ВВНЗПБ 3.28. ПСИХОЛОГІЯ...
TRANSCRIPT
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Кафедра психології
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Ректор ________________ Могильний О.М.
“30” січня 2013 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВВНЗПБ 3.28. ПСИХОЛОГІЯ СІМ’Ї
ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ
ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0301 «СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ»
НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.030102 «ПСИХОЛОГІЯ»
Київ 2013
2
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія сім’ї» для студентів
напряму підготовки 6.030102 «Психологія»
Розробник програми кандидат психологічних наук, доцент Колесникова В.Ф.
Рецензенти:
Приходько Ю.О., доктор психологічних наук, професор Національного
педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова , Інститут педагогіки та
психології
Зелінська Я.Ц., кандидат біологічних наук, доцент кафедри психології
ІПК ДСЗУ.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології
Протокол №1, від 18.01.2013 р.
Завідувач кафедри психології
Киричук О.В.
(підпис)
Схвалено Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби
зайнятості України.
Протокол №1 від 30 січня 2013 р.
«Погоджено»
Завідувач навчально-методичного Завідувач навчального
відділу відділу
_________ М. Руженський _______________В. Куляша
©Колесникова В.Ф., 2013
©Інститут підготовки кадрів
державної служби зайнятості
України (ІПК ДСЗУ), 2013
3
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, напрям
підготовки, освітньо-
кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної
дисципліни
денна форма
навчання
заочна форма
навчання
Кількість кредитів - 3
Галузь знань 0301
«Соціально-політичні
науки»
Вибіркова
Модулів - 3
Напрям підготовки
6.030102 «Психологія»
Рік підготовки
Змістовних модулів - 2 3-й
Індивідуальне науково-
дослідне завдання
(контрольна робота)
Семестр
Загальна кількість годин-
108 5-й
Лекції
Тижневих годин для
денної форми навчання:
аудиторних
самостійної роботи
студента –
Освітньо-кваліфікаційний
рівень: бакалавр
6 год.
Практичні
2 год.
Семінарські
-
Самостійна робота
100 год.
Індивідуальні завдання:
(контрольна робота)
Вид контролю: іспит
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання –
для заочної форми навчання – 8 %
4
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:
Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів
адекватного уявлення про психологію шлюбно-сімейних стосунків, як
наукову дисципліну, так і прикладну галузь психологічної науки (навчальна);
теоретична підготовка молоді до сімейного життя (виховна).
Основні завдання вивчення дисципліни полягають в теоретичній та
практичній підготовці студентів фаху з питань:
- формування систематизованого уявлення про еволюцію шлюбно-
сімейних відносин;
- розкриття особливостей життєвого циклу сім’ї та закономірностей її
динаміки;
- висвітлити чинники та концепції дестабілізації шлюбно-сімейних
відносин;
- окреслення моделі психологічно здорової сім’ї.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають
такі компетентності:
Загальні вміння (компетентності):
Інструментальні компетентності: Здатність до формування світогляду, розвитку людського буття,
суспільства і природи, духовної культури:
- розуміння сутності та принципів розвитку суспільства, природи і
мислення;
- знання і уміння оперувати філософськими категоріями та
поняттями;
- уміння критично оцінювати і прогнозувати соціальні, економічні,
політичні, екологічні, культурні та інші події та явища;
- здатність творчо мислити, вміння доводити та відстоювати власну
думку;
- здатність до аналізу концептуальних засад та визначення сутності та
ролі психології, основних її категорій;
- знання і уміння оперувати категоріями та поняттями психології;
Здатність до саморегуляції та здорового способу життя:
- розуміння необхідності та вміння вести здоровий спосіб життя,
фізичне самовдосконалення;
- уміння дотримуватися режиму роботи і відпочинку, підтримувати
працездатність і здоровий спосіб життя;
Здатність працювати з інформацією у тому числі в глобальних
комп’ютерних мережах:
- уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;
5
- уміння будувати комунікаційну мережу для обміну інформацією та
зворотного зв’язку, вести кореспонденцію;
- знання інформаційних потреб суспільства, інформаційно-пошукових
ресурсів і стратегій у системі засобів масової комунікації;
- знання організаційно-функціональних, програмно-технологічних,
лінгвістичних засобів системно-мережевої взаємодії та пошуку в
документально-інформаційних системах;
- уміння з формування та розвитку інформаційно-когнітивних
технологій стандартизації та систем управління якістю у сферах
соціальної інформації.
Міжособистісні компетентності:
Здатність здійснювати комунікаційну діяльність:
- уміння усного і письмового спілкування державною мовою;
- уміння використовувати невербальні засоби комунікації;
- здатність дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки та
моралі в міжособистісних відносинах;
- уміння донести до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем,
рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності;
- навики та уміння формування міжособових стосунків у колективі
при отстоюванні власної позиції під час дискусії;
- етичні зобов’язання при опануванні до виступів доповідачів;
- уміння використовувати іноземні мови у професійній діяльності.
