ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка

Фізико-математичний факультет

Кафедра прикладної математики та інформатики

Пoяснювaльнa зaпискa

дo диплoмнoгo прoекту (рoбoти)

oсвiтньo-квaлiфiкaцiйнoгo рiвня спеціаліст

нa тему:

«ХМАРНІ СХОВИЩА ДАНИХ»

Виконала:

студентка ІІ курсу

центру післядипломної освіти та

довузівської підготовки

спеціальності 7.04030201 «Інформатика*»

Мартинюк Людмила Анатоліївна

Науковий керівник:

доцент, кандидат педагогічних наук

Кривонос О.М.

Рецензент:

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри інформатики та прикладної

математики ДВНЗ "Криворізького

національного університету"

Мінпій І.С.

м. Житомир – 2015

2

Зміст

Вступ ......................................................................................................................... 3

Розділ 1. Хмарні сховища даних ............................................................................ 4

1.1 Поняття хмарного сховища даних ............................................................... 4

1.2 Види хмарних сховищ та їх характеристика............................................... 9

Розділ 2. Використання хмарних сховищ для роботи ....................................... 14

2.1. Gооgle Drive ................................................................................................. 14

2.2. OneDrive ....................................................................................................... 22

2.3. Можливості використання в освіті ........................................................... 30

Висновки ................................................................................................................ 43

Список використаної літератури ......................................................................... 46

Додатки ................................................................................................................... 48

3

Вступ

Сучасний світ – це світ інформаційних технологій. Більшість

користувачів, що вміло працюють на комп’ютері, вже давно зберігають свої

дані в рутинах Інтернет. Більш досвідчені користувачі використовували FTP-

сервери, іншим зручно надсилати важливі документи на власний e-mail – там

і збереження гарантоване, і процедура проста. Популярність використання

файлообмінників, як сервісів для збереження даних, швидко падає,

пояснюється це невеликою швидкістю і функціональністю, нав’язливістю

реклами та ін. Але зараз використовувати їх, ftp або пошту – стало майже

непотрібно, адже є хмарні сховища. Хоча вони з’явилися зовсім недавно, але

миттєво стали звичним і просто необхідним сервісом.

На сьогодні багато людей використовують хмарні технології, навіть не

підозрюючи про це. Майже кожна людина має поштову скриньку – це вже

використання хмарних технологій, оскільки вся пошта зберігається не на

вашому комп'ютері, а саме в хмарі. Хмарні сховища даних, це он-лайн

сервіси для збереження файлів різного типу, при завантаженні файлів у таке

сховище, можна швидко отримати до них доступ, маючи Інтернет. Хмарне

сховище даних відрізняється від звичайних серверів для зберігання файлів

тим, що для зберігання даних у «хмарі» використовується величезна

кількість серверів. Але користувач, який розміщує власну інформацію, не

цікавиться будовою чи структурою сервісу, для нього «хмара» - це один

великий сервер з яким він працює.

Отже, якщо набридло носити ноутбук з потрібними файлами чи хочете,

щоб ваші важливі файли були доступні вам та вашим колегам на будь-якому

комп'ютері або мобільному пристрої в будь-який час, то вам просто

необхідно використовувати хмарні сховища даних.

4

Розділ 1. Хмарні сховища даних

1.1 Поняття хмарного сховища даних

Ідею використання хмарних сервісів запропонували ще в 60-х роках

ХХ століття Джон Маккарті і Д.К.Р. Ліклайдер – відомі вчені у галузі

штучного інтелекту та обчислювальної техніки. Але до недавнього часу

хмарними технологіями займалися і користувалися лише професіонали, і

вони були недоступними, просто незнайомими для пересічного користувача.

Вже в останні роки ХХІ століття все більшої популярності набуває

інформаційна технологія – хмарні обчислення (clоud cоmputing). Цей термін

став вживатися в світі інформаційних технологій з 2008 року. Першою

людиною, який вжив словосполучення «clоud cоmputing» був Ерік Шмідт –

генеральний директор компанії Gооgle.

Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і

технологій США (NITS), хмарні обчислення – це система надання

користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу

інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і

сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його

потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії

з провайдером послуг (сервіс-провайдером).[15]

Існують різні пояснення і тлумачення поняття хмарних технологій:

Хмарні технології — це технології, які надають користувачам

Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання

програмного забезпечення як онлайн-сервісу, тобто якщо, є підключення до

Інтернету, то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані

використовуючи потужності віддаленого сервера.

Хмарні технології — це сервіс, що передбачає віддалену обробку та

зберігання даних.

Хмара – це не просто модний термін, що застосовується для опису

інтернет-технологій віддаленого зберігання даних, а це мережа, що

складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах

5

усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної

розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів.

Хмара — це деякий центр обробки даних (ЦОД, дата-центр, сервер) або

їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з'єднуються з користувачами

через Інтернет.

Хмарні технології дозволяють використовувати різні програми без

встановлення їх на ПК і забезпечують доступ до особистих файлів з будь-

якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Ця технологія може зручно

використовуватися в різних сферах діяльності, як на підприємствах, так і в

навчальних закладах. Керівники підприємств можуть віддалено управляти

своєю компанією з будь-якої частини земної кулі, де є інтернет,

використовуючи хмарні технології і різні гаджети (ноутбук, планшет,

мобільний телефон).

Прогрес стрімко рухається вперед, і зараз, слова «я працюю в хмарах»,

або «хмарне сховище» стали буденністю. Хмарні сервіси оточують нас у

повсякденному житті, це і e-mail, і хмарні сховища особистої інформації, і

покупки в інтернет-магазинах, і сервіси перегляду мультимедійного контенту

та ін. Тут можна зберігати будь-які дані: від фотографій пам’ятних місць

відпочинку до особистих документів і файлів. Причому, в хмарі з файлами

можна без проблем працювати, ніби вони знаходяться у папці вашого

комп’ютера. Тобто, якщо ви з документом працюєте на роботі і зберігаєте

його у хмарі, то продовжити роботу з ним можна в іншому місці, за наявності

Інтернет. Зміни можна переглянути на всіх пристроях, які підключені до

вашого хмарного сервісу.

Англійським дослідником новітніх ІТ-технологій та хмарних обчислень

Джо Маккендріком в 2012 році були проведені дослідження серед 785

компаній та їх ІТ-директорів, що показали: 3% - вважають, що хмари надто

ризикові, 12 % - хмарні рішення ще недосконалі та недозрілі, 50%

респондентів заявляють, що мають «повну впевненість» у хмарах.[9]

6

Український ринок хмарних технологій перебуває на етапі формування

попиту, і набуває популярності. 88% опитаних керівників компаній зовсім не

знайомі з хмарними технологіями. Такі дані озвучені в результатах

дослідження українського ринку хмарних обчислень, проведеного GfK

Ukraine на замовлення українського оператора хмарних обчислень De Nоvо.

Згідно з дослідженням, 47% ІТ-служб компаній поверхнево обізнані

про хмарних рішеннях. 29% достатньо знайомі з хмарними сервісами. 14%

респондентів оцінили свої знання в області ВІД як «добре», і лише 6% ІТ-

фахівців компаній — на «відмінно».

Щодо використання хмарних рішень на практиці, то дані дослідження

не дуже втішні. 35% опитаних ІТ-служб розглядають дану технологію в

планах (25% з них вже використовують її з 2013 року). Майже третина ІТ-

служб компаній (29%) зовсім не планують використовувати хмарні

сервіси.[10]

За результатами досліджень, близько половини опитаних ІТ-компаній

вивчають хмарні обчислення, 15% вже володіють експертизою в цій сфері.

94% планують працювати на хмарному ринку України.

Плани використання хмарних рішень українськими підприємствами, а

також інтенсивне освоєння технології ІТ-компаніями створюють потенціал

ринку, який «до 2015-2016 рр. демонструватиме експоненціальне зростання,

характерне для хмарних ринків розвинених країн».

