3 ukr mova_konsp_2s_zahariy4uk

Харків Видавнича група «Основа»

2014

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

ISBN 978-617-00-2137-3

Володарська М. О. В67 Українська мова. 3 клас. ІІ семестр (за підручником

М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) / М. О. Володарська, А. І. Настенко, Л. І. Охрій, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 126, [2] с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

ISBN 978-617-00-2137-3.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків української мови в 3 класі (ІІ семестр) для шкіл з українською мовою навчання, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун (К. : Видавничий дім «Грамота», 2013).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

© Володарська М. О., Настенко А. І., Охрій Л. І., Пілаєва О. М., 2014

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

УДК 37.016ББК 74.263 В67

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна,НАСТЕНКО Антоніна Іванівна,

ОХРІЙ Людмила Іванівна,ПІЛАєВА Олена Михайлівна

УКраїнсьКа МОВа.

3 Клас. II сеМестр

(за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун)

Головний редактор Ю. Є. БардаковаРедактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор О. В. ЛєбєдєваКоректор О. М. Журенко

Підписано до друку 28.05.2014. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 13,44. Замовлення № 14-06/16-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Зміст

Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Частини мови (загальне поняття) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 65. Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово . . . . . . . . . . 7

Урок 66. Службові слова. Роль службових слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Урок 67. Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Урок 68. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Урок 69. Іменник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Урок 70. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Урок 71. Власні та загальні іменники. Велика буква у власних назвах . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 72. Велика буква в кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Урок 73. Поняття предметності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 74. Поняття предметності на прикладах іменників, що означають дію . . . . . . . . . . . . . . 27

Урок 75. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 76. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту за поданим початком, кінцівкою та ілюстраціями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 77. Вправи на визначення роду іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Урок 78. Змінювання іменників за числами: однина та множина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Урок 79. Вправи на визначення числа іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Урок 80. Змінювання іменників за відмінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок 81. Змінювання іменників за відмінками в однині та множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Урок 82. Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення змісту та форми написаного тексту. Відповідність тексту його темі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Урок 83. Узагальнення за темою «Іменник». Розбір іменника як частини мови. Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

Урок 84. Прикметник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Урок 85. Зв’язок прикметників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Урок 86. Уживання прикметників у прямому і переносному значеннях . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Урок 87. Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Урок 88. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-опису «Соняшник» . . . . . . . . . 59

Урок 89. Уживання прикметників у загадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

Урок 90. Уживання прикметників в описах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Урок 91. Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . 65

Урок 92. Розбір прикметника як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок 93. Родові закінчення прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

3

Урок 94. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним планом. Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 95. Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . 73

Урок 96. Закріплення знань про прикметник як частину мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

Урок 97. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Урок 98. Аналіз перевірної роботи. Дієслово як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Урок 99. Зв’язок дієслова з іменником у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Урок 100. Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за прочитаним твором без зачину та кінцівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

Урок 101. Дієслова-антоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 102. Дієслова-синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

Урок 103. Змінювання дієслів за часами. Перевірна робота. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Урок 104. Уживання дієслів у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Урок 105. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання висловлювання про прочитаний твір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Урок 106. Змінювання дієслів за часами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

Урок 107. Дієслова, що виражають незавершену і завершену дію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Урок 108. Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Урок 109. Написання частки не з дієсловами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Урок 110. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання привітання до Дня Матері . . . . . . . . 105

Урок 111. Повторення вивченого про дієслово. Перевірна робота. Усний твір . . . . . . . . . . . . 107

Урок 112. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Урок 113. Добирання потрібних за змістом дієслів. Закріплення знань про часові форми дієслова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок 114. Розбір дієслова як частини мови. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . 113

Урок 115. Узагальнення знань і вмінь за темою «Дієслово». Перевірна робота . . . . . . . . . . . . 117

Уроки повторення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Урок 116. Аналіз перевірних робіт. Повторення вивченого про текст, речення . . . . . . . . . . . . 119

Урок 117. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді на тему «Мої літні канікули» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Урок 118. Повторення вивченого про будову слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Урок 119. Повторення вивченого про частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

4

ОрієнтОвне календарне планування

№ з/п

тема уроку Дата

Частини мови (загальне поняття)

65 Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово

66 Службові слова. Роль службових слів у реченні

67 Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови

68 Зв’язок слів у реченні

69 Іменник як частина мови

70 Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним планом

71 Власні та загальні іменники. Велика буква у власних назвах

72 Велика буква в кличках тварин

73 Поняття предметності

74 Поняття предметності на прикладах іменників, що означають дію

75 Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

76 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту за поданими початком, кінцівкою та ілюстраціями

77 Вправи на визначення роду іменників

78 Змінювання іменників за числами: однина та множина

79 Вправи на визначення числа іменників

80 Змінювання іменників за відмінками

81 Змінювання іменників за відмінками в однині та множині

82 Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення змісту та форми написаного тексту. Відпо-відність тексту його темі

83 Узагальнення за темою «Іменник». Розбір іменника як частини мови. Перевірна робота

84 Прикметник як частина мови

85 Зв’язок прикметників з іменниками

86 Уживання прикметників у прямому і переносному значеннях

87 Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми

88 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-опису «Соняшник»

89 Уживання прикметників у загадках

90 Уживання прикметників в описах

91 Змінювання прикметників за родами в сполученні з іменниками

92 Розбір прикметника як частини мови

93 Родові закінчення прикметників

94 Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за колективно складеним планом. Пе-ревірна робота

5

№ з/п

тема уроку Дата

95 Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками

96 Закріплення знань про прикметник як частину мови

97 Перевірна робота. Диктант

98 Аналіз перевірної роботи. Дієслово як частина мови

99 Зв’язок дієслова з іменником у реченні

100 Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання переказу за прочитаним твором без зачину та кінцівки

101 Дієслова-антоніми

102 Дієслова-синоніми

103 Змінювання дієслів за часами. Перевірна робота. Списування

104 Уживання дієслів у переносному значенні

105 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання висловлювання про прочитаний твір

106 Змінювання дієслів за часами

107 Дієслова, що виражають незавершену і завершену дію

108 Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ

109 Написання частки не з дієсловами

110 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання привітання до Дня Матері

111 Повторення вивченого про дієслово. Перевірна робота. Усний твір

112 Перевірна робота. Диктант

113 Добирання потрібних за змістом дієслів. Закріплення знань про часові форми дієслова

114 Розбір дієслова як частини мови. Перевірна робота. Аудіювання

115 Узагальнення знань і вмінь за темою «Дієслово». Перевірна робота

Уроки повторення

116 Аналіз перевірних робіт. Повторення вивченого про текст, речення

117 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді на тему «Мої літні канікули»

118 Повторення вивченого про будову слова

119 Повторення вивченого про частини мови

6

Дата _______________________

Клас _______________________

Частини мОви (загальне поняття)

Урок 65. пОвтОрення Знань прО ріЗні Частини мОви: іменник, прикметник, дієслОвО

мета: відновити і закріпити знання про слова — назви предметів, ознак, дій; форму-вати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; вихо-вувати любов до природи.

Хід урокуі. ОрганіЗаційний мОмент

іі. актуаліЗація ОпОрних Знань1. Бесіда— Як ви провели зимові канікули?— Якими цікавими справами вам довелося займатися?

2. «попрацюймо разом!»— Розшифруйте слова: миза, ніжсиакн, урубльак, роньСнігука.— Що називають ці слова? (Предмети)— На які питання вони відповідають? (Хто? Що?)— Опишіть ці предмети.— Які дії вони можуть виконувати?

3. робота над таблицею— Розгляньте таблицю.

Частини мови

Іменники Прикметники Дієслова

слова, які називають предмети

слова, які називають ознаки предметів

слова, які називають дії предметів

Хто? Що? Який? Яка? Яке? Які? Що робить? Що зробить?

птах ліс сонячний сонячна сонячне сонячні

світить буде світити

— Що означають слова, які відповідають на питання хто? що? (Назви предметів)

— Що означають слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? (Назви ознак предметів)

— Що означають слова, які відповідають на питання що робить? що зро-бить? (Назви дій предметів)

4. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно питальні слова та усно доберіть до них при-

клади.Хто? Що? Який? Яка? Яке? Які? Що робить? Що зробить?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви будете вчитися розрізняти частини мови і пра-

вильно вживати їх у мовленні. А допоможе нам у цьому подорож до країни Морфології.

іV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу

1. подорож до країни морфології (див. додаток на с. 17)

7

2. робота над вправою 231 (с. 95)— Прочитайте виразно вірш Вадима Бондаренка.— Чому в цьому місті все стало білим?— Прочитайте виділені слова.— До якої частини мови вони належать?— Випишіть словосполучення виділених іменників і зв’язаних із ними

прикметників.— Укажіть головне і залежне слово.

3. робота в групах (вправа 232, с. 95)— Прочитайте текст.— Розкажіть, чому раділи синиці?— А як ви допомагаєте пташкам узимку?— Якою була пісня горихвісток?— Прочитайте опис цих пташок.

«До твого словничка»— Поясніть значення слова манишка.

4. вибіркове списування із завданням— Спишіть перший абзац тексту із вправи 232, вставляючи пропущені

букви.— Прочитайте слова, в яких ви вставили пропущену букву.— Доберіть перевірне слово: зимовому — зими; житлу — житла; великі —

велич.— У другому реченні підкресліть іменники — назви істот. (Синиці, Славко,

дідусем)— На які питання відповідають іменники — назви істот?— З третього і четвертого речень випишіть антоніми. (Великі — малі;

більші — менші)

Фізкультхвилинка

V. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань

1. робота з деформованим текстом (вправа 233, с. 96)— Розставте слова так, щоб вийшов вірш.— Запишіть складений вірш у зошити.

Білий снігу-сніженьку,Простели доріженьку,Рік Новий стрічатиВід хати до хати.

— Поставте питання до виділених слів.— Які це частини мови?

2. розвиток мовлення (с. 96)— Прочитайте, як українці вітають одне одного зі святами.— Складіть власне вітання зі святом.Заслуховування текстів, які склали учні. Виправлення мовних помилок.

Vі. підсумОк урОку— Які частини мови повторили?— На які питання відповідають іменники, прикметники, дієслова?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 234, с. 96.

8

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 66. служБОві слОва. рОль служБОвих слів у реЧенні

мета: ознайомити з поняттям «службові слова»; вчити будувати речення, використову-ючи службові слова; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати наполег-ливість у праці, бажання вчитися.

Хід уроку

і. ОрганіЗаційний мОмент

іі. актуаліЗація ОпОрних Знань

1. перевірка домашнього завдання (вправа 234, с. 96)— Прочитайте записаний текст.— До яких частин мови належать виділені слова?— Чергування яких звуків відбулося в коренях цих слів?

2. Фронтальне опитування— Які частини мови ви знаєте?— На які питання вони відповідають?— До кожної групи іменників доберіть загальну назву.Карась, щука, окунь — це...Літо, зима, осінь, весна — це...Липа, дуб, береза — це...

3. гра «ти — мені, я — тобі»Робота за сигнальними картками: іменник — І, прикметник — П, діє-

слово — Д.Учитель називає слова, які належать до різних частин мови, а клас сигна-

лізує картками.

4. хвилинка каліграфіїЗз Зз Зз Зи За Зе Зл зв зр за аз зя

Зимонька завила, зразу загула,Закружила, захазяйнувала,Завітрила, засніжила, замела,Землю заметілями заткала.

— Слово зимонька розберіть за будовою.— Позначте префікси у словах, що позначають дію предмета.— Підкресліть підмет.— Скільки присудків належить до підмета зимонька?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми ознайомимося зі службовими словами, з’ясуємо їх

роль у реченні.


1. Ознайомлення з поняттям «службові слова»— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст.Бджола мала, а й та працює. yЗемлі кланяйся низько, до хліба будеш близько. yСказати легко, але зробити важко. y— Назвіть слова, до яких не можна поставити питання. (А, але, до)

9

— Такі слова належать до службових частин мови. Службові частини мови поділяються на сполучники і прийменники. Слова у, на, під, за тощо — це при-йменники. Слова і, а, але, та — це сполучники. Вони сполучають між собою слова і речення.

2. робота за вправою 235 (с. 97)— Розгляньте малюнки.— Складіть і запишіть речення, використовуючи прийменники.

3. самостійна робота (вправа 236, с. 97)— З’єднайте частини прислів’їв.— Запишіть їх у зошит. Поясніть значення прислів’їв.— Назвіть службові слова.

4. Завдання підвищеної складності— Виконайте звуко-буквений аналіз слова коріння. (Див. зразок на форзаці

підручника.)



1. пояснювальний диктантВолодя зайшов у клас. Він сів за парту. Дістав з портфеля книги і поклав на

парту. Володя сидить з Марічкою.— Підкресліть у тексті прийменники і сполучники.

2. робота над текстом (вправа 237, с. 97–98)— Прочитайте текст, уставляючи пропущені службові слова.— Про кого в ньому розповідається?— Про що мріяв Ведмедик?

3. вибіркове списування із завданням— Спишіть перший абзац із вправи 237.— У виділених реченнях підкресліть підмет, присудок.— До якої частини мови належить підмет? присудок?— Позначте службові слова.

4. вправа «незакінчене речення»Щука — риба, а бджола — ...Чоботи — взуття, а сорочка — ...Морква — овоч, а яблуко — ...Дуб — дерево, а малина — ...

5. гра «хто швидше?»— Згрупуйте слова зі спільним значенням.Дівчата: риби, одяг. Хлопці: професії, меблі.Стіл, камбала, костюм, учитель, шафа, плаття, стілець, короп, диван,

шахтар, пальто, агроном, артист, щука, водій, хек, карась, куртка.

Vі. підсумОк урОку— Які частини мови знаєте?— Які слова належать до службових частин мови?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?— У чому зазнали труднощів?


10

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 67. спільнОкОреневі слОва, щО належать дО ріЗних Частин мОви

мета: вчити учнів добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови; розвивати вміння розпізнавати різні частини мови; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес до вивчення рід-ної мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 238, с. 98)— Прочитайте записаний текст.— Назвіть службові слова, які ви вставили у речення.

2. творча робота— Складіть речення зі слів кожного рядка, вставляючи потрібні за змістом

службові слова.Вітер, гаєм, розмовляти, шепоче, осока.Садок, вишневий, хата.У, лисиця, хвіст, короткий, заєць, довгий.Легко, сказати, важко, зробити.Слова для довідки: з, коло, а, але.

3. проблемна ситуація— Прочитайте слова і скажіть, що їх об’єднує і чим вони різняться між

собою.Зима, зимовий, зимувати.(Спільне в усіх словах — корінь «-зим-». Різне — ці слова належать до

різних частин мови.)

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми ознайомимося зі спільнокореневими словами, що належать

до різних частин мови.


1. «пригадай!»— Які слова називаються спільнокореневими?— Доберіть спільнокореневі слова до іменника праця. (Працьовитий, пра-

цювати)— Чи будуть спільнокореневими слова: праця, працю, праці; праця і ро-

бота; а робот і робота?— Доведіть свою думку.

2. робота за вправою 239 (с. 98)— Прочитайте слова.— Згрупуйте спільнокореневі слова.— Позначте в них корінь.— До яких частин мови вони належать?— Отже, спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови.


11


1. робота за вправою 240 (с. 98–99)— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.— Що нового дізналися з тексту?

«До твого словничка»— Поясніть значення слова амфітеатр.

2. самостійна робота— Спишіть перший абзац тексту із вправи 240, вставляючи пропущені

букви.— Укажіть частини мови виділених слів.

3. словникова робота— Як ви розумієте значення слова театр?Театр — це вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку вико-

нують актори перед глядачем.Театр — це приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави, спек-

таклі.— Утворіть словосполучення.

оперний драматичний

театр

ляльковий музичний

— У якому з театрів побували ви?— Яка вистава вам найбільше сподобалася?

4. розвиток мовлення (вправа 241, с. 99)— Складіть речення зі спільнокореневими словами театр, театральний.— Запишіть речення в зошити і позначте у цих словах корінь.

5. вправа «незакінчене речення»— Поширте речення. Запишіть їх у зошити.— Підкресліть головні члени речення.— У кожному реченні знайдіть спільнокореневі слова.— Позначте в них корінь.Космонавт працює у...Хворих лікує...Трактор водить...

6. вправа на увагу— Серед слів вода, водичка, підводний, водити; сніг, сніговий, сніжинка,

сніжинки знайдіть «зайве».— Обґрунтуйте свою думку.

Vі. підсумОк урОку— Які слова називаються спільнокореневими?— Доведіть, що слова співак — співучий — співати спільнокореневі.— До яких частин мови належить кожне слово?


12

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 68. Зв’яЗОк слів у реЧенні

мета: закріпити знання учнів про зв’язок слів у реченні; вчити встановлювати зв’язок між словами у словосполученнях і реченнях; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мовне чуття; виховувати бережливе ставлення до хліба.

Хід уроку


Дзвоник всім нам дав наказ —До роботи швидше в клас.Попрацюєм всі старанно,Щоб пройшов урок немарно.


1. перевірка домашнього завдання (вправа 238, с. 98)— Прочитайте записаний текст.— Які спільнокореневі слова дібрали до слова будівлі?— Який корінь у цих словах?

2. робота за вправою 243 (с. 99)— Прочитайте виразно вірш.— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.— Випишіть із вірша підкреслені слова.— Позначте в них префікс.— Доберіть до виділених слів спільнокореневі.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми закріпимо знання про зв’язок слів у словосполу-

ченнях і реченнях.

іV. Закріплення вивЧенОгО матеріалу

1. підготовча вправа— З поданих слів утворіть словосполучення.Боротися (за що?)приїхати (куди?)любити (що?)учитися (як?)розповідати (про кого?)підійти (до чого?)говорити (як?)любов (до чого?)— Що допомогло вам утворити словосполучення?

2. робота за вправою 244 (с. 99)— Прочитайте словосполучення.— Визначте головні і залежні слова в словосполученнях. (Головне слово —

це те слово, від якого ми ставимо питання. Залежне слово — це те слово, до якого ми ставимо питання.)

— До якої частини мови належать головні слова? (До іменника)— До якої частини мови належать залежні слова? (До прикметника)— Отже, іменник тісно пов’язаний з прикметником. У словосполученнях

іменника з прикметником питання ставимо від іменника.

13

3. вибіркове списування— Випишіть словосполучення, у яких слова вжиті в переносному значенні.

(Веселе сонце, гострий зір, світла думка)


4. словникова робота— Відгадайте загадки.

На городі молода yПишні коси розпліта,У зелені хустинкиЗолоті хова зернинки. (Кукурудза)

Має жовтий вусок, yЗапашний колосок.Буде з мене мукаЙ паляниця золота. (Пшениця)

— Це злакові рослини. Синонімами до слова кукурудза є слова маїс, пше-ничка, пшінка. З них виготовляють крупу, борошно, з кукурудзи — олію.

5. хвилинка каліграфії— Складіть прислів’я і запишіть його каліграфічно в зошит.На чор ній зем лі біла пше ниця ро дить.— Підкресліть головні члени речення.— Установіть зв’язок слів у цьому реченні (усно).

6. робота за вправою 245 (с. 100)— Прочитайте виразно текст.— Чому хліб має золотаву шкоринку?— Які дії виконували «золоті руки?» (Посіяли, доглянули, зібрали, змоло-

тили, замісили, спекли)— Як ви будете ставитися до хліба? Чому?

7. вибіркове списування із завданням— Спишіть другий абзац із вправи 245, вставляючи пропущені букви.— Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

8. Зв’язок слів у реченні— Випишіть виділене речення з другого абзацу вправи 245.— Покажіть зв’язок слів у цьому реченні.Золоті руки зерно посіяли.Руки (що зробили?) посіяли;руки (які?) золоті;посіяли (що?) зерно.

V. підсумОк урОку— Які слова є у словосполученні? (Головне і залежне)— Як установити зв’язок слів у словосполученні?— Як установити зв’язок слів у реченні?

Vі. дОмашнє ЗавданняВправа 246, с. 100.

14

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 69. іменник як Частина мОви

мета: формувати вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками; вчити учнів розрізняти назви істот і неістот; збагачувати словниковий запас школярів; вдоско-налювати навички грамотного письма; виховувати уважність.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 246, с. 100)Учні зачитують записаний перший абзац вправи 246.— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.— Чому потрібно бережливо ставитися до хліба?— Люди яких професій беруть участь у виготовленні хліба?

2. пояснювальний диктантДе дружніше, там сильніше. yЗ книгою жити — з добром дружити. yДерево міцне корінням, а людина дружбою. y— Підкресліть споріднені слова.— Надпишіть, до якої частини мови належить кожне слово.

3. розгадування кросворда «Чарівні клітинки»— Відгадайте загадки. Відгадки вставте у відповідні клітинки по верти-

калі.

1. Ой, яка ж вона гарненька,пишнохвоста і руденька,не звірятко — просто диво,невгамовне, пустотливе.Вгору — вниз, на гілку, з гілки.Хто це буде, діти? (Білка)

2. Сиві волиУсе поле залягли. (Туман)

3. Крил не має, скрізь літаєТа ще й куряву здіймає. (Вітер)

4. Ніжна зірка сніжно-білаНа рукав мені злетіла.Поки ніс її сюди,Стала краплею води. (Сніжинка)

5. Невидимка ходить в гаї,Всі дерева роздягає. (Осінь)

6. Хто наткав полотнаАж до лісу від вікна?Сміється, здається:«От така ширина!» (Зима)

7. Що росте догори коренем? (Бурулька)

1 і

2 м

3 е

4 н

5 н

6 и

7 к

— Яке слово вийшло по вертікалі? (Іменник)

15

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми починаємо вивчати тему «Іменник». Будемо вчитися розріз-

няти іменник за його істотними ознаками; розпізнавати назви істот і неістот.


1. робота з мовним матеріалом (вправа 247, с. 100–101)— Прочитайте початок вірша Інни Кульської.— Розгляньте малюнки.— Що купили в крамниці? Запишіть за зразком, поданим у підручнику на

с. 101.— Хто були іменниками? Запишіть за зразком.— Що їм подарували? Запишіть за зразком.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 101)

3. робота в групах (вправа 248, с. 101)— Прочитайте текст.— Хто жив у гайку?— Прочитайте опис зайченят.— Які птахи заспівали на Різдвяні свята?— Як готується до свята родина зайців?— Що приготували зайчики до свята?

4. вибіркове списування— Випишіть з тексту вправи 248 іменники за групами: назви істот та назви

неістот.



1. самостійна робота1 варіантСпишіть третій абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви.

Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.2 варіантСпишіть четвертий абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви.

Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.

2. робота за вправою 249 (с. 102)— Прочитайте виразно текст.— Що нового дізналися з тексту? Розкажіть.

«До твого словничка»— Поясніть значення слова діжка.

3. коментоване письмо— Спишіть текст вправи 249, записуючи у дужках питання, на яке відпо-

відає іменник.

4. добирання спільнокореневих слів— До слова свята доберіть спільнокореневі слова. (Свята, святковий,

святкувати)— У спільнокореневих словах позначте корінь.

5. складання речення за схемою— Доповніть схему словами з підкресленого речення вправи 249.(що?) деревце (що робило?) залишалося (яке?) квітуче (де?) в хаті

16

6. розвиток зв’язного мовлення— Які іменники живуть тільки взимку? (Бурулька, сніг, мороз, іній, сні-

жинка, сніговик, санчата)— Складіть з цими словами усну розповідь.— Доберіть до неї заголовок.

Vі. підсумОк урОку— Що називається іменником?— На які питання відповідають іменники, що є назвами істот? Наведіть

приклади.— На які питання відповідають іменники, що є назвами неістот? Наведіть

приклади.

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 250, с. 103. Правило, с. 100.

дОдатОк дО урОку 65

подорож до країни морфології— В одному царстві, яке називають Морфологія, жили різні частини мови.

Не задумавсь, звідкіль оті у нашій мові злитки золоті?Як намистинки диво калинове — частини мови!Який співець, поет, який письменникуперше слово вигадав — іменник?Іменник! Він узяв собі на плечівелике діло — визначати речі,—ім’я, найменування і наймення:робота, біль, і радість, і натхнення.Ну, а візьмемо назву — дієслово,само підказує, що діє слово!Ще й прикладу на нього не навів,а вже до півдесятка дієслів!Прикметник дасть іменнику-предметуякусь його ознаку чи прикмету.Частини мови! Назви наче й звичні,полюбиш їх — красиві, поетичні!Хто ж так назвав оці частини мови?Назвали вчені. Й підхопив народ!

Д. Білоус

— Як учені назвали частину мови, яка дає словам імена?— Як учені назвали частину мови, яка дає іменнику-предмету якусь його

ознаку чи прикмету?— Що вам підказує назва дієслово?

17


1. перевірка домашнього завдання (вправа 261, с. 108)— Зачитайте записаний текст з вправи 260.— Назвіть головні члени речення в останньому реченні.— Які іменники дібрали до виділених прикметників? (Тепле — тепло, ве-

селі — веселка, лютого — лютий)— Які спільнокореневі прикметники можна утворити від іменників літо,

ліс? (Літо — літній, ліс — лісова)

2. вибірковий диктант— Запишіть іменники.Птах, поле, зима, сніговий, говорить, білий, зайчик, лисичка, руда, бі-

жить, пенал, гроза, дощ, туман, річка, застигла.— Які з них належать до істот, а які — до неістот?— Які з цих іменників називають конкретні предмети?— Які іменники називають явища природи?— Складіть речення з одним словом на вибір і запишіть.

3. гра «я — тобі, ти — мені»Учитель називає прикметник і кидає м’ячик учневі, а учень утворює від

прикметника спільнокореневий іменник і віддає м’ячик учителеві.

Радісний — ...зимовий — ...чудовий — ...дзвінкий — ...

пісенний — ...мелодійний — ...молодий — ...старий — ...


1. перевірка домашнього завдання (вправа 265, с. 109)— Прочитайте речення першого абзацу із вправи 263.— Назвіть, які спільнокореневі прикметники та дієслова ви дібрали до під-

креслених іменників.— Який корінь у цих словах? (Сніжинки — снігова, засніжити; квіти —

квітковий, заквітчати)

2. вправа «утвори за зразком»Зразок: швидкий — швидкість.

1 варіант 2 варіантМолодий — ... Садити — ...кричати — ... мудрий — ...гордий — ... робити — ...ударити — ... теплий — ...

3. каліграфічна хвилинкаЮю Юю Юю Юл Юс Юв ою юн юв

Чародійкою зимоюЛіс охоплений стоїть,Під легкою пеленою,Неживою, сніговою,Він життям новим горить.

— Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні.— До слова сніговою доберіть спільнокореневі слова.— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть.

18

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 70. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. написання перекаЗу За кОлективнО складеним планОм

мета: вдосконалювати вміння учнів переказувати текст; вчити записувати переказ за колективно складеним планом; розвивати навички усного і писемного мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної природи, зокрема, до пташок.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних Знань— Відгадайте загадку.