Позитивне ставлення до несхожості та інших культур:
- розуміння і дотримування етичних цінностей, у т.ч. у професійній
діяльності;
- розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти
толерантне ставлення;
- уміння протистояти проявам расової, національної, вікової
дискримінації, гендерної нерівності.
Здатність до критики та самокритики:
- уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб,
спираючись на отриманні знання;
- здатність до критики та самокритики під час дискусії.
Взаємодія (робота в команді):
- уміння працювати у команді.
Системні компетентності:
Здатність працювати самостійно і автономно:
- уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до
принципів управління.
Здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські
якості:
6
- знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його
складові: зовнішній вигляд, манери;
- уміння встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність,
планувати власну кар’єру;
- уміння добирати і використовувати методи соціально-
психологічного впливу у професійній та інших сферах діяльності.
Здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до
стандартів якості:
- знання й уміння забезпечувати якісне виконання завдань
професійної діяльності на основі інструкцій, методичних
рекомендацій, встановлення норм, нормативів, технічних умов
тощо;
- здатність вносити рекомендації по введенню нових чи змін
існуючих вимог до якості.
Здатність до формування культури мислення, її сприйняття:
- уміння формулювати і висловлювати думки та своє ставлення до
подій, ситуацій виробничого характеру;
- уміння слухати та сприймати думки інших.
Здатність до навчання:
- розуміння й усвідомлення меж своїх знань, уміння набувати і
засвоювати нові знання;
- здатність застосовувати знання на практиці;
- уміння вибирати альтернативні методи навчання;
- критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі
проблеми на інноваційній основі;
- здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел,
підготовці доповіді з презентацією, підготовці альтернативних
підходів до висвітлення теми дискусії з психології сім'ї;
- турбота про якість доповіді та презентації;
- бажання досягти успіху при обговоренні тем доповідей з
презентацією;
- уміння реалізовувати проекти в сфері вирішення питань сімейної
психології.
Здатність формувати нові ідеї (креативність):
- уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати її мету,
завдання, необхідні ресурси;
- уміння використовувати загальнонаукові та креативні методи
пізнання у професійній діяльності;
- здатність провадження дослідницької та/або інноваційної
діяльності.
7
Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)
- знання предмету, об'єкту і завдань навчальної дисципліни «Психологія
сім'ї»;
- знання методології соціально-психологічних досліджень проблем
шлюбно-сімейних стосунків;
- знання поняття «шлюб» і «сім'я» з точки зору представників різних
психологічних напрямів та підходів;
- знання форм організації шлюбно-сімейних стосунків в історичному
контексті;
- знання особливостей функціонально-рольової структури сімейних
відносин;
- знання життєвого циклу сім'ї та динаміки сімейних відносин;
- знання стилів і помилок у вихованні дітей у сім'ї;
- знання причин сімейних і подружніх конфліктів, концепції та форми
дестабілізації сімейних стосунків;
- знання основних форм та методів психологічної допомоги
дисфункційним сім'ям (подружжя, батьки, діти);
- вміння розрізняти конфліктні, кризові і проблемні сім'ї;
- вміння розрізняти дисфункційні та функціонально неспроможні сім'ї;
- вміння виявляти рівень психологічного здоров’я сім'ї
- вміння проводити діагностичну та просвітницьку роботу з сім'єю;
- вміння проводити виховні бесіди/тренінги із старшокласниками,
батьками з проблем підготовки до сімейного життя, профілактики і
усунення конфліктних ситуацій у родині, виховання та розвитку
дитини у сім'ї;
- вміння надавати рекомендації членам родини з метою покращення
психологічного мікроклімату у сім'ї, сприяння задоволенню потреб та
гармонійному розвитку членів родини.
8
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль І. Сімейні стосунки як проблема психології
Тема 1. Психологія сім’ї як розділ психології
Зміст та завдання психології сім’ї. Розвиток науки про сім’ю. Еволюція
сімейно-шлюбних стосунків в історії розвитку суспільства.
Шлюб та сім’я. Функції сім’ї. Типологія сімей. Етапи життєдіяльності
сім’ї. Психологічне здоров’я сім’ї. Основні проблеми сучасної української
сім’ї. Сім’я як поле діяльності соціальних служб.
Тема 2. Психологія подружніх стосунків
Психологічні та соціальні відмінності чоловіків і жінок. Статеворольова
соціалізація і підготовка до шлюбу. Кохання як психологічний і соціальний
феномен, його різновиди.