У сучасному світі існує чотири основні моделі розгортання хмарних

сервісів, які, відповідають чотирьом стратегіям впровадження: «моє»,

«наше», «чуже», «моє + чуже»:

Приватна хмара (Private clоud) створюється для обслуговування

окремої організації і управляти такою інфраструктурою може як сама

організація (кадри, обладнання, сервіс), так і сторонній провайдер.

Суспільна хмара (Cоmmunity clоud) створюється і використовується

кількома організаціями, які дотримуються однакових принципів при розробці

ІТ-інфраструктури (наприклад, вимоги до безпеки). Така інфраструктура

7

може управлятися як самими організаціями, так і третьою стороною. З

фінансового боку дуже вигідна модель, оскільки являє собою одну велику

приватну хмару, що експлуатується відразу цілою групою корпоративних

користувачів.

Публічна (громадська) хмара (Public clоud) є загальнодоступною і

створюється для великих груп і різних категорій користувачів. Така

інфраструктура створюється і обслуговується тільки стороннім провайдером,

що надає відповідний спектр послуг.

Гібридна хмара (Hybrid clоud) – це інфраструктура, що комбінує три

попередні моделі, основною умовою створення якої є взаємосумісність

«субхмар», що її складають. Гібридна модель хмари дуже популярна серед

споживачів хмарних послуг, тому що задовольняє специфічні технологічні та

бізнес-потреби. Тобто дозволяють поєднати потрібний рівень безпеки та

конфіденційності з мінімізацією затрат.[8]

Більшість хмарних сховищ (на відміну від файлообмінників)

пропонують свій сервіс безкоштовно, але з обмеженням об'єму розміщуваних

даних (як правило, кілька гігабайт). В сучасному світі немає нічого

неможливого, тому додаткове місце можна купити за попередньою оплатою

(X гігабайт за Y валюти в місяць).

Хмарні технології мають великі переваги і значно урізноманітнюють

можливості користувачів, дозволяючи їм отримувати більш доступні

послуги, які можуть використовуватися та підтримуватися різними за класом

пристроями – від персональних комп’ютерів до мобільних телефонів.

По-перше, хмари дозволяють значно знизити витрати на створення

центрів обробки даних, закупівлю серверного та мережевого обладнання,

апаратних і програмних складових тощо. Значну частку цих затрат

покривають провайдери хмарних послуг, тому їх клієнти економлять і на

утриманні ІТ-спеціалістів та адміністраторів.

По-друге, хмарні технології дозволяють оперативно змінювати

конфігурацію корпоративної ІТ-інфраструктури в залежності від

8

використаних потреб, споживаючи стільки ресурсів, скільки необхідно на

даний момент. Потужностей хмари повністю вистачає для замовлення

віртуального «суперкомп’ютера» або інфраструктури для великої корпорації,

і при цьому зникає проблема з оновленням програмного забезпечення (бо

завжди доступні його оновлені останні версії) тощо.

По-третє, хмарні сервіси дозволяють в буквальному сенсі носити

робоче місце з собою – за наявності портативного пристрою і доступу до

Інтернет користувач, незалежно від свого місцезнаходження, завжди має

доступ до віртуального комп’ютера, корпоративних мереж, баз даних тощо.

По-четверте, постійно розширюється спектр послуг, які пропонуються

виробниками та провайдерами хмарних рішень і, як правило, перелік їх

послуг повністю відповідає зростаючим можливостям сучасної комп’ютерної

техніки.[12, 14]

Отже, перераховані технологічні переваги хмарних сервісів є

найзмістовнішими і цей список можна продовжити.

Багато технологічних розробок не зовсім досконалі, ця технологія не

виняток, і має ряд мінусів. Хоча вона досить економічна і доцільна для

організацій, корпорацій, фірм та не потребує значних ресурсів ваших

пристроїв (будь-то КПК, планшет, смартфон, нетбук або комп’ютер), але

вона вимоглива щодо доступу до інтернету. Це означає, що повинен бути

безперебійний швидкісний інтернет.

Другим мінусом є те, що хоча надавачі послуг і стараються працювати

он-лайн цілий час, але завжди бувають випадки, коли сервер може бути

оффлайн і тоді доступ до ваших послуг буде недоступний.[14]

Попри це, провайдерам та виробникам хмар вдалося сформувати

достатньо гнучку систему надання послуг, що відповідає потребам сучасного

ринку.

9

1.2 Види хмарних сховищ та їх характеристика

Перспективи розвитку хмарних технологій в Україні підштовхують до

більш уважного розгляду досвіду їх реалізації в різних умовах і активне

використання хмаро-орієнтованих сервісів дозволяє виділити основні

підходи для підтримки і розширення послуг:

1. Програмне забезпечення як послуга (Sоftware as a Service (SaaS))

розробник забезпечує взаємодію з користувачем через інтерфейсний портал.

SaaS на даний момент є досить широким ринком, оскільки можуть

надаватись самі різноманітні послуги, від веб-пошти, до управління

запасами, обробки БД, як на безкоштовній, так і на платній основі.

Перевагою такої моделі є те, що замовник може вільно користуватись

послугою з будь-якої точки світу.

2. Платформа як сервіс (Platfоrm as a Service (PaaS)) — дає доступ до

вбудованої платформи, щоб розроблювати, тестувати та підтримувати різні

проекти. Розробники можуть створювати програми на платформі провайдера

через Інтернет. PaaS провайдери можуть використовувати API, сайт-портали,

шлюзи, або програмне забезпечення установлене на комп'ютері клієнта

3. Інфраструктура як послуга (Infrastructure as a Service (IaaS)) являє

собою головний віртуальний сервер, який запускає, зупиняє, налаштовує свої

віртуальні сервери та системи збереження. IaaS дозволяє компанії платити

саме за ті потужності, які вона використовує. Дану модель іноді називають

"комунальні обчислення".

4. Віртуальне робоче місце (Desktоp as a Service (DaaS)) — користувач

має змогу самостійно налаштовувати своє робоче місце і тим самим

створювати власний комплекс програмного забезпечення необхідний йому

для роботи.[11]

Отже, проаналізувавши доцільність використання хмарних сховищ

даних, переглянувши послуги, які можна отримати в разі їх використання та

зваживши всі переваги і ризики використання хмари, ви все ж таки вирішили

розпочати збереження своїх даних в хмарному сховищі. Але, яке сховище

10

вибрати? Чи, може, ви вже зберігаєте власні файли в хмарному сховищі, але

незадоволені ним? Наведемо порівняльні характеристики на прикладі

потужних гравців ринку: DropBox, Google Drive, OneDrive.

1. Dropbox

Dropbox – дозволяє зберігати дані на серверах в

хмарі і «роздавати» їх з іншими користувачами в

інтернеті. Робота хмарного сховища даних побудована на

синхронізації даних.

Тарифні плани Dropbox:

Базовий аккаунт Dropbox (забезпечує надійне резервне копіювання,

простий спільний доступ до даних) – надається 2 Гб дискового простору

безкоштовно;

Розширений аккаунт Dropbox (підтримує всі функції Базового аккаунта

Dropbox, а також забезпечує додатковий контроль доступу, віддалене

знищення даних) – надається 1 ТБ (1 000 ГБ) за € 9.99 в місяць;

Dropbox для Бізнесу (надається потрібний об’єм для збереження даних,

необмежено відновлення файлів та управління доступом до них, пріоритетна

технічна підтримка, 14 днів тріал безкоштовно) – плата 12 € / користувач /

місяць.

Використовуючи Базовий аккаунт Dropbox можна скористатися рядом

«БЕЗКОШТОВНИХ бонусів», що пропонуються, за допомогою яких можна

збільшити дисковий простір від 2 Гбайт до 48 Гбайт:

+500 Мбайт за запрошеного друга (до 16 Гбайт);

Необхідною умовою отримання 48 Гбайт безкоштовного дискового

простору є виконання 7 кроків:

1. переглянути огляд про Dropbox;

2. встановити програму Dropbox на свій комп'ютер;

3. завантажити файли в папку Dropbox;

4. встановити Dropbox на інші комп'ютери, які ви використовуєте;

5. надати загальний доступ друзям і колегам;

11

6. запросити друзів в Dropbox;

7. встановити програму Dropbox на мобільний пристрій.

