Деснянка вільна №421

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

№ 18 (421) 2 березня 2013, субота

http://sivertime.com.ua e-mail: [email protected]

З народного календаря: під передзвін краплинок і струмочків радіймо весні, квітам і жінкам

Виграла десятки судових справ, але увійти в житло з донькою не може

стор.4У природи немає поганої погоди. І людей поганих не буває!

стор.6

стор.5

Богдан Бенюк та Анатолій Хостікоєв грали «Швейка»

стор.3

стор.8

До 70-рі ч ч я К орю Ків сьК ої т ра г е Дії

Цього дня у Корюківці відбувся скорботний мітинг, присвячений 70-м роковинам Корюківської трагедії 1943 року. Тисячі людей прийшли покласти квіти до Меморіалу на честь героїчного опору жителів цього містечка німецько-фашистським загарбникам. Також в урочищі Гай було закладено капсулу у фундамент Меморіального Хреста першої черги будівництва Меморіального комплексу. Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій відслужив поминальну літію...Скільки вже років напередодні цього дня зустрічаюсь із людьми, які пережили криваву розправу німецько-фашистських катів, урятувалися і відбудували нову Корюківку! Завжди щемно на серці від розповідей, згадок, переживань! Та з кожною весною свідків трагедії все менше й менше приходить до пам’ятника жертвам масових розстрілів мирного населення на мітинг у традиційні дні скорботи. Одні вже сплять вічним сном, іншим несила вийти з дому...

Сумне перше березня...

а рмія

Майже 2500 курсантів навчального центру «ДЕСНА» склали випускні іспити

Чотиримісячний курс підготовки курсантів строкової служби завершився у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокований у cелищі Десна Козелецького району.

Майже дві з половиною тисячі курсантів навчального центру склали випускні іспити та заліки з різних військових дисциплін, зокрема вогневої, тактичної, фізичної та інженерної підготовки, із захис-

ту від засобів масового ураження, а також водіння бойових машин.Голова комісії з прийому іспитів, перший заступник коман-

дира 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України генерал-майор В’ячеслав Назаркін високо оцінив підго-товку курсантів навчальних підрозділів.

– Солдати показали добрі теоретичні знання та практичні навички, – повідомив генерал-майор. – За результатами навчання вони отримають відповідні сертифікати спеціаліста Сухопутних військ та служитимуть і далі в інших військових частинах Збройних сил України.

Також командування 169-го навчального центру відзначило кра-щих військовослужбовців грамотами, подяками та нагрудним зна-ком «Гвардієць», а ще надало їм військове звання «старший солдат».

Віктор АНУФРІЄВ

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛ

А

http://sivertime.com.ua

2 № 18 (421) 2 березня 2013, суботаhttp://sivertime.com.ua

МІС Ц Е ВЕ СА М ОВРЯ Д У В А Н Н Я

Спершу голова облради Анатолій Мельник, який вів засідання, «пунктирно» окреслив ситуацію, що склалася в місце-вому самоврядуванні: йому не вистачає видатків, виділених на функціонування закладів бюджетної сфери. Не менш важ-ливе питання – дотримання законності в діяльності органів місцевого самовряду-вання. Хоча цифра корупційних дій поса-дових осіб невисока, вона все ж ганьбить управлінські структури, викликає недові-ру до них у населення.

Один із головних пріоритетів у роботі облради – зміцнення зв’язків та взаємодії між радами всіх рівнів. Завдяки спільним зусиллям депутати затвердили програму розвитку місцевого самоврядування на Чернігівщині. Допоможе місцевим радам і ухвалений ними порядок погодження клопотань про надання спеціальних до-зволів на користування надрами, який передбачає обов’язкову участь суб’єктів господарювання, користувачів надр, у комплексному соціально-економічному розвитку територіальних громад.

А порядок надання та припинення пра-ва користування мисливськими угіддями зобов’язує користувачів угідь укладати з місцевими радами угоди з механізмом припинення їх використання в разі не-виконання обов’язків щодо охорони при-родних ресурсів.

Виконувач обов’язків заступника голови ОДА з гуманітарних та політи-ко-правових питань Юрій Музика по-інформував присутніх про підсумки соці-ально-економічного розвитку області за минулий рік. Вагомий доробок має агро-промисловий комплекс. А ось наслідки оптимізації шкільних мереж і медичних закладів викликають незадоволення в населення, особливо сільського.

Пригадується застереження голови ОДА Володимира Хоменка на засіданні комітету з економічних реформ, що най-важливіше сьогодні – не погіршити ме-дичне обслуговування, доступність йо-го для сільських жителів. Таки наламали трохи дров із оптимізацією, яку люди не всюди сприйняли прихильно.

Заступник прокурора області Олег Підгайний повідомив, що торік було ви-крито 8 злочинних угрупувань. Пріоритет у діяльності правоохоронних органів –протидія корупції. Упродовж минулого року в суди направлено 22 кримінальні

справи про злочини, пов’язані з коруп-цією. З 24-х осіб, притягнутих до відпові-дальності за корупційні дії, четверо дер-жавних службовців, стільки ж посадових осіб місцевого самоврядування, три пра-цівники органів внутрішніх справ, два по-датківці, стільки ж працівників державної виконавчої служби.

Найбільший хабар, 90 тисяч гривень, одержав керівник обласного державного центру експертизи сортів рослин за неза-конне надання дозволу на реалізацію за заниженою вартістю матеріальних ціннос-тей, що перебували на обліку в цій уста-нові. 73 тисячі поклав до власної кишені податківець за сприяння у знятті арешту з банківського рахунку суб’єкта господар-ської діяльності... Про всі такі факти про-куратура оперативно інформує громадян.

Серед корупційних правопорушень – хабарництво, зловживання службовим становищем. Ласим шматком для корупці-онерів стають бюджетні кошти, а точніше їх використання. Особливої гостроти набу-ло дотримання закону в сфері земельних відносин, які мають бути під особливим контролем територіальних громад, їхніх виконавчих органів.

За інформацією заступника директо-ра департаменту фінансів облдержад-міністрації Любові Жукової, видатки обласного бюджету у нинішньому році суттєво зростуть, зокрема і за рахунок державних субвенцій. Уперше за остан-ні сім років держава розплатилася з бю-джетниками за минулий рік у тому ж ро-ці (це зняло питання виплати зарплати за січень нинішнього). Та оскільки зміни до Бюджетного кодексу і до постанови щодо формування видатків місцевих бюджетів на сьогодні не внесено, проблеми з ви-платою зарплати бюджетникам – дамоклів меч і в нинішньому році.

Директор департаменту житлово-комунального господарства, реґіо-нального розвитку та інфраструкту-ри ОДА Петро Головач, який недавно прийняв відомство з розширеним ко-лом повноважень, почувався проте до-сить упевнено, аналізуючи його роботу за минулий рік. Показники, принаймні, не гірші ніж у середньому в Україні. Та проблем сьогодні вистачає. Як завжди, допікає нестача фінансового ресурсу. Виграє зазвичай той, хто шукає і знахо-дить спонсорів, зокрема зарубіжних. Як

це робить «Чернігівводоканал», співпра-цюючи із Світовим банком. Завдяки його інвестиціям підприємство провело рекон-струкцію каналізаційних насосних станцій, встановило сучасне обладнання на суму 30 мільйонів гривень. Після реконструкції витрати енергоносіїв на кубометр питної води зменшилися на 12,7 відсотка, питомі витрати електроенергії на транспортуван-ня та очистку кубометра стічних вод –на 7 відсотків.

Використання залучених коштів до-зволило провести реконструкцію, капі-тальний ремонт та встановити котельне і насосне обладнання у 19-ти котельнях області. Департамент уживає заходи для зниження частки природного газу в па-ливному балансі. У низці населених пунк-тів котельні бюджетної сфери перевели на тверде паливо, зокрема пілети. Таким чином можна буде заощадити близько мільйона кубометрів природного газу.

Під контролем і стан взаєморозрахун-ків. За електроенергію вони становлять 99,8 відсотка. Підприємства комунальної теплоенергетики та котельні промисло-вості, які надають тепло бюджетним уста-новам і населенню, через нестачу обіго-вих коштів розрахувалися за спожитий газ лише на 78 відсотків. Якщо не буде виділено кошти з бюджету для компен-сації різниці в тарифах, комунальникам доведеться терпіти збитки.

