ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

Територіальний відділ освіти Хортицького району

Запорізький багатопрофільний ліцей №99

Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2018»

Номінація «Вчителі української мови та літератури»

Інтелект-карти як елемент дидактичного дизайну на уроках

української мови та літератури

Досвід роботи

Антонової Наталії Миколаївни

вчителя української мови та

літератури

Запорізького багатопрофільного

ліцею №99

Запоріжжя – 2017

Інтелект-карти як елемент дидактичного дизайну на уроках української

мови та літератури

Відомо: тільки освічена людина може бути справді

вільною. Європейське суспільство, до якого ми

прагнемо, – це суспільство освіченого загалу,

суспільство високої культури і рівних можливостей.

Таке суспільство забезпечує європейську якість життя.

Таке суспільство ми прагнемо побудувати, коли

проектуємо освітню реформу в Україні.

Лілія Гриневич,

Міністр освіти і науки України

Актуальність теми досвіду

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток,

виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином

України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою,

має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до

свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та

громадянської активності.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо допомогти здобути знання.

Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані

з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності,

необхідні для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

За експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на

ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити,

ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в

багатокультурному середовищі [13].

Рисунок 1 - Хто він – випускник нової школи? [13]

Уроки рідної мови та літератури для мене – не лише можливість

пізнавати душу мого народу, насолоджуватися мелодійністю його пісень,

захоплюватися неперевершеною творчістю його корифеїв, а й напружена,

науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з

учителем. Саме вона розвиває творчі здібності учнів; диференціює та

індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою;

розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів

навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Новий стандарт освіти вимагає, щоб учень міг сам ставити й вирішувати

проблеми, розуміти, для чого він вчиться, вміти знаходити інформацію,

розмірковувати над нею: аналізувати, узагальнювати й систематизувати, а ще

вміти спілкуватися, оцінювати себе та інших.

Як же навчити всьому цьому школяра?

Очевидно, що головним завданням вчителя-філолога є навчання та

виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й

мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Для цього необхідні нові прийоми і способи роботи з навчальною

інформацією. Одним з таких ефективних способів, на мій погляд, є технологія

Випускник нової школи

Особистість

Цілісна особистість,

усебічно розвинена,

здатна до критичного

мислення

Патріот

Патріот з активною

позицією, який діє згідно

з морально-етичними

принципами і здатний

приймати відповідальні

рішення

Інноватор

Інноватор, здатний

змінювати навколишній

світ, розвивати

економіку, конкурувати

на ринку праці, вчитися

впродовж життя

інтелект-карт, заснована на встановленні та зображенні асоціативних зв'язків.

На сучасному етапі популярною, особливо в умовах багатомовного

простору ліцею, стає технологія багатовимірних дидактичних інструментів

В. Е. Штейнберга (cутність ідеї полягає у заміні методики навчання, заснованої

на механізмах запам'ятовування, технологією переробки знань в процесі їх

сприйняття і засвоєння) [9].

Карти пам'яті, інтелект-карти, карти розуму, карти мислення – ці слова

позначають порівняно новий спосіб графічного запису інформації. Інтелект-

карта – це спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів, а

також це засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання.

Теоретичне обґрунтування

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на

сучасних педагогічних теоріях щодо організації навчального процесу, зокрема

особистісно орієнтованого навчання, проаналізувавши які та набувши досвіду

роботи з ментальними картами, я почала поступово реалізовувати ідею

проведення уроків з їх використанням.

Основою теоретичної бази є праці вітчизняних та зарубіжних вчених

таких як: О. Аксьонової [1], А. Кобисі [4], Н. Приходько [6], І. Радченко [7],

Л. Пироженко [5], О. Пометун [5], Г. Сиротенко [8], Н. Манько [10],

В. Штейнберга [9,10], Є. Ткаченко [10].

У працях вищеперелічених осіб я вбачаю основу теоретичних положень

теми, над якою працюю. Сукупність продуктів дидактичного дизайну створює

дидактичне середовище, що підтримує навчальну діяльність щодо сприйняття,

переробки, фіксації та застосування знань [10].

На думку дослідниці Олени Валентинівни Аксьонової, ментальна карта є

графічним вираженням процесу радіантного мислення і тому є природним

продуктом діяльності людського мозку. Це могутній графічний метод, що надає

універсальний ключ до вивільнення потенціалу, схованого в мозку [1].