Прилетіли гості, yСіли на помості.Без сокири, без лопатиПоробили собі хати. (Пташки)

— Які птахи вміють будувати гнізда?— А ви знаєте, що інколи гнізда птахів бувають незвичайними?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ви дізнаєтеся про таке незвичайне гніздо і будете вчитися

переказувати текст «Дім у сандалику» і записувати його. Будьте уважні, спостережливі. Розвивайте свою увагу, пам’ять, творчість!

іV. вивЧення нОвОгО матеріалу

1. слухання тексту «дім у сандалику» (за вправою 251, с. 103)Розглядання малюнка у підручнику.

2. аналіз змісту тексту за питаннями— Що помітив Миколка вдома?— Як мама втішила хлопчика?— Де Миколка знайшов свого сандалика?— Хто сидів у сандалику?— Що побачив хлопчик на дні сандалика?— Чим пишався Миколка?

3. словникова робота— Доберіть синоніми до слів.Неодмінно — ... (обов’язково)втішала — ... (заспокоювала)пурхнула — ... (злетіла)пишався — ... (був гордий собою)— Як ви розумієте вислів: «Я подарував пташкам цілий дім»?

4. складання плану текстуПлан

1. Загублена річ.2. Несподівана знахідка.3. Радість Миколки.

5. «пиши правильно!»Удома, гніздечка-сандалика, яєчка, незабаром.

6. усний переказ за планом (2–3 учні)

19

7. повторне читання тексту вчителем

8. самостійна робота учнів. письмовий переказ

9. Заслуховування письмових робіт учнів. виправлення мовних помилок

10. цікаво знати!Мухоловки — це жваві птахи, дрібні за розмірами, які добре відомі

скрізь. Їх можна зустріти і в хащах неходженого лісу, і в сільській місцевості, і на подвір’ях багатоповерхових будинків, де заасфальтовано все до остан-нього метру. Вони гніздяться там, де достатньо мух або іншої крилатої дріб-ноти — жуків, бабок, метеликів, комарів, ґедзів. Восени живляться ягодами. Але мухоловки ніколи не поспішають заселяти нові місця. Ставлення до людини в мухоловок скрізь однакове: вони з тих небагатьох птахів, чиє життя можна спостерігати зблизька, в будь-якій обстановці, не боячись завадити їм над-мірною цікавістю.

Цікаво, але факт, що життя українських мухоловок біля людини позбавляє маленьких птахів від багатьох неприємностей, які очікують на них у лісі, де білка, дятел, сова чи ворона в будь-який час можуть нахабно зазирнути в гніздо і принести нещастя. Там же нерідко роковою гостею буває й зозуля, але мухоловкам достатньо одного разу, аби запам’ятати, кого вони виростять після її візиту, і вдруге вони не стануть насиджувати яйце, з якого вилупиться вбивця їхніх дітей. Тому розумні птахи будують неподалік нове гніздо, а в зо-зулиному яйці життя згасне від нічної прохолоди, дощів і сонця.

V. підсумОк урОку— Як називається переказ?— Чим він вам сподобався?— Що нового дізналися?— Як ви поводитиметесь із пташками?— Що можемо пообіцяти птахам?— Ось яку обіцянку дав поет М. Стасюк:

Ніколи не зробимо шкодиМи пташці у ріднім краю.Нехай заселяють природу —Співають для нас у гаю.Ми — друзі і вірні, і щирі,Бо ми бережем повсякчасПташок, що літають у вирій,І тих, що зимують у нас.

20

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 71. власні та Загальні іменники. велика Буква у власних наЗвах

мета: ознайомити учнів з поняттями «власні іменники», «загальні іменники»; вчити вжи-вати їх у власному мовленні; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; вихову-вати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 250, с. 103)— Прочитайте записані абзаци.— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.

2. словниковий диктант— Запишіть слова, розподіляючи їх за питаннями хто? або що?.Ведмідь, кукурудза, голуб, суниця, полуниця, хвилина, секунда, шпак,

вівця, троянда, метелик, тополя.— Поставте наголос у словах.— Усно складіть речення з одним з цих слів.

3. робота за вправою 252 (с. 104)— Прочитайте вірш Романа Завадовича.— Спишіть вірш. Підкресліть іменники, які називають імена людей.— Чому ці слова пишуться з великої букви?— Яким великим українцям належать ці імена?— Чому виділене слово пишемо з великої букви?— Які ще слова можуть писатися з великої букви?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми поглибимо свої знання про правопис слів з великої букви,

ознайомимося з новими поняттями.


1. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 104)— Які іменники називаються загальними? Як вони пишуться?— Наведіть приклади загальних іменників.— Які іменники називаються власними? Як вони пишуться?— Наведіть приклади власних іменників.

2. робота за вправою 253 (с. 104)— Прочитайте текст.— Де народився Т. Г. Шевченко?— Яким було життя малого Тараса?— Назвіть найкращих друзів хлопчика.— Кого найбільше любив малий Тарас?

3. вибіркове списування— Випишіть власні іменники із вправи 253.Перевірка виконання.


Стали, діти, біля парти.Кожен з вас здоров’я вартий.

21

Піднімайте руки вгору,Сонце сили додасть хворим.Присідайте до землі,Будуть сили немалі.А тепер взялись за руки,Хай покинуть слабкість й муки.Нам же далі працювати,То й здоров’я треба мати.


1. робота за вправою 254 (с. 105)— Прочитайте текст.— Про кого в ньому йдеться?— Де народився відомий український письменник?— Де навчався Іван Франко?— Спишіть текст.— Підкресліть загальні назви однією рискою, власні — двома.

2. гра «хто більше за 1 хвилину?»

Робота в групах1-ша група записує назви міст;2-га група — назви рік;3-тя група — імена хлопчиків;4-та група — імена дівчаток.Перевірка робіт. Оголошення переможця.

3. гра «Звертайся правильно»— Запишіть, як треба звертатися до людей, які мають такі імена.

1 варіант 2 варіант

Олексій, Катерина, Софія, Микола,

Микола Іванович Світлана Василівна

4. робота за схемою— Дайте усні відповіді на запитання за схемою «іменник + власна назва».Хто доглядає ліс? yХто купив цукерку? yХто стереже дім? yХто сьогодні черговий? y

Vі. підсумОк урОку— Як пишуться власні іменники? Наведіть приклади.— Як пишуться загальні іменники? Наведіть приклади.

Гра «Ланцюжок міст»— Продовжіть ланцюжок власних іменників, щоб кожний кінцевий звук

попереднього слова був першим звуком наступного слова.Харків — Вінниця — Ялта — Алушта — ...


22

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 72. велика Буква в клиЧках тварин

мета: формувати в учнів навички правопису з великої букви кличок тварин; розвивати вміння аналізувати, порівнювати; збагачувати словниковий запас школярів; вихову-вати бережливе ставлення до тварин.

Хід уроку


Пролунав дзвінок —Починаємо урок.Працювати старанно,Щоб почути у кінці,Що у нашім дружнім класіДіти — просто мо-ло-дці!


1. перевірка домашнього завдання (вправа 287, с. 122)— Прочитайте записаний текст.— Чому ім’я Лесі Українки відоме у світі?— Де народилася Леся Українка?— Кого вона любила понад усе?— Що любила робити поетеса?

2. вправа «незакінчене речення»Іменник — це... yНа питання y хто? відповідають...На питання y що? відповідають...Власні іменники пишуться... yЗагальні іменники пишуться... y

3. каліграфічна хвилинкаГг Гг Гг Гр Гл Гв ог гр іг гв гу

Ніс Гриць пиріг через поріг.Став на горіх — упав на поріг.

— Запишіть скоромовку.— Поясніть правопис слова Гриць.— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.— Установіть зв’язок між словами першого речення.— Назвіть останні звуки у словах пиріг, поріг, став.— Як вимовляються ці слова в російській мові?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми вправлятимемося у написанні власних іменників,

а саме — кличок тварин.


1. робота з мовним матеріалом— Допоможіть тваринам обрати собі кличку.

кіт Ромашкакоза Сіркокорова Зіркасобака Маркіз

23

— Складіть кілька речень з утвореними словосполученнями.— З якої букви пишемо назву тварини?— З якої букви напишемо кличку тварини?

2. робота за вправою 256 (с. 105)— Прочитайте текст.— Хто поспішав на день народження до крота Крихітки?— Які перешкоди виникли на їх шляху?— Хто врятував наших героїв?— Як утворилися слова — клички тварин?

3. вибіркове списування із завданням— Спишіть перший абзац тексту.— Підкресліть назви тварин однією рискою, а їхні клички — двома.



1. робота за вправою 257 (с. 106)— Прочитайте текст.— Про яку сім’ю йдеться у тексті?— Хто є членами цієї сім’ї?— Випишіть назви тварин та їх клички.— Поясніть правопис виділених слів.— Коли ми пишемо апостроф?

2. самостійна робота— Прочитайте речення.— Доповніть речення власними іменниками.Я живу в місті...Біля нашого міста протікає річка...Мою маму звати ..., а тата — ...Сестричка ... ходить у дитячий садок.У нас є кішка ... і папуга ...

3. гра «не спи — українські прізвища твори»Зразок: Іван — Іванюк, Іваненко, Іванчук.Петро —Степан —Павло —

4. розвиток мовлення— У кого вдома є власна тваринка?— Яка у неї кличка?— Чому ви її так назвали?— Опишіть свою тваринку. Яка вона? За що ви її любите?

Vі. підсумОк урОку— Як пишуться назви тварин? Наведіть приклади.— Як пишуться клички тварин? Наведіть приклади.


24

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 73. пОняття предметнОсті

мета: ознайомити учнів з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників, дієслів; розвивати мовлення школярів; збагачувати словниковий запас; виховувати старанність.

Хід уроку


Дзвоник дзвонить, не стихає:— Гей, до класу поспішайте,На місця свої сідайте,Починаємо урок.

іі. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 258, с. 106)— Прочитайте записаний текст.— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.— Назвіть префікси у виділених словах.— Назвіть клички тварин, які ви підкреслили в тексті.

2. редагування тексту— Прочитайте текст. Виправте помилки і запишіть.Он пасіка. Коло пахучих лип михась. Біля тину песик булька. На вулику

котик мурчик. Собака бровко скоса на нього поглядає. Хлопчик покликав друзів і разом пішли до дідуся тараса.

3. хвилинка каліграфіїГг Гг Гг Го Гв Гл ог го гр. ге іг мг

В горішнику горішинаГорішками обвішана.Оришка й ТимошкоСтрушують горішки.

— Чітко і правильно промовляйте скоромовку.— Знайдіть спільнокореневі слова, позначте в них корінь.— Підкресліть букви, що позначають глухі приголосні звуки.— Назвіть іменники в скоромовці.— Поясніть, чому деякі з них написані з великої букви.

ііі. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. пояснення з елементами бесіди— Назвіть предмети, які ви можете побачити, почути, до яких можна до-

торкнутися. (Парта, підручник, рука)— До якої частини мови вони належать?— Загальні іменники, які ви назвали, називають конкретні предмети.

А є загальні іменники, які не можна сприйняти органами чуття.

2. повідомлення теми, мети уроку— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з іменниками, які не називають пред-

мети, але набувають предметності. Ви будете вчитися утворювати такі імен-ники, вживати їх у своєму мовленні.

3. робота за вправою 259 (с. 107)— Прочитайте слова лівої колонки.— Прочитайте слова правої колонки.— Від якої частини мови утворені слова другої колонки?

25

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 107)— Від яких частин мови можуть утворюватися іменники?— Що вони називають?— На які питання відповідають такі іменники?


іV. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань

1. робота за вправою 260 (с. 107)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Чи здогадалися ви, як називається ця казка? Хто її автор?— Де жила дівчинка?— На чому вона спала?— Що їла та пила Дюймовочка?— Які зміни відбулися в лісі з настанням зими?— Як почувалася Дюймовочка?

2. добирання спільнокореневих іменників— Випишіть виділені слова з тексту вправи 260.— До яких частин мови вони належать?— Доберіть до них спільнокореневі іменники. (Великому — велич,

сплела — плетіння, чисту — чистота, знаходила — знахідка)

3. вибіркове списування із завданням— Спишіть перший абзац тексту з вправи 260, розкриваючи дужки.— Підкресліть слова з протилежним значенням. (Великому — маленьке)— Підкресліть головні члени речення в передостанньому реченні.— Установіть зв’язок слів у першому реченні (усно).

4. розвиток зв’язного мовлення— Складіть твір-мініатюру за планом. Доберіть до нього заголовок.

1. Зима прийшла.2. Замерзла пташка.3. Турботливі діти.4. Пташка зацвірінчала.

Перевірка робіт. Аналіз мовних помилок.

V. підсумОк урОку— Наведіть приклади іменників, які позначають конкретні предмети.— Від поданих прикметників утворіть спільнокореневі іменники.Українська —львівський —київській —дунайський —— Визначте кількість звуків і букв у власних назвах.


26

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 74. пОняття предметнОсті на прикладах іменників, щО ОЗнаЧають дію

мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови; ознайомити з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від дієслів; розвивати вміння ана-лізувати, узагальнювати; збагачувати словниковий запас; виховувати культуру пи-семного мовлення.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних Знань (див. додаток на с. 18)

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми продовжимо роботу над утворенням спільнокореневих імен-

ників від дієслів.


1. робота з мовним матеріалом (вправа 262, с. 108)— Прочитайте виразно вірш.— Знайдіть виділені дієслова і випишіть їх у зошит.— Що означають ці дієслова?— На які питання відповідають?— Утворіть спільнокореневі іменники від дієслів. (Жити — життя, дру-

жити — дружба, допомагати — допомога, захищати — захист, розуміти — розум, жартувати — жарт)

— Позначте в цих словах корінь.

2. хвилинка каліграфії— Запишіть каліграфічно перше речення з вірша Вікторії Остапчук.— Поясніть, як ви розумієте цей вислів.

3. розвиток зв’язного мовлення— Складіть і запишіть три речення про свого друга або подругу.Заслуховування складених учнями речень.


Вмостився котик на дивані.Котик сни дивився гарні.Та як сонце завітало,Жаркувато котку стало.Він потягся лінькувато,Роззирнувся дикувато,Задні ноги позгинав,За вушками почесав.Він погладив живота,Шубка в котка золота.Тер він очі, м’яв він вушка,Вуса лапками пригладив.Де ж це мишка-шкряботушка?Він у шлунок би спровадив.


1. робота за вправою 263 (с. 108–109)— Прочитайте текст.

27

— Про що розповідає автор?— Чи можна назвати дівчинку фантазеркою? Чому?

2. «до твого словничка»— Поясніть значення слова бильце.

3. добирання спільнокореневих слів— Доберіть спільнокореневі іменники до виділених дієслів у першому аб-

заці вправи 263.— Запишіть їх у зошити.(що робила?) наказувала — (що?) наказ(що робити?) думати — (що?) думка(що роблять?) зацвітають — (що?) цвіт

4. вибіркове списування із завданням— Спишіть другий абзац тексту, вставляючи пропущені букви.— Доберіть до них перевірні слова.— Позначте префікс у підкреслених словах.

5. робота за вправою 264 (с. 109)— Прочитайте сполучення слів лівої, а потім — правої колонки.— Чому виділені іменники лівої колонки вживаються в прямому значенні,

а правої — в переносному?

6. самостійна робота— Від поданих іменників утворіть прикметники і дієслова за зразком:

сум — сумний — сумувати.

1 варіант 2 варіантЗима — ... — ... Холод — ... — ...спів — ... — ... малюнок — ... — ...радість — ... — ... підйом — ... — ...любов — ... — ... світло — ... — ...

Vі. підсумОк урОку— Від слів яких частин мови можна утворити спільнокореневі іменники?

Гра «Знавець мови»Учитель називає слово. Діти карткою сигналізують, до якої частини мови

воно належить. Утворюють від нього спільнокореневе.Сильний (прикметник) — сила.Сниться (дієслово) — сон.Калина (іменник) — калиновий.Співає (дієслово) — спів.Україна (іменник) — український.Червона (прикметник) — червоніти.Соловей (іменник) — солов’їний.Малює (дієслово) — малюнок.Мова (іменник) — мовить, мовний.


28

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 75. рід іменників: ЧОлОвіЧий, жінОЧий, середній

мета: ознайомити учнів з новими поняттями: «рід іменників», «чоловічий рід», «жіно-чий рід», «середній рід»; розвивати вміння розрізняти рід іменників; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку


Чути дзвоник голосистий,Він дзвенить, немов намисто.Намистинки розсипаєЙ весело нас всіх скликає.Подивилися на мене,Усміхнулися усі:Хто готовий до роботи?Хто бадьорий?.. Молодці!Щоб урок пройшов немарно,Треба сісти рівно, гарно.Не базікати на уроках,Як папуга чи сорока.


ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Утворіть словосполучення прикметника чудовий з іменниками день,

квітка, плаття.(Чудовий день, чудова квітка, чудове плаття)— Чому закінчення прикметника змінилося? (Тому що іменники різні.)— Яким словом можна замінити іменник день? (Він)— Яким словом можна замінити іменник квітка? (Вона)— Яким словом можна замінити іменник плаття? (Воно)— Це слова-помічники, які допоможуть вам навчитися визначати рід імен-

ників.


1. робота за вправою 266 (с. 110)— Прочитайте загадку.— Випишіть імена хлопчиків, а потім — імена дівчат, додаючи слова він,

мій; вона, моя.— До яких слів можна додати слово воно, моє? (Медове, соковите, здорове

яблуко)

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 111)— Якого роду бувають іменники?— Як визначити рід іменника?

3. первинне закріплення (вправа 267, с. 110–111)— Прочитайте текст. Перекажіть його.— Як ви розумієте значення слова рінгтон?— Спишіть текст і визначте рід виділених іменників.— До яких з виділених іменників можна додати слова воно, моє?— Підкресліть спільнокореневі слова в другому абзаці тексту. (Телефон,

телефонували, телефонував)

29


Я — пилинка, ти — пилинка.Угорі висить хмаринка.Дощик нас не налякає,Ми радіємо й кружляєм,І на землю всі сідаєм.Із землі ми повставалиІ за парти посідали.


1. робота за вправою 268 (с. 111)— Прочитайте слова, дотримуючи правильної вимови.— Випишіть іменники у три стовпчики, розподіливши їх за родами.

2. словникова робота— Прочитайте анаграму.

л к т о е и к в

3 1 6 2 4 7 5 8

— Як ви розумієте значення цього слова?Колектив — сукупність людей, об’єднаних спільною діяльністю, спіль-

ними інтересами.— Доберіть синоніми до слова колектив. (Команда, персонал, штат)— Серед слів вправи 268 знайдіть іменник, який є назвою міри часу. (Хви-

лина)— Доберіть спільнокореневі слова до слова хвилина. (Хвилька, хвилинка,

хвилиночка, хвилинний)— Складіть і запишіть речення з цими словами.

3. вибіркове списування. робота в парах— Прочитайте прислів’я та приказки.Від гнилого яблука і здорове згниє. Збирай по ягідці — набереш кошик.

Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту. Хто має розум, той не їде зимою возом.

— Випишіть іменники за родами.— Допишіть по два іменники кожного роду.

Vі. підсумОк урОку— Якого роду можуть бути іменники?— За допомогою яких слів можна визначити чоловічий, жіночий, середній

рід іменника?

Гра «Учитель»Один учень називає іменник, а клас сигналізує картками, до якого роду на-

лежить цей іменник.


30

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 76. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання тексту За пОданим пОЧаткОм,

кінцівкОю та ілюстраціями

мета: навчити учнів складати зв’язний текст за поданим початком, кінцівкою та ілю-страціями; сприяти збагаченню та активізації словникового запасу школярів; вихо-вувати любов до рідного слова, працелюбність.

Хід уроку



1. робота над загадкою— Відгадайте загадку.

В нього восьмеро очей, yНіжки від самих плечей.З павутини робить сітку:Восени, зимою, влітку... (Павук)

2. хвилинка каліграфіїПп па ву чок— Запишіть каліграфічно.Павук щосили плете павутиння — на суху погоду.— Як ви розумієте це прислів’я?— Знайдіть у реченні іменники.— Визначте їх рід.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогоднішній урок розвитку зв’язного мовлення ми присвятимо павуч-

кові та його вмінню добре ткати. Будемо вчитися складати зв’язний текст за поданим початком, кінцівкою та ілюстраціями.

іV. рОБОта над темОю урОку

1. робота у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»— Прочитайте початок тексту «Павучкові рушнички» за М. Пономаренко.— Де жив павучок?— Що він любив робити понад усе?— Якими були його рушнички?

2. робота за ілюстраціями підручника (с. 112)— Розгляньте малюнки, на яких зображено подальші події.— Куди ховав свої рушнички павучок?— Яка біда спіткала нашого героя? (Тільки от біда — рушників стало так

багато, що вже й скриня не зачиняється.)— До кого павучок вирішив звернутися за допомогою?— Яких комах він зустрів у лісі?— Хто стояв посередині кола? (Золотокрила бджілка)— Як ви вважаєте, що святкували комахи? (День народження бджілки)— Що вирішив зробити павучок?— Кому він подарував свої рушнички?— Чи сподобалися подарунки комахам?

31

3. робота у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»— Прочитайте продовження казки у «Зошиті з розвитку зв’язного мов-

лення».— Як автор завершила свою казку?


4. словникова роботаЖук-рогач; золотокрила бджілка; іменинниця; день народження; мураш;

пречудовий рушник; немов з туману зітканий.— Що означають вислови: «з порожніми руками»; «полинули у танок»?

5. самостійна робота— Складіть і запишіть власний текст за малюнками підручника.

6. Заслуховування робіт учнів

7. це цікаво!— Порівняйте власні розповіді з оповіданням М. Пономаренко.

ПАВУЧКОВІ РУШНиЧКи

Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Отож, мабуть, добре втиратися такими після вранішнього вмивання. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не знав. Не знав і сам павучок.

Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького рушника, а ті, гарні, сховав у скриню. Тільки от біда — рушників стало так багато, що вже й скриня не зачиняється. Доведеться шукати майстра — жука-рогача — нову скриню за-мовляти. Чи ж не клопіт?

Але незручно отак, з порожніми руками, на очі жукові з’являтися. Дове-деться таки з одним рушником розпрощатись. Довго вагався павучок, якого взяти. А рушники — один кращий другого... Нарешті вибрав, замкнув май-стерню на здоровенний замок і вирушив у дорогу.

Літній день був чудовий. Сонце щедро зігрівало землю, а вітер спочивав під кущем ліщини. На головній лісовій галявині побачив павучок веселе товари-ство. Узявшись за лапки, комахи водили танок. Посередині кола було видно золотокрилу бджілку. Вона щасливо усміхалась. Тут був і майстер — жук. Отож павучок підійшов ближче і зрозумів: товариство відзначало день наро-дження бджілки!

— Ходи до нас! — гукнула до павучка іменинниця. Хутчіш!— Я маю діло,— спробував був відмовитися павучок.Але до нього підбіг завзятий мураш, ухопив за лапку — і всі знов полинули

у танок.За хвилину павучок забув про все на світі. Правда, трішки паморочилась

голова, проте йому було дуже й дуже весело.Коли ж танок закінчився, біля бджілки з’явилася ціла купка подарунків.

Чого тут тільки не було! Прозора парасолька, лозяний кошик, різьблена скринька, полив’яний горщик, золотавий шнурочок...

— Чого ти? — легенько підштовхував павучка жук.— Давай і свій пода-рунок.

— Ось візьми,— страшенно ніяковіючи, павучок подав бджілці маленького пакуночка. Та розгорнула й радісно вигукнула:

— Ой, спасибі! Такого гарного рушничка зроду ще не мала!— А й справді! — погладив подарунок мураш.— Немов з туману зітканий!— Ти справжній майстер! — сказав метелик.— Рушник пречудовий!Зніяковілий павучок стояв і усміхався, а потім тихо мовив:— У мене ще кращі є...

32

— Як є, то похвалися!— озвався жук.— Гайда! — павучок першим помчав до майстерні, за ним його нові друзі.

Відімкнув скриню та й заходився дарувати:— Це тобі, метелику! А це — мурашеві. Це тобі, втирайся на здоров’я,

жуче!Відтоді всі комахи стали вмиватися аж тричі на день, бо втиратися павуч-

ковими рушничками було напрочуд приємно!

— Чому павучок роздарував свої рушнички? (Сподобалося робити комусь приємність.)

— Яке з наведених прислів’їв виражає основну думку тексту?Дружба — велика сила. yПо роботі знають майстра. yДобре роби — добре й буде. y

V. підсумОк урОку

Вправа «Незавершене речення»Сьогодні на уроці ми вчилися... yНа сьогоднішньому уроці цікавим відкриттям було... y

Vі. дОмашнє Завдання— Розкажіть складений текст своїм рідним.— А що ви вмієте робити найкраще?— Як ви розумієте вислів: «Щедрий не той, хто дарує, а той, хто не

шкодує»?


1. перевірка домашнього завдання (вправа 288, с. 120)

2. гра «незакінчене речення»Слова, що є назвами предметів, це... yІменники можуть бути назвами істот і... yІменники належать до роду: ..., ..., ... yІменники мають число: ... та ... yЗ великої букви пишуться ... іменники. y

3. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно сполучення букв.ож но ці рі две ни са— Складіть слова з цими сполученнями. (Ножиці, двері, сани)— Що ви можете сказати про ці слова? (Уживаються лише у множині.)

33


1. хвилинка каліграфіїОоо ось он то ом овВночі овочі окраєць

Два зелених огірочкиПоходжали по садочку,Бо в городі, лежебоки,Понамулювали боки.

— Розберіть слово походжали за будовою.— Як ви розумієте слово лежебоки?— Складіть речення зі словом окраєць.(Рум’яний окраєць хліба лежав біля горщика на вишитому рушнику.)



1. каліграфічна хвилинкаСсе ес ст сп сн усСонце соняшник ясне

Сонях сонечко зустрів,Сонях сонечком розцвів!

М. Пономаренко

— Відгадайте загадку.

На городі він росте — yСонце ясне, золоте.Жовте око, жовті вії.Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)

— Запишіть слово-відгадку.— Доберіть прикметники до слова соняшник.

2. гра «утвори словосполучення»— До іменників доберіть за змістом прикметники. Запишіть словосполу-

чення. Визначте рід прикметників.

День водянистийструмок гарячийпривіт сонячнийстанція водянийптах воднакисіль дзвінкий


34

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 77. вправи на виЗнаЧення рОду іменників

мета: формувати в учнів уміння визначати рід іменників; розвивати мовлення школя-рів, пам’ять, увагу; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання вивчати рідну мову.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 269, с. 111)— Прочитайте записаний текст.— Що цікавого дізналися з тексту?— Який рід мають виділені іменники?— Які слова допомогли вам визначити рід іменників?

2. каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

Маю жовтий вусок, yЗапашний колосок.

Буде з мене мукаЙ паляниця м’яка. (Пшениця)

— Пшениця — злакова рослина, із зерна якої виготовляють біле борошно, крупу.

