Газета "Зоря"

ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó

ï³ä íàçâîþ¹27 (

21458)

5 êâ³òíÿ 2013 ðîêó

Ñòð. 17Ñòð. 10

Вместо БАМа — на ферму

Их разделяло всего пятьдесят номеров...

Ñòîð. 9-16«Ветеран Придніпров’я» — єдина газета для ветеранів

www.zorya.org.ua

Безплаòні кîнсульòації чиòачам «Зîðі» Ñòîð. 6

Відкðиòісòь. Взаємîдія. Рîзвиòîк

За ініціативи голови Дніпро петровської обласної ради Євгена Удода відбулась чергова зустріч з представниками громадських організацій та фондів, міжнародними експертами.

Під час круглого столу його учасники обговорили теми соціальних проектів як дійового механізму вирішення проблем територіальних громад та інші важливі питання щодо переваг співробітництва влади, громадських організацій, бізнесу та міжнародних партнерів.

Під час засідання презентовано роботу Дніпропетровської області щодо взаємодії з міжнародними фондами та громадськими організаціями, це свідчить про розвиток громадянського суспільства та активізацію життя громад.

Нагадаємо, засідання першого круглого столу проекту «Відкритість. Взаємодія. Розвиток» пройшло на Дніпропетровщині у лютому. Тоді в ньому взяли участь близько 40 громадських організацій. Важливим результатом заходу стало підписання меморандуму про співпрацю між обласною владою та громадськими організаціями.

В îбласòі збудуюòь сîнячні елекòðîсòанції

Цього року в області планується збудувати со няч ні електростанції у Широківському, Криворізь кому районах та Нікополі. Про це голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колєсніков повідомив у доповіді під час засідання Комітету з економічних реформ, яке пройшло під головуванням Президента України Віктора Януковича.

Як зазначив Дмитро Колєсніков, портфель інвестиційних пропозицій, сформований Дніпропетровсь ким інвестиційним агентством, налічує проекти на суму понад 1,8 млрд. доларів.

Крім того, за словами губернатора, в області йде розробка концепції створення двох індустріальних парків у Кривому Розі та Павлограді.

Підгîòувала Ольга ЗАХАРЧЕНКО

Ñòð. 20

Чòîбы îсòанîвка не сòала пîследней...Как «Зоря» ходила в рейд по остановкам городского транспорта

месòî для паðкîвки авòîбуса

здесь дîлжны сòîяòь

люди

Валеðий ЗОлОтуХиН:Он хîòел, чòîбы егî любилиòаким, какîй îн есòь

Об этом особом случае «Зоря» писала весной 1977 г.

Пîчалася пîвнîмасшòабна пîсівна кампанія

На Дніпропетровщині почалися повноцінні веснянопольові роботи. У найближчі 10 днів в області буде посіяно ярий ячмінь, горох, овес — загалом близько 235 тис га. У кінці квітня розпочнуть сіяти овочі, кукурудзу та соняшник, у травні — гречку. В цілому веснянопольові роботи, які закінчаться наприкінці травня, охоплять в регіоні 1 млн. 220 тис. га. Про це повідомив в. о. директора департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації Вадим Удовицький.

Провідні науковці аграрного університету, Інституту сільського господарства, а також аграрії провели моніторинг посівів. З’ясували, що жоден гектар посівів не загинув. Це додає великого оптимізму в плануванні врожаю 2013 року.

У березні цього року разом з ДАІ проведено обстеження нерегульованого пішохідного переходу на Набережній Перемоги, 44 щодо можливості установки там світлофора.

За результатами обстеження було вирішено включити цю адресу в План будівництва світлофорних об’єктів і встано

вити там світлофор, зазначають у підприємстві.

Уже й надана для узгодження в Державтоінспекцію проектна документація на будівництво двох світлофорів і ведуться роботи з їх виготовлення. Світлофори по цих адресах встановлять відповідно до Закону України «Про дорожній рух», говорять у «Дніпродорсервісі».

у Дніпðîпеòðîвську всòанîвляòь два нîві свіòлîфîðи

До кінця квітня на Набережній Перемоги, 44 (район кафе «Піцерія») і Набережній Леніна (готель «Дніпропетровськ») установлять нові світлофори.

которые они получили в Освенциме

2 ЗОРЯ владаwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

віт

ає

мо

!

на

ша

го

рд

іст

ь, н

аш

а с

ла

ва

ак

ту

ал

ьн

о

дорогі земляки!Прийміть сердечні вітання з величним і світлим святом

Благовіщення!Цей день утверджує у серці кожного християнина віру та

надію на торжество істини та справедливості, перемогу світла над темрявою, добра над злом. Це свято надихає на добрі і праведні справи.

на дніпропетровщині зберігаються духовні традиції та відроджуються релігійні пам’ятки. ми плекаємо джерело нашої віри, поважаємо нашу тисячолітню християнську історію.

Бажаю вам миру, добра, благополуччя і Божого благо-словення. нехай свято Благовіщення наповнює ваше життя світлом і радістю, додає наснаги та енергії, сповнює вірою у перемогу добра! миру та злагоди у вашому житті!

З повагою Олександр ВІЛКУЛ,Віце-прем’єр-міністр України, голова ДОО Партії регіонів

— наш Президент віктор Янукович наголошує, що дер-жава має допомагати тим, хто не може обійтися без сто-ронньої підтримки. ветерани війни і праці — наша гордість. Про них не можна забувати і необхідно постійно піклува-тися, — підкреслив голова обласної ради євген удод. — Пільгова передплата на газе-ту «Зоря» для ветеранів — це один з проявів нашої спільної турботи про людей старшого

покоління, і цю традицію треба зберігати.

враховуючи соціальну зна-чущість таких дій, а також по-бажання голови ради ветеранів дніпропетровської області ста-ніслава миколайовича шев-ченка, вирішено продовжити спільну роботу редакції газети та обласної ради в цьому напря-мі. також євген удод нагадав про те, що в області реалізуєть-ся Програма забезпечення дер-жавних соціальних гарантій

і регіональних форм адресної підтримки ветеранів війни, ін-валідів та окремих категорій громадян у дніпропетровській області на 2010—2014 роки.

оцінюючи роботу громад-ської організації ветеранів області, євген удод зазначає, що ветеранський рух — це по-тужна сила, яка реально за-хищає інтереси літніх людей. З кожним роком організація зміцнює свій авторитет у міс-тах і районах області.

Ветерани читають «Зорю» і дякують за турботу

На адðесу «Зоðі» надійшли сотні листів від ветеðанів Дніпðопетðовської області, які щиðо дякують голові обласної ðади Євгену Удоду та голові обласної ðади ветеðанів Станіславу Шевченку за їх спðияння в оðганізації пільгової пеðедплати на улюблені жителями ðегіону газети «Зоðя»-гоðод» та «Зоðя»-область».

Голова обласної ðади Євген Удод відкðив соціальну аптеку №349 за адðесою пðоспект імені Газети «Пðавда», 63 у Дніпðопетðовську.

«Німці Дніпропетровщини: історія та сучасність»

Ветеðани війни і пðа-ці — наша гоðдість. Пðо них не можна забувати і необхідно постійно піклу-ватися, — підкðеслив го-лова обласної ðади Євген Удод. — Пільгова пеðед-плата на газету «Зоðя» для ветеðанів — це один з пðоявів нашої спільної туðботи пðо людей стаð-шого покоління, і цю тðа-дицію тðеба збеðігати.

18 вищих та 26 професійно-технічних навчальних закладів дніпропетровщини презентува-ли свою діяльність на регіональ-ній виставці «освіта. кар’єра. суспільство-2013». виставка пройшла у дніпропетровсько-му аерокосмічному центрі 3—4 квітня. на її відкритті голова облдержадміністрації дмитро колєсніков зустрівся з учнями шкіл дніпропетровська, які при-йшли обирати професію.

виставка «освіта. кар’єра. суспільство-2013», зібравши найкращі навчальні заклади регіону, дозволила випускникам ознайомитись з досягненнями освітньої галузі дніпропетров-щини, умовами вступу та пере-ліком професій, які мають попит на ринку праці. виставку від-відали понад 6 тис. випускників 9-х та 11-х класів з усіх міст та районів області.

Загалом цього року професій-но-технічні навчальні заклади дніпропетровщини запрошують абітурієнтів здобути 216 про-фесій, а вузи пропонують 440 спеціальностей. для того, щоб абітурієнти змогли випробува-

ти свої сили перед зовнішнім незалежним оцінюванням, на дніпропетровщині пройшло про-бне тестування, у якому взяли участь більшість одинадцяти-класників — 16 з 19,5 тисячі.

Звертаючись до випускни-ків, дмитро колєсніков закли-кав їх не йти за стереотипами, а шукати професію до душі, за здіб ностями.

— шукайте те, що підійде саме вам. те, що допоможе до-сягти успіху і реалізувати себе в житті, — сказав губернатор дмитро колєсніков.

керівник області наголосив:— дніпропетровські на-

вчальні заклади дають якісну освіту. і це не просто слова. на дніпропетровщині сформува-лася одна з кращих наукових металургійних шкіл східної європи. у нас високий науко-вий потенціал у ракетобуду-ванні. не поступаємося ми і в гуманітарних науках. у регіоні впроваджуються нові практики і методики в освітньому процесі — їх об’єднав регіональний про-ект «новій дніпропетровщині — новий стандарт освіти».

но

вій

дн

іПр

оП

ет

ро

вщ

ин

і —

но

ви

й с

та

нд

ар

т о

св

іти Секретами вибору професії

поділився з майбутніми абітурієнтами Дмитро Колєсніков

у засіданні взяли участь тех-нічний директор Фк «дніпро» ігор ємець, директор департа-менту фізичної культури, спорту, сім’ї та молоді облдержадміні-страції олександр Пшеничников, голова асоціації спортивних жур-налістів області анатолій косих, спортивний журналіст дмитро москаленко.

Цього року виповнюється 30 років з того моменту, коли фут-больна команда «дніпро» під ке-рівництвом тренерів володимира ємця та геннадія Жиздіка посіла найвищу сходинку на п’єдесталі

Чемпіонату срср з футболу, пе-ремігши легендарний москов-ський «спартак» з рахунком 4:2.

тріумф футбольній команді забезпечив зірковий склад, серед яких герой того матчу олег таран (забив 3 голи), геннадій литов-ченко, олег Протасов, володимир лютий, віктор кузнєцов, сергій краковський і багато інших.

— Перемога в Чемпіонаті 1983 року стала однією з най-більш яскравих сторінок в історії «дніпра». але я впевнений, що попереду у цієї команди ще багато значних досягнень. адже і через

30 років «дніпро» в кожній грі так само віддає всі сили заради перемоги. Переконаний, «золота доба» нашої команди ще попере-ду. Футбольна команда «дніпро» — один із символів нашого міста, і обійти увагою таку дату немож-ливо, — зауважив євген удод.

на установчій нараді окрес-лено певні заходи, що відбудуть-ся у місті з нагоди святкування пам’ятної дати.

крім того, голова обласної ради зазначив, що вже запланова-но видання книги та встановлен-ня пам’ятника на честь цієї дати.

Славна дата в історії «Дніпра»Євген Удод пðовів засідання кооðдинаційної ðади зі святкування 30-ðіччя пеðемоги футбольної команди «Дніпðо» у Чемпіонаті СРСР з футболу.

Здоров’я людей — найвища цінність

— Здоров’я людей — найви-ща цінність. у сучасному світі це індикатор розвитку, важ-ливий показник рівня життя та благополуччя країни. наш Президент віктор Янукович звертає увагу на те, що меди-цина в країні повинна бути максимально доступною. саме тому ми і розширюємо мережу соціальних аптек «Фармація» на дніпропетровщині, — за-уважив євген удод.

головною місією фармацев-тичного ринку є забезпечення якісними та доступними за ці-ною лікарськими препаратами. таким чином реалізуються цілі та завдання соціальної полі-тики держави щодо забезпе-чення права кожної людини на життя і здоров’я, а це значною мірою залежить від системи лікарського забезпечення. на жаль, через високу вартість багатьох препаратів не кожен

міЖ

на

Ціо

на

ль

не

сП

ілк

ув

ан

нЯ

так називається вже шоста книжка з серії «національно-культурні товариства дніпро-петровщини». Її презентував голова облдержадміністрації дмитро колєсніков.

українці та німці мають ве-лику історію плідних взаємовід-носин. у різні історичні періоди німці посідали відповідальні по-сти в керівництві краю, завдяки чому про Придніпров’я активно заговорили у європі ще напри-кінці ХіХ — на початку ХХ сторіччя. Зокрема, відоме кож-ному ім’я «степового колумба» олександра Поля, котрий дав поштовх для розвитку регіону та залучив інвестиції для розвитку рудних покладів криворіжжя. на сторінках книги про німців дніпропетровщини вміщено велику кількість інформації про наших видатних земляків німецького походження. тут знаходимо біографічні довідки

про етнічних німців, які брали активну участь у боротьбі ра-дянського союзу в роки великої вітчизняної війни, стали геро-ями радянського союзу — ана-толій Брандис, Федір Бендер, Ян райнберг, Юрій гессен та ін.

в області нині живе біля чо-тирьох тисяч етнічних німців. голова обласного товариства німців «відергебурт» володи-мир райнберг відзначив важли-вість цього заходу для німецької громади.

видання цієї серії книг було започатковано у 2012 році олек-сандром вілкулом, який на той час очолював область. вже по-бачили світ книжки, присвячені вірменам, євреям, азербайджан-цям, грекам і грузинам. голова облдержадміністрації дмитро колєсніков запевнив, що й на-далі продовжуватиметься вихід цієї серії.

Микола ЧАБАН

може дозволити собі якісне медикаментозне лікування.

один з варіантів виходу з цієї ситуації — комунальні ап-теки, ціни в яких значно ниж-чі. Прикладом є комунальне підприємство «Фармація».

— у розвинених європей-ських країнах ставлення до людей з особливими потребами базується на створенні умов,

за яких вони почуваються на рівних з іншими. Це, в першу чергу, стосується лікарень та аптек. мною поставлено за-вдання відкривати не менше двох соціальних аптек на мі-сяць. сьогодні це нова соціаль-на аптека №349 для жителів проспекту імені газети «Прав-да» в дніпропетровську, — за-значив євген удод.

3ЗОРЯпанорама області www.zorya.org.ua 5 квітня 2013 ð.

олександр КоЗлЕнКо, людмила тИтарЕВа, Євген ХрИпУн, микола Чабан, олена ЧЕрнЯВсЬКа, Дмитро ЯКИмоВ та за матеріалами сайту oblrada.dp.ua

інформУЄ Даі

співробітники Даі області зафіксували 387 порушень правил дорожнього руху, з яких:

- керування у стані алкогольного сп’яніння — 21;- перевищення встановленої швидкості руху — 63;- порушення правил обгону — 5;- порушення правил проїзду перехресть — 5;- проїзд на заборонений сигнал світлофора — 16;- порушення правил проїзду пішохідних переходів — 27;- порушення пДр самими пішоходами — 60.

3 квітня в регіоні сталося 8 дорожньо-транспортних пригод, у яких 9 людей дістали травми

На Межівщині фінішував чемпіонат району з футзалу, у якому взяли участь 12 команд. Фінальним акордом змагань став уже традиційний Кубок народного депутата України від Партії регіонів Ю. П. Само-йленка.У надзвичайно видовищному і напруженому фіналі між чемпіоном першості «Фрунзе» і бронзовим призером «Степо-виком» перемогу святкували останні з рахунком — 9:8.Кубок народного депутата переможцям вручив голова районної ради П. О. Халимен-дик.

Межівський район

Кубок народного депутата

24 родини з п’ятихатщини зібралися в районному будин-ку культури продемонструва-ти свої творчі надбання. Чого тут тільки не було: вишивка, вироби зі стрічок, в’язання, обереги. а виступи артистів на сцені просто зачарували всіх, особливо виступи з онуками: Йосипа олая з онучкою (с. До-

линське) з піснею Кобзона «не сумуй, дідусю», літературна композиція «Дитинство» у виконанні алли огнівець з онукою зворушила глядачів до сліз. переможці отримали дипломи і запрошення на об-ласний фестиваль «петриків-ський дивоцвіт».

П’ятихатський район

З цією метою з державного бюджету місто отримає близько мільйона гривень та виділить з власного 150 тисяч. Перелік доріг, які ремонтуватимуться, винесли на розгляд депутатської комісії. Стосовно проблемної дороги, яка веде з міста в напрямку Києва, мер Анатолій Кузьменко запевнив депутатів: влада об’єднається з місцевими промисловцями і всі ремонтні роботи по-чнуться днями.

Жовті Води

Щоб дороги були гарними

Відшумів одинадцятий міський фес-тиваль народної творчості «Весна Рудани». Цьогорічний виявився наймасовішим за всю його істо-рію. Криворізьких шанувальників мистецтва порадували творчістю близько три тисячі учасників, які демонстрували свою майстерність на сценах палаців культури у всіх семи районах міста. Серед них понад півтори сотні колективів: інструментальних, вокальних, хоре-ографічних. Кульмінацією фести-валю став феєричний гала-концерт переможців, що пройшов на сцені Палацу культури ДП «Овація» Цен-трального гірничо-збагачувального комбінату.

Кривий Ріг

Нинішня «Весна Рудани» — наймасовіша

— активістами партії регіонів у мікрорайонах, де розташовані дитячі й спортивні майданчики, що потребують ремонту, вивішені оголошення, в яких зазначено час і місце збору жителів, — сказала наталія Гончаренко. — ми надамо весь необхід-ний реманент для фарбування дитячих ігрових і спортивних споруджень, лавочок, відновлення пошкоджених конструкцій. проведуть обрізку дерев, замінять чи відремонтують спеціальне про-гумоване покриття, забезпечать підвіз піску для пісочниць і вивіз сміття. Закликаємо всіх активних

Попрацюємо разом на суботнику

Близько 500 дитячих і споðтивних майданчиків відðемонтують на Дніпðопетðовщині в ðамках загальнообласного суботника 6 квітня, що буде пðоведений за ініціативи голови обласної оðганізації Паðтії ðегіонів Олександðа Вілкула. Під час бðифінгу в ІА «Новий міст», пðисвяченого суботнику, заступник голови обласної оðганізації Паðтії ðегіонів Наталія Гончаðенко запðосила пðиєднатися до нього всіх небайдужих жителів області.

небайдужих жителів Дніпропетровщини взяти участь у суботнику! разом благоустроїмо місця відпочинку наших дітей і онуків!

Дніпропетровськ

2 квітня в Києві відбувся перший в Україні матч з про-гресивних шахів. Участь у ньо-му взяли дніпропетровчанка, голова правління Всеукра-їнського благодійного фонду «Дитячі шахи», міжнародний майстер олена бойцун та чем-піонка світу, гросмейстер анна Ушеніна.

З 2011 року Дніпропетров-ська обласна організація пар-тії регіонів реалізує проект олександра Вілкула «розви-ток інтелектуального руху на Дніпропетровщині». одним з найважливіших напрямів цієї роботи стало відродження ін-тересу до шахів серед юних жителів області.

— Завдяки нашим спіль-ним зусиллям інтелектуальні ігри й види спорту на Дніпро-петровщині одержали новий імпульс для розвитку, — сказав

Віце-прем’єр-міністр, голова обласної організації партії ре-гіонів олександр Вілкул. — До професійних занять шахами сьогодні залучено понад 3,5 ти-сячі жителів регіону. певен, що вихованці дніпропетров-ських шахових шкіл уже ско-ро в турнірах матимуть чудові здобутки.

Гра між українськими ша-хістками анною Ушеніною і оленою бойцун закінчилася нічиєю.

— Думаю, що нічия з чем-піонкою світу — це відмінний результат, — сказала олена бойцун.

слід зазначити, що спортс-менки у прогресивні шахи зі-грали вперше.

Прес-служба Дніпропетров-ської обласної

організації Партії регіонів

Нічия з чемпіонкою світу

Зійшли сніги, відкривши неприглядну кар-тину слідів людської недбалості й безкультур’я у ставленні до навколишнього середовища: купи пластикових пляшок, паперу, різного сміття в лісо-

Приорілля — за чисте довкілляпосадках обабіч центральної траси, що аж ніяк не прикрашають наше довкілля, заважають молодій травичці тягнутись до весняного сонечка. та ще густі зарості молодняку... словом, настав час для великого весняного прибирання.

отож усі трудові колективи підприємств, уста-нов та організацій Царичанського району, викону-ючи відповідне розпорядження голови райдержад-міністрації, дружно заповзялися прибирати сміття та вирубувати молодняк у лісопосадці обабіч траси Царичанка — ляшківка, наводити лад на інших закріплених за ними територіях.

благоустрій триває постійно. В районі ство-рено робочу групу, яка регулярно перевіряє стан навколишнього середовища, чистоту і впорядко-ваність районного селища і приорільських глиби-нок. Установлено загальнорайонний санітарний день — кожний четвер, остання п’ятниця місяця — загальнорайонний день благоустрою та сані-тарної очистки територій. приорілля — за чисте довкілля.

Царичанський район

Заспівав дідусь з онукою

Виповнилося 80 років станції юних техніків. Зараз це Центр науково-технічної творчості учнівської молоді (ЦнттУм). Кілька поколінь павлоградців конструювали тут моделі літаків, повітря-них зміїв і пароплавів, багато разів представляли місто на обласних та всеукраїнських змаганнях. нині дуже попу-лярні в учнівства і художньо-естетичний та кіномистецький напрями — діти створюють свої «Єралаші».

У 18 гуртках центру працю-

ють педагоги, які раніше самі були гуртківцями: В. мороз, В. Зоренко, л. бурик, В. меле-жик, с. Янченко, і. байдала, В. Дон.

370 вихованців відвідують заклад. лише за два остан-ні роки тут виховано одного майстра спорту, десять кан-дидатів у майстри спорту, дев’ять чемпіонів України та неодноразових призерів все українських змагань. Ке-рівники міста привітали ко-лектив з ювілеєм.

Павлоград

Спочатку моделі, а потім справжні літаки

4 ЗОРЯ акцентwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

ЮГОк стал на один шаг ближе к мировым стандартам, которые касаются бережного и рационального использования энергоресурсов. Сейчас на предприятии выполняются работы по внедрению системы энергетического менеджмента в соответствии с международным стандартом ISO 50001:2011 «Системы энергоменеджмента. требования и руководство по использованию». Одним из основных этапов этого процесса является принятие энергетической политики предприятия.

В принятом документе прописаны обязательства комбината по постоянному достижению энергетической эффективности. а главной целью значатся бережное и рациональное использование энергетических ресурсов, снижение негативных воздействий производственной деятельности на окружающую среду. Энергетическая политика ОаО «ЮГОк» будет реализо

На днях на Южном гоðно-обогатительном комбинате был подписан важный документ — «Энеðгетическая политика пðедпðиятия». В нем задеклаðиðованы цели, пðиоðитетные напðавления и обязательства, котоðые беðет на себя пðедпðиятие в области создания системы эффективного упðавления энеðгопотðеблением.

Шаг за шагом к мировым стандартам

вываться в ряде приоритетных направлений. Это постоянное совершенствование системы энергетического менеджмента комбината в соответствии с требованиями действующих стандартов и нормативных документов Украины. кроме того, на комбинате планируют осуществлять систематическую подготовку и повышение квалификации работников в области энергоэффективности и энергосбережения, а также материально и морально мотивировать трудящихся к рациональному использованию энергоресурсов.

Экономить энергоресурсы на Южном ГОке планируют также за счет постоянного совершенствования производственной деятельности, а также разработки и реализации организационнотехнических мероприятий по энергосбережению. ежегодно на ЮГОке внедряются в производство новые технологии, которые характеризуются большей про

изводительностью и уменьшенными энергозатратами. Один из таких проектов — строительство цикличнопоточной технологии доставки руды из карьера на отметке минус 210 м. Идет модернизация секций рудообогатительных фабрик. С целью снижения затрат на потребление электроэнергии реализуется проект по переводу производственных мощностей РОФ и УДтк на 1й класс энергопотребления.

— Мы прекрасно осознаем то, что тенденция роста стоимости энергоресурсов становится все устойчивей. Поэтому в число ключевых факторов успешного развития комбината мы ставим постоянное повышение энергетической эффективности производственной деятельности, — отметил Председатель правления ОаО «ЮГОк» константин Федин.

Энергетическая политика ОаО «ЮГОк» станет основой к постановке дальнейших целей и

задач в этом направлении. Разработка и внедрение системы энергоменеджмента комбината в соответствии со стандартом Международной организации по стандартизации (ISO) позволит использовать передовой опыт мировой практики менеджмента.

Согласно энергетической политике ОаО «ЮГОк» обязуется разрабатывать и устанавливать требования к энергоэффективности при выборе организаций, обеспечивающих снабжение

энергетическими ресурсами, продукцией и услугами. кроме того, на предприятии ведется постоянный контроль и анализ использования топливноэнергетических ресурсов. Эта и другая информация по энергопотреблению будет общедоступна, поскольку Южный ГОк намерен поддерживать открытый диалог в области энергетической эффективности со всеми заинтересованными в его деятельности сторонами.

Пресс-служба ОАО «ЮГОК»

Згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Президента України, завдання від Віктора Януковича отримали Уряд, влада аР крим, голови обласних, київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Сьогодні глава держави вимагає від чиновників внести відповідні зміни до законодавства і безперебійно здійснювати виконання таких змін по всій території України.

Доручення Президента Віктора Януковича стосуються законодавчих змін у контексті вдосконалення та збільшення державної допомоги українським дітям.

так, згідно з дорученням глави держави, протягом 2013—2014 років відбудеться розширення мережі дошкільних навчальних закладів. такими закладами планується охопити не менше 85% дітей відповідного віку.

крім того, Президент України наполягає на розширенні мережі соціальних центрів матері та дитини, вдосконалення роботи з надання соціальних послуг вагітним жінкам та матерям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Вже сьогодні урядовці почали працювати над виконанням доручень Президента щодо створення умов для охоплення різними формами позашкільної освіти не менше 70% дітей. також буде створено ефективну систему раннього виявлення та своєчасної медичної реабілітації дітей з вродженими вадами або із затримками розвитку. Доручив Президент України забезпечити таких дітей належною медичною допомогою, а також наданням необхідної психологічної підтримки сім’ям, в яких виховуються діти з проблемами розвитку.

Зауважимо, що тільки на надбавку по догляду за дитиноюінвалідом у 2013 році буде витрачено додаткових 27 млн. гривень. на опіку дітейінвалідів піде 13 млн. гривень, а на забезпечення дітей

інвалідів необхідними засобами реабілітації — близько 30 млн. гривень.

Окремої уваги Президент України надав малозабезпеченим сім’ям з дітьми. Відповідно до доручення, яке він дав Уряду, законодавчі зміни повинні забезпечити поетапне скасування до кінця року рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму) для дітей під час призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. також відбудеться підвищення на 25% розміру надбавки по догляду за дитиноюінвалідом з виключно високою мірою втрати здоров’я. на дітейінвалідів, над якими встановлено опіку чи піклування, Віктор Янукович доручив надати підтримку у розмірі не менше двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку без урахування державної соціальної допомоги на дітейінвалідів.

До кінця квітня кабінет Міністрів України зобов’язаний створити всеукраїнську телефонну гарячу лінію, яка буде займатися виключно питаннями захисту сімей з дітьми. також на дану службу покладаються обов’язки забезпечення оперативного реагування на порушення прав дітей та випадки насильства стосовно дітей і надання невідкладної психологічної допомоги.

За словами першого заступника глави адміністрації Президента України Ірини акімової, на виконання президентської програми «Діти — майбутнє України» у 2013 році при перегляді державного бюджету планується додатково закласти 650—700 млн. гривень. найбільше коштів буде витрачено на надання державної підтримки малозабезпеченим сім’ям. Сума приблизних витрати становитиме 350 млн. гривень.

таким чином, крок за кроком, слова Президента починають перетворюватися на реальну дійсність.

Петро СОКОлОвСьКий

кО

Ме

нт

аР Державна справа:

допомогти дітямУкðаїна починає наðощувати темпи соціального захисту дітей. Такий кðок влади став можливий завдяки соціальним ініціативам Пðезидента Укðаїни Віктоðа Януковича «Діти — майбутнє Укðаїни». Заðаз глава деðжави дав низку доðучень Уðяду, виконання яких ðозпочнеться вже у квітні цього ðоку.

У зустрічі брала участь Людмила Волинець, керівник управління забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини.

