UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE Листопад / November 2014 №18

ЗАМКИ ЛЬВІВЩИНИ

БОРИС ГОРОДИНСЬКИЙ - ЛЕГЕНДА ФЕРМЕРСТВА

ПЕРША РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ ГІДНОСТІ

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА

рубрика

рубрикарубрикаДОСВІД УСПІШНИХ УКРАЇНА ВІД А ДО Я

Привітайте українську громаду з Різдвом у наступному номері Грудень-Січень №19

З питань розміщення звертайтесь до 1- го грудня: www.razommedia.ca | info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

Сила дуба - в жолуді,

Міць народу - в молоді!

S I M P L Y B E T T E R O N I O N SOIGNONS SIMPLEMENT MIILLEURS F����������������

ЗАЛИШАЙМОСЯ РАЗОМ!

Find us on internet razommedia.caContact information::

info@razommedia.catoll free: 1 855 RAZOMMG (1855 729 6664)

fax 1 866 734 18643-1750 The Queensway, Suite 524, Toronto, ON, M9C 5H5

The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads.

Editor: Viktoriya MATVIYENKOCopy Editor: Mariana STEFAKPR-manager: Oksana PLATONOVAGraphic Design: Volodymur MELNIKProject Coordinator: Vadym MATVIYENKOAdvertising Sales: Nataliya HALYCH

В НОМЕРI:

Publisher RAZOM, Media Group

у Листопаді

Листопад… Прокидаємось вранці - за вікном темно, вітряно, холодно, сіре небо поливає зем-лю дрібним дощиком. Та не засмучуймось, одягаймося тепліше, для бадьорості - горнятко духмя-ного чаю чи кави і з гарним настроєм розпочинаємо новий день. І осінь обов’язково ще зігріє нас теплими обіймами, хорошими новинами (особливо з України), приємними зустрічами. Повернімося ненадовго у жовтень і згадаємо дещо із життя української громади, наприклад, про виставку українських митців, яка порадувала любителів живопису чудовими творами. Про те, як пройшли вибори до Верховної Ради України в Торонто, дізнаєтесь у листопадовому “Ра-зом”. Традиційно помандруємо Україною і побуваємо у Львові, де знаходиться один із найкращих вищих навчальних закладів Український католицький університет. Про його заснування, розви-ток, досягнення, сьогодення і перспективи читайте у нас. Сподіваємося, вас зацікавить розповідь про оповиті легендами та містичними історіями замки Львівщини, що вирізняються вишуканою архітектурою та мальовничими пейзажами навкруги. Очікуєте на нові знайомства з успішними людьми, що мають українське коріння? Ваші очі-кування не були марними, бо просто зараз вони здійсняться: берете до рук наш журнал - і, будь ласка, читайте про Павла Гуньку - оперного співака зі світовим ім’ям, який, хоча і народився у Великобританії, з гордістю називає себе українцем, душею прикипів до української мистецької пісні та активно пропагує її в світі. Про життя, нелегкі будні успішного фермера - бізнесмена Бориса Городинського, який пере-ймається проблемами української громади, усіляко допомагає, підтримує фінансово різні про-екти, теж йдеться у цьому номері “Разом”. Згадаємо листопадового ювіляра - великого українського пересмішника Остапа Вишню, письменника, що, пройшовши через десятиліття сибірських таборів, не втратив здатності під-мічати все смішне і талановито описувати його у своїх усмішках. А ще пропонуємо увазі наших читачів розповідь про катедру Св Йосафата, яка цьогоріч від-значає 100-річчя та про Михайлівський Золотоверхий собор — найвеличнішу і найдавнішу пра-вославну святиню Києва, яка несе в собі неперевершену духовну цінність, що дає надію і віру українському народу. Пам’ятаєте, як рік тому, саме в Михайлівському Золотоверхому надавалась допомога постраждалим активістам Майдану, а звони храму звучали, як тривожний набат, спо-віщаючи про небезпеку і піднімаючи киян на боротьбу. Річниці подій на Майдані присвячена й одна із статей листопадового номера “Разом”. Примхлива погода пізньої осені часто псує вам настрій? Не біда - ми повідаємо вам про чудо-дійний браслет, який допоможе нам виробити звичку завжди бути в хорошому настрої. Сумніва-єтеся - перевірте. Про капусту - осінню царівну, її лікувальні властивості теж радимо почитати, а декілька ре-цептів страв із капусти, сподіваємося, поповнять вашу кулінарну скарбничку. Тужлива листопадова пора нахай не страшить вас, бо швидко збіжить зима, а потім, чекаймо, знову всміхнеться весна - і не інакше!

Команда Медіа Групи РАЗОМ

* Концерт співачки Руслани, реклама якого була в минулому #17 вересневому номері, відмінено.

Події українського Торонто

Сторінка Генерального консульства

Перша річниця Революції Гідності

Український католицький університет

Борис Городинський

Павло Гунька

Коваль Ковальчук

Церква Св. Йосафата в Торонто

На чому гратиме ваша дитина

Замки Львівщини

Остап Вишня

Михайлівський собор

Фіолетовий браслет

Дитяча сторінка

Трохи про капусту

Калейдоскоп подій

Черговий твор-чий сезон Українська спілка образотворчих мистців Канади розпо-чала 19 жовтня відкрит-тям нової виставки, яка від-булася в приміщенні фундації КУМФ, що зовсім недавно відсвяткувала новосілля. Учасників спілки та гостей привітали голова

УСОМ скульптор Олег Лесюк та президент КУМФ п. Таїса Маті-яшек-Ружицька. Збірку сво-їх віршів представив увазі присутніх поет, публіцист, журналіст радіо “Свобода” Микола Закалюжний. У творчих роботах, представлених на вистав-ці, переважа-ла, зрозуміло, українська те-матика, адже чим би ми не займались і де б не були, увага кожного прикута до на-шої Вітчизни.

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ УСОМВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ

25-го жовтня в при-міщенні УНО відбулось

дитяче свято - маскарад, організоване молодіжною

організацією МУНО. Ді-ток, їхніх батьків, бабусь

та дідусів привітав голова організації Степан Лучків.

Ведучими вечора були Рон Когут та Ігор Бачинський.

Всі присутні дітки мали гарну можливість повесе-литись, потанцювати. по-

частуватись цукерками та піцою, а головне - показати себе і свої чудові костюми.

ДИТЯЧИЙ МАСКАРАД

16 жовтня Українська кредитова спілка лимитед запросила працівників та членів організації, щоб відзначити Міжнародний день кредитівок, який святкується в 3-й четвер жовтня ще з 1948 року. Усіх присутніх на прийомі, який відбувася у відділені спілки на вулиці The East Mall, Etobicoke, привітав головний виконавчий директор УКС п. Тарас Підзамецький. Він зазначив, що їхня фінансова установа, якій цьогоріч виповнилось 70 років, дбає про кожного свого члена і

бере активну участь у побудові міцної української громади, спонсорує нові перспективні ініціативи та інвестує в молодь, надаючи найбільш активним та талановитим її представникам стипендії на навчання.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

УКРАЇНСЬКЕ ТОРОНТО Фото Микола Сварник

Фото Богдан Вандяк

Зайчик Eliese

Матвійко та Данилко затоваришували

Ой і цікаво було!Створення дитячо-дорослого оркестра

Софійка - королева балу

Тарас Підзамецький та Іван Бейкер

Команда УКС

Подруги Софійка та Мар’янка

Голова УСОМ О. Лесюк з шанувальницею

Б. Вандяк та його робота

Богдан Миндюк

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

Алла ЦВЕЛЮКтел. 905 553 4300trivitahealthcare@gmail.com1530 Major MacKenzie Drive, Unit 6, Vaughan, Ontario, L6A 0A9

Custom Made Orthotics

Orthopedic Shoes

Orthopedic Braces

Obus Forme Products

Compression Stockings

Blood Sugar Monitors

Magnetic Products

Foot Specialist

Massage Therapist (RMT)

Acupuncture Therapist

Chiropractor

We specialize in:

Our Licensed Specialists:

ВЗУТТЯВЗУТТЯ ДЛЯ ВСІЄЇ СІМ’Ї

ПРИ КУПІВЛІ

ОРТОПЕДИЧНОЇ УСТІЛКИ*

БЕЗКОШТОВНЕ

- Існують обмеження. За детальнішою інформацією звертайтеся до Алли Цвелюк.*

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

26 жовтня 2014-го у Генеральному консульстві України в Торонто було багатолюдно - українські громадяни Канади активно приходили сюди, на виборчу дільницю, щоб віддавати свої голоси за політичні сили, що складуть нову Верховну Раду України. Серед виборців було багато молоді та родин із дітьми, які з великою відповідальністю опускали бюлетені з вибором батьків у скриньки для голосування. Всього в Торонто проголосувало 750 чоловік. Лідерами тут стали політичні сили “Самопоміч”, “Блок Петра Порошенка” та “Правий сектор”. Тому, що вибори пройшли “гладко“, з дотриманням усіх процедур, у приємній спокійній атмосфері, посприяли працівники Генерального консульства і в.о. Генерального консула Людмила Давидович, члени виборчої комісії, яку очолював Вадим Мат-вієнко, та волонтери. Український народ зробив свій вибір і тепер пильно стежитиме за кожним кроком кожного де-путата. Будьмо пильними і вірмо, що Україна впев-нено рухатиметься шляхом до миру, добробуту та визнання в Європі та світі.

ВИБОРИ до Верховної Ради України відбулися!

Виборча дільниця в Торонто.

Члени виборчої комісії та спостерігачі з Elections Canada

2-го листопада в Koerner Hall Королівської консерваторії в Торонто відбулась світова прем’єра чергової частини проекту мистець-кої української пісні “Галичани І”, до якої увійшли класичні твори 4-х видатних компози-торів західного регіону України: Д. Січинсько-го, С. Людкевича, В. Барвінського та Стефанії Туркевич. Прекрасні пісні на слова І. Франка, П. Куліша, Н. Лук’яновича та інших відомих поетів пролуна-ли в майстерному виконанні Павла Гуньки (бас-баритон) - іні-ціатора та керівника Проекту, Krisztina Szabo (мецо-сопрано), Russel Braun (баритон), Monica Whicher (сопрано) під акомпане-

мент піаніста Albert Krywolt та скрипальки Marie Berard. Ведучим концерту був Stuard Hamilton. Проект “Укра-їнська мистецька пісня” розвивається, народжує все нові і нові записи та радує любителів цього вокального му-зичного жанру черговими прем’єрами завдяки відданій праці його творців: Павла та Лариси Гуньки, Романа Гур-ка - головного продюсера, співголів Василя Жили, Дарки

Олійник і багатьох-багатьох інших.

Не можемо не зазначити, що записи “Галичани І“ присвячуються героям Революції Гідності та “Небесній сотні“.

Ïðåì’ºðà ïðîåêòó ìèñòåöüêî¿ ï³ñí³ “Ãàëè÷àíè ²“

БРАВО проекту “Українська мистецька пісня”! БРАВО тим, хто дарує нам це неперевершене культурне надбання українського народу!

Команда медіа групи РАЗОМ

*Інтерв’ю з Павлом Гунькою читайте далі в цьому номері.

“Ми сподіваємось, що свя-то української класичної пісні додасть усім нам гордості за українську націю і відкриє сві-ту скарби української музичної культури”.

Павло Гунька

Придбати записи можна online:www.ukrainianartsong.ca

Фото: Мирослава Стадник,Микола Сварник

Будуємо шлях до дверей вашого нового будинку!

PROFESSIONALS INC., BROKERAGEINDEPENDENTLY OWNED AND OPERATEDNot Intended To Solicit Buyers And Sellers Under Contract

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

ПИТАННЯ: На території України помер мій близький родич, після смерті якого залишилося майно, на яке я маю пра-во, як спадкоємець. Як законодавством України процедурно регулюється питан-ня успадкування майна?ВІДПОВІДЬ: Законодавством України передбачено 2 шляхи спадкування майна: спадкування за заповітом та за законом. Спадкування за заповітом здійсню-ється у випадку наявності після померлої особи заповіту. Спадкування за законом відбувається у випадках, якщо:• спадкодавець не залишив заповіту;• заповіт визнано недійсним;• заповідано лише частину майна або за-повіт визнано недійсним в одній із час-тин;• спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або її не прийняв;• спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця;• спадкоємець за заповітом усунутий від права на спадкування відповідно до за-кону.

ПИТАННЯ: Хто має право на спадкуван-ня майна спадкоємця та хто із черги спад-коємців має у цьому питанні пріоритет?ВІДПОВІДЬ: Порядок спадкування за за-коном визначається черговістю закликан-ня спадкоємців до права на спадкування. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадко-ємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання

права на спадкування.ВАЖЛИВО: Фізична особа, яка є спад-коємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спад-кування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікува-лася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Цивільним кодексом України вста-новлено п’ять черг спадкоємців. До 1-ї черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки. У 2-гу чергу спадкоємців включено рід-них братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері. Рідні дядько та тітка спадкодавця ма-ють право спадкувати в 3-ю чергу. До числа спадкоємців 4-ї черги вклю-чено осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини. У 5-у чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня спо-ріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Порядок встановлення ступеня споріднен-ня визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, але на-родження самого спадкодавця не входить до цього числа. До 5-ї черги включено й утриманців спадкодавця, які не були членами його

сім’ї. А утриманцем вважається неповно-літня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менше ніж 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або осно-вним джерелом засобів до існування.

ПИТАННЯ: У який термін після смерті спадкодавця спадкоємець може заявити право на спадкове майно?ВІДПОВІДЬ: Законодавством України встановлено термін для прийняття спад-щини спадкоємцями після смерті спад-кодавця - 6 місяців. Після сплину цього терміну претензію на спадщину необхідно оформляти у судовому порядку.

ПИТАННЯ: Якщо після смерті спадко-давця право на спадкування його майна виникає у кількох спадкоємців, як визна-чається розмір часток спадкового майна?ВІДПОВІДЬ: Якщо спадковують за пра-вом представлення кілька осіб, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. У межах однієї черги спад-кування розмір частки у спадщині кожно-го із спадкоємців за законом є однаковим, тобто частки є рівними. Однак спадкоємці можуть змінити розміри часток когось із них як шляхом усної домовленості (щодо рухомого майна), так і шляхом укладення відповідного договору (щодо нерухомого майна).

З ЗАПИТАННЯМИ ЗВЕРТАЙТЕСЬ:

(00 1 416) 763-3114

gc_cat@mfa.gov.ua

toronto.mfa.gov.ua

Сторінка Генерального консульства України в Торонто

Consulate General of Ukraine in Toronto

ПИТАННЯ - ВІДПОВІДІ

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

Автор Михайло ОКАРИНСЬКИЙ

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА

Спадкоємці Володимирового тризуба Історичний міф, виплеканий російськи-ми імперськими пропагандистами, про культурну спільність слов’янських народів розвінчала війна. Росіяни і українці вже не почуваються братами, швидше – нена-висними сусідами. Українці, усвідомлючи свою спадкоємність від державності Київ-ської Русі, відмовляють північному сусі-дові у його зазіханні на нашу історію. Україна ж перетворюється на пере-довий рубіж боротьби за цінності західного демократичного світу. Як і в часи монголо-татарської навали, вона стримує дику смертоносну орду. Як і в княжі часи, Україна усвідомлює власну історичну вагу і місію.

