19. «Самопізнання та соціалізація підлітка» курс за вибором для учнів 8-

10 класів

Петрище Вікторія Юріївна

практичний психолог Іршавської

загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступеня №1

Пояснювальна записка.

В умовах кризи сучасного суспільства та зміни морально-ціннісних

установок зросло число підлітків, у яких з’являються проблеми, пов’язані з

самопізнанням, самосвідомістю, підвищеною емоційною збудливістю. Саме в

цьому віці дитина починає усвідомлювати себе як особистість із певними

рисами, включену в систему міжособистісних взаємин.

Зверненість підлітка на себе, усвідомлення себе як особистості,

включеної в різноманітні людські взаємини, висуває на перший план

спілкування з оточенням. Саме спілкування в різних ситуаціях набуває в

підлітковому віці значення «головної справи», тобто провідної діяльності. У

процесі самоспостереження та самовивчення він спочатку виділяє зовнішні,

фізичні ознаки, потім якості, пов’язані з використанням тих чи інших видів

діяльності, і, нарешті, особистісні якості, особливості власного внутрішнього

світу. Такий аналіз стає для підлітка засобом організації своєї діяльності та

взаємин з ровесниками й дорослими.

Разом із тим, оскільки підліткам, крім знання законів, важливо

усвідомлювати себе потрібними суспільству, мати життєві цілі, необхідно

допомогти їм побачити, яким чином їх вибір може вплинути на подальше

життя й успішність у професійній діяльності, знайти шляхи досягнення

життєвих цілей, зацікавити їх в реалізації задуманого, навчити не

відмовлятися від бажаного при невдачах, а продовжувати рухатися вперед.

Конфлікти в підлітковому та юнацькому віці виникають як відповідь на

неспроможність особистості реалізувати свої особистісні тенденції до

самоактуалізації. Тому профілактика та подолання конфліктів можливі

шляхом навчання людини способів самореалізації, які б стали джерелом

особистісного зростання та позитивності Я-концепції, що в цілому сприятиме

психологічному благополуччю підлітка або молодої людини.

Соціалізація полягає у засвоєнні індивідом соціального досвіду у

вигляді норм, видів діяльності, форм спілкування та переведення цього

досвіду у внутрішні, власні регулятори активності. До цих регуляторів

належать мотиви, звички, настанови, стереотипи тощо. Метою

соціалізації є забезпечення включення особистості у соціальне середовище,

створення умов для максимальної реалізації її психологічного потенціалу,

спонукання до саморозвитку. У процесі соціалізації неповнолітній різною

мірою, але неминуче проходить через життєві кризи, накопичення протиріч,

можливо, через затримки й навіть зриви, болісні, спотворені форми

самоствердження та визнання оточуючими.

Формами соціально-психологічної допомоги в роботі з підлітками є

профілактика й корекція когнітивних розладів у формі вправ і ігор, що

засновані на сполученні когнітивних і сугестивних компонентів, корекція

емоційно-особистісних порушень тощо. Комплексні корекційні програми

сприяють підвищенню рівня психічного розвитку підлітків, особливо у сфері

індивідуальних якостей, однак мають один суттєвий недолік – вони

застосовуються лише на тій стадії, коли дитина вже не приховує

антисоціальної спрямованості своєї поведінки – паління, вживання

алкогольних напоїв, сексуальні перверсії, дромоманія, суїцидальні спроби,

дрібні крадіжки тощо. Ми ж вважаємо, що рання профілактика, тобто

попередження девіантної поведінки може дати більш ефективний результат.

Особливе місце в корекційній роботі слід приділяти навчанню підлітків

навичкам позитивного спілкування, взаємодії з іншими членами соціуму,

вмінню вирішувати конфлікти, слухати та розуміти інших, дотримуючись

соціальних норм і правил.

Звичайно, що корекційну роботу з підлітками потрібно будувати не як

просте тренування вмінь і навичок, не як окремі вправи по вдосконаленню

психологічної діяльності, а як цілісну усвідомлену діяльність. Тому

соціально-психологічні тренінги доповнюються ретельною роботою по

формуванню кола інтересів підлітка на основі особливостей його характеру і

здібностей.

