june_kontrakty#23ukr

*У Лондоні за багатьма моделями капців Tricker's складають списки очікування. Це означає, що покупець має оформити замовлення в магазині й чекати, поки за місяць або за кілька місяців йому доставлять покупку.

речі

контракти | № 23 | 06.06.201128

«У мене ніколи не було капців... Я прогавив своє життя», — скаржився

кілер на прізвисько Мілан колишньому вчителю із провінційного

містечка. Діалог про капці є однією з найбільш пам’ятних сцен у культовій кінодрамі «Людина

з потягу». За задумом автора фільму, домашнє взуття було символом тихого розміреного

життя, скромних запитів і душевної рівноваги. Маркетологів компанії Tricker’s цей образ

явно не влаштував. За їхньою версією, домашнє взуття — символ влади, мужності й переваги

над оточуючими. Tricker’s випускає найдорожчі у світі чоловічі капці. Моделі серійного

виробництва продаються по $300–500 за пару.

«— І ми працювали, капці шили, шили...— Такими руками замки ламати, а не капці шити».

•

З к/ф «Калина червона»

рЕЧі

стратегії

Том СтоппардПопулярний британський драматург, сценарист і теа-тральний критик придбав теплі повстяні капці Tricker's зі шкіряною окантовкою.

Джо РайтРежисер відомого телесеріалу «Останній король», автор останньої та найбільш касової екранізації роману Джейн Остін «Гордість та упере-

дження» носить темно-бордові оксамитові Tricker's із лайковими устілками.

Алістер ДарлінгКолишній канцлер Казначейства Великої Британії придбав м'які шкіряні Tricker's із високими напівкруглими задниками.

Джеремі АйронсВиконавець головної ролі в культовій драмі Барбета Шредера «Зворотній бік долі» купив екстравагантні чорні Tricker's, розшиті золотою ниткою.

VIPклієнти

контракти | № 23 | 06.06.2011 29

Марія БОНДАР..

Лорди у капцях

Як маркетологи компанії Tricker’s зробили домашні капці предметом розкоші

Вдарити капцями по конкурентах

Почнемо з того, що компанія Tricker’s спеціалізується на випуску капців зовсім недав-но. Активне просування цієї лінії по суті почалося 2006 року. До цього в усіх промо-матеріалах ТМ йшлося виключно про туфлі й череви-ки. Tricker’s позиціонувалася як ультраконсервативна марка класичного чоловічого взуття. Автори PR-публікацій назива-ли Tricker’s носієм англійсько-го сільського стилю, який сформувався у 1830-ті роки, за часів правління Вільгельма IV. Власне, цей стиль і був фірмо-вою фішкою ТМ, завдяки якій на початку 2000-х Tricker’s за-кріпилася на ринку елітного взуття. «Це був дуже специ-фічний нішевий товар — туфлі для справжніх цінителів анг-лійської класики, — зазначає

консультант агентства Monitor Віктор Лукіні. — Зрозуміти, в чому їх принадність, могла лише людина, яка багато років одягається та взувається на Олд-Бонд-стріт. Не найвдалі-ше позиціонування. Таких споживачів небагато, та й до-годити їм дуже важко».

У 2004 році власники Tricker’s здійснили кілька спроб розширення цільової ау-диторії. Почався період стрім-кого зростання luxury-ринків. Багатіючі представники серед-нього класу активно спожива-ли предмети розкоші. За раху-

нок цієї категорії споживачів учасники luxury-сегмента ба-гаторазово збільшували обся-ги продажу. Tricker’s теж спробувала попрацювати з новою аудиторією, почала ак-тивно рекламуватися у ЗМІ, проводити клієнтські заходи за участю знаменитостей, сло-

вом, робити все те, що зазви-чай роблять для залучення скоробагатьків, — розповідає експерт. — Однак спочатку результати були дуже скром-ними. Інші англійські вироб-ники почали обробляти upper middle class набагато раніше.

До того часу як власники Tricker’s вирішили продавати класичний британський стиль багатим обивателям, це вже робили Loak, Barker, Grenson, Sebago тощо. Фінансові мож-ливості цих компаній цілком дозволяли не дати розвинути-ся новому конкуренту».Згадані компанії, як і

Tricker’s, спеціалізувалися на пошитті туфель і черевиків. У їхніх лінійках були й інші різ-новиди взуття, проте марке-тингові зусилля концентрува-лися на просуванні двох пріо-ритетних товарних категорій. Решта вважалися комплемен-тарними, тож не фігурували у прямій рекламі, не згадували-ся у PR-публікаціях, були пред-ставлені трьома-чотирма мо-делями, та й то не в кожній торговій точці.Акцентувавши увагу спожи-

вачів на одному з таких комп-лементарних товарів, власни-

Хроніки Трікера

1820 1840 1860 1880 1900 1920 1940 1960 1980 2000 2020

1829 р. — невдалий торговець Джозеф Барлтроп та

його дружина Клер Луїз відкривають невелику

взуттєву майстерню в центрі Лондона; фінансував це

підприємство батько Клер Луїз, комерсант Трікер, тож

фірму назвали Tricker's1835 р. — майстерня стає популярною, жителі

прилеглих районів замовляють у Tricker's башмаки

та чоботи

1837 р. — Джозеф Барлтроп збирає замовлення

в селян та дрібних торговців, які приїхали до

міста на ярмарок1840 р. — добротні башмаки Tricker's користуються попитом за межами Лондона,

їх замовляють управляючі прилеглих маєтків

1845 р. — серед клієнтів Tricker's з'являються багаті землевласники

1861 р. — фірма переорієнтується на пошиття класичних чоловічих туфель, ядром цільової аудиторії стають аристократи

1873 р. — відкриття взуттєвого магазину Tricker's

1905 р. — бізнес розширюється за рахунок пошиття

взуття для студентів англійських університетів

1920 р. — початок серійного виробництва туфель та черевиків Tricker's

1939 р. — компанія отримує замовлення на виготовлення форменого взуття для британської армії

1948 р. — італійські виробники класичного чоловічого взуття не можуть експортувати свої товари до Великої Британії, Франції та США через ембарго, пролобійоване генералом Шарлем

де Голлем, ринкові позиції англійських виробників, і Tricker's зокрема, міцнішають

1962 р. — зниження попиту на класичні моделі взуття у США призводить до скорочення цього сегмента на світовому ринку

1965 р. — компанія перебуває на межі банкрутства

1967 р. — товарні лінійки Tricker's скорочуються

1973 р. — Tricker's повертається до формату ательє та шиє взуття переважно на замовлення

2000 р. — поновлення промислового виробництва

2004 р. — за відмінну якість Tricker's отримує спеціальну нагороду, засновану принцом Уельським

2006 р. — початок активного просування фірмових домашніх капців

2007 р. — Tricker's випускає найдорожчі у світі капці серійного виробництва

2009 р. — компанія спонсорує рубрику «Маєтки» у глянсовому журналі Style House

2011 р. — випускає капці, розшиті золотою ниткою

Àíãë³éñüê³ êàïö³ Tricker’søèþòü çîâñ³ì íå äëÿ àíãë³éö³â

Канада — Франція

Канадська страхова компанія Intact Financial Corp. купує канадський підрозділ другого за розміром страховика Європи французької AXA Group. Сума угоди — 2,6 млрд канадських доларів ($2,7 млрд).

Докладніше на стор. 2

||||||||||||||||||||||||||||||| КонтраКти тижня |||||||||||||||||||||||||||||||

ЕпіцЕнтрБюджетний надривВистачило одного місяця, щоб у державному бюджеті утворилася діра у 3 млрд грн. Ще в І кварталі 2011 року дефіцит скарбниці становив 0,9 млрд грн, а в січні–квітні — уже майже 4 млрд грн.

Чому вихід із кризи відкладається на стор. 2

німеччина — Велика Британія

Німецький хімічний концерн BASF SE і британська компанія INEOS Industries Holdings Limited домовилися про створення спільного підприємство з виробництва стирольної продукції Styrolution. Угоду планують закрити до кінця 2011 року.

СШа

Американська компанія Ashland Inc. купує виробника спеціалізованих хімікатів International Specialty Products Inc. Вартість угоди, яку планують закрити до кінця вересня 2011 року, — близько $3,2 млрд.

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Ма рія БОН ДАРВілен ВЕРЕМКО На дія ГОН ЧА РУК

Вік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КОДмитро СІМОНОВ

Олена СТРУК Во ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: [email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915177 3915193 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 02.06.2011 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 114627

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

Як маркетологи компанії Tricker's зробили домашні капці предметом розкоші

cтор. 28

• Чому голодування Юрія Луценка не минуло безслідно на стор. 4

• Що буває з економікою, якщо будувати її на чужій дешевій нафті на стор. 6

КУт ЗорУ

тЕма єдиний податоК — 2011

Єдиний у трьох особахВ уряді пішли на компроміс зі спрощенцями й вирішили внести майже всі зауваження підприємців до Податкового кодексу. Однак говорити, що цей законопроект остаточний, поки що зарано. На стадії його обговорення у ВР у депутатів може виникнути спокуса відредагувати проект.

Яким буде єдиний податок завтра на стор. 8–15

ГроШіКредити цілодобовоТорік ломбарди виявилися єдиними небанківськими установами, що демонстрували зростання. У 2010-му лихварі видали в 1,5 разу біль-ше кредитів, ніж роком раніше, а середній розмір позики зріс майже на 15%.

Чому у країні не вистачає ломбардів на стор. 22

Компанії & ринКиСтартап, увага, руш!Наприкінці травня Яндекс вийшов на NASDAQ (одна з найбільших фондових бірж США, що торгує цінними паперами високотехнологіч-них компаній), виручивши за 16,2% акцій $1,3 млрд.

Чому в Україні немає стартапів рівня Яндекс та Google на стор. 24

є даніВійна за мирНаступного дня після оголошення про смерть головного терориста президент США Барак Обама запросив у Конгресу додатково $27 млрд на війни та внутрішню безпеку. Таким чином він довів оборонний бюджет до астрономічного показника в $553 млрд.

Чому США не заощаджують на боротьбі з тероризмом на стор. 26

сухий залишок

контракти | № 23 | 06.06.20112

епіцентр

Вистачило одного місяця, щоб у державному бюджеті утворила-ся діра у 3 млрд грн. Ще в І квар-талі 2011 року дефіцит скарбниці становив 0,9 млрд грн, а в січні–квітні — уже майже 4 млрд грн.

Розрив у доходах і видатках стався попри істотне зростання

надходжень до бюджету. Так, податкові збори збільшилися на 32,8%, до 77,2 млрд грн. Крім того, приватизація принесла скарбниці ще 5,6 млрд грн. На початку квітня Фонд держмайна отримав від покупця Укртелеко-му 4,24 млрд грн, решту коштів

(6,3 млрд) було перераховано мі-сяць потому. До речі, саме це допомогло перекрити збільшен-ня дефіциту поточного рахунку платіжного балансу у квітні. У цілому збільшення доходів бюджету в Мінфіні пояснюють високими темпами зростання

економіки та вжитими урядом заходами щодо поліпшення ад-міністрування податків.

Невдачі ж уряд за традицією списує на своїх попередників. Різке зростання дефіциту держбюджету пов'язують, зо-крема, з борговими виплатами. Як пояснюють у Мінфіні, через некон тро льоване зростання державного боргу в 2008–2009 роках витрати з його об-слуговування в січні–квітні 2011-го порівняно з аналогіч-ним періодом торік збільшили-ся майже вдвічі.

За словами головного еконо-міста Dragon Capital Олени Білан, погіршення бюджетної ситуації було очікуваним і по-яснюється передусім уповіль-ненням темпів зростання дохід-ної складової скарбниці. По-перше, на бюджеті позначилося зниження з 1 квітня податку на прибуток з 25% до 23%. Крім того, не так швидко зростають надходження від ПДВ, що може бути пов'язано як із розширен-ням сірого імпорту, так і зі збільшенням повернення ПДВ.

Поки що не дає підстав для оптимізму й ділова активність. Темпи зростання промислово-го виробництва сповільню-ються вже другий місяць по-спіль. У квітні вони скороти-лися до 4,9% (до квітня 2010 року) з 8% у березні 2011-го. Це найменший показник з листопада 2009 року. Цього в уряді Миколи Азарова явно не очікували. За попередніми да-ними, зростання промвироб-ництва за чотири місяці поточ-ного року мало сягнути 10%. Але фактично зростання сяг-нуло познач ки у 8,5%. Для по-рівняння, у січні–квітні 2010 року українська промис-ловість працювала набагато

Американська компанія Ashland Inc. купує виробника спеціалізованих хімі-катів International Specialty Products Inc. (ISP). Вартість угоди, яку планують закрити до кінця вересня 2011 року, — близько $3,2 млрд. Придбання ISP дасть Ashland змогу розширити асортимент продукції, посилити свої по-зиції на швидко зростаючих фармацевтичному, споживчому (товари осо-бистої гігієни) та енергоринку. Завдяки злиттю в Ashland розраховують скоротити щорічні витрати на $50 млн уже до другого року після закриття угоди. У 2008-му Ashland уже купила виробника спеціалізованих хімікатів — американську Hercules Inc. за $2,28 млрд. А в листопаді 2010-го Ashland погодилася продати свій дистриб'юторський бізнес (Ashland Distribution) TPG Capital за $930 млн. У 2010 році виручка Ashland перевищила $9 млрд, тоді як виручка ISP становила близько $1,6 млрд, EBITDA — приблизно $360 млн.

США

Німецький хімічний концерн BASF SE і британська компанія INEOS Industries Holdings Limited домовилися про створення спільного підприємства з ви-робництва стирольної продукції Styrolution. Угоду планують закрити до кінця 2011 року після отримання всіх необхідних дозволів від антимонопольних ор-ганів. Після завершення угоди BASF отримає грошове відшкодування, компанії володітимуть СП на паритетних засадах (50:50). BASF передасть до Styrolution виробництво мономерів стиролу (SM), полістиролу (PS) тощо (підприємства в Німеччині, Бельгії, Південній Кореї, Індії та Мексиці). Від INEOS до СП увійдуть підприємства з випуску стирольної продукції в Німеччині, Іспанії, Індії, Таїланді, а також заводи, що випускають мономери стиролу та полістирол. Щорічний продаж Styrolution перевищить EUR5 млрд. У 2010 році обсяг продажу підроз-ділу стирольної продукції BASF становив близько EUR3,9 млрд, тоді як обсяг продажу цього підрозділу INEOS — приблизно EUR2,8 млрд.

Рецепт зростанняAshland купує ISP

Сама хіміяBASF та INEOS створюють СП

Німеччина — Велика Британія

кон

тра

кти

ти

жн

я

Що за країна

Бюджетний надривУряд нарощуватиме соцвитрати, попри сповільнення економічного зростання

Поки Кабмін виходить із кризи, все навколо нього

перетворюється на пустелю

РефоРма тижня

Уряд пішов на поступки підприємцям і вирішив повернути їм єдиний податок. Принаймні кабмінівський законопроект на цю тему вже розглядається в парламенті. Якщо його приймуть, спрощенка стане навіть кращою, ніж була до Податкового кодек-су. Платників розділять на категорії, декому знизять ставку по-датку, когось звільнять від необхідності платити до Пенсійного фонду... Ну й, звісно, знову дозволять спрощенцям працювати з юридичними особами. Тобто в урядовому законопроекті є все, проти чого уряд боровся. Сталося це тому, що Кабмін подав до ВР від свого імені законопроект, розроблений підприємницькими організаціями, людьми, які стояли на Підприємницькому майдані в листопаді 2010-го. Якщо депутати примудряться нічого не зі-псувати (тьху-тьху-тьху), то можна буде констатувати: реформа відбулася. І провели її не штатні реформатори, а дрібні підприєм-ці. Ніхто не вірив. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко навіть гидував об-говорювати «такий складний документ із широкою громадськіс-тю». А інший віце-прем'єр, Борис Колесніков, мав намір змусити бабусю «платити такі самі податки, як Ашан». Словом, спочатку покомизилися, потім протверезилися й тепер ось пішли на по-ступки. І правильно зробили. Бо нинішній законопроект чесніший і професійніший. Що більше в нас буде таких законопроектів, то більше шансів в України покращити свої позиції в міжнародних рейтингах.

Сьогодні робітники Запорізького заводу феросплавів, Запо-різького алюмінієвого комбінату, Запорізького титаномагнієво-го комбінату та Дніпроспецсталі теж вийшли на майдан. Цього разу — щоб реформувати енергоринок. І щось мені підказує, що 7 тис. чоловіків упораються із цим завданням. Чиновники в НКРЕ вже шарудять паперами. Та й в уряді раптом помітили, що енерговитратні українські феросплавні та алюмінієві підпри-ємства платять за електроенергію в середньому на 25% більше, ніж європейські компанії. Проблему обіцяють вирішити у стислі терміни.

Не виключено, що таким чином відбуватимуться реформи й усіх інших галузей. Бо реформаторська неміч нинішніх офіційних реформаторів очевидна. Пострадянським чиновникам, гопникам та багатьом іншим представникам псевдоеліти бракує головно-го — професіоналізму. Тож українцям доведеться прово-дити реформи самотужки, на майданах. Це дуже складний спосіб вирішення проблем. Набагато простіше навчитися обирати правильних реформаторів. Дасть Бог, українці й це зрозуміють.

Дмитро ФІОНІК

Хто це зробив

3контракти | № 23 | 06.06.2011

краще — виробництво збіль-шилося на 12,8%.

Додатковий чинник ризику — торговельні бар'єри. Загороджу-вальні заходи стосовно україн-ської продукції запровадив у травні Митний союз Росії, Казах-стану й Білорусі. Комісія Митно-го союзу вже затвердила список із дев'яти антидемпінгових і спе-ціальних захисних заходів, які поширюються на територію трьох країн. Зокрема до переліку потрапили певні види сталевих труб з України (обсадні, насосно-компресорні, нафтопровідні, га-

зопровідні та гарячедеформовані труби загального призначення), машинобудівного кріплення та поліамідних технічних ниток. Поки що дії союзних держав за-чіпають інтереси лише деяких українських підприємств, зокре-ма Інтерпайпу та Centravis. В ці-лому вони не матимуть катастро-фічних наслідків для економіки України. Щоправда, і гарантії, що на цьому Митний союз зупи-ниться, немає. Українська ж еко-номіка чутлива до обмежень, особливо з боку Росії як основно-го торговельного партнера.