Соціально-психологічна модель сімейних стосунків. Компоненти
психологічної готовності до шлюбу. Мотивація шлюбу. Формування
подружньої пари. Фактори сімейного благополуччя, стадії та кризові періоди
шлюбу. Проблеми молодої сім’ї. Види подружньої адаптації. Класифікація
подружніх ролей. Генограма сім’ї. Сімейні цінності, традиції та правила .
Основні моделі спілкування в сім’ї. Задоволеність шлюбом і подружня
сумісність (психологічний клімат у родині). Психологія сімейного бюджету.
Подружні конфлікти. Проблема ревнивості та подружніх зрад. Насилля в
сім’ї. Розлучення як соціально-психологічний феномен. Психологія неповної
сім’ї. Психологічні проблеми повторних шлюбів.
Тема 3. Психологія сімейного виховання
Роль сім’ї у соціалізації особистості. Основні психолого-педагогічні
моделі батьківсько-дитячих стосунків. Ставлення батьків до дитини:
визначення, типи, вплив на психічний розвиток. Сім’я і дитина: вікова
динаміка стосунків. Прабатьки (бабусі та дідусі) в системи сімейних
стосунків. Психологічні проблеми виховання сиблінгів (братів/сестер).
Психологічні особливості материнського та батьківського виховання. Сім’я,
що має дитину з функціональними обмеженнями.
9
Змістовий модуль ІІ. Основи сімейного психологічного
консультування
Тема 4. Діагностичний інструментарій сімейного психолога
Принципи сімейної психодіагностики. Визначення подружньої
сумісності та рівня задоволеності шлюбом. Опитувальник “Підлітки про
батьків”. Вимірювання батьківських установок і реакцій за методикою
“PARY”. Опитувальник Е. Ейдеміллера та В. Юстицького “Аналіз сімейних
стосунків”. Визначення стилю сімейного виховання за методикою Варги—
Століна (опитувальник батьківського ставлення). Визначення психологічної
атмосфери в родині, опитувальник “Діагностика міжособистісних стосунків”
— тест Лірі у модифікації Л.М. Собчик, метод незакінчених речень.
Проективна методика “Малюнок родини” та її модифікації.
Тема 5. Психологічне консультування та психологічна корекція
сім’ї .
Принципи психологічного консультування сім’ї. Дошлюбне сімейне
консультування. Консультування з приводу подружніх проблем.
Консультування при сексуальних проблемах. Консультування одного з
подружжя. Консультування сім’ї з приводу проблем у стосунках з дітьми.
Психологічна допомога родинам, які виховують дитину з функціональними
обмеженнями. Консультування у ситуації розлучення.
Тема 6. Психотерапія сім’ї
Напрямки сімейної психотерапії (структурна модель, модель, заснована
на теорії систем М. Боуена, комунікативна модель роботи з сім’єю,
стратегічна психотерапія, поведінкова психотерапія сім’ї, трансакційна
модель сімейної психотерапії, психотерапевтична модель, що ґрунтується на
досвіді). Стадії та техніки сімейної психотерапії.
10
4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Назва змістовних модулів і тем
Кількість годин
заочна форма навчання
Усього
в тому числі
Лекції Прак-
тичні
Семі-
нарські СРС
Індивід.
робота
108 6 2 - 60 40
Модуль 1
Змістовий модуль І. Сімейні стосунки як проблема психології
Тема 1. Психологія сім’ї як
розділ психології
11 1 - - 10 -
Тема 2. Психологія подружніх
стосунків
11 1 - - 10 -
Тема 3. Психологія сімейного
виховання
11 1 - - 10 -
Разом за змістовним
модулем 1 33 3 - - 30 -
Змістовий модуль ІІ. Основи сімейного психологічного
консультування
Тема 4. Діагностичний
інструментарій сімейного
психолога
11 1 - - 10 -
Тема 5. Психологічне
консультування та
психологічна корекція сім’ї
11 1 - - 10 -
Тема 6. Психотерапія сім’ї
13 1 2 - 10 -
Разом за змістовним
модулем 2 35 3 2 - 30 -
Усього годин за модулем 1: 68 6 2 - 60 -
Модуль 2
ІНДЗ 40
Усього годин: 108 6 2 - 60 40
11
5. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 6. Психотерапія сім’ї .
Практичне заняття:
Розглянути підходи до здійснення сімейної психотерапії, принципи і
стадії процесу сімейної психотерапії на основі різних підходів, особливості
надання психологічної допомоги сім’ї, де є діти різного віку.
Для досягнення мети дослідження необхідно розкрити зміст наступних
питань:
сім’ї як джерело психічної травматизації особистості;
репрезентативні системи і їх роль в формуванні взаємостосунків у
сім’ї;
основні типи рішення сімейних проблем;
історію розвитку сімейної психотерапії.
Запропонувати методики дослідження сімейних стосунків і розробити схему
психотерапевтичного сеансу.