— Запишіть каліграфічно.ен иц ця пшеницяПшениця — злакова рослина.— Утворіть словосполучення.Пшениця (висока, густа, золота, озима, тверда, високоврожайна).— Поясніть зміст прислів’я.На підлозі пшениця не зійде.

3. коментоване письмо— Запишіть прислів’я.Землю прикрашає сонце, а людину — праця. yЗерно дозріває в землі, а людина — в труді. y— Підкресліть іменники.— Надпишіть їх рід.— Які слова допомогли визначити чоловічий рід іменника?— Які слова допомогли визначити жіночий рід іменника?— Які слова допомогли визначити середній рід іменника?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми вправлятимемось у визначенні роду іменників.


1. робота за вправою 271 (с. 113)— Прочитайте виразно вірш.— Хто є героєм вірша?— Що ви можете сказати про його вдачу?— Яке слово підказує вам, що він любить свою маму?— Складіть і запишіть три речення про свою матусю.

2. письмо з пам’яті— Прочитайте вірш із вправи 271 кілька разів.— Спробуйте повторити його, не підглядаючи у підручник.

35

— Запишіть вірш з пам’яті.Перевірка написаного. Виправлення помилок.— До якого роду належать виділені іменники?

3. гра «музичні слова»— Доберіть «музичні іменники». Запишіть їх. Визначте їх рід.Дорога (ж. р.), ремінь (ч. р.), місто (с. р.), фартух (ч. р.), парасолька (ж. р.),

лялька (ж. р.), сіно (с. р.).


4. вибіркове списування (вправа 272, с. 113)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Чи можна назвати Петруся допитливим хлопчиком? Чому?— Випишіть виділені іменники за зразком на с. 113.Ч. р.: (він, мій) хлопчик, тато, кінь.Ж. р.: (вона, моя) смуга, зірка, мить.С. р.: (воно, моє) поле, небо, зернятко.— Випишіть із тексту слова з префіксами по-, ви- та позначте їх. (Вийшов,

пообіцяв, посвітлішало, побачити, погасне)— Знайдіть у тексті власні іменники. Поясніть їх правопис.

5. робота в парах (вправа 273, с. 114)— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.— Спишіть утворений текст. Визначте рід уписаних іменників.Перевірка виконаної роботи.

6. гра «ланцюжок»Учитель (учень) називає будь-який іменник чоловічого роду, наприклад

дім. Гравці з кожної із трьох команд по черзі мають швидко дібрати іменник такого самого роду, що починається останнім звуком попереднього слова. На-приклад, 1-ша команда — мак, 2-га команда — корабель, 3-тя команда — лід. У разі помилки або затримки вчитель викликає учня з іншої команди, який поновлює «розірваний» ланцюжок. За кожне правильно назване слово ко-манда одержує один бал. Переможцем стає команда, яка набрала більше балів.

7. розгадування логогрифа «лінивому не розгадать ніколи»

Лінивому не розгадать ніколи,Кмітливому на відповідь — хвилина.А буде наша загадка така:Три букви означають те, що й поле.Додай знак м’якшення — і вже тваринаЗ родини оленів, струнка й прудка.Що це таке? (Лан — лань)

Д. Білоус

— Виконайте фонетичний розбір слів-відгадок.— Визначте рід.— Побудуйте розповіді про них, поясніть правопис.

V. підсумОк урОку— Якого роду бувають іменники?— Які слова допомагають визначити рід іменників?— Що цікавого почули на уроці? У чому зазнали труднощів?


36

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 78. Змінювання іменників За Числами: Однина та мнОжина

мета: ознайомити учнів з поняттям «число іменників», «однина», «множина»; вправляти у змінюванні іменників за числами; розвивати зв’язне мовлення школярів; уміння аналізувати, узагальнювати мовні явища; виховувати любов до рідної землі.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 274, с. 114)— Прочитайте записані абзаци.— Який рід мають іменники, що стоять у дужках?

2. гра «два — чотири — всі разом»— Яке слово «зайве»?Дніпро, Кіровоград, Львів, Вінниця.(«Зайве» слово «Дніпро», бо це назва річки, а решта — назви міст.)Сонце, вітер, дощ, костюм.(«Зайве» слово «сонце», бо це — іменник середнього роду, а решта — імен-

ники чоловічого роду.)Сторож, школа, лінійка, Володя, річка.(«Зайве» слово «Володя», бо це — власна назва.)Вовк, лисиця, заєць, зошит.(«Зайве» слово «зошит», бо це неістота.)

3. словниковий диктант— Запишіть іменники у три стовпчики за родами.Фермер, яблуко, телевізор, пташка, озеро, книжка, олень, вулиця, місто.— Скільки предметів називають записані вами іменники? (Один)— Змініть іменники так, щоб вони позначали багато предметів.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ви дізнаєтеся про те, що іменники можуть змінюватися за чис-

лами. Будемо вчитися визначати число іменників.


1. підготовча вправа (275, с. 114)— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.— Що сталося з дівчинкою?— Що принесла мама з магазину?— Чим цікава була картина?— Чому саме таку картину купила мама?— Як би ви продовжили цю розповідь?— Спишіть текст, уставляючи пропущені закінчення.— Підкресліть головні члени речення у першому і другому реченнях.— Підкресліть іменники, які означають один предмет — однією рискою,

які означають багато предметів — двома рисками.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 115)— За якими числами змінюються іменники?— Наведіть власні приклади.

37

3. первинне закріплення— Спишіть текст.— Назвіть іменники, вжиті у множині.

З неба падають сніжинкиНа дерева, на будинки,На майдани, на садки,На ялинки, на дубки.

— Поставте ці іменники в однину.



1. робота за вправою 276 (с. 115)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть текст і визначте рід виділених іменників.— Поставте виділені іменники у множині.— Позначте в них закінчення.Рябчик (ч. р.) — рябчик и , спальн я (ж. р.) — спальн і , вікн о (с. р.) — вікн а ,

тетерук (ч. р.) — тетерук и , кватирк а (ж. р.) — кватирк и , вихід (ч. р.) — виход и .

2. хвилинка спілкування. робота в парах— Складіть діалог на тему «Мій вихідний день».

3. хвилинка відпочинку— Вітю, ти добре вивчив про однину та множину?— Так.— Тоді скажи: штани — однина чи множина?— Угорі — однина, а знизу — множина.

4. гра «ланцюжок»— Відгадайте загадки. Визначте рід, число іменників-відгадок, поясніть їх

правопис.Грають три команди. Кожна відгадує по одній загадці. Виграє команда, яка

відгадала більше загадок.Зимою спить, а літом шумить. ( y Річка)Яке місто літає? ( y Орел)Не має ніг, а ходить, має вухо, а не чує. ( y Голка)Чорне сукно лізе у вікно. ( y Ніч)Не бджола, а гуде, не птах, а летить. ( y Літак)Без рук, без олівця, а малює без кінця. ( y Мороз)Що без дірки наливається? ( y Яблуко)Одна коняка тягне двадцять бричок. ( y Поїзд)У воді росте, а води боїться. ( y Сіль)

Vі. підсумОк урОку— Як змінюються іменники?— Як визначити число іменників?


38

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 79. вправи на виЗнаЧення Числа іменників

мета: формувати вміння учнів визначати число іменників та змінювати іменники за числами; розвивати увагу, спостережливість; збагачувати словниковий запас шко-лярів; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 277, с. 116)— Прочитайте іменники.— Визначте число цих іменників.— До якої професії належать ці слова?

2. словникова робота— Кого називають космонавтом? (Того, хто літає в космічному просторі.)— Яких космонавтів ви знаєте?— Назвіть, хто був першим українським космонавтом.— Хто керує космічними ракетами?— За допомогою яких приладів?— Утворіть словосполучення зі спільнокореневими словами.Новий к__р, к__ий клас, к__а гра.— Складіть і запишіть свої речення зі словами, поданими в рамках на

с. 116 підручника.— Запишіть їх каліграфічно в зошити.— Запам’ятайте їх правопис.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми вправлятимемося у визначенні числа іменників.


1. робота за вправою 278 (с. 116)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Про що йдеться в тексті?— Чим тішиться річка?— У якому числі написані іменники в дужках?— У якому числі їх треба записати? (У множині)— Чому?— Спишіть текст, розкриваючи дужки.

2. спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або тільки у множині— Відгадайте загадки:Рідке, а не вода, біле, а не сніг. ( y Молоко)

У зимову веселу пору yМи — кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, А ми веземо їх з гори. (Сани)

Хто входить і виходить, yтой першим нам руку подає,ми стоїмо завжди при вході,нас у хаті кілька є. (Двері)

39

Хто свою голову влітку накриває yІ по двадцять хусток має? (Капуста)

— Запишіть відгадки. Визначте число іменників.Висновок. В українській мові є такі іменники, які вживаються тільки в од-

нині або тільки у множині.


Раз! Два! Час вставати,Будемо відпочивати.Три! Чотири! Присідаймо,Швидко втому проганяймо.П’ять! Шість! Засміялись,Кілька разів понахилялись.Зайчик сонячний до насЗавітав у світлий клас.Будем бігати, стрибати,Щоб нам зайчика впіймати.Прудко зайчик утікаєІ промінчиками грає.Сім! Вісім! Час наставПовернутися до справ.

3. диктант з «ключем»— Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині.— У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте

народне прислів’я.Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експери-

мент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експо-нати.

(Добре діло не пропаде.)

4. робота в групах (вправа 279, с. 116)— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.— Про який місяць йдеться у тексті?— Які зміни відбуваються в природі у лютому місяці?— Чим небезпечні бурульки?— Як можна «боротися» з бурульками?

5. списування із завданням— Спишіть текст вправи 279.— Визначте число виділених іменників.— Поставте ці іменники в однині.— З підкресленого речення утворіть словосполучення. (Ворони каркають;

каркають голосно)

V. підсумОк урОку— Що повторили на уроці?— Що для вас було новим?— Як визначити число іменників?— Наведіть приклади іменників, які вживаються в однині.— Які іменники ніколи не вживаються в однині?


40

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 80. Змінювання іменників За відмінками

мета: ознайомити учнів з назвами відмінків, з системою відмінювання іменників за пи-таннями; розвивати мовлення школярів; уміння аналізувати, співставляти; вихову-вати інтерес до рідної мови.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 280, с. 117)— Які іменники жіночого роду виписали із вправи 278?— Зачитайте іменники чоловічого роду.— Якого роду не вистачало?— Які іменники середнього роду ви придумали?

2. пояснювальний диктант— Запишіть текст під диктовку.— Визначте число іменниківСиніє небо, зелені ліси, течія ріки. Це — Батьківщина. І людина — частка

її. Тому вона повинна турбуватися про землю, на якій живе, оберігати її при-роду.

3. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно питальні слова.Що? Чого? Чому? Чим?— Змініть слово зима за цими питаннями, запишіть їх у зошит, виділіть

закінчення.— Складіть речення з цими словами (усно).

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ви дізнаєтесь про ще одну властивість іменника — змінювати

закінчення.— Як називається ця властивість?— Про це ви дізнаєтесь, виконавши деякі вправи.

іV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. робота за вправою 281 (с. 117)— Прочитайте і перекажіть текст, уникаючи повторів.— Випишіть виділені іменники.— Позначте в них закінчення.— Для чого іменник сніг змінював своє закінчення?

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 117)— Для чого служать закінчення?— Що допомагає встановити зв’язок слів у реченні? (Питання)— Які питання ми ставимо до назв істот?— Які питання ми ставимо до назв неістот?

3. робота в групах (вправа 282, с. 118)— Прочитайте і перекажіть текст, уникаючи повторів виділеного слова.— Доповніть сполучення слів виділеними іменниками.— Позначте закінчення в доповнених іменниках.

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 118)— Скільки відмінків в українській мові?

41

5. Ознайомлення з назвами відмінків (вправа 283)— Розгляньте таблицю на с. 118 підручника.— Прочитайте назви відмінків.Називний (хто? що?). Називає предмети.Це «гордий» відмінок, який зі словом справляється сам і не потребує допо-

моги прийменників.Родовий (кого? чого?) означає «одержаний з народження».Давальний (кому? чому?). Назва походить від слова давати.Знахідний (кого? що?). Його назва походить від слова знаходити.Орудний (ким? чим?). Споріднений зі словом орудувати.Місцевий (на кому? на чому?). Указує на місце.Кличний. Від слова кликати. Він виражає звертання до когось.— Зверніть увагу, на які питання відповідають іменники, що є назвами

істот.— На які питання відповідають всі інші іменники?

Цікаво знати!За частотою вживання перше місце належить називному відмінку, друге —

родовому, а на третьому — знахідний.— Простежте, як змінюється закінчення іменників кожного відмінка

в однині.



1. відмінювання іменників за таблицею— За поданими в таблиці зразками провідміняйте слова: білка, слива.— Що відбувається із закінченнями іменників під час відмінювання? (За-

кінчення змінюється.)— Для чого потрібно змінювати закінчення іменника? (Для зв’язку слів

у реченні.)— Складіть речення з цими словами і запишіть їх у зошити.

2. гра «додай слово»— Допишіть іменники у потрібному відмінку, користуючись словами

з довідки.

Йшла весна-красна у синій хустинці.Несла весна-красна у скриньці гостинці.Ягнятам — ...гусенятам — ...каченятам — ...а малятам — ...

Слова для довідки: травиця, ряска, водиця, ласка.— Яка основна думка поезії?— Хто ще дарує дітям ласку?

Vі. підсумОк урОку— Як змінюються іменники?— Які відмінки запам’ятали?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 284, с. 119. Правила, с. 117–118. Вивчити назви відмінків та їх пи-

тання.

42

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 81. Змінювання іменників За відмінками в Однині та мнОжині

мета: формувати вміння учнів змінювати іменники за відмінками в однині та множині; розвивати мовлення школярів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 284, с. 119)— Прочитайте доповнені речення.— Назвіть відмінки іменників.— Які відмінки іменників відсутні в тексті? (Знахідний, кличний)

2. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно:Н Р Д З О М К— Скільки букв записали?— Це не просто букви. Ними починаються слова — назви відмінків.— Дайте повну назву відмінка і питання, що до нього належать (усно).

3. відмінювання іменників— Провідміняйте іменники за таблицею на с. 118 підручника.

1 варіант 2 варіантСніг, поле Зима, птах

— Виділіть в іменниках закінчення.

4. Фронтальне опитування— Скільки відмінків в українській мові?— Як змінюються іменники?— Для чого змінювати іменники?

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку– Сьогодні на уроці ми вправлятимемось у відмінюванні іменників в од-

нині і множині.


1. списування з граматичним завданням (вправа 285, с. 119)— Спишіть словосполучення, уписуючи в дужках відповідні питання.— Укажіть відмінок іменників.

2. розвиток мовлення— Складіть речення з іменником друг у кличному відмінку.— Які розділові знаки ставимо при звертаннях?


Клас принишк, настала тиша.Вже ніхто ніщо не пише.Треба паузу зробити,Щоб здоров’ячко зміцнити.Встали, сіли,Сіли, встали.

43

Поробили різні вправи.На сусіда подивились,Усміхнулись, звеселились,Та ще й книги поскладали.Й до роботи знову взялись.

3. робота за вправою 286 (с. 119)— Прочитайте текст.— Перекажіть текст, замінюючи виділені іменники словами: ньому, ним,

його.— Для чого ми це робимо? (Щоб уникнути повторів.)— Запишіть назви відмінків разом з питаннями.— Випишіть виділені іменники до кожного відмінка.— Укажіть число підкреслених іменників. Поставте до них питання.

4. відмінювання іменників у множині (вправа 287, с. 120)— Розгляньте таблицю на с. 120.— Як змінюється закінчення іменників кожного відмінка в множині?

5. «корисні поради». диктант з коментуваннямТарас Григорович Шевченко, місто Харків, Кримські гори, Чорне море,

Батьківщина, собака Булька.Взаємоперевірка робіт.— Дайте пораду своєму однокласникові щодо написання цих слів.

6. гра «хто “зайвий”?»— Вилучіть з кожного ряду «зайве» слово. Обґрунтуйте свою думку.Щастя, щасливчик, пощастило.Музика, музичний, музикант.Здоровий, поздоровлення, здоров’я.Мова, розмова, розмовляти.Казка, казковий, казкар.

7. гра «кращий мовознавець»— Кожне словосполучення замініть близьким за значенням іменником.Сильний дощ — ...дощ із блискавкою — ...сильна метелиця — ...буря на морі — ...


Гра «Лінгвістичний баскетбол»Карпати — власний іменник? ( y Так)Загальні іменники пишуться з великої літери? ( y Ні)Іменники відповідають на питання y хто? що? (Так)Іменники, до яких можна додати слова y мій, він — чоловічого роду? (Так)Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери? ( y Ні)Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання y що? (Так)Ножиці y — це іменник, що вживається у множині? (Так)Іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою закінчень? ( y Так)


44

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 82. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. удОскОналення Змісту та ФОрми написанОгО тексту.

відпОвідність тексту йОгО темі

мета: вчити учнів удосконалювати зміст та форму написаного тексту, грамотно і послі-довно формувати думки та поєднувати їх у зв’язному викладі, добирати для розпо-віді слова, найбільш вдалі для передачі думки; виховувати культуру писемного мов-лення.

Хід уроку


Ми будемо не просто слухати, а чути.Не просто дивитись, а бачити.Не просто відповідати, а міркувати.Дружно і плідно працювати.


1. гра «Знайди “зайве” слово»Троянда, ромашка, костюм, конвалія.Олівець, зошит, портфель, сукня.Яблуко, сорочка, банан, груша.— Запишіть «зайві» слова.— Назвіть їх одним словом. (Одяг)— Де має знаходитися одяг, щоб він був не зім’ятий?— Які предмети можна зберігати у шафі?

2. робота з деформованим реченням— З поданих слів складіть речення.— Поясніть, у якому з речень слово капелюх ужито в прямому значенні,

а в якому — в переносному.Гриб, капелюх, має, великий, не знімає, ніколи, його, але.У спеку, є надійним, капелюх, від сонця, захистом.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми вдосконалюватимемо зміст та форму текстів.

іV. рОБОта З мОвним матеріалОм

1. Чарівний і загадковий...— Капелюх уважали найтаємничішим аксесуаром, і в усі часи із ним були

пов’язані легенди й повір’я. Спочатку його залучили до справи маги й чарів-ники. Потім крислатий капелюх із загостреним куполом став атрибутом ві-дьом, яких спалювали на багаттях разом з ні в чому не винними головними уборами. Такі самі конусоподібні капелюхи носили астрономи: вважали, що капелюх — це засіб «підключення до космосу»! Ну, а в книзі про кумира су-часних малят Гаррі Поттера ви зустрінетеся з капелюхом, що вміє розмовляти, розподіляє маленьких чарівників по факультетах і з точністю визначає їхні риси характеру. Недарма колись вважали, що капелюх здатний не тільки пе-ретворити зовнішність своєї господарки, але й поміняти образ її думок, само-відчуття.

2. робота в групахУчитель кожній групі роздає різні за кольором, формою і призначенням

капелюхи.

45

— Спробуйте розповісти, хто може носити цього капелюха і з якою метою.


3. робота за підручником (вправа 289, с. 121)— Розгляньте малюнок.— Прочитайте текст «Оповідання тітоньки Шафи» у «Зошиті з розвитку

писемного мовлення».— Виконайте завдання, запропоновані в зошиті.

4. хвилинка відпочинку— Прослухайте оповідання М. Носова. Поясніть його назву.

ЖиВиЙ КАПЕЛЮХ

Котик Васько сидів на підлозі біля комода й ловив мух. А на комоді, на са-місінькому краю, лежав капелюх. І ось Васько помітив, що одна муха сіла на капелюх. Він як підстрибне — і вчепився кігтями за капелюх. Капелюх зісков-знув з комода, Васько зірвався і як полетить на підлогу! А капелюх — бух! — і накрив його зверху.

А в кімнаті сиділи Володя і Вадик. Вони розмальовували картинки і не ба-чили, як Васько потрапив під капелюх. Вони тільки почули, як позаду щось гепнулось — впало на підлогу.

Володя обернувся і помітив на підлозі біля комода капелюха. Він підійшов, нагнувся, хотів підняти капелюх і раптом як заверещить:

— Ай-ай-ай! — і кинувся вбік.— Ти чого? — запитує Вадик.— Він жи-жи-вий!— Хто живий?— Ка-ка-пе-пелюх.— Що ти! Хіба капелюхи бувають живі?— По-по-дивися сам.Вадик підступився ближче і почав розглядати капелюх. Раптом капелюх

поповз прямісінько до нього. Він як заверещить:— Ай! — і плиг на диван.Володя — за ним.Капелюх виповз на середину кімнати і зупинився. Хлоп’ята дивляться на

нього і тремтять від страху. Тут капелюх повернувся і поповз до дивана.— Ай! Ой! — заверещали хлоп’ята.Зістрибнули з дивана — і бігом з кімнати.Прибігли на кухню і двері за собою зачинили.— Я п-пі-ду! — каже Володя.— Куди?— Піду до себе додому.— Чому?— Капелюха бо-бо-боюсь.— Я уперше бачу, щоб капелюх по кімнаті ходив.— А може, його хто-небудь за мотузочок смикає?— Ну, піди подивися.— Ходімо разом. Я візьму кочергу. Якщо він до нас полізе, я його кочергою

стукну.— Зачекай, я теж кочергу візьму.— Та в нас другої кочерги немає.— Ну, я візьму лижну палицю.— Вони взяли кочергу і лижну палицю, прочинили двері і зазирнули до

кімнати.— Де ж він? — питається Вадик.

46

— Он там, біля столу.— Зараз я його як трісну кочергою! — каже Вадик.— Нехай лиш підлізе

ближче.Але капелюх лежав біля столу і не рухався.— Ага, злякався! — зраділи хлоп’ята.— Боїться лізти до нас.— Зараз я його злякаю,— сказав Вадик.Він почав стукати по підлозі кочергою і вигукувати:— Ей ти, капелюх!Але капелюх і не поворухнувся.— Давай наберемо картоплі і будемо в нього картоплею влучати,— запро-

понував Володя.Вони пішли на кухню, набрали з кошика картоплі і почали жбурляти нею

в капелюх. Жбурляли, жбурляли, нарешті Вадик улучив.Капелюх як підстрибне вгору!— Няв! — закричало щось.Глядь, з-під капелюха показався сірий хвіст, потім лапа, а потім і сам

котик вистрибнув.— Васько! — зраділи хлоп’ята.— Напевно, він сидів на підлозі, а капелюх на нього з комода впав,— здога-

дався Володя.Вадик ухопив Васька і давай його обнімати:— Васько, любенький, як же ти під капелюх потрапив?Але Васько нічого не відповів. Він тільки пирхав і мружився від сонячного

світла.

V. підсумОк урОку— Що цікавого дізналися на уроці?— Які нові знання здобули?


1. каліграфічна хвилинкаЛьо тьо ньо осьЛьон тьохкає льотчик

Що трапилося тут у вас?Чому веселий настрій згас?

— Які це речення за метою висловлювання?— Складіть звукову схему слова льон.— Складіть речення зі словами тьохкає і льотчик.

2. робота в парах— Від поданих іменників утворіть прикметники. Доберіть до них іменники

і запишіть словосполучення за зразком.Дерево — дерев’яний стілДощ — ...Весна — ...Степ — ...Сонце — ...Радість — ...


47


1. каліграфічна хвилинкаЦц цв ця оцЦвіт цвітуть

Цвіту не вирви задаром,Гілки не втни для забави.

П. Сотниченко

— До чого закликає нас автор вірша?— Розгадайте шараду.

На неї птах сідає,Вона його гойдає,А «г» на «б» змініть —Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)

— Складіть речення з цими словами.

2. словниковий диктантЕлектрика, черешня, бензин, фермер, кукурудза, дециметр, комп’ютер,

вокзал. Самоперевірка — з дошки.

3. перевірка домашнього завдання (вправа 314, с. 130–131)


1. каліграфічна хвилинкаІі із під між ін різІній ірис індик ніжно

Сиплеться іній з берізВ пору чудову ранкову.Хтось на верхів’я залізІ ніжну скидає обнову.

Ю. Збанацький

— Знайдіть у тексті прикметники та іменники, з якими вони зв’язані.— Поставте питання від іменника до прикметника.— Визначте рід і число прикметників.— Зробіть звуковий аналіз слова верхів’я.

2. гра «мікрофон»— Яку частину мови ми вивчаємо?— Що таке прикметник?— Як визначити число і рід прикметника?


48

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 83. уЗагальнення За темОю «іменник». рОЗБір іменника як Частини мОви. перевірна рОБОта

мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за темою; формувати вміння аналі-зувати іменник як частину мови; збагачувати словниковий запас школярів; розви-вати мислення, орфографічну пильність, увагу, зв’язне мовлення; виховувати ста-ранність.

Хід уроку



ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку

іV. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань— Сьогодні на уроці ми узагальнимо отримані знання та напишемо пере-

вірну роботу за темою «Іменник».

1. розбір іменника як частини мови (вправа 290, с. 121)— Прочитайте речення.Он під кущем темніє барвінок.— Виконайте аналіз іменника барвінок за схемою:

1. Аналізоване слово. (Барвінок)2. На яке питання відповідає? (Що?)3. Яка це частина мови? (Іменник)4. Назва власна чи загальна? (Загальна)5. Назва істоти чи неістоти? (Неістота)6. Рід. (Ч. р.)7. Число. (Однина)8. Відмінок. (Називний)9. З якими словами в реченні зв’язане? (Темніє)

10. Яким є членом речення? (Головний член речення — підмет)

2. вибіркове списування із граматичним завданням (вправа 291, с. 121–122)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Запишіть речення, у яких є слова в дужках.— Укажіть число і відмінок цих іменників.

3. розвиток зв’язного мовлення (вправа 292, с. 122)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Назвіть закінчення в змінених іменниках.— Придумайте продовження розповіді.


4. перевірка засвоєних знань за темою «іменник»1 варіант

1. Що означає іменник?а) Дію предмета; б) ознаку предмета; в) назву предмета.

2. Підкресліть іменник, який є загальною назвою:а) Київ; б) місто; в) Україна.

3. До іменників, які відповідають на питання хто?, доберіть споріднені імен-ники, які відповідають на питання що?.Зразок: моряк — море.Робітник —

49

шахтар —журналіст —школяр —лісник —футболіст —

4. Визначте і надпишіть рід іменників.Дятел, дерево, щілина, дзьоб, крило, пташка.

5. Подані іменники запишіть у множині.Дерево —портфель —пісня —серп —

6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники.

Зимувати — лікарський — радісний — читати —

7. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.Ось, над, калиною, ріка, віти, стелить, золоті.

2 варіант1. На які питання відповідають іменники?

а) Хто? що роблять? б) хто? що? в) який? які?2. Підкресліть іменник, який є власною назвою.