Додаток Dropbox можна інсталювати на PC, Mac, Linux або мобільний

пристрій. Однією з головних переваг Dropbox є легкість і інтуїтивність у

використанні. На відміну від конкурентів, при роботі з Dropbox відредаговані

файли повністю копіюються на сервер, і здійснюється передача тільки

зміненої частини, попередньо стиснутої. І саме цей факт пояснює

оперативність роботи з Dropbox, в порівнянні з аналогами.

Dropbox дозволяє користувачам розміщувати файли на віддалених

серверах з використанням веб-інтерфейсу через браузер або за допомогою

клієнта. Також Dropbox веде історію завантажень та змін файлів, це дає

можливість відновити дані після їх видалення з сервера та переглянути

історію змін за останні 30 днів, крім цього доступна функція безстрокової

історії зміни файлів «Pack-Rat».

Сховище Dropbox має ряд недоліків.

Головним недоліком можна вважати підхід до вибору папок для

синхронізації, оскільки додаток фактично стежить за вмістом лише однієї

папки – Dropbox.

Ще одним недоліком є те, що бонусні додаткові гігабайти мають термін

придатності, тому може статися так, що в якийсь момент, ваш Dropbox

переповниться, тому що всі терміни на використання бонусного простору

закінчаться.

Крім того, в липні 2014 року Dropbox було звинувачено, що він не

повною мірою забезпечує конфіденційність даних користувача і навіть бере

участь у глобальній системі стеження PRISM. Таку заяву в своєму інтерв'ю

виданню The Guardian зробив відомий Едвард Сноуден, яка може істотно

похитнути довіру до Dropbox.

PRISM – державна програма США – комплекс заходів, здійснюваних з

метою масового негласного збору інформації, переданої по мережах

електрозв'язку, прийнята американським Агентством національної безпеки

12

(АНБ) в 2007 році в якості заміни Terrorist Surveillance Program, формально

класифікована як цілком таємна. (Вікіпедія)

Однак, фахівці з безпеки в Dropbox спростовують таку заяву, оскільки

співпраця Dropbox з BoxCryptor, який надійно шифрує файли перед

синхронізацією їх з хмарою, забезпечує конфіденційність даних в Dropbox.

Сайт Dropbox: http://www.dropbox.com.

2. Google Drive

Google Drive – безкоштовне хмарне

сховище даних, що дозволяє користувачам

зберігати дані на серверах в хмарі і ділитися

ними з іншими користувачами в інтернет.

Після активації замінює собою Google Docs,

який призначений для роботи з документами, перетворили його в хмарний

сервіс і додали 5 ГБ безкоштовного простору.

У новому сервісі можна зберігати не тільки документи, а й фотографії,

музику, відео та багато інших файлів – 30 різних типів. Для користувачів

Google-сервісів все дуже зручно і звично.

Кожному користувачеві Google Drive надається безкоштовно 15Gb

простору (дана пропозиція Google перевершує стандартні умови Dropbox,

наприклад). Якщо такого дискового обсягу недостатньо, можна придбати

додатково: 100 Гб за ціною $1.99 / в місяць, 1 Tб – $9.99, 10 Tб за $99.99, 20

Tб та 30 Тб за цінами $199.99 та $299.99 відповідно.

Крім доступу до сервісу через веб-інтерфейс, є можливість доступу

через клієнти для Windows, Mac OS і Android, iOS.

Сайт Google Drive: https://drive.google.com.

3. OneDrive (ex. SkyDrive)

OneDrive – перейменований в лютому

2014 Microsoft SkyDrive, базується на хмарній

організації інтернет-сервісу збереження файлів з функціями файлообміну.

13

SkyDrive створено в серпні 2007 року компанією Microsoft, зараз

OneDrive одне з передових хмарних сховищ.

Перевага сервісу OneDrive в тому, що він відразу інтегрований з

Microsoft Office, тому безпосередньо з програми можна створювати,

редагувати, зберігати файли Excel, OneNote, PowerPoint і Word в службі

Windows Live OneDrive.

Сервіс OneDrive дозволяє зберігати безкоштовно 15 Гбайт інформації у

впорядкованому вигляді за допомогою стандартних папок. Для зображень

передбачений попередній перегляд у вигляді ескізів, а також можливість їх

перегляду у вигляді слайдів.

OneDrive надає такі пакети:

15 Гбайт – безкоштовно;

100 Гбайт – $1,99 на місяць

200 Гбайт – $3,99 на місяць

1 Тбайт – $6,99 на місяць, цей пакет включає інсталяцію Office 365. Це

повна інсталяція таких додатків як Word, Excel, і PowerPoint на вашому PC,

Mac, або iPad.

Отже OneDrive, це не просто нове ім’я – це й нові можливості, такі як:

автоматичне резервне копіювання камери для Android;

можливість спільного використання та перегляду відео, так легко й

зручно, як для фотографій;

за кожного запрошеного друга можна отримати до 5 Гбайт безкоштовно

(по 500 Мбайт);

+ 3 Гбайта безкоштовно просто за бекап з камери;

оновлені, більш гнучкі тарифні плани.

Сайт Microsoft OneDrive: http://onedrive.com.

14

Розділ 2. Використання хмарних сховищ для роботи

2.1. Gооgle Drive

Gооgle Drive має гарну функціональність і збалансований набір

можливостей. Щоб почати роботу з Gооgle Drive, потрібно мати обліковий

запис Google, для цього проходять ряд кроків від реєстрації до обробки

текстів, таблиць, фотографій:

1. Переходять на сайт https://www.google.com/ натискують Увійти,

з’являється вікно (Рисунок 1) для входу в аккаунт (вводять логін і пароль) чи

створення нового (натискують Створити обліковий запис).

Рисунок 1

2. Заповнюють форму (Рисунок 2) для створення нового аккаунту,

заповнюючи необхідні поля і натискують Наступний крок.

Рисунок 2

3. Натискують Створити профіль у вікні (Рисунок 3)

15

Рисунок 3

4. Натискують Початок роботи у вікні (Рисунок 4)

Рисунок 4

5. Обирають Профіль – Переглянути профіль (Рисунок 5)

Рисунок 5

Основним призначенням сховища Google є збереження ваших файлів в

Інтернеті і ділитися ними з друзями та колегами, хоча об’єм Google Диску не

дуже великий, але достатній для роботи з документами.

Після того, як з реєстрацією в Google завершено, потрібно буде зайти

за адресою https://www.google.com.ua/intl/uk/drive/download/ і завантажити

програму-клієнт на комп'ютер для отримання можливостей синхронізації

файлів.

16

6. Натискують Завантажити диск (Рисунок 6) та обирають пристрій

завантаження.

Рисунок 6

7. Погоджуються з ліцензійною угодою (Рисунок 7), завантажують додаток

та встановлюють на комп’ютер на якому зосереджені основні файли для

роботи користувача.

Рисунок 7

8. Після установки програми для ПК є можливість вказати, які папки

будуть синхронізуватися з поточним комп'ютером і місце розташування

самої папки Диска. Для цього у вікні розширених налаштувань (Рисунок 8)

зазначають необхідні параметри. Ці ж параметри можна змінити клацнувши

17

правою кнопкою мишки по значку Google Диска в системному треї і

вибравши пункт «Настройки».

9. Щоб додати в сховище Google Drive файли, які ви хочете їх

розміщують в локальну Google Drive папку – і вони будуть автоматично

вивантажені. Статус синхронізації файлів і папок позначається: зеленою

галочкою - файл синхронізований, сині стрілочки - в процесі

синхронізації, червоний хрестик - синхронізація не вдалася. (Рисунок 9).

Рисунок 9

Рисунок 8

18

10. В меню аккаунту (Рисунок 10) обирають потрібний розділ і

працюють з необхідної інформацією.