Дослідження вчених є підґрунтям для ефективної реалізації завдань

філологічної освіти, яка залежить від належної системи підготовки як учителя-

філолога нового типу: новатора, здатного створити для себе й школярів

належний інноваційний освітній простір, так і від учня-дослідника – творчого,

креативного, самоосвіченого, здатного до майбутньої самореалізації.

Автор методу ментальних карт – Тоні Б’юзен – відомий англійський

письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання й

проблем мислення, стверджує, що впровадження інтелект-карт може знайти

застосування в будь-якій сфері життя, де б не було потрібно вдосконалювати

інтелектуальний потенціал людини та запам’ятовувати велику кількість

інформації [2,3].

У сучасній педагогіці та психології постійно здійснюється пошук

альтернативних шляхів ефективного подання навчальної інформації. Так,

яскравим прикладом практичних розробок у цій галузі є логіко-смислові моделі

(ЛСМ) В. Е. Штейнберга, використання яких координує зовнішній і внутрішній

плани пізнавальної діяльності. Такі інструменти дидактичного дизайну

дозволяють одночасно побачити всю тему повністю і кожен її елемент окремо,

на ЛСМ легко показати порівняльну характеристику двох явищ, подій, формул,

знайти в них спільне та відмінне, встановити причинно-наслідкові зв'язки,

виявити основну проблему і знайти її рішення [9].

Предметом дослідження є методи і прийоми дидактичного дизайну, що

застосовуються для розвитку мовленнєвої та літературознавчої компетентності

учнів.

Мета досвіду: визначення та обґрунтування умов ефективного

використання розумових карт, які допомагають розвивати креативне,

асоціативне та критичне мислення, пам'ять й увагу школярів на уроках

української мови та літератури, а також дозволяють зробити процес навчання

цікавішим і результативнішим. Також важливим є виявлення залежності

ефективності засвоєння учнями програмного матеріалу від використовуваних

учителем методів та прийомів, зокрема методу інтелект-карт; розкриття впливу

використання ментальних карт на розвиток асоціативного мислення учнів.

Завдання досвіду:

розгляд суті та ефективності застосування карт розуму;

моделювання процесу співпраці вчителя і учнів при їх

використанні;

розкриття особливостей використання карт мислення як

інструменту дидактичного дизайну;

визначення шляхів формування мовленнєвої, літературознавчої та

комунікативної компетентностей учнів засобами інтелект-карт;

створення тематичного комплексу карт розуму.

Провідна ідея досвіду

Література та мова – складні навчальні предмети, що вимагають цілісного

естетичного сприймання та аналізу літературних та мовних явищ. Сприймаючи

текст, здійснюючи аналіз літературних творів, глибоко осмислюючи мовні

явища, учень здійснює його смислову компресію (осмислення). Усі процеси

сприймання тексту та його аналізу, вивчення мовних явищ та перенесення

знань у практичну діяльність тісно взаємопов’язані. Широке використання

технології інтелект-карт дозволяє організувати процес засвоєння від

первинного сприйняття мовного чи літературного явища до глибокого

розуміння та практичного використання у власному житті, що стає основою

формування літературної, мовної та мовленнєвої компетентностей учнів.

Використання інтелект-карт на уроках української мови дозволяє

вирішувати такі завдання:

забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в

самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного

уроку української мови та літератури;

як складова технології SCAFFOLDING («будівельних лісів», що широко

використовується в багатомовному просторі навчального закладу) – стратегія

підтримки учня на уроці з використанням різних видів допомоги – від таблиці,

що знаходиться на дошці, до детального пояснення, що буде відбуватися на

уроці і для чого це потрібно, карти розуму спрямовують учня на отримання

нових знань, спираючись на отриманий досвід.

Практична значущість досвіду

При складанні інтелект-карти працюють обидві півкулі головного мозку,

оскільки в процесі їх побудови бере участь більшість каналів сприйняття [9].

Коли ми працюємо зі схемами, аналізуємо інформацію, у нас працює ліва

півкуля, яка відповідає за логіку. Якщо починаємо підбирати малюнки

(графічні образи) відповідні до слів, розміщених на гілках інтелект-карти, то

активізуються нові розумові процеси, які до цього моменту не були задіяні. До

роботи лівої півкулі мозку підключається права півкуля, що відповідає за

образи. Так зв'язується робота обох півкуль – від асоціацій до логіки і назад. У

цьому важлива перевага технології інтелект-карт.

