may newspaper

Сучасну епоху характеризує нова роль інформації, яку раніше людина отримувала через книги, журнали та інші друковані матеріали, а тепер і через аудіо- та відеозаписи, мікрофільми, лазерні диски, CD-ROM та Інтернет. Інформація є життєвою необхідністю.

За такого розвитку подій ми стикаємося із станом неспокою людини при величезній різноманітності інформаційних ресурсів. І тільки одна група людей усвідомлює всю важливість цієї проблеми. Саме бібліотекарі споконвіку займалися збиранням, організацією і розповсюдженням записаних знань.

Небагато професій присвячено благородній ідеї сприяння людині в пошуку знань та інформації. Головною метою бібліотек було і є задоволення інформаційних потреб суспільства. Щоб відповідати в сучасних умовах усезростаючим інформаційним потреба, щоб бути затребуваними суспільством, бібліотеки можуть і повинні розвивати свої інформаційні ресурси і служби. Роль бібліотек набуває і соціальний сенс, коли ми говоримо про цей історично сформований демократичний інститут, що забезпечує, як правило, безкоштовний доступ до інформації будь-якого громадянина незалежно від його положення в суспільстві.

Бібліотекар – добра і потрібна професія, адже бібліотекарі несуть людям найголовніше – просвіту. Робота бібліотекаря безцінна для кожного з нас!

Бажаю вам, колектив наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля, у це знаменне свято терпіння, натхнення і благопо-луччя. Нехай Храм знань поповниться новими читачами. Нехай книжковий фонд не збідніє. І нехай у вашому житті все буде на висоті! Щастя, посмішок, радості! Цікавих книг і вихованих читачів! З Днем бібліотекаря!

Проректор з науково-педагогічної роботи СНУ ім. В. Даля Дядичев В. В.

Шановні співробітники та читачі наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля! Щіро вітаю вас з Днем Народження нашої бібліотеки!

З давніх часів людина накопичувала свій досвід у книгах, адже в них збережено інформацію про світ і людське життя, культуру, історію, духовність тисяч поколінь. У всі часи бібліотека була джерелом отримання різноманітних знань, накопичених людством. Книга і сьогодні залишається джерелом інформації, а бібліотекар – хранителем і двигуном людської культури. Бібліотеки, як і раніше, є соціально значущими установами, затре-буваними всіма верствами населення, включаючи нові покоління читачів. Бібліотеки виконують в суспільстві високу місію – вони забезпечують доступ до знань, розвивають культуру. Вся діяльність бібліотекарів спрямо-вана на людину, на розкриття її духовних і творчих сил, і тому важко переоцінити її необхідність і значимість. Професія бібліотекаря була і залишається однією з найбільш затребуваних суспільством.

Бібліотека нашого університету – унікальне за наповненням і багатством видань книгосховище, справжній духовний культурний центр. Фондами нашої бібліотеки щорічно користуються десятки тисяч читачів, студентів, викладачів, науковців Луганщини. У цей святковий день бажаю всім співробітникам і читачам бібліотеки, на-шим друзям – письменникам, видавцям, студентам святкового настрою. Прийміть мої найщиріші побажання здоров'я, благополуччя, уваги рідних і друзів. Від усієї душі бажаю нашій бібліотеці і надалі залишатися теплим вогнищем культури і наснаги, щастя, добра і процвітання. Подальших вам творчих успіхів, яскравих подій і ви-правдання всіх ваших надій!

З повагою, ректор СНУ ім. В. Даля Голубенко О.Л.

29 травня 2013 року №1 (1340)

Хороша книга, да начётчики плохиВ.И. Даль

Бібліотека СНУ ім. В.Даля відзначає своє 90- річчя

З часів виникнення університету бібліотека була тим осередком, навколо якого концентрувалися наукові ресур-си (люди та інформація), здійснювалося навчання молоді. Образно кажучи, вищий навчальний заклад починається з бібліотеки, а рівень її діяльності та оснащення багато в чому характеризує стан розвитку і авторитету вишу.

Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля була і залишається головною лабораторією університету. Незважаючи на всі труднощі, що існують сьогодні, вона намагається створити комфортні умови для самостійної роботи в кожному читальному залі, надає доступ до електронних ресурсів, створених власноруч, та ресурсів Інтернету.

Адже бібліотека, об’єднана у розгалужену інформаційну мережу, має стати основним джерелом доступу студентів, викладачів, науковців до науково–освітніх надбань світу, інших інформаційних ресурсів.

Дослідження в галузі бібліотечної науки та інформатики, що проводяться колективом Наукової бібліотеки, дозволяють активно впроваджувати новітні інформаційні технології в практичну діяльність не тільки своєї бібліотеки, але й всіх бібліотек ВНЗ Луганщини. У зв’язку з 90–річчям Наукової бібліотеки Інститут прикладної механіки і матеріалознавства бажає колективу бібліотеки творчих успіхів у справі забезпечення університетської спільноти знаннями та інформацією.

Директор Інституту прикладної механіки і матеріалознавства професор Соколов В. І.

2

29 травня 2013 року, №1 (1340)

НаУкоВа БіБліотека – горДіСть Нашого УНіВерСитетУ„Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні, найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки”

(Василь Сухомлинський)

Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля сьогодні

Наукова бібліотека – один з основ-них підрозділів університету і повною мірою розділила його долю, пройшла разом з ним непростий, але досить успішний шлях становлення, розвитку і модернізації.

