Журнал "МИ" №2

1

МИ ВИРІШУЄМО

МИЕлектронний гендерний журнал

2’2012

ВСЕУ

КРАЇНС

ЬКА МЕРЕЖА

ЦЕН

ТРІВ ГЕНДЕРНОЇ РІ

ВНОСТІ

2

Cтавлення до ґендерної тематики, так само, як і до самого слова «ґен-дер» в українському суспільстві

дуже різне. Деякі вважають цю темати-ку дуже важливою, ґендерні підходи не-обхідними до впровадження у всі сфери життєдіяльності українського суспіль-ства, зокрема в систему освіти.

Деякі, навіть, і не чули слова «ґендер». Деякі називають цю тематику «маяч-нею», а деякі навіть вважають ґендер-ну політику шкідливою для українсько-го суспільства і дуже агресивно сприй-мають будь-яку інформацію щодо цієї те-матики.

«Ми» не ставимо на меті сперечати-ся будь с ким з цього приводу, а просто пропонуємо відповісти на наступні запи-тання:

• ХтоприймаєзаконивУкраїні?• Скільки жінок у Верховній Раді?• Чомуукраїнськасім’явсечастіше

виглядаєякамаматадитина?• Яким є населення України за скла-

дом (кількість жінок та кількість чо-ловіків)?

• Якою є середня тривалість життя українських чоловіків (у порівнянні із середньою тривалістю життя, напри-клад, шведських чоловіків)?

• Скільки часу витрачає на хатнюроботуукраїнськажінка,аскількичоловік?

• Хто найчастіше страждає від домаш-нього насильства?

• Якоюєсереднязаробітнаплатажі-нокузрівнянніізсередньоючоло-вічоюзарплатнею?

• На чиї плечі лягає більша відпові-дальність за дітей після розлучення батьків?

• Чим«жіноче»щастявідрізняєтьсявідзвичайноголюдськогощастя?

Якщо Ви відповіли на всі ці запитання, і відповіді здалися Вам несправедливими по відношенню до будь-якої статі, то зна-йте, ґендерну політику і направлено усу-нення будь-якої несправедливості.

Читайте більше на www.gender.at.ua

ОТ РЕДАКЦИИ

Хочете «відкрити»для себе двері у маловідому область знань про суспільство?

ЗавітайтедоМузеюісто-ріїжіноцтва,історіїжіно-чоготаґендерногорухуwww.gendermuseum.com

3

Якщо ви не любите проводити свій час у музеї, то, швидше за все, тому що вам не траплявся насправді цікавий музей. А як щодо музею, який стосувався би безпосередньо вас? Вас, а також вашої мами, бабусі, пра-бабусі, пра-прабабусі?.. Такий Музей є – це Музей історії жіноцтва або, як його ще називають, Ґендерний музей.В цьому музеї можна побачити, як жили і що вміли українки кілька століть тому, чим вони були славні і як рухали суспільство уперед. Часто здається, що історія знає лише чоло-вічі імена, а насправді жінки зробили значно більше, аніж прийнято вважати. Жінки були і винахідницями, і вченими, політиками, і на-віть воїнами.

Лише в цьому Музеї ви дізнаєтесь про жі-нок те, про що не пишуть навіть в історич-них книжках: звичаї, обряди, твори мисте-цтва, картини, світлини та безліч інших свід-чень того, як жили українки протягом віків.

Це Музей, що був створений жінками і для жінок, хоча чоловіки так само охоче відвіду-ють експозиції Музею.

Музей має чималу колекцію, кілька десятків експозицій, які неодноразово виставлялись в усіх куточках України і були відзначені на-віть за її межами.

Втім Музей не має постійного приміщення, а колекції доводиться зберігати в різних міс-цях, що має негативний вплив на їх цілість.

Наразі знайдено приміщення на першо-му поверсі площею 50 м² у центрі Харко-ва для розміщення постійних та змінних ін-терактивних виставок, в якому музей змо-же гарантовано знаходитись щонайменше 3 роки. Але це приміщення потребує ремон-ту, загальна вартість якого становить 60 ти-сяч гривень.

Український Жіночий Фонд вирішив допо-могти Музею і закликає вас приєднуватись!

В рамках акції Фонду «Жінки підтримують жі-нок» пропонуємо надати допомогу Музею, переказавши кошти на спеціально відкри-

тий рахунок. Збір коштів триватиме до 25 грудня 2012 року.

Банківськіреквізитидляпере-рахуваннявнеску:

Отримувач: МБФ «Український жіночий фонд»Код ЄДРПОУ: 25916711Р/рахунок: 260003216303 Назва банку: ПАТ «Енергобанк» МФО 300272Призначення платежу : «Добровільна пожертва на акцію «Жінки підтримують жінок», без ПДВ

Український Жіночий Фонд, в свою чергу, бере на себе зобов’язання збільшити розмір зібраних коштів на 25% та передати їх на ра-хунок Музею.

Інформація щодо збору та використання ко-штів буде щотижня оновлюватись на сайті Музею www.gendermuseum.com.

Імена всіх благодійників буде розміщено на Стіні подяки Музею та на сайті Українського Жіночого Фонду.

НАШІ АКЦІЇ

МипідтримуємоGENDERMUSEUM!

НАШІ ПАРТНЕРИ

В цьому числі журналу Ми розповідаємо про наших партнерок і подруг з Міжна-

родного жіночого правозахисно-го центру «Ла Страда-Україна».

Ця організація підтримала нас однією з перших, а завдяки зу-силлям її керівниці Катерини Лев-ченко всі центри ВНЗ м. Харко-ва отримали для бібліотек вели-ку кількість літератури з ґендер-ної тематики, запобігання домаш-ньому насильству, протидії тор-гівлі людьми. Співробітниці цен-тру брали участь у різних заходах,

що проводила мережа, зорганізу-вали та провели низку навчально-практичних семінарів для співро-бітниць та волонтерів ЦҐО ВНЗ м. Харкова.

Ла Страда-України – одна з пер-ших підтримала акцію, що розпо-чав Український жіночий фонд на підтримку Музею історії жіно-цтва, історії жіночого та ґендерно-го руху.

Ми щиро вдячні нашим парт-неркам і віримо, що наша подаль-ша співпраця продовжиться і буде корисною для всієї нашої країни.

Вічнийшляхзарадизміннакраще:громадська організація «Ла Страда-Україна

4

www.la-strada.org.ua

НАШІ ПАРТНЕРИ

5

Мабуть, у більшості з нас «шалені 90-і» в Україні асоціюються з роз-валом кооперативів, малинови-

ми піджаками і довгоочікуваним, нехай не надто розмаїтим, але все ж асортиментом на полицях магазинів. У когось, можливо, виникає думка про референдум щодо дер-жавної мови і появу перших українських музичних колективів. Економісти, напев-но, згадають про становлення сьогодніш-нього великого бізнесу. Втім, у цю дека-ду років змін і формувань розправив кри-ла ще один важливий феномен - правоза-хисний рух. Зокрема, в 1997 році зробив свою перше добру справу Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна» - знятою телефонною трубкою і першою консультацією про те, як не стати жертвою торгівлі жінками.

НашляхуСьогодні Центр Ла Страда-Україна» - жіно-ча громадська організація з 15-річним до-свідом правозахисної діяльності, яка за-безпечує роботу двох Національних (тоб-то всеукраїнських, безкоштовних для або-нентів) «гарячих ліній» з гострих соціаль-них проблем, координує мережу трене-рів, які у 13 регіонах України працюють над тим, щоб школярі та студенти були по-інформовані про можливі ризики і могли їм протистояти, безкоштовно надає юри-дичний супровід в особливо складних ви-падках насильства в сім’ї та порушень прав дитини, а також активно бере участь у роз-робці державної політики з протидії тор-гівлі людьми, насильству в сім’ї, порушен-ню прав жінок і дітей, розвитку гендерної рівності.