— Для мене особисто дніпропетровський проект «Родина для дитини» є дуже цінним. Він почався тоді, коли в силу різних обставин відбувся спад розвитку сімейних форм виховання, — відзначив Юрій Павленко. — Відбувалася реформа, а по суті ліквідація Міністерства сім’ї і молоді, і фактично робота по влаштуванню дітейсиріт у сім’ї фа ктично зупинилася. Інтернати знову почали наповнюватися дітьми. І от головою облдержадміністрації Олександром Вілкулом було прийнято рішення, яке дало можливість фактично відродити політику в цілому в країні, знов увести її в рамки конвенції ООн про права дитини. на 2010 рік було найменше дітей влаштовано в сімейні форми виховання, починаючи з 2005 року. та вже в 2012 році дітейсиріт, які знайшли тата й маму в сімейних формах виховання, було найбільше за всі роки незалежності України. У прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу влаштовано 2407 дітей. Значно зросла кількість дітей під опікою. а в Дніпропетровській області відсоток дітей у сімейних формах виховання зріс майже вдвічі тільки за ці два роки. Мало того,

кожна п’ята дитина з отих 2407 дітей по Україні взята на виховання жителями саме Дніпропетровщини.

До речі, перший дитячий будинок сімейного типу в Радянському Союзі був створений у Дніпропетровську. Його відкрила родина Іонових. Мама Валентина нечипорівна виховала на сьогодні 54 дитини й нині допомагає дітям. Досвід Валентини Іонової до певної міри став основою для розвитку в країні сімейних форм виховання. тож у вашій області є певна історичність для того, щоб саме на Дніпропетровщині розвивалася ця ініціатива. Сьогодні ми мали розмову з нинішнім головою облдержадміністрації Дмитром колєсніковим. Приємно, що він сприймає це вже як свою політику. В області з понад трьохсот дітей, які посиротіли на Дніпропетровщині за перші три місяці цього року, лише вісьмох направлено до державних закладів. І то тимчасово.

тому вважаю, що рішення Міністерства соціальної політики провести всеукраїнську нараду, запросити сьогодні до Дніпропетровська керівників соціальних служб, заступників голів облдержадміністрацій з усієї України, щоб тут показати цей досвід, — дуже важливо для загальної політики в державі, — підкреслив Юрій Павленко.

Записав Микола ЧАБАН

ак

тУ

аЛ

ьн

О

Родина для дитиниУ Дніпропетровську побував Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко

5ЗОРЯособливий випадок www.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

Валентина КОРДЮКОВА, собкор «Зорі» Павлогðадский ðайон

«Нам не хотелось расставаться. Думали сначала на БАМ всем классом поехать»

вспоминаем о прошлом в ма-ленькой двухкомнатной квартирке павлоградской девятиэтажки. оля приходько, а тепер уже ольга ива-новна — одна из того нашумевшего выпуска вербской сШ. Золотая медалистка, заводила и «вечный двигатель» 10-а, с большой тепло-той говорит о школьных друзьях и классном руководителе инне Николаевне Гаркуше.

— Наша любимая «классная» была для нас второй мамой, дру-гом, незаменимым советчиком. она на многое открывала нам глаза. Мы так любили с ней путе-шествовать! помню, поехали мы, сельские девятиклассники, в киев. днепр, золотые купола храмов! восхищались крещатиком. Гуляя по киеву, невдалеке от центра мы замечаем большую очередь: прода-вали ананасы! Накупили мы этого экзотического фрукта, сколько кто мог унести, килограммами. и вот едем домой. вдруг наши ноздри начинают усиленно втягивать в себя воздух: ананасы потихоньку портятся. Мы давай срезать по-черневшие бока, и все это подгнив-шеее съедать. а у каждого, как минимум, по две сумки ананасов. Наелись мы их тогда на всю жизнь. Ну и домашним кое-что досталось…

Это был действительно уни-кальный выпуск очень целеу-стремленных молодых людей. Если захотели чего — горы свернут, а добьются своего — так говорят сегодня старые учителя. инна Николаевна Гаркуша работала в школе заместителем директора по внеклассной работе и преподавала французский язык. вышло так, что 9-а сам «назначил» ее своим классным руководителем, выпро-сили «француженку» у директора.

— Но ведь у инны Николаевны есть свои обязанности, — несколь-ко опешил тот перед делегацией, пришедшей к нему с необычной просьбой. — вы ей об этом гово-рили?

— она согласится. Мы… так думаем.

— Но сначала я сам должен по-говорить с инной Николаевной,— уклонился от прямого ответа ва-силий акимович.

белый слыл одним из лучших директоров школ павлоградского района по показателям, главней-шим из которых была успевае-мость. десятилетиями эффектив-ность учительского труда измеря-

В газетах его назвали веðбским почином. Как ðаз в такое вðемя, весной, в 1977 году все выпускники сðедней школы с. Веðбки, 10-А и 10-Б классов, ðешили остаться ðаботать в ðодном колхозе «Рассвет». 45 молодых людей сðазу после выпускных экзаменов отпðавились доить коðов, ðаботать на тðактоðах. Между тем большинство учащихся, в их числе 9 золотых медалистов, находились всего в полушаге от институтов и унивеðситетов. По пðошествии 36 лет «Зоðя» поинтеðесовалась, как сложились судьбы участников нашумевшего «веðбского почина».

Вместо БАМа — на фермуПослесловие к почину, ставшему известным на всю страну

лась количеством выпускников, поступивших в вузы. Наверное, пройдет еще добрый десяток лет, пока инертность общественного сознания остановится и начнут видеть здесь, кроме отметок, еще и другой момент.

в этом вербская школа не была прогрессивнее других. до деся-того класса отличники и все, кто надеялся иметь «проходной» для вуза школьный бал, распределя-лись по «своим» специальностям. Например, в 10-а все знали, что отличники Зоя латынина, инна васильченко и Татьяна ковту-новская хотят быть врачами, оля приходько и Мария веренько — биологами, Галя осадчая готовит-ся поступать на факультет ино-странных языков, лида Майборода выбрала истфак. а алла дудула пойдет в сельхозинститут. «Разо-брали» институты и хорошисты. валя Майборода, например, видела себя только артисткой. а те, кто никуда не собирался, договорились создать полеводческую бригаду.

«А я им говорю: что, матерей на ферме слабо подменить?»

— Мой класс был очень друж-ным, — вспоминает инна Никола-евна Гаркуша, с которой удалось пообщаться по телефону. сегодня она живет в Запорожье. — Моим ребятам хотелось хотя бы еще год побыть вместе. а тогда все газеты трубили о стройке века — баМе. вот они и решают — едут строить дорогу. отговорила я их от этой затеи. Мол, в колхозе, коров до-ить некому, на руки матерей своих хотя бы посмотрели. слабо под-менить? а спустя какое-то вре-мя, меня тогда не было в вербках, вдруг звонят: оба класса остаются работать в колхозе трактористами и мастерами машинного доения.

вот здесь и закралось сомне-ние: может, она неправильно их ориентирует, все-таки в ее 10-а семь претендентов на золотую медаль? однако опасения были напрасными. На ферме, куда со-бирались идти работать ее вос-питанники, они почти всех коров знали по кличке и почти всех их передоили, отрабатывая здесь про-изводственную практику.

сейчас трудно говорить о том, сколько упорства было проявлено, чтобы убедить парней и девчонок не покидать сразу после школы родной дом. в те годы, когда во-круг павлограда строились шахты и новые города, удержать на селе молодежь было непросто. особенно трудно молодые кадры закрепля-лись на фермах, что не удивляет: сыро, грязно, физически непросто. выпускницы стороной обходили их: что и говорить — дояркой быть не престижно.

Нужно было переломить об-щественное мнение. инициати-ва вербских выпускников была поэтому, как бы теперь сказали, идеологически мотивированной. вчерашних школьников всячески оберегали от перегрузок. для них поломали традиционный режим работы доярки — с четырех утра и до десяти вечера. девчата рабо-тали по сменам и были заняты на ферме наполовину меньше этого времени. Если доярка зарабатыва-ла в среднем 60—80 руб. в месяц, а при хороших надоях — 100, то для вчерашних школьников ввели фиксированную зарплату — 120 рублей.

очень скоро колхоз «Рассвет» приступил к строительству нового животноводческого комплекса спе-циально для молодого пополнения. а на полевой стан прибыло девять новеньких тракторов «беларусь». Таня ковалевская, люда Евменова, люда скрябина, восседая на вы-соких сидениях мощных машин, очень хорошо выполняли по сути мужскую работу. по крайней мере, их наставник Герой соцтруда петр Чапля замечаний к девушкам не имел.

Но прежде чем молодежь при-ступит к работе, ее за столь ценную инициативу награждают поездкой по днепру. 45 выпускникам вру-чили путевки на теплоход «Тур-генев».

славы и почета было очень много. Но чем ближе подходило время подачи документов в вузы, тем больше накалялись родитель-ские страсти. прорабатывали сво-их чад, корили во всем классного руководителя, директора школы. сбивают, мол, детей с толку, инте-ресно, своих послали бы кизяки на ферме месить?

Родители ничего не добились, никто из выпускников не нарушил данного перед всеми обещания. им дали первотелок, доить кото-рых было особенно трудно. Не все выдерживали, спустя несколь-ко недель «сошли с дистанции» двое. сельчане — кто жалел, кто злорадствовал. а они работали в резиновых сапогах, надетых на капроновые чулки. после рабо-ты — прямо в клуб, бежать домой переодеваться было некогда.

Нет, не напрасно все было!Разговариваем уже битых три

часа. Рассматриваем фотографии. ольга снова и снова вспоминает свою комсомольскую юность. и тут особенно загораются ее глаза. при всей иронии, которая может воз-никнуть у современного читателя, ей нельзя отказать в искренности.

— Мы тогда жили в состоянии душевного подъема. Нам казалось, что от нас очень много зависит. вот

фотография, — протягивает боль-шой снимок, — я здесь на съезде комсомола. в Москве.

Жизнь непредсказуема. Не-счастный случай перечеркнул планы, надежды, лишил много-го, что было смыслом ее жизни. июньский день. Уже поданы до-кументы на биофак днепропе-тровского университета. Четыре подружки решают искупаться в речке. оля с разбегу кинулась в воду, ударившись головой о дно. беспомощную, подруги вытащили ее на берег.

Медики констатировали: пере-лом 5-го шейного позвонка и по всей вероятности — полная непод-вижность. к несчастью, подтвер-дились самые худшие опасения. все время, пока оля находилась в больнице и позже, уже дома, одно-классники по очереди, отработав на ферме, дежурили у ее постели. и снова всегда рядом находилась инна Николаевна Гаркуша, быв-ший классный руководитель.

сейчас ольга инвалид І груп-пы, передвигается в инвалидном кресле, пишет стихи и прозу, фило-софские размышления, регулярно публикуемые в местных изданиях.

— Мне по жизни везло на хо-роших людей,— говорит моя со-беседница,— они всегда поддержи-вали мою веру в жизнь. поэтому я остаюсь оптимисткой и не падаю духом. Закончила заочно универ-ситет, овладела компьютером, имею много друзей в фейсбуке.

в прошлом году исполнилось 35 лет со дня окончания школы. снова собрались в ее стенах. к сожалению, не в полном составе. 12 человек из того, ставшего зна-менитым выпуска нет в живых. по-разному сложились судьбы у тех, кто сегодня уже имеет внуков. большинство окончили высшие учебные заведения. валя Майбо-рода заведует в родных вербках детским садом, Таня ковалевская работает экономистом в частной фирме днепропетровска, препода-ют в родной школе люда Евменова и валя лупырь.

…пылятся в архивах газеты с их портретами, нет колхоза. Так неужели были напрасны этот ад-ский труд, рекорды, соревнова-ния, подвиги? Жизнь наших героев подтверждает: они оставили свой след на земле отцов, и все было не напрасно.

Валентина МАйБОРОДА и Ольга КуЗьМуК с классным руководителем Инной Николаевной ГАРКушей (посредине). 1978 г.

На ферме слева направо: Валентина МАйБОРОДА,Татьяна КупчеНКО, Ольга пРИхОДьКО, Нина ВАсИльчеНКО, Зоя лАТыНИНА, Раиса БелОКОНь. 1977 г.

6 ÇÎÐß ЗАХИСТИМО КОЖНОГОwww.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð.

На сторінках «Ветеран Придніпров’я» та «Захистимо кожно"го» ви отримаєте відповіді на запитання. Пишіть на адресу:редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ,49051.

Контактний телефон: (0562) 27�16�52.Òåòÿíà ×ÎÐÍÎÁÈËÜÑÜÊÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

КО

МП

ЕТ

ЕН

ТН

О

ГАРЯЧА ЛІНІЯ ГУБЕРНАТОРА

Ó ðîáî÷³ äí³ ç 9 äî 18 ãîäèíè çâåðíåííÿ ìåøêàíö³â Äí³ïðî-ïåòðîâñüêî¿ îáëàñò³ çà òåëåôîíîì êîíòàêò-öåíòðó «Ãàðÿ÷à ë³í³ÿÄìèòðà Êîëºñí³êîâà» 0-800-505-600 ðåºñòðóþòü 10 îïåðàòîð³â.

Àâàð³éí³ äåðåâà ïðèáðàëèБлизько десяти років мешканці вулиці Передової зверталися

до комунальних служб з проханням прибрати старі дерева, якіостаннім часом стали небезпечні. Під час негоди гілки — великій малі — падали, а стовбури тріщали. Але на скарги жителіввулиці не зважали. Дізнавшись із «Зорі» про гарячу лінію губер&натора, зателефонували на неї. І на прохання людей відгукну&лися оперативно — ситуація змінилася, допомога прийшлаодразу. Приїхали спеціалісти, зрізали дерева, аварійні гілки. Такшвидко вирішили проблему, що не розв’язувалася роками.

Ðîìàí ÐÎÌÀÍÎÂÄí³ïðîïåòðîâñüê

Àëëî, ÿ âàñ ñëóõàþТак, нарешті може говорити, піднявши трубку телефону,

мешканка Дніпропетровська. Ремонтні роботи телефонної лініїзанадто затяглися, і жінка зателефонувала на гарячу лініюгубернатора, про яку дізналася з газети «Зоря». Після втручан&ня спеціалістів гарячої лінії ремонтні роботи значно прискори&лися і телефон запрацював.

Îëåêñàíäðà ËÅÒÓ×ÀÄí³ïðîïåòðîâñüê

Шановна Любове Анатоліївно, відповіднодо статті 15 Закону України «Про статус і соці"альний захист громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи» під"ставою для визначення статусу потерпілих відЧорнобильської катастрофи, які проживаютьабо працюють на забруднених територіях, єдовідка про період проживання, роботи на цихтериторіях.

Правила видачі посвідчень потерпілого відЧорнобильської катастрофи регулюється«Порядком видачі посвідчень особам, які по"страждали внаслідок Чорнобильської ката"строфи», затвердженим постановою КабмінуУкраїни від 20 січня 1997 року №51.

Згідно з пунктом 5 вищезазначеного По"рядку видача посвідчень потерпілого від Чор"нобильської катастрофи провадиться на під"

Ïðî ïîñâ³ä÷åííÿ ïîòåðï³ëèõâ³ä àâàð³¿ íà ×ÀÅÑ

Наша сім’я — переселенці з м. Коростеня Житомирської області. Маємо статуспотерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Донька вийшла заміж і повинна поміняти чор&нобильське посвідчення (на прізвище чоловіка), бо в них народився син, який теж по&винен мати пільги. Але у заміні посвідчення їй відмовляють.

Ëþáîâ Àíàòîë³¿âíà ÌÈÊÎËÀªÍÊÎ. Ìàðãàíåöü

ставі довідки встановленого зразка (дод. №5).Відповідно до рішення Марганецького

міського суду Дніпропетровської області від07.10.1993 року встановлено факт вашого про"живання в період з серпня 1982 року по 31грудня 1987 року в м. Коростень Житомирсь"кої області, але про вашу доньку, Миколаєн"ко Ірину Володимирівну, 1985 р. н. у рішеннінічого не зазначено.

Зважаючи на вищесказане та з метою на"дання вам допомоги в отриманні довідки де"партаментом соціального захисту населенняоблдержадміністрації зроблено запит до ви"конкому Коростенської міської ради Жито"мирської області.

Âàëåíòèíà ÑËÈÂÍÀ,çàñòóïíèê äèðåêòîðà äåïàðòàìåíòó ñîö³àëüíîãî

çàõèñòó íàñåëåííÿ

Законом України «Про статусветеранів війни, гарантії їх соці"ального захисту» для ветераніввійни передбачається знижка пла"ти (учасникам війни — 50%; учас"никам бойових дій — 75%; інвалі"дам війни — 100%) за користуван"ня житлом (квартирна плата) умежах норм, передбачених чиннимзаконодавством (21 кв. м загальноїплощі житла на кожну особу, щопостійно мешкає в житловому при"міщенні (будинку) і має право назнижку плати, і додатково 10,5 кв.м на родину), а також комунальни"ми послугами (газом, електроенер"гією тощо) у межах середніх нормспоживання. Цим законом такожвизначено, що площа житла, наяку надається знижка, при обчис"ленні плати за опалення становить21 кв. м опалювальної площі на

кожну особу, що постійно про"живає в житловому приміщенні(будинку) і має право на знижкуй додатково 10,5 кв. м на родину.

Норми, у межах яких нада"ються пільги на оплату житлово"комунальних послуг, встанов"лені постановою КабінетуМіністрів України від 1 серпня1996 року №879. Наприклад,споживання електричної енергіїна комунально"побутові потребив сільському й міському населе"ному пунктах (крім будинків,обладнаних електричними пли"тами й електроопалювальнимиустановками) — у розмірі 75 кВтгод. на родину з однієї"двох осібна місяць, у тому числі, якщообидва члени родини мають пра"во на знижку плати.

Ì³íñîöïîë³òèêè Óêðà¿íè

Ï³ëüãè íà îïëàòó æèòëàМи з дружиною мешкаємо в одній квартирі, обоє маємо статус

ветерана війни. Чи можемо обоє мати право на пільги на оплатужитла?

²âàí Ïàâëîâè÷ ÒÅÐÅÙÅÍÊÎÏåòðîïàâë³âêà

З питання призначення дострокової пенсіїза віком, як матері інваліда з дитинства по"відомляємо: згідно з абзацом четвертого пун"кту 3 розділу XV Закону України «Про за"гальнообов’язкове державне пенсійне стра"хування» жінки, які народили п’ятеро абобільше дітей і виховали їх до шестирічноговіку, і матері інвалідів з дитинства, які ви"ховали їх до цього віку, мають право на при"значення дострокової пенсії за віком післядосягнення 50 років та за наявності не мен"ше 15 років страхового стажу. При цьому дочисла інвалідів з дитинства належать такождіти"інваліди віком до 16 років.

Матері інвалідів з дитинства мають пра"во на призначення вищезазначеної пенсії завіком і в тому разі, якщо дитину за виснов"ком медичного закладу визнано інвалідом здитинства після досягнення шестирічноговіку, а фактично вона була інвалідом з дитин"ства до цього віку.

У такому випадку для визначення правана призначення вищезазначеної пенсії на"дається довідка лікувально"консультаційноїкомісії (ЛКК) дитячої поліклініки про мож"ливість визнання дитини інвалідом з дитин"ства до досягнення нею шестирічного віку.

Розмір пенсії залежить від заробітної пла"ти та страхового стажу застрахованої особиі визначається відповідно до статті 27 Зако"ну України «Про загальнообов’язкове дер"жавне пенсійне страхування» за формулою:

П — Зп х Кс, де:П — розмір пенсії,Зп — заробітна плата застрахованої осо"

би, визначена відповідно до статті 40 цьогоЗакону, з якої обчислюється пенсія, у грив"нях,

Кс — коефіцієнт страхового стажу заст"рахованої особи визначений відповідно достатті 25 цього Закону.

Заробітна плата розраховується індивіду"ально для кожного пенсіонера в залежностівід коригуючого коефіцієнта, який визна"чається шляхом співвідношення заробітноїплати пенсіонера та заробітної плати по на"родному господарству за той період, за якийбрався заробіток.

Для визначення розміру пенсії вам слідзвернутися до управління Пенсійного фондуУкраїни за місцем проживання.

Íàòàë³ÿ ÊÎÐÍ²É×ÓÊ,çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ

ÏÔ Óêðà¿íè â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Шановна Ольго Володимирівно, згідно зістаттею 36 Закону України «Про загально"обов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв’язку з втратою годувальника при"значається непрацездатним членам сім’ї по"мерлого годувальника, які були на його ут"риманні, за наявності в годувальника на деньсмерті відповідного страхового стажу.

Відповідно до частини 2 цієї статті непра"цездатними членами сім’ї вважаються, зок"рема, чоловік (дружина), батько, мати, якщовони є інвалідами або досягли пенсійного віку,передбаченого статтею 26 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абза"цом першим цієї статті, право на пенсію завіком мають жінки 1961 року народження істарші після досягнення ними такого віку:56 років 6 місяців — які народилися з 1 жов"тня 1957 року по 31 березня 1958 року.

Таким чином, право на призначенняпенсії у зв’язку з втратою годувальника винабудете після досягнення віку 56 років 6місяців.

Îëåíà ÄÈÁ×ÅÍÊÎ,çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ

ÏÔ ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Ïðàâî íà ïåíñ³þ ó çâ’ÿçêó ç âòðàòîþãîäóâàëüíèêà

Я 1957 року народження, пенсіонерка з 2007 року за Списком №2. З 40 років загаль&ного стажу за Списком №2 — 20 років. Чоловік помер. Чи маю я право перейти на пен&сію у зв’язку з втратою годувальника?

Îëüãà ÁªËßªÂÀ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановна Раїсо Миколаївно,на ваше звернення з питання оп"лати за послугу з вивезення ТПВвиконавчий комітет Павло"градської міської ради повідом"ляє, що мешканцям вул. Попо"ва послуги з вивозу ТПВ фак"тично не надавались, у зв’язку з

чим було проведене пере"рахування коштів та в подаль"шому нарахування оплати запослугу з вивезення ТПВ нездійснюється.

À. ÂÅÐØÈÍÀ,ïåðøèé çàñòóïíèê

ïàâëîãðàäñüêîãî ì³ñüêîãî ãîëîâè

Ñì³òòÿ íå âèâîçèëè —çðîáèëè ïåðåðàõóíîê

Мені і сусідам надіслали рахунки на оплату за вивіз сміття.Але його не вивозять. До того ж ми маємо укласти договір на на&дання послуг, які фактично не одержуємо.

Ðà¿ñà Ìèêîëà¿âíà ÀÌÅËÞØÊ²ÍÀÏàâëîãðàä, âóë. Ïîïîâà, 166

Äîñòðîêîâà ïåíñ³ÿ ìàòåð³ ³íâàë³äàЦього року я оформляю пенсію як мати дитини — інваліда з дитинства. На який

розмір пенсії я можу розраховувати?Ãàëèíà ÎÑÒÀÏ×ÓÊ, Âàñèëüê³âêà

За інформацією, наданою управліннямДержземагентства у Дніпропетровському ра"йоні, спеціалістами управління після прове"дення перевірки землевпорядної документаціїщодо присвоєння кадастрового номера зе"мельній ділянці, розташованій за адресою: м.Дніпропетровськ, с/т «Локомотивець», діл.186, було складено протокол перевірки із за"уваженнями.

Станом на 31.01.2013 вищезазначена до"кументація разом з протоколом перевірки іззауваженнями були передані до розробника,а саме: виробничого відділу Дніпропетровсь"кої регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Звертаємо увагу на те, що у зв’язку із на"бранням чинності Закону України «Про Дер"

жавний земельний кадастр» та постановиКабінету Міністрів України від 17.10.2012№1051 «Про затвердження Порядку веденняДержавного земельного кадастру», з01.01.2013 процедуру присвоєння кадастро"вого номера земельній ділянці було змінено.

Після надходження оформленої відповіднодо вимог чинного законодавства землевпоряд"ної документації та електронного документа,управлінням Держземагентства у Дніпро"петровському районі будуть проведені дії подержавній реєстрації земельної ділянкиВ. Панова.

Òåòÿíà ÏÎËªÉÊÎ,íà÷àëüíèê Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ

Äåðæçåìàãåíòñòâà â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Ä³ëÿíêó ðåºñòðóâàòèìóòü çà çàêîíîìДля одержання кадастрового номера приготував усі необхідні документи, але з

наданням номера зволікають, посилаючись на помилку в документах і відправленні їхна доопрацювання. Скільки чекати?

Â. ÏÀÍÎÂ. Òàðîìñüêå

7ЗОРЯтема номера www.zorya.org.ua5 квітня 2013 р.

Как «Зоря» ходила в рейд по остановкам городского транспортаЧтобы остановка не стала последней...

Более двух недель прошло после резонансного ДТП на Победе-3 в Днепропетровске, когда в результате столкновения двух автомобилей один из них буквально вылетел на остановку… Погибли пять человек, в больницу попали четверо. Сегодня почти все пострадавшие выписаны или идут на поправку. Тем временем состояние многих городских остановок оставляет желать лучшего. Что и было замечено в материале «Зорі» «Последняя остановка». Так какими же должны быть остановки городского транспорта, чтобы трагические случайности не повторялись?Возвращаясь к теме, корреспондент «Зорі» вместе с активистом общественного движения «Закон один для всех» Вячеславом Поездником провела небольшой рейд по остановкам пассажирского транспорта.

Алёна ДРЫГА Фото Вячеслава ПОЕЗДНИКА

Маршрутчики вынуждают пассажиров выбегать на проезжую часть

Вячеслав Поездник, акти-вист ЗоВа, считает:

— Виновата в этом сама транспортная система Дне-пропетровска. на большинстве остановок есть «карманы», но ни маршрутки, ни даже ав-тобусы и троллейбусы в них зачастую не заезжают, из-за чего пассажиры вынуждены выбегать на дорогу, чтобы не пропустить нужный транспорт. Да и большинство маршруток останавливается не только на остановках, но и где попало. если бы в нашем городе движе-ние было лучше организовано, транспорт бы тормозил на оста-новке сам и стоял определенное время, не вынуждая людей под-вергать себя опасности.

Слова Вячеслава подтверди-лись примерами на нескольких остановках по набережной По-беды. на каждой из них, в том числе на той, где произошло резонансное ДтП, есть «кар-ман» для заезда транспорта, но маршрутчики и не собирались заезжать в него. остановки пу-стовали, а пассажиры то и дело выбегали на дорогу и «голосо-вали». на нескольких останов-ках оборудованы павильоны ожидания, но отсутствует знак остановки, что является нару-шением ГоСтов по обустройству остановки.

Высота бордюра практиче-ски везде была ниже, чем требуе-мые по правилам 20 сантиметров — на остановке на Победе-3, все еще засыпанной цветами и дет-скими игрушками, его высота составляет от силы пять.

— Я считаю, что если будешь правильно водить автомобиль, то все будет нормально, — го-ворит сидящий на остановке 88-летний Владимир Василенко. — Здесь и карман есть, и оста-новка как остановка. Киоски в итоге закрыли. Посмотрите, с какой скоростью носятся во-дители, и станет ясно, что дело не только в оборудовании оста-новки.

Другая жительница Побе-ды-3 елена настроена иначе. те-перь транспорта она дожидается аж за 10 метров от остановки. Говорит, после видео, где сбили «девушку в белой курточке», на проезжую часть выходить страшно. Уж лучше вниматель-но высматривать маршрутку из-далека и потом поторопиться.

Кстати, на той самой оста-новке мы заметили, что знак «остановки» находится метрах в двадцати от того места, где люди ожидают транспорт.

еще одну любопытную оста-новку находим на улице Патор-

жинского — прямо под знаком остановки для маршруток 53а, 87а, 88, 89, 93, 101, 116, 123, 126, 127, 134, 146а находится…парковка. естественно, ни о ка-кой посадочной полосе и прочих правилах безопасности пассажи-ров и говорить не приходится. По словам Вячеслава Поездни-ка, хотя остановку-парковку он видит впервые, нередки случаи, когда таксисты, останавливаясь прямо на остановке, мешают транспорту подъезжать к пас-сажирам и опять-таки вынуж-дают последних выходить на проезжую часть.

Интересную ситуацию на-блюдаем каждое утро на про-спекте Воронцова. остановка настолько перегружена, что «карман», предназначенный для транспорта, забит народом. еще хуже на перекрестке про-спекта Правды и ул. Калино-вой. маршрутки на остановке не останавливаются, предпочи-тая тормозить чуть поодаль — в итоге люди стоят на обочине дороги с огромным трафиком с двух направлений, рискуя стать очередными жертвами ДтП…

— на остановках нужно по-ставить какие-то препятствия — столбики или элементы деко-ра, например, вазы, — считает активист ЗоВа. — они станут барьером, который поможет из-бежать аварий, подобных той, что произошла на Победе-3.

Остановки «защитят»о недостатках печально из-

вестной остановки на Победе и других мы спросили у Влади-мира Вороного, директора КП «транспортные инфраструкту-ры» Днепропетровского город-ского совета.

— После распада СССр у остановок фактически отсут-ствовал балансодержатель, — рассказал Владимир Леонидо-вич. — наше предприятие было создано в 2011 году, сегодня мы отвечаем за 90 остановок в го-

роде из 524-х. По инициативе мэра совместно с департаментом транспорта и связи горсовета постоянно работает комиссия по инспекции мест остановок городского транспорта. она оце-нивает их состояние и выявляет возможные нарушения.