Бібліотека завжди жила повнокро-ним життям, чутливо реагувала на все, що відбувалося в стінах університету, забезпечувала професорсько-викла-дацький склад і студентів необхідним обсягом сучасної інформації. За роки своєї діяльності вона не раз доводила, що працює для читача і разом з ним. Багатьом аспірантам, науковцям вона допомагала у пошуку необхідних дже-рел інформації для наукової роботи. Чимала заслуга Наукової бібліотеки і в бібліографуванні та популяризації твор-чого доробку науковців університету.

Коли приходиш сьогодні в цю ви-сотну будівлю, важко уявити, що ко-лись і книжковий фонд, і читальна зала розміщувались в одній кімнаті. Але вже тоді керівники інституту розуміли, що без повноцінного бібліотечного

фонду, належного бібліотечно-бібліографічного обслугову-вання не буде навчального про-цесу. Тому комплектування фонду, приміщення та обладнання книгозбірні були під їх постійною опікою.

А починалося все навесні 1923 року, коли вечірній робітничий технікум (звідси йдуть джерела сучасного вузу) одержав перші книжки: 30 книг з інженерних та 7 книг з математичних наук, 25 книг з загальноосвітніх дисциплін. Спеціального приміщення і шта-ту бібліотеки не існувало. Штат-ним розкладом була передбачена одна одиниця бібліотекаря. З 1926 року на посаді „бібліотечного рахівника” працювала Катерина Львівна Акулова.

У липні 1945 року було створено Ворошиловградську філію Харківського механіко-

машинобудівного інституту. Формування фонду бібліотеки в цей час відбувається за рахунок надходжень літератури з фондів бібліотеки цього закладу. Штат-ним керівником бібліотеки була при-значена Антоніна Яківна Голяєва. У 1947 році книжковий фонд налічував 3867 примірників. З них навчальної – 1515, наукової – 2207, художньої – 135 примірників. Штат працівників бібліотеки – сім співробітників.

Великий вклад у розвиток бібліотеки внесла директор бібліотеки Таїсія Григорівна Смирнова, яка завідувала нею з 1961 по 1979 рік. Бібліотека одержала окреме приміщення з читальним залом площею 132 м2 За цей період значно зріс штат бібліотеки і налічував вже понад 20 осіб, почав працювати міжбібліотечний абонемент. Започаткована картотека праць вчених інституту. Бібліотечний фонд становив вже понад 43 тисячі примірників, обслуговувалось понад 2000 читачів, серед них 160 викладачів і співробітників закладу. Видача літерату-ри становила понад 57000 примірників.

З 1979 року бібліотеку очолює Холод Віра Дмитрівна. Значне зростання фон-ду, розгортання роботи з вітчизняними та іноземними студентами, науково-дослід ницька робота вимагали додат-кових приміщень для бібліотеки. Підні-маючись сьогодні мармуровими сходами бібліотеки, неможливо уявити собі, що це приміщення було збудовано за 2 роки, 1985-1986, ударними темпами і зусилля-ми всього інституту: студентами, викла-дачами, співробітниками структурних підрозділів. У новій споруді почалося нове життя. Штат поповнився 20 нови-ми співробітниками, відкрились 6 чи-тальних залів на 450 посадкових місць. Відкрились 3 абонементи – навчальної, наукової та художньої літератури. Роз-горнув роботу новий відділ культурно-просвітницької роботи. Фонд попо-внювався новою літературою, почав надходити обов’язковий примірник авторефератів дисертацій вчених ВНЗ України.

24 вересня 2001 року бібліотеці університету надано статус Наукової. Першим почесним чита-чем Наукової бібліотеки став ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Го-

лубенко Олександр Леонідович. Без його допомоги і підтримки успішна робота бібліотеки була б неможливою. Почав-ся етап автоматизації всіх бібліотечно–бібліографічних процесів, входження у світовий інформаційний простір. До сьогоднішнього дня в бібліотеці живі гарні традиції, закла-дені колишніми ди-ректорами, але сучасний етап розвитку нашої бібліотеки характеризується зміною основних пріоритетів її діяльності. До традиційних завдань збереження і при-множення літературних зібрань додалась функція інформаційного центру.

Наша бібліотека сьогодні - це :• динамічний сучасний освітній

центр, універсальний ресурсний потенціал, що відповідає завданням ви-сокого рівня підготовки спеціалістів;

• інформаційна база науково-дослідницької роботи вчених, аспірантів і студентів університету;

• авторитетний центр з інноваційними бібліотечними

т е х н о л о г і я м и , не т ра диційними формами об-с л у г о в у в а н н я , р і з н о м а н і т н и м и інноваційними по-слугами;

• гарант збе-реження розвитку культурної спад-щини та формуван-ня інформаційної культури студент-ства.

• методичний центр бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області.

М и н у -ле десятиліття в діяльності нашої бібліотеки незважаючи на всю складність економічної ситуації – це шлях від ло-кальних автоматизованих робочих місць до функціонування автоматизованої бібліотечно-інформаційної систе-

ми (АБІС). Широке використання в бібліотечній практиці комп'ютерів, нових інформаційних технологій докорінно змінило бібліотечну працю, підняло на новий рівень обслуговуван-ня читачів, відкрило необмежений до-ступ до світових інформаційних джерел. Сьогодні обличчям Наукової бібліотеки у світовому інформаційному просторі є її сайт. Забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів, інформування користувачів про всі аспекти діяльності, про цілі, завдання, роботу, структуру Наукової бібліотеки університету – ось головні завдання, які ми ставили перед собою при його створенні.