На разі в активі - близько 75 000 теле-фонних консультацій, надана безпосередня допомога соціальних працівників для по-над 2000 осіб, 50 справ, які отримали безко-штовний юридичний супровід, пара сотень книг, досліджень, методичних посібників, підручників та брошур з профільних тем, десятки проведених заходів міжнародно-го та національного рівня, участь у розроб-ці законів і державних програм, лобіюван-ня внесення інформації про проблеми тор-гівлі людьми, домашнього насильства, прав дитини в навчальні програми шкіл та вузів.

Є й призи за соціальну рекламу, і навіть почесна Free your mind Award від MTV (спе-ціальна нагорода, яку під час своїх щоріч-них церемоній канал MTV вручає тим, хто досяг особливих результатів у боротьбі з порушеннями прав людини та інших соці-альних ініціативах), отримана в 2004 році з рук Алісії Кіз (Alicia Keys) за потужну проти-дію торгівлі жінками і дівчатами в Європі.

Початок«Матір’ю» для української «Ла Стради» ста-ла асоціація «Ла Страда-Міжнародна», яка утворилася в 1995-му із трьох одноймен-них організацій з Голландії, Польщі та Чехії. Мета, що об’єднала експертів з різних країн, - боротьба з торгівлею жінками, що захлес-нула Європу.

6

МИ ВИРІШУЄМОНАШІ ПАРТНЕРИ

Власне, про назву. Кому ще під час чи-тання першого абзацу в голову закра-лася думка про кінокартину італійсько-го маестро Федеріко Фелліні під назвою «Ла Страда» (La Strada), в перекладі «До-рога» або «Шлях», - той не помилився. Фільм розповідає про нелегку долю мі-грантів, яким уготовано пройти склад-ний і звивистий шлях, аби вирватися з полону жахливих обставин і повернути нормальне життя. Ті ж, практично дан-тевскіе круги, потрібно пройти і потер-пілим від торгівлі людьми - жебракувати на вулицях, залученим до секс-бізнесу, які стали жертвами непомірною і без-оплатній експлуатації праці. А щоб до-помогти їм впоратися, правозахисни-кам слід пройти з ними цей шлях рука об руку.

ПродовженняБезумовно, за кожним починанням сто-їть імпульс – той, що виник у потрібної лю-дини в потрібний момент. У 1997 році три успішні жінки з активною громадянською позицією, знаннями європейських тенден-цій соціальних проблем і загрозами від злочинних індустрій, а також тонким ро-зумінням української дійсності, натхненні боротьбою з торгівлею жінками у виконан-ні міжнародної асоціації «Ла Страда», вирі-шили створити в нашій країні подібну ор-ганізацію, яка могла б допомагати україн-ським жінкам до того, як вони потраплять у біду за кордоном.

Одна з них – 31-річна харків’янка, вже на той момент доктор юридичних наук, Ка-терина Левченко. Саме вона очолила нову організацію - Міжнародний жіночий пра-возахисний центр «Ла Страда-Україна», і є її мозком, душею і рушійною силою до-тепер. На питання про той самий імпульс, який наштовхнув на рішучі дії, президент-ка української «Ла Стради» відповідає про-сто: «Колись, у студентські роки, я багато чула про різні порушення прав жінок - про насильство, дискримінацію, експлуатацію, але мені здавалося, що це, як мінімум, да-леке для нашого суспільства та нашої кра-їни. Але ставши частиною правозахисно-го руху, швидко переконалася в невтішній

протилежності ситуації. І вирішила - треба діяти».

Головне-допомогалюдямПершою «дією» новоствореної організа-ції стала «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі жінками і дітьми, яка працювала просто на стаціонарному київському но-мері. Розвиток не змусив себе довго чека-ти – безпрецедентна послуга набувала по-пулярності погодинно, кількість дзвінків зростала в геометричній прогресії, тому стало ясно - людям потрібна ця допомога і слід знайти можливість зробити її більш доступною. Таким чином, через кілька ро-ків лінія стала національною - єдиною все-українською, що консультує з питань про-тидії торгівлі людьми в цілому, оскільки чи-мало з тих, хто телефонував на «гарячу лі-нію» та цікавився порадами про безпеч-ний виїзд на роботу за кордон, були чоло-віки. Незабаром вдалося домогтися, щоб вона стала ще й безкоштовною для дзвін-ків зі стаціонарних телефонів по всій Украї-ні – за номером 0 800 500 225. Зараз за цим номером консультують з питань безпечно-го працевлаштування та навчання за кор-доном, шлюбів із іноземцями, також за до-помогою фахівця із профільного міністер-ства допомагають перевірити справжність ліцензії фірми, за допомогою якої людина

7

МИ ВИРІШУЄМОНАШІ ПАРТНЕРИ

збирається працевлаштуватися за кордоном, і, безумовно, надають допомогу тим, хто об-пікся і постраждав від торгівлі людьми та їх-нім родичам.

«Гаряча лінія» завжди допомагала трима-ти руку на пульсі тих проблем, з якими реаль-но стикаються люди і які вони не можуть вирі-шити самостійно. До 2004 року з тисяч дзвін-ків на лінію з питань торгівлі людьми надходи-ли вже сотні таких, в яких по ту сторону труб-ки з відчаєм в голосі запитували про насиль-ство в сім’ї і те, що робити в такій ситуації. Та-ким чином, у 2004 році Національних, безко-штовних для абонентів, «гарячих ліній» в Цен-трі «Ла Страда-Україна» стало дві - з питань

протидії торгівлі людьми та з питань запобі-гання насильству в сім’ї. За тим же принци-пом - активного фід-бека, через чотири роки друга лінія – 0 800 500 335 - стала називатися «з питань насильства та захисту прав дитини». Зараз ця лінія приймає близько півтори тися-чі дзвінків на місяць. Психологи, юристи та со-ціальні працівники дають поради щодо міжо-собистісних конфліктів, дій у разі насильства в сім’ї, питань, пов’язаних з розлученням, різ-них порушень прав дитини. Тут також можна отримати консультацію і з приводу дискримі-нації за ознакою статі, сексуальних домагань.

На довершення у 2009 році Центр відкрив електронну «гарячу лінію» для боротьби з

дитячою порнографією в Інтернеті. На сайті internetbezpeka.org.ua відповідальні Інтернет-користувачі анонімно залишають посилання на ресурси, де знаходили цей протиправний та аморальний контент. Фахівці «Ла Страда-Україна» отриману інформацію передають до правоохоронних органів - для перевірки і де-коли навіть порушення кримінальної справи.

КрокзакрокомПротягом кількох років «Ла Страда-Україна» спільно та за підтримки українського офісу компанії AVON реалізує всеукраїнську про-граму «Скажімо НІ домашньому насильству» - український прояв корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Крім іншого, плодом цієї співпраці став перший і єдиний в Украї-ні сайт, присвячений різним тонкощам про-блеми насильства в сім’ї та способам її вирі-шення - ostanovimnasilie.org.ua. Крім різнобіч-ної базової інформації, на сайті двічі на місяць з’являються свіжі пости від юриста та психо-лога у форматі блогів, які пишуть, ґрунтую-чись на щоденній роботі, фахівці Центру. По-слуговуючись цим інтернет-ресурсом можна написати і онлайн-консультацію, на яку кон-сультанти «Ла Страда-Україна» нададуть від-повідь протягом 48 годин.

Ліза Рай«Ла Страда-Україна»

8

Право стати першими волонтерами «Школи» на рівні зі студентами ака-демії отримали майбутні педаго-

гічні працівники з Харківської державної академії культури, Української інженерно-педагогічної академії.

Мета проекту – підготовка групи тре-нерів для проведення інформаційно-просвітницьких заходів із питань забезпе-чення рівних прав та можливостей, запобі-гання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

Протягом березня-квітня 2012 р. було про-ведено низку семінарів-тренінгів із залучен-ням спеціалістів із ГУ МВС України в Харків-ській області, Харківського відділення всеу-країнського благодійного фонду допомоги

НАШІ ПРОЕКТИ

МИ – ВОЛОНТЕРИ! ЦЕ – СУЧАСНО!