наиболее частая проблема — отсутствие «карманов» в местах остановок общественного транс-порта на дорогах и магистра-лях с интенсивным движением. Самые опасные участки на пр. Правды, Донецком шоссе, пр. мира, ул. Героев Сталинграда, Запорожском шоссе, пр. Героев. многие остановки также нуж-даются в ремонте — их нужно подлатать, подкрасить. Днепро-петровцы часто жалуются на от-сутствие павильонов ожидания с местами для сидения.

— Деятельность киосков и других торговых объектов на остановках не в компетенции нашего коммунального предпри-ятия, — подчеркивает Владимир Вороной. — но согласно Прика-зу №21 Государственного коми-тета по жилищно-коммунально-му хозяйству от 15.05.1995 года «об утверждении Правил разме-щения и оснащения остановок городского электро- и автомо-бильного транспорта» киоски

и другие торговые помещения не должны находиться на поса-дочной площадке. минимальная ширина ее по законодательству — не менее 1,5 м.

Как уже писала «Зоря» в номере за 27 марта, в соответ-ствии с п. 2.14 вышеназванных Правил, посадочные площадки на автобусных и троллейбус-ных остановках должны быть оборудованы на уровне 20 см выше поверхности проезжей части. Эта норма была нару-шена на печально известной остановке на Победе-3, где 20 марта 2013 года произошло печальное ДтП.

— Уровень высоты бордюра прежде всего создает удобства для посадки и высадки пасса-жиров, пользующихся обще-ственным транспортом, а также обеспечивает водоотвод с терри-тории остановочного комплекса. размещением бордюров и обслу-живанием дорожного покрытия занимаются соответствующие дорожно-эксплуатационные ор-ганизации, — сообщил директор КП «транспортная инфраструк-тура».

он также рассказал, что их предприятие готовит проект предложений по оборудованию остановочных комплексов го-рода дополнительными защит-ными элементами. Документ будет подан на совместное рас-смотрение департамента транс-порта и связи и департамента взаимодействия с правоохра-нительными органами, моби-лизационной работой и вопро-сов чрезвычайных ситуаций горсовета.

Пострадавшая в ДТП на Победе Галина Лапшина через неделю сможет сделать первые шаги

2 апреля в областной клинической больнице им. мечникова бригада вра-чей из 12 человек провела трехчасовую операцию пострадавшей в ДтП на ж/м Победа-3. За три часа Галина Лапши-на перенесла все пять запланирован-ных ранее операций. об этом сообщил главврач оКБ им. мечникова Сергей рыженко.

Уже через неделю пациентка смо-жет сделать первые после ДтП шаги, а к полноценному образу жизни сможет вернуться через 6 месяцев, обещают врачи.

— методика лечения, примененная нами, позволит уже в течение недели, в крайнем случае, через 10 дней, по-ставить пациентку на ноги. Левая нога уже находится в состоянии достаточной опороспособности, правая пока — в ща-дящем режиме, — сказал заведующий ортопедическим отделением №1 оКБ им. мечникова Иван Жердев.

— Больная поступила к нам с тяже-лейшей травмой — были повреждены 5 сегментов: грудная клетка, живот, верхние и нижние конечности. Первый этап травматического восстановления и заживления прошел благополучно. опе-рация была проведена на высочайшем уровне — без кровопотерь и сверхнагру-зок на пациентку, все 5 поврежденных сегментов были восстановлены. Жен-щина хорошо перенесла и анестезию, и саму операцию. мы уверены, что в будущем все будет проходить благопо-лучно, — заверил Иван Жердев.

Галина Лапшина находится в со-знании и хорошо себя чувствует.

ПОЛЕЗНЫй ТЕЛЕФОНПожаловаться на состояние остановок и внести свои предложения можно по

телефону: (0562) 34-86-82 — приемная КП «транспортная инфраструктура».

«Остановка-парковка» на ул. Паторжинского

Редкий случай: высота бордюра на остановке — 20 см

КС

та

тИ

а КаК У нИх?Так выглядят остановки

в Сингапуре в Италии

8 ÇÎÐß ПРАВОСЛАВ’Яwww.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð.

ДЫБЧЕНКО Елену Николаевну, заместителя начальникаГлавного управления Пенсионного фонда Украины в Днепро*петровской области,

ГУСАКА Андрея Александровича, депутата областного со*вета, председателя наблюдательного совета публичного акци*онерного общества «Электромашпромсервис»,

ПЛЕХАНОВА Дмитрия Александровича, депутата област*ного совета, профессора кафедры государственной службы Ин*ститута государственного управления Черноморского государ*ственного университета имени П. Могилы,

МУХТАРОВА Фахраддина Аладдина*оглы, депутата обла*стного совета, директора селянского фермерского хозяйства«Сяйво»,

ГЕРАСИМЧУКА Александра Николаевича, депутата обла*стного совета, исполняющего обязанности генерального дирек*тора публичного акционерного общества «Ингулецкий горно*обогатительный комбинат»,

ОТ ВСЕЙ ДУШИ ПОЗДРАВЛЯЕМ С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ!Пусть осуществятся все планы развития Днепропетровской

области, желаем энергии, оптимизма, вдохновения!Ñ óâàæåíèåì çîðÿíöû

АЗЫ

ПР

АВ

ОС

ЛА

ВИ

Я Òàèíñòâîcîáîðîâàíèÿ

Òàèíñòâî èñöåëåíèÿ äóøè èòåëà — òàêèìè ñëîâàìè ìîæíîïåðåäàòü ñóòü òàèíñòâà,êîòîðîå èçâåñòíî ó íàñ êàêcîáîðîâàíèå, à â öåðêîâíûõêíèãàõ ÷àùå íàçûâàåòñÿåëåîñâÿùåíèåì. Íàçâàíèå«ñîáîðîâàíèå» ïðîèçîøëî îòïðàêòèêè ñîâåðøåíèÿ ýòîãîòàèíñòâà íåñêîëüêèìèñâÿùåííèêàìè — «ñîáîðîì».

Èñöåëÿþùàÿ ñèëà åëåîñâÿùåíèÿЕще святые апостолы помазывали елеем

больных, молясь об их исцелении. Об этом пи*шет апостол Иаков: «Болен ли кто из вас, пустьпризовет пресвитеров Церкви, и пусть помо�лятся над ним, помазав его елеем во имя Гос�подне. И молитва веры исцелит болящего, и вос�ставит его Господь; и если он соделал грехи,простятся ему» (Иак. 14,15). Из этого текставидно, что уже в апостольское время была прак*тика помазывания больных елеем, но, что важ*но отметить, исцеляющая сила приписываетсяне самому елею, а «молитве веры». Следствиемэтого священнодействия, по словам апостола,является исцеление тела и прощение грехов.

По учению церкви, причины всех болезнейкоренятся в общей греховности человека: грехвошел в его естество, как некий диавольский яд,осквернивший и отравивший его. И если смертьявляется следствием греха («сделанный грехрождает смерть»; Иак. 1,15), то болезнь нахо*дится между грехом, за которым она следует,и смертью, которой предшествует. Хотя всеболезни происходят по разным причинам, об*щий корень у них один — тленность человечес*кого естества после грехопадения.

Назначение таинства соборования — всеце*лое исцеление человека. В молитвах, которыечитаются при совершении таинства, неодно*кратно обращаются к Богу просьбы о прощениигрехов страждущего и о его выздоровлении.Само телесное исцеление в молитвах таинстваставится в зависимость от исцеления душевно*го, для которого необходимо покаяние, то естьпрощение грехов, соединенное с твердым обе*щанием исправить свою жизнь в соответствиис заповедями Божиими. Это, однако, отнюдь неозначает, что елеосвящение может заменитьисповедь, обычно это таинство совершаетсяпосле исповеди.

Ãðåõè âûìàëèâàþòñÿ íà èñïîâåäèБезосновательно мнение, будто при соверше*

нии елеосвящения прощаются забытые грехи,то есть не названные на исповеди. Исповедь, какмы говорили выше, означает всецелое и полноепрощение и оправдание человека, если она при*несена искренне, с сокрушением и желаниемисправиться. Взгляд на елеосвящение как насвоего рода восполнение исповеди противоречитсмыслу и идее обоих таинств. В результате та*кого искаженного понимания к елеосвящениюиногда прибегают совершенно здоровые люди,надеясь получить прощение забытых (а то и ута*енных на исповеди) грехов. Молитвы о лежа*щем «на одре болезни» в этом случае теряют вся*кий смысл.

Îñíîâíîå íàçíà÷åíèå òàèíñòâàЕлеосвящение не гарантирует исцеления.

Все зависит исключительно от воли Божией, имы не можем вынудить Его поступить так, какмы считаем нужным. Как пишет протоиерейАлександр Шмеман, вспоминая о том, как вовремя своей земной жизни Иисус Христос сна*чала прощал грехи людям, которым затем да*ровал исцеление, «подлинное исцеление челове�ка состоит не в восстановлении — на время!— его физического здоровья, а в изменении, по�истине преложении его восприятия болезни,страданий и самой смерти… Цель Таинства визменении самого понимания, самого принятиястраданий и болезни, в принятии их как дарастраданий Христовых, претворенных Им в по�беду».

Можно сказать, что елеосвящение приобща*ет больного к страданиям Христа, делает самуболезнь спасительным и целительным сред*ством от духовной смерти. Многие святые с бла*годарностью принимали посланные им болез*ни как возможность избавления от мучений вбудущем веке. Как учит церковь, Бог всегдастремится обратить зло в добро: болезнь, самапо себе являющаяся злом, может принести доб*ро человеку, который благодаря ей приобщает*ся страданиям Христовым и воскресает дляновой жизни. Известны случаи, когда болезньзаставляла человека изменить свою греховнуюжизнь и встать на путь покаяния, ведущий кБогу.

КСТАТИСо второй седмицы Великого поста до 2 мая

включительно в Свято*Троицком кафедраль*ном соборе Днепропетровска совершается та*инство елеосвящения (соборования).

Время совершенияКаждую неделю святой Четыредесятницы

— в среду и пятницу утром перед литургиейПреждеосвященных Даров в 7.00.

В Страстную седмицу — понедельник (29апреля), вторник (30 апреля), среда (1 мая) в7.00.

В Великий четверг (2 мая), в день воспоми*нания Тайной вечери и установления таинстваевхаристии (причастия) — в 6.00. По традициитаинство соборования возглавит правящий ар*хиерей Днепропетровской епархии митрополитДнепропетровский и Павлоградский Ириней.

Принять таинство «во исцеление души итела» сейчас можно практически во всех хра*мах и монастырях. Узнать даты и время собо*рований вы можете в ближайшем к вам храме.

Ïîäãîòîâèëà Îëüãà ÄÞÆÈÍÑÊÈÕ

РЕКОМЕНДАЦИИ• Безусловно, соборовать желательно людей, страдающих серьезными заболеваниями. Мне*

ние о том, будто бы в течение одного заболевания можно собороваться лишь один раз, не имеетпод собой серьезных оснований.

• Здоровые люди во время Великого поста могут, но не обязательно, принимать таинствособорования. При этом собороваться несколько раз в течение года не нужно, если, конечно, че*ловек не подвергся новому недугу.

«В отсутствии появления или обострения тяжелых заболеваний и травм, участие в Та�инстве более одного раза в год свидетельствует о неверном его понимании», — постановилСвященный синод русской православной церкви. Чин следует использовать «в тех случаях,когда Таинство Елеосвящения необходимо совершить над больными людьми, находящимисяна стационарном лечении», — отмечается в синодальном журнале №130.

•Соборовать детей до 7 лет можно, если они больны. Нет необходимости приводить детейна общее соборование.

• Соборование не заменяет собой исповедь и причастие. Чтобы покаяться в серьезных гре*хах, надо начать не с соборования, а с покаяния перед Богом и исповеди священнику.

ПОЗДРАВЛЯЕМ!

ИСТОРИЯ ХРАМА

Ïåðâûé cîáîðâîçðîæäàþò èç ðóèí

В современном перестроен*ном здании 10*й городской боль*ницы тяжело угадать былое ве*личие соборного храма, пора*жавшего своей красотой совре*менников — сохранилась толь*ко небольшая часть наружногодекора. 30 ноября 2011 года на17*й сессии Днепропетровскогогородского совета было приня*то решение о передаче зданиябольницы из коммунальной соб*ственности в собственность Дне*пропетровской епархии УПЦ. Впрошлом году в период подго*товки к престольному торже*ству и празднованию 215*летиясо дня освящения первого дере*вянного храма в честь УспенияБожией Матери (1797 г.) нача*ли возрождать нижний Николь*ский придел. Его раскопали —сняли полутораметровый слойземли, забетонировали пол иоштукатурили своды. В насто*ящее время строительные рабо*ты ведутся во всем здании.

Управляющий Днепропет*ровской епархией митрополитДнепропетровский и Павлог*радский Ириней в сопровожде*нии настоятеля общины иереяТимофея Кучука и благотвори*теля Семена Токарева несколь*ко дней назад ознакомился сходом реконструкции и рестав*рационных работ.

Во время визита архипас*тырь освятил помещение подвременный храм, где будут со*вершаться богослужения в пе*риод реконструкции Успенско*го собора.

Как рассказывают в пресс*службе Днепропетровской епар*хии, с 3 ноября по 15 декабря2012 года отряд археологичес*кой экспедиции Днепропетров*ского национального историчес*

Â öåíòðå Äíåïðîïåòðîâñêà ïðîäîëæàåòñÿâîçðîæäåíèå èç ðóèí Óñïåíñêîãî ñîáîðà —ïåðâîãî êàôåäðàëüíîãî ñîáîðà ãóáåðíñêîãîãîðîäà Åêàòåðèíîñëàâà.

кого музея им. Д. Яворницкогопроводил археологический над*зор за земляными работами приреконструкции собора. Иссле*дования проводились в тесномсотрудничестве с главным архи*тектором проекта В. Кудлаем.Цель археологического надзоразаключалась в своевременномвыявлении и фиксации возмож*ного культурного слоя, связан*ного с существованием слободыПоловица и первыми десятиле*тиями развития Екатериносла*ва (XVIII ст.). Во время археоло*гических раскопок находки,которые могли бы заинтересо*вать археолога, не встречались.Культурного слоя XVII—XVIIIст., не говоря уже о более по*здних периодах, тоже обнару*жено не было.

Первоначально Успенскийсобор имел четыре престола вдвух этажах. Главный — в честьУспения Богоматери, правый —Рождества Иоанна Предтечи илевый — Георгия Победоносца.Престол святителя Николая,который до освящения Лазарев*ской церкви на Севастополь*ском кладбище служил храмомместного гарнизона, помещал*ся в нижнем этаже. Он просуще*ствовал лишь до 1902 года и былзакрыт из*за появления грунто*вых вод. В советское время ниж*ний храм был засыпан землей,а само здание в 1952 году пере*оборудовано под больницу. Насегодняшний день разработанэскизный и чертежный проектвосстановления Успенского со*бора. Разработчик — ЧАО «Кок*сохимтепломонтаж». Свое бла*гословение на утверждение дан*ного проекта дал управляющийепархией митрополит Ириней.

Åëåíà ÍÎÂÈÖÊÀß

«Зоря» №27 (21458) 5 квітня 2013 року/п’ятниця

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 21 ÷åðâíÿ 2003 ðîêó.

Із одного металу ллють медаль за бій, медаль за труд!

Путевки для днепропетровских ветеранов

Свыше 960 ветеранов войны, Вооруженных сил, а также военнослужащие Днепропетровского гарнизона и члены их семей в прошлом году прошли курс лечения и отдохнули в санаторно-курортных учреждениях Министерства обороны Украины. Как сказал «Ветерану Приднепровья» начальник медслужбы 6-го армейского корпуса подполковник Виталий Кущ, на сегодняшний день в гарнизоне работает три санаторно-отборочные комиссии при облвоенкомате, госпитале и в управлении 6-го армейского корпуса.

В кабинете Екатерины Карпов-ны висит благодарность от Прези-дента Украины Виктора Ющенко за активное участие в реконструк-ции поликлиники. Которую он же и вручал ей. Это высокая оценка дея-тельности заместителя главврача. В 2009 году председателем облгосад-министрации был Виктор Бондарь. На развитие больницы он выделил 10 миллионов гривен. Ремонтиро-вать нужно было и неврологию, и роддом, и другие отделения. И все же деньги решили отдать поликли-нике, которая ютилась в страшной тесноте. Достроили третий этаж, полностью заменили практически все, кроме стен. Сделали евроре-монт. Начали в апреле, а закончили в декабре. Каждый день оператив-ки, проверки на стройплощадке с утра до позднего вечера. И при этом поликлиника не закрывалась. Ей временно предоставляли другие помещения. Теперь это теплое кра-сивое здание, где люди чувствуют себя уютно…

Катюша росла в сельской интел-лигентной семье. Мама медсестра, папа учитель украинской литерату-ры. Школьницей она бегала к маме в больницу и любила помогать ей ухаживать за больными. Ничего

удивительного не было в том, что после 8-го класса она легко посту-пила в Павлоградское медучилище. Их село Вязовок совсем рядом с Павлоградом. Поэтому далеко от дома ездить не приходилось. За-кончила училище с отличием, по-том шесть лет работала в первой Павлоградской горбольнице. Из них два года старшей медсестрой. Тут же встретила свою судьбу, строителя Володю, с которым в любви и дружбе прожили почти полвека. Дочке Ирочке (она те-перь экономист), было всего 5 лет, когда Екатерина решила учиться дальше в мединституте, который закончила тоже с отличием. Было нелегко — учеба и семья. Но ни-чего, выдержала. Много помогал Володя. В семье работа не делилась на мужскую и женскую, все делали сообща. А после — интернатура в больнице Мечникова, должность невропатолога в 5-й горбольнице, где два года возглавляла отделе-ние неврологии. На конкурсной основе становится невропатологом областной больницы им. И. Меч-никова и, наконец, зам. главврача по поликлинике, одновременно являясь внештатным областным

ЛИ

чН

оС

Ть

Живет для людей

АР

МЕ

йС

КИ

Е В

ЕС

ТИ

ДН

ЕП

Ро

ПЕ

ТР

оВ

щИ

Ны

В конце каждого года по результатам ежегод-ной диспансеризации военнослужащих и медос-мотров ветеранов определяются нуждающиеся в санаторно-курортном лечении, формируется заявка на получение необходимого количества льготных путевок на следующий год.

А в первом квартале текущего года в сана-торно-курортных учреждениях отдохнули и улучшили свое здоровье свыше 40 ветеранов и членов их семей.

Облвоенкомат ищет призывников и рассылает им повестки по Интернету

50 юношей после Интернет-повесток добро-вольно пришли на призывные участки. Еще ре-бятам рассылают письма с историями о тех, кто скрывается от армии.

Как не удивительно, но военкомат даже добав-ляют в компьютерные «друзья», а девушки ставят «лайки». Военные с бухгалтерской смекалкой констатируют, что это дешевле, чем отправлять повестку по почте. Тем более, много кто живет не по месту регистрации.

— Безусловно, как во всех соцсетях или на подобных сайтах, присутствует и троллинг, и другие нежелательные явления. Но это незначи-тельный процент, потому что мы не отличаемся агрессивным поведением. Наоборот — стараемся помочь молодым людям, — убежден заместитель военного комиссара Днепропетровского облво-енкомата Сергей Полуцыган.

В Кабмине подписано постановление об ут-верждении численности граждан Украины, под-лежащих призыву на срочную военную служ-бу в апреле-мае 2013 г. численность граждан, призывающихся на срочную военную службу, составляет 13,9 тыс. человек. В Вооруженные силы предусмотрено 7,5 тыс. призывников, во внутренние войска МВД — 5,2 тыс., в Госспец-трансслужбы — 1,2 тыс. призывников.

По Днепропетровской области число состав-ляет 850 человек.

Этот день у заместителя главврача по поликлинике областной больницы Мечникова Екатерины Карповны Духовенко был загружен до предела. Постоянное посещение больных, сотрудников, планерка, бесконечные телефонные звонки, а потом гости из Херсонской области, медики, которые приехали обменяться опытом работы, перенять все новое, передовое, чего достигла областная консультативная поликлиника, особенно за последние годы.

заслуженный врач Украины, кандидат медицинских наук Екатерина ДУхОвЕнкО

ветеран в санатории

специалистом по амбулаторно-по-ликлинической помощи.

Стал вопрос, с чего начинать? Всю свою жизнь она заботилась о других. Как сказал древнегре-ческий мудрец: «Если я сам не за себя, так кто же за меня, но если я только за себя, так зачем я?». По этому принципу живет сегодня и Екатерина Карповна. Прежде всего люди, забота о них. она воспитала трудоспособный, квалифицирован-ный коллектив. Сама постоянно повышает свой профессиональный уровень и требует того же от своих сотрудников. они участвуют в кон-ференциях, заканчивают курсы, пишут рефераты. В ее учреждении должны работать знающие специ-алисты. Ведь сюда приезжают люди из всей области для уточнения диа-гноза. У нее 85% врачей высшей и І категории, кандидаты медицинских наук, четыре врача сейчас работают над диссертациями — ревматолог Татьяна Тарасенко, невропатолог Наталья Шестун, эндоскопист Ека-терина Ярошенко, только защити-лась сурдолог оксана Лившиц.

Продолжение на стр. 11

оТ

КЛ

ИК Руки прочь от нашей истории!

Прочитав в вашей газете обра-щение председателя совета Днепро-петровской областной организации ветеранов Украины С. Н. Шевченко к руководителям государства В. Ф. Януковичу и Председателю Вер-ховной Рады В. В. Рыбаку в связи с варварским разрушением памят-

ника В. И. Ленину 15 февраля в г. Ахтырка, которое возглавил член партии «Свобода» И. М. Мирошни-ченко, я был очень возмущен таким дикарским отношением к нашей истории. Со мной солидарны мои друзья, ветераны труда А. Ф. Мана-енко, А. С. Довбня, В. П. Мироненко и другие жители ж/м Коммунар.

Считаю, и не только я, что раз-рушение памятников — это изувер-ство, нацизм. Все это происходит потому, что у нас отсутствует эле-ментарное воспитание подрастаю-щего молодого поколения. Нужно воспитывать у молодежи уважение к истории, к прошлому, а политики — свидетели этой истории. Значит, и им должно быть уважение. Новое время — новые песни, но, как гово-рится, без прошлого нет будущего.

Как ветеран завода ДЗМо (от-работал на заводе более 60 лет), как воспитанник детского дома я бла-годарен руководителям бывшего

СССР, которые воспитали меня в духе преданности к стране. Я был уважаемым человеком на заводе, ведь проработал эти годы с честью, избирался председателем цехового комитета. И сейчас, когда я по бо-лезни ушел на заслуженный отдых, не прервал связь с предприятием. Мы присоединяемся к обращению С. Н. Шевченко, опубликованному в газете.

С уважением И. М. РОМанОв

10 ЗОРЯwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 р. ветеран придніпров’я

па

мя

ть

антонина петровна знако-ма с Эльвирой николаевной с 1966 года. так получилось, что свекровь Эльвиры ониске-вич анна Семеновна долгие годы дружила с антониной Черныш. они вместе перенес-ли ужасы застенков фашист-ских концлагерей. впервые встретились в освенциме, где и получили свои «памятные» ре-гистрационные номера лагеря смерти. У антонины петровны — №65197, у анны Семёновны — №65147, их разделяло всего пятьдесят номеров. анны Се-мёновны уже нет в живых, но дружба антонины петровны с семьёй онискевич продол-жается.

пришла поздравить антони-ну петровну с днём рождения и председатель совета ветеранов жилмассива Левобережный алла владимировна ерёмина. пришли подруги-волонтёры, конечно же, с подарками для именинницы. и как всегда при

Их разделяло всего пятьдесят номеров…С годами пожилые люди более остро ощущают немногие радости жизни. В первую очередь, они хотят внимания со стороны своих детей, внуков и правнуков и любят, когда им дарят подарки и не обделяют своим вниманием знакомые и друзья. Есть близкие друзья и у Антонины Петровны Черныш (Клюквиной), которые пришли поздравить ее с днём рождения. Среди них и Эльвира Николаевна Онискевич, член читательского клуба «Надежда», что открыт при городской библиотеке №10 жилмассива Фрунзенский.

Антонина ЧеРныш, Алла еРемИнА, Эльвира ОнИскевИЧ

встрече с друзьями — фото на память.

антонина петровна приня-ла гостей с радостью в глазах, напоила чаем, поделилась вос-поминаниями о своей трудной молодости в годы великой отечественной войны, когда она вместе с братом михаилом стала членом днепропетров-ской подпольной организации амур-нижнеднепровского рай-она. они нанесли немало вреда фашистским оккупантам, но из-за предательства одного из членов подполья организация была разгромлена.

ночью 22 февраля 1943 года арестанты услышали, как ге-стаповцы открывают камеры и выкрикивают фамилии подполь-щиков, среди которых антонина петровна услышала фамилию своего брата. наутро арестан-ты узнали, что был расстрелян пятьдесят один подпольщик, среди которых был и её брат михаил.

п р о ш л о много лет, но как напомина-ние о расстре-лянных под-польщиках по днепру ходят два небольших теплохода «Га-лина андрусен-ко» и «михаил Клюквин».

в 1976 году в днепропетров-ске был установлен памятник героям-комсомольцам анти-фашистского подполья амур-нижнеднепровского района 1941—1945 годов.

встреча с таким замеча-тельным человеком как ан-тонина петровна Черныш (Клюквина) прошла в канун международного дня осво-бождения узников нацистских лагерей, который будет отме-чаться 11 апреля. Это свет-лый день памяти тех людей, которые были освобождены

из фашистских застенков. в таких нечеловеческих усло-виях выжить посчастливилось немногим, миллионы людей фашисты расстреляли, сожгли в крематориях, отправили в газовые камеры, многие умер-ли от голода и болезней.

Говорят, что нужно жить се-годняшним днём, не зацикли-ваться на прошлом. но разве без прошлого есть будущее? и слава Богу, что пока ещё живы те люди, которые подарили нам свободу от фашистского порабо-щения. Среди них и антонина

петровна Черныш (Клюквина), которой 24 марта исполнилось 89 лет.

Хочется пожелать антонине петровне крепкого здоровья на многие годы, бодрости духа, хо-рошего настроения и смотреть в грядущее с оптимизмом, осозна-вая, что она нужна обществу, а общество нуждается в ней.

Лариса ЯВОРСКАЯ (ГАНЕВИЧ),

член Национального со-юза журналистов Украины

Фото автора

на

м п

иш

Ут

Корюковка — село, с 1958 года — город в Черниговской области. находится на берегу реки Бреч (приток Снова). во время фашистской окку-пации Корюковка была центром партизанского движения на Черниговщине. отсюда начал свой путь партизанский отряд алексея Федорова, здесь постоянно действовало партийное и комсомоль-ское подполье. За действия советских партизан на Корюковщине 23 марта 1942 года оккупанты сожгли село елино (уничтожено 296 жителей) и мостки, 13 августа того же года — село Клюсы (уничтожено 128 жителей).

в феврале 1943-го советское партизанское со-единение под командованием а. Федорова верну-лось с Брянщины и расположилось в Корюковских лесах на Каменском хуторе. партизаны начали сбор продовольствия по селам и вели боевые дей-ствия против фашистов. впоследствии гитлеровцы за это сожгли села Гуту Студенецкую, тихонович, часть прелюбви. одной из акций оккупационных властей в Корюковке стал арест членов партизан-ских семей, которых собирались казнить. нико-лай попудренко, во время отсутствия алексея Федорова исполняющий обязанности командира, дал приказ напасть на городок.

ночью 27 февраля партизаны разгромили не-мецкий гарнизон, освободили из тюрьмы семьи партизан и районных активистов (по официаль-ным данным — 97 человек).

Утром 1 марта из Щорса в Корюковку при-был эсэсовский карательный отряд. населенный пункт был оцеплен. Жителей сгоняли группами по 50—100 человек в помещения церкви, театра, ресторана, земельного отдела и расстреливали, сжигали, убивали. после уничтожения всех, кого нашли, каратели сожгли поселок.

очевидцы говорили, что дым и зарево от пожара были видны в Щорсе, Соснице, Холмах. Каратель-ную операцию провели 1 и 2 марта 1943 г., а 9 марта фашисты вернулись, чтобы добить уцелевших, тех, кто возвратился в населенный пункт.

в итоге гитлеровцами было убито около семи тысяч жителей (по акту 6700 человек), сожжено 1290 домов. а за весь период оккупации фашисты унич-тожили более 7500 жителей этого украинского села.

Здравствуйте, журнали-сты газеты «Зоря»!

п и ш е т в а м ж и т е л ь с. Львов, что на Криворожье.

до глубины души тро-нула меня статья «они не вернулись назад» на стра-ницах вашей газеты о том, что немецкие ветераны соби-раются увековечить память погибшего советского воина! Спасибо!