Звичайно, найбільший інтерес для наших користувачів представляє елек-тронний каталог, який налічує сьогодні понад 180 тисяч записів документів, та бібліографічні бази даних, що генеру-ються бібліотекою. Створення повнотек-стових ресурсів електронної бібліотеки, вільний доступ до них також сприяє роз-витку бібліотеки як ресурсного центру дистанційної освіти, що співвідноситься з тенденціями і стратегіями розвитку університету.

Наше перспективне завдання – інтеграція електронних освітньо-інформаційних ресурсів, забезпечення ефективної навігації в їх межах і доступу до них незалежно від місця знаходження користувача. Нові технології дозволили змінити сутність процесу обслуговуван-ня, взаємини з користувачами, запропо-нувати їм принципово нові послуги.

Сучасна Наукова бібліотека Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – це гордість нашого закладу. Вона буде вдо-сконалюватися завжди і буде виконувати свою високу місію – служити суспільству, прагнучи задовольнити духовні та просвітні потреби університетської спільноти.

Директор Наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля

к.т.н., доц. Єпіфанова О.В.

Наукова бібліотека Східно-українського національного універ-ситету ім. В. Даля відзначає свій 90-річний ювілей. Інститут юриспруденції та міжнародного права СНУ ім. В. Даля щиро вітає весь колектив Наукової бібліотеки з 90-річчям від дня її засну-вання.

Наукова бібліотека нашого університету пройшла великий шлях, внесла вагомий вклад в розвиток науки, культури та освіти на Сході нашої країни. Зараз вона стала однією з найбільших наукових бібліотек на Луганщині. Та-кож слід відзначити й те, що Наукова бібліотека Далівського університету є ме-тодичним центром бібліотек вищих на-вчальних закладів Луганської області.

Історія бібліотеки нерозрив-но пов’язана з історією університету. Складно уявити забезпечення ефек-

29 травня 2013 р. виповнюється 90 років Науковій бібліотеці університету

тивного навчального процесу без повноцінного бібліотечного фонду, належного бібліотечно-бібліографічного обслуговуван-ня. Розвиток університету не-можливий без функціонування такої бібліотеки, що відповідає сучасним вимогам у галузі забез-печення постійного та всебічного доступу до інформаційних дже-рел. А тому важко недооцінити ту величезну роль, яку наукова бібліотека відіграє у загально-університетському науково-дослідницькому та навчальному житті.

Інститут юриспруденції та міжнародного права завжди ра-

дий співпрацювати з Науковою бібліотекою. Вже не один рік поспіль в рамках проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції науковців, викладачів, аспірантів та студентів «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» молоді вчені збира-ються у Науковій бібліотеці університету за круглим столом на тему «Роль сучасних інформаційних технологій та ресурсів Інтернет в науковому пошуку молодих юристів». Щорічно в таких заходах бе-руть участь понад 100 молодих науковців, студентів з усіх куточків України.

Гарячою темою обговорення ста-ють питання правового регулювання Інтернету та проблеми визначення його в якості об’єкта правовідносин. Зокре-ма це стосується проблем захисту права інтелектуальної власності.

У науковій бібліотеці молоді вчені мають чудову можливість познайоми-тися з засобами продуктивного викори-стання інтернет-ресурсів в науковому пошуку юриста-дослідника. У режимі он-лайн вони працюють з електронною бібліотекою, базами даних і електронним каталогом, сайтом наукової бібліотеки, можливостями і сервісами, що дозво-ляють ефективно використовувати інформаційні ресурси.

Особливо хочеться згада-ти Міжнародну науково-практичну конференцію науковців, викладачів, аспірантів та студентів «Правові засо-би забезпечення та захисту прав люди-ни: вітчизняний та зарубіжний досвід», що відбувалась наприкінці квітня 2011 року. Тоді друга частина конференції та-кож зібрала молодих вчених у Науковій бібліотеці університету за круглим сто-лом на тему «Розвиток відкритого до-ступу до наукового надбання в умовах інформаційного суспільства». Гарячі дискусії викликало обговорення питань навколо наукометричних баз даних, ство-рення баз відкритого доступу авторських трудів юристів – «Репозитарію». Обгово-рювались й проблеми стосовно захисту права інтелектуальної власності.

У науковій бібліотеці молоді вчені познайомилися з рейтингом наукових досліджень, індексами цитування, ба-зами даних Scopus та Web of Science. У режимі он-лайн вони працювали з елек-тронною бібліотекою і каталогом, сайтом наукової бібліотеки, випробували нові можливості сервісів на предмет ефек-тивного використання інформаційних

ресурсів відповідно до сучасних потреб.Інститут юриспруденції та

міжнародного права постійно намагається робити свій внесок в по-кращення кількісного та якісного скла-ду фонду бібліотеки. Так, Інститут забезпечує надходження до бібліотеки багатьох наукових видань: збірників наукових праць «Актуальні проблеми права: теорія і практика», підручників та навчальних посібників, авторами яких є вчені Інституту, матеріалів Міжнародних науково-практичних конференцій науковців, викладачів, аспірантів та студентів тощо. До фондів Бібліотеки пе-редаються й твори Л.І. Лазор, в яких йде мова про високі духовні начала життя, про віру й моральне вдосконалення.

Бажаємо колективу бібліотеки вдало реалізувати важливі на сьогодні завдання діяльності бібліотеки – накопичувати та надавати читачам поряд з традиційними паперовими джерелами й інтерактивну літературу, постійно розширювати можливості бібліотеки за рахунок ви-користання засобів мережі Інтернет, здійснити перспективні плани щодо переведення в електронний вигляд весь бібліотечний фонд.