28 березня 2012 р. на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради було урочисто відкрито новий масштабний проект «Школа ґендерного волонтерства». Проект за-початковано під патронатом Головного управління у справах сім’ї, моло-ді та спорту Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного центру молоді та Обласного ґендерного ресурсного центру.

9


жертвам насильства, Обласного ґендерно-го ресурсного центру. Вже у травні учасни-ки «Школи ґендерного волонтерства» захис-тили власні проекти, що стали основою для проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед учнівської молоді. Організа-торами планується також проведення інтер-активного круглого столу за підсумками вті-лення волонтерських ідей у життя.

Керування проектом узяв на себе Центр ґендерної освіти КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» під керівництвом кан-дидата педагогічних наук, доцента Рассказо-вої О. І. Поясніть, чому саме у Харківськійгуманітарно-педагогічній академії булозапочаткованороботуподібноїшколи?Наша академія має давні та ґрунтовні тра-диції волонтерського руху, у витоків якого стояла Вербинець Т. П. Сьогодні гідні почи-

нання були підхоплені викладачами та сту-дентами факультету педагогічної освіти на чолі з деканом Т. В.Отрошко. Волонтерський рух працює сьогодні за багатьма напряма-ми: сприяння інклюзивній освіті, соціально-педагогічна допомога людям із особливими потребами, ресоціалізація наркозалежної молоді, профілактика негативних явищ у мо-лодіжному середовищі та багато інших. Провідним напрямом волонтерської діяль-ності є робота з вирішення ґендерних про-блем, що скеровується Центром ґендерної освіти, який діє в академії з 2009 р.

Разом із співпрацівниками Головного управління у справах сім’ї, молоді та спор-ту ХОДА та Обласного ґендерного ресурсно-го центру нашими волонтерами реалізують-ся різні напрями діяльності, накопичено зна-чний досвід, створено інформаційну та ме-тодичну базу, що заслуговує на опрацюван-ня, поширення та розповсюдження, зокрема

у межах роботи Школи ґендерного волон-терства.

Співорганізаторкою та тренеркою «Школи» від академії стала Дьоміна Ю. В., старший ви-кладач кафедри соціальної педагогіки, за-ступник директора Центру ґендерної освіти. Які конкретно семінари-тренінги прово-дилитренерипроекту?Нами було заплановано 8 семінарів-тренінгів, які умовно поділено на два блоки: блок ґендерної проблематики та блок про-тидії та запобігання насильству.

У рамках цих напрямів відбулися такі захо-ди: семінар «Основні засади реалізації дер-жавної політики щодо запобігання та проти-дії домашньому насильству на регіонально-му рівні», тренінг «Практичні аспекти прове-дення інформаційно-просвітницької робо-ти в загальноосвітніх навчальних закладах»,

10


екскурсія до Музею історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху, тренінг «Осно-ви ґендерного виховання сучасної молоді», тренінг «Основи соціально-педагогічної ро-боти з профілактики та запобігання насиль-ству серед молоді», семінар «Основні засади реалізації державної політики щодо проти-дії торгівлі людьми на регіональному рівні».Чи повинні мати студенти спеціальні зна-ння, щоб стати слухачами таких заходів? І чи мають такі знання майбутні волонтери із гуманітарно-педагогічної академії?

Зміст та структура проекту побудовані та-ким чином, що засвоїти волонтерську діяль-ність матиме змогу всі охочі. Питання в іншо-му: чи буде зацікавлена у такому виді діяль-ності людина, яка не стикалася у своїй прак-тичній або навчальній діяльності з соціаль-ними проблемами? Однозначно відповісти важко. Напевне, саме тому наш навчальний заклад отримав право бути співорганізато-ром такого проекту: наші студенти не осто-ронь будь-яких соціальних проблем. Питан-ня протидії насильству у родині, питання ґендерної дискримінації для них не є нови-ми. У даному напрямі ми працюємо з підо-пічними упродовж усього їхнього навчання в академії: як у навчальному процесі, так і в позааудиторний час.

Проаналізувавши навчальні плани спе-ціальності «Соціальна педагогіка» освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліс-та, бакалавра, спеціаліста, ми дійшли висно-

вку, що кількість спеціально-орієнтованих дисциплін із вищеназваної тематики складає у середньому 40 відсотків.

Під керівництвом викладачів кафедри со-ціальної педагогіки постійно організовують-ся семінари та круглі столи з питань проти-дії насильству у родині; з питань ґендерного виховання майбутніх соціальних педагогів .

Тому хочеться вірити, що саме наші сту-денти зможуть поповнити ряди молодіж-ного волонтерського руху новими гідни-ми кадрами. Сподіваємося, що такий захід як «Школа ґендерного волонтерства» стане щорічним та відкриє свої кордони для на-вчання всім охочим.

Презентацію залікових проектів май-бутніх волонтерів було проведено у травні цього року, тоді ж і відбулася урочиста ви-дача сертифікатів 25 найкращим студентам-волонетрам.

А вже на початку нового навчального року на виконання Закону України «Про забезпе-чення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», розпорядження голови обласної державної адміністрації від 06.04.2012 р. № 192 «Про обласні заходи щодо забезпечен-ня рівних прав та можливостей жінок і чоло-віків, попередження насильства в сім’ї», об-ласної комплексної Програми розвитку гу-манітарної сфери на 2000-2013 роки, затвер-дженої рішенням ХХХVIII сесії V скликання Харківської обласної ради від 03.02.09 р. № 1103-V 28 вересня 2012 року волонтери ака-

демії провели традиційний Урок Ґендерної рівності у загальноосвітніх навчальних за-кладах м. Харкова.

У 2013 р. планується також набір й до ІІ-ї Школи ґендерного волонтерства, заявки на участь у якій отримані вже із багатьох вишів м. Харкова та колегуючих ВНЗ України.

Юліана Дьоміна, старший викладач кафедри соціальної

педагогіки, заступник директора Центру ґендерної освіти КЗ «Харківська

гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

11

ПРО НАС

НассталощебільшеДо Всеукраїнської мережі приєднав-ся Центр ґендерної освіти Черкаського національного університету імені Бог-дана Хмельницького.

ВЧеркасахдівчатизабивалицвяхи,ачоловікиодягалитуфлінависокихпідборах24 квітня 2012 р. черкаська студентська молодь боролася з ґендерними стерео-типами у міському парку. Креативний квест для молоді підготував Центр ґен-

дерної освіти Черкаського національ-ного університету імені Богдана Хмель-ницького та Черкаський обласний мо-лодіжний ресурсний центр.

40 дівчат і четверо хлопців, майбут-ніх соціальних працівників та соціаль-них педагогів, змагалися за найкращо-го та найактивнішого знавця ґендерної рівності. Змагання передбачали роз-важальні, інтелектуальні та практичні складові.

Зокрема, своєрідним пропуском у гру був тест на ґендерну обізнаність, з яким

Всеукраїнську мережу ЦГО ВНЗ створено у січні 2012 р. До неї входять центри ґендерної осві-ти та ґендерні центри ВНЗ різних регіонів України.

У вересні 2012 р. у ме-режі відбулась радіс-на подія: запрацював сайт www.gendercenter.net.ua, ство-рений на волонтерських засадах волонтерами Центру ґендерної освіти Харківського національ-ного університету радіоелектро-ніки. На цьому сайті можна роз-містити інформацію, корисну для всієї мережі, розповісти про свої досягнення, запропонува-ти спільні проекти. Мережа є від-критою і до неї можуть приєдна-тися всі бажаючі!Приєднуйтеся!