Тому керівник департаменту Петро Головач запропонував місцевим керів-никам під час перегляду бюджетів мак-симально звертати увагу на потреби ко-мунальників, повністю використовувати виділені кошти для бюджетних установ на оплату спожитих енергоносіїв та послуг із тепловодопостачання. І, нарешті, поетап-но запровадити економічно обґрунтовані тарифи, оскільки всі складові послуг до-рожчають, а їхня вартість не змінюється.

Підбиваючи підсумки розмови, а по-тім і під час спілкування з пресою, голо-ва облради Анатолій Мельник наголо-сив, що місцеве самоврядування також потребує реформування. На його децен-тралізації і дерегуляції акцентує увагу і Президент України Віктор Янукович. Саме розв’язавши руки територіальним грома-дам, можна відродити ініціативу і відпо-відальність їхніх керівників на шляху до самодостатності.

Олекса ДОРОШ

Про що б не йшлося в діяльності органів місцевого самоврядування, та в підсумку все зводиться до самодостатності територіальних громад у вирішенні питань власного життя-буття. А оскільки повноваження, делеговані державою місцевим радам для надання соціальних послуг населенню, не мають достатнього фінансового ресурсу, то така і якість цих послуг. Про це казали учасники спільного засідання обласної асоціації «Ради Чернігівщини» та консультативно-дорадчої ради при голові облради, аналізуючи діяльність місцевих рад на сучасному етапі та стан дотримання ними чинного законодавства.

Коли ж територіальні громади стануть самодостатніми?

Т Е Н Д Е Н ЦІЇ

На Чернігівщині середня зарплата на 732 гривні нижча ніж в Україні

У січні нинішнього ро-ку середня заробітна пла-та штатного працівника на Чернігівщині станови-ла 2268 грн (в Україні – 3000 грн), що на 11,2% більше ніж у січні 2012 року.

За даними головного управління статистики у Чернігівській області, найбільшу зарплату у січні отри-мували працівники фінансової та страхової сфер, а також фахівці з постачання електроенергії, газу, пари та конди-ційованого повітря, добувної промисловості і розробки кар’єрів, де нарахування в 1,5–1,7 раза перевищили се-редньообласний показник.

Водночас найменше нараховано заробітної плати тим, хто працював на виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів тощо, а також брав участь у тимчасовій організації харчування, поштовій та кур’єрській діяльності.

А Г РА Р Н И Й СЕ К Т ОР

Сільське господарство врятують інвестиції

За попередньою інформацією, в аграрний сектор області у 2012 році було залучено 8590 мільйонів гривень інвестицій, що на 213,5 мільйона гривень більше ніж у 2011 році. Про це повідомили в прес-службі департаменту агропромислового розвитку обл держадміністрації.

Так, завдяки залученню інвестицій минулого року введено в експлуатацію 6 сучасних елеваторів сукуп-ною потужністю 284,6 тис. тонн (ТОВ «Елеватор-Агро» Прилуцького району, СТОВ «Інтер» Ічнянського райо-ну, ТОВ «Бахмачрегіонпостач» Бахмацького району, АХ «Росток холдинг» (м. Ічня), АПГ «Агротрейд» (с. Велика Доч) Борзнянського району та ПАТ Носівське ХПП (м. Носівка).

Крім того, проведено повну реконструкцію 4 схо-вищ для зберігання сільськогосподарської продукції сукупною потужністю 2,8 тис. тонн (три овочесховища в Чернігівському та одне – в Куликівському районах).

Для поліпшення ситуації в галузі тваринництва, зо-крема нарощування поголів’я великої рогатої худо-би, у сільськогосподарських підприємствах області в 2012 році реалізовано низку інвестиційних проектів, зо-крема введення в експлуатацію 4 тваринницьких комп-лексів загальною потужністю 1600 голів (друга черга бу-дівництва молочного комплексу ТОВ «Дружба Нова» на 500 корів, перша черга будівництва молочного комплек-су у ПрАТ «Чернігівське племпідприємство» на 500 корів, друга черга будівництва молочного комплексу ТОВ АФ «Обрій ЛТД» на 300 корів та молочний комплекс у СТОВ «Крапивнянський» на 300 корів).

Також у 2012 році розпочато будівництво найсучасні-шого комплексу на 4,5 тис. голів у селі Красносільське Борзнянського району.

СТ РІЛ К И, В П Е РЕ Д!

Україна таки перейде на літній час

Через місяць українцям доведеться вставати на го-дину раніше. 30 березня Україна перейде на літній час. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров, від-повідаючи на запитання чи-тачів своєї Facebook-сторінки.

– Ми, як і зазвичай, 30 березня перейдемо на літній час. Жодних дебатів із цього приводу ніде немає. А коли таке питання обговорюватимемо, обов’язково проінформуємо громадськість і порадимося. Але нині, я думаю, це неакту-ально. Ми маємо максимально використовувати світлий час доби і економити енергоресурси, – заявив він.

Як повідомлялося раніше, Міністерство економічно-го розвитку і торгівлі України запропонувало відмови-тися від переведення годинників на літній/зимовий час. Відповідний проект закону розміщено на сайті МЕРТ.

РЕҐІОН


№ 18 (421) 2 березня 2013, субота 3http://sivertime.com.ua

ВИГРАЛА ДЕСЯТКИ СУДОВИХ СПРАВ, але увійти в житло з донькою не можеУ Чернігові чоловік вигнав із квартири тяжко хвору доньку та свою колишню дружину, яка водночас є її опікуном. Незважаючи на численні рішення судів на користь матері та доньки, чоловік не просто відмовляється впускати свою рідню до спільного житла, а й не віддає їм їхніх речей.

Історія двадцятирічної давнини

Тетяна і Володимир прожили у шлюбі шістнадцять років. Розлучилися у далекому 1986-

му. Тетяна Андреєва сподівалася на спокійне життя без свого крив-дника, котрий, як каже жінка, часто і жорстоко лупцював її та доньку. Розділили спільне майно і ніби по-прощались, але не так сталося…

– Я віддала йому дачу площею 54 квадратних метри з частковими вигодами (зі світлом та водою), яку збудував мій батько, – каже Тетяна Миколаївна. – Собі з донькою зали-шила квартиру (32 квадрати).

Як розповіла пані Андреєва, зго-дом вона розміняла житло на кім-нату в комуналці для себе та час-тину будинку для своєї доньки. Через півроку чоловік умовив до-чку прописати його у квартирі. Тетяна Миколаївна про це навіть не здогадувалася. Тоді їй здавало-ся, що життя почало налагоджува-тися. У доньки – навчання, у мате-рі – престижна робота в одній із місцевих будівельних компаній, ке-рівництво якої допомогло одинокій жінці прибудувати невелику кімна-ту. Про колишнього чоловіка Тетяна Миколаївна почула вже у 2009 році.

– Він з’явився раптово, – схви-льовано розповідає жінка. – Попро-сився до доньки, а потім вигнав її на вулицю у чім стояла… Навіть зібрати речі не дозволив.

За словами чернігівки, вона кіль-ка місяців шукала свою дочку, роз-клеювала оголошення у людних місцях. Нарешті, їй зателефонували з міліції і повідомили, що доньку знайшли на вокзалі у дуже тяжко-му психологічному стані. Як потім з’ясувалось, її підібрали монашки і відвезли до Києва в один із мо-настирів. Варто додати, що 64-річ-на Тетяна Миколаївна, маючи інва-лідність другої групи, – єдиний офі-ційний опікун своєї доньки Наталії, а отримана психологічна травма лише ускладнила загальний стан дівчини. Втім, подавати до суду на колишнього чоловіка, мабуть, че-рез свою наївність не збиралась. До суду на Тетяну Андреєву пер-шим подав… її чоловік.

– Позов був про позбавлення ме-не прав опікунства над донькою, – розповідає жінка. – Але суд не за-довольнив вимог мого колишнього чоловіка. Він усе робить для того, щоб приватизувати другу половину житла, оскільки першу приватизу-вав у 2000 році.

Міліціонер закривав очі на вибрики чоловіка?

