Технологія реалізації ідеї дослідження Час та  досвід переконують, що історична освіта в Україні у сучасних умовах наповнюється особливим змістом, а історичне краєзнавство є активним чинником формування історичної свідомості населення, особливо молоді. Історія як шкільна дисципліна покликана забезпечити для школярів можливість досліджувати, яким чином історія рідного краю впливала на формування спільної історії, культурних та моральних цінностей, та формувати поважне, шанобливе ставлення до рідної землі. Для ефективної краєзнавчої роботи необхідно керуватися:- способами активізації учнів у цій роботі;- можливостями педагогічних технологій: застосування активних та інтерактивних методів роботи, групових та індивідуальних форм навчання;- існуючими технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження. Н. Степанова зауважує, що особливостями інноваційних технологій використання краєзнавства у навчально-виховному процесі є те, що:- змінюється роль учителя, як керівника навчально-виховного процесу, учень сам стає менеджером краєзнавчого пошуку;- перевага надається дослідницьким, комунікативно-діалогічним та моделюючим формам роботи;- основою краєзнавчої роботи є не засвоєння певної суми знань, а розвиток особистості та опанування продуктивними способами діяльності;- максимально використовується особистий досвід учня, розвивається його творче мислення, зростає його внутрішня мотивація отримання нових знань та навичок;- дослідницька робота викриває "білі плями”, таким чином сприяє заповненню прогалин у історико-прогресивному розвитку [5]. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії України є важливою складовою навчально-виховного процесу, оскільки значно наближує історичні реалії для сприйняття, робить зміст матеріалу більш доступним та зрозумілим, забезпечує реалізацію принципу емоційності та сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей. Передумови щодо дотримання змістової лінії історичного краєзнавства закладено у програмі з історії, де велику увагу приділено регіональній та місцевій історії. Учитель має широкі можливості використовувати на уроках історичний матеріал своєї місцевості, краю, поєднувати їх із вивченням події минулого, що відбувалися на території країни в цілому. Застосовуючи краєзнавчий компонент на уроках, залучаю учнів до самостійної пізнавальної діяльності з елементами досліджень, що в свою чергу сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів та розвитку ключових компетентностей. Формуванню компетентностей самоосвіти та саморозвитку сприяє залучення школярів до підготовки повідомлень, рефератів, презентацій; робота з додатковими джерелами знань

(довідниками, енциклопедіями, хрестоматіями, історичними текстами) та їх аналіз. Для розвитку компетентностей самоосвіти вагомим є використання елементів проблемного навчання, робота з проблемними питаннями, створення та розв’язання проблемних ситуації. Методи активізації пізнавальної діяльності школярів дають можливість вивчати насичені навчальним матеріалом теми з використанням краєзнавчого матеріалу. Для участі школярів у процесі дослідження місцевого, регіонального історичного матеріалу проводжу різноманітні за формою уроки, наприклад: - 5 клас. Музейний урок. «Що таке речові історичні джерела». (Практична робота з музейними експонатами). Практичне заняття «Про кого і про що розповідає історія рідного краю» - 6 клас. Відео – подорож «Трипільська культура на території Черкащини». Практичне заняття «Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України» Поселення Межиріч. Урок-екскурсія. «Кіммерійсько – скіфський світ». - 7 клас. Урок-історична подорож «Історія рідного краю в добу середньовіччя». - 8 клас. Урок – гра «Історія українського козацтва». Музейний урок «Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького руху». - 9 клас. Інтегрований урок (історія України та українська література) «Місце Т.Шевченка в українському національному відродженні». Відео-подорож «Українські підприємці - меценати Яхненки таСимеренки». Музейний урок «Наш край у ІІ пол. XIX ст.» Урок - конференція «Архітектура рідного краю XIX ст. »

- 10 клас. Інтегрований урок (історія України та українська література) «Події Української революції на території краю». Урок - практична робота. «Голодомор в Україні 1932 -1933 років».