Методика викладання

Підбір малюнків до слів не тільки сприяє кращому запам'ятовуванню

змісту карти, але й дозволяє дитині виразити своє емоційне (позитивне або

негативне) ставлення до досліджуваного об'єкту. Як правило, карти дітей

яскраві, барвисті і позитивні, а образи – несподівані й оригінальні.

Рисунок 2 – Карта розуму, складена ученицею 9-го класу на

підсумковому уроці вивчення «Слова про похід Ігорів»

Під час ознайомлення учнів з новим матеріалом (подаючи його блоком)

ми створюємо інтелект-карту протягом уроку. Такий колаж слугуватиме

своєрідним планом і дасть змогу учням легко зробити висновки під час

підведення підсумку уроку. Для цього використовуємо один із спеціальних

інтернет-сервісів створення карти мислення:

- Coogle [16];

- BubblUs [17];

- MindMup 2 [18];

- WiseMapping [19].

При закріпленні матеріалу учні колективно чи самостійно створюють на

дошці інтелект-карту з готових елементів і розміщують малюнки, виконуючи

завдання до кожної з підтем і додаючи нові «гілки», малюнки, символи. При

повторенні матеріалу діти малюють карту розуму, працюючи в групах.

При перевірці знань з теми, під час самостійних робіт можна дати

сильнішим учням завдання зобразити вивчений матеріал у вигляді карти

пам’яті. Приклад такої інтелект-карти подано в Додатку 1.

Творчі домашні завдання, а саме складання інтелект-карт, діти

виконують із великим задоволенням.

Використовувати карти пам’яті можна на уроках української мови та

літератури вже з 5-го класу, поступово ускладнюючи їх до 11-го.

Після завершення роботи по складанню карт школярі вчаться

презентувати свої роботи. А під час оцінювання доцільно враховувати як зміст

карти, так і творчий підхід у реалізації цього проекту.

Я навчала учнів створювати інтелект-карти поступово: спочатку ми

аналізували вже готові зразки, потім пробували складати колективно на дошці,

наступним етапом була робота в групах, і вже потім індивідуальні завдання

додому.

У своїй роботі ми з учнями насамперед засвоїли кроки побудови

інтелект-карт власноруч:

- готуємо кольорові ручки, олівці та фломастери;

- лист кладемо горизонтально;

- у центрі сторінки виділяємо рамкою головну тему;

- від центральної теми малюємо гілки різними кольоровими олівцями -

підтеми;

- кожну гілку підписуємо 1-2 словами;

- на кожній гілці малюємо гілочки, підписуємо їх;

- встановлюємо зв'язки між поняттями.

- в інтелект-карті не тільки пишемо слова, але й ілюструємо їх: малюнки,

схемки, символи тощо.

Досвід доводить, що створення інтелект-карт підходить для дитини з

будь-яким типом сприйняття (аудіальний, візуальний, кінестетичний). Різниця

лише в способі складання карти та поводженню з нею. Адже можна займатися

майндмепінгом (складанням ментальних карт), сидячи за партою чи

комп’ютером, працюючи біля дошки чи використовуючи графічні інтернет-

інструменти, застосовувати малювання чи проговорювати зміст карти вголос

під час роботи в групах, споглядати створену карту й милуватися нею, чи

слухати підготовлену презентацію групи, що створила інтелект-карту. Головне,

аби учні зрозуміли, усвідомили й глибоко запам’ятали навчальний матеріал, а

потім змогли скористатися набутими знаннями.

Використання цього методу дає позитивний результат і приносить

задоволення від праці як учителю, так і дітям.

Результативність досвіду

Застосування різних інноваційних методів, форм і прийомів (у тому числі

інтелект-карт) на уроках української мови і літератури є ефективним. Цей

метод сприяє:

- розвитку креативності мислення школярів;

- формуванню комунікативної компетентності в процесі групової

діяльності;

- формуванню загальнонавчальних умінь, пов'язаних зі сприйняттям,

переробкою та обміном інформацією;

- покращенню всіх видів пам'яті учнів (короткочасної, довготривалої,

образної, зорової тощо);

- прискоренню процесу навчання;

- формуванню організаційних умінь.

Я маю чим пишатись. Мої учні неодноразово ставали призерами І, ІІ та ІІІ

етапів олімпіад з української мови та літератури, а також переможцями

Всеукраїнського конкурсу імені Т.Г. Шевченка. У Всеукраїнському конкурсі-

захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН мої вихованці

здобували перемоги на різних етапах.