Програма, яку подано нижче, сприятиме соціалізації дітей, які зазнають

труднощів у перехідному віці; формуватиме впевненість у собі; навчить

способів реагування в різних життєвих ситуаціях; активізує процес

самопізнання і саморозкриття підлітків; розширить знання неповнолітніх у

області права; розвиватиме навички спілкування з оточуючими людьми.

Завданням даної програми є активізувати процес самопізнання,

розвинути та зміцнити впевненість у собі, комунікативні здібності і навички

спілкування, сформувати адекватну самооцінку; допомогти знайти шляхи

досягнення життєвих цілей, навчити не відмовлятися від бажаного при

невдачах.

Методичні вказівки щодо організації занять

Групові заняття проводяться класними керівниками, психологами і

соціальними педагогами загальноосвітніх закладів, програма може бути

включена до варіативного курсу «Основ здоров’я».

Цільова група: учні 8 ,10 класів загальноосвітніх закладів.

Кількість учасників: від 10 до 15 учнів.

Організація занять: кожне заняття розраховане на одну академічну

годину, один раз на тиждень. Заняття проводяться в приміщенні, яке має

достатню площу для проведення динамічних вправ. Всього 35 занять.

Вимоги до ведучих: ведучі повинні працювати за спеціальностями

педагог, психолог, соціальний педагог, юрист і мати достатньо досвіду в

проведенні групових занять. Крім того, дотримуватися наступних правил:

1. Приймайте себе, кожного члена групи й групу загалом такими,

якими є.

2. Правила тренінгу напрацьовуються дітьми й вивішуються на

кожному занятті.

3. Ігри повинні сприяти згуртуванню групи і мати пізнавальне

значення.

4. У грі повинні брати участь усі охочі, однак нічого не нав’язуйте й

не вимагайте. Завжди будьте готові прийти на порятунок.

5. Сприймайте інтелектуальний зміст і емоційний настрій,

наділяючи їх однаковими ступенями значущості.

Кожне заняття має свою структуру і включає в себе наступні види

вправ і форм групової роботи, представлені в певній послідовності:

1. Вправи-активатори, які використовуються для створення

доброзичливої робочої обстановки і зняття психологічних бар’єрів у

спілкуванні.

2. Обговорення в проміжках між заняттями того, що відбувається,

спрямоване на аналіз змін у поведінці підлітків.

3. Розминка у вигляді гри або вправи, яка сприяє включенню в

групову роботу.

4. Теоретичні відомості, необхідні для виконання певної роботи.

5. Вправи, спрямовані на формування адекватної самооцінки.

6. Вправи, призначені для розвитку здібностей планування

поведінки й аналізу ситуацій з прогнозом їх вирішення.

7. Вправи, які сприяють формуванню позитивних життєвих цілей і

розвитку мотивації для їх досягнення.

8. Групові дискусії й мозкові штурми як спосіб розвитку здатності

до аналізу й прогнозуванню ситуацій.

9. Інформаційно-правова частина, спрямована на засвоєння

правових знань.

10. Рефлексія – підведення підсумків заняття, отримання зворотного

зв’язку між учасниками й тренерами.

Рекомендації щодо роботи з програмою

для успішного проведення заняття:

► чітко усвідомлювати мету та завдання окремого заняття й програми

взагалі;

► акцентувати увагу на значущості проблеми, уважно слухати

учасників;

► створювати атмосферу доброзичливості та довіри для обміну

думками і досвідом, з’ясовувати та дотримуватися інтересів учасників;

► дбати про додержання встановлених правил;

► зберігати впевненість у собі, бути спокійним і відкритим для будь-

якої інформації;

► ставити відкриті запитання (такі, на які не можна відповісти „так”

або „ні”); відповіді на них дадуть змогу отримати цінну інформацію;

► погоджуватись із правом учасників на захист власної думки,

дозволяти їм обирати власний тип дії;

► дякувати учасникам за те, що вони поділилися своєю думкою.

Основні цілі курсу:

активізувати процес самопізнання;

розкрити механізми і закономірності ефективного спілкування;

сприяти розвитку емпатії;

розвиток навичок уникання стресових ситуацій;

допомогти учням опанувати психологічні методи досягнення

мети;

розвинути та зміцнити впевненість у собі;

розвивати готовність до життєвого самовизначення.

Результативність

набуття стійких навичок конструктивного спілкування;

навички емпатійного слухання;

уміння творчо вирішувати конфліктні ситуації;

уміння розуміти самого себе та інших;

уміння ставити перед собою близькі та далекі цілі, намагатися їх

досягати.

