june_kontrakty#26ukr

*Квитки на три матчі у Варшаві, Донецьку та Києві, а також проживання в найдешевших готелях, пересування автобусом та харчування у фаст-фудах коштуватимуть вболівальнику щонайменше EUR735

контракты | № 8 | 22.02.2010?

Київ

Варшава

Познань

Вроцлав

Гданськ

Львів

Харків

Донецьк

10 годин, від EUR75

1,5 години, від EUR220


4 години, від EUR301 година, EUR100

3 години, від EUR20






1 година, EUR110



1,25 годин, EUR110

6,5 годин, від EUR89 годин, від EUR63


12 годин, від EUR8,5

Відстань між містами:350 км







30 контракти | № 26 | 27.06.2011

КАРТА ПРОЇЗДУ

Євро-2012

тема

VIP7 матчів у Варшаві, Львові, Харкові, Гданську, КиєвіПроживання: в готелі 5 зірок, 24 дні .................................. від EUR5000

Трансфер: чотири авіаперельоти першим або бізнес-класом, два переїзди поїздом.......................... від EUR1600

Квитки першої категорії: на матч-відкриття, 3 матчі групового турніру, 1 чверть- і 1 півфінал, фінал ..................................................... EUR1630

Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо ............................................. від EUR2000

РАЗОМ: ............................................................................ від EUR10 230

МЕДІУМ5 матчів у Харкові, Львові, Гданську, КиєвіПроживання: в готелі 3 зірки, 12 днів ...................................від EUR600

Трансфер: залізниця ..............................................................від EUR250

Квитки другої категорії: на два матчі групового турніру,

один чверть- і один півфінал, фінал...........................................EUR700

Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо ................................................від EUR500

РАЗОМ: ................................................................................від EUR2050

ЕКОНОМ3 матчі у Варшаві, Донецьку, КиєвіПроживання: в готелі 2 зірки або наметові містечка для вболівальників, 10 днів .................................................. від EUR150

Трансфер: залізниця, автобус .............................................. від EUR150

Квитки третьої категорії: на один чверть- і один півфінал, фінал ..................................... EUR135

Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо. .............................................. від EUR300

РАЗОМ: ..................................................................................від EUR735

Контракти підрахували, в яку суму стане

вболівальникам відвідування чемпіонату Європи

з футболу наступного року

БУЛОВаршавський національний ста-діон будується на місці Стадіону Десятиліття — спортивної арени, прийнятої в експлуатацію 22 лип-ня 1955 року. Старий стадіон було зведено на честь вибору Польщею соціалістичного шляху розвитку.

ЄНаціональний стадіон будуєть-ся на березі Вісли за адресою: вул. Зеленецька, 1. У майбут-ньому домашні матчі на ньому проводитиме збірна Польщі, на честь чого фасад арени нагадує прапор держави, що майорить.

БУДЕМісткість нового стадіону фут-больної збірної Польщі під час чемпіонату Євро-2012 складе 50 тис. уболівальників за повної місткості 58 тис. Одночасно зі зведенням арени поруч спору-джуються парковки на майже 12 тис. машин, олімпійський ба-сейн і готель.

1 Муніципальний стадіон Гданська, 40 тис. осіб, 2 Муніципальний стадіон Познані, 40 тис. осіб, 3 Вроцлавський муніципальний стадіон, 40 тис. осіб

1

2

3

ПОЛЬЩА

На 500 тис. осіб на рік після чемпіонату збільшиться потік

туристів у Польщу. Туристичний потік в Україну зросте на

1 млн

Варшава-2006

Варшава-2011

Варшава-2012

ГданськГданськ

Познань

Вроцлав

Київ

Варшава

Познань

Вроцлав

Гданськ

Львів

Харків

Донецьк















6,5 годин, від EUR89 годин, від EUR63










«Середньої української зарплати вистачить на відвідування шести матчів чемпіонату, включно з фіналом».

•

Борис Колесніков, віце-прем’єр з ЄВРО-2012

31

контракти | № 26 | 27.06.2011

БУЛОСпортивна арена НСК «Олімпій-ський» будується в Києві на міс-ці Республіканського стадіону, зведеного у 1978–1980 роках до Олімпіади-80. У той час стадіон у центрі Києва був одним із най-більших у СРСР та Європі — його місткість становила 100 тис. осіб.

ЄРеконструкція НСК «Олімпій-ський» включає розширення прилеглої території та оснащен-ня стадіону прозорою покрівлею. Проект реконструкції розробле-но німецьким архітектурним бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner.

БУДЕЗа рахунок розширення проходів і оснащення стадіону сучасними кріслами, його місткість зменшить-ся до 70 тис. місць (під час про-ведення Євро-2012 — до 60 тис. місць). Всі місця для глядачів роз-ташовано під навісом, а градус нахилу нижніх секторів буде збіль-шено на 15%, щоб максимально покращити огляд ігрового поля.

За д

аним

и ue

fa.c

om, н

аціо

наль

них

дире

кцій

з п

рове

денн

я че

мпіо

нату

Євр

о-20

12, н

аціо

наль

них

стат

исти

чних

від

омст

в.

Варт

ість

про

жив

ання

, тра

нсф

еру,

хар

чува

ння

тощ

о пе

реве

дено

з н

аціо

наль

них

валю

т у

євро

за

курс

ом Н

БУ т

а На

цбан

ку П

ольщ

і

1

2

3

1 «Донбас Арена», 50 тис. осіб, 2 Харківський стадіон «Металіст», 35 тис. осіб, 3 «Львів-Арена», 35 тис. осіб

УКРАЇНА

Євро-2012 в Україні та Польщі відвідають більш ніж

1,4 млнвболівальників

EUR20 млрдвитратить Польща на підготовку до Євро-2012. За твердженням української влади, витрати нашої країни на підготовку становитимуть лише

EUR9,5 млрд

Київ-1980

США-Канада

PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав американську дочку найбільшої фінус-танови Канади Royal Bank of Canada (RBC). Вартість угоди — $3,62 млрд.

Подробиці на стор. 2

|||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ ТИЖНЯ |||||||||||||||||||||||||||||||||

ЕПІЦЕНТРКорупція — мати порядкуЗ 1 липня набуде чинності новий закон про боротьбу із корупцією. Президент, підписуючи цей документ, висловив упевненість, що це допоможе впоратися з одвічним українським злом.

Чому новий закон про корупцію нічого не змінить на стор. 4

США

Американська газотранспортна ком-панія Energy Transfer Equity купує газопостачальну Southern Union Company. Вартість угоди — $7,9 млрд.

США-Нідерланди

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директ-банкінгу ING Direct USA у голланд-ської фінансової групи ING. Вартість угоди, яку планують закрити в IV квар-талі 2011 року, — $9 млрд.

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

ЗасновникТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

ПрезидентВіктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефÂредактор

Сергій ІВАНОВÂМАЛЯВІН

Заступникгенерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директорВолодимир КРИВОЛАП

Директор з рекламиОксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збутуОксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингуАндрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретарАнна АНДРЕЄВА

АртÂдиректорСергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙМа рія БОН ДАРВілен ВЕРЕМКОНа дія ГОН ЧА РУК

Вік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КОДмитро СІМОНОВ

Олена СТРУКВо ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 391®51®75

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 270®27®13

факс: (32) 276Â07Â87

E®mail:[email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 391®51®77391®51®93391®51®95

Для регіональних РА:

(32) 270®22®62276®29®05

EÂmail: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 391®51®90

391®51®91

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку23.06.2011 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 11Â4857

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

прилеглої території та оснащен-ня стадіону прозорою покрівлею. Проект реконструкції розробле-но німецьким архітектурним бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner.

Харківський стадіон «Металіст», 35 тис. осіб,

Скільки коштуватиме вболівальникам відвідування чемпіонату Європи з футболу наступного року

30 контракти

cтор. 30


Євро-2012

тема

• Чому Євро-2012 замінює українцям національну ідею на стор. 3

• Чому товариш Ху Цзіньтао нам нічим не допоможе на стор. 6

КУТ ЗОРУ• Чому Євро-2012 замінює українцям

національну ідею

ПРАВИЛА ГРИБудьте простішимиВ уряді вирішили спростити процедуру започаткування бізнесу. Зокрема, було внесено зміни до деяких нормативно-правових актів.

Чому підприємці не відчувають спрощення ведення бізнесу на стор. 8

ГРОШІНереальні грошіОстаннім часом українці почали чимдалі частіше віддавати перева-гу безготівковим розрахункам. Та, попри зростання популярності альтернативних грошей, найближчим часом вони не замінять справжніх.

Чи з'явиться з часом альтернатива державним валютам на стор. 12

КОМПАНІЇ & РИНКИЯблуко у хмаріГолова Apple Стів Джобс, перебуваючи у відпустці за станом здоров'я з початку 2011-го, знайшов сили для невеликого виступу на WWDC, щоб представити найцікавіші розробки компанії.

Чому після презентації iCloud у Стіва Джобса додасться недоброзичливців на стор. 14

ТЕМА ЄВРО-2012

Дамоклів м'ячУкраїна витратить на підготовку до чемпіонату 109 млрд грн (61 млрд грн — витрати бюджетів усіх рівнів, 48 млрд грн — приватні інвести-ції). Таким чином, майбутній чемпіонат поставить ще один рекорд. Спільні витрати Польщі й України на підготовку до європейської пер-шості сягнуть приблизно EUR27 млрд. Така ціна ідеї Мішеля Платіні з просування футболу до Східної Європи.

Куди йдуть кошти на підготовку до Євро-2012, а також про те, хто заробить під час чемпіонату на стор. 16–31

сухий залишок

контракти | № 26 | 27.06.20112

епіцентр

«Для нас зараз найважливіше завдання — це стабілізація ціно-вої ситуації, важливо не допусти-ти розгону інфляції», — заявив 21 червня прем'єр-міністр Мико-ла Азаров, коментуючи останні переговори членів українського уряду з МВФ у Вашингтоні.

Прем'єр не раз стверджував, що у 2011 році уряд має всі шанси стримати інфляцію в межах 10% — своєї думки він не змінив донині. Щоправда, Ми-кола Азаров ризикує залишити-ся останнім, хто дотримується такої оптимістичної точки зору. Днями прогноз української ін-фляції переглянули у Світовому

банку: якщо у грудні 2010-го у СБ чекали на зростання спо-живчих цін за підсумками 2011 року на 10,7%, то тепер про-гноз погіршено до рівня 11,4%. Прогноз економістів СБ майже збігся з травневою статистикою Держкомстату, за якою зрос-тання споживчих цін становило 11% в річному вимірі, або 5,5% з початку року. Ще песимістичні-шого розвитку подій очікують українські бізнесмени, щоквар-талу опитувані Нацбанком: їхній консенсус-прогноз за підсумка-ми І кварталу становить 14,7% зростання споживчих цін за під-сумками року.

Песимізм експертів поділяють і в уряді. «Якщо нам цього року вдасться зберегти інфляцію нижче 10%, це буде успіхом», — заявив віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко. Та останні події дають уряду надію утримати зростання цін за під-сумками року якщо не в межах закладених у бюджеті 8,9%, то хоча б у межах 11–12%, прогно-зованих СБ.

По-перше, делегації україн-ських чиновників начебто вдало-ся домовитися з МВФ про продо-вження співпраці. Причому, якщо вірити офіційним повідо-мленням уряду, на наших умо-

вах, тобто без підвищення тари-фів на газ ще на 30%. Насправді у МВФ так і не підтвердили готов-ність йти на поступки україн-ському уряду в питанні підви-щення тарифів, але все ж таки червневі переговори не були провальними. «Я думаю, що у вересні місія (МВФ. — Прим. ред.) приїде до України», — зая-вив після завершення візиту української делегації до Вашинг-тона Микола Азаров.

По-друге, в уряду — принай-мні теоретично — залишається можливість домовитися про нову ціну на газ із російським Газпромом.

По-третє, сприятливі погодні умови, що склалися в середині червня, дають можливість роз-раховувати на один із найбіль-ших за всі роки незалежності врожай зернових. Так, за про-гнозом першого заступника мі-ністра аграрної політики й про-довольства Миколи Безуглого, у 2011 році валовий збір зерна в Україні становитиме не менш ніж 45 млн т проти 39,3 млн т у 2010 році. Якщо очікування Мін агрополітики справдяться, це дозволить значною мірою компенсувати рекордне зрос-тання світових цін на продо-вольство.

Крім того, у боротьбі з інфля-цією уряду активно допомагає Нацбанк, продовжуючи вилуча-ти з обігу вільну гривню. Напри-клад, постановою від 16 червня 2011 року (№ 195) регулятор змі-нив правила резервування для банків — з 1 липня фінустано-вам доведеться відкладати на спеціальному рахунку не 4% від суми короткострокових депози-тів в інвалюті, а 6%. Для вкладів до запитання й коштів на поточ-них рахунках в інвалюті норма-тив зріс із 7% до 8%. Але й це ще

контракти | № 26 | 27.06.2011

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директ-банкінгу ING Direct у голландської фінансової групи ING. Вартість операції, яку планують закрити в IV кварталі 2011 року, — $9 млрд. Capital One заплатить голландцям за найбільший у США банк $6,2 млрд готівкою і передасть 55,9 млн своїх акцій, оцінених у $2,8 млрд. ING отримає 9,9% у капіталі аме-риканської компанії і право призначати свого представника до ради директо-рів. Купівля дозволить Capital One стати п'ятою за величиною депозитів аме-риканською фінустановою та провідним у США банком, що займається дис-танційним обслуговуванням клієнтів через інтернет, — клієнтами Capital One стануть 7,7 млн користувачів ING Direct USA. ING розпродає активи в рамках програми реструктуризації, узгодженої з Єврокомісією в 2009 році, — в 2008-му голландська група отримала від уряду фінансову допомогу в розмірі EUR10 млрд ($14,4 млрд).

США — Нідерланди

Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газову Southern Union Company. Вартість угоди, за якою буде створено одну з най-більших компаній на ринку газової промисловості США, — $7,9 млрд, включ-но з боргами Southern Union у розмірі близько $3,7 млрд. Купівля дозволить Energy Transfer розширити мережу газопроводів до 70,8 тис. км і присутність на східних ринках, а також збільшити транспортування блакитного палива до 30,7 млрд куб. футів (близько 870 млн куб. м) на день — третину денного обсягу споживання газу в США. Компанії планують закрити угоду в I кварталі 2012 року. Купівля Southern Union — друга велика оборудка для Energy Transfer за останні кілька місяців, у березні компанія погодилися придбати га-зопровід і виробництво в Техасі у Louis Dreyfus Highbridge Energy LLC за $1,93 млрд. За даними Bloomberg, угода Energy Transfer із Southern Union — найбільша купівля газотранспортних компаній цього року.

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директ-

Сервіс на відстаніING продала дочку за $9 млрд

Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газову

Піддати газуEnergy Transfer купує Southern Union Company

США

КОН

ТРА

КТИ

ТИ

ЖН

Я

Що за країна

Вартість стабільностіСкільки коштуватиме українській економіці безкомпромісна боротьба уряду з інфляцією

Сервіс на відстаніСервіс на відстаніСервіс на відстані

Capital One Financial Corporation купує американський підрозділ директ-

США — НідерландиСША — Нідерланди

Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газову Американська газотранспортна компанія Energy Transfer Equity купує газову

ЗАВАЛИТИ ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУУряд готовий до всього,

аби втримати інфляцію в межах 10%

ІДЕЯ РОКУ

Євро-2012 для українців — не просто футбольний чемпіонат, це букво-цифросполучення вже кілька років — наша національна ідея. І хоча ані Тарас Шевченко, ані Леся Українка не мають до чемпіонату жодного стосунку, Євро-2012 — наше все. Принаймні всі ознаки живої національної ідеї тут наявні. Об’єднує націю? Об’єднує. Почуття націо-нальної гордості викликає? Викликає. І багато чого ще: допомагає жити й будувати. На відміну від закостенілих парадигм XVIII–XIX століть така ідеологічна конструкція, як Євро-2012, не потребує ані філософських обґрунтувань, ані поетичної спадщини, ані моральних ідеалів. Ця ідео-логія — сама сучасність. Їй байдуже, чи знають її адепти, як правиль-но розставити наголоси в прізвищі композитора й драматурга Семена Гулака-Артемовського, важливо, щоб вони встигали здавати в експлуа-тацію стадіони за графіком.

Крім того, будь-яка офіційна світоглядна доктрина (зокрема, й цей її різновид) виконує ще одну важливу суспільну функцію. А саме — надає владі легітимності. Говорячи марксистським жаргоном, ця доктрина є опіумом для народу, що дозволяє до часу уникати революції. І слід ска-зати, нинішня українська влада цієї легітимації дуже потребує. Досить згадати, що, за даними Центру Разумкова, 63,4% громадян вважають, що події у країні розвиваються у неправильному напрямку. Якби вибори президента відбулися сьогодні, невідомо, чи переміг би Віктор Януко-вич... Словом, влада тримається завдяки так званому мовчазному ре-ферендуму, тобто завдяки відсутності масових протестів.

І підготовка до Євро-2012 відіграє не останню роль для учасників цього мовчазного референдуму. Хай там що, влада будує стадіони, до-роги, аеропорти, й українці це бачать. Понад те, вони мають підстави пишатися. Останнє досягнення — полякам не вдалося відібрати в нас проведення фінального матчу. Але ж іще навесні через проблеми з ре-конструкцією НСК «Олімпійський» чиновники УЄФА розмірковували, чи не провести фінал у Варшаві. Але віце-прем'єр Борис Колесніков зро-бив усе можливе... Говорю це без тіні іронії.

Так, я, як і більшість наших співгромадян, вважаю, що в усіх цих будівництвах століття є чимала корупційна складова (за даними ком-панії GfK, 60% українців побоюються, що інвестиції на підготовку до чемпіонату розкрадаються). Та у цієї влади будувати виходить набагато краще, ніж у попередньої. Причому я впевнений, що в підготовку до Євро-2012 багато хто з них вкладає душу. Зрештою, більшість пред-ставників нинішньої владної команди, як і більшість олігархів, — затяті вболівальники. У цій ситуації — це, можливо, єдине, що зближає їх із народом.

До чемпіонату залишився рік. Це буде черговий посткризовий рік, бо-лісний для опозиції, важкий для нас. Але весь цей час ми, зата-мувавши подих, стежитимемо, як піднімаються над аренами багатотонні вантові дахи, укла-даються магістралі, розрізаються червоні стрічечки біля станцій швид-кісних електропоїздів... Потім — коротка мить свята й ейфорії. А що ж далі, що чекає нас у 2012 році, після свята? Здається, у календарі Майя є варіант відповіді...

Дмитро ФІОНІК

Æèòòÿ ï³ñëÿ ªâðî

3контракти | № 26 | 27.06.2011

не все. При формуванні обов'яз-ко вих резервів банки викорис-товують ОВДП, випущені для фінансування Євро-2012. Однак якщо раніше регулятор дозволяв враховувати в резервах держпа-пери за номінальною вартістю, то з 1 липня — лише на 50%. За оцінками фахівців, нововведен-ня дозволять Нацбанку вилучи-ти з обігу близько 3 млрд грн.

Втім, активна монетарна під-тримка в боротьбі з інфляцією не завадила голові НБУ Сергію Арбузову виступити у травні з гострою критикою урядового антиінфляційного курсу, що призвів до тимчасового розри-ву стосунків з МВФ. Дещо піз-ніше, в перших числах червня, з аналогічною критикою дій

уряду виступила перший за-ступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. На її думку, ризик закриття світових ринків запозичення і припи-нення співпраці з МВФ можуть спровокувати в Україні розви-ток ситуації за сценарієм другої половини 2008 року. Реакцією на лист Ірини Акімової став червневий візит української урядової делегації до Вашингто-на й декларація про відновлен-ня співпраці з МВФ.

Місія фонду з'явиться в Україні не раніше осені. Тим часом, за підрахунками НБУ, прямі втрати української еко-

номіки від розриву відносин з Фондом станом на червень 2011-го сягнули щонайменше $7,7 млрд, а повна сума збитку до кінця року може впритул наблизитися до $9 млрд. Марно минають для економіки й інші антиінфляційні заходи. Вилу-чення гривневих ресурсів опо-середковано стримує кредиту-вання — у підсумку, промпід-приємства змушені працювати в ситуації жорсткого браку оборотних коштів. Щоб вповні скористатися бонусом у вигля-ді рекордного врожаю, уряду, швидше за все, доведеться так чи інакше обмежувати екс-порт. У 2010–2011 роках такі заходи призвели до втрати $1–1,5 млрд аграріями. А до-

мовитися про нову ціну на газ із Росією українському уряду навряд чи вдасться без втрати контролю над газотранспорт-ною системою.