Висновки

Інтелект-карти дають змогу в стислій, вербально-образній формі глибоко

й міцно засвоювати навчальний матеріал, тому використовувати цю технологію

можна на різних етапах уроків при вивченні української мови та літератури.

У процесі своєї роботи я зрозуміла, що вдала інтеграція сучасних

педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого навчання

на основі постійного розвитку критичного та асоціативного мислення учнів

сприяє розвитку творчих здібностей, креативності, а значить, і формує творчу

особистість.

Найбільшим своїм досягненням я вважаю те, що мої вихованці стають

успішними, компетентними, конкурентноспроможними членами суспільства.

Адресна спрямованість

Результати мого дослідження можуть бути використані в практичній

діяльності вчителів української мови та літератури, у практиці студентів вишів,

що навчаються за відповідною спеціальністю. Також досвід може

презентуватись на засіданнях ШМО та кафедрі вчителів української мови та

літератури РМЦ, на виставках міського та обласного рівнів.

Додаток 1

Інтелект-карта «Синтаксичні конструкції», створена з використанням інструменту BubblUs

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аксьонова О. В. Досвід використання методу інтелект-карт в

економічному навчанні. // Удосконалення змісту та форм організації

навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: зб. наук.-

метод. конф. 2-4 лютого 2005 р. Т. 1 – К.: КНЕУ, 2005. – С. 3-7.

2. Б’юзен Б., Б’юзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен, Б. Бьюзен; [Пер. с

англ. Е.А. Самсонов] – [3-е изд] – Минск : ООО «Попурри», 2006. – 304 с.

3. Б’юзен Т. Интеллект-карты. Практическое руководство / Т. Бьюзен,

Б. Бьюзен. – Издательство: Попурри, Серия: Супермышление.

Суперпамять, 2010. – 352с.

4. Кобися А.П. Інтелектуальні карти як засіб підвищення ефективності

засвоєння навчального матеріалу / А. П. Кобися // Зб. наук.-метод.конф. –

2015. – С. 25-27.

5. Пироженко Л. В., Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Наук.-метод. посібн. /. О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред.

О. І. Пометун. – К.: Видавництво. А.С.К., 2004. - 192 с.

6. Приходько Н. Г. Технологія mind mapping у викладанні іноземних

мов / Н. Г. Приходько // Зб. Наук.-метод. конф. – 2014. – С. 37-39.

7. Радченко І. Технології concept mapping та mind mapping у контексті

інформаційно-дидактичного середовища / І. Радченко // Проблеми

підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського

державного педагогічного університету імені П. Тичини / ред. кол. :

Н.С.Побірченко [та ін.]. – Умань : ПП Жовтий, 2010. – Вип. 1. – С. 90-98.

8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. /

Г. О. Сиротенко – Х. : Основа, 2003. – 164 с.

9. Штейнберг В.Э. Дидактическая многомерная технология: хроника

разработки// Педагогический журнал Башкортостана. – 2011. – № 5(36). –

с.74-84

10. Штейнберг В. Э., Манько Н. Н., Ткаченко Е.В. Дидактический дизайн –

инструментальный подход // Образование и наука. - 2006. -№ 1 (37). - С.

62

Електронні ресурси:

11. Баканьова С.В. Інтелект-карти. Інноваційний педагогічний інструмент?

[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://poch-

kl.blogspot.com/2017/04/blog-post_55.html

12. Василенко Т. Mind maps – опыт использования [Електронний ресурс]

– Режим доступу: http://www.improvement.ru/zametki/mindmap/

13. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої

школи [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-

2016/konczepcziya.html

14. Техніка інтелектуальних карт (mind mapping) для організації думок і не

тільки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://world-ny.com/mind-

mapping-technique/

15. Приклади інтелектуальних карт [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://studopedia.ru/18_4998_prikladi-intelektualnih-kart.html/

16. Сервіс створення карт розуму: Coogle. Simple Collaborative Mind Maps

[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://coggle.it/?lang=ru

17. Сервіс створення карт розуму: BubblUs [Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://bubbl.us/

18. Сервіс створення карт розуму: MindMup 2 [Електронний ресурс] –

Режим доступу: https://www.mindmup.com/

19. Сервіс створення карт розуму: WiseMapping [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://wisemapping.com/