Рисунок 10

11. Якщо ви раніше користувалися Документами Google, то тепер

вони перебуватимуть на Диску Google. Ділитися документами або іншими

файлами просто, а додавати нові файли можна як через папку на

комп'ютері, так і перетягнувши їх мишкою у вікно браузера. Для

відкриття Google Диску он-лайн виконують відповідні дії, як на малюнку

(Рисунок 11).

Рисунок 11

12. У папці Мій диск показані всі файли, які синхронізуються з

комп'ютером і мобільними пристроями. А в папці Доступні будуть

19

відображатися ті документи, якими поділилися з вами. Для надання

спільного доступу до файлів чи папок, потрібно клацнути по необхідному

файлі або папці правою кнопкою миші і в контекстному меню знайти пункт

«Спільний доступ» (Рисунок 12). А далі, як звичайно, потрібно ввести адреси

отримувачів файлу зручним для вас способом (Рисунок 13) і натиснути на

кнопку «Готово».

Рисунок 12

Рисунок 13

20

Головною особливістю Google Drive є повноцінні текстові документи,

електронні таблиці, презентації та багато інших додатків, які можна

створювати прямо в браузері.

Для роботи з папками і різними документами на віртуальному диску

натиснути на кнопку СТВОРИТИ. У меню, - вибрати тип документа

(Рисунок 14), який хочете створити.

Папка - створить папку на вашому диску для організації ваших файлів.

Документи - створить порожній документ word. Ви можете змінити

форматування і параметри сторінки, використовуючи інструменти і меню у

верхній частині сторінки документа. Ви можете експортувати документи в

Microsoft word, OpenOffice, PDF - та інші формати.

Презентації - відкриває еквівалент Microsoft PowerPoint на Google

Drive. Файли можуть бути експортовані у вигляд Microsoft PowerPoint, PDF,

JPG - і інші.

Таблиці - створить порожню таблицю. Таблиці можуть бути

експортовані в Microsoft Exсel, OpenOffice, PDF, CSV , тощо.

Форми - дозволяють створити форми для заповнення он-лайн. Форми

можуть бути експортовані в CSV форматі.

Рисунок 14

На Google Drive для кожного файлу зберігається 100 його попередніх

версій, які видаляються після тридцяти днів. Доступ до цієї функції

21

знаходиться в контекстному меню під назвою Управління версіями, тому в

будь-який момент можна відключити опцію видалення старих версій файлів

або видалити їх, оскільки вони будуть займати простір на диску.

Можна також відзначити Корзину, куди потрапляють всі видалені

файли. Звідти можна відновити файли або видалити їх назавжди.

Видалити Диск неможливо, так як він заміщає собою популярний

сервіс Документи Google. А з комп'ютера він віддаляється як будь-яка інша

програма.

Google надає розробникам можливості інтегрувати Диск в їх веб-

додатки і працювати з ним як з комп'ютерним жорстким диском. Існують

різні додатки для редагування фото он-лайн (Pixlr Editor), для роботи з

документами (Zoho Writer) і музикою (DriveTunes).

Отже, Google Диск - це хмарний сервіс синхронізації документів з

використанням інших потужних веб-додатків.

22

2.2. OneDrive

Серед безлічі хмарних сховищ особливе місце займає хмарне сховище

OneDrive, яке тісно пов'язане з популярними офісними програмами Microsoft.

Вперше ідея інтегрованого інтернет-сервісу була реалізована Microsoft

ще наприкінці ХХ століття. Цей сервіс, надалі, отримав назву Windows Live.

З розвитком технологій інтернет-сервіс Windows Live був перетворений в

хмарний сервіс OneDrive.

Для роботи з сервісом OneDrive необхідно мати власний обліковий

запис на сервері onedrive.live.com. Для цього проходять реєстрацію,

виконуючи чіткі вказівки майстра і здійснюють вхід в систему (Рисунок 15).

Рисунок 15

Працювати з хмарним сховищем OneDrive можна двома способами: по-

перше, можна використовувати веб-браузер (Рисунок 16), в такий спосіб

доступ до OneDrive можна отримати з будь-якого комп'ютера, підключеного

до Інтернет; по-друге, якщо на комп'ютері встановлена програма «OneDrive»,

то доступ до файлів і папок можна отримати через локальну папку

OneDrive.[13]

На комп'ютерах, що працюють під управлінням ОС Windows 8 або 8.1,

програма OneDrive є стандартною. Для комп'ютерів, що працюють під

іншими операційними системами, цю програму можна завантажити і

встановити додатково (інструкції по встановленню див. Додаток А).

23

Рисунок 16

Вміст локальної папки OneDrive автоматично синхронізується з

вмістом хмарної папки OneDrive (Рисунок 17). Крім того, за допомогою

OneDrive відбувається синхронізація особистих налаштувань користувача

комп'ютера (при використанні ОС Windows 8 і вище). За допомогою

хмарного сервісу синхронізуються як параметри облікового запису і

настройки комп'ютера, так і контакти, планувальники, інформація про

нещодавно відкриті документи та інше.

Рисунок 17

24

У OneDrive можна не тільки зберігати файли і папки, а й створювати їх.

Для створення папки за допомогою веб-версії OneDrive, спочатку необхідно

вибрати кнопку «Створити» у верхній частині вікна OneDrive, потім вибрати

пункт «Створити папку». Крім того, створити папку можна і в процесі

переміщення або копіювання файлу. Одночасно можна дати папці ім'я або

перейменувати її (Рисунок 18), правда, копіювати файли можна тільки по

одному.

Рисунок 18

У веб-версії OneDrive можна створювати і файли Office Online, при

цьому відкривається відповідний додаток. Після закінчення роботи з файлом

і закритті програми, в папці OneDrive з'являється відповідний файл. Цей файл

можна перейменувати або перемістити у потрібне місце.

У локальній папці OneDrive процес створення, копіювання,

переміщення, перейменування і видалення файлів відбувається в звичайному

порядку.

Файли і папки, що знаходяться на локальному комп'ютері, можна

завантажити в OneDrive. Це можна зробити двома способами.

Перший спосіб полягає в автоматичній синхронізації вмісту локальної і

хмарних папок OneDrive. Це найбільш зручний спосіб завантаження, так як в

цьому випадку при синхронізації повністю копіюється структура папок і які у

них файлів (Рисунок 19). Недоліком цього способу є необхідність створення

25

облікового запису користувача на локальному комп'ютері. Синхронізація

буде відбуватися після того, як користувач увійде в систему під своїм

логіном і паролем.

Рисунок 19

Другим способом є використання веб-версії OneDrive. Для

завантаження файлу необхідно вибрати кнопку «Додати» у верхній частині

вікна OneDrive. На даний момент часу, функція додавання папки з усім її

вмістом у веб-версії OneDrive ще не вдосконалена, тому веб-версія OneDrive

малопридатна для додавання великої кількості папок. Крім того, існує

обмеження на максимальний розмір файлу в OneDrive: він не повинен

перевищувати 10 Гб.

Для того щоб обійти ці обмеження OneDrive, можна використовувати

попереднє стиснення папок і файлів у багатотомні архіви.

Автоматичну синхронізацію вмісту локальної і хмарних папок

OneDrive зручніше використовувати і для вивантаження файлів і папок на

локальний комп'ютер.

26

Для вивантаження файлу або папки з усім її вмістом, необхідно

вибрати кнопку «Завантажити» у верхній частині вікна OneDrive і файли

будуть вивантажені в задану в настройках браузера папку без проблем.

А ось папки, з усім їхнім вмістом, будуть вивантажені на комп'ютер у

вигляді стислого файлу. При цьому структура папок і імена файлів буде

правильно збережена тільки в тому випадку, якщо в OneDrive їх іменах

записані на латиниці. При використанні кирилиці в іменах папок буде

створений стислий файл з ім'ям folder.zip. Крім того, в деяких випадках імена

файлів на кирилиці в цьому стислому файлі можуть відображатися

неправильно. Порожні папки в будь-якому випадку будуть пропущені.