низкий поклон немец-кому журналист виктору Фишману за его граждан-скую позицию. я знаю, что немецкая сторона болез-ненно уходит от обсужде-ния не такой уж и далекой исторической правды для нас великой отечественной войны, а для всего мира — второй мировой. для меня (а мне почти 64), да и мно-гих других понятно, что это была война тиранов, а жертвами стали миллионы человеческих жизней с раз-ных сторон.

мне хотелось бы, чтобы и у нас похоронили найденные останки немецких солдат по-христиански. по рассказам очевидцев я знаю несколько таких захоронений, но стара-юсь не говорить конкретно что и где, потому что и так черные археологи не дрем-лют и на этом делают такой же черный бизнес.

К примеру, в криворож-ской «домашней газете» я прочел маленькую замет-ку о том, что некто игорь Коваль «давно ведет поиск погибших в годы борьбы с фашизмом. он хотел бы, чтобы все были погребены по-христиански, и не толь-ко советские солдаты, а и немецкие.

вот он нашел коробку от противогаза солдата вермахта. произвел иссле-дование и установил, что находка принадлежала Гефру Беринчему, который имел медальон под номером 32811«е». вот я и подумал, что, может, опять немец-кому журналисту удастся найти родственников по-гибшего солдата? может, удастся хотя бы на обще-ственном уровне искать, на-ходить и хоронить безвинно погибших воинов.

У нас в регионе есть объ-единение «поиск». они ищут останки воинов, и мне не-известно, что они делают с останками немецких солдат, если найдут. правда, сообща-ют городские власти, «поиск, учет и идентификация остан-ков будут осуществляться при наличии средств в бюд-жете»…

Александр Викторович РУДЕНКО

Историческая правда нужна всем

Это не должно повторитьсяКарательная операция против мирного населения села Корюковки 1 и 2 марта 1943 года является одним из крупнейших нацистских преступлений. Причем массовая гибель людей была не связана с боевыми действиями.

Украина чтит память о погибших. Согласно указу виктора януковича было предусмотрено сооружение в городе Корюковка Черниговской области мемориального комплекса. Сегодня он уже достраивается.

первого марта 2013 года председатель совета ветеранов ж/м Левобережный а. в. еремина вместе с председателем анд секции УСЖн анной павловной Гришаевой провели уроки му-жества в УвК №131 и Сош №133, посвященные 70-летию Корюковской трагедии «наша общая боль и память». в УвК №131 этот урок памяти был проведен с учащимися 10-Б класса, где классным руководителем является мария ми-хайловна Бучко. Учащиеся посмотрели фильм, в котором показаны нечеловеческие страдания, сквозь которые прошли советские люди. Затем урок мужества состоялся в Сош №133. Здесь в актовом зале собрались учащиеся 9, 10, 11 клас-сов, которые, просмотрев фильм, посвященный событиям в Корюковке, сказали верные слова: «Это никогда не должно повториться».

Алла ЕРЕМИНА,председатель совета ветеранов ж/м Лево-бережный АНД района Днепропетровска

Анна гРИшАевА проводиту рок мужества для учащихся 9, 10, 11 классов в сОш №133К

ор

юК

ов

СК

ой

тр

аГе

ди

и —

70

Ле

т

ветеран придніпров’я 11ЗОРЯwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 р.

по

дія

ли

чн

ос

ть

Метою цих заходів є вшану-вання ветеранів великої вітчиз-няної війни, увічнення безсмерт-ного подвигу героїв-визволителів та учасників війни.

Цього року згідно з наказом відділу освіти естафета проходи-ла поетапно. на першому етапі первинні ветеранські організації Криворізького району спільно з пошуковими загонами досліджу-

тема была готова. Когда произошла чернобыльская ка-тастрофа, духовенко возглавила совет по изучению заболеваний, связанных с ликвидацией по-следствий аварии. диссертацию защитила блестяще, как все, что приходится ей делать.

свою напористость, свое трудолюбие, силу воли унасле-довала, скорее всего, от отца, Карпа никитича, ветерана вой-ны, прошедшего от сталинграда до Кенигсберга, которого всего полтора года назад потеряла. ему было 90. Когда у родителей встал вопрос, с кем жить, они переехали к брату екатерины Карповны александру. тогда отец сказал: «ты, Катя, силь-ная. сможешь в жизни постоять и за себя, и за других. а саше мы нужнее».

он был прав — екатерина Карповна действительно насто-ящий боец. и звание заслужен-ного врача Украины носит не случайно. ее консультативная поликлиника — это третичный уровень оказания амбулатор-но-поликлинической высоко-квалифицированной медицин-ской помощи. основная цель поликлиники — уточнение диа-

Пам’ятаємо вас, ветерани!Керуючись Законом України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», Указом Президента України від 19 жовтня 2012 року №604/2012 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», за підтримки Криворізької райдержадміністрації, районної ради депутатів у Криворізькому районі проводиться естафета пам’яті. Це свого роду звіт сільських та селищних громад спільно з первинними організаціями ветеранів району, пошукових краєзнавчих загонів та молоді про проведену роботу з військово-патріотичного виховання підростаючого покоління на бойових традиціях та героїчних вчинках земляків Криворіжжя. Це стало доброю традицією — проведення естафети пам’яті: у 2011 році — «Переможне Криворіжжя», у 2012 році — «Орден у моєму домі», 2013 рік — Інтернет-естафета пам’яті «Історія однієї родини».

ють долю однієї або декількох родин у роки війни. створюють родинні літописи, працюють в архівах, бібліотеках. Збирають інформацію, досліджують їх долі, ведуть переписку з рідни-ми та близькими. в урочистій обстановці разом з молоддю, школою та ветеранами учасни-ки презентують систематизова-ні пошукові матеріали.

Згідно з графіком естафета пам’яті у 2013 році розпочалась у валівській та Христофорів-ській сЗШ — 20 лютого. а за-кінчилася у надеждівській та новопільській нвК — 20 бе-резня.

Жодного з учасників пошу-кової експедиції не залишила байдужим історія вчителя фі-зичної культури лозуватської сЗШ №2 подвалюка с. Г. про родину Юхименка степана авк-сентійовича — батька семи си-нів, прапрадіда.

результатом пошукової ді-яльності стала створена пре-зентація «історія родини — ро-дини патріотів». Усі присутні з цікавістю та захопленням розглядали реліквії родини Юхименка с. а.: військовий планшет, у якому зберігаються оригінали подяк від Й. сталіна, нагородні листи, витяги з по-льової документації, листи з фронту. Уже немає нікого з цієї

фронтової патріотичної родини, де зростали і мужніли семеро батькових синів Юхименків: дмитро, савелій, Харлантій, іван, петро, ничипір та василь. світла пам’ять їм та главі сімей-ства Юхименку с. а., учаснику трьох воєн.

первинною Грузькою ор-ганізацією ветеранів, за під-тримки сільського голови ви-сланько в. с., спільно з пошу-ківцями краєзнавчого гуртка «Горизонт» досліджено родину яценка трохима з села новоло-зуватка. Зібрано цінну інформа-цію про сім’ю, їх подвиг у роки війни та післявоєнну відбудову. пошукові матеріали направлені до шкільної кімнати бойової слави.

У вільненській територі-альній громаді проведено за-хід для ветеранів — учасників бойових дій та воїнів-афганців. ветерани щиро вдячні за орга-нізований теплий вогник, на

якому свої привітання передав сільський голова Богдашов Ми-кола Михайлович, за постійне піклування про ветеранів, які проживають на території сіль-ської ради.

дякуючи всебічній підтрим-ці Криворізької райдержадміні-страції, районній раді та партії регіонів, цікаво й повчально пройшла естафета на Криво-різькій землі. справа, яку ми започаткували в Криворізькому районі, важлива й цінна. так воно чи ні, але може бути, що родичі — хоча і не в першому поколінні, згадають зниклих безвісти у буревії війни доро-гих, тоді ще молодих людей та пом’януть добрим словом. Заради цього варто було вести пошуки.

Г. І. БереГова,голова Криворізької районної організації

ветеранів

Живет для людей

Продолжение, начало на стр. 9

Екатерина Карповна вспоминает свою кандидатскую (когда-то она об этом даже не помышляла). В институте училась у профессора Миртовской (очень известного в свое время невропатолога), и та уже тогда отмечала ее профессиональный талант. И теперь буквально настояла, чтобы ее ученица взялась за роботу для получения ученой степени.

гнозов больных, направленных из городов и районов области

и самого областного центра. Здесь работает 70 врачей по

42 специальностям (гастроэн-теролог, аллерголог, невропа-толог, травматолог и т. д.). в течение дня они обслуживают 1200—1300 больных. поли-клиника обладает всеми диа-гностическими возможностями и может направлять больных во все диагностические службы больницы, включая компью-терный, магнитно-резонансный томографы, УЗи и т. д.

Благодаря налаженной си-стеме диагностики все пациен-ты в первый же день получают уточненный диагноз. для ур-гентной помощи в поликлинике также есть все необходимое.

постоянно работает пере-движная диагностическая бригада, куда входят врачи ве-дущих специальностей. в среду и четверг в сельские районы вы-езжают медики, чтобы помочь людям, живущим вдали от ра йонных больниц, пройти ЭКГ, рентген, УЗи, эндоско-пию и т. д. такая помощь сель-ским жителям единственная в области.

За всем этим нужен глаз да глаз. Конечно, нагрузка высо-кая. Количество больных все время увеличивается. и толь-ко слаженный коллектив боль-ницы Мечникова, который до недавнего времени возглавлял прекрасный организатор, про-фессор владимир алексеевич павлов, а теперь передал эста-фету молодому, перспективному профессору сергею анатолье-вичу рыженко, может решать поставленные перед клиникой

задачи по охране здоровья на-селения области…

Как-то я брала интервью у народного артиста ссср армена джигарханяна. на прощанье он рассказал мне тост, который армяне всегда произносят за праздничным столом в кругу семьи: «спасибо тебе, Боже, за то, что ты нам дал, мы ничего больше не просим у тебя, кроме одного — не забери то, что ты нам дал». 2013 год будет очень тяжелым, особенно для бюджет-ников, в том числе и для меди-ков. екатерина Карповна не просит у Бога манны небесной, но хотя бы сохранить то, чего достигли на сегодня, чтобы не было хуже. она живет для лю-дей. а еще работает над книгой своего отца с рабочим названием «летопись учителя», которую он не закончил (до этого он издал 11 книг о своем селе, о войне, о жизни). а в сентябре она едет в ялту, в родительский дом, где морские волны навевают вос-поминания о юности, о прожи-той не напрасно жизни. а еще она думает о будущем ее внучки Маши, которая сейчас учится в немецком городе Франкфурт-на-Майне, изучая язык, и мечтает поступить там в университет. такая же напористая и с такой же силой воли, как и бабушка…

я слушаю эту удивительную женщину и по-доброму завидую ее неуемной энергии, ее любви к жизни, к людям. дай, Боже, ей здоровья на долгие годы…

Светлана ПеЛЫХ

И только слаженный коллектив больницы Мечникова, который до недавнего времени возглавлял прекрасный организатор, профессор Владимир Алексеевич Павлов, а теперь передал эстафету молодому, перспективному профессору Сергею Анатольевичу Рыженко, может решать поставленные перед клиникой задачи по охране здоровья населения области…

Учасники естафети пам’яті «Історія однієї родини» у Лозуватській СЗШ

Ветерани та учні гуртка «Горизонт» Грузької НСШ разом з родиною захисника Вітчизни

12 ЗОРЯwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 р. ветеран придніпров’я

Страница подготовлена по материалам областного совета ветеранов

в 1949 году наметилась еще одна новая тенденция — присво-ение звания Героя Соцтруда пар-тийному деятелю ко дню рожде-ния. награжденным стал не кто иной, как сам н. С. Хрущев, по-лучивший первую медаль «Серп и Молот» к своему 60-летию. воз-можно, он просто повторил опыт Сталина (1939). но последующие награждения Хрущева второй (1957) и третьей (1961) медаля-ми «Серп и Молот» явно были «первопроходческими»: до него никто из партийных деятелей не был не только трижды, но и дважды Героем.

присвоение ему же еще и зва-ния Героя Советского Союза в 1964 году превратило Хрущева в опе-реточную фигуру. в 1970-е годы также стал восприниматься и Л. и. Брежнев, который, как видно, был не первым по хро-нологии охотником до наград. вслед за Хрущевым Героем стал председатель Комитета партийного контроля при ЦК КпСС н. М. Шверник (1958), секретари ЦК о. Куусинен и Ф. р. Козлов (оба — 1961 г.), М. а. Суслов (1962) и н. в. под-горный (1963). оба последних при

Брежневе стали дважды Героями. подобных присвоений партий-ной номенклатуре в качестве по-дарка ко дню рождения Сталин никогда не практиковал. и еще об одном факте необходимо упо-мянуть. в отличие от Сталина, расстрелявшего немало Героев Советского Союза и даже одного дважды Героя (я. в. Смушкевич), за 53 года существования зва-ния Героя Соцтруда был казнен лишь один кавалер медали «Серп и Молот» — маршал Советско-го Союза Л. п. Берия, ставший после смерти Сталина первым заместителем председателя Со-вета министров СССр. Хрущев также ввел практику присвоения звания Героя Социалистического труда Героям Советского Союза, первым из которых был предсе-датель колхоза из Белоруссии К. п. орловский, бывший сотруд-ник органов, диверсант в испан-ской войне и командир парти-занского отряда в годы великой отечественной. Кроме того, при Хрущеве появились Герои Со-циалистического труда — воен-нослужащие. первое присвоение состоялось в 1955 году министру обороны маршалу Советского Со-

юза н. а. Булганину. правда, почти сразу после этого Булганин стал председателем Совета мини-стров СССр, т. е. гражданским человеком, но это не меняет сути дела. Через 5 лет, в 1960 году, ме-даль «Серп и Молот» вручили еще одному маршалу Советского Со-юза — К. е. ворошилову, Герою Советского Союза в мирное время (1956). но к моменту присвоения звания Героя Соцтруда вороши-лов 7 лет занимал пост предсе-дателя президиума верховного Совета СССр, т. е. формально был главой государства и также за-нимал гражданскую должность, но воинского звания его, конеч-но, никто не лишал. Было и еще одно нововведение: уже перед снятием Хрущева (1964) звание Героя Социалистического труда было впервые присвоено деятелю культуры — скульптору С. т. Ко-ненкову. он, безусловно, являлся талантливым художником, но это присвоение явно было частью борьбы против абстракционизма, которую вел тогда Хрущев, и ме-тодом поддержания «советского» искусства. при Хрущеве утверди-лась также практика присвоения звания Героя Соцтруда по завер-

шении крупных строительств, сдачи объектов, проектов и т. д. Самым известным награждением такого рода стало вручение зо-лотых медалей «Серп и Молот» создателям ракетно-космической системы «восток» в 1961 году. дважды Героями стали главный конструктор С. п. Королев и за-меститель председателя Совета министров СССр д. Ф. Устинов, курировавший ракетостроение. Героями стала большая группа конструкторов, инженеров, тех-ников и рабочих, участвовавших в подготовке и осуществлении первого полета человека в космос, а также и партийных деятелей, имевших отношение к запуску «востока». в числе последних был Л. и. Брежнев, накануне сменивший ворошилова на по-сту главы государства и позже прибавивший к этой единствен-ной медали «Серп и Молот» еще 4 медали «Золотая Звезда» Героя Советского Союза.

во время своего правления Брежнев усилил «наградный дождь» до неслыханных пре-жде размеров, обесценив мно-гие награды. но звание Героя Социалистического труда все

же осталось особо почетной сте-пенью отличия, несмотря на то, что при нем появились дваж-ды Герои из номенклатуры ЦК КпСС — почти все члены полит-бюро, многие секретари ЦК и т. д., директора крупных заводов и т. п. в дополнение к восьми трижды Героям Соцтруда, по-явившимся при Хрущеве (шесть перечисленных атомщиков, сам Хрущев и а. д. Сахаров — с 1962 г.), Брежнев наградил третьей медалью «Серп и Молот» еще шесть человек: президента ака-демии наук СССр М. в. Келды-ша (1971), его преемника а. п. александрова (атомщика, 1973); двух генеральных авиаконструк-торов — а. н. туполева (1972) и С. в. ильюшина (1974); един-ственного председателя хлопко-водческого колхоза «Звезда вос-тока» из Узбекистана Хамракула турсункулова (1973) и партий-ного деятеля, первого секрета-ря ЦК Компартии Казахстана д. а. Кунаева — случай из ряда вон выходящий. таким образом, число трижды Героев Соцтруда достигло 14, после появился всего один, 15-й и последний трижды Герой.

Зв

ан

ию

Ге

ро

й С

оЦ

иа

Ли

Ст

иЧ

еС

Ко

Го т

рУ

да

— 7

5 Л

ет

!

Знаменитый авиаконструктор Андрей Николавич ТупОлев не был обойден высокой наградой

Кукурузных дел мастер Никита ХРущев стал трижды Героем

Мстислав всеволодович Келдыш, Герой, математик

Творец развитого социализмаЛеонид Ильич Брежнев (19.12.1906—10.11.1982) — советский государственный и партийный деятель, первый, а затем Генеральный секретарь ЦК КПСС (1961—1982), почетный гражданин Днепропетровска. Работал в местном самоуправлении, партийных органах области. Избирался депутатом областного совета, председателем Президиума Верховного Совета СССР. Герой Социалистического Труда (1961), четырежды Герой Советского Союза (1966, 1976, 1978, 1981). Награжден полководческим орденом «Победа».

родился в поселке Каменском (г. днепродзержинск). отец илья николаевич — рабочий днепров-ского металлургического завода, мать наталья денисовна — домо-хозяйка. в 1921 г. окончил Камен-скую мужскую гимназию и работал на заводе. в 1923 г. окончил тех-никум в Курске по специальности землемер 3-го разряда, работал в одном из уездов Курской губернии, затем в Белоруссии. в 1928 г. же-нился. в марте этого же года на-правлен на Урал по специальности, где трудился землеустроителем, заведующим отделом, заместите-лем председателя райисполкома в Свердловской области.

в 1930 г. Брежнев поступил в Московский институт машино-

строения им. Калинина. в 1931 г. переводится в днепропетровский металлургический институт, одно-временно работает кочегаром-сле-сарем на заводе. в этом же году был принят в ряды вКп(б). в 1935—1936 гг. служил в армии, был курсантом и политруком тан-ковой роты в Забайкалье. там же после курсов моторизации и ме-ханизации ему присвоено звание «лейтенант».

в 1936—1937 гг. Леонид Бреж-нев работает директором металлур-гического техникума в днепро-дзержинске, инженером на заво-де им. Ф. Э. дзержинского, затем зампредседателя гор исполкома. в 1938 г. — завотделом, секретарем днепропетровского обкома партии.

С началом войны в 1941 г. Брежнев занимается мобилиза-цией населения в Красную армию и эвакуацией промышленности области в глубь страны, затем слу-жит на политических должностях в армии. в 1942 г. был аттестован на звание полковника. в 1943 г. он уже замначальника политотдела 18-й армии, ему присвоено звание «генерал-майор».

С июня 1945 г. Брежнев — на-чальник политуправления 4-го Украинского фронта прикарпат-ского военного округа. Участник парада победы 24.06.1945 г. — комиссар сводного полка. С 30.08.1946 г. Брежнев — первый

секретарь Запорожского (по ре-комендации Хрущева), а затем днепропетровского обкома пар-тии. в 1950—1952 гг. — первый секретарь ЦК Компартии Молда-вии (по предложению Сталина). в 1953—1954 гг.— замначальника Главного политуправления Совет-ской армии и военно-Морского Флота. в 1954 г. Леонида Бреж-нева переводят в Казахстан — вторым, а через год он становится первым секретарем ЦК Компар-тии республики. в 1956—1960 гг. — секретарь ЦК КпСС, а с 1960 г. — председатель президиума верховного Совета СССр. С 1964 г. — первый и затем Генеральный секретарь ЦК КпСС.

огромен вклад Брежнева в дело разрядки холодной войны и международной напряженно-сти, укрепления обороноспособ-ности страны. Здесь и подписа-ние Хельсинкского соглашения (1975), договоренности сторон о нерушимости границ в европе, и регулярные встречи глав ком-мунистических и рабочих партий и многое другое. именно в этот период (1973) ему присвоена Ле-нинская премия за укрепление мира между народами.

в жизни Брежнева было много тяжелых моментов, хотя он считался везучим. в 1943 г.

он сорок раз с войсками под об-стрелом приплывал на Малую Землю. однажды его корабль нарвался на мину, и его выбро-сило в море, спасли матросы. все обошлось контузией. в начале 1957 г. перенес инфаркт, но сно-ва поправился. в январе 1969 г. во время встречи космонавтов кораблей «Союз-4» и «Союз-5» на него было совершено поку-шение. в начале 1976 г. перенес клиническую смерть, здоровье не восстановилось. в 1982 г. во время визита в ташкент, в цехе самолетостроительного завода на Л. и. Брежнева обрушились мостки, заполненные людьми, у него была сломана ключица, которая так и не срослась.

7 ноября 1982 г. Л. и. Бреж-нев последний раз принимал на трибуне мавзолея парад, несколь-ко часов простояв на ногах. все это вместе с постоянной заботой и тревогами лишили его сна, и он стал зависим от снотворного.

Леонид ильич Брежнев скон-чался 10 ноября 1982 г. на госу-дарственной даче «Заречье-6». в памяти близких и соратников он остался скромным, вдумчивым и неспешным, деловым, спокойным и уверенным в своих действиях. похоронен в Москве на Красной площади у Кремлевской стены.

Из истории высшей трудовой награды

ветеран придніпров’я 13ЗОРЯwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 р.

Ма

ло

из

ве

ст

ны

е ф

ак

ты

ис

то

ри

и

Советско-американская война 1944 года

День октябрьской революции, как известно, на протяжении многих лет был красным днем календаря. 7 ноября 1944 года не стало исключением, и летчики 707-го штурмового авиаполка с утра готовились к празднику. Но поднять кружки и произнести тосты за близкую Победу и товарища Сталина удалось не всем...

а именно: парашюта специального назначения «статус сн» и комплекта съемного бортового оборудования вер-толета «адаптер 1М». новый парашют представляет собой парашют типа «кры-

ло», позволяющий спускаться со сверх-больших высот (до 8 км ) и планировать к месту приземления до15 километров. система «адаптер 1М» представляет со-бой прочный эластичный канат, сплетен-ный особым образом, который крепится к борту вертолета Ми-8 и предназначен как для беспарашютного спуска, так и для эвакуации. крепость на разрыв — 12 тонн.

по итогам сборов офицеры получили допуск к самостоятельной подготовке лич-ного состава по использованию комплекта

бортового оборудования «адаптер-1М» в своих подразделениях.

как сообщили «ветерану приднепро-вья» в медиа-центре Министерства оборо-ны Украины, учитывая, что в ближайшее время новые образцы будут приняты на вооружение в украинской армии, планиру-ется закупка 20 комплектов «адаптер-1М» и 200 комплектов парашютных систем «статус сн» и запасных парашютных систем пз-80.

Эти факторы в дальнейшем будут спо-собствовать выведению на новый уровень

возможностей аэромобильных, разведы-вательных и специальных подразделе-ний украинской армии по доставке их в район выполнения задач и последующей эвакуации.

во время сборов офицеры-десантники удачно выполнили более 270 прыжков с парашютом, из которых 84 — с исполь-зованием новейшего «статус сн», а так-же 212 спусков и 30 подъемов (во время тренировки эвакуации разведгруппы), применяя «адаптер 1М».

Евгений ЕВТУШЕНКО

БУ

дн

и У

кр

аи

нс

ко

й а

рМ

ии На сверхвысоком «крыле» и суперпрочном тросе

Десантники 25-й отдельной Днепропетровской воздушно-десантной бригады освоили новые системы парашютного спуска и приземления. А накануне в Николаеве офицеры этого подразделения приняли участие в тренировочных сборах воздушно-десантной службы аэромобильных войск, специального назначения Сухопутных войск и ВМД ВС Украины, морской пехоты, а также спецназа Внутренних войск МВД Украины. Задачей мероприятия ставилось изучение и освоение новых систем спуска и приземления, которые вскоре будут приняты на вооружение.

до слуха находившихся на аэ-родроме вдруг донеслось гудение десятков моторов. вскоре в небе показались самолеты, которые на-чали один за другим пикировать и сбрасывать девятисоткилограм-мовые бомбы. сперва незваных го-стей приняли за немецкие «рамы» — так наши называли самолеты «фокке-вульф» FW-189. но, во-первых, «рама» была высотным разведчиком, не предназначенным для бомбометания, а во-вторых, столько FW-189 немцам в кон-це войны просто неоткуда было взять...

так как взлететь летчикам 707-го штурмового авиаполка не было никакой возможности, с со-седнего аэродрома 866-го истре-бительного авиаполка на помощь поднялось дежурное звено як-9. с первого же захода им удалось подбить двух чужаков. постепенно в воздух поднялся весь полк, и начался настоящий маневренный бой на малых высотах. и только тогда советские летчики с изумле-нием разглядели, что на крыльях и фюзеляжах вражеских самолетов нарисованы не черные немецкие кресты, а белые звезды ввс сШа! кто-то даже вспомнил обозначе-ние американской «рамы» — ис-требитель-бомбардировщик р-38 «лайтинг».

капитан александр колдунов, лучший ас 866-го истребительного авиаполка, рискуя жизнью, подле-тел к ведущему американцу, чтобы продемонстрировать красные звез-ды на своем самолете. то ли это на американцев подействовало, то ли (что гораздо вероятнее) у них закончились бомбы, но вскоре они вышли из боя и улетели. так что же это было — ошибка разведчи-ков, давших авиаторам неверные координаты, или?..

спустя полчаса после налета на советский аэродром над колон-ной 6-го гвардейского стрелкового корпуса севернее сербского города ниш (к слову, аэродром 707-го

штурмового авиаполка также на-ходился близ этого города) не-ожиданно появилась еще одна группа американских р-38 «лай-тинг». всего группа насчитывала 12 машин.

не тратя времени даром, чет-верка американских самолетов начала поодиночке заходить для бомбометания в голову колонны. еще две четверки кружились над колонной на высоте 1500 метров, обеспечивая прикрытие. совет-ские солдаты, увидев, что самоле-ты не немецкие, и не думали ни о чем плохом ровно до тех пор, пока не прозвучали первые взрывы авиабомб. «рамы» (судя по всему, из 82-й истребительной группы ввс сШа) точно поразили не-сколько грузовиков с солдатами, в том числе и два санитарных, с большими красными крестами наверху тента. погибли коман-дир корпуса генерал степанов, 31 солдат и офицер, еще 37 человек были ранены.сразу после первых же взрывов авиабомб огонь от-крыла наша зенитная артиллерия с аэродрома города ниш. почти сразу один «лайтинг» загорелся и рухнул на землю в километре от аэродрома.

спустя десять минут с аэро-дрома взлетела дежурная пара

як-9 866-го истребительного авиаполка. в 13.05 взлетели еще шесть «яков» (командир эскадри-льи капитан Бондарь, команди-ры звеньев старший лейтенант сурнев, старший лейтенант Железнов, старший лейтенант поциба, летчики — лейтенант Жестовский и младший лейте-нант сердюк). в 13.10 взлетела очередная пара на як-3: ведущий — капитан колдунов (будущий маршал авиации) и ведомый — лейтенант красюков. кривоногих и Шипуля, взлетев, с правым раз-воротом пошли на сближение с «лайтингами», штурмующими колонну. сблизившись с ними, Шипуля с ходу пропорол оче-редью американский самолет, не успевший выйти из атаки на наши грузовики. р-38, оставляя за собой дымный хвост, врезался в землю и взорвался.

тем временем два «лайтинга» устремились за «яком» лейтенан-та кривоногих. советский летчик заложил один вираж, другой и спустя короткое время подбил один из атакующих его самоле-тов. тот попытался уйти, но через 10 километров рухнул в лес на горном массиве. в небо поднялся черный столб дыма.

крутанув замысловатый ма-

невр, кривоногих оказался в хво-сте у оставшегося «лайтинга». поймав американца в прицел, он уже приготовился открыть огонь, как в этот момент як-9 подбро-сило в воздухе, словно какой-то разъяренный великан дал ему хорошего пинка. американцу сказочно повезло — машина лейтенанта кривоногих попала под зенитный огонь своей же ар-тиллерии и, задымившись, почти отвесно врезалась в землю.

Младший лейтенант сердюк, взлетев один, сразу же был ата-кован американским самолетом. советский летчик от атаки ушел и вдруг увидел, как еще один «лай-тинг» атакует як-9 товарища. сердюк, не раздумывая, открыл огонь. «рама» тут же загорелась и рухнула близ аэродрома. лихо развернувшись, младший лейте-нант поймал в прицел еще один р-38 и вбил в него две очереди из всего бортового оружия. амери-канец задымил, развернулся и со снижением ушел в северо-за-падном направлении.