Втім, головний дестабілізую-чий чинник для майбутнього бюджету, за словами Олени Білан, — можливе нарощування соціальних витрат. Низькі полі-тичні рейтинги змушують владу роздавати нові обіцянки вибор-цям. Деякі з них буде виконано. Так, уряд уже ухвалив рішення

щодо підвищення з 1 липня міні-мальної ставки першого тариф-ного розряду працівників бю-джетної сфери з 625 грн до 635 грн (до кінця року вона збільшиться до 704 грн). Крім цього, з 1 липня буде диференці-йовано ставки для низькоопла-чуваних працівників. Наванта-ження на бюджет зростуть.

Дефіцит сектора держуправ-ління, за оцінками Dragon Capital, сягне 3,3% ВВП. Орієнтир від МВФ — 2,8% ВВП. «Що більший дефіцит, то більше коштів потріб-но на його покриття. З огляду на

волатильність зовнішніх ринків, не можна розраховувати, що Україна в будь-який момент зможе позичити ресурси під при-йнятні відсотки. Марнотратна бюджетна політика спричиняє накопичення ризиків в економі-ці», — зазначає Олена Білан.

Схоже, що рятуватимуть ситу-ацію, як зазвичай, за рахунок «поліпшення адміністрування податків». Податковій уже про-зоро натякають, що слід працю-вати краще. У травні 2011 року Генпрокуратура здійснила пере-вірки в Державній податковій службі, підсумки якої виявилися невтішними. Через низьку якість контрольно-перевірочних ро біт, проведених податківцями, по-датковий борг за останній рік збільшився з 10,7 млрд грн до 16,1 млрд грн.

Олена СТРУК

Intact Financial Corp., найбільша в Канаді компанія зі страхування майна й від нещасних випадків, купує канадський підрозділ другого за розміром страхови-ка Європи французької AXA Group. Сума угоди, яку планують закрити до кінця III кварталу 2011 року, — 2,6 млрд канадських доларів ($2,7 млрд). Транзакція дозволить Intact посилити свої позиції на страховому ринку Канади, збільшити обсяг підписаних премій на 2 млрд канадських доларів — до більш ніж 6,5 млрд канадських доларів, а також зекономити щонайменше 100 млн канадських до-ларів на рік за рахунок зменшення собівартості надаваних послуг. Також купівля AXA Canada допоможе Intact підвищити внутрішню норму прибутку на 20% і в середньостроковій перспективі збільшити річний операційний прибуток на одну акцію на 15%. У 2010 році виручка Intact становила майже 4,7 млрд канадських доларів (близько $4,5 млрд), тоді як AXA Group — EUR91 млрд, а виручка AXA Canada — майже EUR1,6 млрд.

монополія на страхIntact купує канадський бізнес AXA

Канада — Франція

Ситуацію рятуватимуть за рахунок платників податків

контракти | № 23 | 06.06.20114

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Основні політичні події трав-ня були пов'язані з колишньою опозицією — а саме з Юрієм Луценком та Юлією Тимошен-ко. Перший припинив голоду-вання, і його одразу почали судити, другу мало не зааре-штували під час візиту до про-куратури. Я говорю про цих людей як про колишню опози-цію, оскільки вони вже давно не становлять жодної реальної загрози нинішньому режиму, принаймні до виборів. Проте до них застосовують дії, що виходять далеко за межі полі-тичної логіки та здорового глузду.

Зупинімося на історії Луцен-ка, оскільки вона більш пока-зова. У чому сенс арешту Лу-ценка? Показати, що в усьому винна попередня влада? Це вже не працює, надто багато минуло часу, нинішня влада наробила вже достатньо, аби не залишалося сумнівів у тому, хто винен. Боротьба з корупці-єю? Це взагалі смішно. Якби корупція за цієї влади припи-нилася, це б спрацювало, а так — працює лише в мінус владі. Особиста помста? Тоді прези-дент уже давно мав би осадити месників, бо не може ця пом-ста коштувати популярності й легітимності влади.

Знову ж таки, взяти обвину-вачення, висунуті Луценкові. Нагадаю, він був міністром внутрішніх справ, тобто одного із найбільш корумпованих ві-домств у країні. Нагадаю також, що українське законо-давство й нормотворчість орга-нізовані таким чином, що будь-яка дія чиновника може трак-туватися як кримінальна. Зна-ючи всі ці обставини, кожен, хто побачить обвинувачення, висунуті Луценкові, дійде твер-дого умовиводу, що той не лише не крав, а ще й приплачу-вав до міністерської скарбниці.

Далі. Луценко оголошує го-лодування, бо його тримають у СІЗО. Припустімо, що він на-віть корупціонер і справді зро-бив те, у чому його обвинува-чують. Але навіщо тримати його в СІЗО, неначе він маніяк-

убивця? І якщо міркувати ло-гічно — навіщо давати йому підстави для голодування й привернення уваги до себе? Знову ж таки, уже після голо-дування, навіщо підсувати Лу-ценкові суддю з відомою репу-тацією, відхиляти вимогу про суд присяжних, тобто робити все, щоб сказати всім, хто ще сумнівався, що насправді від-бувається.

Яку логіку можна знайти у цьому? У яку тактику й страте-гію укладаються дії влади, якщо припустити, що вони ра-ціональні й спрямовані яки-мось усвідомленим планом? Ця тактика називається «заля-кування», тобто населенню й елітам дають ясний сигнал, що незадоволені зазнають розпра-ви. І хай це звучить некорек-тно, але я все ж таки запропо-нував би точніший термін, що описує цю тактику, якщо вона справді існує, — не залякуван-ня, а запукування. Страх насе-

лення працює тоді, коли він поєднується з обожнюванням. У нашій же державі немає ве-личі. «Бояться — отже поважа-ють» тут не працює. Люди бо-яться нашої держави, але аж ніяк не поважають її, а до влади ставляться як до гопників, гід-них лише презирства.

Я припускаю, що різного роду штабісти й радники могли винайти таку неадекватну так-тику. Однак мені важко уяви-ти, що ця тактика містила в собі свідоме доведення Луцен-ка до смерті. У цьому разі варто допустити, що влада навіть не розуміє, чим загрожував їй трагічний підсумок голодуван-ня. Адже це було б убивство на очах у всієї країни, убивство з особливою жорстокістю. При цьому, на відміну від справи Гонгадзе, імена виконавців тут відомі одразу. Це був би пере-хід за межу, звідки немає по-вернення. Механізми самозбе-реження, які є в будь-якому,

навіть вельми атомізованому суспільстві, передбачають зни-щення таких персонажів за першої ж нагоди. Та, не було жодних ознак, що держава здатна зупинитися.

Мені все ж таки здається, що така страшна поведінка є ре-зультатом не так свідомої полі-тики, як способу діяльності, типового для держави. Це про-ста дія безглуздої й нещадної машини, що ґрунтується на пе-рестраховці або, навпаки, на зайвій службовій запопадли-вості, що проявляється при спробі вирішити завдання, яке далеко виходить за межі фор-мальної компетенції. Адже

держава не має легальних пов-новажень знищувати опози-цію чи вбивати Луценка. Однак таке завдання ставиться. І спроби вирішити його приво-дять до тих результатів, які ми бачили.

Якщо замислитися про ре-зультати голодування Луцен-ка, крім зіпсованого здоров'я, гадаю, що результат є, і він по-зитивний. Луценко справді дещо довів, але не владі, а бага-тьом українцям. Він довів, що популярна думка про те, що «вони там всі заодно», і україн-ська політика — це просто ви-става, яку грають, щоб зайняти публіку видовищем, поки її грабують, є невірною. Це лише ілюзія самозаспокоєння. Лу-ценко показав, що якщо страж-дання справжнє, то й лиходії-мучителі справжні. Ця подія не дасть миттєвих результатів, але вона, безумовно, щось змі-нить у нашому суспільстві на дуже глибокому рівні.

точка зоруепіцентр

Безглузде й нещадне

«Немає образи, яку ми не пробачили би,

помстившись».•

Люк Вовенарг

Чому голодування Юрія Луценка не минуло безслідно

Влада не розуміла, чим загрожував їй трагічний підсумок голодування. Адже це було б убивство на очах у всієї країни, убивство з особливою жорстокістю. А імена виконавців, на відміну від справи Гонгадзе, відомі одразу

*Страх населення працює тоді, коли він поєднується з обожнюванням. У нашій же державі немає величі. «Бояться — отже поважають» тут не працює. Люди бояться нашої держави, але аж ніяк не поважають її, а до влади ставляться як до гопників, гідних лише презирства.

УН

ІАН

Б ільшовицький гнів, із яким президент Олександр Лукашен ко обрушився на власних міністрів у розпал

найсер йознішої фінансової та соціальної кризи в історії Білорусі, може переконати найзатятішого прихильника збереження держпланівської економічної моделі: нічого не вийде.

Протягом двох десятиліть не лише білорусів, а й росіян, і українців, і жителів інших колишніх радянських республік намагалися переконати, що збережений економічний уламок імперії — найкраще місце для проживання колишньої радянської людини. Найголовніше — залишити все, як було.

Державні підприємства, фіксовані зарплати й пенсії, спокійне політичне життя (якщо це взагалі можна назвати життям), яке зрідка намагаються скаламутити окремі заколотники. Сказати, що в цей міф вірили, означає нічого не сказати. Ще й як вірили — і в першу чергу пересічні громадяни. У самій Білорусі можна було почути чимало чудових розповідей про дешеві квартири, гарантовані робочі місця, переваги розподілу (!) після отримання вищої освіти, дешеві товари й продукти. Ті, хто приїжджав на цю нову Кубу з напівкапіталістичного пекла, теж помічали чисті вулиці, спокійних людей, розмірений ритм життя, що зникли з Москви, Києва та Алмати із крахом соціалізму. Замислюватися про те, на які гроші все це підтримується, не хотілося ані туристам, ані місцевим жителям — адже яка різниця. Ніхто не думав і про те, що йдеться про нерівномірний розподіл убогості між самовдоволеним Батькою та його нещасними співгромадянами. І ніхто не думав, що ця законсервована модель приречена.

Тепер вона валиться. Я навіть не стану стверджувати, що звалиться зовсім — зрештою, Росія може розщедритися й дати Лукашенкові грошей, не чекаючи приватизації стратегічних об’єктів білоруської економіки — просто щоб запобігти сповзанню сусідньої країни в хаос. Зрештою, Лукашенко, який метає громи й блискавки в російських олігархів із телевізійних екранів, може домовитися з ними за лаштунками й отримати кошти. Та яке це має значення? Адже йдеться про порятунок політичного небіжчика.

Мене завжди дивували ті, хто всупереч звичайним законам економіки продовжував вірити в благополуччя й довголіття білоруської моделі — не розуміючи, що спритний пройдисвіт просто утримує в минулому цілу країну. Мене завжди дивувало, коли російські чи українські колеги ще кілька місяців тому починали розписувати переваги білоруського інвестиційного клімату та доводити його переваги перед корумпованістю своїх чиновників. Так, корупція — це, звісно, погано. Але відсутність конкуренції як такої — це набагато гірше. Не знаю, чи треба сьогодні пояснювати українцям, чи може розвиватися країна, у якій всі рішення ухвалюються в одному кабінеті. Вважаю, щодо цього всі вже все зрозуміли.

Не треба пояснювати, що Лукашенко — хитрий і досвідчений політик, який десятиліттями маневрує заради утримання влади. Але його реакція на останні події показує, що в економіці він — цілковитий профан. Він взагалі нічого не розуміє й не хоче розуміти! Як радянський чиновник він щиро вірить, що потрібно просто змусити людей більше працювати, знизити ціни — і все налагодиться. Наче він сам не знає, що все білоруське благополуччя базувалося на нафтовій маржі — і майбутня стабільність залежить від неї ж, а не від роботи по 48 годин на добу. Але Лукашенко не хоче про це знати. Він весь у минулому. І коли він говорить своєму прем’єрміністрові й голові Національного банку, що вони покладуть партквитки на стіл, якщо не впораються із кризою — хоча в нього й немає ніякої партії, — він не жартує.

Це і погано, і добре. Погано, що він такий несучасний і неадекватний, що його божевільні дії лише погіршуватимуть становище людей. Добре — бо самі білоруси просто не в силах позбутися свого президента. Він увійшов у їхню плоть і кров. Він змусив їх повірити, що вони живуть добре й житимуть ще краще, хоча жили вони вбого і завершитися це життя могло тільки крахом. Врятувати білорусів від Лукашенка — і не лише білорусів, і не лише від Лукашенка — може лише невидима рука ринку. Рука, якій не здатен чинити опір навіть найхитріший і найдосвідченіший диктатор.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

Батьківський боргЩо буває з економікою, якщо будувати її на чужій дешевій нафті

контракти | № 23 | 06.06.20116

Лукашенко, який метає громи й блискавки в російських олігархів із телевізійних екранів, може домовитися з ними за лаштунками й отримати кошти

— Стривайте, куди ж ви йдете, а гроші?

контракти | № 23 | 06.06.2011 7

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

31 травня парламент вніс до порядку денного урядовий за-конопроект № 8521, що змінює правила оподаткування малого бізнесу. На відміну від усіх по-передніх поправок до спроще-ної системи цей документ хоча б не містить дискримінаційних до малого бізнесу норм. Хоча й особливо революційним назва-ти його теж не можна — для більшості спрощенців у резуль-таті прийняття цього проекту щомісячна сума податків змен-шиться приблизно на 100 грн. Проте поява урядового законо-проекту, в якому враховано більшість вимог підприємців, — уже досягнення. За майже 13 років існування спрощеної системи оподаткування таке сталося вперше.

Що зроблено й не зроблено

Головне досягнення підпри-ємців — скасування фактичної заборони на роботу спрощен-ців із юрособами. Ще один плюс проекту — більш-менш виразна диференціація малого бізнесу. Хоча єдиний податок і залишився фіксованою сумою (він обчислюється у відсотках від мінімальної зарплати — до-кладний аналіз на стор. 10) його розмір залежить від видів діяльності, обороту та кількос-ті найманих робітників. У най-простішому випадку, напри-клад, для ринкового торговця з оборотом до 140 тис. грн на рік, який не використовує найману працю, максимальна величина єдиного податку 2011 року ста-новитиме трохи більш ніж 94 грн на місяць. Тобто суму, цілком прийнятну не лише за мірками Києва, а й для біль-шості обласних і районних центрів.

Щоправда, єдиний податок — далеко не найбільший пла-тіж спрощенців. Водночас їм доведеться сплачувати і єди-ний соціальний внесок (ЄСВ). Для самого підприємця його встановлено в розмірі 34,7% від мінімальної зарплати — 2011 року внесок становитиме трохи більш ніж 330 грн. А ось із зарплат найманих працівни-ків ЄСВ доведеться платити на загальних засадах — 3,6% від

суми на руки плюс ще 34,7% від фонду оплати праці. Разом із 15% прибуткового податку (від якого звільнено самих спрощенців, але не їхніх пра-цівників) підприємець зобов’я заний заплатити 0,64 грн податків на кожну гривню зарплати, офіційно виплаченої найманому персо-налу (див. стор. 14).

Це — без перебільшення найбільша вада урядового за-

конопроекту. За підрахунками Контрактів, підприємець із двома-трьома найманими ро-бітниками з офіційною зарп-латою 2,5–3 тис. грн у серед-ньому щомісяця віддаватиме державі 3–5 тис. грн у вигляді податків. З яких на єдиний по-даток припадає заледве 200 грн.

Недарма підприємці наполя-гали на зменшенні хоча б ЄСВ із 34,7% до 18% — у цьому сенсі

малий бізнес за визначенням менш конкурентоспромож-ний, ніж великі підприємства. Так, за підрахунками Міжна-родної фінансової корпорації, 2010 року підприємствам се-реднього бізнесу дотримання українського податкового за-конодавства (маються на увазі не лише податки, а й витрати на облік, звітність, походи до податкової тощо) обходилися в 6% обороту — тоді як підпри-

*За словами спікера ВР Володимира Литвина, станом на 30 травня в парламенті було зареєстровано 39 проектів зі змінами до Податкового кодексу.

Чому уряду ще не раз доведеться змінювати Податковий кодекс на користь спрощенців

8 контракти | № 23 | 06.06.2011

єдиний податок — 2011тема

Простіше є куди

Спрощенцям потрібні зниження податків на зарплату, заміна дозвільної системи реєстрації на повідомну та введення неоподатковуваного мінімуму доходів підприємців

«Будьте реалістами — вимагайте

неможливого!»

•

Одне з гасел паризьких заворушень

1968 року

Володимир ХОМЯКОВ

ємствам із оборотом понад 100 млн грн — лише в 0,05%. У малих підприємців цей відсо-ток може сягати й до 50% ви-ручки.

Ще одна глобальна вада за-конопроекту — відсутність у підприємця права на помилку. Цю нехитру думку варто по-яснити докладніше. У біль-шості розвинених країн отри-мання доходу до певної суми взагалі не оподатковується. У Сінгапурі це $16 тис. на рік, у Новій Зеландії — $43 тис., у Великій Британії — $10 тис., і навіть у США, за всієї суво-рості тамтешньої податкової системи, перші $8,95 тис. не підлягають оподаткуванню (див. стор. 12).

І це не благодійність, а радше вкладення в майбутнє: для кожної з перелічених країн згадана сума дозволяє відкрити дрібний бізнес «на одного»: ремонт велосипедів, інтернет-магазинчик, про-дуктову крамницю чи навіть кав’ярню середньої руки у випадку з Новою Зеландією. При цьому й у Новій Зеландії, і у Великій Британії, і у США працює повідомна система

відкриття бізнесу. Тобто під-приємці вирушають реєстру-ватися до британської HM Revenue & Customs або аме-риканської IRC лише в тому разі, якщо їхній бізнес досяг успіху.

В Україні все з точністю до на-впаки. Спочатку — похід до міс-цевої адміністрації, податкової, ПФ, сплата від 500 грн до 1500 грн, отримання дозволів, авансовий платіж єдиного по-датку — і лише після всього цього можна розпочати роботу. Не забуваючи вести облік і зві-тувати до податкової та ПФ за правилами, що постійно зміню-ються. У разі невдачі час і гроші втрачено безповоротно. Плюс, на ліквідацію підприємництва доведеться витратити стільки само (якщо не більше) часу й грошей, як і на реєстрацію. По-рушення цього порядку караєть-ся штрафом 20–40 н. м. д. г.

(340–680 грн) за ст. 164 Кодексу про адміністративні порушення. За іронією долі, санкція за під-приємницьку діяльність без до-зволу обчислюється в неоподат-ковуваних мінімумах, основне призначення якого в решті світу — саме стимулювання підпри-ємництва, причому без будь-якого втручання держави.

