november_kontrakty45ukr

Великий братКонтракти з’ясували, наскільки нам по дорозі з оновленим

Mitsubishi Outlander XL. А наскільки по бездоріжжю

Сергій ГЕТУНФото Світлани СКРЯБІНОЇ

*Так називається радіаторна решітка. У Mitsubishi люблять давати гарні назви радіаторним решіткам. У

попереднього XL вона називалася Mount Fuji («гора

Фудзі») і теж була запозичена в Lancer попереднього

покоління.

Щоб скласти перше важли-ве враження про Outlander XL модельного ряду 2010 року, слід на ньому про-їхатися. Оберіть місто, мож-на українське. А візьміть, на-приклад, Київ. Не надто тур-буйтеся про покриття: піді-йде що завгодно. Це нічого, що асфальт хулігани розтас-кали. Влаштовуйтеся за кер-мом. Правильний вид на до-рогу, чи не так? Видно край капота, і огляд перехрестя чу-довий. Ні, кермо за вильотом не регулюється, коли цю ма-шину придумали, це ще не було прийнято. Але в руки лягає як влите. Ну, поїхали! Відчуваєте? Відчуваєте, як м’яко йде автомобіль? Усі не-рівності підчищає. І на дорозі тримається як монумент сам собі. Спробуйте змійку. Ліворуч-праворуч — вели-кий, а не крениться й не рис-кає. Звідкись далеко знизу чути ненав’язливі повідом-лення (адже капітан має бути в курсі): «Проїхали трамвай-ні шляхи», «Вибоїна, сер», «Лежачий поліцейський», «Люк». Що-о? «...Це був від-критий люк, сер».Жарти геть. Якщо машина

так їде, слід бути готовим, що вона коштує як невелике підприємство. Тож у першу

У салоні зміни ґрунтовні-ші. З’явилися шкіряні встав-ки на дверях і приладовій па-нелі, причому на дверях не прос то якісь клаптики для краси, а великі приємні по-верхні. У нас на тесті макси-мальна комплектація, із хро-мованими вставками, люком, сабвуфером у багажнику, безключовим доступом та ін-шими атрибутами красивого життя. Тож скаржитися особливо нема на що. Щоправда, навіть у «мак-сималці» електропривод є лише у водійського си-діння. Натомість є DVD для задніх пасажирів з відкидним екранчиком у

стелі. Салон у XL настільки великий, що існування DVD не заважає існуванню люка,

гляду, то ефектний «лансер-іксівський» Jet Fighter* та його ж насуплена оптика — це, звісно, чудовий подарунок майбутньому власникові. Тим цінніший, що він виявився єдиним новим штрихом, який

Акінорі Наканіши вважав за потрібне внести в екстер’єр автомобіля за три роки.

ПРИМІТКА ДЛЯ БІЛЯВКИ

Акінорі Наканіші — голова дизайнер-ського бюро Mitsubishi. Пропагує інди-відуальний спортивний стиль із неаби-якою часткою агресії. Підхід Наканіші добре характеризує його вислів: «Ми не дуже велика компанія, тож, щоб досягти успіху, маємо створювати унікальні речі».

чергу ми відзначаємо, що за ціни набагато скромнішої, ніж у німецьких «одноклас-ників», Outlander XL 2010 має досить очок у категорії «гран-туризмо». Це означає не тільки, що якщо ви по-чнете подорож, то проведе-те її з комфортом. Якщо, скажімо, ви живете в місті, яке ще не до кінця визначи-лося, в Європі воно перебу-ває чи деінде, і за кількістю подоланих перешкод кожна поїздка на роботу заслуго-вує називатися пригодою, то здатність автомобіля гідно абстрагуватися від дрібних дорожніх негараздів вам точно не завадить.Далі. Outlander XL, по суті,

не новий автомобіль. Це «фейсліфт» моделі 2007 року. Інша річ, що й «прототип» сьогодні не втратив актуаль-ності. XL — зразок втілення принципу «більше автомобіля за ваші гроші», від назви до кінчиків підкермових пелюс-ток перемикання псевдопере-дач варіатора. Що нового в моделі 2010 року? Дизайн пе-редньої частини, більш рес-пектабельний салон і поява передньоприводної комплек-тації із дволітровим двигуном. Інше не дуже помітно. Що стосується зовнішнього ви-

тест-драйв

автоклуб

США

Корпорація Oracle купує провідного розробника ПЗ для інтернет-комерції Art Tech nology Group Inc. Сума угоди — близько $1 млрд.

Докладніше на стор. 2–3

||||||||||||||||||||||||||||||||| НовиНи компАНій |||||||||||||||||||||||||||||||||

ЕпіцЕНтрДобити ЮлюЦі вибори, серед інших базових завдань, вирішу-вали проблему «зведення до нуля» основного суперника правлячої партії — політсили Юлії Тимошенко. Завдання «добити Юлю» влада вико-нує з весни — від часу відставки її Кабміну.

Чому головна опозиціонерка країни стала основною передвиборною мішенню на стор. 6

тЕмАПенсійне самогубствоПенсії придумав Юлій Цезар. Їх виплачували військовослужбовцям. Згодом саме ці пенсії стали однією з причин краху Римської імперії. Історія повторюється — українському Пенсійному фонду до банкрут-ства залишилося кілька років.

Кілька статей про те, чому Україна не може прогодувати всіх своїх пенсіонерів і як все ж таки накопичити на гідну пенсію на стор. 12–29

*Його робить жахливо несучасним великий розмір — не настільки величезний, щоб говорити про нього, як про пафосного монстра, але настільки, щоб унеможливити думку вважати його сучасним європейським міським автомобілем.

іспанія

Другий за розміром банк Іспанії Banco Bilbao Vizcaya Argentaria купує 24,9% акцій однієї з найбільших фінустанов Туреччини Turkiye Garanti Bankasi. Сума угоди — EUR4,2 млрд ($5,8 млрд).

США

Корпорація MetLife, один із найбіль-ших світових гравців на ринку страху-вання життя, завершила угоду з при-дбання American Life Insurance Com-pany в American Inter national Group. Сума угоди — $16,2 млрд.

Здавайся хто може!Щоб дізнатися, якими стандартами на практиці керуються податківці сьогодні, спеціально навчені люди, за завданням Контрактів, відвідали три київські ДПІ та спробували здати звіти й оформити свідоцтва платників ПДВ.

Як київські податківці виховують платників податків на стор. 34

компАНії & риНкиСоюз непорушнийАнтимонопольний комітет України остаточно схвалив злиття Київстару та BeeLine.

У чому плюси й мінуси злиття Київстару та Beeline на стор. 30

• Чим скінчиться корупційний скандал навколо Євро-2012 на стор. 46

• Чому Україні не бачити Євросоюзу як власних вух на стор. 10

кут зору

Контракти з'ясували, чи по дорозі нам з оновленим Mitsubishi Outlander XL

cтор. 44

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Ма рія БОН ДАРНа дія ГОН ЧА РУК

Кос тян тин ДРУ жЕ РУ ЧЕН КОКос тян тин КРАВ ЧУКВік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КО

Оле на СТРУКВо ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: [email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915193 3915194 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 04.11.2010 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106509

Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

Життя піСля роботи

ЖурНАліСт міНяє профЕСію

СтрАтЕгіїВзірець взірцямДля більшості лідерами думок є люди, які є близькими за соціальним ста-ном, але в чомусь переважають.

Чому лідерами думок стають дрібні начальники, а не кінозірки на стор. 40

45

контракти | № 45 | 08.11.2010

розкласти назад, і зовсім не пам’ятаю, як мені це тоді вдалося. Ну що сказати, за три роки результат покра-щився хвилин на 10. Хай би вже червоною вони цю пе-тельку зробили, за яку по-тягнути потрібно, щоб си-діння розклалися.Гени підвищеної прохідностіКоли Контракти тестували

перший Outlander XL, вияви-лося, що в нього непогані по-зашляхові задатки. Справа тоді закінчилася святкуван-ням перемоги над глибоким піском, просторами бруду та зірваним пластиковим захис-том. Звісно, у роду Mitsubishi є справжні чистокровні поза-шляховики, поруч із якими згадувати про здатність XL з’їхати з асфальту треба з обережністю. В Outlander XL немає механічних блокувань, роль міжосьового диферен-ціала виконує електромуфта, а незахищені звиси та пороги можуть зіпсувати насолоду пристойним дорожнім про-світом. Проте, дотримуючись розумної обережності, авто-мобіль здатен опинятися там, куди не слід сунутися «бра-там меншим».У цьому сенсі поява пере-

дньоприводної комплектації Outlander XL виглядає комп-ромісом. Однак к о м п р о м і с о м не таким уже й страшним. Кон-структивно по-вний привод в Outlander XL у першу чергу паркетний, орієнтований на кращу керованість на дорозі.

Тактико-технічні характеристики Outlander XL 2010

МатчастинаОб’єм двигуна (бензиновий із багатоточковим упорскуванням та

електронною системою фаз газорозподілу MIVEC), куб. см 19982360Електронні системи

ABS, EBD, BAS, MASC, MATC ABS, EBD, BAS, MASC, MATC, HSA

Коробка передач 5-ступене-ва

механічнаNVECS-III CVT (безступеневий варіатор)

5-ступене-ва

механічна

NVECS-III CVT — Sport mode

Тип привода

2WD

4WD

Потужність, к. с. за об./хв147/6000

170/6000

Максимальний крутильний момент, Н•м за об./хв199/4200

232/4100

Габарити, довжина х ширина х висота, мм4665 x 1800 x 1680

4665 x 1800 x 1720

Дорожній просвіт, мм

215

Маса (споряджена/повна), кг1625/2175 1670/2625 1545/2070 1625/2070

Витрата пального (міський/заміський/комбінований цикли), л/100 км 10,5/6,8/8,1 10,3/6,6/8,0 10,6/7,0/8,3 12,3/7,3/9,1 11,7/7,1/8,8

Розгін до 100 км/год, с10,8 12,2 12,3 9,6 10,8

Максимальна швидкість, км/год 184180

190

Передня підвісканезалежна, типу Макферсон зі стабілізатором поперечної стійкості

Задня підвісканезалежна, багатоважільна зі стабілізатором поперечної стійкості

Гальма передні/задні

вентильовані дискові / дискові

Шини

215/70 R16225/55 R18

Ціна, USD28990 30120 32620 33600 Від 35620

ABS — електронна антиблокувальна гальмова система.EBD — система розподілу гальмових зусиль між колесами.

BAS — система, що оцінює швидкість натискання на педаль гальма й в екстрених випадках реалізує весь

потенціал гальмової системи в першу ж мить.MASC — активна система стабілізації курсової стійкості.MATC — динамічна система контролю гальмового зусилля. Заміняє протибуксувальну систему й

механічне блокування переднього й заднього диференціалів.

HSA — система допомоги при зрушенні на підйомі.INVECS-III — електронна система, що адаптує роботу автоматичної коробки передач під індивідуальну

манеру водіння.Sport Mode — ручний режим перемикання передач на автоматичній коробці передач.

На платформі Outlander XL вийшли Citroen C-Crosser та Peugeout 4007, а Subaru, зметикувавши, до чого йде справа, підтягли під форми XL новий Forester на чималий подив фанів марки. XL більший за земляків Nissan X-Trail, Honda CR-V, Suzuki Grand Vitara і після оновлення виглядає більш хижим за них.

розташоване зі зворотного боку дзеркальце. У відділенні для рукавичок є дефлектор від кондиціонера, і цю нішу можна використовувати як холодильник. Це не дуже важливо, якщо возити там пульт дистанційного керу-вання й навушники від DVD, як це робив я, але ж їм можна знайти й інше місце, благо речових відділень у салоні вистачає. Ну, загалом, і таке інше.Величезна (у букваль-ному сенсі) перевага — ба-гажник з відкидним борти-ком. Бортик у версії 2010 року посилили троси-ками, і тепер він у відкрито-му положенні витримує 400 кг навантаження замість трьохсот попередньої версії. Задні сидіння одним дотор-ком складаються впритул до передніх, звільняючи воіс-тину вражаючий об’єм із рівною підлогою. Причому, склавшись, надійно фіксу-ються. Щойно я — одним доторком — це зробив, од-разу згадав, що три роки тому, склавши сидіння в «того» XL, провозився хви-лин 20, щоб зрозуміти, як їх

но, а пересядеш на машину без них — і не вистачає. На-приклад, у темний час доби на повороті включається протитуманка з відповідного боку, освітлюючи, як вияви-лося, зовсім незайву область простору, а ще один мікро-ліхтарик включається при відкиданні сонцезахисного козирка, щоб краще розди-витися того, хто дивиться в

а коли оглядаєшся з водій-ського місця, мимоволі почу-ваєшся в мінівені. До речі, у відділенні для рукавичок знайшлися бездротові на-вушники для DVD, які пра-цюють тільки на задньому сидінні. Так, це забавний нюанс. У XL є кілька проду-маних непомітних дрібниць, із числа тих, про які й гово-рити серйозно — несерйоз-

Гарний спереду. Назвати зовнішність сучасною на всі сто заважає схожість із попереднім поколінням

Цей автомобіль не дуже просто вивести з рівноваги. Підвіска залишилася колишньою, але трохи ваги XL скинув

контракты | № 40 | 05.10.2009?

Корпорація MetLife, один із найбільших світових гравців на ринку страху-вання життя, завершила процедуру з придбання American Life Insurance Company (Alico) в American International Group (AIG). Остаточна сума угоди, домовленість про яку було досягнуто в березні 2010-го, — $16,2 млрд гро-шима й цінними паперами. AIG — одна з компаній, що отримали в кризу значну фінансову допомогу від влади США (понад $120 млрд). Щоб повер-нути державні кредити, тепер AIG розпродає активи. Для MetLife покупка Alico — можливість збалансувати портфель продуктів компанії, а також значно збільшити присутність на світовому ринку страхування. У 2009-му виручка MetLife становила $41,1 млрд, збитки — $2,4 млрд. Дохід AIG ми-нулого року — $96 млрд, збитки — $11 млрд. Alico має дочірню компанію в Україні — «Аліко Україна», частка якої на ринку страхування життя в кра-їні перевищує 26%.ко

нтр

ак

тИ т

ИЖ

нЯ

США

На порятунок життяMetLife купила актив AIG

сухий залишок

контракти | № 45 | 08.11.20102

епіцентр

ООН записала Україну до світового аграрного авангарду. За прогнозами організації, озвученими у доповіді «Сільськогосподарський розвиток і продовольча безпека», у найближчі дев'ять років темпи зростання виробництва в секторі сягнуть майже 30%. Динамічніше розвиватиметься лише сільське господарство Бразилії, де зростання сягне 40%. Замикає трійку лідерів Росія.

Схоже, саме ці три країни годуватимуть Західну Європу, де спостерігається стагнація виробництва продовольства. Обсяги сільгосппродукції в регіоні збільшаться до 2019 року менш ніж на 4%. Країни будуть змушені нарощувати імпорт. І це стосується не лише Західної Європи. За прогнозами ООН, світовий попит на продовольство до 2050го подвоїться, при цьому слід готуватися

до того, що сільгосппродукція лише дорожчатиме. Так, з початку 2010 року ціни на пшеницю на світових ринках зросли на 45% (з $200 за тонну до $290). Німецький агроекономіст Харальд фон Віцке, професор Берлінського університету ім. Гумбольдта, запевняє, що такий рівень цін уже найближчим часом стане нормою, а не аномалією, викликаною природними катаклізмами.

За оцінками ОЕСР, у найближчі десять років продукти харчування подорожчають на 15–40%.

Пропозиція перестала встигати за попитом. Одна з причин — обмеженість площ, придатних для сільського господарства. Адже найпродуктивніші землі вже використовуються фермерами. Як стверджують експерти ЄБРР, резерви для екстенсивного зростання є в деяких країн, що розвиваються. Наприклад, в Україні, Росії та Казахстані близько 13 млн га землі можна перетворити на сільськогосподарські угіддя без навантаження на довкілля.

Другий за розміром банк Іспанії Banco Bilbao Vizcaya Argentaria (BBVA) ку-пує 24,9% акцій однієї з найбільших фінустанов Туреччини Turkiye Garanti Bankasi. Сума угоди — EUR4,2 млрд ($5,8 млрд). За умовами досягнутої домовленості, BBVA купить 6,3% акцій Garanti в Dogus Holding та 18,6% — у General Electric. Купівля турецького банку — найбільше придбання BBVA після поглинання Compass Bancshares Inc. в 2007-м за $9,6 млрд. Для фінансування угоди іспанський банк проведе додемісію для акціонерів фі-нустанови на EUR5 млрд (близько $7 млрд). Приблизно половину прибутку BBVA отримує в Іспанії, економіка якої дуже повільно відновлюється після найглибшого падіння за останні 60 років, тож банк прагне розширити гео-графію бізнесу, зокрема за рахунок перспективного турецького ринку. На-прикінці 2009-го активи BBVA становили EUR535 млрд, Garanti — $78 млрд.

Іспанія

НАГОДУЄМО ВСІХПотенційно Україна може збирати 65 млн т зерна на рік

Що за країна

Їсти проданоЩо може завадити Україні стати найбільшим виробником продовольства

У черГУ зА ХлІбОМОсновні експортери зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) у 2010/2011 МР*

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

США ЄС�27 Аргентина Австралія Канада Україна Бразилія

0

5

10

15

20

25

30

35

40

За даними FAS USDA, ААА

234,86

100,00

Світ загалом

млн т %

Експорт Частка ринку* Станом на жовтень 2010 року.

час купуватиПонад EUR4 млрд за чверть турецького банку

контракты | № 40 | 05.10.2009 ?

Наша держава вже зараз входить до числа найбільших світових продавців зерна й соняшнику, що робить її дуже привабливою для інвестицій. За час кризи українські агрохолдинги були чи не єдиними компаніями, які змогли залучати кошти іноземних інвесторів. Але питання в тому, чи зможе Україна вповні скористатися своїми перевагами.

«Прогнози ООН щодо зростання агровиробництва — це гола статистика. Вона не враховує ризиків, які в Україні великі. Наприклад, регулярне запровадження квот на експорт», — зазначає директор консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка. Чиновники побоялися, що через істотну різницю в цінах на українському та світовому ринках урожай буде продано іноземцям. Тож на початку жовтня Кабмін обмежив до кінця року експорт пшениці та суміші

пшениці й жита до 500 тис. т, кукурудзи — 2 млн т, ячменю — 200 тис. т, жита й гречки — по 1 тис. т. Хоча ще в серпні в уряді стверджували, що за врожаю в 42–43 млн т підстав для квотування немає. Україна поступово здобуває репутацію непередбачуваного гравця.

Майже місяць знадобився чиновникам, щоб вирішити, як розподілятиметься квота — за «історичним принципом» (80% — компаніям, що експортували в попередньому році, і 20% — новим) або на відкритих аукціонах. Якщо перший механізм вигідний традиційним експорте

рам, то другий — операторамновачкам. У Кабміні віддали перевагу аукціонам. А поки обирали механізм розподілу квот, експорт було заблоковано. Зараз у портах накопичилося понад 470 тис. т зерна. Експорт соняшникової олії теж мало не потрапив під обмеження цього року.

«Іноземним інвесторам справді цікавий український аграрний ринок, але це стосується портфельних інвесторів. Компанії, які здійснюють прямі інвестиції у виробничий капітал, навпаки, згортають фінансування. Який сенс вирощувати, якщо є заборона на експорт? Наприклад, один із найбільших фондів, який давно працює в Україні, у 2007–2008 роках обробляв 300 тис. га, а тепер лише 140 тис. га. І це не поодинокий випадок», — стверджує Сергій Наливка. За даними Держкомстату, площі під посів

озимих 2010 року зменшилися на 1,5 млн га, при тому, що після 2005 року Україна зазвичай засівала 8,2 млн га.

При цьому, попри введення обмежень на експорт зерна, Україна домовилася з Росією про поставку їй 2 млн т фуражної пшениці за цінами нижче від ринкових. «Найбільший ризик для України — це проведення спільної аграрної політики з Росією. У такому разі ми можемо повернутися до того, що Україна годує Росію, а Росія продає надлишки», — застерігає експерт.

Олена СТРУК

Корпорація Oracle, другий за величиною у світі виробник програмного забез-печення, купує провідного розробника ПЗ для інтернет-комерції Art Technology Group Inc (ATG). Сума угоди, яку планують закрити на початку 2011 року, після схвалення акціонерів і регулювальних органів, — близько $1 млрд. Купівля ATG — одне із придбань Oracle, спрямованих на диверсифікацію портфеля продуктів компанії. У цілому за останні 5 років корпорація придбала близько 65 компаній, витративши на це понад $40 млрд. Продукти ATG використовують понад тисяча клієнтів, зокрема телекомунікаційні гіганти AT&T та Vodafone Group Plc. Після ого-лошення про угоду цінні папери ATG подорожчали на 45,12%, акції Oracle — на 1,38%. Минулого фінансового року, що завершився 31 травня, виручка Oracle становила $26,8 млрд, чистий прибуток — $6,1 млрд.

3

Суцільне мереживоOracle купує ATG

Результати місцевих виборів підтверджують, що в Україні посилюють-ся радикальні настрої — проросійські та націоналістичні. Про це, зокре-ма, свідчить успіх партії «Свобода»: вона перемогла на виборах у Львів-ській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.

Бютівці розповідають, що, мовляв, через «Свободу» пройшли кан-дидати від «Батьківщини», у якої були проблеми з участю у виборах. Нехай це в певному сенсі й так, але по суті це нічого не змінює. Таємні бютівці, які зараз стануть депутатами від «Свободи», навряд чи зали-шаться в лавах БЮТ. Політична логіка — невблаганна річ, особливо з урахуванням перспектив падіння рейтингів Тимошенко та її партії.

Чи варто боятися радикалізму? В експертній спільноті побутує дум-ка, що крайні націоналістичні, проросійські або ліві настрої нагнітають-ся штучно, для вирішення політтехнологічних завдань. Комусь потрібне опудало для Східної України, комусь — для Західної. Багато хто згадує, що ліві партії фінансують олігархи тощо. Тож, мовляв, весь цей антисемі-тизм, «антимоскалізм» і «все поділити» — ніщо інше, як ширма.

Чесно кажучи, мене завжди дивувала така позиція. Хоч би яким чином було створено партію і хоч би ким вона фінансувалася, для людей, які входять до неї, і тим більше для тих, хто за неї голосує, все виглядає вкрай серйозно. Загалом, усі наші місцеві радикалізми — це реальність, а не технологія.

У чому небезпека «радикалів»? Головна небезпека, яку становлять «Свобода» та подібні до неї, полягає в тому, що вони щосили праг-нуть зберегти статус-кво. Саме тому стосовно цієї партії я беру слово «радикал» в лапки. Жодного радикалізму в постановці завдань там немає. Наші «радикали» так само хочуть перерозподіляти й волода-рювати, як януковичі та всі інші. Відмінність полягає лише в тому, що програми «радикалів» більш відвертіші. Але вони не несуть україн-цям змін.

Чому українці голосують за «радикалів»? Сьогодні вони бачать при владі людей, багато з яких — просто негідники, а значна частина — кримінальні злочинці. І ці люди не просто владарюють, вони куражаться. Тобто голо-вна причина радикалізації — це приниження людей владою. Допоки воно триватиме, радикалізм буде зростати.

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

«Я не вірю в колективну

мудрість індивідуального

невігластва».

•

Томас Карлейль

контракти | № 45 | 08.11.2010

До 2050 року світовий попит на продовольство подвоїться

США

Вибір тижня

Похмурий радикалізм

контракти | № 45 | 08.11.20104


Чемпіонат Європи з футболу коштує EUR11 млн. Так стверджує колишній казначей Асоціації футболу Кіпру Спірос Марангос, який викрив Україну і Польщу в підкупі членів УЄФА в 2007 році на відборі країни —господарки Євро-2012. За його словами, у справі замішані «впли вовий кіпріот» і східноєв-ропейський футбольний діяч. Поки що Марангос не надав жодних доказів. Але три роки він засипав керівників УЄФА листами, у яких натякав на на-явність у нього сенсаційних фактів.

Такі звинувачення на адресу України та Польщі пролунали не вперше. У 2007 році вже були чутки про непорядність Григо-рія Суркіса. Голова Футбольно-го союзу Хорватії Влатко Мар-кович у приватній розмові ніби-то визнав, що Григорій Михай-лович заплатив восьми членам виконкому УЄФА по EUR1 млн. Сам Маркович інформацію, по-ширену мас-медіа, спростував.