тем временем в двух киломе-трах к северу от аэродрома лей-тенант Жестовский был атакован еще одной парой «лайтингов». лейтенант зашел в хвост одному из атакующих и пушечно-пуле-метным огнем подбил его. в этот момент второй р-38 успешно ата-ковал як-9. раненный в ногу и бок, лейтенант Жестовский вы-бросился из горящего самолета с парашютом и благополучно при-землился в восьми километрах от аэродрома.

старший лейтенант поциба после взлета набрал высоту 2000 метров и рванулся к еще одной группе из 12 «лайтингов», дви-

гающихся к аэродрому. поциба дал понять американцам, что они намереваются атаковать совет-ские войска. «лайтинги», не от-крыв огня, развернулись и ушли. еще одна группа (до 60 машин) р-38, идущих на аэродром, также развернулась и ушла на запад. к ним присоединились самолеты, уцелевшие после налета на со-ветскую колонну.

всего американцы в воздуш-ном бою сумели подбить два са-молета як-9. летчик одного из них, младший лейтенант Шипу-ля, погиб, а другой — лейтенант Жестовский — спасся, выпрыг-нув с парашютом. также огнем своей зенитной артиллерии был сбит еще один «як». его пилот, лейтенант кривоногих, спастись не смог. по наблюдению с зем-ли, огнем зенитной артиллерии и советскими истребителями в общей сложности было сбито 5 «лайтингов».

по взаимному согласию сто-рон эта недолгая «советско-аме-риканская война» была предана забвению, поэтому о данном эпи-зоде мало кому известно. воз-можно, случись он ближе к 9 Мая 1945 года, когда трещина между союзниками по антигитлеровской коалиции была гораздо шире, все могло бы закончиться тре-тьей мировой, причем сразу по окончании второй. впрочем, со-ветско-американские отношения уже скоро натянулись до предела, и в небе над кореей вновь закру-жились карусели воздушных боев между советскими и американ-скими летчиками.

Александр ПЕРЕПЕЛИЦАПо материалам

электронных СМИ

Звено Як-9

Р-38 «Лайтинг»

14 ЗОРЯ ветеран придніпров’я www.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

Хто зображений на фото, ми знаємо завдяки семиріч-ному пошуку краєзнавців вер-хівцевської СШ №1. і нарешті після тривалого листування слідопити одержують лист від начальника архівосховища Центрального архіву Мініс-терства оборони СрСр івана васильовича Шаталова. Лист датовано 5 липня 1987 року. (Зберігається у музеї школи — Авт.).

повідомлялось, що льотчи-ком, якого розшукували слі-допити, був гвардії лейтенант Семен петрович афанасьєв, 1920 року народження, кан-дидат у члени КпрС, уродже-нець Саратовської області. Мав нагороди: ордени Червоного прапора, вітчизняної війни II ступеня, медаль «За відвагу», на його рахунку 60 успішних бойових вильотів.

повітряний стрілець — гвардії старший сержант василь Маркович Кудлай, 1922 року народження, член вЛКСМ, уродженець охтир-ського району Сумської облас-ті (село Шаболтаєве). Здійснив 18 бойових вильотів, нагоро-джений медаллю «За відвагу».

28 вересня 1943 року з 14 год. 35 хвилин до 15 години екіпаж літака іл-2 №1169 ви-конував бойове завдання — атакував скупчення залізнич-них ешелонів ворога на станції верхівцеве. після атаки один літак було збито прямим по-паданням зенітної артилерії. екіпаж загинув за 4—5 кіло-метрів на південний захід від станції верхівцеве.

У той останній виліт на станцію верхівцеве заступник командира ескадрильї С. п. афанасьєв з повітряним стрільцем М. в. Кудлаєм вів групу з шести літаків іл-2. Ко-лишній повітряний стрілець одного з літаків цієї групи Юрій Федорович Жуков пише:

«Ми мали завдання завдати

14 серпня 1941 року (через 54 дні після початку війни) село було окуповане фашиста-ми. під окупацією воно було 2 роки 6 місяців і 5 днів. взимку 1944 року наші війська вели жорстокі бої на підступах до Кривого рогу. Щоб утрима-тися, фашисти перетворили кожне село, кожну лісосмугу, пагорбок чи вибалок в укрі-плену лінію оборони.

навколо палали поже-жі, точилися кровопролитні бої. вночі до визволеної від фашистів новогригорівки прибули кілька автомашин медсанбату. військові лікарі швидко розвернули прифрон-товий госпіталь.

вже ранком сюди прибу-ли перші поранені радянські бійці. Лікарям вистачало ро-боти: одних перев’язували, надавали першу допомогу і направляли в тил, інших — оперували. Йшла боротьба зі смертю, за життя. вів її моло-дий військовий лікар павло павлович Шкурко. всього на одну-дві години приходив він до хати тетяни тарасівни Гу-менюк, де квартирував, щоб відпочити. Стара жінка, як сина рідного, зустрічала його, по-материнськи охороняла сон лейтенанта. Стомлений після нічного чергування, повернув-ся він і того лютневого ранку до хати. не встиг прилягти, як почувся рокіт ворожих лі-таків, а за ним — вибух авіа-бомб. Лейтенант швидко вибіг на подвір’я, поспішав до по-ранених, і... в одну мить схо-пився за груди. а потім, немов підкошений, впав на землю. осколок ворожої бомби обі-рвав життя російського хлоп-ця. він лежав на українській землі, незвично розкинувши руки, які годину тому вирвали у смерті, повернули до життя тяжкопораненого солдата.

поховали лейтенанта на пагорбу в північно-східній час-тині села. ось тоді, стоячи біля свіжої могили, просили бійці тетяну тарасівну доглядати за надгробком офіцера-лікаря. Свято виконувала прохання солдатів стара жінка. Кожної весни, влітку й восени при-бирала могилу, садила квіти. а перед смертю покликала до себе невістку олену і наказала берегти могилу.

З любов’ю, старанно ви-

конувала прохання свекрухи олена артемівна Гуменюк. не були осторонь і жителі сіл Зла-тоустівської сільради. впоряд-ковували, прибирали могилу. Часто відвідували її школярі з учителями, які розповіда-ли про молодого лейтенанта. Могила стала святинею села, рідною всім златоустівцям.

У пам’ять про павла пав-ловича Шкурка вдячні жителі Златоустівської сільради до-моглися, щоб головну вулицю села новогригорівка назвали його іменем.

У 1969 році відбулася не-забутня зустріч златоустів-ців з рідними лейтенанта. ось що писала в листі до редакції нашої районної газети «Сіль-ський трудівник» сестра за-гиблого офіцера наталія пав-лівна Ляшко:

«довго шукали ми могилу свого павлуші. велику допомо-гу нам у цьому надали керівни-ки Златоустівської сільради і, зокрема, Лілія яківна Герник. і як тільки дізналися, де він похований, відразу ж виру-шили в далеку Златоустівку. Керівники, всі жителі села зустріли нас тепло і привітно, як рідних. наступного дня всі колгоспники, комсомольці, піонери і школярі прийшли до могили на мітинг (і це в гарячий час жнив). вінки, живі квіти принесли. Багато теплих, душевних слів було сказано на мітингу про тих, хто відстояв нашу радянську землю від фашистської навали в роки великої вітчизняної війни, а значить і про нашого павлушу.

немає слів, щоб висловити вдячність, розповісти про те, що переповнює наші серця. велике спасибі вам, дорогі златоустівці, за сердечність, за те, що ви протягом довгих років не забули і свято шанує-те пам’ять про нашого павла. Ми горді тим, що він віддав своє молоде життя за землю, на якій живуть і трудяться, яку прикрашають чудові, гос-тинні, добрі люди-українці. Сердечне спасибі вам!»

Валентина КасьЯнОВа,учениця 6 класу,

член гуртка «Пам’ять» Златоустівської середньої

школи Вчитель — керівник гуртка «Пам’ять» н. с. ТаРасОВа

Кðивоðізький ðайон

ро

Зп

ов

іМ п

ро

по

дв

иГ

Екіпаж Іл-2 №1169Не зможемо стати ми дідами. Не зможемо стати ми батьками. Ми залишились, ðідні, з вами. Ми залишилися синами... Пеðед нами дві фотокаðтки, яким під 70 ðоків. Різні фотогðафи у ðізних місцях зобðазили молодих воїнів 1941 ðоку, а війна звела їх ðазом. Обидва загинули 1943 ðоку в небі над Веðхівцевим. Льотчик Семен Петðович Афанасьєв і повітðяний стðілець Василь Маðкович Кудлай. А скільки побðатимів поклали голови на своїй землі і під чужим небом... Хтось підðахував, коли по кожному загиблому на війні оголосити хвилину мовчання, то людству доведеться мовчати ледве не 50 ðоків.

Село Златоустівка ðозташоване на беðегах ðічок Кам’янка і Водяна за 40 км на схід від Кðивого Рогу. 22 чеðвня 1941 ðоку по ðадіо голова Златоустівської сільської ðади Дмитðо Іванович Левченко звеðнувся до жителів села: «Війна! Почалася війна з фашистською Німеччиною. Всі станемо на захист ðідної Батьківщини!».

Війна вбивала й лікарів

удар по станції верхівцеве. до цілі долетіли благополучно. погода була нормальна для виконання бойового завдан-ня. Станція верхівцеве була забита поїздами з технікою, цистернами. перший удар зробили по зенітній батареї в районі станції і потім «пра-цювали» результативно... на зворотному польоті ми летіли в другій ланці за афанасьєвим. я помітив, що зліва по ходу польоту стали появлятись ви-бухи від зеніток противника. під лівим крилом літака афа-насьєва в центроплані ближче до кабіни вибухнув зенітний снаряд. після цього літак з лівим креном «пішов» до зем-лі. Літак упав на землю не за-горівшись. ніхто з екіпажу не залишив машину. думаю, що від вибуху снаряда пілот загинув...».

Багато розповів нам очеви-дець тих подій Микола ана-нійович Гур’янов, 1930 року народження:

«того дня на станцію нале-

тіли наші літаки. після бом-бування й обстрілу на коліях спалахнули пожежі. ворожа зенітна артилерія відкрила по літаках вогонь. один з них, здіймаючись у висоту, раптом здригнувся, на якусь мить за-стиг на місці і стрімко пішов униз. всі очевидці з завмиран-ням серця спостерігали за ним. Літак падав на одне з сіл. та ось він нараз, ніби з останніх сил, здійнявся вгору і знову, знесилившись, почав падати.

підлітки були першими біля місця падіння літака, а потім поступово стали підтя-гуватися жителі навколишніх сіл. під’їхали на велосипедах два італійських військових і пасивно спостерігали за діями селян. останніми приїхала на вантажній машині група ні-мецьких солдат. вони оточили місце падіння і відігнали на-ших людей, які стали невели-кими групами розходитись по домівках. деяким наполегли-вим підліткам один з фашистів красномовно показав паска.

тіло загиблого льотчика німці не віддали, але коли ми з хлопцями наступного дня при-бігли на місце падіння літака, то побачили свіжу могилу. Це вночі люди поховали останки льотчика...»

Урочистості з нагоди від-значення 67-ї річниці (2010 рік) визволення верхньодні-провщини від фашистських загарбників розпочалися з пе-репоховання в братську моги-лу в селі Малоолександрівка останків загиблих радянських льотчиків.

там же встановили і граніт-ну брилу з портретами героїв. на урочисте перепоховання зі-бралася громада села. пам’ять загиблих воїнів вшанували хвилиною мовчання, над їх могилою прозвучав салют.

Єлизавета БуРЯ, член краєзнавчого гуртка

«спадщина» Верхівцевського будинку дітей та юнацтва

Керівник роботи — Олексій семенович ОРлОВ,

керівник краєзнавчого гуртка «спадщина»

Пам’ятник загиблим льотчикам у селі Малоолександрівка. 2010 рік

льотчик семен Петрович аФанасьЄВ

стрілець Василь Маркович КуДлаЙ

15ÇÎÐßВЕТЕРАН ПРИДНІПРОВ’Я www.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð.

Телефон «Ветерана Придніпров’я» (056)373�47�52E�mail: [email protected].Редактор випуску Ігор ГУСАРОВРедактор Олександр ТАРАНЕНКО

Газета удостоєна Диплома та Гран�прі (бронзової статуеткиАфродіти) Всеукраїнського фестивалю журналістики«Людина і зброя» (2005 р.) та срібної медалі Всеукраїнськогоогляду�конкурсу «Дякують ветерани» за благодійну діяльністьз нагоди 60�річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

АР

МЕ

ЙС

КИ

Й К

АЛ

ЕЙ

ДО

СК

ОП

(О

ЖИ

ЗНИ

ВО

ЕН

НЫ

Х,

ВЕ

ТЕ

РА

НО

В И

АР

МИ

Й М

ИР

А)

Èçíà÷àëüíî ðóáðèêà «Àðìåéñêèé êàëåéäîñêîï» çàìûøëÿëàñü êàê âîåííûéîáçîð î ñîñòîÿíèè äåë â àðìèÿõ ìèðà. Îäíàêî ïîñëå ïðåìüåðíîé ïóáëèêàöèè,ïîñâÿùåííîé Ðîññèè, ðåäàêöèÿ «Âåòåðàíà Ïðèäíåïðîâüÿ» íåîæèäàííîïîëó÷èëà ìíîãî ïèñåì è çâîíêîâ ñ ïðîñüáîé íå çàáûâàòü îá îáîçðåíèè èíàøåé, óêðàèíñêîé, àðìèè, òàê êàê ïîäîáíîé èíôîðìàöèåé íå îñîáî áàëóþò÷èòàòåëåé è çðèòåëåé îòå÷åñòâåííûå ÑÌÈ. ×òî æ, ñ óäîâîëüñòâèåìâûïîëíÿåì ïðîñüáó!

Óêðàèíà óäèâëÿåò ìèð áðîíåòåõíèêîé,áîðåòñÿ ñ ïèðàòñòâîì è ïðîñèò «ïðèþòèòü» åäèíñòâåííóþ ïîäëîäêó

ИЗ ИСТОРИИ ВОПРОСАДизель�электрическая подводная лодка «Запорожье» в состав

украинских ВМС вошла в 1997 г. в результате раздела Черно�морского флота бывшего СССР и является единственной укра�инской субмариной. В апреле 2012 г. подлодка впервые выпол�нила несколько ходовых испытаний. А в августе во время отра�ботки задач вывески и крена впервые успешно погрузилась наперископную глубину (14 метров), после чего стала в док ремонт�ного завода.

Боевой круизукраинскихмиротворцев

В 2012 году около 1200 ук�раинских военнослужащихприняли участие в 9 миротвор�ческих операциях. Этот фактконстатировал замминистраобороны Владимир Можаров�ский. А в этом году Украинаприсоединится к совместноймеждународной операции про�тиводействия пиратству «Оке�анский щит», с участием фре�гата «Гетман Сагайдачный» собзорной командой и вертоле�том на борту, которая обойдет�ся нашей казне в 90 млн. грн.Таким образом, Украина сталапервой страной�партнеромАльянса, которая принимаетучастие в операции противо�действия пиратству, и един�ственной страной�партнером,которая принимает участие втекущих операциях НАТО.

Êîò-ä’Èâóàð è ËèáåðèÿВоеннослужащие из со�

става 56�го отдельного вер�толетного отряда ВС Укра�ины, выполняющие задачив составе Миссии ООН вКот�д’Ивуаре и Либерии,провели очередную трени�ровку по взаимодействиюгруппы боевого управленияс экипажами пары боевыхвертолетов Ми�24. В частности,вертолеты осуществили пере�броску группы авианаводчиковв определенный квадрат. На�водчики использовали пиро�технические средства для болеечеткого ориентирования эки�пажей в условиях пылевойдымки, что затрудняет види�мость во время сухого сезона вАфрике.

ÊîíãîЛичный состав 2�й ротации

18�го отдельного вертолетногоотряда Миссии ООН в Конгоуже четвертый месяц продол�жает выполнение задач по ста�билизации ситуации на восто�ке страны. Миротворцы приня�ли участие в совместных учени�ях с целью отработки взаимо�действия между экипажамиукраинских ударных вертоле�тов Ми�24 и группами авиаци�онного наведения. Украинскиемиротворцы научились выпол�

Украинский танк«Оплот» и БТР�4МВ навыставке в Абу�Даби

Украина принимает участиев Международной выставкеоборонных вооружений, техно�логий и систем IDEX�2013, от�крывшейся в столице Объеди�ненных Арабских ЭмиратовАбу�Даби.

В мероприятии, котороепроходит под патронатом пре�зидента ОАЭ, принимают учас�тие свыше тысячи участниковиз 59 стран. Украина предста�вила новый танк «Оплот»,новый бронетранспортерБТР�4МВ, уникальные проти�вотанковые ракеты и много дру�гих современных разработок20 предприятий отечественно�го оборонно�промышленногокомплекса.

На выставочной площадиоколо 124 тыс. кв. м размести�лось 12 выставочных залов, 38национальных павильонов, де�монстрационные площадки наоткрытом воздухе, зоны дляпроизводителей беспилотных

Украина проситРоссию о причаледля своей субмарины

23 февраля министр оборо�ны Украины Павел Лебедев навстрече в Крыму с главой рос�сийского военного ведомстваСергеем Шойгу, красовавшим�ся накануне полученными изрук президента Путина новень�кими маршальскими погонами,обратился с просьбой выделитьв Севастополе причал для бази�рования подлодки «Запорожье»— единственной в Военно�мор�ских силах Украины.

Лебедев напомнил, что во вре�мя раздела флота были поделеныи причалы. И украинской сторо�не местом базирования подвод�ных лодок была выделена Бала�клава, которая сейчас являетсядемилитаризованной зоной.

Черное море —под надежную охрану

Минобороны Украины ввелопрактику боевых дежурств ко�раблей Военно�морских сил вЧерном море.

В феврале с места постоянно�го базирования на боевое дежур�ство в акватории Черного морявышел первый корабль — про�тиволодочный корвет «Терно�поль». Во время длительногопохода корвет будет осуществ�лять мероприятия, связанные сзащитой государственных инте�ресов в морской экономической

зоне Украины, а также заданияв рамках антитеррористическойоперации «Черноморская гармо�ния». При этом «Тернополь» вовремя плавания будет взаимо�действовать с разными подразде�лениями флота и авиацией.

В первый день плаванияпротиволодочный корвет совме�стно с судном обеспечения вопределенном районе Черногоморя провел тактические уче�ния по передаче разных грузови пополнению запасов горюче�го. Кстати, для защиты мор�ских рубежей практику подоб�ных дежурств с успехом приме�нял Черноморский военно�мор�ской флот СССР.

Украинская армия принялана вооружение новый современ�ный отечественный бронетран�спортер БТР�4Е. Боевая автоно�винка разработана «Харьков�ским конструкторским бюромашиностроения им. Морозо�ва» в кооперации с отечествен�ными предприятиями оборон�но�промышленного комплекса.Таким образом, Вооруженныесилы Украины получили новыйсовременный образец вооруже�ния, который по своим техни�ческим характеристикам не

На вооружениепринят новый БТР

уступает зарубежным анало�гам, а по огневым возможнос�тям даже превышает их.

Создание и освоение серий�ного производства данного бро�нетранспортера позволит Укра�ине занять лидирующие пози�ции на мировом рынке легко�бронированных боевых колес�ных машин.

ИНЦИДЕНТ?

28 ìàðòà, ðîâíî â ÷åòûðå ÷àñàВозвращаясь 28 марта самолетом из ЮАР с саммита БРИКС, в 4 утра российский президент

и верховный главнокомандующий Путин неожиданно даже для своего министра обороны поднялпо тревоге войска в Севастополе, отдав приказ о начале крупномасштабных учений в районе Черногоморя.

По официальной версии, в учениях приняли участие 36 кораблей, базирующихся в Сева�стополе и Новороссийске, военная авиация, войска быстрого развертывания, в частности, ВДВ,морская пехота, а также спецподразделения ГРУ. Через считанные часы боевые корабли ЧФвышли из Севастополя и были уже на рейде. Запланировано десантирование подразделений натрех российских полигонах. Основная цель — проверка боеготовности и слаженности действийразличных подразделений. Осознавая необычность ситуации, МИД России заявил, что основанийдля беспокойства нет, что РФ информировала Украину об этих планах. Это подтверждает и МИДУкраины.

Ежели нас оповестили — это, конечно, радует, но как ни крути, все же несколько настораживает.Как говорится, на Бога надейся, а верблюда привязывай!..

Ïîäãîòîâèë Åâãåíèé ÅÂÒÓØÅÍÊÎ

Министр обороны УкраиныПавел Лебедев заявляет, чтовхождение Госслужбы по чрез�вычайным ситуациям в струк�туру Минобороны планируетсязавершить в ближайшее время.

Он отметил, что целью ре�формирования является ис�ключение дублирующих функ�ций, согласованность совмест�ных действий по взаимодей�ствию и обмену опытом.

Украинские военные пока�зали свою профессиональностьи техническую оснащенностьво время ликвидации снежныхзаносов в декабре прошлогогода. «Военнослужащий дол�жен ассоциироваться с образомзащитника Отчизны — это пре�данный делу человек, патриотв погонах, готовый всегда прий�ти на помощь», — добавил ми�нистр.

Бывшее МЧС сольетсяс Минобороны

нять определенные задачи вгорной местности, где высотанад уровнем моря составляетболее 1,5 тыс. м.

ÊîñîâîВоеннослужащие ин�

женерной роты из составаукраинского национально�го контингента 16�й рота�ции в Косово продолжаютвыполнять земляные рабо�ты по расширению и обору�дованию новой военнойбазы «CABRA». Однако этоне помешало им принятьучастие в совместной тре�

нировке с военнослужащимиармянского контингента, однойиз ключевых задач которойбыло отделение подстрекателейот остальных демонстрантов сих последующим арестом и ус�ловной передачей в полицию. Втот же день наши миротворцыприняли участие в многона�циональном марш�броске на25 км.

ÀôãàíèñòàíНАТО просит Украину уве�

личить контингент в Афганис�тане, в связи с чем министр обо�роны Украины Павел Лебедевзаявил, что украинская властьизучает этот вопрос и вскорепримет решение.

летательных аппаратов и верто�летов, площадка для показа во�енной техники в действии.

О каких�либо крупных сдел�ках по купле�продаже пока несообщается, только известно,что представители украинскогоправительства подписали с кол�легами из Объединенных Араб�ских Эмиратов соглашение овоенно�техническом сотрудни�честве между странами.

16 ÇÎÐßwww.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð. ПОЕТИЧНА СТОРІНКА

×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ×èñòà êðèíèöÿ

ß ðàäî âæåß ðàäî âæåß ðàäî âæåß ðàäî âæåß ðàäî âæåóñå ïðèéìàþóñå ïðèéìàþóñå ïðèéìàþóñå ïðèéìàþóñå ïðèéìàþ

З гіркого досвіду вже знаю:Душа болить? Переболить,Тому не слід серденько краять,Тому не варто сльози лить.Хоча надовго, ще надовгоВ душі моїй лишиться щем.Тому допоки маю змогу,То й не заходжуся плачем.Я радо вже усе приймаюІ навіть смертну самоту.З усього, що було, що маю,Вінок, немов з квіток, плету.

Äîðà ÊÀËÈÍÎÂÀ

Öàð³âíà-Öàð³âíà-Öàð³âíà-Öàð³âíà-Öàð³âíà-ñêðèïêàñêðèïêàñêðèïêàñêðèïêàñêðèïêà

Скрипка, скрипка, ти — царівнаВсіх оркестрів на землі,Ти царівна5королівнаВсіх печалей і жалів.Я тобі довірю долю,Подарую світлий сум.Я любов твою, мов доню,Обережно пронесу.Хай сміються, рвуться й плачутьСтруни сизі й золоті.Хай побачать і пробачать,Як страждаєш ти в житті.

Þð³é Ê²ÁÅÖÜ

ÕîðòèöÿÕîðòèöÿÕîðòèöÿÕîðòèöÿÕîðòèöÿ1.

Тобі в поклоні, як і вперше,Синівськім трепетнім схиливсь я,Козацький дух у нас не вмер ще,І порох є в порохівницях.Як дим від спаленого листя,Століть діяння не розтають —Все кожен камінь пам’ятає,О Мати5Хортице святая.Полинні, м’ятні, чебрецевіВітри історію гортали,Віками душі праотцевіЛюбов’ю й болем обпікали...Тут Мономах збирав дружиниВоздать поганим за скорботи,Не лиш для Руси5України —Форпост була ти для Європи......Спадає в верби тихий вечір,В Славуту зорі висипає,Любов і болі од предтечейНам вічність в кров переливає.

2.Ці береги немало давніхНародів знали і племен,Гостинно й грізно зустрічав їхДанапр — Славутич — Борисфен.Рвав небеса Перун у гніві,Набіги й січі віщував,Лишав слов’янин стиглу ниву,Шолом, кольчугу одягав...Поправ безсмертям тут загибельСвою князь5воїн Святослав,І син його — Русі Хреститель —Своїм синам заповідав:«Коли Всевишній в неминучеМені з’явитись повелить —Ви з Святославової кручіДо серця жменьку положіть!»

Ãåîðã³é ÒÊÀ×ÅÍÊÎ

Çîðÿ ñâ³òàíêîâàÇîðÿ ñâ³òàíêîâàÇîðÿ ñâ³òàíêîâàÇîðÿ ñâ³òàíêîâàÇîðÿ ñâ³òàíêîâàЯ до тебе, матусю, сьогодні іду,Поспішаю на тиху розмову.До грудей, як в дитинстві, було припаду,Прислухатимусь, рідна, до кожного слова.Я повідаю радощі й болі свої,Як без тебе живе наша хата.Не журись, рідненька, доглянуть їїРуки чесні. І буде багатаВона сміхом дитячим, віночком пісень,Що лунатимуть в час вечоровий.І не плач.Нам тобою завжди починається день.Ти для нас — як зоря світанкова.Я до тебе, матусю, сьогодні несуСвою душу у час воскресіння...На могилі пташки п’ють холодну росу,І живе твоє слово нетлінне.

Ëþäìèëà ÄÅÌ’ßÍÅÍÊÎ

* * *В уяві моїй пораненійХтось ходить і ходить за спиною.А хто там — за тою рамою,За ширмою темно5синьоюІрже наполоханим коникомІ мерзне в холодних росах,І кличе віддаленим дзвоникомПрисісти в пахучих покосах?Нараз все швиденько згадається,І досвітком ширма відсунеться.Чому ж воно так страждається,Загадане чом не збудеться?Ось бачу дівча стривожене,Що казку шукати вибігло,Наївне, росою зволожене,Спинилось, як душу вийняло.Роки пролітають лелеками.Життя — то тернами, то квітами.Та з мріями тими далекимиЗрослось, як дерево з вітами.

Ç³íà¿äà ÃÐÓØÊÎ-ÊÎË²ÍÜÊÎ

* * *Присідає хата нижче й нижче.Вже не страшно лізти на горище,Де між книг, запилених літами,Теплий дух самотини літає.Хтось давно сторінку перекинув,Так, не дочитавши, і покинув.Може, мати, як цибулі низкуВішала — пустила її низько,І вона знічев’я зачепилаПалітурку золотавим билом.Між рядків зіщулена травинаДивиться на мене, мов провина...

²âàí ÄÀÍÈËÞÊ

Óêðà¿íèÓêðà¿íèÓêðà¿íèÓêðà¿íèÓêðà¿íèñàäè êó÷åðÿâ³ñàäè êó÷åðÿâ³ñàäè êó÷åðÿâ³ñàäè êó÷åðÿâ³ñàäè êó÷åðÿâ³

Я люблю тебе, сад мій привітний,У цвітінні й зимою люблю,Коли полум’я сніжне освітлитьНерозгадану душу твою,Коли небо і зорі на вітах —Як найкращі, найвищі плоди.Розкажи, як прожити на світі,Щоб цвісти від простої води?Мати руки, як віти, ласкавіІ не тримати в серці жалю.України сади кучеряві,Як дітей, вас душею люблю.

²âàí ÄÅÌ×ÅÍÊÎ

Íåáåñíèé øàíñîíÍåáåñíèé øàíñîíÍåáåñíèé øàíñîíÍåáåñíèé øàíñîíÍåáåñíèé øàíñîíÓí³êàëüíîìó ë³êàðåâ³, çàâ³äóþ÷îìó

êàðä³îõ³ðóðã³÷íèì â³ää³ëåííÿì îáëàñíîãîêàðä³îëîã³÷íîãî öåíòðó

Ñåðã³þ Â³êòîðîâè÷ó Ìàêñèìåíêó

Мене у цім житті не всі любили,Бо в ньому мав гріхи на віражі.Та сам любив, допоки стало сили,Доки хвороба підла підкосила —Життя і смерть зійшлися на межі.Я чув крізь сон у грудях загрубілих,Котрі мої і не мої були,Як чудотворці у халатах білихКонсиліум на небесах вели.Скоріш, була то дивна літургія,Віддалені лунали голоси.Господь позвав Архангела СергіяІ наказав: «Хоч грішний, а спаси!»Мене торкнули чудотворні руки,Затим прийшло незнане відчуття,І відступили невимовні муки,А в серце наливалося життя.Під музику небесного шансонуІз почуттів непевності й жалюСпадала з мене тяжкості попона,Я повертався в світ, котрий люблю.Над смертю наступила перемога,Було відкрито семафор життю —Онучок5гномик дав сигнал тю5тю!Й продовжилася дідова дорога.