12
6. САМОСТІЙНА РОБОТА
№
з/п Назва теми та зміст самостійної роботи
Кількість
годин
1
Тема 1. Психологія сім’ї як розділ психології.
Завдання:
1. Вивчити зміст, функції, мету і завдання психології
сім’ї.
2. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
3. Ведення термінологічного словника
10
2
Тема 2. Психологія подружніх стосунків.
Завдання:
1. Вивчити етапи розвитку подружніх стосунків.
2. Вивчити природу і сутність подружніх стосунків
людини.
3. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
4. Ведення термінологічного словника
10
3
Тема 3. Психологія сімейного виховання.
Завдання:
1. Вивчити зміст і структуру сімейного виховання.
2. Вивчити фактори впливу на дитину в сім’ї.
3. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
4. Ведення термінологічного словника
10
4
Тема 4. Діагностичний інструментарій сімейного
психолога.
Завдання:
1. Вивчити методи і методики діагностики сімейних
стосунків.
2. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
3. Ведення термінологічного словника
10
5
Тема 5. Психологічне консультування та психологічна
корекція сім’ї.
Завдання:
1. Вивчити методи і методики психологічного
консультування і психокорекції.
2. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
3. Ведення термінологічного словника
10
13
№
з/п Назва теми та зміст самостійної роботи
Кількість
годин
6
Тема 6. Психотерапія сім’ї.
Завдання:
1. Вивчити методи і методики сімейної психотерапії.
2. Огляд основної та додаткової літератури по темі.
3. Ведення термінологічного словника
10
Разом 60
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів має на меті формування пізнавальної
активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з
навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань,
підвищення рівня організованості студентів тощо.
У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та
навичками:
організації самостійної навчальної діяльності;
самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;
праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-
популярною літературою;
конспектування літературних джерел;
роботи з довідковою літературою;
опрацьовування статистичної інформації;
написання рефератів з проблем курсу.
Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою
навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї
роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного
навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у
навчальному процесі.
Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє
для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й
тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу,
знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з
літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну
бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього
книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках м. Києва
студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти
користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки
вимоги на літературу тощо.
Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною
як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно
14
відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи
тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального
вивчення, а що для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися
повільно, вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися,
наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання
незнайомих термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками,
енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з
літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань,
окремих висловів на аркушах паперу із зазначенням автора, джерела,
сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого
мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.
Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого
літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним
своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки,
вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора,
джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати
логічний зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту
корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення,
висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування
опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння
формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому
засвоєнню навчального матеріалу.
Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові
необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями,
енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.
Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися
персональним комп’ютером. Робота з матеріалами "Інтернету" надає
можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої
держави.
Самостійна робота студентів з курсу передбачає написання рефератів
та підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план
реферату чи виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити
виписки. За своїм змістом реферат і виступ повинні відповідати обраній темі.
Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як
правило, у межах 10-12 сторінок формату А4. Писати текст слід на одному
боці аркуша, розбірливо, без помилок. У разі потреби слід робити
посторінкові виноски.
Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент
узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу
опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної
літератури, складений відповідно до існуючих вимог.
За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох
розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.
План написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку,
15
враховувати актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну
значимість.
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її
практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження,
вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен
перевищувати однієї сторінки комп’ютерного тексту.
Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,
викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних
теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета
досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних
точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу
літературних та інших інформаційних джерел; визначення пріоритетних
питань, що підлягають першочерговому розв’язанню; аналізуються
практичні матеріали, сучасні тенденції розвитку та особливості, притаманні
зовнішньоекономічній діяльності України. На основі отриманих результатів
розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей
згідно з темою реферату. При цьому студент повинен виявити самостійність
та ініціативу.
Висновки є завершальним етапом виконаного студентом реферату.
Вони повинні містити короткі підсумки за результатами дослідження та
прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і
негативних сторін, а також нереалізованих можливостей; перелік заходів,
спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта
дослідження; отримані якісні та кількісні показники; можливі варіанти
реалізації запропонованих у рефераті заходів.
Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення
повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних
помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури
неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам
(див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,
бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,
2008. – 26 с.)
16
7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
(контрольна робота для заочної форми навчання)
7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання
завдань за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з
тематики, визначеної навчальною програмою з дисципліни, за якою
пишеться контрольна робота.
7.2. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ,
передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої
покладено алфавітний принцип.
