tyle – festiwal dla debiutantów Molodist wylansował wielu reżyserów rozpoznawalnych na całym świecie. Pierwsze prace pokazywali tu np. Tom Tykwer, niemiecki reżyser, scenarzysta i kompozytor, autor kultowego filmu „Biegnij, Lola, biegnij”, i Danny Boyle nagrodzony w 2009 r. Oscarem za reży-serię filmu „Slumdog. Milioner z ulicy”. Przykłady można mnożyć, a w niedale-kiej przyszłości prawdopodobnie będzie ich jeszcze więcej.

Sukces wymienionych wydarzeń opiera się na tym, że skierowano je do ludzi młodych, wykorzystano ich energię, po-mijając przy tym politykę i historię. Z poziomu ulicy trudno dostrzec różnice

między studentami z Ukrainy, Polski czy Niemiec – noszą podobne ubrania, słuchają tych samych zespołów, mają podobną wizję kultury alternatywnej. W czasie wolnym tak samo „lajkują” na Facebooku albo „ćwierkają” na Twitterze, używając do tego smartfonów i table-tów. Ukraińska młodzież zwiedza tanimi liniami Europę, a Lwów, Kijów i Krym odwiedza coraz więcej Polaków. I jedni, i drudzy coraz głośniej mówią o tych sa-mych życiowych celach – wykształceniu, kulturze, podróżach.

Szansy na integrację poprzez kulturę nie można ominąć. Wystarczy otworzyć oczy na podobieństwa i wykorzystać potencjał młodzieży, aby jeszcze bar-dziej zintegrować naszą część Europy.

J

KUltUra łączy. niE tylKo PoKolEnia, alE równiEż narody. PolSKa i UKraina to KraJE o PodobnEJ MEntalności i coraz bardziEJ zbliżonyM StylU życia. MaMy dUżo wSPólnEGo.

tacy sami

Wystarczy otworzyć oczy na podobieństwa i wykorzystać potencjał młodzieży, aby jeszcze bardziej zintegrować naszą część Europy.

Шансу на інтеграцію через культуру не можна оми-

нути. Досить відкрити очі на те у чоми ми схожі і вико-

ристати потенціал молоді, щоб ще більш інтегрувати

нашу частину Європи.

WWW.PUCC.BIZ

17

же футбольний чемпіонат Євро 2012 – однаково вдалий з точки зору самого видовища та організації – показав, що

і Польща, і Україна живуть спортом. І не тільки. В обох країнах все більше важливих культурних подій проходить на світовому рівні. Ми так само спраглі нового мистецтва, дизайну, музики, кіно, театру. З точки зору інтенсивності культурного життя, найбільші польські міста не уступають хоча б Берліну, наймоднішій з європейських столиць, що притягує молодих артистів, проектантів і організаторів.

Польща має Heineken Open’er Festival – маштабний захід з різними видами

популярної музики, один з найбільших заходів цього типу в Європі. Україна має Чайка Airfield – фестиваль, який збирає в Києві виконавців і фанів рок-музики і ефективно бореться за позицію найбільшої події в цій частині континенту. Польща має Місяць Фотографії, цикл виставок і зустрічей з артистами, який притягує до Кракова найважливіших світових фотографів. Україна має Photo-Fair, захід, з однієї сторони артистичний (виставки робіт), а з другої – освітній (лекції, присвячені теорії фотографії). Польща має фестиваль Молодь і Фільм, що проводиться в Кошаліні для молодих творців кіно, і краківський OFF Camera, що прирівнюють до фестивалю Санденс, - два найважливіші заходи у світі незалежної кінематографії. Україна

не залишається позаду – фестиваль для дебютантів Moлодість зробив популярними багатьох знаних режисерів у всьому світі. Перші роботи тут показали, наприклад, Том Тиквер, німецький режисер, сценарист і композитор, автор культового фільму «Біжи, Лола, біжи» і Дені Бойл, нагороджений в 2009 р. Оскаром за режисуру фільму «Мільйонер із нетрів». Прикладів є безліч, а в недалекому майбутньому їх ймовірно буде ще більше.

Успіх згаданих подій базується на тому, що вони скеровані до молодих людей, використовують їх енергію, оминаючи при цьому політику та історію. З «рівня» вулиці важко побачити різницю між студентами з України, Польщі чи

Німеччини – вони носять схожий одяг, слухають таку ж музику, мають схоже бачення альтернативної культури. У вільний час так само «ставлять лайки» на Фейсбуку або «цвірінькають» у Твіттері, використовуючи до цього смартфони та планшети. Українська молодь літає дешевими авіалініями по Європі, а Львів, Київ і Крим відвідує усе більше поляків. І ті, і інші щораз більше говорять про ідентичні життєві цілі – освіту, культуру, подорожі.