ВСЕУ

КРАЇНС

ЬКА МЕРЕЖА

ЦЕН


ВНОСТІ

Киев

Харьков

Сумы

Ужгород

Донецк

Черкассы

Житомир

Севастополь

Тернополь

Луцк

Всеукраїнська мережацентрів гендерноі освіти

12

МИ ВИРІШУЄМОПРО НАС

абсолютно точно з першого разу не справилася жодна із команд. З кожним завданням учасники все більше загли-блювалися у принципи ґендерної рів-ності: пригадували анекдоти, афоризми та рекламу, що відображає усталені об-рази чоловіків та жінок, оцінювали за-кладені у суспільстві ґендерні стереоти-пи. А також переконували людей дотри-муватися принципів ґендерної рівності і разом з ними записували відео, де всі одночасно вигукували «Я зобов’язуюся притримуватися принципів ґендерної рівності». Найбільш інтригуючим мо-ментом став конкурс, що вимагав пере-конати перехожих чоловіків приміряти жіноче взуття на підборах для того, щоб зрозуміти складність життя жінки… Але, не зважаючи на ні на високі підбори, ні на незвичність ситуації, більшість залу-чених чоловіків все ж таки спромоглися вдягти жіноче взуття.

- Коли ми розпочинали вивчення кур-су «Ґендерні аспекти в освіті та науці», жоден не міг пояснити, що таке «ґен-дер», а сьогодні я з приємністю спосте-рігала, з яким інтересом студенти ви-конували завдання, поширювали ідею ґендерної рівності серед друзів, знайо-мих і навіть незнайомих людей у пар-

ку. Спеціалісти соціальної сфери ма-ють справу з різними життєвими ситуа-ціями, у яких чинник статі відіграє важ-ливу роль, і від того, наскільки фахівці ґендерно-чутливі, наскільки вони вмі-ють помічати ґендерну проблематику в суспільстві, залежить якість надання до-помоги. Одне із завдань – зробити фото чоловіка з дитиною, спрямоване на по-пуляризацію відповідального батьків-ства, адже науковцями давно доведено, що тепле, емоційне спілкування батька з дитиною не лише запобігає соціально-му сирітству, а й продовжує тривалість життя чоловіка, – ділиться враженнями координаторка Центру ґендерної освіти Черкаського національного університе-ту імені Богданана Хмельницького, ви-кладачка Наталія Байдюк.

- Ґендерний квест перший в Черкасах, але не останній. Ми і надалі готові під-тримувати інноваційні методи у навчанні молоді, утвердженні принципів ґендер-ної рівності та вихованні гармонійно-розвиненої особистості, - запевняє спі-ворганізатор квесту, фахівець Черкась-кого обласного молодіжного ресурсно-го центру, Сергій Слинько.

http://gender.at.ua/news/2012-03-29-969

ПРО НАС

Хочеш зробитисвоє життя більш ефективним? Дізнайсяпроте,щотакеґендеріяквінвпливаєнарозвитоксуспільства,натебе,натвоєжиття.

Хочеш зробити своє життя ці-кавішим?ЗнайдиусвоємуВНЗЦентрґендерноїосвіти.

«МИ» відкриті до співп-раці та взаємодії!Приєднуйся!

13

Суттєвою ознакою демократичного суспіль-ства є забезпечення рівних прав та можливос-тей людини незалежно від статі. Але, на жаль, в Україні сьогодні цей постулат носить переваж-но декларативний характер, хоча і підкріпле-ний Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Законо-давчі положення поки що не достатньо втілю-ються, а діалог з суспільством на цю тему про-тікає часом досить напружено. Ще з дитинства та шкільної пори, коли формується основа жит-

тєвих поглядів і переконань, нас вчать тому, як має себе поводити хлопчик та дівчинка, чоловік та жінка. А з часом ці ролі жорстко фіксуються у системі соціальних статусів та очікувань, серед яких жіночі позиції завжди є нижчими.

В той же час в українському суспільстві останнім часом активізується діяльність, спря-мована на впровадження принципів ґендерної рівності. Вдосконалюється законодавство, ак-тивно працюють науковці, зростає активність громадських організацій.

На Сумщині до реалізації політики у ґен-дерній сфері долучився Ґендерний ресурс-ний центр при Сумському державному універ-

ситеті, створений за підтримки Програми рів-них можливостей та прав жінок в Україні ПРО-ОН. Його діяльність спрямована на поширен-ня об’єктивної інформації про становище чоло-віків та жінок в Сумській області, вивчення гро-мадської думки шляхом проведення соціоло-гічних досліджень, формування інформаційної бази, руйнування ґендерних стереотипів, про-ведення наукових та практичних конференцій, дебатів, «круглих столів» тощо. Але основні зу-силля Центр спрямовує на об’єднанні зусиль освітян, громадських організацій, влади на міс-цевому рівні задля спільного поступу у справі досягнення ґендерної рівності.

МИ НА МАПІ УКРАЇНИ

СУМИ


ПроСумиСуми – порівняно невеличкий обласний центр України, який має багату і цікаву історію. Міс-то засноване в 1652-1655 рр. українськими се-лянами і козаками-переселенцями з Право-бережжя. Розташоване на берегах річок Сум-ка, Стрілка та Псел, тому і не дивно, що його на-зивають «Містом над Пслом». А ще його вели-чають «Містом ста тисяч троянд». Років 20-30 тому порівняно в невеличкому обласному цен-трі і справді духмяніло кілька десятків цих ніж-них квітів. Як, мабуть, і кожне місто, Суми має свою візитну картку – альтанку, що в перекла-ді з польської означає «відкрита тераса». За тра-дицією, у теплу пору року у вишуканій і урочис-тій споруді виступають військові музиканти і зу-пиняються весільні кортежі.

Суми – затишне і гарне містечко, яке радо прийме в свої обійми шукачів пригод і краси-вих пейзажів.

Серед найбільш відомих жінок, що народи-лись на Сумщині - акторка Ада Роговцева, за-служена журналістка України Ганна Безлюдна, спортсменки Катерина Бурмістрова та Олена Зубрилова.

ПроуніверситетСумський державний університет – провідний заклад Сумщини. За підсумками загальнонаці-онального рейтингу Сумський державний уні-верситет займає третю авторитетну позицію у групі «Класичних університетів» (рейтинг роз-роблено Інститутом інноваційних техноло-

гій і змісту освіти МОНмолодьспорту України). На сьогодні в СумДУ навчається більше 19 тис. студентів, здійснюється підготовка з 60 спеці-альностями. В університеті здобувають освіту близько 1000 іноземних студентів з майже 60 країн світу.

ПроцентрСумський ґендерний ресурсний центр впевне-но розпочав свою роботу з червня 2009 р. За три роки діяльності успішно було реалізова-но низку проектів, серед яких: створення «Ґен-дерного портрету Сумської області», Всеукра-

14

15


їнська науково-практична конференція «Ґен-дерна мапа України», «Бізнес-старт: підтримка жіночих ініціатив», що мав на меті заохотити жі-нок до власної справи, проведення аналітич-них досліджень, зокрема стосовно соціально-демографічної ситуації в регіоні, жіночої трудо-вої міграції, безробіття.

Окремий напрям роботи Центру – робо-та у освітянському середовищі та співпраця з Управлінням державної служби Головдерж-служби України в Сумській області.

З 2011 р. Ґендерний ресурсний центр пра-цює над масштабним проектом – ініціативою «Сумський державний університет – заклад, дружній до сім’ї», в рамках якого створено Центр підтримки сім’ї СумДУ «Студентський лелека». Мета ініціативи - забезпечення рів-них можливостей для студентів у дотриманні їх права на навчання, самореалізацію, сімей-не життя, здоров’я. Проект реалізовано за

підтримки Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ПРООН. Створення Цен-тру підтримки сім’ї стало прикладом забезпе-чення можливостей для збалансованого по-єднання професійних інтересів з сімейними, і разом з тим пошуком альтернативних шляхів до вирішення гендерних та демографічних проблем регіону. Так в університеті з’явилась кімната для батьків з дітьми - сімейних сту-дентів та співробітників. Але діяльність в рам-ках проекту цим не обмежилась. Однією із найважливіших задач «Студентського леле-ки» є поширення серед студентів інформа-ції про можливість гармонійного поєднання навчання/професійних інтересів з сімейни-ми обов’язками і створення у ВНЗ сприятли-вих умов для такого поєднання. Автори про-екту впевнені, що в основі студентської сім’ї і успіхів кожного з подружжя неодмінно має бути ґендерна рівність,взаємоповага, відсут-

ність розподілу домашніх справ на «чоловічі» та «жіночі».