Також бажаємо подальшо-го налагодження міжнародних контактів з бібліотеками вищих навчальних закладів зарубіжних країн з метою організації книгообміну та електронної доставки документів, обміну досвідом роботи та проведення спільних заходів у майбутньому.

Східноукраїнському на-

ціональному університету ім. В. Даля як провідному науково-навчальному центру України для свого подальшого неухиль-ного розвитку необхідно мати потужну та ефективно функціонуючу інформаційну базу науково-дослідницької роботи вче-них, аспірантів, студентів з багатогалузе-вим фондом науково-технічної, довідкової та навчальної літератури. Саме на Науко-ву бібліотеку університету й покладаєть-ся таке важливе та відповідальне за-вдання як забезпечення функціонування відповідної інформаційної бази. Отже, ще раз вітаємо колектив Наукової бібліотеки з визначним ювілеєм та бажаємо вам подальших творчих успіхів у вашій шляхетній діяльності.

Л.І. Лазор, директор Інституту юриспруденції та міжнародного права,

Заслужений юрист України, доктор юридичних наук,

професор

3

29 травня 2013 року, №1 (1340)

Бібліотека між минулим і майбутнім або як використовуються інформаційні технології в університетській бібліотеці

кадровий склад наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля(2002 та 2012 рр.)

«…нельзя видеть в библиотекаре простого помощника ученого. Библиотекарь сам ученый. Но только он работает не над одной и притом своей темой, а над многими чужими темами. Это ученый, целиком отдающий себя другим».

Х.Ортега-и-Гассет, испанский философ и публицист (1883-1955)

Сучасний світ дуже швидко змінюється і розвивається. Ці зміни стосуються всіх областей нашого жит-тя: культури, соціального життя, науки і, звичайно ж, освіти – області, від якої безпосередньо залежить всебічне станов-лення членів нашого суспільства.

Я вважаю, багато хто погодиться, що роль бібліотеки вищого навчального за-кладу в інформаційному забезпеченні на-вчального процесу, наукової та виховної діяльності ніколи не втратить своєї актуальності. Проте, слід зазначити, що принципи роботи сучасних вузівських бібліотек істотно відрізняються від ро-боти вузівських бібліотек навіть 10 років тому. Наша бібліотека, як і багато інших бібліотек, поступово еволюціонує зі звичайного сховища книг в університетський інформаційно-освітній

центр. Така трансформація тісно пов'язана з впровадженням но-вих інформаційних технологій. Аналізуючи 13-річний досвід впровадження їх в роботу наукової бібліотеки СНУ ім. В. Даля, хотілося б зупинитися на деяких етапах докладніше.

По-перше – це автоматизація бібліотеки – встановлення ком-п'ютерів у 2000 році, організація бібліотечної комп'ютерної мережі та придбання АІБС «УФД/Бібліотека». Потім була «епоха» освоєння спеціального програм-ного забезпечення, створення електронного каталогу – основ-ного помічника бібліотекаря. Створювались бібліографічні бази даних, такі як «Праці вче-них СНУ ім. В.Даля», «Дисертації, захищені на базі СНУ ім. В.Даля», проблемно-орієнтовані бази.

Наступний крок інноваційного розвитку бібліотеки

– створення в 2003 році бібліотечного Web-сайту та надання доступу до елек-тронного каталогу через Web-інтерфейс. Бібліотека стала доступна 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Паралельно освоювався та впро-ваджувався процес автоматизованого обслуговування читачів. З 2008 року поступово створювалася електронна база читачів бібліотеки з електронним формуляром, що дозволяє зосереди-ти всі необхідні відомості про читачів в одному місці, значно прискорити про-цес книговидачі, поліпшити якість об-слуговування та розширити бібліотечні сервіси. Ми розуміли, що сучасний стан інформатизації суспільства вимагає від бібліотек абсолютно нових підходів як до формування фондів, так і надання

інформації користувачеві. Як справед-ливо зазначає академік О. С. Онищенко, «сучасна бібліотека не повинна заци-клюватись на одному виді інформації – друкованої, книжкової. Оскільки перетвориться в музей…», тому поряд з традиційними бібліотечними проце-сами надання інформаційних послуг, ми впроваджуємо інноваційні проце-си обслуговування і використовуємо електронні інформаційні ресурси, як придбані, так і генеровані власноруч.

Ще однією віхою в процесі трансформації бібліотеки в інформаційно-освітній центр ста-ло створення в 2009 році Електронної бібліотеки СНУ ім. В. Даля. Електронні навчально-методичні матеріали надхо-дили до бібліотеки і раніше, але це було безсистемно і документально не регла-ментовано. Із створенням електронної бібліотеки повнотекстові документи були впорядковані і систематизовані. Доступ до них був організований в мережі університету. З часом для об-слуговування віддалених користувачів (студентів заочників, студентів струк-турних підрозділів університету) був організований авторизований доступ до повнотекстових баз даних. Сьогодні елек-тронна бібліотека має ієрархічну струк-туру, дозволяє проводити багатоаспек-тний пошук повнотекстових документів, доступна в Internet і користується неаби-яким попитом у наших читачів.

У результаті постійної роботи, бага-торазових оптимізацій структури сайт набув сучасний інтерфейс, багаторівневу структуру, має чималі функціональні можливості і надає користувачам набір необхідних сервісів. З 2009 року через сайт бібліотека надає он-лайн послу-ги з електронної доставки документів і віртуальної бібліографічної довідки,

інформує про нові надходження, надає доступ до електронної бібліографічної продукції бібліотеки, популяризує фонд за допомогою віртуальних виставок. Створені нові розділи – «На допомогу освітньому процесу» і «На допомогу на-уковцям» – де зібрані необхідні докумен-ти, згруповані ресурси та посилання на Інтернет-ресурси.