З огляду на це критеріями оцінювання навчально-виховних результатів

вивчення предмету «Самопізнання та соціалізація підлітків» є показник

практичного застосування набутих умінь.

Оцінюючи знання та вміння використовується залікова система:

«зараховано» - «незараховано».

Ключові слова: адаптація, акцентуація, вчинок, десоціалізація,

девіація, егоцентризм, емпатія, емоції, життєва позиція та життєва

перспектива, індивідуальність, конфлікт, комунікативні бар’єри,

конформність, лідер, міжособистісне спілкування, мотив, підліток,

психологічний вплив, превентивне виховання, регресія, рефлексія,

самооцінка, самосвідомість, соціальна адаптація, стрес, страх, статус,

тривожність, учинок, фрустрація, характер, ціннісні орієнтації, «Я-

концепція».

Зміст навчального курсу

Розділ І. «Спілкуємось із задоволенням» (11 год.)

Розвиток у підлітків навичок спілкування, осмислення і вираження своїх

почуттів, розуміння й прийняття почуттів оточуючих людей, активізація

механізмів самопізнання і самовираження.

Розділ ІІ. «Практичне право» (12 год.)

Підвищення відповідальності за власну поведінку, розвиток

самосвідомості, саморегуляції і здатності до планування вчинків.

Розділ ІІІ. «З упевненістю в майбутнє» (12 год.)

Формування здібностей до самопізнання, саморозвитку та самореалізації,

розвиток мотивації до досягнення позитивних життєвих цілей.

Тематичне планування

№ Розділи, теми Кількість годин

Теоретичн

і заняття

(лекція,

семінар)

Практичні

заняття

(практикуми

, дискусії,

рольові

ігри)

Усьог

о

Розділ І. «Спілкуємось із задоволенням» (11 год.)

1.

Вступ до курсу. Поняття про

спілкування. Види та засоби

спілкування.

1 1

2. Самооцінка. Параметри самооцінки. 1 1

3.

Соціальні ролі людини. Позиції

спілкування: «над», «під», «на

рівних».

1 1

4. Сторони спілкування. Механізми

взаєморозуміння. 1 1

5. Емпатія. Рефлексія. 1 1

6. Способи спілкування. Розвиток

комунікативних умінь і навичок. 1 1

7. Бар’єри в спілкування. Психологічні

захисти. 1 1

8. Риси характеру та їх роль у

спілкування з оточуючими. 1 1

9. Позиції спілкування. Стосунки під

час спілкування. 1 1

10. Мистецтво розмовляти.

Маніпулювання. Ефекти прийняття. 1 1

11. Усвідомлення себе як особистості. 1 1

Розділ ІІ. «Практичне право» (12 год.)

12. Конвенція про права дитини і

законодавство України. 1 1

13. Правова відповідальність

неповнолітніх. 1 1

14.

Конфлікт. Способи вирішення

конфлікту. Правова відповідальність

за наслідки конфлікту.

1 1

15. Права та обов’язки батьків. 1 1

16. Відповідальність у натовпі. 1 1

17. Підсумкове заняття за І півріччя. 1 1

18-

19. Розвиток навичок упевненої відмови. 1 1 2

20-

21.

Статеві відносини. Наслідки та

відповідальність. 1 1 2

22. Основні закони України, як і ким

вони встановлюються. 1 1

23. Творча робота «Портрет сучасного

підлітка» 1 1

Розділ ІІІ. «З упевненістю в майбутнє» (12 год.)

24. Психологічний простір.

Встановлення дистанції. 1 1

25. Формування позитивної позиції в

суспільстві. 1 1

26. Розвиток навичок самопрезентації. 1 1

27. Сильні та слабкі сторони

особистості. 1 1

28. Життєві цілі особистості. Розвиток

мотивації. 1 1

29. Прогнозування і подолання життєвих

перепон. 1 1

30. Семінар - практикум. 1

31. Уявлення про час. 1 1

32. Уміння планувати свої справи. 1 1

33. Мої ресурси. 1 1

34. Створення образу «Я-майбутнього» 1 1

35. Підсумковий урок із курсу 1 1

КРИТЕРІЇ

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

ЗА ПРОГРАМОЮ“САМОПІЗНАННЯ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДЛІТКА

”.