а) Річка; б) озеро; в) Дніпро.3. До іменників, які відповідають на питання що?, доберіть споріднені імен-

ники, які відповідають на питання хто?.Зразок: коса — косар.Трактор —лікування —дружба —машина —читання —робота —

4. Визначте і надпишіть рід іменників.Здоров’я, будинок, хата, щастя, квартира, пальто.

5. Подані іменники запишіть в однині.Парти —олівці —дятли —поля —

6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники.

Весняний — лікарський — працювати — сміятися —

7. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.Під, їжачок, береза, сінце, стіжок, наносив.

V. підсумОк урОку— Які труднощі виникли у вас під час виконання завдань?


50

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 84. прикметник як Частина мОви

мета: поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мовленні; формувати вміння доречно вживати прикметники; вчити впізнавати прикметник за питан-нями; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку



ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови вивчали на попередніх уроках?— Яка роль іменника у нашому мовленні?— Іменник є дуже важливою частиною мови, бо він називає всі предмети

і явища навколишньої дійсності. Та чи можемо ми в нашому житті обійтися тільки іменниками?

Сьогодні до нас на урок завітав друг іменника — прикметник.

Тема ця хоч не проста, та для нас цікава,Будуть різні в ній слова, буде і забава.І в скарбничку мовну цю, поки вивчимо тему,Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.


1. робота за віршем— Послухайте вірш. Які ознаки може називати прикметник?

ПРиКМЕТНиК

Що прикметник означає?Він прикмети називає —Всі ознаки визначає.Розуміється на всьому:На великому й малому,Який смак в кого буває,І за кольором впізнає,І за розміром, і віком,Яким стане чоловіком,Почуття він розпізнає,Про характер думку має,Про красу і про вроду,Про навколишню природу,І про місяць, і про сонце,Що загляне у віконце.Всі ознаки добре знає,Слово точне добирає —Їх багато дуже має.Коли хтось про щось спитає,Тут же він відповідає:— Яка мама? — Добра, щира,І привітна, співчутлива... — Який тато? — Сильний, мужній,Гарний, чуйний, дужий... —Всіх ознак не перелічиш.Перевір, якщо лиш хочеш.

51

2. робота за підручником

1) Вправа 294 (с. 123).— Розгляньте малюнки. Прочитайте слова.— Запишіть іменники — назви предметів, які зображені на малюнках, та

подані до них слова-ознаки.

2) Колективна робота. Заучування правила (с. 123).— Які саме ознаки визначає прикметник?


3) Вправа 295 (с. 123–124).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть. Спишіть перший

і другий абзаци. — Підкресліть прикметники та іменники, з якими вони пов’язані.


1. гра «удоскональ твір»— Миколка написав твір. Ось він.Ліс. ... вечір. У ... ... кожухах сплять ялинки. ... замети вкрили ... пеньки

та ... листя. Скоро ... вовчі очі виглянуть із ... хащі.(Зимовий, білих, пухнастих, снігові, старі, осіннє, голодні, лісової)— Чи сподобався вам Миколчин твір?— Що потрібно додати, щоб він став кращим?— До якої частини мови належать ці слова?— Запишіть утворений текст, додаючи слова з довідки.

2. гра «відшукай прикметник»— Прочитайте вірш. Спишіть. Підкресліть прикметники. Усно поставте до

них питання.

На зеленому горбочку,У вишневому садочку,Притулилася хатинка,Мов маленькая дитинка.

Леся Українка

Vі. підсумОк урОку— Як бачите, діти, прикметники роблять нашу мову багатшою, доскона-

лішою, допомагають точніше висловити свою думку. Вони ніби є життєдайною силою нашої мови. Ось послухайте вірш, складений майже із самих прикмет-ників.

Ніжна, мила, світанкова,Ясна, чиста, колискова,Мелодійна, дзвінкотюча,Дивна, радісна, співуча,Лагідна, жива, казкова,Красна, чарівна, шовкова,Найдорожча, добра, власна,Мудра, сонячна, прекрасна,Солов’їна, барвінковаУкраїнська мова!

— Які б ви ще використали прикметники, описуючи нашу мову?


52

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 85. Зв’яЗОк прикметників З іменниками

мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення у мов-ленні, зв’язок з іменником; формувати вміння вживати прикметники в усному і пи-семному мовленні; розвивати чуття мови, культуру мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаМм ем му рум амРум’яна маківка бджола

Мак розправив капелюхаІ бджолину пісню слуха.

М. Пономаренко

— Назвіть іменники, вжиті в рядках вірша.— Доберіть прикметники до іменників мак і пісня.— Назвіть префікс у слові розправив. Поясніть його правопис.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку

Гра «Добери прикметник»Учитель на дошці записує три іменники. Учні списують їх та добирають

прикметники. Перемагає той, хто добере більше прикметників. Кожен при-кметник можна вживати лише один раз.

Сніг ... (холодний, блискучий, білий, колючий, сріблястий, ...)Весна ... (ясна, гомінка, тепла, сонячна, квітуча, ...)Мама ... (ніжна, рідна, лагідна, добра, терпляча, ...)— Поставте питання до дібраних вами слів.— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати прикметник.


1. пояснення вчителя— Прикметники в реченні зв’язані з іменниками, бо вказують на ознаки

предметів. Питання треба ставити від іменника до прикметника. Наприклад: хліб (який?) рум’яний; квітка (яка?) пахуча; небо (яке?) блакитне; книги (які?) цікаві.

2. робота за підручником (с. 124–125)

1) Вправа 297 (с. 124).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть іменники та пов’язані

з ними прикметники, питання ставте від іменників.

2) Робота в парі. Вправа 298 (с. 124).— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.— Спишіть, уставляючи слова з довідки. Підкресліть іменники та зв’язані

з ними прикметники.

53


1. вибіркове списування— Прочитайте текст. Випишіть іменники і зв’язані з ними прикметники.Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля

і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. гра «відгадайте слово за його ознакою»Пухнаста, руда, хитра. ( y Лисиця)Погожий, теплий, сонячний. ( y День)Свіже, прозоре, прохолодне. ( y Повітря)

3. попрацюйте разом!— Доберіть заголовок до тексту. Визначте основну думку твору.— Знайдіть прикметники, підкресліть їх. З якими іменниками вони

зв’язані?Весняне сонце розбудило від сну мурашок. Ожив мурашник. Маленькі ко-

махи вибралися із зимових квартир. Вони почали ремонтувати своє житло. Мурашки носили маленькі гілочки, суху хвою. Руді мурашки винищують лі-сових шкідників. Вони допомагають нам зберегти ліси. Не можна руйнувати їх житло і розкопувати мурашині кучі.


4. вибірковий диктантУчитель читає текст. Учні записують сполучення іменника з прикмет-

ником.

БЕРЕЗЕНЬ

Березень називають веселим святом світла. Березневе повітря пахне ран-ньою весною. Чутливе вухо ловить перші ознаки весни. Пробуджується в цю пору сонний ліс. Ось над головою почувся дзвінкий спів. Промайнула за стов-бурами руда сойка. Ось стрибнула зі старого сучка легка білка. Старе дерево довбає строкатий дятел.

Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, записаний на дошці.

Святом (яким?) веселим;повітря (яке?) березневе;весною (якою?) ранньою;вухо (яке?) чутливе;ліс (який?) сонний;спів (який?) дзвінкий;

сойка (яка?) руда;з сучка (якого?) старого;білка (яка?) легка;дерево (яке?) старе;дятел (який?) строкатий.

5. гра «як правильно?»Полохливий, як лев.Сильний, як заєць.Хитрий, як ведмідь.Злий, як лисиця.Вайлуватий, як рись.— Чи правильно складені порівняння? Виправте і запишіть.

Vі. підсумОк урОку— Чого вчилися сьогодні на уроці?— Що цікавого дізналися?— Яка роль прикметників у нашому мовленні?


54

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 86. уживання прикметників у прямОму і перенОснОму ЗнаЧеннях

мета: формувати в учнів уміння розрізняти прикметники, вжиті в прямому і перенос-ному значенні; вчити влучно вживати їх в усному і писемному мовленні; збагачу-вати словниковий запас школярів, розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку


Нумо, діти, підведіться!Всі приємно посміхніться!Пролунав уже дзвінок —Починаємо урок.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники.

Бджілки золотистіВ квітах літають,Роси перлистіЗ трав опадають.

М. Рильський

— У якому значенні вжито прикметники?— Доберіть до іменників бджілки і роси прикметники в прямому значенні.— На сьогоднішньому уроці ми будемо спостерігати за прикметниками,

які вживаються в прямому і переносному значенні.



1) Вправа 300 (с. 125).— Прочитайте вірш. У якому значенні вжиті підкреслені прикметники —

переносному чи прямому?

2) Вправа 301 (с. 125–126).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть перший абзац. Підкресліть головні слова в словосполученні. До

виділених іменників доберіть прикметники. Запишіть словосполучення.— Підкресліть головні слова в словосполученнях.

3) Робота в парі. Вправа 302 (с. 126).— Прочитайте словосполучення.— Запишіть словосполучення у дві колонки: у першу — з прикметниками,

ужитими в прямому значенні, у другу — з прикметниками, ужитими в пере-носному значенні.

— Складіть два речення з двома словосполученнями, у яких прикметник уживається в переносному значенні.

2. Фізкультхвилинка

55


1. коментоване письмо— Випишіть словосполучення з переносним значенням. Складіть речення

з одним з словосполучень.Солодкі ягоди, золоті руки, мамині руки, срібний передзвін, солодка мова,

срібний перстень, золоте серце, холодний погляд, золотий колос, чиста вода, золотий годинник, холодний день, чисте сумління.

2. робота над віршем— Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники. Які з них ужито у перенос-

ному значенні?

У ЗЕЛЕНОМУ ЛІСІ

Сидить коник зелененький в зеленому лісі,На зеленій скрипці грає зеленої пісні.Про ярочок зелененький, зелені ялиціІ коника зеленого в зеленій травиці.

3. диктант «скарбничка мудрості народу»Для запису під диктування використовуються прислів’я, приказки. Учи-

тель читає текст один раз, учні уважно слухають і записують по пам’яті, потім озвучують свій запис.

Не родись багатий, а родись щасливий.Нема гіршої долі, як жити без волі.Двері мудрості ніколи не замкнені.Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.Там земля мила, де мати народила.У чужій стороні і сонце не так світить.Шануй батька й неньку, то буде скрізь тобі гладенько.Як березень не хмуриться, а весною пахне.Травень ліс одягає — літа в гості чекає.

Vі. підсумОк урОку

Гра «Закінчи речення»На уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... yНа наступному уроці я хочу навчитися... y


56

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 87. прикметники-антОніми, прикметники-синОніми

мета: вчити учнів уживати прикметники у мовленні; формувати вміння добирати сино-німи й антоніми; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мов-лення, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку


Нам урок уже давноЧас розпочинати.Будемо знов мовленняНаше розвивати.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Послухайте загадку.

є у мене менший брат. yВсе у нас із ним невлад:Він білявий, я — чорнявий.Я меткий, а брат мій млявий.Я високий і тонкий,Брат товстенький і низький.З братом я живу у парі,Та не в злагоді — у сварі.Робимо усе ми залюбки,Тільки завжди навпаки.

— Про яких братів ідеться в загадці? (Про слова, протилежні за зна-ченням,— антоніми)

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати слова, близькі і проти-лежні за значенням.



1) Вправа 304 (с. 127).— Прочитайте народні прикмети. До виділених прикметників доберіть ан-

тоніми. Запишіть слова парами. Зробіть звуко-буквений аналіз слова ранній.

2) Робота в парі. Вправа 305 (с. 127).— Прочитайте текст. Спишіть другий абзац тексту, змінюючи виділені

прикметники на антоніми.— Як змінився зміст тексту? Який настрій він викликає?— Саме такий текст написав автор.


3) Колективна робота. Вправа 306 (с. 128).— Прочитайте слова. Доберіть із довідки до кожного прикметника сино-

німи. Запишіть.


57


1. гра «скажи навпаки»Малий — ... Білий — ...Товстий — ... Хворий — ...Лівий — ... Молодий — ...

2. робота в групах. гра «хто швидше згрупує прикметники, близькі за значенням?»Ароматний, гарний, сором’язливий, запашний, вічний, прекрасний, несмі-

ливий, пахучий, довгочасний, довголітній, хороший.

3. гра «влучна ознака»— Доберіть найбільш влучні прикметники.

ПРОЛІСОК

Ось він стоїть (легкий, тонкий, ніжний, тендітний) переді мною. Його (ніжна, велика, маленька, запашна, біла) голівка схилилася донизу. А поряд ростуть такі ж (сумні, веселі, білі, тонкі, ніжні, скромні) провісники весни. Це означає, що настала (радісна, сонячна, справжня) весна.

4. гра «Збери прислів’я»

Мала праця краща а повний — донизу гнеться.Своя хата краща за велике безділля.Пустий колос догори пнеться, від чужих палаців.

— Як ви розумієте ці прислів’я? Поясніть.— Запишіть прислів’я, підкресліть прикметники.

5. гра «прикметники, протилежні за значенням»На дошці записані прикметники. Учні мають дібрати і записати прикмет-

ники, протилежні за значенням. Переможцем уважають того, хто за умовний час (3–5 хв) добере і запише найбільше прикметників-антонімів.

Дорогий (дешевий) веселий (сумний)увічливий (нечемний) високий (низький)широкий (вузький) порожній (повний)темний (світлий) черствий (свіжий)чуйний (безжалісний) товстий (тонкий)

6. гра «редактор»— Прочитайте. Які слова, на вашу думку, потрібно замінити? Чому?— Спишіть, добираючи для заміни слова з довідки.Повіяв теплий вітер. Світить тепле сонечко. День став по-весняному теп-

лим. Повертаються з теплих країв перелітні птахи.Слова для довідки: лагідний, весняний, ласкавий, гарний, приємний, ле-

генький, далекий.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше сподобалося?— Які завдання було виконувати складно?


58

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 88. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання тексту-Опису «сОняшник»

мета: удосконалювати вміння учнів складати текст-опис, стисло і послідовно висловлю-вати думку; розвивати зв’язне мовлення школярів, спостережливість; виховувати любов до природи.

Хід уроку


Подивилися на мене.Усміхнулися усі.Чи готові до роботи?Молодці!

іі. актуаліЗація ОпОрних ЗнаньКаліграфічна хвилинкаСн нц яш онСоняшник сонячний

Під вікнами соняшник квітнув,Осяяний сонцем ясним.

— Доберіть прикметники до іменника соняшник.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОкуРобота над загадкою (вправа 308, с. 128)

Серед поля стоїть хлопчик yПо коліна у траві,Позолочений віночокМає він на голові.І до вечора за сонцемОбертається навкруг...Здогадалися ви, хто цеІ як зветься сонця круг?

І. Січовик


1. цікаво знати!Соняшник — мексиканська «квітка сонця». З Північної Америки (де со-

няшник був дикоростучою рослиною) у європу рослина завезена іспанцями у 1619 р.

В Україні з’явився у середині XVІІІ ст.У європі соняшник обробляли як декоративну рослину та орієнтовно

з 1860 р. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді су-цвіття соняшника з оцетом і маслом.

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і в переробле-ному (марґарин) виді.

Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. є й декоративні форми соняшника.

59

2. слухання легендиУ ті дні, коли магія мала силу, а світ був молодий, природа була мінливою.

Древнє чаклунство було надмірним для людської душі, і люди тільки спостері-гали, як усе навкруги змінюється під дією чаклунських чар.

Соняшник, згідно із грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з’явився завдяки водяній німфі на ім’я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею з прохолодних глибин моря на піщаний берег. Русалка, здивована яскравим світлом, немов зачарована, спостерігала за золотою кулею, яка переміщалася по небу. Через деякий час зовнішність німфи почала змінюватися. Клітія ви-явилася прикутою до місця, коли її хвіст пішов у глиб піску. Срібне волосся згорталося в пелюстки навколо обличчя, з рук виростало зелене листя.

Через дев’ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетвори-лася на квітку сонця. Відтоді і донині соняшник завжди наслідує рух золотого сонячного диска, обертаючись у його сторону.


Вже і сонечко пригріло,Вже посунулись сніги.Де було геть зовсім біло,Проталин стеляться круги.Як же вітер, діти, дише?Як дерева він колише?Як прогинаються берізки?Як же чешуть свої кіски?Як же птахи прилітають?Як радіють вони й співають?А тепер присіли й встали.Втому нашу геть прогнали.

3. повторення вивченого про текст— Що таке текст?— Які є типи текстів?— Які питання можна поставити до тексту-опису?— З яких частин складається текст-опис?

Робота за таблицею

1. Частина, в якій передається загальне враження про предмет. (Зачин)

Текст-опис 2. Частина, в якій розкриваються ознаки предмета. (Основна частина)

3. Висновок. (Кінцівка)

— Щоб легше було описувати соняшник, розгляньте його малюнок.— Які порівняння доберете ви, описуючи соняшник?

4. виконання завдань, що вміщені в «Зошиті з розвитку зв’язного мовлення»

5. перевірка написаного. гра «коректор»Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.

V. підсумОк урОку— Якій рослині був присвячений сьогоднішній урок?— Який твір писали?— Які труднощі виникли під час написання твору-опису?— Як вдалося подолати труднощі?

60

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 89. уживання прикметників у Загадках

мета: систематизувати і закріпити знання учнів про прикметник; вчити влучно вживати прикметники в усному і писемному мовленні; розвивати інтерес до усної народної творчості; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаШш ша шп шуШпак шпаківня

Плаче шпак уранці після зливи,Де шумлять на греблі явори,Що шпаківню вітер чорнобривийПерекинув денцем догори.

Ліна Костенко

— Випишіть словосполучення, вжиті в переносному значенні.— Випишіть однокореневі слова, визначте їхній корінь.

2. гра «упізнай предмет за ознакою»— Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — ... ( y мама).Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — ... ( y хліб).Білий, холодний, пухкий, іскристий — ... ( y сніг).Біле, солодке, вершкове, холодне — ... ( y морозиво).Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — ... ( y лисиця).Нова, цікава, бібліотечна, яскрава — ... ( y книга).Хитрий, колючий, маленький, спритний — ... ( y їжачок).Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — ... ( y заєць).Весняний, сонячний, теплий, лагідний — ... ( y вітер).

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Чи любите ви відгадувати загадки?— Сьогодні ми спробуємо складати загадки самі.


1. пояснення вчителя— Народ створив багато загадок, у яких «заховав» прості й відомі всім

предмети. Прикметники виявилися дуже зручними для того, щоб описати предмет, не називаючи його. Саме це і потрібно робити в загадці.


1) Вправа 309 (с. 128–129).— Прочитайте загадку. Запишіть підкреслені прикметники, які допомогли

відгадати загадку. Продовжіть речення прикметниками із загадки.

2) Робота в групі. Вправа 310 (с. 129).— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.— Хто та що налякало Ярика? Запишіть.

61

— Які прикметники вам допомогли дати відповідь? Підкресліть їх.— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Підкресліть слова з пре-

фіксами роз-, по-, за-.



1. конкурс на кращого відгадувача загадок— Відгадайте загадки.

Я маленький, я вухатий, yПопелястий, волохатий.Я стрибаю, я тікаю,Дуже куций хвостик маю. (Заєць)

Гей, що то за коні yСтоять на припоні:Зелені, лобасті,Довгасті, голчасті,Нічого не возять,А солі просять. (Огірки)

Г. Храпач

У травах сестри луговії, yЗолотенькі очі, біленькі вії. (Ромашки)

Срібні спиці, срібні роги — yДруг надійний для дороги. (Велосипед)

М. Кондратенко

Гостроносий і малий. yСірий, тихий і не злий.Вдень ховається. ВночіЙде шукать собі харчі. (Їжак)

В. Кравчук

— Спишіть одну із загадок. Підкресліть прикметники.

2. розвиток мовлення— Прочитайте загадку. Складіть речення зі словом-відгадкою. Запишіть

його.

Жовтеньке, тепленьке yСвітилося та гріло,За день натрудилося,За обрій закотилося.

— Запишіть ознаки, які б характеризували сонечко у різні пори року, дня, в різну погоду.

— Доберіть синоніми до слова обрій.

3. робота в групах— Складіть загадки:1-ша група — про явища природи;2-га група — про навчальне приладдя;3-тя група — про квіти;4-та група — про тварин.Кожна група презентує свою загадку. Обирається найцікавіша загадка.

Vі. підсумОк урОку— Чи сподобалося вам відгадувати і складати загадки?— Слова якої частини мови допомагали вам під час складання і відгаду-

вання загадок?


62

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 90. уживання прикметників в Описах

мета: вчити учнів доречно вживати прикметники в описах; збагачувати словниковий запас школярів, розвивати зв’язне мовлення, граматичну пильність, виховувати лю-бов до рідної мови.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаЦц цв ця оцЦвіт цвітуть

Цвіту не вирви задаром,Гілки не втни для забави.

П. Ситченко

— До чого закликає нас автор вірша?— Розгадайте шараду.

На неї птах сідає,Вона його гойдає,А «г» на «б» змініть —Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)

— Складіть речення з цими словами.


3. словниковий диктантЕлектрика, черешня, бензин, фермер, кукурудза, дециметр, комп’ютер,

вокзал. Самоперевірка — з дошки.


Вправа «Мікрофон»— Яку частину мови ми вивчаємо?— Що називає прикметник?— На які питання відповідають прикметники?— Якою є роль прикметників у мовленні?— З якою частиною мови зв’язаний прикметник у реченні?— На сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися вживати різні форми при-

кметників для складання описів, розвиватимемо своє мовлення, збагачувати-мемо словниковий запас.

іV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. робота за підручником (с. 130–131)

1) Колективна робота. Вправа 312 (с. 130).— Розгляньте малюнок. Прочитайте назви перших весняних квітів. Добе-

ріть до них прикметники, які вказують на колір; розмір.— Складіть текст-опис за змістом малюнка, уживаючи прикметники.

Запишіть.

2) Вправа 313 (с. 130).— Прочитайте текст. Визначте тип тексту.

63

— Порівняйте текст-опис, який ви склали, виконуючи вправу 312, із про-читаним текстом.

— Які нові слова та сполучення слів вам трапилися в цьому тексті?— Спишіть. Підкресліть прикметники, якими описані квіти. Доберіть до

тексту заголовок.



1. творча робота в групах— Прочитайте текст. До виділених іменників доберіть прикметники. Запи-

шіть текст із дібраними прикметниками.Приходить весна. Сонце руйнує кучугури. Кругом дзвенять краплинки.

Біля будинків кричать горобці.У лісі пахне бруньками. Дзвенять синиці. Барабанить дятел. Гілки берези

стали бронзовими.Представник кожної групи зачитує вдосконалений текст перед класом.

Обирається краща робота.

2. гра «назвіть кольори веселки»— Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники. Визначте їх закінчення.

Любить пензлик мій до святаСобі чубчик фарбувати.Він у райдугу пірнає,Кожний колір називає:Це червоний — жар неначе,Це — оранжевий гарячий,

Жовтий, як пшениця в полі,Мов трава — зелений колір,Голубий, як у краплини,А наступний колір — синій,Синій колір, ніби річка,Фіолетовий, як нічка.

Це цікаво!Веселка — надзвичайне явище природи, прекрасне і чарівне. А що ж таке

веселка?Це сонячне проміння, яке переломлюється у крапельках дощу. Частіше за

все веселка з’являється після затяжних дощів. Усього у веселки сім кольорів, які переходять один в інший. Люди помітили: коли з’являється веселка у небі, будуть переміни у погоді.

3. гра «упізнай предмет за його ознакою»Густий, дрімучий, старий ( y ліс).Гомінка, квітуча, зелена ( y весна).Смачне, солодке, червонясте ( y яблуко).Яскраве, сліпуче, гаряче ( y сонце).Теплий, тихий, рясний ( y дощ).Дзвінка, весела, мелодійна ( y пісня).

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Які нові слова запам’ятали?— Під час виконання яких завдань у вас виникали труднощі?— Як вчилися їх долати?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 314, с. 130–131.

64

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 91. Змінювання прикметників За рОдами у спОлуЧенні З іменниками

мета: вчити учнів змінювати прикметники за родами, визначати родові закінчення при-кметників; розвивати зв’язне мовлення школярів, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови, повагу до народних звичаїв.

Хід уроку


Ось і знову дзвінок лунає,Мелодійно і срібно звучить.Він до класу дітей скликає,Щоб успішно нового навчить.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови ми вивчаємо? (Прикметник)— На сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися змінювати прикметники за

родами.



1) Вправа 315 (с. 131).— Прочитайте текст. Випишіть підкреслені іменники та зв’язані з ними

прикметники (за зразком).— Про яке свято йдеться у вірші? Що ви знаєте про Вербну неділю?

Цікаво знати!Згідно з християнським ученням, у цей день, у Вербну неділю, Спаситель

їхав на ослику і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовими гілочками. А оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими пагонами.

Тільки-но священик скроплював гілочки свяченою водою, як діти пер-шими намагалися вхопити найбільшу вербову гілку і з’їсти «котика», щоб горло не боліло.

Той, кому дістанеться найбільша гілочка, буде найщасливішим, а якщо гі-лочка без листя і суха — в господарстві не вестимуться вівці.

— Ці слова ми з вами зараз вивчимо:

Не я б’ю — верба б’є:Будь великий, як верба,А здоровий, як вода,А багатий, як земля!

На Вербну неділю Христос во здравії їхав на ослику, і йому встеляли пу-тівець гілками дерев, а в четвер опівночі один із його учнів на ймення Іуда за тридцять срібних зрадив свого вчителя.

Останній тиждень Великого посту пов’язаний із багатьма обрядодіями. По-чинаючи з понеділка, кожен день мав своє призначення.

Понеділок починався для жінок ще до сходу сонця. Зранку починали бі-лити стіни та стелю, фарбувати мисник, двері, підвіконня, мити та приби- рати хату.

У вівторок жіноцтво золило, прало й прасувало білизну.

65

У середу завершували всю хатню роботу.А з четвергом, що ще називається чистим, пов’язано чи не найбільше об-

рядів і дійств.У четвер готували жовті паски, що призначалися сонцю й небу.Крім жовтих, в Україні відомі й інші сорти — білі, котрі випікали

в п’ятницю і призначалися покійникам — «щоб не приносили лиха й смерті», та чорні, які випікалися у суботу, та призначалися господарям і людям, себто родючій землі.

Саджаючи паски на черінь, господиня читала спеціальну молитву.У цей же день треба було нести в церкву свічку на Страсть. А потім по до-

розі додому оберігати «живий вогонь».У великодню п’ятницю родинне життя набувало особливого настрою. Люди

розмовляли між собою пошепки, намагалися не кричати, не лаятися, не встря-вати в суперечки. У цей день не вживали їжі до вносу Плащаниці, не дзвонили дзвони.

Нарешті надходила Велика субота. У цей день жінки фарбували крашанки. Перевагу віддавали червоному кольору — «бо він нагадує кров Спасителя».