В когорті напрямків роботи цієї ґендерно-чутливої ініціативи чільне місце посідає просві-та, яка передбачає проведення семінарів, тре-нінгів, майстер-класів для студентів на сімей-ну тематику, а також розвиваючих заходів для дітей студентів та співробітників університету. Так, для студентів, як майбутніх сім’янинів, про-водиться семінар «Репродуктивний лікбез, або про культуру жіночо-чоловічих взаємовідно-син» (з поширенням буклетів «Репродуктивне здоров’я: міні-курс з ліквідації безграмотності») та тренінг на траві «Спортивно-гендерне орі-єнтування» – незвичайне поєднання спорту і знань з рівноправ’я чоловіків та жінок. Дітла-хам же запропоновано участь у проектах «Ди-тячі п’ятниці» та «Творча англійська», які покли-кані не лише розвантажити молоді сім’ї, а й на-вчити останніх формам змістовного та такого, що зближує батьків і дітей, дозвілля.

За час діяльності Центру підтримки сім’ї про-ведено роботу зі збору досвіду аналогічних іноземних та вітчизняних ініціатив, результа-ти якої відображено у збірнику кращих прак-тик дружніх до сім’ї ініціатив «Назустріч сім’ї». Проведене соціологічне опитування студен-тів та конкурс есе та фотографії «Батьківство – це сучасно»лягло в основу видання «Студент-ський лелека. Соціальний портрет студент-ської сім’ї». Крім друкованих примірників, іс-нують електронні версії вищезгаданих видань, які знаходяться у вільному доступі репозитарія

16


Сумського держуніверситету. Для молодих батьків-студентів, та тих, хто

тільки планує ними стати, надаються консуль-таційні послуги психолога та педагога.

Щаслива сім’я – це здорова сім’я. Тому влуч-ною ідеєю Центру підтримки сім’ї є проведення акцій за здоровий спосіб життя. Безсумнівно, що лозунг «Щаслива дитина – в родині вільній від тютюнового диму» змушує батьків серйоз-но задуматися над проблемою тютюнопаління.

Окрім того, за підтримки місцевої влади Центром проводиться масштабна інформацій-на кампанія, в тому числі на рівні міста і облас-ті. Так, протягом першого року діяльності Цен-тру були проведені сімейні свята «Мама з татом можуть все», «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Студентський Миколайчик», «День Матері», «День захисту дітей».

Застосовуються інноваційні сучасні форми роботи - створено інформаційний портал Цен-тру підтримки сім’ї на сайті університету, ініці-йовано електронну розсилку для всіх бажаю-

чих – інформаційний бюлетень «Вчимося бути сім’янинами та батьками».

Проект Центру підтримки сім’ї став призе-ром конкурсу фонду братів Кличків та К. Аде-науера «Оздорови суспільство», запропону-вавши у якості підходу до оздоровлення сус-пільства популяризацію та пропаганду сімей-них цінностей.

Не дивлячись на те, що формально про-ект «Студентський лелека» завершився, робо-та зі створення дружнього до сім’ї освітнього-робочого середовища триває та стає все більш різноманітною, перш за все – завдяки актив-ній підтримці керівництва університету. На-приклад, з нагоди 8 березня Центром підтрим-ки сім’ї проведено низку заходів – так званий ґендерний марафон, що включав проведення тематичних дебатів, вікторини, майстер-класу з політ-коректного поздоровлення з 8 берез-ня для студентів-журналістів, відео презента-цію для електронних панно університету. На-бирає обертів кампанія «Світ, безпечний для

всіх» - спочатку як частина національної кам-панії «Стоп насильство!», надалі – як окремий проект університету. Цього разу обрано окре-му аудиторію – школярів, як покоління тих, хто лише формує своє уявлення про світ.

У 2011 р. Ґендерним ресурсним центром вперше запропоновано курс дисципліни за ви-бором «Ґендерні аспекти соціальних проце-сів», зацікавленими слухачами якого стали сту-денти різних факультетів.

З впевненістю можна сказати, що для успіш-ної реалізації діяльності Ґендерного ресурс-ного центру важливі дві речі:ініціатива компе-тентних людей, які повністю віддані своїй спра-ві, та підтримка з боку тих, хто приймає рішен-ня. Того й іншого в Сумському державному уні-верситеті вистачає, тому і формула проста: ре-зультат позитивний, а успіх гарантований!

Волонтерка Ґендерного ресурсного центру СумДУ

Лідія Баркова

МИ ПОДОРОЖУЄМО

Путешествиевстранустранностей

17

Самые искренние слова признатель-ности за возможность принять участие в учебном визите в Швецию от Музея женской истории, истории женского и гендерного движения руководитель-нице проекта Агнете Вирен, Шведско-му институту, Берит Ларсон, коллекти-ву Женской народной школы, и всем, кто щедро делился со мной знаниями, информацией, опытом.

Когда-то давно, в детстве у меня была книжка с названием «В стране стран-ностей». В этой книжке рассказывалось о Швеции, о ее традициях, культуре, людях. Тогда, в Советском Союзе все, что я узнала об этой необыкновенной стране, действительно представля-лось странностью. И тогда я даже пред-ставить себе не могла, что через много лет я сама попаду в эту страну и буду иметь возможность узнать о ней не из книжек, не из фильмов и видео, не по рассказам других людей, но через собственный опыт, через собственные понимания, чувства, ощущения….

Только теперь я подобрала другое слово – не странность, а «удивитель-ность»…


Путешествиевстрануудивительностей…Швеция – страна действительно удивитель-ная. Удивительная своей культурой, приро-дой, высоким уровнем технического развития, но, прежде всего людьми и отношением госу-дарства к людям. Коротко говоря – Швеция – это страна для людей. Для людей с их особен-ностями, разностями, какими бы они не были. В этой стране никто никого не пытается подо-гнать под один общий знаменатель.

Швеция - страна не просто высокого уровня культуры и образования, в том числе, традиций народного образования, но и страна высокого уровня демократии, толерантности, активности граждан, неза-висимо от пола, возраста, национальнос-ти, сексуальной ориентации, этничности,

религии. Сегодняшняя Швеция – это стра-на, которая является одним из лидеров по продвижению в общество идей гендерно-го равенства.

Особое слово необходимо сказать о системе народного образования страны. Всевозможные народные школы и университеты дают возможность людям всех возрастов и национальностей быть в про-цессе получения новых знаний постоянно и постоянно чувствовать себя активными и нужными обществу. Образование на протя-жении всей жизни – один из приоритетов шведского общества. Одним из центральных компонентов образования - гендерный ком-понент – отношение государства, всего об-щества в целом к вопросу о равных правах и возможностях женщин и мужчин в обществе.

Гетеборг – второй город в Швеции по-сле столицы, но в то же время этот город яв-ляется столицей в области продвижения идей гендерного равенства, местной поли-тики в области равных прав и возможнос-тей, гендерных исследований. В этом городе не одно десятилетие работает Женская на-родная школа, в стенах которой женщины разных возрастов и национальностей имеют возможности получить образование и мно-жество самых различных умений и навыков, а иногда и усвоить и профессию.

Узнать больше об этой удивительной шко-ле можно http://gender.at.ua/news/2012-10-21-1053

В университете Гетеборга работает библи-отека, которая имеет в наличии наибольшие книжные фонды в области женской истории,

МИ ПОДОРОЖУЄМО ПО СВІТУ

18

МИ ВИРІШУЄМОМИ ВИРІШУЄМОМИ ПОДОРОЖУЄМО

гендерных исследований и гендерных транс-формаций.