У 2011 році з метою накопичення, систематизації та зберігання в елек-тронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, інтеграції їх в світовий науко-вий інформаційний простір, надання відкритого доступу до них за допомо-гою Інтернет-технологій, популяризації якісних досліджень університету, був створений інституційний репозитарій (електронний архів) відкритого доступу.

Зараз інституційний репозитарій (електронний архів) Східноукраїнського національного університету імені Во-лодимира Даля займає гідне місце серед світових наукових електронних архівів. Якщо у квітні 2012 року репозитарій посів 1278 місце з 1438, то у липневому рейтингу репозитаріїв – 954 місце з 1520, а в січні 2013 року – 904 місце серед 1654 репозитаріїв світу.

Отже, на мій погляд, впроваджен-ня нових інформаційних технологій є єдиною можливістю в даний час забезпе-чити інформаційну підтримку як навчального, так і наукового процесів в університеті. С ь о г о д н і спостерігається тенденція до з м е н ш е н -ня кількості в і д в і д у в а н ь читачами безпосе-редньо бібліотек. При цьому ж роль

Бібліотека – це система, що складається з чотирьох компонентів – фондів, матеріально-технічної бази, бібліотекаря і користувача, організм, який підкоряється загальним законам життя.

Навіть якщо буде прекрасна будівля бібліотеки, багатий універсальний фонд, оснащена найновішою технікою і програмним забезпеченням, а працю-ватимуть в ній байдужі, малоосвічені співробітники, то на високому рівні свої функції така бібліотека не виконува-тиме.

Бібліотекар за будь-яких умов визнається найціннішим ресурсом бібліотеки. Це пояснюється й тим, що ка-дри – найбільш адаптивний вид ресурсів. Завдяки своїй пристосовності бібліотека

здатна швидко змінюватись у відповідь на несподівані вимо-ги зовнішнього середовища, зберігати керованість у несприят-ливих умовах нестабільності, тим-часових обмежень і нестачі інших видів ресурсів.

Ефективність роботи будь-якої бібліотеки в першу чергу за-лежить від якісного складу персо-налу: рівня освіти і стажу роботи в даній області діяльності.

Порівняння і аналіз штату співробітників наукової бібліотеки проведені на основі статистичних даних по найбільш значущих по-казниках:

•загальна кількість співробітників бібліотеки;

•рівень освіти;•стаж роботи в бібліотеці

університету;•віковий ценз;•кількість співробітників, що

звільнились.При порівняно однаковій загальній

кількості співробітників наукової бібліотеки у 2002 та 2012 році вищу освіту мали 71% та 79% відповідно, в т.ч. бібліотечну 52% та 33%; початкову вищу (неповну вищу) 26% та 14%, в т.ч. бібліотечну 93% та 100%. Дещо зменши-лась кількість бібліотекарів із вищою спеціальною освітою та останнім часом стан покращується. Завдяки випускни-кам Луганської державної академії куль-тури і мистецтв штат бібліотеки попо-внився трьома спеціалістами, навчаються ще два.

Не менш важливим показни-ком, який суттєво впливає на ступінь професійної майстерності, є стаж робо-

ти на бібліотечній ниві (а значить отри-маний досвід). Розглядається не загаль-ний стаж роботи в бібліотеках, а саме в науковій бібліотеці університету. При аналізі цього показника були виділені наступні часові блоки: від 3 до 9 років, з 10 до 20 років та понад 20 років.

Отже, від 3 до 9 років у науковій бібліотеці працювало 38% у 2002 році і 36% - у 2012. З 10 до 20 років – 8% і відповідно 26%. Понад 20 років – 54% і 38% загальної кількості працюючих.

Необхідно зазначити, що у 2002 році звільнилось 12 співробітників і було прийнято нових співробітників 12, а в 2012 році відповідно 3 і 1, що свідчить про значне скорочення плинності кадрів. Як правило звільняються співробітники пенсійного віку та у зв’язку зі зміною місця проживання.

Останні дослідження щодо складу штату бібліотеки за віком проводились у 2008 році, тому порівняння даних прово-дилось 2008 та 2012 року.

Так, у 2008 році число молодих співробітників (до 35 років) становило 23% від загальної кількості працюючих та 16% - у 2012 році. Від 36 до 45 – відповідно 25% і 28%, від 46 до 55 років – 23% і 34% та 56 – 75 відповідно 29% і 22%.

Отже, сьогодні в бібліотеці працює половина співробітників віком до 45 років, що говорить про дуже високий потенціа, бо молоді співробітники в силу своїх вікових особливостей лег-ко оволодівають сучасною технікою і технологіями, пристосовуються до змін.

Таким чином, останні десять років для бібліотеки університету характери-зувалися:

•стабільністю штатної чисельності;•високим освітнім рівнем за раху-

нок переваги співробітників з вищою освітою;

•скороченням числа професіоналів, і особливо з вищою бібліотечною освітою;

•рівновагою вікових пропорцій груп молодих бібліотекарів і ветеранів;

•понад третину колективу складають співробітники нового поповнення, тобто пропрацювали до 10 років у бібліотеці університету;

•скороченням плинності кадрів.Бібліотечне життя дуже різноманітне,

робота в бібліотеці дозволяє спілкуватись з багатьма людьми, допомагати багатьом людям, знаходити нових друзів і цінувати старих, і це, мабуть, те головне, що тримає нас в цій професії, тому що ми потрібні людям, потрібні нашому суспільству.