Îëåêñàíäð ÒÀÐÀÍÅÍÊÎ

Скільки ж величі в тобі,Земле моя мила,Що попросиш — ти даси,Яка в тебе сила!Пробивається крізь снігТендітний підсніжник.Він — мов подих теплий твій,Голос щемко5ніжний,

Ï³äñí³æíèêÏ³äñí³æíèêÏ³äñí³æíèêÏ³äñí³æíèêÏ³äñí³æíèê

Тверді твої кроки невпинніВ поході до нових висот,Ти флагман у нашій країні,Її ти надійний оплот!Ти слався, наша рідна, гарна,Ти в нас єдина і своя,Ти трудівниця бездоганна,Дніпропетровщино моя!Є у нас герб і є знамено,Є трударі, земля своя,Дніпропетровщина для мене —Життя моє, любов моя!Козацький край, пороги, Січі —

Äí³ïðîïåòðîâùèíà ìîÿÄí³ïðîïåòðîâùèíà ìîÿÄí³ïðîïåòðîâùèíà ìîÿÄí³ïðîïåòðîâùèíà ìîÿÄí³ïðîïåòðîâùèíà ìîÿЦе все історія твоя,Тепер живи, живи довічно,Дніпропетровщино моя!Наш край хлібів, вугілля, сталі,Науки край і край дітей,Рекорди в справах небуваліІ піклування про людей.Ти нас навчила працюватиЗадля добробуту людей,Дніпропетровщина — ти матиДля мене і моїх дітей!

Ìèêîëà ÊÀÐÏÅÍÊÎ

Усе мине, немов майнепід плач печальної кигички.Наздожене в путі й мененеперебутня горя гичка.І не відхрестишся від бід:на тебе жде безодня чорна...Та я зриваюсь у політ —долати висі й далі горні.Так і живу — кудись пливув тривожнім сні та наяву —шукаю віршів срібні дзвони...І кожне слово — як струначи келих доброго вина,і стеляться за обрій гони...

Ìèêîëà ÌÈÊÎËÀªÍÊÎ

Øóêàþ â³ðø³âØóêàþ â³ðø³âØóêàþ â³ðø³âØóêàþ â³ðø³âØóêàþ â³ðø³âñð³áí³ äçâîíèñð³áí³ äçâîíèñð³áí³ äçâîíèñð³áí³ äçâîíèñð³áí³ äçâîíè

Ìî¿ øëÿõè —Ìî¿ øëÿõè —Ìî¿ øëÿõè —Ìî¿ øëÿõè —Ìî¿ øëÿõè —ó ìàéáóòòÿó ìàéáóòòÿó ìàéáóòòÿó ìàéáóòòÿó ìàéáóòòÿ

Торнадо лиха б’є, а я — стою,а я іду, а я лечу все далі.На власний смак творю судьбу свою,на зоряній вкарбовую скрижалі.Своєї долі я сама творець,а як інакше можна жить на світі?Тому я швець, і жнець, й на дудці грець,веселим сонцем радісно зігріта.Беру чепіги і веду свій плуг,і нива моя — ген за виднокруг...Волосся сиве? Так душа крилата!І кожен день у мене — щедре свято.Дивлюся не в минуле, — в майбуття,туди стрімлю свої круті дороги.Життя пісенне — то і є життя,в яке пішла від отчого порогу.

Íàä³ÿ Ô²ËÅÍÊÎ

Він прозорий, як сльоза,Із душі твоєї,Що втомилась в холодах,Ласки жде моєї.Перед ним схилю чоло,Серцем приголублю,Затулю від нього злоІ красу не згублю.На промерзлій ще земліДіамантом сяєІ в стражденні дні сумніДо життя вертає.Скільки сили і красиКвіточка ця має,Милосердя в наші душіНам вона вселяє.Щоб не нищили бездумноМи дерева й квіти —Чим же будемо втішатисьІ чому радіти?

Íàä³ÿ ÒÀÐØÈÍ

17ЗОРЯракурс www.zorya.org.ua5 квітня 2013 р.

328

«Комунальне підпри-ємство «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс на здачу в оренду майданчика для розміщення стоянки для автомобілів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 11.

кінцевий термін при-йняття заяв 18 квітня 2013 року до 12.00 год. Прове-дення конкурсу відбудеться 19 квітня 2013 року о 10-й годині за адресою: м. Дні-пропетровськ, вул. комсо-мольська, 52. Довідки за телефоном 732-16-02.

Комунальним закладом «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9» Дніпропетровської обласної ради» оголошується конкурс на передачу в оренду нежитлового приміщення, загальною площею 11,1 кв. м, яке розташоване на першому поверсі п’ятиповерхового пологового будинку кЗ «Дніпропетровська МкЛ № 9» ДОр» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, 29.

З урахуванням специфіки лікувального закладу, означене приміщення може бути використане з метою проведення урочистої виписки новонароджених з фотографуванням та відеозйомкою.

Основними умовами конкурсу є:розмір орендної плати; дотримання вимог експлуатації об’єкта;оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди;здійснення поточних ремонтних робіт; утримання прибудинкової території в належному стані.Основним критерієм визначення переможця конкурсу

є розмір орендної плати, при обов’язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу.

Термін подачі пропозицій до 9.00 год.19 квітня 2013 р.Пропозиції надаються в конвертах з написом «На кон-

курс», опечатаних печаткою учасника конкурсу за адресою: 49023, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, 29, поліклініка кЗ «Дніпропетровська MKЛ №9» ДОр» 2 поверх, кабінет №51, з 9.00 до 16.00 з понеділка по п’ятницю, Барабанов Дмитро Вікторович. контактний телефон: 23-14-25.

розкриття пропозицій, поданих учасниками конкур-су на розгляд конкурсної комісії відбудеться 22 квітня 2013 р. об 11.00 год. в кабінеті заступника головного лікаря з медичної роботи на 2 поверсі жіночої консультації кЗ «Дніпропетровська MKЛ № 9» ДОр».

Дніпропетровським педагогічним коледжем Дні-пропетровського національного університету іме-ні Олеся Гончара оголошується конкурс на право укладання договору оренди підвального приміщення гуртожитку за адресою: місто Дніпропетровськ, про-спект кірова, будинок 83, загальною площею 99,4 м2.

Умови конкурсу: розмір орендної плати, ефективне використання об’єкта оренди за цільовим призначен-ня, оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди.

Кінцевий термін прийняття пропозицій учасників конкурсу 17 квітня 2013 року до 17-ї години.

Конкурс відбудеться 22 квітня 2013 року о 10-й годині за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект кірова, 83.

Основні вимоги до умов експлуатації приміщень: забезпечення належного збереження, експлуатації і санітарного утримання об’єкта оренди, запобігання його пошкодженню і псуванню.

1. Трубы стальные бес-шовные горячекатаные и хо-лоднокатаные по ТП - цена 4600 грн/т без НДС.

2. Колеса по ТУ 35.2-23365425-647-651:2010 - цена 8300 грн/т без НДС.

ИНФОРМАЦИЯ О ЦЕНАХ

НА ПОПУТНУЮ ПРОДУКЦИЮ

ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ»: (апрель 2013г.)

Комунальное учреждение «Днепропетровская городская клиническая больница №16» ДОР объявляет конкурс на аренду площади 14 м2 по адресу: г. Днепропетровск, ул. Героев сталингра-да, 14 под пункт забора биоматериала. Дата про-ведения конкурса 19.04.2013 г. в 10.00. Подача заявления состоится 18 апреля 2013 г. в 10.00.

326

330

День доброї звістки

Понад дві тисячі років тому в Палестині прозвучала трепетна, радісна блага звістка, яку приніс непорочній Діві Марії архангел Гавриїл. а сказав крилатий по-сланець Бога Марії, що вона наро-дить сина Божого —майбутнього спасителя світу Ісуса Христа. Тож слово «благовіщення»означає до-бра, радісна звістка.

Відтоді й відзначають люди Благовіщення. свято це таке

Тр

аД

иц

Ії П

ре

Дк

ІВ БлаговіщенняБлаговіщення Пресвятої Богородиці, що завжди відзначається 7 квітня, — одне з найбільших християнських і найпоетичніших народних свят. Введення його до православного календаря сягає корінням у сиву давнину. Називалося воно по-різному: «Початок спокутування», «Зачаття Христа», «Благовіщення про Христа» та ін. і лише в VII столітті йому дано назавжди ймення «Благовіщення Пресвятої Богородиці».

важливе, що коли воно трапить-ся на Великий піст, то й піст послаблюється, а якщо на Велик-день, то й святкується у Велик-день, коли менш значимі свята відміняються.

у церкві на Благовіщення святять проскури. Після цього вони набирають цілющої сили і зберігаються за образами. Товче-ну проскуру колись змішували з землею і сіяли по межі, щоб «хліб родив і щоб град посівів не побив».

Свято воскреслої земліа ще це свято воскреслої

землі, пробудження життєвої сили природи. Зазвичай цього дня прилітає ластівка — Божа пташ-ка. Підмічено: Благовіщення без ластівок — холодна весна.

З особливою шанобою стави-лися до Благовіщення селяни, бо вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини». Пра-цювати не дозволялося, бо то був великий гріх. Навіть птахи не не-суться й гнізд не в’ють.

Вранці, коли правилася служба, за традицією наші пред-ки відпускали на волю пташок. а прийшовши з церкви, селяни виганяли надвір котів, спускали собак, виводили худобу з хлівів, аби всі вони «весну чули, Бога про-славляли та самі про себе дбали». Пасічники виставляли вулики на пасіку. Господині рано-вранці

сіяли розсаду капусти. а дівчата водили перші веснянки-хороводи, закликаючи весну-красну.

На Благовіщення дощ — піде жито в мощ

Люди уважно стежили за по-годою: яка вона на Благовіщення — такою й на Великдень буде. Ще можуть бути благовіщенські мо-рози. казали: «На Благовіщення мороз — ще буде сорок морозів; добре вродять огірки», «Загри-мить грім — на тепле літо і на вро-жай горіхів»; «На Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне. коли ж гарна погода — гарний урожай». Підмітили: якщо вітер холодний — то й літо буде холодне. Якщо йтиме дощ, то добре вродить жито, буде багато грибів. а якщо ще й туман і вітер — рік буде вро-жайним. Якщо на Благовіщення ніч тепла — весна буде дружною. На який день тижня припадає Благовіщення, у той день цілий рік жодної справи не починають.

Після благовіщенського Бо-жого благословення землі почи-наються всі серйозні хліборобські роботи на городі і в полі. Із Благовіщенням вас, дорогі читачі! Хай світлі й добрі звістки частіше навідуються до ваших осель, а щедре весняне сонечко будить у душах радість життя.

Підготувала Людмила ТИТАРЕВА

адміністрація комунального закладу «Новомосковcька централь-на районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради повідомляє про проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна.

Приміщення площею 28,2 кв. м знаходиться на 1 поверсі лікарні кЗ «Новомосковська црЛ» ДОр», за адресою: м. Новомосковськ, вул. радянська, 238; використання нерухомого майна за цільовим призначенням — розміщення аптечного пункту; розмір стартової орендної плати об’єкта становить 575,60 грн.

конкурс відбудеться: 29.04.2013 року об 11.00 за адресою: м. Новомосковськ, вул. радянська, 238.

кінцевий термін прийняття заяв та конкурсних пропозицій на участь у конкурсі до 26.04.2013 р. (включно) до 13.00.

Для участі в конкурсі претендентами подаються такі документи: заява на участь у конкурсі, в якій вказуються пропозиції щодо екс-плуатації об’єкта оренди, зобов’язання щодо виконання умов конкур-су, установчі документи, додаткові пропозиції до договору оренди.

Документі приймаються за адресою: м. Новомосковськ, вул. радянська, 238, приймальня головного лікаря.

За додатковою інформацією звертатися по тел. (05693) 7-13-81.

Ва

жЛ

иВ

О

Як повідомила голова Громад-ської платформи з питань медич-ної реформи світлана Харківська, на сьогоднішній день одним з най-більш актуальних питань, яке цікавить жителів Дніпропетров-ська, є організація медичної до-помоги на первинному рівні, а саме прийом вузькопрофільних спеціалістів.

— саме тому потрібно покра-щити механізм направлення та взаємодію сімейних і вузькопро-фільних лікарів первинної медич-ної допомоги, — каже світлана Харківська.

Для того, щоб забезпечити прийом вузьких спеціалістів в амбулаторіях не менше, ніж двічі на місяць, учасники зустрічі при-йняли спільне рішення: головні лікарі центрів мають розробити відповідний план-графік прийо-му вузьких спеціалістів в кожній амбулаторії міста.

Окрім цього, впродовж мі-сяця за участі громадськості будуть проводитися зустрічі головних лікарів первинних

та вторинних лікувальних за-кладів міста.

— Повинен бути відпрацьо-ваний маршрут пацієнта при на-правленні на вторинний рівень. це дозволить налагодити вза-ємодію між працівниками пер-винної та вторинної ланки. Ми повинні бути впевнені у тому, що хворий буде направлений сімей-ним лікарем до відповідного його мешканню лікувального закладу на вторинному рівні, і у нього не виникне жодних перешкод для по-дальшого обстеження та лікуван-ня, — каже світлана Харківська.

Під час зустрічі було запро-поновано продовжити ремонтні роботи у дніпропетровських амбу-латоріях. Зокрема, це стосується наступних амбулаторій міста: №2, №3 та №4 цПМсД №1, №4, №5 цПМсД №2, філії амбулаторії №1 цПМсД №5, амбулаторій №3 та №4 цПМсД №6, амбула-торії №3 цПМсД №8, а також в амбулаторіях №2 та №4 цПМсД №11. Порушувалось і питання необхідності розширення мережі

амбулаторій, що наблизить медич-ну допомогу до місця проживання людей.

Також під час засідання Гро-мадської платформи обговорено нововведення, яке планується ввести в 5 центрі у м. Дніпро-петровську впродовж квітня. у реєстратурі амбулаторій №1—4 на вул. Б.Трофімових, 111 буде встановлено архіватор мовлення за залучені кошти, який записува-тиме телефонну розмову пацієнтів з працівниками реєстратури.

— архіватор мовлення стане стимулом для ввічливого спілку-вання працівників реєстратури та пацієнтів, які телефонують до медичного закладу. Також ми зможемо зробити експертизу до-ступності запису до лікаря теле-фоном, — сказала вона.

Висловити свої побажання та рекомендації щодо підвищення якості надання медичних послуг на Дніпропетровщині можна за телефоном гарячої лінії Громад-ської платформи з питань медич-ної реформи: +38 (056) 377 17 34.

Як підвищити якість медичних послугУ Дніпропетровську за побажанням громадськості буде відпрацьований більш якісний механізм взаємодії сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів

Громадські активісти Дніпропетровська пропонують продовжити ремонтні роботи в амбулаторіях сімейної медицини, відпрацювати механізм прийому вузьких спеціалістів на первинному рівні меддопомоги та розглянути можливість встановлення архіваторів мовлення в реєстратурах. Такі питання були розглянуті на черговому засіданні Громадської платформи з питань медичної реформи. У заході також взяли участь представники обласної та міської рад, головні лікарі всіх 12 центрів первинної меддопомоги та голови громадських рад при цих центрах.

18 ÇÎÐß АРХІВИ ДРІБНИЦЬwww.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð.

Áîðèñîâû äàðîâàíèÿУважаю Андрея Макаревича, ког�

да�то примирившего нас с вульгар�ным словом «смак». Вы не обращаливнимания, что приглашаемые им впередачу звёздочки женского поладемонстрировали блюда в принципенам уже знакомые, но, главное, нетребующие много времени на приго�товление? Мужчины же, как опыт�ные любовники, основательно, сознанием дела исполняли перед нами

и Макаревичем свой долг. И в фина�ле, видя сладострастие в глазах веду�щего, откушивающего изысканныеблюда, просто само вырывалось изорта — вау!!!

А мой добрый друг Борис Бурда?Для многих он гуру кулинарии, а вотбыли времена, когда мы с ним былиавторами знаменитой одесскойкоманды КВН «Трубочисты». Уве�рен, что по сей день Боря не догады�вается, почему, когда мы выезжалина игру, я старался поселиться с нимв одном номере. Видимо, уже тогда внём просыпался кулинарный гений.Скажу по секрету: будучи его соседомпо комнате, я не голодал. Даже с док�торской колбасы Борис сотворял та�кое, что слюнки текли. Не БорисуНиколаевичу Ельцину, а Бурде мнехочется бросить крылатое:

— Борис, ты не прав! Ты же в сво�ей передаче «Вкусно с Бурдой» сталсродни Казанове! Но тот хоть соблаз�нял минутным наслаждением, ты жедаришь нам порок навязчивый и сгодами прогрессирующий — грехчревоугодия.

Боря написал кулинарную книгуи даже пытался мне её подарить. Яотбивался как мог:

— Боря, я начну её читать, и этозасосёт. Я погрязну в твоих рецептах,и калории исподволь начнут подта�чивать мой и без того уже далеко нестан оленя. Тебе будет приятно ви�деть оленя с обвисшим пузом?! Доро�гой мой, стань добрее, как Брэг, на�пиши собственное «Чудо голодания».

Но не станет Борис писать такуюересь, я же его знаю. Он мужик, еголибидо там, где надо — за кухоннымстолом. Кстати, как «знаток» он могбы вам поведать, что блистательныетворческие личности нередко своёвдохновение направляли на предметне менее возвышенный, чем литера�

Êðàñèâî åñòü íå çàïðåòèøü,èëè Âñòàòü, ñóï èä¸ò!

Âû íèêîãäà íå çàäóìûâàëèñü, ïî÷åìó ñëîâî «åäà» — æåíñêîãî ðîäà, à ëó÷øèåïîâàðà è êóëèíàðû — êàê ïðàâèëî ìóæ÷èíû. Ñòàðèíà Ôðåéä, êîíå÷íî, òàêîéàëüÿíñ îáúÿñíèë áû ïî-íàó÷íîìó. Íî è òàê ÿñíî: òóò áåç áëàãîãîâåéíîãîîòíîøåíèÿ îäíîãî ïîëà ê äðóãîìó íå îáîøëîñü.

тура или музыка, и порой ночинапролёт проводили за столомпусть и с гусиными перьями,но только что ощипанными сянтарного от едва заметнойжирной корочки гуся.

Ìóøêåò¸ðñêèå ðåöåïòûАлександр Дюма в такие

ночи написал свою самуювдохновенную книгу — пова�ренную. Она, как и «Мушкетё�ры», волнует умы уже не одно�го поколения. Только «Муш�кетёры» волнуют всеядноеюношество, а рецепты от Дюма— для людей зрелых, опыт�ных. Помните, мама Юры Де�точкина из «Берегись автомо�биля» кормила его луковымсупом а ля Дюма. Да, хотелаэта мудрая женщина, чтобы еёсын внешне был подобен Пор�тосу, а внутренне Арамису,который готов был женитьсятри�четыре раза на день, а Де�точкин�сын всё никак. Вот ибыл призван на помощь Дюма�отец, который с кулинаромДени�Жозефом Вуилльмо, го�товил во «Французском ресто�ране» на площади Мадленблюда, покорявшие сердца па�рижан.

Поражаюсь, почему книга�ми П. Коэльо завалены все сто�лы, а книгой Дюма «Как оше�ломить за столом друзей хрус�тящей гусиной корочкой» неторгует никто. Может быть, по�тому, что вдохновение не про�даётся? Ведь от подлинно пре�красного не оторвёшься. Такпоторопитесь, отведайте «Супкоролевы Марго» по рецептуДюма:

Рецепт А. Дюма. Отваритекурицу, снимите мясо с кос�тей, пропустите через мясо�рубку дважды, а потом ещёпротрите сквозь сито. Залей�те молоком, добавьте одинлавровый листок, немноготолчённых миндальных оре�хов и масла. Доведите до кипе�ния и подавайте — если доне�сёте и не потеряете сознаниеот аромата.

Да, это вам не сама короле�ва Марго, особенно в киновер�сии, от которой многих слегкамутит!

«В принципе, есть можновсё», — об этом мне рассказы�вал Борис Бурда. ФранцузМишель Лотито, известныйпод кличкой «Мсье�Ем�Всё»,съел 10 велосипедов, 7 телеви�

зоров и даже одномоторный са�молёт и много других столь жевкусных вещей. Но самое уди�вительное из его «блюд» —предмет, который впервые ока�зался полностью внутри чело�век, а не наоборот, как бываетобычно. Так Лотито попал вКнигу рекордов Гиннесса какпервый человек съевший гроб.

Ãàííèáàëîâà êíèãàМне строка «не продаётся

вдохновенье» кажется здеськстати. Ведь она принадлежитчеловеку, который так элеган�тно писал:

Чтоб уха была по сердцу,Можно будет в кипятокПоложить немного перцу,Луку маленький кусок…

(9 ноября 1826 г.)Да, это Пушкин. С чего это

он вдруг?! — воскликнете вы.Отвечу: это он после ухи из оку�ней, ершей, сига, линя, осетра,лососины с раковыми шейками,вместе сваренными, в удиви�тельном городе Торжке, где неэкономили на своём желудке, аели от души и для души. Можетбыть, именно там у АлександраСергеевича родилась мысль,которую, подозреваем, готовразделить с ним каждый. Вчи�тайтесь: «Не откладывай доужина того, что можешь съестьза обедом». (А. С. Пушкин).Совет что надо!

Мало кто знает, но в родуПушкиных бережно передава�лась из поколения в поколениеповаренная книга пушкинско�го деда Петра Абрамовича Ган�нибала, писанная им собствен�норучно в Петровском имении.

Старинная рукопись ганнибало�ва потомка, т. е. Пушкина,вдохновляла, так пусть, чита�тель, тебя и потомков твоих во�одушевит рецепт из неё:

Варенец с серебряною за�кваскою. На одну бутылку мо�лока опустить одну серебрянуюмонету или чайную серебрянуюложечку, поставить в тёплоеместо на четыре дня, потомвзять жидких сливок и на трибутылки их положить почти

полстакана этой серебрянойзакваски, поставить сливки втёплую печь и как можночаще мешать. Через четыречаса варенец должен быть го�тов; тогда переложить его ос�торожно в другую посуду безсыворотки и поставить осту�дить на лёд; подавать с саха�ром и мелко натолчёнными ипросеянными ржаными суха�рями. Серебряную закваскуможно сохранять на льду неде�ли две.

Ñåêðåò ïðèìàäîííûДа, писатели о еде могут

рассказать много интересного.Может быть, потому их и чита�ют. Причём, основой любогозахватывающего произведенияявляется конфликт, столкнове�ние противоположностей. А чтоможет быть более волнующее,чем столкновение двух извеч�ных противоположностей —еды и диеты?! Разве скажешьлучше, чем Бальзак: «Я сиделна диете 14 дней и потерял все�го две недели». А Джон Стейн�бек вообще обобщил эту пробле�му на всю американскую на�цию: «Треть американцев хочетпохудеть, треть — прибавить ввесе, а треть ещё не взвешива�лась».

Если вдуматься, чтобы по�худеть, большого искусства нетребуется. Вот, например, еслизаметили, наша Алла Пугачё�ва легко похудела. Как прима�донне это удалось, она в секре�те не держит: «Уволиласьнаша повариха, и готовитьстал Галкин. Он так набилруку на пародиях, что то, чтоон готовит, это пародия на еду.Тут любой похудеет».

Большими любителями по�есть были и многие политики.Про Черчилля уже молчим, нонемцы всех превзошли. Канц�лер Отто фон Бисмарк всегдазатруднялся ответить, что дос�тавляет ему больше удоволь�ствия: политика или кулина�рия. Так до конца жизни и неопределился, а ведь был боль�шого ума человек.

Знатоком, но скорее филосо�фом по части еды, был и канц�лер Германии Гельмут Коль.Как�то одна светская фрау по�жаловалась ему, что её муж

обожает готовить говяжий ру�лет с капустой, когда марино�ванный огурец с кусочком салазакатывают в ломтики говяди�ны, приправляют нежно обжа�ренным луком и подают на од�ном блюде с капустой.

— Как можно такое не при�знавать, ведь это же лучшееизобретение немецкой кухни!— удивился Коль.

— Я тоже патриот немецкойкухни. Но потом мыть посуду— это не по мне.

— Зачем мыть? И, главное,что вы собираетесь мыть? Этоже так вкусно, что всё равнопальчики оближете, и ничегомыть не придётся.

А какими кулинарнымимастерами были музыканты.Паганини слыл таким же вир�туозом венчика, как и смычка,а бедный старый Гайдн былвынужден прятать нотные ру�кописи от жены, которая норо�вила выстилать ими формы длявыпечки.

Но бесспорным королёмстряпни, конечно же, былДжоаккино Россини. Он былчестен относительно себя:«Как композитор я хорош, нопопробуйте мой яблочный пи�рог, и вы скажете, что как ку�линар я гений».

Однажды он бежал с пре�мьеры «Севильского цирюль�ника», потому что дома оста�вил тушиться телячью вырез�ку с паштетом из гусиной пе�чёнки и соусом из мадеры.Мнение друзей о вырезке еговолновало больше, чем мнениео его опере. «Есть, любить, пи�сать музыку и изобретать вкус�ности — это и есть четыре дей�ствия комической оперы, кото�рую я называю жизнью. А того,кто ни разу в жизни не наслаж�дался этим, я называю закон�ченным дураком».

Ну что ж, кулинарные ре�цепты и секреты не должныумирать. А чтобы они не умира�ли, всё, что вам передали пред�ки, надо тут же приготовить инемедленно попробовать. За�помните, это не сложно, этовкусно!

Âàëåíòèí ÊÐÀÏÈÂÀÎäåññà

19ЗОРЯwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 р.захоплення

Улюблена справа...Математику Тетяна любила

завжди. Ще навчаючись у школі, вона завиграшки розправлялась з логарифмами і задачками будь-якої складності. а от стати вчи-телем вирішила, можна сказати, випадково, бо з Кіровоградського педінституту їй було недалеко їз-дити додому. Для неї, домашньої дівчинки, важливо бути якомога ближче до місця, де пройшло ди-тинство, до батьків, які завжди підтримають і розрадять у важку хвилину. То і пішла на фізмат і з того часу ніскільки не пошкоду-вала про свій вибір.

направлення отримала на Дніпропетровщину. нова велика будівля школи №1 у п’ятихатках тоді, у 1979-у, якраз справляла новосілля, а молода вчителька вперше переступила поріг закладу у якості педагога. з того часу і це місто, і школа стали рідними для Тетяни Василівни. Тим більше, що саме тут вона зустріла свою долю, вийшла заміж за Володи-мира пісного, народила двійко діток — Максима і Катерину. Так склалася доля, що жінка рано за-

Дерева щастязачарували математика Тетяну Пісну

Ще кілька місяців тому Тетяна Пісна з П’ятихаток навіть не чула такого слова — топіарії. А з нового року вона в Інтернеті знайшла цікаву інформацію про це мистецтво, спробувала свої сили в ньому і до 8 Березня вже обдарувала подруг казковими деревами у горщиках. Звідкись і вміння робити зі стрічок троянди з’явилося!

лишилася вдовою, вже сама, без чоловіка видавала заміж доньку, тепер от радіє онучці Сашенці. Ця мала щебетушка є великою радістю для душі, з нею по скайпу не може наговоритися бабуся, з нетерпінням чекає в гості свою найріднішу у світі малечу, яка разом з мамою і татом живе на Кіровоградщині.

Бажання творити — нестримне

Тетяна пісна давно дружить з двома колегами, які прекрасно вишивають. захоплювалася вона їхніми роботами вже давно, на-віть самій не раз хотілось спро-бувати свої сили у вишивці, та все не наважувалась. Думалось, що заважатиме манікюр, буде незручно орудувати голкою і нит-кою. а три роки тому побувала в санаторії у Карпатах, звідки на прохання подруги поїхала в Коломию, на ринок для руко-дільниць, щоб купити основу під вишивку. Жінку так зачарувало все, що тут продавали, що вона не втрималася і придбала й для себе основу під ікону Казанської божої матері. Вирішила: будь що буде, а я спробую. І по приїзді вишила бісером першу в своєму житті ікону. Раділа успіху, мов у студентстві, коли успішно скла-дала сесію. Та і як не радіти? Її ніхто не вчив, то ж вона сама!