Громадянське суспільство Майдан став для України місцем сили, єд-ності та розуміння, де громадяни сповна відчу-ли те, чого не відчували давно – взаємодопомо-гу і братнє плече. Тисячі українців, що прагнули справедливості, правди, свободи, об’єдналися заради спільної мети - побудувати краще май-бутнє. Людей, які раніше не слідкували за полі-тичними новинами в країні і не замислювалися над тим, що саме означає Україна для них, тепер не полишають ці думки. Вони, бажаючи зміни-ти життя на краще й роблячи суттєві кроки на шляху до радикальних змін у країні, перестали бути «поколінням байдужих», усвідомивши себе реальною рушійною силою. З небаченим поривом розвинулись волот-нерські рухи. Самоорганізація населення стала основою добровільних батальйонів та мере-жі недержавного постачання армії. В Україні з’являються нові громадські об’єднання і пар-тії, основа яких - молоді українці, що вірять у власні сили, в європейське майбутнє країни, прагнуть до самореалізації у власній державі. Вони побачили, що їх багато, і, що тішить, вони готові змінюватися самі, а не лише вимагати цього від інших.

Майдан 2013 року вже увійшов в історію під назвою Революція Гідності. Проживши драматичний рік, можемо підвести певні підсумки, зробити висновки і винести уро-ки, замислитись над загрозами, які чатують на нас у най-ближчому майбутньому. Важливо відмітити найочевидні-ше – Україна знову отримала великий шанс стати сучасною європейською державою, остаточно здолавши корупцію та назавжди покінчивши з радянським минулим, щоб народ мав повне право гордитись своєю країною.

ПЕРØА

Листопад – особливий місяць в українському календарі, перш за все, завдяки подіям так званого Листопадового зриву – революції 1918 року на Галичині. Тоді укра-їнська держава відродилась з руїн двох імперій, але не встояла. Траге-дія загартувала покоління борців, які пронесли ідею державної неза-лежності України крізь лихоліття фашизму і комунізму. І ось через 95 років, у листопаді 2013-го, знову, як і на початку ХХ ст., в Україні склалась аналогічна геополітична ситуація та назрів внутрішній конфлікт, що призвело до револю-ційного вибуху. Останній місяць осені продемонстрував світові і самим українцям ту величезну енергію, яка довгий час “дрімала” в глибинах національного організму.

Good bye Lenin! За роки незалежності в Україні виросло нове покоління, яке про УРСР знає лише з розпові-дей батьків, з книжок та фільмів. Проте Україна всі ці роки тягнула за собою традиції радянського побуту й управління, комплекс меншовартісноті та принизливу запопадливість перед північним сусідом. Ставши на роздоріжжі “в Європу чи назад, до нового Радянського Союзу”, Україна зробила вибір – вибір цивілізаційний. Сьогодні в містах центральної та східної України падають пам’ятники Леніну, перейменовуються вулиці, що нагадують про радянську епоху, а громадянська свідомість мас наповнилась новим змістом. Сьогодні в Україні – мода на вишиту сорочку, гордо співають і діти, і дорослі національний Гімн, розуміючи, що це не лише пісня-символ українського народу, а переосмисливши для себе кожне його слово. Тепер навіть серед териконів Донбасу знають, що на привітання “Слава Україні!” слід відповідати: “Героям слава!”.

РІЧНИЦЯ

Модернізація країни Сучасний світ – це світ гострої конкуренції технологій, цінностей, ідей, тери-торій. Результат такого конкурентного протистояння - добробут власного населен-ня, вага держави на світовій арені. Корупційний режим Януковича загострив проблеми, які вже давно були оче-видними. Олігархічна економіка, збудована на енергомісткому виробництві, прода-жу металургії та природніх ресурсів, послідовно переміщала Україну вниз у світових рейтингах. Населення зубожіло, різко скоротилась тривалість життя. Так, зараз ми теж переживаємо нелегкі часи: люди виснажені інформаційно, фізично, морально, але факт є фактом - революційний Майдан 2014 змінив хід іс-торії і відкрив Україні новий шлях до модернізації суспільства і економіки, розвитку освіти і людського потенціалу. І хоча початок цього шляху драматичний і кривавий, віриться, що він приведе країну до здійснення національної мрії, яка надихала на боротьбу багато поколінь українців протягом непростої тисячолітньої історії.

ГІДНОСТІГІДНОСТІГІДНОСТІРЕВОЛÞЦІЇ

Політична карта змінюється Вибори до Верховної Ради в жовтні 2014 року показа-ли, що відбуваються зміни ціннісних пріоритетів і полі-тичних симпатій виборців усіх областей. На жаль, ці змі-ни настільки повільні, що головною причиною обрання першого парламенту без комуністів стало неголосування Криму і частини Донбасу та низька явка виборців у схід-них областях. Проте небажання східноукраїнських міст і сіл голосувати – це також позиція: відмова від старих дис-кредитованих лідерів і політичних сил. Оновився якісний склад Верховної Ради, до якої при-йшло чимало нових людей – комбатів і солдатів, громад-ських активістів і науковців. Одіозні Партія регіонів та Компартія фактично витіснені новими політичними сила-ми проукраїнського спрямування.

Армія створюється “з нуля” Українська армія як інституція рік за роком знищувалась. Матеріально-технічний стан “та-нув” у руках військових бюрократів. Бойовий вишкіл зводився до формальних процедур для паперових звітів. Правду кажучи, незалежна Україна так і не створила власних збройних сил, вихованих на традиціях козацтва, стрілецтва, повстанців. Армія залишалась рудиментом ра-дянської епохи, призначеним на розкрадання генералами. Сучасну армію творить не лише сучасне

озброєння. Вона постає завдяки благо-дійним пожертвам

і відвазі нових героїв. Війна на Сході поповнила пантеон славних героїв-укра-їнців новими іменами, а подвиги сучасників надихають їх бо-йових побратимів. Армія наповнюється силою, легендами та справжнім козацьким духом.

Сучасний світ – це світ гострої конкуренції технологій, цінностей, ідей, тери-

озброєння. Вона постає завдяки благо-дійним пожертвам

і відвазі нових героїв. Війна на Сході поповнила пантеон славних героїв-укра-їнців новими іменами, а подвиги сучасників надихають їх бо-йових побратимів. Армія наповнюється силою, легендами та справжнім козацьким духом.

Український католицький університет (УКУ) - на-щадок Греко-Католиць-

кої Богословської Академії, яку заснував митрополит Шептиць-кий, а патріарх Йосип Сліпий був першим її ректором. Ці дві видатні для України постаті по-ставили дуже високу планку для навчального закладу ще на самих початках його створення і до сьо-годні вона зміщується вгору. 1944 року радянська влада закрила Академію, і лише в неза-лежній Україні (1994 р.) її діяль-ність було відновлено під назвою «Львівська Богословська Акаде-мія», а в 2002-му цей навчальний заклад реорганізовано в Укра-їнський католицький універси-тет (УКУ). Першим ректором університету було призначено о. д-ра Бориса Ґудзяка. На час ство-рення УКУ Великим Канцлером був Блаженніший Любомир (Гу-зар), а з 2011 року - Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шев-чук). Коли владика Ґудзяк взявся відновлювати навчальний за-клад, відразу постало питання, чим він відрізнятиметься від десятків-сотень інших універси-тетів. Патріарх Й. Сліпий казав, що університет має кувати віру і розум - саме вони, як два кри-ла, піднімають людину вгору. Так були визначені освітні пріорите-ти УКУ – ґрунтовна гуманітарна освіта, соціальна орієнтація на-вчання, духовне і різнобічне ви-ховання молоді. Сьогодні можна констатувати, що Український Католицький Університет - один із найкращих в Україні. Вже 20 років студенти цього єдиного на пострадянських теренах вищого навчального закладу подібного типу не тільки здобувають глибо-кі змістовні знання, а й осягають,

сприймають душею дуже прості цінності: повагу до людини, по-чуття власної гідності; вчаться жити в спільноті за найважли-вішими законами моралі. Гасло університету можна вкласти в три С: СВІДЧИТИ - говорити правду; СЛУЖИТИ - використо-вуючи свої таланти, дані Богом, працювати на благо інших, а не володарювати над ними; СПІЛ-КУВАТИСЬ - вчитись правиль-но комунікувати, обговорювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення для забезпечення розвитку здорового суспільства. Університет розпочався з богословсько-філософського факультету, і це дуже важливо з огляду на те, що богослов’я було заборонено за радянських часів. Тому саме цей напрямок хотіли відновити тут першим. Другим був історичний факультет, що готує спеціалістів-істориків, які будуть вивчати, досліджувати і правдиво висвітлювати історію України, щоб ніхто не зміг спо-творити її. Університет готує фахівців з соціальної педагогіки, які обира-ють за покликанням і цю спеці-альність, і роботу саме в соціаль-ній сфері, що в Україні потребує нагальних і кардинальниї змін. Студенти - майбутні соціальні працівники - чудово розуміють, що вони не отримуватимуть ве-ликої зарплатні, але це їх не зу-пиняє - мають покликання слу-жити бідним, обездоленим і тим, хто відкинутий суспільством. Діє дуже багато програм допо-моги сиротинцям за кордоном, але сьогодні стає зрозуміло, що потрібно змінювати цю систему в Україні. Саме випускникам уні-верситету, що будуть директора-ми та працівниками сиротинців, під силу змінити соціальну сфе-

ру в Україні на краще. Неможливо будувати демо-кратичне суспільство без прав-дивої інформованості україн-ської спільноти, формування у неї свідомої громадянської по-зиції. І тут не обійтися без неза-лежних журналістів. Саме таких висококласних спеціалістів го-тує кафедра журналістики гума-нітарного факультету УКУ.

Наталя КЛИМОВСЬКА: “Êîæ-íå â³äêðèòòÿ â óí³âåðñèòåò³ íîâîãî íàïðÿìêó ï³äãîòîâêè ñïåö³àë³ñò³â º ïîòðåáîþ, âè-êëèêîì ÷àñó ³ æèòòÿ óêðà-¿íñüêîãî ñóñï³ëüñòâà. Òàê, íàïðèêëàä, ó ïëàíàõ ÓÊÓ íå áóëî ñòâîðåííÿ á³çíåñ-øêîëè. Àëå ê³ëüêà á³çíåñ³â ç³áðàëèñü ³ çâåðíóëèñÿ äî íàñ ³ç ïðî-õàííÿì â³äêðèòè òàêèé ôà-êóëüòåò, çàðàç â³í óñï³øíî ïðàöþº.  ëþòîìó 2014 ðîêó áóëà çàïî÷àòêîâàíà ïðîãðà-ìà ³ííîâàö³éíîãî ï³äõîäó äî äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ «Good Governance» («Åôåêòèâíå óïðàâë³ííÿ») äëÿ äåðæñëóæ-áîâö³â, ÿêà âæå ï³äãîòóâàëà 45 óïðàâë³íö³â íîâîãî çðàçêà. Íåùîäàâíî â ÓÊÓ ñòâîðåíèé ïñèõîëîã³÷íèé öåíòð. Öå, ÿê âèÿâèëîñÿ, áóëî äóæå â÷àñ-íî: çàðàç òóò îðãàí³çîâàíî ïñèõîëîã³÷íó ï³äòðèìêó äëÿ òèõ, õòî ïðîéøîâ Ìàéäàí, â³éñüêîⳠ䳿 â çîí³ ÀÒÎ - äëÿ ëþäåé, ÿê³, ÿê í³õòî, ïî-òðåáóþòü ñâîº÷àñíî¿ ôàõîâî¿ äîïîìîãè”. У планах УКУ - підготовка фахівців з права, які б з молоде-чою амбітністю, наполегливістю і силою змінили наскрізь корум-повану правову систему в Укра-їні, повернули українцям віру в справедливість, у верховенство закону.

Донедавна більшість студен-тів, які навчаються в УКУ, були із Західної України, але зараз збільшується потік молоді і з Києва, і зі Східної України. На-приклад, минулого року на про-грамі “Журналістика” не було жодного студента зі Львова.

Наталя КЛИМОВСЬКА: “Êîëè ÿ çàðàç äèâëþñü íà íàø óí³-âåðñèòåò, íà Óêðà¿íó, òî áà÷ó, ùî ìè º òèì ñ³ÿ÷åì, ïðî ÿêîãî éäåòüñÿ ó â³äîì³é ïðèò÷³: ìè ñ³ÿëè çåðíî, àëå âîíî íå çàâæäè ïîïàäàëî íà áëàãîäàòíèé ´ðóíò. Ôàê-òè÷íî â Óêðà¿í³ áàãàòî äå íå ðîçóì³ëè (÷è íå õîò³ëè ðîçóì³òè), ïðî ùî óí³âåðñè-òåò íàìàãàºòüñÿ ñêàçàòè. Àëå òåïåð, ï³ñëÿ Ìàéäàíó, äå íàø³ ñòóäåíòè áóëè ïåð-øèìè, âñ³ì ñòàëî ÿñíî, ùî íàì º ÷èì ãîðäèòèñÿ, àäæå Ìàéäàí óäíîñò³, ÿê ìè éîãî íàçâàëè, Êèºâà, Ëüâîâà, ³í-øèõ ì³ñò îá’ºäíàâñÿ íàâêîëî ñàìå òèõ ïðèíöèï³â, ùî ïðî-ïàãóº óí³âåðñèòåò. Çà öåé ð³ê Óêðà¿íà äóæå çì³íèëàñÿ, ³ â ìåíå º òàêå â³ä÷óòòÿ, ùî ´ðóíò çîðàíèé - ³ òåïåð ëèøå ïîòð³áíî á³ëüøå ñ³ÿ÷³â, ùîá çåðíî äðóæíî ïðîðîñëî ³ äàëî äóæå äîáðèé âðîæàé. Óêðà¿íà ìຠçàðàç íàäçâè÷àéíèé øàíñ äëÿ ïîçèòèâíèõ çì³í, ³ ìè íå ìàºìî ïðàâà éîãî âòðàòèòè, òîìó ùî çà íüîãî çàïëà÷åíî íàäòî âèñîêó ö³íó.”