Вообще, о библиотеках всей Швеции нуж-но сказать отдельное слово. Мне посчастли-вилось побывать в библиотеках разных горо-дов – Гетеборга, Норчепинга, Стокгольма. Во всех без исключения есть доступ к Интерне-ту, во многих – имеются книжки не только на шведском и английском, но и на множестве самых различных языков, в т. ч. и на русском. Мне рассказывали о программах, которые работают для людей, страдающих от алко-голизма, для родителей, для молодежи и со-всем маленьких деток.

Кстати, об отношении в стране к детям. В этой удивительной стране родители с ма-ленькими детками имеют доступ повсюду. Повсюду оборудованы пандусы, места для «парковки» колясок, во всех кафе и рестора-

нах есть специальные стульчики, которые мо-гут использовать родители для того, чтобы посадить и покормить ребенка, в туалетах и женских, и мужских – столики для пеленания маленьких детей.

Папа с маленьким ребенком или с дву-мя, тремя детками – на улице, в магазине, в транспорте, в библиотеке, в музее – самая обычная картинка для Швеции. Неоднократ-но я задавала шведским папам вопрос: «Дей-ствительно ли так важно для Вас быть со свои-ми детьми?». Они смотрели на меня удивлен-но, потому что для них действительно важно быть со своим ребенком с самого его рожде-ния не просто рядом, а участвовать во всей его жизни, быть для него ролевой моделью.

Программой моей учебной поездки было предусмотрено посещение различных музеев.

Музеев в стране множество. Только в од-

ном Стокгольме их 84! Музеи есть повсю-ду, даже совсем в маленьких городишках. И всегда это больше чем просто музей. Музей - это центр, в который люди приходят уви-деть новую выставку, пообщаться, поучить-ся. Во многих музеях работают специальные образовательные программы для школьни-ков, для детей с особыми потребностями, различные «воркшопы» для родителей с ма-ленькими детками. И что удивительно, прак-тически во всех этих музеях история страны имеет не только «мужское лицо». И хотя, по мнению многих исследовательниц и иссле-дователей, в учебниках, в названиях улиц, в музейном пространстве женская история не отражена достаточным образом, в му-зейном пространстве это не только просто экспозиция, но всегда анализ с точки зрения гендерных подходов.

19

20

МИ ВИРІШУЄМОМИ ПОДОРОЖУЄМО

Швеция - страна, в которой живут удиви-тельно толерантные и готовые прийти тебе на помощь люди. Шведы всегда спокойны и доброжелательны и, в отличие от нас – укра-инцев и украинок - все они в той или иной сте-пени владеют английским.

Я не только слушала и смотрела. Я стара-лась рассказать и о нашей стране, конечно же, в первую очередь, о Харькове, о нашей куль-туре, о наших традициях и проблемах. Еще я рассказывала о нашем гендерном музее, и, конечно же, о сети центров гендерного обра-зования университетов и о ее деятельности в области продвижения гендерных подходов в

систему высшего образования. Надеюсь, что смогла заинтересовать шведских коллег в со-трудничестве с нами в разных направлени-ях, но прежде всего, в продвижении идей ген-дерного равенства.

Я не перестаю повторять, что мы живем в мире, который меняется с космической ско-ростью, и часто не можем себе представить, что произойдет в нашей жизни даже в са-мом ближайшем будущем. Мне очень хо-чется, чтобы как можно большее количество украинок и украинцев побывали в Швеции и не просто в качестве туристов и туристок, но внутри демократического и толерантного об-

щества, ощутили всю гамму чувств, которые можно испытать только по настоящему демо-кратическом обществе.

Вот почему искренне советую всем: учите английский! Возможно, он пригодится вам в самом ближайшем будущем.

Слушайте нас: www.gendershow.rpod.ru

Татьяна Исаева

21

У нас багато друзів. Ми запрошуємо їх завітати до нас у гості та розповісти про себе. Сьогодні - це Микола Яб-ченко.

Микола працював у Програмі рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН», що мала на меті імплемен-тацію ґендерних підходів у державну політику на всіх рівнях і, на жаль, за-вершила свою роботу в 2011 р.

Микола взяв участь у І-й Школі з

обміну досвідом зі створення центрів ґендерної освіти, що відбулась у Хар-кові 3-4 вересня 2011 р. та щиро по-ділився ідеями, досвідом, книжками, які ми тепер використовуємо у своїй роботі.

Під час роботи у програмі (2009 р.), у нього народився син, і Микола ско-ристався відпусткою по догляду за дитиною. Ми попросили розповісти про його досвід.

НАШІ ГОСТІ

Бути татом - це чудово!

22


Миколо,таксклалосьісторично,щовідпуст-кою по догляду за дитиною користують-сямамидитини.Більшістьвважає,щосамемамамаєзнаходитисяіздитиною,ататомаєзароблятигроші.Щотискажешзцьогопри-воду?Моя особиста думка, напевно, полягає в тому, що існує біологічна потреба у матері бути поруч з дитиною на початку життя у зв’язку з грудним вигодовуванням. А в цілому, коли вирішують, хто залишатиметься з дитиною, а хто буде ходи-ти на роботу, часто дивляться на зарплатню тата і мами. Той, хто заробляє більше - йде працюва-ти. В нашій краіні жінкам платять менше, тому ви-бір є очевидним. Хоча я знаю декілька прикла-дів, коли мама заробляла більше, і в такій ситуації питання вирішувалося наступним чином - мама тільки через декілька місяців після пологів вихо-дила на роботу. Тобто чоловіки все ж таки не за-лишались з дитиною. Втім ніхто не відміняв по-

требу дитини у спілкуванні з обома батьками - і татом, і мамою.

Я з перших днів намагався взяти на себе мак-симальну кількість питань, пов’язаних з дити-ною. Гуляв, купав, одягав... Я хотів самому собі до-вести, що батько - повноцінний член сім’ї, а не якась недолюдина. Саме тому я абсолютно спо-кійно залишався сам на сам з дитиною, коли була потреба. У багатьох інших чоловіків така пер-спектива викликає паніку.

Чияцебулаідея–взятитобівідпусткуподо-глядузадитиною?Ідея була моя. Справа в тому, що за умова-ми праці в ПРООН, чоловік має право на два тижні такої відпустки, тому замінити маму я не міг, однак хотів бути поруч з сином у перші дні його життя, хотів бути поруч, коли ми всі зна-йомилися один з одним, хотів на рівні з дружи-ною розбиратись і вчитись тому, як бути бать-

ками, адже це - наша перша дитина і досвіду ми не мали. Тибувсамзсиномчивибулиразоміздру-жиною? Ми були разом і, навіть, батьки дружини на пер-ші місяці життя Ростислава переїхали до нас. Ми з Ірою не мали досвіду, як я вже говорив, ми од-ночасно не спали і, відповідно, наступав момент, коли ми одночасно валилися з ніг. Втім дуже швидко ми зрозуміли користь чергування за змі-нами.

Якщосам,тояктисправлявся?Дуже добре. Дружина пройшла курс молодої мами в одному з санаторіів для вагітних, а я в цей час вивчав книги одного відомого педіатра, які нам дуже стали у нагоді, коли народився Рост. Іноді питання виникали вночі, коли телефонува-ти друзям було незручно, тому ми шукали порад у книжках. І знаходили. Я багато речей робив не гірше за дружину, а деякі навіть краще - напри-клад, загортав у пелюшки. Щоправда, ми від них швидко відмовились - дитина краще розвива-ється, якщо має свободу руху, аніж коли лежить замотана наче мумія чи злочинець. Так само, ми ніколи не давали соску - якщо дитина плаче - вона має дискомфорт. Потрібно його усунути, а не затикати рота.

Якщо із дружиною, то як ви розподілялиобов’язки?Всі окрім годування груддю ми робили разом або по черзі. Цей принцип і досі діє. Будь що

НАШІ ГОСТІ

23


пов’язане з Ростом робить той, хто в цей момент менш за-йнятий. Це стосується і того, коли треба приготу-вати йому обід, і погратися, і провести гігієнічні маніпуляції. У січні цього року наша мама на три тижні їздила у відрядження, а я з сином залишав-ся вдома. Ми з ним прекрасно впоралися. Навіть, ходили на день народження до його подружки, і я там був єдиним татом.