У нинішній історії загадок не менше. Спочатку Спірос Ма-рангос стверджує, що до коруп-ційної угоди на суму EUR11 млн причетні п'ять осіб з Союзу єв-ропейських футбольних асоціа-цій. Потім каже вже про чоти-рьох хабарників і суму в EUR9,15 млн. Пікантності справі додає плюшевий ведмедик, у якому нібито й було передано гроші.

«Напередодні дня визначення країни — господарки Євро-2012 я помітив, що відбувається щось негарне. Я знав, що Григорій Суркіс має намір здобути чемпі-онат Європи в будь-яких спосіб, тож став спостерігати за всім уважніше». Цю цитату кіпріота з Gazzetta dello Sport розтиражу-вали багато світових ЗМІ. Хоча сам Марангос тепер заперечує, що називав Суркіса хабарни-ком. «Я категорично заявляю, що не називав імена тих, хто давав хабар, і точні суми, як по-відомляють деякі іноземні сайти. Це стосується й Григорія Суркі-са, про якого без мого відома написав журналіст Gazzetta dello Sport», — заявив Марангос.

Дехто вважає, що кіпріот пере-слідує особисті цілі у викритті учасників корупційного сканда-лу. Адже одним з обвинувачува-них може виявитися почесний президент кіпрської асоціації Маріос Лефкарітіс. Історія чим-далі більше заплутується. В УЄФА поки що відбиваються від обвинувачень. Так і не отримав-ши від Марангоса обіцяних до-казів, вони ініціювали судовий процес проти кіпріота.

Зрозуміло одне. Міжнародні спортивні змагання вже давно

не обходяться без скандалів. Зов сім недавно в ефірі телекана-ла BBC показали документаль-ний фільм про корупцію в МОК під час виборів країни — органі-затора Олімпійських ігор 2012 року. Репортери, вдаючи пред-ставників великих бізнесменів, зустрілися із президентом Олім-пійського комітету Болгарії Іва-ном Славковим, який пообіцяв їм домогтися підтримки заявки Лондона в п'ятдесяти членів МОК. Ціна питання — $4 млн. У схожу історію втрапили члени виконкому ФІФА нігерієць Амос Адаму та таїтянин Рейнальд Те-марін. Вони погодилися продати свої голоси журналістам Sunday Times, які вдавали підприємців, зацікавлених у перемозі США в тендері на проведення чемпіона-ту світу з футболу в 2022 році. Але й це ще не все. Іспанію й Португалію, які претендують на проведення турніру в 2018 році, і Катар, що має таку саму мету, але на 2022 рік, підозрюють у змові. Країни нібито мали намір проголосувати за заявки одне одної.

«Років двадцять тому вважа-лося, що спортивні змагання

потрібні для підтримки здо-ров'я. Сьогодні вони існують для того, щоб приносити гро-ші», — чи то констатував, чи то ностальгував екс-зірка фран-цузького футболу Мішель Пла-тіні. Доход світового кубка ФІФА у 2006 році наблизився до $2,5 млрд. А чемпіонат Європи з футболу 2008 року, проведений Австрією і Швейцарією, приніс УЄФА $2 млрд. Країни готові на багато що, аби лише здобути право на проведення найбільш видовищних і грошовитих зма-

гань на планеті. Завдання полег-шують два чинники. Члени ви-конкому віддають свої голоси, ґрунтуючись здебільшого на особистих уподобаннях, а не на об'єктивних даних. При цьому розплата за хабарництво доте-пер не така значна — відставка чиновників-ко руп ціо нерів з міжнародних і футбольних фе-дерацій. Країну, обрану госпо-даркою турніру, ще жодного разу не було дискваліфіковано.

Навряд чи й Україну позбав-лять права проведення Євро-2012 менш ніж за два роки до футбольного дійства. Але ми все одно на поганому рахунку. Багато хто пам'ятає негарну іс-торію 1995 року, коли Динамо перемогло грецький Панатінаї-кос і очолило групу А Ліги чем-піонів. Результати матчу дове-лося скасувати, після того як іс-панський арбітр Лопес Ньєто зізнався, що брати Суркіси ні-бито пропонували йому шубу за $30 тис. як хабар. Тоді Динамо дискваліфікували з євротурні-рів на три роки. І лише завдяки Леонідові Кравчуку та Леонідо-ві Кучмі цей строк вдалося ско-ротити до шести місяців.

Тінь, що знову впала на Григо-рія Суркіса, на руку його опо-нентам, а таких у голови Феде-рації футболу України чимало. Останній гучний скандал пов'я-заний із ФК «Металіст». Клуб Олександра Ярославського зви-нуватили в договірній грі з «Кар-патами», чим дуже розсердили бізнесмена-власника. Ринат Ах-метов торік обмінювався публіч-ними листами із Григорієм Сур-кісом, у яких звинувачував ФФУ у встановленні «непомірно ви-соких цін на квитки» на гру Україна—Греція, що мала про-йти на стадіоні «Донбас Арена». Непрозорість ФФУ, проблеми із суддівством — лише невелика частина претензій до Григорія Михайловича. Та ані Ярослав-ський, ані Ахметов не зацікавле-ні в тому, щоб скандал набирав обертів. Обидва вже надто бага-то вклали в підготовку до чемпі-онату. «Я переконаний, що Україна не причетна ні до яких скандалів — ми зробили все можливе й неможливе, щоб гідно провести Євро-2012», — прокоментував ситуацію Ринат Ахметов.

Якщо українці переживають, то італійці — щасливі. Вони були одними із претендентів на Євро-2012 і вимагають ретельного роз-слідування підкупу членів УЄФА. У такому разі в них з'я виться ще один, хоч і примарний, шанс стати господарями фут больної першості Європи. Адже три роки тому їхню заявку не роз-глядали всерйоз. Корупціонерів і в італійському футболі не бра-кує. Усе ще свіжі спогади про скандал 2006 року, коли Gazzetta dello Sport опублікувала теле-фонні розмови гендиректора Ювентуса Лучано Моджі з фут-больними функціонерами про призначення на матчі команди «правильних» суддів. Тоді пре-зидент Федерації футболу Італії Франко Карраро був змушений подати у відставку й заплатити штраф в EUR80 тис. Можливо, Україні теж доведеться пожерт-вувати головою Федерації фут-болу, якщо в кіпріота справді знайдуться докази підкупу.

скандал Євро-2012

«Усім взяв — розумом, талантом, а з когось

і грошима».

•Еміль Кроткий

Українців знову підозрюють у корупції

Видовищні спортивні змагання вже давно супроводжуються корупційними скандалами

*«Коли ти стаєш частиною великої гри під назвою «футбол», треба бути готовим, що чутки, шантаж і дурні звинувачення були, є і будуть», — прокоментував ситуацію голова ФФУ Григорій Суркіс.

Справа про плюшевого ведмедика

контракти | № 45 | 08.11.20106

Павло СЄРОВ

Ці вибори, серед інших базових завдань, вирі шували проб лему «зведення до нуля» основного суперника правлячої партії — політсили Юлії Тимошенко. Завдання «добити Юлю» вирішується владою з весни — від часу відставки її Кабміну. Зрозуміло, за всієї сили передвиборного тиску особисто на Тимошенко, її людей та партструктури на місцях не можна говорити про те, що експрем'єр є єдиною жерт вою нинішньої перед ви бор ної кампанії. Але по ві дом лен ня про гоніння на тимо шен ків ців стали все ж таки основними при водами згадування те ми «переслідування опози ції».

Ворог номер один

Та буде перебільшенням стверджувати, що з «Батьків щи ною» поводилися набагато гір ше, ніж з іншими. У комуністів, Єдиного Центру або Фрон ту Змін за під сум ка ми виборів накопичилося не мен ше претензій до влади. Проте са ме комплексний характер тиску на Тимошенко змушує говорити про системне пере слі дування з можливими серйозними наслід ка ми. Можливо, у Яну ковича розуміють, що зай ве акцентування уваги на Тимошенко та БЮТ лише створює їй рекламу. Однак стиль аг ре сив ної мані пуляції та прямого тис ку обрано цілком свідомо.

Почасти це пов'язано з на яв ніс тю в Юлії Володимирівни залишкового ресурсу — тієї ж парламентської фрак ції, хай і вельми зріділої. Почасти — з фактом особистої помсти: Тимошенко зали шається подразником номер один не так навіть для Віктора Януковича, як для Дмитра Фірташа, Валерія Хорошковського та

Сергія Льо воч кіна. Не в останню чергу жорсткий тиск на Тимошенко пов'язаний із розу мін ням головного принципу побудови й роботи вертикалі влади ро сій ського зразка. В ідеалі за наяв но сті цієї вертикалі (з формальними зовнішніми елементами

«керованої демократії») не має бути навіть натяку на скількинебудь впливову альтернативу.

При цьому всі методи, які влада застосовувала проти Тимошенко, вона використовуватиме й надалі — під час парламентських виборів. Карти розкрито.

Шоу клонів

Головним наробітком можна вважати клонування списків БЮТ. Причому в деяких випадках його було проведено досить майстерно. Цю техніку випробували в кількох областях. Найбільш резонансними стали справи про списки «Бать ків щи ни» до Львівської міської й об ласної рад та до Київської облас ної ради. Суть тех но логії — у нереєстрації судами змін у керівництві партосередків, і, як нас лі док — невизнання списків «Батьківщини», внесених на вибори новими головами регіо нальних парт ор гані зацій. За мість них для участі у виборах реєстру ва лися списки, складені колишнім керівництвом: на Львів щині — Іваном Деньковичем, на Київщині — Володимиром Майбоженком. Обом скандалам передував розкол у міс цевих парт організа ціях, за результатами якого з'я ви лися два пар тійні списки, дві печатки тощо. У резу ль таті Тимошен ко змушена була особисто їздити до цих регіонів та умовляти населення не голосувати за власний бренд, «за сві чуючи», таким чином, розкол у середовищі своїх пар тійців. Бачачи певний успіх Тимошенко на терені контр агітації, вла да вчинила хитро: напри кінці кампанії суди ухвалили рішення щодо визнання змін у керів ниц тві місцевих парт осередків і відкликали спискиклони. Та користі від цього Юлії Воло ди мирівні було небагато: заре

єструвати «пра вильні» спис ки часу вже не було, та й виборець був дез орієн тований.

У підсумку вибори в цих регіонах можуть бути постав лені під сумнів, оскільки у списках не було відображено всієї ін формації, необхідної вибор цеві.

підсумки виборівепіцентр

«Пробачайте своїм ворогам.

Це найкращий спосіб їх дратувати».

•Оскар Уайльд

Чому головна опозиціонерка країни стала основною передвиборною мішенню

*Не в останню чергу жорсткий тиск на Тимошенко пов'язаний із розумінням головного принципу побудови й роботи вертикалі влади ро сій сь кого зразка. В ідеалі за наяв но сті цієї вертикалі не має бути навіть натяку на скільки-небудь впливову альтернативу.

Добити Юлю

З'ясувалося, що БЮТ не був ідеологічною силою, а був звичайним вождистським проектом

Аналогічні розколи відбулися на Луганщині, де Тимошенко також розпустила місцеві партосередки, у Кіровоградській об ласті (тут ситуацію вдалося «віді грати» оперативно, було зареєстровано новий список), у Тернополі, у низці райцентрів і районів Київщини.

Найбільш резонансні — львівська та київська історії — пов'язані не лише з політичною винахідливістю Банкової, а й з ініціативою місцевих впливових персон, які перебігли до регіоналів. На Київщині це Володимир Майбоженко, який вважається близьким соратником Богдана Губського — одного з колишніх спонсорів БЮТ. Таким самим перебіжчиком став і бунтівний голова львів

ської «Батьківщини» Іван Денькович. Тобто в обох випадках ясно видно зв'язок між розколом у місцевому осередку та співпрацею «роз коль ни ків» із владою.

Версію про місцеве коріння розборок у Львівській і Київ ській організаціях БЮТ під тверджує порівняння із ситуацією в інших областях, де також відбулася зміна партійного керівництва — у Хмельницькій, Сумській і Харківській. Великі можливості нашкодити колишній шефіні були в Харкові в Олександра Фельдмана, усунутого з посади голови місцевого БЮТ. Але Фельдман осередків не клонував, хоч і став для кращого збереження свого бізнесу членом парламентської більшос ті. Не виявилося потужних місцевих заступників і у відстороненого керівництва осередку БЮТ у Кіро воградській області — у резуль таті Тимошенко вдалося зареєстру вати там свій «правильний» список. Незвичайно завершилася ситуація з розколом у Луганській області, де в результа ті на вибори пішли люди зі списку Дмитра Плугіна, якого формально можна також зараховувати до «розкольників», але офіційного рішення щодо цього не було. Проте з числа областей, де Тимошенко може бути спокійна за формальну чи

стоту списку своїх лав, Луганщину можна також виключати.

Черга на нари

Якщо рейдерські захоплення та клонування партії стали головними ноухау анти ти мошен ківської передвиборної кам панії, то аудит Кабміну Тимошенко й арешти чиновників її уряду — прийоми вже класич ні. Останньою великою акцією в цьому напрямку стало знайдення в Чехії збіглого ексміністра економіки Богдана Данилишина.

І результати аудиту, і свід чення колишніх чиновників можуть бути використані про ти Тимошенко, якщо все ж та ки буде ухвалено рішення її за

арештувати. Також вони можуть обернутися проти Олександра Турчинова. Однак за ареш тами чиновниківтимошен ківців стоять не завжди політичні мотиви. Якщо клонування партій відбулося успішно тільки там, де в цієї ідеї знайшлися місцеві ентузіасти, то арешти чиновників колишнього Кабміну мають багато в чому бізнесове підґрунтя, а іноді — і банальну особисту ворожнечу.

За арештами колишнього першого заступника голови прав ління НАК «Нафтогаз Укра їни» Ігоря Діденка і колишнього голови Держмитниці Ана толія Макаренка про гля даєть ся хід у відповідь Дмитра Фірт аша, спрямований усім виконавцями газової спец опе рації Тимошенко та пов’язаний з необхідністю отримати від них свідчення проти головної фі гурант ки. Однак можливий суд над ними навряд чи буде відкри тим. Через зрозумілі мір кува н ня влаштовувати з «газової справи» показове шоу не плану ється: важливий сам факт доведення свого впливу та статусу, а не особисті страждання Макаренка й Діденка на нарах. За ґратами хочуть бачити Тимошенко й Турчинова.

Інші гучні справи — колишнього в. о. міністра оборони Валерія Іващенка («справа Міноборони»), колишнього першо

Влада відпрацювала методи, які застосовуватиме під час парламентських виборів

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 45 | 08.11.20108

підсумки виборів епіцентр

го заступника голови Держказначейства Тетяни Гри цун («спра ва Держказначейства») — влада вза галі особ ливо не «засвічує». Чи то слідство мало накопало, чи то докопалося не лише до «помаранчевих» корупціонерів, чи то знову не знайшло прямих виходів на Тимошенко. Тепер, однак, укупі зі справою Данилишина, цим процесам можуть дати хід. Заради кумулятивного ефекту.

Всі ці справи мають й іншу складову — переділ власності та повернення боргів. Так, Валерія Іващенка заарештували за те, що він віддав у при ват ні руки стратегічне держмайно — причали Феодосійського судноремонтного заводу. Від дав нібито бютівцю Андрію Сен ченку, тоді як на навко лиш ні землі претендує старший син президента — Олександр Янукович. Звісно, і Сенченко, і Янукович свою причет ність до справи заперечують, але логіка підказує — ви конавців на кшталт Іва щен ка так просто до в'язниці не запроторюють.

До речі, поки фігуранти сидять, деякі питання вже ви рі шуються. Фонд держмайна до кінця року обіцяє повернути 400 млн грн застави, яку внесла компанія «ФрунзеФлора» при невдалій приватизації Одеського припортового заводу. А неповернення цієї застави — одне з головних обвинувачень проти Тетяни Грицун.

Хто може бути наступним арештантом серед колишніх чиновників Тимошенко? Це може бути ексголова Дер жав ної авіаційної адміністрації Олек сандр Давидов, стосовно якого Генпрокуратура вже завела кримінальну справу за зловживання службовим становищем. До в'язниці можуть відправити й колишнього голову Держрезерву Михайла Поживанова. Його можуть звинуватити у так званій цукровій справі, озвученій в аудиті Кабміну. До того ж ще влітку голова СБУ Валерій Хорошковський заявляв про розкрадання в Держрезерві на 7 млрд грн.

Ще одним «кримінальним» фронтом проти Тимошенко та її людей може стати історія зі спробою захоплення полі графкомбінату «Україна». Із цього приводу генеральна прокуратура вже порушила справу. До неї можуть залучити Олександра Турчинова та ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Під час передвиборної кам панії лави арештантів поповнилися й представниками місцевої вла ди, пов'язаними з БЮТ. Так, взя ли під варту мера Новомосковська Володимира Лит вищен ка та мера Кам'янцяПодільсь кого Ана толія Нестерука. Остан нього не врятувало навіть те, що він вийшов із БЮТ незадовго до ареш ту. Обидва мери мали шан си на переобрання. У Литвищенка, який управляв містом з

1994 року, фактично не було кон курентів. Нестерук був досить по пулярним мером — його прихильники після затримки місь ко го голови навіть перекрили автотрасу. Однак у підсумку обидва мери так і залишаються за ґра та ми.

Адміністративно-судові методи

Серед інших методів зашкодити головному опозиціонерові країни була відмова в порушенні справ за фактом друку додаткових бюлетенів у харківській друкарні. Інше негативне судове рішення було ухвалено, коли активісти «Батьківщини» ви ріши ли оголосити голодування біля стін Адміністрації президента з вимогою зняти з виборів псевдосписки до Київської облради. Аналогічне голодування відбулося біля стін ЦВК, але нічим не скінчилося: ніхто із представників влади з акти віс

тами говорити не побажав, і в результаті Тимошенко особисто умовляла голо ду валь ни ків припинити псувати здо ро в'я.

До цієї категорії методів тиску можна віднести й принципи фор мування виборчих комісій, за яких представники «Бать ківщи ни» потрапляли туди радше як виняток. Було зафіксовано й місцеві ексцеси у вигляді заборони на акції та агітацію БЮТ. Таке, зокрема, трапилося 29 жовтня в Херсоні, де в «Батьків щини» відібрали законний останній день кампанії, заборонивши мітингувати на від ве дених для цього місцях. Заразом за боронили й мітинг під при ємців проти Податкового кодексу.

Нарешті, відповідно до по відом лення БЮТ, офіс Київської облорганізації партії було від

клю чено від водопостачання й електроенергії. Державне підпри ємство «Науководослідний інститут містобудування», на чиїй території понад 10 років перебував офіс, посилаючись на наказ міністра регіонального розвитку та будівництва Володимира Яцуби, зажадало негайного звільнення приміщення. Так було блоковано роботу громадської приймальні БЮТ.

Уроджена вада

Багато в чому результат виборів, здобутий «Бать ків щиною», — наслідок описаних ви ще зусиль влади. Але з самої Юлії Володимирівни теж неможливо зняти відповідальність. Корінням проблем є її підхід до кадрів, втрата контролю над місцевими осередками. Власне, програш почався в той момент, коли більша частина її спонсорів кинулася міняти політичний

«дах», побачивши неминучу поразку патронеси. Звісно, у випадку перемоги Тимошенко на президентських виборах такий самий процес — принаймні, частково — відбувся б і з Партією регіонів. Але історія не знає умовного способу. І тепер ми бачимо, що вплив місцевих політеліт відіграв величезну роль у тих самих рейдерських скандалах із клонуванням пар тії.

До того ж з'ясувалося, що ідейних борців за справу «білосердечних» дуже мало. БЮТ не був ідеологічною силою, а був і є вождистським проектом із безумовно талановитим лідером, який програв свій головний бій і тепер втрачає залишки колишнього впливу.

Для влади далекоглядніше було б залишити Тимошенко у

спокої — звісно ж, позбавивши її останніх залишків реального впливу. Тимошенко все ще за лишається генералом, який ко мандує неабияк пошматованою й потерпаючою від дезертирства, але все ж таки армією. Експрем'єр виявилася заручницею влас ного стилю керування — пер соналістського та ір ра ціональ ного. Їй не призначено стати навіть лідером об'єднаної опо зиції: під її керівництво ніхто не хоче йти. Навпаки, більшість опозиційних політсил відчу вають бажання зайвий раз штурхонути «Батьківщину» — щоб зайняти «смачне», як їм чомусь вида ється, місце го лов ної опозиції країни. Природно, це буде «правильна» опозиція — Його Ве личності, а не проти Його Величності. Тепер лише така опозиція в Україні зможе іс ну ва ти відносно комфортно, не ризикуючи втратою бізнесу, іміджу та волі.

Тимошенко програла тоді, коли її спонсори кинулися змінювати політичний «дах»

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

Міністерство закор-донних справ від-звітувалося про дострокове вико-нання зовнішньо-

політичних завдань. Своїми до-сягненнями в Києві вважають відновлення співпраці з МВФ, впровадження нової процедури держзакупівель, прийняття за-кону про ринок газу, ратифіка-цію кількох міжнародних кон-венцій і прийняття держпро-грам з їх імплементації, а також виконання комплексу заходів із розділу «Мобільність», необхід-них для подальшого просуван-ня безвізового діалогу. Тож в українській столиці можуть формально вважати, що, як і просив у квітні єврокомісар з питань розширення та політи-ки сусідства Штефан Фюле, країна ще на кілька кроків про-сунулася в напрямку до Європейського Союзу.

Формально — бо узгоджен-ня позицій з ЄС триває в Укра-їні вже не перший, і навіть не десятий рік. Українські дипло-мати — досвідчені євроінте-гратори, які займалися цією справою за всіх президентів, вони чудово знають закон лінії горизонту — що ближче до неї підходиш, то далі вона відсува-ється. За президента Леоніда Кучми теж приймалося чима-ло важливих з погляду євро-пейців законів, але ніхто на-віть і не думав про прийняття України у члени ЄС. Не тому, що проти цього виступала Росія, і не тому, що ми були надто вже бідними — Румунія чи Болгарія ненабагато багат-ші. А тому, що європейці ба-чили перед собою корпора-тивну корумповану державу, яка затято хотіла, щоб гості із Брюсселя цієї корумпованості й мафіозності не бачили, а пра-цювали, як то кажуть, з документами. За президента Віктора Ющенка розмов про європейську інтеграцію побільшало, а змісту в них поменшало: новий президент просто хотів, щоб корумповану корпоративну державу золотоординського зразка визнали Європою просто через те, що йому не вдалося в ній стати ханом, а довелося просто залишитися президентом. У но-вого президента вийшло стати ханом — тож так просто й зміню-ються незначні для влади закони і такою непорушною залиша-ється корпоративно-мафіозна суть країни, якою керує Віктор Янукович.

Із усього цього є два висновки — гарний і поганий. Гарний: українські дипломати, які займаються євроінтеграцією, можуть успішно працювати на цьому терені до пенсії. Це гідне заняття, за яке, до того ж, не соромно: у майбутньому діти цих диплома-тів із гордістю розповідатимуть про досягнення власним дітям, у той час як діти сучасних політиків і бізнесменів навряд чи бу-дуть пишатися батьками. І поганий: Україна спізнилася до Євро-пи, спізнилася безнадійно, спізнилася на десятиліття, якщо не назавжди — що запропонована міністрами закордонних справ Польщі та Швеції концепція щодо сусідів ЄС лише підтверджує.

Це, до речі, не означає, що реформи не потрібні — вони потріб-ні. Так, Україна займе відносно Європейського Союзу місце, яке посідають зараз країни Латинської Америки відносно Сполуче-

них Штатів. Але сусідом теж можна бути різним. Можна бути таким, як Канада. Можна бути таким, як Мексика. Можна бути таким, як Куба.

Оскільки місце Канади Україні не світить — інакше вона зараз була б країною, яку щосили намагаються затягти до Євросоюзу, — а в ролі Куби ми вже були кілька кошмарних десятиліть радян-ського режиму, то залишається лише місце Мексики. Але й для того, щоб стати європейською Мексикою, теж слід дуже й дуже постаратися. Потрібен комплекс політичних і економічних ре-форм, деолігархізація громадського життя й бізнесу, поява силь-них профспілок і громадських організацій — словом, усе те, що є в Мексиці й чого немає в Україні.