ÓКÐА¯НÑÜКИЙ КАТОЛИÖÜКИЙ ÓНІÂЕÐÑИТЕТ

СВІДЧИТИ * СЛУЖИТИ * СПІЛКУВАТИСЬ

З Наталією КЛИМОВСЬКОЮ - проректором УКУ з розвитку та комунікацій -

спілкувалась Вікторія МАТВІЄНКО

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

DesignPrint

Printed Products

Promo Products

Design

from $ 70.00

Promo Products Design

Business Cardsfrom $ 24.99

from $ 70.00

from $ 220.00

from $ 25.00

from $ 87.50

from $ 24.99

Business Cardsfrom $ 24.99

from $ 24.99

Flyers

from $ 220.00

Brochure

from $ 25.00

Outdoor Banners

from $ 87.50

Banner Stands

one sourse for all your printing needs

vivamprint.com

Post Cardsfrom $ 39.99

Design

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

е тільки дізнатися більше про Український католицький

університет, а й познайомитися з відо-мими людьми - керівниками та друзя-ми УКУ - мали змогу ті, хто завітав 1-го листопада цього року до банкетного залу “Княжий двір“ на благодійний гала-за-хід “Вечір у Львові“, що був приурочений відкриттю нової кампанії УКУ “Нова генерація для нової України “ (“A new generation for a new Ukraine“). Серед по-чесних гостей - мер Львова Андрій Садо-вий з дружиною, президент УКУ владика Борис Ґудзяк, владика Стефан Хміляр, архієпископ Торонто Томас Кардинал Коллінс, президент КУК Павло Ґрод з дружиною, співачка Руслана, Міс Україна 2013 Анна Заячківська, знаний меценат пан Темертей з дружиною та багато ін-ших. Вечір, ведучими якого були Марічка Мельник та Ярослав Стеценко, розпо-чався традиційно молитвою; зі словами привітання до присутніх звернувся пан Садовий - лідер партії “Об’єднання “Са-мопоміч“. Зачарувала зал акапельним виконанням молитви Аня Заячківська, Руслана ж додала жару кількома піснями зі свого репертуару, а потім розказала, як воно було там, на Майдані, запевнивши всіх, що буде виступати скільки потрібно для допомоги в зборі коштів для бійців АТО. Владика Ґудзяк розповідав про своє дітище - університет. Після його промови багато речей стали зрозумілішими при-сутнім, бо постали перед ними в іншому світлі. Він особисто висловив вдячність, а всі присутні проспівали многая літа п. Темертею, який виділив $5 млн на будів-ництво бібліотеки УКУ. Слова подяки пролунали для всіх жертводавців.

БЛАГОДІЙНИЙ БАНКЕТ“Вечір у Львові“

З ліва на право: владика Андрій (Б.Пешко), архієпископ Т. Кардинал Колінз, владика С. Хміляр, владика Б. Ґудзяк, Руслана, п. Темертей з дружиною, А. Заячківська, п. Садовий з дружиною

Президент УКУ владика Борис Ґудзяк

З ліва на право: Іванка Сьолковська, Аня Заячківська, Олег Водовіз

Фото: Іванка Сьолковська

З ліва на право: Іван Бейкер, Богдан Кушнір, Рената Роман, Ted Opitz

Мер Львова та лідер “Об’єднання Самопоміч” Андрій Садовий

Міс Україна 2013 співає молитву

З ліва на право:Аня Заячківська, Тарас Багрій, Анна Кісіль

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

“Вечір у Львові“ Багато говорилось про вели-кий внесок Українського като-лицького університету у підго-товку майбутніх провідників та професіоналів для соціального та економічного розвитку Укра-їни, тому фінансова підтримка

його - це інвестиція в побудову нової української європейської держави. Гасло УКУ - “ Візьми і зроби !” повинно стосуватись кожного - тільки так можна рухатись вперед. П. Павло Ґрод, взявши слово, сповістив гостей вечора про відстав-ку Посла України в Канаді п. Вадима Пристайко, який разом з дру-жиною був присутній на банкеті. Пан При-стайко щиро подяку-вав українській громаді Канади за підтримку України, а також ви-словив упевненість, що тільки спільними зу-силлями ми зможемо загнати тих (ми знаємо кого) в їхній барліг, щоб далі нам спокійно жилося. Благодійний банкет “ Вечір у Львові” був сповнений приємних вра-жень, тут відбулися цікаві знайомства, панувала надзвичайно дружня і водночас урочиста атмосфера.

Вручення пам’ятного подарунка Вадиму та Інні Пристайко Павлом Ґродом

Експонати тихого аукціону

Виступ Руслани

Українська КанадськаФундаця ім. Тараса Шевченка • Підтримує ські культурні

і наслідні проекти і програми від 1963 • Тривалу спадщину для майбутніх поколінь

The Ukrainian CanadianFoundation of Taras Shevchenko • Supporting Ukrainian - Canadian cultural & heritage

projects and programs since 1963• A lasting legacy for future generations

Donations to the Shevchenko Foundation are tax-deductible.

202-952 Main Street, Winnipeg MB R2W 3P4204-944-9128 • Toll Free 1-866-524-5314

www.shevchenkofoundation.com

країнськ - канад у о

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

Згадайте нас - бо ми ж колись жили.Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!Ми в цій землі житами проросли,Щоб голоду не знали люди вічно.

22 ЛИСТОПАДА 2014

ДЕНЬ ПАМ’ЯТI ЖЕРТВ

ГОЛОДОМОРУ1932-33 РОКIВ

В УКРАЇНІ

22 ЛИСТОПАДА о 16:00 за українським часом

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

ЗАПАЛИ СВІЧКУ В СВОЄМУ ВІКНІ ЦЬОГО ВЕЧОРА

22 ЛИСТОПАДА 5 P.M.

МОЛЕБЕНУкраїнський Православний Собор св. Димитрія

3338 Lake Shore Blvd West, Toronto, ON M8W 1M9

www.ucctoronto.ca/upcoming-events/

«Візьми і зроби» - підтримай УКУ та внеси свою лепту в побудо-ву нової України!

ДАТА НАРОДЖЕННЯ2 липня 1964 р.

Борис ГОРОДИНСЬКИЙ

ПЕРСОНА

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬАграрний бізнес - вирощування цибулі

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬФінансова підтримка проектів та заходів української громади

Людині для щастя потрібно неба-гато. Маєш більше - допоможи іншим.

ЖИТТЄВИЙ ПРИНЦИП

ХОБІЛюбить працювати з деревом (взимку, коли є вільний час) та ще придумувати щось для вдоско-налення машин і механізмів, які необхідні для роботи. Найбільше задоволення - дивитись на зоряне небо.

СІМЕЙНИЙ СТАНОдружений, дружина ЕрікаДочка Аніта - вчитель музики і співу в м.Barrie; Син Роман, 31 рік, працює на фермі у батька

МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯNewmarket, ON

МАЄШ БІЛЬШЕ - ДОПОМОЖИ ІНШИМ Батько Бориса Городинського родом із села Великі Гаї, що на Тернопіллі, був во-яком УПА, приїхав до Канади (Онтаріо) з Австрії 1948 року, а роком пізніше до нього приєднались дружина і донька. Мама народилася на Сумщині, добре знала, що таке сталінські репресії: 1935 року заарештували її батька, який довго поневірявся по та-борах. Родина Городинських мешкала в Ньюмаркеті, купила маленьку ферму на пів-ночі, коло Бренфорта, але у батька не лежала душа до фермерства.

У цьому ж місті народився пан Бо-рис, спочатку вчився в католицькій школі, потім - high school, а опісля лише рік вчився у вищій школі на інженера, зізнається - не любив школу. Не хотів будувати кар’єру, пра-цюючи на когось в якійсь компанії. Розумів, що його робота тут, на полі, що вона може приносити і задоволення, і непоганий дохід. Змалку любив фізичну працю, вже в 5-тирічному віці вмів забити цвях, щоб зроби-

ти ящики, а в 10-12 років міг і метал зварити докупи. Пан Борис вважає, що саме у ранньому віці потрібно починати робити з хлопчика чоловіка, бо в 16-18 років - за-пізно. Вдома розмовляли тільки українською; діти, яких у родині вже було четверо, зовсім не знали англій-ської, аж поки не пішли до школи. Там, у Бренфорті, де спочатку жили Городинські, було багато українців, мали свою цервку, школу, кожна з українських сімей володіла 5-15 акрами землі. Бориса Городинського знають у Канаді як про-фесіонала високого рівня в аграрному бізнесі - його величезне фермерське господарство є найбільшим постачальником цибулі в країні. На, здається, нео-сяжних полях його вирощується близько 15 сортів цибулі (червона, жовта, рання, пізня…), а сам біз-несмен досконало знає всі процеси вирощування та зберігання цієї овочевої культури. І лише він, як ніхто інший, знає й те, яка нелегка праця біля землі: пил, бруд, спека чи холод, чоботи (переважно) на ногах, робочий день - з досвітку до ночі, часто без вихідних… Тому не дивно, що як колись батька пана Городинського, так тепер і його дітей та й більшість молодих людей не приваблює землеробство - обирають професії, які дозволяли б працювати в комфортних умовах, з нормованим робочим днем, мати досить часу для відпочинку, для родини. Але ж мусить хтось і хліб вирощувати, і цибулю... Ось пан Борис і займається цим усе життя. Починав свій бізнес Городинський, з його ж слів, з 10 акрів і $2, які залишив бать-ко. На 3 роки поїхав до Квебеку - хотів подивитись і спробувати там, тож фермерував, вирощу-ючи моркву. Повернувшись в Онтаріо, почав потрохи скупо-вувати і орендувати поля. І так з року в рік: більше праці доклав і отримав добрий урожай - біль-ше потім і землі придбав. Саме життя було для пана Бориса хо-рошою школою ведення бізне-су. Не все виходило з першого разу, але невдачі не зупиняли наполегливого фермера. Пан Борис розповідає, що і ліс купував, а потім доводилось не один рік викорчувати дере-ва, чистити та рівняти поле, щоб зробити з нього площу, продатну для вирощування городини. Зате тепер має свою деревину, яку обробляють на власній пилорамі, і вона

ДОСВІД УСПІШНИХ

Дружина Еріка

З донькою Анітою в Києві

Борис шанує свою техніку

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

йде на виготовлення ящиків, на різні фермерські будівлі. Городинський пояснює: “Дерево, наприклад, вартує $5. А спиляти, обробити, зроби-ти ящики - то вже воно вартуватиме всі $500. Ось вам і бізнес!” Сьогодні йому, як фермеру, доводиться обробляти дуже великі площі землі, виробляти величезну кількість продукту - це вже не ті 10

акрів, з яких починав. І всі процеси потрібно встигати зробити вчасно: підготува-ти ґрунт, посадити цибулю, обробити засобами захис-ту від хвороб і шкідників, підживити і т. д. Тут тільки людською працею не обі-йтись, тому задіяно багато різних спеціальних машин та механізмів на кожному

етапі роботи. Пан Борис розповідає, що доводилось удосконалювати техніку і навіть створювати нову: “Мали на початках стару машину для збирання цибулі, але нас не влаштовувала швидкість її роботи - до-велось придумувати самому. Зробили механізм, збільшивши на три обсяг рядків для збирання цибулі, розширили конвейєр для збору, поставили нові помпи. Єдине, що залишилось незмінним - це водій. Машина оснащена JPS навігатором. Техніка працює не лише на полях, а й на складах, замінюючи роботу кількох людей, і справляється, на-приклад, із складанням мішків з цибулею дуже добре: чітко, рівненько, ритмічно. Зрозуміло, які б не досконалі були механізми, без людей не обі-йтись, адже вони контролюють усі процеси. Борис Городинський має

багато хороших робітників - справжніх помічників, яких не відлякує важка праця. Він розповідає: “Один день ми почали збирати цибулю о пів на третю і закінчили вранці. Назбирали близько 50 тисяч мішків по 50 фунтів, потім їх - в холодобокси і до будинків. А далі цю цибулю сортуємо і вже через 2 тижні починаємо пакувати. Привозять також цибулю (мішки по 50 фунтів) з Каліфорнії, Нью-Мексико, ми її - на лінію, розфасовуємо в менші пачки і розвозимо по магазинах Канади. Збе-рігаємо в складах цибулю 10 місяців. На збиранні задіяно 20 людей: 10 - на полі і 10 пакує, а коли закінчується сезон, то залишається з 15 робітників”. Просто і водночас мудро пояснює пан Борис своє розуміння успіш-ності: “Як на мене, в успішної людини все має бути добре і в родині, і в праці, і в душі. Живемо ж не заради збагачення, хоча, звичайно, добре, коли є гроші. Головне для мене - це праця і те, що я маю мож-ливість допомагати фінансово українській громаді. Коли маєш свій бізнес, то треба розуміти, що гроші роблять не тільки гроші - вони можуть робити добро іншим”.

МАЄШ БІЛЬШЕ - ДОПОМОЖИ ІНШИМ

Син Роман

В полі

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

- Ви наполовину українець, народились в Англії (UK). Як Ваш батько опинився там? - Мій батько родом із Терно-пільщини (с. Мужилів, Підгаєч-чина). У 1942-у німці забрали його на роботи до Німеччини (в Берліні працював чоботарем), пообіцяв-ши, що через 6 місяців відпустять додому, але обіцянки, звісно, не дотримались. Батькові довелось утікати від німців і різними спосо-бами уникати повернення до “со-вєтів”, де його очікували сибірські табори. Вже після війни він опи-нився в Англії і осів у Ковентрі, де близько 40-а років працював на заводі, що виробляв автомобі-лі “Ягуар”. Там він і познайомив-ся з моєю мамою, яка, хоч була англійкою, полюбила українську культуру, декламувала Шевченка і навіть керувала церковним хором у місцевій українській греко-като-лицькій церкві. - Ви вільно спілкуєтесь укра-їнською і володієте багатьма мовами. Як Вам вдалось їх вивчи-ти? - Знанням української мови і я, і мій брат завдячуємо батько-ві, а ще дуже допомогло те, що я з 9-ти років співав у церковному хорі. У нашій родині дуже шану-вали й любили українську пісню, ця любов передалась і мені. Зараз я володію сімома мовами. Головне було навчитися, як їх вчити, а далі пішло легше. Взагалі, це специфіка оперних співаків - знати мови, щоб співати твори в оригіналі.

- Ви завжди наголошуєте на тому, що українець і пишаєтеся цим. - Так, я, як британець, дуже гордий з того, що в моїх жилах тече українська кров, і хочу, щоб всі українці також пишались своїм походженням. Для цього їм по-трібно осягнути і розуміти багат-ство своєї спадщини - своєї історії та культури. Наприклад, україн-ська мистецька пісня, з якою ми якраз знайомимо світ - це майже 10-та частина нашої класичної культури: балет, театр, опера, сим-фонічні та камерні оркестри і т. д. - Половину свого життя Ви співаєте, але першою Вашою професією було право. Чи не жал-куєте за адвокатським минулим? - Адвокатом я пропрацював тільки 4 роки, здебільшого допо-магаючи старшому братові Сте-фану, який і зараз працює по спе-ціальності (прим. автора.: Стефан Гунька - непрофесійний співак, тенор). Я вчасно зрозумів, що та професія не для мене (з моїм тем-пераментом), і почав займатись тим, що люблю понад усе, - співа-ти. Хоча знання права, зізнаюсь, інколи допомагає в роботі. Мій учитель - диригент Ярослав Бабу-няк говорив, що адвокатів є багато в світі, а українських співаків - мало. - Відомо, що Ви вперше побу-вали в Україні з хором “Булава”, який самі започаткували. - Так, ми були в Києві у квітні 2014, на Вербну неділю, і співали під час служби в соборі Воскресін-

ня Христового, на якій було близь-ко 3000 людей. У моєму хорі беруть участь переважно англійці, але є і співа-ки українського походження. Всі вони різного віку. В репертуарі колективу 90% українських пісень.