Відомий бібліотекознавець сьо-годення Шрайберг Я.Л. на Кримській конференції 2012 року сказав: „Мы до-статочно отчетливо видим свою роль в будущем обществе – роль библотекаря в изменяемой, модернизированной, со-временной, но библиотеке, а не роль си-стемного администратора или конвент-консультанта в Інтернет-библиотеке”.

Бумага, компьютер придет и другое…

Да, разве в носителях суть!Сходились и сходяться вечно маршруты

Един человечества путь!Истории ток, как река – бесконечен.

За веком идет новый век...Но факел познания – радостно ВЕЧЕН!

И вечен мир БИБЛИОТЕК!

Щербина К.І., заступник директора наукової бібліотеки

з організаційно-методичної роботи

бібліотечної роботи не знижується, вона видозмінюється, трансформується, адже ресурси все одно відбираються, ком-плектуються, систематизуються і ста-ють доступними завдяки бібліотекарю. При цьому зміцнюється залежність від бібліотечного сервера, як акумулятора ресурсів, а також зміцнюється зв'язок бібліотекар-користувач за допомогою нових бібліотечних сервісів. Бібліотека сьогодні виступає як досвідчений «посе-редник», «провідник» між майже безмеж-ним потоком інформації і користувачем. У той же час, якою бути університетській бібліотеці в майбутньому багато в чому залежить від того, яким буде університет, тому що бібліотека – один з найважливіших підрозділів вузу, що сприяє навчально-виховному процесу і науково-дослідній діяльності студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу.

Заступник директора НБ з науково–інноваційної роботи.

Савельєва Вероніка Владиславівна

Твой возраст подсчитать не просто,Но принимаем всё, как есть:Душе твоей уж девяносто,

Стенам - всего лишь двадцать шесть.

В просторном и красивом зданьиДостойный обрела приют,

Как монолит, как глыбу знанийТебя все любят, ценят, ЧТУТ!

Ларец, бездонный кладезь мыслей,Сосредоточие идей,

Слов, выражений, формул, чисел,Гипотез, фактов и вестей…

В зной летний даришь всем прохладу,Зимой - поделишься теплом,

Мы постоянным встречам рады,Спешим к тебе, как в отчий дом…

Ты, приоткрыв завесу тайны,Даешь постичь явлений суть,

Поделишься сакраментальным, На истинный направишь путь

Прими, ВНУ-Далевская МеккаОт верноподданных и чад

Поклон. Тебе, БИБЛИОТЕКА,Многоголосое ВИВАТ!

Сотрудник университетаЦигановская Алла

4

29 травня 2013 року, №1 (1340)

Засновник і видавець: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Реєстраційне свідоцтво серії ЛГ №31 видано Луганським облуправлінням з питань друку 24.12.1993. Адреса редакції: кв. Молодіж-ний, 20а, корпус 1, к. 306, Луганськ, Україна, 91034. Редакційна колегія, т.: 41-42-67.

Редактор: А. Приходько. Над випуском працювали: спільно з бібліотекою СНУ ім. В. Даля Д. СевостьяноваДизайн та верстка: О. Сєрова.Обсяг: 1 друк.арк. Наклад: 1000 прим.

Флагман вузівських бібліотек луганщиниДо 40-річчя Методичного об’єднання бібліотек ВНЗ луганської області

Бібліографічній службі Наукової бібліотеки – 50 років

Бібліографічна робота – стрижень і один з найскладніших напрямків діяльності вузівської бібліотеки. Тому по-чаток цієї роботи було покладено майже відразу після організації бібліотеки Во-рошиловградського машинобудівного інституту. У 1963 році в штаті бібліотеки з’явилася посада бібліографа і було виділено сектор довідково-бібліографічної роботи.

Першим бібліографом сектору призначили Валентину Миколаївну Слєпухіну. Випускниця Московсь-кого бібліотечного інституту, Вален-тина Миколаївна в бібліотеці на той час була єдиним фахівцем з вищою спеціальною освітою і практичним досвідом бібліотечної роботи. Саме під її керівництвом в бібліотеці почали ство-рювати бібліотечні каталоги та картотеки на належному організаційному і мето-дичному рівні.

Основним завданням сектору була видача довідок, кількість і складність яких зростала щодня. Тоді ж розпочалося й формування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, без якого видати кваліфіковану довідку дуже складно.

Через декілька років в структурі бібліотеки почав функціонувати Довідково-бібліографічний відділ (ДБВ),

що свідчило про н е о б х і д н і с т ь р о з в и в а т и бібліографічне обслуговування як окремий на-прямок роботи.

Під кері-вництвом заві-дувачки відділом В. М. Слєпухіної почалося систе-матичне забезпе-чення викладачів і студентів бібліографічною і н ф о р м а ц і є ю . Згодом особливу увагу було нада-

но довідково-бібліографічному обслуго-вуванню професорсько-викладацького складу, інформаційному забезпеченню керівництва інституту з проблем вищої школи та науково-дослідної роботи.

Постійно вивчався і впроваджу-вався найкращий практичний досвід бібліографічної роботи бібліотек провідних вузів Радянського Союзу.

З 1966 року вузівські бібліотеки стали базою для навчання своїх читачів (викладачів і студентів) осно-вам бібліотечно-бібліографічних знань: умінню працювати з книгою, бібліотечними каталогами і картотека-ми, володіти основами інформаційного пошуку в бібліотечних каталогах, бібліографічних покажчиках, довідковій літературі, правильно використовувати можливості бібліотеки для пошуку і до-бору інформаційних джерел і т.п.

Пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань стала новим на-прямком роботи ДБВ. Саме бібліографи займалися організацією і проведен-ням навчальних занять для студентів-першокурсників і студентів третього і четвертого курсів.

Поступово склалася організаційна структура підрозділу, який спеціалізував-

ся на довідково-бібліографічному та інформаційно-бібліографічному обслуговуванні читачів бібліотеки, сформовано фонд довідкової літератури і бібліографічних джерел, довідково-бібліографічний апарат (ДБА) , головною часткою якого були Систематична кар-тотека статей з соціально-економічних і гуманітарних наук, Картотека праць вчених, Країнознавча картотека (ство-рена, коли в інституті почали навчатися студенти з зарубіжних країн), налагод-жено систему методичного забезпечення бібліографічних процесів, форми та ме-тоди роботи. Була спроба складаннябібліографічного покажчика наукових видань інституту зі дня заснування до початку 70-х років, проте підготовлений рукописний варіант не зберігся.

Всі напрямки роботи здійснювалися співробітниками на належному професійному рівні. Штат відділу в основному поповнювавсякваліфікованими спеціалістами з вищою професійною освітою, або освіченими співробітниками з досвідом роботи в бібліотеці – Л. О. Дубченко, Л. М. Юхно-ва, О. Д. Куракова, Р. М. Краснокут, К. В. Горбачова, Н. І. Міхеєнко, І. С. Шумакова та іншими. Високий рівень організації і ведення бібліографічної роботи забез-печив надання у 1973 році бібліотеці Во-рошиловградського машинобудівного інституту статусу Методичного цен-тру для вузівських бібліотек області, а Довідково-бібліографічний відділ став методичним центром з бібліографічної роботи.

Ситуація змінилася на почат-ку 90-х років ХХ століття. У 1993 році інститут став університетом. Зміна ста-тусу навчального закладу поставила перед бібліотекою нові задачі. Перед ДБВ основним завданням стало забезпечи-ти читачів інформацією про джерела, відсутні в фонді бібліотеки, і можливості доступу до них.

Недостатнє фінансування впро-довж двох десятиліть, зміна поняття

«документ», яким століття оперувала бібліотека, на поняття «ресурс» зумови-ло переглянути принципи формування Довідково-бібліографічного апарату, змінювати форми і методи роботи, ство-рювати умови для роботи з цифровими документами.

На сьогоднішній день пошукові можливості ДБА бібліотеки розширено завдяки створенню Електронного ка-талогу, значною часткою якого є масив статей з періодичних і продовжуваних видань, що наповнюється бібліографами (більше 44 тис.), ресурсів Інтернет, серед яких особливо важливі ресурси інших бібліотек та інформаційних організацій, повно текстові бази даних, у першу чер-гу повнотекстові версії періодичних ви-дань.

Особливу увагу було зосередже-но на продовження розпису наукових праць вчених університету в електрон-ному вигляді – база даних «Праці вче-них» ведеться з 2005 року і створенні проблемно-орієнтованих баз даних з окремих напрямків наукових досліджень – база даних «Екотехнології і ресурсозбе-реження» ведеться з 2007 року.

Разом с цим зосереджено увагу на єдиному методичному забезпеченні процесів пошуку інформації, зокрема розробки інструкцій по роботі з Елек-тронним каталогом і базами даних, на-вчанню читачів роботі з електронними інформаційними джерелами (основни-ми формами є групові і індивідуальні консультації).

В кінці 90-х років завідуюча відділу С.В. Рябовою започатковано складання бібліографічних покажчиків наукових книжкових видань університету. Пер-шим був покажчик «Друковані праці професорів, викладачів та співробітників Східноукраїнського національного університету 1961-2000 рр.», виданий у 2002 р. Наступні покажчики підготовлено за період 2001-2005 рр. і 2006-2010 рр.; підготовлено також бібліографічний по-кажчик дисертацій, захищених виклада-

чами і співробітниками університету за 1981-2009 рр.

Доповненням до них є біобібліографічні покажчики, зокрема «Олександр Леонідович Голубенко (до 70-річчя від дня народження)» (2012 р.) і біобібліографічні списки наукових праць видатних вчених університету, що скла-даються до ювілеїв.

Останні п’ятнадцять років вияви-лися тим часом, коли відбувалися значні зміни у довідково-бібліографічному і інформаційному обслуговуванні читачів бібліотеки. Вони вимагали зміни як форм обслуговування, так і змін та удоскона-лення професійного рівня і майстерності бібліографів. Співробітники ДБВ про-довжують використовувати базові мето-ди роботи, але завдяки самоосвіті і само-навчанню засвоюють нові знання, вміння і навички.

Інформаційне і довідково-бібліографічне обслуговування – стратегічний напрямок розвитку бібліотеки, що обумовлено організацією навчальної і наукової роботи університету, його орієнтацією на самостійну роботу студентів і активну участь викладачів у дослідних проектах. Активна позиція бібліографів сприяє своєчасному наданню інформації, ско-роченню терміну її отримання, дозволяє одержувати інформацію у режимі реаль-ного часу.

С. В. Рябова, зав. ДБВ.

У кожної події, у кожної організації завжди є своя історія. Є своя історія й у методичного об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів Луганської області.

Ще за роки СРСР з числа бібліотек вищих навчальних закладів виділялися бібліотеки - зональні методичні центри, а всередині зони - обласні методичні об'єднання бібліотек на чолі з кращими бібліотеками, які набували статус мето-дичних центрів.