І все це заради 3–5 п. п. індек-су інфляції. Який, до речі, ніяк не відображає реального стану справ у сфері ціноутворення, оскільки застаріла методика роз-рахунку індексу, що не змінюва-лася майже 10 років, сьогодні не враховує від третини до полови-ни реальних споживчих витрат українців.

Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО, Вікторія РУДЕНКО

PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав американську дочку найбільшої фінустанови Канади Royal Bank of Canada (RBC). Вартість угоди, яку планують закрити в березні 2012 року, — $3,62 млрд, включ-но з $165 млн за портфель кредитних карток RBC. Мережа американського роз-дрібного підрозділу RBC складається з більш ніж 420 відділень, розташованих у Вірджинії, Північній та Південній Кароліні, Джорджії, Флориді, Алабамі. Купівля дозволить PNC розширити свою присутність на південному сході США, збільши-ти обсяг депозитів на $19 млрд, а розмір виданих позик — на $16 млрд. RBC продає американський підрозділ, щоб зосередитися на вигідніших і більших, ніж надання роздрібних банківських послуг у США, бізнесах — управлінні статками приватних осіб (RBC Wealth Management) та інвестиційному банкингу (RBC Capital Markets). У 2010 році активи PNC становили $264 млрд, тоді як RBC — близько $745 млрд.

PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав

Банк уроздрібRoyal Bank of Canada продає підрозділ у США

PNC Financial Services Group, шостий за обсягом депозитів банк у США, придбав

США — Канада

Банк уроздрібБанк уроздріб

Îô³ö³éíà ³íôëÿö³ÿ íå âðàõîâóє â³ä òðåòèíè äî ïîëîâèíè ðåàëüíèõ âèòðàò äîìîãîñïîäàðñòâ

контракти | № 26 | 27.06.20114

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

З 1 липня набуде чинності новий закон про боротьбу із корупцією. Віктор Януко-вич, підписуючи документ, висловив упевненість, що це допоможе впоратися з одвіч ним українським злом. Президент наголосив, що закон підготовлено за до-помогою міжнародних організацій, які спеціалізуються на корупції. На його думку, це має додати положенням закону переконливості. Щоправда, самі ці між-народні організації, а точніше GRECO, вже висловили невдоволення новим анти-корупційним документом.

Президент підрахував, що Україна втра-чає від корупції 20 млрд грн на рік. І він вважає, що це погано. Тож СБУ та проку-ратурі дали недвозначні вказівки щодо боротьби із корупцією. Також президент пообіцяв якнайшвидше розробити стра-тегію боротьби із цим злом. У майбутньо-му передбачається навіть створити якийсь упов новажений орган. Президент не забув і про громадян, закликавши їх пові-домляти про випадки корупції телефона-ми довіри.

Преса вважала основною фішкою нового закону декларування витрат чиновників і членів їхніх сімей. Та нещодавно з'ясува ло-ся, що декларувати слід придбання на суму

понад 150 тис. грн. Тобто нині ця норма особ ливого сенсу не має.

Що в законі

Закон містить чудове визначення коруп-ції, трактуючи її як невиправдане втручан-ня чиновників. Однак таке визначення су-перечить самій суті сучасного розуміння діяльності держслужбовця як суворого ви-конавця різноманітних регламентів. Це розуміння передбачає, що держслужбо-вець не може втручатися ані виправдано, ані, тим більше, невиправдано, він має лише виконувати те, що написано у нього на папірці.

Таким чином, законом цілком легалізу-ються будь-які вольності чиновників у трактуванні та виконанні різноманітних нормативів, адже ці вольності можуть бути й цілком «виправданим» втручанням.

Насправді цей норматив прийнято, щоб впорядкувати корупційну діяльність та керувати нею. Необхідність цього оче-видна. Величезна армія опричників по-трібна нашому режимові для збережен-ня влади. Опричників неможливо прого-дувати з бюджету, адже якщо перевести їх на бюджетний пайок, вони просто роз-

біжаться. Тож від самого початку свого існування українська влада трималася на тому, що чиновник сам себе годує. Та нині ця його діяльність зайшла надто да-леко, тож виникла потреба у керуванні нею, для чого й прийнято цей закон.

Вважаю, всі знають, яке нелегке й не-безпечне чиновницьке життя. Якби чи-новники не відбирали у нас гроші, їх можна було б лише пожаліти, адже їхнє життя складається з постійної боротьби, підсиджувань, інтриг, принижень і без-глуздої важкої роботи. Нині у цій діяль-ності з'явилися прямі узаконені орієнти-ри у вигляді перспектив опинитися біля «ганебного стовпа» і розуміння, що все у твоїй кар'єрі залежить від того, оцінять інші чиновники твоє втручання як ви-правдане чи як невиправдане. Це — свого роду правила. А керуватиме процесом Міністерство корупції чи як його там на-звуть — саме той уповноважений орган, про який ідеться в законі.

Можна легко передбачити щонайменше два наслідки роботи такого документа. По-

перше, чиновники тепер зна-чно охочіше об'єднуватимуться в явні й таємні синдикати, хоча б тому, що всі розуміють обов'язковість ритуальних жертв «боротьби із корупцією» (необхідність яких прямо пе-редбачено законом) і ніхто не хоче стати такою жертвою. Мі-німізація ризиків для чиновни-ків полягає у тому, щоб об'єднатися, мати свою людину в Міністерстві корупції та вза-галі перенести внутрішньови-дову боротьбу на якомога вищий рівень. Тобто кругова порука, якої так хоче уникнути президент, лише посилиться. По-друге, сама затія управлін-ня корупцією від початку при-речена. Корупція в нашій версії передбачає вільний пошук чи-новником підприємницького прибутку і несумісна з будь-яким централізованим управ-лінням, хай навіть рамкового характеру.

Причина корупції

Залишимо тепер осторонь горезвісний закон і поговори-мо про головну причину ко-

кут зоруепіцентр

біжаться. Тож від самого початку свого біжаться. Тож від самого початку свого

«Ну а якщо писане право суперечить законам, яким підкоряються більшість громадян,

можна бути впевненим, що невдоволення,

корупція, бідність і насильство збережуться

й надалі».•

Ернандо де Сото, «Загадка капіталу»

*Україна втрачає від корупції 20 млрд грн на рік

Чому новий закон про корупцію нічого не змінить

Корупція — мати порядку

Боротьба з африканською за своїми масштабами корупцією — нездійсненне поки що завдання для української держави

рупції. Чи можна в наших умовах щось зробити із корупцією взагалі, якщо до-тримуватися загальноприйнятої парадиг-ми? Цю парадигму збудовано на тому, що всі вироблені державою нормативи безумовно корисні. Корупція за цією па-радигмою шкідлива саме тому, що вона спотворює та перекручує діяльність за нормативами. Саме цими поглядами ке-руються різноманітні міжнародні органі-зації, політики, експерти та широкий загал. Ця парадигма передбачає, що дже-релом корупції є чиновник і що корупція шкідлива, оскільки спотворює за визна-ченням корисну діяльність держави.

Українцеві легко зрозуміти хибність (точніше, частковість) цієї парадигми. Для цього йому достатньо замислитися, що було б, якби всі українські закони й розпорядження виявилися виконаними в буквальному сенсі. Якщо українець буде чесним із собою, він неминуче здриг-неться, оскільки услід за точним та без-доганним виконанням усіх правил і за-конів негайно настануть хаос, розруха, голод, громадянська війна...

Справа в тому, що будь-яке суспільство живе за правилами, які можна назвати звичаєвим правом. Дотримання цього

права дозволяє суспільству існувати. Взагалі, стосовно начальників можна ви-ділити два ідеальні типи суспільства. Перший — із переважно горизонтальни-ми зв'язками. У суспільстві такого типу формування компетенції начальників (констеблів, шерифів тощо) знаходиться в безпосередній досяжності його членів. Начальники в суспільстві такого типу утримуються його учасниками та слідку-ють за виконанням норм звичаєвого права, яким керуються люди у своїй по-всякденній практиці.

Суспільство другого типу відрізняється великою кількістю вертикальних зв'язків. Начальники в такому суспільстві з'явля-ються згори, формування їхніх обов'язків знаходиться поза досяжністю звичайних людей. Суспільства другого типу зазвичай схильні до зовнішньої окупації або багато-вікової самоокупації (Китай). Відомі чис-ленні історичні приклади того, як виника-ють і працюють такі системи. Наприклад, під час окупації Австро-Угорщиною Італії серед австрійських чиновників завелася небачена досі корупція. Щоб зменшити її, австро-угорці навіть встановили для Італії спеціальний (короткий) строк служби чи-новників.

Начальники в цій системі признача-ються та годуються центральною (зов-нішньою) владою. У цьому разі завдання звичайних людей — захистити себе та свій спосіб життя від виконання чинов-никами їхніх обов'язків. Це завдання ви-рішується систематичним підкупом на-чальників представниками громадян-

ського суспільства, які, переслідуючи особисті інтереси, тим не менш, значною мірою паралізують чужу їм активність держави.

Зауважте, що в обох випадках йдеться про захист звичаєвого права, яким ко-ристуються люди. Просто в першому разі діяльність чиновника знаходиться в межах цього права, їм породжується і за-хищає його, а у другому — люди намага-ються захистити звичаєве право від зов-нішніх посягань.

Що з нею робити

Вважаю, в Україні останні кількасот років другої моделі не існувало. Не варто пояснювати, що здобуття незалежності цього не змінило, й навіть, очевидно, по-гіршило ситуацію. Від того, що колишні імперські чиновники стали ніби своїми, нічого не змінилося. Після розпаду СРСР українці швидко відтворили імперію (без Москви) і тепер знаходяться в режимі са-моокупації. У нас так і не з'явилося того, що справді змінює ставлення людей до влади — практики самоврядування. Само-врядування відрізняється від його імітацій насамперед тим, що реалізується безпо-

середньо за гроші людей, які його станов-лять. Такої практики в Україні не було й немає, тож стара імперська модель агресії держави проти суспільства й захисту сус-пільства від держави через корупцію все ще працює.

Всі антикорупційні ідеї, які ми намагає-мося бездумно запозичувати, народжені людьми, які живуть у межах першої гори-зонтальної моделі. І це не дивно, адже корупція в цьому разі становить безпо-середню загрозу живій тканині суспіль-ства й тому звичаєвому праву. Проте, як бачимо, ці ідеї малопридатні для нашої ситуації.

Звісно, теоретично можна «змусити» чиновників — скоротити їхню кількість, оптимізувати роботу, показово карати, платити високі зарплати, завести елек-тронний уряд, та нічого не зміниться, доки сама діяльність чиновника є руйнів-ною за своєю суттю, попри те, чи він краде. Доки це не зміниться, корупція буде природним чином породжуватися знизу, як реакція захисту суспільства від агресії держави.

Тож якщо говорити про боротьбу із корупцією всерйоз, то вона має вестися у двох напрямках. Перший — згори: це скорочення держави, причому не чисель-не, а функціональне. Другий — знизу: це розвиток практики самоврядування за гроші керованих. Як бачимо, самі ці за-вдання далеко виходять за межі «бороть-би із корупцією». Корупція — побічна проблема, яка вирішується в ході реалі-зації такої політики.

За допомогою корупції наші люди захищають себе від агресії держави

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

Л айнер голови КНР на льотному полі аеро-порту «Бориспіль» кілька днів нагадував киянам про перебу-

вання у столиці керівника краї-ни, яку нинішня українська влада часто намагається подати як таку собі важливу економіч-ну альтернативу і Європі, й Росії. Зрозуміло, що Віктору Януковичу та його оточенню — людям глибоко радянським не за вибором, а за народжен-ням і вихованням — приклад економічного розвитку КНР справді симпатичний. Адже є на світі країна, де при владі, як і раніше, та сама Комуністична партія, економіка зростає не по днях, а по годинах, жителі стур-бовані не протестами проти влади, а накопиченням юанів. Справжнє комуністичне сус-пільство споживання — те, про яке мріялося в радянські 80-ті — тільки було геть незрозуміло, як же цього суспільства досяг-ти? А у китайців вийшло!

Ентузіазм із приводу китай-ських економічних успіхів за-звичай не враховує того факту, що країни Південного Сходу чудово розвиваються й без ко-муністів. Ті самі Сінгапур і Тайвань показали дива еконо-мічного розвитку без керівної ролі Комуністичної партії — навпаки, саме ці країни є при-кладом того, що китайцям для побудови ефективного сус-пільства ніякий комунізм і за-дарма не потрібен. До того ж у континентальному Китаї, на відміну від Тайваню, така кіль-кість невирішених проблем і бідняків, що поки що неясно, чи переварить усе це Піднебесна, чи ж розвалиться на складові, як це вже не раз бувало в її історії. Але думати про майбутнє Китаю — футурологія чистої води. Переконливі аргументи знайдуться й у тих, хто вважає, що КНР стане справж-ньою супердержавою, конкурентом Сполучених Штатів і голов-ним політичним авторитетом ХХI століття, і в тих, хто впевне-ний, що Китай в його нинішньому вигляді доживає останні деся-тиліття.

Йдеться поки що не про майбутнє Китаю, а про майбутнє українсько-китайських зв’язків. Нас постійно пригощають роз-мовами про амбітні проекти, мільярдні інвестиції та інші кон-кретні результати зустрічей Віктора Януковича з Ху Цзіньтао й інших переговорів українських і китайських керівників. Але це радше очікування, ніж конкретні проекти — ті, хто називає вра-жаючі цифри, не можуть сказати про вражаючі факти. Я не стверджую, що з Китаєм не можна домовитися. Просто йдеться не про приватного інвестора, а про державні інвестиції. І люди, які відповідають за виділення ресурсів, найбільше у світі бояться помилитися. Приватний інвестор ризикує грошима, державний чиновник — посадою, а в китайському випадку часто й головою. Тож щоб в Україні з’явилися реальні китайські гроші, має стабі-лізуватися стан самої української економіки. Якщо вона не ляка-тиме наших гостей із Пекіна, вони розпочнуть переговори, які триватимуть кілька років та можуть мати як позитивні, так і не-гативні результати. З Росією та Європою переговори ведуться,

звісно ж, по-різному — але все ж інакше й швидше. Росіяни точно розуміють правила української гри й не бояться ризикува-ти. Європейські інвестиції — показник нормальної температури економіки.

Втім, стверджувати, що китайських проектів на українському ринку немає, теж не можна. Є, зрозуміло. Але це проекти політично-презентаційного характеру — і не випадково рішення про їх фінансування приймаються на найвищому рівні. Як нао-чний приклад наведу історію з будівництвом експреса до Борисполя: мало хто має сумніви у збитковості цього проекту, який якщо й почне приносити прибуток, то за десятиліття. Але Пекіну могло здатися важливим побудувати поїзд для майбутньо-го чемпіонату Європи з футболу й продемонструвати, що на Старому континенті можуть бути затребувані не лише китайські товари, що створюються за європейськими лекалами, а й власне китайські технології. Хоча, звісно ж, для точного розуміння китай-ської мотивації слід дочекатися не лише завершення проекту, а й зміни влади в Києві — коли ми зможемо без зайвих компліментів, але з документами в руках оцінити діяльність Бориса Колеснікова й аргументи, якими він користувався на переговорах про майбут-ній швидкісний поїзд.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

Китайська альтернативаЧому товариш Ху Цзіньтао нам нічим не допоможе

контракти | № 26 | 27.06.20116

кут зору

Ùîá â Óêðà¿í³ ç’ÿâèëèñÿ ðåàëüí³ êèòàéñüê³ ãðîø³, ìàє ñòàá³ë³çóâàòèñÿ ñòàí ñàìî¿ óêðà¿íñüêî¿ åêîíîì³êè

УН

ІАНОсь, прекрасне місце для ваших грошей

дерегуляціяправила гри

8 контракти | № 26 | 27.06.2011

Чому підприємці не відчувають спрощення ведення бізнесу

Після несподіваного прояву ніжних почуттів до бізнесу — реєстрації у ВР законопроекту про спрощену систему оподат-кування — влада не зупиняєть-ся на досягнутому. Хоча згада-ний документ одразу ж зник десь у надрах парламенту (обі-цяного розгляду його «вже най-ближчим часом» поки що не спостерігається), на вищому рівні постало питання про тер-мінову дерегуляцію бізнесу. Власне, кампанія щодо спро-щення умов ведення бізнесу стартувала ще рік тому, але потім поступово зійшла нані-вець. Та й прийняті в межах програми закони не могли ком-пенсувати посилення фіскаль-ного навантаження після набут-тя чинності Податковим кодек-сом. Крім того, в самому уряді не раз скаржилися, що вико-нання законів щодо дерегуляції саботується на місцях. Зокрема, це визнавав урядовий уповно-важений з дерегуляції Михайло Бродський.

Наприкінці травня президент Віктор Янукович зажадав від прем'єра Миколи Азарова при-скорити дерегуляцію бізнесу. «Чому у нас гальмується питан-ня дерегуляції? Чому затриму-ються різні підзаконні акти уряду і деяких міністерств», — обурився президент. Прем'єр пообіцяв виправити ситуацію. 10 червня на засіданні Комітету з економічних реформ Вік тор Янукович доручив Кабміну роз-робити необхідну нормативну базу для реалізації нових зако-нів з дерегуляції. За словами першого заступника голови АП Ірини Акімової, президент зро-бив особливий акцент на тому, що за всіма прийнятими зако-нами нормативну базу має бути розроблено й прийнято якнай-швидше, а також доручив про-довжити роботу з розширення сфер дерегуляції.

Добрий початок

Можливо, занепокоївшись невтішною статистикою реє-страції нових підприємств

після того, як запрацював По-датковий кодекс, в уряді вирі-шили спростити процедуру від-криття бізнесу. Так, було вне-сено зміни до деяких норма-тивно-правових актів (закон № 3263-VI, набув чинності 07.06.2011 року). За словами старшого партнера LCF Law Group Артема Стоянова, він значно спрощує відкриття біз-несу й мінімізує витрати на цю процедуру. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімального роз-міру статутного капіталу (СК)

ТОВ. Також вилучається норма про внесення до статутного ка-піталу (СК) кожним з учасни-ків до моменту держреєстрації товариства не менш ніж 50% свого внеску. Скасовуються норми про обов'язкове нотарі-альне засвідчення справжності підписів засновників на статут-них документах та нотаріальне завірення установчих догово-рів. Реєстратору можна пода-вати не лише оригінали та но-таріально завірені копії, а й звичайні ксерокопії докумен-тів тощо.

Втім, не все так однозначно. Юрист ЮК «Ващенко, Бугай та Партнери» Микита Нуралін на-гадує, що раніше мінімальний СК і без того становив одну мі-німальну зарплату. Тож навряд чи ця норма була серйозною перешкодою для відкриття біз-несу. Також слід пам'ятати, що СК визначає розмір майна това-риства, який гарантує інтереси його кредиторів. Тобто ТОВ саме зацікавлене у збільшенні СК. Що стосується скасування нотаріальних гарантій підписів засновників та установчих до-говорів, то, за словами юриста, це несуттєво знижує витрати на реєстрацію юрособи. Але від-

криває можливості для махіна-цій. «У цілому закон може по-кращити рейтинги ведення біз-несу в Україні, але фактично процедуру заснування підпри-ємств не надто спрощує та від-криває шляхи для зловживань, особливо при підписанні уста-новчих документів», — конста-тує він.

Також законом № 3262-VI від 21.04.2011 надається можли-вість створення підприємства на підставі модельного статуту. Він затверджується КМУ. Якщо

засновники ТОВ згодні з поло-женнями такого статуту, вони не зобов'язані розробляти окре-мий статут і подавати його держреєстратору. Якщо ж вони хочуть якось особливо врегулю-вати відносини між собою, у них залишається право розро-бити індивідуальний статут. На жаль, часто статути підпри-ємств не містять обов'язкових положень або цілком супере-чать встановленим нормам. Тож можуть бути визнані недій-сними в судовому порядку. Мо-дельний статут допоможе запо-бігти таким наслідкам, а також може бути зразком при підго-товці індивідуального статуту, щоб уникнути майбутніх кон-фліктів і судових суперечок. «Для України з досить забюро-кратизованою процедурою за-твердження установчих доку-ментів та реєстрації юросіб пропоновані зміни матимуть позитивний ефект», — вважає асоційований партнер ЮФ ILF Олена Пархоменко.