Згодом обурена матір подала зустрічний позов на чоловіка про позбавлення його опікун-

ських прав і виграла суд (опікунство над донькою чоловік оформив у 2007 році, тоді Тетяна Андреєва вже була її першим опікуном). За словами чернігівки, Володимир Андреєв не пускає її та доньку до будинку, час від часу забиває две-рі та міняє замок. Незважаючи на численні рішення судів, вселитись туди вони не можуть. Крім того, як тільки жінка з’являється на порозі будинку, отримує стусанів від свого колишнього. З цього приводу також було кілька рішень судів та міліцей-ських протоколів про недопущення

антисуспільної поведінки щодо неї з боку колишнього чоловіка. Суд навіть неодноразово зобов’язував Володимира Петровича сплачувати штрафи, а сусіди зверталися до мі-ліції з проханням відправити його на примусове лікування. Але реак-ції дільничного жодної.

Тетяна Андреєва переконана, що міліціонер із чоловічої солідарності закривав очі на вибрики чоловіка. Жінка почала скаржитися міліцей-ському керівництву на їхнього пра-цівника. Нещодавно вона отримала відповідь за підписом начальника УМВС України в Чернігівській облас-ті Олександра Михайлика. У листі йдеться про таке (подано мовою документа): «За фактами, викладе-ними у Ваших скаргах, працівниками управління громадської безпеки та відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВС в Чернігівській області проведено службове розслідування. Під час службового розслідування було ретельно вивчено матеріали перевірок, в яких вказаним працівни-ком міліції приймались необґрунто-вані рішення, що надавали перевагу Вашому колишньому чоловікові… Матеріали перевірки внесено до

єдиного реєстру досудових розсліду-вань, слідчим відділом Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області розпочато кримінальне про вадження за ч. 1 статті 125 (Умис не легке тілесне ушкоджен-ня) Кримінального кодексу України».

Зважаючи на те, що у зверненні були відомості про можливе пере-вищення працівником міліції своїх службових повноважень, для на-дання правової оцінки матеріали службового розслідування право-охоронці направили до прокурату-ри. Отже, остаточне рішення щодо вини працівника міліції ухвалять уже після рішення прокуратури.

Десятки судових рішень на користь жінки та її доньки

Але від цього Тетяні Андреєвій і її хворій доньці ні жарко, ні холодно. Незважаючи на десят-

ки судових справ, які вона вигра-ла, увійти з донькою до спільного з чоловіком житла не може. Так само, як не може забрати і речей своєї дитини. Жінка сподівається, що стаття у нашій газеті хоч якось присоромить її колишнього благо-вірного, допоможе достукатися до глибин його сумління.

Тим часом достукатись до Воло-димира Петровича ми не змогли. Двері його будинку ніхто не від-чиняє. Втім, для об’єктивності ми все-таки наведемо і його думку, до речі, задокументовану (пода-но мовою оригиналу): «Я просив

суд надати роз’яснення, – пише в одній зі своїх скарг (21 жовтня 2012 року) чоловік, – в яку саме частину заселеної житлової площі однокімнатної квартири площею 13,8 квадратних метри належить вселити другу сім’ю із двох осіб. Можливості і взаємної згоди для розподілу площі квартири немає. Про це я заявляв ще на судовому засіданні щодо прийняття рішен-ня про вселення. Мабуть, проведен-ню виконавчих дій має передувати розділення квартири з виділенням частки спільного майна з об’єкту співвласності. Хто і яким чином вкаже, які в натурі площі в одно-кімнатній квартирі мені потрібно звільняти для нашої родини? Кому спати біля вікна, а кому біля пара-ші? Чи це потрібно з’ясовувати з позиції кулаків?!!

У житловій площі є моє май-но та майно недієздатної донь-ки, опис якого виконаний два роки тому. Але до цього часу опікуном воно не отримане. Чи маю я в по-рушення п 2.12 Правил опіки та пі-клування допускати без органу опі-ки до описаного майна недієздатну та її опікуна?»

Володимир Андреєв просив суд другої інстанції скасувати ухвалу Новозаводського районного су-ду Чернігова від 16.10.2012 р. та зобов’язати суд першої інстанції надати роз’яснення, як потрібно виконувати це рішення.

Натомість Апеляційний суд Чер-ні гівської області не знайшов під-став для задоволення апеляційної скарги чоловіка і залишив судову ухвалу без змін.

За словами Тетяни Андреєвої, рішення про вселення її та доньки до будинку державні виконавці ви-конували чотири рази. Останній раз 24 грудня 2012 року, однак кожного разу її колишній чоловік чинив пе-решкоди, а через деякий час знову викидав її на вулицю.

Цей конфлікт стосується лише однієї родини, але випадки, коли судові рішення не виконано, не поодинокі. Як бути в такій ситуації? Куди звертатися?

Коментар чернігівського юриста Жанни Максимової:– Щодо цього випадку, то вітчизняне законодавство перед-

бачає покарання за систематичне порушення судових вимог. Так, відповідно до частини шостої статті 79 Закону України «Про виконавче провадження», якщо боржник і далі перешкоджа-тиме проживанню стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із за-явою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно примусово вселити стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному роз-мірі відповідно до статті 89 цього Закону. Розмір штрафу ста-новить від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж боржник знову без поважних причин не виконає рішення, державний виконавець у тому ж порядку на-кладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Віталій НАЗАРЕНКОФото автора

сім е Й Н И Й К о НФЛіК т



Під передзвін краплинок і струмочків радіймо весні, квітам і жінкам

1 БЕРЕЗНЯ – МАРУФИУ народі цього святого вважають

заступником від злих духів.2 БЕРЕЗНЯ – ФЕДОРАЦього дня вшановують пам’ять

Федора Мовчазного, що жив у XIII ст. Він відзначився подвигом мовчання, чим досяг невидимого спілкування із самим Богом, за що одержав від нього дар чудотворення.

У старі часи існувало повір’я, що, помолившись святому Федору, мож-на повернути викрадені речі.

3 БЕРЕЗНЯ – ЛЕВА ТА ФЛАВІАНАУ народі цього дня пекли вівсяне

печиво і очікували пташку-вівсянку, приліт якої наближав теплі весняні дні. Вважають, що варто відвідати храм, уникати темних місць і не но-сити прикрас.

4 БЕРЕЗНЯ – КАЗИМИРАГоворили, що «у Казимира не-

певна віра», тобто погода цього дня зазвичай стійкою ніколи не бувала.

5 БЕРЕЗНЯ – АГАФОНАУже з’явилися ранні проталини

на полях, тож казали: «Як не злись, метелице, а вже весною повіває».

5 БЕРЕЗНЯ – ЛЕВКАЛюди примічали: якщо цього дня

розтаватиме сніг і курка води біля порога нап’ється, чекай теплої вес-ни. За давнім повір’ям, на Левка не дивилися в небо, щоб не побачи-ти падаючої зірки – це була пога-на прикмета.

6 БЕРЕЗНЯ – ТИМОШИ-ВЕСНОГРІЯ, ХОМИЦього дня весна приходила на

поріг із сонечком і теплим вітерцем. Казали: «Прийшов Хома – зими вже нема», або «На Тимоша-весногрія і старцям надія».

7 БЕРЕЗНЯ – МАВРИКІЯ і 70-ти ВОЇНІВ

Усі вони служили в римсько-му війську, були послідовниками вчення Ісуса Христа. За сповід-ування християнської віри були замучені.

8 БЕРЕЗНЯ – ВСЕНАРОДНЕ ЖІНОЧЕ СВЯТОПід передзвін краплинок і стру-

мочків приходить до нас перше весняне свято – Міжнародний жіно-чий день. Це одне із найсвітліших

всенародних свят, зігріте любов’ю і вдячністю до жінки-матері.

8 БЕРЕЗНЯ – ПОЛІКАРПАЦей святий прожив довге й ці-

каве життя, а скінчив його трагіч-но. У юності він розмовляв з дея-кими апостолами, які розповідали йому про діяння Христові. Згодом став єпископом сирійського міс-та Смирни. Він розвінчав учення гностиків, які намагалися поєднати ідеї християнства, східних релігій та античної філософії, прагнув ство-рити єдину практику щодо свята Великодня. 167 року Полікарпа бу-ло спалено на вогнищі.

9 БЕРЕЗНЯ – ОБРЕТІННЯ, ОБЕРТІННЯ, ІВАНА ПРЕДТЕЧІ

Присвячено мощам Іоанна Хрестителя. У народі це свято одер-жало назву обертіння і набуло зо-всім іншого смислу: цього дня пти-ця повертається до гнізда, діти – до хліба, а людина – до роботи.