перший успіх, як це буває, окрилив і надихнув займатися бісером і далі. Тетяна Василівна робила з нього квіти і отримувала від цього надзвичайне задоволен-ня. Їй було нікому підказати чи допомогти порадою, як саме слід плести з маленьких намистин,

— вона працювала по фото. І у неї знов усе вийшло. Що то вже людина впертої вдачі — ніколи не здається! Може, то її астро-логічний знак — овен — таким чином впливає?

як би там не було, але жила собі наша вчителька, а тут прак-тично в один момент почала за-йматися творчістю, і вже її не втримати від цього. Та й не варто! Бо з бісером у неї он які дива тра-пляються: дерева плете такі, що любо-дорого подивитися. он тен-дітна берізка, а ось вам і щедра на кетяги горобина. Є у Тетяни пісної і сакура, і кущик конва-лії, виплетені з бісеру. а скільки всього вона щедро роздарувала, радіючи при цьому усмішкам близьких людей!

— Робота з бісером заспоко-ює, — говорить майстриня, — дарує якесь умиротворення. Це доповнює моє відчуття щастя від повноти життя, в якому є цікава робота, улюблена справа. енер-гію ж для нових справ черпаю від спілкування з рідними.

Вона знайшла своє покли-кання, реалізувалася. Тож нині просто не уявляє, що настане той момент, коли вона перестане пра-цювати. Тому відганяє думку, що колись піде на заслужений відпочинок, не буде крутитися, наче білка в колесі.

Полонили КарпатиЩо ж надихає на нове у твор-

чості математика за фахом? Та багато що! Роботи інших, які вона регулярно відслідковує у всесвітній мережі, щось ціка-веньке у журналі, а то й взага-лі — дитячий виріб. Так одного

разу, зайшовши в перукарню, щоб причепуритися, вчителька була просто вражена красою лі-лії, яку зробили з бісеру. зачу-дована, вона стала з’ясовувати, чиї ж руки створили таке диво. Виявилось, що лілію зробив племінник майстра-перукаря, хлопчик, який відвідує гурток з бісероплетіння. Жінці дуже захотілося створити таке чудо, але паралельне плетиво поки що не підвладне їй. нічого — буде стимул для подальшої роботи. адже цю ідею вона від себе не відпустить, доки колись таки не втілить у життя.

Тетяна Василівна вірить у долю, бо розуміє: все буде, як має бути. з властивою справжній жінці мудрістю вона дотримує-ться правила: борись, доки в цьому є сенс, коли ж не можеш змінити обставини, то зміни своє ставлення до них.

— Мені нічого не хотілося змі-нювати у своєму житті, — зізнає-ться майстриня. — просто якось життя в мене йшло наче по колу: робота — дім, дім — робота. Тож все частіше відчуваю нереалізо-ване бажання побачити світ. я була в Карпатах, якими «захво-ріла» назавжди, підіймалася на Говерлу — це неперевершені від-чуття. Тепер хочеться поїхати в закарпаття — цього літа планую «рвонути» туди з подругами. а взагалі-то маю велику мрію — по-бувати за кордоном. Думаю, що і це бажання скоро здійсниться.

Вона вже відкрила для себе багато цікавого, коли взяла до рук бісер, а ще почала працювати з топіаріями. Що нового у твор-чості очікує на цю талановиту

жінку, важко передбачити. Та гадати ми не будемо. зрозуміло одне: наступного разу це буде щось нове і не менш вражаюче.

Рукотворні дереваа тепер детальніше розпові-

мо, про її нинішнє захоплення. Топіарій — це сад з художньо підстриженими рослинами та зеленими скульптурами. Мис-тецтво топіарі має багатовікову історію. У Давньому Єгипті та персії люди навчилися надавати деревам і кущам геометричні форми. найбільш відомим при-кладом топіарного мистецтва є одне з семи чудес світу — висячі сади Семираміди у Вавілоні.

оригінальні маленькі дерев-ця, для виготовлення яких вико-ристовують натуральні і штучні матеріали, також називають то-піарій, або європейське дерево. Це — декоративна річ, і тільки від фантазії автора залежить, яку саме крону буде мати дерево. Східні деревця бансаї, як і топі-арії, називають деревами щастя, а якщо на гілках закріплені мо-нетки — грошовими деревами.

Топіарій може стати гарним подарунком до будь-якого свя-та, а також прикрасить інтер’єр будинку, офісу, салону, кафе. яскраві і незвичайні дерева, що виконані з натуральних мате-ріалів, які не в’януть і надовго зберігають красу, є прекрасною альтернативою букету з живих квітів, адже радують свого щас-ливого володаря довгі роки.

Олена Чернявська,власкор «Зорі»

п’ятихатський районФото автора

лідія Седєльнікова вже близько 30 років працює в кон-дитерській галузі. Свій перший торт для сім’ї спекла ще у 80-х роках. І з того часу почала серйоз-но захоплюватися цією справою. Свої успіхи лідія Василівна по-яснює постійними практичними навичками:

— я усього навчилася сама. Робила помилки, виправляла їх і поступово засвоювала секрети кондитерського мистецтва.

найскладнішими у виготов-ленні, за словами лідії Василів-ни, є весільні торти, приготу-вання яких займає кілька днів, забирає надзвичайно багато сил і часу та водночас вимагає багатої фантазії кондитера.

не забуває пекар і про укра-їнські традиції. лідія Седєльні-кова — знана майстриня з ви-

Солодке мистецтво Лідії Седєльнікової

готовлення короваїв, без яких не обходиться жодне українське весілля чи зустрічі гостей.

як відомо, не буває двох од-накових короваїв, як не буває двох однакових людей. неаби-як впливають на це традиції тієї місцевості, з якої родом людина. Кожна область має свій рецепт приготування. лідія Василівна спеціально для читачів «зорі» розповіла рецепт особливого верхньодніпровського короваю:

коровай «верхньодніпровський»потрібно: 200 г дріжджів, 1

літр теплого молока, 2 ст. ложки цукру, 200 г маргарину, 10 яєць, 1 ч. ложка солі, 2 кг борошна.

приготуйте опару. Для цьо-го візьміть третину борошна, просійте і з’єднайте з молоком і дріжджами. покладіть у суміш

2 чайні ложки цукру і добре все перемішайте, щоб вийшло тісто як на оладки. поставте його в тепле місце на 2 години для бродіння. Коли опара виросте і стане просідати в центрі, починайте замішу-вати тісто. про-сійте борошно, що залишилося, в миску, змі-шайте з сіллю, зберіть гір-кою і зробіть воронку, в яку влий-те опару. Додайте 10 жовт-ків, роз-тертих д о б і -лого зі склян-кою цу-кру, та олію (100 г). перемішайте всі інгредієнти. потім додайте 10 білків, збитих у міцну піну.

Ретельно вимісіть тісто до глад-кості. поставте його підходи-

ти в тепле місце на 2—2,5 години, накривши чистим рушником. за цей час дві-

чі обімніть тісто. Коли воно підійде, добре вимісіть,

додайте ваніль та ро-дзинки і знову добре вимісіть.

Відріжте неве-лику частину тіс-

та для прикра-си короваю. обов’язково

п о т р і б н а коса навко-ло нього, а з в е р х у прикраси м о ж у т ь бути будь-якими — н а в а ш розсуд. з

решти тіс-та сформуйте

кулю. зробіть два джгути для коси і переплетіть. змастіть ко-ровай білком у місці розташуван-

ня прикрас для їх закріплення. приклейте косу, обвивши нею коровай, і решту прикрас.

змастіть усю поверхню коро-ваю жовтком. поставте коровай в духовку, розігріту до 200 градусів. Коли верх зарум’яниться, накрий-те його фольгою і зменшіть темпе-ратуру до 180 градусів. Випікайте коровай до готовності годину або трохи більше. потім вимкніть ду-ховку, відкрийте її і дайте короваю охолонути протягом 15 хвилин.Дістаньте коровай і покладіть на тацю, застелену серветками, щоб низ не помокрів. накрийте його рушником і залиште до повного охолодження. подавайте коровай до столу на рушнику та з сіллю.

лідія Седєльнікова впевнена: для того, щоб все у приготуванні вдалося, потрібно любити готу-вати чи принаймні мати бажан-ня навчитися. До приготування також варто підходити з добрим настроєм.

Іван ФедянІн Верхньодніпровськ

Фото автора

Усім відомо, що професія кондитера вимагає багато знань та навиків. Тому майстри цієї професії опановують її довгі роки. Проте тільки ті з них, які дійсно люблять свою справу, стають справжніми гуру кондитерського мистецтва.

20 ЗОРЯ персонаwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

Всегда уверен в себеВалерий сергеевич Золоту-

хин родился в июне 1941 года в алтайской деревне Быстрый Ис-ток, его отец был председателем колхоза. Уже в детстве он знал, что хотел стать именно актером, однако путь к осуществлению мечты оказался непростой: из-за детской травмы — в семь лет он выпал из окна — Золотухин долгое время ходил на косты-лях, однако к окончанию школы полностью оправился.

В 1958 году Валерий Золо-тухин окончил школу с золотой медалью и сообщил родителям, что собирается ехать в Москву по-ступать на артиста. Те отнеслись к этому заявлению с удивлени-ем: «Ты же всего год назад на костылях ходил! Какой из тебя артист?!» однако уговорить юно-шу изменить свое решение ни родители, ни друзья не сумели.

— У меня всегда было чувство счастливой уверенности в себе, я даже допустить не мог, что не достигну задуманного. а мечтал я ни много ни мало, а стать арти-стом, — позже скажет Валерий.

Так деревенский мальчишка отправился покорять Москву. В 1958 году Валерий Золотухин подал документы в ГИТИс, куда поступил на отделение оперетты, а позже перевелся на драмати-ческое отделение. окончив ин-ститут в 1963 году, Золотухин год проработал на сцене Театра имени Моссовета, а затем пере-шел в Театр драмы и комедии на Таганке.

Любимый Бумбарашпервой заметной, большой

ролью Валерия Золотухина стал участковый Василий в детективе «Хозяин тайги» Владимира наза-рова. Картина вышла в 1968 году. на съемочной площадке артист появлялся со своим хорошим другом Владимиром Высоцким,

которые уже был на тот момент популярным певцом и актером.

Картина имела зрительский успех. Исполнилась заветная мечта Золотухина — он стал из-вестным на всю страну. а через три года на экранах появился фильм, который принес актеру еще большую популярность — музыкальная комедия «Бум-бараш» абрама народицкого и николая рашеева.

Говорят, что эта роль до-сталась Валерию Золотухину благодаря его наглости. на ме-сто Бумбараша пробовался еще Михаил Кононов, но Золотухин подошел к режиссеру со словами: «если хотите сделать хороший фильм, то берите Кононова, но если хотите заглянуть в вечность — берите меня».

«Бумбараш» стал лучшим фильмом 70-х годов. песню из картины до сих пор напивают зрители — «Ты, родимая, да ты дождись меня…». слова ассоци-ируются именно с Бумбарашем, который стал визитной карточкой актера.

после выхода фильма Вале-рий сергеевич скажет:

— Чтобы на улице узнавали, открытки с фото продавали, лицо во всю афишу рисовали, — о такой популярности с детства мечтал.

с этого же фильма началось признание Золотухина-певца. В дальнейшем актер участвовал в озвучивании немногих, но очень известных картин, исполняя пес-ни за чужих героев. его голосом пел Леонид Куравлев в «Иване Васильевиче...» и остап Бендер — арчил Гомиашвили в «12 сту-льях».

1970-е были пиком карьеры Золотухина. В эти годы с его участием еще вышли «Берега», «Каждый день доктора Калин-никовой», «Царевич проша», «сказ про то, как царь петр арапа женил», третий фильм

трилогии о Василии сережкине «предварительное расследова-ние». В 1990-х годах актер стал меньше сниматься в кино, но в 2000-е вернулся на большой экран: вышли «Дозоры», где Зо-лотухин сыграл роль вампира. он воплощал на сцене разные образы, а в жизни Валерий Золо-тухин хотел, чтобы его любили таким, каким он был.

Самородок из народаВсего Золотухин сыграл более

чем в 90 фильмах и сериалах, 30 спектаклях, диапазон его ролей оказался чрезвычайно широк. однако сам Золотухин когда-то кокетливо сказал: «Я всего лишь деревенский актер». За ним дей-ствительно закрепилось амплуа героя из народа.

Корни значили для актера многое, он и творчески был свя-зан со своей малой родиной: в 2003 году Золотухин стал худо-жественным руководителем Го-сударственного молодежного теа-тра алтая, где ставил спектакли и воспитывал новое поколение артистов.

построил он и храм. Тот самый храм покровы пресвя-той Богородицы, на кладбище которого завещал себя похоро-нить. Это строительство отняло у Валерия сергеевича чрезвы-чайно много сил. он вспоминал: «построил, чтобы восстановить историческую справедливость. В селе когда-то была церковь, но ее разрушили наши отцы, в том числе и мой. Из бревен сло-жили клуб — в нем я начинал свою артистическую карьеру, его стены благословили меня на Москву. а решение пришло в 1991 году, когда вышла моя книга «Дребезги». Хотелось до-стойно распорядиться гонораром, и я подумал: надо бы в Быстром Истоке поставить храм».

ПодготовилаТатьяна СИДЕНКО

Валерий ЗОЛОТухИН:

Он боялся умеðеть стаðиком и пока позволяло здоðовье выходил на театðальные подмостки. «Хозяин тайги», «Бумбаðаш», «Человек с аккоðдеоном»… За полвека в кинематогðафии Валеðий Золотухин сыгðал в комедиях, дðамах и даже боевиках, а ðоль в «Ночном дозоðе» сделала его геðоем молодого поколения. У Золотухина было много идей и твоðческих планов, но он не смог спðавится со стðашной болезнью. 30 маðта сеðдце аðтиста остановилось.

Он был удивительным человеком

Алексей БУЛДАКОВ,народный артист:

— прекраснейший артист и историче-ская веха в кинематографе. ей богу, я не боюсь этого сказать. Мой земляк. Эх, всегда говорим слова хорошие и чествуем человека, когда он уходит… Когда мы научимся це-нить людей ещё при жизни? надо говорить человеку то, что он заслуживает. если это действительно выдающийся человек, надо

и говорить о нем. очень серьезная потеря.

Владимир БОРТКО,кинорежиссер:

— Я был счастлив с ним работать. Встреча со всяким талантливым человеком — сча-стье, а с Золотухиным — это было особенное счастье. И дело не в том, много или мало ты с ним общаешься, но совместная работа с человеком такого уровня приносит огромное удовольствие, которое передается даже по воз-духу, даже в те моменты, когда его нет рядом.

Николай БУРЛЯЕВ,народный артист,друг Валерия Золотухина:

— он от начала до конца был одним и тем же: красивый, талантливый, имеющий не-обыкновенный голос, тянущийся к Господу человек. он успел создать достаточно много, чтобы остаться в истории нашей отечествен-ной культуры — и кинематографической, и театральной.

Никита ВЫСОЦКИЙ,актер, сценарист:

— Я помню его столько же, сколько помню себя. И он не менялся. В конце его жизни я не чувствовал ни его возрас-та, ни слабости, ни растерянности, ни опущенных рук. его смерть — это ужасно и преждевременно. он не болел, он за-болел и умер. Как вспышка. он не успел опомниться.

Феликс АНТИПОВ,артист Театра на Таганке:

— он был близким человеком для мно-гих, и всегда мог помочь в любых ситуа-циях. В болезни, так сказать, в трудно-стях всяких, которые могут происходить в жизни. на него можно было положиться, и всегда помогал. никогда от Валерия не было ни слова отказа, ничего. он был в этом смысле просто удивительным человеком.

Юрий ДОРОНИН,актёр и режиссёр театра на Таганке:

— он восстановил на свои заработанные деньги с книг, с концертов храм у себя на алтае в деревне. он возглавлял молодежный театр на алтае. очень много играл. Был настоящим другом и товарищем. Когда к нему не обратишься, начиная от меркан-тильных вопросов занять денег, или помочь пристроиться куда-то в кино, он помогал и поддерживал. Всегда-всегда был на сторо-не театра. Даже в самые тяжелые времена писал книги, замечательные книги, Высоцкий говорил, что Золотухин — это наш советский Достоевский. потому, что его книга «Дребезги» — это просто исповедь души.

Днепропетровск вниманием не обделял

хочу, чтобы меня любили таким, какой я есть

В ТеМУ

Валеðий Золотухин часто пðиезжал в гоðод на Дне-пðе. Днепðопетðовские любители театðально искусства с удовольствием пðиходили в театð им. М. Гоðького, чтобы посмотðеть спектакль «Собачье сеðдце» по одно-именному пðоизведению Михаила Булгакова. Знаме-нитое пðоизведение в постановке Валеðия Золотухина поðажало актуальностью во все вðемена.

Валеðий Сеðгеевич игðал ðоль пðофессоðа Пðеоб-ðаженского. Интеðесно, актеð никогда не пðятался от зðителей и жуðналистов. Он выходил в фойе, ðаздавал автогðафы, общался с поклонниками. Администðатоðы объяснили, что Золотухин так же поступает и в Москве — выходит пеðед каждым спектаклем, чтобы лично встðетить зðителя. Своей откðытостью, неповтоðимым обаянием покоðил тех, кто пðишел в тот день в театð.

Также Валеðий Сеðгеевич гастðолиðовал в Дне-пðодзеðжинске, пðоводил твоðческие вечеðа, где ðас-сказывал о личной жизни, ðолях, искусстве, пел, шутил и веселился вместе со всеми.

21ЗОРЯлюблю готувати www.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

вкусно и просто

пальчики оближешь!

ПодготовилаМария ГОРБАЧЕВА

все мы с нетерпением ждем светлый праздник пасхи. печем вкусные куличи, красим пасхаль-ные яйца. кто-то каждый год экспериментирует, ищет новые рецепты, а кто-то следует давним традициям и печет куличи только по бабушкиному рецепту.

редакция газеты «Зоря» объявляет кулинарный конкурс «пасхальная корзина». предла-гаем вам, уважаемые читатели, поделиться собственными рецеп-тами выпечки куличей и роспи-си пасхальных яиц. присылайте свои рецепты, желательно с фото и коротеньким рассказом о том, как вы празднуете пасху.

письма присылайте до 30 апреля. лучшие рецепты будут опубликованы в газете накануне праздника. Зорянцы испекут куличи по тем рецептам, кото-рые больше всего понравятся. Фамилии победителей, которые получат ценные призы, будут опубликованы в первых майских номерах газеты.

с нетерпением ждем ваших писем!

не листайте другие газеты, оставайтесь с нами!

внимание: конкурс!

Пасхальная корзина

Салат «Весенняя свежесть»Тунец (консервы в масле)

— 1 банка, сыр твердый — 150 г, огурец свежий — 1—2 шт., яйцо куриное — 4 шт., морковь — 1 шт., майонез.

Яйца и морковь отварить. сыр натереть на крупной тёрке. на дно салатника выложить натертые на крупной терке белки яиц. смазать немного майонезом. на яичные бел-ки — слой тунца, растертого вил-кой. на рыбу выложить натертый на терке свежий огурец, немного посолить, слегка смазать майонезом. Затем — слой вареной моркови, слой сыра (не приминайте его) и снова немного майонеза. последний слой — натертые на мелкой терке яичные желтки. Дать салату настояться.

Тарас ТКАЧсинельниковский район.

Салат с грибами и ветчинойГрибы — 200 г, лук — 2 гол.,

ветчина — 100 г, яблоко — 1 шт., яйца — 2 шт., майонез — 100 г, масло растительное — 2 ст. л.

свежие или консервированные грибы обжарить в растительном мас-ле вместе с предварительно крупно нарезанной головкой лука. Затем пропустить их через мясорубку с крупными отверстиями и выложить в салатник. Это первый слой. второй слой — нарезанный оставшийся лук кольцами. промазать майонезом. третий слой — мелко нарезанная кубиками ветчина или вареная колбаса. четвертый — яблоко, по-резанное кубиками или натертое на крупной терке. пятый — натер-тые на терке белки вареных яиц. все смазать майонезом и сверху на мелкой терке натереть оставшиеся желтки. украсить салат зеленью.

Ольга ШЕВЧУК Днепропетровск.

Салат «Мечта матадора»Говядина — 250 г, лук — 1 боль-

шая гол., красное сухое вино — 1 ст.,

Я сегодня встала рано, чтоб испечь пирог румяныйКаждый ðаз, готовя на кухне блюда для своих близких, хочется сделать что-нибудь вкусное, легкое, питательное и необычное. Мы стаðались подбиðать для вас, доðогие читатели, именно такие блюда. Однако к нам в ðедакцию пðиходит немало писем, в котоðых вы делитесь своими ðецептами. Вот мы и ðешили сегодняшнюю стðаницу «Люблю готовить» составить именно из них. Надеемся, что сðеди этих ðецептов вы найдете много нового и полезного, чтобы пðиготовить что-то вкусное быстðо и без лишних затðат.Рецептов пðишло немало, и сегодня, к сожалению, мы смогли выбðать только некотоðые из них. Благодаðим всех читателей, пðиславших свои письма.

Размягченный маргарин — 200 г, мягкий творог — 250 г, мука — 1 ст., ванилин.

маргарин хорошо размять до однородной массы, добавить творог, муку, ванилин. тесто раскатать как можно тоньше. Затем вырезать кружочки, и каждый кружочек обмокнуть одной стороной в са-

хар, сложить сахарной стороной во внутрь, и так — вчетверо. верх тоже должен быть в сахаре. выпекать при 200°с около 20 минут.

Наталья МИРОНЕНКОникопольский район.

Творожные печенья «Поцелуйчики»

яйца — 3 шт., болгарский перец — 1 шт., растительное масло — 2 ст. л., лимон — 1 шт., соевый соус — 2 ст. л., соль, красный и чер-ный молотый перец, специи, зелень.

говядину нарезать соломкой и обжарить в вине, посолить, по-перчить красным перцем. взбить яйца, посолить и поперчить чер-ным перцем. из яичной массы поджарить 3 блинчика, свернуть их рулетиками и нарезать кружоч-ками. лук и перец нарезать полу-кольцами и слегка обжарить. сме-шать все ингредиенты, добавить соевый соус. украсить ломтиками лимона, сверху оформить зеленью.

Николай ЧЕРЕПАНОВ Днепропетровск.

Вешенки в чесночном маринаде

Вешенки — 500 г, чеснок — 2 зуб., петрушка — 1 пучок, уксус — 2 ст. л., соль, перец, растительное масло.

у вешенок отрезать твердую часть ножки, обжарить порционно, на растительном масле с двух сто-рон до золотистого цвета. чеснок и петрушку мелко порубить. готовые грибы сложить в широкую посуду, ещё горячими посыпать солью, перцем, смесью рубленого чеснока и петрушки и сбрызнуть уксусом. можно подавать как в горячем, так и в холодном виде.

Виктория ГРОМОВА желтые воды.

Рассольник с почкамиГовяжьи почки — 400 г, лук — 1 гол.,

морковь — 1 шт., картофель — 4 шт., соленые огурцы — 3 шт., перловая крупа — 4 ст. л., корень сельдерея — 50 г, огуречный рассол — 1/2 ст., уксус — 100 мл, растительное масло — 2 ст. л., лавровый лист, черный перец горошком — 6 шт., зелень пе-трушки и сельдерея.

с почек срезать жир и пленки. разрезать каждую почку пополам, залить холодной водой с уксусом и вымачивать 2—3 часа. Затем воду слить, вновь залить почки холодной водой и довести до кипения, слить бульон. еще раз залить холодной водой, довести до кипения и слить бульон. почки промыть, нарезать небольшими ломтиками, сложить в кастрюлю с 2 л кипящей воды и ва-рить 30 минут. перловку выложить в металлическое сито, поставить на кастрюлю с кипящей водой и гото-вить под крышкой, перемешивая, около 30—35 минут. лук нарезать полукольцами, морковь и сельдерей — тонкой соломкой. в сковороде обжарить лук (5 минут), добавить

морковь и сельдерей, готовить еще 5 минут. картофель и соленые огур-цы почистить и нарезать кубиками. выложить в кастрюлю к почкам перловку и картофель, варить 5 минут. Добавить обжаренные ово-щи и готовить на маленьком огне до мягкости крупы в течение 10 минут. Добавить огурцы, перец горошком и лавровый лист, влить рассол, посолить, варить 5 минут. снять суп с огня, накрыть и дать постоять 15 минут. при подаче к столу посыпать зеленью.

Светлана ФЕДОРЕНКО павлоград

Мясо по-французски из куриного фарша

Фарш куриный — 300 г, шам-пиньоны — 500 г, лук — 2—3 гол., сыр — 300 г, картофель — 3—5 шт., соль, перец.

лук нарезать тонкими кольца-ми и выложить на слегка смазан-ный маслом противень. картофель нарезать тонкими ломтиками и выложить на лук, посолить, попер-чить. Затем — слой фарша, посо-лить, поперчить. на фарш уложить тонко нарезанные шампиньоны. сверху все засыпать тертым сы-ром и смазать майонезом. Запекать 25—30 минут при 180°с.

Сергей НИКОЛЬСКИЙ вольногорск.

Печень с грибами в сливочном соусе

Печень (любая) — 300 г, грибы — 150—200 г, лук — 1 гол., сливки (20%) — 100 мл, мука — 1 ст. л., соль, перец, растительное масло.

печень нарезать небольшими кусочками. грибы почистить, на-резать и отварить. лук нарезать тонкими полукольцами. обжарить на растительном масле лук до про-зрачности, добавить грибы и жа-рить на сильном огне 3—4 минуты, постоянно помешивая. Добавить печень и жарить еще 3—4 минуты. посыпать все мукой, перемешать, влить сливки, посолить, попер-чить, накрыть крышкой и тушить на слабом огне 10 минут.

Стружка из кальмаровФиле кальмаров — 800—900 г,

яйца — 2 шт., мука пшеничная — 3—4 ст. л., перец черный молотый. Для лука-фри: лук — 4 гол., мука — 1 ст. л., масло растительное, соль.

лук нарезать кольцами, пере-сыпать его просеянной мукой, пере-мешать и обжарить в сильно нагре-том масле до светло-золотого цвета. вынуть лук шумовкой, переложить на сито и, когда масло стечет, слегка посыпать солью и осторожно переме-шать. вареные кальмары нарезать соломкой, поперчить, обмакнуть в яйца, перемешать с мукой, по-ложить во фритюр и, помешивая, обжарить до золотистого цвета. по-давать с картофельным гарниром, оформив жареным луком-фри.

Судак по-испанскиФиле судака — 700 г, хлеб чер-

ствый — 200 г, чеснок — 1 зуб., масло растительное — 2 ст. л., апельсин — 1 шт., перец черный молотый, соль.

Хлеб измельчить на терке. на разогретую сковороду положить мелко нарезанный чеснок и из-мельченную на терке цедру апель-сина. полить маслом. Филе суда-ка посолить, поперчить, уложить на сковороду. посыпать хлебной крошкой и полить отжатым со-ком апельсина. Запекать в духовке 20—30 минут. подавать с отвар-ным картофелем и зеленью.

Александр ПОПЕЛЬНЮК Днепродзержинск.

Оладьи с брынзойКефир — 200 г, мука — 200 г,

яйца — 1 шт., брынза — 50—100 г, щепотка соли и сахара, сода, гаше-ная уксусом — 1/2 ч. л.

смешать яйцо с мукой, солью, сахаром, содой, добавить поне-многу кефир. тесто должно быть достаточно густым, но легко отде-ляться от ложки. на мелкой терке натереть брынзу в тесто. разогреть сковороду, налить растительное масло. когда оно разогреется, сто-ловой ложкой выложить оладьи на

сковороду. жарить до золотистого цвета на умеренном огне, перево-рачивая. подавать со сметаной.

Анастасия МАКАРОВА кривой рог.

Яблоки в кляре под медомЯблоки — 5 шт. средних,

лимон, мука — 100 г, крахмал — 0,5 ст. л., яйца — 1 шт., соль, подсолнечное масло — 50 мл, мед — 100 г, кунжут, яблочный уксус, вода — 100 мл.

Яблоки очистить от кожицы, семян, разрезать на 8 долек, сбрыз-нуть лимонным соком. кляр: мука, взбитый белок, крахмал, вода, соль. кляр должен получиться жидкова-тым. Дольки яблок обмакивать в муку и кляр. жарить во фритюре до образования слегка золотистой корочки. складывать на салфетку, чтобы стек лишний жир. в сковоро-де перемешать подсолнечное масло, мед и несколько капель яблочного уксуса. на небольшом огне подо-греть, перемешивая до получения однородной массы. Залить яблоки, посыпать кунжутом.

Владимир ТКАЧЕНКО пятихатки.

22 ЗОРЯ особистеwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК

Де ти, моя доле?

Ëèñтè вåäó÷іé Îëåні Äåñятåðèк,çвåðнåння ñàìîтніõ ëþäåé

нàäñèëàéтå нà åëåктðîннó àäðåñó [email protected]

і ÷èтàéтå нà ñàéті www.zorya.org.ua

!