Пригоди Електроніка

Крім того, 14 серпня набуде чинності закон про держреє-страцію юросіб і фізосіб-

підпри ємців в електронному режимі (закон № 2609-VI). Він дозволяє подавати держреє-стратору документи в електро-нній формі. У такому разі реє-страційна картка та документи засвідчуються електронним цифровим підписом заявника. Але Артем Стоянов звертає увагу, що подання електронних документів можливе тільки для засвідчення факту створення суб'єкта підприємницької діяль-ності (СПД). «Подача докумен-тів для реєстрації змін до уста-новчих документів здійснюєть-ся лише на паперових носіях», — зазначає він. Така процедура має заощадити час і покращити документообіг. Але на практиці ситуація може виглядати дещо інакше. За словами юриста ЮФ ILF Артема Наумова, фізособам-підприємцям доведеться перед реєстрацією отримувати елек-тронний цифровий підпис, що навряд чи спростить всю про-цедуру. А ось із юрособами мо-жуть виникнути складніші про-блеми. Виникають запитання: хто має надсилати й завіряти документи, якщо засновників ТОВ кілька? Як реєстратор може перевірити повноважен-ня особи, яка надіслала доку-менти на реєстрацію? Як він зможе перевірити справжність довіреності, якщо вона завіря-ється лише електронним циф-ровим підписом заявника? «Враховуючи сучасні комп'ю-терні технології, електронній копії довіреності довіряти не слід. Ми в будь-якому разі стик-немося з необхідністю надання реєстратору оригіналу довіре-ності в паперовому вигляді», — вважає Артем Наумов.

Влада пішла й на спрощення процедури закриття бізнесу. Відповідні норми містяться у прийнятому в цілому 18 травня законопроекті № 8295 (зараз на підписі президента). Зокрема, пропонується обмежити термі-ни подання податковими орга-нами й Пенсійним фондом до-відки про відсутність у підпри-ємства заборгованості, перед-бачено принцип мовчазної

«Найкращі закони не допоможуть,

якщо люди нікуди не годяться».

•

Вільгельм Швебель

Вілен ВЕРЕМКО

Будьте простішими

*Регуляторна реформа може дещо підняти позиції України в міжнародних рейтингах. Та суттєвого покращання умов ведення бізнесу навряд чи варто чекати. Для цього потрібні не точкові зміни в законодавстві, а кардинальні заходи.

Ñпроùеннÿ вèмоã до документів моæе спровокуватè махінації

згоди — якщо протягом десяти днів від закінчення встановле-ного строку така довідка не на-дається, вважається, що її нада-но. Раніше ж надання можна було очікувати роками, що не дозволяло ліквідувати підпри-ємство. Скасовується низка платежів, необхідних при лікві-дації підприємства тощо. Та принцип мовчазної згоди введе-но ще наприкінці 2009 року. А на практиці він майже не діє. Не виключено, що після набут-тя чинності законом ДПАУ та Пенсійний фонд просто ігнору-ватимуть цю норму.

Нам би понеділки взяти й скасувати

Спростити життя підприєм-цям покликане скасування сві-доцтва про державну реєстра-цію юросіб і фізосіб-підпри-ємців, впроваджене законом від 7.04.2011 № 3205-VI. Згідно з до-кументом свідоцтво замінюєть-ся випискою з єдиного держав-ного реєстру (ЄДР). Партнер АТ «АФ «АКТІО» Ольга Просянюк зазначає, що з набуттям чин-ності закону спрощується до-кументообіг, а також зменшу-ються витрати держави на ви-готовлення бланків свідоцтв про держреєстрацію. Хоча, за її словами, ці нововведення все ж таки більш значущі для держа-ви, оскільки захист бланка сві-доцтва завжди був і залишаєть-ся досить витратним. Та є й зво-ротний бік медалі. Витяг вида-ється безстроково й не може стовідсотково підтверджувати інформацію про СПД на кон-кретний момент, його наймену-вання, місцезнаходження тощо.

«Виписка, видана за результата-ми реєстрації, на відміну від сві-доцтва, може й не містити до-стовірної інформації, оскільки лише показує стан юрособи на певну дату, і, на відміну від сві-доцтва, не підлягає заміні у разі зміни відповідної інформації в реєстрі», — пояснює юрист. Втім, за її словами, цей недолік частково компенсується наяв-ністю у СПД довідки статисти-ки, в якій міститься актуальні-ша й повніша інформація (на-приклад, вказується керівник

юридичної особи). Варто зазна-чити, що скасування свідоцтва про держреєстрацію потребу-ватиме змін не лише у законах, а й у багатьох підзаконних актах. Тож найближчим часом із застосуванням виписок з ЄДР можуть виникати проблеми.

Але в уряді збираються піти далі та скасувати використання підприємцями печаток. Відпо-відний законопроект вже роз-роблено. «Це буде наступним етапом для спрощення ведення бізнесу в Україні, — пояснив мету документа Михайло Брод-ський. — Він дозволить країні піднятися в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку на декілька пунктів». Пе-редбачається, що законопроект зекономить кожному підприєм-цю п’ять-сім днів і близько

400 грн, потрібних на отриман-ня печатки. Управляючий парт-нер ЮК LCF Law Group Ганна Огренчук зазначає, що ця ініці-атива загалом відповідає між-народному досвіду. Але в укра-їнських реаліях можуть виник-нути труднощі. Адже без печат-ки підприємець не зможе пра-цювати з банком (або доведеть-ся документи завіряти нотарі-ально, що призведе до додатко-вих витрат і втрат часу). У разі відсутності печатки у підприєм-ця податкова вимагатиме від

нього подання звітності в елек-тронному вигляді з використан-ням електронного ключа, вар-тість якого становить понад 100 грн на рік. Печатками в обов'язковому порядку мають скріплюватися певні договори. Юрист ЮФ «Місечко та Парт-нери» Антон Марченко заува-жує, що шахрайство в договір-ній системі присутнє й за наяв-ності печаток, а у разі їх скасу-вання може ще й зрости. «Не викликає сумнівів, що суди бу-дуть завалені зверненнями щодо визнання договорів недій-сними», — зазначає він.

Від PR — до реальних дій

Олена Пархоменко зазначає, що всі ці зміни спрямовано на оптимізацію витрат інвесторів,

спрощення ведення бізнесу й навіть гармонізацію національ-ного законодавства з європей-ським. Але це — точкове вирі-шення проблем. На її думку, це тактичний підхід, а не стратегіч-ний. «Причини інвестиційної непривабливості та складності відкриття та ведення бізнесу в Україні аж ніяк не в нотаріаль-ному засвідченні або печатках, — запевняє юрист. — Вони на-багато глибші: незліченні обме-ження у сфері валютного зако-нодавства, тотальна корупція, жорстка фіскальна політика, відсутність безпечного механіз-му використання електронного цифрового підпису, свавілля в оформленні землі тощо. Тож сьогодні говорити, що в Україні вести бізнес стало легше, пе-редчасно». Звісно ж, ці рефор-ми вирішують деякі проблеми. Водночас вони можуть створи-ти й чимало нових, зокрема збільшення кількості рейдер-ських захоплень. «Тепер зміни-ти директора на цікавому об'єкті і вивести його активи стало ще простіше!» — зазна-чає Олена Пархоменко.

Голова Комітету ВР з промис-лової та регуляторної політики й підприємництва Наталя Коро-левська оцінює ситуацію вкрай скептично. «Попри прийняті за-кони, система залишилася та сама. Дозвільна система як була доїльним апаратом, так і зали-шається, про що свідчать усі міжнародні рейтинги», — за-значає депутат. На її думку, для реформування сформованої системи недостатньо точкових законодавчих змін. Необхідно переходити до радикальних за-ходів.

контракти | № 26 | 27.06.2011 9

Проблема бізнесу не в печатках та свідоцтвах, а в податках та корупції

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

митницяправила гри

10 контракти | № 26 | 27.06.2011

Голова Державної митної служби України Ігор Калетник готовий максимально полегшити життя бізнесу

? За п'ять місяців 2011 року органи митної служби пере-виконали план надходжень до держбюджету на 5% — митники перерахували до скарбниці 39,7 млрд грн. Що дозволило вашій службі до-сягти таких результатів?

— Справді, за п'ять місяців цього року органи митної служби перерахували до бю-джету майже 40 млрд грн, що на 7,7 млрд грн більше порів-няно з аналогічним періодом 2010 року. Понад те, зараз мит-ниця щодня збагачує скарбни-цю майже на півмільярда гри-вень. Наприклад, у травні — вперше за останні три роки — надходження митних платежів у середньому становили 0,48 млрд грн на день.

Такі результати стали мож-ливими насамперед через удосконалення роботи митни-ці та зміну філософії відносин служби з бізнесом — підпри-ємці почули від нас позитивні сигнали. Тільки за останні пів-тора року ми вжили цілу низку заходів, спрямованих на спрощення умов ведення бізнесу.? Про що конкретно йдеться?

— Ми значно прискорили процедуру митного оформлення — з кінця 2010 року вона займає не більш ніж дві години. Напри-клад, зараз час проходження цієї процедури для імпорту стано-вить 1 год 46 хвилин, а для екс-порту — лише 58 хвилин.

Крім того, істотно зменши-лася кількість митних оглядів.

Якщо 2009 року огляду підля-гало 80% імпортних вантажів, то цього року — лише 31%. За експортом ця цифра сягала 64%, зараз вона становить всього 16%, а за транзитом — скоротилася з 14% до 7%. Най-ближчим часом ми маємо намір знизити кількість мит-них оглядів з імпорту до 10% вантажів, що цілком відпові-дає європейським стандартам.

У квітні ми започаткували пілотні проекти електронної митниці — зараз уже 22 мит-ниці працюють із електронни-ми деклараціями. Це дозволяє значно прискорити проведен-ня митних процедур, а також унеможливлює викручування рук бізнесу, адже безпосеред-нього контакту між митником та підприємцем немає.

Також найближчим часом буде значно спрощено проце-дуру перетину державного кордону. Митники візьмуть на себе функції ветеринарного, екологічного, санітарного контролю тощо, які в пунктах пропуску раніше виконували інші держоргани. При цьому наявність в пунктах пропуску лише двох контролюючих служб — митників і прикор-донників — дозволить уникну-ти черг. За останній рік значно скоротилася кількість доку-ментів, необхідних для прохо-дження процедури митного оформлення вантажів, — з 87 до 65. Але ми розуміємо, що цього недостатньо — бізнес не відчує змін, допоки перелік

таких документів не буде змен-шено кардинально. Тож ми, взявши участь в розробці Мит-ного кодексу, внесли окремі пропозиції, які дозволять ско-ротити перелік дозвільних до-кументів на 70% — до 20.? А які основні зміни внесе

до роботи митниці та бізнесу новий Митний кодекс?

— Прийняття нової редакції Митного кодексу — важлива складова оновлення митної системи загалом та побудови конструктивного діалогу з біз-несом зокрема. Цей документ фактично об'єднає інтереси бізнесу й держави. Кодекс ма-тиме норми прямої дії, які да-дуть можливість підприємцям працювати відкрито й прозоро за зрозумілими правилами й у стабільних умовах. Разом із тим документ дозволить мит-ній службі якісно виконувати свої функції, нівелює суб'єк-тивні моменти в роботі митни-ків, дозволить жорстко проти-діяти контрабанді. Це все при-веде до збільшення надхо-джень до держбюджету.

Документ дозволить врегу-лювати питання митної вар-тості, на законодавчому рівні забезпечить використання системи аналізу ризиків та пост-аудит контролю, закрі-пить електронне декларування вантажів та декриміналізацію товарної контрабанди.? До Євро-2012 залишилося

менше року. Як митники готу-ються до проведення турніру в Україні?

— Наше основне завдання — спростити й прискорити проведення митних процедур, забезпечити безперешкодне ввезення товарів учасниками та організаторами чемпіонату й уникнути черг на кордоні. Для цього ми вживаємо всіх необхідних заходів. Зокрема, ініціювали розробку Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ор-ганізацією та проведенням фі-нальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (набув чинності в липні 2010-го), яким встанов-лено спрощені правила вве-зення до України товарів для чемпіонату та зменшено кіль-кість документів, необхідних для їхнього митного оформ-лення.

Зараз ми плідно співпрацює-мо в питанні підготовки до Євро-2012 із польськими коле-гами. Йдеться і про проведен-ня спільного прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, та про ви-значення окремих смуг руху — коридорів для команд, пред-ставників УЄФА, вболівальни-ків, про застосування реверс-ного руху.? Зараз у владних колах ак-

тивно обговорюють можли-вість створення на базі мит-ниці та податкової єдиного фіскального органу. Наскіль-ки доцільно об'єднувати служби?

— Вважаю, що питання об'єднання не на часі. Зараз перед Україною стоять набага-то важливіші завдання — це й пенсійна, й адміністративна реформи. Крім того, проводи-ти об'єднання заради об'єднання, на мою думку, не-доцільно. Наприклад, Грузія та Вірменія пішли на створення єдиного фіскального органу, а ось Росія не лише зберегла митниці окремий статус, а й наділила її додатковими повно-важеннями. Понад те, багато викликів, які стояли перед нашою службою, ми вирішили самостійно.

Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО

Простіше за неможливеВ інтерв'ю Контрактам Ігор Калетник розповів, що:

1) за день митниця перераховує до держбюджету майже 0,5 млрд грн

2) зараз процедура митного оформлення займає не більш ніж дві години

3) черг на кордоні під час Євро-2012 не буде

10 С

ЕКУН

Д Н

А ЧИ

ТАНН

Я

контракти | № 26 | 27.06.2011 11

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05

власні фінанси

контракти | № 26 | 27.06.201112

Останнім часом українці поча-ли чимдалі частіше віддавати пе-ревагу безготівковим розрахун-кам. За допомогою карток роз-плачуються у торговельних ме-режах, купують товари й послуги в інтернет-магазинах тощо. «Поки що банкомати залиша-ються найпопулярнішим засо-бом доступу до свого рахунка для власників карток, проте клієнти фінустанов стали частіше роз-плачуватися платіжними картка-ми в терміналах самообслугову-вання та використовувати їх для розрахунків в інтернеті», — роз-повідає директор із питань роз-витку бізнесу UPC Андрій Бере-зюк. Якщо ще рік тому за допо-могою банкоматів здійснювало-ся понад 90% всіх транзакцій із картками, то тепер — уже менш ніж 80%. Частка операцій в ПОС-терміналах збільшилася до 17%, в інтернеті — до 3%. Онлайн укра-їнці воліють розраховуватися в супермаркетах, магазинах одягу, торгово-розважаль них центрах, готелях і на заправках, оплачу-ють компослуги та поповнюють рахунки мобільних телефонів. За даними Нацбанку, в І кварталі 2011-го частка безготівкових роз-рахунків становила 22,5%, в той час як за підсумками 2010 року цей показник був на рівні 17,5%.

Бездротова проводка

Причин, через які українці віддають перевагу безготівко-вим платежам (зокрема в ін-

тернеті), кілька. По-перше, якщо раніше, щоб здійснити платіж, був потрібен комп'ю-тер, то тепер можна викорис-товувати будь-який мобільний телефон із виходом до інтерне-ту. Зазвичай телефон завжди під рукою, чого не скажеш про стаціонарний ПК. Навесні цього року ПУМБ, наприклад, запустив нову послугу online-банкингу спеціально для ко-ристувачів iPhone та iPad. По-друге, постійно зростає список товарів та послуг, за які можна сплатити, не виходячи з дому. Українці вже оцінили переваги купівлі онлайн: в інтернеті товар часто в рази дешевший,

ніж у магазинах. По-третє, за останній рік-півтора вітчизня-ні банки зробили величезний крок вперед у розвитку інтер-нет- та мобільного банкингу. Ще недавно вітчизняний онлайн-банкинг зводився лише до інформаційних послуг: після кожної проведеної операції (зарахування платежів, пере-каз грошей з картки на депо-зитний або кредитний раху-нок, списання коштів з рахун-ка або пластикової картки

тощо) фін установа надсилає користувачеві текстове повідо-млення на мобільний телефон із інформацією, коли та на яку суму було здійснено розраху-нок. Тепер же клієнти більшос-ті банків можуть здійснювати так звані платежі на користь третіх осіб, тобто самостійно оплачувати товари та послуги. Крім того, вітчизняний онлайн-банкинг стає безпечнішим: у зв'язку зі стрімким зростанням популярності онлайн-придбань банки посилили контроль за розрахунками в інтернеті. Один із винаходів банкірів, по-кликаний зменшити всілякі ри-зики при купівлі в мережі, —

віртуальна картка, яка вико-ристовується лише для розра-хунків в інтернеті (у такої карт-ки з реквізитів є лише номер, термін дії та CVV2-код). Зазви-чай банкіри рекомендують не зберігати на ній гроші та пере-раховувати стільки, скільки по-трібно для оплати: знімати кошти в банкоматах з такої картки не можна.

Втім, і самі банкіри перегля-нули своє ставлення до онлайн-банкингу: тепер вони сприйма-ють його не просто як послугу для клієнта, а як канал прода-жу й альтернативу класичним відділенням. Тільки з початку 2011 року низка фінустанов знизила вартість послуги, а деякі (наприклад, Банк Форум) взагалі зробили доступ до ра-хунків безкоштовним. Банкіри сподіваються, що до кінця року інтернет-банкингом корис-туватимуться близько 1 млн клієнтів.

Паралельний світ

Втім, класичного онлайн-банкингу деяким українцям вже недостатньо. При купівлі товарів у зарубіжних інтернет-

магазинах вітчизняною карт-кою розрахуватися не можна. Тут на допомогу приходять електронні гроші — аналог го-тівки, який існує у вигляді електронних записів на вірту-альних гаманцях в інтернеті. Найпопулярніші в Україні електронні платіжні системи, які мають свої власні гроші, — російська Яндекс.Деньги, між-народні WebMoney та PayPal, вітчизняні Інтернет.Гроші та LiqPay. Із травня свій власний віртуальний гаманець можуть створити й власники карток Visa (підключити до нього можна буде будь-яку кількість пластикових карток), а в червні на український ринок вийшов ще один російський гравець — холдинг Qiwi.

Зазвичай у кожної платіжної системи є власна валюта, яка обмінюється за певним курсом. Кошти із віртуального гаманця можна перераховувати на інші гаманці, на банківські картки або використовувати для опла-ти інтернету, телефону, ТБ, по-слуг ЖКГ, придбань в інтернет-магазинах. За кожен платіж в мережі стягується комісія — 0,5–2% суми платежу залежно від системи та напрямку пере-ведення. Гроші, що залишилися після здійснення операцій, можна перевести в готівку. В системі WebMoney, наприклад, виведення грошей через банк коштуватиме 1,5–5% від суми,

гроші

*Електронні гроші — це фінансові зобов'язання емітента, які знаходяться у розпорядженні користувача та відповідають трьом критеріям: фіксуються та зберігаються на електронному носії, випускаються емітентом при отриманні коштів в обсязі не меншому, ніж емітована грошова вартість, приймаються іншими (крім емітента) організаціями.

Вікторія РУДЕНКО

Нереальні гроші

Попри зростаючу популярність альтернативних грошей, найближчим часом вони не замінять справжніх

«Людство любить гроші, хоч би з чого ті були

зроблені, чи то зі шкіри, з паперу, з бронзи або

золота».

•Михайло Булгаков,

«Майстер і Маргарита»

Інше10

За даними Українськогопроцесингового центру

Косметика41

Оплата інтернетута інших комунікаційних послуг

29

Оплата рахунківмобільних телефонів

11

Комунальніпослуги

9

Процент опитаних

ОНЛАЙН-ШОПІНГВ інтернеті українці найчастіше купують косметику, частка в загальному обсязі продажу, %

Інші послуги6

Супермаркети51

Оплата рахунків23

Готелі1 Магазини для дому

3

Магазини одягу7

Розваги (кіно, концерти,атракціони тощо)

3

Заправки6

В Україні

Магазини для дому3

Розваги (кіно,концерти, атракціони тощо)

23Супермаркети

21

Інші послуги15

Готелі14

Магазини одягу13

Заправки6

Турагенції5

За даними Українського процесингового центру

За кордоном

ГУЛЯЙ НА ВСІ! Де українці розплачуються картками, частка в загальному обсязі транзакцій, %

Îòðèìàòè á³òêîéíè ìîæíà áåçêîøòîâíî, âñòàíîâèâøè íà ÏÊ ñïåö³àëüíó ïðîãðàìó

а через спеціальні термінали са-мообслуговування — 5–7%. У системі LiqPay комісія при пе-реведенні в готівку — не більш ніж 1,5%.