Рівні

навчальних

досягнень

учнів

Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І

Початковий

1

Учень сприймає матеріал теми та виконує завдання лише

на частковому рівні; користується дуже обмеженим

понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді,

небагатослівно, переважно однозначно (фрагментарно)

описує психічні явища; виявляє найелементарніший

розвиток мислення; відтворює незначні фрагменти

тематичного матеріалу після кількаразового пояснення

вчителя.

2

Учень володіє незначною частиною тематичного

матеріалу; частково відтворює матеріал тільки після

детального пояснення вчителя; понятійно-

термінологічний, словниковий запас в основному

дозволяє викласти думку на елементарному рівні

(домінують розрізнені судження).

3

Учень розуміє незначну частину тематичного

матеріалу; користується обмеженим понятійно-

термінологічним запасом, відтворює матеріал лише з

опорою на пояснення та зразок вчителя (переважає

повторення суджень вчителя).

ІІ

Середній 4

Учень здатний сприймати та інтерпретувати психічні

явища на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє

глибокої їх суті; послуговується небагатим словниково-

термінологічним запасом, відтворює матеріал на рівні

сукупності окремих суджень; застосування знань і умінь

задовільне і потребує значної допомоги вчителя.

5

Учень може відтворити основний зміст навчального

матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя;

демонструє небагатий словниково-термінологічний запас;

розповідає матеріал на рівні сукупності суджень із

використанням окремих пояснень на поставлені питання.

Мислення активізується слабо. Може під керівництвом

учителя використовувати матеріал на практиці, але без

переносу у змінені ситуації.

6

Учень здатний сприйняти та зрозуміти значну частину

тематичного матеріалу з основ психології, але має

недостатньо сформоване мислення, не завжди послідовно

та логічно характеризує окремі психічні явища, потребує

уточнень і додаткових запитань. Учень виявляє знання і

розуміння основних тематичних положень, але не завжди

вміє самостійно зробити аналіз, висновок.

ІІІ

Достатній

7

Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний

матеріал, здатний самостійно його відтворити, дає

загальну характеристику психічним феноменам (сутність,

прояви, ознаки, приклади). Судження аргументуються,

з’являються окремі аналогії, асоціації. Мислення

достатньо розвинуте. Здатний узагальнити матеріал з

допомогою вчителя.

Володіє основним програмно-тематичним

матеріалом, але знання недостатньо стійкі. Допускає

незначні термінологічні помилки.

8

Учень здатний значною мірою самостійно опановувати

матеріал теми, повністю розуміє та усвідомлює його,

здатний узагальнювати та систематизувати його за

допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-

термінологічний запас, свідомо користується ключовими

поняттями і термінами. Мислення достатньо розвинуте (у

поясненнях застосовуються аналогії, асоціації), але воно

стандартне, бракує власних висновків, узагальнень,

прикладів.

9

Учень оперує основним навчальним матеріалом,

викладаючи його в розгорнутому і згорнутому вигляді,

здатний узагальнювати та систематизувати набуті знання,

самостійно аналізувати психічні феномени і робити

власні нескладні висновки та наводити деякі приклади на

підтвердження своїх думок. Мислення достатньо

розвинуте (формулюються окремі висновки та

узагальнення). Але може допускати несуттєві неточності

у використанні спеціальної термінології чи в оформленні

своїх роздумів, які потребують зауважень, корегування.

ІV

Високий

10

Учень глибоко розуміє та усвідомлює тему в межах

програми, має міцні інтегровані знання, користується

адекватною термінологією, самостійно використовує

матеріал у практичній діяльності, робить висновки,

висловлює власне ставлення. Мислення достатньо високо

розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати образні

аналогії, порівняння, узагальнення, конкретизацію,

самостійно інтерпретувати приклади з життя. Незначні

неточності, які трапляються при аргументації власних

думок може самостійно виправляти.

11

Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний

матеріал в межах програми, намагається самостійно

збагачувати набуті знання; широко користується

спеціальною термінологією відповідно до програмних

вимог; аргументує власні висновки, твердження, ілюструє

їх прикладами; вміє використовувати знання, уміння і

здібності у нових творчих завданнях, інтерпретує

психічні факти у їх взаємозв’язках. Мислення високо

розвинуте, характеризується елементами світоглядних

узагальнень.