І не треба зневаги! Мексика — це поки що те, чого слід праг-нути, а не те, що потрібно зневажати. Сучасний українець, який живе десь у Могилеві-Подільському, гордо називає Мексикою сусідню Молдову. Що ж, якщо нічого серйозного не здійснити — мине ще десяток років і кордон ЄС зафіксується по мосту, що розділяє цю державу й Україну, а сама справжня Мексика стане одним з економічних тигрів Латинської Америки. А над Україною в цей час літатиме вертольотом її черговий недотепний володар, який очікує від своїх дипломатів звітів про євроінтеграцію.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

Наздоженемо й переженемо МексикуЧому Україні не бачити Євросоюзу як власних вух

контракти | № 45 | 08.11.201010

Для ЄС Україна — корпоративна корумпована держава, яка бажає, щоб гості із Брюсселя цієї корумпованості не помічали, а працювали, як то кажуть, з документами

*Євросоюз для України — як лінія горизонту: що ближче підходиш, то далі відсувається.

PH

L

життя після роботитема

12 контракти | № 45 | 08.11.2010

Чому держава може збирати податки, але не може гарантувати пенсії

Пенсійне самогубство

*Пенсійну систему у вигляді, що досить нагадує нинішній, запровадив перший рейхсканц лер Німецької імперії Отто фон Бісмарк, метою якого було досягнення кращої керованості суспільства та усунення з по лі тич ної арени со ціа ліс тів.

Вважають, що пенсії вигадав Юлій Цезар. Їх виплачували військовослужбовцям. За кіль ка сторіч саме ці пенсії (та інші соціальні виплати) стали однією з причин краху Римської Ім пе рії.

Надалі пенсії (деякі постійні суми, виплачувані на утримання) були формою нагороди. Їх ви давали за заслуги, причому видавала не лише держава, а й приватні особи та різні ор га ніза ції.

Старість завжди була «не радість», і в суспільстві здавна існували механізми допомоги старим і знедоленим. Головним таким механізмом, звісно ж, була сім’я. Вважалося (і подекуди дотепер вважається), що діти мають піклуватися про

батьків хоча б дякуючи за те, що ті їх виростили. Іншим способом захисту були звичайні заощадження на старість. Інфляція була незначною, гроші мали велику цінність. Нарешті, третій спосіб — це інститути громадянського суспільства. Наприк лад, у Данії з 1659 року існувала «каса вдів». Чоловіки робили регулярні внески, а після їхньої смерті гроші залишалися вдовам. Робітничі товариства Англії теж займалися пенсійним забезпеченням своїх членів. Якщо говорити про села, то там системи соціального страхування існу вали (та існують) зі стародавніх часів, найчастіше в натуральному вигляді.

Простими словами, ніколи в нашій культурній зоні досяг

нення певного віку не тягнуло автоматично якихось фатальних соціальних наслідків.

Бісмарк і держава загального добробуту

Пенсії перетворилися із привілею на право за часів переходу від ліберальної держави до «держави загального добробуту». Єдиною причиною, з якої це сталося, були інтереси держави (як низки чиновників) і політиків.

Разом із розширенням демократії політики виявили, що можуть легко маніпулювати виборцями, кидаючи їм подачки з бюджету. До появи «держави загального добробуту» для громадян держава була джерелом витрат. Згодом багато хто з них виявив, що це ще й джерело доходу. Це створило стійкий інтерес, з яким дуже важко боротися. Рузвельт мав слушність. Жоден «чортів

політик» не насмі литься скасувати пере роз по дільну систему.

Як стверджує економіст Мюр рей Ротбард, соціальні витрати американської держави з 1934 по 1976 роки збільшилися на 5614%. Це не дивно. Держава зацікавлена у зростанні витрат. Не забувайте, що вона нічим об'єктивно не обмежена. Адже «доходи» держави — це ваші витрати, все одно платите за все ви. «Соціальні» програми дають державі справді безмежне поле діяльності та «об'єктивну» причину для зростання. Так само держава зацікавлена в руй ну ван ні сім’ї. Це збільшує кіль кість платників податків за рахунок працюючих жінок і, зно ву ж таки, створює поле для діяль ності держави. Сім’я руй ну ється

пенсійним забезпеченням, допомогами самотнім матерям тощо.

Думаю, зрозуміло, що руйнування сім’ї та інші жахи не є якимсь злим наміром. Це результат, що виходить природним шляхом. Еволюціоніст Герберт Спенсер ще в середині XIX століття писав: «Коли під час війни (маються на увазі Наполеонівські війни. — Прим. ред.), потрібно було поставити багато «гарматного м'яса» і для цього доводилося заохочувати збіль шен ня населення, Пітт говорив: «Надання допомоги тим, у кого багато дітей, хай буде для нас справою справедливості й честі, і в жодному разі не має бути приводом до ганьби та приниження». Тоді ніхто не очікував, що податок на користь бідних за п'ятдесят років зросте вчетверо, що жінки з кількома незаконнонародженими дітьми завдяки посагу у вигляді отри му ва ної ними від

приходу пенсії матимуть більше шансів для виходу заміж, ніж дівчата гарної поведінки, і що безліч платників податків раптом потраплять до лав нужденних».

Пенсійну систему у вигляді, що досить нагадує нинішній, запровадив перший рейхсканцлер Німецької імперії Отто фон Бісмарк, метою якого було досягнення кращої керованості суспільства та усунення з по літич ної арени усяких там со ціаліс тів. «Забезпечення у ста рості» за рахунок платників по датків було лише засобом досягнен ня цієї мети.

Понеслося

У 1911 році схожу систему запровадила Англія, фактично

націоналізувавши сферу соціаль ного страхування, що перебувала в руках робітничих товариств. У США, за прикладом Канади, спочатку поширилася пенсійна система без внесків. Для отримання пенсії потрібно було довести, що ти її потребуєш. До 1934 року такі системи існували у 28 штатах, а у 1935му було запроваджено федеральну систему пенсійного страхування. Спочатку крок Рузвельта мав велику підтримку. Не дивно, адже люди, які мали отримувати пенсії, були вря то ва ні від внесків на них. Програвало покоління, яке тільки починало трудову діяльність.

Крім того, спочатку пенсійне та інше соціальне страхування не було вельми обтяжливим для підприємців. Поперше, багато з людей літнього віку працювали, подруге, не забуваймо, що витрати пенсіонерів нижчі, адже вони не мають

платити за освіту, виховання дітей тощо. Однак згодом ситуація змі ни ла ся.

Мотиви

Насамперед змінилися мотиви поведінки людей. Чому ви віддасте перевагу у виборі «працювати чи не працювати»? І хай вас не бентежить той факт, що на момент запровадження «халяви» вона виглядає морально непривабливою. Згодом ставлення зміниться. Відомо, наприклад, що автори допомоги з безробіття й подумати не могли, що хтось свідомо житиме на неї, навіть не намагаючись знайти роботу. На момент запровадження цієї новації втратити роботу було дуже соромно, жити на

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Перехід до накопичувальної системи змінює економічний сенс величезних грошових сум — із проїдання на інвестування

контракти | № 45 | 08.11.2010 13

допомогу — морально неприйнятно. Минуло зовсім мало часу й ситуація змінилася.

У США у 1900му 66% чоловіків 60 і більше років працювали. У 1990му таких було лише 26%. З 1950го по 1990й вік виходу на пенсію в найбільш розвинених країнах зни зився з 66 до 62 років. Коефі цієнт участі у складі ро бочої сили осіб у віці 60–64 років у 1960 році в Бельгії, Нідер ландах, Франції перевищував 70%. До середини 1990х років він знизився до 20%.

Процитую російського еконо міста Єгора Гайдара. «У період 1950–1960х років Шве ція демонструє високі темпи зростання, розви вається ди на мич ніше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. З 1960х років починається швидка експансія соціальних зобо в'язань. Частка державних витрат у ВВП зро стає до 41% у 1960му, до кінця 1970х років перевищує 50%. Паралельно сповільнюються тем пи розвитку. У 1970му Шве ція була четвертою з країн ОЕСР за рівнем ВВП на душу населення. Цей показник був на 6% вищим за середній по ОЕСР. До 1997 року за рівнем ВВП на душу населення Швеція опустилася на 15те місце серед країн ОЕСР, цей показник на 14% нижчий за середній.

Характерний показник впливу шведської системи соціаль них гарантій на трудову етику — час, протягом якого пра ців ни ки перебувають на лікар ня но му. У середньому кожного робочого дня у Швеції не виходять на роботу через хворобу приблизно 10% працівників. Країна майже

вп’ятеро пере ви щує показники, характерні для Євро пейського союзу. Виплати на допомогу з тимчасової не працездатності становлять приблизно 10% державних витрат. Це не через погане здоров'я зайнятих шведських громадян. Справа у трудовій етиці. В одному із соціо ло гічних опитувань 62% працюючих шведських громадян відповіли, що вважають нормальною ситуацію, коли людина не хво ра, але перебуває на лікарняному, не працює та отримує допомогу за хворобою. Можна собі уявити, наскільки неймо вірними видалися б ці результати тим, хто у 30–50х роках ХХ століття формував контури сучасної системи соці ального захисту у Швеції».

Типове замкнене коло

Зрозуміло, що зі збіль шенням кількості пен сіонерів зростає навантаження на працівників і роботодавців, тобто збіль шу ють ся податки. Нагадаю, що соціальне страхування тра ди цій но здійснюється за рахунок оподаткування заробіт ної плати. Що більші ці податки, то вищі стимули ухилятися від них. З одного боку, через це зростає безробіття, з іншого — працюючі йдуть у тінь. І те й інше означає, що вони не сплачують податку на соцстрах. Це змушує ще більше збільшувати податки на зарплату й так далі.

Падіння інвестицій

Інвестиції безпосередньо по в'я зані із заощадженнями. Сказати, що це одне й те саме, не дозволяє банківська система із частковим резервуванням, але у принципі всі фідуціарні пузирі надуваються банками з тих самих початкових внесків, тобто заощаджень, збережених у фін установах. Інвестиції хоч у прямій формі, хоч у вигляді кредитів, безпосередньо походять від заощаджень.

Солідарна пенсійна система призводить до того, що люди менше відкладають на старість, тобто менше роблять заощаджень. Відповідно, падають інвестиції.

Гірше того. Пенсії, фінан сова ні за рахунок податків, є в еко номічному сенсі нічим іншим, як споживанням. Ці ж гро ші, що відкладаються, наприклад, у накопичувальній пенсійній системі, є за

«Ми запровадили ці нарахування на

заробітну плату для того, щоб дати їх

платникам правові, моральні та політичні права на отримання своїх пенсій. Із цим податком жоден

чортів політик ніколи не насмілиться

ліквідувати мою програму соціального

страхування».

•

Франклін Рузвельт

реклама

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905


14 контракти | № 45 | 08.11.2010

ощадженнями. Тобто лікві дація со лі дар ної системи й перехід до сис теми нако пи чу вальної дозво ляють цілком змі нити еко номіч ний сенс величезних грошових сум — із про їдання на інвес ту ван ня. Особисто для мене це головний аргумент на користь відмови від солідарної системи.

Тепер точно все

«Демографічні прогнози припускають, що в період до 2030 року навантаження пенсіо нерів на працююче населення в розвинених країнах приблизно подвоїться. Для держав «великої сімки» прогно зу єть ся зростання витрат на пен сії з 6,7% ВВП у 1995 році до 10,7% ВВП в 2030 році. За прогнозами ОЕСР, витрати на соціальне забезпечення зростуть із 18,3% ВВП у 1990 році до 25,5% у 2050 році в разі реалізації базового сценарію. За швидшого зростання вони збільшаться до 23,7%, за повільнішого — до 30,4%. З 1990го по 2050й витрати на соціальне забезпечення щороку зростатимуть у середньому на 1,9% у реальному вираженні» — стверджував Єгор Гайдар.

Достовірні прогнози щодо України невідомі, однак, з урахуванням нашої корупції та загального стану економіки, навантаження «пенсійного забезпечення», мабуть, у кілька разів вище.

Що вони робитимуть

Історик Арнольд Тойнбі якось зауважив, що розтин великих цивілізацій свідчить, що

всі вони вкоротили собі віку. Насамперед тому, що їхні витрати трохи перевищували доходи.

Хронічна криза пенсійних систем почалася ще у 80ті роки минулого століття. Відтоді держави вживають гарячкових спроб латати діри в пенсійних бюджетах. Насамперед збільшу ється вік виходу на пенсію, підвищується строк роботи, необхідний для отримання повної пенсії, ускладнюються умови більш раннього отримання пенсії, відбувається скорочення періоду, протягом

якого триваліша робота передбачає збільшення бази майбутніх пенсійних виплат тощо.

Зрозуміло, що всі ці заходи здатні лише відстрочити настання краху пенсійної системи. Крім того, в умовах «держави загального добробуту», тобто перерозподільної демо кра тії, політичні рішення, необхідні для відмови від солідарної системи, прийняти дуже важко, якщо взагалі можливо. Не випадково чи не єдиними краї нами, що перейшли до на ко пи чуваль ної системи, є Чилі та Казахстан.

Справа в тому, що привілей, яким, без сумніву, є державна

пенсія, згодом починає сприйматися як невід'ємне право. Навколо справи захисту цього права формуються групи ін тере сів. Наприклад, вважа єть ся, що найпотужнішим лобі у США є Американська асо ціація пен сіо нерів. У таких державах, як Україна, пенсії (і взагалі весь соціальний пакет) є чи не єди ною основою легітим но сті, тоб то причиною, з якої лю ди терплять державу. Наші уряди, незалежно від зафарбування, від чу вають це й за будьяку ціну на магаються зберегти статускво.

Крім того, пенсійну систему приховано від безстороннього аналізу туманом пропаганди і словесних підмін. Громадянам, наприклад, невідомо, що держава не несе жодних зо бо в'язань за їхніми пенсіями. Ця система означає лише благі наміри держави, але аж ніяк не зо бо в'я зан ня. Одного разу ці наміри можуть і не реалі зу ватися, і тоді з'ясується, що уряди, вияв ля єть ся, нічого нікому не винні. Плутанину створює карколомна система нарахування й роз по ділу пенсій, всі ці формули, для розуміння яких пот ріб но, мабуть, закінчити спе ціальний виш. Однак уся ця механіка

складна не тому, що так об'єктивно влаштоване пен сійне забезпечення, а тому, що існує лише для пере роз поділу коштів. Я вже не кажу про ту ілюзію, яку створює в людей наз ва «пенсійний фонд». В уяв лен ні обивателя «фонд» — це місце, де збираються (накопичуються) кошти, що їх буде використано колись потім. Дефакто такого фонду немає. Пенсійний фонд зай ма єть ся тим, що намагається правильно розподілити кошти, що надходять від відповідних податків на поточне пенсійне забезпечення.

Загалом, реформа пенсійного забезпечення неминуча. Та вважаю, що одного лише переходу на накопичувальну систему бу де замало. Допоки існує держав на монополія на гроші, заощадження зазнаватимуть ризику фінансових криз та інфляції. Призначення накопичувальних пенсійних фондів саме й по ля гає в тому, щоб захистити кош ти вкладників від інфляції. Але хоч би якими були обмеження на ризики операцій пенсійних фон дів, все одно суть їхньої діяльності — фі нан сова спе ку ля ція. Відтак за часів криз, які регулярно про ду кує державна фінансова система, ці фонди теж наражаються на серйозний ризик. Проблеми з пенсіями закінчаться лише тоді, коли державу буде усунуто із грошової системи. Тоді цінність грошей збільшу ватиметься з часом, і звичайний депозит або «під мат рас ний вклад» будуть цілком здатні замінити най доско на лі ший пенсійний фонд.

Проблеми з пенсіями закінчаться тоді, коли державу буде усунуто із грошової системи

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010 15

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

Демографічний хрест

0

5

10

15

20

25

30

2010 2025 20500

20

40

60

80

100

120

140

160

180

2007 2008 2009

Дефіцитна система

Населення працездатного віку, млнНаселення пенсійного віку, млнКількість пенсіонерів на 100 працюючих

Витрати ПФУ, млрд грнВласні доходи ПФУ, млрд грнКоефіцієнт покриття витрат за рахунок власних коштів, %

27,2

11,7

22,9

12,8 14,017,0

88 100 125

За даними порталу brc.undp.org.ua (проект ООН)

101,9 103,1

165,7

76,0

102,0

143,5

74,6 71,1 62,2

За даними ПФ

НА ВІЦІ НЕ ЗАОЩАДИТИВитрати ПФ при різному пенсійному стажі, млн грн

150

200

250

300

350

400

450

2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025 2027 2029 2031

Без підвищення пенсійного віку для жінокПідвищення пенсійного віку для жінок на 5 років з 2021 року

Підвищення пенсійного віку для жінок починаючи з 2012 року на 6 місяців щороку впродовж 10 роківПідвищення пенсійного віку для жінок на 5 років з 2012 року

Факти

Франція

До 15 листопада президент Франції Ніколя Саркозі підпише прийнятий парла-ментом закон, за яким пенсійний вік збільшується з 60 до 62 років, а повну пен сію французи зможуть отримувати не з 65, а з 67 років.

Румунія

25 жовтня кілька тисяч військових пенсіонерів виступили проти оголошено-го владою плану скорочення бюджетних витрат. Учасники акції вимагали від влади країни розірвати угоду з Міжнародним валютним фондом про перерахування Румунії кредиту в EUR20 млрд, умовою отримання яких стало зменшення виплат військовим, які вийшли у відставку.

Німеччина

З 2012 по 2029 рік вік виходу на пенсію в Німеччині буде поступово збільшено з 65 до 67 років. На відміну від Франції чи Греції, де аналогічні рішення, прийняті в 2009–2010 роках, викликали масові акції протесту, уряд Німеччини встиг провести реформу до кризи, у 2007-му, уникнувши масштабного протистояння з проф спіл-ками.

контракти | № 45 | 08.11.201016


99,9% пенсій

в Україні забезпечуються

за рахунок солідарної системи

пенсійного страхування

638,8 грн

становив торік середньомісячний пенсійний

страховий внесок одного працюючого.

Щоб ПФ був бездефіцитним, розмір внеску мав перевищувати

1027 грн

Майже 60%українських пенсіонерів отримують

близько 800 грн, живучи

за межею бідностіПенсійна система України

EUR 400 млн збитків щодня приносили

французькій економіці протести профспілок,

які оголосили загальний страйк у відповідь

на плани уряду реформувати пенсійну

систему.

* Найімовірніший сценарій першого підвищення пенсійного стажу в Україні — зрівняння строку виходу на пенсію жінок і чоловіків. Зокрема, про це йдеться в меморандумі української влади та Міжнародного валютного фонду. Документ передбачає поступове підвищення пенсійного віку для жінок із 55 до 60 років шляхом щорічного додавання 6 місяців до необхідного для отримання пенсії стажу по-чинаючи з 2010 року.

контракти | № 45 | 08.11.2010 17

Українці зможуть накопичити на пенсію — маленьку та скромну

Перехідний вік

*«Країна, яка не здатна збирати навіть простий податок на фонд зарабітної плати, не може управляти пенсійною програмою», — стверджує Ніколас Барр, професор Лондонської школи економіки.

Вибір у реформаторів пен-сійних систем, які борються зі зростаючим дефіцитом, неве-ликий. Будь-який крок змусить населення платити більше внес ків, отримувати менші ви-плати або працювати довше. В Україні хочуть обійтися без перших двох механізмів, за-провадивши накопичувальну систему, і відкладають третій крок, якого, зважаючи на все, бояться навіть ті, кому вже зараз за шістдесят.

Третя спроба

Теоретично доходи українців у старості можуть складатися з кількох джерел — пенсій, ви-плачуваних з поточних внесків або податків, і накопичуваль-них пенсій. Офіційний перехід України на багаторівневу сис-тему, що складається із солі-дарних виплат, обов'язкового й добровільного накопичу-вального пенсійного забезпе-чення, відбувся (непомітно для середньостатистичного україн-ця) ще 2004 року. Насправді спроба впровадити обов'яз-ковий накопичувальний рівень провалювалася вже двічі —

спочатку 2007-го, а потім 2009-го. Пенсійну систему за-лишили без змін. Добровільно збирають на старість лише 7% українців. Тож і третій рівень пенсійної системи перебуває фактично в зародковому стані. Але вже 2012 року влада обіцяє зміни. За рік, за прогнозами віце-прем'єр-міністра Сергія Тігіпка, частину пенсії українці забезпечуватимуть собі самі

через обов'язкові виплати до накопичувального фонду.

З погляду демографії, перехо-дити на другий рівень пенсійної системи (обов'язкове накопи-чення) найкраще вже цього року, коли на пенсію виходить нечисленне покоління післяво-єнного періоду, за якими підуть «бебі-бумери». Саме 2010 року відношення кількості населен-ня, не задіяного у виробництві, до зайнятого сягне свого дна — на 100 працюючих припадатиме 91 пенсіонер. Далі — гірше. Якщо пенсійну систему зали-шити в її нинішньому вигляді, то, як прогнозують експерти ООН, до 2050 року кількість пенсіонерів перевищить кіль-кість працюючих на чверть. На їх утримання доведеться відда-вати половину зарплати. А впровадження накопичуваль-ної системи й спрямоване на те, щоб уникнути підвищення част-ки відрахувань на користь пен-сіонерів, замінивши його ство-ренням заощаджень.

Очікується, що реформа тор-кнеться понад 40% платників пенсійних внесків, яким у 2012-му буде більш ніж 35 років. Стартова ставка відрахувань до накопичувального фонду — 2% від річного доходу з поступовим її збільшенням до 7% до 2017 року. На цю суму знизиться розмір страхового внеску плат-ників до солідарної системи. З

появою накопичувальної скла-дової загальний розмір пенсій-них виплат за рахунок отриман-ня інвестиційного доходу збіль-шиться до 55–60% середньої зарплати в Україні, за нинішньо-го рівня виплат у 35%. Але дехто й програє. Весь тягар переходу на накопичувальний рівень від-чують ті, кому зараз за 40. У дру-гій групі «щасливчиків» — нині працююче населення, трохи мо-лодше за 40 років. Перші не встигають зробити достатніх на-копичень, другі зможуть нако-пичити, але небагато.

Вирішення фіскального пи-тання, пов'язаного з неможли-вістю фінансування ПФ, і наро-щування обсягу заощаджень, що працюють у фінансовій сис-темі, — головні плюси обо в'яз-кової накопичувальної системи. Але є й ризики. Розміри накопи-чень прямо залежатимуть від кон'юнктури фінансового рин-ку та компетентності компаній з управління активами. Велика ймовірність використання ко-штів і на покриття дефіциту бю-джету. Так, в Іспанії, яка важко переживає кризу, державний пенсійний фонд почав активно скуповувати державні боргові зо бов'я зан ня. Якщо 2005 року на державні бонди припадало 50% інвестиційного портфеля, то 2009-го — уже 76%, а до кінця 2010-го їхня частина збільшить-ся до 90%.

До інвестування в облігації внутрішньої позики вдавалися багато країн (Угорщина, Чилі, Казахстан тощо), особливо в перші роки функціонування накопичувальної системи. Це дозволяє підвищити гарантії збереження пенсійних накопи-чень і частково компенсувати фінансове навантаження на солідарну систему. «Але для України такий варіант поганий через наявність двозначного рівня інфляції та значний по-стійно зростаючий внутрішній державний борг за ОВДП (до початку 2010 року понад 100 млрд грн)», — пояснює віце-президент КУА «КІНТО» Анатолій Федоренко. Адже

«Не можна ставити перешкоди збагаченню

сильного для того, щоб слабкі розділили з ним його бідність».

•

Петро Столипін


I етап — до кінця 2010 року

• Впровадження фіксованого розміру пенсійного внеску для суб'єктів під-приємницької діяльності, які працю-ють за спрощеною системою опо-даткування

• Обмеження максимальних пенсій

II етап — до кінця 2012 року

• Підвищення мінімальної тривалос-ті страхового стажу для отримання пенсії за віком з 5 до 15 років

• Вирівнювання пенсійного віку для жінок і чоловіків (поступово з інтер-валом у півроку протягом 10 років)

• Збільшення пенсійного віку до євро-пейських стандартів (65 років) для учасників другого рівня пенсійної системи

• Заохочення пізнішого виходу на пенсію шляхом підвищення норма-

тивної тривалості стажу з 20/25 ро-ків до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнту врахуван-ня кожного року понад стаж або за кожний рік пізнішого виходу на пенсію

• Скорочення пільг за достроковим виходом на пенсію

• Впровадження єдиного соціального внеску

• Впровадження накопичувальної сис те ми обов'язкового державного пенсійного страхування

• Впровадження обов'язкових корпо-ративних пенсійних схем для фінан-сування дострокових і спеціальних пенсій для деяких категорій профе-сій, пов'язаних із ризиком для життя

III етап — до кінця 2014 року

• Диверсифікація схем приватного пенсійного страхування

ВектоРи зміНПенсійна система у президентській програмі економічних

реформ на 2010–2014 рокиРеф

орма

Готуйся до пенсії замолоду

контракти | № 45 | 08.11.201018


держава як емітент має забез-печувати поточний рівень до-хідності держпаперів, що пере-вищує рівень інфляції. Висока ж інфляція означає надмірне навантаження на бюджет.