Серед плюсів використання електронних грошей — ано-німність. Для відкриття елек-тронних гаманців, на відміну від банківського рахунка, не потрібні ані паспортні дані, ані ідентифікаційний код. Вірту-альний гаманець не прив'я-заний до жодного банку. Попо-внювати його можна будь-якою банківською карткою, з рахунку мобільних операторів, електронними ваучерами або готівкою в терміналах. Однак з кожним роком центробанки різних країн намагаються по-силити контроль над електро-нними платежами. Основних причин дві: нелегальна торгів-ля (наприклад, продаж нарко-тиків) і відмивання грошей (зо-крема, уник нення оподатку-

вання). З 1996 року Банк між-народних розрахунків за під-тримки світових центробанків тримає під контролем ситуацію в мережі та регулярно аналізує розвиток електронних грошей. Спроби контролювати ринок електронних переказів роби-лися й в Україні. Наприкінці 2010 року Нацбанк зобов'язав усі системи, що працюють з електронними гаманцями, роз-робити, подати до Нацбанку й зареєструвати правила роботи. Втім, на початку 2011-го дію по-станови було призупинено: щоб регулятор міг контролюва-ти електронні платежі, для по-чатку слід внести зміни до за-кону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Поки що у світі існує лише одна електронна валюта, яку неможливо взяти під контроль, — біткойн. Систему створено 2009 року працівником Універ-ситету Кобе, японцем Сатоcі Накамото. На відміну від інших валют, біткойн не залежить від будь-якого центру, що займа-ється випуском валюти, в систе-мі немає контролюючих орга-нів. Отримати віртуальні моне-ти може кожен, хто встановив на своєму комп'ютері спеціаль-не програмне забезпечення, яке генерує валюту. Причому систему влаштовано так, що не-можливо вирахувати навіть кількість власників віртуальних монет. З 2009 року випущено

понад 6 500 000 біткойнів, при-чому випуск із часом уповіль-нюється й запрограмовано його таким чином, що загальна кіль-кість монет не перевищить 21 млн. Отримані гроші зберіга-ються на жорсткому диску власника.

Прихильники біткойнів упев-нені: їхня система — альтерна-тива будь-яким державним ва-лютам. І вже в найближчому майбутньому біткойни цілком замінять паперові гроші. Зараз головне завдання прихильників системи — максимально роз-ширити сферу застосування нової валюти в реальному світі. Сьогодні біткойни приймають-ся в обмін на мережеві послуги та реальні товари у 300 точках по всьому світу. Платежі здій-снюються без посередництва будь-яких фінансових організа-цій. З них не стягують комісію (при цьому, якщо клієнт добро-вільно сплатить комісію, його платіж матиме перевагу перед іншими платежами в системі). Простежити, хто є відправни-ком або одержувачем переказу, теж не можна.

Втім, попри повну незалеж-ність нової валюти, її майбутнє не таке вже безхмарне. Сена-тори США вже не раз пропо-нували закрити всі сайти, які при розрахунках дозволяють використовувати біткойни. Против ники системи впевнені, що це не що інше, як чергова

мильна бульбашка, яка рано чи пізно лусне. Хоча обмінного курсу як такого у біткойнів немає, нову валюту без про-блем можна купити й продати в інтернеті. І оскільки кількість віртуальних монет обмежено, попит тут справді народжує пропозицію. За два роки існу-вання біткойнів їхня вартість зросла з $0,005 до майже $20. А щоденні коливання курсу сяга-ють іноді 50% вартості. Напри-клад, ще 15 червня за один біт-койн покупці готові були ви-класти майже $20, а за два дні, 17 червня — вже $17.

Втім, українці поки що дуже скептично ставляться до ноу-хау. Вже зараз трейдери про-понують купити біткойни на онлайн-біржах за долари США, євро, російські рублі, англій-ські фунти стерлінгів, чилій-ські песо й навіть за польські злоті. А ось гривні у списку немає. Українці досить консер-вативні, й популяризувати серед них навіть послуги тра-диційного онлайн-банкингу до-ведеться ще дуже довго. Учас-ники ринку сподіваються, що до кінця року частка безготів-кових розрахунків сягне що-найменше 25% загальної кіль-кості операцій за платіжними картками. Але навіть 25% — це досить низький показник, в Єв-ропі частка безготівкових пла-тежів становить у середньому 40–50%.

РЕГІОНИ НАСТУПАЮТЬПоки що найбільш просунутими користувачами пластикових карток залишаються мешканці столиці

Місто У 2010 році, %

У І кварталі 2011 року, %

Київ 59 55

Інші міста 33 37

Одеса 4 4

Дніпропетровськ 3 3

Донецьк 1 1

За даними Українського процесингового центру

Спроба піти від контролю націо-нальних регуляторів — ідея не лише творців системи Вitcoin. Випуск влас-них грошей — доволі популярний бізнес. На Заході корпоративні валю-ти випускають часто, особливо великі корпорації. Власні грошові знаки — своєрідний спосіб мотивувати праців-ників. Заробити їх можна, наприклад, запропонувавши керівництву пер-спективну ідею для подальшого роз-витку компанії, взявши участь у під-готовці корпоративних заходів або у проведенні тренінгів і семінарів. Тут же, у компанії, можна й витратити за-роблене: у корпоративних магазинах продаються, наприклад, різні товари й сувеніри з фірмовою символікою або сертифікати на придбання товарів у магазинах (зі знижкою від компанії),

відвідування салонів краси, клубів і кінотеатрів.

Втім, власна валюта — прерогатива не лише компаній. За даними Колум-бійського університету, сьогодні у світі використовуються понад чотири тисячі систем паралельних грошей. У 1991 році у США ввели в обіг ітако-години, свої екогроші у 1995 році з'явилися в Японії. Зараз у Франції є понад 300 місцевих валют, у Німеччи-ні їх до 15-ти. Валютний бум у цих країнах почався з уведенням євро: від самого початку французи й, особли-во, німці дуже скептично поставилися до введення єдиної європейської ва-люти, тож у деяких містах ввели в обіг власні грошові знаки. Вчитель Крісті-ан Геллері у 2003 році запропонував використати в місті Розенхайм (Бава-рія) валюту під назвою хімгауер. Зараз в обігу є 70 тис. хімгауерів, їхній курс до євро становить один до одно-го. Причому приблизно за рік після появи хімгауерів їх використання ви-йшло за межі Розенхайма й пошири-лося всією Баварією.

До речі, є й ще одна категорія емі-тентів власних грошей — це люди

мистецтва. Наприклад, андеграунд-ний художник із Копенгагена Ларс Креммер вигадав альтернативну ва-люту — арт-мані: його картини ко-штували доволі дорого й особливим попитом не користувалися, а ось маленькі репродукції (розміром до 20 см) своїх шанувальників знайшли. Креммер сам встановив курс арт-мані — 100 данських крон. Згодом художник навіть організував арт-банк BIAM (Bank of International Art Money), у штаті якого зараз близько

500 творців, які беруть участь у ство-ренні грошей. Всі намальовані купю-ри проходять легальну емісію в офісі BIAM, де їм присвоюють серійний номер. Сьогодні арт-мані приймають у сотнях міських магазинчиків, перу-карень, кав’ярень, соляріях тощо не лише в Данії, а й по всій Європі (курс арт-мані зараз, за даними Bank of International Art Money, становить 200 данських крон, тобто $34 або EUR27). Хоча заплатити всю суму художніми грошима не можна: у се-редньому від 10% до 50% суми за чеком.

контракти | № 26 | 27.06.2011 13

BITCOIN В ДІЇКурс біткойну до світових валют

Валюта Тикер За день* За останній місяць**

Американський долар USD 17,6198 16,1257

Російський рубль RUB — 155,0000

Болгарський лев BGN — 23,5818

Сьєрра-леонський леоне SLL 4672,5252 4157,4864

Англійський фунт стерлінгів GBP 11,6107 10,8549

Польський злотий PLN 51,8981 55,3518

Чилійський песо CLP 8483,1461 11705,0927

Євро EUR 14,1303 12,4326

* 17 червня 2011 року; ** з 17 травня по 17 червня 2011 року.За даними bitcoinwatch.com

УСЕ ПАРАЛЕЛЬНО

технологіїкомпанії & ринки

14 контракти | № 26 | 27.06.2011

Яблуко у хмаріНа червневій Worldwide

Developer Conference (WWDC), щорічній конференції для роз-робників у Сан-Франциско, Apple вкотре здивувала. По-перше, компанія презентувала чергове ноу-хау. Але цього разу не пристрій із приставкою «i» для користувачів, а програмне забезпечення. По-друге, на сцені ненадовго з'явився Стів Джобс, який анонсував найцікавіші роз-робки компанії. Голова Apple, перебуваючи у відпустці за ста-ном здоров'я із початку 2011-го, знайшов сили для невеликого виступу на WWDC. І публіка ра-дісно зустріла його оплесками.

Найцікавішою виявилася пре-зентація інтернет-сервісу iCloud. Apple, як завжди, не винайшла нічого нового, але змогла доне-сти до мас, що таке хмарні техно-логії. Раніше термін переважно зустрічався в лексиконі ІТ-професіоналів. Хоча, нема чого лукавити, користувачі Android-пристроїв від Google вже корис-туються синхронізацією даних за допомогою хмарних техноло-гій. Та Стів Джобс спростив та одночасно замкнув цей процес на своїх пристроях.

Суть iCloud гранично проста: файли, завантажувані на один пристрій Apple (мобільний чи стаціонарний), чи то малюнок, чи то музичний трек, список контактів, календар або ж елек-тронний лист, через інтернет-з'єднання автоматично копію-ються на всі гаджети користу-вача, підписані на сервіс. Грубо кажучи, ви скинули на iPhone картинку, яка за допомогою iCloud та мережі вже доступна на iPad, на iMac без повторного завантаження. Всю інформацію Apple зберігає на своїх серве-рах у трьох дата-центрах у США і розподіляє на пристрої для ко-ристувачів через інтернет. Сер-віс буде доступний широким масам вже восени цього року, а поки що, влітку, бета-версію iCloud випробовують розроб-ники.

Для зберігання електронної пошти, документів і контактів Apple надає користувачеві 5Гб дискового простору у хмарі. На книжки, музику та програми об-межень за обсягом немає. Понад

те, куплені одного разу в інтер-нет-магазині Apple трек або літе-ратурний твір автоматично ста-ють доступними на всіх пристро-ях із підтримкою iCloud, а не лише на тому, з якого ведеться завантаження файлу.

На презентації сервісу в Сан-Франциско Стів Джобс не оми-нув нагоди трохи над собою поі-ронізувати. Він нагадав про іс-нування сервісу MobileMe від Apple, прототипу iCloud, не-зручного, громіздкого, гальмів-ного й до того ж платного — за $99 на рік, тож невдалого й не надто популярного серед корис-тувачів. iCloud, на відміну від свого попередника, простий та безплатний.

Звісно, не цілком безплатний. Стів Джобс запропонував до нього платне доповнення iMatch. Ця програма просканує на комп'ютері користувача всю на-

явну музику на жорстких дис-ках, не лише куплену в iTunes, а й безкоштовно завантажену з інтернету або скопійовану з диска або флешки. Масив му-зичних файлів сервіс ототож-нить зі своєю базою даних інтернет-магазину iTunes, що містить 18 млн музичних компо-зицій. Тобто Apple фактично ле-галізує піратський контент, але за гроші — $24,99 на рік. А далі — всю музику буде синхронізо-вано з усіма пристроями корис-тувача.

Слід сказати, що Стів Джобс не вперше вміло балансує між інтелектуальними піратами та грізними власниками прав. Кіль-ка років тому він вже знайшов вдалий компроміс між двома протиборчими таборами, ство-ривши iTunes із продажу музич-них файлів, ціна на які не пере-вищує $0,99 за трек. Тобто ко-

ристувачі цілком законно й не-дорого купують музику в магази-ні Стіва Джобса, яку можна про-гравати лише на пристроях Apple та обмеженій кількості ПК, а лейбли отримують прибу-ток. Кількість завантажень через iTunes зараз сягнула 2,5 млрд треків.

Після презенатціі iCloud у Стіва Джобса додасться недо-брозичливців. По-перше, він фактично зруйнував цілу низку перспективних стартапів, які розробляють хмарні сервіси для користувачів не один рік. По-друге, разом зі зручністю iCloud додасть власникам га-джетів головного болю. Напри-клад, наскільки надійним є за-хист особистої інформації, що зберігається в дата-центрах Apple у США? Що буде, якщо до важливих документів отри-має доступ хтось іще? Незрозу-міло також, як буде здійснюва-тися передача даних — якщо мобільним інтернетом, то ра-хунки за інтернет-трафік бу-дуть непідйомними, якщо за до-помогою Wi-Fi, то синхроніза-ція пристроїв може відбуватися лише в зоні дії Wi-Fi.

По-третє, Джобс зазіхає на низку суміжних бізнесів. Ство-рюючи один віртуальний хмар-ний диск, він фактично знищує реальні фізичні зберігачі інфор-мації. Виробники флешок та жорстких дисків (річний оборот цієї індустрії становить $33 млрд на рік) явно не в захваті. Не дуже раді, швидше за все, й власники прав: користувач за допомогою iMatch легалізує піратський кон-тент, Apple отримує дохід, а му-зичні лейбли залишаються ні з чим. Виручка музичної індустрії США й так із 1999-го знижується на $1-2 млрд на рік. Крім того, Apple може створити у хмарі єдиний віртуальний магазин для продажу електронних книжок, журналів, газет тощо. І тоді по-штові служби залишаться не при справах.

Але публіка Стіва Джобса давно пробачила: геній, хворий на рак підшлункової залози, про-довжує творити.

Ï³ñëÿ ïðåçåíòàö³¿ iCloud ó Ñò³âà Äæîáñà ïîá³ëüøàє íåäîáðîçè÷ëèâö³â

«Я достаю из широких штанин дубликатом бесценного груза...»

•

Володимир Маяковський,

«Стихи о советском паспорте»

Надія ГОНЧАРУК

т *Американська компанія iCloud подала позов проти Apple, звинувативши її у порушенні права на використання торгового знаку iCloud.

Чому Apple, просуваючи хмарний сервіс iCloud, руйнує інші бізнеси

«Років двадцять тому вважало-ся, що спортивні змагання по-трібні для підтримки здоров'я. Сьогодні вони існують, щоб при-носити гроші», — констатував колишня зірка французького футболу та президент УЄФА Мі-шель Платіні. За загальним ви-знанням, організація, якою він керує, краще за будь-яку іншу вміє заробляти на футболі. На-приклад, дохід чемпіонату Євро-пи за останні двадцять років збільшився більш ніж у 30 разів. «Все завдяки популярності фут-болу як виду спорту й тому факту, що Євро надає сцену найкращим національним ко-мандам Європи. Звідси зростан-ня інтересу до події спонсорів і мовників, які прагнуть бути його частиною», — пояснює медіа-центр УЄФА. Футбол залучає та поглинає чимдалі більше коштів.

Стосовно Євро-2012 УЄФА має вельми райдужні прогнози. Чемпіонат принесе рекордні EUR1,3 млрд прибутку, які буде здебільшого реінвестовано в розвиток футболу в Європі. Доки у Швейцарії підраховують

доходи, в Україні й Польщі гу-бляться в підрахунках витрат. Прем'єр-міністр Польщі До-нальд Туск у червні 2011-го озву-чив нову цифру витрат своєї країни на підготовку до першо-сті — EUR20 млрд, про всяк ви-падок попередивши всіх недбай-ливих підрядників, які постійно збільшують кошториси, що ви-ходити за межі цієї суми уряд наміру не має. Україна, яка спо-чатку декларувала намір витра-тити 148 млрд грн, скорегувала плани до 109 млрд грн (61 млрд грн — витрати бюджетів всіх рівнів, 48 млрд грн — приватні інвестиції). Таким чином, май-бутній чемпіонат поставить ще один рекорд. Спільні витрати Польщі та України на підготовку до європейської першості сяг-нуть приблизно EUR27 млрд. Така ціна ідеї Мішеля Платіні щодо просування футболу до Східної Європи.

Марш-кидок на Схід

Для держави проведення єв-ропейської першості — це

радше інвестиція у престиж, яку не кожна країна може собі до-зволити. З цієї причини колишні країни-господарки світових зма-гань ставали ними знову й знову. Наприклад, авторитетні у фут-больному світі й багаті Франція, Німеччина, Італія двічі прийма-ли в себе фінальні турніри чем-піонату світу ФІФА. Вони мо-жуть окупити витрати, понесені їхніми держбюджетами. Адже будувати їм доводиться небага-то, а логістика в Європі зручна. Проведення міжнародних зма-гань одразу у двох країнах пола-мало цю тенденцію й дало мож-ливість біднішим державам ско-ристатися благами, раніше їм недоступними.

Можливість проведення спа-реної футбольної першості пе-ревірили на Австрії та Швейца-рії, які приймали чемпіонат Єв-ропи з футболу у 2008 році. За-гальний бюджет фінальної час-тини Євро-2008 становив $1 млрд. Приблизно така ж сума для підготовки чемпіонату в 2004-му лягла на плечі маленької Португалії, якій довелося побу-

дувати спеціально до Євро вісім нових стадіонів.

У 2012 році чемпіонат просу-неться далі на Схід. Тільки завдя-ки населенню України й Польщі, організаторів фіналу Євро-2012, до головного футбольного дій-ства Європи буде залучено близько 100 млн осіб. На цьому тлі проведення чемпіонату в Україні й Польщі виглядає навіть дуже прагматично. Для УЄФА. Футбол має виходити на нові ринки. Але для України блага від Євро-2012 можуть перетворити-ся на непосильну ношу.

«І Україна, й Польща виграють від розвитку інфраструктури. Дороги, аеропорти, стадіони, го-телі — спадщина від Євро, яка залишиться країнам на довгі роки», — йдеться в офіційній відповіді УЄФА на запит Кон-трактів. Польська преса пише, що якби не чемпіонат, то будів-ництва швидкісних автомагі-стралей поляками довелося б чекати три-вісім років, а до мо-дернізації стадіонів руки дійшли б у найкращому разі лише за де-сять років. Поляки підрахували, що завдяки чемпіонату кількість іноземних туристів у країні збільшуватиметься на 500 тис. осіб щороку, при цьому обороти туріндустрії зростуть на EUR2 млрд на рік.

Втім, через зволікання й недо-свідченість Україна й Польща не справляються зі своїми амбітни-ми планами, відмовляючись від будівництва то одного, то іншого об'єкта, і постійно змінюючи бюджети. Інфраструктурні диві-денди виглядають чимдалі при-марнішими. За рік до Євро-2012 країни-госпо дарки скон-центруються на створенні лише критично необхідних об'єктів.

Дорогою ціною

За три роки Україна вже ви-тратила на підготовку до Євро-2012 майже 18 млрд грн держав-них коштів, більшу частину яких з'їли стадіони в Києві та Львові, а також аеропорти у приймаю-чих містах. Щоб забезпечити по-трібний обсяг інвестицій, дер-жаві довелося двічі вдатися до

«У футболі не може бути помірності.

Режисер цієї гри — Господь».

•

Тарчізіо Бертоне, Державний секретар

Ватикану

Скільки коштуватиме Польщі й Україні експеримент Мішеля Платіні

Олена СТРУК

Євро-2012тема

Дамоклів м'яч

*Майже всі українські міста, які приймають Євро-2012, відчують дефіцит місць для проживання футбольних фанатів. Нові готелі з’являться, але не так швидко. «Інвестування в готельний бізнес — більш ємне за часом і витратами. Тож з урахуванням вартості позикових коштів за інших рівних умов девелопери воліли розвивати проекти в інших сегментах», — пояснює невисокий інтерес інвесторів до готельного сектора старший консультант департаменту оцінки і консалтингу компанії Colliers International в Україні Катерина Березинець.