Отже, при постійній роботі з OneDrive, на одних і тих же комп’ютерах,

слід використовувати автоматичну синхронізацію локальних і хмарної папок,

а до «ручного» завантаження та вивантаження файлів (через веб-версію

OneDrive) варто вдаватися тільки в тих випадках, коли іншої можливості

просто немає.

До файлів і папок, що знаходяться в хмарному сховищі OneDrive,

можна надати спільний доступ.

Наприклад, спільний доступ можна використовувати для того, щоб

поділитися фотографіями, зробленими під час цікавої поїздки, зі своїми

друзями та знайомими. Для цього досить завантажити файли фотографій на

OneDrive і надати доступ рівня «Тільки перегляд» для тієї частини файлів,

якою ви хотіли б поділитися. При цьому у вас залишається доступ до всіх

файлів.

Але набагато частіше спільний доступ використовується для роботи

над документами. Люди, віддалені один від одного, мають можливість

практично одночасної роботи над текстом одного і того ж документа. У

такому випадку необхідно надавати доступ до файлу рівня «Редагування».

Такі файли можуть бути відкриті і змінені усіма, хто будь-яким способом

отримав відповідне посилання.

27

Процес спільного редагування документа OneDrive в локальній

програмі Microsoft Word, відбувається послідовно: поки один з авторів

редагує документ, всі інші отримують про це повідомлення. При цьому у них

залишається можливість вносити зміни в документ. Ці зміни не вносяться в

документ одразу. Після того як перший автор закриває документ, система

вносить до нього всі зроблені зміни.

Рисунок 20

При редагуванні документа OneDrive в програмі Word Online, про-

процес редагування відбувається паралельно: всі зміни, внесені в документ,

відображаються одночасно на комп'ютерах всіх авторів.

На Рисунок 20 показані фрагменти двох вікон при спільному

редагуванні одного файлу двома авторами одночасно. У тому місці, де

відбувається редагування тексту іншим автором, у першого учасника

з'являється прапорець відповідного кольору, при натисканні на прапорець він

розкривається і показує ім'я облікового запису.

Рисунок 21

28

Спільний доступ надається за допомогою посилання, Для його

створення необхідно вибрати файл або папку, викликати контекстне меню, а

потім вибрати пункт «Поділитися» («Надати Спільний доступ»). У вікні

можна вибрати або пункт «Надіслати посилання для доступу» або «Отримати

посилання» (Рисунок 21).

Перший пункт використовується для відправки посилання загального

доступу по електронній пошті конкретній людині чи організації. Клацання по

напису: «Одержувачам дозволений тільки перегляд» дозволяє змінити рівень

доступу.

За допомогою другого пункту створюється посилання загального

призначення. Таке посилання можна не тільки відправити поштою, але і

розмістити на веб-сторінці.

Рисунок 22

При виборі другого пункту з'являється список, щоб вибрати рівень

доступу (Рисунок 22) «Загальнодоступне», призначене для створення

посилань, що розміщуються на веб-сторінках. Після створення посилання

загального доступу - його слід скоротити, для цього достатньо натиснути

відповідну кнопку. Створене посилання копіюють для вставки в інший

документ або на веб-сторінку.

Слід пам'ятати про обмеження, що накладаються Microsoft на вміст

файлів, що зберігаються в OneDrive, вони перераховані в «Умовах

використання служб Microsoft».

Зокрема, заборонена розсилка спаму, публікація будь-яких заборонеихі

законом матеріалів, поширення вірусів і інших шкідливих програм.

29

Крім того, заборонено завантажувати файли, що містять малюнки,

фотографії, програми або інші матеріали, захищені законами про право

інтелектуальної власності та ін. При цьому заборонено розміщувати та

розповсюджувати неприйнятні, наклепницькі, образливі, непристойні або

заборонені законом статті, найменування, матеріали або відомості.

Корпорація Майкрософт залишає за собою право переглядати

матеріали, що розміщуються в Службах зв'язку, і видаляти будь-які

матеріали на свій розсуд. Корпорація Майкрософт залишає за собою право,

коли завгодно і за якою завгодно причини припинити доступ до будь-якої або

до всіх Служб зв'язку.

Корпорація Майкрософт залишає за собою право на розголошення

будь-якої інформації, якщо вона вважатиме за необхідне зробити так для

дотримання відповідного законодавства, нормативних актів, з метою

співпраці з судовим процесом або за урядовим запитом.

30

2.3. Можливості використання в освіті

Сучасні студенти та учні все частіше користуються мобільними

телефонами, планшетами та іншими гаджетами, як правило, вони їх не дуже

використовують за призначенням. А сучасні педагоги прагнуть забезпечити

навчально-виховний процес якісними електронним засобами навчання, які

можна було б використовувати для навчального процесу, як у навчальних

закладах, так і перебуваючи у будь-якому іншому місці, де є Інтернет.

І саме віртуальні новітні технології, такі як, веб, хмарні з

використанням можливостей новітніх гаджетів та ресурсів мережі Інтернет

допомагають створити умови для розробки та зручної роботи в навчальних

середовищах, із необмеженим доступом до потрібних даних. Тому, що

різкими темпами зростає потік наукової інформації, обсяг якої збільшується з

кожним днем, і саме це спонукає до пошуку більш ефективних прийомів,

способів і засобів навчання, які дозволяють подати студентам більше

інформації за той самий навчальний час і викладати її більш яскраво і

доступно, щоб вона легше сприймалась і краще запам'ятовувалася.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) забезпечують

та сприяють підвищенню інтенсивності та якості процесу навчання. Інтернет

наповнений великою кількістю сервісів, які зручно поєднувати в

навчальному процесі – форуми, чати, вікі, блоги, електронна пошта, скайп,

списки розсилок та ін. Все це можна використовувати як доповнення до

традиційних форм навчання, ефективно збільшуючи спілкування викладача

зі студентами [3].

Такими сервісами володіє система дистанційного навчання (СДО)

Moodle (англ. Modular ObjectOriented Dynamic Learning Environment), яка

дозволяє створити єдиний навчальний інформаційний простір для студентів і

викладачів.

Електронні ресурси, розроблені в системі Moodle, мають ряд переваг:

- дозволяє більш ефективно організувати навчальний процес і

самостійну роботу студентів, зокрема;

31

- можливість зацікавити студентів за допомогою використання нових

технологій і форм організації навчання;

- дозволяє розвивати професійні компетенції студентів.

Основними особливостями Moodle, притаманними для навчальних

закладів є:

1. Вільне програмне забезпечення (без оплати та кількості ліцензій).

2. Відкритість програмного коду (можливість внесення коректив в

програмні модулі Moodle).

3. Розвиток програмного забезпечення в різних країнах світу.

4. Простота встановлення, підтримки та функціонування (легко працює в

Unix, Linux, Windows, Mac OS та інших системах, що підтримують РНР).

Можливості системи Moodle

Середовище Moodle забезпечує кілька рівнів доступу:

- Administrator (адміністратор) має доступ до всіх курсів і визначає

зовнішній видляд сайту, може створювати повідомлення, які розміщуються

на головну сторінку Moodle, може створювати курси і користувачів.

- Course creator (розробник курсу) – це викладач, який може створювати

предметні курси.

- Teacher (вчитель) – викладач, який має повний контроль над курсом,

але не може відкривати доступ для студентів.

- Non-editing teacher (викладач без прав редагування).

- Student (студент) може використовувати Moodle для навчання.

- Guest (гість) може переглядати розділи курсу, якщо це дозволено, але

не може виконувати навчальні види діяльності.

В середовищі Moodle можлива реєстрація студентів, гостьовий доступ

до курсів, доступ з ключем, персональні профілі.

Навчальне середовище Moodle складається з курсів, список яких

відображається в центрі головної сторінки. Робота з системою починається з

ініціалізації. Виклик вікна діалогу здійснюється за допомогою посилання

«Вхід» (Рисунок 23), розташованої в рядку «Ви не пройшли ідентифікацію

32

(Вхід)». Для входу в систему необхідно ввести свій логін і пароль, отриманий

у Адміністратора.