Що потрібно

Без заміни дозвільної систе-ми на повідомну, хоча б дво-разового зниження податків на зарплати найманого персо-налу та без введення поняття неоподатковуваного підпри-ємницького доходу ситуація з малим бізнесом у нас карди-нально не зміниться. Чи можна очікувати такого роз-витку подій? Мені здається — так.

Історія з появою законопро-екту № 8521 показує, що під-приємницькі протести чудово запам’ятали й президент, і прем’єр.

Нічого дивного в цьому немає. За даними податківців, в Україні налічується понад 2,4 млн приватних підприєм-

ців. За підрахунками Контрак-тів, разом з юридичними осо-бами — спрощенцями та на-йманими робітниками загаль-на кількість зайнятих у малому бізнесі становить майже 6,5 млн осіб. При цьому листо-пад минулого року показав, що ці шість мільйонів є реальною силою. Інакше на зустріч із ними на Підприємницький майдан не ходили б президент і прем’єр. А за п’ять місяців (не-бувало короткий строк для української влади) їхні основні вимоги не потрапили б до уря-дового законопроекту.

Що ближчі парламентські вибори 2012 року, то частіше влада, яка лише п’ять місяців тому вважала, що «бабуся на ринку має платити такі самі по-датки, як і Ашан», дослухати-меться до вимог 6,5 млн підпри-ємців. Іншого виходу в неї прос то немає.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

Що ближчі вибори, то частіше влада дослухатиметься до 6,5 млн українців, зайнятих у малому бізнесі

Проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших зако-нодавчих актів України» № 8521, поданий Кабміном до Верховної Ради 16 травня, — результат компромісу бізнесу та влади. Цей компроміс передбачає певні поступки з обох боків. Тож загалом позитивний зако-нопроект все ж таки не ідеаль-ний — він містить суперечливі норми. Понад те, деякі поло-ження взагалі перекреслюють усі плюси нововведень для пев-них видів діяльності. У принци-пі, можна було б сподіватися, що вади буде виправлено під час доопрацювання документа в парламенті. Однак представни-ки підприємницьких об'єд нань побоюються, що «поліпшення» у ході голосування законопро-екту у ВР можуть обернутися повним переглядом досягнутих раніше домовленостей. Тож вони попросили парламент роз-глянути документ у найкорот-ший термін і з мінімумом попра-вок. В уряді й у провладних фракціях ВР пообіцяли прийня-ти закон уже до кінця сесії. А набути чинності він має вже з 1 липня.

Шикування за ранжиром

Законопроект передбачає поділ спрощенців-фізосіб на три категорії, а також надає можливість працювати на єди-ному податку юрособам. Відне-сення підприємців до певної групи залежить насамперед від рівня річного доходу, який тепер встановлять не у фіксова-них сумах, а в мінімальних за-робітних платах (МЗП). Також критеріями для віднесення того чи іншого спрощенця до певної групи будуть кількість найма-них працівників і вид його діяль-ності. Від рівня зарплат зале-жать і ставки податку перших двох категорій спрощенців. При цьому для розрахунків береться МЗП, встановлена законом на 1 січня звітного року (див. «Як поділили спрощенців»).

Так, фізособи з річним дохо-дом до 150 МЗП (141,15 тис. грн), які займаються ремеслом, тор-гівлею на ринках, надають по-бутові послуги, платитимуть до

10% МЗП (94,1 грн) на місяць. Але вони не зможуть залучати найманих робітників. По суті, ця норма заміняє фіксований податок. Друга група — вироб-ники та реалізатори товарів і послуг, зокрема у сфері ресто-ранного господарства, оборот яких не перевищує 1000 МЗП (941 тис. грн), а кількість персо-налу — десять осіб. Ставка по-датку для них буде до 20% МЗП (188,2 грн). При цьому таким підприємцям дозволено працю-вати винятково з населенням та іншими спрощенцями, але за-боронено працювати з юросо-бами, які перебувають на за-гальній системі оподаткування. Непогано, що спрощенців пер-шої та другої груп пропонується звільнити від сплати податку на час відпустки (місяць на рік) і на час документально підтвердже-ного лікарняного тривалістю понад місяць. Завважмо, що цим підприємцям передбачається

дозволити сплачувати податок як щомісяця, так і за весь подат-ковий період (рік для першої групи та квартал для другої). На думку управляючого партнера «Юридичної і бухгалтерської компанії «4Business» Ігоря За-бути, це може привести до зло-вживань із боку податкових ор-ганів — вони можуть перетво-рити право на обов'язок.

Фізособи, дохід яких не пере-вищує 2000 МЗП (1,882 млн грн) і в яких до десяти робітників, а також юрособи з доходом до 5000 МЗП (4,705 млн грн) і кіль-кістю працівників до 50, можуть сплачувати єдиний податок у розмірі 3% від доходу + ПДВ, або 5% доходу без ПДВ. А для реалізаторів продукції власного виробництва цієї групи пропо-нується встановити податок у розмірі половини згаданих ста-вок. Щоправда, у законопроекті чітко не визначено, що саме слід вважати продукцією власного

виробництва. А вільне тракту-вання цього поняття також може призвести до зловживань.

«Поділ фізосіб-підприємців на ці групи дасть змогу ефек-тивніше використати механізм спрощеної системи оподатку-вання, фізособи зможуть само-стійно оцінити всі переваги й недоліки від збільшення обся-гів вироб ниц тва товарів і по-слуг», — вважає управляючий партнер юридичної фірми «Гвоздій та Оберкович» Вален-тин Гвоздій.

Крім того, законопроектом пропонується запровадити ко-роткострокове свідоцтво плат-ника податку за несистематич-ного продажу. Таке свідоцтво може придбати особа, яка за-ймається продажем не більш

ніж 15 днів на місяць чотири рази на рік. При цьому така ді-яльність має здійснюватися са-мостійно, без залучення найма-них робітників, а вартість одно-разово продаваних товарів не має перевищувати 25 МЗП. Ставка податку — 1% МЗП за кожен робочий день. «Коротко-строкове свідоцтво платника податків стане ефективнішим інструментом, ніж податок на промисел для тих, хто торгує час від часу», — зазначає Валентин Гвоздій.

Кому вершки, а кому корінці

Втім, усе так чудово лише з першого погляду. При ретельні-шому вивченні законопроекту можна виявити й підступ. Зо-крема визначення максималь-ного доходу та ставок податку для спрощенців у МЗП, а не у фіксованих сумах, мало б прив'язати ці показники до еко-

Платників єдиного податку поділять на три категорії та дозволять їм жити далі

Вілен ВЕРЕМКО

10 контракти | № 23 | 06.06.2011


В уряді пішли на компроміс зі спрощенцями та вирішили внести до Податкового кодексу майже всі зауваження підприємців

*Хоча при підготовці законопроекта про спрощену систему оподаткування уряд врахував основні побажання бізнесу, документ містить неоднозначні норми.

«У справі податків слід зважити не на те,

що народ може дати, а на те, що він може

давати завжди».

•

Шарль Монтеск'є

Єдиний у трьох особах

номічної ситуації у країні в той чи інший період. Але тут кри-ються й ризики. За словами на-родного депутата Ксенії Ляпі-ної, МЗП все ж таки є соціаль-ним, тож не зовсім об'єктив ним показником. Наслідки можуть проявитися вже наступного року. Попри те, що істотного зростання економіки очікувати не випадає, напередодні парла-ментських виборів у влади буде спокуса підвищити соціальні стандарти, зокрема й МЗП. Тобто автоматично зростуть ставки податку для підприємців першої та другої груп, у той час як їхні доходи навряд чи збіль-шаться.

Проблеми можуть викликати й різні підходи до визначення доходів і ставок єдиного податку для другої та третьої груп єдино-податників. Швидше за все, ці норми будуть найбільш затребу-ваними в торгівлі — бізнесі з великим оборотом, але обмеже-ними заробітками. При цьому якщо виручка спрощенця не пе-ревищує 1 млн грн, такий під-приємець зможе платити пода-ток у сумі близько 200 грн/міс., або 2400 грн/рік. Якщо ж його оборот бодай трохи переви-щить згадану суму, йому дове-деться сплачувати 5% від дохо-ду, тобто від 50 тис. грн на рік (у 20 разів більше). У такій ситуа-ції, по-перше, у податкової з'являється стимул правдами й неправдами нарахувати торгов-цеві оборот, що перевищує 1 млн грн, по-друге, такий спро-щенець стане геть неконкурен-тоспроможним порівняно з ко-легою, оборот якого трошки не дотягнув до мільйона. Тобто в цьому випадку створюються серйозні передумови для зло-вживань податківців.

Уже сьогодні предметом дис-кусії підприємців стало поло-ження законопроекту, яким пропонується звільнити пенсіо-нерів та інвалідів від сплати єди-ного соціального внеску (ЄСВ). Положення начебто позитивне й логічне. Адже такі особи або вже заробили собі на пенсію, або турботу про їхнє матеріаль-не забезпечення взяла на себе держава. Однак, з іншого боку, за словами Ксенії Ляпіної, ця норма шкодить конкуренції в підприємницькому середовищі. Адже вийде, що фіскальне на-вантаження на спрощенця-пенсіонера становитиме 100 грн на місяць, у той час як на його колегу працездатного віку, який працює через дорогу, — 460 грн (єдиний податок + ЄСВ). «А що робити 70% підприємцям, які не є ані пенсіонерами, ані інваліда-

ми? Вони вважатимуть себе об-дуреними», — зауважує Ксенія Ляпіна. Примітно, що автори за-конопроекту залишили право пенсіонерам та інвалідам спла-чувати ЄСВ за власним бажан-ням, так би мовити, із солідар-ності. «Після прийняття законо-проекту такі особи зможуть сплачувати єдині внески у разі добровільної (на договірній основі) участі в системі соціаль-ного страхування, — зазначає партнер ЮК «Ващенко, Бугай та Партнери» Володимир Ващен-ко. — Тільки гадаю, що не знай-деться пенсіонерів та інвалідів, які побажають добровільно брати участь у такій системі».

Тож спрощенці наполягають на необхідності зменшити став-ку ЄСП хоча б для підприємців першої категорії з 34,7% до 18% МЗП. Однак поки що цю вимогу автори законопроекту не враху-вали, хоча й обіцяли взяти її до уваги.

Головне — маневри

Мабуть, найбільшою поступ-кою бізнесу, на яку пішов уряд, було оголошене виключення з Податкового кодексу скандаль-ного п. 139.1.12 ст.139, відповід-но до якого спрощенці фактич-но втратили право працювати із платниками ПДВ. Юрособи не могли відносити на витрати оплату товарів, які постачають єдиноподатники, відповідно, втрачали права на податковий кредит. Отже, норму виключи-ли. Але ситуацію це навряд чи кардинально змінить. Проектом закону передбачено, що спро-щенці першої та другої груп мають право працювати винят-ково з такими самими спрощен-цями або з населенням, тобто взагалі не мають права працю-

вати з юрособами. А фізособам, віднесеним до третьої групи, а також юрособам — платникам єдиного податку пропонується дозволити працювати з юросо-бами на загальній системі опо-даткування лише в разі реєстра-ції платниками ПДВ. «Підпри-ємці, які співпрацюють із юро-собами, мають зрозуміти, що їм доведеться вести докладний облік на підставі первинних до-кументів, тобто укладати й фік-сувати договори, рух коштів і, швидше за все, здійснювати безготівкові розрахунки», — розповідає Ксенія Ляпіна. А для роботи з готівкою, швидше за все, доведеться встановлювати касові апарати. Хоч у законо-проекті й передбачається, що спрощенці не використовують РРО, у положеннях чинного ПК визначено, що прийом готівко-вих коштів обов'язково потре-бує застосування РРО. Як ці норми буде узгоджено на прак-тиці, швидше за все, найближ-чим часом роз'яснить ДПАУ. При цьому не варто забувати: що більше обліку й звітності, то більше у фіскалів підстав для перевірок, штрафів і поборів.

Також варто звернути увагу на те, що хоч спрощенців, які працюють із юрособами на за-гальній системі оподаткування, і зобов'язали реєструватися платниками ПДВ, на практиці реалізувати цю вимогу буде не-просто. Відповідно до цієї норми єдиноподатнику досить укласти угоду з будь-яким платником ПДВ на будь-яку суму, і автома-тично він має бути зареєстрова-ний платником цього податку. Але водночас передбачено, що така реєстрація здійснюється на умовах розділу 5 ПК. А там пе-редбачено, що платником ПДВ можна зареєструватися в до-

бровільному порядку — якщо суб'єкт господарської діяльності пропрацював щонайменше рік і половина його контрагентів були платниками ПДВ або в обов'язковому порядку — якщо його оборот за минулий рік пе-ревищив 300 тис. грн і 50% контрагентів — платники ПДВ. На сьогодні навіть тим, хто від-повідає згаданим критеріям, за-реєструватися педевешниками доволі проблематично (див. Контракти № 20–21 від 23.05.2011 р.). Тобто знову ви-никне ситуація, коли підприє-мець зобов'язаний стати плат-ником ПДВ, але зробити це без використання сумнівних схем просто не зможе.

Золота середина

Втім, учасники переговорів з урядом своєю роботою задово-лені. Голова правління Всеукра-їнського об'єднання підприєм-ців малого та середнього бізне-су «Фортеця» Оксана Продан зазначає, що зареєстрований проект — це документ, який був відпрацьований підприємцями разом із владою. І в ньому знай-дено золоту середину. «Цей за-конопроект дає можливість працювати всім підприємцям, — зазначає пані Продан. — За великим рахунком уряд почув наші аргументи». Однак гово-рити, що цей законопроект остаточний, поки що зарано. На стадії його обговорення у ВР у депутатів може з'явитися спо-куса відредагувати проект. Оксана Продан сумнівається, що у процесі обговорення за-конопроекту в парламенті він може змінитися на краще. «Я б дуже не хотіла, щоб депутати цей документ «покращували», — наголошує вона.

контракти | № 23 | 06.06.2011 11

Як поділили спрощенцівФізособи І категорії Фізособи ІІ категорії Фізособи ІІІ категорії Юрособи

Обсяг доходу (рік) До 150 МЗП До 1000 МЗП До 2000 МЗП До 5000 МЗП

Кількість найманих робітників

Немає До 10 осіб До 10 осіб До 50 осіб

Види діяльності та обмеження

Реміснича діяльність, побутові послуги

населенню (згідно із затвердженим

переліком), роздрібний продаж на

ринках

Виробництво, продаж товарів, надання послуг,

ресторанне господарство.Заборона на послуги,

пов'язані з нерухомістю і страхуванням.

Можуть працювати лише з іншими спрощенцями чи

фізособами

Фізособи — неплатники ПДВ не

можуть працювати із платниками ПДВ

Юрособи — неплатники ПДВ не можуть

працювати із платниками ПДВ

Ставка податку 1–10% МЗП на місяць

2–20% МЗП на місяць

3% доходу + ПДВ або 5% доходу

3% доходу + ПДВ або 5% доходу

Згідно із проектом закону №8521 від 16,05.2011 р.

единий податок — 2011тема

12 контракти | № 23 | 06.06.2011

Спроба номер один

Сінгапур Гонконг Нова Зеландія Велика Британія Україна (зараз) Україна (за законопроектом № 8521*)

реєСтрація підприємництва реєСтрація підприємництва

Є У найпростішому разі займає один день (за потреби одержання ліцензій — кілька тижнів).

Основна процедура — реєстрація підприємницької діяльності (близько $35); за необхідності — резервування торгового найменування (близько $10 + $14 щороку за подовження).

Обмеження: Обов'язкове призначення локального управляючого — резидента.

Є Підприємець зобов'язаний зареєструватися протягом місяця після початку ведення бізнесу. У найпростішому випадку реєстрація займає від 30 хвилин до 2 робочих днів. Вартість реєстрації строком на рік становить приблизно $60.

Штраф за нелегальний бізнес — близько $645 (або позбавлення волі строком на один рік).

НЕМАЄ Підприємницьку діяльність можна вести, не повідомляючи податкові органи. Офіційне повідомлення надає право на отримання пільгової страховки, гарантує допомогу податкової у веденні обліку, дає можливість скоротити базу оподаткування на суму капітальних інвестицій тощо.

Є Підприємець зобов'язаний зареєструватися протягом перших трьох місяців із початку ведення бізнесу. При наймі персоналу підприємець має стати на облік як платник страхових внесків у Королівській податковій і митній службі.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію — близько $155.

Є Держреєстрація СПД, постановка на облік у податковій і ПФ, дозвіл на виготовлення печатки та відкриття рахунку в банку займають 7–14 днів і коштують 500–1500 грн.

Штраф за діяльність без реєстрації 340–680 грн (ст. 164 КпАП).

Для переходу на єдиний податок (ЄП) потрібна авансова сплата 200 грн (за 1 міс.). Оборот — не більш ніж 500 тис. грн; кількість найманих робітників — до 10 осіб.

Для переходу на ЄП знадобиться авансова сплата податку за 1 міс.Стати платником ЄП мають право фізособи, які займаються ремісничою діяльністю, торгівлею на ринках або наданням окремих побутових послуг населенню з річним оборотом до 141,15 тис. грн без найманих працівників (I категорія); фізособи, які торгують або надають послуги винятково населенню й платникам ЄП, з оборотом до 941 тис. грн і кількістю працівників до 10 осіб (II кат.); фізособи, які працюють із юридичними та фізичними особами, з оборотом до 1,882 млн грн і кількістю працівників до 10 осіб (III кат.).

облік облік

Найпростіший облік доходів і витрат. Контролюється державними ревізорами (Accounting and Corporate Regulatory Authority), штрафи за порушення — $60–350.

Для стаціонарної роздрібної торгівлі обов'язковий касовий апарат (фіскальний).

Облік доходів і витрат, найпростіший бухгалтерський облік, збе-реження платіжних документів — усі записи зберігаються впродовж семи років.

Використання касового апарата необов'язкове.

Підприємець може самостійно вести книгу первинного обліку, залучаючи бухгалтера для подачі декларації раз на рік.

Управління податкових зборів (Inland Revenue Department — IRD) надає безкоштовну допомогу у веденні обліку.


Облік доходів і витрат, при перевищенні $108 тис. річного обороту — ведення фінансових облікових таблиць за продажем і витратами (аналог балансу), облік ПДВ.


Облік доходів і витрат та зберігання первинних документів впродовж трьох років. Спрощений бухгалтерський облік (за методикою Мінфіну).

Касовий апарат необов'язковий (за винятком реалізації підакцизних товарів). Контроль річного обороту і кількості працівників здійснюють податкова та ПФ. Штраф за відсутність або неналежне ведення обліку — 51–136 грн (ст. 164–1 КпАП).