Початкова
літера
прізвища
студента
Номера
питань
Початкова
літера
прізвища
студента
Номера
питань
А 1, 29, 57 П 16, 44, 72
Б 2, 30, 58 Р 17, 45, 73
В 3, 31, 59 С 18, 46, 74
Г 4, 32, 60 Т 19, 47, 75
Д 5, 33, 61 У 20, 48, 76
Є 6, 34, 62 Ф 21, 49, 77
Ж 7, 35, 63 Х 22, 50, 78
З 8, 36, 64 Ц 23, 51, 79
Й 9, 37, 65 Ч 24, 52, 80
І 10, 38, 66 Ш 25, 53, 81
К 11, 39, 67 Щ 26, 54, 82
Л 12, 40, 68 Ю 27, 55, 83
М 13, 41, 69 Я 28, 56, 84
Н 14, 42, 70
О 15, 43, 71
7.3. Контрольна робота з дисципліни «Психологія сім'ї» складається з трьох
теоретичних питань, що потребують поглибленої відповіді.
7.4. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні
завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи.
Висновки необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи
наукове джерело.
7.5. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим.
Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо
запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без
посилання на них. Тому контрольні роботи, написані без врахування цих
вимог, викладачем перевірятися не будуть.
7.6. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і
монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить
цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення
(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного
17
джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити
посилання на літературне джерело.
ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
7.7. Контрольна робота виконується державною (українською) мовою.
7.8. Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок
комп’ютерного тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним
чином (див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,
бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,
2008. – 26с.).
7.9. Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки
протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого
здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як
самостійно, так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів
до початку сесії для студентів заочної форми навчання, передбаченої
навчальним планом.
ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
7.10. Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою
та в балах за кредитно-трансфертною системою: Оцінка
ECTS
Оцінка
у національній шкалі
Бали за ECTS
A ( відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50 B (дуже добре)
4 (добре) 44 - 46
C (добре) 40 - 43 D (задовільно)
3 (задовільно) 35 - 39
E (достатньо) 30 - 34 FX (незадовільно) з можливістю
повторного складання 2 (незадовільно)
18 - 29
F (незадовільно) з обов’язковим
повторним вивченням 1-17
7.11. У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній
повинен усунути виявлені недоліки і повторно захистити її в
установлений викладачем строк.
7.12. Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його
робота не зарахована за результатами її виконання, не допускається до
семестрового контролю з дисципліни.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1. Зміст та завдання психології сім’ї.
2. Розвиток науки про сім’ю.
18
3. Еволюція сімейно-шлюбних стосунків в історії розвитку
суспільства.
4. Особливості батьківсько-дитячих стосунків від найдавніших часів
до сьогодення
5. Шлюб та сім’я.
6. Функції сім’ї.
7. Типологія сімей.
8. Етапи життєдіяльності сім’ї.
9. Психологічне здоров’я сім’ї.
10. Основні проблеми сучасної української сім’ї.
11. Сім’я як об’єкт соціальних служб для молоді.
12. Соціально-психологічні відмінності чоловіків та жінок.
13. Особливості дошлюбних уявлень молоді.
14. Статеворольова соціалізація і підготовка до шлюбу.
15. Проблеми статевого виховання дітей та підлітків.
16. Основні психологічні критерії кохання.
17. Різновиди кохання.
18. Соціально-психологічна модель сімейних стосунків.
19. Компоненти психологічної готовності до шлюбу.
20. Мотивація шлюбу.
21. Формування подружньої пари.
22. Вплив самооцінки та рівня домагань на образ майбутнього
супутника життя.
23. Теорії вибору шлюбного партнера.
24. Психогігієна інтимних стосунків.
25. Психологія сексуальності. Психосексуальні дисгармонії у шлюбі.
26. Репродуктивні установки і сімейні стосунки.
27. Фактори сімейного благополуччя, стадії та кризові періоди шлюбу.
28. Проблеми молодої сім’ї.
29. Види подружньої адаптації.
30. Класифікація подружніх ролей.
31. Генограма сім’ї.
32. Сімейні цінності, традиції та правила.
33. Основні моделі спілкування в сім’ї.
34. Задоволеність шлюбом і подружня сумісність (соціально-
психологічний клімат у родині).
35. Психологія сімейного бюджету.
36. Формування материнської позиції в період вагітності.
37. Зміна структури і функцій сім’ї у зв’язку із народженням дитини.
38. Відмінності материнського та батьківського ставлення до дитини.
39. Батьківські стосунки в багатодітній сім’ї.
40. Особливості стосунків у сім’ї з єдиною дитиною.
41. Особливості подружніх стосунків у сім’ях, які виховують дитину з
функціональними обмеженнями.
42. Сучасне батьківство: стереотипи і нові тенденції.
19
43. Сімейні конфлікти: види, джерела, наслідки.
44. Типологія проблемних сімей.
45. Психологія прийомних батьків.
46. Психологія мачухи і вітчима.
47. Поняття усвідомленого батьківства.
48. Проблеми сімейного спілкування.