Рисунок 23

Створення електронного навчального курсу в Moodle

Для створення нового навчального курсу в Moodle необхідно

звернутися до Адміністратора.

Створення курсу

1. У блоці Адміністрування виберіть пункт меню «Курси –

Додати/редагувати курси».

2. В сторінці «Категорії курсів» виберіть категорію, в якій

передбачається створити курс.

3. Натисніть на кнопку «Додати курс»

4. На сторінці «Редагувати налаштування курсу» заповніть обов'язкові

поля («Повне ім'я курсу» і «Коротке ім'я курсу») і виберіть відповідні для

вашого курсу настройки.

Рисунок 24

33

Повне ім'я курсу – назву курсу, яке буде відображатися в переліку

курсів (Рисунок 24).

Коротке ім'я курсу – ім'я, яке використовується для скороченого

позначення курсу, зокрема, у верхній частині вікна в рядку, що показує

«шлях».

Заповнення інших полів не обов'язково, Moodle за замовчуванням

присвоює найбільш підходящі значення всіх параметрах курсу.

Розглянемо найбільш важливі з них (Рисунок 25).

Категорія – якщо до створення курсу ви не вибрали категорію, то

можна зробити це зараз. У списку потрібно вибрати відповідну категорію

курсу.

Формат курсу: форма організації курсу. Moodle пропонує такі формати:

Календар (CSS) – календарна організація розкладу курсу (тиждень за

тижнем) з точним терміном початку та закінчення.

Структура – організація курсу за темами.

Співтовариство (форум) – курс організовується на основі одного

великого форуму. Може використовуватися не тільки як курс, але і як одна

велика дошка повідомлень.

Кількість тем/тижнів – цей параметр визначає, скільки секцій

потрібно створити на головній сторінці курсу (для кожної теми/тижні -

окрема секція).

Рисунок 25

Групи – використання групових режимів роботи в курсі.

34

Немає груп – студенти не діляться на групи, кожен є частиною одного

великого співтовариства.

Окремі групи – групи ізольовані один від одного, робота студентів

однієї групи не видно для інших груп.

Доступні групи – студенти кожної групи можуть бачити, що

відбувається в інших групах.

Примітка: Якщо груповий режим визначено тут, на рівні курсу, то він є

режимом за замовчуванням для всіх елементів, що створюються в курсі.

Якщо передбачається тільки для деяких елементів курсу організувати

групову роботу, то групою режим краще встановити на рівні елементів

курсу.

Про значення інших налаштувань курсу можна дізнатися,

використовуючи кнопку допомоги (знак питання), що відноситься до

відповідного елементу.

Натискання на кнопку «зберегти» внизу сторінки завершує процедуру

створення і налаштування курсу. Зазвичай після цього Moodle пропонує

призначити ролі, тобто визначити які користувачі зможуть працювати в

даному курсі і які права мати.

Тепер можна повернутися на головну сторінку (за допомогою

верхнього рядка, що показує «шлях») і побачити створений курс в списку

курсів.

Зміна налаштувань створеного курсу

Часто необхідно скоригувати настройки створеного курсу. Для цього:

1. У блоці Адміністрування виберіть пункт меню «Курси –

Додати/редагувати курси».

2. В сторінці «Категорії курсів» виберіть категорію (клацніть), в якій

знаходиться курс.

3. У списку курсів знайдіть потрібний курс і натисніть кнопку, що

відноситься до цього курсу. Відкриється сторінка редагування налаштувань

даного курсу.

35

Додавання елементів курсу і ресурсів

Додавання ресурсів та інтерактивних елементів здійснюється в режимі

редагування. Натисніть на кнопку «Редагувати» в правому верхньому кутку

головної сторінки курсу, щоб увійти в цей режим.

У кожній секції курсу з'являються поля зі списком «Додати ресурс» і

«Додати елемент курсу». Вибір потрібного елемента або ресурсу відкриває

сторінку редагування і налаштування цього елемента або ресурсу.

Рисунок 26

Додавання теми

Натисніть на кнопку, розташовану поруч з цифрою 1 (рука з пером).

У текстовому редакторі виберіть відповідні налаштування шрифту та

наберіть текст: «Назва теми». Натисніть «Зберегти», щоб повернутися на

головну сторінку. Аналогічно додайте тему в сектор 2 і т.д.

Додавання елемента курсу «Лекція»

У сектор 1 додамо лекцію.

1. Додати елемент курсу - «Лекція».

2. В сторінці «Додавання лекції» потрібно вказати назву лекції і при

необхідності змінити налаштування, виставлені за замовчуванням.

В лекцію можна додати:

• Кластер (використовується для додаткових питань);

• Картку-рубрикатор (використовується для створення розділів в

лекції);

• Сторінку з питаннями.

36

Основний елемент лекції - це веб-сторінка з питаннями. На початку

сторінки дається пояснення фрагмента навчального матеріалу, при потребі

додається відеоінформація (Рисунок 27), а в кінці сторінки пропонуються

питання для контролю засвоєння цього фрагмента. Якщо на питання дається

правильна відповідь, завантажується наступна сторінка лекції, інакше

слухачеві пропонується ще раз прочитати погано засвоєний фрагмент

навчального матеріалу.

Рисунок 27

Картка-рубрикатор - сторінка лекції, яка містить посилання на інші

сторінки лекції. Зазвичай картки-рубрикатори використовуються для поділу

лекції на розділи, кожен розділ починається з картки-рубрикатора, в якій

дається зміст даного розділу.

Основним засобом контролю результатів дистанційного навчання є

тести. Тому вчителю необхідно вміти створювати тести в системі Moodle і

включати їх в електронні курси.

Рисунок 28

У Moodle використовується кілька типів питань в тестових завданнях:

37

• Множинний вибір (студент вибирає відповідь на питання з декількох

запропонованих йому варіантів, причому питання можуть припускати один

або відразу декілька правильних відповідей);

• Вірно/Невірно (відповідь на питання, студент вибирає між двома

варіантами "Вірно" і "Невірно");

• На відповідність (кожному елементу відповідей першої групи

потрібно зіставити елемент відповідей другої групи);

• Короткі відповіді (відповіддю на питання є слово або коротка фраза,

допускається кілька правильних відповідей з різними оцінками);

• Числовий (те ж, що і короткий відповідь, тільки на виконання

обчислювальних операцій, числова відповідь може мати заданий інтервал

гранично допустимої похибки відхилення від правильного значення);

• Обчислюваний (таке питання пропонує обчислити значення за

формулою. Формула є шаблоном, в який при кожному тестуванні

підставляються випадкові значення із зазначених діапазонів);

• Вкладені відповіді, embedded answers (являють собою текст,

безпосередньо в який вставляються короткі відповіді, числові відповіді або

множинний вибір);

• Есе (студент стисло викладає свій погляд на проблему, яка

розглядається).

Рисунок 29

Тестові завдання створюються шляхом заповнення полів у спеціальних

формах, які залежать від типу використовуваного в завданні питання.

Форма будь-якого типу питання містить наступні поля.

38

• «Назва питання» використовується, щоб орієнтуватися в списку

питань, що зберігаються в базі даних.

• «Зміст питання» - це формулювання питання. Для утримання

використовується вбудований редактор, тому можна форматувати текст

формулювання, вставляти списки, таблиці, малюнки.

• «Картинка для показу» - вставляє ілюстрацію в зміст питання. У

випадаючому списку перераховуються всі графічні файли, що містяться на

сервері в папках даного курсу, тобто ілюстрацію попередньо потрібно

завантажити на сервер (див. Управління файлами). Виберіть потрібний файл

зі списку, і він в режимі перегляду відобразиться після сформульованого

питання.

• «Оцінка для питання за замовчуванням» - скільки балів отримає

тестований за правильну відповідь.

• «Штраф» - скільки балів буде вирахувано за неправильну відповідь.