Дякуємо Богу, що ми приїхали в Україну саме тоді. Учасники хору спілкувалися з людьми на Майдані і отримали такі сильні враження, що це турне, безсумнівно, змінило їхнє життя. Українці, що слухали виступ “Булави“, були захоплені співом хору, адже чистою україн-ською мовою співали артисти, які не володіють нею. - Що Вас пов’язує з Канадою? - З українцями Канади у мене тісний зв’язок, тому що всі ми українці. Громада тут дуже сильна, організована й інтелігентна. Ніко-ли в Англії я б не отримав такої

мистецька пісня - безцінне надбання українського народу

УВасиль Барвінський Денис СічинськийСтефанія Туркевич Станіслав Людкевич

вересневому номері РА-ЗОМ у рубриці “Нашого цві-

ту“ ми вже розповідали про оперного співака зі світо-вою славою, бас-баритона Павла Гуньку. Нещодавно нам видалалась унікальна можливість поспілкувати-ся з паном Павлом, і він осо-бисто розповів про себе та справу свого життя - про-ект “Українська мистець-ка пісня”

мистецька пісня - безцінне

Павло Гунька

Th e experience of Maidan suddenly made the music we were singing and why we singing it, specifi cally the Art songs make sense. Th ey brought a reality to the whole thing. Seeing what’s happened on the news doesn’t do it, you have to be there, feel it, smell it, hear it. Eugene Dillon-Hooper,

“Bulava” singer

- Ви завжди наголошуєте на ня Христового, на якій було близь-ня Христового, на якій було близь-

мистецька пісня - безцінне надбання українського народу

Станіслав Людкевич

мистецька пісня - безцінне

Павло ГунькаПавло ГунькаПавло Гунька

Денис СічинськийСтефанія Туркевич Станіслав ЛюдкевичСтаніслав ЛюдкевичIнтерв’ю провела Вікторія МАТВІЄНКО

ЗНАЙОМТЕСЬra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

підтримки з проектом мистецької пісні, яку надали мені тут. Я познайомився з Романом Гурком - теперішнім продюсером проекту. Він був оперним дирек-тором і добре розуміє всі органі-заційні питання. Нам добровільно допомагають понад 100 людей з різних країн - це перекладачі, які переклали українські тексти на англійську, французьку, німецьку. Чому? В оперному світі так ро-биться. У нашій команді працю-ють також музикологи, які допо-магають до кожної пісні зробити анотацію, щоб “відкрити двері“ для кращого розуміння твору. Всі тексти зібрані в книзі ко-ординаційним редактором - моєю дружиною Ларисою. В 2004 мене запросили до Торонто співати Фальстафа Джузепе Верді. Багато шанувальників мистецтва і серед української громади були при-сутні на опері. Я давав інтерв’ю на канадських каналах і таким чином почав спілкуватися з пред-ставниками громади, які мали відношення до мистецтва, і до-носити інформацію про свій про-ект “Українська мистецька пісня”. Розповідав, що впродовж кількох десятків років збираю українську класичну пісню. На той час я вже мав близько 1000 таких пісень, які знаходив по хатах, бібліотеках, му-зеях, підвалах як і в Україні, так і в інших країнах. Реалізацією цього знакового проекту маємо на меті допомогти українцям, та й не тільки україн-цям, зрозуміти, що Україна - не тільки гопак і шаровари, виши-ванка і вінок, а значно більше. Це особливо потрібно саме тепер, у надзвичайно важкий для Украї-ни час, щоб про неї знали як про культурну націю. Зараз дуже бага-то спотвореної інформації в мас-медіа, навіть BBC не передає 100% об’єктивну інформацію. - Ви співали на багатьох світових сценах з найвідоміши-ми солістами (Пласідо Домінго, Дмитро Хворостовський, Анна Нетребко). З ким би ще хотіли заспівати? - Тут важливіше сказати не “з ким”, а “що” заспівати. Звичайно, є багато творів, які я б охоче заспі-вав, але сьогодні найважливішим для мене є проект “Українська мистецька пісня”, бо я вірю, що

наші співвітчизники у всьому світі зрозуміють, яку безцінну спадщи-ну вони мають у цих піснях. Дуже важливо “достукатись” до молоді, яка, на жаль, надає перевагу лег-кій музиці, адже оперна класична пісня вимагає певних зусиль, за-ставляє думати, а цьому потрібно вчитись. - У розмовах про українську культуру Ви наголошуєте на важливості не плутати народну пісню з класичною. Поясніть, це, будь ласка, ще раз нашим чита-чам. - Мистецька, або як її ще на-живають, класична пісня карди-нально відрізняється від народної. Це справжні шедеври музичного мистецтва, в яких геніально по-єдується чудовий текст поета, ви-тончена музика високоповажного композитора для сольного/дует-ного співу, а потім ще й виконав-ська майстерність співака. Тому, власне, так важливо підняти і ре-презентувати світу саме цей не-справедливо забутий пласт укра-їнської музичної культури.

- Що Ви як ініціатор і керів-ник грандіозного проекту укра-їнської класичної пісні (“The Ukrainian Art Song Project”) мо-жете сказати про вже зроблене в його рамках? - Ми почали випускати в світ записи класичних україн-ських пісень ще вісім років тому: 2006 р. - 42 мистецькі пісні Кирила Стеценка, 2010 р. - 124 вокальні мініатюри Миколи Лисенка і 55 - Якова Степового. Тож мали три успішні світові прем’єри, а зараз якраз відбулася і четверта - прем’єра першої час-тини творів галицьких компози-торів “Galicians- l”.

- Розкажіть, будь ласка, про проект “Галичани-I” детальні-ше: хто Вас підтримує в його ре-алізації, що вже зроблено і на що ще очікувати. - Перша частина проекту “Га-личани” включає твори 4-х га-лицьких композиторів: Василя Барвінського (1888-1963), Станіс-лава Людкевича (1879-1979), Де-ниса Січинський (1865-1909), Сте-фанії Туркевич (1898 - 1977), які були заборонені, втрачені, а тому, на жаль, маловідомі. 81 пісня цих

неповторних митців записана на 5-и дисках, до шостого увійшли пісні, які мені особисто найбільше подобаються. Щоб краще розумі-ти всі пісні, ми підготували ката-лог їхніх текстів. Музика Дениса Січинсько-го - композитора періоду роман-тицизму - дуже мелодійна, ви-разно передає людські почуття: любов, ненависть, заздрість і т. д. Справді вдумливо треба слухати музику композитора построман-тицизму Станіслава Людкевича, яка вирізняється особливою ви-тонченістю. Нелегка доля спіткала композитора Василя Барвінсько-го - ректора Львівської консерва-торії, який внаслідок наклепу був ув’язнений на 10(!) років, а всі його твори знищили. Після звіль-нення Барвінському вдалось по пам’яті відтворити 16 мелодій, 5 із яких пролунали у концерті, а його “Пісня пісень“ відкривала другу частину концерту. Музика цього композитора надзвичайно лірич-на, торкається найпотаємніших струн людської душі. Про першу українську жін-ку-композитора Стефанію Турке-вич, на жаль, дуже мало знають. Я й сам, соромно зізнатись, нічого не знав про її творчість, аж поки волею долі мені пощастило позна-йомитись із її донькою Зоєю. Як виявилось, всі оригінали творів Стефанії зберігалися у Кембріджі в її доньки Марії (пісні мами вона переклала англійською). Обидві доньки С. Туркевич були присутні на прем’єрі. Твори композиторки унікальні тим, що вона об’єднала в них українську і європейські школи, показуючи цим, що Украї-на - частина Європи не тільки гео-графічно, але й культурно. Взагалі ми плануємо записа-ти твори ще восьми галицьких композиторів, і за 2-4 роки від-будуться прем’єри “Галичани-2” і

“Галичани-3”. Вже влітку наступ-ного року збираємось протягом 2-х місяців записати 160 пісень у Glenn Gould Studio в Торонто.

- У записі творів українських композиторів брали участь ба-гато талановитих співаків та музикантів. Хто вони і звідки? А чому немає співаків з України? - Так, кращі канадські співа-ки та музиканти були задіяні для записів класичних творів україн-ських композиторів, а в майбут-ньому плануємо залучити до цієї роботи виконавців з інших країн. Бажаючих є дуже багато, тому що наш проект єдиний у своєму роді. Так було задумано, щоб саме “чужі“ оперні зірки співали укра-їнську класику, бо ж українські - можуть це робити, коли захочуть (сміється). Ми не брали україн-ських співаків, щоб це не вигля-дало як “своє для своїх”, а було українське - для світу. Виконавці - іноземці абсолютно по-своєму ін-терпретують класичні українські твори, що робить їх справді уні-кальними. До технічної частини ми залучили професіоналів з CBC.

- Традиційне запитання: що для Вас успіх і яке Ваше життєве кредо? - Найбільший незабутній успіх я відчув, коли вперше виступав з оркестром. Це було в консервато-рії, і я співав оперу “Дон Карло” Верді. Взагалі, моє життя - це мрія, тому що займаюсь тим, що люблю. Разом із дружиною подорожує-мо по світу. Наш дім в Ковентрі в Англії, але за 18 років з часу, коли ми його придбали, жили там менше трьох років. По правді, за-вдяки дружині, яка мене завжди супроводжує, домівка наша там, де пахне свіжозвареним домашнім супом. А моє життєве кредо - бути відвертим з собою. Що і всім ра-джу.

Хор “Булава”

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

Ковальство – давнє і надзвичайно ба-гатогранне ремесло, на якому, без сумнівів, виросла наша цивілізація. Але час – невбла-ганний, і якщо раніше коваль був навіть у найменшому українському селі ( наші пред-ки не могли обійтись без серпа і молота чи інших знарядь праці), то тепер ця нелегка професія – рідкість, хоча не перевелися ще ті, у кого в грудях палає вогонь скіфського бога-коваля Сварога. Сучасні ковалі – вже не ремісники, а справжні художники. Майстер повинен не тільки шанувати традиції, збережені з ді-да-прадіда, але й уміти працювати з новими технологіями, володіти дизайнерським сма-ком.

Т о ж поспілкував-шись з одним із представ-ників цієї н е з в и ч н о ї для нашого ультрасучас-ного світу п р о ф е с і ї , с п р а вж н і м м а й с т р о м ковальської справи Олек-с а н д р о м

Ковальчуком, роботи якого сьогодні є у багатьох приватних колекціях в Україні, Німеччині та Канаді, вирішили, що знайом-ство з цією людиною буде цікавим і для чи-тачів “Разом” Народився пан Олександр у Новосибір-ську (Росія), де батько проходив строкову службу в армії. Та клімат там виявився не-сприятливим, і родина повернулися до рід-ної Рівенщини. “Я мандрував світами від народження, та завжди був і буду україн-цем”, - каже він. Уже в ранньому дитинстві відчував потяг до творчості: любив малю-

вати, а ще більше - ліпити з пластелину. Ці дитячі захоплення і привели його після за-кінчення школи до Вижницького училища прикладного мистецтва, студентом якого він став 1983 року. Саме тут, в училищі, по-справжньому закохався в метал - чудовий матеріал, з якого можна створювати яскра-ві образи, цікаві композиціїй, які хвилю-ють людей, викликаючи позитивні емоції. “Звісно, інструмент коваля сьогодні - це не тільки молотки, як багато хто думає, а й десятки чеканів, матриці та пуансони для надання об’ємів, ювелірні вальці, во-лочильні дошки, бормашина та слюсарний інструмент, пальник, полірувальні маши-ни… Тільки маючи цей інструмент і знання особливостей хімічної обробки металів, а найголовніше - бажання творити, роботи набудуть витонченості, ажурності та вра-жатимуть своєю легкістю й блиском”, - роз-повідає пан Ковальчук. Для необізнаних людей ковальська ро-бота – справжнє таїнство. Кожен витвір народжується з ідеї, яка рухає і рукою, і серцем митця, створюючи ескіз. А визна-чившись із масштабом та матеріалами, ху-дожнику-ковалю потрібно, як кравцеві, зробити викрійки окремих деталей. Далі в хід іде вигинання, виколотка, карбуван-ня і паяння твердими припоями. Всі місця з’єднань окремих деталей обов’язково слід зачистити і пошліфувати. А потім коваль перетворюється на хіміка - виріб занурю-ється спочатку в ванну з сірчаною кислотою (зникає кіптява та окисна плівка), «викупа-на» робота промивається водою і потра-пляє в розчин для чорніння (фарбується в чорний колір). І на завершення - поліруван-ня. “Як бачите, - каже пан Олександр, - про-цес тривалий, трудомісткий, але цікавий, за що я його і вподобав!” Серед останніх робіт Ковальчука є ба-гато оригінальних авторських виробів, а також відтворених за стародавніми зразка-

ми. Чудові жіночі прикраси з національною символікою, сакральними давніми симво-лами - дукачі з бантами, козацькі сережки, кулони, перстені - виготовляються з мельхі-ору, срібла, художньої емалі та кольорового скла. “Напевне, предки мої теж цим займа-лись - недарма ж ношу прізвище Коваль-чук”, - з посмішкою зауважує майстер. Цікаво, що всі члени родині пана Ко-вальчука - люди творчі. Дружина Ірина Пастернак - член Національної спілки ху-дожників України - створює скульптури, панно, прикраси в техніці художньої гаря-чої емалі на міді. Син Михайло навчається в Київському державному інституті деко-ративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука. Захоплюється художнім оформленням сучасних гаджетів, створює ювелірні прикраси зі світловими ефекта-ми. “Хоча кожен із нас обрав свій напрямок у декоративному мистецтві, - говорить О. Ковальчук, - підтримуємо один одного, дис-кутуємо, критикуємо і даємо поради. Впев-нений, що сімейна традиція буде продовжу-ватись”. Успіх для пана Олександра - займатись улюбленою справою. Серед багатьох планів митця - спробувати себе в парковій скуль-птурі. Внутрішній голос підказує йому - кращі роботи ще попереду... Читачам “Разом” талановитий укра-їнський коваль побажав щастя, неомінно знайти справу свого життя та отримувати від неї і моральне, і матеріальне задоволен-ня. А ми в свою чергу бажаємо Олександру Ковальчуку успіхів у відродженні в Україні традиційного х у д о ж н ь о г о ковальства.

Олександр КОВАЛЬЧУК

ТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛКОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУК

ТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛКОВАЛЬЧУК

ТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛКОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУК

ТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛКОВАЛЬЧУК

ТОЙ, КОМУ ПІДКОРИВСЯ МЕТАЛКОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУККОВАЛЬЧУК

Ковальчуку успіхів у відродженні в Україні

Автор Оленка КОЛОМИЙСЬКА

ЗНАЙОМТЕСЬra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

Катедра Святого Йосафата, що в західній частині То-ронто, 2014 року відзначає

100-літній ювілей. Парохія Св. Свщм. Йосафата була засно-вана на початку минулого сто-ліття і пов’язана з поселенням перших емігрантів з України в околицях міста. Із зростанням і пожвавленням життя україн-ської громади виникла необхід-

ність у побудові власної церкви, тож спільнота дружно взялася до великої справи. Зібравши по-жертви, вже навесні 1913 року парохіяни, яких організовував і надихав своєю невтомною і енергійною працею о. Йосиф Бо-ярчук, приступили до зведення храму. Велику фінансову допо-могу надала латинська церков-на організація “Catholic Church

Extension Society”. 1914-го було посвячено новозбудовану церкву і престіл, а роботи над викінчен-ням і оздобленням Божого храму продовжувалися ще не один рік. Українська католицька церк-ва Св. Йосафата стала справжнім духовним і громадським цен-тром для українських іммігран-тів, при ній були створені й ак-тивно діяли освітньо-культурні організації “Просвіта”, Аматор-ський гурток, Рідна школа, Жіно-че товариство ім. Св. Йосафата та церков-ний хор - перший український хор у То-ронто, який існує до-нині. У березні 1948 року церква Св. Йоса-фата стала Катедрою першого екзарха Схід-ної Канади Преосвя-щенного Ізидора Борецького. З ініціативи о. прелата В. Фі-левича 1960 року при Катедрі Св. Йосафата була заснована перша не тільки в Торонто, а і в Онтаріо українська католицька школа, що стала осередком куль-турного, національного та релі-гійного виховання дітей і молоді. Вона дала поштовх для створен-ня українських шкіл в інших

парафіях (школи Св. Дмитрія, Св. Софії, ім. Кардинала Йосифа Сліпого). У 1964 р. Катедра св. Йоса-фата згоріла, та вже у жовтні наступного року відбулося архи-єрейське благословення віднов-леного храму з новим іконоста-сом у східному стилі. Сьогодні парафія нараховує близько 250 родин. При Катедрі св. Йосафата існують Ліґа українських като-лицьких жінок, Братство укра-

їнських католиків Канади, моли-товна група ” Матері в молитві” та катедральний хор.