2) Робота в групі (вправа 316, с. 131–132).— Прочитайте текст, уставляючи прикметники з довідки. Перекажіть.— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи прикметники з довідки.— Визначте рід підкреслених іменників і зв’язаних із ними прикмет-

ників. Поясніть правопис виділеного слова. Складіть і запишіть речення з цим словом.



1. робота в парах— Утворіть словосполучення, добираючи з довідки до кожного іменника

прикметник. Запишіть утворені словосполучення, відповідно змінивши при-кметник.

Ранок, весна, озеро, поля, плаття, бджола, калина, стіл.(Дерев’яний, літній, глибокий, ранній, працьовитий, червоний, новий, ро-

дючий)

2. гра «коректор»— Розгляньте текст.— Як потрібно змінити слова, щоб текст став зрозумілим?Ось стоїть переді мною (легкі, тендітні) пролісок. Його (білі, запашні) го-

лівка схилилася додолу. А поряд ростуть такі ж (скромний, ніжний) вісники весни. Це означає, що настала (справжні) весна.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Від чого залежить рід прикметника?— Виконання яких завдань викликало у вас труднощі?— Чи вдалося подолати труднощі? Як саме?


66

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 92. рОЗБір прикметника як Частини мОви

мета: вдосконалювати вміння учнів установлювати зв’язок між іменником і прикмет-ником, визначати рід і число прикметників; розвивати зв’язне мовлення школярів, орфографічну пильність; виховувати пунктуальність, охайність.

Хід уроку


Ось і знов дзвінок лунає,Мелодійно і срібно звучить.Він до класу дітей скликає,Щоб успішно нового навчить.


Каліграфічна хвилинкаЩщ ще ощ щіДощ щирий мерщій

Ви не бійтесь цих дощів,Вони ще теплі, зовсім не холодні,Їх називаємо грибні дощі.Тож по гриби мерщій сьогодні!

— Яким є останнє речення за метою висловлювання?— Доберіть прикметники до слова дощ.— Які закінчення будуть у цих прикметниках? (-ий, -ій)— Чому? (Чоловічий рід)

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати вміння добирати прикмет-

ники, знаходити їх у реченні, визначати рід прикметника, розбирати при-кметник як частину мови.



1) Робота в парі (вправа 318, с. 132).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть.— Спишіть текст, розкриваючи дужки. Визначте рід підкреслених імен-

ників і зв’язаних із ними прикметників.— Підкресліть підмет і однорідні присудки в другому реченні.— Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.

Довідкове бюроМореля — сорт абрикоси з дрібними плодами.

2) Колективна робота (вправа 319, с. 133).— Відгадайте загадку.

Навесні барвиста квітка yНа галявині розквітла.Лиш поглянути хотіли,Враз знялась і полетіла.

— Прочитайте текст.— Що побачив метелик, коли виліз із лялечки?

67

— Зробіть аналіз прикметника великий у такому порядку:1) Аналізоване слово.2) Від якого слова в реченні залежить.3) На яке питання відповідає.4) До якої частини мови належить.5) Рід. (В однині)6) Число.7) Яким є членом речення.



1. вибіркове списування— Виразно прочитайте вірш. Випишіть прикметники разом з іменниками.

Визначте число і рід прикметника.

Що таке Батьківщина?За віконцем калина,Тиха казка бабусі,Ніжна ласка матусі,Дужі руки у тата,Під тополями хата,Під вербою криниця,В чистім полі пшениця,Серед лугу лелека,І діброва далека...

П. Бондарчук

2. гра «поети». робота в парах— Прочитайте. Допишіть потрібні за змістом прикметники. Визначте рід,

число прикметників.

Хто в хустинці... (червоненькій)Став у лісі між дубів?Може, дівчинка... (маленька)Назбирать прийшла грибків?Ні, не дівчина там стала,Горобина виростала,Ту хустину ґаптувала(Щедра)... осінь... (золота).

М. Познанська

Ґаптувати — вишивати шовковими нитками різного ґатунку, вкритими тонким шаром золота або срібла; прикрашати якусь річ вишиваними візерун-ками.

Vі. підсумОк урОку— Які відкриття ви зробили для себе на уроці?— З яким настроєм ми закінчуємо наш урок?— Які труднощі виникали під час уроку?— Чи вдалося впоратися з труднощами? Як саме?


68

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 93. рОдОві ЗакінЧення прикметників

мета: вчити учнів визначати родові закінчення прикметників; закріпити вміння аналі-зувати прикметник як частину мови; розвивати зв’язне мовлення школярів, грама-тичну пильність; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку



ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати прикметник. Удосконалимо

вміння визначати число і рід прикметників.



1) Фронтальна робота (вправа 321, с. 133).— Розгляньте малюнки.— Прочитайте прикметники, які вказують на ознаку предмета за смако-

вими якостями.

2) Колективна робота (вправа 322, с. 134).— Розгляньте малюнки.— Прочитайте прикметники, які вказують на ознаку предмета за ко-

льором.— Прочитайте іменники в однині, а потім — у множині.— Порівняйте виділені закінчення. Спишіть. Позначте закінчення.

3) Опрацювання правил (с. 134).

4) Робота з таблицею.— Розгляньте таблицю.

рід Однина Множина

ЧоловічийЖіночийСередній

червоний кавунчервона гвоздикачервоне яблуко

червонікавунигвоздикияблука

Чоловічий Жіночий Середній

літній ранок літня ніч літнє пальто

літніранкиночіпальта

— Чи змінюються прикметники за родами?— Від чого залежить рід прикметника? (Від роду іменника, зв’язаного

з ним.)— Які закінчення мають прикметники чоловічого роду? (-ий, якщо основа

закінчується на твердий приголосний; -ій, якщо основа закінчується на м’який приголосний.)

— Які закінчення мають прикметники жіночого роду? (-а, якщо основа за-кінчується на твердий приголосний; -я, якщо основа закінчується на м’який приголосний.)

— Які закінчення мають прикметники середнього роду? (-е, якщо основа закінчується на твердий приголосний; -є, якщо основа закінчується на м’який приголосний.)

69

— Чи змінюються за родами прикметники у множині?У множині прикметники за родами не змінюються. Для всіх родів вони

мають однакове закінчення -і.

Прикметник з іменником завждиСтоїть в одному числі.Змінюється за родами,Коли стоїть в однині.Не змінюється за родами,Коли стоїть у множині.Для всіх родів він маєОднакове закінчення -і.Зелені дерева, безмежні поля,Усе це рідна моя земля.Прикметник я буду учити,А землю рідну любити.

5) Робота в групах (вправа 323, с. 135).— Прочитайте текст, уставляючи пропущені закінчення в прикметниках

у першому абзаці, а в другому — пропущені прикметники.Спишіть текст, уставляючи пропущені закінчення в першому абзаці,

а в другому пропущені прикметники. Чому цей текст має такий заголовок? Ви-значте число і рід прикметників.



1. гра «кінцівки»— Допишіть закінчення прикметників. Чому ці закінчення різняться?Папір (який?) біл...Хустинка (яка?) біл...Молоко (яке?) біл...Хмари (які?) біл...Костюм (який?) син...Фарба (яка?) син...Море (яке?) син...Волошки (які?) син...

2. гра «угадай прикметник за закінченням»На дошці написано прикметники і закрито, видно лише їх закінчення. За

ними учні мають відгадати прикметник і написати його із самостійно дібраним іменником. Наприклад: зелен — ий (гай); блакитн — е (небо); висок — а (бе-реза); червон — і (олівці); давн — я (пісня), син — є (плаття).

Vі. підсумОк урОку— Що вдалося найкраще зробити на сьогоднішньому уроці?— Які завдання викликали у вас труднощі?— Що б хотіли дізнатися на наступному уроці?— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?


70

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 94. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. написання перекаЗу За кОлективнО складеним планОм.

перевірна рОБОта

мета: перевірити вміння учнів переказувати текст; розвивати усне і писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.

Хід уроку



Каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

Як подивишся на нього, yБачиш в нім себе самого

Отаким, яким буваєш.Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

— Запишіть каліграфічно.Дз дзі дзу одз ндзДзвінок дзеркало кукурудза

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми перевіримо ваше вміння писати письмовий переказ. Ви

старанно працювали протягом року, тому успішно впораєтеся із завданням.


1. гра «угадай героїв уроку»

За вікном летить сніжок, yПіднялася віхола.Але бачу я пташокЩо сидять під стріхою!Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив!Хто співати їх навчив?Сірі пташенята ціЗвуться, діти, ... (горобці).

Вона животик жовтий має, yЩе й чорну краватку одягає.Пташина жвава і маленька,Співає дзвінко, веселенько,—Той спів узимку кожен чує.Шматочок сальця їй смакує.Що ж це за пташка невеличка,Чи здогадались ви?.. (Синичка).

2. цікаво знати!Горобець — один з найпоширеніших птахів як в Україні, так і на Землі.

У нас найчастіше зустрічаються два види. Це горобець польовий та горобець хатній. Почнемо з польового горобця, якого за рішенням Українського товари-ства охорони птахів визнано птахом 2010 року.

Горобець польовий дуже маленький птах, вага якого 20–25 грамів, а дов-жина 14–15 см, розмах крил — 20–22 см. Голівка вкрита коричневою «ша-почкою», на щічках та грудях — чорні плями. Тулуб укритий сірим пір’ям, а крила чорно-сірим, з коричневими смужками. Невеличкий хвіст завдовжки 5–6 см. Зустрічається цей невеликий птах мало не по всій європі, а також на значній частині Азії — від полярного кола, Уральських гір та південного під-ніжжя Гімалаїв на схід до берегів Тихого океану, тобто цілком заселяє Китай. Веде як осілий, так і кочовий спосіб життя. Завжди тримається зграї. Щодо їжі, то польовий горобець невибагливий. Живиться насінням та плодами рослин, навесні — комахами. Широко відома кампанія зі знищення польових горобців як шкідників сільського господарства, проведена в Китаї у 1950-х рр. У ході розгорнутої в березні-квітні 1958 р. кампанії тільки за три дні в Пекіні

71

та Шанхаї було знищено 900 тис. птахів, а до першої декади листопада того ж року в Китаї, за неповною статистикою, було винищено 1960 млн горобців. Однак ця боротьба призвела до масового поширення комах-шкідників навесні та влітку 1959 р. у Шанхаї та інших містах. 18 березня 1960 р. Мао Цзедуном було ухвалено особисте рішення про припинення боротьби з горобцями.

Горобець хатній, або домовий. Напевно, найвідоміший птах, який живе по сусідству з людиною. Звідси і назва «хатній». До початку XXІ ст. загальноєв-ропейська популяція хатнього горобця значно скоротилась, а в ряді країн цей вид опинився на межі зникнення. Так, з середини 80-х рр. популяція горобців у Чехії зменшилася на 75 %, у Великій Британії — на 68 %, причому у великих містах Британії вони практично зникли. Як причини називаються зменшення кількості комах під час їх періоду розмноження, хвороби, викликані високим вмістом пестицидів у злаках, зникнення місць гніздування в містах через їх реконструкції, зменшення зелених міських зон і знищення дерев, що знову-таки призводить до загибелі комах, необхідних для вигодовування пташенят.

Синичка. Узимку, біля людських домівок можна побачити невеликих кра-сивих пташок, які прилітають сюди в пошуках їжі. Це — синиці. Синиці жи-вуть в Україні цілий рік, хоча дехто вважає, що вони прилітають до нас тільки взимку. Навесні і влітку вони живуть у лісах, де в цей час багато їжі, трима-ючись подалі від людей. Узимку ж цим пташкам важко прогодуватися і, шу-каючи їжу, вони прилітають до людського житла, де дбайливі люди влашто-вують для них годівниці. У лісах України проживають 7 видів синиць, які схожі між собою за зовнішнім виглядом і поведінкою, але відрізняються за забарвленням і деякими рисами поведінки. Гніздяться переважно в дуплах дерев. У пошуках їжі нерідко підвішуються на гілках униз головою. Синиці — типові комахоїдні птахи і, хоча взимку комах немає, ці птахи залишаються зи-мувати в наших краях, переносять сніжні зими і морози, тому що здатні част-ково переключатися на рослинну і навіть тваринну їжу.

Велика синиця — найбільш поширений птах з родини синицевих і добре відомий населенню України. Це найбільший вид з родини синиць, за що й отримав свою назву. Придивіться, як вона гарно вбрана: спинка зеленувата, низ жовтий з широкою чорною смугою вздовж грудей і черева, голова чорна, щоки білі з чорною облямівкою. В Україні поширена в усіх зонах. Синиця дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих комах, їх личинки і лялечки. Узимку прилітає до годівниць, де охоче спо-живає різне насіння, дзьобає м’ясо, сало, масло. Узимку синицям живеться нелегко. Від голоду і холоду вони потерпають більше, ніж інші птахи. Учені підрахували, що із 10 синиць до весни доживає лише 2, решта гинуть. Тому так важливо підгодовувати синичок, улаштовувати спеціальні годівниці, що гойдаються, наприклад, із пакетів з-під молока чи соків. А чому такі, що гой-даються? Тому, що інші птахи на такі годівниці не сідають, і весь корм діста-ється тільки синичкам.

3. слухання тексту (вправа 325, с. 136)— Розгляньте малюнок. Який епізод тексту зображений на ньому?— Виконайте завдання, запропоновані в «Зошиті з розвитку писемного

мовлення».

4. самостійна робота учнів

V. підсумОк урОку— Чи все вдалося вам зробити на сьогоднішньому уроці?— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?— Чи вдалося їх подолати?

72

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 95. Змінювання прикметників За Числами у спОлуЧенні З іменниками

мета: вчити учнів змінювати прикметники за числами у сполученні з іменниками; вдо-сконалювати вміння ставити питання від іменника до прикметника; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; виховувати працелюбність, любов до природи.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаЯс ею ць туп оч щаСонце щавель

Попрощалось ясне сонцеЗ чорною землею.Виступає круглий місяцьЗ сестрою зорею.

Т. Г. Шевченко

— Випишіть прикметники і поставте до них запитання.— Зробіть звуковий аналіз слова місяць.— Знайдіть і назвіть у вірші букви, які позначають два звуки.— Назвіть головні члени у першому реченні.

2. прикметниковий диктант— Доберіть прикметники до іменників, які я диктуватиму, пояснюючи

при цьому всі орфограми у прикметниках та іменниках.Пиріг (яблучний, ароматний, свіжий, рум’яний, смачний, ...)Пшениця (золота, стигла, висока, густа, зелена, ...)Черешня (стигла, соковита, червона, налита, запашна, ...)Автомобіль (швидкий, легковий, вантажний, новий, красивий, ...)


Вибірковий диктант— Випишіть прикметники з вірша у стовпчик.

Тепла і ніжна — в матусі рука.Дужа й солона вона — в моряка.У сталевара — міцна, мозолиста.Легка, мов крило,— в піаніста-артиста.В лікаря — чуйна.Шорстка — в хлібороба ...Тільки ніяка рука — у нероби.

Л. Савчук

— З яким іменником зв’язані виписані прикметники? (Рука)— В якому числі вжито іменник рука?— Сьогодні ми будемо вчитися змінювати прикметники разом з іменни-

ками в однині і множині, виділяти закінчення.



73

1) Колективна робота (вправа 326, с. 136–137).— Прочитайте вірш Надії Донець, у якому «розгубилися» слова.— Запишіть вірш, римуючи слова другого речення.— Складіть із виділеним словом речення.— Доберіть споріднений прикметник до підкресленого слова.

2) Робота в групі (вправа 327, с. 137).— Доберіть п’ять словосполучень іменника з прикметником. Запишіть.

3) Колективна робота (вправа 328, с. 137).— Прочитайте текст, уставляючи пропущені закінчення.— Спишіть текст, уставляючи пропущені закінчення. Позначте їх. Ви-

значте число і рід прикметників.

4) Робота в парі (вправа 329, с. 137–138).— Розгляньте малюнки.— Запишіть іменники — назви птахів в однині та множині. Доберіть відпо-

відні прикметники. Запишіть за зразком.

5) Заучування правила (с. 138).

6) Робота в групі (вправа 330, с. 138).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки й уставляючи пропущені закін-

чення. Перекажіть.1 варіант— Спишіть перший абзац тексту, розкриваючи дужки. Поставте прикмет-

ники в тому числі, у якому стоять іменники.2 варіант— Спишіть другий абзац тексту, уставляючи пропущені закінчення. Під-

кресліть прикметники. Визначте їх число.



1. попрацюйте разом!— Спишіть сполучення іменників з прикметниками. Позначте закінчення

прикметників.

Однина МножинаСолодка груша солодкі грушіГлибокий ставок глибокі ставкиШироке поле широкі поляЧервона троянда червоні трояндиГлибоке озеро глибокі озера

— Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний.

— Які закінчення мають прикметники у множині?

2. робота в парах— Прочитайте текст. Випишіть сполучення іменників з прикметниками,

ставлячи питання до прикметників. Позначте закінчення прикметників. Усно визначте число.

НА ПОДВІР’Ї

Край села стояла велика солом’яна хата. Вона була затишна і біла. Вузька стежка вела від порога до глибокої криниці. Вода у ній була завжди студена і прозора. Понад стежкою росли пахучі квіти. Із хати вийшла молода струнка

74

дівчина. У довгих косах червоніли стрічки. З вишитої сорочки посміхалися блакитні незабудки. Дівчина набрала холодної води і пішла в хату.

3. гра «хто швидше перетворить однину на множину?»Не дошці написано прикметники з іменниками в однині. Потрібно напи-

сати їх у множині. Позначити закінчення.Темна ніч — (темні ночі).Круглий м’яч — (круглі м’ячі).Велике вікно — (великі вікна).Голосний дзвоник – (голосні дзвоники).Класна кімната — (класні кімнати).Рясний дощ — (рясні дощі).Яскравий ґудзик — (яскраві ґудзики).

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— У якому числі може стояти прикметник?— Які закінчення мають прикметники у множині?



1. каліграфічна хвилинкаЙй йо ій ай ийПам’ятай край Батьківщина

Пам’ятай, не забувайБатьківську стежину.Прикрашай, шануй свій край,Дім свій — Батьківщину!

В. Гринько

— Які це речення за метою висловлювання?— Перебудуйте речення так, щоб звертання висловлювалося до багатьох

людей.

2. робота над загадкою

Очі в неї вузенькі, yНіжки в неї темненькі,Жовтувато-рудий кожушок.Хвіст у неї розкішний,І пухнастий, і пишний.А на кінчику — білий пушок. (Білка)

А. Свашенко

3. робота в групах. конкурс на кращий опис білочки з опорою на малюнок або слайд


75

дОдатОк дО урОку 991. каліграфічна хвилинкаЗз за зв зе зиЗграя взялась задзвеніли

Заспівали, задзвеніли,Мов заграли кобзарі...Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі.

О. Олесь

— Доберіть синонімічний ряд до слова жарогруді.— Виберіть дієслова з вірша.— Назвіть префікс у цих дієсловах.— Яке порівняння використовує поет у вірші?

2. робота над загадкою— Відгадайте загадку. Назвіть дієслова.

Із неба диво золоте yІ світить нам, і гріє,Ніщо без нього не росте,І всяк йому радіє.Радієш ти,Радію я,Радіють луки, поле, гай,Радіє з краю в край земля,А що за диво — відгадай. (Сонце)


дОдатОк дО урОку 1041. каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

Не краватка він, не комірець, yА шию обіймати звик.Та не завжди, а лиш тоді,Коли бувають холоди. (Шарф)

— Запишіть каліграфічно.Рф аф фш фцФарби фіранка шарф футбол— Зробіть звуковий аналіз слів комірець, шию.

2. граматична арифметикаЛипа + нота = тварина ... (антилопа).Том + вата = зброя ... (автомат).Вода + ринг = фрукти ... (виноград).Риба + соки = фрукти ... (абрикоси).

3. робота над текстом— Прочитайте текст. Знайдіть дієслова, які зв’язані зі словом сонечко. Ви-

пишіть їх, поставте питання.Прокинулося весняне сонечко. Умилося теплим дощем і пішло гуляти по

небу. Бачить: прекрасна земля! Майнуло сонечко золотим рукавом і засвіти-лися всюди маленькі жовті вогники — кульбабки.

Сонечко (що зробило?) прокинулося, умилося, пішло гуляти, майнуло; (що робить?) бачить.

— У якому значенні вжиті дієслова?


76

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 96. Закріплення Знань прО прикметник як Частину мОви

мета: систематизувати знання учнів про прикметник; вдосконалювати вміння розріз-няти прикметники серед інших частин мови, встановлювати зв’язок між іменниками і прикметниками; уточнити уявлення про прикметники-синоніми, прикметники-антоніми; розвивати зв’язне мовлення школярів, граматичну пильність; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку



ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо все, що вчили про прикметник. Уста-

новлюватимемо зв’язок між прикметниками та іменниками, будемо добирати прикметники-синоніми та антоніми.

іV. Закріплення й уЗагальнення вивЧенОгО матеріалу


1) Самодиктант (вправа 332, с. 139).— Прочитайте вірш. Вивчіть його напам’ять.— Запишіть вірш під самодиктування. Підкресліть прикметники. Ви-

значте число.— Зробіть розбір виділеного слова за будовою.

2) Робота в парах (вправа 333, с. 139).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені закін-

чення.— Спишіть перший абзац, розкриваючи дужки. Позначте закінчення при-

кметників, визначте число. Підкресліть звертання.

3) Спілкуймося красно! Колективне обговорення правил ввічливого спілкування (вправа 334, с. 140).— Спишіть текст із рубрики «Спілкуймося красно». Визначте тему тексту.— Зробіть аналіз прикметника веселий за схемою на с. 133 (впр. 319).

Робота в парі— Складіть діалог друзів. Використовуйте українські форми вітань і поба-

жань.


2. вибірковий диктант

Робота в групах— Випишіть з вірша іменник з прикметником:1-ша група — чоловічий рід;2-га група — жіночий рід;3-тя група — середній рід;4-та група — множина.

Прикметник — це частина мови,Без неї нам не обійтися.

77

Ти вслухайсь в слово пречудове,Йому, як другові, всміхнися.Земля — ласкава, люба, рідна,А сонце — щире, золоте,А небо — лагідне, життя прекрасне,А очі в мами — добрі й ніжні,А голос — чистий і дзвінкий...Усі ознаки називаєПрикметник як частина мови,І жодної не обминаютьСлова ці, справді пречудові.

Л. Лужицька

3. диктант короткої дії— Запишіть прислів’я. Поясніть орфограми. Підкресліть прикметники-

антоніми.Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють.— З якими словами зв’язані прикметники? В якому числі вони вжиті?— Як ви це визначили?— Назвіть прикметники-антоніми. Які слова називаються антонімами?— Назвіть слова, у яких кількість букв не збігається з кількістю звуків.

(Ранні, сльози, ллють)

4. гра «відгадайте кольори»

І небо, і струмок, і пролісок у квітні —Неначе очі мамині, ... (блакитні).

Достигає колосокІ підкручує вусок.Із зернятка хліб росте,Бо зернятко... (золоте).

Для ворони є забава —Походжає, наче пава.Бо купили тій вороніЧобітки, як жар, ... (червоні).

Виправ іграшку я з милом,Став мій зайчик зовсім... (білим).

У сестрички гарна кофта.Мов кульбабка, кофта... (жовта).


Гра «Доповніть речення»Прикметник називає... yВідповідає на питання... yУ реченні зв’язаний... yЗмінюється за... і... yУ множині прикметники мають закінчення... y


78

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 97. перевірна рОБОта. диктант

мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, уміння належно оформлювати письмову роботу; розвивати акуратність, пунктуальність; виховувати старанність, відповідальність.

Хід уроку


іі. пОвідОмлення теми, мети урОку

ііі. кОнтрОль Знань. диктант

ВЕСНА У ЛІСІ

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи. Теплий вітер про-бігає у верховітті. З’явилися паростки молодої трави. Голубими та білими пролісками вкрилися галявинки. Збігали по купинках мурашки. Вилетіли із зимового притулку перші джмелі.

Ліс одягається в зелене вбрання. Скоро зацвіте на узліссі черемха. Защебе-чуть дзвінкоголосі солов’ї. Прилетять і закують зозулі.

Гарна, радісна, весела весна в лісі! (59 слів)

ЇЖАКи

Під ялинкою Михась знайшов гніздо їжачків. У ньому було четверо малят. Через п’ять днів Михась вирішив навідати їх. Цікаво, як живуть їжачки?

На стежці хлопчик побачив мертву їжачиху. Хтось загриз її. Підійшов Ми-хась до гнізда. Там на м’якій купині лежали голодні їжаченята.

Щодня носив Михась їжачкам молоко і хліб. Звірятка брали їжу з рук. Так Михась виходив своїх їжаченят. (60 слів)

Хотілося мені літо побачити. Яке воно? Дідусь обіцяв показати. Цілими днями я ходив сам не свій. Коли це вже дід мені літо покаже? Та ось одного разу дід наказав збиратися. Вирушили тією дорогою, що вела в поле. Яку ж красу я побачив! Тут і лан квітучих соняхів, і густа кукурудза, і зелений горох, і біла гречка, і море пшениці. Так ось воно яке літо! (64 слова)

У ВЕСНЯНОМУ ЛІСІ

Добре пригріває вже весняне сонечко. Підсихає в лісі земля. Все навколо оживає. Веселіше співають птахи. Їх уже багато прилетіло. Набубнявіли пуп’янки на галузках. Полетів перший метелик. Це кропивниця.

Повилазили мурашки — й одразу до роботи. Вони знищують лісових шкід-ників. І цим допомагають зберігати ліс.

А хто це гріється на камінчику? Ящірка. Вона теж корисна.Гарно зараз у лісі! (60 слів)

МОЯ БАТЬКІВЩиНА

Україна — це моя рідна земля. Вона розбуджена бурхливою грозою. Кра-сива й уквітчана ця земля весною. Щедра і різнобарвна восени. Строга і засні-жена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні. Понад дорогами стоять явори багатирями. Високі гори вдивляються в синю височінь. Сивовусий Дніпро пливе через усю українську землю. Він поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу. (59 слів)

іV. підсумОк урОку— Які орфограми містилися у словах диктанта?

79


1. каліграфічна хвилинкаОс ере ив адДерево посадив сад

Посадив дерево — себе прославив,Посадив сад — рід прославив.

— Як ви розумієте прислів’я? Поясніть.— Підкресліть у прислів’ї дієслова.

2. гра «Чотири дракони»

_ _ дра Ця дра рікою пливе. (Видра)

Ко _ _ н _ Цей кон лише униз росте. (Корінь)

Д _ р _ _а Ця дра від села до села. (Дорога)

Ко _ _ н Цей кон дрова все руба. (Колун)

_ _ д_ ра Цей дра штовхає всіх і б’ється. (Задира)

К _ о _ н Цього кон хто бачить, той сміється. (Клоун)

Др _ _ а Ці дра лежать горою у бору. (Дрова)

Кон _ _ _ Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру. (Кінець)


1. каліграфічна хвилинкаЗе тч ез ютьТче співають береза

Зелений килим тче весна —Дочка води і сонця.І лунко падають з веслаКраплинок срібні ґронця.