• «Загальний коментар» - додаткові пояснення до заданого питання для

тестованих.

Інші поля форми варіюються залежно від типу питання.

Рисунок 30

СДО Moodle є сучасним, прогресивним, у постійному розвитку

середовищем. Система має набір модулів - складових для курсів: Чат,

Опитування, Форум, Глосарій, Робочий зошит, База даних, Завдання, Тест,

Анкета, Wiki, Семінар, Лекція з елементами діяльності [6].

Система дозволяє навчатися у зручний для студента час, освоювати

дисципліни у власному ритмі і в зручному місці, надає студентам

цілодобовий доступ до навчальних матеріалів, що включає в себе повний

39

курс методичного забезпечення: практичні, контрольні, тестові завдання,

курс лекцій, електронну бібліотеку. Кожен викладач викладає і структурує

навчальний матеріал по предмету і представляє його в будь-якій зручній для

вивчення та контролю формі.

Використання дистанційних технологій в системі Moodle є

ефективними під час самостійної робота студентів, оскільки ті знання, до

яких людина прийшла самостійно, стають дійсно міцним надбанням. Саме з

цих причин вища школа поступово переходить від «передачі» студентам

знань в готовому вигляді до управління їх самостійної навчально-

пізнавальної діяльності [4]. Такий перехід передбачає відбір навчального

матеріалу, планування його обсягу з урахуванням складності і

трудомісткості, використання передових технологій навчання, перевірку і

оцінку отриманих студентами знань в результаті самоосвіти.

Для того щоб робота студента була ефективною, необхідно виконати

ряд умов, таких як [1; 5]:

1) забезпечення правильного поєднання обсягів аудиторної та самостійної

роботи;

2) методично правильна організація роботи студента в аудиторії і поза

нею, правильне розуміння студентами необхідності самостійної роботи;

3) забезпечення студентів методичними матеріалами з метою

перетворення самостійної роботи у творчий процес;

4) контроль за ходом самостійної роботи і наявність заходів, що

заохочують студентів за її якісне виконання.

Розроблені в системі Moodle предметні курси мають модульну

структуру і включають в себе:

1) робочу програму – дозволяє студентам отримати повне уявлення про

даний курс: тематику модулів, видах навчальної діяльності, формах і терміни

звітності;

2) форум – призначений для дистанційних консультацій і дистанційного

спілкування викладача зі студентами;

40

3) глосарій – містить довідковий матеріал по курсу;

4) навчальні модулі – містять структуровану навчальну інформацію, що

відповідає робочій програмі;

5) тести - призначені для підсумкового контролю після закінчення

вивчення дисципліни;

6) посилання на додаткові інформаційні ресурси.

Кожен навчальний модуль присвячений окремій темі і включає в себе

наступні ресурси:

- Лекції (режим пред'явлення матеріалу), не просто повторюють зміст

аудиторних лекцій, але й містять додаткову інформацію для самостійного

вивчення;

- Лабораторні роботи (режим навчання), отримують завдання з тематики

модуля призначені для закріплення теоретичного матеріалу;

- Тестові завдання (режим контролю), призначені для діагностики

навчальних досягнень.

Така структура курсу дозволяє викладачеві використовувати його не тільки

для самостійної роботи студентів, а й під час аудиторних занять.

Навчальний матеріал електронних курсів може бути анімований,

забезпечений мультимедіа, що дозволяє зробити навчання наочним і

привабливим. Слід зауважити, що існує можливість отримання додаткової

інформації, це можуть бути гіперпосилання, роз'яснення важливих термінів, а

також глосарій, з гіперпосиланням на текст лекції або на інші сторінки курсу.

Лекція може містити висновки, що дозволять узагальнити матеріал і виділити

з нього головне. Істотно, що всі навчальні матеріали, що знаходяться в СДО

Moodle, можна роздрукувати і використовувати, наприклад, як роздатковий

матеріал на аудиторних заняттях.

Застосування СДО Moodle дозволяє більш ефективно використовувати

час лабораторних робіт. При підготовці до них студенти заздалегідь

отримують завдання, проходять тренувальні тести і вивчають їх виконання.

На аудиторних заняттях викладач лише консультує студентів з тих питань, з

41

якими вони не могли впоратися самостійно, і приймає виконані роботи. У

процесі виконання завдань студенти можуть спілкуватися між собою на

форумах, у чатах і обмінюватися повідомленнями або вкладеними файлами.

Виконані роботи студенти можуть відправляти викладачу на перевірку

прикріпленими файлами будь-якого формату. Викладач або оцінює роботу,

або, вказавши на недоліки в коментарях, повертає її на доопрацювання.

Перед виконанням лабораторних робіт студенти можуть здати тест

вхідного контролю, що складається з 10-15 питань по темі. Студенти, які

набрали менше 70%, до лабораторної роботи не допускаються і повинні

перездати тест (всього дозволяється п'ять спроб) – це дозволяє значно

збільшити час роботи викладача зі студентами. Для підготовки студентам

може бути запропоновано дистанційно пройти тренувальний тест, який має

необмежену кількість спроб і показує правильні відповіді по завершенні

тестування (Додаток Б). Контрольний тест, проведений в аудиторії має

обмежену кількість спроб і час здачі. Перед здачею контрольного тесту

студент може відкрити свою спробу з тренувального тесту і уточнити у

викладача не зрозумілі йому моменти. Теми, за якими студентами допущено

велику кількість помилок, можна докладніше розглянути на наступних

заняттях.

Підсумкова оцінка за курс складається по результатам виконання всіх

робіт за кожен окремий модуль, який викладач визнає потрібним включити

до розрахунку.

Таким чином, студенти, отримуючи доступ до дистанційного курсу,

мають можливість поглиблено вивчити теоретичну частину матеріалу,

виконати завдання, а також пройти тестування. В рамках курсів є можливість

відпрацювань пропущеного студентом навчального матеріалу.

Розроблена система тематичних тестів дозволяє студенту самостійно

опрацьовувати навчальний матеріал на будь-якому доступному йому рівні

складності, а викладачеві – контролювати рівень засвоєння матеріалу.

Зокрема, Moodle створює і зберігає портфоліо кожного учня: всі здані ним

42

роботи, оцінки та коментарі викладача, повідомлення на форумі, контроль за

відвідуваністю і активністю студентів, час їх навчальної роботи в мережі.

Така інформація дозволяє викладачеві своєчасно впливати на

навчальну діяльність студентів, коригувати проблеми в навчанні, а

найголовніше – розвивати у студентів розуміння і потребу в систематичності

роботи.

Отже, використання системи Moodle у навчальному процесі вищої

школи дозволяє не тільки інтенсифікувати навчання студентів, а й закладає

міцну основу їх подальшої постійної самоосвіти. Разом з тим активне

використання Moodle вимагає великої організаційної роботи для більшої

ефективності.

Таким чином, інтеграція традиційних і з тимчасових дистанційних

технологій в організації навчального процесу у вищій школі дозволяє

зробити більш ефективним якість всього навчального процесу в цілому.

43

Висновки

Підведемо підсумки: для того, щоб завантажити файл на

файлообмінник з метою подальшого його відправлення деякій кількості

користувачів для рецензування та ознайомлення, підходять в тій чи іншій

мірі всі проаналізовані хмарні сервіси.

Оскільки, сервіс OneDrive – відмінно працює з пристроями Windows,

тому що він вбудований в цю операційну систему, встановлену на

персональних комп'ютерах, планшетах і смартфонах, та тісно пов'язаний з

Microsoft Office – це хороший вибір для тих, хто часто користується

програмами Office. Однак, якщо всі ваші пристрої не працюють в

операційній системі Windows, то сервіс OneDrive перестає бути таким вже

привабливим. Існують додатки для інших пристроїв, але абсолютно

зрозуміло, що OneDrive призначений саме для пристроїв на Windows.

Для того щоб користуватися OneDrive, вам доведеться відкрити свій

обліковий запис Microsoft, яка дасть доступ інших сервісів Microsoft,

незалежно від того, хочете ви цього чи ні. І останнє: Microsoft дотримується

більш суворої політики щодо файлів, які ви завантажуєте в OneDrive, ніж

будь-який інший сервіс хмарного зберігання даних.