Створення методичного об'єднання вузівських бібліотек Луганської області припало на 70-і роки минулого століття.

До складу методичного об'єднання увійшли:

•Бібліотека машинобудівного інституту м. Луганська (нині Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля);

•Бібліотека педагогічного інсти-туту м. Луганська (нині Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка);

•Бібліотека медичного інституту м. Луганська (нині Лу-ганський державний медичний університет);

•Бібліотека сільськогоспо-дарського інституту м. Луганська (нині Луганський національний аграрний університет);

•Бібліотека Комунарського гірничо-металургійного інсти-туту (нині Донбаський держав-ний технічний університет, м. Ал-чевськ).

За роки незалежності України до складу об'єднання

увійшли: бібліотеки Луганського дер-жавного університету внутрішніх справ України імені Е. Дідоренка та Луганської державної академії культури й мистецтв.

В 1973 році наказом Мінвуза СРСР методичним центром вузівських бібліотек Луганщини була призначена бібліотека машинобудівного інституту м. Лугансь-ка (нині НБ СНУ ім. В.Даля). З цього часу науково-методична робота ведеть-ся не тільки в бібліотеці–методичному центрі, але й серед бібліотек вищих на-вчальних закладів Луганської області. Стали проводитися наради керівників вузівських бібліотек, семінари для

провідних спеціалістів, методичні нара-ди, консультації, допомога з різних пи-тань бібліотечної справи на місцях. Сфе-ра методичної допомоги поширювалась на область довідково-бібліографічної та масово-виховної роботи, готувалися методичні розробки з організації ро-боти, з проведення масових заходів у бібліотеці.

Першими методистами об’єднання були Селіванова А.Є., Дроздова Т.І., Ля-шенко Р.П. З 2006 року методичний відділ очолює Чорна Р.І.- молода, енергійна, з організаторськими здібностями. Допомагає їй Холод В.Д.–директор бібліотеки в минулому, людина з багажем знань і досвідом роботи.

Основна мета методичного центру і в минулому, і тепер - допомогти бібліоте-кам ВНЗ більш раціонально, ефективно організувати свою роботу, впроваджую-чи в практику нові бібліотечні технології, узагальнюючи кращий вітчизняний і закордонний досвід. Очолювати ме-тодичне об'єднання – почесно, але й відповідально. Необхідно чітко, ясно і правильно розмежувати (або об'єднати) обов'язки бібліотек, усунути дублювання в роботі, організувати доцільний розподіл сил, щоб в результаті одержати злагодже-ну роботу декількох колективів бібліотек, співпрацю, розуміння професіоналів і бажаний результат, тому координація діяльності бібліотек і раніше й зараз виділяється як основний напрямок робо-ти методичного центру.

Як методичний центр Наукова бібліотека СНУ ім. В.Даля виконувала й виконує наступні функції:

•надання консультативної й методичної допомоги по запитах бібліотек;

•аналіз і узагальнення матеріалів про діяльність бібліотек;

•складання зведених статистич-них звітів, інформацій про роботу об’єднання;

•складання річних планів роботи методичного об’єднання, організація їхнього виконання;

•інформування бібліотек про нові до-кументи в області бібліотечної справи;

•узагальнення відомостей про до-кументи, що готуються бібліотеками, інформування про них;

•виявлення й поширення передового досвіду роботи бібліотек, інформування про нього.

Зусилля об'єднання спрямовані на розробку єдиних методичних рішень щодо вдосконалення якості бібліотечного сервісу, впровадження інформаційних технологій у практику роботи бібліотек; співпрацю та обмін досвідом з питань інноваційної діяльності з бібліотеками інших систем та відомств; удосконален-ня системи безперервної професійної освіти бібліотечних працівників; розви-ток корпоративної діяльності бібліотек методичного об’єднання; адвокацію бібліотечної діяльності, підтримку по-зитивного іміджу бібліотек методич-ного об’єднання серед бібліотечного співтовариства та в засобах масової інформації.

В методичному об’єднанні створена чинна система підвищення кваліфікації різних категорій бібліотечних

працівників. Система передбачає удоско-налення змісту підвищення кваліфікації та забезпечення його випереджального характеру, а також удосконалення методи-ки організації і форм проведення заходів. Перш за все в бібліотеках ВНЗ методич-ного об'єднання функціонує система самоосвіти. З метою обміну досвідом та підвищення кваліфікації співробітників бібліотек ВНЗ працюють міжвузівські секції „Вдосконалення бібліотечної майстерності”: „Інноваційні технології” (керівник секції Єпіфанова О.В. - дирек-тор НБ СНУ ім. В. Даля); „Довідково-бібліографічна робота бібліотеки ВНЗ” (керівник секції Рябова С.В. - завідувач ДБВ НБ СНУ ім. В. Даля); „Формуван-ня та збереження бібліотечних фондів” (керівник секції Стасик Л.І. – директор бібліотеки ЛДМУ); „Обслуговування користувачів і виховна робота” (керівник секції Фесечко В.М. - директор бібліотеки ЛНАУ); „Робота бібліотек з фондами рідкісних і цінних документів” (керівник секції Марфіна Ж.В. - директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. Т. Шевченка).

Завдяки злагодженій роботі всіх бібліотек методичне об'єднання здобуває вагу в професійному співтоваристві України. Бібліотеки вишів Луганської області активно співпрацюють із бібліотеками України та Росії. Налагоджені тісні взаємини з Українською бібліотечною асоціацією та її Луганським обласним відділенням

Методист Наукової бібліотекиРуднік Юлія