- 11 клас. Урок-конференція «Розгортання руху Опору та його течії в Україні». Музейний - урок «Наш край в 1939 – 1945 роках». Особливо подобаються учням музейні уроки. Музейний урок проводиться з метою поглиблення знань учнів за темою навчального шкільного курсу безпосередньо на експозиції музею. Ця форма організації музейно-педагогічного процесу має чітко виражений адресний характер й розрахована на колективну роботу з групою учнів, класом. У ході цих уроків учні знайомляться із краєзнавчими матеріалами, працюють із документами, статистичними даними, фотографіями, свідченнями, повідомляють про результати своїх досліджень, захищають реферати, дискутують, описують пам’ятки історії та культури.

Така організація навчання дозволяє забезпечити стан, коли учні все частіше виявляють свою компетентність не тільки під час опитування або закріплення засвоєного матеріалу, а в процесі аналітичної роботи над новим матеріалом, це вимагає широкого впровадження у шкільну практику роботи різні форми і методи активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. Саме використання елементів проблемного навчання, робота з проблемними питаннями, створення та розв’язання проблемних ситуацій сприяє розвитку компетентностей самоосвіти. Означені види та форми навчальної діяльності школярів також сприяють розвитку таких предметних історичних компетентностей як інформаційна (здатність працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, виявляти та критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел), логічна (здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, а також зіставляти різні інтерпретації цих подій та явищ), аксіологічна (здатність формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей). З метою розвитку полікультурної  компетентності організовую проведення дидактичних ігор, залучаю школярів до участі у ділових іграх. Школярі й самі охоче виконують творчі завдання, складають тематичні ребуси, кросворди.  Семінари, дискусії, конференції, дидактичні ігри формують у школярів не лише соціальні, полікультурні компетентності, а й комунікативні. Активні форми проведення навчальних занять стимулюють розвиток пізнавальної активності школярів та сприяють формуванню ключових компетентностей, а найбільше самоосвітньої. Через активний пошук істини школярі вчаться аргументувати власні відповіді, зіставляти, порівнювати, враховувати  думку інших, тобто набувають розвитку логічна та аксіологічна історичні компетентності. З метою навчально-методичного забезпечення уроків з історії підготовлено у 2011-2012 роках «Словник-довідник. Поняття і терміни шкільного курсу всесвітньої історії 6 класу». У посібнику містяться найбільш уживані поняття й терміни та короткі біографічні відомості про видатних історичних діячів, що вивчаються в шкільному курсу всесвітньої історії у 6 класі. У 2015 році укладено «Збірник навчальних матеріалів. Скарбниця мудрих думок». У збірнику вміщено вислови та цитати відомих історичних діячів, постатей, діячів культури, громадських діячів, які є важливим джерелом вивчення історії, слугують джерелом інформації про суспільні процеси та події, характеризують історичний шлях народів, цивілізації, дають уявлення про роль особи в історії. Збірник можна використовувати на уроках, при проведенні позакласної та позашкільної роботи, при підготовці до олімпіад, зовнішнього незалежного оцінювання.

Матеріали з досвіду проведення занять з вивчення місцевої та регіональної історії увійшли до авторських збірок та посібників. У 2009 році презентовано збірник для школярів «Історія Смілянщини в цікавих фактах і завданнях»

У 2010 році підготовлено посібник для школярів «І хлібом, і цвітом, і прадідом-дідом гріє душу село, моє рідне село». Історичний нарис розрахований на учнів 5-11 класів, які вивчають історію рідного краю.