49. Подружні конфлікти.
50. Проблема ревнивості та подружніх зрад.
51. Насилля в сім’ї.
52. Причини і мотиви позашлюбних стосунків.
53. Розлучення як соціально-психологічний феномен.
54. Мотиви розлучень чоловіків і жінок.
55. Психологія неповної сім’ї.
56. Психологічні проблеми повторних шлюбів.
57. Роль сім’ї у соціалізації особистості.
58. Основні психолого-педагогічні моделі батьківсько-дитячих
стосунків.
59. Ставлення батьків до дитини: визначення, типи, вплив на
психічний розвиток.
60. Сім’я і дитина: вікова динаміка стосунків.
61. Прабатьки (бабусі та дідусі) в системі сімейних стосунків.
62. Психологічні проблеми виховання сиблінгів (братів / сестер).
63. Психологічні особливості материнського та батьківського
виховання.
64. Сім’я дитини з функціональними обмеженнями.
65. Принципи сімейної психодіагностики.
66. Визначення подружньої сумісності та рівня задоволеності
шлюбом.
67. Опитувальник “Підлітки про батьків”.
68. Вимірювання батьківських установок і реакцій за методикою
“PARY”.
69. Опитувальник Е. Ейдеміллера та В. Юстицького “Аналіз сімейних
стосунків”.
70. Визначення стилю сімейного виховання за методикою Варги—
Століна (опитувальник батьківського ставлення).
71. Визначення психологічної атмосфери в родині (опитувальник
інтерперсонального діагнозу, опитувальник “Діагностика
міжособистісних стосунків” — тест Лірі у модифікації
Л. М. Собчик, метод незакінчених речень).
72. Проективна методика “Малюнок родини” та її модифікації.
73. Принципи психологічного консультування сім’ї.
74. Основні підходи до сімейного консультування
75. Дошлюбне сімейне консультування.
76. Консультування з приводу подружніх проблем.
77. Консультування при сексуальних проблемах.
20
78. Консультування одного з подружжя.
79. Консультування сім’ї з приводу проблем у стосунках з дітьми.
80. Психологічна допомога родинам, які виховують дитину з
функціональними обмеженнями.
81. Консультування у ситуації розлучення.
82. Напрямки сімейної психотерапії.
83. Структурна модель сімейної психотерапії.
84. Модель сімейної психотерапії, заснована на теорії систем
М. Боуена.
85. Комунікативна модель роботи з сім’єю.
86. Стратегічна сімейна психотерапія.
87. Поведінкова психотерапія сім’ї.
88. Трансакційна модель сімейної психотерапії.
89. Психотерапевтична модель, що ґрунтується на досвіді.
90. Стадії та техніки сімейної психотерапії.
21
8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ.
В процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються:
1. Теоретико-інформаційні методи навчання:
усне логічне цілісне викладення навчального матеріалу (лекція),
діалогічно побудоване усне викладення (бесіда),
пояснення, демонстрація.
2. Практико-операційні методи навчання (практичні роботи):
вправи,
рішення завдань.
3. Пошуково-творчі методи навчання (семінарські заняття):
аналіз конкретних ситуацій (проблемних, звичайних, нетипових);
групове обговорення питання;
дискусії.
4. Методи самостійної роботи студентів:
читання (робота з підручником й іншими учбово-методичними
посібниками);
конспектування,
рішення завдань і проблемних ситуацій;
творчі завдання.
Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни
застосовуються такі навчальні технології та засоби:
на лекціях чітко та зрозуміло структурується матеріал;
зосереджується увага студентів на проблемних питаннях; наводяться
конкретні приклади практичного застосування отриманих знань;
звертаються до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем;
заохочуються студенти до критичного сприймання нового матеріалу
замість пасивного конспектування; використовуються наочні матеріали,
схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби
навчання: мультимедійний проектор, слайди тощо;
на практичних заняттях запроваджуються різні навчальні
технології: вирішення ситуаційних вправ; розв’язання проблемних питань;
мозковий штурм; кейс-методи; презентації; аналіз конкретної ситуації;
робота в малих групах; рольові та ділові ігри; банки візуального
супроводження; письмовий контроль знань; індивідуальне та групове
опитування; перехресна перевірка завдань з наступною аргументацією
виставленої оцінки тощо.
Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є
чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної
активності, справедлива диференціація оцінок.
22
9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ.
Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з
двох етапів:
- поточного контролю роботи студентів;
- підсумкового контролю (іспит).
Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни на
практичних заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним
планом.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння
теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових
робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст
теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал
(презентація).
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
систематичність, активність, своєчасність та результативність
роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання
домашніх завдань та розв’язання задач;
виконання завдань для самостійного опрацювання;
виконання модульного завдання.
Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає
застосування таких видів:
тестові завдання;
розрахункові завдання;
обговорення проблеми, дискусія;
аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового
або графічного матеріалу);
ділові ігри (кейс-методи);
презентації результатів роботи;
інші.
Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є
виконання усних та письмових завдань.
На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі,
завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані
знання.
Результати іспиту студентів заочної форми навчання оцінюються в
діапазоні від 0 до 50 балів. Екзаменаційний білет містить 3 завдання.
23
10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ
Поточне тестування , самостійна та контрольна робота
Підсум-
ковий
тест
(екзамен)
Сума
50 Змістовний модуль 1 Змістовний модуль 2 50 100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6
Шкала оцінювання: національна та ECTS
90-100 балів – відмінно (А);
82-89 балів – добре (В);
75-81 балів – добре (С);
68-74 балів – задовільно (D);
60-67 балів – задовільно (E);
35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
навчально-методичний комплекс вивчення дисципліни,робоча програма
навчальної дисципліни, програма навчальної дисципліни, ілюстративні
матеріали.
24
12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО
КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Психологія сім'ї як наукова дисципліна. Предмет, об'єкт, основні
завдання.
2. Напрями і підходи у вивченні психології сімейних стосунків.
3. Місце психології сім'ї та шлюбу в системі сучасної наукової психології.
4. Основні етапи процесу соціально-психологічного дослідження
шлюбно-сімейних стосунків.
5. Методи соціально-психологічних досліджень шлюбно-сімейних
стосунків.
6. Еволюція шлюбно-сімейних відносин в історії людського суспільства.
7. Соціально-психологічна характеристика сучасної сім'ї.
8. Порівняльна характеристика традиційних і альтернативних форм
шлюбно-сімейних стосунків.
9. Громадянський шлюб і свідомо бездітний шлюб як різновиди
альтернативних форм організації шлюбно-сімейних стосунків.
10. Відкритий шлюб, позашлюбний секс і інтимна дружба як різновиди
альтернативних форм організації шлюбно-сімейних стосунків.
11. Гомосексуальні пари, свінгерство і колективна сім'я. Соціально-
психологічна характеристика.
12. Психологічні проблеми повторного шлюбу. Труднощі адаптації
дорослих і дітей до умов співжиття у новій сім'ї.
13. Сутність поняття сім'я, основні функції сім'ї та їх характеристика.
14. Сім'я як відкрита система. Аналіз взаємозв'язків сім'ї з іншими
соціальними інститутами та системами.
15. Структура сім'ї. Характеристика основних структурних компонентів
сімейної системи.
16. Соціально-психологічний аналіз ролей у шлюбно-сімейних
стосунках.
17. Порушення структури і функціонування сімейної системи.
18. Типи сімейних систем і особливості їх функціонування за В.Сатір.
19. Соціально-психологічна характеристика дисфункційної сім'ї:
основні ознаки та причини виникнення.
20. Сутність поняття шлюб. Походження шлюбу та його різновиди: від
давніх часів до сьогодення.
21. Динаміка шлюбно-сімейних відносин.
22. Кризові періоди у розвитку шлюбно-сімейних стосунків.
23. Соціально-психологічна характеристика стадій подружніх відносин.
24. Періодизації життєвого циклу сім'ї.
25. Етап дошлюбних стосунків. Моделі вибору супутника життя.
26. Етап молодої сім'ї. Основні завдання і актуальні проблеми даного періоду.
27. Етап зрілої сім'ї. Основні завдання й актуальні проблеми даного
періоду.
25
28. Завершальний етап життєдіяльності сім'ї. Основні завдання й
актуальні проблеми даного періоду.
29. Сім'я як агент соціалізації. Особливості соціалізації дитини у сім'ї в
сучасному світі.
30. Виховний потенціал сім'ї: чинники впливу сім'ї на розвиток дитини,
стилі сімейного виховання.
31. Психологічні аспекти розвитку і становлення особистості дитини в
неповній сім'ї.
32. Розвиток особистості дитини в дисфункційній сім'ї.
33. Психолого-педагогічна майстерність батьків.
34. Особливості спілкування у сім'ї. Специфіка змістовного аспекту
параметрів сімейного спілкування.
35. Сімейні конфлікти: причини і шляхи розв'язання.
36. Специфіка подружнього конфлікту. Основні підходи до аналізу
причин міжособистісних конфліктів.
37. Проблема психологічної сумісності подружжя.
38. Концепції і форми розпаду сімейних відносин.
39. Фази розпаду емоційних стосунків у шлюбу.
40. Стадії розлучення та їх характеристика.
41. Причини зростання і мотиви розлучень.
42. Розлучення та його наслідки.
43. Особистісні та соціальні чинники порушення шлюбно-сімейних стосунків.
44. Стабільність інституту сім'ї та її детермінанти.