В. Лучук

2. Фронтальне опитування— Що таке дієслово?— Як змінюються дієслова?— Назвіть часи дієслів.— На які питання відповідають дієслова минулого, теперішнього та май-

бутнього часів?— Як визначити час дієслова?

3. гра «Знайди “зайве” слово»Кричати, горлати, грати, галасувати. (Грати, решта — синоніми.)Малював, стрибала, стоїть, співали. (Стоїть, решта — минулого часу.)Будувати, споруда, під’їхати, пливти. (Споруда, решта — дієслова.)

80

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 98. аналіЗ перевірнОї рОБОти. дієслОвО як Частина мОви

мета: проаналізувати типові помилки, допущені учнями під час написання диктанту; повторити вивчений матеріал про частини мови; розширити знання учнів про діє-слово; формувати вміння розпізнавати дієслово в усному і писемному мовленні; розвивати спостережливість; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати працелюбність.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаХх хв ох хл хаХліб хвилинка

Вийшов травень з гаю,Нивам усміхнувся,Потім на стежині,Як хлопчак роззувся.

М. Сингаївський

— Які слова вжито у переносному значенні?— Доберіть перевірне слово до слова стежині.— Позначте префікс у слові роззувся. Поясніть його правопис.

2. аналіз контрольної роботиУчитель аналізує типові помилки, допущені учнями під час виконання

контрольної роботи. Проводить роботу щодо їх усунення.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Наша мова — безмежний океан слів: довгих і коротких, добрих і злих,

веселих і сумних. Слова — дорогоцінні кольорові камінці. І мало їх просто на-збирати в купу. Треба ще вміти викладати візерунки з них. Щоб розібратися в цій незліченній кількості слів, вчені вирішили згрупувати їх за певними ознаками: виділити слова, які означають назви предметів.

— Які це слова? (Іменники)— На які питання вони відповідають? (Хто? що?)— Потім виділити слова — назви ознак.— Які це слова? (Прикметники)— На які питання вони відповідають? (Який? яка? яке? які?)— Після цього виділити слова — назви дій.— Які це слова? (Дієслова)— На які питання вони відповідають? (Що роблять? що зроблять? що буде

робити?)— На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчати дієслово.



1) Колективна робота (вправа 336, с. 140).— Прочитайте загадку. Випишіть із загадки слова за зразком. Продовжіть

речення.

81

Колективне заучування правила (с. 141)— Зробіть звуко-буквений аналіз слова-відгадки.Спишіть виділене слово, позначте основу, закінчення. Поділіть на склади

для переносу.

2) Робота в парі (вправа 337, с. 141).— Прочитайте текст. Перекажіть.— Спишіть текст. Підкресліть дієслова в першому й другому абзацах

тексту. Поставте до них питання. Покажіть зв’язок слів у реченнях третього абзацу тексту. Поставте питання до виділених дієслів. Доведіть, що вони стоять у початковій формі.

3) Фронтальна робота (вправа 338, с. 142).— Прочитайте текст. Перекажіть. Спишіть текст. Підкресліть дієслова,

поставте до них питання. Поставте підкреслені дієслова в початкову форму.

4) Словникова робота.Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина з високим

стеблом і розлогою пірамідальною волоттю.— Складіть речення зі словом очерет.



1. списування— Прочитайте і запишіть вірш. Підкресліть дієслова. Поставте до них пи-

тання.

Недавно ще гула метелиця,Іще лежить в низинах сніг,А вже барвінку листя стелитьсяЗеленим килимом до ніг.

2. гра «упіймай дієслово»Учитель читає вірш. Учні, почувши дієслово, плещуть у долоні.

ПРОКиДАЙСЯ

Тільки сонце встанеТихенько до віконця,Ти підстав свою долонькуПід промінчик ніжний сонця.Прибери мерщій в кімнатці,Й чистим, вмитим, за сніданкомПривітайся до матусі:— Рідна, з добрим ранком!Потім радісним, привітнимПоспішай до трав, до квітів,А щоб день минув немарно —З усіма поводься гарно.

Vі. підсумОк урОку— Яку частину мови почали вивчати?— Що називає дієслово?— На які питання відповідає?


82

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 99. Зв’яЗОк дієслОва З іменникОм у реЧенні

мета: вдосконалювати знання учнів про дієслово; формувати вміння розпізнавати дієслово за істотними ознаками (питанням, значенням, роллю в реченні); вчити ставити питання від іменника до дієслова; розвивати зв’язне мовлення школярів, фонематичний слух; виховувати працелюбність.

Хід уроку


Пролунав уже дзвінок,Час почати нам урок.Будемо у світ знань мандрувати,Будемо мову рідну вивчати.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати дієслово.



1) Попрацюймо колективно (вправа 340, с. 142).Прочитайте дієслова та іменники. Поєднайте дієслова з іменниками за пи-

таннями та змістом. Запишіть за зразком.

2) Робота в парі (вправа 341, с. 143).— Прочитайте текст, уставляючи замість питань дієслова з довідки. Пере-

кажіть.— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи пропущені букви. Доберіть

із довідки пропущені дієслова, які стоять у початковій формі, відповідно змі-нивши їх. Підкресліть іменники, з якими зв’язані вписані дієслова.

3) Словникова робота.— Відгадайте загадку.

Зелені сережки yНа гіллі висіли,На сонечці підсмажилисьІ почервоніли! (Черешня)

— Запишіть слово-відгадку. Запам’ятайте його правопис. Складіть ре-чення з цим словом.



1. вибіркове списування— Прочитайте текст. Випишіть головні члени речення, ставлячи питання

від підмета до присудка.У траві роса виблискує сріблом. Вітаються з тобою білі голівки ромашок.

Червоно вабить конюшина. Під кущем глоду вихитується ніжна шипшина. Уже й бджоли снують. У дубовому гаї понад струмком заливається іволга. Ще й соловейко витьохкує. (За О. Десняком)

— Якою частиною мови виражені підмети?

83

— А що ви можете сказати про присудки?— На які питання відповідають дієслова?

2. списування— Прочитайте вірш. Спишіть другу і третю строфи. Підкресліть дієслова

та іменники, що з ними зв’язані.

ТВОЯ ЗЕМЛЯ

Розтанула зоря досвітня,Росою вкрилися поля.Ласкава, щедра і привітнаЛежить навкіл твоя земля.

Вона тобі не пошкодуєСвого добра, свого тепла:І щедро хлібом нагодує,Води хлюпне із джерела.

Для тебе цвітом зарясніє,Птахами виповнить ліси,Вбере долини й полониниУ квіти дивної краси.

Л. Компанієць

3. робота в парах— Прочитайте текст і спишіть його, розкриваючи дужки. Виділені слова

розберіть за будовою.

ОМЕЛА

Омела — це рослина-паразит. Вона (рости) на дереві і (пити) з нього соки. Ти (бачити) на гілках деяких дерев зелені густі шапки — немов пташині гнізда? Улітку вони (ховатися) серед листя і малопомітні. Зате їх добре видно взимку та восени. Тобто, коли дерева (стояти) голі, безлисті. Ото і є омела.


Гра «Закінчи речення»На сьогоднішньому уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося ... y


84

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 100. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. написання перекаЗу За прОЧитаним твОрОм

БеЗ ЗаЧину та кінцівки

мета: вчити учнів письмово переказувати текст за прочитаним твором без зачину та кінцівки, бачити головне, суттєве у тексті і передавати його, використовуючи мовні засоби узагальненої передачі змісту; розвивати зв’язне мовлення школярів, об-разне мислення; збагачувати словниковий запас; виховувати почуття дружби, ко-лективізму.

Хід уроку


Українську рідну мовуБудемо вивчати,Та культуру мовленняРазом розвивати.

іі. каліграФіЧна хвилинкаВщ ащ щу щі ощБатьківщина щирий щічки

Виростай, дитино, й пам’ятай:Батьківщина — то найкращий край!

Д. Павличко

— Яке це речення за метою висловлювання?— До чого спонукає вас автор?— Знайдіть у віршованих рядках звертання.— Доберіть синоніми до слова Батьківщина.

Cловникова робота— Розгадайте ребус.3 воля’’ гарбуз’’’’(Тривога)— Запишіть слово. Запам’ятайте його правопис.— Складіть речення з цим словом.— Доберіть синоніми до слова тривога.Тривога — неспокій, збентеження.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися письмово переказувати текст за

прочитаним твором без зачину та кінцівки.

іV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. вступна бесіда— Відгадайте загадки. Назвіть героїв уроку.

Бідовий хлопчина, yСіра свитина,По дворах стрибає,Крихти збирає. (Горобець)

Швидко птах цей скрізь літає yІ комашок поїдає,За вікном гніздо будує,Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

85

— Що ви знаєте про цих птахів?— Яку користь вони нам приносять?

Цікаво знати!«Найрозумніший» птах — горобець. На 100 г маси цього птаха припадає

4,37 г мозку (скажімо, у коня — 0,10 г/кг, а в крокодила — 0,007 г/кг).Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’ється

навколо гнізда, намагаючись виженути непроханого гостя. Та іноді й залишає своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки — дуже миролюбні пташки. Вони не люблять і не вміють битися, сваритися.


2. Читання тексту вчителем (вправа 343, с. 144)— Послухайте текст.— Визначте, яких частин тексту бракує.— Розгляньте малюнки. Вони вам допоможуть скласти зачин і кінцівку.

3. визначення теми і основної думки— Яка тема цього тексту? А основна думка?

4. Змістовий аналіз тексту. відповіді на запитання— Від чийого імені ведеться розповідь?— Кого автор побачив у гнізді ластівки?— Як поводився горобець?— Як ластівки почали захищати своє гніздо?— Що вони вирішили зробити?— Чи злякався горобець?

5. мовний аналіз тексту— Як можна по-іншому сказати: зухвало (нахабно), господарем (хазяїном),

оселя (гніздо), замурувати (заліпити), непереможний (нескорений).— Замініть сполучення слів близькими за значенням: одного разу (в один із

днів); у чужій оселі (у чужому гнізді).— А чому автор використав саме ці слова, а не ті, що ми назвали? (Учитель

допомагає учням відчути доцільність авторської лексики.)— Які слова вживає автор, щоб не повторювалися слова ластівки і го-

робець?

6. структурний аналіз тексту— Назвіть зачин, кінцівку.— Скільки абзаців виділено в тексті? Як вони між собою пов’язані?

7. складання і запис доповненого переказу

8. Читання й обговорення написаних переказів

V. підсумОк урОку— Який текст училися складати на сьогоднішньому уроці?— Які труднощі виникли під час написання переказу?

86

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 101. дієслОва-антОніми

мета: поглиблювати знання учнів про дієслово, його синтаксичну роль; закріпити вміння виділяти дієслова в усному і писемному мовленні, добирати до дієслів анто-німи; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; збагачувати слов-никовий запас; виховувати працелюбність.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаИх еч ось ягТихесенько втомилось розгнівилось

Тихесенько вечір на землю спадає.І сонце сідає в тихесенький гай.Ой, сонечко ясне,Невже ти втомилось,Чи ти розгнівилось?Іще не лягай!

— Знайдіть і підкресліть у вірші спонукальне речення. Назвіть дієслова.

2. гра «Буква загубилась»

— Ой лишенько! — кричать слова.—Пропала літера одна.Без неї бути ми не можем.Допомогти ж зуміє кожен.Ви дуже добре поміркуйтеІ нас скоріше порятуйте!

Б..р..б..н, ст..рт, к..пк.. н, с..д, м..рк.., п..рт.., з..йч..т.., к..р..в..н.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над дієсловом. Бу-

демо спостерігати за роллю дієслів у реченнях, текстах, добирати до дієслів ан-тоніми.



1) Колективна робота (вправа 344, с. 144).— Прочитайте сполучення слів. Підкресліть дієслова, які стоять у почат-

ковій формі. Доберіть до них антоніми.

2) Робота в групі (вправа 345, с. 145).— Прочитайте текст. Перекажіть.1-ша група. Спишіть речення, у яких розповідається, яким був гном

Пелдрон.2-га група. Спишіть речення, у яких розповідається, якою була ельфа Дора.— Випишіть із тексту дієслова-антоніми парами. Спишіть два останні аб-

заци тексту вправи 345. Утворіть від виділеного дієслова спільнокореневі слова, які відповідають на питання хто?, який?.

87

3) Гра «Знайдіть “зайве”» (вправа 346, с. 146)— Спишіть дієслова, вилучивши «зайве». У якому рядку є дієслова-

антоніми?

4) Вправа 347, с. 146.— Прочитайте дієслова. Доберіть із довідки антоніми до записаних дієслів,

запишіть парами.— Утворіть нові дієслова з іншими префіксами від дієслів із довідки.

Скільки таких дієслів ви утворили?

5) Робота в парі (вправа 348, с. 146–147).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть один одному.— Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова. Усно

поставте до них питання. Доберіть антоніми.

6) Словникова робота.— Запишіть слова кипіти і кишеня. Запам’ятайте правопис цих слів.

Складіть речення.



1. робота над прислів’ями— Прочитайте прислів’я. Назвіть дієслова-антоніми.Згода дім будує, а незгода руйнує. yВогонь палить, а вода сушить. yЛастівка день починає, а соловей кінчає. yСмілий там знайде, де боягуз загубить. yЛіто біжить підстрибуючи, а зима бреде похнюпившись. y

2. гра «протилежності»— До поданих дієслів доберіть антоніми. Складіть кілька речень з дієсло-

вами, протилежними за значенням.Накривати — ... (відкривати).Зайти — ... (вийти).Зав’язати — ... (розв’язати).Відчинити — ... (зачинити).Роззутися — ... (взутися).Згорнути — ... (розгорнути).Світає — ... (сутеніє).Заходити — ... (виходити).Хвалити — ... (лаяти).Починати — ... (закінчувати).Сумувати — ... (радіти).Кричати — ... (шепотіти).Працювати — ... (ледарювати).Згадувати — ... (забувати).

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вам найбільше запам’яталося?


88

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 102. дієслОва-синОніми

мета: поглиблювати знання учнів про дієслово, його синтаксичну роль; закріпити вміння виділяти дієслова в усному і писемному мовленні, добирати до дієслів сино-німи; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; збагачувати слов-никовий запас; виховувати любов до природи, працелюбність.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаОго аж ень ає

Під погожим тихим небомПід дзвінкий пташиний щебетПо землі блукає квітеньІ дарує усім квіти.

— Спишіть вірш, підкресліть дієслова.— Зробіть звуко-буквений аналіз слів дзвінкий і щебет.— Назвіть спільнокореневі слова.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над дієсловом. Бу-

демо спостерігати за роллю дієслів у реченнях, текстах, добирати до дієслів си-ноніми.



1) Робота в парі (вправа 350, с. 147).— Прочитайте текст. Перекажіть.— Спишіть текст.— Доберіть синонім до підкресленого дієслова.— Доберіть антоніми до виділених слів, запишіть парами.Приїхала — від’їхала;великого — малого;полюбила — зненавиділа;здаля — зблизька.

2) Самостійна робота (вправа 351, с. 147–148).— Прочитайте слова першого абзацу тексту.— Складіть і запишіть речення зі слів першого абзацу. Підкресліть

дієслова.— Поясніть, від якого слова утворилося слово Польовичок. Доберіть до

цього слова спільнокореневі слова.


Раз — і встали.Один — руки в боки,Два — два підскоки.Три — тягнем руки.

89

Чотири — туки-туки.На п’яточку й носочок,І руки донизу.Й неначе коточок,Пройшов по карнизу.Всміхнулись гарнесенько,Присіли і встали.Малята, швидесенькоВтому прогнали.

V. систематиЗація й уЗагальнення вивЧенОгО матеріалу

1. робота в парі— Спишіть. З поданих синонімів виберіть найбільш вдалий. Доберіть заго-

ловок.Радісно (засвітить, зігріє, засяє) весняне сонечко. По дорогах (побіжать,

потечуть) веселі струмки. Лід на річці (посиніє, почорніє). (Набубнявіють, збільшаться) на деревах бруньки. З теплих країв (прилетять, прилинуть, по-вернуться) птахи.

2. самостійна робота з наступною самоперевіркою з дошки— Із ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте у речення най-

більш влучні.Ліс ще ... в передранішній тиші. Тихо навкруги, мертво. Лиш де-не-де ...

пташка, непевним голосом ... зі свого затишку.Слова для довідки: дрімає, спить, куняє; прокинеться, встане, пробудиться;

заспіває, обізветься, защебече, зацвірінькає.

3. гра «голоси тварин»На дошці записано назви тварин. Потрібно написати, як вони подають

голос.

Собака ... (гавкає);кінь ... (ірже);корова ... (мукає);коза ... (мекає чи бекає);кішка ... (нявчить);ведмідь ... (реве);вовк ... (виє);свиня ... (рохкає);

курка ... (кудкудаче);голуб ... (воркує; туркоче);ворона ... (каркає);сорока ... (стрекоче);ластівка ... (щебече);горобець ... (цвірінькає);жаба ... (кумкає).

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Навіщо в нашій мові вживаються дієслова-синоніми?— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?

Збіг наш урок,Як коротка мить.Дуже швидкоВ роботі час біжить.І попрацювалиМи немарно,Бо багато знань отримали —Це гарно!


90

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 103. Змінювання дієслів За Часами. перевірна рОБОта. списування

мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, швидкість письма, культуру оформлення роботи; ознайомити учнів з істотними ознаками дієслів різ-них часових форм, з новими термінами; вчити розпізнавати час дієслів; розвивати вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до природи.

Хід урокуі. ОрганіЗаційний мОмент

іі. кОнтрОль Знань. списування

ЯСТРУБ

Сильний, сміливий цей хижий птах — яструб.А що вже літати вміє, то рівного йому немає. Несеться поміж деревами,

ширяє, а проте встигає обминати, об жодне не вдариться.А в степ навідується під час своїх осінніх мандрівок. З’явиться хтозна-

звідки, вхопить необережну пташку або й качку на ставку — і зникне невідомо куди. Тільки його й бачили.

ЧОМУ ЛЮДи ХВОРІЮТЬ

Дуже довго люди не знали, що у воді, в повітрі, грунті і навіть у роті лю-дини живуть маленькі істоти — мікроби. Вони у багато разів менші від пі-щинки.

Діти часто хворіють від переохолодження взимку або від перегрівання влітку на сонці.

Інші хвороби виникають від того, що шкідливі мікроби проникають в орга-нізм людини.

є хвороби брудних рук. Мікроби, що спричиняють їх, потрапляють в орга-нізм з їжею, водою, з невимитих рук.

РОСЛиНи НАВЕСНІ

З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимо-вого сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи за-цвітає осика, потім — тополя. Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.

Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. Їх невміло підрубують, щоб зі-брати сік. Він витікає на землю, і дерево гине. Не роби цього!

ііі. актуаліЗація ОпОрних Знань

1. каліграфічна хвилинкаАю ую юл юм ютСпіваю юнак будую складають

Я по вулиці іду,Я співаю на ходу,І підспівують дереваЗа парканом у саду.

Т. Коломієць

— Підкресліть у вірші дієслова.

2. повторення вивченого про дієслово— Яку частину мови називають дієсловом? Що позначає дієслово? На які

питання відповідає? Яким членом речення буває? (Частіше — присудком)

91



В землю вкинули зернину,Налили туди води.Промінь сонячний прилинувІ тепла додав туди.Із зернини підняласяКвітка гарна і ясна.Так у світі почаласяЧиста й сонячна весна.

іV. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з ознаками дієслів різних ча-

сових форм, новими термінами, з’ясуєте, чи змінюються дієслова за часами.

V. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу


1) Робота в парі (вправа 353, с. 148)— Прочитайте текст. Випишіть підкреслені дієслова. Які з них означають

дію, що відбувається тепер, відбулася в минулому, відбудеться в майбутньому? Запишіть у дужках питання, на які відповідають ці дієслова.

Пояснення вчителя— Дієслова змінюються за часами. Час дієслова визначається за моментом

повідомлення про виконання дії. Дієслова мають три часи: теперішній, ми-нулий і майбутній.

— Спишіть перший абзац тексту (вправа 353), визначте час дієслів. По-ставте до них питання.

2. колективна робота (вправа 354, с. 149)— Прочитайте уривок з вірша Лесі Українки. Спишіть текст, підкресліть

дієслова. Визначте час. Змініть час дієслів за зразком.— До виділеного слова доберіть спільнокореневі.

3. самостійна робота (вправа 355, с. 149–150)— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть текст, розкриваючи дужки. Утворіть від початкової форми діє-

слів дієслова теперішнього, минулого й майбутнього часу.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які часи мають дієслова? Назвіть їх. Як визначити час дієслів?


92

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 104. уживання дієслів у перенОснОму ЗнаЧенні

мета: поглибити і розширити знання учнів про дієслово; вчити розрізняти дієслова, вжиті в прямому і переносному значенні; розвивати уяву, творче мислення; вихову-вати бажання гарно володіти українським словом.

Хід уроку


Починаємо урок,Бо почули ми дзвінок.Він за парти кличе нас.До роботи, третій клас!


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми будемо спостерігати за дієсловами, які вживаються в пря-

мому і переносному значенні.


1. робота за підручником (с. 150)

1) Колективна робота (вправа 357, с. 150)— Прочитайте виразно вірш. Про кого йдеться у вірші?— Спишіть вірш, визначте час дієслів. Доберіть до дієслів форми минулого

й майбутнього часу.

2) Робота в групах (вправа 358, с. 150)— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Доберіть до них перевірні

слова. — Визначте час дієслів у перших трьох реченнях.— Покажіть зв’язок слів у підкресленому реченні. Які слова вживаються

в переносному значенні.— Зробіть звуко-буквений аналіз підкреслених слів.



1. вибіркове списування— Прочитайте вірш. Знайдіть дієслова, вжиті в переносному значенні.

КОНВАЛІЇЇ

Із зеленої сорочки,Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночки.Як зовуть їх — угадай.Це конвалії у гаїНа галявині цвітуть.І ніде, ніде немаєКращих квіточок, мабуть.

М. Познанська

— Випишіть дієслова разом з іменниками, ставлячи питання від іменника до дієслова.

93

2. розподільний диктант— Запишіть словосполучення у дві колонки: в першу — з прямим зна-

ченням, в другу — з переносним.Пливе човен, пливе сонце.Доля подарувала, дочка подарувала.Берізка плаче, немовля плаче.Осінь затужила, дівчина затужила.Біг спортсмен, бігли хмари.Сонечко сміється, маля сміється.

3. робота в парах— Складіть з поданих слів речення і запишіть їх у такому порядку, щоб ви-

йшла зв’язна розповідь. Підкресліть дієслова, вжиті в переносному значенні.Весна, по, швидко, землі, крокує. yГілки, на, бруньках, скоро, тоненьких, набубнявіють. yЛетять, країв, з, птахи, теплих. yКриги, від, звільнилися, ріки. yНеба, з, лагідне, посміхається, сонце. y

4. самостійна робота з наступною взаємоперевіркою— Спишіть вірш, підкресліть дієслова.

НЕСЛУХНЯНиЙ ДОЩиК

Казала мама-ДощихаМалому Дощу-синочку:— Посидь-но хвилинку тихо,Пошию тобі сорочку.Та поки знайшла хмарину,Сорочку з неї пошила,То неслухняна дитинаІ сліду вже не лишила.А за порогом ХугаПогнала за Дощиком слідом —Змерз без сорочки ДощикІ випав на землю снігом.

Г. Малик


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... y


94

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 105. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання вислОвлювання прО прОЧитаний твір

мета: вчити учнів узагальнювати матеріали спостережень; розвивати вміння складати висловлювання про прочитаний твір; виховувати почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину.

Хід уроку


Нам урок уже давноЧас розпочинати.Будемо знов мовленняНаше розвивати.


Каліграфічна хвилинкаАц дж цю ар юєБджола безділля працяБджола мала, а й та працює.— Як ви розумієте прислів’я?— Зробіть звуковий аналіз слова бджола.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Послухайте вірш.

Що говорить вам «козак» —Це крилате горде слово?Чом завжди буває так,Що світлішає від нього?Козаки — це вільні люди.Козаки — безстрашні люди.Козак — чесна, смілива людина.Найдорожча йому — Батьківщина.Козак усім народам друг,І лицарський у нього дух!

— Хто прославляється в цьому вірші?— Що ви знаєте про козаків?


1. розповідь учителя— Безмежний степ у високих травах. Ревіння дніпрових порогів. І тупіт

копит, що відлунює аж у високих небесах. І плач дітей, жінок, і рев худоби. Вершники в острішкуватих шапках, на низеньких прудких конях женуть на-товп людей і стадо корів. Вони нікого не бояться, вони тут господарі. Вилов-люють в Україні все живе й женуть на Крим.

І раптом ніби з самого неба падає на степ могутній, мов грім, свист,— аж трави обізвалися сухим шелестом і сполохано побігли в усі боки. І загула, за-двигтіла від бухкання копит земля.

Виринули з-за далекого обрію вершники й швидко наближаються.Озирнулися розгублено татари. Хто посмів їх переслідувати? Литвини чи

поляки? А погоня вже зовсім близько.

95

І татарам уже добре видно вусатих людей, у яких на майже виголених го-ловах в’юняться від вітру жмути волосся. Пізніше татари взнають, що то — оселедці, неодмінна ознака особливого стану людей, званих українськими ко-заками.

Отже, і не литвини, і не поляки. Козаки. Гостро зблиснули їхні шаблі, по-чалася січа. Покидають здобич і безладно втікають ординці. Татарські бранці ніяк не можуть повірити, що їх врятовано. Обливаючись сльозами, дякують козакам. А ті спішилися, відпустили коней пастися. Позапалювали люльки і вже правлять раду, як ударити на Крим, щоб провчити ординців, аби знали, як в Україну ходити та людей ловити.


КОЗАЦЬКА РОЗМиНКА

Раз-два — голова,Щоб трималася на в’язах,Ми тренуємо всі м’язи.Три-чотири, руки в ділі —Раз кулак, два кулак —Бий сильніше, козак.Щоб триматись на коні,Треба ноги нам міцні,Сильні ноги, дужі ноги —Не злякаються дороги.Підемо разом в присядку,Це найкраща зарядка

— У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років (з 1550 по 1828 рр.). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів. Козаки були сміливими, дисци-плінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Уважають, що слово козак походить від слова коза. Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи. Можливо, від слова кайзак, що означає «вільний чоловік». Козаки мали свої звичаї. Одягалися вони просто: в грубу со-рочку, в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече — торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили... Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.

Житло козаків було досить примітивним, жили вони в куренях — хатинах з очерету. Головував у курені отаман. Усі козаки, що жили в одному курені, харчувалися разом. Козаки не були примхливими в їжі, тож цілком задоволь-нялися кашею, приготованою з борошна, води та солі, — ця страва називалася саламаха. Іншою повсякденною стравою для козаків була тетеря — суміш бо-рошна, крупи та проса, до якої додавали слабеньке пиво або рибну юшку.