9 БЕРЕЗНЯ – ВСЕЛЕНСЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА

Цієї суботи, за православним ка-лендарем, поминають душі помер-лих родичів.

10 БЕРЕЗНЯ – ТАРАСАПогоду в цей день передбачають

птахи: синиця заспівала – тепла на-ворожила.

11 БЕРЕЗНЯ – ПОЧАТОК МАСЛЯНОГО ТИЖНЯЦе давнє слов’янське свято про-

водів зими. За традицією, із соломи роблять опудало зими, яке на санях вивозять із людського поселення в поле, танцюють навколо нього, спі-вають жартівливі пісні, а потім спа-люють. Протягом масляного тижня вживають страви з молока, сиру, борошна, якими пригощають гостей, бо святкування Масляної починають з відвідання рідних.

12 БЕРЕЗНЯ – ПРОКОПА-ПЕРЕЗИМНИКА

За старих часів казали, що в цей день «березень дорогу рушить, але в’язне в заметі», «і тане, і мерзне».

13 БЕРЕЗНЯ – ВАСИЛЯ ТЕПЛОГО, КРАПЕЛЬНИКА

Сонце вже досить відчутно при-гріває. Вважається, що на Василя Теплого мисливцям треба збиратися полювати на зайців. Помічено: якщо цього дня дощ, то літо буде мокрим.

14 БЕРЕЗНЯ – ЄВДОКІЇ,ЯВДОХИ-ПЛЮЩИХИІз найдавніших часів і до XV сто-

ліття в Україні-Русі Новий рік відзна-чали саме на Явдохи. А потім це свя-то стало початком весни. Плющихою цей день називають тому, що дмуть теплі весняні вітри, які «плющать» шар снігу або криги.

Примічали: сонячний день на Явдохи віщує врожай пшениці, коно-

пель, льону, огірків, опеньків. Увесь день погожий – усе літо буде гарне, а якщо день похмурий, дощовий, то літо буде тепле й мокре, треба сіяти просо й гречку. На Явдоху висівали капусту на розсаду, вважали, що тоді вона не боятиметься морозів.

15 БЕРЕЗНЯ – ТЕЩИНІ ВЕЧІРКИТриває Масляна, і зяті запрошу-

ють своїх тещ у гості.16 БЕРЕЗНЯ – ПРОВОДИ ЗИМИ

І ЗУСТРІЧ ВЕСНИСаме на честь пробудження

Сонця на Масляну пекли млинці, які є головним і невід’ємним атрибу-том свята. Вважається, що, з’їдаючи круглий, рум’яний, гарячий млинець, схожий на сонце, людина з’їдає і час-тинку сонячного тепла й могутності.

17 БЕРЕЗНЯ – ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ. ЗАГОВИНИ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Останній день масляного тиж-ня називають прощеною неділею. Цього дня треба просити вибачення один у одного за всі образи, спри-чинені протягом року.

17 БЕРЕЗНЯ – ГЕРАСИМА-ГРАЧІВНИКАЦей день здавна пов’язано з при-

льотом перших граків.18 БЕРЕЗНЯ – ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУВеликий піст готує християн до

гідної зустрічі свята Воскресіння Христова (Пасхи) і триватиме до Страсної суботи. У ці дні віруючі не споживають м’ясних і молочних продуктів. Та суворий піст не тільки тілесний, але й духовний: потрібно утримуватися від брутальних слів і навіть поганих думок, гріховних вчинків, надмірних веселощів. У той же час треба намагатися зробити якусь добру справу: допомогти бід-ному, безрідному, немічному.

18 БЕРЕЗНЯ – КОНОНАЗа переказами, святий Конон пра-

вить кіньми колісниці, якою їздить по небу Ілля-Громовик, тому його вважали захисником і покровите-лем коней.

19 БЕРЕЗНЯ – ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Церковне свято, пов’язане з подо-рожжю матері римського імперато-ра Костянтина Великого імператриці Олени, котра в Єрусалимі знайшла хрест, на якому був розіп’ятий Ісус, та цвяхи, якими його прибили до хреста.

20 БЕРЕЗНЯ – СЕМИ ХЕРСОНЕСЬКИХ ЄПИСКОПІВ21 БЕРЕЗНЯ – АПОСТОЛА ЄРМА22 БЕРЕЗНЯ – СОРОК СВЯТИХКолись вважалося, що саме з цьо-

го дня, коли сорока має покласти в гніздо сорок паличок, і розпочина-лася весна. Символічним був дуже давній обряд «топтати ряст», тобто первоцвіт. Виходили навіть дуже ста-

рі й немічні дідусі й бабусі, які всю зиму просиділи на печі, й, притопу-ючи по першій зелені, примовляли: «Топчу, топчу ряст, дай Боже і на той рік топтати». Є народні прикмети і до цього свята: якщо на Сорок Святих тепло, то сорок днів буде така ж по-года, а холодно – чекай сорока при-морозків, коли ж хмарно і морозець, то скоро потепліє і можна буде сіяти.

23 БЕРЕЗНЯ – КІНДРАТА ТА КІДРАТА НІКОМІДІЙСЬКИХ

Обидва були ревними служите-лями Христової віри, жили в III ст. Перший із них добре розумівся на травах і лікував ними людей. Інший Кідрат відзначився тим, що на свої гроші купував їжу і давав її ув’язненим християнам. Померли обидва мученицькою смертю.

24 БЕРЕЗНЯ – ТОРЖЕСТВО ПРАВОСЛАВ’ЯУ першу недiлю Великого по-

сту свята церква згадує перемо-гу православ’я над єресями, тому цей день називається «Недiлею православ’я».

25 БЕРЕЗНЯ – ФЕОФАНАЗа народним звичаєм переказу-

ють: якщо цього дня туман, то рік буде урожайним на льон. У цей день годиться особливо піклуватися про коней: за повір’ями, якщо захворіє кінь, то він усе літо хворітиме.

26 БЕРЕЗНЯ – НИКИФОРА27 БЕРЕЗНЯ – РОСТИСЛАВА28 БЕРЕЗНЯ – АГАПІЯ30 БЕРЕЗНЯ – ТЕПЛОГО ОЛЕКСИСвято бджолярів, мисливців і ри-

балок. У народному побуті святий Олексій, чоловік Божий, одержав ім’я Теплого, бо о цій порі пові-ває теплий вітерець і з гір сходить останній сніг, на річках тане крига.

Пасічники виставляють вулики, а якщо холодно, то йдуть у приміщен-ня, де зимують бджоли, і влаштовують ціле дійство з примовляннями щодо гарного медозбору. Рибалки святку-ють цей день, сподіваючись на до-брі лови, «бо хто не шанує Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде». «На теплого Олекси риба хвостом лід розбиває». І це ніби мож-на почути й побачити – треба тільки вийти раненько на берег.

31 БЕРЕЗНЯ – КИРИЛАТак кажуть у північних регіонах

України, де цієї пори їздити по зи-мових дорогах саньми стає дуже важко, а то й неможливо.

31 БЕРЕЗНЯ – СОБОР УСІХ ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

Підготував Сергій ГАЙДУК

Березень – це сонцегрій, весновій, вітроніс. Саме первісток весни приносить молочно-білі дзвіночки пролісків. У річках нереститься риба, вилазять погрітися з вуликів бджоли. Повертаються до рідних домівок лелеки. Прокидаються їжаки. День рівняється з ніччю, а згодом і обганяє її.У березні природа оживає й дає нове життя. Саме тому стародавні римляни назвали цей місяць на честь Марса, бога родючості природи, мартом. В Україні березень іноді називали крапельником, протальником – від швидкого танення снігу, красовиком – за неповторну красу та чарівність природи, що оживала після зими. Але найбільш уживаними назвами цього місяця були березіль, березник і березень.На перший весняний місяць припадають народні й церковні свята, з якими пов’язані самобутні обряди, прикмети.

З НАРОДНОГО КАЛЕНДАРЯ

радіймо весні, квітам і жінкам Березень – це сонцегрій, весновій, вітроніс. Саме первісток весни приносить молочно-

березень іноді називали крапельником, протальником – від швидкого танення снігу, красовиком – за неповторну красу та чарівність природи, що оживала після зими. Але

На перший весняний місяць припадають народні й церковні свята, з якими пов’язані



Початок на 1-й стор.