Шансів на інтеграцію задяки культурі не можна оминути. Досить відкрити очі на те, у чому ми схожі і використати потенціал молоді, щоб ще більше інтегрувати нашу частину Європи.

У

однаковікультура об’єднує. не лиШе поколІння, а й на-роди. польща І україна – це країни ЗІ схожою ментальнІстю І дедалІ бІльШе подІбним стилем життя. ми маємо багато спІльного.

Euro 2012 – udane zarówno pod względem samego widowiska, jak i organizacjiєвро 2012 - однаково вдалий з точки зору самого видовища, як і організації

fot.:

iotr

w. ba

rtosze

k, Sh

utter

stock

WWW.PUCC.BIZ

FEliEton/Фейлетон 18

DIALOG/ДІАЛОГ

mało nagłaśnia się spo-łeczny efekt inwestycji. Ożywienie sektora MSP wzmacnia świadomość obywatelską, demokra-

tyzuje społeczeństwo, pozwala wziąć sprawy we własne ręce. Proces pozna-wania dobrych praktyk w biznesie i wprowadzania ich w życie stał się dla Polski trampoliną do współczesnej Eu-ropy. Przy odpowiednim zaangażowa-niu Ukraina może powtórzyć tę drogę.

Obiektywną przeszkodą dla inwe-storów są trudności ze znalezieniem źródeł finansowania oraz ryzyko inwestycyjne. Rozwiązaniem pro-blemu może być kredyt eksportowy, ubezpieczony dodatkowo przez KUKE

(Korporację Ubezpieczeń Kredytów Eksportowych).

Trudności w uzyskaniu kredytowania i znalezieniu partnera na miejscu, problemy celne oraz ze zwrotem VAT-u można uznać za subiektywne. Można je zminimalizować dzięki współpracy z wy-specjalizowanymi instytucjami, takimi jak Wydział Promocji Handlu i Inwestycji w Kijowie czy Polsko-Ukraińska Izba Go-spodarcza. Współpracują one ze sferami rządowymi i biznesowymi, usprawniając współpracę gospodarczą między Polską i Ukrainą.

tekst: dmitrij Schmidt

ало уваги приділяється суспільному ефекту інвестицій. Пожвавлення сектора МСП зміцнює громадянську

свідомість, робить суспільство більш демократичним, дає змогу взяти справи у свої руки. Процес пізнання добрих практик у бізнесі і впровадження їх у життя став для Польщі трампліном до сучасної Європи. При відповідному ангажуванні, Україна зможе повторити цей шлях.

Об’єктивною перешкодою для інвесторів є труднощі із знаходженням джерел фінансування, а також інвестиційні ризики. Рішенням проблеми може бути експортний

кредит, застрахований додатково KUKE (Корпорацією Страхування Експортних Кредитів).

Труднощі в отриманні кредитування і пошуку партнера на місці, митні проблеми, та складнощі з поверненням ПДВ можна визнати як суб’єктивні. Мінімізувати їх можна, співпрацюючи зі спеціалізованими установами, такими як Відділ сприяння торгівлі та інвестиціям у Києві чи Польсько-українська господарча палата, які співпрацюють з урядовими і бізнес-сферами, вдосконалюють економічну співпрацю між Польщею і Україною.

текст: дмитро Шмідт

inwEStycJE zaGranicznE Są iStotnE dla KażdEJ GoSPodarKi – aKtywizUJą wEwnętrzny ProcES inwEStycyJny i PoPrawiaJą KliMat biznESowy w PańStwiE.

warto inwestować Варто інвестуватиІноЗемнІ ІнВестицІї є Вкрай ВажлиВими для економІки будь-якої країни – Вони актиВІЗують ВнутрІШнІй ІнВестицІйний процес І покращують бІЗнес-клІмат держаВи.

Za М

Moda na joint ventureZainteresowanie wspólnymi inwe-stycjami na linii Warszawa – Kijów jest ogromne. Know-how i finanso-wanie, w połączeniu z ogromnymi możliwościami, dostępem do su-rowców, dostawców i rynku zbytu, to mieszanka skazana na sukces. Ryzykujemy tezę, że przyszłość in-westycji należy do joint venture.

Мода на joint venture

Зацікавленість у спільних інвес-тиціях на лінії Варшава – Київ є дуже великою. Know-how і фінансування, у поєднанні з

величезними можливостями, доступом до сировини, поста-

чальників і ринку збуту – це мікс, який є гарантією успіху. Припус-каємо, що майбутнє інвестицій належить саме до joint venture.

fot.:

Shut

tersto

ck