Як накопичити

Успіх накопичувальної сис-теми залежатиме від механіз-мів її реалізації. У світі існує безліч варіантів управління пенсійними коштами. Так, у Швеції пенсійними активами управляють понад 500 компа-ній, а в Австралії кількість пен-сійних планів різних гравців ринку (банків, страховиків, пенсійних фондів) перевищує півтори тисячі. У деяких краї-нах, зокрема у Польщі, кіль-кість КУА не перевищує десяти-двадцяти. При цьому працівники в деяких випадках можуть самостійно складати навіть свій інвестиційний порт-фель. У Сінгапурі, де пенсійна система винятково накопичу-вальна, створено єдиний фонд, кошти якого інвестує держав-на корпорація або управляючі компанії, яких вона відбирає.

В Україні остаточного варіан-та реалізації обов'язкової нако-пичувальної системи чиновни-ки ще не озвучили. Хоча перед-бачається, що кошти акумулю-ватимуться у Накопичувально-му фонді, а управління пенсій-ними активами передадуть КУА, відібраним на конкурсі. З 2018 року працівники зможуть переводити свої обов'язкові пенсійні заощадження з Нако-пичувального фонду до будь-якого недержавного ПФ.

Хоч би яку модель накопичу-вальної системи обрали в Украї-ні, інвестиційний дохід майбут-нього пенсіонера не буде дуже високим. Головне завдання на-копичувальної пенсійної систе-ми все ж таки в тому, щоб за-безпечувати максимальний за-хист накопичень від втрат і зне-цінення, вважає Анатолій Фе-доренко. У міжнародній прак-тиці дохідність у 2–4% понад інфляцію — уже непоганий ре-зультат. Наприклад, за прогно-зованої річної інфляції в Украї-ні 2010 року у 13% прийнятна дохідність пенсійних активів — 15–17% річних. У країнах Пів-денної Америки номінальна се-редньорічна дохідність НПФ із початку їхньої діяльності до по-чатку 2000-х років становила від 11,4% (Аргентина) до 30% (Мек-сика), а реальна (скоригована на коефіцієнт інфляції) — від 5,3% (Перу) до 12,9% (Сальва-дор). Однак передбачити дохід-

ність фондового ринку на кіль-ка десятків років наперед майже неможливо.

До речі, у Росії ефективністю накопичувальної системи неза-доволені. У РФ пенсійні рахун-ки громадянам відкривали у «Внеш эконом банку», що був призначений державною управ ляючою компанією. На-селення мало право перевести свої гроші до НПФ, але за три роки до приватного сектору було передано лише 7% пенсій-них накопичень. У Мінсоцроз-витку вважають, що накопичу-вальна система провалилася — вона не дозволяє зібрати скільки-небудь значимої суми. За дохідності 4% понад інфля-цію для тих, хто вийде на пен-сію 2035 року, сума накопи-чень становитиме лише 16% середнього розміру щомісячної пенсії. Друге покоління (1967 року народження) після досягнення пенсійного віку може розраховувати лише на

1007 руб. на місяць. Жорсткі обмеження на об'єкти інвесту-вання та низькі зарплати — причини неуспіху накопичу-вальної системи.

Працювати до останнього

У перший рік впровадження накопичувального рівня в Україні Пенсійний фонд може втратити 3,6–4 млрд грн. ПФ не врятує навіть збільшення соціальних внесків, оскільки частина зарплат піде в тінь. За словами Сергія Тігіпка, скоро-чення дефіциту Пенсійного фонду можливе, зокрема, за рахунок легалізації зарплат, збільшення пенсійного стажу, стимулювання продовження трудової діяльності громадян після досягненню ними пен-сійного віку.

Підвищення пенсійного віку та зниження максимального рівня пенсій могли б пом'якшити перехід на накопичувальну сис-тему. Міністерство праці та со-ціальної політики в середині 2010 року запропонувало посту-пово вирівняти пенсійний вік жінок і чоловіків. Вирішувати проблеми ПФ збираються саме

за рахунок слабкої статі. Попе-редньо, уже з 2012-го, пенсійний вік жінок збільшуватиметься на 6 місяців щороку, допоки не сягне 60 років. Усе тому, що три-валість пенсійного життя жінок сягає 24 років, а чоловіків — трохи більш ніж 14 років. Пара-лельно підвищиться й мінімаль-ний стаж для отримання пенсії за віком із нинішніх 5 років до 15.

Солідарна пенсійна система розбалансована, тож, як вважа-ють демографи, без збільшення пенсійного віку справді не обі-йтися. За оцінками ООН, до 2050 року Україна витрачатиме 30% ВВП на утримання пенсіо-нерів. Якщо торік питома вага трансфертів з бюджету до ПФ становила 18%, то за січень–серпень 2010 вона перевищила 20%. Проблема ускладнюється тим, що й сам бюджет у ката-строфічному дефіциті, котрий Україна перекриває, позичаю-чи й не повертаючи ПДВ екс-портерам.

Але, як показує досвід Євро-пи, населення легше сприймає зростання соціальних податків, зниження виплат, але не збіль-шення пенсійного віку. Це пи-тання турбує українців навіть більше, ніж скромні розміри пенсій. Прем'єр-міністр Мико-ла Азаров почав заспокоювати електорат саме напередодні місцевих виборів. «Питання підвищення пенсійного віку по-стане на порядку денному після того, як запрацює накопичу-вальна система пенсійного страхування... Зараз головне — забезпечити наповнення Пен-сійного фонду, його бездефі-цитність за рахунок легальної виплати заробітної плати в пов-ному обсязі», — наголосив глава уряду. У міру проведення реформи в роботодавця теоре-тично має з'явитися стимул ле-галізувати зарплати, оскільки внесок на пенсійне страхуван-ня буде поступово перерозподі-лений на користь працівника, який, відповідно до першої ре-дакції президентської Програ-ми економічних реформ на 2010–2014 роки, має платити не менш ніж чверть внеску. Втім, з нової редакції ця цифра

зникла. Натомість в уряду з'явилася ідея запровадити штрафи для працівників, які не повідомляють податкові органи про отримання зарплат у кон-вертах.

Майже 70% респондентів опитування, проведеного ком-панією GfК Ukraine улітку 2010 року, висловилися проти підвищення пенсійного віку, 65% майже нічого не знають про запровадження накопичу-вальної системи, а 55% не вірять у позитивний вплив реформи на пенсійну систему. Але для проведення будь-якої систем-ної реформи в базових секто-рах слід мобілізувати принай-мні два ресурси — фінанси та суспільну підтримку. Для ство-рення нової пенсійної системи доведеться зробити багато не-популярних кроків, наприклад, для початку скоротити поточні бюджетні витрати, як зараз ро-бить Велика Британія. А це означає обмежити витрати мі-ністерств на 40–60%. Крім того, Кабмін має домогтися суспіль-ної підтримки реформ, без якої такі болючі зміни проводити дуже складно. Але саме її уряд втрачає.

Пенсійні накопичення залежатимуть від циклічності фінансового ринку

Припустімо, що працюючий інвес-тує 7% свого доходу щороку з 35 до 60 років.

Дохідність його інвестицій у Нако-пичувальному фонді* — 2%.

Тривалість життя на пенсії — 10 років.

Скільки він зможе заробити до моменту виходу на пенсію в систе-мі обов'язкового накопичувального страхування?**

За зарплати*** в 907 грн на мі-сяць (мінімальна зарплата в Україні з 01.10.2010 р.)Сума до моменту виходу на пенсію — 24,2 тис. грн, або 203,4 грн на місяць

За зарплати в 2400 грн на місяць (середня зарплата в Україні)Сума до моменту виходу на пенсію — 64,6 тис. грн, або 538 грн на місяць

За зарплати в 5000 грн на місяцьСума до моменту виходу на пенсію — 134,5 тис. грн, або 1121 грн на місяць

За зарплати в 10 000 грн на місяцьСума до моменту виходу на пенсію — 269 тис. грн, або 2242 грн на місяць

* Для зручності розрахунку інфляція дорівнює 0%. ** Розрахунок номінальної вартості (без ураху-

вання інфляції) здійснено за формулою Future Value (FV) — вартість грошового потоку через кілька періодів (років).

*** За умови, що розмір зарплати не зміню вати-меться та її в повному обсязі виплачують ле-гально.

Цифри

ПРибаВка до ПеНсії

контракти | № 45 | 08.11.2010 19

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05


20 контракти | № 45 | 08.11.2010

Чому українській системі пенсійного страхування до банкрутства залишилося кілька років

Крах системи

*Датою народження солідарної пенсії вважається 1889 рік, коли в Німеччині було організовано першу державну систему виплат пенсій за віком. У 1891-му солідарна система з’явилася в Данії, у 1898-му — в Новій Зеландії, у 1910-му — у Франції, у 1919-му — в Італії та Нідерландах, у 1935-му — у США. Найсправедливіша у світі держава робітників і селян — СРСР — запровадила солідарну систему через майже 70 років після Німеччини: пенсія для робітників та службовців з’явилася 1956-го, для селян — лише 1964 року.

Загальний страйк у Франції, багатотисячні демонстрації в Італії, вуличні заворушення у Греції — за зовнішньої несхо-жості всі ці події мають спільне коріння. Першопричиною про-тестів є пенсійна реформа. Точ-ніше, збільшення строку виходу на пенсію: попри протести, французи поставлені перед фактом підвищення пенсійного віку на два роки; в Італії його по-ступово — з 2015-го до 2050-го — підвищать на три роки; греки зможуть піти на пен-сію не в 60 років, а лише в 65, пенсії за віком у Греції змен-шуються приблизно на 7%.

Аналогічні реформи — зі збільшенням виробничого стажу й обмеженням пенсій-них виплат — за останні 20 років провели майже всі розвинені країни. Якщо у 1945–1970 роках (на які при-пав розквіт солідарного стра-хування) доходи пенсіонерів зростали, а середній пенсій-ний вік у країнах ОЕСР скоро-тився з 66 до 62 років, то в останні півтора-два десятиліт-тя процес пішов назад. Зараз у більшості країн Євросоюзу на пенсію виходять у 65– 67 ро-ків, офіційно затверджений Брюсселем новий орієнтир пенсійного віку для країн ЄС — 70 років.

Україна, у якій чоловіки ви-ходять на пенсію у 60, а жінки в 55 років, неминуче приєднаєть-ся до європейського тренду в

найближчі два-три роки. Але це не врятує вітчизняну пенсійну систему від краху.

Солідарна безвідповідальність

Найімовірніший перший крок нашої пенсійної реформи,

уже узгоджений із МВФ, — під-вищення у 2011 році пенсійного віку для жінок до «чоловічих» 60 — протягом п’яти років до-зволить економити в середньо-му до 4 млрд грн на рік. Ще один крок, обговорюваний в уряді, — обмеження максимального розміру пенсійних виплат 10–12 мінімальними пенсіями.

Певна логіка в цьому є: якщо за часів СРСР найбільша

пенсія перевищувала міні-мальну приблизно у 8 разів, то зараз — у 60–80. Щоправда, ефект від

цього буде радше попу-лістським, ніж фінансо-

вим: таких пенсіонерів не-багато, і введення «стелі» в

7–8 тис. грн, за даними ПФ, зекономить фонду лише 6–7 млн грн на рік — мізерно мала сума порівняно з нинішнім дефіцитом у 60 млрд грн.

Втім, у держави є можливості спрямувати до ПФ набагато іс-тотніші суми. Наприклад, ска-сування обмеження за макси-мальним платежем до ПФ (сьо-годні відрахування сплачують-ся із суми, що не перевищує 15 прожиткових мінімумів), за даними Рахункової палати, може дати Пенсійному фонду близько 6 млрд грн щороку. Крім того, у самому фонді під-рахували, що сплата повнороз-мірних внесків за ставкою 35,2% з доходів фізосіб-підприємців додатково дасть 5,3 млрд грн. на рік; скасування пільг для інвалідів може при-нес ти ще 2,1 млрд грн; пенсійні платежі спрощенців — близько 1,5 млрд грн.

Окремо кожне із додатко-вих джерел проблем фонду не вирішує; але всі разом вони дають майже 20 млрд грн що-року. Звісно, реальний ефект буде в 1,5–2 рази меншим,

Володимир ХОМЯКОВ

Останні 10 років пенсійна система України живе не за статками

ПРАЦЯ РОБИТЬ ВІЛЬНИМПенсійний вік, виробничий стаж і строк перебування на пенсії

КраїнаВік виходу

на пенсію, роківПеріод трудової активності, років

Період перебування на пенсії, років

Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки

Велика Британія 65 60 45 40 15,7 23

Італія 65 60 45 40 16,9 24,9

Німеччина 65 65 45 45 16,8 20,9

Польща 65 60 45 40 14 22

Словаччина 62 62 42 42 15 18

США 67 67 47 47 15,2 17,7

Угорщина 62 61 42 41 16 20

Україна 60 55 40 35 14 25

Франція 60 60 40 40 20 26

Чехія 63 63 43 43 15,9 19,2

Швеція 65 65 45 45 17,4 20

Японія 65 65 45 45 18,2 23За д

аним

и eu

rost

at і

Держ

комс

тату

3 листопада віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко

заявив, що Кабінет міністрів відмовився від своїх

зобов'язань перед МВФ підвищити пенсійний вік

для жінок. За словами віце-прем'єра, для стабілізації

бюджету ПФ буде використано інші механізми

фінансової компенсації, про суть яких Сергій Тігіпко

говорити відмовився.

контракти | № 45 | 08.11.2010 21

ніж розраховують у ПФ або Рахунковій палаті: багато підприємців-приватників під-уть у тінь через складності з веденням звітності, більшості отримувачів високих зарплат їх замінять бонусами, а спро-щенці виплачуватимуть зар-плату в конвертах. Але навіть 10–15 млрд грн цілком мо-жуть звести до нуля дефіцит ПФ за лічені роки, причому без будь-якої фінансової до-помоги з держбюджету. Що-правда, така ідилія триватиме недовго.

У 2010–2016 роках пенсійно-го віку досягне післявоєнне по-коління бебі-бумерів і витрати Пенсійного фонду збільшува-тимуться в геометричній про-гресії — навіть за умови зрос-тання пенсій лише на 4% на рік. За розрахунками Національно-го інституту стратегічних до-сліджень, з 2011 по 2016 рік пен-сійні виплати зростуть при-близно на 20 млрд грн; з 2016 по 2021-й — майже на 50 млрд; з 2021 по 2026-й — на 75 млрд; з 2026 по 2031-й — майже на 100 млрд, досягши 400 млрд грн на рік.

Майже триразове зростання пенсійних витрат — непід’ємний тягар для україн-ської економіки. Простий при-клад: щоб зберегти хоча б ни-нішній стан справ — з фінансу-ванням із бюджету майже 40% пенсійних витрат і виплатою більшості пенсіонерів пенсій, які не дотягують навіть до про-житкового мінімуму, — вітчиз-няна економіка щороку має зростати на 8–10%.

Демографічний хрест

Проблеми української пен-сійної системи принципово нічим не відрізняються від проблем, з якими стикнулися Франція, Німеччина, Греція, Італія або США. Всі ці країни будували солідарну систему пенсійного страхування —

систему «бісмарківського» типу, вперше запроваджену в Німеччині 1889 року. Головна особ ливість цієї системи в тому, що працюючі оплачують старість пенсіонерам. Але функціонувати така система може лише за умови зростан-ня населення.

Поява солідарного страху-вання в більшості розвинених країн (кінець XIX — початок XX сторіччя) збіглася з пер-шою та другою стадіями демо-графічного переходу*, — пері-одом, коли смертність падала, на роджуваність зростала, а кількість працюючих значно перевищувала кількість пенсі-онерів. Ставки пенсійних збо-рів були вкрай низькими — так, у США при запроваджен-ні солідарної системи 1935 року пенсійні платежі становили лише 3% зарплати. У такому вигляді солідарне страхування процвітало при-близно до кінця 1960-х, коли стало ясно, що демографічний вибух залишився позаду, а на-

селення лише старітиме. Ціка-во, що на думку одного з авто-рів теорії демографічного пе-реходу Френка Ноутстейна, однією з причин падіння на-роджуваності стала саме сис-тема пенсійного страхування: люди перестали бути кровно зацікавлені в наявності вели-кої кількості нащадків, які до-помагатимуть у старості.

На батьківщині солідарної системи, у Німеччині, 1900 року громадяни у віці старше 65 років становили лише 4% населення. У 1930-му кількість літніх громадян зрос-ла до 5,39%, у 1950-му — до

10,5%, у 2000-му пенсіонерів було вже 16,3%, а у 2010-му — чверть усього населення. Зараз на одного німецького пенсіоне-ра припадає трохи менше двох працюючих. Для порівняння: в Україні це співвідношення вже приблизно 1:1,14. А 2025 року, за прогнозом ООН, кількість вітчизняних пенсіонерів і тих, хто сплачує пенсійні внески, зрівняється.

Німеччина вже десять років послідовно реформує пенсійне страхування: обмежуючи роз-

мір пенсій за віком, підвищую-чи пенсійний вік (востаннє — 2007 року) і всіляко стимулюю-чи перехід до персонального накопичення коштів на ста-рість. В Україні над усім цим поки що лише міркують (до-кладніше про буксування пен-сійної реформи — на стор.17).

Сумні перспективи

За великим рахунком, шанс на безболісне реформування вітчизняної пенсійної системи було змарновано на початку десятиліття, коли на одного пенсіонера припадало двоє

працюючих, а пенсійні випла-ти не перевищували 8–9% ВВП.

Хоч як цинічно це звучить, але останні 10–15 років укра-їнська система пенсійного страхування жила не за кошта-ми: зростання пенсій виперед-жало й зростання ВВП, і зрос-тання зарплат. Пенсії стабільно підвищували перед кожними виборами, після чого діри ПФ латалися за рахунок бюджет-ного фінансування. У підсумку до 2010 року пенсійні виплати в Україні зросли до 18% ВВП — максимальний показник у Єв-ропі. У такому режимі система може проіснувати ще 5– 10 років, потім доведеться підвищувати відрахування до ПФ, знижувати пенсії або ого-лошувати ПФ банкрутом.

Експерти Аналітично-до рад-чо го центру Блакитної стрічки ПРООН/ЄС на замовлення Мінпраці підрахували, що за збереження нинішньої ставки збору до ПФ до 2025 року се-редня пенсія зменшиться з ни-нішніх 40–42% середньої зарп-лати до 35%. Ще один варіант має на увазі збереження ниніш-ньої пропорції пенсії та серед-ньої зарплати за рахунок підви-щення страхових внесків. У цьому разі відрахування до ПФ зростуть з 35% фонду оплати праці до 40% у 2025-му і до 50% у 2050 році.

У першому разі за межею бід-ності опиняться 99% пенсіоне-рів. У другому — на межу ви-живання буде поставлено майже все працездатне насе-лення, оскільки з урахуванням прибуткового податку та відра-хувань до соцфондів сумарне оподаткування зарплат переви-щить 70% і неухильно зростати-ме. До речі, обидва варіанти передбачають щорічне зрос-тання державних дотацій Пен-сійному фонду, витрати якого до 2031 року збільшаться що-найменше до 400 млрд на рік, що відповідає приблизно поло-вині усього нинішнього ВВП України.

До 2025 року пенсійний податок може зрости до 40% зарплати, а до 2050-го — перевищити 50%

*Термін «демографічний перехід» вперше було запроваджено американським демографом Френком Ноутстейном 1945 року, хоча подібні ідеї висловлювалися й раніше. Демографічний перехід передбачає чотири стадії змін кількості населення: першу, що характеризується збільшенням народжуваності та зниженням смертності; другу, з незмінною народжуваністю та, як і раніше, падаючим рівнем смертності; третю — коли рівень народжуваності падає до рівня смертності, і четверту, коли населення скорочується. Характерна риса третьої та четвертої стадій — зростання кількості пенсіонерів у геометричній прогресії.

СТАВКИ ЗРОСТАЮТЬЗміна середнього розміру пенсійних відрахувань, % зарплат

Країна 1994 р. 2006 р.

Україна 33,6 33,0-34,0

Італія 28,3 32,7

Чехія 26,9 28,0

Угорщина 30,5 26,5

Франція 21,5 24,0

Туреччина 20,0 20,0

Швеція 19,1 18,9

Японія 16,5 13,9

США 12,4 12,4

За даним OECD та ПФУ

ПеНСІйНИй АПеТИТПенсійні витрати України, % ВВП

02468

101214161820

2000 2001 2002 2003 2004 2007 2008 2009

За даними Держкомстату

8,7

18,215,8

9,710,9

9,9

13,912,0

ДеМОгРАфІчНИй ПРОгНОЗ Структура населення в 2009–2050 рр., %

2009 р. 2050 р.Населення старше 65 років

16 25

Населення у віці 15�64 років70 61

Населення молодше 15 років14 14

За даними ООН, Держкомстату


22 контракти | № 45 | 08.11.2010

Пенсійний Пиріг

Розмір пенсії

Понад 20 000 грнКількість пенсіонерів

близько 60 осіб


10 000 – 20 000 грнКількість пенсіонерів

близько 3500 осібМаксимальна сума, з якої платяться відрахування до ПФ — 13 605 грн

Усі, хто отримує більше, живуть за рахунок інших пенсіонерів, наближаючи крах солідарної пенсійної системи

Реальний прожитковий мінімум — 2356 грнза оцінкою Національного форуму профспілок України

Доходи 99% українських пенсіонерів не дозволяють вести гідний спосіб життя

Офіційний прожитковий мінімум 861 грн

За офіційною межею бідності в Україні живуть близько 4 млн пенсіонерів


4000 – 10 000 грнКількість пенсіонерів

близько 10 000осіб


2000 – 4000 грнКількість пенсіонерів

близько 600 000 осіб


1000 – 2000 грнКількість пенсіонерів

близько 4 000 000 осіб


Менш ніж 1000 грнКількість пенсіонерів

близько 9 000 000 осіб

Пенсіонери Національного банку України:середній розмір пенсії — 5016 грн

Науковці на пенсії:середній розмір пенсії — близько 1900 грн

Колишні митники:середній розмір пенсії — близько 4400 грн

Військові пенсіонери — інваліди війни: III групи середній розмір пенсії — 1850 грн

Екс-судді:середній розмір пенсії — близько 5600 грн

Вищі чини прокуратури:середній розмір пенсії — близько 5700 грн

Майже всі пенсіонери, чий основний виробничий стаж припав на часи СРСР Інваліди

Непрацездатні члени сім’ї, які втратили годувальника

Близько 9,9 млрд грн

щомісяця перераховують до пенсійного фонду 400 тис. платників фіксованого

податку, 1,16 млн единоподатників, 10,7 млн найманих робітників

та їхніх роботодавців

Ганна Сайченко, Володимир ХоМЯкоВ

Малюнки Ігоря ЛУк’Янченка

*Докладніші інструкції викладено в 29 законах, за якими в Україні розраховуються пенсії: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про держслужбу», «Про Кабінет міністрів України», «Про прокуратуру», «Про статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про дипломатичну службу», «Про Національний банк України» тощо.

контракти | № 45 | 08.11.2010 23

Хто з українських пенсіонерів отримує більш ніж 20 тис. грн на місяць — велика таємниця. Назвати реальний розмір пенсій і колишнє місце їхньої ро-боти офіційно відмовилися і в Пенсійному фонді, і в Мінпраці, посилаючись на конфіденційність. Найбільш заслужені українські пенсіонери отримують 30–70 мінімальних пенсій; держава забезпечує їм дохід, майже вдесятеро більший за реальний прожитковий мінімум і в 25 разів більший за офіційний. Якщо припустити, що власник максимальної пенсії здатен жити на 2356 грн на місяць (середній рівень витрат жителя великого міста), такий пенсіонер раз на п’ять місяців може купувати онукам і правнукам недорогий новий ав-томобіль, а раз на 1,5 року — квартиру в передмісті столиці.

Труднощів з їжею або одягом ця катего-рія пенсіонерів не зазнає — якщо, звісно, харчуватися не в ресторанах й одягатися не за кордоном. На найдешевше авто їм доведеться збирати щонайменше 6 мі-сяців, а відкладати пенсію на скромну квартиру спадкоємцям доведеться понад 2 роки.