2. колективна робота (вправа 360, с. 151)— Прочитайте текст, уставляючи слова замість малюнків.

3. робота у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»— Прочитайте назви намальованих предметів у «Зошиті з розвитку писем-

ного мовлення». Виконайте завдання.

V. підсумОк урОку— Що сподобалося вам сьогодні на уроці?— Що нового дізналися?— Які труднощі виникли під час написання творчих робіт?— Як вдалося подолати труднощі?

96

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 106. Змінювання дієслів За Часами

мета: продовжити ознайомлення учнів з істотними ознаками дієслів; вчити влучно вживати дієслова в усному і писемному мовленні; розвивати зв’язне мовлення шко-лярів, образне мислення, граматичну пильність; виховувати любов до природи.

Хід уроку


Всі почули: дзень-дзелень?До роботи! Добрий день!


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови ми вивчаємо?— Що називає дієслово?— На які питання відповідає?— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати дієслово.



1) Фронтальна робота (вправа 361, с. 151–152).— Прочитайте уривок із вірша Тараса Шевченка. Вивчіть напам’ять.— Спишіть текст із пам’яті. Доберіть до підкреслених дієслів форми мину-

лого й майбутнього часу за зразком.

2) Робота в парі (вправа 362, с. 152).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Спишіть перший абзац тексту,

розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова й визначте час.— Прочитайте виділені слова. Поясніть їх правопис.



1. колективна робота— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.Ще не скрізь розтанули сніги. І в полі, і в лісі доживають свого віку хо-

лодні злежані плями, а він уже прилетів. Уже бігає чорними таловинами на своїх високих ніжках і раз у раз нахиляє до землі голівку. Це він збирає шкід-ливих комах, жучків.

А коли виясниться небо, злітає і починає співати.

— Про яку пташку йдеться?— Складіть і запишіть два речення про вісника весни.— Поясніть правопис виділених слів.— Підкресліть дієслова.

2. гра «постав на місце всі дієслова»На плакаті написано текст болгарської казки з пропущеними дієсловами.«Один батько ... старшого сина на город ... картоплю. ... син мотику, мішок

і ... Слідом за ним ... менший брат. ... на город і замість роботи стали ... казки. Трохи згодом ... до них батько.

— Як ...? — ... він.

97

— Ніяк,— ... старший брат.— А ти як? — ... меншого сина.— ... старшому,— відповів той, бо не ..., що ... брат.— Добрі робітники! — ... батько.— Один нічого не ..., а другий йому ...».Учні мають придумати і записати на смужках з паперу всі пропущені діє-

слова. (Послав, копати, взяв, пішов, рушив, прийшли, розповідати, прийшов, працюєте, спитав, промимрив, запитав, допомагаю, знав, скаже, промовив, робить, допомагає.)

Коли всі учні напишуть дієслова, учитель читає перше речення повністю. Ті учні, у яких дієслова збігаються з прочитаними, піднімають руку і віддають свою смужку вчителеві. Вчитель читає друге речення і т. д. до кінця казки.

Виграє той, хто напише найбільше дієслів, які збігаються з пропущеними.

3. робота в групах

Гра «Продовж казку»Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу.

Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося. Як посмів зимовий птах небес-ного світила дістатися! Тоді Сонце...

4. робота в групах— З поданих слів складіть речення-прислів’я.Роботи, й, коні, без, дохнуть. yЛастівка, не, весни, робить, одна. yДо, язик, доведе, Києва. yВорони, навпростець, літають, тільки. yРве, тиха, греблю, вода. yСтарий, не, віл, з, зверне, борозни. yНова, чисто, мітла, мете. yВода, не, в, встоїться, решеті. y

5. робота над скоромовкою— Вивчіть скоромовку. Випишіть головні члени речення. Ставте питання

від підмета до присудка.

Ще дощ іде.Періщить злива.Щенятко вимокло, як хлющ.А щиглик, щебетун щасливий,Щебече, пурхнувши на кущ.

6. гра «відредагуйте речення»— Незнайко припустився помилок у написанні поданих речень. Відреда-

гуйте ці речення!Шофер попросив, щоб його заправили бензином.У того, хто наполегливо працює, життя завжди буде змістове і цікаве.Граючи у футбол, м’яч вилетів на трибуни.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які завдання вам сподобалися найбільше?— При виконанні яких завдань у вас виникли труднощі?


98

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 107. дієслОва, щО виражають неЗавершену і Завершену дію

мета: повторити і поглибити знання учнів за темою «Дієслово»; ознайомити з новою граматичною ознакою дієслова (незавершена і завершена дія); вчити спостерігати за виражальними можливостями дієслів, що означають незавершену і завершену дію, їх істотними ознаками; розвивати і коригувати мислення школярів, творчі здібності, спостережливість, увагу, мовне чуття; мову учнів, збагачувати словниковий запас школярів; вдосконалювати навички каліграфічного, грамотного письма; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід уроку


Пролунав уже дзвінок —Починаємо урок!Працюватимем старанно,Щоб почути у кінці,Що у нашім третім класіДіти — просто молодці!


1. каліграфічна хвилинкаНн нн на аз за назадДерево зрубаєш — назад не поставиш.— Як ви розумієте зміст прислів’я?— Назвіть дієслова, вжиті у прислів’ї.— У якому часі вжиті дієслова?— Зробіть звуко-буквений аналіз слова зрубаєш.— Доберіть антонім до слова назад. (Вперед)— Запам’ятайте написання цього слова.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яка частина мови називається дієсловом?— Яким членом речення є дієслово?— З якою частиною мови зв’язані дієслова у реченні?— Які три часи має дієслово?— Які дії описують дієслова минулого часу?— Які дії описують дієслова теперішнього часу?— Які дії описують дієслова майбутнього часу?— На сьогоднішньому уроці ми поглибимо свої знання про дієслово.


1. працюємо разом (вправа 364, с. 152)— Прочитайте вірш. Випишіть підкреслені дієслова разом з іменниками за

зразком.

2. Опрацювання правила (с. 153)

3. Фронтальна робота (вправа 365, с. 153)— Прочитайте текст. Перекажіть прочитане.— Спишіть текст.

99

— Хто головний персонаж твору?— Яку вдачу мав Василько?— Яку дію (завершену чи незавершену) означають дієслова? Чому?

4. робота в парі (вправа 366, с. 154)— Прочитайте текст.— Спишіть текст. Підкресліть дієслова, укажіть дію, яку вони означають?

(Завершену чи незавершену)



1. творче завдання «добирайлик» (коментовано)— Від дієслів незавершеної дії утворіть і запишіть дієслова завершеної дії.Жартувати (пожартувати), буде вмикати (ввімкне), диміти (задиміти),

телефонував (зателефонував), панікувати (запанікувати).— Прочитайте записані дієслова.— Яку ситуацію вони вам нагадують?

2. Бесіда про правила поведінки з газо- та електроприладами (з використанням ілюстрацій)

Пам’яткаПравильно наберіть номер служби. yЧітко вкажіть адресу. yПовідомте своє ім’я та прізвище. yУкажіть, що сталося. yОсновне правило під час надзвичайних ситуацій: не панікувати, швидко, yобдумано діяти.

3. робота в парахКожна пара учнів отримує картки з дієсловами, що означають незавершену

дію, і парними дієсловами, що означають завершену дію. За командою вчителя діти складають дієслова-пари. Перемагає пара, яка швидше і правильно ви-конає завдання.

Пари дієслів:їхав — з’їхав;бігти — пробігти;катався — прокатався;веселились — розвеселились;сміялася — засміялася;одягатися — вдягнутися;холодало — похолодало;вітатися — привітатися.

Vі. підсумОк урОку— Що на уроці було цікавим? Що — головним?— Чого навчилися?


100

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 108. спОстереження За влуЧним дОБОрОм дієслів автОрОм тексту для Змалювання пОдій, явищ

мета: вдосконалювати вміння учнів розпізнавати час дієслів, вживати дієслова в різних часових формах; розвивати зв’язне мовлення школярів, вміння аналізувати, уза-гальнювати; виховувати працелюбність, любов до природи.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаЖж вж кж жхЖоржини, вежа, кожух.

Жайворонок в небі в’ється,Ясне сонечко сміється.

— Підкресліть дієслова, визначте їх час. Поясніть, як ви це робите.— Зробіть повний звуковий аналіз слова в’ється.— Поділіть слово ясне на склади для переносу.


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови ми з вами вивчаємо?— Скільки часів має дієслово?— На сьогоднішньому уроці ми вдосконалюватимемо своє вміння визна-

чати час дієслів, будемо вчитися доречно вживати дієслова в текстах.


1. робота за підручником (с. 154–156)1) Колективна робота (вправа 368, с. 154).— Прочитайте текст. Спишіть текст, добираючи з дужок потрібні дієслова.

Вправа «Мікрофон»— Розкажіть, чому вода може бути небезпечною. Використовуйте дієслова.

2) Робота в групі (вправа 369, с. 155).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Хто головний персонаж твору?— Спишіть перший абзац тексту. Поставте питання до виділених дієслів.

Визначте, на яку дію вони вказують. Проаналізуйте слово маленькою як час-тину мови.

— Опишіть головну героїню твору.

3) Словникова робота (вправа 370, с. 155–156).— Прочитайте слова в рамках. Запам’ятайте правопис і значення цих слів.— Складіть і запишіть речення з цими словами. У складених реченнях ви-

користовуйте дієслова, які вказують на завершену дію.



1. гра «що не так?»

101

ЩО НЕ ТАК?

Посадив ведмідь в лісочкуШість берізок, два дубочки.Рахувати сам не вмівІ ворону попросив.

Почала вона кувати,Та не може полічить,Ану ж, ви допоможіть.

Л. Савчук

— Поясніть заголовок.— Допоможіть вороні полічити дерева.— Визначте дієслова та їх час.

2. гра «добери»— Прочитайте, визначте дієслова, їх час. Знайдіть спільнокореневі слова,

виділіть корінь. Поясніть правопис уставлених слів, заголовок.

ВІД ЗиМи ДО ЗиМи

Січень ..., лютий ...,Березень ..., квітень....Травень під ноги ... травицю,Червень ... сіно в копиці.Липень медовий бджілок ...

Серпень чудовий булки ...Вересень ... груші в садочку.Жовтень ... клену сорочку.... листопад ... килими.Грудень ... — початок зими.

Ф. Петров— Як ще можна назвати вірш? Що робить кожен місяць?Слова для довідок: січе, лютує, плаче, квітує, стелить, складає, чарує,

дарує, трусить, гаптує, йде, застеля, надходить.

3. робота в парі— Поміняйте місцями абзаци, щоб вийшов текст.Діти забрали пташеня. Дома вони перев’язали крильце, посадили його

в клітку.Під березою Мар’янка й Дмитрик знайшли совеня з пошкодженим крилом.

Воно тужливо пищало.Незабаром крильце у пташеняти зажило. Діти випустили совенятко на

волю.— Підкресліть у тексті дієслова, визначте їх час.

4. робота над текстом— Прочитайте текст. Знайдіть речення, яке не відповідає темі тексту. На-

звіть дієслова, визначте їх час.

СОЛОВЕЙКО

Одним з останніх прилітає у рідні краї соловей. Коли зацвітає бузок, то чути солов’їний концерт. Літає зозуля по дібровах та діткам угадує, скільки їм років. Ця найобдарованіша на голос птаха співає, аж поки ячмінь колос не ви-кидає.

— Які з поданих дієслів стоять у минулому часі?а) Прилетить, заспіває, сховає, світитиме.б) Летів, співала, заховав, світило.в) Летить, співає, ховає, світить.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на сьогоднішньому уроці?— Які нові знання здобули?— З яким настроєм завершуєте урок?


102

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 109. написання Частки не З дієслОвами

мета: формувати в учнів уміння писати частку не з дієсловами; розвивати усне й пи-семне мовлення, творчу уяву; розширювати світогляд учнів; виховувати працьови-тість, дисциплінованість.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаЦв цт кц мцЦвіт цуценя міцний

Цвітуть сади, цвітуть пишні,Цвіт біліє на черешні,

На яблуні рожевіє,—Всі квіточки сонце гріє.

М. Підгірянка— Випишіть з тексту дієслова.

2. словникова роботаКипіти — нагрівшись до 100 °С, випускати пару (про посудину з рідиною),

клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину).

Коридор — вузький (переважно довгий) прохід усередині будинку, який з’єднує окремі його кімнати, квартири тощо.

— Складіть речення зі словами кипіти і коридор.

3. гра «протилежності»— Запишіть антоніми до поданих дієслів.Дозволяти — ... (забороняти);забігти — ... (вибігти);стверджувати — ... (заперечувати);брати — ... (давати);будувати — ... (руйнувати);забувати — ... (пригадувати).— Які антоніми ви дібрали?


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Відгадайте загадку. Розкрийте дужки.

Бачити — ( y не) бачить,Чути — (не) чує,

Мовчки говорить,Добре мудрує. (Книжка)

— Перед якою частиною мови стоїть частка не?— Як її написати — разом чи окремо?— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як пишеться частка не з дієсловами.



1) Колективна робота (вправа 372, с. 156).— Прочитайте уривок вірша.— Про кого йдеться у вірші?

103

— Прочитайте те, що написав носоріг. Зверніть увагу, як пишемо не з діє-словами. Спишіть їх.

2) Колективне заучування правила (с. 156).

3) Робота в парі (вправа 373, с. 156).— Прочитайте текст.— Спишіть текст. Підкресліть дієслова з не. У першому реченні визначте

головні члени, підкресліть однорідні підмети.

4) Самостійна робота з наступною самоперевіркою з дошки (вправа 374, с. 157).— Прочитайте частини прислів’я і загадки. З’єднайте.— Спишіть прислів’я, відгадайте загадку. Підкресліть дієслова з не.— Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова.

5) Робота в парі (вправа 375, с. 157).— Прочитайте текст за ролями.— Випишіть із тексту дієслова з не. Поясніть їх правопис. Запам’ятайте

правопис виділеного слова. Спишіть речення, у якому мама-мишка пояснює, що таке комп’ютер.

6) Фронтальна робота (вправа 376, с. 157–158).— Прочитайте текст.— Спишіть текст, підкресліть дієслова з не.— Запишіть слова вітання і прощання.



Робота в групі— Прочитайте вірш. До чого закликає автор?— Зверніть увагу на те, як пишеться частка не з дієсловами. Зробіть ви-

сновок.

СВОЇМи РУКАМи

Хоч як не вигадуй,Хоч як не крути —Самі не приходятьПоштові листи.Саме неспроможнеЗмолотись зерно,Із пряжі самеНе зітчеться сукно.

Самі не позводятьсяНовобудови,Самі не напишутьсяВірші чудові.Ми все це так само,Як тата і мами,Повинні робитиСвоїми руками.

В. ЛунінВисновок. Частка не пишеться з дієсловами окремо.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Яке правило запам’ятали?

Не не любить дієслів,Їх не хоче знатиІ серед усяких слівМоже їх пізнати.Тільки де побачить неЯкесь дієслово —

Каже: «Це мене мине, Не моє це слово».Кожен хай собі збагне,Тут нема проблеми:Дієслово й слово неПишуться окремо.


104

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 110. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання привітання дО дня матері

мета: розширювати уявлення про традиції та звичаї українського народу, про День Ма-тері; збагачувати та активізувати словниковий запас на основі текстів і вправ за те-мою уроку; формувати вміння узагальнювати; виховувати любов до матері, сприяти моральному розвитку.

Хід уроку

і. ОрганіЗаційний мОмент— Подивіться одне на одного, щоб налаштуватися на добрий настрій.

Посміхніться одне одному, покажіть, як ми вміємо любити, які ми хороші. У кожного з вас — найкращий сусід. Дайте сусідові свою руку і промовте:

Тепло своїх долоньокЯ друзям віддаю!Урок новий, цікавийЯ з радістю почну!


Каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

Найрідніша, наймиліша, yВсіх вона нас пестить, тішить,Завжди скрізь буває з нами.Відгадайте, хто це?.. (Мама).

— Запишіть каліграфічно.Ам ма мм ааМама матінка ненька

Робота в парах— Складіть прислів’я. Одне з прислів’їв запишіть каліграфічно.

Дитина плаче, а дитя — матері.

Мати одною рукою б’є, а матері боляче.

У кого є ненька, а другою гладить.

Птах радіє весні, в того голівонька гладенька.

— Поясніть, як ви розумієте складені прислів’я.— Про кого ці прислів’я?


Хто тебе так щиро любить,І вбирає, і голубить,І кладе у постіль спати? Мати.Хто стеріг тебе від злого,Відмовляв собі усього,Щоб тобі віддати? Мати.Хто тебе узяв за рукуІ до школи на наукуВів, щоб розуму навчати? Мати.

— Кого можна назвати самою найдорожчою людиною? Поясніть свою думку.

105

— Сьогодні ми поговоримо про мам, про свято День Матері, складемо при-вітання для матусі.


1. робота в групіСкладання «асоціативного куща» (слово «мати»).

2. розповідь учителя— Мама — порадниця і рятівниця. Її сердечність, ніжність, душевна те-

плота — особливі. Вона довічна, непідкупна, істинна. Мати — найближча лю-дина, яка піклується про нас, незалежно від нашого віку, статусу, сімейного стану, майже єдина людина, яка любить нас безумовною, щирою любов’ю.

Кожної другої неділі травня відзначають поважне свято — День Матері. Це міжнародне свято. Історія свята така: у 1908 р. молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. У 1910 р. штат Вірджинія першим визнав День Матері як офіційне свято. В Україні його офіційно відзначають, починаючи з 2000 р.


3. робота за підручником (вправа 378, с. 158)— Розгляньте малюнки. Розкажіть про кожен з них.— Прочитайте текст у «Зошиті з розвитку писемного мовлення». Вико-

найте завдання.

4. складання привітання до дня матеріПослухайте вірш.

Квітує травень, одягнувши білі шати,І сонце з неба зігріва.Святіше з слів це слово — мати,Що промовляють всі уста!Складаємо у серці вдячність і пошану,Схиляєм голову з любов’ю до всіх Вас.Як добре й радісно на світі мати маму,Яка на світ цей привела всіх нас!Спасибі за ласку, за щире тепло,Недоспані ночі, турботу й добро.Матерям здоров’я зичимо щиро,Любові і радості, злагоди й миру.За все, що ми маємо й будемо мати,Вдячні ми тій, яку звемо — МАТи!

— За що ми дякуємо мамі?— Що побажаємо їй у цей святковий день?Зразок привітанняЛюба матусю!Щиро вітаю тебе з Днем Матері!Бажаю тобі міцного здоров’я, любові і радості, злагоди й миру.Нехай щастям буде наповнений кожен твій день.

З любов’ю твій (твоя) син (донька)

V. підсумОк урОку— Кому був присвячений сьогоднішній урок?— Який висновок ви зробили?

106

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 111. пОвтОрення вивЧенОгО прО дієслОвО. перевірна рОБОта. усний твір

мета: закріпити знання учнів про дієслово; формувати вміння розрізняти час дієслів; розвивати зв’язне мовлення, використовуючи дієслівні форми; збагачувати лексич-ний запас; виховувати вміння поводитися в гостях.

Хід уроку



ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над визначенням дієслів. Бу-

демо вчитися доречно вживати їх у своєму мовленні.


1. робота за підручником. (с. 159)

1) Колективна робота (вправа 379, с. 159).— Прочитайте текст, уставляючи слова з довідки.— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи дієслова з довідки.— На яку дію (завершену чи незавершену) указують дієслова?— Визначте час уписаних дієслів.

2) Робота в парах (вправа 380, с. 159).— Прочитайте правила поведінки в гостях.— Спишіть правила поведінки в гостях. Підкресліть дієслова з не.



1. робота в групах— Випишіть із поданих речень дієслова. Визначте час дієслів.Велика хмара нависла над лісом.Скоро у полі задзвенить жайворонкова пісня.Джерельце під вербою виблискує водою.— Утворіть форму інших часів.Нависла (мин. ч.), нависне (майб. ч.), висне (теп. ч.).Задзвенить (майб. ч.), дзвенить (теп. ч.) дзвенів (мин. ч.).Виблискує (теп. ч.), виблискувало (мин. ч.), виблискуватиме (майб. ч.).

2. творча робота в парах— Із поданих слів складіть речення, а із них — текст. Доберіть заголовок.

Підкресліть дієслова, визначте час.Пташенята, у, скоро, з’являться, нього.Сонце, вище, все, підіймається, землею, над, весняне.Виспівує, жайворонок, тому, так, і, польовий.Полі, у, дзвенить, пісня, жайворонкова.Він, з, ділиться, нами, своєю, радістю.

3. робота над прислів’ями— Запишіть прислів’я. Поясніть їх зміст. Доберіть інші прислів’я про

працю. Назвіть дієслова, визначте їх час.

107

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.Зробив діло — гуляй сміло.Без охоти немає роботи.Як робиш, те й маєш.

4. вибіркове списування— Прочитайте вірш. Випишіть дієслово з префіксом, виділіть його.— Випишіть решту дієслів, утворіть інші за допомогою префіксів.— Як змінилося значення слова?

САДІВНиК

З батьком яблуні садили,Трохи руки натрудили.Я люблю наш тихий садІ осінній листопад.Завтра с татком будем зранкуУ саду копати ямки,Бо лишились яблуніВчора не досаджені.

М. Сингаївський

5. цікаво знати!— Прочитайте текст.— Що нового ви з нього дізналися?Ось перед тобою лежить на столі новенький чистий зошит. Лежить і мов-

чить — не розповідає тобі про те, що зробили його з ялинки, по якій ще не-давно стрибала білка.

Зошит не розповів тобі і про те, як ялинка пливла по річці, варилася в котлі, крізь усі машини пройшла, через усю країну проїхала.

Багато випробувань випало на долю ялинки, перш ніж перетворилася вона на цей зошит. І тепер від тебе залежатиме, що буде далі із зошитом.

— Випишіть дієслова. Визначте час.

6. гра «доповни прислів’я»Ластівка день починає, а соловей його... ( y кінчає).Друга шукай, а... ( y знайшов) — тримай.Удар забувається, а слово... ( y пам’ятається).Знайшов — не скач, ... ( y загубив) — не плач.— Чи є в реченнях антоніми? Випишіть їх парами.

Vі. перевірна рОБОта. усний твір— За малюнком і поданими нижче словами складіть розповідь. Доберіть до

неї заголовок.Спортивний майданчик, змагання, змагатися, спритність, бігати, наввипе-

редки, стрибки у довжину.

Vіі. підсумОк урОку— Чим запам’ятався вам сьогоднішній урок?— З яким настроєм його завершуєте?

Vііі. дОмашнє ЗавданняВправа 381, с. 159.

108

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 112. перевірна рОБОта. диктант

мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розвивати акурат-ність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку


іі. пОвідОмлення теми, мети урОку

ііі. кОнтрОль Знань. диктант

ПОЧАТОК ЛІТА

Засяяло у барвистому травневому вінку біле мереживо. Це весна передає червню чародійні ключі від щедрого літа. Кучеряві діброви мліють від веселих барв великого свята природи.

У густих верболозах не втихають солов’ї. На тихе плесо річки випливає ка-чина сімейка.

Жовтим букетом пишається болотяне верболіззя. Пишні луги пропахли медовим ароматом. Бавляться на них метелики з самого ранку й до смеркання. (60 слів)

ВЕДМЕЖЕ СІМЕЙСТВО

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких вед-межат. Зупинилась. Чи все спокійно в лісі?

Туляться до матері маленькі ведмежата. Страшно їм у величезному лісі. Лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шу-мить вітер у верховітті дерев. На висохлій сосновій гілці дятел вистукує бара-банний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, кататися по м’яких купинах і лазити на дерева. (66 слів)

ЛЕЛЕКи

Біля Миколчиного будинку росло високе дерево. На ньому влаштували гніздо лелеки.

Миколка любив спостерігати за красивими птахами. Спочатку лелека си-діла у гнізді — насиджувала яйця. Потім вилупились пташенята. Миколка бачив, як батьки турбувалися про них.

Щодня лелеки літали на болото, ловили там жаб, вужів і приносили своїм пташенятам. А вечорами птахи стояли на краю гнізда й відпочивали. (57 слів)

СПІВ ЖАЙВОРОНКА

Маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильцями на місці напружено. Часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла і гурчала.

Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю. єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. (56 слів)

ВЕРБА

Верба. Звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов’язано цікавих історій!Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на

засланні в далекій Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця. Ця тоненька гілочка нагадувала йому рідну, улюблену Україну. На знак великої поваги до Тараса Григоровича Шев-ченка казахський народ оберігає ту вербу і сьогодні. (60 слів)

109

Рідний край! Дорога серцю земля батьків і дідів наших. Безмежні степи, зе-лені ліси, блакитні небеса. Хіба є на світі щось дорожче за Вітчизну?

Вулиця в пишних каштанах і кленах. По ній ти щодня ходиш до школи.Зі стежки до школи, з шкільної парти, з першої картинки в абетці, з бе-

різки біля хати починається твоя Батьківщина. (55 слів)

іV. підсумОк урОку— Які орфограми містилися у словах диктанта?


1. каліграфічна хвилинкаЛб аб кб обБарбарис кульбаба абрикос— Відгадайте загадку.

Перше — сніп при обмолоті yНа покрівлю хати,Друге — жінка, ще точніше —Материна мати.А коли в одному словіПоєднати те і те —Буде квітка, що весноюЖовтим цвітом зацвіте. (Кульбаба)

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

2. аналіз перевірних робітАналіз типових помилок, яких припустилися учні під час виконання пере-

вірної роботи.


110

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 113. дОБирання пОтріБних За ЗмістОм дієслів. Закріплення Знань прО ЧасОві ФОрми дієслОва

мета: формувати вміння учнів добирати потрібні за змістом дієслова, визначати час діє- слів та змінювати дієслова за часами; вчити спостерігати за роллю дієслів у реченні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати любов до при-роди.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаЗз зц єць ух ає

Заєць має двоє вух.Як одним він рухає,Другим слуха вітерець,Що за полем дмухає.

— Назвіть дієслова.— Визначте їх час.— Зробіть звуковий аналіз слова вітерець.— Складіть речення зі словом заєць.

2. аналіз контрольної роботиУчитель разом з учнями аналізує помилки, які були допущені під час напи-

сання диктанту. Виконується робота по усуненню помилок.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови ми вивчаємо?— Як визначити час дієслів?— Сьогодні на уроці ми поглибимо свої знання про дієслова.



1) Робота в групах (вправа 382, с. 160).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть.— Спишіть перший абзац тексту, розкриваючи дужки. Доберіть потрібне

за змістом дієслово.— Зробіть аналіз виділеного слова за будовою.

2) Словникова робота (вправа 383, с. 160)— Прочитайте слова в рамках. Запам’ятайте правопис цих слів.— З’єднайте ці слова з відповідними значеннями, які подаються в довідці.