«Штатна виступаюча»

Її квартира замкнена. На вікнах – фіранки. Ольги Романівни Суровець, моєї вчительки, не-

має вдома. Стареньку забрала до себе донька в Чернігів. Не може не-мічна мати вже сама жити. Хвороби дошкуляють до безтями, майже зов сім не бачить. Хіба ж вона зали-шила свою дорогу Корюківку, якби здоров’я хоч трішки було більше?!

Ольга Романівна часто виступала в нас на мітингах пам’яті як свідок трагедії. Голос чіткий, але, правда, часто тремтів. Інколи вона переби-рала передбачуваний час, і в натов-пі молодих корюківців відчувало-ся невдоволення. Мовляв, скільки можна говорити? Минулого року виступала і нині... Скільки можна?

Звідки їм було знати, як умовля-ли стару вчительку слово сказати – перед усім людом! Просили й інших свідків, але кому потрібні пережи-вання? Серце може зупинитися!

Ольга Романівна погоджувалася. Вона стояла перед мікрофоном на білому снігу, наче на гарячому піску. Чи знає хто, що в 1941-му її випус-кний клас зустрічав світанок у пер-ший ранок Великої Вітчизняної війни? Вона не любила, коли цю війну на-зивали Другою світовою. Не треба за це її зневажати. Майже всі одно-класники Ольги Романівни загинули на фронті, у партизанських лісах і під час корюківської трагедії. Їй вдалося врятуватися. Коли радянські війська звільнили рідне місто, Оля Суровець складала перші списки загиблих ко-рюківців. Вони в архіві є й досі.

Людині властиво за чимось жал-кувати. Так і мені. Першого берез-ня на мітингу, де будуть не ли-ше корюківці, а й люди з Києва, Чернігова, не вистачатиме голосу дорогої вчительки.

Іванова «енциклопедія»У житті повелося: про кого пи-

шу – довго пам’ятаю й підтримую зв’язки. Недавно телефоную Івану Лукичу Стельмаху з далекої вули-ці. Голос бадьорий:

– Усе добре! Роботи вистачає. Ще не охолов!

Дід Іван не тільки великий тру-дівник, а й жартівник. Зовсім сліпий, але навіть ображається, якщо хтось починає його жаліти. Живе сам, до дочок відмовляється їхати. Пере, їс-ти готує, посуд миє, сніг від порога й до вулиці розчищає. Радіє всім, хто до нього двері відчиняє. Зачастили музейні працівники й журналісти. Останні були з Києва, коли знімали документальний фільм про корюків-ську пожежу. В Івана Лукича сиділи три години. Дідок притомився, та їм не зізнався. Розповів, що бачив і чув тоді, 1 березня 1943 року. Бачив, як гітлерівці встановлювали кулемет на вузькоколійці й косили вогнем усіх, хто тікав на околиці в сусідні Милейки. Називав багато імен зна-йомих, яких по-звірячому вбили й спалили. Трьохсот не забув.

В Івана Лукича не голова – ен-циклопедія. Пам’ять хороша. Знає достеменно, хто з його роду і як воював, чи не хилив голову. Про будь-кого зі свого кутка може дов-го розповідати. Пам’ятає всіх одно-літків, яких убито кривавого берез-ня, знає, за якою партою сиділи, як училися і бешкетували, тільки про перше втрачене кохання не всім розказує. Ворожа куля ту дівчину на дорозі наздогнала. Доньку на-звав її іменем...

Дві доби у в’язниці

Корюківців убили й спалили живцем після масштабної пар-тизанської операції. Помста!

Народні месники зуміли визво-лити з в’язниці багатьох своїх рід-них, інших земляків, на яких чекала смертна кара.

Дві доби серед ув’язнених були Нестор Скрипка, батько секретаря підпільної комсомольської органі-зації Федора Скрипки, з трирічною онукою Світланкою. Її татка вбили ще на початку війни, а маму з бра-тиком – у лютому 42-го.

Діда з онукою мали стратити 26 лютого 43-го. Та страту відклали на день. У машину-душогубку заби-рали щодня по 20 чоловік. А дід був якраз того дня 21-м. Пунктуальні німці зайвого не взяли. Дитину теж. Отже, завтра! Та вночі налетіли пар-тизани і всіх визволили.

А через два дні дідова роди-на знову тікала від смерті: палала Корюківка. Маленька Світланка лед-ве не загинула в болотах.

Після війни вона таки почула до-кір: «Якби партизани не визволяли в’язнів, Корюківка б уціліла».

– Коли б ваші рідні були у в’яз ниці і на них чекала смерть, ви б сиділи склавши руки? – у відповідь запи-тала Світлана.

Інколи зустрічаю її в Корюківці. Сюди приїздить хіба що в лікарню. Давно вже живе в Забарівці.

– Свідок я маленький. Усе знаю з дідових розповідей, – каже Світлана Федорівна Забаровська.

Вона все життя вчила сільських дітей не тільки читати й писати, а й бути патріотами своєї Батьківщини. Великому вчила...

Хата для доньки

Будиночок у Ганни Тихо новської на вулиці Лермонтова, 5 невеличкий. Його збудував

для доньки батько, коли повернув-ся з війни. Галі було тоді 13 років. Стала вона тут господинею. А тат-ко жив окремо з мачухою, яка не любила дівчинку.

– На цьому місці й стара хата стояла. Її спалили 1 березня 43-го. Багато людей у ній згоріло. З центру міста ще звечора, 28 лютого, жите-лі на околиці тікали. Попросилися й до нас, – розповідала Ганна.

Я приходила до неї розпита-ти про родину лікаря Гаврила Безрод ного.

– Його дружина з донькою і ще дві лікарки загинули в нашій хаті, а його не було. Безродний не ночу-вав у нас, не вистачило місця, пішов далі до знайомого Смілика. Це його врятувало.

Дівчинка Галя тікала від смерті у невеличкому гурті, де був хлопчик Толик. Він почав жалібно просити у фашистів шматочок цукру. Мабуть, у ката щось ворухнулось у грудях – відпустив дітей... А скількох не від-пустив?

Після пожежі Галя з сусідкою зібрали кісточки спалених людей, склали в миску, іншою накрили й поховали біля дому.

Рукопис із минулого століття

Серед свідків корюківської траге-дії, котрі ще живі, дві сестри – Діна Корнієвська та Іри на

Ткачова (дівоче прізвище – Наза

рові). Вони мої сестри й стар-ші від мене на два десятиліття. Журналістам нескромно вихваляти свою рідню. Я й не збираюся. Річ у тім, що вони теж майже останні свідки. Дуже хочуть не вмерти, а дочекатися, коли в Корюківці буде Меморіал. Діна увесь свій вільний час присвячує громадським спра-вам. Багато допомагає працівни-кам місцевого історичного музею, шукає свідків трагедії, записує їхні спогади, листується з корюківцями, що живуть у Росії, Білорусі, Ізраїлі. Канаді, США. Ірина більше опікуєть-ся сім’єю, та завжди йде на зустрічі з різними делегаціями, які приїздять у наше місто, щоб почути людей, які багато знають про трагічні березне-ві дні 43-го. Дуже хвилюється, пере-живає, чи вдало розповідає. Вдома потім п’є ліки і дає собі слово ніку-ди більше не ходити. Минає час, і все починається знову...

Цієї зими сестри отримали ду-же цінний лист із Чернігова від доньки лікаря Безродного, пер-ша родина якого згоріла у вог-ні. Олена Максимівна разом із братом Борисом зберігали ба-гато років спогади своєї бабусі Ольги Павлівни Горбачевської. Передали їх до музею, в районну газету. І в мене є копія. Важко чи-тати: Ольгу Горбачевську разом із десятками корюківців привели на розстріл до ресторану, що був у центрі міста (там тепер пам’ятник жертвам фашизму). Кати нікого не жаліли: ні стариків, ні малих дітей.

Ольга Горбачевська пише: «За кількома столами стояли фашис-ти і впритул стріляли в людей, що підходили по черзі. Тих, хто голосно

кричав, били прикладом по голові й розстрілювали. Дісталося прикла-дом і мені... Як опинилася під тіла-ми розстріляних, що було далі, важ-ко пригадати. Приходила до тями й знову втрачала свідомість. Була мокрою від людської крові. Стогнали ті, що вмирали...»