ЗвітніСть ЗвітніСть

Декларація за податком на дохід фізосіб подається раз на рік, до 15 квітня. Штраф за неподання — $50–1000. Декларація за прибутковим податком подається раз на рік.

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік, до 31 березня. Штраф за неподання — близько $36 (за річного обороту менш ніж $72 тис.) і $180 (за обороту $72–720 тис.).

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік, до 5 квітня наступного після звітного року.

Щороку здають звіт до ПФ за єдиним соціальним внеском (ЄСВ), щокварталу звітують до податкової за ЄП і щомісяця подають у податкову декларацію з податку на доходи фізосіб (у разі відсутності виплат найманим робітникам декларацію здають пустою).

Платники І категорії раз на рік звітують перед податковою з ЄП, ІІ та III категорії звітують щокварталу. Щомісяця подають у податкову декларацію з податку на доходи фізосіб (у разі відсутносі виплат найманим працівникам декларацію здають пустою).

Штраф за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної звітності щодо ЄП — 510 грн (повторне порушення — 1020 грн).

оподаткування оподаткування

Дохід до $16 тис. на рік не оподатковується. За обороту $16–730 тис. сплачується прибутковий податок за прогресивною ставкою від 3,5% до 20%. Ті, хто перевищив оборот у $730 тис., зобов'язані реєструватися платником GST (goods & service tax — аналога ПДВ), ставка якого становить до 7%.

Штрафи за податкові порушення — $50–1000.

Податок з доходу фізособи-підприємця — 15% (спрощена форма податку на прибуток).

Є можливість перейти на спрощену систему оподаткування (персональне оподаткування) за прогресивною ставкою від 2% до 17%.

Штрафи за несплату — 5% недоїмки, за систематичної несплати штрафи зростають, але стягуються в судовому порядку.

Підприємці сплачують прибутковий податок за прогресивною ставкою від 10,5% до 45%.

При перевищенні річного обороту в $43 тис. обов'язково реєструватися платником GST, ставка якого становить 15%. Податок сплачується паралельно з податком на доходи.

Штрафи за несвоєчасну сплату — 1–5% недоплаченого податку (за затримки на місяць) + 1% за кожен наступний місяць.

Дохід до $10 тис. на рік не оподатковується. За обороту $10–108 тис. сплачується прибутковий податок за ставкою 20% чи 40%. Ті, хто перевищив оборот у $108 тис., зобов'язані реєструватися платником ПДВ, що сплачується паралельно із прибутковим подат ком, який у цьому разі становить 15%.

Платники єдиного податку — до 200 грн на місяць.Фізособипідприємці не можуть зареєструватися платниками ПДВ

(20%).

Платники єдиного податку І категорії — до 10% МЗП (до 94,1 грн) на місяць.

Платники єдиного податку ІІ категорії — до 20% МЗП (до 188,2 грн) на місяць.

Платники єдиного податку ІІІ категорії — 3% доходу + ПДВ або 5% доходу без ПДВ.

Перехід на спрощену систему оподаткування дозволено раз на рікШтрафи за несплату податку — 50% ставок податку, встановлених для фізосіб — платників єдиного податку.

оподаткування Зарплат оподаткування Зарплат

35% включно із соціальним податком (медстраховка, пенсійні відрахування тощо).

Штрафи за порушення — $50–1000.

Прогресивна ставка від 2% до 17%.Штрафи за порушення — 20–35% донарахованого податку.

19,5% включно із соціальним податком (страховка від нещасних випадків, пенсійні відрахування тощо). За перевищення річного обороту в $25 тис. податок із зарплат зростає до 33%.

20–50% залежно від річного обороту, включно з медстраховкою, страховими соціальними внесками, пенсійними відрахуваннями тощо.

34,7 МЗП для платника ЄП + 34,7% від фонду оплати праці+ 3,6% (ЄСВ) та 15% (податок на доходи фізосіб) із зарплат найманих праціників.

Плюс 50% ставки ЄП за кожного працівника. Від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок звільняють інвалідів і пенсіонерів.

легкіСть ведення біЗнеСу (складність податкової системи) — місце в рейтингу «Doing Business 2011» легкіСть ведення біЗнеСу (складність податкової системи) — місце в рейтингу «Doing Business 2011»

1 (4) 2 (3) 3 (26) 4 (16) 145 (181) ? (?)

добробут добробут

ВВП** — $233,9 млрд ВВП — $224,1 млрд ВВП — $138 млрд ВВП — $2259 млрд ВВП — $136,6 млрд

ВВП на душу населення — $57,2 тис. ВВП на душу населення — $45,6 тис. ВВП на душу населення — $28 тис. ВВП на душу населення — $35,1 тис. ВВП на душу населення — $6,7 тис.

З 4,7 млн осіб близько 3,5 млн зайняті в малому бізнесі.Близько 90% усіх підприємств країни належать до категорії мало

го й середнього підприємництва.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 25%

(15% виробничого сектора, 17% сфери послуг тощо).

98% гонконгських підприємств належать до категорії малого бізнесу.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 30%.

Частка малого бізнесу (до дев’яти найманих робітників) — 33,3% ВВП; частка середнього бізнесу (10–99 працівників) — 27%.

Із 62,35 млн населення в малому й середньому бізнесі зайнято близько 14 млн осіб.

До категорії малого бізнесу належить кожне четверте підприємство.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 50%.

Із 45,72 млн населення у сфері малого бізнесу зайнято 6,45 млн осіб. За даними Державної податкової служби України, до початку червня у країні налічувалося 2,448 млн фізосібпідприємців.За різними оцінками частка малого бізнесу у ВВП — близько 10–15% ВВП.

*

Реда

кція

зак

оноп

роек

ту №

852

1 «П

ро в

несе

ння

змін

до

Пода

тков

ого

коде

ксу

Укра

їни

та д

еяки

х ін

ших

зак

онод

авчи

х ак

тів У

краї

ни

(щод

о сп

рощ

еної

сис

теми

опо

датк

уван

ня, о

блік

у та

зві

тнос

ті су

б'єк

тів м

алог

о пі

дпри

ємни

цтва

)», р

озда

на д

ля о

знай

омле

ння

депу

тата

м.**

Сум

и по

датк

ів, з

борі

в, ш

траф

ів і

вели

чина

ВВП

пер

евед

ені з

нац

іона

льни

х ва

лют

у до

лари

СШ

А за

сер

еднь

оріч

ним

курс

ом н

а 20

10 р

ік.

Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ

контракти | № 23 | 06.06.2011 13

Сінгапур Гонконг Нова Зеландія Велика Британія Україна (зараз) Україна (за законопроектом № 8521*)

реєСтрація підприємництва реєСтрація підприємництва

Є У найпростішому разі займає один день (за потреби одержання ліцензій — кілька тижнів).

Основна процедура — реєстрація підприємницької діяльності (близько $35); за необхідності — резервування торгового найменування (близько $10 + $14 щороку за подовження).

Обмеження: Обов'язкове призначення локального управляючого — резидента.

Є Підприємець зобов'язаний зареєструватися протягом місяця після початку ведення бізнесу. У найпростішому випадку реєстрація займає від 30 хвилин до 2 робочих днів. Вартість реєстрації строком на рік становить приблизно $60.

Штраф за нелегальний бізнес — близько $645 (або позбавлення волі строком на один рік).

НЕМАЄ Підприємницьку діяльність можна вести, не повідомляючи податкові органи. Офіційне повідомлення надає право на отримання пільгової страховки, гарантує допомогу податкової у веденні обліку, дає можливість скоротити базу оподаткування на суму капітальних інвестицій тощо.

Є Підприємець зобов'язаний зареєструватися протягом перших трьох місяців із початку ведення бізнесу. При наймі персоналу підприємець має стати на облік як платник страхових внесків у Королівській податковій і митній службі.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію — близько $155.

Є Держреєстрація СПД, постановка на облік у податковій і ПФ, дозвіл на виготовлення печатки та відкриття рахунку в банку займають 7–14 днів і коштують 500–1500 грн.

Штраф за діяльність без реєстрації 340–680 грн (ст. 164 КпАП).

Для переходу на єдиний податок (ЄП) потрібна авансова сплата 200 грн (за 1 міс.). Оборот — не більш ніж 500 тис. грн; кількість найманих робітників — до 10 осіб.

Для переходу на ЄП знадобиться авансова сплата податку за 1 міс.Стати платником ЄП мають право фізособи, які займаються ремісничою діяльністю, торгівлею на ринках або наданням окремих побутових послуг населенню з річним оборотом до 141,15 тис. грн без найманих працівників (I категорія); фізособи, які торгують або надають послуги винятково населенню й платникам ЄП, з оборотом до 941 тис. грн і кількістю працівників до 10 осіб (II кат.); фізособи, які працюють із юридичними та фізичними особами, з оборотом до 1,882 млн грн і кількістю працівників до 10 осіб (III кат.).

облік облік

Найпростіший облік доходів і витрат. Контролюється державними ревізорами (Accounting and Corporate Regulatory Authority), штрафи за порушення — $60–350.

Для стаціонарної роздрібної торгівлі обов'язковий касовий апарат (фіскальний).

Облік доходів і витрат, найпростіший бухгалтерський облік, збе-реження платіжних документів — усі записи зберігаються впродовж семи років.


Підприємець може самостійно вести книгу первинного обліку, залучаючи бухгалтера для подачі декларації раз на рік.

Управління податкових зборів (Inland Revenue Department — IRD) надає безкоштовну допомогу у веденні обліку.


Облік доходів і витрат, при перевищенні $108 тис. річного обороту — ведення фінансових облікових таблиць за продажем і витратами (аналог балансу), облік ПДВ.


Облік доходів і витрат та зберігання первинних документів впродовж трьох років. Спрощений бухгалтерський облік (за методикою Мінфіну).

Касовий апарат необов'язковий (за винятком реалізації підакцизних товарів). Контроль річного обороту і кількості працівників здійснюють податкова та ПФ. Штраф за відсутність або неналежне ведення обліку — 51–136 грн (ст. 164–1 КпАП).

ЗвітніСть ЗвітніСть

Декларація за податком на дохід фізосіб подається раз на рік, до 15 квітня. Штраф за неподання — $50–1000. Декларація за прибутковим податком подається раз на рік.

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік, до 31 березня. Штраф за неподання — близько $36 (за річного обороту менш ніж $72 тис.) і $180 (за обороту $72–720 тис.).

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік, до 5 квітня наступного після звітного року.

Щороку здають звіт до ПФ за єдиним соціальним внеском (ЄСВ), щокварталу звітують до податкової за ЄП і щомісяця подають у податкову декларацію з податку на доходи фізосіб (у разі відсутності виплат найманим робітникам декларацію здають пустою).

Платники І категорії раз на рік звітують перед податковою з ЄП, ІІ та III категорії звітують щокварталу. Щомісяця подають у податкову декларацію з податку на доходи фізосіб (у разі відсутносі виплат найманим працівникам декларацію здають пустою).

Штраф за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної звітності щодо ЄП — 510 грн (повторне порушення — 1020 грн).

оподаткування оподаткування

Дохід до $16 тис. на рік не оподатковується. За обороту $16–730 тис. сплачується прибутковий податок за прогресивною ставкою від 3,5% до 20%. Ті, хто перевищив оборот у $730 тис., зобов'язані реєструватися платником GST (goods & service tax — аналога ПДВ), ставка якого становить до 7%.

Штрафи за податкові порушення — $50–1000.

Податок з доходу фізособи-підприємця — 15% (спрощена форма податку на прибуток).

Є можливість перейти на спрощену систему оподаткування (персональне оподаткування) за прогресивною ставкою від 2% до 17%.

Штрафи за несплату — 5% недоїмки, за систематичної несплати штрафи зростають, але стягуються в судовому порядку.

Підприємці сплачують прибутковий податок за прогресивною ставкою від 10,5% до 45%.

При перевищенні річного обороту в $43 тис. обов'язково реєструватися платником GST, ставка якого становить 15%. Податок сплачується паралельно з податком на доходи.

Штрафи за несвоєчасну сплату — 1–5% недоплаченого податку (за затримки на місяць) + 1% за кожен наступний місяць.

Дохід до $10 тис. на рік не оподатковується. За обороту $10–108 тис. сплачується прибутковий податок за ставкою 20% чи 40%. Ті, хто перевищив оборот у $108 тис., зобов'язані реєструватися платником ПДВ, що сплачується паралельно із прибутковим подат ком, який у цьому разі становить 15%.

Платники єдиного податку — до 200 грн на місяць.Фізособипідприємці не можуть зареєструватися платниками ПДВ

(20%).

Платники єдиного податку І категорії — до 10% МЗП (до 94,1 грн) на місяць.

Платники єдиного податку ІІ категорії — до 20% МЗП (до 188,2 грн) на місяць.

Платники єдиного податку ІІІ категорії — 3% доходу + ПДВ або 5% доходу без ПДВ.

Перехід на спрощену систему оподаткування дозволено раз на рікШтрафи за несплату податку — 50% ставок податку, встановлених для фізосіб — платників єдиного податку.

оподаткування Зарплат оподаткування Зарплат

35% включно із соціальним податком (медстраховка, пенсійні відрахування тощо).

Штрафи за порушення — $50–1000.

Прогресивна ставка від 2% до 17%.Штрафи за порушення — 20–35% донарахованого податку.

19,5% включно із соціальним податком (страховка від нещасних випадків, пенсійні відрахування тощо). За перевищення річного обороту в $25 тис. податок із зарплат зростає до 33%.

20–50% залежно від річного обороту, включно з медстраховкою, страховими соціальними внесками, пенсійними відрахуваннями тощо.

34,7 МЗП для платника ЄП + 34,7% від фонду оплати праці+ 3,6% (ЄСВ) та 15% (податок на доходи фізосіб) із зарплат найманих праціників.

Плюс 50% ставки ЄП за кожного працівника. Від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок звільняють інвалідів і пенсіонерів.

легкіСть ведення біЗнеСу (складність податкової системи) — місце в рейтингу «Doing Business 2011» легкіСть ведення біЗнеСу (складність податкової системи) — місце в рейтингу «Doing Business 2011»

1 (4) 2 (3) 3 (26) 4 (16) 145 (181) ? (?)

добробут добробут

ВВП** — $233,9 млрд ВВП — $224,1 млрд ВВП — $138 млрд ВВП — $2259 млрд ВВП — $136,6 млрд

ВВП на душу населення — $57,2 тис. ВВП на душу населення — $45,6 тис. ВВП на душу населення — $28 тис. ВВП на душу населення — $35,1 тис. ВВП на душу населення — $6,7 тис.

З 4,7 млн осіб близько 3,5 млн зайняті в малому бізнесі.Близько 90% усіх підприємств країни належать до категорії мало

го й середнього підприємництва.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 25%

(15% виробничого сектора, 17% сфери послуг тощо).

98% гонконгських підприємств належать до категорії малого бізнесу.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 30%.

Частка малого бізнесу (до дев’яти найманих робітників) — 33,3% ВВП; частка середнього бізнесу (10–99 працівників) — 27%.

Із 62,35 млн населення в малому й середньому бізнесі зайнято близько 14 млн осіб.

До категорії малого бізнесу належить кожне четверте підприємство.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 50%.

Із 45,72 млн населення у сфері малого бізнесу зайнято 6,45 млн осіб. За даними Державної податкової служби України, до початку червня у країні налічувалося 2,448 млн фізосібпідприємців.За різними оцінками частка малого бізнесу у ВВП — близько 10–15% ВВП.

Умови ведення бізнесу приватними підприємцями у країнах — лідерах рейтингу «Doing Вusiness 2011» і в Україні: зараз і в разі прийняття поправок до Податкового кодексу

Вико

рист

ано

дані

The

Cen

tral I

ntel

ligen

ce A

genc

y, р

ейти

нгу

«Doi

ng B

usin

ess

2011

», н

аціо

наль

них

стат

исти

чних

від

омст

в, З

акон

у Ук

раїн

и «П

ро д

ерж

авни

й бю

джет

на

2011

рік

»;

розв

орот

під

гото

влен

о за

уча

сті ю

риди

чних

фір

м «І

лляш

ев т

а Па

ртне

ри»,

«Ва

силь

Кіс

іль

і Пар

тнер

и», «

Лавр

инов

ич і

Парт

нери

».


14 контракти | № 23 | 06.06.2011

Ціна питання

ПОДАТКИ

Зараз У разі прийняття законопроекту № 8521

5,45 тис. грн/міс. у т. ч. ЄП до 0,2 тис. грн


САЛЬДО

Від +6,55 тис. грн/міс. Від +6,7 тис. грн/міс.

ШИНОМОНТАЖОкремий павільйон �� 20–25 кв. мРежим роботи ��12 годин на день без вихіднихХазяїн + 2 працівники з офіційною зарплатою �� по 3,7 тис. грнВиручка ��від 0,7 тис. грн/деньВитрати (оренда, компослуги, амортизація тощо) ��до 0,3 тис. грн/день

ПОДАТКИ




САЛЬДО


ПерУКАрНя

Приміщення в житловому будинку �� 30–35 кв. мРежим роботи �� 10 годин на день без вихіднихХазяїн + 3 працівники з офіційною зарплатою �� по 2,5 тис. грнВиручка ��від 0,9 тис. грн/деньВитрати (оренда, компослуги, амортизація тощо) ��до 0,45 тис. грн/день

Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ

Малюнки Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА

контракти | № 23 | 06.06.2011 15

Контракти опитали кілька десятків столичних підприємців, спробувавши з’ясувати, як вплине на їхні доходи прийняття урядового законопроекту № 8521. Результат спантеличив: якщо працювати цілком легально, більшості з них нові ініціативи уряду дозволять заробляти лише на 100 грн на місяць більше. Головною проблемою всі без винятку підприємці назвали високі податки на зарплату

ПОДАТКИ




САЛЬДО


МіНі-КАВ’ярНя Приміщення в житловому будинку �� 35–40 кв. мРежим роботи ��12 годин на день без вихіднихХазяїн + 2 працівники з офіційною зарплатою �� по 2,5 тис. грнВиручка ��від 2 тис. грн/деньВитрати (продукти, напої, оренда, компослуги, амортизація тощо) ��до 1,5 тис. грн/день

ПОДАТКИ


ЄП + ЄСВ до 0,533 тис. грн ЄП + ЄСВ до 0,427 тис. грн

САЛЬДО

Від +6 тис. грн/міс. Від +6,1 тис. грн/міс.