За винятком поточних витрат у розмірі 2356 грн щоміся-ця, у розпорядженні урядовця-пенсіонера залишається в середньому близько 4,5 тис. Щомісяця відкладаючи таку суму, дешевий новий автомобіль можна купувати при-близно раз на 1,5 року; квартиру в передмісті — раз на 5 років. Втім, таке можуть дозволити собі лише ті, хто має можливість безплатно лікуватися у відомчих лікарнях і поліклініках — в інших накопичення без залишку будуть з’їдені витратами на здоров’я.

Витрати на їжу, одяг і комунальні послуги таких пенсіонерів рідко перевищують 1–1,5 тис. на місяць — більшість із них живуть за межами міст-мільйонників і економлять майже на всьому. Теоретично, за такого рівня витрат раз на 5 ро-ків онуків можна потішити подарунком у вигляді недорогого автомобіля, але на практиці більша частина відкладеного в таких пенсіонерів іде на лікування.

Висока за українськими мірками пенсія в 1–2 тис. грн ледь дозво-ляє прожити від виплати до випла-ти.Зазвичай будь-яка проблема зі здоров’ям ставить хрест на фінан-совій самостійності такого пенсі-онера: купівля ліків або лікування змушують звертатися по допомогу до родичів.

Середня пенсія, розмір якої дорівнює офіційному прожитковому мінімуму, означає життя за межею бідності. Саме так живуть понад 80% українських пенсіонерів: розраховуючи на допомогу дітей, здаючи пляшки й макулатуру або риючись у сміттєвих контейнерах.

Судді Конституційного Суду: середній розмір пенсії — близько 16 000 грн

Колишні шахтарі:мінімальний розмір пенсії — 2169 грн

Колишні народні депутати:середній розмір пенсії — 15 622 грн

Держслужбовці на пенсії: середній розмір пенсії — близько 2958 грн

Військові пенсіонери — інваліди війни I, II групи: середній розмір пенсії — 2100 грн

«Чорнобильці»:середній розмір пенсії — 1668 грн

Колишні президенти України:розмір пенсії — близько 15 000 грн

Колишні судові експерти:середній розмір пенсії — близько 2100 грн

Екс-помічники народних депутатів:середній розмір пенсії — 3400 грн

Учасники бойових дій:середній розмір пенсії — 1625 грн

Екс-чиновники Кабміну:середній розмір пенсії — 14 981 грн

Працюючі пенсіонери

Пенсіонери за віком з неповним пенсійним

стажем (для чоловіків — 25 років,

для жінок — 20 років) Утриманці

За неофіційними даними, максимальний розмір пен-сії в Україні становив 42 тис. грн у 2009 році та понад 50 тис. грн у 2010-му. Щоб отримати таку пенсію*, необхідно мати 50 років спецстажу, бути колишнім держслужбовцем 1 рангу, суддею або вищим чином прокуратури; бажано брати участь у бойових діях, мати звання академіка, звання «Герой України» або дипломатичний статус.

16,2 млрд грн

становили виплати Пенсійного фонду в жовтні 2010 року.

Ці кошти пішли на виплату 13,67 млн пенсій

Вико

рист

ано

дані

Пен

сійн

ого

фон

ду У

краї

ни, М

ініс

терс

тва

прац

і та

соц

іаль

ної п

оліт

ики,

Нац

іона

льно

го ін

стит

уту

стра

тегі

чних

дос

лідж

ень

за

200

9–20

10 р

р. Р

озра

хунк

и Ко

нтра

ктів

життя після працітема

24 контракти | № 45 | 08.11.2010

Чому недержавні пенсійні фонди не зможуть забезпечити українцям гідну старість

Неповний пенсіон

*Перші НПФ з’явилися в Англії понад два з половиною сторіччя тому. Уже в 1897 році в Росії і зокрема в Україні успішно діяли понад 200 емеритальних, пенсійних і страхових кас, найбільш потужними з яких були каси залізничників, учителів, службовців Товариства судноплавства по Дніпру, деяких великих підприємств.

Один зі способів заробити пристойну пенсію — вкладати в недержавні пенсійні фонди. Поки що в Україні таких дале-коглядних громадян трохи більш ніж півмільйона, однак управляючі фондами запевня-ють, що інтерес наших співвіт-чизників до накопичення по-стійно зростає. Адже НПФ в Україні з’явилися відносно не-давно (відповідний закон «Про недержавне пенсійне забезпе-чення» було видано тільки 2004 року), а багато хто лише зараз дізнається про їх існуван-ня. До того ж дохідність НПФ вища за, наприклад, дохідність лайфових страховок та інститу-тів спільного інвестування (ІСІ). Однак чи зможуть пенсійні фонди забезпечити українцям гідну старість за 20–30 або на-віть 10 років, наразі невідомо.

Накопичити на старість

В умовах кризи недержавні пенсійні фонди спрацювали досить ефективно. За даними Держфінпослуг, у кризовому 2008 році НПФ заробили 18,7 млн грн, у 2009-му — 149 млн грн, а за 6 місяців 2010-го інвестиційний прибу-ток фондів сягнув 86,1 млн грн. Велике значення мав той факт, що масового відпливу коштів з НПФ навіть у період кризи не було (достроково за-брати свої кошти з фонду вкладники не можуть), понад те, чинні клієнти продовжува-

ли платити внески, хоча й у менших обсягах.

За своєю суттю, НПФ — до-сить консервативний інвести-ційний інструмент. «Основне завдання пенсійних фондів — не примножити кошти, а збе-регти їх, принаймні убезпечив-ши від інфляції», — пояснює начальник відділу продажу й маркетингу адміністратора ВПФ «ОТП Пенсія» Андрій

Кузьменко. За даними Держ-фінпослуг, у середині року управляючі фондами більш ніж 40% коштів зберігали в банках (5,9% коштів — на поточних рахунках, 39,8% — на депози-тах), ще 13,7% — у держпапе-рах (ОВДП). На високоризико-ві інвестінструменти (акції й нерухомість) припадало менш ніж 10% коштів. Дотримувати-ся консервативної стратегії

управляючих змушує й законо-давство.

Станом на 30 червня 2010 року на українському ринку працювало 107 недер-жавних пенсійних фондів. Понад 50 із них — відкриті, тобто доступні широкому колу вкладників. При цьому біль-шість відкритих фондів дотри-муються гнучких підходів до періодичності й розміру вне-сків. Вносити платежі можна щомісяця, щокварталу або на-віть раз на рік. При цьому роз-мір платежів вкладник обирає сам (не менш ніж 10% мінімаль-ної заробітної плати на місяць).

Інші фонди — корпоративні або професійні. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути лише працівники компанії — засновника фонду. При цьому внески сплачує не виго-доотримувач (майбутній пенсі-онер), а роботодавець. До речі, роботодавці, які перераховують гроші до НПФ, можуть відноси-ти пенсійні внески на валові ви-трати (але не більш ніж 15% фонду оплати праці). Вкладни-ками професійних фондів ста-ють здебільшого або члени

«Взагалі ж це неправильно, що

пенсію видають у старості. Насправді

її слід давати від 18 до 35 років, коли й

працювати гріх, треба займатися тільки

особистим життям. А потім і на службу можна. Все одно від

життя ніякої користі».

•

З к/ф «Старі-розбійники»

Вікторія РУДЕНКО

За 6 місяців 2010 року НПФ заробили на інвестиціях 86,1 млн грн

Топ-10 НпФза вартістю чистих активів

Фонд Чиста вартість активів, млн грн

1 Національного банку України 362,5

2Перший національний відкритий пенсійний фонд 128,34

3Незалежної галузевої профспілки енергетиків України 66,17

4 ВАТ «Укрексімбанк» 48,44

5 Україна 34,53

6 ІФД Капітал 26,1

7 Європа 22,73

8 Соціальний стандарт 20,55

9 Форум 15,45

10 Автоальянс 11,4

За даними Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2010 р.)

Сума (млн грн)/частка (%)

Кошти на поточних рахунках58,4/5,9

Банківські депозити392,4/39,8

Облігації вітчизняних емітентів162,9/16,5

ЦП, дохід за якимигарантований

Кабінетом Міністрів134,8/13,7

Інші активи,не заборонені

законодавствомУкраїни96,3/9,8

Акції українських емітентів74,5/7,6

Банківські метали35,8/3,6

ЦП, дохід за якими гарантованийРадою Міністрів АР Крим, місцевими радами тощо

7,3/0,7

Нерухомість22,3/2,3

За даними Держфінпослуг (станом на 30.06.2010 р.)

Де заховаНо гроші Структура інвестиційного портфеля українських недержавних пенсійних фондів

Топ-10 НпФза популярністю серед населення

ФондСума пенсійних

внесків від фізосіб, тис. грн

Кількість вкладників-фізосіб

1 Соціальний стандарт 858,35 1825

2 Україна 690,59 4645

3 Перший національний відкритий пенсійний фонд 473,2 12730

4 Резерв Рівненщини 207,41 1312

5 Хрещатик 190,21 914

6 Європа 187,82 8817

7 ОТП Пенсія 146,14 1016

8 Універсальний 112,99 225

9Гірничо-металургійний професійний пенсійний фонд 107,22 874

10 Національного банку України 87,39 31

За даними Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ (станом на 30.06.2010 р.)

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

контракти | № 45 | 08.11.2010 25

життя після працітема

26 контракти | № 45 | 08.11.2010

профспілок, або фахівці, пов’язані між собою за родом професійної діяльності (НПФ незалежної галузевої профспіл-ки енергетиків України, гір ни-чо-металургійний професійний пенсійний фонд тощо).

Теоретично, вкладення до НПФ надійно захищені: гроші вкладників не зникнуть навіть у разі ліквідації фонду. «В орга-нізації роботи НПФ беруть участь три юридичні особи», — розповідає Андрій Кузьменко. Адміністратор фонду, підконтр-ольний Держфінпослуг, займа-ється обліком вкладників, від-криттям і веденням персональ-них рахунків учасників фонду, а також відповідає за звітність НПФ. Компанія з управління активами, діяльність якої регу-люється Держкомісією з цін-них паперів і фондового ринку, інвестує кошти фонду й, фак-тично, відповідає за його дохід-ність та успішність. А банк-хранитель контролює фінансо-ві потоки НПФ. «Якщо одна із трьох організацій або не справ-ляється зі своїми обов’язками, або ж у неї виникли фінансові труднощі, рада фонду має право замінити її», — додає Ан-дрій Кузьменко. До того ж, іс-нують законодавчі норми, згід-но з якими контрольний орган (Держфінпослуг, ДКЦПФР або НБУ) може вимагати змінити адміністратора, КУА або банк-хранитель. Наприклад, якщо активи НПФ за рік зменшилися більш ніж на 20%, ДКЦПФР іні-ціює зміну управляючої ком-панії.

При цьому не варто забувати, що кошти на пенсійному рахун-ку — власність вкладника. І якщо клієнта не влаштовує ро-бота фонду (наприклад, отрима-на за підсумками періоду дохід-ність нижча за дохідність інших НПФ), він може в будь-який час без штрафних санкцій перевес-ти свої пенсійні накопичення до іншого фонду. Для цього по-

трібно лише написати відповід-ну заяву адміністратору фонду й сплатити комісію (у середньо-му 50 грн).

Часто, але потроху

Після закінчення періоду на-копичення учасник фонду може отримати пенсію в кілька способів. Перший — одноразова виплата. Але всю суму отри-мати можна, лише якщо загальний роз-мір накопичень не перевищує встанов-лений законодав-ством максимум (зараз це 44 тис. грн). Крім того, одноразово (і до того ж достроково) накопичену суму можна отримати у разі критич-ного захворювання (онкозахво-рювання, інсульт тощо), інва-лідності або виїзду на ПМЖ. Відповідно до чинного законо-давства, одержувачу пен сійної виплати доведеться сплатити державі податок у розмірі 15% від отриманої суми.

Другий, найпопулярніший, варіант — пенсійні виплати про-тягом зазначеного в договорі часу (не менш ніж 10 років).

Щоправда, отримувати пенсію можна тільки з певного віку: ±10 років від установленого державою пенсійного віку. «Такий варіант оптимальний для вкладника, — пояснює Ан-дрій Кузьменко. — Гроші на пенсійному рахунку працюють як на етапі накопичення, так і протягом періоду виплат, тож

при отриманні фон-дом прибутку сума виплат постійно зростає». Та й подат-кове навантаження в цьому разі буде ниж-чим: 15%-вим подат-ком обкладатимуть лише 60% пенсійної виплати, тобто пода-

ток становитиме 9% від суми. До того ж, вкладник звільняється від сплати податку при досяг-ненні 70-річного віку. Якщо учасник НПФ не дожив до за-кінчення виплат, усю суму зао-щаджень успадковують родичі, які можуть або отримати одразу всю суму на руки, або перевес-ти накопичення на свій пенсій-ний рахунок.

Третій варіант — так звана довічна пенсія. «Для цього вкладникові потрібно накопи-

чені в НПФ кошти перевести в страхову компанію, укласти з нею договір страхування довіч-ної пенсії та отримувати випла-ти до самої смерті», — розпові-дає Андрій Кузьменко. Що-правда, при переведенні коштів із НПФ у СК клієнт має сплати-ти прибутковий податок.

Слабке місце

«Якщо раніше ми орієнтува-лися більше на корпоративних клієнтів, то з початку 2010 року ми спостерігаємо активний приплив приватних осіб», — розповідає Андрій Кузьменко. Підтверджує цю тенденцію й офіційна статистика. За даними Держфінпослуг, у ІІ кварталі 2010-го кількість контрактів з юрособами зменшилася на 0,5% порівняно з І кварталом, у той час як кількість договорів з фі-зособами зросла на 2,8%.

Однак, попри уявну безризи-ковість, інвестування в НПФ має кілька підводних каменів. Відповідно до українського за-конодавства, НПФ не може га-рантувати своїм вкладникам будь-якого, навіть мінімально-го, доходу. Не кажучи вже про те, щоб перекрити хоча б рі-вень інфляції. В українських реаліях інфляція за 15–20 років без проблем може сягнути 100% і всі заощадження вклад-ників просто перетворяться на пил. Понад те, фонд може спра-цювати на збиток (від цього ніхто не застрахований). Тоді учасники фонду отримають на-віть менше, ніж вони вклали.

Як свідчить практика, пенсій-ними фондами найчастіше ціка-виться аж ніяк не молодь, а ті, кому до пенсії залишилося не так і багато, а розраховувати на допомогу держави, очевидно, не випадає. Частка клієнтів НПФ у віці 40–55 років стано-вить 41,1%, ще 15% — люди, старші 55 років.

Управляючі фондами сподіва-ються, що в наступні кілька років активи НПФ збільшаться в рази. Однак масового припли-ву коштів не варто очікувати. Щонайменше допоки фонди не почнуть виплачувати за своїми зобов’язаннями. З огляду на те, що перші фонди почали працю-вати після 2004 року, до моменту масових виплат має минути ще принаймні п’ять-сім років. До того ж має сформуватися певна психологія українців: поки що опитані Контрактами потенцій-ні вкладники НПФ у віці до 30 років не готові до того, щоб розстатися із грошима сьогодні заради пенсії за 20–30 років.

1%українців —

вкладники НПФ

На розпуТТі Плюси та мінуси НПФ

Плюси МінусиМожливість самостійно встановлювати розмір і періодичність внесків до пенсійного фонду Немає гарантованого інвестиційного доходу

Клієнт має можливість у будь-який момент перевести всі свої кошти до іншого НПФ (наприклад, якщо його не влаштовує отримана за підсумками періоду дохідність)

Достроково забрати свої кошти з фонду не можна (тільки в разі виїзду на ПМЖ, смерті клієнта, інвалідності І-ІІ групи, критичних захворювань)

Якщо в адміністратора фонду, КУА, що управляє активами фонду, або в банку, де відкрито рахунки клієнтів, виникнуть фінансові труднощі, всі кошти будуть передані іншому адміністратору/КУА/банку

Виплата пенсії здійснюється лише протягом певної кількості років, прописаної в договорі (немає поняття «довічна пенсія»)

Можливість разово отримати виплату заощаджень (лише у разі, якщо сума не перевищує встановлений законодавством ліміт — зараз це 44 тис. грн)

Отримувати пенсію можна тільки з певного віку (±10 років від установленого державою пенсійного віку)

Весь прибуток, отриманий від інвестицій активів НПФ, розподіляється між учасниками фонду

НПФ працюють в Україні відносно недавно, тож досвіду роботи й інвестування в українських реаліях у них замало

За версією Контрактів

* Залежно від ситуації, дохідність може як збільшуватися, так і зменшуватися.

0

50 000

100 000

150 000

200 000

250 000

300 000

350 000

400 000

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25Період накопичення, років

Сума внесків, грнНакопичена сума з урахуванням прибутку, грн

Розмір накопичень

0

2000

4000

6000

8000

10 000

12 000

14 000

1 17 33 49 65 81 97 113 129 145 161 177

Розмір виплат, грн

Середній розмір пенсіїза 15 років — 5851,98 грн

Місяць, у якому здійснюється виплата

пеНсійНий калькуляТор Скільки можна накопичити на пенсію за 25 років

Прогнозована дохідність

12% річних*

Виплати

щомісяця протягом 15 років

Внески

200 грн щомісяця протягом 25 років


28 контракти | № 45 | 08.11.2010

Як накопичити на гідну старість в Україні

Мільйон на старість

*Дохідність довгострокових інструментів інвестування зазвичай мінімальна, і ризик того, що інфляція з’їсть заощадження, великий. Уряд України зберігає офіційних прогноз інфляції на рівні 13,1%, торік інфляція становила 12,3%.

Банківський депозит

Багато українських банків пропонують клієнтам дов го термінові депозитні вклади (від 3 років), які можуть стати одним із варіантів накопичення коштів до пенсійного віку. Для того, щоб накопичити до виходу на пенсію певну суму, вкладни ко ві слід просто обрати підхо дя щий банк, відкрити рахунок і ре гулярно його по повнювати. Що правда, бан ківська криза, що вибухнула в Україні в 2008му, показала, що зберігати всі свої заощадження в одному міс ці (тобто в одному банку) не мож на. А визначити, які фін уста нови можуть опинитися «у зо ні ризику», пере січному україн цеві досить складно. Тож су ма вкладу має бути в ме жах суми, яку забезпечує Фонд гарантування вкладів фізосіб

(наразі це 150 тис. грн). Але в будьякому разі найкраще відкрити депозити одразу в кількох банках.

Наприкінці жовтня най більші ставки фінустанови пропонували за накопичувальними вкладами (з можливістю попов нення рахунку, але без права часткового зняття грошей) з виплатою відсотків наприкінці строку: до 18,5% річних. Для порівняння, середня ставка за довготерміновими гривневими вкладами (1–2 роки), за даними Простобанк

Консалтинг, не перевищує 11–12%. Щоправда, банки укладають договори щонайдовше на 3 роки. Потім контракт слід укладати заново, а ставки, виходячи з тенденцій цього року, можуть знижуватися й надалі. Яким буде рівень інфляції за рікдва, ніхто не береться прогнозувати. Тож не має гарантій, що до моменту виходу на пенсію частину за

ощаджень українців просто не з'їсть інфляція.

Зараз вітчизняні банкіри активно полюють на пенсіонерів. Більшість фінустанов пропону

ють так звані пенсійні вклади. Як правило, дохідність за ними на 0,5–1% вища, ніж за звичайними депозитами. Для відкриття такого рахунку слід лише пред'явити пенсійне посвід чення. Але деякі банки пішли ще далі та розробили спеціальні програми для накопичення коштів до досягнення пенсій ного віку. Наприклад, у банку «Хрещатик» діє вклад «Майбуття». Максимальний строк депозиту обмежується досягненням вкладником пенсійного віку (зараз це 55

років для жінок і 60 років — для чоловіків). Відсоткова ставка — 16,5% річних. Поповнювати вклад можна в будьякий час на суму не менш ніж 200 грн. А ось зняття коштів (навіть часткового) не передбачено.

Поки що банківський вклад — най простіший, най доступніший і, відповідно, най популяр ніший спосіб заощадження коштів для українців. Однак є

один важливий момент: дотепер депозити податком не обкладали. Однак із прийняттям нового Податкового кодексу (ПК) все може змінитися. Швидше за все, нор ма про 5% обкладання доходів за цим видом заробітку все ж та ки набуде чинності з 1 січня 2011 року. Щоправда, відповідно до нинішньої редакції проекту ПК, обкладатимуть податком ли ше ті вклади, сума яких пе ревищує 200 тис. грн.

Інститути спільного інвестування

Інвестиційні фонди — від носно нове явище для українського ринку. Принаймні, з таким способом інвестицій знайомі далеко не всі українці. За своєю

суттю, ІСІ — хоча й ефективний, але досить ризикований спосіб заробітку.

В Україні для інвесторів доступні відкриті, інтервальні

та закриті фонди. Мінімальний вклад у відкритий фонд, що інвестує гроші здебільшого в консервативні фінансові інстру менти (інвестиційні можли вості КУА обмежено Законом України «Про інститути спіль но го інвестування»), ко лива єть ся в межах 100–1000 грн. Для участі в ризиковому закритому або інтервальному фонді знадобиться від кількох тисяч до десятків тисяч гривень. Основний мінус закритих фондів: щоб отримати свої гроші, ін вес то рам доведеться чекати на за кін чення строку роботи фонду (зазвичай 3–5 років). Можна, звісно, спробувати продати сер ти фікат на вторинному ринку, але попиту на ньому зараз май же немає. Сертифікати від кри то го ПІФу

«Пенсіонером називається людина, якій платять за те, щоб вона не працювала. Старість

треба поважати як своє недалеке

майбутнє, адже кожен, якщо пощастить, стане старим».

•

З к/ф «Старі-розбійники»

Вікторія РУДЕНКО

При розірванні страхового договору на руки можна отримати лише 50% від сплачених внесків

ТОП-10довгострокових депозитних програм

№ Банк Програма Ставка, % Виплата відсотків Min сума,

грн1 Хрещатик Скарбничка 18,25 Щомісяця, капіталізація 200

2 Індустріалбанк Скарбничка 17,50 капіталізація 500

3 Хрещатик Майбуття 16,50 Щомісяця, капіталізація 200

4 Ощадбанк Накопичувальний Ощадного банку 16,50 Щомісяця 25 тис.

5 Промінвестбанк Депозитний 16,00 Щомісяця 5 тис.

6 Ощадбанк Накопичувальний Ощадного банку 15,50 Щомісяця 300

7 Експобанк класичний 15,25 Наприкінці строку 1 тис.

8 Укрексімбанк класичний 15,10 Наприкінці строку 25 тис.

9 Південкомбанк Накопичувальний 15,00 Щомісяця 1 тис.

10 Експобанк класичний 15,00 Щокварталу 1 тис.

За даними Простобанк консалтинг (дата проведення дослідження — 25.10.2010 р.)

ТОП-10компаній зі страхування життя

№ Компанія Кількість громадян, застрахованих на 30.06.2010 р.

Активи на 30.06.09 р., тис. грн

1 АСкА-Життя 108 806 152 427,6

2 Аліко Україна 80 064 452 429,1

3 ТАС 64 893 375 888,0

4 УСГ «Життя» 47 335 146 835,2

5 Універсальна 39 393 21 174,2

6 Дельта Життя 30 045 49 279,6

7 ПЗУ Україна страхування життя 29 455 70 250,0

8 УНІкА Життя 26 687 48 748,0

9 Лемма-Віте 18 221 318 274,8

10 Гарант-ЛАЙФ 14 284 87 282,0

За даними insurancetop.com

контракти | № 45 | 08.11.2010 29

можна продати в будьякий день (сплативши невелику комісію управляючій ком панії).

За даними УАІБ, за 9 місяців 2010 року відкриті фонди принесли своїм вкладникам трохи більш ніж 5% прибутку (інфляція за цей час становила 7,4%). При цьому третина фондів збиткові (втрати від 0,8% до 52%). Дохідність інтервальних фондів — 8,76%, закритих — 1,7%. Торік фонди заробили 18,08%, 34,18% і 99,9% відповідно. Але високий прибуток (порівняно з іншими інвестиційними інстру мен тами) не зміг залучити приват них інвесторів: у 2008му вони втратили набагато більше (тоді

збитковість відкритих фон дів, наприклад, сягнула 30–35%).

Зазвичай основну частину коштів управляючі фондами вкладають саме в акції. Тож і прибуток вкладників прямо залежить від українського фондового ринку. Прогнозувати його розвиток і тенденції в наступні кілька років (не кажучи вже про десятокдва) неможливо. До того ж управляючі фондами не мають права гарантувати інвесторам будьяку дохідність. Відповідно до ук ра їн ського законодавства, во ни можуть тільки показувати ту дохідність, що вже була. Тож інвесторові, який вирішив вкласти кошти в ПІФ, доведеться в буквальному сенсі вірити на слово управляючим. До речі, якщо інвестор отримає прибуток, ним доведеться поділитися з державою: сплатити податок у розмірі 5% інвестиційного доходу.