Вона, нарешті, вибралася з-під трупів. Ще врятувалася Олександра Афанасьєва. Потім відгукнулася поранена в живіт жінка, в якої вби-ли матір і п’ятирічного сина. Утрьох ледве вибралися надвір. А далі зно-ву нові жахи, пошук порятунку...

Першого березня в Ольги Горбачевської загинув 17-річний син Петро, а донька Галина, на щас-тя, врятувалася з подругами. Після звільнення Корюківки від ворогів, вона вийшла заміж за лікаря-хірур-га Гаврила Безродного й народила сина та доньку.

Ольга Горбачевська прожила після корюківської трагедії ще 38 років. Онуки захоплювалися си-лою її духу, мудрістю і працьови-тістю. І хоча вона закінчила всьо-го три класи, але й на старос ті пам’ятала багато поезій. А колись разом із чоловіком грала у ви-ставах театру цукрово-рафінад-ного заводу.

Ніхто Ольгу Павлівну не вмов-ляв написати спогади для історії. Знала: якщо не розкаже про пере-жите, майбутнє покоління ні про що не дізнається...

Діна Корнієвська разом із іншим свідком – Ганною Кузуб і досі роз-шукують Михайла Дерев’янка. Дванадцятирічним хлопчиком він, як і Ольга Горбачевська, врятувався в ресторані. Дуже закривавлений, просив допомоги в живих. Виріс, став військовим. Де він тепер?

* * *Про Корюківку багато го-

ворять і пишуть. У моїх розповідях – лише дещиця. Хто хоче знати більше, при-їздіть до нас, поки ще живі останні свідки.

Зоя ШМАТОК

Д о 70-рі ч ч я К орю Ків сьК ої т ра г е Дії

Останні свідки

Ольга Горбачевська



3 березня – Всесвітній день письменникаВідзначають із 1986 ро-

ку за рішенням 48-го кон-гресу Міжнародного ПЕН-клубу.

ПЕН-клуб – це органі-зація письменників, ре-дакторів, перекладачів, яку було засновано в Лондоні ще 1921 року.

Назва організації – абревіатура, утворена від пер-ших літер англійських слів: poets – поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (абревіатура в цьо-му разі збігається зі словом pen – ручка в перекла-ді з англійської).

Усі структурні підрозділи ПЕН-клубу виступають за принципи вільного поширення інформації на те-риторії всієї планети. Активісти організації публіч-но виступають проти придушення свободи слова.

Н а Ші П а р т Н е р И

Саме під таким гаслом працюють листоноші відділення поштового зв’язку №3 Ічнянського цеху обслуговування споживачів №1 Прилуцького центру поштовогозв’язку №3 Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Професія листоноші важка, але й украй потрібна. На них чекають і в селі, і в місті старі і малі. Для всіх

листоноші – бажані гості. Пенсії, свіжі га-зети, листи, навіть деякі продукти вони приносять мало не в кожен дім.

А найцікавіше, що листоношами пра-цюють переважно жінки, незважаючи на те, що їхня робоча сумка іноді важить, як спорядження спецназівця, а це, буває, кілограмів із 40. Іноді двічі-тричі дово-диться повертатися до поштового відді-лення, щоб поповнити запаси. Працюють і в лютий мороз, і в липневу спеку, і в осінню негоду.

Незважаючи на все це, вони віддають своїй професії життя.

Наприклад, 63річна Ніна Горова вже 44 роки працює листоношею відразу піс-ля закінчення школи у рідній Щурівці. У її трудовій книжці один-єдиний запис. У той час, коли її однокласники складали вступні іспити, Ніна Семенівна захворіла і не змогла вступити до вищого навчаль-ного закладу. Тож пішла працювати. Вона з дитинства мріяла стати листоношею, тому і влаштувалася до Щурівського по-штового відділення. За два роки вийшла заміж за ічнянця й перебралася до рай-центру. Тут також почала працювати на пошті, де трудиться й понині.

– Мабуть, це моя доля – бути лис-тоношею, – каже Ніна Семенівна. – Ще в дитинстві мені циганка ворожила й сказала: «Ти, Ніно, все життя з грошима будеш!» І, як виявилося, вона була права. Звичайно ж, чималих статків я не заро-била, але все життя тримаю в руках ве-ликі гроші, щоправда, не власні. Усіх своїх «підопічних» знаю в обличчя, а більшість навіть поіменно. Вони – моя рідня.

Ніна Семенівна єдина із листонош в Ічні, що працює після виходу на пенсію. Каже, що в молодому колективі і сама почувається молодшою, а на хвороби не зважає. Навіть лікарняних через такі дрібниці, як застуда, біль у спині чи ба-нальна аритмія, не бере.

– Я їм завжди кажу, що здоров’я – перш за все, – зазначає начальник Ічнян ського ЦОС №1 Прилуцького ЦПЗ №3 Лідія Завгородня. – Але вони не слухають. Кажуть: «Як же це так? Я двічі чхнула, а через це люди не отримають листів та газет? Ні! Піду працювати!» Листоноші – наші бджілочки, без них і пошти не було б!

Ще один цінний кадр ічнянського ЦОС – 39річна Олена Кубрак, яка працює лис-тоношею 13 років і є рекордсменкою з передплати. На її дільниці люди перед-плачують понад тисячу примірників різ-номанітних видань.

Щодня вона проходить із велосипе-дом у руках, на якому висять важенні сумки, понад 17 кілометрів. Але ще жод-ного разу не поскаржилася на свою долю.

Раніше Олена була продавцем у за-кладах громадського харчування, а піс-ля декретної відпустки вирішила туди не повертатися. Натомість обрала про-фесію листоноші. Спочатку заміняла тих, хто був у відпустках, але їй так сподоба-лися колектив та робота, що залишила-ся назавжди.

– У нас дуже весело, жодного дня без жартів, – сміється Олена. – Мені зда-ється, що я більше не зміню професії. Та, окрім веселощів, трапляються і прикро-щі: на мене постійно нападають собаки, як у американських фільмах. Без газового балончика обійтися неможливо.

Олену Кубрак знають мало не усі іч-нянці, навіть районні чиновники відгу-куються про неї як про листоношу все-українського рівня.

– Якось під час передплатної кампанії, – пригадує Лідія Завгородня, – зустрів мене заступник голови державної адміністрації Віктор Семенець і каже: «Лідіє Миколаївно, ваша листоноша Олена Кубрак – просто диво. Щодня, де б мене не побачила, на-гадує, щоб я передплатив усі обласні га-зети. По кілька разів на день «дістає». А я за роботою забуваю. Та все одно вона мене впіймала і примусила оформити передплату».

– Така вже в мене робота – нагаду-вати про передплату усіх видань, – су-воро констатувала Олена. – Буває, люди самі просять, а якщо ні, треба запро-понувати. Іноді мене зустрічають люди із інших дільниць, просять оформити передплату.

Ось так день у день, із року в рік тру-дяться ічнянські листоноші. А найбільша для них винагорода – людська вдячність.

Віктор ТКАЧЕНКОФото автора

м ов а П р о м ов У

Пішла до крамниці чи до...

Відповісти на це запитан-ня тому, хто не боїться заглядати у словник, не-

важко, бо він знає, що колись в українській мові слово «магазин» (чи «гамазин») означа-ло насамперед приміщення для зберігання зерна чи хлі-

ба або якихось інших припа-сів: «На самім кінці Борислава, на пустій голотечі, стояв великий магазин, де складу-вали земний віск» (І. Франко). Місце, де продають харчі або якісь інші припаси чи речі, в нашій мові називають крам

ницею: «На базарі стоять рядками малесенькі крамниці» (І. Нечуй-Левицький). Якщо мова йде про заклад, де про-дають якісь конкретні речі, то можна уточнити, яка са-ме це крамниця, наприклад, книгарня (де можна придба-

Чому нині в нашій мові слово «магазин» вживають набагато частіше, ніж його синоніми, зокрема лексему «крамниця»?

«У природи немає поганої погоди! І ЛЮДЕЙ ПОГАНИХ НЕ БУВАЄ!»

9 березня – День землевпорядникаВ Україні відзначають що-

річно з 1999 року в другу су-боту березня. Про фесію зем-левпорядників завжди поважа-ли, тому що вона присвячена безцінному скарбу країни – її землі. Землевпорядники сте-жать за тим, щоб земля була

використана раціонально й ефективно.

3 березня – Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення

Традиційно від-значають у першу неділю березня.