ПАВіЛЬйОН іЗ ПрОДАЖУ

ОДягУ НА рИНКУ

Окремий павільйон на ринку �� 15–20 кв. мРежим роботи �� 10 годин на день з одним вихіднимХазяїн — він же продавець (без найманих працівників))Виручка ��від 1,15 тис. грн/деньВитрати (закупівля товару, оренда, компослуги, амортизація тощо) ��до 0,9 тис. грн/день

Розворот підготовлено за участі юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери». У розрахунках не враховувалися трудовитрати самих спрощенців.

16 контракти | № 23 | 06.06.2011

Документи

держрегулювання

УСІМ СПД

«««««Факт. Скасовано свідоцтва про держреє-страцію СПД.

Підписано зміни до низки законодавчих актів України стосовно скасування свідо-цтва про держреєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця. Відтепер замість такого свідоцтва надава-тиметься виписка з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — під-приємців. Якщо раніше така виписка була чинною протягом 30 календарних днів, тепер вона безстрокова. При держреє-страції юрособи чи фізособи-підприємця, а також внесенні змін до запису в ЄДР, змін до установчих документів, визнанні підприємця банкрутом та визнанні скасу-вання держреєстрації недійсним виписка видається безплатно, в інших випадках вона коштує 17 грн. Як і раніше, дані з ЄДР неможливо отримати через інтернет.

Закон чинний із 07.04.2011 р.Документ. Закон від 07.04.2011

№ 3205-VI.

УЧАСНИКАМ РИНКУ ЦП

«««««Факт. Опублікована інформація пере-стає бути інсайдерською.

Змінами до Закону про ЦП і ФР уточ-нено поняття інсайдерської інформації: це неопублікована інформація про емі-тента, його цінні папери та деривативи, що перебувають в обігу на фондовій біржі, або операції щодо них, якщо ого-лошення такої інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів і деривативів. Ст. 232–1 КК передбачено новий склад злочину: здійснення з ви-користанням інсайдерської інформації на свою користь або на користь третіх осіб операцій з ЦП та деривативами, яких стосується інсайдерська інформа-ція, що призвело до отримання значного прибутку або до значних збитків. Санк-ція — штраф 750–2000 н. м. д. г. або обмеження волі до трьох років. Закон чинний із 25.05.2011 р.

Документ. Закон від 22.04.2011 р. № 3306-VI.

ГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВАМ

«««««Факт. Сплачувати 50% внеску до реєс-тра ції ТзОВ вже не треба.

Внесено зміни до деяких законів щодо спрощення процедури започаткування підприємництва. Так, статутний капітал комерційного підприємства, комуналь-ного унітарного підприємства, складе-ний капітал командитного товариства підлягає сплаті протягом першого року із дня реєстрації. Для ТзОВ вже не вимага-ється сплата 50% внесків до реєстрації: їх так само можна сплачувати протягом першого року. Учасника, який не зробив вчасно свого внеску, можна буде виклю-чити зі складу товариства. Якщо учасни-ки приймають рішення про зменшенням СК, воно надсилається всім кредиторам ТзОВ не пізніше 30-денного строку із дня його прийняття.

Закон чинний із 07.06.2011 р.Документ. Закон від 21.04.2011 р.

№ 3263-VI.

Сумнозвісна фраза «Хотіли як краще, а вийшло як завжди» народилася аж ніяк не на по-рожньому місці. Мало того, її актуальність постійно під-тверджу ється життям.

Закон від 07.04.2011 р. № 3205-VI «Про внесення змін

до деяких законодавчих актів України щодо скасування сві-доцтва про державну реєстра-цію юридичної особи та фізич-ної особи — підприємця» було прийнято з найкращими намі-рами. Як написано в поясню-вальній записці до проекту, основною його метою є спро-щення й здешевлення започат-кування та ведення бізнесу в Україні. Свідоцтво про держре-єстрацію автори проекту вва-жають анахронізмом, всього

лише папірцем, який у розви-нених країнах давно вийшов із моди; до того ж його можна під-робити.

Очевидно виписку з Єдиного державного реєстру, яка має повністю замінити свідоцтво, на думку авторів, підробити не-

можливо. Зрештою, автори тут же пояснюють, що «відпові-дальність за достовірність по-даних відомостей криміналь-ним законодавством поклада-ється на особу, що їх подала». Незрозуміло, правда, чому цей принцип не можна було засто-сувати до свідоцтва про держ-реєстрацію.

У разі ліквідації юрособи або припинення підприємницької діяльності фізособи свідоцтво про держреєстрацію належало

здати. Виписка ж з ЄДР вида-ється «назавжди» — вона є без-строковою. Іншими словами, раніше, щоб переконатися, що контрагент справді зареєстро-ваний в ЄДР, достатньо було на власні очі побачити оригінал свідоцтва (погодимося, таке не

завжди було можливе). Тепер же справжню реєстрацію особи може підтвердити лише свіжа виписка з ЄДР. Цікаво, що, судячи з пояснювальної за-писки, саме цього й намагалися уникнути автори відмовою від інституту обмеженого терміну дії виписки.

Зміни могли би бути виправ-даними, якби існував якийсь менш анахронічний спосіб підтвердження статусу контр-агента, ніж одержання ще од-

ного папірця. На жаль, досту-пу до Єдиного держреєстру через інтернет немає, причо-му не «ще немає», а «вже немає»1. Причин закриття до-ступу до ЄДР Кабмін у розпо-рядженні від 19.01.2011 р. № 32-р не назвав. Можна лише здогадуватися, що йшло-ся не так про захист персо-нальних даних, як про немож-ливість чи принаймні склад-ність стягування плати.

У кожному разі копію випис-ки з ЄДР, як досі було з копією свідоцтва про держреєстрацію, треба буде отримувати від само-го контрагента. Адже запит про видачу виписки з відомостями, що стосуються інших юросіб або фізосіб-підприємців, держ-реєстратором до розгляду не приймається. Тож «спрощення ведення бізнесу» завдяки цим змінам чекати не доводиться — принаймні поки не усталиться практика застосування нових положень.

Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора

тижневика «Дебет-Кредит»

Виписка з ЄДР не гарантує, що підприємство й досі перебуває в реєстрі

Шило на милоЧому ліквідація свідоцтва про держреєстрацію не спростить ведення бізнесу

контракти | № 23 | 06.06.2011 17

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

корупціяправила гри

18 контракти | № 23 | 06.06.2011

Три найкорупційніші законодавчі ініціативи влади

Згідно з даними дослідження компанії Ernst & Young, за рівнем корупції Україна посідає пере-достаннє, 24-те місце у Європі. Широке поширення корупції й хабарництва в Україні визнали 91% опитаних підприємців. Гірша ситуація лише в Росії. При цьому про збільшення рівня ко-рупції в Україні цього року зая-вили 55% респондентів. Не дивно, що Україна й надалі зали-шається аутсайдером світового рейтингу конкурентоспромож-ності «World Competitiveness Year book 2011», опублікованого нещодавно швейцарською біз-нес-шко лою IMD. У рейтингу, що визначається за такими кри-теріями, як стан економіки, ефективність уряду, ефектив-ність бізнесу та стан інфраструк-тури, Україна посіла 57-ме місце (нижче лише Хорватія — 58-ме місце й Венесуела — 59-те).

Однак влада не перестає гово-рити про необхідність знач но по-кращити умови ведення бізнесу, подолати корупцію та всіляко сприяти розвитку підприємни-цтва. «Звертаюся через ЗМІ до підприємців — пишіть мені, те-лефонуйте, хто заважає вам пра-цювати», — закликав днями пре-зидент Вік тор Янукович під час робочої поїздки до Закарпат-ської області. При цьому пообі-цяв, що «наведе порядки, і ко-рупції в органах держави не буде». Чекаємо.

А тим часом парламент про-дукує закони, які ні для чого ін-шого, як для відмивання гро-шей, не придатні. Так, 17 травня ВР прийняла в цілому закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державних закупівель». Він пропонує закрити майже всю інформацію про тендери з держзакупівель. Оприлюдню-ватимуть лише загальну інфор-

мацію, у той час як дізнатися про результати конкурсу, про те, які товари й за якою ціною було придбано, стане неможли-вим. Тобто якщо тендери про-водитимуть на користь набли-жених компаній, учасники, що програли, навіть не зможуть оскаржити рішення комісії в суді. При цьому, відповідно до закону, процедура «закупівлі в одного учасника» не передбачає дозволу в Мінекономрозвитку. Держоргани зможуть проводи-ти закупівлі без тендера на під-ставі того, що «виникли особли-ві чи соціальні обставини», а гроші державних підприємств взагалі виводяться з-під дії за-кону. Також закон скасовує не-

обхідність проведення тендерів при підготовці до Євро-2012. При цьому відкати за отриман-ня підряду, за деяким даними, становлять 25–40%. Тобто в ки-шенях посередників осядуть де-сятки мільярдів гривень.

До речі, на футбольному чем-піонаті зможуть заробити не лише будівельні компанії, а й ім-портери. У парламенті зареє-стровано проект закону про пе-

релік предметів, які звільняють-ся від сплати мита через прове-дення Євро-2012. Метою доку-мента його автори визначили якісну організацію чемпіонату та забезпечення належних умов роботи УЄФА. У разі прийняття закону учасники чемпіонату зможуть ввозити в Україну без імпортного мита та ПДВ перед-бачені в переліку товари до 1 ве-ресня 2012 року. До списку по-трапили дві третини товарів, які традиційно імпортуються в Україну, починаючи від продук-тів харчування, одягу, предметів побуту, обладнання і закінчуючи дорогоцінним камінням, золо-том і платиною. Яка вигода від цього буде УЄФА, наразі незро-

зуміло. Але ось «учасники чемпі-онату», мабуть, зможуть добре нажитися на безмитному імпор-ті. При цьому прогнозні втрати українського бюджету від без-контрольного ввезення необме-женої кількості продукції на пільгових умовах у законопроек-ті не наведено.

Ще одна епохальна ініціатива: 12 травня парламент прийняв у цілому два закони, які передба-чають списання боргів підпри-ємств паливно-енергетичного комплексу перед держбюдже-том, що утворилися в 1997–2010 роках, на суму понад 24 млрд грн. При цьому народні обранці забули скасувати забор-гованість споживачів перед обл-газами й обленерго. Таким чином, приватні компанії, по суті, погасили свої борги за раху-нок платників податків і водно-час залишили за собою право вибивати борги споживачів.

На цьому тлі уряд намагається переконати малий і середній біз-нес, що саме їхнє небажання від-дати останню сорочку не дозво-ляє вчасно й у повному обсязі виплачувати зарплати вчителям і лікарям. Насправді ж уся метуш-ня з податковою реформою, де-регуляцією бізнесу та бороть-бою з корупцією поки що, на жаль, залишається лише інфор-маційним шумом.

*Уряд запевняє бізнес у необхідності збільшення фіскального навантаження для порятунку економіки. А тим часом створюються всі умови для вимивання з бюджету країни десятків мільярдів гривень.

Держзакупівлі проводитимуть ся без тендерів

«Що більше в державі корупції, то більше

законів».

•

Публій Корнелій Тацит

Вілен ВЕРЕМКО

Красти не заборониш

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 23 | 06.06.2011 19

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

контракти | № 23 | 06.06.201120

гроші коментарі

Наприкінці травня на українському фондо-вому ринку сталася безпрецедентна подія:

ДКЦПФР на рік зупинила кліринг і укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів усіх під-приємств групи компаній «До нецьк сталь», підконтрольної Віктору Нусенкісу (загалом 12 компаній). Укра їнсь ка біржа і біржа ПФТС на 12 місяців зупинили торги акціями шахтоуправління «Покровське» (колишня шахта «Червоно армійсь ка-Західна № 1»), Ясинівського коксохіму та Донецького металургійного заводу.

За інформацією ДКЦПФР, відповідне рішення прийнято «з метою захисту прав акціонерів цих підприємств і недопущення розширення корпоративного конфлікту». За даними регулятора, 19 травня до ДКЦПФР надійшов депутатський запит, у якому було викладено відо-мості про корпоративний конфлікт на підприємствах, пов'язаних із концерном «Донецьксталь», а також вимогу призупинити обіг цінних паперів цих компаній. Разом зі зверненням депутата було подано заяву одного з акціонерів і рішення суду з цього питання. «Дії ДКЦПФР є відгомоном суперечки між акціонерами групи «Донецьксталь», а саме Віктором Нусенкісом і його колишнім партнером, депутатом Верхо-вної Ради Геннадієм Васильєвим, який стверджує, що, як і раніше, є співвласником групи та веде судовий позов проти Донецьксталі», — коментують в інвесткомпанії Dragon Capital.

Однак поки група вирішує свої внутрішньокорпоративні питання, приватні інвестори фіксують збитки. «За один день (у п'ятницю, 27 травня. — Прим. ред.) акції Ясинівського коксохіму обвалилися на 35%, а шахтоуправління «Покровське» — на 45%», — коментує аналі-тик Dragon Capital Олександр Макаров. Насправді цінні папери шахто-управління «Покровське» та Ясинівського коксохіму — одні з найлік-відніших на фондовому ринку. Free-float (частка акцій у вільному обігу) ШУ «Покровське» — 2%, Ясинівського коксохімічного заводу — близь-ко 8%. «Ясинівський коксохім — один із найперспективніших паперів на ринку», — зазначає керівник інвестиційного відділу КУА «Бонум Груп» Олександр Спасіченко. Щодня з ними відбувається понад сто угод, а обсяг торгів рідко опускається нижче за 3–4 млн грн.

Серед власників акцій компаній — публічні фонди та приватні інвестори. За день їхні вкладення знеці-

нилися більш ніж на третину. Ще за день до подій аналітики Dragon Capital рекомендували купувати акції Ясинівського коксохіму, оціню-ючи їхній потенціал зростання на рівні 100% (26 травня акції коштували 3,3 грн). «Ситуація, що склалася, поставила під удар цілісність фондово-го ринку України, — пояснює управляючий директор Dragon Capital Дмитро Тарабакін. — Усе сталося без попереднього оголошення, учас-ники ринку не отримують інформації в достатньому обсязі». Понад те, ситуація може негативно позначитися не лише на власниках паперів, що потрапили під заборону, а й на довірі до ринку загалом.

Поки представники інвесткомпаній і фондових майданчиків кон-сультуються з юристами, заповзятливі інвестори вже намагаються заробити на чужому горі. «Деякі брокери укладають угоди з відкладе-ним виконанням (передача прав власності на ЦП відбудеться одразу після поновлення торгів), пропонуючи за акції половину їхньої ниніш-ньої вартості», — ділиться спостереженнями Олександр Спасіченко. Багато приватних інвесторів можуть погодитися на такий крок: краще отримати живі гроші зараз, ніж чекати, коли ситуація стабілізується. Однак через корпоративний конфлікт фінансові й виробничі показни-ки компаній не зміняться. Щойно торги відновляться, ділки зароблять сотні відсотків прибутку.

Вікторія РУДЕНКО

Усім стоятиЯк корпоративні конфлікти розоряють приватних інвесторів

Уквітні темпи припливу коштів на депозити у вітчизняних банках знизилися. Якщо в березні банкіри залучили 101,2 млрд грн, то у квітні — уже 97,8 млрд грн. При цьому обсяги депозитів домашніх господарств зменшилися з

49 млрд грн до 44,7 млрд грн і виявилися навіть меншими за серед-ній обсяг за попередні 12 місяців (46,7 млрд грн).

Підтверджує тенденцію й поведінка вкладників Родовід Банку (у березні цього року уряд ухвалив рішення щодо переведення депозитів із цієї фінустанови до Ощадбанку). За словами заступ-ника голови НБУ Ігоря Соркіна, лише 33% грошей вкладники за-лишають на депозитах у держбанку. Для порівняння: роком рані-ше клієнти Укрпромбанку пере-вклали на новий строк у Родовід Банку понад половину коштів.

Можна було б припустити, що у населення просто скінчилися вільні кошти, які можна розміс-тити на депозитах. Однак, за ін-формацією НБУ, у квітні 2011 року українці купили іно-земної валюти на $762,2 млн більше, ніж продали. А в банки нести валюту вони відмовля-ються: у квітні на депозитах у

доларах і євро вкладники роз-містили 23,3 млрд грн, що на 3,3 млрд менше, ніж у березні. Гривню українці готові розміс-тити лише на невеликий (до року) строк. Попри те, що дохід-ність за короткостроковими вкладами мінімальна (у серед-ньому — до 10% у гривні), саме в цьому сегменті темпи припливу коштів майже не змінилися. А ось інтерес до довгострокових вкладів (строком від одного року) знижується.

З одного боку, банкіри самі не зацікавлені в інтенсивному залученні ресурсів (обіцяного активного поновлення кредиту-вання так і не відбулося, залуче-ні кошти фактично лежать мертвим капіталом, за який ще

потрібно платити). З початку року вони перестали пропонувати клієнтам нові програми й бонуси за переоформлення або пролон-гацію депозитів. Понад те, вони завзято продовжують знижувати ставки за вкладами. Але швидше за все причина у самих вкладни-ках: українці знову почали сумніватися у стабільності курсу (у травні, наприклад, долар в Україні вже перестрибнув позначку в 8 гривень) і воліють запастися валютою, яку для власного спокою зберігають у банці скляній. Або ж просто чекають, коли ставки за депозитами знову підуть угору.


«Я знаюся на джерелах. Джерело — як дівчина.

Залиш його без уваги, і воно висохне».

•

З к/ф «Жан де Флоретт»

Джерело висохлоЧому українці не несуть гроші до банків

Вертай ВіД порогаУ квітні темпи припливу коштів на депозити у вітчизняних банках знизилися

У березні, млрд грн

У квітні, млрд грн

Дина міка за мі

сяць, %

Обсяг залу-чених від домашніх госпо-дарств* коштів

49 44,7 -8,78

Із них:

гривня 21,8 21,2 -2,75

долар 20,4 17,8 -12,75

євро 6,2 5,5 -11,29

* Це наймані робітники, роботодавці, самозайняті особи, отримувачі пенсій, доходу від власності та інших трансфертів.

За даними НБУ

«Після розмови з вами потрібно й обличчя, і руки умити, і самому

окуритися».

•

Микола Гоголь, «Повість про те, як посварився Іван Іванович із Іваном

Никифоровичем»

власні фінанси

контракти | № 23 | 06.06.201122

Торік ломбарди виявилися єдиними небанківськими уста-новами, які демонстрували зростання. У 2010-му лихварі видали у 1,5 разу більше креди-тів, ніж роком раніше, а серед-ній розмір позики зріс майже на 15%.