12

Учень має ґрунтовні, усвідомлені знання з основ

психології, здатний аргументовано пояснювати,

аналізувати психічні факти та самостійно і творчо,

нетипово застосовувати здобуті знання, вміння і навики

для конструктивного вирішення проблем розвитку

здібностей та у процесі самовиховання. Широко

використовує між предметні зв’язки.

Література

1. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками.- СПб.: Питер,

2007.- 271с.: ил. - (Серия «Эффективный тренинг»). - ISBN 5-94723-

492-0.

2. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник.- М.: Изд.МГУ, 1990-

367с.

3. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать?: Книга для учителя.- М.:

«Просвещение», 1991- 176с.- ISBN 5-09-003409-5.

4. Главник О., Безпальча Р., Попова О. Тренерська валіза. Серія

«Психологічний інструментарій». – К. Главник, 2006.-112с.

5. Головей Л.А, Рыбалко Е.Ф. Практикум по возрастной психологии. -

СПб. : Речь, 2006.-ил.- 694с.- ISBN 5-9268-0046-9.

6. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум.-

Новосибирск.- Изд-во Новосибирского университета. - М.:

Совершенство, 1997. - 116 с. - ISBN 5-7615-0417-0.

7. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка

./Книга для воспитателей детского сада/. М.: «Просвещение», 1993.-

129с.

8. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К.: Юрінком Інтер,

2001.

9. Казанский О.А. Игры в самих себя. 2-е изд. – М.: Роспедагенство, 1995.

-128с.-ил.- ISBN 5-87457-011-Х.

10. Клейберг Ю. Психология девиантного поведения. Учебное пособие для

вузов.- М.: ТЦ Сфера, 2001. -160с.

11. Конвенція про права дитини.

12. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя.- М.:

Просвещение, 1989.-252с.

13. Лаврентьева С.В. Семейная игротека.- СПб.: Речь, 2003.-112с. ISBN5-

9268-0183-4

14. Лютова Е., Монина Г. Шпаргалка для взрослых: Психокоррекционная

работа с гиперактивными, агресивными, тревожными и аутичными

детьми.- СПб. : Речь,- 2002.-168с.

15. Макартычева Г.И. Тренинг для подростков: профилактика

асоциального поведения. - СПб.: Речь,- 2007. -192с.- ISBN 5-9268-0435-

3.

16. Мартиненко О.А. Корекція дезадаптивної поведінки молодших

школярів. - Х.: Вид-во «Ранок», 2011.- 176 с., іл. - (Бібліотека

шкільного психолога). - ISBN 978-611-540-951-8.

17. Невский И.А., Колесова Л.С. Подростки группы риска в школе. М.:

АОЗТ «АРИАНТ», - 1997.-260с.

18. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования:

Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. –

М.: ТЦ «Сфера», 2000.- 448с. - ISBN 5-89144-099-7.

19. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога.2-е изд., дораб,

– М.: Просвещение, «Учебная литература», 1996.-352с.- ISBN 5-09-

007270-1.

20. Орбан -Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. - К.:

Академвидав, 2005. - 448с. (Альма-матер).

21. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-

психологический тренинг. – М.: изд.МГУ,- 1989.-216с.

22. Практикум по психологическим играм с детьми и подростками

/АзароваТ.В., Барчук О.И., Беглова Т.В., Битянова М.Р., Королева Е.Г.,

ПятковаО.М.; под общей редакцией Битяновой М.Р./ - СПб. Питер,

2006 - 304 с.: ил. - (Серия «Практикум по психологии»). - ISBN 5-

94723-432-7.

23. Психологический тренинг в группе: Игры и упражнения: Учебное

пособие/ Автор - составитель Т.Л.Бука, М.Л.Митрофанова.- 2-е изд. –

М.: Институт Психотерапии, 2008.- 144с. - ISBN 978-5-903182-41-1.

24. Профілактика синдрому емоційного вигорання педагогів/ уклад.

А.Г.Дербеньова, А.В. Кунцевська. – Х.: Вид.група «Основа», 2009.-

223с.- (Серыя «Психологычна служба школи»).- ISBN 978-611-00-0292-

9.

25. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе.- М.,

2001. -45с.