Нещодавно катедра Св. Йо-сафата привітала новопризначе-ного Преосвященним Єпархом Торонто та східньої Канади Кир Стефаном настоятеля отця Воло-димира Янішевського.

Ювілейний Комітет при Катедрі Св. Йоафата в Торон-то ласкаво запрошує всіх парафіян минулого і сього-дення, друзів та всю українську громаду на Архиєрей-

ську Службу Божу та банкет з нагоди 100-літнього ювілею заснування церкви 23 листопада 2014 року, що відбудеться у Trident Banquet Hall за адресою 145 Evans Ave., Toronto. Деталі за тел. 416- 535-9192.

КатедрІ Святого Йосафата 100років

Під час візиту Глави УГКЦ Блаженнішого Патрiарха Святoслава Шeвчука, травень 2014

Діти Марії, 1955р.

Освячення першого каменя. Липень 1913р.

ВІЗИТКА ПАРАФІЇ

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

До, ре, мi, фа, соль, ля, сi ноти вивчили усі

*фрагмент заголовка з вірша Л.Вознюк

Коли мені було років сім, я вирішила, що буду грати на віолончелі. Понят-тя не мала, що то таке, але слово було дуже гарне, незнайоме. Віолончель... - Будеш грати на скрипці? – запитав мене тато трішки згодом. - Буду , - відповіла радо. І от ми вже в музичній школі. Вчителька просить заспівати для неї, від-стукати ритм. Я боязко співаю. - Слух є, - констатує. – Хочеш грати на скрипці? - Дуже хочу, - говорю впевнено. Ніхто з моїх знайомих не грав на музичних інструментах, тож почувала себе в той момент особливою. Дають мені малесеньку скрипочку в старенькому футлярі, і я, така горда собою, вертаюся вже зі скрипкою і мамою за руку додому. Зда-ється, що всі в тролейбусі не зводять очей з мене і мого футляра. Не можу дочекатися, поки прийду додому і почну грати. Відкриваю футляр, виймаю скрипку – і тут мене чекає перше розчарування. Виявляться, що «скрипка не грає». Сумна і зла, ставлю її назад і забуваю на кілька днів – до мого першого уроку. Ну а потім почалося... “Мамо, будь ласка, можна я не буду більше грати?” – приблизно так по-чинався кожен урок музики. Я плакала, просила, погрожувала. У мене нічого не виходило - все рипіло і скрипіло. Це була каторга. Я надовго незлюбила і скрипку, і музику. Десь років із п’ять грала... без особливого ентузіазму, але, потрапивши на концерт відомого скрипаля, буквально “захворіла” музикою. Ось тоді й почала грати сама. Щоденно. Наполегливо. Потім було музичне училище і навіть рік - консерваторії. Та мова не про те. Музика – це гарно, але музика – це і складно.

або як обрати музичний інструмент для вашої дитини

Автор Марія ГНАТІВ

*фрагмент заголовка з вірша Л.Вознюк

Ви можете уявити життя без музики? Мабуть, воно було б схожим на чорно-біле кіно. Музика ж здатна розфарбувати його неймовірними барвами. Ви помі-чали, напевно, як повертається хороший настрій, зникає смуток - варто лише по-слухати улюблену пісню чи якусь чудову мелодію? Давно відомо, що музика має великий вплив на людину. Розповіді про те, що новонароджені немовлята заспо-коюються, коли чують звуки музики, яку їхні матері часто слухали під час вагітнос-ті, - це не вигадка, а доведений факт: вже на 14-ому тижні вагітності жінки дитина здатна чути і сприймати музику. Вона благодатно впливає на гармонійний роз-виток малюків, їх характер і поведінку, а також - практично на всі системи і органи дитини: змінюється частота дихання, тонус м’язів і т. д. Американські вчені дослідили, що всього лише десятихви-линне прослуховування фортепіанної музики Моцарта показало підвищен-ня так званого коефіцієнта інтелекту в середньому на 8-9 одиниць. Музика розвиває в дітях відчуття прекрасного, а ті, що займаються нею, врівноваженіші, спокійніші і наполегливіші, оскільки їм доводиться багаторазово повторювати вправи, етюди. Вони, виступаючи на сцені, вчаться володіти собою перед пу-блікою, що, безперечно, є дуже цінним навиком практично у кожній професії. Заняття музикою сприяють покращенню успішності дитини в школі, підвищенню уваги та здібностей до читання, розви-тку просторового мислення.

ВИХОВУЄМО РАЗОМra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

РАЗОМ

ЖО

ВТЕН

Ь 20

14ra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЖО

ВТЕН

Ь 20

14ra

zom

med

ia.c

a

Яскравою сторінкою серед музичних інструментів є власне українські народ-ні. БАНДУРУ можна рекомендувати лірич-ним і мрійливим дітям, які люблять співати, а рідкісні на сьогодні ЦИМБАЛИ - жвавим, з добрим відчуттям ритму. Діти дуже люблять СОПІЛКУ, яка проста в освоєнні і може стати першим кроком до гри на кларнеті, наприклад. Якщо ви не впевнені, що дитина хотітиме за-йматися музикою серйозно, то спробуйте сопілку.

БАЯН і АКОРДЕОН підійдуть для веселих дітей, оскільки в репертуарі для цих інструментів багато танцю-вальних мелодій.

ФЛЕЙТА (ідеальна для новачків), ГО-БОЙ, КЛАРНЕТ добре розвивають слух і ритм. Ці прекрасні духові ін-струменти належать до оркестрових, тому діти зможуть грати в колекти-вах, шкільних оркестрах.

БАРАБАНИ чудово розвивають ритм. Буває, що дитина не має особливих задатків до музики, але хоче грати. Тоді можна спробувати ударні інструменти. Їх зазвичай люблять хлопчики, уявляючи себе зірками рок-гуртів. Якщо син ваш активний, драйвовий, то обирайте барабани - вони припадуть йому до душі.

проста в освоєнні і може стати першим кроком до гри на кларнеті, наприклад. Якщо ви не впевнені, що дитина хотітиме за-йматися музикою серйозно, то спробуйте сопілку.

ГІТАРА - дуже популярний інструмент, який беруть із собою на пікніки, в подоро-жі. Ваша дитина співуча, не любить нудьгувати і завжди прагне бути в центрі уваги однолітків - гітара, що акту-альна на шкільних вечірках і святах, саме для неї.

БАРАБАНИ музики, але хоче грати. Тоді можна спробувати ударні інструменти. Їх зазвичай люблять хлопчики, уявляючи себе зірками рок-гуртів. Якщо син ваш активний, драйвовий, то хлопчики, уявляючи себе зірками рок-гуртів. Якщо син ваш активний, драйвовий, то обирайте барабани - вони припадуть йому до душі.обирайте барабани - вони припадуть йому до душі.

СКРИПКА - один із найважчих для освоєння ін-струментів. Мало мати добрий слух, потрібна неймовірна витримка, наполе-гливість і праця дитини і її мами (чи когось, хто буде контролювати процес), і вчителя. А потім - час. Щоденні години нудних вправ, гам, етюдів. Зате варто пере-терпіти 2-3 роки, і появляється ре-зультат. Хочете, щоб ваша дитина грала на скрипці, віолончелі чи альті, - на-бирайтеся терпіння, не зважайте на її сльози і на-рікання. Якщо ж ви не готові до такого випробування, то вибирайте, на-приклад, ФОРТЕПІАНО. Тут результат буде помітно швидше: вже за кілька уроків дитина гратиме прості пісеньки, навчиться музикувати. Якщо вона любить співати, то зможе акомпонува-ти собі на фортепіано. Існує думка, що саме з цього інструменту слід починати знайомство з музи-кою, та й основи гри на ньому завжди стануть в пригоді.

Звичайно, найголовнішим у виборі інструмента є бажання самої дитини. Важливо не тільки розказати і показати їй різні інструменти, а й дати послухати, як вони звучать. Добре було б піти з дитиною на концерт. Якщо вона, знаючи, що заняття музи-кою займатиме багато часу, потребуватиме значних зусиль і наполегливості, все ж хоче навчитися грі на якомусь інструменті, то вперед. Не забувайте лише підтримувати вашу дитину: усіляко заохочуйте, цікавтесь і радійте навіть маленьким її успіхам, не за-бувайте хвалити, адже музиканти - люди вразливі. Коли я тільки-но починала вчитися грати, моя мама повторювала: “Зараз тобі важко і хочеться все кинути, але, повір, колись ти будеш брати до рук свою скрипку і грати. Сумуватимеш - вона буде плакати, а, коли веселитимешся, радітиме разом із тобою”. Переконана, що саме заняття музикою в ранньому дитинстві навчили мене бути відповідальною і зібраною. Я швидко вчила уроки, оскільки попереду чекала гра на скрипці, а також сольфеджіо і гармонія. Але найбільша нагорода, отримана мною, - це любов до музики, яку я несу через усе життя. Яким би важким не був день, можу взяти до рук скрипку - і все навколо стає кра-щим. Інструмент, на якому граєш, ніби близький друг, який завжди поруч. У нашому метушливому сьогоденні, де всі кудись поспішають, музика – це те, заради чого варто зупинитися, задуматися і пе-репочити, а вміння грати - то справжнє щастя. І не важливо, чи стануть великими музикантами наші діти, які тільки освоюють гру на музичних інструментах. Головне, що вони навчаться відрізняти хорошу музику від поганої і, як правило, хороше від поганого в житті.

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЖО

ВТЕН

Ь 20

14УКРАЇНА ВІД А ДО Я

Темний порожній безкінечний коридор, тьмяно освітлений свічками. Раптом, що це? Десь у безлюдному замку скрипнула підлога, гупнули

двері, забряжчало залізо по кам’яній долівці. І знову тихо-тихо. Мабуть, здалося. Кожен, хто хоч раз по-бував у будинку, де водяться привиди, підтвердить, що там волосся стає дибки. Якщо ви досі вважали, що такі моторошні й вод-ночас привабливі своєю незвичністю місця є лише в замках середньовічної Англії чи вампірської Румунії, то помиляєтесь. Україна може похвалитись кілько-ма доволі цікавими будівлями, де на радість турис-там вже не одне століття мешкають потойбічні сили. Звісно, кожна неприкаяна душа, що не спішить покидати насиджене місце, має дуже драматичну і трішки страшну історію власної трагічної смерті. Тому зараз ми разом вирушаємо в подорож «Золотою підковою Львівщини» - популярним маршрутом, в який входять Золочівський, Олеський та Підгорець-кий замки. І, повірте, кожен з них має свою неповтор-ну історію і власного духа.

ПАЛАЦИ З ПРИВИДАМИ СТАРОВИННОЇ ЛЬВІВЩИНИ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК Мальовничий палац-цитадель розташувався всього за кіль-ка кілометрів від Львова, тому знайти цю пам’ятку дуже про-

сто. Тут ви побачите не тільки двоповерховий особняк, виконаний у стилі ренесансу, але й незвичний для цих країв Китайський павільйон і навіть… туалети(!) - май-стерно влаштоване чудо, рідкісне в ті часи навіть у па-лацах європейських королів. Розквіт палацу приписують красуні-француженці Марії-Казимирі, дружині короля Яна III Собєського. Приїхавши сюди 13-тирічною ді-вчинкою, не маючи в жилах навіть крапельки шляхетної крові, вона досягла неймовірного для жінки впливу. По-говорювали, що «Ян керує Польщею, а Марися - Яном». Проте привиди Золочівського замку аж ніяк не пов’язані з цією вінценосною парою. Палац славиться своїми двома таємничими каменями, що були знайдені у глибині лісів неподалік Золочева. Власне, ці каменюки

нікого б і не зацікавили, якби на майстерна різьба XIV-XV ст. - напис невідомою мовою та два переплетені вінки - терновий та квітковий. Посередині акуратно просвердлена дірочка, в яку слід вставити палець і крутнути, загадавши бажання. А де обіцяний привид, спитаєте ви? А його і не було, поки не привезли згадане каміння. Відтоді в околицях замку час від часу з’являється по-стать Чорного лицаря, інколи і посеред білого дня. Подейкують, що він охороняє Грааль - чарівну чашу вічного життя, надійно за-ховану всередині каменів. Хоча, може, лицар – один із нещасних, що були закохані в чарівну Марію-Казимиру, яка, за чутками, мала не одного шанувальника, доводячи до сказу всіх красунь в околиці. У будь-якому випадку, лицар цілком сумирний і клопоту нікому не завдає.

Автор Оленка КОЛОМИЙСЬКА

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

ПІДГОРЕЦЬКИЙ ЗАМОК Ну і, звісно, перлиною нашої подорожі в пошуках привидів можна вважати Підгорецький замок, що біля с. Підгірці. Ансамбль цієї пам’ятки включає в себе триповерховий палац, костел Святого Йосифа, датований XVIII ст., і «італійський» парк. На жаль, палац страждав від багатьох по-жеж (остання в час Другої світової залишила голі стіни), мародерства та руйнівної політики радянської влади. Всі скульптури з парку Підгорецького палацу були перевезені до Літнього саду в Санкт-Петербурзі, а 1949 року приміщення взагалі перетворили на тубдиспансер. Тому не дивно, що останні роки палац майже весь час перебуває в стані реставрації. На щастя, деякі зали таки доступні для відвідування. Але навіть такі незручності не відлякують туристів, головна ж цікавинка замку - привид Біла Пані, або Марисенька, як її лагідно називають працівники музею, завжди на місці. В п’ятницю 13-го біля замку справжній ажіотаж - туристи вірять, що саме цієї ночі привид гарантовано вийде до людей.

Насправді, Білою Панею стала реальна історична особа - дружина одного із колишніх власни-ків замку Вацлава Жевуського, замордована власним чоловіком через ревнощі. Кажуть, 55-річ-ний магнат якось після балу звинуватив молоденьку дружину в невірності і вчинив самосуд, за-мурувавши її у стінах маєтку. Ось тільки де (у підземеллі, в мурі фортеці чи в імпровізованій печі, в якій, як стверджують історики, ніколи не топилась) - нікому невідомо. Сюди не раз з’їжджались

історики й навіть професійні мис-ливці за привида-ми та екстрасенси, проте точне місце поховання так і не виявили. Тому і досі при-вид красивої жінки у білому бальному плат-ті блукає коридорами замку, відчиняючи то тут, то там двері, засвічуючи свічку і цокаю-чи підборами по мармуровій долівці. Напев-но, знову хоче почути музику і закружляти в танці… Вірите ви в привидів чи ні – спра-ва ваша. Якщо не боїтесь, ласкаво просимо завітати до одного із цих мальовничих замків і спробувати «вполювати» когось із привидів. Можливо, історія, яку вони вам роз-кажуть, відрізняється від офіційної версії, і ви поділитесь нею з нами?

ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК Ця споруда по праву вважається однією із наймальовничіших, що коли-небудь зводились в Східній Європі. Знайти її можна, трішки з’їхавши з траси Київ - Броди, неподалік селища Олесько. Як і більшість пам’яток архітектури в Західній Україні, замок має багату історію і не одного відомого власника: в XIV ст. належав останньому з га-лицько-волинських князів Дмитру-Любарту Гедеміновичу, згодом ним воло-діли король Казимир ІІІ, а з 1605 - родина Даниловичів. Саме з останньою й пов’язаний перший привид замку (їх тут щонайменше два) – дух молодика на прізвище Жолкевський, який кілька разів безуспішно сватався до дочки власника маєтку і після чергової відмови покінчив життя самогубством на очах потенційного тестя. Оскільки в ті часи самогубців не ховали на цвин-тарі, з тілом вчинили просто і цинічно – викинули в болото неподалік замку. Відтоді щоночі звідти лунають стогони нещасного закоханого. Інший дух, який регулярно з’являється під стінами Олеського замку, без-посередньо пов’язаний із монастирем капуцинів, що нині зберігся у вигляді костелу Святого Антонія при в’їзді в маєток. Стверджують, що власне на день покровителя монастиря мандруючий монах Ян Каспер на очах тисяч прочан стрибнув у криницю. Звісно, свято було зіпсоване, але капуцини відразу ого-лосили Яна божевільним і все-таки поховали за християнським обрядом, на всякий випадок зробивши відповідний запис у літописі Олеського замку. По-кійного, мабуть, це не влаштувало, оскільки він час від часу і нині нагадує про себе. Є й інша версія цих подій. В народі поговорюють, що за життя монах був ласий до жінок і часто їх навідував в довколишніх селах. Це аж ніяк не відпо-відало його святому санові, тому замурували монаха в стіні без їжі і води, де він і помер. Як згадував наш гід, у стінах нібито навіть знаходили його скелет, який знищили через чиюсь недбалість. Як на мене, ця версія більш правдопо-дібна, бо пояснює, чому душа ченця ніяк не заспокоїться.

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

“Пошли мені, доле, сили, умін-ня, талану, чого хочеш, тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, щоб народ усміхнувся!.. щоб хоч одна зморш-ка його трудового, задумливого лиця, щоб хоч одна зморшка ота розгладилася!”- слова ці нале-жать українському пересмішнику Остапу Вишні - письменнику уні-кальної популярності. Він був, як писав М. Рильський, письменник суто народний, народний у най-кращому і найглибшому розумін-ні слова. Народився Павло Михайло-вич Губенко (Остап Вишня - літе-ратурний псевдонім) 13 листопада 1889 року на хуторі Чечві, що по-близу містечка Грунь на Полтав-щині, у незаможній багатодітній родині. І Михайло Кіндратович, батько майбутнього письмен-ника, і Параска Олександрівна, мати, були письменними, любили жарт, кохались у піснях. “А взагалі батьки були нічого собі люди. Під-ходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя послав їм господь усього тільки сімнадцяте-ро дітей, бо вміли вони молитись милосердному”, - пише у гуморес-ці “Моя автобіографія” Остап Ви-

шня. Д и -

тинство Павла уявити неваж-

ко, за його слова-ми, воно пройшло в

бур‘янах і коноплях. При мізерних статках батьки все

ж спромоглися вивчити сина: початкова двокласна освіта, потім – Київська військово-фельдшер-ська школа. Та не лежала у хлопця душа до медицини, тому-то, трохи попрацювавши в лікарні, Павло Михайлович екстерном здає ек-замени в гімназії і вступає на іс-торико-філологічний факультет до Київського університету, який, проте, не закінчує. В часи громадянської війни воював у війську Центральної Ради і Директорії, за що й був за-арештований ЧК. Та (не без допо-моги Василя Блакитного) це йому якось обійшлося. Працює в газеті “Вісті” перекладачем, починає пу-блікувати власні твори, які підпи-сував як Павло Грунський. У “Моїй автобіографії” читаємо: “Перекла-дав я, перекладав, а потім думаю собі: “Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати!! А потім - письменником можна бути. От скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації не знаю, що я, - думаю собі,- робити-му. Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати”. Вперше літера-турний псевдонім Остапа Вишні з`явився 22 липня 1921 року, коли в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон “Чудака, їй-богу!” Пише гуморист швидко, на-тхненно, дотепно, простою на-родною мовою; популярність його ширилась із неймовірною швид-кістю: неписьменні селяни ово-лодівали грамотою, щоб самим читати твори свого улюбленця, а русифіковані робітники вчилися

читати українською. Його книжки розкуповувались нарозхват, не за-лежуючись на полицях книгарень. До 1930 року тираж збірок пись-менника доходив до нечуваної для тих часів цифри - двох мільйонів! Ім‘я Остапа Вишні було тоді для українського простого люду друге за значимістю після Тараса Шев-ченка. Він створив новий різновид фейлетону та гуморески, який сам назвав “усмішка”. Пояснює це так: “Хоч “фейлетон” уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово “усмішка” наші-ше від “фейлетону”. Та незважаючи на популяр-ність і народну любов, сатирик-гу-морист, що захищав право україн-ців на національну самобутність, друг Хвильового і Куліша, потра-пляє під репресійний прес. Ша-леного цькування зазнає Остап Вишня, звинувачений у націона-лізмі, реакційності, оспівуванні куркульства, в 1930-33 роках, його критикують у пресі, перестають друкувати, а 26 грудня 1933 р. за “контрреволюційну діяльність і тероризм” арештували. У лютому 1934 письменника було засуджено до розстрілу, та потім вищу міру покарання замінили засланням. Це були довгі 10 років поневірянь і страждань в арктичному конц-таборі, що остаточно підірвало здоров’я Остапа Вишні - не дух. У таборі починає вести щоденник, який побачив світ 1989 року під назвою «Чиб’ю. 1934». У 1943 р. Остап Вишня вий-шов на волю, а наступного - повер-нувся до літературної діяльності. Усім серцем уболіває письменник за свій народ, переймається його турботами і клопотами, що яскра-во засвідчує вся його величезна неповторна творча спадщина. «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі

усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки за-кордонні», «Мисливські уcмішки», «Отак і пишу» - ці збірки були, без перебільшення, майже в кож-ній українській родині. Невтомно працював Остап Вишня як пере-кладач ( М. Гоголь, А. Чехов, Марк Твен, О’Генрі, Я. Гашек, П. Неруда), проводив велику громадську ро-боту: був членом редколегії й од-ним із найактивніших співробіт-ників журналу «Перець», членом правління Спілки письменників України. Головне джерело його іскрометного гумору - любов до життя, і, щонайперше, свідома і безмежна любов до людини. Ніби виправдовуючись, що так багато кепкував за своє життя над рідним народом, Вишня пише, що право сміятися “із своєї, рідної людини дає любов і що треба любити лю-дину, більш ніж самого себе”. Лише 1955 року Остап Вишня був реабілітований, а вже наступ-ного - 28 вересня 1956 - помер від серцевого нападу. І за життя він був найпопулярнішим і найулю-бленішим письменником україн-ців, лишився таким і після смерті. Його твори видаються і перевида-ються величезними тиражами не тільки в Україні, але і за кордоном. І слово його чарівно-веселе, і сміх його неповторний живуть, бо сам Вишня - це жива радісна усмішка великого і безсмертного україн-ського народу.

Сміємося, допоки живі!

Автор Наталя РУСИН

Äî 125-ð³÷÷ÿ

Остапа Вишніra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

Автор Дарія КОЛОС

21 листопада православна та греко-като-лицька церкви відзначають Собор архістратига Божого Михаїла та інших небесних сил безті-лесних, або, по-народному, день святого Ми-хайла. В Україні архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих. «На Михайла працювати - може пан Біг покарати», - говори-ли українці. В народній уяві святий Михайло - лицар, захисник роду людського, що бореться і перемагає всі темні сили, усю нечисть на землі. Він вважається небесним покровителем Києва, тому давній герб столиці України прикраше-ний образом архістратига Михаїла з мечем. На його честь збудовано багато соборів та церков, і один із найкрасивіших соборів Києва, дивовижне сяйво і вишуканість якого просто зачаровують, - це Михайлівський Золотовер-хий (на території однойменного монастиря), закладений 1108 року київським князем Свя-тополком Ізяславичем - онуком Ярослава Му-дрого. Собор був поставлений на обриві Старо-київської гори. Звели його технікою «мішано-го мурування», стіни оздобили унікальними мозаїками і фресками, що стали характерною окрасою храму і принесли йому славу. Ця церк-ва була на той час єдиною в Києві, що мала зо-лоту баню, тому й назвали її “Золотоверхою”. З початку ХІІ століття, після поховання у Михайлівському храмі князя Святополка, він стає княжою усипальницею декількох поколінь київських князів. Уже в той час Ми-хайлівський Золотоверхий вважався однією з найкращих монументальних споруд древнього Києва. Головною святинею його були мощі ве-ликомучениці Варвари, для яких, власне, храм і був збудований. Гробниця з мощами, яка спо-чатку була виготовлена з кипарису, а наприкін-ці ХVІІ ст. її замінено на срібну, розміщувалась у центрі собору.

Як і іншим храмам Києва, Михайлівському довелося пережити руйнування і від стихійних лих, і від ворожих навал. У XІV ст. Михайлів-ський стає соборним храмом однойменного монастиря. Справжнього розквіту набув Ми-хайлівський Золотоверхий монастир на почат-ку ХVІІІ століття. Як і Києво-Печерська Лавра, це було найбільш відвідуване святе місце, куди щорічно приходили сотні паломників. Трагічним став для монастиря початок ХХ ст.: 1919 року церковні цінності, які щедро да-рували обителі протягом віків українські князі,

гетьмани, прості віруючі люди, були конфіско-вані та пограбовані більшовицькою владою. Михайлівський Золотоверхий не врятувала ні давня історія, ні досконала художня цінність - у 1935 році монастирські будівлі по-варварськи висадили в повітря і розібрали, а безцінні фрески і мозаїки були перевезені до музеїв Мо-скви, Ленінграду (Санкт-Петербургу), Новго-

рода та інших міст СРСР, мозаїчну композицію «Євхаристія» - до Софійського собору. В роки Другої світової війни деякі фрески були виве-зені до Німеччини, звідки вони потрапили до ленінградського Ермітажу. Багатостраждальний собор знову відро-дився у колишній своїй пишноті тільки через шість десятиліть, на межі ХХ-ХХІ століть, зу-силлями київської громади, міської влади, не-байдужих меценатів та кращих творчих сил зі всієї України. Храм, куди були повернені вці-лілі фрески та мозаїки, і площу навпроти ньо-го відновили у початковому вигляді. Сьогодні Михайлівський Золотоверхий собор - один із головних храмів Української Православної Церкви Київського Патріархату, духовний центр як Києва, так і всієї України. Під час подій Євромайдану Святий Ми-хайло - покровитель киян - не залишився осто-ронь людських страждань: у Михайлівському соборі знайшли притулок активісти Майдану, розігнані 30 листопада 2013 року силовиками, а в ніч на 19 лютого 2014 обитель перетвори-лася на польовий шпиталь, де лікарі надали допомогу сотням постраждалих. У храмі Іоа-на Богослова оперували важкопоранених. На території монастиря також розмістилися ін-формаційний пункт, пункти видачі продуктів, води, теплого одягу, склад медикаментів. Повірте, зайшовши до Михайлівського Зо-ловерхого собору, ви, вражені неймовірною красою, відчуєте такий спокій і благодать, які неможливо передати словами. І, помолившись щиро і трепетно, однозначно переконаєтеся, що ця найвеличніша і найдавніша православна святиня Києва, яка понад 9 століть несе в собі неперевершену духовну цінність, що дає надію і віру українському народу, обов’язкова для відвідування під час візиту до Києва.

Михайлівський ЗолотоверхийСОБОР духовна перлина Києва і УкраїниМихайлівський ЗолотоверхийМихайлівський Золотоверхий

духовна перлина Києва і України

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

Автор Мар’яна СТЕФАК

Звичайнісінький понеділок - такий як і тися-чі інших. Ще й світ, здається, навічно заполони-ла дощова мряка. В такі дні нічого не хочеться. Хоч би крапельку сонячного світла… «О, ти глянь, як вирядилась! Куди це вона зрання «лижі нагострила»?» - знову бабусь-ки-кульбабки активно когось обговорюють. Вміють вони людині настрій на весь день зіпсу-вати. Аж ні, цього разу «жертва» не по зубах! Якщо ще півроку тому Наталку можна було до-вести до сліз одним невдалим зауваженням, то тепер ця дівчина - просто невичерпне джерело оптимізму. Цікаво, що ж її так змінило? «Ось мій секрет, - показує симпатичний фіо-летовий браслетик, - мій помічник у боротьбі з поганим настроєм. Якщо хочеш, і тобі книжку принесу, де написано, як ним користуватись». Трошки посиділа за чашкою духмяного чаю і, ніби метелик, полетіла на побачення. Як каже сама Наталка, це ще один «бонус», який дав їй браслет. Інтригує, правда? А спробую-но і я - що мені втрачати?

ЕКСПЕРИМЕНТ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗРИВУ Незабаром виявилось, що з усього, від чого я скаженію, номером 1 у списку став… сам браслет. Він вимагав від мене щосекундного нервового напруження, не дозволяв розслабитися. Фіолетовий більше не здавався мені кольором надії і саморозвитку, скоріше меланхолії. Коли чаша терпіння переповнилась, браслет полетів у відчинене ві-кно. Та через годину я вже повзала у квітнику поміж троянд, вголос обу-рюючись, що можна було обрати і більш яскравий і помітний колір, і по-думки прикидаючи, скільки разів я повинна його перечепити з руки на руку.

ПЕРШІ ТРУДНОЩІ Мабуть, у всіх трапляється щось, чого і ворожка не передбачить – знав би, де впадеш, соломки б підселив. Загалом, перший день мого експери-менту пішов шкереберть. І все через сіреньке створіння з очима-гудзич-ками, яке спокійнісінько сиділо на подушці - ось що я побачила, тільки-но розплющивши сонні очі. Ні, я не боюсь мишенят. Ну хіба трішечки і коли вони близько. Останньою краплею стало те, що панянка, чий святий обов’язок ловити таких гостей, сиділа тут таки на ліжку і ліниво бавилась сонячними зайчиками. «Ах ти, товсте ледащо! Я тебе «Віскасом» годую, а ти…», - у кішку полетів тапок, а мишка хвостиком махнула і, не поспішаю-чи, попрямувала в нірку під плінтусом. Браслет довелось перечепити. Нічого. День тільки почався. На холо-дильнику було почеплено аркуш паперу, де вказано точний час першого «проколу». Через кілька днів мені уривався терпець, тож я вже просто писала дату і палички (як у фільмах на стінах тюремної камери). Через 2 тижні - занотовувала, коли вдавалось протриматись хоча б добу. Причин скар-житися і критикувати, виявляється, було сотні, якщо не тисячі: власна зо-внішність, погода, сусіди, політична ситуація в країні (хоча це єдиний ви-няток - вона ніколи нікому не подобається). А я вважала себе оптимістом! Як казав Уінстон Черчіль, «успіх - це рух від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму». Ентузіазму вистачало з надлишком, терпіння ж потрохи за-кінчувалося.