На кишенькові витрати

Ломбард-барахолка, де можна дешево купити золотий ланцю-жок, пилосос або майже нову кавоварку, — це вже вчорашній день. Вітчизняні лихварі, як і ра-ніше, видають позики під за-ставу виробів із дорогоцінних металів і камін-ня, побутової техніки, автомобі-лів, нерухомості й навіть цінних паперів. Однак сучасні ломбар-ди — це фінансові супермарке-ти, головне завдання яких — ви-дати клієнтові кредит й отрима-ти плату за його використання. «Нам важливо надати клієнтові фінансову допомогу, а не допо-могти позбутися непотрібних в оселі предметів», — пояснює ке-рівник відділу маркетингу мере-жі ломбардів «Благо» Євген По-годін. За останній рік клієнт лом-

бардів помолодшав: якщо рані-ше вік наймолодшого позичаль-ника рідко перевищував 24–27 років, то тепер доволі часто туди заходять і студенти (від 18 років).

Традиційно українці заклада-ють у ломбарді ювелірні виро-би. За даними Держфінпослуг, на частку виробів з дорогоцін-ного металу й дорогоцінного ка-міння припадає понад 90% від

загальної суми ви-даних лихварями кредитів. Серед-ній розмір позики — 500–600 гри-вень (торік, на-приклад, позичали на 100 гривень менше). Зазвичай клієнтам потрібні гроші на поточні витрати: на про-дукти харчування,

лікування, екстрений ремонт, оплату рахунків за телефон тощо. Таку суму можна отрима-ти, здавши до ломбарду, напри-клад, золотий ланцюжок чи пару сережок: у середньому на руки за грам золота видають 180–190 гривень (для порівнян-ня, банки купують золото по 380–385 гривень за грам, про-дають — за 405–410 гривень). До речі, чимдалі частіше лом-барди беруть на роботу гемоло-гів. Якщо клієнт приніс у лом-

бард ювелірний виріб із дорого-цінним камінням, визначити його вартість без допомоги про-фесіонала проб лематично (у найкращому разі його при-ймуть за ціною брухту).

Вартість ломбардного креди-ту недешева: у Києві за корис-тування позикою потрібно за-платити 0,7–0,9% на день (255,5–328,5% річних). У містах-мільйонниках вартість ресурсів така сама, а ось на периферії відсоткові ставки можуть бути вдвічі нижчими. До речі, попри дорожнечу ресурсів, проблем-на заборгованість у ломбардах невисока. За даними Держфін-послуг, 2010 року сума погаше-них кредитів ломбардів стано-

вила 5,3 млрд грн, з яких лише 452 млн (8%) було погашено за рахунок продажу заставного майна. Лихварі визнають: не викуповують застави «зальот-ні» клієнти, а постійні позичаль-ники вчасно погашають відсо-тки за кредитом.

Зазвичай що менші строк і сума ломбардного кредиту, то дорожче він обходиться клієн-тові. Якщо здати в ломбард 20 грамів золота, можна зеко-номити 0,1–0,2% на день. Зни-жується відсоткова ставка за кредитом і в тому разі, якщо позичальник вирішує переза-ставити майно. «Частина наших клієнтів воліють офор-мити кредит на мінімальний строк, а якщо буде потреба, по-довжують договір», — ділиться спостереженнями Євген Пого-дін. Найчастіше у кредит бе-руть на 15–30 днів.

Кредити під заставу побуто-вої техніки, комп'ютерів і теле-фонів втрачають свою популяр-ність. Якщо ще два роки тому на їхню частку припадало близько 8% від суми всіх виданих позик, то тепер — трохи більш ніж 6%. Головна причина — низька оцінна вартість і ще менша сума

гроші

*Ломбард є одним із найстарших фінансових інститутів в історії людства. Письмові згадки про нього можна знайти навіть у грецьких і римських джерелах. У Китаї, наприклад, такі установи існували ще понад 3000 років тому. Але лише 28 вересня 1618 року у Брюсселі відкрився перший ломбард у тому вигляді, у якому існує та працює понині.


Кредити цілодобово

Послуги ломбардів дорожчають, але попит на них, як і раніше, зростає

«Ломбард в нашем районе — заведение

весьма криминальное. Внутри и около него полно сомнительных

личностей, все, как под копирку, с перегарным амбре и трехдневной

щетиной. И приемщик, сразу видно, пройдоха

— глазки бегают, пальцами хрустит.

Явно врун».

•Ганна і Сергій

Литвинови, «Наш маленький Грааль»

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

I кв. 2008

II кв. 2008

III кв. 2008

IV кв. 2008

I кв. 2009

II кв. 2009

III кв. 2009

IV кв. 2009

I кв. 2010

II кв. 2010

III кв. 2010

IV кв. 2010

За даними Держфінпослуг

346,6

599,1785,4

883,4

1347,21292,01188,2

1060,8956,7

1534,8

589,1

599,7433,4

518,6

595,1

Сума виданих кредитів, млн грнСередня сума кредиту, грн

Чимдалі більшеУ 2010-му українські ломбарди видали в 1,5 разу більше кредитів, ніж роком раніше

230% річних

середня вартість ломбардного кредиту

Сума, млн грн

Вироби з дорогоцінних металіві дорогоцінного каміння

5092,4

Побутова техніка634,9

Автомобілі16,9

Нерухомість9,9

Інше майно16,4


Золотий ЗапасСтруктура кредитів за видами заставленого майна у 2010 році

кредиту, яку позичальник отри-мує на руки (не більш ніж 30–40% від оцінної вартості това-ру). До того ж, далеко не всі ломбарди погоджуються пра-цювати з технікою: по-перше, потрібні фахівці з оцінки таких застав, а по-друге — приміщен-ня для зберігання.

Позичити багато

Кредити під заставу авто чи нерухомості лихварі почали ви-давати ще до кризи, однак до-тепер вони так і не стали попу-лярними: дорого. У середньому такий кредит обходиться в 7–8% на місяць (84–96%) річ-них. «Попит на них є, — ділить-ся спостереженнями працівник одного зі столичних автолом-бардів Артем Марчак. — Однак ціни на нерухомість упали в рази, відповідно сума кредиту під заставу квартири стала іс-тотно меншою, тож у відсотко-вому відношенні частка таких позик поки ще дуже невелика (за даними Держфінпослуг, менш ніж 1%. — Прим. ред.)». Для отримання кредиту потрі-бен паспорт та ідентифікацій-ний код власника майна, тех-паспорт на автомобіль або на нерухомість (для квартир — довідка-характеристика із БТІ та форма № 3 з ЖЕКу). Безпо-середньо в ломбарді оформля-ється генеральне доручення із правом передоручення й акт оцінки майна. Для авто додатко-

во складається акт перевірки за базами «Угон СНД», «Угон Ін-терпол».

Квартири та машини україн-ці закладають зазвичай, щоб розрахуватися з попередніми боргами, оплатити дороге ліку-вання, навчання або екстрений ремонт у квартирі. Деякі ризи-кують позичати навіть на про-ведення сімейних свят, але це радше виняток, ніж правило. Великі кредити користуються попитом хіба що у приватних підприємців. Вони стали завсід-никами ломбардів на початку кризи, коли банки припинили видачу кредитів. І хоча в кризу банкіри пророкували, що щойно вони поновлять креди-тування, позичальники до них повернуться, цього так і не ста-лося. Для малого й середнього бізнесу, що працює в тіні, вхід до банків закритий, для них

ломбарди, як і раніше, залиша-ються фактично єдиним джере-лом короткострокового, а іноді й довгострокового фінансуван-ня. Зазвичай дрібні підприємці беруть гроші у борг на місяць-три (найбільший строк креди-

тування в ломбарді — від 6 до 12 місяців).

Ще рік тому клієнт міг отрима-ти під заставу квартири чи авто не більш ніж 200 тис. грн. Сьо-годні таких лімітів немає. При-наймні, працівники ломбардів

про них не розповідають. На руки позичальникові видадуть у середньому 50% від оцінної вар-тості заставного майна. Причо-му якщо раніше серед лихварів діяло негласне правило — не кредитувати під заставу надто дорогих авто й квартир, то тепер такі обмеження трапляються рідше. «Якщо позичальник — наш постійний клієнт, то ми роз-глядаємо найрізноманітніші ва-ріанти співпраці: індивідуально встановлюємо не лише суму, яку готові видати на руки, а й строки кредитування, а також відсотко-ві ставки за ним», — розповідає Артем Марчак. Понад те, деякі лихварі готові залишати авто в користування клієнтові (послуга «авто на колесах»). «У 60% ви-падків позичальники обирають програму, як дає їм змогу корис-туватися атомобілем, для них машина — основне джерело за-робітку», — розповідає Євген Погодін. Щоправда, щоб отри-мати можливість безперешкод-но користуватися своїм майном, позичальникові доведеться за свій рахунок оплатити повне КАСКО, а сума кредиту не може бути більшою за максимальне покриття за страховкою.

Клієнт завжди правий

Конкуренція на ринку лом-бардів зростає, тож лихварям

доводиться активніше боротися за залучення нових і збережен-ня старих клієнтів. При цьому низька відсоткова ставка й ви-сока оцінка заставного майна — аж ніяк не єдині складові успіху. «Сервіс — ось чого хо-чуть сучасні клієнти: відвідувачі ломбардів стають чимдалі вибаг ливішими», — розповідає Євген Погодін. Постійні клієн-ти вимагають до себе й особли-вої уваги: нагадування по теле-фону, за допомогою SMS або електронної пошти про набли-ження строку погашення кре-диту, комфорту у відділеннях, можливості погашення онлайн відсотків за кредитом тощо. У найбільших ломбардах, які мають свої представництва на всій території України, уже давно розроблено програми ло-яльності для постійних клієнтів. Тим, хто часто звертається до ломбардів, лихварі видають більшу суму за той самий товар (порівняно з клієнтом «з вули-ці») і встановлюють нижчий відсоток за користування кре-дитом. Позичальник, який впер-ше звернувся до ломбарду, отримає на руки в середньому 180–190 грн за грам золота, по-стійний клієнт — до 220 грн/г і знижку від 10% до 23% вартості кредиту. І ще одна тенденція — кількість цілодобових ломбар-дів зростає. «У житті трапляєть-ся всяке: клієнтам фінансова допомога може знадобитися й уночі, — пояснює Євген Пого-дін. — Хтось терміново потра-пив до лікарні, комусь потрібно негайно поїхати: серед ночі ані до сусідів не звернешся, ані до банку». Постійних клієнтів у цих відділеннях немає.

Втім, уже до кінця 2011 року попит на послуги ломбардів по-ступово вгасатиме. Їхніми голов-ними конкурентами знову ста-нуть банки, які вже зараз посту-пово починають видавати спо-живчі кредити й активізують випуск кредитних карток.

Кредит під заставу авто чи нерухомості коштуватиме 85–95% річних

контракти | № 23 | 06.06.2011 23

Торік кількість ломбардів в Україні зросла на 14,2%. При цьому збільши-лася кількість охочих відкрити лом-бард, попри те, що за останній рік прибутки лихварів, за визнаннями самих учасників ринку, знизилися.

Для організації ломбардного біз-несу з нуля знадобиться не менш ніж $50–60 тис. Із них 200 тис. грн по-трібно внести до статутного фонду ломбарду (у новому проекті Закону України «Про ломбарди та ломбард-ну діяльність» пропонується підви-щити мінімальний розмір статутного капіталу для нових операторів ринку із 200 тис. грн до 2 млн грн). Серед інших великих витрат — оренда при-міщення, обладнання робочих місць (ваги, реактиви), охорона, навчання персоналу.

Набагато простіше й дешевше ку-пити вже готовий бізнес. Ключову роль, наприклад, відіграє розташу-вання відділення ломбарду. Альтер-нативний варіант: відкрити відділен-ня на засадах франчайзингу. Старто-вий капітал у цьому разі зменшуєть-ся до 50–60 тис. грн. Франшиза ко-

штуватиме 25–30 тис. грн (плюс що-місячна комісія — від 2 тис. грн). До пакету послуг, що їх надає франчай-зер, зазвичай входить реєстрація відділення ломбарду, оформлення всієї внутрішньої документації, на-дання обладнання (ваг і реактивів, спеціалізованого ПЗ тощо), навчання персоналу прийому й оцінці дорого-цінних металів і правильному веден-ню всієї ломбардної діяльності, юри-дична підтримка, допомога з реалі-зацією золота. Великий плюс такої співпраці — робота під поширеним брендом. Ефект сарафанного радіо в ломбардному бізнесі відіграє вели-чезну роль, тож розкручена назва дуже важлива.

Попри те, що лише за останній рік кредити в ломбардах подорожчали на 15%, строки окупності бізнесу в кризу збільшилися: з трьох-п’яти до п’яти-семи років. Основна причина — дорожнеча залучених ресурсів. За даними Держфінпослуг, більшість ломбардів працюють із позиковими коштами (94% залучених коштів — банківські кредити).

Гроші в ріСт

Є ід

ея

0

50

100

150

200

250

I кв. 2008

II кв. 2008

III кв. 2008

IV кв. 2008

I кв. 2009

II кв. 2009

III кв. 2009

IV кв. 2009

I кв. 2010

II кв. 2010

III кв. 2010

IV кв. 2010


141,0 148,0 156,7 157,93

230,0

222,5198,6200,6201,5196,1

176,6182,4

Середньорічна вартість кредиту, % річних

Чимдалі вищеЗа два роки вартість кредитів у ломбардах зросла більш ніж на 50%

інтернеткомпанії & ринки

24 контракти | № 23 | 06.06.2011

Стартап, увага, руш!

Чому в Україні немає стартапів рівня Яндекс та Google

Наприкінці травня Яндекс вийшов на NASDAQ (одна з найбільших фондових бірж США, яка торгує цінними паперами високотехнологічних компаній), виручивши за 16,2% акцій $1,3 млрд. Ажіотаж на вколо російського пошуковика дозволив менеджменту компанії підвищити ціну акції до $25, хоча початкова ціна становила $20–22. Капіталізація компанії на $1–2 млрд перевищила прогнози, збільшившись до $8 млрд. Засновник і гендиректор Яндекса Аркадій Волож заробив $101 млн, технічний директор Ілля Сегалович — $20,45 млн. Успіх IPO російського пошуковика дозволив аналітикам порівняти розміщення акцій Яндекса зі знаменною подією 2004 року. Сім років тому Google продав акції на NASDAQ на $1,67 млрд.

Порівнювати IPO двох пошуковиків у чомусь неправильно. Поперше, у 2004му купівельна здатність долара була набагато вищою. Подруге, Сергій Брін і Ларрі Пейдж могли б отримати більше грошей за акції, але через нестандартий підход до розміщення (через реєстрацію на сайті) і проведення сумнівних емісій ціна паперів збільшилася лише на 18%. Потретє, Google був першим.

Однак вихід Яндекса на такий серйозний майданчик

довів, що в Росії, крім сировинних ресурсів, є якісні високотехнологічні компанії.

Зростання цін на акції компанії Воложа й Сегаловича, що перевищило прогнози, дало підстави знову заговорити про існування цінового пузиря на інтернетринку. До росіян його активно надували менеджери соцмережі Facebook, мікроблогу Twitter, американського розробника онлайнігор Zynga, китайського пошуковика Baidu, російського інтернетхолдингу Mail.ru Group, які виходили на біржу, інвестували в інтернетпроекти, породжували чутки про продаж за завищеною вартістю. Загалом, набивали ціну собі та іншим компаніям. Буквально за тиждень до росіян соцмережа LinkedIn також провела IPO. Компанія збільшила капіталізацію вдвічі, перевищивши ціновий діапазон на третину, з $32–35 до $42–45 за папір. Та й недавня угода Microsoft, яка купила збиткову компанію Skype за $8,5 млрд,

вкотре підтверджує, що ринок перегрітий.

Розумні гроші

Попри цінові пузирі, цікаво інше: чому в Україні стартапів такого рівня немає.

Понад десять років тому в Україні було створено власний пошуковик — meta.ua, що спочатку розмістився на серверах Харківського політеху. У 2006му портал щомісяця відвідували 1,5 млн. користувачів, meta.ua обробляв понад 6 млн запитів на місяць, річний оборот компанії ЗАТ «Мета» становив близько $1 млн, а на її частку припадало 17% українського ринку інтернетреклами. Після приходу Яндекса у 2004му і Google у 2007му конкуренція в УАнеті посилилася. Фактично обидва іноземних пошуковика поділили український ринок інтернетреклами, залишивши крихти пирога meta.ua. Та власник інвестиційного фонду SigmaBleyzer, підприємець із Харкова Майкл

Блейзер (емігрував до США в середині 1970х років) у 2007му продає 51% акцій ЗАТ «Мета» росіянам. Покупцями виступили компанія Digital Sky Technologies (DST) та інвестгрупа «Російські фонди». За різними оцінками, сума угоди становила близько $5 млн, а весь пошуковик оцінили в $10 млн. Нині meta.ua за обсягом середньоденної частки займає 6% Уанету, дані InMind за квітень 2011го. «У meta.ua були помилки, пов’язані більше з позиціонуванням, ніж із побудовою бізнесу. Поки Яндекс і Google ділили український ринок, у meta.ua просто бракувало ресурсів, щоб із ними конкурувати», — пояснює Денис Довгополий, директор компанії BayView Innova tions, заснов ник і президент інкубатора GrowthUP, партнер венчурного фонду TA Venture.

Відсутність в Україні розкручених сайтів, гідних розміщення на NASDAQ, аж ніяк не свідчить про те, що у нас немає своїх Цукербергів та Брінів з унікальними ідеями й мізками. Наприклад, Макс Левчин, один із засновників системи електронних платежів PayPal (її купив eBay у 2002му за $2,2 млрд), — емігрант з України, який виїхав на початку 1990х років із батьками на ПМП до США.

Давно відомо, що у Східній Європі Україна є країноюлідером за обсягом ринку аутсорсингу. Понад 18 тис. вітчизняних фахівців, випускників технічних вузів, пишуть програми на замовлення, створивши ринок з річним оборотом в $1 млрд, дані Асоціації «Інформаційні технології України». «В Україні з’являлося чимало компаній з оригінальними технологіями. Але нашим людям нині бракує досвіду побудови старт апів, хоча цікавих ідей у них багато. Я щороку слухаю презентації 300–500 українських інтернеткомпаній із різними

Наші хлопці їдуть до Росії, Європи або США

Мережевий бізнесТоп-10 найпопулярніших українських сайтів

Домени Середньоден-на частка, % Країна

google 57 США

vkontakte 52 Росія

mail.ru 42 Росія

yandex 35 Росія

odnoklassniki 27 Росія

ukr.net 17 Україна

youtube.com 17 США

wikipedia.org 14 США

ex.ua 11 Україна

gismeteo.ua 10 Україна

За даними дослідження InMind за квітень 2011 року

Надія ГОНЧАРУК

т «Набагато краще починати під час

економічного спаду: легко знаходити партнерів, легко

збирати команду, а конкуренція

починається пізніше».