16 контракти | № 26 | 27.06.2011

Справа про підкупКолишній скарбник Кіпрської Асо-

ціації футболу Спірос Марангос зви-нуватив Україну й Польщу в підкупі членів УЄФА у 2007 році на відборі країни-господарки Євро-2012. Спо-чатку Марангос стверджував, що до корупційної угоди на суму EUR11 млн причетні п'ять осіб з Європейської федерації футболу. Потім говорив уже про чотирьох хабарників і суму в EUR9,15 млн. Він три роки засипав керівників УЄФА листами, у яких на-тякав на наявність у нього сенсацій-них фактів, але так і не надав жодних доказів.

Справа про лавиНаприкінці грудня 2010 року в Хар-

ківському метрополітені було відкри-то 29-ту станцію, профінансовану бюджетом на честь майбутнього чем-піонату. Вартість її будівництва стано-вила 384,6 млн грн. Скандал вибух-нув після того, як стала відома вар-тість десяти лав на станції — 630 тис. грн. Договір на закупівлю було укла-дено із приватною фірмою «Р-1». Після ажіотажу у пресі офіційна ціна золотих лав знизилася до 288 тис.

грн. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що журналісти зробили хибні висновки й лист-узгодження Наца-генції з Євро-2012 процедури заку-півлі не є «підтвердженням ціни предмета аукціону».

Справа про демонтажГенпрокуратура України звинувати-

ла менеджмент НСК «Олімпійський» у розтраті держкоштів в особливо великих розмірах. Підставою став де-монтаж 83 тис. сидінь стадіону, за який компанія «Технолайн Системс» отримала 250 тис. грн. У ході розслі-дування виявилося, що фірма була фіктивною та жодних робіт у спорт-комплексі не виконувала. Демонтаж було здійснено силами й коштами регіональних федерацій футболу, спортивних установ й органів місце-вого самоврядування.

Справа про туалетиДонецька міськрада придбала де-

сять пересувних євротуалетів. Плану-валося, що їх буде встановлено в

місцях масового скупчення людей під час Євро-2012. Усе б нічого, але вар-тість одного такого туалету дорівнює вартості престижної іномарки — 400 тис. грн. Загалом на біотуалети витрачено 4 млн грн. «Я вважаю цю закупівлю цілком обґрунтованою. Я відзвітуюся за кожну гривню витра-чених бюджетних коштів», — заявив мер Донецька Олександр Лук’ян-ченко.

Справа про підрядчиківРозподіл держкоштів на підготов-

ку до Євро-2012 між своїми компані-ями став нормальною практикою серед українських чиновників. На-приклад, у 2009-му, за прем'єрства Юлії Тимошенко, генпідрядником будівельних робіт у львівському ае-ропорту без тендера було оголоше-но компанію «Азовінтекс» бізнесме-на Сергія Тарути. У 2010 році новий Кабмін узаконив своєю постановою безконкурсну закупівлю за держко-шти товарів, робіт і послуг до чемпі-онату. У результаті ключові проекти за межа ми столиці, зокрема аеро-порт Львова, отримала донецька компанія «Альтком».

ЄВРОСКАНДАЛИ

Вибр

ане

розміщення євробондів під чем-піонат на $1,26 млрд. І хоча в УЄФА оцінюють готовність України на 80%, основні витра-ти ще попереду — 29 млрд грн у 2011 році.

Слабким місцем в україн-ській підготовці до чемпіонату залишається транспортне спо-лучення. Планувалося, що до чемпіонату Україна побудує й відремонтує 3460 км доріг. Але лише в 2010 році роботи в цьому напрямку активізувалися. Укравтодор відзвітувався про модернізацію й будівництво 973 км автомобільних шляхів (у десять разів більше, ніж у 2009-му). Втім, у Рахунковій палаті визнають, що кошти у 2009–2010 роках було витрачено нее-фективно. З 18,9 млрд грн, за-планованих у бюджеті на 2009-й

та 2010 роки на розвиток мере-жі й утримання автомобільних доріг виділено лише 14,3 млрд грн. Із них 36,8% пішли на утри-мання доріг, 41,6% — на пога-шення кредитів і лише 5% — на будівництво нових шляхів і кап-ремонт. У 2011 році на покра-щання транспортної інфра-структури (1292 км доріг) цільо-вою програмою з підготовки до Євро передбачено 16,9 млрд грн. Та зекономлять, схоже, саме на новому будівництві. На-приклад, уряд уже заморозив створення дороги першої кате-горії між Львовом і Краковцем, вирішивши обмежитися капі-тальним ремонтом.

В УЄФА, схоже, й не очіку-ють від України дива. Як визнав операційний директор органі-зації Мартін Кален, країні зна-добиться ще 30– 40 років, щоб вирішити проблему доріг. Поки ж, за словами віце-прем'єр-міністра інфраструктури Бори-са Колеснікова, основні ризики пов'язані із дефіцитом готель-ного фонду (цю проблему мають вирішити приватні ін-вестори) і роботою митниці.

До прямих же державних ви-трат на Євро-2012 чиновники відносять лише будівництво ста-діонів у Львові та Києві, які ко-штуватимуть скарбниці, за оцін-кою Бориса Колеснікова, $700–750 млн. Але якщо на дороги українці навіть дуже розрахову-ють, то пояснити, чому держава

витрачає чимдалі більше коштів на спортивні арени, які мають бути здані до осені, набагато складніше. Ще у 2007 році ре-конструкцію НСК «Олімпій-ський» оцінювали в 1,5 млрд грн, зараз її вартість зросла до 4,6 млрд грн. Та сама ситуація й зі львівським стадіоном, який коштуватиме бюджету 2,2 млрд грн. Шанси на окупність цих ін-вестицій доволі примарні.

За словами професора еконо-міки спорту та спортивного ме-неджменту Хольгера Прюсса з університету Майнца, бездефі-цитну роботу стадіону можна забезпечити, якщо на ньому грають 2-3 професійні команди. Принаймні 60 днів на рік спор-тивну арену має бути заповне-но. Чи зможе це забезпечити менеджмент НСК «Олім-

пійський» або львівського ста-діону? У Португалії, наприклад, не змогли. Місцеві чиновники, так і не вигадавши, як викорис-тати деякі спортивні споруди, побудовані до європейської першості, вирішили їх демонту-вати. «Реконструкція стадіону в Харкові — це інвестиція, що передусім справляє соціальний ефект, а не економічний зиск. Тому термін окупності — не го-ловне», — визнає Олександр Ярославський, власник групи DCH.

Зростаючі як на дріжджах бюджети стадіонів, зрив графі-ка будівництва інфраструктури — це лише частина невдач, які переслідують Євро-2012 в Укра-їні. Корупційні скандали теж стали невід'ємною частиною підготовки країни до чемпіона-ту. Після спрощення тендерних процедур доступ до бюджетних коштів деякі компанії отримали напряму. Наприклад, донецька компанія «Альтком» будує не лише дороги до Євро-2012, а тепер і стадіон у Львові, де по-тіснила іншого підрядника — компанію «Азовінтекс». Десять лав у харківському метрополі-тені, куплені за неймовірні 600 тис. грн, — ще одне прикре непорозуміння чемпіонату.

Поганий приклад заразливий

З такими проблемами на тлі цивілізованої Польщі Україна

контракти | № 26 | 27.06.2011 17

ªâðî-2012 âñòàíîâèòü ðåêîðä ùîäî âèòðàò íà éîãî ï³äãîòîâêó

реклама

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05


ЄВРОЗОБОВ’ЯЗАНИЙДиректор турніру УЄФА ЄВРО 2012 в Україні, керівник Місцевого організаційного комітету

«ЄВРО 2012 Україна» Маркіян Лубківський впевнений, що проведенню української частини чемпіонату

не завадить вже ніщо

спеціалістів із досвідом управлінської роботи, які не просто виконуватимуть функції перевезення пасажирів чи до-ступу на стадіон, а забезпечать гостям чемпіонату європейський рівень сер-вісу. Проблему незнання міліціонера-ми чи лікарями іноземної мови можна вирішити за допомогою волонтерів, що володіють англійською, — вони могли б стати помічниками міліції або медичних працівників. В умовах фі-нансових обмежень і часових рамок слід шукати ефективні та прості рі-шення.? До речі, про фінанси. Прибуток

УЄФА від проведення Євро-2008 в Австрії та Швейцарії склав приблизно EUR1,3 млрд. Скільки Союз європей-ських футбольних асоціацій розрахо-вує вкласти та скільки заробити на проведенні чемпіонату в Україні та Польщі?

— За попередніми розрахунками, УЄФА сподівається заробити на

? 15 червня в швейцарському Ньоні відбулося чергове засідання наглядо-вої ради УЄФА. Як пройшло обгово-рення підготовки до фінальної стадії Євро-2012?

— Це була предметна, рівна й майже беземоційна дискусія. Було розглянуто питання завершення бу-дівництва основних об’єктів, опера-ційного управління стадіонами та ае-ропортами, організації стюардингу на стадіонах, залучення волонтерів тощо. За оцінками УЄФА, загалом картина поліпшується: з червоно-оранжевої зони Україна майже перейшла до жовто-зеленої.? Але зауваження все ж таки були

— до яких приймаючих Євро-2012 міст в УЄФА їх найбільше?

— У кожного міста є свої слабкі сторони. Наприклад, у Донецьку, який, крім групових матчів турніру, прийматиме чвертьфінал і півфінал, — нестача місць для розміщення ці-льових груп УЄФА: персоналу, ко-манд, суддів, представників офіційних делегацій, спонсорів. Потреба УЄФА у розміщенні цих цільових груп стано-вить 5575 місць, — а сьогодні, з ура-хуванням усіх готелів міста, навіть недобудованих і не відремонтованих, маємо заледве 3000.

У Харкові головна проблема — стан міських доріг. У Львові — завершення будівництва стадіону та облаштування прилеглої території, завершення бу-дівництва аеропорту й реконструкції злітно-посадкової смуги, організація регулярного та швидкого сполучення між Львовом та Трускавцем, де про-живатимуть більшість представників цільових груп і вболівальники.

Першочергові завдання, які слід вирішити у Києві — завершення ре-конструкції НСК «Олімпійський», бу-дівництва терміналу «Д» в Борисполі, а також організація сполучення між столицею та аеропортом.

? З практики проведення попере-дніх чемпіонатів знаємо, що біль-шість європейських туристів не мо-жуть дозволити собі житло, дорожче за EUR10–40 на добу — скільки ко-штуватиме проживання у готелях однієї-трьох зірок і в наметових міс-течках?

— Ми не маємо прямого впливу на ціноутворення, але вважаю, що саме таку вартість проживання — EUR10–40 на добу — буде забезпечено вболі-вальникам у наметових містечках, кемпінгах, готелях однієї або двох зірок.? Наскільки українці ментально

готові до Євро-2012? Наприклад, чи буде відмінено заборону на відео- та фотозйомку в метро, чи встигне міс-цева влада дублювати англійською дорожні покажчики, чи будуть гово-рити англійською міліціонери тощо?

— Справа не в Євро-2012, а в ці-лому в готовності українців жити в цивілізованій країні. Основні трудно-щі пов’язано з радянським підходом до обслуговування в аеропортах, у роботі митниці, пунктів пропуску через державний кордон тощо. Ми розуміємо всі проблеми й намагає-мося їх вирішувати, та вдається це не завжди.

Але я щиро вірю, що спільними зусиллями всі ці питання буде виріше-но найближчим часом. Наприклад, для роботи в аеропортах і стадіонах уряд вже зараз набирає операційні команди — висококваліфікованих

? І як, наприклад, будете вирішува-ти проблему нестачі готельних номе-рів у Донецьку — адже зрозуміло, що добудувати номерний фонд вже не вдасться?

— Розміщуватимемо цільові групи у сусідніх містах — Дніпропетровську, Харкові. До Донецька гостей чемпіо-нату плануємо перевозити чартерни-ми авіарейсами або швидкісними по-тягами — ми вже провели консульта-ції з вирішення проблеми комфортно-го та швидкого транспортування паса-жирів із керівництвом Укрзалізниці.? Наразі навіть є проблеми з роз-

міщенням цільових груп УЄФА. А щодо звичайних вболівальників — скільки готелів в Україні реально го-тові прийняти гостей чемпіонату?

— Місцевий оргкомітет несе відпо-відальність лише за розміщення ці-льових груп УЄФА. Зрозуміло, розмі-щення звичайних вболівальників — не менш важливе питання, але у його вирішенні ми в першу чергу розрахо-вуємо на активну позицію керівництва приймаючих міст і Національної аген-ції з підготовки Євро-2012.

Як таких, вимог УЄФА з розміщен-ня звичайних вболівальників немає, проте, враховуючи кількість матчів, які пройдуть в Україні, і місткість ста-діонів, легко вирахувати, скільки — хоча б мінімально — потрібно місць, аби забезпечити житлом усіх. За на-явними можливостями з розміщення українські міста близькі до цих роз-рахунків.

18 контракти | № 26 | 27.06.2011

мала б виглядати в дуже неви-гідному світлі. Але Польща пішла від нас не набагато далі. При підготовці до Євро поляки наступали на ті самі граблі, осо-бливо сильно помилившись з термінами завершення будівни-цтва об'єктів інфраструктури. Три стадіони із чотирьох ще не відкрито. Наприклад, гданський стадіон мав прийняти дебютний матч — товариську зустріч збір-них Польщі та Франції на по-чатку червня 2011-го. Але його довелося перенести до Варшави через неготовність підтрибун-них приміщень. Завершення будівництва спортивної арени у Вроцлаві відклали через зміну підрядчика. Головна варшав-ська арена, Стадіон народовий, повторює долю головної київ-ської арени. Влада озвучує все нові й нові терміни здачі спор-

тивної споруди. Очікується, що варшавський стадіон відкриють наприкінці листопада, тоді як раніше йшлося про кінець черв-ня. Підвів проект стадіону. Вия-вилося, що одні зі сходів, що ведуть на трибуну, можуть не витримати великої кількості глядачів. Їх доведеться спору-джувати знову. Виправлення помилки коштуватиме поль-ському бюджету, за рахунок якого відбувається будівництво й реконструкція всіх стадіонів до чемпіонату Європи, додатко-ві EUR63 млн. Кошторис самого стадіону порівняно з 2009 роком збільшився з EUR253 млн до EUR400 млн.

Поки що поляки здали лише спортивну арену в Познані, мо-дернізація якої завершилася торік. Але й реконструкція цього стадіону не обійшлася

без скандалів. На початку 2011 року Центральне антико-рупційне бюро Польщі ініцію-вало одразу кілька розсліду-вань, пов'язаних зі зловживан-нями при модернізації стадіо-ну. У ході першого розсліду-вання бюро вивчало питання про нецільове використання 10 млн злотих ($3,6 млн) у ре-зультаті непередбаченої проек-том заміни одного будматеріа-лу іншим. Крім того, у бюро звернули увагу, що проект об-лаштування приміщень усеред-ині трибун арени реалізує ви-конавець, не обраний в ході тендера, а призначений напря-му. Ще одне розслідування про неефективне використання 220 тис. злотих (понад $80 тис.) на проведення освітлювальних робіт на стадіоні здійснює Апе-ляційна прокуратура Познані.

З дорогами, на які Польща мала намір витратити близько 45% коштів, у поляків теж ви-никли труднощі. «Проблеми по-чинаються за межами спортив-них арен. Ремонт доріг може затягтися. Уболівальникам, які подорожуватимуть самостійно, без автомобілів, доведеться на-солодитися соціалістичним шармом невеликих польських міст, вокзалів та аеропортів», — пише німецький тижневик «Wirtschaftswoche». Зі звіту польської Головної палати дер-жавного контролю, що переві-ряє готовність країни до прове-дення чемпіонату Європи-2012, випливає, що за рік до старту турнір, як і раніше, залишаєть-ся під загрозою. Головні ризики — затримки в будівництві авто-трас між містами, які прийма-ють матчі Євро, і в модернізації

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

контракти | № 26 | 27.06.2011 19

реклама

країнах на чемпіонаті Європи з фут-болу, захотіли повернутися туди знову.? А в яку суму ви оцінюєте непря-

мий дохід у найближчі три-п’ять років від росту туризму?

— Мені важко давати такі оцінки. Можу навести лише приклад Австрії та Швейцарії — ці країни лише за час проведення турніру заробили на ту-ристах EUR1 млрд. В Україну та Поль-щу на чемпіонат приїде щонайменше 1,4 млн вболівальників — саме така загальна кількість квитків на матчі турніру. Проте значна кількість турис-тів прибуде до країн-господарок без квитків, щоб просто підтримати свою команду.? Кінцевий термін здачі НСК «Олім-

пійський» і Львівського стадіону — жовтень, аеропортів — грудень, євро-шляхів — травень 2012-го. Чи встиг-не Україна підготувати всі об’єкти вчасно?

— Я в це вірю. Що стосується ста-діонів та аеропортів, то інших дат здачі об’єктів бути не може, адже їх зафіксовано у гарантіях українського уряду перед УЄФА. Будівництво й ре-конструкція доріг — надскладне за-вдання, проте воно не лімітоване часом так жорстко, як підготовка основних інфраструктурних об’єктів. До травня наступного року реально підготувати основні транспортні арте-рії країни та дороги в містах, що при-йматимуть чемпіонат.? У Польщі все ще сподіваються,

що фінальний матч Євро-2012 відбу-деться у Варшаві. Чи можуть перене-сти фінал у столицю Польщі, якщо Україна вчасно не здасть НСК «Олім-пійський»?

— Я виключаю такий варіант. Сьо-годні це питання вже не стоїть на по-рядку денному.

Розмовляла Ганна САЙЧЕНКО

Євро-2012 трохи більше, ніж на по-передній першості — EUR1,355 млрд, з яких EUR840 млн від продажу прав на трансляцію, EUR125 млн — від продажу квитків, EUR390 млн — на рекламі, сувенірах тощо. Хоча, на мою думку, прибуток організації може бути більшим. По-перше, Укра-їна та Польща — більші за розміром і чисельністю населення країни, ніж Австрія та Швейцарія. По-друге, за-гальна місткість українських та поль-ських стадіонів майже на 30% пере-вищує цей показник у господарів по-передньої першості Європи з футбо-лу. Більшими у порівнянні з Австрією та Швейцарією у нас будуть і фан-зони. Все це дозволить нам прийняти значно більше вболівальників.

Фінансова складова проведення єврочемпіонатів важлива для УЄФА — це найпотужніший проект органі-зації, а гроші, зароблені на проведені таких турнірів, Союз направляє на розвиток футболу в усіх 53 країнах-членах організації, фінансування тур-нірів УЄФА серед молоді та жінок, підтримку масового футболу.

Інвестиції УЄФА в підготовку та проведення Євро-2008 становили EUR460 млн, не враховуючи призо-вих командам-учасницям. Передба-чається, що витрати на проведення Євро-2012 будуть дещо більшими — сюди входять оплата роботи пер-соналу, реалізація таких проектів, як волонтерський рух, фан-зони тощо.? У Польщі розраховують, що після

проведення Євро-2012 потік туристів у країну збільшиться на 500 тис. на рік — наскільки туристичний потік може зрости в нас?

— Вважаю, туристичний потік до України може збільшитися на 1 млн на рік. Для нас дуже показовий при-клад проведення таких турнірів у Португалії, Австрії та Швейцарії — люди, побувавши один раз у цих

залізничних станцій. Напри-клад, усе ще не завершено бу-дівництво автомагістралі, яка з'єднує Варшаву та Гданськ. Ще одну проблему полякам створили китайці. Генеральна дирекція національних доріг та автомагістралей (GDDKi) Поль-щі розірвала контракт із китай-ським консорціумом СOVEC, який будував частину ключової для проведення Євро-2012 ав-томагістралі А2 між Лодзю й Варшавою загальною довжи-ною близько 50 км. COVEC ви-знав, що в нього не вистачає коштів на подальшу реалізацію проекту. Китайці прорахували-ся із вартістю робочої сили. За-боргованість COVEC перед місцевими будівельниками пе-ревищила $10 млн. Підрядчик звернувся до GDDKi із пропо-зицією про збільшення фінан-

сування проекту, але поляки відмовилися.

Польський контрольний орган підрахував, що понад 400 км важливих для Євро-2012 доріг не вдасться здати в експлуатацію до відкриття чем-піонату. За словами голови Го-ловної контрольної палати Яцека Езерського, 14 ключо-вих ділянок доріг залишаться недобудованими.