Цього дня про-відні телерадіо-компанії всього світу насичують свої ефі ри програ-мами, мультфіль-

мами, кінофільмами для дітей, щоб підтримати тему дитин ства та нагадати про права дітей усього світу.

8 Березня – Міжнародний жіночий деньОфіційно його свят-

кують у країнах, що є членами Організації Об’єднаних Націй. У Ро сії, Україні, Білорусі, Азербайджані та Вір-менії 8 Березня – од-не з найпопулярніших свят року. Його було встановлено за пропозицією Клари Цеткін на другій Міжнародній конференції пра-цюючих жінок, яка відбулася в Копенгагені 1910 року, як день міжнародної солідарності жінок, що пра-цюють, у боротьбі за рівноправність із чоловіками.

Поступово Міжнародний жіночий день втрачав свій політичний характер. Тепер його відзначають як свято радості й весни. Чоловіки, вітаючи своїх матерів, дружин, дочок, сестер, разом із поздоров-леннями дарують перші весняні квіти.

9 березня – Всесвітній день діджеяЦього дня проводять бла-

годійні акції, мета яких – допомогти дитячим органі-заціям. Професія діджея на-бирає по пулярності не тільки серед юнаків. Дівчата так само не проти вникнути в ази клубного драйву, щоб про-демонструвати меломанам свою віртуозність. І Україна не відстає від інших держав, маючи в своєму потенці-алі низку ідей і досягнень.

ти книжки), цукерня (солодо-щі). Якщо треба сказати про маленьку крамницю в селі, краще скористатися словом «крамничка».

Отож, бачимо, що в лексе-ми «магазин» є немало си-нонімів, які можна викорис-товувати в своєму мовленні, тому давайте разом збільшу-ватимемо наш словниковий запас і перестанемо збідню-вати українську мову!

Підготувала Марія КОРОБКО

День за днем



Публічне акціонерне товариство з газопостачання та гази-фікації «Чернігівгаз» повідомляє, що якісні показники природного газу, який постачали споживачам Чернігівської області протягом лютого 2013 року, відповідають вимогам нормативних докумен-тів. Результати визначення фізико-хімічних параметрів природного газу, які надані атестованими хіміко-аналітичними лабораторіями Чернігівського ЛВУМГ та Мринського ВУПЗГ УМГ «Київтрансгаз», наведені в таблиці:

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

Продам•Приватизовану земельну

ділянку 0,20 га під забудо-ву в с. Брусилів. Можлива оренда з викупом; газо-ву плиту «Карпати-17». Тел. (093) 247-60-82.

Куплю•Акумулятор б/в з авто;

стару газову колонку; га-зову плиту «Брест» або іншу; лещата слюсарні ра-дянські; комбайн кухонний «Мрія». Тел. 933-821.

•Човен будь-який, окре-мо весла, велосипед, бі-нокль, пневматику (воз-душку), трубу підзорну, ра-дянську газову колонку. Тел. 61-00-50.

Дорого закуповуємо телят, корів, свиней

та коней на м’ясо та на утримання.Тел.: (063) 023-26-69, (098) 588-66-94,

(050) 532-73-11.

Агроном, садівник професійно обріже і спиляє плодові дерева.

Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

Комбікормовий завод реалізує комбікорми по заводським цінам.Запрошуємо до оптової співпраці підприємців м. Коропа та районів.

Тел.: (067) 702-36-81, (067) 394-84-26.

Пилим АвАрийные Деревья, работаем с электриком.

Чистка колодцев. Выезжаем по всей области.

Пенсионерам скидки. Работаем в зимний период.

Тел.: (099) 739-09-41, (067) 903-21-47, (063) 268-29-58.

втрачений студентський квиток Чернігівського державного техноло-гічного університету, виданий на ім’я Катерини олександрівни реви, вва-жати недійсним.

втрачену барсетку з докумен-тами (паспорт, права, телефон, сім-карти), видані на ім’я олександра григоровича Плющенка, прохання по-вернути власнику за винагородження. Тел.: 72-27-10, (050) 261-36-35, (066) 059-81-23.

Майже весь час (за деяким винятком) погода у лютому нинішнього року мала виразний весняний присмак. Якщо так піде далі, повені в наших краях може й не

статися. Весняне сонце поступово з’їдає сніговий покрив, а нового небесна канцелярія не додає. Все ж таки синоптики не відкидають імовірного виходу талих вод на дніпровські та деснянські заплави. Зрештою, бути чи ні весняному по-вноводдю – залежатиме від погодних умов у березні.

Все ж таки рівень води в Десні поблизу Чернігова повіль-но зростає. Схоже, це наслідки інтенсивних лютневих відлиг. Природа сьогодні ніби причаїлася в очікуванні кардинальних змін метеорологічного календаря. Натомість знову збурили-ся атмосферні процеси над країнами Центральної, Західної і навіть Південної Європи, де днями вирували снігопади.

Ось лише деякі повідомлення. Негода порушила авіаспо-лучення в Німеччині. На південному сході Франції дороги перетворилися на льодові арени. Потужні снігопади спо-стерігали на півночі Італії. В Австрії через замети утвори-лися кілометрові затори на автотрасах. Спеціальні служби забезпечують водіїв і далекобійників їжею, водою і пальним.

Подивували Португалія й Іспанія, які опинилися в сніго-вому полоні. Явище нехарактерне для загалом теплих кра-їн цієї пори. Через негоду навіть відмінили заняття в там-тешніх школах. Снігопади обмежили у минулі вихідні рух транспорту на заході України. Від стихії потерпіли, зокрема, Львівщина, Тернопільщина і Рівненщина. Цими днями тут різко потеплішало, на Прикарпатті – до плюс 10-ти градусів.

Справжнє випробування снігова буря влаштувала жи-телям центральних районів США. Подекуди вона супро-воджувалася розрядами грому та блискавками. Ось тільки замість дощу з неба сипав рясний сніг. У зоні найпотужні-шої за останню сотню років негоди опинилося 60 мільйонів американців. Товщина снігу подекуди перевищила 45 санти-метрів. В штаті Оклахома загинув чоловік, коли на бідолаху обрушився дах власної оселі.

У штатах Канзас та Міссурі введено надзвичайний стан. Сніг випав навіть у пустелі Арізони – явище рідкісне для цих місць. Тутешні жителі із задоволенням фотографувалися на фоні засніжених... кактусів. Ось такі сюрпризи приготувала стихія напередодні старту весни.

Яким же передбачається її початок у нас, на Чернігівщині?Середня температура березня за післявоєнний період

ще має мінусове значення – 0,6 градуса морозу. Як це не дивно звучить, та найнижчі температури зими на терито-рії області спостерігалися саме першого весняного міся-ця. Сталося це 1964 року, коли стовпчики термометрів у Семенівці та Щорсі опустилися до позначки 37-ми градусів морозу. Абсолютний же максимум температури зафіксовано у 1990-му році – плюс 20-22 градуси.

Середню ж температуру цьогорічного березня прогнозу-ють у межах одного градуса тепла, що вище багаторічних значень. Опадів очікується більше норми – 49 міліметрів.

лесь гомІн

п ор и р о к у

Невесняні витівки небесної канцелярії

1. Будівлі магазину №36 з прибу-довами в с. Слобідка, вул. Федоренків братів, 3 Менського району загальною площею 203,5 кв. м.

Стартова ціна продажу 162000 грн.Реєстраційний внесок 170 грн з ПДВ.

Перший крок аукціону – 16000 грн.2. Будівлі магазину №11 з прибу-

довою в с. Блистова, вул. Довженка (вул. Петровського), 20-а Менського району загальною площею 45,6 кв. м.

Стартова ціна продажу 51000 грн.Реєстраційний внесок 170 грн з ПДВ.

Перший крок аукціону – 3000 грн.Заявки на участь в аукціоні реє-

струють за умови сплати претенден-том реєстраційного внеску, а також завдатку у розмірі 3% від стартової ціни лота та надання копій документів

для фізичних осіб:– копія паспорта;

– копія ідентифікаційного номера;для юридичних осіб:– копія свідоцтва про державну

реєстрацію юридичної особи;– свідоцтво про реєстрацію платни-

ка податку на додану вартість;– довідка ЄДРПОУ;– наказ про призначення керівника;– копія статуту.Кінцевий термін реєстрації заявок

12.03.2013.Торги буде проведено 18.03.2013 р.