В українських реаліях інвестфонди — свого роду лотерея. Можна ризикнути й виграти, а можна все втратити. Намагатися заробити на пенсію в такий спосіб можуть лише най від чайдуш ніші інвестори.

Страхування життя

Накопичувальне страхування — досить популярний спосіб

накопичення коштів. За даними Держфінпослуг, 3 млн українців є клієнтами лайфових страхових компаній.

Головною своєю перевагою страховики вважають досвід роботи на ринку та великий обсяг сформованих резервів. Частка правди в цьому, звісно, є. Більшість лайфових СК — іноземні компанії з багато річним досвідом роботи. Наприклад, лідер за активами й обсягом зібраних премій СК Metlife Alico належить компанії Metlife, що працює на світовому ринку вже понад 100 років. А резерви українських СК (ризикових і лайфових) становили на поча

ток липня 2010 року 9,4 млрд грн. Понад те, теоретично кошти клієнтів у СК забезпечені державою, і якщо з СК все ж таки щось станеться (наприклад, банкрутство), всі резерви компанії буде передано іншому страховикові. Але як працюватиме ця схема на практиці, прогнозувати складно. Кри за показала, що в деяких СК резерви містили не лік відні цінні папери. Отже, якщо в компанії виникнуть фінансові труднощі, страхувальник ризикує втратити всі заощадження.

Внески в СК зазвичай дов гострокові — у середньому 10– 20 років. Зазвичай клієнти самі (з огляду на свої можливості) обирають розмір страхової суми, від якої залежить і розмір внесків. Їхня частота (щомісяця, щокварталу, раз на рік) визначається в договорі й теж залежить від бажання клієнта. Є й можливість дострокового розірвання договору (ро зір вання договору неможливе, як правило, у перші 1–3 роки). Але на руки страхувальник отримує не все накопичене, а лише так звану викупну суму. У перші роки страхування викупна сума може становити частину від сплачених внесків (компанія вже понесла витрати на ор га ніза цію страхового захисту та об

слуговування договору). «Але що довше клієнт страхується, то більшу суму він отримає у разі розірвання договору», — ко мен тує фінансовий директор

«Фортіс Страхування Життя Україна» Тетяна Немирович.

З певного моменту (залежить від конкретних умов угоди) ця су ма перевищуватиме розмір спла чених внесків. Після за кінчен ня строку виплат клієнт може обрати пенсію на певний строк або довічну пенсію.

Плюс накопичувального стра хування — гарантований дохід у розмірі 4,0% річних (якщо компанія отримає ін вестдохід, 85% прибутку буде розподілено між власниками страхових полісів). Жоден інший фі нан со вий інструмент не може гарантувати навіть такого прибутку при укладанні договору на тривалий строк (наприклад, на 30 років). Однак такий рівень дохідності навряд чи врятує заощадження від інфляції. У принципі, деякі СК пропонують опцію індексації, мета якої — покриття можливих еко но міч них ризиків, пов'я за них з ін фля цією. Теоретично індек сація гарантує збереження ку пі вельної спро можності страхових сум і посилює накопичувальну можливість договору страхування. Щоправда, вклю чення цієї опції до договору істотно впливає на величину страхових внесків.

Щоб компенсувати можливі втрати клієнтів, страховики включають до накопичувальних полісів додаткові опції. Наприклад, ризик критичних захворювань, травми, отримані в результаті занять екстремаль

ними видами спорту, авіа ка тастро фи, ДТП тощо. Вартість страховки при цьому, звісно, зростає, однак клієнт у разі загрози життю або здоров'ю от

ри має компенсацію. Крім цього, у програмах деяких СК існує опція звільнення від сплати страхових платежів, яка передбачає, що страхова компа нія за свій рахунок продовжить вне сення страхових платежів від повідно до умов договору страхування, якщо страхувальник отримав інвалідність І гру пи.

Однак є в накопичувальних полісів і мінуси. Нарахувань відсотків на залишок коштів (тобто вже після початку виплат пенсії) страховики не роблять (як, наприклад, практи кується в НПФ). Одразу після початку виплат накопичена сума «замо ро жу ється» на рахунку клієнта й розмір щомісячних платежів не перераховується. До речі, деякі фінансові консультанти радять забрати накопичені кошти з СК після першої виплати, покласти їх на бан ківський депозит й отримувати додаткові відсотки.

Крім того, пенсійні виплати за накопичувальними полісами обкладаються податком. Оподат кування таке саме, як і в НПФ. Але є й свої нюанси. Наприклад, при достроковому розірванні договору страхування клієнтові доведеться сплатити податок з усієї викупної суми в розмірі 15%. У разі виплати по смерті, якщо нотаріусом було визначено спадкоємця 1 або 2 ступеня спо ріднення, ставка оподаткування становитиме 0%.

Управляючі фондами не мають права гарантувати інвесторам будь-яку дохідність

ЖИТТя ПіСЛя ШіСТДЕСяТИПасивний заробіток для майбутніх пенсіонерів

Вид заробіткуДохідність вкладень, % річних

Податок на прибу-

ток, %Ризики

Депозит 11–12 — Банкрутство фінустанови

Сертифікати ІСІ Від -30 до 50 5

Відсутність гарантованої дохідності, збитки, махінації кУА, додаткові витрати

при вході/виході з фонду

Накопичувальне страхування життя Від 4 9–15 Банкрутство страхової компанії,

махінації з резервами компанії

Недержавний пенсійний фонд 1–20 9–15Відсутність гарантованої дохідності,

збитки, махінації з боку адміністратора або кУА

Вкладення в акції, облігації українських емітентів

Від -50 до 100 15 Банкрутство емітента

За версією Контрактів

ПрОЖИТИ на ПЕнСію Яку пенсію можна отримати, застрахувавшись в одного з лайфових страховиків

Страхувальник У віці 50 років

Щорічний платіж 7986,83 грн

Період внесення платежів 10 років

Період виплат 10 років (періодичність — раз на рік)

Гарантований інвестдохід 4% річних

Прогнозований інвестдохід 14% річних

Щорічна страхова виплата min 10 тис. грн*

* Може бути більшою за рахунок інвестдоходу, отриманого протягом періоду внесення платежівЗа даними Ск «Фортіс Страхування Життя Україна»

зв’язоккомпанії & ринки

контракти | № 45 | 08.11.2010 30

Плюси та мінуси злиття Київстару і Beeline

Надія ГОНЧАРУК

в

Союз непорушнийАнтимонопольний комітет

України остаточно схвалив злиття двох активів компаній Telenor ASA та Altimo Holdings & Investments Ltd — фактично акцій ВАТ «ВимпелКом» (ТМ Beeline, Golden Telecom) і ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.». Обидва бізнеси будуть об'єднані в групу Vimpelcom Ltd зі штабквар ти рою в Амс тер дамі, куди уві йдуть оператори

з Росії, України, Казахстану, Таджикистану, Грузії, Вірменії, Киргизстану, В'єтнаму та Камбоджі. В Україні Vimpelcom Ltd буде представлена ТМ «Київ стар», в інших країнах компанія працює під брендом Beeline. «Протягом 2011 року бренд Beeline поетапно виводитиметься з українського ринку, — коментує пресслужба Київ стару. — Проте абоненти Бі лайнУкраїна збережуть тарифи, короткі номери, обслуговування тощо».

Нагадаємо, що в березні 2010 року АМКУ вже давав дозвіл на об'єд нання двох теле кому ні ка цій них гігантів, проте за мі сяць призупинив це рішення на під ставі протесту компанії «Астеліт» (ТМ life:)). Зокрема, оператор звернув увагу на «некоректний розрахунок частки (об'єд наної компанії. — Прим. ред.) на ринку послуг мобільно

го зв'язку та обсягу фактично задіяного радіо частотного ресурсу». У середині літа цього року менеджмент Астеліту в і д к л и к а в заяву. «Півроку комітет проводив докладне дослідження наслідків злиття... і дійшов висновку, що с ь о г о д н і немає підстав для скасування раніше прийнятого рішення», — заявив в. о. голови АМКУ Юрій Кравченко.

Формальних підстав для заборони об'єднання немає. Офіційна кількість абонентів Київ

стару — 22,59 млн осіб, BeelineУкраїна — близько 2 млн, тобто при злитті загальна частка єдиного оператора збільшиться менш ніж на 1%. «На нашій ринковій стратегії злиття ніяк не позначиться, — спокійний гендиректор МТСУкраїна Анд рій Дубовсков. — У нас

най біль ша мережа з точки зору кількості май дан чиків і базових стан цій».

Що справ ді насто ро жує кон курен тів — зосередження в руках об'єд наного Київстару понад 60% радіочастотного ресурсу в діапазоні 900 МГц, що відкриває для нього нові мож ли вості.

Щоправда, кажуть, що поступкою Астеліту в антимонопольній грі якраз і могли стати частоти Київстару.

За іншою версією, гамбітом стало завуальоване від сто ронен ня Київстару від участі в

конкурсі з приватизації Укртелекому — до торгів не допускаються компанії з доходом більш ніж 25% ринку, тоді як оператор у середньому генерує 26,8%. Altimo (акціонер ВимпелКому та Київстару) вже повідомила, що не братиме участі в конкурсі. Фактич

но основними претендентами на купівлю Укртелекому залишаються дві компанії — «СКМ» Рината Ахметова (опосередковано володіє 44,96% акцій Астеліту) і АФК «Система» (холдинг володіє 52,8% акцій МТС).

Об'єднання операторів буде не таким уже безболісним. Відомо, що 15% усіх працівників обох компаній — близько 1200 осіб — потраплять під скорочення. Щоправда, звільнятимуть поступово — до 2013 року. А основним кістяком нової ком панії стане команда Київстару.

Проте вигода від симбіозу двох операторів очевидна. Київ стар має найбільшу в державі абонентську базу. А BeelineУкраїна закріпилася на ринку фіксованого інтернету на базі технології FTTB — мережа дісталася після поглинання Golden Telecom 2008 року. За словами представників пресслужби Київстару, об'єднана команда вже на початку листопада запропонує корпоративним клієнтам конвергентні рішення для бізнесу.

Незрозуміло, виграла чи програла від злиття норвезька Telenor, яка останні кілька років загрузла в корпоративних конфліктах і судах з Altimo. Нагадаємо, що два роки тому арбітражний суд ХантиМансійська задовольнив позов компанії Farimex, яка во ло діє 0,002% акцій ВАТ «Вимпел Ком», про стягнення з Telenor $2,8 млрд за перешкоджання виходу російської компанії на український ринок. Тепер же обидва акціонери домовилися про вжиття заходів для відкликання позовів і врегулювання суперечок до здійснення операції. Про те Telenor фактично втратила контроль над Київстаром — український офіс компанії закривається, а консолідувати у своїй звітності доходи Vimpel Сom Ltd, як раніше доходи Київ стару, компанія вже не може.

*Компанія Vimpelcom Ltd підписала угоду про купівлю в єгипетського мільярдера Нагіба Савіріса холдингу Weather Investments S.p.A, що володіє 51,7% Orascom Telecom (працює в Африці, Азії та Канаді) і 100% Wind Telecomunicazioni (Італія, Греція). Для розрахунку з Савірісом і кредиторами його компаній VimpelСom Ltd має намір залучити $2–2,5 млрд, що призведе до збільшення чистого боргу до $24 млрд.

«У меня зазвонил телефон.

— Кто говорит?— Слон.

— Откуда?— От верблюда.— Что вам надо?

— Шоколада».

•

Корній Чуковський, «Телефон»

Турецьким гамбітом стала неучасть Київстару в конкурсі з приватизації Укртелекому

24,6 млнкількість абонентів

VimpelCom Ltd в Україні

Vimpelcom ltdПрезидент і гендиректор — Олександр Ізосімов

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45

Акції у вільномуобігу

Altimo

Telenor

За даними VimpelCom Ltd

Частка у статутному капіталі, % Частка від загальної кількості голосів, %

35,4238,84

43,8938,46

22,720,69

реклама

контракти | № 45 | 08.11.2010 31

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

32 контракти | № 45 | 08.11.2010

Документи

держрегулювання

Гра в карткиЗамість реформування системи соцзахисту уряд впроваджує соціальні картки

УСІМ

«««««Факт. Уряд введе електронну соціальну картку.

КМУ прийняв рішення створити єдину інформаційно-аналітичну систе-му обліку й управління коштами соціальної сфери та запровадити елек-тронну соціальну картку (ЕСК). Голов-ним виконавцем і координатором про-екту визначено Міністерство фінансів. Планується, що вже в 2010–2011 роках відбудеться експерементальне впровад-ження ЕСК у Києві, Харківській та Чернівецькій областях. Відповідним держадміністраціям доручено пі д го ту-вати розрахунки витрат на проведення експерименту й у місячний термін по-дати їх до Мінфіну, який має передбачи-ти у проекті державного бюджету на 2011-й і наступні роки відповідні кошти.

Постанова чинна з 22.10.2010 р.Документ Постанова КМУ від

11.10.2010 р. № 947.

СУБ’ЄКТАМ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

«««««Факт. Держава підтримає суб’єктів ма-лого підприємництва мікрокреди-туванням.

Кабмін затвердив Порядок викори-стання у 2010 році коштів, передбаче-них у держбюджеті для мікрокре-дитування малого підприємництва (15 млн грн).

Головним розпорядником коштів є Держкомпідприємництво, одержувачем — Український фонд підтримки підпри-єм ництва. Надання коштів здійс нюєть-ся на конкурсних засадах. Відсотки встановлено на рівні 1,5 облікової став-ки НБУ на дату укладення договору. Розміри мікрокредитів: 50–100 тис. грн на строк до 1 року; 100–250 тис. грн на строк до 3 років з відстроченням повер-нення основної суми боргу до одного року.

Постанова чинна з 20.10.2010 р.Документ. Постанова КМУ від

12.10.2010 р. № 923.

ВИРОБНИКАМ ТА ІМПОРТЕРАМ

ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

«««««Факт. Сертифікувати треба менше.

З переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, ви-ключено: сири сичужні тверді, напівтверді (самопресувальні); масло вершкове, спреди та суміші жирові, масло вершкове з наповнювачами; мар-гарини та маргарини м’які; олії рослинні харчові, розфасовані у споживчу тару місткістю не більш ніж 10 кг та герме-тично закупорену; цукерки шоколадні та цукерки, глазуровані шоколадною глазур’ю, з терміном зберігання не менш ніж 30 діб; консерви, соки та напої рослинні (фруктові, овочеві, з дерев); ковбаси напівкопчені, варено-копчені з терміном зберігання не менш ніж 30 діб тощо.

Наказ чинний з 22.10.2010 р.Документ. Наказ Держспоживстан-

дарту від 22.09.2010 р. № 426.

Зовсім недавно — 18 травня цього року — російський Сбер-банк запропонував президенту України запровадити електрон-ну соціальну картку (ЕСК). А президент доручив Мінеконо-міки та Ощадбанку розглянути можливість випуску таких кар-ток. І ось — постанова КМУ від 11.10.2010 р. № 947 про експе-риментальну реалізацію цього проекту в Києві, Харківській та Чернівецькій областях.

Чим саме має бути ця ЕСК, зрозуміти з постанови КМУ не-можливо. Як випливає з преам-були, метою КМУ є «створення єдиної інфор ма ційно-ана лі тич-ної системи обліку та управлін-ня коштами соціальної сфери». Міністерство фінансів отрима-ло доручення передбачити у проекті Держбюджету на 2011-й та наступні роки кошти на створення такої системи, на за-провадження ЕСК та на прове-дення експерименту. Скільки має бути цих коштів, у постано-ві КМУ не сказано. За попере-дніми оцінками, випуск со-цкарток коштуватиме бюджету щонайменше 2 млрд грн. Чима-

ло, якщо врахувати, що кіль-кість потенційних отримувачів таких карток по всій Україні становить 2 млн, — виходить по 1 тис. грн за картку. Однак це інші картки, вони також нази-ваються соціальними, але ініці-аторами їх випуску виступили

не банки, а аграрні асоціації. Для них соцкартки мали стати законним приводом підвищити ціни на продукти для решти на-селення на 7%. Зараз, очевид-но, у верхах триває перетягу-вання ковдри в питанні випус-ку соцкарток, хоча рішення по суті про їх запровадження вже прийнято.

У Києві випуск так званої со-ціальної картки киянина про-

штовхувала команда Черно-вецького ще 2009-го, а цьогоріч вони вже мали з’явитися. З’явилися натомість не картки, а проблеми в самого кїивського мера. Як і в Лужкова, який ще 2001 року почав реалізовувати у Москві проект соціальних

карток, який і взяла за взірець «молода команда».

Московська соціальна картка є водночас ідентифікаційним документом, дисконтною карт-кою, платіжною карткою, на яку надходять кошти соціаль-них виплат, а також проїзним документом. З участі росій-ського банку у проекті можна зробити висновок, що україн-ська ЕСК має бути аналогом

московської. На це ж вказує і паралель між назвами україн-ського проекту та московсько-го («ОИАС ЕРСЛ — Общего-родская интегрированная авто-матизированная система веде-ния Единого реестра социаль-ных льготников»).

Безперечно, свої плюси в за-провадженні ЕСК таки є. Зрозу-міла й привабливість такого проекту для банків, які за ним наглядають, та для міських ви-сокопосадовців, які отримують можливість змінити русло зна-чних фінансових потоків. У Мо-скві запровадження соцкартки стало ще одним кроком до пере-творення столиці на «державу в державі». Але в Україні більш нагальним здається питання до-корінної реформи самої систе-ми соціального захисту, в її ни-нішньому вигляді вкрай гро-міздкої та неефективної. Тільки паралельно з такою реформою ЕСК могла б виправдати покла-дені на неї надії.

Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора

тижневика «Дебет-Кредит»

Електронні соціальні картки можуть коштувати більше, ніж сама соціальна допомога

контракти | № 45 | 08.11.2010 33

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

податкижурналіст міняє професію

Наприкінці жовтня голова ДПАУ Олександр Папаїка, ви-ступаючи на Першому україн-ському податковому форумі, заявив, що він готовий до впровадження європейських стандартів. Щоб дізнатися, якими стандартами на практи-ці керуються податківці сьо-годні, спеціально навчені люди, за зав данням Контрак-тів, відвідали три київські ДПІ та спробували здати звіти й оформити свідоцтва платників ПДВ.

Понеділок, 18 жовтня 2010 року. Здача звітності до ДПІ Святошинського району

Щоб здати звіт до Святошин-ської податкової, потрібно ви-стояти чергу, яка зазвичай ви-шиковується за периметром вестибюля. Вона описує велике коло від віконець, де сидять ін-спектори, проходить уздовж всіх стін і закінчується при-близно там, де почалася. Бух-галтери, хто моторніший, при-лаштовуються до хвоста черги, а потім боком пробираються до віконець і під незадоволене ремство колег підсовують доку-менти інспекторам.

Та, навіть пробившись до ві-конця, здати звіт непросто. За тутешньою традицією праців-ник податкової приймає тіль-ки звіти, поперед ньо підписа-ні інспектором, який веде під-приємство. Оскільки попере-

днє отримання візи — проце-дура неформальна, далеко не всі знають це місцеве прави-ло. Багато хто, відстоявши чергу, змушений іти на дру-гий поверх за підписом ін-спектора, а потім знову по-вертатися в товкотнечу перед віконцями.

Вимога отримати візу інспек-тора на бланку звіту — самоді-яльність податківців, своєрід-ний виховний захід, спрямова-ний на нелояльних платників. Якщо інспектор незадоволений підприємством, він може не під-писати звіт. Або ж підписати після виховної бесіди, яка час-тенько закінчується пропозиці-єю сплатити внесок.

Хай там що, процедура під-писання звіту в податкового інспектора не описана в жод-ному нормативному акті, тож чиновники не мають права наполягати на її виконанні. Та без візи здати звіт неможли-во. Працівники податкової, всупереч усім інструкціям і роз'ясненням вищого керів-ництва ДПАУ, непідписані звіти не приймають. Щоб пе-реконатися в цьому, ми чесно вистояли чергу й простягнули дівчині у віконці заповнені бланки декларації з ПДВ кіль-кох нещодавно зареєстрова-них підприємств. Зрозуміло, без будь-яких додаткових під-писів.

Перша спроба завершилася так, як ми й припускали: ді-вчина у віконці суворо запита-

ла, чому немає підпису каме-рального інспектора, і без нього категорично відмовила-ся приймати звіт. При цьому ані представитися, ані назвати підстави своєї відмови вона не захотіла. За всіма роз'яснен-нями нас направили до на-чальника відділу обробки по-даткової звітності пана Кли-менка.

Одразу вирушаємо до нього. Адже ми точно знаємо, що жод-ним нормативним актом не пе-редбачено процедури завірення звіту в інспектора. Знають про це й працівники ДПІ. Саме тому працівники податкової, що при-ймають звітність, отримали су-воре розпорядження від керів-ництва не називати ані своїх прізвищ, ані посад. Очевидно, в такий спосіб начальство нама-гається зменшити кількість скарг на неправомірні вимоги своїх підлеглих.

Ми підготувалися до розмови з начальником відділу: дістали листа заступника голови ДПАУ Сергія Лєкаря. У листі йдеться: «Відмова посадової особи контрольного органа прийняти податкову декларацію з будь-якої причини або висування ним будь-яких умов для при-йняття звітності... забороня-ється й розглядається як пере-вищення службових повнова-жень посадовою особою, що спричиняє дисциплінарну й матеріальну відповідальність у порядку, встановленому зако-ном». Однак для керівника

«відділу обробки» розпо-рядження безпосереднього на-чальника важливіше від зако-нів держави, посадових ін-струкцій та роз'яснень керів-ників ДПАУ.

— Доброго дня. У нас не при-ймають звіт, сказали йти до на-чальника, — з порога заявив представник компанії.

— Мені ось цікаво, чому під-приємство не діє, але при цьому в нього є директор, є бухгалтер...

— Насамперед є нормативи, що пропонують приймати звіти, і лист заступника голо-ви ДПАУ Сергія Лєкаря, де йдеться, що звітність має при-йматися безперешкодно. Якщо працівники податкової вважають, що на підприємстві слід провести перевірку, вона може бути проведена у вста-новленому порядку.

— У мене є керівництво, будь ласка, ідіть до нього. Я не вирі-шую нічого, а виконую вказівку вищого керівництва.

— Ви начальник відділу об-робки податкової звітності. Правильно?

— Правильно. А ви бухгалтер чи хто?

— Я юрист.— Звіти здає бухгалтер. Да-

вайте кожен буде займатися своєю справою. Є начальник ін-спекції. Всі вказівки, які ми ви-конуємо, виходять від нього. Він вам усе пояснить.

— Можна поцікавитися, де ваш бейдж? Чому ви його не носите?

Здавайся хто може!

Як київські податківці збирають звітність і розмовляють із платниками податків

Вадим КУЛЬПІНОВ

*В редакції є відеозапис зустрічей наших представників із податківцями. Нижче розміщено фрагменти цього відеозапису.

— Ось він (бере бейджик з далекого кута робочого стола). Мені нема куди його причепи-ти. Вам що, письмове пояснен-ня дати? Не затримуйте, у мене теж є робота!

Однак іти ми не збиралися. У вестибюлі надто велика черга, щоб повторювати спробу в іншому віконці. Тож ми зажадали запросити до ка-бінету начальника або надати нам письмову відмову. Хазяїн кабінету довго кудись теле-фонував, щоб з нами «розі-бралися», але, хоч як прикро, колегам було не до того. Явно розлютившись, Анатолій Клименко дістав штампик й особисто проштампував при-несений нами звіт: «Ось, я прийняв у вас звіт. Вам цього досить?»

Середа, 20 жовтня 2010 року. Здача звітності до ДПІ Шевченківського району

У Шевченківській податко-вій вигадали несподіваний спосіб боротьби з чергами.