26. Прутченков А.С. Наедине с собой. Психологические тесты и

психотехнические упражнения для подростков и старшеклассников./

А.С.Прутченков.-[Б.м.]: Рос.пед.Агенство, 1996.-174с.- ISBN 5-86825-

17-6.

27. Римская Р., Римский С. Практическая психология в тестах, или Как

научиться понимать себя и других. - М.: АСТ-Прес, 1997.- 404с.- ISBN

5-462-00219-х.

28. Ромек В.Г. Тренинг уверенности в межличностных отношениях.- СПб.:

Речь, 2002.-175с.- ISBN5-9268-0116-8.

29. Рязанова Д.В. Тренинг с подростками, с чего начать? /Пособие для

психолога и педагога/. - М.: Генезис, 2003.- 138с.:ил.- ISBN5-85297-

074-3.

30. Самоукина Н.В. Игры в школе и дома:психотехнические упражнения и

коррекционные программы. – М., Новая школа, 1995. - 144с.- ISBN5-

7301-0018-3.

31. Сакович Н.А. Игры в тигры. Сборник игр с агрессивными детьми и

подростками. – СПб: Речь, 2007.-208с.- ISBN5-9268-0641-0.

32. Сімейний Кодекс України від 10 січня 2002 р. – К.: Атака, 2002.

33. Словник шкільного психолога/уклад. Л.В.Туріщева. –Х.: Вид.група

«Основа», 2009.-107, [5]с. - (Серія «Золота педагогічна скарбниця»). -

ISBN 978-611-00-0080-2.

34. Солдатова Г.У. Тренинг толерантности для подростков.- М.:Изд.МГУ,

2006.- ISBN 5-9217-00-37-10.

35. Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Шарова О.Д. Жить в мире с собой и

другими. Тренинг толерантности для подростков.- М.: Генезис, 2000.-

212с.

36. Туріщева Л.В. 101 схема й таблиця. На допомогу шкільному

психологу.-Х.:Вид.група „Основа”, 2008.- 94, [2]с. - (Серія «Золота

педагогічна скарбниця»). - ISBN 978-966-333-812-5.

37. Туріщева Л.В. Корекційна робота соціального педагога. Ігри та вправи.

- Х.: Вид.група «Основа», 2012. - 127с. - (Серія «Психологічна служба

школи»).

38. Федосенко Е.В. Психологическое сопровождение подростков: система

работы, диагностика, тренинги. Монография. - СПб.: Речь,2008.-192с.-

ISBN5-9268-0525-2.

39. Фопель К. Барьеры, блокады и кризисы в групповой работе. Сборник

упражнений. Пер. с нем.- 2-е изд.– М.: Генезис, 2007.-160с.- (Все о

психологической группе) - ISBN 5- 98563-090-0.

40. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и

упражнения: Практическое пособие в 4 -х томах. -М.: Генезис, 2001.

41. Фопель К. Чтобы дети были счастливы: Психологические игры и

упражнения для детей школьного возраста: Пер. с нем. – М.: Генезис,

2005.-255с. - (Психологическая работа с детьми).- ISBN 5-98563-035-

8.(рус.)

42. Фурманов И. А. Детская агресивность: психодиагностика и коррекция /

И. А. Фурманов - Минск: Ильин В.П., 1996.-192с.

43. Харченко С.Я., Краснова Н.П. Робота соціального педагога з дітьми

девіантної поведінки. - Х.: Вид.група «Основа», 2012. - 143 с. - (Серія

«Соціальному педагогу»).- ISBN 978-617-00-1150-3.

44. Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге. -СПб.: Речь, Институт

Тренинга, 2002.-188с.

45. Хухлаева О.В. Тропинка к своему Я: Программа формирования

психологического здоровья у младших школьников. - М.: Генезис,

2001.-182с.

46. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения.Изд.2-е,

доп.- М.:Независимая фирма « Класс», 2001.-272с.- ISBN5-86375-116-9.

47. Чуриков А., В. Снегирев. Копилка для тренера: Сборник розминок,

необходимых в любом тренинге. – СПб.: Речь, 2007.-186с.- ISBN978-5-

92-68-0910-4.

48. Шнейдер Л. Б. Девиантное поведение детей и подростков

/Л.Б.Шнейдер - М.: Академический Проект, Трикста – 2005- 336 с.-

ISBN5-8291-0578-0.