ЖИТТЯ У ФІОЛЕТОВОМУ СВІТЛІ Загалом, методика, яку мені поради-ла сусідка, зовсім не ексклюзивна. Вона працює ще з 2006-го, коли католицький священик Уілл Боуен (Will Bowen) за-пропонував, здавалось би, простеньку ідею - надіти на зап’ястя фіолетовий браслет і прожити рівно 21 день без не-гативу. Зірвався - перечепи браслет на іншу руку і починай спочатку! Чому браслет неодмінно фіолето-вий? Мабуть, тому, що це колір твор-чості і натхнення, покликаний дарувати спокій і внутрішню гармонію. А 21 день - час, необхідний для формування нової звички (у всякому разі так в 1960 році заявив американський хірург Максвел Мальц (Maltz Maxwell)). Бажаєте кинути палити - не торкайтесь сигарет увесь цей час, хочете відмовитись від фаст- фуду - 3 тижні ні ногою в МакДональдз! Щось я занадто вдалась до теорії і зовсім забула про практику. Так як вдо-ма нічого фіолетового не знайшлося, то придбала в магазині не один - відразу аж п’ять(!) фіолетових браслетів із різно-манітних матеріалів і відразу начепила перший-ліпший на ліве зап’ястя. Все - дороги назад нема!

МІЙ ФІОЛЕТОВИЙ БРАСЛЕТабо COMPLAINT FREE WORLD

Автор Автор Автор Автор

ЖИТТЯ Загалом, методика, яку мені поради-

ПЕРШІ Мабуть, у всіх трапляється щось, чого і ворожка не передбачить – знав

ЕКСПЕРИМЕНТ Незабаром виявилось, що з усього, від чого я скаженію, номером 1 у

МАР’ЯНИНІ БАЙКИra

zom

med

ia.c

aРАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

Чи знаєте ви, що:

В ЛИСТОПАДІ НАРОДИЛИСЬ:09 листопада 1872 - україн-ський письменник Богдан Леп-кий.

12 листопада 1936 - Микола Сингаївський - український поет, письменник, автор слів до пісні «Чорнобривці».

22 листопада 1722 - Григорій Сковорода, найвидатніший укра-їнський просвітитель-гуманіст та філософ.

25 листопада 1838 - Іван Не-чуй-Левицький, видатний україн-ський письменник-реаліст.

29 листопада 1778 - письменник Григорій Квітка-Основ’яненко.

razommedia.ca

РАДИМО ПОЧИТАТИ Уілл Боуен «СВІТ БЕЗ СКАРГ»

ПОРАДИ «БУВАЛОЇ» ТИМ, ХТО ХОЧЕ СПРОБУВАТИ

1Обирайте звичайний резиновий чи шкіря-ний браслет, який буде з вами і в душі, і в

басейні, а ще легко зніматиметься. Мій перший (з намистин і бісеру) мав дуже незручну застіб-ку.

2Спробуйте спочатку обмежити зайві від-відування місць значних скупчень людей.

Повірте, там більше шансів, що хтось «допо-може» вам зірватись. Сходіть краще в кіно чи в театр.

3Не втікайте на «безлюдний острів». «Те-пличні» умови - це нудно, а отже, спрово-

кує вас поскаржитись. І взагалі хитрувати не-чесно.

4Займіться йогою, медитацією, будь-яким способом релаксації. Експеримент колись

закінчиться, а вміння розслабитися завжди буде в нагоді.

5Не розчаровуйтесь, якщо спочатку нічого не виходить, адже негативний результат

- також результат. Коли стає особливо важко, несподіва-но відкривається «друге дихання». Зміни на краще не за горами!

МАЙЖЕ HAPPY END Звісно, саме зараз ви б хотіли прочитати, як, здолавши всі щоденні труднощі, витративши на само-вдосконалення N-нну кількість днів, я все ж переборола внутрішніх «демонів» і витримала 21 день.

На жаль, я ще не можу з гордістю зняти браслет і повісити його у рамку на видному місці, як осо-бистий трофей. Поки що!

За 2 місяці титанічних зусиль максимальний результат, якого мені вдалось досяг-нути - лише 13 днів. Зрозуміло, до остаточної перемоги над собою ще дуже да-

леко, бо ж навіть сам автор методики на успішне завершення власного екс-перименту витратив 3 місяці (аж ніяк не тижні!).

Скаржитись, критикувати і бути невдоволеним - це частина нас самих, нашої людської сутності. Але водночас це просто звичка, якої можна

позбутися. Головне - захотіти. Життя зовсім не сіре, і не чорно-біле, як зебра, а виграє усіма кольорами райдуги. Тільки придивіться!

ЧУДЕСНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ Коли вже майже опустились руки (єдине, чого хотілося, - це позбу-тись набридливої прикраси), почали траплятися дива. Ввечері син за-мість того, щоб пограти на комп’ютері, просто притулився і несподівано запропонував: «Давай я тобі книжку почитаю!». Чоловік ні з того ні з сього приніс букет квітів. А в неділю зранку - ще одна дивина: вони не розбудили мене о 7-ій ранку криками «Їсти давай!», дали поспати май-же до полудня. Ще й сніданок (який вже змогли) приготували не тільки собі, а й для мене. З якого чуда такі переміни? «Ти така тиха останнім часом, ласкава, не сваришся… Ми хотіли тобі приємно зробити», - по-яснили. Як не дивно, маленькими приємностями домашні радували мене й далі. Я теж, як могла, балувала їх чимось смачненьким. Значить, браслет таки діє?

МАЙЖЕ Звісно, саме зараз ви б хотіли прочитати, як, здолавши всі щоденні труднощі, витративши на само-

ЧУДЕСНІ Коли вже майже опустились руки (єдине, чого хотілося, - це позбу-

ГОВОРЯТЬ ПРИКМЕТИ НА ЛИСТОПАД:

У ЛИСТОПАДІ ДЕНЬ АНГЕЛА СВЯТКУЮТЬ:

2 листопада8 листопада9 листопада

12 листопада20 листопада21 листопада23 листопада24 листопада

27 листопада30 листопада

АртемДмитроНесторЗиновій, ЗиновіяАнатолійМихайло, МихайлинаОрестВіктор, Вікторія, ФедірПилипГригорій

Як листопад дерев не обтру-сить, довга зима бути мусить.

Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Пізній листопад - до суворої і затяжної зими.

Якщо на Дмитра (8 листо-пада) дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна.

Якщо Михайло (21 листопа-да) дощем служить - добру й суху весну ворожить. Яка ніч у Пилипівку (28 лис-топада), такий день у Петрівку.

ЛIЧИЛКАВчепилися до білочкиГоріхові лічилочки.Не дають їй їсти й спати,Спонукають рахувати:

Перший, другий, третій, п’ятий...Одинадцятий… двадцятий…Всі горішки полічила,I тоді лиш відпочила.

CТ РiНkaОДитяча

В. СУХОМЛИНСЬКИЙ

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

КАПУСТАМи капусту роздягали,

Сто одежинок здіймали,А одежинки оці

Підуть нам на голубці.

М. СТЕЛЬМАХ

Сто одежинок здіймали,

Молодий лiсни поб�д�вав � лiсi вели� ам’ян� хат� й посадив д�ба пiд вiном. Минали рои, виростали � лiсниа дiти, розростався д�бо, старiв лiсни. I ось через ба ато лiт, оли лiсни став дiд�сем, д�б розрiсся та, що зарив вiно. Ста-ло темно в iмнатi, а в нiй жила рас�ня - лiсниова вн�ча. - Зр�байте д�ба, дiд�сю, - просить вн�ча, - темно в iмнатi. - Завтра вранцi почнемо, — вiдповiв дiд�сь. Настав рано. Полиав дiд�сь трьох синiв i дев’ятьох вн�iв, по-лиав вн�ч�-рас�ню i сазав: - Б�демо хат� переноси-ти в iнше мiсце. I пiшов з лопатою о-пати рiвча пiд ф�ндамент. За ним пiшли три сини, дев’ять вн�iв i рас�ня-вн�ча.

Дуб під вікном

ЛIЧИЛКАВчепилися до білочкиГоріхові лічилочки.Не дають їй їсти й спати,Спонукають рахувати:

Перший, другий, третій, п’ятий...Одинадцятий… двадцятий…Всі горішки полічила,I тоді лиш відпочила.

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

10

Я пісень ба ато знаюЯ пісень багато знаю.

Я матусі їх співаю:I колядки, і щедрівки,I веснянки, і гаївки.

I про пташку,I про квітку,

I про те,Як гарно влітку.

Це мене матуся милаВсіх пісень

Співать навчила.

ЗН

АЙ

ДИ

В

ІДМ

ІНН

ОС

ТЕ

Й

ЗАГАДКИЛіс обійшов, поїв весь мед,В барлогу ліг і спить…А мед він любить, не секрет,На те він і …

(Ведмідь)

(Колобок)

Ой, набридло на віконціВсе на сонечку сидіть.Я візьму і покочуся,Щоб побачити весь світ.

В. КРАВЧУК

ГІСТЬЗавітав до нас у сад

Хмурий дядько листопад.Хвилювались голі віти:

- Чим нам гостя пригостити?Залишились лиш опеньки

У саду, під пнем стареньким.

С. КУЗЬМЕНКО

Чи знаєте ви, що:

razommedia.ca

КАПУСТЯНИЙ ПИРІГ НА-ШВИДКОРУЧСКЛАДНИКИ: тісто: маргарин або вершкове масло - 150 г, сметана - 200 г, цукор - 1 ст. л., 1 яйце, щіпка солі, ½ ч. л. соди, 1 скл. муки; начинка: 500-600 г капусти, 2 яйця, сіль до смаку, вершкове масло - 50 г.ПРИГОТУВАННЯ: Розтопити маргарин / масло, додати сметану, яйце, сіль, соду, цукор і перемешати до однорідності. Додати муку і все знову добре розміша-ти для отримання легкого текучого тіста. Для начинки посікти капусту (грубо чи дрібно). Головне - її не м’яти, щоб не пустила сік. Нарізану капусту посолити, додати яйця і розмішати. Змастити дно і стінки форми для випічки олією, ви-класти половину тіста, потім начинку з капусти (на неї покласти кусочки масла) і другу половину тіста. Випікати близько 1 год. при температурі 1800С (3500F) КАПУСТА МАРИНОВАНАСКЛАДНИКИ: капуста - 2,5 кг; морква, перець солодкий червоний, цибуля - по 500 г. Для заливки: по 0,5 л олії та оцту, 300 г цукру і 4 стол. ложки солі.ПРИГОТУВАННЯ: Пошинкувати капус-ту, натерти моркву, перець і цибулю нарізати “соломкою”. Всі овочі пере-мішати злегка в якійсь великій по-судині, додати заливку, ще раз добре перемішати. Перекласти в скляні банки (щільно), щоб зверху овочі були покриті заливкою. Банки закрити кришками (не герметично) і поставити в холодильник. Через добу цей смачний маринад вже готовий.

Автор Наталя РУСИН

Цього року капуста уродила на славу, тож можемо зараз і свіжень-кою смакувати досхочу, і на зиму квашеною запастись. Хоча досі вчені, як не бідкаються, так і не прийшли до спільної думки, звід-ки родом такий популярний нині у різних народів на всіх конти-нентах овоч, для нас, гадаю, це не дуже й важливо. Відомо, що люди стали використовувати капусту з часів кам’яної і бронзової епох. У стародавньому світі широко застосовували її в кулінарії і вва-жали мало що не універсальним лікарем. Ще в VI столітті до нашої ери давньогрецький філософ і ма-тематик Піфагор - великий поці-новувач цього овоча - писав: «Ка-пуста підтримує бадьорість духу, веселощі, гарний настрій». Вперше дізналися про капусту причорноморські племена слов’ян від греко-римських колоністів, а згодом познайомилися з нею і на всій території Русі. У різних на-родів з білокачанною капустою (наукова назва «capitata» похо-дить з латини: «capitum» - голо-ва) пов’язано чимало традицій. Наприклад, на Русі побутувала традиція колективно заготовляти капусту на зиму. А мами запев-няли своїх дітей, що випадково знайшли їх у капусті. Шинкували (шаткували) її відразу після пра-вославного свята Воздвиження (27 вересня). Сьогодні людство збагатило-ся не лише новими знаннями про цей чудовий овоч, а й видами і сортами його. У всьому світі налі-чується близько 100 видів капусти,

найпоширеніши-ми є біло- та чер-вонокачанна, пе-кінська, брокколі, цвітна, савойська, брюссельська, кольрабі. Якою б національною кухнею (особливо серед європейських та азіатських), ми не поцікавилися, переконуємо-ся, що страви із капусти посідають там гідне місце. Та навіщо далеко ходити - згадаймо свої, українські: борщ, капусняк, голубці, варени-ки з капустою, квашена капуста і т. д. Капуста відмінно поєднуєть-ся з різноманітними продуктами, тому її часто додають у запіканки, салати (в сирому вигляді), рагу та інші страви. Не тільки приємний смак, але й користь для здоров’я, перевірена століттями, зробила цю білоголо-ву красуню надзвичайно попу-лярною. Вважається, якщо з’їдати щодня капустяний салат або 3-4 ложки квашеної капусти, можна жити довго при доброму здоров’ї. Цікаво, що квашена капуста не тільки зберігає усі корисні влас-тивості свіжої, а ще й примножує їх. Овоч цей - справжній цілитель, адже в ньому багато дорогоцінних для людського здоров’я речовин, насамперед, вітамінів: С (зміцнює імунітет); А (поліпшує зір, гоїть рани); Е (вітамін молодості) та інші. Саме в капусті в 50-х роках минулого століття було вперше виявлено вітамін U, що нормалі-зує обмінні процеси, прискорює загоєння виразки, усуває запаль-ний процес. Не тільки вітамінами багата

капуста, містить вона і білки, і цукри, і предовгу низку мінераль-них речовин ( калій, кальцій, йод, магній, цинк, залізо, кремній, фос-фор та інші). Є в ній елемент, який накопичують мало які рослини, - це сірка, що сприяє очищенню організму від шкідливих хімічних речовин і активізує його боротьбу з раковими клітинами. Капусту радять регулярно вживати людям з порушеним водно-сольовим об-міном та діяльністю м’язової сис-теми; тим, хто страждає від хво-роб серця та нирок. Листя капусти сприяє виведенню з організму хо-лестерину, а також, використане як компрес на проблемні місця, знімає набряки та запалення . Капустяний сік - чудовий косметичний засіб, що має омо-лоджуючий ефект, тому його ви-користовують для ополіскуван-ня лиця та приготування різних косметичних масок. Крім того, він знижує вміст цукру в крові і по-силює виділення зайвої рідини з організму. Вживати сік потрібно не пізніше, як за 15 хвилин після приготування. Капуста має низь-ку калорійнійсть (всього 24 ккал на 100 г), тому її часто додають у різноманітні дієти. Не забувайте про цілющу капусту-білоголовку, яка є, напевно, в кожному домі, отож і ліки, як кажуть, завжди під рукою.