віт

ає

мо

!Н

ам

пи

шу

ть

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»

соКуРеНКо Нелю Григорівну — заступника начальника ЦпЗ №6,

шевЧеНКа сергія андрійовича, заступника начальника Центру перевезення пошти;

начальників поштових відділень:боНДаРеНКо Ніну миколаївну (с. орджоні-

кідзе Криворізького району, п/в 40),поповиЧ тамару Федорівну (верхньодні-

провськ, п/в 600),ЛЯшевсьКу світлану миколаївну (Дніпро-

петровськ, п/в 20),боНДаРеНКо маргариту Григорівну (Дні-

пропетровськ, п/в 131),ЩеРбатЮК Юлію володимирівну (с. Ново-

миколаївка Дніпропетровського району, п/в 70),КіРіЧоК Ганну василівну (с. минівка магда-

линівського району, п/в 114)

ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!бажаємо щедрої долі, щастя і бла-

гополуччя, нехай зігрівають серця добрі посмішки людей!

З повагою зорянці

Зробити це дуже просто. На кожній пошті у Каталозі пе ріодичних видань Дні пропе тро вської області ви знайдете «Зорю»область» на стор. 12.

«Зорю»город» можна знайти на стор. 11 у тому ж Каталозі.

Для пенсіонерів та ветеранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Як передплатити «Зорю»

Якщо вам важко самим передплатити газету, телефонуйте до редакції (0562) 388373, і ми допоможемо оформити передплату.

Вартість передплати на газети «Зоря»область» та «Зоря»город» на 2013 рікІндекс «Зоря»область» Індекс «Зоря»город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс. 9 міс.

89656 89658 Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова середа 3,25 грн. 9,75 грн. 19,50 грн. 29,25 грн. 35380 91324 Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників середа 4,08 грн. 12,24 грн. 24,48 грн. 36,72 грн.89657 89659 Для пенсіонерів пільгова Для пенсіонерів пільгова середа, п’ятниця 8,50 грн. 25,50 грн. 51,00 грн. 76,5 грн.61141 89661 Для індивідуальних передплатників Для індивідуальних передплатників середа, п’ятниця 10,58 грн. 31,74 грн. 63,48 грн. 95,22 грн.

Вàðтіñтü ïðèéìàння ïåðåäïëàтè 0,9 грн. 3,90 грн.2,10 грн. 2,55 грн.

Ö³íè ïîäàí³ áåç óðàõóâàííÿ ïîñëóã çâ’ÿçêó

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ нà нàøié ñòоð³нöi (âèõоäèòü ó êоæноìó ÷èñë³ ãàçåòè), ïèø³òü òàê, ÿê óì³ºòå. Àëå нå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äоêëàäн³øå бóäå ðоçêàçàнà âàøà ³ñòоð³ÿ, òèì б³ëüøå ìàòèìåòå øàнñ³â нà óñï³õ.

Íàïèñàнå нàä³øë³òü нà àäðåñó: Îëåнi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çоðÿ», âóë. Æóðнàëiñòiâ, 7, Äнiïðоïåòðоâñüê, 49051.І ñâ³é ëèñò-âiäãóê нà òó ÷è ³нøó ïóбë³êàö³ю òàê ñàìо øëåòå ìåнi, à ÿ ïåðåøëю ò³é ëюäèн³, ç ÿêою õо÷åòå ïоçнàéо-

ìèòèñÿ. Äëÿ öüоãо нå çàбóäüòå ïоêëàñòè êонâåðò ç ìàðêою. Іíäèâ³äóàëüíîãî ëèñòóâàííÿ ç äîïèñóâàчàìè íå âåäó. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà нå ðоçãоëоøóю, нå âèñèëàю i ïðоøó äо ðåäàêö³ї нå ïðèїçäèòè.

Ùèðî вàøà Î. Ä.

Андрій В. мені 82, живу самотньо в райцентрі. Хата, літня кухня газифіковані. Для всілякої живності на подвір’ї збудовано все. маю авто, пару вуликів і гармонь для душі. садиби 15 соток, свердловина для поливу горо-ду. Не п’ю, не курю. може, є літня жінка, чиї життєві обставини склалися так, що їй потрібно переїхати, аби жити в нормальних умовах?

можна зателефонувати, спитавши в ведучої мій но-мер, але тільки до сьомої ранку або ввечері після 18-ї, бо вдень можу не втрапити на ваш виклик. Надворі весна...

* * *Леонід Г. Народ каже: «Хто не має запасу, той гине без

часу». от і я такої вдачі: все мушу мати в запасі, від і до!минуло вже чотири роки, як я одинокий, може,

пам’ятаєте, мене розвела, розлучилася зі мною одна ваша дописувачка. так от, усі ці чотири роки я не сидів склавши руки, не чекав, доки до мене прийде жіночка знайомитись. так не було ні разу.

Чотири рази я висвітлився в «Зорі». і що? Нічого!!! Я до них їздив, з їх дозволу. Не такий!

правда, жіночки потім просили пробачення, та було вже пізно.

про себе, повторюся. було 74, потім 75, і так дожив до 78 років, ріст 182, вага 110, тиск 120 на 80. Дітей двоє, свої сім’ї, живуть далеко. Люблю природу, пісні, танці, гумор, спорт (як був молодий). маю вищу освіту. Не п’ю, не курю. моя майбутня жіночка може бути трохи молодша за мене, бажано височенька. Щодо повноти, то щоб була не худа і не така жирна, як показують по телевізору на танцях, і хазяєчка.

Щодо мене, то я не білоручка, хоча в селі не жив, є роботи, що я їх ніколи не робив. Хоромів мені не треба, але газ, вода повинні бути. і поближче до центру (базар, лікарня, дім культури, траса, маршрутки). отже, згоден на переїзд.

* * *Михайло А. з Дніпропетровська. мені 58-й рік, вигля-

даю на 50, тому що мої антарктичні експедиції зберегли молодість, енергію і почуття гумору. Дітей забезпечив, але я їм потрібен, коли отримую пенсію.

Я не п’ю, не курю, люблю спорт, круїзи, історію земної кулі, хотілося б усе це робити не на самоті. Квартирою на лівому березі, машиною і дачною ділянкою забез-печений, але немає тієї чудової жінки, яка не рахує мої заощадження, а просто тішиться тим природним явищем, що називається життя.

На цьому завершую, бо коли хтось дуже багато пише про себе, то це почуття альфонса і оксюморона.

* * *Сергій С. 31 рік, 186, вага 86, мешкаю в селі, а працюю

у Кривому Розі. Чорнявий, з темними очима, чорними бровами. Лагідний, уважний. Робити вмію все. є шкід-лива звичка: курю. Хочу бути в парі.

* * *Валентина З. з Дніпродзержинська. 24 березня ми-

нуло 55 років. мешкаю в центрі міста. Двоє дітей, вже одружені, дітьми я задоволена, слава богу, без шкідливих звичок. 2011 року овдовіла. Як чоловік самотній захоче познайомитися, то поспілкуємось. Людина не може бути сама. можемо стати принаймні друзями.

* * *Лілія О. з Дніпропетровська. Не маю досвіду зна-

йомства через газету, але, прочитавши рубрику в «Зорі», відчула, що треба спробувати.

мені 52 роки, ріст 155, вага 48, очі зелені. Я педагог, працюю з дошкільнятами. в дочки своя сім’я, є онук. Хочу зазначити, що чоловік для мене є глава родини, а я постараюся берегти тепло в родині. віруюча.

* * *Галина П. з Дніпропетровська. мені 50, обоє дітей

дорослі, самостійні. працюю, робота відповідальна, по-требує уваги, оперативності, а приходжу додому, і стає сумно. До життя ставлюся з оптимізмом і позитивом. Люблю театр, але давно вже не була. спосіб життя здо-ровий. Хочу в цьому великому світі зустріти свого єди-ного. бажаю кохання, але не такого, як сонце, бо воно сідає, не такого, як вогонь, бо він згасає, не такого, як вітер, бо він гуляє, а такого, як небо, — бо воно без краю.

* * *Тамара Р. з Приорілля. Недавно на сторінці прочитала

такі рядки: «Навіть не знаю, що гірше, самотність чи не-вдалий шлюб?» Довго думала над цим, що ж насправді гірше? та відповіді, що гірше, однозначної, напевне, не можна дати, у всякому разі в собі я її не знайшла. погане і те, і друге, бо пережила і невдалий шлюб, і самотність.

Зі своїм колишнім, пияком, гулякою та забіякою, розлучилася давно. синові 23 роки. мені 44, ріст 165, вага 68. освіта — технікум. працюю. порядна, вмію все робити. а так хочеться бути комусь потрібною, від-чувати поряд чоловіка, котрий не скривдить, не зрадить.

прошу вибачити, як щось не так. Хвилювалася.* * *

Тетяна Б. з Дніпропетровська. спочатку сторінку лише читала, та нарешті вирішила написати про себе. по закінченні медичної академії працюю лікарем, маю сина, та не склалося з сімейним життям. Чоловік випи-вав, а коли почав простягати руки, не змогла миритися i покинула його.

Немає в моєму житті чоловіка, з яким можна було б зігрітися душею, розділити з ним cвoї радощі та печаль. мені 35 років, зріст 158, вага 51. Дивлюся радянські кінофільми, захоплююся музикою i літературою, люблю подорожувати. прошу відгукнутися доброго, щирого.

* * *Наталка С. з Дніпропетровська. Ще не зустріла свою

половинку, бо не знайомлюся на вулиці, не буваю на дис-котеці, не ходжу до нічних клубів.

Хочу мати сім’ю, де пануватимуть любов, шана і вза-єморозуміння.

мені 26, ріст 167, маю вищу освіту, постійну роботу. Люблю плавати, ходити в театри і кіно.

А «Даринку» читають онуки

шановні журналісти, працівники «Зорі»! той, хто прочитає вашу газету, вже ніколи не відмовиться від неї. ви молодці. пишете цікаві матеріали, друкує те корисні поради, даєте роз’яснення з пенсійних та земельних питань. а дитячу сторінку «Даринка» читають з великим задоволенням мої онуки.

бажаю вам здоров’я, успіхів у роботі.

Л. А. НОвОхАцькАÄніïðîïåтðîвñüк

Гарних вам урожаїв на творчій ниві

Добрий день, шановна редакція «Зорі». виписую вашу газету дуже давно, вже й точно не скажу з якого року. багато цікавого та корисного там можна зна-йти, а особливо подобається сторінка «Здоровенькі були!». Я збираю рецептики, користуюся порадами. також з задоволенням читаю «Нашу землю».

Раджу передплачувати «Зорю» своїм знайомим! бажаю всім працівникам «Зорі» здоров’я, успіхів та гарних врожаїв на творчій ниві.

Г. А. ЯцеНкОІëàðіîнîвå,

Сèнåëüнèківñüкèé ðàéîн

Допомогла гаряча лінія губернатора

Здрастуйте, шановні зорянці! пишу вам, щоб подякувати за гарну газету, а особливо за сторінку з консультаціями. там можна отримати відповіді на всі питання. спасибі, що надрукували телефон контакт-центру «Гаряча лінія Дмитра Колєсніко-ва». саме туди я звернулася з проханням обрізати дерева, які могли пошкодити електроопори і дах мого будинку. Нещодавно проблему вирішили. Дуже дякую!

валентина РУссеЛО Äніïðîïåтðîвñüк

23ÇÎÐßwww.zorya.org.ua5 êâ³òíÿ 2013 ð.ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³

Ïîìåòèêóé

Ï³äãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ.Використано методичну літературу і матеріали ЗМІ

Âèâ÷è â³ðøèê

Ðîçôàðáóé

Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)Âèïóñê 27 (398)

Котиків"воркотиківРясно на вербі.Котиків"воркотиківЯ нарву собі.Котики"воркотикиВсілися рядком.

Êîòèêè-Êîòèêè-Êîòèêè-Êîòèêè-Êîòèêè-âîðêîòèêèâîðêîòèêèâîðêîòèêèâîðêîòèêèâîðêîòèêè

Поїть сонце котиківТеплим молоком.Котики"воркотикиВ мене на вікні.Котики"воркотики —Гості весняні.Не глядить на котиківЛиш вусатий кіт.Мабуть, зна, що котики —Це вербовий цвіт.

Àíäð³é Ì’ßÑÒÊ²ÂÑÜÊÈÉ

Скільки у вассвійських тварин, якщовсі вони — птахи, крімдвох, всі вони — кішки,крім двох, і всі вони —собаки, крім двох?

Розфарбуй малюнок, добираючи кольоривідповідно до цифр, і дізнаєшся,

що на ньому зображено.

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Зібрався Юрасик гуляти, виглянув увікно, а надворі весна! Сніг тане, на горбочкутравичка зеленіє. Правда, ще холодно, таку Юрасика ж новий комбінезон, жовтий"пре"жовтий, теплий"претеплий, ну просто жов"тогарячий! — Тепер ти в нас космонавт! —сказала мама, натягнувши Юрасикові наголову капюшон.

— І я полечу на ракеті?— Може, й полетиш! Ось ходімо на дитя"

чий майданчик!А на дитячому майданчику чого тільки

немає! Там і гойдалка, і ковзанка залізна зпоруччям, і паротяг з вагонами, все пофар"боване червоним, синім і білим — ажсміється! А посеред майданчика щось високестоїть, у небо націлене, ще й драбинка збо"ку, щоб можна було до середини забратись.

— Ракета! — радіє Юрасик.— Я заразтуди залізу!

Не побоявся, що високо, — по драбинцітуп"туп"туп, і ще туп"туп"туп, і ще туп"туп"туп та й опинився в ракеті. Озирнувся навко"ло: ух, як гарно! Тільки зібрався в космос ле"тіти, коли тут ще один хлопчик десь узяв"ся, і теж у комбінезоні, та й собі в ракетузаліз.

Êîñìîíàâòè ëþäè ìèðí³Êîñìîíàâòè ëþäè ìèðí³Êîñìîíàâòè ëþäè ìèðí³Êîñìîíàâòè ëþäè ìèðí³Êîñìîíàâòè ëþäè ìèðí³

— Іди відсіля! — сказав йому Юрасик.—Я космонавт, зараз у небо полечу!

— І я космонавт! — відказав хлопчик. —Я теж у небо полечу! Хотів був Юрасик штов"хнути того хлопчика, та схаменувся.

Бо хіба ж космонавти штовхаються?Вони люди мирні.

— Ну добре, — мовив, — летімо удвох. Тиза оту ручку берись, а я за цю.

— Гур"р! Гур"р!І обидва космонавти дружно помчали в

космос.²ííà ÕÐÈÑÒÅÍÊÎ

Зустрілася Лисичка з Раком. Стала й ди"виться, як він помаленьку лізе. А далі давайнад ним насміхатися:

— Ну, та й швидкий же ти, нема що й ка"зати! Справжній неборак! А скажи мені, Раче"небораче, чи то правда, що тебе раз по дріжджіпослали, а ти аж через рік з дріжджами при"йшов та й ті посеред хати розілляв?

Ëèñè÷êà ³ ÐàêËèñè÷êà ³ ÐàêËèñè÷êà ³ ÐàêËèñè÷êà ³ ÐàêËèñè÷êà ³ Ðàê Казка

— Може, коли й правда була, — каже Рак,— а тепер дуже на брехню схоже.

— Овва! Значить, ти тепер прудкішийстав?

— Прудкіший чи не прудкіший, а тобі глу"зувати не дозволю. Коли хочеш знати, якийя прудкий, то давай побиймося об заклад, щоя швидше від тебе до того пенька добіжу.

— Що? Що? Що? — здивувалася Лисичка.— Ти хотів би зі мною наввипередки бігати?

— Не тільки побіжу, а хоч ти на один скокспереду ставай, то я швидше тебе на місці буду,— мовить Рак.

Побилися вони об заклад. Стала Лисичка наодин скок поперед Рака, а Рак учепився їйкліщами за хвіст. Рушила Лисичка, біжитьщодуху, аж курява здіймається. Добігла допенька та й кличе:

— А де ти, Раче? Нічого не чути.— Ну, Раче, де ти там? — ще раз кличе

Лисичка та й обернулась хвостом до пенька.— Та ось де я! Давно вже жду тебе, аж тро"

хи за пеньок забіг.²âàí ÔÐÀÍÊÎ

Скільки тварин?

Іду собі потихеньку на"впростець через двори, дестежка пісочком посипана.Мене обганяє хлопчиськороків тринадцяти. З тих ши"беників, що роблять шкоду накожному кроці. На мотузку внього через плече — «крупно"каліберна» рогатка. Піднятівуха чорної кролячої шапкине зав’язані, а теліпаються втакт розмашистим крокам.

Він випередив мене уже

Îïîâ³äêè ä³äóñÿ Ñàøêà

Âîðîíà — íå êîðîíàметрів на 50, як раптом з вер"ховіття старезної тополі надмоєю головою щось хуркнулотак, що я мимоволі аж при"гнувся. І не встиг ще нічогозрозуміти, як уздрів великуворону, яка з криком «Кар"кар!» збила з того халамидни"ка шапку і полетіла далі.

Двірничка, вже немолодажінка, яка поралася непо"далік, вигукнула задоволено:«Отак його! Щоб знав, що во"рона — не корона!..»

Привітавшись до бабуні, язапитав її, що це все означає,і вона розповіла таке:

— З тиждень тому оцей роз"бишака перед хлопцями хва"стався, як він влучно б’є з ро"гатки. У нас тут жила параворон, ото на тополі їхнєгніздо. Бешкетник як поцілив

камінцем, так одна птаха ірозпласталася на снігу. Ху"ліган взяв її за ноги і ну ганя"тися за хлопцями, щоб по"класти якомусь ворону на го"лову. А ті втікають, однак ікрутяться довкола, сміються.Тоді горе"мисливець поклавптаху собі на голову і пішов,вигукуючи: «Це ж не ворона,це — корона!..»

А «друга половина» тієїжертви все те бачила з дерева.Отож, не раз вже я спостері"гала: як тільки хтось іде вчорній шапці оцією доріж"кою, так ворона з криком«Кар"кар!» кидається йомунавздогін, пролітає над самоюголовою. Але такого, яктільки що сталося, ще не бу"вало...

Îëåêñàíäð ÇÎÁÅÍÊÎ

1 — червоний, 2 — зелений, 3 — темно"зелений, 4 —жовтий, 5 — оранжевий, 6 — коричневий, 7 — голубий,8 — синій.

Говорять дітиЩо важливішеЮля спитала маму: «А чи знаєш ти, що важливіше — сонце

чи місяць?» і сама відповіла: «Звичайно, місяць. Бо він світитьуночі, коли темно, а сонце лише вдень, коли й так видно».

24 ЗОРЯ на дозвілліwww.zorya.org.ua5 квітня 2013 ð.

засновник — дніпропетровська обласна радавидавець — комунальне підприємство дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «зоря»

видається з 17 (4) квiтня 1917 року. свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р.,

ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

Приймальня: (0562) 27 16 52; 27 80 27 (ф.)

Відділ (0562) 35 14 26 (ф.); 38 83 53; реклами: 38 83 28; 33 78 04.

Вiддiл передплати та маркетингу: (0562) 38 83 73.

Газета сплачує гонорар за публi кацiю замовлених матерiалiв. вiд повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. Матеріали, позначені бук вою «р», розміщені на правах реклами. При передруку посилання на «зорю» обов’язкове.

цiна договiрна. © «зоря»

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс тiв, 7, Днi про петровськ, 49051. еmail: [email protected]; [email protected]

Газета виходить у середу і п’ятницю.Тираж номера 43000.

друк ПП «сТПРес», 50025, м. кривий Ріг, вул. окружна, 12. обсяг 1,86 д. ар. офсетний друк. Зам. №376

ВлАСкоРи: кривий Ріг (24) 90 38 16; Павлоград (232) 6 05 08; синельникове (263) 4 09 17; софіївка (250) 2 80 84; П’ятихатки (251) 3 06 78.

www.zorya.org.ua«Зоря»

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬкиЙ.Головний редактор ксенія ЗАЙЦЕВА.

РЕДАкЦIЙНА колЕГIЯ:с. ЧеРнЯвськиЙ, голова наглядової ради, к. заЙцева, головний редактор,Т. кузьМенко, перший заступник, н. несТеРук, заступник, о. ТаРаненко, редактор відділу.

іРОніЗмиГоловне не падіння, а приземлення.

дверцята клітки треба залишати відчиненими, щоб пташка могла по-вернутися.

При весняній сезонній депресії дуже добре допомагає нобелівська премія.

Про те, що були щасливими, дізнаємося набагато пізніше.

ви не зустрінете нікого, якщо не вийдете з оселі.

Повірили. але на всяк випадок розстріляли.

у кого немає капелюха, тому не доводиться його знімати.

Олександр ДубОвик

гумореска

У засідці на лисаза п’ятдесят років полювання я ніколи не хо-

див у нічну засідку на лиса. а оце жінка напосіла, хоч із хати тікай. Мовляв, он мій брат Микола спритніший за мене, ходить при місяцеві на лиса й ще жодного разу не повертався впорожні, за лисячі шкури справляє жінці всілякі обнови, а вона від мене нічого не може дочекатися. одне слово, довела мене дружина до повної кондиції. Та й сам подумав: а хіба я гірший від Миколи? Хіба моїй жінці завадить обнова?

узяв розкладного стільчика, мішка для лиса, рушницю та й майнув туди, де за селом біля лісу й поля перехрещуються дороги. Щось живе, думаю собі, обов’язково має сюдою побігти. умостився на стільчику під деревом, що росло поодино-ко, зарядив рушницю і чекаю. Місячно, гарно. свіже повітря. Хоч вірші складай. а дичини все немає і немає. Почало хилити на дрімоту. аж раптом чую, ніби хтось відспівує покійника. на мені аж шапка піднялася. Глянув на годин-ника — дванадцята ночі. о цій порі, казали колись старі люди, з’являється всіляка нечиста сила і справляє шабаш. стріпнув головою, чи не здалося мені, а воно вже ближче й ближче за упокій співає. і щось бреде полем прямісінько на мене. Я притискую шапку, а вона все одно піднімається...

ліг за деревом на землю і не ворушуся. Руш-ницю тримаю напоготові, пильную за нечистою силою. а вона жалісливо виводить, що аж мороз по шкірі йде. ніби я вже на цій грішній землі не жилець. «ні, — думаю, — задарма я отій марі в лабети не дамся. Якщо вже йти на той світ, то по-геройськи». і хоч ноги від страху перестали мене слухатись, все одно не втечу.

але мара посунула стороною, продовжуючи виводити жалісливе-прежалісливе. у мене поча-ли теплішати ноги, відлягло на душі. Та раптом потойбічна сила повернулася і знову з вихилясами побрела прямісінько на мене. Палець мій тремтить, ніяк не намацає гачка рушниці. але чую — мара перестала відспівувати чи то мою, чи ще чиюсь душу, заговорила знайомим голосом. Прислухався уважніше, та це ж дядько андрій! Мене він так і не помітив, вийшов на дорогу й почвалав до села.

Ще замолоду андрій співав у церковному хорі, бо мав гарний голос. а потім спився, ходив селами, вгощався на храмах та поминках. ось і того дня він добряче випив у сусідньому селі і добирався навпростець додому. а щоб було веселіше, при-гадав свій колишній церковний репертуар, ото й нагнав на мене добрячого переляку.

на цьому й закінчилися мої нічні походеньки на лиса.

василь АвСТРіЯнСЬкиЙ

АнекДОТи— любий, тобі які жінки більше

подобаються — розумні чи красиві?— ні ті, ні інші, люба! Ти ж

знаєш, я кохаю лише тебе.* * *

в одному домі зібралися гості. у господарів — молодої пари — була п’ятирічна донька. Мати їй каже:

— Розкажи нам, віронько, що-небудь веселеньке.

дівчинка вийшла в іншу кімнату, через деякий час повернулася й каже:

— Я вагітна.усі гості шоковані, а вона

пояснює:— учора няня говорить татусеві:

«Я вагітна», а татусь сказав: «весе-ленька історія».

* * *—Моя дружина часто розмовляє

сама з собою.— і моя теж, але, бідолаха, навіть

того й не підозрює.— Як це?— вона гадає, що я її слухаю.

* * *— один чоловік купує два

кілограми цукерок.— а навіщо вам стільки?— для моєї тещі, бо вона вчора

казала, що за кіло цукерок дала б півжиття, то я купую відразу два.

* * *адвокат телеграфує своєму

клієнтові: «сьогодні вночі уві сні померла ваша теща, залишивши вам велику спадщину. Що замовити: по-хорон, бальзамування чи кремацію?»

у відповідь він одержав телегра-му: «замовте все, не хочу ризику-вати».

* * *— Милий, скажи мені перед сном

щось приємне, сердечне…— Що саме сказати?— ну, наприклад: «кохання моє

найсолодше!»— кохання моє найсолодше.— скажи ще: «найдорожчий мій

скарбе!»— найдорожчий мій скарбе!— а тепер придумай щось сам!— на добраніч, люба.

* * *Галя і надя розмовляють собі.— опісля, — каже Галя, — я

сказала йому, що не хочу його більше бачити!

— і пішов собі? — питає надя.— ні! вимкнув світло.

* * *Розмовляють два су сіди:— Чого це ви вчора з дружиною

сварилися?— коли?— ну, вона ще вчора кричала:

«ідіот», «козел», «очі роззуй!»...— а-а-а... То вона футбол диви-

лася, на суддю кричала.— а ти чого мовчав?— Та як завжди, боявся зайве

слово сказати.

Заспокоївлара, засмучена дуже,Пожалілась саші:— образили мене, муже,на базарі нашім…Хвойдою обізвалиЙ старою шкарепою,а в кінці назвалиПовною дурепою!..— Та не переймайся,Прикрощі бувають!казав же: не шляйсяТам… де тебе знають!

Комбінація сказав кум

авторитетно:— Я знаю «комбінацію»,Як про випивку секретно«зв’якнуть» інформацію.Жінок щоб наших

переграть —ольгу та Гафію —напої будем…шифрувать,Як…поліграфію…Горілку книгою назвемо,

а пиво—журналом.Таємно вип’ємо,

закусимоРибою та салом…ось прийшла неділя,Й пролунав дзвінок:—Що там на дозвілліРобить мій кумок?забігай на годинку,наш час настав!Тут тесть на ринку«Рукопис» дістав!

Юрій кОвАлЬ

САТиРичнi мiнiАТЮРи

Не чула й не бачилаСусідка питає сусідку. — Ви не бачили, хто це мою куðку

вбив? — Не чула й не бачила, але нехай

не гðебеться на моєму гоðоді.

Чи є щось новіше?Студент-медик запитує в

бібліотеці: — Пðобачте, пані, я пðохав у вас

новий підðучник з анатомії, а не цей, виданий двадцять ðоків тому. Невже у вас нема нічого новішого?

— Чи не думаєте ви, що за останні ðоки в констðукцію людського ске-лета внесені зміни?

Як швидко летить часЧоловік жінці:— Уявляєш, подивився недав-

но щоденник нашої доньки і мало свідомість не втðатив!

— Що, багато двійок?— Та ні, виявляється, вона вже в

четвеðтому класі!

ЗрадівГосподиня подала несподіваному

гостеві яблучний пиðіг і каже:— На жаль, у нас кінчився сиð.

Нічого подати до пиðога...Це чує її маленький синок і ти-

хенько виходить з кімнати. За хви-лину повеðтається і кладе на таðілку гостеві шматок сиðу.

Усміхнувшись, гість пðобує сиð і каже:

— Спасибі, дитино. Ти, мабуть, бачиш кðаще від матеðі. Де ти це знайшов?

— У пастці на щуðів, — відповів хлопчик.

Не шкода й дві— Слухай, дðуже, поїдь на вокзал

і зустðінь там мою тещу. Зустðінеш — поставлю пляшку.

— А якщо вона не пðиїде?— Поставлю дві!

ОбразаЮна дðужина відчинила двеðі вся

в сльозах.— Мене обðазили. Мене обðазила

твоя мати.— Мати? — здивувався чоловік. —

Але ж вона за сотні кілометðів звідси.— Ну то й що? Вðанці пðибув від

неї лист для тебе, і я ðозпечатала конвеðт.

Чоловік пðочитав листа, погляд його спохмуðнів.

— Але де ж тут обðаза?— У пðиписці. Там сказано: «До-

ðога Ганно, не забудь віддати листа Андðію».

і ТАке бувАє

бАТЬки i ДiТиТрирічний арсен, вперше побачив-

ши тролейбус, закричав: «о, рогатий автобус!»

* * *Хлопчику три рочки, сусідка запи-

тала, як його звати.він:— денис лупашко.

сусідка:— Так ти українець?він:— ні, я анатолійович.

* * *— Мамо, а катерина — це твоє

прізвисько чи по-батькові?

пОСмiхниСЬ

Газета "Зоря"

Documents