•

Рід Хоффман, засновник Linkedin

*В Україні є з десяток компаній, які успішно працюють на глобальному ринку.

бізнеспланами, ідеями, сервісами тощо. Серед них трапляються дуже перспективні», — розповідає Денис Довгополий.

Однак створити свій унікальний інноваційний продукт, як виявилося, нашим ІТфахівцям не до снаги. Звісно, є приємні винятки. Наприклад, створений українцями сервіс Viewdle з розпізнавання облич через пошук по відеофайлам в інтернеті. Його співзасновником був Єгор Анчишкин, який нині розвиває сервіс Kabanchi.com. А розробка технології велася групою вчених з Інституту кібернетики під керівництвом професора Михайла Шлезінгера. У 2006му стартап отримав фінансування в розмірі $1,5 млн від американця українського походження Юрія Фраймана та інших інвесторів. Торік компанія залучила інвес

тицію у $10 млн від Best Buy, Blackberry Partners Fund та Qualcomm. Viewdle переміг у конкурсі CTIA Emerging Technology Awards 2011 у категорії «Соціальні мережі / Контент / Розваги» та свого часу здобув безліч престижних нагород.

Інший український проект, відомий на міжнародній арені, — InvisibleCRM, одним із співвласників якого є Влад Воскресенський. Компанія займається створенням програм з автоматичного перекидання даних із робочих програм користувача в CRMсистему. На старті проект розвивався на власні кошти, яких було $300–400 тис. У 2006 році компанія залучила загалом $1,5 млн за рахунок інвестицій від найбільших західних венчурних фондів Martinson Trigon Venture Partners та ABRT.

Ці історії успіху, без сумніву, надихають. Та є одне «але»: українськими проектами їх вже можна назвати з великою натяжкою, бо штабквартири компаній розташовано за межами нашої країни. Хоча розробка продуктів, як і раніше, ведеться в Україні. Схожа доля в майже усіх більшменш цікавих вітчизняних стартапів. «В Україні насправді величезна кількість успішних ІТком

паній. Але з якихось причин більшість із них воліють позиціонувати себе як іноземні проекти, — зазначає Дмитро Шоломко, директор Google в Україні. — Я можу навести чимало прикладів, коли такі компанії утримують формальні офіси у США, Великій Британії чи Німеччині. Стартап з українським корінням навіть вийшов на торги на Лондонській фондовій біржі, хоча вважається, що ця компанія з Великої Британії». «Можна й в Україні розвивати велику компанію, орієнтовану на світовий ринок, але це дуже важко. Щоб розуміти споживача та вгадувати його бажання, треба бути ближче до нього у прямому сенсі слова. Тож наші хлопці їдуть до Росії, Європи або США», — аргументує Денис Довгополий.

Чому ні

В Україні відсутня культура венчурного інвестування. Більшість потенційних інвесторів просто не хочуть працювати з проектами, дохідність яких нижча за 30%. «У Центральній та Східній Європі не бракує талановитих розробників і підприємців, але інвестицій в їхній стартапи напрочуд мало. Це враження у мене залишилося після мого візиту на конференцію IDCEE 2010 в Києві. Тоді один з іноземних підприємців мені розповів, що тутешні інвестори хочуть придбати автомобіль за ціною $1000 і продати його наступного дня за $1100. Вони не зацікавлені в довгострокових інвестиціях», — ділиться враженням іноземний журналіст Мартін Бріант на thenextweb.com.

«Торік у США венчурні інвестори витратили близько $27 млрд, у Європі — $5 млрд, у Росії — $400–500 млн, в Україні — поки що $20 млн», — підтверджує співзасновник та управляючий директор інвестиційного фонду TA Venture Вік торія Тігіпко. За словами Довгополого, в Україні працюють лише п’ять фондів, які можна зарахувати до категорії венчурних. Йдеться про портфельні вкладення у високори

зикові активи з технологічною складовою.

Але основна причина нерозвиненості українського ринку полягає у його немасштабності: лише 45 млн населення й низьке проникнення інтернету. Крім того, головний заробіток більшості стартапів — реклама в інтернеті — за оборотами становить 280 млн грн, дані Всеукраїнської рекламної коаліції за підсумками 2010 року. Для порівняння: у Росії кількість інтернеткористувачів — 60 млн осіб за населення 143 млн осіб, а обсяг ринку інтернетреклами — 26,7 млрд руб, або $960 млн. «В Україні навіть найуспішніша інтернеткомпанія не може коштувати сотні мільйонів доларів — найбільші угоди за стартапами вимірюються в десятках мільйонів доларів. Але це радше виняток.

У рядових транзакціях йдеться про суми від сотні тисяч доларів до одного мільйона», — констатує Денис Довгополий.

Відносно маленький ринок не дозволяє нашим підприємцям створювати справді новаторські продукти. Завжди легше, та й безпечніше, використовувати відому й розкручену бізнесідею, яка приносить прибуток. Ось чому більшість українських стартапів — клони популярних зарубіжних сайтів, хоча й орієнтовані на внутрішній ринок. Та вони програють іноземним прототипам. Утім, росіян факт клонування не надто бентежить, варто лише подивитися на успішну роботу соцмережі «ВКонтакте» за аналогом Facebook. «Не треба всі стартапи вважати копіями розкручених сайтів, серед них є й цілком оригінальні проекти. Втім, ідей у людства взагалі не так уже й багато, а підхопити ідею в інтернеті взагалі нескладно. Додайте, що її практичне втілення дуже часто залежить від наявності інфраструктури, зрілості місцевого ринку. Ось і виходить, що умови для реалізації проекту в Україні часто з’являються пізніше, ніж на Заході чи навіть у Росії», — пояснює Сергій Петренко, гендиректор «Яндекс.Україна».

Та песимістично ставитися до України як до кузні стартапів не варто. Андрій Терехов, директор департаменту стратегічних технологій Майкрософт Україна, розповів Контрактам, що аутсорсингова модель ринку не дозволяє нашим ІТспеціалістам створювати інноваційні продукти. «Поєднувати в рамках однієї компанії аутсорсингові послуги й розробку продуктів дуже важко. Тож перспективніше працювати над створенням умов для появи й розвитку нових стартапів, які вироблятимуть власні продукти. Якщо потенційний новий продукт з’являється всередині аутсорсингової компанії, слід оформити його у вигляді самостійної компанії (так званий spinoff). Тільки таким чином українські ІТфірми в перспективі зможуть стати конкурентоспроможними на глобальному ринку», — наголошує він.

Крім того, українські стартапи виходять і мають намір виходити на біржу. Щоправда, не рівня NASDAQ, а скромніше, на кшталт лондонського або варшавського майданчиків. «IPO української технологічної компанії можливе. Але успішність і значимість розміщення залежать від масштабності проекту. Орієнтація на український ринок не може забезпечити великого охоплення. Тож українським інтернетпідприємцям, які будують такі плани, можу порадити активніше вивчати й використовувати експортні можливості», — радить Дмитро Шоломко. Денис Довгополий сумнівається, що український стартап зможе вийти на NASDAQ. «У нас немає внутрішнього ринку, який зміг би забезпечити нашому проекту капіталізацію навіть у сотні мільйонів доларів, — зауважує він. — Але на альтернативних майданчиках (New Connect, AIM) вітчизняні компанії або проекти з українським корінням уже розміщувалися — проводили IPO на майданчику в Лондоні. Нині готуються кілька розміщень на Варшавській фондовій біржі. Та йдеться про залучення інвестицій в сотні тисяч і мільйони доларів, а не мільярди».

Загалом є надія, що вже незабаром українські ІТспеціалісти накопичать досить досвіду й коштів, щоб створювати інноваційні високотехнологічні продукти, а не здавати в оренду інтелект західним компаніям або плодити клони іноземних сайтів.

контракти | № 23 | 06.06.2011 25

Невеликий внутрішній ринок не дозволяє українським фахівцям створювати успішні стартапи із глобальним охопленням

сучасні війниє дані

контракти | № 23 | 06.06.201126

Павло СИВОКОНЬ

Операція з ліквідації Усами бін Ладена поклала край багаторічним страхам американців. Головний терорист, за голову якого призначили рекордну нагороду в $25 млн, став особистим ворогом американців після терактів у Всесвітньому торговому центрі. І американці своїми податками оплачували війни з тероризмом, витрати на які зростали на $30 млрд щороку.

Але протистояння не скінчилося. Символічна операція й ті дії, які розпочали обидві сторо

ни конфлікту, показують, що війна з тероризмом переходить у нову фазу. Розвинені країни на чолі зі США, нарешті, вирішили закінчити епоху масштабних операцій проти урядів, які можуть загрожувати їхній національної безпеки. Тепер на перший план виступає використання досягнень прогресу, починаючи від розвідувальних безпілотників до відстеження повідом лень у мережі Facebook. Світ після завершення Другої світової війни стикнувся з війною нового типу, про яку багато говорили, але ніхто не зважувався зробити перший крок.

Так, наступного дня після оголошення про смерть головного терориста президент США Барак Обама запросив у Конгресу додатково $27 млрд на війни та внутрішню безпеку. Таким чином президент, який два роки тому обіцяв покласти край непід'ємному тягарю військових витрат, довів оборонний бюджет до астрономічного показника у $553 млрд. Хоча тепер гроші витрачатимуть на нові статті і,

можливо, невдовзі полювання за бін Ладеном, яке, за приблизними підрахунками Інституту дослідження війни та миру, коштувало $98 млрд за десять років, видасться дешевою операцією. Західні країни й не думають скидати оберти в боротьбі з терористами.

По інший бік барикад теж ніхто не хоче складати зброю. За два тижні після смерті свого ідейного лідера в Пакистані двоє смертників підірвали себе та ще 80 студентів підготовчих курсів армії цієї країни. Методи тут не змінилися. Але, за словами експерта Center for Defense Information Стівена Брукса, зараз те

роризм втратив своє обличчя та став мережевим поняттям. «Тепер в усіх на слуху мережі міжнародного тероризму, їх складніше знищити, ніж окремого лідера, і вони готові до великомасштабних війн», — розповів експерт Контрактам. Схоже, ми вже не побачимо висадки десантних дивізій або килимових бомбардувань. Входять у моду мікровійни, де солдат коштуватиме $700 тис. на рік. А терористи й без харизматичних лідерів підриватимуть свої бомби.

Тиха капітуляція

За день до початку війни в Афганістані, 6 жовтня 2001 року, президент США Джордж Буш звернувся до нації із закликом перемогти світовий тероризм. І вже тоді він сказав, що ця війна буде глобальною та водночас відрізнятиметься від останнього всесвітнього протистояння, що скінчилося 1945 року. Американський лідер наголосив, що після перемоги не буде пишної капітуляції на борті лінкора «Міссурі», як сталося з Японією, а буде тиха

перемога, і тоді Усама бін Ладен постане перед судом.

Наступного дня американська авіація за підтримки сил НАТО почала бомбити Афганістан. Саме там, за інформацією ЦРУ, ховався головний терорист. І його треба було знайти за будьяку ціну. За перші два роки США витратили на війну в цій країні $20,8 млрд. У той час ця сума видавалася дуже великою, і тодішній голова бюджетного комітету Джонатан Адлер написав президентові відкритого листа, у якому попросив скоротити апетити військових. Тоді на документ не звернули уваги, адже проміжної мети — повалити режим талібів

— було досягнуто, тобто гроші було витрачено недарма. Тепер потрібно було закріпитися в цій країні та знайти головного терориста. На це знадобилося більше коштів, тож у бюджеті 2003 року заклали вже $30 млрд. Цих грошей, здавалося, вистачить на повну перемогу.

Але у Вашингтона прокинулися миротворчі амбіції в Іраку. Американців турбував режим Саддама Хусейна, і його вирішили усунути під гаслами зв'язків Багдада з терористами. І за прийнятні гроші. Тож бюджет перекроїли й виділили на Ірак $53 млрд. Афганістан отримав на $16 млрд менше. У Білому домі заявили, що війну вже виграно й для підтримки порядку треба менше грошей.

За п’ять років війн до Іраку відправили $589,3 млрд, втрати в особовому складі постійно зростали і до 2009 року досягли 7 тис. осіб. Афганістану дісталося набагато менше грошей — лише $213 млрд. Солдат, який служив там, коштував приблизно на $21 тис. на рік дешевше, ніж його колега в Іраку. Водночас активність уже розби

того руху «Талібан» у цій країні помітно зросла. Цьому сприяла легендарна корумпованість проамериканського уряду Хаміда Карзая. У 2009 році американське командування було змушене втрутитися в його політику, покаравши за хабар у $100 млн за продаж концесії на мідні копальні у Вазиристані. За 2004 рік міжнародна коаліція втратила в Афганістані убитими 60 осіб, а в 2007 уже 232 солдати.

Спочатку Вашингтон спробував перекласти фінансовий тягар операції проти талібів на своїх союзників за НАТО. Але 2007го почалася фінансова криза, тож країни Європи захотіли вивести свої війська, оскільки витрати на їх утримання ставали непосильними для бюджетів. НАТО від початку саме могло забезпечити лише 30% усього бюджету операції, і Білий дім ніс на собі більшу частину витрат.

До 2009 року стало зрозуміло, що обидві війни не приносять результатів. «США опинилися в ситуації завершення війни у В'єтнамі й не могли із честю залишити бойові дії. Але головне — світовий тероризм став потужнішим», — заявила Контрак-там експерт Center for Strategic and International Studies Карлі Шелдвіз. Аналітик вважає, що саме в цей критичний період витрати на загальну війну з тероризмом сягнули свого піку. У 2008 році Ірак отримав $142,1 млрд, але чарівної дії ці гроші не справили — солдати гинули й далі. А Рада із зовнішньої політики у своєму щорічному звіті заявила, що американська політика не досягла своєї мети на Близькому Сході та треба залишати регіон поки ще можна.

Але піти просто так влада США не могла. На думку професора Університету Джорджтауна Пола Пілара, боротьба з тероризмом та затримання Усами бін Ладена в американському суспільстві були доведені до абсурду. На оборону витрачалося більше, ніж на науку, охорону здоров'я та соціальні виплати разом узяті. За розрахунками бюджетного комітету Сенату США, до 2015 року витрати мали сягнути $750 млрд на рік. З висновків доповіді сена

Війна за мир

*Двома головними інструментами нових війн із тероризмом, на думку Стівена Брукса, стануть розвідка й удари малими спеціальними підрозділами. А масштабні операції відійдуть у минуле, оскільки вони неефективні й дорожчі.

Чому навіть ліквідувавши Усаму бін Ладена, США все одно не економитимуть на боротьбі з тероризмом

Війна з тероризмом переходить у нову фазу, де солдат коштуватиме $700 тис. на рік

«Мы будем преследовать террористов всюду.

Если в туалете поймаем, то и в сортире их замочим».

•Володимир Путін

тора Еммі Беласко видно, що Америка зайшла у глухий кут: відступити — означає визнати перемогу тероризму, продовжувати війну — опинитися у прірві економічної кризи.

Нове мислення

У 2011 році в Америці вирішили змінити сам принцип боротьби з тероризмом. На думку Стівена Брукса, адміністрації Барака Обами потрібно було повернути віру виборців у свою зовнішню політику. «У Вашингтоні розуміли, що не встигають боротися з терористами й реагувати на нові загрози. Адже їхні методи застаріли, і закачування в них додаткових грошей нічого не принесе», — вважає дослідник.

Тож у середині квітня 2011 року почалися перестановки в самій верхівці Пентагона. Про свою відставку заявив міністр оборони Роберт Гейтс, який благополучно пережив зміну президентів. Йому на зміну прийшов Леон Панетта — колишній голова ЦРУ. На думку експертів Center for Defense Information, Гейтс відстоював доктрину традиційної війни проти терористів, а його наступник робить ставку на розвідувальні операції. Одразу ж після призначення відділ спеціальних операцій отримав додаткові асигнування в бюджеті на 2012 рік у розмірі $20 млрд.

Революції в Північній Африці та заворушення у країнах Близького Сходу проходять під гаслами демократії, свободи слова, плюралізму. І ніде не чути про ісламську єдність, боротьбу із західним світом і джихад. В останні два місяці принишк навіть президент Ірану Махмуд Ахмадінежад. Професор Claremont Institute Девід Самуель вважає, що ісламський тероризм виявився недоречним у цих повстаннях. «На зміну націоналізму й ненависті до Заходу прийшла ідея реформування власних країн. Тепер молодь арабського світу охоплена ідеями європеїзації своїх держав», — вважає експерт. Тож ідея зіткнення цивілізацій багато в чому втратила свою актуальність.

Крім того, у Center for Strategic and International Studies вважають, що терористи багато в чому недооцінили прагнення Америки воювати у кривавій і затяжній війні. Адже невдалі операції в Лівані та Могадішо показали, що армія США не пристосована до тривалої війни. Тож до

2011 року їхні сили теж були не на висоті.

Інший кошторис

Двома головними інструментами нових війн із тероризмом, на думку Стівена Брукса, стануть розвідка й удари малими спеціальними підрозділами. А масштабні операції відійдуть у минуле, оскільки вони неефективні й дорожчі.

У військовому бюджеті США на 2012 рік ця тенденція також отримала своє відображення. Сегмент підготовки солдат у підрозділах розвідки та спецназу отримав додатково $20 млрд, ці гроші забрали зі статті військового будівництва, отже влада планує менше будувати базових таборів у чужих країнах. На підготовку кожного американського солдата тепер витрачатимуть $694 тис. на рік, тоді як 2010го звичайний піхотинець коштував бюджету $445 тис.

Посилять і підрозділи розвідки, переважно за рахунок останньої тенденції військової моди — безпілотних літальних апаратів. Зараз в армії США їх понад 400, і до 2015 року планують побудувати ще 200. Вартість одного безпілотника — $100,8 млн. А це половина від вартості повноцінного винищувача останнього покоління F35, але вже пілотованого. Основним постачальником дронів армії США стала корпорація Northrop Grumman, яка згорнула програму розробки нового винищувача та виділила у пріоритет замовлення на безпілотники. Услід за США свої дрони почав розробляти і європейський концерн EADS, на це вже виділено EUR4 млрд. Аналітики Center for Strategic and Budgetary Assessments вважають, що саме на ці літальні апарати робитиме ставку Білий дім надалі.