Запишіть.— Складіть і запишіть речення з цими словами, підкресліть дієслова.

3) Фронтальна робота (вправа 384, с. 160–161)— Прочитайте текст.— Спишіть текст, підкресліть дієслова з не. Визначте час і дію (завершену

чи незавершену) всіх дієслів.— У підкресленому реченні визначте головні та другорядні члени.

111



1. гра «визнач час»Розуму за гроші не купиш.І сила перед розумом никне.Розуму чоловік вчиться увесь вік.Що нині утече, то завтра не зловиш.Мудрим ніхто не родився, а навчився.

2. гра «віднови вірш»— Спишіть, розкриваючи дужки. Ставте дієслова у потрібній формі.

Скоро сонечко (пригріють),(потече) струмки,Темний гай (зазеленіють),(Зацвіте) квітки.

О. Олесь

3. робота в парі— Спишіть, добираючи з дужок потрібне за змістом слово.Учень (запізнився, прийшов пізно, затримався, припізнився) на урок.Маринка (берегла, доглядала, гляділа, пильнувала) квіти.Учитель (вчащає, заходить) до класу.

4. самостійна робота— Випишіть дієслова. Визначте їх час.

Прозорі тіні берег красять, yГудуть десь бджоли у дуплі,На камінь ящірка вилазить,Припав метелик до землі.

М. Філянський

З неба сяє сонце привітне, yБіля хати яблуня квітне,Бджіл вона приваблює цвітом —Вродять щедро яблука літом.

М. Ковнацька

Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, поданий на дошці.

5. розвиток мовлення— Зі слів кожного рядка складіть речення. Запишіть їх так, щоб вийшла

зв’язна розповідь.Повернулися, вирію, з, ластівки.Дахом, гнізда, під, вони, ліплять.Грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки.Пташенятам, м’яко, у, буде, гнізді.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які завдання були найбільш цікавими?— Чого хотіли би навчитися на наступному уроці?


112

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 114. рОЗБір дієслОва як Частини мОви. перевірна рОБОта. аудіювання

мета: вчити учнів розбирати дієслово як частину мови; перевірити вміння школярів слухати незнайомий текст і розуміти його (сприйняття й розуміння змісту, основ-ної думки, образних висловів тощо); розвивати мовлення; виховувати спостережли-вість та допитливість.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних Знань уЧнів

1. каліграфічна хвилинкаСт ять ею ів джСаджанці вулицею несуть— Відгадайте загадку, запишіть відгадку.

Двоє вулицею йдуть, yПо вісім саджанців несуть.Скільки ямок треба, діти,Щоб рослини посадити. (Шістнадцять)


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Яку частину мови вивчаємо?— Що означає дієслово?— На які питання відповідає?— Як визначити час дієслова?— Сьогодні на уроці будемо вчитися аналізувати дієслово як частину мови,

проведемо контрольне аудіювання, перевіримо ваше вміння слухати незна-йомий текст і розуміти його.



1) Робота в парі (вправа 386, с. 161).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть перший абзац з тексту розкриваючи дужки. Визначте час діє-

слів.

2) Колективна робота (вправа 387, с. 161).— Зробіть аналіз виділеного дієслова з вправи 386 за схемою.

3) Самостійна робота (вправа 388, с. 162)— Прочитайте правила спілкування.— Спишіть правила спілкування. Поясніть написання не з дієсловами.


V. кОнтрОльне аудіювання

ПЕЛЮСТКА ТА КВІТКА

У садочку на грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над квіткою бджоли й джмелі, беруть чудовий нектар.

113

У білій квітці жоржини сорок дві пелюстки. І ось одна з цих сорока двох пе-люсток загордилася:

— Я найкраща. Без мене й квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму та піду — що мені?

Промовила це Пелюстка, напружилася й вилізла з квітки жоржини, ско-чила на землю. Сіла вона в кущі шипшини й дивиться: що ж квітка робитиме? А квітка байдужки собі. Біла, духмяна, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів.

Пішла собі Пелюстка. Довго ходила, аж зустрічає Муравлика.— Ти хто?— Я — Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене й квітка не

квітка,— пояснює.— Пелюстка? Знаю пелюстку я у квітці, а на двох тоненьких лапках не

знаю,— відповідає Муравлик.Ходила бідна Пелюстка, ходила до вечора та й засохла. А квітка все цвіте,

біла, духмяна, усміхається сонцю, і літають над нею, як і раніше, бджоли й джмелі. Ось така, бачте, казка. Квітка й без однієї пелюстки квітка. А пе-люстка без квітки — ніщо! (182 слова)

За В. Сухомлинським

Тестування1. Яка квітка виросла на грядочці?

а) Рожева троянда;б) біла жоржина;в) біла лілея.

2. Чому квітку покинула одна з її сорока двох пелюсток?а) Захотіла помандрувати;б) із цікавості до навколишнього світу;в) тому що загордилася.

3. Що сталося з квіткою?а) Усе цвіла й згукувала бджіл і джмелів;б) змарніла, і бджоли та джмелі забули про неї;в) образилася на Пелюстку й страшенно злостилася.

4. Кого зустріла Пелюстка?а) Коника;б) Муравлика;в) Жучка.

5. Що Муравлик сказав Пелюстці?а) Визнав Пелюстку та побажав їй веселих мандрів;б) визнав Пелюстку та привітав її вчинок;в) сказав, що знає пелюстку в квітці, а на двох лапках не знає.

6. Що довела ця історія з Пелюсткою?а) Що квітка та пелюстка можуть існувати й одна без одної;б) що пелюстка без квітки — ніщо;в) що горда Пелюстка здатна на сміливий крок.

ГРУШІ — ДВІ І ОДНА

Якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла ба-буся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю.

Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і груші розсипалися.

— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся і заходилася збирати груші.

Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися.

114

Та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, аж поки знайде якусь грушу.

Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.— Ось... ось... — тикав пальцем, а коли бабуся мацала не там, куди пока-

зував, то аж сердився: — та не там! Ось тут!До нас підбігла Оксана.Але вона не стала підказувати.Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала

в кошик.— Всі? — спитала бабуся.— Всі! — дружно відповіли ми.— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простягнула нам

груші.— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенні з рум’яними бо-

ками груші.— А це тобі, хлопчику...В руці у мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна.Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі.Ми раді були. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли ста-

ренькій і які гарні груші вона дала нам. Мама теж раділа, що в неї такі вихо-вані та чемні діти.

— Молодці, молодці! — хвалила. А потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна.

Вона з подивом дивилася на мене.— Ти вже встиг з’їсти другу?— Ні, не їв,— відповів я.— Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки одну.— Чого ж це? — не зрозуміла мама.— Не знаю... Може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що мала?Я здвигнув плечима.— Та ні, тут щось не те,— не погодилась мама.— Ану розкажіть доклад-

ніше, як ви допомагали бабусі.І ми розповіли.— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки одну грушу

дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.— Чому? — зніяковів я.— А ти сам добре поміркуй,— відповіла мама.

Б. Комар

Тестування1. Назвіть головних дійових осіб оповідання.

а) Рома, бабуся;б) Рома, Оксана, бабуся, мама;в) бабуся, Рома, Оксана.

2. Що сталося з бабусею?а) Вона впала й не могла піднятися;б) вона розсипала груші;в) вона не могла нести важкий кошик.

3. Як допоміг бабусі Рома?а) Він показав де лежать розсипані груші;б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;в) він узяв кошик і поніс.

4. Як допомогла бабусі Оксана?а) Сказала скільки груш ще не зібрано;б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;в) покликала на допомогу брата.

115

5. Як бабуся віддячила дітям?а) Дала Ромі й Оксані по одній груші;б) дала Ромі одну грушу, а Оксані — дві;в) віддала дітям усі груші.

6. Чому бабуся по-різному віддячила дітям?а) Бо Оксана мала дівчинка;б) бо Рома не заслужив подяки;в) у бабусі було всього три груші.

Vі. підсумОк урОку— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?— Чи все вдалося виконати?— Які були труднощі?



кросворд «назви прикметники»

1

2

3

4

5

6

1. Доброзичливий, приязний, чуйний. (Добрий)2. Непотрібний; той, без якого можна обійтись. (Зайвий)3. Той, що буде згодом, настане пізніше. (Майбутній)4. Той, який каже правду; чесний; справедливий. (Правдивий)5. Сліпучий, сяючий. (Яскравий)6. Приємний на смак. (Смачний)

116

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 115. уЗагальнення Знань і вмінь За темОю «дієслОвО». перевірна рОБОта

мета: систематизувати й узагальнити знання учнів за темою «Дієслово»; перевірити рі-вень мовних знань і вмінь учнів за темою «Дієслово»; розвивати акуратність; вихо-вувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку.

Як подивишся на нього, yБачиш в нім себе самогоОтаким, яким буваєш.Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

— Запишіть каліграфічно.Дз дзі дзу одз ндзДзвінок дзеркало кукурудза


ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми проводимо підсумковий урок з теми «Дієслово». Переві-

римо вміння і навички, яких набули, вивчаючи цю тему.



1) Робота в парі (вправа 390, с. 162).— Прочитайте загадки.— Випишіть із загадок дієслова з не.— Розгляньте малюнки, які є підказками до відгадок.— Зробіть звуко-буквений аналіз односкладових слів-відгадок.

2) Робота в групі (вправа 391, с. 163).— Прочитайте текст. Про кого йдеться в тексті?— Спишіть перший абзац тексту. Підкресліть підмет і присудок у першому

й останньому реченнях.— Позначте корінь і префікс у підкресленому слові. Поясніть правопис.

3) Фронтальна робота (вправа 392, с. 163).— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.— Спишіть текст, розкриваючи дужки. Яку дію означають змінені діє-

слова? На які питання відповідають?


Зупиним навчання час.Фізкультпауза у нас.Руки, наче крила в птаха,Що летить й не знає страху.Вгору — вниз їх підіймаюІ доверху підлітаю.

117

А тепер — метелик я,Рух дає мені життя.До плечей згорну я руки,Колові зроблю я рухи.А голівкою покрутим —Небезпек не має бути.Якщо ж поруч небезпека,—Геть втікаємо далеко.

V. кОнтрОль Знань1 варіант

1. Підкреслити у тексті дієслова.Любіть книжку! Вона полегшить вам життя. Вона навчить вас шанувати

людину й самих себе.2. Визначити час дієслів.

Потонули — Пише —Співав — Будуватиме —

3. До поданих дієслів дібрати антоніми.Накривати —Зайти —Зав’язати —

4. До іменників дібрати споріднені дієслова.Продавець —Співак —

5. Уставити дієслова.На небі ... чорна хмара. Вона ... сонце. ... блискавка. ... грім. ... силь-

ний дощ.6. Скласти речення, вживаючи дієслова з не.

2 варіант1. Підкреслити у тексті дієслова.

Любіть книжку — джерело знань. Книжка окрилює розум. Вона наповнює серце почуттям любові до світу, до людини.

2. Визначити час дієслів.Радіють — Малює —Стрибав — Знайде —

3. До поданих дієслів дібрати антоніми.Відчиняти —Роззутися —Згорнути —

4. До іменників дібрати споріднені дієслова.Будівельник —Учитель —

5. Уставити дієслова.... дощ. Я ... черевики і ... парасолю. Дорогою ... її. Незабаром дощ ...

6. Скласти речення, вживаючи дієслова з не.

Vі. підсумОк урОку— Яку частину мови повторювали на сьогоднішньому уроці?— Які труднощі виникли під час виконання перевірної роботи?— Чи вдалося подолати труднощі? Як?


118

Дата _______________________

Клас _______________________

урОки пОвтОрення

Урок 116. аналіЗ перевірних рОБіт. пОвтОрення вивЧенОгО прО текст, реЧення

мета: проаналізувати помилки, допущені у перевірній роботі; повторити й узагальнити знання учнів про текст, речення; розвивати мислення, мовлення, пам’ять; вихову-вати пізнавальний інтерес.

Хід уроку



ііі. Закріплення вивЧенОгО матеріалу

1. повторення вивченого про текст

1) Робота за таблицею.

текст Речення, зв’язані за змістом

Розповідь Опис Міркування

Що відбулося? Який? Чому?

— Визначте типи текстів.а) Лисиця — хижий звір. Вона дуже хитра. Поїдає красуня мишей, зайців.Люблю розглядати джерельце. Вода прозора. Дно застелене блакиттю неба.

У синій глибині бачу віття сокорини.б) Зійшло сонечко. П’є росу з трав. Дзвінко щебечуть пташки. У лісі кує зо-

зуля. Настає новий день.в) Лелеки — корисні птахи. Вони живляться жабами, ящірками, гадю-

ками, частково рибою. Охоче поїдають шкідливих комах. Не минають нагоди, аби схопити мишу чи пацюка.

Цікаво знати!Слово лелека прийшло до нас з татарської мови. Люди в цьому слові праг-

нули відтворити звуки, які видають птахи.Назви бусол, боцян, бузько прийшли до нас із польської і словацької мов.

Там ця назва утворена від слова, що означає «тупати», «дибати».Чорногузом здавна птаха звуть українці. Ця назва вказує на колір птаха:

білі шия й уся передня частина тулуба, але чорний хвіст.

2) Повторення вивченого про будову тексту.— З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка)— Прочитайте текст.— Знайдіть зачин. Про що в ньому йдеться?— Прочитайте основну частину.— Що виражає кінцівка?— Запишіть кінцівку.Наприкінці березня земля вкривається золотими кружальцями мати-

й-мачухи. Тільки-но засвітяться у небі зірки — їхні голівки закриваються. У нічній темряві пробиваються листочки, щоб теплим сірим пушком зі-гріти квіточки. Кажуть, то і є мати. З другого боку листочок гладенький. Як

119

притулиш до лиця — холодний. Ото мачуха. Має ця рослина життєдайну силу — від багатьох недуг людей рятує.


3) Робота над деформованим текстом.— Пронумеруйте речення так, щоб вийшов текст. Доберіть заголовок.

А восени між шибками клали пучки червоних кетягів. Коли починали будувати хату, біля застільного вікна садили калину, як

символ надійного життєвого благополуччя і статку. Існує давній гарний звичай. У найлютіші морози вони живили теплом і красою домівки.

2. робота за підручником (с. 164–165)Самостійна робота з наступною взаємоперевіркою в парах (вправа 394,

с. 164).

3. повторення вивченого про речення

1) Робота за таблицею.

реченняОдне чи кілька слів,

що виражають закінчену думку

За інтонацією За метою висловлювання

Окличні і неокличні

СпонукальніСпонукання до дії: наказ,

порада, запрошення, прохання, застереження,

вимоги

ПитальніПро когось

або про щось запитується

РозповідніПро когось

або про щось розповідається

— Наведіть приклади речень, різних за метою висловлювання та інто-нацією.

2) Списування.— Спишіть текст, розбиваючи його на речення. У кінці кожного речення

ставте потрібний розділовий знак.Як хороше в лісі а скільки тут грибів он майнула білка куди вона зникла

а ось опускається павучок цікаво куди він мандрує.

іV. підсумОк урОку— Що повторювали на сьогоднішньому уроці?— Які типи текстів згадували?— Які бувають речення за інтонацією? за метою висловлювання?

V. дОмашнє ЗавданняВправа 395, с. 164–165.

120

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 117. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання рОЗпОвіді на тему «мОї літні канікули»

мета: вчити учнів складати письмову розповідь за поданою темою; розвивати мис-лення, усне й писемне мовлення, фантазію; виховувати культуру оформлення пись-мових робіт.

Хід уроку


Встали, дітки, всі рівненько,Посміхнулися гарненько.Настрій на урок взялиЙ працювати почали.

іі. каліграФіЧна хвилинка— Відгадайте загадку.

Маю жовтий вусок,Золотий колосок.Буде з мене мукаЙ паляниця м’яка. (Пшениця)

— Запишіть речення зі словом-відгадкою.

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми урОку— Відгадайте загадку.

В небі ластівка летить, yЗ вітром листя шелестить,Воду п’є лелека.Сонце палить. Спека.Дозріває жито.Яка пора?.. (Літо)

— Чого ви очікуєте від літа?— Сьогодні ми складемо розповідь на тему «Мої літні канікули».


1. Бесіда— Де ви мрієте побувати на канікулах?— З ким хочете зустрітися?

2. цікаво знати!І звідки взялися канікули, і скільки їм років? Слово канікули, можна ска-

зати, зоряного походження. Латинська назва зірки Сіріус із сузір’я Пса — Ка-нікула. Сонце у сузір’ї Пса перебуває з 22 липня по 23 серпня. У цей час у Римі починалася нестерпна спека, і всі школи змушені були переривати заняття. Згодом цей час став постійною узаконеною перервою шкільних занять у різних країнах. Звідси і назва — канікули.


По доріжці, по стежиніЧервона Шапочка іде.У своїй малій корзиніБабусі їстоньки несе.

121

Поставим кошики на землю,Вгору руки підіймем,Трохи ними поплескаєм,Трішки ними потрясем.Пошукаєм ягідок,Покладемо в свій роток.Кошик в руки ми візьмем,Тихо крадучись, ідем,Щоб нас вовчик не спіймав,На обід щоб нас не мав.

3. слухання й обговорення вірша а. костецького

Канікули! Канікули! —співає все навколо.Канікули, канікули,канікули у школі!А що таке «канікули»?Це — літні дні барвисті,це час, коли нам ніколихоча б на мить присісти,бо треба мчати босиминаввипередки з вітром,з густих лісів приноситигоріхів повні відра.Це час у річці хлюпатись,підсмажувати спиниі зранку в лузі слухатитонку струну бджолину...Це час, коли за друзямими скучим — як ніколи,і нам страшенно схочетьсяскоріше знов до школи!..

— Що чекає на дітей під час літніх канікул?

4. робота за підручником (вправа 396, с. 165)— Розгляньте малюнки.— Прочитайте текст у «Зошиті з розвитку зв’язного мовлення». Виконайте

завдання.

5. самостійна робота учнів

6. Обговорення учнівських робіт

V. підсумОк урОку— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Що вам удалося зробити найкраще?— Які нові знання ви отримали на уроці?— З яким настроєм ви завершуєте урок?

122

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 118. пОвтОрення вивЧенОгО прО БудОву слОва

мета: повторити та закріпити знання учнів про будову слова; вдосконалювати прак-тичні вміння визначати у слові всі його значущі частини, шляхом постановки проб-лемних запитань; розвивати мислення, вміння аналізувати, співставляти, робити самостійні висновки; вдосконалити орфографічні навички, зв’язне мовлення, збага-чувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, самостійність, старан-ність, наполегливість, доброзичливість та почуття колективізму.

Хід уроку


іі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку

1. слово вчителя— Сьогодні у нас не просто урок української мови, а урок — засідання мо-

вознавчого клубу 3-го класу «Пізнайко», на якому ми закріпимо вивчене за темою «Будова слова».

2. вправа «Очікування»— Що кожен із вас очікує від сьогоднішнього уроку-засідання? (Відповіді

учнів.)— А я, у свою чергу, сподіваюсь, що ви будете правильно, точно й красиво

висловлювати свої думки, злагоджено працювати, робити висновки, будете ак-тивними співрозмовниками. Вважаю, що глибокі, повні відповіді розкриють питання, які нас зацікавлять.

А наприкінці уроку перевіримо, чи здійснилися наші очікування.І останнє. Оцінювати ваші відповіді я буду за допомогою фішок. За повну,

змістовну відповідь — ціла фішка, якщо відповідь неповна — половина фішки. Ціла фішка становитиме 7 балів. Давайте попрацюємо так, щоб усі отримали тільки високі оцінки.

ііі. рОБОта над темОю урОку

1. повторення вивчених правил

Вправа «Мікрофон»— Що таке закінчення?— Для чого воно служить?— З яких частин складається основа слова?— Що закладено у корені? (У корені закладено основне значення слова.)— Чи завжди можна вважати слова спорідненими, якщо корені слів зву-

чать однаково? (Ні. Корені можуть звучати однаково, та слова можуть мати різні значення.)

— Які слова називаються спільнокореневими? (Слова, які мають спільну частину — корінь і однакове значення.)

— Як перевірити ненаголошені [е], [и] в корені? (Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або ді-брати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наго-лошеним.)

2. каліграфічна хвилинкаемл ала бі м`я сн ом зи ово

123

Запис деформованого реченняЯскраві, весняне, на землю, посилає сонце, промені. (Весняне сонце по-

силає на землю яскраві промені.)— У якому значенні вжито слово посилає? Усно визначте головні члени ре-

чення.

3. Завдання для груп1-ша група. Розбирає за будовою слова яскраві, промені (представники —

біля дошки);2-га і 3-тя групи — до слова весняна добирають спільнокореневі слова і ви-

значають корінь (представники — біля дошки).


4. це цікаво!— Скільки в нашій мові префіксів? Виявляється, цього ніхто точно не

знає. Учені вважають, що близько 50. А в китайській мові префікси відсутні взагалі.

5. інтерактивна вправа «голосування ногами»— Якщо ви почуєте неправильне твердження, тупотіть ніжками.Корінь — змінна частина слова. yСуфікс стоїть після кореня. yПрефікс служить для утворення нових слів. yВизначити закінчення — це значить дібрати спільнокореневі слова. yОснова — це слово без закінчення. yКорінь — спільна частина споріднених слів. y

6. гра «відгадаймо слова»

Корінь в слові «відгадай», yПрефікс в слові «запитай»,Суфікс в слові «нічка»,Закінчення в — «криничка». (Загадка)

— До якої частини мови воно належить?— Доберіть спільнокореневе слово, щоб воно належало до прикметників.

Корінь в слові — «написати». yПрефікс — слові «заспівай»,А закінчення та суфіксВ слові «казка» пошукай. (Записка)

— До якої частини мови воно належить?— Доберіть спільнокореневе слово-прикметник.

7. робота за підручником. тестування (вправа 397, с. 165–166)

іV. підсумОк урОку— Закінчіть речення.Ми знаємо... yМи вміємо... y— Чи справдилися ваші очікування? Перевіримо це за допомогою «Дерева

знань».— Якщо очікування виправдалися, на «Дереві знань» запаліть жовті ліх-

тарики, якщо ні — сині ліхтарики.

V. дОмашнє ЗавданняВправа 398, с. 166.

124

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 119. пОвтОрення вивЧенОгО прО Частини мОви

мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови; розвивати ко-мунікативні вміння, пам’ять, логічне мислення; виховувати любов до поезії, всього прекрасного.

Хід уроку


іі. актуаліЗація ОпОрних ЗнаньКаліграфічна хвилинкаМм ам мл еньк цяМаленька праця безділляМаленька праця краща за велике безділля.— Як ви розумієте зміст прислів’я?— Поділіть на склади для переносу слово маленька різними способами.— Яке слово у прислів’ї є антонімом до слова маленька?

ііі. мОтивація навЧальнОї діяльнОсті. пОвідОмлення теми, мети урОку— Королева-чаклунка запрошує вас до казкового замку. Але для цього ви

маєте подолати різні перешкоди. Тому збирайтеся з думками, зосереджуйтесь, озброюйтесь набутими знаннями.

Будемо працювати в групах, за потреби допомагайте одне одному.Разом зачитаємо девіз заняття: «Один — за всіх, і всі — за одного». Виру-

шаймо в путь-дорогу!

іV. пОдОрОж дО каЗкОвОгО Замку1. перше випробування— Нам необхідно пройти через дрімучий ліс. Щоб вибратися з нього, маємо

виконати завдання (вправа 399, с. 166; вправа 401, с. 167–168. Тестування)— Із поданого тексту вірша виписати і згрупувати в три стовпчики: імен-

ники, прикметники, дієслова.

КВІТи

Під віконцями на сонціУ весняному саду,У земельку, як в постельку,Я насіннячко кладу.Сонце, смійся!Дощик, лийся!Линьте, краплі, до землі,

Щоб на грядках у зерняткахКріпли паростки малі.Прийде літо, будуть квіти,Будуть в мене восениУ віночку на голівціЧорнобривці запашні.

Н. Забіла

— Визначте рід іменників.Соняшник, природа, соловейко, калина, ніч, весна, батько, дівчина, ряст,

хата, небо, пісня, сонце.

Словниковий диктантУкраїна, комбайнер, черевики, банкір, кукурудза, прізвище, апетит, пше-

ниця, черешня, ознака, бетон, асфальт, комп’ютер, вогнище, велосипед.

2. друге випробування— Молодці! Добре впоралися із першим випробуванням. Без проблем зна-

йшли вихід із дрімучого лісу.Але що це? Перед нами — лабіринт Баби Яги. Щоб вибратися звідти, необ-

хідно виконати її умови.

125

Вправа 400, с. 167— Прочитайте текст. Перекажіть його.— Спишіть текст, визначте тему. Підкресліть прикметники в другому ре-

ченні. У передостанньому реченні підкресліть іменники.— Доберіть прикметники до поданих слів.Калина (яка?) ..., ..., ...Небо (яке?) ..., ..., ...Річка (яка?) ..., ..., ...Дерева (які?) ..., ..., ...— Яку роль відіграють прикметники у мовленні?

3. третє випробовування— Тепер необхідно перепливти човном через річку. Щоб не потрапити у ха-

лепу, будьте уважні під час виконання нової вправи. Кожна команда отримала конверт із завданням. Вам необхідно опрацювати вірш Т. Г. Шевченка (1-ша група — «Садок вишневий коло хати...», 2-га група — «Тече вода із-за гаю...»). Випишіть дієслова з тексту.

Вправа 402, с. 168— Прочитайте текст. Спишіть текст. Підкресліть не з дієсловом. У другому

й останньому реченнях підкресліть дієслова. Позначте префікси у виділених словах. Позначте суфікс у підкресленому слові, зробіть аналіз цього слова як частини мови.

— Наш маршрут пролягає через високі гори. Чи подолаєте ви їх?Запишіть подані речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання не

з дієсловами.

(Не) здужає Катерина, Ледве-ледве дише...

(Не) називаю її раєм,Тії хатиночки у гаї...

(Не) дав мені Бог нічого!..

(Не) дослухав... «Неси, коню!»І поводи кинув.

Наша дума, наша пісня(Не) вмре, (не) поляже...

Творче завдання— На вас чекає кросворд «Назви прикметник» (див. додаток на с. 116).— Прочитайте слово у виділеному стовпчику. (Ознака)— Отже, прикметник виражає ознаку предмета.

4. Четверте випробування— Тепер нам залишилось подолати чагарник.Завдання: утворити словосполучення за допомогою прийменників.Йти... школи; спочине... сонці; пішла... лісу; вийшла... гай; пишається...

водою; летіти... тебе.Учні зачитують словосполучення.

V. підсумОк урОку— Нарешті ми потрапили до королівського палацу. Королева вами дуже за-

доволена, тому що всі перешкоди подолали успішно.

Vі. реФлексіяУчні висловлюють свої думки з приводу того, що вони вміють, знають та ці-

нують.

126

3 ukr mova_konsp_2s_zahariy4uk

Education