У 2010-2011 роках упорядковано навчальний збірник матеріалів «Черкащина – душа України». 2012 рік - сформовано збірку-альманах «Школа села Костянтинівки». У 2013 році підготовлено зі змінами та доповненнями «Посібник навчальних матеріалів з історії рідного краю «Черкащина – душа України». У посібнику зібрано матеріали, які висвітлюють основні питання з історії Черкащини від найдавніших часів до сьогодення. Міститься довідкова інформація про визначних людей рідного краю, дидактичні матеріали (навчальна гра, тестові завдання, наочні матеріали), вислови відомих людей, легенди. У 2014 році укладено збірку «Сторінками визначних дат», що містить дидактичні ігри «З кобзарем у серці» (до 200-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка), «Велика Перемога» (гра присвячена 70-й річниці вигнання нацистських окупантів з України), гра «Найрозумніший» з теми «Історія Черкащини». Посібники та збірники з історії та історичного краєзнавства презентовано на районній та обласній виставках педагогічного досвіду освітян. За збірник матеріалів «Черкащина – душа України» визнаний лауреатом виставки «Освіта Черкащини – 2011» та занесений до каталогу передового педагогічного досвіду. Важливу  роль у розвитку здібностей та  пізнавальної активності відіграє позакласна робота, яка має органічно поєднуватися з роботою на  уроці. І тут неоціненним ресурсом є пошукова, дослідницька робота та історичне краєзнавство. Позакласна краєзнавча робота у Костянтинівській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради має такі основні напрямки: а) вивчення історії культури, звичаїв, традицій рідного краю; б) вивчення сторінок героїчного минулого рідного краю, національно-патріотичних та військово-патріотичних подій та процесів, їх учасників; в) пошуково-дослідницька робота за обраними напрямками; г) формування фондів та розвиток шкільного історико-краєзнавчого музею, використання у навчально-виховному процесі «музейної педагогіки». Звичайно, оптимальною формою організації позакласної роботи є діяльність учнів у групах за інтересами, творчих учнівських групах, пошукових групах, предметних, краєзнавчих гуртках. Для реалізації ініціативи і самостійності в пізнанні історичного матеріалу у школі в 2004 році створено історико-краєзнавчий гурток

«Краєзнавець». Метою діяльності гуртка є дослідження історії рідного краю; збір пам’яток давнини, документів, фотографій, спогадів односельців; проведення екскурсій, туристичних походів; зустрічей із ветеранами Другої світової війни та ветеранами праці; пропаганди серед учнів інтересу до історії краю; поповнення фондів шкільного історико-краєзнавчого музею. Результатом діяльності гуртка у тісній співпраці з учнівським і педагогічним колективом стало відкриття шкільного історико-краєзнавчого музею, яке відбулося 1 вересня 2008 року в урочистій атмосфері і було присвячено 20-й річниці побудови нового приміщення Костянтинівської середньої школи.

Експозиція шкільного історико-краєзнавчого музею Музей розміщується на другому поверсі шкільного приміщення в одній кімнаті. Площа експозиційної кімнати – 40 м², фондосховища - 8 м², експозиційна площа - 30 м², фонди музею нараховують 442 експонати. Музей складається із 9 розділів: 1. Прадавні часи. 2. Заснування села Костянтинівки. 3. Епоха Бобринських. 4. Село в період 1917 - 1939 років. 5. Друга Світова війна на території краю. 6. Післявоєнна відбудова села. 7. Сучасне село. 8. Історія Костянтинівської середньої школи. 9. Розвиток народних промислів і ремесл. Музей внесений до обласного каталогу музеїв при закладах освіти. На базі шкільного музею проходять тематичні виставки (до річниць вигнання нацистських окупантів з України, Перемоги над нацизмом у Європі, Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років; до річниці пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. тощо), конференції, зустрічі з ветеранами війни і праці, відомими земляками, учасниками антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Постійно здійснюється підготовка екскурсоводів, проходять екскурсії для школярів та гостей школи, ведеться дослідницька і пошукова робота (встановлення імен невідомих солдатів, односельців – жертв голодоморів та репресій). Шкільним активом, учасниками гуртка та учнівськими пошуковими групами досліджено події Голодомору на території населеного пункту, зібрано свідчення очевидців, уточнено списки жертв трагічної події. Упорядковано інформацію про уродженців та жителів села Костянтинівка, репресованих в 30 –ті роки ХХ століття. Досліджено участь земляків у бойових операціях Другої світової війни у період 1941-1945 років. Ведеться пошукова робота щодо жителів села Костянтинівка, які загинули у Другій світовій війні 1939 -1945 років; жителів села Костянтинівка та села Будки Смілянського району, які були на примусових роботах у Німеччині в період Другої світової війни 1939 - 1945 років. Проведено дослідження щодо учасників бойових дій на території інших держав (воїнів – афганців), уродженців і жителів села Костянтинівка. Сформовано списки ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. У рамках діяльності шкільного історико-краєзнавчого гуртка та шкільного музею учні займаються дослідницькою роботою, результати якої презентують на різних рівнях. Учениця Гурська Діана у 2014-2015 навчальному році перемогла на районному етапі ХIV Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!» у номінації «Історія України і державотворення» з дослідженням «Холодноярська республіка» та презентувала роботу у Черкасах.