НА СТОЛІ КАПУСТА - ХАТА НЕ ПУСТА

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ЦІКАВО ЗНАТИ

Стародавні римляни по-давали капусту тільки по великих святах і тільки від-вареною з додаванням різніх спецій.

У Китаї вперше придумали кислу капусту, яку вимочу-вали у вині. Нею годували рабів - будівельників Вели-кої Китайської стіни.

Збереглися відомості, що ще за 200 років до нашої ери римський діяч Катон рятував квашеною капустою своє сі-мейство від чуми.

Стародавні греки вірили, що капуста здатна зняти стан алкогольного сп’яніння, і вважали її символом твере-зості.

Джон Еванс (Аляска, США) виростив гігантську білока-чанну капусту вагою 34.4 кг, яка 2006 року потрапила в Книгу рекордів Гіннеса.

Знаменитий американський дієтолог, пропагандист здо-рового способу життя, біз-

несмен і шоумен Поль Брегг зробив багатомільйонні стат-ки, гастролюючи по світу і читаючи лекції про користь капусти, і помер, за леген-дою, абсолютно здоровим у 98 років: потонув, катаючись на серфі.

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

NEW PROJECT DRAIN COMPANYProfessional Plumber Technicians

205-49 Riverwood Pky

ETOBICOKE, ON, M8Y 4E4

647 857 9507

We will beat

any written quote

by 10%

Metro LicensedFully Insured

Professionally Trained

• •ALL KINDS OF PLUMBING SERVICES

VIDEO CAMERA INSPECTIONS• •

BACK WATER VALVE INSTALLATION• •

SUMP PUMP INSTALLATION• •

EXTERIOR & INTERIOR WATERPROOFING• •

WATERLINE REPAIR & INSTALLATION• •

TRENCHLESS DRAINLINES REPAIR & REPLACEMENT• •

Обрані читачами Etobicoke guardian як

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

LANGUAGEPRESTIGELANGUAGEPRESTIGE

СЕРТИФІКОВАНІ ТА НОТАРІАЛЬНО ЗАСВІДЧЕНІ ПЕРЕКЛАДИ ДОКУМЕНТІВ

•ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

У МІНІСТЕРСТВАХ ТА КОНСУЛЬСТВАХ•

НОТАРІАЛЬНІ ПОСЛУГИ•

БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ДОКУМЕНТІВ ПО Toronto, Etobicoke, Mississauga,

North York, Vaughan

ПРОФЕСІЙНИЙПЕРЕКЛАДУСІХ ВИДІВ ДОКУМЕНТІВ

Tel.: (416) 903 7221Fax: (416) 907 1770

kmen@languageprestige.comwww.languageprestige.com

Phone: 647 767 2219E-mail: svitkreatuvy@gmail.com

� ���������

� �������

� ������������

�������� ������

� �������

� �������

� �������

��� �� ����� ������

�� �������������

���������

��������������������������

������ �����

����������

����������������������������

��������������������������� 

Леся ГОЛОЙДА MD Homeopath

metabolic balance coach416 916 6156

ПРОПОНУЄ

ЗАЙВОЇ ВАГИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ХАРЧУВАННЯ

• БЕЗ ТАБЛЕТОК

БЕЗ БІЛКОВИХ КОКТЕЙЛІВ•

БЕЗ ІН'ЄКЦІЙ•

БЕЗ ВІДЧУТТЯ ГОЛОДУ•

• унікальна науково обґрунтована німецька методика

найрезультативніша оздоровча • програма у світі

ефективна для жінок і чоловіків•

Досягти оптимальної ваги Вам допоможуть сертифіковані консультанти

ПОЗБУТИСЯ

ПЕРША КОНСУЛЬТАЦІЯ БЕЗКОШТОВНА

Ігор ГОЛОЙДА MD Osteopath metabolic balance coach 416 822 3159

clinic@springofhealth.cа

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4ra

zom

med

ia.c

a

ms OUR MAMAS' AND BABCIAS'

All proceeds go towards establishing Therapy Rooms for residents

living with dementia at the Ukrainian Canandian Care Centre.

To outfit 3 Dementia Therapy Rooms, we need to raise $25,000…

Your loved ones, suffering with dementia need your help...gift a cookbook to your friends and or yourself.

Help us sell over 1,000 cookbooks.

Purchase Cookbooks at the Reception Desk or on-line at… www.stdemetrius.ca ...Upcoming Events #3

UCCC’s Family Council appreciates your Support.

$30.00 $15.00 BOTHCookbooks

$ 40.00

Personal: Income Tax, E-file (tax return in 10 days),

verification of previous years and changes,

free consulting support throughout the year.

• ••

For self-employed and corporations:

registration and closure of businesses,

Payroll, GST/HST, WSIB, IFTA,

full accounting and bookkeeping cycle services.

• ••

Setting up and accounting support

of investment (business) structures involving

Holding Companies, Investment Companies,

Operating Companies, Partnerships for Investment

Cash Flow optimization.

• ••

Fund Accounting, Investment Portfolio Accounting,

Resolving disputes with CRA.

Private Sector Accounting

Alex Pavlyuchyk

www.privatesectoraccounting.ca

alex@privatesectoraccounting.ca

416-409-3729

107-4548 Dufferin Street, Toronto, ON M3H 5R9

INCOME TAX, ACCOUNTING

razo

mm

edia

.ca

РАЗОМ

ЛИ

СТО

ПАД

201

4

7045 Edwards Blvd., Suite 401, Mississauga, On, L5S 1X2

̳é áàãàòîð³÷íèé áóä³âåëüíèé äîñâ³ä íà òåðåíàõÊàíàäè äîïîìîæå âàì çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð

Not intended to solicit buyers under contract or properties already listed for sale

Monte Carlo Corporate Centre

Direct: 416 670 9255Office: 905 565 9200Fax: 905 565 6677E-mail: tb_ca@hotmail.com

Taras BAHRIYSales Representative

ЗРОБИ

ПІДПИСКА НА ЖУРНАЛЗаповніть поля для оформлення підписки

Please send cheque made to VIVAM LIMITED to address: 3-1750 The Queensway, Suite 524, Toronto, ON, M9C 5H5 or subscribe online on razommedia.ca

РОЗСИЛКА ПО ВСІЙ КАНАДІ

Ваше Ім’я та Прізвище

Ваша електронна адреса

Ваша поштова адреса та телефон

Вартість підписки: 6 номерів - $35 11 номерів - $60 Taxes included

РIЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ РОДИНИ ТА ДРУЗIВСУПЕРЗРОБИ

РIЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ РОДИНИ ТА ДРУЗIВСУПЕР

Anna JacyniakEvent Operations Managerrentals@sjucc.ca

300 Rivers Oaks Blvd EOakville, ON L6H 5T1

905 337 1400 x126www.sjucchall.ca

Ситуаційна фотозйомка. Події, портрет, репортаж. Якісно, швидко, недорого.

647 864 0945 swarnyk@gmail.com

Микола СВАРНИК

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ ЛИСТОПАД

ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ

В ТОРОНТО ТА ОКОЛИЦЯХ

15 листопада, 6:30 p.m.Вечорниці “Львівська кнайпа“Ліга українок Канади відділ ТоронтoAnapilis Christian Community Centre2185 Stavebank Road, Mississauga, ON L5C 1T3416 763 7002razommedia.com/podii-28/

27 листопада, 7 & 8:45 p.m.Показ фільму Ореста Сушка “Хоробра 17-ка“Queensway Cineplex Cinemas1025 Queensway - EtobicokeКвитки $ 20 musicofsurvival.com

7 грудня, 3:00 p.m.Book launch of volume 10 of Mykhailo Hrushevsky’s “History of Ukraine-Rus”St. Vladimir Institute620 Spadina Ave, Toronto

5 грудня, 7 p.mWinter Wonderland BingoUNF, 145 Evans Ave.Вхід $7-$10

7 грудня, 10 a.m. - 6 p.m.Різдвяний ярмарок “Срібні дзвони”Культурний центр Св. Володимира, OakvilleВхід $5416 622 8497

20 грудня, 3 p.m., 21 грудня. 2 p.m.Різдвяна Містерія. Група “Світло”Factory Theatre, Toronto 125 Bathurst Street, at AdelaideAdmission $20416 294 7853

22 листопада, 6 p.m.Вечір “Від Майдану до сьогодні“Гість - засновник “Армія SOS“Олександр ФощанКвитки $50 (вечеря включно)UkrCanCo@gmail.com416 230 9903

23 листопада, 2 p.m.Банкет до 100-ліття заснування Катедри Св. Йосафата в ТоронтоTrident Banquet Hall145 Evans Ave., TorontoКвитки $100, 416 535 919210:30 a.m. Архієрейська Служба Божа143 Franklin Avenue, Toronto, ONhttp://www.saintjosaphat.com/

15 листопада, Show 6p.m.Desna Ukrainian Dance Company40 years Anniversary GalaLithuanian Hall, 1573, Bloor St.W416 704 9862anniversary@desna.ca

21 листопада, 7 p.m.Презентація Голодомор - геноцид в Україні 1932-1933 р.р.УНО, 145 Evans Ave., TorontoВхід за добровільними внесками

20 листопада, 7: 30 p.m.Концерт гурту “Воплі Відоплясова”The Opera House735 Queen St E, Toronto416 388 1536 Вік 19+

22 листопадаГромадське відзначення голодоморуПерша річниця Майдануucctoronto.ca/upcoming-events/

7-16 листопадаRoyal Agricultural Winter FairDirect Energy Centre, Exhibition Placewww.royalfair.org

21-23 листопадаSeasons Christmas ShowThe International Centrewww.seasonsshow.com

29 листопадаWinter Magic Festival - KidzFestYonge & Dundas Squarehttp://wintermagic.ca/events/kidzfest/

28 листопада - 21 грудняLowe’s Toronto Christmas MarketDistillery Historic District, 55 Mill Street, Torontohttp://www.torontochristmasmarket.com/

22 листопада - 14 грудняYork-Durham Heritage Railway Santa Train!http://www.ydhr.ca/trips-santatrain.php

15 листопада - 12 січняWinter Festival of LightsNiagara Falls, ONhttp://www.wfol.com/

15 листопада, 5-7:30 p.m.Winter Magic FestivalYonge & Dundas Squarehttp://wintermagic.ca/events/illuminite/

16 листопада, початок 12:30 p.m.Santa Claus Paradehttp://www.thesantaclausparade.ca/

З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ. Ми поділимось ними з усіма нашими читачами:

info@razommedia.ca або toll free 1 855 729 6664

БІБЛІОТЕКА ТОРОНТО ПРОПОНУЄ TORONTO PUBLIC LIBRARY PRESENTS11 листопадаSmall Business NetworkToronto Reference Libraryhttp://goo.gl/ZJlgkN

28 листопада, 5грудняLibrary Resources for Small Businesses. Part I,ІІMaria A. Shchukahttp://goo.gl/Su2tvP

19 листопадаBe Your Own Boss: Ten Steps You Need to KnowToronto Reference Libraryhttp://goo.gl/rm7MNL

26 листопадаEmployers’ Expectations of NewcomersToronto Reference Libraryhttp://goo.gl/p0rDSm

26 листопадаHow to Realize Your DreamToronto Reference Libraryhttp://goo.gl/RrD8E4

FREE

ВІДМАЙДАНУ...

...ДОСЬОГОДНІ!

BЕЧІР, ПРИСВЯЧЕНИЙ ПЕРШІЙ РІЧНИЦІ МАЙДАНУ.

УHO 145 Evans Ave., Торонто

22 ЛИСТОПАДА18:00

ukrcanco@gmail.com

Квитки можна придбати у членів USC Карпати або в офісі д-ра Hareychukon-line: ukrcanco.org/ArmySOS, тел. 416 230 9930 (Ольга)

КВИТКИ $ 50 (ВКЛЮЧАЮЧИ ОБІД)

В ПРОГРАМІ БУДE ВИCВIТЛЕНO:

ВЕСЬ ПРИБУТОК І ПОЖЕРТВИ БУДУТЬ ЗІБРАНІ ДЛЯ ДОБРОВОЛЬЧИХ БАТАЛЬЙОНІВ

3апрошений гість з Kиєва

Олександр Фощанспівзасновник Армії SOS

РІчниця Майдану Небесна Сотня Самооборона Майдану • •

Вторгнення Окупація територій Війна на Донбасі• •

КОНКРЕТНА ДОПОМОГА УКРАЇНІ

2110 Dundas St. East, unit 4, Mississauga, tel. 905 277 2800, 416 625 3527,

office@crystalgrand.ca, www.crystalgrand.ca

ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ

НА ПРОВЕДЕННЯ НОВОРІЧНОГО ВЕЧОРА

ПОЧАТОК О 21.00

31 ГРУДНЯ

ÂÈØÓÊÀÍÀ ÊÓÕÍß

ВПЕРШЕ

в Mississauga

НОВОРІЧНИЙ БАЛ-МАСКАРАД

Новорічна музична та шоу програма

Новорічне меню та бар

Дід мороз та Снігурка - обов’язково!

Новорічна атмосфера з шампанським

ГАРАНТОВАНА!

А також подарунки, сюрпризи та багато іншого

With You. For Life.™

Приєднуйтесь до нашої фінансової установи!

Toll Free 1-800-461-5941www.buduchnist.com

Toronto 2280 Bloor St. W.

416-763-6883

www.bcuwm.com

Head Office 2282 Bloor St. W.416-763-8900

Mississauga Office1891 Rathburn Rd. E.

905-238-1273

Mississauga 1891 Rathburn Rd. E.

905-238-1273

bcufinancialgroup.com

Mississauga West - Oakville3015 Winston Churchill Blvd.

905-363-2999

North York7077 Bathurst St.

905-707-8155

Hamilton249 Kenilworth Ave. N.

905-544-7776

Ottawa913 Carling Ave.613-722-7075

Max Trojan 416-763-7000Investment Advisor

Nicholas Yuzwin 416-763-8911Investment Advisor

www.bcuinsurance.ca

Head Office 2282 Bloor St. W.416-763-8902

Mississauga Office1891 Rathburn Rd. E.

905-629-5399

Julia Tchoryk j.tchoryk@bcuwm.comVice President, Sales

Your Needs. For Life.™

Invested. For Life.™

Protection. For Life.™

2110 Dundas St. East, unit 4, Mississauga, tel. 905 277 2800, 416 625 3527,

office@crystalgrand.ca, www.crystalgrand.ca

ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ

НА ПРОВЕДЕННЯ НОВОРІЧНОГО ВЕЧОРА

ПОЧАТОК О 21.00

31 ГРУДНЯ

ÂÈØÓÊÀÍÀ ÊÓÕÍß

ВПЕРШЕ

в Mississauga

НОВОРІЧНИЙ БАЛ-МАСКАРАД

Новорічна музична та шоу програма

Новорічне меню та бар

Дід мороз та Снігурка - обов’язково!

Новорічна атмосфера з шампанським

ГАРАНТОВАНА!

А також подарунки, сюрпризи та багато іншого

MEAT STOREFACTORY DIRECT

2009 Winnerof five medals

ONTARIO

COMPETITIONFinest Meat

2011 Winnerof nine medals

ONTARIO

COMPETITIONFinest Meat

ONTARIO

COMPETITIONFinest Meat

2013 Winnerof eleven medals