Схожість проблем, які пере-слідують Польщу й Україну, може бути хоча й слабкою, але втіхою для України. А якщо зга-дати, що Греція примудрилися офіційно завершити будівельні роботи, пов'язані з підготовкою до Олімпійських ігор 2004 року, лише за кілька годин до церемо-нії відкриття, то, схоже, ми ні в чому не відступаємо від євро-пейських традицій.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

У три зміни

«Зараз роботи на всіх ділян-ках ведуться паралельно. Це і монтаж сидінь, і благоустрій те-риторії навколо стадіону, і оздо-блювальні роботи, і монтаж по-крівлі, — не без гордості зазна-чає технічний директор НСК «Олімпійський» Дмитро Соко-ловський. — Ми нарешті ви-йшли на фінішну пряму».

З південної сторони стадіон-ної чаші, ближче до Черепано-вої гори та Планетарію, на висо-ті десяти поверхів робітники-висотники фарбують колони, які підтримують покрівлю. Ще вище триває монтаж покриття

над трибунами. По периметру верхнього ярусу на південно-західній стороні монтують ого-рожу зі скляних панелей. За сотню метрів, з боку Театру оперети, інша бригада лише по-чала ставити стовпчики, до яких ці плити кріпляться.

До середини червня 2011 року готовність Олімпійського сяг-нула 87%. Позаду складний де-монтаж більшої частини кон-струкцій старого стадіону. Ціл-ком побудовано чашу й трибу-ни, змонтовано колони даху, укріплено схил Черепанової гори, готові п’ятиповерховий будинок VIP-зони, підземний паркинг, естакада, об’їзна до-рога. Прокладено інженерні ме-режі, споруджуються електро-підстанції «Олімпійська» та «Європейська». Піднято на ви-соту 34 м вантову систему даху загальною вагою 765 т.

Залишилося зробити порівня-но небагато: завершити монтаж покрівлі, закінчити оздоблення, включно зі склінням фасаду, об-лаштувати футбольне поле та прилеглі до стадіону зовнішні території.

Щоб здати НСК в жовтні 2011 року, на будівництві одно-часно працюють понад 1000 осіб,

роботи ведуться у три зміни. «На стадіоні працюють три ген-підрядники та близько п’яти де-сятків підрядних організацій. Завдання моєї служби — скоор-динувати й проконтролювати їхню роботу», — пояснює Дми-тро Соколовський.

Антикризовий менеджмент

Так було не завжди. Лише рік тому, на початку 2010-го, екс-перти УЄФА засумнівалися в тому, що фінальні матчі Євро-2012 можна буде провести на НСК «Олімпійський» у Києві, — поляки одразу запропонува-ли перенести фінал до Варшави. Підстав для цього вистачало: НСК реконструювався надто повільно, з порушенням не лише строків, а й елементарних правил будівництва об’єктів та-кого рівня. На початок минуло-го року було виконано лише 35% запланованих робіт. При-чому протягом півтора року стадіон фактично будувався без кінцевих проектних рішень, системи контролю якості та остаточного кошторису. Що, втім, не завадило освоїти 726,5 млн грн. Здебільшого на демонтаж...

Нагадаємо, реконструкцію НСК «Олімпійський» було роз-почато в серпні 2008 року. За роботу відповідав єдиний на той момент генпідрядник: АТХК «Київміськбуд». У 2008-му буді-вельники обіцяли вкластися у два роки та 1,5 млрд грн. Але — не склалося. Будівництво супро-воджували скандали. Спочатку довго не могли знести торговий центр Троїцький, що загороджу-вав центральний під’їзд до стаді-ону. Потім довго обирали проект реконструкції, паралельно нама-гаючись скласти кошторис...

У квітні 2010-го реконструкцію спортивного комплексу доручи-ли Національній агенції. 28 липня минулого року уряд збільшив за-гальну кошторисну вартість до 3,6 млрд грн. Робота закипіла у три зміни. За лічені місяці, у жов-тні, виконком УЄФА затвердив НСК «Олімпійський» місцем проведення фінального матчу 1 липня 2012 року.

*Генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно офіційно заявив про те, що Польща і Україна вчасно здадуть усі об’єкти Євро-2012. Журналіст Контрактів побував на будівництві

НСК «Олімпійський» та спробував з’ясувати, на що було витрачено 4,6 млрд грн платників податків

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ


Фінішний ривок

«— Шахи! — говорив Остап. — Чи знаєте ви, що таке шахи?

Вони рухають уперед не лише культуру, а й економіку! Чи знаєте ви, що ваш «Шахклуб чотирьох коней» за

правильної постановки справи зможе цілком перетворити місто

Васюки?»

•

Ілля Ільф та Євген Петров,

«Дванадцять стільців»

0

1

2

3

4

5

20082009

2010

Лютий�2011

Квітень�2011

За даними відкритих джерел

млрд грн

1,52,114

3,597 3,8784,6

СТАБІЛЬНЕ ЗРОСТАННЯПроектна вартість реконструкції НСК «Олімпійський»

20 контракти | № 26 | 27.06.2011 | № 26 | 27.06.2011

Ціна помилок

У 2007–2009 роках можна було побудувати новий НСК у Києві за 1,5–2 млрд. Для порів-няння, здана в експлуатацію в серпні 2009-го Донбас-Арена ко-штувала 1,5 млрд. «Її розробляли найкращі світові фахівці як єди-ний проект. Замовник контро-лював якість роботи й ефектив-не використання грошей», — пояснює аналітик консалтинго-вої компанії SV Development Сергій Костецький.

Сьогодні вже складно розібра-тися, хто відповідає за рішення реконструювати НСК «Олімпій-ський», а не побудувати новий стадіон у районі Бориспільської траси і зробити капремонт Олім-пійського. Реконструкція вияви-лася найдорожчим і найбільш неефективним з усіх можливих варіантів — у підсумку вона ко-штуватиме 4,6 млрд грн. «За ці гроші можна було б побудувати два нові стадіони еліт-класу, а на решту зробити капітальний ре-монт на НСК», — зазначає Сер-гій Костецький. Перевіряючі ко-місії не раз зазначали неефек-тивне освоєння бюджетних ко-штів. У 2010 році розтрату в 11 млн грн старим керівництвом НСК виявила СБУ. Але це — лише крапля в морі, оскільки ре-конструкція коштуватиме втричі дорожче, ніж планувалося.

Понад 0,5 млрд грн пішло на демонтаж старого комплексу, який будували з монолітного за-лізобетону, на віки. При будів-ництві нового стадіону цих ви-трат можна було уникнути. Майже мільярд коштувало бю-джету затягування строків бу-дівництва. Це й зарплата робіт-

ників, і оренда техніки, q інфля-ція, і подорожчання будматеріа-лів у 2010–2011 роках. Деваль-вація гривні призвела до зна-чного збільшення витрат на ім-портне обладнання й матеріали.

Ці витрати не окупляться ні-коли. Навіть на нульову опера-ційну рентабельність, за слова-ми віце-прем’єра й міністра інфраструктури Бориса Колес-никова, стадіон вийде лише за два-три роки.

Будували на совість

Робітники, руками яких побу-довано стадіон, своєю роботою

пишаються. Багато хто з них на об’єкті працює із початку рекон-струкції. Тоді робота була мало не найважчою — демонтаж.

Отримують на будівництві не так уже й багато: 3–3,5 тис. грн — приблизно стільки ж, скільки на інших об’єктах сто-лиці. Та зарплата регулярна й без перебоїв. «Часи непрості, тож раді будь-якій роботі», — зазначає виконроб Михайло Степанович.

«Я тут від самого початку, — майстер Петрович розмовляє голосно, намагаючись пере-кричати гуркіт відбійного мо-лотка. — Коли все починалося,

багато суєти було. Роботи по три рази переробляли. Як в армії — копай яму, а тепер за-копуй».

Відчуття, що стадіон таки по-будують, з’явилося в робітників тоді ж, коли й у чиновників УЄФА — цією весною. «У 2010-му тут усі забігали, почали у три зміни гарувати», — згадує Пе-трович і починає перераховува-ти, що та за який строк встигли побудувати. «Ось це, — він об-водить рукою майже готовий сектор другого ярусу — моя праця, я сюди вже квитки купив, дітей своїх приведу, буду показувати».

Німецький дах: аби підняти 765-тонну вантову конструкцію від німецької GMP на 34-метрову висоту,

знадобилося 10 днів і 160 гідродомкратів

контракти | № 26 | 27.06.2011 21

Çà ãðîø³, âèòðà÷åí³ íà ðåêîíñòðóêö³þ ÍÑÊ «Îë³ìï³éñüêèé», ìîæíà áóëî çáóäóâàòè äâà òàêèõ ñòàä³îíè

Глядацькі крісла від англійської компанії BlueCube зроблені

у кольорах національного прапора

| № 26 | 27.06.2011

За рік до Євро-2012 на при-кордонному українсько-польсь-кому автомобільному переході Краковець–Корчова нічого не змінилося: на в’їзді до України оглядач Контрактів простояла в черзі майже п’ять годин. Турис-тичні оператори, яких вдалося опитати під час вимушеної зу-пинки, переконані, що в червні 2012-го ситуація буде аналогіч-

ною. Досить згадати слова за-ступника начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Львівської митниці Ігоря Кала-муняка, який повідомив, що між Польщею та Львівщиною в дні Євро-2012 працюватимуть ті самі чотири прикордонні пунк-ти перепуску, що й сьогодні. Тож західний кордон для пере-січних підприємців чи туристів буде стабільно непрохідним. Особливо постраждають ван-тажні перевізники. Аби збіль-шити пропускну спроможність переходу в Шегинях-Медиці для футбольних фанів на час чемпіонату, митники планують зупинити тут рух вантажних ав-томобілів.

На пільговий проїзд зможуть розраховувати лише добре орга-нізовані групи вболівальників, для яких відкриють зелений ко-ридор. Аби пришвидшити про-цедуру перетину кордону, поля-ки й українці планують запрова-дити спільний догляд подорож-них, збільшити кількість праців-ників митної та прикордонної

служб удвічі–втричі (з п’яти до 10–15 осіб) та мобілізувати на львівські митниці десант з цен-трального апарату Державної митної служби України для при-йняття оперативних управлін-ських рішень. Начальник Львів-ської митниці Микола Харкавий вважає, що така допомога знадо-биться для надання тимчасових дозволів на ввезення майна й

транспорту. Тож і прикордонни-ки, і митники в один голос радять гостям Євро-2012 користуватися найзручнішим і найшвидшим способом перетину кордону – літаком. В аеропортах, мовляв, за годину можна пропустити майже одну тисячу пасажирів із бага-жем, і митний пост в аеропорті «Львів» уже майже готовий до такого виклику.

Але і цієї повітряної пропуск-ної спроможності, напевно, також забракне, якщо всі очіку-вані у Львові 15–20 тис. євро-пейських гостей раптом вирі-шать летіти до міста Лева.

Під грифом «секретно»

Саме від найдорожчого об’єкта Євро-2012 у Львові – аеро порту (3,5 млрд державних грн) — піде фан-маршрут до центру міста, а звідти – до но-венького стадіону, який сьогодні готовий на 69%. Таку цифру на-звав виконуючий обов’язки ди-ректора з будівництва стадіону та інфраструктури ДП «Захі-дінфрапроект» Володимир

Карп’як. На його думку, це до-брий результат порівняно з червнем минулого року, коли го-товність стадіону оцінювали в 10%. Нині, за словами Володими-ра Карп’яка, будівництво євроа-рени триває цілодобово в дво-змінному режимі, згідно з графі-ком. На об’єкті, здачу якого у жовтні 2011 року хочуть відсвят-кувати пілотним матчем між Україною та Австрією, працює 1120 осіб.

На відкритому сайті стадіону через веб-камеру й справді можна побачити мікроскопіч-ний рух техніки й людей, але неможливо оцінити ступінь го-товності об’єкта. На прохання оглядача Контрактів дозволити екскурсію на євроарену в ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у місті Львові» по-

радили написати листа й чекати на високе рішення. Після цієї бюрократичної процедури – тільки у четвер, який визначено днем відкритих дверей на стадіоні-довгобуді, можна буде потрапити на заповідну терито-рію. Хоча й не факт. Дирекція може зарубати прохання жур-наліста, якщо зауважить у його попередніх публікаціях чи сю-жетах брак євролояльності. Ми на стадіон так і не потрапили.

З інформації, яка надходить про будівництво стадіону, неза-лежний експерт, голова правлін-ня Групи компаній «ВЕЕМ», за-ступник голови ради Львівсько-го об’єднання організацій робо-тодавців Володимир Гарцула ро-бить висновок, що, попри всі оптимістичні прогнози, здати євроарену в жовтні 2011-го буде дуже складно.

Не меншою проблемою, вва-жають експерти, буде ефектив-на експлуатація стадіону, який є філією київського НСК «Олім-пійський», після чемпіонату. У 750-тисячному Львові вже є ма-лозавантажене футбольне поле.

Генеральні – донецькі

Генеральним підрядником бу-дівництва стадіону є компанія «Альтком-Київбуд», яку пов’я-зують з урядовим куратором Євро-2012 Борисом Колесніко-вим. Вона перейняла естафету від фірми ТзОВ ПСП «Азов-інтекс»(генеральний директор Олександр Тарута), яку регіо-нальна влада звинуватила у зриві графіків будівництва. Су-купно обидва підрядчики з 2008 року освоїли 1 млрд 700 млн державних і 84 млн муніципаль-них грошей. Попереду – ще 400 млн грн, заплановані на бу-дівництво, і 20 млн грн, перед-бачені на експлуатаційні витра-ти – персонал та обладнання,

повідомив директор департа-менту Євро-2012 Львівської міської ради Олег Засадний. На відміну від східних міст, де ле-вову частку робіт фінансували олігархи, Львів використовує, головним чином, бюджетні кошти. За офіційною інформа-цією, місто отримало 6 млрд грн прямих інвестицій із державної скарбниці. «Тож Львів законо-мірно лідирує з-поміж інших регіонів за розкраданням євро-коштів», — вважає політолог, завідувач сектора етносоціаль-них досліджень Інституту наро-дознавства НАН України Ігор Марков.

«Місцевий будівельний по-тенціал у підготовці до Євро-2012 використано дуже слабко, — переконаний Володимир Гар-цула. — У Львові не було відкри-того прозорого тендеру з пошу-ку генпідрядника та інвестора. І ця стратегічна помилка має на-слідки: спочатку – витрати на спорудження стадіону грошей з бідного муніципального бюдже-ту, збій у графіку будівництва, а потім — призначення безтен-

*«Львів закономірно лідирує з-поміж інших регіонів за розкраданням єврокоштів», — вважає політолог, завідувач сектора етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України Ігор Марков.

Чому у Львові до чемпіонату готовий лише музей-ресторан «Сало»

Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК


Львівське-2012

«І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт...»

•

Іван Франко, «Каменярі»

контракти | № 26 | 27.06.201122

² приêордонниêи, і митниêи радять перетинати êордон літаêомГоловна проблема

львівської арени — як її заповнити після чемпіонату

дерного підрядчика. Ба більше – на початок будівництва не бу ло навіть проектно-кошторис-ної документації».

З Володимиром Гарцулою по-годжується голова комісії з пи-тань регуляторної політики та підприємництва Громадської ради при Львівській облдержад-міністрації Олег Мацех: «Євро-чемпіонат міг би стати стимулом

для іноземних інвесторів. Але на перше місце вони ставлять ста-більність, дотримання законо-давства, гарантії держави, щоби не втратити гроші».

Атракційний тренд

Одразу після запуску годин-ника перед оперою, що лічить дні до початку чемпіонату, у Львові відкрили атракційний за-клад, розрахований на туристів, – музей-ресторан «Сало». Про-фесійні скульптори виставили у вітринах кілька недоторканих сальних шедеврів на кшталт гру-дей Венери чи прутня Давида, а шеф-кухар ліпить побутові скульптури з сала, які можна за-мовити з картоплею, яйцями, со-лоними огірками чи іншими на-повнювачами.

Заклади харчування, в яких годують стравами із враження-ми та подають їх у музейній ін-терактивній атмосфері – трен-довий мікс-формат у Львові, по-яснює голова Гільдії ресторато-рів Львівщини Марк Зархін. У місті таких закладів майже два десятки й розраховані вони, го-ловним чином, на гостей.

Меню тут дорожче, ніж у тра-диційних ресторанах чи кафе, бо клієнт, який хоче хліба й ви-довищ, мусить заплатити ще й за креатив. Зате власники шоу-ресторанів економлять на ре-кламі завдяки безкорисливому інтересу журналістів до епатаж-них тем та народному піару.

Ресторани та кав’ярні, що вже працюють, перебудовуються на марші до Євро-2012, а відтак єв-ропеїзуються. Усі вони намага-ються вирішити одну з найбіль-ших проблем – мовну, зазначає Марк Зархін. У кожному ресто-рані, що розташований в місцях скупчення туристів та на євро-маршрутах, має бути бодай одна людина, яка розмовляє англій-

ською та російською мовами. Ресторатори також розробля-ють англомовні меню. Ці, най-більш лояльні до туристів, ресто-рани буде позначено спеціаль-ними значками, а міська влада, зі свого боку, поширюватиме ін-формацію про інтергостинні за-клади на своїх сайтах та іншій рекламній продукції.

Паралельно львівські рестора-

тори підсилюють кулінарну сто-рону справи. «Галицьку кухню перетворили на кухню варени-ків і борщу, — наголошує Марк Зархін. – Але вона набагато ко-лоритніша. Тож гільдія рестора-торів починає дослідницьку про-граму в цій галузі. Для дослідни-ків, які працюватимуть в архі-вах, буде запроваджено гранти від рестораторів».

1,5 тис. кав’ярень, ресторанів, кнайп, що, за словами Олега За-садного, є у Львові, – це одна з найміцніших позицій міста в підготовці до футбольного чем-піонату.

І їх буде ще більше, оскільки нові ресторани відкривають при готелях, які форсовано будують до Євро-2012.

900 у. о. за номер

Під фан-зону організатори чемпіонату запланували ку-рортний Трускавець, розташо-ваний за сто кілометрів від

Львова. Для цього було два голов ні аргументи: готовий го-тельний фонд оздоровниці та одна з кількох на Львівщині якісних доріг, яку будували іно-земці у складі траси Чоп–Київ. Натомість львівські готелі від-дадуть командам, штабам, спон-сорам, ЗМІ тощо.

Міжнародний оператор ТUE, який має угоду з УЕФА про роз-міщення й розселення всіх при-четних до чемпіонату, вже вику-пив максимальну кількість номе-рів у 50 львівських і 40 обласних готелях. «Це новий досвід роботи з попередніми замовленнями для

наших готелів. Бо вони переваж-но працюють на продажу зі стій-ки, — зазначає Олег Засадний. — У зв’язку з чемпіонатом кожен готель віддав 60–70% готельних номерів ТUE. У підсумку забро-ньовано 5 тис. місць в готелях і 6 тис. місць у мотелях і гуртожит-ках Львова. Трускавець може дати ще 12–15 тис. місць». — З 400 тис. фанів, яких Львівщина очікує на чемпіонаті, за підрахун-ками Олега Засадного, ночівлі потребуватиме не більш ніж 20 тис. осіб. Якщо цю цифру помно-жити на три футбольні ночі, то отримаємо 60 тис. Доба перебу-вання в готелі коштуватиме в се-редньому EUR 160–170. Отже, можна розраховувати на виторг у EUR30 млн.

Олександра Гагаріна, заступ-ник директора Дністер преміум готелю, стверджує, що готельні тарифи в дні футбольного чемпі-онату встановлять ціновий ре-корд. Якщо сьогодні номер у Дністер преміум готелі коштує

EUR150, то за рік за нього дове-деться заплатити щонайменше у п’ять-шість разів більше. Готелі не матимуть впливу на таку ці-нову політику, адже вони вже уклали угоди з ТUE, який, влас-не, і продаватиме номери.

«Будівництво готелів було най-більшою приватною інвестицією в підготовці до Євро-2012, — по-відомив Олег Засадний. — У го-тельну сферу за чотири роки було вкладено 300–400 млн грн. Щороку у Львові відкривалося в середньому п’ять готелів на 30–50 номерів вартістю по 20 млн грн».

Але у Львові, вважають самі готельєри, сьогодні бракує го-тельних місць, коли збігається кілька заходів. «У дні чемпіонату все залежатиме від жеребкуван-ня, — вважає Олег Засадний. — Якщо приїде збірна Греції, по-трібно буде менше номерів, для збірної Німеччини – більше».