Гурська Д. отримує диплом переможця обласного конкурсу «Герої не вмирають»

У 2015 році в обласному військово-патріотичному конкурсі, присвяченому героям-захисникам незалежної та суверенної України, «Герої не вмирають» учні Гурська Діана та Громова Юлія здобули І місця за ступенем диплому за дослідження «Герой України Сергій Олександрович Шаптала».

Колективна учнівська робота в рамках обласної історико – краєзнавчої експедиції «З Кобзарем у серці» (Напрямок: Огляд-конкурс експозицій музеїв та музейних кімнат на краще висвітлення життєвого та творчого шляху Т.Г.Шевченка) отримала І місце. Означена діяльність поєднується з річним циклом заходів, присвячених пам’ятним датам та річному календарю подій, у яких чільне місце займає краєзнавчий матеріал: тижні історії, тематичні вечори, історичні брейн-ринги, відкриті засідання гуртків, звіти пошукових загонів. Важливою ділянкою краєзнавчої діяльності школярів є екскурсійна робота, яка сприяє глибшому усвідомленому засвоєнню учнями знань, пов’язаних з історичними подіями, зосереджує увагу школярів на вивчення краєзнавчого матеріалу, формує історичну пам’ять, патріотичні почуття. У практиці є такі види екскурсійної роботи: 1) по місцях історичних подій (екскурсії до скіфських курганів, місця початку гайдамацького повстання, могили невідомого солдата в околицях населеного пункту, місця стоянки партизанського загону ім. Пожарського, Виноградівського (Ірдинського) монастиря; по місцях боїв 1941 – 1944 рр., Корсунь-Шевченківської битви, по краєзнавчих маршрутах Смілянського району, на батьківщину Т.Г. Шевченка - до сіл Моринці, Шевченкове, в урочище «Холодний Яр», шляхами трипільської культури Черкащини); 2) до історичних, історико-краєзнавчих пам’ятників (до храму Воскресіння Христова, що в с. Костянтинівці Смілянського району, до храму Різдва Богородиці в с. Куцівка Смілянського району, церкви Дмитра Солунського у с. Тернівка Смілянського району, церкви у с. Мельниківка Смілянського району, Покровського собору та католицького костелу у Смілі, до будинку, у якому проживав Ю. Кондратюк (Шаргей), пам’яток пов’язаних з періодом  графа Бобринського, Меморіалу жертвам голодомору 1932 – 1933рр. у с. Попівка); 3) у музеї (шкільний, музеї та музейні кімнати Тернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Попівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, музей с. Теклине Смілянського району, музей стародавнього побуту та народних ремесел у с. Плескачівці Смілянського району, Смілянський краєзнавчий музей, музеї Черкас, Києва, музеї у шевченківських місцях області та ін.) 4) архівні установи і бібліотеки. Наступним кроком є здійснення туристсько-краєзнавчої роботи. Історичне краєзнавство в поєднанні з туризмом має великі виховні та розвиваючі можливості, дозволяє перевірити сформовані компетентності на практиці. Дитячий та молодіжний туризм націлений на виховання поваги до своє Вітчизни, любові до рідного краю, поглиблення та розширення знань, використання вмінь і навичок на практиці, профорієнтацію і підготовку до трудової діяльності, фізичний розвиток та оздоровлення, формування позитивних рис характеру.