45. Психологічні умови збереження і гармонізації шлюбних відносин.
46. Нормально функціонуюча сімейна система: основні ознаки і
критерії здорової, гармонійної родини.
47. Діагностична робота сімейного психолога: методи діагностики і
отримання інформації про сімейну ситуацію.
48. Корекційно-розвиваюча робота психолога з дисфункційною сім'єю.
49. Просвітницька і профілактична робота шкільного психолога з
родиною.
50. Підготовка молоді до сімейного життя.
26
13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова
1. Андреева Т. Семейная психология / Т. Андреева - Санкт-Петербург,
2005.
2. Бодалев А.А., Столин В.В. Семья в психологической консультации.
Опыт и проблемы психологического консультирования /
А.А. Бадалев, В.В. Столин - Москва, 1989.
3. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї / О.І. Бондарчук – Київ, 2001.
4. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как ? / Ю.Б Гиппенрейтер -
Москва, 1995.
5. Диагностика семьи. Методики и тесты. Под ред. Райгородского Д.Я. –
Самара,2004.
6. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості /
О.Л. Кононко. - Київ, 1998.
7. Родители и дети. Хрестоматия. – Самара, 2003.
8. Сатир В. Как строить себя и свою семью / В. Сатир - Москва, 1992.
9. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння.
Психологія та педагогіка сімейного спілкування / В.А. Семиченко,
В.С. Заслуженюк - Київ, 1998.
10. Семья: социально-психологические и этические проблемы.
Справочник. Киев, 1990.
11. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы, условия /
В.А. Сысенко - Москва, 1981.
12. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности / В.Я. Титаренко -
Москва, 1987.
13. Тищенко С.П. Психологія виховного впливу сім'ї на дитину /
С.П. Тищенко - Київ, 1985.
14. Чепмен Г. П’ять мов любові у подружжі / Г.Чепмен – Львів, 2008.
15. Чепмен Г., Кемпбел Р. П’ять мов любові до дітей / Г. Чепмен.,
Р. Кемпбел – Львів, 2006.
16. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений / Л.Б. Шнейдер
Москва, 2000.
17. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семи /
Э.Г. Эйдемиллер.., В. Юстицкис - С-Петербург, 1999.
Допоміжна
18. Аверінцев С., Рупнік М. Адам та його ребро / С. Аверінцев, М.Рупнік
– Львів, 1998.
19. Витек К. Проблемы супружеского благополуччя / К.Витек - Москва,
1988.
20. Витакер К. Танцы с семьей / К. Витакер - Москва, 2002.
21. Витакер К., Нейпир О. Семья в кризисе / К. Витакер, О. Нейпир –
Москва, 2005.
27
22. Галковська М.Б. Домашня психологія: Подружжя-діти-родина /
М.Б. Галковська - Львів, 2000.
23. Дружинин В.Н. Психология семи / В.Н. Дружинин – Санкт-Петербург,
2007.
24. Проблемы брака // Карен Хорни. Женская психология. – Санкт-
Петербург, 1993.
25. Райт Н. Отож, ви одружуєтеся. Як будувати міцні, тривалі стосунки /
Н. Райт – Київ, 2002.
26. Хоментаускас Г.Т. Семья глазами ребенка / Г.Т. Хоментаускас -
Москва, 1989.
27. Kozlowska A. Znaczenie relacji rodzinnych dla pozytywnego rozwoju
dziecka / A. Kozlowska Warrszawa, 2000.
28. Woititz J.G. Wymarzone dziecinstwo / J.G. Woititz - Gdansk, 1999.
Інформаційні ресурси
29. http://psy.piter.com/library/
30. http://psy.rin/article/526-101.htm
31. www.psych.uw.edy.p
32. www.psychologia
33. www.Uaua.info
34. www.mirsemji.com.ua
35. www.roditeli.ua
28
ЗМІСТ
1. Опис навчальної дисципліни 3
2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4
3. Програма навчальної дисципліни 8
4. Структура навчальної дисципліни
10
5. Теми практичних занять 11
6. Самостійна робота
12
7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 16
8. Методи навчання 21
9. Методи контролю
10. Розподіл балів, які отримують студенти
11. Методичне забезпечення
22
23
23
12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового
контролю знань
24
13. Рекомендована література 26
Зміст 28
29
Навчально-методичне видання
Колесникова Валентина Федорівна
Робоча програма навчальної дисципліни
«Психологія сім’ї»
Відповідальний за випуск М.М. Руженський
Комп’ютерний набір В.Ф. Колесникова
Підписано до друку ..................2013 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.
Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1.
Тираж 30 прим. Зам. № _____
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів
видавничої продукції. Серія ДК №1805 від 25.05.2004.
Інститут підготовки кадрів
державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)
03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.
Тел./факс (044) 536-14-85