Вічний двигун

У дні матчів, які заплановано на 3, 13, і 17 червня 2012 року, від центру міста до стадіону виру-шить потік у 24 тис. пасажирів – це 240-300 автобусів, які треба пропустити за три години. Саме на ці стратегічні напрямки було кинуто головні дорожні гроші – сотні мільйонів державних та муніципальних гривень, а тепер на черзі – освоєння кредитних європейських коштів від ЄБРР.

«У Львові вже реконструйова-но 70 км старих доріг, треба встигнути поремонтувати ще 50 км автомагістралей та збудувати 4 км нових доріг, — розповів Олег Засадний. — Головні кри-терії для протокольних автомагі-стралей – пропускна здатність за маршрутом: аеропорт, центр, стадіон, а не їхня якість».

Тож виходить як у тій казці: ані великі гроші, ані іноземні фірми-виконавці, які кладуть шляхове полотно, не можуть зробити львівські дороги євро-пейськими, а місцевих водіїв – щасливими. «Відремонтовані рік тому магістралі вже потребу-ють нового ремонту», — такий висновок з фокус-групового до-слідження, яке провела лабора-торія соціальних досліджень Центру підтримки приватних ініціатив, робить Ігор Марков. — Тепер головне, аби дороги протрималися до Євро-2012. А кримінальні справи за фактами зловживань відкриватимуть уже після чемпіонату».

контракти | № 26 | 27.06.2011 23

Головне, аби нові дороги протрималися до Євро-2012

Найміцніше місце у Львові — готелі й ресторани, найслабше — стадіон і дороги

Усе продано!

Наступного літа Києву дове-деться прийняти понад 150 тис. вболівальників. Готельна інф-раструктура міста до такого на-пливу клієнтів не готова. У сто-лиці діють 88 готелів із загаль-ним фондом 7800 кімнат (дані CB Richard Ellis). У 2007 році, коли Україну було офіційно за-тверджено як приймаючу краї-ну Євро-2012, йшлося, що до початку чемпіонату в Києві з'явиться ще щонайменше 20 великих повноцінних готе-лів. Бажання вийти на україн-ський ринок тоді висловили кілька всесвітньо відомих го-тельних мереж Hilton World-wide, Fairmont Raffles Hotels, Sofitel тощо. Більшість проек-тів будівництва нових готелів залишилися на папері. Ті окре-мі, хто все ж таки зважився попрацювати в Україні, зараз зазнають серйозних трудно-щів. Наприклад, Accor Hospitality, яка ще взимку за-вершила будівництво київсько-го готелю для мережі Ibis, до-тепер не здала його в експлуа-тацію. За неофіційними дани-ми, об'єкт був готовий до здачі ще в лютому, та власники не змогли домовитися з місцеви-ми регулюючими органами.

Спробувавши забронювати номер на час Євро-2012 хоча б в одному з 88 столичних готелів, Контракти з'ясували, що місць, не зарезервованих туроперато-рами, майже не залишилося, а наявні пропонуються за ціною вдвічі, а то й утричі вищою за

звичайну. Так, якщо в червні поточного року номер у п'яти-зір ко вому готелі можна зняти за EUR400, то під час чемпіона-ту за таке саме розміщення до-ведеться заплатити щонаймен-ше EUR1200. Неважко вгадати, що брак готельних місць стиму-лює попит на хостели й подо-бову оренду приватних квар-тир. Та хостелів у столиці зама-ло й далеко не в кожному є по-слуга бронювання, тож пропо-нувати їх уболівальникам у рамках організації подієвих турів на Євро-2012 досить про-блематично. Із приватними квартирами справи ще гірші. Господарі, які звикли до схеми «перегляд — передоплата», на інші умови співпраці зазвичай не погоджуються, а орендувати квартиру заздалегідь, точно не знаючи, чи сподобається вона гостеві, ризиковано.

Alma Hotel

Цієї весни Міністерство інф-раструктури та Міністерство освіти спільно запропонували оригінальний варіант вирішен-ня проблеми браку готельних місць. Ідея полягає в тому, щоб на час чемпіонату перетворити гуртожитки київських, доне-

цьких та львівських вузів на готелі формату low-cost. Теори-тично все виходить гладенько. У 2012-му навчальний рік закін-читься на місяць раніше зви-чайного. Студенти роз'їдуться й заберуть із собою речі, оскіль-ки адміністрації вузів попере-дять їх, що кімнати будуть в оренді. До початку червня 2012 туроператори продадуть місця вболівальникам, які ба-жають оселитися в low-cost, і складуть плани розміщення гостей, а потім ці самі гості при-їдуть та благополучно оселять-ся. Вузи зароблять, туроперато-ри вирішать проблему розмі-щення не надто багатих клієн-тів, а студенти отримають за-йвий місяць канікул. Схема не нова. Нею давно й успішно ко-ристуються багато навчальних закладів у США, Великій Брита-нії, Франції, Австрії та Ізраїлі. На канікулах студенти звільня-ють кімнати для учасників різ-них конгресів, симпозіумів, міжнародних семінарів та літ-ніх шкіл.

Однак, по-перше, закордонні вузи, які практикують таке розміщення, зазвичай обзаво-дяться сховищами з охороною та беруть на себе відповідаль-ність за залишені там особисті

*За прогнозама деяких турагенцій, кількість подієвих туристів, які відвідають Україну під час Євро-2012, перевищить 600 тис. осіб.

«І споконвіку того не було, щоб бідняку або багатію, простій людині або знатному

не знайшлося підходящого місця для

ночівлі в місті».

•

Шмуель Йосеф Агнон

Кому й чому не знайдеться місця в Києві під час Євро-2012

Марія БОНДАР

24 контракти | № 26 | 27.06.2011


Місць немає

За прогнозами аналітиків готельного ринку, впродовж наступних п'яти років кількість п'ятизіркових

готелів в Україні має збільшитись утричі

Під час Євро-2012 готелі середньої цінової категорії

будуть надзвичайно затребувані

речі студентів. Далеко не всі, вирушаючи на канікули, хо-чуть і можуть забрати із собою все до останньої валізи. По-друге, студентам, які тимчасо-во втратили можливість корис-туватися власними кімнатами, надають грошову компенса-цію. Загальна практика така, що студент, який заздалегідь заплатив за наступний рік на-вчання та проживання в кампу-сі, має право в письмовій формі відмовитися від надання його кімнати будь-кому навіть під час канікул. По-третє, і це, ма-буть, головне, ремонтні роботи в гуртожитках західних вузів проводять не навмисно до при-їзду гостей, а планово. Тож ад-міністрації зазвичай не дово-диться завчасно звільняти при-міщення й доводити його до пуття.

Багато галасу

В Україні обійшлися без схо-вищ, компенсацій, добровіль-

них згод і відмов. Студентів ви-рішили переселяти в обов'язко-вому порядку. Ректори та про-ректори вузів — власників ве-ликих студентських містечок отримали завдання звільнити й підготувати до прийому гостей один або два корпуси, залежно від розмірів кампусу. «Підготу-вати» озна чало здійснити ре-монт, де косметичний, а де й капітальний. На це навіть виді-лили бюджетні кошти, щоправ-да, не всім і не в достатній кіль-кості. Ось тут і почалися про-блеми. Розуміючи, що за обме-женого бюджету ремонт обіцяє бути повільним і болісним, деякі вузи стали звільняти при-міщення ще до закінчення іс-питів, що завершують 2011 на-вчальний рік. ЗМІ здійняли галас із приводу обмеження прав студентів. Деякі журналіс-ти навіть викривали віце-прем'єра Бориса Колесникова в тому, що він нібито виселяє студентів та аспірантів із гурто-житків, а потім публікували

його відповіді на ці обвинува-чення. Контракти вчинили про-стіше — звернулися до столич-них вузів під виглядом пред-ставників туристичної агенції, що обслуговує вболівальників Євро-2012, щоб з'ясувати, яким буде механізм розміщення гос-тей чемпіонату в гуртожитках і хто від цього може постра-ждати.

Почнемо з того, що переваж-ній більшості студентів й аспі-рантів ніщо не загрожує. Вузи, які отримали гроші на ремонт гуртожитків і внесені до реє-стру приймаючих організацій Євро-2012, виділили по одному, щонайбільше по два корпуси із 25–30 наявних. Зараз вони справді стурбовані переселен-ням студентів і аспірантів, але проблеми нестачі місць немає, бо житлові корпуси завантаже-но не повністю. На провокацій-ну пропозицію Контрактів про-вести ущільнення у кімнатах (тобто збільшити кількість ліжко-місць), щоб звільнити

якісь приміщення, крім зазна-чених у реєстрі, майже всі опи-тані вузи відповіли відмовою. І правильно зробили. Знайшло-ся, щоправда, кілька навчаль-них закладів, які не фігурують у реєстрі й не мають великих кампусів, але при цьому готові надавати кімнати для вболі-вальників. Однак стан гурто-житків цих вузів такий, що на-віть найспритніший клієнт-менеджер туристичної агенції навряд чи зможе продати їх єв-ропейським туристам.

Генеральний директор ЗАТ «Гамалія, туристична фірма» Ігор Голубаха зізнався Кон-трактам, що хоча його праців-ники й законтрактували понад 14 тис. місць у гуртожитках, лише 50% цих місць справді придатні для розміщення гос-тей Євро-2012. Половина вже зарезервованих гуртожитків потребують ремонту. Агенція не пропонуватиме їх уболіваль-никам, допоки вузи не впоряд-кують приміщення.

контракти | № 26 | 27.06.2011 25

Більшість студентських гуртожитків в Україні наразі мало схожі на готелі, навіть low-cost

Європейські подієві туристи ще не знають, як виглядає кухня

в українському гуртожитку

Студенти ще не звільнили приміщень гуртожитків, призначених для

вболівальників Євро-2012

РОЗВІДКА БОЄМКореспондент Контрактів під виглядом турагента звернувся до одного

з відомих київських інститутів і запропонував наступного літа розмістити в гуртожитку цього вузу вболівальників. Пропозицію сприйняли з ентузі-азмом. Працівників інституту навіть не здивувала відсутність в «агента» візитівки з реквізитами туристичної компанії. Комендант одразу запропо-нувала організувати для імовірного орендаря екскурсію гуртожитком. Готовність укласти договір на умовах орендаря дивувала. Як з'ясувалось у процесі екскурсії, все, що має вуз — один дев'яти по верховий корпус, вщент запов нений студентами.

Це був класичний пострадянський гуртожиток... Один туалет й одна душова на чотири кімнати, розмита штукатурка на стелях, непристойні написи на стінах і в ліфті тощо. «У нас тут художники живуть, люди твор-чі, ось, наприклад, захотілося комусь стіну розписати...», — коментувала комендант. Вона без будь-якої ніяковості заводила імовірних орендарів до обжитих кімнат студентів. На запитання, чи є в гуртожитку вільні жит-лові приміщення, які можна було б подивитися й сфотографувати, ко-мендант відповіла так: «Взагалі ж є, але вони в такому стані, що показу-вати їх нікому не варто». Про ціну і про строки розміщення вболівальни-ків вона говорити не зважилася.

Після екскурсії комендант відвела нібито турагента до свого кабінету, сказала, що негайно зателефонує проректорові. По тім набрала невідомий нам номер і передала трубку кореспондентові Контрактів. Людина, яка була на іншому кінці дроту, почала діалог бадьоро, але неначе глузуючи.

— Ви що, справді збираєтеся оселити когось у цьому?... — проректор не закінчив фразу, чи то не хотів негативно озиватися про гуртожиток, чи то просто не знав, як охарактеризувати умови, у яких живуть його сту-денти.

— Важко сказати, ми спробуємо запропонувати ваші кімнати як деше-вий хостел. До речі, на яку суму ви розраховуєте?

— Не знаю. Запропонуєте свою ціну. Але врахуйте, що я зателефоную іншим проректорам, у яких такі самі вбиті гуртожитки, і порівняю пропо-зиції.

— З кожної кімнати 400 грн за ніч вас влаштує? (це вартість окремої кімнати в найближчому до гуртожитку хостелі. — Прим. ред.).

— Отже 200 грн з місця... — проректор замислився, він явно розрахо-вував на більше — ну добре, я згоден.

— А якщо не секрет, куди подінуться студенти, які живуть у гуртожит-ку?

— Поїдуть наприкінці травня.— А якщо хтось захоче залишитися або залишити речі в кімнаті?— Ні, їм повідомлять... Поїдуть.

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

До Євро-2012 всім готелям в Україні присвоять зірки. З 1 січня наступного року така норма стане обов’язковою. Це передбачено законопроектом про внесення змін до Закону України «Про туризм», при-йнятим парламентом у першо-му читанні ще 1 лютого. Автори документа впевнені, що у дру-гому читанні і в цілому проект можуть прийняти вже до кінця поточної сесії.

Пропонується виключити з чинного закону статтю 18, яка зобов'язує всі готелі проходити сертифікацію та стандартиза-цію на відповідність безпеці для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна тощо. Водночас передбачено змінити ст. 19 закону. Сьогодні вона до-зволяє присвоювати зірки об'єктам туристичної інфра-структури за бажанням влас-ників. Після змін це стане обов'язком. А надавати послуги із розміщення без свідоцтва про встановлення певної кате-горії буде заборонено. «Всі го-тельєри з 1 січня 2012 року му-сять отримати зірки й показати реальний рівень готелю», — за-значив заступник голови Держслужби туризму та ку-рортів України Дмитро Заруба.

У пояснювальній записці до законопроекту наголошуєть-ся, що за 11 років дії Правил обов'язкової сертифікації по-слуг із тимчасового розміщен-ня (проживання), за даними Держкомстату, в Україні про-йшли сертифікацію всього 1648 готелів, зокрема в АР Крим — 96, в Івано-Фран ківсь-кій області — 37. Хоча, за нео-фіційними даними, тільки в місті Яремче (Івано-Фран-ківська область) понад 90 готе-лів, з яких отримали зірки лише чотири. Крім того, авто-ри законопроекту підкреслю-ють, що в Україні процедура отримання сертифіката на від-повідність вимогам безпеки «є доволі заплутаною та корум-пованою, що не дозволяє про-зоро розвиватися готельному бізнесу та тримає його в тіні». Втім, немає жодної гарантії,

що обов'язкове присвоєння зірок буде менш корумпова-ним, ніж сьогодні сертифіка-ція безпеки. Про це йдеться й у висновку Головного науково-експерт ного управління ВР, яке пропонувало відхилити за-конопроект ще у першому чи-танні.

Автори законопроекту вва-жають, що нововведення до-зволять підвищити якість віт-чизняних готелів, яка поки що залишає бажати кращого. За даними Держслужби туризму, до початку цього року в Україні було 6–7 тис. об'єктів, що на-дають тимчасове житло турис-там. А офіційне право на це мали не більш ніж 2,8 тис. об'єктів. Втім, попит на зірки збільшився вже сьогодні й без «зобов'язалівки». Винний у цьому Податковий кодекс, який набув чинності з 1 січня поточного року. Він містить норму, яка звільняє готелі з трьома, чотирма та п’ятьма зір-ками, відкриті до 1 вересня 2012 року, від сплати податку на прибуток. Щоправда, ви-вільнені кошти мають бути ви-

користані на розвиток об'єктів інфраструктури. А саме — «на збільшення обсягів надання послуг, переобладнання мате-рі ально-технічної бази, впрова-дження нових технологій, по-гашення кредитів на згадані цілі». У підсумку, за деякими підрахунками, з початку року кількість «зіркових» готелів у нашій країні вже збільшилася на 20–30%. «Готелі подають за-явки, стають у чергу. Щоправ-да, для багатьох бізнесменів податок на прибуток істотної ролі не грає. Цей бізнес, як і будь-який інший, навчився хо-вати доходи», — запевняє Дмит ро Заруба. Хоча, як зазна-чають експерти, сьогодні готе-лям вигідніше показувати при-буток та отримувати пільги, ніж працювати в тіні. Це під-тверджує досвід Криму, де з початку року і до 1 червня ка-тегоризацію на зірковість про-йшли 29 готелів. Зокрема, 24 об'єкти отримали три зірки, чотири готелі — чотири зірки, одному ялтинському готелю присвоїли п’ять зірок. За слова-ми першого заступника міні-

стра курортів і туризму Криму Олександра Лієва, до кінця року кількість зіркових закла-дів збільшиться до 60.

Але, напевно, Держслужбу туризму не цілком влаштову-ють такі темпи. Тож вирішено запровадити обов'язкове при-своєння зірок. Щоправда, Дмитро Заруба пояснює необ-хідність змін і тим, що норми, які застосовуються до готелів сьогодні, застаріли. «Буде пе-реглянуто самі критерії оцінки зірковості, — зазначає він. — І якщо за основу візьмуть ви-знаний у всьому світі стандарт Hotelstars Union асоціації HOTREC, то вимоги до готелів розтягнуться на 270 пунктів. Частина цих пунктів обов'яз-кова, частина має рекоменда-ційний характер. Проте за всіма позиціями нараховують-ся бали, за кількістю яких ви-конавчий орган визначить, яку зірковість можна присвоїти готелю, і чи можна її присвоїти взагалі». Втім, самі правила ще мають бути затверджені Каб-міном. А наскільки об'єктивно вони застосовуватимуться до тих чи інших об'єктів, поки що можна лише здогадуватися.

За словами Дмитра Заруби, зірковість, присвоєна за стари-ми нормами, залишиться в силі до закінчення дії ліцензії (ви-дається на три роки). Але за-значмо, що прямо в законопро-екті цього не прописано, хоча не встановлено й іншого. Це, з одного боку, підштовхує готелі до отримання зірок вже до кінця року на підставі чинних норм. Та, з іншого боку — по-роджує побоювання, що з но-вого року доведеться проходи-ти додаткові перевірки. Зага-лом після набуття чинності за-коном туристи зможуть очіку-вати на покращання якості по-слуг. Адже сьогодні, за різними оцінками, близько 90% готелів не відповідають кількості де-кларованих зірок. Але якщо, як часто буває у вітчизняних реа-ліях, документ породить нові корупційні схеми, це неминуче призведе до подорожчання го-тельних послуг.

*Обов'язкове «присвоєння» готелям зірок може поліпшити якість послуг. А може і породити нові корупційні схеми.

«Люди забудуть, що ви говорили, люди забудуть,

що ви робили, та вони ніколи не забудуть, як ви примусили їх себе

відчути».

•

Конрад Хілтон

Кому потрібен обов'язковий розподіл готелів за категоріями

Вілен ВЕРЕМКО

26 контракти | № 26 | 27.06.2011


Орієнтуйся по зірках

Ñüîãîäí³ ãîòåëÿì âèã³äíî ïîêàçóâàòè ïðèáóòîê ³ îòðèìóâàòè ï³ëüãè

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

70�2

2�62

, 76

�29�

05

контракти | № 26 | 27.06.2011 27

Хто заробить: УЄФА

На чому заробить: продаж телетрансляції чемпіонату, продаж квитків, спонсорські контракти, продаж сувенірної продукції

Дохід ...........EUR1,3 млрд

Більша частина прибутку від чемпіонату піде до кишені Єв-ропейської футбольної асоціа-ції. Ця організація проводить змагання збірних і клубів на території Європи та володіє винятковими правами на теле-трансляції першостей, рекла-му на чемпіонатах і продаж квитків. Нагадаємо, що осно-вною вимогою асоціації на чолі з Мішелем Платіні до України стало звільнення УЄФА від оподаткування в обмін на право проведення фі-налу в нашій країні.

Євро-2012 принесе європей-ській федерації футболу близь-ко EUR1,3 млрд прибутку. Це трохи більше, ніж від прове-дення Євро-2008 в Австрії та Швейцарії. Продаж прав на трансляцію чемпіонату збага-тить УЄФА на EUR840 млн, що становитиме 62% заплановано-го доходу орга-нізатора, дані Інформаційно-го центру «Україна-2012».

В Україні мо-нополію на показ матчів чемпіонату за-кріплено за Першим націо-нальним, який придбав дозвіл на трансляцію в УЄФА. На-приклад, показ Євро-2008 ко-штував Національній телеком-панії EUR4 млн. Євро-2012, швидше за все, дорожче. Ке-рівництво каналу стверджує, що заробляти на перепродажі прав на показ Євро-2012 рес-торанам і барам не буде. Най-більш імовірний заробіток Першого національного — ре-клама під час матчів. «Ціни й попит на рекламу будуть висо-кими, що є традиційним для таких заходів», — зазначає Денис Лазуренко, засновник компанії Sigma Media.