Основа досягнення цих цілей і завдань – туристична подорож, похід, навчання в гуртках туристсько-краєзнавчого напрямку. На цьому етапі історичне краєзнавство як система роботи Костянтинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів знайшла широке поєднання з роботою районного позашкільного навчального закладу. З 2008 року я здійснював керівництво туристсько-краєзнавчим гуртком «Турист» Центру дитячої та юнацької творчості Смілянської районної ради (діяв до 2013 року). З 2014 року очолюю роботу історико-краєзнавчого гуртка «Берест» Центру дитячої та юнацької творчості Смілянської районної ради. З метою більш детального вивчення історичного минулого Смілянщини і Черкащини протягом останніх семи років разом з гуртківцями здійснили ряд краєзнавчих туристичних походів. 2009 рік – ступеневий туристичний похід «Стежками Холодного Яру» (ІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2010 рік – ступеневий туристичний похід «Мальовнича Черкащина» (ІІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2011 – ступеневий туристичний похід «Шевченковими стежками» (ІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2012 – ступеневий туристичний похід «Таросовими шляхами» (ІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2013 – ступеневий туристичний похід «Шляхами трипільців на Черкащині» (ІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2014 – ступеневий туристичний похід «Шляхами Великого Кобзаря» (ІІ місце в обласному конкурсі «Кращий паспорт походу»). 2015 – ступеневий туристичний похід «Шляхами подвигу холодноярців». Гуртківці є лауреатами обласного етапу Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна»: 2013 – лауреати обласного етапу експедиції за напрямком «З попелу забуття», робота «Остарбайтери – сировинний придаток для реалізації антигуманістичних планів Гітлера»; 2014 – лауреати обласного етапу експедиції за напрямком «З попелу забуття», робота «Афганістан болить в моїй душі»; Гуртківці є лауреатами обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу туристсько – краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край». 2013 – лауреати обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу туристсько-краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край», робота «Стоянка первісних мисливців на мамонта в с. Межиріч Канівського району». 2014 – лауреати обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу туристсько-краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край», робота «Шляхами Трипільської культури Черкащини».

2015 – лауреати обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу туристсько-краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край», робота «Шляхами Великого Кобзаря». Як керівник гуртка в 2013 році визнаний лауреатом обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращий навчально-методичний посібник туристсько-краєзнавчої та національно-патріотичної тематики за напрямком «На допомогу керівнику гуртка». З 2014 року в рамках роботи гуртка «Берест» Центру дитячої та юнацької творчості Смілянської районної ради діяльність було зосереджено на проведенні краєзнавчих досліджень з подальшою їх презентацією на обласному та всеукраїнському рівнях. Гуртківці стали учасниками обласних та всеукраїнських учнівських краєзнавчих конференцій у Черкасах, Ужгороді, Миколаєві та Києві. У листопаді 2014 року у складі делегації Черкаської області у м. Ужгороді на Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій конференції, присвяченій 70-ій річниці звільнення України від нацистських загарбників, взяла участь переможниця Всеукраїнського конкурсу «А ми тую славу збережемо» (робота «Партизанський загін імені Пожарського»), учениця Носачівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бондаренко Анастасія (керівник гуртка Громовий А. А.). У листопаді 2014 року учасники гуртка «Берест» взяли участь у V Всеукраїнській краєзнавчій конференції «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» у місті Миколаєві. За підсумками заходу відзначено роботи Каптенко Анни та Резніченко Альони, які отримали сертифікати на право друку досліджень у збірнику конференції. У квітні 2015 року на базі Черкаського обласного краєзнавчого музею відбулася обласна конференція «Збережемо пам'ять про подвиг», присвячена 70-ій річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, що проходила як завершальний етап Всеукраїнської акції «А ми тую славу збережемо». Серед кращих 8 робіт, які були представлені учасникам обласної конференції, робота Бондаренко Анастасії «Партизанський загін імені Пожарського».

28 – 29 квітня 2015 року делегація Черкаської області взяла участь у Всеукраїнській краєзнавчій конференції учнівської молоді «А ми тую славу збережемо» у Києві, де Бондаренко Анастасія гідно представила рідний край і захистила дослідження.

Команда Костянтинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенівна обласному етапі Всеукраїнського зльоту юних туристів-краєзнавців у Каневі

У червні 2015 року у Каневі відбувся обласний етап Всеукраїнського зльоту юних туристів-краєзнавців. Команда Костянтинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів зайняла І місце у конкурсі «Візитка команди», здобула ІІ місце в конкурсі «І рушник вишиваний на щастя, на долю дала», ІІІ місце у туристсько-краєзнавчому маршруті.