об 11:00 годині в приміщенні облспо-живспілки.

Довідки за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 139,

кімн. 806, 808. Телефони:

3-60-71, 3-60-73.

Правління облспоживспілки

«Купуйте квитки на пошті та подорожуйте з комфортом!»

Щоб придбати квитки на будь-який вид транспорту –залізничний, автобусний та авіатранспорт,

потрібно: завітати в найближче поштове відділення; повідомити оператору маршрут поїздки; оплатити вартість послуги та отримати бланк-замовлення, де зазначено рек-

візити поїздки.Обміняти в касах бланк-замовлення на проїзний документ (квиток) можна в

будь-який час до відправлення транспортного засобу поза чергою та без до-даткової плати.

Вартість замовлення транспортних квитків у середньому становить 10–15 грн.Ця послуга, передусім, має соціальне спрямування. Завдяки цьому

проекту селяни зможуть замовляти та за один-три дні, залежно від режиму роботи пошти, отримувати квитки в своєму населеному пункті, не витрачаючи зайві гроші для поїздки до райцентру. Також у ви-граші будуть і містяни, адже поштових відділень в Україні більше ніж білетних кас.

Користуйтеся нашими послугами – це надійно, швидко, зручно.

Тел. (0462) 635-348.

Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу:

№

п/пНайменування

показника

Норма за ГОСТ

5542-87

Фактично Відпові-дальність вимогам

ГОСТ5542-87

Мінімальне значення

Максимальне значення

1Теплота згоряння нижча, ккал/м3, не менше

7600 8246 8329 відповідає

2 Межа значень числа Воббе (вищого)ккал/м3

9850-

1300011626 11678 відповідає

3 Вміст сірководню г/м3, не більше 0,02 <0,01 <0,01 відповідає

4 Вміст меркаптанової сірки г/м3, не більше 0,036 <0,01 <0,01 відповідає

5 Об’ємна доля кисню, %, не більше 1 0,001 0,005 відповідає

6Вміст механічних домішок, в 1 м3, г, не більше

0,001 немає немає відповідає

7 Інтенсивність запаху газу, бали, не менше 3 більше 3-х більше 3-х відповідає

Кредитна спілка «Довіра-Ічня» повідомляє про скликання чергових

Загальних зборів, які відбудуться 19 квітня 2013р. о 17:00 за адресою

м. Ічня, вул. Леніна, буд. 26 з порядком денним:

1. Звіти органів управління.2. Затвердження річного

фінансового звіту.3. Розподіл нерозподіленого доходу.4. Переобрання органів управління.

5. Різне.

http://sivertime.com.ua8 № 18 (421) 2 березня 2013, субота

П О Г О Д АНЕДІЛЯ, 3.03

ПОНЕДІЛОК, 4.03

ВІВТОРОК, 5.03

СЕРЕДА, 6.03

ЧЕТВЕР,7.03

СхідЗахідТривалість дня

06:3517:4011:05

06:3317:4211:09

06:3017:4311:13

06:2817:4511:17

06:2617:4711:21

Хмарність, опади

Температура повітря, 0C

Ніч

–8День

+2Ніч

–9День

–4Ніч

–10День

–3Ніч

–10День

+4Ніч

–5День

+4Вітер, м/c Зах, 3 Зах, 9 Зах, 9 ПнЗах,

12ПнЗах,

6ПнЗах,

4 Пд, 5 ПдЗах, 7

ПдЗах, 5

ПдЗах, 5

Атм. тиск, мм рт. ст. 761 753 754 760 768 773 773 770 767 764

ОСТАННЯ СТОРІНКА

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх.Вебсайт: www.sivertime.com.ua. Електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 11834. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

ТЕЛЕФОНИ ВІДДІЛІВ РЕДАКЦІЇ: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Олена ГАЛКІНА. Коректори: Марія КОРОБКО, Ганна МУРАШКО.ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р.

Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Перший заступник редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4-44-42. Заступник редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Відповідальний секретар Лариса ПОТАПЕНКО. Тел. 4-44-42.

Несприятливі дні у березні – 11, 13, 14, 20, 27, 28

Зелений дімдімдімдімдімдімдімЯк доглядати

за кімнатними трояндами?

Із давніх часів троянда є неперевершеною царицею квітів, символом краси й величі. Перші згадки про троянду містяться в давньоіндійській міфології: богиня краси Лакшмі народилася в бутоні троянди, що зробило цю квітку символом божественної таємниці.

Зазвичай у домашніх умовах вирощують чайногібридні, ремонтантні, поліантові і пернеціанські сорти троянд. У цих рослин своєрідна форма і за-

барвлення квітів, вони мають досить приємний запах.Троянди дуже люблять світло, тож найкраще для них

місце – сонячне підвіконня. Поставте їх на південне або південно-східне вікно чи балкон і почекайте кілька тиж-нів. Якщо у квітки не з’явилося ознак нездужання, їй ком-фортно. Єдине, чого не переносить троянда, – протягів.

Щоб ґрунт не пересихав, поливайте квітку відстоя-ною водою кімнатної температури.

Дуже добре троянди реагують на обприскування лис-тя, це краще робити ввечері. У воду можна додати роз-чин універсальних добрив.

Земля для троянд, які ростуть у горщиках, має бути особливо поживна, а для кращого цвітіння рекоменду-ють вирощувати кімнатні троянди в малих горщиках.

Ґрунт для троянд готують із 2-х частин парникового перегною, 2-х частин суміші глини та піску, перемішано-го з порошком пташиного посліду. Замість глини можна взяти глинисто-дернову землю.

Підживлюють троянди навесні-влітку раз на два тижні, додаючи по черзі органічні та мінеральні добрива.

Напередодні зими троянди обрізають, залишаючи на кожній гілці по 5 бруньок, листя не видаляють. Обрізати троянди варто за місячним календарем, під час молодого місяця. Тоді кущ виросте до півметра, а цвітіння триватиме до 170-ти днів.

Найкраще розмножувати троянди живцями навесні і восени. Для цього можна взяти гілки, які обрізали перед зимівлею. Із них гострим ножем або секатором нарізають живці завдовжки 15 см із 4-ма живими бруньками і 3-ма листками. Живець ставлять у воду кімнатної температу-ри, аби він пустив коріння. Через кілька тижнів у живця з’являться корені. Але одразу висаджувати у ґрунт його не варто, а лише тоді, коли коріння стане добре розгалуженим.

Якщо повітря сухе, можуть з’явитися шкідники. Коли троянду уражає сіра гниль або борошниста роса, тоді квіт-ку потрібно промити розчином соди (на літр води кладуть 2 чайні ложки). Цю процедуру треба виконати кілька ра-зів, доки все уражене листя не відпаде. Якщо на листі троянди з’являться коричневі плями, їх належить вида-лити разом зі стеблом.

Для продовження терміну цвітіння кімнатних троянд недостатньо лише регулярно видаляти зів’ялі квіти. Аби домогтися постійного цвітіння, крім обприскуван-ня, підживлення й пересаджування, рослини треба ре-гулярно обрізати.

Передусім обрізайте гілки, що відцвіли, на 3-4 см нижче від засохлої квітки. Завдяки цьому обрізані гілки тимчасово «відпочивають», а на інших активно форму-ються нові квіти. Підготувала Рита ГАРМАШ

м И ст е Ц ьК И Й П р о стір

Нещодавно до Чернігова завітали народні артисти України Богдан Бенюк та Анатолій Хостікоєв, які презентували чернігівським театралам комедію «Швейк» за романом Ярослава Гашека. Головну роль виконував Богдан Бенюк, всі інші – Анатолій Хостікоєв.

Це історія про чоловічу дружбу, любов, до-броту, людяність та інші життєві цінності. Актори показали справжній театр, у якому

головну роль грає Людина, її почуття, думки, емоції. По закінченню вистави глядачі гаряче аплодували, дарували квіти.

Актори товаришують і знають одне одного майже 30 років. У них чимало спільних про-ектів та вистав. За словами Богдана Бенюка, за цей час у нього ніколи не виникало бажан-ня працювати окремо від Анатолія Хостікоєва, оскільки цей актор непередбачуваний та над-звичайно харизматичний.

Фото Віктора КОШМАЛА

Богдан Бенюк та Анатолій Хостікоєв ГРАЛИ «ШВЕЙКА»

Деснянка вільна №421

Documents