Крім телетрансляції виручка Європейської асоціації футбо-лу від спонсорства, ліцензу-вання та мерчандайзингу ста-новитиме EUR290 млн, або 22% загального обсягу доходів.

Також близько EUR100 млн сягне виручка від продажу квитків у Польщі та Україні. У нашій країні стати безпосе-реднім свідком гри можна за 300–6000 грн залежно від ка-тегорії та кількості матчів. Квитки продавалися з 1-го по 31 березня 2011 року на спеці-ально створеному УЄФА сайті.

Хто: туроператори

На чому: організація авіаперельотів, проживання, харчування, трансфер

Дохід ...........EUR200 млн

Кількість іноземних гостей, за різними оцінками, сягне 0,3–1,2 млн. Стільки туристів зазвичай приїжджає до країни протягом року, зазначає Йосиф Андрик, виконуючий обов’язки президента Асоціа-ції лідерів турбізнесу України.

Традиційно туроператори заробляють на продажу турпа-

кетів, до яких входять авіа-переліт, про-живання, хар-ч у в а н н я , трансфер, екс-курсійне об-слуговування. Перелік послуг під час Євро-2012 істотно не

зміниться. Якщо кожен ту-рист, перебуваючи в Україні, витратить близько EUR600, то вся галузь заробить не менш ніж EUR200 млн.

Йосиф Андрик вважає, що основне враження на інозем-них гостей справлять не мо-дернізовані стадіони та аеро-порти, а стан туристичної інф-раструктури та сервісу. За під-рахунками австрійців, які при-ймали Євро 2008 року, середня тривалість перебування вболі-вальника в місті — 2,9 доби. З цих днів лише 5–10% часу вболівальники (вони ж турис-ти) проведуть на стадіонах та в

аеропортах. Решту часу вони користуватимуться туристич-ною інфраструктурою. «В Україні не вирішено питання інфраструктурного та інфор-маційного облаштування об'єктів відвідування туристів. У нас дуже багато об'єктів іс-торичної спадщини, чудовий природно-заповідний фонд і в цілому величезний туристич-ний потенціал. Та більшість об'єктів не готові до відвіду-вання туристів», — скаржить-ся Йосиф Андрик.

Хто: рекламісти

На чому: продаж реклами, спонсорські послуги


Лише за рахунок проведення Євро-2012 український ринок медіареклами може збільшити-ся на 10%, вважають в україн-ському офісі AITI/Сarat. За прогнозами Всеукраїнської ре-кламної коаліції, у 2011-му обсяг ринку становитиме 12,9 млрд грн, отже Євро-2012 збільшить витрати рекла-модавців на 1,29 млрд грн, або EUR110 млн. У цей період дохід рекламістів може подвоїтися порівняно з аналогічним періо-дом торік, вважає Денис Лазу-ренко.

Приріст ринку забезпечать великі рекламодавці, а також ресторанні мережі та прийма-ючі міста. «У нас такий захід проводиться вперше. Зростан-ня відбудеться переважно за рахунок спецпроектів спонсо-рів. А в Україні основою ре-кламного ринку є кампанії FMCG-сектора, які дуже чут-ливі до купівельної спромож-ності населення. Але я не думаю, що вона якось ради-кально зміниться під час чемпі-онату», — зазначає Денис Ла-зуренко.

Хто: таксисти

На чому: перевезення


У дні чемпіонату кількість пе-

ревезень містом збільшиться щонайменше удвічі. За різни-ми оцінками, в Києві працю-ють близько 30 тис. таксистів, в Україні — не менш ніж 200 тис. У Києві, Харкові, Львові та До-нецьку кількість машин для пе-ревезення пасажирів стано-вить близько 60 тис. (включаю-чи нелегальних перевізників). Під час Євро-2012 обсяг замов-лень на одного таксиста підско-чить із нинішніх 10–15 до 20–30 на день, причому вар-тість однієї поїздки становити-ме в середньому близько 70–80 грн (зараз — 50–60 грн). За приблизними оцінками, за 12 днів (стільки часу перебува-тимуть іноземні туристи на Євро-2012) таксисти зароблять EUR30 млн.

Міська влада має намір упо-рядкувати роботу таксистів, врегулювавши ціни й зобов'я-зав ши операторів цього ринку оснастити автомобілі лічиль-никами та кондиціонерами. Також ведуться розмови про створення муніципального таксі.

Хто: букмекери

На чому: прийом ставок

Дохід ........ від EUR27 млн

В Україні букмекерський біз-нес (зокрема, віртуальні конто-ри) заборонено, однак під час Євро-2012 ставки, швидше за все, прийматимуть, хай неле-гально (принаймні через інтер-нет, через російські інтернет-компанії тощо). Крім того, дер-жавна компанія «Молодь-спортлото» (МСЛ) фактично займається букмекерською ді-яльністю — приймає ставки на футбол під виглядом лотерей-ного тиражу. Вітчизняні бук-мекери, посилаючись на забо-рону, відмовляються називати обсяги ставок під час прове-дення чемпіонату. У МСЛ також не змогли оцінити ринок. Ми можемо спиратися хіба що на досвід подій, що від-бувалися раніше. Наприклад, у

*Перша людина, яка замовила квиток на Євро-2012, — мешканець Південної Кореї.

«Суть менеджменту — отримувати

зарплату за те, що інші забивають голи».

•

Кейсі Стенгел, американський

бейсбольний гравець

Надія ГОНЧАРУК

28 контракти | № 26 | 27.06.2011


Бізнес-матчТОП-10 бізнесів, які зароблять на Євро-2012*

го доходу орга-нізатора, дані Інформаційно-го центру «Україна-2012».

В Україні мо-нополію на показ матчів чемпіонату за-кріплено за

$4,5 млрд

— сукупний оцінний дохід країни від проведення фіналу

європейського чемпіонату

спонсорські контракти, продаж

Європейської асоціації футбо-лу від спонсорства, ліцензу-вання та мерчандайзингу ста-новитиме EUR290 млн, або 22% загального обсягу доходів.

УЄФАУЄФА

організація авіаперельотів,

EUR110 млн

20–30 на день, причому вар-тість однієї поїздки становити-ме в середньому близько 70–80 грн (зараз — 50–60 грн). За приблизними оцінками, за 12 днів (стільки часу перебува-

рекламісти

EUR30 млн

мекери, посилаючись на забо-рону, відмовляються називати обсяги ставок під час прове-дення чемпіонату. У МСЛ також не змогли оцінити ринок. Ми можемо спиратися

таксисти мекери, посилаючись на забо-мекери, посилаючись на забо-рону, відмовляються називати обсяги ставок під час прове-дення чемпіонату. У МСЛ також не змогли оцінити

2006-му, під час чемпіонату світу в Німеччині, українські букмекери за місяць зібрали близько $30 млн ставок — в чотири-п’ять разів більше, ніж зазвичай. З урахуванням того, що Євро-2012 проводиться в Україні й обсяг ринку за цей час збільшився, сума ставок може скласти не менш ніж $40 млн, або EUR27 млн.

Хто: мобільні оператори

На чому: роумінг

Дохід ........ EUR14–24 млн

Вітчизняні мобільні операто-ри більше заробляють на іно-земних туристах, які відвіду-ють Україну, ніж на українцях, які розмовляють за кордоном. Євро-2012 — чудовий стимул зростання доходів від роумін-гу. Відповідно до світового до-свіду, приріст гостьового тра-фіку на час проведення захо-дів рівня чемпіонату Європи, світу та Олімпіади коливається від 50% до 200% у країні про-ведення, зазначає Владислав Войтович, провідний спеціаліст зі зв'язків із громадськістю компанії «МТС-Україна». Тра-диційно доходи від роумінгу становлять 5–10% виручки оператора. Причому річний обсяг українського ринку, за різними оцінками, дорівнює $100 млн. Можна приблизно підрахувати, що за червень 2012-го українські стільникові компанії збагатяться на $20–30 млн, або EUR14–24 млн.

Хто: власники квартир

На чому: оренда житла

Дохід ...............EUR5,5 млн

Власники житла вже зараз підраховують, скільки змо-жуть заробити на іноземних футбольних фанатах за рік. Здаватимуть квартири подобо-во, а ціни на оренду збільшать-ся майже вдвічі.

Оцінити доходи орендодавців нескладно. За даними SV Development, у Києві кількість квартир, що здаються в найм (тобто які порожні й чекають свого наймача), становить 2500 (подобово) і 29 300 (помісячно). Припустімо, що все вільне житло на момент проведення Євро-2012 господарі здаватимуть подо-бово. Таким чином, у Києві зда-

ватиметься понад 30 тис. квартир за $50 на добу. У Харкові (після аналогічного підсумовування) — понад 11 тис. квартир за $38 на добу, в Донецьку — близько 9 тис. квартир за $31 на добу та у Львові — понад 9 тис. за $35 на добу. Якщо припустити, що всі ці квартири знімуть закордонні гості під час Євро-2012 (в серед-ньому беремо інтервал у три доби перебування іноземця в од-ному місті і в цілому 12 днів — в Україні), то навіть за нинішніх цін і за нинішньої пропозиції власники житла отримають дохід у розмірі $8 млн, або EUR5,5 млн протягом кількох днів.

За підрахунками Сергія Кос-тецького, аналітика девелопер-ської компанії SV Development, під час проведення Євро-2012 пропозиція квартир здат-на збільшитися у три-чотири рази, лише в Києві може звіль-нитися до 100 тис. квартир, а ціни також піднімуться на 50–70%, якщо ніхто не контролю-ватиме орендодавців. Тобто на практиці загальний дохід від оренди може перевищити $20 млн.

Не факт, що всі іноземці, для яких готелі — дороге задово-лення, зніматимуть квартири. Частина з них оселиться в спе-ціально обладнаних кампусах, частина — в студентських гур-тожитках. «Футбольні вболі-вальники — не надто заможні люди, тож альтернативою Києва в плані оренди, напри-клад, можуть стати міста-супутники — Бориспіль, Бро-вари тощо», — зазначає Сер-гій Костецький.

Хто: готельєри

На чому: готельні послуги

Дохід ............ EUR3,5 млн

Згідно з вимогами УЄФА, Київ має забезпечити 7300 но-мерів у 3-4-5-зіркових готелях, Львів — 2545, Харків — 2765, а Донецьк — 2945 номерів. Якщо Харків та Львів виконали ці умови, то Київ та Донецьк не встигають побудувати достат-ню кількість об'єктів. В обох містах проблему дефіциту но-

мерів влада має намір виріши-ти за рахунок прилеглих міст та автотранспорту з доставки вболівальників на матчі. Готелі до чотирьох зірок будуть запо-внені на 80–90%, прогнозує Сергій Костецький. Та їхня за-вантаженість залежатиме від вартості проживання. Йосиф Андрик на-водить при-клад минуло-го чемпіона-ту Європи в Австрії та Швей царії в 2 0 0 8 - м у . «Середня вартість готельного номера у Відні збільшилася на 61,4%, сягнувши EUR270,16 на добу. Високі ціни відлякнули багатьох туристів — заванта-ження готелів у Відні станови-ло до 75%», — згадує він. Офі-ційний туроператор УЄФА, TUI Travel, ще в 2009-му визна-вав завищеними ціни в україн-ських готелях. Враховуючи за-гальну кількість номерного фонду приймаючих міст, при-близні прогнози щодо запо-внюваності у 70–80% та се-

редні ціни в $100–150 на добу, приблизна виручка готельних операторів може сягнути $4,5 млн або EUR3,5 млн, якщо вболівальник проведе в одно-му місті три доби, а в цілому в Україні — 12 діб.

Хто: ресторани, бари, кав’ярні

На чому: харчування

Дохід ............ EUR3,1 млн

Ресторани та кав’ярні в міс-цях, прилеглих до стадіонів, де проводитимуться матчі (на-приклад, у Києві це станції метро «Палац спорту» та «Рес-публіканський стадіон»), роз-раховують на збільшення ви-ручки вдвічі під час Євро-2012. Таких показників досягти не-реально, бо виграють здебіль-шого ті, у кого будуть обладна-ні літні майданчики, а вони, на жаль, є менш ніж у половини закладів, зауважує Ольга На-сонова, директор компанії «Ресторанний консалтинг».

Тож ресторатори можуть впевнено розраховувати на збільшення виручки на 30%. Ціни на цей період збільшать-ся щонайбільше на 20%, інак-ше це відлякне постійних клі-єнтів, прогнозує експерт.

У цих зонах знаходяться різні заклади з різним рівнем

в и р у ч к и . Н а п р и -клад, усе-реднений о б о р о т київських з а к л а д і в п л о щ е ю

до 200 кв. м становить 200–250 тис. грн на місяць, площею 300–400 кв. м (ресторани рівня середній+) — 300–350 тис. грн на місяць. Тільки в Києві на цій території працю-ють близько 100 закладів. В інших містах — Львові, Доне-цьку й Харкові — ресторанів і кав’ярень приблизно вдвічі-втричі менше.

У кожного з цих ста рестора-нів Києва в середньому по 70 по-садочних місць, загалом — 7 тис. місць. Там можуть харчуватися близько 30 тис. осіб щодня. За великого напливу гостей сто-личні ресторани й кав’ярні змо-жуть обслужити до 50 тис. осіб на день, зазначає Ольга Насо-нова.

Виходячи з отриманих даних і враховуючи, що вболіваль-ник проведе в Україні при-близно 12 днів, можна підраху-вати, що вітчизняні ресторани й кав’ярні зароблять на Євро-2012 близько EUR3,1 млн.

Хто: торговці та ремісники

На чому: продаж сувенірів

Дохід ................EUR3 млн

Всі права на символіку Євро-2012, включно із брендами та логотипами, належать УЄФА. Та місцеві умільці мають намір заробити на бажанні інозем-ців увезти щось на згадку з України. Порушувати інтелек-туальну власність європей-ської федерації футболу ві-тчизняні ремісники будуть обережно — трохи змінюючи зображення, тобто не копіюю-чи їх, а інтерпретуючи. Якщо кожен із 300 тис. туристів ви-тратить на пам'ятний подару-нок EUR10, то продавці сувені-рів та іншої футбольної та на-ціональної атрибутики заро-блять на Євро-2012 близько EUR3 млн.

* Оц

іноч

ні д

ані

Андрик на-водить при-клад минуло-го чемпіона-ту Європи в Австрії та Швей царії в

Понад 300 тис.

іноземців відвідають Україну

Á³ëüøà ÷àñòèíà äîõîä³â â³ä ªâðî-2012 ï³äå â ÓªÔÀ

$40 млн, або EUR27 млн.$40 млн, або EUR27 млн.

тожитках. «Футбольні вболі-вальники — не надто заможні люди, тож альтернативою Києва в плані оренди, напри-клад, можуть стати міста-супутники — Бориспіль, Бро-

EUR3,5 млн

EUR3,1 млн2012, включно із брендами та логотипами, належать УЄФА.

контракти | № 26 | 27.06.2011 29

контракты | № 8 | 22.02.2010?

Київ

Варшава

Познань

Вроцлав

Гданськ

Львів Харків

Донецьк


















6,5 годин, від EUR8











30 контракти | № 26 | 27.06.2011



VIP7 матчів у Варшаві, Львові, Харкові, Гданську, КиєвіПроживання: в готелі 5 зірок, 24 дні .................................. від EUR5000Трансфер: чотири авіаперельоти першим або бізнес-класом, два переїзди поїздом.......................... від EUR1600Квитки першої категорії: на матч-відкриття, 3 матчі групового турніру, 1 чверть- і 1 півфінал, фінал ..................................................... EUR1630Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо ............................................. від EUR2000РАЗОМ: ............................................................................ від EUR10 230

МЕДІУМ5 матчів у Харкові, Львові, Гданську, КиєвіПроживання: в готелі 3 зірки, 12 днів ...................................від EUR600Трансфер: залізниця ..............................................................від EUR250Квитки другої категорії: на два матчі групового турніру, один чверть- і один півфінал, фінал...........................................EUR700Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо ................................................від EUR500РАЗОМ: ................................................................................від EUR2050

ЕКОНОМ3 матчі у Варшаві, Донецьку, КиєвіПроживання: в готелі 2 зірки або наметові містечка для вболівальників, 10 днів .................................................. від EUR150Трансфер: залізниця, автобус .............................................. від EUR150Квитки третьої категорії: на один чверть- і один півфінал, фінал ..................................... EUR135Накладні витрати: харчування, проїзд містом, сувеніри тощо. .............................................. від EUR300РАЗОМ: ..................................................................................від EUR735

Контракти підрахували, в яку суму стане вболівальникам відвідування чемпіонату Європи з футболу наступного року

БУЛОВаршавський національний ста-діон будується на місці Стадіону Десятиліття — спортивної арени, прийнятої в експлуатацію 22 лип-ня 1955 року. Старий стадіон було зведено на честь вибору Польщею соціалістичного шляху розвитку.

ЄНаціональний стадіон будуєть-ся на березі Вісли за адресою: вул. Зеленецька, 1. У майбут-ньому домашні матчі на ньому проводитиме збірна Польщі, на честь чого фасад арени нагадує прапор держави, що майорить.

БУДЕМісткість нового стадіону фут-больної збірної Польщі під час чемпіонату Євро-2012 складе 50 тис. уболівальників за повної місткості 58 тис. Одночасно зі зведенням арени поруч спору-джуються парковки на майже 12 тис. машин, олімпійський ба-сейн і готель.

1 Муніципальний стадіон Гданська, 40 тис. осіб, 2 Муніципальний стадіон Познані, 40 тис. осіб, 3 Вроцлавський муніципальний стадіон, 40 тис. осіб

1

2

3

ПОЛЬЩА

На 500 тис.

осіб на рік після чемпіонату збільшиться потік туристів у Польщу. Туристичний потік

в Україну зросте на

1 млн

Варшава-2006 Варшава-2011 Варшава-2012 ГданськГданськ

Познань

Вроцлав

Київ

Варшава

Познань

Вроцлав

Гданськ

Львів Харків

Донецьк


















6,5 годин, від EUR8











«Середньої української зарплати вистачить

на відвідування шести матчів чемпіонату, включно з фіналом».

•

Борис Колесніков, віце-прем’єр з ЄВРО-2012

31контракти | № 26 | 27.06.2011

БУЛОСпортивна арена НСК «Олімпій-ський» будується в Києві на міс-ці Республіканського стадіону, зведеного у 1978–1980 роках до Олімпіади-80. У той час стадіон у центрі Києва був одним із най-більших у СРСР та Європі — його місткість становила 100 тис. осіб.

ЄРеконструкція НСК «Олімпій-ський» включає розширення прилеглої території та оснащен-ня стадіону прозорою покрівлею. Проект реконструкції розробле-но німецьким архітектурним бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner.

БУДЕЗа рахунок розширення проходів і оснащення стадіону сучасними кріслами, його місткість зменшить-ся до 70 тис. місць (під час про-ведення Євро-2012 — до 60 тис. місць). Всі місця для глядачів роз-ташовано під навісом, а градус нахилу нижніх секторів буде збіль-шено на 15%, щоб максимально покращити огляд ігрового поля.

За д

аним

и ue

fa.c

om, н

аціо

наль

них

дире

кцій

з п

рове

денн

я че

мпіо

нату

Євр

о-20

12, н

аціо

наль

них

стат

исти

чних

від

омст

в.

Варт

ість

про

жив

ання

, тра

нсф

еру,

хар

чува

ння

тощ

о пе

реве

дено

з н

аціо

наль

них

валю

т у

євро

за

курс

ом Н

БУ т

а На

цбан

ку П

ольщ

і1

2

3

1 «Донбас Арена», 50 тис. осіб, 2 Харківський стадіон «Металіст», 35 тис. осіб, 3 «Львів-Арена», 35 тис. осіб

УКРАЇНА

Євро-2012 в Україні та Польщі відвідають більш ніж

1,4 млнвболівальників

EUR20 млрд

витратить Польща на підготовку до Євро-2012. За твердженням української влади,

витрати нашої країни на підготовку становитимуть лише

EUR9,5 млрд

Київ-1980 Київ-2011 Київ-2012 Донецьк

Харків

Львів

реклама

контракти | № 26 | 27.06.201132

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391�

51�9

3, 3

91�5

1�94

, 39

1�51

�95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

1�51

�93,

391

�51�

94,

391�

51�9

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

�22�

62,

76�2

9�05

june_kontrakty#26ukr

Documents