Щонайважнішимбулодлятебе?Тримати контакт з сином від самого початку, бути повноцінним батьком і чоловіком. У нас справжні чоловіки вважаються брутальними і кремезними, але буває дуже смішно бачити коли такий красень стоїть у магазині і чухає потилицю не розуміючи, які підгузники йому потрібно ку-пити, або не знаючи, який з видів рису потрібен для плову. Я вважаю, що чоловік не повинен бути безпомічним. І не лише на темній вулиці, а й у ди-тячій кімнаті чи на кухні. Місце для подвигу є і у побуті.

Щодалатобіцявідпустка?Відчуття впевненості - я зрозумів, хто мій син, що йому потрібно і чим він живе. Вважаю це вдалося.СкількирочківтвоємуРостиславузараз?Якчастотибуваєшізним?Чимвизайма-єтесяразом?Йому зараз майже три і я намагаюся весь вільний час проводити з ним. Статистика, що середньостатистичний батько проводить зі своєю дитиною 4 хвилини мене лякає. Я не розумію, що це за персонаж такий середньо-статистичний, якому байдужа власна дитина. У дітей всі періоди надзвичайно цікаві. Зараз він «чомучка»: він може поставити запитан-ня і на кожну мою відповідь сказати уточ-нююче «а чому?». І я намагаюся давати йому всі ці відповіді. По-перше, це для мене - тре-нінг, як ввести непростий діалог, а по-друге уявіть, хто виросте з дитини, яка хоча пізна-ти світ, а замість інформації отримує «ну по-мовчи, досить торохтіти». А потім люди ди-вуються, коли діти не виправдовують очі-кувань. Коли Росту було менше місяця ми з ним «гуляли» на балконі оскільки було дуже холодно і я йому розповідав, що «ось це сніг, з нього можна ліпити фігури, по ньому ката-ються на санчатах і так далі»… Моя знайома розповідала, що коли її сину було трохи біль-ше року, їх дідусь котив коляску і розповідав лекції з історії. Уже підлітком син згадував іс-торичні факти, які не міг більше ніде почути, як лише тоді - під час прогулянок з дідусем. В

дитину потрібно в першу чергу інвестувати знання і увагу. Коли я бачу як дитина сумно крутить головою у колясці, а мама чи тато го-ворять по телефону, я дивуюсь. Тобто, бать-кам потрібна розвага у вигляді телефонної розмови, а дитині?

Чиможеш ти приготувати йому їжу і чиробиштице?Так, я взагалі люблю готувати. Тому, знову ж таки, у нас на кухні хазяйнує той, хто має час. Наприклад Рост прокидається близько 7-00 і ми з ним йдемо вдвох займатися хатні-ми справами, щоб мама ще годинку поспала. Тому ми йдемо на кухню і починаємо готува-ти і граємось.Яктивважаєш,чи«чоловіча»цесправа–доглядзадитиною?

Ви знаєте, у тваринництві є такий термін «жеребець-заплідник». Батько - це значно більше. Батьком треба хотіти бути, вчитись цьому і вдосконалюватись. Від того, які бать-ки залежить, яким виросте ваш син чи доне-чка.

Що ти побажаєш нашим читачам та чи-тачкам?Бажаю вам не шукати щастя у далеких речах. Найбільше багатство - це сім’я. Насолоджуй-тесь життям разом! Радійте кожній миті ра-зом! Діти це - не майбутнє, діти це - в першу чергу «сьогодні».

НАШІ ГОСТІ

24

Ярче всего проиллюстрировать, на сколько актуальной является эта проблема, помогут реальные факты:• 44% гражданУкраинысталкиваются

спроблемойдомашнегонасилия.• Более 160 000 заявлений о фактах совер-

шения насилия в семье подали украин-ские граждане в правоохранительные органы в 2011 году. Общественные орга-низации, работающие в сфере противо-действия домашнему насилию, отмеча-ют, что эта цифра репрезентует истинный масштаб проблемы лишь на 15 %.

• 75%жертвразноговиданасилияни-когдаи ни к комунеобращались за

помощью, при этом лишь 10 % по-страдавших отфизического насилияобращались в правоохранительныеорганы.

• Ежегодно около 1000 женщин погиба-ют от бытовых преступлений.

• 93% пострадавших от домашнегонасилия–женщины.

• Каждая вторая женщина в Украине страдает от физического насилия со стороны мужа.

• Поданнымсоциологическихвопро-сов(2012г.)56%детейсчитаютсебяпострадавшимиотнасилияижесто-когообращения.

НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Домашнее насилие – проблема, с которой сталкиваются тысячи лю-дей в нашей стране. Рукоприкладство, обиды, унижение, манипу-лирование, шантаж, ограничения в возможности распоряжаться собственными деньгами – это то, что происходит во многих семьях, и то, что, зачастую, принято терпеть и замалчивать. Почему? На то есть много причин: деликатность проблемы, существование обще-ственного стереотипа о том, что «сор из избы не выносят», отсут-ствие веры в то, что кто-то может помочь преодолеть эти трудности.

Домашнеенасилие:проблема,окоторойпринятомолчать…

25

МИ КОНСУЛЬТУЄМО

Если вы или кто-то из ваших близких, родных, знакомых – один из этих людей, не молчите! За помощью можно и нужно обра-щаться. Один из возможных источников по-мощи – Национальная «горячая линия» по вопросам предотвращения насилия в семье и защиты прав ребенка Центра «Ла Страда-Украина»:

0 800 500 335 бесплатно со стационарных телефо-нов по всей Украине386 бесплатно с мобильного для абонен-тов «Билайн», «Киевстар», «Лайф» и МТС

Ежемесячно на Национальную «горячую ли-нию» обращаются более тысячи человек (в 2011 году количество обращений перева-лило за 12 000) за психологической и юри-дической помощью или же просто за базо-вой подсказкой о первом шаге, который нужно сделать для того, чтобы разорвать замкнутый круг насилия. Кроме того, кон-сультацию можно получить по электронной почте: [email protected]

Существует еще один полезный ресурс, где все желающие пользователи Интернета мо-гут ознакомиться с информацией о пробле-ме, получить консультацию, понять, что от насилия страдают многие и что пострадав-шие могут прибегать к поддержке специ-алистов и просто небезразличных людей. Это совместный продукт украинского офи-са компании AVON и Центра «Ла Страда-Украина» - сайт программы «Скажем НЕТ до-машнему насилию». http://ostanovimnasilie.org.ua/

И напоследок хотелось бы добавить, что чу-деса возможны, но только в том случае, если они рукотворные. Не нужно бояться призна-вать проблему и начинать ее решать. И тогда она обязательно капитулирует!

Виктория Кизим, менеджер проектов

Центра «Ла Страда-Украина»


Якщо Тистаєш жертвоюсексуальногодомаганняне мовчи!Телефонуй!Безкоштовна Національна «гаряча лі-нія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини.

Звертайсящоденно 9.00–20.00 нд. 10.00–15.00 0 800 500 335усі дзвінки в межах Українибезкоштовні

386безкоштовно для дзвінків з мобільного

26

МИ ВИРІШУЄМОНАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Кожного року з 25 листопада до 10 грудня активні та небайдужі люди беруть участь у Міжнародній кампанії

«16днівпротиґендерногонасильства»Кампанія ініційована у 1991 р. Центром жіно-чого Глобального Лідерства. Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, по-єднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, під-креслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є пору-шенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охо-плює наступні важливі дати:

25листопадаМіжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1грудняВсесвітній день боротьби зі СНІДом

2грудняМіжнародний день боротьби з рабством

3грудняМіжнародний день людей з обмеженими фі-зичними можливостями

5грудняМіжнародний день волонтера

6грудняВшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

9грудняМіжнародний день боротьби з корупцією

10грудня Міжнародний день прав людини Всесвітня кампанія-2012 проходить під гас-лом «Від миру вдома до миру в усьому світі: давайте кинемо виклик мілітаризму і покла-демо край насильству щодо жінок!» Підтеми кампанії: • сексуальне та ґендерне насильство з

боку агентів держави, зокрема, полі-ціїабовійськових;

• поширення ручної вогнепальної зброї та її роль в насильстві в сім’ї;

• сексуальненасильствопідчас і післяконфлікту.

ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ І ЦИМ ВИ ЗРОБИТЕ ПЕРШИЙ КРОК ДО ЗАХИСТУ ІНШИХ!

Долучитись до проведення кампанії може:• кожнаособа,своїмивласнимидіями:

розповісти,підтримати,порадити;• кожна організація, що вирішила скласти

свій власний план дій або провести будь-який захід спільно з іншими організація-ми;

• кожнаособа,якаговоритьвголоспронеприпустимістьпобиття,психологіч-ного,фізичноготаіншихвидівнасиль-ства,прозґвалтуваннятапроприни-женняжінокідівчат,чоловіківіхлоп-цівнароботі,вродині,середдрузівчиколег.

Більше інформаціїhttp://gender.at.ua/news/2012-12-10-1047

16днівпротинасилля

27


КонсультуєҐендерний центр Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

Коли людина, зацікавлена гендерною темати-кою, уперше намагається знайти якусь інфор-мацію у всесвітньому павутинні, вона з поди-вом зупиняється на внутрішньому питанні: як «гуглити» українською – гендер чи ґендер?

Сьогодні в українськомовному просторі функціонують два варіанти написання тер-міна «гендер» і похідних від нього слів – ген-дер і ґендер. Який же з них правильний?

1.ВаріантВаріант «гендер» (із глотковим звуком [г] на по-чатку) треба писати відповідно до правил укра-їнського правопису, за яким у словах іншомов-ного походження – загальних назвах літера g передається літерою г, наприклад: авангард (від французького avant-garde), геній (від ла-тинського genius).

Саме цей варіант зафіксований і у Велико-му тлумачному словникові сучасної української мови (ред. – уклад. В.Т. Бусел), рекомендовано-

му Міністерством освіти і науки України (с. 177):Цей же варіант написання фіксують і онлайн-словники, наприклад на Українському лінг-вістичному порталі (http://lcorp.ulif.org.ua) у

розділі «Словники України online»:Найавторитетніший на сьогодні Слов-

ник сучасної української мови в одинадця-ти томах, виданий у 1971 – 1980 роках, слова «гендер» і похідних від нього ще не фіксує, а новий Словник української мови у двадцяти томах, що почав виходити з 2010 року, до лі-тер Г і Ґ ще не дійшов – друком вийшов тіль-ки перший том з літерами А і Б.

Отже, за правилами українського право-пису треба писати «гендер».


Як писати: гендер чи ґендер?

28


2.ВаріантДругий варіант – ґендер – був з якихось при-чин (на сьогодні встановити їх нам, на жаль, ще не вдалося) використаний у перших за-конах, що стосувалися гендерних питань, поширився на нормативні документи відпо-відних установ і продовжує функціонувати. У зв’язку з цим у всіх офіційних державних і підвідомчих документах цей варіант вико-ристовується як єдино можливий, що відпо-відає зафіксованим у законах термінам.

Цим же варіантом послуговується екс-пертне і тренерське кола, часто викорис-товують його медії, він зафіксований також в Українському асоціативному словникові Світлани Мартінек (2007) і Лінгвістичній ен-циклопедії Олени Селіванової (2010), що-правда без коментарів щодо походження і правопису.

Отже, в офіційних нормативних докумен-тах прийнято писати ґендер.

Цікаво, що пошуковик Google на слово «гендер» пропонує 979 000 посилань, пере-важно російськомовних, на слово «ґендер» – 994 000, обома мовами.

Звичайно, українській мові відомий не один випадок паралельного вживання двох варіантів слів (наприклад, оксиморон і оксюморон), є слова з подвійним наголосом (пóмилка і помúлка).

Зважаючи на те, що осіб, які за власним вибором чи з необхідності послуговують-ся варіантом «ґендер», на сьогодні, напевне

більше, – лінгвістам простіше буде прийня-ти до використання цей варіант, ніж органі-зувати кампанію зі зміни однієї літери в за-конах. Можливо, у функціонуванні обох ва-ріантів теж є сенс – так завжди можна буде з першого погляду зрозуміти, чи текст перед вами стосується нормативних документів чи лінгвістики як науки.

Мова – живий організм, якісь слова наро-джуються і живуть довго, якісь із часом змі-нюються чи й зовсім зникають, не пройшов-ши «відбір». Чи залишаться обидва варіанти в українській мові, покаже час.А сьогодні, увівши у пошук по черзі обидва слова, матимете удвічі більше матеріалів з потрібної теми!

Олена Малахова

Хочете дізнатися більше про ґендер у мові? Консультації з ґендерної лінгвістикинадають:

МалаховаОленаАнатоліївнадиректорка Ґендерного центру ХНПУімені Г. С. Сковороди, доцент кафедри україн-

ської мови, кандидат філологічних наук, до-цент – українська, російська, німецька мови,електронна скринька: [email protected], тел.: +38 (097) 781-65-91;

ЯценкоМаринаОлексіївна координаторка проек-тів Ґендерного центру ХНПУ імені Г. С. Сково-роди, доцент кафедри прак-

тики англійського усного та писемного мов-лення, кандидат філологічних наук – україн-ська, російська, англійська мови,електронна скринька: [email protected], тел.: +38(050)400-96-68.

МИ ЗБЕРІГАЄМО

Не зважаючи на всі демократичні змі-ни, в українському суспільстві, на-віть в середовищі молодих людей,

які вважають себе продвинутими та сучас-ними, існують застарілі стереотипи щодо ро-лей жінок та чоловіків. До таких стереотипів відносяться і уявлення про те, яким має бути «справжній чоловік».

Ідея фотопроекту «Бути батьком – це…» народилась під час IV Школи для співробіт-ників та співробітниць центрів ґендерної освіти ВНЗ.

Мета цього проекту – сприяти зміні уяв-лень про загальноприйняті норми стосовно виховання дитини, яке сьогодні визнається більшістю як справа та призначення жінки.

На самій справі, чоловік – батько має такі ж права на дитину, яке має на неї мати, і він несе таку ж відповідальність за виховання своєї дитини, яку несе вона.

Кожен чоловік, свідомо чи несвідомо, за-лишає у спадок своїм дітям «слід батька».

Яким буде цей слід? Це залежить від кож-ного з вас!

Надсилайте ваші фотороботи[email protected]

НАША СКАРБНИЧКА

Фото

проек

т«Бут

и б

атьк

ом ц

е…»

29

30


Нашіпартнери:• Фонд імені Фрідріха Еберта, представни-цтво в Україні www.fes.kiev.ua•Головнеуправлінняусправахсім’ї,молодіта спорту ХОДАkharkivoda.gov.ua• Міжнародний жіночий правозахиснийцентр «Ла Страда - Україна» www.la-strada.org.ua• Програма сприяння парламенту Україниpdp.org.ua •Програмарівнихможливостейтаправжі-нок в Україніgender.undp.org.ua• Інформаційно-консультативний жіночийцентр (ІКЖЦ). Освітня ґендерна програма •«Уповноважувальнаосвіта»www.empedu.org.ua•GENDERMUSEUMwww.gendermuseum.com

зробити своє життя цікавішимта ефективнішим?

Шукайцентр

гендерноїосвіти

у своєму виші!

Хочеш

Випускпідготовлено:Тетяна Ісаєва - редакторка, Марія Чорна - дизайнерка

ВСЕУ

КРАЇНС

ЬКА МЕРЕЖА

ЦЕН


ВНОСТІ

Журнал "МИ" №2

Education