Крім того, зростуть витрати й на спеціальні операції за кордоном. Карлі Шелдвіз упевнена, що тепер Пентагон комплектуватиме більше спеціальних підрозділів для проведення точкових ударів по лідерах терористів. Якщо операція проти бін Ладена відбулася так успішно, то коштів на війну, як і раніше, не шкодуватимуть. Їх просто спрямують в інше русло. За середніми підрахунками Конгресу США, на війни за кордоном уже витрачено $1,23 трлн. І до 2017 року ця цифра може подвоїтися, хоча неясно, чи принесе нова стратегія війни довгоочікувану перемогу над тероризмом.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 23 | 06.06.2011 27

реклама

речі

контракти | № 23 | 06.06.201128

«У мене ніколи не було капців... Я прогавив своє життя», — скаржився кілер на прізвисько Мілан колишньому вчителю із провінційного містечка. Діалог про капці є однією з найбільш пам’ятних сцен у культовій кінодрамі «Людина з потягу». За задумом автора фільму, домашнє взуття було символом тихого розміреного життя, скромних запитів і душевної рівноваги. Маркетологів компанії Tricker’s цей образ явно не влаштував. За їхньою версією, домашнє взуття — символ влади, мужності й переваги над оточуючими. Tricker’s випускає найдорожчі у світі чоловічі капці. Моделі серійного виробництва продаються по $300–500 за пару.

«— І ми працювали, капці шили, шили...

— Такими руками замки ламати,

а не капці шити».

•

З к/ф «Калина червона»

РЕЧІ

стратегії

Том СтоппардПопулярний британський драматург, сценарист і теа-тральний критик придбав теплі повстяні капці Tricker's зі шкіряною окантовкою.

Джо РайтРежисер відомого телесеріалу «Останній король», автор останньої та найбільш касової екранізації роману Джейн Остін «Гордість та упере-

дження» носить темно-бордові оксамитові Tricker's із лайковими устілками.

Алістер ДарлінгКолишній канцлер Казначейства Великої Британії придбав м'які шкіряні Tricker's із високими напівкруглими задниками.

Джеремі АйронсВиконавець головної ролі в культовій драмі Барбета Шредера «Зворотній бік долі» купив екстравагантні чорні Tricker's, розшиті золотою ниткою.

VIPклієнти

контракти | № 23 | 06.06.2011 29

Марія БОНДАР..

Лорди у капцях

Як маркетологи компанії Tricker’s зробили домашні капці предметом розкоші

Вдарити капцями по конкурентах

Почнемо з того, що компанія Tricker’s спеціалізується на випуску капців зовсім недав-но. Активне просування цієї лінії по суті почалося 2006 року. До цього в усіх промо-матеріалах ТМ йшлося виключно про туфлі й череви-ки. Tricker’s позиціонувалася як ультраконсервативна марка класичного чоловічого взуття. Автори PR-публікацій назива-ли Tricker’s носієм англійсько-го сільського стилю, який сформувався у 1830-ті роки, за часів правління Вільгельма IV. Власне, цей стиль і був фірмо-вою фішкою ТМ, завдяки якій на початку 2000-х Tricker’s за-кріпилася на ринку елітного взуття. «Це був дуже специ-фічний нішевий товар — туфлі для справжніх цінителів анг-лійської класики, — зазначає

консультант агентства Monitor Віктор Лукіні. — Зрозуміти, в чому їх принадність, могла лише людина, яка багато років одягається та взувається на Олд-Бонд-стріт. Не найвдалі-ше позиціонування. Таких споживачів небагато, та й до-годити їм дуже важко».

У 2004 році власники Tricker’s здійснили кілька спроб розширення цільової ау-диторії. Почався період стрім-кого зростання luxury-ринків. Багатіючі представники серед-нього класу активно спожива-ли предмети розкоші. За раху-

нок цієї категорії споживачів учасники luxury-сегмента ба-гаторазово збільшували обся-ги продажу. Tricker’s теж спробувала попрацювати з новою аудиторією, почала ак-тивно рекламуватися у ЗМІ, проводити клієнтські заходи за участю знаменитостей, сло-

вом, робити все те, що зазви-чай роблять для залучення скоробагатьків, — розповідає експерт. — Однак спочатку результати були дуже скром-ними. Інші англійські вироб-ники почали обробляти upper middle class набагато раніше.

До того часу як власники Tricker’s вирішили продавати класичний британський стиль багатим обивателям, це вже робили Loak, Barker, Grenson, Sebago тощо. Фінансові мож-ливості цих компаній цілком дозволяли не дати розвинути-ся новому конкуренту».

Згадані компанії, як і Tricker’s, спеціалізувалися на пошитті туфель і черевиків. У їхніх лінійках були й інші різ-новиди взуття, проте марке-тингові зусилля концентрува-лися на просуванні двох пріо-ритетних товарних категорій. Решта вважалися комплемен-тарними, тож не фігурували у прямій рекламі, не згадували-ся у PR-публікаціях, були пред-ставлені трьома-чотирма мо-делями, та й то не в кожній торговій точці.

Акцентувавши увагу спожи-вачів на одному з таких комп-лементарних товарів, власни-

Хроніки Трікера

1820 1840 1860 1880 1900 1920 1940 1960 1980 2000 2020

1829 р. — невдалий торговець Джозеф Барлтроп та його дружина Клер Луїз відкривають невелику взуттєву майстерню в центрі Лондона; фінансував це підприємство батько Клер Луїз, комерсант Трікер, тож фірму назвали Tricker's

1835 р. — майстерня стає популярною, жителі прилеглих районів замовляють у Tricker's башмаки та чоботи

1837 р. — Джозеф Барлтроп збирає замовлення в селян та дрібних торговців, які приїхали до міста на ярмарок

1840 р. — добротні башмаки Tricker's користуються попитом за межами Лондона, їх замовляють управляючі прилеглих маєтків

1845 р. — серед клієнтів Tricker's з'являються багаті землевласники

1861 р. — фірма переорієнтується на пошиття класичних чоловічих туфель, ядром цільової аудиторії стають аристократи

1873 р. — відкриття взуттєвого магазину Tricker's

1905 р. — бізнес розширюється за рахунок пошиття взуття для студентів англійських університетів

1920 р. — початок серійного виробництва туфель та черевиків Tricker's

1939 р. — компанія отримує замовлення на виготовлення форменого взуття для британської армії

1948 р. — італійські виробники класичного чоловічого взуття не можуть експортувати свої товари до Великої Британії, Франції та США через ембарго, пролобійоване генералом Шарлем де Голлем, ринкові позиції англійських виробників, і Tricker's зокрема, міцнішають

1962 р. — зниження попиту на класичні моделі взуття у США призводить до скорочення цього сегмента на світовому ринку

1965 р. — компанія

перебуває на межі

банкрутства

1967 р. — товарні лінійки Tricker's скорочуються

1973 р. — Tricker's повертається до формату ательє та шиє взуття переважно на замовлення

2000 р. — поновлення промислового виробництва

2004 р. — за відмінну якість Tricker's отримує спеціальну нагороду, засновану принцом Уельським

2006 р. — початок активного просування фірмових домашніх капців

2007 р. — Tricker's випускає найдорожчі у світі капці серійного виробництва

2009 р. — компанія спонсорує рубрику «Маєтки» у глянсовому журналі Style House

2011 р. — випускає капці, розшиті золотою ниткою

Англійські капці Tricker’s шиють зовсім не для англійців

речістратегії

контракти | № 23 | 06.06.201130

ки Tricker’s змогли обійти сильніших конкурентів. Візи-тівкою марки стали оксамито-ві капці. «Це був несподіваний хід, і спочатку ми не сприйня-ли його всерйоз, — визнає пан Лукіні. — У 2006 року я кон-сультував взуттєвої дім Tod’s. Коли в лондонському салоні Tricker’s провели перший по-діумний показ домашніх кап-ців, мої клієнти запитали, що б це означало. Тоді я відповів, що це ексцентрична спроба вирізнитися на загальному тлі виробників елітного чоло-вічого взуття — прийом за-бавний, але навряд чи спра-цює, оскільки ринок надто консервативний». За місяць відбулася презентація нової товарної лінійки Tricker’s. Моделей домашнього взуття виявилося більше, ніж туфель і черевиків разом узятих. Причому всі вони були при-значені для масового промис-лового виробництва. Дещо пізніше з’явилися лімітовані серії та сервіс пошиття кап-ців на індивідуальне замов-лення. У лондонському салоні Tricker’s виник окремий закут домашнього взуття. «Ось тоді стало зрозуміло, що це не жарт, один із найстарі-ших класичних взуттєвих домів Англії на подив конку-рентів, аналітиків і журналіс-тів справді переключається на торгівлю капцями», — го-ворить Віктор Лукіні.

Трансатлантичне промо

Строго кажучи, капці Tricker’s — це навіть не англій-ський стиль. Як зазначає fashion-експерт Daily Telegraph Чарлі Портер, більшість ходо-вих моделей домашнього взут-тя цієї марки витримано у сти-лістиці American Apparel. Для розробки нової лінії запросили популярного нью-йоркського дизайнера-провокатора Тома Брауна. Продовжувачем тра-дицій британської класики цю людину назвати складно, швид-ше навпаки. Він раз по раз ви-ступає у ЗМІ із критикою тра-диційних підходів у моді. Сам Браун часто з’являється на лю-дях у важких незграбних чере-виках і зім’ятому костюмі.

«Цілком очевидно, що так звані англійські капці Tricker’s шиють зовсім не для англійців, — зазначає науковий редактор Word of Fashion Даніель Воль-штейн. — По-перше, в усіх дистрибуторських каталогах є ціни в доларах США. По-друге, у Новому Світі марку рекламу-ють активніше, ніж на Британ-ських островах. По-третє, у Нью-Йорку капці Tricker’s вже з’явилися у Barney’s, Neiman Marcus і навіть у Saks, а в Лон-доні вони все ще продаються виключно у фірмовому мага-зині Jermyn Street». У Лондоні за багатьма моделями капців Tricker’s складають списки очікування. Це означає, що по-

купець має оформити замов-лення в магазині та чекати, до-поки за місяць або за кілька місяців йому доставлять по-купку. У Нью-Йорку ж майже весь асортимент домашнього взуття Tricker’s доступний зі складу. Крім того, існують сток і різні дисконти. До слова, з туфлями й черевиками тієї ж марки все навпаки. Їх набагато простіше придбати в Лондоні, ніж у Нью-Йорку.

У сегменті домашнього взуття лідерами продажів є чорні окса-митові капці з вишивкою у ви-гляді індіанського пір’я, вовчих голів і золотих вензелів у стилі Джорджа Вашинг тона. «Пара-доксально, що користуючись американською символікою, запрошуючи американських дизайнерів і явно орієнтуючись на американський ринок, ви-робники капців Tricker’s не пе-рестають стверджу вати, що продають традиційний англій-ський стиль», — зазначає Дані-ель Вольштейн. У рекламних матеріалах фігурують імена лордів і есквайрів, які носили Tricker’s у 1860-ті роки. Це саме по собі є правдою, проте автори промо-статей не зазначають од-нієї важливої деталі — у XIX столітті йшлося про чере-вики, зшиті на замовлення, які не мають жодного стосунку до сучасних капців промислового виробництва. «Маркетологи спритно грають на специфічно-му постколоніальному комп-лексі, який донині ще є в бага-

тьох грошовитих американців, особливо в тих, чиї предки ко-лись перебралися на новий континент із Британських ост-ровів», — припускає пан Воль-штейн.

По-суті, США — єдиний ко-лишній домініон Великої Бри-танії, якому довелося відвойо-вувати незалежність. Особли-ве ставлення до Британської Корони так міцно вкорінилося в національній свідомості, що й донині все англійське викли-кає в американців емоційну реакцію, причому вельми нео-днозначну. «На людях прийня-то демонструвати глуз ливо-байдуже ставлення до того, що асоціюється з Англією, — по-яснює експерт. — Часто можна почути, як америка-нець мавпує британський ак-цент, іронізує з приводу мо-нархії тощо. Однак у США рейтинг трансляції нещодав-нього весілля принца Вільяма був вищим, ніж у будь-якій іншій країні за межами Спів-дружності націй. І америка-нець навряд чи образиться, якщо його вимову порівняють з британським акцентом. Аме-риканці соромляться власної тяги до англійського, але, як будь-яка фрустрована потре-ба, вона впливає на спожив-чий вибір. Ймовірно тому для ділових зустрічей та офіцій-них заходів вони віддають пе-ревагу італійським туфлям, а для дому купують англійські капці».

Володимир БеркоВ, генеральний директор представництва Tassi Moko в Україні

— Кілька років тому один при-ятель порадив мені придбати туф-лі якоїсь із класичних англійських марок. Він стверджував, що коли йдеться про м'які лоуфери, бри-танці значно кращі за італійців. Сам я давно та із задоволенням ношу італійське взуття, та вирішив дослухатися до поради. Якось у Лондоні пройшовся взуттєвими магазинами. Взагалі я не любитель магазинних походів, але до купівлі взуття ставлюся серйозно. Англій-ські лоуфери мене розчарували. Як на мене, вони виглядають дещо незграбно. При цьому я не назвав би їх дуже зручними. Натомість ан-глійські капці — геть інша справа. Надягнеш їх і почуваєшся як лорд, що відпочиває у фамільному зам-ку. Не знаю, чи то у формі справа, чи то в матеріалах, але зручніших капців, ніж Tricker's, я в житті не носив. Та й виглядають вони дово-лі солідно.

Маргарита риХальська, директор і співвласник мережі фітнесклубів Planet

— Цієї зими купила капці Tricker's, щоб подарувати їх свекру на 23 лютого. Він сам замовив для себе такий подарунок, коли дізнав-ся, що я збираюся до Лондона на міжнародний семінар із сучасних технологій оздоровлення організ-му. Чесно кажучи, якби свекор не наполягав, я б обрала для нього щось інше. По-перше, капці, які він хотів, коштують GBР150 за пару. Продавець запевняв мене, що це ручна робота, та я колишній працівник швейної промисловості й завжди розпізнаю машинний ря-док. По-друге, Tricker's продають-ся лише в одному магазині, і при цьому далеко не кожну модель можна отримати безпосередньо із прилавка. На ті капці, які я хотіла купити, складали список очікуван-ня на два місяці наперед. Потім довелося доплачувати за переси-лання з Англії до України.

Думки споживачів

Цінова пі ра мі да

• Tricker’s Personal — $500

• Plain — $244

Premiumсег мент

Lowсег мент

Mediumсег мент

• Embroidered — $277

• Soft Soled Sheepskin — $146

• Fuul Back — $122

• Mule — $130

контракти | № 23 | 06.06.2011 31

реклама

У теплу пору року на столичних пля-жах, базах відпочинку та просто на узбережжі Дніпра відпочивають ба-

гато киян та гостей міста. Не слід забувати про безпеку такого відпочинку. Вміння плавати та поводитися на воді може збе-регти життя вам та іншим людям.

Майже всі, хто колись тонув — і діти, і дорослі, — були впевнені, що з ними нічо-го такого не трапиться. Чому? А тому що! Не може трапитися, і все. Вони ж бо так чудово плавають!

До речі, за статистикою найчастіше тонуть гарні плавці. Гарні й самовпевнені.

Тож категорично забороняється:• запливати за огороджувальні буї, їх

встановлюють не для краси;• підпливати до моторних суден, вітриль-

ників, веслових човнів тощо — можна отримати поранення або навіть потра-пити під гвинти;

• залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

• використовувати рятувальні засоби та спорядження не за призначенням;

• стрибати у воду зі споруд, не пристосо-ваних для цього, і в місцях, де глибина та стан дна невідомі — під водою мо-жуть бути дерева, залізна арматура тощо;

• розпивати спиртні напої та купатися в нетверезому стані;

• залишати без нагляду малолітніх дітей;• використовувати моторні, вітрильні,

веслові човни, інші гребні й моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання

за відсутності буйкового огородження пляжної зони та в межах цієї зони.Потопати може людина, що не вміє

плавати, стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась у холодній воді або ж випадково впала у воду. Якщо ви побачили, що людина у воді кличе на допомогу, махає руками, щоб привернути увагу, намагається наблизитися до бере-га або човна, хапається за пліт (або борт човна), намагається виринути з води, щоб вдихнути повітря, замість того, щоб плис-ти, а сама спроба плисти не призводить до просування вперед — вона потребує негайної допомоги.

Наведемо кілька рекомендацій щодо рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді.• По-перше, слід зрозуміти, що потопа-

юча людина діє несвідомо та інстинк-тивно.

• Якщо ви не впевнені, що самотужки зможете допомогти, одразу покличте ще когось.

• У воді слід тримати перед собою пла-ваючий предмет (найкраще рятуваль-ний круг), щоб потерпілий міг вхопи-тися за нього, а не за вас. Людина у шоковому стані може потягнути вас за собою.

• Якщо не маєте під рукою жодних ряту-вальних засобів, підпливіть то потопаю-чого ззаду. Або, якщо не виходить, лівою рукою візьміть його за ліву руку вище ліктя та різким рухом розверніть спиною до себе, захопивши зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя.

• Підбадьорюйте потопаючого, намагаю-чись примусити працювати ногами, доки тягтимете його до берега.

• Транспортувати потерпілого слід на боку чи спині, його обличчя має знаходитися над водою.Витягши потопаючого з води, слід:

• покласти його на тверду поверхню так, щоб голову було відкинуто назад (для цього можна використати валик з одежі);

• звільнити дихальні шляхи;• визначити наявність дихання протягом

п’яти секунд та пульсу на сонній артерії протягом десяти секунд;

• якщо потерпілий не дихає, починайте робити штучну вентиляцію легень спосо-бом «з рота в рот». За відсутності пульсу разом із цим робиться непрямий масаж серця (на одне вдування — 5–15 масаж-них поштовхів);

• роблячи штучний масаж серця, натис-кайте на грудну клітку в області ниж-ньої частини грудини між ребрами в районі серця основами долонь, поклав-ши їх одна на одну. Руки в ліктях не згинайте, використовуйте вагу свого тіла (грудна клітка має стискатися на 4–5 см);

• водночас із наданням допомоги слід викликати швидку або, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до лікарні.В екстремальній ситуації ніколи не па-

нікуйте. Панікуючи, неможливо міркувати логічно.

Ви запитаєте, чи можливо, коли пото-паєш чи рятуєш потопаючого, згадувати якісь там рекомендації та правила?

Можливо! Добре засвоєні правила самі спливуть у голові та допоможуть виплис-ти чи врятувати чиєсь життя.

Юрій Пономаренко,головний державний інспекторіз нагляду у сфері пожежної безпекиГолосіївського району м. Києва

Увага, небезпекана воді!

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

june_kontrakty#23ukr

Documents