Тому цей сервіс найкраще застосовувати, якщо у вас персональний

комп'ютер, планшет і телефон працюють на операційній системі Windows і

вам необхідний доступ до файлів з будь-якого пристрою без особливих

зусиль.

Отже, сервіс DropBox – однаково добре працює на Windows, Mac,

Android і ін. Сервіс спроектований настільки просто і елегантно, що будь-

якому буде легко навчитися працювати з ним. Десктопні програми легко

працюють з файловою системою вашого комп'ютера.

Однак, дизайн сайту Dropbox – найслабший з усіх хмарних сервісів

зберігання даних. Він простий і зрозумілий, але ви не зможете керувати

відображенням файлів. Однак у вас є набагато більше можливостей ділитися

файлами на сайті, що майже компенсує такий примітивний дизайн.

44

Найкраще застосування цього сервісу – поділитися файлами, якщо ви

користуєтеся різними пристроями.

Наступний сервіс – Google Drive зручно використовувати, якщо у вас

вже є обліковий запис Google, і для установки Google Drive потрібно

небагато зусиль. Якщо ви користуєтеся поштою Gmail, ви можете зберігати

вкладені файли в Google Drive, лише за кілька кліків.

Проте в Google Drive немає можливості автоматично завантажувати

фотографії з вашого смартфона прямо в сервіс. Замість цього у Google є

функція Auto Backup в мобільному додатку Google+, яке відправляє ваші

фотографії в профіль Google+.

Сервіс найкраще підходить для затятих прихильників Google або тих,

кому потрібні деякі офісні інструменти до хмарного сховища даних.

Сучасні Веб-сервіси у хмарі є важливою системою, завдяки якій

створюються певні навчальні середовища для підвищення рівня навчання та

розвитку студентів. Актуальним є дистанційне навчання у хмарі, при цьому

функціональні можливості хмарних технологій значно розширюють варіанти

створення дистанційних курсів (наприклад, за допомогою сервісу Google

Groups), моніторингу якості освіти (наприклад, за допомогою Google Doc)

тощо.

Застосування рішень SaaS, IaaS, PaaS дозволить вивести ІТ-послуги

навчальних закладів на новий якісний рівень. Тому актуальним завданням є

створення моделей і формалізація ІТ-процесів та ІТ-послуг відповідно до

вимог, методів та змісту навчання.

Наприклад, сстема Moodle орієнтована насамперед на організацію

взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації

традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання.

Moodle легко оновлюється від версії до версії. Він має внутрішню

систему для поновлення власної бази та відновлення.

Moodle вимагає тільки одну базу даних і може бути використаний

спільно з іншими додатками, також підтримує різні типи баз даних.

45

Особливо звертається увага на безпеку на будь-якому рівні. Форми

перевіряються, дані перевіряються на достовірність, cookies шифруються і

т.д.

Можливості Moodle для викладачів:

Moodle має простий, ефективний, сумісний для різних браузерів web-

інтерфейс і використовує педагогіку соціального конструкціонізму, яка

включає взаємодію, активне навчання, критичну рефлексію та ін. Тому

підходить для 100% онлайн-курсів.

Список курсів містить опис кожного курсу на сервері, надаючи доступ

до цієї інформації і гостю. Для комунікації та соціалізації в співтоваристві

курсу викладач може використовувати такі інструменти як форуми, чати,

wiki, систему обміну повідомленнями, блоги і т.д.

Можливості Moodle для студентів:

Після реєстрації користувач може стати студентом будь-якого курсу.

Для комунікації пропонуються форуми, система обміну повідомленнями та

ін. Будь-який користувач Moodle може розповісти спільноті курсу про себе,

використовуючи блог. Надається доступ до текстових матеріалами курсу,

завдання, тести та іншим елементам курсу.

Отже, у системі MOODLE викладач може використовувати всі

стандартні хмарні сховища для створення навчального курсу, які включені за

замовченням (Вбудовані файли, Файли сервера, Недавні файли, Завантажити

файл, URL завантажувач, Особисті файли, Youtube), а також додаткові

сховища, які можуть бути дозволені адміністратором сайту: Dropbox,

Файлова система, Google Drive, Веб-альбом Picasa, Amazon S3, Microsoft

OneDrive та ін. Найбільш популярними серед них є Google Диск, Microsoft

OneDrive. Отже, для організації навчальної діяльності студентів, викладач

сміливо може додавати матеріали з інших файлових сховищ, не включених

до офіційної версії системи MOODLE.

46

Список використаної літератури

1. Берденникова Н. Г., Меденцев В. И.. Панов Н. И. Организационное и

методическое обеспечение ученого процесса в вузе : учебно-

методическое пособие. — СПб., 2006.

2. Березовський В.С., Стеценко І.В., Практичний посібник з курсу Microsoft

«Учителі в онлайні»: Навч. Посібник – К.: ВHV, 2012. – 64 с.

3. Биков В. Є., Кухаренко В. Н., Сиротенко Н. Г. та ін. Технологія розробки

дистанційного курсу: навчальний посібник / за ред. В. Є. Бикова та В. Н.

Кухаренко. - Київ, 2008.

4. Зацепина О. В., Лаврентьев Г. В., Лаврентьева Н. Б. Технология

организации самостоятельной работы будущих педагогов

профессионального обучения : монография. — Барнаул, 2008.

5. Коржуев А. В., Попков В. А. Традиции и инновации в высшем

профессиональном образовании. — М., 2003.

6. Кравченко Г. В., Волженина Н. В. Работа в системе Moodle: руководство

пользователя : учебное пособие. — Барнаул, 2012.

7. Лаврентьев Г. В. Дистанционное обучение: теоретико-методологические

основы // Вестник Алтайской академии экономики и права. — 2012. —

Вып. 2 (25).

8. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій:

Навч.-метод. посібник – Х.:Основа, 2010. – 176 с.

9. Партнери Microsoft в Україні вважають, що більше 30% українських

компаній будуть використовувати хмарні технології до 2015 року [текст]

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://www.microsoft.com/ukraine/news/issues/2011/10/cloud-survey.mspx.

10. Украинские «облака»: куда идти бизнесу и зачем все это нужно [текст]

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.companion.ua/articles/content?id=236567.

11. Хмарні обчислення [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_обчислення.

47

12. Хмарні технології: концепція, переваги й ризики застосування

[Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://ippo.org.ua/index.php?option=com_ content&task=

view&id=3016&Itemid=1.

13. Шиненко М.А., Сороко Н.В. Перспективи розвитку програмного

забезпечення як послуги для створення документів електронної

бібліотеки на прикладі Microsoft Office 365//Інформаційні технології і

засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний

ресурс] / Гол. ред.: В.Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів

навчання АПН України, Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН

України. – 2011. – Том 26, № 6 (2011). – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em5/emg.html. – Заголовок з

екрана.

14. Шишкін В.М. Безпека хмарних обчислень – проблеми та можливості

ризик-аналізу [Текст] / В.М. Шишкін// Міжнародна наукова конференція

“Автоматизовані системи управління та сучасні інформаційні технології”.

Тези доповідей – Tbilisi: Publication House “Technical University”, 2011. –

С. 142.

15. Gillam, Lee. Cloud Computing: Principles, Systems and Applications / Nick

Antonopoulos, Lee Gillam. — L.: Springer, 2010. — 379 p.

48

Додатки Додаток А

Встановлення програми OneDrive на комп’ютер для зручної

синхронізації файлів облікового запису

Завантаження версії

Встановлення на ПК

Хід установки

49

Можливості

Вхід в систему

Доступний розмір он-лайн сховища

50

Додаток Б

Робота з тестовими завданнями при вивченні дистанційного курсу

«Архітектура ПК» в програмі Moodle

Початок тестування

Процес тестування

51

Перевірка результатів

Оцінка результатів