На вході поставили охоронця, який перевіряє паспорти в усіх відвідувачів. У кого пас-порта немає — не може про-йти до будівлі інспекції. Зва-жаючи на те, що сьогодні останній день здачі деклара-ції з ПДВ, бухгалтери, які з'явилися без паспорта, в роз-пачі: для подання декларації паспорт ніколи не був потрі-бен, а для входу в будівлю раптом знадобився. Жінки, у яких не виявилося із собою «документа, що засвідчує особу», юрбляться біля входу й по черзі намагаються то ку-дись телефонувати, то пере-конати охоронця пропустити їх усередину. Розгубленість і обурення відвідувачів можна зрозуміти — ніде не прописа-ний обов'язок бухгалтера но-сити із собою паспорт. Так само, як у податківців немає законних підстав перевіряти паспорти у відвідувачів. Та й користі від цієї перевірки жодної. Прізвища громадян ніхто не записує, дані не пе-ревіряються. Охоронцеві важ ливо пересвідчитися ли ше у факті наявності пас-порта. А точніше — проде-монструвати платникам, що жодні закони не завадять ту-тешнім чиновникам перевіря-ти паспорти, вимагати додат-кових підписів тощо.

До речі, подання електрон-ної звітності не рятує платни-ків від виховних заходів. І у Святошинській, і в Шевчен-ківській інспекціях у звітний період електронна система, за допомогою якої здається звітність, ніби не працює. Тож у коридорах багато на-роду з паперовими деклараці-ями, до яких додаються диски та флешки: мабуть, податків-цям цікавіше, коли все зда-ється вручну. Хто ж битиме поклони, якщо всі бухгалтери надсилатимуть файли елек-тронкою?

контракти | № 45 | 08.11.2010 35

реклама

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

«Управління боротьби з організованою

злочинністю можна розпускати.

У результаті 19 років реформ

за не дуже успішних урядів у нас у країні з'явилися дві яскраво виражені організовані

злочинні групи — Державна податкова

адміністрація України та Міністерство

внутрішніх справ».

•Борис Колесніков,

віце-прем'єр-міністр України

податкижурналіст міняє професію

Серед підприємців укоріни-лася думка, що сама ідея здачі звітів по інтернету загинаєть-ся. Мабуть, податківці розумі-ють, що, перевівши платників в електронний режим, вони втратять такий важливий для них особистий контакт із представниками компаній. Останнім часом податкова просто перестала підписувати договори на електронне об-слуговування — заповнені бланки місяцями лежать в очі-куванні підписів. Якщо дуже потрібно — двері відкрито, про все можна домовитися. Однак, як ми дізналися в ко-ридорах Шевченківської ДПІ, укладання договору про елек-тронну звітність не означає його виконання. У звітний пе-ріод система дає збої.

Четвер, 21 жовтня 2010 року. Прийом у начальника ДПІ Печерського району Миколи Ілляшенка

У податкової Печерського ра-йону свої проблеми. Тут вкрай складно отримати свідоцтво платника ПДВ. Навіть нові під-приємства, які ще не скоїли й не могли скоїти жодних правопо-рушень, піддаються нефор-мальним покаранням. Мабуть, для профілактики. Щоб отрима-ти свідоцтво платника ПДВ, ми, як представники двох компа-ній, змушені були з'явитися на особистий прийом до начальни-ка ДПІ Печерського району Миколи Ілляшенка.

Начальник Печерської по-даткової, колишній податко-

вий міліціонер, розмовляв з нами так, неначе ми вдесяте прийшли просити в нього гроші в борг. На більшість за-питань представників підпри-ємств він просто відмовився відповідати. Мабуть, не цар-ська ця справа — виправдову-ватися перед платниками за проблеми, які створила їм по-даткова.

— Щоб ви отримали свідоц-тво платника ПДВ, до мене мають прийти директори під-приємств, — заявив Микола Іл-ляшенко, ретельно вивчивши доручення представників ком-паній. — До мене або в податко-ву міліцію. Мені потрібно пере-конатися, що ці підприємства не будуть використовуватись у фінансових схемах.

— Яким нормативним актом

передбачено зустріч із директо-ром підприємства?

— Ніяким не передбачено. Вони до мене прийдуть, після цього їм видадуть свідоцтво. Або не видадуть ніколи.

Підсумки вилазки

У результаті нашого невели-кого рейду ми переконалися, що податківці змагаються між собою у вигадуванні нових ви-ховних процедур для платників податків. При цьому вони самі створили досить сумнівні схеми реєстрації підприємств і подачі звітності. Досить одного разу здати звіт у податковій інспек-ції, щоб зрозуміти, чому Украї-на займає одне з останніх місць у світовому рейтингу зручності оподаткування.

Податкова ПедагогікаЯкими методами податківці виховують платників податків

ство не може здійснювати легальні угоди з іншими компаніями й не може розраховувати на податковий кредит.Вихід. Похід директора до одного із заступників начальника ДПІ або по-даткових міліціонерів, виправлення «стану».

4. АнулюваннясвідоцтваплатникаПДВ

Суть. Податківці виїжджають (або нібито виїжджають) на перевірку підприємства та складають акт про те, що така собі комісія встановила факт незнаходження підприємства за місцем реєстрації. У цьому ж до-кументі міститься й рішення комісії: анулювати свідоц тво платника ПДВ із дати складання акту. Від цього моменту компанію позбавлено пра-ва на податковий кредит. Подальша діяльність у рамках правового поля майже неможлива.Вихід. Переконувати, доводити, до-мовлятися.

Інспектор не підпише звіт, якщо в підприємства невідповідний «стан».Вихід: Щоб виправити «стан», слід відвідати заступника начальника ін-спекції або податкової міліції та до-мовитися.

2. Відмовавпостановцінаоблікрозрахунковогорахунку

Суть. Податківці відмовляються ставити на облік розрахунковий ра-хунок компанії. Без цього банк не дозволить користуватися рахунком. Відповідно, підприємство не може розпочати діяльність.Вихід. Іти до камерального інспек-тора. Якщо виявляється невідпо-відний «стан», домовлятися з мілі-цією або заступником начальника ДПІ.

3. НевидачасвідоцтваплатникаПДВ

Суть. Податкова не видає свідоцтво платника ПДВ, без якого підприєм-

стан компанії відрізняється від «стан 00», організація в буквально-му сенсі паралізована.

Слід зазначити, що в українсько-му законодавстві нічого не сказано ані про присвоєння підприємствам «станів», ані про правові наслідки присвоєння цих самих «станів».

Укогопоганий«стан»

1. Збиткові підприємства2. Компанії, які подають порожні

декларації3. Організації, у яких різні фактична

та юридична адреси4. Підприємства, які надто часто ви-

магають відшкодування ПДВ5. Юрособи, до керівництва яких

податківці відчувають ворожість із невідомих причин

Вашіпроблеми

1.НеприйманнязвітностіСуть. Представник компанії не може здати звіт без підпису інспектора.

В основі виховних технологій на-ших податківців лежить цікавий винахід, що має назву «стан». Цей податковий термін не має прямого перекладу іншими мова-ми. Приблизно його можна трак-тувати як «категорія» або «по-ложення».

Застосовується «стан» у такий спосіб. Якщо підприємство з яки-хось причин не подобається подат-ківцям, у своїх електронних базах даних вони присвоюють компанії один зі станів. Наприклад, «стан 09» або «стан 23». Цифра означає, чим саме податківцям не подобається підприємство. Чи то не за місцем реєстрації знаходиться, чи то мало податків сплачує, чи то директор незговірливий. Будь-який податкі-вець, відкривши базу й побачивши неправильний «стан» підприємства, не підпише для цієї юрособи жод-ного документа. Таким чином, якщо

контракти | № 45 | 08.11.201036

контракти | № 45 | 08.11.201038

? У період кризи Кредитпромбанк залишився серед найбільших фінансових ін сти туцій України. Які стратегічні й управлінські рішення, антикризові програми дали банку змогу зберегти свої позиції?

— У китайській мові немає слова «криза». Це поняття жителі Піднебесної китайці зображують за допомогою двох ієрогліфів: «проблема» і «можливість».

Попри складність ситуації в період економічного колапсу, обидва ці вектори ми обрали як стратегічні. Основні наші зусилля, безу-мовно, було зосереджено на збереженні бізнесу, якісної клієнтської бази, ключового персоналу. Але разом із тим ми визначили перелік пріо-ритетних інституційних про-ектів, реалізація яких дасть Кредит пром банку змогу бути конкурентним на ринку в довгостроковій перспекти-ві. Їх впровадження ми поча-ли ще 2009 року. Серед най-більш значимих проектів я можу назвати вдосконален-ня управ ління персоналом та IT-інфраструктури, оптиміза-цію фінансового управління й ризик-менеджменту, орга-нізаційно-функціональні пере творення, на рівні як центрального офісу, так і регіональної мережі.

Крім того, нам вдалося зберегти свої позиції на ринку завдяки підтримці акціонерів, які збільшили статутний капітал банку на 788 млн грн.

Наша сьогоднішня стратегія «заточена» на забезпечення зрос-тання: відновлення кредитування, активізацію продажу картко-вих продуктів, збільшення операцій через електронні канали тощо. При цьому ми прагнемо збалансованості між зростанням і розвитком. Динаміка об’ємних і кількісних показників порівнянна із зусиллями у сфері підвищення ефективності та керованості біз-несу.? Який нинішній фінансовий стан Кредитпромбанку?

— Наш фінансовий стан я оцінюю як цілком стабільний. Завдяки своєчасним та ефективним антикризовим заходам банк сьогодні демонструє позитивну динаміку всіх показників і стабільно наро-щує клієнтську базу. За дев’ять місяців поточного року чисті активи збільшилися на 263 млн грн і сягнули 13,9 млрд грн. Депозити юри-дичних і фізичних осіб за цей самий період зросли на 1,7 млрд грн — до 4,8 млрд грн. Поточні залишки на рахунках клієнтів станов-лять 1,03 млрд грн. Банк залишається висококапіталізованим інсти-тутом. Ми вчасно здійснюємо всі клієнтські платежі, оперативно та в повному обсязі повертаємо вклади за депозитами, підтримуємо

безперебійну ро боту банко-матів і видачу готівки з каси банку.

Станом на початок жовтня наш чистий прибуток пере-вищив 20,8 млн грн. Таким чином, нинішній рік ми маємо намір завершити з позитивним фінансовим результатом. Разом з тим хочу зазначити, що прибуток не є сьогодні головним кри-терієм надійності та стабіль-ності. По-перше, у банків досить інструментів для мані-пулювання цим показником, а по-друге, на їхній фінансо-вий результат вплинула необхідність формування резервів під кредитні опера-ції. Відповідно фінансові результати банків, негативні чи позитивні, варто аналізу-вати індивідуально, з ураху-ванням особ ливостей і стра-тегії розвит ку кожної фінін-ституції. Той факт, що деякі банки, виходячи зі звітів, у кризовий період отримували прибуток, може означати не лише успішність їхньої діяль-ності. Це також може свідчи-ти або про небажання банку формувати резерви в достат-ньому обсязі, або про бажан-ня знизити подат ковий прес. Зверніть увагу, що збитки у 2009 році продемонстрували багато найбільших банків, у надійності яких не можна було сумніватися. У зв’язку з цим хочу наголосити, що ми

не вважаємо кредити, під які сформовано наші резерви, втрачени-ми грішми. Ці кредити сьогодні є проблемними, однак ми твердо впевнені, що їх можна повернути до стандартного графіку обслу-говування. Крім того, значний обсяг сформованих резервів дозво-ляє банку зберегти необхідну ліквідність і фінансову стабільність і бути готовим до непрогнозованих кризових явищ.

Найкраще про надійність (або ненадійність) банку свідчать такі індикатори, як рівень адекватності капіталу, що вказує на співвід-ношення власного капіталу й активів банку з урахуванням ризи-ків, співвідношення витрат і доходів, що демонструє ефективність управління витратами, і, звісно ж, рівень ліквідності, що визначає здатність банку розрахуватися за своїми зобов’язаннями, зокре-ма із вкладниками. Що вищий цей показник, то більше коштів доступно банку на даний момент. Тепер судіть самі: нині показ-ник адекватності капіталу Кредитпромбанку становить 13,7% (за нормативного значення не менш ніж 10%). Після реєстрації в НБУ додаткового капіталу статутний капітал банку становитиме 2,6 млрд грн, показник адекватності капіталу — понад 24%. Співвідношення наших витрат і доходів — близько 49% (по бан-ківській системі в цілому — 50,5%). Тобто доходи банку майже удвічі перевищують його витрати. Це гарний показник, проте ми

Стратегія взаємної довіри

Віктор Леонідов, голова правління Кредитпромбанку

стратегії компанії

й далі шукаємо можливі варіанти подальшої оптимізації витрат-ної частини банку.? У цьому контексті як охарактеризуєте ліквідність банку?

— Ліквідність банку оцінюється нормативами миттєвої, поточ-ної та короткострокової ліквідності, визначеними НБУ. Сьогодні фактичні значення згаданих нормативів становлять 120% (за нор-мативного значення 20%), 135,3% (нормативне значення — 40%) і 103,3% (нормативне значення — 60%) відповідно. Значне пере-вищення фактичних значень над нормативними (мінімально припустимими) дозволяє охарактеризувати ліквідність банку як високу.

Говорячи про платоспроможність банку, хочу зауважити, що крім досить високих залишків на кореспондентських рахунках і в касах банку, ми сформували портфель облігацій внутрішньої дер-жавної позики в розмірі понад 315 млн грн, що дозволяє в корот-кий термін значно збільшити платоспроможність банку.? Чи вдалося банкам відновити довіру вкладників?

— Протягом 2010 року спостерігалася тенденція до збільшен-ня рівня довіри вкладників до банківської системи, про що свідчило й поступове зростання коштів фізичних осіб, розміще-них у вітчизняних фінансових інституціях. Без сумніву, вже можна констатувати, що довіру вкладників до банківської сис-теми майже відновлено. І показники Кредитпромбанку це під-тверджують. Так, за 10 місяців поточного року строкові вклади фізичних осіб у нашому банку зросли на більш ніж 1,2 млрд грн. Загальна кількість вкладників збільшилася майже на 11 тис. осіб.? Наскільки збільшився в Кредитпромбанку обсяг довго

строкових депозитів фізичних осіб?— Частка довгострокових депозитів (строком понад рік) у порт-

фелі строкових вкладів у період із січня по жовтень збільшилася з 34% до 52%.? Яка динаміка зростання

портфеля вкладів приватних клієнтів банку в короткостроковій перспективі?

— У короткостроковій перспек-тиві темпи зростання портфеля вкладів приватних клієнтів збере-жуться. Сьогодні можна відзна-чити навіть позитивну динаміку. Так, у серпні в Кредитпромбанку цей показник становив 136 млн грн, у вересні — 172,2 млн грн, у жовтні — понад 160,5 млн грн.? Ваші прогнози щодо дина

міки депозитних ставок на найближчі дватри місяці?

— Істотних змін у розмірах ста-вок до кінця року ми не побачи-мо. Можливо, ставки в усіх валютах ще «просядуть» на 1–2%. При цьому динаміка ста-вок нині набуває логічних і зако-номірних рис. Вони знову стоять у правильній пропорції до строків розміщення вкладів: що довший строк, то вища ставка за депозитом.? У яких валютах банкам зараз вигідніше залучати депозити?

— Переважно у гривні, бо відновлення кредитування фізичних осіб відповідно до норм законодавства можливе тільки в гривні. Потребу у валюті відчувають не всі банки. Валюту банківський сектор зараз використовує зазвичай для погашення субординова-них кредитів і для кредитування юридичних осіб з валютною виручкою. Таким чином, потреба у валюті зараз істотно нижча за докризову.? Чи варто очікувати в І півріччі 2011 року активізації креди

тування фізичних осіб?— Без сумніву, обсяги кредитування поступово нарощувати-

муться. Наш банк також активізується на ринках автокредитуван-ня, кредитування «зарплатників» тощо. Але досягнення обсягів 2007–2008 років можна очікувати не раніше 2012-го.

Нині українська банківська спільнота працює над програмою розвитку гривневого кредитування. Якщо буде дозволено інститут валютних свопів, коли банк отримає можливість розміщати в НБУ

іноземну валюту й одержувати в обмін гривню для довгостроко-вого кредитування, ми зможемо ефективніше використати ліквід-ність, істотно наростити свій кредитний портфель і збільшити його дохідність.? Які законодавчі проблеми в банківській сфері потребують

негайного рішення?— У принципі сьогодні немає підстав говорити про якусь

недоврегульованість банківської діяльності: чи то стосується базових законів, чи нормативних правил регулятора — Національного банку України. Проблема виходить за межі фінансового сектора та стосується насамперед правової культу-ри учасників фінансових відносин. Найчастіше позичальники, попри те, що гроші від банку вони отримали й уже витратили, звертаються до судів щодо недійсності кредитних договорів і договорів застави. Попри очевидну абсурдність їхніх вимог, суди можуть роками розглядати такі справи. Банки в підсумку судову суперечку виграють, але втрачають на цей час кредит-ний ресурс, що формується, зокрема, і з грошей інших клієнтів банку — вкладників, чиї інтереси, таким чином, порушуються. Позичальники мають ставитися до своїх боргів відповідальні-ше. Цьому посприяє прийняття Закону України «Про захист прав кредиторів».? Чи можна вже говорити про закінчення фінансово

економічної кризи в Україні або ж варто очікувати на другу хвилю?

— Я солідарний з тими аналітиками, які вважають, що ниніш-ня фінансово-економічна криза в нашій країні добігає кінця. Ані економічних, ані політичних передумов до початку другої хвилі я не бачу. Спостерігається певна стабілізація у вітчизняній бан-ківській системі та в економіці загалом. Те саме можна сказати й про стан світових фінансових і сировинних ринків. Разом з тим очевидно, що вихід із кризи не буде стрімким. У найближчі

рік-два нас очікує повільний і спокійний підйом. Динамічне зростання активів у банківській системі (не лише українській, а і європейській) найближчим ча -сом не прогнозується. Ми чудово усвідомлюємо, що досягнення докризових обсягів бізнесу від-будеться не скоро. Криза вияви-лася глибшою, ніж ми всі споді-валися ще рік тому. Ну а найбільш неприємними її наслідками вия-вилися зниження рівня довіри до банківського сектора з боку насе-лення, втрата платоспроможності великими позичальниками.

Ситуацію, що склалася сьогодні у фінансовій системі, аналітики порівнюють із кризою автомо-більної індустрії кінця 1990-х років. Тоді автогіганти були зму-шені скоротити близько 30% робочих місць, активізувалися

процеси поглинання й злиття автомобільних компаній, серйоз-но змінилися технології, результатом чого стало принципово нове конвеєрне виробницт во авто. Аналогічні процеси очікують банківську систему в найближчі кілька років.? Чи чекаєте на відновлення інвестицій в економіку України

в короткостроковій перспективі? Які галузі цікавитимуть інвесторів у першу чергу?

— Так, очікую. Цьому, зокрема, сприятиме й співпраця нашої країни з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, ЄБРР. І зовнішні, і внутрішні інвестори насамперед приділяти-муть особливу увагу експортно орієнтованим галузям економі-ки, оскільки саме великі компанії-експортери мають сьогодні найбільший потенціал зростання. Крім того, значні капітало-вкладення буде спрямовано в аграрний, фармацевтичний, телекомунікаційний та банківський сектори. У цілому ж пріори-тет віддаватимуть тим підприємствам, які в умовах кризи змог-ли зберегти фінансову стабільність, ринки збуту, бездоганну кредитну історію та сформувати чітку стратегію роботи в пост-кризовий період.

Темпи зростання портфеля вкладів приватних клієнтів збережуться. Уже в серпні в Кредитпромбанку цей показник становив 136 млн грн, у жовтні — понад 160,5 млн грн

контракти | № 45 | 08.11.2010 39

контракты | № 8 | 22.02.2010?

маркетингова лабораторіястратегії

«Завжди є люди, до яких звертаються по пораду, вони — сполучна ланка між тобою та покупцем», — напучувала своїх підлеглих головна героїня американської кінокартини «Сімейка Джонсів», яка займалася просу-ванням споживчих товарів і послуг. У центрі уваги авторів цієї драмеді давно не новий, але надзвичайно ефективний маркетинго-вий прийом — стимулювання особистих рекомендацій лідерів думок. Прихильники такого промо стверджують, що для будь-якої категорії споживачів можна знайти одну або кілька лідерських груп, представ-ники яких є прикладом для наслідування. Друзі, колеги і просто знайомі симпатизу-ють їм і, свідомо чи ні, прагнуть бути схожи-ми на них. Якщо такий лідер привселюдно висловлюється за певну ТМ, це зазвичай приводить до збільшення обсягів продажу.

Один із вас

Ще в середині минулого століття залучати лідерів думок до просування това-рів і послуг почав легендарний мі-льярдер Аристотель Онас сіс. Він задіяв у рекламі дамських сигарет кількох кінозірок і моделей, які вважалися іконами стилю. Знаме-нитостям платили за те, щоб вони з'являлися на людях із сигаретами. Саме так у середині минулого сто-ліття грецький бізнесмен привчив американських жінок палити. Утім, на думку керівника департа-менту вивчення споживчих рин-ків міжнародного агентства Marketing Solutions Синтії Роз-енблат, у наші дні аналогічна промо-кампанія не принесла б ба-жаних результатів. «У середині, та й у другій половині ХХ століття пошук лідерів думок не був склад-ним, — наголошує експерт. — Обивателі орієнтувалися на зна-менитостей. Наслідували їхню манеру поведінки та стиль. У кож-ному другому салоні краси біля дзеркал ставили фотографії зна-менитих акторок і співачок. Від-відувачки обирали та вказували перукарям і візажистам, на кого саме вони хочуть бути схожими. У сучасному суспільстві насліду-вати зірок кіно й естради праг-нуть хіба що члени фан-клубів. Для більшості лідерами думок є люди, які близькі за соціальним станом, але в чомусь перевершу-ють».

Робота маркетологів, які роб-лять ставку на особисті реко-

мендації, помітно ускладнилася. Універ-сальних лідерів, яких можна було б найня-ти для впливу на масову аудиторію, майже не залишилося. З'явилася проблема пошу-ку місцевих героїв, які задають тон у пев-ній тусовці, але невідомі за її межами. «Більшість невдалих промо-проектів тако-го роду, про які мені доводилося чути, про-валилися саме тому, що організатори по-милилися у виборі лідерів думок, — зазна-чає Синтія Розенблат. — Багато моїх зна-йомих фінансують різноманітні соціоло-гічні дослідження, сподіваючись виявити потрібні групи впливу за результатами споживчих опитувань. Навряд чи з цього вийде щось путнє». Як зазначає експерт, учасники опитувань не завжди бувають відвертими й нечасто зізнаються інтерв'юерам, на кого насправді хочуть бути схожими. У більшості споживчих анкет, зібраних працівниками Mar keting Solutions для різних клієнтів агентства, за-значено, що покупці прислухаються до

думки незалежних експертів, які тестува-ли продукт. Однак, як свідчить практика, мало кому вдається досягти істотного зрос-тання продажу за допомогою рекоменда-цій профільних фахівців. «Не пам'ятаю, щоб оплачена публічна заява експерта принесла більш ніж 3% зростання оборо-тів, а ось залучаючи до участі в промо-проектах керівників невеликих фірм і ме-неджерів середньої ланки великих компа-ній, можна отримати й 15%, — зазначає пані Розенблат. — Дуже багато представ-ників середнього класу, які працюють за наймом, повторюють споживчий вибір свого безпосереднього керівництва. Однак майже ніхто не зізнається в цьому, запо-внюючи анкети маркетингових компаній».

Лідерство по-українськи

В Україні практика стимулювання осо-бистих рекомендацій існує досить давно. Першопрохідники, які використовували

цей промо-прийом ще 15–20 років тому, найчастіше припускалися однієї загальної помилки. Вони вважали лідера-ми думок тих, хто більше за інших знає про певний продукт. За позитивні рекомендації за-звичай доплачували фахівцям суміжних галузей і торговцям, які спеціалізувалися на потріб-ній товарній категорії. Тим часом потенційні покупці наба-гато охочіше зверталися до менш компетентних, але ближ-чих для них джерел інформації — радилися із друзями й колега-ми. Так, у 1990-х роках тютюно-ва компанія, яка виводила на український ринок марку деше-вих сигарет, спершу зробила ставку на рекомендації торгов-ців. Кільком десяткам тисяч продавців у дрібному роздробі запропонували заробити, про-суваючи нові сигарети. Вироб-ник витратився на масштабну програму Mystery Shopping і по-обіцяв продавцям-порадникам щедру грошову винагороду. Ре-зультатом було незначне зрос-тання продажу, яке лише покри-ло витрати на проведення акції. Виявилося, що цільова аудито-рія ТМ — українці зі статком нижче середнього рівня — не надто довіряє відгукам продав-ців.

Пізніше маркетологи тієї самої компанії запустили набагато

Чому лідерами думок стають дрібні начальники, а не кінозірки

контракти | № 45 | 08.11.201040

*В Україні 69% лідерів думок відмовляються від придбання продукції компаній, котрим не довіряють, навіть якщо вона дешевша, ніж аналоги інших виробників. Дані GfK Ukraine та noblet Media CIS.

Марія БОНДАР

Взірець взірцям

В Україні з лідерами думок працюють креативно, але безсистемно

Складно знайти лідера думок для реклами предметів розкоші

контракти | № 45 | 08.11.2010 41

реклама

менш витратний, але ефективніший промо-проект. Представники виробника знайомилися з лідерами профспілок, ство-рених на великих виробничих підприєм-ствах. Приносили кожному по блоку сига-рет і просили пригощати шанованих у ко-лективі працівників. Іншу марку, орієнто-вану на золоту молодь, просували за допо-могою діджеїв місцевих радіостанцій, MC популярних дискотек і молодих людей, які вважалися лідерами тусівок. Кожному учасникові проекту давали блок сигарет безплатно й без будь-яких умов. Лідерів думок не просили привселюдно хвалити ТМ або радити її знайомим. Досить було, щоб потенційні покупці бачили фірмові сигарети в руках тих, кому прагнули на-слідувати. Ефективність описаних акцій перевершила сподівання організаторів.

Від початку маркетологи виробника розраховували, що прибу-ток, отриманий у резуль-таті проведення кампаній, утричі перевищить витра-ти. Насправді віддача ста-новила близько $10 на кожен витрачений долар. «Наші українські партне-ри дотепер постійно за-пускають промо-програми за участю лідерів думок, — розповідає Синтія Ро-зенблат. — Іноді вони до-сягають вражаючого зрос-тання оборотів. Пам'ятаю, до кризи на переговорах озвучували цифри 50–

60%, у Європі про таке збільшення обся-гів продажу за підсумками разової акції можна лише мріяти. Але, на жаль, їм майже ніколи не вдається утримати до-сягнуті показники довше, ніж до кінця сезону. Все тому, що українські фахівці зі стимулювання особистих рекоменда-цій працюють креативно, але безсистем-но». Головною стратегічною помилкою віт чизняних маркетологів експерт вва-жає те, що до лідерів думок звертаються «за необхідності», коли потрібно швид-ше розпродати залежаний на складах товар або підтримати нову ТМ, а варто було б всерйоз зайнятися формуванням лояльності лідерських груп. Скласти базу персоналій, здатних впливати на спо-живчий вибір цільової аудиторії, та регу-лярно з ними контактувати. Задіяти їх у тестуванні, а можливо й у розробці нових продуктів, проводити для них презента-ції, семплинги тощо. «Якби українські маркетологи завдали собі клопоту систе-матизувати роботу з лідерами думок, на-слідки економічної кризи для FMCG-компаній могли бути набагато менш бо-лючими, — вважає пані Розенблат. — Гадаю, на початку нового періоду еконо-мічного зростання робитимуть погоду на споживчих ринках саме ті, хто зможе до-сягти лояльності лідерів думок та утри-мати їхню увагу в довгостроковій пер-спективі». Поки що активніше й успішні-ше за інших з лідерськими групами пра-цюють торговці одягом premium-сегмента. На особливу увагу заслуговує промо-акція, за допомогою якої україн-ські представники Helen Marlen стиму-лювали продаж стоків одягу й аксесуарів перед початком чергового сезону. У про-даж ось-ось мала надійти нова колекція. Виникла потреба в очищенні складів, але звичайного розпродажу та стокового збуту виявилося недостатньо. «Ми орга-нізували для Helen Marlen показ, але за-мість професійних манекенниць запро-сили відомих представниць українського бомонду — дружин політиків, бізнес-леді та просто світських тусівниць, — розпо-відає генеральний директор PR-компанії Noblet Media CIS Євгенія Панкратьєва. — Для кожної учасниці показу підбирали одяг і аксесуари, що відповідають її стилю. У результаті весь сток, що нако-пичився в магазинах, було розпродано за два дні. Крім того, компанія отримала безкоштовне пабліситі у провідних глян-

сових журналах країни». Описана акція вигідно від-різнялася від більшості разових заходів із залу-ченням лідерів думок, оскільки сприяла форму-ванню лояльності з їхньо-го боку. Участь у повно-цінному fashion-шоу для жінки, не пов'язаної з ін-дустрією моди, — подія, що запам'ятовується. За-вдяки цьому заходу було створено позитивне емо-ційне тло для подальшої роботи з лідерською гру-пою.

«Якщо хочеш досягти успіху, не продавай

речі — продавай стиль життя, статус. Якщо людям подобаєшся ти,

їм подобається те, що в тебе є».

•З к/ф «Сімейка

Джонсів»

Неправильний вибір лидерів думок — поширена помилка маркетологів

Для просування споживчих товарів

на нових національних ринках краще обирати

місцевих «героїв»

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 45 | 08.11.2010

Найшвидший STiSubaru офіційно презентувала в Україні Impreza STi — нове покоління легендарного спорткара. Модель 2011 року офіційно вважається най-швидшим STi в історії компанії. Його доведення здійснювалося під керів-ництвом легендарного раліста Томмі Мякінена — у результаті авто пока-зало найкращий час на Північній петлі Нюрбургрінга (7’55’’00) за всю історію випробувань Subaru Impreza STi на цьому треку. Серце моделі — турбований опозитний двигун потужністю 300 к. с. та об’ємом 2,5 л. У списку трансмісій, крім класичної для STi шестиступеневої механічної КПП, вперше з'явилася автоматична трансмісія. До вже відомого на укра-їнському ринку хетчбека 2011 року додасться седан Impreza WRX STi. Вартість седана з механічною КПП починається з 413 800 грн, варіант із автоматичною коробкою коштуватиме 406 000 грн.

Citroёn для всієї родини

З листопада на українському ринку офіційно представле-ний Citroёn C3 Picasso — сімейний автомобіль, про-даж якого в Європі старту-вав торік. Новий Picasso — втілення концепції Space Box, що сполучає кубічну форму, округлість ліній, зовнішню компак-тність і місткий салон. На вітчизняному ринку модель пропонується з економічним бензиновим двигуном 14VTi потужністю 95 к. с. Усі авто комплектуються системами ABS, EBA, EBD, двозонним клімат-контролем, аудіосистемою CD+MP3, передніми сидіннями з підігрівом, бортовим комп'ютером, датчиками дощу та світла. Будучи сімейним авто, C3 Picasso характеризується високим рівнем безпеки для всіх пасажирів. Вартість новинки — $18 280.

42

Нови

нка

Поча

ток

прод

ажу

новиниавтоклуб

Два концепти до ювілею

Д о 200-річчя промислової історії марки Peugeot концерн офіційно представив два концепт-кари: цілком електрич-ний родстер EX1 (на фото вгорі) і міський автомобіль

HR1 з гібридною руховою установкою.EX1 — двомісний родстер на електричній тязі. Високі дина-

мічні характеристики нової моделі забезпечують аеродинаміка надлегкого карбонового корпусу і два електродвигуни, макси-мальна сумарна потужність яких становить 250 кВт (340 к. с.). Футуристичний дизайн автомобіля заввишки 0,9 м і завширшки 1,77 м доповнюється дверима, що відкриваються назад, і спор-тивними сидіннями, що переміщаються при відкритті дверей. Керування автомобілем здійснюється за допомогою двох джой-стиків, що асоціюються швидше з комп'ютерною грою, а не з автомобілем. Однак за максимальної динаміки прискорення водій і пасажир EX1 відчувають зовсім не іграшкове прискорен-ня в 1 g.

HR1 — міський концепт-кар, спроектований інженерами та дизайнерами Peugeot у стилістиці змішування жанрів. Концепт поєднує в собі габарити міського авто (довжина — лише 3,69 м), збільшений дорожній просвіт, повний привод і зовніш-ність купе. Інша особливість HR1 — трансформований салон із сидіннями-мотрійками та багажником об’ємом 180 або 734 л (у чотири- та двомісному варіанті відповідно). У розпорядженні водія бортовий комп'ютер з датчиком руху — керувати ним можна буде жестами. Місце переднього пасажира обладнано з'йомним ПК. Рухова установка HR1 складається із трицилін-дрового бензинового двигуна об’ємом 1,2 л (спереду) та елек-тромотора (ззаду), сумарною потужністю 147 к. с. Витрата пального системи у змішаному циклі — лише 3,5 л на 100 км.

*Російське коріння: дизайн Peugeot HR1 розробив росіянин Артем Неретін

Ювілей навпакиУ січні 2011 року Mercedes-Benz розраховує отримати патент на платформу MFA (Mercedes Front-drive Architecture), на якій найближчими роками буде створено автомобілі A- та B-класу. Цікаво, що рівно 125 років тому Карл Бенц отримав перший патент на «автомобіль, що працює на бензині». Нова платформа буде повною протилежністю концепції автомобіля Карла Бенца — MFA призначено для викорис-тання всіх відомих альтернатив бензиновому двигуну: паливних елементів, електричних аку-муляторних батарей, балонів із воднем і скрап-леним газом. Стилістика екстер'єру нового про-екту, за інформацією Mercedes-Benz, буде роз-витком дизайну концепт-кара Mercedes F800.

Конц

епт

Топ-10 авто, власники* яких найчастіше перевищують швидкість

Рейтинг

43контракти | № 45 | 08.11.2010

Нове

пок

олін

ня

Нові месники*Концерн Chrysler LLC представив оновлений седан Dodge Avenger. Рестайлинговий Avenger отримав повністю переналаштовану підвіску, що знизила розгойдування кузова й поліпшила керо-ваність. Колія автомобіля стала на 25 мм шир-шою, дорожній просвіт зменшився на 12 мм спереду й на 6 ззаду. Крім того, седан отримав покращену шумоізоляцію. У США новий Avenger пропонуватимуть із двома бензиновими двигуна-ми: чотирициліндровим мотором об’ємом 2,4 л і шестициліндровою руховою установкою сімей-ства Pentastar об’ємом 3,6 л і потужністю 283 к. с. Обидві модифікації комплектуватимуть шестис-тупеневою автоматичною КПП. Чи поставляти-меться Avenger в Україну — невідомо: після переходу європейської дистрибуції американ-ського бренда під керування Fiat імпорт Dodge у нашу країну було припи-нено.

Рест

айли

нг

Восени цього року аналітичне агентство Quality Planning (США) опублікувало незвичайний рейтинг. Використовуючи поліцейську статистику, в QP склали список автомобілів, власників яких найчастіше штрафують у США за перевищення швидкості.

* Понад половина власників найпрудкіших авто — жінки. У топ-10 лише три винятки з цього правила: Hummer, за кермом якого у 73 випадках зі 100 сидять чоловіки, Mercedes Benz CLS 63 AMG — 58%, та Acura Integra — 60%.

1Mercedes Benz SL

3Scion Tc

2Toyota Camry Solara

4Hummer H2/Н3

6Mercedes Benz CLS 63 AMG

8Pontiac Grand Prix

10Volkswagen GTI

5Scion xB

7Acura Integra

9Mercedes Benz CLK 63 AMG

на 100 тис. миль пробігу

404 штрафиСередній вік власників

53 роки


349 штрафівСередній вік власників

50 років



30 років



46 років



37 років



46 років



33 роки



40 років



47 років



40 років

Четвертий Caddy30 жовтня 2010 року в Україні офіційно стартував продаж нового Volkswagen Caddy. Четверте покоління компактного фургона отримало новий дизайн, виконаний у єдиній концепції Volkswagen DNA.

Новий Caddy — перший у своєму класі автомобіль, оснащений системою курсової стійкості (ESP) у стандартній комплектації. Новинка пропонується у варіанті зі збільшеною колісною базою (Maxi) і — єдина у своєму сегменті ринку — з повним приводом (4MOTION).

Максимальний об’єм завантаження п’ятимісного Caddy становить 3030 л, для Caddy Maxi корисний об’єм багажного відділення зростає до 3880 л. Повністю знімні сидіння другого ряду та складане крісло переднього пасажира дозволяють перевозити вантажі завдовжки до трьох метрів. Крім того, Caddy може бути обладнаний третім рядом нероздільних сидінь (стандарт для модифікацій Caddy Maxi Trendline та Comfortline) — у цьому разі місткість машини зростає до семи осіб.

Витрату пального в машин четвертого покоління в лінійці із шести нових бензинових і дизельних дви-гунів (усі — з турбонагнітачами й безпосереднім упорскуванням) знижено на 21%.

*З 2004 по 2009 роки в усьому світі було продано близько 800 тис. Caddy третього покоління. У Volkswagen Group розраховують, що четверте покоління повторить історію цього успіху

*Назва автомобіля — Avenger («месник») — повторює назву легендарного торпедоносця-бомбардувальника фірми Grumman, одного із символів перемоги США у війні на Тихому океані

Великий братКонтракти з’ясували, наскільки нам по дорозі з оновленим Mitsubishi Outlander XL. А наскільки по бездоріжжю

Сергій ГЕТУН

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

*Так називається радіаторна решітка. У Mitsubishi люблять давати гарні назви радіаторним решіткам. У попереднього XL вона називалася Mount Fuji («гора Фудзі») і теж була запозичена в Lancer попереднього покоління.

Щоб скласти перше важливе враження про Outlander XL модельного ряду 2010 року, слід на ньому проїхатися. Оберіть місто, можна українське. А візьміть, наприклад, Київ. Не надто турбуйтеся про покриття: підійде що завгодно. Це нічого, що асфальт хулігани розтаскали. Влаштовуйтеся за кермом. Правильний вид на дорогу, чи не так? Видно край капота, і огляд перехрестя чудовий. Ні, кермо за вильотом не регулюється, коли цю машину придумали, це ще не було прийнято. Але в руки лягає як влите. Ну, поїхали! Відчуваєте? Відчуваєте, як м’яко йде автомобіль? Усі нерівності підчищає. І на дорозі тримається як монумент сам собі. Спробуйте змійку. Ліворучправоруч — великий, а не крениться й не рискає. Звідкись далеко знизу чути ненав’язливі повідомлення (адже капітан має бути в курсі): «Проїхали трамвайні шляхи», «Вибоїна, сер», «Лежачий поліцейський», «Люк». Щоо? «...Це був відкритий люк, сер».

Жарти геть. Якщо машина так їде, слід бути готовим, що вона коштує як невелике підприємство. Тож у першу

У салоні зміни ґрунтовніші. З’явилися шкіряні вставки на дверях і приладовій панелі, причому на дверях не прос то якісь клаптики для краси, а великі приємні поверхні. У нас на тесті максимальна комплектація, із хромованими вставками, люком, сабвуфером у багажнику, безключовим доступом та іншими атрибутами красивого

життя. Тож скаржитися особливо нема на що. Щоправда, навіть у «максималці» електропривод є лише у водійського сидіння. Натомість є DVD для задніх пасажирів з відкидним екранчиком у

стелі. Салон у XL настільки великий, що існування DVD не заважає існуванню люка,

гляду, то ефектний «лансеріксівський» Jet Fighter* та його ж насуплена оптика — це, звісно, чудовий подарунок майбутньому власникові. Тим цінніший, що він виявився єдиним новим штрихом, який

Акінорі Наканіши вважав за потрібне внести в екстер’єр автомобіля за три роки.

Примітка для білявки

акінорі Наканіші — голова дизайнер-ського бюро Mitsubishi. Пропагує інди-відуальний спортивний стиль із неаби-якою часткою агресії. Підхід Наканіші добре характеризує його вислів: «ми не дуже велика компанія, тож, щоб досягти успіху, маємо створювати унікальні речі».

чергу ми відзначаємо, що за ціни набагато скромнішої, ніж у німецьких «однокласників», Outlander XL 2010 має досить очок у категорії «грантуризмо». Це означає не тільки, що якщо ви почнете подорож, то проведете її з комфортом. Якщо, скажімо, ви живете в місті, яке ще не до кінця визначилося, в Європі воно перебуває чи деінде, і за кількістю подоланих перешкод кожна поїздка на роботу заслуговує називатися пригодою, то здатність автомобіля гідно абстрагуватися від дрібних дорожніх негараздів вам точно не завадить.

Далі. Outlander XL, по суті, не новий автомобіль. Це «фейсліфт» моделі 2007 року. Інша річ, що й «прототип» сьогодні не втратив актуальності. XL — зразок втілення принципу «більше автомобіля за ваші гроші», від назви до кінчиків підкермових пелюсток перемикання псевдопередач варіатора. Що нового в моделі 2010 року? Дизайн передньої частини, більш респектабельний салон і поява передньоприводної комплектації із дволітровим двигуном. Інше не дуже помітно. Що стосується зовнішнього ви

тест-драйвавтоклуб

45контракти | № 45 | 08.11.2010

розкласти назад, і зовсім не пам’ятаю, як мені це тоді вдалося. Ну що сказати, за три роки результат покращився хвилин на 10. Хай би вже червоною вони цю петельку зробили, за яку потягнути потрібно, щоб сидіння розклалися.

Гени підвищеної прохідності

Коли Контракти тестували перший Outlander XL, виявилося, що в нього непогані позашляхові задатки. Справа тоді закінчилася святкуванням перемоги над глибоким піском, просторами бруду та зірваним пластиковим захистом. Звісно, у роду Mitsubishi є справжні чистокровні позашляховики, поруч із якими згадувати про здатність XL з’їхати з асфальту треба з обережністю. В Outlander XL немає механічних блокувань, роль міжосьового диференціала виконує електромуфта, а незахищені звиси та пороги можуть зіпсувати насолоду пристойним дорожнім просвітом. Проте, дотримуючись розумної обережності, автомобіль здатен опинятися там, куди не слід сунутися «братам меншим».

У цьому сенсі поява передньоприводної комплектації

Outlander XL виглядає компромісом. Однак к о м п р о м і с о м не таким уже й страшним. Конструктивно повний привод в Outlander XL у першу чергу

паркетний, орієнтований на кращу керованість на дорозі.

Тактико-технічні характеристики Outlander XL 2010МатчастинаОб’єм двигуна (бензиновий із багатоточковим упорскуванням та електронною системою фаз газорозподілу MIVEC), куб. см

1998 2360

Електронні системи ABS, EBD, BAS, MASC, MATCABS, EBD,

BAS, MASC, MATC, HSA

Коробка передач5-ступене-

ва механічна

NVECS-III CVT (безступеневий варіатор)

5-ступене-ва

механічна

NVECS-III CVT —

Sport mode

Тип привода 2WD 4WD

Потужність, к. с. за об./хв 147/6000 170/6000

Максимальний крутильний момент, Н•м за об./хв 199/4200 232/4100

Габарити, довжина х ширина х висота, мм 4665 x 1800 x 1680 4665 x 1800 x 1720

Дорожній просвіт, мм 215

Маса (споряджена/повна), кг 1625/2175 1670/2625 1545/2070 1625/2070

Витрата пального (міський/заміський/комбінований цикли), л/100 км

10,5/6,8/8,1 10,3/6,6/8,0 10,6/7,0/8,3 12,3/7,3/9,1 11,7/7,1/8,8

Розгін до 100 км/год, с 10,8 12,2 12,3 9,6 10,8

Максимальна швидкість, км/год 184 180 190

Передня підвіска незалежна, типу Макферсон зі стабілізатором поперечної стійкості

Задня підвіска незалежна, багатоважільна зі стабілізатором поперечної стійкості

Гальма передні/задні вентильовані дискові / дискові

Шини 215/70 R16 225/55 R18

Ціна, USD 28990 30120 32620 33600 Від 35620

ABS — електронна антиблокувальна гальмова система.EBD — система розподілу гальмових зусиль між колесами.BAS — система, що оцінює швидкість натискання на педаль гальма й в екстрених випадках реалізує весь потенціал гальмової системи в першу ж мить.MASC — активна система стабілізації курсової стійкості.MATC — динамічна система контролю гальмового зусилля. Заміняє протибуксувальну систему й механічне блокування переднього й заднього диференціалів.HSA — система допомоги при зрушенні на підйомі.INVECS-III — електронна система, що адаптує роботу автоматичної коробки передач під індивідуальну манеру водіння.Sport Mode — ручний режим перемикання передач на автоматичній коробці передач.

На платформі Outlander XL вийшли Citroen C-Crosser та Peugeout 4007, а Subaru, зметикувавши, до чого йде справа, підтягли під форми XL новий Forester на чималий подив фанів марки. XL більший за земляків Nissan X-Trail, Honda CR-V, Suzuki Grand Vitara і після оновлення виглядає більш хижим за них.

розташоване зі зворотного боку дзеркальце. У відділенні для рукавичок є дефлектор від кондиціонера, і цю нішу можна використовувати як холодильник. Це не дуже важливо, якщо возити там пульт дистанційного керування й навушники від DVD, як це робив я, але ж їм можна знайти й інше місце, благо речових відділень у салоні вистачає. Ну, загалом, і таке інше.Величезна (у буквальному сенсі) перевага — багажник з відкидним бортиком. Бортик у версії 2010 року посилили тросиками, і тепер він у відкритому положенні витримує 400 кг навантаження замість трьохсот попередньої версії. Задні сидіння одним доторком складаються впритул до передніх, звільняючи воістину вражаючий об’єм із рівною підлогою. Причому, склавшись, надійно фіксуються. Щойно я — одним доторком — це зробив, одразу згадав, що три роки тому, склавши сидіння в «того» XL, провозився хвилин 20, щоб зрозуміти, як їх

но, а пересядеш на машину без них — і не вистачає. Наприклад, у темний час доби на повороті включається протитуманка з відповідного боку, освітлюючи, як виявилося, зовсім незайву область простору, а ще один мікроліхтарик включається при відкиданні сонцезахисного козирка, щоб краще роздивитися того, хто дивиться в

а коли оглядаєшся з водійського місця, мимоволі почуваєшся в мінівені. До речі, у відділенні для рукавичок знайшлися бездротові навушники для DVD, які працюють тільки на задньому сидінні. Так, це забавний нюанс. У XL є кілька продуманих непомітних дрібниць, із числа тих, про які й говорити серйозно — несерйоз

Гарний спереду. Назвати зовнішність сучасною на всі сто заважає схожість із попереднім поколінням

Цей автомобіль не дуже просто вивести з рівноваги. Підвіска залишилася колишньою, але трохи ваги XL скинув

контракты | № 42 | 18.10.2010??

тест-драйвавтоклуб

Задня вісь підключається автоматично, при прослизанні передніх коліс, але може бути примусово заблокована або відключена. За звичками XL більше схожий на передньоприводний автомобіль, першу скрипку в оркестрі дорожніх реакцій якого грає система курсової стійкості — поява заносу припиняється гальмовими зусиллями на колесах і закриттям дросельної заслінки. Тож, відмовляючись від повного привода, хай і з можливістю повного блокування коліс, ви втратите аж ніяк не аналог Audi quattro.

Кому Аутлендери, недорого!

XL був і залишається функціонально різноплановим автомобілем з ефектною зовнішністю, а Mitsubishi продовжують робити те, що виходить у них справді добре: автомобілі, які не так поступаються... ну, скажімо, BMW, як дешевші за них. На здоров’я!

В Outlander XL 2010 є й комфорт, і задоволення від їзди, і повний привод, і гарний варіатор (та ще й з тіптроником!), і зухвалий ксеноновий погляд

та уважність до деталей, і непогана ціна, і.., і.., і...

Його робить жахливо несучасним великий розмір — не настільки величезний, щоб говорити про нього, як про пафосного монстра, але настільки, щоб унеможливити думку про нього, як про сучасний європейський міський автомобіль. Його водій приречений возити велику порожнечу попереду й позаду себе, страждати від власної

неповороткості й відсутності камери заднього виду на паркингах. Це проти сучасних трендів, і це могло б бути підставою для жалю, якби не одне «але».

В Україні поки що немає сучасних європейських міст. Тобто вони начебто є, але більшість машин для сучасних європейських міст до них не підходять. Ну не може автомобіль, що претендує на звання міського, бути за розміром порівня н ним з ямами, які йому в цьому місті належить долати! Тож нам

Outlander XL годиться. Є в цьому «японці» щось своє, рідне, українське.

Яскрава новина — допоміжний кольоровий дисплей. Ступінь яскравості регулюється

В автомобілі встановлено аудіосистему Rockford і вісім динаміків. У багажнику – сабвуфер

Під час вилазок на природу функціональність багажного відділення складно переоцінити

Люк і «стельовий» DVD в салоні не заважають одне одному

...Подивишся - новий автомобіль! ...А придивишся - старий знайомий

Шухлядку для рукавичок можна охолоджувати кондиціонером

У Mitsubishi вміють триматися коріння...

november_kontrakty45ukr

Documents